close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр №1-2012

код для вставкиСкачать
Журнал "ШБІЦ" №1 за 2012 рік
Щомісячний інформаційно-методичний та бібліографічний журнал
Видається з січня 2011 року
Передплатний індекс 49563
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:
КВ № 16396-4868-Р від 23.02.2010 р.
Засновник і видавець ТОВ «Український інститут нормативної інформації»
Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК № 2031 від 15.12.2004 року Керівник проекту Зражевський Ю.М.
Головний редактор Поперечна Л.А.
Адреса редакції:
03150, м.Київ, вул. Горького 172, кімн. 720
Телефон/факс: (044) 528-28-60
E-mail: bizred@ukr.net, red@libcenter.com
Відділ передплати: Телефони/факси (044) 528-28-75; 528-22-16, E-mail: amaslova@il .com.ua
Відділ реклами:
Телефон/факс (044) 528-25-07
E-mail: zvu2_2007@ukr.net
Підписано до друку 14.01.2012 р.
Друк – ТОВ «Лазурит-поліграф»
Формат 60×84 1/8
Папір офсетний № 1 Замовлення № 331
© ТОВ «УкрІНІ», 2011
Усі права захищені і належать видавцю. Будь-яке використання структури журналу,
назв, складових та матеріалів публікацій, копіювання електронного додатка не дозволяється. Позиція редакції може не збігатися з позицією автора. Редакція не несе відповідальність за зміст рекламних матеріалів РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Войцеховський М.Ф. — директор Інституту післядиплом-
ної педагогічної освіти Київського університету імені Бо-
риса Грінченка
Даниленко Л.І. — президент ГО «Академія педагогічних наук», д-р пед. наук, професор
Дубовик О.А. — начальник відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту іннова-
ційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і на-
уки, молоді та спорту України
Єльникова Г.В. — директор Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, д-р пед. наук Кириленко С.В. — начальник відділу інноваційних техноло-
гій в освіті Інституту інноваційних технологій і змісту осві-
ти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, канд. пед. наук
Клименко А.І. — начальник управління соціально-еконміч-
ного захисту Центрального комітету профспілки працівни-
ків освіти і науки України
Роскіна Т.І. — директор Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва
Сокольська Я.Б. — директор Львівської обласної науково-
педагогічної бібліотеки
Терещук Б.М. — заступник директора Інституту інновацій-
них технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Удод О.А. — директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спор-
ту України, д-р істор. наук, професор, член-кореспондент НАПН України
1/2012
µ§¨¹ª¥¦
¨«¯¢´ª«
ª±«­©³¦ª¥¦
³¢ª¯­
¬«ª¢¥¡ªª¼
ËÈŸÃuÅÅƺ¸Î×
ÅÁ½ÏÙÎÜĽÌÁÏÍÅÉÇÅÊÎÏÅÏÐÏÐÊÊË¿½ÓÆÊÅÒÏÂÒÊËÈËÀÆÄÉÎÏÐËοÏÅ
шбиц #1-2012.indb 1
шбиц #1-2012.indb 1
25.01.2012 22:44:20
25.01.2012 22:44:20
ШБІЦ № 1/2012
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
Слово головного редактора
Основні принципи формування і використання видання
Новини, події, актуальна інформація
Валентина Борсук
Творчі зустрічі в Чернігові . . . . . . . . . . . . . . 1
Валентина Здановська
Ушановуючи традиції, крокуємо вперед . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Інформаційний лист
Про I Всеукраїнський науково-
практичний семінар «Неперервна освіта як чинник професійного і творчого зростання бібліотечних працівників» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Нормативно-правове регулювання Нові документи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Олена Морєва
Нормативні засади функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Лідія Поперечна
Глухі кути Положення про атестацію бібліотекаря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
15
Антоніна Клименко
Як атестувати шкільного бібліотекаря . .
19
Інструктивно-роз’яснювальні документи
Щодо оплати праці та встановлення розряду працівникам бібліотеки загальноосвітнього навчального
закладу
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Методичний супровід
Олена Кононенко, Наталія Пучкова
Алгоритм управлінської діяльності з атестації шкільних бібліотекарів . . . . .
24
Ольга Малишева
Оформлення документів з атестації бібліотечного працівника загальноосвітнього навчального закладу . . . . . . . . . . . . . . . . . .
33
Лідія Поперечна, Валентина Здановська
Тестування як засіб вимірювання професійного рівня бібліотекаря . . . . . .
36
Інформаційні огляди
Оксана Северин
Інклюзивна освіта в Україні: інформаційно-
аналітичний огляд літератури . . . . . . . . .
39
Календар знаменних дат
Анастасія Маслова, Валентина Здановська
Лютий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
46
Надія Медвідь, Наталія Звольська
Березень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
47
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Інформаційні паспорти
Наталя Білоус
Українська мова. 10 клас. Навчальна тема «Стилістика мови. Культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики» . . . . . . . . 49
Тетяна Ремех
Правознавство. 10 клас. Навчальна тема
«Конституційне право» . . . . . . . . . . . . . . . .
63
Олександр Даценко Географія. 10 клас. Навчальна тема
«Політична карта світу» . . . . . . . . . . . . . . . .
73
Розробки з методики викладання
Світлана Тараброва
Астрономія. 11 клас. Навчальна тема
«Сонце — найближча зірка» . . . . . . . . . . .
83
Інформаційні розробки
Юлія Малієнко
Історія України (20-ті рр. XX ст. — початок XXI ст.)
Інформаційні матеріали. Частина 4 . . . .
91
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Моніторинг законодавства
Нові документи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
ДОДАТКИ (в окремому пакуванні)
Компакт-диск «ШБІЦ — повне видання»
Бібліографічні списки
Бібліографічні картки за формами 1, 2, 3
Ç̲ÑÒ
шбиц #1-2012.indb 2
шбиц #1-2012.indb 2
25.01.2012 22:44:24
25.01.2012 22:44:24
Шановні освітяни! Вітаю вас! Щиро радію зустрічі з вами у новому 2012 році. Ми — ра-
зом! І в цьому творчому і плідному єднанні продовжується життя журналу-інновації «Шкільний бібліотечно-інформа-
ційний центр», адресованого всім, хто вчить і навчається, хто організовує і забезпечує навчально-освітню діяльність. Об’єднавши зусилля провідних фахівців бібліотечної та освітянської галузей, науковців, бібліотекарів
-практиків, ме-
тодичних працівників, ми й надалі будемо сприяти створенню в загальноосвітніх навчальних закладах різних типів інформа-
ційно-освітнього середовища, яке відповідало б сучасним еконо-
мічним, соціальним, інформаційним і технологічним умовам. Надійним партнером і повноправним представником нашого журналу в на-
вчальному закладі ми обрали бібліотекаря. Отримавши це видання, шкільний бібліо-
текар зможе виконувати свою ключову функцію: забезпечувати інформацією всіх своїх користувачів з мінімальними затратами часу, а головне — оперативно, компе-
тентно і якісно.
У своєму поступальному русі вперед редакція журналу йде назустріч побажанням своїх читачів і з метою розширення можливостей доступу користувачів до адресної інформації започатковує випуск двох розділів журналу ще й
окремими самостійними виданнями: «Інформаційне забезпечення навчального процесу» та «Бібліотечна робо-
та». А журнал «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» тепер отримав статус «повного видання».
Не можна обійти увагою ще один успішний інноваційний проект, концептуально пов’язаний із журналом. Ідеться про комп’ютерну бібліотечно-інформаційну систему «Шкільна електронна бібліотека (ШБІЦ-інфо)». Це принципово новий продукт у шкільному інформаційному середовищі — повнотекстова база даних для повноцін-
ного забезпечення навчально-виховного процесу, управління школою, а також бібліо-
течно-інформаційного обслуговування. Перевагою цієї системи є можливість її застосування у будь-якій, навіть мало-
комплектній, школі незалежно від технічного, матеріального, фінансового і кадрово-
го забезпечення, наявності засобів телекомунікації
тощо. Систематичне оновлення інформаційної бази «ШБІЦ-інфо» відбуватиметься за рахунок розширення тематич-
ного спектра публікацій журналу, підвищення їх змістової якості, розроблення нових інформаційних рішень.
Для втілення задуманого нам потрібні нові автори, партнери, друзі, чиї креатив-
ні ідеї стануть підґрунтям і для наступних інноваційних проектів реформування бібліотек, подальшого просування на шляху задоволення інформаційних потреб сучас-
ного навчального закладу.
З повагою та сподіваннями на плідну співпрацю
Головний редактор журналу Лідія Поперечна
ÑËÎÂÎ ÃÎËÎÂÍÎÃÎ ÐÅÄÀÊÒÎÐÀ
ÑËÎÂÎ ÃÎËÎÂÍÎÃÎ ÐÅÄÀÊÒÎÐÀ
шбиц #1-2012.indb 3
шбиц #1-2012.indb 3
25.01.2012 22:44:24
25.01.2012 22:44:24
ШБІЦ № 1/2012
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ формування та використання видання (редакція 3)
1. Одним із вирішальних факторів успішного реформування за-
гальної середньої освіти в Україні є створення ефективної системи інформаційного забезпечення загальноосвітніх навчальних закла-
дів. Розробка такої системи та її упровадження в практику роботи школи і складає головну проектну новацію.
2. Проект здійснюється за підтримки державної наукової уста-
нови «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» Міністер-
ства освіти і науки, молоді та спорту України. 3. Складовими системи є окремі підсистеми:
інформаційне забезпечення навчального процесу;
інформаційне забезпечення виховного процесу;
інформаційне забезпечення управління школою;
бібліотечна робота.
4. Система забезпечує інформаційні потреби всіх учасників на-
вчально-виховного процесу, насамперед учнів, а також методистів органів управління та навчально-методичних структур, допоміжно-
го персоналу школи.
5. Робочими засобами для забезпечення навчальних закладів потрібною інформацією є періодичні друковані видання (журнали) та комп’ютерні бібліотечно-інформаційні системи. Журнал «Шкіль-
ний бібліотечно-інформаційний центр» — одне з таких видань. 6. Журнал призначений для:
висвітлення проблемних питань інформаційного забезпе-
чення загальноосвітніх навчальних закладів; публікації конкретних результатів проектних розробок у вигляді інформаційних продуктів для використання у школі;
забезпечення використання в навчальних закладах великих архівів навчально-методичної, управлінської інформації на базі су-
часних інформаційних комунікаційних технологій (ІКТ);
допомоги шкільним бібліотекарям у налагодженні бібліотеч-
но-інформаційного обслуговування з використанням отриманих ін-
формаційних продуктів, перетворення бібліотек у реально працюю-
чі бібліотечно-інформаційні центри.
7. На нинішньому етапі розвитку проекту головну увагу і зусил-
ля редакції сконцентровано на формуванні двох розділів: «Інформа-
ційне забезпечення навчального процесу» та «Бібліотечна робота». Інші розділи можуть подаватися в журналі у ході просування проект-
них робіт.
Проектні новації Призначення і структура журналу
шбиц #1-2012.indb 4
шбиц #1-2012.indb 4
25.01.2012 22:44:26
25.01.2012 22:44:26
ШБІЦ № 1/2012
Комплектація видання
8. За розділами матеріали журналу адресуються:
учням, учителям-предметникам, методистам — розділ «Ін-
формаційне забезпечення навчального процесу»;
керівникам, педагогічним працівникам, методистам — роз-
діл «Інформаційне забезпечення виховного процесу»;
директору школи, адміністративному та допоміжному персо-
налу — розділ «Інформаційне забезпечення управління школою»;
шкільним бібліотекарям, методистам — розділ «Бібліотечна робота».
9. Основу матеріалів першого розділу складають Інформаційні паспорти навчальних тем. Паспорти — нова форма інформаційно-ме-
тодичних документів. Головним їх призначенням є формування в учнів системного бачення та опорних знань із конкретної навчаль-
ної теми чи окремого питання, а також подача максимально повного переліку інформаційних джерел з цієї тами. Крім того, паспорти аку-
мулюють сучасні відомості, передовий досвід та педагогічні напрацю-
вання, які можуть бути використані вчителем для викладу теми.
10. У другому розділі публікуються матеріали з питань вихован-
ня, позакласної та позашкільної роботи, організації дозвілля, загально-
освітньої підготовки школярів, їх духовного та культурного розвитку. 11. Третій розділ уміщує публікації, які стосуються управління школою. Висвітлюються питання, що входять до компетенції та обов’язків керівника, його заступників, допоміжного персоналу. До роз-
ділу включається моніторинг поточного галузевого законодавства.
12. Матеріали четвертого розділу представлені: авторськими статтями, редакційними розробками навчаль-
ного, методичного та інструктивного характеру для виконання біб-
ліотекарем його функціональних обов’язків, підвищення рівня про-
фесійної компетентності;
адресними бібліографічними списками для всіх учасників навчально-виховного процесу, укладеними за результатами моніто-
рингу освітніх друкованих і електронних джерел;
бібліографічними картками з описом публікацій журналу;
компакт-диском із комп’ютерною бібліотечно-інформацій-
ною системою.
13. Журнал виходить у роз’ємному форматі, скріплення сторі-
нок у корінці забезпечується спеціальним механізмом. Містить дру-
ковану частину та електронний додаток на компакт-диску CD-ROM.
14. Друкована частина включає блок статей, бібліографічні списки та бібліографічні картки. В електронному додатку подається комп’ютерна система, база даних якої містить додаткові матеріали до публікацій у журналі.
15. Бібліографічні картки, бібліографічні списки та компакт-
диск розміщуються в окремому пакеті наприкінці журналу.
16. Як правило, журнал надходить до бібліотеки. Якщо бібліоте-
ка відсутня, то журнал направляється працівникові, на якого покла-
дено обов’язки роботи з книжковим фондом, інформаційного забез-
печення школи.
Використання журналу
шбиц #1-2012.indb 5
шбиц #1-2012.indb 5
25.01.2012 22:44:26
25.01.2012 22:44:26
ШБІЦ № 1/2012
17. Формат і структура журналу дозволяють бібліотекарю опра-
цьовувати його з найменшими трудовитратами, максимально ефек-
тивно, оперативно доводити до відома користувачів нові матеріали. Це досягається завдяки можливості вилучення з журналу окремих матеріалів і виготовлення їх копій у разі необхідності.
18. Опрацювання видання передбачає:
вилучення Інформаційних паспортів, розкладення їх в окре-
мі зшивачі за навчальними предметами, розміщення переліку отри-
маних паспортів на стенді «Нові надходження»;
вилучення Бібліографічних списків і передачу їх адресатам;
вилучення публікації «Моніторинг законодавства» і переда-
чу її директору школи;
вилучення Бібліографічних карток і розкладення їх у нові каталоги за класифікаційними індексами (шифрами);
вилучення компакт-диску і розміщення його в окремому ка-
таложному боксі.
Решта журнальних матеріалів (статей) за рішенням бібліотека-
ря може залишатися в обкладинці журналу або розкладатися у те-
матичні папки.
19. Журнал береться на облік і зберігається в бібліотеці відпо-
відно до чинної «Інструкції з обліку документів, що знаходяться в біб-
ліотечних фондах».
20. Розробники проекту пропонують запровадити в бібліотеці три нових каталоги: навчальної, загальноосвітньої, функціональної (управлінської) інформації. Їх утворення і подальше наповнення ве-
деться на основі публікацій у журналі. 21. Інструментами для класифікації інформації слугують нові класифікатори: навчальної інформації (КНІ), загальноосвітньої ін-
формації (КЗІ), функціональної інформації (КФІ). 22. Застосування нових класифікаторів викликане необхідніс-
тю більш ефективного упорядкування освітнього інформаційного потоку відповідно до сучасних потреб. Нині існуюча система класи-
фікації на основі таблиць ББК не в повній мірі відповідає таким потребам. 23. Класифікатори дозволяють структурувати і деталізувати ін-
формацію до потрібного рівня, що полегшує пошук і сприяє одно-
значному інформаційному наповненню за класифікаційними пози-
ціями. Ведення класифікаторів здійснюється розробниками, а тому вони завжди відповідатимуть динаміці змін в інформаційному се-
редовищі.
24. Бібліографічні картки, що публікуються в журналі, класифі-
ковані саме за новими класифікаторами. Отже їх слід розміщувати в різні каталожні ящики, які й утворять нові каталоги. Класифікато-
ри та питання роботи з ними публікуватимуться і висвітлювати-
муться на сторінках журналу. 25. Утворення і ведення в бібліотеці нових каталогів не має жодного відношення і не впливає на роботу бібліотекаря з ведення систематичного каталогу документів, що нині складають фонд бібліотеки. Особливості класифікації інформації
шбиц #1-2012.indb 6
шбиц #1-2012.indb 6
25.01.2012 22:44:26
25.01.2012 22:44:26
1
ШБІЦ № 1/2012
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
12 грудня 2011 року Науково-методичним центром (НМЦ) управління освіти Чернігівської міської ради були проведені методичні заходи для педагогічних та бібліотечних працівників міста. У заходах з педагогічними та бібліотечними пра-
цівниками міста взяла участь головний редактор журналу «Шкільний бібліотечно-
інформаційний центр» (ШБІЦ) Поперечна Лідія Андріївна.
Семінар «Методичний конструктор для моделювання уроків. Педагогічний пошук»
Учасників семінару — заступників директорів з навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів міста — гостинно приймав колектив ЗОШ І–ІІІ ст. № 9. У цьому навчальному закладі для моделювання навчальних занять активно використовують педагогічну техніку «конструктор уроку», яка є під-
ґрунтям для раціонального моделювання та прогнозування діяльності вчителя й учнів на уроці. У ході семінару його учасники ознайомились зі школою та її тра-
диціями, відвідали відкриті уроки, обговорили переваги застосування методу констру-
ювання навчального процесу, а також відвідали «Андріїв-
ські вечорниці» у сучасній ін-
терпретації у виконанні вчи-
телів та учнів школи.
У рамках семінару відбу-
лася плідна зустріч головного редактора журналу із заступ-
никами директорів навчаль-
них закладів, яку відкрила ди-
ректор НМЦ Куранда Ніна Яківна. Вона, зокрема, заува-
жила, що інноваційні форми і методи викладення інформа-
ції у виданні відкривають нові можливості перед педагогами, бібліотекарями та учнями в удосконаленні навчального та освітнього процесів. Керівники шкіл, ознайомившись із структурою журналу, напрямами та змістом пу-
блікацій дійшли висновку, що він у перспективі може стати потужною інформацій-
ною підтримкою у їх роботі.
Головний редактор журналу поділилася з учасниками семінару планами ре-
дакції на майбутнє і запропонувала реалізовувати їх спільними зусиллями, залуча-
ючи до співпраці всі категорії педагогічних працівників м. Чернігова.
Творчі зустрічі в Чернігові
НОВИНИ, ПОДІЇ, АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Учасники круглого столу шкільних бібліотекарів, м. Чернігів, 12 грудня 2011 року
шбиц #1-2012.indb 1
шбиц #1-2012.indb 1
25.01.2012 22:44:26
25.01.2012 22:44:26
2
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Новини. Події. Актуальна інформація
Круглий стіл «Шкільні бібліотеки в умовах інформатизації освіти: проблеми та перспективи»
Того самого дня на базі Науково-методичного центру відбувся круглий стіл «Шкільні бібліотеки в умовах інформатизації освіти: проблеми та перспективи» за участі шкільних бібліотекарів міста Чернігова, методиста з бібліотечних фондів НМЦ Недух Раїси Павлівни та головного редактора журналу ШБІЦ Поперечної Лідії Андріївни.
У ході дискусії обговорювалися проблемні питання, пов’язані з виконанням бібліотекарем його основної функції — інформаційного забезпечення навчально-
го процесу в умовах сьогодення: з одного боку — постійно зростаючі інформаційні потреби учнів та вчителів, а з другого — неможливість формування якісного (та-
кого, що постійно оновлюється) інформаційного ресурсу шкільних бібліотек через відсутність фінансування. Виправити цю ситуацію неможливо навіть за умови використання віддалених джерел відкритого доступу, адже інтернет у переваж-
ній більшості шкільних бібліотек нині скоріше розкіш, ніж необхідність. Деталь-
но проаналізувавши всі «за» і «проти», учасники круглого столу зійшлися на дум-
ці, що без цільової підтримки держави шкільні бібліотеки не в змозі задовольня-
ти інформаційні потреби учасників навчально-виховного процесу на сучасному рівні, тобто якісно, оперативно, у повному обсязі, гарантуючи всім категоріям чи-
тачів рівний і вільний доступ до інформації. Підтримуючи учасників круглого столу, головний редактор журналу підкрес-
лила, що хороша бібліотека — фактор відносного благополуччя в освітянському середовищі. Отож основна мета нового видання для школи, яким є журнал ШБІЦ, полягає у реалізації концепції реформування шкільних бібліотек, перетворенні їх у справжні інформаційні осередки навчальних закладів. Реалізувати цю мету жур-
нал може, у тому числі, й завдяки зустрічам із читачами, авторами і партнерами. Круглий стіл, безумовно, став прикладом такої взаємодії, коли усі бажаючі могли висловити свої пропозиції щодо висвітлення на сторінках журналу не лише певних проблем діяльності шкільних бібліотек, але й поділитися власним досвідом щодо їх вирішення.
Як зазначили присутні, зустріч виявилась конструктивною і слугуватиме по-
штовхом для плідної співпраці.
Валентина Борсук,
завідувач бібліотеки НМЦ управління освіти
Чернігівської міської ради
шбиц #1-2012.indb 2
шбиц #1-2012.indb 2
25.01.2012 22:44:27
25.01.2012 22:44:27
3
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Новини. Події. Актуальна інформація 16–17 грудня 2011 року в Миколаєві відбулися заходи, присвячені 65-річному ювілею міської Науково-педагогічної бібліотеки. Наш журнал не залишився осто-
ронь цієї події та став активним учасником і урочистого засідання, і круглого сто-
лу, і святкового концерту.
Круглий стіл «Освітянські бібліотеки: перспективи взаємодії»
16 грудня 2011 року бібліотекарі провідних загальноосвітніх та вищих на-
вчальних закладів міста Миколаєва, фахівці органів управління освітою та мето-
дичних служб міста та області, які опікуються шкільними бібліотеками, працівни-
ки Миколаївської науково-педагогічної бібліотеки, Державної науково-педагогіч-
ної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського (ДНПБ України імені В.О. Сухом-
линського), Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки (ЛОНПБ), головний редактор журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» зу-
стрілися на круглому столі «Освітянські бібліотеки: перспективи взаємодії». Робо-
та круглого столу відбулася в рамках святкування 65-річного ювілею Науково-пе-
дагогічної бібліотеки м. Миколаєва.
Із вітальним словом до присутніх звернулася Т.І. Роскіна, директор Науково-
педагогічної бібліотеки м. Миколаєва (МНПБ). Вона підкреслила, що одним із пріо-
ритетних напрямів роботи бібліотеки є науково-методичне забезпечення освітян-
ських бібліотек Миколаївщини, у т.ч. й шкільних. Водночас реалізація багатьох складних завдань цього напряму стала можлива завдяки тісній співпраці бібліо-
теки з провідними книгозбірнями України, обласними бібліотеками південного регіону, бібліотеками вищих навчальних закладів, Українською бібліотечною асоціа цією. Важливе значення у цьому процесі відіграє Миколаївська обласна бі-
бліотечна асоціація та Миколаївська асоціація шкільних бібліотекарів. Учасники круглого столу обговорили нагальні проблеми модернізації бібліо-
тек освітянської галузі. Зокрема про перспективи розвитку мережі освітянських бібліотек у контек-
сті Національної стратегії розвитку освіти на період до 2025 року та розроблення Концепції розвитку шкільних бібліотек, яка надалі буде реалізована через цільову програму, присутнім доповіла П.І. Рогова, директор ДНПБ України ім. В.О. Сухом -
линського, канд. іст. наук, заслужений працівник культури України. Про посилення уваги держави до шкільних бібліотек повідомила І.І. Хемчян, завідувач відділу наукового і прикладно-
го бібліотекознавства ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського. Вона поінформу-
вала учасників круглого столу, що Кабінет Міністрів України зобов’язав Міністер-
ство освіти і науки, молоді та спорту Укра-
їни щоквартально збирати та аналізувати інформацію з регіонів про стан функціо-
нування шкільних бібліотек. Зацікавлення учасників круглого столу викликав і виступ Я.Б. Соколь-
ської, директора ЛОНПБ, присвячений упровадженню в дію Закону України «Про захист персональних даних», який регулює відносини, пов’язані із захис-
Ушановуючи традиції, крокуємо вперед!
П. Рогова вітає Т. Роскіну з ювілеєм бібліотеки
шбиц #1-2012.indb 3
шбиц #1-2012.indb 3
25.01.2012 22:44:28
25.01.2012 22:44:28
4
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Новини. Події. Актуальна інформація том персональних даних під час їх оброб-
ляння. Доповідач зауважила, що бібліо-
теки мають безпосереднє відношення до формування таких баз (в електрон-
ній формі та/або у формі картотек пер-
сональних даних), а значить повинні обов’язково зареєструвати їх у Держав-
ному реєстрі баз персональних даних. Жваве обговорення викликали пи-
тання, які потребують термінового ви-
рішення. Це, зокрема: атестація шкіль-
них бібліотекарів, необґрунтованість вказівок щодо переоцінки бібліотечних фондів, нескінченні перевірки контро-
люючих органів, обмеженість фінансу-
вання та багато ін. Учасники круглого столу зійшлися на думці, що вагомою перепоною на шляху подолання цих проблем є недосконалість і неузгодже-
ність нормативно-правових документів і, як наслідок, неможливість їх застосуван-
ня на практиці. Саме тому І.І. Хемчян закликала шкільних бібліотекарів не залиша-
тися байдужими і долучатися до формування нормативної бази, що регламентує діяльність бібліотек, брати активну участь у різноманітних проектах і творчих конкурсах, які ініціює Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
У контексті обговорення проблем функціонування шкільних бібліотек заці-
кавленість викликав виступ Л.А. Поперечної, головного редактора журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», яка наголосила, що редакція жур-
налу, визначаючи зміст і тематику публікацій, пріоритетом для себе обирає саме такі «важкі» та актуальні питання життєдіяльності школи, бібліотеки і бібліотека-
ря, тим самим сприяючи їх вирішенню.
Питанням формування та використання єдиного інформаційного ресурсу освітянської галузі був присвячений виступ К.М. Картузова, заступника директора МНПБ, голови Правління Миколаївської асоціації шкільних бібліотекарів. Він озна-
йомив присутніх із досвідом створення зведеного електронного каталогу бібліо-
тек міста Миколаєва, також представив шкільні бібліотеки, які беруть участь у цьому проекті. Доповідач особливо підкреслив, що успішність починань шкіль-
них бібліотекарів і, у кінцевому рахунку, успішність самих закладів, їх педагогів і учнів значною мірою залежить від усвідомлення директором школи особливої місії і статусу бібліотеки у навчальному закладі.
На підтвердження цієї ідеї учасникам круглого столу була надана можливість відвідати Миколаївський муніципальний колегіум (директор — С.М. Січко) і Першу українську гімназію імені Миколи Аркаса (директор — С.В. Бережний) та безпосе-
редньо на місцях ознайомитися з досвідом роботи їх бібліотек — справжніх інфор-
маційних центрів, які є взірцями для наслідування.
Урочистості з нагоди 65-річчя Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва
Науково-педагогічну бібліотеку м. Миколаєва вітали з ювілеєм численні чита-
чі, колеги, друзі і партнери: працівники культури, освіти, мистецтва; представники творчих спілок і громадських організацій; освітяни і науковці; журналісти, ветера-
ни педагогічної справи та їх молоді послідовники. На свято до бібліотеки завітали і представники міської влади: М. Сапожникова, заступник міського голови, А. Дер-
кач, начальник управління освіти Миколаївського міськвиконкому.
Поздоровляючи бібліотеку, гості наголошували на її особливій місії — бути бібліографічним, освітнім, культурним, духовним та науково-методичним центром півдня України, генератором неординарних ідей, ініціатором багатьох креативних У бібліотеці Миколаївського муніципального колегіуму (зліва направо): Л. Поперечна, Л. Заінчковська, Я. Сокольська, П. Рогова, І. Хемчян, Т. Роскіна
шбиц #1-2012.indb 4
шбиц #1-2012.indb 4
25.01.2012 22:44:29
25.01.2012 22:44:29
5
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Новини. Події. Актуальна інформація проектів, спрямованих на модерні-
зацію бібліотечної діяльності, роз-
ширення доступу до інформації, розвиток міжбібліотечних профе-
сійних і культурних зв’язків.
Наш журнал в особі головного редактора також привітав Науко-
во-педагогічну бібліотеку і висло-
вив надію на успішну реалізацію спільних проектів щодо інформа-
ційно-бібліографічного супроводу навчальної та освітньої діяльності, модернізації шкільних бібліотек, вивищення професіоналізму біблі-
отекарів загальноосвітніх навчаль-
них закладів.
Знаковою подією урочистостей стала презентація першого випуску суспіль-
но-гуманітарного альманаху Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва «Гла-
голь добро», присвяченого 65-річному ювілею бібліотеки. У вступному слові до ви-
дання директор бібліотеки Т.І. Роскіна зазначає: «…за 65 років діяльності у бібліо-
теки — багата історія і велике коло читачів. Це відомі в своїх галузях люди, нова-
тори і ентузіасти, провідні науковці і педагоги, знані літератори і краєзнавці, ініціативні і небайдужі миколаївці з активною громадською позицією, яким є що сказати, є чим поділитися…». Найвлучніше про альманах сказав Л. Ржепецький, за-
служений працівник культури України, відмінник освіти України, член Національ-
ної cпілки журналістів України: «…майже 300 сторінок тексту, 10 роздумів, блиску-
чий дизайн Я.І. Іванової, ґрунтовний матеріал та літературна довершеність дає підставу сказати: альманах має своє обличчя і повинен… таки повинен мати своє продовження. Неабияк складно сьогодні (фінансово, в першу чергу) видавати жур-
нали, альманахи, газети. Тож доводиться сподіватися на підтримку добродійників-
меценатів, які можуть підставити своє плече, підтримати подальші видання аль-
манаху». 65 років — це лише початок великої і славної історії бібліотеки, покликанням якої є служіння освіченості і духовності нації.
Валентина Здановська,
заступник головного редактора журналу
Учасники круглого столу «Освітянські бібліотеки: перспективи взаємодії», 16 грудня 2011 року
шбиц #1-2012.indb 5
шбиц #1-2012.indb 5
25.01.2012 22:44:30
25.01.2012 22:44:30
6
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Новини. Події. Актуальна інформація
Запрошуємо вас взяти участь у І Всеукраїнському науково-практичному семі-
нарі «Неперервна освіта як чинник професійного і творчого зростання бібліотеч-
них працівників», який проводитиметься 26–28 вересня 2012 року на базі комуналь-
ного закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної осві-
ти» Запорізької обласної ради для працівників обласних управлінь освіти і науки та закладів післядипломної педагогічної освіти, які провадять науково-методичне забезпечення діяльності бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів.
Тематичні напрями роботи семінару:
науково-методичний потенціал закладів післядипломної педагогічної освіти у підвищенні професійної компетентності бібліотекарів загаль-
ноосвітніх навчальних закладів;
науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності бі-
бліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів у системі роботи ра-
йонних (міських) методичних служб;
конкурсні види розвитку професійної майстерності бібліотекарів.
Форми участі у семінарі:
виступ з досвіду роботи (з презентацією або без неї);
представлення інноваційної форми методичної роботи; участь у роботі круглого столу «Конкурс як мірило професійної майстер-
ності бібліотечних працівників»;
стендова доповідь;
публікація матеріалів в електронному збірнику.
Робочі мови семінару: українська, російська.
Регламент виступів: до 10 хв.
Умови участі у семінарі:
1. До 10 квітня 2012 року надіслати заявку на участь у семінарі на електронну адресу: bibl.zoippo@gmail.com Форма заявки і відомостей про учасника наведена у Додатку 1, який вміще-
но на компакт-диску. 2. До 10 червня 2012 року надіслати матеріали (тексти статей, методичні роз-
робки, ідеї, презентації тощо) відповідно до запропонованих тематичних напрямів на електронну адресу: bibl.zoippo@gmail.com
Вимоги до матеріалів для розміщення в електронному збірнику викладе-
но у Додатку 2, який вміщено на компакт-диску. Проїзд, проживання й харчування учасників семінару — за рахунок сторони, що відряджає Координаційна рада: Петрова Жанна Георгіївна, науковий співробітник відділу зв’язків з громад-
ськістю відділення змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту інно-
ваційних технологій і змісту освіти, тел.: (044) 245-41-94, (050) 413-61-41, e-mail: nv-gum@mail.ru Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти»
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України
Управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Шановні колеги!
Див. додаток 1
Див. додаток 2
Інформаційний лист
шбиц #1-2012.indb 6
шбиц #1-2012.indb 6
25.01.2012 22:44:31
25.01.2012 22:44:31
7
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Новини. Події. Актуальна інформація
Ястребова Валентина Яківна, проректор з науково-методичної роботи кому-
нального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, завідувач кафедри менеджменту освіти та пси-
хології, кандидат педагогічних наук, доцент, тел.: (061) 236-30-92, e-mail: prorektornmr@mail.ru
Могілевська Вікторія Мойсеївна, директор Центру позашкільної освіти кому-
нального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, тел.: (067) 251-96-35, e-mail: m_vik2007@ukr.net
Координатори семінару: Крижко Людмила Володимирівна, методист Центру позашкільної освіти ко-
мунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогіч-
ної освіти» Запорізької обласної ради, тел.: (061) 236-18-44; (097) 403-73-52; (099) 319-77-71; e-mail: bibl.zoippo@gmail.com
Устименко Оксана Сергіївна, методист Центру позашкільної освіти комуналь-
ного закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної осві-
ти» Запорізької обласної ради, тел.: (095) 604-64-04; e-mail: oksana-ustimenko@
yandex.ru
Самсонова Олена Олександрівна, завідувач бібліотеки комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, тел.: (061) 220-55-68
Адреса КЗ «ЗОІППО» ЗОР:
вул. 40 років Радянської України, 57-а, м. Запоріжжя, Україна, 69035, e-mail: zoippo@mail.ru або
просп. Леніна, 145, м. Запоріжжя, Україна, 69035, e-mail: bibl.zoippo@gmail.com Інформаційне забезпечення:
Журнал «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр».
Журнал «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», як інформаційний медіа-партнер І Всеукраїнського науково-
практичного семінару «Неперервна освіта як чинник профе-
сійного і творчого зростання бібліотечних працівників», ви-
світлюватиме його перебіг. Кращі практичні матеріали учасників семінару будуть опубліковані у спеціальному ви-
пуску журналу.
ВІД РЕДАКЦІЇ
шбиц #1-2012.indb 7
шбиц #1-2012.indb 7
25.01.2012 22:44:32
25.01.2012 22:44:32
8
ШБІЦ № 1/2012
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
Нові документи
Укладач:
Лідія Поперечна, головний редактор журналу
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності» від 12 грудня 2011 р. № 1271
Наказ Міністерства фінансів України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447» від 14 жовтня 2011 р. № 1297 Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Дер-
жавного казначейства України «Про затвердження Типової ін-
струкції про порядок списання майна бюджетних установ» від 29 листопада 2010 р. № 447, зареєстрований у Міністерстві юс-
тиції України 4 січня 2011 р. за № 3/18741.
Наказ Міністерства культури України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства культури і мистецтв України 05.05.99 № 274» від 8 серпня 2011 р. № 62
Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Мініс-
терства культури і мистецтв України «Про затвердження Ін-
струкції про порядок застосування в бібліотеках України гро-
шової застави за особливо цінні книги та об’єкти користуван-
ня» від 5 травня 1999 р. № 274, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 9 липня 1999 р. за № 459/3752.
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо оплати праці та встановлення розряду працівникам бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу» від 24 жовтня 2011 р. № 1/12 5765
План заходів щодо відзначення визначних подій та ювілейних дат у 2012 році
Див. додаток 1 Див. додаток 2
Див. додаток 3
Див. додаток 4
Див. додаток 5
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
шбиц #1-2012.indb 8
шбиц #1-2012.indb 8
25.01.2012 22:44:32
25.01.2012 22:44:32
9
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Бібліотека за своєю суттю є закладом культури, а в навчальному закладі вона є обов’язковим його структурним підрозділом, інакше кажучи, — заклад культури у закладі освіти. Відповідно функціонує такий підрозділ за законами і правилами двох відомств: освіти і культури. Управління бібліотекою загальноосвітнього навчального закладу здійснюється безпосередньо його керівником. У публікації, яка адресована директору школи, представлено коментований огляд нормативних документів, що визначають організаційні засади функціонування шкільної бібліотеки.
Організація роботи бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) регламентується низкою законодавчих і норма-
тивно-правових актів щодо двох галузей — освіти та культури. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР (зі змінами і доповне-
ннями) бібліотеки навчальних закладів належать за призначен-
ням до спеціальних бібліотек, а самі бібліотекарі відповідно до Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 р. № 2778–VI належать до працівників культури.
Відповідно до пункту 3 Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2003 р. № 847, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 р. за № 72/8671, загальноосвітній навчальний заклад має бути забез-
печений бібліотекою. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері загальної серед-
ньої освіти наведено на компакт-диску
Нормативні засади функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу
Олена МОРЄВА, експерт з економічних та бухгалтерських питань
Див. додаток 1
шбиц #1-2012.indb 9
шбиц #1-2012.indb 9
25.01.2012 22:44:32
25.01.2012 22:44:32
10
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Відкриття бібліотеки провадиться за наявності відповідної ма-
теріально-технічної, науково-методичної бази: приміщення, почат-
кового бібліотечного фонду, книгосховища, абонемента, читальної зали (кімнати), які забезпечені необхідним бібліотечним облад-
нанням, бібліотечною технікою, комп’ю терами, охоронними та протипо-
жежними засобами.
Відповідно до Поло-
ження про бібліотеку за-
гальноосвітнього навча-
льного закладу, затвер-
дженого наказом Міністерства освіти України від 14 травня 1999 р. № 139, бібліотека ЗНЗ є його обо в’язковим структурним підрозді-
лом, який здійснює бібліотеч но-інформаційне, культурно-просвіт-
ницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і позаурочний час. Свою діяльність організовує спільно з педаго-
гічним колективом, відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.
Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального за-
кладу наведено на компакт-диску
Навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінан-
сові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліо-
теки, зокрема, належне зберігання, використання і поповнення фондів бібліотеки, гарантує їх цілісність.
Приміщення, обладнання, майно бібліотеки утримується на-
вчальним закладом на безстроковому і безоплатному користу-
ванні та оперативному управлінні.
Бібліотека навчального закладу не є юридичною особою, але во-
на може мати штамп, який містить у собі назву навчального закладу.
Управління, структура, штат
Загальне керівництво, створення необхідних умов для здій-
снення якісної та ефективної роботи, прийом на роботу бібліо-
течних працівників здійснює директор навчального закладу.
За організацію роботи бібліотеки несе відповідальність її за-
відувач (бібліотекар), який підпорядковується директору. Коло посадових обов’язків бібліотечних працівників визначається на підставі посадових інструкцій
1
. Зазначені працівники забезпечу-
ють облік, зберігання та використання усіх одиниць бібліотечно-
го фонду, несуть відповідальність за його збереження згідно з чинним законодавством. Штатні посади працівників бібліотек ЗНЗ уводяться лише за умови наявності в закладі певної кількості класів.
Зауважте! Як відомо, з 1 вересня 2012 року запрацюють Ти-
пові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, за-
Відповідно до пункту 3 Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2003 р. № 847, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 р. за № 72/8671, загальноосвітній навчальний заклад має бути забезпечений бібліотекою
Див. додаток 2
1
Приклад посадової інструкції для бібліотекаря загальноосвітнього навчального закладу див. у журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» № 8/2011, с. 86–89.
шбиц #1-2012.indb 10
шбиц #1-2012.indb 10
25.01.2012 22:44:33
25.01.2012 22:44:33
11
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання тверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 6 груд-
ня 2010 р. № 1205 (далі — Типові нормативи). До цієї дати кіль-
кість посад бібліотечних працівників визначають за Методичними рекомендаціями із пи-
тань порядку формуван-
ня штатів загальноос-
вітніх навчально-вихов-
них закладів, наведеними в листі Міністерства осві-
ти і науки України від 19 червня 2001 р. № 1/9-234 (далі — Мето-
дичні рекомендації).
Кількість штатних працівників бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідно до числа класів у навчальному закладі. Нормативи встановлення посад бібліо-
течних працівників покажемо у таблиці 1.
З 1 вересня 2012 року запрацюють Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2010 р. № 1205 Таблиця 1
Кількість класів
Посада згідно з Методичними рекомендаціями
Посада згідно з Типовими штатними нормативами завідувач бібліотеки
бібліотекар
завідувач бібліотеки
бібліотекар
менше ніж 5 – –* менше ніж 8 –*
5–10 (включно) 0,5
8–13 (включно) 0,5
11–24 (включно) 1 –
14–29 (включно) 1 – 25–29 (включно) 1 0,5
30 та більше 1 1
30–37 (включно) 1 0,5
38 та більше 1 1
* У навчальних закладах посади бібліотекаря не передбачено. Обов’язки з ведення бібліотечної роботи, у т.ч. із бібліотечним фондом підручників, покладається на одного з педагогічних або інших працівників закладу.
Як випливає із наведеної вище таблиці, з уведенням Типових нормативів кількість бібліотечних працівників у ЗНЗ дещо зміниться.
Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів наведено на компакт-диску
Оплата праці бібліотекарів. Визначення тарифних розрядів Згідно з пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок обчис-
лення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102 (далі — Ін-
струкція № 102), умови оплати праці керівників, спеціалістів, службовців структурних підрозділів та окремих працівників установ, закладів і організацій освіти, для яких вони не передба-
чені Інструкцією № 102 (зокрема бібліотекарів як працівників культури) установлюються відповідно до умов оплати праці ана-
логічних працівників відповідних галузей господарювання. Витяг 1 з Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти наведено на компакт-диску
Див. додаток 3
Див. додаток 4
шбиц #1-2012.indb 11
шбиц #1-2012.indb 11
25.01.2012 22:44:33
25.01.2012 22:44:33
12
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Отже, робота бібліотекарів закладів освіти оплачується у по-
рядку і на умовах, передбачених нормативно-правовими актами Міністерства культури і туризму України виходячи з установле-
них посадових окладів із урахуванням підвищень, фактичного обсягу роботи, доплат і надбавок. Кваліфікаційні характеристики бібліотечних працівників обумовлені в Довіднику кваліфікацій-
них характеристик професій працівників (випуск № 81. Культура і мистецтво, затверджений наказом Міністерства культури і мис-
тецтв України від 14 квітня 2000 р. № 168). Витяг із Довідника кваліфікаційних характеристик професій пра-
цівників (випуск № 81. Культура і мистецтво) наведено на ком-
пакт-диску
Порядок застосування характеристик, присвоєння та підви-
щення розрядів наведено в Загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, які подано у Випуску 1 ДКХП та затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 336. Текст наказу наведено на компакт-диску.
Посадові оклади таких працівників установлюються на рівні посадових окладів бібліотекарів відповідної категорії (пояснен-
ня до таблиці 4 додатка 2 до наказу Міністерства культури і ту-
ризму України «Про впорядкування умов оплати праці працівни-
ків культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. № 745; далі — Наказ № 745). Діапазон тарифних розрядів наведе-
но у таблиці 1 додатка 3 до зазначеного вище наказу. Схему кваліфікаційних категорій, вимоги до них та відповід-
ні тарифні розряди бібліотекарів покажемо у таблиці 2. Див. додаток 5
Див. додаток 6
Таблиця 2
Кваліфікаційна категорія
Кваліфікаційні вимоги Тарифні розряди
Провідний бібліотекар
Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією бібліотекаря 1-ї категорії не менше ніж 2 роки
9–12
Бібліотекар І категорії
Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією для магістра — без вимог до стажу роботи, для спеціаліста — стаж роботи за професією бібліотекаря 2-ї категорії не менше ніж 2 роки
8–11
Бібліотекар ІІ категорії
Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бібліотекаря не менше ніж 1 рік
8–10
Бібліотекар (без категорії)
Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи
8–9
Зауважте! У бібліотеках, які є структурними підрозділами установ, організацій, закладів, у т.ч. загальноосвітніх навчальних закладів, посадові оклади завідувачів установлюються на рівні посадових окладів бібліотекарів відповідної категорії (примітка 2 до таблиці 4 додатка 2 до Наказу № 745). шбиц #1-2012.indb 12
шбиц #1-2012.indb 12
25.01.2012 22:44:34
25.01.2012 22:44:34
13
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Визначення конкретного тарифного розряду та розміру посадо-
вого окладу бібліотечного працівника є компетенцією керівника навчального закладу (п. 2 Наказу № 557).
1
Наказ Міністерства культури і туризму України «Про впорядку-
вання умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. № 745 наведено на ком- пакт-диску.
Режим роботи шкільної бібліотеки
Режим роботи бібліотеки встановлюється директором на-
вчального закладу відповідно до внутрішнього трудового розпо-
рядку з урахуванням змінності навчання. Один раз на місяць у біб-
ліотеці встановлюється санітарний день. Щоденно 2 год робочо-
го часу виділяється на виконання внутрішньої бібліотечної роботи. Тривалість робочого тижня бібліотекаря ста-
новить 40 год, за винят-
ком спеціальних навчаль-
них закладів для дітей, хворих на туберкульоз, де тривалість робо-
чого тижня становить 36 год.
Бібліотечні працівники підлягають атестації згідно з чин-
ним законодавством. Основним документом, який регламентує процедуру атестації цих працівників, є Положення про порядок проведення атестації працівників підприємств, установ, органі-
зацій та закладів галузі культури, затверджене наказом Міністер-
ства культури і туризму України від 16 липня 2007 р. № 44 (зі змі-
нами, внесеними згідно з наказами Міністерства культури і ту-
ризму України «Про затвердження Змін до Положення про прове-
дення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури» від 3 березня 2008 р. № 9 та від 13 ве-
ресня 2010 р. № 38). Положення про порядок проведення атестації працівників підпри-
ємств, установ, організацій та закладів галузі культури наведено на компакт-диску
Ураховуючи положення пункту 91 Інструкції № 102 зазначе-
ні працівники мають право на проведення викладацької роботи. Обсяг такої роботи для завідувачів бібліотек становить не більше ніж 9 год/тиждень, для бібліотекарів — 12 год/тиждень. Оплата за викладацькі години провадиться понад основний посадовий оклад у порядку, передбаченому для педагогічних працівників. Зазначена робота не є сумісництвом і з дозволу керівника закла-
ду може виконуватися у робочий час.
Див. додаток 7
Див. додаток 8
У бібліотеках, які є структурними підрозділами установ, організацій, закладів, у т.ч. загальноосвітніх навчальних закладів, посадові оклади завідувачів установлюються на рівні посадових окладів бібліотекарів відповідної категорії (примітка 2 до таблиці 4 додатка 2 до Наказу № 745) 1
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та за-
твердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 р. № 557. шбиц #1-2012.indb 13
шбиц #1-2012.indb 13
25.01.2012 22:44:34
25.01.2012 22:44:34
14
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Розглянемо на прикладі, як розраховуватиметься заробітна плата бібліотекарю, якому встановлено 12 год іноземної мови на тиждень, узявши до уваги, що посадовий оклад бібліотекаря ста-
новить 1281 грн, а вчителя — 1387 грн. Стаж педагогічної роботи — 7 років, бібліотечної — 19. Складові заробітної плати Розрахунок Сума (грн)
1. Нарахування заробітної плати за посадою бібліотекаря Посадовий оклад бібліотекаря Тарифний розряд за ЄТС (10) 1281,00
Доплата за вислугу років 1281,00 грн × 20%
(постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22 січня 2005 р. № 84)
256,20 Надбавка за особливі умови роботи 1281,00 грн × 50% (постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» від 30 вересня 2009 р. № 1073)
640,50
Доплата за роботу з бібліотечним фондом підручників — 5%
1281,00 грн × 5% (п. 58 Інструкції № 102)
64,05
Усього за місяць 2241,75
2. Заробітна плата за години викладацької роботи Ставка заробітної плати Тарифний розряд за ЄТС (11) 1387,00
Оплата за викладацькі години 1387,00 грн × 12 год ÷ 18 год 924,67 Доплата за перевірку зошитів 924,67 грн × 10% = 92,47 грн
(п. 37 Інструкції № 102 92,47 грн × 12 год ÷18 год)
61,65 Надбавка за вислугу років 924,67 грн × 10% 92,47
Надбавка за престижність праці 924,67 грн × 20% 184,93
Усього за місяць 1263,72 Як випливає із вищенаведеного розрахунку, бібліотекарю виплачується надбавка і доплата за вислугу років, як педагогіч-
ному, так і бібліотечному працівнику, а також він отримає над-
бавку за особливі умови роботи як бібліотечний працівник і над-
бавку за престижність праці як педагогічний.
Останнім абзацом пункту 91 Інструкції № 102 передбачено виплату за години викладацької роботи, що виконані як виня-
ток, у зв’язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначе-
ну в цьому пункті (9 год). Здійснюється ця виплата з погодин-
ного розрахунку за фактичну кількість годин, але не більше ніж 240 год/рік.
Витяг 2 з Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти наведено на компакт-диску
Див. додаток 4
шбиц #1-2012.indb 14
шбиц #1-2012.indb 14
25.01.2012 22:44:34
25.01.2012 22:44:34
15
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання У публікації на основі детального аналізу документа, що регламентує атестацію бібліотекарів, окреслено норми, які не відповідають особливостям і специфіці роботи бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів і тому не можуть бути застосовані для атестації цих працівників. Пропонуються варіанти вирішення проблеми.
Чому питання атестації шкільних бібліотекарів упродовж ба-
гатьох років вважається найпроблемнішим? На мою думку, перш за все тому, що документ, яким визначено порядок і умови цієї атестації, заганяє організаторів атестаційного процесу і бібліоте-
карів у глухий кут. Спробуємо проілюструвати сказане шляхом аналізу «Положення про проведення атестації працівників під-
приємств, установ, організацій та закладів галузі культури», за-
твердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 16 липня 2007 р. № 44 зі змінами і допоповненнями (далі — Положення), щодо його неузгодженості, а відтак і неможливості повноцінного застосування цього документа для атестації бібліо-
текарів загальноосвітніх навчальних закладів та освітніх уста-
нов, які мають у своїй структурі бібліотеки. Тут важливо взяти до уваги, що за специфікою і характером своєї діяльності бібліотеки навчальних закладів значно відрізняються від бібліотек галузі культури. Атестувати на відповідність займаній посаді бібліотеч-
них працівників закладів освіти, які не підпорядковані відділам (управлінням) культури, нелогічно. За даними паспортизації бі-
бліотек загальноосвітніх навчальних закладів, проведеної на ви-
конання наказу Міністерства освіти і науки України від 16 липня 2009 № 662/53, у цих бібліотеках працюють 17 306 працівників. Третина бібліотекарів мають бібліотечну освіту, половина — пе-
дагогічну, 19% — освіту, не пов’язану ні з бібліотечною, ні з педа-
гогічною діяльністю, 27% працівників бібліотек навчальних за-
кладів, переважно із сільської місцевості, ніколи не підвищували свою кваліфікацію. Глухі кути Положення про атестацію бібліотекаря
Лідія ПОПЕРЕЧНА,
головний редактор журналу
шбиц #1-2012.indb 15
шбиц #1-2012.indb 15
25.01.2012 22:44:34
25.01.2012 22:44:34
16
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Таблиця
Пункт Положення
Неузгодженість норм Положення зі специфікою і характером праці бібліотекаря
Пропозиції щодо удосконалення документа з атестації
1.1. Це Положення визна-
чає порядок проведення атестації працівників під-
приємств, установ, органі-
зацій та закладів культури незалежно від форм влас-
ності та підпорядкування
Тут варто було б додати до Поло-
ження таке: відомства, у підпоряд-
куванні яких є бібліотеки, на під-
ставі цього Положення за пого-
дженням із Міністерством культу-
ри України можуть розробляти свої положення про атестацію бібліо-
течних працівників, у яких визнача-
ти умови та порядок проведення атестації з урахуванням особливос-
тей і специфіки їх роботи
1.2. <...> Атестація керівни-
ків закладів культури здій-
снюється органом управ-
ління відповідного рівня за наказом його керівника
Завідувач шкільної бібліо-
теки є керівником струк-
турного підрозділу на-
вчального закладу. Як здій-
снюється його атестація?
Оскільки до основних завдань та функцій відділу/управління освіти, з питань атестації належить організація проведення атестації педагогічних і керівних кадрів, логічно було б атестувати завідува-
чів бібліотек атестаційною комі-
сією відділу/управління освіти
1.3 Основним завданням атестації є оцінка профе-
сійної кваліфікації і діло-
вих якостей працівника на основі об’єктивних, об-
ґрунтованих критеріїв, ви-
ходячи з результатів його роботи, з метою визначен-
ня можливостей професій-
ного і посадового росту
«Об’єктивні, обґрунтовані критерії»… Хто визначає і обґрунтовує ці критерії?
У який спосіб здійснюється оцінювання професійної кваліфікації і ділових якос-
тей працівника?
1. Об’єктивну оцінку професійної кваліфікації бібліотекаря навчаль-
ного закладу може дати фахівець-
бібліотекар вищої кваліфікації, ад-
міністрація закладу, опосередкова-
но можуть дати оцінку і користувачі бібліотеки (учителі, учні, батьки).
2. Для об’єктивного оцінювання професійної діяльності бібліотеч-
них працівників атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати екс-
пертні робочі групи.
3. Засобом вимірювання професій-
ної компетенції бібліотекаря мо-
жуть бути кваліфікаційні випробу-
вання (найкраще це можна здій-
снити через фахові тестування)
1.4. Атестації не підлягають: працівники, які працюють за сумісництвом
14% бібліотечних праців-
ників загальноосвітніх на-
вчальних закладів працю-
ють на умовах сумісництва. Відповідно відсутні засоби стимулювання їх фахового зростання, контролю за якістю виконання ними функціональних обов’язків
Бібліотечні працівники, які працю-
ють у навчальних закладах за суміс-
ництвом або на умовах строкового трудового договору, мають атесту-
ватися на загальних підставах
1.8. Атестація працівників не численних за складом закладів культури здій-
снюється при вищому за підпорядкованістю органі управління культури
Бібліотека навчального закладу за складом є не численним закладом. При якому органі управління культури має здійснюватися атестація таких працівників?
Логічно було б, аби атестацію бібліотекаря(ів) навчального за-
кладу проводила атестаційна комі-
сія цього закладу, до складу якої можна було б включити фахівця відповідного напряму та/або мето-
диста з бібліотечних фондів
2.1. <...> Атестація органі-
зується та проводиться за-
кладом культури на під-
ставі відповідного наказу
Хто має ініціювати атеста-
цію: бібліотечний праців-
ник, директор школи, відділ освіти чи відділ культури?
Адміністрація навчального закладу має відслідковувати своєчасність атестації бібліотечних працівників, завчасно направляти їх на курсову перепідготовку, вносити до перспек-
тивних планів з атестації, встановлю-
вати термін атестації, про що інфор-
мувати бібліотечного працівника
шбиц #1-2012.indb 16
шбиц #1-2012.indb 16
25.01.2012 22:44:35
25.01.2012 22:44:35
17
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Пункт Положення
Неузгодженість норм Положення зі специфікою і характером праці бібліотекаря
Пропозиції щодо удосконалення документа з атестації
2.2. Строки, графік прове-
дення атестації, перелік орієнтовних питань, що виносяться на атестацію, узгоджуються з відповід-
ним профспілковим орга-
ном і доводяться до відома працівників, які підляга-
ють атестації, не пізніше ніж за місяць до її початку
Із яким профспілковим ко-
мітетом потрібно узгодити строки, графік і особливо — перелік орієнтовних пи-
тань, що виносяться на атестацію?
У який спосіб має проходи-
ти атестація? Як іспит: ви-
тягнув питання, відповів, отримав оцінку?!
Чи може кваліфікаційні ви-
пробування? Хто і коли їх проводить? Як документу-
ються ці випробування?
У які терміни проходить атестація? Атестаційна комісія відділу освіти діє на постійній основі? Як плануються її за-
сідання? Хто узгоджує атес-
тацію бібліотечних праців-
ників із різних навчальних закладів району/міста?
Якщо йдеться про строки і графіки, то це — компетенція виключно на-
вчального закладу. А щодо питань, то укладання такого переліку — завдання методичної служби. Ме-
тодичне об’єднання шкільних бі-
бліотекарів колегіально укладає такий перелік, а науково-методич-
на рада схвалює.
Окремо створена експертна група може провести кваліфікаційні ви-
пробування (наприклад, через ви-
конання тестів), дати об’єктивну оцінку і відповідні рекомендації
3. Атестація працівників культури проводиться атестаційною комісією, що створюється при закладі культури.
Кількість і персональний склад атестаційної комісії визначаються і затверджу-
ються наказом їх керівни-
ка за погодженням з проф-
спілковим комітетом Яку юридичну силу для ди-
ректора школи має наказ відділу культури?
Профспілковий орган якого рівня у такому випадку відстоюватиме права бібліотекаря?
Як дотриматись принципу об’єктивності при оцінюван-
ні бібліотечного працівника членами комісії, які не зна-
ють людину, яка атестується, і, відповідно, не можуть бути об’єктивними
Атестацію бібліотечних працівни-
ків навчальних закладів доцільно здійснювати атестаційним комісі-
ям навчального закладу на основі експертної оцінки фахових робочих груп. Персональний склад такої ко-
місії визначається і затверджується наказом керівника навчального за-
кладу за погодженням із профспіл-
ковим комітетом цього самого за-
кладу
4.2. Керівником структур-
ного підрозділу, а за від-
сутності структурного під-
розділу керівником закла-
ду культури на працівника, який підлягає атестації, складається характеристи-
ка, де дається всебічна й об’єктивна оцінка ре-
зультатів його праці з ура-
хуванням функціональних обов’язків, досвіду роботи, професійної компетент-
ності, а також висловлю-
ються необхідні рекомен-
дації щодо підвищення ефективності його роботи. Характеристика підпису-
ється керівником струк-
турного підрозділу або ке-
рівником закладу
Хто укладає і хто підписує характеристику на бібліо-
течного працівника?
На підставі чого дається всебічна і об’єктивна оцін-
ка результатів його праці?
Хто дає рекомендації щодо підвищення ефективності роботи бібліотекаря?
Характеристику на бібліотечного працівника укладає заступник ди-
ректора навчального закладу (ку-
ратор бібліотеки), а підписує ди-
ректор. Оцінка рівня професіона-
лізму працівника має надаватись на підставі результатів кваліфіка-
ційних випробувань. Всебічна й об’єктивна оцінка ре-
зультатів праці здійснюється на основі результатів вивчення адмі-
ністрацією навчального закладу, а також методичною службою ра-
йону/міста системи та досвіду ді-
яльності бібліотекаря, зокрема що-
до виконання ним функціональних обов’язків. За результатами оцінки рівня професіоналізму та вивчення системи роботи бібліотекаря і її ре-
зультативності можуть бути надані відповідні рекомендації
Продовження таблиці
шбиц #1-2012.indb 17
шбиц #1-2012.indb 17
25.01.2012 22:44:35
25.01.2012 22:44:35
18
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Закінчення таблиці
Пункт Положення
Неузгодженість норм Положення зі специфікою і характером праці бібліотекаря
Пропозиції щодо удосконалення документа з атестації
4.5. Атестаційна комісія на засіданні розглядає подані їй матеріали і заслуховує повідомлення керівника структурного підрозділу, а за відсутності структур-
ного підрозділу — керів-
ника закладу культури про роботу працівника, який атестується, а також заслу-
ховує самого працівника
Хто представляє бібліотеч-
ного працівника на атеста-
ційній комісії відділу куль-
тури: директор школи, ке-
рівник органу управління освітою, методист з бібліо-
течних фондів, хто ще?
Представляти бібліотечного працівника повинен той, хто вивчав його діяльність у ході атестації (заступник директора навчального закладу/куратор бібліотеки) або директор
5.1.Матеріали атестації передаються керівнику закладу культури для прийняття рішення. За результатами атестації видається наказ у строк не пізніше двох місяців з дня її проведення
Хто приймає рішення за наслідками атестації, хто видає наказ?
Рішення за наслідками атестації бібліотекаря приймає директор навчального закладу, в якому працює бібліотекар
Резюме
Усе вищенаведене свідчить про таке. Атестація працівників — найважливіша складова системи роботи з кадрами, за допомогою якої керівник має змогу вдосконалювати кадровий склад закладу чи установи. Нормативний документ, який регулює атестаційний процес має бути чітким, зрозумілим і простим у застосуванні. З огляду на це, Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури, що застосовується для атестації бібліотекарів навчальних закладів, потребує принципового доопрацювання з боку Міністерства куль-
тури України. Узгодити норми чинного Положення з особливостями і специ-
фікою роботи бібліотек навчальних закладів і визначити порядок та умови атестаційного процесу, на мою думку, може відповідний розпорядчий документ Міністерства освіти і науки, молоді та спор-
ту України у погодженні з Міністерством культури України.
________________________________
шбиц #1-2012.indb 18
шбиц #1-2012.indb 18
25.01.2012 22:44:35
25.01.2012 22:44:35
19
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Як атестувати шкільного бібліотекаря
Атестація працівників бібліотек здійснюється відповідно до Положення про атестацію працівників підприємств, установ, ор-
ганізацій та закладів галузі культури, затвердженого наказом Мі-
ністерства культури і туризму України «Про затвердження Поло-
ження про проведення атестації працівників підприємств, уста-
нов, організацій та закладів галузі культури» від 16 липня 2007 р. № 44 (далі — Положення).
Відповідно до пункту 1.1 цього Положення атестація праців-
ників підприємств, установ, організацій та закладів культури проводиться за цим порядком незалежно від їх форм власності та підпорядкування. Пунктом 1.2 Положення передбачено, що атестації підляга-
ють працівники закладів культури відповідно до Переліку посад (професій) працівників, які підлягають атестації (додаток 1). У цьому додатку, зокрема, зазначено посади завідувачів бібліо-
тек, головних, повідних бібліотекарів, бібліотекарів без категорії, бібліотекарів II та I категорій.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліо-
течну справу» від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР бібліотеки на-
вчальних закладів за своїм призначенням належать до спеціаль-
них бібліотек. Статтею 1 цього Закону передбачено, що бібліотека — …це культурний заклад або структурний підрозділ, головним завдан-
ням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки. Поряд із цим у пункті 3 статті 12 зазначається: «Бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підпри-
ємства, установи або організації».
На підставі яких документів здійснюється атеста-
ція бібліотечних працівників загальноосвітніх на-
вчальних закладів? Який документ підтверджує на-
лежність посади шкільного бібліотекаря до галузі культури, а не до галузі освіти?
Антоніна КЛИМЕНКО,
начальник управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
?
шбиц #1-2012.indb 19
шбиц #1-2012.indb 19
25.01.2012 22:44:36
25.01.2012 22:44:36
20
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Тому завідувачі бібліотек та бібліотекарі, які працюють у біб-
ліотеках навчальних закладів, мають атестуватися відповідно до норм зазначеного Положення.
Про це йдеться також у листі Міністерства освіти і науки, моло-
ді та спорту України «Щодо оплати праці та встановлення розряду працівникам бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу» від 24 жовтня 2011 р. № 1/12-5765 (див. с. 23). У листі передбачено, що атестація та оплата праці бібліотечних працівників (у т.ч. і тих, які працюють у навчальних закладах) здійснюються за норма-
тивними документами Міністерства культури і туризму України. Які кваліфікаційні вимоги висувають до шкільних бібліотекарів? Яким документом це регламентується?
?
Кваліфікаційні категорії працівникам культури встановлю-
ються залежно від наявності певного рівня освіти та стажу робо-
ти відповідно до вимог Довідника кваліфікаційних характерис-
тик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства культури та мистецтв України від 14 квітня 2000 р. № 168 «Довід-
ник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Ви-
пуск 81. Культура та мистецтво. Розділи: ”Бібліотеки, централізо-
вані бібліотечні системи”. ”Музеї та заклади музейного типу”. ”Ді-
яльність клубних закладів, центрів культури і дозвілля, центрів дозвілля, парків культури і відпочинку, зоопарків, науково-мето-
дичних центрів, будинків народної творчості”». Так, для провідного бібліотекаря вимагається наявність по-
вної вищої освіти відповідного напряму підготовки (магістр, спе-
ціаліст) та стаж роботи за професією бібліотекаря I категорії — не менше 2 років. Бібліотекар I категорії повинен мати повну вищу освіту відпо-
відного напряму підготовки (магістр, спеціаліст): для магістра — без вимог до стажу роботи; спеціаліста — стаж роботи за професі-
єю бібліотекаря II категорії — не менше ніж 2 роки; бібліотекар II категорії — повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією бібліотекаря — не менше ніж 1 рік; бібліотекар — повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.
При атестації бібліотечних працівників бібліотека-
рям присвоюється чи тільки підтверджується ква-
ліфікаційна категорія?
?
Згідно з Положенням атестація організовується та прово-
диться на підставі відповідного наказу (п. 2.1). При цьому черго-
ва атестація проводиться один раз на п’ять років, а позачергова — не раніше як через рік з дня попередньої атестації для працівни-
ків культури, які: повинні пройти повторну атестацію після при-
йняття рішення попередньою атестаційною комісією про відпо-
відність займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації певного фахового напряму.
шбиц #1-2012.indb 20
шбиц #1-2012.indb 20
25.01.2012 22:44:36
25.01.2012 22:44:36
21
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання Зауважте! На відміну від атестації педагогічних працівників, яким за її наслідками присвоюються відповідні кваліфікаційні категорії, пе-
дагогічні звання та визначається відповідність чи невідповідність займаній посаді, у т.ч. за умови виконання визначених атестацій-
ною комісією певних заходів, працівники культури атестуються лише на відповідність/невідповідність займаній посаді чи відповід-
ність за умови виконання рекомендацій атестаційної комісії. Так, пунктом 4.6 Положення, а також пунктами 6 та 7 Додатка 2 до Положення установлено, що атестаційна комісія дає одну з та-
ких оцінок професійної кваліфікації й ділових якостей працівника: відповідає займаній посаді; відповідає займаній посаді за умови виконання реко-
мендацій комісії з повторною атестацією через рік; не відповідає займаній посаді. Хто має право атестувати шкільних бібліотекарів (атестаційні комісії яких рівнів: шкільна, районна, обласна освітянської галузі чи атестаційні комісії системи культури)?
Ураховуючи, що бібліотека навчального закладу — його структурний підрозділ і не є самостійним за-
кладом культури, хто ініціює атестацію (директор школи, сам бібліотекар чи відділ освіти), хто видає наказ про атестацію
, хто створює атестаційну ко-
місію і яким має бути її склад?
?
Щодо атестаційної комісії, то пунктом 3.1 Положення уста-
новлено, що атестація працівників культури проводиться атеста-
ційною комісією, що створюється при закладі культури. При цьому Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, як і попе-
редніми міністерствами у галузі освіти і науки з іншими назвами, не встановлено будь-яких інших норм щодо створення для забез-
печення атестації бібліотечних працівників навчальних закладів атестаційних комісій, у т.ч. при органах управління освіти і науки.
Тому за аналогією норми пункту 2.1 Положення атестаційну комісію доцільно створювати наказом керівника навчального за-
кладу безпосередньо при закладі.
Водночас пунктом 1.8 Положення передбачено, що атеста-
ція працівників не численних за складом закладів культури здійснюється при вищому за підпорядкованістю органі управ-
ління культури. Відповідно до Методичних рекомендацій з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закла-
дів, доведених листами Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2001 р. № 1/9-234 та від 10 серпня 2001р. № 1/9-282, а також згідно з Типовими штатними нормативами загальноосвіт-
ніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нор-
мативів загальноосвітніх навчальних закладів» від 6 грудня 2010 р. № 1205, які мають бути введені в дію з 1 вересня 2012 року, шбиц #1-2012.indb 21
шбиц #1-2012.indb 21
25.01.2012 22:44:37
25.01.2012 22:44:37
22
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Нормативно-правове регулювання у загальноосвітніх навчальних закладах чисельність бібліотечних працівників не може перевищувати двох штатних одиниць (при кількості класів понад 38, а з 1 вересня 2012 року — понад 30).
Тож керуючись цією нормою, логічним було б здійснення атестації бібліотечних працівників загальноосвітніх навчальних закладів на підставі відповідного наказу органу управляння осві-
ти і науки атестаційною комісією, створеною при відділі чи управлінні освіти.
Чи може управління/відділ освіти розробити, затвер-
дити відповідним розпорядчим документом локаль-
ний документ, наприклад, як «Порядок застосування ”Положення про проведення атестації працівників під-
приємств, установ, організацій та закладів галузі культури” в закладах освіти», який регламентував би процедуру атестації бібліотекарів навчальних закла-
дів? Чи матиме такий документ юридичну силу?
?
Тут слід зазначити, що відповідно до Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України «Про за-
твердження Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради» від 1 квітня 2003 р. № 192 (п.2.8, та пп. 3.6.12) та Типового положення про відділ освіти районної, ра-
йонної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвер-
дженого постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін і доповнень до Типового положення про управління освіти об-
ласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністра-
ції і затвердження Типового положення про відділ освіти районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації» від 11 березня 1999 р. № 347 до основних завдань та функцій відділу (управління) освіти з питань атестації віднесено організацію прове-
дення атестації лише педагогічних і керівних кадрів (п. 28).
Тому проведення атестації бібліотечних працівників загаль-
ноосвітніх шкіл атестаційними комісіями, створеними при органах управління освіти, можливе, якщо положеннями про конкретний відділ чи управління поряд із такими основними функціями, як за-
безпечення атестації педагогічних та керівних працівників перед-
бачено її забезпечення щодо бібліотечних та інших працівників.
Кількість і персональний склад атестаційної комісії визнача-
ються і затверджуються наказом їх керівника за погодженням із профспілковим комітетом. Відповідно до пункту 3.2 Положення атестаційна комісія створюється у складі: голови (як правило, керівника або одного із заступників керівника відповідного навчального закладу чи органу управління освіти), його заступника, секретаря, членів ко-
місії (керівних працівників закладу, висококваліфікованих спеці-
алістів і представників відповідного профспілкового органу). Механізм організації атестації та її проведення передбачено в розділі 4 Положення. шбиц #1-2012.indb 22
шбиц #1-2012.indb 22
25.01.2012 22:44:37
25.01.2012 22:44:37
23
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна справа Нормативно-правове регулювання МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛИСТ
24.10.2011 № 1/12-5765
Щодо оплати праці та встановлення розряду працівникам бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу
На запит щодо оплати праці та встановлення розрядів працівникам бібліотек загально-
освітніх навчальних закладів повідомляємо.
Атестація та оплата праці бібліотечних працівників (у тому числі й тих, які працюють у навчальних закладах) здійснюються за нормативними документами Міністерства культури і туризму України. Так, відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 16.07.2007 р. № 44 «Про затвердження Положення про проведення атестації працівників під-
приємств, установ, організацій та закладів галузі культури» за наслідками атестації атеста-
ційна комісія дає оцінку професійної кваліфікації: відповідає (або не відповідає) працівник займаній посаді.
Наказом Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 р. № 745 «Про впоряд-
кування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» затвер-
джені схеми тарифних розрядів посад керівних працівників бібліотек, централізованих біблі-
отечних систем та інших бібліотечних працівників (додатки 2, 3).
При встановленні розрядів (категорій) бібліотечним працівникам застосовуються квалі-
фікаційні вимоги, затверджені наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000 р. № 168 (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 81 «Культура та мистецтво»). Для встановлення категорій:
провідного бібліотекаря: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (ма-
гістр, спеціаліст), стаж роботи за професією бібліотекаря I категорії — не менше 2 років;
бібліотекаря I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (ма-
гістр, спеціаліст): для магістра — без вимог до стажу роботи, для спеціаліста — стаж роботи за професією бібліотекаря II категорії — не менше 2 років;
бібліотекаря II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спе-
ціаліст), стаж роботи за професією бібліотекаря — не менше 1 року;
бібліотекар: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.
Відповідно до п. 11 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336, особи
, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, установлених ква-
ліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у по-
вному обсязі покладені на них завдання та обов’язки, можуть бути, як виняток, залишені на за-
йманій посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.
У п. 4.6 Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 14.05.99 р. № 139, за-
значено, що бібліотечний працівник загальноосвітнього навчального закладу повинен мати спеціальну бібліотечну або педагогічну освіту.
З огляду на вищезазначене, вважаємо, що для бібліотекарів навчальних закладів вищу пе-
дагогічну освіту можна зараховувати як освіту, яка відповідає вимогам.
Тобто бібліотечний працівник, який не має повної вищої освіти відповідного напряму під-
готовки, але має достатній практичний досвід та успішно виконує покладені на нього завдання та обов’язки, за рекомендаціями атестаційної комісії може не тільки бути визнаний як такий, що відповідає займаній посаді, а й набути права обійняти посаду за більш високою категорією.
Відповідно до Класифікатора професій посада завідувача бібліотеки належить до керів-
ників підрозділів у сфері культури, відпочинку та спорту, а бібліотекаря — до фахівців у галу-
зі науково-технічної інформації.
Заступник Міністра — керівник апарату П. КУЛІКОВ
шбиц #1-2012.indb 23
шбиц #1-2012.indb 23
25.01.2012 22:44:37
25.01.2012 22:44:37
24
ШБІЦ № 1/2012
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
Організаторами атестаційного процесу бібліотечних працівників закладів та установ системи освіти, у структурі яких є бібліотеки, опікуються насамперед керівники таких закладів та установ, представники кадрових служб органів управління освітою, а також методисти з бібліотечних фондів методичних кабінетів/центрів. Цю публікацію адресовано як зазначеним вище категоріям наших читачів, так і безпосередньо бібліотекарям. У ній викладено особливості, порядок організації та проведення атестації бібліотекарів закладів освіти.
Особливістю атестації бібліотекарів загальноосвітніх на-
вчальних закладів є приналежність їх до категорії працівників освіти та культури. Відповідно до Закону України «Про освіту» працівники бібліотек у навчальних закладах є учасниками на-
вчально-виховного процесу, проте статусу педагогічного праців-
ника не мають. Для навчальних закладів, де алгоритм атестацій-
ного процесу педагогічних працівників успішно відпрацьований, проблемним залишається питання атестації бібліотекарів. Адже механізм атестації бібліотекаря суттєво відрізняється від анало-
гічного процесу з атестації педагога.
Атестації на відповідність займаній посаді підлягають біблі-
отекарі навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування закладу. Основним завданням атестації бібліо-
текарів є оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей пра-
цівника на основі об’єктивних, обґрунтованих критеріїв, виходя-
чи з результатів його роботи, з метою визначення можливостей професійного і посадового росту. Вивчення нормативно-правової бази
Щоб процес атестації бібліотечного працівника пройшов успішно, організатори мусять чітко усвідомити його особливості та відмінності від усталених стереотипів. Таке усвідомлення при-
йде на основі ретельного опрацювання чинних нормативно-пра-
вових документів, які регламентують атестаційний процес біблі-
отечних працівників.
Алгоритм управлінської діяльності з атестації шкільних бібліотекарів
Олена КОНОНЕНКО,
головний спеціаліст відділу нормативності та якості освіти
Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації
Наталія ПУЧКОВА,
методист з бібліотечних фондів
районного методичного центру
відділу освіти Києво-
Святошинської РДА,
Київська обл.
МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД
шбиц #1-2012.indb 24
шбиц #1-2012.indb 24
25.01.2012 22:44:38
25.01.2012 22:44:38
25
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Зауважте!
Окремого документа, який регулював би питання атестації бібліотекарів навчальних закладів, натепер не існує.
Базовим документом, що визначає порядок та умови атеста-
ції бібліотечних працівників, є Положення про проведення атес-
тації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури (далі — Положення), затверджене наказом Мініс-
терства культури і туризму України від 16 липня 2007 р. № 44 (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства культури і туризму України від 3 березня 2008 р. № 9 і від 13 вересня 2010 р. №38 ) і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 3 ве-
ресня 2007 р. за № 1023/14290. Окрім основного до-
кумента з атестації орга-
нізаторам атестаційного процесу необхідно знати норми і положення інших нормативних актів, якими регулюють-
ся питання, пов’язані з атестацією. Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом Міністерства освіти України від 14 квітня 1999 р. № 139 визначає, що бібліотечні працівники по-
винні постійно підвищувати свій професійний рівень та проходи-
ти один раз на п’ять років атестацію;
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівни-
ків (випуск 81. Культура і мистецтво. Розділ «Бібліотеки, центра-
лізовані бібліотечні системи»), затверджений наказом Міністер-
ства культури і мистецтв України від 14 квітня 2000 р. № 168 є базовим для визначення кваліфікаційних категорій бібліотеч-
ним працівникам;
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загаль-
ними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфіка-
ційних характеристик
професій працівників» від 29 грудня 2004 р. № 336 регулює порядок застосування Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників;
Наказом Міністерства культури і туризму України від 18 жов-
тня 2005 р. № 745 «Про впорядкування умов оплати праці праців-
ників культури на основі Єдиної тарифної сітки» затверджені схе-
ми тарифних розрядів посад керівних працівників бібліотек, цен-
тралізованих бібліотечних систем та інших бібліотечних праців-
ників;
Типовими штатними нормативами загальноосвітніх на-
вчальних закладів, які затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2010 р. №1205 і зареєстровані в Мі-
ністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за №1308/18603, визначено назви посад та кількість працівників бібліотек.
Повні тексти документів наведено на компакт-диску.
Окремого документа, який регулював би питання атестації бібліотекарів навчальних закладів натепер не існує
див. стаття О.Морєва (с. 9), Додатки 2, 3, 5–8.
шбиц #1-2012.indb 25
шбиц #1-2012.indb 25
25.01.2012 22:44:38
25.01.2012 22:44:38
26
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Визначення кваліфікаційної категорії бібліотечного працівника
Особливість оплати праці працівників шкільних бібліотек, які є структурними підрозділами навчальних закладів, полягає у тому, що їх кваліфікаційні категорії залежать не від займаної посади за штатним розписом, а від освітнього рівня та стажу ро-
боти. Категорія є невід’ємною частиною посади бібліотекаря. На-
приклад: бібліотекар, бібліотекар ІІ категорії, бібліотекар І кате-
горії, провідний бібліотекар. Кваліфікаційна категорія бібліоте-
кареві визначається при прийомі його на роботу з урахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня та стажу роботи на попередній посаді. Тут слід розмежувати дефініції: посада за штатним розпи-
сом і категорія, за якою визначається посадовий оклад.
1. Приймаючи працівника на роботу, директор школи ретель-
но вивчає його особову справу, а саме:
записи у трудовій книжці;
документи про освіту та підвищення кваліфікації;
атестаційний лист попередньої атестації (якщо такий є).
2. На підставі аналізу зазначених документів установлюєть-
ся кваліфікаційна категорія: «бібліотекар» «бібліотекар І катего-
рії», «бібліотекар ІІ категорії», «провідний бібліотекар». 3. Відповідно до штатного розпису навчального закладу ке-
рівник приймає рішення про посаду, на яку приймається праців-
ник: «завідувач бібліотеки» або «бібліотекар».
4. Ураховуючи фонд заробітної плати поточного року на під-
ставі діапазону тарифних розрядів для бібліотекарів відповідних категорій приймається рішення про встановлення відповідного посадового окладу в межах, передбачених тарифним розрядом.
5. На підставі прийнятих рішень видається наказ про призна-
чення на посаду.
Зразки наказів про призначення на посаду наведено на компакт-
диску
Планування атестаційного процесу. Підготовка до атестації. Курсова перепідготовка. Організація підвищення кваліфікації у міжкурсовий період
Атестація поділяється на чергову та позачергову. Чергова атестація відбувається один раз на 5 років. Позачергова (повтор-
на) атестація проводиться лише для тих бібліотекарів, щодо яких під час попередньої атестації було прийнято рішення про відпо-
відність посаді, яку вони обіймають, за умови виконання реко-
мендацій щодо підвищення кваліфікації фахового напряму діяль-
ності, підвищення рівня і якості роботи. Така атестація проходить не раніше як через рік із дня попередньої атестації. Умовою атестації є попереднє підвищення кваліфікації.
Відповідальність за своєчасне проходження бібліотекарями курсової перепідготовки та включення їх до перспективних пла-
нів атестації покладено на керівників навчальних закладів. Див. додаток 1
Види атестації та її періодичність
шбиц #1-2012.indb 26
шбиц #1-2012.indb 26
25.01.2012 22:44:38
25.01.2012 22:44:38
27
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Заходи з атестації бібліотекарів, які проводяться безпосеред-
ньо в закладі, у якому працює бібліотекар:
1. Ознайомлення бібліотекарів із порядком та умовами про-
ходження атестації.
2. Включення бібліотечних працівників до перспективного плану курсової перепідготовки (за умови, якщо після попередньої курсової перепідготовки пройшло більше ніж 1 рік).
3. Організація підвищення кваліфікації бібліотечного праців-
ника у міжкурсовий період: участь у методичних заходах, творчих конкурсах, проектах, передбачених для бібліотекарів загальноос-
вітніх навчальних закладів; самоосвіта.
4. Забезпечення курсової перепідготовки бібліотечних праців-
ників.
5. Включення бібліотечних працівників до перспективного плану з атестації педагогічних та бібліотечних працівників (че-
рез рік після проходження курсів з підвищення кваліфікації).
6. Подання інформації про бібліотечних працівників, які підля-
гають черговій/позачерговій атестації, із зазначенням результа-
тів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації до відповідних кадрової та методичної служб органу управління освітою району/міста. У свою чергу, відповідні методичні служби району/міста на-
дають науково-методичну та консультативну допомоги організа-
торам атестаційного процесу бібліотечних працівників і атеста-
ційним комісіям навчальних закладів. Методичний супровід атестаційного процесу бібліотекарів навчального закладу передбачає такі дії:
укладається перспективний план атестації бібліотечних працівників закладів та установ освіти району/міста;
розробляються критерії оцінювання рівня професійної компетенції та ділових якостей працівника (п. 1.3 Положення), укладається перелік орієнтовних питань до атестації (п. 2.2 По-
ложення) або тестові завдання для кваліфікаційних випробувань;
у разі прийняття рішення про проведення оцінювання рів-
ня професійної компетенції бібліотекарів у формі кваліфікаційних випробувань, формується відповідна експертна комісія, здійсню-
ється організація її роботи;
надаються консультації бібліотекарям, які атестуються;
надається допомога керівникам навчальних закладів та членам їх атестаційних комісій щодо вивчення системи та досві-
ду роботи бібліотекаря, який атестується (реалізується через безпосередню участь методиста з бібліотечних фондів у роботі атестаційної комісії).
Форму перспективного плану атестації бібліотечних працівників загальноосвітніх навчальних закладів району/міста наведено на компакт-диску.
Перелік орієнтовних питань до
атестації бібліотечних працівни-
ків навчальних закладів наведено на компакт-диску
Що в компетенції адміністрації школи
Що в компетенції методичної служби
Див. додаток 2
Див. додаток 3
шбиц #1-2012.indb 27
шбиц #1-2012.indb 27
25.01.2012 22:44:39
25.01.2012 22:44:39
28
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Організація атестаційного процесу
Оскільки Положення про атестацію чітко не регламентує сам атестаційний процес, було б доцільним окреслити деякі йо-
го принципові норми, а саме: хто має ініціювати атестацію — бібліотечний працівник чи керівник закладу; де створюється атестаційна комісія — при відділі (управлінні) освіти чи при на-
вчальному закладі; у який спосіб здійснюється оцінювання рів-
ня професійної компетенції працівника тощо. Ці норми можна було б прописати у відповідному Порядку проведення атестації бібліотечних працівників, який після розгляду науково-мето-
дичною радою відповідної методичної служби району/міста та погодження з профспілковим комітетом затвердити в установ-
леному порядку. Тоді подальші кроки з атестації залежатимуть від такого Порядку.
Наведемо один із варіантів організації атестаційного проце-
су, апробований у закладах освіти Харківської області, Києво-Свя-
тошинського району Київської області та в інших регіонах.
1. Порушення питання про атестацію бібліотекаря.
У Положенні чітко не прописано, хто має ініціювати атеста-
цію бібліотекаря. Відтак можна припустити, що бібліотекар сам може подати заяву про атестацію, або ж керівник на-
вчального закладу подає відповідне подання до атестаційної комісії.
Зразок заяви бібліотекаря та подання директора школи наведено на компакт-диску
2. Формування атестаційної комісії. Ураховуючи відсутність у Положенні розподілу атестаційних комісій на районні, міські, обласні, атестацію бібліотекарів мо-
же проводити первинна атестаційна комісія при закладі осві-
ти із залученням до її складу методистів з бібліотечних фон-
дів районного/міського методичного кабінету/центру, пред-
ставників управлінь/відділів культури, а також провідних фа-
хівців бібліотек інших систем і відомств. Згідно з пунктом 3.2 Положення кількісний і персональний склад атестаційної ко-
місії визначається і затверджується наказом керівника за по-
годженням із профспілковим комітетом. 3. Визначення термінів і порядку атестації.
Виходячи з пункту 2.2 Положення атестація може проводи-
тись у будь-які терміни, що визначаються безпосередньо за-
кладом, у якому працює бібліотекар. Строки проведення атестації обов’язково узгоджуються з профспілковим коміте-
том і доводяться до відома бібліотекаря не пізніше ніж за місяць до початку атестації. Тривалість атестації може бути різною. У деяких випадках колективу закладу освіти зручно проводити атестацію бібліотекаря впродовж навчального року. У такому випадку порядок і терміни атестації бібліоте-
Порядок атестаційного процесу
Див. додаток 4
шбиц #1-2012.indb 28
шбиц #1-2012.indb 28
25.01.2012 22:44:39
25.01.2012 22:44:39
29
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід карів можуть відповідати схемі проведення атестації педаго-
гічних працівників.
4. Засідання атестаційної комісії з розгляду заяви бібліотекаря чи подання керівника закладу.
5. Складання плану-графіка атестації бібліотекаря.
Основним завданням атестації бібліотекарів є оцінка профе-
сійної кваліфікації і ділових якостей працівника на основі об’єктивних і обґрунтованих критеріїв, виходячи з результа-
тів його роботи, з метою визначення можливостей професій-
ного і посадового росту. 6. Видання наказу про атестацію бібліотечного(них) праців-
ника(ів).
7. Доведення до відома бі-
бліотекаря термінів і умов атестації (не пізніше ніж за місяць до початку атестації).
8. Підготовка та оформлення матеріалів і документів з атеста-
ції бібліотекаря, що засвідчують зростання його фахового і ква-
ліфікаційного рівня. Ефективним засобом узагальнення матері-
алів до атестації може бути формування бібліотекарем особис-
того портфоліо досягнень
1
.
9. Вивчення системи і досвіду роботи бібліотекаря, що атестуєть-
ся, згідно із затвердженим планом-графіком.
На компакт-диску наведено зразки організаційних документів з атестації бібліотекаря:
Додаток 5. Зразок наказу про атестацію бібліотечних працівників навчального закладу. Додаток 6. Орієнтовний план вивчення системи роботи бібліо-
течного працівника. 10. Складання характеристики бібліотекаря та оформлення атес-
таційного листа.
Відповідно до пункту 4.2 Положення про проведення атеста-
ції характеристику бібліотекаря, який підлягає атестації, складає і підписує керівник закладу освіти або його заступ-
ник. У характеристиці висвітлюється всебічна й об’єктивна оцінка результатів професійної діяльності з урахуванням функціональних обов’яз ків, досвіду роботи, професійної компетентності, а також надаються рекомендації щодо під-
вищення ефективності роботи. Основним завданням атестації бібліотекарів є оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника на основі об’єктивних і обґрунтованих критеріїв, виходячи з результатів його роботи, з метою визначення можливостей професійного і посадового росту
Див. додатки 5, 6
1
Методика формування портфоліо бібліотекаря викладена у публікації: Шкіл. бібліот. інформ. центр. — 2011. — № 9. — С. 43–51.
шбиц #1-2012.indb 29
шбиц #1-2012.indb 29
25.01.2012 22:44:39
25.01.2012 22:44:39
30
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Із характеристикою та атестаційним листом бібліотекар по-
винен ознайомитись (під підпис) не пізніше ніж за два тижні до засідання атестаційної комісії.
Зразок характеристики та атестаційного листа бібліотекаря наведено на компакт-диску
Ухвалення рішення атестаційною комісією До атестаційної комісії подаються характеристика на праців-
ника, атестаційний лист попередньої атестації (у разі її прове-
дення) та матеріали, що засвідчують зростання фахового і квалі-
фікаційного рівнів.
Атестаційна комісія на засіданні розглядає подані їй мате-
ріали і заслуховує повідомлення директора про роботу праців-
ника, який атестується, а також заслуховує самого працівника. У разі відсутності працівника на засіданні атестаційної комісії без поважних причин комісія може провести атестацію без нього.
Згідно з Положенням атестаційна комісія визначає одну з оцінок професійної компетенції бібліотекаря, а саме:
відповідає займаній посаді;
відповідає займаній посаді за умови виконання реко-
мендацій комісії з повторною атестацією через рік;
не відповідає займаній посаді.
Відповідно до пункту 4.10 Положення атестаційна комісія може вносити пропозиції керівництву щодо заохочення окремих працівників за досягнуті успіхи в роботі, включення до кадрово-
го резерву, направлення на підвищення кваліфікації або перепід-
готовку тощо. Приклад рекомендацій атестаційної комісії:
здобути повну вищу освіту;
перевести на іншу посаду за згодою працівника;
звільнити з роботи;
нагородити грамотою школи;
представити до нагородження грамотою відділу осві-
ти, головного управління освіти, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;
нагородити грошовою премією; тощо.
Якщо за час від попе-
редньої атестації бібліоте-
кар підвищив свій освіт-
ній чи кваліфікаційний рівень, виявив високий рівень професіоналізму, продемонстрував якість виконання функціональних обов’язків, атестаційна комісія за результатами атестації може рекомендувати керівникові навчального закладу підвищити бібліотекареві кваліфікаційну категорію або тариф-
ний розряд. Ця норма передбачена пунктом 11 Загальних поло-
Див. додатки 7, 8
Документом, що затверджує результати атестації бібліотекаря, є відповідний наказ керівника закладу освіти
шбиц #1-2012.indb 30
шбиц #1-2012.indb 30
25.01.2012 22:44:40
25.01.2012 22:44:40
31
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід жень Довідника кваліфікаційних характеристик професій праців-
ників (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 336).
Рішення атестаційної комісії доводиться до відома працівни-
ка, який атестується, безпосередньо після підбиття підсумків го-
лосування.
Оформлення атестаційних документів
Оформлення атестаційної документації: атестаційних лис-
тів, протоколів засідань атестаційної комісії, протоколів роботи лічильної комісії, бюлетенів таємного голосування — відбуваєть-
ся згідно з додатками 2, 3, 4, 5 до Положення.
Поради голові та членам атестаційної комісії щодо оформлення атестаційного листа див. с. 35.
Зразки протоколів засідання атестаційної комісії, протоколів ро-
боти лічильної комісії та бюлетенів для таємного голосування наведено на компакт-диску
Виконання рішень атестаційної комісії
Відповідно до розділу 5 Положення про проведення атеста-
ції матеріали атестації передаються керівнику закладу для при-
йняття рішення. Термін ухвалення рішення — не пізніше двох мі-
сяців. На підставі рішення атестаційної комісії керівник закладу приймає рішення про встановлення посадового окладу в межах, передбачених тарифним розрядом. Документом, що затверджує результати атестації бібліотека-
ря, є відповідний наказ керівника закладу освіти. У разі успішного проходження атестації відповідно до пунк-
ту 4.10. Положення у цьому наказі також вирішується питання щодо заохочення бібліо-
текаря (преміювання, нагородження, вислов-
лювання подяки тощо).
При атестації з рі-
шенням «не відповідає за-
йманій посаді» вирішу-
ється питання про пере-
ведення бібліотекаря на іншу посаду чи роботу. Це відбувається лише за письмовою згодою працівника і також відображається у наказі.
У разі незгоди працівника з пониженням посади або зміни роботи, працівник звільняється з роботи за дотриманням зако-
нодавства України про працю.
Див. додатки 9–11
Якщо за час від попередньої атестації бібліотекар підвищив свій освітній чи кваліфікаційний рівень, виявив високий рівень професіоналізму, продемонстрував якість виконання функціональних обов’язків, атестаційна комісія за результатами атестації може рекомендувати керівникові навчального закладу підвищити бібліотекареві кваліфікаційну категорію або тарифний розряд
шбиц #1-2012.indb 31
шбиц #1-2012.indb 31
25.01.2012 22:44:40
25.01.2012 22:44:40
32
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Зразки наказів про результати атестації наведено на компакт-
диску
Атестаційний лист та характеристика працівника, який про-
йшов атестацію, зберігається в його особовій справі. Другий при-
мірник атестаційного листа віддають на руки бібліотекареві.
_________________________________
Таблиця
Рішення атестаційної комісії
Рішення керівника закладу, що визначаються наказом
Відповідає займаній посаді «бібліотекаря»
Встановити (підтвердити) 8–9 тарифні розряди
Відповідає займаній посаді «бібліотекаря ІІ категорії»
Встановити (підтвердити) 8–10 тарифні розряди
Відповідає займаній посаді «бібліотекаря І категорії»
Встановити (підтвердити) 8–11 тарифні розряди
Відповідає займаній посаді «провідного бібліотекаря»
Встановити (підтвердити) 9–12 тарифні розряди
Відповідає займаній посаді «бібліотекаря І категорії» за умови виконання рекомендацій (прописати рекомендації і терміни їх виконання)
Встановити (підтвердити) 8–11 тарифні розряди
Направити на курси з підвищення кваліфікації
Атестувати на відповідність займаній посаді через рік
Не відповідає займаній посаді. Порушити питання про переведення на іншу роботу або звільнення з роботи (таке рішення ухвалюється обов’язково за дотриманням законодавства України про працю)
Перевести на іншу посаду (визначається, на яку посаду переводиться працівник)
Див. додаток 12
Відповідність між рішенням атестаційної комісії та рішен-
ням керівника закладу, прийнятими за результатами атестації біб ліотекаря, наведено у Таблиці.
шбиц #1-2012.indb 32
шбиц #1-2012.indb 32
25.01.2012 22:44:40
25.01.2012 22:44:40
33
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Документи з атестації бібліотечного працівника мають свої особливості, відмінні від аналогічних документів з атестації педагогічних працівників. У публікації надано рекомендації керівникам навчальних закладів та членам атестаційних комісій щодо укладання характеристики діяльності бібліотечних працівників у міжатестаційний період та оформлення атестаційних листів.
Відповідно до пункту 4.2 Положення про проведення атеста-
ції працівників підприємств, установ, організацій та закладів культури, затвердженого наказом Міністерства культури і туриз-
му України від 16 липня 2007 р. № 44 (далі — Положення), керів-
ником структурного підрозділу (закладу культури) на особу, яка підлягає атестації, складається характеристика професійної ді-
яльності у міжатестаційний період. Бібліотечні працівники загальноосвітнього навчального за-
кладу: завідувачі бібліотек (бібліотекарі) безпосередньо підпо-
рядковуються керівнику навчального закладу, тому характерис-
тика професійної діяльності на працівника, який атестується, складається керівником навчального закладу.
Атестаційна комісія розглядає характеристики, подані керів-
ником навчального закладу, та враховує їх при ухваленні рішень та оформленні атестаційних листів.
Рекомендації щодо складання характеристики діяльності бібліотекаря
Характеристика діяльності шкільного бібліотекаря — це оцінка керівником навчального закладу досягнень та результа-
тів роботи бібліотекаря у міжатестаційний період, тобто за п’ять років, що минули після останньої атестації. Оформлення документів з атестації бібліотечного працівника загальноосвітнього навчального закладу
Ольга МАЛИШЕВА,
головний спеціаліст відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи юридичного департаменту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
шбиц #1-2012.indb 33
шбиц #1-2012.indb 33
25.01.2012 22:44:40
25.01.2012 22:44:40
34
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід У характеристиці дається всебічна й об’єктивна оцінка ре-
зультатів праці бібліотекаря з урахуванням функціональних обов’язків, досвіду роботи, професійної компетентності, а також висловлюються необхідні рекомендації щодо підвищення ефек-
тивності його роботи. Характеристика складається на кожного працівника окремо.
У характеристиці керівник навчального закладу зазначає:
оцінку виконання працівником посадових обов’язків;
відомості про його професійну підготовку;
оцінку творчих та організаторських здібностей;
оцінку морально-психологічних якостей;
інформацію про виконання рекомендацій, наданих по-
передньою атестаційною комісією;
висновок щодо відповідності займаній посаді.
Характеристику діяльності бібліотекаря школи підписує ке-
рівник навчального закладу, після чого з нею має можливість ознайомитись і працівник. Не пізніш як за два тижні до прове-
дення атестації працівника ознайомлюють із характеристикою під підпис. У разі незгоди зі змістом характеристики працівник має право подати до атестаційної комісії додаткові матеріали що-
до своєї професійної діяльності. Зразок характеристики діяльності бібліотекаря школи наведено на компакт-диску
Рекомендації щодо оформлення атестаційного листа
На бібліотекаря навчального закладу, який атестується, оформляється атестаційний лист у двох примірниках, один із яких зберігається в особовій справі працівника, а другий після атестації видається працівнику. Атестаційна комісія дає оцінку професійної кваліфікації і ді-
лових якостей бібліотечного працівника загальноосвітнього на-
вчального закладу та за результатами атестації ухвалює одне із таких рішень:
працівник відповідає займаній посаді (бібліотекаря, бі-
бліотекаря ІІ категорії, бібліотекаря І категорії, провід-
ного бібліотекаря);
працівник відповідає займаній посаді (бібліотекаря, бі-
бліотекаря ІІ категорії, бібліотекаря І категорії, провід-
ного бібліотекаря) за умови виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік;
працівник не відповідає займаній посаді (бібліотекаря, бібліотекаря ІІ категорії, бібліотекаря І категорії, про-
відного бібліотекаря).
В атестаційному листі зазначаються також рекомендації атестаційної комісії (із зазначенням мотивів рекомендацій) адре-
совані керівнику закладу і можуть стосуватися:
питання заохочення працівника у разі його якісної ро-
боти;
Див. додаток 1
шбиц #1-2012.indb 34
шбиц #1-2012.indb 34
25.01.2012 22:44:41
25.01.2012 22:44:41
35
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід умов, які мають бути виконані протягом року у разі атестації за умови повторної атестації через рік: підви-
щення кваліфікації, фахова перепідготовка працівника, конкретні вимоги щодо покращення якості роботи;
переведення працівника на іншу посаду або звільнен-
ня з роботи у разі невідповідності працівника займа-
ній посаді.
Атестаційний лист заповнюється згідно з вимогами додатка 2 до Положення. Відповідальність за достовірність інформації, ви-
кладеної в атестаційному листі, покладається на голову атеста-
ційної комісії. Приклад заповнення атестаційного листа наведено на ком пакт-
диску.
Характеристика на працівника й атестаційний лист із резуль-
татами останньої атестації подаються до атестаційної комісії.
Див. додаток 2
Поради голові та членам атестаційної комісії щодо оформлення атестаційного листа
1. Прізвище, ім’я, по батькові бібліотекаря, який атестується, необхідно за-
значити повністю відповідно до запису в паспорті.
2. Заповнюючи графу «Освіта», необхідно робити запис відповідно до ди-
плома про здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певним освітнім рів-
нем: неповна вища освіта (середня-спеціальна), базова вища освіта, повна вища освіта. Якщо бібліотекар має кілька дипломів про вищу освіту, надаються відо-
мості за кожним із них.
3. У графі «Посада, яку займає працівник на момент атестації, дата при-
значення на цю посаду» слід пам’ятати, що кваліфікаційна категорія: бібліоте-
кар, бібліотекар ІІ категорії, бібліотекар І категорії, провідний бібліотекар є невід’ємною частиною посади бібліотечного працівника загальноосвітнього навчального закладу.
4. Графа «Виконання рекомендацій останньої атестації (у разі їх наявнос-
ті)» заповнюється у разі наявності рекомендацій, які були надані під час попере-
дньої атестації, і оформляється згідно з попереднім атестаційним листом.
5. Якщо за наслідками атестації бібліотекар продемонстрував якісне зрос-
тання результативності своєї діяльності та/або у міжатестаційний період підви-
щив свій освітньо-кваліфікаційний рівень, атестаційна комісія може рекомен-
дувати керівникові підвищити бібліотекарю «кваліфікаційну категорію» та/або тарифний розряд посадового окладу, зазначивши все це у графі «Рекомендації атестаційної комісії (із зазначенням мотивів атестації)».
6. Характеристика діяльності бібліотечного працівника, який атестується, має давати повне уявлення про рівень його кваліфікації та результативність ро-
боти, морально-етичні якості, виконання посадових обов’язків із зазначенням його посадових обов’язків.
шбиц #1-2012.indb 35
шбиц #1-2012.indb 35
25.01.2012 22:44:41
25.01.2012 22:44:41
36
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Ефективним засобом вимірювання рівня професійної компетенції бібліотекаря, зокрема у ході атестаційного процесу на визначення відповідності займаній посаді, є кваліфікаційні випробування у форматі тестування. У публікації запропоновано тестові завдання, які сприятимуть ефективній самоосвітній підготовці бібліотечного працівника, а також об’єктивному оцінюванню його професійного рівня атестаційною комісією.
Основним завданням атестації бібліотекаря є оцінка його професійної кваліфікації і ділових якостей. До завдань та обов’язків, покладених на бібліотечного праців-
ника, належать, зокрема, такі: забезпечення бібліотечних процесів відповідно до специфіки і особливостей бібліотеки навчального закладу (комплектування, облік, оброблення, зберігання та вико-
ристання бібліотечного фонду, організація та використання ката-
логів та інших елементів довідково-біб ліографічного апарату, ве-
дення та використання автоматизованих баз даних, обслуговуван-
ня читачів та абонентів). Окрім цього, бібліотекар зобов’язаний брати участь у науково-дослідній та методичній роботі бібліотеки та навчального закладу, в розробленні та реалізації проектів і про-
грам розвитку бібліотеки, планів бібліотечного обслуговування учасників навчального процесу, застосовуючи наукові методи та передовий досвід роботи у бібліотечній діяльності.
Для виконання означених завдань бібліотечний працівник повинен знати: основи бібліотекознавства, бібліографознавства, кни-
гознавства;
практичні аспекти основних технологічних процесів у бібліотеці;
форми і методи індивідуальної та масової роботи з читачами;
Лідія ПОПЕРЕЧНА,
головний редактор журналу
Валентина ЗДАНОВСЬКА,
заступник головного редактора журналу
Тестування як засіб вимірювання професійного рівня бібліотекаря
шбиц #1-2012.indb 36
шбиц #1-2012.indb 36
25.01.2012 22:44:42
25.01.2012 22:44:42
37
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід Див. додаток 1
передовий досвід бібліотечної роботи вітчизняних та світових бібліотек;
правила і норми охорони праці та внутрішнього трудо-
вого розпорядку, виробничої санітарії та протипожеж-
ного захисту; а також володіти комп’ютерними технологіями.
Оскільки документом, який регламентує атестацію бібліоте-
карів, не передбачено, у який спосіб і на основі яких критеріїв здійснюється оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника, організаторами атестаційного процесу використову-
ються різні засоби оцінювання професіоналізму бібліотекаря, ре-
зультативності та якості виконання ним професійних обов’язків. Тестування як формат кваліфікаційних випробувань бібліотекарів
Ефективним засобом вимірювання рівня професійної компе-
тенції бібліотекаря, зокрема у ході атестаційного процесу на визна-
чення відповідності рівня кваліфікації бібліотечного працівника ви-
могам, що висуваються до відповідних посад за кваліфікаційними категоріями (бібліотекаря І категорії, провідного бібліотекаря), є кваліфікаційні випробування у форматі тестування. Свідченням цього є успішний досвід з організації кваліфікаційних випробувань для бібліотекарів, які атестуються, напрацьований методичним центром відділу освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області. Порядок таких випробувань визначений «Положенням про атестацію бібліотекарів м. Славутича» (див. доку-
мент на сайті Славутицької асоціації шкільних бібліотекарів: http://
slavmmc.at.ua/index/normativni_dokumenti/0-173).
Для проведення кваліфікаційних випробувань відповідним наказом відділу освіти затверджуються експертні робочі групи для здійснення всебічного аналізу результатів професійної ді-
яльності бібліотечного працівника та підготовки відповідного експертного висновку для атестаційних комісій навчальних закладів.
Склад експертних робочих груп формується з числа спеціа-
лістів, які мають фахову підготовку та успішний досвід у сфері бі-
бліотечної справи. Мінімальний склад експертної групи — три особи.
Зразок наказу відділу освіти про проведення кваліфікаційних ви-
пробувань для бібліотечних працівників навчальних закладів наве-
дено на компакт-диску
Структура та зміст тестових завдань
Тестові завдання на встановлення відповідності посаді про-
відного бібліотекаря складаються з двох частин. Перша частина — це перелік запитань, відповіді на які мають продемонструвати шбиц #1-2012.indb 37
шбиц #1-2012.indb 37
25.01.2012 22:44:42
25.01.2012 22:44:42
38
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Методичний супровід володіння певними знаннями і навичками, необхідними для ви-
конання бібліотекарями своїх функціональних обов’язків. Запи-
тання згруповані за чотирма розділами, які відображають основ-
ні аспекти функціонування бібліотек у загальноосвітніх навчаль-
них закладах: нормативно-правове забезпечення, взаємодія з провідними бібліотеками нашої держави, формування і збере-
ження бібліотечно-інформаційних ресурсів, бібліотечно-інфор-
маційна та довідково-бібліографічна робота, формування інфор-
маційної культури учнів, загальні питання книгознавства. На основі запропонованих завдань можна сформувати тестові за-
вдання і для бібліотекарів І, ІІ категорій та таких, які не мають категорії.
Тестові завдання для кваліфікаційних випробувань бібліотекарів у ході атестації на встановлення відповідності посаді провідного бібліотекаря наведено на компакт-диску
Друга частина тестів — це відповіді на запитання, розподі-
лені за тими самими чотирма розділами. Кожний варіант відпові-
ді (крім таких, що є загальновідомими) має посилання на список використаних джерел (навчальних посібників, методичних реко-
мендацій, довідників, окремих публікацій, інтернет-посилань), який наведено наприкінці цієї частини тестів.
Для оцінювання результатів виконання тесту наводиться узагальнена таблиця, дається висновок експертної робочої групи, проставляється дата і підпис голови експертної робочої групи. Відповіді до Тестових завдань для кваліфікаційних випробувань біб ліотекарів у ході атестації на встановлення відповідності по-
саді провідного бібліотекаря наведено на компакт-диску
Результати тестування оформляються відповідним протоко-
лом експертної робочої групи, у якому дається висновок і реко-
мендації бібліотекарю щодо удосконалення його професійного рівня. Протокол передається до атестаційної комісії того закладу, в якому працює бібліотекар. Протокол експертної робочої
групи проведення кваліфікаційних ви-
пробувань наведено на компакт-диску
Таким чином, результати кваліфікаційних випробувань у фор-
маті тестування, з одного боку, дають об’єктивну оцінку рівня про-
фесійної кваліфікації бібліотекаря, стимулюють його професійне зростання, а з іншого — стають основою для визначення змісту адресної методичної допомоги бібліотекарям.
Див. додаток 2
Див. додаток 3
Див. додаток 4
шбиц #1-2012.indb 38
шбиц #1-2012.indb 38
25.01.2012 22:44:43
25.01.2012 22:44:43
39
ШБІЦ № 1/2012
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини, Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися загальнолюдських прав, зокрема і права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. Водночас організаційно-
методичні засади навчального процесу в більшості шкіл не враховують особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей із особливими освітніми потребами. Зважаючи на це, запровадження інклюзивної освіти потребує не лише принципових змін у середній освіті, але й у професійній і додатковій освіті. Особливого значення набуває і питання поінформованості представників влади, педагогів та інших фахівців освітньої галузі про інклюзивну освіту.
У процесі модернізації та розвитку освіти в Україні відбува-
ються позитивні зміни щодо впровадження інклюзивного на-
вчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Інклюзивна освіта передбачає створення такого освітнього середовища, в якому кожна дитина незалежно від її потреб та ін-
ших обставин, мала б можливість повністю реалізувати свій по-
тенціал і стати повноцінним членом суспільства. Інклюзивні школи мають визначати та враховувати потреби своїх учнів через приведення у відповідність методів і темпів на-
вчання, забезпечувати якісну освіту для всіх. Кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності та навчальні потреби, відповідно до цього потрібно розбудовувати систему освіти й створювати навчально-методичне забезпечення (навчальні плани і програми) таким чином, аби брати до уваги широке роз-
маїття цих особливостей і потреб.
Якісна освіта — це освіта, що є інклюзивною, оскільки вона покликана забезпечувати повноцінну участь усіх дітей, які мають навчатися. Інклюзивна освіта має на меті покращувати навчаль-
не середовище, а також надавати можливості всім дітям досягати успіхів у навчанні.
Інклюзивна освіта в Україні: інформаційно-аналітичний огляд літератури
Оксана СЕВЕРИН, завідувач відділу науково-бібліографічної та інформаційної роботи,
Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека
ІНФОРМАЦІЙНІ ОГЛЯДИ
шбиц #1-2012.indb 39
шбиц #1-2012.indb 39
25.01.2012 22:44:43
25.01.2012 22:44:43
40
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Інформаційні огляди Серед актуальних питань сьогодення на перший план висту-
пає саме створення рівного доступу до якісної освіти дітям із осо-
бливими потребами в умовах загальноосвітнього закладу. Кожна дитина — унікальна. У кожної свої здібності, своє життя, своя до-
ля. Як відомо, останнім часом про інклюзивну освіту почали го-
ворити й писати дуже активно. Варто зазначити, що за останні роки в Україні активізувалася законотворча діяльність щодо ре-
гламентації надання освітніх, медичних, соціальних послуг осо-
бам із обмеженими фізичними можливостями. Нормативно-пра-
вовим документом, який регламентує розпочату в Україні модер-
нізацію освітньої галузі в напрямі інклюзивної освіти, є проект Стандарту соціальних послуг, розроблений на виконання Зако-
нів України «Про державні соціальні стандарти та державні соці-
альні гаранти», «Про державні соціальні послуги».
Цей стандарт уводиться з метою визначення основних якіс-
них характеристик соціальних та соціально-педагогічних, реабі-
літаційних послуг, надання інструкцій працівникам щодо дій для здійснення інклюзивного навчання та допомоги кожній дитині у здобутті освіти.
Підготовлений інформаційно-аналітичний огляд присвя-
чений цій важливій освітній проблемі і має на меті ознайом-
лення педагогічних працівників із публікаціями 2012 року на цю тему.
Рогова В. Рівний доступ до якісної освіти / Віра Рогова // Директор шк. — 2011. — № 38 (662). — С. 32.
Автор статті, начальник відділу менеджменту освіти Інсти-
туту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолоді та спор-
ту України, розглядає питання інклюзивної освіти в сучасному навчальному закладі.
За визначенням автора, інклюзивне навчання — це «комп-
лексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами через організацію їх-
нього навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на осно-
ві застосування особистісно-орієнтованих методів, з урахуван-
ням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяль-
ності таких дітей».
У статті визначаються мета і завдання інклюзивної освіти, нормативно-правове, наукове, навчально-методичне та інформа-
ційне забезпечення, реалізація ідеї інклюзивної освіти в школі.
У підрубриці «Науково-педагогічні проекти» повідомляєть-
ся, що за сприяння Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» в Україні розроблено та впроваджено такі проекти: «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують ко-
рекції фізичного або розумового розвитку шляхом інклюзивної освіти» (2001–2011 рр.); «Інклюзивна освіта для дітей з особли-
вими освітніми потребами в Україні» (2007–2013 рр.) за підтрим-
ки Канадської Агенції з міжнародного розвитку; «Створення мо-
дельних центрів інклюзивної освіти для дітей з особливими по-
требами на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (2003–
шбиц #1-2012.indb 40
шбиц #1-2012.indb 40
25.01.2012 22:44:43
25.01.2012 22:44:43
41
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Інформаційні огляди 2005 рр.); «Створення ресурсно-інформаційних центрів для батьків дітей з особливими потребами» (2005–2007 рр.); «Упро-
вадження інклюзивної освіти в Україні» (2007 р.).
Однак автор звертає увагу, що в умовах пое-
тапної модернізації на-
ціональної системи осві-
ти підходи до вирішення проблем соціалізації та рівного доступу до якісної освіти дітей-
інвалідів і дітей, які потребують корекції розумового та/або фі-
зичного розвитку, не характеризуються системністю, наступніс-
тю, ефективністю та потребують відповідних змін.
Бондар В. Інклюзивне навчання як соціально-педагогічний феномен / Віталій Бондар // Рідна шк. — 2011. — № 3. — С. 10–14. — Бібліогр.: 5 назв.
У виступі на Міжнародній науковій конференції «Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (українсько-канадський досвід)» (2004 р.) відомий канадський сурдопедагог, професор, іноземний член Національної академії педагогічних наук Украї-
ни, директор Науково-методичного центру інклюзивної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгомано-
ва, доктор М. Родда, зазначив: «Україна відрізняється від Канади і більшості ”західних“ демократій тим, що вона зберегла загальну систему спеціальних шкіл для дітей з особливостями розвитку. Ці школи є неоціненними осередками знань і досвіду. Україна нині стоїть на порозі прийняття серйозних рішень стосовно інклю-
зивного навчання. Такі програми справді корисні для багатьох учнів. Але не для всіх і не завжди».
Складовою системи спеціальної освіти та запорукою успіш-
ної соціалізації дітей зазначеної категорії на нинішньому етапі є підготовка корекційних педагогів із різноманітних педагогіч-
них спеціальностей. Автор статті визначає це як перший етап ви-
конання Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» (до 2016 р.), етап формування нової філософії у сфері освіти та соціальних по-
слуг, спрямований на критичний аналіз корекційно-освітніх мо-
делей та ідей, визначення перспектив і пріоритетів розвитку сис-
теми освіти дітей з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей, інтересів і можливостей. Ця програма, на його думку, передбачає створення найближчим часом умов для повного включення ді-
тей з різними навчальними можливостями (від легкої до важкої розумової відсталості) до шкільної освіти, професійного навчан-
ня, освіти дорослих упродовж усього життя без дискримінації, без обмежень на рівні з іншими (інтегрована або інклюзивна форма навчання).
У статті розглядаються актуальні проблеми особистісного розвитку вчителя й становлення його педагогічної майстерності у контексті педагогічної естетики та етики. Обґрунтовано зна-
чення краси як критерію ефективності педагогічної діяльності.
Детальна інформація про проекти представлена на сайті Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» http://ussf.kiev.ua/index.php?go=Inklus
шбиц #1-2012.indb 41
шбиц #1-2012.indb 41
25.01.2012 22:44:43
25.01.2012 22:44:43
42
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Інформаційні огляди Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалі-
зації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року
Ілляшенко Т. Яка вона — інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі / Тамара Ілляшенко // Почат. шк. — 2011. — № 5. — С. 47–50.
У статті, автор якої кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник українського Науково-методичного цен-
тру практичної психології і соціальної роботи Національної ака-
демії педагогічних наук України, висвітлюються питання інтегра-
ції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі. Розглядається зарубіжний та вітчизняний досвід інтегру-
вання у єдиній освітній системі різних категорій дітей з пору-
шеннями психофізіологічного розвитку. Зокрема аналізуються труднощі та можливості їх подолання у розв’язанні цієї проблеми в Україні.
Так, на думку автора, одним із етапів інтеграційного проце-
су є запровадження спеціальних класів. Сьогодні активно обго-
ворюється проект «Положення про спеціальні класи у загально-
освітніх навчальних закладах для навчання дітей, які потребу-
ють корекції фізичного та/або розумового розвитку». «Запрова-
дження спеціальних класів, — пише автор, — це створення в одній школі двох шкіл: спеціальної і масової, що дасть змогу вирішити актуальну проблему — можливість виховання дити-
ни не в інтернаті, а в сім’ї за участі батьків у корекції недоліків їх розвитку». На її думку, «часткове зближення дітей з психофі-
зіологічними порушеннями та їх здорових ровесників досяга-
ється через позакласне спілкування, яке може набирати різно-
манітних форм».
Автор також окреслює ті завдання, які ставить перед педа-
гогами та практичними психологами освіти інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у єдиній освітній системі, що незворотньо входить у сьогоденне життя загальноосвітньої школи.
Проект «Положення про спеціальні класи у загальноосвітніх на-
вчальних закладах для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку»
Кашуба Л. В. Інклюзивна модель навчання: компетентнісний підхід /Л. В. Кашуба // Завучу усе для роботи. — 2011. — № 13 — 13 (61–62). — Методист. — № 6. — С. 32–11 — 32–15. — Бібліогр.: 6 назв.
У статті представлено аналіз поняття «професійна компе-
тентність», структура психологічної готовності та особливості підвищення кваліфікації вчителів, які навчають дітей з особли-
вими освітніми потребами.
Див. додаток 2
Див. додаток 1
шбиц #1-2012.indb 42
шбиц #1-2012.indb 42
25.01.2012 22:44:44
25.01.2012 22:44:44
43
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Інформаційні огляди Автор статті, кандидат педагогічних наук, старший викла-
дач Кіровоградського обласного інституту післядипломної пе-
дагогічної освіти, зазначає, що психологічну готовність педа-
гога до інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами можна розглядати як інтегровану якість особистос-
ті, яка включає систему мотивів, станів, знань, умінь і навичок певного досвіду вчителя, особистісних якостей, які забезпечу-
ють успішну педагогічну діяльність. На основі проаналізова-
них анкетних даних учителів початкових класів (слухачів кур-
сів) наводиться перелік найбільш значущих професійних та особистісних якостей учителя, необхідних для інклюзивного навчання.
Колупаєва А. Інклюзивне навчання: партнерські стосунки з родинами / Алла Колупаєва, Наталія Софій, Лідія Даниленко // Директор шк. — 2011. — № 10 (634). — С. 1, 20–25. — Бібліогр.: 20 назв.
Для успішної реалізації інклюзивних програм надзвичайно важливою є ефективна співпраця педагогів і родин дітей з осо-
бливими освітніми потребами. Керівник загальноосвітнього за-
кладу є фасилітатором у налагодженні стосунків між педагогами, фахівцями.
Готовність школи на співпрацю з батьками про-
являється, на думку авто-
рів, у діях адміністрації, класного керівника, допо-
міжного персоналу. Досвід такої роботи, стверджу-
ють вони, залежить від того, яким чином загаль-
ноосвітні навчальні за-
клади тлумачать і реалі-
зують своє бачення роботи з батьками. Шкільна адміністрація має усвідомити: батьки відіграють важливу роль в освіті своїх дітей. Основу для розуміння родин і їх готовності до співпраці зі школа-
ми забезпечує сімейна системна теорія, яка складається із сукуп-
ності так званих родинних характеристик, що зумовлюють взає-
модію, пов’язану з результатами сімейних функцій.
Автори зупиняють свою увагу на факторах, які допомага-
ють школі залучати батьків до співпраці. У статті докладно описуються такі напрями налагодження партнерських відно-
син із родинами: використання практик, орієнтованих на сім’ю; реалізація індивідуального підходу в роботі з батьками; поширення практики «батьки — батькам»; дотримання конфі-
денційності; принципи педагогічної діяльності, орієнтованої на інтереси сім’ї.
Інклюзивна освіта базується на принципах
1
:
– цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень
– кожна людина здатна відчувати і думати
– кожна людина має право бути почутою
– усі люди потребують підтримки і дружби з однолітками
– істинна освіта може бути лише у контексті реальних взаємовідносин
– різноманітність посилює усі сторони життя людини 1
За матеріалами посібника «Удосконалення освіти» (Improving Education. The Promise of Inclusive Schools) Національного Інституту удосконалення міської освіти США.
шбиц #1-2012.indb 43
шбиц #1-2012.indb 43
25.01.2012 22:44:44
25.01.2012 22:44:44
44
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Інформаційні огляди Корніцова С. В. Запровадження інклюзивної освіти в ЗНЗ / С. В. Корніцова // Зарубіжна л-ра в шк. — 2011. — № 20 (164). — Пед. акад. пані Софії. — Урок. 21, частина 1. — С. 20–1 — 20–16. — Бібліогр.: 9 назв.
У статті ставиться мета допомогти педагогам у подоланні своїх упереджень по відношенню дітей і підлітків з різними фор-
мами інвалідності та їх здібностями. Автор хоче ознайомити з особливостями спілкування з дітьми, які мають той або інший вид інвалідності. Адже, на його думку, «саме вчитель може вихо-
вати майбутнє покоління в дусі толерантного відношення до “не-
схожого”».
У статті подаються рекомендації, які допоможуть у налаго-
дженні відносин (зокрема в класі та школі) і полегшать навчаль-
ний процес навчання дітей з особливими проблемами. Так, у під-
рубриці «Основні підходи до надання освіти дітям з обмеженими можливостями здоров’я» аналізуються такі підходи до надання освіти дітям з обмеженими можливостями, як мейнстримінг, се-
грегація, інтеграція, інклюзія.
У рубриці «Організація діяльності інклюзивного закладу» розкриваються складові моделі інклюзивної освіти: командний підхід; задоволення індивідуальних потреб дітей; співпраця з батьками; створення сприятливої атмосфери в дитячому ко-
лективі.
Рубрика «Рекомендації педагогам щодо роботи з особливи-
ми учнями» розглядає найбільшу групу дітей, яка входить до поняття «особливі діти» — діти з особливостями (порушення-
ми) психофізичного розвитку та дає загальні рекомендації та конкретні поради вчителеві відповідно до кожної групи таких дітей.
Сак Т. Організація навчального процесу в інклюзивному класі / Тамара Сак // Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. — 2011. — № 2. — С. 8–11. — Бібліогр.: 4 назви.
Автор цієї статті — завідувач лабораторії інтенсивної педа-
гогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор. У статті розглядаються механізми адаптації тематич-
ного плану для учня з особливими освітніми потребами; особли-
вості планування уроків на основі тематичного плану в інклю-
зивному класі; сутність інклюзивних прийомів викладання та їх місце у структурі уроку; особливості адаптації навчально-дидак-
тичних матеріалів для учнів з особливими освітніми потребами. Автор звертає увагу на відображення у плануванні, яким чином специфіко-індивідуальні цілі й завдання для дитини з особливи-
ми освітніми потребами вплітаються у загальний контекст уроку. Розглядає це на прикладі поурочного планування (2-й клас, пред-
мет «Я і Україна»).
шбиц #1-2012.indb 44
шбиц #1-2012.indb 44
25.01.2012 22:44:44
25.01.2012 22:44:44
45
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Інформаційні огляди Сторчак Л. П. Гуманістичні аспекти інклюзивного навчання дітей / Любов Петрівна Сторчак // Директор шк. — 2011. — № 2. — С. 21–32.
Відродження духовності, створення в Україні відповідної за-
конодавчої бази, активізація соціальної політики в напрямі гума-
нізації та демократизації в цілому відповідає забезпеченню освіт-
ніх потреб тих дітей, можливості яких одержати освіту обмежені станом здоров’я або особливостями психофізичного розвитку.
Ураховуючи світові тенденції у розвитку спеціальної освіти, найважливішу роль на сучасному етапі відіграє спільне навчання й виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку зі здоровими однолітками.
У статті описується досвід роботи педагогічного колективу КУ «Сумська загальноосвітня школа І–ІІІ ст.» № 8, яка цією спра-
вою займається вже 6 років. У 2004 році у школі було створено і втілено в життя проект «Шлях у майбутнє» (спільне навчання дітей-інвалідів з обмеженими фізичними можливостями на базі ЗОШ І–ІІІ ст. № 8 м. Суми). Цей проект, за визначенням автора статті, «зорієнтований на дитину-інваліда й поєднує соціальну, загальноосвітню, фізичну та технічну допомогу дітям з особли-
востями психофізичного розвитку, сприяє розвитку їх особистос-
ті в умовах спеціально організованого навчально-виховного про-
цесу, поєднаного з фізичною, трудовою, професійною та соціаль-
но-психологічною реабілітацією й інтеграцією їх у суспільство».
РЕДАКЦІЯ РЕКОМЕНДУЄ
Інклюзивна освіта [Текст] : реком. список л-ри / упоряд. Н. В. Радутна. — Миколаїв : Науково-педагогічна бібліотека, 2010. — 5 с.
Бібліографічний список містить відомос-
ті про понад 50 статей із періодичних видань за 2006–2010 рр., які мають пряме чи опосе-
редковане відношення до проблем інклюзив-
ної освіти.
Матеріал розміщено в алфавітному порядку.
Рекомендаційний бібліографічний спи-
сок адресований спеціалістам системи за-
гальної та спеціальної освіти, соціального за-
хисту, методистам, бібліотекам, що обслуго-
вують людей з обмеженими можливостями, а також усім, кого ціка-
вить це питання.
Повний текст рекомендаційного списку представлений у вільно-
му доступі на сайті Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва (http://library.mk.ua/vidanya/v10.php) шбиц #1-2012.indb 45
шбиц #1-2012.indb 45
25.01.2012 22:44:44
25.01.2012 22:44:44
46
ШБІЦ № 1/2012
БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
200 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812–1848), українського та російського письменника. Гребін-
ка протягом майже 20 років брав активну участь в українському й російському літературному процесі. В історії нової української літератури йому належить помітне місце серед попередників Шевченка, в творах якого реалізм утвердився як певний худож-
ній метод.
115 років від дня народження Федора Пилиповича Макси-
менка (1897–1983), українського бібліографа-енциклопедис-
та, книгознавця, одного із фундаторів бібліотечно-бібліогра-
фічної справи в УРСР, основоположника вивчення основ бібліо-
течно-бібліографічних знань у навчальних закладах України.
200 років від дня народження Чарльза Діккенса (англ. Charles Dickens, 1812 р.–1870), англійського письменника, одного із най-
популярніших романістів Вікторіанської епохи та відомого полі-
тичного агітатора.
20 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила малий Державний герб України — тризуб.
Всесвітній день соціальної справедливості. Свято проголо-
шене Генеральною асамблеєю ООН у 2007 році. У нашій держа-
ві цей День відзначатиметься щорічно, починаючи з 2012 року відповідно до Указу Президента України.
Міжнародний день рідної мови. Проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО у листопаді 1999 року і відзначається щороку з лютого 2000 року (резолюція 30-ї сесії ЮНЕСКО)
День захисника Вітчизни. Відзначається в Україні згідно з Ука-
зом Президента (від 23 лютого 1999 р. № 202/1999) щорічно у цей день. 125 років від дня народження Леся Курбаса (1887–1937), українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста, перекладача. Народний артист УРСР (1925).
210 років від дня народження Віктора Марі Гюго (1802–1885), французького письменника, драматурга, поета, публіциста, громадського діяча. Член Французької академії (1841).
2
4
7
21
20
23
25
27
19
Див. додаток 1 Див. додаток 2
Див. додаток 3
Див. додаток 4
Див. додаток 5
Див. додаток 8
Див. додаток 9
Див. додаток 7
Див. додаток 6
ЛЮТИЙ
Матеріал підготували: Анастасія Маслова, начальник редакційно-видавничого відділу Українського інформаційно-правового центру
Валентина Здановська,
заступник головного редактора
КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ДАТ
шбиц #1-2012.indb 46
шбиц #1-2012.indb 46
25.01.2012 22:44:45
25.01.2012 22:44:45
47
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Календар знаменних і пам’ятних дат Всеукраїнський тиждень дитячого читання — щорічно від-
бувається у дні весняних канікул, напередодні Міжнародного дня дитячої книги.
130 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882–1911), українського письменника-самоука, драматурга, етнографа, публі циста, учасника революційних подій 1905 року, автора багатьох оповідань із сільського життя.
185 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827–1893), українського педагога, байкаря, поета-лірика, драматурга, публіциста, журналіста, видавця, культурно-освіт-
нього діяча, одного із зачинателів дитячої літератури, учителя повітової школи.
Міжнародний жіночий день (Міжнародний день прав жінок і миру). День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–
1861), українського поета, письменника, драматурга, прозаїка, художника, громадського діяча, філософа, політика, фолькло-
риста, етнографа, історика.
225 років від дня народження Устима Якимовича Кармалю-
ка (1787–1835), українського національного героя, керівника повстанського руху 1813–1835 рр. на Поділлі проти національ-
ного і соціального гніту.
80 років від дня народження Тараса Григоровича Гунчака (1932), українського вченого-історика (в еміграції з 1944 р.), професора і викладача Ратгерського університету (США), На-
ціонального університету імені Тараса Шевченка, головного редактора часопису «Сучасність», автора праць з історії україн-
ської революції, українсько-польських відносин, української суспільно-політичної думки ХХ ст.
140 років від дня народження Олекси Харлампійовича Но-
ваківського (1872–1935), українського живописця і педагога, засновника художньої школи у Львові, автора творів «Коляда», «Автопортрет», «Народне мистецтво», «Довбуш» та ін.
130 років від дня народження Христини Олексіївни Ал-
чевської (1882–1931) — української поетеси, перекладачки, педагога.
95 років з часу створення Української Центральної Ради (УЦР), громадсько-політичного об’єднання в Києві, керівного органу національно-демократичної революції.
Всесвітній день поезії. Рішення про відзначення свята було прийнято 1999 року на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО.
1
2
5
8
13
10
14
16
17
21
9
Див. додаток 1 Див. додаток 2
Див. додаток 3
Див. додаток 4
Див. додаток 5
Див. додаток 8
Див. додаток 9
Див. додаток 10
Див. додаток 11
Див. додаток 7
Див. додаток 6
БЕРЕЗЕНЬ
шбиц #1-2012.indb 47
шбиц #1-2012.indb 47
25.01.2012 22:44:46
25.01.2012 22:44:46
48
ШБІЦ № 1/2012
Бібліотечна робота Календар знаменних і пам’ятних дат 170 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисен-
ка (1842–1912), українського композитора, піаніста, дириген-
та, педагога, громадського діяча, етнографа, кандидата при-
родничих наук, основоположника української класичної музи-
ки, засновника власної музично-драматичної школи, народно-
го хору.
Міжнародний день театру. Відзначається щорічно з 1962 ро-
ку. Міжнародний день театру був заснований у Відні на IX кон-
гресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
420 років від дня народження Яна Амоса Коменського (1592–1670), чеського педагога-гуманіста, мислителя, осново-
положника нової прогресивної педагогічної системи, громад-
ського і державного діяча, автора проекту реформи шведської системи освіти та методики викладання латинської мови.
130 років від дня народження Корнія Івановича Чуковського (1882–1969), російського письменника, критика, перекладача і літературознавця українського походження, доктора філоло-
гічних наук, автора творів для дітей у віршах і прозі, упорядни-
ка збірок віршів Т.Г. Шевченка (російською мовою), автора на-
рису «Шевченко», літературно-критичних праць із теорії пере-
кладу, мемуарів тощо.
22
27
28
31
Див. додаток 12 Див. додаток 13
Див. додаток 14
Див. додаток 15
Укладачі:
Надія Медвідь, завідувач відділу науково-методичної та консультативної роботи
Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки
Наталія Звольська, бібліотекар відділу науково-методичної та консультативної роботи
Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки
шбиц #1-2012.indb 48
шбиц #1-2012.indb 48
25.01.2012 22:44:46
25.01.2012 22:44:46
49
ШБІЦ № 1/2012
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Наталя БІЛОУС,
методист науково-методичного відділу
Вінницького регіонального центру
оцінювання якості освіти,
канд. пед. наук Інформаційний паспорт
навчальної теми Стилістика мови. Культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики
Навчальний предмет: Українська мова
Клас: 10-й
За програмою для профільного навчання учнів ЗНЗ. Академічний рівень. Затвердже-
но наказом Міністерства освіти і науки України «Про надання навчальним програ-
мам для 11-річної школи грифа “Затверджено Міністерством освіти і науки України”» від 28 жовтня 2010 р. № 1021. Укл.: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф, вид-во «Грамота», 2011. Розділ 1. «Мовна і мовленнєва змістові лінії», тема № 2
Частина 1
Джерела навчальної інформації
У частині 1 (таблиця 1.1) наведено джерела інформації, за якими учень може самостійно вивчати тему. Для їх визначення використано Перелік підручників, навчальних посібників, які ре-
комендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Укра-
їни на 2011/2012 навчальний рік. Частина 1 містить також і пере-
лік джерел, рекомендованих автором для розширення і погли-
блення знань з відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1 Підручник Українська мова (академічний рівень)
Глазова О.П.,
Кузнецов Ю.Б.
Зодіак-ЕКО 2010
ІНФОРМАЦІЙНІ ПАСПОРТИ
шбиц #1-2012.indb 49
шбиц #1-2012.indb 49
25.01.2012 22:44:46
25.01.2012 22:44:46
50
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти №
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
2 Підручник Українська мова (академічний рівень)
Глазова О.П.,
Кузнецов Ю.Б.
Освіта 2011
3 Посібник Рідна мова. Завдання для тематичного оцінювання
Баран Г.В.Країна мрій 2008
4 Посібник Українська мова та література. Тест-контроль
Черсунова Н.І.Весна 2010, 2011
5 Посібник Стилістика української мови (навчальний посібник факультативного курсу)
Авраменко О.М.Грамота 2008
6 Посібник Українська мова і література. Комплексний довідник
Попко О.Г. та ін.Весна 2011
7 Посібник Українська мова. Фонетика. Лексика. Будова слова. Словотвір. Морфологія. Синтаксис
Коцюбинська Н.М., Коцюбинська А.І.
Країна мрій 2006
8 Посібник Як ми говоримо Антоненко-
Давидович І.Б.
Інститут сучасного підручника
2008
9 Посібник Українська мова. Практичний порадник
Вакуленко Т.М., Косенко Н.Я.
ВД «Школа» 2008, 2009
10 Словник Орфоепічний словник для учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Русанівський В.М. та ін.
2006
3.
Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
11 Підручник Українська мова. 10–11 кл. Біляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т.
Освіта 2004
12 Довідник Українська мова та література. 1700 завдань у тестовій формі
Авраменко О. М., Коваленко Л. Т.
Грамота 2009
13 Довідник Українська література. Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів
Куриліна О. В., Земляна Г. І.
Абетка 2008
14 Посібник Українська мова і література. Комплексна підготовка
Ломакович С. В., Панченков А. О., Лук’янчук Т. О. та ін.
Факт 2009, 2010
15 Посібник Українська мова і література. Зовнішнє незалежне оцінювання
Матуш Р. Р.Навчальна книга — Богдан
2009
16 Довідник Новий довідник: Українська мова. Українська література
уклад.: М. Радишевська [та ін.] ; відп. ред. Н. Крупчан, Т. Корольова.
Казка 2008
17 Посібник Українська мова. Зовнішнє оцінювання: навчальний посібник з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання учнів загально-
освітніх навчальних закладів
Ломакович С.В., Глазова О.П., Пастушенко Н.М. та ін.
УЦОЯО 2007
Продовження таблиці 1.1
шбиц #1-2012.indb 50
шбиц #1-2012.indb 50
25.01.2012 22:44:47
25.01.2012 22:44:47
51
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти №
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
18 Посібник Зовнішнє незалежне оцінювання. Інформаційні матеріали
Панченков А.О.УЦОЯО 2007
19 Словник Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г.
Либідь 2001
20 Словник Орфоепічний словник української мови За ред.
Русанівського В.М.
Перун 2006
21 Інтернет-
ресурс
Світ слова http://svitslova.com
22 Інтернет-
ресурс
Лінгвістичний портал Mova.
info http://www.mova.
info
23 Інтернет-
ресурс
Урок Онлайн http://www.urok-
online.com.ua
24 Інтернет-
ресурс
Портал української мови http://pravila-uk-
mova.at.ua 25 Інтернет-
ресурс
Офіційний сайт Української мови http://
ukrainskamova.at.ua 26 Інтернет-
ресурс
http://glovl.ru/fonetika.html
27 Інтернет-
ресурс
http://javot.net/mova/fon.htm 28 Інтернет-
ресурс
http://www.zapari.net/content/t15-zvuki-movi-i-zvuki-movlennya Закінчення таблиці 1.1
Поради щодо порядку опрацювання деяких джерел із таблиці 1.1: для загального ознайомлення з темою рекомендовано скористатись джерелом, зазначеним у пункті 1;
для ознайомлення з правилами нормативної вимови го-
лосних і приголосних звуків у словах слід використати словник, зазначений у пункті 20;
ознайомитися з тлумаченням термінів дасть змогу словник, зазначений у пункті 19;
для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання використовуйте джерела, зазначені в пунктах 12, 14, 15, 17, 18;
для вивчення, повторення та систематизації знань з ці-
єї теми користуйтеся також інтернет-ресурсами (пунк-
ти 21–28).
Частина 2
Рекомендації для вивчення теми
2.1. Загальна характеристика теми
Фонетика — це розділ мовознавства, який вивчає звуковий склад мови. Об’єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одини-
ці, засоби, ознаки. Вивчення фонетики і графіки сприяє засвоєн-
шбиц #1-2012.indb 51
шбиц #1-2012.indb 51
25.01.2012 22:44:47
25.01.2012 22:44:47
52
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти ню учнями норм усного і писемного мовлення. У ширшому розу-
мінні фонетика вивчає також наголос, інтонацію, поділ мовлен-
нєвого потоку на склади та більші відрізки.
Фонетика досліджує фізіологічні умови утворення мовних звуків, їх акустичні властивості. У людській мові звуки викону-
ють певні функції — вони служать для формування, розпізнаван-
ня і розрізнення морфем, слів, словоформ. Цей функціональний аспект звуків вивчається у фонології.
Учні повинні навчитись правильної вимови звуків, звукоспо-
лучень, окремих граматичних форм, нормативного наголошуван-
ня слів та словоформ, інтонування мовлення. Для цього необхід-
ні певні теоретичні знання, які сприятимуть свідомому впливу на власну вимову.
Ознайомившись із цією темою, учні зможуть визначати, як стилістичні засоби фонетики впливають на довершеність і по-
глиблення змісту висловлювання, посилюють його емоційність, експресивність і виразність, естетичний вплив тексту та сприя-
ють його комунікативній привабливості. У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів з її засвоєння.
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Тема 2. Стилістика мови. Культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики
Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах. Милозвучність української мови — характерна ознака всіх її стилів. Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків.
Правопис. Позначення на письмі голосних та приголосних звуків: складні випадки правопису м’якого знака, апострофа, великої букви, слів із ненаголошеними голосними, подвоєнням і подовженням приголосних, спрощенням у групах приголосних, чергування голосних і приголосних звуків, слів іншомовного походження.
Культура мовлення. Орфоепічні норми — правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах.
Учень (учениця):
• дотримується норм української літературної вимови;
• визначає і виправляє допущені в усному мовленні орфоепічні помилки;
• пише правильно слова із зазначеними орфограмами;
• знаходить і виправляє орфографічні помилки у власному й чужому мовленні.
2.2. Поради щодо вивчення теми
Важливо пам’ятати, що знання процесів творення звуків, їх властивостей та закономірностей сполучуваності дає можливість підвищити культуру усного мовлення, дотримання орфоепічних норм удосконалює мову як засіб спілкування.
шбиц #1-2012.indb 52
шбиц #1-2012.indb 52
25.01.2012 22:44:48
25.01.2012 22:44:48
53
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Зверніть увагу на те, що опрацьовуючи звукову і графічну системи української мови, засвоюючи орфоепічні норми на уро-
ках фонетики, ви оволодіваєте важливими практичними вміння-
ми і навичками:
визначати у слові кількість букв і звуків, розрізняти го-
лосні і приголосні звуки, дзвінкі і глухі, тверді і м’які;
виділяти у слові і правильно вимовляти будь-який звук;
членувати слова на склади і виділяти наголошений склад;
здійснювати фонетико-графічний аналіз слів, поясню-
вати співвідношення звуків і букв;
чітко вимовляти слова і виразно читати текст із дотри-
манням орфоепічних норм і правильної інтонації.
Потрібно знати, що звуки творяться органами мовлення. Одні звуки утворюються за допомогою голосу та шуму або тільки шуму. Такі звуки називаються приголосними. В українській мові 32 приголосних звуки. Вони утворюють пари за дзвінкістю — глухістю, за твердістю — м’якістю. Звуки, що утворюються тільки за допомогою голосу, назива-
ються голосними. Їх шість: [а], [о], [у], [е], [и], [і].
Під час опрацювання фонетичного матеріалу удосконалю-
ється навичка ділити слова на склади залежно від кількості голос них у слові.
Варто зазначити, що поділ на склади не збігається із члену-
ванням слова на морфеми (префікс, корінь, суфікс) та з правила-
ми переносу.
Не забувайте, що найменше порушення орфоепії призводить до зникнення милозвучності й позбавляє мовлення його есте-
тичних якостей.
Не засмучуйтесь, якщо в окремих словах одразу складно встановити правильне співвідношення між звуками і буквами, визначити, який звук позначає та чи інша літера. Спробуйте про-
аналізувати звуковий склад слова: вимовте послідовно звуки, з яких складається слово; визначте наголошений склад; назвіть голосні і приголосні, приголосні м’які і тверді (за потреби — дзвінкі і глухі); з’ясуйте, чи відбувається уподібнення звуків у слові (наприклад, у слові дошці шиплячий приголосний у пози-
ції перед свистячим чергується з парним свистячим [с’]: [дос’ц’і]; а в слові якби глухий приголосний [к] чергується з дзвінким пар-
ним [ґ] перед наступним дзвінким: [йаґби]).
2.3. Словник до теми
Визначення основних понять, термінів, які зустрічаються під час вивчення теми, подано за словником лінгвістичних термінів (Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор — К. : Либідь, 2001. — 223 с.).
шбиц #1-2012.indb 53
шбиц #1-2012.indb 53
25.01.2012 22:44:48
25.01.2012 22:44:48
54
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти АБЕТКА, АЗБУКА, АЛФАВІТ — система писемних знаків — лі-
тер, що зображають звукові елементи слова. Порядок розміщен-
ня літер для певної мови є традиційним. Український А. склада-
ється із 33 літер. Фонетичний А. — система знаків, яку викорис-
товують для фонетичної транскрипції.
АКОМОДАЦІЯ — часткове пристосування вимови суміжних приголосних і голосних звуків.
АЛІТЕРАЦІЯ — повторення однакових приголосних звуків чи звукосполучень у віршовому рядку, строфі, реченні. Викорис-
товується як стилістичний засіб підсилення виразності.
АРТИКУЛЯЦІЯ — специфічні рухи мовних органів при утво-
ренні певного звука.
АСИМІЛЯЦІЯ — взаємне пристосування звуків один до одно-
го в потоці мовлення.
АСОНАНС — стилістичний прийом звукопису, повторення однакових голосних у тексті.
АФРИКАТИ — злиті, зімкнено-щілинні приголосні звуки.
ДИСИМІЛЯЦІЯ — заміна одного з двох однакових щодо спо-
собу творення приголосних звуків у межах одного слова на ін-
ший звук, відмінний щодо способу творення.
ЕВФОНІЯ, милозвучність — добре, приємне, з погляду фоне-
тичних і лексико-стилістичних норм певної мови, звучання пев-
них мовних елементів — звукосполучень, слів і словосполучень. Милозвучність української мови досягається природним чергу-
ванням окремих голосних і приголосних, спрощенням у групах приголосних, використанням фонетичних варіантів прийменни-
ків, прислівників, повнозначних слів.
ЗВУК МОВИ — найкоротша виокремлювана одиниця усної мови, яка утворюється мовними органами за один момент ви-
мовляння.
ОРФОЕПІЯ — 1) система загальноприйнятих правил, що ви-
значають норми літературної вимови; 2) розділ мовознавства, що вивчає норми літературної вимови.
ПОЗИЦІЙНЕ ЧЕРГУВАННЯ — чергування, що залежить від фонетичних умов, зміни позиції звука у слові: наголошеного і не-
наголошеного голосних, дзвінких і глухих приголосних звуків, асимілятивних змін та ін.
РЕДУКЦІЯ — послаблення сили, довготи звука, тембру його звучання.
шбиц #1-2012.indb 54
шбиц #1-2012.indb 54
25.01.2012 22:44:49
25.01.2012 22:44:49
55
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти ФОНЕМА — найменша одиниця звукової системи мови, за допомогою якої розпізнаються наділені значенням частини сло-
ва, окремі слова та їхні граматичні форми.
ФОНЕМАТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ — спосіб передавання скла-
ду фонем у слові чи відрізку мовлення.
ФОНЕТИКА — 1) розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови; 2) артикуляційні та акустичні можливості звуків пев-
ної мови.
ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ — спосіб передавання на пись-
мі усної мови з усіма її особливостями вимови звуків.
ФОНОЛОГІЯ — розділ мовознавства, що вивчає звуки мови як засіб розрізне ння наділених значенням частин слова, окремих слів та їхніх форм.
2.4. Інформація для запам’ятовування
Для запам’ятовування наведено інформацію, яка є важливою і потребує особливої уваги під час вивчення теми.
СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ
Більшість букв позначає один звук.
Але буква може передавати і два звуки, наприклад:
буква щ передає сполучення двох звуків [ш]+[ч]; буква ї завжди позначає два звуки [й] та [і];
буквосполучення дж і дз можуть позначати один коре-
невий звук [дж] і [дз] ([джм’л’],([дзв’ін]) або окремі два звуки, якщо д належить до префікса, а з чи ж до кореня ([п’іджи
е
вити],([п’ідзоли
е
стий]).
Букви я, ю, є можуть позначати один або два звуки.
Два звуки я, ю, є позначають:
на початку слова: юшка — [йу́
шка];
усередині слова після голосного: боєць — [бойе́
ц’];
після апострофа і м’якого знака: б’ють – [бйут’], мільярд — [міл’йа́рд].
В усіх інших випадках я, ю, є позначають один звук і м’якість попереднього приголосного: зарядка — [зар’а́
дка].
НАЙВАЖЛИВІШІ НОРМИ ПРАВИЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ
1. Наголошені голосні вимовляються чітко, виразно.
2. Ненаголошений [о] перед складом із наголошеними [у], [і] вимовляється з наближенням до [у].
3. Ненаголошений [е] вимовляється з наближенням до [и].
4. Ненаголошений [и] вимовляється з наближенням до [е].
)
)
)
)
шбиц #1-2012.indb 55
шбиц #1-2012.indb 55
25.01.2012 22:44:49
25.01.2012 22:44:49
56
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти 5. Звук [і] на початку слова в ненаголошеній позиції та після при-
голосних вимовляється чітко.
6. Дзвінкі приголосні в кінці слова вимовляються дзвінко.
7. Дзвінкі приголосні перед глухими не втрачають дзвінкості, крім [г], який змінюється на [х] у п’яти словах та похідних: [ле́
хко], [во́
хко], [н’і́
хт’і], [к’і́
хт’і] [д’о́
хт’у].
8. Прийменник і префікс з- перед глухими приголосними вимов-
ляється як [с].
9. У префіксах роз-, без- у позиції перед глухим приголосним по-
ширена паралельна вимова [з] і [с].
10. Глухі приголосні перед дзвінкими всередині слова вимовля-
ються дзвінко: [бород’ба́
], [прóз’ба].
11. Губні приголосні в кінці слова та перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] вимовляються твердо, але перед [і] вони стають напівпом’якшеними: [б’ір].
12. Зубні приголосні [д], [дз], [з], [л], [н], [с], [т], [ц] перед м’якими приголосними пом’якшуються: [ку́
з’н’а].
ЧЕРГУВАННЯ У — В У вживається:
між приголосними: Таких слів не знайдеш у жодному зі словників; на початку речення перед приголосним: У тяжкі часи ду-
ховної руйнації не змілів народ український;
незалежно від закінчення попереднього слова перед наступ-
ними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св., тв., хв. і под.: У всякого своя доля…, Вона хотіла жити у світлому будинку; Тільки у творчій праці кожна людина може стати справжньою особистістю;
після паузи, що на письмі позначається розділовим знаком, перед приголосним: Що чекає мене попереду, у дорослому житті.
В уживається:
між голосними: Віки промовляють до нього в опівнічний час; на початку речення перед голосним: В очікуванні свята вона жила останні кілька днів.
Після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св., хв. і под.): Досвід передається із покоління в покоління. У — В не чергуються:
у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: вклад, вправа, влада; указ, умова, установа;
у власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдо-
виченко, Владивосток; Угорщина, Урал; увертюра, утопія.
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали
Для вивчення теми рекомендовано використати додаткові навчальні матеріали, які подано як додатки до частини 3. Їх пере-
лік наведено в таблиці 3.1. Названі додатки розміщено на ком-
пакт-диску. Див. частина 3, додатки 1–3
шбиц #1-2012.indb 56
шбиц #1-2012.indb 56
25.01.2012 22:44:49
25.01.2012 22:44:49
57
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Уподібнення приголосних за дзвінкістю-глухістю (опорна схема)
Додаток 2 Уподібнення приголосних за твердістю-м’якістю (опорна схема)
Додаток 3 Вимова звукосполучень (таблиця)
Частина 4
Самоперевірка знань
Для самоперевірки набутих учнем знань наведено тестові завдання ЗНО, що були запропоновані на випробуваннях у пе-
ріод з 2006-го по 2011-й рр. Відповіді до них подано на ком-
пакт-диску.
Завдання 1
Позначте рядок, у якому в усіх словах приголосні звуки тільки глухі:
А фікус, папуга, цукати, тьохкати;
Б капуста, пакетик, сахатися, ціпочок;
В ситечко, тапочки, пайок, часопис;
Г тактика, пощастити, сестриця, цяточка;
Д сипучість, частка, пакуночок, точиться.
Завдання 2
Позначте рядок, у якому в кожному слові однакова кількість зву-
ків і букв:
А боєць, вищість, зраджений, відсіювання;
Б євробачення, воїнський, італієць, розжувати;
В подвоєння, лояльний, надзвуковий, вимріяний;
Г гущавінь, озброєння, лоджія, осяяння;
Д виявлення, відзвітувати, мелодія, їдальня.
Завдання 3
Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних звуків:
А зсипати, дужка, розпач, жінці;
Б освітній, зарядка, молотьба, розжувати;
В якби, зшити, навесні, ягідки;
Г зжовкнути, ніжність, квітчання, усмішці;
Д легкий, екзамен, ліжко, безсердечний.
Завдання 4
Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка
А заїжджати, щирість, їстоньки;
Б дзвонити, п’ятниць, український;
В йодистий, з’єднування, сьогодення;
Г підйомний, щебечуть, джміль;
Д висаджують, зозулястий, перемивають.
Див. частина 4, додаток 1
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови — 2006
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови — 2007
шбиц #1-2012.indb 57
шбиц #1-2012.indb 57
25.01.2012 22:44:49
25.01.2012 22:44:49
58
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Завдання 5.
Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку
А джміль [джміл’], щастя [шчáс’т’а]; Б займаєшся [займáйе
и
с’:а], свято [свйáто];
В джерело [дже
и
ре
и
лó], вокзал [воґзáл];
Г колеться [кле
и
т’с’а], виллю [вúл’:у];
Д висока [ви
е
сóка], дзеркало [дзéркало].
Завдання 6
Правильну вимову слів відображено у рядку
А кар’єра [карйе́
ра], берізка [беир’і́
ска], кігті [к’і́
хт’і]
Б сміється [см’ійе́
с’:а], рядно [рйадно́
], діжка [д’і́
жка]
В ллється [л’:éц’:а], розпитати [розпиета́
ти], сьомий [с’о́
мий]
Г ґрати [ґра́
ти], дев’ять [де́
вйат’] джміль [джм’і́
л’]
Д беззаконня [беиз:ако́
н’:а], щука [шчу́
ка], ніч [н’іч’].
Завдання 7
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка А юридичний, заощадження, більярд Б дзюдоїст, мультиплікація, шампіньйон В шлягер, Бессарабія, узбережжя Г щитоносець, Макіївка, дюжина Д б’ють, від’єднання, барельєф
Завдання 8
Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка
А фужер, левкой, марафон, симфонія Б пишеться, тюлень, стіл, тьмяний В хибний, хвалько, схопити, мох Г просьба, сім’я, прихильність, сяйво Д колесо, мокрий, вокзал, скупість
Завдання 9
Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка А надзьобувати, юшечка, щасливець
Б бджолосім’я, розмаїтість, узбережжя В єднання, сором’язливість, щирість Г джерельце, льодовий, щільний Д зшивати, рум’янець, дзеркальце Завдання 10
Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка А засвітити, зломити, зчищати Б садочок, футболіст, дивина В коротший, витрачати, позаторік Г царювати, цимбаліст, цікавий
Д анекдот, покрівля, краяти
Завдання 11
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка А любисток, футляр, життєдайний Б м’якість, щиросердий, співають В вуджений, людина, роз’єднання Г щебетання, мільярд, хвилястий Д заощаджений, з’ясовування, явір
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови — 2008
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови — 2009
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови — 2010
шбиц #1-2012.indb 58
шбиц #1-2012.indb 58
25.01.2012 22:44:49
25.01.2012 22:44:49
59
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Завдання 12
Звук [ґ] треба вимовляти в обох словах рядка А об..рунтувати, во..зальний Б за..ратований, нама..атися В ..удзичок, перемо..ти Г а..русовий, домо..тися Д по..ратися, ..атунок
Завдання 13
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А наддністрянський, щирісінький, юнацтво Б джерельний, український, безмежжя В восьмитонний, щавель, їжджу Г їстоньки, плямистий, щуплявенький Д хом’ячисько, дзенькіт, зшиток
Завдання 14
На другий склад падає наголос у слові
А одинадцять
Б черговий
В цемент
Г кидати
Д поки
Завдання 15
Прочитайте уривок.
Людина велична (1) своїх крайнощах: (2) мистецтві, коханні, са-
мопожертві, (3) відданості і (4) егоїзмі. (5)се ж світу найчастіше не вистачає саме золотої середини.
Літеру у слід писати на місці всіх цифр, окрім
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5
Завдання 16
Кількість букв і звуків однакова в кожному слові рядка
А дзвін, ескадрилья, вишня
Б любов, пасьянс, щупальце
В київський, пояснення, шістсот
Г жульєн, різьбяр, неприязнь
Д ячмінь, джерельце, лінощі
Завдання 17
На другий склад падає наголос у слові
А кропива
Б псевдонім
В запитання
Г ознака
Д осока
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови — 2011
шбиц #1-2012.indb 59
шбиц #1-2012.indb 59
25.01.2012 22:44:50
25.01.2012 22:44:50
60
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Завдання 18
Кількість звуків і букв однакова в кожному слові рядка
А походжає, якість, їстоньки, яблунька
Б кукурудза, п’ятниць, український, п’ять
В гайок, об’єднування, сьогодення, їдуть
Г серйозний, щебечуть, джміль, рясний
Д рюкзак, рядно, перемивають, кар’єра
Частина 5
Творчі завдання
Для поглибленого вивчення теми запропоновано творчі за-
вдання і короткі поради щодо їх виконання.
1. Назвіть стилістичні засоби фонетики, використані в поданому тексті.
Яке роздолля навкруги! Під час війни, коли випадало опини-
тися в горах скелястих уночі, у хвищу, в завірюху, не раз кортіло йому крикнути, гукнути, гогокнути так, щоб луна покотилася по всіх Карпатах. Але тоді не можна було. Тоді люди жили ниш-
ком, потайки, покрадьки. Передній край галасу не любить
. Зате зараз Діденко, виїхавши за межі табору, має волю гогокати на всю душу: – Го-го-го-го-о-о! – Співаєш? — сміючись питає зустрічний водовоз із сусідньо-
го полку. – А що — погано? – Ні, не погано. Так і вовк у степу співає. – Давай удвох! – Давай! І вже у дві горлянки: – Го-го-го-го! Го-го-о-о! Для того щоб виконати запропоноване завдання, потрібно дати характеристику інтонації як риторико-мелодійної сторони мовлення, знайти засоби милозвучності, елементи звукової орга-
нізації тексту, звуконаслідування.
2. Знайдіть і запишіть слова, у яких є розбіжність між вимовою та написанням.
А молодь частіше юртується біля Баглаєвого або ще далі, бі-
ля Орлянченкового двору. Хлопці такі — мимоволі задивишся. Вдень вони десь по цехах заводських, на водокачках, на кранах та самоскидах, а як вечір, уже нафранчені, причесані, в модних чорних черевиках
з’являються на Веселій, ступаючи більше по споришу, а не по пилюці, щоб не закушпелити свої гостроносі. Часом і той Баглай-студент з’являється в цьому товаристві…
Виконати це завдання допоможуть знання про чергування звуків, зумовлені фонетичними причинами, їх основні типи: за голосом, за місцем і способом творення, за твердістю-м’якістю, спрощення, позиційні чергування голосних із приголосними.
шбиц #1-2012.indb 60
шбиц #1-2012.indb 60
25.01.2012 22:44:50
25.01.2012 22:44:50
61
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти 3. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає уся-
кими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу...
Основні правила запису фонетичних транскрипцій:
м’який знак та букви я, ю, є, ї у транскрипції не вжива-
ються; кожному звуку відповідає окрема буква транскрипції (інколи разом з допоміжними позначками); у кожному слові, що записується у вигляді фонетичної транскрипції, якщо у нього більше ніж один склад, по-
значається наголос; у транскрипції не вживаються великі букви; всі слова пишуться з малої букви.
4. Утворіть від поданих слів прикметники за допомогою суфіксів -СЬК-(ий).
Поясніть зміни приголосних звуків.
Кривий Ріг, Гадяч, Кременчук, турист, латиш, юнак, Вінниця, Бортники, Буг, емігрант, чумак, чех, люд, Дрогобич, Золотоноша, Сиваш, калмик, гігант, ткач, Бахмач, Волга, Прилуки, козак, викла-
дач, птах, Прага, Черемош, Ятрань, парубок, матрос, француз, П’ятихатки, Ладога, Відень, таджик, баск, тюрк.
Виконуючи це завдання, потрібно пам’ятати, що перед суфік-
сом -ськ-(ий) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:
а) к, ц, ч + -ськ-(ий) утворюють -цьк-(
нй): гірник — гір-
ницький, молодець — молодецький, ткач — ткацький;
б) г, ж, з + -ськ-(ий) утворюють -зьк-(ий): Острог – острозь-
кий, Збараж — збаразький, боягуз — боягузький;
в) х, ш, с + -ськ-(ий) утворюють -ськ-(ий): чех — чеський, товариш — товариський, Полісся - поліський.
5. Від поданих слів утворіть прикметники. Поясніть, яке фоне-
тичне явище вони ілюструють.
Баласт, пестити, форпост, контраст, гігант, пристрасть, тиждень, заздрість, проїзд, користь, щастя, зап’ястя. Звертайте увагу, що спрощення може відбутися і закріпити-
ся на письмі, відбутися і не закріпитися на письмі, не відбутися.
Частина 6
Джерела методичної інформації
У таблиці 6.1 наведено перелік навчально-методичних посіб-
ників, які можуть бути використані вчителями-словесниками у процесі вивчення, закріплення або повторення цієї теми.
шбиц #1-2012.indb 61
шбиц #1-2012.indb 61
25.01.2012 22:44:50
25.01.2012 22:44:50
62
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Таблиця 6.1
Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1 Методичний посібник
Рідна мова. Завдання для тематичної атестації. Книга для вчителя
Баран Г.В.Країна мрій 2006
2 Навчально-
методичний посібник
Українська мова
(серія «Мій конспект»)
Голобородько Є.П.,
Голобородько К.Ю.,
та ін.
Основа 2011
3 Методичний посібник
Різнорівневі завдання з української мови
Нечволод Л.І. та ін.Торсінг 2006
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
4 Посібник Диктанти і творчі завдання. Рідна мова (5–11 клас)
Загоруйко О.Я.Торсінг плюс
2011
5 Навчальний посібник
Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка: Практикум
За ред. Фащенко М.М.
Академія 2010
6 Навчальний посібник
Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія
Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-
Дружинець М.Л.
Академія 2006
7 Словник Словник лінгвістичних термінів
Ганич Д.І., Олійник І.С.
Вища школа 1985
8 Словник Орфоепічний словник української мови: у 2-х т. Уклад.: Пещак М. М. , Русанівський В. М. , Сологуб Н. М. , Чумак В. В. , Ярун Г. М. Довіра 2001
9 Словник Орфоепічний словник української мови: у 2-х т. Т. 2
Уклад.:
Пещак М.М., Русанівський В.М., Сологуб Н.М.
Довіра 2003
10 Словник Орфоепічний словник (А – Я) Погрібний М.І.Радянська школа
1984
11 Словник Словник наголосів української літературної мови
Погрібний М.І.Радянська школа
1964
12 Інтернет-
ресурс
Методичний портал http://metodportal.net/node 13 Інтернет-
ресурс
Учительський Журнал он-
лайн
www.teacherjournal.com.ua Частина 7
Додаткові методичні матеріали
У таблиці 7.1 запропоновано додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані у навчальній роботі. Їх розміщено на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Див. частина 7, додатки 1–2
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Фонетика. Фонологія. Стилістичні засоби фонетики (мультимедійна презентація)
Додаток 2 Тестова перевірка з теми
шбиц #1-2012.indb 62
шбиц #1-2012.indb 62
25.01.2012 22:44:51
25.01.2012 22:44:51
63
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Тетяна РЕМЕХ,
науковий співробітник лабораторії
суспільствознавчої освіти, Інститут педагогіки НАПН України, учитель-методист,
Києво-Печерський ліцей № 171 «Лідер»,
м. Київ
Інформаційний паспорт
навчальної теми Конституційне право
Навчальний предмет: Правознавство
Клас: 10-й
Програма для ЗНЗ. Правознавство (рівень стандарту/академічний рівень) 10-й клас. Автори: І.І. Котюк, Н.Й. Палійчук. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України «Про надання навчальним програмам для 11-річної школи грифа “Затвер-
джено Міністерством освіти і науки України”» від 28 жовтня 2010 р. № 1021, розділ 3. «Основи публічного права України» (програму розміщено на сайті МОНмолодьспорту України www.mon.gov.ua) тема № 1
Частина 1 Джерела навчальної інформації
У частині 1 (таблиця 1.1) наведено джерела інформації, за якими учень може самостійно вивчати тему. Для їх визначення використано Перелік підручників, навчальних посібників, які ре-
комендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Укра-
їни на 2011/2012 навчальний рік. Крім цього, до частини вклю-
чено і джерела, рекомендовані автором для розширення і погли-
блення знань із відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1 Підручник Правознавство.
10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)
Гавриш С.Б., Сутковий В.Л., Філіпенко Т.М Генеза 2010
шбиц #1-2012.indb 63
шбиц #1-2012.indb 63
25.01.2012 22:44:51
25.01.2012 22:44:51
64
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти №
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
2 Підручник Правознавство.
10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)
Наровлянський О.Д. Грамота 2011
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
3 Підручник Правознавство.
10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)
Пометун О.І.,
Ремех Т.О.
Літера ЛТД 2010
4 Підручник Правознавство.
10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)
Святокум О.Є.Ранок 2010
5 Робочий зошит Правознавство.
10 клас
Ремех Т.О.Літера ЛТД 2010
2011
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
6 Підручник Правознавство Берлач, А.І, Бичкова С.С., Карпенко Д.О та ін.
Правова єдність
2008
7 Посібник Конституційне право України
Фрицький О.Ф.Юрінком 2003
8 Посібник Основи держави і права у схемах і таблицях
Брецко Ф.Ф.Ужгород 2005
Закінчення таблиці 1.1
Поради щодо порядку опрацювання деяких із джерел таблиці 1.1:
для перевірки вивченого матеріалу доцільно скористатися джерелом 5 (с. 33–36), у якому вміщено завдання різних типів (репродуктивні, щодо аналізу нормативно-правових актів, скла-
дання таблиць, творчі завдання), що актуально для підготовки до олімпіад;
для систематизації знань і повторення вивченого матеріа-
лу в пригоді стане джерело 8 (частина третя, табл. № 1–17 і 26–35);
для підготовки реферативних повідомлень і виконання творчих робіт неоціненну допомогу надасть джерело 7, що міс-
тить ґрунтовний аналіз основних положень конституційного права України.
Частина 2
Рекомендації для вивчення теми
2.1. Загальна характеристика теми
Тема «Конституційне право» є першою темою розділу «Осно-
ви публічного права України». Саме з цієї теми розпочинається вивчення галузей публічного права України.
Публічно-правові норми надзвичайно важливі, адже вони за-
кріплюють значимі аспекти суспільних відносин, мають не лише шбиц #1-2012.indb 64
шбиц #1-2012.indb 64
25.01.2012 22:44:51
25.01.2012 22:44:51
65
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти регулюючий, але й програмний (спрямований у майбутнє) та установчий (окремі інститути вони встановлюють уперше) ха-
рактер. З огляду на це, публічне право — універсальне, адже в суспільних відносинах саме воно визначає принципи їх регулю-
вання, поширює свій вплив на всі сфери суспільного життя й слу-
гує юридичним «ґрунтом» усіх інших галузей права.
Особливістю цієї теми є те, що конституційне право посідає визначальне місце у системі права України. Воно регулює коло найважливіших суспільних відносин, пов’язаних зі взаємодією особи, суспільства й держави. Конституційне право відіграє про-
відну роль — саме через нього забезпечується єдність суспіль-
ства України як соціальної системи. Нормами конституційного права охоплюються також суспільні відносини, що визначають основні засади суспільного, політичного й економічного ладу на-
шої держави.
У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів із її засвоєння.
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Тема 1. Конституційне право
Загальна характеристика конституційного права. Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України.
Основні етапи розвитку української державності. Політико-правове закріплення суверенітету України. Особливості політичного режиму, форми правління та адміністративно-
територіального устрою України.
Учень (учениця): • дає: визначення конституційного права, називає основні його інститути та джерела; загальну характеристику політичного режиму, форми правління і територіального устрою України;
• аналізує передумови прийняття Конституції України та дає їх загальну характеристику;
• характеризує основні етапи розвитку української державності, Конституцію України як Основний закон держави;
• називає основні політико-правові акти, якими закріплювався суверенітет сучасної України.
Ключові питання теми:
1) загальна характеристика Конституції України (за формою, способом прийняття тощо) та характеристика її як закону, що є основним, програмним, стабільним;
2) аналіз політико-правових актів, що закріплювали держав-
ний суверенітет України як основоположних, фундаментальних документів правової системи нашої держави.
Зв’язки з іншими темами (предметами):
1) історичний екскурс з проблем української державності має прямий зв’язок з темами з історії, що вивчаються у 7–10-му класах (Київська Русь, Гетьманщина, Україна у складі Російської імперії та ін.);
шбиц #1-2012.indb 65
шбиц #1-2012.indb 65
25.01.2012 22:44:52
25.01.2012 22:44:52
66
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти 2) питання щодо становлення та правового закріплення дер-
жавного суверенітету України, характеристика Конституції Укра-
їни є предметом розгляду в курсі «Історія України» періоду сучас-
ності в 11-му класі;
3) частково питання з конституційного права розглядалися у 9-му класі в практичному курсі правознавства (тема «Що таке Конституція. Як Конституція регулює життя громадян України»).
2.2. Поради щодо вивчення теми
Перед вивченням теми зверніть увагу на те, що конституцій-
не право належить до публічного права України. Інколи здається, що наші відносини з державою та її органами поодинокі, рідкісні, і що більшість ситуацій нашого життя підпадає під дію норм га-
лузей приватного права. Однак це не так.
Особа в суспільстві існує та взаємодіє з іншими членами сус-
пільства не лише в рамках приватного, але й публічного права. Наприклад, усі ви є громадянами, щодня ви дієте згідно з адміні-
стративними приписами в різноманітних ситуаціях, ваші батьки час від часу виступають у ролі виборців чи платників податків, врешті-решт, держава захищає усіх нас від посягань зловмисни-
ків тощо. Такі та інші відносини є предметами регулювання галу-
зей, що належать до публічного права.
Також наголосимо, що вивчення теми передбачає роботу з текстом Конституції України. Акцентуємо, що у роботі слід ко-
ристуватися Конституцією України редакції 1996 року.
При вивченні теми дотримуйтеся рекомендованої нижче послідовності розгляду питань.
Розпочніть з предмета конституційного права України, тоб-
то суспільних відносин, що врегульовано його нормами. Зверніть увагу на те, що коло цих відносин доволі широке. Система кон-
ституційних норм регулює політико-правові суспільні відносини, пов’язані з правовим статусом особи, реалізацією народного во-
левиявлення, організацією і здійсненням державної влади та міс-
цевого самоврядування, з визначенням соціально-економічних основ та територіальної організації Української держави (див. схему 2.4.1).
Обов’язково зверніть увагу на специфіку норм конституцій-
ного права України. Це може викликати у вас певні труднощі. Утім занотуйте або запам’ятайте те, що конституційні норми: мають найвищу юридичну силу, серед них більше норм загальнорегулюючого характеру;
не завжди мають у своєму складі гіпотезу, диспозицію і санкцію; є нормами-програмами, нормами принципами, норма-
ми-дефініціями;
об’єднуються у конституційно-правові інститути, що регулюють однорідні і взаємопов’язані суспільні відно-
сини, які становлять відносно самостійну групу норм. шбиц #1-2012.indb 66
шбиц #1-2012.indb 66
25.01.2012 22:44:52
25.01.2012 22:44:52
67
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Спробуйте пояснити специфічні ознаки норм конституцій-
ного права прикладами.
Слід зосередитися на джерелах конституційного права в Укра-
їні. Можна скласти відповідну схему й включити до неї норматив-
но-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми. До них належать: Конституція України, конституційні за-
кони, закони, прийняття яких передбачено Конституцією, тощо; Особливу увагу приділіть опануванню змісту двох важливих політико-правових документів нашої держави — Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалеж-
ності України. Це важливо як для теми, що вивчається, так і для курсу історії України в 11 класі, де знову зустрічаються ці питан-
ня. Аналізуючи названі документи, дотримуйтеся такого порядку розгляду:
а) умови і дата прийняття;
б) структура документа;
в) основні концептуальні положення документа;
г) історичне та юридичне значення документа.
Наприклад, до найважливіших положень Декларації про дер-
жавний суверенітет України належать такі: визначення держав-
ного, національного і народного суверенітету; власне громадян-
ство; закріплення положення про економічну (власну бюджетну, митну, фінансову, податкову, грошову) політику; самостійна зо-
внішня політика України, її без’ядерний статус та ін. Щодо зна-
чення названого документа, то він став фундаментом правової системи нашої держави й підґрунтям для Акта проголошення не-
залежності України. Наступним питанням слід розглядати характеристику Кон-
ституції України. Це можна зробити таким чином:
а) пригадайте з практичного курсу правознавства (9-й клас), що означає термін «конституція» у перекладі з латини, а також, що є змістом Конституції України;
б) розгляньте етапи конституційного процесу в Україні (див. табл. 2.4.1);
в) запам’ятайте дату прийняття Конституції України;
г) визначте загальні характеристики Конституції України за способом прийняття (народна); за формою (писана), за часом дії (постійна) за способом внесення змін (жорстка), за формою тери-
торіального устрою держави (Конституція унітарної держави);
д) охарактеризуйте юридичні властивості Конституції Украї-
ни (див. схему 2.4.2);
е) ознайомтеся зі структурою Конституції України. Розглянь-
те зміст документа і спробуйте запам’ятати послідовність та на-
зви його розділів;
є) сформулюйте значення Основного закону для життя дер-
жави, суспільства, людини.
Далі слід перейти до питання щодо етапів становлення української державності. Це питання не нове — воно потребує пригадування та узагальнення матеріалу, що вивчався в курсі іс-
шбиц #1-2012.indb 67
шбиц #1-2012.indb 67
25.01.2012 22:44:52
25.01.2012 22:44:52
68
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти торії України в 7–10-му класах. Вивчаючи це питання, доцільно скласти власну таблицю за рубриками: 1) хронологічний період; 2) державне утворення (назва чи складова якої держави); 3) правові пам’ятки. Радимо занести у таблицю лише найосновніші етапи україн-
ської державності, такі як Київська Русь, Гетьманщина, Україна у складі Російської імперії (ХVІІІ–ХІХ ст.), Українські землі в 1917–
1920-му роках; УРСР та Україна (з 1991 року).
Останнім питанням теми є характеристика політичного ре-
жиму, форми правління та територіального устрою України. Його можна розглянути, виконавши практичну роботу за першим роз-
ділом Конституції України. Радимо проаналізувати статті 1, 2, 5 цього розділу. Особливу трудність викликає визначення виду республіки в Україні, адже це прямо в тексті не вказано.
Перегляньте статті Конституції України щодо повноважень Верховної Ради України (ст. 85) та Президента України (ст. 106). Це допоможе упевнитися, що Україна сьогодні є президентсько-
парламентською республікою. 2.3. Словник до теми
Визначення основних понять, які зустрічаються при вивчен-
ні теми, подано за підручником «Правознавство. 10 клас» (рівень стандарту, академічний рівень), авт.: Гавриш С.Б., Сутковий В.Л. Філіпенко Т.М., вид-во «Генеза», 2010. — С. 148–152.
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ — це провідна галузь наці-
онального права, що є сукупністю правових норм, які регулюють відносини народовладдя, встановлюючи організацію публічної влади та гарантії основних прав і свобод людини і громадянина.
КОНСТИТУЦІЯ — Основний Закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини.
ОБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН — це яви-
ща, матеріальна чи нематеріальна реальність, з приводу яких ви-
никають правовідносини.
СУБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН — це осо-
би, спільноти людей, органи, організації, які згідно з приписами конституційно-правових норм є носіями суб’єктивних юридич-
них прав і обов’язків.
2.4. Інформація для запам’ятовування
Для запам’ятовування наведено інформацію, яка є визна-
чальною і потребує особливої уваги при вивченні теми. Схеми і таблиця подано за підручником «Правознавство. 10 клас», авт.: Пометун О.І., Ремех Т.О., вид-во «Літера ЛТД», 2010.
Див. частина 3, додаток 1
шбиц #1-2012.indb 68
шбиц #1-2012.indb 68
25.01.2012 22:44:53
25.01.2012 22:44:53
69
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Основи конституційного ладу України
Основи
народовладдя
Основи
територіального устрою
Конституційне право
України
Основи
правового статусу людини і громадянина
Схема 2.4.1. Предмет конституційного права України
Схема 2.4.2. Юридичні властивості Конституції України
Таблиця 2.4.1
Основні етапи конституційного процесу
Етап Хронологічні рамки Основні події
1 16.07.1990–23.10.1993 Утворення Верховною радою УРСР Конституційної комісії; розроблення Концепції та проектів Конституції України; всенародне обговорення другого проекту Конституції
2 10.11.1994–08.06.1995 Робота Конституційної комісії над третім проектом Конституції України; укладання Конституційного договору між Президентом України та Верховною Радою України 3 18.06.1995–28.06.1996 Створення робочої групи з розроблення проекту Конституції України; доопрацювання проекту Тимчасовою спеціальною комісією, створеною Верховною Радою України; постатейне обговорення проекту Верховною Радою України; прийняття Конституції України парламентом
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Закріплює найважливіші для життя суспільства положення Правовий акт найвищої юридичної сили
Основний закон держави
Особливий порядок її прийняття, доповнення і внесення змін
ОСНОВНІ ДАТИ ТЕМИ
16 липня 1990 року — прийняття Декларації про держав-
ний суверенітет України;
24 серпня 1991 року — Акт проголошення незалежності Ук-
раїни;
28 червня 1996 року — прийняття Верховною Радою України Конституції України. шбиц #1-2012.indb 69
шбиц #1-2012.indb 69
25.01.2012 22:44:53
25.01.2012 22:44:53
70
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Для вивчення теми рекомендовано використати додаткові навчальні матеріали, які подано як додатки до частини 3. Їх пере-
лік наведено в таблиці 3.1. Названі додатки розміщено на ком-
пакт-диску.
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали
Див. частина 3, додаток 1
Див. частина 4, додаток 1
Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Основні етапи розвитку української державності (таблиця)
Частина 4 Самоперевірка знань
Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з правознавства проводилось лише у 2008 році. Оскільки завдання ЗНО з цієї те-
ми були відсутні, то для самоперевірки набутих учнем знань на-
ведено завдання зі Збірника для державної підсумкової атеста-
ції з правознавства за 2011 рік (11 клас / Т. О. Ремех, С. П. Ратуш-
няк. — К. : Центр навчально-методичної літератури, 2011. — 64 с.), а також зі Збірника тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Т.О. Ремех, В.В. Майор-
ський. — К. : Ґенеза, 2008. — 79 с.). Ці завдання розміщено на компакт-диску.
Частина 5 Творчі роботи
Для поглибленого вивчення запропоновано теми для дослі-
дження, рефератів, участі у конкурсі МАН: 1. Державне чи конституційне право: до питання назви галузі.
Назва галузі «конституційне право» з’явилась не так давно. Раніше (у радянській правовій науці) вона мала назву «державне право». Це залишається темою для наукових дискусій і сьогодні. Цікаво дослідити еволюцію назви галузі, а також проаналізувати аргументи вчених щодо логічності тої чи іншої назви галузі.
2. Норми конституційного права України, їх особливості та класи-
фікація.
Розглядаючи цю тему, можна дослідити загальні власти-
вості конституційних норм (обов’язковий характер приписів, їх визначеність, ситуаційний характер, їх гарантованість то-
що), а також їх специфічні особливості (зміст, джерела, уста-
новча здатність, особливість структури, безпосередня пряма дія та ін.). шбиц #1-2012.indb 70
шбиц #1-2012.indb 70
25.01.2012 22:44:53
25.01.2012 22:44:53
71
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти 3. Інститут конституційної відповідальності.
Інститут конституційної відповідальності знаходиться у процесі становлення. Конституційно-правова відповідальність має складний політико-правовий характер, оскільки вона пов’язана з такими соціальними явищами, як народ, нація, держава, влада, по-
літика. Тому об’єктом правопорушення є політико-правові суспіль-
ні відносини, що регулюються нормами конституційного права; суб’єктами — органи державної влади, посадові особи, органи місце-
вого самоврядування тощо. Цікавими для дослідження будуть і форми (санкції) конституційно-правової відповідальності. Напри-
клад, такі як скасування або призупинення нормативно-правового акта, що не відповідає Конституції України, дострокове припинен-
ня повноважень відповідних органів, визнання виборів або резуль-
татів референдумів недійсними тощо. Список літератури, рекомендований для написання творчих робіт: 1. Фрицький О. Ф. Конституційне право України / О. Ф. Фриць-
кий — К. : Юрінком, 2003. — 536 с.
2. Правознавство : підруч. / А. І. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Кар-
пенко та ін. — К. : Правова єдність, 2008. — 471 с.
3. Котюк І. Курс правознавства. Частина ІІ. Основи публічно-
го права України / І. Котюк, О. Котюк — К. : Версія, Видавець І
ван Котюк, — 2004. — 246 с. 4. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підруч. / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. — 2-ге вид., переробл. та доо-
прац. — К. : Правова єдність, 2010. — 428 с.
5. Копєйчиков В. В. Правознавство : підруч. / В. В. Копєйчиков — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 748 с.
6. Науково-практичний коментар до Конституції України / О. В. Петришин, В. Ф. Погорілко, Д. М. Притика, П. М. Рабінович , М. Д. Савенко, О. Д. Святоцький, Н. В. Сібільова, М. Ф. Селівон, В. С. Семенов. — К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2003.
Частина 6
Джерела методичної інформації У таблиці 6.1 наведено джерела інформації методичного ха-
рактеру, які визначені і рекомендовані автором як додаткові і мо-
жуть бути використані вчителем для висвітлення теми. Таблиця 6.1
Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1 Збірник Основи правознавства. Збірник тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання Ремех Т.О., Майорський В.В.
Генеза 2008
шбиц #1-2012.indb 71
шбиц #1-2012.indb 71
25.01.2012 22:44:53
25.01.2012 22:44:53
72
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти №
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
2 Посібник Правознавство, 10 клас (ІІ семестр). Плани-конспекти уроків за новою програмою. Рівень стандарту, академічний рівень
Філіпенко Т.М.Шкільний світ
2010
3 Посібник Задачі-казуси і тести з конституційного права України
Кушніренко О.Г.,
Веніславський Ф.В.
Факт 2001
Закінчення таблиці 1.1
Поради щодо опрацювання джерел таблиці 6.1:
у збірнику, зазначеному у пункті 1, вміщено завдання для підготовки до ЗНО з правознавства, що проводилося у 2008 році. Завдання передбачають: вибір одного варіанта відповіді з чоти-
рьох, встановлення послідовності та встановлення відповідності. Учитель може вибрати з кожного варіанта завдання з конститу-
ційного права України й використати їх для закріплення знань учнів чи проведення атестації з теми;
у посібнику, зазначеному у пункті 2, на с. 4–14 є план-
конспект уроку з теми «Конституційне право», що містить цілі, структуру, хід уроку, завдання для учнів. Учитель може викорис-
тати цей матеріал для підготовки уроку з теми;
посібник, зазначений у пункті 3, стане у пригоді при скла-
данні завдань для учнів для проведення тематичної атестації з теми чи підготовки учнів до олімпіади з правознавства. Учи-
тель може вибрати з кожного варіанта завдання з конституцій-
ного права України й використати їх для закріплення знань учнів чи проведення атестації з теми. Частина 7
Додаткові методичні матеріали
У таблиці 7.1 запропоновано додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані у навчальній роботі. Їх розміщено на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Див. частина 7, додаток 1
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Конституційне право в шкільних підручниках нового покоління (Т.О. Ремех. Формування та розвиток професійної компетентності сучасного педагога в системі неперервної освіти. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Миколаїв, 12–14 травня 2011 р.). — С. 126–127)
_________________________________________
шбиц #1-2012.indb 72
шбиц #1-2012.indb 72
25.01.2012 22:44:54
25.01.2012 22:44:54
73
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Олександр ДАЦЕНКО, методист РМК, учитель вищої категорії,
Цукрозаводський НВК,
Олександрійський район,
Кіровоградська обл.
Інформаційний паспорт
навчальної теми Політична карта світу
Навчальний предмет: Географія
Клас: 10-й
За програмою для ЗНЗ: Географія, 10-й клас (рівень стандарту, академічний рівень), програму розміщено на сайті МОНмолодьспорту України www.mon.gov.ua, 2010. Роз-
діл I. «Загальна економіко-географічна характеристика світу», тема № 1
Частина 1 Джерела навчальної інформації
У частині 1 (таблиця 1.1) наведено джерела інформації, за якими учень може самостійно вивчати тему. Для їх визначення використано Перелік підручників, навчальних посібників, які ре-
комендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Укра-
їни на 2011/2012 навчальний рік. Крім цього, до частини вклю-
чено джерела, рекомендовані автором для розширення і погли-
блення знань з відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1 Підручник Географія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)
Коберник С.Г.,
Коваленко Р.Р.
Оберіг 2010
2 Підручник Географія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)
Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.
Генеза 2010
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
3 Довідник Новий довідник: Географія За ред. Пасенко Л.В.
Казка 2008
шбиц #1-2012.indb 73
шбиц #1-2012.indb 73
25.01.2012 22:44:54
25.01.2012 22:44:54
74
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти №
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
4 Робочий зошит
Соціально-економічна географія світу. Комплексний зошит для контролю знань
Вовк В.Ф., Костенко Л.В.
Ранок 2010
5 Посібник Географія в опорних схемах та таблицях
Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.
Абетка 2008
6 Збірник завдань
Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 клас
Гладковський Р.В., Довгань А.І., Забуга Н.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В.
Центр навчально-
методичної літератури
2011
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
7 Інтернет-
ресурс
Країна Міжнародні організації
Форма державного правління
Форма державного устрою
http://
uk.wikipedia.org
Закінчення таблиці 1.1
Поради щодо порядку опрацювання деяких джерел із таблиці 1.1: для вивчення теоретичного матеріалу використовуйте джерела, зазначені у пунктах 1, 2;
для більшого поглиблення знань рекомендовано зверну-
тися до джерел, зазначених у пунктах 3, 5;
для перевірки знань з теми використайте завдання дже-
рела 6;
для перегляду цікавої інформації слід звернутися до джерела 7. Спробуйте самостійно опрацювати на сайті статті: країна, міжнародні організації, форма державно-
го правління тощо.
Частина 2
Рекомендації для вивчення теми
2.1. Загальна характеристика теми
За попередні роки навчання в школі учні ознайомлювались із сучасною політичною картою світу, в курсі географії 7-го класу вивчали її за окремими материками. Низку уявлень про форму-
вання політичної карти світу в різні історичні періоди учні отри-
мали на уроках історії. Під час вивчення теми у 10-му класі учні ознайомлюються з етапами формування сучасної політичної карти світу, основни-
ми формами організації держав, особливостями типології країн, міжнародними організаціями.
Тема не лише цікава, але й важлива, оскільки ми живемо в час бурхливих світових подій, які стали звичною складовою міжнародного суспільно-політичного життя. Великі держави роз-
падаються на окремі території, змінюються форми державного правління, їх адміністративно-територіальний устрій. І лише по-
літична карта як дзеркало відображає дійсність — міжнародне шбиц #1-2012.indb 74
шбиц #1-2012.indb 74
25.01.2012 22:44:54
25.01.2012 22:44:54
75
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти політико-географічне положення, військово-стратегічне стано-
вище тощо. Поняття «політична карта світу» має подвійне смислове на-
вантаження. У прямому розумінні — це географічна карта Землі чи регіону, на якій відображено різноманітну політико-геогра-
фічну інформацію. У переносному розумінні це — розмаїття ін-
формації про політичне життя світу, окремих регіонів та країн. Політична карта (особливо в динаміці, історичній послідовнос-
ті) — цінний документ для державних діячів, політиків, політо-
логів і важливий інструмент досліджень, у т.ч. і в географії.
У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів з її засвоєння. Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Тема 1. Політична карта світу
Сучасна політична карта світу. Відмінність понять «країна», «держава», «залежна країна», «колонія». Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-
територіального устрою. Відмінності федеративних держав.
Політичні та економічні системи країн. Типологія держав.
Етапи формування політичної карти світу. Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальні (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації.
Учень (учениця):
пояснює: відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна країна», «колонія»;
називає і характеризує: основні форми державного устрою та правління країн світу;
характеризує: особливості сучасної соціально-економічної типології та регіонального поділу країн світу; етапи формування політичної карти світу;
обґрунтовує: основні вектори зовнішньої політики України;
знаходить і показує на карті держави;
оцінює політико-географічне положення країн;
готує повідомлення і робить узагальнення до теми на основі аналізу додаткових джерел географічних знань.
Тема передбачає широкі міжпредметні зв’язки з історією, правознавством, а також має внутрішні зв’язки з темами розділу II «Регіони та країни світу».
2.2. Поради щодо вивчення теми
Для характеристики основних форм державного устрою кра-
їн світу та форм їх правління, а також характеристики соціально-
економічної типології, етапів формування політичної карти світу використайте подані опорні схеми.
Читаючи політичну карту світу, зверніть увагу на регіональ-
ний поділ країн світу, оцініть їх політико-географічне положення. Використовуючи додаткові навчальні матеріали, спробуйте самостійно визначити зміни, що відбулися на політичній карті за останні 25 років, зокрема:
Див. частина 2, додатки 4–6
шбиц #1-2012.indb 75
шбиц #1-2012.indb 75
25.01.2012 22:44:54
25.01.2012 22:44:54
76
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти загальну кількість і приклади нових держав у світі в ці-
лому та в окремих регіонах;
кордони і величини території окремих держав;
столиці держав (слід урахувати зміну назв і перенесен-
ня столиць в інші міста).
Опрацювавши додаткові джерела інформації, ознайомтесь з міжнародними організаціями, їх функціональним і просторо-
вим розподілом, обґрунтуйте основні вектори зовнішньої полі-
тики України.
2.3. Словник до теми
Визначення основних понять, які зустрічаються при вивченні теми, подано за підручниками «Географія. 10 клас (рівень стандар-
ту, академічний рівень)» авт.: Коберник С.Г., Коваленко Р.Р, вид-во Оберіг, 2010 та «Географія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)» авт.: Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., вид-во Генеза, 2010.
ДЕРЖАВИ — суверенні політичні утворення, що здійснюють владу на певній території та забезпечують в її межах господар-
ську діяльність.
ЗАЛЕЖНІ ТЕРИТОРІЇ (колонії) — це країни, що перебувають під владою іноземних держав-метрополій.
КОЛОНІЇ — країни, що позбавлені державної самостійності і політичної та економічної свободи.
МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ — об’єднання держав або націо-
нальних громад, у тому числі неурядового характеру, для досяг-
нення загальних цілей у політиці, економіці, соціальній сфері, на-
уці, культурі тощо.
МОНАРХІЯ (з грец. — єдиновладдя) — це така форма прав-
ління, коли верховна державна влада зосереджена в руках однієї особи, яка дістає владу, як правило, у спадок.
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА — це сукупність норм, які визначають права та обов’язки держави, політичних партій, суспільних та гро-
мадських організацій, церкви і регулюють їхні взаємовідносини.
ПРОТЕКТОРАТИ — країни, що зазвичай визнають над собою суверенітет певної держави у міжнародних відносинах, але збері-
гають незалежність у внутрішніх справах.
РЕСПУБЛІКА (з лат. — суспільна справа) є формою правління, за якої найвища влада належить виборним представницьким органам.
УНІТАРНІ ДЕРЖАВИ (з лат. — єдність) — це країни, в яких іс-
нують єдині органи законодавчої та виконавчої влади, діють єди-
ні для всієї країни конституція та система державних органів.
ФЕДЕРАТИВНІ ДЕРЖАВИ (з лат. — союз, об’єднання) — це скла-
дана союзна держава, що містить державні утворення (суб’єкти фе-
дерації — штати, землі, провінції, республіки), які мають юридично визначену політичну самостійність.
Крім наведених вище понять і термінів на компакт-диску по-
даються також інші поняття і терміни. Разом вони складають по-
вний словник до теми.
Див. частина 2, додаток 1
шбиц #1-2012.indb 76
шбиц #1-2012.indb 76
25.01.2012 22:44:55
25.01.2012 22:44:55
77
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти 2.4. Інформація для запам’ятовування
Для запам’ятовування наведено інформацію, яка є визна-
чальною і потребує особливої уваги при вивченні теми.
1. Політична карта світу з’явилася з утворенням перших держав. 2. На політичній карті світу позначено держави та залежні те-
риторії, їх кордони. Держави є суверенними утвореннями, залежні території (колонії) перебувають під владою іноземних держав. Го-
ловною особливістю політичної карти світу є її динамічність. Про-
тягом усього відтинку історичного розвитку людського суспіль-
ства спостерігаємо безперервні зміни політичної карти світу.
3. Держави за формами політико-територіальної організації поділяють на унітарні та складні (конфедерації, федерації), а за формою державного управління — на республіки та конститу-
ційні чи абсолютні монархії (див. схема 2.4.1).
Форми організації держави
Форми територіального устрою
Форми правління
Джамахірія
(Лівія до 2011 р.)
Держави у складі співдружності
Республіки
Унітарні держави
Федерації
Конфедерація
(Швейцарія)
Федеративні держави
Монархії
Конституційні
Абсолютні
Президентські
Парламентські
Змішані
Схема 2.4.1. Основні форми організації держави
4. Типологія країн залежить від того, які ознаки покласти в її основу. Критеріями поділу можуть бути такі:
розмір території;
кількість населення;
рівень економічного розвитку;
частка країни у світовому господарстві;
структура економіки;
тощо.
5. У світі склалися кілька типів країн, які мають помітні від-
мінності за рівнями економічного розвитку, особливостями структури господарства, рівнем сформованості організаційно-
управлінських, функціонально-господарських та територіально-
господарських структур. шбиц #1-2012.indb 77
шбиц #1-2012.indb 77
25.01.2012 22:44:56
25.01.2012 22:44:56
78
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти 6. На основі розвитку двосторонніх та багатосторонніх полі-
тичних відносин суверенних держав формується сталий меха-
нізм зовнішньополітичних зв’язків країн світу.
7. У поданій схемі 2.4.2 показано, як у світі розрізняють три види територій: суверенні держави, залежні країни, води світово-
го океану та Антарктида.
Території на політичній карті світу
Держави
Держава Територія держави
Колонія
Заморський департамент
Острівна територія
Заморська територія
Територіальні води;
Морська економічна зона;
Води відкритого моря
Будь-яка держава, позбавлена права встановлювати політичний суверенітет
Залежні країни (володіння)
Води світового океану
Антарктида
Схема 2.4.2. Території на політичній карті світу
8. На схемі 2.4.3 подано структурну характеристику міжна-
родних організацій: загальнополітичних (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальних (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.).
Схема 2.4.3. Структура міжнародних організацій
Міжнародні організації
Загальнополітичні
Спеціальні
ООН
Рада Європи
СНД
Військові
Економічні
Валютно-
фінансові
НАТО
АНЗЮК
ЄС, СОТ
НАФТА
МБРР
ЄБРР
Римський клуб
Інтелектуально-
аналітичні
шбиц #1-2012.indb 78
шбиц #1-2012.indb 78
25.01.2012 22:44:56
25.01.2012 22:44:56
79
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Для вивчення теми рекомендовано використати додаткові навчальні матеріали, які подано як додатки до частини 3. Їх пере-
лік наведено в таблиці 3.1. Названі додатки розміщено на ком-
пакт-диску. Для самоперевірки набутих учнем знань наведено тестові завдання ЗНО, що були запропоновані на випробуваннях у пе-
ріод з 2008-го по 2011-й рр. Відповіді до них подано на ком-
пакт-диску.
Завдання 1 У якому рядку вказано країну, що не входить до складу ЄС? А Австрія, Швейцарія, ФРН
Б Греція, Італія, Фінляндія
В Швеція, Данія, Латвія
Г Болгарія, Угорщина, Польща
Завдання 2 Установіть відповідність між назвами міжнародних організацій та наведеними про них фактами
1. ООН
2. НАФТА
3. СОТ
4. ОПЕК
А Об’єднує США, Канаду, Мексику для реаліза-
ції угоди про зону вільної торгівлі
Б організація країн, що є експортерами нафти
В серед засновників організації була Україна (на той час УРСР)
Г головна мета діяльності — охорона природ-
них екосистем
Д економічна організація (понад 150 країн-
членів), що регулює правила міжнародної торгівлі
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали
Див. частина 3, додатки 1–6
Див. частина 4, додаток 1
Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Кількість країн світу
Додаток 2 Чи відомо Вам?
Додаток 3 Деякі цікавинки
Додаток 4 Групування країн (схема)
Додаток 5 Етапи формування політичної карти світу (схема)
Додаток 6 Типологія країн (схема)
Частина 4 Самоперевірка знань
Зовнішнє незалежне оцінювання з географії — 2008
шбиц #1-2012.indb 79
шбиц #1-2012.indb 79
25.01.2012 22:44:56
25.01.2012 22:44:56
80
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Завдання 3
Припустимо, що біля витоку річка Нігер була забруднена шкідливими речовинами. Укажіть послідовно країни лівобережжя, які зазнали б небезпеки.
А Нігерія
Б Нігер
В Малі
Г Гвінея
Завдання 4 Укажіть міжнародну організацію, членом якої є Україна
А ЄС
Б ООН
В НАТО
Г НАФТА
Завдання 5 До кількісних змін на політичній карті світу відноситься
А розпад Чехословаччини на Чехію і Словаччину
Б перенесення столиці Казахстану з Алмати до Астани
В вихід Грузії зі складу Співдружності Незалежних Держав
Г перейменування Заїру на Демократичну Республіку Конго
Крім поданих вище завдань ЗНО до частини 4 включено за-
вдання зі Збірника завдань для державної підсумкової атестації з географії (11 клас, авт. Гладковський Р.В., Довгань А.І., Забуга Н.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В.). Ці завдання наведено на компакт-
диску.
Зовнішнє незалежне оцінювання з географії — 2009
Зовнішнє незалежне оцінювання з географії — 2011
Див. частина 4, додаток 2
Частина 5
Творчі роботи
Для поглибленого вивчення теми пропонується підготувати такі реферати:
Сучасна політична карта світу.
Форми адміністративно-територіального устрою.
Типологія держав.
Для підготовки рефератів скористайтесь джерелами інфор-
мації, зазначеними у таблицях 1.1 і 6.1.
Частина 6 Джерела методичної інформації
У таблиці 6.1 наведено джерела інформації методичного ха-
рактеру, які визначені та рекомендовані автором як додаткові і можуть бути використані вчителем для висвітлення теми. шбиц #1-2012.indb 80
шбиц #1-2012.indb 80
25.01.2012 22:44:56
25.01.2012 22:44:56
81
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти Таблиця 6.1
Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
1 Довідник Новий довідник: Географія За ред. Пасенко Л.В. Казка 2008
2 Збірник тестових завдань
Збірник тестових завдань з географії. Готуємось до зовнішнього незалежного оцінювання
Топузов О.М., Капіруліна С.Л., Назаренко Т.Г.
Генеза 2008
3 Збірник
завдань
Соціально-економічна географія світу. Збірник завдань для перевірки рівня навчальних досягнень учнів з географії
Капіруліна С.Л., Сорока М.В.
Грамота 2010
4 Довідник Географія в опорних схемах та таблицях
Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.
Абетка 2008
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
5 Навчально-
методичний посібник
Методика навчання географії в загально-
освітніх навчальних закладах
Коберник С.Г., Коваленко Р.Р., Скуратович О.Я.
Навчальна книга
2005
6 Посібник Соціально-економічна географія світу. 10 клас
Стадник О.Г.Основа 2010
7 Навчально-
методичний посібник
Диференційовані дидактичні матеріали з географії. 6–10 класи
За ред. Корнєєва В.П.
Основа 2007
8 Інтернет-
ресурс
Вікіпедія http://
uk.wikipedia.org
9 Інтернет-
ресурс
http://www.
geograf.com.ua/
10 Інтернет-
ресурс
Міністерство закордонних справ України
http://www.mfa.
gov.ua/mfa/
ua/840.htm
11 Інтернет-
ресурс
Організація Об’єднаних Націй (ООН)
www.un.org
12 Інтернет-
ресурс
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
www.unesco.org
13 Інтернет-
ресурс
Організація Північноатлантичного Договору (НАТО)
www.nato.int
14 Інтернет-
ресурс
Європейський Союз (ЄС) www.europe.eu.int
15 Інтернет-
ресурс
Римський клуб* www.clubofrome.
org
* Міжнародна науково-прогностична організація, була створена в 1968 р. Однією зі своїх головних завдань Римський клуб спочатку вважав привернення уваги світової громадськості до глобальних проблем.
шбиц #1-2012.indb 81
шбиц #1-2012.indb 81
25.01.2012 22:44:56
25.01.2012 22:44:56
82
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні паспорти У таблиці 7.1 запропоновано додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані у навчальній роботі. Їх розміщено на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Частина 7
Додаткові методичні матеріали
Див. частина 7, додатки 1–3
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Афанасьєв О.Є. Політична карта світу Додаток 2 Шапель Н.Л. Многообразие стран современного мира (презентація до теми у форматі Microsoft Power Point)
Додаток 3 Інформація про міжнародні організації
_______________________________________
шбиц #1-2012.indb 82
шбиц #1-2012.indb 82
25.01.2012 22:44:58
25.01.2012 22:44:58
83
ШБІЦ № 1/2012
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Одним із предметів інваріантної складової навчальних планів є астрономія, яка вивчається в 11-му класі. Навчальний предмет «Астрономія» може викладатися за двома навчальними програмами. За програмою рівня стандарту та академічного рівня учні опановуватимуть курс астрономії упродовж 17 год на рік. Автором пропонується розробка навчального заняття з навчальної теми № 5 «Сонце — найближча зірка».
Навчальна програма
Адаптована програма для загальноосвітніх навчальних за-
кладів. Астрономія. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рі-
вень. (17 год; 0,5 год на тиждень). Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і нау-
ки, молоді та спорту України: http://www.mon.gov.ua/education/
average/prog12, а також надруковані в посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх на-
вчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).
За підручником
Пришляк М. П. Астрономія : 11 клас : підруч. для загально-
освіт. навч. закл. : рівень стандарту, академічний рівень / М. П. Пришляк ; за заг. ред. Я. С. Яцківа. — Х. : Вид-во «Ранок», 2011. — 160 с.: іл.
Питання до розгляду
1. Розміри, маса, хімічний склад Сонця.
2. Головні зони внутрішньої будови Сонця.
3. Сонячна атмосфера та її складові.
4. Джерела сонячної енергії. Передбачення та пошуки нейтрино.
5. Еволюція Сонця. Зменшення його маси.
Сонце — найближча зірка
Світлана ТАРАБРОВА, учитель фізики та астрономії вищої категорії, вчитель-методист Славутицького ліцею, м. Славутич, Київська обл.
РОЗРОБКИ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ
шбиц #1-2012.indb 83
шбиц #1-2012.indb 83
25.01.2012 22:44:58
25.01.2012 22:44:58
84
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання 6. Ознаки активності Сонця: плями, факели, спалахи, протуберанці.
7. Сонячний вітер, космічні промені.
8. Природа і циклічність сонячної активності.
9. Сонячна активність та геофізичні явища.
Мета уроку:
навчальна: сформувати в учнів уявлення про Сонце як од-
ну з чисельних зірок Всесвіту; ознайомити з основними джерела-
ми енергії Сонця як пересічної зірки; розглянути стадії еволюції Сонця від народження до стадії білого карлика; ознайомити з ознаками сонячної активності та її впливом на біосферу Землі; довести взаємозв’язок сонячної активності та виникненням гео-
магнітних явищ;
розвивальна: довести учням, що існування інших «соняч-
них систем» у Всесвіті — визнаний наукою факт; виховна: сформувати в учнів відчуття цінності й водночас крихкості життя на планеті Земля.
Міжпредметні зв’язки: астрономія, фізика, література. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: мультимедійний проектор; великий екран; карта зо-
ряного неба; плакат «Діаграма колір-світність Герцшпрунга-Рес-
села»; плакат «Сонячна активність».
Мультимедійна презентація, створена засобами Power Point (15 слайдів): «Невже Сонце — пересічна зірка?» Вступне слово вчителя
Учитель ознайомлює учнів з колом питань, які мають бути розглянуті протягом одногодинного вивчення теми «Сонце — найближча зірка». Викладення нового матеріалу
Для створення відповідного психоемоційного стану, нала-
штування на сприйняття інформації про Сонце доцільно прочи-
тати такі рядки:
Там огненны валы стремятся
И не находят берегов,
Там вихри пламенны крутятся,
Борющись множество веков,
Там камни, как вода кипят,
Горящи там дожди шумят. М.В. Ломоносов «Утреннее размышление о Божием величии»
Актуалізація опорних знань з фізики:
ефект Комптона (для класів фізико-математичного профілю навчання);
енергія фотона;
шбиц #1-2012.indb 84
шбиц #1-2012.indb 84
25.01.2012 22:44:58
25.01.2012 22:44:58
85
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання тиск світла;
ядерні реакції (закон збереження масового і зарядового чисел);
закони збереження і перетворення механічної енергії;
магнітне поле, силові лінії магнітного поля, індукція магнітного поля.
(Викладення питань № 1–3 уроку здійснюється з використан-
ням презентації «Невже Сонце — пересічна зірка?», з якою доціль-
но ознайомитись заздалегідь. Після демонстрації слайдів учитель викладає чергові питання уроку в лекційному варіанті, скористав-
шись нижчевикладеними інформаційними матеріалами.)
Мультимедійну презентацію «Невже Сонце — пересічна зірка?» наведено на компакт-диску
Інформаційні матеріали до уроку
Кожний елемент маси Сонця, який знаходиться на відстані r від його центра, відчуває дію гравітаційних сил, спрямованих до цен-
тра світила. Здавалося б, під дією цих сил сонячна речовина мала б обвалитися у напрямку центра. Однак цього не виникло за 5 млрд років існування Сонця і не виникне, за розрахунками вче-
них, ще протягом 5–10 млрд років. Ці сили гравітації породжують сили тиску газу і врівноважуються ними. Стан зірки (у цьому ви-
падку Сонця), за якого сила внутрішнього тиску газу і тиску ви-
промінювання врівноважують гравітаційну дію речовини, що роз-
ташована вище, називається станом гравітаційної рівноваги. За умови гравітаційної рівноваги температура Т усередині зірки ра-
діуса R і маси М пропорційна М/R. Теоретично температура у цен-
трі Сонця Т
ц
= 15 000 000 К. За такої температури ядра атомів вод-
ню (протони) мають швидкість близько сотень км/с і можуть стикатися, незважаючи на дію кулонівських сил відштовхування. Ці зіткнення викликають перебіг ядерних реакцій, у ході яких утворюється гелій і виділяється велика кількість енергії. Ці реакції (протон-протонний цикл) на цьому етапі еволюції Сонця є джерелом його енергії: На цьому цикл термоядерних реакцій не закінчується — він може продовжуватись далі за двома сценаріями:
або
Див. додаток 1
Джерела сонячної енергії. Передбачення і пошуки нейтрино MeBeHHH 44,1
0
1
2
1
1
1
1
1
®
® HeHH
3
2
2
1
1
1
® HHHeHeHe
1
1
1
1
4
2
3
2
3
2
® BeHeHe
7
4
4
2
3
2
®
LieBe
7
3
0
1
7
4
HeHeHLi
4
2
4
2
1
1
7
3
®
® BHBe
8
5
1
1
7
4
® eBeB
0
1
8
4
8
5
HeHeBe
4
2
4
2
8
4
®
шбиц #1-2012.indb 85
шбиц #1-2012.indb 85
25.01.2012 22:44:58
25.01.2012 22:44:58
86
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання При утворенні одного ядра гелію виділяється 4,3 × 10
–11 Дж енергії. Джерело енергії Сонця — термоядерний синтез — дозво-
лить йому світитись, за деякими оцінками, ще 10 млрд років. З метою уточнення параметрів моделі Сонця астрофізики про-
водили експерименти щодо реєстрації нейтрино ν, оскільки лише завдяки нейтрино можна «зазирнути» у самі надра нашого світила.
«Нигде так ясно не проявляется связь между микромиром и космосом, как в физике нейтрино» Б.М. Понтекорво
Американський вчений Реймонд Девіс 14 січня 1999 року отримав премію імені академіка Б.М. Понтекорво «…за видатні досягнення у розробці хлор-аргонового методу реєстрації соняч-
них нейтрино». Реймонд Девіс зробив велике астрономічне від-
криття і експериментально довів, що енергія зірок дійсно має термоядерне походження. Однак проблема сонячних нейтрино не закрита, і подальші експерименти можуть зіграти важливу роль у розвитку наших уявлень як про Сонце, так і про власти-
вості самих нейтрино.
Другим джерелом енергії Сонця є гравітаційне стискання. За сучасними уявленнями зірки утворюються з фрагментів газопи-
лових хмар. У центрі такої хмари виникає зародок зірки, на який «намагається впасти» уся речовина, що його оточує. У процесі па-
діння потенціальна енергія перетворюється на кінетичну, а та, у свою чергу, внаслідок зіткнення окремих частинок перетворю-
ється на теплову. І якщо на початку температура у вищезгадано-
му фрагменті була низькою, то зі зменшенням радіуса майбут-
ньої зірки температура в її центрі починає зростати. Теоретично під час гравітаційного стискання протозірка випромінює прак-
тично ½ вивільненої потенціальної енергії в навколишнє середо-
вище, а ½ йде на нагрівання речовини самої зірки.
Термін життя зірки і те, на що вона перетворюється напри-
кінці життєвого шляху, цілком визначається її масою. Для пере-
важної більшості зірок час життя становить близько 15 млрд ро-
ків. Після того як зірка вичерпає джерела енергії, вона починає остигати і стискуватись до одного з трьох станів: білого карлика, нейтронної зірки, чорної діри. Блакитні зірки головної послідовності (на діаграмі Гер-
цшпрунга-Рессела) витрачають водень за 10
6
–10
7
років, а такі, як Сонце — за 10
10
років. З вигоранням водню еволюція зірки при-
скорюється — вона перетворюється на червоний гігант, у щіль-
ному ядрі якого проходить реакція синтезу вуглецю з гелію (зі зменшенням гелію ця реакція припиняється). Червоний гігант стискається («внутрішній вибух») і переходить у стійкий стан бі-
лого карлика (густина білого карлика становить за розрахунками близько 10
6
г/см
3
, а температура — близько 25 000 К). Першим відкритим білим карликом став супутник найяскра-
вішої зірки у сузір’ї Великого Пса — α-В.Пса — Сиріус. Саме цей бі-
лий карлик дав назву всім об’єктам цього типу. Білі карлики — неактивні залишки зірок, схожих на Сонце, що поступово остигають і згасають. Усередині їх не відбуваються Еволюція Сонця
шбиц #1-2012.indb 86
шбиц #1-2012.indb 86
25.01.2012 22:44:59
25.01.2012 22:44:59
87
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання термоядерні реакції, тому вони будуть повільно остигати, доки зоряне сяйво не зникне назавжди. Отже Сонце, відомий жовтий карлик, закінчить свій життєвий шлях, перетворившись на білий карлик.
Ознаками циклічної сонячної активності є плями і факели у фо-
тосфері, спалахи у хромосфері й протуберанці в сонячній короні.
Час від часу в окремих областях фотосфери темні проміжки між гранулами збільшуються, утворюючи округлі пори. Деякі з них перетворюються на великі темні плями, оточені напівтін-
ню, що складається з продовгуватих, радіально витягнутих фото-
сферних гранул. Плями — не сталі утворення: кількість і форма плям весь час змінюється. Зазвичай плями утворюються групами. Переміщення плям видимим диском Сонця дозволило Галі-
лео Галілею зробити висновок про те, що Сонце обертається на-
вколо своєї осі. Температура в плямах нижче, ніж у прилеглих до них ділян-
ках фотосфери (~3700 К); у великих плямах температура дорів-
нює 4500 К. Розмір плям у середньому становить 40 000 км, зу-
стрічаються плями, діаметр яких дорівнює ~180 000 км. Термін життя поодиноких плям сягає декількох місяців, у той час як гру-
па плям може існувати всього декілька годин. Ще 1908 року було доведено, що в сонячній плямі магнітне поле концентрується, а його магнітна індукція може в тисячі ра-
зів перевищувати її значення в місцях спокійної поверхні і стано-
вить ~0,5 Тл. Сильне магнітне поле гальмує вихід гарячої соняч-
ної речовини з надр, тому температура поверхні Сонця в цьому місці знижується. Магнітні силові лінії, що виходять із плям, іноді поширюються далеко в хромосферу і навіть корону. У групі плям, як правило, є дві великі плями — західна і схід-
на, які мають протилежну магнітну полярність. Через різну по-
лярність плям над сонячною поверхнею виникає іноді своєрідна арка з перекручених струменів плазми, при цьому магнітні сило-
ві лінії, вздовж яких рухається плазма, переплутуються і зближу-
ються, утворюючи химерні фігури. Так, 9 березня 2000 року спостерігалась структура у вигляді літери S. Згустки плазми (із електронів, протонів, ядер гелію, ядер важких елементів) зазвичай подібні до язичків полум’я, але у цей день язички зустрілися і утворили вогняну фігуру. Цирку-
люючі в ній, заряджені частини створили струм гігантської сили. Причина утворення літери S залишається невідомою.
Біля краю сонячного диска навколо плям спостерігаються світлі утворення, які майже непомітні, якщо пляма розташована ближче до центра сонячного диска. Це факели — ділянки, де со-
нячна енергія виходить із надр більше, ніж у плямі (пляма — сво-
єрідний «магнітний корок», який не завжди може «втримати» со-
нячну речовину).
Дуже часто над сонячними плямами в хромосфері відбува-
ються спалахи — найяскравіший прояв сонячної активності. У ро-
ки максимальної сонячної активності відбувається до 10 спалахів на добу, а в роки мінімальної — жодної. Спалах розпочинається зі Ознаки активності Сонця. Плями і факели
Спалахи. Протуберанці. Сонячний вітер, космічні промені
шбиц #1-2012.indb 87
шбиц #1-2012.indb 87
25.01.2012 22:44:59
25.01.2012 22:44:59
88
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання швидкого зростання температури до 4 × 10
7
К, що призводить до сплеску м’якого рентгенівського випромінювання. За сучасними уявленнями спалах — раптове виділення енер-
гії, накопиченої в магнітному полі активної зони. З’являється по-
тужне електромагнітне випромінювання в рентгенівському, уль-
трафіолетовому та радіодіапазонах, а в міжпланетний простір ле-
тять вузькі пучки частинок високих енергій зі швидкостями від 3000 до 30 000 км/с. У найпотужніших спалахах народжуються космічні промені — електрони, протони, нейтрони, α-частинки, які рухаються зі швидкостями 0,2–0,8 с. Невеликі спалахи розвиваються протягом 5–10 хв., потужні — до 7 год. За цей час на ділянці поверхні Сонця протяжністю 1000 км випромінюється енергія 10
21
–10
25
Дж, екві-
валентна енергії, яку випромінює Сонце з усієї поверхні за одну секунду, або енергії, яку отримує Земля від Сонця за рік.
Для прогнозу космічної погоди важливо, що вірогідність спа-
лаху на Сонці зростає, коли група неподалік розташованих плям починає збільшуватися у розмірах. Постійні спостереження за еволюцією плям ведуть спеціалісти обсерваторії SOHO, спеціаль-
не призначення якої — спостереження за Сонцем.
У короні спостерігаються величезні за своїми розмірами утворення — протуберанці. Протуберанці — виключно різнома-
нітні за своєю формою й характером руху хмари щільних газів по-
рівняно з густиною речовини корони. Протуберанці — речовина, яка піднімається над фотосферою й утримується над нею завдя-
ки магнітному полю Сонця. Викиди із сонячної корони є найбільш потужними «вибуха-
ми», які відбуваються у Сонячній системі. Астрономи і кліматоло-
ги вивчають їх вплив разом із сонячною атмосферою на глобаль-
ну середню температуру Землі. Дослідження свідчать, що темпе-
ратура атмосфери нашої планети залежить від магнітного поля, яке утворює потік заряджених частинок, що летять від Сонця, але головним чином — від магнітних процесів у сонячній короні. Причому після досягнення максимальної магнітної активності Сонця відбувається зниження середньої температури земної атмосфери.
Приблизно в середині ХІХ ст. було встановлено, що у різні ро-
ки кількість плям на Сонці неоднакова. Якщо їх багато — це рік сонячної активності. Кількість активних областей і груп плям на Сонці періодично змінюється в середньому протягом 11,1 років. Це явище називається циклом сонячної активності. На початку циклу плям майже немає, потім їх кількість збіль-
шується спочатку далеко від екватора, а потім усе ближче до ньо-
го. Мірою плямоутворювальної діяльності Сонця є число Вольфа: W = 10 g + f,
де g — кількість груп плям; f — загальна кількість усіх плям, які на цей момент є на диску Сонця. Циклічність сонячної активності
шбиц #1-2012.indb 88
шбиц #1-2012.indb 88
25.01.2012 22:44:59
25.01.2012 22:44:59
89
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання Розрахунки числа Вольфа виконують щоденно: знаходять се-
реднє значення числа Вольфа за місяць, за рік, будують графіки зміни числа Вольфа з року в рік. Зустрічаються випадки порушення 11-річного циклу сонячної активності: проміжки між двома максимумами можуть бути від 7,5 до 16 років. Нумерація циклів розпочалася з 1755 року. У 2007 році закінчився 23-й цикл активності Сонця і розпочався 24-й. Максимальне число Вольфа W
max
від циклу до циклу неодна-
кове. Вірогідно, існує столітній цикл сонячної активності — спо-
стерігається певна повторюваність W
max
через 80–90 років. Учені висловлюють припущення щодо тисячолітнього циклу сонячної активності. Слід зазначити, що досі остаточно не з’ясовані причини таких фундаментальних факторів, що визначають космічну погоду, як одинадцятирічна періодичність сонячної активності та двадцяти-
двохрічна періодичність «перевертання» магнітних полюсів Сонця.
Проявам сонячної активності відповідають деякі геофізичні явища:
магнітне поле потоків заряджених частинок, прискорених у спалахах, спотворює конфігурацію магнітного поля Землі, тоб-
то викликає магнітну бурю, що призводить до проникнення за-
ряджених частинок у нижні шари земної атмосфери (~100 км), унаслідок чого виникають полярні сяйва; під час магнітної бурі збурення геомагнітного поля інду-
кує в земній корі, металевих предметах, провідниках великі, хао-
тично спрямовані струми, які можуть стати причиною аварійнос-
ті в телеграфно-телефонних лініях зв’язку, а також причиною псування електроприладів. Струми, індуковані в земній корі, про-
вокують землетруси в сейсмоактивних зонах;
короткохвильове рентгенівське випромінювання Сонця підсилює іонізацію іоносфери, що суттєво впливає на умови по-
ширення радіохвиль, періодично порушуючи радіозв’язок;
активні процеси на Сонці, впливаючи на атмосферу і маг-
нітне поле Землі, опосередковано впливають на складні процеси органічного світу — біосфери. Механізм цих впливів на сьогодні вивчається вченими.
Підбиття підсумків
У ході навчального заняття за короткий час учні отримують великий об’єм інформації, проте через обмаль часу ще більший об’єм пізнавальної інформації з теми залишається поза увагою. Отже учням даються завдання для самостійного опрацювання додаткових джерел інформації і виконання творчих завдань. До-
даткова література, зазначена в пункті 4 «Домашніх завдань», бу-
де корисною і цікавою як для учнів, так і для вчителів.
Домашні завдання
1. Ознайомитись із матеріалом, викладеним у §12 підручника, та виконати тести на с. 101.
Сонячна активність та геофізичні явища
шбиц #1-2012.indb 89
шбиц #1-2012.indb 89
25.01.2012 22:44:59
25.01.2012 22:44:59
90
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Розробки з методики викладання 2. Учням, які планують складати ДПА з астрономії, рекомендова-
но перевірити рівень засвоєння нового матеріалу, скориставшись розділом 5 збірника різнорівневих завдань для ДПА з астрономії «Сонце — найближча зірка» : Казанцев А. М. Збірник різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії / А. М. Казан-
цев, І. П. Крячко. — Х. : Гімназія, 2008. — 48 с.
3. Підготувати короткі повідомлення за темами:
Вплив сонячної активності на погоду.
Сонячна активність і коливання клімату Землі.
Сонячна активність і біосфера Землі.
Магнітне поле Сонця та 22-річний цикл його «перевер-
тання». Ширшов Л. Переворот на Солнце / Л. Ширшов // Наука и жизнь. — 2001. — № 5. — с. 10–11);
проекти порятунку життя на планеті Земля Александровский Г. Бегство от умирающего Солнца / Г. Алек-
сандровський // Наука и жизнь. — 2001. — № 8. — С. 42–46).
4. При виконанні завдань використати як додаткові такі джерела інформації:
–
Комаров В. Н. Новая занимательная астрономия. — 2-е изд., перераб. — М. : Наука. Главная ред. физико-ма-
тематической литературы, 1983. — 208 с.
–
Миттон Саймон и Жаклин. Оксфордская библиотека. Астрономия. — М. : Росмэн, 1995. — 160 с.
–
Мохнаткин А. Поиск зависимости угловых скоростей солнечных пятен от площадей их теней / А. Мохнаткин // Школа Юного Вченого : наук.-популярн. журн. для творчої молоді та її наставників. — 2010. — № 7/8. — С. 37–40.
–
Оксфордская иллюстрированная энциклопедия : в 9 т. Т. 8. Вселенная. — М. : ИНФРА-М, 2000. — 204 с.
–
Фейгін О. О. Зоряний Всесвіт / О. О. Фейгін. — Х. : Вид. гру-
па «Основа», 2009. — 144 с. — (Б-ка журн. «Фізика в шко-
лах України»; Вип.6(66)).
–
Энциклопедия для детей. Т. 8 Астрономия / глав. ред. М. Аксенова ; метод. ред. : В. Володин, А. Элионович. — 2-е изд., испр. — М. : Аванта+, 2004. — 688 с.: ил. шбиц #1-2012.indb 90
шбиц #1-2012.indb 90
25.01.2012 22:45:00
25.01.2012 22:45:00
91
ШБІЦ № 1/2012
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Історія України (20-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)
Інформаційні матеріали. Частина 4
1
Упорядник Ю. Малієнко Інформаційні матеріали, складені відповідно до нової редак-
ції програми з історії України для ЗНО-2012, є фактологічним словником, у якому підібрані визначення усіх понять та характе-
ристики постатей, знання яких передбачені програмою.
Жирним шрифтом у тексті тлумачень понять і характерис-
тик постатей виділено обов’язкові дати, передбачені програмою ЗНО. Біографічні довідки складено за даними сайтів pidruchniki.
com.ua, uk.wikipedia.org, які у свою чергу базувалися на матеріа-
лах: Енциклопедичного довідника: історія України (упор.: Підко-
ва І.Р., Шуст Р.М., Гирич І.Б.) та довідника «Провідники духовності в Україні» (упор. Курас І.Ф.).
РЕСУРСИ
1. Бойко О.Д. Історія України [Електронний ресурс] : посібник. — К. : Академія, 2002. — Режим доступу: ebk.net.ua
2. Гупан Н.М. Новітня історія України: 11 кл. / Н. М. Гупан, О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. — К. : А.С.К., 2007.— 2007 с.
3. Даниленко В.М. Короткий історичний словник / В. М. Даниленко, С. А. Кокін. — Запо-
ріжжя : Прем’єр, 2001.
4. Довідник з історії України (А–Я ) : посіб. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / за заг. ред. : І. Підкови, Р. Шуста. — К. : Генеза, 2001.
5. Кульчицький С.В. Історія України : довідник для абітурієнтів та школярів загальноос-
вітніх навчальних закладів / С. В. Кульчицький Ю. А. Мицик, В. С. Власов. — К. : Літера ЛТД, 2007. — 528 с.
6. Мицик Ю.А. Історія України. Навчальний посібник. / Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
7. http://zalik.net 8. http://sumdu.telesweet.net
9. http://www.lytvyn-v.org.ua
10. uk.wikipedia.org 11. http://history.franko.lviv.ua 12. ukma.kiev.ua
13. http:/ /www.history.org.ua
14. http://vijsko.milua.org/v3.htm
1
Продовження. Початок див. у журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» № 4. 5. 7. 8/2011.
ІНФОРМАЦІЙНІ РОЗРОБКИ
шбиц #1-2012.indb 91
шбиц #1-2012.indb 91
25.01.2012 22:45:00
25.01.2012 22:45:00
92
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Дати:
1922 р. — входження УСРР до складу СРСР;
1921–1923 рр. — голод в Україні; 1923 р. — початок політики «українізації»;
1925 р. — завершення відбудови промисловості, курс на індустріа-
лізацію.
Персоналії:
Каганович Лазар Мойсейович (1893 –1991) — радянський партійний і державний діяч. У 1925–1928 рр. К., будучи генераль-
ним секретарем ЦК КП(б)У, заперечував українізацію, виступав проти українських націонал-комуністів О. Шумського і М. Хвильо-
вого. Політикою переслідування націонал-комунізму в Україні довів до розколу КПЗУ, добився знищення її провідних членів: Й. Крілика, М. Косара та ін. Один з найближчих прибічників Й. Сталіна, беззастережно підтримував суцільну колективізацію, наполегливо добивався її реалізації шляхом застосування репре-
сивних заходів щодо українського селянства. У 1932 р. К. разом з В. Молотовим звинуватив керівників КП(б)У у провалі колекти-
візації і виступив проти пропозиції зменшення норм хлібозаготі-
вель в Україні, що стало однією з головних причин голодомору 1932–1933. У 1947 р. К. знову був призначений першим секрета-
рем ЦК КП(б)У. Продовжував політику репресій проти україн-
ської інтелігенції, звинувативши її в «українському буржуазному націоналізмі». Брав активну участь у ліквідації націоналістично-
го підпілля та УПА. У 1957 р. разом з В. Молотовим та ін. створив опозиційну групу, яка зробила спробу змістити з посади М. Хру-
щова, внаслідок чого К. було усунено від керівних державних і партійних посад. У 1962 р. був виключений з КПРС, після чого реальної участі у політичному житті не брав. Шумський Олександр Якович (1890–1946) — політичний діяч, активний учасник українізації. З 1908 р.— член Української соціал-демократичної спілки, Української партії соціалістів-рево-
люціонерів (1917–1919), Української партії комуністів (1919–
1920). Після розпуску партії увійшов до складу КП(б)У та був об-
раний членом ЦК. Належав до партійної групи, яка вимагала уса-
мостійнення КП(б)У від Російської Комуністичної партії. У 1919 р. — нарком освіти в українському радянському уряді Х. Раковського, 1920 р. — нарком внутрішніх справ, 1921 р. — пред-
ставник УРСР у Польщі. З вересня 1924-го по лютий 1927-го — нарком освіти УРСР, активно проводив політику українізації. Під час зустрічі зі Й. Сталіним у 1925 р. поставив питання про усунен-
ня Л. Кагановича з посади генсека ЦК КП(б)У та заміщення його українцем В. Чубарем. Проте Сталін поклав на Шумського відпо-
відальність за поширення антиросійських настроїв в Україні. У 1927 р. Шумський був звільнений із посади наркома просвіти УРСР і переведений до Ленінграду, де став ректором Інституту Народного Господарства, згодом — ректором Ленінградського шбиц #1-2012.indb 92
шбиц #1-2012.indb 92
25.01.2012 22:45:00
25.01.2012 22:45:00
93
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки політехнічного інституту. У 1933 р. Ш. був заарештований за звинуваченням у приналежності до Української військової ор-
ганізації. Засуджений до 10-річного ув’язнення у виправно-
трудовому таборі на Соловках, замінений засланням у Красно-
ярськ. Домагаючись повної реабілітації, Шумський неоднора-
зово оголошував голодування. У 1939 р. справу через хворобу і відсутність матеріалів було припинено. Помер за нез’ясо-
ваних обставин. Скрипник Микола Олексійович (1872–1933) — державний діяч УСРР, один із засновників КП(б)У, ініціатор запровадження українізації. Багато разів заарештовувався царською поліцією, 7 разів перебував на засланні, у т. ч. в Якутській губ. З грудня 1917 р. — член першого уряду радянської України. З березня 1918 р. очолив Народний Секретаріат. З 1921 р. займав посади наркома внутрішніх справ України, наркома юстиції, генерально-
го прокурора, а в 1927–1933 рр. — наркома освіти. Під керівни-
цтвом Скрипника була завершена українізація преси, початково-
го і середнього шкільництва, значною мірою було українізоване викладання у вищих школах. У вересні 1928 р. С. затвердив новий український правопис (робота над ним тривала понад три роки), нормативи якого максимально наближалися до специфіки укра-
їнської мови. Організував масштабну допомогу в українізації освіти у місцях компактного проживання українців поза межами України (передусім на Кубані та в Казахстані). Завдяки енергії С. у Росії було організовано бл. 500 українських шкіл і два ВНЗ. По-
стійно підкреслював самостійність української культури і неза-
лежність її від російської. Був підданий нищівній критиці, звіль-
нений від керівництва наркоматом освіти. Передбачаючи май-
бутню ліквідацію, С. вчинив самогубство.
Волобуєв Михайло Симонович (1903–1972) — учений-еко-
номіст. Протягом 1921–1927 рр. працював у системі політосвіти, водночас займався викладацькою роботою. У 1928 р. виступив у журналі «Більшовик України» зі статтею «До проблеми україн-
ської економіки», у якій обстоював цілісність українського націо-
нально-господарського терену, захищав господарську самостій-
ність українських підприємств, не погоджувався з панівною рол-
лю російської економіки, вимагав збереження за Україною та ін-
шими республіками права «дійсного контролю за діяльністю союзних органів». Стаття Волобуєва, яку деякі дослідники вважа-
ють теоретичною платформою націонал-комунізму, одразу ви-
кликала гнів більшовицьких вождів, а її положення були затавро-
вані назвою «волобуєвщина». У 1934 р. Волобуєв був засуджений на п’ять років таборів. Під час війни за завданням НКВС жив у Краснодарському краї під виглядом кореспондента фашист-
ської газети «Кубань», збираючи інформацію про пересування ні-
мецьких військ. Після війни очолив кафедру Ростовського фінан-
сово-економічного інституту. У 1957 р. домігся реабілітації. У 1961 р. Волобуєв переїхав у Донецьк, де працював у торговель-
ному інституті. Згодом повернувся до Ростова, де провів останні роки життя.
шбиц #1-2012.indb 93
шбиц #1-2012.indb 93
25.01.2012 22:45:00
25.01.2012 22:45:00
94
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки Хвильовий Микола (1893–1933) — один із основоположни-
ків пореволюційної української прози, поет, публіцист. Справжнє ім’я — Микола Григорович Фітільов. Брав участь у Першій світо-
вій та громадянській війнах. Один із організаторів пореволюцій-
ного літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій: «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «Про-
літфронт». Перші поетичні збірки Миколи Хвильового — «Моло-
дість», «Досвітні симфонії», поема «В електричний вік». Відомі цикли памфлетів М. Хвильового «Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», полемічний трактат «Україна чи Малоросія?», роман «Вальдшнепи», збірка прозових творів «Сині етюди» твори «Мати», «Я (романтика)». У 1920-ті роки повністю підтримує і впроваджує в життя політику українізації. У своїх памфлетах виступав проти русифікаційного і «просвітянського» векторів розвитку української радянської культури під гаслами «Геть від Москви!», «Україна або Малоросія?», «Орієнтація на пси-
хологічну Європу». Хвильового звинувачували в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської». Ми-
кола Хвильовий покінчив життя самогубством у 1933 році.
Юра Гнат Петрович (1887–1966) — український режисер і актор. Народний артист СРСР (1940). Сценічну діяльність почав у 1904 р. в аматорському гуртку. У 1913–1914 рр. грав у театрі «Руська бесіда» у Львові. Протягом 1917–1919 рр. був актором і режисером у київському «Молодому театрі» та Першому дер-
жавному драматичному театрі УСРР ім. Т. Шевченка. У 1920 р. Ю. виступив одним із співзасновників створеного у Вінниці україн-
ського драматичного театру ім. І. Франка (з 1926 р. — Київський академічний український драматичний театр ім. І. Франка), до 1961 р. — художній керівник і режисер театру (з 1954 р. — разом із М. Крушельницьким). Ю. як актор сформувався на традиціях українського театру, під впливом творчості видатних майстрів української сцени П. Саксаганського, М. Кропивницького, М. Садовського. Виступа-
ючи замолоду переважно у драматичних ролях, Ю. у подальші ро-
ки свій акторський хист найбільше виявив у характерних та ко-
медійних образах, які відзначалися правдою почуттів та сокови-
тим народним гумором. Автор літературних праць з питань теа-
трального мистецтва. Державна премія СРСР. Курбас Лесь (Олександр Степанович; 1887–1937) — україн-
ський театральний діяч та режисер. Середню освіту здобув у Тер-
нопільській гімназії. Оволодів російською, польською та німець-
кою мовами, самотужки вивчав англійську та норвезьку мови. У 1907–1908 навчався на філософському ф-ті Віденського ун-ту, вивчав германістику та славістику, з 1908 р. — на філософському ф-ті Львівського ун-ту. У 1912–1914 — актор Театру товариства «Руська Бесіда». На початку 1917 р. створив театральну трупу, не-
вдовзі «Молодий Театр». До створеного Курбасом мистецького об’єднання «Березіль» увійшло бл. 250 театральних діячів та ак-
торів. Було утворено 5 майстерень, режисерську лабораторію, що шбиц #1-2012.indb 94
шбиц #1-2012.indb 94
25.01.2012 22:45:00
25.01.2012 22:45:00
95
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки готувала кадри для всіх театрів України, а також бл. 20 творчих дослідницьких комісій, станцій, бюро тощо. У першій пол. 1920-х рр. К. на Одеській кіностудії поставив фільми «Вендета», «Приго-
ди Макдональда», «Арсенальці». У 1925 р. привіз із Парижа золо-
ту медаль театральної виставки. З поч. 1931 р. почалося масове цькування К. До критики до-
лучилися майже всі літературні групи, які «викривали змову» Курбаса і М. Куліша. У 1933 р. перший секретар ЦК КП(б)У П. По-
стишев вимагав від К. зректися помилок і засудити діяльність М. Хвильового та М. Скрипника, що К. відмовився зробити. У 1933 р. К. усунуто від обов’язків мистецького керівника театру «Бере-
зіль», позбавлено звання народного артиста УСРР, заарештовано, заслано на північ у табори ГУЛАГ. Розстріляний у 1937 р. (офіцій-
ні радянські джерела подають дату 15.11.1942). В історію україн-
ського театру К. увійшов як його реформатор, організатор та ре-
жисер, який шляхом експерименту прищеплював йому нові ідеї та форми.
Бойчук Михайло Львович (1882–1937) — художник, лідер групи бойч укістів, новатор-монументалiст, що створив свою шко-
лу в монументальному малярстві, сформував талановитий ко-
лектив однодумців i послідовників. Навчався у Вiденськiй, Кра-
ківській, Мюнхенській академіях мистецтв, удосконалював май-
стерність у Паризькій, де став одним iз засновників української громади. На запрошення Російського археологічного товариства провів реставраційні роботи в храмі в с. Лемешах Чернiгiвcької губернії (1912–1914). З 1917 р. — один із професорів-фундаторів Української Академії мистецтв, з 1924 р. — професор Київського художнього інституту. Навесні 1921-го Б. на запрошення уряду УРСР оформив приміщення Харківського оперного театру, пра-
цював на Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1923 р., зро-
бив розписи санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибейському лимані в Одесі. Страчений у Києві. У 2-й половині 1930-х рр. художники-
бойчукісти були здебільшого репресовані, а всі монументальні твори знищені.
Довженко Олександр Петрович (1894–1956) — класик сві-
тового кінематографу, режисер, сценарист, державний діяч. Наро-
дився у багатодітній селянській сім’ї. Навчався у Сосницькій по-
чатковій, у вищій початковій школі, у Глухівському учительсько-
му інституті. Працював у Житомирському початковому училищі, де викладав природознавство, гімнастику, географію, фізику, історію, малювання. У 1919 р. — у лавах армії УНР. На початку 1920 р. — член Української комуністичної партії боротьбистів. У 20-х роках — представник НКЗС УСРР у Варшаві, секретар кон-
сульського відділу Торгового представництва УСРР у Німеччині; художник-ілюстратор у редакції газети «Вісті ВУЦВК» та карика-
турист, один із засновників ВАПЛІТЕ. У кінематографі від 1926 р. Перші фільми — «Вася-реформатор», «Сумка дипкур’єра». Інші картини «Звенигора» (1927), «Арсенал» (1929), фільм «Земля» (1930), який у 1958 р. у м. Брюссель названий серед 12-ти най-
кращих фільмів усіх часів і народів. У роки Великої Вітчизняної шбиц #1-2012.indb 95
шбиц #1-2012.indb 95
25.01.2012 22:45:01
25.01.2012 22:45:01
96
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки війни — фронтовий кореспондент, кінорежисер. Зняв кіноепо-
пею «Битва за нашу радянську Україну»; друк кіноповісті «Украї-
на в огні» заборонив Сталін. Керівник Київської кіностудії (1940–
1941). Поняття та терміни
Автокефальна церква — самоуправна та адміністративно незалежна православна церква. Очолюється патріархами або ми-
трополитами. А.ц. самостійно обирає голову, скликає собори, ка-
нонізує святих тощо. Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ). Ідея автокефалії набула поширення в умовах Української революції 1917–1921 рр. та демократизації суспіль-
ства. Організаційне оформлення УАПЦ відбулося на Всеукраїн-
ському православному соборі у Києві 14–30 жовтня 1921 р., де бу-
ли затверджені канони та устрій церкви, сформована ієрархія. Са-
мобутність УАПЦ полягала в канонічних новаціях — соборній ви-
святі в єпископи одружених священиків, сакралізації української мови та впровадження у церковне життя національних звичаїв і традицій. Першим митрополитом УАПЦ (1921–1927) став Ва-
силь Липківський. У 1930 р. на Надзвичайному соборі під тиском державної влади церква проголосила про «самоліквідацію» у зв’язку з інкримінуванням їй антирадянської діяльності та участі у сфабрикованій органами ДПУ Спілці визволення України. Значна частина її діячів була заарештована за звинуваченням у приналежності до СВУ. Індустріалізація — процес прискореного розвитку промис-
ловості насамперед важкої, перетворення господарства країни на індустріальне. Індустріалізація радянська — комплекс заходів із прискореного розвитку важкої промисловості і ВПК, вжитих ВКП(б) у другій половині 1920-х — до кінця 30-х років. Серед збу-
дованих індустріальних гігантів в Україні: Запоріжсталь, Азов-
сталь, Краммашбуд, Криворіжбуд, Дніпробуд, Дніпалюмінбуд, Харківський тракторний, Київський верстатобудівний та ін.
Українізація — тимчасова політика ВКП(б), здійснювана в Україні у 1920 – поч. 30-х років. Українізація 1920–1930 рр. була складовим елементом загальносоюзної кампанії коренізації, суть якої полягала у спробі більшовицького керівництва очолити і взяти під контроль процес національного відродження. Україні-
зація, яка почалася у 1923 p., передбачала виховання кадрів з представників корінної національності, використання україн-
ської мови у роботі партійного, державного, господарського апа-
ратів; організацію мережі навчальних закладів усіх ступенів, за-
кладів культури, газет і журналів, книговидавничої справи мова-
ми корінних національностей; глибоке вивчення національної іс-
торії, відродження і розвиток національних традицій і культури. Проголошувалися рівність мов та необхідність надання допомо-
ги в процесі розвитку української мови. Згодом була утворена ко-
місія з українізації на чолі з секретарем ЦК КП(б)У В. Затонським, шбиц #1-2012.indb 96
шбиц #1-2012.indb 96
25.01.2012 22:45:01
25.01.2012 22:45:01
97
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки до складу якої увійшли відомі партійні та державні діячі В. Чубар, М. Скрипник, Л. Каганович, О. Шліхтер, М. Попов, О. Шумський та ін. (з усіх членів комісії з українізації уціліли лише Л. Каганович та О. Бойченко, згодом відомий український письменник).
РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ
Дати:
1928–1938 рр. — період радянської модернізації в Україні;
1928 р. — Шахтинська справа;
1929 р. — справа СВУ;
1929 р. — рік великого перелому, початок суцільної колективізації;
1932–1933 рр. — Голодомор в Україні;
1934 р. — перенесення столиці України з Харкова до Києва.
Персоналії:
Стаханов Олексій Григорович (1906–1977) — шахтар-за-
бійник шахти «Центрально-Ірміно» у Кадіївці, встановив рекорд з видобутку вугілля (1935), перевиконавши денну норму у 14,5 ра-
зів; зачинатель стахановського руху — соціалістичного змагання, метою якого була боротьба за збільшення норми виробництва в промисловості, на транспорті та ін.
Постишев Павло Петрович (1887 — 1939) — радянський партійний і державний діяч. У 1918–1920 рр. — один із керівни-
ків більшовицького партизанського руху на Далекому Сході. У серпні 1923 р. направлений ЦК РКП(б) в Україну. На поч. 1933 р. П. став особистим представником Й. Сталіна в Україні з необмеже-
ними повноваженнями. У 1933 р. обраний секретарем ЦК КП(б)У, одночасно — перший секретар Харківського, а згодом — Київ-
ського обкому КП(б)У. Заохочував репресивну політику, вів бо-
ротьбу зі «шкідництвом», «націоналістичною контрреволюцією». П. за безпосередньою вказівкою Й. Сталіна розгромив українське національне відродження, політику українізації, очолив полі-
тичну кампанію проти М. Скрипника, що призвела до його само-
губства. П. виступав за застосування репресивних методів при проведенні колективізації і виконання плану хлібозаготівель в Україні, став одним із найголовніших організаторів голодо-
мору 1932–1933 рр. в Україні. У 1937 р. звільнений від обо-
в’язків секретаря обкому і секретаря ЦК КП(б)У. Розстріляний у 1939 році.
Косіор Станіслав Вікентійович (1889–1939) — більшо-
вицький партійний і радянський діяч. У 1907–1918 рр. — учасник більшовицького руху в Донбасі і на Дону. У 1918 р. входив до складу Народного Секретаріату як народний секретар у справах фінансів. К. був одним з організаторів КП(б)У. У 1928–1938 рр. — генеральний секретар (з 1934 р. — перший) ЦК КП(б)У. У 1932 р. активно підтримав вимогу Л. Кагановича і В. Молотова щодо по-
шбиц #1-2012.indb 97
шбиц #1-2012.indb 97
25.01.2012 22:45:01
25.01.2012 22:45:01
98
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки вного виконання значно завищенних планів хлібоздачі в Україні. К. — один із головних винуватців голодомору 1932–1933 рр. в Україні, безпосередній організатор і виконавець ліквідації «українізації» і проведенні політики русифікації, розгортання протиукраїнського терору, масовому винищенні національної ін-
телігенції. У 1939 К. звинувачено у приналежності до Польської Військової Організації і розстріляно.
Сталін (Джугашвілі) Йосиф Віссаріонович (1879–1953) — радянський державний і політичний діяч. Один із організаторів жовтневого перевороту 1917 р. в Росії. У першому більшовицько-
му уряді — Раді народних комісарів — нарком у справах націо-
нальностей. Одночасно очолював наркомати державного контро-
лю, робітничо-селянської інспекції. У 1922 р. новоутворена поса-
да генерального секретаря ЦК РКП(б) за пропозицією В. Леніна передана С. У 1928–1929 рр. С. домігся абсолютної влади в партії і державі. С. розгорнув масові терористичні акції в Україні з метою знищення основних досягнень українізації, придушення опору ко-
лективізації та запобігання появі політичної опозиції. С. несе без-
посередню відповідальність за організацію голодомору 1932–
1933 рр., за винищення десятків тисяч української інтелігенції (розстріляне відродження), партійного та державного керівни-
цтва Української РСР у 1930 роках, за організацію політичних убивств та розправ над політичними противниками та опонента-
ми (Є. Коновальця, О. Шумського та ін.), за хвилю масового теро-
ру на західноукраїнських землях (1939–1940-х рр..), післявоєнні розправи над українською і єврейською інтелігенцією в Україні, депортацію кримських татар тощо. У серпні 1939 р. С. досяг поро-
зуміння з нацистською Німеччиною і просунув кордони СРСР на захід. Під час Великої Вітчизняної війни С. — голова Державного комітету оборони, Верховний Головнокомандувач і Нарком обо-
рони. В останній період здійснювана С. агресивна зовнішня полі-
тика послужила причиною «холодної війни» і гонки озброєнь.
Поняття та терміни:
Форсована індустріалізація — процес прискореного розви-
тку промисловості, насамперед важкої, проголошений у 1929 р. Різке форсування індустріалізації та колгоспного будівництва зу-
мовило встановлення завищених і нереальних планів розвитку економіки: 32% щороку для всієї промисловості, 46% — для важ-
кої індустрії. Висувалося завдання за 10–15 років збудувати соціа-
лізм і наздогнати західні країни за рівнем промислового розвитку. Форсована індустріалізація здійснювалася, головним чином, за ра-
хунок перекачування коштів із сільського господарства, величез-
ного напруження людських сил, низького рівня життя народу. Стаханівський рух — масовий робітничий рух за підвищен-
ня продуктивності праці, досягнення високих виробничих показ-
ників. Початок С.р. покладено у Донбасі, 31 серпня 1935 року ви-
бійником кадіївської шахти «Центральна-Ірміне» О. Стахановим. шбиц #1-2012.indb 98
шбиц #1-2012.indb 98
25.01.2012 22:45:01
25.01.2012 22:45:01
99
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки Колективізація — процес примусового створення великих селянських колективних господарств. Основними завданнями колективізації були: повне одержавлення сільського господар-
ства; сприяння форсованій індустріалізації за рахунок пограбу-
вання села; забезпечення промисловості дешевою робочою си-
лою; вирішення хлібної проблеми в країні. Основними заходами колективізації стали: насильницьке створення колгоспів; «роз-
куркулення»; обмеження з боку влади процесу переселення се-
лян до міст (запровадження паспортів, які видавалися лише жи-
телям міст та ін.). Історики називають колективізацію однією з головних причин Голодомору 1932–1933 років в Україні.
Розкуркулення селянства — ліквідація заможного селян-
ства — «ворога» радянської влади. У 1930 р. згідно з постанова-
ми ЦК ВКП(б) «Про темп колективізації і заходи допомоги дер-
жави колгоспному будівництву» та «Про заходи ліквідації кур-
кульських господарств в районах суцільної колективізації» роз-
почалася масова акція «ліквідація куркуля як класу». Під «розкуркулювання» попадали не лише заможні селяни, які ви-
користовували найману працю («куркулі»), але й ті, хто не пого-
джувався йти в колгосп («підкуркульники»). Таким чином, полі-
тика ліквідації «куркульства як класу» була формою репресій стосовно всього селянства. Усього в період колективізації було експропрійовано 200 тис. селянських господарств, від чого по-
страждали близько 1 млн осіб. Більшість із них були виселені до Сибіру і на Північ. Цих людей називали «спецпереселенцями» і використовували на важких роботах. Багато «розкуркулених» загинули.
Закон про п’ять колосків, «П’ять колосків» — репресивний радянський закон часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соці-
алістичної) власності». Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом’якшуючих обста-
вин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіс-
кацією всього майна». Амністія у цих випадках заборонялась. На літо 1933 р. за цим законом було засуджено 150 тис. осіб, зокрема й дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.
Голодомор — суспільно-господарське явище, що виявляєть-
ся у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів хар-
чування і призводить до зміни демографічної та соціальної структури населення регіонів, а інколи і країн. Г. виникає внаслі-
док неврожаю, зумовленого природними причинами (посуха, по-
вінь, морози, нищення посівів шкідниками та ін.), наслідками во-
єн, недосконалістю господарської системи. В окремих випадках Г. організовувався штучно з метою винищення певних груп насе-
лення, а інколи цілих народів для досягнення політичних цілей. Голодомор в Україні викликаний політичними причинами. За-
планований сталінським керівництвом як репресивний захід шбиц #1-2012.indb 99
шбиц #1-2012.indb 99
25.01.2012 22:45:02
25.01.2012 22:45:02
100
ШБІЦ № 1/2012
Інформ. забезпечення навч. процесу Інформаційні розробки проти українського селянства, що становило опір колективізації. Внаслідок повальних реквізицій хліба населення почало голоду-
вати вже навесні 1932-го. Виїзд голодуючого населення за межі України було заборонено, тому більша частина українського се-
лянства була приречена на голодну смерть. Нечуваних розмірів набрав Г. у південних та східних областях України. Радянська вла-
да постійно замовчувала факт існування Г., не надавала населен-
ню ніякої допомоги, відкидала пропозиції допомоги з-за кордону, прирікаючи на голодну смерть мільйони людей. Розстріляне відродження — літературно-мистецьке поко-
ління 20-х – початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і було зни-
щене тоталітарним сталінським режимом. Термін «розстріляне Відродження» вперше запропонував діаспорний літературозна-
вець Юрій Лавріненко. Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за ви-
роком трійки розстріляні «українські буржуазні націоналісти» Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Че-
ховський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Ми-
хайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Зага-
лом в один день за рішенням несудових органів було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції. _______________________________
шбиц #1-2012.indb 100
шбиц #1-2012.indb 100
25.01.2012 22:45:02
25.01.2012 22:45:02
101
ШБІЦ № 1/2012
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Нові документи
Указ Президента України «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні» від 16 грудня 2011 р. № 1163/2011
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» від 14 грудня 2011 р. № 1283
Наказ Міністерства фінансів України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447» від 14 жовтня 2011 р. № 1297 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Національної академії педагогічних наук України «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-
педагогічні консультації» від 23 червня 2011 р. № 623/61
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності» від 22 вересня 2011 р. № 1099
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах пілотного проекту Національного проекту ”Відкритий світ”» від 3 листопада 2011 р. №1252/147
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти в 2012 році» від 3 листопада 2011 р. № 1254
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження календарного плану підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2012 році» від 23 листопада 2011 р. № 1346 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про призначення стипендій Президента України учасникам і призерам міжнародних учнівських олімпіад з астрономії та географії 2011 року» від 28 листопада 2011 р. № 1372
Див. додаток 1 Див. додаток 2
Див. додаток 3
Див. додатки 4–8
Див. додаток 9
Див. додаток 10
Див. додаток 11
Див. додатки 12, 13
Див. додаток 14
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА
шбиц #1-2012.indb 101
шбиц #1-2012.indb 101
25.01.2012 22:45:02
25.01.2012 22:45:02
102
ШБІЦ № 1/2012
Інф.забезп.управ.школою Моніторинг законодавства Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження програми для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії» від 12 грудня 2011 року № 1421
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо оплати праці та встановлення розряду працівникам бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу» від 24 жовтня 2011 р. № 1/12-5765
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо висування кандидатів (колективів) на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2012 року» від 1 листопада 2011 р. № 1/9-809
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення конкурсів «Intel-ЕкоУкраїна» та «Intel-ТехноУкраїна» у 2011–2012 навчальному році» від 8 листопада 2011 р. № 1/9-818
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості» від 8 листопада 2011 р. № 1/9-819
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо оволодіння учителями загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційними технологіями» від 12 грудня 2011 р. № 1/9-879
Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії у 2011–2012 навчальному році» від 9 грудня 2011 р. № 1.4/18-3947 Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2011/2012 н.р.» від 14 грудня 2011 р. № 1.4/18-3999
Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення IІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології» від 14 грудня 2011 р. № 1.4/18-4000
Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики 2012 року» від 16 грудня 2011 р. № 1.4/18-4038
Див. додаток 15 Див. додаток 16
Див. додаток 17
Див. додаток 18
Див. додаток 19
Див. додаток 20
Див. додаток 21
Див. додаток 22
Див. додаток 23
Див. додаток 24
Укладачі:
Анастасія Маслова, Лідія Поперечна
шбиц #1-2012.indb 102
шбиц #1-2012.indb 102
25.01.2012 22:45:02
25.01.2012 22:45:02
103
15 лютого 2012 року об 11:00 у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» (м. Київ,вул. Хрещатик, 2) відбудеться урочисте відкриття
XV Ювілейної міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні – 2012».
Термін проведення виставки – 15 – 16 – 17 лютого 2012 року
Організатори виставки: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія педагогічних наук України, Київська торгово промислова палата, виставкова фірма „КАРШЕ”.
Інформаційні партнери: телеканали: «5 канал», «Перший діловий канал»; інтернет-портали: «Osvita.ua», «Освітній портал», «Вища освіта», «Parta», «Студент», Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» ; журнали: «Директор школи, ліцею, гімназії», «Віче», «Практика управління закладом освіти», «Пропоную роботу», «Робота для жінок», «Сучасна освіта», «Куди піти навчатись», «Освіта і кар’єра», молодіжний журнал «Стіна»; видавництво «Шкільний світ», «Знання», «Педагогічна преса»; щотижневик «Работа и учеба»; газети «Нова робота», «Срочно требуются»; рекламне агентство «Инфокон»; офіційний Інтернет-провайдер – компанія «РЕЛКОМ». Компанії-партнери конкурсної програми: «Комсомольська правда в Україні», Інтернет Асоціація України, Система інтернет-розрахунків WebMoney Transfer, Датацентр ColoCall, Національний інтернет-портал UKR.NET, Телекомунікаційна компанія «Адамант», Громадська організація «Вікімедіа Україна».
На виставці будуть представлені найкращі навчальні заклади України, обласні та міські управління освіти, заклади післядипломної освіти, науково-методичні центри, інноваційні педагогічні технології, міжнародні і наукові установи, підприємства, комерційні структури та видавництва, які співпрацюють з системою освіти, професійна преса.
Окремим підрозділом в рамках виставки буде проходити Шоста виставка-презентація «Освіта України «Інноваційні технології навчання».
Відбудуться презентації досягнень навчальних закладів, інноваційних розробок, семінари, «круглі столи», обговорення актуальних проблем навчально-виховного процесу. В рамках виставки буде проводитись Конкурс наукових робіт із нагородженням переможців медалями традиційно виготовленими із дорогоцінних металів – золотими, срібними і бронзовими, а також Почесними дипломами «Лідер сучасної освіти». До ювілею відомого освітянського форуму почесними нагородами будуть відзначені постійні учасники виставки.
Виставка представить насичену конкурсну програму для учасників та для обдарованої молоді: Дванадцятий національний конкурс малюнку, П’ятий національний конкурс архітектурних проектів, Другий національний конкурс молодих композиторів імені Івана Карабиця, Другий національний конкурс «Первоцвіт», Другий національний конкурс на кращий веб-сайт «Веб-сайт – обличчя успіху».
Переможці конкурсів будуть нагороджені річними стипендіями, цінними та пам’ятними призами.
Виставка буде цікавою широкій аудиторії – професіоналам в галузі освіти, школярам-майбутнім абітурієнтам, їх батькам, студентам, всім зацікавленим у підвищенні свого професійного рівня та в набутті нового досвіду. З більш детальною інформацією Ви можете ознайомитись на сайті www.osvita.carshe.com.
Оргкомітет виставки:
тел/факс: 044 – 461-96-47, 461-96-51, 461-96-53, 461-91-06
е-mail: exhibitions@carshe.com, carshe@carshe.com
шбиц #1-2012.indb 103
шбиц #1-2012.indb 103
25.01.2012 22:45:03
25.01.2012 22:45:03
104
Інф.забезп.управ.школою Моніторинг законодавства шбиц #1-2012.indb 104
шбиц #1-2012.indb 104
25.01.2012 22:45:03
25.01.2012 22:45:03
Автор
bibl.zoippo
Документ
Категория
Культура
Просмотров
7 640
Размер файла
5 613 Кб
Теги
2012, шбиц
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа