close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Глава 8.Спасательные работы при радиационном и химическом заражении

код для вставкиСкачать
8 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Рятувальні роботи при радіаційному й хімічному зараженні.
Одним із завдань цивільної оборони є проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у осередку поразки. У даному дипломному проекті розглядається питання: проведення рятувальних робіт у осередках радіаційного і хімічного зараження.
Основні принципи і способи захисту; евакуація населення при хімічному й радіаційному забрудненні;
оцінка обстановки режиму радіаційного захисту;
організація й проведення дозиметричного й хімічного контролю;
способи захисту населення при радіоактивному й хімічному зараженні місцевості;
забезпечення населення протирадіаційним (ПР) і протихімічним захистом (ПХЗ);
В організації і проведенні рятувальних робіт при радіаційному (хімічному) зараженні. у надзвичайних ситуацій особливе місце займають дії сил цивільної оборони (ЦО).
У проведенні рятувальних робіт при радіаційному (хімічному) зараженні сили ЦО керуються наступними засадами: * завчасне планування і проведення заходів щодо всієї території країни;
* постійне збалансоване керівництво; взаємодія із ВС.
Основними способами захисту населення є:
* ПР і ПХЗ;
* укриття в захисних спорудженнях; * своєчасне оповіщення населення;
* використання засобів індивідуального захисту;
* проведення евакуміроприємств.
Особливе місце серед заходів щодо захисту населення є організація сучасного оповіщення про НС. Оповіщення організується через радіо й телебачення. Щоб населення вчасно включило ці засоби, використаються сигнали транспортних засобів, гудки підприємств, вуличні гучномовці. Через засоби оповіщення населення одержує інструкції від сил ЦО, як йому діяти. Найважливішим комплексом заходів, спрямованих на порятунок людей, є протирадіаційний і протихімічний захист. Він містить у собі такі заходи, як розробка режимів радіаційного захисту, виявлення й оцінка радіаційної й хімічної обстановки, проведення дозиметричного й хімічного контролю, забезпечення населення засобами ПР і ПХЗ, ліквідацію наслідків радіоактивного й хімічного зараження.
Зараз розроблено 8 режимів захисту для населення. Основний режим - евакуація населення із зон зараження. Кожен типовий режим ділиться на три етапи:
1. Час перебування в захисних спорудженнях;
2. Чергування часу перебування в захисних спорудженнях і будинках; 3. Чергування часу перебування в будинках з обмеженим знаходженням на відкритій радіоактивно-зараженій місцевості до 1-2 годин на добу.
Тривалість кожного етапу залежить від ступеня ослаблення радіації захисними спорудженнями, а також рівня радіації:
* режим №1 - для населення, що проживає в дерев'яних будинках (коефіцієнт ослаблення - 2) і що використає ПРУ з коефіцієнтом ослаблення 50 (підвали, перекриті щілини);
* режим №2 - для населення, що проживає в кам'яних одноповерхових будинках, ДО=10 і з ПРУ ДО=50;
* режим №3 - для городян. Живучих у багатоповерхових кам'яних будинках з ДО=20-30 і з ПРУ ДО=200-400 (підвали багатоповерхових кам'яних будинків;
* режим №4 - для населення в робочих приміщеннях (дерев'яні будинки) ДО=20-50;
* режим №5 - для населення в робочих приміщеннях (кам'яні одноповерхові будинки) з ДО=10 і з ПРУ ДО=50-100;
* режим №6 - той же, що й №5. Але ПРУ з ДО=100-200;
* режим №7 - той же, що й №5, але ПРУ з ДО=1000 і більше.
Чим менше коефіцієнт ослаблення радіації захисними спорудженнями. Тим швидше проводиться евакуація людей з них. Дозиметричний і хімічний контроль є чинником, без якого неможливе проведення рятувальних робіт у зонах поразки. Його проводять із метою оцінки працездатності особового складу формувань ЦО, робітників та службовців з метою визначення порядку їхнього використання, обсягу й санітарної обробки людей (дезактивації й дегазації встаткування), техніки, транспорту, одягу, засобів індивідуального захисту), можливості використання продуктів харчування, води й фуражу із зон радіоактивного забруднення. Організує дозиметричний (хімічний) контроль штаб і служби ЦО об'єкта (району) і проводиться командирами формувань і силами розвідувальних підрозділів (розвідниками - хіміками й розвідниками - дозиметристами формувань ЦО). Ступінь забруднення продуктів, води й фуражу визначається хімічними й радіометричними лабораторіями ЦО. Дозиметричний контроль (контроль за величиною поглиненою людьми дозою випромінювання за час перебування їх на зараженій місцевості) буває груповий й індивідуальний. Груповий проводиться в колективах для оцінки й визначення категорій працездатності. Дозиметри (ДКП-50А) і вимірники дози (ВД-1) розподіляються по одному - двох на ланку або на захисне спорудження ЦО. Для первинної діагностики ступеня важкості променевої хвороби опроміневшогося необхідний індивідуальний контроль ,для чого людям видають індивідуальні вимірники доз (ВД-11). У кожнім формуванні, групі, команді ведеться журнал контролю опромінення, куди вносять періодичну сумарну дозу. Все це робиться для визначення ступеня працездатності людей і часу, до якого вони можуть перебувати в зоні радіоактивного зараження без ризику для життя. Ступінь радіоактивного зараження людей, техніки, одягу контролюється шляхом виміру потужності дози випромінювання (рівня радіації, мр/ч) за допомогою приладів типу ДП-5. Радіоактивне забруднення продовольства, води. Фуражу, визначається в радіометричних лабораторіях (одиниці питомої активності - кюрі на кілограм, літр). Якщо після порівняння із припустимою нормою проявляється зараження - проводять спеціальну обробку. Щоб визначити ступінь зараження засобів індивідуального захисту, техніки, продовольства, води, фуражу проводять хімічний контроль. Виходячи, з даних хімічного контролю визначають можливість дії людей без засобів індивідуального захисту, повноту дегазації техніки й будинків, знезаражування продовольства. Для проведення хімічного контролю використають прилади хімічної розвідки (ВПХР, ПХР-МВ, ППХР).Без своєчасного організованого й правильно проведеного дозиметричного (хімічного) контролю неможливо успішне проведення рятувальних робіт.
У цілому основними способами проведення рятувальних робіт при радіоактивному забрудненні (зараженні) є: оповіщення про небезпеці радіоактивного забруднення; використання індивідуальних засобів захисту, укриття в захисних спорудженнях; використання профілактичних протирадіаційних препаратів з АИ-2; дотримання правил поведінки людей на забруднених територіях; виключення споживання забруднених продуктів і води; евакуація населення (якщо це необхідно) із забруднених територій. При хімічному зараженні рятувальні роботи містять у собі: оповіщення про небезпеку хімічного зараження; використання індивідуальних засобів захисту; застосування антидотів й ІПП; укриття в захисних спорудженнях; дотримання режимів поводження на зараженій території; евакуацію людей із зони зараження; санітарну обробку людей, дегазацію територій, споруджень, техніки, майна, транспорту, одягу. При радіаційному й хімічному зараженні порятунок людей часом прямо залежить від правильного, своєчасного забезпечення засобами ПР і ПХЗ. Для забезпечення населення засобами ПР ПХЗ штаб ЦО району (об'єкта) організує нагромадження, зберігання й підтримку в постійній технічній готовності засобів індивідуального захисту шкіри, органів подиху й медичних засобів. Зберігаються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) ближче до робочих місць і місць проживання населення і їх періодично піддають лабораторному контролю. У першу чергу ЗІЗами забезпечуються особовий склад сил ЦО, робітники, що продовжують роботу в умовах НС. Непрацююче населення хоча й забезпечується протигазами, повинне ще мати ватно-марлеві пов'язки. В основному ЗІЗ одержують за місцем проживання. Проведення евакуміроприємств є, мабуть, головною функцією ЦО при проведенні рятувальних робіт у НС, пов'язаних з радіаційним і хімічним зараженням, тому що території, піддані цим негативним факторам протягом багатьох років стають непридатними для життя (хоча багато СДЯВ розпадаються швидко, залишаються й інші, при радіаційному забрудненні - період напіврозпаду багатьох радіоактивних речовин досягає 50-ти й більше років (!)). Евакуміроприємств (розосередження населення в заміській зоні, евакуація із заражених районів) проводяться й організуються відповідно до плану ГО району. Розосередження й евакуація населення здійснюється по виробничо-територіальному принципі (вивіз у заміську зону робітників, службовців, членів їхніх родин, студентів, що вчаться шкіл організується через підприємства, установи й навчальні заклади). Для керівництва розосередженням й евакуацією населення створюються міські, районні й об'єктові евакуаційні комісії. Обов'язку эвакукомісій: облік робітників та службовців, що підлягають розосередженню, членів їхніх родин, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон й уточнення маршрутів їхнього руху; рішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації (ППЕ), районів розосередження й евакуації, пунктів посадки на транспортні засоби й висадження з них; організація зв'язку й взаємодії з районної евакукомісією і збірням евакуаційним пунктом. Для розміщення евакуйованого населення в сільських районах створюються евакуприйомні комісії. Поруч із пунктами висадження населення евакуприйомні комісії розгортають прийомні евакопункти (ПЕП). Населення можуть завчасно евакуювати з великих міст по спеціальній вказівці керівництва ЦО. Можуть бути частково евакуйовані студенти, школярі, пенсіонери, інваліди. Евакуюють населення комбінованим способом (одночасно виробляється вивіз населення всіма наявними транспортними засобами й висновок пішки). Транспортом евакуюють населення, що не може пересуватися пішим порядком (жінки з дітьми до 10 років, хворі й т.д.), формування підвищеної готовності. Піша евакуація планується на відстань одного добового переходу, чиненого за 10-12 годин руху, з огляду на вихід із зони можливих руйнувань. Для забезпечення організованого руху й керування їм формуються колони чисельністю від 500 до 1000 чоловік по виробничо-територіальній ознаці й призначають начальника колони із числа керівників підприємств. Середня швидкість руху колони - 4-5 км .у годину. Відстань між колонами - до 500 метрів. По ходу руху організуються привали: малі - через 1-1,5 ч руху (на 10-15 хв) і більші - у другій половині добового переходу (на 1-2 ч). Коли населення прибуває на ПЭП, воно проходить реєстрацію, розподіляється по населених пунктах. Місцеві органи ГО й адміністрація організують працевлаштування прибулого населення. Евакуйоване населення в заміській зоні може бути розміщене в санаторіях, будинках відпочинку, туристських і спортивних базах, будинках місцевих жителів, дачах. Для створення найкращих умов створюють додаткові підприємства торгівлі, громадського харчування, підготовляють джерела води. З метою захисту населення в НС передбачаються вкриття в захисних спорудженнях поблизу ПЕП, станцій посадки (висадження) і уздовж маршрутів евакуації пішим порядком, забезпечення населення ЗІЗ, ведення радіаційної й хімічної розвідки, своєчасне оповіщення населення, організація санітарної обробки й знезаражування. Медичне забезпечення эвакуміроприємств організується на всіх етапах проведення рятувальних робіт. Штатні медичні пункти організуються на всіх станціях посадки й висадження. У кожну колону (ешелон) на шляху її проходження включаються 1-2 чоловік середнього медичного персоналу, при евакуації на велику відстань - лікар. Медичний персонал здійснює контроль за харчуванням і водопостачанням населення. Щоб підтримувати громадський порядок при проведенні рятувальних робіт виставляються пости охорони громадського порядку, організується патрулювання, оточення. У зонах забруднення проводяться заходи щодо дезактивації території, організується охорона майна громадян.
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
14
Размер файла
48 Кб
Теги
глава, заражение, спасательный, работа, радиационном, химические
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа