close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Формування читацької самостійності у молодших школярів

код для вставкиСкачать
 "Книга - могутній вихователь...
Нехай найдорожчим подарунком для дитини буде книга"
Василь Сухомлинський
Чи любите ви читати? На це питання відповісти непросто. Ми живемо у світі сучасних інформаційних технологій. То чи варто прагнути до того, щоб закохати дитину в книжку, у процес читання? Спілкування з книжкою дарує насолоду, відчуття слова, воно змушує нас міркувати, сперечатися з автором або героями твору, врешті-решт, читаючи, ми розвиваємось. Але ми дорослі, вчителі, звикли до того, що книга є джерелом натхнення. Чи стануть наші учні справжніми читачами, чи зможуть полюбити книжку так, як любимо її ми? Це залежить від багатьох чинників.
Вирішення першочергового завдання сучасної школи - створення умов розвитку і самореалізації кожної особистості - потребує використання нових резервів її початкової ланки. Особливо актуальною стала проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є однією з передумов інтелектуального і духовного розвитку. Дитяча книжка і художня література загалом спроможна реально допомогти кожній дитині "знайти себе", стати людиною розумною, доброю, розвиненою, здатною до творчого самовираження. Але це можливо за умови, коли молодший школяр навчений читати літературний твір, сприймати прочитане, читати так, щоб вміти, читаючи, думати й, думаючи, читати.
Читацька діяльність знаходить своє об'єктивне ставлення до книжки взагалі і в умінні думати над книжкою під час вибору, під час читання першої фрази і першого слова, це творче осмислення прочитаного після того, коли книжка закрита. Читацька самостійність - це інтегрована якість, яка характеризується наявністю у читача мотивів, що спонукають його звертатися до книжок, і сумою знань, що дозволяють йому реалізувати ці мотиви з найменшою затратою часу та зусиль у зв'язку з громадською й особистою потребою. Це усвідомлений вибір книги, застосування вмінь і навичок із читання, якими володіє учень на момент діяльності з книгою. Ці два поняття взаємопов'язані, взаємопроникливі, бо одночасне формування в учнів усіх основних компонентів і зв'язків забезпечує тип правильної читацької діяльності.
Тип правильної читацької діяльності - це сформована у читача здатність до цілеспрямованого осмислення і усвідомлення книги до читання, в процесі читання і після прочитання; до свідомого вибору книги для читання відповідно до своїх можливостей та інтересів.
Отже, теорією формування читацької самостійності абсолютно точно визначені роль і місце книжки в житті читача-початківця. Тому місце книжки - бути постійно в оточенні школяра. Звідси постає питання: що є предметом і об'єктом читацької діяльності і самостійності?
Об'єктом є книжка, світ книжок і окремі твори. Предметом - процес формування типу правильної читацької діяльності і самостійності через літературний твір і його мову. Тому так важливо зосереджувати увагу на книжках - об'єктах, виховувати специфіку засвоєння світу книг і читання творів дітьми, володіти методикою діяльнісного підходу до навчання читацької самостійності, починати формувати її з першого року навчання, а потім лише стабілізувати і поглиблювати. Адже сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки в цілому, у формуванні творчих здібностей. Все це сприяє формуванню у молодших школярів основ літературної компетентності.
Літературна компетентність - це оволодіння учнем відповідними знаннями про художню літературу, її теорію та історію; літературно-творчими уміннями і навичками, досвідом і способами орієнтування у світі книжки, самостійно спілкуватися з літературним твором і його автором через текст.
Методика роботи з дитячою книжкою втілює в практику навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку один із провідних принципів літературознавства, згідно з яким вивчення твору здійснюється в єдності форми і змісту. Реалізація такої навчальної діяльності вбачається у застосуванні ефективних методів і прийомів. Основними методами є: читання-розгляд (опора на інформаційно-довідковий апарат книжки), пояснювальне (коментоване) читання, літературне читання (бесіда морально-етичного спрямування), метод творчого читання (настанова на творче втілення прочитаного). Всі вони в комплексі мають реалізувати єдиний підхід з текстом - формування типу правильної читацької діяльності і самостійності та потребу в новому типі стосунків між учителем і учнем.
Організація співробітництва з учнями на заняттях з літературного читання передбачає використання різноманітних прийомів: спільне визначення теми уроку; використання рольової гри; вільний вибір навчального діалогу; парна і групова форми роботи; спілкування-діалог: учитель - учень - учні та ін.
Пропедевтична робота літературознавчого спрямування переконує, що введення літературознавчих понять є доступним для розуміння молодшими школярами, позитивно впливає на емоційну природу сприймання літературного твору і заодно формує читацьку компетентність.
Підвищити вплив книжок на формування читацької самостійності і розвитку інтересів читачів, спрямувати їх у потрібне русло, виробити у молодших школярів звичку шукати відповіді на свої "чому?" у книжці, задовольнити читацькі потреби - усе це спонукає вчителя до пошуку і впровадження інтерактивних технологій, які повною мірою забезпечать розвивальне і особистісно орієнтоване , диференційовано-групове і парне, адаптивно-інтегроване і проектне навчання.
Зовнішнім показником і проявом мінімального рівня сформованості у читача будь-якого віку основ читацької самостійності є знання широкого кола доступних книг і як наслідок - інтерес до книг, здатність вибирати їх для себе відповідно до власних можливостей, прочитувати їх із максимально можливим освітньо-виховним ефектом. Проте, рівень розвитку читацької самостійності молодших школярів не відповідає вимогам сьогодення. Основними показниками цього є: відсутність у більшості школярів інтересу до читання як до одного із засобів пізнання навколишнього світу, самовдосконалення й естетичної насолоди; недостатній рівень знань, умінь і навичок, які дають учням можливість із найменшою затратою сил та часу читати книжки за усвідомленим вибором.
Першочерговим завданням учителів початкової школи є забезпечення педагогічного керівництва самостійним читанням учнів, створення на уроках класного і позакласного читання відповідних психолого-педагогічних і методичних умов та формування у молодших школярів основ читацької самостійності:
* орієнтуватися у книжковому світі, вибирати для читання художні твори відповідно до своїх літературних уподобань, інтересів;
* повноцінно сприймати твір; правильно, швидко, виразно, свідомо його читати;
* осмислювати і відтворювати зміст прочитаних творів, висловлювати своє ставлення до прочитаного, тобто формувати здатність самостійно засвоювати з прочитаного найкраще і найцінніше.
Слід звернути увагу на те, що для того, щоб підвищити рівень розвитку читацької самостійності учнів, передусім, необхідно оптимізувати навчально-виховний процес. А це вимагає усвідомленого вибору такого варіанта навчання, який за даних умов забезпечував би максимально можливу ефективність розв'язання проблеми при раціональних затратах часу і зусиль вчителів та учнів. Враховуючи сучасні вимоги, варто виділити психолого-педагогічні та методичні умови, серед яких найважливішими є такі:
- системний підхід до організації й проведення уроків класного та позакласного читання, який проявляється в тому, що уроки є цілісною сукупністю, взаємозв'язком елементів, при цьому кожен із них реалізує специфічну мету (розвиток читацької самостійності учнів) й одночасно загальні цілі навчально-виховного процесу;
- добір спеціальних вправ, введення школярів у навчальні ситуації та види діяльності з книгою, спрямовані на розвиток читацької самостійності та реалізацію особистісно орієнтованого підходу до учнів;
- запровадження елементів педагогіки співробітництва на уроках класного і позакласного читання шляхом організації спільної діяльності вчителя й учнів;
- емоційна насиченість занять, застосування ігрових форм навчання;
- активізація пізнавальної діяльності, створення проблемних ситуацій на уроках; - реалізація внутрішньопредметних зв'язків на уроках класного і позакласного читання;
- зразок позитивного ставлення вчителя до книги, до читання;
- удосконалення системи оцінювання ну уроках класного та позакласного читання.
Слід наголосити, що освітні, розвивальні та виховні можливості уроків класного та позакласного читання не можуть бути повністю реалізовані без створення необхідних організаційних умов, серед яких особливо велике значення має матеріальне забезпечення занять (наявність книг, таблиць, вдумливо оформленого "Куточка читача", спеціальних підставок для виставки книг тощо).
Крім того, вчитель початкових класів зацікавлений у тому, щоб у класі додатково створити бібліотечку і каталог до неї, якими діти могли б користуватися не лише в позаурочний час, а й на самих заняттях із позакласного і класного читання, під час проведення сюжетно-рольових ігор. Такий підхід допомагає вихованню читацьких інтересів школярів і, що особливо важливо, розвитку навичок читацької самостійності.
Навчання школярів-читачів потребує особливої уваги вчителів до окремих важливих аспектів у структурі та змісті уроків класного та позакласного читання в 3 - 4 класах.
1. До кожного уроку класного і позакласного читання необхідно підготувати виставку книжок за темою заняття. Систематична робота в цьому напрямі має на меті сформувати таку важливу читацьку навичку, як орієнтація у книжковому світі.
2. На кожному уроці передбачаються спеціальні вправи і завдання та побудова такої їх системи, яка була б спроможною забезпечити поступове зростання потреби школярів у спілкуванні з книжкою і вироблення навичок самостійної роботи з нею.
3. У зручний, із методичної точки зору, час вчитель ознайомлює учнів із новими книгами для дітей, які видані недавно й тому до списків рекомендованої літератури ще не внесені, хоч заслуговують на увагу. Таким чином, здійснюватиметься постійне розширення кола читацьких інтересів учнів та зв'язок із сучасністю.
4. На основі врахування пізнавальної спрямованості школярів, яка формується під час зустрічі з книгою, та з метою активізації читацьких інтересів у структуру уроку вводяться цікаві запитання-завдання та літературні ігри.
5. Обов'язковим структурним елементом уроків позакласного читання є здійснення внутрішньопредметних зв'язків з уроками класного читання і навпаки. Це вирішується шляхом створення умов для перенесення прийомів самостійної читацької діяльності з одних уроків на інші, інтеграції навчальних матеріалів та формування позитивного ставлення до книги на обох видах уроків.
6. У структурі основного типу уроків класного і позакласного читання передбачається роздум, бесіда, бесіда-дискусія.
7. Оскільки на уроках читання учні ознайомлюються з цілою низкою понять, пов'язаних із процесом формування читацьких навичок (наприклад, картотека, картка, каталог тощо), систематичною під час їх проведення має бути словникова робота.
Об'єктивним показником читацької самостійності школяра є стійка необхідність і здатність читати книги за усвідомленим вибором. Зовнішніми проявами рівня сформованості основ читацької самостійності є: а) знання широкого кола доступних книг; б) сформованість навичок користування основними прийомами роботи з книгою; в) інтерес до читання.
Формування читацької самостійності здійснюється за етапами: підготовчий, початковий, основний і завершальний. Ці етапи залежать від рівня сформованості техніки читання, вміння слухати, сприймати й відтворювати прочитане, вони відрізняються завданнями, умовами навчання та структурою занять.
Підготовчий етап охоплює весь перший семестр 1 класу. Діти вчаться сприймати на слух розповіді, казки, елементарно оцінюють прочитане, малюють словесні картини за прочитаним, ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування книгою, сввідносять зміст з заголовком. Одним із основних завдань на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею спілкуватися.
Початковий (навчальний) етап - це другий семестр 1 класу і 2 клас. На цьому етапі необхідно привчити маленького читця до спілкування з книжкою "один на один". Завдання для читання диференціюються. В учнів формується певний читацький кругозір, вони навчаються усвідомлювати фактичний зміст твору, виділяти основних персонажів, практично розрізняють текст за жанровими ознаками, прогнозувати орієнтовний зміст незнайомої книжки, спираючись на основні показники позатекстової інформації, роблять прості записи про прочитане, вчаться розповідати про прочитане, обговорювати та коротко виражати до нього своє відношення.
На основному етапі (3 клас) школярі самостійно розв'язують завдання, які складають сутність читацької діяльності. До кінця основного етапу всі учні повинні оволодіти навичками та вміннями, які необхідні активному читачу, головна з яких - полюбити книжку та самостійне читання. В активне читання включаються і значні за обсягом твори.
Четвертий клас - заключний етап формування читацької самостійності молодшого школяра. Характерне значне розширення читацьких інтересів; збільшення ролі самостійності в пошуках і виборі книг; індивідуалізація інтересів, які поки що визначаються навчальними завданнями; достатній досвід читання творів, великих за обсягом; формування вмінь читати й освоювати повість як особливу художню форму; розширення кола читання, деталізація тем читання; зосередження уваги на тематиці, яка є найбільш цікавою для даної вікової категорії, а саме: історична, пригодницька книга, класична поезія, енциклопедична книга, біографічна книга. Особливе місце займає системне ознайомлення з зарубіжною літературою. Основним змістом навчання є класична дитяча література.
Отже, з першого дня перебування дитини в школі навчання читати має бути спрямоване на формування типу правильної читацької діяльності та самостійності. Сформувати їх можна, якщо дотримуватись усіх психолого-педагогічних та організаційних умов формування основ читацької самостійності, коли інтелектуальне життя молодшого школяра проходитиме серед книг, які допомагають пізнавати великий і складний світ навколо себе маленькій людині, яка прагне самоствердитися в ньому і виявити себе як особистість. 
Автор
margaritafl
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
1 760
Размер файла
29 Кб
Теги
самостійності, формування, ШКОЛЯРІВ, молодших, читацької
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа