close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Нові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

код для вставкиСкачать
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
20.08 2008№ 755
Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи На виконання ст. 34 Закону України "Про загальну середню освіту" та з метою реалізації завдань особистісно-орієнтованого навчання, системного контролю та об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів та поліпшення якості початкової освіти
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з предметів інваріантної складової навчального плану (додатки 1- 12).
2. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити використання у навчальному процесі критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених цим наказом.
3. Уважати таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 12.07.2002 № 401/52 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи". 4. Даний наказ та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті "Освіта України", розмістити на сайті міністерства.
5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Т. в. о. Міністра П.Б. Полянський
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи підготовлено робочою групою (голова - Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор) з урахуванням пропозицій учителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів, методистів з питань початкової освіти управлінь освіти і науки, наукових співробітників та методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, наукових співробітників науково-дослідних інститутів Академії педагогічних наук України.
1. Об'єкти, функції і види контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів:
Савченко Олександра Яківна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, професор;
Байбара Тетяна Миколаївна, завідувачка лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.
2. Мова навчання (українська та мови національних меншин):
Вашуленко Микола Самійлович, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор;
Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;
Пономарьова Катерина Іванівна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;
Прищепа Ольга Юхимівна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.
3. Читання (українська мова навчання):
Савченко Олександра Яківна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор,;
Мартиненко Валентина Олександрівна, Вчений секретар Інституту педагогіки, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;
Вашуленко Оксана Вікторівна, науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.
4. Читання (мови національних меншин - мови навчання):
Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;.
5. Українська мова (в школах з російською та мовами навчання інших національних меншин; друга мова):
Хорошковська Ольга Назарівна, завідувачка лабораторією навчання української словесності у школах національних меншин України і діаспори Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук. 6. Мови національних меншин (в школах з українською мовою навчання; друга мова):
Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;.
7. Математика:
Кочина Лідія Петрівна, професор Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка, кандидат педагогічних наук;
Листопад Наталія Петрівна, науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.
8. Я і Україна:
Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор;
Байбара Тетяна Миколаївна, завідувачка лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;
Коваль Ніна Степанівна, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.
9. Основи здоров'я:
Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор;
Коваль Ніна Степанівна, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.
10. Трудове навчання: технічна і художня праця:
Тименко Володимир Петрович, старший науковий співробітник лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки Академії педагогічних наук, кандидат педагогічних наук.
11. Фізична культура:
Зубалій Микола Дмитрович, завідувач лабораторією фізичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук.
12. Предмети художньо-естетичного циклу:
Корнілова Ольга Василівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;
Бєлкіна Елла Вікторівна - завідувачка кафедрою образотворчого мистецтва і дизайну Інституту дошкільної, початкової і мистецької освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б. Грінченка;
Масол Людмила Миколаївна, завідуюча лабораторією естетичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України;
Демчишин Марта Степанівна, начальник відділу виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України;
Очеретяна Наталія Василівна, науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України.
Затверджено
наказ МОН України
від 20.08.08 № 755
(додатки 1 - 12)
Додаток 1
ОБ'ЄКТИ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ*
Апробація змісту початкової освіти визначила його педагогічну і методичну відповідність новим завданням школи і водночас потребу удосконалення результативного компоненту. Зокрема, посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Розв'язання цих завдань зумовило доопрацювання змісту на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність.
Відповідно до цього змінюються процес контролю і оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.
Результати компетентнісного підходу виявляються у компетенціях і компетентностях. Освітня компетенція є сукупністю взаємозв'язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. Компетенція - це суспільна норма, вимога, яка сама по собі не є характеристикою індивіда. Нею вона стає у процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність. Компетентність - складне особистісне утворення, що інтегрує відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистий досвід її виконання, ставлення до процесу і результату, вона створює передумови для активних самостійних дій. Отже, компетентність не зводиться тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
Із врахуванням світового досвіду і потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці визнано три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні і предметні.
До ключових компетентностей відносяться: уміння вчитися, соціально-трудова, загальнокультурна, інформаційно-комунікативна, здоров'язбережувальна, соціальна. Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв'язку урочної і позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом.
Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв'язку змісту і методик предметів однієї чи різних освітніх галузей.
Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмету, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які вказано у програмах кожного предмету.
Структурування навчальних досягнень за очікуваними результатами (учень знає, розуміє, знаходить, визначає, застосовує, оцінює тощо) є орієнтиром для здійснення контрольно-оцінної діяльності вчителя: визначення об'єктів контролю, часу здійснення, змісту перевірки тощо.
Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв'язок між учителем і учнями. Змістом контролю є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами.
Об'єктами контролю у процесі початкового навчання є предметні компетентності: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.
Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.
Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з'ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати учбово-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається "коригування", а не "доучування". Отримані результати контролю використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів.
Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності - з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей - з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та у нових ситуаціях. Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам'яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. У процесі контролю доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння.
Результати контрольно-оцінної діяльності мають велике виховне значення. Об'єктивно і методично правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності, об'єктивності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо.
Систематичність зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання, по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв'язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учбово-пізнавальною діяльністю, як провідним видом діяльності у молодшому шкільному віці.
Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності учнів та оцінювання їхніх досягнень, порушує "психічну рівновагу" дітей, збуджуючи або пригнічуючи їх. За таких обставин виявити справжній рівень навчальних досягнень досить важко. Індивідуальний підхід в процесі перевірки упереджує психологічне напруження дітей, створює умови для повного виявлення їх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем з урахуванням загальних вимог, що зазначені у програмі.
Об'єктивність контролю полягає у запобіганні вчителем суб'єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об'єктивність контролю залежить від багатьох умов, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета б) наявність вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета в) обґрунтоване виділення об'єктів контролю (перевірки й оцінювання) г) адекватність цілей, змісту і способів перевірки вимогам програм і методик ґ) застосування науково обґрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень. У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація.
Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів.
Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу оволодіння навчальним матеріалом уроку. Це визначає його основні цілі: встановлення стану розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу.
Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді.
Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у планування наступних уроків.
Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до її змісту, оцінювання й обліку результатів конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів.
Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини - підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об'єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів можуть бути: програмова підтема, тема, кілька тем, розділ. Об'єднання програмових тем здійснюється не механічно, а з урахуванням логічної структури їх змісту, взаємозв'язку між темами. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів).
Семестрова оцінка виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання.
Річна оцінка виставляється на основі семестрових оцінок. Облік (фіксація) результатів контролю ведеться учителем в класних журналах і табелях навчальних досягнень та відвідування школи.
Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.
Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи з української мови (мова і читання) та математики.
Формою проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог Програм для середньої загальноосвітньої школи (1- 4 класи) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Підсумкова контрольна робота з української мови включає завдання, якими передбачається перевірка рівня мовленнєвих умінь учнів (будувати словосполучення, речення, невеликі зв'язні висловлювання), а також умінь практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії.
Річною підсумковою роботою з читання (українська, російська чи інша мова навчання) може бути комбінована робота, яка складається з тексту для самостійного читання та низки письмових завдань для перевірки розуміння прочитаного.
Для підсумкової контрольної роботи з математики добираються завдання на перевірку вмінь записувати, порівнювати натуральні числа, виконувати з ними арифметичні дії, знаходити значення числових виразів, розв'язувати рівняння і нерівності, знаходити частини числа, розв'язувати текстові задачі, виконувати завдання геометричного змісту.
Кожна підсумкова контрольна робота проводиться вчителем початкових класів відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, крім понеділка й п'ятниці.
На проведення річної підсумкової роботи відводиться 1 академічна година.
Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється у класному журналі під датою проведення підсумкової роботи.
Річне оцінювання з української мови та математики у 4 класі здійснюється на основі семестрових балів та бала за атестацію.
Усі види перевірки реалізуються за допомогою різних, але відповідних методів. Їх вибір зумовлюється насамперед особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів.
Методи перевірки - це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому.
У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо). Відносно новим є використання тестових завдань, які є стандартизованим засобом перевірки, який цілеспрямовано і економно у часі може кількісно виявити, що учень знає і вміє. Порівняльний аналіз результатів виконання науково обґрунтованих тестових завдань учнями одного класу, школи, району і т. ін. дозволяє об'єктивно виявити стан їх підготовленості, якість змісту, методик. Для перевірки у початкових класах можуть використовуватися тести і окремі тестові завдання різної складності, які змістовно охоплюють один предмет або кілька. Залежно від мети контролю тестові завдання можуть передбачати вибір однієї правильної відповіді (чи двох), конструювання відповіді, з'ясування правильності зв'язків між поняттями, встановлення послідовності тощо.
Учбово-пізнавальна діяльність під час перевірки буває репродуктивною і творчою (частково-пошуковою і пошуковою).
За формою організації учбово-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною; у 3-4 класах доцільно включати у процес перевірки завдання на вибір.
Виявлені під час перевірки результати учбово-пізнавальної діяльності учнів оцінюються.
Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка - його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність.
Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.
Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об'єктів оцінювання. Аналіз об'єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:
якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість
сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях)
володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні)
володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:
Рівень навчальних досягнень
учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І рівень - початковийУчень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.
ІІ рівень - середнійУчень (учениця) володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньопонятійні зв'язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; виконує способи діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя.
ІІІ рівень - достатнійУчень (учениця) володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).
ІV рівень - високийУчень (учениця) володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; виконує елементарні творчі завдання. Описаним інтегрованим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: І (початковий) - 1-3 бали; ІІ (середній) - 4-6 бали; ІІІ (достатній) - 7-9 балів; ІV (високий) - 10-12 балів.
12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольно-оцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об'єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах - за 12-бальною шкалою.
За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.
Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання - із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ
У СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Додаток 2
УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
МОВА НАВЧАННЯ
В основу розробки критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з мови навчання (української та мов національних меншин) покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв'язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення.
З огляду на зазначене об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є:
- мовленнєві уміння з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма;
- знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички;
- орфографічні і пунктуаційні вміння й навички;
- графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт.
І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності
1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого)
Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру.
Для цього використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповіді. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповіді на кожне, у 3-4 класах - 6 запитань з трьома варіантами відповіді на кожне.
У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах - 2 бали.
2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)
Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру. Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти у першому семестрі.
Уміння вести діалог оцінюється за такими критеріями:
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
БалиКритерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий
1 Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише "так" чи "ні" 2 Учень (учениця) лише підтримує діалог (реагує на репліки співрозмовника - повідомлення, запитання, спонукання), однак не ініціює розмови. При цьому припускається 3-4 із зазначених нижче недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не відповідає нормі 3 Учень (учениця) лише підтримує діалог, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови, припускаючись 1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не відповідає норміІІ
Середній
4 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, але лише у тому разі, коли йдеться про фактичний зміст; робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми 5 Учень(учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, припускаючись 3-4 із зазначених нижче помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми 6 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, допускаючи 1-2 із таких помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до нормиІІІ
Достатній
7 Учень (учениця) підтримує й ініціює діалог, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається більше 3-ох мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі 8 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, досить швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, дотримується правил культури спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається 2-3 мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі 9 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, демонструє належну культуру спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається 1-єї мовної помилки. Обсяг діалогу відповідає норміІV
Високий
10 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку, але невпевнено і з приводу не всіх аспектів спілкування. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам 11 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку з приводу предмета розмови, однак не дуже впевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам 12 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, впевнено висловлює свою думку з приводу всіх аспектів предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам 3. Монологічне мовлення
Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах - усний твір. Письмовий переказ проводиться в 3 класі у кінці навчального року, в 4 класі - у кінці кожного семестру.
За усне висловлювання (переказ, твір) ставиться одна оцінка - за зміст.
За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст.
Критерії оцінювання грамотності письмового переказу такі самі, як критерії оцінювання диктанту. Оцінювання змісту зв'язного висловлювання здійснюється за такими критеріями:
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
БалиКритерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий
1Учень (учениця) будує лише 1-2 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись великої кількості мовних (лексичних, граматичних) помилок 2Учень (учениця) будує 2-3 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст. При цьому його лексичний запас обмежений, мовних помилок не дуже багато3Учень (учениця) будує більше 3-ох х речень або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст, демонструючи збіднений лексичний запас, припускаючись окремих мовних помилок ІІ
Середній
4Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні наявні такі недоліки: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки5Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні допущено 3-4 з перерахованих нижче недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки6Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; створене висловлювання має 1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка; збіднена лексика, є мовні помилкиІІІ
Достатній
7Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається більше 3-ох мовних помилок8Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриваючи його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні всі структурні частини (зачин, основна частина, кінцівка), проте не висловлено власної думки школяра з приводу сказаного, допущено 2-3 мовні помилки9Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку, дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка); однак не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається 1-єї мовної помилкиІV
Високий
10Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, своє ставлення до предмета розмови висловлює не дуже впевнено; лексика багата, допущено 1-2 мовні помилки 11Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, але не дуже впевнено; лексика багата, мовні помилки відсутні 12Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики і не допускаючи мовних помилок 4. Читання
Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі, в якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів. У 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання.
Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими критеріями:
Рівень
навчальних
досягнень
учнівКритерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв. Виявляє розуміння лише окремих слів. Швидкість читання - до 20 слів за хвилину. ІІ
Середній Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв. Виявляє розуміння окремих речень. Швидкість читання - 20-24 слова за хвилинуІІІ
Достатній Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень. Виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного. Швидкість читання - 25-29 слів за хвилинуІV
Високий Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Швидкість читання - 30 і більше слів за хвилину ІІ. Оцінювання знань з мови, мовних умінь і навичок
Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється в 2-4 класах не менше як двічі на семестр після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об'єднувати, а великі - перевіряти за логічно завершеними частинами).
Для перевірки пропонуються завдання двох типів: 1) завдання, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповіді; 2) завдання, що передбачають виконання без опори на запропоновані варіанти відповіді (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудову речень тощо). У 2 класі учням пропонується чотири завдання: три завдання першого типу (з трьома варіантами відповіді на кожне) і одне - другого типу. Учням 3-4 класів дають вісім завдань: чотири першого типу (з трьома варіантами відповіді на кожне) і чотири - другого типу. У 2 класі за кожне правильно виконане завдання учень одержує три бали. У 3-4 класах кожне завдання першого типу оцінюється одним балом, другого типу - двома балами (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується один бал).
ІІІ. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування проводиться: в 1 класі - у кінці року, в 2-4 класах - на кінець кожного семестру. Контрольний диктант проводиться: в 2 класі - один раз у кінці першого семестру і двічі в другому семестрі в 3-4 класах - двічі на кожний семестр.
Оцінювання диктантів і списаних текстів здійснюється за такими критеріями:
Рівень
навчальних досягнень
учнівБалиКількість помилок І
Початковий 1 9 і більше 2 8 3 7 ІІ
Середній 4 6 5 5 6 4 ІІІ
Достатній 7 3 8 2 9 1 ІV
Високий 10 1 негруба помилка або 2-3 виправлення 11 1 виправлення 12 -- ІV. Оцінювання графічних навичок письма, техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт
Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту. У 1 класі списування проводиться на кінець навчального року, в 2-4 класах - у кінці кожного семестру.
За списаний текст виставляється дві оцінки: одна за грамотність, друга - каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.
Грамотність оцінюється за такими самими критеріями, що й диктант. Оцінювання графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма в 1 класі здійснюється за такими критеріями:
Рівень
навчальних
досягнень
учнівКритерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
ПочатковийСписаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер, друковані літери замість рукописних. Поєднання букв переважно неправильне або відсутнє. Лінійності майже не дотримано. Гігієнічних правил письма учень майже не дотримується навіть після нагадування вчителяІІ
СереднійСписаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи. Поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил учень дотримується тільки після нагадування вчителяІІІ
ДостатнійСписаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак зустрічається певна кількість незначних відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень дотримується переважно всіх гігієнічних правил без нагадування вчителяІV
ВисокийСписаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається 1-2 незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від письма. Учень дотримується гігієнічних правил письма У 2-4 класах здійснюється перевірка графічних навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи і швидкості письма. Дотримання норм за кожним із зазначених параметрів оцінюється двома балами (в сумі буде 12 балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімається 1 бал, за значне - 2 бали. Щодо швидкості письма, то незначним вважається відхилення від меншого показника норми (2 клас - 15-20 слів, 3 клас - 21-30 слів, 4 клас - 31-40 слів) на 1-5 знаків, значним - на 5 та більше знаків.
V. Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах Вид перевірки1 клас2 клас3 клас4 класІ сем.ІІ сем.І сем.ІІ cем.І сем.ІІ сем.І сем.ІІ сем.Аудіювання--111111Діалог--1-1-1-Усний переказ ---1----Усний твір-----1-1Читання-1------Письмовий переказ-----111Перевірка мовних знань і вмінь
-
-
2
2
2
2
2
2Диктант--122222Списування-1111111Загальна кількість перевірок за семестр
-
2
6
7
7
8
8
8 Додаток 3
ЧИТАННЯ
Українська мова навчання
2 - 4 класи
Об'єктами контролю й оцінювання з читання є:
• навичка читання вголос і мовчки з урахуванням усіх її характеристик;
• елементарна обізнаність з колом дитячого читання;
• елементарна обізнаність з літературознавчими поняттями;
• уміння працювати з текстами різних жанрів;
• виконання творчих завдань на основі прочитаного;
• бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння.
Читання вголос
Перевірка розвитку навички читання вголос у 2-4 кл. здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю і підсумкового (в кінці першого і другого семестрів). Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, усвідомленість, темп, виразність).
Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін.
Розвиток уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів.
З особливою увагою педагог ставиться до дітей, які мають психофізіологічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування.
Показники темпу читання вголос
КласІ семестрІІ семестр235-45 сл/хв50-60 сл/хв.365-70 сл/хв75-80 сл/хв.480-85 сл/хв90-95 сл/хв. Примітка: під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного.
Читання вголос оцінюється за такими критеріями:
2 клас
Рівень навчальних досягнень учнів
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів*
І
ПочатковийУчень (учениця) читає відривними складами, припускаючись багатьох помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, в інтонуванні речень; помилок мовного характеру. Учень частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті.
Темп читання значно нижчий від нормативного.
ІІ
СереднійУчень (учениця) читає плавно складами, припускаючись окремих помилок у закінченнях, наголошуванні слів; на пропуск, заміну, перестановку букв і складів; інтонування речень. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя.
Темп читання нижчий від нормативного.
ІІІ
ДостатнійУчень (учениця) читає плавно словами, окремі (багатоскладові) слова - складами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись незначних відхилень від норми у наголошуванні, вимові слів, інтонуванні речень.
Усвідомлює фактичний зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку - лише під його керівництвом.
ІV
Високий
Учень (учениця) читає плавно, правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу, нормативної вимови слів, самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку - з допомогою вчителя.
Під час читання виявляє уміння користуватись інтонаційними засобами виразності (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення). * Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах - за 12-бальною шкалою.
За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.
Рівень навчальних досягнень
учнів
Бали
Критерії оцінювання і норми читання
І
Початковий
1Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює зміст окремих речень тексту. Темп читання суттєво нижчий від нормативного.2Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Розуміє значення окремих фрагментів змісту твору.3Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів, інтонуванні речень. Недостатньо усвідомлює фактичний зміст твору, користуючись значною допомогою вчителя. ІІ
Середній4Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів, інтонуванні речень, дотриманні пауз між реченнями і частинами тексту. Виявляє розуміння фактичного змісту твору, смислових зв'язків між частинами тексту із значною допомогою вчителя.5Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, інтонуванні речень, порушує правила вимови. У виборі інтонаційних засобів виразності користується значною допомогою вчителя. Темп читання дещо нижчий від нормативного. Усвідомлює фактичний зміст, тему твору, смислові зв'язки між частинами тексту з допомогою вчителя.6Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись окремих мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя. Усвідомлює фактичний зміст, смислові зв'язки між частинами тексту з незначною допомогою вчителя.
ІІІ
Достатній
7Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виразно може прочитати твір з незначною допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст, тему твору, основну думку - з допомогою вчителя.8Учень (учениця) читає свідомо, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. В освоєнні основного смислу твору користується незначною допомогою вчителя.9Учень (учениця) читає свідомо, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок. Самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору; визначає його тему. Розуміє основну думку твору, в окремих випадках висловлює її неточно.
ІV
Високий
10Учень (учениця) читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки, випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз. Самостійно визначає тему й основну думку твору. 11Учень (учениця) читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі. Самостійно добирає інтонаційні засоби мовленнєвої виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст. Самостійно визначає тему і основну думку твору.12Учень (учениця) читає правильно, свідомо, виразно, з використанням основних мовленнєвих і позамовних засобів виразності, з допомогою яких він виражає розуміння фактичного змісту і основного смислу твору, своє й авторське ставлення до нього. Самостійно визначає тему і основну думку твору. Читання мовчки
Рівень розвитку навички читання мовчки у 3 класі перевіряється у процесі поточного опитування . У 4 класі перевіряється й оцінюється під час поточного опитування, а також у процесі підсумкової контрольної роботи наприкінці першого і другого семестрів. Враховуються такі характеристики цього виду читання: спосіб, розуміння змісту прочитаного, темп читання.
Показники темпу читання мовчки
КласІ семестрІІ семестр385-110 сл/хв90-140 сл/хв4100-150 сл/хв110-170 сл/хв і більше Примітка: перше (менше) число у кожному із зазначених показників визначає обов'язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує на бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння і використовується переважно для самоконтролю і самооцінки учнів.
Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонують 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей на кожне. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, окремі особливості художньої мови, розуміння слів і висловів ужитих у прямому і переносному значеннях, визначення головної думки тексту.
Правильна відповідь на 1 запитання оцінюється 1 балом.
Учням, у яких темп і спосіб читання не відповідають нормативним показникам, знижується оцінка на 1 бал.
Читання мовчки оцінюється за такими критеріями:
4 клас
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
Бали
Критерії оцінювання і норми читання
І
Початковий
1Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. Читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від нормативного. 2Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від нормативного. 3Учень (учениця) спроможний(-на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. Читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного. ІІ
Середній4Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. Читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного. 5Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від нормативного. 6Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим, а основний смисл залишається неосвоєним. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів
ІІІ
Достатній
7Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам. 8Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники.9Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл - з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб і темп і читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання.
ІV
Високий
10Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст основного смислу твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос.11Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники.12Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного Темп читання зазвичай у 1,5-2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання.. Оцінювання читання напам'ять
Якість читання напам'ять визначається за такими критеріями:
- правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту;
- виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності);
- дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.
Вимоги до якості читання напам'ять є наскрізними для учнів 2-4 класів і носять рекомендаційний характер.
Перевірка читання напам'ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю.
Вчитель може розсередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам'ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов'язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою "вивчення напам'ять".
Перевірка вивчення напам'ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів'їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.
Оцінювання читання напам'ять здійснюється за такими критеріями:
Рівень навчальних досягнень учнівБалиКритерії оцінювання
Правильність,
повнота
відтворення фактичного
змісту текстуВиразність читанняДотримання
учнями орфоепічних
норм
І
Початковий
1Учень (учениця) утруднюється в повному обсязі вивчити напам'ять текст, тому відтворює окремі фрагменти змісту твору, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів.Монотонне, невиразне читання, наявні тривалі паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення.Допускає низку помилок у вимові та наголошуванні слів.2Учень (учениця) відтворює незначну частину тексту, порушує послідовність викладу, допускає низку помилок на перестановку, заміну слів.Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення.Допускає 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів.3Учень (учениця) відтворює менше половини тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 4 і більше помилок на перестановку, заміну слів.Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) намагається інтонувати речення.Допускає дещо меншу кількість помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6).
ІІ
Середній4Учень (учениця) відтворює більшу половину тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 3 помилки на перестановку, заміну слів, пропуск строф.Учень (учениця) відтворює текст з паузами, невиразно, монотонно; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією; темп відтворення нерівномірний. Учень (учениця) намагається правильно інтонувати речення, однак помиляється в інтонуванні кінця речення.Допускає помилки у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5).5Учень (учениця) відтворює текст в основному правильно. Однак допускає помилки у відтворенні фактичного змісту, допускає до 2 помилок на пропуск строф, перестановку чи заміну слів.Учень (учениця) відтворює текст з паузами; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; намагається користуватися прийомами інтонування, однак у виборі інтонаційних засобів виразності потребує допомоги вчителя.Допускає до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків.6Учень (учениця) відтворює текст загалом правильно, але потребує неодноразової допомоги вчителя під час його відтворення, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів.Учень (учениця) намагається користуватися прийомами інтонування та засобами виразності. Однак не вміє самостійно визначити потрібний тон, темп, логічний наголос, помиляється в інтонуванні кінця речень; є деякі недоліки в дикції.Допускає до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків.
ІІІ
Достатній
7Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає перестановку чи заміну слів.Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті. Однак емоційне забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне. Учень (учениця) потребує часткової допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.Допускає 2-3 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків.8Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє з незначною допомогою вчителя.Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується мовленнєвими засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу відтворення і сили голосу.Допускає 1-2 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків.9Учень (учениця) правильно відтворює текст, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно.Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується інтонаційними, мовленнєвими та позамовними засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу.Може допустити 1-2 орфоепічні помилки.
ІV
Високий
10Учень (учениця) повно і правильно відтворює текст. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку може виправити.Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення. Вміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби виразності відповідно до жанрової специфіки твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз у процесі відтворення тексту.Може допустити 1-2 орфоепічні помилки. 11Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору.Учень (учениця) вдало вибирає і користується мовленнєвими та позамовними засобами виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; вміє передати авторський задум.Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє. 12 Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору.Учень (учениця) вдало самостійно добирає і вдало користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту), мовленнєвими та позамовними (використовує міміку, жести) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію, передає своє та авторське ставлення до змісту твору.В основному дотримується норм літературної вимови. Крім навички читання вголос і мовчки, читання напам'ять, контролю й оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів, окреслені такими змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальними програмами: елементарна обізнаність з колом дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою.
Їх перевірка й оцінювання здійснюється у процесі поточного контролю (в усній і письмовій формах) і враховується у підсумковому (річному) оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр.
Навчальними програмами у 3-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер. Тому у процесі перевірки й оцінювання творчих видів завдань визначальною є мотиваційна і розвивальна функція. В оцінюванні творчих завдань мають переважати оцінні судження вчителя позитивного характеру. Не рекомендується здійснювати бальне оцінювання виконання учнями творчих завдань на низькому рівні.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 2-4 класів за вимогами змістових ліній: коло дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою
2 клас
Рівень
навчальних
досягнень учнів
Критерії оцінювання і норми читання
І
ПочатковийУчень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених. Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та пояснити їх призначення.
ІІ
СереднійУчень (учениця) під час переказу змісту твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди розуміє, як вони між собою пов'язані. Може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів, з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів. З допомогою вчителя правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки.
ІІІ
ДостатнійЕмоційна реакція учня (учениці) на зміст і події прослуханого твору є адекватною. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів, формулюванні найпростіших оцінних суджень. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 4-5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення.
ІV
Високий
Учень (учениця) самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання; пояснює зв'язок заголовка із змістом твору. Правильно визначає і називає персонажів твору, висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики.
Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру.
Правильно називає 5-6 вивчених програмових творів та їх авторів.
Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться).
3-4 класи
Рівень
навчальних
досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень
І
Початковий
1Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не пов'язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок.2Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов'язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок.3Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок.ІІ
Середній4Учень (учениця) недостатньо зв'язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1-2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності.5Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок.
З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2-3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів ("хороший", "поганий")6Учень (учениця) переказує зміст твору зв'язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них - за авторською приналежністю. З допомогою вчителя визначає в тексті окремі яскраві, образні вислови.
Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями.
Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку потрібних книжок за завданням учителя.
ІІІ
Достатній
7Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок.
З незначною допомогою вчителя складає план; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3-4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. 8Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1-2 приклади.
Правильно наводить 4-5 прикладів творів, що вивчались Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності9Учень (учениця) самостійно, зв'язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план.
Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал.
Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок).
Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки.
Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково-ілюстративний апарат; володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки. Потребує удосконалення уміння орієнтуватись у книжках довідкового характеру.ІV
Високий
10Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі.
Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору.
Вміє користуватись довідково-ілюстративним апаратом дитячих книжок, періодичних видань з метою раціональної організації самостійної навчальної діяльності.11Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін.
Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.
Виявляє уміння раціонально використовувати довідково-ілюстративний апарат дитячих книжок, періодичних видань у самостійній навчальній діяльності.12Учень (учениця) самостійно, будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції.
Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів.
Орієнтується в структурі художньої, навчально-художньої, довідкової дитячої книжки, періодичних видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності.Додаток 4
ЧИТАННЯ
Мови національних меншин - мови навчання
2 - 4 класи
Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з читання є: уміння учнів читати вголос, мовчки, читати напам'ять; сформованість певного кола літературознавчих знань та умінь; знань про книгу і читання, окремих читацьких умінь і навичок, уміння користуватися бібліотекою. Читання вголос
Перевіряється вміння читати вголос із належною швидкістю, із додержанням орфоепічних та інтонаційних норм, орієнтуючи читання на слухацьку аудиторію. Перевірка здійснюється індивідуально. Протягом семестру, починаючи з 2 класу, кожен учень має отримати оцінку за читання вголос. Оцінки накопичуються в окремій колонці журналу, не позначеній датою. Для читання пропонується текст, опрацьований на попередніх уроках або новий для слухачів текст. Добирається невеликий текст чи його фрагмент, що має певну змістову завершеність. Показники темпу читання вголос
КласІ семестрІІ семестр2
3
435-45 сл/хв
65-70 сл/хв
80-85 сл/хв50-60 сл/хв
75-80 сл/хв
90-95 сл/хв Примітка. Учням 3, 4 класів, у яких темп читання нижчий за норму, знижують оцінку на 1 бал; це не стосується випадків, коли темп читання нижчий несуттєво, а в цілому читання відповідає встановленим критеріям.
Критерії оцінювання читання вголос
Рівень навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий 1 Учень (учениця) більшу частину слів читає складами, деякі слова - побуквено; відокремлює кожне слово, не відділяє одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); більшість слів вимовляє відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання нижча за норму. 2 Учень(учениця) більшу кількість слів читає складами, хоч і не вдається до побуквеного читання; у багатьох випадках відриває одне від одного слова в реченні, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); значну частину слів вимовляє за написанням, а не за правилами вимови; швидкість читання нижча за норму. 3 Учень (учениця) значну частину слів читає складами, в багатьох випадках неправильно ділить текст на речення, речення - на смислові групи; припускається помилок на пропуски, перестановку, заміну звуків та складів, на вимову слів; швидкість читання нижча за норму.ІІ
Середній 4 Учень (учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією, деякі слова читає за написанням, а не за вимовою; поділяє текст на речення, але є помилки в інтонуванні кінця речення; не завжди правильно пов"язує слова в реченні між собою; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму. 5 Учень (учениця) читає словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки в інтонуванні речень; читання недостатньо плавне; швидкість читання нижча за норму. 6 Учень (учениця) читає цілими словами, лише поодинокі слова - складами; подекуди припускається пропусків , замін, перестановок звуків та складів; є деякі недоліки в дикції; текст в цілому правильно поділено на речення, але є окремі помилки в інтонуванні кінця речення, у поділі речення на смислові групи. Швидкість читання нижча за норму.ІІІ
Достатній 7 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення; поділ речення на смислові відрізки в цілому правильний, але не пристосований до слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у вимові слів, повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі. 8 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією, хоча є окремі повтори, перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але недостатньо пристосоване до слухацької аудиторії; читання емоційно забарвлене, хоч воно не виявляє особливостей змісту тексту; є помилки у вимові слів; швидкість читання відповідає нормі. 9 Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень; хоча інтонування, емоційне забарвлення не враховують особливості слухацької аудиторії і недостатньо передають логічні і та емоційні нюанси тексту; швидкість читання відповідає нормі.ІV
Високий 10 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, інтонаційно виділяючи найбільш вагомі за змістом слова, правильно поділяючи речення на смислові відрізки; певною мірою передає авторський задум; є окремі вимовні помилки; темп читання (здебільшого - зависокий) не враховує особливості слухацької аудиторії. 11 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп незавищений і враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні, читач вміє передати авторський задум; є поодинокі вимовні помилки. 12 Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною дикцією, виразно інтонує речення, передаючи не лише авторський задум, але й власне ставлення до того, що читає; темп читання відповідає особливостям слухацької аудиторії. Читання мовчки
Перевіряється вміння прочитати незнайомий художній текст і зрозуміти його.
Читання мовчки перевіряється і оцінюється раз на семестр, починаючи з 4 класу (у 3 класі така перевірка здійснюється з діагностичною метою і обов'язковому оцінюванню не підлягає). Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонується 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей на вибір. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, головну думку та окремі особливості художньої мови.
Критерії оцінювання читання мовчки: правильна відповідь на кожне запитання за прочитаним текстом оцінюється 1 балом. У виведенні балів враховується:
- швидкість читання мовчки - учень, швидкість читання якого нижча за нижчий з нормативних показників, одержує на 1 бал менше; - наявність зовнішніх артикуляційних рухів - учень, який ще не позбувся зовнішніх артикуляційних рухів, одержує на 1 бал менше.
Показники темпу читання мовчки
КласІ семестрІІ семестр3
485-110 сл/хв
100-150 сл/хв90-140 сл/хв
110-170 сл/хв і більше Примітка: перше (менше) число у кожному із зазначених показників визначає обов'язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння і використовується переважно для самоконтролю і самооцінки учнів. Читання напам'ять
Об'єктами перевірки й оцінювання читання напам'ять є: - запам'ятовування поетичних і прозових творів (уривків з них), визначених програмою для читання напам'ять, - чіткість дикції, додержання орфоепічних норм, - інтонаційна правильність, виразність читання, вміння виявити своє ставлення до того, що читається, а також орієнтувати читання на слухацьку аудиторію, доречне використання позамовних засобів впливу на слухачів (поза, міміка, жести).
Критерії оцінювання читання напам'ять:
Рівень навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий1Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, а також порушень орфоепічних норм; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; читання уповільнене, дикція нечітка, гучність не розрахована на слухачів 2Учень (учениця) відтворює напам'ять лише біля половини твору; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, а також порушень орфоепічних норм; у багатьох випадках неправильно ділить текст на речення, речення - на смислові групи; читання уповільнене, дикція нечітка, гучність не розрахована на слухачів3Учень (учениця) пам'ятає і відтворює майже весь текст, припускається окремих помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, а також порушень орфоепічних норм; у багатьох випадках паузи, інтонація порушують смислові зв'язки у тексті ІІ
Середній4Учень (учениця) знає увесь твір, але недостатньо твердо (продовжує читання після підказки); припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку слів і виправляє їх за допомогою учителя; є помилки у вимові, в інтонуванні кінця речення, у поділі речень на смислові частини; дикція недостатньо чітка, гучність недостатньо розрахована на слухачів5Учень (учениця) знає увесь твір, але недостатньо твердо (продовжує читання після підказки); припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку слів і виправляє їх самостійно; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки у вимові, в інтонуванні кінця речення у поділі речень на смислові частини; читання недостатньо розраховане на слухачів 6Учень (учениця) знає увесь твір, але недостатньо твердо (робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту); припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку слів і виправляє їх самостійно; є деякі недоліки в дикції; текст в цілому правильно поділено на речення, але є окремі помилки в інтонуванні кінця речення, у поділі речення на смислові групи; читання недостатньо розраховане на слухачівІІІ
Достатній7Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає плавно, з досить чіткою дикцією; але темп читання (здебільшого - зависокий) не враховує особливостей слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки в інтонуванні речень; у вимові слів; 8Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає плавно, з гарною дикцією; припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень; темп читання недостатньо пристосований до слухацької аудиторії; читання емоційно забарвлене, хоч воно не виявляє особливостей змісту тексту; є помилки у вимові слів; 9Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує речення; але темп, гучність читання недостатньо пристосовані до слухацької аудиторії; інтонування, емоційне забарвлення не передають авторський задум та ставлення читача до того, що читається; є помилки у вимові слівІV
Високий10Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає виразно, інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова, правильно поділяє речення на смислові відрізки; темп (незавищений) враховує потреби слухацької аудиторії; певною мірою передається авторський задум; є окремі вимовні помилки; 11Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає виразно, орієнтуючи темп, гучність читання на слухацьку аудиторію; за допомогою інтонації, жестів, міміки вміє передати авторський задум; є поодинокі вимовні помилки.12Учень (учениця) добре знає твір напасть, читає орфоепічно й інтонаційно правильно, виразно, передаючи не лише авторський задум, а й власне ставлення до того, що читається; враховує особливості слухацької аудиторії. Робота з текстом, книгою
Перевірка читання вголос, читання напам'ять і читання мовчки (за допомогою завдань тестового характеру), які передбачають цілісне сприйняття, розуміння учнем твору, доповнюється перевіркою окремих читацьких (і літературознавчих) умінь і навичок, знань про книгу і читання, яка здійснюється у ході поточного оцінювання. Перевіряється: - засвоєння знань про книгу, про читання (техніку читання і розуміння прочитаного), про бібліотеку; сформованість на пропедевтичному рівні літературознавчих понять, а також рівень розвитку відповідних умінь і навичок;
- уміння виконувати аналітичні дії за текстом: ділити текст на частини, визначити послідовність подій, встановлювати відповідність заголовка тексту; складати запитання різних типів до тексту; передбачувати події при читанні незнайомого тексту; знаходити у тексті ключові слова та ін.; - уміння висловлюватись про прочитане: складати усні й письмові перекази, вільні висловлювання, брати участь у діалогах-обговореннях твору, виявляючи своє ставлення до подій, персонажів твору; пов'язуючи прочитане із власним життєвим досвідом;
- уміння виконувати творчі завдання, пов'язані з текстом: складати інший початок чи кінцівку твору, додавати опис (місця події, зовнішності персонажа), складати свій твір за даним зразком чи самостійно і т. ін.;
- уміння працювати самостійно і співпрацювати з іншими в групах;
- розуміння ходу виконання того чи іншого завдання; уміння оцінювати результати своєї роботи.
Критерії оцінювання роботи з текстом, книгою: знань про книгу і читання
Рівень навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівI
Початковий1Учень (учениця), спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, виконує окремі практичні завдання з текстом, книгою лише за безпосередньої допомоги учителя; переказуючи твір, складає лише 1-2 речення, не висловлює свого ставлення до прочитаного 2Учень (учениця), спираючись на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів, виконує окремі практичні завдання з текстом, книгою лише за безпосередньої допомоги учителя; переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; уникає участі в обговоренні прочитаного, у виконанні творчих завдань3Учень (учениця), спираючись на невелику кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів виконує практичні завдання з текстом, книгою лише за безпосередньої допомоги учителя; переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; висловлює свою думку про прочитане, будуючи коротке (переважно однослівне) речення і не коментуючи сказане; не бере участі у виконанні творчих завдань
II
Середній4Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, виконує практичні завдання за текстом без прямої участі вчителя, але не може пояснити сутність роботи; переказуючи твір, будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збідненим змістом, пропусками суттєвих фрагментів змісту; висловлює свою думку про прочитане, але надто коротко, незв'язно; виконує окремі творчі завдання з опорою на значну кількість допоміжних матеріалів; бере участь у роботі в групі, але недостатньо активно, виконує лише найпростіші завдання5Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, виконує практичні завдання за текстом без прямої участі вчителя, пояснює сутність таких завдань за допомогою короткого, недостатньо змістовного речення; переказуючи твір, будує зв'язне висловлювання із збідненим змістом, непропорційністю і недостатньою пов'язаністю частин; висловлює свою думку про прочитане, але недостатньо коментує її; виконує творчі завдання з опорою на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів; бере участь у роботі в групі, але завдання виконує лише частково 6Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, виконує практичні завдання за текстом без прямої участі вчителя, пояснює сутність таких завдань за допомогою досить розгорнутого і змістовного речення; переказуючи твір, будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але недостатньо розгорнутим змістом, непропорційністю частин; висловлює свою думку про прочитане, коментує її, однак недостатньо розгорнуто і переконливо; виконує творчі завдання з опорою на невелику кількість допоміжних матеріалів; бере участь у роботі в групі, однак не виявляє ініціативи
III
Достатній7Учень (учениця), виконує завдання за текстом без допоміжних матеріалів і без прямої участі вчителя, пояснює сутність таких завдань; переказуючи прочитане, досить вправно будує текст, але припускається певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації, у послідовності викладу; висловлює свою думку про прочитане і коментує її, хоча й не досить вправно; виконує творчі завдання самостійно, але вони схематичні за змістом, не визначаються значною уявою, збіднені за мовою; бере активну участь у роботі в групі, досить добре виконує свою частку роботи, але не бере участі у прийнятті спільних рішень 8Учень (учениця), самостійно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань; переказуючи прочитане, вправно будує текст, але припускається певних недоліків у послідовності викладу, у співвідношенні основної та другорядної інформації; висловлює свою думку про прочитане і коментує її досить вправно, але не порівнює з поглядами інших учасників обговорення; виконує творчі завдання самостійно, але вони дещо збіднені за змістом; бере активну участь у роботі в групі, добре виконує свою частку роботи, але недостатньо бере участь у прийнятті спільних рішень 9Учень (учениця) самостійно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань; переказуючи прочитане, в цілому добре будує текст, але припускається певних недоліків у співвідношенні основної та другорядної інформації; висловлює свою думку про прочитане і коментує її досить вправно, але не порівнює з поглядами інших учасників обговорення, не пов'язує прочитане з власним життєвим досвідом; успішно виконує творчі завдання; бере активну участь у роботі в групі, добре виконує свою частку роботи, але недостатньо бере до уваги зроблене іншими IV
Високий10Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань, оцінює, хоч і не завжди адекватно, свій рівень розвитку відповідного уміння; досить вправно переказує не лише обговорений, а й самостійно прочитаний незнайомий текст, але припускається окремих недоліків у структурі тексту, розрізненні основної і другорядної інформації; вільно будує власне висловлювання, виявляє своє ставлення до подій, персонажів, коментує свою думку, порівнює її з поглядами інших учасників обговорення, хоч і не завжди виявляє достатню толерантність у ставлення до них; пов'язує прочитане з власним життєвим досвідом; успішно виконує творчі завдання, виявляючи уміння продумати послідовність викладу, належним чином використати мовні засоби; виступає активним учасником групової роботи, бере на себе роль лідера, але недостатньо уважно, толерантно ставиться до інших 11Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань, досить адекватно оцінює свій рівень розвитку відповідного уміння; добре переказує не лише обговорений, а й самостійно прочитаний незнайомий текст так, що робить зрозумілим його зміст для слухачів; вміє зацікавити інших своїм вільним висловлюванням про прочитане, переконливо коментує свою думку, порівнює її з поглядами інших учасників обговорення, в цілому толерантно ставлячись до них; вдало пов'язує прочитане з життєвим досвідом; успішно виконує творчі завдання, придумуючи цікаві за змістом міні-твори, добираючи мовні засоби таким чином, щоб зацікавити інших; виступає активним учасником групової роботи, бере на себе роль лідера, вміє взяти до уваги думки інших, уважно, толерантно ставиться до інших 12Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань, належним чином оцінює свій рівень розвитку відповідного уміння; переказує не лише обговорений, а й самостійно прочитаний незнайомий текст так, що робить зрозумілим його зміст для слухачів, захоплює їх своєю розповіддю; будує вправні, цікаві для інших вільні висловлювання про прочитане, виявляє , коментує свою думку, порівнює її з поглядами інших учасників обговорення, доброзичливо, толерантно ставлячись до них; вдало пов'язує прочитане з власним життєвим досвідом; виконує творчі завдання, придумуючи нестандартні за змістом міні-твори, добираючи мовні засоби таким чином, щоб зацікавити інших; виступає активним учасником групової роботи, бере на себе роль лідера, вміє виконати не лише свою частину роботи, а й підтримати інших, взяти до уваги думки інших і відмовитись від своєї у разі переконливих аргументів інших. Додаток 5
УКРАЇНСЬКА МОВА
в школах з навчанням мовами національних меншин
Основною ціллю навчання української мови як державної у школах зазначеного типу є формування умінь спілкуватися в усній і писемній формах, що передбачає засвоєння певного кола знань з мови й мовних умінь і навичок (фонетичних, лексичних, граматичних). Виходячи з цього, об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень є: > усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо); > мовні уміння і навички (уміння побудувати словосполучення, змінивши закінчення, утворити споріднені, дібрати синоніми тощо); > графічні1, орфографічні й пунктуаційні уміння і навички; > читацькі уміння та етнокультурознавчі знання. Перевірка й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності
І. Аудіювання (слухання і говоріння прочитаного)
Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного-двох прослуховувань (у 1-2 класах) й одного - у 3-4 класах.
У 1 класі перевіряється розуміння фактичного змісту (про кого, що розповідається, що саме). У 2- 4 класах, крім фактичного змісту, перевіряється розуміння:
основної думки;
причинно-наслідкових зв'язків;
виражально-зображувальних засобів тексту (починаючи з 3 класу).
Матеріалом для контрольної перевірки сформованості аудіативних умінь є зв'язний текст (невелика за розміром казка або уривок, оповідання, сюжетний вірш). За результатами перевірки визначаються бали та рівні аудіювання. Подані норми для 1 класу є орієнтовними.
Обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання
КласКількість слівЧас звучання (у хвилинах)180-100 (70-80)21-1,22120-160 (100-120)1,5-23180-240 (140-180)2-2,54260-300 (200-250)2,5-3 Перевірка й оцінювання аудіативних умінь
Перевірка аудіативних умінь проводиться фронтально. Для перевірки розуміння сприйнятого на слух тексту використовують серію запитань з варіантами відповідей на них, серед яких одна правильна. У 1-2 класах пропонується 4 запитання, відповіді на які можуть бути словесні - "так", "ні", або з допомогою карток із знаками +, -. У 3-4 класах у школах із спорідненими українській мовами навчання (російською, польською) пропонується 6 запитань (у школах із неспорідненими мовами - угорською, румунською, кримсько-татарською - 4), відповідаючи на які учні на окремих листочках ставлять цифру правильної відповіді біля номера запитання. Відповідь матиме такий вигляд: 1. 2 (де 1 - номер запитання, 2 - номер обраної відповіді). Правильна відповідь на кожне запитання у 1-2 класах оцінюється вербально, у 3-4 класах - 2 (3) балами; за відповідь з допомогою вчителя ставиться 1 бал. II. Говоріння (діалогічне й усне монологічне мовлення)
1. Діалогічне мовлення
Одиницями контролю є уміння:
> складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання);
> додержуватись правил етикету (не перебивати співрозмовника,
уважно слухати, дивлячись у вічі);
> вживати етикетну лексику й українські форми звертання;
> дотримуватись норм української літературної мови.
Кількість реплік під час діалогічного мовлення
КласОбсяги діалогів (кількість реплік)13 - 4 (2-3), враховуючи етикетну лексику23 - 4 без етикетної лексики (з етикетною лексикою)34 - 5 без етикетної лексики (з етикетною лексикою)45- 6 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) Уміння діалогічного мовлення у 2-4 класах перевіряється в І семестрі, у 1 класі - в кінці навчального року. Оцінювання діалогічного мовлення
Рівень навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий
1Учень (учениця) лише повторює діалог, опрацьований на попередніх уроках, однак потребує значної допомоги вчителя, допускає паузи, лексичні та орфоепічні помилки - 8 і більше. 2Учень (учениця) бере участь у діалозі з допомогою вчителя, допускає паузи, лексичні, граматичні та орфоепічні помилки - до 7 (8). 3Учень (учениця) бере участь у діалозі, однак потребує підказок, самостійно вживає (не вживає) лише етикетну лексику, допускає паузи, граматичні, лексичні та орфоепічні помилки - до 6 (7). ІІ
Середній
4Учень (учениця) з допомогою вчителя вступає в діалог, уміє вислухати співрозмовника, допускає помилки у формах звертання, граматичні лексичні й орфоепічні - до 5 (6). 5Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, однак затрудняється при відборі реплік у відповідь, вживає самостійно (з нагадування вчителя) етикетні слова, уміє закінчити діалог (думає, як закінчити діалог і закінчує з підказкою), допускає помилки у формах звертання, граматичні лексичні й орфоепічні - до 4 (5). 6Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, добирає у відповідь репліку, щоб підтримати розмову, вживає самостійно (з нагадування вчителя) етикетні слова, уміє закінчити діалог (думає, як закінчити діалог і закінчує з підказкою), допускає 3 (4) помилки у формах звертання, граматичних формах, нормах вимови. Кількість реплік нижча за норму. ІІІ
Достатній
7Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику. Однак у процесі діалогу допускає паузи, 2 (3) лексичні помилки та 2 (3) орфоепічні та граматичні помилки, які виправляє з допомогою вчителя. Кількість реплік відповідає (дещо нижча) нормі. 8Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику. Однак у процесі діалогу допускає паузи, 1 (2) лексичні помилки та 1 (2) орфоепічні та граматичні помилки, які виправляє з допомогою вчителя. Кількість реплік відповідає нормі (дещо нижча за норму) . 9Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, легко, без пауз (з деякими паузами) добирає репліки, іноді невдало, допускає 2 (3) помилки (граматичні, орфоепічні), які сам виправляє (з допомогою вчителя). Кількість реплік відповідає нормі (дещо нижча за норму). ІV
Високий
10Учень (учениця) легко (з деякими паузами) вступає в діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику, допускає 2 (3) помилки (граматичні, орфоепічні), які виправляє після зауваження вчителя. Кількість реплік відповідає нормі. 11Учень (учениця) вправно веде діалог, допускає 2-3 помилки (граматичні, орфоепічні), які виправляє сам. Кількість реплік відповідає нормі. 12Учень (учениця) вправно веде діалог, не відхиляється від теми, допускає 1 помилку (граматичну, орфоепічну) які виправляє самостійно (з нагадування вчителя). Кількість реплік відповідає нормі. 2. Усне монологічне мовлення
Починаючи з 1-го класу формуються уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією (1-2 кл.) - до розповіді за опорними словами, малюнком, малюнком і опорними словами, малюнком і планом та без нього з орієнтацією на слухача чи слухачів1.
У 1-2 кл. у кінці навчального року перевіряються уміння переказувати дослівно (близько до тексту) текст, сприйнятий на слух або прочитаний самостійно (3-4 кл.). У 3-4 (4) кл. у кінці навчального року перевіряються уміння будувати зв'язне висловлювання (розповідь чи опис) за змістом малюнка.
Під час оцінювання враховуються такі критерії:
> самостійність (міра допомоги) під час переказування тексту чи
його побудови;
> рівень розкриття теми; > змістовність, логіка викладу, стилістична вправність; > орфоепічна, граматична й лексична правильність мовлення.
Усний переказ (1-2 (3) кл.). Для переказування близько до тексту добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем двічі безпосередньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мовлення.
Обсяги текстів для дослівного переказування
(враховуються повнозначні слова)
КласКількість слів1 (II семестр)40 - 45 (35-40)246 - 55 (45-50)3не перевіряється4не перевіряється Усний твір (3-4 (4) кл.). Для перевірки умінь складати твір (текст-розповідь чи опис) добирається нескладний за змістом сюжетний або предметний малюнок.
Обсяги усних творів
КласКількість слів350-55455-65 (50-60) Оцінювання монологічного мовлення
(переказування й усний твір)
Рівень навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівІ
Початковий
1
Учень (учениця) переказує (розповідає) із значною допомогою вчителя у вигляді запитань, підказок слів. Переказування чи розповідь уривчасті, багато повторів, є алогізми, зміст повністю не переданий. Допускає більше 8 (10) лексичних, граматичних й орфоепічних помилок. 2
Учень (учениця) переказує (розповідає) із значною допомогою вчителя у вигляді запитань, підказок слів. Переказування чи розповідь уривчасті, є алогізми, зміст повністю не переданий. Допускає до 7 (9) лексичних, граматичних й орфоепічних помилок. 3Учень (учениця) переказує чи розповідає уривчасто, потребує допомоги вчителя, допускає до 6 (8) помилок зазначеного типу. Зміст переданий частково. ІІ
Середній4
Учень (у
Автор
natala2002
Документ
Категория
Образование
Просмотров
25 237
Размер файла
1 157 Кб
Теги
навчальних, досягнень, Нові, критерії, оцінювання
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа