close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Творчі групи в системі методичної роботи.

код для вставкиСкачать
 ТВОРЧІ ГРУПИ
Творчі групи - це організовані невеликі колективи передових, най досвідченіших працівників освіти, які поглиблено вивчають розв'язувану пед.наукою проблему та забезпечують творче впровадження в практику шкіл висновків і положень науки.
Творчі групи створюються з ініціативи :
* адміністрації школи, виходячи з необхідності успішного розв'язування потреб школи, реалізації загальношкільної проблеми;
* шкільних методичних об'єднань різних рівнів, виходячи з питань здійснення науково-методичного забезпечення викладання предметів базових дисциплін;
* окремих учителів, зацікавлених конкретними питаннями вдосконалення навчально-виховного процесу.
* Головна мета творчих груп :
* допомога вчителям в реалізації актуальних завдань розвитку освіти;
* забезпечення всебічного поглибленого дослідження вибраної науково-методичної проблеми ;
* активізація творчого потенціалу вчителя з метою вдосконалення й підвищення його професійної компетентності;
* моделювання, апробація, упровадження інноваційних технологій навчання й виховання ППД ;
2
* розвиток традиційних і пошук нових вдосконалених форм і методів НВП ;
* експериментально-дослідна діяльність;
* забезпечення особистісно орієнтованої підготовки педагога до творчої діяльності і т.і.
Головним завданням творчих груп є розроблення рекомендацій на основі вивчення досягнень науки та пробне впровадження їх у практику, пошук ефективних шляхів застосування результатів наукових досліджень, створення передового досвіду.
Члени творчих груп мають бути властиві такі якості :
* креативність (здібність виробляти нові ідеї);
* психологічна сумісність, взаємосимпатія, комунікативність;
* дивергентність (здатність мати декілька підходів до розв'язання однієї проблеми); * постійна орієнтація на пошук та оволодіння новими знаннями й педагогічними засобами;
* потяг до професійного самоствердження;
* бажання переосмислити особистий досвід і здійснити його самооцінку;
* пошук причини недоліків насамперед у собі, а потім зовні;
* здатність змінювати стратегію і тактику педагогічної діяльності залежно від конкретної ситуації;
* висока творча активність та ініціативність.
Види творчих груп і провідні напрями їх роботи.
Науковці виокремлюють два види творчих груп :
* упровадження наукових досягнень психолого - педагогічної науки;
* вивчення й упровадження перспективного педагогічного досвіду.
Необхідність створення творчих груп першого виду зумовлена актуальними проблемами модернізації змісту освіти, введення нових навчальних предметів, курсів, необхідністю освоєння нових навчальних програм, підручників, навчально-методичних комплексів, упровадженням інноваційних технологій.
Головною метою діяльності творчих груп цього виду має бути :
* перебудова навчального процесу шляхом упровадження в шкільну практику досягнень педагогічної науки;
* пошук ефективних шляхів використання результатів наукових досліджень;
3
* подолання труднощів, з якими стикаються вчителі під час трансформування педагогічних ідей, технологій, комунікацій у практику своєї роботи;
* спрямування методичної роботи на реалізацію творчого потенціалу вчителів.
До пріоритетних напрямів роботи творчих груп цього виду доцільно віднести :
* осмислення й упровадження нового змісту освіти, проведена педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків щодо інноваційних напрямків розвитку освіти;
* створення й апробацію нових навчальних програм, введення нових навчальних предметів, курсів;
* трансформування нових концепцій освіти та виховання;
* розробку нових методів, прийомів, засобів, методик, технологій, систем навчання, виховання, виховання та розвитку дітей, управління;
* створення нових моделей навчальних закладів, навчально-виховних комплексів;
* упровадження предметних ключових компетентностей у навчальний процес за алгоритмом : знання - уміння_- навички-ставлення-компетентності.
Основним завданням творчих груп другого виду є вивчення досвіду, який уже є, його моделювання, апробація, узагальнення, упровадження у своїй практичній діяльності, активне поширення та презентація серед педагогічних працівників
.
Основну діяльність такої творчої групи становить програмно-цільовий підхід, який включає постановку мети та визначення програми її змісту:
1.Моделювання ППД
Цей процес включає визначення змісту досвіду, виділення його провідної ідеї, вивчення можливостей педагогів, особистостей умов щодо його впровадження.
2.Визначення вчителів, які будуть реалізувати у своїй практичній діяльності розроблену модель.
3.Оформлення моделі
До побудови моделі пред'являються такі вимоги :
* формування мети розв'язання педагогічної проблеми засобом моделювання;
* окреслення основних параметрів, що розкривають суть проблеми;
* виявлення між параметрами об'єктивно існуючих зв'язків;
4
* переклад_ параметрів на абстрактну мову (символіку);
* вибір способу зображення моделі (текстова, графічна) та її побудова.
Проектована модель містить також технологію роботи вчителів, включає їхні дії та дії учнів, методи й засоби, науково-методичного забезпечення впровадження досвіду і очікувані результати.
Зміст рекомендацій творчої групи має розкривати :
* обґрунтування основної ідеї ППД;
* основні положення сформованого досвіду, висновки, поради, щодо застосування методів, які варто впроваджувати;
* особливості діяльності учителя й учнів;
* характеристику умов за яких можуть бути реалізовані ці рекомендації.
Презентації ППД доцільно здійснювати через :
* випуск методичних бюлетенів, буклетів, плакатів, стендів, інформаційно-методичних листів;
* експонування матеріалів, напрацьованих творчою групою на різного рівня виставках;
* пропаганду за допомогою технічних засобів навчання - створення презентацій, відео тощо.
Короткотривалі творчі групи.
Термін роботи таких груп від 1 до 3-х місяців.
Тимчасові творчі групи поділяються на мікрогрупи, ініціативні, фокусні.
Ініціативні групи - творчі об'єднання вчителів, які створюються здебільшого на період підготовки та проведення методичних заходів
.
Під мікрогрупою розуміють таку форму колективної методичної роботи, у якій в основу створення покладено взаємну симпатію педагогів і, головне, інтерес до певної педагогічної проблеми
.
Алгоритми роботи мікрогрупи:
1.Вибір проблеми.
2.Самостійне дослідження кожним учасником вибраної проблеми чи окремо її аспекту.
3.Звіт перед членами групи за отримані результати.
4.Обмін думками з приводу визначення шляхів реалізації проблеми.
5
5.Апробація напрацьованих педагогічних ідей, методичних рекомендацій.
6.Взаємовідвідування, проведення відкритих уроків.
7.Узагальнення роботи групи.
8.Підведення підсумків роботи групи.
Фокус група. Її діяльність сфокусована на пошук оптимального варіанту розв'язування чітко окресленої проблеми.
Термін дії такої групи ( з 5 - 7 осіб ) залежить від мети дослідження, проблеми та мети дослідж
До її складу, зокрема, можуть входити вчителі різних фахів, педагоги, які викладають предмет в одному класі, молоді вчителі, члени методичного активу та інші категорії педагогічних працівників.
Мета роботи може бути :
* контрольно-діагностичною (відстеження проблеми, актуальної для певної частини педагогічного колективу, з метою забезпечення ефективного планування роботи школи, методичного формування, з'ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році, конкретизація напрямів допомоги, якої потребують молоді вчителі, члени методичного формування, педагогічного колективу та інше);
* корекційною ( взаємовідвідування членів певної частини педагогічного колективу, методичного формування, активізація проектування педагогічної творчості вчителя, здійснення підвищення професійної кваліфікації на курсах , семінарах та ін..);
* контрольно - пргностичною (дослідження недоліків в організації методичної роботи, діяльності конкретного методичного формування; виявлення невикористаних резервів).
Така форма роботи особливо ефективна під час планування системи методичної роботи.
Метою дослідження в цьому випадку є :
* з'ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році ;
* відстеження актуальних для більшої частини колективу проблем, утруднень педагогічної діяльності;
* конкретизація напрямів методичної допомоги;
* проектування педагогічної творчості вчителя.
За допомогою фокусних груп можна дослідити такі проблеми:
* результативність курсової підготовки вчителя;
* участь певної частини колективу в досліджені науково-методичної проблеми школи;
6
* шляхи та засоби підвищення якості й ефективності самоосвітньої діяльності вчителя;
* готовність учителів до інноваційної діяльності;
* організація моніторингу в школі.
Динамічні групи об'єднують учителів різних за фахом, які досліджують якусь одну науково-методичну проблему.
Відмінність динамічної групи полягає в тому, що вони можуть не мати постійного складу, кожний учитель за власним бажанням може перейти з однієї групи до іншої.
Участь учителя в такій мобільній групи дає змогу займатися дослідженням цікавої теми, реалізувати себе, ділитися своїм досвідом з іншими, самовдосконалюватися.
Мобільність забезпечується вільним переходом педагогів з однієї групи до іншої в тому разі, якщо вони відчули необхідність підвищення фахової компетенції з проблем, які опрацьовуються.
Основними завданнями динамічної групи є :
* підвищення фахової компетентності її членів, формування нового педагогічного світогляду;
* створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання власної системи педагогічної діяльності.
Пріоритетними напрямами діяльності динамічних груп вважаються:
* апробація, адаптація, впровадження навчальних технологій навчання, виховання, управління;
* удосконалення змісту, форм і методів НВП ;
* моделювання, узагальнення, вивчення, упровадження ППД;
* поширення ППД ;
* розробка моделей, схем, пам'яток, посібників, рекомендацій щодо підвищення якості НВП.
Колективною роботою динамічних груп може бути :
* цільова комплексна програма діяльності й розвитку школи;
* концепція діяльності школи;
* шкільна концепція профільної освіти;
* модель управління школою;
* системи шкільного моніторингу;
* пакет документів, які забезпечують функціонування шкільної методичної служби;
7
* освітянські регіональні (шкільні) програми (наприклад: "Творча обдарованість", "Здоров'я", "Наступність" та ін..)
* методичні рекомендації щодо впровадження конкретних інноваційних технологій та інші.
Алгоритм діяльності творчої групи.
Виявлення об'єктивного стану обговорюваної проблемиОкреслення труднощів її реалізації (ідеї, методи, рекомендації) у педагогічній практиціВивчення науково-методичної роботи з проблеми та засвоєння існуючого ППДДосягнення високої комунікативності в суті проблемидіагностика
ОСНОВНИЙ ЕТАП
Теоретична частина ПрактикумПсихологічна підтримка
Визначення результативності
8 Семінари.
Семінар - (лат. теплиця, розсадник.) - колективна форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що має своїм завданням удосконалювати методологічну підготовку пед. кадрів.
Така форма методичної роботи виникла як відповідь на зростання потреб педагогів у плані ознайомлення з новітніми досягненнями науки та передового педагогічного досвіду.
Особливістю семінарів є взаємозв'язок теорії і практики. (теоретичні семінари, семінари - практикуми)
Тематика семінарів добирається, виходячи з професіональних потреб і шкільних та загальноосвітніх проблем.
Зміст семінару, який групується на всебічному аналізі проблем, має сприяти :
* опрацюванню комплексу важливих актуальних питань з педагогіки та психології ;
* поєднанню науки з шкільною практикою ;
* розвитку сучасного педагогічного мислення вчителів ;
* формуванню готовності членів педагогічного колективу до самоосвіти і самовдосконалення ;
* пошуку шляху і розвитку навчально-виховної діяльності школи ;
* реалізації принципу спільної діяльності, педагогічному спілкуванню ;
* вдосконаленню знань, практичних навичок і вмінь у міжатестаційний період ;
* оволодінню тезаурусом, навичками оперування поняттями, визначеннями * оволодінню вміннями і навичками постановки і рішення інтелектуальних і методичних задач, проблем, відстоюванню своєї точки зору.
9 Ефективність занять, успішне засвоєння матеріалу, глибоке проникнення в досліджувану проблему значною мірою залежить від обраної теми, мети семінару, чіткої його організації, опрацювання колективом рекомендованої літератури, підготовки всіх учасників, створеної на семінарі атмосфери і рівня спілкування.
Можливі форми семінарських занять : лекції, практичні заняття, відвідування уроків, ділові ігри, тренінги тощо. (Мінімум лекцій, максимум інтерактиву)
З метою активізації роботи учасників доцільно практикувати творчі завдання, використовувати методи моделювання, аналіз конкретних педагогічних і управлінських ситуацій, обмін досвідом, презентації, обговорення сучасних педагогічних і управлінських ситуацій, обмін досвідом, презентації, обговорення сучасних педагогічних проектів, що максимально мобілізують слухачів, спонукають застосовувати для вирішення завдань теоретичні знання і особистий досвід
.
Структура семінару залежить від матеріалу, винесеного на розгляд, мети , задач, форми його проведення.
Семінар може складатися з таких етапів :
* вступного слова того, хто готує семінар. (знайомить з метою задачами, планом проведення, озвучує проблеми);
* установчої доповіді;
* співдоповіді (якщо є), презентації, майстер-класу, проекту, ділової ігри, дискусії тощо;
* рефлексії (осмислення і колективного формування рекомендацій; робота в групах, по кафедрах, напрямах).
* виступу представників від груп;
* фіксації напрацьованих рекомендацій.
* Наприклад
.
І Семінар-практикум
Тема. Методологія навчально-дослідницької роботи в межах освітнього процесу.
Мета.
1.Виявити методологічні основи навчально-дослідницької роботи.
2.Скласти перелік компетентностей, якими повинен володіти вчитель, щоб навчити учнів дослідницьким умінням і навичкам.
3.Сприяти формуванню професійної компетенції вчителя (вчитися формувати, виділяти предмет і об'єкт дослідження, відбирати методи дослідження тощо).
Структура семінару.
1.Вступне слово
2.Установча доповідь
3.Майстер-клас "Кроки дослідницької діяльності"
4.Презентація дослідження (види дослідження, оформлення...)
5.Рефлексія (практична робота, направлена на уточнення понять : дослідницька робота, гіпотеза, виділення об'єкту і предмету дослідження).
6.Підсумки.
ІІ Теоретичний семінар.
Тема. Системний підхід в забезпеченні стандарту освіти. Місце педагогічного колективу в забезпеченні освітнього стандарту.
Мета.
1.Аналіз існуючої практики
2.Вивчення проблеми
3.Направлення загальних підходів
Структура семінару.
1.Презентація проекту управлінської команди "Зміни в навчальній практиці, які забезпечують нову якість освіти".
2.Обговорення проекту управлінської команди.
3.Виступ представників творчих груп (учителі-предметники):
- місце педагога в забезпеченні стандарту освіти;
- особистісно орієнтований підхід в навчанні учнів;
тощо
4.Рефлексія. (Напрацювання рекомендацій, пам'яток, алгоритмів діяльності для вчителів-предметників (робота в групах).
5.Підсумки.
ІІІ Семінар-практикум.
Оригінальний початок уроку як фактор підвищення пізнавальної мотивації учнів.
Мета
1.Уточнення і корекція уявлень про організацію навчальної діяльності на одному з етапів уроку. 11 2.Обмін досвідом ("Часто я починаю урок так...", початок уроку, спрямований на мотивацію навчальної діяльності, створення ситуації успіху, осмислення тощо)
Структура.
1.Вступне слово.
2.Виступи-презентації від ШМО
3.Ділова гра (моделювання)
4.Обговорення виступів і результатів ділової гри
5.Підсумки
Алгоритм підготовки семінару.
1.Визначення тему, мету, задачі, форму проведення семінару 2.Створення творчої групи, яка буде займатися підбором наукової і методичної літератури по темі семінару, пошуком описаного ППД з проблеми, складанням каталогу, формулюванням теоретичних основ даної проблеми.
3 Окреслення кола завдань для керівників ШМО:
- скласти графік проведення відкритих уроків з проблеми семінару;
- провести аналіз відкритих уроків за певною схемою;
-оформити пакет методичних матеріалів (конспекти уроків, роздатковий і дидактичний.)
4.Аналітична діяльність адміністрації і метод. ради (аналіз стану справ у школі з проблем, яка планується для розгляду на семінарі, на підставі анкетування, діагностування, моніторингів і т.д.)
5.Обговорення проміжних результатів, уточнення дій і корекція матеріалів.
6.Розподіл конкретних завдань членам колективу (підготовка графіків, таблиць, відомостей, презентацій, матеріалів для роботи в групах)
7.Підготовка тез для доповіді.
8.Визначення остаточної структури семінару.
9.Оформлення приміщення
12
Ділові ігри ( ДІ)
Мета проведення ДІ- відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій.
Гра як форма навчання характеризується великою гнучкістю. В ході її можна вирішувати задачі різної складності.
Вони активізують творчу активність учителів, забезпечують високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь, дозволяють учасникам розкрити себе, вчать займати активну професійну позицію, забезпечують саморозвиток учасників
Методи організації і проведення ДІ.
1.Конструювання гри:
- чітке формулювання загальної мети і індивідуальних задач для учасників;
- розробка загальних правил гри.
2.Організаційна робота по підготовці гри з реалізацією певної дидактичної мети:
13
- роз'яснення сенсу гри, знайомство з загальною програмою і правилами, розподіл ролей, постановка конкретних задач, які повинні були вирішені;
- призначення експертів, які будуть стежити за перебігом гри, аналізувати ситуації, що моделюються, давати оцінки;
- визначення часу, умов
3.Хід гри
4.Підсумки, ретельний аналіз; тривалість гри.
- загальна оцінка гри, її аналіз, реалізація мети і задач, вдалі і слабкі сторони гри, їх причини;
- самооцінка учасниками гри реалізації постановлених задач;
- характеристика професійних знань і вмінь, виявлених в ході гри;
- аналіз і оцінки ДІ експертами.
Приклад порядоку проведення ДІ.
1.Керівник повідомляє учасникам мету, зміст, порядок ДІ ; рекомендує літературу, знайомить з питаннями, які виносяться на обговорення.
2.Учасники гри розбиваються на підгрупи. В кожній групі вибирається лідер, в обов'язки якого входить організація роботи в групі.
3.Із числа учасників вибирається експертна група.
4.Керівник розподіляє питання між групами, організує дискусію по проблемі, що обговорюється. Для виступу кожному учаснику гри дається до 5 хв., протягом яких стисло, але аргументовано потрібно виділити головне, обгрунтувати ідею, аргументувати, "захистити" її.
5.Експертна група на підставі виступів учасників і особистої думки готує рекомендації (практичні поради) по проблемі, яка розглядається, визначає єдину позицію членів педагогічного колективу в практичній діяльності.
6.Експертна комісія оцінює виступ учасників, їх активність, результативність групи в ДІ. Критерієм для такої оцінки може служити кількість і змістовність висунутих ідей і пропозицій, ступінь самостійності суджень, їх практична значущість.
7.Підсумки.
Для успішної розробки і проведення ДІ виділяється основні ознаки, які характеризують її як активну форму навчання :
* імітація умов здійснення тієї чи іншої діяльності;
* моделювання типових, актуальних для учасників гри ситуацій з метою тренування в педагогічному спілкуванні;
* проблемний характер ситуацій, які моделюються;
* аргументований розподіл ролей між учасниками;
* структура і сценарій гри, розподіл завдань і наявність ігрового пакету документів;
* організація обговорення гри, яке буде елементом "зворотнього зв'язку" з її учасниками;
* реалізація цілей гри;
14 * наявність критеріїв оцінювання.
ТИПОЛОГІЯ ДІ
За призначенням : навчальні ігри, навально - дослідницькі, проектні
За широтою обговорення питань: ситуативні, функціональні, комплексні
За рівнем процесів управління:імітаційні ,операційні, рольові Імітаційні ігри - це імітація всього комплексу різних проявів життєдіяльності школи з використанням принципів і схем імітаційного моделювання. Це робота учасників в умовному просторі, що дозволяє:
* підвищити мотивацію учасників на роботу, їх включення в процес шляхом нестандартного підходу до тієї діяльності , яка моделюється грою;
* опустити малозначні деталі і зосередитися на головних моментах процесу, що розглядаються (опрацьовуються);
* роздивлятися свою діяльність "з іншої площини", знайти неочевидні, нестандартні рішення проблем;
Формат імітаційних ігор буде особливо ефективним для вирішення таких задач:
* розробка, пояснення і донесення до педагогічного колективу стратегії адміністрації;
* розробка педагогічних та управлінських проектів;
* підвищення ефективності взаємодії членів колективу;
* зміна поглядів учасників на означену проблему;
* моделювання процесу прийняття рішень;
* стимулювання творчої активності членів педагогічного колективу.
ПРИКЛАД РОЛЬОВОЇ ГРИ
Тема. Методика аналізу уроку.
Задачі
1.Удосконалення професійних умінь аналізу і самоаналізу уроку.
2.Демонстрація різних позицій.
3.Формування культури спілкування.
4.Формування вмінь працювати в дефіциті часу.
Попередня робота : відвідування уроків, їх аналіз, обговорення в групах.
15
Підготовка до гри:
* формування ради експертів одним із таких засобів :
за пропозицією учасників гри;
шляхом висування кожною групою свого представника;
за пропозицією адміністрації шляхом призначення;
* пояснення правил.
Хід гри.
1.Підготовка до розігрування ролей.
2.Імітація семінару-практикуму "Діяльність учителя на уроці". Групи проводять обговорення відвіданих уроків своїх колег. Аналіз проводиться у формі дискусії за ролями.
Список ролей :
* учитель, який давав урок;
* новатор;
* консерватор;
* критик;
* конформіст;
3.Керівник організує роботу групи: розподіляє ролі, організовує взаємодопомогу в групі при підготовці ролей, слідкує за дотриманням регламенту і схеми ролей, що розігруються
Зміст ролей.
Учитель, який проводив урок, робить самоаналіз. Новатор - виступає за нові форми, методи, доводячи їх ефективність, вступає в полеміку з учителем, який давав урок, або підтримує його (в залежності від уроку)
Консерватор - виступає за традиційні прийоми й методи навчання, стверджуючи їх більшу ефективність на уроці, що обговорюється. Находить слабкі сторони інновацій і сильні сторони традиційних методів. Дискутує з учителем, захищає свою позицію.(якщо потрібно)
.
Критик - виявляє і сильні, і слабкі сторони уроку, прогнозує позитивні та негативні наслідки тих методів і прийомів, які використовував учитель на уроці. Вносить конструктивні пропозиції.
Конформіст - не має чіткої особистої позиції, легко змінює свою думку, висловлює свою згоду з точкою зору кожного, аргументуючи свої висловлення.
16
Засідання ради експертів по підбиттю підсумків гри: визначення групи - переможця і кращих виконавців ролей
Критерії оцінки:
* вживання в ролі, природність;
* аргументація позиції;
* глибина аналізу;
* дотримання схеми аналізу
Можливі труднощі при проведенні ДІ.
1.Негативне відношення частини педагогічного колективу до інтерактивних форм методичної роботи.
2.Недостатнє методичне і технічне забезпечення.
3.Відсутність достатньої кількості досвідчених керівників груп.
4.Формальна участь деяких учителів у грі.
5.Затягування гри з-за того, що учасники не можуть знайти правильного рішення.
6.Відсутність динаміки в роботі групи через неможливість учасників налагодити конструктивну взаємодію.
Щоб запобігти багатьох труднощів, щоб учасники почували себе комфортно під час ДІ, необхідно правильно організувати теоретичну підготовку за запропонованою темою, як колективну, так і індивідуальну, тобто учасники повинні бути озброєні теоретичними основами проблеми, що вирішується, бо досвід доводить, що під час ділової гри навіть досвідчений педагог, який вважає себе достатньо фахово підготовленим, нерідко вирішує поставлені проблеми на емоційно-інтуїтивному рівні. Вчителі для розв'язання проблемних питань повинні також володіти дослідницькими вміннями і підходами у пошуку її практичного рішення. Обов'язковою умовою успішного проведення Д.І. є встановлення рівноправних, щирих стосунків у групі учасників, а також між групою та керівником, що дають змогу послабити внутрішній психологічний бар'єр, який заважає входженню учасників у гру.
17
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Конференція - активна форма науково-методичної роботи, яка ґрунтується на серьозній самоосвітній діяльності педагогічних кадрів, і є своєрідним підбиттям підсумків роботи педагогічного колективу школи над актуальними методичними проблемами, а також однією із форм виявлення й узагальнення ППД.
Конференція, як правило, має науково- практичний характер. На ній обговорюються теоретичні й практичні питання навчання та виховання. Конференції проводяться на кінцевому (або особливо важливому) етапі роботи над проблемою, підбивають підсумки роботи над нею.
Така форма методичної роботи :
* дає змогу за відносно короткий термін ознайомити з результатами педагогічних досліджень членів колективу;
* значно підвищує авторитет конференції та її вплив на позитивне ставлення до досліджень і експериментів, враховуючи активну участь в її роботі працівників вищої школи, педагогів-новаторів, керівників управління освітою, працівників методичного центру;
* допомагає адміністрації школи координувати і корегувати роботу колективу, ефективно керувати процесом досліджень, роботою над проблемою, враховуючи критичні зауваження і пропозиції, що висловлені на конференції;
* підвищує роль науки та відповідальність педагогів-практиків за впровадження результатів експериментів у педагогічну практику.
Збірники доповідей, тези, інформацію про наслідки роботи над проблемою і рекомендації стосовно запровадження теоретичних 18
наробок в практику роботи доводяться до відома всіх членів колективу.
Плануючи програму виступів на конференції, необхідно врахувати її тип: міжпредметного характеру, за окремими темами і 18 проблемами. Кожен з цих варіантів має свої переваги і недоліки. Багатотемна конференція дає значну змогу більш повно і багатогранно репрезентувати передовий досвід педагогів, їх досягнення в галузі самоосвіти. Конференція з окремої теми уможливлює детальніший показ різних шляхів та рівня розв'язання тієї чи іншої теми. На проблемній конференції досягається гостра полеміка в обговоренні принципових питань з методики, які стосуються різних тем, встановлюється глибинні зв'язки між окремими темами.
Залежно від типу конференції визначається методика проведення конференції.
Якщо на конференції прослухані доповіді з різних тем, ведучому конференції у вступному та заключному словах треба систематизувати інформацію, отриману з доповідей та під час їх обговорення. В ході тематичної конференції ведучий, аналізуючи доповіді та виступи, зосереджує увагу на розкритті основної ідеї проблеми, що обговорюється. На такій конференції можлива полеміка між доповідачами, зумовлена необхідністю відстояти власний варіант вирішення проблем. В цьому випадку ведучому необхідно проявити достатню широту і водночас принциповість в оцінці різних точок зору з тим, щоб, з одного боку, не стримувати ініціативу окремих доповідачів, а з другого - правильно орієнтувати учасників в науковому і методичному планах. Ведучий на такій конференції повинен бути спеціалістом з даної проблеми, здатним оцінити представлені на конференції доповіді, виявити те нове, що може зустрітися у виступах практиків, чітко сформулювати питання, над якими треба поміркувати.
Форми проведення можуть бути різноманітними, відрізнятися від традиційних, часом багаточасових засідань.
Автор
anna-milla
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
5 371
Размер файла
310 Кб
Теги
систем, групи, творч, методично, роботи
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа