close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ukr-mova zabolotniy standart

код для вставкиСкачать
Рекомендовано М?н?стерством осв?ти ? науки Укра?ни
Ки?в
«Генеза»
2010
Р?вень стандарту
????
10
?
?????????
????
?.?. ??????????, ?.?. ??????????
Zabol_80-09_ukr-mov_stand_10ukr_rekv.indd 1
19.07.2010 17:03:11
3
Дорог? десятикласники!
Цим п?дручником почина?ться вивчення укра?нсько? мови на р?вн? стандарту в старш?й проф?льн?й школ?.
Ви матимете змогу поглибити й систематизувати отриман? ран?ше знання з орфоеп??, фонетики, лексиколог??, фразеолог??, будови слова, морфолог??, стил?стики. Навчитеся доц?льно використовувати мовн? за-
соби в р?зних житт?вих ситуац?ях ?з дотриманням укра?нського мов-
ленн?вого етикету, знайдете точки дотику мови як з л?тературою та ?стор? ?ю, так ? з математикою, б?олог??ю, географ??ю тощо. Отрима?те задоволення в?д самост?йного досл?дження мовних явищ, виконання творчих проект?в, створення власних висловлювань, роботи з додаткови-
ми ?нформац?йними джерелами, а також мандр?вок рубриками «Куль-
тура мовлення», «Моя стор?нка», «Мовленн?ва ситуац?я».
Перш н?ж розпочати роботу за п?дручником, зверн?ть увагу на уза-
гальнювальн? схеми в додатках – тут представлен? основн? теоретичн? в?домост? з курсу укра?нсько? мови 5–9-х клас?в. Цей матер?ал допоможе вам у навчанн? в 10-му клас?.
П?д час опрацювання кожного параграфа радимо спочатку ознайоми-
тися з ключовими питаннями теми, пригадати вивчене та виконати вступне завдання досл?дницького характеру, щоб зробити хоча й неве-
лике, але власне в?дкриття. Пот?м доц?льно уважно прочитати теоретич-
н? в?домост?, осмислити ?х та виконати р?зноман?тн? тренувальн? вправи. Завершуються параграфи висновками, у яких стисло подаються основн? положення теми. Завдання рубрики «Самооц?нка ? самоперев?рка» ста-
нуть вам у пригод? п?д час повторення вивченого та п?дготовки до п?д-
сумково? атестац?йно? роботи.
Вправи з позначками «Попрацюйте в парах», «Два – чотири – вс? разом», «Мозковий штурм», «М?крофон» виконуються колективно й за окремими правилами, ознайомитися з якими можна в додатках на-
прик?нц? п?дручника. Тут ви знайдете чотири словнички, скорочен? в?дпов?д? до вправ, покажчик терм?н?в ? понять.
Бажа?мо вам усп?х?в у набутт? знань, в оволод?нн? вм?нням ?х засто-
совувати, а також самост?йних творчих пошук?в ? в?дкритт?в.
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 3
30.06.2010 14:36:10
4
ВСТУП
Функц?? мови ? мовлення. Роль мови у формуванн?
й самовираженн? особистост?
Мово! Пресвятая Богородице мого народу!
К. Мотрич
1. ?????????? ????????????? ? ?????????? ??? ???????? ????? ??? ?????????-
??. ??? ????????????? (?? ?????) ???????? ? ?????.
* * *
Мово р?дна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Котиш ? котиш хвил? сво?х лексикон?в, а ?м нема? к?нця-краю.
Красо моя! У тоб? мудр?сть в?к?в, ? пам’ять тисячол?ть, ? зойк матер?в у годину лиху, ? переможний гук лицар?в у днину поб?дну, ? п?сня серця д?вочого в коханн? сво?м, ? крик новонародженого; у тоб?, мово, неосяж-
на душа народу – його щир?сть ? щедр?сть, радощ? й печал?, його труд, ? п?т, ? кров, ? см?х, ? безсмертя його...
Св?тлоносна! Ти завжди вабиш, чару?ш, кличеш на тепл? й могутн? хвил? сво?. ? я в?рний ? в?чний юнга тв?й... ?дина печаль пройма?, що не вистачить життя, аби переплисти тв?й мовний океан. Бо ти ? В?чн?сть. Ти ? Правда, Добро ? Краса народу нашого (С. Плачинда).
?. Марчук. Пробудження
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 4
30.06.2010 14:36:10
5
Вступ
* * *
Нац?ональна мова – це здобуток куль-
тури, духовно? д?яльност? певного народу, а одночасно здобуток культури всього людст ва, бо кожна мова доповню? ?ншу, а разом – вони витв?р св?тового колективно-
го людського розуму (Г. Нудьга).
* * *
Слово – наше повнокровне життя, невми-
руще джерело поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобува? не т?льки знання про навколишн?й св?т, а й моральн? ? есте-
тичн? оц?нки та вподобання (?. Вихованець).
* * *
У народу ? чаша, яку можна назвати оберегом в?чност?. Ту криницю живить по-
тужна р?ка мови, у не? впадають джерела казки, п?сн?, мр??, уяви, всеосяжно? твор-
чост?. Народи, як? не обер?гають чашу пам’ят?, неминуче гинуть (О. Бердник).
* * *
Найб?льше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ скла-
да? ? сво? давн? життя, ? сво? спод?вання, розум, досв?д (Панас Мирний).
* * *
Мова – це не просто спос?б сп?лкування, а щось б?льш значуще. Мова – це вс? глибинн? пласти духовного життя народу, його ?сторична пам’ять, найц?нн?ше надбання в?к?в, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня, ?нтелектуальна ? мисленн?ва д?яльн?сть народу (О. Гончар).
* * * Н?жна душа нашого народу бринить у слов?. Слово, оповите любов’ю, вигранене в?чн?стю, музично-незбагненне ? сонячно-прозоре, заходить у серце ? настрою? струни н?жност?. Н?жн?сть у щаст?, н?жн?сть у сум?, н?жн?сть у щемну годину. З н?жно? душ? – у слово н?жне й запашне, як розпростерта у св?т неперевершена укра?нська п?сня, у слово-диво, у слово сонячно-кларнетне. Дивиться мудрими очима н?жн?сть ? промовля? до нас зелен-травою, яблуневоцв?тною весною, червоним ос?нн?м зойком клена – ? н?жн?стю слова (?. Вихованець).
??????????
?? ?? ???? ????????? ? ???????, ???? ?? ????????? ?????????? ????????????
?
??? ??????? ?????? ???????????? ???? ???? ????? ??? ? ????????????? ????????
?
??? ????? ???????? ??? ??, ?? ???? – ????? ?????????
?
??, ???? ??????????, ?? ????????? ????? ?????, ??????????? ?? ???? ?? ????????? ?????
Р?дний край. Малюнок Марини Макарчик, 14 рок?в
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 5
30.06.2010 14:36:10
6
Вступ
?
?? ????????? ??????, ?? ???? – ?? ????? ?????????
?? ???? ???? – ?? ?????????? ?? ????? ???????, ??? ???? ??????????????
?
?? ???? ??????????? ????????????? ??? ?????
Мова ? мовлення належать до ун?кальних явищ людсь ко-
го життя ? виконують у сусп?льств? р?зноман?тн? функц??.
Найважлив?ша з них – функц?я сп?лкування (комун?ка-
тивна). Завдяки мов? люди сп?лкуються м?ж собою, пу-
бл?чно висловлюють свою волю, бажання, прагнення й перестороги. Ще видатний французький письменник Ан-
туан де Сент-Екзюпер? писав, що найб?льша у св?т? роз-
к?ш – це розк?ш людського сп?лкування.
Кр?м того, мова ? важливим засобом п?знання навко-
лишнього св?ту, адже в н?й нагромаджено досв?д поперед-
н?х покол?нь, який закодовано у слов?. У кожн?й мов? таким чином ф?ксу?ться неповторна картина св?ту, бага-
та ?нформац?я, яка пот?м засвою?ться людиною.
Мова ? нос??м культури. Через мову в?дбува?ться засво-
?ння людиною культури свого та ?нших народ?в. Разом з мовою ми сприйма?мо п?сн?, казки, жарти, звича? й тра-
диц?? народу.
Якщо в побутовому мовленн? мова викону? переважно функц?ю сп?лкування, то в художньому вона ? засобом образотворення, викону? естетичну функц?ю, тобто ? джерелом естетично? насолоди в?д сприйняття художньо-
го образу. Мова допомага? сприймати й розум?ти св?т кр?зь призму прекрасного. Отже, вона ? першоелементом культури й лежить в основ? розвитку р?зних вид?в мистец-
тва, як? мають естетичне значення в сусп?льств?.
Експресивна функц?я мови поляга? в тому, що завдяки слову кожен з нас розкрива? для ?нших людей св?й непо-
вторний внутр?шн?й св?т, св?т сво?р?дних думок ? почут-
т?в. «Заговори, щоб я тебе побачив», – казали античн? мудрец?.
2. ???????? ?????. ?? ? ????????? ??? ???? ??????? ?????
3. ?????????? ????????????? ? ?????????? ??? ???????? ????? ??? ???????????.
* * *
Р?дна мова – це найособист?ша й найглибша сфера обстоювання свого «я», коли воно ?, сво?? особистост? ? нац?онально? г?дност? (?. Дзюба).
* * *
Мова ?дна? м?ж собою представник?в певного народу в час? ? в про-
стор?. Прилучення людини до р?дно? мови – це входження ?? в сусп?льст во, п?дключення до колективного розуму. Усв?домлення себе як людини зд?йсню?ться через мову р?дних дитин? людей, а тому протягом усього свого життя кожен сприйма? цю першу мову в оточенн? ??????? ???????????
??????????? ???????
????????-
????? ???????
????????? ???????
??????????? ???????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 6
30.06.2010 14:36:10
7
Вступ
спогад?в про батька й мат?р, брат?в ? сестер, про р?дний д?м. Позбавити людину р?дно? мови – чи то зг?дно з ?? волею, чи всупереч ?й – аморально: це те ж саме, що п?др?зати кор?ння ?? духовност? (В. Русан?вський).
* * *
Наша мова – найважлив?ша час-
тина не лише нашо? повед?нки, а й нашо? особистост?, нашо? душ?, розу-
му, нашо? здатност? не п?ддаватися впливам середовища, якщо воно за-
тягу? (Д. Лихачов).
* * *
Мовою не т?льки визнача?ться нац?ональний характер людини, ?? за-
кладено в нас генетично, вона виступа? тим успадкованим ?нструмен-
том, який по?дну? тепер?шн? покол?ння з попередн?ми. Науковц? ствер-
джують, що сучасна електрон?ка дозволя? розр?знити нац?ональн? особливост? плачу новонароджено? дитини. Здогад про генетичну спад-
ков?сть мови ще в XVIII ст. висловив н?мецький ф?лолог В?льгельм фон Гумбольдт. В?н вважав, що мову закладено у вигляд? коду в нейрокл?-
тинах людського мозку, що цей код генетично переда?ться в?д батьк?в д?тям. Теор?я Гумбольдта знаходить п?дтвердження й у наш час. Сучасн? вчен? спостерегли, як чужа мова, насаджена в ранньому в?ц?, гальму? розумовий розвиток людини (Г. Стульська).
??????????
?? ????? ?????? ????? ????? ??? ??, ?? ?????? ???? ????????? ????????? ???? ?????? ?? ?????? ?????? ????. ? ??? ?? ???’??????
?? ?? ?? ????????, ???? ?? ????? ???????? ????? ?????
?? ???? ???? ????????? ?????????? ????? ???????
?? ?? ???? ??????? ?? ?????????? ????????????
?? ??? ???? ???????? ???? ? ????? ?????? ???????
Збагачуючись знаннями, в?дображеними в мов?, людина форму? себе як особист?сть. А п?д час повсякденного сп?л-
кування ми реал?зову?мо себе, виявляючи сво? ставлення до навколишнього св?ту. Насамперед мова сприя? нац?о-
нальному самоототожненню. Так, укра?нц? Рос??, Канади, Америки та ?нших кра?н, де ? укра?нська д?аспора, вира-
жають належн?сть до укра?нства укра?нською мовою.
Особливо зроста? роль мови в наш час, коли на не? покла-
да?ться важливе завдання прилучення якнайб?льшо? к?лькост? наших сп?вгромадян до виявлених у слов? на-
ц?онально? духовност?, морал? й культури.
4. ?????????? ????????.
????? ????? ????????? ?? ?????? ????????? ?????-
????? ???????. ??????????? ?????????? ??? ????????? ????????? ? ??????? ???-
???????? ? ??? ? ??????????? ?????????? ?? ????? ?????.
???? ? ???????????
Плакат Солом?? Старак, 14 рок?в
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 7
30.06.2010 14:36:10
8
Вступ
1. Чим для людини ? мова? 2. Чим збагачу?ться людина,
вивчаючи мову?
Безсмертя мови ? часточкою безсмертя людини ? ?? народу. Тому потр?бно берегти свою мову, в як?й в?дбилася душа народу, щоб донести до майбутн?х покол?нь найза-
по в?тн?ш? думки наших предк?в ? спод?вання наших сучасник?в:
Нас далеко чути, нас далеко видно,
Дмуть в?три ?стор?? в наш? паруси.
Розвивайся й дал?, мово наша р?дна,
? про нас нащадкам в?стку донеси.
(О. П?дсуха)
????????? ? ???????? ??? ????????????
1. Як? функц?? викону? мова в сусп?льств??
2. Яка основна функц?я мови? Як? структурн? одиниц? мови виконують ???
3. Розкаж?ть про роль мови у формуванн? й самовираженн? особистост?.
4. Аргументовано довед?ть, що мова ? найдивовижн?шим явищем у св?т?.
5. Яким шляхом, на вашу думку, треба йти Укра?н?, будуючи мовну пол?тику?
6. Провед?ть у клас? конкурс на знання присл?в’?в, приказок, афоризм?в про мову, слово. П?сля зак?нчення конкурсу запиш?ть 2–5 таких вислов?в у св?й зошит.
7. Склад?ть в?рш або п?дготуйте усне пов?домлення про функц?? мови в су-
сп?льств?.
????? ?? ?????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 8
30.06.2010 14:36:10
9
??? ????????
???????? ?????
Агатангел Кримський
Найв?дом?шим пол?глотом Укра?ни ?, безперечно, академ?к Ага-
тангел Кримський – видатний укра?нський сходознавець, ?сторик, мовознавець, письменник ? громадський д?яч, людина ун?версаль-
них знань ? колосально? творчо? спромоги. В?н нав?ть не м?г назвати точно? к?лькост? тих мов, як? знав (а це були не т?льки жив? мови, але й мертв?), проте приблизно окреслював ?х число ш?стдесятьма. Головна спец?ал?зац?я вченого – сх?дн? мови, з яких в?н залишив дуже багато переклад?в, а також досл?джував ?хн? особливост?. Найб?льше цей видатний пол?глот вивчав саме укра?нську мову.
Про його феноменальн? мовн? зд?бност? ходили легенди, сучас-
ники переказували численн? ком?чн? випадки, пов’язан? з диво-
мовником. Ось один ?з таких випадк?в. Якось до Агатангела Кримського прийшов студент ? п?д час розмови поц?кавився, чи прийняв би професор його на роботу, якби в?н почав вивчати вс? аз?йськ? мови, що ?х зна? Кримський. На це Агатангел Юхимович в?дпов?в: «Н?, але дуже радо прийняв би вас на роботу тод?, коли б ви вивчили вс? т? ?вропейськ? мови, яких я не знаю». Зрозум?ло, що це було неможливо, оск?льки таких мов у природ? не ?снувало.
?????? ?????
Досл?дники укра?нських пр?звищ з’ясували, що найчисленн?-
шою групою серед найменувань ? т?, що утворилися в?д власних ?мен. Найпоширен?ш? пр?звища, як? походять в?д ?мен? ?ван (близь-
ко 130 форм), – ?ваненко, ?ванишин, ?ван?в, ?ванц?в, ?вас, ?ваниця, ?ванченко... Б?льше як п?всотн? пр?звищ походять в?д таких ?мен, як Григ?р, Михайло, Семен, Степан, Фед?р, Як?в.
?? ?? ????
Синус ? затока
Слово синус латинського походження ? означа? «затока». Який же зв’язок ма? затока ?з синусом?
Дугу кола можна упод?бнити до з?гнутого лука, а хорду, що ?? стягу?, – до тятиви цього лука. Один ?нд?йський математик саме так ? назвав свого часу п?вхорду – тятивою. Проте при переклад? ?нд?йського тексту арабськ? математики з?ткнулися з проблемою: особлив?стю арабсько? мови ? те, що в н?й виписуються лише при-
голосн? л?тери, а голосн? пропускаються. Отже, голосн?, ужит? в слов?, доводиться встановлювати з контексту. Слово затока араб-
ською ма? однаков? приголосн? з? словом тятива. Перекладач, який п?зн?ше перекладав арабський текст латинською мовою, уму-
дрився прочитати його як затока, що латиною звучить як синус.
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 9
30.06.2010 14:36:11
Культура мови почина?ться ?з самоусв?домлення мовно? особистост?. Вона зароджу?ться й розвива?ться там, де нос?ям нац?онально? л?тературно? мови не байдуже, як вони говорять ? пишуть, як сприйма?ться ?хня мова в р?зних сусп?льних середовищах, а також у контекст? ?нших мов.
М. Пилинський ????? ?????? ???????. ????? ???????????? ????. ???????? ???????? ? ???????????
?? ?????????:
? ????? ?????? ??????? ?? ????? ??????????? ????-
???????? ????;
? ???? ? ?????? ???????????;
? ?????? ?? ???????? ????????;
? ??????????? ????????????? ???????????? ???????.
?? ?????????:
? ???????????? ?????????? ?? ????? ???????? ???-
?????;
? ??????????????? ????????? ? ??????????? ?????? ???????????.
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 10
30.06.2010 14:36:11
11
Р?вн? мовно? системи
§ 1. Р?вн? мовно? системи.
Норми л?тературно? мови
Про р?вн? мовно? системи, ?хн? одиниц? та необх?дн?сть
дотримання норм л?тературно? мови
??????????
?? ??? ??????? ???????????? ?? ??????? ?? ?????? ????? ?? ????
5. ?. ?????????? ?????. ???????? ???? ??????? ?????. ?? ?? ????????? ????-
?????? ??????: «???? ? ????????»? ??? ???????? ????? ?????? ?? ????? ? ???????? ??? ????? ??????? ??????? ?? ????
Мова ? системою. Система – це сукупн?сть вза?мопов’язаних ? вза?мо-
зумовлених елемент?в. Якщо ?з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе функц?онувати або ?? функц?онування буде недостатньо ефек-
тивним. Уяв?ть соб?, що з нашо? мови зник звук [б]. У такому випадку слова, як? мають цей звук, довелося б вимовляти без нього або зам?сть нього вживати найближчий за звучанням до нього звук [п], що призвело б до непорозум?нь (М. Кочерган).
??. ???????? ?????? ????????? ????, ?? ????????? ???????? ???????? ?? ?????? ??-
????? ???? ????? ???????? ?????????????.
Мовна система ма? ч о т и р и р ? в н ?. Найнижчим р?внем ? фонетичний, дал? йде морфемний, пот?м лексичний, ? найвищим р?внем ? синтаксичний. Кожен р?вень ма? свою одиницю:
? фонетичний – звук;
? морфемний – морфему;
? лексичний – слово;
? синтаксичний – словосполучення, речення.
Мовн? р?вн? не ? автономними, незалежними. Морфем-
ний р?вень виража? найзагальн?ш? елементи зм?сту ? го-
ту? матер?ал для побудови сл?в. На лексичному р?вн? формуються конкретн? елементи зм?сту, але це ще не сам зм?ст. На р?вн? словосполучення актуал?зуються, уточ-
нюються потр?бн? для вираження зм?сту значення сл?в. Зм?ст виража?ться через речення, яке ? основним знаком мовлення. На р?вн? тексту зм?сти окремих речень злива-
ються, вза?модоповнюються ? таким чином передають не ?зольован? детал? д?йсност? чи окрем? думки, а ц?л?сну картину в ?? динам?ц? й розвитку.
Така лог?чна схема б?льш-менш однакова для вс?х мов. Але чим глибше ми проника?мо в структуру мови, тим б?льше виявля?ться ?? сво?р?дн?сть.
Р?вн? мови можуть зм?нюватися. Найб?льш чутливою до зм?н у сусп?льств? ? лексика. Одн? слова з’являються в мов? (сам?т, електорат, портфол?о), ?нш? зникають. ????? ?????
??????? ????
????? ?????? ???????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 11
30.06.2010 14:36:12
12
Р?вн? мовно? системи
Щоправда, основний словниковий склад зм?ню?ться пов?льно. За даними американського мовознавця М. Сво-
деша, за 1000 рок?в зм?ню?ться 20 % сл?в основного словникового фонду. Пов?льн?ше за словниковий склад зм?ню?ться фонетика. Зм?ни у фонетиц? важко пом?тити протягом життя одного покол?ння. Однак фонетичн? зм?-
ни все ж мають м?сце. Наприклад, у давньоукра?нськ?й мов? зникли голосн? звуки [ъ] ? [ь], звук [ь] перейшов у [?], стало д?яти чергування [о], [е] з [?] в закритому склад? тощо.
6. ???????? ?????. ?? ? ????????? ? ?????????? ??? ??????, ?????? ? ??-
???????
7. ?. ?????????? ??????? ????, ???????? ???? ???????? ?????. ????????, ?? ?? ??-
??????? ????? ???? ?????? ??????.
? кохання ма? пори року,
Ма? вих?дн? й святков? дн?,
То воно да? г?рк? уроки,
То майне прощально вдалин?.
То в житт?вих нетрях заблука?
Й, повернувшись, упаде до н?г.
? на вс?й земл? того нема?,
Хто б йому простить цього не м?г.
Ск?льки сл?з пролито через нього,
Та виру? пристрасть в н?м яка!
? хоч терном встелена дорога,
Та н?хто ?з не? не зверта.
(Г. Дудка)
II. ?? ?????? ?????? ???????? ?????????????? ? ?????? ??????? ???????? ??????. ???? ???? ???????? ??????? ??????? ?????. ???? ?? ?????? ???????????? ???? ? ?????? ?????????
III. ???????? ???? ??? ????????. ???????? ?????? ?????? ? ????????????. ??????-
????? ????????? ?? ???????????. ?????????? ????? ?????????? ???????.
8. ?. ?????????? ?????. ???????? ???? ???? ?? ?????????. ??????????? ????? ???-
??? ?? ??????. ?? ????? ????? ???????? ??? ?????????
КУДИ ПЛИВЕ МIСТО
У Х?Х стол?тт? про катастроф?чн? насл?дки глобального потепл?ння ще й не чули, вважаючи його початком райського життя для землян. Тод? мр?яли про р?зн? способи покращення кл?мату.
Один учений, наприклад, запропонував розтопити льоди, посипавши чорним пилом арктичну кригу, адже темний кол?р добре притягу? со-
нячну енерг?ю. Понад 100 рок?в тому не зважали на те, що р?вень води п?двищиться. Навпаки, спод?валися, що на узбережж? П?вн?чного Льодови того океану стане значно тепл?ше. Отод?, мовляв, людство не знатиме горя-б?ди, с?ятиме на П?вноч? пшеничку та садитиме карто-
пельку. А рясн? дощ?, може, випадуть аж в аз?йських та африканських пустелях.
М. Алексомат?. Побачення (фрагмент)
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 12
30.06.2010 14:36:12
13
Р?вн? мовно? системи
Зараз учен? далек? в?д думки вла-
штувати з доброго дива новий все-
св?тн?й потоп. ?х тривожить загроза танення крижано? шапки Земл?. Тож найвидатн?ш? уми планети пропону-
ють сво? проекти, як цього уникну-
ти. По-перше, радять вивести на кос-
м?чну орб?ту величезн? дзер кала, що в?дбиватимуть надлишки сонячно? енерг??, по-друге, розпилювати в ат-
мосфер? х?м?чн? речовини, як? б не пропускали частину сонячних промен?в до земно? поверхн?, по-трет?, вивести рослини з листям, що в?дбивало б сонячне пром?ння.
Поки вчен? роблять свою справу, арх?тектори обм?рковують, як ми житимемо, коли вся поверхня Земл? опиниться п?д водою. За прогно-
зами, протягом ХХ? стол?ття р?вень Св?тового океану п?дн?меться на 20–90 см!
Нещодавно зодч? запропонували проект плавучих м?ст-остров?в, що нагадують велетенськ? л?л??. Так? м?ста триматимуться на вод?, як по-
плавки, ? вм?щатимуть до 50 тисяч мешканц?в. Життя городян забезпе-
чать еколог?чно чист? види енерг?? – в?тру, сонця, приплив?в ? в?длив?в; а рослини, якими ц? м?ста будуть озеленен?, постачатимуть смачн? овоч? та фрукти (?з журналу).
??. ????????? ???????? ?? ??????.
1. ????????, ??? ??????? – ?????? ?? ??????? – ??????????? ? ??????. ?? ?? ??-
?????, ????? ??? ? ??? ???? ????? ?????? ??????????? ??????? ???????? ?????, ??????? ???????? ??’???? ??? ????????
2. ???????? ? ?????????? ???????????? ?????? ????? (?? ?????), ? ???? ? ?????, ?? ?????????? ??? ?????.
3. ???????? ????? ?? ?????????, ??? ??????? ?????? ????????-?????????? ?????? ??. ? ???? ????? ??????????? ?? ????? ? ???????
4. ???????? ???????????????, ?????????? ??? ????????? ????? ????????. ?????? ?? ??????? ?? ??????? ????? ? ??????? ???????????????.
5. ???????? ?? ?????? ?????? ??????? ?????. ??? ???? ?????????? ???? ? ???????-
?? ???????
6. ?’?????? ?? ????????? ????????? ???????? ???????? ???? ????????? ????. ?? ? ???? ?????????????? ? ???? ????? ? ?????? ??????????? ?????? ??????
9. ?. ??????? ???????. ??????????? ????? ??????? ?? ????????? ??? ?????? ???-
??? ???? ??????? ????. ???????? ???????????????.
Похилився колос на долоню, довгим вусом шепче про врожай (П. До-
рошко).
??. ??? – ?????? – ??? ?????. ???????? ?? ??????? ????????????? ????? ???????????????. ???????? ??????????? ??????? ?? ????????.
О. Шовкуненко. Криголам
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 13
30.06.2010 14:36:12
14
Р?вн? мовно? системи
Упорядкованост? мовн?й систем? надають мовн? норми. Норма властива кожн?й нац?ональн?й л?тературн?й мов? як основна ? необх?дна умова ?? ?снування й повноц?нного функц?онування в сусп?льств?.
Мовна норма – це сукупн?сть мовних засоб?в, що вважа-
ються правильними ? сприймаються нос?ями мови як зразок сусп?льного сп?лкування в певний пер?од розвитку мови ? сусп?льства.
Визначальними ознаками мовно? норми ? гнучка стаб?ль-
н?сть, вар?антн?сть, дотримання усталених, загально-
прийнятих правил щодо слововживання, написання, наголошу вання сл?в, граматичного оформлення вислов-
лювання. Порушення л?тературно? мовно? норми спричи-
няються, наприклад, сплутуванням сл?в, що мають близьке звучання, але в?дм?нне лексичне значення (так-
товний – тактичний, талан – талант); впливом д?алектно? вимови (хожу, ходю зам?сть л?тературного хо-
джу); незнанням закон?в синтаксично? сполучуваност? сл?в (молодший брата зам?сть нормативного молодший за брата) тощо.
Мовн? норми ? сп?льними для р?зних стил?в мовлення. Проте кожен з них ма? ? свою специф?чну – внутр?шню – норму. Наприклад, використання сл?в прив?т! бувай! у значенн? одиниць мовного етикету для сучасно? укра-
?нсько? л?тературно? мови ? нормативним. Однак внутр?шня норма оф?ц?йно-д?лового стилю не допуска? вживання цих сл?в у сво?х текстах. Для стильово? ж нор-
ми розмовного мовлення назван? слова ? ц?лком при-
йнятними.
???????? ?????! Закони писемно? мови з?бран? в «Укра?нському пра-
вопис?» (редакц?я 1993 року). У цьому документ? в?дтворено основн? правила граматики, орфоеп??, граф?ки. Усе, що суперечить цим прави-
лам, ? порушенням норми. ?люстрац?? до наведених правил ви знайдете в словниках.
Норми укра?нсько? л?тературно? мови под?ляються на орфоеп?чн?, лексичн?, граматичн? (морфолог?чн?, синтак-
сичн?), стил?стичн?, орфограф?чн?, пунктуац?йн?.
Види норм укра?нсько? л?тературно? мови
Орфоеп?чн? Регулюють наголошування сл?в, а також вимову голос-
них ? приголосних звук?в
Лексичн? Визначають можливост? використання слова в?дпов?д-
но до лексичного значення та його в?дт?нк?в, а також правила сполучуваност? сл?в у реченн?
Морфолог?чн? Визначають л?тературн? форми сл?в
????? ????
?????? ?????? ?????
????? ????? ? ?????
???? ????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 14
30.06.2010 14:36:12
15
Р?вн? мовно? системи
Види норм укра?нсько? л?тературно? мови
Синтаксичн? Визначають правила побудови словосполучень ? речень
Стил?стичн? Визначають доц?льн?сть використання мовних одиниць р?зних р?вн?в у тому чи ?ншому стил? мовлення
Орфограф?чн? Визначають правила написання сл?в
Пунктуац?йн? Ф?ксують систему правил уживання розд?лових знак?в
Мовн? норми р?зняться сферою застосування. Напри-
клад, орфограф?чн? ? пунктуац?йн? норми стосуються ли-
ше письма, а орфоеп?чн? реал?зуються т?льки в усному мовленн?. Частина норм ? актуальною як для письма, так ? для усного мовлення. Такими ? норми, що стосують-
ся лексичного складу мови або утворення форми слова чи побудови речення зг?дно з граматичними правилами.
10. ?????????? ????????????? ???????? ???????????? ??????????. ??????????, ?? ??? ????? ????? ???? ?????????? ????-
???? ????? ?????, ???? ???? ????? ? ?????? ?? ?????????? ? ????.
З погляду суто наукового не мож-
на говорити, що в мов? що-небудь ? правильне або неправильне, – бо все, що ? в мов?, ма? причини сво?? появи, отже, по-сво?му об?рунтоване. Однак практичн? потреби порозум?ння, сп?лкування ? закр?плення нац?о-
нально? ?дност? владно вимагають, щоб норми були ? щоб у мов? засу-
джувалося все те, що цим нормам не в?дпов?да? (Ю. Шерех).
11. ?. ?????????? ?????? ????? ???????, ?? ?????????? ? ?????????????, ???????-
???????. ??? ????? ? ??? ????????? ???????? ?????????.
П?двищення в посад?, урядов? винагороди, робота по сум?сницт ву, по зак?нченню, поступити в ?нститут, приймати участь, працюю в якост? вчителя, написати свою власну б?ограф?ю, працюючи на дан?й посад?, вдосконалив знання по робот?, ?нженер по обслуговуванню, в?дношення в колектив?, в?дношення до роботи, гармон?чний розвиток, особовий приклад, отримувати досв?д, курси по вивченню ?ноземних мов.
II. ? ????? ????????? ???????? ? ???????? ???????, ?????????? ??? ???????????? ??????? ???????.
12. ?. ??????? ???????. ????????? ????????? ????????? ????? ?????????? ?? ????-
????????? ????. ??????????? ?????????.
1. Криниця розбалакалась з в?дром ? в?кна променями протирають оч? (Н. Гнатюк). 2. Ум?ння розв’язувати задач? таке ж практичне мистецтво як ? вм?ння плавати б?гати чи танцювати (Д. Пойя). 3. Почалося у сонця ????? ???????????? ????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 15
30.06.2010 14:36:12
16
Р?вн? мовно? системи
безсоння ? подовшали раптом дн? (В. Симоненко). 4. Вже листопад п?дкрався з-за дуб?в ? гай зн?ма? золоту перуку (Л. Костенко). 5. Тих? води дн?пров? я стр?чав у дороз? син? хмари д?брови сп?л? ранки та грози (А. Малишко). 6. Натрудившися у кв?тн? перецв?вши у маю йдуть дерева перел?тн? в пов?нь лаг?дну свою (М. Рильський). 7. Край прогнутого вечо-
рового неба вр?заючись у зоряну ?млу ? дос? трудиться старий нагорбле-
ний в?тряк (М. Стельмах).
??. ???????, ??? ?????????? ????? ???????. ???????? ? ??????????? ? ???? ???????? ???????????????? ???????.
????? ????? ? ????? ?????? ???????????, ???????? ????. ?? ????? ?????-
??? ?????????? ? ?? ?????? ?????????? ???????? ???? ??????? ?? ??????-
??? ???????. ????? ? ???? ????????? ?????? ????. ??????? ?????????? ??????-
????? ???? ??? ?????? ????????? ????????? ?? ?????? ??????, ????????? ?? ??????????? (?aґ ?aґ ???, ?oґ ?uґ ???, ?aґ ???uґ), ?????????????? (????????? ???? – ????????? ??????, ?’????? – ?’??????) ????.
?? ?????? ????????????
13. ?????????? ? ?????.
???????? ?? ????? ???????????????, ????????? ? ????? ???????? ????? ?????. ????????? ???? ?????.
(Прихильник, шанувальник, посл?довник) таланту; (доступний, зро-
зум?лий, досяжний) виклад; (об?ймати, осягати, охоплювати) посаду; (св?доцтво, посв?дчення, посв?дка) про народження; (сперечання, сп?р, дискус?я) у прес?; (говорити, казати, висловлювати) думки; (оплачувати, сплачувати, платити) борги; (д?ставати, здобувати, набувати) осв?ту; (ви-
черпна, фундаментальна, глибока) в?дпов?дь; (хиба, помилка, вада) в розрахунках; (проведення, зд?йснення) валютних операц?й.
14. ????????.
?? ?????? ?? ? ??????????? ?????????? ??????????? ????? ?????????: «?????? ????? ????, ??????? ????????? ??? ???? ? ?????? ??-
????????? ????? ????? ??????, ??? ????????? ??? ????????»? ??????????? ???? ?????????.
15. ???????????? ?????? ??????? ?????????? ?? ???? ???????????? ???? ? ????????.
1. Слухач? не зрозум?ли смислу нового терм?на. 2. В?д сьогодн? в?н зв?льнений ?з ц??? посади. 3. В?дношення м?ж учнями та вчителями мають бути доброзичливими. 4. Для кап?тального ремонту нам п?д?йде любий матер?ал. 5. У цьому роц? я завершую навчання в ?нститут?. 6. У в?дпов?дност? з р?шенням жур? перемогу було присуджено наймо-
лодшому учаснику. 7. Передсвяткова виставка-продажа в?дбудеться за адресом: вулиця Дмитр?вська, 34. 8. Завдання потр?бно виконати при вс?х обставинах. 9. При в?дсутност? старости класу його зам?ща? хтось другий. 10. Так як оратор не додержувався регламенту, то голова збор?в лишив його слова.
16. ?. ?????????? ???????? ??????. ???????? ????, ????? ? ??? ???????? ??????? ? ???. ???? ????????? ????????????????? ????? ?????? ??????? ? ??? ???????? ?? ????????? ???????????? ?????
1. Дуб звичайний – однодомна рослина родини букових. Дерево 20–50 м заввишки, з широкою неправильною кроною. Молод? г?лки зе-
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 16
30.06.2010 14:36:12
17
Р?вн? мовно? системи
ле нувато-бур? або червонуват?, гол? або ледве опушен?. Кора на стовбур? ? багатор?чних г?лках темно-с?ра. Листки корот ко че реш ков?, ви дов-
же но-обер не но яйце по д?бн?, перис то -
лопа тев?, б?ля основи – з вушками. Цв?те протягом кв?тня – травня; плодоно сить у вересн? – жовтн?.
Утворю? чист? насадження або росте в сум?ш? з ?ншими породами майже по вс?й територ?? Укра?ни (З енциклопедичного дов?дника).
2. У багатьох чудових укра?нських народних п?снях осп?вано зелено-
го патр?арха л?с?в. У багатьох в?ршах поста? в?н як символ незламно? сили, могутност? та переможного довгол?ття!
Дуб ? справд? живе надзвичайно довго. У сел? Верхня Хортиця, яке нин? перетворилося на передм?стя Запор?жжя, височить старезний дуб-
велетень, в?к якого – понад в?с?мсот рок?в. Ще за час?в Ки?всько? Рус? з брунатного жолудя проклюнувся паросток ?, набираючи сили, згодом перетворився на могутн? розлоге дерево. П?д ним проходили слов’янськ? племена, мешканц? п?вденних степ?в, у його зат?нку в?дпочивали, ховали ся в?д дощу або палючого сонця. Нин? над дубом-велетнем мчать реактивн? лайнери, прол?тають штучн? супутники Земл?, а в?н, як ? ко-
лись, живе, зелен??, задумливо шумить серед безкра?х р?дних обшир?в (С. ?вченко).
??. ?????????? ???? ?????? ?????. ????????? ??????? ????????? ??? ???? ???? ??????, ?? ???????????, ?????????? ? ?????????, ???????? ???? ? ???.
17. ???????????? ?????. ???????? ?????? ??????? ? ???????? ????????? ???????.
Галина перебувала на п?дпри?мств? на гарному рахунку. Вона домо-
глася усп?ху шляхом сумл?нно? прац?. Хоч на початку з нею ? не хот?ли рахуватися. Це ?й коштувало чимало зусиль. Трудова наполеглив?сть виклика?ться за?нтересован?стю д?вчини в зб?льшенн? виходу продук-
ц??. ? цього аж н?як не можна скинути з рах?вниц?. Збоку вона вигляда-
ла ц?лком щасливою. Спочатку вона лише намацувала новий стиль в робот?, та згодом розгорнула свою д?яльн?сть. У к?нцевому рахунку вона пере могла (За К. Горд??нком).
18. ???????? ?????. ?? ??????, ???? – ?? ????????? ? ???? ??????????, ? ???-
???? ????????. ???????? ????? ???????? ??? ?????????? ????: «????? ????? – ????????? ?????????». ????????????? ???’????? «?? ??????? ?????», ???????? ?????????? ??????????. ????????
1.
???? ??? ?????? ?????, ??? ????????? ???????? ??????? ????. ????? ?????? ??? ???? ??????? ? ?????????? ??????? ???????? ????????-
????.
2. ????????????? ???????????? ???? ? ?? ????????????? ???????. ???-
??????? ???? ?????? ?????????? ???????? ????????.
Г. Толп?к?н. Дубовий гай
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 17
30.06.2010 14:36:12
18
Культура мовлення
§ 2. Культура мовлення
Про основн? вимоги до культури мовлення, а також про типов? мовленн?в? помилки та способи ?х усунення
??????????
?? ??? ???????? ?????????? ????????, ?????? ? ???????????
?
?? ??????? ???????? ? ?????? ??????????
19. ?. ?????????? ?????. ?? ????? ????????? ??????? ???????? ? ????? ??????-
??? ???????????? ???????????? ???????????, ????? ?????????? ???????? ???????? ? ???????? ????????. ?????????? ??????????, ???????? ????, ? ?????-
?????? ????????????.
ЛЮДИНА ? КУЛЬТУРА
Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реал?зу?ться в культур? думки, культур? прац? й культур? мови.
Культура – це не т?льки все те, що створено руками й розумом люди-
ни, а й вироблений в?ками спос?б сусп?льного поводження, що виража-
?ться в народних звичаях, в?руваннях, у ставленн? один до одного, до прац?, до мови.
Мовна культура – це над?йна опора у вираженн? незалежност? думки, розвиненост? людських почутт?в, у вихованн? д?яльного, справжнього патр?отизму. Культура мови передбача? вироблення етичних норм м?жнац?о нального сп?лкування, як? характеризують загальну культуру нашого сучасника (В. Русан?вський).
??. ????????, ?? ?? ????????? ????? ??????? ??????? ??????. ?? ???????????? ?? ? ????????
Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усно? ? писемно? форм л?тературно? мови та майстерне використання виражальних засоб?в мови залежно в?д стилю, жанру, типу мовлення.
Кр?м того, культура мовлення – це ? в?дпов?дний розд?л мовознавства, який розробля? правила вимови, наголо-
шення, слововживання, формотворення, побудови слово-
сполучень ? речень та вимага? в?д мовц?в ?х неухильного дотримання.
Волод?ючи нормами культури мовлення, можна уник-
нути багатьох проблем, конфл?кт?в, швидше досягти житт?вих ц?лей. Мовлення людини – це сво?р?дна в?зит-
на картка, це св?дчення р?вня осв?ченост? особи, ?? куль-
тури, а разом з тим – це ? показник культури сусп?льства. Словесний бруд, що заполоня? мовлення громадян, мов-
ленн?вий прим?тив?зм, вульгарщина – тривожн? симпто-
ми духовного нездоров’я народу. Ще мудрий Езоп дов?в, що наше слово – це ? найкраще, що ? в розпорядженн? людини, ? найг?рше, чим вона волод??.
??????? ???????? ????????
???????? ???????? ????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 18
30.06.2010 14:36:12
19
Культура мовлення
Основн? вимоги до культури мовлення
Якост? мовлення
Правила мовлення
Зм?стовн?сть Продумувати тему й основну думку висловлювання; п?дпо-
рядковувати матер?ал тем? й основн?й думц?; говорити й писати лише те, що добре в?домо; не говорити й не пи-
сати зайвого
Лог?чна посл?довн?сть
Говорити й писати посл?довно, забезпечувати смислов? зв’язки м?ж словами ? реченнями в текст?, систематизу-
вати д?браний матер?ал
Багатство
мовних
засоб?в
Використовувати р?зноман?тн? мовн? засоби (слова, сло-
восполучення, речення), уникати невиправданого по-
вторення сл?в, однотипних синтаксичних конструкц?й
Виразн?сть Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку, бути ориг?нальним у висловлюванн?
Точн?сть Знати предмет мовлення й закони л?тературно? мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточн?ше передати зм?ст висловлювання, правильно використо-
вувати багатозначн? слова, синон?ми, омон?ми, антон?ми, парон?ми, фразеолог?зми
Доречн?сть Ураховувати адресата висловлювання, як буде сприйня-
те сказане, за яких обставин в?дбува?ться сп?лкування
Правильн?сть Дотримуватись орфоеп?чних, лексичних, фразеолог?чних, словотворчих, граматичних, орфограф?чних, пункту-
ац?йних та стил?стичних правил л?тературно? мови
Основою мовленн?во? культури ? грамотн?сть, тобто дотри мання загальноприйнятих л?тературних норм у ко-
ристуванн? лексичними, фонетичними, морфолог?чними, синтаксичними ? стил?стичними засобами мови. Але мовлення ма? бути не т?льки правильним, а й лексично багатим, синтаксично р?зноман?тним. Щоб цього досяг-
ти, потр?бно вслухатися в живе мовлення, вдумливо чита ти р?зну л?тературу, звертаючи увагу на вживання окремих сл?в, на особливо вдал? висловлювання, на побу-
дову речень. Треба активно розвивати сво? мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебу довувати сказане, шукати найкращ? вар?анти вислов лювання.
Багатство мовлення визнача?ться смисловим насиченням слова, що створю?ться правильним ? доречним засто-
суванням у мовленн? синон?м?в, омон?м?в, парон?м?в, ба-
гатозначних сл?в. Емоц?йне забарвлення текст отриму? завдяки використанню р?зних суф?кс?в, фразеолог?зм?в, присл?в’?в, приказок.
??????????? ? ????????? ????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 19
30.06.2010 14:36:12
20
Культура мовлення
Значно зб?днюють мову, роблять ?? невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? зам?сть чому?; спрямувати увагу на виконання завдань зам?сть старанно виконувати завдання. Так? вислови доречн? лише в оф?ц?йно-д?ловому сп?лкуванн?. Засм?чують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажу-
чи), паузи вагання (е-е..., гм..., той..., ну...), лайлив? слова та нецензурн? вислови, простор?ччя тощо. Потр?бно також доречно вживати терм?ни та ?ншомовн? слова.
???????? ?????! Культура мовлення т?сно пов’язана з культурою мис-
лення. Якщо людина ясно, лог?чно мислить, то й мовлення в не? ясне, лог?чне. ? навпаки, якщо в людини нема? думок, якщо вона говорить про те, чого не розум??, то й мовлення в не? плутане, беззм?стовне.
20. ?. ?????????? ?????. ???????? ???? ???? ?? ??????? ?????. ????????, ???? ???-
?? ???????? ????? ??????.
П?СНЯ-ПЕРЕМОГА
Коли Творець подарував Укра?н? П?сню – п?сенною стала Душа укра-
?нц?в. З П?снею вони працювали, святкували, проводжали родак?в до вогнищ предк?в, ставали удатн?шими, славн?шими.
Уже мала П?сня новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку, Вес?льничку. Слава про те диво по вс?х усюдах гордо котилася!
Не м?г змиритися з такою красою, з таким усп?хом Рода-Творця Чор-
нобог. Тож якось, коли вдосв?та П?сня з доньками молилася у сво?му Храм?, незчисленне в?йсько Темряви оточило ?х, густим непроглядним мороком закрило в?д Ока Сонця.
– Побачимо, – мовив до П?сн? Чорнобог, – як люди тебе люблять, як визволяти кинуться! А без живильно? енерг?? св?тла ти хутко за-
чахнеш!
Спершу, ? справд?, ус? лише сл?зно журилися, але скоро см?лив?ш? ру-
шили до Храму П?сн?, який височ?в на найвищ?й гор?. Та дорога була надзвичайно важкою. Люди терп?ли холод, голод, ранилися об гостре кам?ння, зривалися в пр?рву... Слабодух? повернулися, мовляв: жили ж соб? якось без п?сень, то й дал? проживемо. Але найвитривал?ш? ? найхо-
робр?ш?, т?, що усв?домили глибину, ширину, висоту сутност? Людини, ?з запаленими факелами, св?чками, з г?лочками дерева верби (з не? вони майстрували бандури, вважали сим-
волом Матер? Всесв?ту ? пров?сницею Весни) все ж д?йшли до оточеного злими силами Храму, де на них оска-
жен?ло накотився чорний Смерч. По-
гасив факели ? св?чки, крутив людей по земл?, шмату вав одяг ? т?ло. Зда-
валося – це вже к?нець... Та раптом вербов? г?лочки задзвен?ли бандурно ?... розкв?т ли!
Це Сонце, почувши тривожну, сигнальну музику верби, послало на т? звуки сво? пром?нц?. Темрява ро-
В. Ольдрих. Чар?вний концерт
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 20
30.06.2010 14:36:12
21
Культура мовлення
з?рвалася на шматки – ? золотими пото ками поллялося св?тло! Нажаха-
н? вояки П?тьми з криками рвонули навт? кача.
А знесилена П?сня стр?пнула веселковими крильми, злотострунним волоссям ? засп?вала, а разом з нею сп?вали ледь жив? люди. ? в?д то? незнищенно? енерг?? народилася ще одна донька П?сн? – П?сня-Перемога (Н. Петрук).
??. ????????????? ????? ???????? ?????????? ? ????? ????? ???????? ????????. ????????????? ??????????? ???????? ?????????.
???. ???????? ? ???????? ???? ??????. ?? ?????? ?????? ?????????? ????????? (????). ???????????? ?????????? ?? ???????? ????????.
????????? ? ????????, ??????? ?? ???????? ?????? ? ???????? ????????? ???????? ??????: «????????? ?????? ?????? ??????????? ?????????».
– ??, ????? ?? ???? ???? ?????????, – ??????? ??????.
– ????? – ?????????? ????.
– ?? ???? ? ??? «??????? ?? ??????».
?? ?? ???????, ???? ????? ???????? ??????? ??????? ??????????? ???? ?????????.
?????????? ????????
21. ?’?????? ???????? ???????? ??????? ????-?????????. ???????? ? ???????? ? ???? ???????????????. ?? ??????? ????????????? ????????? ????????? ??? ????????? ?????????.
В?йськовий – во?нний; особовий – особистий; афект – ефект; ефект-
ний – ефективний; авторитетний – авторитарний; корисний – ко-
рисливий; пам’ятка – пам’ятник; показник – покажчик; кампан?я – компан?я.
22. ?. ??????? ???????, ?????????? ?? ????? ?????? ??????????? ???????? ????? ????, ??, ?????? ?? ????? ??’???? ????????? ??????. ?? ????????? ??? ??-
??????????? ????????? ??????? ???????? ???????????? ? ??????????????? ?????????
Зайшов до ?сторичного музею, дивився на реч?, ... якимсь чином не згор?ли в час?, на зброю, ... якимсь чином не заржав?ла, на книги, ... випускалися бозна-як давно ? ... горталися впродовж стор?ч новими й новими людьми, ... шукали в них загадки в?чного (За В. Шевчуком).
??. ?????????? ????? ???????, ???????? ???? ???. ??????????? ????????? ???? ????? ?? ????? ???????.
23. ???????????? ???????. ???????? ???? ????????? ???????. ????????????? ??????? ????????. ????????????? ??????? ????? ????????.
1. Питання йшло про нове буд?вництво школи на протяз? року. 2. На нарад? було розглянуто комплекс питань, пов’язаних з аграрним ком-
плексом. 3. Текст заяви ма? бути лакон?чним ? стислим. 4. Публ?ка за-
хоплено слухала тр?о з трьох виконавц?в. 5. Питання про цей апарат досл?джувалося в к?лькох досл?дженнях. 6. У подальшому майбутньому п?дпри?мство плану? покращити результати роботи. 7. У травн? м?сяц? кияни святкують день м?ста. 8. Сво?ю працею прац?вники галуз? зм?цню-
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 21
30.06.2010 14:36:12
22
Культура мовлення
ють економ?ку держави. 9. Ми завжди пам’ята?мо ? не забува?мо по-
вчальн? стор?нки ?стор?? нашо? кра?ни. 10. В?дкривши оч?, в?н побачив, що св?тло в к?мнат? вже виключено, а у в?дкрите в?кно лл?ться яскраве сонячне пром?ння.
???????
Правильно Неправильно
Йдеться про навчання.
Розплющити оч? п?сля сну.
Я пам’ятаю про вас.
Вибачте.
Мова йде про навчання.
Розкрити оч? п?сля сну.
Я пам’ятаю ? не забуваю про вас.
Я вибачаюся.
24. ???????? ?????. ???? ????? ???????? ???????? ?????? ? ????????? ???-
??, ???????????? ?????????
25. ?’?????? ???????? ???????? ????, ??? ???????? ??????? ? ??????? ??????-
??????? ????. ????????, ??? ? ????????? ???? ????????????? ???? ???? ????????, ???????????, ???????? ????????? ? ???? ?? ?????? ??????????? ???????. ?? ??-
????? ????????????? ????????? ????????? ??? ????????? ?????????.
Авторитет – повага, пошана, престиж, вага.
Аргумент – доказ, п?дстава, об?рунтування, мотив.
Дефект – помилка, прорахунок, хиба, вада.
Ремонтувати – лагодити, налагоджувати, виправляти, в?дновлювати.
Ч?ткий – ясний, очевидний, недвозначний, однозначний.
Екстрений – негайний, сп?шний, терм?новий, надзвичайний, нев?дклад ний.
Енерг?йний – р?шучий, наполегливий, активний, працьовитий.
Основний – головний, найважлив?ший, найактуальн?ший, першочер-
говий.
Стимул – причина, поштовх, руш?йна сила, ?мпульс.
??. ???????? ? ???????? ??????? ? ?????? ?????? ?????? ? ???????????? ????? (?? ?????).
26. ????????.
?? ?? ????????? ?????? ???????????? ??????????? ??????? ?? ?????????: «??????? ????????????? ??????? ? ????, ??? ??????? ???, ?? ?????, ??? ?? ??????»? ?? ??????? ??????? ?????? ???????? ? ?????? ???-
?????
27. ?. ?????????? ?????. ??????????, ??? ?????? ???????? ???????? ? ?????, ?? ??? ????? ????? ???????.
ПОВНА КОНСОЛ?ДАЦ?Я
Добрий день, Пол?но Платон?вно!
Не знайшовши консенсусу, ти незначну конфронтац?ю так близько прийняла до серця, що нав?ть не погодилася на деякий консорц?ум ? ви-
р?шила припинити наш? стосунки.
Я ще раз оф?ц?йно заявляю, що н?яко? альтернативно? тоб? особи в мене нема?. У тому, що часто приходив п?зно, винуват? бриф?нги, бо я маю високий рейтинг ? мен? доручали ?х проводити.
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 22
30.06.2010 14:36:12
23
Культура мовлення
Спод?ваюся, що ти все добре обм?рку?ш, прийдеш до конверс?? ?, незва жаючи на плюрал?зм наших думок, повернешся ? в нас з’явиться повна консол?дац?я.
Усе буде о’кей. Чекаю. Кирило (Ф. Лузан).
??. ???????? ????? ??????????? ?????????? ?, ????????????? ????????? ???? ?????? ????, ???????? ?? ??? ?????????? ????????????. ?????????? ????? ????-
??, ????????? ????? ??????????? ?????????? ???????????? ??????????????. ?? ?? ???????? ?? ???????? ??????????? ???????
28. ?. ?????????? ?????? ???? ? ?????????? ??????????. ??? ????? ?????? ??????-
????? ?????? ??????? ?????????? ? ?????????? ???????
Прицокало, прибилось, притекло,
Припало, пригорнулось, причинилось,
Заплакало ? – никма утекло
Чорняве полум’я з печальними очима.
До телефону – в?н його не бачив.
Хоч телефон – сюди-туди: нема!
А н?ч, а дощ, а град по ринвах скаче,
? груша з грушами прибилась до в?кна.
Прицокало, прибилось, прилюбилось...
Узяв у голову, чи, може, так – приснилось!
Чорняве полум’я, чорняву ту зав?ю
Узяв у душу, як блакитний сон.
А чути плач – то плаче телефон,
Просунувши у н?ч свою холодну шию.
(М. В?нграновський)
??. ??? – ?????? – ??? ?????. ???????? ???????? ?? ????????? ????. ?? ??????? ????????????? ????????? ?????????.
29. ?. ???????? ???????? ???????? ??????? ??????????????. ?????????? ???? ?? ??? ?? ?????? ????????? ??? ??????? ??????????? ??? ???????????? ?????????????? ? ?????????
Колесо ?стор??, нар?жний кам?нь, тернистий шлях, титан?чна боротьба, берегти як з?ницю ока, вогнем ? мечем, альфа ? омега, манна небесна, грати першу скрипку, покласти в довгий ящик, за с?мома замками, в?тер у голов?, б?сики пускати, перейти руб?кон, вивести на чисту воду, розставити вс? крапки над «?», сид?ти на ши?, пов?яло ?ншим в?тром, п?ти за в?тром, дрижаки хапати.
??. ???????? ? ???????? ??? ??????? ? ???????????????. ??????????? ???????????-
?? ?? ????? ???????.
???????? ?????! Окрем? поняття можуть передаватися р?зними части-
нами мови. Наприклад: ?менником ? д??словом (ходьба – ходити), при-
кметником ? ?менником (мудрий – мудр?сть) та ?н. Це да? змогу уникати одноман?тност? та ур?зноман?тнювати текст.
Пор?вняйте:
усп?шно виконав завдання – виконав завдання з усп?хом
побачив Марусину доньку – побачив доньку Марус?
потребу? санаторного л?кування – потребу? л?кування в санатор??
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 23
30.06.2010 14:36:12
24
Сп?лкування
30. ????????? ???????? ?????? ?? ?????????????? ?????????.
??????? ?. ???????? ????-???? ?? ???????? ?. ??????????????? «????????. ??????», ???????????? ???????? ? ?????????? ???????? ?? ?????????????? ???????????? ????? ?????? ??? ????????? ??????????????. ??????? ?. ???????? ????-????????? ?? ???? ? ???: «??????????? ? ????? ??????», «????? ?????? ????», «? ????? ?????????? ???????». ???????? ????? ?? ???????????? ????????????? ?? ??????? ?????????????.
????????
1.
???????? ???????? ???????? ??? ??????? ?????, ??? ????, ??? ??? ??????? ??????? ???? ????????????? ????????, ????? ????.
2.
??????? ????? ??? ??, ??? ???????? ???? ??????????, ??????? ??-
?????????, ???????, ????????, ??????, ????????, ??????????.
§ 3. Сп?лкування. Мовленн?ва д?яльн?сть
Про сутн?сть сп?лкування та його види,
а також про вербальн? й невербальн? засоби сп?лкування
в р?зних видах мовленн?во? д?яльност?
??????????
?? ??? ??????????? ?????? ? ????????? ????????????
?? ? ???? ????? ? ???????? ???????????????? ?????? ? ??????
31. ?. ?????????? ??????? ?? ??????? ???? ???? ????????, ????????? ?????????? ??????? ? ??????? ???????????????.
П?НГ-ПОНГ
– добридень –
– здрастуйте –
– як справи? –
– спасиб? – добре – як у вас?
С. Васильк?вський. Монастир. Пейзаж
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 24
30.06.2010 14:36:12
25
Сп?лкування
– робота – л?то – спека – спрага –
– а настр?й? –
– добре –
– все гаразд –
– неправда – оч? –
– вам здалося –
– ви збл?дли –
– обережно – м’яч!
– вогнем мовчання зайнялося –
схрестились погляди – пробач –
кажи слова легк? й порожн? –
кажи ?х знов –
кажи ?х знов! –
а так дивитися не можна
в наст?льн?м тен?с? розмов.
??. ??????????, ??? ??????? ????? ?????????? ? ?????. ???????? ???? ?????. ??? ???? ?????????? ???????? ?? ???? ??? ????????? ??????? ??????? ? ??????
Сп?лкування – це обм?н ?нформац??ю, передача ?? одн??ю людиною ?нш?й.
У процес? сп?лкування можна п?знати ?нших людей, обм?ня тися з ними ?нформац??ю, сп?впрацювати з ними ? водночас пережити емоц?йний стан, що виника? в резуль-
тат? цього.
Зд?бн?сть до сп?лкування завжди була одн??ю з найваж-
лив?ших людських якостей. До людей, як? легко вступа-
ють у контакт ? вм?ють привернути увагу до себе, став-
ляться ?з симпат??ю. ?з замкнутими людьми намагаються обмежити контакти або взагал? уникати ?х.
П?д час сп?лкування дуже важливо будувати сво? вислов-
лювання з урахуванням мовленн?во? ситуац??. Основни-
ми ?? умовами ?: адресат мовлення, тема й основна думка висловлювання, мета ? м?сце сп?лкування.
Сп?лкування може бути усним та писемним.
У сукупност? основних мовних засоб?в (у лексиц?, фоне-
тиц?, граматиц?) усне й писемне сп?лкування майже не розр?зняються, але ?м властив? й специф?чн? ознаки. Ос-
новна в?дм?нн?сть поляга? в тому, що усне сп?лкування розраховане на слухове сприйняття, найчаст?ше нетрива-
ле, неповторюване, а писемне – на зорове сприйняття, ???????????
?????????? ????????
???? ?? ??????? ???????????
Г. Шпонько. Гра в п?нг-понг
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 25
30.06.2010 14:36:13
26
Сп?лкування
яке може в?дтворюватися без зм?н багаторазово й перед-
бача? попередн?й анал?з. Писемне сп?лкування пов’язане з обдумуванням. Усне сп?лкування звичайно ? ?мпров?зо-
ваним, ч?тко ?ндив?дуал?зованим, емоц?йним та експре-
сивним.
Писемне сп?лкування характеризу?ться точн?шим слововживанням, б?льшою к?льк?стю абстрактно? та тер-
м?нолог?чно? лексики, широким використанням склад-
них синтаксичних конструкц?й, в?докремлених член?в речення, вставних сл?в.
В усному сп?лкуванн? часто по?днуються р?зностильо-
в? елементи (простор?чн? слова, д?алектизми, жаргон?зми тощо). Для усного сп?лкування типовим ? вживання про-
стих синтаксичних конструкц?й.
32. ???????? ?????.
???? ??????????? ?????????? ??? ?? ???????? ???-
???, ?? «? ???? ???????? ????? ??????? ?? ?????? ?????, ??? ? ???????»?
За характером зв’язку сп?лкування под?ля?ться на:
? контактне (безпосередн?, один на один);
? дистанц?йне (опосередковане, за допомогою письмових чи техн?чних засоб?в, в?ддалених у час? чи в простор? учасник?в сп?лкування).
За використанням знакових систем вид?ляють так? види сп?лкування:
? вербальне (словесне);
? невербальне (безсловесне).
За деякими даними, 50–70 % ?нформац?? в?д сп?врозмов-
ника ми отриму?мо невербальним каналом. Понад дв? ти-
сяч? рок?в тому китайський мудрець Лу Ван випадково зустр?в незнайомого юнака, якому в?ддав за дружину свою доньку. Проз?рливост? мудреця можна дивуватися: через к?лька рок?в юнак проголосив себе повелителем П?днебесно?, першим ?мператором династ?? Хань. Щасли-
вий тесть стверджував, що винятков? зд?бност? та велике майбутн? в?н прочитав у рисах обличчя незнайомця. Невербальн? засоби сп?лкування довол? р?зноман?тн?.
Невербальн? засоби сп?лкування
В?зуальн? засоби М?м?ка, жести, просторова дистанц?я, поза, постава, зовн?шн?й вигляд
Ауд?альн? засоби Як?сть голосу, його д?апазон, темп, ритм, висота звуку, мовн? паузи, см?х, плач, з?тхання, плескання, кашель тощо
Тактильн? засоби Потискання рук, об?йми, поц?лунки, поплескування по плечах тощо
Ольфакторн? засоби
Запахи навколишнього св?ту, природн? та штучн? запахи людини
????????? ? ??????????? ???????????
????????? ? ??????????? ???????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 26
30.06.2010 14:36:13
27
Сп?лкування
Трактуючи невербальн? засоби сп?лкування, варто звер-
нути увагу на нац?ональн? традиц?? сп?врозмовник?в. Наприклад, майже вс? ?вропейц?, хитаючи головою звер-
ху вниз, передають згоду, болгари – незгоду, японц? п?дтверджу ють, що уважно слухають сп?врозмовника. Для китайц?в п?днят? брови – знак гн?ву, а для амери-
канц?в – властива ?м манера здивування.
Значення багатьох рух?в ? жест?в зумовлен? культурним середовищем, у якому ми живемо.
Жестом ? м?м?кою треба вм?ти користуватися для поси-
лення смислово? виразност?, пам’ятаючи при цьому, що жести втрачають свою виразн?сть при частому повто рен-
н?, що запас жест?в у кожно? людини досить обмежений ? що мова м?м?ки ? жест?в не може ? не повинна зам?няти мову сл?в.
Варто пам’ятати про вади жестикуляц??: зайв? рухи зава-
жають слухачам, не дають ?м зосередитися; одноман?тна жестикуляц?я втомлю? слухач?в, набрида? ?м; б?дн?, прим?тив н?, вульгарн? жести розц?нюються як невихо-
ван?сть; незграбн? рухи, недоладна м?м?ка см?шать сп?в-
розмовник?в (як ? жести випадков? або неприродн?); рухи, розрахован? лише на зовн?шн?й ефект, в?дштовхують сп?врозмовника.
П?д час сп?лкування потр?бно триматися якомога про-
ст?ше й природн?ше. Нема? н?чого г?ршого, н?ж коли сп?врозмовник пом?ча? неправду в мовленн?, надуман?сть ? переб?льшен?сть ?нтонац?й, фальш у жестах та повед?нц?. У тих випадках, коли ?нформац?я, яка переда?ться словами, не в?дпов?да? тому, про що говорять жести, м?м?ка, ?нтонац?я, на б?льшу дов?ру заслугову? ?нфор-
мац?я невербальна.
???????? ?????! ? жести, ? м?м?ка – це ?нту?тивне вираження думки, тому не можуть бути наперед п?дготовленими. Вони визначаються си-
туац??ю сп?лкування, настро?м сп?врозмовника, а не лише темою розмови.
33. ?. ?????????? ?????. ???????? ???? ?? ???? ??????????? ??????????. ?????-
?????, ???? ? ?????? ????? ????????? ??????????? ????????? ?? ???????.
ГОЛОВНИЙ ЗАКОН – У ДУШ?
У бл?до-синьому неб? вставало понад ст?ною темно-зеленого л?су багря не сонце. Самоцв?тн? крапл? роси заграли на трав?.
Христина глянула на обр?й, тривожно промовила, уперше порушив-
ши мовчання:
– Спека буде. Вчора грим?ло, грим?ло, а дощу нема. Усе сухе довкола, мов трут. Кинь с?рника – спалахне. Хоч би дощ? пройшли.
Дорогу переб?г за?ць. Зупинився, п?днявши вуха. Не посп?шаючи, по-
стрибав дал?. Сава засм?явся.
– При?мно. Не бо?ться.
?????? ?? ?????
???? ????????????
?????? ? ???????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 27
30.06.2010 14:36:13
28
Сп?лкування
– ? це лише за п’ятнадцять рок?в. Ран?ше тут теж все було знищено. Порожн?й л?с був. Мисливц? в сезон полювання винищували все, нав?ть по воронах стр?ляли.
– Лише п’ятнадцять рок?в? – зди-
вувався хлопець. – А великий у вас запов?дник?
– Три тисяч? гектар?в. Крапля в мор?. К?лька сп?вроб?тник?в: я – еколог, ? знавц? флори, фауни. П’ять чо ло в?к. Семеро ?гер?в. Але нав?ть за цю площу йде б?й. Загот?вельн? ор ган?зац?? кричать, що план у них горить, а в нас ?, мовляв, багато дерева, котре можна безбол?сно реал?зувати. Слово яке страшне – реал?зувати!
– А до чого тут ?хн?й план? У них – сво? л?си, у вас – сво?.
– Заздр?сно, що добро пропада?, – г?рко всм?хнулася Христина. – Та н?чого. Ми вою?мо. Тепер стало легше, газети п?дхопили ?де? захисту природи. ?нститут ботан?ки нам помага?. Та браконь?ри не сплять. Сам бачив, як? «красунчики» ходять. ? перед убивством не зупиняються.
– Дивно. ? закон про захист природи, а люди...
– Головний закон – у душ?. Нам треба було формувати твердин? кра-
си, закону, любов?. А ми ?гнорували душу, усе дбали про т?ло, про чере-
во. От ? стала природа для багатьох людей джерелом насолоди, спожи-
вання (О. Бердник).
II. ?’?????? ?? ????????? ????????? ???????? ???????? ????????? ????. ??? ? ??? ???? ? ????????????, ? ??? – ???????????????
III. ?? ?????? ?????? ????????? ??????-??????????? (? ????? «????????? – ?????????») ????????? ? ????? ????????.
34. ????????.
??? ?????? ? ??????? ???????? ?? ? ??????????, ???? ???? ????-
????? ???????????? ??????????
35. ?. ??????? ?????????????, ???????????? ????????? ????????? ?????. ??? ? ????????????, ?? ???? ?????, ????? ??????? ? ???????????? ???????? ???? ????????. 1. Промова так само як ? наш? вчинки створю? сприятливе враження т?льки тод? коли вона сповнена невимушеност? простоти й щирост? (Ф. Вейсс). 2. Виразний погляд доречно зроблений рух т?ла варт? ?нод? значно б?льше вс?х промов (Г. Гайар). 3. Бес?да мистецтво в якому супер-
ником людини виступа? все людство (?мерсон). 4. Лекц?я переобтяжена фактами нагаду? вогнище наст?льки завалене дровами що воно почина? згасати (Д. Мендел??в). 5. Тон голосу оч? ? вираз обличчя мовця ? не менш красномовними н?ж сам? слова (Ж. де Лабрюй?р). 6. Можна язи-
ком говорити одне а обличчям ? жестами виражати прямо протилежне (?. Нь?во). 7. Жести й манери мають бути як мимов?льний насл?док сер-
дечних рух?в а не навпаки... (Ф. Вейсс). 8. Хто н? про що не запиту? той н?чому не вчиться (Фуллер). 9. Ум?ння вести розмову це талант (Стен-
даль).
??. ????????? ????????? ???????????? ?????? ?????????? ???????. ?????????? ?????.
Карпатський б?осферний запов?дник
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 28
30.06.2010 14:36:13
29
Сп?лкування
36. ?. ?????????? ?????. ???????? ????? ???????? ??????? ???????? ??????????? ? ???????? ????????. ????????????? ???? ?????????? ?????????, ???????? ????? ?? ????????? ? ??????????? ?????? ???????????.
В?д дверей почулися прудк? кроки, постать у б?лому кинулася до хво-
рого, замерехт?ли син? оч?, повн? сл?з ? страждання, брови, так? ж густ?, як ? в Гриця, з?йшлися на перен?сс? з н?мим запитом.
– Братику, братику... Як тоб?, що тоб??
Гриць пригорнув ?? голову до себе, поц?лував у чоло.
– Соколице моя, сестро... прилет?ла? Спасиб?, спасиб?... Батьки не знають?
– Що ти, що ти? – кр?зь сльози промовила Христина, пестячи його щоки, схудл? руки. – Мама не витрима?, як знатиме все. Краще при?деш у гост?, скажеш, що перен?с якусь недугу, але про б?йку з бандитами – н? слова!
– Згода, згода! – усм?хнувся Гриць. – Сам хот?в просити про це... (О. Бердник).
??. ???????? ?????????? ? ???????? ????? ??? ???????? ???????. ????????? ???-
????????? ?????????. ??????????? ???????? ?????????? ?????? ??? ???????.
37. ?????????? ? ?????. ???????? ? ????????? ?????????? ??????????? ??? ????? ?????. ??????? ?????????????? ?????? ?????? ? ????? ??????? ??????: ?) ????? ? ??? ??????????? ????????? ???????; ?) ????????? ?????????????? ?????? (?? ???????); ?) ????????????? ???? ????????? ???????????; ?) ??? ????-
??????? – ???????? ?? ??????????, ???????? ?? ??????????, ?????????, ????????-
?? ?? ????????, ??????????, ??????; ?) ?????????? ?????????????? ??????; ?) ?????? ??????? ??????? ???????????; ?) ???????? ??? ?????????? ???? ??????-
?????.
38. ?????????? ?????. ??? ?????? ???????? ???? ???????????? ???????????? ??????? ??????????? ??? ?????? ???? ?? ??? ????? ????? ????????????? ? ?? ????? ? ???????? ???
ПОРАДИ ПРОМОВЦЮ
Виступ почина?ться не з? сл?в, а з жест?в.
Надзвичайно важливо, якими рухами ви розкладете перед собою пап?р ц?, витягнете окуляри, в?дкинете з лоба пасмо волосся. Прийнятн? лише так? рухи, як? не видають, що у вас тремтять руки або по спин? ст?ка? п?т. Не радимо навалюватися л?ктями на край трибуни – можуть по-
думати, що ви не трима?теся на ногах. Рекоменду?ться все, що св?дчить про те, що ви ? трибуна – не два автоном-
них механ?зми, а ?дине ц?ле. Тому ма? сенс зняти з руки й покласти на пюп?тр* трибуни годинник: ство-
рю?ться враження, начебто ви лише переклали ?х з одн??? д?лянки т?ла на ?ншу...
Ораторам пропону?ться час в?д ча-
су, проб?гши очима текст наступно? фрази, п?двести оч? на зал, задумливо Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 29
30.06.2010 14:36:13
30
Сп?лкування
зморщити лоба й вимовити цю фразу як св?жу думку, яка т?льки-но прийшла в голову. Однак не забудьте при цьому тикнути палець у к?-
нець фрази, бо якщо, в?дшукуючи продовження промови, ви надовго замовкнете, весь ефект «св?жо? думки» вилетить у трубу.
Трапля?ться, що оратор не може раптом знайти одного листочка п?дготов лено? промови або перекону?ться, що захопив ?з собою не той текст. Що тут робити? Спок?йно розвед?ть руки ? оголос?ть, що на зни-
клому листочку було виписано дуже багато нових ? дуже точних даних, як? напам’ять могла б в?дтворити х?ба що електрон на машина.
Якщо б?ля вас поставили склянку з водою, то в?дпивати можна не б?льше двох раз?в.
? головне: трибуну потр?бно залишати з упевнен?стю, що ви не сказа-
ли щось таке, чого говорити було не треба (В. Жил?нскайте).
*Пюп?тр – п?дставка для нот або книжок у вигляд? похило? рамки або дошки.
39. ???????? ???? ????? ???????? ????? ?????????: «????????? ??????? – ?? ?????? ??? ?????????? ?????? ? ????????? ????? ?????», «????????????? – ?? ??? ???????, ?? ??? ????? ??????? ????? ????? ?????? ? ?????».
Мова не лише активно використову?ться у сфер? духовно? культури, а й пов’язана з виробництвом, його галузями та процесами, ?з соц?альними в?дносинами. Знати мову сво?? профес?? – це значить в?льно волод?ти, послугову-
ватися лексикою свого фаху. Правильного профес?йного сп?лкування людина вчиться все сво? життя. Знання мови профес?? п?двищу? ефективн?сть прац?, допомага? краще ор??нтуватися на виробництв? та в безпосередн?х наукових ? д?лових контактах.
Одним з найголовн?ших лексичних масив?в профес?йно? мови ? терм?нолог?я. Використовуючи терм?ни в про-
фес?йному сп?лкуванн?, потр?бно дотримуватися таких вимог: а) кожен терм?н ма? лише одне значення в певн?й галуз?; б) якщо певний терм?н виклика? сумн?в, то потр?бно перев?рити його написання чи тлумачення за словником.
40. ?. ?????????? ??????? ????. ???????? ? ????? ?????????? ???????. ????????? ??? ??????? ?????????? ????????? ??????????. ?’?????? ?? ????????? ???????? ???????? ?? ?????????? ??? ????.
ОС?НН?Й ТЕАТР
Сховалися артисти за лаштунки,
? я в театр? св?й шукаю сектор,
Прем’?ра буде в осен?-чаклунки,
З-за хмар наводить сонце св?й прожектор.
Зав?са звисла золотом на сцену,
В?три ?? повол? п?д?ймають,
Ц?кав? глядач? навколо мене
Листки-програмки вкотре розглядають.
?????????? ???????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 30
30.06.2010 14:36:13
31
Сп?лкування
Смичок торкнувся скрипки – ? повол?
Озвавсь оркестр, злет?ли дивн? звуки,
Струнка бер?зка засп?вала соло,
Зд?ймаючи до неба сво? руки.
Тут ц?лу н?ч трудився декоратор,
З ниток дощу в?н сизий ткав серпанок,
Ось дуб на сцен?, наче глад?атор,
Що захища? н?жних полонянок.
? ось – ф?нал ? шквал аплодисмент?в,
Тр?умф... Поклони... ? щаслив? сльози –
Заходжу в золот? апартаменти,
Несу жоржини з ?скрами морозу.
(Г. Дудка)
??. ?????????? ? ?????.
?????? ???? ????????, ?????????? ?? ?????? ?????? ?????? ??????. ?????????? ?? ??????? ?????? (10–12 ??????) ????????-
???? ????????? ??, ?????????????? ?????????? ?????????? ??????? ?? ??????? ?????? ? ?????.
41. ?. ??????, ?? ?? ???????? ?? ?????? ? ???????????. ?????????? ?????? ?????????, ????????? ? ????? ???????? ?????, ? ????? ????? ?????????.
1. Як (назива?ться, зветься) Ваша посада?
2. Хто (?, явля?ться) Вашим безпосередн?м кер?вником?
3. Як? Ваш? основн? функц?ональн? (обов’язки, зобов’язання)?
4. Яку зароб?тну (плату, платню) Ви (отриму?те, одержу?те)?
5. Якою ? тривал?сть Вашого (робочого, роб?тничого) дня?
6. Якими (навичками, навиками) волод??те?
??. ???????? ????????? ??? ????? ?????? ?? ???????? ???????????.
42. ???????, ??????????? ???????? ???????.
1. Я настоюю на зв?льненн? Василенка з посади. 2. Я прийшов до та-
кого висновку. 3. Я не раз п?дн?мав питання про п?двищення зарплатн?. 4. Мо? заключення сл?дуюче. 5. Ця пропозиц?я заслугову? уваги. 6. Наш? думки сп?впадають. 7. Я повинен зложити сво? повноваження. 8. Виба-
чаюсь, якщо було щось не так. 9. Вироби п?дпри?мства поступили в прода жу. 10. Ми розробили м?ри по пол?пшенню умов прац?. 11. Збори акц?онер?в проголосили в?дкритими. 12. Буря нанесла велику шкоду пос?вам.
43. ?????????? ? ?????. ?. ???????? ?? 5–7 ??????? ????????? (?? ?????) ????-
????? – ??????? ???????. ?????????? ???????????? ??????? ?????????. ?? ????? ??? ?????????, ??? ?????? ???? ???????? ?? ????????? ??? ????????? ?????? ???????????? ?? ???????? ???????? ????????
Зр а з о к. Зал?зничники – господар? сталевих маг?стралей.
Педагоги, геологи, боксери, гумористи, клоуни, далекоб?йники, кос-
монавти, альп?н?сти, хл?бороби, комбайнери, л?кар?, буд?вельники, л?с-
нич?, скрипал?, письменники, пожежники.
??. ? ??????? ???? ?????? ???????? ? ? ???? ????? ?????? ???? ??????????? ??????? ???? ??????????
Одеський державний академ?чний театр опери та балету
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 31
30.06.2010 14:36:13
32
Мовленн?вий етикет
44. ??’????????? ? ???????? ????, ??? ???????????????? ????? ????? ??????? ??? ??? ??????? ?????????. ???????? ???? ?????????? ???? ?? ?????????? ???????? ???? ?? ????? ?????? ??????????? ? ???????? ???? ?????.
????????
1. ??????????? ? ?????? ????????? ?????. ???? ???? ???? ????? ? ??-
??????, ???????????? ? ???????????, ?????????? ? ????????????. 2. ? ?????? ????? ??????????? ?????????? ???????????????? ????????? ? ??????????? ?????? ???????????.
§ 4. Мовленн?вий етикет
Про етичн? норми мовленн?во? культури,
особливост? нац?онального мовленн?вого етикету
та етику профес?йного сп?лкування
??????????
?? ??? ?????? ????? ??????????? ???????? ??? ??????????? ??????
45. ?????????? ???????’?. ??????????? ? ???????? ?? ?? ??????? ??????? ???-
????????? ???????. ????????? ??? ??????? ???????? ?????????.
1. Не хочеш почути поганих ? дурних сл?в, не кажи ?х сам. 2. Що ма?ш казати – наперед обм?ркуй. 3. Краще недоговорити, н?ж переговорити. 4. Ум??ш говорити – ум?й слухати. 5. Коли сам добре не зна?ш, то не говори. 6. Краще мовчати, н?ж брехати. 7. Треба знати, де що сказати. 8. Бес?ди багато, а розуму мало. 9. Не кидай сл?в на в?тер. 10. Будь доб-
рим слухачем – будеш добрим опов?дачем. 11. Коли хочеш що казати, то подумай, як почати.
Етикет – це сукупн?сть правил повед?нки, що регулюють зовн?шн? вияви людських вза?мин (поводження з оточу-
ючими, форми звертань ? прив?тань, манери та одяг тощо). Етикет функц?ону? в сусп?льств? як сукупн?сть двох форм повед?нки: мовленн?во? ? немовленн?во?.
Мовленн?вий етикет – це сукупн?сть мовних засоб?в, як? регулюють нашу повед?нку в процес? мовлення.
Правила мовленн?вого етикету залежать в?д мовленн?-
вих ситуац?й, до яких належать знайомство, прощання, вибачення, прохання, запрошення, в?тання, пропозиц?я, порада, в?дмова, згода, сп?вчуття, компл?мент тощо. Кож на ситуац?я вимага? використання характерних для не? мовленн?вих формул. Наприклад, п?д час зустр?ч? вжива?мо вислови: Яка при?мна зустр?ч! Рад? вас бачи-
ти! Ласкаво просимо! П?д час прощання говоримо: На все добре! Хай вам щастить! До побачення!
За допомогою етикетних мовленн?вих формул люди на-
лагоджують контакт м?ж собою, виявляють вв?члив?сть, пошану, стриман?сть, такт, п?дтримують доброзичливу ??????
????????-
??? ??????
??????? ???????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 32
30.06.2010 14:36:13
33
Мовленн?вий етикет
тональн?сть розмови. Наприклад: Щиро дякую! Вибачте, будь ласка! Дозвольте зайти! На все добре! Коли ваша ласка, допомож?ть! Мовленн?вий етикет робить сп?лку-
вання людей при?мним, бажаним.
Нац?ональний мовленн?вий етикет постав ?з живо? мов-
но? практики укра?нського народу. «В?н, – за словами укра?нського вченого Мирослава Стельмаховича, – сфор-
мувався ?сторично в культурних верствах нашого народу й переда?ться в?д покол?ння до покол?ння як еталон поряд но? мовленн?во? повед?нки укра?нця, виразник людсько? г?дност? й чест?, укра?нсько? шляхетност? й аристократизму духу... Укра?нське виховання застер?га? д?тей ? молодь в?д вживання грубих, лайливих, образли-
вих сл?в».
Великий князь Володимир Мономах у сво?му «По-
ученн?...» радив ? д?тям, ? дорослим: «при старших го-
диться мовчати, премудрих слухати», «бес?ду вести без лукавства, а щонайб?льше розумом вбирати», «не люту-
вати словом, не ганьбити н?кого в розмов?», «брехн? остер?га тись», «не проминути н?коли людину, не прив?-
тавши ??, ? добре слово ?й мовити».
46. ?. ?????????? ? ????????????? ?????? ?????????????. ??? ?????? ????? ???-
???????? ???????? ???? ??????????
1. Н?що не ц?ниться так дорого ? не кошту? так дешево, як вв?чли-
в?сть (М??ель де Сервантес). 2. Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уважно слухати, спок?йно в?дпов?дати ? припиняти розмову, коли н?чого б?льше сказати (?. Лафатер). 3. Прив?тн?сть ? вв?члив?сть – найкращ? засоби боротьби з нечемн?стю (?. Томан). 4. Дружн? ставлення полегшу? сп?лкування м?ж людьми лише тод?, коли воно щире (?. Томан). 5. Слова – теж вчинки (А. Франц). 6. Одне слово, сказане в?д щирого серця, д?? на наш розум сильн?ше усяких найважлив?ших доказ?в ? переконлив?ше усяких розм?рковувань (А. Ал??в).
??. ????????? ????????? ???????????? ?????? ?????????? ???????.
?????? ???? ? ????? ?? ??????????? ???????? ?????? ????????? ?????? ??-
??????? ? ????????? ????????:
– ???? ????????, ? ??????????? ?????????? ?????? ???????… ????? ????? ?????, ????????? ?????????? ????, ?? ???????? «????? ? ????», – ? ???? ??????? ??? ???????? ?? ????? ??????????? ? ???????? ??????.
– ????, – ????????? ?? ????? ???????, – ?????????? ????? ?? ????? ?????: ? ??? ?????? ?????? ?????? ?????.
??????????, ?? ? ???????? ???????? ???????? ?? ???? ???????????? ??????? ? ??????? ???????.
?????????? ????????
???????????? ??????????? ??????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 33
30.06.2010 14:36:13
34
Мовленн?вий етикет
47. ?. ?????????? ?????, ???????? ???? ???? ?? ??????? ?????. ???????? ? ???????? ???? ??????. ????????? ??? ??????? ?????? ???????????? ???????. ??? ???? ?? ??-
?????? ??????????????
МАГ?Я СЛОВА
Мовознавц? стверджують, що одним з важливих показник?в людсько? шляхетност? ? культура мовлення – поняття не лише л?нгв?стичне, а й психолог?чне, педагог?чне, естетичне, етичне. У багатому мовному арсе-
нал? виробилася й закр?пилася справжня система словесних в?тань: «доброго ранку», «доброго здоров’я», «добридень», «бувайте здоров?» тощо.
Попри те, що в наш побут ув?йшло багато словесних в?тань, укра?нц? завжди були обачливими з ними, до кожного випадку застосовували далеко не весь арсенал. Зранку, в об?д чи ввечер? вживали лише т?, що в?дпов?дають певному часов?. Це ж стосу?ться ? к?лькост? ос?б, ?хнього в?ку, нав?ть соц?ально? належност?. Скаж?мо, коли одинак в?тався з гур-
том людей, неодм?нно вживав множинну форму: «здоровеньк? будьте» чи «доброго вам здоров’я» тощо.
Неабияке значення ма? тон розмови, ум?ння вислухати ?ншого, вчасно й доречно п?дтримати тему. Вв?члив?сть, уважн?сть ? чемн?сть – основн? вимоги мовленн?вого етикету. В?д чемного прив?тання, шляхетного потиску руки, невимушено?, ненав’язливо? розмови виграш обоп?льний. Лихосл?в’я, лице-
м?рн?сть, невм?ння вислухати колегу, навпаки, лише нерву?, псу? настр?й.
? в наш?й мов? коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто користу?мося ми ним, особливо в магазинах? Ц?лий день сто?ть за при-
лавком продавець. Беручи покупку, ми нер?дко забува?мо сказати одне-
?дине слово. А може, воно б зняло в людини втому, п?дняло настр?й.
Вироблен? в?ками й закр?плен? в побут? кращ? форми в?тань-звернень, повсякденного сп?лкування – не звичайна людська забаганка. Це наш повсякденний етикет, наша культура, вза?мостосунки, зрештою, наше здоров’я не лише в буквальному, але й переносному значенн?. Коротше кажучи, це наш спос?б життя (За В. Скурат?вським).
??. ???????? 8–10 ????????? ??????????? ??????, ??? ? ????????? ????????? ??-
??????? ????? ? ????????? ??????? ??????.
48. ?. ???????? ????? ??? ????????. ???????? ?????? ?????? ? ????????????. ??-
????????? ???????? ?????????? ?????? ??? ???????.
Вуста незнайомця здригнулися, на обличч? майнув вираз ?рон??, про-
те слова були прив?тн? й дружелюбн?:
– Доброго ранку, друже. Дивовижний кра?вид – чи не так? Такого внизу не побачиш!..
– Здрастуйте, – в?дпов?в Гриць. – Правда ваша, я вже милувався вс?м цим... але, пробачте...
– Вас хвилю? м?й вигляд?
– Та н?, – розгубився Гук, – але мен? здалося... що вам потр?бна до-
помога...
– Не потребую, – в?дгукнувся весело незнайомець, стр?пнувши довги-
ми чорними кучерями. – Я не божев?льний, як ви подумали... н?, н?, вибачень не треба! Я й не потерп?лий. Такий же мандр?вник, як ? ви. «Дикун». Люблю самотн?сть, красив? м?сця, де можна заглибитися в себе, подумати...(О. Бердник).
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 34
30.06.2010 14:36:13
35
Мовленн?вий етикет
??. ?????????, ?? ?????????? ?????????? ????????? ?????? ??????. ????????????? ???????? ?????? ???????????? ??????? ? ????????? ????????. ???????? ????? ?? ???? ?????????? ? ??????????? (??????? ???? ??????????, ??????? ????????? ???-
?? ?? ??????????????, ????? ??? ???????). ??? ??????? ??????? ????????? – ??-
??????????, ??????????? ?? ????????????????????????
49. ?. ?????????? ?????. ?????????, ?? ?????? ??? ???? ?? ????????? ? ?????. ???-
?? ????????? ??????? ?? ???????? ?? ?????? ????????? ??????
ЗДОРОВЕНЬК? БУЛИ!
Щодня, зустр?чаючись з людьми, ми в?та?мося. В?тання належить до найуживан?ших етикетних вираз?в, воно ? основною формою ?речност?. З його допомогою встановлю?ться контакт м?ж людьми, визначаються ?хн? вза?мини вдома чи на робот?, п?дтримуються дружелюбн? стосунки.
Здавна в Укра?н?, зокрема в с?льськ?й м?сцевост?, ?снувала добра тра-
диц?я: в?татися з людьми незалежно в?д ?х близькост?, знайомства. Це було ознакою вихованост? та шляхетност?.
Виб?р в?тального слова залежить в?д р?зних обставин. Уранц? ми ви-
користову?мо так? слова, як «Добрий ранок!» або «Доброго ранку!». Нин? набува? поширення остання форма як б?льш ?нтимна, яка виража? по-
бажання людин?. Адже ми сво?м прив?танням п?д час зустр?ч? бажа?мо один одному добра, благополуччя. Кр?м того, вираз «Доброго ранку!» звучить набагато тепл?ше у ставленн? до зустр?чного, н?ж вираз «Добрий ранок!», хоча обидв? форми ? нормативними для сучасно? укра?нсько? мови.
У сво?му прив?танн? ми висловлю?мо людин? не лише побажання добра, а й здоров’я. Для цього слугують так? вислови: «Доброго здоров’я!» та «Здра-
стуйте!». Форма в?тання «Здоровеньк? були!» набула в укра ?нсь к?й мов? нац?онального мовного колориту. В укра?нц?в ? ще одне сво?р?дне прив?тання, яке вжива?ться м?ж добре знайомими людьми, – «Мо? шанування!».
Люди р?зного в?ку можуть в?татися по-р?зному: так, молодь або добре знайо-
м? колеги, ровесники часто вживають односл?вне в?тання: «Прив?т!», люди старшого в?ку вживають б?льш уро чист? вирази: «Мо? в?тання!», «В?таю Вас!», а також виражають сво? ставлення до людини, рад?сть в?д зустр?ч?: «Радий Вас бачити!», «Як справи?», «Як здо ро-
в’я?». У святков? дн? в?таються: «З? свя-
том будьте здоров?!», «З Р?здвом Хри-
стовим!», «З Новим роком!» тощо. Часом в?тання може м?стити елемент запросин: «Ласкаво просимо!», «Просимо зав? та-
ти!». У зах?дних рег?онах Укра?ни по-
ширеним ? в?тання «Слава ?сусу!». До цього часу збер?га?ться в наш?й мов? форма прив?тання людини, що зайнята якоюсь роботою: «Боже поможи!», «Бог на пом?ч!»...
В. Волков. Дво?
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 35
30.06.2010 14:36:13
36
Мовленн?вий етикет
Р?зноман?тними й колоритними ? формули прощання в укра?нськ?й мов?. Коли завершують зустр?ч добре знайом? люди, то вживають так? мовн? звороти: «До побачення!», «До зустр?ч?!», «На добран?ч!», «Проща-
вайте!», а в кол? найближчих друз?в – «Бувай!». При цьому можуть використовувати р?зн? побажання: «Усього найкращого!», «Ход?ть здоров?!», «Хай щастить!», «З роси ? води!», «Щасливо? дороги!» тощо.
Коли ж хочуть перервати розмову ? залишити товариство, можна в куль тур-
н?й форм? попрощатися: «Вибачте, мен? час ?ти!», «На жаль, я посп?шаю!»...
Як бачимо, ? чимало р?зноман?тних форм прив?тань та прощань у наш?й мов?, як? св?дчать про ?? багатство, про високу духовн?сть ?? нос??в (О. Корн?яка).
??. ??????, ?? ??? ???????? ????????? ??????? ? ?? ???????? ?????? ???????? ????? ???????????????. ???????? ?????? ????????? ??????????? ??????, ???-
?? ?? ????? ? ???????????? ? ????? ????????.
50. ?????????? ? ?????.
?????????? ??????? ? ????????? ?? ????????? ???-
????????? ???????. ?? ??????? ????????????? ???????????, ??????? ?? ???????? «???????? ????????» (?. 42).
Мовленн?ва ситуац?я Етикетн? мовленн?в? формули
В?тання
З однокласниками:
З учителем:
З батьками:
Прощання
З однол?тками:
З учасниками конференц??:
З редактором газети: Подяка
Людям, як? допомогли в скрутну хвилину:
Мам? (бабус?) за сн?данок:
Екскурсоводу:
Тренеру з футболу: Вибачення
В однокласника:
У брата (сестри):
У перехожого:
У батьк?в:
51. ?????????? ?????. ???????? ???? ??? ? ????? ????????. ??? ???????? ???????? ???? ??????? ??????? ?????? ???????? ???? ?????????? ???????? ???-
????????.
Якою мовою говорити в кожн?й конкретн?й ситуац?? – це проблема для багатьох. Звичайно, серед нас ? т?, хто за будь-яких обставин ужи-
ва? якусь одну мову, – це, безумовно, люди ?з сильною псих?кою, ? ?м не бува? дискомфортно*, коли вс? навколо говорять одн??ю мовою, а вони – ?ншою. «Справа не в тому, якою мовою говорити, а в тому, якою в?дпо-
в?дати», – цей афористичний висл?в мовознавця Св?тлани ?рмоленко можна взяти за кредо сп?лкування двомовних мовц?в, адже тут ч?тко Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 36
30.06.2010 14:36:13
37
Мовленн?вий етикет
висв?тлена установка на сп?врозмовника. Можна, ?гноруючи адресата, вперто говорити якоюсь одн??ю мовою, – ? тод? вс? подивуються ваш?й сил? духу. Можна, перебуваючи в товариств?, де звучать обидв? мови, до одних звертатися одн??ю, до ?нших – ?ншою мовою, ? в цьому раз? вс? пересв?дчаться у ваших комун?кативних зд?бностях. Два протилежних шляхи – а м?ж ними море нюанс?в (В. Синюта).
*Дискомфорт – незручн?сть, в?дсутн?сть належних умов, потр?бних для нор-
мально? житт?д?яльност? людини, виконання певно? роботи.
?? ?????? ?? ????????? ????????? ?? ??????, ? ???? ???????? ???????? ????? «??????» ? «??????», ?? ???????? ?????????? ? ??????????????? «???-
????????? ?????», ??? ??????????? ??? ??????? «??????????» ? «????????-
??» ?? ?????? ?? ????????? ?????????? ?? ?????????? ????????
????????? ?? ?? ?? ???? ????????? ?? ?????? ?????? ? ????????? «???????? ? ???????? ????» (?? ???. ?. ???? ?????).
?????????? ?????? ?????????? ? ???????????, ???????, ?????????.
??? ???, ?????????
52. ?????????? ?????. ??? ??? ??????? ????????? ?? ????????? ? ??????????? ???? ?? ????? ?????
ЯК ЗВЕРНУТИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА
Щоб правильно називати ? звертатися до посадових ? титулованих ос?б високих ранг?в, дотримуючись м?жнародного етикету, варто запам’ятати деяк? мовн? формули.
До монарх?в (корол?в) та ?хн?х дружин звертаються Ваша величнос-
те; про них кажуть – Його (??) величн?сть.
До княз?в монаршого дому, а отже, до принц?в, принцес звертаються Ваша високосте; про них кажуть – Його (??) висок?сть.
До княз?в, кровно не пов’язаних з монаршою родиною, до можновладних ос?б, а також до ос?б, що об?ймають висок? пости (голова уряду, держави), звер-
таються Св?тлий пане, Ваша св?тлосте; про них кажуть – Його св?тл?сть.
Щодо кер?вник?в федеральних, центральних орган?в державно? вла-
ди, посл?в уживаються вирази достойний, високодостойний пане.
Стосовно правопису потр?бно зважити на таке: у шанобливому звер-
танн? чи звертанн? до найвищих посадових ос?б можливе написання Пан на зразок: Вельмишановний Пане Президенте! Високошановний Пане М?н?стре! (З дов?дника).
53. ?. ?????????? ?????. ????????, ? ???? ??????? ?????????? ???????? ????????.
ЯК ВАС ТЕПЕР ВЕЛИЧАТИ?
Як нам тепер величати один одного?
Колись було зрозум?ло: «товариш». Хай в?н хоч на сто рок?в в?д тебе старший, а все одно – «товариш». Я було попросив одного:
– Товаришу, дай прикурити.
В?н ? дав... Та так, що я ледве додому доплентався. ? ще «товаришем» назива?ться.
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 37
30.06.2010 14:36:14
38
Мовленн?вий етикет
Тод? я подумав: «пан». Кажуть же «панове депутати»... П?дходжу до дами в горжетц?:
– Пан?, скаж?ть, будь ласка...
А вона зм?ряла мене п?дведеними очиськами з н?г до голови, пхикну-
ла ? до в?трини одвернулася. Не «пан» я для не?, значить...
Може, про «доброд?я» згадати?.. Згадав. Коли в тролейбус? ?хав. Ви-
р?шив перев?рити. Кажу одному в капелюс?:
– Доброд?ю, закомпостуйте квиток.
В?н чогось розсердився:
– А може, я зовс?м не доброд?й.
Я теж розсердився.
– Ну, тод? ви злод?й, – кажу.
В?н мен?, зв?сно, «в?ддячив». ? не вступилися н? «панове», н? «товариш?»...
П?шов я в нед?лю на базар, послухати, як народ говорить. А там одне одного найчаст?ше величають «дамочкою» або «дядьком».
Так ? питаю в одного:
– Дядьку, поч?м сало?
– По тридцять, небоже.
Не пол?нувався, в словник зазирнув: «неб?ж» означа? «плем?нник». Гарне слово. Треба запам’ятати.
Приходжу в понед?лок до себе в майстерню. Сидять мо? хлопц?, мене чекають.
– Прив?т, неб?жчики. Ану вставайте.
Ще так шпарко мо? хлопц? н?коли не схоплювалися. А Петро нав?ть за?катися почав...
Тепер я до вс?х кажу лише «ей» або «агов»... (За В. Дубом).
??. ?????????? ? ???????? ????????? ????? ????????, ??? ?? ????? ? ??????????? ? ??????????? ?? ???????? ?? ????? ??????, ????????????, ????????, ?????????-
??; ??? ??? ????????? ?? ???????? ? ?????????, ?? ????????? ????? ????? ? ??????-
?? ?????, ?? ???????? ? ????????, ?? ????????????. ? ?????? ????????? ???????-
???? ???????? ? ???????? ???????.
У сп?лкуванн? найкраще виявляються моральн? якост? людини, в?дпов?дн?сть ?? повед?нки загальноприйнятим моральним нормам та принципам.
Виконуючи профес?йн? обов’язки, людина виявля? сво? д?лов? та моральн? якост?, вплива? через них на ?нших. При цьому вона виявля? свою профес?йну культуру. Це
????? ???????????? ???????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 38
30.06.2010 14:36:14
39
Мовленн?вий етикет
поняття означа? в?дпов?дн?сть повед?нки, говор?ння, слухан ня, мовлення в профес?йн?й д?яльност? загально-
прийнятим моральним нормам ? принципам, а також вимо гам, що ставляться до профес??.
Етика службових вза?мин виключа? прояви грубост?, не-
терпимост? до думки ?нших, неправдив?сть та ?н. Пер-
шою етичною вимогою у стосунках кер?вника ? п?длеглих ? вимога поваги ? доброзичливост?: кер?вник н?коли не повинен висловлювати або загалом будь-яким чином про-
являти неповагу до свого п?длеглого. Звичайно, у бага-
тьох ситуац?ях кер?вник повинен сказати: «я вважаю», «я переконаний», «я вимагаю». Так? слова означають, що кер?вник готовий взяти на себе в?дпов?дальн?сть за вир?-
шення якихось проблем. Проте в питаннях, як? не мають принципового значення, кер?вник повинен ум?ти вибрати м’якший вар?ант («я думаю», «мен? зда?ться», «чи не зда-
?ться вам, що»). Саме кер?вник створю? в колектив? потр?бний тон сп?лку-
вання. Це значить, що в колектив? мають розмовляти спок?йно, коректно, вв?чливо, ма? панувати атмосфера доброзичливост? ? вза?моповаги. Як св?дчать соц?ологи, в ображено?, виведено? з р?вноваги людини продуктивн?сть прац? пом?тно знижу?ться. Травму? прац?вник?в ? манера кер?вника багатозначним тоном викликати ?х на розмову до себе. П?сля почуто? по телефону фрази «Зайд?ть до мене» багато людей у глибин? душ? в?дчувають хвилю-
вання, чекаючи непри?мно? розмови. Тому, запрошуючи до себе людину, високопрофес?йний кер?вник хоча б к?ль-
кома словами попередить про тему майбутньо? розмови.
Кожне доручення, завдання, справа тим краще зрозу-
м?л?, чим коротше вони викладен?; потр?бно завжди, де лише можливо, без втрат для зм?сту користуватися загальноприйнятими ? зрозум?лими словами.
54. ???????? ?????????? ?????????? ??????? ???????? ?? ?????? ????????? ????, ????????? ?????? ????? ????:
а) про допуск до складання екзамен?в;
б) про надання в?дпустки;
в) про зв?льнення з роботи;
г) про поновлення на посад?.
55. ?????????? ? ?????. ?????????????? ???????? ?????????? ???????, ???????? ? ?????????? ?? ??????? ?????? (8–12 ??????) ?????????? ?? ?????? ? ??????? ????????.
???????? 1. ?? ?????? ???????????? ?? ??????, ??????? ?? ?????? ?? ???????-
?? ????????????. ??? ????????? ?? ????????. ???????, ????????????, ??????????-
???????, ??????????? ???????.
???????? 2. ?? ?????? ?????????????? ????????. ?? ??? ??????? ?????????. ???????? ????, ?’??????, ?? ???? ??????, ?????????? ? ????????? ????????.
???????? 3. ?? ???????? ????????. ? ???????? ? ???????? ?????. ?? ?????? ???-
???? ? ???????????? ?? ?? ?????.
????????
? ????????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 39
30.06.2010 14:36:14
40
Мовленн?вий етикет
????????
1.
??????????? ?????? – ?? ???????? ????? ???????, ??? ???????????-
??? ? ?????? ???????? ????????? ? ??? ???????????? ???????????? ?????????? ?????????.
2.
? ??????????? ???? ????????? ?????? ????????? ??????????? ???-
???, ??? ???????????????? ? ?????? ???????? ?????????.
?????????? ? ?????????????
56. ????????.
????????? ?????.
1. Опрацювавши тему «Культура мовлення. Сп?лкування», я зрозум?в (зрозум?ла), що...
2. Найскладн?шим п?д час опрацювання матер?алу для мене було...
3. Сво? знання з тем розд?лу я б оц?нив (оц?нила) на...
57. ???? ??? ?????????????.
1. Р?вн? мовно? системи записано в рядку:
А ауд?ювання, читання, говор?ння, письмо;
Б звук, морфема, слово, речення;
В орфограф?я, пунктуац?я, орфоеп?я, словотв?р;
Г фонетичний, морфемний, лексичний, синтаксичний.
2. Мовленн?вий етикет – це:
А сукупн?сть речень, об’?днаних у тематичну ц?л?сн?сть за правила-
ми певно? мовно? системи;
Б правила мовленн?во? повед?нки, прийнят? нац?ональним колекти-
вом мовц?в;
В обм?н ?нформац??ю, передача ?? одн??ю людиною ?нш?й;
Г правила вживання сл?в.
3. Використання р?зноман?тних мовних засоб?в, уникнення невиправ-
да ного повторення сл?в, однотипних синтаксичних конструкц?й ? ознакою:
А точност? мовлення;
Б виразност? мовлення;
В багатства мовлення;
Г лог?чност? мовлення.
4. До невербальних засоб?в сп?лкування належать:
А м?м?ка ? жести;
Б морфеми ? слова;
В словосполучення ? речення;
Г текст ? складне синтаксичне ц?ле.
5. Потребу? редагування речення:
А Щиро Вам дякую, Петре ?вановичу!
Б Доброго ранку, Св?тлано!
В «Я вибачаюся», – тихо промовив Назар.
Г Будьте ласкав?, передайте квиток.
6. Якщо телефонну трубку п?дняла не та людина, яка вам потр?бна, ви повинн?:
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 40
30.06.2010 14:36:14
41
Мовленн?вий етикет
А покласти трубку й зателефонувати п?зн?ше;
Б з’ясувати пр?звище людини, яка п?д?йшла до телефону;
В розпов?сти коротко про себе;
Г перепросити й звернутися з проханням покликати потр?бну лю-
дину.
ЗАПИТАННЯ ? ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВ?РКИ
1. Що таке мовна норма? Чи обов’язковою вона ? для вс?х нос??в мови?
2. Як? види норм розр?зняють у сучасн?й укра?нськ?й л?тературн?й мов?? На-
вед?ть приклади р?зних норм ? схарактеризуйте ?х.
3. Що таке сп?лкування? Чому кажуть, що сп?лкування – найб?льша роз-
к?ш? Визначте особливост? усного й писемного сп?лкування.
4. Назв?ть вербальн? й невербальн? засоби сп?лкування. Навед?ть приклади застосування засоб?в невербального сп?лкування в д?лових стосунках.
5. Розкрийте поняття «культура мовлення». У чому виявля?ться правиль-
н?сть мовлення?
6. Що таке лог?чн?сть мовлення? Що сп?льного в лог?чност? й точност? мов-
лення? Чому лог?чн?сть мовлення залежить в?д лог?ки мислення?
7. Визначте умови, за яких мовлення ста? багатим ? р?зноман?тним. Як впли-
ва? на мовлення лексичне багатство мови?
8. В?д чого залежить доречн?сть мовлення? Яку роль у доречному вибор? мовних засоб?в в?д?гра? ситуац?я сп?лкування?
9. На що ви порадили б звернути увагу в сп?лкуванн? сво?м ровесникам?
10. Розкаж?ть про особливост? нац?онального мовленн?вого етикету. Наве-
д?ть присл?в’я та приказки, як? в?дображають норми мовленн?во? культури.
?????? ????:
?? ??????? ???????? ?????;
?? ??????? ??????????? ???????? ???;
?? ??????? ?????????? ??????? ?????;
?? ??????? ???????? ??????;
?? ???????????? ??????????? ?????.
??’????????? ? ????? (2–5 ?????) ?????????? ?? ??????? «?????».
?????????? ?????? ?????? (?? 3–4 ???????) ? ????????? ????? ??????????? ???????? ? ?????, ???????????? ????????? ????? ???????? ?? ????????, ??????????? ???????? ?????????? ??????? ??????????, ????????, ???????-
??, ??????, ? ????? ??????????? ?????? ???????????.
????????, ??? ????? ???????? ????????? ?? ?????????.
??????
Zabol_80-09_ukr-mova_stand_10ukr.indd 41
30.06.2010 14:36:14
Автор
vasilij
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
1 354
Размер файла
2 360 Кб
Теги
ukr, mova_zabolotniy__standart
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа