close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ВИБОРИ у КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ БОЖОЇ

код для вставкиСкачать
Переконайтеся, що вибори можна провести такими, наслідки від яких сподобаються усім, хто хоче жити у справедливому суспільстві
ВИБОРИ в Конституція - України Божої
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Україна є республікою - громадянського суспільства (де правлять праведні громадяни (Народ), у яких влада на службі), суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова, побожна, з єдиним громадянством на всій її території держава. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Столицею України є місто Київ.
Праведний той - хто любить і живе Правдою, справедливо та ненавидить зло (неправду...). Народ Божий (Народ) - народ праведний, сини слухняні Господу, що чинять наради, які від Бога, і складають умови лиш за духом Бога, щоб не додати гріх на гріх, що не йдуть на поклін до інших країн, але Божих уст питають, не йдуть захисту у інших шукати, чи сховатися в їхній тіні, щоб не став соромом захист отой, а ховання у тіні за ганьбу.
Стаття 2. Українець - людина, яка (незалежно від мешкання і національного походження) вважає себе українцем, піклується про Україну, щоб була Божою, українською, благополучною, із здоровим довкіллям та про українців, щоб були Божими, заможними й здоровими; діти українця, також мешканці України, які не є українцями, але мають громадянство України, та психічно хворі і осуджені мешканці України - не є українцями, а громадянами України.
Стаття 13. Народ здійснює владу
А) безпосередньо: - обирає мудрих праведних шляхетних на службу собі, керуючись Конституцією і Законом України про вибори, депутатами рад для законодавчої влади, а вони, для урядування суспільством, обирають на службу Народу з посеред себе Президента прав Народу і, згідно Конституції України, призначають на службу Народу та (чи) затверджують всеукраїнську виконавчу владу, голів Верховного Суду, Національного банку та Прокурора України; - обирає на службу Народу, у порядку визначеному Конституцією України, чесних праведних керівників нижчого рівня державних служб (в т.ч. і суду, і міліції, і прокурорів, і інших правоохоронних, і інших державних служб (БТІ, ПФУ, СЗ, ЦЗ...); керівників обласного та всеукраїнського рівнів обирають (не з числа обраних керівників нижчого рівня) загальні збори фахівців нижчого рівня;
- через референдум та інші форми безпосередньої демократії у інших випадках, встановлених Конституцією України;
Б) опосередковано, у порядку встановленому законом через: - Президента України - Президента прав Народу;
- ради депутатів;
- органи та посадових осіб державної влади;
- органи самоврядування.
Радам депутатів, в порядку встановленому Конституцією та законами України, підконтрольні органи державної влади та підвладні органи місцевого самоврядування в межах їхніх статутів. Самоврядування визначається статутами громад та їх підрозділів, що відповідають вимогам Конституції України і її принципам. Стаття 14. Державна влада в Україні на службі в Народу України і громадянського суспільства, поділена і розмежована на законодавчу, виконавчу та судову, і здійснюється на засадах відданого служіння кожної праведному Народу України.
1. Служіння не Народу, а лише владі - тяжкий злочин проти Народу України. 2. Влада має обов'язок контролювати законність дій і бездіяльності в життю держави і суспільства в межах службового обов'язку, але не вправі створювати контролюючі органи у структурах влади. 3. Контроль за діяльністю влади належить насамперед Народу України, тому контролюючі громадські (не державні) органи не можуть бути підпорядкованими органам державної влади. 4. Президент, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в інтересах громадянського суспільства. 5. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 6. Кожному гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України та суд безпосередньо на підставі Конституції України. Стаття 35. Суспільне життя в державі Україна ґрунтується на засадах: відкритості і прозорості влади, насамперед її чесності і негайної відповідальності перед законом за беззаконня та інше суспільно небезпечне зло на принципах: справедливого правосуддя, що здійснюється чистими перед людьми та перед Богом суддями; будови особи і суспільства високодуховними (амністія чи інше милосердя не можуть застосовуватися до людини непокаянної у її злочині прилюдно та до тих, хто сам був немилосердним до інших); політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Розділ II ПРОКУРАТУРА
Стаття 46. 2. Прокуратуру України очолює Прокурор України, який, згідно цієї Конституції, обирається Народом України та звільняється з посади Президентом України, також втрачає право бути Прокурором України у інших випадках, встановлених цією Конституцією. 3. Верховна Рада України може висловити недовіру Прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. 4. Народ вправі ініціювати відставку Прокурора України за беззаконня та корупцію в Україні, через референдум у встановленому цією Конституцією порядку. 5. Строк повноважень Прокурора України - не більше трьох років підряд.
Розділ III ПРАВОСУДДЯ
Стаття 60. Правосуддя здійснюють, обрані за правилами цієї статі та ст. ст. 10, 71, 81, 85 Конституції України, судді а, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Може здійснюватися, за згодою сторін, суддями третейських судів. 1. Досудовий розгляд справ духовно-громадськими правозахисними організаціями, за бажанням сторін, можливий в порядку частин 1 та 8 ст. 47 цієї Конституції, але не є судом і не має юридичного наслідку.
2. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. 3. На посаду судді може бути обраний, рекомендований відповідною Радою Церков, спільно з громадською радою або правозахисною організацією, яка має позитивний досвід захисту прав особи, у судових справах з державними органами та їхніми посадовими особами, громадянин України, який боїться Всевишнього Бога, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту, позитивний досвід захисту прав особи у справах з державними органами та їхніми посадовими особами і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. 4. Спеціалізованими суддями судів можуть бути особи, які мають відповідну фахову підготовку. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. 5. Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом. 6. Очолює орган державної влади - суд, голова Верховного Суду України, який обирається та звільняється Верховною Радою України, кожного чергового скликання, з чотирьох голів обласних апеляційних судів, що мають найменше скасованих судових рішень. Розділ IV ЗНИЩЕННЯ БЕЗЗАКОННЯ І КОРУПЦІЇ
Стаття 63. Політичній силі, яка не на 100% виконала (за результатами аналізу, виконаного незалежними міжнародними експертними організаціями, визначеними законом повноважними для такого аналізу) передвиборчі обіцянки, на наступних виборах, від результатів голосування, віднімаються набрані нею голоси, у відсотку недовиконання обіцянок. Політична сила, яка не виконала 50% обіцянок передвиборчих та (або) не виконала, вже під час її владування, цілеспрямовано і стовідсотково законів, які видала, щоб вирішити негаразди і клопоти виборців - громадян різних статусів - втрачає право на існування. Майно, у визначеному законом порядку, переходить у власність народу, тим силам, які виконали обіцянки. Об'єднання громадян (в т.ч. політичне), в якому без поважних причин не забезпечене виконання статутних зобов'язань об'єднання перед більш як одним членом об'єднання, втрачає право на існування, а якщо таке невиконання мало негативні наслідки, то його засновники чи ті, хто очолює таке об'єднання, компенсують, у встановленому законом порядку, шкоду, заподіяну чесному і щирому члену об'єднання.
Стаття 65. Кожен депутат звітується перед виборцем не менше як раз на рік з конкретного питання, за яке цей депутат відповідає (згідно поставлених виборцями завдань). Якщо діяльність депутата задовільною не визнано, то він повинен бути переобраним. Стаття 66. Ради депутатів виконують завдання виборців - контролюють виконавчу владу відповідного рівня. В межах територіальної одиниці, контролюють також діяльність усіх рівнів правоохоронних органів та судів. Але не втручаючись у діяльність, а тільки щодо відповідності діяльності вимогам Конституції України, згідно окремої методики. Точно так підконтрольні ради депутатів двом іншим (виконавчій та судовій при виконані ними своїх службових обов'язків) гілкам влади і ті одна одній.
Стаття 67. Постійно діючих перших осіб - керівників рад (територіальних одиниць), нема. Секретаріат рад, очолюваний секретарем, виконує доручення рад. Головування на засіданнях рад (крім Верховної) депутатів і представництво рад між засіданнями, здійснюється депутатами почергово від засідання до засідання.
Стаття 68. Секретар обирається депутатами двічі, вдруге - всередині між черговими виборами, але може переобратися і при потребі, на вимогу не менше половини депутатського складу. Стаття 69. У виконавчих комітетах виборних органів усіх рівнів не повинно бути членами : "за посадою" керівників профільного підрозділу органу державної влади, але повинні бути (за наявності) представники від громадськості, яка причетна до вирішення подібних питань; навпаки виконком, сам і спільно з громадськістю, контролює керівника. Стаття 70. Державна влада (в т.ч. правоохоронних органів і суду) може бути підконтрольна, у встановлених законом межах і порядку, лише тій громадськості, представники якої не входять до державних владних структур. Органи влади звітуються за свою діяльність територіальній громаді, у порядку і у терміни визначені законом. Стаття 71. В територіальних органах керівників правоохоронних органів, судів і суддів обирають виборці місцевості, де має працювати керівник (суддя), на встановлений законом термін, але не більше, як на чотири роки. Щорічно керівник (суддя) звітується. Якщо не звітувався або результати його діяльності визнано виборцями незадовільними, то керівника (суддю) переобирають достроково.
Стаття 72. Керівників державних установ не правоохоронних органів обирають галузеві загальні збори, строком на 2 роки, з правом переобрання не раніш, як через два роки роботи в галузі не на керівній посаді (якщо працював на керівній посаді, то правом нового обрання володіє не раніше як через 5 років). Керівник звітується загальним зборам щорічно. Незадовільний звіт позбавляє керівника посади, з призначенням виборів іншого. На час перевиборів керує тимчасова комісія обрана загальними зборами громадської правоохоронної організації працівників підприємства
Стаття 73. Посадовець (державний службовець) втрачає право займатися діяльністю за тим фахом (спеціальністю), за яким працює у основній і спорідненій галузях, якщо за півтора року календарного часу правомірно скасовані його два рішення (з тих, які він колись приймав чи виносив); якщо він уже на пенсії, то втрачає право на пенсію державного службовця; у галузі, в якій він працював, не вправі працювати його діти та внуки.
Стаття 74. Керівник (чи то обраний, чи то призначений) втрачає право займати керівну посаду назавжди, якщо за два роки керування не покращив (згідно встановлених законодавством показників) життя тих, хто його вибирав чи підлеглих. Стаття 75. Уряд, депутати Верховної Ради України та Президент України, також їхні діти та внуки - позбавляються права займати будь-які керівні посади назавжди і право на пенсію державного службовця, якщо за два роки перебування на посадах не забезпечене зменшення безробіття, захворюваності, смертності не за віком.
Стаття 76. Посадова особа (державний службовець) позбавляється права займати керівні посади, бути обраним та право на пенсію державного службовця, якщо застосовував один закон або його окрему норму протилежно за однакових обставин. Керівник такої посадової особи, якщо не притягнув до відповідальності, відповідно тяжкості проступку (злочину), то також позбавляється цих прав. Незалежно від того чи справа, протилежного застосування норм закону, має чи ні негативні наслідки для інших осіб чи держави, то якщо посадова особа керівник, порушується кримінальна справа. Відповідальність по такій справі - обов'язкова, з позбавленням волі на встановлений кримінальним кодексом України термін, але не менше як рік.
Стаття 78. Державний службовець, який повинен за законом захищати особу від неконституційного поводження з нею, але перешкоджав здійсненню її права, передбаченого Конституцією України, чи причетний до перешкоджання, чи до незабезпечення вичерпного або необхідного застосування вимог законодавства, - позбавляється права на зайняття посад у державних та виборних органах і карається у встановленому Кримінальним Кодексом порядку; причетність будь-кого з влади до перешкоджання розкриттю такого злочину, тягне за собою покарання рівне покаранню винного у його скоєні та позбавлення права на державну пенсію.
Зарплата і соціальний захист державних службовців повинні на пряму залежати від якості ставлення до народу, якому їх найняли служити.
Стаття 79. Правом недоторканості в Україні не може володіти жодна особа, яка скоїла злочин, правопорушення, вчинила неправомірну дію чи бездіяльність. Навпаки, відповідальність більша. Встановлені законом мінімальні норми відповідальності для громадянина, - не застосовуються до керівників, народних депутатів та до суддів; стягнення з органу державної влади майнової та немайнової шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю посадових осіб органу чи (та) самим органом, здійснюється з зарплати керівництва органу у відсотках, які збільшуються відповідно займаній посаді за чітко встановленими законом коефіцієнтами.
Стаття 94. Скасування Закону України, чи окремих пунктів, так саме підзаконних актів прирівняних до Закону України, а також внесення змін до них - позбавляє ту партію, яка голосувала за їхнє прийняття, тієї кількості (у відсотках) депутатів у Верховній Раді України, що відповідна відсотку відданих голосів за цей закон чи пункт. Займають їхнє місце колишні кандидати у депутати (наступні за кількістю відданих за них голосів, але від тих партій, які голосували проти скасованого закону чи пункту). Якщо за квартал жоден Закон України не скасовано чи (при наявності запропонованих до розгляду) не внесено змін стільки, що кількість депутатів від партій у Верховній Раді України не зазнала за квартал змін, то така Рада не працювала, а тому вважається розпущеною.
Розділ V ВИБОРИ
Стаття 106. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування або (за бажанням виборця) відкритого голосування. Стаття 107. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Кожен виборець має право знати конкретного депутата, який захищатиме його права і законі інтереси, але й має право звернення до будь-якого іншого депутата. Народ України може помилитись в своєму виборі а тому (і у випадках крім вирішеному у ст. 95 цієї Конституції) залишає за собою право в будь-який час відкликати свого обранця і на його місце шляхом перевиборів, у встановленому законом порядку, обрати іншого. Стаття 108. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення двадцяти років, якщо вони не навчаються на денній формі навчання. Стаття 109. Не приймають участь у виборах. 1. Обвинувачені та осуджені за тяжкі злочини вдруге; 2. Осуджені за наклеп, обман, шахрайство та недостовірну інформацію, що мала негативні наслідки. 3. Позбавляються виборчих прав на період недуги: наркотично залежні, токсикомани, хворі на алкоголізм, сексуально збоченні і ґвалтівники та психічно недієздатні, яких визнано судом недієздатними.
4. Громадяни, яких стосується встановлене ст. ст. 99, 171 цієї Конституції.
5. І інші - нечестивий статус яких чітко визначається законом про вибори.
Стаття 110. Не вправі претендувати на вищі посади в державі. 1. Хто подав ідею або причетний до збільшення комусь зарплати чи пенсії більш ніж у 10 раз за середню по країні, або пільг, що принижують гідність інших не менш шанованих суспільством громадян. Хто зберігає вклади за кордоном на суму більше десяти тисяч євро, або має бізнес, більш як на десять тисяч євро прибутку в рік - в одній країні; також, якщо зберігає вклади або має бізнес за кордоном більш як в двох країнах. Хто не задекларував доходів і видатків своїх і сім'ї.
2. Хто на керівній посаді був причетний до зниження притоку інвестицій в Україну чи до зменшення державного фінансування організацій громадянського суспільства.
3. Хто оскаржував у суді невинну особу або громадського активіста чи журналіста, якщо не доказав їхньої вини.
4. Рецидивіст, злочинець.
5. Хто проти громадянського чи високодуховного суспільства в Україні.
6. Хто проти незалежності чи соборності України.
7. Нащадки (до внуків) батьків, які займали керівні посади в органах державної влади і понесли, за порушення Конституції України Божої, кримінальну відповідальність, та (або) втрачали право займати керівні посади за порушення цієї Конституції.
Стаття 111. Громадські організації, які здійснюють захист прав малозахищених (утискуваних у правах, свободах та законних інтересах) і малозабезпечених володіють виборчим правом нарівні з політичними партіями, а також правами профспілок та благодійних організацій, необхідних для здійснення захисту.
Розділ VI ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ, ГРОМАЯНИНА, ОСОБИ, СУСПІЛЬСТВА
Стаття 127. Громадяни, з правом голосу, мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Стаття 171. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. У виборних органах не можуть працювати громадяни, які входять до числа осіб з капіталом більшим за 60% від капіталу середнього підприємця тієї місцевості, де обертаються його гроші.
Розділ VII ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕПУТАТІВ)
Стаття 198. Верховна Рада України - законодавча влада. Склад - 280 (орієнтовно - по 9 від обласних територіальних одиниць і по 3 на кожний мільйон населення в містах - самостійних територіальних одиницях) народних депутатів України. Стаття 199. Народним депутатом України може бути обрано праведного і порядного громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти трьох років, має право голосу, згідно ст. ст. 108-110, не має обмежень визначених цією Конституцією, проживає в Україні протягом останніх п'яти років і не був у конфлікті проти України. Стаття 200. Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється цією Конституцією та законом про вибори. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України. Стаття 201. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Стаття 202. Обраний депутат втрачає право бути ним, якщо проявив не вірність Україні, не вичерпно діяв, коли треба було обороняти суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, порушив Конституцію чи закони України, не виконував своїх обов'язків, або діяв в інтересах своїх виборців не діючи в інтересах всього народу України.
Стаття 203. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень Верховної Ради України чотири роки. Також повноваження Верховної Ради України припиняються, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не розпочалися. Стаття 204. Депутат у раді представляє не партію, не організацію, за відкритими списками якої його обрали, а виборців на своїм окрузі і відповідної територіальної одиниці, так саме, як депутат, який був кандидатом само висуванцем. Розподіл територій, відповідних тим, на яких обирали само висуванців, виконується негайно після оголошення результатів голосування, виконується шляхом жеребкування. Тобто, кожний виборчий округ матиме два депутати: 1 - від партії чи громадської організації; 2 - само висуванець. Спільні інтереси (комітети) діляться між усіма (тими і тими разом) не залежно від належності депутата до округу чи способу висування. Стаття 205. Депутати України не можуть мати іншого представницького мандата або перебувати на державній службі. Депутат, що скористався мандатом іншого депутата чи приступив до функцій депутата, перебуваючи на державній службі - злочинець, підлягає негайному арешту на 1 рік позбавлення волі, з відбуванням покарання у зоні строго режиму.
Депутатський мандат несумісний з іншими видами діяльності.
Стаття 206. Депутату ВРУ зарплату нараховують не більше 10 прожиткових мінімумів (без додаткових доплат та без пільг), житло надають лише тимчасове на період роботи у ВРУ, за ціною не більше середньої у Києві, без права приватизації, купівлі чи продажу. Стаття 207. Рада не вправі приймати чи змінювати закони (підзаконні акти), які встановлюють зарплату і пільги депутатам її скликання.
Стаття 208. Право законодавчої ініціативи належить кожному депутату. Стаття 209. Депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп і у випадках встановлених цією Конституцією. Не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Стаття 210. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
5) якщо, за висновком референдуму кількості виборців, які його обрали депутатом, проявив не вірність Україні, не вичерпно діяв, коли треба було обороняти суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, порушив Конституцію чи закони України, не виконував своїх обов'язків в інтересах усіх співвітчизників; 6) у випадках, встановлених Конституцією України; 7) смерті. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Стаття 211. Верховна Рада України працює сесійно. Є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Стаття 212. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на двадцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України. Стаття 213. Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.
Стаття 214. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Стаття 215. Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України. Стаття 216. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання. Стаття 217. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України підчас дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Стаття 218. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування кожним народним депутатом України особисто.
Стаття 219. До повноважень Верховної Ради України належить: 1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених цією Конституцією;
2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених цією Конституцією;
3) прийняття законів;
4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
7) призначення Президента України згідно цієї Конституції;
8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України, про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому цією Конституцією;
11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;
13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;
14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;
16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
17) призначення на посаду та звільнення з посади прокурора України 18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;
20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
25) надання згоди на звільнення Президентом України зпосади прокурора України; висловлення недовіри прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;
26) призначення Комісій Конституційності та законності за поданням ГО ;
27) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Комісії конституційності про порушення нею Конституції України або законів України; 28) призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;
34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України
35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності. Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
Стаття 220. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Стаття 221. Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту. Стаття 222. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Стаття 223. Верховна Рада України обирає зі свого складу Президента прав Народу України, Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх. Голова Верховної Ради України:
1) веде і відповідає за відповідне законодавству ведення засідання Верховної Ради України;
2) організовує і відповідає за відповідну закону організацію підготовки питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;
3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;
4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; його виїзд у інші країни доцільний, якщо за це проголосувало не менш 2/3 складу Верховної Ради України; 5) організовує роботу апарату Верховної Ради України і відповідає за відповідну закону організацію його роботи.
Стаття 224. Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про регламент Верховної Ради України та статтею 223 цієї Конституції. Відповідальністю за недотримання є - відсторонення від головування за кожне недотримання (виявлене та зафіксоване голосуванням більшості депутатів від присутніх на засіданні), а якщо недотримань більше одного на місяць, то відповідальністю буде - позбавлення повноважень голови Верховної Ради України. Головою стає перший заступник а заступник - першим заступником, на його місце обирається негайно інший.
Стаття 225. Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів. Стаття 226. Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України.
Стаття 227. Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Стаття 228. Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Стаття 229. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.
Стаття 230. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Стаття 231. Достроково припиняються повноваження Верховної Ради України, якщо протягом двадцяти днів однієї чергової сесії не розпочалися пленарні засідання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України та протягом одного року з дня її обрання, якщо вона обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення повноважень Верховної Ради України попереднього скликання. Стаття 232. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією. Приймає рішення про визнання іноземних держав.
Стаття 233. Виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;
3) права корінних народів і національних меншин;
4) порядок застосування мов;
5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
7) правовий режим власності;
8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;
9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;
11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;
13) територіальний устрій України;
14) судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;
15) засади місцевого самоврядування;
16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;
17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;
20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;
22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Стаття 234. Виключно законами України встановлюються:
1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;
3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;
4) порядок використання і захисту державних символів;
5) державні нагороди;
6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;
7) державні свята;
8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального;
Законом України оголошується амністія, з урахуванням вимог цієї Конституції. Стаття 235. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Стаття 236. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Стаття 237. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
Стаття 238. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний ним та офіційно оприлюднений. Стаття 239. Якщо підчас повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.
Стаття 240. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Стаття 241. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який отримав благословення Ради Церков, не менш як дві третини її членів. Розділ VIII НАГЛЯДОВА РАДА(ВЕРХНЯ ПАЛАТА)
Стаття 242. Наглядова Рада (верхня палата) складається з 30 осіб - керівників територіальних одиниць України - по 1; від громадськості - 3 представники з усієї України (від найбільш результативних у захисті малозахищених осіб від свавільного беззаконня влади громадських правозахисних організацій, які визначаються референдумами в територіальних одиницях, за найбільшою сумою набраних голосів.
Стаття 243. Законопроект поданий з ініціативи депутата нижнього рівня, схвалений більшістю депутатів відповідної ради нижнього рівня, подається на розгляд депутатів відповідної ради середнього рівня. Після схвалення законопроекту більшістю депутатів відповідної ради середнього рівня законопроект негайно подається на розгляд Верховною Радою України і після його схвалення набуває силу Закону.
Стаття 244. У випадку коли законопроект поданий з ініціативи депутатів нижнього рівня не схвалюється депутатами відповідної ради середнього рівня, даний законопроект, з вмотивованими зауваженнями, Голова відповідної ради середнього рівня направляє на розгляд всіх відповідних рад нижнього рівня. Після схвалення більшістю рад нижнього рівня законопроект вважається схваленим відповідною радою середнього рівня і направляється нею негайно на розгляд депутатів Верховної Ради України.
Стаття 245. Законопроект поданий з ініціативи депутата середнього рівня, після схвалення більшістю депутатів відповідної ради середнього рівня, подається на розгляд депутатів Верховної Ради України.
Стаття 246. У випадку коли законопроект поданий радою середнього рівня до Верховної Ради України нею не схвалюється, даний законопроект, з вмотивованими зауваженнями, Голова Верховної Ради України направляє на розгляд всіх рад середнього рівня. Після схвалення законопроекту більшістю рад середнього рівня він вважається схваленим Верховною Радою України і набуває силу Закону.
Стаття 247. Поправки та доповнення до Конституції України вважаються прийнятими якщо за їх схвалення проголосували три чверті від загальної кількості рад нижнього рівня по всій території України.
Стаття 248. Законопроект поданий депутатом ради нижнього рівня має бути розглянутий відповідною радою нижнього рівня не пізніше як в 30-денний термін з дня реєстрації.
Стаття 249. Законопроекти подані радою нижнього рівня та депутатом ради середнього рівня до відповідної ради середнього рівня мають бути розглянуті не пізніше як в 60-денний термін з дня реєстрації в раді середнього рівня.
Стаття 250. Законопроекти подані радою середнього рівня та депутатами Верховної Ради України мають бути розглянуті в Верховній Раді України не пізніше як в 90-денний термін з дня реєстрації в Верховній Раді України.
Стаття 251. З поважної причини термін розгляду законопроекту може бути збільшений але не більше як на 30 днів.
Стаття 252. Закон, ініційований депутатами рад нижчого рівня, підписує Голова Верховної Ради України і негайно передає не Президенту, а до Наглядової ради, яка щомісячно контролює такі Закони на їх потрібність і конституційність. У разі мотивованого не підписання третиною Наглядової Ради України Закону, він передається на новий розгляд.
Стаття 253. Якщо підчас повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, він вважається прийнятим. Стаття 254. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Розділ IХ БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ДІЙ ВИЩОЇ ВЛАДИ
(ГРОМАДСЬКА КОНСТИТУЦІЙНА АСАНБЛЕЯ)
Стаття 256. Конституційність і законність прийнятих законодавчих актів в Верховній Раді, Президентом та Кабінетом Міністрів України, контролює постійно діюча (на громадських засадах, крім секретаріату і організації діяльності) Комісія юристів - з представників громадських правозахисних організацій (далі - Комісія), щорічно обраних Верховною Радою України в кількості 18 осіб, по одному від кожної з організацій, стійких у заходах законних претензій до влади в інтересах суспільства. Членом Комісії може бути праведний і порядний громадянин України, який на день призначення досяг 35 років, має вищу освіту і стаж роботи правозахисником не менш як п'ять років, захищав інтереси громадян у справах з державною владою, є громадянином України протягом останніх десяти років та володіє державною мовою (може призначатися повторно).
Комісія діє згідно Положення, затвердженого Верховною Радою України; збирається раз у квартал. Розглядає звернення: Президента України; не менш як 20-ти народних депутатів України; голови, заступників і голів комітетів Верховної Ради України, якщо за тлумаченням є звернення до Верховної Ради України, як до законодавця; Верховного Суду України; Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Закони та інші правові акти, визнаються, за рішенням Комісії, неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Вимагати ініціювати звернення до Комісії може кожна правоздатна особа. Відмова суб'єкта ініціативи має бути мотивована і аргументована, за підписом першої особи. Тлумачення Комісії стає законом, після затвердження його Верховною Радою України.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Верховною Радою України рішення Комісії про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Стаття 257. За діяльністю рад народних депутатів усіх рівнів, Конституційний контроль Народ України здійснює безпосередньо: а) вільним збором правдивої інформації про їх діяльність; б) встановленим законом порядком періодичної звітності депутатів перед народом; в) через громадські формування; та опосередковано через Президента України.
Розділ ХI РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 262. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом України України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
1. Всеукраїнський чи місцевий референдум призначається, для залучення народу до безпосереднього здійснення влади, за народною ініціативою на вимогу не менш як десяти відсотків, від загальної кількості певного (одного чи декількох) статусу громадян (відповідної статусу референдуму території), які мають право голосу, потенційно зацікавлених у вирішенні будь-якої невирішеної законом або владою проблеми. Якщо сума потенційних виборців певних статусів громадян, частка яких визначилися щодо проведення референдуму, сягає 5% виборців України чи виборців місцевої території, де збираються проводити референдум, то це питання виноситься відповідно на всеукраїнський чи місцевий референдум.
2. Ініціатором збору підписів щодо вирішення питання проведення референдуму може виступити будь-яка зацікавлена правоздатна особа або її представник.
3. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України та зміну Конституції України. 4. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Розділ ХII ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Стаття 265. Президент України обирається Верховною Радою України, через два роки після обрання її, шляхом прямого і відкритого голосування строком на 4 роки, конституційною більшістю голосів. У випадку не обрання Президента на двох сесіях, Верховна Рада України переобирається. Через два роки після обрання Президента, він звітується Народу України на референдумі, що проводиться, у встановленому законом порядку, шляхом голосування добродійних представників Народу, в Радах Церков і на Загальних зборах (Конференціях) громадських неприбуткових - правозахисних та благодійних організацій по всій Україні одночасно. У випадку не набрання 50% голосів таких виборців, втрачає право бути Президентом. Верховна Рада України на останній черговій сесії перед таким референдумом, обирає кандидата в Президенти, який негайно займе посаду Президента, у випадку, якщо той не відзвітується перед Народом.
Стаття 266. Президентом України може бути обраний депутатом Верховної Ради України праведний і порядний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж один строк (4 роки) підряд.
Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Стаття 267. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тиждень після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Стаття 271. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:
1) відставки, в т.ч., якщо не відзвітувався позитивно, згідно умов Конституції України;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту;
4) смерті. Стаття 272. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Стаття 273. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку. Стаття 274. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України. За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України. Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину. Стаття 275. У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 5, 8, 10, 12, 13, 14, 22, 24 статті 269 Конституції України.
Розділ XV АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
Стаття 286. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Стаття 287. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. Р о з д і л XVI МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 293. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
1. Органи місцевого самоврядування формують власні виконавчі органи, підзвітні громаді у встановленому статутом громади порядку, відповідному діючому законодавству. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому статутом громади, відповідному діючому законодавству, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
3. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. 4. З власної ініціативи жителі можуть створювати будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні та інші органи самоорганізації населення, з їх частиною власної компетенції, фінансів, майна, наділеною їхніми статутами відповідно статутам громад, до складу яких вони входять і які теж відповідають Конституції та Законам України. Стаття 294. До складу сільської, селищної (крім сіл та селищ, які є органом самоврядування), міської ради входять депутати, які обираються, згідно законодавства про вибори, жителями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. 1. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. 2. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом. 3. Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.
Розділ XVII ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ Стаття 303. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Стаття 304. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори.", Розділу ХI "Референдум" і розділу XVII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Стаття 305. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори.", Розділ ХI "Референдум" і розділу XVII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України. Стаття 306. Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, ХI і XVII цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання. Стаття 309. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може змінювати положення Конституції України, які стосуються її. Стаття 310. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України, за наявності, щодо відповідності законопроекту вимогам цієї Конституції, висновку Конституційності експертної ради, створеної спільно радою Церков та конференцією представників громадських рад усіх міністерств і областей.
по темі: http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-11-01- http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-10-26- http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-10-25-8 http://zbzs-wm.ucoz.ua/news/2011-10-25-79 http://zbzs-wm.ucoz.ua/publ/1-1-0-168 http://zbzs-wm.ucoz.ua/publ/6-1-0-167 http://zbzs-wm.ucoz.ua/publ/10-1-0-166
1
1
1
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа