close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

lingvistyka tekstu

код для вставки
 ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ
Тема. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТУ. СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ (ССЦ) В СТРУКТУРІ ТЕКСТУ
Лінгвістика - наука про мову в усій складності її прояву.
Лінгвістика тексту - напрям лінгвістичних досліджень, об'єктом яких є правила побудови зв'язного тексту і його смислової категорії.
Лінгвістика тексту - галузь науки про мову, яка почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основне поняття лінгвістики тексту - це текст. Предмет вивчення лінгвістики тексту - зміст і структура (будова) тексту. Тобто, структура тексту у зв'язку з його темою, метою (головною думкою), типом і стилем висловлювання, зв'язки між компонентами тексту.
Завдання лінгвістики тексту - виявити й дослідити загальні закономірності побудови тексту.
Тескт - це зв'язане висловлювання, яке складається з групи речень, об'єднаних темою і головною думкою (метою), а також певним ставленням автора до того, про що повідомляється.
Структура лінгвістики тексту
1) Текст
2) Абзац
3) Речення
4) Словосполучення
5) Тема
6) Мета
7) Тип мовлення
8) Стиль мовлення
Ознаки тексту
1) Змістовий зв'язок між реченнями.
2) Тематична єдність.
3) Наявність головної думки.
4) Розвиток змісту і головної думки.
5) Композиційна завершеність.
6) Приналежність до певного жанру.
7) Зв'язок речень між собою за допомогою міжфразового зв'язку.
Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в попередньому реченні.
Але щодо свого смислового навантаження речення тексту не є рівноцінним. Є такі, що, відзначались відносною самостійністю, містять найважливішу інформацію. Вони називаються автосемантичними (самозначними).
Інші речення уточнюють, поглиблюють, конкретизують зміст само значного речення.
Автосемантичне речення і речення, що залежать від нього називають над фразовою єдністю або складним синтаксичним цілим (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.
Отже, ССЦ - це група речень, об'єднаних граматичним і змістовим зв'язком, що виражають думку вільніше, розгорнутіше і повніше порівняно з реченням.
ССЦ найчастіше збігається з абзацом, хоч може складатися із кількох абзаців. Всі речення, що входять до його складу, об'єднані однією мікротемою. Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де закінчується розвиток мікротеми. ССЦ може існувати і самостійно як мініатюрний художній твір. В окремих випадках може складатися з одного речення. Це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.
1. Гепард - найшвидший звір на Землі. Ні кінь, ні антилопа не обженуть його. За офіційними даними, гепард може розвивати швидкість 112 км/год. А деякі мисливці запевняють, що швидкість бігу гепарда 140 км/год. У нього єдиного з усіх котів кігті не втягуються. Ось тому він бігає, як спринтер* на "шипах" (Із журналу).
Прочитайте текст, визначте межі ССЦ, з'ясуйте підтему кожного з ССЦ.
Карл Великий
Так називали художника, професора Петербурзької Академії Мистецтв Карла Павловича Брюлова. Десятирічним хлопчиком вступив він у Академію Мистецтв, згодом довго вчився і працював в Італії. Жоден художник світу не зазнавав за життя такого тріумфу, як Брюлов. Його величезне полотно "Останній день Помпеї" принесло йому нечувану славу.
Шевченко мав змогу в Петербурзькій Академії побачити картину, а згодом і познайомитися з її автором. Останнє сталося в помешканні українського художника Сошенка. Сирітська доля Тараса глибоко вразила великого митця. Згодом Брюлов особисто в'явився до пана Енгельдартдта з проханням відпустити талановитого хлопця на волю. Але пан не здатний був на благородні вчинки. Повертався великий Карл ображеним і обуреним, називав пана собачником, амфібією, але наміру визволити Тараса не залишав.
Коли Венеціанов сторгувався з паном викупити Шевченка за дві тисячі п'ятсот рублів асигнаціями, Брюлов намалював портрет поета Жуковського, який розіграли в лотереї. Хто ж не хотів би виграти в лотереї портрет улюбленого поета роботи Карла Великого? За виручені гроші купили Шевченкові "відпускну" - документ про волю.
Дійсність перевершила мрії закоханого у мистецтво юнака: Тарас не тільки здобув волю, а й став учнем Карла Великого. Брюлов полюбив і наблизив до себе нового учня. Багатство розкішної бібліотеки Брюлова було до послуг Шевченка.
(І. Цюпа)
О р і є н т о в н і п і д т е м и С С Ц
Карл Великий - художник, професор Петербурзької Академії Мистецтв.
Знайомство Шевченка з Карлом Брюловим.
Доля Тараса справила велике враження на художника.
Ціна викупу Шевченка.
Шевченко - учень Карла Великого.
Тема. ВНУТРІШНЬОТЕКСТОВІ ЗВЯЗКИ. Типи ССЦ Залежно від способу зв'язку між реченнями розрізняють два основні типи складних синтаксичних цілих: * з ланцюжковим зв'язком речень;
* з паралельним зв'язком речень.
Ланцюжковий (послідовний) зв'язок
У ССЦ з ланцюжковим зв'язком речень кожне наступне речення доповнює попереднє, розкриваючи, уточнюючи його зміст. У такий спосіб здійснюється розгортання думки, відбувається її рух. Наприклад: Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків з поля, зібраних наприкінці жнив, так званий "обжинок". Його освячували в церкві на Спаса чи Маковія, зберігали в коморі, на горищі, а перед Різдвом уносили в хату (Л. Орел).
Умовно ланцюжковий зв'язок можна показати за допомогою такої формули: А → Б → В.
Паралельний зв'язок
У ССЦ з паралельним зв'язком речень кожне з речень характеризується відносною самостійністю. Такі ССЦ використовуються переважно для опису послідовно змінюваних, незалежних одна від одної подій чи таких явищ, що відбуваються одночасно. Наприклад: Співала земля. Дзюрчали по балках струмки. Гули джмелі струною віолончелі, стрекотали цвіркуни. Дзвеніли комарі кришталевим дзвоном, і лилися з неба блакитним сяйвом співи весняних радісних жайворонків (3. Тулуб). У наведеній конструкції кожне речення виступає як самостійне, а спільно вони створюють єдину картину.
Засоби зв'язку
У ССЦ з ланцюжковим зв'язком широко вживаються різні засоби міжфразного зв'язку (повтори слів, синоніми, єдність видо-часових форм дієслів, займенники, прислівники, сполучники тощо).
Речення ССЦ з паралельним зв'язком пов'язуються між собою переважно лише за змістом, хоча й у цих конструкціях як засіб міжфразного зв'язку вживається також єдність видо-часових форм дієслів.
Вправа. Прочитайте ССЦ, визначте їхні типи за способом зв'язку речень. Відповідь обґрунтуйте. Порівняйте засоби міжфразного зв'язку речень у них.
1. Сонце низько стоїть на заході між білими й сизими хмарками, червоне, як жар. Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зелене, лиснюче й прозоре, неначе помальоване скло. Над Оболонню висять низько білі, тонкі, аж прозорі, хмарки. За Дніпром, над борами і далеко за Десною стоять хмари внизу, над самими борами, неначе високі й важкі чорні гребені Альп (І. Нечуй-Левицький).
1. Прочитайте текст, визначте вид зв'язку в ньому, назвіть лексичні засоби міжфразового зв'язку (займенники, синоніми, антоніми, повтори тощо).
Любисток
З'явився любисток у нашому краї дуже давно. Розкішне зелене листя, приємний запах зробили цю рослину улюбленою в народі. З нею пов'язане повір'я, що можна цим зіллям причарувати когось. Воно оспіване у піснях про нещасливе кохання. У багатьох районах України любисток шанують як оберіг садиби, чаклунське зілля.
Любисток використовують для приготування народних ліків від головного болю. Здавна українські дівчата мили любистком волосся, щоб воно було гарним, щоб не боліла голова.
(В. Скуратівський)
Тема. АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ В ТЕКСТІ. Кожен текст можна поділити на "дане" (або "відоме") і "нове". "Дане" - де певні назви, дії, значення яких одразу зрозумілі; "нове" - це особливості "даного", які виділені саме в цьому тексті.
Лексичні засоби
У ролі лексичних засобів поєднання окремих речень у засоби ССЦ можуть використовуватися повтор слів, спільнокореневі слова, синоніми, сполучники, займенники, прислівники тощо. Наприклад: Як чарівно грає по царству квітів сонце! Не встигаєш очима за ним, не. схопиш усі кольори. А квіти на вітрі! Червоні, сині, білі під хвилею південного вітерця!.. (В. Бабляк).
У наведеному ССЦ друге речення приєднане до першого за допомогою займенника ним, ужитого замість іменника сонце, а третє також поєднане з першим шляхом повторення іменника квіти.
Морфологічні засоби
Для поєднання речень у ССЦ можуть використовуватися гімні засоби морфологічні засоби, зокрема єдність видових і часових форм дієслів-присудків. Наприклад: Після довгих мандрів у диких горах знайшов юнак брилу білого благородного мармуру. Поглянув на неї і побачив свою кохану. Постала вона перед ним мов жива, втілена в холодному камені. Вогнем натхнення спалахнуло серце юнака, загорівся він жадобою діяльності (3 легенди).
У наведеному прикладі присудки всіх речень виражені дієсловами минулого часу доконаного виду.
Синтаксичні засоби
У ролі синтаксичних засобів поєднання окремих речень у ССЦ може використовуватися порядок слів і речень, паралелізм побудови речень тощо. Наприклад: Мене втомили люди. Мені надокучило бути заїздом, де одвічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і сміються. Повідчиняти вікна! Провітрити оселю! Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М. Коцюбинський). У наведеному прикладі використовується паралелізм побудови речень: з одного боку - розповідні речення (перше і друге), а з іншого - спонукальні (третє - п'яте).
Актуальне членування речень
Для забезпечення оптимальної зв'язності висловлювання використовується членування речень на дві частини: "відоме" і "нове".
"Відомим" (В) називаємо ту частину речення, яка вбирає в себе (повторює) щось із висловленого в попередніх реченнях. "Новим" (Н) називаємо ту частину речення, яка містить повідомлення, що додається до "відомого".
Наприклад: В Н В Н
Село розляглось на узвишшях, довкола річки, озер та лугів.Навесні тут розливається В Н
вода, зеленіють, розвиваючись, дерева, прилітає птаство. У річці та в озерах повно риби, в'юнів, раків (Є. Гуцало).
У реченнях тексту-розповіді "відомим" є назва осіб (предметів), які виконують дію, а "новим" - назва дії. У реченнях тексту-оиису "відомим" є назви осіб (предметів), вказівка на місце, а "новим" - їхні ознаки.
І. Прочитайте ССЦ, поясніть основну думку кожного з них. Доведіть, що виділені слова служать мовними засобами, за допомогою яких речення тексту пов'язані між собою. Свою відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.
1. У перші дні після від'їзду дітей Чайчиха не зводила погляду з невеличкого, на чотири крихітні шибки віконця, мовби воно приворожило її. До віконечка, присідаючи на полінце, тулилася молода вишня. Стара не раз бачила, як вони затікали, запікались льодком або волохатились памороззю, а в полудень тримали кетяшини сліз, в яких голубіло небо і червонів одсвіт тужавої, багатої на цвіт брості (М. Стельмах).
II. Укажіть "відоме" і "нове" в реченнях першого ССЦ. Поясніть роль такого членування для забезпечення зв'язності висловлювання.
Міркуйте!
У першому ССЦ друге речення приєднується до першого шляхом повторення іменника віконце, а третє поєднується з першим за допомогою займенника вони, вжитого замість іменника шибки.
Робота з текстом біля дошки та в зошитах.
Прочитайте текст, визначте в ньому "дане" і "нове".
Д Н Н
В садку лежав глибокий сніг. Якимові ноги, узуті в здорові чоботи, глибоко поринали в Д Н Н Д Н сніг і лишали за собою цілу низку ямок. Василько то стрибав у ті ямки, то розгортав ногами Д Д Н білий пухнастий сніг. Чорні голі дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими Д Н Д
гілочками, і, наче мертві, не ворушилися од вітру. Під деревами, на білому, як цукор, снігу, Н
сіткою лягла тінь.
(М. Коцюбинський)
Автор
ufzhxer
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
4 323
Размер файла
80 Кб
Теги
lingvistyka_tekstu
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа