close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Ударцов Ю.В. Автореф 28.10.11

код для вставкиСкачать
МІЖНАРОДНА КАДРОВА АКАДЕМІЯ
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
МІЖНАРОДНИЙ ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
Ударцов Юрій Володимирович
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Спеціальність: право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філософії в галузі права
Київ 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в спільній докторантурі Міжнародної Кадрової Академії, Міжрегіональної Академії управління персоналом та Міжнародного Відкритого Університету.
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент, професор МКА
Муравйов Кирило Володимирович
Офіційні рецензенти: доктор юридичних наук, доцент
Подоляка Анатолій Миколайович
кандидат юридичних наук
Курко Микола Нестерович
Захист відбудеться 20 грудня 2011 року о 14.00 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Міжнародної Кадрової Академії, Міжрегіональної Академії управління персоналом та Міжнародного Відкритого Університету за адресою:
03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в Міжнародному бібліотечно-інформаційному центрі ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом за адресою:
03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2.
Вчений секретар
Спеціалізованої Вченої Ради,
кандидат юридичних наук М.Н.Курко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми На сучасному етапі розвитку незалежної України продовжується процес реформування усіх правоохоронних органів, в тому числі прокуратури. Така необхідність обумовлена багатьма факторами. В першу чергу - це пов'язано з загальними економіко-політичними, інтеграційними процесами, стремлінням нашої держави до членства і цілому ряді міжнародних союзів блоків, організацій, які в свою чергу вимагають відповідності до стандартів внутрішніх правових систем України. По-друге невизначеність прокуратури у сучасному механізмі державної влади, невизначеність її статусу та повноважень та загальним зниженням авторитету даного органу. Але, при реформуванні прокуратури України, на наш погляд, не можна забувати про її головне завдання - контроль та виявлення порушень законів та усунення цих порушень. Крім того, необхідно приводити законодавчу базу діяльності прокуратури у відповідність до міжнародних стандартів. Зважаючи на покладені на органи прокуратури функції, потребує невідкладного перегляду й вдосконалення правове забезпечення діяльності прокуратури України. Справа в тому, що багато положень правових актів застаріли за своєю суттю та не враховують особливостей сучасного стану розвитку вітчизняної державності. Наслідки позбавлення Генерального прокурора України права законодавчої ініціативи негативно впливають на якість законотворчого процесу, оскільки саме прокуратура здатна оперативно і висококваліфіковано виявляти застарілі положення, які ускладнюють правозастосування, вносити пропозиції відносно заповнення пропусків в законодавстві і запобігання протиріччям в нім. Таким чином, органи прокуратури поставлені державою в таке положення, коли необхідність внести певні законопроекти, направлені на підвищення рівня законності в державі, а також удосконалення діяльності самої прокуратури обумовлює необхідність звертатись з проханням до народних депутатів, що, на наш погляд, спричиняє шкоди не тільки органам прокуратури, а й процесу законодавства в країні взагалі.
В юридичному механізмі забезпечення прав людини у кримінальному процесі особливе місце займає прокуратура, на яку Конституцією України покладається нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Здійснювана в Україні судово-правова реформа спрямована на створення досудового слідства, яке б забезпечувало людині максимум правових засобів для захисту її прав. Проте, значна кількість звернень до судів та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосується порушень прав особи під час проведення досудового слідства. Це обумовлює потребу переосмислення кримінально-процесуального статусу обвинуваченого, дослідження системи його прав, а також гарантій їх забезпечення.
В свою чергу, реформування прокуратури України в умовах демократизації суспільства, здійснення судового контролю за законністю і обґрунтованістю процесуальних рішень слідчого, які обмежують права людини, вимагають не тільки нових підходів до визначення об'єкту прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого, а й потребує посилення ефективності прокурорського нагляду на досудовому слідстві, оптимізації співвідношення між прокурорським наглядом, судовим та відомчим контролем в механізмі забезпечення прав обвинуваченого. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Міжрегіональної Академії управління персоналом і є складовою частиною наукової проблеми кафедри "Правознавства" Луганського інституту МАУП - "Вдосконалення організації діяльності правоохоронних органів та органів досудового слідства в сучасних умовах розвитку України". Тема дисертації пов'язана з організаційними й нормотворчими заходами, що здійснюються в Україні з метою гармонізації й адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, реформування правової системи держави та поступового приведення її у відповідність з міжнародними та європейськими стандартами.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у науковому дослідженні положень Конституції України, кримінально-процесуального законодавства, Закону України "Про прокуратуру", а також міжнародно-правових норм, які визначають статус обвинуваченого та гарантії його забезпечення; подальшій розробці теоретичних питань, пов`язаних із правовим статусом обвинуваченого та захистом його прав засобами прокурорського нагляду; удосконалення правових та організаційних засад прокурорського нагляду за забезпеченням прав обвинуваченого на досудовому слідстві в умовах демократизації суспільства та розробці пропозицій, спрямованих на оптимізацію законодавства про статус обвинуваченого, а також підвищення ефективності прокурорсько-наглядової практики.
Досягнення зазначеної мети потребує розв`язання таких важливих завдань:
- проаналізувати теоретико-методологічні основи прокурорського нагляду за додержанням прав обвинуваченого на досудовому слідстві;
- розглянути систему прав обвинуваченого на досудовому слідстві як об'єкт прокурорського нагляду;
- проаналізувати зарубіжний досвід прокурорського нагляду за додержанням законів щодо забезпечення прав обвинуваченого;
- проаналізувати правові та організаційні проблеми прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого;
- розглянути компетенції та повноваження прокурорського нагляду щодо забезпечення прав обвинуваченого;
- розробити методику прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого;
внести пропозиції про удосконалення кримінально-процесуального законодавства щодо забезпечення прав обвинуваченого;
- розробити шляхи вдосконалення розвитку прокурорського нагляду під час досудового слідства щодо додержання прав обвинуваченого в Україні. Об'єктом дослідження - процес прокурорського нагляду за додержанням прав обвинуваченого під час досудового слідства. Предметом дослідження - прокурорський нагляд за додержанням законів щодо виконання прав обвинувачення, сукупність законодавчих актів, норм міжнародного права, зарубіжного та вітчизняного законодавства, що регламентують права обвинуваченого, а також практика їх застосування прокурорами.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об`єктивності результатів дослідження дисертантом використано комплекс сучасних загальнонаукових і спеціальних методів, які застосовуються в правовій науці. Зокрема, загальнодіалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, а також такі загальнонаукові методи, як: історико-правовий - при характеристиці типу прокуратури з огляду на тенденції її функціонального розвитку; формально-логічний - при визначенні понять: "статус обвинуваченого", "гарантії прав обвинуваченого", "об`єкт прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого", "судовий контроль", і т.д.; логіко-правовий - при аналізі норм вітчизняного та зарубіжного законодавства, міжнародно-правових актів щодо статусу обвинуваченого у кримінальному судочинстві, його забезпечення засобами прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю; порівняльно-правовий - при виявленні особливостей правового статусу обвинуваченого та прокурорського нагляду в різних правових системах; статистичний - при дослідженні умов, що впливають на ефективність діяльності прокурора на досудовому слідстві; моделювання - при конструюванні оптимальної моделі прокурорського нагляду за додержанням прав обвинуваченого; соціологічний - при проведенні моніторингу серед прокурорів.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі теорії держави і права, кримінально-процесуального права, прокурорського нагляду. Зокрема, дослідженню загальних засад правового становища особи у суспільстві достатньо уваги приділили М.В.Вітрук, В.О.Карташкін, В.О.Кучинський, О.О.Лукашева, Г.В.Мальцев, М.І.Матузов, В.С.Нерсесянц, В.О.Патюлін, О.В.Петришин, Ю.М.Тодика, Л.С.Явіч та деякі інші.
Питанням забезпечення прав обвинуваченого у кримінальному судочинстві присвятили працї М.О.Акінча, М.С.Алексєєв, С.А.Альперт, М.І.Бажанов, А.М.Балашов, В.М.Волженкіна, Ю.М.Грошевой, В.Г.Даєв, І.Ф.Демидов, М.В.Джига, Т.М.Добровольська, А.Я.Дубинській, М.М.Ковтун, З.Ф.Коврига, Л.Д.Кокорев, Л.М.Корнєєва, В.М.Корнуков, Е.Ф.Куцова, О.М.Ларін, В.З.Лукашевич, В.І.Маринів, О.Р.Михайленко, М.М.Михеєнко, Я.О.Мотовиловкер, І.Л.Петрухін, Р.Д.Рахунов, В.М.Савицький, М.І.Сірий, С.В.Слінько, Ю.І.Стецовський, М.С.Строгович, О.М.Толочко, В.М.Трофименко, А.Р.Туманянц, А.Л.Ципкін, Г.І.Чангулі, М.І.Чвьорткін, В.С.Шадрін, С.А.Шейфер, В.П.Шибіко, М.Є.Шуміло та інші. Значну роль у запровадженні міжнародних стандартів прав людини у кримінальне судочинство відіграють компаративістські дослідження таких зарубіжних авторів, як: У.Бернем, Е.Джінджер, Д.Гом'єн, Л.Зваак, Х.Зєра, Р.Коллінсон, Ж.-М.Ламбер, Д.Мердок, Р.Уолкер, Д.Харісс тощо. Окремі питання прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого розглядали наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. С.І.Вікторський, Л.Є.Владимиров, С.П.Мокринський, М.В.Муравйов, А.Ф.Коні, М.М.Розін, І.Я.Фойницький та інші.
В сучасних умовах подальшого розвитку теорія прокурорського нагляду за додержанням законів про права обвинуваченого набула у працях І.В.Вернідубова, Л.М.Давиденка, В.В.Долежана, В.С.Зеленецького, П.М.Каркача, В.В.Клочкова, М.О.Ковальова, Г.К.Кожевнікова, І.М.Козьякова, М.В.Косюти, В.Д.Ломовського, М.М.Маршунова, М.І.Мичка, Г.О.Мурашина О.О.Ніколаєва, В.Т.Нора, М.В.Руденка, В.Я.Чеканова, М.С.Шалумова, В.І.Шинда та деяких інших. Але, нажаль на сучасному етапі юридичної науки не проводилось комплексних досліджень з питань забезпечення прав обвинуваченого засобами прокурорського нагляду, не був сформульований відповідний понятійний апарат, не розроблялося методичне супроводження прокурорської діяльності на досудовому слідстві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні комплексно, на основі аналізу положень Конституції та законів України, міжнародно-правових актів у сфері прав людини, законодавства зарубіжних країн, прокурорсько-наглядової практики розроблені концептуальні основи забезпечення прав обвинуваченого засобами прокурорського нагляду.
Дисертаційне дослідження має наукову новизну, що полягає у наступному: вперше:
- проаналізовано розроблені пропозиції введення змін до законів "Про прокуратуру" та "Кримінально-процесуального кодексу України", доведено негайну необхідність їх прийняття;
- досліджено та вдосконалено статус обвинуваченого, структуровано систему його прав та гарантій їх забезпечення на новітньому етапі розвитку правової системи України.
дістало подальшого розвитку:
- уточнено й вдосконалено функції кримінального переслідування на досудовому слідстві, доведена її несумісність з наглядовою функцією;
- досліджено співвідношення понять "предмет" та "об'єкт" прокурорського нагляду;
- запропоновано окреслити межі прокурорського нагляду поняттям "об'єкт нагляду", який, в свою чергу, поділяється на загальний та окремі об'єкти;
- запропоновано комплексну, науково-обґрунтовану та практично апробовану цілісну систему прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за додержанням прав обвинуваченого. Оптимальне співвідношення між цими видами діяльності має визначатися через взаємне структурне виокремлення, змістовне доповнення та підсилення одне одного шляхом чіткого законодавчого врегулювання повноважень органів, які їх виконують;
- оновлено систему методичного забезпечення прокурорського нагляду за додержанням прав обвинуваченого; розроблено конкретні методичні рекомендації з питань прокурорсько-наглядової діяльності на окремих етапах досудового слідства; обґрунтовано необхідність їх регламентації в відомчих актах Генерального прокурора України. - аргументовано недостатність законодавчого супроводження повноважень прокурора щодо нагляду за додержанням законів органами досудового слідства: крім процесуальних наглядових повноважень, передбачених КПК України, прокурорська практика застосовує організаційно-наглядові повноваження, які притаманні іншим галузям прокурорської діяльності (зокрема, т.зв. "загально наглядових повноважень").
- доведено необхідність уніфікації на законодавчому рівні процесуальних документів, у тому числі і прокурорсько-наглядових, що повинно відобразитись в додатках до нового КПК. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
1. В науково-дослідницьких цілях - при подальшій розробці теорії прав обвинуваченого на досудовому слідстві та гарантій їх забезпечення засобами прокурорського нагляду;
2. У правотворчій роботі - в процесі вдосконалення положень Конституції України, Кримінально-процесуального Кодексу України, Закону України "Про прокуратуру" та іншого законодавства;
3. У правозастосовчій сфері - для забезпечення єдності прокурорської практики та підвищення ефективності прокурорського нагляду за додержанням прав обвинуваченого на досудовому слідстві;
4. У навчальному процесі - для вивчення курсів "Кримінальний процес", "Прокурорський нагляд", "Організація роботи в органах прокуратури" тощо, а також для підготовки відповідних підручників і навчально-методичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації обговорювались автором на семінарах та науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри "Правознавства" Луганського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом. Публікації. Основні теоретичні положення, висновки й рекомендації, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, викладені в п'яти наукових статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених переліками ВАК України.
Структура дисертації Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Вона викладена на 192 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел складається із 170 найменувань, що розміщуються 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізується ступінь наукової розробки проблеми, вказується зв'язок роботи з науковими програмами й темами. Визначається мета і завдання дослідження, його об'єкт, предмет, методологічна основа. Відзначається наукова новизна роботи, її наукове та практичне значення, наводяться дані щодо апробації, впровадження та публікації результатів дослідження.
У першому розділі - "Прокурорський нагляд як гарантія забезпечення прав обвинуваченого при проведенні досудового слідства" - розглянуто науково-теоретичні засади прокурорського нагляду, як основний засіб забезпечення прав обвинуваченого на досудовому слідстві.
З'ясовано, що основним підґрунтям усіх науково-теоретичних робот щодо органів прокуратури та, зокрема, прокурорського нагляду з додержання прав громадянина на досудовому слідстві, є суперечності між людиною та державою, в площіні зобов'язань та прав. Сучасний процес реформування правоохоронних органів відбувається в колі вирішення проблем розподілу функцій й повноважень між відомствами. Інтеграційні процеси Української держави вимагають приведення у відповідність до міжнародних стандартів всіх правових систем держави, тому визначення статусу та повноважень прокуратури є надзвичайно актуальним завданням. Від того до якої гілки влади (законодавчої, виконавчої, судової) відноситься прокуратура, залежить визначення її повноважень та обов'язків, а отже, перелік відомчих законодавчих актів, розпоряджень. Досліджено, зарубіжний досвід забезпечення прав обвинуваченого на досудовому слідстві. Так, виділяються чотири моделі прокурорського нагляду, які виокремлено залежно від ступеню розвиненості демократичних інститутів держави. Українська держава дотримується моделі в якій прокуратура виступає захисником прав та інтересів як держави так і громадянина. В основі забезпечення прав обвинуваченого лежить прокурорський нагляд - як засіб реалізації положень закріплених Конституцією України. Забезпечення прав обвинуваченого пов'язане з кримінально-процесуальним процесом, Кодекс якого є застарілим й потребує вдосконалення. Нажаль, проект нового УПК вже декілька років не затверджується, що значною мірою гальмує розвиток правоохоронної системи України, та виконання міжнародних обов'язків. У другому розділі - "Методологічні засоби прокурорського нагляду щодо забезпечення прав обвинуваченого на досудовому слідстві" здійснено аналіз правових основ прокурорського нагляду, розкрито основні методологічні засоби прокурорського нагляду за додержанням прав обвинуваченого під час досудового слідства.
З'ясовано, що досудовому слідству України властиві розшукові форми через здійснення його слідчими, адміністративно підпорядкованими органам дізнання. Це обов'язково повинно бути усунуте в правовій державі, котра орієнтується на розширення засад змагальності в кримінальному судочинстві та упровадження європейських стандартів.
Доведено, що досудове слідство є самостійним видом державної діяльності, яку не можна звести до функцій, котрі б виконувались органами суду, прокуратури та державного управління. У перспективі досудове слідство повинно сформуватися в самостійну галузь правоохоронної діяльності, що приведе до створення системи самостійних державних органів - поряд з такими, як органи правосуддя і прокуратури. Підкреслюється, що правильно організоване досудове слідство і дізнання, а також здійснюваний прокурорський нагляд за виконанням законів при їхньому провадженні, являють собою одну з істотних гарантій швидкого розкриття злочину, його повного, об'єктивного і всебічного розслідування, а в остаточному підсумку постанови судом законного, обґрунтованого і справедливого вироку.
При визначенні повноважень та компетенцій прокурора важливо звернути увагу на якісний склад кадрового забезпечення органів прокуратури. Іноді, саме людський фактор впливає на ведення справи, саме професійна підготовленість та добросовісність сприяють правильному вирішенні справи.
Доведено, що саме на кожному етапі досудового слідства , добре налагоджена методика дозволяє забезпечити об'єктивність й незаангажованість проведення слідства.
Застосування методик прокурорського нагляду повинно здійснюватись систематично, при чому, самі методики повинні постійно вдосконалюватись з науково-теоретичного боку, що забезпечує не допускання незаконних, безпідставних затримань та обмежень особистої свободи громадян, яка гарантована Конституцією України.
У третьому розділі - "Перспективи розвитку прокурорського нагляду щодо додержання прав обвинуваченого під час досудового слідства" розглянуто організаційно-правові засоби вдосконалення та перспективи розвитку прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого.
Уточнено, що відповідно до чинного законодавства, органи досудового слідства діють у складі прокуратури, органів безпеки, внутрішніх справ та податкової міліції. Зазначена відомча роз'єднаність слідчих гальмує посилення боротьби зі злочинністю. Доведено що, незважаючи на однаковість процесуального порядку, об'єктивно існують різні умови для здійснення прокурорського нагляду за досудовим слідством, яке проводиться слідчими різних відомств. Ні захисник, уведений у процес з моменту затримання підозрюваного, ні присяжні засідателі не забезпечать законності у здійсненні правосуддя й реального захисту прав, свобод та законних інтересів осіб доти, доки не буде організаційної перебудови досудового слідства.
З метою, вдосконалення діяльності органів Прокуратури корекції підлягають наступні закони, акти та розпорядження: Конституція України; Закон про Прокуратуру України; Кримінально-процесуальний Кодекс України; Статут Прокуратури; деякі Постанови президента України; Постанови Міністерства Внутрішніх Справ України.
Аналіз Проекту КПК України зарубіжними експертами, доводить, що Україна зробила великий "крок вперед" по затвердженню демократичних засад розбудови сучасної демократичної держави та дотримання принципів "Главенства права" у внутрішній та зовнішній політиці. Але затягування, законотворчих процесів призводить до істотного гальмування розвитку правоохоронної системи України.
Нагальна потреба організаційної перебудови органів досудового слідства викликана вимогами Ради Європи: правова система держави повинна мати законодавчу базу функціонування системи досудового слідства.
У висновках узагальнюються результати пошукової і теоретико-аналітичної роботи, проведеної автором у рамках дисертаційного дослідження. На підставі отриманих результатів з'ясовано, що сучасний процес реформування правоохоронних органів відбувається повільно, що в свою чергу негативно впливає на загальний соціально-економічний, демократичний розвиток України та міжнародні зв'язки держави та інтеграційні процеси. Останнім часом органи прокуратури стають центром уваги та публічних обговорень, це пов'язано з цілком об'єктивними причинами. Найважливішим таким фактором є невизначеність прокуратури у сучасному механізмі державної влади, невизначеність її статусу й повноважень та загальним зниженням авторитету даного органу. Але, при реформуванні прокуратури України, на наш погляд, не можна забувати про її головне завдання - контроль та виявлення порушень законів та усунення цих порушень. Крім того, необхідно приводити законодавчу базу діяльності прокуратури у відповідність до міжнародних стандартів. Враховуючи на закріплені за органами прокуратури функцій, потребує невідкладного перегляду й вдосконалення правового забезпечення діяльності прокуратури України. Справа в тому, що багато положень правових актів застаріли за своєю суттю та не враховують особливостей сучасного стану розвитку вітчизняної державності.
Аналіз теоретико-наукового підґрунтя забезпечення прав та гарантій громадянина, дозволяє зробити висновок про те, що основні засади прокурорської діяльності розвивались в руслі співставлення інтересів держави та особи. В основі забезпечення прав обвинуваченого лежить прокурорський нагляд - як засіб реалізації положень закріплених Конституцією України. Отже, погляди багатьох провідних вчених з приводу основ теорії прокурорського нагляду схиляються до тези про природне, історичне обумовлене формування статусу прокуратури В Україні, - як органу державної влади з поступовим переходом до судової.
Аналізуючи сучасний стан діяльності прокуратури доведено, що нагальною є потреба перегляду функцій прокуратури і визначення їх пріоритетності, виходячи із можливості забезпечення прав особи та досудовому слідстві з огляду, що саме на цій стадії кримінального судочинства існує великий ризик незаконного обмеження прав і свобод громадян. Очевидно, що багато складнощів виникає через часткове неврахування своєрідності вітчизняної правової системи, проте саме від концептуального визначення характеру правової системи на перехідному етапі її розвитку буде в значній мірі залежати формування державно-правових структур, повноважень їх функцій, що в підсумку має зміцнити систему всіх державних органів, в тому числі і прокуратури, для забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина.
Доведено необхідність інтеграції прокуратури у судову владу. Насамперед, це пов'язано з проблемами погодження повноважень й взаємодії з іншими органами досудового слідства.
Проаналізувавши зарубіжний досвід організації, роботи й функцій, що виконуються органами прокуратури, відзначено необхідність докорінних змін статусу та законодавчого регулювання прокуратури України. При чому, цей процес повинен відбуватись з максимальним наближенням вимог до світових стандартів й міжнародних зобов'язань, зокрема здійснювати програму заходів з реалізації основ верховенства права в суспільному житті та соціально-економічному розвитку країни.
Під правовими основами прокурорського нагляду за додержанням законів щодо захисту прав і свобод обвинуваченого пропонується розуміти систему взаємозумовлених та взаємопов'язаних нормативно-правових актів, які визначають повноваження прокурорів, організацію, засади та порядок діяльності органів прокуратури з нагляду за додержанням законів щодо захисту прав обвинуваченого при проведенні досудового слідства.
Аналіз змісту прокурорського нагляду та його компетенцій доводить, що правильно організоване досудове слідство і дізнання, а також здійснюваний прокурорський нагляд за виконанням законів при їхньому провадженні, являють собою одну з істотних гарантій швидкого розкриття злочину, його повного, об'єктивного і всебічного розслідування, а в остаточному підсумку постанови судом законного, обґрунтованого і справедливого вироку. Ніякі інші порушення законів не заподіюють людям таких моральних і фізичних страждань як порушення, пов'язані з незаконними затриманнями й арештами, необґрунтованими притягненнями до відповідальності й засудження невинних.
Також слід приділити увагу якісному складу кадрового забезпечення служб прокуратури. Бо саме, людський фактор впливає на ведення справи й від професійної підготовленості й добросовісності, іноді, "залежить доля" інших людей, а в кримінальних справах це набуває гострішої актуальності. Отже, потребує вдосконалення та реорганізації система підготовки кадрів прокуратури. Існуючі вищі навчальні заклади повинні наблизити освітні програми до світових стандартів професійної діяльності працівників прокуратури.
Дослідивши основні методологічні засоби прокурорського нагляду щодо забезпечення прав обвинуваченого визначено, що добре налагоджена система та методика прокурорського нагляду за додержанням законів щодо забезпечення прав обвинуваченого на кожному етапі досудового слідства, дозволяє забезпечити об'єктивність та незаангажованість проведення слідства. Відповідно до чинного КПК України на кожному етапі досудового слідства прокурор має право здійснювати нагляд, а після сформування справи проаналізувати її та надати санкцію про направлення до суду розпорядження про відповідні дії до затриманого чи підозрюваного. Проаналізувавши Проект КПК України з цього питання ми бачимо істотне розширення повноважень прокурора з правом впливу на органи досудового розслідування з метою всебічного, неупередженого розслідування та захисту й гарантії прав усіх учасників справи. Застосування чітко налагоджених методик прокурорського нагляду здійснюється систематично з тим щоб: не допускалися незаконні і безпідставні обмеження особистої свободи громадян, гарантованою Конституцією України; поновлювалися порушені права громадян, усувалися допущені незаконні і безпідставні обмеження особистої свободи громадян; обмеження особистої свободи громадян застосовувалися тільки тоді, коли для невідкладного захисту інтересів громадян або держави інші заходи будуть визнані недостатніми або малоефективними; примусові заходи медичного і виховного характеру застосовувалися до осіб лише суспільно небезпечних за наявності достатніх, доведених медичних, психіатричних підстав.
У зв'язку з визначенням прокуратури як, органу, що покликаний слідкувати за виконанням положень Конституції (основного закону України) навколо прокурорської служби постійно відбуваються суперечки та дискусії з приводу визначення її статусу та повноважень. Таке положення спричинене недосконалістю організаційно правових, законодавчих актів прокурорського нагляду. Щодо нагляду за додержанням прав громадянина, зокрема, обвинуваченого під час досудового слідства, наявно багато суперечностей та недосконалостей в правовому регулюванні здійснення даної функції прокуратури.
З метою, вдосконалення діяльності органів Прокуратури корекції підлягають наступні закони, акти та розпорядження: Конституція України; Закон про Прокуратуру України; Кримінально-процесуальний Кодекс України; Статут Прокуратури; деякі Постанови президента України; Постанови Міністерства Внутрішніх Справ України. Основна увага приділяється змінам пов'язаним з підписанням нашою державою Конвенцій з захисту прав громадянина, що знаходять своє відображення в Проекті Кримінально-процесуальному кодексі України. Аналіз Проекту КПК України зарубіжними експертами, доводить, що Україна зробила великий "крок вперед" по затвердженню демократичних засад розбудови сучасної демократичної держави та дотримання принципів "Главенства права" у внутрішній та зовнішній політиці. Таким чином прийняття Проекту Кримінально-процесуального кодексу України є першочерговим завданням Верховної Ради України. З питання захисту прав громадянина, зокрема щодо гарантій прав обвинуваченого під час досудового слідства на нашу думку найактуальнішими в Проекті КПК України є наступні положення та зміни: - Будь-які функції якими наділяється прокурор для захисту прав і свобод людини і громадянина, мають обмежуватись конкретними чітко-визначеними випадками;
- Нагляд прокурора з додержанням прав обвинуваченого повинен здійснюватись протягом всіє процедури розслідування кримінальної справи; - Біль належним чином регламентовані повноваження щодо додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, трудові, особисті права та свободи громадянина, захист їх честі й гідності;
- Ґрунтовно розширенні права обвинуваченого на захист власних інтересів та прав;
- Право оскарження дій прокурора повинно бути чітко регламентоване й визначене відповідним законом;
- Проект передбачає прийняття Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.
Саме термінове прийняття нового КПК дозволить істотно змінити роботу прокуратури та органів досудового слідства, оптимізувати кадровий склад правоохоронних органів, поліпшить їх роботу, що в свою чергу, позитивно вплине на стан розкриття злочинів та профілактичних заходів по зниженню злочинності взагалі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Деякі питання дотримання законності при проведенні невідкладних слідчих дій // ОРД: Проблеми та шляхи їх розв'язання. Додаток до випуску № 3 Віснику ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка в ІІ-х частинах; частина 1. - 2009. С. 60-65.
2. Права обвинуваченого - як об'єкт прокурорського нагляду на стадії досудового слідства (проблеми визначення, сутності, змісту) // Зб. тез Міжнародної науково-практичної конф. студентів, аспірантів і молодих учених., "Реформування сучасної правової системи", (Донецьк , 10-11 квітня 2009 р.). - Донецьк., ДонНУ, 2009., - 260 с.,-С. 176--180.
3. Участь прокуратури у забезпеченні прав обвинуваченого на досудовому слідстві // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В.Даля. - 2010. Луганськ, - №9 (151)., - 270 с. - С. 79-85.
4. Організаційно-правове регулювання діяльності прокуратури - проблеми, перспективи розвитку // Зб. наукових праць науково-практичної конференції вчених аспірантів та молоді "Юриспруденція в умовах становлення Української правової держави". Луганськ (18- жовтня 2010). - Луганськ.., - 112 с. - С. 45-52.
АНОТАЦІЯ
Ударцов Ю.В. Теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права.
Міжнародна Кадрова Академія, Міжрегіональна Академія управління персоналом, Міжнародний Відкритий Університет. - Київ, 2011 рік.
В дисертації досліджуються теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду при забезпеченні прав обвинуваченого. Розглядається проблеми забезпечення прав обвинуваченого як об'єкт прокурорського нагляду на стадії досудового слідства, посилення ефективного впливу держави на злочинність, що пов'язується передусім зі змінами в організації діяльності органів досудового слідства з урахуванням положень Конституції України, переглядом їх функцій, формуванням нових підходів до комплектування кваліфікованим персоналом. Проаналізовано правову базу діяльності прокуратури під час досудового слідства щодо забезпечення прав обвинуваченого.
Осмислено основні методологічні засоби прокурорського нагляду на кожній стадії досудового слідства. Висловлено авторське бачення шляхів удосконалення кримінально-процесуального законодавства, що дозволить більш гармонійно вирішити дві пов'язані між собою проблеми: підвищення ефективності діяльності органів досудового слідства - з одного боку, і посилення гарантій прав та законних інтересів учасників кримінального процесу - з іншого. Ключові слова: прокуратура, органи досудового слідства, кримінально-процесуальне законодавство, права, ограни дізнання, обвинувачений, суд.
АННОТАЦИЯ
Ударцов Ю.В. Теоретико-правовые и практические аспекты прокурорского надзора при обеспечении прав обвиняемого.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора философии в области права.
Международная Кадровая Академия, Межрегиональная Академия управления персоналом, Международный Открытый Университет. - Киев, 2011 год.
В диссертации исследуются теоретико-правовые и практические аспекты прокурорского надзора при обеспечении прав обвиняемого. Рассматривается проблемы обеспечения прав обвиняемого как объект прокурорского надзора на стадии досудебного следствия, усиление эффективного влияния государства на преступность, которая связывается, прежде всего, с изменениями в организации деятельности органов досудебного следствия с учетом положений Конституции Украины, пересмотром их функций, формированием новых подходов, к комплектации квалифицированным персоналом. Осмыслено основные методологические средства прокурорского надзора на каждой стадии досудебного следствия. Выражено авторское виденье путей усовершенствования криминально-процессуального законодательства, которое позволит более гармонично решить две связанных между собой проблемы: повышение эффективности деятельности органов досудебного следствия - с одной стороны, и усиление гарантий прав и законных интересов участников криминального процесса - из другого. Ключевые слова: прокуратура, органы досудебного следствия, криминально-процессуальное законодательство, права, ограни дознание, обвиняемый, суд.
ANNOTATION
Udarcov Yu.V. Theoretic -low and practical aspects of directorate of public prosecutions at providing of rights for a defendant.- Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy in the field of low.
The International Personnel Academy, Interregional Academy of management of the personnel, International Open University. - Kiev, 2011.
In dissertation the theoretic -low and practical aspects of directorate of public prosecutions are probed at providing of rights for a defendant. Examined problems of providing of rights for a defendant as object of directorate of public prosecutions on the stage of pre-trial investigation, strengthening of effective influence of the state on criminality which associates, foremost, with changes in organization of activity of organs of pre-trial investigation taking into account positions of Constitution of Ukraine, by the revision of their functions, forming of new approaches, to acquisition a skilled personnel.
The fixed methodological assets of directorate of public prosecutions are intelligent on every stage of pre-trial investigation. Author vision of ways of improvement of criminal procession legislation which will allow more harmoniously to decide two CPLD between itself problems is expressed: increase of efficiency of activity of organs of pre-trial investigation - from one side, and strengthening of guarantees of rights and legal interests of participants of criminal process - from other.
Key words: office of public prosecutor, organs of pre-trial investigation, criminal -procession legislation, rights, cut inquest, defendant, court.
Автор
maup_personal
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
247
Размер файла
122 Кб
Теги
ударцов, автореф
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа