close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Розвиток творчих здібностей учнів засобами ТРВЗ

код для вставкиСкачать
Відділ освіти Уманської міської ради
Методичний кабінет
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ТРВЗ в умовах
впровадження нового змісту початкової освіти
Умань – 2013
Осіяненко Н.М., методист міського методичного кабінету відділу освіти
Майстришина Т.Л., керівник творчої групи, вчитель початкових класів Уманської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Уманської міської
ради Черкаської області
Бень Н.В., вчитель початкових класів, І кв. категорії Уманської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 5 Уманської міської ради Черкаської
області
Дерев’янко Н.В., вчитель початкових класів навчально-виховного комплексу
«Уманська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів ім.
Ю.О. Гагаріна» - педагогічний ліцей Уманської міської ради
Черкаської області
Чичук З.К., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 1 ім О.С. Пушкіна Уманської міської ради
Черкаської області
Дмитрук Г.О., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 3 Уманської міської ради Черкаської області
Широкун В.М., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 8 Уманської міської ради Черкаської області
Троценко Г.М., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 14 Уманської міської ради Черкаської області
Плахотнюк О.Ф. , вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 4 Уманської міської ради Черкаської області
Ніколіч І.М., вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 9 Уманської міської ради Черкаської області
Хоменко А.Ф., вчитель початкових класів Уманського НВК № 1 Уманської міської
ради Черкаської області
Використання методики ТРВЗ
на уроках в початковій школі. Сходинками творчості
Даний методичний посібник знайомить вчителів з методами ТРВЗ і
способами використання їх під час уроків в початковій школі.
Матеріал присвячений методам і прийомам формування мислення,
уяви й мовлення дітей молодшого шкільного віку на основі загальної
теорії творчого мислення, знайомить з інноваційними підходами до
організації навчально-виховного процесу в початковій школі.
Схвалено рішенням методичної ради міського методичного кабінету
18.12.2012 року . Протокол № 2
2
Зміст
Вступ……………………………………………………………………..….. 4
Технологія ТРВЗ. Принципи педагогічної техніки…………………….…. 5
Розділ II
Куди зникає дитяча творчість і винахідливість? (З досвіду роботи
вчителя I кваліфікаційної категорії Уманської ЗОШ № 5 Бень Н.В.)…… 8
Розділ ІІІ
Адаптаційний період та особливості його проведення з використанням
технології ТРВЗ (З досвіду роботи вчителя вищої категорії
Уманської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Майстришиної Т.Л.)………………… 24
Розділ ІV
Як навчити молодших школярів складати тексти казкового змісту
(Моє бачення проблеми з точки зору використання методики ТРВЗ)…... 49
Розділ V
Творчі ігри на уроках в 1 класі з використанням методів ТРВЗ……….… 61
Розділ VI
Розробки уроків вчителів творчої групи з використанням методів
ТРВЗ……………………………………………………………………….….. 75
Бібліографія…………………………………………………………………. 131
3
ВСТУП
Сучасний етап відродження самостійної України, її інтеграції
в
європейський та світовий інформаційний простір зумовлює динамічні
перетворення в галузі освіти. За роки незалежності в Україні створено
відповідну нормативно-правову базу, визначено нові пріоритети розвитку
освіти, розпочато практичне реформування галузі.
У Конституції України, Законі України «Про освіту», державній цільовій
Програмі роботи з обдарованою молоддю визначено, що відродження
суспільства України, його розвиток значною мірою залежить від творчості й
активності його членів, їх ініціативи, тих умов, які створюються для розвитку
та реалізації творчого потенціалу кожної особистості.
У Національній доктрині розвитку освіти визначено основну мету державної
полiтики щодо розвитку освiти, яка полягає у створеннi умов для розвитку
особистостi i творчої самореалiзацiї кожного громадянина України,
вихованнi поколiння людей, здатних ефективно працювати i навчатися
протягом життя. Це вимагає переходу від директивної до особистісно
зорієнтованої моделі навчання й виховання, що націлює на пошук нових
шляхів і засобів, які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх можливостей
учнів, їхніх інтересів та творчих здібностей.
У реалізації системи безперервної освіти підростаючого покоління важлива
роль відводиться початковій школі, яка має бути орієнтована на формування
соціальної, духовно-творчої активності учнів. На необхідності виявлення і
розвитку творчих здібностей молодшого школяра наголошено у змісті нового
Державного стандарту початкової загальної освіти, який укладено відповідно
до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб
учнів початкових класів і визначає зміст загальної початкової освіти,
спрямовує навчально-виховний процес на формування і розвиток духовноморальних та інтелектуальних цінностей молодших школярів.
Державний стандарт сформовано на засадах особистісно-орієнтованого
4
та
компетентнісного
підходів,
що
зумовлює
чітке
визначення
результативності складової засвоєння змісту. Згідно із стандартом освітній
процес у початковій школі спрямовується на досягнення кінцевих
результатів навчання учнів початкових класів – сформованих ключових і
предметних компетентностей.
Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцно засвоєних
учнями уміннях і навичках, а й ключових компетентностях, які мають
стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. З точки зору
компетентнісного підходу вчитель початкових класів по-новому повинен
розуміти свою стратегію роботи з молодшими школярами: головним є не
предмет, якому він навчає, а особистість, яку формує вчитель.
Принципово новим для початкової школи стало і те, що вперше змістом
початкової освіти передбачено уміння, навички та способи діяльності. Кожен
навчальний предмет має стати не лише метою навчання, а насамперед
засобом розвитку і виховання дитини. Це, у свою чергу, вимагає
розвиваючого, діяльнісного характеру організації навчального процесу,
набуття молодшими школярами досвіду пізнавальної, практичної, соціальної
діяльності, засвоєння методів пізнання навколишнього світу. Це націлює на
пошук нових шляхів і засобів, які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх
можливостей учнів, їхніх потреб, інтересів, творчих здібностей.
Для того, щоб навчання було розвивальним, вчителю на уроці
необхідно створити умови, які б сприяли формуванню інтелектуальної та
емоційної культури в учнів, тобто формувались такі креатині здібності:
чутливість до суперечностей, готовність до постановки і вирішення проблем;
системне
мислення,
що
включає
сукупність
інтелектуальних
умінь
аналізувати об’єкти, явища, події як системи, що розвиваються; творча уява,
як вища психічна функція; відчуття краси процесу й результату.
Як технології, що могли б забезпечити розвиток здібностей,
педагогічна наука почала застосовувати інженерні методи пошуку шляхів
розв’язання технічних і наукових проблем. За основним принципом пошуку
5
розв’язку ці методи можна поділити на дві групи: метод спроб і помилок,
перебирання варіантів; алгоритмічні методи на основі ТРВЗ.
ТРВЗ створювалася з метою заміни «інтуїтивних осяянь», які виникали
у талановитих інженерів та вчених під час геніальних
відкриттів,
усвідомленими операціями мислення, які призводили б до одержання таких
самих результатів. Г.С. Альтшуллер, автор ТРВЗ, в кінці 60-х років вирішив
розширити мету своєї діяльності. Він писав: «І якщо у винахідництві нам
вдалося створити Систему Гарного Мислення, то чому не можна цього
зробити в інших сферах? … Людина зможе гарно мислити, якщо буде
створена Загальна Теорія Гарного Мислення. У цьому кінцева мета нашої
праці». Тоді завданням ТРВЗ стає створення нової точної науки розвитку
технічних, а потім наукових, а потім художніх систем. Можливість
організації творчості в інших видах людської діяльності є більш
привабливою, ніж просто можливість розв’язувати технічні завдання.
Уже з самого визначення завдання видно, що у педагогіці ТРВЗ може
бути використана з метою формування культури точного мислення як
усвідомленого, цілеспрямованого і керованого процесу розумової діяльності.
Як показала практика, ТРВЗ - педагогіка вирішує завдання проблемного,
розвивального, проектного та інших видів навчання і наступним етапом
розвитку педагогічних систем.
ТРВЗ дає змогу сформувати в учня функцію мислення – уміння в новій
для себе ситуації самостійно побачити і визначити проблему, розглянути її
системно, висунути власні гіпотези, обґрунтувати їх і запропонувати
ефективне вирішення. У результаті підвищується рівень внутрішньої
мотивації учня до процесу отримання знань, інтерес до реальних шкільних
предметів, а також рівень системного інтеграційного мислення.
Л. Шаргіна, професор, науковий керівник лабораторії «ТРВЗ-педагогіка
України» визначає основу ТРВЗ – як системно-функціональний підхід на базі
об’єктивно діючих
законів розвитку систем. «Виявляючи причинно-
наслідкові зв’язки і знаходячи приховану залежність, як у середині системи,
6
між її окремими елементами, так і у зв’язках з іншими об’єкти, системний
підхід є інструментом аналізу ситуацій і об’єкти, системний підхід є
інструментом аналізу ситуацій і об’єктів, а також дає можливість
організувати інформацію і робити висновки». Також вказується на
важливість питання щодо формування навички уміння, яка формується у
результаті
виконання
аналізу
за
певними
правилами
і
дає
змогу
використовувати узагальнені способи розумової діяльності під час аналізу
будь-яких об’єктів і ситуацій. Вправи на базі системного підходу, в основі
яких лежить логічна пам'ять, в багато разів підвищують ефективність
засвоєння знань.
Системно-функціональний підхід у ТРВЗ реалізується у формі двох
базових
інструментів:
генетичного
аналізу та
алгоритму вирішення
винахідництва. Під час генетичного аналізу будь-який об’єкт розглядається
як система, що виконує певні функції, потребує виявлення причиннонаслідкових зв’язків між потребами людини і її діями з перетворення об’єкту
і дає змогу вийти на передбачення наслідків. Алгоритм вирішення
винахідництва є чіткою програмою у вигляді універсальної послідовності
операцій з аналізу проблеми і містить систему логічних, психологічних та
інформаційних компонентів. Також у ТРВЗ є спеціальний комплекс вправ
для розвитку творчої уяви (ТРУ), які спрямовують процеси усвідомленої
обробки і засвоєння інформації.
Отже, на думку науковців, ТРВЗ – це педагогіка, яка системно впливає
на основну мети освіти: педагогічну – скорочуючи обсяг годин на вивчення
базових навчальних програм, забезпечує створення цілісної картини світу,
отримання високого рівня знань, уміння їх узагальнювати, аналізувати і
застосовувати в різних сферах життєдіяльності і психологічну – працює на
формування творчої, інтелектуальної, компетентної особистості.
Осіяненко Н.М., методист
міського методичного кабінету
7
Розділ I
Технологія ТРВЗ.
Принципи педагогічної техніки
Кардинальні
зміни
у
суспільстві,
розвиток
науки, техніки й
виробництва, зростання інформації об'єктивно потребують змін в усіх
сферах життя, в тому числі і в освіті. Основним протиріччям сучасної освіти
є протиріччя між значними темпами збільшення кількості інформації та
обмеженими можливостями людини до їх засвоєння. Тому сьогодні
необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку
існуючих підходів і до визначення мети і змісту освіти, і до форм і методів
навчання та виховання.
Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та
навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати
на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися
до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто
основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості
щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття
постійної потреби до цього.
Досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та
методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї
проблеми сприяє впровадження у навчально - виховний процес активних
методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які
дають учням змогу формувати знання шляхом інтенсивної самостійної
пізнавальної діяльності і сприяють розвитку індивідуальних творчих
здібностей.
Як технології, що могли б забезпечити розвиток здібностей, педагогіка
почала застосовувати інженерні методи пошуку шляхів розв’язання
технічних і наукових проблем. Методи ці суто практичні, і їх поява була
викликана гострою потребою саме в тій сфері виробництва, у якій творчий
процес є частиною повсякденної праці. ТРВЗ створювалася, щоб замінити ті
8
інтуїтивні «осяяння», які під час пошуку ідей у процесі технічної творчості
приводять талановитих інженерів, вчених до винаходів і відкриттів,
усвідомленими операціями мислення, яка б дала змогу кожному добре
підготовленому спеціалісту усвідомлено і цілеспрямовано одержувати такі
результати. Але вже до кінця 60-х років мета Генріха Сауловича
Альтшуллера (автора ТРВЗ) розширюється: «І якщо у винахідництві нам
вдалося створити Систему Гарного Мислення, то чому не можна зробити
цього в інших сферах?..
…Можливість організації творчості дає надію на те, що так само можна
організувати творчість в інших видах людської діяльності, що неймовірно
більш привабливо, ніж просто можливість розв’язувати технічні завдання…
Наше вище завдання перебудувати мислення» (Альтшуллер Г. С., 1961,1979,
1980).
Це завдання відповідає ідеалу системи освіти ХХІ століття, коротко і чітко
сформульованому А. Урбанськи: «В основі
викладання лежатиме навчання мислення»
(Урбанськи А., 1993).
У педагогіці ТРВЗ використовується з
метою
формування
культури
творчого
мислення як усвідомленого, цілеспрямованого і
керованого процесу розумової діяльності. Як
показала практика, ТРВЗ - педагогіка успішно
вирішує завдання проблемного, розвивального,
проектного та інших видів навчання і є
наступним
етапом
розвитку
педагогічних
систем.
ТРВЗ - це не лише система для розв'язання творчих завдань, а й
система виховання та розвитку мислення людини. Головне місце в ній займає
життєва стратегія творчої особистості (ЖСТО) та розвиток творчої уяви
(РТУ).
9
Кожному педагогу, який прагне працювати за даною системою,
необхідно
спиратися
на
"заповіді"
творчої
особистості,
розроблені
професором К.Вайнцвангом:
• будь хазяїном своєї долі;
• досягни успіху в тому, що ти любиш;
• зроби свій конструктивний внесок у спільну справу;
• будуй свої відносини з людьми на довірі;
• розвивай свої творчі здібності;
• культивуй у собі сміливість;
• піклуйся про своє здоров'я;
• не втрачай віри в себе;
• намагайся мислити позитивно;
• поєднуй матеріальне благополуччя із духовним задоволенням.
ТРВЗ дає змогу сформувати в учня функцію мислення – уміння в новій
для себе ситуації самостійно побачити і визначити проблему, розглянути її
системно, висунути власні гіпотези, обґрунтувати їх і запропонувати
ефективне вирішення. У результаті підвищується рівень внутрішньої
мотивації учня до процесу отримання знань, інтерес до реальних шкільних
предметів, а також рівень системного інтеграційного мислення.
ТРВЗ - педагогіка «системно» впливає на основну мету системи
освіти: педагогічну – скорочуючи обсяг годин на вивчення базових
навчальних програм, забезпечує створення цілісної картини світу, отримання
достатньо високого рівня знань, уміння їх узагальнювати, аналізувати і
застосовувати в різних сферах життєдіяльності, і психологічну – працює на
формування творчої, інтелектуально компетентної особистості.
10
Розділ II
Куди зникає дитяча творчість і винахідливість?
(З досвіду роботи вчителя I кваліфікаційної категорії
Уманської ЗОШ №5 Бень Н.В.)
Усім нам відоме твердження про те, що кожна дитина – творець, тобто
художник, поет, фантазер і винахідник. Дошкільники, молодші школярі – це
переважно творчі особистості, що живуть у світі образів, почуттів,
переживань, вирізняються безпосередністю сприймання, інтересом до всього
нового і нестандартного, потягом до відображення і перетворення
навколишньої дійсності. Цікавим є той факт, що ці самі характеристики
притаманні талановитим та геніальним людям, які зробили свої відкриття,
завдячуючи не тільки розвиненому логічному мисленню, а й барвистій уяві,
креативному оригінальному мисленню, багатому внутрішньому світу,
інтересу до незвіданого (Леонардо да Вінчі, І. Нютон, А. Ейнштейн, А. Камю
та інші). Саме вони стали рушіями прогресу, «першопрохідцями»,
«бунтарями» в галузі мистецтва та науки і саме завдяки своїм якостям,
здібностям змінили хід історії всього людства.
Чому ж дорослих творчих особистостей набагато менше, ніж творчих
дітей? Куди зникає творчий вогник з віком?
Відповіді на ці питання намагалися шукати психологи і педагоги
О.Кульчицька, Л. Масол, О. Мелік – Пашаєв та інші у своїх дослідженнях. За
даними цих досліджень навчально-виховний процес у школі зорієнтований
переважно на розвиток лівої півкулі мозку, яка, за теорією функціональної
асиметрії
мозку,
забезпечує
роботу
раціонально-логічного
мислення,
обробляє інформацію алгоритмічно, лінійно. Це значною мірою знижує
діяльність правої півкулі, яка відповідає за емоційно-образне, інтуїтивне
опрацювання інформації та забезпечує творчий характер мислення людини.
Обидві розумові стратегії – логічна і образна – тісно переплітаються,
взаємодіють, але недооцінювання значення однієї з них призводить до
однобічного розвитку особистості. Як результат – не стимулюється розвиток
11
емоційно-чуттєвої сфери, інтуїції, натхнення, що є досить важливим для
виховання особистості, здатної не тільки до відтворення, а й до творчості,
винахідливості.
Ось
чому
в
дитинстві
ми
–
володарі
чарівних
предметів,
різнокольорових, як веселка, фломастерів, а після школи у доросле життя
приходимо з одноколірною стандартною ручкою у кишені… Багато
випускників виявляються безпорадними у розв’язанні нестандартних
життєвих ситуацій… Ми відчуваємо значні труднощі у розв’язанні завдань
творчого типу, які так подобались нам у дитинстві: «Намалюй свій настрій»,
«Напиши казку про своє життя» тощо. У дорослому віці ми здивовано
розуміємо, що мислимо стандартно, за інерцією, нам легше виконувати
одноманітну діяльність. Аніж створювати щось нове. Водночас сьогодення
все більше і більше пропонує нам завдання відкритого типу, є яких і
складається наше життя.
Що ж гальмує процес становлення творчої особистості, особистості
винахідника?
Це
–
великий
обсяг
непривабливої
для
дитини
інформації,
репродуктивні методи навчання, шаблонність у виконанні завдань та інше.
Навіть
у
творчих
дітей
вищеперераховане
призводить
до
спаду
енергетичного тонусу дитини, занурення у дрімотний стан, зниження
активних процесів мислення. А в результаті отримуємо «гарних учнів» покірних, тих, що не ставлять зайвих запитань, не проявляють глибоких
почуттів, у них немає проблем, вони в усьому добрі виконавці. Єдина
проблема таких «зручних дітей» - їхня безпорадність та непристосованість до
сучасного
стрімкого,
швидкозмінюваного
світу,
до
якого
успішно
адаптуються лише винахідливі, самостійно мислячі, творчі особистості.
Що таке творчість?
Отже, проаналізувавши попередню інформацію, розумієш, що для
розв’язку винахідницького завдання, знаходження виходу з нестандартної
ситуації необхідно розвивати творчість. Крім того, всім відомо, що творчий
12
(інтелектуальний та художній) потенціал людей є рушієм прогресу
суспільства.
Відкрити «таємницю» творчості, усвідомити цей незрозумілий
феномен, розкрити рецепт творчості, таланту, геніальності, здібностей та
обдарованості намагалося багато видатних вчених, митців ще починаючи з
часів Давньої Греції. Не зупиняючись на деталях, коротко скажу, що корінь
дослідження цього питання кожен вбачав у своєму: Арістотель – у
природному дарі; Платон – що людська творчість – Божа іскра; Зігмунд
Фрейд зараховував творчість до сфери несвідомого, ірраціонального; Чезаре
Ломброзо (італійський антрополог, лікар), стверджував, що генії –
ненормальні хворі люди; Г. Сковорода – що в людині закладені великі творчі
можливості, і для їх розкриття необхідні певні умови; про важливість
створення умов говорили – К. Ушинський, В. Сухомлинський. Дискусія по
цьому питанню - «таємниці творчості» ведеться й досі.
Цікавими є думки щодо сутності творчості висловлювання східного
мислителя Ошо:
*Творчість – це, насамперед, любов до того, що ти робиш.
*Не кожен здатен бути музикантом, поетом, художником, та кожен
може
бути
творцем
своєї
душі.
*Додай творчості до кожної своєї справи, і тоді життя стане осмисленим
і цікавим.
***
Творчість – це спалах, це вогник натхнення,
Янгола білого дотик крила,
Слово невимовне, сяйво незвідане,
Всесвіту музика й думки стріла.
Творчість – це море, безкрає і тепле,
Гойдає, як човник, людські почуття,
Фарби художника й рими поета
Мозаїку творять земного буття.
13
Творчість – веселка, що світ обіймає,
Гуляє щаслива по ній дітлашня,
Квіти фантазій на полі таланту
Зростають в прекрасне майбутнє щодня…
Щоб стати творцем власного життя, навчитися пізнавати навколишній світ,
адаптуватися до непростих умов сьогодення, необхідно мати розвинені
творчі здібності. Здатність до самостійного творчого життя формується
поступово і ґрунтується на розкритті творчого потенціалу дитини, її
саморозвитку.
У ТРВЗ є спеціальний комплекс вправ для розвитку творчої уяви (РТУ). За
Л. Шрагіною, ( майстром ТРВЗ, професором, науковим керівником
лабораторії «ТРВЗ – педагогіка України») вправи зі створення образів,
оповідань, метафор передбачають роботу з самим творчим матеріалом –
мовою, активізують і збагачують словник, вчать вільно володіти словом,
скорочують розрив між думкою і вмінням її виразити.
Система творчих завдань
Завдання спрямовані на активізацію основних психічних процесів творчості:
сприймання, мислення, уяви, мовлення.
14
Завдання з розвитку емоційно-чуттєвого сприймання:
- завдання з розвитку слухового сприймання;
- завдання з розвитку зорового сприймання;
- завдання з розвитку тактильного сприймання.
Що багатший чуттєвий досвід дитини, що глибші емоції і почуття, то
яскравіші образи виникають в її уяві, то гострішою стає потреба
відтворювати власні враження у словах.
Виконання завдань, що активізують процеси споглядання і слухання,
переживання побаченого й почутого – це, за словами В. Сухомлинського,
перше віконце у світ творчості.
Такими завданнями є «Що я чую, що я бачу», «Будиночки казкових героїв»,
«Чарівник», «Кольорове слово», «Зроби відкриття», «Тепло-холодно»,
«Чарівні окуляри».
Наприклад, у 2–му класі під час складання кінцівок до народних казок
використовую завдання з розвитку творчої уяви (гра «Що було б, якби…») та
асоціативного мислення (гра «Що до чого подібне?»), завдання за аналогією
(«Спробуй скласти казку, кінцівка якої подібна до прочитаної раніше»),
прогнозування подій (гра «Чарівник часу»: - Уявіть, що герой опинився в
нашому часі…) тощо. На уроці намагаюся гармонійно поєднувати навчання і
різні види творчих ігор.
15
Гра «Що я чую, що я бачу»
Діти розподіляються на дві команди. Учитель виразно читає вірш. Учні з
першої команди розповідають про те, що бачили (ранкове сонце, туман,
сріблястий лан, зелений ліс, небо в білих хмарках, пташки літають тощо); з
другої команди – про те, що чули (пташки щебечуть, чайка плаче, зозуля
кує).
Команд
може
бути
декілька
–
«Журналісти»,
«Мовознавці»,
«Художники» та інші.
Чому автор саме так назвав вірш?
Який настрій викликав?
Чи переживали подібне у житті?
Якби ви були художниками, які б кольори ви використали?
В роботі часто використовую ігри для розвитку зорового сприймання, а потім
ускладнюю їх, з метою вироблення в учнів вміння виражати зорові
сприйняття за допомогою мовних засобів. Ось деякі з них.
Гра «Будиночки казкових героїв»
Учитель дає дітям дві заготовки, на яких зображені контури, наприклад,
казкового палацу, героя ( контури мають бути однаковими) і пропонує
розфарбувати їх таким чином (словесно), щоб один палац був палацом
16
доброго героя, а другий – злого. Суть завдання полягає в тому, щоб навчити
дитину передавати настрій за допомогою кольорів і слів. Наступного разу
можна запропонувати не будиночки, а кораблі, літаки, добру та злу
чарівницю. Також малюнок підбирається під тему уроку.
Гра «Тепло – холодно» (робота в групах)
Гравці називають предмети «теплих» і «холодних» кольорів. Потім завдання
ускладнюється: необхідно прикметники та іменники, що відповідають
відчуттям тепла і холоду. Наприклад: тепло – літо, сонце, мама, яскравий,
жовтий та ін..; холод – айсберг, ранок, білий ведмідь, образа та ін..
17
Гра «Чарівні окуляри»
Дітям пропонується одягти із цупкого паперу чарівні окуляри. Учитель
повідомляє, що якщо їх одягти, то можна побачити багато круглих речей.
Учні одягають окуляри і називають усі предмети, що мають круглу форму.
Так само можна організувати гру, використовуючи окуляри з квадратними чи
трикутними «лінзами». На уроці української мови через ці окуляри можна
розглядати певні частини мови, епітети порівняння і т. д.
Завдання з розвитку уяви:
- завдання з розвитку репродуктивної уяви;
- завдання з розвитку творчої уяви.
Дослідження показують, що стимулювання фантазії дітей позитивно
позначаються на розвитку самостійності їхнього мислення, вмінні міркувати
за аналогією, знаходити асоціативні зв’язки, бачити у відомому нові риси й
особливості (О. Савченко). Дітям цікаві завдання з прийомами оживлення,
перевтілення, фантазування – «Живий предмет», «Якби я був», «Неіснуюча
картина», «Кумедні чоловічки».
Гра «Якби я був…»
(Перевтілення)Учитель читає початок оповідання. Діти мають
продовжити його від імені різних персонажів.
Наприклад:
«Біля будинку зацвіла запашна красуня вишня. Над нею з самого ранку
літали заклопотані джмелі у брунатних кожушках. Раптом подув свіжий
схвильований вітерець, який буває тільки навесні. Ніжні пелюстки зірвалися
з гілочок і закружляли у повітрі, немов сніг…»
Діти мають продовжити оповідання від імені персонажів: пелюстки,
весняного вітру, заклопотаного джмеля, пташки, яка сіла на гілку, дівчинки,
яка дивиться з вікна…
18
Гра «Хто похвалить себе найкраще?»
Учитель визначає для кожного гравця роль казкового персонажу. Гравці
мають уявити себе на місці казкового персонажу і довести, що їхній герой
найкращий, наприклад: «Я – Лисичка. Я така гарна, така чепурна,
розумна…», «Я – Пан Коцький. Я – найголовніший! Мене всі звірі бояться, я
такий сердитий…»
19
Гра «Живий предмет»
Кожній групі учитель називає предмет (наприклад: чайник, віник, дошка),
пропонуючи оживити його та розповісти про його життя: які проблеми
можуть бути у нього, які відносини з сусідами, з господарями. Учитель може
допомогти, використовуючи запитання типу:
Який у нього характер?
Що любить?
З ким дружить?
Де він живе?
Які стосунки з господарями?
Чого він боїться?
Про що мріє?
Аналогічно, як і з попередніми іграми, після засвоєння алгоритму гри
учитель наповнює гру навчальними поняттями з різних предметів, і тому її
можна використовувати на різних уроках. Тобто вчитель називає «іменник».
«епітет», «прикметник», «основа».
20
Гра «Неіснуюча картина» (на УРЗМ)
Учитель показує дітям аркуш і каже: «Це – чарівна картина. Щоб її побачити,
необхідно вмити фантазувати. Картина називається «Весняний день». Той,
кому я її дам, розповідає, що на ній зображено. За сигналом він передасть
картину іншому гравцю і так далі.» Завдання вчителя – визначати оригінальні
ідеї, допомагати добирати засоби виразності, заохочувати до творчості.
Завдання з розвитку мислення:
- завдання з розвитку асоціативного мислення;
- завдання на смисловий і структурний аналіз;
- завдання з розвитку творчого мислення.
Свідома робота мозку є передумовою проблиску нової ідеї. Цікавими для
учнів є ігри «Що до чого подібне», «Робінзон».
Гра «Потяг»
(для розвитку асоціативного мислення, встановлення логічних зв’язків
між предметами, поняттями).
Учитель називає ключове слово – воно є потягом, а учень повинен придумати
і назвати слово-вагончик, встановивши між ними асоціативний або логічний
зв'язок. Спочатку гра складається з довільних слів, наприклад: дерево –
яблуко ( тому, що на деревах ростуть яблука) – сік (тому, що з яблук
виготовляють сік) – і т.д. А потім гра
наповнюється
матеріалом,
присудок
(
дидактичним
наприклад:
слово
тому,
присудок
що
–
виражається словом) – підмет ( з
присудком
вони
становлять
граматичну основу) – іменник (підмет
часто виражений іменником) і т. д.
21
Гра «Ланцюжок асоціацій»
Вчитель кидає дитині м’яч чи іграшку і називає будь-яке слово (іменник).
Учень повертає м’яч, називає ознаку цього об’єкта (прикметник). Наступний
учень називає інший об’єкт, що має таку саму ознаку, і кидає м’яч іншому
гравцю. Наприклад: хмарка – біла – вата – м’яка – трава – гладенька і т. д.
Гра «Таємниця»
Порадившись, діти обирають будь-який предмет з довкілля та обговорюють
його характерні особливості, шукають аналогії. Потім повідомляють всі
знайдені аналогії та ознаки, не називаючи сам предмет ведучому (дитині ),
що вгадує задуманий об’єкт. Так, наприклад, до слова веселка можна
пропонувати
такі
аналоги
та
пояснення:
«Схоже
на
віночок,
бо
різнокольорове; на радість, бо сяє та виграє; на міст та коромисло за
формою». Гра крім розвитку асоціативного мислення розвиває зв’язне
мовлення, вчить добирати епітети, порівняння.
Гра «Два черевички»
Клас ділиться на дві команди-черевички – Щастя та Нещастя, і їм
пропонуються різні ситуації (потім міняються місцями). Гравці з «Черевичка
Щастя» оцінюють ситуацію позитивно, а «Черевичок Нещастя» -негативно.
Наприклад, ситуація – пішов сильний дощ. «Черевичок Щастя»: можна цілий
день нікуди не виходити, займатися своїми справами, після дощу буде
веселка, під дощем все росте. «Черевичок Нещастя» - не можна гуляти…
Так само проводиться робота і після аналізу прочитаного твору, ситуація
береться з твору. Для виявлення протиріч дітьми дошкільного та молодшого
шкільного віку існує ціла система ігрових і казкових завдань. Великою
популярністю серед дітей користується гра „Добре – погано” (автори М.Н.Шустерман і Л.Г.Шуб), яка базується на положенні про те, що кожен
предмет, явище має свої позитивні й негативні сторони. Для гри обирається
будь-який об'єкт, який не викликає в дитини стійких емоцій: наприклад,
олівець, книга, лампа і т.п. Всім гравцям потрібно назвати, що в
22
запропонованому об'єкті "погано", а що "добре" що подобається і що не
подобається, що зручно і що не зручно "Візьмемо для прикладу поняття
"снігопад": добре ліпити із свіжого снігу снігову бабу, але через сніг погано
їхати машинам. Або голосна музика: добре зранку - швидко прокидаєшся і
робиш зарядку, але ввечері заважає і не дає спати. Гра "Добре - погано"
розвиває мову дитини, її фантазію, вчить розмірковувати; вона яскраво
ілюструє деякі закони діалектики, зокрема такі її категорії, як протиріччя,
якість і кількість, можливість і дійсність.
Гра «Торбинка з подарунками»
Учитель чи ведучий тримає торбинку, в якій лежить предмет, і пропонує
гравцям вгадати його. Учні мають право ставити запитання про предмет, на
які можна відповідати «так» або «ні». Наприклад: «Це посуд?», «Він має
запах?». Той хто вгадає предмет стає ведучим. Коли учні добре засвоять
правила гри, гра наповнюється навчальним матеріалом. Наприклад, на уроці
української мови у торбинку ховаються поняття «підмет», «іменник»,
«корінь» і т. д.
23
Завдання з розвитку мовлення:
- завдання на збагачення і активізацію словникового запасу учнів;
- завдання на оволодіння засобами художньої виразності;
- завдання на оволодіння емоційною виразністю мови;
- завдання на ознайомлення з виражальними засобами поетичного слова.
Образне слово не лише забавляє дітей, а розвиває їхню пам'ять і фантазію.
Образне слово – ключик до дитячої душі, воно знаходить шлях до
нестандартного засвоєння знань через творчу уяву та образне асоціативне
мислення. Необхідно стимулювати бажання дитини «життя своє втілювати в
слові». Для цього необхідний багатий словниковий запас, уміння володіти
засобами художньої виразності, розвинене відчуття мови, ритму. З метою
розвитку словникового запасу можна виконати завдання «Слово в капелюсі»,
«Скажи навпаки», на оволодіння засобами художньої виразності –
«Сонечко», «Промінці»…
Гра «Невідомий предмет»
Учитель показує одному учневі будь-який предмет (олівець, стілець,
годинник). Завдання гравця – описати його так, ніби побачив його вперше у
житті, звертаючи увагу на суттєві ознаки предмета. Решта учнів
здогадуються, про яку річ йдеться. Далі можна оперувати мовними
категоріями. Наприклад, це іменник, середнього роду, до нього можна
дібрати епітети – соковите, червоне, зелене, кругле; порівняння – як сонечко,
ніби м’ячик і т. д.
На уроках української мови підбираю ігри спрямовані на розвиток образного
мовлення, на збагачення і активізацію словникового запасу учнів.
Гра «Слово у капелюсі»
У капелюсі лежать картки з буквами. Учні почергово дістають із капелюха,
наприклад, 10 карток і мають за певний час скласти зі цих букв слова.
Варіювати можна кількість гравців, слів, та букв.
Часто на уроці читання на етапі мовної розминки використовую наступна
гру.
24
Гра «Пірамідка»
Записую на дошці слово. Учні почергово мають додати своє слово так, щоб
поширити речення, не порушуючи змісту. Наприклад:
Сонечко
Світило сонечко
У небі світило сонечко
У небі яскраво світило сонечко
У небі яскраво світило золоте сонечко…
Речення можна не записувати, а запам’ятовувати.
Гра «Інтерв’ю» (Уроки навчання грамоти)
Учитель називає букву, яка вивчається на уроці, а потім, звертаючись до
учнів ставить запитання: «Хто?», «Який?», «Що робив?», «Куди?», «З ким?!,
«Коли?», «Чому?» тощо. Гравець, якого обирає ведучий, повинен швидко
дати відповідь, яка починається з цієї літери. Наприклад, буква К: що –
клубок, який – кольоровий, що робив – котився, де – коло річки… Відповіді
можуть бути незвичними і несподіваними.
Гра «Геометрія»
Завдання полягає в тому, щоб створити «драбинку» повинно бути на одну
букву довше за попереднє. Наприклад, драбинка до теми «Тварини» може
бути такою:
Лев
Коза
Кабан
собака
Гра «Нові назви»
Усі предмети мають свої назви, до яких люди звикли. Учитель пропонує
учням подивитися на навколишні предмети під новим кутом зору, ніби
вперше в житті, та придумати їм нові, більш влучні з їхнього погляду, назви.
Наприклад: парасолька – дощихвіст, окуляри – зоровики, крейда - ….,
іграшка - ….
25
Плануючи роботу з розвитку зв’язного мовлення, завжди намагаюся
приділяти увагу оволодінню учнями засобами художньої виразності. Щоб
зацікавити і урізноманітнити роботу використовую наступні ігри.
Гра « Промінці»
Малюю на дошці сонечко з промінцями. Біля кожного з промінців написані
епітети. Гравцям треба здогадатися, до якого слова підходять ці епітети, і
записати слово в центрі сонечка. Наприклад: струнке, зелене, молоде … –
дерево; спокійна. Чиста, синя, …. – річка.(1 -2 кл.)
Гра «Сонечко»
Малюю на дошці для кожної команди сонечко. У середині кожного сонечка
написаний іменник (наприклад, море та літо). Гравці кожної команди
почергово виходять до дошки, добирають епітети до свого слова, записують
біля кожного промінця. Виграє команда, у якої сонечко засяє яскравіше.
Завдання можна написати і на картках та роздати командам.
Гра «Склади два речення»
Учні утворюють дві команди. Учитель називає слово, яке може вживатись як
у прямому, так і в переносному значенні. Гравець першої команди складає
речення, в якому це слово вжите в прямому значенні, гравець другої – у
переносному. Наприклад: «Клоун голосно сміється»; «Сонце сміється у
синьому небі».
Післямова
У процесі виконання запропонованих завдань, ігор, під час розв’язання
винахідницьких завдань діти набувають рис особистості, яка переносить
винахідницькі способи розв’язання проблем, творчість не тільки в навчальну
діяльність, а й у повсякденне життя для вирішення різноманітних проблем. В
майбутньому це сприяє самостійному вибору власної стратегії життя,
реалізації власного життєвого потенціалу, підняття на більш високий щабель
творчих звершень.
26
Розділ ІІІ
Адаптаційний період та особливості його проведення
з використанням технології ТРВЗ
(З досвіду роботи вчителя вищої категорії Уманської ЗОШ І-ІІІ
ступенів № 4 Майстришиної Т.Л.)
З 1 вересня 2012 року розпочалося впровадження Державного
стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету
міністрів № 462 від 20.04.2011 «Про затвердження Державного стандарту
початкової загальної освіти». Як зазначено в даному документі, період
навчання дитини в початковій школі є
початком
особливої
навчальної
діяльності, яка вимагає від дитини не
лише значного розумового напруження, а
й
більшої
вольових
фізичної
зусиль.
Тому
витривалості,
успішність
проведення адаптаційного періоду має
велике значення.
За Державним стандартом успішність адаптаційного періоду забезпечить
дитині подальший розвиток, успішне навчання та виховання. «Особливу
увагу необхідно приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я
учнів, їх моральному та громадянському вихованню». Для досягнення успіху
в розв’язанні цих завдань я неодноразово зверталась до посібника
«Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі» Автори –
упорядники О. В. Лесіна, В. П. Телячук. – Х.: Вид. група «Основа»:
«Тріада +», 2007.
Даний посібник вчить практично виконувати дані завдання, формувати
мислення, уяву й мовлення дітей молодшого шкільного віку на основі
загальної теорії сильного мислення, знайомить з інноваційними підходами до
організації навчально–виховного процесу в початковій школі .
27
З метою уникнення перевантажень впродовж адаптаційного періоду
проводила навчальні заняття у формі уроків – екскурсій, уроків –
імпровізацій, уроків – ігор, уроків – театралізацій.
В адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка
організації уроків з окремих предметів. Вона розглядається як здатність учня
актуалізувати , інтегрувати й застосовувати в конкретних життєвих або
навчальних проблемних умовах та обставинах набуті знання, уміння,
навички, способи діяльності.
Саме період адаптації в початковій школі (перші 2 тижні) і має за основну
мету навчання збереження психологічного здоров'я дітей та створення умов
для їхніх творчих здібностей.
Завдання адаптаційного періоду:
1. Легке входження дітей у новий колектив.
2. Створення сприятливого режиму роботи для дітей.
3. Поглиблене вивчення особистості кожного учня.
4. Виявлення дітей із високим рівнем творчих здібностей.
5. Прогноз та попередження конфліктних ситуацій у системах відносин.
6. Забезпечення узгоджених дій вчителя, його маленьких учнів, батьків у
навчально-виховному
процесі
та
сприяння
становленню
і
самовизначенню особистості кожного учня.
За період адаптації в учнів мають сформуватись такі вміння і навички:
1. Навчально-організаційні:
а) співпрацювати в парі.
2. Загальномовленнєві:
а) говорити в помірному темпі;
б) зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і
вільною моделлю; зв’язно передавати почуте, побачене;
в) запитувати про незрозуміле; невідоме;
г) з повагою звертатися д вчителя, учнів.
3. Загально-пізнавальні вміння:
28
а) виконувати завдання за зразком і аналогією.
4. Контрольно-оцінні вміння:
а) оцінювати свою діяльність за орієнтирами, поданими вчителем
(правильно, красиво).
План проведення уроків адаптаційного періоду
День перший
Урок 1. Школа. Ми прийшли до школи.
Урок 2. Вироблення правил шкільного співжиття.
Урок 3. Урок-практикум «Лісова школа».
День другий
Урок 1. Розкажи про себе. Мій портрет в промінчиках сонця. ( Урок-гра).
Урок 2. Килимок миру. Квітка настрою.
Урок 3. Особлива людина дня. Розповіді про членів своєї родини.
День третій
Урок 1. Вчуся спілкуватися. Групова робота. Розігрування життєвих ситуацій
«Чарівні слова відчиняють серця».
Урок 2. Режим дня. Навчальний час.
Урок 3. Доба.
День четвертий (розвантажувальний)
1.
Екскурсія до музею. Правила поведінки. Моя перша книжка «Буквар».
День п’ятий
1.
Усний журнал «Який прекрасний цей світ, подивися».
2.
Колективно-творчий проект з декоративно - прикладної діяльності.
День шостий
1.
Тематичний зошит «Ми – українці». Великий дім - держава.
2.
Введення знаків «+», «-.». Групова робота.
3.
Літературна студія «Мистецтво слова».
День сьомий
1.
Заняття «Школа прав дитини».
29
2.
Знак питання («?»).
3.
Навчаємось доброти.
День восьмий
1.
Уявна подорож «До міста ввічливих».
2.
Гра «Як стати Нехворійком» (читання листа від Нехворійка, створення
його образа з геометричних фігур, поради).
3.
Складання інструкцій, порад. Графічний диктант.
День дев’ятий
1.
Година мрій «Коли я виросту». Зустріч з батьками «Знайомлюсь з
професією».
День десятий
Класне свято «Буду гідним скрізь і всюди, щоб нести Вам радість, люди»
30
Методичні розробки уроків адаптаційного періоду
День перший
Урок 1
Тема: Школа. Ми прийшли до школи.
Мета: Ключові компетентності:
формувати компетентність вміння вчитися (організовувати своє
робоче місце,
орієнтуватися в часі та берегти його, планувати свої дії,
доводити роботу до кінця);
загальнокультурну компетентність (вміння будувати взаємні стосунки на
толерантній
основі);
здоров’язбережувальну
компетентність
(взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оцінюванням
фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я);
соціальну компетентність
(продуктивно
співпрацювати
з
різними
партнерами в групі, проявляти ініціативу).
Предметні компетентності:
Познайомити учнів один з одним, заохочувати дітей спілкуватися і
встановлювати довірливі стосунки, визначити рівень емоційно-вольової
готовності дітей до школи; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати
словниковий запас, формувати уважність, спостережливість; виховувати
почуття дружби, доброти, поваги і ввічливості.
Тип уроку: Комбінований урок.
Обладнання: білий папір, фломастери, смужки кольорового паперу, диск
«Наша школа», ноутбук, мультимедійна дошка, візитки з іменами дітей.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Звертання вчителя до учнів:
Це є школа, ось наш клас,
він давно чекав на вас,
і прийшли ви всі сюди,
щоб…
31
Вчитель пропонує учням закінчити речення.
Інтерактивний прийом «Незакінчене речення».
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель: – Сьогодні перед нами стоїть завдання дослідити:
Для чого діти йдуть до школи?
Хто такі школяр і школярка?
Очікувані результати.
Що ви очікуєте від навчання в школі? Намалюйте.
Діти малюють малюнок, а потім всі малюнки закріплюються на дошці.
Гра «Ми - екскурсоводи».
Кожний з дітей проводить екскурсію за своїм малюнком, пояснюючи
зображення на ньому.
Фізкультхвилинка.
III. Вивчення нового матеріалу.
- Які поняття та асоціації викликає у вас слово школа?
ЗНАННЯ
МУДРІСТЬ
ЛЮБОВ
РОЗУМ
НАВЧАННЯ
ДРУЗІ
ВЧИТЕЛЬ
КНИЖКА
ПОРТФЕЛЬ
ДИРЕКТОР
КЛАС
ЇДАЛЬНЯ
32
Прийом ТРВЗ «Кола на воді». Робота в групах.
Ш - шана
К - користь
О – особа
Л – ласка
А – активність
- Скласти зв’язну розповідь про школу з використанням всіх цих слів. Чим
більш незвичайними і фантастичними будуть речення, тим активнішими
будуть самі учні.
Колективна робота «Ми прийшли до школи».
Діти, у школі ми будемо поодинці чи разом?
Гра «Дидактичне коло»
Для проведення цього виду роботи використовують стільці. Діти сідають на
них і замикають руками в ланцюг – «коло». За командою вчителя кожен
співає своє ім’я.
Установка вчителя.
Ім’я – це своєрідна візитка людини. Дехто вважає, що від імені залежить
подальша доля людини.
Будемо намагатись і в колі, і за його межами звертатись одне до одного по
імені.
Порада вчителям.
Сам вчитель є обов’язковою ланкою в колі. Він теж приймає участь у грі.
Робота в «дидактичному колі» сприяє формуванню довільної поведінки,
комунікативних навичок, соціальної компетентності.
Творчі вправи «Моє ім’я на смак», «Моє ім’я за кольором».
В кінці вправи кожна дитина отримує кольорову візитку зі своїм ім’ям.
- Щоб прочитати чиєсь ім’я ви повинні навчитись читати, а цьому я вас і
буду навчати в школі. Ось ми і відповідаємо на ваше запитання: «Для
чого ходити в школу?».
33
IV. Осмислення і усвідомлення знань
Розповідь учителя про школу (екскурсія по школі або з застосуванням
мультимедійних
технологій).
Знайомство
з
історією
школи.
Розміщення навчальних приміщень.
V. Підсумок уроку
Вправа «Колір настрою».
На столі скринька з кольоровими смужками. Кожна дитина в кінці уроку
підходить
і підбирає собі той колір, який відповідає його настрою і
очікуваним результатам.
Таким чином, вчитель може контролювати стан дитини, розуміння нею
матеріалу, який вивчався.
34
Урок 2
Тема: Вироблення правил поведінки шкільного співжиття.
Мета: Ключові компетентності:
формувати компетентність вміння вчитися (організовувати своє
робоче місце,
орієнтуватися в часі та берегти його, планувати свої
дії, доводити роботу до кінця); загальнокультурну компетентність
(вміння
будувати
взаємні
здоров’язбережувальну
стосунки
компетентність
на
толерантній
(взаємозв’язок
основі);
організму
людини з природним і соціальним оточенням, удосконалення фізичної,
соціальної, психічної та духовної складових здоров’я); соціальну
компетентність (продуктивно співпрацювати з різними партнерами в
групі, проявляти ініціативу).
Предметні компетентності:
Вивчити з учнями правила поведінки в школі; спонукати дітей до
виконання цих правил; сприяти формуванню атмосфери захищеності і
довіри.
Тип уроку: урок формування умінь і навичок.
Обладнання: Аркуш паперу із зображенням будівлі школи без вікон,
фломастери,
олівці, малюнки лісових звірят, шаблони кольорових
долоньок, клей.
Хід уроку
І. Організація класу
Посміхніться всі ще раз,
Бо у вас найкращий клас.
Посмішка і хороший настрій будуть вам
сьогодні дуже потрібні.
Гра «Дидактичне коло».
35
1. Проспіває своє ім’я
2. Проспівай його так, як тебе називає мама, тато, дідусь, бабуся, сестричка,
братик.
3. Назви себе так, як би ти хотів щоб тебе називали твої однокласники.
4. Назви сусіда справа, назви сусіда зліва, назви ім’я того, хто сидить перед
тобою.
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Щоб все встигати в школі, потрібно вивчити, а надалі виконувати
шкільні правила.
Вчитель: – Ви вже знаєте, що люди живуть за певними правилами. Правила
існують в іграх, у сім’ї, в школі.
Очікувані результати:
- Навчитися правильно поводитися в школі.
- Навчитися спілкуватися. Вивчити правила поведінки в школі.
- Обговорити й прийняти «Моральний кодекс класу».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Вправа «Малюнок».
На великому аркуші паперу зображення будівлі школи, але без вікон.
2. Інтерактивний прийом «Мозковий штурм». Робота в парі.
Одна дитина малює на будівлі вікно (будь-якої форми і розміру, будьякого кольору). Інша при цьому озвучує одне із правил поведінки в
школі. Робота виконується парно. Один учень малює, а інший –
озвучує правило.
-
Як зміниться життя в школі, якщо ні діти,
ні дорослі не будуть додержуватись правил?
-
Чи сподобається вам таке?
-
Чому?
36
Фізкультхвилинка
Інсценування поведінки звірят в лісовій школі..
1. Їжачок шукав портфель і книжку,
А витяг паперову мишку.
Він грався всю перерву з нею,
Так і злетів час за гульнею.
2. З класу заєць вибігає,
В Білки книгу вибиває,
Білка злякано моргає,
Але Зайця вже немає.
-
Чи правильно поводились звірята під час перерви?
ІV. Осмислення матеріалу.
Проблема.
- Для чого потрібно приймати правила і їх виконувати?
1. Розігрування ситуацій і твої дії.
- Учень бігає по класу на перерві. Твої дії?
- Дівчинка скаче на сходах. Твої дії?
- Сусідка по парті забула взяти на урок ручку, підручник. Твої дії?
- Дівчинка плаче. Твої дії?
2. Твір В. Осєєвої «Сині листочки».
Гра «Дидактичне коло» (обов’язково на килимку. Кожна дитина
сидить так, як їй подобається).
Вчитель:
- Хто встановлює права в школі? Це є шкільна адміністрація.
А ось правила «Морального кодексу» ми встановимо самі.
3. Обговорення і прийняття «Морального кодексу класу».
37
Вчитель:
-Кожного разу, коли до цього класу приходять його маленькі жителі, ми
виробляємо і приймаємо правила співжиття на 4 роки. Ми їх називаємо
«Моральний кодекс класу».
І якщо вони вам до вподоби ми їх закріпимо відтиском ваших долоньок.
1. Єдиним правилом всіх твоїх дій хай буде тільки добро.
2. Свою поведінку, мову, зовнішній вигляд бережи в чистоті та честі.
3. Не пропусти людину, не привітавши її і не сказавши доброго слова.
4. Вважай своїх товаришів по навчанню за друзів та братів: живи з усіма в
злагоді.
5. Звикай говорити тільки правду.
6. Будь тактовним, гуманним, щирим, чуйним.
7. Нехай панують в класі Добро і Справедливість.
-
Коли правило щось забороняє, то воно покладає обов’язок не порушувати
заборону.
Всі відносини між вами повинні будуватися на взаємоповазі,
партнерстві, взаємодопомозі. Прошу скріпити згоду відтиском вашої
долоньки.(Діти обирають одну з кольорових долоньок, що лежать у скриньці
і приклеюють її під кодексом).
Вчитель:
- Як ви гадаєте, чи могли б ми обійтися без правил? Доведіть
свою думку. Наведіть приклади.
1. «Як треба поводитися на перерві».
- На перерві в ігри грайся
38
А не бігай, не штовхайся.
Як ведеш себе негоже Завжди травма бути може.
- До порядку сам привчайся
В
роздягальні
не
штовхайся.
Одяг власний зберігай
І чужий не розкидай.
- Підвіконня, любі діти,
Не для того щоб сидіти.
Там хай квіточки стоять.
Діти ж поруч постоять.
- По перилах не з’їжджай,
В гру на східцях теж не грай.
Сходи – це вже небезпека
Й до біди тут недалеко!
- У їдальні всі їдять,
Там не бігають – сидять.
Як їси – не поспішай,
Все прожуй, тоді ковтай.
- На уроці не гукай,
Завжди руку піднімай.
Там, де шум і крик буває,
Працездатності немає.
- Школа – це твій рідний дім.
Будь господарем у нім.
Парти бережи і стіни,
Скрізь поводь себе відмінно.
- Книжка всім знання дає.
В кожній щось цікаве є.
39
Тож по книжці не малюй
Та не рви її, не псуй.
В нашій школі – учень ти.
Скрізь дотримуйсь чистоти.
Слідкувати завжди треба,
Щоб порядок був у тебе.
- Наполегливо учися.
У житті не знадобися.
Вчитись ти прийшов до школи –
Не забудь про це ніколи!
2. Вправа «Малюнок «Сонечко доброти »»
Намалюйте сонечко і на ньому стільки промінчиків, скільки добрих
правил ви пригадали.
Кожна група презентує свою роботу.
3. Вправа «Квітка доброти» (в парах).
Розігрують ситуацію:
- Ви побачили – у однокласника впала булочка,
- Хлопчик штовхнув дівчинку,
- Дівчинка забула вдома ручку.
Презентація групою своєї роботи.
За роботу дарується групі «квітка доброти».
- Розфарбуйте цю квітку.
Вчитель:
- Ось і повторили ми з вами всі правила поведінки.
V. Підсумок
Вправа «Колір настрою»
- За кольором долоньки можна здогадатись чи сподобався вам урок.
- Чого ви змогли для себе навчитися?
Що запам’ятали?
40
Урок 3
Тема: Урок – практикум. Використання здобутих знань мешканцями лісової
школи
з повісті – казки Всеволода Нестайка «Незвичайні пригоди в
лісовій школі».
Мета: 1) ключові компетентності: формувати компетентність вміння
вчитися (визначати мету, планувати свої дії, добирати засоби досягнення
мети, оцінювати результати своєї роботи, доводити роботу до кінця,
орієнтуватися у часі та берегти його); загальнокультурну компетентність
(вміння будувати взаємні стосунки на партнерській толерантній основі);
здоров’я зберігаючу компетентність (взаємозв’язок організму людини з
природним і соціальним оточенням); громадянську компетентність
(знання своїх прав і обов’язків); соціальну компетентність (продуктивно
співпрацювати у групі, використовувати різні ролі, проявляти ініціативу,
підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими, конструктивно
розв’язувати суперечливі питання чи проблеми, досягаючи консенсусу,
уміти брати на себе відповідальність);
2)предметні компетентності:
учити дітей оригінально незвичайно сприймати зміст художнього
твору, творчо перетворювати, вводити непередбачені ситуації, зміщувати
декілька сюжетів в один; розвивати мовленнєву творчість, асоціативну і
зорову пам’ять, кмітливість і винахідливість, виховувати інтерес до
творчості Всеволода Нестайка, інтелектуальну спроможність.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації.
Очікувані результати:
-
Учні матимуть поняття про правила шкільного співжиття.
-
Зможуть самостійно застосовувати їх на практиці.
-
Ознайомляться з творчістю Всеволода Нестайка.
Обладнання: В. Нестайко «Незвичайні пригоди в лісовій школі», запис
музики «Чого навчають в школі», предметні малюнки, розрізна абетка.
41
Хід уроку
І. Організація класу.
- У вас попереду – цікавий урок, адже він принесе нові знання. Ви сповнені
енергії, готові впоратись з найважчими
завданнями. Подаруйте свою усмішку
мені, я всміхнусь вам, побажаємо одне
одному успіху – і берімося до роботи!
- Діти, сьогодні ми з вами завітаємо в
гості до чарівника – письменника.
- Хто такий письменник?
- Чим він займається?
- Наш письменник є господарем незвичайної школи. Спробуйте
пояснити, яка школа може бути незвичайною.
Вправа – фантазування.
(Школа, де навчаються інопланетяни, аборигени, звірі, тачки…)
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Ми потрапимо на Велику Галявину до спеціалізованої лісової музичної
школи
з
ведмежою
мовою
викладання.
Придумав
цю
школу
письменник Нестайко Всеволод Зіновієвич, лауреат Республіканської
літературної премії імені Лесі Українки, і описав ось в цій гарній
книжці.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
- Давайте розглянемо цю незвичайну школу - книжку. Видано її в м.
Києві видавництвом «Веселка» в 1988 році. Малюнки виконав
42
художник Ширяев В’ячеслав Григорович . Погляньте на ілюстрації у
збільшеному вигляді і спробуйте уявити тих, хто навчався у школі.
Метод ТРВЗ «Розв’язування творчих задач».
- Яке ім’я могло б бути у зайчика, їжачка, лисеняти, ведмежати, вовченяти,
борсученяти, лісового козеняти, лосеняти та білченяти?
1. Групова робота.
Викладання справжніх імен тваринок з букв розрізної абетки до
предметних малюнків.
1 група Зайчик – Кося Вухань;
2 група Їжачок – Колька Колючка;
3 група Лисиця - Рудик Лисовенко;
4 група Ведмежа - Михайлик Ведмеденко;
5 група Вовченя - Вовчик Вовченко;
Фізкультхвилинка
Гра «Жива картина»
-
Спробуйте пояснити ім’я кожного героя і зобразіть його. (Вчитель
називає учнів лісової школи, а учні розігрують їх рухами).
Робота з дитячою книжкою.
- А тепер послухайте, як описав героїв школи сам автор.
ІV. Узагальнення й осмислення нових знань.
43
- Яких же правил поведінки мають дотримуватись наші лісові учні?
Давайте спробуємо їм їх створити.
Робота в групах.
Кося Вухань: «Уважно слухай на уроці».
Колька Колючка: «З повагою стався до прав інших людей».
Рудик Лисовенко: «Говори завжди правду».
Михайлик Ведмеденко: «Не лінуйся».
Вовчик Вовченко: «Не ображай слабших за себе».
Боря Сук: «Не ламай дерев».
Раїска Мняу: «Будь тактовним у ставленні до інших».
Зіна Бебешко: «Будь сміливим і відважним».
Соня Лось: «Не залишай товариша в біді».
- Ці речення за метою висловлювання спонукальні. В них звучить наказ.
Вимовляєте ви їх голосно, тому за інтонацією вони ОКЛИЧНІ.
Вправа «Звуконаслідування».
- Наша школа спеціалізована музична з ведмежою мовою викладання.
Заспівай на ведмежій мові пісню «Чого навчать в школі» (музика).
Робота з дитячою книжкою.
Лісова
школа
Метод «Групова робота».
44
Вчитель читає ІV розділ повісті – казки, а дітям пропонує придумати
закінчення.
-Як би ти повів себе в даній ситуації? Розкажи. Це ти склав текст –
розповідь.
V. Підсумок:
- Що ж таке казка? Для чого складають казки, друкують книжки, дорослі
люди фантазують?
-А хто з вас хотів би стати письменником?
-Про що б ви написали твір?
-Чи навчився ти чогось сьогодні у лісовій школі?
Метод «Складання лимерика»
Раз … (два),
Є школа … (лісова),
Там навчаються … (звірята),
Хвостаті і … (вухаті) школенята.
День другий
Урок 1
(Фрагмент уроку з використанням ТРВЗ – технологій)
Тема: Розкажу про себе. Мій портрет в промінчиках сонця. Урок – гра.
Мета: 1) ключові компетентності: формувати компетентність вміння
вчитися (визначити мету, планувати свої дії, добирати засоби досягнення
мети, оцінювати результати своєї роботи, доводити роботу до кінця,
орієнтуватися у часі та берегти його); загальнокультурну компетентність
(оволодіння досягненнями культури, формулами мовленнєвого етикету,
вміння будувати взаємні стосунки на толерантній основі); громадянську
компетентність
соціальним
(взаємозв’язок
оточенням);
організму
соціальну
людини
з
компетентність
природним
і
(продуктивно
співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні
45
ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати
власними взаєминами з іншими).
2) предметні компетентності: закріплювати знання учнів про людське «Я»,
людські чесноти; вчити співвідносити свої вчинки зі ставленням до ім’я;
розвивати творчі здібності, уяву, вміння аналізувати і робити висновки.
Викликати прагнення до громадських стосунків із самим собою, іншими
людьми та оточуючим світом.
Тип уроку: Узагальнення і систематизація знань.
Обладнання: Квітка доброго імені; таблиця кольорів; слова – відповіді,
розміщені по всьому класу; круги Луллія.
Хід уроку
І. Організаційна частина. Психологічна вправа «Колір дня».
- Кожний оберіть собі олівець, колір якого вам імпонує за настроєм .
Поясніть свій вибір.
Метод ТРВЗ «Прогнозна задача»
-Яка головна справа цього олівця?
Написати ваше ім’я. Виконайте це завдання.
Метод ТРВЗ «Круги Луллія»
Мета: уточнити знання учнів про різні галузі діяльності кожної
особистості.
- Замалюйте в кожному секторі круга своє улюблене заняття. Залежно від
відношення до справи, колір олівця можна міняти.
46
Жовтий – приємно.
Оранжевий – улюблена справа.
Червоний – захоплення.
Зелений – обов’язковість.
Синій – сум.
Фіолетовий – мрії.
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Таким чином, ви тільки що, навіть не підозрюючи, розповіли нам про
себе. Завдання нашого уроку звучить «Мій портрет в промінчиках
сонця». Ці круги і послужили вам сонечком
Продовжте його
промінчики.
Урок 3
Фрагмент уроку з використанням технологій ТРВЗ
Тема: Особлива людина дня. Розповіді про членів своєї родини.
Хід уроку
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
47
Вчитель: Добру шановну людину завжди називають на ім’я. Людей, які
створювали собі добре ім’я, здавна називали іменитими, славними,
визначними, знаменитими. «Людина з іменем» - це звучить гордо. Багато
славних імен знає наша Україна – мати, але найшановніше, на мою думку,
найсвятіше,для кожної дитини є ім’я його мами. Отже, сьогодні урок про
них, про найдорожчих членів ваших родин.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Метод ТРВЗ «Емпатія».
(В основі такої роботи лежить особистісне ототожнювання самого себе з ким
або чим-небудь, уміння співпереживати об’єкту в цьому стані).
Мета методу: учити дітей міняти точку зору на звичні об’єкти за
допомогою перетворення себе на кого-небудь або що-небудь у проблемній
ситуації.
Технологія проведення
1.
Діти за знайомою технологією «Круги Луллія» або у вигляді
повідомлення розповідають про маму.
2.
Вони описують її зовнішній вигляд, емоційний стан в період коли
діти її радують і засмучують.
3.
Запропонувати пофантазувати.
Метод «Театралізація».
Вчитель перетворюється на дитину, а дитина виконує роль мами, в якійнебудь ситуації (її задає своєю поведінкою «вчитель – дитина») та
розказує про свої почуття в даний момент.
Наприклад:
«Дитина – вчитель» повернулась зі школи в брудному одязі. «Мама –
дитина» повинна розказати про те, що вона відчула при цьому.
Таке бачення даного виду роботи є досить незвичним, але очікуваного
результату було досягнуто: вироблено вміння уявляти себе в ролі когонебудь в проблемній ситуації та складати розповідь про себе з точки зору
обраного об’єкта.
48
День третій
Урок 2
Тема: Режим дня. Навчальний час.
Мета: Навчити берегти кожну хвилину життя. Цінувати час.
З мого досвіду фантастичні ігрові ситуації діти сприймають більш
природно, ніж серйозні обговорення. І тому під час вивчення даних тем ,
крім звичних наукових фактів пропоную вчителям під час адаптаційного
періоду використати такі прийоми методики ТРВЗ:
Прийом «Перетворення ознак часу»
Фантазування засноване на зміні ознак часу. У зв’язку з тим, що для
перетворення
беруться
різні
властивості
часу,
прийом
стає
багатофункціональним. Чарівники часу можуть бути різних типів:
Чарівник
Швидких
Хвилин
(прискорює
Повільних
Хвилин
(уповільнює
процеси);
Чарівник
процеси);
Чарівник Переплутування часу (міняє місцями
часові відрізки);
Чарівник Зворотного Часу (змушує протікати
події у зворотній послідовності);
Машина Часу (переміщує об’єкти на далекі часові відрізки);
Дзеркало Часу (переміщує об’єкти на ближчі часові відрізки);
Чарівник Зупинки Часу (зупиняє час для об’єкта, його частин чи місця
знаходження).
Технологія проведення тренінгу
із Чарівником Швидких (Повільних) Хвилин.
1.
Обговорення епізоду з життя дітей. (Третій день перебування в
школі).
49
2.
Введення
проблемної
ситуації
із запрошенням
Чарівника
Швидких (Повільних) Хвилин. (Наприклад: уявіть, що в нашому класі ,
за 1 день минуло 10 років, а днів …, хвилин …, секунд …?).
3.
Обговорення ситуації, що виникла.
- Як би ви стали виглядати?
- Що сталося б з вашим волоссям, одягом?
- Скільки ж вам тепер років?
- Який вираз обличчя став би у мене?
4.
Творче завдання. Театралізація «Як відреагують на вашу появу
батьки?».
Технологія проведення тренінгу
із Чарівником Переплутування Часу.
Формування у дітей чіткої реальної часової послідовності подій (ранок,
день, вечір, ніч).
Введення проблемної ситуації, в якій міняються події, порушується
послідовність у часі.
Обговорення
проблеми,
що
виникла
з
порушенням
часової
послідовності життя людини. (Режим дня навпаки).
Інсценізація за історіями, які вийшли. Усний журнал.
Технологія проведення тренінгу із
Чарівником Зворотного Часу
1.
Відновлення знайомих дітям подій. Моделювання однієї з даних подій.
(Наприклад: списати з друкованого тексту під час адаптаційного періоду).
2.
Запрошення Чарівника Зворотного Часу
(У моєму випадку – старшокласника).
3. Відновлення подій у зворотному порядку.
Технологія проведення тренінгу
із Чарівником Переміщення в Часі
50
(Дзеркало Часу, Машина часу).
Бесіда про різні часові періоди життя об’єкта.
Подорож із Дзеркалом Часу, яке показує конкретні моменти з життя
об’єкта.
Подорож у минуле чи майбутнє об’єкта.
Фантазування: ліплення іграшок для дітей майбутнього і запуск гелевих
кульок з цими посланнями.
Технологію проведення тренінгу із Чарівником Зупинки Часу я
використовую під час фізкультхвилинок, хвилинок відпочинку, уроках
природознавства та образотворчого мистецтва. Бажано мати атрибут –
звукову «чарівну паличку». Кожній дитині дозволяти виконувати роль
Чарівника.
51
Розділ ІV
Як навчити молодших школярів
складати тексти казкового змісту
(Моє бачення проблеми з точки зору використання методики ТРВЗ)
Сучасними програмами навчання й виховання дітей молодшого шкільного
віку передбачена робота з текстами казкового змісту. Але в основному
вчитель зупиняється на аналізі текстів казок, переказі і складанні нових казок
за аналогією. Але дитяча мовна творчість повинна бути пов’язана зі
створенням самостійних казкових текстів. Для того, щоб навчити дітей
самостійно складати казку, необхідно знайомити їх із моделями, на основі
яких складається текст. Але «сприймати й розуміти алгоритм складання
казкового тексту можуть діти у випадку, якщо педагогом якісно проведена
підготовча робота». («Методика ТРВЗ в початковій школі»).
В даному методичному посібнику авторами – упорядниками О.В. Лесіною
та В.П. Телячук пропонуються два напрямки організації роботи з підготовки
до складання текстів казкового змісту.
1. Створення педагогічних умов, що дозволяють дитині:
засвоїти різні варіанти дій і взаємодій героїв;
побачити
необмежені
можливості
створення
образів
й
їхніх
характеристик;
довідатися, що дії казки можуть відбуватися в будь-якому місці й у
будь-який час;
засвоїти виражальні засоби казкового тексту;
здійснити фантастичні перетворення реальних об’єктів.
2. Створення педагогічних умов для засвоєння дітьми деяких моделей
складання казок:
модель складання казки за допомогою методу «Каталог»;
модель складання казки за допомогою методу «Морфологічний
аналіз»;
модель складання казки за допомогою методу «Системний оператор»;
52
модель складання казки за допомогою методу «ТПФ»;
модель складання казки за допомогою методу «Чарівний трикутник».
В 1 класі під час адаптаційного періоду моїм шестирічкам сподобався
метод «Каталог», який я використовувала для створення груп і організацій
групової роботи. Мною був використаний ланцюжок питань, який кожна
група отримувала на кольорових листках паперу.
(Умова: в групі хоч одна дитина повинна вміти читати).
1. Жив був…
2. Який він був? (Що вмів робити?)
3. Куди пішов і для чого?
4. Зустрів кого?
5. Що злого той зробив?
6. Як себе повів?Кому допоміг?
7. Чим все скінчилось?
Правила пошуку відповідей на питання
Дуже люблю твори Всеволода Нестайка. Тому «Незвичайні пригоди в
лісовій школі» стали моєю настільною книгою. Відкриваю книгу на будьякій сторінці і пропоную дітям вказати пальчиком будь-яке слово. (Кожна
група вибирає своє).
1 група: с. 46, Колька Колючка;
2 група: с. 42, Зіна Бебешко;
3 група: с. 146, Вася Кицин.
Виходить, історії будуть про звірят. (Ось чому саме цей твір і є надзвичайно
зручним у використанні під час адаптаційного періоду).
За методичними рекомендаціями «наступні відповіді на питання шукаєте на
будь-якій іншій сторінці». Але для 1 класу це є ще складним завданням. І
тому історію діти далі складають самостійно. Обов’язково вимагайте до неї
заголовок. Члени групи, прізвище найактивнішого, визначають як авторське.
53
Надавайте дітям більше самостійності. Емоційно реагуйте на кожне вдале
речення (подив, радість).
Шестирічки дуже пишаються своїми вдалими роботами, а малюнок, який
ви отримаєте наступного дня, вашим успіхом, першим кроком до створення
справжніх шедеврів.
Обов’язково наголосіть правило: «У казці завжди перемагає добро». І
навіть проведіть гру: «Яке добро?», запропонувавши дітям предмети
м’якенькі, теплі, солодкі.
В
третьому
та
четвертому
класі
методичні
рекомендації
можна
використовувати повноцінно. Дуже цікаві вони в нестандартних ситуаціях на
уроках природознавства, математики. Намагайтесь включити в текст
створюваної історії словосполучення або все речення, зазначене дитиною.
Очікувані результати:
Самостійне придумування казок за допомогою навмання обраних слів.
Освоєння послідовності питань на основі якої можна створити
казковий текст.
Фрагмент уроку з використанням прийомів ТРВЗ,
проведений в 1 класі вчителем ЗОШ №4 І-ІІІ ступенів
Майстришиною Т.Л.
Адаптаційний період. День шостий . Літературна студія «Мистецтво
слова».
Тема уроку: Малюємо словом казку.
Мета: 1) ключові компетентності: формувати компетентності вміння вчитися
(визначати мету, планувати свої дії, добирати засоби досягнення мети,
оцінювати
результати
своєї
роботи,
доводити
роботу
до
кінця,
орієнтуватися у часі та берегти його); загальнокультурну компетентність
(оволодіння досягненнями
мовленнєвого
етикету);
культури, народних традицій, формулами
здоров’язберігаючу
компетентність
(удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових
54
здоров’я); громадянську компетентність (бережливе ставлення до природи,
до людей і самого себе, знання своїх прав і обов’язків); соціальну
компетентність (продуктивно співпрацювати у групі, використовувати
різні ролі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними
взаєминами з іншими, конструктивно розв’язувати суперечливі питання чи
проблеми, досягаючи консенсусу, уміти брати на себе відповідальність).
2) предметні компетентності: учити дітей оригінально, незвично сприймати
зміст казки, творчо перетворювати, вводити непередбачені ситуації,
змішувати декілька сюжетів в один, розвивати мовленнєву творчість,
асоціативну і зорову пам’ять, кмітливість і винахідливість, виховувати
інтерес до творчості, інтелектуальну спроможність.
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Обладнання: листи паперу, олівці, фломастери.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку.
Слово вчителя:
- З давніх давен прийшли до нас науки. Вони були доступні всім: і
дорослим, і малим. Їх
передавали з вуст в уста. Український народ
завжди був багатим на талановитих оповідачів. Саме від них наші
письменники записували безліч чудових казок.
Отже, і ми спробуємо бути казкарями.
Казок чимало є (на світі) –
І (літературних), і народних,
І (веселих), і сумних,
Хіба ви зможете без них?
Постановка завдань:
1. Ознайомитися з художніми особливостями казки.
2. Розвивати творчу уяву на основі спостережень.
3. Скласти власну казку.
55
ІІІ. Мотивація власної діяльності:
Слово вчителя:
-
В одному чудовому королівстві , де вічнозелені сади, а сонце ніколи
не ховається з початку століть і донині володарює осяйна королева
Фантазія. Багато століть вона була щастям для тих, хто її знав, усі її
любили і поважали. Серце у королеви було таким полум’яним, що вона
кидала свої промені далеко за межі свого королівства.
Королева на нашу землю свою старшу доньку Казку. Казка сьогодні
присутня на нашому уроці. Але вона не впевнена, що всі до неї привітно
ставитимуться. Казка розлетілася класом: у когось вона заховалась у
пеналі, у когось присіла за зошит, а ще в когось лежить на фарбі. А я
дуже хочу, щоб Казка нас не лякалась і зрозуміла, що її всі люблять.
Отже у нас багато роботи:
казку потрібно знайти і скласти.
IV. Спостереження за художньою обробкою будови казки.
Казка складається за правилами .
Перше казкове правило:
«Уважно озирнутися навколо і частіше дивуватися».
1. Метод «Каталог».
(Метод розроблений професором Берлінського університету
Е.Кунце в 1932 році.)
Суть його полягає в побудові зв’язного тексту казкового змісту
за допомогою навмання обраних носіїв (героїв, предметів, дій).
Пропоную дітям скласти казку за їхньою першою книжкою
«Буквар».
- Відкриваємо «Буквар» на 10 сторінці. Адже сьогодні 10 вересня.
Визначене слово «Івасик» (В «Букварі» воно виділене, тому і
привернуло увагу дітей)
За малюнком підручника визнач вік хлопчика.
Поділ дітей на групи.
56
1 група. Малюк, що спить в колисочці.
2 група. Хлопчик, який співає пісеньку.
Кожна з груп отримує ланцюжок запитань.
1. – Жив був… Хто?
2. – Який він був?
3. – Чим займався?
4. – Що доброго вмів робити?
5. – Що незвичайне робив?
6. – Був у нього друг? Хто?
7. – Який він був?
8. – Як друг допоміг героєві?
.Після визначення головного героя пропоную кожній групі відкрити
«Буквар» на будь-якій сторінці і вказати пальчиком будь-яке слово. (На
сторінці 11 є малюнки, можна відкрити їх).
57
1 група
«Жив був Івасик. Це
2 група
був малюк 6 років.
«Жив
Він дуже любив свого
маленьким. І тому багато спав. Йму снилися
песика
(с.11).
сни про песика, курочку. А одного разу він
Одного разу Чіка і
прокинувся від незнайомих звуків. Щось
Івасик покинули рідне
страшне і невідоме гуркотіло на подвір’ї. Воно
подвір’я і вирушили в
сунуло на хлопчика і голосно гарчало. Івасик
мандри…"
заплакав і проснувся…»
Чіку
був
Івасик.
Він
був
ще
зовсім
Метод настільки захоплюючий, що ваші вихованці на перерві самостійно
будуть листати «Буквар», шукати слова і складати казки. Та ще й читати
при цьому будуть вчитися!
Складання казок динамічного типу
Сюжет багатьох казок побудований на основі різноманітних дій якого-небудь
героя. Об’єкт проходить шлях з певною метою. При цьому взаємодіє з
іншими об’єктами. Наприкінці казки виводиться правило: «Результат
подорожі залежить від героя і його висновків при взаємодії».
Навчання дітей складання казок на основі моделі щонайкраще реалізується за
допомогою методу «Чарівної доріжки».
Алгоритм складання казок динамічного типу:
1. Обирається головний герой.
2. Дається його характеристика.
3. Обираються об’єкти взаємодії.
4. Описують дії головного героя для досягнення мети. Складається
опис реакції інших героїв під час взаємодії.
5. Підбивається підсумок – результат зміни героя.
6. Придумується назва казки.
58
Методичні рекомендації
(Моє бачення)
Навчання починаю з використання методу «Чарівна доріжка».
Для
визначення
використовую
головного
текст
Дзвінки
героя
Матіяш
«Фотограф».( За підручником: Захарійчук
М.Д. , Науменко В.О. Буквар: Підручник для
1 класу – К.:Грамота;2012, 175с.). Даємо йому
характеристику (був дуже талановитий) і
визначаємо
мету
діяльності
(хотів
перефотографувати всіх).
Послідовно
обговорюється
діяльність
фотографа (заходив до магазину, зоопарку, до
лісу
й
усіх,
кого
зустрічав,
намагався
сфотографувати).
Підбивається підсумок діяльності головного героя (Фотограф був здібний,
але не завжди враховував бажання інших фотографуватися).
Виводиться правило (Поважай інтереси кожної особистості, а не тільки свої
бажання. Кожен має почувати себе у безпеці. Не хвалися своїми заслугами.)
Під час обговорення взаємодії героїв за сюжетом казки необхідно звертати
увагу на те, що головний герой повинен робити висновки, робити корекцію
поведінки, набиратися досвіду, у результаті чого досягається його мета й
відбувається зміна оточення.
Кількість взаємодій не обмежується. Так у випадку з фотографом у
магазині він може заважати роботі продавця; в лісі – безрезультатно ганятися
за зайцем; в зоопарку – порушувати спокій удава).
Необхідно спонукати дітей записувати текст казки за допомогою схем.
59
Моя порада. Складати казки із щасливим кінцем.
Герой повинен
перевиховуватись. (За методикою ТРВЗ – герой може залишатися на самоті,
або сам себе карати).
Очікувані результати
Уміння міркувати про результати взаємодії героїв, виводити життєве правило
й придумувати назви казки.
Особливо цікавим і незвичним для учнів
є складання казок морально-
етичного типу. В основі втілення цілей і вчинків героїв таких казок легко
виводити життєве правило, яке можна
виражати
прислів’ям
або
казкою.
Даний тип казок близький за змістом
до байки. Для того, щоб навчити учнів
складати
такі
казки,
необхідно
познайомити їх з моделлю створення.
Для прикладу пропоную використати
героїв
твору
підручником:
Василя
Чухліба
Захарійчук
(За
М.Д.,
Науменко В.О. Буквар: Підручник для
1 класу – К.:Грамота, 2012-с175).
Визначення
місця,
де
будуть
розвертатися події, і позначення цього
місця (поле).
Перерахування неживих об’єктів, типових для цього місця (мишка, коникстрибунець, ромашка, старий дуб, молоденький дубок; не більше 7 об’єктів).
Наділення об’єктів властивостями або рисами характеру людини
(мишка - трудівниця; коник – веселий і балакучий; ромашка – безтурботна,
самозакохана; молодий дубок – допитливий; старий дубок – мудрий).
60
Опис життя цих об’єктів у даному місці за умови, що вони виконують якісь
функції. Єдина їхня особливість полягає в тому, що вони вміють думати,
відчувати, як люди . (Мишка будувала домівку і господарювала в ній. Коник
веселився і співав для ромашки, в яку був закоханий. Ромашка – самолюбива
красуня, горда і приступна, байдужа до всіх. Молодий дубок – цікавий,
допитливий і неспокійний. Дуб – поважний і мудрий наставник).
Поява й вибір випадку. (Вихор загуляв у полі).
Складання монологічного тексту від імені кожного героя стосовно
випадку. (Миша: «І так турбот багато зібралось, а тут вітрисько примчав.
Треба поспішати». Веселий коник: «Швидше заховаюся. А то ще можна
пошкодити
ніжку
або
музичний
інструмент».
Ромашка:
«Біда.
Допоможіть!». Маленький дубок: «Я допоможу. Але сили у мене мало.».
Старий мудрий дуб: «Не нападай на того хто слабший. Поміряйся силою зі
мною»).
Виконання життєвих правил, вкладаються у вуста мудрого об’єкта.
(Байдужій миші; «Якщо лихо трапляється, то не можна рятувати лише себе,
треба допомагати іншому». Гордій ромашці: «Не будь пихатою, самому від
цього гірше стає». Легковажному конику: «Допоможи ближньому, і тобі
допоможуть». Старому дубові: «На всяку силу управа знайдеться»).
Складання правила, яке б підходило в даній ситуації для всіх героїв.
(Якщо лихо з ким-небудь трапиться, то всім треба поспішати на допомогу!).
Придумування назви казки.
Мої поради.
Складання казкових текстів морально-етичного плану краще проводити з
дітьми 4-го класу.
Попередньо обговорити з дітьми прислів’я і приказки. Приурочити до
теми: «Підсумок за темою», «Усна народна творчість».
Обов’язкова театралізація.
61
Назва
казки
може
бути
з
елементами
фантазування:
«Історія,
підслухана…»
У процесі створення тексту казок доцільний поділ дітей на групи з
використанням прийомів емпатії, коли члени групи перетворюються на
казкового героя й від його імені складають текст.
Моє бачення складання
казок описового типу
За рекомендаціями О.В. Лесіної та В.П.Телячук «Сходинки творчості.
Методика ТРВЗ в початковій школі» складання казок описового типу має
відбуватися за таким алгоритмом:
Обирається головний герой, дається його характеристика.
Визначається найближче оточення.
Описується ставлення до дорослого об’єкта, що добре робить свою
справу.
Визначається негативний герой, що заважає, шкодить головному
героєві і його справі.
Обираються способи дії й вирішуються творчі завдання, що виникають
на шляху героя.
Виводяться
життєві
правила
пов’язані
із
цілеспрямованістю,
наполегливістю, умінням переборювати труднощі.
Придумується назва казки, відтворюються базові кроки її створення.
Мої рекомендації
Для обирання головного героя використовую психогімнастичний етюд
(«Психолог», листопад 42, 2011р.)
Квітка
(етюд на вираження радості)
62
Теплий промінь сонця впав на землю й зігрів у ній насінинку. З
насінинки проклюнувся паросток. Із паростка виросла прекрасна квітка.
Ніжиться квітка на сонці, підставляє свою голівку теплу та світлу,
обертається за сонцем.
Головний герой – ніжна квітка.
Визначається найближче оточення. (Струмок, сонце, хмари, сусідні
квіти, зла чаклунка, колючка, метелик).
Описується становлення дорослого об’єкта. (Квітка сонях, усміхається
сонечку, підставляє йому свою голівочку. Струмок – захоплюється
красою квітки, співає їй пісні. Хмара хоче заволодіти сонячною
усмішкою. Сусідки – квітки заздрять небаченій красі. Зла колючка хоче
приєднатися до чужої краси, оплутує стебло соняха. Метелик піднімає
настрій. Привертає увагу хлопчика, який рятує сонях від колючки).
Освоєння моделі описового характеру можливе з 6 – річного віку.
Рекомендується героями обирати предмети, які оточують дітей в їхньому
житті (песик, жабка, м’ячик).
Дуже полюбляю казку починати так: «Жила колись людина, схожа на
тебе». На цьому етапі може застосовуватись колективна робота в малих
групах. Учасники придумують сюжет і розігрують сценку (4 клас).
Розповідь повинна мати початок, середину й кінцівку.
63
Розділ V
Творчі ігри на уроках в 1 класі
з використанням методів ТРВЗ
На сучасному етапі розвитку українського суспільства постає необхідність
розвитку у людини таких особливих якостей, які б давали їй змогу творчо
самоактуалізуватися та самовдосконалюватися. Саме тому освітній процес
має орієнтуватися на створення таких оптимальних умов навчання та
виховання, за яких учні стають спроможними самостійно осмислювати
явища природи та закономірності суспільного життя.
Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти освітній процес
у початковій школі спрямовується на досягнення результатів навчання учнів
початкових класів – сформованих ключових і предметних компетентностей.
Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно.
Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання,
обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати,
фантазувати. Нерідко найзвичайнісінькі питання, що стосуються родини,
вільного часу, правил поведінки вдома й у школі перетворюються для дітей
на складні й нерозв’язні проблеми. Тому запропоновані у цьому розділі
ігрові
ситуації
розкріпачують
дитину,
дозволяють
їй
відчути
себе
особистістю, думки й життєва позиція якої цікаві оточуючим, дають їй
упевненість у тому, що її проблеми й переживання варті уваги й
обговорення; розвивають у ній спостережливість до всього, що відбувається.
Я сподіваюсь, що мої вихованці, навчились за допомогою гри замислюватися
над своїми щоденними проблемами й аналізувати їх, ставши дорослими,
зможуть самостійно розв’язувати серйозні й важкі життєві питання.
Для здійснення підготовки до складання казкових текстів, за словами авторів
можна використати такі ігрові вправи:
64
1.
«Я назву об’єкт, а ви його дії»
2.
«Що спочатку, що потім».
3.
«Скажи навпаки».
4.
«Скажи по іншому».
5.
«Я назву дію, а ви характер героя».
6.
«Я назву характер героя, а ви скажіть, що він робив».
7.
«Я дам характеристику героєві, а ви скажіть, хто це» або «Вгадай
героя».
8.
«Склади портрет героя».
9.
«Склади загадку про героя, що сподобався».
10.
«Склади загадку за сюжетом казки».
11.
«Обери відповідне прислів’я».
12.
«Закодуй героя».
13.
«Плутанина».
14.
«Закодуй казку».
15.
«Подорож казками».
Моє бачення використання цих ігрових вправ
на уроках навчання грамоти в 1 класі
(За підручником : Захарійчук М.Д., Науменко В.О., Буквар:
Підручник для 1 класу, - К.:Грамота, 2012. – 175с.)
Вгадай героя.
Діти
за
зображують
відгадують.
допомогою
якийсь
Для
цього
жестів
предмет
і
міміки
–
інші
після показу їм
дозволено поставити три запитання тому, хто
показував, на які він може відповісти «так»
або «ні». Необхідно домовитись про категорію
обранців («Не дивись на мене так їжачку» за
65
С.Козловим, «Ласунка йде до школи» за М. Масловою).
Закодуй героя.
Кожен учасник розповідає про героя, використовуючи фразу: «Він подібний
до…» («Сюрприз» за Р.Куликовою, «Казка про кошеня» за Г.Малик).
Я назву об’єкт, а ви - його дію.
Один учень називаю слово, а другий – своє, що з ним пов’язане. (Наприклад:
кошеня – мисочка з молоком, бичок – буцатися, ластівка – поранене крило).
Фантастичні об’єкти.
Скласти біографію … сливки. («Молода сливка» за А.М’ястківським).
Плутанина.
Якщо хочеш, щоб предмет став казковим, перемісти його у незвичайні
обставини. («Зайчикові вуха», В.Коменчук»)
Комплімент.
Діти
дарують
компліменти
казковому
героєві.
(Коникові,
з
твору
В.Запорожець; квітам, з твору О.Погребняк; дубові, з твору В.Чухліба).
Я – чарівник.
Діти називають фантастичні добрі справи, які вони зробили б , якби були
чарівниками. (Твір В.Чухліба, с. 131, Алана Мілна, с. 133, Ю.Ярмиша, с.134).
Гімн героєві.
Діти стають у коло. Усі вони – різнокольорові фарби. Кожна фарба має
сказати про квіти кілька добрих слів. Вчитель записує всі слова дітей, і з них
виходить гімн квітам, які допомогли Марійці. (За Оленою Погребняк, с.127).
66
Думаємо про світлячка.
Попросіть дітей скласти невеликі казкові історії, у яких Світлячок:
рятує від холоду;
дарує здоров’я;
смішить;
допомагає рости;
обпалює;
(«Їжачок і Світлячок» за В.Сухомлинським, с.141).
В гостях у казки.
Попросити дітей уявити себе казковими білими кошенятами, що живуть у
білому будиночку.
Діти повинні описати своє життя, розповісти про свої розваги, друзів і
ворогів. Обов’язково переконати слухачів, що їх життя найкраще. (Буквар,
с.109).
Доречною є гра «Скажи навпаки».
Мета: підбір антонімів.
Життя снігової баби.
Після опрацювання тексту «Снігова баба і зайчик» за П.Королем
запропонуйте дітям відповісти на запитання:
Із чого може бути зроблена снігова баба дітьми Африки, Індії?
Чи може у снігової баби змінюватися настрій?
Чи може снігова баба хворіти?
Чи є у снігової баби друзі?
Що відчуває снігова баба вночі, коли залишається сама?
Чи пам’ятає снігова баба того, хто її зліпив?
67
Потім діти складають казку про незвичайну африканську снігову
бабу і малюють її портрет.
Уявіть себе гномом.
Прочитайте твір «Винахідливі гноми» за І.Роздобудько, с.115. Діти повинні
уявити себе гномом і скласти історію свого життя. Робота має бути
груповою. Вчитель надає учням допомогу. На картках кожна група витягує
своєму героєві ім’я: Розумник, Сміхунчик, Пустунчик, Пострибайко.
Подивися іншими очима.
(До тексту «Білий коник» за З.Мензатюк, с.53)
Запропонуйте дітям подивитися на сир іншими очима і спробуйте знайти в
ньому якнайбільше цінного, цікавого і корисного. (Наприклад: можна
замаскувати дірку в стіні; використати для виготовлення посуду в поході,
якщо той забув; прикрасити волосся дівчини).
Різнобарвні науки.
(За твором Т.Гаркуші, с.163)
Усі діти стають в коло й витягують вперед руки зі складеними долоньками.
Вчитель вкладає у долоньки деяких дітей невеликі кольорові предмети.
Таким чином діти розбиваються на групи і кожна складає казку свого
кольору. Кожне речення казки починається з нового кольору веселки по
черзі. Таким чином виходить «райдужна» казка.
Яке добро.
(Твір «Ланцюжок добра» за Л.Ульяницькою, с.73).
Дітям затуляють очі, пропонують порівняти предмети:
1) М’яке чи шорстке;
2) Холодне чи тепле;
3) Кисле чи солодке.
68
Ігри для розвитку творчого мислення
1. «Навпаки»
Перед дітьми ставлять завдання назвати слово, що означає протилежне
названому вихователем:
холодний — гарячий,
білий — чорний,
швидкий — повільний.
Гру можна ускладнити — називати багатозначні слова:
свіжий (хліб) — черствий,
холодний (вітер) — теплий,
свіже (молоко) — кисле.
Дії:
плакати — сміятись,
закривати — відкривати.
рости -- ,
бігти -- , …
Можна називати не тільки ознаки, а й явища:
вітер — затишок,
світло — темрява.
Функції:
олівець малює — гумка витирає,
голка шиє — ножиці ріжуть,
лампа світить — штора затуляє світло.
2. «Знайди нове призначення»
Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів.
Ложка — совок для ігор з піском, як знаряддя для викладення візерунка,
металобрухт; молоток; засіб для вимірювання тощо.
До уваги беруться найфантастичніші пропозиції.
69
3. «Що трапиться, якщо...»
Відшукуються наслідки якоїсь дії.
Наприклад: що буде, якщо зникнуть всі дерева,
якщо не буде зими,
якщо їсти тільки цукерки...
4. «Ким (чим) буде?»
Назвати ким (чим) буде предмет через деякий час.
Хлопчик — чоловіком,
жолудь — дубом,
дошка — будинком, меблями,
дерево — дошкою,
тісто — хлібом.
5. «Що може бути таким?»
Називається дві-три ознаки, а діти називають предмети, яких вони можуть
стосуватись.
Білий, холодний — сніг, морозиво, молоко.
Білий, гарячий — каша, молоко.
Білий, пухнастий — хутро, цуценя, кошеня, сніг.
6. «Пошуки аналогій»
Визначаються конкретні значення якогось поняття для різних предметів.
Одяг:
для людини — пальто, шуба, светр;
для тварини — хутро;
для дерева — кора, листя;
для овочів — шкірка;
70
для насіння — лушпиння.
Житло:
для людини — будинок;
для тварин — нора, барліг;
для рослин — ліс, парк;
для овочів — город;
для черепахи — панцир.
7. «Зоологічна мозаїка»
Виготовляються картинки, де зображено (окремо) голову, тулуби,
кінцівки, хвости тварин. Комбінуючи ці картинки, діти створюють
фантастичних звірів.
Наприклад: голова крокодила, тулуб ведмедя, хвіст риби.
Потім завдання ускладнюється. Пропонується створити тварину, що
відповідає певним вимогам: вміє літати, плавати і водночас швидко бігати,
або: добре бачити, жити в холодному кліматі, харчуватись плодами з високих
дерев.
8. «Що це може бути?»
Зворотна гра: з підмножин скласти множину:
дерева, квіти, атракціони — парк;
товари, прилавки, продавці, покупці — магазин;
будинки, дерева, вивіски, транспорт, люди — вулиця;
діти, іграшки, ліжечка, посуд, столи — дитячий садок.
9. «Що пропущено?»
Відновити пропущену дію.
Жолудь — дуб — . ..(дошка) — будинок;
насіння — ...(квіти) — букет;
71
глина — цегла — ... (будинок) — вулиця.
10. «Біном фантазії»
Цю гру запропонував італійський дитячий письменник Джанні Радарі.
Беремо два слова, далекі за змістом, і намагаємось їх поєднати, найпростіше
— прийменники.
Пес із шафою.
По вулиці біжить пес із шафою на спині.
Це його будинок. Шафу йому подарував двірник дядько Микола...
Пес у шафі. Тато приходить додому, відкриває шафу, а там — пес.
Зляканий тато біжить у ванну за ліками, а в аптечці — теж пес.
Тато хоче випити води, а в холодильнику — пес. Приходить додому Юрко і
вони з татом будують собачі будки.
11. «Асоціативні ігри»
«Гірлянда випадковостей»
До вибраного слова добираються вільні асоціації:
іграшки — діти — дитячий садок — вихователь...
машина — дорога—вулиця — водій...
12. «Виключити зайве слово»
Беруться три слова, далекі за змістом. Треба поєднати їх парами за якоюсь
ознакою.
Собака, помідор, сонечко — помідор, сонечко — круглі.
Собака, помідор — потрібні людині, знаходяться на землі.
Собака, сонечко — колір очей у собаки може бути жовтий, як сонечко.
13. «Пошуки аналогів»
До вибраного слова добираються (за певною ознакою) аналогічні слова.
72
Наприклад: літак, гелікоптер, метелик, птах — всі літають.
Машина, автобус, пароплав — види транспорту.
Трактор, автомобіль, ложка — зроблені з металу.
14. «Порівняй»
Дітям пропонується продовжити речення, підібравши порівняння.
Трактор гуркоче як... (автомобіль, грім, ведмідь.)
Місяць у небі виблискує як... (дзеркало, монета, срібна таріль.)
15. «Скажи комплімент»
Дітям пропонується сказати щось приємне різним персонажам: Карабасу Барабасу, Сірому Вовку, Бабі Язі, Кощію Безсмертному, Крокодилу Гені
тощо.
Радість у дітей з’являється і тоді, коли вони виконують цікаві практичні
завдання.
1)
Побачивши на минулому засіданні творчої групи завдання «Кольорове
намисто», я його використала під час вивчення таких тем з природознавства
«Тіла», «Якою буває природа», «Стани води», «Корисні копалини», на
уроках української мови під час вивчення тем: частини мови, вправи на
визначення числа, роду іменників, прикметників, дієслів минулого часу,
розпізнавання часів дієслів та інших.
Наприклад:називаю тіла, а діти нанизують кожен на свою ниточку намисто
(кружечки певних кольорів):
тверді тіла – червоний,
газоподібні – жовтий.
рідкі – зелений,
Під час закріплення теми «Частини мови» читаю слова: праця, малюю, пісня,
весела, розумний, навчання, школа, велика, бігти, а діти нанизують
кружечки: іменники – синього кольору, прикметники – зеленого, дієслова –
червоного.
73
Перевіряємо в парах, або за моїм зразком.
2)
«Створення глиняного світу».
Матеріал: глина або пластилін., тиха музика
Дитині дається шматок глини і дається інструкція:
- Ви творці нового світу. Закрийте очі й уявіть, що глина це
сировина, з якої можна робити все що завгодно. Виліпіть з неї різні
скульптури та розмістіть на дощечці – підставці. Після закінчення роботи
складіть казку чи оповідання про своїх героїв та інших мешканців
глиняного світу?
На уроці образотворчого мистецтва ми ліпили дивовижні
тварини. Кожна дитина ліпила свою тваринку, а потім розповідала про неї.
Дома діти повинні були вдосконалити і записати свої розповіді в зошити з
мови чи читання.
Іринка зліпила коника з крилами і склала невеличку розповідь.
Вчора на уроці трудового навчання я зліпила льотоконика. Поставила
його на вікно, а він раптом став великим.
-Сідай на мене, помандруємо, - почула я .
Я міцно вчепилася за гриву і ми летимо над рідним краєм. Бачу
великі міста, зелені поля і села, широкі ріки. Назустріч нам пролетів ключ
птахів. Це вони летять в теплі краї.
- Щасливого повернення! – помахала їм.
- А ось і Чорне море.Тут пливе великий корабель. Цікаво, що він
везе? Піднімаються високі хвили, кружляють чайки.
- Яка прекрасна наша Україна!
3) Часто на уроках використовую метод «Перевтілення»
Учням пропонується перевтілитися в якийсь живий або неживий
предмет для того, щоб спонукати до словесної творчості.
74
Діти намагаються уявити себе на місці маленького кущика, легенької
хмарки, першого проліска, лісового струмочка, білої пухнастої сніжинки,
кульбабки, фіалки, які ростуть у лузі, сонечко пестить їх, дощик поливає.
Наприклад в третьому класі на уроках природознавства під час вивчення
теми «Тварини в природі» я пропоную дітям уявити себе якоюсь тваринкою
(зайчиком, вовчиком, метеликом, птахом і т. д.) і за допомогою тексту опори
(який лежить в кожного на парті або написаний на дошці) скласти розповідь:
Я (хто?) …
.
Належу до групи …
.
Моїм довкіллям є …
.
Живлюся …
.
Ланцюг живлення …
.
Захищаюся від ворогів …
.
Прошу вас …
.
Ось одна з дитячих розповідей.
Я, маленьке сонечко.
Належу до групи комах, маю шість ніг, літаю.
Моїм довкіллям є дерева, кущі, трави, метелики, жуки, птахи.
У мене є багато друзів.
Живлюся переважно попелицями. Зі мною легко можна утворити
ланцюги живлення: смородина – попелиця – я.
Захищаюся від птахів своїм яскравим забарвленням. Маю ворогів,
особливо боюся дітей, які використовують мене для забави.
Прошу вас не знищуйте нас, адже ми рятуємо рослини!
Перевтілюючись в образ, діти відповідають на запитання:
-
Що ти відчуваєш?
4) Прийом фантазування «Уяви, що було б якби ти….?»
75
Дитині пропонуються різні незвичні ситуації, потрібно до кожної ситуації
придумати невелику розповідь:
1.Уяви, що ти зменшився до розмірів мурахи…
2.Уяви, що ти можеш вирости заввишки три метри…
3.Уяви, що ти повернувся додому і вирішив помити руки. Відкрив кран
і раптом
- з крана на кухні полився апельсиновий сік; шоколад,
посипалися чіпси, гроші і т. д.
4. Щоб сталося і що б ти зробив, якби:
- із хмари замість дощу став падати ізюм;
- люди придумали таблетку проти сну.
Збільшення і зменшення (Колобок стане великим, а ріпка виросте
маленька.)
Відокремлення об'єктів, зображених на картині.
5)
Ваша рука може перетворитись на підзорну трубу. Давайте прикладемо її і
спробуємо побачити крізь неї та назвати тільки якийсь один предмет на
картині – великий чи малий. Потім установити залежність між об’єктами.
Спробуйте поєднати два будь які предмети, зображені на картині, визначити
зв'язок між ними, установіть, чому вони важливі один для одного.
Уявлення об'єктів через сприйняття їх різними аналізаторами.
Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні
навушники (або рукавички), через які можна почути всі звуки (або
доторкнутись до будь чого) на картині. Тож «послухайте» уважно та скажіть,
що ви почули або відчули?
Наприклад:
На
картині
діти
бачать
калину,
поєднуємо
зі
словом
дівчинка
Установлюємо зв'язок – дівчинці потрібна калина, бо вона самотня, а калина
радіє добрій маленькій дівчинці. Діти складають про них розповіді.
76
Одягла весна весна–красна дерева, кущі в зелене вбрання, розіслала
шовкові трави. А кущ калини покрила ніжним білим цвітом. Милується
дівчинка красунею. А калина їй шепоче:
- Приходь до мене, люба дівчинко, пізніше, я тебе своїми цілющими
ягідками пригощу.
Виконання цих творчих завдань сприяє інтелектуальній і творчій
активності школярів, дає змогу підтримати гарний настрій та інтерес
протягом усього уроку, розвиває зв’язне мислення та мовлення, формує
активну життєву позицію.
77
Розділ VI
Розробки уроків вчителів творчої групи
з використанням методів ТРВЗ
78
Урок математики для 1-го класу
Підготувала:
Чичук Зінаїда Кіндратівна,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 1
Тема: Числа від 1 до 10. Складання виразів на додавання і віднімання.
Мета: Ключові компетентності: формувати компетентність вчитися
(визначити мету, планувати свої дії, оцінювати результати свої роботи,
доводити роботу до кінця, орієнтуватися в часі та берегти його);
Загальнокультурну компетентність (вміння будувати взаємні стосунки
на толерантній основі);
Здоровязбережувальну
компетентність
(удосконалення
фізичної,
соціальної, психологічної та духової складових здоров’я);
Соціальну компетентність (продуктивно співпрацювати з різними
партнерами в групі, проявляти ініціативу).
Предметні компетентності: вчити аналізувати та коментувати свої
уподобання; формувати розуміння важливості навчання уміння визначити
складові успіху, які сприяють досягненню високого рівня досягнень.
Розвивати логічне мислення, вміння характеризувати числа, порівнювати їх
між собою.
Формувати вміння складати вирази на додавання і віднімання на основі
складу чисел.
Виховувати самоповагу та взаємоповагу до учнів, уміння працювати у
групі.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Очікуванні результати.
- Учні вмітимуть характеризувати числа від 1 до 10 та порівнюватимуть
їх між собою.
79
- Зможуть самостійно складати вирази на додавання і віднімання на
основі складу чисел.
Обладнання: картки з числами із виразами, квітка; макет автобусів,
картки із записаними парами чисел; картки із зображенням грибочків, квітів
та
горіхів;
кружечки
(червоні
та
зелені),
музичний
супровід
до
фізкультхвилинки, відео сюжети; таблички для групової роботи «Сонечко»,
«Зірочка», «Хмаринка».
Список використаної літератури:
1. Біда О.А., Кравчук О.В., Коберник Г.І. та ін.. Інтегровані технології
навчання в початковій школі. – Умань: РВЦ «Софія», 2007, - С. 73-77
2. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.
Видавництво А.С. К., 2003, - 192 с.
3. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. – Київ «Грамота», 2012 .
– 240 – 250 с.
Конкретизовані навчальні цілі:
Когнітивні
рівні
Знання
Конкретизовані
навчальні цілі
Знає числа від 1 до 10.
Характеризує числа.
Порівнює їх між собою.
Виконує обчислення
виразів на картках.
Розуміння
Пояснює значення
виразів.
Перелік завданьзапитань, які
забезпечують
досягнення
конкретизованих цілей.
Навчальнометодичне
забезпечення
Інтерактивний прийом
«Мікрофон».
Картки
Гра «Веселий автобус».
Створення ігрової
ситуації.
Усна лічба
Застосування
Відгадування загадок
про цифри.
Формування
обчислювальних
навичок.
Гра «Розмова чисел».
Самостійне обчислення
виразів за малюнками.
Аналіз
Учні коментують свої
дії
Опрацювання завдання
підручника
80
Індивідуальні
картки.
Підручник
«Математика» с.
46.
Картки із
числами,
предметні
малюнки.
Сюжетні
малюнки.
Підручник
«Математика»,
с. 46 №4.
Синтез
Складають колові
вирази та обчислюють
їх.
Робота із веселою
каруселлю країни Чисел.
Диференційовані
завдання.
Розташування
карток із
виразами по
кому на макеті
каруселі.
Оцінювання
Підсумовує отримані
знання; робить
узагальнюючі висновки
з уроку.
- Зробіть висновок кого
ви зустріли в країні
Чисел?
Прийом «незакінчене
речення».
Що вам
найбільше
запам’яталось?
Відеозапис.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель.
- Сьогодні перед нами стоїть завдання закріпити знання про нумерацію
чисел у межах до 10.
Інтерактивний прийом «Незакінчене речення»
- Чого ви очікуєте від уроку?
- Від уроку я очікую…
1. Підготовча бесіда.
—
Назвіть числа, які ми вивчили. Чи хочете ви потрапити до країни
Чисел? Прислухайтеся... Ви чуєте якісь незвичні голоси?
Учитель вмикає магнітофон. Учні слухають запис: «Дорогі діти! Я —
чарівна фея. Ви збираєтеся вирушити до країни Чисел? Це незвичайна країна.
Там ви зустрінете короля Обчисляя II. Дорогою вам траплятимуться
труднощі: Тому потрібно бути дуже уважним, чітко і правильно виконувати
завдання. Дарую квіточку, яка допоможе вам у біді».
2.
Гра « В е с е л и й а в т о б у с » .
—
Що ж, вирушаємо в дорогу. На чому ж нам найкраще
мандрувати?
Квіточко, допоможи.
Учитель відриває пелюстку із квітки, читає:
81
—
Ось веселі автобуси. Якщо кожен учень знайде свій автобус, то
ми швидко перенесемося до країни Чисел. Знайти свій автобус допоможуть
квитки. Якщо ви правильно складете два числа, записані на них, то дізнаєтеся,
у якому автобусі потрібно їхати.
Кожен учень одержує картку (квиток), на якій записані два числа, усно
додають числа, шикуються біля макетів кольорових автобусів № 7
(червоного), № 8 (синього), № 9 (жовтого), № 10 (зеленого).
На картках записані числа: 6 і 1, 5 і 2, 4 і 3 (склад числа 7); 7 і 1, 6 і 2, 5 і
3 4 і 4 (склад числа 8); 8 і 1, 7 і 2, 6 і 3, 5 і 4 (склад числа 9); 9 і 1, 8 і 2, 7 і 3, 6
і 4, 5 і 5 (склад числа 10).
3. С т в о р е н н я і г р о в о ї с и т у а ц і ї .
—
Ми потрапили до країни Чисел. А де ж мешканці-числа? Чому
мовчить король Обчисляй? Може, він не побачив нас? Привітаймося.
Учні хором промовляють: «Доброго дня!»
Звучить швидка мелодія. З'являється Баба-Яга.
Баба-Яга. Ага! Ось і гості завітали. А дарма. Вас ніхто тут не чекає. Я
сплутала всі числа невидимою павутиною, а короля Обчисляя почастувала
грибочком-забериголосочком. Ха-ха-ха! Ви невмійки, ви незнайки, ви не
обчислите жодного прикладу! Ха-ха-ха!
Учитель. Ах ти ж, негіднице! Як ти посміла так вчинити? Діти,
спробуємо врятувати числа? Квіточко, виручай!
Відривають другу пелюстку.
IIІ. Повторення вивченого про числа.
1.
Відгадування загадок про цифри.
Цифра ця яка? В неї кругла голова, Довгий хвіст, зігнута шийка. То яка це
цифра? (Двійка)
А ця цифра жартівливо Випинає лікоть вліво. (Чотири)
А ця цифра, мов замок:
Знизу — круг, вгорі — гачок. (Шість)
82
У цієї два кільця,
Без початку, без кінця. (Вісім)
—
Які числа позначає кожна з названих цифр? Назвіть числа, які
«заховалися». (Один, три, п'ять, сім, дев'ять, десять.)
2.
Гра « Р о з м о в а ч и с е л » .
Учитель роздає картки з числами 3, 5, 7, 9, 10 учням. Вони розказують
про «себе» за таким планом: яке я число; мої сусіди;
порівняно із сусідами я більше (менше); я складаюся з чисел.
3.
Лічба предметів.
—
Отож, діти, ви допомогли числам ожити і заговорити. Вони дуже
вдячні вам і приготували дарунки.
Учитель виставляє на дошці картки із зображенням груп предметів.
—
Яке число дарує вам горішки? (Два.) квіти? (Три.) шишки,
сунички, грибочки? (Шість, сім, п'ять.)
4.
Письмо ч и с л о в о г о р я д у .
Учні записують у зошитах числа від одного до десяти, коментуючи
послідовність написання кожної цифри.
IV. Формування обчислювальних навичок.
1.
С к л а д а н н я п р и к л а д і в з а малюнками.
Погляньте, яка хатинка на цій галявині. Як ви гадаєте, хто в ній живе?
{Математичні знаки.) Назвіть знаки, які ви знаєте. (Плюс, мінус, дорівнює.)
Цікаво, куди ж поховалися знаки? Загляну у віконечко.
А тут є записка. Послухайте: «Дорогі малята! Зла Баба-Яга викрала нас
із будиночка і заховала у своє підземелля. Числам без нас сумно. Врятуйте,
будь ласка, нас. Математичні знаки».
—
Спробуємо допомогти знакам? Але як? Квіточко, допомагай!
Відривають наступну пелюстку.
Потрібно скласти приклади за малюнками. Розгляньте перший малюнок.
Скільки на галявині сірих зайченят? {П'ять.) Скільки білих зайченят
83
прийшло до них? {Двоє.) Більше чи менше зайченят стало на галявині?
{Більше.) Як дізнатися, скільки зайченят разом? {Потрібно виконати дію
додавання.) Який приклад складете? (5 + 2 = 7.) Прочитайте приклад порізному.
Розгляньте наступний малюнок. Скільки зайченят на галявині? {Сім.)
Скільки зайченят заходять у хатинку? (Двоє.) А залишається на галявині
більше чи менше зайченят, ніж було спочатку? (Менше.) Якою дією
дізнаєтеся, скільки зайченят залишилося на галявині? (Дією віднімання.) ЯКИЙ
приклад складете? (7-2 = 5.)
Скільки прикладів на віднімання можна скласти з кожного прикладу на
додавання? (Два.) Складіть другий приклад. ( 7 -5 = 2 .)
Самостійне
2.
обчислення
прикладів
за малюнками.
Учитель пропонує учням розглянути кілька сюжетних малюнків, скласти за
ними приклади на додавання і віднімання, записати їх у зошити. Відтак
перевіряють результати обчислень: один учень зачитує приклад, інші
сплескують у долоньки стільки разів, яке число одержали.
Логічне завдання.
3.
—: Де ж Баба-Яга заховала знаки? Ось за хатинкою стоять скрині. Вони
різні за кольорами і за розмірами. Яких кольорів скрині ви бачите? (Червона,
синя, зелена.) Назвіть скрині від найбільшої до найменшої. (Синя, червона,
зелена.)
—
Знак «+» не в червоній скрині і не в найбільшій. (У зеленій
скрині.) Знак «-» не в найбільшій скрині і не в найменшій. (У червоній
скрині.) Знак «=» не в найменшій скрині і не в червоній. (У синій скрині.)
Фізкультхвилинка.
Робота з абаками.
— Поки ми відпочивали, числа і знаки ось такі приклади склали і
сперечаються, чи правильно вони це зробили.
6+3=9
7+2=8
5+4=10
84
—
Щоб перевірити, чи правильно виконане завдання, скористайтеся
абаками і кружечками. Перший доданок позначайте червоними, другий —
зеленими кружечками.
Учні коментують свої дії. Правильно обчислені приклади записують у
зошити.
6.
Колові приклади.
—
У країні Чисел є весела карусель. Зла Баба-Яга поламала її.
Гадаю, що ми зможемо відремонтувати механізм. Для цього потрібно
правильно розв'язати приклади. Карусель закрутиться тільки тоді, коли ви
розмістите приклади по колу; кожен наступний приклад починається тим
числом, яке є результатом попереднього прикладу.
5+2
10 — 5
6-3
3+7
7-3
4+2
Учні розташовують картки із записаними прикладами на макеті каруселі.
Карусель починає крутитися.
Р о б о т а з п і д р у ч н и к о м (с. 46). Колективне виконання завдань 1-3 з
поясненням.
Ін д и ві д уа л ь н а р о б о т а .
—
Ми виконали чимало завдань. Але числам чомусь невесело. Як ви
гадаєте, чому? Король мовчить. Наша квіточка має ще одну пелюстку.
Можливо, саме вона підкаже нам, що робити?
Відривають останню пелюстку.
—
Кожен із вас мусить виручати короля. Для цього виконайте
обчислення на картках.
Учитель роздає учням картки для індивідуальної роботи. Завдання
диференційовані. Найпростіші завдання: скласти й обчислити приклади за
малюнками. Складніші завдання: заповнити пропуски у таблицях, щоб
показати склад числа. Для сильйих учнів: обчислити приклади на дві дії.
—
Ви впоралися і з цим завданням. Ось і король. Та чомусь він
85
заплутав ся в задачах. Спробуємо допомогти йому.
V. Розв'язування задач.
1 Задачі-вірші.
Ось сердиті два індики
Взули нові черевики.
Рипу-рипу, черевики,
Скільки всього їх в індиків? (2 + 2 = 4)
Два верблюди й три верблюди, Скільки всіх їх разом буде?
Довго міркував баран
І промовив: «Караван!» (2 + 3 = 5)
Є в зайчихи 5 малят,
5 сіреньких зайченят.
Ось вони рядочком сплять:
Один, два, три, чотири, п'ять.
Є в зайчихи 5 малят,
Неслухняних зайченят.
На обід їх мати жде:
Один, два, три... А решта де? (5-3 = 2)
Якось бігло через ліс 8 кіз. 5 з них були білі-білі,
Ну а решта сірі-сірі.
Скільки ж бігло через ліс Сірих кіз? (8-5 = 3)
По дорозі зайчик біг,
Ніс 5 яблук на пиріг.
Одне впало, покотилось.
Скільки яблук залишилось? (5-1=4)
VI. Підсумки уроку.
Учитель знову вмикає магнітофонний запис: «Спасибі, любі діти! Ви
врятували нас від злих чарів Баби-Яги. А зараз заплющте очі. Якщо зумієте
правильно порахувати, скільки разів дзеленькне дзвіночок, то вмить
86
опинитеся вдома».
Учитель підбиває підсумки роботи учнів на уроці.
- Кого ви зустріли у країні Чисел?
- Що вам найбільше запам'яталося?
87
Урок природознавства для 1 клас
Підготувала:
Бень Неля Василівна,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ступенів № 5
УРОК-ВИСТАВА
Тема. Різноманітність рослин.
Мета: 1) формування ключових компетентностей – вміння вчитися
(організовувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі та берегти його,
визначати мету, планувати свої дії, добирати засоби досягнення мети,
доводити роботу до кінця); загальнокультурної компетентності (вміння
будувати
взаємні
стосунки
здоровязбережувальної
на
партнерській,
компетентності
толерантній
(взаємозв’язок
основі);
організму
з
природним та соціальним оточенням, удосконалення фізичної, соціальної та
духовної складових здоров’я, дбайливе ставлення до свого здоров’я);
громадянської компетентності (здатність екологічно мислити); соціальної
компетентності ( продуктивно співпрацювати у групі, використовувати різні
ролі, проявляти ініціативу, досягати консенсусу, уміти брати на себе
відповідальність).
2)формування предметних компетентостей – розширювати уявлення учнів
про різноманітність рослин, закріпити та узагальнити знання будови рослин
та значущості кожної частини рослини, розвивати аналітико-синтетичні
здібності – порівнювати різні види рослин, розрізняти рослини за виглядом
за листям, групувати зображення культурних і дикорослих рослин, розвивати
спостережливість, увагу, уяву, мислення, мовленнєві вміння; виховувати
дбайливе ставлення до природи, допитливість, прагнення вчитися, почуття
взаємодопомоги та радості навчання.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації навчального матеріалу.
88
Особливості проведення уроку: використання інтерактивних форм роботи,
роботи в групах, завдань з ТРВЗ.
Обладнання: малюнок із зображенням,силуетні зображення клоунів, картки
із завданням, розрізні схеми будови слів.
Список використаної літератури:
•
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: Програми для
загальноосвітніх навчальних закладів із вивченням українською
мовою.1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012
•
Чарівна Україна. 5000 фактів / Упорядники Ю.П.Велічко, А.А.Клімов,
Д.Г.Стрєлков, О.Ф.Цеханська – Х.: Ранок, 2009. – 336 с.: іл.
• Форощук О. О., Форощук Н. Є. Природознавство для початкових
класів: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2002. – 352с.: іл.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу.
Вправа «Синоптик»
Пора року. Місяць. Число. Стан неба. Температурний режим. Опади.
-Коли знання погоди є вкрай важливим? У яких життєвих ситуаціях?
Людям яких професій?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Вправа «Павучок». Вчитель тримає клубочок ниток. Клубок передається
тому, хто бажає дати відповідь на питання. Поступово утворюється плетиво
павутини.
-Діти, скажіть, будь ласка, чи давно ви відвідували парк?
-Який саме парк?
-Чому люди відвідують парки?
-Яка користь від відвідання парків?
-Чи всі парки однакові за своїм призначенням?
ІІІ.Актуалізація опорних знань
89
1. Перегляд слайдів про різновиди парків. Перегляд супроводжується
короткою розповіддю вчителя.
Світ парків різноманітний. Є дендрологічні парки, де ростуть різні види
рослин: дерев, кущів, трав. Є гідрологічний парк, де розміщені фонтани,
басейни, водопади, водні гірки. Є зоопарки, що представляють розмаїття
тваринного світу. Є луна-парки, який так полюбляють діти за цікавий світ
розваг, ігор, атракціонів.
Уявіть, що вам за велінням чарівної палички дозволили поєднати два
парки в один. Як справжні чарівники, які парки ви б поєднали?
Сьогодні на уроці ми потрапимо у незвичайний парк, який поєднає ваш
улюблений луна- парк і парк дендрологічний. Але, щоб від нашої прогулянки
отримати задоволення, гарний настрій, потрібно прихопити з собою знання,
які отримали на попередніх уроках вивчаючи рослини.
ІV. Узагальнення і систематизація знань.
На магнітній дошці – зображено напис «Диво-парк», від якого розбігаються
різнокольорові доріжки з написом та зображенням цих частин парку (або на
слайді).
На протязі уроку відвідані частини парку відмічаються фішками.
ШВИДКІ ГІРКИ
КІМНАТА ТІНЕЙ
КАРУСЕЛІ
ДИВО-
ВЛУЧИ В ЦІЛЬ
ПАРК
КІМНАТА КРИВИХ
ОГЛЯДОВЕ КОЛЕСО
ДЗЕРКАЛ
90
- Щоб потрапити в Диво-парк, необхідно мати перепустку-квиток. Шанс на
отримання такого квитка матиме кожна група. Для успішного проходження в
парк необхідно безпомилково виконати завдання. Для роботи в групі
нагадаємо основні правила знаку «Ми»:
- прислухаємось до думки сусіда;
- допомагаємо один одному;
- взаємоперевірка.
1. Перепустка
Кожна група отримує таблички з назвами основних частин будови рослини –
корінь, стебло, листя, квітка, плід (в кожній групі одне із слів виділено).
Завдання. Розмістити частини рослини в правильному порядку. Обґрунтувати
необхідність для рослини тієї частини, що виділена.
Наприклад, корінь закріплює рослину в ґрунті і міцно її утримує. Поглинає
воду з ґрунту та розчинені в ній мінеральні солі.
Стебло тримає листя і квітку.
Листя ловить сонячне проміння, листям рослина дихає.
У квітці утворюється насіння і плоди.
З насіння виростає нова рослина.
Плід захищає насіння.
Групи
звітують
про
результат
виконання.
Правильність
виконання
перевіряється за зразком на дошці, відкритій вчителем, або слайді. Якщо
група справилась із завданням правильно, то перевернувши таблички на
зворотну сторону, отримують зображення цілої рослини відомої учням 1
класу – мак, ромашка, пролісок, тюльпан. Це зображення і є перепусткою до
Диво-парку.
91
Основні органи рослин
•
•
•
•
•
•
Квітка
Стебло
Насіння
Плід
Листок
Корінь
Висновок. Усі частини рослини важливі та взаємопов’язані. Рослина –
єдиний організм.
2. Швидкі гірки.
Я знаю з яким захопленням ви полюбляєте мчати швидкісними гірками.
Радість охоплює вас, коли ви стрімко піднімаєтесь нагору, і дух перехоплює,
коли злітаєте вниз. От і зараз попробуємо мчати вперед, але не по металевих
рейсах, а по вершечках рослин – стрімко піднімаючись нагору верхівки
дерев, плавно з’їжджаючи по верхівці кущика, спускаючись аж до вершечка
трави, а далі – знову плавно нагору.
Робота проводиться фронтально.
Учитель розміщує зображення рослин з підписами їх назв на магнітній дошці
і маршрут гірки. Під літерою Д розміщують дерева, К – кущі, Т – трави.
92
1 Маршрут.
Рослини: дуб, горобина, ліщина, ромашка, конюшина.
Рослини необхідно правильно розмістити по маршруту, доводячи
правильність свої думки – чому саме це кущ (дерево, трава), а не що інше.
2 Маршрут.
Рослини: сосна, калина, смородина, береза, мак.
Висновок. - У чому полягає відмінність будови дерев (кущів, трав) від будови
інших рослин?
Фізкультхвилинка
Травичка низенько-низенько,
93
Дерева високо-високо.
Вітер дерева колише, гойдає,
То праворуч, то ліворуч нахиляє,
То вперед, то назад. Пташки летять, відлітають.
А діти тихенько за парти сідають.
3. Карусель.
Вірш
Листя з лип і беріз осипається…
За стебло верболіз зачіпляється.
Стали трави, стежки золотистими,
А тоненькі гілки та й безлистими.
Пані Осінь водить різнобарвні хороводи осіннього листя.
-А на що схожі вам ці хороводи? Чи не нагадують вони карусель?
Вчитель дістає невеличкий круг до якого нитками прив’язані сухі листочки
різних порід дерев, кущів. Повертає його в повітрі, і, дійсно, створюється
враження оберту каруселі.
Завдання. Відгадати загадку. Знайти у каруселі рослину, якій належить цей
листок. Вказати дерево це чи кущ.
Завдання для асоціативного мислення. Уявити на який предмет чи істоту
листок схожий. Що саме можна зобразити використовуючи його під час
створення рослинної аплікації.
Загадки.
Стовбур рівний, як колона,
А листочки, як корона.
Влітку листячко зелене,
А як осінь – то червлене. (Клен)
Чорно-біла одежина,
Зверху – листяна хустина.
94
Як весна – дарує сік, П’ємо радо цілий рік. (Береза)
Рясно в липні зацвітає,
Дуже гарний запах має,
Цвітом від хвороб лікує,
Щедро медом нас частує. (Липа)
Що за дерево стоїть?
Вітру немає, а лист тремтить. (Осика)
Зріст у неї, як в ліщини,
А плоди, немов у калини.
Взимку пташечок годує,
Ягідками їх частує. (Горобина)
Товстий стовбур, пишні віти,
Наче свічки, білі квіти.
А плоди, як їжачки,
Носять з голок піджачки. (Каштан)
Висновок
-Хто знає, чому опадає листя?
-Навіщо деревам потрібен листопад?
Хвилинка-цікавинка.
Листопад – засіб пристосування рослин до суворих умов зими.
*Захист дерева від зимової посухи, адже листя випаровує багато вологи.
*Позбавлення дерева від отруйних речовин із землі та повітря.
*Захист тонких і крихких гілок від важкості снігу.
Вчитель демонструє слайд.
95
Листя
Чому опадає листя?
Наприкінці серпня в
основі черешка листка
починає утворюватися
корковий шар, що ізолює
його від гілки. Чим далі,
тим швидше проходить
процес: у клітин у цьому
місці “ боки ” стають дуже
рівненькі і не зчіплюються
між собою. Тож, як подме
вітер, вони віддаляються
один від одного. Листок
падає.
Гра «Банк ідей»
Завдання. Обміркувавши інформацію з «Хвилинки-цікавинки» придумайте,
як люди можуть використати опале листя з користю.
4. Кімната кривих дзеркал.
Загадка.
Хто завжди правду каже.
(Дзеркало)
У дзеркалі ми бачимо звичайне своє відображення. А у нашому диво-парку є
кімната кривих дзеркал. Хто був у такій кімнаті? Що там особливого?
Зображення там спотворюється і ти споглядатимеш себе занадто товстим, або
худим, окремі частини тіла матимуть незвичайну форму. Це зазвичай
викликає сміх. У нашу дивовижну кімнату потрапили рослини. А тому деякі
їхні частини – надзвичайні.
Перегляд презентації «Цікаві факти про рослин» з коментарем вчителя. За
бажанням вчителя можна вибрати лише окремі слайди. Презентація у
додатку.
Висновок. Які цікаві рослини запам’ятали?
96
Гімнастика для очей.
5. Кімната тіней.
Загадка.
Йде слідом за тобою:
Утікай – не утечеш,
Доганяй – не доженеш.
(Тінь)
Завдання. Впізнай рослину за тінню. Робота проводиться фронтально. На
малюнках зображено силуети пізнаваних рослин: сосна, ялина, верба, береза,
тополя, конвалія, пролісок, тощо.
Заздалегідь підготовлені учні коротко розповідають про цю рослину. (За
бажанням вчителя можна використати інформацію на слайді)
Хвилинка-цікавинка.
Ялинка.
Ялинковий ліс називають ялинником. У дерева гостра верхівка, а донизу
крона розширюється. Любить вологу. Хвоїнки колючі, одиночні. Живе
ялинка 300 – 500 років. Із деревини ялини виготовляють папір, штучний
шовк.
Сосна.
Сосновий ліс називають бором. Сосна любить світло. Хвоїнки ростуть у парі.
Сосна росте у будь-якому ґрунті. У сосновому лісі цілюще повітря. Деревина
є хорошим будівельним матеріалом.
Береза.
З берези виробляють фанеру, лижі, меблі, багато сувенірів. А береста? Це ж
готовий природній папір. У берези є корисний сік.
Верба.
Дерево яке свідчить про близькість води. Вона цвіте найпершою провіщаючи
весну.
97
Висновок. Де можна зустріти ці рослини? (У лісі). Яка роль лісу в житті
людини? Що змінилось якби зникли ліси? Як потрібно поводитись в лісі?
5. Влучно в ціль.
Серед різних видів атракціонів дітей часто приваблюють змагання, де можна
перевірити свою влучність. Отож потрапимо в атракціон «Влучно в ціль».
Робота в групах.
Завдання. Кожна група отримує аркуш паперу з назвою території, яку
потрібно влучно заселити відповідними рослинами, не «посадивши» зайвих.
А також отримує вирізані малюнки дерев, кущів, трав. Серед рослин
потрібно відібрати лише ті, які ростуть на даній території.
Перелік територій: ліс, сад, луки, поле. (Територія – ліс дається слабшій
групі).
Перелік рослин: ялина, дуб, яблуня, цибуля, морква, кропива, сосна, аґрус,
малина, осика, груша, помідор, кукурудза, буряк, картопля, троянди,
конюшина, ромашка, кульбаба.
Висновок.
На які дві групи розподілені всі рослини? (Дикорослі і культурні). Яку з груп
заселяли ви? Для чого люди вирощують культурні рослини? Яку користь має
людина з дикорослих рослин?
За наявності часу вчитель може продемонструвати вибірково чи повністю
презентацію « Цінні культурні рослини» (розміщено в додатку).
V. Підсумок уроку
6. Оглядове колесо.
Що таке оглядове колесо? Хто бував на ньому? Що цікавого?
Піднявшись на колесо ми матимемо змогу оглянути весь Диво-парк і весь
урок.
-Про що ми вели мову на уроці?
-Що цікавого і нового дізнались?
-Де зможемо ці знання використати?
98
Гра «Віночок знань»
-Сплетемо зі своїх знань уявний віночок, адже він теж має форму кола, як і
колесо. Перший учень отримує від учителя м’яку іграшку у вигляді квітки.
По закінченню власного висловлювання квітка передається іншому учневі,
що відповідає на наступне питання, «сплітаючи» уявний віночок знань.
*Що таке рослини?
*З яких частин складається рослина?
*Чому важлива кожна частина?
*На які три групи за особливостями своєї будови діляться рослини?
*Які цікаві рослини ви запам’ятали?
*Навіщо люди вирощують культурні рослини?
*Чи є користь з дикорослих рослин?
*Як людство повинно ставитись до рослин?
І на останок - гра «Робінзон»
Учитель пропонує уявити себе у Диво–парку , що знаходиться на
безлюдному острові. Діти міркують, як можна використати у повсякденному
житті знання про рослини, щоб вижити на острові.
Наш урок закінчено. Бажає цікавих подорожей парками.
99
Урок позакласного читання для 4-го класу
Підготувала:
Дмитрук Галина Олександрівна,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 3
Тема: Урок позакласного читання «У світі пригод». Н.Забіла «Дивовижні
пригоди хлопчика Юрчика та його діда». Є.Гуцало «Інопланетянин».
Мета. Ключові компетентності: формувати компетентність вміння
вчитися (доводити роботу до кінця, берегти час та орієнтуватися в часі,
планувати свої дії); загальнокультурну компетентність (вміння будувати
стосунки на дружній основі);
здоров‘язбережувальну компетентність
(удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складової);
соціальну компетентність (співпрацювати з партнерами в групі, проявляти
ініціативу, вчитися конструктивно розв‘язувати конфлікти); компетентність з
ІКТ (вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати
інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою
літературою).
Предметні компетентності: вчити дітей аналізувати та доводити свою
думку, формувати творчу активність дітей, формувати розуміння важливості
навчання. Розвивати логічне мислення та бажання тренувати волю, увагу,
зосередженість, пам‘ять, викликати бажання розвивати власні здібності.
Виховувати самоповагу та взаємоповагу.
«Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інший час».
Східне прислів‘я.
Очікувані результати:
-
Учні розвиватимуть вміння швидко, виразно, правильно, осмислено
читати;
-
Зможуть проявити свої творчі здібності;
100
-
Зможуть робити оціночні судження.
Обладнання:виставка пригодницької літератури, малюнки дітей, таблички
«Запитайлик», чарівна торбинка з предметами, кольорові олівці, альбомні
листки,
наліпки-талісмани
для
кожної
команди,
збірка
«Прислів‘я,
приказки», відеоролики.
Список використаної літератури:
1. Халімов Ю.Л. // Хрестоматія для позакласного читання – Харків, 2005.
2. Забіла
Н.
//
Дивовижні
пригоди
хлопчика
Юрчика
та
його
діда.Хрестоматія для позакласного читання – Харків, 2005. – 48 с.
3. Гуцало Є. // Інопланетянин. Хрестоматія для позакласного читання –
Харків, 2005. – 53 с.
4. Кравчук Л. // Світ під назвою «Я» - К.: Шкільний світ, 2012.
Хід уроку
1. Організаційний момент
2. Перевірка д/з
Завдання в групах. Захист проектів кожною групою
1-ша група «Ерудити» працювали над питанням «Що зробили б ви, якби
у вас були пігулки, які зменшують/збільшують? Що можна змінити у світі
при наявності таких пігулок?».
2-га група «Художники» отримала завданнянамалювати ілюстрації до
уривків з тексту.
3-тя група «Мовознавці» отримала завдання знайти в тексті речення з
однорідними членами речення і складні речення. Добрати фразеологізми, які
можна вставити замість деяких словосполучень.
4-та група «Письменники» мали придумати кінець до тексту.
5-та група «Театрали» отримала завдання інсценізувати фрагмент
оповідання.
101
6-та група «Контролери» перевіряють участь кожної дитини в роботі
групи. Дають характеристику виконаній роботі.
Діти отримують наліпки-талісмани за виконану роботу.
3. Оголошення
теми
і
мети.
Робота
над
текстом
«Інопланетянин».
Технологія мозкового штурму – про що буде цей твір.
Словникова робота:
Причаєна – прихована;
Засокорила – зацокотіла;
Торопіє – завмирає;
Очима-тернинами – темними очима;
Зводячись – піднімаючись;
Оторопівши – перелякавшись;
Кирпатому – маленькому.
Читання учителем, дітьми.
- Хто виконував бажання Галі? Чому ти так думаєш?
4. Тести до тексту
1. Мама наказувала принести води з ….
а) криниці;
б) річки;
в) джерела.
2. Чого ж інопланетянин ходив біля Галиної хати?
а) хотів її налякати;
б) любив Галю;
в)в нього були справи.
3. Про що був кінофільм?
а) про любов;
102
Є.Гуцало
б) про війну;
в) про шпигунів.
4. Що подарував інопланетянин Галі?
а) котика;
б) собачку;
в) кролика.
5. Як Галя називала Кучмія?
а)приставучим;
б) надокучливим;
в)веселим.
6. Чому голос, який кликав Галю, здавався їй таким чудним?
а)бо то був голос інопланетянина;
б)бо то Кучмій хотів, щоб Галя так думала;
в)він тільки здавався чудним.
Взаємоперевірки 1(в), 2 (б), 3 (в), 4 (б), 5 (а), 6 (б).
5. Технологія «Закінч речення»
- Назва цього твору ….
- Його автор …..
- Жанр цього твору ….
- Цей твір – оповідання тому, що ….
- Головна думка твору …..
- Найбільше мені сподобався …..
6. Вибіркове читання.
З чарівної торбинки дістається предмет. Діти шукають уривок в тексті,
де йде мова про нього (відро, пластмасова пластинка, іграшковий
цуцик, квиток у кіно).
103
7. Робота в групах.
8. Намалювати інопланетянина, записати на картці запитання, які ти
хочеш поставити йому.
9. Фізкультхвилинка.
10.Хвилинка творчості
1-ша група. Скласти загадку про головного героя твору.
2-га група. Що зробив би ти, якби був інопланетянином?
3-тя група. Подовжити дане оповідання кількома реченнями.
4-та група. Показати пантоміму на окремого героя (щоб діти вгадали).
5-та група. Дібрати прислів‘я, яке виражає головну думку твору.
11. Технологія «Обери позицію».
Чи хотів би ти зустрітися з інопланетянином? Поясни свою позицію.
12. Підсумок.
- Які висновки з уроку зробили ви для себе?
- Чи справдились ваші очікування?
- Як би ви оцінили роботу:
А) свою (скільки наліпок отримала твоя група);
Б) класу (що тобі сподобалось в роботі інших груп);
В) вчителя.
104
Уроки трудового навчання для 4-го класу
Підготувала:
Троценко Г.М.,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 14
Тема. Вибір засобів графічної художньої виразності для передавання
характеру форми та створення образу дерев. Творче завдання «Як живуть
дерева?»
Мета. Формувати ключові компетентності: вміння вчитися (готувати
робоче місце, оцінювати результати своєї роботи, орієнтуватися в часі та
берегти
його);
художників);
природою,
загальнокультурну
(аналізувати
здоров’язбережувальну
слідкувати
за
своєю
(бажання
осанкою);
і
цінувати
більше
соціальну
картини
спілкуватися
з
(продуктивно
співпрацювати в групі).
Предметні компетенції: закріплювати поняття про композицію, «основні» та
«змішані» кольори, графічне зображення предметів, формувати образне,
логічне, просторове мислення і яву, розвивати окомір, виховувати естетичне
сприймання навколишнього світу, вміння помічати і захоплюватися красою
природи та берегти її..
Обладнання: навчальні плакати, репродукція картини І.Левітана
«Золота осінь», малюнки дитячих робіт, альбоми для малювання, прості
олівці, гумки, фарби акварельні або гуаш, туш, пензлі, ємкість для води,
серветки, палітри, музичний запис «Пори року».
Тип уроку: комбінований.
І. Організаційний момент
1. Взаємоперевірка підготовки робочих місць
Наш девіз: -Дружно будем працювати,
Аналізувати, малювати,
105
Щоб про нас сказали всі:
-
-Ох, які ви молодці!
2. Інтерактивний прийом «Незакінчене речення»
-
Чого ви очікуєте від уроку?
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
1.Розгляд спектрального (колірного) кола.
- Пригадаймо, якими бувають кольори?
-Для чого художники використовують хроматичні та ахроматичні кольори?
- Які кольори називають спорідненими?
2. Створення проблеми
Уже вона красить листя,
Тополя жовтіє,
верби, лози опадають,
берест червоніє. –Хто це? (Осінь)
3. Зустріч з осінню
Сьогодні до нас на урок завітала ця красуня. (Звучить музика)
Виходить Осінь, розкидає листочки, танцює. Діти читають вірші.
1.Осінь, осінь, тиха й золотава
З нами осінь ніби розмовляє І до лісу кличе всіх малят,
бо у лісі – листопад!
2. На золотом гаптованій галявці
Берізка-юнка закружляла в танці.
Аж серце виривалося із тіла,
аж платтячко за вітром лопотіло.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1.Розгляд картини І. Левітана «Золота осінь»
-
- Якими засобами художнику вдалося передати красу осені?
2.Хвилинка уяви
106
Вчитель. Уявімо, що дерева схожі на людей, вони відчувають біль і радість,
тоді стовбур – це тулуб, віття й галузки – то руки з пальцями, а листя – одяг.
Давайте «оживимо» їх
3. Розгляд ілюстрацій в підручнику на ст. 32-33.
Звертаємо увагу на зображення дерев у графічних і живописних творах
художників.
-Які інструменти допомогли їм створити певний образ дерева?
4. Довідкове бюро повідомляє:
-
Графіка (від грецького qrapho – пишу) – вид образотворчого
мистецтва, у якому зображення створено за допомогою контурних ліній,
штрихів, плям. Часто це лише чорні і білі кольори.
-
- Де ми зустрічкаємося з творами графіки?
-
(Шрифт у книзі, на плакаті, поштових марках, етикетках, дорожніх і
товарних знаках)
5. Практичне завдання
Спробуйте, як художники «олюднити» образи дерев: берези чи верби,
скласти словесні описи чи вірші
Вибір завдання по групах:створення образу дерев
1гр.- за одним із віршів аквареллю чи гуашшю
2гр.- у графічній техніці
3гр.- плямографією
4гр.- аплікацією
5гр. - бісером
6. Читання учнямив підручнику на ст. 32-33 і на плакаті естампів
(послідовності) виконання роботи
ІV Практична робота по групах і в групах Індивідуальна допомога
V Підбиття підсумків
107
- Чи збулися ваші очікування ?
Обговорення та аналіз робіт в групах. Демонстрування та захист кращих
робіт
1гр.малювала «Танок берізок» і
склала вірш
Осінь щедра, осінь золотава
до дерев у гості завітала,
повіяв легкий вітерець,
запросив берізок у танець.
Будем дружно у танку кружляти,
Малих діток забавляти.
(Роботу виконують учениці
4 -Б класу Такова Ірина
і Синиця Аліна)
2 група виконувала роботу у графічній техніці простим олівцем, тушшю
чи чорною фарбоюі прочитала
вірш
Пізня осінь вже прийшла,
Холодні дощі принесла.
Сонце хмари геть закрили,
Зиму в гості запросили.
108
3гр. група працювала працювала ще над
однією цікавою графічною технікою –
плямографією.
Ми намагалися зобразити дерева,кущі, але туш не слухалася і получилось
не так, як нам хотілося.
4 група створювала декоративний образ дерева у техніці аплікації, яку
розмістили на осіннюму листку
Ми створили ці осінні гілочки
Вони ніби справжні квіточки,
Метелики між ними ще літають,
Своєю яскравістю нас
109
5 група викладала колективну роботу з бісеру
Ми зобразили осінній ліс.Одягли дерева в різнокольорові плаття.
Вони, як у дзеркалі, відбиваються у воді.І вода здається різнобарвною,
прозорою і глибокою. Працювали ми дружно і швидко, тому й
отримали таку чудову роботу.
VІ. Організація виставки робіт
Тема. Анімалістична скульптура. Творче завдання. Ліпимо диво – звіра
Мета.1) Формувати ключові компетенції: вміння вчитися (планувати
свої дії, доводити розпочату справу до кінця); загальнокультурну (оцінювати і
оволодівати досягненнями культури); здоров’язбережувальну (дотримуватись
правил безпеки під час роботи, слідкувати за осанкою); соціальну
(продуктивно співпрацювати в групі).
110
Предметні компетенції: поглибити знання учнів про скульптуру, як вид
мистецтва, вчити розв’язувати проблеми, закріплювати навики роботи з
пластиліном, глиною, чи солоним тістом; вчити передавати форми, пропорції
та рухи тварин, розвивати дрібну моторику руки, стимулювати розвиток
допитливості,творчої уяви, бажання знати більше; виховувати любов до
народного мистецтва.
Обладнання: навчальні плакати, пам’ятки з правил безпеки, репродукції
робіт відомих майстрів, об’ємні зображення, дошки для ліплення, пластилін
(глина, солоне тісто, гіпс), стеки, простий олівець, серветки, матеріали для
розфарбовування, музичний запис «Пори року»
Тип уроку. Урок фантазії і творчості.
Хід уроку
І. Організаційний момент
- Чого ви очікуєте від уроку?
- Я очікую…
ІІ.Актуалізація опорних знань
1. Інтерактивний прийом «Мікрофон»
- Як називається вид образотворчого мистецтва, що створює об’ємні
зображення?
- Які матеріали та інструменти використовують художники-скульптори?
2. Довідковий матеріал.
Ліплення – це процес створення скульптурного зображення з м’якого
пластичного матеріалу.
ІІ.Мотивація навчальної діяльності
1. Розгляд виставки глиняних іграшок, виробів з кераміки (статуетки тварин)
Довідковий матеріал
Кераміка (від грецького keramos, що означає «глина») – виріб з опаленої
глини.
2. Читання в підручнику статті на ст. 111 про опішнянських майстрів.
111
Довідкове бюро повідомляє:
Опішня - сьогодні добре відомий центр унікального гончарного мистецтва:
посуду, статуеток фантастичних тварин.
Художнє переосмислення образів тварин народними умільцями. Створення
казкового декоративного образу.
3. Розгляд виробів, ілюстрацій в підручнику.
-Чи можна вгадати, яка це тварина?
-Що тут незвичайного?
4. Розв’язання проблеми
- Де в житті застовують незвичайні вироби, статуетки?
- Як проявили свою фантазію народні майстри ?
-Що тут незвичайного?
5. Розгляд картини М. Приймаченко «Фантастичний звір»
Що спільного? В чому відмінність?
Розгляд будови тіла тварин, форми, пропорції, співвідношення між
частинами.
6 .Творче завдання учням: виліпити свого диво-звіра, а потім скласти казку
про нього.
1гр. - з пластиліну
2гр. з глини
3гр. з солоного тіста
4гр. з гіпсу
7. Ознайомлення з послідовністю ліплення за рекомендаціями підручника
на сторінці 113-114.
Повторення способів ліплення: розкачування, стягування, витягування,
вдавлювання, защипування. Відбір інструментів для роботи. Повторення
правил безпеки ( за пам’ятками )
VІ. Практична робота дітей.Індивідуальна допомога.
(Коли діти ліплять, звучить музика)
112
V. Підбиття підсумків
-Чи здійснилися очікування?
- Чи цікаво було працювати? Чого нового навчились?
Аналіз та обговорення
учнівських робіт в групах.
Показ кращих. Розповідь
складених казок.
(Деякі роботи і твори додаються.)
Крилатий песик.
Я хотіла зробити конячку.
Зробила тулуб, потім голову, але
вийшла собача мордочка і я вирішила змінити задум .Подивіться, яка вийшла
чудова крилата собачка. Голова біла, очі, мов глибокий океан, а тулуб синьофіолетовий, ніжки в біленьких панчішках. Хвостик заплетений в косичку
синього кольору. Крила синьо- прозорі. І ось вона прошепотіла мені:
- Яка ти чудова подруга! Будь завжди доброю і допомагай іншим.
113
Диво-зайчик
Я зліпила диво-зайчика. Мені захотілось зробити його голубого кольору
з крильцями. Великі вуха, куценький хвостик. Ми з ним полетимо до країни
«Дивосвіт». Хмаринки там будуть з солодкої вати, квіточки-льодяники, дерева
з шоколаду. Ми весело проведемо час.
Веселе поросятко
В країні чудес жило дивне поросятко. Його звали Пікі і в нього були
крила. Поросятко соромилось своїх крил, бо воно не було таким як інші. Воно
все питало маму:
- Навіщо мені крила?
Але одного разу під час ранкової прогулянки бігаючи й підстрибуючи,
воно упало у яму.
- Що ж робити?
І раптом згадало про крила.
Напружившись, воно замахало крильцями і вибралось із ями. І тоді
наш малюк зрозумів навіщо йому крила.
Чарівний кінь
Я виліпила дивного коника. Він різнокольоровий, немов веселка,
з червоною гривою. На мить я закрила очі і ми перенеслись у чарівну
країну.. Там ми з’їжджали з веселки, доганяли казкових метеликів, каталися
на хмарках. Ой, як було весело!
114
Урок з розвитку зв’язного мовлення для 4-го класу
Підготувала:
Широкун Валентина Миколаївна,
вчитель початкових класів Уманської
загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 8
Тема. Складання казок на новий лад. 2-й клас
Мета:
1)
ключові компетентності: формувати компетентність вміння вчитися
(визначати мету, планувати свої дії, добирати засоби досягнення мети,
оцінювати результати своєї роботи, доводити роботу до кінця,
орієнтуватися у часі та берегти його); загальнокультурну компетентність
(вміння будувати взаємні стосунки на партнерській, толерантній основі);
здоров'язберігаючу компетентність (взаємозв'язок організму людини з
природним і соціальним оточенням, удосконалення фізичної, соціальної,
психічної та духовної складових здоров'я, дбайливе ставлення до свого
здоров'я); громадянську компетентність (здатність патріотично мислити);
соціальну
компетентність
(продуктивно
співпрацювати
у
групі,
використовувати різні ролі, проявляти ініціативу, підтримувати та
керувати власними взаєминами з іншими, конструктивно розв'язувати
суперечливі питання чи проблеми, досягаючи консенсусу, уміти брати на
себе відповідальність).
2)
предметні компетентності:на основі системного підходу й творчої
уяви вчити учнів створювати нові казки, видозмінювати їх сюжет,
формувати навички моделювання казок, активізувати і збагачувати
словник дітей; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву, логічне і творче
мислення, пам'ять, увагу, спостережливість; сприяти розвитку дитячої
ініціативи та активності під час обговорення спільного задуму;
виховувати інтерес до казок та бажання створювати власні казки.
115
Тип уроку. Засвоєння нових знань
Очікувані результати:
-
учні матимуть уявлення про казку,як вид усної народної творчості;
-
зможуть самостійно складати казки (моделювати);
-
зможуть видозмінювати їх сюжет.
Обладнання: малюнок асоціативного куща, малюнок Королеви Чудерландії,
країни Чудерландії; ілюстрації до казок «Лисичка та Журавель»,
«Червона
Шапочка»,
«Вовк
і
семеро
козенят»,
«Колобок», «Ріпка».
Список використаної літератури:
1.
Вербицька С.М. Розвиток літературно-естетичної творчості молодших
школярів. — X., 2004.
2.
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. — К.: Академвидав,
2004.
3.
Кравець Н.П. Розвиток мовлення в учнів молодших класів на уроках
читання та української мови. — К.: А.С.К., 1999
4. Наумчук М.М., Будна Н.О. Розвиток зв'язного мовлення учнів 1—4
класів: Посібник для вчителів. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан,
2001
5.
Пономарьова К. Про формування в молодших школярів умінь будувати
зв'язні висловлювання // Початкова школа. — 2005. — № 11.
6.
Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Магістр-8,
1997.
7. Стрезева О.Я. Уроки розвитку зв’язного мовлення.// Початкова
освіта.—2008.№20.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
116
Учитель.
Сьогодні у нас незвичайний урок —
У світ казки й фантазії зробимо крок.
Із казкою ми зустрічались не раз,
Та знову вона завітала до нас.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
Учні читають записані на дошці рядки вірша В. Симоненка.
Заглядає в шибку казка
Сивими очима,
Материнська добра ласка
В неї за плечима.
Учитель. Яку основну думку висловлює автор у рядках цього вірша?
Казка-давній і мудрий порадник. Це-вона дає перше уявлення про добро і
зло,правду і неправду,чесність, справедливість. Казка народилась у сиву
давнину.Казки є авторські,тобто написані письменниками, і народні.
Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».
Учитель
-Хто складає казки?
-Які бувають казки?
-Що бореться в казках?
-Хто розповідає казки?
117
- Які поняття та асоціації викликає у вас слово «казка»?
КАЗКА
Автор
Народ
Добро
Зло
Твари
Прийом «Кола на воді». Робота в групах.
1.Записати слово «казка» в стовпчик.
2.Написати поряд із кожною буквою будь який іменник,який починається
зданої букви
Наприклад:
К-казкар
А-Андрій
З-заєць
К-коза
А-апельсин
3.Скласти казку з використанням усіх слів.Чим більш
незвичними,фантастичними будуть речення,тим більш цікавими будуть
казки.
118
Розповідь учителя.
— Ось і сьогодні до нас на урок завітала Королева казкової країниЧудерландії. Вона дізналася, що ви дуже любите казки, і запрошує нас на
бал-маскарад, де збереться багато різних казок.
Прийом «Салат із казок»
Дітям пропонується розплутати клубок із казок,щоб потрапити до
країни Чудерландії.
«Був собі Колобок.У нього було троє поросят. Вирішили вони піти в гості
до бабусі та залишили козу одну вдома. У цей час прийшла лисиця. Вона
запросила козу до себе на день народження. Лисиця частувала її кашею з
молоком.З того часу лисиця та коза стали приятелювати».
Учитель. Які казки переплутались?
Учні називають казки, стисло переказуючи їх сюжет.
Учитель. Ви чудово виконали завдання. А тепер заплющіть очі та скажіть:
«Один, два, три, Чудерландіє, двері відчини»
119
Учні промовляють слова, на дошці з'являється зображення чарівної країни
-Чудерландії, в якій кожна казка живе у своєму будиночку.
Творче завдання «Моделювання казок». Робота в групах.
Учитель. Допоможемо казкам зібратися на бал-маскарад і придумаймо їм
символічні маски (моделі).
1-ша група — казки «Попелюшка».
2-га група—казки«Вовк та козенята».
120
3-тя група —казки «Колобок».
Презентація створених масок-моделей.
Учні з інших груп за моделями відгадують назви казок.
Учитель. На які групи можна поділити ці казки? (Авторські або народні
казки, казки про тварин або чарівні казки.)
ІІІ. Робота над складанням казок на «новий лад».
Учитель. Казкам так сподобалися ваші маски, щовони захотіли змінити
не лише зовнішній вигляд, а й свій зміст. Отже, сьогодні ми будемо
казкарями і спробуємо скласти на основі відомих казок нові, з іншим
розгортанням подій та введенням нових героїв.
Завдання для 1-ї групи.
Скласти казку про Вовка та козенят, де Вовк став маленьким і добрим, а
Коза — великою і злою. Придумати інший заголовок до складеної казки.
Завдання для 2-ї групи.
Скласти нову казку про Вовка та козенят за допомогою часток «ні», «не».
Придумати їй нову назву.
Завдання для 3-ї групи.
Скласти казку про Лисичку та Журавля з кінця до початку з опорою на
ілюстрації.
IV. Презентація казок, складених групами.
Казка «Диво-квітка»
Була собі коза. У неї було семеро козенят. Кожного дня ходила коза в ліс
за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не
відчиняти.
121
Одного разу вона побачила дуже гарну квітку. Ця рослина була чарівна:
той, хто зірве її, стане великим і злим, а той, хто зустріне цю людину – стане
добрим і беззахисним.
Коза зірвала квітку, відчула її приємний аромат і не помітила, як стала
злою. Раптом визирнув із-за дерев Вовк. Коза побачила його і той став
добрим та беззахисним. Коза була про своїх діток і почала гуляти по лісу,
непомітно з’ївши всі запаси їжі в корзинці. Вовкові стало жаль козенят і він
вирішив назбирати їм їжі та разом з тим знайшов траву для приготування
відворотного зілля для Кози. Випивши відвар, Коза стала доброю, згадала
про своїх діток і побігла їх кормити їжею, яку зібрав Вовк.
З тих пір Коза і Вовк стали друзями.
Казка «Не Лисиця і не козенята »
Була собі не Лисиця ,а Коза. У неї було не десятеро козенят, а семеро.
Зробила вона собі хатинку не в лісі, а в садку. Щодня ходила Коза в магазин
не за їжею, а за одягом. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому
дверей не відчиняти.
Повернеться Коза й не співає козенятам пісеньку, а розповідає їм цікаву
казку. Не Вовк, а хитренька Лисичка підслухала, як Коза розповідала казку.
Тільки мати-Коза пішла знову до магазину, як Лисиця прийшла до козенят. А
козенята не злякалися Лисиці, а потоваришували з нею.
Казка «Лисиця та Журавель»
Лисичка з Журавлем не приятелює з того часу, як Журавель запросив її до
себе в гості.
Лисичка образилась на нього через те, що він поставив на стіл посуд з
тонкою шийкою, і вона не змогла покуштувати м'ясо. Журавель це зробив навмисно, тому що йому не сподобалась Лисиччина «гостинність». Вона
поставила перед Журавлем тарілку з мілким дном.
Якось вони зустрілись і вирішили помиритись. Відтоді Лисичка та
Журавель більше не сваряться.
122
Музична пауза.
Учитель. Ми добре попрацювали — допомогли нашим казкам зібратися
на бал-маскарад. А тепер разом з ними можемо повеселитись на цьому
чудовому святі..
V. Колективне складання нової казки методом об'єднання за опорними
словами.
Учитель. Королева казок дуже вдячна нам за допомогу її казкам. Вона
хоче пригостити нас казковим пирогом, який складається з таких шарів:
Ріпка Собачка Мишка
Дід Баба Колобок
Рукавичка Вовк Лисичка
А щоб його скуштувати необхідно з кожного шару взяти один-два
шматочки (слова) і придумати на їх основі нову казку
Діти придумують нові казки
VI. Підсумок уроку.
Учитель. На цьому наша подорож закінчується.
- Що найбільше вам сподобалося на уроці?
123
- Під час виконання яких завдань виникали труднощі?
Складати казки хоч і не просто, та дуже цікаво. Чарівний і неповторний
світ казок не прощається з нами, бо казки супроводжують нас усе життя. І
нехай ваше життя буде таким цікавим, добрим і радісним, як чудова казка. А
чи буде в житті добро перемагати над злом, залежатиме тільки від вас, від
ваших дій, вчинків та переконань.
VII. Домашнє завдання.
Скласти казки на новий лад.
124
Фрагменти уроків навчання грамоти для 1-го класу
Підготувала:
Плахотнюк Олена Федорівна,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 4
Тема. Вивчення букви І. Формування аудіативних умінь за текстомЛ.
Лапіної (с. 58). Визначення до слів питання хто?, що?, який?, що
робить?
Мета. Ключові компетентності: формувати компетентність вміння
вчитися (доводити роботу до кінця, берегти час та орієнтуватися в часі,
планувати свої дії); загальнокультурну компетентність (вміння будувати
стосунки на дружній основі);
здоров‘язбережувальну компетентність
(удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складової);
соціальну компетентність (співпрацювати з партнерами в групі, проявляти
ініціативу).
Предметні компетентності: ознайомити учнів з артикуляцією звука[і],
позначення його буквою і; розвивати навички читання складів та слів з
буквою і, логічне мислення, зв’язне мовлення, вміння складати звукові
моделі слів, схеми до речень і речення за схемами; формувати творчу
активність дітей; виховувати бажання вчитися та активно працювати.
Обладнання:каса букв, картки з рукописними та друкованими літерами,
таблиця зі складами та словами, фішки для моделювання слів, предметні
малюнки, кольорові
намистинки
для
виконання
вправи «Кольорове
намисто», мікрофон.
Література:
1.Захарійчук М.Д., Науменко В.О. Буквар: Підруч. для 1кл. – Грамота,
2012. – С. 58-59.
125
2.Барна М.М. Ключі до подолання педагогічних стереотипів: навчальнометодичний посібник / М.М. Барна, Г.А. Бущак, О.В.Волощенко, Н.К.
Кальна. – Тернопіль: Астон, 2008. - 200 с.
3.Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.І.
Дівакова – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 180 с.
4.Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій
школі- Харків: Видавнича група «Основа» ПП «Тріада + », 2007.
Хід уроку
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Читання та аналіз тексту Л. Лапіної (с.58).
Зі свого стійла вийшов бабусин кінь Орлик. Хотів із двору піти.
Помітив це бабусин пес Рябко, виліз зі своєї буди та як загарчить:
- Р-р-р! Не виходь із двор-р-у! – І-і-і чого? – заіржав коник.
– Р-р-р! Не можна з двору виходити без дозволу! – сердиться Рябко.
За ними спостерігав здивований індик.
- Як звали коника, песика?
-
Хто за ними спостерігав?
- Що хотів зробити Орлик?
- Як йому завадив Рябко?
- На яке питання відповідають слова коник, песик, індик?
- Визначте запитання до слів здивований, сердитий.
- Яке питання поставимо до слів вийшов, помітив, заіржав?
Технологія ТРВЗ
Гра «Чому так сталось?»
Діти повинні пояснити чому кінь Орлик вийшов зі свого стійла і хотів піти із
двору. Що спричинило таку ситуацію? Назвати якомога більше
причин.Метод «Емпатія». Робота в групах.
126
1 група. Поставте себе місце коня Орлика. Передайте його думки, почуття.
2 група. Уявіть себе песиком Рябком. Передайте його настрій.
3 група. Передайте думки і здивування індика.
IV. Узагальнення і систематизація знань учнів
Гра «Кольорове намисто»
У кожної дитини на парті кольорові намистинки для нанизування.
Завдання. Прокласифікуйте:
- Слова, які відповідають на питання хто?, що? – зелена намистинка;
- Слова,які відповідають на питання який? – жовта намистинка;
- Слова, які відповідають на питання що робить? – червона намистинка.
Перелік слів: клює, зернятко, маленький, півник, слухняний, хлопчик,
вчить, вірш.
Учитель називає слова, а учні нанизують кожен на свою нитку
намистинки певних кольорів. Перевірити правильність виконання завдання
можна за зразком кольорового намиста, яке демонструє вчитель.
Тема. Закріпленнязвуків [д], [д’], вивчення букви Д. Розвиток мовлення
за текстом М. Солтис (с.99).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Гра «Зникла літера»
- Діти, дмухнув вітерець, і літера зникла зі слів. Спробуйте прочитати ці
слова:
Сере_а
_ерево
Велосипе_
Са_
У_ав
_иван
Лимона_
Рі_
Во_а
_итина
Корої_
Лі_
127
О_яг
_ятел
Пара_
Ви_
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні на уроці ми вивчимо букву, яку необхідно писати у цих
словах.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Гра «Впіймай звук» Який звук зустрічається найбільше?
Добрий дятел жив на дубі,
Долотом дерева длубав –
Де жука, де короїда
Роздобуде до обіду
А деревам лиш вигода:
Короїдів їм не шкода.
Буква «де» на письмі може позначати два звуки: твердий [д] і м’який
[д’].
Гра «Розпізнай звук» У заданих словах (на початку, в середині, у кінці)
Приготуйте долоні. Я називатиму слова; якщо ви почуєте звук
и[д]або[д’] на початку слова, то плескає перший ряд, якщо в середині слова –
то другий ряд, а якщо в кінці – третій ряд.
(Дім, будинок, велосипед, диван, сад, удав, мед, помідор, лід, димар,
діжка,жолудь,вода, одяг)
Гра «Мікрофон»
Учні передають мікрофон, називаючи слово з буквою «де». Необхідно
стежити за тим, щоб слова не повторювались.
Технологія ТРВЗ Гра «Інтерв’ю»
Учитель називає букву, яка вивчається на уроці, а потім, звертаючись
до учнів ставить запитання: «Хто?», «Який ?», «Що робить?», «Куди?»,
«Чому?» тощо. Гравець, якого обирає ведучий, повинен швидко дати
відповідь, яка починається з цієї літери.
128
Наприклад, буква Д: Добрий дідусь дибає дорогою до друга.
Дятел довбав дерево дуже довго.
Розвиток мовлення за текстом М. Солтис (с. 99)
Гра «Хто похвалить себе найкраще?»
Під час опрацювання малюнкового тексту визначити для учнів ролі
овочів (помідор, огірок, морква, бурячок, капуста, картопля).Гравці мають
уявити себе на місці персонажу і довести, що їхній герой найкращий,
наприклад: «Я – Капуста. Я дуже гарна, корисна, соковита, можу лікувати...».
Далі можна провести конкурс між рядами: «Хто назве якомога більше
страв із картоплі?»
Тема. Закріплення звука [в], вивчення букви В.
Хід уроку
IV.Узагальнення і систематизація знань учнів
Гра «Побудуй слова»
Об’єднати дітей у групи. Роздати кожній групі різні літери якогонебудь слова. Кожна група повинна вишикуватись так, щоб із тих літер, які
їй дісталися, утворилося слово. Наприклад, (ш, и, н, я, в – вишня), (р, а, б, е, в
– верба), (н, и, к, в, і – віник).
Загадка-гра
Відгадайте загадку.
По полю та лісу гасає,
Овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)
- А тепер уявіть, що вовк став добрим. Покажіть мімікою його доброту.
Як би він став поводитися із зайцями?
- Складіть речення за схемою з трьох слів, які починаються з літери «ве»
В______ в ______ в______. (Вовки виють вночі.)
129
Гра «Улюблене на літеру В»
Діти називають усе, що вони найбільше люблять на літеру В. На дошці
записати слова, які вони перелічили. Скласти з ними невелику розповідь .
Наприклад, (Ведмедик, велосипед, вишневе варення, ватрушка – На день
народження Василькові подарували плюшевого ведмедика і велосипед. Він
весело провів час із друзями, катаючись на велосипеді. Потім Василькова
бабуся Віра почастувала всіх ватрушками з вишневим варенням).
Гра «Каміння – вата»
Об’єднати дітей у дві групи. Учасники першої групи називають слово,
в якому є звук [в] – твердий, а другої – в якому звук [в’] – пом’якшений.
[в]
[в’]
Верба
Віл
Вишня
Вісті
Веселка
Вікно
Вареники
Відро
Велосипед
Віктор
130
Урок читання для 2-го класу
Підготувала:
Хоменко Анна Федорівна,
вчитель початкових класів
Уманського НВК № 1
Тема: Ось прийшли морози і зима настала.
Мета:
1) Ключові компетентності: формувати вміння вчитися (розмірковувати,
запам’ятовувати та відтворювати навчальний матеріал , виділяти під час
читання і слухання важливі за змістом слова).
Загально-культурні: розвивати норми культури мовлення.
Громадянські компетентності: виховувати бережливе відношення до
природного середовища, здатність екологічно мислити.
Здоров”язберігаюча компетентність–формування основ культури здоров’я
під час читання.
Соціальна компетентність : виробляти здатність продуктивно працювати з
різними партнерами.
Інформаційно – комунікативні компетенції: формувати вміння працювати
з текстовою інформацією.
2) Предметні компетентності : продовжувати формувати та удосконалювати
читацькі навички, вміння визначати головну ідею і характеризувати
головного героя. Вчити дітей запам’ятовувати вірш за допомогою методу
„символічної сенектики”(схематичних позначок).Розвивати зв’язне мовлення
та образне мислення. Виховувати любов та бережливе ставлення до природи.
Матеріал до уроку:
С. Насань „Ялинка”, О.Олесь ”Ялинка”, схематичні позначки, роздаткові
картки (риси характеру людини).
Хід уроку.
131
1. Організація учнів класу до уроку.
„Сьогодні у нас незвичайний урок –
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну відому , в країну чудову ,
Що нас так чекає й збагачує мову.”
2. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання – виставка дитячих малюнків з теми „Зима ”.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення теми, мети уроку:
- Яку велику тему ми почали вивчати? (Зима)
- Які слова вам спадають на думку , коли ви чуєте слово „Зима”?
(схема – павутинка „Зима”).
- А тему сьогоднішнього уроку нам підкаже незвичайна гостя , яка
з’явиться в нашому класі
(заношу ялинку).Скоро Новий рік і право
прикрасити цю ялинку отримають ті учні , які сьогодні найкраще читатимуть і
відповідатимуть.
- Зараз
ми
ознайомимось
з
оповіданням
С.Носаня
„Ялинка”.(портрет автора)
4. Робота над темою уроку.
1. Робота над твором „Ялинка ” читають підготовленні учні до місця
„Жаль...”
2. ”Прогнозування”:- Про що, на вашу думку, повідомив Карпо Іванович ?
(думки дітей).
3. А тепер перевіримо , чи справдились ваші передбачення – учень дочитує
оповідання до кінця.
4. Попрацюємо в парі:
а) у вас на партах лежать слова , що означають риси характеру людини.
Виберіть з них ті які підходять до характеру лісника.
132
б) робота над текстом : 1 гр. прочитайте текст і знайдіть , яким іншим
словом лісник назвав ялинку(красуня), 2 гр. прочитайте текст і знайдіть
слово , яким автор замінив „ поговорили, порозмовляли”(погомоніли), 3гр.
прочитайте і придумайте свою , іншу назву.
в) словникова робота:
- Чи зустрічалися вам незрозумілі слова?
Чарівна скринька пропонує нам пояснення, вислів „для втіхи”(порадіти
помилуватись).
г) знайдіть у тексті виділенні речення і прочитайте їх. Подумайте , чи
передають виділені речення головну думку твору?
5.”Емпатія”- а зараз я пропоную вам уявити себе на місці тієї
бідолашної ялинки, яку щойно зрубали чи купили. -1)Що ви відчули? 2) У
кого б благали про порятунок?
6. Діти , а хочете дізнатися , що думають з приводу вирубування ялинок
наші менші брати – лісові звірята ?
7. Про це ми дізнаємось з вірша О.Олеся „Ялинка”(портрет)
а) читає вчитель
б) - чи сподобався вірш?
в) – що спільного з оповіданням?
г) – що відмінне ?
д) – хто в цьому вірші „я”?
е) – що трапилось з героєм?
є) – як присоромив його зайчик?
ж) - що він порадив нашому герою?
Фізхвилинка - Зобразіть радісного зайчика,
сердитого, зобразіть мімікою і рухами
„зайчата пострибали в ліс ”, „іде лисиця”!
8. Символічна „синектика”
- А зараз ми спробуємо вивчити вірш за
133
допомогою позначок:
а) давайте всі разом придумаємо позначки до кожного рядка (діти
називають прикріплену кожну позначку вертикально , як вірш)
б) пограємо у гру „відгадай рядок”(показати на якусь позначку , діти
читають відповідний рядок з вірша);
в) якщо вистачає часу , то „Хто сам хоче розповісти вірш?”
9. Метод „фантастичних проблем”.
Діти, а що було б, якби в нашій природній зоні взагалі не росли б ялинки?
(прикрашали б вишню у дворі, або гілочку з неї ставили заздалегідь у воду, і
під Новий рік вона зацвіте, або з яблуні, абрикоси, або ж прикрашали б
штучну ялинку ).
10. Підсумки уроку :
- чому нас навчив цей урок? (не знищувати а примножувати багатства
рідного краю).
11. Д/з - всім вивчити вірш (Н.) + „інверсія” (за бажанням).
Змінити в оповіданні ситуацію на таку, якби лісникові зустрілися знайомі зі
штучною ялинкою.
12. Оцінювання: право
прикрасити
отримують
найкращі
ялинку
такі
учні:
читачі....,
найактивніші учні....
134
Фрагменти уроків в початковій школі з використанням
технології ТРВЗ
Підготувала:
Дерев’янко Неля Віталіївна,
вчитель початкових класів
навчально – виховного комплексу
«Уманська загальноосвітня школа – інтернат
І – ІІ ступенів ім. Ю.О.Гагаріна» педагогічний ліцей.
Математика 2 клас
Тема:. Множення і ділення на 10 і на 100. Розв'язування і
порівняння взаємопов`язаних задач
Мета: ознайомити учнів із прийомами множення і ділення на 10 і 100; узагальнити вміння учнів розв'язувати задачі на зведення до одиниці, розвивати
навички усних обчислень та логічне мислення дітей , вчити учнів
дискутувати,розв`язувати винахідницькі задачі, виховувати почуття
дружби, колективізму, відповідальності за доручену справу.
Технології: «Карусель», «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Пошуки
людського скарбу», «ТРВЗ»
Мета використання технології: формувати в учнів уміння працювати в
групі, розвивати навички спілкування, осмислювати вивчений матеріал,
розвивати логічне мислення .
Використання технології «Незакінчені речення», «Мікрофон».
- Щоб збільшити число на кілька одиниць, потрібно...;
- зменшити число на кілька одиниць...;
- збільшити у кілька разів...;
- числа при додаванні називаються...;
- числа при відніманні називаються...;
135
- 40 збільшити на 5; на 50;
- 50 зменшити на 20; на 2;
- перший доданок 12, другий — 8,знайти суму;
- знайти різницю чисел 27 і 1; 100 та 4; 48 і 18.
.Стратегія «Пошуки людського скарбу»
Об `єднати дітей в групи по 4 чоловіки .
Знайти 2 скарби:
(2 способи розв`язування)
Задача на припущення
На подвір`ї бігали поросята і курчата . Всього було 9 голів і 24 ноги
.Скільки було поросят і курчат ?.(Відповідь: 6 курчат, 3 поросят)
Поросят - ? шт.
9 голів, 24 ноги
Курчат - ? шт.
Технологія «ТРВЗ»
Винахідницька (життєва) задача
Ви дуже голодні .На столі лежить запашна , смачна хлібина .Але біля стола
стоїть голоднющий вовк і чекає коли ви підійдете до стола .
Ваші дії .
(учні зачитують свої розв`язки)
Вправа "Я — геометрична фігура".
Учитель, по черзі торкаючись дітей, "перетворює" їх на геометричні
фігури. Вони розповідають про себе.
Наприклад: "Я —трикутник. У мене є три сторони і три кути".
— Діти, на цій вулиці в будинках на кожному поверсі всі вікна мають
різну форму. А ось ці будинки ще недобудовані. Допоможемо будівельникам
добудувати їх. Уважно розгляньте першу будівлю й скажіть: якої форми має
бути вікно на першому поверсі праворуч? (—Квадратної).
136
На другому поверсі посередині? (—Круглої).
Тепер розгляньте сусідній будинок. Яке вікно має бути на першому поверсі
посередині? (— Кругле).
- На третьому поверсі посередині? (—Трикутне).
Урок з основ здоров`я 2 клас
Тема : ВИБІР ДРУЗІВ. УМІННЯ ТОВАРИШУВАТИ І СПІЛКУВАТИСЯ
ДРУГ - НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ .
Мета: Розкрити значення дружби в житті кожної людини . Розвивати уміння
дітей спілкуватися й підтримувати товариські стосунки; усне мовлення,
навички
будувати
власні
висловлювання.
Виховувати
тактовне
ставлення до людей, почуття товариськості, бажання бути справжнім
другом.
Технології: «Мікрофон», гронування , криголам, стратегія « Емпатія» ,
групова робота.
Мета
використання
технологій:
навчати
учнів
дискутувати,
чітко
обґрунтовувати певну позицію з обговорюваної проблеми; надати
можливість усім по черзі висловити свою думку
ДРУГ
137
Гронування « Друг».
Підібрати прикметники до слова друг, на кожну букву слова.
Д
– добрий , дорогий ,…
Р
– радісний , розумний , …
У
– уважний , урівноважений , усміхнений , ….
Г
– гарний, головний в житті ,….
Стратегія «Мікрофон»
- Що означає дружити?
- (До друга треба уважно ставитися, не сваритися, ділитися з ним усім,
намагатися зробити для нього щось хороше).
- Хто хоче розказати про свого друга чи подругу? (висловлювання дітей)
- "Уявіть себе на місці іншого"
Стратегія « Емпатія» ( стати на місце іншого) .
Уявіть, що ви дитина, про яку забули товариші …
Розкажи, що ти відчуваєш при цьому ?...
Вправа
Друзі - 5
Товариші - ?
Однокласники - 12
Яку цифру поставимо біля слова товариші ?
Чому ви так думаєте ?
Математика 4 клас
Тема:Обчислення площі прямокутника
Мета: . Ознайомити учнів із правилом обчислення площі прямокутника.
Розвивати вміння учнів розв'язувати задачі на знаходження площі,
138
розвивати навички усних обчислень та логічне мислення дітей , вчити учнів
дискутувати,розв`язувати винахідницькі задачі, виховувати почуття дружби,
колективізму, відповідальності за доручену справу.
Технології: «Гронування» ,«Незакінчені речення», «Мікрофон», «ТРВЗ»
Мета використання технології: розвивати логічне мислення, формувати в
учнів уміння працювати в групі,
Метод «Гронування» Стратегія «Мікрофон»)
- Які асоціації в вас виникають , коли ви чуєте слово площа ?
Технологія «ТРВЗ» ( групова робота )
Розв'язування задачі.
На малюнку зображено дитячий майданчик, по кутах якого росте чотири
дуби. - - Як збільшити вдвічі розмір майданчика, щоб зберегти його
квадратну форму і не знищити дубів?
Прийом «Так – Ні»
Відгадай задумані фігури.
Учні
Вчитель
- Це трикутник?
Ні.
- Це чотирикутник?
Так.
- Сторони паралельні?
Так.
- Протилежні сторони рівні?
Так.
- Діагоналі перпендикулярні?
Так.
- Всі кути рівні?
Так.
Відповідь: квадрат.
Дидактична вправа "Будуємо палац"
— Летимо на вулицю Розміру. (Діти рухаються під
музику). На цій вулиці за поданим проектом слід збудувати
палац. Полічіть, скільки тут квадратів, трикутників,
прямокутників, овалів. Необхідно звернути увагу, що
139
будівля має симетричну форму — ліва сторона така сама, як права? Тож,
перш ніж будувати, згрупуйте геометричні фігури за розміром.
З площинних геометричних фігур викладіть палац за зразком.
Гра «Продовжіть речення» ( ст.∙ «Мікрофон»)
- На уроці я навчився..
- Мені сподобалося...
- Хотів би ще навчитися.
140
Бібліографія
1. Альтшуллер
Г.С.
Найти
идею:
введение
теорию
решения
изобретательской задачи. – Новосибирск: Наука, 1966.- 218 с.
2. Ефремов С.В. ТРИЗ для решения проблем обучения // Развитие
творческих способностей детей с использованием элементов ТРИЗ:
Материалы 5-ой межд. Науч.- практ.конф. – Челябинск: ИИЦ «ТРИЗинфо», 2002. – С.53-59.
3. Корзун А.В. Веселая дидактика: Использование элементов ТРИЗ и РТВ в
работе с дошкольниками. – Минск, 2000.-97с.
4. Педагогика + ТРИЗ: Сборник. – Выпуск 1,2,3. – Гомель, 1996-1997.
5. Сидорчук Т.А., Кузнецова А.Б. Технология составления творческих
текстов
по
картине:
Пособие
для
преподавателей
и
студентов
педагогических учебных заведений. – Челябинск: ИИЦ «ТРИЗ-инфо»,
2000.-44с.
6. Гаврик Н.В. Розв’язок зв’язного мовлення дошкільнят: Навчальнометодичний посібник.- К.: Видавничий дім «Шкільний світ», 2006.
7. Бадер В.І. Розвиток
зв’язного мовлення молодших школярів. – К.:
Навчальне видання, 1997.
8. Олійник І.М. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. – Рівне,
1999.
9. Лопатіна О.О., Скребцова М.В. «600 творчих ігор для дошкільнят і
школярів», Х.: Видавнича група «Основа», 2012.
10. Телячук В.П., Лесіна О.В., «Методика ТРВЗ в початковій школі», Х.:
Видавнича група «Основа», 2007.
141
Автор
fialkauman
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4 997
Размер файла
72 758 Кб
Теги
учнів, засобами, здібностей, розвиток, творчий, трвз
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа