close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ДІЛ ПАНОР-3 Шостак (4)

код для вставкиСкачать
РУБРИКА
40
листопад-грудень
• 20
10
ДОСЛІДНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ДЗЕРКАЛІ БАЗИ ДАНИХ SCOPUS
Г
оловним критерієм, який широко використовується у всьому світі для оцінювання роботи дослідни
-
ків і наукових колективів являєть
-
ся індекс цитування. Індекс цитування (ІЦ) – прийнята у науковому світі міра «значущості» праць деякого вченого. ІЦ представляє собою число (кількість) посилань на публікації вченого у рефе
-
рованих рейтингових, – тобто, маючих фіксований імпакт-фактор, – журналах і монографіях. Це число демонструє акту
-
альність праць автора, позиціонує його діяльність як таку, що знаходиться на гребні наукових пошуків. Наявність в університеті якомога більшої кількості вчених, володіючих високим індексом, свідчить про ефективність і результатив
-
ність всього освітнього закладу. У той же час дані про низький ІЦ або його від
-
сутність сприяють виявленню наукових колективів і окремих вчених, котрі слабо займаються профільною діяльністю (чи не займаються нею взагалі).
1. Основою для аналізу структури циту
-
вань і визначення бібліометричних по
-
казників являються так звані «цитатні» бази даних з періодики, в яких депону
-
ються не лише бібліографічні дані про журнальні публікації (автор,заголовок, назва журналу, рік, том, випуск, сторін
-
ки), але й пристатейні списки цитованої літератури. Це дозволяє знаходити як публікації, процитовані у деякій стат
-
ті, так і публікації, котрі цитують цю статтю. Таким чином, користувач може здійснювати ефективний пошук всієї бі
-
А. В. ШОСТАК,
ВІДМІННИК ОСВІТИ УКРАЇНИ, ЗАСЛУЖЕНИЙ ВИКЛАДАЧ НАУУ, ДОЦЕНТ
бліографії з питання, що його цікавить. У той же час спеціальна «надбудова» над такою базою даних дає доступ фахівцям до бібліометричних показників періо
-
дичних видань. 2. Оцінити вплив окремого вченого чи всього НДІ на світову науку, визначити якість проведених наукових досліджень дають можливість статистичні дані «по
-
казчиків». На Заході найбільш відомі цитатні бази даних представляє лінійка продуктів корпорації Томсон – homson
Scientific (бувший Institute for Scientific
Information – ISI –Філадельфія ( США ), що дозволяє визначити індекс цитова
-
ності (ІЦ) з 1986 р.) – система являє со
-
бою сукупність трьох баз даних : Science Citation Index (SCI), Social Sciences Cita-
tion Index (SSCI) та Arts & Humanities Citation Index (A&HCI).
• SCI – індекс цитування, який включає публікації з природничих наук і техніки з 5900 журналів;
• SSCI – індекс цитування з соціальних наук (понад 1700 журналів з економіч
-
них і суспільних наук і 3300 журналів вибірковим списком);
• A&HCI – індекс цитування з мистецтва і гуманітарних наук (понад 1400 журна
-
лів з гуманітарних наук, біля 7000 – ви
-
бірковим списком).
За наявності підписки інформацію про індекси цитування можна зісканувати з сайтів корпорації ( це інтернет-версія SCI) на порталі Web of Science –Web of Know-
ledge ( див. http // portal. isiknowledge.com
или http // apps.isiknowledge.com / Citation
Report/do? product=WOS & search). До складу системи Web of Science (WOS) входять ті ж серії, що і в Science Citation Index, але вона містить більш широкий, ніж SCI, список оброблюваних наукових журналів з 1945 р. і відображає, в осно
-
вному, публікації з фундаментальних розділів науки у провідних міжнародних і національних журналах. Ця інформація покладена в основу списків російських учених (див. http: //www. scientific.ru).
Список «Понад 1000 цитувань по SCI, 2008-2009 рр. – див. http: //www. scientific.
ru/whoiswho/gt1000 8.html); Список «Ак
-
тивний список 2008-2009. Більше 100 ци
-
РУБРИКА
41
листопад-грудень
• 20
10
тувань робіт, опублікованих за останні 7 років» – див. http: //www. scientific.ru/wh
-
oiswho/active. 8 html)
У вільному доступі є також інформація про індекси цитування, котру представ
-
ляють пошуковики Google и Scopus. Система Scopus представляє собою най
-
більшу в світі єдину мультидисциплі
-
нарну реферативну базу даних (глибина пошуку – з 1966 р.), котра щоденно онов
-
люється. Scopus – найширша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій являеться вмонтована у пошукову систему інфор
-
мація про цитування. Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу, включа
-
ючи 35 українських (з понад тисячі) та понад 300 російських журналів, 13 млн патентів США, Європи і Японії, матері
-
али наукових конференцій. В Scopus є авторські ідентифікатори (Author Iden-
tifier) – функція,що відсутня у ISI.
H-індекс або індекс Хірша – наукоме
-
тричний показник, запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Хіршем. Індекс Хірша використовується у якості узагальненого показника про
-
дуктивності вченого (колективу вчених): представляє собою число статей данно
-
го автора (чи групи авторів), на котрі за
-
реєстроване визначене число посилань. 3. Сьогодні можна константувати відчутне відставання наукометричних показників українських університетів від світових лі
-
дерів. Причин багато, проте воно не дося
-
гло б таких розмірів, якби основний кон
-
тент вироблюваний українською наукою продукції був би зрозумілим зарубіжним вченим без перекладу. Основна маса укра
-
їнських наукових публікацій пишеться українською чи російською мовами. Пе
-
реклад російських наукових видань чи, як мінімум, бібліографічних описів ан
-
глійською мовою, випуск цих видань у электронному вигляді значно підвищують шанс публікацій українських авторів бути включеними у список публікацій індексо
-
ваних у базах даних Web of Science і Sco
-
pus. Таким чином, постійне розширенння переліку реферованих українсько- і ро
-
сійськомовних видань, зростання числа англомовних публікацій українських вче
-
них у зарубіжних реферованих виданнях, підвищення рівня і культури оформлення статей та іншої інтелектуальної продукції (патентів) повинні протягом найближчих років «підтянути» наукометричні показ
-
ники українських вчених, а відповідно, і ВНЗ, де вони працюють.
Що в Росії? Міждисциплінарнй науковий сервер загальнонаукової спрямованості Scientific.ru був відкритий у Росії в кінці
2000 р. за стартової підтримки видав
-
ництва «Тровант»(Троїцький варіант) і поточній підтримці РФФД (російський фонд фундаментальних досліджень) на базі даних ISI Web of Science, яка містить посилання з 1986 р. і рівномірно покри
-
ває всі галузі науки, що є принциповим при підрахунку індексу цитування.
Для забезпечення науко- і бібліометрич
-
них досдіджень в Росії з середини 2005 р. в рамках наукової електронної бібліотеки eLIBRARY.RU (НЕБ) почала створюватись національна база даних – Російський індекс наукового цитування (РІНЦ). Для вхо
-
дження у світовий науковий інформацій
-
ний простір Україні також слід створити на базі Національної бібліотеки ім. В. І. Вер
-
надського якийсь свій УІНЦ. Інакше що робити з посиланнями і цитуваннями ві
-
тчизняних вчених у наших же вітчизняних наукових журналах(яких у нас понад 1000, а у БД SCOPUS налічується лише 35)? Крім того, не секрет, що є «вчені», на яких ніхто не посилається і не цитує навіть у наших, не реферованих у міжнародні БД журна
-
лах: так собі, пишуть знічев’я самі для себе (див. про це розлого у «Діловій панорамі» №№ 1; 2 за 2010 рік).
Постійне удосконалення методології до
-
слідження і систематизації індексів ци
-
тованості українських вчених дозволяє сподіватись, що цей показник стане од
-
ним з найеффективніших інструментів оцінки рівня розвитку фундаментальної науки в державі. Як відомо, цей параметр лежить в основі загальновизнаної міжна
-
родної практики оцінювання внеску вче
-
ного у розвиток науки і враховується при складанні міжнародних рейтингів ВЗО. Статус дослідницького, який отримав НУБіПУ у подальшому підтверджується за умови відповідності 28-и критеріям ді
-
яльності, затвердженим КабМіном Укра
-
їни. 13-й критерій вимагає щорічної пу
-
блікаціїї не менше 150 статей у виданнях, що мають імпакт-фактор та реферовані у БД SCOPUS. А це 10-15 статей на кожен ННІ щорічно. Наразі у нас є ННІ, які не мають жодної такої публікації. Отож і РУБРИКА
42
листопад-грудень
• 20
10
завдання видається досить складним. У свою чергу МОНУ розробляє нову сис
-
тему оцінок при акредитації ВНЗ. Одним із важливих показників стане так званий «індекс наукового цитування» вчених університету (див. тижневик «Освіта» №50 за 2010 рік).
4. У сучасному науковому середовищі для визначення імпакт-фактору жур
-
налів існують різнопланові національні і міжнародні ресурси. Імпакт-фактор (ІФ) – формальний числовий показник важливості наукового журнала, котрий показує, скільки разів у середньому ци
-
тується кожна опублікована в журналі стаття протягом двух наступних років після выходу. Одночасно з імпакт-фак
-
тором розраховується ще один показник – індекс оперативності (immediacy index), який показує, наскільки швидко стають відомими у науковому світі статті, опу
-
бліковані в журналі. Також можна розра
-
хувати синхронний імпакт-фактор, маю
-
чи повні дані по цитуванню в масиві всіх журналів за один рік.
Унікальність системи полягає в її між
-
дисциплінарності. На основі інформації, яка поступає в SCI, випускаються довід
-
ники статистичних даних, що відобра
-
жають продуктивність і ступінь вико
-
ристання наукових журналов – Journal Citation Reports (JCR)
JCR – показник цитованості журналів, визначає нформаційну значущість на
-
укових журналів. На сьогодні визна
-
но, що імпакт-фактор журнала є одним з формальних критеріїв, за яким можна співставляти рівень наукових досліджень у близьких галузях знань. При присуж
-
денні грантів, висуванні на наукові пре
-
мії (включаючи Нобелівську) експерти неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій у журналах, охоплю
-
ваних JCR. Імпакт-фактор журнала - це дріб, знаменник якого дорівнює числу ста
-
тей, котрі опублікував цей журнал протя
-
гом заданого періоду (зазвичай це період у два роки), а чисельник – число посилань (зроблених за той же період в різних рефе
-
рованих джерелах) на вищевказані статті.
5. Ось ще один яскравий приклад, як у Росії поступово і системно, шляхом по
-
тужної зацікавленості, стимулюють моло
-
дих вчених до публікації результатів своїх досліджень у міжнародних базах даних. Президія ВАК прийняла Постанову «О за
-
рубежных научных журналах и изданиях, в которых могут быть опубликованы осно
-
вные научные результаты диссертации на соискание ученой степени доктора и кан
-
дидата наук», в якій сказано, що почина
-
ючи з травня 2008 року до періодичних видань, включених до переліку провідних рецензованих наукових журналів і видань, в яких повинні бути опубліковані основні наукові результати дисертації на здобуття вченого ступеню доктора і кандидата наук, відносяться зарубіжні видання, включені в одну з трьох систем цитування Web of Science: Science Citation Index Expanded (база з природничих наук), Social Sciences Citation Index (база з социальних наук), Arts and Humanities Citation Index (база з мистецтва і гуманітарних наук). Список зарубіжних наукових журналів видань, включених в одну из трьох сис
-
тем цитування Web of Science, доступ
-
ний в мережі загального користування. У зв’язку з цим, вказаний список не буде публікуватися на сайті ВАК у вигляді окремої частини переліку провідних рецензованих наукових журналів і ви
-
дань, у яких повинні бути опубліковані основні наукові результати дисертації на здобуття вченого ступеню докто
-
ра і кандидата наук. А маразматичний парадокс нашої науки та освіти в тому, що іноземні наукові журнали до жод
-
ного цього переліку не входять. Пере
-
лік навіть в назві містить слова «науко
-
вих фахових видань України». Через це фактично наші вчені, іноземні вчені або українські вчені в еміграції не можуть нормально зараховувати свої публікації в провідних наукових журналах світу. Аналогічно йде фактичне знищення молодих вчених зі студентської лавки, оскільки українські університети від
-
сутні в міжнародних дослідницьких рей
-
тингах, адже у нашій країні всі наукові дослідження зосереджені в Національ
-
ній академії наук України, а не в універ
-
ситетах. От і кажи після цього, що наука інтернаціональна, коли українська наука має ознаки національної автаркії.
м. Київ, (067) 598-0178
e-mail: anatoliy_shostak@voliacable.com
Автор
s.unnyok
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
162
Размер файла
177 Кб
Теги
діл, панов, шостак
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа