close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ВЛАДУВАННЯ ПО БОЖОМУ

код для вставкиСкачать
До цього часу хибно прийнято народом рахувати життя по Божому не притаманним суспільству, і тому несправедливо життя світське вважається за межами життя Духовного. Стаття містить ті вірші Біблії, які руйнують цей блуд, і доводять що лише Духовне жит
 (ВЛАДУВАННЯ ПО БОЖОМУ) Матвія 5 : 33-46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? 47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? 48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! 7 : 12 То ж усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки. 12 : 41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона! 42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон! 15 : 4 Бо Бог заповів: ... хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре. 17 : 24 Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми? 25 Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? 26 А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини! 27 Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе... 18 : 1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім? 2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, 3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! 4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. 7 Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса! 8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. 9 І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної. 10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. 12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? 13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. 14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих. 15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. 16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. 17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! 18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі. 19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! 20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них. 20 : 1-8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших. 9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. 10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. 11 А взявши, вони почали нарікати на господаря, 12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту... 13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? 14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. 15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? 23 Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від МогоОтця те вготовано. 25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. 26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. 27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. 28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! 30-33 23 : 8 А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати. 9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі. 10 І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос. 11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде! 12 Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться. 13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте! 14 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете! 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас! Марка 6 : 36 Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти. 37 А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти? 9 : 34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший. 35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! 36-38 Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить. 39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословитиМене. 40 Хто бо не супроти нас, той за нас! 41-49 Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю. 50 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою! 10 : 42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. 43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. 44 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. 45 Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох. Луки 2 : 35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох! 7 : 36-41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. 42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? 43-47 Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить. 9 : 46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був? 47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе. 48 І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий! 49 А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить. 50 Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас! 51 І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим. 52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити. 53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму. 54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив. 55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа. 56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село. 57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов. 58 Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити! 59 І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати. 60 Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже. 61 А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми. 62 Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства! 11 : 2 Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 3 Хліба нашого надсущного дай нам на кожний день. 4 І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого! 5 І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби, 6 бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому. 7 А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі. 8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує. 9 І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! 10 Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять. 11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? 12-13 Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього? 14-17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде. 18 А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів. 19 Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями. 20 А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство. 21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його. 22 Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич. 23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає з Мною, той розкидає! 24 Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов. 25 А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану. 26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше! 27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх! 28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже! 29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони. 30 Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього. 31 Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон! 32 відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу, 51 від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді! 52 Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили! 53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, 54 вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його). 12 : 4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити! 47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий. 48 Хто ж не знав, а вчинив кари гідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть. 49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав! 50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться! 51 Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ! 17 : 33 Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її. 18 : 1-14 Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. 15-43 19 : 47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити, 48 але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його. 20 : 9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший. 10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим. 11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим. 12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали. 13 Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться... 14 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була. 15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника? 16 Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться! 17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем! 18 Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його. 19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав. 21 : 1 І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці. 2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула. 3 І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! 4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала... 22 : 24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого. 25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться. 26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець. 27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець. 28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, 29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, 30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
Іван 3 : 20 Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони. 7 : 7 Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. 24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть! 49 Та проклятий народ, що не знає Закону! 51 Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить? 10 : 11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. 12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить. 13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці. 14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. 15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. 16 Також маю Я інших овець, які нез цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир! 17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його. 18 Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця. 31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його. 32 Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати? 33 Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш... 34 Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги? 35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути, 36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий? 37 Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені. 38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці! 13 : 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 10 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чистіне всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. 16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. 17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините! 15 : 13 Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. 14 Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.15 Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця. 16 Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє. 17 Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви! 18 Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. 19 Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. 20 Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше. 18 : 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? Дії 1 : 21-26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів. 2 : 44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. 45 І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було. 3 : 17-23 І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу. 24-26 Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків! 4 : 18 І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення. 19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? 20 Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули! 21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось. 32А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було. 33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була! 34 Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили, 35 та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.36-37 5 : 1 А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка, 2 та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів. 3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? 4 Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові! 5 Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули! 6-10, 20 Ідіть, і, ставши, говоріть донароду у храмі всі слова цього життя. 21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели. 22 А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила, 23 говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли! 24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося. 25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ. 26 Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням. 27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи: 28 Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас... 29 Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей! 34 І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести. 35-38 І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. 39- А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його. 40 І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили. 41 А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса. 42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа. 7 : 24 Як угледів же він, що одному з них дієтьсякривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина. 25- Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони. 35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.
Римлян 2 : 8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів. 9 Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена... . 5 : 17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа. 18-21 щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим. 9 : 1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого 5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь. 6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля, 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому, 13 як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів. 13 : 3 Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї, 4 бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві! 5 Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління. 6 Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті. 7 Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь. 8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. 14 : 15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер. 16 Нехай ваше добре не зневажається. 19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного! 20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання. 21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне. 15 : 1 Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
1Коринтян 1 : 18 Бо ж слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа! 19- 21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. 22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, 23 а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,24 а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість! 25 Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей! 26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, 28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, 29-31 2 : 2 бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого... 3 І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. 4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили 5 щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! 13 що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного. 14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. 15 Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто. 16 Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів! 5 : 3 Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це, 4 у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса, 5 віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня! 11 А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти! 12 Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх? 13 А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих! 3 : 6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, 7 тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить! 8 І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю! 9 Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля. 10 Я за благодаттю Божою, що данамені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній! 11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. 16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? 9 : 17 Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену. 18 Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя. 19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. 20-27 10 : 24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! 12 : 11-24 а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові, 25 щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного. 26 14 : 24 Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, 25 - 30 Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне! 15 : 25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!
2Коринтян 2 : 5 А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас. 6 Досить такому карання того, що від багатьох 3 : 4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, 5 не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога. 6-9 Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! 10 Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, 11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! 12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости, 13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. 14 Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом. 15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало, 16 коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається. 17 Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля. 18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього. 5 : 8 ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа. 9 Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими. 12 Бо не знову себе ми доручуємо вам, а даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем. 12 Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас. 14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес. 16 Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже! 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове! 6 : 1 А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо. 2 Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! 3 Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне, 4 а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах, 5 у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах, 6 у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові, 7 у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці, 8 через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві; 9 як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як караніта не забиті; 10 як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. 11-13 Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви! 14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? 15 Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним? 16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм! 17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму, 18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель! 12 : 15 Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений. 16-21 щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх. Галатів 4 : 1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, 2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько. 3 Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. 8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були. 9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити? 10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки. 11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?... 15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б! 16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам? 17 Недобре пильнують про вас, але васвідлучити хочуть, щоб ви пильнували про них. 18 То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас. 19 Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас! 20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас. 21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону? 22 Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної. 23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею. 24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Агар. 25 Бо Агар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. 26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! 27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! 28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! 29 Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. 30 Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної. 31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної! 5 : 14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! 15 Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного! 16 І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла, 17 бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете. 18 Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом. 19 Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, 20 ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, 21 завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! 22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, 23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких! 24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями. 25 Коли духом живемо, то й духом ходімо! 26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному! 6 : 1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! 2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. 3 Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює. 4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! 5 Бо кожен нестиме свій власний тягар! 6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. 7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! 8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. 9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. 10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! Ефесян 1 : 9 об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, 10 для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі. 22 І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, 23 а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє! 4 : 1 Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, 2 зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, 3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. 4 Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. 5 Один Господь, одна віра, одне хрищення, 6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх. 12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, 13 аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти, 14 щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду, 15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос. 16 А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю. 5 : 2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі. 3 А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, 4 і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.6 Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних, 7 тож не будьте їм спільниками! 8 Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла, 9 бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. 10 Допевняйтеся, що приємне для Господа, 11 і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. 12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно! 13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло. 14 Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе! 15 Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, 16 використовуючи час, дні бо лукаві! 17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня. 30 бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! 31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом. 32 Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву! 33 Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка! (дружина - Церква, чоловік - святий член Церкви)
Филип'ян 2 : 3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. 4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! 6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним 20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. 21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. 4 : 8 Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!
2 Солунян 3 : 6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли, 8 і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,9 не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували. 10 Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть! 11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять. 12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли. 13 А ви, браття, не втомлюйтеся, коли чините добре. 14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
1Тимофія 3 : 15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди
2Тимофія 2 : 10 Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною. 11 Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним! 12 А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас! 13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе! 18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують. 19 Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає! 20 А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. 21 Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло. 22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця. Євреїв 2 : 2 Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату, 3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув, 4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї. 11 : 7 Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона. 12 : 8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини. 13 : 16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові. (1 Братолюбство нехай пробуває між вами! 2 Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів. 3 Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі. 4 Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог. 5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе! 6 Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені? 7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий! 9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив. 10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, 11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором, 12 тому то Ісус, щоб кров'юСвоєю людей освятити, постраждав поза брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо, 14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього! 15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.) 21 нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.
1Петра 2 : 15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей 4 : 17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому... 4 : 8 Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів! 9 Будьте гостинні один до одного без нехоті! 10 Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті. 11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь. 12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас. 13 Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись. 14 Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий. 15 Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник, 16 а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те. 17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії? 18 А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись? 19 Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
Яків 2 : 5 Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його? 6 А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вонитягнуть вас на суди? 7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь? 8 Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре. 9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці. 12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі. 13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд. 14 Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра? 15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, 16 а хто небудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе? 17 Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі! 4 : 7 підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, - то й утече він;
Об'явлення 3 : 19 Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся! 5 : 9-10 І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть! 11-12 19 : 6 І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель! 7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала! 8 І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих. 19 І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його. 20 І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло... 21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами... Захарій 1 : 3 І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот. 15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому. 4 Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь. 3 : 7 Так говорить Господь Саваот: Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут. 4 : 10 Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі. 5 : 3 І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане. 7 : 9 Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість. 10 А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму! 11 Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати 9 : 12 До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну! 10 : 3 На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні. 4 З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі, 5 І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, якболото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться. 11 : 6 Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого! 16 Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає. 17 Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око! 12 : 5 І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Моя потуга то мешканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бозі! 8 Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними. 14 : 21 І буде усяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть приходити всі, хто жертву приносить, і будуть з них брати й варитимуть в них. І того дня не буде вже більше купця в домі Господа Саваота.
Огій 1 : 4 Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч дім цей збурений? 6 Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, зодягаєтеся та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця. 7 Так говорить Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг! 8 Виходьте на гору, і спроваджуйте дерево, і храм цей будуйте, і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований, каже Господь. 9 Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. За що? питає Господь Саваот. За храм Мій, що збурений він, а ви кожен женете до дому свого. 10 Тому то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала. 11 І Я кликав посуху на Край, і на гори, і на збіжжя, і на сік виноградний, і на молоду оливку, і на те, що земля видає, і на людину, і на худобу, і на всю працю рук. 17 Бив Я вас посухою й зеленячкою та градом, усі чини ваших рук, та не кликали ви до Мене, говорить Господь. 2 : 4 А тепер будь мужній, Зоровавелю, говорить Господь, і зміцнися, Ісусе, сину Єгосадаків, священику великий, і зміцнися, ввесь народе землі, говорить Господь, і робіть, бо Я з вами, говорить Господь Саваот. 5 Слова, яким Я склав з вами заповіта, коли ви виходили з Єгипту, а дух Мій пробуває серед вас, не бійтеся!
Михей 4 : 2-7, 14
Йоїл 1 : 14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа. 2 : 1 Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він, 15 Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання! 16 Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття! 17 Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог? 18 І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.
Осія 8 : 4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути, 11 : 7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
Даниїл 4 : 14 Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним. 24 Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий. 34 Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити. 7 : 26 Та засяде суд, і скинуть його панування, щоб його знищити та вигубити аж до кінця. 27 А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування Йому будуть служити й будуть слухняні. 9 : 24 Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих. 27 І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.
Єзикіїль 33 : 2 Сину людський, говори синам свого народу, та й скажеш до них: Коли б Я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартовим, 3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й остеріг народ, 4 і почув би хто голос сурми, та не був би обережний, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде! 5 Голос сурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урятував би свою душу. 6 А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би обережний, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартового. 7 А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене. 8 Коли б Я сказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки. 9 А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував. 10 А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити? 11 Скажи їм Живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів? 12 А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого не врятує його в дні гріха його, а несправедливість несправедливого не спіткнеться він об неї в дні навернення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха. 13 КолиЯ скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре! 14 А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість: 15 заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! 16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити! 17 І кажуть сини твого народу: Несправедлива Господня дорога! тоді як несправедлива їхня власна дорога. 18 Коли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те! 19 А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити! 20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його дорогами! Єремії 17 : 5 Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає! 22 : 13 Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає, 14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою. 15 Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому, 16 він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь. 31 : 21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни свої серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! 22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа! (Церква - Еф 5 : 30 бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! 31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристанедо дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом. 32 Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву! 33 Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка! ) 34 : 9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.
Ісая 1 : 12 Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої? 15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю... 16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! 17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь! 22 Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене... 23 Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить... 26 І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне! 27 Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю. 28 А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені. 29-31 5 : 2 І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди! 3 Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником: 4 що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди? 5 А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде, 6 зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього! 7 Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк... 15 І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть, 16 а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості! 17 І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять. 18 Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза, 19 та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми! 20 Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке! 21 Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим! 22 Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою, 23 що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього... 24 : 21 І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі, 22 і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені! 23 Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його! 25 : 3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе, 4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну! 26 : 2 Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить! 7 Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш. 8 І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди! 10 Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить! 11 Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх! 18 ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились... 28 : 5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його, 6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій! 7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються... 8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!... 9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних? 10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там. 11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому 12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати. 13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!... 14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі! 15 Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались! 16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений! 17 І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють! 18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче! 19 Коли тільки перейдевона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це... 20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним... 21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою! 22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю... 23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос! 24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує? 25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її? 26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього: 27 Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин. 28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його. 29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його! 29 : 20 Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду, 21 хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою. 30 : 1 Горе синам неслухняним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх, 9 Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої, 10 що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе, 18 І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господь - то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе! 21 А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею! 31 : 1 Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть,...і до Господа не звертаються! 2 Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підійметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих. 3 А Єгипет не Бог, а людина, ... 32 : 1 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям. 2 І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі... 3 І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають! 4 І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно. 5 Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний, 33 : 1 Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують... 5 Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою. 10 Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений! 11 Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере... 12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, ібудуть огнем вони спалені... 13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу! 14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищі? 15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, 16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена! 18 Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти? 19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти. 36 : 6 Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього! 7 А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися? 39 : 1-7 40 : 3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! 10 Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його. 11 Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде! 31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться! 41 : 1 Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд! 10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю. 21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів. 28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю. 29 Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли! 42 : 6 Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам, 7 щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви! 25 І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього! 44 : 21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене! 26 Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: Ти будеш заселений! а юдейським містам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую! 45 : 1 Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв'яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані. 2 Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви. 3 І дам тобі скарби, що в темряві, та багатства заховані, щоб пізнав ти, що Я то Господь, Який кличе тебе за йменням твоїм, Бог Ізраїлів, 4 ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля, і кличу тебе твоїм іменням, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене. 5 Я Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене, 6 щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу, що крім Мене немає нічого; Я Господь, і нема вже нікого, 7 Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все! 8 Спустіть росу згори, небеса, а із хмар хай спливе справедливість! Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду, хай разом ростуть! Я, Господь, це вчинив! 20 Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе. 21 Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: Хто розповів це віддавна, із давніх часів це звістив? Чи ж не Я, ваш Господь? Бо ж немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя! 22 Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога! 49 : 11 І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої. 50 : 9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим? Вони всі розпадуться, немов та одежа, їх міль пожере! 10 Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається! 11 Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати! 55 : 1 О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока! 2 Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа! 3 Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! І Я з вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості. 6 Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько! 7 Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато! 8 Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь. 9 Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки. 10 Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, 11 так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! 56 : 1 Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя. 11 І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі... 57 : 1 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу! 14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого! 16 Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив. 17 Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого. 18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним. 19 Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його. 20 А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають. 21 Для безбожних спокою немає, говорить Господь! 58 : 1 Кричи горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи! 6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? 7 Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? 10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, 59 : 1 Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, 2 бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув, 3 бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе! 4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин! 8 Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх тежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою. 9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо 14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти, 15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема! 16 І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його, 17-21 А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки! 61 : 8 Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного! 11 Бо так як земля та виводить рослинність свою, й як насіння своє родить сад, так Господь Бог учинить, що виросте правда й хвала перед усіма народами! 62 : 1 Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник! 6 На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть, 7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі! 10 Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора! 63 : 8 І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя. 9 В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину. 10 Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них... 11 Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого? 12 Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я? 65 : 2 Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю, 3 до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах, 4 що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста, 5 що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день! 6 Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні! 11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу, 12 то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!... 13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете... 14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете... 15 І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення, 16 так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх! 17 Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце! 66 : 6 Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів! 7 Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела... 8 Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила... 14 І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів. 15 Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем! 24 І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла! Приповісті Соломонові 24 : 23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре. 24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи. 25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра! 26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. 27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім. 28 Не будь ложним свідком насвого ближнього, і не підговорюй устами своїми. 29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її! 25 : 5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його. 11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. 12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха. 13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє. 14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає. 15 Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку. 16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути. 19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску. 20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому. 21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його, 22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі! 26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним. 26 : 8 Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати. 10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих. 11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак. 12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй. 13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані! 18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть, 19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!... 20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка. 23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе, 24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі: 25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид! 26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі. 27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається. 28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять. 28 : 1 Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук. 2 Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго. 3 Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває. 4 Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться. 5 Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють. 12 Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину. 13 Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний. 15 Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим. 16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі. 20 Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться. 21 Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить. 22 Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда. 23 Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком. 24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг. 25 Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений. 26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований. 27 Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять. 28 Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні. 29 : 2 Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ. 3 Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток. 4 Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його. 5 Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить. 6 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться. 7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це. 8 Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів. 9 Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає. 10 Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу. 11Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує. 12 Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його! 13 Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює. 14 Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди. 16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок. 27 Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному. 31 : 4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям, 5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права! 8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним. 9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
Псалми 25 : 19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!... 25(26) : 1 Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся! 2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє, 4 Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими, 5 я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду. 9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами, 10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом. 12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа! 26(27) : 1 Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись? 2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!... 3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його! 11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів! 12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці, 13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро! 14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа! 28(29) : 1 Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу! 65(66) : 3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! 5 Ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів! 10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло еретоплюється... 11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна, 12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів! 77(78) : 59 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь Ізраїлем, 60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей, 61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога... 62 І віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою: 63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень, 64 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його. 78(79) : 70 І вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв, 71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спадок Свій, 72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх! 95(96) : 7 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу, 10 сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо! 100(101) : 1 Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи, 3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно, 4 перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю! 5 Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю! 6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені. 7 Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець! 8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців! 101 (102) : 23 коли разом зберуться народи й держави служити Господеві. 117 (118) : 7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників. 118(119) : 113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 132(133) : 1 Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно! 138(139) : 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! 20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: 145(146) : 10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя! 149(150) : 1 Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих! 6 прославлення Бога на їхніхустах, а меч обосічний ув їхніх руках Йов 38 : 15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
Неемії 5 : 5 А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим... 6 І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова! 7 А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: ви заставою тиснете один одного! І скликав я на них великі збори; Ездри 5 : 6 Ось відпис листа, що послав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, та товариство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія, 7 вони послали йому донесення, а в ньому писано так: Цареві Дарієві усякого миру!
1 Самуїла 8 : 3 А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона. 4 І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами, 5 та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів. 6 І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа. 7 І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними. 8 Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі. 9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними. 10 І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя, 11 і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його; 12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його. 13А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок. 14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам. 15 А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам. 16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою. 17 Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів. 18 І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня! 19 Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами! 20 І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни. 15 : 1-33 А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
Ісус Навин 23 : 2 то покликав Ісус усього Ізраїля, його старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, та й сказав до них: Я постарів, увійшов у літа. 6 І ви будете дуже сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч, 7 щоб ви не змішувалися з цими людьми, цими позосталими з вами, а ім'я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете заприсягати ними, і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм, 8 бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня. 9 І вигнав Господь перед вами народи великі та сильні, а ви не встояв ніхто перед вами аж до цього дня. 10 Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам. 11 І будете ви дуже пильнувати про свої душі, щоб любити Господа, Бога вашого.
Повторення Закону 1: 13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас. 14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити. 15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен. 16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його. 17 Не будете звертатиуваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її. 12 : 12 А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе. 13 Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть: 14 вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали, 15 то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе, 16 то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча. 17 А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване. 15 : 8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому. 9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх. 10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя. 11 Бо не переведеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм. Вихід 19 : 5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя! 6 А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.
(див. Живий Бог, Запитання Божі, Накази Божі, Ім'я Господнє, Віра діяльна, Вирішення - змінити дух устрою на Божий лад)
З радістю цитую Біблію щодо не рівності але поділу.
Луки 12 : 4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити! 47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий. 48 Хто ж не знав, а вчинив кари гідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть. 49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав! 50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться! 51 Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ! Навожу з Біблії й про те, що рівняти треба святе до святого.
1Коринтян 2 : 13 що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного. 14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. 15 Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто. 16 Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів! 3 : 3 Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це, 4 у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса, 5 віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня! 16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
Автор
anatoliyvoytko
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
219
Размер файла
318 Кб
Теги
суспільство, житло, влада, правосуддя, боротися, щастя, робота, спокій, право, мир, владування, божому
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа