close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Всесвітньо відомий датський письменник

код для вставкиСкачать
Всесвітньо відомий датський письменник, славетний казкар Ганс-Крістіан
Андерсен народився 2 квітня 1805 р. в невеликому місті Оденсе. Він був
єдиною дитиною в сім'ї бідного шевця. Батько його був грамотною людиною,
любив книги. І заохотив до читання й сина.
Хоч. дитячі роки майбутнього письменника пройшли в бідності і тісноті, та
хлопчик не відчував себе знедоленим: батьки його дуже любили. Всі, хто знав
малого Андерсена, були до нього уважними, багато знайомих хвалили і
дивувалися з його здібностей, віщували йому блискуче майбутнє.
Справді, Андерсен був дуже обдарованою і незвичайною дитиною. Тихий,
соромливий, він не грався з дітьми в шумні -ігри, як інші хлопчики, а багато
читав, мріяв, захоплювався театром, складав п'єси і ставив їх у своєму
ляльковому театрі, сам майстрував ляльки і шив для них театральні костюми.
Гарно співа, декламував, і тому його часто запрошували до себе заможні
жителі Оденсе, для яких він був лише забавкою, бо ніхто по-справжньому не
допомагав хлопчикові. Він учився в школі «для бідних», де вчили дітей лише
сяк-так читати, писати і трохи рахувати. Вчити Г.-К. Андерсеиа в гімназії батьки
не мали змоги, а стати ремісником він не хотів. Коли йому минуло
чотирнадцять, років, він твердо вирішив поїхати в Копенгаген, хоч і сам ще не
знав, ким він хоче стати і що робитиме В СТОЛИЦІ,
Опинившись у 1819 р. у великому незнайомому місті без будь-яких засобів до
існування, без освіти, не знаючи ні єдиної душі, Андерсен пережив тяжкі
часи. Він сміливо звертався до незнайомих йому діячів мистецтва —
композиторів, артистів, письменників, просив їх перевірити його здібності і
прийняти на роботу. Хоч І придбав він собі у цей час немало знайомих серед
датських артистів і літераторів, проте два роки життя в Копенгагені були для
нього періодом голодування, моральних страждань і невдач. Пробував
учитися в хорі, та пропав голос. Працював у театрі, виконуючи непомітні ролі,
але не мав успіху. Андерсен тоді багато читав, вивчав латинь, та все ж йому
бракувало систематичної освіти. Нарешті, один із його знайомих, директор
столичного театру Коллін, не обмежився лише добрими порадами, як всі інші
друзі Андерсена, а допоміг йому поступити на навчання у гімназію в місті
Сля-гельзе і виклопотав для нього стипендію. Так шістнадцятирічний юнак Г.-
К. Андерсен став учнем 2 класу і змушений був учитися з малюками.
Гімназичні роки (1822—1826) були в житті Андерсена дуже тяжкими. Він був
наполегливим, старанним, учився добре. У вільні від навчання хвилини писав
вірші. Директор гімназії хоч і був задоволений успіхами Андерсена, проте не
тільки не хвалив його, але й ставився деспотичне, глузливо і забороняв
юнакові писати вірші. Становище молодого поета було нестерпним.
Друзі Андерсена, довідавшись про його страждання, допомагають йому
переїхати до Копенгагена. Тут, підготувавшись приватним способом,
Андерсен склав успішно екзамени і в 1828 р. став студентом
Копенгагенського університету. Знову роки напруженої праці: сумлінне
вивчення наук і поетична творчість. Тепер Андерсен знав, що його
покликання — художня література. У студентські роки він виступив у датській
літературі як поет, драматург, автор нарисів. Вийшла в світ перша збірка його
поезій (1830), з .успіхом пройшла вистава першої п'єси.
Андерсен багато подорожує. Об'їздив свою батьківщину побував за
кордоном: в Італії, Німеччині, Англії, Франції тг
інших країнах. У Римі він зібрав матеріал для свого першого роману —
«Імпровізатор» (1835). У чужих країнах він теж знайомився з талановитими
людьми. До нього ставилися прихильно, він придбав собі багато добрих
друзів серед діячів культури різних країн. Андерсен стає близьким другом Ч.
Діккенса, познайомився з братами Грімм, з Г. Генне, В. Гюго, О. Бальзаком,
Дюма (батьком і сином), Ф. Лістом та ін.
Талант Андерсена визнавали в багатьох країнах, тільки в Данії критики або
замовчували його, .або писали про нього: насмішливо, з презирством, не
визнавали його «своїм». Це дуже пригнічувало письменника. Коли ж слава
Андерсена стала світовою, критики змушені були визнати його і припинити
глузування. В період розквіту творчих сил і здібностей Андерсея почав писати казки. У
1835 р. було надруковано дві збірки перших його казок, і вони принесли йому
нечувану славу, їх було перекладено на багато мов світу.
З цього часу протягом сорока років Андерсен створив немало казок, які з
захопленням були сприйняті не тільки дітьми, а й дорослими. Славетний
казкар вважав себе щасливою людиною. Свою автобіографію, яку писав
довго — з 1846 по 1869 р.— і назвав «Казка мого життя», починає такими
словами; «Моє життя — прекрасна, розкішна казка. Якби тоді, коли я вступив
у світ маленьким, бідним, самотнім хлопчиком, до мене з'явилась всемогутня
чарівниця і сказала: «Обери собі мету І напрямок, а я буду тебе направляти і
захищати!»— моя доля не могла б бути щасливішою, розумнішою і кращою».
Нечувана популярність, загальна пошана письменникові, пишні свята на його
честь матеріальна забезпеченість, численні друзі, подорожі, а головне —
змога займатися улюбленою справою, літературною творчістю,— все це
давало Андерсену відчуття щастя, хоч він і багато страждав раніше, довгий
час терпів приниження, образи, зневагу. З ним сталося те саме, що й з Героєм
його казки «Гидке каченя». Колись гнане й зневажене усім світом, гидке
каченя, вирісши, стало чудовим лебедем, краса якого всіх вражала. Лебідь
став щасливим і забув про свої страждання в минулому.
НАУКОВА СТАТТЯ
На тему: Г.К.Андерсен
Виконав: курсант Ревуцька В.М
Перев
і
рив:Джигун
Автор
mechta92
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
126
Размер файла
20 Кб
Теги
всесв, тньо, домий, датський, письменник
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа