close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Матеріали засідання кафедри

код для вставкиСкачать
25.01.2012
 Управління освіти Мелітопольської міської ради
Навчально-виховний комплекс №16 "Дитячий садок - школа - ВУЗ"
Кафедра української філології
"Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій учителя. Аналіз й оцінка ефективного уроку"
Учитель української мови та літератури
Варлакова С.В.
За яким алгоритмом відбувається аналіз уроку мови? Що слід обов'язково тримати в полі зору, готуючись до уроку? Виділяють три типи аналізу уроку: комплексний, стислий, аспектний. За комплексного аналізу урок розглядають у єдності та взаємозв'язку його цілей, змісту, методів, форм організації навчання, тобто аналізу підлягають усі аспекти уроку: дидактичний, змістовий, психологічний, виховний, методичний, організаційний. Схема реалізації управлінських функцій учителя
Мета стислого аналізу уроку - складення загальної оцінки його науково-теоретичного та методичного рівнів.
Аспектний аналіз передбачає дослідження лише певної сторони уроку. Аналізується один з його аспектів: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний, з погляду педагогічного спілкування. Рідше здійснюються такі різновиди аспектного аналізу уроку, як аналіз фізіолого-гігієнічний, порівняльний. Різновидом аспектного аналізу уроку є й так званий цільовий аналіз, спрямований на з'ясування рівня майстерності вчителя у застосуванні окремих форм, засобів і методів навчання, авторських методик, певних технологій навчання. До аспектного аналізу належить і вибірковий аналіз діяльності окремих учнів (груп учнів) на уроці.
Комплексний аналіз уроку розпочинають з аналізу його мети. Складають оцінку правильності її визначення (у методичній літературі досі вживають кострубату кальку цілепокладання) з обов'язковим урахуванням особливостей навчального матеріалу, місця конкретного уроку в системі уроків з певної теми або розділу, а також рівня підготовленості учнів. Мета уроку має бути сформульована конкретно, чітко, лаконічно, бути реально досяжною. Саме формулювання мети є найбільш вразливим і "слизьким" місцем, ахіллесовою п'ятою будь-якого уроку. Після цього аналізують структуру й організацію уроку відповідно знову-таки до його мети. Оцінюють правильність вибору типу уроку, логічну послідовність і взаємозв'язок його етапів, оптимальність вибору форм навчання, обладнання уроку й раціональність розподілу навчального часу.
Наступний крок - аналіз змісту уроку. З'ясовують ступінь його відповідності вимогам державної програми, а також науковість, доступність викладу, його відповідність віковим особливостям учнів. Складають оцінку фаховості вчителя у підведенні школярів до сприйняття нових знань, актуалізації опорних знань, зв'язку нового з раніше вивченим, формуванні нових понять, організації закріплення й повторення (їхніх форм, обсягу). Звертають увагу на ступінь складності завдань, оптимальність обсягу навчального матеріалу, застосування диференційованого підходу, забезпе- чення міжпредметних зв'язків. Береться до уваги виховна спрямованість уроку.
Щодо аналізу методики проведення уроку, то увагу звертають передовсім на доцільність і обґрунтованість вибору методів, прийомів і засобів навчання, їхню відповідність змістові навчального матеріалу, меті уроку, можливостям класу. Важливими є доцільність вибору та різноманітність методів і прийомів, оптимальність темпу та зміни видів діяльності, емоційність викладу матеріалу, ефективність застосованої наочності, якість дидактичного матеріалу. Особливої уваги надають умінню організувати ефективну колективну, групову, самостійну роботу школярів.
Наостанок здійснюють аналіз роботи й поведінки на уроці учнів (активність класу та окремих учнів, зацікавленість матеріалом уроку, ставлення до вчителя й один до одного, дисциплінованість, організованість, нормативність мовлення учнів) та запропонованого школярам домашнього завдання. Складають оцінку санітарно-гігієнічних умов, ураховують професіоналізм і педагогічну культуру вчителя (знання ним предмета, рівень його педагогічної й методичної майстерності, культуру мовлення, майстерність у застосуванні невербальних засобів спілкування, емоційність, зовнішній вигляд, манери, характер спілкування: демократичний, авторитарний, ліберально-популістський; тактовність у спілкування з учнями, уміння створити сприятливий психологічний мікроклімат; особливо відзначаються елементи учительської творчості, обов'язково беруть до уваги рівень здійсненого самим учителем самоаналізу уроку (звідси класичне запитання: "Як самі оцінюєте свій урок?"). Підсумки відвідування уроку зазвичай набирають форми загальної оцінки досягнення навчальної й виховної цілей уроку (повторимо: головним критерієм уроку є ступінь досягнення його правильно сформульованої мети). Після зазначення недоліків уроку обов'язково висловлюють пропозиції щодо їхнього усунення та рекомендації вчителю.
Поданий варіант схеми комплексного аналізу стосується традиційного розвивального уроку, підґрунтям якого є орієнтація на пріоритет активності, творчості, досвіду вчителя, інтенсивне транслювання ним знань. Нині, на перехідному етапі від традиційно-розвивального до особистісно орієнтованого розвитку школяра володіти вже усталеними методиками має і досвідчений, і молодий учитель-початківець. Без знання класики неможливо рухатися далі. Крім того, не секрет, що саме традиційні уроки становлять левову частку всіх, що проводяться в сьогоднішній школі. Традиційно-директивна позиція вчителя на уроці досі майже скрізь є звичною й еталонною. Зрозуміло, що підходити з однаковими критеріями до уроків традиційних та уроків інноваційних (особистісно орієнтованих, проблемно-розвивальних, інтегрованих і под.) не можна.
У системі особистісно орієнтованого навчання вироблено таку орієнтовну схему аналізу уроку.
1.Підготовка вчителя до уроку (його задум). У бесіді з учителем з'ясовують: o якого значення він надає урокові в особистісному розвитку учнів; o у чому вбачає завдання уроку; o як сам оцінює результати роботи з окремими учнями.
2. Організація уроку. У процесі спостереження уроку визначають:: o якою мірою вдалося залучити учнів до визначення завдань уроку та його організації;
o наскільки вдалою була мотивація навчальної діяльності, чи виникло в учнів бажання здобути нові знання, набути умінь і навичок (просунутися в розвиткові); o якою була участь школярів у організації уроку (взаємонавчання, взаємоконтроль, взаємодопомога); o як змінювалась діяльність учнiв на кожному етапі уроку (які пізнавальні й особистісні завдання вони вирішували);
o як було організовано рефлексію учнів щодо сприйнятого та зробленого на уроці.
3.Зміст уроку. Визначають: o які цінності, глобальні й особистісні проблеми розвитку людини й людства було покладено в основу змісту навчання і чи стали вони предметом обговорення учнів; o чи було надано школярам можливість порівняти й оцінити різні підходи до того, що вивчалося на уроці; o чи було створено ситуацію вибору (передовсім щодо способу вирішення проблеми або розв'язання задачі), як виявили себе учні за умови вибору; як співвідносилися пізнавальна й практична діяльність школярів; o якими способами пізнавальної й практичної діяльності оволоділи учні на уроці;
o чи брали вони участь у творчому пошуку, чи досягли результату;
o якими способами особистісного розвитку оволодівали учні (умінням спілкування, співпраці і взаємодопомоги, самодисципліни, визначення завдання й досягнення його виконання, рефлексії тощо);
o чи наявна була диференціація й інтеграція змісту навчання.
4. Технології навчання. Досліджують: o якими методами й прийомами учитель активізував знання учнів;
o які сучасні технології навчання застосовував учитель, яким був їхній ефект;
o чи мало навчання діалогічний характер;
o як було організовано самостійну творчу роботу учнів;
o як учитель здійснював підтримку школярів у навчальній роботі;
o як випереджувалися утруднення в навчальній роботі учнів.
5. Психологічна атмосфера уроку. Звертають увагу на:
o настрій учнів на уроці;
o чи не перевтомились учні, чи достатньо були завантажені роботою;
o чи пережили радісне відчуття успіху;
o чи виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та учителя й учнів;
o чи не виявлялося роздратування, взаємного незадоволення, агресивності на уроці.
6.Професіоналізм та педагогічна культура вчителя на уроці. Беруть до уваги:
o наскільки обізнаний учитель з віковою психологією, чи розуміє причини поведінки й учинків дітей;
o чи виявляє він повагу до учнів незалежно від їхніх успіхів у навчанні;
o чи достатньо знає свій предмет і вміє захопити ним учнів;
o наскільки вчитель винахідливий і гнучкий у формулюванні проблемних питань у процесі вивчення теми;
o чи володіє вчитель умінням вести евристичну бесіду;
o чи не порушував учитель норм педагогічної етики, реагуючи на неправильні відповіді й помилки учнів;
o чи виявив учитель натхнення, фантазію, артистизм, індивідуальний педагогічний почерк (стиль).
7. Загальна оцінка уроку. Підбиваючи підсумки, констатують:
o якою мірою сприяв урок особистісному розвиткові учнів, чи забезпечив їхній розвиток і засвоєння знань;
o чи почувалися школярі співавторами уроку, чи були в навчанні активними й відповідальними, чи використовували можливість робити вибір і відстоювати власну позицію, чи складали власну оцінку виучуваним фактам і подіям, чи здійснювали пошукову діяльність, чи висловлювали повагу до чужих поглядів, чи виявляли взаєморозуміння і взаємопідтримку;
o наскільки вміло й доцільно поєднував учитель фронтальну роботу з індивідуальною, колективну з самостійною, наскільки вправно заохочував індивідуальні здобутки в навчанні кожного учня;
o чи сприяв урок здійсненню у процесі оволодівання знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.
Аспектний аналіз проблемно-розвивального уроку можна здійснювати за таким орієнтовним алгоритмом [1, 63]:
1. які методи проблемного навчання застосовував учитель (пошукові, дослідницькі, проблемний виклад тощо) на уроці;
2. які ставив учитель проблемні питання, які створював проблемні ситуації, чи дотримувався правил створення проблемної ситуації;
3. чи правильно формулювалася проблема, висувалася й обґрунтовувалася гіпотеза, як учні знаходили шляхи її доведення (спростування) гіпотези;
4. як долалися утруднення, що виникали в усіх учнів класу або в окремих школярів;
5. яким було співвідношення репродуктивної й частково-пошукової роботи з підручником;
6. яким був ступінь відповідності використаної наочності до вимог проблемного навчання;
7. як співвідносилася діяльність учителя й учнів;
8. який обсяг і характер самостійної навчальної роботи школярів;
9. яке співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт;
10. чи здійснювалася диференціація щодо пропонованих учням завдань (з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей і рівня підготовленості кожного учня);
11. чи дотримано вимог проблемно-розвивального навчання щодо домашнього завдання.
12. що дав урок для розвитку вольових якостей, інтелекту, емоційної сфери, пізнавальних інтересів, мовлення, уваги, пам'яті, самостійності мислення.
Наприкінці складається загальна оцінка проблемно-розвивального уроку.
Для аспектного аналізу інтегрованого уроку можна застосувати такий алгоритм: [1, 59]. Необхідно з'ясувати:
1. Які навчальні предмети інтегруються.
2. Яка мета інтеграції. У чому полягає зміст інтеграції.
3. Який тип інтегрованого уроку (урок засвоєння нового матеріалу, урок узагальнення тощо), його структуру.
4. Яким є обсяг інтеграції (одиничним є інтегрований урок чи входить до блоку (системи) інтегрованих уроків).
5. Яким є рівень інтеграції змісту. 6. Якою мірою забезпечено міжпредметні зв'язки на уроці (крім предметів, які інтегруються).
7. Якою є якість підготовки та професійна майстерність учителів, що провели урок, міра їхньої взаємодії на уроці.
Насамкінець складається загальна оцінка інтегрованого уроку.
Показники результативності уроку інноваційного.
o ступінь оригінальності й новизни методики (технології) уроку;
o ступінь поєднання традиційних та інноваційних методик (методів, форм) навчання;
o можливість для відтворення інновації іншими вчителями;
o можливість застосування засобів контролю, що дають змогу виявити ефективність педагогічної інновації.
Системний аналіз і оцінки ефективності уроку.
Що оцінюється
1.Оцінка основних особистнісних якостей викладача
1.1.Знання предмету і загальна ерудиція викладача в цілому
1.2.Рівень педагогічної і методичної майстерності (уміння донести навчальний матеріал до рівня розуміння кожним учнем, створити психологічний клімат, сприятливий для виробки слушного фону для роботи, уміння зацікавити аудиторію, швидко реагувати на виникнення різних ситуацій в класі)
1.3.Культура мови, темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, загальна і специфічна грамотність. (Врахувати, що оптимальний темп - 120-130 слів за хвилину, в побуті - 150 слів за хвилину; уміння підбирати темп, змінювати висоту, тембр голосу, чітке вимовлення).
1.4.Ступінь тактичності і демократичності взаємовідношень з учнями.
1.5.Зовнішній вид викладача, міміка, жести, культура поведінки (охарактеризувати невербальні способи спілкування).
2.Оцінка основних характеристик учнів на уроці.
2.1.Ступінь пізнавальної активності, творчості, самостійності.
2.2.Рівень загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок.
2.3.Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи.
2.4.Ступінь дисциплінованості, організованості і зацікавленості. 3.Оцінка змісту діяльності викладача і учнів
3.1.Науковість, доступність і посильність вивчаємого матеріалу, формуємих умінь і навичок.
3.2.Актуальність і зв'язок з життям (теорії з практикою).
3.3.Ступінь новизни, проблемності і привабливості навчального матеріалу (одержуваної учнями інформації).
3.4.Оптимальність об'єму запропонованого для засвоєння матеріалу.
4.Оцінка ефективності діяльності викладача і учнів (принципів організації і методів)
4.1.Раціональність і ефективність використання часу уроку, оптимальність його темпу, а також чередування і зміна видів діяльності.
4.2.Ступінь доцільності і ефективності використання наочності і ТЗН на уроці.
4.3.Ступінь раціональності і ефективності використовуючих на уроці методів і організаційних форм роботи.
4.4.Рівень зворотного зв'язку з усіма учнями підчас уроку. 4.5.Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому проводилась оцінка їх знань, умінь і навичок.
4.6.Ступінь естетичної взаємодії уроку на учнів.
4.7.Ступінь додержання правил охорони праці і техніки безпеки викладачем і учнями на уроці.
5.Оцінка цілі і результатів проведеного уроку.
5.1.Ступінь конкретності, чіткості і лаконічності формуліровки цілі уроку.
5.2.Реальність, доцільність складність і досяжність цілі одночасно.
5.3.Ступінь навчаючої взаємодії уроку на учнів (чому і в якому ступені навчились).
5.4.Ступінь виховної взаємодії (що сприяло їх вихованню).
5.5.Ступінь взаємодії уроку на розвиток учнів (що сприяло їх розвитку).
Для кількісної оцінки ефективності уроку застосовується 4-х бальна шкала.
4 бала - даний параметр оцінюється на "відмінно"
3 бала - на "добре"
2 бала - на "задовільно"
1 бал - на "незадовільно"
Якщо за урок одержано 85% від максимально можливої загальної кількості балів або вище, то урок - "відмінний".
Якщо одержано від 85-84%, то урок добрий.
Якщо одержано від 45% до 64%, то урок незадовільний.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Кульневич С, Лакоценина Т. Анализ современного урока: Практическое пособие, ТЦ "Учитель", 2002.
2. Онищук В.А. Урок в современной школе: пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981.
3. Плиско К. Принципи, методи і форми навчання української мови (теоретичний аспект). - Харків, "Основа", 1995.
ІНТРЕНЕТ-РЕСУРСИ
БЛАНКИ АНАЛІЗУ УРОКУ
http://www.ippo.org.ua/files/Українська_мова/Сучасний_урок_рідної_мови/БЛАНКИ_АНАЛІЗУ_УРОКУ.doc
Психологічний аналіз уроку
http://umni4ka.at.ua/publ/vidviduvannja_i_analiz_urokiv/skhemi_analizu_urokiv_riznikh_tipiv/psikhologichnij_analiz_uroku/12-1-0-8
Практичний психолог: вимоги до уроку
http://psiholog-shapka.blogspot.com/2009/12/blog-post_2186.html
Є. Травін. Кілька неформальних принципів побудови відкритого уроку
http://yrok.at.ua/publ/5-1-0-26
ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЬ!
Урок - це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції (В.Сухомлинський).
Справжній учитель і мудрець нічого не вчать, а лише вказують шлях до істини (Сократ).
Посередній учитель розказує. Гарний учитель пояснює. Видатний учитель показує. Великий учитель надихає (У.Уорд).
Поганий учитель підносить істину, хороший - навчає її віднаходити (А.Дістервег).
Учень, який навчається без бажання, - це птах без крил (Сааді).
Управління освіти Мелітопольської міської ради
Навчально-виховний комплекс №16 "Дитячий садок - школа - ВУЗ"
Кафедра української філології
"Домашнє завдання як засіб розвитку обдарувань учнів"
Учитель української мови та літератури
Маслєнікова І.Б.
Домашня робота - це самостійна навчально- пізнавальна діяльність учнів без прямого керівництва й допомоги вчителя . Домашня навчальна робота тісно пов'язана з роботою на уроці й розрахована на розвиток самостійності учнів та їхнього творчого мислення . Її мета - закріплення , поглиблення , розширення , систематизація й узагальнення знань, набутих на уроці. У процесі виконання домашнього завдання в учнів формуються загально - навчальні та спеціальні вміння й навички ; прийоми здійснення самоорганізації та самоконтролю, формуються способи організації самоосвіти. Залежно від основних дидактичних функцій вирізняються такі види домашніх завдань: • засвоєння теоретичного матеріалу; • формування навичок і вмінь застосування набуті знання в різних умовах ; • узагальнення й систематизація знань; • пропедевтичні завдання ; • комбіновані домашні завдання . Визначення змісту , характеру й обсягу домашнього завдання , його функцій у розвитку та вихованні школярів - одне з важливих завдань учителя. При цьому враховується раціональність використання учнями конкретних форм , методів , засобів і витрат часу на виконання домашнього завдання . Ефективне домашнє завдання повинно складатися з двох частин : • Обов'язкової , тобто призначеної всім учням( параграф, роботаз картою , поняттям , задача , вправа); • Варіативної , тобто логічних , проблемних і творчих завдань , серед яких школяр вибирає те ( ті) , що відповідає його пізнавальним здібностям і інтересам . Оволодіння методикою перевірки знань і їхнього оцінювання є одним із найважливіших завдань учителя , що стало особливо актуальним останніми роками у зв'язку з оновленням навчальних програмі введенням 12- бальної системи оцінювання . Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання , рівень розвитку інтелектуальних , загальнонавчальних і соціальних умінь , досвід творчої діяльності учнів й досвід емоційно- ціннісного ставлення до навколишньої дійсності . Домашнє завдання , яке чітко продумане і несе не лише навчальну мету, але й творчу , є засобом підвищення якості освіти та розвитку обдарувань учнів . Сучасна педагогічна наука вважає опитування учнів і перевірку стану виконання домашнього завдання найнеорганізованішою складовою уроку. Тому мета мого матеріалу полягає в тому , щоб допомогти вчителеві в підборі форм і методів завдання й організації опитування учнів. Складання сенканів Сенкан - п'ятирядковий неримований вірш , який застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування над темою, під час підбиття підсумків уроку. Спонукає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі . Алгоритм складання сенкану 1-й рядок - 1 іменник; 2- рядок - 2 прикметники; 3-й рядок - 1 дієслово чи опис дії; 4- й рядок - фраза .яка передбачає особисте ставлення до теми ; 5- й рядок - синонім чи антонім до 1 рядка . Дерево понять Застосовується під час перевірки знань термінів . На ватмані вчитель малює "дерево" і на кожному уроці прикріплює терміни та визначення до вивченої теми . Учневі пропонується пояснити запропоновані на " дереві" терміни та визначення . Наведу приклади. Тема . Морфологія. Терміни : іменник, прикметник, дієслово, прислівник, числівник, займенник... Морфологічний хронограф Це постійно діючий стенд , на якому розташовані кишеньки з написом . Під час підготовки домашнього завдання учні заповнюють картки з вивченої теми , а на уроці один з учнів заповнює кишеньки й коментує свої визначення . Рольова гра з використанням методу " Кольорові капелюхи" Клас , розподілений на 6 мікрогруп , одержує домашнє завдання у вигляді рольової гри " Засідання суду " Народ проти ....( негативний герой з твору української літератури)". При цьому , всі групи готуються виконувати свої ролі згідно з кольором : • сині ( роздуми, контроль над мисленнєвим процесом , підбиття підсумків , мудрість і знання ) - судді; • чорні (апелювання до здорового глузду , до істини. Скептичне ставлення , бачення , пошук негативних аспектів)- прокурори; • жовті ( висунення ідей зі знаком "+", враховуючи переваги, інтереси ; пояснення певних понять ; для чого це потрібно , які будуть результати)- адвокати; • червоні (емоції , почуття , інтуїції , передчуття ; що я відчуваю з приводу цієї проблеми , чи ця ідея подобається мені )- підсудні; • білі( відтворення достовірності фактів , їхнє підтвердження за допомогою схем , цифр , думок експертів з різних джерел) - свідки; • зелені ( дослідження пропозицій , можливостей , варіантів вирішення проблеми , альтернативних варіантів ) - представники преси , мас - медіа. Учасники груп удома готують " промови" , які відповідають виконуваним ролям. Такий вид діяльності наближає учнів до умов реального життя , сприяє виробленню вмінь вирішувати різні проблемні питання , обґрунтовує знання законів , уміння працювати з додатковою літературою , виховує культуру мовлення . Метод презентації Його можна використовувати на уроці будь - якого типу. Часто доцільно використовувати під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про питання . що розглядаються , тому можуть цілісно , зв'язано і цікаво розповісти про нього . Презентувати учні можуть і творчі роботи : кросворди , ребуси , задачі за готовими малюнками. Броунівський рух Виконуючи цю вправу , учні вільно пересуваються класом , спілкуючись один з одним . У кожного учня - картка , де розміщена певна інформація з теми . Цю інформацію учні проговорюють один одному або формулюють запитання , а інший повинен дати відповідь . Мета : повторити вивчений на минулому уроці матеріал , активізувати розумову діяльність учнів , підготувати їх до виконання іншого виду роботи : • перевірка виконаного вдома завдання ; • самостійної роботи; • вибіркового диктанту тощо. " Коло знань" (робота в парах) Домашнє завдання : скласти три запитання до тексту . Учні стають в коло парами , обличчям один до одного . Почергово ставлять один одному запитання , які записані на картках . За командою вчителя зовнішнє коло пересувається до наступного учня . І знову обмінюються запитаннями . Свої запитання , записані на окремих смужках паперу , учні кидають у скриньку " Що?Де?Як?Коли?Чому?". Учні стають у коло , беруться за руки , посміхаються один одному . Вибирають Запитайлика , який підносить скриньку із запитаннями до учнів . Учень вибирає запитання , зачитує й відповідає . Або Запитайлик сам виймає запитання , читає його і називає учня , який повинен на нього відповісти. " Прес - конференція" Перевірка правила про іменник . Один учень виступає в ролі іменника. Решта - кореспонденти різних газет - ставлять запитання , на які учень відповідає від імені іменника. - Кореспондент: Іваненко Сергій , газета " Факти " . Хто ви є? - Іменник: Я частина мови . - Кореспондент : Петрова Ольга , канал "1+1". На які питання відповідає ? - Іменник : Я відповідаю на питання "хто?", "що?"... " Спільний проект"( робота в групах) Перевірка прочитаного вдома тексту . Завдання , які отримують групи , різного змісту й висвітлюють проблему з різних сторін . Наприклад: 1. Скласти план прочитаного . 2. Відшукати у тексті прислів'я. 3. Прочитати уривок за ролями. 4. Переказати уривки текстів за малюнками. 5. Придумати 4-5 питань до тексту. 6. Переказати текст від імені певного героя. 7. Інсценізувати уривок. " Мовне кафе" ( робота в групах) Домашнє завдання : склад слова , будова слова ." Офіціант" роздає меню: • корінь; • префікс; • суфікс; • закінчення . Учні вибирають собі "страву". Потім за цим вибором формуються групи. " Офіціант" кожній групі приносить "їжу" : картки, перфокарти, схеми . Групи виконують завдання , готують характеристику кожній частині слова ( кожна група своїй частині)і презентують свою частину слова. На картках , перфокартах , схемах стоїть "ціна" в балах. Валюта: • увага ; • правильність; • взаємодопомога; • згуртованість; • дисципліна ; • швидкість; • активність. "Ажурна пилка" Учитель пропонує самостійно скласти по одному аналогічному реченню й записати його в зошит. Обмінятися реченням з учнями , що поруч , тобто продиктувати для поширення речення , наприклад , картину " Золота осінь" написав ...( Іван Левітан). Перевірка знання визначень , правил можлива з використанням методу " снігова куля". Кожен учень доповнює речення вчителя так, щоб утворився безперервний ланцюжок певних граматичних ( синтаксичних) категорій. " Скринька скарбів" На кожному уроці вивчення будь - якої теми учні разом із учителем вибирають ключові поняття чи питання . Записують їх на папірці , згортають кольоровим папером( як "скарб"). У кінці вивчення теми "скарбів" буде повна скринька. На уроці перевірки знань із теми вчитель проводить аукціон "скарбів". За кожен "скарб"- 2 бали. Після аукціону всі учні одержують оцінку. Анкета для учнів 1.Ти готуєш домашнє завдання : * після короткого відпочинку( 5 балів); * відразу після уроків(2 бали); * після тривалої прогулянки, ігор, перегляду телепередач( 0балів); 2. Звичайно ти займаєшся: * за столом(5 балів); *на дивані або кріслі (2 бали); * тобі однаково , де займатися(2 бали); 3. Твоя звичка під час занять: *слухати музику (2 бали); *займатися в повній тиші(4бали); *чути все , що відбувається вдома , на вулиці (1 бал); 4. Ти запам'ятовуєш новий матеріал , якщо : * вимовляєш його вголос( 4 бали ); * читаєш про себе (3 бали); * це залежить від матеріалу , який необхідно запам'ятати (4 бали). 5.Щоб вивчити що - небудь напам'ять ( правильно , вірш тощо), доводиться вчити : * увечері напередодні заняття , повністю (0балів); *ділити матеріал на частини і заучувати поступово протягом дня ( з бали); * вчити матеріал повністю за кілька днів до занять , а потім тільки повторювати його ( 5 балів). 6. Виконуючи домашнє завдання , ти : * вчиш один предмет за іншим , без пауз (1бал); * робиш короткі перерви залежно від утоми ( 5 балів); * зробивши один предмет , займаєшся чимось іншим , а вже потім знову за навчання ( 4 бали). 7. До початку домашніх завдань ти: * скаржишся , що багато задали , що матеріал складний ( 0 балів); *продумуєш послідовність виконання завдання і готуєш все навчальне приладдя заздалегідь( 4 бали); * плануєш , чим займешся після виконання домашнього завдання ( 1 бал). 8. Якщо ти не встиг виконати письмове домашнє завдання , то: * вранці прокидаєшся на годину раніше , щоб його зробити ( 4 бали); *сподіваєшся , що не запитають (0балів); * списуєш в однокласника перед уроком ( 0балів). Підбиття підсумків анкетування Набрано менше 14 балів . На жаль , тобі ще потрібно навчитися усвідомлено ставитися до виконання домашніх завдань, у яких ти бачиш тільки нудний обов'язок . Але поки не вигадали нової методики навчання , то тобі знадобляться деякі поради з виконання домашніх завдань від дорослих. Набрано від 15до 24 балів. Виконання завдань сприймається тобою як необхідна частина навчання , але витрачається на цю роботу занадто багато часу й зусиль . Тому до вечора ти стомлюєшся . Тобі також будуть корисними поради педагога. Більше 25 балів. Тебе можна вважати ідеальним учнем , якщо тільки ти був щирим , відповідаючи на запитання.
ІНТРЕНЕТ-РЕСУРС
Cайт "Урок"
http://yrok.at.ua/load/metodichnij_poradnik_fajli/domashne_zavdannja_uchniv_jak_zasib_pidvishhennja_jakosti_osviti_ta_rozvitku_obdaruvan_shkoljariv/13-1-0-449 
Автор
teacher
Документ
Категория
Образование
Просмотров
380
Размер файла
164 Кб
Теги
учителя, планування
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа