close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

СПАДКОЄМЦІ КАЇНА, ЮДИ, ІРОДА

код для вставкиСкачать
Большевизм як соціально-політична система збанкрутував. Большевизм як ідеологія тримається і намагається реанімувати у дещо підштукатуреному вигляді. Серед широких знедолених верств населення не вмирає большевицька ідея рівності, а точніше - зрівнял
 Олег ГРИНІВ
м.Львів
3. СПАДКОЄМЦІ КАЇНА, ЮДИ, ІРОДА
Большевизм як соціально-політична система збанкрутував. Большевизм як ідеологія тримається і намагається реанімувати у дещо підштукатуреному вигляді. Серед широких знедолених верств населення не вмирає большевицька ідея рівності, а точніше - зрівнялівки, яка насаджувалась цілі десятиріччя і призвела до катастрофічних наслідків. Прагнення до рівності має зворотним боком ненависть до всіх, хто підіймається над пересічністю. Большевизм - це своєрідний ерзац релігії - релігії ненависті, яка протистоїть християнській релігії любові, успадкувала злочинні ідеї, що йдуть від Каїна, Юди та Ірода. Каїнове братовбивство і Юдине зрадництво перенесені на цілі народи і цілі покоління. Іродова тиранія заволоділа третиною населення. Людиноненависницьке "розпни" відлунилось у різних куточках Землі як вирок озвірілої маси. У большевизмі воно досягло апогею. Виникнення большевизму - не випадковість. До цього йшов розвиток нашого східного сусіда від часів Андрія Боголюбського, орди якого ще в 1169 році сплюндрували Київ. II з'їзд РСДРП лише організаційно оформив большевизм, що мав свого попередника ще в 40-х роках минулого століття в особі відомого критика В.Бєлінського. Російський філософ Ніколай Бєрдяєв писав: "Из сострадания к людям Белинский готов проповедовать тиранство й жестокость. Кровь необходима, чтобы осчастливить большую часть человечества, можно снять голову хотя б сотням тысяч (підкреслення наше - О.Г.). Белинский - предшественник большевистской морали. Он говорит, что люди так глупы, что их насильно нужно вести к счастью. Белинский признается, что, будь он царем, он был бы тираном во имя справедливости. Он склонен к диктатуре. Он верит, что настанет время, когда не будет богатых, не будет и бедных". Мрії Бєлінського стати "тираном во имя справедливости" здійснив Ленін. Він "вирішив", що отцівство його матері (Ізраїлівна) дає йому підстави претендувати на роль спасителя людства, а його ім'я - для панування над цілим світом. Історія большевизму вражає різними "збігами" з розвитком тих, предки яких кричали "розпни", а також цікавими історичними подіями. Чи випадково ульяновський "Союз боротьби за визволення робітничого класу" в Петербурзі, Бунд та фрейдівська техніка психоаналізу мають одну дату свого виникнення - 1895 рік? Чи можна пояснити звичайним збігом у часі зародження Всесвітньої сіоністської організації та І з'їзду РСДРП? Хай нас не вводить в оману те, що Бунд займав особливу позицію в РСДРП, бо боротьба між його лідерами і партійними лідерами могла вестись лише для людського ока. Чи випадково большевицький переворот у Петрограді очолили Владімір Ленін і Лейба Троцький? Чи випадково поряд з ними біля керма большевицької держави опинились жиди Зінов'єв, Камєнєв і Свердлов? Чи випадково, за даними Лариси Васильєвої, багато большевицьких "вождів" та їх наближених (Ворошилов, Дзержинський, Молотов, Кіров, Луначарський, Косарєв, Камєнєв, Андрєєв, Поскрьобишев) одружувались на "еврейских девушках", в яких начебто виявлялась "некая явно ощутимая зкзотичность"? Вже такі факти, навіть без наголошення на національність декого в названих большевицьких діячів, говорять чимало! Можна заперечувати опубліковані за кордоном матеріали про те, що справжнє ім'я та прізвище Владіміра Леніна - Хаїм Гольдман, та ніхто не заперечить, що Марія Бланк була дочкою поліцейського лікаря жидівської національності. Зважмо, що РСДРП, Бунд і Всесвітня сіоністська організація появились у період піднесення національно-духовного відродження народів, поневолених царською Росією. Українські провідники тоді неоднозначне заявили про доконечність створення незалежної Української держави. Ще більше вражає те, що дипломатичні взаємини між СССР і США були встановлені в рік Великого Голодомору. Тоді вже Лазар Каганович насадив скрізь своїх людей на поневоленій Великій Україні. Цікаво, що президентом США на той час був Рузвельт, на якого особливий вплив мала жидівка Люсі Марсер, роман з якою американський лідер не поривав до самої смерті.
Та повернемося вже до повоєнних часів. Дружина Молотова - жидівка Поліна Жємчужина добивається при підтримці ізраїльського посла в Москві Гольди Меїр створення в Криму чи навіть на південних українських землях жидівської республіки. Хрущов начебто робить "царський подарунок" своїй дружині Ніні Кухарчук, що родом із Західної України, і "передає" Крим Україні. Мине десять років - і Хрущова скинуть з престолу, а на його місце посадять Брежнєва і підтримуватимуть його, явного маразматика, до природної смерті. Чому одного лідера проголошують некомпетентним, а другого не чіпають?
Як бачимо, большевицька імперія народилася від "шлюбу" двох сил, що виникли ще в 40-х роках минулого століття, а "поріднились" сто років тому. Говорячи про те, мушу застерегти, що тут йдеться про певні сили двох народів, які прагнули до створення світового "тисячолітнього царства". Нащадки тих, які горланили "розпни" в Єрусалимі майже дві тисячі років тому, знайшли в нащадках Андрія Боголюбського та Івана Калити матеріальну силу для утвердження світового панування та знищення християнства як релігії любові до ближнього і протиставили їй релігію класової ненависті, братовбивства, зрадництва й тиранії. Прообразом світової комуністичної імперії стала "большевицька" держава, що поставила собі за мету знищити християнство на широких євроазійських просторах і нав'язати народам свою релігію. Н.Бєрдяєв ще в 30-х роках зазначав: "Русское коммунистическое государство есть единственный сейчас в мире тип тоталитарного государства, основанного на диктатуре миросозерцания, на ортодоксальной доктрине, обязательной для всего народа". Філософ не мав сумніву, що "советское коммунистическое царство имеет большое сходство по своей духовной конструкции с московским православным царством". Комуністичні верховоди не могли ніяк змиритися з тим, що в їхньому тоталітарному царстві живе народ, який з давніх-давен підтвердив свою християнську релігійність, тому поставили перед собою завдання домогтись його ліквідації. При виконанні цього завдання боротьба за "тисячолітнє царство" набагато спрощувалась. Спадкоємці Маркса пішли на найбільший у світовій історії злочин - вони вирішили вбити багатомільйонний народ косою штучного голоду, а тих, кого не вдасться зморити, придушити духовним мором. Посланці антихриста вирішили підірвати цей народ із середини: спочатку спровокували судовий фарс над вигаданою чекістами "Спілкою визволення України", а відтак проголосили ліквідацію "куркульства" як останнього експлуататорського класу. Одним помахом коси вбивалась нація і започатковувався всесвітній антихристиянськии похід. Звільнені від українців землі могли заселити своїми однокровними племінниками дві панівні національні сили в большевицькій імперії, а спустошені душі могла окупувати нова релігія, большевицька релігія ненависті. НЕРОЗУМІННЯ АНТИХРИСТИЯНСЬКОЇ ТА АНТИУКРАЇНСЬКОЇ СУТІ БОЛЬШЕВИЗМУ ЯК ЕРЗАЦУ НОВОЇ СВІТОВОЇ РЕЛІГІЇ МАЄ КАТАСТРОФІЧНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ НАШОГО НАРОДУ ВЖЕ ПІСЛЯ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Ми стали жертвою успадкованих від часів тоталітаризму большевицьких догматів, з одного боку, і скоординованого наступу двох ворожих нам сил - посткомуністичної Росії та обездуховленої Америки. Якщо в 30-х роках большевики намагались вбити український народ насамперед фізично, то тепер наші вороги силкуються нас манкуртизувати. Спадкоємці Андрія Боголюбського, для яких немає нічого святого, заполонили вулиці наших міст брутальною азіатською лайкою, що віддзеркалює звірину суть їхніх пропитих душ. Спадкоємці тих, хто нав'язав американцям культ Молоха, вбивають нашу християнську духовність сучасними технічними засобами; через екрани кіно і телебачення насаджується збидління людських взаємин, що врешті-решт мало чим відрізняється від згаданого раніше дикунства. МУСИМО ЗРОЗУМІТИ, ЩО НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА МОЖЕ БУТИ РОЗБУДОВАНА ЛИШЕ НА ЗАСАДАХ ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОРАЛІ. Проповідь якогось плюралізму в духовній сфері на нинішньому етапі має одну мету - захист большевизму як антихристиянської релігії. Як будь-яка релігія, большевизм грунтується на вірі в "світле майбутнє". Ним був проголошений комунізм, в якому не буде ні бідних, ні багатих, бо всі люди будуть рівними, а "джерела поллються повним потоком". Знищення українського селянства голодомором було першим кроком до цього "світлого майбутнього" на нашій землі, кінцева мета якого - безнаціональне (а значить бездуховне) суспільство й суцільне яничарство. В Маркса (стаття "Критика Готської програми") це називалося "суспільством людей з високим рівнем свідомості". Настільки "високим", що ще одне невелике "інтелектуальне" зусилля - і комунізм міг бути проголошений безстатевим суспільством гермафродитів. Ось тоді було б досягнуто тотальної рівності! На заваді стала інтелектуальна імпотентність відомих спадкоємців Віссаріона Бєлінського та Лейби Троцького, двох кістлявих ідеологів Міхаїла Суслова і Валентіна Маланчука, які могли послужити скульпторам для ліплення образів Мефістофеля. Подібно до будь-якої релігії, большевизм не міг обійтися без священних писань. Найвищим досягненням серед них, звичайно, був короткий курс "Історії ВКП(б)". Після того, коли його деканоні-зували, нові "вірні ленінці" змушені були знову звернутись до старозавітних "пророцтв" Маркса, Енгельса, Леніна. Вони не піддавались жодному сумніву. Найменший непослух карався. Попробуй запереч "геніальному" пророцтву Енгельса про нічим не обмежене "вільне кохання" при комунізмі, яке він викладав у книзі "Походження сім"ї, приватної власності і держави". Не заперечиш, бо Фрідріх розвивав свої спільні з Карпом попередні думки, які вони висловили ще в "Маніфесті комуністичної партії", думки про ліквідацію сім'ї. Ленін теж дав зразок людиноненависницької моралі в своїй промові на з'їзді комсомолу під назвою "Завдання спілок молоді", що теж канонізувалось. Для підтримки віри в "світле майбутнє" большевицька релігія ненависті не могла обійтись без пророків. Ними ставали "вірні ленінці". Щоправда, інколи вони за рішенням партійних з'їздів чи пленумів проклинались як фальшиві і починали обпльовуватись всіма "віруючими". Через якийсь час портрети деяких з них знову витягались з кагебістських "загашників" і обтирались від плювків. Так, приміром, було з Бухаріним, Риковим, Скрипником та іншими. Після того такі ще вчора паплюженні діячі проголошувались мучениками за "чистоту" большевицької релігії.
А чи могла обійтись большевицька релігія без власної трійці? Спочатку вона орієнтувалась на дві двійки (Маркс-Енгельс, Ленін-Сталін). Навіть творіння Маркса і Енгельса видавались під однією палітуркою, бо ніхто б не насмілився стверджувати того, що в "Маніфесті комуністичної партії" належить Марксові, а що Енгельсові. Спробували так само видати творіння Леніна й Сталіна, хоч вони не мали чогось спільного, якщо не вважати такими коротеньких настанов, але швидко від цього відмовились. Четвертий "каліф" проголошувався "нечистим", його викинули з священної гробниці, а в бібліотеках його книгам залишили місце знову лише в "загашниках". Зате виграла большевицька релігія, бо утвердила непорочну "трійцю", яку писали через риску: Маркс-Енгельс-Ленін. Большевицька релігія мала значні переваги перед іншими релігіями, бо її пророки жили на цьому грішному світі, їх можна було побачити майже щодня на екранах телевізорів, а інколи - навіть з дозволу КГБ звернутись із запитанням під час чергового вояжу по безмежних володіннях. У большевицькі "святці" інколи заносились князі чи царі. Варто згадати Олександра Невського, Дмітрія Донського, Івана Грозного, Петра Першого, Олександра Суворова, Міхаїла Кутузова та цілий ряд інших, їхній культ утверджувався самим Сталіним у часи війни. Большевицька релігія мала свою священну гробницю, в якій зберігали мумію вождя, та гробниці різних "пророків". Членам канонізованої "трійці" та її спадкоємцям ставились різні ідоли, яким постійно віддавалась данина шани. На урочистих зібраннях образ Леніна був неодмінним атрибутом. Водночас згадувались і живі "пророки": вони "обирались" у "почесну президію" різних урочистих зборів, їхні портрети виносились "трудящими" на демонстрації, і "любимі вожді" могли дивитись на свої зображення з трибуни мавзолею чи побудованих з нагоди якоїсь річниці тимчасових трибун у столицях союзних республік. Особлива роль в большевицькій релігії відводилась компартійно-кагебістській інквізиції. З часом "викристалізувався" навіть інститут чи ритуал покарання різних грішників. Аби підтвердити свою відмову від "шкідливих поглядів", треба було паплюжити своїх вчорашніх друзів. Обґрунтовувати право большевицької релігії на існування в незалежній Українській державі можуть лише зрадники або невігласи, її провідники обдурюють і будуть далі обдурювати народ, виводячи для заспокоєння навіть на демонстрацію людей під радіоактивну зливу, як у цьому переконався весь світ після аварії на Чорнобильській АЕС. Большевицька релігія принесе нашому народові лише нові голодомори та нові чорнобилі. 
Автор
Тарас
Документ
Категория
Статьи
Просмотров
44
Размер файла
25 Кб
Теги
сионизм, украинофобия, Голодомор, марксизм, Жидобольшевики, геноцид, украинская нация
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа