close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Розвиток ятрогенного захворювання на тлі застосування

код для вставкиСкачать
MT_1_2010.qxd
23.03.2010
19:35
Page 91
№ 1, березень 2010
Випадок з практики
УДК 616.995.132.8 078.73
О.С. Каневський, О.М. Дідков, В.С. Потаскалова
Розвиток ятрогенного
захворювання на тлі застосування
кортикостероїдного препарату
ДЗ «Дорожня клінічна лікарня №2 на станції Київ»
ДТГО «Південно Західна залізниця»
Ключові слова: глюкокортикостероїдні препарати, «Дипроспан», ятрогенне захворювання.
У лікувально діагностичне відділення Дорож
ньої клінічної лікарні № 2 на ст. Київ госпіталізова
но хвору М., 50 років, зі скаргами на виражену за
гальну слабкість, інтенсивні головні болі, набряк
обличчя, шиї, гомілок, стегон, часте сечовипускан
ня у нічний час, болі в правому підребер’ї та правій
поперековій ділянці, задишку при незначному фі
зичному навантаженні, відчуття серцебиття, підви
щену пітливість, порушення сну, відчуття тривоги.
Зазначені скарги виникли протягом останньо
го місяця. На тлі переохолодження виникли болі в
поперековій ділянці, озноб, підвищення темпера
тури тіла до субфебрильних цифр, нудота та від
чуття сухості в роті. За результатами лабораторних
обстежень в амбулаторних умовах виявлено зміни
в загальному аналізі сечі: білок – до 0,033 г/л, лей
коцити – 10–12 у полі зору. Показники аналізів
крові — в межах норми. При госпіталізації хворій
встановлено діагноз: хронічне захворювання ни
рок. Хронічна ниркова недостатність 0 ст.
З історії захворювання відомо, що в 1995 р.
спостерігався подібний стан, встановлено діагноз:
сечокам’яна хвороба, ниркова колька; напад лік
відовано внутрішньовенним введенням спазмолі
тиків та знеболювальних препаратів [2, 17, 22–24,
28–29, 33].
У подальшому час від часу спостерігалися дизу
ричні явища у вигляді частого сечовипускання.
З анамнезу захворювання відомо, що на амбула
торному етапі призначено лікування радикулярного
синдрому: ортофен, моваліс та «Дипроспан» (діюча
речовина бетаметазон, комбінація розчинного та
малорозчинного ефірів бетаметазонів, належить до
кортикостероїдів для системного застосування [9]) у
дозі п’ять ампул протягом двох тижнів. Звертає на
себе увагу, що після перших двох ін’єкцій останньо
го препарату стан хворої не тільки не поліпшився, а
навіть погіршився, посилився больовий синдром.
Через два тижні лікування з’явилися набряки на го
мілках, які поступово поширилися до рівня стегон,
посилилася загальна слабкість, спостерігалось пері
одичне підвищення рівня артеріального тиску до
Медицина транспорту України
150/100 мм рт. ст., виникло потемніння шкіри в па
раорбітальній ділянці [26].
На госпітальному етапі продовжено обстежен
ня. Виявлено рефлюкс езофагіт, ерозивний ан
тральний гастрит, фолікулярний бульбіт [27, 20], оз
наки запального процесу у жовчному міхурі та озна
ки загострення панкреатиту [25].
Призначено лікування: «Пантасан», місцеві ан
тациди, ферментативний препарат [1, 3–4, 5, 16].
Стан хворої поступово погіршувався. Больо
вий синдром залишався попередньої інтенсивнос
ті, з’явилися набряки обличчя, шиї [21], темпера
тура тіла підвищилася до 37,6°С, виникло утво
рення в лівій надключичній ділянці до 8 см у діа
метрі, м’яке, безболісне при пальпації. Тоді ж
з’явився інтенсивний головний біль з локалізаці
єю в лобній ділянці. Виникла підозра щодо роз
витку бактеріальних ускладнень або проявів пара
неопластичного процесу. Для уточнення діагнозу
хвору оглянули інфекціоніст, ендокринолог, ото
риноларинголог, гінеколог, фтизіатр, мамолог. Па
тологія виключена. Проведено комп’ютерну то
мографію органів грудної клітки, середостіння та
органів черевної порожнини із внутрішньовенним
контрастуванням для виключення вогнищево ін
фільтративної патології та патологічних об’ємних
утворень.
На наступну добу перебування в стаціонарі
спостерігали судоми литкових м’язів, виникли ін
тенсивні болі в м’язах верхніх та нижніх кінцівок,
живота та спини, нудота. Головний біль за чотири
доби посилився. За результатами лабораторних дос
ліджень ознак запального процесу та ниркової не
достатності не виявлено. Стан хворої поступово по
гіршувався. Призначено дезінтоксикаційну тера
пію, на тлі якої зменшилася інтенсивність головно
го болю.
З моменту госпіталізації хворій проводили дво
годинну термометрію. Спостерігалось підвищення
температури тіла до 38°С увечері. Хвора скаржилася
на озноб, нудоту, тремор у тілі, головний біль, під
вищену пітливість при незначному фізичному на
91
MT_1_2010.qxd
23.03.2010
19:35
Page 92
Випадок з практики
№ 1, березень 2010
вантаженні, виражену задишку, відчуття серцебит
тя, ніктурію. Хвора емоційно лабільна. Сон пору
шений [19, 32].
При об’єктивному дослідженні пацієнтки
звертає на себе увагу загальний задовільний стан.
Частота серцевих скорочень не перевищувала за
весь час спостереження 76 уд./хв, артеріальний
тиск декілька разів зафіксований на рівні 150/90
мм рт. ст. При огляді ротової порожнини виявлено
ознаки кандидозу [29–30].
Ураховуючи можливість розвитку бактеріаль
них ускладнень та фебрильну температуру, приз
начили препарат цефалоспоринового ряду третьо
го покоління.
Для виключення об’ємного утворення голов
ного мозку хворій проведено комп’ютерну томо
графію голови. Виявлено ознаки змін в ділянці пі
раміди лівої скроневої кістки, які можна трактува
ти як вогнищевий запальний процес. Після закін
чення курсу антибактеріальної терапії температу
ра тіла нормалізувалася, стан хворої поліпшився,
головні болі зникли.
За результатами клініко лабораторного обсте
ження: у хворої мають місце прояви побічної дії зас
тосування високих доз кортикостероїдів при попе
редньому лікуванні, що може зумовлювати пригні
чення функції наднирників та клінічно виявлятися
гіперпігментацією, підвищенням АТ, набряками,
порушеннями нервової системи та ускладненнями з
боку органів травного каналу [9]. Отже, це ятроген
не захворювання [8, 10–13, 15, 31].
Згідно з інструкцією щодо дозування початко
ва доза «Дипроспану» у більшості випадків стано
вить 1–2 мл. Введення повторюють за необхіднос
ті залежно від стану хворого. Тривалість терапев
тичної дії може тривати 4 тиж та більше [4]. Якщо
задовільний клінічний ефект відсутній через пев
ний проміжок часу, то лікування «Дипроспаном»
слід припинити [6].
Симптомами побічної дії великих доз глюко
кортикостероїдів є [7]: порушення сну, збудження,
депресія, тривожний синдром, нудота, блювання,
панкреатит, гастрит, езофагит, метеоризм, затрим
ка рідини в організмі, підвищення АТ, пригнічен
ня функції кори наднирників, а також ознаки гі
перкортицизму (місяцеподібне обличчя, збіль
шення маси тіла, підвищення АТ, міастенія, міал
гія та спазми м’язів) [18], підвищене потовиділен
ня, схильність до розвитку кандидозів [14], розви
ток або загострення інфекцій. Ми навмисно наве
ли симптоми побічної дії глюкокортикостероїд
них препаратів, які мали місце у нашої хворої. По
ліморбідний стан пацієнтки (загострення холе
циститу, гастриту, панкреатиту, запальний процес
у ділянці піраміди лівої скроневої кістки), з при
воду якого проведено стаціонарне лікування, зу
мовлений побічними діями високих доз глюко
кортикостероїдів.
Хвора консультована професором кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини №1 Націо
нального медичного університету ім. О.О. Бого
мольця В.З. Нетяженком. Його висновки анало
гічні нашим припущенням: найвірогідніше, має
місце ускладнення після застосування великих доз
кортикостероїдів.
На тлі антибактеріальної та дезінтоксикаційної
терапії поступово стан хворої поліпшився.
Стан наднирників пацієнтки на момент випис
ки зі стаціонару не оцінювали.
Пацієнтку виписано у відносно задовільному
стані. Зберігалися скарги на загальну слабкість,
швидку втомлюваність та м’язову слабкість. Інші
скарги відсутні. Лабораторні показники – в межах
норми. Рекомендовано диспансерне спостере
ження ендокринолога для контролю функції над
нирників.
Висновки
На тлі застосування кортикостероїдних препа
ратів протягом короткого часу може розвинутись
ятрогенне захворювання, яке клінічно виявляти
меться поліморфізмом соматичних захворювань.
У такому випадку для вибору тактики ведення
хворого необхідно провести велику кількість об
стежень для виключення розвитку самостійних
патологічних станів.
Література
1. Астахов В.А. Лечение гастрита // Здоровье. — 2000. — № 3. — С. 14–15.
2. Белый Л.Е. Почечная колика: Руководство для врачей. — 2009. — 256.
3. Бровицкий А.С. Виды, симптомы, лечение гастрита // Здоровье. — 2000. — № 2. — С. 15.
4. Веселов А.В. Лечение хронического гастрита // Там же. — 2000. — № 12. — С. 21
5. Драгунов С. К. Профилактические средства // Там же. — 2000. — № 3. — С. 32.
6. Інструкція для медичного застосування препарату дипроспан.
7. Коваленко В.Н., Вікторов А.П. Компендіум. — К.: Морион, 1997. — Т. 1. — С. 28.
8. Лурия Р.А. Внутренняя картина болезни и ятрогенные заболевания. — М.: Медгиз, 1944.
9. Николаева Н.Б., Альперович Б.Р., Созинов В.Н. Справочник ВИДАЛЬ. — 1997.
92
Медицина транспорту України
MT_1_2010.qxd
23.03.2010
19:35
Page 93
№ 1, березень 2010
Випадок з практики
10. Петровский Б.В. Энциклопедический словарь медицинских терминов: В 3 т. — М.: Сов. энциклопедия.
1982. — Т. 1. — С. 385.
11. Платонов К.И. Слово как физиологический и лечебный фактор. — 3 е изд. — М.: Медгиз, 1953.
12. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1981. —
С. 175.
13. Селиверстов В.И. Понятийно терминологический словарь логопеда. — М.: ВЛАДОС, 1997. — С. 391.
14. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Факторы резистентности и иммунитет при грибковых инфекциях кожи и сли
зистых оболочек // Иммунопатол., аллергол., инфектол. — 2004. – № 1. — С. 14.
15. Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больными. — Будапешт: Изд во АН Венгрии, 1973. —
С. 286.
16. Яковлева М.Ю. Функциональная диагностика // Здоровье. — 2000. — № 5. — С. 10.
17. Andrew J. Portis, Chandru P. Sundaram. American Femily Physician. — Diagnosis and Initial Management of Kidney
Stones, 2001.
18. Byerly M.S., Simon J., Lebihan Duval E., et al. — Effects of BDNF, T3, and corticosterone on expression of the hypo
thalamic obesity gene network in vivo and in vitro // Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. — 2009. – 296(4). — P. 1180–1189.
19. Carpenter W.T., Jr, Gruen P.H. Cortisol’s effects on human mental functioning // J Clin Psychopharmacol. — 1982. —
2(2). P. 91–101.
20. Conn H.O., Poynard T. Adrenocorticosteroid administration and peptic ulcer: a critical analysis // J Chronic Dis. –
1985. — 38(6). — P. 457–468.
21. Frauman A.G. An overview of the adverse reactions to adrenal corticosteroids // Adverse Drug React Toxicol Rev. —
1996. — 15(4). — P. 203–206.
22. Glowacki L.S., Beecroft M.L., Cook R.J., et al. The natural history of asymptomatic urolithiasis // J Urol. — 1992. —
147. — P. 319–321.
23. Levine J.A., Neitlich J., Verga M., et al. Ureteral calculi in patients with flank pain: correlation of plain radiography
with unenhanced helical CT // Radiol. — 1997. — 4. — P. 27–31.
24. Menon M., Parulkar B.C., Drach G.W. Urinary lithiasis: etiology, diagnosis and medical management // Walsh PC,
et al., eds. Campbell’s Urology. – 7th ed. – Philadelphia: Saunders, 1998. — P. 733.
25. Paszt A., Eder K., Szabolcs A., et al. Effects of glucocorticoid agonist and antagonist on the pathogenesis of L argi
nine induced acute pancreatitis in rat // Pancreas. — 2008. — 36(4). — P. 369–376.
26. Pierard G.E., Pierard Franchimont C., Ben Mosbah T., Arrese Estrada J. Adverse effects of topical corticosteroids //
Acta Derm Venereol Suppl (Stockh). — 1989. — 151. — P. 26–30.
27. Piper J.M., Ray W.A., Daugherty J.R., Griffin M.R. Corticosteroid use and peptic ulcer disease: role of nonsteroidal
anti inflammatory drugs // Ann Intern Med. — 1991. — 114(9). — P. 735–740.
28. Reich J.D., Hanno P.M. Factitious renal colic // Urol. — 1997. — 50. — P. 858–862.
29. Smith R.C., Verga M., McCarthy S., Rosenfield A.T. Diagnosis of acute flank pain: value of unenhanced helical CT
// Am J Roentgenol. — 1996. — 166. — P. 97–101.
30. Tronnier H. Inflammatory dermatomycoses comparative study of naftifine and a combination of a corticosteroid and
an imidazole derivative // Mykosen. — 1987. — 30, suppl. 1. — P. 98–103.
31. Turner P. Clinical pharmacology in criminal cases: discussion paper // J R Soc Med. — 1987. — 80(7). — P. 438–440.
32. Turner P. Steroid induced psychosis // Lancet. — 1989. — 14. — P. 923.
33. Yilmaz S., Sindel T., Arslan G., et al. Renal colic: comparison of spiral CT, US and IVU in the detection of ureteral
calculi // Eur Radiol. — 1998. — 8. — P. 212–217.
А.C. Каневский, А.М. Дидков, В.С. Потаскалова
Развитие ятрогенного заболевания
на фоне применения кортикостероидного препарата
Рассмотрен случай развития ятрогенного заболевания вследствие применения высоких доз препа
рата «Дипроспан».
О.S. Kanevskiy, O.M. Didkov, V.S. Potaskalova
A case of the iatrogenic disease against the background of the use of corticosteroid
preparation
The article considers a case of the iatrogenic disease developed as a result of the use of high doses of
Diprospan.
Медицина транспорту України
93
Документ
Категория
Статьи
Просмотров
20
Размер файла
216 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа