close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Гром. освіта

код для вставкиСкачать
СТАН І ПІДХОДИ ДО ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
ВступОЗ
Демократична громадянська освіта є важливою складовою становлення
громадянського суспільства в Україні, що передбачає істотну трансформацію сві-
тоглядних орієнтацій та самосвідомості людей. Громадянська освіта є важливою
складовою навчально—виховного процесу в загальноосвітній школі. Це складний і
багатоаспектний процес, що вимагає системного залучення політичних, наукових
та практичних освітніх і виховних зусиль.
Протягом останнього десятиріччя в Україні формується система демократич-
ної громадянської освіти. За цей термін напрацьовані:
• певна правова і методологічна база, відображена у законодавстві України в
галузі освіти, у Державному стандарті освіти і навчальних програмах;
• спрямування змісту, методів і форм викладання соціогуманітарних предме-
тів на розв'язання завдань громадянської освіти;
• окремі курси громадянської освіти (за вибором і факультативні) для різних
класів і досвід викладання таких курсів та організації позакласної діяльності
учнів, спрямованої на набуття ними громадянознавчих знань, умінь і цінні-
сних орієнтацій;
• значна кількість педагогічних розробок цієї тематики, як у вигляді посібни-
ків, дидактичних матеріалів, рекомендацій МОН України, так і у практиці
роботи обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти й окремих
вчителів;
• частина вчителів і методистів, які пройшли перепідготовку за спеціалізаці-
єю «громадянська освіта» в рамках міжнародних проектів і відповідних
тренінгів.
Отже, можна констатувати, що в Україні нагромаджено значний досвід у
галузі громадянської освіти і виховання, але він потребує ґрунтовного аналізу
та осмислення.
В межах даного проекту передбачалось переглянути вже існуючі в нашій
країні елементи системи громадянської освіти для визначення можливостей
їхнього вдосконалення. Хоча проект головним чином спрямовано на старший
ступінь загальноосвітньої школи, було проаналізовано також документи і мате-
ріали початкової та основної ланок з метою цілісного та всебічного аналізу си-
стеми громадянської освіти, її наступності і безперервності.
Тому, робоча група мала на меті окреслення складових громадянської ком-
петентності учнівської молоді України, здійснення системного аналізу того, як
забезпечено формування громадянської компетентності у навчально-
виховному процесі загальноосвітньої школи на законодавчому і концептуаль-
ному рівнях, якими є відповідні принципи, завдання та підходи до визначення
змісту громадянської освіти, а отже і вимоги до її результатів.
Загальну мету конкретизовано у наступних завданнях:
• проаналізувати й систематизувати правові та теоретико-концептуальні
основи громадянської освіти в Україні;
• проаналізувати європейські підходи до громадянської освіти ("Грома-
дянська освіта в школах Європи", ЕигусІісе, червень 2005, "Загальноєв-
ропейське дослідження політичного принципу "освіта для демократії"",
Рада Європи, "Освіта та навчання 2010"), концептуальні документи, роз-
роблені проектом "Освіта для демократії в Україні" (з питань громадян-
ської освіти) та Академією педагогічних наук України і на цій основі ви-
значити поняття громадянської компетентності учня як однієї з ключо-
вих компетентностей - висхідної категорії, що може розглядатись як ба-
зовий еталон навчального результату для громадянської освіти (знан-
ня, уміння та цінності);
" відповідно до базового еталону проаналізувати навчальні плани і про-
грами для 12-річної школи та визначити можливість кожного ступеню в
розв'язанні завдань громадянської освіти;
• визначити можливості удосконалення системи громадянської освіти в
Україні;
• визначити критерії навчальних програм з точки зору забезпечення між
предметного підходу до ГО.
Результати виконання зазначених завдань викладено у пропонованому ниж-
че документі, що складається з чотирьох основних розділів.
У розділі І «Теоретико-методологічні засади громадянської освіти й фор-
мування громадянської компетентності молоді в умовах розбудови української
державності» проаналізовано ключові документи національної політики в галузі
освіти, відповідні нормативно-правові акти, європейські підходи до громадянської
освіти, результати попередніх досліджень педагогічної науки, окреслено основні
концептуальні засади формування громадянської компетентності, визначено її
зміст і складові, розроблено базовий еталон громадянської компетентності учнів
середньої загальноосвітньої школи.
У розділі II «Потенціал сучасного змісту освіти у формуванні громадянської
компетентності» проаналізовано Державні освітні стандарти початкової, основної
та старшої школи, систематизовано громадянознавчі знання, уміння та цінносг
формування яких передбачено стандартом, зіставлено зміст стандарту з визначе-
ним групою базовим еталоном громадянської компетентності. У розділі розгляну-
то: елементи громадянської освіти у початковій школі (2.1), можливості основної
школи у вихованні громадянина
(2.2), старшу школу як головну ланку громадянської освіти учнів (2.3).
У розділі III документа «Відповідність змісту освіти в сучасній школі Укра-
їни цілям громадянської освіти» представлено систематизовані результати аналізу
Державного стандарту і навчальних програм різних ступенів школи у порівнянні з
цілями громадянської освіти і базовим еталоном громадянської компетентності.
У розділі ІУ «Напрями вдосконалення громадянської освіти в Україні» вмі-
щені методичні рекомендації робочої групи, напрацьовані з урахуванням резуль-
татів проведеного аналізу.
Розділ І. Теоретико-методологічні засади громадянської освіти й формування
громадянської компетентності молоді в умовах розбудови української держа-
вності
Громадянська освіта має на меті підготовку молоді до активної участі у
житті демократичного суспільства і розвитку демократичної культури. Громадяни
мають вчитися бути вільними, незалежними та творчими, критично мислити, зна-
ти свої права і обов'язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та перегово-
ри.
Відповідно до Резолюції міністрів освіти держав-членів Ради Європи
(2000)', громадянська освіта ґрунтується на процесуальному та багатовимірному
підході до громадянства, що включає:
• політичний вимір - участь у процесі прийняття рішень та використання по-
літичної влади;
• правовий вимір - знання та використання прав громадянина та дотримання
його обов'язків;
• культурний вимір - повага до історії і культури інших народів, внесок у
розбудову мирних міжнаціональних відносин;
• соціальний та економічний вимір -- боротьба з бідністю та відчуженням,
пошук нових форм праці і зміцнення громади, виявлення економічних чин-
ників розвитку демократичного суспільства;
• європейський вимір - усвідомлення єдності та багатоманітності європейсь-
кої культури, навчання жити в європейському контексті;
• глобальний вимір - усвідомлення та сприйняття глобальної солідарності.
Результатом громадянської освіти має стати сформованість у молоді громадян-
ської компетентності як складного особистісного утворення.
Під компетентністю людини експерти Ради Європи2 розуміють спромож-
ність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби.
Кожна ключова компетентність є певною системою ставлень, цінностей, знань,
умінь і навичок, які набуваються людиною зокрема й у процесі навчання. Вона
дозволяє людини визначати і розв'язувати незалежно від контексту проблеми, що
є характерними для певної сфери діяльності.
У Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку укра-
їнської державності, розробленій АПН України (2000), в Україні поняття «грома-
дянськість» визначається як духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна
характеристика людини, що зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідо-
мленням належності до конкретної країни. З цим пов'язані більш або менш лояль-
не ставлення людини до встановлених в державі порядків, законів, влади, відчуття
власної гідності, знання і повага до прав людини, чеснот громадянського суспіль-
' Ргоіесі оп "Есіисаііоп їог Оетосгаїіс СіїігепзЬір": Яезоіиііоп асіорїесі Ьу ІЇІе Соипсії оґ Еигоре Міпізіегз оґ Есіисаііоп
аі ІЬеіг 20* зеззіоп іп Сгасо\у, Роїапсі, 15-17 ОсІоЬег 2000. 8ІгазЬоиг§: Соипсії оґ Еигоре. Оос.ОСІУ/ЕВІІ/СІТ (2000)
40.
2 Оеїїпіііоп ап<і 8е1есІіоп оґСотреІепсіез. ТНеогеїісаІ апсі Сопсеріиаі Роипсіаііопз (ОЕ8ЕКО)/ 8ІгаІе§у Рарег оп Кеу
Сотреіепсіез. Ап оуегагсЬіп§ Ргате оГКеСегепсе їог ап Аззезтепі апсі ЯезеагсЬ Рго§гат - ОЕСО.
дянського суспільства, готовність та вміння домагатися дотримання власних прав
та обов'язків.
Проявом сформованої громадянськості особистості виступає її громадян-
ська компетентність - здатність людини активно, відповідально й ефектив-
но реалізовувати громадянські права і обоє 'язки з метою розвитку демокра-
тичного суспільства. Громадянська компетентність є однією з ключових компе-
тентностей особистості (уміння вчитись, соціальна, загальнокультурна, здо-
ров'язберігаюча, ІКТ-компетентність, громадянська, підприємницька ключові
компетентності 3), які визначені сьогодні як орієнтири розвитку української осві-
ти. Вона формується як результат громадянської освіти й містить згідно Концеп-
ції громадянської освіти в школах України (розроблена групою українських педа-
гогів у рамках проекту «Освіта для демократії в Україні», 2001):
• громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і
способи функціонування громадянина в політичному, правовому, економіч-
ному, соціальному та культурному полі демократичної держави;
• громадянські уміння та досвід участі у соціально-політичному житті суспі-
льства та практичного застосування знань;
• громадянські чесноти - норми, установки, цінності та якості, притаманні
громадянину демократичного суспільства.
Таке розуміння громадянської компетентності в цілому співпадає з бачен-
ням змісту цієї категорії, наданому за результатами дослідження щодо ключових
компетентностей у державах-членах Євросоюзу, що було проведено Ешусіісе
(Інформаційна мережа освіти в Європі). Зокрема у цьому документі зазначається,
що громадянська компетентність є одною з соціальних компетентностей й означає
поінформовану й активну участь особи в житті суспільства, до якого вона нале-
жить як на рівні місцевої громади, так і державному та міжнародному рівні4.
Нормативною базою громадянської освіти в Україні, що сформована протя-
гом останніх років є певна сукупність правових актів різної юридичної сили, що
врегульовують суспільні відносини в галузі освіти.
Закони України «Про Освіту» (1991 р.) і «Про загальну середню освіту»
(1999 р.) містять загальні положення щодо ролі освіти у вихованні громадянина,
окреслює засади та принципи освіти, що безпосередньо відповідають завданню
розвитку демократичної громадянськості підростаючого покоління. У Законі
«Про загальну середню освіту» вперше згадується поняття громадянської свідо-
мості як засади загальної середньої освіти. Цей закон також формулює завдання
загальної середньої освіти, серед яких на першому місті стоїть завдання вихован-
ня громадянина України. Деякі з визначених цим документом завдань безпосере-
дньо розкривають зміст громадянської освіти: «виховання в учнів (вихованців) по-
ваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і
громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої
' Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в
українській освіті У зб. Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспек-
тиви/Під заг.ред.О.Овчарук .- К., 2004.- С.22
4 Кеу Сотреіепсез. А Оеуе1оріп§ сопсері іп §епега! сотриїзогу есіисаііоп (2002) Еигусіісе, р. 16.
дії, свідомого ставлення до обоє 'язків людини і громадянина; реалізація права уч-
нів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; ви-
ховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв,
державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших
народів і націй»
Важливим з точки зору демократизації школи в цілому є положення цього
акту про сприяння розвиткові самоврядування у загальноосвітніх навчальних за-
кладах як одне з основних завдань органів управління системою загальної серед-
ньої освіти.
Подальшу конкретизацію проблема ролі школи в процесі формування демо-
кратичної громадянськості молоді одержала в Концепції загальної середньої
освіти (12-річна школа) (2001 р.). Концепція висуває перед 12-річною школою
завдання підготовки всебічно розвиненої, моральної, психічно і фізично здорової
особистості, «виховання школяра як громадянина України, національна свідомого,
вільного, демократичного, життєво і соціальна компетентної особистості,
здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різ-
номанітних життєвих ситуаціях». У цьому документі зазначається, що на рівні
початкової школи створюються умови для набуття учнями досвіду культури по-
ведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльно-
сті. В основній школі велика увага приділяється формуванню здорового способу
життя, правовому й екологічному вихованню. На старшому ступені завершується
формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комуні-
кативної діяльності, уміннями працювати з інформацією та практично застосову-
вати набуті знання. Концепція наголошує на необхідності демократизації школи,
яка визначається її відкритістю перед суспільством, участю учнів, батьків, педаго-
гів та громадськості у її діяльності та відповідальністю перед споживачами освіт-
ніх послуг і державою. Методологічною основою визначення змісту освіти Кон-
цепція називає загальнолюдські і національні цінності, зосередження на актуаль-
них та перепекти них інтересах дитини. А детермінантою його є українознавче
спрямування.
Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), вбачає мету державної
політики щодо розвитку освіти у «створенні умов для розвитку особистості і
творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей,
здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й при-
множувати цінності національної культури та громадянського суспільства, роз-
вивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову
державу як невід 'ємну складову європейської та світової спільноти». У доктрині
підкреслюється значення освіти для формування цінностей громадянського суспі-
льства, а також необхідність виходити за межі національного громадянства і ви-
ховувати в молоді відчуття приналежності до європейської та світової цивілізації.
Важливим щодо завдань і змісту громадянської освіти є положення про те, що
держава повинна забезпечувати виховання особистості з демократичним світо-
глядом, яка орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, під-
готовлена до життя і праці у світі, що змінюється, є конкурентноспроможною на
ринку праці.
Значну увагу в доктрині приділено національному характеру освіти і націо-
нальному вихованню, метою якого є «виховання свідомого громадянина, патріо-
та, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних
взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити і громадянському
суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-
естетичної, трудової, екологічної культури». Громадянське виховання разом з
патріотичним розглядається як складова національного виховання.
Підкреслюється в доктрині й завдання виховання відповідальних громадян:
«Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є
підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей,
здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають почуття відповідаль-
ності за долю країни, її соціально-економічне процвітання».
Важлива роль відводиться освіті як чиннику формування нової ціннісної си-
стеми суспільства, яка має бути «відкритою, варіативною, ... толерантною, зда-
тною забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспіль-
ство на засадах прав особистості, зменшення соціальної нерівності».
Таким чином, аналіз документів, що складають правову основу сучасної
освітньої політики в Україні, дозволяє зробити деякі висновки.
Основи сучасного розуміння громадянської освіти закладались на початку
90-х років у контексті визначення демократичних принципів і засад освіти і вихо-
вання особистості в умовах незалежної України. Наприкінці XX - на початку XXI
ст. ідея громадянської освіти поступово розвивалась і збагачувалась у таких на-
прямах:
-сформульовано і конкретизовано мету формування громадянина України, як
важливу складову загальних цілей сучасної освіти;
- розкриті основні завдання виховання громадянина, серед яких засвоєння шко-
лярами соціальних знань, формування компетентностей, соціальне значущих
установок особистості;
- визначено поняття „громадянської освіти" й деякі основні її характеристики;
- окреслено компоненти та визначено пріоритети змісту громадянської освіти;
- наголошено на необхідності демократизації шкільного життя та зв'язку школи
з громадою;
-зазначено доцільність розвитку та запровадження активних і особистісно-
орієнтованих методик і технологій навчання і виховання.
Визначені в основних нормативно-правових актах засади, принципи розвитку
освіти - плюралізм, полікультурність, багатоманітність, толерантність, колективні
та індивідуальні права та обов'язки, свободу, соціальну справедливість, самоусві-
домлення (національне, європейське, глобальне) та інші, є ключовими поняттями
демократичної громадянської освіти5. Вони відповідають як національним пріо-
5 Ргоіесі оп "Есіисаііоп ґог Оетосгаїіс Сіїігешпір": Кезоіиііоп асіоріесі Ьу Діє Соипсії оГ Еигоре Мігшіегз оґ Есіисаііоп
аї ІЬеіг 20ІЬ 5Є55ІОП іп Сгасоху, Роїапсі, 15 -17 ОсІоЬег 2000. 8й-азЬоиг§: Соипсії оГ Еигоре. Оос.ОСІУ/ЕОШСІТ (2000)
40.
ритетам, так І загальносвітовим та європейським стандартам у галузі громадянсь-
кої освіти.
Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів і Концепцій
громадянської освіти й громадянського виховання дозволяє визначити зміст гро-
мадянської освіти, що забезпечує формування громадянської компетентності осо-
бистості, як сукупність:
»*» громадянських знань
а) філософсько-культурологічні
про громадянські, демократичні, загальнолюдські, національні норми і цінно-
сті;
- культуру світової цивілізації та культурну спадщину українського народу;
б) політологічні
- про типи держав, політичне влаштування суспільства, про механізми функці-
онування політичної системи та влади в Україні, політичні організації та ін-
ституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу
систему;
про особливості взаємодії органів державної влади і органів місцевого само-
врядування та їх відповідальність перед громадянами;
- про сутність громадянського суспільства;
- про систему соціального забезпечення і соціального захисту;
- про ефективні форми взаємодії з представниками владних структур та інших
установ;
в) правові
про права людини, механізми їх захисту;
про головні правові норми, що визначають правочинну поведінку особи в
Україні;
г) економічні
про фінансову, податкову і бюджетну систему держави та органів місцевого
самоврядування;
- суть ринкових відносин;
- основні економічні принципи;
рушійні сили економічного розвитку;
- економічні права
д) соціальні
- соціальне ефективну поведінку особистості;
- стратегії взаємодії та спілкування з іншими;
- способи розв'язання конфліктних ситуацій;
»»» громадянських умінь
а) у політичній сфері суспільного життя
- орієнтуватися у проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Украї-
ні та визначати власну позицію
- застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на
користь собі та громадянському суспільству, використовувати засоби гро-
мадського впливу на владні структури;
- ініціювати громадську активність;
7
б)у правовій сфері суспільного життя
- реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосовувати процеду-
ри і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод ін-
ших громадян, виконання громадянських обов'язків в межах місцевої гро-
мади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи діяль-
ності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, від-
повідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права лю-
дини і громадянина.
в)у соціальній сфері суспільного життя
-ефективно спілкуватися, застосовувати моделі поведінки, характерні для
високої культури міжлюдських (міжгрупових і міжособистісних) взаємин;
- долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, визна-
вати та приймати різноманітність, йти на компроміси з різними етнічними,
релігійними групами заради соціального миру в державі;
- прислухатися, розуміти та тлумачити доводи інших людей,
- розглядати альтернативи дії та поведінки та піддавати їх аналізу з етичної
точки зору;
- розробляти стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей
громадянського суспільства в складних ситуаціях особистого та громадсь-
кого життя;
- робити свідомий вибір,
- застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колек-
тивних рішень, враховуючи власні інтереси, інтереси і потреби інших гро-
мадян, представників певної спільноти, суспільства та держави.
- брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та молоді
є) в економічній сфері суспільного життя
-реалізовувати та відстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин,
споживача і платника податків;
- встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки;
- орієнтуватись в умовах вільного ринку;
д) загальнопізнавальні
- мислити критично й незалежно;
- критично сприймати інформацію, зокрема щодо способів думок та філософ-
ських, релігійних, соціальних, політичних та культурних концепцій, само-
стійно її аналізувати та застосовувати;
- формулювати, висловлювати і захищати публічно власну позицію;
- вести дискусію на захист своєї точки зору
<• громадянських цінностей, ставлень, установок
а) загальнолюдські
доброта, чуйність, милосердя, совість, чесність, повага, правдивість, працелюб-
ність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до батьків,
роду, бережливе ставлення до природи
б)демократичні (громадянського суспільства)
- відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості як
абсолютної цінності;
- повага до законів;
-визнання демократичних цінностей як головних: свобода, справедливість,
рівність можливостей, здатність жити разом, повага до честі й людських
прав, солідарність, захист довкілля, відданість миру,;
- лояльне і водночас вимогливе ставлення до влади;
- активна громадянська позиція, впевненість у своїй спроможності впливати
на життя суспільства;
- повага до інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, міжкульту-
рне взаєморозуміння, толерантність
в)національт
- обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, держа-
вою;
- віра в духовні сили своєї нації, її майбутнє;
- любов до України та рідного краю, повага до національної історії, культури,
мови, традицій.
У Рекомендаціях Комітету міністрів РЄ6 визначені умови набуття молоддю
європейських країн громадянської компетентності, які є актуальними й для Укра-
їни:
- активна участь учнів, студентів, викладачів і батьків у демократичному
управлінні навчальним закладом;
- демократизація методів навчання та виховання, взаємовідносин суб'єктів на-
вчально-виховного процесу;
- поширення методів, орієнтованим на особистість учня і студента, зокрема ре-
алізація педагогічних проектів, що ґрунтуються на спільній колективній меті
та співпраці учасників, незалежно від того, чи такі проекти висуваються кла-
сом, школою, місцевою, регіональною, національною, європейською або між-
народною спільнотою чи різноманітними організаціями громадянського сус-
пільства, які опікуються освітою з питань демократичного громадянства (не-
урядові установи, підприємства, професійні організації);
- сприяння дослідженням, індивідуальному навчанню та ініціативі;
- формування освітніх підходів, що тісно пов'язують теорію з практикою;
- залучення учнів і студентів, до індивідуального та колективного оцінювання
якості навчання, зокрема в рамках зазначених вище педагогічних проектів;
- заохочення обмінів, зустрічей та партнерства між учнями, студентами та вчи-
телями з різних навчальних закладів з метою поліпшення міжособистісного
взаєморозуміння;
6 Есіисаііоп ґог Оетосгаїіс СіїігетЬір 2001 - 2004: Яесоттепсіаііоп (2002) 12 оґ ІЬе СоттіПее оі" Міпізіегз іо
тетЬег зіаіез оп есіисаііоп Ґог сіетосгаїіс сіїігепзЬір/ Асіоріесі Ьу ІЬе СоттіПее оґМіпізІегз оп 16 ОсІоЬег 2002 аі ІЬе
812ІЬ тееІіп§ оґІЬе Міпізіег' Оериііез. 8ІгазЬоиг§: Соипсії оГЕигоре. Оос.ОСІУ/ЕОи/СІТ (2002) 38. р. 4.
- поширення підходів та методів освіти, що сприяють вихованню у суб'єктів
навчально-виховного процесу толерантності та поваги до культурної та релі-
гійної багатоманітності;
- зближення формальної та неформальної освіти;
- встановлення відносин громадянського партнерства між школою та сім'єю,
громадою, трудовим колективом та ЗМІ.
Розділ II. Потенціал сучасного змісту освіти у формуванні громадянської
компетентності
Робочою групою проведений аналіз Державних стандартів всіх ступенів
школи відповідно до чинних нормативно-правових актів, що врегульовують сус-
пільні відносини в галузі освіти й еталону громадянської компетентності. Резуль-
тати аналізу систематизовано відповідно до трьох ступенів школи.
2.1. Елементи громадянської освіти у початковій школі
Особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення
умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповіда-
льність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. Роз-
виваються комунікативні здібності дитини, що дозволяють їй інтегруватися в сус-
пільство, уміння спілкуватись і розв'язувати конфлікті ситуації через діалог.
У Державному стандарті початкової школи сформульована мета освіти:
„ всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів повно-
цінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і уміння
вчитися... діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування
і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у різних видах завдань ".
Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передба-
чають такі елементи змісту громадянської освіти:
1. „Мови і літератури"
• вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;
• формування комунікативних умінь;
• формування елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої
компетенції;
• формування інтелектуально-розвиненої особистості, громадянина України
2.„Людина і світ "
• усвідомлення школярами своєї належності до природи і суспільства;
• створення елементарної бази для засвоєння учнями різних видів соціально-
го досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм і тра-
дицій;
• формування патріотизму, поваги до української держави, її символіки, сві-
домого бажання зробити свій внесок у становлення української держави як
рівноправного члена світової спільноти.
3. "Мистецтво "
• розуміння і творення художніх образів;
10
• формування потреби у художньо-творчій самореалізації та духовному само-
вдосконаленні
4. "Математика "
• формування початкових умінь доказово міркувати, пояснювати свої дії
5. "Здоров 'я і фізична культура "
• виховання позитивних моральних і вольових якостей;
6. "Технології"
• сприяння формуванню активної особистості, здатної до конструктивного
перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.
Зміст освітніх галузей початкової школи має забезпечувати формування в
учнів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей.
Елементи громадянських знань, що входять до змісту освітніх галузей Дер-
жавного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:
а) культурологічні
• про головні історичні події та елементи культурно-історичного середовища,
про минуле свого краю і його традиції, про визначні історичні постаті й дія-
чів;
• про культуру та національні риси українців
^політологічні
• про співжиття в громадянському суспільстві;
• про державну символіку;
• про територію та кордони України;
• про етнічний склад населення;
• про державний устрій;
в)правові,
• про права людини та рівноправність;
• про основні правопорушення і юридичну відповідальність за них;
• про взаємні обов'язки батьків і дітей
г)економічні
• про природу та економіку України;
^соціальні
• про сім'ю, школу, однолітків;
• про правила співжиття і взаємодію людей у сім'ї, колективі;
• про правила етикету.
• про історію і традиції школи;
• про моральні вимоги до товаришування і дружби
Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей Державного
стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:
а) у політичній сфері суспільного життя
• висловлювати патріотичні почуття
б)у правовій сфері суспільного життя
• розповідати про державні символи України;
• дотримуватись свідомої дисципліни
11
в)у соціальній сфері суспільного життя
- оцінювати власні вчинки та вчинки однолітків;
- брати участь у житті школи;
- демонструвати повагу і толерантність до представників інших культур , на-
ціональностей та конфесій;
виконувати моральні вимоги до товаришування і дружби;
- уміти взаємодіяти з іншими людьми;
- будувати відносини з іншими на основі загальнолюдських моральних цінно-
стей і поваги до прав людини;
- розуміти і виконувати свої домашні обов'язки;
- відповідати за свої вчинки;
- толерантно ставитись до думок інших;
- давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуації, спираючись на власний
досвід;
- виявляти емоційно-позитивне ставлення до праці;
- дотримуватись норм етикету в спілкуванні
д) загальнопізнаеальні
- виявляти зв'язки між явищами і робити самостійні висновки;
- уміти говорити, слухати і розуміти;
- брати участь у культуро-творчій і культуро-оздоровчій діяльності;
- вести діалог;
- формулювати власне висловлювання і критично оцінювати його;
- самостійно працювати з книгою;
- висловлювати своє ставлення до прочитаного;
- розказувати про ключові постаті в культурі та історії народу.
Громадянознавчі цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту
початкової школи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:
а) загальнолюдські
милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, повага до прав інших людей,
дбайливе (бережливе) ставлення до природи і довкілля; неповторність і самоцін
ність кожної людини, життя людини, доброта, працьовитість, наполегливість,
скромність, вірність, поступливість, обов'язковість.
б)демократичні (громадянського суспільства)
толерантність, права інших людей, активність
в) національні:
гордість за державу, повага до держави та державної символіки, культурно-
історичної спадщини, рідної і державної мов; вшанування діячів культури та на-
ціональних героїв, традицій українського народу
Висновки
Експертний аналіз тексту Державного стандарту початкової школи дає під-
стави стверджувати, що на даному етапі створюються умови для всебічного роз-
витку та виховання особистості молодших школярів, засвоєння моральних цінно-
стей, правил поведінки, елементарних знань про державу, закони, права,
обов'язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи вмінь і
12
навичок, що дозволяють їм інтегруватися в суспільство на рівні родини, класу,
школи, уявлення дітей про національні та демократичні цінності.
Освітніми галузями, в яких найбільш повно представлено зміст громадянсь-
кої освіти, є «Людина і світ», а також „Мови і літератури".
Освітня галузь «Людина і світ» поєднує природознавчий та суспільствозна-
вчий компоненти змісту. Відповідно навчальні програми освітньої галузі перед-
бачають інтегроване вивчення суспільствознавства і природознавства та охоплює
такі змістові лінії: "Людина як особистість", "Людина, природа і суспільство",
"Людина серед людей", "Рідний край", "Україна", "Земля" і "Нежива та жива
природа". Таке щільне переплетення суспільствознавчого і природознавчого ком-
понентів в межах одного навчального предмету ускладнює ефективне засвоєння
дитиною громадянознознавчих знань, умінь і цінностей.
Освітня галузь "Мови і літератури" спрямована на формування комунікати-
вних умінь і створення можливостей для набуття елементарних знань з етнокуль-
тури та етнокультурознавчої компетенції. Ці громадянознавчі аспекти головним
чином реалізуються в відповідних навчальних програмах через тематику навчаль-
них текстів та тем для висловлювань учнів.
У решті галузей розвиток громадянської компетентності формулюється на
рівні цільових установок, не конкретизованих у змісті галузей. У Державному
стандарті не повною мірою використано можливості міжпредметного підходу до
формування громадянської компетентності учнів.
2.2. Можливості основної школи у вихованні громадянина
Особливістю завдань громадянської освіти в основній школі, як зазначено у
Державному стандарті «є створення умов для всебічного розвитку особистості
на засадах загальнолюдських та національних цінностей, формування в учнів ак-
тивної соціальної та громадянської позиції, сприяння їх включенню у життя сус-
пільства, розуміння ними значущості знань для соціального становлення людини
та її свідомої орієнтації у сучасному світі, гуманізації і демократизації шкільної
освіти».
Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передба-
чають такі елементи змісту громадянської освіти:
/. " Мови і літератури"
засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, різних ви-
дів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових
норм та традицій.
- формування комунікативної компетенції,
- виховання ціннісних орієнтацій, гуманістичного світогляду, поваги до тради-
цій свого народу, особистісних рис громадянина України, толерантного став-
лення до інших народів, взаємоповаги між націями і народами, почуття приче-
тності до європейської спільноти.
2. "Суспільствознавство"
- виховання активного, компетентного громадянина, патріота України,
підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем;
13
формування національних та загальнолюдських цінностей, толерантного став-
лення до інших народів, активної соціальної та громадянської позиції, правової
свідомості, необхідності дотримання правомірної громадянської поведінки,
економічного мислення,
створення умов для свідомої орієнтації учнів у сучасному світі та суспільстві,
розвиток вмінь та навичок знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати
та оцінювати її; формулювати, висловлювати та доводити думку, робити сві-
домий вибір, пояснювати і відстоювати власну точку зору шляхом ведення
дискусії; розмірковувати, спілкуватися, співпрацювати у навчанні, розв'язувати
будь-які проблеми; реалізувати і захищати свої права, виконувати громадянсь-
кі обов'язки.
3. "Естетична культура "
- формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи
світогляду.
4. "Математика"
громадянське виховання, формування позитивних рис особистості.
5. "Природознавство"
- орієнтація учнів на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і при-
роди,
- вироблення в учнів вмінь приймати виважені рішення в природокористуванні,
- формування екологічної культури .
6. "Технологія"
- підготовка учнів до активної трудової діяльності, виховання активної життєвої
позиції,
- формування в учнів умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімей-
ної економіки, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, здійснен-
ня допрофесійної і професійної підготовки
7. "Здоров 'я та фізична культура "
- набуття навичок соціальної адаптації,
- підготовка учнів до активної участі у забезпеченні повноцінного тривалою
життя, до захисту Вітчизни та служби у Збройних Силах України та інших вій-
ськових формуваннях.
Зміст освітніх галузей старшої школи має забезпечувати формування в уч-
нів сукупності громадянознавчих знань, умінь, установок та цінностей.
Громадянські знання, що входять до змісту освітніх галузей стандарту ста-
ршої школи, можуть бути класифіковані таким чином:
а) філософсько-культурологічні
- про культуру та культурну спадщину українського народу та інших народів сві-
ту, багатоманітність і єдність європейської культури, вплив античної спадщини на
світову культуру;
- про загальнолюдські, національні і конкретно-історичні норми і цінності, особ-
ливості національних культур (звичаї, традиції, свята, діячі), творчість відомих
композиторів та художників;
- про міграції та культурні обміни, про полікультурність;
14
- про філософські погляди на людину, її буття, природу і світ у різні історичні пе-
ріоди (античність, Середньовіччя, епоха Відродження, Просвітництво тощо);
- про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх су-
джень щодо прочитаного.
б) політологічні
- про політичний устрій суспільства ( східні деспотії та демократію античного ча-
су), структуру, роль інститутів державної влади на різних етапах їх розвитку, ос-
новні процедури, за якими можуть взаємодіяти громадянин і держава;
- про риси індустріального суспільства і домінування "європейського світу" у пе-
ріод Нового часу;
- про політичні, соціальні, релігійні і національні рухи як елементи громадянсь-
кого суспільства, про політичні групи індустріального суспільства;
- про державну символіку та окремих історичних діячів.
в) правові
- про права і обов'язки громадян, виникнення уявлень про права людини та їх
еволюцію;
- про роль права як чинника впорядкування суспільних відносин, правомірну і не-
правомірну поведінку, правопорушення і юридичну відповідальність;
- про громадянство України, правовий статус громадян України, основні права,
свободи громадян та засоби їх захисту, обов'язки громадян;
- про закони щодо охорони здоров'я.
г)економічні
- про економічні чинники розвитку демократичного суспільства;
- про сутність ринкових відносин та основні економічні принципи, появу грошей
та товарно-грошових відносин;
про основні проблеми взаємодії суспільства і природи;
про міжнародну співпрацю;
про заняття населення;
- про підприємницьку діяльність, інформаційно-комунікативні технології, роботу
з інформацією.
є) соціальні (людинознавчі)
- про соціальну структуру (соціальні групи) суспільства, життя та взаємодію різ-
них соціальних груп, соціальні конфлікти і шляхи їх конструктивного розв'язання;
- про історію заселення материків, спільні риси та відмінності у цивілізаціях Схо-
ду і Заходу;
- про міжнаціональні відносини, шкідливість міжнаціональних, релігійних та ін-
ших видів упереджень;
- про фізичне та соціальне здоров'я людини, основні функції сім'ї і громади щодо
збереження здоров'я;
- про боротьбу з бідністю та відчуженням;
- про людину і техніку;
- про розвиток і функції сім'ї та громади, про етику сімейних відносин на різних
етапах історичного розвитку.
Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей стандарту ос-
новної школи, можуть бути класифіковані таким чином:
15
а) у політичній сфері суспільного життя
- аналізувати процес державотворення (у тому числі і на українських землях);
класифікувати політичні рухи за різними ознаками;
- орієнтуватися у політичному житті минулих часів і давати їм власну оцінку,
б) у правовій сфері суспільного життя
- характеризувати правовий статус громадян у різних державах в різні історичні
періоди;
- порівнювати статус громадян з сучасними міжнародними стандартами;
- аналізувати прості правові документи;
в) у соціальній сфері суспільного життя
- толерантно ставитися до поглядів інших людей, визначати причини конфліктів і
шляхи їх розв'язання у релігійних, міжнаціональних і міждержавних конфліктах;
- визначати власні життєві цінності і орієнтири;
- аналізувати власний досвід ефективного спілкування та співпраці;
керуватися у поведінці моральними нормами і цінностями, дотримуватися пра-
вил етикету;
г) в економічній сфері суспільного життя
- характеризувати економічні процеси відповідно до історичних періодів;
д) загальнопізнавальні
-здобувати, оцінювати інформацію з історичних джерел та її тлумачення;
- пояснювати закономірності розвитку людства;
- знаходити у минулому корисний досвід для власної практичної діяльності;
- формувати власну думку, висловлювати її усно та письмово, доводити власну
точку зору і відстоювати її шляхом участі у дискусіях;
- застосовувати набуті теоретичні знання для аналізу та оцінки суспільних подій
та явищ;
- користуватися основними комунікативними стратегіями, узагальнювати інфор-
мацію і робити на її основі власні висновки;
- співпрацювати і спілкуватися, конструктивно розв'язувати конфлікти;
- робити свідомий вибір;
- співвідносити зображені у творах ситуації з власним досвідом, корегувати свої
життєві орієнтири, висловлювати особисто-ціннісне ставлення до творів мистецт-
ва;
- реалізувати і захищати свої права;
- користуватися законами щодо охорони здоров'я.
Громадянські цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту
основної школи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:
а) загальнолюдські
добро, милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, дбайливе ставлення до
природи і довкілля, гуманізм, демократія, самоцінність кожної людини;
б)демократичні (громадянського суспільства)
- усвідомлення абсолютної цінності прав людини і свободи вільного вибору;
- повага до прав інших людей;
- толерантність;
позитивне ставлення до культурних відмінностей;
16
в)національні
повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини,
рідної мови, патріотизм.
Висновки
В основній школі провідними освітніми галузями, де найбільш повно пред-
ставлені громадянські знання, компетенції та цінності є "Мови і літератури" та
"Суспільствознавство". Вони забезпечують засвоєння національних та загально-
людських культурних і духовних цінностей, формування комунікативних компе-
тентностей, толерантності, гуманістичного світогляду, особистісних рис грома-
дянина України, почуття причетності до європейської спільноти; засвоєння учня-
ми різних видів соціального досвіду, морально-правових норм та традицій, під-
готовку до взаємодії з соціальним оточенням, формування необхідності дотри-
мання правомірної громадянської поведінки та вміння реалізувати і захищати
свої права.
В освітній галузі «Природознавство» громадянські знання, вміння та цінно-
сті найповніше представлені географічною компонентою, яка сприяє формуван-
ню в учнів ціннісних орієнтацій щодо збереження природи, гармонійній взаємодії
людини і природи, розширює їх знання про міжнародну співпрацю, звичаї, тради-
ції та заняття населення.
Освітня галузь «Естетична культура» дозволяє сформувати особистісно-
ціннісне ставлення до творів мистецтва, творчості відомих композиторів та худо-
жників. Найменше громадянські знання, уміння та орієнтації представлені в осві-
тніх галузях «Технології», «Здоров'я та фізична культура». Зовсім не представ-
лені громадянські знання, уміння та орієнтації в освітній галузі «Математика».
У цілому слід зазначити, що зміст стандарту основної школи у порівнянні з
еталонним поняттям „громадянська компетентність учнів" має цілий ряд розбіж-
ностей, а саме:
а) знаннєвий компонент
знання переважають над уміннями, а політологічні знання переважають над
іншими одиницями знань;
- відсутні знання про громадянське суспільство, його ознаки та інститути, умови
виникнення і функціонування (демократія, ринкові відносини, правова держава),
функції громадянського суспільства (створення умов для реалізації потреб та
інтересів суб 'єктів громадянського суспільства; участь у формуванні політичної
системи суспільства; захист громадянського суспільства від свавілля держави),
громадські організації та законодавство про їх створення, відомості про історію
становлення громадянського суспільства і осіб, які цьому сприяли, громадянське
суспільство - як необхідну умову реалізації особи, задоволення нею своїх потреб
та інтересів;
б) вміння та навички
- відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину за-
лишається поза увагою стандарту, зокрема:
навички дій і особистої участі (участь у процесі прийняття рішень та викорис-
тання політичної влади; боротьба з бідністю та відчуженням, пошук нових
форм праці і зміцнення громади, виявлення економічних чинників розвитку демок-
17
ратичного суспільства; усвідомлення та сприйняття глобальної солідарності,
використовувати законні засоби впливу на владні структури; участь у реалізації
заходів життя школи (самоврядування),громади та громадських організацій; на-
бути елементарний досвід участі у демократичних процедурах);
- спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і умін-
нями: перелік одиниць знань не дає можливості забезпечити розвиток необхідних
умінь, з іншого боку - пропонований перелік умінь не можна ефективно формува-
ти саме на цьому змісті;
- не ставиться завдання аналізувати події та явища суспільного життя з точки зору
громадянської освіти;
в) цінності та орієнтації
- в стандарті недостатньо представлений емоційно-ціннісний компонент змісту
громадянської освіти,
- питання змісту не здатні сформувати в учнів не сприйняття таких ціннісних орі-
єнтацій як зверхність, расизм, ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожне-
ча, пропаганда війни і насильства, тероризм, репресії, дискримінація.
Необхідно зауважити, що стандарт основної школи не повністю забезпечує
інтеграцію громадянських знань, вмінь, навичок, цінностей та орієнтацій у зміст
освітніх галузей, що ставить процес формування громадянина в основній школі у
залежність від суб'єктивної точки зору укладачів програм і авторів підручників.
2.3. Старша школа як головна ланка громадянської освіти учнів
Особливістю завдань громадянської освіти в старшій школі є створення
умов для свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві, формування в
них активної соціальної та громадянської позиції, сприяння включенню школярів
в соціально-політичне та економічне життя суспільства, підготовка учнів до май-
бутньої професії діяльності.
Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передба-
чають такі елементи змісту громадянської освіти:
1. "Мови і літератури"
- формування комунікативної компетенції, соціальних навичок, світоглядних
переконань;
засвоєння духовних і культурних цінностей свого та інших народів, норм,
які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють есте-
тичному і морально-етичному розвиткові
2. "Суспільствознавство "
- виховання активного, компетентного громадянина;
- виховання в учнів рис патріота України;
- виховання в учнів толерантного ставлення та поваги до інших народів, пра-
вової свідомості, економічного мислення;
формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистого
ставлення до подій та явищ суспільного життя, здатності мати власну акти-
вну життєву позицію, робити свідомий вибір, визначати особисті цілі, спря-
мовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення власного добробуту
та добробуту своєї родини;
18
- створення умов для свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві,
формування в них активної соціальної та громадянської позиції, сприяння
включенню школярів в соціально-політичне та економічне життя суспільст-
ва;
підготовка учнів до майбутньої професії діяльності
3. "Естетична культура "
формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи
світогляду
4. "Математика"
- економічне, екологічне, громадянське виховання, формування позитивних
рис особистості
5. "Природознавство"
- вироблення в учнів вмінь приймати виважені рішення в природокористу-
ванні, цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем;
формування екологічної культури учнів, вміння безпечно жити у високоте-
хнологічному суспільстві
6. "Технологія"
- формування в учнів умінь і навичок ведення домашнього господарства і сі-
мейної економіки, забезпечення умов для їх професійного самовизначення,
здійснення допрофесійної і професійної підготовки
7. "Здоров 'я та фізична культура "
- підготовка учнів до активної участі в забезпеченні повноцінного тривало-
го життя природних, техногенних та соціальних умовах, які постійно змі-
нюються, вибору професії, до захисту Вітчизни та служби у Збройних Си-
лах України та інших військових формуваннях.
Зміст освітніх галузей старшої школи має забезпечувати формування в уч-
нів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей.
Громадянські знання, що входять до змісту освітніх галузей стандарту ста-
ршої школи, можуть бути класифіковані таким чином:
а) філософсько-культурологічні
про суспільство як складну самоорганізовану систему;
- про місце людини в суспільстві;
про філософські погляди на сутність людини, її буття і духовність, природу
і світ;
- про культуру та суспільство, культуру та релігію, людину і культуру, куль-
туру виробничого середовища, діалог культур
- про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх
суджень щодо прочитаного;
а) політологічні
про політичний устрій суспільства, життя в умовах тоталітаризму, демокра-
тії, політичну систему, політику і ідеологію, механізми функціонування по-
літичної системи та влади в Україні, етику політичної діяльності;
- про політичну сферу та її роль у житті суспільства;
- про структуру, роль органів, інститутів державної влади, їх співвідношення
з діяльністю політичних рухів, партій та громадських об'єднань;
19
- про участь громадян у соціально-політичному житті, про участь молоді у
розв'язанні громадських проблем, молодіжний рух в Україні та світі, основ-
ні процедури, за якими можуть взаємодіяти громадянин і держава;
про особливості організації та здійснення державної влади та місцевого са-
моврядування;
про міжнародні організації;
- про глобальні проблеми сучасності, єдність і зростання взаємозалежності
сучасного людства, причини загострення стосунків в системі "людина - су-
спільство - природа";
про сутність громадянського суспільства, громадянський мир і співробіт-
ництво, співжиття в громадянському суспільстві; принципи і цінності де-
мократичного громадянського суспільства, політичне життя громадянського
суспільства;
про плюралізм та роль ЗМІ в демократичному суспільстві
в) правові
про роль права як чинника впорядкування суспільних відносин, правомірну
і неправомірну поведінку, правопорушення і юридичну відповідальність;
про громадянство України, правовий статус громадян України, основні пра-
ва, свободи громадян та засоби їх захисту, обов'язки громадян;
г) економічні
про сутність економічних рішень;
- про зайнятість та безробіття;
- про податкову систему;
- про професійну культуру та її складові елементи: культуру праці, профе-
сійну творчість, професійну етику;
- про шляхи та форми професійної освіти і працевлаштування;
про активне оцінювання майбутньої професійної діяльності;
є) соціальні (людинознавчі)
про комунікативні стратегії, стереотипи, дискримінацію, про стратегії спів-
праці;
про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх
суджень щодо прочитаного;
про соціальне партнерство, соціальні групи, взаємодію різних соціальних
груп, соціальні конфлікти, соціальну структуру українського суспільства;
про соціальну захищеність;
соціальну відповідальність;
про міжнаціональні відносини, шкідливість міжнаціональних упереджень,
сутність, наслідки геноциду і ксенофобії;
- про етику сімейних відносин;
- про фізичне та соціальне здоров'я людини.
Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей стандарту ста-
ршої школи, можуть бути класифіковані таким чином:
а) у політичній сфері суспільного життя
- розуміти основний зміст новин, що повідомляються, пізнавальних радіо- і
телепередач;
20
- розуміти І аналізувати матеріали преси;
характеризувати державотворчі процеси України, особливості політичного
життя в громадянському суспільстві,
визначати особливості виборчої системи України та пояснювати її значення
як показника рівня демократії в суспільстві;
орієнтуватись в суспільних явищах та процесах сучасного світу та давати їм
власну оцінку;
взаємодіяти з суспільством та його окремими інститутами в повсякденному
житті;
б) у правовій сфері суспільного життя
розпізнавати окремі види правопорушень та юридичної відповідальності;
характеризувати органи державної влади та правовий статус громадян;
порівнювати правовий статус громадян з міжнародними стандартами у сфе-
рі прав людини;
розпізнавати джерела, що врегульовують окремі види приватно-правових
відносин;
розв'язувати практичні життєві ситуації з використанням законодавства;
складати та аналізувати найпростіші документи (заяви, договори);
в) у соціальній сфері суспільного життя
- оцінювати власні можливості;
- боротися з дискримінацією;
- обирати конструктивні форми взаємодії та власної поведінки;
- толерантно поводитися;
д) в економічній сфері суспільного життя
- характеризувати економічні процеси і закономірності, безпосередньо
пов'язані з повсякденним життям окремої сім'ї чи людини;
- користуватися інформацією про ринок праці;
е)загальнопізнавал ьні
- формулювати думку в усіх стилях і жанрах мовлення, доводити свою точку
зору, готувати виступ і виголошувати його з урахуванням ситуації спілку-
вання, брати участь в дискусіях;
визначати найбільш значущу інформацію, систематизувати і коментувати
одержану інформацію;
- користуватися довідковою літературою, працювати з матеріалами ЗМІ;
конструктивно-критично мислити;
- застосовувати філософські знання для пояснювання подій і явищ в суспіль-
стві
Громадянські цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту
старшої школи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:
а) загальнолюдські
добро, милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, дбайливе (бережливо)
ставлення до природи і довкілля;
б)демократичні (громадянського суспільства)
повага до прав інших людей, толерантність;
в) національні
21
повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини,
рідної мови.
Висновки
У старшій школі провідною освітньою галуззю, де найбільш повно предста-
влено зміст громадянської освіти, є "Суспільствознавство". З поміж інших галу-
зей дещо виокремлюється освітня галузь „Мови і літератури", в якій відповідний
зміст репрезентовано більшою мірою.
У таких галузях як «Природознавство» і «Технології» представлені окремі
специфічні для цих сфер навчання і виховання особистості елементи громадяноз-
навчого змісту.
У галузях «Здоров'я та фізична культура», «Естетична культура» і «Мате-
матика» формування громадянської компетентності проголошується на рівні зага-
льних положень, не відбитих у змісті галузі.
У цілому слід зазначити, що у порівнянні з визначеним нами змістом понят-
тя „громадянська компетентність учнів" зміст стандарту старшої школи не повні-
стю відповідає йому у таких важливих елементах:
знання, що мають засвоїти учні значно переважають над такою складовою як
уміння;
відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину
залишається поза увагою стандарту, зокрема це такі практичні уміння та досвід
громадянської дії як: застосовувати способи та стратегії взаємодії з органа-
ми державної влади на користь собі та громадянському суспільству, викори-
стовувати засоби громадського впливу на владні структури; ініціювати гро-
мадську активність; реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, за-
стосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод
та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обоє 'язків в межах
місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати
способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства
України, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають
її права людини і громадянина; розглядати альтернативи дії та поведінки тс
піддавати їх аналізу з етичної точки зору; розробляти стратегію прийняття
рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільства в склад-
них ситуаціях особистого та громадського життя; застосовувати демокра-
тичні технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховую-
чи власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян, представників певної
спільноти, суспільства та держави; реалізовувати та відстоювати свої пра-
ва як суб'єкта ринкових відносин, споживача і платника податків; встановлю-
вати і розвивати партнерські економічні стосунки; орієнтуватись в умовах
вільного ринку.
- над іншими одиницями знань переважають політологічні знання;
спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і умін-
нями: перелік одиниць знань не завжди дає можливості забезпечити розвиток
необхідних умінь, з іншого боку — пропонований перелік умінь не можна ефек-
тивно формувати саме на цьому змісті;
22
- в стандарті майже не віддзеркалений емоцшно-цшніснии компонент змісту
громадянської освіти.
Розділ III. Відповідність змісту освіти в сучасній школі України цілям грома-
дянської освіти
На основі аналізу змісту освіти, представленому в Державному стандарті та
навчальних програмах 12-річної школи робочою групою було сформульовано пе-
вні узагальнення щодо його відповідності цілям громадянської освіти.
Експертний аналіз тексту Державного стандарту початкової школи дає
підстави стверджувати, що на даному етапі створюються умови для розвитку та
виховання особистості молодших школярів, засвоєння ними загальнолюдських
цінностей, правил поведінки, формування уявлень про національні та демократи-
чні цінності, набуття елементарних знань про державу, закони, права, обов'язки і
відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи комунікативних
вмінь та навичок, що сприяють їх соціалізації на рівні родини, класу, школи.
Освітніми галузями, в яких найбільш повно представлено зміст громадянсь-
кої освіти, є «Людина і світ», а також „Мови і літератури".
Освітня галузь «Людина і світ» є провідною з точки зору формування основ
громадянської компетентності молодших школірів. Вона має на меті створення
бази для засвоєння ними різних видів соціального досвіду, системи цінностей су-
спільства, морально-правових норм і традицій. Галузь поєднує природознавчий та
суспільствознавчий компоненти змісту. Відповідно навчальні програми даної
освітньої галузі передбачають інтегроване вивчення суспільствознавства та при-
родознавства і охоплюють такі змістові лінії: "Людина як особистість", "Людина,
природа і суспільство", "Людина серед людей", "Рідний край", "Україна", "Зем-
ля" і "Нежива та жива природа". Слід зазначити, що таке переплетення суспільст-
вознавчого і природознавчого компонентів в межах одного навчального предмету
ускладнює ефективне засвоєння дитиною громадянознознавчих знань, умінь і
цінностей.
Освітня галузь "Мови і літератури" спрямована на формування комунікати-
вних умінь і створення можливостей для набуття елементарних знань з етнокуль-
тури та етнокультурознавчої компетенції. Ці громадянознавчі аспекти головним
чином реалізуються в відповідних навчальних програмах через тематику навчаль-
них текстів та тем для висловлювань учнів.
У решті галузей розвиток громадянської компетентності формулюється на
рівні цільових установок, не конкретизованих у змісті галузей.
Експертний аналіз змісту освіти за Державним стандартом основної школи
і навчальними програмами 12-річної школи показує, що в них закладені можливо-
сті створення умов для всебічного розвитку особистості на засадах загальнолюд-
ських та національних цінностей, забезпечення формування в учнів активної соці-
альної та громадянської позиції, сприяння їх включенню у життя суспільства, ро-
зуміння ними значущості знань для соціального становлення людини та її свідо-
мої орієнтації у сучасному світі, гуманізації і демократизації шкільної освіти.
23
Провідними освітніми галузями, де найбільш повно представлені грома-
дянські знання, компетенції та цінності є "Суспільствознавство" та "Мови і літе-
ратури".
В освітній галузі «Природознавство» громадянські знання, вміння та цінно-
сті представлені в основному лише географічною компонентою. Значно меншою
мірою (в основному на рівні завдань, а не положень змісту) вони представлені в
освітніх галузях «Естетична культура», «Технології», «Здоров'я та фізична куль-
тура» і зовсім не відображені - в освітній галузі «Математика».
Слід зазначити, що зміст освіти в основній школі в цілому може забезпечи-
ти формування громадянської компетентності, хоча й має деякі слабкі сторони.
Можна констатувати, що у стандарті знання переважають над уміннями, а кіль-
кість політологічних знань - над іншими одиницями знань. У стандарті основної
школи відсутні знання про громадянське суспільство, його ознаки, інститути, фу-
нкції. Спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і
уміннями: перелік названих одиниць знань не дає можливості забезпечити розви-
ток необхідних умінь. Поза увагою стандарту залишилася певна кількість умінь
потрібних компетентному громадянину, наприклад, навички дій і особистої уча-
сті. Недостатньо представлений також емоційно-ціннісний компонент змісту гро-
мадянської освіти.
Аналіз програм освітньої галузі «Суспільствознавство», зокрема
«Етика» (5-6-й клас), «Вступ до історії України», (5-й клас), свідчить, що започат-
кована в початковій школі робота по формуванню громадянських компетентнос-
тей продовжується і розширюється в основній школі, за рахунок набуття учнями
додаткових громадянознавчих знань, умінь і цінностей (культурологічних, полі-
тологічних, економічних, правових тощо). Такі курси як «Всесвітня історія» та
«Історія України» в інших класах (7-9 класи) сприяють поглибленню та розши-
ренню меж загальної соціалізації й свідомості школярів (країна, Європа, світ). Ра-
зом з тим, аналіз навчальних програм дозволяє стверджувати, що у 7-9-х класах
нема предметів, які б забезпечували реалізацію завдань громадянської освіти,
проголошених в стандарті. Так, у програмах основної школи не представлені:
такі види громадянських знань: політологічні знання (про принципи, поцеду-
ри й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему; про особливості вза-
ємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх від-
повідальність перед громадянами; про сутність громадянського суспільства;
про ефективні форми взаємодії з представниками владних структур та інших
установ), правові (про права людини, механізми їх захисту); економічні (тіро
фінансову, податкову і бюджетну систему держави та органів місцевого са-
моврядування; рушійні сили економічного розвитку; економічні права); соці-
альні (тіро соціальні стратегії взаємодії та спілкування з іншими; способи роз-
в'язання конфліктних ситуацій).
такі типи умінь: у політичній сфері суспільного життя (застосовувати спосо-
би та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та гро-
мадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на
владні структури, ініціювати громадську активність);
24
у правовій сфері суспільного життя (^реалізовувати та послідовно обстоюва-
ти свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів,
прав і свобод та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських
обов'язків в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів, ви-
користовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного
законодавства України, відповідають інтересам самореалізації особистості та
захищають її права людини і громадянина);
у соціальній сфері суспільного життя(д,олати стереотипи, войовничий націо-
налізм, расизм та нетерпимість, йти на компроміси з різними етнічними, релі-
гійними групами заради соціального миру в державі; робити свідомий вибір,
ефективно спілкуватися, розробляти стратегію прийняття рішення з ураху-
ванням норм і цінностей громадянського суспільства в складних ситуаціях
особистого та громадського життя, застосовувати демократичні технології
прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи власні інтере-
си, інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, сус-
пільства та держави, брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та
молоді);
в економічній сфері суспільного життя (реалізовувати та відстоювати свої
права як суб'єкта ринкових відносин, споживача і платника податків, встано-
влювати і розвивати партнерські економічні стосунки, орієнтуватись в умовах
вільного ринку).
не достатньо представлені громадянські цінності:
а)загальнолюдські: почуття власної гідності, терпимість до людей, що мають
відмінні погляди і переконання, бережливе ставлення до природи;
б) демократичні: відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи
особистості як абсолютної цінності; солідарність, захист довкілля, лояльне і
одночасно вимогливе ставлення до влади; активна громадянська позиція, впе-
вненість у своїй спроможності впливати на життя суспільства; повага до інте-
ресів та прав інших, самобутності великих і малих народів, толерантність;
в)національні: обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьків-
щиною, державою.
Це призводить до переривання наступності у формуванні громадянської
компетентності учнів на цьому етапі (7-9 класи) навчання.
Аналіз стандартів старшої школі свідчить, що провідною освітньою галуз-
зю, де найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є "Суспільство-
знавство". З поміж інших галузей дещо виокремлюється освітня галузь „Мови і
літератури", в якій громадянознавчий зміст репрезентовано більшою мірою. Всі
інші галузі недостатньо інтегрують елементи змісту громадянської освіти.
У системі громадянських знань що мають засвоїти учні в межах галузі „Су-
спільствознавство", відбитих у стандарті, переважають політологічні. Відповідно
бракує соціальних, економічних та правових знань.
У порівнянні з визначеним нами змістом поняття „громадянська компетент-
ність учнів" знання, істотно переважають таку складову як уміння. Відповідно
значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину залишається по-
за увагою стандарту, насамперед практичні уміння, пов'язані із досвідом грома-
25
дянської дії та активною життєвою позицією учня в житті і навчанні. З іншого бо-
ку, передбачена стандартом система громадянознавчих знань не завжди спрямо-
вана на формування громадянознавчих умінь в повному обсязі.
У стандарті недостатньо віддзеркалений емоційно-ціннісний компонент
змісту громадянської освіти.
Аналіз програм для старшої школи з „Історії України", „Всесвітньої історії",
„Основ правознавства", курсу „Людина і світ", „Географії", „Іноземні мови",
„Українська мова і література" свідчить, що їхній зміст в основному співпадає зі
Державним стандартом освіти і дозволяє вирішити завдання з формування гро-
мадянської компетентності учнів.
Зауважимо, що громадянознавчий зміст в основному включений до предме-
тів освітньої галузі „Суспільствознавство", зокрема це такі предмети як «Історія
України», «Всесвітня історія», «Правознавство», «Основи економіки», «Основи
правознавства», «Людина і світ», «Основи економіки», «Основи філософії». Су-
купність цих предметів значною мірою розв'язує завдання виховання компетен-
тного громадянина.
Водночас проведене вивчення навчальних програм старшої школи свід-
чить, що в них не представлені:
знання про систему соціального забезпечення і соціального захисту;
такі типи умінь: у політичній сфері суспільного життя (застосовувати спо-
соби та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та
громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу
на владні структури, ініціювати громадську активність); у правовій сфері сус-
пільного життя (реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосо-
вувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та
прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов'язків в межах
місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати спо-
соби діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства Укра-
їни, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права
людини і громадянина); у соціальній сфері суспільного життя (розробляти
стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського
суспільства в складних ситуаціях особистого та громадського життя, застосо-
вувати демократичні технології прийняття колективних рішень, враховуючи
власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян, представників певної
спільноти, суспільства та держави, брати участь в самоорганізації, самоупра-
влінні дітей та молоді); в економічній сфері суспільного життя (реалізовувати
та відстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин, споживача і платни-
ка податків, встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки, орі-
єнтуватись в умовах вільного ринку).
не ставиться як пріоритетне завдання формування громадянських цінностей і
ставлень.
Роздліл ІУ. Напрями вдосконалення системи громадянської освіти в Україні
для забезпечення ефективного формування громадянської компетентності
26
Проведений аналіз дозволив робочій групи сформулювати наступні рекоме-
ндації щодо розвитку і вдосконалення системи громадянської освіти в загально-
освітній школі України в таких напрямах.
І. Вдосконалення змісту освіти
1.1. У початковій школі доцільно розділити громадянознавчий та природо-
знавчий компоненти. Це дасть можливість більш повної реалізації завдань грома-
дянської освіти і забезпечення наступності між початковим (галузі „Людина і су-
спільство" і „Людина і природа»), і основним та старшим ступенями школи (га-
лузі „Суспільствознавство" і „Природознавство").
1.2. В основній школі для забезпечення наступності, системності та безпере-
рвності громадянської освіти доцільним було б введення у 7-9 класах в інваріант-
ну частину навчального плану предметів громадянознавчого змісту. Наприклад,
це могли б бути у 7-8 класах — окремий курс громадянської освіти, а у 9 класі -
початковий громадянознавчий правовий курс - «Практичне право». За цих умов
зміст освіти в основній школі буде відповідати вимогам стандарту щодо форму-
вання компетентного громадянина.
1.3. За умов введення названих вище громадянознавчих курсів на старшо-
му ступені навчання є доцільним додати до освітньої галузі «Суспільствознавст-
во» (наприклад, у доповнення до предмету «Людина і світ» у 12 класі) системати-
чні курси основ «Політології» та «Соціології» з урахуванням профілю навчально-
го закладу, спецкурси та факультативи з громадянської освіти. Бажано також по-
силити увагу до громадянознавчих аспектів при вивченні курсів «Основи право-
знавства», «Основи економіки», «Основи філософії».
Додаткові можливості щодо громадянської освіти надає профільне навчан-
ня, а саме соціально-гуманітарний напрямок, який об'єднує історичний, правовий,
філософський та економічний профілі, однак це питання потребує окремого спе-
ціального дослідження і розробки.
При розробці відповідних курсів поглибленого змісту, елективних і факуль-
тативних бажано насамперед пропонувати учням програми громадянознавчого
змісту, наприклад «Права людини», «Культура толерантності», «Громадянське лі-
дерство», «Основи демократії», «Громадянин і влада», «Громадянське суспільство
в Україні» тощо.
1.4. При доопрацюванні Державного стандарту освіти і навчальних програм
предметів треба збалансувати зміст освіти з точки зору представлення у ньому
політологічних, соціологічних, правових та економічних знань і відповідних
умінь, що потребує формування громадянської компетентності з урахуванням ві-
кових особливостей учнів. Лише у такому випадку може бути забезпечений ба-
ланс між формуванням в учнів громадянських знань і умінь.
1.5. При доопрацюванні типового навчального плану загальноосвітніх на-
вчальних закладів ("Старша школа у структурі 12-річної") врахувати, що предме-
ти (курси) такі, як правознавство, економіка, людина і світ і філософія, не можуть
бути поєднані в групу під назвою «Громадянська освіта». На наш погляд, таке по-
єднання є необгрунтованим і назву громадянська освіта треба зняти, оскільки вона
не відображає зміст предметів, що поєднані.
27
1.6. Для забезпечення наскрізного міжпредметного підходу до розв'язання
завдань громадянської освіти вважаємо за необхідне корегування та узгодження
змісту освіти, навчальних планів та програм з метою орієнтації на формування
громадянськості учнів вже існуючих шкільних предметів. Одним з можливих
шляхів розв'язання вищезазначених проблем змісту освіти є введення до нього
необхідних елементів та акцентування громадянознавчих підходів у змісті навча-
льних програм, підручників, посібників та інших засобів навчання.
Критеріями навчальної програми, що забезпечує міжпредметний підхід
до формування громадянської компетентності можуть бути такі:
- у пояснювальній записці програми мають бути проголошені завдання щодо фо-
рмування компетентних громадян засобами конкретного предмету;
у змісті навчального предмета передбачати можливості для інтегрування
громадянознавчих знань;
понятійний апарат навчального предмета повинен бути розширений за
рахунок громадянознавчих понять;
- серед вимог до навчальних досягнень учнів бажано зазначати й необхідністі
розвитку громадянських умінь, навичок, формування відповідних емоційно-
ціннісних орієнтацій;
повинні використовуватися активні форми і методи організації навчальних
занять, що сприяють формуванню громадянської компетентності учнів.
Посилення елементів громадянознавчого змісту у вже існуючих шкільних
предметах можливо, зокрема, шляхом розробки тематичних блоків-модулів в кур-
сах суспільно-гуманітарного циклу: історії України, всесвітньої історії, основ
правознавства, української та зарубіжної літератури, іноземної мови, географії,
тощо. Орієнтиром для авторів програм і різних засобів навчання може слугувати
базовий еталон громадянської компетентності.
Так, викладання мов і літератури може зробити величезний внесок у грома-
дянську освіту. Воно сприяє формуванню громадянської позиції і характеру декі-
лькома способами. Вивчення класичних творів національної літератури дає учням
уяву про видатні твори, що значно вплинули на історію культури країни та її ду-
ховні цінності. Літературні герої як української та і світової літератури можуть
вивчатись як інтелектуальні та етичні моделі особистості за різних умов суспіль-
ного життя. Програма із зарубіжної літератури має ілюструвати загальнолюдські
цінності, потреби і прагнення, що поєднують людей. Навчання навичкам письмо-
вої мови допомагає розвивати інтелектуальну та етичну самостійність особи, не-
залежність мислення.
Формування громадянської компетентності має здійснюватися й у процесі
навчання негуманітарних предметів (природничо-математичного циклу тощо), які
розкривають цілісність світу, взаємозв'язок людини з природою, відповідальність
за збереження екології та життя на планеті, сприяють розвиткові критичного мис-
лення та аналізу.
Можливо внесення змін в програму з метою встановлення міждисциплі-
нарних зв'язків громадянського змісту. Наприклад, на уроках біології географії
або фізики можна розглядати проблеми, пов'язані з екологією, основами економі-
ки та підприємництва, на уроках з праці можна обговорювати питання економіки
28
та менеджменту. Можна також застосовувати інтегративний системний підхід,
коли для вирішення найбільш гострої актуальної проблеми громадянських знань
використовуються різні дисципліни.
Необхідним є посилення емоційно-ціннісної складової громадянознавчого
змісту на всіх ступенях освіти, що може бути досягнено як шляхом введення у
зміст різних предметів відповідних сюжетів (навчального матеріалу), так і поста-
новкою перед учнями на уроках оцінно-ціннісних пізнавальних завдань. Поло-
ження змісту необхідно спрямувати як на формування позитивних громадянських
цінностей, так і не сприйняття таких ціннісних орієнтацій як зверхність, расизм,
ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожнеча, пропаганда війни і насильст-
ва, тероризм, репресії, дискримінація.
Крім українознавчої детермінанти у змісті освіти, зокрема громадянської,
треба значно підсилити його спрямованість на формування у шкільної молоді єв-
ропейської та планетарної свідомості.
Весь зміст освіти має пронизувати критичне мислення і бути втіленим у ви-
кладання на рівні підходу в усі шкільні предмети. Треба по-новому подивитись на
здібності вчителів і учнів, відповідно переглянувши навчальні програми. Вони
мають ставити перед учнями гострі проблеми, суперечливі та дискусійні питання.
Це допоможе подолати і традиційну незацікавленість учнів, що пов'язано з поши-
реним нині у школи викладанням нейтральної інформації, стимулювати застосу-
вання аналізу актуальних проблем.
Отже, громадянська освіта відрізняється специфічним змістом, спрямуван-
ням і підходом. Вона спрямована на щоденні проблеми, що стосуються молоді як
громадян, тобто членів суспільства, які мають права й обов'язки. Такими пробле-
мами є, наприклад, освіта і охорона здоров'я, соціальний захист, громадський
транспорт, еміграція, міжнародні відносини і навколишнє середовище.
їх необхідно відрізняти від проблем, що стосуються молодих людей як при-
ватних осіб, є проблемами особистими та мають відношення до членів їх сім'ї або
друзів. Наприклад, пошук роботи - це власна проблема, а мінімальна заробітна
плата в країні - громадянознавча; алкоголізм - власна проблема, а прийняття за-
кону про вживання алкоголю — громадянознавча.
Специфіка підходу до учнів у громадянській освіті полягає в активній залу-
ченості й участі молоді. Вона навчається як бути громадянами через участь у дис-
кусіях і дебатах у класі, в позакласній діяльності й поза межами школи, їй нада-
ється можливість не тільки навчатися, а й застосовувати знання на практиці в "ре-
альних життєвих" ситуаціях.
2. Розвиток методики навчання громадянської освіти
Пріоритетну роль у громадянській освіті мають відігравати активні й інтерактивні
технології і методи навчання, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та
критичне мислення учнів і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.
Важливе місце посідає проектна робота: організація різноманітних навчальних
проектів, що можуть містити проведення громадянських акцій і компаній, видан-
ня шкільних газет і журналів тощо. Базові навчальні прийоми при вивченні гро-
мадянознавчих дисциплін містять, крім інших, проведення учнівських законодав-
29
них слухань, засідань апеляційних та інших судів, зборів міської громадськості,
моделювання видів громадянської активності.
Застосування таких технологій і методів громадянської освіти та виховання
створює умови для формування в особистості когнітивних та поведінкових норм,
громадянської компетентності відповідно до базового еталона. Методика грома-
дянської освіти потребує створення у процесі викладання системи навчальних си-
туацій, в яких апробуються на практиці засвоєні громадянські знання, уміння та
цінності.
Громадянська освіта сьогодні передбачає також посилення уваги учителів і
науковців до розробки, адаптації й запровадження нових методик навчання та ви-
ховання, зокрема найкращих зразків вітчизняного і зарубіжного досвіду. Необхід-
ною є також розробка критеріїв, змістового наповнення та методик оцінювання
рівнів сформованості громадянської компетентності учнів на різних ступенях на-
вчання у відповідності до базового еталона та вимог державного стандарту.
3. Разе 'язання завдань громадянської освіти та виховання під час позакласно'
та позашкільної активності
Оскільки формування громадянознавчих умінь, зокрема умінь громадянської
дії та участі, не може бути повністю забезпечено діяльністю учнів на уроці, не-
обхідною складовою громадянської освіти має бути позакласна та позашкільна ді-
яльність школярів. Для цього можуть застосовуватись найрізноманітніші форми
та методи роботи: традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та
експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведен-
ня диспутів, дебатів, заходів змагального характеру. Діяльність дитячих клубів рі-
зного спрямування, дитячих та молодіжних громадських організації також сприяє
розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, дає можли-
вість учням отримати безпосередній громадянський досвід, а з іншого - залучити
їх до проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.
4. Організація демократичного шкільного життя
Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демокра-
тичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та
вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємопова-
ги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня,
його право на власну думку, заохочувати відкрите обговорення та демократичне
прийняття рішень. Необхідно залучити до співпраці за школою батьків, культиву-
вати серед них демократичні цінності та традиції.
Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самовряду-
вання. Воно формує навички проведення передвиборних кампаній, участі у вибо-
рах, розробки та реалізації власної політичної програми, апеляції до владних
структур з метою захистити свої права, ефективної взаємодії з владою.
5. Розвиток системи громадянської освіти
Використання можливостей інваріантної частини змісту освіти не виключає
можливостей вдосконалення громадянської освіти учнів за рахунок варіативної
ЗО
частини навчального плану. Потрібною є розробка і запровадження нових про-
грам, підручників та інших засобів навчання, насамперед на старшому ступені
школи у відповідності до профілю навчального закладу. Також такі курси можуть
запроваджуватись і на інших рівнях навчання у відповідності до потреб і можли-
востей учнів та їх батьків, місцевої громади, соціокультурного оточення тощо.
б.Підготовка вчителів
Втілення системи громадянської освіти в Україні потребує певного удоскона-
лення підготовки вчителів. Вчителі повинні оволодіти методикою, стимулюючою
критичне мислення учнів, інтерактивними методами та технологіями навчання,
котрі в подальшому можуть перетворитись на загальний стандарт громадянської
освіти. Програми підготовки вчителів, здатних до повсякденної творчої і сумлін-
ної праці, повинні орієнтуватись на розв'язання реальних гострих проблем су-
часності. Необхідно використовувати нові види класної та позакласної навчальної
діяльності безпосередньо в процесі підготовки та перепідготовки вчителів. Сама
їхня підготовка має бути заснована на використанні інтерактивних методик. Це
надасть їм можливість набути власного досвіду не тільки тих, навчає, а й змінити
роль - побути певний час тими, хто вчиться. Основною формою підготовки та пе-
репідготовки вчителів поруч з традиційними мають стати інтенсивні короткотер-
мінові (3-5-7-денні) тренінгові програми й самоосвіта з використанням спеціаль-
них методичних рекомендацій.
*
7. Моніторинг системи громадянської освіти
Запровадження постійного відстеження навчальних досягнень учнів і рівня сфор-
мованості громадянської компетентності з метою аналізу ефективності системи
громадянської освіти та можливостей її вдосконалення.
Робоча група з розробки навчальних програм: Т. В. Бакка, Р. І. Євтушенко, О.В.
Кузьменко, О.Г. Фідря, О. І. Пометун (голова робочої групи).
Національний експерт: С. І. Позняк.
31
Автор
miuvvv
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
2 844
Размер файла
2 318 Кб
Теги
осв, гром
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа