close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Нові навчальні програми 1-4 клас з російською мовою навчання

код для вставкиСкачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НОВІ
ПРОГРАМИ
для 1-4 класів
(з російською мовою
навчання)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
12.09.2011 м. Київ № 1050
Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання Закону України "Про загальну середню освіту" з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462, на виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11.05.2011 № 430 "Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462",наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.05.2011 № 495 "Про створення творчих колективів з розроблення навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, з навчанням російською та іншими мовами національних меншин", наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011 № 572 "Про Типові навчальні плани початкової школи", рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 26.08. 2011 р. протокол № 2/4-2
НАКАЗУЮ:
1. Надати гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України" навчальним програмам для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів згідно з переліком, що додається.
2. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) забезпечити видання навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Заступник Міністра Б. М. Жебровський
Додаток до наказу Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
від 12.09.2011 №1050
Перелік навчальних програм
для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Українська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Українська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою*.
Літературне читання українською мовою для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Українська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою. Українська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. Українська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською (молдовською) мовою. Російська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою.
Російська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Болгарська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням болгарською мовою. Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням болгарською мовою.
Болгарська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
* За цією програмою українська мова вивчається також у школах з навчанням болгарською, кримськотатарською, словацькою мовами.
Молдовська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою.
Молдовська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Угорська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою.
Угорська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Кримськотатарська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою.
Кримськотатарська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою.
Словацька мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням словацькою мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням словацькою мовою.
Польська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою.
Польська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Румунська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою.
Літературне читання для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою.
Вірменська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською (російською) мовою.
Мова іврит для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Гагаузька мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Ромська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
Іноземні мови для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Іноземні мови для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням іноземних мов.
Математика для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Сходинки до інформатики для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Природознавство для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Я у світі для 3-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Музичне мистецтво для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Образотворче мистецтво для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Мистецтво для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Трудове навчання для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Основи здоров'я для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Фізична культура для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Директор департаменту О.В. Єресько
Українська мова
1-4 класи
загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанням російською мовою
Літературне читання
1-4 и
загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанням російською мовою
Пояснювальна записка
Українська мова як державна вивчається в усіх навчальних закладах України, у тому числі й у школах з російською мовою викладання. Основною метою навчання української мови в початкових класах шкіл зазначеного типу є формування і розвиток комунікативної компетентності з урахуванням можливостей та інтересів молодших школярів. Комунікативна компетентність є ключовою і полягає у здатності успішно користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності в процесі спілкування. Навчання української мови спрямоване також на формування соціокультурної компетентності, яка полягає в умінні встановлювати соціальні контакти, адаптації підростаючого покоління до життя в українському соціумі, патріотичному й моральному вихованні, формуванні також почуттів толерантності до представників інших національностей, їхніх мов, культур. Для досягнення зазначеної мети протягом навчання в 1-4 класах передбачається розв'язання таких завдань: - забезпечення позитивної мотивації до засвоєння української мови;
- формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності в усній і письмовій формі;
- засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні й достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
- збагачення словникового запасу;
- засвоєння української графіки й орфографії, формування фонетико-графічних та правописних умінь і навичок;
- залучення до національної культури українського народу;
- забезпечення інтелектуального, морального, соціокультурного та естетичного розвитку особистості. Виходячи з визначених мети та завдань, конкретизуються навчальні, розвивальні, пізнавальні й виховні завдання, які реалізуються в процесі навчання. Зміст навчання української мови визначається за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною, хоч остання спеціально не визначена, оскільки її зміст збігається зі змістом, представленим у програмі з російської мови. Дотримуючись принципу міжпредметних зв'язків, зміст, мета і завдання цієї лінії мають реалізовуватися не лише на уроках російської мови, але й української. Зазначені лінії є взаємозалежними, взаємопов'язаними й спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей, визначених у Державному стандарті. Мовленнєва лінія є основною, їй підпорядковуються знання з мови, які є базовими для розвитку й удосконалення вмінь спілкуватися в усній і писемній формах.
Усна форма мовлення передбачає розвиток умінь слухати-розуміти співбесідника та тексти, прочитані чи розказані українською мовою, збагачення українського словникового запасу, оволодіння орфоепічними та граматичними уміннями і навичками, а також умінням запитувати й відповідати, вести діалог і монолог. Письмова форма мовлення у початкових класах передбачає засвоєння української графіки й орфографії, формування умінь грамотно писати: списувати й писати самостійно та під диктування, складати й записувати під керівництвом учителя перекази та тексти різних типів - розповіді, описи, міркування, правильно оформляти записи в зошиті, а також формування умінь правильно й свідомо читати українською мовою. Мовна лінія змісту навчання спрямована на оволодіння учнями елементарними знаннями з української мови та правопису, усвідомлення спільного в російській та українській мовах і відмінностей. Знання з мови не самоціль. Вони підпорядковуються формуванню й удосконаленню орфоепічних, лексичних, граматичних та правописних умінь і навичок. Основним принципом, який обумовлює визначення змісту мовної лінії є принцип врахування спільного і відмінностей у мовному матеріалі російської й української мов та особливостей української мови. Соціокультурна лінія є невід'ємною частиною змісту навчання і полягає в ознайомленні учнів з національною культурою українців, українськими письменниками та іншими представниками культури, етикетною лексикою, сталими народними висловами, прислів'ями і приказками. Тут соціокультурна лінія тісно переплітається з мовленнєвою та літературним читанням. Соціокультурна лінія змісту навчання передбачає ознайомлення учнів з нормами, які регулюють соціальні стосунки в українському суспільстві, формування умінь дотримуватись їх (культура поведінки і культура мовлення), в процесі спілкування українською мовою за спеціально створеними ситуаціями: різноманітні соціальні ролі у школі (роль учня, однокласника, роль читача у бібліотеці), вдома (роль сина, доньки, внука), на вулиці (роль перехожого, пасажира у транспорті), у магазині (роль покупця) тощо. Важливим завданням соціокультурної лінії є виховання громадянина України, який поважає українську державу, знає державну символіку, любить українську мову й культуру та толерантно ставиться до мови й культури інших національностей, що представляють народ України. Сформованість відповідних знань та комунікативних умінь і становить предметну, соціокультурну й комунікативну компетентність учнів, яка виявляється в умінні правильно й доречно використовувати мовні одиниці (слова, словесні формули) у різних життєвих ситуаціях. Соціокультурна лінія є обов'язковою складовою змісту мовленнєвої й мовної ліній. Вона підсилює практичну спрямованість навчального процесу, його зв'язок з життям. Зміст курсу українських мови визначено на основі таких дидактичних і лінгводидактичних принципів, як: - мотивація навчального процесу та взаємозв'язок навчання, виховання і розвиток школярів;
- доступність навчального матеріалу;
- комунікативна спрямованість навчального процесу;
- міжпредметні зв'язки, зокрема врахування спільного в російській і українській мовах та відмінностей - врахування також особливостей української мови;
- здоров'язбереження (дотримання норм навчання і відпочинку, застосування ігрових методів навчання, що запобігає втомлюваності дітей);
- зв'язок з життям. У початкових класах визначено такі розділи навчання української мови: І - Усний курс української мови. ІІ - Початкове навчання читання й письма. ІІІ - Відомості з мови й правопису. Окремий курс становить - літературне читання. І. Усний курс української мови
Формування умінь усного мовлення - одне з основних завдань навчання української мови. Воно розпочинається з першого класу й продовжується та розвивається протягом наступних років навчання. Формуючи українське мовлення у 1 класі, слід враховувати, що до школи діти в основному розмовляли російською мовою. Перебуваючи в російськомовному оточенні (родина, дитячий заклад), діти практично оволоділи орфоепічними й граматичними уміннями та словниковим запасом російської мови (засвоїли від 3500 до 5000 слів). Вони вільно висловлюють думку російською мовою. Таких умінь щодо української мови учні не мають. Саме тому в 1 класі програмою передбачено усний курс української мови, який має розв'язати такі завдання: - розвивати аудіативні уміння;
- формувати в учнів орфоепічні уміння і навички;
- збагачувати словниковий запас;
- формувати граматичні уміння. Зазначені уміння є базовими. На їх основі формуються уміння комунікативного мовлення, а саме: - уміння вступати в діалог та вести його українською мовою;
- відтворювати сприйняте на слух за малюнком, аналогією; переказувати, розповідати напам'ять; створювати розповіді за серією малюнків чи нескладними за змістом сюжетними. Аудіативні уміння є складовою комунікативних, адже без розуміння співбесідника неможлива комунікація. Тому розвиток умінь слухати-розуміти мовлення - одне з найважливіших завдань уроків української мови, у початкових класах, що пов'язано не лише з формуванням усного й писемного мовлення, а й із загальнонавчальними уміннями, зокрема умінням зосереджуватись, вникати у смисл повідомлюваного, стежити за розвитком сюжету, розуміти зміст завдань учителя тощо.
В умовах навчання близькоспоріднених мов розуміння української мови, хоч і неповне, забезпечується спільним у фонетичних і граматичних системах та словниковому складі обох мов. Однак часто нові або частково схожі слова призводять до неповного чи неправильного розуміння усних висловлювань. Тому формування умінь, що стосуються аудіювання, особливо в 1-2 класах, тісно пов'язане зі словниковою роботою, розрізненням вимови звуків, місця наголосу у схожих в обох мовах словах, значенням таких слів. Повнота розуміння може перевірятися шляхом бесід, виконання спеціальних завдань тестового характеру, що не вимагають розгорнутої відповіді, а лише "так" чи "ні" або використанням малюнків тощо.
Ураховуючи, що процес засвоєння української мови супроводжується інтерференцією (негативним впливом умінь і навичок, сформованих в процесі оволодіння російською мовою), важливим є завдання навчити учнів розрізняти слова, норми вимови й граматичні форми слів російської та української мов, звертати увагу на відмінності у вимові звуків, наголошуванні, тренувати у вимовлянні слів українською мовою. Не допускається, щоб учитель розпочинав урок російською мовою, а потім переходив на українську і навпаки, оскільки це веде до суржику. Використання російської мови необхідне лише для пояснення окремих слів і виразів шляхом перекладу. Розвиток умінь говоріння. Говоріння може відбуватися на репродуктивному рівні, коли учні відтворюють зразок, який дає вчитель, переказують, розповідають напам'ять тощо, й на продуктивному, коли учні вміють самостійно побудувати фразу, запитати, розповісти про когось, щось (монологічне мовлення), вести діалог (діалогічне мовлення). Продуктивне мовлення є кінцевим результатом навчання. Воно пов'язано з комунікацією, тобто спілкуванням, і передбачає мотив (бажання щось повідомити, про щось довідатись), орієнтацію у ситуації мовлення, співбесідника (за діалогічного мовлення) або слухачів (за монологічного) і результат, якого мовець хотів досягнути. Формування комунікативного мовлення потрубує засвоєння етикетної лексики, сталих мовленнєвих виразів (формул) належної мовленнєвої поведінки тощо. Зміст роботи з розвитку усного мовлення обумовлюється такими сферами спілкування: особистісна, навчальна, соціально-побутова, публічна, професійна та сферою природа. Кожна з цих сфер включає відповідну тематику й ситуації спілкування, які мають забезпечуватися відповідним словником. Розвиток умінь розмовляти українською мовою відбувається як на готових зразках мовлення - текстах діалогічного й монологічного характеру, - так і за допомогою дидактичних матеріалів у вигляді ситуативних і нескладних за змістом сюжетних малюнків, опорних слів, запитань, уявних ситуацій, створених учителем на уроці тощо. Важливою умовою розвитку комунікативного мовлення є забезпечення мотиву й потреби у спілкуванні українською мовою. З цією метою рекомендується організовувати позакласну роботу, в процесі якої проводяться рольові ігри, інсценізація казок, пальчиковий театр; розігрування дитячих ігор. Добре, якщо учні беруть участь у підготовці й проведенні народних свят, розучують колядки й щедрівки, веснянки й гаївки та демонструють свої уміння глядачам. ІІ. Початкове навчання читання й письма
Уміння і навички читання й письма українською мовою формуються, починаючи з 2 класу, коли в учнів створена певна мовленнєва база: уміння правильної вимови, словниковий запас, граматичні вміння, а також уміння вести діалог і розповідати. За своїми функціями формування початкових умінь читати й писати є по суті навчанням грамоти. Читання. Оскільки в основі алфавітів обох мов лежить кирилиця, це завдання полегшується тим, що більшість букв діти засвоїли в процесі оволодіння грамотою з російської мови, у них сформувалися і певні навички читання. Тому на уроках української мови спеціального засвоєння потребують нові для дітей букви (і, є, ї, ґ), знак апостроф, буквосполучення ьо (на місці букви ё) та букви, які мають однакове написання, але інше звукове значення (ч, щ, г, и, е). У всіх інших випадках відбувається перенос знань і вмінь, засвоєних на уроках російської мови. При цьому слід ураховувати, що навички читання, сформовані на уроках російської мови, мають як позитивний, так і негативний вияв. Останнє проявляється у неправильному наголошуванні, вимові, перекручуванні українських слів під час читання, уповільненні темпу тощо. Методика пояснення букв, зокрема таких, як і, и, е, є відрізняється від методики навчання грамоти рідної мови. У її основі лежить зіставлення з відповідними звуками і буквами російської, вказівка на спільне (звуки) й розмежування відмінностей (буквеного позначення звуків). Такий підхід спрямований на зменшення інтерференції (впливу навичок, які вже сформувалися, на формування нових), що уповільнює процес засвоєння українських букв, призводить до помилок. Під час читання на початковому етапі основне завдання - домогтися правильності читання і розуміння прочитаного. З оволодінням цими уміннями зростає темп читання, однак спеціально пришвидшувати його не варто, оскільки це призводитиме до збільшення вимовних помилок. Письмо. У 2 класі учні навчаються писати, вживаючи букви українського алфавіту і, и, е, є, ї, ґ, знак апостроф та буквосполучення ьо без правил правопису. Уроки навчання грамоти мають комплексний характер, тобто читання, письмо й розвиток мовлення проводяться на одному й тому ж уроці, тому важливо раціонально використовувати час на ці види роботи.
Під час письма українською мовою так само необхідно враховувати навички, які уже сформовані (письмо більшості букв та з'єднань), і спиратися на них та формувати нові, пов'язані з письмом нових букв і, є, ї, ґ, апострофа, буквосполучення ьо та уживанням їх у словах. Особливої уваги потребує вживання букв і, и, е, є у словах, подібних за звучанням (Іра, сир, поет), які однак відрізняються буквеним позначенням голосних. Оскільки зазначені букви найбільше зазнають впливу інтерференції, необхідні спеціальні вправляння у їх вживанні. Основні види роботи, які застосовуються на цьому етапі, - списування з проговорюванням, словникові диктанти з використанням сигнальних карток, зорово-слухові та зорові диктанти. Важливо у цей період сформувати графічну пильність, уміння вживати українські букви, які засвоюються. Оскільки навичка вживання українських букв на письмі формується повільно з причин інтерференції, робота над її удосконаленням продовжується і в 3 - 4 класах. Рекомендується у зв'язку з цим замість каліграфічних хвилинок проводити вправи, спрямовані на розвиток зорової пам'яті та формування умінь вживати українські букви у словах, подібних за звучанням, але різних за буквеним позначенням звуків (син, лінія, поет, солов'ї, льон). Після засвоєння букв української мови продовжується робота (ІІ семестр) над розвитком читацьких умінь з адресатом на слухача: береться до уваги не лише правильність вимови, але й сила голосу, темп читання, інтонація, зокрема інтонування початку і кінця речень, а також розуміння прочитаного, проводиться робота над змістом прочитаного тексту. Тексти для читання в цей період (ІІ семестр) служать також для розвитку аудіативних умінь (перший раз читає текст учитель і з'ясовує, чи зрозуміли учні прочитане) і усного комунікативного мовлення. Уроки письма (кожен 2-й урок) проводяться окремо і поєднуються з розвитком усного і писемного мовлення. Техніка письма. Вимоги до техніки письма такі ж, як і до письма російською мовою. При цьому слід ураховувати уміння, які вже сформовані на уроках російської, зокрема каліграфічні та ті, що стосуються культури оформлення записів у зошитах. На уроках української мови вони підтримуються, а не формуються як нові, тому каліграфічні хвилинки не проводяться, однак за потреби організовується індивідуальна робота.
Робота над розвитком усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і письма) подовжується в 3-4 класах на уроках мови й читання і безпосередньо пов'язується з тематикою цих уроків і їх навчальними й виховними завданнями. IІI. Відомості з мови й правопису.
Відомості з мови. У початкових класах учні одержують уявлення про українську мову як державну, її спорідненість з російською. Український мовний матеріал, що вивчається у 3-4 класах, має як спільне, так і відмінності з відповідним матеріалом російської. Урахування спільного в обох мовах дає змогу здійснювати міжпредметні зв'язки й уникати зайвого дублювання. Спільні в обох мовах знання й уміння з мови активізують в навчальному процесі, а не вивчатися як нові. Засвоєнню підлягають лише терміни та опорні слова, які використовуються під час відповідей на запитання, що дає можливість вільно оперувати знаннями.
Оскільки розходжень у мовному матеріалі обох мов не так уже й багато (однаковими є майже усі граматичні поняття), врахування цього факту в обох мовах вивільняє багато часу, який за інших умов витрачався б на пояснення нових знань та формування відповідних умінь. Це дає можливість надати урокам української мови практичного спрямування. Відпрацьовуються навички правильного користування словом з точки зору орфоепії та граматики, проводиться робота над збагаченням словникового запасу як окремими словами, так і граматичними конструкціями, усталеними виразами, прислів'ями й приказками та їх доречним вживанням у мовленні. Особлива увага має надаватися лексичній та граматичній сполучуваності слів, зокрема, у випадках розбіжностей у російській та українській мовах (открыть дверь - відчинити двері, благодарю тебя - дякую тобі), вживанню прийменників, займенників, якісних прикметників вищого й найвищого ступенів, прислівників (без уживання термінів, практично). Відпрацьовуються уміння будувати речення різних типів, поширювати їх, уживати в мовленні, складати тексти різних видів з орієнтацією на слухача або читача.
Факти, які не збігаються, потребують особливої уваги, оскільки засвоєння такого матеріалу супроводжується інтерференційним впливом умінь і навичок, які вже сформувалися на уроках російської, що призводить до помилок. Такі знання й уміння та навички потребують корекції (поправки) відповідно до закономірностей української мови. Зазначений підхід до організації навчального процесу на уроках української мови зобов'язує вчителя домагатися міцності знань з російської і забезпечення певної відстані в часі (2-3 уроки) між опрацюванням ідентичних тем на уроках російської й української мов.
Практична спрямованість початкового навчання української мови зумовлює те, що контролю підлягають не стільки знання з мови, скільки уміння практично застосовувати ці знання в процесі усного й писемного мовлення. Правопис. У 3-4 класах учні оволодівають елементарними правилами української орфографії, у них формуються відповідні уміння і навички. Більшість орфографічних правил української мови мають фонетичну основу, тому їх засвоєння має відбуватися з опорою на знання з фонетики (в українській мові звук [ц'] м'який, тому після нього вживається м'який знак) та уміння літературної вимови.
Порівняльний аналіз змісту орфографічних правил в обох мовах дозволив визначити правила, зміст яких повністю збігається в обох мовах; правила, зміст яких збігається частково (найбільша група, яка має різні варіанти збігу й розбіжностей), і правила (невелика кількість), що регулюють написання, властиві лише українській мові. Методика засвоєння кожної групи таких правил різна. Найскладнішими з них є правила другої групи, оскільки процес формування правописних умінь у цих випадках зазнає інтерференційного впливу навичок з російської мови, що призводить до численних помилок. Тому орфографічні уміння повинні постійно підтримуватися шляхом систематичного повторення і вправляння у письмі (словникові пояснювальні й попереджувальні диктанти, вправи на класифікацію слів за правилами орфографії тощо). З метою попередження інтерференції на етапі пояснення рекомендується використовувати прийом відкритого міжмовного зіставлення типу: у російській мові - в українській мові. Під час формування орфографічних умінь продовжується робота над удосконаленням навички вживати українські букви і, и, е, є, ї, ґ. Важливо формувати графічну й орфографічну пильність учнів, використовуючи відповідні віршовані тексти для зорових і зорово-слухових диктантів, а також уміння самоперевірки й самоконтролю записаного. Правила, які мають складну алгоритмічну структуру (ненаголошені е, и, позначення одзвінчених приголосних у середині слів (боро[д´]ба)), збігаються за своїм змістом в обох мовах, тому основна увага має зосереджуватись на умінні діяти за правилом та збагаченні словникового запасу.
У 3-4 класах учні мають засвоїти слова, написання яких не збігається в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюється певними правилами. Такі слова потребують систематичного введення у вправи, які виконуються на уроці. Крім того, з метою перевірки якості засвоєння їх включають у перевірні й контрольні роботи. Такі слова подані у "Додатку 2". Пунктуаційні вміння (уживання розділових знаків у кінці речення та всередині перед а, але (рос. но), а також у реченнях з однорідними членами) збігаються в російській і українській мовах, тому учні застосовують уже сформовані уміння вживати розділові знаки й під час письма українською мовою.
Оскільки на уроках української мови формуються всі види мовленнєвої діяльності, важливо, щоб учитель відводив необхідний час на їх розвиток, навчав працювати з довідниковою літературою, передусім словниками. ПРОГРАМИ
1 клас
Усний курс української мови
(105 годин (3 год. на тиждень). Резервний час - 2 год.)
Сфери й теми мовленнєвої діяльності: особистісна (Хто я? Іграшки, дитячі ігри. Мої друзі. Знайомство. Ввічливість. Родина. Людина, частини тіла (гігієна);
навчальна (Школа. Клас. Навчання. Шкільне приладдя);
соціально-побутова (Дім (квартира). Меблі. Посуд. Їжа. Одяг. Взуття. Супермаркет. Лічба (до 10);
сфера "Природа" (Пори року (відповідно до календарних дат). Погода. Кольори. Тваринний світ. Охорона природи);
публічна сфера (Україна - багатонаціональна держава. Державні символи. Українська мова - мова української держави. Місто (село). Транспорт). І. Мовленнєва лінія Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Аудіювання Організація слухової уваги до українського мовлення. Учень (учениця): - зосереджено слухає мовлення вчителя і виявляє інтерес до сказаного;Сприймання на слух і розрізнення: - рядів слів, спільних для російської та української мов, які відрізняються певними фонетичними ознаками: звуками ([рΛса] - [роса], [ч'ай] - [чай]); місцем наголосу (доска - дошка, игрушка - іграшка); розрізняє за фонетичними відмінностями та місцем наголосу слова російської й української мов;
- розпізнавання знайомих і нових слів у реченні й невеликому тексті та встановлення їх значення з орієнтацією на зміст речень. розпізнає знайомі та нові слова в реченні, невеликому тексті та встановлює їх значення з орієнтацію на зміст речення;
Сприймання на слух і розуміння: - завдань та інструкцій учителя; Сприймає на слух і розуміє: - завдання й інструкції вчителя;сприйнятих на слух та розпізнавання скоромовок і загадок, віршів; оповідань і казок; слухає тексти різних жанрів (вірші, скоромовки, загадки, оповідання, казки) і розрізняє їх; розуміє, про кого розповідається в тексті, що розповідається; правил гри;виконує дії відповідно до інструкцій та правил гри; прочитаних учителем або розказаних ним невеликих віршів, уривків з казок, оповідань;
розвиток оперативної пам'яті: запам'ятовування рядка слів (5-6), 2-4-рядкових віршів, загадок, скоромовок, початку і кінця тексту.відповідає на тестові запитання за змістом сприйнятого тексту; запам'ятовує слова, невеликі вірші, скоромовки, загадки, сприйняті на слух, розрізняє їх, а також початок і кінець тексту, послідовність розвитку подій у ньому (що було спочатку і що - потім). 2. Говоріння 1. Діалогічне мовлення
Учасники діалогу. Ситуації мовлення. Правила поведінки, ввічливість. Формування умінь: - відповідати на запитання вчителя і самим ставити запитання; Учень (учениця): - знає правила поведінки, слова ввічливості;
- розуміє запитання і відповідає на них, сам ставить запитання;- відтворювати діалог;- відтворює діалог казкових героїв, правильно інтонуючи його; звертатися один до одного і до вчителя, уживаючи слова-звертання й етикетну лексику; уживає слова-звертання й етикетну лексику під час діалогу;вступати в діалог і підтримувати його;будує та підтримує діалог, який складається з 3-4 реплік, враховуючи етикетну лексику; відповідати, що зображено на малюнку, ставити запитання за його змістом, вживаючи питальні слова (хто? що? де? коли? звідки? який (-а, -е)? що робить (-в, -ла)?); відповідає на запитання за змістом малюнка, самостійно формулює запитання; будувати діалог за змістом ситуативного малюнка, уявною ситуацією; будує діалог за змістом ситуації, зображеної на ситуативному малюнку; запитувати, щоб одержати інформацію про: імена дітей, тата, мами, братика, сестрички; хто з ким дружить, хто в яку гру грається; де хто живе (на якій вулиці, у якому місті, селі); хто (що) який?, що робить?запитує українською мовою, щоб одержати інформацію про когось з однокласників, батьків, місце помешкання тощо;запрошувати до гри (прогулянки, додому в гості);
привітати зі святом, днем народження;вміє запросити, привітати, вживаючи етикетні слова та мовленнєві формули;висловити згоду, відмову, незгоду;вміє висловити згоду-незгоду, відмову. 2. Монологічне мовлення
Формування умінь: - розповідати напам'ять скоромовки, вірші, загадувати загадки;
- розповідати за аналогією;
переказувати сприйняті на слух тексти (невеликі оповідання, казки чи їх уривки);
переповідати правила-інструкції до ігор та брати участь у них; будувати зв'язні висловлювання (2-3 речення) на матеріалі малюнків до текстів та тем, які вивчалися; розповідати з допомогою вчителя про себе і свою родину, улюблену іграшку, подругу, друга чи друзів тощо.Учень (учениця): - розповідає напам'ять вірші, скоромовки, загадує загадки; розповідає за аналогією;
переказує сприйнятий на слух невеликий текст чи уривок; вміє переказати правила гри і бере участь у ній;
складає розповідь (3-4 речення) за змістом малюнка, спостереженнями; розповідає про себе, свою родину, друга (подругу), іграшку, домашню тварину тощо. ІІ. Мовна лінія (протягом року)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Лексичні знання
Формування словникового запасу учнів у зв'язку із сферами та темами мовленнєвої діяльності (до 8 слів на кожному уроці). Засвоєння міжтемної лексики: вказівних слів (ось, це, ця, цей); прийменників до, біля, під, над, з зі словами-назвами предметів і займенниками; особових займенників та їх форм (без уживання термінів) (я, мене́, до ме́не, ти, тебе́, до тебе, він, його, до нього, вона, її, до неї, воно, ми, ви, вони, їх тощо);
присвійних (мій, моя, моє, мої); - питальних (хто? що? який? яка? яке? скільки? коли? куди? де? що робить (-в, -ла)?);
- слів на позначення дії та місця дії (йти, бігти, читати, писати і под.; тут, там, скрізь); - кількості (багато, мало, кілька); - часових відношень (вчора, сьогодні, завтра, торік, минулого року); - ознак предметів за кольором (червоний, білий), величиною (великий, малий), формою (круглий, довгий), смаком (солодкий, гіркий, смачний);
- стверджувальних та заперечних слів (так, ні, ніколи, згоден, незгоден і под.); Учень (учениця): засвоїв слова зазначеної тематики та міжтемні слова; правильно і доречно вживає їх у процесі мовлення; - форми звертання до дітей і дорослих. знає форми звертання;Засвоєння етикетної лексики (слів вітання й прощання, подяки і вибачення), словесних формул на вираження побажання, поздоровлення, запрошення, згоди/незгоди1.знає й використовує етикетну лексику й словесні формули; Розрізнення міжмовних омонімів (гóрод - горóд, место - місце - місто і под.). розрізняє значення слів, що є міжмовними омонімами (без уживання терміна); Засвоєння найбільш уживаних слів близьких і протилежних за значенням (синонімів і антонімів: будинок, хата, дім; сміливий, хоробрий; великий - малий, багато - мало, довгий - короткий, швидко - повільно). засвоїв слова, близькі і протилежні за значенням;Засвоєння слів - назв держави, столиці, державних та народних символів. Засвоєння етнокультурознавчої лексики, народних виразів. - засвоїв слова-назви держави, її столиці, української народної і державної символіки слова на позначення предметів побуту;2. Орфоепічні вміння
Ознайомлення з термінами: наголос, склад, голосні і приголосні звуки;
- дотримання наголосу;Учень (учениця): розуміє терміни, уживає їх під час відповідей;
- дотримується наголосу в словах української мови;чітка вимова звуків [о], [а] незалежно від місця наголосу;
тверда вимова звука [ч];
м'яка вимова звука [ц']; дзвінка (не оглушена) вимова дзвінких приголосних (крім [г] у деяких словах у кінці та середині слів);
вимова нескладового [ў] на місці букви в після голосних на початку та в кінці складу і перед приголосними (на початку слова): автобус, сказав, вчитель; - вимова фрикативного звука [г] у словах з цим звуком та закінченнях прикметників -ого (синього, білого); розрізняє звуки російської та української мов; правильно вимовляє голосні й приголосні звуки української мови; вимова звука [ґ] у найуживаніших словах української мови (ґанок, ґуля, ґудзик, ґедзь, аґрус, ґелґотати тощо); вимова африкатів [дж], [дз],[дз'].знає слова, у яких вимовляється звук [ґ], і правильно вимовляє їх;
знає слова, у яких вимовляються африкати [дж], [дз],[дз'].3. Граматичні вміння (практично)Учень (учениця): Практичне вживання кличного відмінка під час звертання. Уживання закінчень іменників ж. р. -ою, -ею (-єю),та прийменника з: з мамою, з бабусею;
закінчення -і іменників (на місці рос. -е): на вікні, на столі, на стіні. знає форми звертання до дітей і дорослих; розрізняє граматичні форми слів російської й української мов; - відповідає на запитання хто? що? з ким? де?, правильно вживаючи граматичні форми слів - назв предметів; Спостереження за змінюванням голосних [о, е - і] та приголосних [г, к, х - з′, ц′, с′] в окремих найчастіше уживаних іменниках під час їх змінювання (стіл - на столі, рука - у руці, нога - на нозі, сторінка - на сторінці, дошка - на дошці [дос'ці]) і вживання таких слів під час побудови словосполучень (рана на нозі, крейда у руці);змінює голосні і приголосні у словах з чергуванням [о - е, і], [г, к, х - з´, ц´, с´] під час побудови словосполучень з ними;закінчення іменників у множині -ах, -ях (М.в. з прийменником по): по дорогах, по стежках, по морях; форма множини у таких слів: син - (мої) сини, брат - (мої) брати, дерево - (ті) дерева, двері - (до) дверей, над дверима, але: листя, колосся (одн.): жовте листя, золоте колосся, світле волосся (світлим волоссям);відповідає на запитання по (на) чому?, правильно вживає форми слів - назв предметів з -ах, -ях (замість рос. -ам, -ям);
- уміє правильно вживати форму множини та однини у зазначених словах;середній рід слів - назв маленьких істот: ведмежа, собача, теля, порося;
граматичні форми: нема ведмежати, йду до телятка, але граюся з щеням;засвоїв слова на позначення назв маленьких істот, розуміє відмінність їх у роді (у рос. мові - чол. рід, в укр. - середній), правильно вживає їх у мовленні; родові закінчення прикметників -а, -я, -е, -є (ж. і с. р.): золота, синя; золоте, синє;
закінчення -ому (ч. і с. р.)
- закінчення -і прикметників (Н.в. мн.);
закінчення -ої, -ій, -ою у прикметниках жіночого роду;правильно вживає початкову форму слів - назв ознак ж. і с. роду;
вживає закінчення -ому (синьому); уживає закінчення -і (мн.) білі, сині;
закінчення -ої, -ій, -ою у словах - назвах ознак ж. роду: білої, білій, білою, квіткою;форми особових займенників з прийменниками: я, менé, до мéне, без мéне, зі мною; ти, тебé, до тéбе, з тобою, без тéбе, у ньóго; а також присвійних (мій, мого, моє, мої);- вживає особові займенники у різних формах, розповідаючи про себе або когось із своїх друзів, а також форми присвійних займенниківвищий і найвищий ступінь деяких прикметників: гарний - кращий - найкращий, поганий - гірший - найгірший; добрий - добріший - найдобріший; високий - вищий, низький - нижчий, товстий - товщий;- розповідаючи про когось, щось, вживає форми прикметників вищого і найвищого ступенів; дієслівні форми ІІІ ос. одн. -е, -є (пише, читає), -ить, -їть (ходить, біжить, стоїть); дієслівні форми І ос. мн. -емо, -ємо, -їмо (пишемо, читаємо, стоїмо); дієслівні форми ІІІ ос. мн. -уть, -ють (пишуть, читають), -ать, -ять (біжать, стоять); суфікс -в у дієсловах ч. р. минулого часу: пішов, сказав, взяв.розповідаючи про того, хто виконує якусь дію, правильно вживає українські дієслівні форми. ІІІ. Соціокультурна лінія
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Україна - багатонаціональна держава. Українська мова - державна мова. Київ - столиця України. Імена найвизначніших українських письменників (Т. Г. Шевченко). Українські дитячі імена (Михайлик, Іванко, Галинка, Марійка). Форми звертання до дітей і дорослих (Михайлику, Галинко, Маріє Іванівно, Іване Петровичу). Етикетна лексика. Уміння розігрувати соціальні ролі (учень - учитель, учень - бібліотекар, учень - перехожий, учень - продавець). Українська народна культура: рушник, вишиванка, віночок. Народні рослинні символи: калина, верба. Традиції і свята: свято Миколая, Василя (Новий рік), Різдво (колядки, щедрівки), Великдень, писанки Учень (учениця): знає, що Україна - незалежна держава, столиця України - Київ, що в Україні живе багато народів різних національностей, що українська мова є державною і вивчається у всіх школах;
знає, хто такий Шевченко Т. Г. знає особливості українських дитячих імен і форми звертання до дітей і дорослих, вміє звернутися;
уміє встановлювати соціальні контакти (звернутися, вживаючи етикетну лексику, подякувати, вибачитися, спитати дозволу, запросити тощо);
знає українські обереги, рослинні символи, українські народні традиції і свята. 2 клас
Початкове навчання читання і письма
(105 годин, резерв часу - 4 години)
(Сфери мовленнєвої діяльності , ті ж, що і в 1 класі).
І. Мовленнєва лінія (протягом року)
К-сть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Аудіювання
Розвиток умінь слухати-розуміти українське мовлення: слухання і розрізнення рядів слів, які мають певні фонетичні відмінності в російській і українській мовах; розпізнавання слів, близьких за значенням, серед групи слів, сприйнятих на слух; розрізнення значення слів, що є міжмовними омонімами (неделя - неділя, луна (месяц) - луна (эхо) і под.) - слухання слів різних тематичних груп і класифікація їх; слухання-розпізнавання текстів різних жанрів: скоромовок, лічилок, віршів, невеликих оповідань, казок; слухання-розуміння віршів, оповідань, казок, правил проведення ігор тощо;
розвиток оперативної пам'яті: запам'ятовування рядків слів, сприйнятих на слух (до 8 та 2-4-рядкових віршів). Учень (учениця): визначає, якою мовою - російською чи українською - вимовлено слова, які мають незначні фонетичні відмінності, відрізняються наголосом тощо; визначає у словах близькі, але не однакові звуки в російській та українській мовах; розпізнає й групує близькі за значенням слова;
розрізняє значення слів російської й української мов, що є міжмовними омонімами; групує слова за темами; розпізнає тексти різних жанрів, класифікує їх; зосереджено слухає текст і вміє співвіднести його малюнком;
визначає про кого, що розповідається; хто головні герої; добирає заголовок; розуміє і виконує правила гри;
запам'ятовує слова (від 4 до 8) і віршовані тексти, сприйняті наслух. 2. Говоріння Діалогічне мовлення. Розвиток умінь: - правильно відповідати на запитання вчителя;Учень (учениця): відповідає на запитання у зв'язку з темами, що вивчаються; сам запитує; відтворювати діалог під час інсценізації казок, вступати в рольову гру (за змістом казки). - вступати в соціальні контакти з однолітками й дорослими (будувати діалог), щоб: познайомитись;
запитати про когось, щось (одержати інформацію); запитати дозволу;
повідомити про своє бажання щось зробити; дізнатися, чи є той чи інший предмет, людина; дізнатися, де хто живе, де знаходиться якийсь заклад (школа, аптека, супермаркет) як проїхати чи пройти; запросити когось кудись, відмовитись від запрошення; висловити своє ставлення до когось, чогось; привітати із святом чи днем народженням;
запросити в гості, зустріти гостей. відтворює діалог, вступає в рольову гру; уміє будувати діалог (4-5 реплік) з однолітками й дорослими, уживаючи етикетну лексику, слова звертання та мовленнєві формули2 у зв'язку з ситуаціями, які передбачають знайомство, одержання певної інформації, запрошення, привітання зі святом, побажання тощо; Монологічне мовлення. Розвиток та вдосконалення умінь: дослівно переказувати прочитаний або сприйнятий на слух текст чи уривок; розповідати напам'ять скоромовки, вірші, загадувати та відгадувати загадки; розповідати за аналогією до поданого зразка (прочитаного тексту);
розповідати за змістом малюнка, серією малюнків, малюнком і опорними словами тощо; розповідати про себе, свою родину, дім (квартиру), подругу (друга); давати характеристику (опис) когось, щось.
Учень (учениця): переказує прочитаний або сприйнятий на слух текст, в тому числі інструкції до ігор; розповідає напам'ять скоромовки, вірші, загадки; розповідає за аналогією до поданого зразка, а також за змістом малюнків; розповідає (3-4 речення) про себе, свою родину, дім (квартиру); описує когось, щось (за аналогією). 45 3. Читання і письмо (букварний період)Учень (учениця):Ознайомлення з українським алфавітом (у порівнянні з російським). Знаходження букв, які відрізняються в обох мовах. Ознайомлення з буквами, однаковими за написанням, але різними за звуковим значенням.- визначає букви, які пишуться однаково в обох мовах і мають однакове звукове значення та ті, які розрізняються за звуковим значенням, а також нові букви;Букви Аа, Оо. Чітка вимова звуків, позначених цими буквами. Читання і письмо слів з такими буквами- правильно вимовляє голосні звуки [о], [а] на місці букв -а, -о у ненаголошених складах в процесі читання, дотримується наголосу, списує слова з цими буквами;Букви Чч, Щщ. Звукове значення цих букв. Формування умінь правильної вимови слів із цими буквами під час читання.- твердо вимовляє звуки [ч], [шч] на місці букв ч, щ у процесі читання, дотримується наголосу, списує слова з цими буквами; Буква Гг та її звукове значення. Правильна вимова слів із цією буквою під час читання; вимова закінчення -ого (синього).- правильно читає, наголошує та записує слова з буквою г на початку, в середині та в кінці слів та закінченні -ого; Буква Ґґ та її звукове значення. Читання і письма слів з цією буквою.- вміє писати велику й малу букву Ґґ, з'єднувати її з іншими (нижнє поєднання), читає слова з цією буквою й запам'ятовує їх;Буква Іі та її звукове значення. Формування умінь писати букву, позначати нею звук [і] у словах типу Іра, Іван, лінія та ін. Читання слів з буквою Іі.правильно пише велику й малу букву Іі;
вживає букву Іі під час письма (Іван, лінія);Буква и. Розрізнення звукового значення букви и в російській і українській мовах. Тверда вимова приголосних перед и під час читання. Читання складів і слів з цією буквою, окремих і вжитих у реченнях.правильно вживає букву и (на місці рос. ы) в словах, що звучать однаково: син, сир, риба та ін.;
твердо вимовляє приголосні перед и в процесі читання;Буква Єє. Звукове значення букви. Розрізнення букви Є (укр.) і букви Э (рос.) за першими елементами (в укр. мові перший елемент С). Письмо великої і малої букви та слів з нею. розрізняє букви Є - Э в українській і російській мовах, знає звукове значення букви, правильно пише і вживає букву є під час письма слів, речень;
правильно читає слова з буквою є;Буква Ее. Розрізнення звукового значення букви Ее у словах російської й української мов. Тверда вимова приголосних перед цією буквою під час читання. Читання та письмо слів з буквою Ее. розрізняє звукове значення букви Ее у словах російської й української мов, вживає букву Ее (на місці рос. э) у словах, що відрізняються цією буквою (поэт - поет, Эмма - Емма);
твердо вимовляє приголосні перед буквою Ее під час читання;Буква Її. Звукове значення букви. Вимова слів із кінцевими [й]- [йі]: урожай - урожаї. Читання слів із буквою ї на початку, в середині та в кінці слів.
Письмо букви Її. Зіставлення написання букв Іі - Її. знає звукове значення букви ї, правильно пише букву, читає і пише слова з цією буквою;Буквосполучення ьо. М'яка вимова приголосних перед о під час читання складів, слів. Читання слів з буквосполученням йо, ьо. Письмо таких слів. м'яко і злито вимовляє звуки в складах з ьо в процесі читання (льон, пеньок); записує слова з ьо (на місці рос. ё) та йо ( Воробьёв - Воробйов);
правильно читає й наголошує слова з цими буквосполученнями.Апостроф. Формування умінь читати слова з апострофом (окремі і в текстах), уживати апостроф під час письма. правильно вимовляє слова з апострофом під час читання, списує такі слова;28 Розвиток і вдосконалення читацьких умінь і навичок (післябукварний період)
Розвиток умінь: - читати чітко, правильно, свідомо, в міру швидко й голосно та розуміти прочитане. Розвиток умінь орієнтуватися в тексті: переглядати речення в тексті з метою визначення розділових знаків у кінці речень;
інтонувати початок і кінець речення відповідно до розділових знаків, робити паузи перед комою всередині речення; знаходити за завданням вчителя уривки та вибірково читати, знаходити діалоги, опис героїв тощо. Розвиток умінь працювати над текстом (визначати тему й головну думку, ділити текст на частини, добирати заголовки). Учень (учениця): читає правильно, цілими словами, розуміє прочитане (поскладово читає багатоскладові слова);
дотримується пауз перед розділовими знаками в середині та в кінці речення; правильно інтонує початок і кінець речення. 28Розвиток умінь і навичок письма Розвиток навичок писати букви Іі, Єє, Її, Ґґ і вживати їх під час письма. Розвиток умінь уживати: букви е, є під час письма; букви ї - й; букви ь перед о (льон, синього); писати букву Ґґ, з'єднуючи її з іншими (нижнє поєднання); уживати апостроф. Учень (учениця):
дотримується вимог до правильного оформлення записів у зошиті; вживає зазначені букви під час запису слів, які відрізняються такими буквами у російській і українській мовах;
правильно вживає апостроф;Розвиток умінь: правильно списувати слова, речення, невеликі тексти з дошки і підручника та перевіряти правильність списаного, виправляти помилки. правильно списує з дошки й підручника, перевіряє записане, виправляє помилки;
Розвиток умінь списувати слова, речення, невеликі тексти (3-4 речення) з голосу вчителя (диктування).
Розвиток зорово-слухової й зорової пам'яті (зорово-слухові й зорові диктанти). списує й пише з голосу;
запам'ятовує й записує сприйняті на слух та зором/лише зором слова й віршовані рядки (зорово-слухові диктанти: до 10-12 слів, 2-4 віршовані рядки);Формування умінь записувати (на дошці і в зошитах) самостійно складені речення, записувати невеликі, колективно складені тексти 3-4 речення. записує на дошці і в зошиті самостійно складені речення, колективно складені тексти. ІІ. Мовна лінія (протягом року)
К-сть годинЗміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівнів загальноосвітньої підготовки учнів1. Лексичні знання
Збагачення й активізація словникового запасу, обумовленого темами, визначених у програмі (засвоєння до 8 слів чи словосполучень за 1 урок). Засвоєння слів-назв держави, державних символів, національностей, їхніх мов: народ, українці, росіяни, українська мова, державна мова, російська та ін. Закріплення міжтемної лексики. Антоніми й синоніми. Добір антонімічних пар. Засвоєння найуживаніших синонімів і антонімів (без уживання термінів). Учень (учениця): знає слова на теми, визначені програмою, й міжтемну лексику, і доречно вживає їх у процесі мовлення; знає слова, пов'язані з державою і державною символікою (держава, герб, прапор) а також слова: батьківщина, народ, українці, росіяни, кримські татари та ін.) та доречно вживає їх;
розуміє синоніми і антоніми, добирає та вживає їх у мовленні;
Ознайомлення зі сталими народними висловами (хліб-сіль, ласкаво просимо тощо), а також найбільш уживаними прислів'ями і приказками. вживає (за допомогою вчителя) сталі народні вислови під час побудови речень; Засвоєння національно маркованої лексики (на позначення національного одягу і взуття, народної символіки (побутової), назв оберегів: віночок (стрічки і квіти), верба, калина, рушники. знає національно марковані слова: хата, піч, глечик, горщик, рушники, діжка, чобітки, черевички, вишиванка, капелюх, очіпок, віночок, калина, верба;2. Фонетичні знання й орфоепічні уміння
а) ознайомлення з термінами: звуки голосні, приголосні, тверді, м'які; склад, наголос;
б) закріплення й удосконалення орфоепічних умінь:
голосні [о], [а], чітка вимова ненаголошених голосних звуків [о], [а]: вода, колосок, каштан;
твердий звук [ч] та [шч], вимова твердого приголосного звука [ч] та приголосних звуків, що позначаються буквою щ [шч]: чашка, щука; звук [г], вимова фрикативного звука [г] на початку і всередині слова (голова, магніт) та у закінченні -ого (чорного, синього);
м'який звук [ц´], вимова м'якого приголосного звука [ц']: палець, кінець;
дзвінкі приголосні та чітка вимова їх у кінці та в середині слова;
відсутність оглушення звука, що позначається буквою в після голосних [а] [о] та у кінці слів: (а[ў]тобус, во[ў]к, сказа[ў], да[ў]);
вимова пом'якшених приголосних звуків [ж'], [ш'] перед і: жінка, шість;
вимова м'яких подовжених звуків перед закінченням -я, -ю (життя (-ю), знання (-ю), змагання (-ю); вимова твердих приголосних звуків [г], [к], [x] перед закінченням -и: дороги, руки, вільхи;
вимова м'якого приголосного звука [т'] у дієслівних формах на -уть, -ють, -ать, -ять; м'якого подовженого приголосного звука [ц':] у дієсловах на -ться: сміє[ц':]а, м'якого подовженого звука [с':] у дієсловах на -шся: сміє[c':]a;
вимова звуків [дж], [дз], [дз']: бджоли, дзвінок, дзьоб;
- вимова звука [й] у сполученнях [бйа], [пйа], [вйа], [мйа], що позначається апострофом: б'я, п'я, в'я, м'я: голуб'ята, п'ять, в'яз, м'яч .Учень (учениця): розуміє терміни і вживає їх під час відповідей;
розрізняє голосні і приголосні, тверді і м'які приголосні звуки, визначає склад, наголос;
правильно вимовляє голосні звуки української мови в процесі мовлення; твердо вимовляє звук [ч] та [шч];
вимовляє фрикативний звук [г], у тому числі й у закінченні -ого; вимовляє звук [ц']; чітко, не оглушуючи, вимовляє дзвінкі приголосні та нескладовий [ў]; пом'якшено вимовляє приголосні [ж'], [ш'] перед [і]; правильно вимовляє подовжені приголосні; твердо вимовляє звуки [г], [к], [x] перед -и; правильно вимовляє звуки [т´], [ц´а] у дієслівних формах -ть, -ться, -шся; вимовляє звуки [дж], [дз], [дз']; вимовляє звук [й] на місці апострофа у сполученнях б'я, п'я, в'я, м'я. 3. Граматичні уміння
Закріплення й удосконалення граматичних умінь:
ознайомлення з термінами: речення, крапка, кома, знак питання, знак оклику;
розрізнення граматичних форм слів - різних частин мови у російській і українській мовах;
вживання вказівних слів цей, ця, це, ці; та, той, те, ті; особових займенників (без терміна) він, вона, воно, вони; їх граматичних форм: його, йому, їй, її, їм; мене, тебе, мені, тобі, зі мною, з тобою під час побудови речень;
уживання прийменників (без терміна) до, біля, з, під, від, в, у (у значенні в);
засвоєння форм звертання (кличний відмінок: Сергійку, Оксанко) та інтонації речень із звертанням.
Практичне ознайомлення з формами іменників (без уживання терміну): закінчення -і (Д. та М. в. одн.): подарунок сестрі, мамі, росте на дереві; чергування приголосних [г, к, x] на [з', ц', с'] перед -і: дошка - на дошці, дорога - на дорозі; голосні [і-о, і-е] під час словозміни та словотворення: стіл - столик, село - сільський (у найуживаніших словах);
закінчення -ою, -ею, -єю: росте над дорогою, думає над задачею, йде з Надією;
закінчення -и у деяких іменниках, вжитих у називному відм. мн.: сини, брати;
закінчення -а (дерева); -ів (багато звірів);
закінчення -ах (у місц. відм. мн. з прийм. по): по дорогах;
іменники, які різняться родом у російській та українській мовах (тополя, степ, біль) та числом (двері, листя).
Практичне ознайомлення з формами прикметників (без уживання терміна):
закінчення -а, -я, -е, -є (називн. відм. прикм. жін. і середн. роду);
закінчення -ому у прикметниках чоловічого і середнього роду (хмари на блакитному (синьому) небі);
закінчення -ої, -ій, -ою у прикметниках жіночого роду (біля широкої річки, на широкій річці, з веселою піснею);
закінчення -і у прикметниках множини (високі гори, веселі пісні);
Практичне ознайомлення з формами дієслів (без уживання термінів):
суфікс -в у дієсловах чоловічого роду минулого часу (не вживаючи термінів) він читав, говорив; закінчення -е, -є, -ить, -їть (він пише, читає, ходить, стоїть);
- закінчення -емо, -ємо, -имо, -їмо (ми пишемо, читаємо, ходимо, стоїмо).
Учень (учениця): - розуміє терміни: речення, крапка, кома, знак питання, знак оклику;
розрізняє граматичні форми слів російської й української мов;
правильно вживає вказівні слова та особові займенники у різних граматичних формах під час говоріння;
вживає прийменники при побудові словосполучень, речень;
правильно вживає форми звертання до однолітків та дорослих;
правильно вживає зазначені граматичні форми слів - назв предметів - під час діалогічного й монологічного мовлення; змінює приголосні [г, к, х] і голосних [о, е, і] у найуживаніших словах і під час усного мовлення, і на письмі;
- розрізняє рід подібних у обохмовах іменників; вживає слова - назви ознак предметів у різних граматичних формах під час мовлення; - правильно вживає слова - назви дій у різних граматичних формах під час діалогічного й монологічного мовлення. Соціокультурна лінія
К-сть годинЗміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівнів загальноосвітньої підготовки учнівЗакріплення і розширення знань, засвоєних у 1 класі, про Україну як батьківщину українського і багатьох інших народів, про українську мову як державну, столицю України - Київ. Державні символи: Прапор, Герб, Гімн;
Грошова одиниця в Україні - гривня. Зображення видатних історичних діячів і письменників. Тарас Шевченко - видатний поет України. Народна культура українців: обереги (хата, рушники, віночок і стрічки), звичаї (звичай зустрічати гостей, колядувати і щедрувати, розписувати писанки, співати веснянки), свята (Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень). Етикетна лексика і найбільш уживані народні вирази (словесні формули етикетного характеру; розігрування соціальних ролей: учень - учитель, учень - бібліотекар, продавець - покупець, учень перехожий і т. п.)
Учень (учениця): знає і розповідає про Україну як багатонаціональну державу, роль української мови як державної;
знає, що столицею України є Київ, головна вулиця - Хрещатик, річка - Дніпро;
знає державні символи і вміє розповісти про них;
знає, що гривня - грошова одиниця в Україні, що на грошових купюрах зображені письменники й історичні діячі, називає кількох з них;
знає, хто такий Т. Шевченко і розповідає його вірші;
знає обереги, звичаї, щедрівки, колядки, веснянки, розповідає про свята;
- знає етикетну лексику і вміє використовувати її;
- встановлює соціальні контакти в процесі розігрування різноманітних ролей на навчальну, соціально-побутову тематику, правильно використовує слово гривня у зв'язку з ціною товару (у магазині) (одна гривня, 2-4 гривні, 5-10 гривень). 3 клас
Відомості з мови й правопису.
(70 год. (2 год. на тиждень). Резерв часу - 2 год.)
І. Мовленнєва діяльність (протягом року)
Сфери мовленнєвої діяльності:
особистісна (Я, мої друзі. Знайомство. Дружба. Роди́на);
навчальна (Класний колектив. Урок. Перерва (ігри, розваги). Бібліотека);
соціально-побутова (Дім (квартира). Магазини. Їдальня (шкільна). Кав'ярня. Народні звичаї, свята, обряди.);
природа (Пори року. Погода. Доба. Рослинний і тваринний світ).
професійна (Професії батьків та знайомих);
публічна (Україна. Державні символи. Місто. Село. Грошова одиниця. Транспорт. Екскурсії. Театр)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Розвиток аудіативних уміньУчень (учениця):Розрізнення слів російської й української мов, які мають спільне лексичне значення, але деякі відмінності у вимові.- розрізняє слова української й російської мов;Сприймання та розуміння з першого разу, в окремих випадках з другого, зміст усних завдань учителя, інструкцій до вправ тощо.- сприймає і розуміє завдання та інструкції, які дає вчитель;Слухання рядів слів, розрізнення і класифікація їх за певними ознаками (тематичними, лексичними, орфографічними, граматичними та ін.). Виховання уваги до неправильно вимовлених звуків, неправильно вжитих слів (росіянізмів), закінчень, перекручених слів тощо.розуміє лексичне значення слів, класифікує їх; помічає і виправляє помилки у власному мовленні і однокласників;Визначення слів із орфограмами у сприйнятих на слух реченнях, текстах.визначає на слух слова з орфограмами;Розрізнення за інтонацією розповідних, питальних, окличних речень.розрізняє розповідні, питальні, окличні речення;Сприймання й розуміння з першого разу на слух змісту невеликих текстів. розуміє зміст текстів, сприйнятих на слух, відповідає на тестові запитання за їх змістом; Визначення в текстах, сприйнятих на слух образних слів, синонімів й антонімів, слів, ужитих у переносному значенні, споріднених слів, слів з експресивними суфіксами тощо.визначає образні слова і вирази, слова з експресивними суфіксами, переносним значенням тощо;Визначення теми й основної думки сприйнятого на слух тексту, послідовності зображених подій.визначає тему й основну думку тексту, послідовність зображених подій, явищ тощо;Розрізнення в текстах, сприйнятих на слух, діалогу і монологу (без уживання термінів).розрізняє в тексті діалог (розмова двох) і монолог;2. ГоворінняПовторення та закріплення умінь, що формувалися в 2 класі. Учень (учениця): Культура усного мовлення. Закріплення умінь літературної вимови, форм звертання до однолітків і дорослих, етикетної лексики. Інтонація мовлення, темп, сила голосу (на матеріалі скоромовок, віршів, казок, опрацьованих у 2 класі); умінь вести діалог. Розвиток умінь говоріння у зв'язку із сферами мовленнєвої діяльностіправильно вимовляє звуки української мови; ввічливо звертається до дорослих й однолітків; вживає етикетну лексику; вибирає потрібний тон, силу голосу, темп мовлення; вступає в діалог і підтримує його; - правильно інтонує речення (репліки) в процесі усного мовлення;Складання запитань і відповідей за змістом текстів, малюнків тощо. Пояснення значень слів.- запитує й відповідає на запитання, пояснює значення слів;Розвиток умінь встановлювати соціальні контакти: вести діалог у зв'язку з ситуаціями, що виникають у класі, та уявними (на вулиці, у транспорті, в магазині, аптеці, бібліотеці тощо), а також за ситуативними малюнками.- вступає в соціальні контакти, розпочинає діалог і підтримує його; Дослівне й вибіркове переказування невеликих текстів, сприйнятих на слух чи прочитаних самостійно.- переказує дослівно і вибірково (уривки) невеликі тексти, сприйняті на слух чи прочитані; Формування умінь розповідати за окремим малюнком і серією, ситуацією (розповідь, опис, міркування), а також розповідати про себе, свою родину, подругу чи друга.- розповідає за окремим малюнком чи серією малюнків, за ситуацією в класі; - розповідає про себе, свою родину, друзів тощо. 3. Читання (на уроках мови)Читання вголос художніх, науково-популярних та навчальних текстів (завдань, приміток, словників, таблиць, опорних схем) та розуміння їх. Розвиток умінь:Учень (учениця): - читає вголос тексти підручника;- читати мовчки й розуміти прочитане завдання, інструкцію, схему, текст вправи- читає мовчки і розуміє завдання, інструкції, схеми; - читаючи мовчки, швидко знаходити "зайві" слова в логічному ряду, групувати слова за певними ознакамикласифікує слова за певними ознаками; - читати речення тексту без розділових знаків, здогадуючись (за змістом), які це речення за інтонацією, встановлювати межі речень та правильно інтонувати їх- встановлює межі речень та правильно інтонує їх; - читаючи мовчки, знаходити в тексті слова з орфограмами, синоніми й антоніми, споріднені й багатозначні слова тощо, речення відповідного типу- знаходить у тексті слова з орфограмами, синоніми й антоніми, споріднені й багатозначні слова тощо та речення, різні за інтонацією і метою висловлювання; - доповнювати прочитане речення словами відповідно до змісту; читаючи, змінювати слова, подані в дужках, замінювати слова синонімами чи антонімами тощо.- доповнює прочитане речення, вживає слова у потрібній граматичній формі, замінює окремі слова синонімами чи антонімами; 4. Письмо. Техніка письма й культура оформлення записів у зошитіКультура писемного мовлення. Вимоги до ведення зошитів, культури записів. Учень (учениця): знає вимоги до ведення зошитів і культури записів і застосовує знання й уміння, щодо культури записів; Повторення рукописних букв Іі, Єє, Її, Ґґ. Письмо слів з буквами і, и, е, є, ґ, ьо, апострофом, вжитими окремо і в реченнях.- вживає букви и, Іі, Ее, Єє, Її, Ґґ, ьо, апостроф під час письма; Удосконалення вмінь списувати тексти прозові й віршовані з різними розділовими знаками, діалогом та правильно розміщувати їх на сторінці зошита.
Записувати з пам'яті (зорові диктанти), з голосу вчителя (53-55 слів). Розвиток швидкості письма (25-30 слів за хв.). Письмо під рахунок. Розвиток письмово мовлення. - формування умінь самостійно записувати слова з вивченими буквами, що є іменами дітей чи дорослих, назвами продемонстрованих предметів, малюнків- списує прозові й віршовані тексти без пропусків і заміни букв українського алфавіту російським, дотримується культури запису; - списує, дотримуючись вимог до швидкості письма; - самостійно записує імена дітей та дорослих, слова - назви предметів; - складати й записувати речення за малюнком, опорними словами, на задану тему тощо- складає і записує речення за малюнком, опорними словами, на задану тему; - формулювати й записувати запитання за змістом тексту, малюнка, а також відповіді на запитання- формулює й записує запитання за змістом тексту, малюнка та відповіді на них; - відновлювати деформований текст і записувати його- відновлює деформований текст; - колективно записувати переказ (на дошці і в зошитах)- колективно записує переказ; - записувати (на дошці і в зошитах) колективно складений текст за поданим чи колективно складеним планом, малюнком і заголовком, малюнком і поданим планом, малюнком і опорними словами тощо - складає і записує текст за колективно складеним планом, малюнком і заголовком, малюнком і опорними словами; - удосконалювати текст: знаходити слова, що повторюються, і замінювати їх синонімами та іншими словами;- удосконалює (редагує) створений чи поданий текст; ІІ. Відомості з мови й правопису2Розвиток уявлень про різноманітність мов, російську й українську мови як споріднені, спільне й відмінне в них (на прикладах лексики, вимови, алфавіту тощо), українську мову як державну.Учень (учениця): знає, що у світі існує багато мов, що українська мова є державною мовою, що українська і російська - споріднені мови; Повторення й активізація знань про речення, розділові знаки в кінці речень, їх інтонування та текст як групу речень, пов'язаних між собою одним змістом (темою) і логічно.складає речення, установлює їх межі, ставить потрібні розділові знаки;
складає і записує текст з деформованого;
визначає тему тексту. 201. Звуки і букви. Норми літературної вимови й правописуЗвуки слова. Норми вимови. Правопис. Позначення звуків на письмі буквами. Український алфавіт. Уміння швидко відшукувати слова в навчальному словнику, користуючись алфавітом.
знає український алфавіт, вміє позначити звуки відповідними буквами; - уміє користуватися словником;Ознайомлення і засвоєння термінів: голосний, приголосний звук, склад, наголос. знає терміни: голосний звук, приголосний звук, склад, наголос; Голосні звуки. Позначення їх буквами. Склад. Наголос. Ознайомлення зі словами, у яких наголос не збігається в російській і українській мовах (дóшка, топóля, дрóва). Розвиток умінь правильно наголошувати такі.позначає, голосні звуки, знає про відмінності у їх позначенні в російській та українській мовах;
правильно вживає букви і, и, е, є, ї під час письма;
знає слова, наголос у яких не збігається в російській та українській мовах; правильно наголошує такі слова; Приголосні звуки і позначення їх буквами. Звуки [г] і [ґ], позначення їх буквами г, ґ звуки [дж], [дз], [дз´], позначення їх буквами дж, дз звукосполучення [шч], позначення його буквою щ. Розвиток умінь правильно вимовляти й позначати ці звуки на письмі.правильно вимовляє і позначає на письмі зазначені приголосні звуки;Тверді і м'які приголосні звуки. Удосконалення навичок твердої вимови звуків [ч], [шч] та [б], [п], [в], [м], [ф], [р] (у кінці слів).розрізняє тверді і м'які приголосні;
диференціює тверді і м'які приголосні в російській та українській мовах; правильно вимовляє звуки [ч], [шч] та [б], [п], [в], [м], [ф], [р] у кінці слів;Твердий звук [ц] і м'який [ц´]. Розвиток умінь правильно вимовляти звук [ц´].
Уживання м'якого знака для позначення м'якості звука [ц´] і його відсутність після букв, що позначають тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф та р (у кінці слова), ж, ч, ш.- м'яко вимовляє звук [ц´] і використовує м'який знак на позначення м'якості звука [ц´] у кінці слів;
не вживає на письмі ь після твердих б, п, в, м, ф та р (у кінці слова), а також ж, ч, ш;Використання м'якого знака для позначення м'якості приголосних звуків перед голосним [о]. Розвиток умінь робити звуковий аналіз слів з ь перед о та правильно писати їх, переносити з рядка в рядок.робить звуковий аналіз слів та вживає ь для позначення м'якості приголосних перед о; правильно переносить слова з м'яким знаком перед о;Вимова і письмо слів із буквосполученням йо. Звуковий аналіз таких слів. Перенос їх з рядка в рядок. правильно вимовляє і пише слова з буквосполученням йо, робить звуковий аналіз таких слів. Розуміє, що буквосполучення йо становить склад, який при переносі слів розривати не можна;Подовження м'яких приголосних звуків і позначення цього явища на письмі. Уміння правильно вимовляти й писати слова з подовженими приголосними, переносити їх з рядка в рядок.правильно вимовляє подовжені м'які приголосні і позначає їх на письмі двома буквами;Пом'якшення твердих приголосних звуків перед голосним [і]. Розвиток умінь вимовляти, слухати й чути пом'якшені звуки. Вживання букв и, і після г, к, х та ж, ч, ш, щ. Уміння правильно вимовляти й писати слова з ними, орієнтуючись на вимову.- вимовляє тверді та пом'якшені приголосні перед [и], зокрема у граматичних формах (руки, дороги), перед і (жінка, шість); - вживає на письмі після букв на позначення пом'якшених та твердих приголосних букви і, и, орієнтуючись на вимову; Апостроф. Розвиток умінь вживати апостроф після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки, переносити слова з апострофом.- робить звуковий аналіз слів з апострофом, вживає апостроф на позначення звука [й] перед [а, о, у, і], що на письмі позначаються буквами я, ю, є, ї. Робота з орфографічним словником. Формування умінь користуватися ним для перевірки написання слів.-знаходить в орфографічному словнику потрібне слово. 42 Слово. Номінативне значення слова
Слова, що називають предмети, їх ознаки, дії. Складання рядів слів, за цими ознаками. Збагачення мовлення учнів такими словами. Слова, що служать для зв'язку з іншими: прийменники під, над, з, біля (кого), в (у), на, сполучники (і, а, але, що, щоб) (без використання термінів). Формування умінь вживати їх для зв'язку слів під час побудови речень. Робота з перекладним українсько-російським словником. Учень: знає, що в кожній мові назви предметів, їх ознак, дій, кількості тощо названо словом (складає ряди таких слів), знає слова які служать для зв'язку з іншими; вживає такі слова для зв'язку з іншими у реченні;
- вміє знайти потрібне слово в перекладному словнику, щоб довідатись про його значення. 63. Лексичне значення словаУчень (учениця): Спостереження за лексичним значенням слова.- пояснює лексичне значення слів; Розрізнення слів, близьких за звучанням, але різних за значенням у російській та українській мовах.розрізняє значення схожих за звучанням, але різних за значенням слів російської й української мов (луна - эхо, чоловік - муж, місто - го́род, горóд - огород); Спостереження за мотивованим значенням слова. Походження деяких слів, назв міст, імен. знає, чому слово так називається (слова, значення яких вмотивоване: підберезовик, підвіконня); знає про походження деяких слів;Спостереження за випадками багатозначності слова. розрізняє слова, які мають одне значення і багатозначні; Слова, близькі за значенням (синоніми). Розвиток умінь вибирати слова, близькі за значенням, з групи поданих слів та добирати їх самостійно, складати ряди синонімів (3-4 сл.)
Слова, протилежні за значенням (антоніми). Добір антонімічних пар.добирає синоніми й антоніми самостійно і за допомогою словників; складає ряди синонімів; вибирає з ряду синонімів найбільш влучний; добирає антонімічні пари;Словники синонімів і антонімів, перекладні та тлумачні словники.користується словниками (тлумачним, синонімів і антонімів) при доборі синонімів чи антонімів для з'ясування значення слова.175. Будова слова. Правопис Учень (учениця): 2Засвоєння термінів: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені (однокорінні) слова. Основа слова і закінчення (форма слова). Їх графічне позначення. Роль закінчень у слові. Змінювання закінчень у зв'язку з запитаннями (на прикладі словосполучень). Залежність закінчень від твердості-м'якості кінцевого приголосного (школа - школою, земля - землею). Розрізнення закінчень у словах російської й української мов, що є подібними. знає і вживає терміни: основа слова, закінчення, корінь, префікс, суфікс, споріднені (однокорінні) слова; визначає основу і закінчення; змінює закінчення слова у зв'язку з іншим;
розрізняє закінчення у подібних словах російської й української мов;2Корінь слова і його графічне позначення. Споріднені слова. Розвиток умінь добирати їх, групувати (за спорідненістю). Розвиток умінь розрізняти споріднені слова і слова, близькі за значенням (синоніми), форму слова й споріднені слова.визначає корінь слова; добирає споріднені слова;
розрізняє споріднені слова і слова, близькі за значенням; форму слова і споріднені слова; 2Спостереження за чергуванням голосних і приголосних звуків у корені слова. Розвиток умінь змінювати звуки [о, е - і] та [г, к, х] на [з´, ц´, с´] при словозміні і словотворенні.знає про чергуванням кінцевих звуків основи [г, к, х - з', ц', с'] та [о, е - і] в корені при зміні слів і словотворення; змінює зазначені звуки (голосні і приголосні) при словозміні та словотворенні; 3Складові основи: корінь, префікс, суфікс і їх графічне позначення. Суфікс. Спостереження за зміною значення чи відтінків у значенні, яких надають суфікси: продавати - продавець, дівчина - дівчинка. Суфікси пестливості, ласкавості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк- та згрубілості -езн-, -енн-, -ище- (величезний, сташенний, вовчище). Творення споріднених слів за допомогою суфіксів. Розвиток умінь правильно вимовляти й писати суфікси: -ець-, -ськ-, -зьк-, -цьк-. Правильне наголошування слів з суфіксом -еньк- (мале́нький) і суфіксами -ськ-, -цьк- -зьк-.визначає корінь, префікс і суфікс у словах; розуміє і пояснює відтінки та нове значення, яке надають суфікси словам (продавати - продавець); утворює споріднені слова за допомогою суфіксів; правильно вимовляє і пише слова із суфіксми; - правильно наголошує та записує слова з суфіксами -еньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-: мале́нький, росі́йський, украї́нський;3Префікс. Спостереження за роллю префіксів у словах. Творення споріднених слів за допомогою префіксів. Увага до їх значення. Правопис префіксів роз-, без-, з-(с-). Апостроф після префіксів. Розрізнення однозвучних префіксів та прийменників (практично).розуміє і пояснює значення слів, які надають їм префікси; утворює споріднені слова за допомогою префіксів; правильно пише префікси з- (с-), вживає апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї; розрізняє однозвучні префікси і прийменники; 3Правопис голосних і приголосних у корені слова:
- ненаголошені голосні звуки [е], [и] - дзвінкі і глухі приголосні звуки в корені слів. Розвиток умінь правильно вимовляти дзвінкі приголосні звуки (крім [г] в окремих випадках) у кінці та в середині слова й позначати їх, орієнтуватись на вимову.
Одзвінчення глухих [т´], [с´] та оглушення дзвінкого [г] у деяких словах. Добір під час письма перевірних слів з такими приголосними шляхом зміни слова (моло[д´]ба - молотити - молотьба). розпізнає ненаголошені [е], [и] в корені, вибирає перевірні з ряду споріднених слів; розпізнає глухі та дзвінкі приголосні; правильно вимовляє слова із дзвінкими приголосними;
вміє перевіряти написання одзвінчених шляхом зміни слова;2Правопис слів типу сонце, серце, чесний.- розрізняє написання слів зі спрощенням приголосних у російській та українській мовах, правильно пише такі слова; 2Правопис слів типу клас, група, колектив.- записує слова без подвоєння, орієнтуючись на вимову; 16Синтаксичні відомості. Пунктуація
Речення
Ознайомлення з термінами та їх засвоєння: речення, розповідне, питальне, спонукальне, окличне речення; крапка, кома, знак питання, знак оклику; підмет, присудок, другорядні члени
Види речень за метою висловлювання (і за інтонацію). Звертання в спонукальних реченнях. Кома при звертанні. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень залежно від інтонації. Речення-репліки. Стверджувальні й заперечні слова-речення (Так. Ні.), спостереження за вживанням таких речень у діалозі. Розвиток умінь вживати речення, різні за метою висловлювання й інтонацією, щоб розповісти, одержати інформацію про когось, щось, місце, час дії, спонукати когось до якоїсь дії, вживання речень-реплік у діалогах. Учень (учениця): 8
- володіє термінами: речення, розповідне, питальне, спонукальне, окличне речення; крапка, кома, знак питання, знак оклику; підмет, присудок, другорядні члени; уживає речення, різні за метою висловлювання й інтонацією в усному монологічному мовленні і правильно оформляє їх на письмі; уживає речення-репліки, стверджувальні й заперечні слова (так, ні) в діалогах;
- вживає речення, різні за метою висловлювання з комунікативною метою;Розвиток умінь будувати речення різних видів з уживанням сталих народних виразів (фразеологізмів).- будує речення, вживаючи сталі народні вирази; Головні (підмет і присудок) та другорядні члени речення (без засвоєння термінів). Речення, що складаються тільки з головних членів (не поширені). Формування умінь складати такі речення й поширювати їх.визначає головні члени речення; складає і поширює речення тощо; Ознайомлення зі складним реченням. Уміння будувати складні речення з двох простих за зразком, графічною схемою тощо, вживати сполучники і, що, щоб, який (-а, -е), бо. Кома перед сполучниками (крім і, якщо він не повторюється).- будує складні речення (з двох простих) за поданим зразком, схемою, вживаючи сполучники, ставлячи коми перед ними (крім і). 8ТекстУчень (учениця): Активізація знань про текст та його структуру, його тему та основну думку, добір заголовка. Спостереження за способами зв'язку між реченнями. Уміння використовувати їх в процесі складання власних текстів.знає основні ознаки тексту; визначає тему й основну думку тексту, добирає заголовок; відновлює деформований текст; визначає способи зв'язку між реченнями тексту; будує текст, використовуючи одержані знання;Поділ тексту на логічно завершені частини. Абзац. Структура і план тексту. ділить текст на логічно завершені частини, складає план тексту; Типи текстів (розповідь, опис, міркування). Особливості їх будови. розрізняє тексти-розповіді, описи, міркування, знає, як розпочинається вступ у тексті-описі і як закінчується такий текст; Спостереження за оформленням на письмі тексту з діалогом. Уміння правильно списувати такі тексти.складає тексти різних типів; визначає в тексті діалог; списує тексти з діалогом; Колективне складання текстів різних типів (усно й письмово) за опорними словами, малюнками, даним початком і т.п.колективно складає тексти різних типів. 2Повторення в кінці року. Соціокультурна лінія
Закріплення і розширення знань, одержаних у 2 класі: про Україну як незалежну багатонаціональну державу, її державні символи, про Київ - столицю України, її розташування на Дніпрі.
Гривня - грошова одиниця України. Зображення на гривні видатних діячів історії і письменників. Визначні українські письменники - Т. Г. Шевченко, Леся Українка. Українська культура: народні символи і обереги, пошана батьків, пошанна форма звертання. Народні звичаї, зустріч Різдва, страви, колядки, щедрівки, Великдень, писанки і писанкарство, закликання весни, обрядове печиво, веснянки. Українські дитячі ігри-співанки. Етикетна лексика, словесні форми на вираження привітання й прощання, побажання, доброзичливості. Встановлення соціальних контактів з однолітками й дорослими у зв'язку з різними життєвими обставинами (на пошті у магазині, бібліотеці, на вулиці, у транспорті тощо). Учень (учениця): знає, що Україна - багатонаціональна держава, що столиця України - Київ;
знає державні символи: Герб, Прапор, знає Гімн напам'ять; знає грошову одиницю в Україні, називає окремих історичних осіб і письменників;
узгоджує слово гривня зі словами-назвами кількості (1 гривня, 2 гривні, 5-20 гривень);
- знає народні символи, обереги й розповідає про них;
знає пошанну форму звертання в Україні до батьків і до дорослих і вміє шанобливо звертатися до них;
знає народні звичаї зустрічати Різдво, Новий рік, засівання, щедрівки, колядки;
знає, як закликають весну, веснянки, дитячі ігри весною;
засвоїв етикетну лексику і словесні формули на вираження привітання, прощання, подяки, вибачення, прохання, побажання тощо;
- вміє встановлювати соціальні контакти: (розігрувати ролі) учень - учень, учень - учитель, учень - бібліотекар, учень - перехожий, продавець - покупець. 4 клас
Відомості з мови й правопису.
70 год. (2 год. на тиждень). Резервний час 4 год.
І. Мовленнєва діяльність (протягом року)
(Сфери мовленнєвої діяльності ті ж, що й у 3 класі)
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Аудіативні умінняРозвиток умінь слухати-розуміти українське мовлення, помічати неправильно вимовлені звуки, слова, виправляти їх у власному мовленні та однокласників.Учень (учениця): - зосереджено слухає українське мовлення, помічає неправильно вимовлені слова, виправляє помилки; Сприймання і розуміння з одного прослуховування змісту інструкцій, завдань, текстів.- розуміє зміст завдань, текстів з одного прослуховування; Розпізнавання в текстах, сприйнятих на слух, образних слів, народних висловів, синонімів і антонів та слів, ужитих у переносному значенні.- розпізнає в текстах образні слова, й народні вислови, синоніми й антоніми, слова, вжиті у переносному значенні; Розпізнавання сприйнятих на слух речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, з однорідними членами, звертанням.розпізнає на слух речення, різні за метою висловлювання й за інтонацією, з однорідними членами; розпізнає речення із звертаннями, місце звертання в реченні; Визначення теми й основної думки у сприйнятих на слух текстах (з 1 прочитування).- визначає в тексті, сприйнятому на слух, тему й основну думку; Розпізнавання на слух слів - різних частин мови. Розрізнення закінчень у подібних в російській та українській мовах лексемах (на дереве - на дереві, над землей - під землею).розпізнає у сприйнятих на слух реченнях слова, що належать до різних частин мови; розрізняє закінчення у подібних в російській та українській мовах лексемах; 2. ГоворінняУчень (учениця): Розвиток відтворювати та будувати діалог на основі сприйнятого на слух чи прочитаного тексту, а також створеної в класі реальної чи уявної ситуації мовлення (5-6 реплік на кожного)- уміє відтворити діалог; будує діалог за змістом тексту і за уявною чи створеною в класі ситуацією;Мовленнєвий етикет та прийняті в українців словесні формули на вираження радості, здивування, побажання, ствердження чогось чи заперечення, сумніву, припущення, одержання дозволу тощо. знає правила українського мовленнєвого етикету й етикетну лексику; Вживання мовленнєвих формул3, щоб передати своє ставлення до почутого чи висловленого в процесі діалогу
- уточнити почуте, щоб упевнитися в його достовірності (чи правда, що...), висловити припущення (мені здається, що...; можливо,...) недовіру (невже...?, не може бути) підтвердити почуте (так, це правда, я сам бачив) заперечити, погодитись, висловити здивування чимось, запрошення, звернутися за дозволом, висловити радість співчуття, задоволення / незадоволення, привітання, побажання т.д. запитати й повідомити про час, місце дії, ознаки- використовує мовленнєві формули, будуючи діалоги за створеними ситуаціями щоб: висловити своє ставлення до почутого; уточнити почуте, висловити припущення, здивування, недовіру; висловити підтвердження, згоду/незгоду, заперечення, задоволення/незадоволення і т. д.;- використовувати найуживаніші народні вислови;
- користуватися українською термінологічною лексикою- використовує в процесі мовлення найуживаніші народні вислови; - використовує терміни під час відповіді на запитання з мови; - правильно вживати та виправляти неправильно вимовлені чи вжиті слова в процесі власного мовлення та мовлення своїх однокласниківсамостійно виправляє допущені в процесі мовлення власні помилки та помилки однокласників; - переказувати текст чи епізод з тексту за завданням учителяпереказує текст дослівно, стисло, повністю чи вибірково;- розповідати за малюнком, опорними словами, малюнком і колективно складеним планом, даним початком тощо.- складає усно тексти за завданням учителя. 3. Читання Розвиток умінь:Учень (учениця): - читати вголос тексти різних жанрів;
- читати мовчки й орієнтуватися в навчальних текстах: назві параграфів, завданнях, текстах вправ, зразках, примітках, поясненнях, довідничках, словничках- читає вголос і розуміє прочитане;
- читає мовчки, знаходить потрібне завдання чи вправу в підручнику, словничок, примітку, зразок і т. п.; - читати вибірково і групувати слова за лексичними, граматичними чи орфографічними ознаками, знаходити зайві слова в логічному рядучитає і групує слова за лексичними, граматичними чи орфографічними ознаками; знаходить зайві слова в логічному ряду; читати вголос, правильно інтонувати речення, зокрема з однорідними членами;
читати речення тексту, додаючи чи змінюючи закінчення, вставляючи або замінюючи слова відповідно до поставлених завдань з мови.правильно інтонує речення під час читання вголос; дочитує закінчення чи змінює їх, додає пропущені слова чи замінює їх. 4. Письмо
Техніка письма й культура оформлення записів у зошитах
Учень (учениця): - застосовує вміння з техніки письма й культури оформлення записів у зошитах; Застосування умінь з російської мови, що стосуються техніки письма й культури оформлення записів на сторінці зошита з української мови.Писемне мовлення Розвиток умінь:
- підписувати зошит, ім'я, прізвище у родовому відмінку (без уживання терміну) 
- правильно підписує свій зошит; - складати й записувати речення, різні за метою висловлювання й інтонацією, речення з однорідними членами- складає й записує речення, різні за метою висловлювання, речення з однорідними членами; - складати й записувати під керівництвом учителя тексти різних типів (6-7речень) за малюнком, опорними словами, планом, спостереженнями тощо- складає і записує тексти різних типів за малюнком, опорними словами, планом тощо; - складати й записувати переказ (на дошці і в зошитах)- складає й записує переказ; - писати оголошення, привітання, записку, лист (колективно і самостійно)- уміє написати оголошення, привітання, записку, лист, СМС-ку товаришеві (подрузі), татові, мамі; - удосконалювати записаний текст, замінювати слова, що повторюються, синонімами, займенниками тощо;- удосконалює власний текст; - списувати слова, речення, тексти з дошки, підручника; писати з голосу (словникові, вибіркові текстові диктанти, а також зорові, зорово-слухові диктанти). списує без помилок; пише різні види диктантів, дотримуючись правил правопису. ІІ. Відомості з мови й правопису
6Повторення, закріплення знань та умінь з мови й правопису, засвоєних у 3 класі:
Учень (учениця): норми української літературної вимови; вживання букв і, и, е, є, ї, ґ; вживання м'якого знака; вживання апострофа; вживання на письмі ь, у тому числі й перед о, після ц (у кінці слів) і відсутність ь після губних шиплячих;
- вживання м'якого знака у суфіксах -ськ-, -цьк-;
вживання на письмі апострофа;
позначення на письмі подовжених м'яких приголосних двома буквами; правопис слів типу клас, група, сонце, серце; спрощення в групах приголосних; написання ненаголошених е, и в корені слова.знає норми української літературної вимови; вживає під час письма букви українського алфавіту; вживає м'який знак для позначення м'якості звука [ц´], не вживає після букв б, п, в, м, ф, р та ж, ч, ш у кінці слів;
- правильно вимовляє і пише слова з суфіксами -ськ-, -цьк-; вживає апостроф на позначення звука [й] (після твердих приголосних) у корені й після префіксів; правильно позначає на письмі м'які подовжені звуки; правильно пише слова, у яких в українській мові букви не подвоюються типу (клас, каса); та слова із спрощеними приголосними сонце, серце; правильно пише слова з ненаголошеними е, и. 61. Текст
Актуалізація і розширення знань про текст та його структуру.Учень (учениця): - знає що таке текст, які бувають його типи; Визначення теми та основної думки тексту. Заголовок. Спостереження за вживанням слів це, той, він (вона, воно), там, тоді для зв'язку між реченнями тексту.визначає тему й основну думку тексту; добирає заголовок; Поділ тексту на логічно завершені частини. Абзац. План тексту.- знаходить слова, що служать засобами зв'язку між реченнями тексту; Типи текстів (розповідь, опис, текст-міркування). Особливості їх будови. Переказування текстів різних типів (усно). Колективне складання і запис текстів міркувань на правописні теми, про характер і вчинки героя прочитаного твору тощо.розрізняє типи текстів; переказує (усно) різні тексти;
колективно складає і записує текси-міркування; Розвиток умінь складати тексти (усно й на письмі) різних типів за опорними словами, словами й малюнком, малюнком і планом, даним початком і малюнком тощо.- будує тексти різних типів. 82. Речення
Речення і словосполучення. Головне і залежне слово в словосполученні.розрізняє словосполучення і речення;
ставить питання від головного до залежного слова в словосполученні; аналізує словосполучення в реченні (встановлює зв'язок слів у реченні);Головні (підмет і присудок) та другорядні члени речення. Їх зв'язок із підметом чи присудком. Поширення речень другорядними членами. - визначає головні і другорядні члени речення; установлює зв'язок між ними;
- поширює речення другорядними членами;Розвиток умінь складати речення за схемами, малюнками, доповнювати речення за питаннями, визначати головні члени речення, встановлювати за допомогою питань зв'язок між словами в реченні.складає речення, поширює їх; встановлює зв'язок між словами в реченні; Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Звертання в спонукальних реченнях. Кома при звертанні. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень залежно від інтонації.
Використання різних видів речень з комунікативною метою. Речення-репліки, їх уживання в діалогах.правильно інтонує речення - різні за метою висловлювання й інтонацією та ставить потрібні розділові знаки; правильно записує спонукальні речення;
вживає речення різних видів, щоб повідомити, запитати, спонукати до дії;
спостерігає за реченнями-репліками в діалозі, вживає репліки під час побудови діалогу;Використання найпростіших народних висловів, фразеологізмів (без уживання терміна) при побудові речень. Формування умінь доречно вживати їх у власному мовленні.- будує речення, вживаючи найпростіші фразеологізми (накивати п'ятами, теревені правити тощо); Речення з однорідними членами, з сполучниками і, а, але, та в значенні але та без них. Розділові знаки в таких реченнях. Однорідні головні й другорядні члени речення. Спостереження за вживанням однорідних членів речення в текстах. Поширення речень однорідними членами. Поєднання однорідних членів речення за допомогою інтонації та сполучників (без уживання терміна) і, та, але, а. Кома перед а, але, та в значенні але.
Розвиток умінь будувати речення з однорідними членами, вживати їх, розповідаючи про побачене, почуте, правильно інтонувати їх.
Складне речення (без уживання терміна). Конструювання складних речень (з двох простих) за зразком, графічною схемою тощо. Сполучники і, що, щоб, бо (практично). Кома перед сполучниками.поширює речення однорідними членами; складає речення з однорідними членами із сполучниками та без них; правильно інтонує речення з однорідними членами; вживає кому перед сполучниками і (якщо він повторюється), а, але, та (в значення але);
- вживає речення з однорідними членами у власних текстах тощо; - складає складне речення (з двох простих) за зразком, графічною схемою тощо зі сполучниками і, що, щоб, бо. Ставить кому перед сполучниками. 3. Слово. Лексичне та лексико-граматичне значення слова
Учень (учениця):Повторення й активізація знань про лексичне значення слова - синоніми, антоніми, багатозначні слова, слова з переносним значенням. Розвиток умінь використовувати найбільш влучні з них при побудові речень, власних висловлювань, при редагуванні (виправленні) текстів.- добирає синоніми, антоніми; розрізняє слова з одним значенням і багатозначні; знаходить у текстах слова з переносним значенням; використовує синоніми і багатозначні слова при побудові речень; Розширення уявлень про походження найбільш уживаних слів (мотивоване значення, етимологію).- здогадується про походження слів з мотивованим значенням і пояснює його; Уміння користуватися навчальними словниками: синонімів і антонімів, тлумачним, перекладним.- користується тлумачним та перекладним словником для з'ясування значення слова; словником синонімів - для добору синонімічного ряду. 2Слово - частина мови. Іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівник. Уміння їх розрізняти. Засвоєння термінів, уміння їх вживати під час усних відповідей.
Збагачення мовлення учнів словами - різними частинами мови.Учень(учениця): - знає терміни на позначення частин мови; користується термінологією під час відповіді на запитання вчителя; розрізняє слова - різні частини мови; добирає слова - назви предметів, ознак, дій; 18Іменник. Розширення уявлень про предметність на прикладах іменників, що означають опредмечені дії, стан, якість (радість, сум, сміливість, сміх, блакить). Іменники-синоніми й іменники-антоніми. Творення спільнокореневих іменників за допомогою суфіксів і префіксів, суфіксів пестливості та згрубілості. Спостереження за багатозначністю окремих іменників, вживання іменників у прямому й переносному значеннях, формування умінь вибирати з ряду іменників-синонімів слова, які найбільше відповідають змісту висловлювань.знаходить в реченні та самостійно добирає іменники; розуміє значення предметності іменників, назв опредмечених ознак і дій; добирає іменники синоніми й антоніми; утворює ряди спільнокореневих іменників за допомогою суфіксів і префіксів, пояснює значення утворених слів; розрізняє іменники з одним значенням і багатозначні; вживає іменники в прямому і переносному значенні; Рід і число іменників. Спостереження за розбіжністю роду й числа деяких іменників у російській і українській мовах. Розвиток умінь правильно вживати такі іменники в мовленні.визначає рід і число іменників; знає іменники, рід яких не збігається у російській та українській мовах;
уживає іменники у належному їм роді і числі (кір, листя); Змінювання іменників за числами і відмінковими питаннями. Засвоєння назв відмінків і питань до них. Число іменників. Засвоєння іменників, які в українській мові вживаються тільки в однині (чорнило, листя, колосся, гілля ) та множині (двері, штани).знає назви відмінків і відмінкові питання; змінює іменники за числами;
знає іменники, що вживаються лише в однині або множині; Відмінювання іменників чоловічого і жіночого роду на -а, -я в однині (спостереження за таблицею).- спостерігає за таблицею за змінюванням відмінкових форм іменників чоловічого і жіночого роду, робить висновки щодо спільного і відмінностей у граматичних формах; Засвоєння закінчень іменників ужитих:у родовому відмінку: -и, -і (вимова приголосних звуків [г], [к], [х] та [ж], [ч], [ш] перед -и, -і. Уживання прийменників з, із, до, без, від під час побудови словосполучень (з парти, без книжки)знає закінчення родового правильно вимовляє приголосні перед закінченням -і, -и (синиці, руки) у родовому відмінку; правильно вживає закінчення і використовує потрібні прийменники з іменниками в родовому відмінку під час побудови словосполучень; у давальному та місцевому відмінках. Чергування приголосних звуків [г], [к], [х] із [з´], [ц´], [с´] перед -і: нога - на нозі, рука - в руці; уживання прийменників при, у (в), на з місцевим відмінком при побудові словосполучень- змінює приголосні основи [г, к, х] на [з´, ц´, с´] перед -і при вживанні іменників з основою на г, к, х у давальному і місцевому відмінках; - вживає прийменники з місцевим відмінком при побудові словосполучень (сидіти на березі, стояти при дорозі);- в орудному відмінку (-ою, -ею, -єю). Уживання прийменників з, за, над, під при побудові словосполучень.- знає і вживає закінчення -ою, -ею, -єю при побудові словосполучень з іменниками в орудному відмінку з прийменниками і без них (розмовляю з сестрою, пишатися мамою); Відмінювання іменників чоловічого роду без закінчень та середнього із закінченням -е, -о, -я (спостереження за таблицею).- спостерігає за таблицею за відмінюванням іменників чоловічого і середнього роду, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях; Засвоєння закінчень іменників, які не збігаються в російській і українській мовах, ужитих у:- давальному й місцевому відмінках (увага до паралельних форм -ові, -еві, -еві, -у, -ю) закінчень -і, -ї (у лісі, в селі, у гаї і в гаю, але: у саду) чергування приголосних [г], [к], [х] із [з'], [ц'], [с'] (стоїть у кожусі, порошинка в оці)правильно вимовляє і вживає паралельні закінчення -у, -ю // -ові, -еві, -єві при побудові словосполучень і речень з іменниками в давальному і місцевому відмінках; вживає закінчення -і, -ї в іменниках у давальному і місцевому відмінках; змінює приголосні основи [г], [к], [х] на [з'], [ц'], [с'] при вживанні іменників у цих відмінках; в орудному відмінку (увага до випадків розбіжності закінчень в російській й українській мовах: плечом - плечем, мячом - м'ячем); подовження вимови м'яких приголосних перед закінчення -ям в іменниках середнього роду на -я: знанням, вугіллям, життям увага до розбіжностей в роді таких іменників у російській і українській мовах.вживає закінчення -ем після ж, ч, ш та -ям в іменниках середнього роду на -я при побудові словосполучень та речень; правильно вимовляє і пише такі іменники у формі орудного відмінка; - знає про розбіжності в роді іменників середнього роду на -я у російській і українській мовах;Відмінювання іменників жіночого роду з нульовим закінченням та іменника мати (спостереження за таблицею).- спостерігає за таблицею за відмінюванням іменників жіночого роду та іменника мати, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях; Засвоєння закінчень іменників, ужитих у:
- називному відмінку. Відсутність ь після букв ж, ч, ш)- правильно вимовляє і пише такі іменники, вжиті у початковій формі (степ, піч, ніч); - родовому, давальному і місцевому відмінках (увага до чергування голосних звуків [і] - [о], [і] - [е] у цих відмінках)- вживає такі іменники у родовому, давальному і місцевому відмінках, змінюючи голосні [і] - [о], [і] - [е]: ніч - ночі, піч - у печі при побудові словосполучень, речень; - орудному відмінку (увага до явища подовження м'яких приголосних перед закінченням -ю: осі[н':]у, сі[л':]у, позначення цього явища на письмі двома буквами (осінню, сіллю). Апостроф після твердих приголосних основи перед закінченням -ю (любов'ю, кров'ю). Засвоєння вимови і правопису іменників із збігом кінцевих приголосних (радість - радістю).правильно вимовляє приголосні основи перед закінченням -ю в орудному відмінку і позначає їх на письмі, будує словосполучення, вживаючи іменники у формі орудного відмінка; вживає апостроф після губних в, ф та р (верф'ю, матір'ю) перед -ю;
правильно вимовляє і пише іменники зі збігом приголосних перед -ю;Змінювання, вимова та правопис іменника мати у всіх відмінках, в тому числі й орудному при побудові словосполучень: розмовляю з матір'ю родовому: йду до матері).- правильно змінює іменник мати; будуючи словосполучення і речення; Спостереження (за таблицею) за відмінюванням іменників - назв маленьких істот та іменника ім'я. Увага до суфіксів -ат-, -ят-, -ен-.- спостерігає за таблицею відмінювання іменників, робить висновки; Уміння вимовляти й уживати на письмі такі іменники у формі родового, давального та місцевого відмінків. - правильно вимовляє й пише іменники - назви маленьких істот у різних відмінкових формах при побудові словосполучень, речень; Відмінювання іменників у множині (спостереження за таблицею).- спостерігає за відмінюванням іменників у множині, робить висновки щодо спільного і відмінностей у закінченнях; Формування умінь вимовляти відмінкові закінчення та правильно вживати їх в усному мовленні й на письмі у формі:- правильно вимовляє і вживає іменники у множині при побудові словосполучень і речень, зокрема: - називного відмінка (вимова приголосних звуків [г],[к], [х] та [ж], [ч], [ш] перед -и, -і)- твердо вимовляє приголосні основи [г], [к], [х] перед -и та пом'якшено приголосні [ж], [ч], [ш] перед -і в називному відмінку- родового відмінка (закінчення -ів, -їв: звірів, країв відсутність закінчень в іменниках середнього роду на -я: знання - знань, завдання - завдань)вживає закінчення -ів, -їв у родовому відмінку множини; не вживає закінчення в іменниках середнього роду з подовженим м'яким приголосним основи перед -я; - місцевого відмінка (закінчення -ах в іменниках, ужитих з прийменником по: по дорогах).- вживає закінчення -ах в іменниках, вжитих у місцевому відмінку з прийменником по. 10Прикметник. Активізація знань про прикметники. Значення, питання, зв'язок з іменниками, залежність роду прикметників від іменників. Родові закінчення прикметників.Учень (учениця): знає що таке прикметник, граматичні ознаки прикметників, зв'язок з іменником, родові закінчення -а, (-я) ж. р., -е, (-є) с. р.
розуміє роль прикметників в текстах; - добирає прикметники до заданих слів - назв предметів; Прикметники-синоніми і прикметники-антоніми, уживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому, розмовному, науковому (без уживання термінів).добирає прикметники синоніми (синонімічні ряди) та антоніми;
спостерігає за вживанням прикметників в текстах різного стилю і робить потрібні висновки; вживає прикметники у прямому й переносному значенні під час складання речень; Творення прикметників від прикметників та іменників за допомогою суфіксів. Спостереження за відтінками значення прикметників (старий - старенький - старезний). Творення найуживаніших якісних прикметників вищого й найвищого ступенів (практично, без уживання термінів).утворює прикметники від іменників та прикметників за допомогою суфіксів, пояснює, як змінилося значення утворених слів; утворює прикметники вищого і найвищого ступенів (великий - більший - найбільший); Відмінювання прикметників чоловічого і середнього року в однині (спостереження за таблицею), засвоєння відмінкових питань. Формування умінь вимовляти й правильно вживати в усному мовленні та на письмі відмінкові закінчення прикметників чоловічого і середнього роду, вжитих у формі:знає відмінкові питання, які ставляться до прикметників від іменників, ознаки яких вони показують; спостерігає за відмінюванням прикметників за таблицею, робить висновки про збіг й відмінності у закінченнях; - родового відмінка (увага до вимови та вживання ь для позначення м'якості приголосного перед закінченням -ого, вживання прийменника до з родовим відмінком при побудові словосполучень)правильно вимовляє та пише прикметники чоловічого і середнього роду у формі родового відмінка при побудові словосполучень, речень; вживає прийменник до з родовим відмінком (до синього озера); давального і місцевого (в однині).- вживає закінчення прикметників у давальному і місцевому відмінках при побудові словосполучень: у теплому пальті, у новóму кожушку; Відмінювання прикметників жіночого роду в однині (спостереження за таблицею), засвоєння відмінкових питань. Вимова й уживання закінчень прикметників жіночого роду в родовому, давальному й орудному відмінках: -ої, -ій, -ою. Вживання м'якого знака для позначення м'якості приголосного основи перед закінченням -ої, -ою: синьої, з синьою.спостерігає за таблицею відмінювання прикметників жіночого роду і робить висновки щодо спільного й відмінностей у закінченнях; знає відмінкові питання, які ставляться від іменників жіночого роду до прикметників; правильно вимовляє та вживає закінчення прикметників жіночого роду у формі родового, давального і місцевого відмінків; уживає ь після м'яких приголосних перед закінченням -ої, -ою. Відмінювання прикметників у множині (спостереження за таблицею), засвоєння відмінкових питань.спостерігає за таблицею відмінювання прикметників у множині та робить висновки про спільне й відмінності; знає відмінкові питання, які ставляться до прикметників від іменників, вжитих у множині; Правильна вимова та вживання в усному мовленні й на письмі закінчень прикметників у називному та знахідному відмінках множини (далекі дороги, сині ріки).- правильно вимовляє та вживає закінчення -і у прикметниках, вжитих у називному і знахідному відмінках в усному мовленні та на письмі; Утворення сполучень іменників з прикметниками, вжитими у різних відмінках (синя річка, синьою річкою). Побудова речень з однорідними членами - прикметниками. Розвиток умінь вдало і точно вживати прикметники, будуючи власне висловлювання (текст-опис, розповідь з елементами опису тощо).утворює сполучення прикметник + іменник у різних відмінкових формах;
будує речення з однорідними членами - прикметниками; будує тексти-описи, вживаючи різні відмінкові форми прикметників у однині й множині. 3Займенник (практично). Займенники особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони), присвійні (мій, моя, моє; твій, твоя, твоє тощо) та вказівні (той, та, те, цей, ця, це). Спостереження за роллю займенників у тексті.Учень (учениця): розрізняє особові, присвійні, вказівні займенники та правильно вживає їх; усвідомлює роль займенників і використовує їх у текстах; Займенники 1-, 2-, 3-ї особи. Спостереження за змінюванням особових займенників за відмінками (за таблицею). Вживання відмінкових форм займенників мене, тебе, його, йому, їй при побудові словосполучень. Вимова і написання займенників мого, (у) моєму, моїй; твого, твоєму, твоїй; цього, у цьому, цієї. Вправи на вживання зазначених займенників у мовленні. Окреме написання займенників і прийменників (активізація знань, засвоєних у 3 класі).спостерігає за відмінюванням особових займенників, робить висновки; змінює форми особових займенників за відмінковими питаннями; вживає займенники у різних відмінкових формах при побудові словосполучень, речень; правильно вимовляє та вживає на письмі форму родового відмінка вказівних займенників; відрізняє займенники від прийменників;Використання займенників для уникнення невиправданого повторення слів під час побудови текстів.- вживає займенники при удосконаленні (редагуванні) тексту (замінює займенниками іменники та прикметники, що повторюються). 9Дієслово. Активізація знань учнів про дієслово (питання, значення, роль у реченні, зв'язок з іменниками, правопис не з дієсловами). Розширення уявлень про лексичне значення дієслів (без уживання терміна): дієслова мовлення, мислення, руху, стану людини (семантичні групи) тощо.Учень (учениця): знає, що таке дієслово та його граматичні ознаки; роль дієслова в реченні; - класифікує дієслова за значенням (дієслова мовлення, руху, стану тощо); Дієсловами-синонімами і дієсловами-антонімами, багатозначність окремих дієслів, уживання дієслів у переносному значенні.добирає дієслова-синоніми й антоніми; розуміє багатозначність окремих дієслів, вжитих у словосполученнях, реченнях, текстах; розрізняє пряме і переносне значення дієслів; Творення дієслів за допомогою префіксів. Утворення словосполучень з однокореневими та синонімічними дієсловами різних семантичних груп, введення їх у речення, побудова речень з однорідними членами-присудками.утворює однокореневі дієслова за допомогою префіксів, пояснює значення таких дієслів; будує словосполучення і речення з дієсловами різних семантичних груп, речень з однорідними присудками; Спостереження за роллю дієслів у текстах-розповідях та текстах-описах. Розвиток умінь вибрати із синонімічного ряду дієслів те, яке найбільш відповідає змісту висловлювання, умінь уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням мовлення, мислення, руху при побудові тексту.спостерігає й пояснює роль дієслів у текстах-розповідях, описах, будує тексти-описи явищ природи з використанням дієслів; вибирає з синонімічного ряду найбільш влучне дієслово при складанні речень, текстів; Часи дієслів. Активізація знань, засвоєння українських термінів. Змінювання дієслів за часами. Суфікс -в- у дієсловах чоловічого роду минулого часу. Переконструювання тексту за допомогою заміни однієї часової форми дієслова на іншу.засвоїв терміни на позначення часу; розрізняє часи дієслів за допомогою запитань; змінює час дієслів; вживає суфікс -в- у дієсловах чоловічого роду; переконструйовує текст за допомогою зміни часової форми; Неозначена форма дієслова. Спостереження за вживанням дієслів у неозначеній формі в приказках і прислів'ях, порадах, інструкціях. Переконструювання тексту за допомогою заміни неозначеної форми дієслова на часову і навпаки.знає, що таке неозначена форма дієслова, де вона найчастіше вживається і яке значення передається з допомогою цієї форми; переконструйовує текст за допомогою заміни неозначеної форми дієслова на часову і навпаки;Змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами й числами (спостереження за таблицею). Увага до чергування приголосних у деяких дієсловах, вжитих у І ос. однини (бігти - біжу, берегти - бережу, казати - кажу, ходити - ходжу, сидіти - сиджу, їздити - їжджу тощо). - спостерігає за таблицею змінювання дієслів і робить висновки; - дотримується чергування приголосних під час зміни часових форм дієслів;
- змінює дієслова теперішнього і майбутнього часу за особами;Поділ дієслів на дієвідміни - І та ІІ (активізація знань, засвоєння термінів).- знає терміни;
- ділить дієслова за дієвідмінами;Засвоєння вимови і правопису дієслівних форм на -шся (2-а особа однини).- правильно вимовляє та пише дієслова на -шся, -ться; Вимова і правопис дієслівних форм на -ть, -ться (3-я особа). Спостереження за значенням дієслів на -ся в тексті.Побудова словосполучень і речень з дієсловами в різних особових формах теперішнього і майбутнього часу. Переконструювання та переказ тексту із заміною однієї особи на іншу. Добір особової форми дієслова залежно від змісту тексту.будує словосполучення і речення з дієсловами в різних особових формах теперішнього і майбутнього часу; переконструйовує та переказує тексту із заміною однієї особи на іншу; Прислівник (практичне вживання протягом року) увага до вимови й правопису найуживаніших з них: вчора, вранці, вдень, увечері, справа зліва зверху внизу скрізь.- вживає в усному мовленні та правильно пише найуживаніші прислівники; Числівник (практичне засвоєння протягом року кількісних і порядкових числівників від 1 до 20).- вживає в усному мовленні та на письмі числівники від 1 до 20. 2Повторення вивченого
Соціокультурна лінія
Закріплення і розширення знань, здобутих у 1-3 класах. Назва держави, в якій живуть діти, її столиці. Державні символи. Українська мова як державна. Київ - столиця України. Навчальні заклади (Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Києво-Могилянська академія). Собори - Михайлівський, Андріївська церква, Києво-Печерська лавра.
Грошова одиниця в Україні. Зображення на грошових купюрах видатних історичних осіб України, письменників.
Т. Г. Шевченко, Іван Франко, Леся Українка - видатні українські письменники. Цікаві біографічні факти. Учень (учениця):
знає і розповідає про Україну як багатонаціональну державу, державну мову, державні символи, знає напам'ять Гімн, Київ - столиця України, найбільші навчальні заклади, духовні пам'ятки (собори); знає грошову одиницю в Україні, називає окремих історичних осіб і письменників;
знає імена українських письменників класиків та окремі біографічні факти, а також їхні твори, які вивчалися;Народна культура українців: Предмети побуту й одягу (національно маркована лексика): кептар, жупан, очіпок, вишиванка, хата, лавка, рядно, глечик, горщик, діжа, макітра, миска, ополоник тощо. Українські обереги: вишиті рушники, віночок зі стрічками. Рослинна символіка: верба, калина, мальви, чорнобривці. Українські народні й релігійні свята та звичаї їх зустрічати: Різдво (страви), свято Василя, водіння кози, колядки, щедрівки, Великдень, паска, писанки, писанкарство, закликання весни, веснянки, весняні дитячі ігри.
Етикетні норми й словесні формули. Найпоширеніші народні вислови (фразеологізми) прислів'я, приказки.знає українські предмети побуту й одягу (національно марковані) слова і розповідає про їх призначення;
знає українські обереги, рослинну символіку, може розповісти про них;
знає назви народних і релігійних свят і може розповісти про них;
знає, як закликають весну в Україні, веснянки, весняні дитячі ігри;
- доречно вживає в мовленні етикетну лексику, найпоширеніші народні вислови, словесні формули;
- встановлює соціальні контакти з однолітками дорослими у різних життєвих ситуаціях (в школі і вдома, на вулиці, в магазині, у транспорті тощо;
Автор - Хорошковська О. Н.,д. п. н., професор
Додаток 1
Список найуживаніших мовленнєвих формул, які засвоюються в процесі навчання у 1-4 класах:
1) привітання: привіт! Вітаю тебе! (до однолітків); доброго дня (ранку, вечора); доброго здоров'я (до старших);
2) прощання: до побачення. Всього доброго! Хай щастить! До зустрічі. Пока! Добраніч;
3) подяки: дякую; дуже дякую ;щиро дякую; красно дякую;
4) ввічлива відповідь на запрошення: дякую, обов'язково прийду, щиро вдячний(а); красно дякую за запрошення;
5) відповідь на подяку: прошу! Не варто дякувати, пусте!;
6) пробачення: вибач(те), будь ласка; я не хотів(ла); перепрошую, даруй(те) мені;
7) відповідь на пробачення: добре, вибачаю; добре, але не роби (не говори) більше так;
8) побажання: смачного! (тобі, вам, усім) (під час обіду), бажаю успіхів; бажаю щастя; щасливої дороги; доброго здоров'я, бережи себе; хай щастить!;
9) ствердження чогось, погодження з чимось: так, звичайно; звичайно є; є; звичайно, буду (прийду); гаразд; 10) заперечення чогось: ні, не знаю; не бачив(ла); не чув (чула);
11) ввічлива відмова від чогось (якоїсь пропозиції, запрошення): на жаль, не (з)можу; шкода, але я не зможу. . .;
12) повідомлення про час дії: вчора, сьогодні, вранці, вдень, увечері, вночі, взимку, восени і т. д.; о першій (другій, третій) годині; о пів на другу (годину) і т. д.; 13) припущення: мабуть, здається, можливо;
14) впевненості - невпевненості, сумніву: звичайно. А як інакше; сумніваюся; мені здається, що . . .; хто його знає. . .; 15) здивування: невже? Хіба? Не може бути!;
16) власної точки зору: на мою думку. . .; я гадаю, що ...; 17) несподіванки: отакої! Ні сіло, ні впало! 18) радості: чудово! Прекрасно! Я дуже радий(а);
19) гніву, незадоволення, досади: як ти можеш! Як можна таке говорити! Хай тобі грець! Йди геть! Не приходь більше! Не хочу тебе бачити (чути). Та добре! Хай уже;
Додаток 2 Список слів, вимова і написання яких засвоюються
протягом навчання в 3-4 класах:
Адре́са
а́йстра
бага́тий
Батьківщи́на бджола́
бі́гти бі́льший
бліди́й
боротьба́
брова́ важли́вий
вве́чері вели́кий
вго́ру
вде́нь ведмі́дь
ве́чір
взи́мку взува́тися вікно́ Вітчи́зна
влі́во влі́тку
вовк вого́нь воло́сся
восени́ вра́нці вугі́лля ву́дити ву́дка вузьки́й ву́лиця ву́са ву́хо гаря́чий глибина́ глибо́кий гли́боко
гли́бший го́лка горі́х го́стрий гра́тися гримі́ти грім де́рево (мн. дере́ва) джміль дзвіно́к Дніпро́ до поба́чення доло́ня
допомага́ти дощ дру́зі дя́кую (тобі́, вам) жа́йворонок жо́втень жо́втий за́єць залі́зний здра́стуйте знайо́мий зозу́ля і́грашка
і́ній
йод йти (іти) карто́пля
квасо́ля
Ки́їв (з Ки́єва, до Ки́єва) кише́ня
коло́сся кра́щий крини́ця кропивá кукуру́дза кущ
ли́стя
лля́ти
м'яки́й
ма́йже ма́йстер
ме́нше
мете́лик
мо́рква
навесні́
неді́ля нести́ но́жиці
обли́ччя
о́вочі
огіро́к
одяга́тися
письме́нник пізні́ше піти́ пло́ща по́друга прийти́ прі́звище проїзни́й пшени́ця ра́йдуга рані́ше риба́лка рі́дкісний робо́та Росі́я
свя́то слу́хати соло́дкий
соло́дший
субо́та сусі́д сусі́дній сього́дні танцюва́ти ти́ждень ти́хше
това́риш топо́ля триво́га Украї́на у́сний фарту́х хоро́брий цибу́ля часни́к черво́ний череви́ки чолові́к чо́рний ши́ти (ши́ю)
ши́я ща́стя щока́ я́блуко я́блуня.
Автор:
Хорошковська О.Н., завідувач лабораторії навчання української словесності у школах національних меншин України і діаспори Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
українською мовою
2-4 класи
загальноосвітніх закладів
з навчанням російською мовою
Пояснювальна записка
Курс літературного читання вивчається у 3-4 класах і є комплексним розділом навчання української мови як державної у початкових класах шкіл з російською мовою викладання, органічною складовою освітньої галузі "Мови й літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти. Основною метою курсу є формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з українською дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного курсу української літератури в основній школі. Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається в процесі засвоєння курсу "Літературне читання" у 3-4 класах. У процесі навчання читати українською мовою відбувається становлення юного читача, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні, морально-етичні уявлення й поняття, почуття громадянськості, виховується цікавість до читання українською мовою. Для досягнення мети мають реалізуватися такі завдання: - удосконалення й розвиток техніки читання українською мовою вголос і мовчки;
- розвиток умінь самостійно читати незнайомі, але доступні за формою і змістом твори українських дитячих письменників, розуміти логічний й образний зміст текстів, співпереживати, чутливо реагувати на художню красу твору;
- формування уявлень літературознавчого характеру, знання про особливості книжки, авторів українських дитячих книжок тощо;
- розвиток умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного, навички спілкування, оцінні судження, роботи в парах і групах;
- розвиток мислення, уваги, оперативної пам'яті;
- естетичне, моральне й громадянське виховання;
- виховання цікавості до української культури, знань народознавчого та країнознавчого характеру, поваги й толерантного ставлення до інших національних культур. Зміст літературного читання визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого. Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні, науково-художні, науково-пізнавальні та фольклорні твори української літератури.
Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя людей, зокрема дитини, сприяють розширенню світогляду школярів, поповненню їхніх знань, засвоєнню морально-етичних і загальнолюдських цінностей, вихованню любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей, цікавості і поваги до національних традицій українців, їхньої мови, культури, а також мови й культури інших народів України.
Художньо-естетичний принцип передбачає відбір художніх творів за критеріями їх естетичної цінності. Їх зміст розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.
Літературознавчий принцип передбачає ознайомлення дітей з елементарними літературознавчими поняттями, які засвоюються практично (на рівні уявлень). Він реалізується в процесі елементарного аналізу літературного тексту. Об'єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Упровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.
Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприймання твору, то мовленнєві уміння - закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з текстом, дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.
Програму структуровано за такими змістовими лініями: Коло читання. Формування й розвиток навички читання. Літературознавча пропедевтика. Досвід читацької діяльності (робота з дитячою книжкою, інформацією).
Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.
Робота за цими змістовими лініями здійснюється комплексно. Тобто кожен художній твір розглядається і з точки зору жанру, і з точки зору його сюжету, структури, аналізуються його персонажі, їхні характери і вчинки, художні засоби і таке інше. Разом з тим кожен твір є засобом формування читацьких умінь і навичок, розвитку мовленнєвих умінь, засвоєння морально-етичних цінностей. Коло й тематика читання. Коло читання охоплює усну народну творчість - дитячі пісні, скоромовки, ігри, прислів'я та приказки. Народні та літературні казки й легенди, ліричні й прозові твори українських письменників та деяких зарубіжних. Крім того, учні знайомляться з науково-художньою літературою, в якій пізнавальна інформація розкривається за допомогою сюжету, змалювання образів, подій, явищ. Це можуть бути вірші, оповідання про явища природи, історичні події, технічні досягнення тощо. Дитяча періодика (журнали і газети). Довідкова література (словники, довідники, енциклопедії). Тематика читання - про навчання, дружбу, товаришування дітей, взаємини в сім'ї, пригоди, випадки з життя дітей і дорослих, а також про Україну як багатонаціональну державу, видатних діячів України, письменників, українські народні звичаї і свята, світ природи та необхідність її збереження, твори морально-етичного характеру, гумористичні й пригодницькі. Формування і розвиток навички читання
Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.
Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв'язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.
Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання - вголос і мовчки. Читання вголос - це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки - читання "очима", без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам'ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос.
Уроки літературного читання є початковою ланкою літературної освіти учнів. Вони забезпечуються спеціально підібраними творами та системою запитань і завдань для роботи над текстом. Як і на уроках російського, так і на уроках українського читання, школярів навчають читати і розуміти зміст прочитаного, виявляти взаємозв'язки між характером героїв і їх вчинками, відрізняти головне від другорядного, розуміти мотиви поведінки персонажів, авторське ставлення до зображених подій і героїв тощо, а також визначати головну думку твору, формувати власне ставлення до прочитаного. Забезпечуючи один з основних принципів навчання української мови у школах з російською мовою викладання - принцип міжпредметних зв'язків, - учитель має формувати уміння застосовувати знання й уміння роботи над текстом, жанрами, художніми засобами, одержаними на уроках російського літературного читання, у процесі роботи над текстовим матеріалом творів української дитячої літератури. На уроках українського читання, як і на уроках російського, учні оволодівають двома видами читання - вголос і мовчки. Розвиток умінь читання вголос передбачає читання з належною силою голосу, плавність, правильність, читання в темпі розмовної мови. Плавність читання - це читання цілими словами, не роблячи помітних пауз після кожного з них. Правильність забезпечується дотриманням норм вимови та наголошування, відсутність повторів та перекручування слів (перестановка букв, складів). Невід'ємною складовою читання є розуміння прочитаного - окремих слів, виразів, речень і тексту в цілому. Для цього рекомендується проводити попередню словникову роботу, яка забезпечує розуміння. Як правило, слова і вирази, які необхідно пояснити, учитель записує на дошці, ставить наголоси, читає й пояснює найчастіше шляхом перекладу на російську мову, а описово - із збагаченням словникового запасу. Щоб учні запам'ятали нові слова й вирази, вони мають їх прочитати (разом з учителем) уголос 2-3 рази. Після читання певних уривків та всього тексту ставляться запитання на виявлення розуміння прочитаного. Крім плавності й правильності читання вголос, важливою якістю читання є його виразність. Як правило, перше читання тексту проводиться учителем, який дає зразок правильності й виразності. Учитель, голосом виділяючи слова, які несуть смислове навантаження, забезпечує розуміння прочитаного, його емоційне сприйняття, викликає співпереживання героєві чи героям. Формуючи уміння читати виразно, учитель, крім зразка, має ознайомити дітей з основними вимогами, які ставляться до виразного читання, зокрема володіння силою голосу, чіткістю і правильністю вимови, плавністю, читання належним темпом (не надто швидко і не повільно), дотриманням пауз на місці розділових знаків, а також підвищенням сили голосу на початку речення та його зниженням - у кінці, умінням відчувати і голосом виділяти слова, які несуть смислове навантаження. Сприятиме формуванню виразності й розмітка текстів, які робить спочатку вчитель, а потім і учні - самостійно. Особливістю читання вголос є його комунікативна спрямованість, що передбачає уміння донести зміст і почуття, закладені в тексті, до слухачів. У зв'язку з цим необхідно орієнтувати учня, щоб він читав не для вчителя, а для однокласників, аби вони почули і зрозуміли прочитане, оцінили чи зумів читач голосом передати почуття, закладені в тексті. Важливим завданням уроків читання є навчання читати мовчки. Однак формування цього уміння слід розпочинати після того, як учні оволоділи умінням читати правильно цілими словами та розуміти прочитане. Читання мовчки - це уміння читати тільки очима без внутрішнього проговорювання. Таке читання передбачає уміння читати швидко й слідкувати за ходом думки, вираженої в окремих реченнях і тексті в цілому. Це передбачає формування не лише швидкості, але й розуміння прочитаного мовчки. Формування уміння читати мовчки припадає в основному на 4 клас. З цією метою учні виконують спеціальні завдання, спрямовані на розвиток швидкості читання і розуміння прочитаного, так і завдання на швидкий перегляд речень та усього тексту, щоб зорієнтуватися в розділових знаках, знайти окремий абзац, вираз, опис героя, пейзаж тощо. Реалізація ідей особистісно зорієнтованого навчання потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів. Це зумовлює необхідність систематичного застосування диференційованих і творчих завдань, завдань на вибір, врахування під час оцінювання навчальних досягнень, зокрема швидкості та правильності читання, виразності, індивідуальних особливостей учнів. Формуючи читацьку компетентність, важливо приділяти увагу розвитку вмінь читати самостійно незнайомі їм художні твори різних жанрів, оскільки саме таке читання необхідне людині в житті. Самостійне читання передбачає його мотивацію учителем, попереднє пояснення окремих виразів, слів, а також подій, про які йтиметься в тексті тощо. При цьому рекомендується давати учням запитання за змістом, на які вони повинні будуть знайти відповіді. З цією метою доцільно практикувати попереднє самостійне читання (вдома) твору, який буде опрацьовуватись у класі. Таке читання рекомендується розпочинати з ІІ півріччя 3 класу і продовжувати в 4-му. Попереднє самостійне читання тексту учнями не виключає його виразного читання учителем та учнями в класі. Адже виразне читання вчителем не лише зразок для наслідування, але й сприяє глибшому розумінню змісту тексту, його основної думки, характеру героя, справляє великий емоційний вплив. Літературознавча пропедевтика. У процесі роботи над художніми творами учні вчаться визначати тему та основну думку художнього твору, його сюжет і композицію (без уживання термінів), розглядати факти, події, визначати персонажі та їхні характери й учинки, практично розрізняти жанри художніх творів, здійснювати структурний аналіз тексту. Роботу над літературознавчою пропедевтикою рекомендується здійснювати у взаємозв'язку з відповідною роботою на уроках російського літературного читання. Адже літературознавчі поняття є спільними, а вміння застосовувати одержані знання й уміння на іншому матеріалі є свідченням високого рівня їх сформованості, з іншої сторони - свідченням літературної компетентності молодших школярів. У визначенні теми й основної думки, а також структури художнього тексту (зачин (зав'язка), основна частина, кінцівка), учителю слід встановлювати зв'язки і з уроками української мови, оскільки відповідні уміння формуються під час вивчення розділу "Текст". Досвід читацької діяльності. Навчання читати у 3-4 класах передбачає розвиток умінь працювати з книжкою, формування культури читача. Так, учень повинен вчитися запам'ятовувати автора книжки, яку читає, знати елементи книжки, вчитися орієнтуватися на її сторінках, користуватися змістом, за малюнком на обкладинці здогадуватися й висловлювати своє міркування про зміст книжки. Учень-читач знайомиться з книжками (збірками творів) одного автора (оповідання, вірші) чи багатьох (збірки творів на певну тему). Самостійне читання українською мовою може бути утруднене, оскільки в учнів невеликий словниковий запас, багато слів і виразів можуть бути незрозумілими. Саме тому зростає важлтвість роботи з довідковою літературою (перекладні, тлумачні словники, енциклопедії), якою слід навчити учнів користуватися як на уроках, так і під час самостійного читання в позаурочний час. Для формування навички самостійного читання творів української дитячої літератури надзвичайно велике значення мають уроки позакласного читання. Такі уроки проводяться один раз на місяць. Їх методика така ж, як і російського позакласного читання. Вони можуть бути проведені не тільки в класі, але й у шкільній чи районній бібліотеці. При цьому українську дитячу літературу на певну тему чи виставку творів певного автора учитель готує разом з бібліотекарем, залучаючи до цього й кращих учнів. Урок позакласного читання може бути й у класі, проведений як підсумковий з певної теми. На такому уроці учні розповідають про самостійно прочитані оповідання чи вірші того чи іншого автора на задану тему, висловлюють свої міркування з приводу прочитаного, читають напам'ять вірші. Урок літературного читання може бути організований і як літературний ранок, наприклад: "Свято книжки", "У гостях у казки" або проведений як конкурс. Важливо, щоб учні зацікавлено ставилися до цих уроків, готувалися до них. Визначаючи тематику позакласного читання української дитячої літератури, учитель має враховувати бібліотечні ресурси, наявність казок або творів того чи іншого письменника у домашній бібліотеці й відповідно організовувати роботу з позакласного читання. Розвиток літературно-творчої діяльності. Уроки літературного читання у 3-4 класах передбачають розвиток творчої діяльності. У школах з російською мовою навчання це передусім розвиток мовленнєвих умінь і навичок, зокрема комунікативних, які включають як аудіативні уміння, так і роботу над збагаченням й активізацією словникового запасу (умінь вживати нові слова й вирази в процесі мовлення), а також розвиток умінь формулювати й висловлювати думку за змістом прочитаного, ставити запитання й відповідати на них, переказувати прочитане, інсценізувати, читати в ролях, а також створювати за допомогою вчителя власні невеликі тексти, казки, вірші. Добре, якщо їх створенню передують екскурсії в природу. Художня література має тісний зв'язок з музикою й образотворчим мистецтвом, які разом з мистецтвом слова пробуджують і збагачують емоційні відчуття учнів, вводять їх у світ прекрасного, виховують естетичні смаки. Тому вивчення ліричних творів, зокрема присвячених порам року, доцільно супроводжувати слуханням музики, розглядом картин українських художників тощо. Написання під керівництвом учителя творчих робіт з використанням вражень від різний видів мистецтв наповнює їх новим змістом. Часто творчі роботи вимагають оформлення у письмовій формі. Тому рекомендується ведення зошитів для творчих робіт на уроках літературного читання, а краще - альбомів, у які учні записують вірші, що найбільше сподобалися, образні вирази, самостійно або колективно складені вірші, загадки, казки, ілюструють такі альбоми аплікаціями або власними малюнками, розповідають про свій альбом, його зміст і оформлення. Учитель має час від часу цікавитись записами, висловлювати своє схвалення за гарне оформлення й акуратність записів, підтримувати тих, хто старається, заохочувати тих, хто ще байдужий до такої роботи, влаштовувати виставку альбомів. На розвиток творчої діяльності (написання творчих робіт) на уроках літературного читання у 3 класі доцільно відвести 6 годин, у 4-му - 8 год. протягом року. Такі уроки можуть проводитись як спарені й об'єднуватися з написанням творчих робіт на уроках мови. На першому з них іде підготовча робота, на наступному - написання (під керівництвом учителя) твору. 3 клас
(70 год. на тиждень. Резервний час - 3 год.)
Зміст навчальної діяльностіДержавні вимоги до навчальних досягнень1. Коло і тематика читанняУсна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісні, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, обрядові пісні. Казки про тварин, чарівні казки, легенди. Учень:
співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами: казка, вірш, лічилка, скоромовка, прислів'я; Поезія. Вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, акровірші, вірші-загадки, скоромовки.
Проза. Оповідання (художні, науково-художні, науково-популярні). Літературні казки. Легенди. розрізняє фольклорні і авторські твори; називає основні теми читання, прізвища, імена українських письменників; знає сюжети 2-3 фольклорних казок; напам'ять 3-4 вірші та прізвища й імена їхніх авторів; 3-4 прислів'я; усвідомлює значення книжки в житті людини;Тематика читання. Твори різних жанрів про красу природи, необхідність оберігати її, життя і навчання дітей, їх взаємини з дорослими, стосунки в родині, повагу до батьків, про Україну, любов до Батьківщини, звичаї, традиції українців, українську й інші мови, повагу до культури інших національностей, видатних людей України, а також твори, які утверджують такі моральні якості як доброта, чесність, дружба, взаємодопомога. 2. Формування і розвиток навички читанняРозвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос цілими словами. Учень:
читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами нормально за темпом;Формування і розвиток умінь вибирати та застосовувати під час читання потрібний тон, темп, гучність, слова, на які падає логічний наголос. вибирає та застосовує під час читання потрібний тон, темп, гучність, слова, на які падає логічний наголос. 3. Літературознавча пропедевтикаТема та основна думка твору
Формування умінь усвідомлювати й визначати тему твору та основну думку.Учень:
усвідомлює та визначає тему твору й основну думку;Сюжет і композиція (без уживання термінів). Пейзаж, портрет, діалоги - основні елементи сюжету. Початок (зав'язка), основна частина, кінцівка як елементи композиції твору, їх взаємозв'язки.знаходить у змісті тексту художні описи природи, зовнішності людини, інших істот; пояснює їх роль у творі; називає учасників діалогу; розуміє зміст діалогу; визначає у структурі художнього твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв'язок після аналізу тексту;Герой (персонаж) твору. Визначення головного й другорядних персонажів твору; їхні риси характеру, вчинки.самостійно визначає головного і другорядного персонажів; пояснює риси характеру, вчинки; розуміє залежність вчинків від характеру;Автор твору. Усвідомлення взаємозв'язків: автор - твори - книжки; автор - теми.
Ставлення письменника до зображуваних подій і персонажів.
Епізоди з життя письменника. пояснює, що той чи інший письменник є автором твору, розповідає, як автор ставиться до зображуваних подій і персонажів (з допомогою вчителя);
розповідає про деякі епізоди з життя письменників, з якими ознайомилися під час навчання; Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.
Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термінів, практично), з'ясовувати їх роль.знаходить у художньому тексті та вживає у своєму мовленні під час характеристики героїв твору чи опису природи яскраві, образні вислови; пояснює їх роль; Жанр. Розвиток умінь усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися. самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань. 4. Досвід читацької діяльності Усвідомлення жанрової специфіки творів - впізнавання і називання жанру творуКазки про тварин та чарівні казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії останніх: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, чудесні перетворення та ін.
Герої (персонажі) казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.Учень:
усвідомлює, називає основні ознаки казок про тварин і чарівних казок;
правильно називає героїв казок; пояснює, якими якостями вони наділені; висловлює свою оцінку поведінки, вчинків персонажів; робить висновок про добро і зло у казках; Прислів'я і приказки. Тематика прислів'їв. Формування умінь вибрати з кількох прислів'їв таке, що найточніше відображає основну думку твору.
Спостереження за використанням прислів'їв і приказок у художніх творах.розпізнає прислів'я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; вибирає з кількох прислів'їв таке, що найточніше відображає основну думку твору; Вірші. Формування знань про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика, уявні картини). Тематика віршів. Спостереження за мовою віршів. Безкінечники. Їх структурні особливості.називає основні ознаки вірша (рима, ритм, поділ на строфи - без уживання терміну); пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми віршів, які опрацьовувалися на уроках;Акровірш (акростих) як особлива форма вірша (віршованої загадки).називає основну відмінність акровіршів і віршів-безкінечників від інших;Оповідання. Структурні особливості оповідання, герої (персонажі), тематика дитячих оповідань.називає основні ознаки оповідання; пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання;Усвідомлення умовності подій у художньому творі, їх відмінність від реальних, життєвих.
Увага до особистості автора твору. має уявлення про умовність подій у художньому творі;
знає деякі відомості про окремих авторів;
Смисловий і структурний аналіз тексту Розвиток умінь знаходити і пояснювати зв'язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; визначення послідовності подій у творі й орієнтування у структурі тексту: зачин (зав'язка), основна частина, кінцівка.Учень:
знаходить і пояснює зв'язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;
визначає послідовність подій у творі;
Складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних оповідань. Користування планом для переказу прочитаного.
складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів; добирає заголовки до частин тексту;
уміє користуватися планом і малюнками для переказу прочитаного (детально і вибірково, окремих частин);Розвиток умінь запитувати й відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів; ставити запитання до тексту; вступати в діалог (4-5 реплік) на основі прочитаного.формулює запитання до тексту і дає відповіді; вступає в діалог за змістом прочитаного;
Формування уміння аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причиново-наслідкових зв'язків, визначення нового, невідомого, узагальнення тощо. Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне в прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів'ям, ілюстраціями. аналізує з допомогою вчителя тексти, називає ознаки описуваних предметів, явищ, подій, вчинки дійових осіб;
встановлює з допомогою вчителя причиново-наслідкові зв'язки, визначає головне, узагальнює, доводить свою думку; співвідносить головну думку прочитаного із заголовком, прислів'ям, ілюстраціями;Формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування.визначає в творах елементи розповіді, описи, міркування. Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту творуФормування в учнів уявлень про образні слова й вирази (епітет, порівняння, метафору), їх роль, різні форми вираження. Усталені епітети, порівняння, метафори в усній народній творчості й у творах письменників.Учень:
знаходить у тексті за допомогою вчителя і самостійно порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті;
Знаходження в тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах.знаходить у тексті слова, що мають переносне значення;
Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлювати свої враження від прочитаного, робити оцінні судження.визначає настрій, загальну тональність твору;
висловлює оцінні судження морального і етичного характеру про події, вчинки персонажів, висловлює своє ставлення до прочитаного.
5. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацієюФормування умінь самостійно знайомитись з новою книжкою, орієнтуючись на позатекстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижковій анотації, передмові і т. ін.Учень:
самостійно знайомиться з новою дитячою книжкою, орієнтуючись на зміст обкладинки, титульний аркуш, прикнижкову анотацію, передмову; прогнозує її орієнтовний зміст;Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем. самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему; Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою Інтернет-ресурсів бібліотеки (за допомогою вчителя). здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки та за допомогою Інтернет-ресурсів;Формування умінь складати найпростіше повідомлення про прочитану книжку (усно, за допомогою вчителя). складає найпростіше повідомлення про прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя); Розвиток умінь самостійно користуватись довідковою літературою (дитячими енциклопедіями, словниками тощо). усвідомлює призначення довідкової літератури; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації;Розвиток у школярів умінь самостійно читати дитячу періодику.знає і називає кілька українських дитячих журналів. 6. Розвиток літературно-творчої діяльності учнівВиховання культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, з повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т. ін.). Учень:
бере участь у колективному обговоренні змісту самостійно прочитаних книжок: уважно слухає думки, міркування однокласників; висловлює власні міркування щодо прочитаного; виявляє толерантність, повагу до однолітків під час діалогу, колективної дискусії. Колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівок до літературних казок, складання творів-мініатюр про казкових героїв; інсценування прочитаного.
Складання за допомогою вчителя казок, загадок, лічилок за аналогією, зразком і самостійно; римування.уміє самостійно й у співпраці з учнями складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценізувати;
за допомогою вчителя і самостійно (з використанням опорних слів, малюнків) складає казки, загадки, лічилки, добирає рими; бере участь в інсценізації прочитаних творів. 4 клас
(70 год. резервний час - 3 год. )Зміст навчальної діяльностіДержавні вимоги щодо навчальних досягнень
1. Коло і тематика читанняКоло читання - фольклорні, художні, науково-художні твори українських письменників-класиків та сучасних українських дитячих та окремих зарубіжних письменників. Учень:
- розрізняє фольклорні твори і твори письменників, співвідносить твір з відповідним автором;
- називає прізвища, імена українських письменників-класиків, а також тих письменників, з творами яких неодноразово зустрічались під час навчання; - називає автора і твір цього автора, тему твору;Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: прислів'я і приказки, лічилки, загадки, усмішки. Казки, легенди, народні пісні.- знає назви, сюжети 2-3 фольклорних і літературних казок;Поезія: вірші українських поетів - пейзажні й сюжетні, поеми (історичного характеру), легенди, байки. - знає напам'ять 4-5 віршів; 3-4 прислів'я, розуміє їх зміст та пояснює, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з них;Проза. Науково-художні твори. Довідкова література. Дитяча періодика (журнали, газети).- розрізняє жанри художніх творів; - усвідомлює, що читання є важливим джерелом знань, задоволення пізнавальних інтересів, цікавого дозвілля; - знає і з повагою ставиться до видатних історичних і культурних діячів, традицій українського народу.Тематика читання - твори різних жанрів про красу природи і необхідність її збереження, життя дітей і дорослих, Україну, українську мову, звичаї і традиції українців, сторінки історії, видатних людей України, в тому числі письменників, а також твори, в яких утверджуються такі моральні якості як любов до рідної землі, взаємодопомога, чесність, дружба, толерантне ставлення до інших мов, інших культур. 2. Формування і розвиток навички читанняУдосконалення навичок свідомого, правильного, виразного читання вголос з дотриманням основних норм літературної вимови та необхідного темпу.
Створення під керівництвом учителя і самостійно партитури читання. Правильне використання під час читання інтонаційних засобів виразності.
Удосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою текстів.Учень:
володіє навичкою читання вголос; сприймає, розуміє (під час читання, слухання) зміст творів (текстів) різних жанрів, виділяє в них суттєву інформацію; самостійно готується до виразного читання; добирає та правильно застосовує під час читання, декламації, інсценізації різножанрових творів мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності; передає з їх допомогою своє та авторське ставлення до змісту твору;
усвідомлено і достатньо вільно читає мовчки (у темпі, не нижчому 110 сл./хв.). 3. Літературознавча пропедевтикаТема та основна думка твору. Розвиток умінь усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору; розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів. Учень:
усвідомлює та визначає тему і основну думку твору; розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків, персонажівСюжет і композиція (без уживання термінів).
Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв'язки. самостійно визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); пояснює, хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце і час подій, як вони пов'язані між собою;Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, стосунки між ними. Мотиви вчинків персонажів. Характеристику персонажів, ставлення до героїв твору, обґрунтування своїх думок.самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору; дає характеристику персонажам, пояснює, обґрунтовує їхні вчинки та їх мотиви; висловлює до них власне ставлення;Автор твору. Усвідомлення взаємозв'язків: письменники - теми; письменник - жанр. Найбільш цікаві факти біографії письменника. називає основні теми та жанри творчості письменників, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання; розповідає про цікаві факти біографії письменників;Мова художнього твору. Усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі. пояснює, які яскраві, влучні слова і вислови вжив автор, щоб краще розкрити картини природи, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки;Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися, обґрунтовувати свою думку. розрізняє та визначає елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання; наводить приклади. 4. Досвід читацької діяльності Усвідомлення жанрової специфіки творів Народні героїко-фантастичні казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Відмінність казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних).
Літературна казка. Зв'язок літературної казки з фольклорною.Учень:
називає місце події у казках, героїв, пояснює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмінність казок про тварин від героїко-фантастичних (на конкретних прикладах); розрізняє фольклорну та літературну казку; пояснює спільне та відмінне у цих казках;Легенда як твір-переказ, оповитий казковістю, фантастикою, про якісь події, факти, людей. Герої легенд, їхні риси особистості. Відмінність легенди від казки.розрізняє легенди; пояснює відмінність від казки; називає героїв легенд, їхні риси особистості;Поезія. Поетичні твори. Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів і їх тематику.
Емоційна тональність вірша. називає ознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів; розрізняє вірші за емоційною тональністю; пояснює, які почуття передає поет у ліричному вірші (на конкретному прикладі);Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичні, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок. Удосконалення умінь школярів орієнтуватися в структурі художнього оповідання.
Ставлення письменника до зображених подій, героїв твору.
Персонажі, їхні вчинки, мотиви. має уявлення про жанрові особливості; правильно називає героїв байок;
визначає структуру оповідання; визначає ставлення письменника до зображених подій, героїв твору, виражає власне ставлення;
визначає тему, усвідомлює сюжет, розуміє вчинки, події, визначає основну думку, смислові частини, встановлює між ними зв'язки;Науково-художні оповідання. Художні і пізнавальні особливості науково-художніх творів. Порівняння художнього і науково-художнього твору. Художня сюжетна лінія, характеристика героїв твору. Пізнавальна наукова інформація. розрізняє художні і науково-художні оповідання, основні теми оповідань, які опрацьовувалися під час навчання; виокремлює (за допомогою вчителя) науково-пізнавальний матеріал, переказує зміст; розрізняє твори (за наявністю чи відсутністю наукової інформації);Історичні оповідання для дітей.
знає історичні оповідання для дітей, пояснює, що в таких творах йдеться про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно;Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій і т. ін.
- розуміє гумор;
- спостерігає за авторським вибором слова для змалювання героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах, усвідомлює, що гумор не ображає людину, а почуття гумору є позитивною якістю особистості
Смисловий і структурний аналіз текстуСприймання художнього образу твору, у художніх і науково-художніх текстах, розуміння смислових зв'язків, істотних ознак, понять, висновків.
З'ясування значення слів і висловів у тексті. Знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів з метою їх характеристики й підготовки до виразного читання; з'ясування ролі пейзажу для розуміння художніх образів.
Спостереженню за будовою тексту, визначення у творах різних жанрів їх структурних елементів. Складання плану оповідання, казки, статті. Розповідь, переказ за планом. Учень:
розуміє текст, свідомо і достатньо повно відтворює зміст прочитаного; визначає основний смисл твору і розповіді;
вміє знаходити і пояснювати істотні ознаки певних подій, явищ; характеризувати дійових осіб; встановлювати смислові зв'язки між частинами тексту;
формулює запитання до тексту; будує діалог; аналізує й порівнює тексти різних жанрів; виділяє основне у творі і характеристиці персонажів; встановлює причиново-наслідкові зв'язки (з допомогою вчителя);
колективно складає план оповідання, казки, статті; використовує їх для розповіді, різних видів переказу. Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту творуЗасоби створення художніх образів: художня виразність мови, з'ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості й у творчості поетів і прозаїків.
Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного (завдання на виявлення і оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень, виявлення авторської позиції щодо зображеного). Учень:
знаходить в тексті засоби художньої виразності - епітет, метафору (без уживання терміну), порівняння;
з'ясовує з допомогою вчителя їх роль у тексті, створенні художніх образів, описів, розуміє їх роль у тексті;
висловлює емоційно-оцінні судження;
виявляє ставлення автора і власне до зображеного. 5. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацієюУдосконалення умінь самостійно знайомитись з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на позатекстову інформацію. Розвиток умінь самостійно складати коротке повідомлення про зміст прочитаного, висловлювати власне ставлення до нього.
Учень:
самостійно визначає орієнтовний зміст книжки, за типом видання, напр., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок і т. ін., за ілюстративним та довідково-інформаційним апаратом;
складає коротке повідомлення про зміст книжки (усно), висловлює власне ставлення до прочитаного;Розвиток умінь користуватися довідковою літературою. Формування цікавості до дитячих журналів, газет, що друкуються українською мовою. Удосконалення умінь самостійно орієнтуватися у світі дитячих книжок здійснювати пошук потрібної книжки, користуючись Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки. самостійно користується словниками, енциклопедією, щоб з'ясувати окремі слова, факти, події;
знає назви 1-2 дитячих журналів, розповідає про цікавий матеріал, у тому чи іншому номері журналу;
самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також з власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, Інтернет-ресурсами;Формування умінь брати участь в обговоренні змісту прочитаного: враховувати думки й міркування однокласників, співвідносити їх, доповнювати власними; дотримуватись норм культури спілкування і т. ін.бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного, уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді; дотримується норм культури спілкування під час дискусії; висловлює власні оцінні судження щодо прочитаного. 6. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаногоУдосконалення культури спілкування (уміння вислухати думку іншого, з повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т. ін.). Читання за ролями, інсценізація, читання віршів напам'ять.
Переказування прочитаного із доповненнями, висловленням власної думки. Словесне малювання за уявою (персонажів, місця дії тощо). Складання казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лічилок, загадок тощо. Складання творчих робіт за змістом прочитаних текстів, картин. Учень:
читає за ролями, бере участь в інсценізації, читає напам'ять;
переказує прочитане;
виконує творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту);
користується прийомами казок, складає (колективно) загадки, лічилки, римовані рядки;
використовує художні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах);
складає творчі . Автори:
Хорошковська О.Н., завідувач лабораторії навчання української словесності у школах національних меншин України і діаспори Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;
Савченко О.Я. - керівник творчого колективу, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Русский язык
1-4 классы
общеобразовательных учебных заведений
с русским языком обучения
Пояснительная записка
Начальный курс русского языка представляет собой важнейший компонент школьной программы, поскольку русский язык в школе с русским языком обучения является не только объектом изучения, отдельным учебным предметом, но и средством обучения другим школьным дисциплинам, так как овладевая умением учиться, школьники изучают родной язык - ключ к познанию, образованности, развитию интеллекта.
Цели, задачи и содержание курса русского языка в начальной школе определяются отраслью "Языки и литературы" Государственного стандарта начального общего образования (2011г.).
Основная цель курса - заложить основы формирования коммуникативной компетентности учащихся с учетом их интересов и возможностей, что обеспечивается планомерным обучением всем видам речевой деятельности на основе определенного круга знаний по языку и языковых умений. Изучение русского языка также должно содействовать становлению духовно богатой личности, которая умеет самостоятельно учиться и ориентироваться в информационном потоке.
Достижение основной цели обучения русскому языку осуществляется в процессе решения следующих задач:
развитие у детей положительной мотивации к изучению языка, коммуникативного мотива; желания знать русский язык, постигая его законы; воспитание бережного отношения к слову и уважения к языку как части русской национальной культуры;
обеспечение гармонического развития всех видов речевой деятельности (аудирование, говорение, чтение, письмо);
усвоение основ знаний из области фонетики и графики, грамматики, лексики, морфемики, лингвистики текста; формирование каллиграфических, орфографических и пунктуационных навыков, речевых умений, обеспечивающих восприятие, воспроизведение и создание высказываний в устной и письменной форме;
обогащение словарного запаса, формирование умения пользоваться словарями разных типов;
обеспечение осознанного усвоения способов применения теоретических сведений и орфографических правил в речевой деятельности;
воспитание языковой личности, которая заботится о качестве своей речи и умело пользуется ею;
развитие этнического самосознания тех учащихся, которые являются носителями русского языка. При обучении русскому языку учащихся других национальностей - обеспечение - наряду с украинским - свободного владения одним из распространенных в Украине и в мире языков. Формирование у тех и других учащихся чувства принад-лежности к многонациональному народу Украины; содействие становлению у них гражданских и патриотических чувств;
приобщение к культурному наследию русского народа;
воспитание у учащихся интереса друг к другу, уважения и внимания к мыслям и чувствам своих одноклассников;
эстетическое, эмоциональное, нравственное развитие школьников; становление гуманистического мировоззрения, формирование интеллекта и духовного мира учащихся, приобщение их к национальным и общечеловеческим ценностям;
воспитание положительного и бережного отношения к книге как объекту культуры;
формирование умения учиться.
Весь процесс обучения русскому языку подчинен развитию у младших школьников коммуникативной (языковой и речевой), социокультурной и деятельностной компетенции, при ведущей роли речевой содержательной линии обучения. При этом существенными показателями сформированности ключевых компетенций является демонстрация учащимися коммуникативно оправданного, свободного и правильного использования единиц русского языка не только на уроках непосредственной речевой направленности (русский язык, литературное чтение), но и при изучении других учебных предметов, а также в незнакомой ситуации и во внеурочное время. Важный аспект изучения русского языка - развитие образного и логического мышления, познавательных интересов, морально-этическое и эстетическое воспитание учащихся, приобщение детей к общечеловеческим ценностям, развитие творческого потенциала школьников. Обучение русскому языку должно содействовать укреплению психофизического и духовного здоровья учащихся, стимулировать воспитание и развитие у школьников личностных качеств, которые соответствуют требованиям информационного общества. В ходе начального обучения русскому языку происходит слияние обучения, развития и воспитания школьников в единый органичный процесс. Курс русского языка в начальных классах строится в соответствии с такими основными линиями содержания: речевой, языковой, социокультурной и деятельностной. Речевая линия содержания предполагает формирование и развитие устной и письменной речи учащихся, их умений пользоваться языком как средством общения, познания и самопознания, влияния, саморазвития и самосовершенствования. Это умения воспринимать и понимать речь, самостоятельно создавать устные и письменные диалогические и монологические высказывания различных типов, стилей, жанров речи, в разных сферах жизни, пользоваться разными видами слушания и чтения, вести диалог с соблюдением требований речевого этикета, правильно и коммуникативно целесообразно высказывать свои мысли, анализировать тексты, оценивать и совершенствовать собственную речевую деятельность, овладевать риторическими навыками и т.п. С этой целью совершенствуются все виды речевой деятельности, которыми дети овладели в дошкольном возрасте и которые являются новообразованиями в младшем школьном возрасте. Реализацию речевой линии обеспечивает взаимодействие трех остальных линий содержания обучения русскому языку.
Языковая линия содержания направлена на усвоение школьниками знаний о языке, формирование языковых умений и разрабатывается с учетом того, что начальный курс обучения русскому языку и формирования у учащихся умений выполнять определенные виды языкового анализа носит пропедевтичекий характер. Эта работа должна быть подчинена интересам развития у ребенка орфоэпических, лексических, грамматических, правописных умений, т.е. усвоению норм литературного языка и культуры речи. Она осуществляется с учетом особенностей русской речи в Украине, которые определяются близостью и взаимодействием украинского и русского языков.
Социокультурная содержательная линия является обязательной составляющей работы над речевой и языковой линиями и предполагает формирование и расширение представлений учащихся о государстве Украина, в котором они живут, о государстве Российская Федерация, на языке которого обучаются в школе, о государственных символах обеих держав, о культуре русского и украинского народов; ознакомление с различными жанрами устного народного творчества (сказки, песни, пословицы, загадки и др.); усвоение формул национального речевого этикета, правил общения и использование их в общении с представителями разных возрастных групп и статусов; освоение учащимися различных социальных ролей в соответствии определенными жизненными ситуациями. Это обеспечивается и реализуется в учебном процессе с использованием учебных текстов, тем для бесед, учебных диалогов, различных видов монологических высказываний, тематических групп слов и фразеологизмов, в которых отображаются особенности духовной и материальной культуры русского народа, его национального характера.
Деятельностная линия содержания обучения направлена на формирование у младших школьников ключевой компетентности - умения учиться, включающего в себя учебно-организационные умения и навыки (уметь организовать свое рабочее место; решать учебные задачи во взаимодействии с одноклассниками в паре, в малой группе; ориентироваться во времени, учиться его распределять и беречь; планировать последовательность выполнения задания; прогнозировать результаты деятельности; доводить работу до конца); учебно-информационные (уметь работать с учебником, учебными пособиями, пользоваться дополнительной и справочной литературой, сосредоточенно слушать, формулировать вопросы, доказательно давать ответы); учебно-интеллектуальные (анализировать языковые и речевые объекты, сравнивать их, выделять в них главное, обобщать, делать выводы; устанавливать связь между новым материалом и ранее изученным; высказывать и доказывать собственное мнение; уметь моделировать, комбинировать, дополнять, продолжать, преобразовывать материал); контрольно-оценочные (знать разные способы проверки и контроля своей деятельности, знать способы исправления ошибок, оценивать свои действия и действия других), что непосредственно связано с развитием у детей мотивации учения. Названные содержательные линии обучения русскому языку в их совокупности формируют речевую компетентность школьника, способствуют становлению его как языковой личности.
Организация изучения начального курса русского языка должна базироваться на следующих принципах:
гуманистический характер образования, приоритет общечеловеческих ценностей, жизни и здоровья человека, свободного развития личности; преемственность и перспективность дошкольного, начального и основного общего образования;
развитие каждого ребенка как субъекта отношений с окружающими людьми - ровесниками и взрослыми; реализация права каждого ребенка на качественное образование, с учетом его индивидуальных способностей и темпа развития; разнообразие организационных форм обучения, которые обеспечивают мотивацию изучения русского языка, раскрытие творческого потенциала детей, формирование навыков учебной деятельности, развитие познавательных мотивов, обогащение стилей сотрудничества со сверстниками и взрослыми в учебно-познавательной деятельности; активное использование жизненного опыта каждого ученика в процессе развития всех видов речевой деятельности;
сохранение и укрепление психофизического и духовного здоровья учащихся, обеспечение их эмоционального благополучия;
воспитание гражданственности, трудолюбия, уважения к окружающим, любви к членам семьи, бережного отношения к природе; целесообразность использования форм, методов и приемов обучения.
Достижение образовательной цели обучения русскому языку возможно при оптимальном и комплексном применении методов и приемов классической методики обучения родному языку и инновационных образовательных технологий развивающего обучения. Планомерное речевое развитие учащихся осуществляется во взаимосвязи с усвоением ими языкового материала и развитием мышления. В каждый урок включаются разнообразные виды речевой деятельности: аудирование и чтение (осмысление услышанного или прочитанного); конструирование монологических высказываний (устные и письменные ответы по теме изучаемого материала, изложения, сочинения); участие в диалоге (анализ, составление, разыгрывание по ролям, оценивание); создаются речевые ситуации, которые естественным образом рождают мысль и побуждают к реализации ее в речи, в творческой деятельности.
Учебное время в программах для 2-4 классов распределяется с учетом необходимости выделения в учебном процессе 10-12 специальных часов для формирования и развития устных и письменных видов речевой деятельности.
В целом распределение часов в программе осуществляется так: из общего количества часов, отведенных на русский язык в каждом классе (105 - во 2 классе, 87,5 - в 3 и 4 классах), вычтено 4 часа резервного времени, которое оставлено на усмотрение учителя, 7 часов выделено для повторения в начале года, в конце каждого учебного периода и в конце года. Программа построена на основе личностно-ориентированного и компетентностного подходов, что требует чёткого определения результативности усвоения содержания начального курса языка, языковых и речевых умений. В программе начального обучения русскому языку выделены такие разделы: "Речевая содержательная линия", "Языковая содержательная линия", "Социокультурная содержательная линия", "Деятельностная содержательная линия", "Графические навыки, техника письма, культура оформления письменных работ". В программу 1 класса введен раздел "Обучение грамоте", который представляет особый и очень ответственный период обучения первоклассников элементарному чтению и письму как видам речевой деятельности, формирующимся в неразрывной связи с аудированием (слуховым восприятием чужой речи), говорением (передачей мыслей и чувств в устном высказывании); графические навыки, техника письма и культура оформления письменных работ формируются и осваиваются в процессе обучения детей письму.
І. Речевая содержательная линия
Программа предусматривает приобретение учащимися определенных знаний о речи, об особенностях высказываний, обусловленных их коммуникативными задачами, ситуацией общения (кто говорит, кому адресовано высказывание, какова его цель и др.). Однако основное внимание в обучении должно уделяться развитию умений осуществлять все виды речевой деятельности: слушание-понимание (аудирование), говорение, чтение, письмо. Развитие речевых умений осуществляется в соответствии с основными сферами общения (персональной, публичной, образовательной, профессиональной), которые представлены такими темами "Школа", "Семья", "Человек", "Игры", "Профессии", "Природа. Растения, животные", "Город, село", "Родина", "Культура. Народные обычаи", "Спорт". В основе различных речевых умений лежит умение слушать, понимать устную речь (аудировать). Учащиеся, для которых русский язык является родным, безусловно, владеют этим умением на бытовом уровне. Однако в школе непрерывно увеличивается лексический запас, усложняется грамматический строй речи, расширяется тематика и усложняется логика высказываний, предлагаемых для слушания. При этом значительно повышаются требования к скорости, точности восприятия устной речи, пониманию прослушанного, умению концентрировать произвольное внимание в течение все более длительных отрезков времени. Все это обусловливает необходимость развития аудирования не только в начальных классах школы, но и на последующих ступенях обучения.
Одним из видов речевой деятельности является чтение. Актуальность развития этого вида речевой деятельности обусловливается тем, что благодаря чтению происходит наполнение долговременной памяти учащихся синтаксическими конструкциями, необходимыми для построения самостоятельных письменных высказываний, обогащение жизненного опыта детей. Поэтому во 2-4 классах уроки русского языка служат развитию умения читать, понимать прочитанное, работать с книгой. Этому способствует широкое использование на уроках русского языка текстов, любая работа над которыми должна начинаться с чтения (вслух или молча), проверки понимания, более или менее подробного обсуждения. Спецификой работы по чтению на уроках языка является то, что внимание детей особенно привлекается к правильному произношению и значению слов, интонации предложений, различных по структуре, смысловому членению с помощью пауз, мелодики и др. Систематическая целенаправленная работа над формированием и совершенствованием навыков правильного, сознательного, беглого и выразительного чтения осуществляется непосредственно на уроках литературного чтения. В начальных классах предполагается регулярное обучение работе с учебником русского языка: развитие умения пользоваться оглавлением, условными знаками, сносками, таблицами, схемами; различать шрифты и понимать их назначение, различать в тексте учебника разъяснения, правила для усвоения, примеры, находить на странице нужный материал и пр.
Развитие навыков речевой деятельности предполагает также работу над говорением и письмом, которая включает анализ, планирование, воспроизведение, построение, редактирование учащимися диалогических и монологических высказываний (устных и письменных) - на основе прочитанных или прослушанных литературных произведений, просмотренных фильмов, рассказов родственников, знакомых о тех или иных событиях, о случаях из повседневной жизни школьников. Важной частью работы является составление устных и письменных высказываний с непосредственной коммуникативной целью (записка с приглашением, поздравление, объявление и т.п.), а также загадок, сказок, увлекательных историй. При этом необходимо особенно внимательно подходить к обеспечению положительной мотивации выполнения школьниками подобных заданий. Весь процесс обучения родному языку подчинен формированию навыков речевой деятельности учащихся, развитию умений содержательно, четко и ясно выражать мысли и чувства в устной и письменной форме. Фонетические, лексические, грамматические, орфографические явления и факты языка изучаются во взаимосвязи и ориентированы на применение их учащимися в речевой практике. На каждом уроке обязательно планируются разнообразные виды речевой деятельности: аудирование и чтение (осмысление услышанного или прочитанного); конструирование монологических высказываний (устные и письменные изложения и сочинения); участие в диалоге (анализ, составление, разыгрывание по ролям). Обучение построению диалогических и монологических высказываний происходит на уроках русского языка и на уроках развития связной речи, Содержание уроков развития связной речи определяется особенностями организации и осуществления учебно-воспитательного процесса в конкретном классе, интересами и жизненным опытом учащихся. В процессе проведения уроков развития связной речи необходимо предлагать школьникам выполнять как репродуктивные и конструктивные, так и творческие упражнения и задания. ІІ. Языковая содержательная линия
В начальных классах учащиеся получают общее представление о языке как средстве общения, познания, влияния, о существовании в мире разных языков (родственных и неродственных), о государственном языке и других языках, функционирующих в Украине. Начальное обучение русскому языку предполагает пропедевтическую работу по формированию у школьников знаний о единицах различных языковых уровней (текст, предложение, слово в его лексическом и грамматическом значении, звуки речи). При этом главное внимание должно уделяться практическим аспектам: работе над значением слова и количественному росту словарного запаса учащихся, обогащению их речи различными грамматическими формами, развитию умения пользоваться языковыми средствами в соответствии с нормами литературного языка (орфоэпическими, лексическими, грамматическими, орфографическими), умения анализировать, оценивать собственные речевые произведения, совершенствовать их, умения пользоваться алфавитом, учебными словарями и другой справочной литературой. Важнейшей задачей обучения правописанию является формирование орфографической и пунктуационной зоркости, умения самостоятельно исправлять допущенные ошибки, сопоставляя написанное с образцом. В основе орфографической грамотности лежит умение соотносить звуковой и графический образы слова, обозначать звуки слова буквами без пропусков, замен, вставок, перестановок букв, безошибочно писать слова, написание которых основано на прямом соотношении между звуками и буквами (фонетико-графическое написание: школа, дружный и т.п.). Кроме того, учащиеся должны усвоить и самостоятельно применять в ходе письма правила правописания, определенные программой (алгоритм грамматических правил в 3-4 классах может иметь до 4-5 шагов). Формирование орфографических навыков включает работу над списком слов, произношение и написание которых школьники должны запомнить. Усвоение этих слов (из списков текущего года и предыдущих лет обучения) подлежит регулярному контролю. Работа над правописанием включает также усвоение правил употребления указанных в программе пунктуационных знаков. ІІІ. Социокультурная содержательная линия
Реализация содержания социокультурной линии предусматривает усвоение детьми названия и столицы того государства, в котором они живут, и того, на языке которого обучаются, ознакомление с государственными символами обоих государств, осознание значения государственного языка (украинского) и русского языка как родного и/или как языка обучения. С этой целью в процессе обучения используется народоведческий материал; тексты, в которых раскрываются страницы исторического прошлого Украины и России; дается информация о выдающихся представителях русского и украинского народов; тексты морально-этической тематики; репродукции картин известных русских и украинских художников, образцы (и/или их изображение) предметов быта, произведений народного искусства и т.п.
Важным аспектом социокультурной работы является формирование у учащихся национального самосознания, представления о культуре, обычаях русского народа, а также заинтересованного отношения к языкам, культурам, обычаям других народов, умения соблюдать правила общественного поведения, налаживать и поддерживать контакты с носителями других культур, взаимно учитывать социальные и национальные особенности участников общения.
Достойное место при обучении русскому языку должны занимать произведения русского фольклора: сказки, песни, пословицы, поговорки, загадки, заклички, которые предлагаются ученикам для слушания, чтения, записи, пересказа, заучивания наизусть, понимания и объяснения их смысла, уместного использования в своих высказываниях. На уроках русского языка осуществляется ознакомление учащихся с нормами, регулирующими социальные отношения в обществе, развитие у детей умения соблюдать эти нормы, готовить младших школьников к исполнению различных социальных ролей. Прежде всего, тех ролей, которые дети исполняют в школе, в классе, так как школьный класс является типичной социальной группой, имеющей многие черты, свойственные обществу в целом. Кроме того, школа призвана помогать детям успешно осваивать различные социальные роли вне школы. Это роли, определяемые полом и возрастом, профессией, вхождением в семейный, дружеский круг, школьный коллектив, спортивную секцию, церковную общину и др. Уже в младшем школьном возрасте актуальными для учащихся являются роли пассажира, покупателя, посетителя библиотеки, того, кто запрашивает определенные сведения в различных бытовых ситуациях или разъясняет их другому. В связи с этим дети усваивают формулы национального речевого этикета, учатся использовать их в процессе общения, придерживаться определенных правил поведения в общении с представителями различных возрастных групп и статусов. Обучение русскому языку обеспечивает также развитие социальных навыков учащихся, прежде всего - навыков совместной работы (в парах, небольших группах): определять общую учебную цель и пути ее достижения; распределять функции и роли в совместной деятельности, контролировать ее процесс; адекватно оценивать собственное поведение и поведение окружающих; способствует воспитанию у детей самоуважения и уважительного отношения к другим, формированию самооценки, умения положительно оценивать работу другого и/или высказываться о ней критически, но доброжелательно; толерантно и спокойно принимать замечания в свой адрес, изменять свое мнение в случае убедительных аргументов других и т. п.
Социокультурная линия обучения призвана усилить практическую направленность обучения языку, его обращенность к реальным жизненным проблемам, решение которых во многом зависит от успешного пользования языком. Для такой работы необходим надлежащий отбор тем, ситуаций, материалов для обсуждения - художественных и научно-художественных (научно-популярных) текстов, образцов бытовых диалогов, слов и фразеологических единиц, в которых отображаются особенности духовной и материальной жизни народа.
ІV. Деятельностная содержательная линия
Деятельностная линия содержания имеет сугубо процессуальный характер и направлена на обеспечение систематического развития мыслительных способностей учащихся в процессе обучения языку, на овладение базовыми, универсальными интеллектуальными операциями: наблюдать, анализировать языковые явления, сравнивать, выделять главное, обобщать, делать выводы. Важными аспектами деятельностной линии являются: осознание учащимися структуры своей познавательной деятельности от постановки цели, выработки стратегии индивидуального стиля деятельности до получения результатов; формирование способности получать знания, развивать умение фиксировать и оценивать воспринятую информацию; работать индивидуально и коллективно в условиях выбора, поиска, исследования и т.п. Стратегическими составляющими деятельностной линии являются: освоение учащимися способов решения проблем творческого и поискового характера; развитие умения планировать, контролировать (проводить проверку и самопроверку устных высказываний и письменных работ), оценивать учебные действия и результаты обучения в соответствии с поставленной задачей и условиями ее реализации; поиск наиболее оптимальных способов достижения результата; формирование умения осознавать причины успеха или неуспеха в учебной деятельности, готовности к конструктивным действиям в ситуациях неуспеха. Важным направлением в обучении русскому языку является воспитание ученика, умеющего учиться: освоение им элементов учебной самостоятельности, продвижение в учебном процессе от репродуктивной деятельности к частично-поисковой и творческой, от действий за учителем, по образцу - к самостоятельному выполнению всех видов заданий; овладение умением переносить знания и способы деятельности в новую ситуацию, самостоятельно работать с новым, доступным по трудности учебным материалом; развитие умения эффективно работать с книгой − учебником, лингвистическими словарями и справочниками, воспитание привычки обращаться к ним.
Обучение русскому языку должно быть также направлено на развитие у школьников общеучебных умений: организационных, общепознавательных, контрольно-оценочных; на воспитание чувства ответственности за выполняемую работу; на развитие умения составлять собственное мнение по обсуждаемым вопросам, обосновывать его, доказывать правильность высказанной точки зрения. V. Графические навыки, техника письма, культура оформления письменних работ
Важная составляющая начального обучения - формирование графических навыков и техники письма. Необходимо стремиться к тому, чтобы письмо младших школьников было аккуратным, разборчивым, его скорость удовлетворяла учебные потребности детей с учетом их индивидуальных особенностей. Работа над каллиграфией, техникой письма не ограничивается периодом обучения грамоте в 1 классе, а продолжается в последующих классах. Внимание к этой стороне письма необходимо не только при выполнении школьниками специальных упражнений в написании отдельных букв и их элементов, буквосочетаний, слов, но и при выполнении всех других письменных работ (списывание, письмо под диктовку, по памяти и др.). Работа по письму предполагает развитие у школьников культуры оформления письменных работ (начало письма на первой верхней основной строке страницы, отступ от предыдущей работы, расположение заголовка по центру строки, соблюдение абзацев, полей, аккуратности подчеркиваний, исправлений и др.). Немаловажной задачей является формирование у учащихся умений писать на доске с ориентацией на ее площадь, регулировать размеры букв, выдерживать горизонтальность строчек, уместно располагать материал и т.п. 1 класс
(6 часов в неделю, всего 210 часов) І. Обучение грамоте
Реализация организационной и содержательной сторон процесса обучения грамоте строится на принципах доступности и перспективности, индивидуализации и дифференциации, поскольку предполагает учет умений, приобретенных детьми в дошкольном возрасте, развитие или коррекцию умений выполнять звуковой анализ слов, читать и писать, правильно сидеть за партой и держать ручку. Обучение грамоте делится на 3 периода: добукварный, букварный и послебукварный. В добукварный период происходит развитие устной речи первоклассников (умения слушать-понимать чужую речь, умения говорить); формирование элементарных аналитико-синтетических умений в работе над текстом, предложением, словом, звуками речи; подготовка руки к письму. Длительность добукварного периода определяется учителем с учетом подготовки учащихся (2-4 недели). В течение букварного периода первоклассники овладевают начальными умениями читать по букварю, писать в тетрадях с печатной основой и в тетрадях с сеткой для первого класса, соотносить звуковой и буквенный состав слова, в аналитико-синтетической деятельности моделировать и конструировать слова и предложения. Кроме того, продолжается работа по развитию умений слушать-понимать устную речь, строить собственные высказывания, участвовать в диалоге; по формированию начальных представлений о языке и языковых умений.
Послебукварный период предназначен для совершенствования умения читать и писать, для развития устной речи, умения производить элементарные аналитико-синтетические операции с языковыми единицами разных уровней. Занятия в этот период готовят учащихся к изучению во 2 классе отдельных курсов - русского языка и чтения. Длительность послебукварного периода корректируется учителем с учетом подготовки учащихся конкретного класса. Учитывая возрастные особенности первоклассников, не рекомендуется интенсифицировать процесс обучение письму. В частности, обучение написанию прописных (больших) букв сложной конфигурации (В, Д, Ж и др.) может осуществляться не одновременно с обучением написанию соответствующих строчных (малых) букв, а с определенным интервалом. Обучение шестилетних первоклассников безотрывному письму предусматривается только в тех случаях, когда безотрывные соединения букв являются естественными (пл, ле, ми), не требующими повторного проведения по одной и той же линии или возвращения руки назад (ол, па). В работе с детьми, у которых преобладают действия левой руки, после консультации с психологом (врачом), учитель должен соответствующим образом корректировать методику обучения письму таких детей, не настаивая на их переучивании. Важной составляющей периода обучения грамоте является развитие у первоклассников интереса к книге, формирование умения самостоятельно работать с ней. В 1 классе работа с книгой предполагает листание, рассматривание книги, выяснение того, столбиком (стихами) или длинными строчками она написана (слово "проза" при этом не используется), одно или несколько произведений в книге, где (на какой странице) их начало и конец и т.п. Школьники учатся высказывать предположения (на основе иллюстраций, заглавия, которое читает учитель) о возможном содержании текста, а после слушания делать вывод о правильности своих предположений. Со временем дети привлекаются к чтению названия книги, фамилии и имени автора, а к концу года - к самостоятельному чтению детской книги или ее фрагментов.
Для работы с детской книгой в 1 классе отводится половина урока один раз в неделю. Кроме того, на каждом уроке несколько минут посвящается работе с букварем как учебной книгой: дети учатся листать его и находить указанную страницу, обнаруживать условные знаки на странице и объяснять смысл игровых заданий и др.
Содержание учебного материала Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Обучение чтению
Добукварный период (11 часов)
Практическое ознакомление со словами, которые обозначают названия предметов, признаков, действий.
Различие названий предметов в соответствии с вопросами кто это? что это?
Способы условного обозначения слов. Практическое ознакомление с предложением.
Способы условного обозначения предложений.
Составление предложений по данной графической схеме.
Деление слов на слоги.
Понятие об ударении, ударном слоге.
Речевые и неречевые звуки.
Представление о гласных и согласных звуках, твердых и мягких согласных; условное обозначение их на схеме. Звуковой анализ простых по структуре слов. Моделирование звуковой структуры слова (построение схемы).
Букварный период (67 часов)
Обозначение звуков буквами. Буквы, которые обозначают гласные и согласные звуки.
Основной приём чтения прямого слога с ориентацией на букву, которая обозначает гласный звук; практическое осознание слогового принципа русской графики. Способы обозначения мягкости согласных звуков на письме буквами я, ю, е, ё, и, ь (практическое ознакомление). Буквы я, ю, е, ё для обозначения двух звуков: [й] + соответствующий гласный (практически). Буквы ь, ъ, которые указывают на то, что следующие за ними буквы е, ё, и, ю, я обозначают два звука: [й] и соответствующий гласный.
Буквосочетания жи, ши, ча, ща, чу, щу. Чтение слов с этими сочетаниями букв.
Чтение слов и слогов с буквой г; различие в русском и украинском языках звуков [г] и [h]: Галя, густо и др.
Сопоставление произношения и написания (слова, в которых пишутся буквы о, е, а произносятся звуки [а], [и]: вода, река; слова, в которых пишутся буквы б, в, г, д, ж, з, а произносятся звуки [п] [ф] [к] [т] [ш] [с]: дуб, друг).
Чтение слов с постепенным усложнением звукобуквенной структуры.
Чтение по слогам и чтение целыми словами; мгновенноепрепинаниявующие разделительные узнавание наиболее употребительных в букваре слов, которые состоят из 2-4 букв (ты, где, да, дым, кто, мама, она, стол, брат) и коротких сочетаний слов (я был, я и ты и под.). Чтение предложений, небольших текстов с изученными буквами.
Правильное интонирование предложений, в конце которых стоят разные знаки препинания. Практическое усвоение знаков препинания: точка, вопросительный знак, восклицательный знак, запятая. Послебукварный период (27 часов)
Совершенствование основных качеств читательского навыка - правильности, осознанности, скорости (при условии плавного, фразового чтения, а не отдельными словами), а также выразительности. Чтение текстов разных жанров, заучивание наизусть некоторых из них и выполнение разнообразных учебных заданий, направленных на отработку навыка чтения и достижение понимания прочитанного, на подготовку учеников к работе во 2 классе. Ученик (ученица)
имеет представление о номинативной роли слова; различает названия одушевленных и неодушевленных предметов по вопросам; распознает слова, которые обозначают названия признаков, действий; обозначает слова условными знаками; выделяет предложения из потока речи; анализирует их по количеству слов; строит графические схемы предложений; составляет предложение по данной графической схеме; произносит слова по слогам;
определяет на слух слог, который произносится с большей силой голоса; имеет представление о речевых и неречевых звуках; различает гласные и согласные звуки, твердые и мягкие согласные; условно обозначает их на схеме;
выполняет звуковой анализ простых по структуре слов; строит их звуковую схему, используя условные значки для обозначения звуков.
Ученик (ученица)
узнает и различает буквы, которые обозначают гласные и согласные звуки; правильно называет буквы (алфавитное название: "вэ", "ка", "эль", "ха", "че" и т.д.);
читает прямые слоги типа "СГ", "С'Г";
читает слоги и слова с буквами я, ю, е, ё в разных позициях - в начале слога и после букв, которые обозначают согласные звуки;
читает слова с ь и ъ, которые указывают на то, что следующие за ними буквы е, ё, и, ю, я обозначают два звука: [й] и соответствующий гласный; читает слова с сочетаниями жи, ши, ча, ща, чу, щу, правильно произнося в них твердые и мягкие согласные;
читает слова с буквой г, правильно произнося звук, обозначенный ею;
правильно произносит при чтении слова (состоящие из 1-2 слогов), в которых гласные и согласные звуки стоят в слабой позиции: хлеб, друг, стена, вода; читает слова по слогам (отдельные слова несложной структуры - целыми словами);
читает тексты из букваря целыми словами (отдельные слова усложненной структуры - по слогам), правильно интонируя предложения, разные по цели высказывания и интонации - повествовательные, вопросительные, побудительные, восклицательные (без употребления терминов) с ориентацией на соответствующие знаки препинания.
Ученик (ученица)
Читает тексты целыми словами правильно, осознанно, понимая их смысл; придерживается скорости чтения, соответствующей естественному темпу связной речи (при плавном чтении - не отдельными словами, а фразами), читает выразительно; понимает и адекватно выполняет короткие инструкции к учебным заданиям в учебнике и предложенные учителем для выполнения индивидуально, в паре, в группе;
знает наизусть 5-6 текстов (стихотворения, считалки, загадки - не менее 4-х строк).2. Обучение письму.
Графический навык письма. Техника письма. Культура оформления письменных работ
Добукварный период (11 часов)
Посадка ученика во время письма.
Положение ручки (карандаша) в руке во время письма.
Расположение тетради на парте во время письма.
Движение пальцев во время изображения графических фигур. Движение кисти и предплечья вдоль строчки в процессе выполнения графических упражнений.
Изображение линий и фигур, штриховка, раскрашивание.
Изображение линий, похожих на элементы букв.
Ориентирование на странице тетради и в графической сетке.
Букварный период (67 часов)
Коммуникативная направленность процесса письма.
Сведения о рукописных буквах и знаках пунктуации.
Типы соединения элементов букв.
Типы соединения малых и больших букв. Обозначение звуков, воспринятых на слух, соответствующими рукописными буквами.
Функции знаков пунктуации.
Основные требования к письму в тетради без печатной основы.
Послебукварный период (27 часов)
Гигиенические и каллиграфические требования к письму в тетради с сеткой № 1 (без печатной основы).
Печатный и рукописный шрифты. Сопоставление графической формы печатных и рукописных строчных и заглавных букв.
Обозначение при списывании печатных букв соответствующими буквами рукописного шрифта.
Знаки препинания: точка, запятая, тире, вопросительный и восклицательный знаки.
Ученик (ученица)
сознательно принимает правильную позу перед началом письма;
показывает правильное положение ручки в руке, держит ее большим, средним и указательным пальцами;
правильно располагает тетрадь на парте перед началом письма и сохраняет такое ее положение в процессе письма;
правильно двигает пальцами во время изображения небольших фигур, раскрашивания;
движет ручку (карандаш) вдоль строки с помощью кисти и предплечья, опираясь на мизинец; показывает верхнюю, нижнюю, левую, правую стороны страницы; начало, середину, конец строки; середину между линиями рабочей строки; проводит линии: вертикальные, горизонтальные, наклонные (влево, вправо);
изображает прямые, ломаные, волнистые, петельные линии способом отрывного и безотрывного (в меру возможности) письма; правильно пишет прямые линии, с верхним и нижним закруглением, верхние и нижние петли, овалы, полуовалы;
находит и показывает все линии графической сетки тетради (верхняя и нижняя линии рабочей строки, вспомогательные линии (между строк и наклонная). Ученик (ученица)
различает печатное и рукописное письмо; объясняет необходимость рукописного письма, его эстетического вида; узнает и называет в соответствии с алфавитом малые и большие рукописные буквы; пишет их, соблюдая правильность формы, высоты, ширины;
пишет безотрывно буквы с естественным соединением элементов и букв в слове: (верхнее, среднее, нижнее: и, ш, п, т, су, из, сл и т.п.); пишет слова связно, ритмично, с одинаковым наклоном букв;
сохраняет правильную форму, высоту, ширину букв при письме слов, сочетаний слов, предложений
располагает слова и предложения в основной (рабочей) строке между её линиями, правильно использует вспомогательные линии сетки тетради; списывает буквы, слоги, слова, предложения с рукописных и печатных материалов;
пишет под диктовку буквы, слоги, слова, написание которых не расходится с произношением; предложения (3-4 слова);
называет, правильно употребляет при письме знаки пунктуации: точку, запятую, восклицательный и вопросительный знаки, тире; соблюдает гигиенические требования в процессе письма.
Ученик (ученица)
списывает печатный и рукописный текст, соблюдая гигиенические и каллиграфические требования; выполняет задания фонетико-графического, лексического, грамматического характера;
пишет под диктовку слова, предложения из 3-4 слов (с учетом служебных слов), в которых написание не расходится с произношением; текст, в котором написание слов соответствует произношению (другие слова записываются на доске или диктуются "орфографически").
ІІ. Речевая содержательная линия
Содержание учебного материала
Государственные требования к общеобразовательной подготовке учащихся1. Аудирование - слушание-понимание устной речи (в течение года)
Правила поведения при слушании. Слушание речевого материала, представленного звуками, слогами, словами, сочетаниями слов, предложения-ми, выявление среди них тех, которые отвечают указанным признакам.
Восприятие на слух, понимание, запоминание с 1-2 прослушиваний несложных (подобных букварным) монологических и диалогических высказываний, относящихся к разговорному и бытовому стилям (загадка, пословица, скороговорка, стихотворение, сказка, рассказ). Понимание фактического содержания текста (кто, что, где, когда, как). Представление картин, возникающих в воображении при слушании.
Восприятие на слух, понимание, запоминание при беглом темпе речи ряда слов 3-6 звуков, в том числе различающихся 1-2 звуками; словосочетаний, которые различаются предлогом, формой слова и др. Понимание содержания, запоминание воспринятых на слух предложений (1-7 слов), различных по цели высказывания и интонации.
Восприятие на слух инструкций, касающихся выполнения учебных и игровых заданий.
Ученик (ученица)
внимательно слушает, выявляет интерес к содержанию предлагаемого материала;
различает воспринятые на слух языковые единицы: звуки, слоги, слова, словосочетания;
выявляет среди нескольких прослушанных (1-2 раза) слов, сочетаний слов те, которые отвечают указанным признакам: повторены дважды, начинаются указанным звуком, обозначают предмет, признак, количество, движение и др.;
понимает фактическое содержание текста;
различает на слух подобные, но не одинаковые по звучанию слова, словосочетания, предложения, различные по цели высказывания, законченные и незаконченные предложения;
понимает устное высказывание повествовательного характера (80-100 слов, время звучания до 1 минуты);
фиксирует начало и конец текста;
определяет на слух количество предложений в тексте, состоящем из 2-4 предложений; количество слов в предложении (до 4 слов);
отвечает на вопросы по содержанию прослушанного (кто? что? где? когда? как?);
понимает после 1-2 прослушиваний значение слов, словосочетаний, предложений, фактическое содержание текста и выполняет задания, не требующие построения развернутого высказывания;
выражает сопереживание с действующими лицами в процессе слушания текста;
соотносит рисунок и слово, предложение, текст;
делает рисунок, соответствующий услышанному слову, предложению, тексту;
выполняет короткую инструкцию, данную в тексте (начиная с инструкции, состоящей из 1-3 слов).2. Говорение (в течение года)
Регулирование дыхания, силы голоса, темпа речи.
Выразительная декламация стихотворений, загадок, считалок и др. Участники диалога. Ситуации общения. Правила поведения в диалоге (слушать собеседника, выявлять интерес к его словам, давать высказаться собеседнику, говорить понятно, стараться быть интересным для собеседника, не повышать голос, употреблять слова вежливости).
Воспроизведение в лицах диалогов из прослушанных рассказов, сказок, стихотворений. Составление и разыгрывание диалогов на темы, близкие жизненному опыту детей, после предварительной подготовки (обсуждение содержания, работа над опорными словами и сочетаниями слов, этикетными речевыми формулами). Обобщенное содержание диалогов: сообщение - вопрос - ответ; вопрос - ответ - встречный вопрос - ответ; предложение - отказ - ответ и т.п.
Признаки хорошего высказывания (понятность, наличие вступления, основной части и заключения, правильное использование слов, соответствие теме).
Повтор образца высказывания, предложенного учителем.
Пересказ прослушанного или прочитанного текста с использованием вспомогательных материалов (начало высказывания, вопросы, сочетания слов и др.).
Построение связного высказывания повествовательного характера (2-3 предложения) по данному началу, рисунку, серии рисунков, на основе жизненного опыта.
3. Чтение (в течение года)
Роль чтения в жизни школьников и взрослых людей.
Осознанное чтение доступных текстов. Правильное интонирование при чтении предложений, в конце которых стоят разные знаки препинания.
Работа с детской книгой
Детская художественная и научно-художественная книга. Практическое ознакомление учащихся с содержанием понятий: писатель (автор), его фамилия, название (заголовок) книжки (произведения), рисунок (иллюстрация), обложка, надписи на ней, корешок, страница.
Правильное называние книжки (произведения): сначала фамилия писателя, затем название.
Чтение-рассматривание (практически).
Детские периодические издания (газета, журнал).
Библиотека, библиотекарь, читальный зал (практическое ознакомление).
Основные правила гигиены чтения-рассматривания и сохранности книги; правила поведения в библиотеке. Обучение элементам словесного иллюстрирования.
4. Письмо (в течение года)
Письмо - важное изобретение, которое дает возможность передавать информацию на расстоянии, сохранять ее длительное время.
Преимущества письма перед другими средствами передачи информации (жесты, условные знаки, звуковые сигналы и др.).
Значение умения писать в жизни школьников и взрослых людей.
Преимущества грамотного человека перед неграмотным.
Подбор и запись названий рисунков. Составление и запись предложений по рисункам, учебной ситуации, о событиях в жизни класса, семьи и др.Ученик (ученица)
регулирует дыхание, силу голоса и темп речи во время выполнения учебных заданий;
читает наизусть до 5 текстов стихотворений, загадок, считалок и др. (не менее 4 строк);
воспроизводит по образцу интонацию предложений, различных по цели высказывания;
воспроизводит в лицах (в паре с одноклассником или учителем) прослушанный диалог; формулирует вопросы по содержанию прослушанного текста или другого источника информации;
отвечает на поставленный вопрос;
внимательно слушает собеседника и адекватно реагирует на его реплики, самостоятельно формулирует реплики (вопросы), адресованные собеседнику, по содержанию предварительно подготовленного разговора на хорошо знакомую тему; не повышает без необходимости голос;
употребляет формулы вежливости;
повторяет следом за учителем образец связного высказывания с сохранением содержания и интонационных особенностей высказывания;
пересказывает прослушанный или прочитанный сюжетный текст букварного типа с опорой на данные сочетания слов, вопросы, картинный план;
самостоятельно строит связное высказывание с опорой на рисунок, воспроизводя данное начало;
составляет предложения по данным словам и объединяет их в связный текст
Ученики
воспроизводят, разыгрывают по ролям диалоги из прослушанных сказок, рассказов; соблюдают правила обращения, используют этикетные формулы;
составляют вопросы и ответы на них по содержанию текста, рисунка, мультфильма, учебной ситуации в классе и др. Ученик (ученица)
высказывается о значении в жизни человека умения читать и стремится овладеть им; читает вслух в темпе 20-30 слов в минуту доступные тексты целыми словами (отдельные слова усложненной структуры - по единицам чтения);
понимает содержание прочитанного;
правильно интонирует предложения, различные по цели высказывания и интонации, в соответствии со знаками препинания;
Ученик (ученица)
практически различает, называет
структурные элементы детской книги: обложка, корешок, страница;
находит, показывает на обложке, на титульном листе и на страницах книги название (заглавие) произведения, фамилию писателя, иллюстрации;
правильно называет книжку (произведение): сначала фамилию писателя, затем название (заглавие);
проявляет интерес к детским книгам, знакомым и незнакомым;
рассматривает детскую книжку (иллюстрации, название, фамилию писателя); высказывает предположение (несколько слов), о чем может рассказать рассматриваемая книжка;
знает фамилии детских писателей, произведения которых читались учителем и рассматривались в течение года; знает заглавия и авторов нескольких полюбившихся детских книг;
практически различает детские периодические издания: газету, журнал;
правильно называет 1-2 детских журнала (например, "Мурзилка", "Барвинок", "Почемучка");
объясняет, для чего нужна библиотека, читальный зал, зачем устраивают книжные выставки, кто помогает выбрать книжку в библиотеке;
придерживается (под руководством учителя) правил сохранности книги, гигиены чтения-рассматривания, элементарных правил поведения в библиотеке;
устно описывает картинку (иллюстрацию) к определенному эпизоду литературного произведения
Ученик (ученица)
различает виды письма: печатное, рукописное, рисуночное; понимает их значение для общения людей на расстоянии и во времени; подбирает и записывает (при помощи учителя) название рисунка;
составляет и записывает (с помощью учителя и самостоятельно) предложения по рисункам, учебной ситуации, созданной учителем.
ІІІ. Языковая содержательная линия (в течение года)
Содержание учебного материала
Государственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихсяТекст. Предложение
(в течение года)
Текст и не связанные между собой предложения.
Устная и письменная форма высказывания.
Содержание, заголовок текста; соответствие заголовка содержанию.
Деление связного высказывания на предложения. Границы между предложениями (интонационная и графическая - прописная буква в первом слове, знак препинания в конце).
Расположение предложений по содержанию в деформированном тексте.
Содержание повествовательных, во-просительных, побудительных предложений (без употребления терминов); наблюдение в процессе чтения за интонацией предложений, различных по цели высказывания, восклицательных предложений; интонация конца предложения. Запись предложений разных типов. Знаки препинания: точка, вопросительный знак, запятая, двоеточие, тире.
Деление предложений на слова, узнавание в устной и письменной речи предлогов, союзов, частиц как отдельных слов (без употребления терминов). Построение графических моделей предложений, по данным моделям - предложений, состоящих из 1-5 слов.
Распространение предложений словами, подобранными в соответствии с содержанием.
2. Слово (в течение года)
Значение слова. Слова-названия предметов, признаков, действий.
Тематические группы слов. Вопросы к слову, соответствующие части речи, к которой оно относится.
Сходство и различие слов русского и украинского языков (школа, парта, рука; карандаш - олівець, лес - ліс). Наиболее употребительные в 1 классе слова русского языка: карандаш, резинка, тетрадь, строка, часы, само-лет, рисунок, точка, карман, рубашка и др., вместо которых отдельные учащиеся употребляют украинские слова, усвоенные ими в дошкольный период жизни.
Правильное произношение русских слов, которые под влиянием украинской речевой среды некоторыми детьми произносятся с ошибками (говорúт, нóвый, нестú, семь и др.). Употребление слова в нужной грамматической форме (практически): к доске, в пенале, писал(-и), думают, могу, мне, его и др. - в соответствии с уровнем подготовки учащихся. Ученик (ученица)
различает устные и письменные высказывания; текст и не связанные между собой предложения;
выбирает один из данных или подбирает самостоятельно заголовок к тексту букварного типа (или его части);
определяет количество предложений в тексте (из 2-4 предложений); устанавливает их границы по графическим ориентирам;
находит в устной речи и в тексте предложения, различные по цели высказывания;
различает на слух законченное и искусственно не законченное предложение;
дополняет предложение 1-2 словами из данного ряда и самостоятельно подбирая слова;
составляет предложение - из данных слов, по данному началу, по рисунку и др.;
интонационно правильно читает (произносит) предложения, различные по цели высказывания и соответственно оформляет их на письме;
узнает предложение по определенным коммуникативным признакам (содержит вопрос, просьбу, пожелание т.п.);
определяет количество слов в предложении, состоящем из 1-4 слов (на слух во время чтения); составляет графические модели простых предложений, состоящих из 1-5 слов, в том числе со служебными частями речи;
составляет предложения, которые соответствуют данным графическим моделям;
узнает и различает слова - названия предметов, признаков, действий; ставит к словам вопросы: кто? что? какой? какая? какое? какие? что делает? что делают?;
владеет общеупотребительными словами русского языка, в частности теми, которые касаются учебной деятельности;
различает на слух общеупотребительные русские слова и слова родственных языков с тем же значением; правильно произносит слова, которые различаются местом ударения в русском и украинском языках (нóвый, хочý и др.);
произносит по правилам произношения слова с безударными гласными, звонкими-глухими, твердыми-мягкими согласными (повторяет вслед за учителем и самостоятельно);
соотносит слово и изображение соответствующего предмета, действия, признака;
выбирает из 2-3 слов то, которому соответствует данное учителем толкование значения слова; делит ряд слов на 2-3 группы по значению (профессии людей, виды транспорта, обозначение времени и др.);
дополняет предложение 1-2 словами по содержанию, подбирая их самостоятельно или выбирая из предложенных в учебнике, учителем;
восстанавливает деформированный текст, состоящий из 2-3 предложений3. Звуки и буквы. Слог. Ударение
(в течение года)
Звуки речи в сопоставлении с неречевыми звуками. Представление о том, что слова в устной речи строятся из звуков.
Смыслоразличительная роль звуков. Наблюдение за тем, как вставка, пропуск, замена одного из звуков слова может привести к появлению другого слова (сон - слон, танк - так, сила - села и др.).
Последовательный ряд звуков слова.
Выделение (вслед за учителем и самостоятельно) отдельных звуков слова (первый, следующий, идущий после такого-то звука, последний), правильное произнесение их.
Образование слогов различной структуры (на, нам, тра, трам).
Гласные и согласные звуки; твердые и мягкие, звонкие и глухие согласные.
Основные органы речи (губы, зубы, язык); наблюдение за их работой во время произнесения разных звуков. Произношение звуков, которые различаются в русском и украинском языках: [г, г΄, ч, ш΄:, в, в΄, ф, ф΄, ц] и др.
Деление слова на слоги (слова произносятся по правилам произношения). Различение одно-, дву-, трехсложных слов.
Ударение в слове. Повторение за учителем слов так, чтобы было четко слышно ударный слог (произносят по слогам; ударный гласный слегка растягивают, будто переспрашивают, удивляясь чему-то). Слова, которые различаются ударением в русском и украинском языках, слова, ударение в которых следует запомнить по требованию программы.
Обозначение звуков буквами.
Алфавитные названия букв.
Неполное соответствие между произношением и написанием слова. 4. Правописание (в течение года)
Обозначение звуков буквами в тех случаях, когда написание соответствует произношению. Использование букв я, ю, е, ё, и, ь для обозначения мягкости согласных звуков на письме. Сопоставление произношения и написания слова.
Прописная буква в начале предложения, в именах людей, кличках животных. Написание слов с сочетаниями жи, ши, ча, ща, чу, щу;
Перенос слова (по слогам, одну букву не переносят). Знаки препинания в конце предложений.
Список слов, написание и произношение которых надо запомнить: большóй, бýдет, вéсело, все, всё, дéвочка, дорогóй, егó (у негó), её (у неё), емý, есть, из, úли, когдá, когó, кому, кто, мáленький, мáло, мáльчик, мнóго, могý, мóжно, моя, над, нáдо, но, онá, онú, одúн, однá, от, óчень, плóхо, под, сад, собáка, твоя, тебé (у тебя), тогдá, хлеб, хорошó, хочý, что, этот, это, (50 слов).
Ученик (ученица)
отличает звуки речи от неречевых; знает, что слова состоят из звуков, а звуки на письме обозначаются буквами;
объясняет соотношение между звуками и буквами в слоге, слове;
объясняет изменение значения слова в результате перестановки, вставки, пропуска, замены, одного из звуков;
добавляет или убирает один звук в слове так, чтобы получилось другое слово (кот - крот, дым - дом, сова - слова и др.); правильно воспроизводит сначала вслед за учителем, а затем самостоятельно цепочку звуков слова (2-5 звуков, без явлений ассимиляции);
выделяет первый, последний звуки в любом слове букварного текста;
соединяет звуки (2-4) в слоги определенной структуры;
различает гласные и согласные звуки по звучанию и способу произношения; правильно произносит звуки, отличающие русский язык от украинского;
делит на слоги слово, состоящее из 2-3 слогов;
определяет ударение в двусложных и трехсложных словах.
определяет количество слогов в слове, произнесенном по слогам; произносит вслед за учителем слово, четко выделяя ударный гласный;
правильно называет буквы алфавита;
находит среди двух данных слов то, которому соответствует данная слого-звуковая схема с обозначением ударения (1-3 слога). Ученик (ученица)
произносит вслед за учителем слово по правилам произношения, а затем проговаривает его "так, как оно пишется"; переносит слово со строки на строку, применяя (с помощью учителя) указанные в программе правила переноса;
придерживается правил написания с заглавной буквы первого слова предложения, имен людей и кличек животных;
называет и употребляет при списывании пунктуационные знаки: точку, запятую, вопросительный и восклицательный знаки; списывает текст (20-30 слов), придерживаясь правил правописания и каллиграфии; проверяет написанное; находит и исправляет допущенные ошибки; записывает под диктовку или по памяти слова, которые пишутся так, как произносится: кукла, мак и под.; предложения из 3-4 слов, текст объемом 20-30 слов, написание которых совпадает с произношением; правильно произносит, записывает под диктовку слова из списка для запоминания.IV. Социокультурная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Тематические группы слов, называющие то государство, в котором живут дети, и то, на языке которого обучаются; столицы, государственную символику, реалии жизни народов (в течение года)
Названия государств и их столиц.
Государственные символы Украины и России.
Родной город (родное село).
2. Фольклорные произведения большой и малой форм (в течение года)
Русские и украинские народные сказки.
Загадки об известных детям предметах и явлениях, скороговорки считалки, мирилки и др.
3. Особенности национального русского речевого этикета. Правила речевого поведения во время общения (в течение года)
Формулы русского речевого этикета (приветствия, прощания, просьбы, благодарности, извинения).
Отличие формул речевого этикета, употребляемых в общении с людьми разного возраста и положения.
4. Социальные роли (в течение года)
Общение в семье.
Адаптация к социальной роли ученика.
Поведение в общественных местах (транспорте, магазине, на улице и др.).
Поведение в природе
Ученик (ученица)
знает названия государств (Украина, Россия) и их столиц;
имеет представление о государственных символах Украины и России (флаг, герб, гимн); знает название родного города (села, поселка), улицы, на которой живёт.
Ученик (ученица)
воспринимает на слух и рассказывает известные русские и украинские сказки ("Курочка Ряба", "Колобок", "Репка", "Рукавичка", "Теремок", "Колосок" и др.)
отгадывает самые простые загадки;
знает наизусть известные скороговорки, считалки, мирилки и использует их во время подвижных игр, общения с ровесниками;
Ученик (ученица)
знает и употребляет формулы русского речевого этикета (приветствия, прощания, просьбы, благодарности, извинения);
различает и правильно выбирает формулы речевого этикета для общения со взрослыми и детьми, близкими и малознакомыми людьми.
Ученик (ученица)
знает имя, отчество и фамилию своих родных;
употребляет слова, называющие родственников (тётя, дядя, племянник, двоюродный брат, сестра);
уважает членов своей семьи (родителей, бабушку и дедушку, братьев и сестёр); вежливо общается с ними;
употребляет этикетную лексику с уменшительно-ласкательными суффиксами (мамочка, мамулечка, бабусенька, бабушка, сестричка, сестрёнка);
выражает отношение между членами семьи с помощью слов: уважать, защищать, скучать, поддерживать, заботиться, быть благодарным, обращаться ласково и др.;
устанавливает коммуникативные контакты с одноклассниками;
вежливо обращается к учителю, старшим школьникам, ко всем работникам школы, гостям и посетителям школы;
знает и придерживается правил вежливого поведения в транспорте, в магазине, на улице и др. общественных местах;
уместно употребляет слова вежливости;
ведет наблюдение за природой родного края; заботливо относится к растениям и животным.
V. Деятельностная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Формирование учебно-организационных умений и навыков (в течение года)
Организация рабочего места. Организация учебной деятельности.
Взаимодействие с другими участниками учебного процесса.
2. Формирование учебно-информационных умений и навыков (в течение года)
Работа с учебником.
Использование дополнительных учебных пособий.
Общение в процессе обучения.
3. Формирование учебно-интелектуальных и творческих умений и навыков (в течение года)
Выполнение мыслительных операций.
Творческое применение знаний, умений, способов деятельности в новых ситуациях.
4. Формирование контрольно-оценочных умений и навыков (в течение года)
Проверка и самопроверка устных высказываний и письменных работ.
Оценивание результатов обучения.
Ученик (ученица)
готовит необходимые принадлежности к уроку, располагает их на парте в удобном для использования порядке;
следит за осанкой во время сидения за партой;
правильно держит ручку во время письма;
внимательно слушает и понимает учителя, приступает к работе сразу после его указаний; слушает ответы одноклассников.
Ученик (ученица) различает основные элементы учебной книги (обложка, страница); ориентируется на странице учебника; пользуется закладкой;
ориентируется на странице обычной тетради с сеткой №1 и тетради с печатной основой; выполняет работы в этих тетрадях;
говорит в умеренном темпе, чётко, выразительно, с соответствующей силой голоса; сосредоточенно слушает учителя, дает полный ответ на поставленный вопрос; связно передаёт несколькими предложениями услышанное, увиденное;
вежливо обращается к учителю, ученикам.
Ученик (ученица)
выделяет в речевом потоке определённые языковые единицы (слова в предложениях, звуки и слоги в словах); определяет в предметах, языковых единицах (звуках, слогах, словах, предложениях) характерные признаки; сравнивает предметы, языковые единицы; определяет в двух предметах, языковых единицах одного уровня одинаковые, похожие и разные признаки; исключает "лишний" из группы трёх-четырёх объектов (предметов, языковых единиц), объединённых по определённым признакам;
делает (с помощью учителя) вывод-обобщение после выполнения учебного задания;
выполняет мыслительные операции по аналогии во время самостоятельной работы.
Ученик (ученица)
определяет ошибки в устных ответах одноклассников;
находит графические, орфографические и пунктуационные ошибки в собственных письменных работах, исправляет их;
оценивает словесно результаты своей учебной деятельности по ориентирам, данным учителем (правильно, красиво, что именно; если ошибся, то в чём, что надо изменить, чего избежать в следующей работе и др.).
2 класс
(3 часа в неделю, всего 105 часов, из них 4 часа резервного времени)
I. Речевая содержательная линия (в ечение года)
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Слушание-понимание устной речи (аудирование) (2 часа и в течение года)
Поведение слушающего, выражающего интерес к словам говорящего.
Восприятие на слух слов длиной 4-7 звуков, в том числе различающихся 1-2 звуками; слов русского и украинского языков; словосочетаний, которые различаются предлогом и др.
Понимание содержания воспринятых на слух предложений (1-7 слов), раз-личных по цели высказывания и интонации.
Соотношение прослушанных слов, предложений, текста с рисунком (рисунками).
Разделение воспринятых на слух слов на 2 группы по указанным учителем или определённым самостоятельно признакам.
Слушание-понимание, запоминание высказываний, относящихся к разговорному, художественному (загадка, пословица, поговорка, скороговорка, стихотворение, сказка, рассказ) и научно-художественному стилям, в том числе высказываний лингвистического характера - о значении, звучании русского слова (время звучания текста - 1-2 мин.).
Понимание фактического содержания текста (кто, что, где, когда, как).
Восприятие на слух частей содержания текста (2-4 части).
Представление картин, возникающих в воображении при слушании.
Сопереживание с действующими лицами.
2. Говорение (в течение года)
Диалогическая речь
Участники диалога. Цели общения
(рассказать, спросить, предложить, попросить и др.) Ситуация общения.
Правила поведения в диалоге (выявлять интерес к словам собеседника, давать ему возможность высказаться, стараться быть интересным для собеседника, уметь вежливо попросить, ответить на просьбу; не повышать голос, употреблять формулы вежливости, не злоупотреблять жестикуляцией).
Воспроизведение прослушанных или прочитанных диалогов. Составление диалогов с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно.
Обобщенное содержание диалогов:
сообщение - вопрос - ответ - отношение к ответу; вопрос - встречный вопрос - ответ; предложение - отказ - вопрос - ответ.
Устная монологическая речь
Основные требования к связному устному высказыванию (соответствие теме, последовательность изложения, переход от одной части текста к другой; использование средств связи в тексте; наличие зачина, основной части и заключения). Общение с учетом интересов, возможностей слушателя, собеседника (громкость речи, четкость дикции и др.).
Выразительная декламация.
Повтор образца высказывания (текст- повествование).
Устный подробный пересказ текстов-повествований с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно (4-5 предложений).
Построение высказываний и текстов по рисунку, серии сюжетных рисунков, на основе наблюдений и собственного жизненного опыта, по данному началу и концу. Выражение личностного отношения к предмету речи. Самооценка собственных высказываний, положительное оценивание высказываний одноклассников. 3.Чтение (в течение года)
Развитие техники чтения, расширение поля чтения: быстрое зрительное восприятие слов и небольших групп слов, состоящих из 2-5 букв; внешних характеристик предложения: длина, знак в конце, порядок слов и др. (систематическая и целенаправленная работа над развитием и совершенствованием навыка чтения осуществляется на уроках литературного чтения). Интонационно правильное чтение предложений, содержащих обращение, однородные члены предложения и др.
Чтение, понимание содержания предложений.
Чтение, понимание материалов, имеющих коммуникативную нагрузку.
Выразительное чтение текстов из упражнений учебника, в том числе, текстов с диалогом, нахождение в них слов автора и персонажей (с помощью учителя).
Ориентировка в учебнике.
4. Письменная речь
(8 часов и в течение года)
Построение и запись подписей под серией рисунков (названий рисунков). Письмо по памяти.
Составление вопросов и ответов на эти вопросы.
Составление предложений.
Самостоятельные письменные высказывания учащихся на актуальные для них темы (2-3 предложения).
Составление записок, адресованных родителям, одноклассникам, учителю. Использование слов вежливости.
Подбор заголовка к тексту. Учебное редактирование.
Восстановление деформированных текстов. Обсуждение письменных работ (в парах, небольших группах и др.).
Совершенствование написанного: составление (в случае отсутствия) или переработка вступительной и/или заключительной части.
Ученик (ученица)
слушает внимательно, проявляет интерес к словам говорящего (мимикой, короткими репликами);
определяет количество услышанных звуков, слогов, слов в предложении; различает (после 1 прослушивания) на слух подобные, но не одинаковые по звучанию слова русского и украинского языков (голова-голова, вéрба-вербá, степь-степ);
выбирает из данного ряда слов то, которое подобно по значению первому слову;
находит (после одного прослушивания) среди нескольких слов, сочетаний слов те, которые отвечают указанным признакам: повторены дважды, начинаются указанным звуком, обозначают цвет, движение, являются "лишними" и под.;
различает предложения по цели высказывания; законченные и незаконченные предложения и т.п.;
соотносит рисунок и слово, предложение, текст;
делит прослушанные слова на две-три группы по указанному учителем или самостоятельно определенному признаку;
понимает после 1-2 прослушиваний тексты художественного, разговорного, научно-художественного стилей (сказка, рассказ, стихотворение), звучащие 1-2 минуты (120-200 слов);
различает части содержания прослушанного;
понимает значение сочетания слов, предложения, текста и выполняет задания, не требующие построения развернутого высказывания;
создаёт словесный рисунок по слову, предложению, тексту;
выполняет короткую инструкцию, данную в тексте для слушания (начиная с инструкции, состоящей из 4-5 слов);
подтверждает или отрицает высказанное учителем утверждение о содержании предложения, текста ("да/нет");
отвечает на альтернативные вопросы по тексту о его фактическом содержании, последовательности событий; о своем отношении к персонажам, фактам, событиям;
объясняет (в простых случаях) связь общего тона высказывания, темпа, громкости речи с ее содержанием, условиями общения.
Ученик (ученица)
слушает внимательно собеседника; строит свою реплику с учетом того, что сказал собеседник;
различает особенности общения в разных ситуациях, с разными собеседниками;
Ученики
воспроизводят в лицах, разыгрывают по ролям диалоги из прослушанных сказок, рассказов;
составляют, разыгрывают диалоги (3-4 реплики на каждого участника диалога без учета этикетных формул) с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно, учитывая цель, ситуацию общения, соблюдая правила общения, употребляя этикетные формулы;
обсуждают с одноклассником прослушанный текст, рисунок, учебную ситуацию в классе и др., поочередно составляя вопросы и ответы на них; оценивают содержательность диалога, правильность и уместность использования в диалоге языковых и неязыковых средств.
Ученик (ученица)
регулирует дыхание, силу голоса, темп речи;
читает наизусть стихотворения, загадки, пословицы, считалки и под.;
пересказывает прослушанный текст (объемом 50-60 слов) с опорой на данные сочетания слов, вопросы, рисунки, план;
выражает свое отношение к сказанному, делая короткие дополнения при пересказе, повторе данного образца;
пересказывает эпизод из просмотренного фильма, телепередачи и т.п., выражая свое отношение к событиям, персонажам;
составляет отдельные предложения по данным словам и объединяет их в текст, используя для связи предложений слова: он (она, они), этот (эта, это, эти), тогда, после этого;
строит высказывание по данному началу и концу, с опорой на вопросы, рисунки и др.;
исправляет ошибки и недочеты в содержании и форме собственного высказывания (с помощью учителя);
оценивает положительные стороны содержания и формы устных высказываний одноклассников (с помощью учителя).
Ученик (ученица)
читает целыми словами;
распознает при быстром показе (в течение 0,5-1 секунды) наиболее частотные слова и сочетания коротких слов (Кто ты? Мы тут и под.); похожие, но не одинаковые слова или формы слова (ствол - стол, возит - возят и т.п.);
распознает при быстром показе предложения: количество слов, слово с прописной буквы в середине предложения, изменение порядка слов;
находит среди нескольких предложений те, в которых говорится о ...(о таком-то предмете, месте действия, причине события и т.п.);
объясняет понимание значения предложения, разницу в значении предложений, различающихся одним словом, формой выражения мысли (тетрадь без подписи - неподписанная тетрадь и под.);
читает выразительно
- предложения с различными знаками препинания (тире, двоеточием, многоточием и др.); с обращением, однородными членами предложения (сначала по образцу, а затем самостоятельно);
- тексты с диалогом (предварительно находит слова автора и персонажей);
пересказывает содержание самостоятельно прочитанных материалов, имеющих коммуникативную нагрузку (инструкция к учебному, игровому заданию, письмо и др.).
Ученик (ученица)
самостоятельно подбирает название и подписывает рисунок (серию рисунков) по его содержанию;
записывает текст по памяти (стихотворение, загадка - 4 строки, пословица и др.) проверяет написанное;
составляет, записывает вопрос на тему о школьной жизни и др., а также ответ на этот вопрос, полученный от одноклассника;
составляет и записывает предложения по рисунку, действиям, выполняемым на уроке и др.;
составляет письменное высказывание о том или ином событии в своей жизни, выражает своё отношение к прочитанному или прослушанному (на конец учебного года - до 40 слов);
подбирает и записывает заголовок к тексту;
составляет записку, адресованную родителям, однокласснику, содержащую какую-то информацию, просьбу; использует слова вежливости;
высказывает мнение о положительных сторонах содержания письменной работы одноклассника, даёт советы по её доработке.
II. Языковая содержательная линия (91 час)
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки1. Повторение и закрепление знаний и умений, приобретённых в 1 классе (4 часа)
Звуки и буквы русского языка. Гласные и согласные звуки. Смыслоразличительная роль звуков.
Буквы - знаки, обозначающие звуки на письме. Большие и малые буквы, печатные и рукописные. Алфавитные названия букв. Слог. Слогообразующая роль гласных звуков. Деление слов на слоги и на части для переноса со строки на строку.
Слово и предложение.
2. Язык и речь. Устная и письменная речь (9 часов)
Представление о языке как средстве человеческого общения и речи как самом общении, в ходе которого используются средства языка; о речевой деятельности и продукте этой деятельности (высказывание, текст). Представление о многообразии языков, существующих в мире; о русском, родном языке учащихся, и языке обучения для представителей других национальностей; об украинском языке как государственном; о близкородственных языках.
Звучание, написание и значение слов в близкородственных языках (наблюдение). Языковые и неязыковые средства общения (ознакомление). Устная и письменная речь. Культура речи и общения. Слова-обращения (практически).
Слова вежливости.
Сила голоса и темп речи в процессе чтения, говорения, диалогического общения.
Ученик (ученица)
знает различие между звуком и буквой; правильно произносит звуки и буквы русского языка;
различает гласные и согласные звуки и буквы, которыми они обозначаются на письме;
различает большие и малые, печатные и рукописные буквы;
понимает и объясняет зависимость значения слова от замены или порядка расположения звуков (букв) в слове;
соотносит количество слогов в слове с количеством гласных звуков;
умеет делить слово на части (простейшие случаи);
различает слово и предложение; пишет каждое слово в предложении отдельно; списывает слова и предложения с печатного и рукописного текста;
составляет предложения по рисунку, данным словам и словосочетаниям.
Ученик (ученица)
объясняет, для чего человеку необходимо знать язык, владеть грамотной речью;
осознаёт и различает понятия "родной язык" и "государственный язык";
различает на слух и во время чтения высказывания на русском языке и высказывания на других языках, в том числе и близкородственных;
различает языковые и неязыковые средства общения;
различает устную и письменную формы речи, понимает их назначение; пользуется в общении словами вежливости, словами-обращениями;
пересказывает устно кратко содержание услышанного высказывания и/или прочитанного текста;
умеет вести диалог на заданную тему, используя слова вежливости;
владеет в процессе чтения монологических и диалогических текстов силой голоса и темпом речи, приближёнными к естественному говорению и общению; составляет и пишет записку, адресованную родителям или однокласснику.3. Звуки и буквы
(28 часов)
Звуки речи. Уточнение знаний учащихся о звуках вообще и звуках речи, о различии звука и буквы, о роли их в слове.
Алфавит. Алфавитный порядок слов. Гласные и согласные звуки.
Слог. Деление слов на слоги и на части для переноса. Ударение. Роль ударения в различении значений слов и форм слова. Ударные и безударные гласные в слове.
Гласные звуки [а, о, у, ы, и, э] и обозначение их на письме.
Обозначение гласных звуков буквами я, ю, е, ё (в начале слога и после согласного): выбор буквы гласного звука в соответствии с твёрдостью-мягкостью предыдущего согласного.
Сопоставление произношения и написания слов с безударными гласными. Проверка обозначения на письме безударного гласного в двусложных словах путём изменения места ударения в форме этого слова (земля' - зе'мли, моря' - мо'ре). Согласные звуки. Произношение согласных звуков отдельно и в сочетании с другими звуками (учитываются реальные потребности конкретного класса): взрывного [г-г'], непарных твёрдых [ж], [ш], [ц], мягких [ч'] [ш':]; мягких [б'] [п'] [м'] [в'] [ф'] и др.
Произношение и написание слов с чередующимися звонкими-глухими согласными: в конце слова (друг - [друк]); в середине слова перед другим согласным (грибки - [гр'ипк'и]). Проверка обозначения на письме парных звонких-глухих согласных путем изменения формы слова (снег-снега, дождь-дожди).
Обозначение на письме звука [й] буквой й (на конце слова и слога), буквами я, ю, ё, е (в начале слога, перед ъ,ь разделительными знаками).
Произношение слов с ъ, ь перед я, е, ё, ю, и; написание слов с ь перед этими же буквами.
Развитие речевого слуха: правильное произношение слов (список слов составляется учителем с учётом реальной речевой ситуации).Ученик (ученица)
произносит слово, чётко выделяя ударный гласный (не растягивая слово по слогам) и определяет ударение в слове (с помощью учителя и самостоятельно);
правильно произносит слова, в которых часто допускаются ошибки в ударении; слова, написание которых не соответствует произношению; делит слово на слоги и на части для переноса;
произносит (вслед за учителем и самостоятельно) цепочку звуков слова, состоящего из 2-7 звуков; группы согласных звуков, звонких-глухих, твёрдых-мягких (без призвука гласного); а также те согласные звуки, в произношении которых учащиеся допускают отклонения от нормы;
различает на слух гласные и согласные звуки: твёрдые и мягкие, звонкие и глухие; выделяет указанный звук слова (первый, последний, идущий после такого-то звука) вслед за учителем и самостоятельно;
заменяет, добавляет, убирает один из звуков слова так, чтобы получилось другое слово;
объясняет, какой звук обозначен той или иной буквой в слове;
читает алфавит, правильно называя буквы;
располагает в алфавитном порядке 5-6 слов (с учётом второй буквы);
выполняет звуковой и звукобуквенный анализы слов, звуковое моделирование, звуковое конструирование, звукобуквенное комментирование. 4. Текст (7 часов и в течение года)
Понятие о тексте.
Заглавие текста. Подбор заглавия в соответствии с содержанием текста.
Структура текста: предложение-зачин, основная часть, предложение-заключение (концовка).
Понятие об абзаце. Деление текста на абзацы, которые отвечают трём основным частям высказывания (зачин, основная часть, концовка).
Связь предложений в тексте. Использование местоимений, наречий, контекстуальных синонимов (без употребления терминов) для связи предложений в тексте.
Объединение 3-4 предложений в связное высказывание.
Работа с деформированным текстом (перестановка отдельных предложений, изъятие предложения, не соответствующего теме и под.).
Коллективное составление плана высказывания с опорой на рисунки.
Ученик (ученица)
выбирает один из данных заголовков к тексту или его частям и объясняет свой выбор;
подбирает заголовок к тексту или его части;
находит в тексте зачин, основную часть и заключение (концовку) и объясняет их роль;
объясняет самостоятельно и с помощью учителя наличие абзацев в учебных текстах;
придерживается абзацев при списывании текстов;
ставит вопросы к тексту;
подбирает названия к нескольким рисункам, составляя план высказывания;
использует слова он (она, оно, они), этот (эта, это, эти), тогда, после этого для связи предложений в тексте;
исправляет текст, заменяя в нём не-уместные повторы; добавляя отсутствующий зачин (заключение); убирая предложения, не соответствующие теме; выделяя абзацы в соответствии с тремя основными частями высказывания.5. Предложение (8 часов и в течение года)
Различение предложений в тексте (используются предложения, более длинные, чем в 1 классе).
Содержательная и интонационная завершённость предложения.
Вопросы к словам предложения.
Предложения, в которых содержится сообщение (повествовательные), вопрос (вопросительные), просьба, совет или приказ, побуждение к действию (побудительные). Интонирование предложений.
Знаки препинания в конце предложения (точка, вопросительный и восклицательный знаки); прописная буква в первом слове предложения.
Предложения с обращением, выраженным одним словом.
Объединение двух простых предложений в одно сложное, с использованием бессоюзной связи, а также союзов а, и (Налетела туча, пошел дождь. На лугу зазеленела трава, и появились первые цветы. Маша поёт, а Наташа танцует.) - по образцу, без употребления терминов.
Использование запятой перед союзами а, и (вначале под руководством учителя, а затем самостоятельно).
Понимание содержания предложения. Определение разницы в содержании подобных предложений, которые отличаются одним (двумя) словами.
Ученик (ученица)
различает (на слух) отдельные предложения, может определить их количество в тексте, состоящем из 3-4 предложений после одного прослушивания.;
произносит интонационно правильно предложения, различные по цели высказывания;
выбирает из 2-3 предложений то, которое точно соответствует данному рисунку;
изменяет предложение в соответствии с рисунком и т.п.;
объясняет разницу в содержании предложений, различающихся одним-двумя словами; составляет предложения (различные по цели высказывания) с указанным содержанием;
правильно передаёт интонацию повествовательных, вопросительных и побудительных предложений; предложений, в которых выражены сильные чувства (с дополнительной восклицательной интонацией);
дополняет предложение по вопросам;
выбирает из ряда данных слов нужные для дополнения предложения по рисунку;
различает в устной и письменной речи обращения, употребляет их в своей речи;
ставит знаки препинания в конце предложения при списывании, письме под диктовку и самостоятельном составлении предложений;
объединяет два простых предложения в одно сложное, используя бессоюзную связь, а также союзы а, и (по образцу, без употребления терминов).6. Слово (22 часа)
Лексическое значение слова (без употребления термина).
Слова, называющие предметы, признаки, действия; имена собственные.
Тематические группы слов. Слова, одинаковые по произношению, но разные по значению (омонимы); слова, близкие по значению (синонимы); слова, противоположные по значению (антонимы) (без употребления терминов).
Грамматическое значение слова (без термина).
Начальное представление о частях речи; о том, что слова разделяются на группы в зависимости от того, что они обозначают и на какой вопрос отвечают. Вопросы к словам, относящимся к разным частям речи.
Слова, обозначающие предмет и отвечающие на вопросы кто? что? (имена существительные):
- группы слов с предметным и абстрактным значением (обозначение лиц, предметов, чувств и т.п.);
- слова, близкие или противоположные по значению;
- большая (прописная) буква в собственных именах.
Единственное и множественное число существительных (без терминов); изменение слов, отвечающих на вопросы кто? что? по числам. Употребление существительных во множественном и единственном числе в самостоятельно построенном предложении.
Слова, обозначающие признак предмета и отвечающие на вопросы какой? какая? какое? какие? (имена прилагательные):
- группы слов с различным лексическим значением: по отношению ко времени года, материалу, поступку и т.п.;
- слова, близкие или противоположные по значению;
- изменение слов, отвечающих на вопросы какой? какая? какое? какие?, по числам (практически).
Сочетания слов, отвечающих на вопросы кто? что? и вопросы какой? какая? какое? какие?
Слова, обозначающие действия предметов и отвечающие на вопросы что делать? что сделать? что делал? что будет делать? что сделает? (глаголы):
- группы слов с различным лексическим значением (говорение: сказать, спросить, ответить, говорить, шептать; письмо: написать, выписать, подписать проявление чувств: любить, жалеть, грустить, радоваться и др.);
- слова, близкие или противоположные по значению.
Слова, к которым не ставят вопросов: на, от, в, из, к, по, с, у, над, под; а, но, и, или, потому что (практическое ознакомление с предлогами, союзами, их ролью в предложении).
Корень слова. Однокоренные (родственные) слова (10 часов)
Однокоренные слова, значение корня (наблюдение, выделение корня в однокоренных словах). Подбор однокоренных слов с наиболее употребительными в речи школьников корнями.
Различение однокоренных слов и слов с омонимичными корнями.
Составление предложений с однокоренными словами с целью осознания значение корня.Ученик (ученица)
находит среди данных слов те, которые служат для названия предметов, признаков, действий;
находит среди данных слова с указанным значением;
распределяет слова в тематические группы по назначению (предметы для рисования, для игр, занятий спортом, для работы в саду, на огороде и т.п.); по таким признакам, как цвет, материал, форма и др.; дополняет каждую группу 2-3 словами;
составляет ряды слов по определённому содержательному признаку (видовому или родовому);
определяет слово по его значению; подбирает слова для дополнения, составления предложений с указанным значением (например, предложения, которое можно использовать для обсуждения письменной работы одноклассника, для определения положительного в работе); подбирает самостоятельно 4-6 слов, которые отвечают на разные вопросы (кто? что? какой? какая? какое? какие? что делает? что делают? и др.);
дополняет предложение одним-двумя словами по содержанию;
различает слова, разные, близкие или противоположные по значению;
находит в ряду слов омонимы, синонимы, антонимы (без употребления терминов); распределяет слова в группы по значению и вопросам (по частям речи);
различает имена существительные, которые отвечают на вопрос кто? и вопрос что?; изменяет их по числам (один - несколько, много);
определяет слова, которые отвечают на вопросы какой? какая? какое? какие?, вне предложения и в предложении, в тексте;
правильно ставит вопросы к именам прилагательным разного рода и числа;
находит среди имён прилагательных слова, близкие или противоположные по значению;
подбирает такие слова с помощью учителя и самостоятельно;
подбирает к известному предмету соответствующие признаки;
образует словосочетание имени существительного с именем прилагательным;
определяет слова-названия действий самостоятельно или с помощью учителя; ставит к ним вопросы;
находит и подбирает синонимы и антонимы со значением действия;
определяет в предложении, тексте служебные слова, пишет их раздельно с другими словами;
употребляет слова в нужной грамматической форме (практически, без терминов);
оценивает правильно/неправильно употреблённое слово;
совершенствует текст, заменяя неудачно использованные слова.
Ученик (ученица)
выделяет корень в однокоренных словах;
находит в ряду слов однокоренные; распределяет однокоренные слова по группам;
подбирает однокоренные слова с данным корнем; исключает из группы однокоренных слов слова с омонимичными корня-ми;
составляет предложения с однокоренными словами с целью осознания значения корня. 7. Правописание (в течение года)
Понятие об орфограмме как месте в слове или между словами, где возникает опасность ошибки, т.к. написание может быть представлено несколькими вариантами, из которых только один соответствует правилам орфографии.
Орфограмма и орфографическое правило.
Произношение и написание слов с безударными гласными и чередующимися звонкими и глухими согласными в корне; слов с ь перед я, е, ё, ю, и; чтение и произношение слов с ъ. Правила правописания:
- проверка обозначения на письме безударных гласных, звонких и глухих согласных в корне слова;
- мягкий знак в конце слова;
- написание сочетаний жи, ши, ча, ща, чу, щу, чк, чн, нч, нщ, щн;
- прописная буква в начале предложения, в собственных именах;
- перенос слова по слогам (одну букву не переносят);
- точка, вопросительный знак в конце предложения; запятая перед союзами а, и. Раздельное написание служебных слов (предлогов, союзов - без употребления терминов) с другими словами в предложении.
Слова для запоминания произношения и написания: алфавúт, альбóм, берú, ботúнки, бýдто, быстро, вáрежки, вéтер, (у-)вúдеть, воробéй, ворóна, вóсемь, гóрод, дáже, дежýрный, дéвять, дерéвня, дéсять, дневнúк, до свидáния, éздить, éсли, éхать, зáяц, здесь, здрáвствуй(-те), извинú(-те), карандáш, Кúев, класс, конькú, корóва, кровáть, лáсточка, лéто, магазúн, машúна, мéбель, медвéдь, мне, мóжешь, молокó, морóз, Москвá, надéть, обéд, обýться, одевáться, одéжда, опять, пальтó, пенáл, петýх, платóк, пожáлуйста, посýда, потомý что, почемý, пошёл, простú(-те), рабóта, разýться, ребята, рисовáть, рисýнок, Рóдина, Россúя, рýсский, сапогú, сдéлать, себé, семь, скóро, синúца, сорóка, спасúбо, тетрáдь, тóлько, тýфля, ýжин, Украúна, украúнский, учéбник, ученúк, учительница, чёрный, чьё, чьи, чья, четыре, шесть, язык (92 слова).
9. Итоговое повторение материала изученного в каждом семестре и в течение учебного года (3 часа).
Ученик (ученица)
замечает те места в слове или между словами, где есть опасность ошибки, т.е. находит в слове орфограмму и подчёркивает ее;
обнаруживает конкретную орфограмму на основе опознавательных признаков, отличает её от других орфограмм;
произносит слово по правилам произношения и так, как оно пишется, чётко выделяя все особенности написания (здо-ро-вь-е, со-ба-чка и под.);
объясняет, как пишется слово (называет отдельные буквы слова);
находит в паре слов то, которое написано неправильно (на материале проработанных слов);
отмечает раздельное написание слов в, из, у, на, за, а, и, но и под.; правильно ставит знаки препинания в конце и в середине предложения (точка, вопросительный знак в конце предложения; запятая перед союзами а, и);
списывает с рукописного и печатного текста, проговаривая слово так, как оно пишется;
пишет по памяти пословицу, загадку, стихотворение (2-4 строки); пишет под диктовку предварительно рассмотренный и обсуждённый текст (зрительно-слуховой диктант - 35-40 слов);
пишет под диктовку текст (отдельные слова, сочетания слов, предложения) включающий слова, написание которых основано на прямом соотношении между звуками и буквами (фонетико-графические написания), и те, написание которых определяется изученными орфограммами, включая слова из списка для 1-2 классов;
проверяет написанное, сверяя его с образцом, проговаривая слово "так, как пишут";
объясняет написания, которые регулируются правилами, предусмотренными программой;
владеет способами действия, обеспечивающими осознанное применение изученных орфографических правил;
правильно обозначает на письме: - безударные гласные в корне слова (в словах, состоящих из двух слогов); - парные звонкие и глухие согласные в корне слова (в словах, состоящих из двух слогов);
правильно пишет - слова с сочетаниями жи, ши; ча, ща, чу, щу; чк, чн, нч, щн, нщ;
- имена собственные;
- слова с мягким знаком перед я, е, ё, ю, и;
выделяет в предложении слова, к которым вопросы не ставятся (предлоги, союзы - без терминов) и пишет их раздельно с другими словами.
IІІ. Социокультурная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Тематические группы слов, называющие то государство, в котором живут дети, и то, на языке которого обучаются; столицы, государственную символику, реалии жизни народов (в течение года)
Государства Украина и Россия, их столицы.
Особенности государственных символов Украины и России.
Малая родина.
Национальные символы Украины - верба, калина, вышитый рушник и др.
Национальные символы России береза, рябина, матрёшка, балалайка.
Народные и религиозные праздники, обрядовые действия во время этих праздников.
Труд, быт и развлечения русского и украинского народа. Русские и украинские народные игры. 2.Фольклорные произведения большой и малой форм (в течение года)
Русские народные сказки (слушание и пересказ); положительные и отрицательные персонажи. Русские народные песни, пословицы, поговорки, загадки, заклички, считалки, мирилки, колядки, щедровки.
Произведения русских поэтов и прозаиков; тексты о народных русских промыслах (дымковская игрушка, резьба по дереву).
3. Особенности национального речевого этикета. Правила речевого поведения во время общения (в течение года)
Разные варианты формул русского речевого этикета: приветствия, прощания, просьбы, извинения.
Выбор формул речевого этикета в зависимости от возраста и положения личности, с которой происходит общение.
4. Социальные роли (в течение года)
Родственные отношения.
Исполнение социальной роли ученика.
Правила этикетного поведения в общественных местах (библиотеке, на игровой площадке, в гостях, во время посещения больного и др.).
Отношение к природе.Ученик (ученица)
знает и записывает название государства и его столицы;
распознаёт государственные символы Украины и России (флаг, герб, гимн); различает большую и малую родину:
знает и записывает название родного города, улицы, на которой живёт;
знает свой домашний адрес;
имеет представление об украинских и русских символах (верба, калина, вышитый рушник; берёза, рябина, матрёшка, балалайка);
знает самые известные народные и религиозные праздники (Новый год, Рождество, Пасха и др.), некоторые обрядовые действия, которыми они сопровождаются;
знает названия предметов труда и быта русского и украинского народов, названия русских и украинских народных игр (хоровод "Каравай", лапта, ручеек и др.). Ученик (ученица)
воспринимает на слух и рассказывает известные русские сказки;
анализирует поступки персонажей; читает диалоги персонажей выразительно, передавая голосом и мимикой их характеры;
отгадывает загадки, знает наизусть простейшие из них;
знает наизусть заклички, считалки, мирилки, детские песни и использует их в часы досуга; знает наизусть колядки, щедровки и использует их во время новогодних и рождественских праздников;
знает об А.С.Пушкине, национальном поэте России, отрывки из его произведений; о русских народных промыслах (дымковская игрушка, резьба по дереву).
Ученик (ученица)
знает и уместно употребляет формулы русского речевого этикета: приветствия, прощания, просьбы, извинения;
сознательно избирает соответствующие формулы речевого этикета в общении с разными людьми, в зависимости от их возраста, положения, родственных связей и т.п.
Ученик (ученица)
придерживается правил этикета в общении с членами семьи (родителями, бабушкой и дедушкой, братьями и сёстрами);
поддерживает дружественные связи с одноклассниками; ответственно относится к исполнению главных и второстепенных ролей во время интерактивных форм работы;
учится принимать решения и подчиняться во время работы в малых группах;
придерживается элементарных правил речевого этикета при коммуникативных контактах со старшими: учителями, школьниками, работниками школы и др.;
вежливо ведёт себя в библиотеке, на игровой площадке, в гостях, во время посещения больного и др.;
целесообразно употребляет формулы речевого этикета;
принимает посильное участие в охране природы родного края (уход за растениями, помощь зимующим птицам и др.). ІV. Деятельностная содержательная линия
Содержание учебного материала
Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Формирование учебно-организационных умений и навыков (в течение года)
Организация рабочего места.
Организация учебной деятельности.
Взаимодействие с другими участниками учебного процесса.
2. Формирование учебно-информационных умений и навыков (в течение года)
Работа с учебником, учебными пособиями и дополнительной литературой.
Использование учебных пособий, словарей, справочных материалов.
Общение в процессе обучения.
3. Формирование учебно-интеллектуальных и творческих умений и навыков (в течение года)
Выполнение мыслительных операций.
Творческое применение знаний, умений, способов деятельности в новых ситуациях.
4. Формирование контрольно-оценочных умений и навыков (в течение года)
Проверка и самопроверка устных высказываний и письменных работ.
Оценивание результатов обучения.Ученик (ученица)
своевременно готовится к уроку;
самостоятельно подбирает необходимые учебные принадлежности;
поддерживает порядок на рабочем месте;
бережно относится к своим и чужим учебным вещам;
понимает и может объяснить определённую учителем цель учебной деятельности;
придерживается определённой последовательности выполнения задания под руководством учителя (с чего начну, что сделаю потом, чем закончу);
переключается с одного вида работы на другой;
ориентируется во времени, отведённом на выполнение задания;
придерживается режима умственной работы при выполнении заданий;
внимательно слушает и выполняет все требования и советы учителя; слушает и дополняет ответы одноклассников;
сотрудничает с одноклассниками в паре, группе.
Ученик (ученица)
самостоятельно пользуется учебником; ориентируется в условных обозначениях; находит необходимый по содержанию материал;
работает с дидактическим (демонстрационным и раздаточным) материалом;
пользуется учебными словарями и справочными материалами учебника, учебных пособий;
работает в тетрадях с печатной основой;
говорит не торопясь, чётко и последовательно в процессе диалогической и монологической речи;
внимательно слушает учителя и одноклассников; отвечает связно на поставленные вопросы;
воспроизводит последовательность событий и явлений в прослушанном тексте; ставит вопросы по содержанию предложений, к отрывкам текста.
Ученик (ученица)
выделяет в предметах, языковых единицах главные и второстепенные признаки;
определяет тождественность, сходство и отличие между несколькими предметами, языковыми единицами или явлениями; выполняет логическую группировку предметов, языковых объектов (по видовым и родовым признакам); исключает "лишний" среди четырёх-пяти однородных объектов);
устанавливает логическую последовательность изложения событий;
переносит знания и способы деятельности в новую ситуацию.
Ученик (ученица)
внимательно следит за устными ответами одноклассников;
отмечает положительные стороны ответа, указывает на ошибки;
проверяет свои работы;
находит и исправляет допущенные в работе ошибки на изученные правила;
оценивает результаты обучения свои и одноклассников по ориентирам, данным учителем.V. Графические навыки, техника письма,
культура оформления письменных работ (в течение года)
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихсяЗакрепление, развитие графических навыков письма. Свободные росчерки.
Письмо прописных, строчных букв и их соединений в росчерках и отдельно по группам. Безотрывное соединение 2-3 букв.
Постепенное ускорение письма в меру индивидуальных возможностей учащихся.
Письмо на скорость и правильность безотрывных соединений букв.
Правильное, аккуратное оформление письменной работы.
Запись стихотворной загадки столбиком и отгадки к ней.
Запись слов столбиком. Вписывание слова в данную таблицу (в тетради и на доске).
Подчёркивание слова прямой линией, вычерчивание (рисование) условного знака (обозначение корня, ударения и др.).
Ученик (ученица)
делает росчерки свободным движением предплечья, кисти, пальцев;
пишет в строке, двигая одновременно кистью и пальцами;
пишет строчные и прописные (заглавные) буквы в соединении с росчерками;
пишет безотрывно и по возможности быстро буквосочетания типа ди, ви, км, ту, ем, щу, ли;
ускоряет письмо в меру своих возможностей;
оформляет правильно, аккуратно письменную работу (самостоятельно):
- располагает заголовок по центру строки; - выдерживает вертикальность левого края письменной работы, не заходит за поля по правому краю, делает аккуратные исправления и др.;
располагает слова при записи их в столбик;
записывает в столбик стихотворные строфы (2-4 строки);
вписывает слово в данную таблицу (в тетради и на доске); подчёркивает слова под линейку и от руки;
аккуратно вычерчивает условные знаки.
3 класс
(2,5 часа в неделю, всего 87,5 часов, из них 4 часа резервного времени)
І. Речевая содержательная линия (12 часов и в течение года)
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1.Аудирование
(2 часа и в течение года)
Особенности слушания как вида речевой деятельности.
Слушание, понимание более объемных, чем во 2 классе, текстов, относящихся к художественному, научно-художественному, разговорно-бытовому стилям.
Опора при слушании на данный план высказывания (4-5 пунктов).
Восприятие общего тона речи, тембра и силы голоса читающего (рассказывающего).
Восприятие точного, меткого, образного слова.
Восприятие на слух рядов, состоящих из звуков, слогов, слов, сочетаний слов, предложений (количество материала превышает то, которое предлагалось во 2 классе).Ученик (ученица)
объясняет особенности слушания, влияющие на успешность общения;
объясняет особенности поведения слушающего, важные для общения;
понимает более сложный, чем во 2 классе, материал, выполняя такие задания:
- соотносит рисунок и слово, предложение, текст;
- делает рисунок по прослушанному;
- выбирает из ряда прослушанных слова, близкие или противоположные по значению;
- делит прослушанные слова на две - три группы по самостоятельно определенному признаку;
- выполняет более длинную, чем предлагалось во 2 классе инструкцию;
- выбирает правильный ответ на вопрос по тексту из трех предложенных вариантов;
различает 3-4 части в содержании прослушанного текста;
объясняет связь общего тона высказывания, темпа, громкости речи с её содержанием, эмоциональной окраской, условиями общения;
называет слова, выражения из прослушанного текста, которые считает яркими, точными, выразительными;
находит (с одного прослушивания) языковые единицы по данным ориентирам или признакам (предложение, слово с указанным значением, ошибка в слове и др.).2. Говорение
(в течение года)
Регулирование дыхания, силы голоса, темпа речи.
Диалогическая речь
(в течение года)
Правила поведения собеседника в диалоге (внимательно слушать, отвечать на вопрос, доказывать свою точку зрения без категоричности, уважать другие мнения и др.).
Речевой этикет (формулы вежливого высказывания своего мнения; смягчение приказания, просьбы, несогласия).
Воспроизведение диалогов из прослушанных или самостоятельно прочитанных произведений (в лицах, без слов автора).
Составление диалогов по рисунку, описанной ситуации - с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно.
Обобщенное содержание диалогов: вопрос - ответ - уточняющий вопрос - ответ; предложение - отказ - доводы в пользу предложенного - ответ.
Оценивание составленных диалогов.
Монологическая устная речь
(в течение года)
Основные требования к устному высказыванию (соответствие теме, наличие трех структурных частей текста; переход от одной части текста к другой; использование средств, обеспечивающих связность текста).
Умение говорить, учитывая интересы, возможности слушателя, собеседника (тема, примеры, доказательства и др.). Выразительность, четкость речи.
Речевой этикет (речевые формулы для проявления внимания к интересам слушателя, собеседника).
Пересказ текста-повествования с элементами описания с опорой на вспомогательные материалы (план, опорные слова).
Пересказ самостоятельно прочитанного текста, эпизода из просмотренного фильма, рассказа, услышанного от близких, знакомых.
Внесение дополнений в материал по ходу пересказа.
Составление рассказа, сказки, загадки с опорой на вспомогательные материалы.
Самостоятельное составление высказывания на заданную или выбранную тему. Выражение своего отношения к предмету высказывания.
Оценивание содержания составленных высказываний, а также правильности и выразительности речи.Ученик (ученица)
сообразует дыхание со смысловым членением речи;
регулирует силу голоса, темп речи с учетом условий общения;
объясняет особенности поведения в различных ситуациях общения;
слушает собеседника внимательно;
выражает свое мнение доброжелательно.
Ученики (ученицы)
воспроизводят в лицах, разыгрывают по ролям диалоги из прослушанных и самостоятельно прочитанных произведений;
обсуждают прослушанный текст, рисунок, учебную ситуацию, поочередно составляя вопросы (о фактическом содержании, причинно-следственных связях), а также ответы на них;
составляют диалоги (с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно), содержащие обсуждение различных мнений о каком-то предмете;
оценивают содержание и форму диалога.
Ученик (ученица)
объясняет, каким должно быть высказывание, рассчитанное на определенных слушателей;
сообразует дыхание со смысловым членением речи;
регулирует силу голоса, темп речи с учетом условий общения;
пересказывает прослушанный текст с опорой на данные сочетания слов, вопросы, рисунки, план; пересказывает самостоятельно прочитанный текст; эпизод из просмотренного фильма, телепередачи и т.п.;
дополняет пересказ, включая в него описание обстановки, внешности персонажа, выражает свое отношение к сообщаемому;
строит устное высказывание (сочинение) с опорой на вспомогательные материалы (данный или коллективно составленный план и др.);
строит самостоятельно устное высказывание на темы, отвечающие его жизненным интересам;
соблюдает основные требования к устному высказыванию;
оценивает содержание и форму устного высказывания, опираясь на памятку, подготовленную совместно с учителем.
3. Чтение
(в течение года)
Чтение вслух с соблюдением интонационной правильности, норм произношения, с учетом коммуникативной задачи.
Чтение молча материалов, содержащих инструкции к учебным, игровым заданиям; описание процесса изготовления какого-то предмета и др.
Чтение и толкование материалов учебника: определений, правил, рекомендаций, заданий и текстов из упражнений.
Интонационно правильное чтение, толкование содержания простых и сложных предложений с обращением, прямой речью и др.
Развитие техники чтения: быстрое восприятие слов и групп слов; 2-3 предложений, различающихся 1-2 словами, порядком слов и др. (систематическая работа в этом направлении осуществляется на уроках чтения).
Ориентировка в учебнике (условные знаки, оглавление, расположение материала на странице, справочные материалы).Ученик (ученица)
читает вслух и молча материалы учебника, объясняет их содержание и назначение;
читает вслух свое письменное сочинение, стараясь быть понятным и интересным для слушателей;
читает вслух предложения, придерживаясь пауз; правильно интонируя предложения, различные по цели высказывания, восклицательные и невосклицательные;
обнаруживает понимание прочитанного:
отвечая на вопросы о фактическом содержании, причинно-следственных связях;
выполняя инструкции, данные в тексте (более длинном и сложном, чем во 2 классе);
находя среди нескольких предложений то, которое соответствует указанному содержанию;
объясняя значение предложения (простого и сложного);
находит на странице учебника заголовки, материалы, набранные разными шрифтами, пользуется справочными материалами, оглавлением для поиска.4. Письменная речь (10 часов и в течение года)
Письмо по памяти.
Составление 4-5 связанных между собой предложений; 2-3 вопросов на заданную тему и ответов на вопросы.
Изложение текста повествовательного характера (объем начального текста - 65-80 слов).
Письменный пересказ услышанного учащимися на уроках или во вне-урочное время.
Выражение личностного отношения к предмету речи. Выражение, обоснование своего мнения о предмете высказывания.
Самостоятельное письменное высказывание на свободную тему (0,3-0,5 стр.). Записка, письмо, поздравление, загадка, рассказ.
Совершенствование, редактирование текста: выделение отсутствующих абзацев, перестановка частей текста с целью восстановления последовательности изложения, изъятие предложений, не соответствующих теме, дополнение текста при отсутствии одной из структурных частей (зачина, заключения); замена неудачно использованных слов и др.Ученик (ученица)
пишет по памяти тексты: стихи в 4-8 строк, загадки, отрывки из прозы (1-3 предложения) пословицы;
составляет 4-5 связанных между собой предложений или 2-3 вопроса по содержанию рисунка, об учебной ситуации на уроке и др.;
пишет изложение по коллективно и самостоятельно составленному плану с опорой на вспомогательные материалы, выражает свое мнение о содержании, персонажах; дополняет материал, описывая на основе воображения отдельные картины, образы;
пересказывает (письменно) сообщение о каком-либо факте, событии, явлении, которое заинтересовало учащегося;
пишет о прочитанном произведении, эпизоде просмотренного фильма, телепередачи, ситуации из жизни класса или семьи;
составляет записку (выражение просьбы, извинения, объяснение какого-либо факта); письмо, поздравление и др.
обсуждает письменную работу (в паре, небольшой группе), опираясь на памятку, подготовленную учителем или данную в учебнике; отмечает положительные стороны работы, дает советы по ее доработке;
совершенствует написанный текст (исправляет речевые и неречевые ошибки, используя памятки).
ІІ. Языковая содержательная линия (71 час)
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Повторение и закрепление знаний и умений, приобретённых в 2 классе (4 часа)
Требования к устной и письменной речи, значение языка как средства общения, познания. Государственный (украинский) язык, русский и другие языки Украины, родной язык и языки народов мира. Закрепление умения распознавать языковые явления, которые рассматривались в предыдущие годы обучения. Сопоставление произношения и написания слов из списков для запоминания в 1 и 2 классах.
Повторение орфографических и пунктуационных правил, изучавшихся в 1, 2 классах.
Требования к технике письма, культуре оформления письменных работ.
2. Текст (10 часов)
Тема, основная мысль текста, ключевые слова.
Структурные части текста: зачин, основная часть, заключение. Типы текстов: повествование, описание, рассуждение. Составление текстов разных типов по образцу, с учетом речевой ситуации. Составление текстов-инструкций.
Абзац. Роль абзаца в членении текста. Связь предложений в тексте. Использование оправданных повторов, местоимений, наречий, контекстуальных синонимов для связи предложений в тексте.
Художественный и научно-художественный стили (практическое ознакомление).
Ученик (ученица)
объясняет, какими умениями нужно владеть для осуществления успешного устного и письменного общения;
называет известные ему языки;
читает наизусть стихотворения, загадки, пословицы, выученные в 1 и 2 классах;
находит в данном материале языковые единицы (звуки, буквы, слова с определенным значением, предложения указанного типа;
пишет под диктовку слова из списков для запоминания, проработанных в 1, 2 классах;
правильно произносит слово, четко проговаривает так, как его следует писать;
объясняет написание слов на проработанные в 1 и 2 классах правила правописания;
записывает на доске и в тетради материал в соответствии с требованиями к оформлению письменных работ.
Ученик (ученица)
выделяет в тексте ключевые слова, определяет самостоятельно тему текста, основную мысль - с опорой на вспомогательные материалы (варианты формулировок и др.);
строит тексты разных типов по образцу, данному зачину, концовке;... составляет текст-инструкцию по проведению игр, уходу за животными; изготовлению разных предметов, проведению игр, находит в тексте зачин, основную часть, заключение (концовку); определяет абзацы (в том числе, в тексте с диалогом); слова, используемые для связи предложений в тексте; объясняет относительную завершенность содержания отдельного абзаца;
находит в сплошном тексте те части, которые могут быть выделены в абзацы;
делит текст на части (абзацы) с опорой на данный план;
подбирает заголовки к частям текста, (ставит вопрос к каждой части); составляет план текста с опорой на вспомогательный материал (памятка, заголовки к частям текста, данные вразброс и др.);
объединяет в текст 4-5 связанных по смыслу предложений, используя необходимые средства связи;
ориентируется в особенностях художественного и научно-художественного стилей.3. Предложение. Правописание (10 часов)
Содержание предложения.
Интонационное членение предложения (пауза).
Предложения, различные по цели высказывания. Восклицательные предложения.
Знаки препинания в конце предложения.
Обращения, используемые в разных ситуациях общения. Знаки препинания при обращении (запятая или восклицательный знак). Главные (подлежащее и сказуемое) и второстепенные (без деления на виды) члены предложения (используются предложения как с простым глагольным сказуемым, так и с другими видами сказуемого двусоставного предложения - без употребления терминов). Вопросы к членам предложения.
Понятие о словосочетании. Главное и зависимое слово в словосочетании.
Связь слов в предложении (смысловая и грамматическая - без терминов).
Предложения: простое, сложное (бессоюзное, сложносочиненное с союзами и, а, но; сложноподчиненное с союзами и союзными словами чтобы, потому что, который - без употребления терминов). Ученик (ученица)
объясняет содержание предложения, особенности содержания двух-трех предложений, которые частично различаются по лексическому составу и/или грамматическим средствам; различает на слух и при чтении предложения, различные по цели высказывания, предложения с обращением; узнает восклицательные предложения при восприятии на слух по интонации; при чтении - по знакам препинания;
правильно интонирует предложения, различные по цели высказывания и по выражению чувств (в том числе предложения с обращением);
выделяет обращение в устной речи интонацией, а на письме знаками препинания (запятые, восклицательный знак);
находит в тексте предложения определенного типа, по данной схеме;
строит повествовательные, вопросительные, побудительные предложения (простые и сложные) по рисунку, описанной ситуации и др.; перестраивает предложения одного типа в другой;
выделяет словосочетания в предложении, ставит вопросы от главного слова к зависимому;
устанавливает и схематически изображает связь между словами в предложении (с помощью вопросов);
определяет в предложении главные и второстепенные члены, ставя к словам вопросы;
распространяет предложения по вопросам и схемам;
объединяет два простых предложения в сложное (по образцу), используя слова и, а, но, чтобы, потому что, который, а также бессоюзную связь (без терминов) между частями сложного предложения;
правильно употребляет знаки препинания в конце предложения, при обращении, в сложном предложении при бессоюзной связи частей, перед союзами или союзными словами: и, а, но, чтобы, потому что, который, когда (под руководством учителя).4. Слово
1. Значение слова
(4 часа)
Слова, обозначающие предметы, признаки, действия, количество. Тематические группы слов.
Мотивированное значение слова (без термина).
Однозначные и многозначные слова, случаи омонимии (без термина), прямое и переносное значение слов.
Слова, близкие по значению (синонимы), слова противоположные по значению (антонимы).
Наиболее употребительные устойчивые сочетания слов (практически в течение года): дать слово; ни капельки; так себе; длинный язык; надуть губы; из-под (самого) носа; как с гуся вода и под.
2. Состав слова. Правописание
(20 часов)
Основа и окончание слова.
Части основы: корень, суффикс, приставка (префикс). Однокоренные слова.
Чередование звуков в корне слова.
Произношение и обозначение на письме безударных гласных в корне слова.
Произношение и написание слов с парным звонким или глухим согласным в конце слова и перед другим согласным. Произношение и написание слов с твердыми-мягкими согласными.
Произношение и написание слов с непроизносимыми согласными и с удвоенными буквами в корнях слов.
Правописание приставок (практически).
Перенос слов с приставками.
Правописание и перенос слов с разделительным твердым и мягким знаком.
3. Части речи. Правописание
(22 часа)
Понятие о частях речи (общеграмматическое значение и вопросы).
Распределение слов по частям речи на основании их значений и вопросов.
Имя существительное (6 часов)
Разнообразие значений. Вопросы к именам существительным, которые обозначают предметы, живые существа, опредмеченные признаки, действия (высота, полёт).
Собственные и нарицательные (без термина) имена существительные.
Большая (прописная) буква в собственных именах существительных.
Род и число имен существительных.
Роль имен существительных в предложении.
Имя прилагательное
(6 часов)
Разнообразие значений.
Вопросы к именам прилагательным.
Связь имени прилагательного с именем существительным.
Изменение имен прилагательных по родам и числам.
Роль имен прилагательных в предложении.
Глагол
(6 часов)
Разнообразие лексического значения.
Роль глаголов в предложении. Время глагола.
Правописание не с глаголами.
Имя числительное
(2 часа)
Вопросы к количественным и порядковым числительным.
Словосочетания существительных с количественными числительными первого десятка, употребленными в различных падежных формах (без употребления терминов).
Наречие
(1 час)
Разнообразие лексического значения.
Вопросы к наречиям времени, места, образа действия.
Роль наречий в предложении.
Правописание отдельных наиболее употребительных наречий.
5. Правописание
(в течение года, в связи с изучением языковых тем программы)
Виды орфограмм. Орфографические правила.
Произношение и написание слов с безударными гласными, парными звонкими и глухими согласными в корне.
Произношение и написание слов с твердыми, мягкими согласными.
Произношение и написание слов с
непроизносимыми согласными, с удвоенными буквами согласного звука.
Правописание неизменяемых приставок об-, от-, до-, под-, над- и др., а также приставок роз- (раз-), рос- (рас-), пре-, при- (практически).
Перенос слов с приставками.
Правописание слов с разделительными твердым и мягким знаками.
Большая (прописная) буква в собственных именах существительных.
Правописание не с глаголами.
Правописание отдельных наиболее употребительных наречий (справа, направо и т.п.).
Знаки препинания в конце и сере-дине (при обращении, однородных членах) простых и сложных предло-жений.
Слова для запоминания
произношения и написания:
автóбус, áдрес, апрéль, берёза, вдруг, вокрýг, воскресéнье, востóк, вперёд, всегдá, втóрник, вчерá, горячий, гремéть, декáбрь, дорóга, жёлтый, зáвтра, зáпад, знáешь, идтú, úней, интерéсный, капýста, картúна, картóфель, квартúра, коллéкция, кóмната, корáбль, коридóр, корúчневый, котóрый, крапúва, ладóнь, лéстница, лёгкий, лýчше, малúна, мéньше, мéсяц, метрó, минýта, мóжет, мягкий, нарóд, недéля, ноябрь, óблако, овёс, óвощи, огорóд, огурéц, октябрь, орéх, осúна, отéц, очкú, песóк, погóда, пóздно, пóзже, помидóр, помóщник, понедéльник, потóм, почтú, привéт, прирóда, пусть, пшенúца, пятница, рáдио, растéние, рожь, сáхар, сéвер, сегóдня, сейчáс, сентябрь, сосéд, столúца, суббóта, счастлúвый, танцевáть, телефóн, тепéрь, трамвáй, троллéйбус, тротуáр, тяжёлый, ýлица, феврáль, хотят, хóчешь, чéрез, четвéрг, шоколáд, щавéль, яблоко, ягода, янвáрь (102 слова).
6. Итоговое повторение материала изученного в каждом семестре и в течение учебного года (3 часа).
Ученик (ученица)
находит среди данных слова с указанным значением; слова, близкие или противоположные по значению;
подбирает слова с указанным значением, тематические группы слов;
толкует значение слова с мотивированным значением (в простых случаях, например: подорожник, чайник - по образцу); выбирает из ряда данных слов наиболее подходящие для использования в тексте, в той или иной ситуации общения;
использует слова той или иной тематической группы, устойчивые сочетания слов для составления предложения и текста на указанную тему.
Ученик (ученица)
находит основу и окончание в слове на основе сопоставления форм слова;
называет обозначенные части слова;
находит в данных однокоренных словах корень; находит суффикс (приставку) в группе слов с одним и тем же суффиксом (с одной и той же приставкой), обозначает эти части слова;
объясняет общее в значении однокоренных слов;
различает значение однокоренных слов с разными приставками и суффиксами;
образует слова с данными суффиксами и приставками;
находит чередующиеся звуки в корне слова данного ряда однокоренных слов;
находит орфограммы в различных частях слова: случаи несоответствия между произношением и написанием; произносит слово по правилам произношения и четко проговаривает его так, как оно пишется;
распознает орфограммы: обозначение на письме гласных и согласных звуков в корне слова на основе опознавательных признаков; применяет правила проверки обозначения на письме безударных гласных, звонких и глухих согласных корня;
применяет правило написания мягкого знака в словах для обозначения на письме мягкости согласного звука перед другим согласным; правильно пишет слова с буквосочетаниями чк, чн, нч, нщ, щн, рщ;
применяет правило написания в словах букв ы, и после буквы ц;
объясняет написание слов с непроизносимыми согласными, правильно произносит и пишет такие слова;
пишет и произносит правильно наиболее употребительные слова с удвоенной буквой согласного звука;
произносит и пишет в словах правильно приставки в-, до-, от-, за-, над-, под-, с-, по-, про-;
произносит и списывает правильно слова с приставками пре-, при-, раз(с)-, роз(с)-; объясняет их написание;
произносит и списывает правильно слова с разделительными ъ, ь; применяет правило с опорой на вспомогательные материалы (приставка и корень в словах выделены).
Ученик (ученица)
находит в ряду данных слов те, которые отвечают на указанные вопросы;
распределяет слова по частям речи на основании их значений и вопросов к ним;
ставит вопросы к именам существительным, разным по значению;
подбирает имена существительные, близкие и противоположные по значению;
находит члены предложения, выраженные именами существительными;
определяет род и число имени существительного;
применяет правило написания прописной буквы в собственных именах существительных;
подбирает имена прилагательные, обозначающие различные свойства и качества предметов и явлений; имена прилагательные, близкие и противоположные по значению;
ставит вопросы от имени существительного к имени прилагательному, устанавливая связь между ними в роде и числе;
находит имя прилагательное в предложении ставит к нему вопрос;
строит предложения с именами прилагательными;
подбирает глаголы с указанным лексическим значением;
находит в предложении сказуемое, выраженное глаголом;
различает, образует формы настоящего, прошедшего, будущего времени по вопросам;
строит сочетания слов, предложения с глаголами;
применяет правило написания не с глаголами;
ставит вопросы к именам числительным;
находит имена числительные в тексте;
строит сочетания слов, состоящие из существительного, прилагательного и числительного в разных падежных формах (по образцу);
строит предложения, правильно употребляя имена числительные первого десятка в разных падежных формах;
ставит вопросы к данным наречиям;
строит сочетания слов, предложения с данными наречиями;
произносит, списывает правильно наиболее употребительные наречия, сверяет написанное с образцом.
Ученик (ученица)
обнаруживает изученные орфограммы и разграничивает их на основании отличительных признаков;
объясняет написание слов с орфограммами в корне: обозначение безударного гласного, звонкого-глухого согласного, непроизносимого согласного, применяя соответствующее правило при списывании, во время диктанта (55-65 слов) и в самостоятельно составленных текстах ;
пишет правильно слова с буквосочетаниями чк, чн, нч, щн, нщ, рщ;
самостоятельно применяет правило написания букв ы, и в словах после ц;
правильно пишет и переносит слова с удвоенными буквами согласного звука;
объясняет написание слов с орфограммой разделительный твердый и мягкий знаки;
самостоятельно применяет правила написания собственных имен существительных, не с глаголами;
правильно пишет слова с наиболее употребительными неизменяемыми приставками в-, на-, за-, по-, под-, с-, до-, под- и др., а также с приставками роз- (раз-), рос- (рас-), пре-, при-; наиболее употребительные наречия;
правильно переносит слова с приставками;
правильно произносит и пишет слова из списков для 1, 2, 3 классов;
правильно ставит знаки препинания в простых и сложных предложениях (в том числе в предложениях с обращением).
IІІ.Социокультурная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной
подготовки учащихся1. Тематические группы слов, называющие то государство, в котором живут дети, и то, на языке которого учатся; столицы, государственную символику, реалии жизни народа
(в течение года)
Государство Украина и государство Россия, их столицы.
Особенности государственных символов Украины и России.
Родной край: местность, природа, улицы, площади и т.п.
Национальные символы Украины и России - верба, калина, вышитый рушник, вышиванка; берёза, рябина, матрёшка, балалайка и др.
Историческое прошлое Украины и России времён Киевской Руси.
Известные люди Украины и России прошлого и настоящего.
2. Фольклорные произведения большой и малой форм (в течение года)
Русские народные сказки. Основная мысль сказки, положительные и отрицательные персонажи. Пословицы, поговорки, песни русского народа.
Загадки (отгадывание, составление).
Детские игровые песни (заклички, мирилки), колыбельные, колядки, щедровки. Русские народные детские игры.
Тексты о народном русском искусстве (глиняные игрушки, гжельская роспись, гусли).
Народные приметы.
3. Особенности национального речевого этикета. Правила речевого поведения во время общения (в течение года)
Формулы русского речевого этикета разговорного стиля.
Формулы речевого этикета с учётом возраста и положения личности, с которой общаемся.
Правила речевого этикета, которых следует придерживаться в общественных местах.
4. Социальные роли (в течение года)
Отношение к членам семьи.
Отношения в школе.
Правила поведения в общественных местах (кинотеатре, музее, поликлинике, на школьном празднике).
Отношение к природе.
Ученик (ученица) знает и рассказывает о соседстве, близости народов Украины и России, их столицах, правильно пишет названия государств и их столиц;
описывает устно флаг и герб Украины и России;
рассказывает устно о родном крае, его природе;
записывает название родного города (села, улиц, площади, реки др.);
записывает домашний адрес;
рассказывает об украинских и русских национальных символах (верба, калина, вышитый рушник, вышиванка; берёза, рябина, матрешка, балалайка и др.);
знает и рассказывает о Киевской Руси, известнейших её князьях (княгиня Ольга, Владимир Великий, Ярослав Мудрый и др.);
знает имена некоторых выдающихся украинских и русских писателей, поэтов, художников, музыкантов и др.
Ученик (ученица)
выразительно читает, рассказывает русские народные сказки, принимает участие в их инсценировке; определяет основную мыль сказки, характеризует положительных и отрицательных персонажей;
знает пословицы и поговорки, объясняет их смысл, использует в своей речи; отгадывает доступные народные загадки, знает их наизусть; пытается самостоятельно составлять загадки о конкретных предметах, называя их признаки;
знает наизусть детские песни, колыбельные, заклички, колядки, щедровки и использует их во время игр, праздников;
знает о народном русском искусстве (гусли, глиняные игрушки, гжель и др.);
знает и объясняет некоторые народные приметы;
Ученик (ученица)
знает и уместно употребляет формулы русского речевого этикета разговорного стиля;
знает, сознательно употребляет в общении с людьми разного возраста, положения, родственных отношений формулы русского речевого этикета: приветствия, прощания, просьбы, извинения, приглашения; правильно записывает их;
знает и придерживается правил этикета в общественных местах.
Ученик (ученица)
избегает конфликтных ситуаций со старшими и младшими членами семьи, посильно помогает им;
активно участвует в работе малых групп, исполняя в них ведущую и второстепенную роль; согласовывает свои действия с одноклассниками (членами группы);
выражает радость при успехах одноклассников и сочувствие при неудачах;
относится с уважением к учителям, техническому персоналу, к гостям и посетителям школы;
придерживается правил поведения в общественных местах;
заботится о природе родного края (ухаживает за растениями, подкармливает птиц зимой и др.).
ІV. Деятельностная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования к уровню общеобразовательной
подготовки учащихся1. Формирование учебно-организационных умений и навыков (в течение года)
Организация рабочего места.
Организация учебной деятельности.
Сотрудничество с другими участниками учебного процесса.
2. Формирование учебно-информационных умений и навыков (в течение года)
Работа с учебником.
Учебные пособия и дополнительные источники знаний.
Общение в процессе обучения.
3. Формирование учебно-интеллектуальных и творческих умений и навыков (в течение года)
Выполнение умственных операций.
Творческое применение знаний, умений, способов деятельности в новых ситуациях.
4. Формирование контрольно-оценочных умений и навыков (в течение года)
Проверка и самопроверка устных высказываний и письменных работ.
Оценивание результатов обучения.
Ученик (ученица)
самостоятельно и своевременно готовится к уроку; поддерживает порядок на рабочем месте;
определяет под руководством учителя цель учебной деятельности;
ориентируется в продолжительности времени, отведённого на выполнение разных видов заданий;
планирует последовательность выполнения заданий;
придерживается определённого порядка во время самостоятельного выполнения заданий;
выполняет все указания учителя;
слушает и анализирует ответы одноклассников;
сотрудничает с одноклассниками в паре, небольшой группе.
Ученик (ученица)
ориентируется в методическом аппарате учебника (в содержательной нагрузке основных обозначений);
находит необходимый по содержанию материал;
работает с дидактическим материалом (демонстрационным и раздаточным) и в тетрадях с печатной основой; пользуется учебными словарями, справочными материалами;
говорит в соответствующем темпе, с определённой интонацией;
выделяет новые факты, ранее неизвестные;
определяет последовательность событий в содержании прочитанного или прослушанного текста, устанавливает в нем причинно-следственные связи;
ставит вопросы к тексту; учителю по содержанию объяснения; одноклассникам во время их ответа;
пересказывает прочитанное; связно и последовательно описывает увиденное, услышанное;
выражает своё мнение о высказываниях на доступные и понятные темы. Ученик (ученица)
выделяет в предметах, языковых единицах существенные признаки, различает среди них главные и второстепенные;
сравнивает предметы, языковые явления по различным признакам;
делает вывод-обобщение с помощью учителя;
подбирает факты, которые подтверждают высказанную мысль или противоречат ей;
применяет умственные операции, языковые знания и речевые умения при выполнении творческих заданий.
Ученик (ученица)
контролирует последовательность выполнения задания и его промежуточные результаты;
применяет усвоенные способы проверки орфограмм;
находит и исправляет орфографические и пунктуационные ошибки, на изученные правила;
проверяет результаты обучения, применяя алгоритмы и памятки;
высказывает оценочные суждения о качестве устного ответа, письменной работы своей и одноклассников.
V. Графические навыки, техника письма, культура оформления письменных работ (в течение года)
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихсяТехника письма.
Письмо в тетради с сеткой в одну линию.
Выполнение элементов букв и росчерков в 1/3 строки, полстроки, полторы строки.
Закрепление написания пунктуационных знаков.
Письмо букв в порядке усложнения их формы (и, ш, ц, щ... И, Ш, Ц, Щ...) или в соответствии с особенностями начала письма той или иной буквы (с, о, а, д... С, О, Е и др.).
Безотрывное соединение составных букв и элементов букв.
Наращивание темпа письма.
Самоконтроль за соблюдением гигиенических и технических требований при выполнении комплекса движений во время письма.
Условия правильного, аккуратного оформления письменной работы: расположение заголовка на строке, вертикальность левого края письменной работы, соблюдение поля по правому краю страницы; расположение на странице стихотворных столбцов, реплик диалога; заполнение таблицы; выполнение условных обозначений (подчеркивание условными линиями, обозначение частей слова, связи слов в предложении и др.). Письмо на доске.Ученик (ученица)
контролирует выполнение гигиенических и технических правил письма;
пишет в тетради с сеткой в одну линию; выполняет росчерки, соблюдая нужную высоту и ширину, одинаковый наклон элементов;
соблюдает нужную высоту, ширину, одинаковый наклон больших и малых букв, пунктуационных знаков (?,!) в тетради с сеткой в одну линию; выполняет при письме безотрывные соединения малых букв (н, р, ф), а также до 4 букв (лини, древ, мини, мили, ориз, трив и под.);
контролирует движения пальцев и предплечья при безотрывном письме;
ускоряет письмо в меру своих возможностей, не изменяя при этом формы букв и их соединений;
оформляет правильно и аккуратно письменную работу;
соблюдает правила письма на доске: занимает правильное положение у доски (с учетом особенностей письма правой или левой рукой), сохраняет пропорциональность букв и др.
4 класс
(2,5 часа в неделю, всего 87,5 часов, из них 4 часа резервного времени)
I. Речевая содержательная линия (12 часов и в течение года)
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Аудирование (2 часа и в течение года)
Слушание как вид речевой деятельности.
Восприятие с одного прослушивания рядов языковых единиц - звуков, слогов, сочетаний слов, предложений.
Соотнесение ряда прослушанных слов, сочетаний слов, предложений с рисунком и выбор тех, которые соответствуют рисунку.
Слушание текста (повествования, описания, рассуждения), относящегося к художественному, разговорно-бытовому, научно-художественному стилям.
Понимание фактического содержания, последовательности изложения, основной мысли, эмоциональной окраски текста. Опора при слушании на данный план высказывания (5-6 пунктов).
Понимание учебных или игровых инструкций, воспринятых на слух.
Восприятие точного, меткого, образного слова.
Выражение собственных мыслей по поводу услышанного. Ученик (ученица)
объясняет, какую роль играет внимательное слушание, понимание прослушанного;
находит после одного прослушивания в ряду языковых единиц те, которые отвечают указанным признакам;
соотносит услышанные слова, словосочетания и предложения с сюжетными, предметными рисунками или реальными предметами, находит соответствие / несоответствие;
создаёт словесный рисунок по содержанию прослушанного;
слушает внимательно и заинтересованно;
определяет тип и стиль текста;
понимает после одного прослушивания содержание текста (текст-повествование, описание или рассуждение; время звучания текста в нормальном темпе - 3-4 мин); выбирает правильные ответы на вопросы по тексту из трех предложенных вариантов;
различает 5-6 частей в содержании прослушанного;
выполняет устные инструкции учителя, которые касаются учебных или игровых заданий; называет слова, выражения из прослушанного текста, которые считает точными, выразительными, комментирует употребление таких слов; принимает участие в беседе, высказывает суждение по поводу услышанного; сопоставляет услышанное с собственным жизненным опытом.2. Говорение
(в течение года)
Регулирование дыхания, силы голоса, темпа речи.
Диалогическая речь
(в течение года)
Правила поведения в диалоге (внимательно слушать, отвечать на вопрос, переспрашивать и повторно объяснять без раздражения, доказывать без категоричности, уважать другое мнение и др.).
Речевой этикет (формулы вежливого выражения своего мнения, переспрашивания, уточнения).
Воспроизведение диалогов из прослушанных или самостоятельно прочитанных произведений (в лицах, без слов автора).
Составление диалогов по рисунку, описанной ситуации - с опорой на вспомогательные материалы, а также самостоятельно. Обобщенное содержание диалогов: вопрос - уточняющий вопрос - уточнение вопроса - ответ; предложение - уточняющий вопрос - ответ - отказ - доводы в пользу сказанного - ответ.
Представление составленных диалогов и оценивание их. Ученик (ученица)
регулирует силу голоса, темп речи с учетом условий общения;
объясняет особенности поведения слушающего, который заинтересован/ не заинтересован словами говорящего;
слушает собеседника внимательно, заинтересованно;
уточняет вопрос и разъяснение без раздражения, выражает свое мнение доброжелательно.
Ученики (ученицы)
воспроизводят в лицах, разыгрывают по ролям диалоги из прослушанных и из самостоятельно прочитанных произведений (более длинных и сложных, чем в 3 классе);
составляют диалоги (5-6 реплик на каждого участника диалога; одним из участников диалога может быть учитель) самостоятельно и с опорой на вспомогательные материалы;
приводят убедительные доказательства в споре;
обсуждают прослушанный текст, рисунок, учебную ситуацию в классе, поочередно составляя вопросы (о фактическом содержании, причинно-следственных связях, эмоциональной окраске, своем отношении к предмету обсуждения), а также ответы на них;
оценивают содержание и форму диалога (отмечают в нем достоинства, тактично дают советы по его совершенствованию).Монологическая речь
(в течение года)
Основные требования к устному высказыванию (соответствие теме, наличие своей точки зрения, последовательность в развитии мысли, использование средств связи в тексте). Умение говорить, учитывая интересы, возможности слушателя, собеседника (тема, примеры, описания, доказательства и др.). Речевой этикет (речевые формулы, свидетельствующие об отсутствии категоричности в выражении своей точки зрения). Пересказ (детальный, выборочный) текста-повествования с элементами описания и рассуждения - с опорой на вспомогательные материалы (данный, коллективно или самостоятельно составленный план; опорные слова и сочетания слов), а также без опоры на дополнительные материалы. Пересказ самостоятельно прочитанного текста, эпизода из просмотренного фильма, рассказа, услышанного от близких, знакомых.
Творческий пересказ: внесение дополнений в материал для пересказа (описание обстановки, внешности персонажа, рассуждения о поступках персонажей, пример из своего жизненного опыта и др.).
Повторение образца краткого пересказа связного высказывания, продемонстрированного учителем. Выражение своего отношения к предмету речи, обоснование его.
Самостоятельное построение высказывания (повествования, описания, рассуждения) по рисунку, с опорой на дополнительные материалы (зачин или концовку, опорные сочетания слов, данный, коллективно или самостоятельно составленный план). Составление рассказа, сказки, загадки с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно на заданную или свободную тему. Выражение своего отношения к предмету высказывания.
Оценивание, совершенствование составленных связных высказываний. Ученик (ученица)
объясняет, каким должно быть связное высказывание, составленное с учетом определенной ситуации общения;
сообразует дыхание со смысловым членением речи; регулирует силу голоса, темп речи с учетом условий общения;
пересказывает (подробно, выборочно) прослушанный, самостоятельно прочитанный текст (повествование с элементами описания и рассуждения) с опорой на вспомогательные материалы; соблюдает основные требования к устному высказыванию (объем начального текста - 75-100 слов);
пересказывает эпизод из просмотренного фильма, телепередачи;
дополняет пересказ, включая в него описание внешности персонажа, рассуждения на основе своего жизненного опыта и др.;
повторяет краткий пересказ связного высказывания (эпизода фильма) по образцу, предложенному учителем (до 5 предложений);
выражает свое отношение к предмету речи;
строит устное высказывание (повествование, описание, рассуждение) на данную тему с опорой на вспомогательные материалы (время звучания составленного текста - 3 мин.);
обсуждает содержание и форму устного высказывания;
оценивает содержание и форму устных высказываний, отмечая в них достоинства и недостатки (в редких случаях с помощью учителя).
3. Чтение (в течение года)
Чтение вслух с соблюдением произносительных и интонационных норм, с учетом ситуации общения.
Интонационно правильное чтение предложений, различных по цели высказывания, по выражению сильных чувств (восклицательные); предложений с однородными членами, в которых есть обобщающие слова.
Интонационно правильное чтение, толкование содержания простых и сложных предложений, осложненных обращением, прямой речью и др. Чтение молча материалов (более длинных и сложных, чем в третьем классе), содержащих инструкции к учебным, игровым заданиям, описание процесса изготовления какого-то предмета и др. Ориентирование в содержании прочитанного вслух и молча. Развитие техники чтения: быстрое восприятие слов, групп слов и предложений. Чтение, толкование информационных материалов учебника, заданий и текстов из упражнений. Ориентировка в учебнике (условные знаки, оглавление, расположение материала на странице, шрифты и др.).
Нахождение в учебнике или другой книге по оглавлению нужных страниц, правила, отдельного произведения и др.
Просматривание оглавления учебника, одного из его разделов или параграфов, справочных материалов и др. с целью отбора необходимой информации.Ученик (ученица)
правильно читает неизвестный текст вслух со скоростью 80-95 слов в минуту;
читает выразительно и интонационно правильно предложения всех типов, которые изучались на уроках; читает вслух свое письменное сочинение, самостоятельно подобранный материал для сообщения в классе, стараясь быть понятным и интересным для слушателей;
читает молча текст со скоростью 100-130 и больше слов в минуту; понимает его содержание, определяет тему, основную мысль, и даёт правильные ответы на поставленные вопросы;
находит среди нескольких слов или предложений те, которые соответствуют указанному содержанию;
находит при просматривании учебника (быстрый поиск без чтения всего подряд) необходимую страницу, нужный пункт в оглавлении и на его страницах, знак сноски и соответствующее толкование, материалы различного назначения, набранные разными шрифтами.
4. Письменная речь (10 часов и в течение года)
Письмо по памяти.
Самостоятельное составление 6-8 связанных между собой предложений (3-4 вопроса на заданную тему и ответы на них) с использованием элементов описания и рассуждения.
Изложение (детальное или выборочное) повествовательного текста с элементами описания и/или рассуждения (объем начального текста - 85-95 слов).
Творческое изложение: дополнение начального текста (описание обстановки, внешности персонажа, рассуждения о поступках персонажей).
Письменный пересказ услышанного учащимися на уроках или во вне-урочное время.
Совершенствование, редактирование текста: выделение отсутствующих абзацев; перестановка частей текста; изъятие предложений, не соответствующих теме; дополнение текста при отсутствии вступления (зачина), заключения; замена неудачно использованных слов. Выражение и обоснование своего мнения о предмете высказывания. Самостоятельное письменное высказывание на свободную тему (0,4-0,6 страницы).
Письмо. Записка. Поздравление. Приглашение. Объявление.
Составление загадки, сказки. Обсуждение письменных работ, выявление в них положительных сторон, советы по их доработке.Ученик (ученица)
записывает по памяти стихотворение из 6-8 строк (две строфы) или прозаический текст до 5 предложений;
самостоятельно составляет 6-8 связанных между собой предложений или 3-4 вопроса на заданную тему, по ситуации на уроке, содержанию учебного материала; пишет разные виды изложения (близко к тексту, сжатое, выборочное, творческое) по коллективно или самостоятельно составленному плану, с опорой на вспомогательные материалы, выражает свое мнение о событиях, персонажах (объем начального текста - 85-95 слов);
дополняет текст описанием нового эпизода, образа или картины на основе воображения;
пишет о том, что его заинтересовало (факт, событие, прочитанное произведение, эпизод фильма и др.);
восстанавливает деформированный текст; выражает и аргументирует свое мнение о предмете речи;
составляет и записывает загадку, сказку (по образцу, с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно);
составляет записку, содержащую просьбу, сообщение о каком-либо факте и его объяснение; письмо, поздравление, приглашение, объявление;
принимает участие в обсуждении письменных работ одноклассников (в паре, небольшой группе), опираясь на памятку, подготовленную учителем или коллективно, отмечает положительные стороны работы, дает советы по ее доработке; совершенствует самостоятельно созданный текст.
ІІ. Языковая содержательная линия (71,5 часа)
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Повторение в начале учебного года (4 часа)
Требования к устной и письменной речи. Различные виды речевой деятельности.
Языковые явления, которые рассматривались в предыдущих классах.
Техника письма, культура оформления письменной работы.
Виды проверяемых и непроверяемых орфограмм в корне слова и приставках.
Правила правописания (орфографические, пунктуационные), проработанные в предыдущие годы обучения.
Звуки и буквы. Алфавит.
Состав слова.
2. Текст (7 часов)
Типы и стили текстов. Особенности содержания и структуры текста-повествования, описания, рассуждения. Абзац.
Ключевые слова. Тема и основная мысль текста. Заглавие.
Связь предложений в тексте. Построение текстов разных типов - повествования, описания, рассуждения. Сравнение, составление художественных и научно-популярных текстов.Ученик (ученица)
объясняет требования к различным видам речевой деятельности и выполняет их;
владеет на достаточном уровне умениями воспринимать и продуцировать устные и письменные высказывания;
находит в предложенном материале и характеризует языковые явления по программе предыдущего класса;
записывает на доске и в тетрадях материал, располагая его в соответствии с требованиями к оформлению письменных работ;
определяет орфограммы в словах;
пишет без ошибок слова с изученными орфограммами;
пользуется орфографическим словарём; применяет правила правописания (орфографические и пунктуационные) по программе предыдущих классов;
выполняет звукобуквенный анализ слова; определяет состав слова.
Ученик (ученица)
различает типы текста; художественный и научно-художественный стили текста.
составляет тексты разных типов самостоятельно и с опорой на вспомогательные материалы: ключевые слова, образец, план, ключевые сочетания слов и т.п.;
определяет тему и основную мысль текста, подбирает заглавие в коллективной работе и самостоятельно;
объединяет предложения в текст, используя известные средства связи;
принимает участие в написании коллективного письма; умеет написать личное письмо.3. Предложение. Правописание
(7 часов)
Типы предложений по цели высказывания и интонации.
Обращения, состоящие из одного или двух-трех слов, стоящие в начале, середине и конце предложения. Знаки препинания при обращении. Главные члены предложения (в простом и сложном предложении); второстепенные члены предложения (без деления на виды).
Связь слов в предложении, выделение словосочетаний, постановка вопросов от главного к зависимому слову. Схематическое изображение связей между словами в предложении.
Распространение предложений. Построение предложений по образцу, по схеме, самостоятельно.
Восстановление деформированных предложений.
Однородные члены предложения с бессоюзной связью или неповторяющимися союзами и, или, а, но. Знаки препинания при однородных членах предложения.
Сложные предложения разных типов: без союзов, с союзами и союзными словами: чтобы, потому что, который, если, когда и др.; знаки препинания в сложном предложении (практически, без употребления терминов). Предложения с прямой речью. Знаки препинания при прямой речи, которая находится до и после слов автора. Ученик (ученица)
определяет на слух и при письме вид предложения по интонации и цели высказывания;
читает интонационно правильно простые предложения с однородными членами, обращениями, прямой речью, сложные предложения;
строит предложения с однородными членами, обращениями, прямой речью (с опорой на вспомогательные материалы);
определяет в предложении главные (подлежащее, сказуемое - его основу) и второстепенные члены, ставит к ним вопросы; выделяет словосочетания в группе подлежащего и в группе сказуемого;
устанавливает грамматические связи между членами предложения, изображает связь слов схематически;
распространяет предложения по вопросам; составляет предложения по данным схемам;
восстанавливает деформированные предложения; находит в предложении однородные члены; ставит запятую между однородными членами; объединяет однородные члены предложения при помощи союзов и, или, а, но; строит предложения с однородными членами, обращениями, прямой речью; объединяет два простых предложения в одно сложное; строит сложные предложения по образцу и самостоятельно;
ставит знаки препинания в предложениях с обращением, прямой речью, однородными членами, в сложных предложениях (при списывании и в самостоятельно составленных).4. Слово
Значение слова (2 часа)
Однозначные и многозначные слова.
Прямое и переносное значение слова.
Случаи омонимии (без термина).
Наиболее употребительные устойчивые сочетания слов (практически).
Использование толкового словаря для выяснения и уточнения значения слова.Ученик (ученица)
объясняет случаи употребления слова в разных значениях, в прямом и переносном значении;
составляет предложения с многозначным словом в разных значениях, со словом, употребляемым в прямом и переносном значении, с наиболее употребительными устойчивыми сочетаниями слов;
выбирает из ряда слов, устойчивых сочетаний слов то, которое больше подходит для использования в той или иной ситуации общения;
исправляет текст, заменяя в некоторых предложениях неудачно подобранные слова (самостоятельно или с использованием данных рядов слов);
находит слово в словаре (по 3-й, 4-й букве); объясняет значения многозначного слова. Части речи. Правописание (48 часов)
Имя существительное (13 часов)
Имя существительное как часть речи: общее грамматическое значение, морфологические признаки, роль в предложении.
Повторение изученного об имени существительном в 3 классе.
Лексическое многообразие слов, которые относятся к именам существительным. Имена существительные-синонимы, антонимы; многозначность имен существительных; употребление имен существительных в прямом и переносном значении. Собственные и нарицательные имена существительные.
Род и число имен существительных.
Различия в форме рода и числа отдельных имен существительных в русском и украинском языках. Особенности написания имён существительных женского и мужского рода, оканчивающихся на шипящий звук.
Изменение имен существительных по падежам (склонение). Три склонения имён существительных.
Падежные окончания имён существительных 1,2,3 склонений. Правописание безударных падежных окончаний имён существительных в единственном числе. Склонение имён существительных во множественном числе. Составление словосочетаний, предложений с именами существительными.
Разбор имени существительного как части речи.
Имя прилагательное (10 часов)
Повторение сведений об имени прилагательном, полученных в 3 классе.
Развитие представлений о лексическом многообразии имен прилагательных, их роли в речи (прилагательные-синонимы, прилагательные-антонимы; употребление имен прилагательных в прямом и переносном значении). Наблюдения над употреблением имен прилагательных в речи. Согласование имен прилагательных с именами существительными в роде, числе и падеже.
Изменение имен прилагательных по падежам в единственном и множественном числе; по родам − в единственном числе. Родовые и падежные окончания имен прилагательных.
Произношение и написание падежных окончаний имен прилагательных (практически).
Произношение и написание суффиксов, приставок в именах прилагательных. Составление словосочетаний, предложений с именами прилагательными.
Грамматический разбор имени прилагательного.Ученик (ученица)
определяет на слух и в написанном тексте имена существительные, доказывая правильность выполнения задания;
подбирает к имени существительному синонимы и антонимы;
объясняет значения многозначного имени существительного;
дополняет предложения уместными именами существительными; различает имена собственные и нарицательные по значению;
определяет род и число имени существительного; изменяет имена существительные по числам и падежам;
ставит имя существительное в начальную форму; определяет тип склонения имени существительного;
знает способ проверки написания безударных окончаний имен существительных;
правильно пишет падежные окончания имен существительных всех трёх склонений и существительные женского и мужского рода, оканчивающиеся на шипящий звук (при списывании и под диктовку); правильно произносит падежные окончания имен существительных и проговаривает их так, как они пишутся (камнем, столов и др.) строит сочетания слов, предложения, используя имена существительные в разных падежных формах; имена существительные, которые в украинском и русском языках относятся к разным родам (степь, собака, боль); а также те, формы числа которых отличаются в двух языках;
выполняет разбор имени существительного как части речи. Ученик (ученица)
относит к именам прилагательным слова, которые обозначают разные признаки предметов; подбирает к именам прилагательным синонимы и антонимы;
объясняет значения многозначного имени прилагательного;
дополняет предложения уместными именами прилагательными; изменяет имена прилагательные по числам и в единственном числе по родам; определяет род и число имени прилагательного по роду связанного с ним имени существительного;
изменяет имена прилагательные в единственном и множественном числе по падежам; правильно произносит и пишет падежные окончания имен прилагательных (-ого, -его); правильно произносит и пишет имена прилагательные на -ский,
-цкий, -зкий, с приставками без-, раз-
и проверяет написанное;
строит словосочетания и предложения с именами прилагательными в разных падежных формах;
выполняет грамматический разбор имени прилагательного.
Имя числительное (4 часа)
Общее представление об имени числительном как части речи: значение, вопросы, изменение.
Числительные количественные и порядковые.
Изменение количественных и порядковых числительных по падежам.
Сочетания существительных с количественными числительными
второго десятка, составными числительными, употребленными в разных падежных формах (практически). Составление словосочетаний, предложений с числительными сорок, девяносто, сто в разных падежных формах.
Грамматический разбор имени числительного.
Местоимение (4 часа)
Общее понятие о местоимении как части речи. Наблюдения за ролью местоимений в речи.
Личные местоимения, их изменение и правописание.
Указательные местоимения этот (эта, это, эти), тот (та, то, те). Изменение местоимений по падежам и числам, в единственном числе - по родам.
Роль местоимений в речи. Составление словосочетаний, предложений с местоимениями.
Грамматический разбор местоимения.
Глагол (14 часов)
Глагол как часть речи. Роль глагола в речи.
Повторение изученного о глаголе в предыдущих классах.
Расширение представлений о лексическом многообразии глаголов, их роли в речи (глаголы-синонимы, глаголы-антонимы; употребление глаголов в прямом и переносном значении; многозначные глаголы). Наблюдения над употреблением глаголов в тексте. Изменение глагола по временам.
Неопределенная форма глагола. Изменение глаголов по лицам и числам (спряжение).
I и II спряжение глаголов. Правописание безударных личных окончаний глаголов в настоящем и будущем времени. Определение спряжения глаголов с безударным личным окончанием по неопределённой форме.
Изменение глаголов прошедшего времени.
Глаголы, оканчивающиеся на -ся (-сь).
Произношение и написание -ться и -тся в глаголах. Составление словосочетаний и предложений с глаголами. Разбор глагола как части речи. Наречие (3часа)
Повторение изученного о наречии в 3 классе. Разнообразие лексического значения наречий. Наречия места, времени, образа действия. Наречия, близкие и противоположные по значению. Наблюдения над ролью наречий в тексте. Выбор из данных наречий того, которое соответствует коммуникативной задаче.
Правописание отдельных, наиболее употребительных наречий.
Составление словосочетаний, предложений с наречиями. Проверка написания наречий по словарю. Ученик (ученица)
определяет среди данных слов имена числительные, подбирает к ним вопросы сколько? который (какой)? которая (какая)? которое (какое)? которые (какие)?;
правильно читает и списывает сочетания существительных с числительными второго десятка, составными числительными в разных падежных формах;
строит словосочетания и предложения с именами числительными, употребляя нужную падежную форму (по образцу, с опорой на вспомогательные материалы);
выполняет грамматический разбор имени числительного.
Ученик (ученица)
узнает в ряду слов местоимения, подбирает вопросы к местоимениям;
правильно читает и пишет личные и указательные местоимения в разных падежных формах;
правильно употребляет в устной и письменной речи местоимения третьего лица с предлогами;
строит сочетания слов с местоимениями в разных падежных формах (по образцу);
заменяет в предложении часто употребляемые имена существительные местоимениями;
составляет пары связанных между собой предложений, используя местоимения для связи предложений;
выполняет грамматический разбор местоимения.
Ученик (ученица)
подбирает к глаголам синонимы и антонимы;
объясняет значение многозначного глагола;
дополняет предложение глаголом, который соответствует коммуникативной ситуации; узнает на слух и в письменных текстах неопределенную форму глагола; ставит глаголы в неопределенную форму ; использует неопределенную форму глагола при построении текстов;
определяет время глаголов в предложениях и текстах;
изменяет глаголы по лицам и числам в настоящем и будущем времени;
определяет глаголы І и ІІ спряжений, использует опорные материалы для определения лица глаголов настоящего и будущего времени, их окончаний в разных личных формах; изменяет глаголы прошедшего времени по числам и в единственном числе по родам; правильно произносит глаголы бралá, взялá, пóнял - понялá;.
образует различные формы глаголов на -ся (в прошедшем, настоящем и будущем времени);
правильно пишет глаголы на -ться, -тся; ставит вопросы к глаголам в форме настоящего, будущего, прошедшего времени;
строит словосочетания и предложения с глаголами в различных формах;
выполняет грамматический разбор глагола.
Ученик (ученица)
ставит вопросы к наречиям места, времени, образа действия; правильно произносит и списывает наиболее употребительные наречия;
подбирает к наречиям синонимы и антонимы;
объясняет значения многозначного наречия;
дополняет предложение наречием, которое соответствует коммуникативной ситуации; строит сочетания слов, предложения с наречиями (с опорой на дополнительные материалы);
находит нужное наречие в словаре, уточняя его написание.5. Правописание (в течение года, в связи с изучением языковых тем программы)
Правописание слов с орфограммами. Орфограммы, связанные с обозначением звуков буквами. Правила, регулирующие написание таких орфограмм.
Орфограммы, не связанные с обозначением звуков буквами: пробел (интервал между словами), перенос слов, большая буква. Правила, регулирующие их написание.
Способы проверки изученных во 2-4 классах орфограмм в разных частях слова (по проверочному слову, по правилу, по орфографическому словарю).
Правописание имен существительных женского и мужского рода, оканчивающихся на шипящий.
Произношение и написание падежных окончаний имен существительных, прилагательных, числительных, местоимений.
Произношение и написание суффиксов, префиксов в именах прилагательных (практически).
Правописание личных окончаний глаголов.
Произношение и написание -тся и -ться в глаголах.
Написание частицы не с глаголами; предлога с именами существительными и местоимениями.
Правописание отдельных, наиболее употребительных наречий.
Знаки препинания в простом и сложном предложениях; при обращении, при однородных членах предложения, при прямой речи.
Работа с орфографическим и другими учебными словарями. Ученик (ученица)
правильно пишет при списывании, под диктовку (75-80 слов), в самостоятельно построенных текстах имена существительные женского и мужского рода с шипящим звуком на конце слова; падежные окончания имен существительных, прилагательных, числительных, местоимений; имена прилагательные с различными префиксами и суффиксами; глаголы в различных формах, глаголы на -ться, -тся; глаголы с частицей не; наиболее употребительные наречия;
ставит знаки препинания в предложениях с обращением, однородными членами предложения, в сложных предложениях с союзами и союзными словами: а, но, что, чтобы, потому, что (так как), где, когда, если, который (которая, которое, которые), какой (какая, какое, какие), у которого (у которой, у которого, у которых) и т.п.;
находит необходимое слово в словаре.Слова для запоминания
произношения и написания:
автомобúль, агронóм, аккурáтно, бесéда, библиотéка, билéт, благодарю, вагóн, вéжливость, вúдеть, внизý, вóзле, вокзáл, вопрóс, восемнáдцать, восхóд, газéта, герóй, горéть, горизóнт, двáдцать, двенáдцать, девятнáдцать, дирéктор, ещё, желáть, желéзный, закáт, замечáтельный, инженéр, иногдá, кáжется, календáрь, кармáн, кастрюля, килогрáмм, киломéтр, клéить, коллектúв, компьютер, конéчно, кóсмос, космонáвт, костюм, легкó, мéдленно, метáлл, молотóк, мягкий, назáд, налéво, наоборóт, напрáво, неужéли, ничегó, обúдеться, обязáтельно, огрóмный, одúннадцать, однáжды, óколо, осóбенно, отдохнýть, пассажúр, паýк, перрóн, пешехóд, побéда, подáрок, подрýга, помогáть, портрéт, послезáвтра, прáздник, путешéствие, пятнáдцать, рáзве, разговóр, ракéта, расскáз, самолёт, сверкáть, свéрху, свобóда, семнáдцать, скóлько, слéва, снизу, спрáва, сóрок, срáзу стóлько, стрекозá, теáтр, телевúзор, телегрáмма, тóнна, топóр тринáдцать, фамúлия, футбóл, хозяин, хоккéй, четырнадцать, шестнáдцать, шёл, шоссé, шофёр, экскýрсия, электрúчество, электровóз, энциклопедия (112 слов).
Итоговое повторение в конце каждого семестра и в конце учебного года (3 часа).
IІІ. Социокультурная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Тематические группы слов, называющие то государство, в котором живут дети, и то, на языке которого обучаются; столицы, государственную символику, реалии жизни народа (в течение года)
Историческое прошлое государств Украины и России, их столиц.
Местоположение Украины и России.
Особенности государственных символов Украины и России.
Украинский язык - государственный язык Украины. Русский язык - родной язык учащихся и/или язык обучения.
Государственные праздники Украины.
Прошлое и настоящее родного края, его природа, люди, которые прославили родной город.
Украинские и русские народные обычаи, традиции, обереги.
Известные люди Украины и России прошлого и настоящего.
2. Фольклорные произведения большой и малой форм (в течение года)
Русские народные сказки. Основная мысль сказки и характеристика её персонажей.
Русские народные пословицы и поговорки.
Загадки (отгадывание, заучивание и составление).
Песни русского народа, обращение в них к растениям, животным.
Веснянки, колыбельные, колядки, заклички, особенности их применения.
Русские народные промыслы, предметы быта (хохломская роспись, туески из бересты, жостовские подносы, убранство русской избы и др.);
Изучение народных примет.
3. Особенности национального речевого этикета. Правила речевого поведения во время общения (в течение года)
Этимология простейших формул русского речевого этикета.
Особенности национального этикета в русской семье.
Формулы русского речевого этикета, которые используются в общественных местах с учётом возраста и положения людей, с которыми происходит общение.
4. Социальные роли (в течение года)
Отношения в семье.
Отношение к учащимся, учителям и техническому персоналу, взрослым гостям и посетителям школы.
Правила поведения в общественных местах (театре, на экскурсии, выставке, концерте).
Отношение к природе.
Ученик (ученица)
знает и рассказывает о местоположении украинского и русского государств; основателях их столиц;
знает о том, что Украина европейское государство, о расположении на украинской территории географического центра Европы; о расположении России на евразийском континенте;
знает и объясняет содержание гимнов Украины и России, символику гербов и цветов на флагах обоих государств;
осознаёт и объясняет, почему украинский язык является государственным, а русский - языком обучения;
знает государственные праздники Украины (День Независимости, день Конституции);
составляет письменный рассказ о происхождении названия родного города, улицы, на которой живёт, площади, речки и др., о природе, известных людях родного края;
знает и рассказывает онародных обычаях и традициях (встречать гостей с хлебом-солью, дарить вышитый рушник и др.); знает и рассказывает об украинских и русских оберегах (подкова, чеснок, горсть (щепоть) родной земли в узелке (ладанке) и др.);
знает имена выдающихся украинских и русских поэтов и писателей, учёных, музыкантов, художников, народных умельцев и т.д.
Ученик (ученица)
читает и рассказывает русские народные сказки; характеризует их персонажей, определяет основную мысль сказки, объясняет её поучительный характер;
объясняет смысл пословиц, доступных пониманию младшего школьника, использует их в своих высказываниях.
отгадывает народные загадки, знает некоторые из них наизусть; самостоятельно придумывает загадки о конкретных предметах, явлениях, называя их признаки;
читает и запоминает тексты русских народных песен, объясняет смысл обращения в них к растениям и животным;
знает наизусть народные песни и использует их во время досуга, игр, обрядов;
знает об изделиях мастеров народных промыслов России и предметах быта (хохломские изделия, жостовские подносы, туески из берёсты убранство русской избы и др.);
знает, объясняет и проверяет народные приметы;
Ученик (ученица)
объясняет этимологию формул речевого этикета (здравствуйте, до свидания, спасибо, благодарю, пожалуйста, извините и др.);
знает о национальных традициях обращения детей к родителям;
знает и правильно записывает формулы русского речевого этикета; сознательно использует их в общении с людьми разного возраста и положения, придерживается правил этикета в общественных местах.
Ученик (ученица)
проявляет уважение к старшим в семье, помогает им; заботится о младших членах семьи; радуется успехам членов семьи и сожалеет об их неудачах;
поддерживает дружеские отношения с одноклассниками, всегда готов(-а) прийти на помощь; дорожит честью класса и школы; уважает учителей, всех работников школы, старшеклассников, помогает учащимся младшего возраста, внимательно относится к гостям и посетителям школы;
знает и соблюдает правила поведения в общественных местах; уместно использует формулы речевого этикета;
ведет наблюдения за явлениями природы, растительным и животным миром; заботится о природе родного края, оберегает её, ведёт так, чтобы не навредить ей. IV. Деятельностная содержательная линия
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихся1. Формирование учебно-организационных умений и навыков (в течение года)
Организация рабочего места.
Организация учебной деятельности.
Взаимодействие с другими участниками учебного процесса.
2. Формирование учебно-информационных умений и навыков (в течение года)
Работа с учебником.
Использование учебных пособий и дополнительной литературы.
Общение в процессе обучения.
3. Формирование учебно-интеллектуальных и творческих умений и навыков (в течение года)
Основные мыслительные операции (наблюдение, анализ, синтез, сравнение, группировка, обобщение и др.), используемые в процессе учебной деятельности. Творческое применение знаний, умений, способов деятельности в новых ситуациях.
4. Формирование контрольно-оценочных умений и навыков (в течение года)
Проверка и самопроверка устных высказываний и письменных работ.
Оценивание результатов обучения.
Ученик (ученица)
своевременно готовится к уроку, содержит в порядке своё рабочее место и учебные принадлежности;
определяет под руководством учителя цель обучения; соблюдает режим учебной деятельности;
работает быстро и сосредоточенно;
начинает выполнение самостоятельной работы после обдумывания последовательности своих действий (планирования);
рационально распределят время для выполнения определённой работы; ценит время - своё и других людей;
выполняет требования и советы учителя;
слушает и комментирует ответы одноклассников;
взаимодействует с другими участниками учебной деятельности (в паре, группе).
Ученик (ученица)
ориентируется в значении символов, цветных шрифтовых обозначений учебника, быстро находит в нем необходимый материал;
работает с учебными пособиями (таблицами, схемами, раздаточным материалом);
пользуется справочной литературой (словарями, справочниками и др.);
ищет новую информацию в разных источниках;
строит устный ответ чётко и последовательно;
рассуждает взаимосвязанными суждениями в ходе монологического сообщения;
отображает информацию с элементами логической обработки материала (определение основной мысли, установление связи между известным и новым материалом, подбор примеров и др.);
умеет общаться с одноклассниками во время выполнения групповых и коллективных заданий.
Ученик (ученица)
самостоятельно делает вывод из объяснения учителя, определяет главное в изучаемом материале;
использует сравнение и аналогию как средства определения новых признаков и качеств;
классифицирует и группирует изученный материал; находит и объясняет причинно-следственные связи;
использует приёмы осмысленного запоминания (план, опорные слова); высказывает аргументированные критические суждения;
доказывает правильность определённого суждения и собственного мнения;
выполняет творческие задания;
осуществляет мыслительные операции, применяет языковые знания и речевые умения в жизненных ситуациях для решения важных проблем.
Ученик (ученица)
использует усвоенные способы проверки орфограмм;
обнаруживает и исправляет орфографические, грамматические и стилистические ошибки;
контролирует последовательность выполнения работы, сверяя ее с составленным планом;
участвует во взаимопроверке выполненных заданий;
оценивает устные ответы, письменные работы - собственные и одноклассников;
высказывает оценочные суждения. V. Графические навыки, техника письма, культура оформления письменных работ (в течение года)
Содержание учебного материалаГосударственные требования
к уровню общеобразовательной подготовки учащихсяТехника письма. Закрепление, развитие графических навыков письма. Развитие скорости письма.
Оформление письменной работы. Списывание диалога (2-3 реплики).
Письмо на доске без графической сетки.
Ученик (ученица)
соблюдает гигиенические и технические правила письма;
выполняет свободные движения пальцами и предплечьем во время письма в строке;
выполняет безотрывное соединение элементов букв ж, х, ю; слов, состоящих из 3-6 букв (лью, земляк, умение и др.);
ускоряет письмо в меру индивидуальных возможностей, сохраняя его разборчивость и правильность;
соблюдает требования к оформлению письменной работы в тетради и качеству письма на доске;
контролирует свое письмо в тетради и на доске.
Программа подготовлена творческим коллективом :
Коченгіна М. В., завідувач секції розвивального навчання кафедри методики дошкільного та початкового навчання комунального вищого навчального закладу "Харківська академія безперервної освіти";
завідувач лабораторії лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;
Вашуленко М.С., заведующий кафедры теории и методики начального обучения завідувач кафедри теорії та методики початкового навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, академік, доктор педагогічних наук, професор; Каневская Н. Г., доцент кафедри змісту методики початкового навчання Криворізького державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук; Сильнова Е. С., доцент кафедри змісту методики початкового навчання Криворізького державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук; Прищепа О. Ю., старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;
Лобчук О. Г., доцент кафедри теорії початкової освіти, індивідуального навчання і методики викладання дисциплін гуманітарного циклу Київського університету імені Бориса Грінченка.
ЛИТЕРАТУРНОЕ ЧТЕНИЕ
1-4 классы
Пояснительная записка
"Литературное чтение" - комплексный раздел обучения русскому языку, обеспечивающий полноценное литературное образование и формирование техники чтения.
Литературное чтение является ведущей идеей обучения и стержневым содержанием литературного образования.
Цель обучения - знакомство с литературой и детской книгой, обеспечение общего и литературного развития, совершенствование навыка чтения, формирование способов и приёмов работы над текстом и книгой, необходимой культуры коммуникации, реализации творческих способностей, гарантирующих возможность осуществления самостоятельной квалифицированной читательской деятельности при переходе к изучению системного курса литературы в средних классах.
Специфика курса обучения заключается в комплексной подготовке, объединяющей совершенствование навыка чтения, освоение приемов смыслового и художественно-эстетического содержания книги и самостоятельное знакомство с миром книг на основе сформированных читательских умений.
Содержание обучения составляет детская литература во всем объеме доступного младшему школьнику круга чтения и комплекс знаний, умений и навыков, обеспечивающих все стороны читательской подготовки.
Система нравственно-эстетических представлений, чувств задается отбором литературных произведений, тематикой чтения, методами работы.
Культура речевой коммуникации и развитие свободной творческой деятельности формируется в специально разработанных учебных ситуациях.
Круг детского чтения по годам обучения представлен концентрически с учетом доступности тематики, жанров, авторского разнообразия типов изданий, характера литературы - отечественной и зарубежной, созданной на русском языке или переводной.
Учебный материал для каждого класса составляют произведения и книги разной возрастной направленности:
Произведения, хорошо знакомые детям по дошкольному опыту. Они предназначены для детального изучения, освоения приёмов работы с текстом. Узнаваемость содержания позволяет сосредоточить внимание на отработке определенных умений без ущерба для эмоционально-образного восприятия произведения. Например, песенки-потешки, сказка "Гуси-лебеди", рассказы о детях Л.Толстого, В.Осеевой и т. д.
Произведения, предназначенные для младшего школьного возраста, составляют основное содержание литературного чтения. Здесь на первый план выступает эмоционально-образное освоение содержания на основе сформированных читательских умений. Например, произведения С. Маршака, Н. Носова, Е.Пермяка, В.Бианки, и др.
Произведения, изучение которых предполагается в средней школе. Они вводятся для ознакомительного (опережающего) чтения, которое позволяет индивидуализировать обучение и обогатить читательский опыт. Например, повести В. Короленко, М. Твена, стихотворения М.Лермонтова и т. д.. С такими произведениям учащиеся, как правило, знакомятся на уроках внеклассного чтения.
По жанрово-видовым особенностям учебный материал представлен в разных аспектах. При этом задаётся система последовательного освоения жанров от класса к классу. Первоклассники практически различают сказку, рассказ, стихотворение. Второклассники знакомятся с особенностями прибауток, считалок, загадок, сказок о животных, получают представления о литературной сказке, осваивают грамотный подход к чтению рассказа, учатся различать рифму в стихотворении. Третьеклассники читают и анализируют бытовую сказку, игровой фольклор, получают азы осознания повести, лирических произведений. Четвероклассники знакомятся с колыбельной поэзией, анализируют волшебную сказку, учатся читать очерки, словарные статьи и т. д.
Организация учебного материала для уроков внеклассного чтения предполагает освоение круга чтения во всей широте, доступной данному возрасту, но с приоритетом определенных направлений. 1 класс - сказки и рассказы; 2 класс - научно-художественная сказка, произведения о природе; 3 класс - повести, литературная сказка; 4 класс - историческая книга, приключения и путешествия, поэзия.
Авторский состав и характер литературы представлен в программе как базисная система, на основе которой осуществляется подбор произведений в учебные материалы при соблюдении следующих положений:
- Обязательной составляющей и повторяющейся из года в год является представление классики русской и зарубежной литературы в именах А.С.Пушкина, Л.Н. Толстого, Ш.Перро, бр. Гримм, Г.Х.Андерсена;
- Основной авторский состав - это имена и произведения писателей, которые являются знаковыми для литературы определенного периода. Эти имена могут варьироваться от класса к классу при соблюдении их ценностной и доступной возрасту составляющей. Например, Н.В.Гоголь, Ф.И.Тютчев, Н.А.Некрасов, С.А.Есенин, А.П.Чехов, Д.Н. Мамин-Сибиряк, К.И.Чуковский, А.Н.Толстой. С.Я.Маршак, М.М.Пришвин, В.В.Бианки, Н.Н.Носов и т.д. Зарубежная литература, например, В. Гауф, З.Топелиус, Р.Киплинг, А.А.Милн и др.
- Фоновый (вариативный) компонент, куда входят отдельные произведения, представляющие нравственно-эстетическую ценность в лучших образцах литературы ХІХ-ХХІ вв. Это произведения, которые характеризуют то или иное литературное направление. Например, Д. Хармс, Е.Чарушин, В.Драгунский, Г.Цыферов, Л.Яхнин и др. Из зарубежной литературы, например, С.Лагерлеф, Я. Бжехва. Д. Родари, Т Янсонн и др.
При формировании учебного круга чтения учитывается детская литература Украины на русском языке в именах и произведениях. Например, В.Орлов, П.Сынгаевский, В. Бахревский, А.Потапова. Г.Почепцов, Е.Чеповецкий и др.
Приоритет при отборе авторов и произведений составляет группа писателей, при знакомстве с которыми младшему школьнику показывается единство литературного процесса украинской и русской литературы. Например, роль В.А.Жуковского в жизни Т.Г. Шевченко, деятельность В.И.Даля, "казака Луганского", переводы А.Н.Плещеева произведений Т.Г. Шевченко; - переводы произведений украинских поэтов ХХ века С.Я.Маршаком. Украина в жизни и творчестве писателей ХІХ-ХХ века: В.М.Гаршина, Н.Н.Носова, В.Катаева, Я.Тайца, К.И.Чуковского (Николая Васильевича Корнейчукова), посвятившего ряд работ творчеству Т.Г. Шевченко.
Распределение произведений по годам обучения осуществляется с ориентировкой на наиболее значимые образцовые произведения, доступные определенной возрастной группе.
Совершенствование навыка чтения осуществляется системно на материале фольклора и произведений детской литературы, содержание которых по замыслу авторов нацелено на отработку речевых произносительных навыков, на освоение языка и художественных особенностей текста. Процесс совершенствования навыка чтения определяется применением методов и приемов, направленных на формирование навыка чтения: словарная работа, выборочное чтение, постановка учебной задачи перед чтением, целенаправленное перечитывание, чтение по ролям и в лицах, применение комбинированного чтения "учитель - ученик", "ученик-учитель" и т.д.
Формирование практических приёмов освоения текста и литературоведческих представлений происходит в процессе чтения и анализа произведений, которые представляют собой образцы с заданными конструктивными и художественными особенностями. Постепенно вводится краткий комментарий, который уточняет представления об изучаемом факте или явлении и имеет пояснительный или инструктивный характер.
Литературоведческая пропедевтика носит ознакомительный характер. Аналитические умения основываются на литературоведческих представлениях и являются ориентиром для практических действий. Элементы терминологии вводятся и осваиваются на практическом уровне различения, сопоставления, выбора. Например, выделение рифмы, стихотворного текста. Различение элементов сказочного повествования в процессе чтения произведения: зачин, повторы, концовка. Различение при чтении скороговорки и загадки и т.д.
Литературное чтение и литературные беседы являются основной организационной формой работы. Чтение, анализ произведения, знакомство с книгой сопровождаются комментарием с привлечением информации о времени создания произведения или книги, истории из жизни писателя, его литературного окружения, о событиях истории и культуры, которые связаны с книгами, писателями, произведениями и т. д. Эти формы работы строятся на основе выразительного чтения, культуры взаимодействия более опытного читателя со своими собеседниками и использования всех методов изучения произведения и книги, доступных младшим школьникам.
В комплекс методов, обеспечивающих эффективное освоение программы обучения, входит весь арсенал методов, накопленный отечественной методической наукой: эмоционально-понятийный метод, метод объяснительного чтения, литературного чтения, чтения-рассматривания и творческого чтения. Их последовательное введение и разумное сочетание определяется уровнем и характером подготовки учащихся, спецификой учебного материала книг и произведений, замыслом урока, творческим подходом учителя к реализации программы.
Учитель является активным участником и чтения, и беседы. Он задает образец читательской деятельности: выразительно читает вслух, пересказывает, декламирует, рассуждает, участвует в инсценировках, рассказывает о книгах. Он же поддерживает ту часть читательской деятельности, которую детям выполнять не по силам.
Литературные чтения и беседы предполагают тесную взаимосвязь с другими видами искусств: театром, кино, живописью, музыкой, телевидением и предусматривают организацию и проведение литературных экскурсий, посещение театра, встречи с писателями, художниками, артистами, музыкантами. Весь курс обучения рассчитан на тесную взаимосвязь и сотрудничество школы и библиотеки.
Понятие "квалифицированный читатель" характеризует результат подготовки учащихся по курсу обучения. Это читатель, который владеет всем набором знаний, умений и навыков, позволяющих ему осуществлять самостоятельный выбор, чтение книг сообразно общепринятой культуре, поставленной цели и выходить на коммуникацию и творческую деятельность.
Программа и методика работы обеспечивают полноценную деятельность ребенка-читателя с первого дня обучения за счет взаимодействия с учителем, который берет на себя ту часть читательской деятельности, что не может полноценно воспроизводить ребенок в силу несовершенства техники чтения. Комплекс методических и организационных средств позволяет придать завершенность и полноценность читательской деятельности на каждом году обучения и подготовить квалифицированного читателя, действующего самостоятельно.
Уровень самостоятельной читательской деятельности, характеризующий квалифицированного читателя, на каждом году обучения представлен в специальном разделе, завершающем программу.
Оценка результатов обучения носит доброжелательный и положительный характер. Оценке подлежит весь комплекс освоенных читательских умений. В связи с тем, что осуществление читательской деятельности зависит от сформированности навыка чтения, то все другие умения оцениваются в соотношении с уровнем навыка чтения. Если ребенок выполняет читательскую деятельность во всем объеме формируемых умений, но на уровне, сообразном его умению читать, то его деятельность как читателя оценивается только положительно. Учитывается наличие желания и стремления обращаться к книгам, действовать с книгами. Отметка выставляется с учетом приоритета в пользу ученика.
Контрольное тестирование по литературному чтению является только составляющей в общей оценке читательской деятельности учащихся.
Самостоятельная внеурочная читательская деятельность учащихся оценке в виде отметки не подлежит.
Индивидуализация обучения осуществляется, прежде всего, за счет введения вариативных домашних заданий и организации уроков внеклассного чтения, где вся методика ориентирована на осознание каждым учеником своих читательских возможностей, предпочтений, интересов и совершенствования самостоятельной читательской деятельности.
Практическая реализация программы обучения ориентирована на ведущий компонент читательской подготовки младшего школьника - сформированность навыка чтения, поскольку этот уровень дает возможность осуществлять самостоятельную читательскую деятельность определенного характера.
Периодизация обучения выстроена с учетом принципа концентризма. Для каждого периода определена ведущая система умений, которая соответствует своеобразию читательских навыков, а именно:
в подготовительный период техника чтения от нулевого уровня до чтения вслух с темпом 40 слов в минуту при устойчивом слоговом чтении с переходом на комбинированный способ СГ + ЦС (слогами+ целыми словами) определяет самостоятельное освоение текста на фактическом уровне и возможность знакомства с литературой на основе слушания и чтения-рассматривания (1 класс);
в основной период становление чтения вслух целыми словами с темпом от 40 до 60 слов в минуту с преобладанием темпа чтения про себя над темпом чтения вслух определяет возможность самостоятельного освоения содержания текста на смысловом уровне (1-2 классы);
темп чтения 60-90 слов в минуту вслух и освоение продуктивного способа чтения про себя дает возможность овладевать отдельными приемами углубленного понимания текста и выбором книг в соответствии с ситуативными читательскими предпочтениями, осуществлять самостоятельное чтение книг без непосредственного участия старшего (2-3 классы);
в завершающий период сформированность темпа чтения 80-110 слов в минуту вслух и освоение системного продуктивного способа чтения про себя дают возможность переходить к углубленному пониманию текста и целенаправленному самостоятельному выбору и чтению книг по заданию и интересам (3- 4 классы).
Переход от одного этапа к другому определяется программными требованиями с учетом того, что процесс становления знаний, умений и навыков носит подвижный характер. Читательские навыки имеют личностно-ориентированный характер и прямо зависят от книжного окружения, культурообразующей среды в школе и дома.
Циклы знаний, умений и навыков, круг чтения представлены в программе в целом и по классам. Такой подход позволяет учителю видеть перспективу развития определенных знаний и умений, строить обучение не только в соответствии с параметрами, заданными для каждого класса, но и сообразно с реальным продвижением учащихся, сознательно переходить от одного периода к другому, обеспечивая полноценное развитие читательских навыков.
Планирование работы по чтению строится с учетом времени, отводимого на обучение грамоте и чтению, и сообразуется с закономерностями формирования читательских навыков.
1 класс - в период обучения грамоте (22- 23 недели) на знакомство с детскими книгами отводится 15 минут от урока обучения чтению - всего 8 часов. В период после букваря (7-12 недель) на чтение отводится 4 часа в неделю - в целом от 24 до 48 часов, с учетом вариативного компонента.
2 класс - на чтение отводится 3,5 часа в неделю. Планируется 119 часов в течение 34 учебных недель, с учетом вариативного компонента.
3 и 4 классы - на чтение отводится 3 часа в неделю в течение 34 учебных недель, всего - соответственно 102 часа, с учетом вариативного компонента.
Планирование материала содержания программы учитывает тот факт, что литературное чтение как система берет свое начало в период обучения грамоте. Обучение грамоте - это комплексный раздел, который решает три основных задачи: становление механизма чтения и письма; введение в систему регламентированной литературной речи; освоение пропедевтических курсов чтения и знакомства с литературой и книгой, грамотного письма и языковой пропедевтики, устной речи на основе элементов теории речи. Таким образом, закономерно, что курс литературного чтения является сквозным с первого дня обучения ребенка в школе. Подготовка квалифицированного читателя предполагается наряду с постановкой механизма чтения одновременно и системную работу в области становления читательского кругозора, освоения приемов работы с тестом художественного произведения. В период обучения грамоте предусмотрен курс внеклассного чтения, где реализуется подготовка ребенка в этих областях наряду с подготовкой по этим же направлениям при работе по букварю. Подготовительный этап литературного чтения в 1 классе является закономерной и необходимой составляющей общей программы. Он является реализацией единой системы литературного образования в начальной и средней школе.
СОДЕРЖАНИЕ ПРОГРАММЫ
1 КЛАСС
Содержание учебной деятельности
Государственные требования к учебным достижениямКруг чтенияЗнакомство с фольклором и литературой XIX и XXвв, современной детской книгой. Общее представление о жанровом разнообразии: фольклорные и литературные песенки, загадки, стихотворения, рассказы.
Знакомство с произведениями на русском языке из русской и украинской литературы, отдельными произведениями зарубежной детской классики. Читательский кругозор в объеме 30-40 книг-произведений( авторов)
Освоение связи: автор - произведение.
Представление о темах детского чтения: о родине, о старших, о детях, о животных и растениях, о приключениях и волшебстве.
Знакомство с книгами-произведениями, книгой-сборником, книжкой-игрушкой, рекомендательным плакатом.
Знакомство с рекомендательным плакатом, организующим игровую деятельность с книгой.
Знакомство с простейшей записью книги на библиотечную карточкуЗнает учебный круг чтения, различая по предъявлению знакомую книгу (произведение) от незнакомой.
Умеет находить и читать
фамилию, имя и отчество писателя в книге.
Умеет различать книги рассказов, стихов и сказок по ярко выраженным показателям: иллюстрациям, заглавию, характеру представления текста.
Умеет соотносить книгу с одной из тем детского чтения, опираясь на иллюстрации.
Навык чтенияСпособ чтения - комбинированное чтение целыми словами и слогами с переходом на устойчивое чтение целыми словами.
Формирование темпа чтения до 30 - 40 слов в минуту вслух и умение читать про себя с темпом не ниже темпа чтения вслух.
Правильность - чтение слов без ошибок на пропуск, замену и перестановку.
Сознательность - понимание слова в процессе прочтения, формирование умения фиксировать внимание на незнакомых словах.
Выразительность - умение предвидеть конец простого предложения и интонировать его завершение в опоре на знак препинания.Умеет сознательно читать и понимать простое предложение в темпе соответствующем способу чтения (комбинированному, целыми словами).Освоение произведения и книги, литературоведческая пропедевтикаФормирование умения знакомиться с книгой перед чтением и соотносить читаемый текст с иллюстрациями.
Формирование умения находить в книге необходимое произведение и дочитывать его до конца
Формирование умения слушать и читать текст с заданной целевой установкой.
Формирование умения пользоваться перечитыванием и выборочным чтением как способом уточнения понимания произведения
Формирования умения участвовать в пересказе произведения, который ведет учитель (ответы на вопросы, пересказ эпизода).
Знакомство с картинным планом, с эпизодом как частью текста. Формирование умения соотносить заданное заглавие с выделенным эпизодом.
Практическое различение жанров на основе ярко выраженных формально-содержательных показателей ("говорящее" заглавие, иллюстрации, тип расположения текста и т. п.): сказка, стихотворение, рассказ
Формирование представления о системе эпизодов; о событии как содержательной основе произведения
Формирование умения различать и называть персонажи произведения
Общее представление о номинативной и образно-эмоциональной функции языка в произведении. Практическое знакомство с многозначностью слова в контекстной речи.
Общее представление об авторе как создателе произведения.Умеет знакомиться с книгой и произведением, выделяя иллюстрации, прочитывая заглавие и фамилию автора.
Умеет отвечать на вопросы по содержанию прослушанного произведения в режиме свободных высказываний.
Умеет читать и понимать текст на фактическом уровне, отвечая на вопросы: о ком прочитал, где происходило действие, когда?
Умеет различать рассказ и сказку на основе языковых особенностей зачина сказки и особенностей сказочных героев. Умеет отличать стихотворный текст от прозаического, опираясь на чувства ритма и рифмы.
Речевая и творческая деятельностьФормирование умения выразительно читать отдельные эпизоды текста после его анализа и предварительной подготовки под руководством учителя.
Участие в коллективном чтении произведения.
Свободные высказывания - ответы на вопрос "Чем понравился (не понравился) герой?".
Формирование умения разгадывать загадки на основе сравнения с реальными предметами.
Формирование умения участвовать в постановке "живой" картинки по прослушанному произведению, простейшей драматизации. Формирование умения участвовать в коллективном разучивании стихов при хоровом проговаривании и по опорным картинкам.
Участие в выступлении перед аудиторией на уроке-утреннике.
Общее представление о литературных играх.
Участие в составлении тематической книжной выставкиУмеет участвовать в "живой картинке", исполняя определенную роль.
Умеет декламировать стихи при хоровом проговаривании, слыша и повторяя интонации ведущего (учителя).
Знает наизусть отдельные стихотворения.Гигиена чтенияЗнакомство с правилами гигиены чтенияУмеет правильно располагать книгу при чтении.2 КЛАСС
Содержание учебной деятельности
Государственные требования к учебным достижениямКруг чтенияЗнакомство с фольклором и литературой XIX и XXвв., произведениями современных авторов: потешный фольклор, загадки, сказки народные и литературные, басни, стихотворения, маленькие повести. Знакомство с русской, украинской литературой на русском языке, зарубежной (переводной) литературой с приоритетом литературы XXв.
Представление о круге детского чтения (читательский кругозор): 50 - 75 книг- произведений (авторов).
Направленность тематики: семья, школа, отношения между сверстниками, человек и природа.
Освоение связей: писатель - произведения, книги - тема.
Практическое освоение: потешный фольклор, прибаутки, считалки, загадки, сказки о животных (народные и литературные), научно-художественные сказки, стихотворения, рассказы.
Знакомство с изданием "избранное" и журналом для детей. Освоение книги-произведения, книги-сборника. Освоение рекомендательного плаката.Знает учебный круг чтения, различает и классифицирует книги по авторам (книги одного автора), по темам (книги на одну тему)
Умеет находить в книге
сведения об авторе и произведении, используя справочные службы на обложке и титульном листе (фамилия, имя, отчество автора, подзаголовочные данные)
Умеет выбирать книгу из ряда книг, опираясь на заданные показатели: тему, жанр, фамилию писателя, заглавие, характер произведений.
Умеет ориентироваться на рекомендательный плакат при выборе книг организации деятельности с книгой.
Умеет записывать основные сведения о книге (фамилия автора, заглавие) на библиотечную карточкуНавык чтенияСпособ чтения - устойчивое чтение целыми словами.
Формирование темпа чтения - 60-65 слов в минуту вслух и чтение про себя с превышением темпа чтения вслух не менее чем на 7 -12 слов.
Правильность - орфоэпическое чтение слов без ошибок, классифицируемых как искажения на основе неправомерной догадки.
Сознательность - предугадывание в процессе прочтения смысла слова с ориентировкой на словосочетание, умение выделять в тексте слова, которые незнакомы или непонятны.
Выразительность - сознательное интонирование любого типа простого предложения, формирование умения читать громко или тихо, быстро или медленно согласно смысловой и конструктивной заданности текста.Умеет читать текст, правильно интонируя предложения в опоре на знаки препинания, осознавая в процессе прочтения смысловую нагрузку предложения.
Освоение произведения и книги, литературоведческая пропедевтикаУмение знакомиться с книгой перед чтением, соотносить прочитанный текст с иллюстрациями для уточнения образной системы повествования.
Умение прочитывать произведение из выбранной книги
Формирование умения читать текст с заданной целевой установкой и получать нужную информацию в результате прочтения.
Умение пользоваться по заданию учителя перечитыванием и выборочным чтением как средством последовательного анализа.
Формирование умения откликаться на эмоционально-образное содержание текста.
Представление: шутка и юмор в произведении.
Формирование умения выделять в научно-художественной сказке сведения из реальной жизни и особенности художественных образов персонажей
Формирование умения участвовать в коллективном полном пересказе текста - пересказывать эпизод.
Формирование умения пересказывать текст по картинному плану.
Умение выделять эпизоды в соответствии с заданными заглавиями
Общее представление о жанре как совокупности определенных характеристик, касающихся как формальной, так и содержательной стороны произведения.
Практическое различение малых фольклорных жанров: потешка-песенка, загадка, скороговорка, считалка.
Практическое различение на основе ярко выраженных языковых отличий (специфическая лексика, ритм и рифма) стихотворения, рассказа, сказки.
Формирование представления о теме и идее произведения: отвечать на вопросы: "О чем читали? О ком читали?" с учетом эмоциональной заданности произведения и оценки героя. Формирование умения осмыслять заглавие, отвечать на вопрос "Почему так названо произведение? ".
Формирование представления о сюжете: умение представлять содержании как определенную систему событий
Формирования представления о композиции: умение ориентироваться в последовательности эпизодов повествования.
Формирование представления о персонаже (характере): умение различать и называть все персонажи произведения, выделять главного героя
Формирование представления о языке произведения: умения ориентироваться на отдельные изобразительно-выразительные средства языка при чтении и анализе произведения
Формирование представление об авторе произведения : умения ориентироваться на автора как создателя определенных произведений, связь личности автора и его творчества.
Знакомства с эпизодами из жизни автора в печатных источниках, предисловия и послесловия к книгам.Умеет дочитывать до конца произведение, которое предложено для чтения.
Умеет отвечать вопрос, который задан перед чтением как целевая установка.
Умеет пользоваться по заданию учителя выборочным чтением
Умеет называть чувства, которые возникали при знакомстве с произведением: страшно, грустно, весело и т. д.
Умеет по предложенной серии картин составлять картинный план в соответствии с последовательностью повествования.
Умеет практически различать и называть произведения, где явно проявляется все жанровые особенности: скороговорка, загадка, песенка, читалка.
Умеет соотносить произведение с одной из тем, заданных в предъявляемом перечне.
Умеет называть персонаж и место действия так, как они обозначены в произведении.
Умеет охарактеризовать персонаж на основе слов, заданных учителем.
Умеет под руководством учителя различать и находит отдельные образные выражения.
Умеет расшифровывать инициалы (имя и отчество) автора, обращаясь к книгам автора.
Умеет читать предисловие и обращение к читателям, данное в книгах.
Речевая и творческая деятельностьФормирование умения выразительно читать текст после его анализа. Формирование умения участвовать в коллективном чтении и декламации.
Формирование умение участвовать в беседе по прочитанному произведению: следить за ходом беседы, откликаться на вопросы и содержательно отвечать на них.
Формирование умения ставить вопрос по содержанию прочитанного текста.
Формирование умения читать произведение по ролям, участвовать в инсценировании, драматизации.
Формирование умения разгадывать загадки на основе рассуждений.
Умение разучивать стихи по опорным картинкам и опорным словам. Формирование умения декламировать стихи перед аудиторией.
Знакомство с разными видами литературных игр. Умение принимать участие в литературных играх.
Умение принимать участие в составлении книжных выставокУмеет читать эпизод, участвуя в коллективном чтении.
Умеет участвовать в беседе: понимать вопрос и отвечать на вопрос; различать и называть чувства и эмоции, возникшие в процессе освоения произведения
Умеет участвовать в чтении диалога, выполняя роль одного из персонажей
Умеет разгадывать загадки, опираясь на признаки, которые прямо заданы в тексте.
Знает наизусть нескольких стихотворений.
Умеет подбирать книги по теме, жанру, автору для книжных выставок
Уметь участвовать в литературных играхГигиена чтенияФормирование умения выполнять правила гигиены чтения
Умеет различать и комментировать правильное поведение при чтении книг при предъявлении системы картин, где заданы варианты такого поведения.3 КЛАСС
Содержание учебной деятельности
Государственные требования к учебным достижениямКруг чтенияЗнакомство с фольклором, литературой XIX и XXвв., произведениями современных авторов: потешный и игровой фольклор, календарная поэзия, пословицы, поговорки, загадки, сказки о животных, волшебные, бытовые, басни, стихотворения, рассказы, повести. Знакомство с русской и украинской литературой на русском языке, зарубежная переводная детская книга. Читательский кругозор в объеме: 75 - 150 книг- произведений (авторов).
Освоение связей: тема - писатели - книги, произведения.
Направленность тематики: детство, отношения между взрослыми и детьми.
Практическое освоение: игровой фольклор и календарная поэзия, пословицы, литературная сказка, стихотворение, повесть.
Освоение книги-произведения, книги-сборника, избранного. Знакомство со словарем, прикладной книгой, периодикой, рекомендательной картотекой (списком книг).Знает учебный круг чтения, различает и классифицирует книги и произведения на основе сочетания двух-трех признаков: тема, автор, жанр,
Умеет выбирать книгу в соответствии с заданной темой, ситуативными читательскими предпочтениями и ориентировкой на доступность книги для прочтения.
Умеет получать сведения о писателе на основе прочитанных книг, предисловий и послесловий к его книгам.
Умеет пользоваться информацией рекомендательного плаката для выполнения домашних заданий.
Умеет расшифровывать сведения о книге по библиотечной карточке (автор, заглавие, подзаголовок, год издания) и записать сведения о книге на библиотечную карточку.Навык чтенияСпособ чтения - чтение целыми словами.
Формирование темпа чтения - 75-80 слов в минуту вслух с переходом на продуктивное чтение про себя с темпом, превышающим темп чтения вслух не менее чем на 12-20 слов.
Правильность - устойчивое орфоэпическое чтение, сознательный контроль над правильностью чтения вслух и исправление искажений путем перечитывания.
Сознательность - устойчивое чтение по догадке при осмыслении словосочетания, сознательное выделение слов, которые требуют уточнения по смыслу.
Выразительность - формирование умения сознательно интонировать в процессе чтения разные типы сложных предложений, освоение умения регулировать темп и громкость чтения в соответствии со смысловой ситуацией.Умеет читать текст, осознавая в процессе прочтения смысловую нагрузку предложения в целом и ориентируясь на смысловую связь предложений.Освоение произведения и книги, литературоведческая пропедевтикаФормирование умения различать в книге информацию научного содержания(деловые) и художественные тексты, опираясь на справочно-информационный и иллюстративный аппарат книги.
Умение делать предположение о содержании произведения до его чтения, опираясь на внешние показатели содержания: автор, заглавие, иллюстрации.
Формирование умения читать объемные произведения, которые требуют многократного обращения к книге для чтения с продолжением.
Умение читать текст с заданной целевой установкой на последующий анализ текста.
Умение обращаться к перечитыванию и выборочному чтению для доказательной аргументации при анализе текста.
Формирование умения предугадывать в процессе чтения последующее развитие событий на основе особенностей характера и поведения ( поступка)героев.
Формирование умения различать эмоционально-нравственную направленность произведений по сюжету, ярко выраженной эмоциональной окраске повествования.
Умение определять характер повествование: грустное, веселое, забавное, грустное, печальное, торжественное.
Формирование умения читать научно - художественные произведения: группировать, объединять сведения научного характера и анализировать художественные образы персонажей
Представление о полном и кратком пересказе и плане произведения как содержательном перечне событий.
Умение участвовать в коллективном пересказе.
Формирование умения последовательно выделять и озаглавливать эпизоды.
Формирование умения аннотировать произведение с учетом жанра, события, характера героя и эмоционально-нравственной направленности произведения
Формирование представления о жанре как системе закономерностей, позволяющей осознавать эмоционально-образную мысль, заложенную в произведении. Практическое различения лирических произведений: пейзажная лирика, сюжетная.
Формирование представлений о теме и идее произведения: умения выявлять тему и идею произведения отвечая на вопросы: " О ком читали? О чем читали?" с применением формулировок тем детского чтения и положительной или отрицательной оценкой поступка героя
Формирование представления о сюжете: умение выделять случай, определяющий смысловую, нравственную направленность произведения.
Формирования представления о композиции: умения осваивать произведение, различая и вычленяя последовательность эпизодов, различая эпизоды по степени смысловой нагрузки, определяя главное события повествования.
Формирование представление о герое ( характере): умение характеризовать героя на основе сведений, которые сообщаются в произведении: портрет, история жизни, поступок, отношения к нему других персонажей.
Формирование представления о языке произведения: умения осваивать особенности языка произведения: ориентироваться на эмоциональную, образную, изобразительную особенность языка при чтении и анализе произведения.
Формирование общего представления: сравнение, метафора, эпитет, гипербола, метонимия, ирония (без введения терминологии)
Формирование представления об авторе произведения: умение выявлять отношение автора к герою по прямым характеристикам, заданным в тексте.
Освоение эпизодов из биографии писателя.Умеет различать художественную литературу от научной (деловой) посредством обращения к справочно- иллюстративному аппарату книги (титульные данные, подзаголовок, прикнижная аннотация, особенности иллюстрирования).
Умеет читать объемные произведения, следя за развитием сюжета по заданной целевой установке.
Умеет, отвечая на вопрос пользоваться выборочным чтением для доказательной аргументации.
Умеет опознавать произведение по характеру повествования, соотнося свои впечатления с перечнем заданных характеристи: веселое, грустное,. торжественно и т.д.
Умеет различать в научно-художественном произведения сюжетную линию (случай) и сведения научного характера.
Умеет участвовать в коллективном пересказе - пересказывая отдельные эпизоды.
Умеет выделять эпизод в произведении и систему эпизодов в сказочном повествовании.
Умеет пользоваться аннотацией при знакомстве с произведением.
Умеет практически различать рассказ и повесть в тех случаях, когда на это указывают внешние показатели: заглавие, подзаголовок, наличие глав.
Умеет выделять соотносить произведение с одной из тем детского чтения, давая оценку поступку героя в форме свободного высказывания.
Умеет характеризовать героя по поступку.
Умеет находить по заданию учителя прямые характеристики героя: описания внешности, сведения о возрасте, особенности жизни, речь, поведение, высказывания персонажей о герое.
Умеет по заданию учителя находить образные слова и выражения, прямо и ярко характеризующие героя, его поступок, действие.
Умеет по заданию учителя находить сведения об авторе в предисловиях и послесловиях к книгам, справочных изданиях для младших школьников.Речевая и творческая деятельностьУмение рассказывать о книге до ее чтения, опираясь на внешние показатели содержания: автор, заглавие, иллюстрации, титульные данные.
Умение быть участником коллективного чтения и декламации.
Формирование умения участвовать в беседе по прочитанному произведению: следить за общей направленностью беседы, за ходом рассуждения, слушать ответы, выступать, дополнять ответы и рассуждения примерами из прочитанной книги.
Формирование умения рассказывать о герое и книге по заданной схеме. Умение выразить в свободном высказывании оценочное суждение о герое и книге.
Освоение приемов разучивания стихов по логическим опорам, вопросам. Умение декламировать стихи перед аудиторией.
Умение участвовать в инсценировании и драматизации.
Умение играть в литературные игры. Формирование умения составлять литературные игры.
Умение оформлять карточки на прочитанные книги
Умеет составить краткий рассказ о книге и авторе, опираясь справочно-иллюстративный аппарат книги и знание произведений данного автора.
Умеет выразительно читать отдельные эпизоды текста после его анализа и предварительной подготовки.
Умеет выступать в роли чтеца при коллективном чтении.
Умеет быть участником беседы о книге и произведении
Умеет выступать с декламацией стихов.
Знает несколько стихотворений из круга учебного чтения и выбранных самостоятельно.
Умеет принимать участие в инсценировании в качестве актера.
Умеет играть в литературные игры.
Умеет составить литературную игру (задачу) по аналогии с видом освоенным на практике .Гигиена чтенияУмение выполнять правила гигиены чтенияУмеет выполнять правила гигиены чтения в учебной деятельности.4 КЛАСС
Содержание учебного материала
Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихсяКруг чтенияЗнакомство с фольклором, отдельными произведениями античной литературы и литературы, созданной до XIX в. в современных пересказах для детей. Знакомство с литературой XIX и XX вв. и книгами современных писателей: потешный и игровой фольклор, загадки, пословицы, поговорки, песни, сказки, басни, стихотворения, рассказы, повести, романы; историческая, приключенческая, биографическая, прикладная книга.
Знакомство с произведениями русских писателей и писателей Украины на русском языке, произведениями зарубежных писателей в переводах на русский язык и оригинале.
Представление о круге детского чтения (читательский кругозор): 150- 250 книг (авторов).
Освоение связей: писатели - темы - книги, произведения.
Направленность тематики: отечество, мы и мир вокруг нас.
Практическое освоение: колыбельные песни, волшебная сказка, стихотворения, очерк; литературный комментарий.
Освоение книги-произведения, книги-сборника, избранного, собрания сочинений, периодики, толкового словаря русского языка.
Знакомство с энциклопедией, биографической книгой; источниками библиографических сведений (картотеки, отдельные сайты в Интернете).
Знает учебный круг чтения, представляет структуру круга чтения в разнообразии тем, жанров, авторов, книг, произведений; различает, классифицирует книги и произведения в свободном режиме на основании, одного, двух, трех и четырех признаков.
Умеет рассказывать о книге до ее чтения, опираясь на внешние показатели содержания: автор, заглавие, иллюстрации, титульные данные.
Умение находить сведения об авторе, пользуясь разными изданиями его книг.
Умеет находить сведения об авторе изцелевых источников: справочники, собрания сочинений, биографические произведения.
Умеет выбирать книгу в соответствии с темой и личными читательскими предпочтениями.
Знает систему библиографических источников для поиска книг: тематическая и алфавитная картотеки, отдельные библиографические службы в Интернете.Навык чтенияСпособ чтения - продуктивное чтение целыми словами.
Формирование темпа чтения: 90 - 110 слов в минуту вслух с переходом на ведущий вид чтения про себя с темпом не ниже 110-140 слов в минуту.
Правильность - безошибочное чтение с сознательным контролем над чтением вслух и про себя.
Сознательность - чтение по догадке с осознанием смысла фразы, умение предопределять смысл непонятного слова в опоре на общую смысловую заданность фразы.
Выразительность - способность интонировать все типы предложений, умение изменять темп и громкость чтения согласно смысловой ситуации.Умеет выразительно читать текст, правильно интонируя все типы простых и сложных предложений, ориентируясь на смысловые связи предложений.
Освоение произведения и книги, литературоведческая пропедевтикаФормирование умения целенаправленно пользоваться справочно-информационным и иллюстративным аппаратом книги при чтении текстов учебного, научного характера и художественных произведений.
Умение последовательно читать произведения, которые требуют длительного времени для прочтения.
Формирование умения предугадывать в процессе чтения дальнейшее развитие событий на основе специфики жанра и особенностей характера поведения героев.
Умение воспринимать эмоционально-нравственную направленность произведения, опираясь на особенности описания событий, образную заданность чувств и переживаний, описания природы (пейзаж). Умение выражать свои чувства и отношения к событиям и героям.
Умение читать научно-художественные произведения, различая научную информацию и образную систему.
Формирование умения пользоваться в процессе чтения дополнительными источниками для уточнения понимания текста.
Формирование умения кратко пересказывать текст.
Умение принимать участие в коллективном составлении плана произведения.
Умение аннотировать произведение с учетом жанра, события, характера героя и эмоционально-нравственной направленности произведения.
Формирование представление о жанре: определять содержательную направленность волшебной сказки , опираясь на развитие событий, ориентируясь на особенности жанра.
Практическое различение сказок: волшебной, о животных, бытовой.
Формирование представление о теме и идее: умения отвечать на вопросы "О ком читали? О чем читали?" с учетом жанровых особенностей, эмоциональной направленности произведения и нравственной оценки поступков ведущих героев.
Формирование представления о сюжете: умение следить за развитием событий повествования.
Формирование представления о композиции: освоение содержания произведения в системе - завязка, кульминация, развязка.
Представление о герое (характере): умение характеризовать персонаж по его поступку и характеристикам, данным в тексте.
Умение группировать персонажи по их поступкам и действиям (положительные - отрицательные).
Формирование представления о языке произведения:
практика освоения: сравнение, эпитет, метафора, гипербола, метонимия, ирония (без введения терминологии).
Формирование умения использовать отдельные особенности эмоциональных, изобразительных, выразительных средств языка при анализе произведения, как доказательный аргумент суждений.
Формирование представления об авторе: умения собирать и привлекать сведения об авторе при чтении и анализе произведения.
Формирование умения выявлять отношение автора к герою по прямым характеристикам, заданным в тексте
Знакомство с монографическим подходом изучения творчества писателя.Умеет читать с самостоятельно выбранной целевой установкой.
Умеет читать объемные произведения, следя за развитием сюжета, делая оценочные вывод о произведении и герое в свободном режиме.
Умеет выражать свои чувства по отношению к событиям и героям произведения.
Умеет читать и грамотно осваивать научно-художественные произведения.
Умеет целенаправленно читать справочную литературу.
Умеет выборочно пересказывать.
Умеет под наблюдением учителя последовательно выделять эпизоды повествования, озаглавливать отдельные части повествования.
Умеет аннотировать произведение в свободном режиме и системно в опоре на план изложения.
Умеет различать структурные элементы волшебной сказки.
Умеет называть тему произведения, давать оценку прочитанному произведению в свободном режиме высказываний.
Умеет характеризовать героя в свободном режиме высказывания, опираясь на поступок и имеющиеся в тексте характеристики.
Умеет по заданию учителя выделять в тексте прямые и срытые сравнения, определения.
Умеет выделять отдельные сведения из биографии писателя и ссылаться и привлекать их в беседе по содержанию прочитанного произведения.Речевая и творческая деятельностьУмение самостоятельно готовиться к выразительному чтению отдельных эпизодов текста.
Формирование умения участвовать в беседе по прочитанным книгам, дополняя выступления и рассуждения, привлекая все имеющиеся сведения и факты, как из прочитанной книги, так и опираясь на предыдущий читательский опыт.
Умение рассказывать о книге, привлекая сведения всех справочно-информационных служб книги и свой читательский опыт.
Умение рассказывать о герое и книге по заданному плану
Умение рассказывать о своих читательских предпочтениях.
Формирование умения самостоятельно выбирать произведение и декламировать его.
Умение участвовать в театральных постановках, в литературных играх типа "литературный турнир".
Формирование умения вести коллективный дневник чтения
Умеет выразительно читать текст после целенаправленной самостоятельной подготовки
Умеет участвовать в беседе, выступая, слушая и дополняя собеседников.
Умеет рассказывать о прочитанной книге в свободном режиме высказываний.
Умеет рассказать о герое в свободном режиме высказываний.
Знает несколько стихотворений из учебного и свободного круга чтения.
Умеет принимать участие в инсценировках и драматизации, выполняя роль актера.
Умеет составлять по прочитанным книгам простейшие литературные игры типа викторины.
Умеет оформлять карточку на прочитанную книгу
Умеет вести отдельные записи в дневнике чтенияГигиена чтенияУмение выполнять правила гигиены чтения и сохранности книжного фонда в учебной и не учебной деятельностиУмеет выполнять правила гигиены чтения в учебной деятельности и внеучебной деятельности.
РЕЗУЛЬТАТЫ
ОСВОЕНИЯ КУРСА ЛИТЕРАТУРНОГО ЧТЕНИЯ
САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ ЧИТАТЕЛЬСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
(ПРЕДМЕТНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ)
1 класс
Положительное отношение к книге и чтению.
Самостоятельное целенаправленное рассматривание книг.
Слушание произведений в чтении учителя.
Самостоятельное чтение отдельных произведений и книг под наблюдением учителя.
Фактическое понимание текста.
2 класс
Систематическое самостоятельное учебное чтение вне класса со второго полугодия, понимание содержания текста.
Выбор книги по заданной теме и произведения для чтения, доступного по объему.
3 класс
Систематическое самостоятельное учебное чтение вне класса, понимание содержания текста с элементами углубленного понимания.
Выбор книги с учетом личностных предпочтений. Понимание содержания текста.
Эпизодическое самостоятельное чтение книг в связи с ситуативными интересами.
4 класс
Систематическое самостоятельное учебное чтение вне класса, понимание содержания текста с переходом на углубленное понимание.
Самостоятельное чтение книг по интересам и с учебными целями.
Выбор книги с учетом личностных предпочтений, с учебными целями.
ОСВОЕНИЕ ЧИТАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
(МЕТАПРЕДМЕТНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ)
1класс
Ориентировка в круге чтения: книга- произведение, книга сборник произведений. Тематика чтения в полном объеме, ограниченным возрастными особенностями, где ведущими являются произведения и книге о ребятах и их делах. Виды, жанры произведений и книг: общее представление о жанрово-видовом разнообразии книжной продукции. Чтение сказок, стихотворений, коротких рассказов.
Книга как соединение творчества писателя и художника: иллюстрации как показатель содержания.
Умение пользоваться чтением как учебным умением по заданию учителя, различать.
Освоение информационных, библиографических средств: книжная выставка.
2 класс
Ориентировка в круге чтения: автор - произведения, книги, тема - авторы - произведения, книги. Тематика чтения в полном объеме, ограниченным возрастными особенностями, где ведущими являются произведения и книги о природе. Виды и жанры произведений и книг: общее представление о жанрово-видовом разнообразии книжной продукции. Научно-художественные произведения как источник сведений о реальном мире природы, техники и т.д. Чтение рассказов.
Книга как соединение творчества писателя и художника, одноименные книги в разных изданиях. Книга как приспособление для чтения - предпочтение определенных изданий для самостоятельного чтения.
Умение пользоваться чтением как учебным умением по заданию учителя и по ситуативному интересу
Освоение информационных, библиографических средств: справочный аппарат книги, книжная выставка.
3 класс
Ориентировка в круге чтения: автор - произведения, книги, тема - авторы - произведения, книги. Автор - тема, произведения книги. Тематика чтения в полном объеме, ограниченная возрастными особенностями, где ведущими являются произведения и книги раскрывающие взаимоотношения в семье, между сверстниками. Виды и жанры произведений и книг: общее представление о жанрово-видовом разнообразии книжной продукции: избранное. Справочно-энциклопедические издания. Чтение повестей.
Умение пользоваться чтением в учебных целях и при реализации внеучебной деятельности.
Сознательный выбор книг в определенных изданиях для чтения.
Освоение информационных, библиографических средств: справочный аппарат книги, предисловия, послесловия, комментарии. Алфавитный каталог. Представление о возможностях Интернета в поиске информации о книгах.
4 класс
Ориентировка в круге чтения: автор - произведения, книги, тема - авторы - произведения, книги. Автор - темы, произведения книги. Писатели- современники. Тематика чтения в полном объеме, ограниченная возрастными особенностями, где ведущими являются произведения и книги о Родине, о подвигах, раскрывающие ценностные общественно значимые приоритеты. Виды и жанры произведений и книг: общее представление о жанрово-видовом разнообразии книжной продукции: собрание сочинений. Справочно-энциклопедические издания - разнообразия видов по разным отраслям знаний. Чтение повестей, романов для детей. Историческая, приключенческая книга, зарубежная литература.
Умение пользоваться чтением и книгой в учебных и с внеучебных целях, поиск дополнительной информации в книгах.
Представление: искусство книги.
Освоение информационных, библиографических средств: справочный аппарат книги, предисловия, послесловия, алфавитный и тематический каталог. Поиск информации о книгах в Интернете.
Джежелей О.В., керівник творчого колективу, завідувач лабораторії методичного забезпечення системної освіти "Школа-ВУЗ" Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, кандидат педагогічних наук, професор;
Ємець А.А., керівник науково-консультативного центру читання дитячої книги Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, кандидат педагогічних наук, доцент.
МАТЕМАТИКА
1-4 класи
загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Курс математики - важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина математичної освіти. Цей курс у системі неперервної освіти ґрунтується на відповідному змісті Базового компонента дошкільної освіти. Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких: формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.; розвиток інтелекту, пам'яті, мовлення, уяви.
Програма з математики для 1-4 класів спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти. Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, з-поміж яких основною є "уміння вчитися". У результаті засвоєння змісту математики учні зможуть:
сприймати та визначати мету навчальної діяльності;
зосереджуватися на предметі діяльності;
організовувати свою діяльність для досягнення суб'єктно чи суспільно значущого результату;
відбирати й застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв'язування навчальної задачі;
використовувати здобутий досвід в конкретній навчальній або життєвій ситуації;
висловлювати ціннісні ставлення щодо результату й процесу власної діяльності;
усвідомлювати, аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності.
Основним завданням навчання математики є опанування учнями предметних математичних компетенцій - обчислювальних, інформаційно-графічних, логічних, геометричних, алгебраїчних. Предметні компетенції є структурними елементами змісту математичної освіти. Їх базис становлять знання, уміння, навички, способи діяльності, яких набувають учні в процесі навчання. Результатом засвоєння предметних компетенцій є математична компетентність учнів. У контексті початкового навчання предметна математична компетентність розглядається як здатність учня актуалізувати, інтегрувати й застосовувати в конкретній життєвій або навчальній проблемній ситуації набуті знання, уміння, навички, способи діяльності.
Предметна математична компетентність учнів виявляється у таких ознаках:
цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів; здатність розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії; уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;
уміння орієнтуватися на площині та у просторі;
здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях.
Важливу роль у формуванні компетентності учня відіграє набуття ним досвіду задоволення пізнавальних інтересів, проявів емоційно-ціннісних ставлень, творчої активності, спілкування, соціальних орієнтацій. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід'ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному рівні подаються елементи алгебри та геометрії. Програма побудована концентрично. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення і ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення. У зв'язку з цим розділи починаються із узагальнення і систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі (на попередньому ступені освіти), з подальшим його розвитком.
Характеристика змісту навчання
Формування початкових математичних знань і способів діяльності, їх практичне застосування ґрунтується на засвоєних учнями у передшкільний період математичних уявленнях, які на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу. Результатом опанування дошкільником цих уявлень є уміння визначати ознаки та властивості предметів за формою, розміром, кольором, матеріалом, призначенням тощо; порівнювати предмети за однією або кількома ознаками; здійснювати серіацію предметів; орієнтуватися у просторі та визначати розташування предметів у ньому; встановлювати найпростіші причинно-наслідкові та просторово-часові зв'язки; лічити предмети; вживати у мовленні логічні сполучники та розуміти їх значення; робити елементарні умовиводи; висловлювати прості оцінювальні судження. Ці уміння служать основою для сприймання, розуміння та засвоєння математики учнями в початковій ланці освіти. Найважливішим завданням навчання математики в початковій школі є формування в учнів усвідомлених і міцних обчислювальних навичок - основи обчислювальної компетентності. Змістова лінія "Числа. Дії з числами" є наскрізною для всього курсу. Уявлення про натуральне число формується на основі оперування сукупностями (множинами) предметів, у тому числі геометричних фігур. Навчання математики можна розпочинати з ознайомлення учнів із геометричними фігурами - точкою, прямою, променем, відрізком, ламаною, многокутником. Учні виділяють ознаки та властивості геометричних фігур, лічать їх. Лічба розглядається як встановлення відповідності елементів заданої множини натуральному числу.
У першому класі учні вивчають нумерацію чисел першого десятка, числа і цифри для їх запису, опановують дії додавання і віднімання. Далі - нумерацію у межах 20 та 100; формують поняття розряду, принцип позиційного запису числа, вивчають випадки додавання й віднімання двоцифрових чисел, які ґрунтуються на нумерації; з метою ознайомлення - випадки додавання і віднімання у межах 100 без переходу через розряд. Таблиці додавання і віднімання у межах 10 учні засвоюють на рівні навички. Зважаючи на пізнавальні потреби учнів, їхню готовність до опанування принципово нової дії, з метою пропедевтики можна подати шляхом використання наочного матеріалу додавання і віднімання чисел у межах 20 з переходом через десяток.
У другому класі учні вивчають таблиці додавання і віднімання у межах 20 з переходом через розряд, а на їх основі - всі випадки додавання і віднімання двоцифрових чисел у межах 100; опановують дії множення і ділення, вивчають всі випадки табличного множення і відповідні їм випадки ділення. Таблиці додавання і віднімання у межах 20 з переходом через розряд учні засвоюють на рівні навички; таблиці множення і ділення - на рівні застосування в обчисленнях.
Вивчення арифметичних дій у першому і другому класах базується на розкритті їх змісту, взаємозв'язків між діями додавання і віднімання, множення і ділення, залежностей між компонентами й результатами дій. Зміст кожної арифметичної дії розкривають у процесі виконання практичних дій на предметних множинах.
У третьому класі учні вивчають нумерацію чисел у межах 1000, закріплюють поняття розряду як основи нумерації чисел; опановують прийоми письмового додавання і віднімання; ознайомлюються з прийомами позатабличного множення і ділення, ділення з остачею. Володіння табличними та позатабличними випадками множення і ділення учні засвоюють на рівні навички.
У четвертому класі учні вивчають нумерацію чисел у межах мільйона, засвоюють поняття класу та розрядів, що входять до складу перших двох класів, узагальнюють позиційний принцип запису чисел; засвоюють алгоритми письмового додавання і віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел.
У межах цієї змістової лінії на практичній основі в учнів формують поняття дробу: у 3-му класі - ознайомлюють із частинами (дробами з чисельником 1), у 4-му - з дробами, їх утворенням і порівнянням.
Поняття числа безпосередньо пов'язане з вимірюванням величин. Завданням змістової лінії "Величини" є ознайомлення учнів із основними величинами та їх вимірюванням. Ця змістова лінія є пропедевтичною основою для побудови моделей навколишнього світу, важливою ланкою, що пов'язує математику з іншими науками. Вивчення довжини, маси, місткості, часу, вартості, площі та способів вимірювання цих величин перебуває у тісному зв'язку з формуванням поняття числа, вивченням арифметичних дій та геометричних об'єктів. Одиниці вимірювання величин вводять поступово по концентрах - десяток, сотня, тисяча, мільйон. Важливо формувати в учнів уміння використовувати різні одиниці вимірювання величин у процесі розв'язування практично зорієнтованих задач. Ознайомлення з трійками взаємопов'язаних величин, які знаходяться у пропорційній залежності, взаємозв'язку між однойменними величинами, характером зміни однієї величини залежно від зміни іншої при сталій третій є основою для навчання розв'язування сюжетних математичних задач. Поняття величини є одним із головних у контексті формування в учнів цілісної картини світу, практичного застосування досвіду навчальної математичної діяльності в життєвих ситуаціях.
Одночасно з вивченням арифметичного матеріалу вводять елементи алгебри, подані змістовою лінією "Математичні вирази. Рівності. Нерівності". На конкретних прикладах розкривають поняття про вирази - числові та зі змінною; рівності - числові, рівняння, формули; нерівності - числові та зі змінною. Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування уявлення про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Робота із цим змістом є підготовкою до засвоєння функціональної залежності на наступному ступені математичної освіти.
Вивчення елементів геометрії передбачено змістовою лінією "Просторові відношення. Геометричні фігури". Головне завдання полягає у розвитку в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати; формуванні у школярів практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. У початковому курсі математики в учнів формують уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості; вчать розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи, співставляти образи геометричних фігур з навколишніми предметами. Навчальна діяльність, пов'язана із вимірюванням і обчисленням геометричних величин, дозволяє проілюструвати просторові та кількісні характеристики реальних об'єктів, організувати продуктивну діяльність молодших школярів. Одним із завдань навчання математики є формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, які можна розв'язати із застосуванням математичних методів. У зв'язку з цим особливо значуща роль відведена змістовій лінії "Сюжетні задачі". Сюжетні задачі виступають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку вміння будувати судження, робити висновки; формування в учнів мотивації їхньої навчальної діяльності, інтересу та здатності до цієї діяльності. Сюжетні задачі, особливо практично зорієнтовані, забезпечують зв'язок математики із реальним життям дитини, виявлення учнем своєї компетентності. Уміння розв'язувати задачі є показником навченості й научуваності, здатності до самостійної навчальної діяльності. Метою цієї змістової лінії є формування в учнів загального уміння працювати із задачею, умінь розв'язувати задачі певних типів. У 1-му і 2-му класах формують поняття про задачу (просту або складену), її структурні елементи, сутність процесу розв'язування. Основним завданням є набуття учнями загального уміння розв'язувати сюжетні задачі. Починаючи з 3-го класу, розглядаються типові задачі; головним завданням виступає формування в учнів уміння розв'язувати задачі певних типів. У 3-му і 4-му класах вдосконалюють загальне уміння розв'язувати задачі.
З огляду на методичну доцільність, задачі на знаходження суми трьох доданків розглядаються у межах підрозділу "Прості задачі". Запис їх розв'язання виразом є простішим для учнів, ніж розв'язання двома діями. Крім цього, такі задачі у подальшому широко застосовуються для підготовки учнів до роботи із задачами на розкриття суті множення. Сюжетні задачі подають з поступовим підвищенням складності. Розглядають також задачі з буквеними даними та геометричним змістом.
Уявлення про процес розв'язування задачі формується як перехід від текстової моделі (текст задачі) до схематичної (короткий запис, схематичний рисунок), а далі - до математичної (вираз, рівняння). Процес розв'язування задачі передбачає аналіз її умови, подання результатів цього аналізу у вигляді допоміжної моделі - короткого запису (схематично, таблицею, кресленням), схематичного рисунка тощо; пошук шляхів і складання плану розв'язування задачі, створення математичної моделі задачі. Під час розв'язування простих задач акцент ставиться на обґрунтуванні вибору арифметичної дії, необхідної для відповіді на запитання задачі; під час розв'язування складених - на аналітичних або синтетичних міркуваннях щодо пошуку плану розв'язування. При роботі над задачею бажаною є перевірка правильності її розв'язку. Така перевірка може бути прямою (встановлення відповідності між числами, отриманими в результаті розв'язування, і даними в умові задачі, попередній прикидці майбутнього результату) і непрямою (складання і розв'язування оберненої задачі або розв'язування задачі іншим способом).
Для розв'язування сюжетних задач переважно обирається арифметичний спосіб; алгебраїчний - вводиться лише з метою ознайомлення. Розв'язування задачі арифметичним способом записують діями з поясненням до кожної із них або за допомогою виразу. Цим забезпечується єдність виконання розумових дій аналізу і синтезу.
У початковому курсі математики в учнів формують простіші вміння працювати з інформацією - змістова лінія "Робота з даними". Основне завдання цієї змістової лінії - ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; вчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб, використовувати дані для розв'язування практично зорієнтованих задач.
Навчальний матеріал цієї змістової лінії дозволяє формувати в молодших школярів первинні уявлення про деякі способи обробки даних спостережень за навколишнім світом. Матеріал поданий наскрізно у вигляді основних понять і фактів, які формуються шляхом розгляду конкретних ситуацій і використання міжпредметної змістової інформації; способів добору, упорядкування, інтерпретації даних; моделювання описаних ситуацій у формі таблиць, схем, діаграм. Зокрема, у змістовій лінії "Числа. Дії з числами" використовується числовий промінь для ілюстрації початкового відрізка натурального ряду, схематичної інтерпретації арифметичних дій, відношення різницевого і кратного порівняння, таблиці складу чисел, таблиці розрядів і класів тощо. У змістовій лінії "Величини" для унаочнення порівняння результатів вимірювання величин використовують лінійні або стовпчасті діаграми, формують первинні уявлення про добір і накопичення даних, занесення до таблиці; зчитування інформації, заданої за допомогою лінійних і стовпчастих діаграм, таблиць, графів. Опрацювання змістової лінії "Сюжетні задачі" передбачає подання аналізу тексту задачі у вигляді схеми, рисунка, таблиці, ілюстрування шляхів її розв'язання за допомогою граф-схеми ("дерева міркувань").
Процес вивчення кожного розділу й теми супроводжується засвоєнням учнями відповідної математичної символіки і термінології, передбачає розвиток математичного мовлення учнів.
У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу і подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Послідовність розділів курсу і кількість годин для їх вивчення не вказується. Це дозволяє авторам створювати варіативні підручники, а вчителям - складати календарно-тематичний план відповідно до навчально-методичного комплекту, за яким навчаються учні, і з огляду на конкретну навчальну ситуацію у класі та педагогічну доцільність. Визначений у програмі обсяг навчального матеріалу є необхідним і достатнім для формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, а також готовності до вивчення математики на наступному ступені освіти. Водночас, передбачено диференціацію змісту навчання - до програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Учитель обирає теми самостійно з огляду на індивідуальні можливості і потреби учнів. ПРОГРАМА
1 клас
140 год (4 години на тиждень)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівУзагальнення і систематизація математичних уявлень, сформованих у передшкільний період
Ознаки предметів
Ознаки і властивості предметів.
Спільні та відмінні ознаки. Об'єднання об'єктів у групу за спільною ознакою. Розбиття групи об'єктів на підгрупи за спільною ознакою.
Учень (учениця):
розпізнає предмети за розміром, формою, призначенням, кольором тощо
розуміє і вживає у мовленні узагальнюючі слова "кожний" , "всі", "крім", "один із", "хоча б один", "всі", "деякі"; розуміє логічні сполучники "і" та "або"; визначає спільні та відмінні ознаки об'єктів навколишнього світу; порівнює предмети за вказаними ознаками;
об'єднує об'єкти в групу за спільною ознакою; розбиває об'єкти на групи за спільною ознакою;
будує судження із використанням відповідних сполучників "і", "або", "якщо .., то ..."
Ознаки, пов'язані із поняттям величини
Відношення між предметами, пов'язані з їх довжиною, висотою, товщиною
встановлює відповідні відношення між предметами: більший, ніж; менший, ніж; найбільший; найменший; однакові; коротший ніж; довший за; найдовший; найкоротший; однакові за довжиною та ін.;
порівнює і впорядковує предмети за довжиною, висотою, товщиною Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)Просторові відношення
Розміщення об'єктів на площині та в просторі: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на; попереду, позаду, поруч Напрямки руху: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгоруУчень (учениця):
орієнтується на площині та у просторі (на аркуші паперу, на стільниці парти, робочому столі, у класній кімнаті, на подвір'ї тощо);
визначає розміщення об'єктів у просторі і на площині; встановлює відношення між предметами, розміщеними на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо)
розміщує предмети на площині аркуша паперу, парти тощо, переміщує їх у заданих напрямках;
вживає у мовленні відповідні словесні конструкції; визначає взаємне розміщення оточуючих об'єктів Геометричні фігури
Геометричні поняття: точка, пряма, крива, відрізок, промінь, кут, ламана (замкнена, незамкнена), многокутник (трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник тощо), круг. Просторові фігури: куб, куля, циліндр. Позначення точок і відрізків буквами.
розпізнає форму оточуючих предметів;
розрізняє геометричні фігури - пряму, криву, промінь, відрізок; куб, кулю, циліндр;
сприймає вершину многокутника як точку, сторону - як відрізок;
розпізнає і описує предмети за їх формою;
зображує точку, пряму, криву, промінь, відрізок, ламану
будує відрізок, многокутники із підручного матеріалу;
позначає точки й відрізки буквами;
описує геометричні фігури, називає їх ознаки; класифікує геометричні фігури за певними ознаками Числа. Дії з числамиЛічба Сукупність предметів зі спільною ознакою (множина). Кількість елементів сукупності (множини). Лічба. Правила лічби.
Назви чисел у межах 10.
Частина сукупності предметів (підмножина). Порівняння предметних множин за кількістю елементів. Практичні дії з предметними множинами - об'єднання, вилучення.
Порядкова лічба. Порядкові відношення
Учень (учениця):
розуміє множину як сукупність предметів, що мають спільну ознаку; знає назви чисел у межах 10;
називає числа в прямому і зворотному порядку у межах 10;
позначає числа цифрами;
виконує практичні дії для об'єднання предметів (множин) і вилучення частини предметів (підмножини);
лічить за правилами лічби предмети в просторі (розташовані послідовно, хаотично, по колу); виділяє з множини її частину (підмножину) за певною ознакою;
порівнює предметні множини за кількістю елементів способом складання пар; розуміє сутність кількісної і порядкової лічби; визначає кількість елементів сукупності (множини);
визначає розташування предметів, чисел відносно вказаного ("стоїть перед", "стоїть після", "стоїть між"; "попереду", "позаду");
встановлює порядковий номер об'єкта при заданому напрямку лічби;
вживає у мовленні відповідні кількісні й порядкові числівники
Натуральні числа 1-10
Числа 1 - 10. Числова послідовність від 1 до 10. Попереднє і наступне число. Позначення числа цифрою. Письмо цифр у зошитах в клітинку.
Числовий промінь.
Утворення числа способом прилічування і відлічування одиниці. Відповідність числа кількості об'єктів сукупності та кількості об'єктів сукупності - числу. Порівняння чисел. Знаки порівняння.
Склад чисел 2 - 10
знає склад чисел від 2 до 10;
називає попереднє і наступне число до даного;
пише цифри у зошитах у клітинку;
розуміє, що цифри - це знаки для запису чисел; розуміє сутність натурального числа як кількісної характеристики скінченої непорожньої множини; розуміє відмінність між числом і цифрою; утворює число додаванням одиниці до попереднього і відніманням одиниці від наступного до нього числа
порівнює числа різними способами - за місцем чисел у числовому ряді, на основі складу чисел; записує результат порівняння за допомогою відповідних знаків;
обґрунтовує вибір знаку при порівнянні чисел;
Арифметичні дії додавання й віднімання чисел у межах 10
Додавання як знаходження кількості елементів об'єднання множин, що не перетинаються.
Віднімання як знаходження кількості елементів множини, які залишилися після вилучення її частини. Знаки дій додавання і віднімання. Додавання й віднімання за числовим променем.
Назви компонентів та результату дій додавання та віднімання.
Число 0.
Віднімання рівних чисел. Додавання й віднімання нуля
знає знаки дій додавання і віднімання;
знає назви компонентів і результату дій додавання та віднімання; розуміє зміст дій додавання та віднімання; розуміє число нуль як кількісну характеристику порожньої множини, як результат віднімання рівних чисел;
ілюструє операцію додавання та віднімання за допомогою рисунків, схем;
утворює рівності на основі складу числа;
використовує властивості додавання й віднімання нуля, віднімання рівних чисел під час обчислень
Табличне додавання й віднімання в межах 10
Прийоми додавання й віднімання чисел 1- 10. Переставний закон додавання. Взаємозв'язок додавання і віднімання. Таблиці додавання чисел в межах 10. Залежність суми від зміни одного доданка при сталому другому.
Таблиці віднімання.
Залежність різниці від зміни зменшуваного при сталому від'ємнику.
знає табличні випадки додавання та віднімання у межах 10;
розуміє залежність суми від збільшення (зменшення) одного з доданків при сталому другому, різниці від збільшення (зменшення) зменшуваного при сталому від'ємнику;
застосовує прийоми додавання та віднімання числа на основі порядку слідування у натуральному ряді, частинами, на основі переставного закону додавання, на основі взаємозв'язку дій додавання і віднімання;
обирає прийом додавання залежно від випадку обчислення;
прогнозує результат додавання і віднімання з огляду на те, що при додаванні натуральних чисел дістанемо більше число, а при відніманні - менше
Відношення різницевого порівняння
Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння чисел. знає слова-ознаки відношень різницевого порівняння;
розуміє сутність відношення між числами "більше на...", "менше на...";
ілюструє відношення різницевого порівняння за допомогою рисунків, схем
Нумерація чисел у концентрі "Сотня"
Десяток
Лічильна одиниця - десяток, її утворення.
Лічба десятками. Поняття розряду.
Розрядні числа.
Порівняння, додавання і віднімання розрядних чисел - десятків.
знає назви розрядних чисел;
розуміє десяток як лічильну одиницю;
лічить десятками в межах 100; порівнює, додає і віднімає розрядні числа
Усна та письмова нумерація у межах 100
Усна і письмова нумерація чисел 11-20. Усна і письмова нумерація чисел 21-100. Назви та послідовність чисел від 1 до 100. Читання й запис чисел від 1 до 100. Розряд десятків. Розряд одиниць.
Одноцифрові та двоцифрові числа.
Порівняння чисел у межах 100
називає числа від 11 до 20, від 21 до 100 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного
називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 100;
читає і записує числа від 1 до 100 розрізняє одноцифрові і двоцифрові числа
розуміє різні способи утворення двоцифрових чисел;
має уявлення про розряд десятків і розряд одиниць;
розуміє позиційне значення цифри в записі двоцифрового числа
визначає кількість десятків і кількість одиниць у двоцифровому числі;
записує двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків;
порівнює числа в межах 100 на основі порядку слідування чисел у натуральному ряді та на основі їх розрядного складуДодавання й віднімання чисел на основі нумерації у межах 100
Додавання і віднімання числа 1 (45+1, 45 - 1).
Додавання і віднімання на основі десяткового складу числа (40 + 5, 45 - 5, 45 - 40, 40 + 20, 40 - 20).
застосовує прийоми обчислення у межах 100 на основі знання нумерації чисел: додає і віднімає число 1; замінює суму розрядних доданків двоцифровим числом; віднімає від двоцифрового числа його десятки або одиниці, додає і віднімає розрядні числа;
прогнозує результат додавання і віднімання розрядних чисел
Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд Додавання розрядного числа до двоцифрового
(45 + 20).
Віднімання розрядного числа від двоцифрового (45 - 20).
Додавання одноцифрового числа до двоцифрового (45 + 2).
Віднімання одноцифрового числа від двоцифрового (45 - 2).
Порозрядне додавання і віднімання двоцифрових чисел (45 + 22, 45 - 22) (ознайомлення). розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток;
застосовує прийоми обчислення у межах 100 без переходу через розряд;
прогнозує результат додавання і віднімання, зважаючи, що при додаванні дістанемо більше число, а при відніманні - менше
Знаходження невідомого компонента арифметичних дій
Знаходження невідомого доданка.
Знаходження невідомого зменшуваного, невідомого від'ємника.
застосовує у процесі виконання завдань правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій - доданка, зменшуваного, від'ємникаМатематичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)Числові рівності і нерівності
Числова рівність.
Числова нерівність.
Істинні та хибні числові рівності й нерівності.
Учень (учениця):
розрізняє числові рівності та нерівності; читає і записує числові рівності, числові нерівності;
розуміє, що рівності й нерівності можуть бути істинними й хибними;
складає істинні рівності й нерівності за предметними множинами;
визначає істинні та хибні рівності й нерівності, обґрунтовує свій вибір
Математичні вирази
Числовий вираз та його значення.
Математичні вирази сума і різниця. Числові вирази на дві дії. Порівняння числа та значення числового виразу, двох числових виразів
записує і читає числові вирази, що містять дії додавання або віднімання;
обчислює значення числового виразу, що містить одну-дві дії;
розуміє, що застосування переставного закону додавання може спростити обчислення суми кількох доданків;
порівнює число та числовий вираз; порівнює два числових вирази різними способами
Величини (протягом року)Довжина
Одиниці вимірювання довжини - сантиметр, дециметр, метр. Вимірювання довжин відрізків. Запис результатів вимірювання довжини відрізка.
Побудова відрізків заданої довжини.
Учень (учениця)
розуміє довжину як властивість об'єктів навколишнього світу мати протяжність;
знає одиниці вимірювання довжини - сантиметр, дециметр, метр, їх скорочене позначення, співвідношення між ними
розуміє які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку;
вимірює довжину відрізка за допомогою лінійки вимірює довжину оточуючих предметів; записує результати вимірювання із використанням різних одиниць порівнює довжини відрізків "на око", накладанням;
порівнює довжини відрізків за результатами їх вимірювання;
будує відрізок заданої довжини
Маса Одиниця вимірювання маси - кілограм. Зважування й відважування предметів. Запис результатів вимірювання маси
знає одиницю вимірювання маси - кілограм;
розуміє, що всі предмети навколишнього середовища мають масу; порівнює предмети за масою "на руку";
записує результати вимірювання маси
Місткість
Одиниця вимірювання місткості - 1 літр.
Вимірювання місткості посудини за допомогою літрової мірки. Запис результатів вимірювання місткості посудини
знає одиницю вимірювання місткості - літр; розуміє, що посудини об'єкти мають місткість; порівнює об'єкти за місткістю;
записує результати вимірювання місткостіВартість Одиниці вартості - копійка, гривня.
Співвідношення між одиницями вартості.
знає, що товари мають вартість, виражену грошовими одиницями
знає одиниці вартості (гривня, копійка) і співвідношення між ними
виконує найпростіші розрахунки з використанням монет і купюр
Час
Одиниці вимірювання часу - година, доба, тиждень.
Визначення часу за годинником знає назви днів тижня та їх послідовність;
має уявлення про добу;
визначає час за годинником з точністю до годин
Дії з іменованими числами (величинами)
Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел (величин)
порівнює, додає і віднімає іменовані числа (довжини, маси, місткості, вартості)Сюжетні задачі (протягом року)Поняття "задача"
Поняття задачі.
Структурні елементи задачі.
Зв'язок умови і запитання. Учень (учениця):
знає структурні елементи задачі - умова і запитання; числові дані та шукане;
розуміє, що в умові задачі містяться числові дані, а запитання вказує на шукане; визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі
Прості задачі
Прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від'ємника. Задачі, які містять вивчені величини. Обернена задача (ознайомлення).
знає слова-ознаки окремих відношень (збільшення, зменшення, різницевого порівняння);
знає порядок роботи над задачею, зміст окремих її етапів;
упорядковує під керівництвом учителя запис розв'язування задачі: числові дані, знак запитання; рівність; коротка відповідь;
розв'язує прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від'ємника; складає задачі за рисунками, схемами, виразомЗагальні прийоми розв'язування задач
Процес розв'язування задачі: ознайомлення з текстом задачі, виділення з нього умови та запитання, числових даних і шуканого, об'єкту (об'єктів) задачі, моделювання описаної ситуації за допомогою схематичних рисунків, добір і обґрунтування арифметичної дії для розв'язування задачі, запис розв'язання, формулювання та запис відповіді задачі.
читає задачу з відповідною інтонацією (робить паузу між умовою і запитанням); виділяє умову і запитання, об'єкт або об'єкти, числові дані й шукане;
моделює під керівництвом учителя описану в задачі ситуацію за допомогою схематичних рисунків;
обґрунтовує вибір арифметичної дії для розв'язування задачі;
записує розв'язання задачі;
формулює усно повну відповідь на запитання задачі.
Додаткові теми
Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд частинами. Буквена символіка (запис переставного закону додавання, взаємозв'язку між діями додавання і віднімання, властивостей арифметичних дій тощо). Подвійні числові нерівності. Порівняння значень числових виразів на основі залежності результату арифметичної дії від зміни одного з компонентів. Істинні та хибні висловлювання. Заміна більших одиниць вимірювання величини меншими. Заміна менших одиниць вимірювання величини більшими.
Задачі на конструювання геометричних фігур.
Задачі з логічним навантаженням. Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою відрізків, графів, таблиць.
2 клас
140 год (4 години на тиждень)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівЧисла. Дії з числамиУзагальнення і систематизація навчального матеріалу за
1-й клас
Нумерація чисел першої сотні
Утворення чисел у межах 100. Одноцифрові та двоцифрові числа; позиційний принцип запису числа.
Послідовність чисел першої сотні. Порівняння чисел.
Додавання й віднімання на основі десяткової нумерації.
Учень (учениця):
розуміє, що числа в межах 100 можна утворити різними способами; розуміє позиційний принцип запису чисел; визначає розрядний склад двоцифрових чисел; порівнює числа в межах 100; подає число у вигляді суми розрядних доданків;
виконує арифметичні дії на основі десяткової нумераціїАрифметичні дії додавання й віднімання без переходу через розряд
Назви компонентів і результатів дій додавання і віднімання. Знаходження невідомого компонента. Переставний закон додавання. Взаємозв'язок дій додавання і віднімання.
Прийоми додавання і віднімання у межах 10. Додавання і віднімання чисел в межах 100 без переходу через десяток. Спосіб додавання і віднімання частинами. Спосіб порозрядного додавання і віднімання.
Сполучний закон додавання
знає назви компонентів і результатів дій додавання й віднімання;
розуміє зміст арифметичних дій додавання і віднімання;
виконує арифметичні дії на основі властивостей додавання і віднімання числа нуль;
застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів дій додавання і віднімання;
застосовує в обчисленнях переставний закон додавання та взаємозв'язок між діями додавання і віднімання в обчисленнях;
розуміє сутність сполучного закону додавання, застосовує його в обчисленнях;
володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання чисел без переходу через десяток у межах 100
Додавання і віднімання чисел у межах 100 з переходом через розряд
Прийоми додавання і віднімання чисел з переходом через десяток у межах 20
Додавання і віднімання одноцифрових чисел частинами. Додавання суми до числа.
Віднімання суми від числа. Додавання на основі переставного закону додавання. Віднімання на основі взаємозв'язку між діями додавання і віднімання.
Віднімання числа від суми
розуміє сутність властивостей додавання суми до числа, віднімання суми від числа та числа від суми;
розуміє сутність прийомів додавання і віднімання одноцифрових чисел частинами; застосовує взаємозв'язок між діями додавання і віднімання при відніманні з переходом через десяток;
застосовує переставний і сполучний закони додавання, правила віднімання суми від числа, віднімання числа від суми;
добирає доцільний спосіб обчислення для конкретного випадку
Таблиці додавання і віднімання
Таблиці додавання та віднімання одноцифрових чисел з переходом через десяток. Залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів при сталому іншому компоненті.
Прийом округлення.
Перевірка правильності виконання дій додавання і віднімання
розуміє залежність результатів дій додавання і віднімання від зміни одного з компонентів;
прогнозує результат додавання та віднімання;
перевіряє додавання відніманням, а віднімання - додаванням;
володіє навичками додавання і віднімання з переходом через десяток у межах 20;
обирає доцільний спосіб обчислення для конкретного випадкуУсне додавання і віднімання чисел у межах 100 з переходом через розряд
Додавання одноцифрового числа до двоцифрового (45 + 7).
Віднімання одноцифрового числа від двоцифрового: (45 - 7). Додавання і віднімання двоцифрових чисел (45 + 27, 45 - 27).
Прийоми додавання і віднімання: частинами, порозрядне, способом округлення тощо.
Перевірка правильності виконання дій додавання і віднімання розуміє сутність прийомів усного додавання й віднімання чисел частинами, порозрядного, способом округлення;
застосовує правила додавання числа до суми, віднімання числа від суми в обчисленнях у межах 100 з переходом через десяток;
застосовує в обчисленнях переставний і сполучний закони додавання, правила віднімання суми від числа;
володіє обчислювальними навичками додавання і віднімання з переходом через десяток у межах 100;
обирає доцільний спосіб обчислення для конкретного випадку;
перевіряє правильність виконання додавання й віднімання відомими способами
Табличне множення та ділення
Арифметичні дії множення і ділення
Сутність дії множення. Сутність дії ділення.
Знаки арифметичних дій множення і ділення. Назви компонентів та результатів дій множення і ділення. Переставний закон множення. Взаємозв'язок між множенням і діленням.
Властивості множення і ділення на 1, 10; множення на нуль, нуля на число; ділення нуля на число Неможливість ділення на нуль.
Ділення рівних чисел. знає назви компонентів та результатів дій множення і ділення;
знає властивості дій множення і ділення на 1,10, множення на нуль, нуля на число, ділення нуля на число, ділення рівних чисел;
розуміє що ділення на 0 неможливе; розуміє сутність дії множення як операцію об'єднання множин, які не перетинаються і містять однакову кількість елементів; розуміє, що суму однакових доданків можна замінити множенням;
розуміє сутність дії ділення як операцію розбиття множини на кілька рівночисельних множин, що не перетинаються; розрізняє ділення на вміщення і ділення на рівні частини;
застосовує взаємозв'язок між діями множення і ділення в обчисленнях;
застосовує в обчисленнях переставний закон множення
Таблиці множення і ділення
Таблиці множення та ділення одноцифрових чисел.
Залежність результату множення і ділення від зміни одного з компонентів при сталому іншому. Перевірка правильності виконання дій множення і ділення
знає таблиці множення чисел 2-9;
знає таблиці ділення на числа 2-9;
розуміє способи складання таблиць множення і ділення;
розуміє залежність значення добутку від зміни одного з множників;
розуміє залежність значення частки від зміни діленого або дільника;
перевіряє правильність виконання дії множення діленням, а ділення - множенням
Відношення кратного порівняння
Збільшення та зменшення числа в кілька разів. Кратне порівняння чисел.
знає слова-ознаки відношення кратного порівняння;
розуміє сутність відношення "більше в...", "менше в...";
моделює відношення кратного порівняння чисел Правила знаходження невідомих компонентів дій множення і ділення
Знаходження невідомих множника, діленого, дільника
застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих множника, діленого, дільника
Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за
1-й клас
Пряма, промінь, відрізок.
Многокутники: трикутник, чотирикутник, п'ятикутник, шестикутник.
Учень (учениця):
розрізняє пряму, промінь, відрізок;
будує прямі лінії, промені, відрізки за допомогою лінійки;
пояснює належність геометричної фігури до певного виду многокутників;
виділяє геометричні фігури на кресленні;
моделює геометричні фігури із підручного матеріалу;
конструює геометричну фігуру з інших фігур - трикутників, чотирикутників тощо
Кути Кут. Кути многокутника. Прямий кут. Побудова прямого кута на аркуші в клітинку
розрізняє кути прямі та непрямі;
будує прямий кут за допомогою косинця
Ламана
Ламана, ланки ламаної. Довжина ламаної
виділяє ланки ламаної;
визначає довжину ламаної
Многокутник Многокутник та його елементи: вершини, сторони, кути. Позначення геометричних фігур буквами латинського алфавіту
розрізняє види многокутників та їх елементи;
позначає і називає геометричні фігури буквами латинського алфавіту
Прямокутник Прямокутник та його елементи.
Властивість протилежних сторін прямокутника. Квадрат.
Побудова прямокутників знає визначення прямокутника, квадрата;
знає властивість протилежних сторін прямокутника;
розуміє, що квадрат - це прямокутник, у якого всі сторони рівні;
вимірює довжини сторін прямокутника (квадрата); будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку Коло і круг
Коло, круг та їх елементи.
Центр кола (круга), радіус, діаметр
розрізняє коло і круг за істотними ознаками;
розуміє, що коло - це замкнена крива;
розуміє, що круг - це частина площини, обмежена колом;
визначає за рисунком елементи кола (круга)
Математичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за
1-й клас
Числові рівності й нерівності: істинні та хибні.
Математичні вирази: сума і різниця.
Порівняння математичних виразів
Учень (учениця):
розрізняє рівності і нерівності;
визначає істинність або хибність рівностей та нерівностей;
читає математичні вирази (сума, різниця);
знаходить значення математичних виразів;
порівнює математичні вирази на основі порівняння їх значень, встановлення залежності результату від зміни одного компонента;
обґрунтовує результат порівняння;
перетворює хибні числові рівності та нерівності в істинні
Математичні вирази
Математичні вирази: добуток та частка
Запис і читання виразів, які містять знаки дій множення або ділення.
Порівняння математичних виразів
читає і записує числові вирази, які містять знак дії множення, ділення;
розуміє, що знак арифметичної дії вказує на операцію, яку потрібно виконати з числами;
порівнює математичні вирази різними способами, в тому числі на основі перетворення суми однакових доданків у добуток, переставного закону множення
Числові вирази, які містять дужки
Порядок виконання дій у виразах без дужок і з дужками.
Читання та запис виразів, що містять дії одного або різних ступенів без дужок і з дужками; обчислення їх значень.
розуміє призначення дужок у числових виразах;
читає і записує вирази з дужками;
застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок і з дужками;
обчислює значення виразів (з дужками та без них) на 2 - 3 дії одного або різних ступенівВирази зі змінною Обчислення значень виразів зі змінною на одну та дві дії.
розуміє позначення змінної буквою;
розуміє, що числове значення виразу зі змінною залежить від значень, яких набуває змінна;
знаходить значення виразу при заданому числовому значенні змінної
Величини (протягом року)Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за
1-й клас
Довжина, маса, місткість як властивості предметів навколишнього світу.
Одиниці вимірювання величин. Одиниця вимірювання маси - центнер. Співвідношення між одиницями вимірювання величин. Вимірювальні прилади.
Грошові одиниці - гривня, копійка. Співвідношення між грошовими одиницями
Учень (учениця): знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр) і співвідношення між ними; одиниці вимірювання маси (кілограм, центнер), місткості (літр);
розуміє які одиниці вимірювання величини доцільно використовувати в конкретному випадку;
записує результати вимірювання в сантиметрах, дециметрах, метрах (см, дм, м); кілограмах (кг); літрах (л);
знає грошові одиниці (гривня, копійка), співвідношення між ними; записує їх позначення: грн, к.
Час Одиниці вимірювання часу, пов'язані з обертанням небесних тіл - доба, місяць, рік. Визначення часу за годинником.
Співвідношення між одиницями часу. знає одиниці часу (доба, тиждень, місяць, рік) та співвідношення між ними
визначає час за годинником;Іменовані числа Додавання і віднімання іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання довжини, маси, місткості. Перетворення величин, виражених в одиницях двох найменувань.
Порівняння іменованих чисел, порівняння іменованого числа та суми або різниці іменованих чисел
розуміє зміст поняття "іменоване число";
перетворює величини, виражені в одиницях двох найменувань; виконує дії додавання й віднімання з іменованими числами;
порівнює іменовані числа, подані у одиницях довжини, маси, місткості
Периметр многокутника
Периметр многокутника. Правило знаходження периметра прямокутника (квадрата).
розуміє поняття "периметр многокутника";
застосовує правило знаходження периметра прямокутника (квадрата)Сюжетні задачі (протягом року)Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 1-й клас
Аналіз тексту задачі. Сутність процесу розв'язування задачі.
Прості задачі. Структурна форма запису.
Обернені задачі.
Підготовча робота до розв'язування складеної задачі.
Учень (учениця):
аналізує текст задачі;
упорядковує запис задачі: короткий запис і/або схема; розв'язання арифметичними діями з поясненням або виразом; повна відповідь;
розв'язує прості задачі вивчених видів;
складає і розв'язує обернені задачі до простих; перевіряє різними способами правильність розв'язання задачі;
Прості задачі
Задачі на знаходження третього числа за сумою двох інших; на знаходження суми трьох доданків; на розкриття змісту множення, ділення, на збільшення або зменшення числа в кілька разів, на кратне порівняння чисел.
Розв'язування задач на знаходження суми трьох доданків виразом
Задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі.
розуміє, що один і той самий вираз може бути математичною моделлю безлічі сюжетів задач;
розв'язує задачі на знаходження третього числа за сумою двох інших, на знаходження суми трьох доданків, на розкриття суті множення, ділення, на збільшення або зменшення числа в кілька разів, на кратне порівняння чисел;
розв'язує задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульованих у непрямій формі;
обґрунтовує вибір арифметичної дії, якою розв'язується задача;
Поняття складеної задачі
Задачі із зайвими числовими даними або з недостачею даних
Дві послідовні прості задачі, що пов'язані за змістом.
Задачі з двома запитаннями.
Ознайомлення зі складеною задачею як такою, яку не можна розв'язати однією арифметичною дією
розрізняє просту і складену задачу;
обирає числові дані, достатні для знаходження відповіді на запитання задачі;
розуміє, що для відповіді на запитання задачі може бракувати числових даних;
розуміє, що не на кожне запитання задачі можна відповісти, виконавши одну арифметичну дію;
аналізує текст складеної задачі
Розв'язування складених задач
Задачі на 2 дії (додавання і віднімання), які є комбінаціями простих задач вивчених видів.
Задачі на 2-3 дії різних ступенів, які є комбінаціями простих задач вивчених видів.
Розв'язування задач різними способами.
знає порядок роботи над складеною задачею;
розв'язує складені задачі на 2-3 дії, які є комбінаціями простих задач вивчених видів;
використовує різні способи розв'язування задачі
Задачі міжпредметного змісту на роботу з даними
розуміє інформацію з таблиць та лінійних діаграм
Загальні прийоми розв'язування задач
Аналіз задачі.
Допоміжна модель задачі: короткий запис, схематичний рисунок.
Математична модель задачі.
Відповідь на запитання задачі.
виконує аналіз змісту задачі - виділяє умову й запитання, числові дані й шукане, об'єкти, описані в умові задачі, ситуацію, яка описується; визначає слова-ознаки окремих відношень; моделює під керівництвом учителя описану в задачі ситуацію у вигляді короткого запису і/або за допомогою схематичних рисунків; обґрунтовує дію, за допомогою якої розв'язується проста задача;
здійснює аналітичні міркування пошуку розв'язання складеної задачі, ілюструє їх схемою ("деревом" міркувань);
виділяє у складеній задачі прості, визначає порядок їх розв'язування;
складає усно план розв'язування задачі;
записує розв'язування задачі арифметичними діями з поясненням, виразом;
записує повну відповідь на запитання задачі;
складає задачі за рисунком, схемою, виразом
Додаткові теми
Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків).
Поняття про істинні та хибні висловлювання. Рівняння з одним невідомим. Розв'язування рівнянь способом добору; на основі правила знаходження невідомого компонента. Нестандартні задачі, які розв'язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). "Магічні фігури". Математичні ребуси. Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць. Задачі на конструювання геометричних фігур. 3 клас
140 год (4 години на тиждень)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівЧисла. Дії з числамиУзагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2-й клас
Нумерація чисел у межах 100.
Арифметичні дії додавання і множення, віднімання і ділення. Взаємозв'язок між додаванням і відніманням, множенням і діленням. Знаходження невідомих компонентів арифметичних дій. Закони додавання і множення. Сполучний закон множення.
Властивості додавання і віднімання, множення і ділення. Прийоми усного додавання і віднімання. Таблиці множення і ділення. Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць або у кілька разів. Різницеве та кратне порівняння.
Залежність результатів множення й ділення від зміни одного з компонентів дій. Перевірка правильності виконання арифметичних дій
Учень (учениця): утворює, називає, читає, записує, порівнює числа в межах 100;
розуміє сутність арифметичних дій;
встановлює взаємозв'язок між діями додавання і віднімання, множення і ділення; застосовує в обчисленнях властивості дій додавання і віднімання нуля, віднімання рівних чисел, множення на 1 та 0, ділення на 1, ділення нуля на число; множення і ділення числа на 10;
застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій; застосовує в обчисленнях переставний і сполучний закони додавання і множення; застосовує різні способи обчислення значення суми, різниці; застосовує в обчисленнях знання таблиць додавання й множення та відповідних випадків віднімання і ділення;
володіє обчислювальними навичками усного додавання і віднімання в межах 100;
знаходить число, яке на кілька одиниць або у кілька разів більше (менше) за дане;
встановлює відношення різницевого і кратного порівняння чисел; використовує в обчисленнях залежність результатів множення й ділення від зміни одного з компонентів дій;
застосовує різні способи перевірки правильності виконання арифметичних дій
Нумерація чисел в концентрі "Тисяча"
Сотня
Лічильна одиниця - сотня. Лічба сотнями. Розряд сотень. Розрядні числа. Порівняння сотень; додавання і віднімання сотнями (400 + 200, 400 - 200).
розуміє сотню як одиницю лічби;
лічить сотнями, десятками, одиницями; визначає у числі розряди - сотень, десятків, одиниць;
порівнює, додає і віднімає розрядні числа;
Усна та письмова нумерація чисел у межах 1000
Трицифрове число.
Утворення трицифрового числа.
Розрядний склад числа.
Лічба в межах 1000. Місце числа у натуральному ряді. Читання і запис трицифрових чисел. Порівняння чисел.
розрізняє одноцифрові, двоцифрові і трицифрові числа
знає співвідношення між розрядними одиницями;
знає способи утворення трицифрового числа;
визначає розрядний склад числа;
називає числа від 1 до 1000 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного; називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 1000;
читає і записує трицифрові числа;
розуміє позиційне значення цифри в записі трицифрового числа,
записує трицифрове число у вигляді суми розрядних доданків;
визначає загальну кількість одиниць, десятків, сотень у трицифровому числі;
порівнює числа в межах тисячі на основі порядку слідування чисел у натуральному ряді та на основі десяткового складу чисел
Арифметичні дії з числами на основі нумерації
Додавання і віднімання числа 1 (170 + 1, 187 - 1). Додавання і віднімання на основі розрядного складу числа (300 + 40, 300 + 4, 300 + 50 + 4, 345 - 300, 345 - 40, 345 - 5). Додавання і віднімання круглих чисел (340 + 220, 340 - 220, 340 + 270, 340 - 270). Множення і ділення круглого числа на одноцифрове число (40 ∙ 2, 400 ∙ 2, 40 : 2, 400 : 2, 120 : 2). Ділення круглого числа на кругле (40 : 20, 400 : 200). Множення одноцифрового числа на кругле, ділення на кругле число способом послідовного множення та ділення
виконує усне додавання і віднімання на основі нумерації чисел;
виконує усне додавання і віднімання круглих чисел;
виконує множення і ділення круглого числа на одноцифрове;
виконує множення одноцифрового числа на кругле та ділення на кругле число різними способами
Додавання і віднімання трицифрових чисел
Прийоми усного додавання і віднімання круглих трицифрових чисел (50 + 270, 450 - 270)
Додавання на основі правила додавання суми до числа, числа до суми.
Віднімання на основі правила віднімання суми від числа, числа від суми. Порозрядне додавання і віднімання. Додавання і віднімання способом округлення
розуміє сутність прийомів усного додавання і віднімання трицифрових чисел, поданих круглими десятками; застосовує усні прийоми додавання і віднімання для знаходження значення числового виразу;
обирає доцільний (зручний) спосіб обчислення для конкретного випадку
Письмові прийоми Алгоритм виконання письмового додавання й віднімання трицифрових чисел. Перевірка правильності виконання дій
застосовує алгоритм додавання і віднімання у стовпчик;
планує послідовність виконання дій;
коментує свої дії під час виконання обчислень;
перевіряє правильність виконання додавання і віднімання вивченими способами
Множення і ділення трицифрових чисел
Закони та властивості
Переставний і сполучний закони множення.
Властивості множення і ділення на 1, 10, 100; множення на 0, нуля на число; ділення нуля на число. Ділення числа на рівне йому число. розуміє суть множення і ділення чисел на 10, 100;
застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому;
застосовує в обчисленнях закони і властивості дій множення і ділення
Усні (позатабличні) прийоми множення і ділення
Ділення з остачею. Властивість остачі. Перевірка ділення з остачею. Розподільний закон множення відносно додавання.
Множення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове (24 ∙ 3, 240 ∙ 3, 242 ∙ 3). Множення одноцифрового числа на двоцифрове і трицифрове (3 ∙ 24, 3 ∙ 240, 3 ∙ 242).
Правило ділення суми на число.
Ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове (39 : 3, 42 : 3, 112 : 7). Ділення круглого числа на кругле (420 : 20).
Ділення круглого числа на кругле способом добору (90 : 30, 800 : 200, 180 : 60).
Ділення на двоцифрове число способом добору (51 : 17). Ділення на двоцифрове число способом послідовного ділення (64 : 16).
Прийоми раціональних обчислень.
розуміє суть ділення з остачею, застосовує алгоритм ділення з остачею; розуміє, що остача повинна бути меншою за дільник,
перевіряє правильність виконання ділення з остачею
застосовує правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове;
застосовує в обчисленнях правило множення числа на суму або переставний закон множення;
виконує множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове, одноцифрового числа на двоцифрове та трицифрове;
застосовує правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове;
застосовує способи ділення круглого числа на кругле;
застосовує в обчисленнях способи ділення на двоцифрове число; знаходить значення числового виразу різними способами;
знаходить раціональні способи обчислень;
володіє обчислювальними навичками позатабличного множення і ділення;
застосовує різні способи перевірки правильності одержаного результату
Частини
Дроби з чисельником 1 як частина цілого. Утворення і запис.
Поняття про дріб, чисельник і знаменник дробу. Риска дробу як знак ділення.
Порівняння дробів із чисельником 1.
Знаходження частини від числа. Знаходження числа за його частиноюУчень (учениця): розуміє утворення частин способом ділення цілого на рівні частини й виділенням однієї з них;
визначає кількість певних частин у цілому; визначає, у скільки разів певна частина менша за ціле та у скільки разів ціле більше за частину;
читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником 1;
розуміє сутність чисельника і знаменника дробу, пояснює їх на прикладах;
порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності; застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від числа та числа за його частиною
Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за
2-й клас
Пряма, промінь, відрізок. Кількість прямих, яку можна провести через одну точку; через дві точки.
Кути. Прямий кут, непрямі кути.
Многокутник та його елементи.
Прямокутник (квадрат). Побудова прямокутника (квадрата) за допомогою креслярських інструментів.
Коло і круг. Елементи кола й круга. Центр, радіус, діаметр, їх позначення. Побудова кола (круга)
Учень (учениця): розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих;
розрізняє прямі й непрямі кути; креслить прямий кут за допомогою косинця;
визначає елементи многокутника - сторони, вершини, кути; визначає характерні ознаки прямокутника (квадрата);
застосовує властивість протилежних сторін прямокутника у практичних завданнях; будує прямокутник (квадрат) із заданими довжинами сторін за допомогою креслярських інструментів;
класифікує кути та многокутники за певними ознаками; розрізняє коло і круг; розрізняє елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр;
будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуляМатематичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)Числові вирази
Обчислення значень числових виразів, які містять кілька арифметичних дій одного або різного ступенів без дужок і з дужками. Правила порядку виконання дій у виразах
Учень (учениця)
записує і читає числові вирази;
знаходить значення числових виразів без дужок і з дужками на 3-4 дії;
застосовує в обчисленнях правила порядку виконання дій у виразах без дужок і з дужкамиЧислові рівності й нерівності
Істинні та хибні числові рівності, нерівності. розрізняє істинні та хибні числові рівності й нерівності;
перетворює хибні числові рівності на істинні
Вирази зі змінною Знаходження числового значення виразу при заданих значеннях змінної. Залежність значення виразу зі змінною від значення змінної.
Перетворення виразів
розуміє, що числове значення виразу зі змінною залежить від значення змінної;
розуміє, що для спрощення обчислень можна застосувати закони і властивості арифметичних дій; знаходить числове значення виразу при заданих значеннях змінної
Рівняння Рівняння. Розв'язок (корінь) рівняння.
Прості рівняння.
Рівняння, у яких права частина подана числовим виразом. Рівняння, в яких один із компонентів є числовим виразом. Розв'язування простих задач способом складання рівняння (алгебраїчний метод).
розуміє сутність понять "рівняння", "розв'язок (корінь) рівняння"; розв'язує прості рівняння способом добору, на основі правила знаходження невідомого компоненту;
розв'язує рівняння, у яких права частина подана числовим виразом або один із компонентів є числовим виразом;
складає і розв'язує рівняння за текстом простої задачі
Нерівності зі змінною
Уявлення про нерівності зі змінною. Розв'язування нерівностей способом добору.
розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною;
знаходить окремі розв'язки нерівності зі змінною шляхом добору із кількох запропонованих
Величини (протягом року)Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2-й клас
Довжина, маса, місткість, час як властивості навколишнього світу.
Одиниці вимірювання величин: довжини - сантиметр, дециметр, метр; маси - кілограм, центнер; місткості - літр; часу - доба, тиждень.
Проміжки часу: місяць, рік.
Співвідношення між одиницями вимірювання величин. Іменовані числа. Порівняння іменованих чисел. Дії з іменованими числами.
Учень (учениця):
знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними;
вимірює довжину предмета і виражає її за допомогою різних одиниць вимірювання;
розуміє, як зважувати предмети й відважувати сипучі речовини; перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань;
порівнює іменовані числа;
виконує додавання й віднімання іменованих чисел
Довжина
Одиниця вимірювання довжини - міліметр, кілометр.
Маса
Одиниця вимірювання маси - грам, тонна.
Співвідношення між одиницями вимірювання величин. Порівняння іменованих чисел.
Додавання і віднімання іменованих чисел
розуміє призначення одиниць вимірювання довжини - міліметр (мм), кілометр (км); одиниці вимірювання маси - грам (г), тонна (т);
знає співвідношення між одиницями довжини, маси;
знає, яку частину складає менша одиниця довжини, маси від більшої;
вимірює довжини відрізків у міліметрах, у сантиметрах і міліметрах (дециметрах і сантиметрах), записує результати вимірювання;
порівнює, додає і віднімає іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси
Час
Одиниці вимірювання часу: година, хвилина, секунда. Співвідношення між одиницями вимірювання часу. Визначення часу за годинником. Календар.
Визначення тривалості події, часу початку, закінчення події.
знає одиниці вимірювання часу (тиждень, доба, година, хвилина, секунда) та співвідношення між ними; знає, яку частину складає менша одиниця часу від більшої;
визначає час за годинником з точністю до хвилин;
користується календарем;
записує скорочено одиниці вимірювання часу (год, хв, с);
замінює більші одиниці вимірювання часу меншими і навпаки; перетворює іменовані числа, виражені в двох одиницях найменувань;
виконує додавання і віднімання іменованих чисел, поданих у одиницях вимірювання часу
Периметр прямокутника (квадрата)
Поняття периметра
Формула периметра прямокутника (квадрата).
Задачі на знаходження периметра прямокутника (квадрата), обернені задачі.
знає означення периметра многокутника;
знає формулу обчислення периметра прямокутника (квадрата);
розв'язує задачі на обчислення периметра прямокутника (квадрата);
розв'язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника (квадрата) за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника
Трійки взаємопов'язаних величин
Ознайомлення із трійками взаємопов'язаних величин, які знаходяться у пропорційній залежності: загальна довжина, довжина одного відрізка, кількість відрізків; загальна маса, маса одного предмета, кількість предметів; загальна місткість, місткість однієї посудини, кількість посудин; вартість, ціна, кількість; загальний виробіток, продуктивність праці, час роботи. Взаємозв'язок між величинами кожної трійки. Залежність однієї величини від зміни іншої при сталій третій.
знає трійки взаємопов'язаних величин; розуміє пропорційну залежність між величинами певної трійки (без використання відповідних термінів);
виділяє у тексті задачі взаємопов'язані величини;
застосовує правило знаходження певної величини під час розв'язування задач;
розуміє характер зміни однієї величини залежно від зміни іншої при сталій третій і застосовує цю залежність у знаходженні відповіді на запитання задачі, а також у прикидці очікуваного результату
Сюжетні задачі (протягом року)Прості та складені задачі вивчених видів Розв'язування складених задач на 2-4 дії, які є комбінацією вивчених видів простих задач (дії першого та другого ступенів).
Складання і розв'язування обернених задач (простих та складених).
Учень (учениця) розв'язує прості та складені задачі вивчених видів на множині чисел у межах 1000;
складає і розв'язує обернені задачі
Прості задачі
Задачі на знаходження частини від числа та числа за значенням його частини.
Прості задачі, що містять трійки взаємопов'язаних величин.
Прості задачі на визначення часу початку події, тривалості події, часу закінчення події.
розв'язує прості задачі нових видів: на знаходження частини від числа та числа за значенням його частини; розв'язує задачі, що містять трійки взаємопов'язаних величин; розв'язує задачі на знаходження часу початку події, тривалості події, часу закінчення події
Складені задачі
Складені задачі із взаємопов'язаними величинами. Задачі на знаходження суми, різницеве чи кратне порівняння двох добутків або часток. Обернені до них задачі.
Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Спосіб знаходження однакової величини (зведення до одиниці). Задачі на подвійне зведення до одиниці. Обернені до них задачі.
Задачі на спільну роботу та обернені до них.
Задачі на знаходження трьох чисел за їх сумою та сумами двох доданків.
Задачі геометричного змісту.
Задачі з буквеними даними.
Розв'язування задач за допомогою рівнянь (ознайомлення)
розв'язує складені задачі із взаємопов'язаними величинами; розв'язує задачі на знаходження суми, різницеве чи кратне порівняння двох добутків або часток та обернені до них;
розв'язує задачі на знаходження четвертого пропорційного;
розв'язує задачі на подвійне зведення до одиниці; розв'язує задачі на спільну роботу;
розв'язує задачі на знаходження трьох чисел за їх сумою та сумами двох доданків;
розв'язує задачі геометричного змісту; розв'язує задачі з буквеними даними;
розуміє, що задачі можна розв'язувати за допомогою рівняньЗадачі міжпредметного змісту на роботу з даними
розуміє і використовує у розв'язуванні практично зорієнтованих задач інформацію з таблиць та лінійних діаграм
Загальні прийоми розв'язування задач
Аналіз задачі.
Допоміжні моделі задачі (короткий запис - схематичний запис або таблиця, схематичний рисунок).
Прикидка очікуваного результату.
Математична модель задачі.
Відповідь на запитання задачі.
Творча робота над задачею
виконує аналіз змісту задачі;
моделює описану в задачі ситуацію у вигляді короткого запису і/або за допомогою схематичних рисунків; аналізує умову задачі та обирає спосіб її розв'язування; складає план розв'язання задачі;
прогнозує очікуваний результат;
записує розв'язання задачі з поясненням; записує повну відповідь на запитання задачі;
розв'язує задачі різними способами; складає прості і складені задачі;
Додаткові теми
Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10.
Розв'язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною.
Задачі на спільну роботу, в яких продуктивність спільної праці знаходять дією віднімання.
Розв'язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом.
Способи раціональних обчислень (множення і ділення на 5, 50; множення і ділення на 25; множення на 9, 99; множення на 11).
Нестандартні задачі. "Магічні фігури". Математичні ребуси.
4 клас
140 год (4 години на тиждень)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учняЧисла. Дії з числамиУзагальнення і систематизація навчального матеріалу за 3-й клас
Нумерація трицифрових чисел.
Арифметичні дії додавання і віднімання, множення і ділення. Прийоми усного додавання і віднімання, множення і ділення в межах 1000.
Залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів. Письмове додавання і віднімання у межах 1000.
Ділення з остачею
Учень (учениця):
знає назви чисел в межах 1000, місце числа в натуральному ряді;
визначає розрядний склад числа;
замінює число сумою розрядних доданків; порівнює числа в межах 1000;
виконує дії додавання і віднімання трицифрових чисел на основі нумерації;
застосовує до обчислень правило знаходження невідомого компонента арифметичної дії; встановлює залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів;
застосовує алгоритм письмового додавання і віднімання;
застосовує алгоритм ділення з остачею;
перевіряє правильність виконання ділення з остачею;
володіє навичками усного додавання й віднімання, множення й ділення в межах 1000Письмові прийоми множення та ділення
Письмове множення і ділення двоцифрових та трицифрових чисел на одноцифрове
Алгоритм письмового множення. Алгоритм письмового ділення. Прикидка результату множення і ділення.
Письмове ділення у випадку, коли частка містить нуль в середині запису. Перевірка письмового множення й ділення.
Учень (учениця):
застосовує алгоритм письмового множення двоцифрового та трицифрового числа на одноцифрове з розгорнутим поясненням;
застосовує алгоритм письмового ділення на одноцифрове число з розгорнутим поясненням;
прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату;
перевіряє правильність виконання множення і діленняПисьмове множення і ділення двоцифрових та трицифрових чисел на двоцифрові числа
Множення й ділення на розрядні одиниці 1, 10, 100.
Письмові прийоми множення і ділення на кругле число. Алгоритм письмового множення на двоцифрове число. Алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове число.
Письмове ділення з остачею
застосовує правила множення і ділення чисел на розрядні одиниці;
застосовує письмові прийоми множення і ділення на кругле число; застосовує алгоритм письмового множення на двоцифрове число;
застосовує алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове;
прогнозує кількість цифр у добутку, частці;
перевіряє правильність виконання письмового множення і ділення
Нумерація багатоцифрових чисел
Тисяча
Лічильна одиниця - тисяча. Лічба тисячами.
Розряди - одиниці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч. Клас одиниць, клас тисяч. Лічба розрядними одиницями в межах тисячі, мільйона.
знає назви перших двох класів та розрядів, які входять до них;
знає назви розрядних чисел (круглих тисяч);
розуміє тисячу як одиницю лічби;
лічить тисячами; називає розрядні (круглі) числа в прямому і зворотному порядку, від будь-якого числа до вказаного; називає розрядні одиниці першого та другого класів; встановлює співвідношення між розрядними одиницями кожного класу; визначає розрядний і класовий склад чисел
Усна та письмова нумерація багатоцифрових чисел
Лічба в межах мільйона.
Читання та запис багатоцифрових чисел. Утворення багатоцифрових чисел. Порівняння багатоцифрових чисел. Заміна багатоцифрового числа сумою розрядних доданків. Заміна суми розрядних доданків багатоцифровим числом.
Визначення загальної кількості одиниць певного розряду в числі.
читає і записує багатоцифрові числа цифрами;
встановлює послідовність чисел в межах мільйона;
встановлює позиційне значення цифри в записі багатоцифрового числа
утворює багатоцифрові числа шляхом прилічування (відлічування) по 1 до (від) попереднього (наступного) числа;
класифікує числа на чотирицифрові, п'ятицифрові, шестицифрові; порівнює багатоцифрові числа різними способами (спосіб порозрядного або покласового порівняння, на основі слідування чисел у натуральному ряді);
визначає кількість одиниць кожного розряду та класу; записує багатоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків;
замінює суму розрядних доданків багатоцифровим числом;
визначає загальну кількість одиниць певного розряду та класу в числі
Усні обчислення на основі нумерації багатоцифрових чисел
Додавання і віднімання на основі нумерації багатоцифрових чисел: 56789 + 1, 56789 - 1, 50000 + 400 + 50 + 9, 6789 - 6000, 6789 - 700, 6789 - 80, 6789 - 9, 6789 - 789 Усне додавання і віднімання круглих чисел способом укрупнення розрядних одиниць (5600 + 3700, 80000 - 64000).
Множення і ділення круглих чисел на одноцифрове число: 50000 ∙ 5, 8000 : 4, 3600 ∙ 3, 64000 : 4. Ділення на двоцифрове число: 6400 : 16.
Ділення круглого числа на кругле: 8000 : 400, 8400 : 400.
застосовує знання нумерації багатоцифрових чисел для виконання арифметичних дій;
виконує усне додавання й віднімання круглих чисел способом укрупнення розрядних одиниць;
виконує множення круглих (розрядних) чисел на одноцифрове число на основі укрупнення розрядних одиниць або правила множення добутку на число;
виконує ділення круглих чисел на одноцифрове число на основі укрупнення розрядних одиниць або правила ділення добутку на число;
виконує ділення круглих чисел на круглі на основі укрупнення розрядних одиниць або правила ділення числа на добуток
Арифметичні дії з багатоцифровими числами. Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел
Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел. Письмове додавання у випадку трьох доданків. Перевірка правильності виконанні дій додавання і віднімання.
виконує додавання у випадку трьох доданків;
прогнозує кількість цифр у сумі, різниці;
перевіряє правильність виконання арифметичних дій;
володіє навичками письмового додавання й віднімання багатоцифрових чисел
Письмове множення і ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове. Письмове ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Множення чисел, які містять нуль в середині запису (5608 ∙ 4, 56008 ∙ 4). Множення круглих чисел на одноцифрове (67000 ∙ 7).
Ділення на одноцифрове число, коли в записі частки є нулі (3330 : 9, 5648 : 8).
Ділення з остачею.
Скорочена форма запису письмового ділення.
застосовує алгоритми письмового множення багатоцифрового числа на одноцифрове;
виконує і пояснює письмове множення у випадках, коли один множник містить у середині запису нуль (нулі);
виконує і пояснює письмове множення у випадку, коли один множник закінчується нулем (нулями);
застосовує алгоритми письмового ділення багатоцифрового числа на одноцифрове;
виконує і пояснює письмове ділення багатоцифрових чисел, коли в записі частки є нулі;
виконує письмове ділення з остачею на одноцифрове число, перевіряє правильність його виконання;
планує послідовність виконання дій у письмових обчисленнях;
прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату
володіє навичками письмового множення і ділення на одноцифрове числоПисьмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа
Множення і ділення на круглі числа: 1290 ∙ 700, 14560 : 70. Письмове множення на двоцифрове число. Письмове ділення на двоцифрове число. Випадки ділення, коли в записі частки є нулі (304500 : 75, 45066 : 74).
Письмове множення на трицифрове число. Письмове множення на трицифрове число у випадку, коли другий множник містить нуль в середині запису (483 ∙306). Ознайомлення з письмовим діленням на трицифрове число.
планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення;
прогнозує кількість цифр у добутку, частці;
володіє обчислювальними навичками письмового множення на двоцифрове і трицифрове числа;
володіє обчислювальними навичками письмового ділення на двоцифрове числоДроби
Поняття "дріб". Читання та запис дробів. Чисельник і знаменник дробу.
Дроби, які дорівнюють одиниці. Порівняння дробів. Рівні дроби. Знаходження дробу від числа. Знаходження числа за значенням його дробу. розуміє спосіб одержання дробу;
розуміє значення чисельника і знаменника дробу; читає і записує дроби;
розрізняє дроби, які дорівнюють 1;
порівнює дроби з однаковими знаменниками;
застосовує правила знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу під час розв'язування практично зорієнтованих завдань
Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)Геометричні фігури на площині
Кут
Види кутів: прямі, гострі, тупі. Учень (учениця): розрізняє геометричні фігури на площині за їх ознаками; розрізняє прямі й непрямі кути, класифікує кути на прямі й непрямі (гострі, тупі);
креслить прямі кути за допомогою косинця
Многокутники Діагональ многокутника.
Трикутники. Види трикутників за кутами. Види трикутників за сторонами.
знає означення прямокутника, квадрата;
знає істотні ознаки прямокутника (квадрата);
має уявлення про діагональ многокутника; використовує властивість протилежних сторін прямокутника під час розв'язування практичних задач; класифікує трикутники на прямокутні, гострокутні, тупокутні; різносторонні, рівнобедрені та рівносторонні; будує геометричні фігури, позначає їх буквами латинського алфавіту;
конструює геометричні фігури з інших фігур; розбиває фігуру на частини
Геометричні фігури у просторі. Геометричні тіла: конус, циліндр, піраміда, куля, прямокутний паралелепіпед (куб). Елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічна грань, основа, вершина
розпізнає геометричні фігури у просторі; розпізнає елементи прямокутного паралелепіпеда - ребро, бічну грань, основу, вершину;
співвідносить образ геометричної фігури з об'єктами навколишнього світуМатематичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)Числові вирази
Числові вирази, які містять кілька арифметичних дій різних ступенів без дужок і з дужками. Перетворення числових виразів.
Учень (учениця): обчислює значення числових виразів на основі правила порядку виконання дій;
виконує перетворення математичних виразів на основі змісту множення, законів додавання і множення, властивостей арифметичних дій
Вирази зі змінною
Вирази зі змінною (змінними).
обчислює числові значення виразів зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні Рівняння
Рівняння з однією змінною.
Рівняння, в яких один із компонентів дії є виразом зі змінною (ознайомлення).
Алгебраїчний метод розв'язування сюжетних складених задач (ознайомлення)
розв'язує рівняння з однією змінною, у яких права частина є числовим виразом, один компонент є числовим виразом;
розуміє, що складена задача може бути розв'язана за допомогою рівняння;
перевіряє корінь рівняння;Нерівність
Нерівності з однією змінною.
розуміє, що нерівність із змінною може не мати розв'язків, мати один, кілька або безліч розв'язків;
знаходить деякі розв'язки нерівності способом добору;
Величини (протягом року)Довжина
Одиниці вимірювання довжини: міліметр, сантиметр, дециметр, метр, кілометр. Співвідношення між одиницями вимірювання довжини.
Маса Одиниці вимірювання маси: грам, кілограм, центнер, тонна. Співвідношення між одиницями вимірювання маси.
Час
Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба; проміжки часу: місяць, рік, століття. Співвідношення між одиницями вимірювання часу. Розв'язування задач на обчислення тривалості події, дати початку, закінчення події.
Вартість
Одиниці вартості: гривня, копійка.
Співвідношення між одиницями вартості.
Перетворення одиниць вимірювання величин. Порівняння іменованих чисел. Арифметичні дії з іменованими числами.
Учень (учениця): знає назви і позначення одиниць величин - довжини (мм, см, дм, м, км), маси (г, кг, ц, т), часу (с, хв, год), вартості (к., грн), співвідношення між одиницями довжини, маси, часу, грошовими одиницями;
застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв'язування пізнавальних і практично зорієнтованих задач
перетворює більші одиниці вимірювання величини на менші і навпаки;
порівнює іменовані числа (величини);
виконує додавання і віднімання іменованих чисел, множення і ділення іменованих чисел, поданих у одиницях вимірювання довжини й маси, на одноцифрове число
Швидкість
Швидкість об'єктів у прямолінійному рівномірному русі. Одиниці швидкості. Запис та читання іменованих чисел, поданих в одиницях швидкості.
Порівняння іменованих чисел, поданих у одиницях швидкості.
Залежність між швидкістю об'єкта, часом і пройденим шляхом при рівномірному прямолінійному русі та формули для їх обчислення.
знає назви і позначення одиниць швидкості ;
знає формули для знаходження швидкості, відстані та часу;
розуміє швидкість рухомого тіла як шлях, пройдений ним за одиницю часу;
розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов'язаних величин: шлях, швидкість і час;
застосовує формули знаходження швидкості, часу, шляху під час розв'язування практично зорієнтованих задач
Площа
Площа. Порівняння об'єктів за площею. Одиниці площі - квадратний міліметр, квадратний сантиметр, квадратний дециметр, квадратний метр, квадратний кілометр, ар (сотка), гектар. Співвідношення між одиницями площі.
Вимірювання площі палеткою.
Формула площі прямокутника. Задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них
знає одиниці площі (мм2 , см2 , дм2 , м2 , км2 , а, га) та співвідношення між ними;
розуміє площу як властивість плоских фігур;
порівнює предмети за площею способом накладання, "на око", вимірюванням;
визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки;
застосовує формулу для знаходження площі прямокутника;
знаходить довжину однієї сторони прямокутника за відомими площею та іншою стороною;
розв'язує практично зорієнтовані задачі на знаходження площі об'єкта прямокутної форми
Сюжетні задачі (протягом року)Прості й складені задачі
Складені задачі, які є комбінаціями вивчених видів простих задач на дії різних ступенів.
Задачі, що містять знаходження дробу від числа, числа за значенням його дробу.
Прості та складені задачі на встановлення залежності між швидкістю, часом і шляхом при рівномірному прямолінійному русі.
Прості задачі на обчислення тривалості події, дати її початку, дати закінчення події.
Учень (учениця): розв'язує прості задачі вивчених видів; розв'язує складені задачі на 2-4 дії (на знаходження суми, різницеве і кратне порівняння двох добутків або часток та обернені до них);
розв'язує сюжетні задачі на знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу; розв'язує задачі на прямолінійний рівномірний рух;
розв'язує прості задачі на обчислення тривалості події, дати початку події, дати закінчення події
Типові сюжетні задачі
Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Задачі на подвійне зведення до одиниці.
Задачі на пропорційне ділення. Задачі на знаходження невідомих за двома різницями. Задачі на спільну роботу.
Задачі, на рівномірний прямолінійний рух двох тіл в одному та в різних напрямках.
розпізнає типові задачі за їх ознаками;
розв'язує задачі різними способами: знаходженням однакової величини; способом відношень; розуміє особливості прямолінійного руху двох тіл в одному напрямку, назустріч та у протилежних напрямках; моделює прямолінійний рух двох тіл; прогнозує результати зміни відстані між тілами за одиницю часу;
розуміє сутність способів розв'язування задач на знаходження відстані, швидкості та часу при русі двох тіл в одному та в різних напрямках; розв'язує задачі, в яких описуються процеси спільної праці, одночасного руху в різних напрямках і в одному напрямку
Задачі з буквеними даними. розв'язує задачі з буквеними даними способом складання виразуЗадачі міжпредметного змісту на роботу з даними
розуміє і використовує у навчальних і життєвих ситуаціях інформацію з таблиць та лінійних діаграм;
упорядковує дані описаних подій
Загальні прийоми розв'язування задач
Аналіз змісту задачі.
Складання допоміжної моделі задачі: короткого запису (схема, таблиця, креслення), схематичного рисунка.
Прикидка очікуваного результату.
Пошук розв'язувальної моделі задачі.
Математична модель задачі.
Відповідь на запитання задачі.
Перевірка правильності розв'язання: пряма й непряма.
Дослідження задачі, творча робота над задачею
здійснює аналіз змісту задачі;
використовує схематичні рисунки, різні варіанти короткого запису задач (схеми, таблиці, креслення);
виконує аналітичні, синтетичні міркування у процесі розв'язування задачі;
моделює описану в задачі ситуацію для спрощення пошуку розв'язку задачі;
прогнозує очікуваний результат;
розпізнає типову задачу та актуалізує спосіб її розв'язання;
планує послідовність розв'язування задачі;
використовує різні форми запису розв'язання задачі (по діях, виразом або рівнянням); розв'язує задачі різними способами;
перевіряє правильність розв'язку задачі різними способами (складанням і розв'язанням обернених задач, розв'язанням іншим способом, на основі відповідності одержаного результату прикидці); складає задачі за виразом.
Додаткові теми
Ознаки подільності на 3 або 9.
Знаходження значень числових і буквених виразів на основі знання нумерації в межах мільярда.
Раціональні прийоми обчислень. Усне множення і ділення на 5, 50, 500. Усне множення і ділення на 25, 250, 2500. Множення на 11, 101, 1001. Множення на 9, 99, 999.
Дроби. Дроби, більші за одиницю. Дріб, як частка двох натуральних чисел Сегмент і сектор круга. Геометричні фігури у просторі: обчислення площі повної поверхні куба та прямокутного паралелепіпеда.
Залежність швидкості від зміни відстані при сталому часі; від зміни часу при сталій відстані. Перетворення іменованих чисел, поданих у одиницях площі.
Задачі на рух тіл за течією та проти течії річки. Елементи математичної логіки.
Умовиводи, істинні та хибні умовиводи.
Нестандартні задачі, задачі логічного характеру.
Авторський колектив:
Онопрієнко Оксана Володимирівна, керівник творчого колективу; кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України;
ПРОГРАМА
ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ "ПРИРОДОЗНАВСТВО"
1-4 КЛАСИ
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета "Природознавство" розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії. Основна мета навчального предмета "Природознавство" - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи. Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей; формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; формування елементарних уявлень і понять про об'єкти та явища природи, їхні взаємозв'язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина", усвідомлення свого місця у навколишньому світі;
формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об'єктами та явищами живої і неживої природи;
формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;
формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об'єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв'язки у природі; формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;
засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.
Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет "Природознавство" вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 - резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.
Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета "Природознавство" визначені такі змістові лінії: "Об'єкти природи", "Взаємозв'язки у природі", "Земля - планета Сонячної системи", "Україна на планеті Земля", "Рідний край", "Охорона і збереження природи", "Методи пізнання природи". Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого - вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв'язання задач практичного спрямування. При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з'ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку "Запитай у батьків". Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ "Запитання до природи". У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.
Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу. Особливості організації вивчення програмового матеріалу
Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).
Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.
Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.
ПРОГРАМА
1 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв - 6 год.)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівВСТУП (1 год.)Для чого ми вивчаємо природознавство.Учень:
розповідає
що вивчає предмет природознавство.РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ (14 год.) Що треба знати про природу. Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ.
Спостереження та досліди. Природні та рукотворні об'єкти (тіла). Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність. Значення природи для життя людини. Бережливе ставлення до природи. Екскурсії.
Ознайомлення з об'єктами неживої та живої природи.
Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі.
Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.
Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? ("Запитай у батьків"). Учень:
наводить приклади
об'єктів живої та неживої природи;
об'єктів створених руками людини;
природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку;
називає органи чуття людини;
має уявлення про:
спостереження та досліди як методи вивчення природи;
ознаки живих організмів;
прилади, за допомогою яких досліджують природу;
групує об'єкти неживої і живої природи, природи і рукотворні об'єкти за суттєвими ознаками;
спостерігає в групі за об'єктами живої та неживої природи;
досліджує природні об'єкти та об'єкти, створенні людиною;
порівнює об'єкти (тіла) неживої і живої природи;
знає правила поведінки в природі; аналізує ілюстрації у підручнику і здобуває з них необхідну інформацію;
працює в групі: обговорює в групах і складає розповідь про екскурсію;
дотримується правил поведінки під час екскурсій.РОЗДІЛ ІІ. СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (7 год.)Сонце та його значення для життя на Землі.
Вода та її властивості. Вода в природі та в житті людини. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини. Гірські породи, їх значення для людини.
Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, приймає форму посудини, тече).
Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти увесь доступний простір). Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі? Учень:
називає складові неживої природи;
має уявлення про значення Сонця для живої природи;
називає властивості повітря, води, склад ґрунту; спостерігає:
досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту;
досліджує властивості повітря;
розпізнає 2-3 види гірських порід своєї місцевості;
розповідає: про значення повітря, води, ґрунту для життя рослин, тварин, людини;
про використання людиною гірських порід (2-3 приклади);
про економне використання води;
дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні демонстраційних дослідів, практичних робіт.РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ (17 год.)Рослини, їхня будова. Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі і культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Тварини. Дикі і свійські тварини. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Тварини живого куточка, домашні улюбленці. Практична робота. Вивчення будови рослин. Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами. Екскурсії: у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі.
у краєзнавчий музей, шкільний живий куточок, зоопарк (на вибір).
Дослідницький практикум. Як живуть мурахи? Учень:
називає частини (квіткової) рослини; ознаки комах, птахів, звірів; знає правила поведінки в природі; порівнює дерева, кущі, трав'янисті рослини; листяні і хвойні рослини;
будову різних видів комах, риб, птахів, звірів; групує зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; класифікує зображення комах, риб, птахів, тварин, пояснюючи сутність класифікації;
розглядає ілюстрації підручника і здобуває з них необхідну інформацію; працює в парі: доглядає за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклується про птахів взимку; працює в групі: аналізує малюнки підручника, розповідає про отриману інформацію, про результати спостережень за тваринами; спостерігає за життям тварин у природі, в живому куточку; допомагає птахам узимку;
дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, практичних робіт, екскурсій;
оцінює конкретні приклади поведінки в природі, власну діяльність.РОЗДІЛ ІV. РІДНИЙ КРАЙ (10 год.)Природа в місті/селі та її околицях. Водойми рідного краю. Охорона водойм. Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини. Охорона рослин. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю. Культурні рослини рідного краю. Тварини рідного краю. Охорона тварин. Свійські тварини рідного краю. Праця людей в місті/селі. Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі).
Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі). Дослідницький практикум. Чим славиться моє місто (село).
Учень:
знає назву свого міста (села); домашню адресу;
називає водойми рідного краю; пам'ятки природи в рідному краї; 2-4 представники вивчених систематичних груп об'єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі (лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; гриби; рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; дотримується правил поведінки поблизу водойм; пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості; знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань про природу свого краю та обговорює отриману інформацію;
формулює висновки про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю; працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв'язання сумісного завдання; працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; про результати спостережень у природі; презентує міні-проект; спостерігає за життям тварин; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, екскурсій;
досліджує особливості природи рідного міста (села);
оцінює власну діяльність.РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА - УКРАЇНА (8 год.)Україна - моя Батьківщина. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми). Водойми України. Найбільші річки та озера України їх значення для людини. Чорне та Азовське моря. Значення морів. Гори України. Природа Українських Карпат. Природа Кримських гір. Міні-проект. Як облаштувати джерело? Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш.
Учень:
має уявлення про
карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів;
знає:
назву Батьківщини, столицю України, назви(2-3) морів, гір та найбільших річок України;
знаходить на карті України рівнини, гори, водойми;
пояснює господарське значення водойм; наводить приклади позитивного і негативного ставлення людини до природи;
моделює в процесі навчальної гри оптимальні форми поведінки у взаємовідношеннях з природою;
працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, щодо розв'язання сумісного завдання; працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; оцінює власну діяльність.РОЗДІЛ VІ. Запитання до природи (5 год., впродовж року, тематика за вибором учителя)З чого виробляють папір?
Звідки береться рослинне масло?
За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)?
Як економно використовувати воду вдома?
Чи розуміють тварини одне одного?
Чому малює твій олівець?
Чому підстрибує м'яч?
Чим снідає їжачок?Учень:
працює з інформацією: читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;
дотримується правил екологічної поведінки у побуті (економія води);
знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи (про рослин, тварин, явища у живій та неживій природі), готує розповіді та обговорює їх.РЕЗЕРВ 6 год.2 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв - 5 год.)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівВСТУП (4 год.)Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища в природі. Земля, її форма. Глобус - модель Землі. Обертання Землі навколо осі. Доба.
Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі. Гномон.
Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних (1-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні.
Демонстрації:
Зміни довжини тіні предметів у залежності від висоти джерела світла.
Зміни пір року на Землі за допомогою телурія; моделювання зміни дня і ночі за допомогою глобуса і джерела світла. Дослідницький практикум. Як виникає тінь? Як можна своєю тінню виміряти висоту дерева? Учень:
має уявлення про
явища природи;
рухи Землі;
про причини зміни пір року на Землі;
вплив Сонця на сезонні зміни в природі;
наводить приклади явищ природи, які повторюються;
знає призначення гномона;
тривалість доби, року;
вимірює довжину тіні гномона;
спостерігає за видимим рухом Сонця на небі.
ТЕМА 1. ПРИРОДА ВОСЕНИ (17 год.)Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи. Планування спостережень за природою восени. Водойми, їх різноманіття. Водойми свого краю восени. Зміна стану води за нагрівання. Термометр. Випаровування води та конденсація водяної пари. Утворення хмар та випадання дощу. Кругообіг води у природі. Погода та її складові. Спостереження за погодою рідного краю. Народні прикмети передбачення погоди восени. Осінні явища в житті рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Розмноження рослин. Поширення плодів і насіння у природі. Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів. Осінні явища в житті тварин. Комахи восени. Птахи восени. Перелітні і осілі птахи. Звірі восени. Підготовка звірів до зими. Взаємозв'язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени. Розпізнавання органів трав'янистих рослин. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів за муляжами, малюнками, фотографіями. Екскурсія. Спостереження за природою восени.
Творче завдання. Складання казки про осінь. Демонстрації.
Розширення води під час нагрівання.
Модель хмари.
Модель кругообігу води.
Виявлення води у рослинах та ґрунті.
Вимірювання температури води та повітря. Практичні роботи.
Визначення показів термометра за малюнками.
Вимірювання температури повітря та води. Міні-проект. Будьмо знайомі! (походження назв рослин і тварин).
Як готуються до зими бджоли?
Дослідницький практикум.
Як зберігати в домашніх умовах плоди та насіння? Учень: називає групи птахів (за переміщенням відповідно до пір року); наводить приклади перелітних й осілих птахів своєї місцевості; тварин, які змінюють забарвлення хутра; які готують запаси кормів; які готуються до зимової сплячки; однорічних і багаторічних рослин своєї місцевості; називає теплові процеси (нагрівання, випаровування, конденсація);
пояснює кругообіг води у природі;
розрізняє види водойм; називає водойми рідного краю; визначає покази термометра за малюнками;
спостерігає досліди, що демонструють властивості води; кругообіг води у природі за допомогою діючої моделі;
за природою та погодою восени в групі та індивідуально; фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці;
знає правила збирання грибів;
розпізнає найпоширеніші плоди і насіння рослин своєї місцевості; отруйні й їстівні гриби своєї місцевості; описує особливості рослин, поведінку тварин своєї місцевості восени; ознаки осені в неживій природі; складові погоди; красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає;
пояснює: значення плодів у розповсюдженні насіння в природі; причини відльоту птахів у вирій; перевіряє народні прикмети передбачення погоди восени; спостерігає за погодою свого краю восени;
вимірює температуру води та повітря;
фіксує результати вимірювання температури;
знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу восени, бере участь в обговорені здобутої інформації; обговорює в групі власні спостереження за природою; правила поведінки в природі, спрямовані на її збереження; дотримується інструкцій і правил техніки безпеки під час екскурсій, спостережень, демонстраційних дослідів, вимірювань;
презентує творче завдання.ТЕМА 2.ПРИРОДА ВЗИМКУ (8 год.)Зима. Ознаки зими в неживій природі. Планування спостережень за природою взимку. Замерзання води. Лід. Дослідження замерзання води, властивості льоду (розширення води за замерзання, плавання льоду у воді). Погода взимку (зміна температури, хмарність, опади). Ожеледиця, заметіль. Народні прикмети про погоду взимку. Рослини взимку. Дерева, кущі, трав'янисті рослини взимку. Тварини взимку. Птахи і звірі взимку. Турбота людей про тварин взимку.
Екскурсія. Спостереження за природою взимку.
Творче завдання. Складання казки про зиму.
Практична робота. Спостереження за формою сніжинок з допомогою лупи.
Дослідницький практикум. Чому виникають іній на ґрунті і траві, паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах? Учень:
описує ознаки зими в неживій природі; називає три стани води; характеризує особливості замерзання води;
властивості льоду;
знає правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках;
розпізнає хвойні рослини своєї місцевості; зимуючих птахів своєї місцевості; характеризує стан дерев, кущів, трав'янистих рослин взимку; лід як один із станів води зміну стану води при замерзанні;
красу природи взимку та позитивні емоції, знаходить інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу взимку, обговорює знайдену інформацію;
спостерігає за природою взимку в групі та індивідуально; за формою сніжинок, інею, паморозі, бурульок;
з'ясовує умови виникнення інею, паморозі, бурульок;
фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці;
обговорює в групі результати спостережень за природою взимку; як можна допомогти тваринам; презентує виконане творче завдання;
перевіряє народні прикмети про погоду взимку; використовує просте лабораторне обладнання (лупу);
дотримується інструкцій і правил безпеки життєдіяльності під час спостережень, екскурсій;
допомагає тваринам взимку(в групі або самостійно). ТЕМА 3. ПРИРОДА НАВЕСНІ (14 год.)Весна та її ознаки. Планування спостережень за природою навесні.
Повітря та його властивості. Демонстрації та досліди (повітря існує, займає частину простору, розширюється за нагрівання).
Вітер як рух повітря. Погода навесні. Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід. Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав'янисті рослини. Весняні роботи людей на городах, полях та садах у рідному краї. Зміни в житті тварин навесні. Поява комах. Повернення перелітних птахів. Влаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів. Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство. Екскурсія у весняний ліс (парк).
Творче завдання. Складання казки про весну.
Практична робота. Виготовлення екологічної листівки "Тиша в лісі".
Міні-проект. Не зривай первоцвітів.
Дослідницький практикум. Як орієнтуватися у лісі?
Учень: розпізнає ранньоквітучі трав'янисті рослини своєї місцевості;
характеризує ознаки неживої природи навесні; весняні зміни у житті рослин і тварин; весняні роботи людей на городах, полях та в садах своєї місцевості; характеризує властивості повітря;
спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості повітря;
спостерігає за природою навесні в групі та індивідуально; за погодою у групах і описує її стан, фіксує результати;
фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці;
пояснює причину виникнення вітру; причину прильоту птахів; зв'язки у живій та неживій природі навесні; описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає;
прагне оцінювати власний вклад у збереження природи;
перевіряє прогнозування погоди за народними прикметами; шукає інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу навесні, бере участь в обговорені здобутої інформації; обговорює в групі результати спостережень за природою навесні; заходи щодо охорони тварин; первоцвітів; презентує виконане творче завдання.ТЕМА 4. ПРИРОДА ВЛІТКУ (14 год.)Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку. Рослини лісу. Лікарські рослини лісів. Тварини лісу. Охорона лісу. Правила поведінки у лісі влітку. Рослини і тварини луків. Життя прісних водойм влітку. Діяльність людини в природі. Збереження природи. Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю. Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем.
Екскурсія у будинок природи (відділ природи краєзнавчого музею).
Творче завдання. Складання казки про літо.
Міні-проекти. Квіти в моєму житті.
Книга скарг природи.
Лісова аптека.
Дослідницький практикум. Сонячний годинник. Учень: наводить приклади лісових ягід; лікарських рослин; тварин лісу; рослин і тварин прибережної зони і водойм;рослин і тварин луків;
пояснює зв'язки у живій природі на прикладі луки (лісу, водойми);
описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає;
обговорює в групі необхідність і заходи щодо збереження природи;
прагне оцінювати власний вклад у збереження природи;
шукає інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях ) про природу влітку, бере участь в обговорені здобутої інформації;
розуміє принцип дії сонячного годинника; значення квітів у житті людини;
презентує виконане творче завдання;
перевіряє народні прикмети про живу і неживу природу влітку; дотримується правил поведінки біля водойм, у лісі.ТЕМА 5. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (5 год.) (впродовж року)Які рослини є символами України? Коли ліс дякує, а коли ображається?
Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду?
Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
Які рослини можуть слугувати годинником?
Учень:
працює з інформацією відповідно до поставленого завдання:
читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;
знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи, готує розповіді та обговорює їх;
знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про рослини-символи України; про збереження лісу; про рослин-синоптиків; про явища природи, які повторюються у живій та неживій природі);
працює в групах;
проводить власні дослідження.РЕЗЕРВ 5 год.3 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв - 3 год.)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівВСТУП (1 год.)Вступ. Різноманітність природи. Пізнання природи людиною.
Учень:
називає методи пізнання природи; характеризує різноманітність живої і неживої природи. ТЕМА 1. ВОДА (6 год.) Вода в природі. Світовий океан, його частини. Властивості води. Три стани води. Температура плавлення льоду та кипіння води. Вода - розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Використання прісної і морської води людиною. Робота води у природі. Використання води людиною. Охорона води.
Практичні завдання. Позначення на контурній карті частин Світового океану.
Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті.
Дослідницький практикум. Як опріснити воду?Учень:
називає властивості води;
способи опріснення води;
температуру плавлення льоду та кипіння води;
спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості води; наводить приклади розчинних та нерозчинних у воді речовин;
використання води у побуті;
природних водойм України;
досліджує розчинність речовин, що використовуються у побуті (солі, цукру, соди, муки, крохмалю, піску, глини, повітря ін.);
пояснює прояв властивостей води у природі; існування води у трьох станах як основну умову існування життя на Землі;
значення води для судноплавства;
утворення ярів, ущелин та печер;
розуміє важливість вивчення властивостей води для практичних потреб людини.
називає приклади практичного використання людиною знань про властивості води.ТЕМА 2. ПОВІТРЯ (6 год.) Повітря, його склад та властивості.
Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею. Рух повітря. Охорона повітря від забруднення. Демонстрації розширення повітря за нагрівання; теплопровідності, пружності повітря.
Міні-проект. Виявлення пилу в повітрі та встановлення джерел його забруднення.
Дослідницький практикум. Як змусити вітер працювати?Учень:
називає склад повітря та його властивості (пружність, теплопровідність, розширення за нагрівання);
приклади джерел забруднення повітря;
пояснює значення кисню для життя людини;
пояснює досліди, що підтверджують погану теплопровідність повітря, його пружність, розширення за нагрівання;
розуміє, що повітря над сушею нагрівається і охолоджується швидше, ніж над водною поверхнею;
спостерігає досліди, які демонструють властивості повітря та грунту;
розуміє важливість вивчення властивостей повітря для практичних потреб людини;
називає приклади практичного використання людиною знань про властивості повітря. ТЕМА 3. ГІРСЬКІ ПОРОДИ. ҐРУНТИ (5 год.) Поняття про гірські породи, їх різноманітність. Корисні копалини, способи їх видобування.
Види корисних копалин. Використання корисних копалин у господарській діяльності людини. Склад ґрунту. Родючість ґрунту - основна його властивість. Значення і охорона ґрунтів. Практична робота. Ознайомлення з колекцією корисних копалин.
Демонстраційний дослід. Виявлення складу ґрунту.
Дослідницький практикум. Які корисні копалини є у моєму краї?Учень:
має уявлення про гірські породи, корисні копалини та способи їхнього видобутку;
про склад ґрунту;
розпізнає гірські породи;
наводить приклади корисних копалин в різних станах;
розуміє значення корисних копалин для людей та необхідність їхнього збереження;
розрізняє зразки корисних копалини у колекції;
описує використання корисних копалин у господарській діяльності людини;
висловлює власне ставлення до корисних копалин та їхнього економного використання;
характеризує значення ґрунту в природі і для життя людей;
пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту;
моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі.ТЕМА 4. СОНЦЕ - ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ НА ЗЕМЛІ (8 год.)Поняття про енергію. Сонячна енергія та її перетворення в інші види енергії. Сонце, вітер і вода - невичерпні джерела енергії. Використання енергії Сонця, вітру та рухомої води людиною. Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті. Творчий проект. Захисти природу (малюнки та плакати, що пропагують енергозбереження).
Дослідницький практикум. Як зменшити втрати тепла у будинку? ("Запитай у батьків").
Учень:
характеризує Сонце як невичерпне джерело енергії;
називає відновлювальні джерела енергії;
має уявлення про перетворення енергії Сонця у інші види енергії;
знаходить інформацію та готує в групах розповідь про:
шляхи втрати тепла у будинку;
способи заощадження тепла і електроенергії у будинку (квартирі);
виготовляє плакат, презентує і захищає його зміст, знаходить спосіб його практичного застосування;
висловлює власну думку щодо збереження тепла та електроенергії у побуті;
застосовує знання для охорони природи та збереження тепла і електроенергії у побуті.ТЕМА 5. РОСЛИНИ, ТВАРИНИ І СЕРЕДОВИЩА ЇХ ІСНУВАННЯ (24 год.)Різноманітність рослин. Рослини - живі організми. Квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Умови розвитку рослин. Пристосування квіткових рослин до різних умов. Різноманітність культурних рослин. Хвойні рослини. Значення хвойних рослин для природи. Тварини. Різноманітність тварин. Комахи. Риби. Птахи. Звірі (ссавці). Поділ тварин за способом живлення (рослиноїдні, м'ясоїдні (комахоїдні, хижі), всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Розмноження і розвиток тварин (комах, риб, птахів, звірів). Свійські тварини. Походження свійських тварин від диких. Гриби - живі організми. Будова грибів. Значення грибів для природи. Гриби їстівні та отруйні. Бактерії. Значення бактерій для природи. Віруси. Охорона рослинного і тваринного світу. Державні заповідники. Ботанічні сади. Червона книга України. Заповідні території рідного краю. Екскурсія. Ознайомлення з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю.
Практичні роботи. Розмноження кімнатних рослин.
Умови розвитку рослин. Робота з гербарними зразками квіткових рослин.
Складання ланцюгів живлення.
Дослідницький практикум. Як тварини дбають про своє потомство?Учень:
має уявлення про віруси;
знає
способи розмноження рослин; рослини і тварини рідного краю, які потребують охорони; правила поведінки у природі; умови розвитку рослин;
наводить приклади квіткових і хвойних рослин своєї місцевості; культурних рослини своєї місцевості; найпоширеніших диких тварин своєї місцевості; свійських тварин своєї місцевості; описує зовнішній вигляд, характерні особливості представників комах, риб, птахів, звірів (на прикладах і своєї місцевості);
порівнює хвойні і квіткові рослини, встановлює їх відмінність; зовнішній вигляд і особливості будови комах, риб, птахів, звірів і встановлює їх відмінність; характеризує: органи рослини;
значення диких і свійських тварин в житті людини (на прикладі своєї місцевості);
роботу людини з охорони природи; пояснює роль рослин в утворені поживних речовин і кисню; характеризує значення бактерій для природи; значення грибів для природи; для чого створена Червона книга України, Державні заповідники, ботанічні сади; уміє розмножувати рослини різними способами; розрізняє їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; висловлює свої емоції від споглядання об'єктів природи;
оцінює свою роль в охороні природи; вплив людини на природу; наводить приклади залежності задоволення потреб людей від природи, в тому числі потреб емоційно-естетичного характеру; бере участь в обговоренні вибору оптимальних форм поведінки, спрямованих на збереження природи;
здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника, інших джерел (енциклопедії, довідники) про тварин і рослин свого регіону, обговорює отримані дані; проводить спостереження під час екскурсії "Різноманітність рослин і тварин рідного краю".ТЕМА 6. ЛЮДИНА ТА ЇЇ ОРГАНІЗМ (11 год.) Організм людини. Системи органів тіла людини та їхнє значення в житті людини. Опорно-рухова система. Формування постави. Травна система. Харчування. Дихальна система. Попередження захворювань органів дихання. Кровоносна система. Бережне ставлення до серця та його тренування. Шкіра. Значення шкіри для організму людини. Збереження шкіри. Органи чуття. Гігієна органів чуття. Попередження захворювань. Здоровий спосіб життя.
Практична робота. Вивчення властивостей шкіри.
Практичні завдання:
Перевірка власної постави.
Вимірювання частоти пульсу. Дослідницький практикум. Як визначити гостроту свого зору?
Раціон здорового харчування. Учень: має уявлення про організм людини, як єдине ціле; розрізняє органи людини; системи органів людини (опорно-рухову; нервову; чуття; травлення; дихання; кровообігу); пояснює: відмінність людини від інших тварин;
значення для організму людини поживних речовин рослинного і тваринного походження; переваги здорового способу життя; характеризує основні функції і особливості будови системи органів людського тіла; правила надання першої допомоги при нещасних випадках; дотримується правил гігієни; уміє перевіряти власну поставу; бере участь в обговоренні оптимальних форм поведінки, спрямованих на збереження й укріплення здоров'я; здобуває (за вказівкою вчителя) необхідну інформацію з підручника й інших джерел (енциклопедії, довідники) про особливості будови і життєдіяльності організму людини, обговорює отримані дані.ТЕМА 7. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (4 год.) (впродовж року)Вода - руйнівник, чи вода - рятівник?
Які легенди про рослини і тварин складали наші пращури?
Чому бактерії називають і друзями, і ворогами людини? Як покращити властивості ґрунту? Учень:
працює з інформацією:
читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;
знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання, готує розповіді та обговорює їх.
знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про значення води у природі, легенди про рослини та тварин, про бактерій, ґрунт);
реалізує запропонований учителем спосіб перевірки достовірності інформації;
робить висновки на основі отриманої інформації;
працює у групах;
спостерігає та досліджує об'єкти, які відповідають тематиці запитань, аналізує отримані результати;
проводить власні дослідження.
РЕЗЕРВ 3 год.4 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв - 5 год.)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнівВСТУП (1год.)Взаємозв'язок людини та природи.Учень:
має уявлення про цінність природи для життя людей та залежність людей від стану навколишнього середовища.ТЕМА 1. НАША БАТЬКІВЩИНА - УКРАЇНА (16 год.)Україна на карті світу. Карта України. План місцевості. Умовні знаки на плані. Масштаб. План міста (села).
Форми земної поверхні України і свого краю. Корисні копалини, їх види. Природне паливо та його запаси в Україні. Використання енергоносіїв людиною.
Водойми України. Будова річки. Рівнинні і гірські річки. Енергія води та її використання людиною. Водойми рідного краю. Економне використання води в побуті. Значення водойм та їх охорона. Ґрунт, його види. Значення ґрунтів. Роль людини у збереженні і покращенні ґрунтів.
Природні зони України. Карта природних зон. Мішані ліси (Полісся). Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів. Лісостеп. Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в лісостепу. Степи. Рослини та тварини степів. Господарська діяльність людини в зоні степу. Охорона природи степу. Гори Кримські і Карпати. Рослинний та тваринний світ. Господарська діяльність людей у гірській місцевості. Заповідники, національні парки України. Практичні роботи.
Нанесення на контурну карту кордону України та її столиці.
Розпізнавання та характеристика корисних копалин свого краю. Читання плану і карти з використанням умовних знаків і масштабу.
Дослідницький практикум. Що можна зробити для збереження природи у моєму краї?Учень:
знає розташування України на карті світу, півкуль і Європи.
розрізняє форми поверхні Землі;
види корисних копалин;
класифікує гори за висотою;
наводить приклади (2-3) корисних копалини рідного краю;
пояснює значення корисних копалин для господарської діяльності людини;
схему будови річки;
значення лісів для людини;
особливості пристосування тварин і рослин до життя в умовах степу;
розуміє значення ґрунту в житті живої природи;
досліджує причини забруднення ґрунту;
працює з атласом і контурною картою;
характеризує природні зони;
називає:
штучні та природні водні об'єкти;
природні зони України;
заповідні території (1);
представників рослинного і тваринного світу природних зон;
представників рослинного і тваринного світу гір;
показує на карті Україну і її столицю;
найбільші річки України, Чорне та Азовське моря;
свою область;
найбільші гори, рівнини і височини України;
природні зони;
Кримські гори і Карпати;
заповідники і національні парки;
моделює ситуації щодо збереження і захисту природи.
ТЕМА 2. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ ( 18 год.) Заселення людиною Землі. Чисельність населення Землі, її зміна. Раси. Зовнішні ознаки людей різних рас. Карта півкуль. Материки і океани на карті світу. Океани. Особливості природи океанів. Євразія - найбільший материк. Особливості природи Євразії. Рослинний і тваринний світ Євразії. Африка - найжаркіший материк Землі. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Африки. Північна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Північної Америки. Південна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Південної Америки. Австралія - найсухіший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Австралії. Антарктида - найхолодніший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Антарктиди.
Практична робота. Нанесення на контурну карту назв материків.
Дослідницький практикум. Мандрівка до материка, про яку ти мрієш. Учень:
знає чисельність населення світу і України;
називає причини, які вплинули на розселення людей;
представників рослинного і тваринного світу материків;
пояснює залежність господарської діяльності людей від природних умов;
пристосування живих організмів до різних умов існування;
показує на карті материки і океани;
користується атласами, контурними картами, додатковими джерелами інформації, у тому числі мережею Інтернет;
складає комп'ютерні презентації;
порівняльні характеристики ознак людей різних рас;
розповіді про природу материків і океанів;
виступає перед класом з підготовленою інформацією.ТЕМА 3. НАША АДРЕСА У ВСЕСВІТІ (12 год.)Сонячна система, її склад. Сонце - центральне тіло Сонячної системи, найближча до нас зоря. Планети. Супутники планет. Земля. Добовий і річний рух Землі. Будова Землі. Місяць - природний супутник Землі. Зоряне небо. Сузір'я зоряного неба. Велика та Мала Ведмедиці. Полярна зоря. Горизонт. Сторони горизонту. Компас. Молочний Шлях - наша Галактика. Уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт. Сучасні уявлення про Всесвіт.
Екскурсія. Вивчення лінії горизонту та орієнтування на місцевості з допомогою компаса.
Інформаційний проект. Вивчення небесних тіл за допомогою наземних телескопів та космічних апаратів.
Демонстрація просторового розташування зір з допомогою моделі.
Дослідницький практикум.
Спостереження за зоряним небом (Місяцем), визначення напрямку на північ з допомогою Полярної зорі ("Запитай у батьків").
Учень:
називає тіла, що входять до складу Сонячної системи;
планети Сонячної системи та вказує їхнє місце розташування;
першого космонавта Ю.Гагаріна та українських космонавтів; причини змін пір року на Землі;
пояснює зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі;
видимий рух Сонця на небі обертанням Землі навколо осі;
знаходить інформацію про тіла Сонячної системи; про планети та їх дослідження;
готує розповіді в групах;
характеризує Сонце як одну із зірок у Всесвіті, Молочний Шлях як нашу Галактику;
форму та рух Місяця; розпізнає планети на плакатах і фотографіях;
Землю за фотографіями;
порівнює планети Сонячної системи за розмірами;
спостерігає за Місяцем;
презентує своє дослідження;
розрізняє на глобусі Північну та Південну півкулі, екватор, полюси;
особливості планет;
2-3 сузір'я зоряного неба;
знає призначення телескопа;
уявлення стародавніх людей про Землю та Всесвіт;
визначає напрямок на північ за допомогою Полярної зорі;
визначає сторони горизонту з допомогою компаса;
має уявлення про розширення Всесвіту;
місце Землі у Всесвіті;
зміну фаз Місяця;
будову Землі;
розпізнає на небі 3-4 сузір'я;
моделює розширення Всесвіту з допомогою надувної кульки.ТЕМА 4. ТІЛА ТА РЕЧОВИНИ (12 год.)Тіла та речовини. Агрегатні стани речовин та їхня зміна. Молекули і атоми. Розташування молекул у твердих тілах, рідинах та газах. Властивості твердих тіл, рідин і газів. Різноманітність речовин і матеріалів та їхнє використання людиною. Фізичні величини (довжина, площа, об'єм, час) та їхнє вимірювання. Числове значення та одиниці фізичних величин. Вимірювальні прилади. Шкала приладу. Ціна поділки. Досліди, які:
підтверджують, що тіла складаються з дрібних частинок, між якими є проміжки; підтверджують рух молекул та атомів;
демонструють перетворення речовин (добування вуглекислого газу; виготовлення карамелі з цукру); демонструють явище адсорбції.
Дослідницький практикум.
Вивчення властивостей твердих тіл. Вивчення властивостей рідин на прикладі води. Вивчення властивостей газів на прикладі повітря Вимірювання лінійних розмірів тіла людини (ріст, об'єм грудей, ширина плечей, розмах рук, довжина кроку, відстань між великим та вказівним пальцем ін.).
Вимірювання площі фігури неправильної форми (площі ступні ноги, долоні, листка рослини). Вимірювання об'єму рідини з допомогою медичного шприца (мензурки). Вимірювання часу з допомогою секундоміра та маятника. Учень:
наводить приклади фізичних тіл та речовин, з яких вони складаються;
необхідності вимірювань довжини, площі, об'єму, часу у побуті;
має уявлення про різноманітність речовин у природі;
про точність вимірювання лінійних розмірів, площі, об'єму;
називає і розпізнає агрегатні стани речовин;
називає 3-4 речовини та вказує сферу їхнього застосування;
докази існування молекул;
прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл;
одиниці довжини, площі, об'єму, часу та співвідношення між ними;
характеризує властивості твердих тіл, рідин і газів;
розташування молекул у речовинах в різних агрегатних станах;
атоми і молекули як структурні частинки речовини;
висловлює гіпотези щодо параметрів, від яких залежать властивості тіл;
перевіряє гіпотези на досліді; досліджує властивості твердих тіл, рідин та газів;
знаходить інформацію про властивості речовин та їх використання людиною на практиці;
готує в групах розповідь про властивості речовин;
відповідає на запитання;
задає запитання;
презентує результати власних досліджень і спостережень.
визначає ціну поділки лінійки, годинника (секундоміра), мензурки, медичного шприца; записує результати вимірювань у таблицю;
аналізує і порівнює результати, записані у таблиці;
вимірює лінійні розміри, площу, об'єм тіл, час; знаходить інформацію у додаткових джерелах про вимірювальні прилади, готує доповідь;
систематизує інформацію (складає таблиці, малює схеми);
виступає з повідомленнями за заданою темою.ТЕМА 5. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (5 год., тематика за вибором учителя)Чому ліси називають "легенями планети"?
Як людина приборкала вогонь і навчилась використовувати тепло?
Які штучні матеріали людина створила з природних речовин?
Які годинники використовували люди здавна?
Коли водойми нам дякують, а коли ображаються?
Як тварини впливають на ґрунт?
"Речовини навколо нас", інформаційно-пізнавальний проект ("Запитай у батьків"):
Речовини, з яких будують будинок, та їхні властивості.
Речовини, які літають у космос, та їхні властивості.
Речовини у моєму портфелі та їхні властивості.
Речовини у на кухні та їхні властивості.
Речовини на городі та їхні властивості.
Речовини у ванній кімнаті та їхні властивості.
Учень:
працює з інформацією:
читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;
знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання, готує виступи та обговорює їх, презентує результати своїх досліджень; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про значення лісів для Землі; про використання вогню і тепла людиною; про штучні матеріали; про екологію водойм; про вплив тварин на ґрунт; про пісковий, водяний, сонячний, вогняний годинники; про речовини та їхні властивості);
реалізує запропонований учителем спосіб перевірки достовірності інформації;
робить висновки на основі отриманої інформації;
використовує інформацію, представленою в різних форматах: текст, схеми, таблиці;
робить висновок (приєднується до одного з висновків) на основі отриманої інформації;
приводить декілька аргументів для підтвердження своєї думки;
працює у групах;
спостерігає та досліджує об'єкти, які відповідають тематиці запитань, аналізує отримані результати;
проводить власні дослідження.РЕЗЕРВ - 4 год.
Я у світі
1-4 класи
загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Навчальний предмет "Я у світі" реалізує галузь "Суспільствознавство" Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.
Поступове нагромадження ставлень школярів до себе, до найближчого і віддаленого соціального середовища сприятиме розвитку їхньої самосвідомості і самовизначення у довкіллі, і на цій основі прагнення до самовдосконалення.
Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору.
Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
формування життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів у їх ставленні до природи, суспільства, інших людей і самих себе, а також найважливіших людських якостей, необхідних у власному житті, в різних сферах діяльності й співіснуванні з іншими живими істотами; виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів етносоціального й соціально-культурного середовища, здатної розуміти значення життя як найвищої цінності; усвідомлювати преваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;
оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, які відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;
розвиток навичок взаємодії у сім'ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;
формування основ споживчої культури, вміння самостійно прийняти рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;
випробування соціальних ролей, де можна виявити навички соціально бажаної поведінки як громадянина, члена громади, дитячого колективу, як споживача, як учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій тощо.
Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються через усі освітні галузі, і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил. Вони реалізуються через комплекс компетенцій, які мають специфіку залежно від конкретної галузі, предмета, вікових можливостей учнів.
У процесі навчання в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.
Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Він враховує наступно-перспективні зв'язки між довкіллям і основною ланкою школи.
Зміст програми, крім перелічених, містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам'яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.
Розвивальний аспект цього предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загальнонавчальних (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних) умінь; оволодінні узагальненими способами дій; моделюванні культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиткові активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнанні школярами своїх можливостей.
Найважливішим виховним спрямуванням змісту є формування в учнів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного "Я", віри у свої сили, талант, здібності; вихованні гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Предмет "Я у світі" за навчальним планом реалізується в 3-4 класах і охоплює такі теми: "Людина", "Людина серед людей", Людина в суспільстві", "Людина у світі", що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів "Я − сім'я − школа − рідний край − Україна − світ"; розкриває взаємодію людей у сім'ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.
У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв'язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень − цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання − він передбачає активне й свідоме нагромадження, а відтак − і узагальнення вражень із різних джерел, доцільну організацію самостійної й пошукової діяльності учнів. Це сприятиме пізнанню самими учням свого довкілля і самовизначенню у ньому, дасть можливість формувати у них елементарні навички дослідницької роботи, співпраці з іншим людьми і виробляти зацікавлене практичне ставлення до пізнаваних об'єктів.
Курс об'єктивно має міжпредметний характер, тому в його конструюванні забезпечено самостійне значення, оригінальний зміст, який не дублює соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов'язаний з системою знань, які передбачені іншими предметами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.
Проектування змісту курсу "Я у світі" ґрунтується на реалізації принципів, які уточнюють теоретичні вихідні для відбору змісту в зв'язку з віковими можливостями молодших школярів. Це, передусім, принципи світоглядної освіти: людиноцентризму, системності й цілісності, синтетичності, відкритості, плюралізму думок і свободи вибору, поєднання локального і глобального, гармонізації взаємин, стимулювання розвитку й саморозвитку особистості.
А також дидактичні:
принцип відповідності цінностей українського суспільства особистісній формі їх існування (до курсу включено не лише елементи знань про навколишній світ і місце в ньому людини, певні способи діяльності, а й досвід особистісного ставлення до навколишнього світу); принцип взаємодії змістової та процесуальної сторін навчання− врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприйняття, організації активного спілкування дітей із природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища;
принцип наступності й перспективності в межах предмета та його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання;
принцип концентризму − створення можливостей для того, щоб пов'язати відоме й невідоме , поступово ускладнювати матеріал, розвивати, розширювати, систематизувати уявлення про взаємодію людини з навколишнім світом, формувати досвід стосунків, вправляти в певних уміннях і навичках;
принцип здійснення зв'язку з реальністю, якому надається особливе значення, оскільки обмеженість життєвого досвіду дітей потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень.
За результатами теоретичного пошуку й аналізу педагогічного досвіду визначено критерії відбору змісту предмета "Я у світі":
включення в зміст курсу знань, які відображають усі види соціального досвіду;
мінімізація змісту, тобто обґрунтований вибір необхідного і достатнього матеріалу для реалізації мети;
досягнення цілісності змісту відповідно до поставлених цілей;
надання змісту особистісно ціннісного спрямування;
значення знань, дій, досвіду для розуміння дітьми навколишньої дійсності на доступному їм рівні;
можливість реалізації принципу наступності й перспективності.
Важливою умовою дієвості визначених критеріїв є їх урахування в комплексі, оскільки тільки в сукупності ці критерії відбивають об'єктивні передумови оптимального відбору змісту.
Визначення змістового наповнення інтегрованого курсу "Я у світі" вимагало розв'язання загальної проблеми конструювання змісту початкової ланки освіти, взаємозв'язків його елементів, що дало змогу запобігти дублюванню матеріалу, орієнтуватися на перспективи навчання, виховання й розвиток молодших школярів.
У процесі конкретизації зміст зазначених тем орієнтовано на розвиток особистості кожної дитини, що передбачає:
включення її в активну пізнавальну діяльність, оскільки об'єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо;
застосування практичних методів навчання, що в навчальному процесі створюють умови, за яких дитина виступає суб'єктом соціальної практики;
використання набутих дитиною знань про способи громадянської активності у знайомих, змінених, нових педагогічних ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності;
створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянських якостей.
Програма
3 клас (35 год)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнівЛюдинаЛюдина - як частина природи і суспільства. Розвиток людини протягом життя.
Вчимося вчитися.
Людське "Я".
Зовнішність людини.
Вияви характеру (чесність, доброта, щедрість, працьо-витість).
Прагнення до самостійності.
Навчання як складова життєвого успіху.Учень:
знає, що відрізняє людину від тварини (мислення, мова, праця);
має уявлення про:
умови росту й розвитку дитини;
залежність наполегливості, старанності у досягненні цілей;
володіє прийомами (планування робочого часу, тренування уваги, зосередженості, досягнення успіху, запам'ятовування);
виявляє інтерес до своєї зовнішності;
прагне до акуратності; до самовиховання;
розпізнає вчинки;
дає оцінку виявам характеру;
наводить приклади залежності успіху людини від її поведінки.Людина серед людейСім'я. Склад сім'ї. Основні обов'язки в сім'ї.
Поштиве ставлення до старших та інших членів сім'ї.
Школа. Історія рідної школи. Збереження традицій.
Правила поведінки в громадських місцях.
Вимоги до товаришування, спільної гри, праці, навчання в групах, у класі.
Людські чесноти.Учень:
має уявлення про обов'язки в сім'ї, уміє розповісти про них у класі, продемонструвати раціональні прийоми виконання домашніх справ;
виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи;
бере участь у колективних справах; дотримується правил поведінки в громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці;
наводить приклади ввічливого поводження, подільчивості, доброти, працьовитості;
прагне до вироблення цих якостей;
наводить оцінні судження, аргументує переваги добрих вчинків; розбір і моделювання конкретних ситуацій.
Людина в суспільствіСуспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність. Відносини людей у суспільстві.
Україна - незалежна держава.
Символи держави: герб, прапор, гімн, їх значення.
Громадяни України. Права й обов'язки громадян.
Практична робота.
Розробка проекту "Славетні українці".
Правопорушення, поширені серед дітей, відповідальність за них.
Розв'язання прогностичних задач "Що буде, якщо ..."Учень:
усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхід-ність толерантного ставлення між людьми;
Має уявлення:
- про державну символіку України; природні багатства країни;
- свою приналежність до України;
виявляє інтерес до:
- пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам'ятних подій, державних і народних свят; накопичення матеріалів з теми, оформлення їх в альбом, портфоліо тощо;
виявляє патріотичні почуття,
- шанобливе ставлення до символів держави;
володіє найпростішими навичками:
- поводження в урочистих ситуаціях, в пам'ятних місцях;
- розуміє сутність правопорушень як порушення прав інших людей, міркує на цю тему, наводить приклади;
обґрунтовує необхідність відпові-дати за свої вчинки;
- встановлює основні взаємозв'язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю).
Людина і світУкраїна на карті світу.
Україна - європейська держава.
Різноманітність народів у світі.
Винаходи людства.
Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру.Учень:
- має уявлення про різноманітність народів у світі, їхніх культур і звичаїв;
- наводить приклади звичаїв інших народів, винаходів українців.
4 клас (35 год)
Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнівЛюдинаНеповторність кожної людини.
Життя людини - найвища цінність.
Людське "Я".
Історії досягнень людини в науці, спорті, мистецтві (на вибір вчителя й учнів).
Обговорення можливостей досягнення успіху.Учень:
- має уявлення про неповторність кожної людини (зовнішність, поведінка, здібності, характер);
- неприпустимість заподіяння будь-якої шкоди собі й іншим; - можливості людини; значення знань, освіти, працелюбства в житті людини, в досягненні успіхів;
- наводить приклади досягнень людей.Людина серед людейРоль спілкування в житті людини.
Культура поведінки.
Обговорення різноманітних ситуацій.
Правила поведінки в гостях.
Уникнення конфліктів з іншими людьми.
Людські чесноти.Учень:
- має уявлення про культуру взаємин людей в сім'ї, школі, на вулиці;
- вживає доречно слова етикету;
- встановлює зв'язки між конкретними вчинками і ставленням людей, наводить конкретні приклади;
- уміє поводитись в гостях;
- знає правила гостинності;
- розуміє значення добрих взаємин, їх перевагу над конфліктами, сутність дружелюбності, милосердя, поступ-ливості, наполегливості, відпові-дальності;
- наводить приклади такої поведінки, де виявляються ці чесноти;
- прагне до вироблення цих якостей.Людина в суспільствіОзнайомлення з громадянськими правами й обов'язками.
Основні символи держави.
Турбота кожного про довкілля, культурну спадщину.
Основні правопорушення серед дітей і юридична відповідальність за їх скоєння.
Моделювання різних соціальних ролей (учень-вчитель-директор школи-продавець-екскурсовод-водій-міліціонер і т.д.)Учень:
має уявлення про права й обов'язки людини: право на життя; рівноправність людей; право кожного на захист, любов і піклування; право на працю, захист, відпочинок; право на освіту; взаємні обов'язки батьків і дітей;
- знає зміст основних символів держави (гімн, прапор, герб, мова);
- має уявлення і виявляє в поведінці турботу про довкілля, культурну спадщину;
- наводить і оцінює приклади позитивного й негативного ставлення до старших і молодших; Учень:
- знає про можливі правопорушення серед дітей, наводить приклади;
аргументує значення дотримання правил співжиття в суспільстві; невідворотність відповідальності за скоєнні правопорушення;
уміє розкривати соціальні взаємозв'язки між людьми в процесі виконання соціальних ролейЛюдина і світЗемля - спільний дім для всіх людей.
Україна на карті світу. Уявні подорожі в інші країни (проект). Найближчі сусіди України.
Співробітництво людей з проблем збереження природи і життя.
Внесок кожної людини в збереження різних культур і природних багатств.
Внесок українців у винаходи людства, інші досягнення (науці, культурі, спорті).
Учень:
- має уявлення про Землю як спільний дім для всіх людей, необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів; Україну як одну із країн на карті світу, суверенну державу; про країни-сусіди;
- наводить приклади співробітництва України з іншими країнами з проблем збереження природи, енергозбереження, безпечного життя, боротьби зі стихіями;
- виявляє патріотичні почуття і прагнення знати більше про досягнення українців в різних галузях (у науці, культурі, спорті).
Автори програми:
Бібік Н.М. , керівник творчого колективу; головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, академік, доктор педагогічних наук, професор;
Арцишевський Р.А., професор кафедри філософії і релігієзнавства Волинського національного університету імені Лесі Українки; доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України;
Пушкарьова Т.Е., директор Скандинавської гімназії м. Києва, кандидат педагогічних наук, вчитель-методист; Майорський В.В., заступник директора з науково-методичної та експериментальної роботи гімназії № 1, м. Іллічевська, Одеської області.
ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я
1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Здоров'я - найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання дітей. Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров'я - одне з найважливіших завдань сучасної школи, яке має стати атрибутом будь-якої освітньої діяльності у навчальному закладі і поза його межами. Але найповніше це завдання реалізується через предмет "Основи здоров'я".
Мета предмета "Основи здоров'я" - формування здоров'язбережувальної компетентності учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров'я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров'я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку. Головними завданнями предмета є:
формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, взаємозв'язок організму людини з природним, техногенним і соціальним оточенням;
розвиток в учнів мотивації дбайливо ставитися до власного здоров'я, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну його складові;
виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
набуття учнями власного здоров'язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров'я;
використання у повсякденному житті досвіду здоров'язбережувальної діяльності для власного здоров'я та здоров'я інших людей.
Реалізація мети та завдань предмета буде ефективною за умов:
постійного мотивування учнів до здорового способу життя і безпечної життєдіяльності;
застосування інтерактивних методів навчання, що забезпечують індивідуалізацію сприйняття, активну участь кожного учня і групову взаємодію;
урізноманітнення типів уроків (урок-тренінг, урок-екскурсія, урок-зустріч тощо);
переважання практичних дій і вправлянь учнів у засвоєнні навчального матеріалу;
забезпечення зв'язку між теоретичними відомостями й можливостями їх практичного застосування; забезпечення змістових та мотиваційних зв'язків предмета з навчальним матеріалом інших предметів початкової школи (фізична культура, природознавство, Я у світі, читання тощо);
наявності навчально-методичного забезпечення для всіх учасників навчально-виховного процесу; наявності підготовленого педагога і відповідного освітнього середовища (зокрема, тренінгового кабінету);
співпраці вчителя з батьками, батьків з дітьми;
ціннісного ставлення вчителя до свого здоров'я, особистого прикладу дотримання правил здорового і безпечного способу життя; здійснення моніторингу за відповідністю процесу навчання критеріям його ефективності.
Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка, здоров'язбережувальна компетентність, здоров'язбережувальні компетенції (життєві і спеціальні навички).
Здоров'я розглядається як:
стан загального фізичного, психологічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (ВООЗ).
процес формування, збереження, зміцнення, відновлення фізичної, соціальної, психічної та духовної його складових.
Здоровий спосіб життя - спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров'я.
Безпечна поведінка - поведінка людини, яка не загрожує її життю і здоров'ю та безпеці інших людей.
Здоров'язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати здоров'язбережувальні компетенції в умовах конкретної життєвої або навчальної ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров'я. Здоров'язбережувальні компетенції (життєві та спеціальні) - це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров'ю у всіх сферах життєдіяльності людини.
Зміст програми для кожного класу структурується за такими розділами: 1) здоров'я людини; 2) фізична складова здоров'я; 3) соціальна складова здоров'я; 4) психічна та духовна складові здоров'я.
Розділ "Здоров'я людини" передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров'я, безпеку і розвиток людини та їх взаємозв'язок із способом життя і навколишнім середовищем.
Розділ "Фізична складова здоров'я" спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.
Розділ "Соціальна складова здоров'я" присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.
Розділ "Психічна та духовна складові здоров'я" містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.
Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї початкової школи, в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).
Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров'язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб'єкт-суб'єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою. Такий підхід отримав назву "освіта на основі набуття життєвих навичок" (ООЖН) і характеризується застосуванням інтерактивних методів навчання, що забезпечує ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу і відпрацювання ними поведінкових навичок.
Особливістю структури уроків з основ здоров'я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці. Особливого значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку або вдома з батьками.
Узагальненим результатом навчання основ здоров'я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров'язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання у початковій школі представлено у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання у початковій школі. Моніторинг доповнюється поточним (поурочним) і тематичним оцінюванням без виставлення академічних оцінок, що створюватиме умови для розвитку в учнів навичок самооцінювання, самоаналізу і розвитку внутрішньої мотивації до навчання, починаючи з початкової школи. Тематичне оцінювання здійснюється після засвоєння учнями розділів чотири рази на рік: перше охоплює розділи "Здоров'я людини" і "Фізична складова здоров'я", друге і третє - "Соціальна складова здоров'я", четверте - "Психічна і духовна складові здоров'я". ПРОГРАМА
1 клас
(34 години, із них 3 години ~ резервні)]Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Здоров'я людини (3 год.) Що вивчає предмет "Основи здоров'я". Безпека першокласника.
Здоров'я та його ознаки. Порушення здоров'я (травми, захворювання) та їх профілактика.
Ріст і розвиток людини.
Практичні роботи
Знайомство зі школою.
* Вимірювання зросту і маси тіла (за допомогою дорослих).4
* Фізкультхвилинки для зменшення втоми і підвищення працездатності (розслаблення очей і м'язів рук, тулуба)
Учні розповідають:
що вивчає предмет "Основи здоров'я";
називають:
чинники, що впливають на здоров'я;
ознаки здоров'я і хвороби;
ознаки свого росту і розвитку; пояснюють:
чому діти не повинні вживати ліки і незнайомі речовини самостійно;
уміють:
вільно орієнтуватися у класі і в приміщенні школи;
організовано виходити зі школи;
виконувати вправи для розслаблення очей і м'язів рук, тулуба;
дотримуються правил:
поведінки на уроках і на перерві;
безпеки у шкільних коридорах, на сходах, у дверях.2. Фізична складова здоров'я (8 год.)
Щоденне піклування про своє здоров'я. Розпорядок дня.
Постава. Як правильно сидіти за партою. Робоче місце першокласника.
Правила особистої гігієни. Догляд за руками.
Харчування і здоров'я. Овочі, фрукти, молочні продукти, їх значення для росту та розвитку.
Фізичні вправи і загартовування.
Активний і пасивний відпочинок.
Практичні роботи
*Складання розпорядку дня (з допомогою дорослих).
*Як складати портфель.
*Як правильно мити руки.
* Вправи для формування правильної постави і стопи.Учні розповідають:
як вони піклуються про своє здоров'я;
називають:
ситуації, в яких треба мити руки;
наводять приклади:
деяких фізичних вправ і процедур загартовування;
розпізнають:
правильне і неправильне сидіння за партою; предмети загальної та особистої гігієни;
корисні і шкідливі продукти і напої;
активний і пасивний відпочинок;
пояснюють:
чому важливо вчасно лягати спати;
чому дітям потрібно вживати овочі, фрукти та молочні продукти щодня;
уміють:
складати портфель, підтримувати порядок на робочому місці;
правильно мити руки, використовувати засоби гігієни;
визначати правильність своєї постави (з допомогою дорослих);
виконувати вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості;3. Соціальна складова здоров'я (12 год.)
Піклування про здоров'я в сім'ї.
Дівчатка і хлопчики. Уміння товаришувати. Безпечні місця для ігор і розваг.
Поведінка в небезпечних ситуаціях. Телефони аварійних служб.
Поведінка дитини в автономній ситуації у населеному пункті (якщо заблукав, загубився, відстав від класу). Дитина вдома. Побутові небезпеки.
Місця підвищеної небезпеки у школі.
Мікрорайон школи. Вибір безпечного маршруту від школи додому.
Складові дороги. Безпечний перехід проїзної частини дороги.
Правила користування громадським транспортом.
Практичні роботи Розігрування діалогів знайомства.
Спільні ігри для хлопчиків і дівчаток.
*Моделювання ситуації повідомлення про небезпеку за телефонами аварійних служб.
*Моделювання ситуації пошуку допомоги, якщо заблукав, загубився, відстав від класу.
Визначення безпечних місць для ігор на шкільному подвір'ї.
Учні розповідають:
як піклуються про здоров'я у їх родині;
про одяг, заняття, спільні ігри для хлопчиків і дівчаток;
називають:
людей, до яких можна звернутися по допомогу, якщо заблукав чи загубився;
свою адресу, номери телефонів батьків, аварійних служб;
предмети, якими не можна гратися вдома і надворі; правила поведінки у громадському транспорті; наводять приклади:
небезпечних ситуацій у побуті (пожежа, несправність електроприладів, витік газу, порушення водопостачання);
розпізнають:
ситуації, в яких не можна повідомляти свою адресу і телефон;
основні частини дороги (проїзна частина, бордюр, тротуар, перехрестя, перехід);
дорожні знаки, що позначають пішохідний перехід, сигнали світлофора;
пояснюють:
чому треба слухатися батьків;
небезпеку прогулянок далеко від дому без дорослих;
уміють:
підтримувати доброзичливі стосунки з однокласниками;
повідомляти батьків і вчителів про бійки, вимагання грошей, ображання, знущання тощо;
обирати безпечні місця для рухливих ігор і розваг; відмовлятися від пропозицій погратися у небезпечному місці, відходити далеко від дому, від подарунків та пропозицій незнайомих людей;
у разі виникнення екстремальної ситуації звертатися по допомогу до дорослих, аварійних служб;4. Психічна і духовна складові здоров'я (8 год.)
Унікальність людини. Повага до себе та інших людей.
Народні традиції, родинні свята і здоров'я.
Емоції та настрій людини. Як покращити настрій.
Рішення і наслідки. Уміння приймати рішення. Рішення для здоров'я.
Практичні робота.
*Створення пам'ятки: "Як влаштувати веселе свято".
Вправи: "Вгадай емоцію", "Намалюй настрій".
*Ігри, що сприяють гарному настрою.
*Перегляд та обговорення поведінки персонажів мультфільмів, їхнє ставлення до свого здоров'я та до здоров'я інших.
Учні розповідають:
про свої улюблені свята;
називають:
прислів'я та приказки про здоров'я;
розпізнають:
корисні і шкідливі традиції святкування;
ситуації, що покращують настрій;
вербальні і невербальні вияви емоцій;
знак "Курити заборонено";
пояснюють: що люди щодня приймають багато рішень;
що усі рішення мають наслідки;
що можна навчитися приймати правильні рішення;
необхідність звертатися за допомогою до старших для прийняття правильних рішень;
шкоду пасивного куріння;
уміють:
відшукувати схожі риси та відмінності;
Підготовка до "Дня здоров'я" (за рахунок резервних годин).
2 клас
(34 години, із них 2 години ~ резервні)]Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів1. Здоров'я людини (3 год.)
Індивідуальні особливості росту й розвитку учнів.
Здоров'я і хвороби. Профілактика захворювань.
Інфекційні захворювання. Захист від інфекцій.
Практична робота. *Вимірювання зросту і маси тіла (з допомогою дорослих).
Учні називають:
умови, що сприяють фізичному розвитку дитини;
приклади інфекційних захворювань;
ознаки інфекційних захворювань (висока температура, кашель, нежить); засоби захисту від інфекцій (загартовування, заняття спортом, раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів, особиста гігієна, дезінфекція, щеплення, захисні маски, гумові рукавички);
правила поведінки з інфекційними хворими;
пояснюють:
особливості росту і розвитку людей;
як інфекція може потрапити в організм;
чому не можна торкатися предметів із залишками чужої крові;
що таке епідемія, карантин.
уміють:
вимірювати зріст і масу тіла та порівнювати їх з минулорічними показниками (з допомогою дорослих); дотримуються правил:
безпечної поведінки під час карантину.2. Фізична складова здоров'я (9 год.)
Розпорядок дня школяра. Порядок і дисципліна.
Навчання і відпочинок. Користь активного відпочинку. Організація відпочинку в класі та вдома.
Ранкові і вечірні гігієнічні процедури. Культура харчування. Правила поведінки за столом. Вітаміни, їх значення для здоров'я. Фізичні вправи і здоров'я.
Правила і процедури загартовування.
Практичні роботи.
*Складання розпорядку робочого дня. *Планування вихідного дня.
Гра: "Вдягни ляльку" (вибір одягу за погодою).
*Як правильно доглядати за порожниною рота.
*Вибір корисних для здоров'я продуктів.
Учні називають:
правила, які допомагають підтримувати дисципліну в школі;
ранкові і вечірні гігієнічні процедури;
продукти харчування, багаті на вітаміни;
правила поведінки за столом;
види рухової активності;
процедури загартовування;
розпізнають:
активний і пасивний, корисний і шкідливий для здоров'я відпочинок;
пояснюють:
користь активного відпочинку;
небезпеку недоїдання і переїдання;
необхідність ретельно пережовувати їжу;
уміють:
підтримувати порядок робочого місця;
доглядати за ротовою порожниною;
виконувати комплекс вправ ранкової гімнастики та вправ для фізичного та розумового розвантаження;3. Соціальна складова здоров'я (13 год.)
Права дитини. Обов'язки дитини вдома і в школі. Спілкування. Умови взаєморозуміння.
Безпечні і небезпечні ситуації. Небезпечні речовини (отруйні, горючі, легкозаймисті). Джерела допомоги в небезпечних ситуаціях (батьки, сусіди, родичі, аварійні служби).
Безпечна поведінка вдома. Користування телевізором, комп'ютером, мобільним телефоном.
Ситуації можливої небезпеки у школі. План евакуації.
Безпека на дорозі. Правила пішохідного руху. Дорожня розмітка.
Безпека на відпочинку. Літні та зимові розваги. Профілактика обмороження, перегрівання, сонячних опіків.
Безпека у спілкуванні з дикими і бездомними тваринами.
Надання першої допомоги при забиттях, порізах, подряпинах, укусах комах.
Практичні роботи: Моделювання ситуацій невербального спілкування.
*Створення списку джерел допомоги у небезпечних ситуаціях (за допомогою дорослих).
*Створення пам'ятки щодо перегляду телевізійних передач, користування комп'ютером і мобільним телефоном.
Відпрацювання навичок евакуації з приміщення школи згідно з планом евакуації.
*Моделювання ситуації переходу дороги на регульованому і нерегульованому перехресті.
*Моделювання ситуації надання першої допомоги при нескладних травмах.
Учні називають:
основні права дитини, визначені Конвенцією про права дитини;
людей, які допомагають дітям реалізовувати їх права на навчання, отримання медичної допомоги, всебічний розвиток тощо;
свої обов'язки в родині і в школі;
спільні обов'язки хлопчиків і дівчаток;
правила користування телевізором, комп'ютером, мобільним телефоном; правила переходу проїзної частини дороги в місті, в селі, за межами населеного пункту; правила поведінки під час канікул; пояснюють:
чому батьки є найкращими порадниками і захисниками прав дітей;
як щирість і правдивість полегшують спілкування; як уміння приймати рішення допомагає уникати небезпек; небезпеку ігор із сірниками, запальничками і засобами побутової хімії;
необхідність мити руки після контактів з тваринами;
небезпеку контактів з дикими та бездомними тваринами;
розпізнають:
види перехресть, дорожню розмітку і дорожні знаки для пішоходів;
ознаки обмороження, сонячного удару і сонячного опіку;
ситуації, коли треба звертатися до медичного працівника;
уміють:
обирати джерела допомоги відповідно до ситуації;
відмовлятися відкривати двері свого дому незнайомим людям;
організовано евакуюватися з різних приміщень школи;
визначати напрямок руху транспортних засобів;
оцінювати ризик під час переходу дороги на перехресті;
надавати самодопомогу та допомогу при порізах, подряпинах, забиттях;4. Психічна і духовна складові здоров'я (7 год.)
Смаки і захоплення людини, їх вплив на здоров'я.
Вибір друзів. Друзі за інтересами.
Людяність і співчуття. Як надати підтримку і допомогу.
Прийняття рішень. Вплив реклами на рішення людини. Вплив алкоголю на здоров'я.
Практичні роботи Презентація: "Моє захоплення"
Створення плакату: "Захоплення нашого класу"
Учні розповідають:
про особисті інтереси, смаки і захоплення;
про інтереси членів своєї родини;
розпізнають:
заняття і захоплення, що впливають на здоров'я;
порівнюють:
власні захоплення з інтересами однолітків;
пояснюють:
вплив смаків і захоплень на здоров'я людини;
необхідність гуманного ставлення до хворих і людей з особливими потребами; негативний вплив алкоголю на здоров'я людини; уміють:
знаходити спільні інтереси з іншими людьми; обирати безпечні для здоров'я заняття;
висловлювати співчуття;
надавати допомогу людям, які цього потребують;Підготовка виставки дитячих робіт, присвячених здоровому способу життя та профілактиці шкідливих звичок (за рахунок резервних годин).
3 клас
(34 години, із них 2 години ~ резервні)]Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнівЗдоров'я людини (3 год.)
Показники здоров'я і розвитку дитини.
Чинники, що впливають на здоров'я. Здоровий спосіб життя. Корисні звички.
Практична робота.
*Складання правил здорового способу життя.
*Вимірювання пульсу.
Учні розповідають:
про екологічні особливості своєї місцевості; називають:
приклади природних і соціальних чинників, що впливають на здоров'я;
правила здорового способу життя;
розпізнають:
корисні і шкідливі звички; пояснюють:
вплив основних природних і соціальних чинників на здоров'я;
що таке спосіб життя.
уміють:
спостерігати за показниками свого здоров'я і розвитку;
вимірювати пульс.Фізична складова здоров'я (7 год.)
Природні ритми і здоров'я. Працездатність людини. Освітлення на робочому місці, його значення для формування постави і зору.
Активний відпочинок. Безпека при заняттях спортом.
Корисні і шкідливі мікроорганізми. Захисні сили організму. Профілактика інфекцій, що передаються контактним і повітряно-крапельним шляхом.
Охайність та особиста гігієна. Догляд за одягом і взуттям.
Вітаміни і мікроелементи, їх вплив на здоров'я. Вибір продуктів харчування. Переваги натуральних продуктів. Негативний вплив смажених страв. Харчові отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях.
Практична робота
Вправи для підвищення працездатності.
*Моделювання поведінки під час епідемії грипу.
*Визначення терміну придатності та умов зберігання харчових продуктів за їх маркуванням.
Учні називають:
чинники, які впливають на працездатність людини;
види активного відпочинку;
можливі небезпеки при катанні на роликах, скейтбордах, велосипеді;
засоби захисту під час занять спортом (захисний шолом, наколінники тощо);
основні чинники зниження і посилення захисних сил організму;
правила поведінки під час епідемії ГРВІ та грипу;
корисні продукти харчування;
причини харчових отруєнь;
розпізнають:
ознаки застуди, харчових отруєнь;
пояснюють:
важливість дотримання режиму праці та відпочинку;
необхідність достатнього освітлення на робочому місці;
переваги активного відпочинку;
чому важливо мати охайний вигляд, дотримуватися правил гігієни;
значення молочних продуктів в добовому раціоні дитини; небезпеку придбання продуктів харчування на стихійних ринках;
небезпеку самолікування харчових отруєнь;
уміють:
складати розпорядок дня;
підтримувати належний стан робочого місця;
виконувати вправи для підвищення працездатності;
обирати безпечні місця для активного відпочинку;
доглядати за одягом і взуттям, обирати їх відповідно до погоди;
визначати термін придатності харчових продуктів за маркуванням;
негайно звертатися по допомогу в разі виявлення ознак харчового отруєння;
надавати першу допомогу при харчових отруєннях.Соціальна складова здоров'я (17 год.)
Взаємодія з іншими людьми. Дружний клас.
Родинні стосунки. Взаємодопомога членів родини.
Що таке толерантність. Толерантне ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров'ям.
Ефективне спілкування. Уміння слухати.
Попередження і розв'язання конфліктів.
Профілактика вживання тютюну і алкоголю. Вплив комп'ютерних ігор на психічне і фізичне здоров'я дітей. Профілактика комп'ютерної залежності.
Безпека вдома. Правила користування джерелами водопостачання.
Пожежна безпека. Правила користування обігрівальними приладами.
Правила користування газовою плитою. Ознаки витоку газу. Порядок дій при витоку газу.
Дорожня безпека. Перехід дороги в умовах обмеженої оглядовості. Поведінка біля залізничної колії.
Безпека у населеному пункті. Правила поведінки дітей надворі.
Безпека велосипедиста. Оздоровче значення відпочинку на природі. Речі та одяг для прогулянки на природу.
Поведінка дитини в автономній ситуації на природі (якщо загубився, заблукав у лісі, горах, степу).
Практичні роботи
Обговорення літературних джерел: української народної казки: "Ріпка" і байки Л. Глібова: "Лебідь, Щука і Рак". *Як зробити приємність іншому.
*Обговорення літературних джерел про толерантність.
*Як попросити про послугу чи допомогу. Моделювання ситуацій мирного розв'язання конфліктів з однолітками.
Моделювання ситуації відмови від небезпечної пропозиції.
*Ознайомлення із застережними знаками "небезпека ураження електричним струмом", "легкозаймиста речовина".
*Ситуаційна гра: "Як діяти при витоку газу".
Рольова гра: "Викликаємо служби 101, 102, 103, 104".
Моделювання ситуацій дорожнього руху (з дорожніми знаками: 1.27, 1.28, 1.30, 3.8, 4.12, 5.41, 5.43).
Учні називають:
правила, які допомагають попереджувати і мирно розв'язувати конфлікти; правила користування водогоном, обігрівальними приладами;
негативні наслідки вживання тютюну і алкоголю;
негативні наслідки надмірного захоплення комп'ютерними іграми;
ознаки і небезпеку витоку газу;
порядок дій при витоку газу;
правила переходу дороги з обмеженою оглядовістю;
правила поведінки біля залізничної колії;
небезпечні місця в своєму мікрорайоні;
загальні правила безпечної поведінки дітей надворі;
екіпіровку велосипедиста;
речі та одяг для прогулянки на природу;
правила поведінки під час грози в лісі чи степу;
пояснюють:
значення вислову: "Один за всіх і всі за одного!";
що сім'ї бувають різними (коли діти живуть з обома батьками, з одним із батьків, з іншими родичами, у прийомній родині); що члени родини дбають один про одного у різний спосіб;
що всі люди різні, що відмінності роблять їх унікальними і цікавими для інших;
чому треба спиратися на те, що об'єднує, а не роз'єднує людей;
необхідність толерантного ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров'ям;
чому вміння слухати не менш важливе за вміння говорити;
переваги упевненого і толерантного спілкування;
недоліки пасивного і агресивного спілкування;
як діяти, якщо загубився чи заблукав; як уникнути зустрічі з дикими тваринами;
розпізнають:
вербальні і невербальні ознаки активного слухання;
ознаки несправності водогону та обігрівальних приладів;
застережні знаки "небезпека ураження електричним струмом", "легкозаймиста речовина";
дорожні знаки: 1.27, 1.28, 1.30, 3.8, 4.12, 5.41, 5.43;
уміють:
звертатися по допомогу до батьків та інших членів родини;
допомагати батькам та іншим членам родини, робити їм приємні подарунки;
толерантно ставитися до точки зору інших;
мирно розв'язувати конфлікти з однолітками;
ввічливо попросити про послугу чи допомогу;
упевнено відмовлятися від небезпечної пропозиції;
правильно користуватися водогоном;
вимкнути несправний електроприлад;
загасити невелику пожежу;
перекрити подачу газу;
відмовлятися позичати свої речі (велосипед, мобільний телефон) малознайомим і незнайомим людям;
обирати одяг для відпочинку на природі;
відтворювати порядок дій повідомлення відповідним службам про небезпечні ситуації.Психічна і духовна складові здоров'я (5 год.)
Характер і здоров'я.
Самооцінка характеру.
Розвиток пам'яті та уваги. Профілактика емоційного перенапруження. Способи релаксації.
Творчі здібності дитини. Розвиток фантазії та уяви.
Практичні роботи
Визначення позитивних і негативних рис характеру казкових героїв.
Визначення рис власного характеру.
*Вправи для тренування зорової та слухової пам'яті і концентрації уваги.
Створення колажу: "Що приносить мені радість"
*Виконання проекту: "Здоровим бути модно!" (створення казки, малюнку, плакату, виступу тощо).Учні називають:
умови успішного навчання;
улюблені способи відпочинку і релаксації;
казки, вірші, пісні, прислів'я і приказки про здоров'я;
пояснюють:
що характер людини можна удосконалити;
чому людям потрібно вчитися;
розпізнають:
позитивні і негативні риси характеру;
ознаки втоми і перевтоми;
уміють:
визначати риси характеру літературних персонажів;
визначати риси свого характеру;
виконувати вправи для тренування пам'яті і концентрації уваги;
виконувати вправи для релаксації, відпочивати і займатися улюбленими справами;
творчо мислити, використовувати уяву і фантазію для залучення однолітків до здорового способу життя.Виконання проекту: "Прагнемо бути здоровими!" (за рахунок резервних годин).
4 клас
(34 годин, із них 2 години ~ резервні)]Зміст навчального матеріалуДержавні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнівЗдоров'я людини (3 год.)
Цінність і неповторність життя і здоров'я людини. Безпека життєдіяльності.
Цілісність здоров'я: взаємозв'язок фізичної, соціальної, психічної і духовної його складових. Чинники здоров'я.
Показники розвитку дитини.
Практична робота
Як діяти в небезпечній ситуації.
*Визначення рівня фізичного розвитку. Учні називають:
складові здоров'я; чинники впливу на здоров'я; чинники, що сприяють гармонійному фізичному розвитку;
пояснюють:
цінність людського життя і здоров'я;
що таке безпека, небезпека та безпека життєдіяльності людини; необхідність підтримання нормальної маси тіла;
розпізнають:
вікові зміни власного організму;
аналізують:
цілісність здоров'я;
вплив природних і соціальних чинників на здоров'я;
уміють:
визначати рівень свого фізичного розвитку;Фізична складова здоров'я (6 год.)
Збалансоване харчування. Вітаміни, мінерали, їх значення для здоров'я. Питний режим. Значення води для життя і здоров'я людини.
Вплив рухової активності на розвиток організму. Принципи загартовування.
Профілактика порушень зору, слуху, опорно-рухового апарату у школярів. Відновлення рівня здоров'я після хвороби.
Гігієна порожнини рота.
Гігієна оселі. Повітря, його значення для здоров'я. Мікроклімат приміщення. Організація самонавчання і взаємонавчання.
Практичні роботи
Вправи для профілактики плоскостопості.
*Гігієнічний догляд за порожниною рота.
*Складання рекомендацій "Як підтримувати чисте повітря в оселі".
*Джерела допомоги при самонавчанні (батьки, родичі, вчителі, однокласники).
Учні називають:
групи харчових продуктів;
принципи загартування (поступовість систематичність, дозованість);
групи зубів та їх функції; фактори, що забруднюють атмосферне повітря і повітря приміщень;
рекомендований час і порядок виконання домашніх завдань;
пояснюють:
необхідність вживання різноманітної корисної їжі і достатньої кількості води;
необхідність обмежувати вживання жирних, копчених і солодких продуктів та напоїв, смажених страв;
необхідність дбати про органи зору, слуху, опорно-руховий апарат;
необхідність регулярного провітрювання приміщень;
аналізують: вплив малорухливого способу життя на здоров'я;
вплив шкідливих звичок на стан зубів і прикус;
уміють:
виконувати фізичні вправи для розвитку сили, спритності, витривалості, комплекс процедур загартовування; створювати умови для навчання;
дотримуватися настанов для профілактики порушень зору, слуху, постави і плоскостопості;
поступово долати відставання, яке може виникнути внаслідок пропуску занять;
за необхідності звертатися по допомогу до вчителів, родичів, друзів.3. Соціальна складова здоров'я (18 год.)
Традиції збереження здоров'я в родині. Спадковість і здоров'я.
Знайомство з людьми. Дружба і здоров'я. Розбудова дружніх стосунків. Вплив друзів. Протидія небажаним пропозиціям. Небезпека куріння, алкогольних, наркотичних і токсичних речовин.
Вплив телебачення, комп'ютерів, мобільних телефонів та інших електронних засобів на здоров'я.
Вплив реклами на рішення і поведінку людей.
Інфекційні хвороби, що набули соціального значення (туберкульоз і ВІЛ/СНІД). Охорона здоров'я дітей. Гуманне ставлення до людей з особливими потребами.
Наодинці вдома. Дії дитини за умови опосередкованої небезпеки: пожежа в іншій квартирі, іншому будинку тощо.
Безпека школяра. Правила поведінки під час масових шкільних заходів.
Вихід із непередбачених ситуацій поза межами домівки, школи.
Безпека руху пішоходів. Сигнали регулювання дорожнього руху.
Види перехресть. Рух майданами.
Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП). Групи дорожніх знаків (6.1-6.4, 6.8-6.15, 7.1.4).
Практичні роботи
Рольова гра "Будьмо знайомі!"
Моделювання ситуації звернення за телефонами довіри.
Моделювання ситуацій відмови від небезпечних пропозицій.
Проведення досліду про шкоду куріння.
Моделювання ситуацій допомоги людям з особливими потребами.
Учні пояснюють:
що таке спадковість;
необхідність гуманного ставлення до людей з особливими потребами;
чому окремі інфекційні хвороби набули соціального значення; називають:
родинні традиції, сприятливі для здоров'я;
різні способи казати "НІ!";
медичні установи свого населеного пункту/мікрорайону;
способи допомоги людям з особливими потребами;
одяг і взуття, які становлять небезпеку у натовпі;
правила дорожнього руху на перехресті, майдані, в місцях ремонту дороги, під час ДТП; причини ДТП;
розпізнають:
ознаки дружніх стосунків;
поширені способи тиску (умовляння, лестощі, погрози);
небезпечні ситуації, які потребують категоричної відмови;
види перехресть;
аналізують:
згубну дію куріння, алкоголю, наркотичних і токсичних речовин на здоров'я;
небезпеку порушення правил користування комп'ютером, мобільним телефоном, плеєром для фізичного і психічного здоров'я; небезпеку перебування дитини у місцях великого скупчення людей;
уміють:
знайомитися з людьми;
аналізувати позитивний і негативний вплив друзів; критично ставитися до реклами алкоголю і тютюну;
чинити опір тиску однолітків;
правильно реагувати на обзивання, намовляння, бійки та інші дії своїх однолітків, які призводять до фізичних або психічних страждань оточуючих;
надавати допомогу і моральну підтримку тим, хто цього потребує;
уникати небезпечних місць в своєму мікрорайоні/населеному пункті;
дотримуватися правил переходу дороги в місцях перехресть, майданів з урахуванням місцевих умов;
безпечної поведінки у натовпі, під час масових заходів;
відтворюють: порядок дій у ситуації опосередкованої небезпеки, виклику рятувальних служб;4. Психічна і духовна складові здоров'я (5 год.)
Самооцінка і поведінка людини. Упевненість і самовпевненість.
Бажання, можливості, обов'язки. Воля і здоров'я людини.
Повага і самоповага. Вибір і досягнення мети.
Звички і здоров'я. Формування звичок.
Розвиток творчих здібностей. Заохочення однолітків до здорового способу життя.
Практичні роботи
*Виконання проекту: "Моя мета".
*Виконання проекту з формування корисної звички.
Виконання проекту: "Здоров'я всьому голова!" (розроблення плану вистави, творчого конкурсу, змагання тощо за тематикою здорового способу життя).Учні називають:
вольові якості людини;
приклади справ, гідних поваги;
наводять приклади:
упевненої, пасивної і агресивної поведінки;
ситуацій, в яких гартується характер;
розпізнають:
корисні і шкідливі звички;
аналізують:
різницю між упевненістю і самовпевненістю;
відмінність між "хочу", "можу" і "треба"; вплив звичок на здоров'я людини;
пояснюють:
що таке повага і самоповага;
що повагу (навіть до самого себе) треба заслужити;
уміють:
обирати мету, розробляти і виконувати план дій щодо досягнення мети (наприклад, формування корисної звички);
працювати в команді, мотивувати і зацікавлювати; творчо мислити і продукувати ідеї для пояснення переваг здорового способу життя.Підготовка і проведення вистави, творчого конкурсу, присвяченого заохоченню учнів до здорового способу життя (за рахунок резервних годин).
Автори програми:
Бойченко Т. Є., керівник творчого колективу, проректор з наукової роботи - директор науково-дослідного інституту післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України;
Воронцова Т. В., міжнародний консультант ЮНІСЕФ з превентивної освіти, кандидат філософських наук;
Гнатюк О. В., науковий співробітник інституту психології імені Григорія Костюка Національної академії педагогічних наук України;
Гозак С. В., завідувач лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей Державної установи "Інститут гігієни і медичної екології імені О.М. Марзєєва Академії медичних наук України", кандидат медичних наук
Москаленко О. Л., директор загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів № 10 м. Донецька
Савченко В. А., науковий сп