close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху та регулювання дозвільної системи здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів”

код для вставкиСкачать
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху та регулювання дозвільної системи здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів”
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху та регулювання дозвільної системи здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів"
Зміст положення (норми) чинного законодавстваЗміст положення (норми) запропонованого проекту актаЧинна редакція Кодексу України про адміністративні правопорушенняРедакція Кодексу України про адміністративні правопорушення із запропонованими змінами Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість, за винятком випадків щодо притягнення до адміністративної відповідальності власників транспортних засобів за правопорушення, які зафіксовані працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відсутня Стаття 14-2. Особливості відповідальності власників транспортних засобів.
До адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками, в'їзд на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або при закритому шлагбаумі, проїзд на заборонний сигнал світлофора, виїзд на смугу зустрічного руху, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, які зафіксовані працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники транспортних засобів, якщо особу, яка керувала транспортним засобом на момент скоєння правопорушення не встановлено.
Власник транспортного засобу звільняється від адміністративної відповідальності за порушення зазначені у частині першій цієї статті, якщо протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу надасть уповноваженій посадовій особі, що винесла постанову про накладення адміністративного стягнення, конкретні відомості щодо особи, яка керувала транспортним засобом на момент скоєння правопорушення, або документи підтверджуючі що транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб. При цьому винесена постанова скасовується, а на підставі наданих власником транспортного засобу відомостей виноситься нова постанова про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила це правопорушення. У разі неможливості встановлення у місячний строк особи, яка вчинила правопорушення зазначене у частині першій цієї статті, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягається власник транспортного засобу (за винятком випадків коли транспортний засіб вибув з володіння внаслідок протиправних дій інших осіб).
У випадках передбачених частиною першою цієї статті, якщо власником транспортного засобу є юридична особа, керівникові або особі, яка виконує його обов'язки надсилається повідомлення Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України про вчинення правопорушення з вимогою в десятиденний строк з моменту його отримання надати відомості про особу, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення цього правопорушення.
За невиконання або несвоєчасне виконання вимоги уповноваженої посадової особи щодо надання відомостей про особу, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення зазначеного у частині першій цієї статті, керівник юридичної особи або особа, яка виконує його обов'язки притягається до адміністративної відповідальності за статтею 18828 цього Кодексу та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно особи у користуванні якої знаходився транспортний засіб юридичної особи у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, визначено у статті 2791 цього Кодексу.Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові <...>
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові <...>
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до п'яти років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок об'ємом двигуна не більше 2400 кубічних сантиметрів, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, -
тягне за собою накладення штрафу тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок об'ємом двигуна більше 2400 кубічних сантиметрів, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами < ... >
Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
< ... > Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами < ... >
Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, обладнаним із застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян < ... > Стаття 121-2. Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів <...>
Порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 121-2. Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів <...>
Порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів, здійснення розрахунків з оплати вартості проїзду під час руху транспортного засобу,
тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Стаття 121-3. відсутня Стаття 121-3. Порушення водієм правил перевезення дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку Перевезення дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами, - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів:
- більш як на десять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- більш як на двадцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- більш як на тридцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.
Порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил початку руху, зміни напрямку руху, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ненадання водіями транспортних засобів переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин. Порушення, передбачені частиною першою, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами, - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення, передбачені частинами другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами, - тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.Стаття 126-6. відсутня Стаття 122-6. Незаконне нанесення спеціальних кольорографічних схем автомобілів оперативних служб, кольорографічної схеми легкового таксі або незаконна установка розпізнавального ліхтаря легкового таксі.
Незаконне нанесення на зовнішні поверхні транспортного засобу спеціальних кольорографічних схем автомобілів оперативних служб або кольорографічної схеми легкового таксі чи незаконна установка на транспортному засобі розпізнавального ліхтаря легкового таксі, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Стаття 126-7. відсутня Стаття 122-7. Невиконання водіями вимог про надання транспортного засобу та причепу (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю.
Невиконання водіями вимог працівника пункту габаритно-вагового контролю або працівника МВС надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури, - тягне за особою накладення штрафу від вісімдесят до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд, іншого майна чи спричинило потерпілому легкої тяжкості тілесні ушкодження.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому легкої тяжкості тілесні ушкодження, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв від ста п'ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.
Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Стаття 126. Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу. Стаття 126. Керування транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.Стаття 127-1. Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів < ... >
Видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, без проведення перевірки його технічного стану - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. < ... > Стаття 127-1. Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів < ... >
Видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, без проведення перевірки його технічного стану або на технічно несправний транспортний засіб - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. < ... > Стаття 133-1. Порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом Здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. < ... >
Зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки, - тягне за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. < ... > Стаття 133-1. Порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом Здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від двадцяти п'яти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. < ... >
Зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. < ... > Стаття 140. Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт <...>
Порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <...> Стаття 140. Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт <...>
Порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, розміщення у смугах відводу автомобільних доріг або червоних лініях вулиць та доріг пересувних торгових пунктів, а також місць торгівлі та надання послуг тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
<...> Стаття 187-1. Відсутня Стаття 187-1. Порушення власником підприємства, установи, організації або посадовою особою уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт порядку обліку відбування порушником покарання.
Порушення власником підприємства, установи, організації або посадовою особою уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт встановленого порядку обліку відбування порушником покарання, а саме:
не повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення;
не здійснення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення та органу, який наклав дане стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин;
не здійснення фіксування відбування порушником стягнення технічними засобами або не збереження матеріалів фіксації протягом встановленого терміну - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 18828. Невиконання законних вимог посадових осіб Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 188-28. Невиконання законних вимог посадових осіб Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Ненадання відомостей, передбачених частиною четвертою статті 142 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб чи на громадян суб'єктів підприємницької діяльності від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція) Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частини перша і друга статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма і дев'ята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201)
< ... >
2)за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), статтею 124-1, частинами другою і третьою статті 126, частиною третьою статті 127, статтями 128-129, статтею 132-1, частиною шостою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання. Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція) Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, 121-3, частини перша, друга і третя статті 122, стаття 122-6, частини перша і друга статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини восьма і дев'ята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 187-1, 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201)
< ... >
2)за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), статтею 122-7, статтею 124-1, частинами другою і третьою статті 126, частиною третьою статті 127, статтями 128-129, статтею 132-1, частиною шостою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, 121-3, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання. Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п'ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, частина четверта статті 135).
< ... > Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, стаття 122-7, частина п'ята статті 133, частини перша - сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, частина четверта статті 135).
< ... > Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 53-5, 53-6, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частина третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, частини перша і друга статті 127-1, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172-2 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 189 - 196, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20); <...> Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 53-5, 53-6, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, стаття 121-3, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4 - 122-6, частина третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, частини перша і друга статті 127-1, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172-2 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187-1, 188-28, 189 - 196, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20); <...>Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається ч. 7 відсутняСтаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається У випадках фіксації порушень встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками, в'їзду на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або при закритому шлагбаумі, проїзду на заборонний сигнал світлофора, виїзду на смугу зустрічного руху, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення виноситься на підставі частини першої статті 142 та у порядку статті 2791 цього Кодексу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі стаціонарних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються власникові транспортного засобу протягом п'яти днів з дня винесення такої постанови. Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. <...> Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтею 121-1, частинами першою та третьою статті 122 (у частині порушення правил зупинки та стоянки, якщо розміщення затриманого транспортного засобу перешкоджає дорожньому руху), статтею 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. <...> Відсутня. Стаття 279-1. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення у разі його фіксації працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису
Підставою для винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення є матеріали фіксації правопорушень зазначених у частині першій статті 142 цього Кодексу, працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. До матеріалів фіксації правопорушення додаються дані про реєстрацію транспортного засобу та його власника. За порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками, в'їзд на залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофора або при закритому шлагбаумі, проїзд на заборонний сигнал світлофора, виїзд на смугу зустрічного руху, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, які зафіксовані працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису накладається мінімальний штраф передбачений відповідною статтею цього Кодексу. Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення < ... >
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. < ... > Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення < ... >
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; а у випадках фіксації правопорушень визначених цим Кодексом працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, фотоматеріали з зображенням транспортного засобу і його номерного знаку, а також обличчя особи, яка керувала ним на момент скоєння правопорушення.
< ... > Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Уповноважена посадова особа, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 142 цього Кодексу, виносить постанову про закриття справи у випадках якщо власник транспортного засобу:
1) доведе, що транспортний засіб на час вчинення правопорушення вибув з володіння внаслідок протиправних дій інших осіб;
2) надасть відомості про особу, яка керувала належним йому транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.
У разі закриття справи у зв'язку з наданням власником транспортного засобу відомостей про особу, яка керувала належним йому транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, виноситься нова постанова про накладення адміністративного стягнення на цю особу. Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом одного року з дня винесення постанови. Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису, набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови або невизнання факту вчинення ним правопорушення та надання відомостей про особу, яка фактично вчинила правопорушення. У такому випадку постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку з'ясування та перевірки цих обставин. Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
< ... > Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання та подальшого контролю за його сплатою до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
< ... > Відсутня Стаття 309-1. Виконання постанов про накладення штрафу за порушення, зафіксовані працюючими в автоматичному режимі стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису
Постанова про накладення штрафу за порушення визначені частиною першою статті 14-2, які зафіксовані працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису, виконується власником транспортного засобу або особою, що керувала транспортним засобом на момент вчинення адміністративного правопорушення у порядку, визначеному, статтею 14-2 цього Кодексу. Стаття 321-3. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт покладається: погодження з органом Державного департаменту України з питань виконання покарань переліку об'єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів цих робіт; контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт; своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення; ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин. Стаття 321-3. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт покладається: погодження з органом Державного департаменту України з питань виконання покарань переліку об'єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів цих робіт; контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт; своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення; ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення та органу, який наклав дане стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин;
здійснення фіксування відбування порушником стягнення технічними засобами та збереження цих матеріалів протягом одного року з моменту завершення відбування стягнення.Чинна редакція Кримінального КодексуЗапропонована редакція Кримінального КодексуСтаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами 1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. < ... >Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами 1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. < ... >Чинна редакція Господарського кодексу УкраїниРедакція Господарського кодексу України із запропонованими змінами Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин 1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:
майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України; земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;
трудові відносини;
фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Відстутня.
< ... > Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин 1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:
майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України; земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;
трудові відносини;
фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів; адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання; відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
< ... >Чинна редакція Цивільного кодексу УкраїниРедакція Цивільного кодексу України із запропонованими змінами Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок 1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. 2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою. 3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом. Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок 1. Фізична особа може бути знята технічними засобами, що мають функції фото- або кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- або кінозйомки, відеозапису лише за її згодою. Згода особи на знімання її технічними засобами, що мають функції фото- або кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- або кінозйомки, відеозапису припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. 2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її технічними засобами, що мають функції фото- або кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- або кінозйомки, відеозапису, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою. 3. Знімання фізичної особи технічними засобами, що мають функції фото- або кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- або кінозйомки, відеозапису, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.Чинна редакція Закону України "Про міліцію" Редакція Закону України "Про міліцію" із запропонованими змінами Стаття 10. Основні обов'язки міліції Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:
...
12) забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів;
...
24) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування; Стаття 10. Основні обов'язки міліції Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:
...
12) забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів;
здійснювати автоматизований облік адміністративних правопорушень віднесених до компетенції органів внутрішніх справ; ...
24) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень, дорожньо-транспортних пригод і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опікування; Чинна редакція Закону України "Про дорожній рух" Редакція Закону України "Про дорожній рух" із запропонованими змінами Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху
До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить:
<...>
визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення їх обов'язкового технічного контролю та визначення обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, визначення переліку обладнання, необхідного для одержання суб'єктами господарювання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України (далі - суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю), а також переліку документів, що подаються для одержання такого права та інші повноваження, визначені цим Законом; Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху
До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить:
<...>
визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення їх обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог цього Закону;
<...>
Стаття 9. Компетенція власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні події сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;
забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;
визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику міліції, швидкої медичної та технічної допомоги;
обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних подій і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
погодження маршрутів перевезення небезпечних, надгабаритних і великовагових вантажів;
забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством. Стаття 9. Компетенція власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні події сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;
забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;
визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах, у тому числі негайне відновлення дорожніх знаків, інформаційних табло, дорожньої розмітки, сигнальних стовпчиків, транспортних та пішохідних огороджень різних типів, світлофорів, інших спеціальних технічних засобів, призначених для організації та регулювання дорожнього руху;
влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику міліції, швидкої медичної та технічної допомоги;
обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних подій і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
погодження маршрутів перевезення небезпечних, надгабаритних і великовагових вантажів;
забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Стаття 10. Компетенція власників транспортних засобів До компетенції власників транспортних засобів належить:
здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів;
розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;
організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;
організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;
вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;
створення за наявності більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, автотранспортного підприємства з відокремленою територією та комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів. Стаття 10. Компетенція власників транспортних засобів До компетенції власників транспортних засобів належить:
здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів;
розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;
організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;
організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;
вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;
Виключити. Стаття 12. Участь підприємств, установ, організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осіб у цій сфері 1. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух. Відсутня.
Відсутня.
< ... > Стаття 12. Участь підприємств, установ, організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осіб у цій сфері 1. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух.
Для здійснення заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, які експлуатують більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, створюють автотранспортне підприємство з відокремленою територією та комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів.
Діяльність підприємств, установ та організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху не відноситься до господарської діяльності і підлягає державному контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
< ... > Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу Водій має право:
керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування; знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи; відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян; на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом; на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху; одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху. Водій зобов'язаний:
мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;
виконувати розпорядження працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;
не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у хворобливому, втомленому стані, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані;
перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;
своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль;
під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;
надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;
сплатити збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом України ;
надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;
вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів. Надавати транспортний засіб:
а) працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу Водій має право:
керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку; довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування; знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи; відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян; на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом; на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху; одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху. Водій зобов'язаний:
мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;
виконувати розпорядження працівників міліції, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;
не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у хворобливому, втомленому стані, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані;
перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;
своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль; під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;
не користуватися під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, які не дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання);
надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;
своєчасно сплачувати державний податок з власників транспортних засобів у встановлених законодавством розмірах;
надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;
вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів. Надавати транспортний засіб:
а) працівникам міліції та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; б) працівникам міліції, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством. Водію транспортного засобу забороняється:
під час передачі для перевірки на вимогу працівника міліції відповідних документів пред'являти посвідчення (перепустки), видані органами державної влади і органами місцевого самоврядування, документи, які вказують на членство в об'єднаннях громадян, та будь-які інші документи, не передбачені законодавством;
закріплювати на передньому вітровому склі транспортного засобу посвідчення (перепустки), видані органами державної влади і органами місцевого самоврядування, документи, що вказують на членство в об'єднаннях громадян, та будь-які інші документи, розміщення яких не передбачено законом. Стаття 34. Реєстрація та облік транспортних засобів Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
< ... >
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. < ... > Стаття 34. Реєстрація та облік транспортних засобів Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
< ... >
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди.
< ... > Стаття 35. Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів < . . . >
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 35. Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів < . . . >
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, а також порядок позбавлення суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі:
порушення вимог щодо їх переобладнання; порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення. З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації експлуатація транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації. Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних засобів Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Експлуатація транспортних засобів також забороняється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку в разі:
порушення вимог щодо їх переобладнання; порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення. З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації експлуатація транспортних засобів може бути в установленому законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації. Стаття 52-1. Повноваження Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху До повноважень Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників; забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок, за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів;
організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про об'єкти дорожнього сервісу;
погодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, розміщення у смугах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг рекламоносіїв та інших споруд, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на рух транспортних засобів з надгабаритними, великоваговими вантажами, параметри яких установлені законодавством; контроль за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, у тому числі за забезпеченням організації підготовки водіїв транспортних засобів, прийманням іспитів з перевірки знань правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом та видачею відповідних свідоцтв установленого зразка, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, та про їх власників; здійснення у випадках, передбачених законом, контролю за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів; ведення обліку торговельних організацій, підприємств-виробників та суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні складові частини до них, видача їм у встановленому порядку бланків довідок-рахунків, актів приймання-передавання транспортних засобів, а також номерних знаків для разових поїздок; ведення реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю та здійснення державного контролю за додержанням ними вимог законодавства в цій сфері;
формування в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України, загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі інформації про результати перевірки технічного стану транспортного засобу, яка надається суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю, та інформації про укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, яка надається страховиками;
забезпечення організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, обліком суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що проводять зазначену діяльність.
абзац 18 частини 1
відсутній
Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія, а також ліцензійну картку на транспортний засіб. Стаття 52-1. Повноваження Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху До повноважень Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників; забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок, за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів; систематичне проведення перевірок наявності та належного стану спеціальних технічних засобів, призначених для організації та регулювання дорожнього руху; внесення фізичним та юридичним особам вимог щодо удосконалення організації дорожнього руху та забезпечення безпеки віх його учасників; видача у встановленому порядку обов'язкових для виконання приписів на усунення порушень, виявлених в стані утримання автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів; обмеження або заборона проведення ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки і безпеки дорожнього руху та його учасників;
організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, розміщення у смугах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг рекламоносіїв та інших споруд, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на рух транспортних засобів з надгабаритними, великоваговими вантажами, параметри яких установлені законодавством; контроль за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, у тому числі за забезпеченням організації підготовки водіїв транспортних засобів, прийманням іспитів з перевірки знань правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом та видачею відповідних свідоцтв установленого зразка, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; здійснення у випадках, передбачених законом, контролю за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів; формування в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України, загальнодержавної бази даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі інформації про результати перевірки технічного стану транспортного засобу, яка надається суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю, та інформації про укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, яка надається страховиками;
забезпечення організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, обліком суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що проводять зазначену діяльність.
створення та забезпечення функціонування Національної автоматизованої інформаційної системи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, яка передбачає ведення, опрацювання та використання відомостей у сфері дорожнього руху та його безпеки, зокрема про:
транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, та про їх власників,
транспортні засоби, що перебувають у розшуку чи на які накладено арешт;
правопорушення у сфері дорожнього руху;
дорожньо-транспортні пригоди в Україні;
результати складення іспитів та видані посвідчення на право керування транспортними засобами;
викрадені та втрачені документи; торговельні організації, підприємства-виробники та суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні складові частини до них, видачу їм у встановленому порядку бланків довідок-рахунків, актів приймання-передавання транспортних засобів, а також номерних знаків для разових поїздок;
суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, результати проходження обов'язкового технічного контролю транспортними засобами, що підлягають такому контролю відповідно до законодавства тощо
Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія, а також ліцензійну картку на транспортний засіб. Відсутня Стаття 53-1. Відповідальність власників транспортних засобів. Власники транспортних засобів можуть нести адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, які зафіксовані працюючими в автоматичному режимі (без участі оператора) стаціонарними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (за винятком випадків коли транспортний засіб вибув з володіння внаслідок протиправних дій інших осіб).
Якщо власником транспортного засобу є юридична особа її керівник або особа, яка виконує його обов'язки зобов'язана за повідомленням у визначений законом термін надати уповноваженій посадовій особі відомості про особу, що керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.Чинна редакція Закону України "Про рекламу" Редакція Закону України "Про рекламу" із запропонованими змінами Стаття 16. Зовнішня реклама.
1. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію. 3. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини. 4. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. 5. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним. Стаття 16. Зовнішня реклама. 1. Розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах здійснюється на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами здійснюється за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Розміщення зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг і вулиць погоджується з відповідним підрозділом державного органу з безпеки дорожнього руху.
Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Справляння плати за видачу дозволів (згод) забороняється.
2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: рекламоносії повинні розміщуватися за межами тротуарів або узбіч, але не ближче 10 метрів від краю проїжджої частини вулиць і доріг;
наземні рекламоносії, розташовані збоку від дороги, повинні мати прозору конструкцію заввишки не менше 1,5 метра від поверхні землі;
опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
розташування рекламоносіїв не повинно перешкоджати сприйняттю технічних засобів організації дорожнього руху;
фундамент рекламоносія має бути на одному рівні з поверхнею землі;
рекламоносії можуть розміщуватися на опорах вуличного освітлення і над проїжджою частиною вулиць і доріг з дотриманням вимог техніки безпеки і забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок маршрутних транспортних засобів, а також за умови, що така реклама не повторює (імітує) зображення дорожніх і вказівних знаків;
нижній край рекламоносія над проїжджою частиною дороги повинен знаходитися на висоті не менше 5 метрів від поверхні проїжджої частини;
освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків. 3. Забороняється встановлювати рекламоносії в одному перетині з дорожніми знаками і світлофорними об'єктами.
Забороняється розміщувати рекламоносії:
на міжнародних автомобільних дорогах;
на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах;
ближче 50 метрів до перехресть вулиць і пішохідних переходів;
ближче 150 метрів до перехресть, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах спільного користування;
на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче 20 метрів в межах видимості в обидві сторони тротуару від встановленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (окрім кіосків для продажу проїзних квитків);
ближче 100 метрів від залізничних переїздів.
4. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. 5. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним. Стаття 18. Реклама на транспорті 1. Розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється. 2. Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху. 3. За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами. 4. Забороняється розміщення на транспортних засобах: реклами, яка повторює чи імітує кольорографічні схеми спеціальних та оперативних транспортних засобів; реклами із нанесенням світлоповертаючих матеріалів; реклами, яка супроводжується звуковими чи світловими сигналами. Забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу. 5. Забороняється розповсюдження реклами через радіотрансляційні або інші звукові мережі сповіщання пасажирів у транспортних засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соціальної реклами. Стаття 18. Реклама на транспорті 1. Розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється. 2. Розміщення реклами на транспортних засобах не повинно створювати загрозу безпеці дорожнього руху, у тому числі обмежувати оглядовість водіям, які керують транспортними засобами, та іншим учасникам дорожнього руху.
3. За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами. 4. Забороняється розміщення на транспортних засобах: реклами, яка повторює чи імітує кольорографічні схеми спеціальних та оперативних транспортних засобів; реклами із нанесенням світлоповертаючих матеріалів; реклами, яка супроводжується звуковими чи світловими сигналами. Забороняється розміщувати рекламу на транспортних засобах, які здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, та на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу. Забороняється використання транспортних засобів як спеціалізованих пересувних рекламних конструкцій.
5. Забороняється розповсюдження реклами через радіотрансляційні або інші звукові мережі сповіщання пасажирів у транспортних засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соціальної реклами. Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу 1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами
Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку. <...>
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу 1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку. Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України - щодо додержання законодавства стосовно безпеки дорожнього руху
<...>Чинна редакція Закону України "Про виконавче провадження"Редакція Закону України "Про виконавче провадження" із запропонованими змінамиВідсутня. Стаття 30-1. Особливості виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з боржника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про накладення адміністративного стягнення виконавчий збір в порядку та розмірах, встановлених статтею 46 цього Закону.Чинна редакція Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"Редакція Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" із запропонованими змінамиСтаття 2. Сфера дії Закону <...>
3. Видача ветеринарних документів здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про ветеринарну медицину" і "Про безпечність та якість харчових продуктів". Видача, анулювання та поновлення сертифікатів суб'єкта оціночної діяльності здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Стаття 2. Сфера дії Закону <...>
3. Видача ветеринарних документів здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про ветеринарну медицину" і "Про безпечність та якість харчових продуктів". Видача, анулювання та поновлення сертифікатів суб'єкта оціночної діяльності здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Видача, переоформлення та анулювання дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт. Чинна редакція Закону України "Про автомобільні дороги" Чинна редакція Закону України "Про автомобільні дороги" Стаття 38. Розміщення рекламоносіїв на автомобільних дорогах
Розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху. Забороняється розміщення рекламоносіїв, що перешкоджають оцінці дорожньо-транспортної ситуації або мають схожість (за зовнішніми ознаками, зображенням чи звуковим ефектом) з технічними засобами організації дорожнього руху і спеціальними сигналами, а також рекламоносіїв, що створюють ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів. Рекламоносії, що розміщуються у межах смуги відведення автомобільних доріг, не мають: погіршувати умови безпеки дорожнього руху; погіршувати видимість на дорозі, затемняти або знижувати ефективність сприймання дорожніх знаків, світлофорів та інших технічних засобів організації дорожнього руху; обмежувати видимість у напрямку руху, бокову видимість та видимість технічних засобів організації дорожнього руху або заважати сприйманню їх учасниками дорожнього руху; засліплювати учасників дорожнього руху, у тому числі внаслідок дії ефекту світлоповернення від рекламоносія; зменшувати габарити шляхопроводів та інших інженерних споруд; заважати руху пішоходів; створювати звукові ефекти, що негативно впливають на умови руху. Кошти за рекламу стягуються власниками доріг відповідно до законодавства. Стаття 38. Розміщення рекламоносіїв на автомобільних дорогах
Розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху. Забороняється розміщення рекламоносіїв, що перешкоджають оцінці дорожньо-транспортної ситуації або мають схожість (за зовнішніми ознаками, зображенням чи звуковим ефектом) з технічними засобами організації дорожнього руху і спеціальними сигналами, а також рекламоносіїв, що створюють ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів. Рекламоносії, що розміщуються у межах смуги відведення автомобільних доріг, не мають: погіршувати умови безпеки дорожнього руху; погіршувати видимість на дорозі, затемняти або знижувати ефективність сприймання дорожніх знаків, світлофорів та інших технічних засобів організації дорожнього руху; обмежувати видимість у напрямку руху, бокову видимість та видимість технічних засобів організації дорожнього руху або заважати сприйманню їх учасниками дорожнього руху; засліплювати учасників дорожнього руху, у тому числі внаслідок дії ефекту світлоповернення від рекламоносія; зменшувати габарити шляхопроводів та інших інженерних споруд; заважати руху пішоходів; створювати звукові ефекти, що негативно впливають на умови руху. Кошти за рекламу стягуються власниками доріг відповідно до законодавства. Чинна редакція Закону України "Про автомобільний транспорт" Редакція Закону України "Про автомобільний транспорт" із запропонованими змінами Стаття 14. Засади розвитку автомобільного транспорту Ч. 4
< ... >
Формування та ведення реєстру міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутів загального користування, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутів), покладається на Укравтотранс, який затверджує мережу і паспорти міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутів, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутів), а також погоджує розклад руху автобусів на міжміських автобусних маршрутах, які не виходять за межі території області. Стаття 14. Засади розвитку автомобільного транспорту Ч. 4
< ... >
Формування та ведення реєстру міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутів загального користування, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутів), покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, який затверджує мережу і паспорти міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутів, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутів), а також погоджує розклад руху автобусів на міжміських автобусних маршрутах, які не виходять за межі території області. Стаття 20. Вимоги до транспортних засобів і частин до них
...
До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх відповідність вимогам щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження країн, на територію яких передбачено в'їзд, ліцензійна картка (тільки для транспортних засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні документи, документи стосовно страхування, номерні та розпізнавальні знаки. Стаття 20. Вимоги до транспортних засобів і частин до них
...
До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх відповідність вимогам щодо безпеки руху та екологічної безпеки країн, на територію яких передбачено в'їзд, ліцензійна картка на транспортні засоби для перевезення пасажирів і транспортні засоби для перевезень небезпечних вантажів (тільки для транспортних засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні документи, документи стосовно страхування, номерні та розпізнавальні знаки. Стаття 35. Послуги пасажирського автомобільного транспорту < ... >
На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії. < ... > Стаття 35. Послуги пасажирського автомобільного транспорту < ... >
На автобусні маршрути протяжністю понад 550 км у рейс повинні направлятися два водії. < ... > Стаття 55. Дозволи на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні по території іноземних країн визначаються центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту з урахуванням вимог законодавства України та законодавства країни, по території якої буде здійснюватися перевезення. Міжнародні автомобільні перевезення іноземними перевізниками по території України здійснюються за наявності в перевізника українського дозволу або інших дозвільних документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обліку та обміну визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту. Дозвільні документи Європейської Конференції Міністрів Транспорту розподіляють на конкурсних засадах з урахуванням рівня безпеки руху й екологічної безпеки транспортних засобів, запроваджених у європейських країнах, ефективності їх використання. Порядок проведення конкурсу та видачі дозвільних документів Європейської Конференції Міністрів Транспорту визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту. Стаття 55. Дозволи на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
1. Види дозволів на міжнародні автомобільні перевезення та обов'язковість їх видачі на кожний автомобільний транспортний засіб, що виконує перевезення пасажирів і вантажів в міжнародному автомобільному сполученні, встановлені міжнародними договорами, передбаченими ними виконавчими протоколами, протоколами засідань змішаних комісій або робочих груп. Дозволи на міжнародні автомобільні перевезення щорічно отримуються Україною від іноземних держав, з якими укладені міжнародні договори, мають обмежену кількість по кожній країні та по кожному виду. Кількість дозволів на міжнародні автомобільні перевезення на кожен наступний рік визначається під час проведення засідань змішаних комісій або робочих груп, що проводяться центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. В разі, якщо засідання змішаної комісії або робочої групи не відбулося протягом року - кількість дозволів на наступний рік визначається шляхом листування між компетентними органами країн.
Щорічно, з урахуванням домовленостей, досягнутих під час засідань змішаних комісій або робочих груп, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, не пізніше першого серпня поточного року, здійснює замовлення виготовлення українських бланків дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та проводить обмін українських бланків дозволів на іноземні.
У разі дефіциту дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, може встановлювати обмеження щодо забезпечення дозволами та встановлювати додаткові умови щодо видачі дозволів, які мають недостатні річні квоти, згідно з якими дозволи видаються українським перевізникам на підставі окремих розподілів у розрізі перевізників. Розподіл дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між перевізниками здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Підставами для встановлення обмежень щодо видачі дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є:
наявність транспортних засобів з кращими екологічними показниками;
відсутність вантажу;
наявність транспортних засобів повна маса яких перевищує 10 тонн;
можливість забезпечення виконання перевезення у відповідному напрямку на підставі дозволів, кількість яких не обмежена.
відсутність пасажиропотоку;
наявність автобусів з більшою пасажиромісткістю та рівнем комфортності.
Дозволи Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом між державами - членами ЄКМТ розподіляються між перевізниками - резидентами України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, з урахуванням спроможності забезпечити їх ефективне використання, належний рівень безпеки руху, екологічної безпеки транспортних засобів, запроваджених у європейських країнах. Дозвіл ЄКМТ має багаторазовий характер використання, може передаватися з одного автомобільного транспортного засобу перевізника на інший.
Дозволи на міжнародні автомобільні перевезення є номерними бланками, які повинні знаходитися на борту автомобільного транспортного засобу і пред'являтися під час проведення контролю уповноваженим особам.
Назва автомобільного перевізника, що вказується у відповідному розділі дозволу на міжнародні автомобільні перевезення, повинна відповідати назві власника, зазначеній в свідоцтві про реєстрацію автомобільного транспортного засобу. В залежності від географічного розташування країни, до якої резидентом України здійснюється перевезення, на один автомобільний транспортний засіб може бути видано один або декілька дозволів.
При втраті, знищенні, пошкодженні, анулюванні дозволу на міжнародні автомобільні перевезення автомобільними транспортними засобами, що належать резидентам України, або дозволу на перевезення вантажу або пасажирів автомобільним транспортним засобом, що належить нерезиденту України, дублікат дозволу не видається. В'їзд (виїзд) автотранспортних засобів на (з) територію України в міжнародному сполученні здійснюється на підставі дозволу (дозволів) на міжнародні перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Принцип мовчазної згоди не розповсюджується на дозволи на міжнародні автомобільні перевезення автомобільними транспортними засобами, що належать резидентам України та дозволи на перевезення вантажів або пасажирів між пунктами, розташованими на території України, автомобільними транспортними засобами, що належать нерезидентам України. 2. Видачу перевізникам-резидентам та нерезидентам дозволів на автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, перевізникам-резидентам дозволів ЄКМТ, здійснює уповноважений орган та/або його територіальні підрозділи.
Уповноважений орган здійснює формування та ведення реєстру дозволів. Порядок формування, ведення та користування реєстром визначається уповноваженим органом, який є його розпорядником.
Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дозвіл на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів в регулярному сполученні або дозвіл на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів в регулярному спеціальному сполученні видається у відповідності до міжнародних договорів, після проведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту необхідних процедур і погодження компетентними органами відповідних іноземних держав відкриття такого міжнародного маршруту.
3. Видача, переоформлення дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є платними адміністративними послугами, розмір плати за надання яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кошти за видачу дозволів в повному обсязі перераховуються до Державного бюджету України. 4. Строк видачі або відмови у видачі резидентам України дозволів на міжнародні автомобільні перевезення вантажів та нерегулярні перевезення пасажирів становить десять робочих днів.
Строк видачі або відмови у видачі резидентам України дозволів на міжнародні регулярні та на регулярні спеціальні перевезення пасажирів - становить двадцять робочих днів.
Строк видачі або відмови у видачі нерезидентам України дозволів на регулярні перевезення пасажирів, регулярні спеціальні перевезення пасажирів та перевезення вантажів або пасажирів між пунктами, розташованими на території України, становить двадцять робочих днів.
Рішення щодо видачі або відмови у видачі дозволу ЄКМТ приймається у строк, що не перевищує трьохмісячного терміну з моменту початку проведення розподілу.
5. Підставами для відмови у видачі дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є:
подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідного для одержання дозволу, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз або обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу; порушення з вини перевізника безпеки перевезень, що призвело до травмування або загибелі пасажирів або інших учасників дорожнього руху;
офіційне повідомлення компетентного органу країни, територією якої планується здійснити перевезення, про вчинені порушення законодавства з використанням даного автотранспортного засобу, якщо інше не передбачене міжнародними договорами;
наявна заборона на в'їзд до іноземної країни автотранспортних засобів перевізника, територією якої планується здійснити перевезення, по що надійшла офіційна інформація від компетентного органу цієї країни, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; наявність несплачених та неоскаржених в установленому законом порядку штрафів (адміністративно - господарських санкцій);
закінчення їх річної, квартальної або місячної кількості.
У разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі дозволу, повторний розгляд документів здійснюється уповноваженим органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі дозволу, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі дозволу. Підставами для переоформлення дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є:
зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця; зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання;
зміна форми власності перевізника. У разі виникнення підстав для переоформлення дозволу суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати уповноваженому органу заяву про переоформлення дозволу разом з дозволом, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Уповноважений орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення дозволу та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлений на новому бланку дозвіл з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення дозволу. У разі переоформлення дозволу уповноважений орган не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення дозволу приймає рішення про визнання недійсним дозволу, що був переоформлений, з внесенням відповідних змін до реєстру дозволів. Строк дії переоформленого дозволу не може перевищувати строк дії, зазначений у дозволі, що переоформлявся. Не переоформлений в установлений строк дозвіл є недійсним. Підставами для анулювання дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є:
звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання дозволу; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація); припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
офіційне повідомлення компетентного органу країни, по території якої планується здійснити перевезення, про вчинені порушення законодавства з використанням даного автотранспортного засобу, якщо інше не передбачене міжнародними договорами;
наявна заборона на в'їзд до іноземної країни автотранспортних засобів перевізника, по території якої планується здійснити перевезення, про що надійшла офіційна інформація від компетентного органу цієї країни, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; порушення, з вини перевізника, безпеки перевезень та безпеки дорожнього руху, що призвело до травмування або загибелі пасажирів, або інших учасників дорожнього руху;
наявність несплачених та неоскаржених в установленому законом порядку штрафів (адміністративно - господарських санкцій).
Рішення про анулювання дозволу надсилається суб'єкту господарювання поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття (винесення) рішення. Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття (винесення) рішення про анулювання. Рішення уповноваженого органу про анулювання дозволу може бути оскаржено в судовому порядку. Анулювання дозволу з підстав, не встановлених цим законом є підставою для визнання такого дозволу анульованим безпідставно. У разі знищення уповноваженим органом або суб'єктом господарювання безпідставно анульованого дозволу уповноважений орган видає суб'єкту господарювання новий дозвіл. Днем поновлення безпідставно анульованого дозволу є день внесення відповідного запису до реєстру дозволів на міжнародні автомобільні перевезення. Анулювання дозволів на міжнародні автомобільні перевезення здійснюється безоплатно.
6. Строк дії дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, на міжнародні перевезення пасажирів у нерегулярному, регулярному спеціальному сполученні становить один календарний рік, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Строк дії дозволу на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів в регулярному сполученні за маршрутом, що відкривається, становить три роки. У разі продовження регулярного міжнародного маршруту - строк дії дозволу становить п'ять років, або дорівнює строку дії, зазначеному в іноземному дозволі, який видано компетентним органом країни, на території якої знаходиться кінцевий пункт маршруту. Строк дії дозволу на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів в регулярному або регулярному спеціальному сполученні, у разі оголошення перевізником умови функціонування маршруту "сезонно", становить один рік. Дозвіл на перевезення вантажів або пасажирів між пунктами, розташованими на території України, автотранспортним засобом, що належить перевізнику - нерезиденту України, дає право виконати один рейс і має строк дії п'ять діб. Дозвіл ЄКМТ має місячний або річний строк дії.
Строк дії бланка дозволу на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів або вантажів становить один календарний рік, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга чи протест на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення. При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. За невиконання обов'язку перевірити перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник несуть відповідальність, передбачену законом.
Відмова автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника у міжнародному автомобільному перевезенні пасажиру, який на вимогу автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, не тягне за собою обов'язок автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду. Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт За порушення законодавства про автомобільний транспорт автомобільні перевізники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира;
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки; здійснення розрахунків з оплати вартості проїзду під час руху транспортного засобу;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі; виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону; порушення режимів праці та відпочинку;
водіями транспортних засобів; перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 550 кілометрів одним водієм; відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом; управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку; здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу; невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства. Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга чи протест на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення. При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. За невиконання обов'язку перевірити перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник несуть відповідальність, передбачену законом.
Відмова автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника у міжнародному автомобільному перевезенні пасажиру, який на вимогу автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника не пред'явив документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, не тягне за собою обов'язок автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника відшкодувати пасажиру заподіяну у зв'язку з цим шкоду. Чинна редакція Закону України "Про судовий збір" Редакція Закону України "Про судовий збір" з урахуванням запропонованих змін п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" відсутній Доповнити ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" п. 22 22) особи - із скарг і апеляційних скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення;
66
2
Автор
yura9703
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
494
Размер файла
429 Кб
Теги
of4100da
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа