Скачать
HTML для интерации на вашу страничку:

Ширина: () Высота:

Адрес страницы документа на сервисе DocMe:
Адрес полноэкранного варианта:
Короткий адрес:
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ м. Київ 20.08 2008 № 755 Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи На виконання ст. 34 Закону України "Про загальну середню освіту" та з метою реалізації завдань особистісно-орієнтованого навчання, системного контролю та об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів та поліпшення якості початкової освіти НАКАЗУЮ: 1. Затвердити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з предметів інваріантної складової навчального плану (додатки 1- 12). 2. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити використання у навчальному процесі критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених цим наказом. 3. Уважати таким, що втратив чинність, спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 12.07.2002 № 401/52 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи". 4. Даний наказ та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті "Освіта України", розмістити на сайті міністерства. 5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Т. в. о. Міністра П.Б. Полянський Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи підготовлено робочою групою (голова - Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор) з урахуванням пропозицій учителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів, методистів з питань початкової освіти управлінь освіти і науки, наукових співробітників та методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, наукових співробітників науково-дослідних інститутів Академії педагогічних наук України. 1. Об'єкти, функції і види контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів: Савченко Олександра Яківна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, професор; Байбара Тетяна Миколаївна, завідувачка лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук. 2. Мова навчання (українська та мови національних меншин): Вашуленко Микола Самійлович, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор; Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; Пономарьова Катерина Іванівна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Прищепа Ольга Юхимівна, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук. 3. Читання (українська мова навчання): Савченко Олександра Яківна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор,; Мартиненко Валентина Олександрівна, Вчений секретар Інституту педагогіки, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Вашуленко Оксана Вікторівна, науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України. 4. Читання (мови національних меншин - мови навчання): Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;. 5. Українська мова (в школах з російською та мовами навчання інших національних меншин; друга мова): Хорошковська Ольга Назарівна, завідувачка лабораторією навчання української словесності у школах національних меншин України і діаспори Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук. 6. Мови національних меншин (в школах з українською мовою навчання; друга мова): Ґудзик Ірина Пилипівна, завідувачка лабораторією навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;. 7. Математика: Кочина Лідія Петрівна, професор Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка, кандидат педагогічних наук; Листопад Наталія Петрівна, науковий співробітник Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України. 8. Я і Україна: Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор; Байбара Тетяна Миколаївна, завідувачка лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Коваль Ніна Степанівна, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук. 9. Основи здоров'я: Бібік Надія Михайлівна, дійсний член Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор; Коваль Ніна Степанівна, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук. 10. Трудове навчання: технічна і художня праця: Тименко Володимир Петрович, старший науковий співробітник лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки Академії педагогічних наук, кандидат педагогічних наук. 11. Фізична культура: Зубалій Микола Дмитрович, завідувач лабораторією фізичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук. 12. Предмети художньо-естетичного циклу: Корнілова Ольга Василівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Бєлкіна Елла Вікторівна - завідувачка кафедрою образотворчого мистецтва і дизайну Інституту дошкільної, початкової і мистецької освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б. Грінченка; Масол Людмила Миколаївна, завідуюча лабораторією естетичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України; Демчишин Марта Степанівна, начальник відділу виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України; Очеретяна Наталія Василівна, науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України. Затверджено наказ МОН України від 20.08.08 № 755 (додатки 1 - 12) Додаток 1 ОБ'ЄКТИ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ* Апробація змісту початкової освіти визначила його педагогічну і методичну відповідність новим завданням школи і водночас потребу удосконалення результативного компоненту. Зокрема, посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Розв'язання цих завдань зумовило доопрацювання змісту на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність. Відповідно до цього змінюються процес контролю і оцінювання результатів навчальної діяльності школярів. Результати компетентнісного підходу виявляються у компетенціях і компетентностях. Освітня компетенція є сукупністю взаємозв'язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об'єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. Компетенція - це суспільна норма, вимога, яка сама по собі не є характеристикою індивіда. Нею вона стає у процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність. Компетентність - складне особистісне утворення, що інтегрує відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистий досвід її виконання, ставлення до процесу і результату, вона створює передумови для активних самостійних дій. Отже, компетентність не зводиться тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Із врахуванням світового досвіду і потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці визнано три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні і предметні. До ключових компетентностей відносяться: уміння вчитися, соціально-трудова, загальнокультурна, інформаційно-комунікативна, здоров'язбережувальна, соціальна. Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв'язку урочної і позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом. Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв'язку змісту і методик предметів однієї чи різних освітніх галузей. Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмету, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які вказано у програмах кожного предмету. Структурування навчальних досягнень за очікуваними результатами (учень знає, розуміє, знаходить, визначає, застосовує, оцінює тощо) є орієнтиром для здійснення контрольно-оцінної діяльності вчителя: визначення об'єктів контролю, часу здійснення, змісту перевірки тощо. Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв'язок між учителем і учнями. Змістом контролю є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами. Об'єктами контролю у процесі початкового навчання є предметні компетентності: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення. Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна. Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки. Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з'ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати учбово-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається "коригування", а не "доучування". Отримані результати контролю використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів. Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності - з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей - з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та у нових ситуаціях. Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам'яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. У процесі контролю доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння. Результати контрольно-оцінної діяльності мають велике виховне значення. Об'єктивно і методично правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності, об'єктивності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо. Систематичність зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання, по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв'язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учбово-пізнавальною діяльністю, як провідним видом діяльності у молодшому шкільному віці. Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності учнів та оцінювання їхніх досягнень, порушує "психічну рівновагу" дітей, збуджуючи або пригнічуючи їх. За таких обставин виявити справжній рівень навчальних досягнень досить важко. Індивідуальний підхід в процесі перевірки упереджує психологічне напруження дітей, створює умови для повного виявлення їх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем з урахуванням загальних вимог, що зазначені у програмі. Об'єктивність контролю полягає у запобіганні вчителем суб'єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об'єктивність контролю залежить від багатьох умов, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета б) наявність вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета в) обґрунтоване виділення об'єктів контролю (перевірки й оцінювання) г) адекватність цілей, змісту і способів перевірки вимогам програм і методик ґ) застосування науково обґрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень. У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація. Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів. Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу оволодіння навчальним матеріалом уроку. Це визначає його основні цілі: встановлення стану розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу. Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді. Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у планування наступних уроків. Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до її змісту, оцінювання й обліку результатів конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів. Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини - підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об'єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів можуть бути: програмова підтема, тема, кілька тем, розділ. Об'єднання програмових тем здійснюється не механічно, а з урахуванням логічної структури їх змісту, взаємозв'язку між темами. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів). Семестрова оцінка виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання. Річна оцінка виставляється на основі семестрових оцінок. Облік (фіксація) результатів контролю ведеться учителем в класних журналах і табелях навчальних досягнень та відвідування школи. Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі. Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи з української мови (мова і читання) та математики. Формою проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог Програм для середньої загальноосвітньої школи (1- 4 класи) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Підсумкова контрольна робота з української мови включає завдання, якими передбачається перевірка рівня мовленнєвих умінь учнів (будувати словосполучення, речення, невеликі зв'язні висловлювання), а також умінь практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії. Річною підсумковою роботою з читання (українська, російська чи інша мова навчання) може бути комбінована робота, яка складається з тексту для самостійного читання та низки письмових завдань для перевірки розуміння прочитаного. Для підсумкової контрольної роботи з математики добираються завдання на перевірку вмінь записувати, порівнювати натуральні числа, виконувати з ними арифметичні дії, знаходити значення числових виразів, розв'язувати рівняння і нерівності, знаходити частини числа, розв'язувати текстові задачі, виконувати завдання геометричного змісту. Кожна підсумкова контрольна робота проводиться вчителем початкових класів відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, крім понеділка й п'ятниці. На проведення річної підсумкової роботи відводиться 1 академічна година. Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється у класному журналі під датою проведення підсумкової роботи. Річне оцінювання з української мови та математики у 4 класі здійснюється на основі семестрових балів та бала за атестацію. Усі види перевірки реалізуються за допомогою різних, але відповідних методів. Їх вибір зумовлюється насамперед особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів. Методи перевірки - це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому. У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо). Відносно новим є використання тестових завдань, які є стандартизованим засобом перевірки, який цілеспрямовано і економно у часі може кількісно виявити, що учень знає і вміє. Порівняльний аналіз результатів виконання науково обґрунтованих тестових завдань учнями одного класу, школи, району і т. ін. дозволяє об'єктивно виявити стан їх підготовленості, якість змісту, методик. Для перевірки у початкових класах можуть використовуватися тести і окремі тестові завдання різної складності, які змістовно охоплюють один предмет або кілька. Залежно від мети контролю тестові завдання можуть передбачати вибір однієї правильної відповіді (чи двох), конструювання відповіді, з'ясування правильності зв'язків між поняттями, встановлення послідовності тощо. Учбово-пізнавальна діяльність під час перевірки буває репродуктивною і творчою (частково-пошуковою і пошуковою). За формою організації учбово-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною; у 3-4 класах доцільно включати у процес перевірки завдання на вибір. Виявлені під час перевірки результати учбово-пізнавальної діяльності учнів оцінюються. Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка - його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач. Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об'єктів оцінювання. Аналіз об'єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів: якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях) володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні) володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе. На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі: Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І рівень - початковий Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення. ІІ рівень - середній Учень (учениця) володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньопонятійні зв'язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; виконує способи діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя. ІІІ рівень - достатній Учень (учениця) володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність). ІV рівень - високий Учень (учениця) володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміє розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; виконує елементарні творчі завдання. Описаним інтегрованим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: І (початковий) - 1-3 бали; ІІ (середній) - 4-6 бали; ІІІ (достатній) - 7-9 балів; ІV (високий) - 10-12 балів. 12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольно-оцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об'єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах - за 12-бальною шкалою. За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня. Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання - із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ У СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ Додаток 2 УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН МОВА НАВЧАННЯ В основу розробки критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з мови навчання (української та мов національних меншин) покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв'язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення. З огляду на зазначене об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є: - мовленнєві уміння з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма; - знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички; - орфографічні і пунктуаційні вміння й навички; - графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт. І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності 1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого) Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру. Для цього використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповіді. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповіді на кожне, у 3-4 класах - 6 запитань з трьома варіантами відповіді на кожне. У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах - 2 бали. 2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання) Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру. Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти у першому семестрі. Уміння вести діалог оцінюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише "так" чи "ні" 2 Учень (учениця) лише підтримує діалог (реагує на репліки співрозмовника - повідомлення, запитання, спонукання), однак не ініціює розмови. При цьому припускається 3-4 із зазначених нижче недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не відповідає нормі 3 Учень (учениця) лише підтримує діалог, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови, припускаючись 1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не відповідає нормі ІІ Середній 4 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, але лише у тому разі, коли йдеться про фактичний зміст; робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми 5 Учень(учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, припускаючись 3-4 із зазначених нижче помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми 6 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, у якому йдеться лише про фактичний зміст, допускаючи 1-2 із таких помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) підтримує й ініціює діалог, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається більше 3-ох мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі 8 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, досить швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, дотримується правил культури спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається 2-3 мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі 9 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, демонструє належну культуру спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається 1-єї мовної помилки. Обсяг діалогу відповідає нормі ІV Високий 10 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку, але невпевнено і з приводу не всіх аспектів спілкування. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам 11 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку з приводу предмета розмови, однак не дуже впевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам 12 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, демонструє високу культуру спілкування, впевнено висловлює свою думку з приводу всіх аспектів предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам 3. Монологічне мовлення Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах - усний твір. Письмовий переказ проводиться в 3 класі у кінці навчального року, в 4 класі - у кінці кожного семестру. За усне висловлювання (переказ, твір) ставиться одна оцінка - за зміст. За письмовий переказ виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст. Критерії оцінювання грамотності письмового переказу такі самі, як критерії оцінювання диктанту. Оцінювання змісту зв'язного висловлювання здійснюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) будує лише 1-2 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись великої кількості мовних (лексичних, граматичних) помилок 2 Учень (учениця) будує 2-3 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст. При цьому його лексичний запас обмежений, мовних помилок не дуже багато 3 Учень (учениця) будує більше 3-ох х речень або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст, демонструючи збіднений лексичний запас, припускаючись окремих мовних помилок ІІ Середній 4 Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні наявні такі недоліки: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки 5 Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні допущено 3-4 з перерахованих нижче недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки 6 Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений змістом; створене висловлювання має 1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка; збіднена лексика, є мовні помилки ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається більше 3-ох мовних помилок 8 Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриваючи його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні всі структурні частини (зачин, основна частина, кінцівка), проте не висловлено власної думки школяра з приводу сказаного, допущено 2-3 мовні помилки 9 Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку, дотримується структури тексту (зачин, основна частина і кінцівка); однак не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається 1-єї мовної помилки ІV Високий 10 Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, своє ставлення до предмета розмови висловлює не дуже впевнено; лексика багата, допущено 1-2 мовні помилки 11 Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, але не дуже впевнено; лексика багата, мовні помилки відсутні 12 Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики і не допускаючи мовних помилок 4. Читання Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі, в якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів. У 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання. Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв. Виявляє розуміння лише окремих слів. Швидкість читання - до 20 слів за хвилину. ІІ Середній Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв. Виявляє розуміння окремих речень. Швидкість читання - 20-24 слова за хвилину ІІІ Достатній Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень. Виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного. Швидкість читання - 25-29 слів за хвилину ІV Високий Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Швидкість читання - 30 і більше слів за хвилину ІІ. Оцінювання знань з мови, мовних умінь і навичок Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється в 2-4 класах не менше як двічі на семестр після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об'єднувати, а великі - перевіряти за логічно завершеними частинами). Для перевірки пропонуються завдання двох типів: 1) завдання, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповіді; 2) завдання, що передбачають виконання без опори на запропоновані варіанти відповіді (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудову речень тощо). У 2 класі учням пропонується чотири завдання: три завдання першого типу (з трьома варіантами відповіді на кожне) і одне - другого типу. Учням 3-4 класів дають вісім завдань: чотири першого типу (з трьома варіантами відповіді на кожне) і чотири - другого типу. У 2 класі за кожне правильно виконане завдання учень одержує три бали. У 3-4 класах кожне завдання першого типу оцінюється одним балом, другого типу - двома балами (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується один бал). ІІІ. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування проводиться: в 1 класі - у кінці року, в 2-4 класах - на кінець кожного семестру. Контрольний диктант проводиться: в 2 класі - один раз у кінці першого семестру і двічі в другому семестрі в 3-4 класах - двічі на кожний семестр. Оцінювання диктантів і списаних текстів здійснюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Кількість помилок І Початковий 1 9 і більше 2 8 3 7 ІІ Середній 4 6 5 5 6 4 ІІІ Достатній 7 3 8 2 9 1 ІV Високий 10 1 негруба помилка або 2-3 виправлення 11 1 виправлення 12 -- ІV. Оцінювання графічних навичок письма, техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту. У 1 класі списування проводиться на кінець навчального року, в 2-4 класах - у кінці кожного семестру. За списаний текст виставляється дві оцінки: одна за грамотність, друга - каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи. Грамотність оцінюється за такими самими критеріями, що й диктант. Оцінювання графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма в 1 класі здійснюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер, друковані літери замість рукописних. Поєднання букв переважно неправильне або відсутнє. Лінійності майже не дотримано. Гігієнічних правил письма учень майже не дотримується навіть після нагадування вчителя ІІ Середній Списаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи. Поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил учень дотримується тільки після нагадування вчителя ІІІ Достатній Списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак зустрічається певна кількість незначних відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень дотримується переважно всіх гігієнічних правил без нагадування вчителя ІV Високий Списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається 1-2 незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від письма. Учень дотримується гігієнічних правил письма У 2-4 класах здійснюється перевірка графічних навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи і швидкості письма. Дотримання норм за кожним із зазначених параметрів оцінюється двома балами (в сумі буде 12 балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімається 1 бал, за значне - 2 бали. Щодо швидкості письма, то незначним вважається відхилення від меншого показника норми (2 клас - 15-20 слів, 3 клас - 21-30 слів, 4 клас - 31-40 слів) на 1-5 знаків, значним - на 5 та більше знаків. V. Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах Вид перевірки 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас І сем. ІІ сем. І сем. ІІ cем. І сем. ІІ сем. І сем. ІІ сем. Аудіювання - - 1 1 1 1 1 1 Діалог - - 1 - 1 - 1 - Усний переказ - - - 1 - - - - Усний твір - - - - - 1 - 1 Читання - 1 - - - - - - Письмовий переказ - - - - - 1 1 1 Перевірка мовних знань і вмінь - - 2 2 2 2 2 2 Диктант - - 1 2 2 2 2 2 Списування - 1 1 1 1 1 1 1 Загальна кількість перевірок за семестр - 2 6 7 7 8 8 8 Додаток 3 ЧИТАННЯ Українська мова навчання 2 - 4 класи Об'єктами контролю й оцінювання з читання є: • навичка читання вголос і мовчки з урахуванням усіх її характеристик; • елементарна обізнаність з колом дитячого читання; • елементарна обізнаність з літературознавчими поняттями; • уміння працювати з текстами різних жанрів; • виконання творчих завдань на основі прочитаного; • бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння. Читання вголос Перевірка розвитку навички читання вголос у 2-4 кл. здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю і підсумкового (в кінці першого і другого семестрів). Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, усвідомленість, темп, виразність). Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін. Розвиток уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів. З особливою увагою педагог ставиться до дітей, які мають психофізіологічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування. Показники темпу читання вголос Клас І семестр ІІ семестр 2 35-45 сл/хв 50-60 сл/хв. 3 65-70 сл/хв 75-80 сл/хв. 4 80-85 сл/хв 90-95 сл/хв. Примітка: під час оцінювання вчитель не знижує бал, якщо темп читання несуттєво нижчий від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного. Читання вголос оцінюється за такими критеріями: 2 клас Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів* І Початковий Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись багатьох помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, в інтонуванні речень; помилок мовного характеру. Учень частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті. Темп читання значно нижчий від нормативного. ІІ Середній Учень (учениця) читає плавно складами, припускаючись окремих помилок у закінченнях, наголошуванні слів; на пропуск, заміну, перестановку букв і складів; інтонування речень. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. Темп читання нижчий від нормативного. ІІІ Достатній Учень (учениця) читає плавно словами, окремі (багатоскладові) слова - складами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись незначних відхилень від норми у наголошуванні, вимові слів, інтонуванні речень. Усвідомлює фактичний зміст твору з незначною допомогою вчителя, основну думку - лише під його керівництвом. ІV Високий Учень (учениця) читає плавно, правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу, нормативної вимови слів, самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку - з допомогою вчителя. Під час читання виявляє уміння користуватись інтонаційними засобами виразності (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення). * Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах - за 12-бальною шкалою. За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня. Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання і норми читання І Початковий 1 Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює зміст окремих речень тексту. Темп читання суттєво нижчий від нормативного. 2 Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Розуміє значення окремих фрагментів змісту твору. 3 Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів, інтонуванні речень. Недостатньо усвідомлює фактичний зміст твору, користуючись значною допомогою вчителя. ІІ Середній 4 Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів, інтонуванні речень, дотриманні пауз між реченнями і частинами тексту. Виявляє розуміння фактичного змісту твору, смислових зв'язків між частинами тексту із значною допомогою вчителя. 5 Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, інтонуванні речень, порушує правила вимови. У виборі інтонаційних засобів виразності користується значною допомогою вчителя. Темп читання дещо нижчий від нормативного. Усвідомлює фактичний зміст, тему твору, смислові зв'язки між частинами тексту з допомогою вчителя. 6 Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись окремих мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. У виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя. Усвідомлює фактичний зміст, смислові зв'язки між частинами тексту з незначною допомогою вчителя. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виразно може прочитати твір з незначною допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст, тему твору, основну думку - з допомогою вчителя. 8 Учень (учениця) читає свідомо, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. В освоєнні основного смислу твору користується незначною допомогою вчителя. 9 Учень (учениця) читає свідомо, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок. Самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але, не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору; визначає його тему. Розуміє основну думку твору, в окремих випадках висловлює її неточно. ІV Високий 10 Учень (учениця) читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки, випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз. Самостійно визначає тему й основну думку твору. 11 Учень (учениця) читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі. Самостійно добирає інтонаційні засоби мовленнєвої виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст. Самостійно визначає тему і основну думку твору. 12 Учень (учениця) читає правильно, свідомо, виразно, з використанням основних мовленнєвих і позамовних засобів виразності, з допомогою яких він виражає розуміння фактичного змісту і основного смислу твору, своє й авторське ставлення до нього. Самостійно визначає тему і основну думку твору. Читання мовчки Рівень розвитку навички читання мовчки у 3 класі перевіряється у процесі поточного опитування . У 4 класі перевіряється й оцінюється під час поточного опитування, а також у процесі підсумкової контрольної роботи наприкінці першого і другого семестрів. Враховуються такі характеристики цього виду читання: спосіб, розуміння змісту прочитаного, темп читання. Показники темпу читання мовчки Клас І семестр ІІ семестр 3 85-110 сл/хв 90-140 сл/хв 4 100-150 сл/хв 110-170 сл/хв і більше Примітка: перше (менше) число у кожному із зазначених показників визначає обов'язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує на бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння і використовується переважно для самоконтролю і самооцінки учнів. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонують 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей на кожне. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, окремі особливості художньої мови, розуміння слів і висловів ужитих у прямому і переносному значеннях, визначення головної думки тексту. Правильна відповідь на 1 запитання оцінюється 1 балом. Учням, у яких темп і спосіб читання не відповідають нормативним показникам, знижується оцінка на 1 бал. Читання мовчки оцінюється за такими критеріями: 4 клас Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання і норми читання І Початковий 1 Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. Читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від нормативного. 2 Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від нормативного. 3 Учень (учениця) спроможний(-на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. Читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного. ІІ Середній 4 Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. Читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від нормативного. 5 Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від нормативного. 6 Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим, а основний смисл залишається неосвоєним. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам. 8 Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Правильно виконує 2/3 частини запропонованих завдань. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники. 9 Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл - з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб і темп і читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання. ІV Високий 10 Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст основного смислу твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос. 11 Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники. 12 Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного Темп читання зазвичай у 1,5-2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання.. Оцінювання читання напам'ять Якість читання напам'ять визначається за такими критеріями: - правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту тексту; - виразність читання (доречність використання інтонаційних, мовленнєвих та позамовних засобів виразності); - дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів та інтонування речень, різних за метою висловлювання). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується. Вимоги до якості читання напам'ять є наскрізними для учнів 2-4 класів і носять рекомендаційний характер. Перевірка читання напам'ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю. Вчитель може розсередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам'ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов'язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою "вивчення напам'ять". Перевірка вивчення напам'ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів'їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання. Оцінювання читання напам'ять здійснюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання Правильність, повнота відтворення фактичного змісту тексту Виразність читання Дотримання учнями орфоепічних норм І Початковий 1 Учень (учениця) утруднюється в повному обсязі вивчити напам'ять текст, тому відтворює окремі фрагменти змісту твору, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів. Монотонне, невиразне читання, наявні тривалі паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення. Допускає низку помилок у вимові та наголошуванні слів. 2 Учень (учениця) відтворює незначну частину тексту, порушує послідовність викладу, допускає низку помилок на перестановку, заміну слів. Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) не вміє інтонувати речення. Допускає 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів. 3 Учень (учениця) відтворює менше половини тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 4 і більше помилок на перестановку, заміну слів. Монотонне, невиразне читання, наявні паузи. Учень (учениця) намагається інтонувати речення. Допускає дещо меншу кількість помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6). ІІ Середній 4 Учень (учениця) відтворює більшу половину тексту, в окремих випадках порушує послідовність викладу, допускає 3 помилки на перестановку, заміну слів, пропуск строф. Учень (учениця) відтворює текст з паузами, невиразно, монотонно; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією; темп відтворення нерівномірний. Учень (учениця) намагається правильно інтонувати речення, однак помиляється в інтонуванні кінця речення. Допускає помилки у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5). 5 Учень (учениця) відтворює текст в основному правильно. Однак допускає помилки у відтворенні фактичного змісту, допускає до 2 помилок на пропуск строф, перестановку чи заміну слів. Учень (учениця) відтворює текст з паузами; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; намагається користуватися прийомами інтонування, однак у виборі інтонаційних засобів виразності потребує допомоги вчителя. Допускає до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків. 6 Учень (учениця) відтворює текст загалом правильно, але потребує неодноразової допомоги вчителя під час його відтворення, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів. Учень (учениця) намагається користуватися прийомами інтонування та засобами виразності. Однак не вміє самостійно визначити потрібний тон, темп, логічний наголос, помиляється в інтонуванні кінця речень; є деякі недоліки в дикції. Допускає до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає перестановку чи заміну слів. Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті. Однак емоційне забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне. Учень (учениця) потребує часткової допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору. Допускає 2-3 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків. 8 Учень (учениця) відтворює текст правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє з незначною допомогою вчителя. Учень (учениця) відтворює текст загалом виразно, з чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується мовленнєвими засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу відтворення і сили голосу. Допускає 1-2 помилки у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків. 9 Учень (учениця) правильно відтворює текст, допускає 1-2 помилки на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно. Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; читання емоційно забарвлене. Учень (учениця) користується інтонаційними, мовленнєвими та позамовними засобами виразності, але припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу. Може допустити 1-2 орфоепічні помилки. ІV Високий 10 Учень (учениця) повно і правильно відтворює текст. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку може виправити. Учень (учениця) відтворює текст виразно, з гарною дикцією; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення. Вміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби виразності відповідно до жанрової специфіки твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз у процесі відтворення тексту. Може допустити 1-2 орфоепічні помилки. 11 Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору. Учень (учениця) вдало вибирає і користується мовленнєвими та позамовними засобами виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; вміє передати авторський задум. Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє. 12 Учень (учениця) повно і правильно відтворює фактичний зміст тексту твору. Учень (учениця) вдало самостійно добирає і вдало користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту), мовленнєвими та позамовними (використовує міміку, жести) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; має гарну дикцію, передає своє та авторське ставлення до змісту твору. В основному дотримується норм літературної вимови. Крім навички читання вголос і мовчки, читання напам'ять, контролю й оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів, окреслені такими змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальними програмами: елементарна обізнаність з колом дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою. Їх перевірка й оцінювання здійснюється у процесі поточного контролю (в усній і письмовій формах) і враховується у підсумковому (річному) оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр. Навчальними програмами у 3-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер. Тому у процесі перевірки й оцінювання творчих видів завдань визначальною є мотиваційна і розвивальна функція. В оцінюванні творчих завдань мають переважати оцінні судження вчителя позитивного характеру. Не рекомендується здійснювати бальне оцінювання виконання учнями творчих завдань на низькому рівні. Оцінювання навчальних досягнень учнів 2-4 класів за вимогами змістових ліній: коло дитячого читання; смисловий і структурний аналіз тексту; літературознавча пропедевтика; робота з дитячою книжкою 2 клас Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання і норми читання І Початковий Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених. Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та пояснити їх призначення. ІІ Середній Учень (учениця) під час переказу змісту твору зосереджує увагу лише на подіях, хоч не завжди розуміє, як вони між собою пов'язані. Може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів, з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених творів. З допомогою вчителя правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. ІІІ Достатній Емоційна реакція учня (учениці) на зміст і події прослуханого твору є адекватною. Допускає неточності у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів, формулюванні найпростіших оцінних суджень. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 4-5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. ІV Високий Учень (учениця) самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст, знаходить у ньому речення, що підтверджують усні висловлювання; пояснює зв'язок заголовка із змістом твору. Правильно визначає і називає персонажів твору, висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 5-6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). 3-4 класи Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень І Початковий 1 Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не пов'язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. 2 Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов'язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок. 3 Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок. ІІ Середній 4 Учень (учениця) недостатньо зв'язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1-2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності. 5 Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2-3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів ("хороший", "поганий") 6 Учень (учениця) переказує зміст твору зв'язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них - за авторською приналежністю. З допомогою вчителя визначає в тексті окремі яскраві, образні вислови. Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями. Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку потрібних книжок за завданням учителя. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок. З незначною допомогою вчителя складає план; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3-4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. 8 Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1-2 приклади. Правильно наводить 4-5 прикладів творів, що вивчались Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності 9 Учень (учениця) самостійно, зв'язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план. Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок). Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки. Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково-ілюстративний апарат; володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки. Потребує удосконалення уміння орієнтуватись у книжках довідкового характеру. ІV Високий 10 Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі. Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору. Вміє користуватись довідково-ілюстративним апаратом дитячих книжок, періодичних видань з метою раціональної організації самостійної навчальної діяльності. 11 Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Виявляє уміння раціонально використовувати довідково-ілюстративний апарат дитячих книжок, періодичних видань у самостійній навчальній діяльності. 12 Учень (учениця) самостійно, будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів. Орієнтується в структурі художньої, навчально-художньої, довідкової дитячої книжки, періодичних видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності. Додаток 4 ЧИТАННЯ Мови національних меншин - мови навчання 2 - 4 класи Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з читання є: уміння учнів читати вголос, мовчки, читати напам'ять; сформованість певного кола літературознавчих знань та умінь; знань про книгу і читання, окремих читацьких умінь і навичок, уміння користуватися бібліотекою. Читання вголос Перевіряється вміння читати вголос із належною швидкістю, із додержанням орфоепічних та інтонаційних норм, орієнтуючи читання на слухацьку аудиторію. Перевірка здійснюється індивідуально. Протягом семестру, починаючи з 2 класу, кожен учень має отримати оцінку за читання вголос. Оцінки накопичуються в окремій колонці журналу, не позначеній датою. Для читання пропонується текст, опрацьований на попередніх уроках або новий для слухачів текст. Добирається невеликий текст чи його фрагмент, що має певну змістову завершеність. Показники темпу читання вголос Клас І семестр ІІ семестр 2 3 4 35-45 сл/хв 65-70 сл/хв 80-85 сл/хв 50-60 сл/хв 75-80 сл/хв 90-95 сл/хв Примітка. Учням 3, 4 класів, у яких темп читання нижчий за норму, знижують оцінку на 1 бал; це не стосується випадків, коли темп читання нижчий несуттєво, а в цілому читання відповідає встановленим критеріям. Критерії оцінювання читання вголос Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) більшу частину слів читає складами, деякі слова - побуквено; відокремлює кожне слово, не відділяє одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); більшість слів вимовляє відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання нижча за норму. 2 Учень(учениця) більшу кількість слів читає складами, хоч і не вдається до побуквеного читання; у багатьох випадках відриває одне від одного слова в реченні, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); значну частину слів вимовляє за написанням, а не за правилами вимови; швидкість читання нижча за норму. 3 Учень (учениця) значну частину слів читає складами, в багатьох випадках неправильно ділить текст на речення, речення - на смислові групи; припускається помилок на пропуски, перестановку, заміну звуків та складів, на вимову слів; швидкість читання нижча за норму. ІІ Середній 4 Учень (учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією, деякі слова читає за написанням, а не за вимовою; поділяє текст на речення, але є помилки в інтонуванні кінця речення; не завжди правильно пов"язує слова в реченні між собою; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму. 5 Учень (учениця) читає словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки в інтонуванні речень; читання недостатньо плавне; швидкість читання нижча за норму. 6 Учень (учениця) читає цілими словами, лише поодинокі слова - складами; подекуди припускається пропусків , замін, перестановок звуків та складів; є деякі недоліки в дикції; текст в цілому правильно поділено на речення, але є окремі помилки в інтонуванні кінця речення, у поділі речення на смислові групи. Швидкість читання нижча за норму. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення; поділ речення на смислові відрізки в цілому правильний, але не пристосований до слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у вимові слів, повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі. 8 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією, хоча є окремі повтори, перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але недостатньо пристосоване до слухацької аудиторії; читання емоційно забарвлене, хоч воно не виявляє особливостей змісту тексту; є помилки у вимові слів; швидкість читання відповідає нормі. 9 Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень; хоча інтонування, емоційне забарвлення не враховують особливості слухацької аудиторії і недостатньо передають логічні і та емоційні нюанси тексту; швидкість читання відповідає нормі. ІV Високий 10 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, інтонаційно виділяючи найбільш вагомі за змістом слова, правильно поділяючи речення на смислові відрізки; певною мірою передає авторський задум; є окремі вимовні помилки; темп читання (здебільшого - зависокий) не враховує особливості слухацької аудиторії. 11 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп незавищений і враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні, читач вміє передати авторський задум; є поодинокі вимовні помилки. 12 Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною дикцією, виразно інтонує речення, передаючи не лише авторський задум, але й власне ставлення до того, що читає; темп читання відповідає особливостям слухацької аудиторії. Читання мовчки Перевіряється вміння прочитати незнайомий художній текст і зрозуміти його. Читання мовчки перевіряється і оцінюється раз на семестр, починаючи з 4 класу (у 3 класі така перевірка здійснюється з діагностичною метою і обов'язковому оцінюванню не підлягає). Розуміння прочитаного виявляється за допомогою завдань тестового характеру: школярам пропонується 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей на вибір. Запитання охоплюють фактичний зміст твору, головну думку та окремі особливості художньої мови. Критерії оцінювання читання мовчки: правильна відповідь на кожне запитання за прочитаним текстом оцінюється 1 балом. У виведенні балів враховується: - швидкість читання мовчки - учень, швидкість читання якого нижча за нижчий з нормативних показників, одержує на 1 бал менше; - наявність зовнішніх артикуляційних рухів - учень, який ще не позбувся зовнішніх артикуляційних рухів, одержує на 1 бал менше. Показники темпу читання мовчки Клас І семестр ІІ семестр 3 4 85-110 сл/хв 100-150 сл/хв 90-140 сл/хв 110-170 сл/хв і більше Примітка: перше (менше) число у кожному із зазначених показників визначає обов'язковий рівень, досягнення якого впливає на оцінювання; друге число вказує бажаний (перспективний) результат розвитку читацького уміння і використовується переважно для самоконтролю і самооцінки учнів. Читання напам'ять Об'єктами перевірки й оцінювання читання напам'ять є: - запам'ятовування поетичних і прозових творів (уривків з них), визначених програмою для читання напам'ять, - чіткість дикції, додержання орфоепічних норм, - інтонаційна правильність, виразність читання, вміння виявити своє ставлення до того, що читається, а також орієнтувати читання на слухацьку аудиторію, доречне використання позамовних засобів впливу на слухачів (поза, міміка, жести). Критерії оцінювання читання напам'ять: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, а також порушень орфоепічних норм; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; читання уповільнене, дикція нечітка, гучність не розрахована на слухачів 2 Учень (учениця) відтворює напам'ять лише біля половини твору; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, а також порушень орфоепічних норм; у багатьох випадках неправильно ділить текст на речення, речення - на смислові групи; читання уповільнене, дикція нечітка, гучність не розрахована на слухачів 3 Учень (учениця) пам'ятає і відтворює майже весь текст, припускається окремих помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, а також порушень орфоепічних норм; у багатьох випадках паузи, інтонація порушують смислові зв'язки у тексті ІІ Середній 4 Учень (учениця) знає увесь твір, але недостатньо твердо (продовжує читання після підказки); припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку слів і виправляє їх за допомогою учителя; є помилки у вимові, в інтонуванні кінця речення, у поділі речень на смислові частини; дикція недостатньо чітка, гучність недостатньо розрахована на слухачів 5 Учень (учениця) знає увесь твір, але недостатньо твердо (продовжує читання після підказки); припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку слів і виправляє їх самостійно; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки у вимові, в інтонуванні кінця речення у поділі речень на смислові частини; читання недостатньо розраховане на слухачів 6 Учень (учениця) знає увесь твір, але недостатньо твердо (робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту); припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку слів і виправляє їх самостійно; є деякі недоліки в дикції; текст в цілому правильно поділено на речення, але є окремі помилки в інтонуванні кінця речення, у поділі речення на смислові групи; читання недостатньо розраховане на слухачів ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає плавно, з досить чіткою дикцією; але темп читання (здебільшого - зависокий) не враховує особливостей слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки в інтонуванні речень; у вимові слів; 8 Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає плавно, з гарною дикцією; припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень; темп читання недостатньо пристосований до слухацької аудиторії; читання емоційно забарвлене, хоч воно не виявляє особливостей змісту тексту; є помилки у вимові слів; 9 Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує речення; але темп, гучність читання недостатньо пристосовані до слухацької аудиторії; інтонування, емоційне забарвлення не передають авторський задум та ставлення читача до того, що читається; є помилки у вимові слів ІV Високий 10 Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає виразно, інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова, правильно поділяє речення на смислові відрізки; темп (незавищений) враховує потреби слухацької аудиторії; певною мірою передається авторський задум; є окремі вимовні помилки; 11 Учень (учениця) добре знає твір напам'ять; читає виразно, орієнтуючи темп, гучність читання на слухацьку аудиторію; за допомогою інтонації, жестів, міміки вміє передати авторський задум; є поодинокі вимовні помилки. 12 Учень (учениця) добре знає твір напасть, читає орфоепічно й інтонаційно правильно, виразно, передаючи не лише авторський задум, а й власне ставлення до того, що читається; враховує особливості слухацької аудиторії. Робота з текстом, книгою Перевірка читання вголос, читання напам'ять і читання мовчки (за допомогою завдань тестового характеру), які передбачають цілісне сприйняття, розуміння учнем твору, доповнюється перевіркою окремих читацьких (і літературознавчих) умінь і навичок, знань про книгу і читання, яка здійснюється у ході поточного оцінювання. Перевіряється: - засвоєння знань про книгу, про читання (техніку читання і розуміння прочитаного), про бібліотеку; сформованість на пропедевтичному рівні літературознавчих понять, а також рівень розвитку відповідних умінь і навичок; - уміння виконувати аналітичні дії за текстом: ділити текст на частини, визначити послідовність подій, встановлювати відповідність заголовка тексту; складати запитання різних типів до тексту; передбачувати події при читанні незнайомого тексту; знаходити у тексті ключові слова та ін.; - уміння висловлюватись про прочитане: складати усні й письмові перекази, вільні висловлювання, брати участь у діалогах-обговореннях твору, виявляючи своє ставлення до подій, персонажів твору; пов'язуючи прочитане із власним життєвим досвідом; - уміння виконувати творчі завдання, пов'язані з текстом: складати інший початок чи кінцівку твору, додавати опис (місця події, зовнішності персонажа), складати свій твір за даним зразком чи самостійно і т. ін.; - уміння працювати самостійно і співпрацювати з іншими в групах; - розуміння ходу виконання того чи іншого завдання; уміння оцінювати результати своєї роботи. Критерії оцінювання роботи з текстом, книгою: знань про книгу і читання Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів I Початковий 1 Учень (учениця), спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів, виконує окремі практичні завдання з текстом, книгою лише за безпосередньої допомоги учителя; переказуючи твір, складає лише 1-2 речення, не висловлює свого ставлення до прочитаного 2 Учень (учениця), спираючись на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів, виконує окремі практичні завдання з текстом, книгою лише за безпосередньої допомоги учителя; переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; уникає участі в обговоренні прочитаного, у виконанні творчих завдань 3 Учень (учениця), спираючись на невелику кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів виконує практичні завдання з текстом, книгою лише за безпосередньої допомоги учителя; переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; висловлює свою думку про прочитане, будуючи коротке (переважно однослівне) речення і не коментуючи сказане; не бере участі у виконанні творчих завдань II Середній 4 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, виконує практичні завдання за текстом без прямої участі вчителя, але не може пояснити сутність роботи; переказуючи твір, будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збідненим змістом, пропусками суттєвих фрагментів змісту; висловлює свою думку про прочитане, але надто коротко, незв'язно; виконує окремі творчі завдання з опорою на значну кількість допоміжних матеріалів; бере участь у роботі в групі, але недостатньо активно, виконує лише найпростіші завдання 5 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, виконує практичні завдання за текстом без прямої участі вчителя, пояснює сутність таких завдань за допомогою короткого, недостатньо змістовного речення; переказуючи твір, будує зв'язне висловлювання із збідненим змістом, непропорційністю і недостатньою пов'язаністю частин; висловлює свою думку про прочитане, але недостатньо коментує її; виконує творчі завдання з опорою на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів; бере участь у роботі в групі, але завдання виконує лише частково 6 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, виконує практичні завдання за текстом без прямої участі вчителя, пояснює сутність таких завдань за допомогою досить розгорнутого і змістовного речення; переказуючи твір, будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але недостатньо розгорнутим змістом, непропорційністю частин; висловлює свою думку про прочитане, коментує її, однак недостатньо розгорнуто і переконливо; виконує творчі завдання з опорою на невелику кількість допоміжних матеріалів; бере участь у роботі в групі, однак не виявляє ініціативи III Достатній 7 Учень (учениця), виконує завдання за текстом без допоміжних матеріалів і без прямої участі вчителя, пояснює сутність таких завдань; переказуючи прочитане, досить вправно будує текст, але припускається певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації, у послідовності викладу; висловлює свою думку про прочитане і коментує її, хоча й не досить вправно; виконує творчі завдання самостійно, але вони схематичні за змістом, не визначаються значною уявою, збіднені за мовою; бере активну участь у роботі в групі, досить добре виконує свою частку роботи, але не бере участі у прийнятті спільних рішень 8 Учень (учениця), самостійно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань; переказуючи прочитане, вправно будує текст, але припускається певних недоліків у послідовності викладу, у співвідношенні основної та другорядної інформації; висловлює свою думку про прочитане і коментує її досить вправно, але не порівнює з поглядами інших учасників обговорення; виконує творчі завдання самостійно, але вони дещо збіднені за змістом; бере активну участь у роботі в групі, добре виконує свою частку роботи, але недостатньо бере участь у прийнятті спільних рішень 9 Учень (учениця) самостійно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань; переказуючи прочитане, в цілому добре будує текст, але припускається певних недоліків у співвідношенні основної та другорядної інформації; висловлює свою думку про прочитане і коментує її досить вправно, але не порівнює з поглядами інших учасників обговорення, не пов'язує прочитане з власним життєвим досвідом; успішно виконує творчі завдання; бере активну участь у роботі в групі, добре виконує свою частку роботи, але недостатньо бере до уваги зроблене іншими IV Високий 10 Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань, оцінює, хоч і не завжди адекватно, свій рівень розвитку відповідного уміння; досить вправно переказує не лише обговорений, а й самостійно прочитаний незнайомий текст, але припускається окремих недоліків у структурі тексту, розрізненні основної і другорядної інформації; вільно будує власне висловлювання, виявляє своє ставлення до подій, персонажів, коментує свою думку, порівнює її з поглядами інших учасників обговорення, хоч і не завжди виявляє достатню толерантність у ставлення до них; пов'язує прочитане з власним життєвим досвідом; успішно виконує творчі завдання, виявляючи уміння продумати послідовність викладу, належним чином використати мовні засоби; виступає активним учасником групової роботи, бере на себе роль лідера, але недостатньо уважно, толерантно ставиться до інших 11 Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань, досить адекватно оцінює свій рівень розвитку відповідного уміння; добре переказує не лише обговорений, а й самостійно прочитаний незнайомий текст так, що робить зрозумілим його зміст для слухачів; вміє зацікавити інших своїм вільним висловлюванням про прочитане, переконливо коментує свою думку, порівнює її з поглядами інших учасників обговорення, в цілому толерантно ставлячись до них; вдало пов'язує прочитане з життєвим досвідом; успішно виконує творчі завдання, придумуючи цікаві за змістом міні-твори, добираючи мовні засоби таким чином, щоб зацікавити інших; виступає активним учасником групової роботи, бере на себе роль лідера, вміє взяти до уваги думки інших, уважно, толерантно ставиться до інших 12 Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, пояснює сутність таких завдань, належним чином оцінює свій рівень розвитку відповідного уміння; переказує не лише обговорений, а й самостійно прочитаний незнайомий текст так, що робить зрозумілим його зміст для слухачів, захоплює їх своєю розповіддю; будує вправні, цікаві для інших вільні висловлювання про прочитане, виявляє , коментує свою думку, порівнює її з поглядами інших учасників обговорення, доброзичливо, толерантно ставлячись до них; вдало пов'язує прочитане з власним життєвим досвідом; виконує творчі завдання, придумуючи нестандартні за змістом міні-твори, добираючи мовні засоби таким чином, щоб зацікавити інших; виступає активним учасником групової роботи, бере на себе роль лідера, вміє виконати не лише свою частину роботи, а й підтримати інших, взяти до уваги думки інших і відмовитись від своєї у разі переконливих аргументів інших. Додаток 5 УКРАЇНСЬКА МОВА в школах з навчанням мовами національних меншин Основною ціллю навчання української мови як державної у школах зазначеного типу є формування умінь спілкуватися в усній і писемній формах, що передбачає засвоєння певного кола знань з мови й мовних умінь і навичок (фонетичних, лексичних, граматичних). Виходячи з цього, об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень є: > усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо); > мовні уміння і навички (уміння побудувати словосполучення, змінивши закінчення, утворити споріднені, дібрати синоніми тощо); > графічні1, орфографічні й пунктуаційні уміння і навички; > читацькі уміння та етнокультурознавчі знання. Перевірка й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності І. Аудіювання (слухання і говоріння прочитаного) Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного-двох прослуховувань (у 1-2 класах) й одного - у 3-4 класах. У 1 класі перевіряється розуміння фактичного змісту (про кого, що розповідається, що саме). У 2- 4 класах, крім фактичного змісту, перевіряється розуміння: основної думки; причинно-наслідкових зв'язків; виражально-зображувальних засобів тексту (починаючи з 3 класу). Матеріалом для контрольної перевірки сформованості аудіативних умінь є зв'язний текст (невелика за розміром казка або уривок, оповідання, сюжетний вірш). За результатами перевірки визначаються бали та рівні аудіювання. Подані норми для 1 класу є орієнтовними. Обсяги текстів для аудіювання та часу їх звучання Клас Кількість слів Час звучання (у хвилинах) 1 80-100 (70-80)2 1-1,2 2 120-160 (100-120) 1,5-2 3 180-240 (140-180) 2-2,5 4 260-300 (200-250) 2,5-3 Перевірка й оцінювання аудіативних умінь Перевірка аудіативних умінь проводиться фронтально. Для перевірки розуміння сприйнятого на слух тексту використовують серію запитань з варіантами відповідей на них, серед яких одна правильна. У 1-2 класах пропонується 4 запитання, відповіді на які можуть бути словесні - "так", "ні", або з допомогою карток із знаками +, -. У 3-4 класах у школах із спорідненими українській мовами навчання (російською, польською) пропонується 6 запитань (у школах із неспорідненими мовами - угорською, румунською, кримсько-татарською - 4), відповідаючи на які учні на окремих листочках ставлять цифру правильної відповіді біля номера запитання. Відповідь матиме такий вигляд: 1. 2 (де 1 - номер запитання, 2 - номер обраної відповіді). Правильна відповідь на кожне запитання у 1-2 класах оцінюється вербально, у 3-4 класах - 2 (3) балами; за відповідь з допомогою вчителя ставиться 1 бал. II. Говоріння (діалогічне й усне монологічне мовлення) 1. Діалогічне мовлення Одиницями контролю є уміння: > складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання); > додержуватись правил етикету (не перебивати співрозмовника, уважно слухати, дивлячись у вічі); > вживати етикетну лексику й українські форми звертання; > дотримуватись норм української літературної мови. Кількість реплік під час діалогічного мовлення Клас Обсяги діалогів (кількість реплік) 1 3 - 4 (2-3), враховуючи етикетну лексику 2 3 - 4 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) 3 4 - 5 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) 4 5- 6 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) Уміння діалогічного мовлення у 2-4 класах перевіряється в І семестрі, у 1 класі - в кінці навчального року. Оцінювання діалогічного мовлення Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) лише повторює діалог, опрацьований на попередніх уроках, однак потребує значної допомоги вчителя, допускає паузи, лексичні та орфоепічні помилки - 8 і більше. 2 Учень (учениця) бере участь у діалозі з допомогою вчителя, допускає паузи, лексичні, граматичні та орфоепічні помилки - до 7 (8). 3 Учень (учениця) бере участь у діалозі, однак потребує підказок, самостійно вживає (не вживає) лише етикетну лексику, допускає паузи, граматичні, лексичні та орфоепічні помилки - до 6 (7). ІІ Середній 4 Учень (учениця) з допомогою вчителя вступає в діалог, уміє вислухати співрозмовника, допускає помилки у формах звертання, граматичні лексичні й орфоепічні - до 5 (6). 5 Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, однак затрудняється при відборі реплік у відповідь, вживає самостійно (з нагадування вчителя) етикетні слова, уміє закінчити діалог (думає, як закінчити діалог і закінчує з підказкою), допускає помилки у формах звертання, граматичні лексичні й орфоепічні - до 4 (5). 6 Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, добирає у відповідь репліку, щоб підтримати розмову, вживає самостійно (з нагадування вчителя) етикетні слова, уміє закінчити діалог (думає, як закінчити діалог і закінчує з підказкою), допускає 3 (4) помилки у формах звертання, граматичних формах, нормах вимови. Кількість реплік нижча за норму. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику. Однак у процесі діалогу допускає паузи, 2 (3) лексичні помилки та 2 (3) орфоепічні та граматичні помилки, які виправляє з допомогою вчителя. Кількість реплік відповідає (дещо нижча) нормі. 8 Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику. Однак у процесі діалогу допускає паузи, 1 (2) лексичні помилки та 1 (2) орфоепічні та граматичні помилки, які виправляє з допомогою вчителя. Кількість реплік відповідає нормі (дещо нижча за норму) . 9 Учень (учениця) самостійно вступає в діалог, легко, без пауз (з деякими паузами) добирає репліки, іноді невдало, допускає 2 (3) помилки (граматичні, орфоепічні), які сам виправляє (з допомогою вчителя). Кількість реплік відповідає нормі (дещо нижча за норму). ІV Високий 10 Учень (учениця) легко (з деякими паузами) вступає в діалог, правильно вживає форми звертання та етикетну лексику, допускає 2 (3) помилки (граматичні, орфоепічні), які виправляє після зауваження вчителя. Кількість реплік відповідає нормі. 11 Учень (учениця) вправно веде діалог, допускає 2-3 помилки (граматичні, орфоепічні), які виправляє сам. Кількість реплік відповідає нормі. 12 Учень (учениця) вправно веде діалог, не відхиляється від теми, допускає 1 помилку (граматичну, орфоепічну) які виправляє самостійно (з нагадування вчителя). Кількість реплік відповідає нормі. 2. Усне монологічне мовлення Починаючи з 1-го класу формуються уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією (1-2 кл.) - до розповіді за опорними словами, малюнком, малюнком і опорними словами, малюнком і планом та без нього з орієнтацією на слухача чи слухачів1. У 1-2 кл. у кінці навчального року перевіряються уміння переказувати дослівно (близько до тексту) текст, сприйнятий на слух або прочитаний самостійно (3-4 кл.). У 3-4 (4) кл. у кінці навчального року перевіряються уміння будувати зв'язне висловлювання (розповідь чи опис) за змістом малюнка. Під час оцінювання враховуються такі критерії: > самостійність (міра допомоги) під час переказування тексту чи його побудови; > рівень розкриття теми; > змістовність, логіка викладу, стилістична вправність; > орфоепічна, граматична й лексична правильність мовлення. Усний переказ (1-2 (3) кл.). Для переказування близько до тексту добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем двічі безпосередньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мовлення. Обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова) Клас Кількість слів 1 (II семестр) 40 - 45 (35-40) 2 46 - 55 (45-50) 3 не перевіряється 4 не перевіряється Усний твір (3-4 (4) кл.). Для перевірки умінь складати твір (текст-розповідь чи опис) добирається нескладний за змістом сюжетний або предметний малюнок. Обсяги усних творів Клас Кількість слів 3 50-55 4 55-65 (50-60) Оцінювання монологічного мовлення (переказування й усний твір) Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) переказує (розповідає) із значною допомогою вчителя у вигляді запитань, підказок слів. Переказування чи розповідь уривчасті, багато повторів, є алогізми, зміст повністю не переданий. Допускає більше 8 (10) лексичних, граматичних й орфоепічних помилок. 2 Учень (учениця) переказує (розповідає) із значною допомогою вчителя у вигляді запитань, підказок слів. Переказування чи розповідь уривчасті, є алогізми, зміст повністю не переданий. Допускає до 7 (9) лексичних, граматичних й орфоепічних помилок. 3 Учень (учениця) переказує чи розповідає уривчасто, потребує допомоги вчителя, допускає до 6 (8) помилок зазначеного типу. Зміст переданий частково. ІІ Середній 4 Учень (учениця) переказує (розповідає) текст, при цьому потребує деякої допомоги вчителя. Є повтори. Допускає до 5 (7) лексичних, граматичних й орфоепічних помилок. Розповідь складається з 4 (3) двоскладних речень. 5 Учень (учениця) переказує (розповідає) текст, при цьому потребує дещо меншої допомоги вчителя. Є повтори. Допускає до 4 (5) лексичних, граматичних та орфоепічних помилок. Розповідь складається з 4 (3) двоскладних речень. 6 Учень (учениця) переказує (розповідає) самостійно. Можуть бути 1-2 підказки вчителя, допущено до 4 (5) помилок зазначеного типу. Є повтори окремих слів. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) самостійно переказує текст (розповідає). Може бути 2-3 (до 4) помилок зазначеного типу, повтори. 8 Учень (учениця) самостійно переказує текст чи будує розповідь за малюнком, при цьому допускає повтори слів, паузи, 1-2 орфоепічні чи граматичні помилки та 1-2 (до 3-х) лексичні. Є алогізми. Розповідь відповідає темі (є відступи). 9 Учень (учениця) переказує (розповідає) змістовно, логічно, допускає до 3 (4) помилок зазначеного типу, які сам (сама) виправляє. Розповідь відповідає темі (є стилістичні невідповідності). ІV Високий 10 Учень (учениця) самостійно переказує текст чи будує розповідь за змістом малюнка зв'язно, логічно, змістовно, стилістично вправно. Обсяг тексту відповідає вимогам. Допускає 1-2 (2-3) помилки в мовленні, які виправляє самостійно або з незначною допомогою вчителя. 11 Учень (учениця) розповідає змістовно, стилістично вправно. Обсяг тексту відповідає вимогам, може бути допущено 2 (3) помилки в мовленні, які учень виправляє самостійно. Розповідь відповідає темі. 12 Учень (учениця) розповідає логічно, змістовно, стилістично вправно. Обсяг тексту відповідає вимогам, може бути допущено 1 (2) помилки в мовленні, які учень виправляє самостійно. Розповідь відповідає темі. II. Читання Перевірка умінь читати вголос правильно, свідомо, плавно, з нормальною для усного мовлення швидкістю у школах з російською і польською мовою навчання розпочинається у 2 класі з другої половини ІІ семестру. У школах з мовами навчання інших національних меншин - з 3 класу (ІІ семестр). Протягом ІІ семестру кожен учень (учениця) повинні мати одну оцінку за читання вголос. Перевірка умінь читати вголос здійснюється індивідуально. Для цього учневі пропонується для читання прозовий чи віршований текст, в тому числі й українознавчого характеру, який опрацьовувався на попередніх уроках, і дається завдання прочитати його вголос перед класом. Після читання у 2 (3) класі ставиться 4 запитання, правильна відповідь на які оцінюється 3 балами, а в 3-4 (4) класах - 6 запитань, правильна відповідь на які оцінюється 2 балами, з варіантами відповідей (тести) для з'ясування розуміння змісту прочитаного, основної думки, значення окремих слів та виразів. Для читання добираються невеликі за обсягом тексти чи закінчені уривки текстів або більший текст, поділений на частини для читання кожної окремим учнем. ієнтовна кількість слів у текстах для читання вголос Клас Кількість слів 2 35- 45 3 50-55 (45-50) 4 50-65 (55-60) Швидкість читання вголос не вимірюється. Орієнтиром є плавне читання з нормальною для усного мовлення швидкістю. У 2 (3) класі допускається поскладове прочитування окремих багатоскладових слів. Оцінювання читацьких умінь та розуміння прочитаного Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) читає в основному поскладово, недочитує закінчення окремих слів, перекручує слова, наявні паузи, не вміє інтонувати речення, допускає помилки у вимові слів, наголошуванні. Не виявляє розуміння прочитаного. 2 Учень (учениця) читає цілими словами й складами невиразно, не дочитує закінчень, не вміє інтонувати речення, допускає низку помилок у вимові слів, наголошуванні. Не виявляє розуміння прочитаного. 3 Учень (учениця) читає в основному цілими словами, в окремих випадках поскладово, неправильно інтонує речення, допускає дещо меншу кількість помилок у вимові слів, наголошуванні. Виявляє розуміння прочитаного лише за допомогою навідних запитань. ІІ Середній 4 Учень (учениця) читає цілими словами, окремі слова - складами. Однак темп читання нерівномірний, в окремих випадках наявні паузи, перекручування деяких слів, орфоепічні помилки; інтонування окремих речень не завжди правильне. Виявляє неповне розуміння прочитаного. 5 Учень (учениця) читає цілими словами дещо уповільнено, окремі слова неправильно вимовляє і наголошує, темп читання рівномірний, інтонування речень не завжди вдале. Виявляє розуміння прочитаного, хоча потребує уточнюючих запитань. Наявні орфоепічні помилки (4-5 (6-7)). 6 Учень (учениця) в основному читає правильно, цілими словами, однак не дотримується логічних пауз, є помилки в інтонуванні речень; допускає до 3 (4-5) орфоепічних помилок, виявляє загальне розуміння прочитаного. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, нормально за темпом, правильно вимовляє слова, дотримується логічних пауз, в основному правильно інтонує речення, однак у процесі читання допускає 2-3 (4-5) помилки (орфоепічні, інтонаційні, у наголошуванні). Виявляє розуміння прочитаного, однак може допустити 1-2 помилки в поясненні слів чи виразів. 8 Учень (учениця) має навички читання такі ж, як і в попередньому випадку, може допустити до 2 (3-4) помилок зазначеного типу, виявляє розуміння прочитаного. 9 Учень (учениця) читає правильно, може допустити до 1-2 (3-4) помилок зазначеного типу, виявляє розуміння прочитаного. ІV Високий 10 Учень (учениця) читає плавно, правильно; дотримується логічних пауз, правильно інтонує кінець речень. Виявляє повне розуміння прочитаного. У процесі читання може бути допущено 1-2 (2-3) помилки в наголошуванні слів чи вимові окремих звуків. 11 Учень (учениця) читає в міру голосно, правильно, виразно, голосом передає інтонаційний малюнок тексту (мовлення героя, вагомі за смислом слова паузи в середині і кінці речень). Виявляє повне розуміння прочитаного. У процесі читання може бути допущено 1-2 (2-3) помилки в наголошуванні слів чи вимові окремих звуків. 12 Читання учнів відповідає програмовим вимогам. Може бути допущено 1-2 орфоепічні помилки, які виправляються самостійно. Етнокультурознавчі знання (знання і розуміння прислів'їв, загадок, знання дитячих народних пісень, ігор, казок, українських народних свят), а також імен і прізвищ визначених українських письменників та їх творів, які вивчалися на уроках, перевіряються на уроках читання згідно вимог програми й окремими балами не оцінюються. ІV. Письмо Починаючи з 2 класу, в учнів формуються уміння і навички писати, вживаючи букви українського алфавіту. Якість їх сформованості перевіряється у школах з російською мовою навчання в кінці навчального року у 2 класі, а в школах з іншими національними мовами, починаючи з ІІ семестру 3-го класу, шляхом списування тексту. Крім того, у 3-4 класах перевіряються письмові роботи у зошитах - списування. Такі види робіт, як письмовий переказ, твір проводяться з навчальною метою. У школах з мовами навчання інших національних меншин у 3 класі учні списують доступні для розуміння тексти без пропусків букв, однак встановлюють межі речень. Обсяг текстів для списування 35-40 слів. Час роботи - 15-20 (20-25) хвилин. Під час оцінювання навичок письма у 3-4 класах беруться до уваги техніка письма та культура запису. Оцінювання навичок письма у 2 класі Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Учень (учениця) виконав(-ла) роботу, але неохайно. Допущено понад 10 (9, 8) помилок, в тому числі на вживання букв українського алфавіту та на пропуск, перестановку букв. ІІ Середній Учень (учениця) пише в основному акуратно, каліграфічно. Однак допущено до 8 (7, 6) помилок у вживанні букв українського алфавіту та на пропуск, перестановку букв. ІІІ Достатній Учень (учениця) пише акуратно, каліграфічно. Допускає до 5 (4, 3) помилок у вживанні букв українського алфавіту чи на пропуск, перестановку букв. ІV Високий Учень (учениця) пише акуратно, каліграфічно, грамотно, правильно вживає букви українського алфавіту. При цьому може допустити до 2 помилок на їх заміну, пропуск чи перестановку, або не допускає їх зовсім. Швидкість письма Клас Кількість знаків за хвилину 3 20-25 (до 20) 4 25-30 (до 25) Оцінювання поточних письмових робіт у 3-4 класах Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Робота виконана, однак у ній допущено понад 10 фонетико-графічних (пропуск, перестановка, заміна букв) графічних, орфографічних помилок, спотворені форми багатьох букв, неправильні їх поєднання, не дотримується однаковий нахил літер та їх розмір; є багато відхилень від вимог до культури оформлення письмових робіт. 2 Робота виконана так само, як у попередньому випадку, однак допущено до 10 (12) помилок на пропуск чи перестановку букв, правила вживання букв українського алфавіту (графічні, орфографічні). 3 Робота виконана, однак у ній допущено багато відхилень від норм письма та до 9 (11) фонетико-графічних, графічних, орфографічних чи пунктуаційних. ІІ Середній 4 Робота написана розбірливо, однак у ній допущено до 8 (10) помилок (фонетико-графічних, графічних, орфографічних та 1-2 пунктуаційних помилок); є відхилення у написанні букв та їх поєднань; наявні окремі відхилення від вимог до культури оформлення письмових робіт. 5 Робота написана розбірливо, в цілому грамотно, допущено до 7 (9) помилок (орфографічних, графічних чи фонетико-графічних) та 1-2 пунктуаційні помилки; є відхилення у написанні букв та їх поєднань, культурі оформлення письмових робіт. 6 Робота написана розбірливо, допущено до 6 (8) помилок (фонетико-графічних, графічних, орфографічних та 1-2 пунктуаційних); є деякі відхилення у написанні букв та їх поєднань. ІІІ Достатній 7 Робота виконана в цілому грамотно, допущено до 5 (7) помилок (фонетико-графічних, графічних, орфографічних та 1-2 пунктуаційних); написано розбірливо, букви та їх поєднання в цілому зображені правильно; відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні. 8 Робота виконана в цілому грамотно, допущено до 4 (6) орфографічних помилок та до 3 (4) фонетико-графічних, графічних та 1-2 пунктуаційних; написано розбірливо, букви та їх поєднання в цілому зображені правильно; є деякі відхилення від вимог до оформлення письмових робіт. 9 Робота виконана в цілому грамотно, допущено до 3 (3-4) орфографічних помилок та 1-2 графічних чи фонетико-графічних, пунктуаційних; написано розбірливо, букви та їх поєднання зображені правильно; відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні. ІV Високий 10 Робота виконана грамотно, допущено 2 орфографічні та 1-2 (2-3) графічні, фонетико-графічні чи пунктуаційні помилки; написано чітко, з дотриманням правильного накреслення літер та їх сполучень; належна культура оформлення. 11 Робота виконана в цілому грамотно, допущено 1 орфографічна та 1-2 (3) графічні чи фонетико-графічні, пунктуаційні помилки; написано розбірливо, букви та їх поєднання зображені правильно. 12 Робота виконана охайно, грамотно, може бути допущено 1 (2) негрубі помилки. V. Знання з мови та мовні уміння і навички Оцінювання мовних знань та умінь відбувається у 3-4 класах після опрацювання певних тем. Невеликі за обсягом теми можна об'єднувати. Перевіряються вміння: > розпізнавати мовні одиниці; > групувати, класифікувати мовні факти; > порівнювати з рідною мовою (знаходити відмінності); А також мовні й мовленнєві вміння, які стосуються: > розуміння значення слова, сполучення слів, речення; > наголошувати, добирати слова на певну тему; > добирати споріднені слова, синоніми й антоніми; > розпізнавати народні вислови та слова, вжиті в переносному значенні; > змінювати форму слова в залежності від іншого; правильно вживати родові та відмінкові форми іменників, прикметників та особові форми дієслів; > будувати (доповнювати, перетворювати) сполучення слів та різні за синтаксичною структурою речення. З метою перевірки учням пропонуються 4 (6) завдання тестового та іншого характеру. З них одне - на розпізнавання мовних явищ, два - творчого характеру (конструювання словосполучень, речень), і одне завдання самостійного характеру. У 3-4 класах шкіл з російською й польською мовою викладання за правильність виконання кожного завдання першого типу виставляється один бал, за правильне виконання кожного із завдань другого типу - 2 бали (якщо таке завдання виконано частково, то учневі зараховується 1 бал). У школах з мовами навчання інших національних меншин правильність виконання кожного завдання першого типу оцінюється одним балом, другого - трьома (якщо таке завдання виконано частково, то учневі зараховується 1-2 бали). VІ. Орфографічні та пунктуаційні уміння У 3-4 класах перевіряється рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів. Формами її перевірки є контрольне списування та диктант. Перевіряються уміння: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, написання яких діти запам'ятовували; правильно оформляти роботу, вживати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою. Обсяги текстів для контрольних робіт (списування, диктанти) Клас Кількість слів на кінець семестру І семестр ІІ семестр 3 45-50 (40-45) 55-60 (50-55) 4 60-65 (50-60) 70-75 (65-70) Оцінювання. Контрольний диктант оцінюється в балах. При оцінюванні слід брати до уваги, що: - усі орфографічні помилки вважаються грубими; - 1-2 пунктуаційні помилки прирівнюються до 1 орфографічної; - 2 помилки на заміну букв українського алфавіту, пропуск, перестановку букв вважаються однією негрубою, 3 помилки - однією грубою (прирівнюються до однієї орфографічної); - 3 виправлення прирівнюються до однієї негрубої помилки; - помилка в одному слові, що повторюється кілька разів, вважається однією; - орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, які не вивчалися, виправляються, але не враховуються при оцінюванні диктанту, крім випадків, коли слова були записані на дошці, а пунктограми продиктовані. Оцінювання орфографічної та пунктуаційної грамотності Рівень навчальних досягнень учнів Бали Кількість помилок І Початковий 1 Робота виконана, але допущено понад 12 помилок 2 Робота виконана, але допущено 11 (12) помилок 3 Робота виконана, але допущено 10 (понад 11) помилок ІІ Середній 4 Робота виконана, але допущено 9 (4 грубі й 5 негрубих) помилок (10: 5 і 5) 5 Робота виконана, але допущено 8 (4 грубі й 4 негрубі) помилок (9: 5 і 4) . 6 Робота виконана, але допущено 7 (3 грубі й 4 негрубі) помилок (8: 4 і 4) ІІІ Достатній 7 Робота виконана, але допущено 6 (3 грубі і 3 негрубі) помилок (7: 4 і 3) 8 Робота виконана, але допущено 5 (2 грубі й 3 негруба) помилок (6: 3 і 3) 9 Робота виконана, але допущено 4 (5) негрубі помилки ІV Високий 10 Робота виконана, але допущено 3 (4) негрубі помилки 11 Робота виконана, але допущено 2 (3) негрубі помилки 12 Робота виконана правильно (1-2 негрубі помилки) Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах Види навчальної діяльності Класи Кількість перевірок І семестр ІІ семестр 1. Аудіювання (2-4 кл.) 2- 4 1 1 2. Діалог (2-4 кл.) 2- 4 1 - 3. Монолог: а) усний переказ; б) усний твір 2 3- 4 - - 1 1 4. Письмо 2 - 1 5. Читання 3- 4 1 1 6. Етнокультурознавчі знання 3- 4 - 1 7. Знання й уміння з мови 3- 4 2 2 8. Орфографічні уміння 3- 4 2 2 Примітка: кількість перевірок орієнтовна. Додаток 6 МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (друга мова) Оцінювання навчальних досягнень з мови здійснюється згідно з основними цілями навчання мови, які передбачають комунікативне спрямування курсу. Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з другої мови є мовленнєві уміння з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо); сформованість певного кола знань про мову і мовних умінь; правописних умінь; графічних навичок письма і культури оформлення письмової роботи. Критерії оцінювання навчальних досягнень з другої мови дають можливість урахувати ступінь складності оволодіння другою мовою й рівень початкової підготовки учнів з цієї мови. Це стосується, з одного боку, навчання споріднених мов (російської, болгарської тощо), з другого - неспоріднених мов (угорської, румунської, івриту й ін.). На основі поданих тут критеріїв розробляються матеріали для кожної з мов національних меншин, що вивчається як окремий предмет у 1-4 класах школи. Перевірка й оцінювання навичок мовленнєвої діяльності 1. Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного) Перевіряється вміння вислухати незнайомий художній текст і зрозуміти його. Перевірка здійснюється раз на семестр. Розуміння прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру - використовують серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами "так" - "ні". Учням 3 класу - 4 запитання альтернативного типу. Для учнів 4 класу складають 6 запитань, кожне з яких супроводжується двома відповідями на вибір (II варіант) чи трьома відповідями на вибір (I варіант). Запитання охоплюють зміст твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору. Критерії оцінювання аудіювння: правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1-3 класах оцінюється 3 балами; у 4 класі - 2 балами. Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому читанні (зі швидкістю 70 - 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах: Клас Споріднені мови Неспоріднені мови 1 2 3 4 30-40 сек 0,5 - І хв І - 2 хв 2 - 3 хв 20-30 сек 30 - 40 сек 40 с - 1,5 хв 1,5 хв - 2 хв ІІ. Говоріння (діалогічне та монологічне мовлення) Перевіряються вміння: складати, розігрувати діалог і будувати усний переказ чи усний твір. Протягом року учень має одержати дві оцінки, які показують його успіхи у розвитку усного мовлення: одну - за діалогічне, другу - за монологічне мовлення (усний переказ чи твір). Оцінки накопичуються в окремих колонках журналу, не позначених датою. При перевірці навички говоріння враховується ступінь самостійності роботи, міра допомоги вчителя. Учням, які досягли початкового, середнього, достатнього рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів, окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли високого рівня, виконують відповідні завдання самостійно. Діалогічне мовлення Орієнтовний обсяг складеного учнями діалогу (кількість реплік на кожного із співрозмовників) Клас Споріднені мови Неспоріднені мови 1 3-4 репліки, враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 2-3 репліки, враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 2 3-4 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 3-4 репліки, враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 3 4-5 реплік без урахування етикетних формул початку й кінця розмови 3-4 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови 4 5-6 реплік без урахування етикетних формул початку й кінця розмови 4-5 репліки, не враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови Критерії оцінювання діалогічного мовлення: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) може відповісти на запитання, спонукання співрозмовника, але не вміє побудувати репліку, щоб підтримати розмову; мова збіднена, припускається значної кількості лексичних і граматичних помилок. 2 Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), але не вміє побудувати репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; виявляє інтерес до слів співрозмовника; мова збіднена, є лексичні й граматичні помилки. 3 Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), але не вміє побудувати репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; дотримується правил поведінки в розмові, виявляє інтерес до слів співрозмовника; мова збіднена, є лексичні й граматичні помилки. ІІ Середній 4 Учень (учениця) може не лише відповісти на репліку співрозмовника, а й побудувати свою репліку для ініціювання (продовження) розмови (з опорою на допоміжні матеріали); дотримується правил поведінки в розмові; однак не вміє пояснити свою точку зору, у доборі слів, побудові речень припускається помилок, є відхилення від теми розмови. 5 Учень (учениця) може не лише відповісти на репліку співрозмовника, а й побудувати свою репліку для ініціювання (продовження) розмови (з опорою на допоміжні матеріали); дотримується правил поведінки в розмові; однак недостатньо добре пояснює свою точку зору, у доборі слів, побудові речень припускається помилок, є відхилення від теми розмови. 6 Учень (учениця) може не лише відповісти на репліку співрозмовника, а й побудувати свою репліку для ініціювання (продовження) розмови (самостійно); дотримується правил поведінки в розмові; однак недостатньо добре пояснює свою точку зору, у доборі слів, побудові речень припускається помилок; є відхилення від теми розмови. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримувати діалог, правильно добирає слова і будує речення, хоча й припускається окремих помилок; деякі репліки не пов'язані зі словами співрозмовника, не виявляє зацікавленого, прихильного ставлення до співрозмовника, не докладає зусиль для залучення його до активної участі у розмові; надто категорично висловлює свою точку зору. 8 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримувати діалог, правильно добирає слова і будує речення, хоча й припускається окремих помилок; є окремі відхилення від теми розмови, недостатньо виявляє зацікавлене, прихильне ставлення до співрозмовника, недостатньо докладає зусиль для залучення його до активної участі у розмові, надто категорично висловлює свою точку зору. 9 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримувати діалог, правильно добирає слова і будує речення, дотримується теми; але недостатньо виявляє зацікавлене, прихильне ставлення до співрозмовника, не докладає зусиль для залучення його до активної участі у розмові, вдається до окремих категоричних тверджень. ІV Високий 10 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог, висловити й пояснити свою точку зору без зайвої категоричності; виявляє вміння з цікавістю вислухати співрозмовника, але не вміє висловити схвальне ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти на йому; залучити його до активної участі у розмові; припускається окремих мовних похибок. 11 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог, висловити й пояснити свою точку зору без зайвої категоричності; виявляє вміння з цікавістю вислухати співрозмовника, але недостатньо вміє висловити схвальне ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти на йому, припускається окремих мовних похибок. 12 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог, висловити й пояснити свою точку зору без зайвої категоричності; виявляє вміння з цікавістю вислухати співрозмовника і висловити схвальне ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти на йому, орієнтується на сильні сторони співрозмовника, виявляючи тим самим певний рівень сформованості демократичного стилю спілкування; припускається окремих мовних похибок. Усне монологічне мовлення Перевірка монологічних висловлювань здійснюється з урахуванням того, близькоспоріднена чи не близькоспоріднена мова вивчається. У першому випадку у 1-2 класах перевіряється вміння переказувати текст, у 3-4 класі - складати власний твір. У другому випадку у 2-3 класах перевіряється вміння переказувати текст, у 4 класі - складати твір. Обсяг тексту для усного переказу Клас Споріднені мови Неспоріднені мови 1 30-40 слів Не перевіряється 2 40-60 слів 20-30 слів 3 Не перевіряється 30-50 слів 4 Не перевіряється Не перевіряється Час виголошення складеного твору орієнтовно 2-3 хв. Для усного переказу використовують невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на попередніх уроках. Для переказування використовують також той матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, прочитали в журналі, газеті, почули від рідних, знайомих тощо. Для усного твору пропонують учневі тему, сформульовану на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного твору, прослуханої чи переглянутої передачі тощо. Учні, які досягли високого рівня розвитку зв'язного мовлення, готуються (протягом кількох хвилин) самостійно, інші користуються допоміжними матеріалами. Критерії оцінювання усного переказу та усного твору: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів I Початковий 1 Учень (учениця), спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, складає лише 1-2 речення. 2 Учень (учениця), спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні. 3 Учень (учениця), спираючись на порівняно меншу кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язного тексту; припускається помилок у мовному оформленні. II Середній 4 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збідненим змістом, пропусками суттєвих фрагментів змісту; непропорційністю і непов'язаністю частин; наявністю помилок у мовному оформленні. 5 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує зв'язне висловлювання із збідненим змістом, непропорційністю і недостатньою пов'язаністю частин; помилками у мовному оформленні. 6 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але недостатньо розгорнутим змістом, непропорційністю частин; наявністю помилок у мовному оформленні. III Достатній 7 Учень (учениця), спираючись на незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації, у послідовності викладу, помилок у мовному оформленні; не висловлює власної думки. 8 Учень (учениця), спираючись на незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але припускається незначних недоліків у співвідношенні основної та другорядної інформації; у послідовності викладу, помилок у мовному оформленні; не висловлює власної думки. 9 Учень (учениця), спираючись на незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно, правильно будує текст, але не висловлює власної думки. IV Високий 10 Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали вправно будує зв'язне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи розказує про певний факт; а й висловлює, певною мірою аргументує свою думку з приводу сказаного; припускається окремих недоліків у співвідношенні основної та другорядної інформації, у мовному оформленні. 11 Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали вправно будує зв'язне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи розказує про певний факт; а й висловлює, добре аргументує свою думку з приводу сказаного; припускається незначних відхилень у мовному оформленні. 12 Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали вправно, правильно будує зв'язне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи розказує про певний факт; а й висловлює та добре аргументує свою думку з приводу сказаного, порівнює її з думкою іншого. ІІІ. Читання Читання вголос У 2 класі перевіряється засвоєння букв російського алфавіту, яке виявляється в умінні правильно прочитати слова, речення, невеликі тексти і зрозуміти прочитане. Орієнтовна швидкість читання - 30-40 слів за хвилину. Сформованість уміння читати в 2 класі оцінюється за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв. Виявляє розуміння лише окремих слів ІІ Середній Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв. Виявляє розуміння окремих речень ІІІ Достатній Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень. Виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного ІV Високий Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. У 3,4 класах перевіряється вміння учнів читати вголос із належною швидкістю, плавно, з дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм, орієнтуючи читання на слухачів. Перевірка здійснюється індивідуально. Обсяг тексту визначається так, щоб час його озвучення учнем (з нормативною швидкістю) дорівнював 1-2 хвилинам. Протягом другого семестру кожен учень має отримати оцінку за читання вголос. Оцінки накопичуються в окремій колонці журналу, не позначеній датою. Швидкість читання вголос Клас Споріднені мови Неспоріднені мови 3 4 50-60 слів за хвилину 60-80 слів за хвилину не оцінюється 50-60 слів за хвилину Критерії оцінювання читання вголос: Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів I Початковий 1 Учень (учениця) більшу частину слів читає складами, деякі слова - побуквено; відокремлює кожне слово, не відділяє одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); більшість слів вимовляє відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання нижча норми. 2 Учень (учениця) більшу кількість слів читає складами, хоч і не вдається до побуквеного читання; у багатьох випадках відриває одне від одного слова в реченні, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); значну частину слів вимовляє за написанням, а не за правилами вимови; швидкість читання нижча за норму. 3 Учень (учениця) значну частину слів читає складами, в багатьох випадках неправильно членує текст на речення, речення на смислові групи; припускається помилок на пропуски, перестановку, заміну звуків та складів, на вимову слів; швидкість читання нижча за норму. II Середній 4 Учень (учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією, деякі слова читає за написанням, а не за вимовою; поділяє текст на речення, але є помилки в інтонуванні кінця речення, не завжди правильно пов'язує слова в реченні між собою; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму. 5 Учень (учениця) читає словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки в інтонуванні речень; читання недостатньо плавне; швидкість читання нижча за норму. 6 Учень (учениця) читає цілими словами, лише поодинокі слова - складами; подекуди припускається пропусків , замін, перестановок звуків та складів; є окремі недоліки в дикції, текст в цілому правильно поділено на речення, але є окремі помилки в інтонуванні кінця речення, у поділі речення на смислові групи; Швидкість читання нижча за норму. III Достатній 7 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з досить чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення, поділ речення на смислові відрізки в цілому правильний, але не пристосований до слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у вимові слів, повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі. 8 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією, хоча є окремі повтори, перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але недостатньо пристосоване до слухацької аудиторії; читання емоційно забарвлене, хоч воно не виявляє особливостей змісту тексту; є помилки у вимові слів; швидкість читання відповідає нормі 9 Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків у поділі речення на смислові відрізки, інтонуванні речень, хоча інтонування, емоційне забарвлення не враховують особливості слухацької аудиторії і недостатньо передають логічні і та емоційні особливості тексту; швидкість читання відповідає нормі IV Високий 10 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, інтонаційно виділяючи найбільш вагомі за змістом слова, правильно поділяючи речення на смислові відрізки; є окремі вимовні помилки; темп читання (здебільшого - зависокий) не враховує особливості слухацької аудиторії. 11 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп незавищений, що враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; є поодинокі вимовні помилки. 12 Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною дикцією, логічно правильно і виразно інтонує речення, передаючи голосом власне ставлення до того, що читається; темп читання відповідає особливостям слухацької аудиторії. Читання мовчки Перевіряється вміння прочитати незнайомий текст і зрозуміти його. Перевірка здійснюється один раз на семестр у 4 класі - у разі вивчення спорідненої мови. Розуміння прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру - учням пропонують 6 запитань за текстом з 3 варіантами відповідей для вибору. Запитання стосуються фактичного змісту твору, головної думки та окремих особливостей мови художнього твору. Критерії оцінювання читання мовчки: правильна відповідь на кожне із запитань за прочитаним текстом оцінюється 2 балами. У виведенні балів IV (високого) рівня враховується: - швидкість читання мовчки (учень, швидкість читання якого нижча за норму, а в другому семестрі - за нижчий з нормативних показників, одержує на 1 бал менше; - наявність зовнішніх артикуляційних (учень, який ще не позбувся зовнішніх артикуляційних рухів, одержує на 1 бал менше). Швидкість читання мовчки наприкінці 1 семестру 4 класу - не менша, ніж 60 слів за хвилину, наприкінці року - 80-160 слів за хвилину. ІV. Письмо Перевіряється володіння письмом як видом мовленнєвої діяльності, який передбачає уміння побудувати висловлювання в писемній формі - переказати, розповісти, висловити свої думки, почуття, звертаючись до зацікавлених слухачів (читачів). Раз на семестр у 3 класі (споріднені мови) перевіряється вміння будувати письмовий переказ, у 4 класі (споріднені мови) - письмовий переказ та твір; у 4 класі (неспоріднені мови) перевіряється письмовий переказ. Обсяг тексту для письмового переказу 40-80 слів (споріднені мови) або 30-50 слів (неспоріднені мови). За письмову роботу у зошитах виставляють дві оцінки - за зміст і грамотність, у журналі - лише за зміст (саме ця оцінка враховується при виведенні підсумкової оцінки за семестр). Зміст учнівської письмової роботи оцінюють за тими критеріями, що і зміст усного висловлювання. Правописні помилки виправляють і опрацьовують у ході аналізу письмових робіт. Правопис У 2 класі перевіряють засвоєння букв російського алфавіту, уміння списати слова, невеликі речення і перевірити написане за зразком; уміння писати під диктовку слова зі списків для запам'ятовування. У 3 класі в навчанні споріднених мов проводять списування (перший семестр) і зорово-слуховий диктант (другий семестр); у 4 класі списування (перший семестр) і диктант (другий семестр). У навчанні неспоріднених мов у 3-4 класах у першому семестрі оцінюють списування, у другому - зорово-слуховий диктант. Обсяг тексту для списування та диктанту Клас Споріднені мови Неспоріднені мови Списування Зорово-слуховий диктант Диктант Списування Зорово-слуховий диктант 3 4 35-45 слів 45-55 слів 30-40 слів Не перевіряється Не перевіряється 35-40 слів 30-40 слів 40-50 слів 25-35 слів 35-45 слів Критерії оцінювання списування та зорово-слухового диктанту: Рівні навчальних досягнень Бали Кількість помилок Споріднені мови Неспоріднені мови I Початковий 1 19-20 і більше 20-21 і більше 2 17-18 18-19 3 15-16 16-17 II Середній 4 13-14 14-15 5 11-12 12-13 6 9-10 10-11 III Достатній 7 7-8 8-9 8 5-6 6-7 9 3-4 4-5 IV Високий 10 1-1(не груба)-2 2-3 11 1 (не груба) 12 без помилок без помилок Техніка письма та культура оформлення письмових робіт Об'єктами перевірки є вміння писати з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму великих і малих рукописних букв, правильно поєднувати їх у слові і розташовувати слова на лініях сітки зошита. Перевіряється також охайність і вміння оформити письмову роботу (розташувати на рядку заголовок тексту, дотримуватися полів тощо), дотримання гігієнічних правил письма. Оцінювання техніки письма та культури оформлення письмових робіт здійснюється шляхом списування з друкованого тексту раз на рік, починаючи з 2 класу. Нормативною вважається така швидкість письма (на кінець навчального року) Клас Споріднені мови Неспоріднені мови 2 не враховується не враховується 3 20-25 знаків за хвилину 15-20 знаків за хвилину 4 25-30 знаків за хвилину 20-25 знаків за хвилину За списування, у ході якого оцінюється і графічні навички письма, виставляють дві оцінки - за правопис і графічні навички письма. Критерії оцінювання графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма в 2 класі: Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер. Поєднання букв переважно неправильне або відсутнє. Лінійності майже не дотримано. Гігієнічних правил письма учень майже не дотримується - навіть після нагадування вчителя ІІ Середній Списаний текст читається. Однак є значні відхилення від нормативної форми літер. Поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил учень дотримується тільки після нагадування вчителя ІІІ Достатній Списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак зустрічається певна кількість відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень дотримується переважно всіх гігієнічних правил без нагадування вчителя ІV Високий Списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається кілька незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від письма. Учень дотримується гігієнічних правил письма У 3-4 класах при оцінюванні техніки письма враховуються такі параметри: а) форма букв, б) нахил букв, в) поєднання букв, г) розмір букв, г) швидкість письма, д) охайність та культура оформлення роботи. Критерії оцінювання графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма у 3,4 класах: Дотримання норм за кожним із зазначених параметрів дає учневі 2 бали, в цілому - 12 балів. За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімають 1 бал, за значне відхилення - 2 бали. Стосовно швидкості письма незначним відхиленням вважається 1-5 знаків від меншого показника норми, значним - понад 5 знаків. Нормативною вважається така швидкість письма (на кінець навчального року): Клас Споріднені мови Неспоріднені мови 3 20-25 знаків за хвилину 15-20 знаків за хвилину 4 25-30 знаків за хвилину 20-25 знаків за хвилину V. Знання з мови та мовні вміння Тематична перевірка знань з мови та мовних умінь здійснюється двічі за семестр за певними мовними темами програми (Звуки і букви, Текст, Речення тощо). Для цього програмовий матеріал кожного семестру поділяється на 2 тематичні блоки. Перевіряються вміння розпізнавати мовні явища, групувати, класифікувати мовні одиниці (споріднені мови), а також розуміти значення слова, уміти правильно вимовляти слова, утворювати форму слова, будувати (доповнювати, трансформувати) сполучення слів та різні за синтаксичною будовою речення (споріднені й неспоріднені мови). Тематична перевірка знань з мови та мовних умінь у 1-2 класах здійснюється на основі поточного оцінювання. У 3-4 класах двічі на семестр проводиться фронтальна перевірна робота за певною темою із застосуванням завдань тестового характеру. Учням пропонують 4 завдання з трьома варіантами відповіді для вибору; до кожного завдання необхідно також дібрати власний приклад. Критерії оцінювання знань з мови й мовних умінь: правильне виконання кожного із завдань оцінюється 2 балами, правильно наведений приклад до кожного пункту додає ще по 1 балу. Додаток 7 МАТЕМАТИКА Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є знання, уміння та навички, засвоєння яких передбачено програмою з математики для початкової школи, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв'язування завдань. Знання, уміння і навички учнів з математики перевіряються в усній або письмовій формі. Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики. Критеріями оцінювання усної перевірки результатів навчання учнів є: якості знань та умінь - повнота і глибина, конкретність і узагальненість, правильність, системність та систематичність, усвідомленість та автоматизація; культура мовлення - це послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків, згорнутість та розгорнутість і т.п.); суб'єктивні якості - самостійність, активність, швидкість, оперативність, гнучкість та міцність. Усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем за 12-бальною шкалою за такими критеріями : Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) розпізнає математичні об'єкти (приклади, вирази, задачі, геометричні фігури, величини тощо), може виділити їх серед інших, називає окремі суттєві ознаки запропонованих математичних об'єктів; відповідь його фрагментарна; за допомогою вчителя виконує найпростіші математичні завдання 2 Учень (учениця) вміє пригадати раніше вивчений матеріал в результаті його безпосереднього сприймання; розв'язує математичні завдання з допомогою вчителя ; застосовувати знання за зразком ; вміє наводити приклади за аналогією, за підказкою вчителі 3 Учень (учениця) розпізнає та відтворює інформацію в конкретній ситуації; усвідомлює математичні закономірності в результаті виконання значної кількості аналогічних практичних вправ; вміє розв'язувати однотипні завдання, допускає помилки під час одночасного виконання прямих і обернених дій; ІІ Середній 4 Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, ілюструє визначення математичних понять прикладами з підручника; виконує математичні завдання в межах вивченого матеріалу за відомими йому алгоритмами з частковою допомогою вчителя; правильно розв'язує більшість математичних завдань; не вміє пояснити свої дії (наприклад, прийом обчислення) 5 Учень (учениця) вміє пояснити теоретичні поняття за допомогою схем та таблиць; має повні знання , вміє визначити всі ознаки поняття та їх зв'язки одне з одним; вміє самостійно відтворити навчальний матеріал або його частини без опори на зовнішні опори; вміє порівнювати явища та факти за однією ознакою 6 Учень (учениця) вміє перевести математичні символи у вербальні; вміє розгорнуто пояснити способи виконання практичних дій; вміє переносити знання і вміння в знайомих і незнайомих ситуаціях у рамках вивченого тобто в межах певного виду завдань; вміє порівнювати математичні явища та факти за кількома ознаками III Достатній 7 Учень (учениця) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; виправляє помилки, на які вказує йому вчитель; пояснює та обґрунтовує математичні твердження й способи виконання завдань; робить самостійні висновки на основі індуктивного шляху вивчення нового матеріалу 8 Учень (учениця) володіє глибиною знань, вміє визначати суттєві ознаки того чи іншого поняття ; усвідомлює математичні поняття, факти та закономірності, які виражені різними засобами (таблицями, схемами , узагальненими записами тощо); вміє швидко й оперативно виправити власні помилки та їх обґрунтувати 9 Учень (учениця) усвідомлює суттєві і несуттєві зв'язки між знаннями, розуміє способи і принципи отримання знань; вміє застосовувати інформацію в нових умовах без підказки вчителя; вміє згорнуто пояснити основний зміст математичних понять чи способів практичних дій; усвідомлює та вміє визначати елементи, які складають зміст того чи іншого факту чи явища; узагальнює сюжетні і абстрактні задачі IV Високий 10 Учень (учениця) учень володіє міцними знаннями, вміє оперативно їх відтворювати в різних ситуаціях; уміло користується математичною термінологією; використовує набуті знання і вміння під час розв'язування завдань творчого характеру, пропонує нові шляхи розв'язання математичних задач; правильно висловлює математичні міркування та обґрунтовує їх, згорнуто та компактно висловлює свої знання; володіє варіативністю способів застосування знань; володіє навичками самоконтролю 11 Учень (учениця) вміє називати різні варіативні ситуації, в яких можна застосовувати те чи інше знання чи вміння; вміє будувати логічні алгоритми виконання математичних завдань; вміє класифікувати конкретні явища за кількома ознаками, робити певні висновки 12 Учень (учениця) вміє самостійно зконструювати кілька способів розв'язання однієї і тієї ж задачі або розробити нестандартний підхід до розв'язування подібних задач; уміє швидко вибрати потрібний спосіб діяльності із кількох відомих; вміє творчо переробляти інформацію, в результаті чого складати загальний план дій; володіє дедуктивними навичками осмислення навчальним матеріалом Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики Критеріями оцінювання письмових робіт з математики є: правильність виконаної роботи та її обсяг. Оцінювання письмових робіт з математики Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) виконує роботу частково; допускає у роботі 9 і більше помилок 2 Учень (учениця) допускає у роботі 8 грубих помилок, або правильно виконує 1/3 запропонованих завдань; 7 грубих та 2 негрубих; 6 грубих та 3-4 негрубих 3 Учень (учениця) допускає у роботі 7 грубих помилок; 6 грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих II Середній 4 Учень (учениця) допускає у роботі 6 грубих помилок; 5 грубих та 2 негрубих; 4 грубих та 3 - 4 негрубих 5 Учень (учениця) допускає у роботі 5 грубих помилок, або правильно виконує 1/2 запропонованих завдань; 4 грубих та 1-2 негрубих; 3 грубі та 3-4 негрубі помилки 6 Учень (учениця) допускає у роботі 4 грубі помилки; 3 грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки III Достатній 7 Учень (учениця) допускає у роботі 3 грубі помилки; 1 грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки 8 Учень (учениця) допускає у роботі 2 грубі помилки, або правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 груба і 2 негрубі помилки 9 Учень (учениця) допускає у роботі 1 грубу помилку; 2 негрубі помилки IV Високий 10 Учень (учениця) допускає у роботі 1 негрубу помилку, або 2-3 виправлення 11 У роботі -1-2 виправлення 12 Робота в повному обсязі виконана правильно і охайно Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки. До грубих помилок належать: > обчислювальні помилки в завданнях > помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій > неправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії > незакінчене розв'язання задачі чи прикладу > невиконане завдання (не приступив до його виконання) > незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання > невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам > невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання. Негрубими помилками є: > нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами > неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі > неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі > неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв'язанням > не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення > помилки у записах математичних термінів, символів > відсутність відповіді у завданні або помилки у записі відповіді. Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку. Охайні виправлення є недоліками роботи. Тривалість виконання перевірних письмових робіт: у 2-му класі початкової школи: І семестр - до 20 хв, II семестр - до 30 хв, 3 - 4-й класи - до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її. Додаток 8 Я І УКРАЇНА НАВКОЛИШНІЙ СВІТ 1-2 класи Об'єктами перевірки та оцінювання з цього курсу є: а) знання фактичного матеріалу: > прізвища, імені, домашньої адреси; > імені батьків, найближчих родичів; > назви своєї держави, її столиці; > основних правил поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці, транспорті тощо); > трьох-чотирьох назв кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх істотних ознак; б) уявлення про: > національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн); > найпростіші права й обов'язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей; право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на освіту); > основні історичні пам'ятки рідного краю; > основні заняття населення рідного краю; > різноманітність неживої і живої природи довкілля та рідного краю; > взаємозв'язки у природних явищах; > взаємозв'язки у соціальних явищах; > взаємозв'язки між природними й соціальними явищами (залежність живої природи від ставлення до неї людини; залежність людини від об'єктів природи); в) елементарні поняття: > пори року (осінь, зима, весна, літо); > дерева, кущі, трав'янисті рослини; > звірі, птахи, комахи; > родина, рідня, родовід; > народний календар. г) практичні й інтелектуальні вміння: > дотримуватися основних правил раціональної організації праці, правил поведінки учня; > відтворювати інформацію за допомогою плану, ілюстрацій, схеми тощо; самостійно відтворювати інформацію у логічній послідовності; > спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі; > спостерігати за змінами в природному і соціальному оточенні; > визначати взаємозв'язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім; > аналізувати предмети за певними ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати за цими ознаками; > встановлювати найпростіші зв'язки у природному та соціальному оточенні на основі власних спостережень, результатів дослідницької та практичної роботи; > аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки; > виконувати правила поведінки в природі, соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення, брати участь в елементарній природоохоронній діяльності; > орієнтуватись на народні традиції у ставленні до природи. Учитель заохочує і відзначає емоційно-вольове, моральне, естетичне ставлення до природного і соціального оточення, до самого себе, до людей, до одержуваних знань у процесі пізнавальної діяльності: > мотиви позитивних учинків (учитель обґрунтовує їх моральний зміст); > стосунки в колективі (зацікавленість у спільній справі, взаємодопомога, щирість, чесність, справедливість; у стосунках між дітьми виникають і негативні риси: злість, жадібність, заздрість, хитрість, лінощі. Не називаючи конкретних імен, учитель висловлює оцінні судження до цих негативних проявів поведінки); > усвідомлення дитиною своїх слабких і сильних сторін; уміння керувати власними почуттями, настроями відповідно до конкретних подій; уміння оцінювати свої почуття та переживання; > дотримування правил спілкування (уважно слухати співрозмовника, не перебивати його, вміти висловити незгоду щодо думки співрозмовника так, щоб не образити його), правил гостинності; > розв'язання проблемно-оцінних ситуацій; > вшанування традицій українського народу, знання свого родоводу; > орієнтування у надзвичайних ситуаціях (не розгублюватися, володіти елементарними навичками само- і взаємодопомоги). На кінець навчального року в 1 і 2 класах учитель визначає рівень навчальних досягнень учнів за такими критеріями: Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Учень (учениця) з допомогою вчителя розпізнає і називає об'єкти природного і соціального оточення, утруднюється відмежувати істотні ознаки від неістотних. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати володіє на рівні відтворення зразка з допомогою вчителя. Спостереження, практичні роботи виконує під керівництвом учителя. ІІ Середній Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі елементарних уявлень і понять. Відтворюючи їх зміст, змішує істотні й неістотні ознаки. Природничі й соціальні об'єкти характеризує за планом, запропонованим учителем. Відповідь доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, дидактичних матеріалів. З допомогою вчителя встановлює нескладні зв'язки між природними і соціальними об'єктами. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати тощо володіє на рівні відтворення зразка в подібних ситуаціях. Під час спостережень виявляє істотні й неістотні ознаки об'єктів, але утруднюється аналізувати об'єкти у логічній послідовності. Практичні роботи виконує під керівництвом учителя, планує окремі етапи її виконання. ІІІ Достатній Учень (учениця) засвоїв(-ла) фактичний матеріал, елементарні уявлення й поняття. В основному логічно, самостійно відтворює знання, але допускає окремі неточності, з допомогою вчителя виправляє їх. Відповідь ілюструє прикладами з підручника, власних спостережень; визначає окремі суттєві ознаки об'єктів, порівнює їх, встановлює зв'язки у природному й соціальному оточенні. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування у зміненій навчальній ситуації. Спостереження за природними й соціальними об'єктами, практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними з допомогою вчителя. На основі одержаних результатів, за незначної допомоги вчителя, робить висновки, зумовлені змістом навчального матеріалу. ІV Високий Учень (учениця) свідомо засвоїв(-ла) навчальний матеріал, вміє скористатися здобутими знаннями в життєвих ситуаціях, навести аналогічні до підручника приклади, проілюструвати думку власними спостереженнями; пояснює найпростіші закономірності природних і соціальних явищ; зацікавлено сприймає творчі завдання з зошита, підручника. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування в нових навчальних ситуаціях. Спостереження проводить за різноманітними об'єктами (в межах програми). За результатами спостережень робить самостійні висновки. Практичні роботи виконує за інструкцією, складеною вчителем, самостійно обґрунтовує їх результати. ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА 3-4 класи Об'єктами контролю у курсі є такі суспільствознавчі аспекти: > знання, які відображають види соціального досвіду, передбачені навчальною програмою (переважно на рівні уявлень і понять); > досвід здійснення способів діяльності в соціальній сфері; > досвід творчого застосування набутих способів діяльності в змінених ситуаціях; > досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до різноманітних видів діяльності, зокрема навчальної. Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено: > обсяг інформації про предмети і явища соціальної дійсності; її якість (знання конкретних фактів, правил чи зв'язків і залежностей); > активність (від репродуктивної до творчого вираження) у набутті досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозуванні результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей; > вияв інтересу до навколишньої дійсності, надання переваги знанням, які можна здобути самостійно з різних джерел; зосередженість на досягненні результату, прагнення до успіху; > вияви громадянських почуттів у різноманітних ситуаціях (обов'язку, патріотизму, відповідальності тощо). Узагальненими рівнями навчальних досягнень у зазначеній вище предметній сфері виділено: початковий, середній, достатній, високий. Кожному з них відповідають оцінки в балах, які визначаються на основі встановлених критеріїв. Рівень навчальних досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) розрізнює об'єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією). 2 Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об'єкт вивчення; особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо; виявляє здатність до елементарного викладу думки. 3 Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: Так сталося, тому що... Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро - зло; доброзичливість, байдужість тощо. Вибірково реагує на пізнавальний матеріал. ІІ Середній 4 Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв'язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції. 5 Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила. Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки; ілюструванні правил прикладами. 6 Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв'язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції. Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива. Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами. З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки. 8 Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв'язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні. 9 Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв'язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні. Уміє засвоєні цінності, норми поведінки частково застосовувати в змінених ситуаціях. ІV Високий 10 Учень (учениця) володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо). Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності. Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює поведінку власну та однокласників. 11 Учень (учениця) володіє узагальненими знаннями, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем. Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших. 12 Учень (учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв'язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв'язок між якістю праці і результатами тощо). Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших. Самостійно ставить пізнавальну мету, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти "Як зробити наш район чистішим" або "Подорож в народну мудрість" тощо. Володіє загальними способами діяльності в межах навчальної програми. ПРИРОДОЗНАВСТВО 3-4 класи Об'єктами контролю у процесі навчання природознавства є: > знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв'язки і залежності між ними; > уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об'єктів природи та інформації про них; > уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження); > уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об'єктами природи; > уміння оцінювати об'єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі. Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства визначено: > якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь; > рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності; > рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях); > рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий); > рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі. За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) називає окремі характерні й більшість випадкових ознак одиничних уявлень. Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає значні помилки в окремих діях та послідовності їх виконання. Повторює окремі найпростіші оцінні судження з помилками. 2 Учень (учениця) називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних уявлень. При відтворенні зразків різних способів діяльності користується алгоритмом, планом, інструкцією з допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Повторює частину найпростіших оцінних суджень. 3 Учень (учениця) засвоїв(-ла) природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об'єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає конкретні об'єкти і розпізнає серед інших. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя. Спостереження проводить за окремими знайомими об'єктами природи. Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості. Досліди і практичні роботи виконує за зразком за допомогою вчителя. Часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює. Повторює найпростіші оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. ІІ Середній 4 Учень (учениця) називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення. Під час відповіді затрудняється навести приклади з підручника. В окремих діях способу діяльності і в послідовності їх виконання допускає помилки. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об'єктів та окремі прості зв'язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. У часткових висновках про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт та при повторенні загальних висновків - помиляється. Повторює окремі прості оцінні судження. 5 Учень (учениця) називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить приклади з підручника. При виконанні окремих дій в способах діяльності допускає помилки. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об'єктів і простих зв'язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. В основному правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних висновків. Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно пояснити їх. 6 Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі загальних уявлень про об'єкти і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв'язки між окремими об'єктами природи. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах. Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних об'єктів природи. Цілеспрямовано виявляє і називає їх спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв'язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні - повторює. Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює призначення окремих приладів. Повторює прості оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них дає найелементарніші пояснення. ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі міжпонятійні зв'язки. Приклади переважають із підручника. В окремих діях способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки. Виконує окремі етапи розв'язання проблеми із значною допомогою учителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає частину загальних ознак групи об'єктів одного класу та зв'язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. При формулюванні часткових і окремих загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду. 8 Учень (учениця) називає більшість істотних ознак понять. Називає основні міжпонятійні зв'язки і більшість з них пояснює. Наводить приклади як з підручника, так і нові. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає помилки. Окремі етапи розв'язання проблеми виконує із незначною допомогою учителя. Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об'єктів одного класу та зв'язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та нормативні знання. 9 Учень (учениця) засвоїв(-ла) природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об'єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці міжпонятійні зв'язки. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах Бере участь у частково-пошуковій діяльності. Спостереження проводить за групою об'єктів природи одного класу. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв'язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Робить часткові висновки і більшість загальних висновків про результати і способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення. Висловлює оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших у природі. Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду. ІV Високий 10 Учень (учениця) називає більшість понять в межах навчальної програми. Розпізнає частину конкретних об'єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родо-видові зв'язки між поняттями, окремі з них пояснює. Допускає помилки в окремих діях способів діяльності і послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв'язує за аналогією із допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об'єктів різних класів та зв'язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. При формулюванні загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження, частину із них пояснює та ілюструє прикладами. 11 Учень (учениця) називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних об'єктів охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину родо-видових зв'язків і пояснює їх. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему розв'язує за аналогією із незначною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об'єктів різних груп і зв'язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. Загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт робить із несуттєвими помилками. Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє прикладами. 12 Учень (учениця) володіє системою природознавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об'єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня узагальнення. Розуміє і може встановити родо-видові зв'язки між поняттями, які передбачені програмою. Пояснює їх. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків способів діяльності в нових умовах. Навчальні проблеми розв'язує за аналогією. Спостереження проводить за групою об'єктів різних класів. Цілеспрямовано визначає їхні загальні ознаки та зв'язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про об'єкти природи, поведінку свою й інших в природі, пояснює їх, ілюструє прикладами.. ДОВКІЛЛЯ 2-4 класи При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуємо ступінь сформованості у них компетентностей: навчальної, загальнокультурної, комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної, здоров'язберігаючої. Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1-3 Учень засвоїв одиничні уявлення про об'єкти, що вивчаються. Знання носять фрагментарний характер. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. Більшість компетентностей відсутні. ІІ Середній 4-6 Учень засвоїв матеріал як сукупність елементів знань згідно з програмою. Під час відтворення навчального матеріалу користується прикладами з підручника, допомогою вчителя чи учнів. Учень виконує завдання на уроках серед природи, моделює з незначними помилками, за допомогою вчителя робить висновки. ІІІ Достатній 7-9 Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Відповідає на запитання, відповідь ілюструє власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно. ІV Високий 10-12 Учень засвоїв навчальний матеріал, здатний самостійно робити висновки. На додаток до критеріїв попереднього рівня: учень самостійно відповідає на поставлені запитання, виконує завдання (вносить свої пропозиції щодо моделювання, виконання завдань на уроках серед природи). Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень засвоїв одиничні уявлення про об'єкти, що вивчаються; самостійно не може їх висловити. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. 2 Додатково до попереднього учень співпрацює в групі, в класі та на уроках серед природи за допомогою вчителя. Знання носять фрагментарний характер. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. Більшість компетентностей відсутні. 3 Додатково до критеріїв 1, 2 учень намагається вказати зв'язки між об'єктами і явищами довкілля, зобразити їх малюнком. Більшість компетентностей відсутн ІІ Середній 4 Учень засвоїв матеріал як сукупність елементів знань згідно з програмою. За допомогою вчителя чи учнів виконує самостійні завдання. 5 Додатково до попереднього критерію учень намагається самостійно наводити приклади, формулювати запитання, виконувати малюнки. Під час відтворення навчального матеріалу користується прикладами з підручника, допомогою вчителя чи учнів. 6 Додатково до критеріїв 4, 5 учень співпрацює в групі, виконує завдання на уроках серед природи, моделює з незначними помилками, з допомогою вчителя робить висновки. ІІІ Достатній 7 Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Виявляє вміння складати розповідь, виділяти головне, моделювати. 8 Відповідає на запитання, відповідь ілюструє власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно 9 Додатково до критеріїв 7, 8 учень володіє необхідними знаннями та вміннями для розв'язання задач. Здатний оцінити свої компетентності. ІV Високий 10 Учень здатний в основному відтворювати навчальний матеріал, коментувати його, самостійно робити висновки. Учень співпрацює в групі, результати спостережень вміє відтворювати словесно, у вигляді малюнка, моделі. 11 Додатково до попереднього учень висловлює самостійні судження, аргументує свої відповіді, ілюструючи їх власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно. 12 На додаток до критеріїв попереднього рівня: учень самостійно відповідає на поставлені запитання; творчо підходить до виконання завдань (вносить свої пропозиції під час моделювання). Навчальні проблеми розв'язує самостійно і творчо Учитель має враховувати, що основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв'язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі). Доведено, що зміст цих закономірностей доступний дітям 6 - 7-річного віку. Саме через послідовне застосування найбільш загальних зв'язків у природі (обмін речовиною, енергією, інформацією) між об'єктами довкілля учні набувають знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища. Водночас відбувається соціалізація свідомості дитини, оскільки саме систематизація знань - важлива умова формування соціально зрілої особистості, громадянина, патріота своєї Батьківщини. Програмою реалізується діяльнісний підхід у пізнанні дитиною свого середовища життя - довкілля - у взаємозв'язках його компонентів (суспільного, природного, зміненого людиною). У кожному класі курс має підназву відповідно до основного виду діяльності школярів. У 1-2 класі, де учні вчаться формулювати запитання і шукати відповіді на них, курс має підназву "Запитую довкілля", у 3 класі - "Спостерігаю довкілля", у 4 класі - "Досліджую довкілля". Додаток 9 ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета "Основи здоров'я" виділено: 1. Знання про здоров'я, його складові; здоровий і безпечний спосіб життя; зв'язки і залежності між ними. 2. Способи навчально-пізнавальної діяльності. Виконання правил, вказівок, алгоритмічних приписів здорового і безпечного життя, які передбачено програмою. 3. Досвід творчого застосування набутих способів навчально-пізнавальної діяльності. Розв'язання реконструктивних і творчих завдань, які реалізуються на програмовому змісті. 4. Цінності, норми і ставлення. Ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих; уміння і навички міжособистісних стосунків; потреби і мотиви суспільної, навчально-пізнавальної і трудової діяльності. Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено: > якість знань (правильність, конкретність, узагальненість, міцність, систематичність, усвідомленість, перенесення знань); > рівень сформованості розумових і практичних умінь і навичок (учень копіює зразок; виконує за зразком; застосовує аналогію; застосовує сформовані уміння і навички в життєвих і навчальних ситуаціях, передбачених програмою) > рівень оволодіння досвідом творчої діяльності; > рівень опанування цінностями, нормами, ставленням до власного здоров'я, здоров'я інших; > рівень самостійності учня (працює під безпосереднім керівництвом учителя; потребує значної допомоги вчителя; потребує незначної допомоги вчителя; працює самостійно). За визначеними критеріями виділено чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів Рівень навчальних досягнень учнів Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв (-ла) у формі окремих фактів і одиничних уявлень. Відтворює зміст цих уявлень із залученням зорової опори. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює неповністю, спираючись на зорові опори. Відчуває труднощі у виконанні практичних робіт: послідовність виконання дій виконує за детальною інструкцією. Вимагає додаткової опори в діях за зразком. Утруднюється в ситуаціях вибору безпечної поведінки для власного здоров'я і життя, оцінки власних вчинків. Повторює оцінні судження інших без достатнього осмислення. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки виконує епізодично і частково. На небезпеку реагує здебільшого на рівні безумовних рефлексів. З метою надання самодопомоги виконує елементарні дії. Працює під керівництвом учителя. Потребує постійної активізації та контролю. ІІ Середній Знання про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі загальних уявлень. Відтворює їх зміст. Встановлює зв'язки між здоров'ям і конкретними чинниками, що впливають на нього. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює, використовуючи при цьому зорові опори. Практичні роботи виконує за інструкцією. Планує окремі етапи виконання практичних робіт. Робить часткові висновки про їх результати. Повторює почуті від інших найпростіші оцінні судження. Деякі з них пояснює. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки виконує не систематично. Здатний частково надати собі допомогу в життєвих ситуаціях, передбачених програмою. Потребує допомоги вчителя. ІІІ Достатній Знання з основ здоров'я учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі понять (одиничних і загальних). Відповідь ілюструє прикладами з підручника, власного досвіду. Пояснює сутність засвоєних понять. Встановлює між ними зв'язки й залежності. Утруднюється визначити істотні ознаки загальних понять. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює у потрібній послідовності. Практичні роботи виконує самостійно за поданою інструкцією або алгоритмом. На основі одержаних результатів робить висновки (як часткові, так і загальні). Усвідомлює помилки в процесі виконання практичних дій, знає їх шляхи подолання. Висловлює оцінні судження про стан здоров'я, поведінку в різних ситуаціях, свою та інших; міжособистісні стосунки. Додержується правил здорового способу життя та безпечної поведінки. Користується знаннями, способами діяльності, життєвим досвідом для надання самодопомоги в життєвих ситуаціях, передбачених програмою. Потребує незначного стимулювання і підтримки вчителя. ІV Високий Учень (учениця) засвоїв(-ла) програмовий матеріал з основ здоров'я у повному обсязі. Користується додатковими джерелами інформації. Відповідь ілюструє прикладами, взятими з життя. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює у потрібній послідовності, інколи вносить конструктивні зміни в зазначену послідовність. Практичні роботи виконує самостійно, планує послідовність їх виконання. Оцінює результати своєї діяльності. Висловлює оцінні судження про стан власного здоров'я й здоров'я інших; поведінку свою та інших; міжособистісні стосунки; аналізує та обґрунтовує їх. Додержується правил здорового способу життя та безпечної поведінки. Користується знаннями, способами діяльності, життєвим досвідом для надання самодопомоги та допомоги іншим в життєвих ситуаціях, передбачених програмою. Обґрунтовує цінність набутих знань і сформованих практичних умінь для власного здоров'я. Орієнтується у надзвичайних ситуаціях. Працює самостійно. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень(учениця) називає серед вивчених окремі факти щодо здоров'я, його зміцнення і збереження. Усі види навчальної і здоров'язбережувальної діяльності може виконувати тільки за детальною інструкцією вчителя та зорових опор. 2 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень(учениця) засвоїв(-ла) у формі окремих фактів. Відтворює їх зміст із залученням зорових опор. Не здатний самостійно виконувати запрограмовані дії. Потребує постійної допомоги вчителя та додаткової опори під час копіювання зразка. 3 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі одиничних уявлень. Відтворює зміст цих уявлень, спираючись на зорові опори. Утруднюється в ситуації вибору безпечної поведінки для власного здоров'я і життя. Запрограмовані дії виконує шляхом копіювання зразка. Виконує окремі здоров'язбережувальні дії з допомогою вчителя. ІІ Середній 4 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі одиничних уявлень. Відтворює зміст цих уявлень. Утруднюється висловлювати оцінні судження щодо власного здоров'я. Запрограмовані дії виконує за зразком, використовуючи при цьому зорові опори, допомогу вчителя. 5 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі загальних уявлень. Потребує підтримки у відтворенні змісту цих уявлень. Запрограмовані дії виконує не в повному обсязі за інструкцією вчителя та з використанням зорових опор. Пояснює деякі почуті найпростіші оцінні судження. Вивчений матеріал застосовує за зразком. 6 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі загальних уявлень. Відтворює їх зміст. Встановлює зв'язки між здоров'ям і конкретними факторами, що впливають на нього. Запрограмовані дії виконує не систематично. Здатний частково надати самодопомогу в ситуаціях, передбачених програмою. ІІІ Достатній 7 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі понять. Відтворює їх зміст. Утруднюється визначати істотні ознаки загальних понять. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Програмові дії відтворює здебільшого самостійно за поданою інструкцією або алгоритмом. Потребує незначної підтримки вчителя. 8 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі понять. Визначає їх істотні ознаки. Відповідь ілюструє з власного досвіду. Робить часткові висновки. Запрограмовані дії виконує з незначною корекцією вчителя. 9 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у формі понять. Встановлює зв'язки між ними. Висловлює оцінні судження про стан свого здоров'я, свою поведінку в різних ситуаціях. Знає помилки та шляхи їх подолання в процесі виконання запрограмованих дій. Додержується правил здорового способу життя та безпечної поведінки. Вивченим матеріалом, набутими способами навчально-пізнавальної діяльності, життєвим досвідом користується для надання самодопомоги в життєвих ситуаціях, передбачених програмою. ІV Високий 10 Знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя учень (учениця) засвоїв(-ла) у повному обсязі. Користується додатковими джерелами інформації. Запрограмовані дії відтворює в потрібній послідовності. Планує послідовність виконання практичних дій. Прагне зберегти своє здоров'я та життя. 11 Набуті знання учень (учениця) використовує для розв'язання проблемно-оцінних ситуацій. Оцінює результати своєї діяльності. Запрограмовані дії виконує в потрібній послідовності. Інколи вносить конструктивні зміни в зазначену послідовність. Аналізує та обґрунтовує поведінку інших, міжособистісні стосунки. Керує та оцінює свої дії, емоції, почуття, настрої відповідно до конкретних умов. 12 Учень (учениця) виявляє міцні і глибокі знання з основ здоров'я. Обґрунтовує цінність набутих знань для власного здоров'я. Для досягнення мети використовує знання з інших предметів та інших інформаційних джерел. Дотримується правил спілкування; налагодження стосунків у колективі. Здобуті знання, способи навчально-пізнавальної діяльності, життєвий досвід використовує для надання самодопомоги та допомоги іншим в життєвих ситуаціях. Орієнтується у надзвичайних ситуаціях. Працює самостійно. Зауважимо, що вчитель заохочує і відзначає: > прагнення учня зберігати своє здоров'я (фізичне, соціальне, психічне, духовне) та життя (вести здоровий спосіб життя, додержувати правил безпечної поведінки); > позитивне ставлення учня до самого себе та інших людей, до власного здоров'я та здоров'я інших; > уміння керувати власними емоціями, почуттями, настроями відповідно до конкретних умов та оцінювати їх; > дотримування правил спілкування налагодження стосунків в колективі правил поводження в громадських місцях; > орієнтування у надзвичайних ситуаціях (не розгублюватися, використовувати елементарні навички само- та взаємодопомоги, використовувати навички безпечної поведінки у природному середовищі, в соціумі); > уміння звернутися по допомогу (певних служб, окремих громадян), щоб зменшити негативний вплив небезпечної для життя і здоров'я ситуації; > орієнтування на народні традиції у ставленні до власного здоров'я; > використання знань з інших предметів та інших інформаційних джерел. Додаток 10 ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ: ТЕХНІЧНА І ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ Освітня галузь "Технології" у початковій школі представлена предметом "Трудове навчання: технічна і художня праця". В основу розробки його змісту покладено проектно-ігровий і техніко-технологічний підходи. Проектно-ігровий підхід забезпечується художньою працею, а техніко-технологічний - особистісно ціннісними техніками обробки пластичних матеріалів. Об'єктами перевірки та оцінювання є: > знання про світ професій: їх зовнішні характерні ознаки і результати, інструменти, матеріали і способи праці, мету і умови праці, кваліфікаційні якості працівників; > техніко-графічні і художньо-графічні уміння; > навички правильного і безпечного користування ручними інструментами і пристосуваннями; > пропедевтика інформаційної культури (навчально-ігрове проектування, ігродизайн). Основним навчальним досягненням учнів є компетенція продуктивної творчої діяльності. Зазначена компетенція є складовою уміння вчитися. Критеріями компетенції продуктивної творчої діяльності є: > формулювання творчих задумів з використанням вербальної інформації (текстів підручників, пояснень учителя тощо); > уміння користуватися сенсорною інформацією (техніко-графічними і художньо-графічними зображеннями); > навички перетворення структурної інформації (формотворення з різних матеріалів). Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) з допомогою вчителя: розпізнає об'єкт вивчення (інструмент, матеріал, виріб тощо); графічно відтворює та практично виготовляє окремі елементи об'єкта праці 2 Учень (учениця) з допомогою вчителя: фрагментарно відтворює словесно незначну частину навчального матеріалу; графічно зображує та практично виготовляє фрагменти об'єкта праці 3 Учень (учениця) з допомогою вчителя: відтворює словесно менше половини навчального матеріалу; графічно зображує, практично виготовляє менше половини об'єкта праці ІІ Середній 4 Учень (учениця) за наочним зразком: відтворює словесно близько половини навчального матеріалу; графічно зображує об'єкт праці і виготовляє його не в повному обсязі 5 Учень (учениця) за наочним зразком: відтворює словесно навчальний матеріал; графічно зображує та практично виготовляє значну частину об'єкта праці з помилками і неточностями 6 Учень (учениця) за наочним зразком недостатньо осмислено: називає основні положення навчального матеріалу; графічно зображує та практично виготовляє об'єкт праці ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) з опорою на технологічну картку (словесні і графічні способи дій): самостійно відтворює словесно, графічно зображує та самостійно виготовляє переважну більшість завдань 8 Учень (учениця) з опорою на технологічну картку (словесні і графічні способи дій): вільно застосовує словесні, графічні і предметно-перетворювальні способи дій у стандартних ситуаціях, досягаючи запланованого кінцевого результату 9 Учень (учениця) з опорою на технологічну картку (словесні і графічні способи дій): використовує у взаємозв'язку словесні, графічні і предметно-перетворювальні способи дій, але у дещо змінених стандартних ситуаціях; вносить незначні зміни в кінцевий результат ІV Високий 10 Учень (учениця) за власним задумом (за уявою): досягає ситуативного взаємозв'язку словесних, графічних і предметно-перетворювальних способів дій у нестандартних ситуаціях; вносить суттєві зміни у кінцевий результат 11 Учень (учениця) за власним задумом (за уявою): досягає значного взаємозв'язку словесних, графічних і предметно-перетворювальних способів дій у нестандартних ситуаціях; змінює кінцевий результат у художніх техніках обробки матеріалу 12 Учень (учениця) за власним задумом (за уявою): досягає стабільного взаємозв'язку словесних, графічних і предметно-перетворювальних способів дій у нестандартних ситуаціях; художньо проектує і конструює кінцевий результат з використанням особистісно значущих художніх технік Дотримання правил техніки безпеки і правильних прийомів обробки матеріалів інструментами є обов'язковими для вчителя та учнів на кожному занятті. Додаток 11 ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичної культури є контролююча, навчальна, діагностична і виховна. Рівень навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий) учитель визначає за показником навчального нормативу основної групи та за технічними показниками виконання рухової дії. Головними вимогами під час виставлення балу за виконання рухових дій є комплексне оцінювання знань, техніки виконання фізичних вправ за сприятливих для учня умов та нормативних показників. Обов'язковою умовою оцінювання є: здійснення особистісно-орієнтованого підходу (створення умов, що відповідають особливостям розвитку учня, рівню його фізичної підготовленості, стану здоров'я); своєчасне інформування учня про результати його навчальних досягнень з коротким аналізом виконання ним рухових дій. Протягом навчального року школярі виконують вправи орієнтовних рухових дій комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості (6 вправ упродовж року і 6 - наприкінці). Вони складаються з вправ, які характеризують прояви фізичних якостей. Перед закінченням навчального року учні виконують, за вибором, 6 вправ обов'язкових комплексних тестів. Їх оцінювання здійснюється за сумою набраних балів. За кращий показник учень отримує 2 бали, за гірший - 1 бал. Нижчий показник не враховується. Таким чином, максимально учень може набрати 12 балів. Виконання вправ комплексних тестів протягом навчального року має діагностичну мету. Наприкінці навчального року в журналі виставляються бали як за обов'язкові, так і за орієнтовні комплексні тести оцінювання стану фізичної підготовленості. Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень І Початковий 1 Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета, необхідні для розрізнення та виконання певних елементів фізичних вправ з допомогою вчителя 2 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на елементарному рівні, може розрізняти та виконувати окремі елементи фізичних вправ з допомогою вчителя 3 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на початковому рівні, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня ІІ Середній 4 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ. Може виконувати більшість елементів фізичних вправ з незначними помилками 5 Учень (учениця) виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу. Може виконувати технічно правильно окремі фізичні вправи, визначені навчальною програмою 6 Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Може з допомогою вчителя аналізувати і виправляти допущені помилки. Здатний виконувати окремі контрольні навчальні нормативи та вправи обов'язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості, виконувати більшість елементів фізичних вправ з незначними помилками ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) виявляє знання і розуміння більшої частини навчального матеріалу. Здатний застосовувати навчальний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою 8 Учень (учениця) має достатньо повні знання, вільно застосовує вивчений матеріал, уміє аналізувати допущені помилки й робити висновки. Володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує вправи обов'язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості 9 Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом, уміло застосовує його на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов'язкового повторення і домашніх завдань ІV Високий 10 Учень (учениця) має повні, глибокі знання, вміло володіє навчальним матеріалом, знає техніку виконання фізичних вправ. Рівень умінь і навичок та фізичної підготовленості дає змогу якісно виконувати контрольні навчальні нормативи і вимоги 11 Учень (учениця) володіє узагальненими, міцними знаннями, технікою виконання фізичних вправ. Уміло застосовує їх на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги на високому рівні 12 Учень (учениця) має узагальнені, системні знання, інструктивні навички техніки виконання фізичних вправ та обов'язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості Додаток 12 ПРЕДМЕТИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентним змістом мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає: - формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури; - розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості; - формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів; - розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні. Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати: - здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення); - вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях); - обізнаність у сфері мистецтв - елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);  загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) сприймає та виконує музичні твори фрагментарно, небагатослівно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності 2 Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє певні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні 3 Учень (учениця) здатний(-на) сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом ІІ Середній 4 Учень (учениця) здатний(-на) сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовільне 5 Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі музичні твори, котрі мають художньо конкретну словесну, понятійну основу; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє задовільне знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий 6 Учень (учениця) здатний(-на) сприймати і відтворювати значну частину музичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння, висновок щодо прослуханої чи виконаної музики ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) здатний(-на) сприймати та виконувати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; учень (учениця) знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у музичній діяльності учня 8 Учень (учениця) уміє сприймати і виконувати музичні твори, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією при аналізі музичних явищ 9 Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні музичного твору і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо прослуханої музики; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал ІV Високий 10 Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні твори, допускає неточність у формулюваннях та спеціальній музичній термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо музичних явищ, йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Вказані неточності може виправляти самостійно 11 Учень (учениця) володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння аналізувати, інтерпретувати та узагальнювати, музичні твори, асоціювати їх з творами інших видів мистецтва та життєвими явищами, застосовувати здобуті знання у музичній діяльності 12 Учень (учениця) має ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми, здатний сприймати, узагальнювати, виконувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших видів мистецтва та життєвими явищами; свідомо використовувати спеціальну музичну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого чи виконаного твору, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності ВІЗУАЛЬНЕ (ОБРАЗОТВОРЧЕ) МИСТЕЦТВО Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи фрагментарно, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності 2 Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку 3 Учень (учениця) здатний(-на) сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом ІІ Середній 4 Учень (учениця) може сприймати й відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне 5 Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє задовільне знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий 6 Учень (учениця) не завжди вміє відтворити різні візуальні образи, має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) вміє сприймати та відтворити візуальні образи певного рівня, проте робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень (учениця) знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня 8 Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати різні візуальні образи, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання 9 Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно аналізує та узагальнює художній матеріал ІV Високий 10 Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно 11 Учень (учениця) володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння аналізувати й узагальнювати, твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших видів мистецтва та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності 12 Учень (учениця) має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу в межах програми, здатний свідомо сприймати, відтворювати й узагальнювати візуальні образи, асоціювати їх з творами інших видів мистецтва та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності МИСТЕЦТВО (інтегрований курс) Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів І Початковий 1 Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє елементарний розвиток художньо-образного мислення 2 Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтва) 3 Учень (учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво). ІІ Середній 4 Учень (учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності окремих суджень) 5 Учень (учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень) 6 Учень (учениця) розуміє та усвідомлює переважну більшість тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя) ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (судження аргументуються, з'являються окремі аналогії, асоціації) 8 Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації). 9 Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (формулюються окремі висновки, узагальнення) ІV Високий 10 Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинуто, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ 11 Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки й твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмових вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтва (за аналогією, контрастом) та відповідних життєвих явищ 12 Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмових вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв'язки З М І С Т НАКАЗ 1 Додатки Додаток 1 ОБ'ЄКТИ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ 4 Додаток 2 УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН. МОВА НАВЧАННЯ 9 Додаток 3 ЧИТАННЯ. Українська мова навчання 14 Додаток 4 ЧИТАННЯ. Мови національних меншин - мови навчання 22 Додаток 5 УКРАЇНСЬКА МОВА в школах з навчанням мовами національних меншин 28 Додаток 6 МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (друга мова) 36 Додаток 7 МАТЕМАТИКА 43 Додаток 8 Я І УКРАЇНА 45 Додаток 9 ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я 54 Додаток 10 ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ: ТЕХНІЧНА І ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ 57 Додаток 11 ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА 58 Додаток 12 ПРЕДМЕТИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ 59 *До відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах - за 12-бальною шкалою. За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). 1 Графічні уміння - уміння вживати букви українського алфавіту. 2 Тут і далі, матеріал, що в дужках, стосується шкіл з румунською, угорською, кримсько-татарською мовами навчання. 1 Методика перевірки така ж, як і мови навчання. --------------- ------------------------------------------------------------ --------------- ------------------------------------------------------------ 63
  • Дата публикации: 16 Март 2012
  • Владелец: natala2002
  • Просмотров: 16312

Нові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Обратить внимание администрации на недопустимое содержимое документа


Другие публикации владельца