close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Діти війни

код для вставкиСкачать
Презентація " Діти війни" дає можливість учителю познайомити дітей із страшним лихоліттям в роки Другої світовой війни, яке лягло на плечі не тільки дорослого населення, а й дітей. Про боротьбу юних патріотів з німецькими загарбниками на фронтах і
В той сонячний літній ранок
22 червня 1941 року
л
юди займалися звичними справами
Ніхто не підозрював, що приємні клопоти, жваві ігри дітей і багато життів перекреслить одне страшне слово…
Війна!
Все починалося
з
грому небесного, Такого жорстокого
, такого
нечесного
. Із
ненависного
, злісного
грому, Який
на світанку
вигнав
із
дому...
А небо світле
закрили
чорні
хрести
! Господи! Боже! Якщо
ти
є
, захисти
!..
Крізь
руки у двір
гусенята
малі
... І кров на травиці
... І кров на землі
...
У цілого покоління, народженого з 1928 по 1945 рік, вкрали дитинство
Їх виховала війна…
Фашисти нищили все на своєму шляху, були безжалісними і жорстокими
Немічні, діти та люди похилого віку жили в землянках та під відкритим небом
Війна зривала людей з родинного гнізда, гнала довгими дорогами страждань і смерті..
Ті, хто лишився на окупованій території, зазнали страхіть, болю і страждань…
Батьки багатьох дітей загинули на фронті, а матері -
від голоду і бомбардувань, від куль. Діти також були жертвами нелюдів : їх закатовували …
або вони ставали каліками на все життя. У
кращому випадку дітей, що залишилися сиротами, чекав дитячий будинок
… в гіршому –
вони ставали в
’
язнями
концтаборів
« Для відбору
німці
ставили планку на висоті
120 см. Всі
діти
, які
могли пройти під
цією
планкою, відправлялися
до крематорію
. Знаючи
про це
, діти
витягувалися
як тільки
могли, піднімали
вгору
голівки
, стараючись
потрапити
до групи
тих, кого залишають
в живих
...
»
Свідчення
професора
терапевта Бертольда Е.
Дорогий
, добрий
татусю
!
Пишу я тобі
листа з
німецької
неволі
. Коли ти
, татусю
, будеш
читати
цього
листа, мене в живих
не буде. І моє
прохання
до тебе, батьку: покарай німецьких
кровопивць
.
Це
заповіт
твоєї
помираючої
доні
. Кілька
слів
про маму. Коли повернешся
, маму не шукай
. Її
розстріляли
німці
. Коли допитувалися
про тебе, офіцер
бив її
нагайкою по обличчю
. Мама не витерпіла
і
гордо сказала —
ось її
останні
слова: «
Ви
не залякаєте
мене побоями.
Я впевнена
, що
чоловік
повернеться
назад і
викине
вас, підлих
загарбників
, звідси
геть
»
І офіцер
вистрелив
мамі
в рот... Татусю
, мені
сьогодні
виповнилося
15 років
, і
якщо
б зараз ти
зустрів
мене, то не впізнав
би
свою доню
.
Я стала дуже
худенька, мої
очі
запали, коси мені
постригли наголо, руки висохли
, схожі
на граблі
. Коли я кашляю, з
рота йде
кров —
мені
відбили
легені
. ...я рабиня
німецького
барона, працюю
у німця
Шарлена
прачкою, перу білизну
, мию
підлогу
.
Працюю
дуже
багато
, а їм
два рази на день в кориті
з
«
Розою
»
і
«
Кларою
»
—
так зовуть
свиней. Так наказав барон. «
Рус була
і
буде свинею
»
, —
сказав він
.
Живу я в сараї
де дрова, в кімнату
мені
заходити
не можна
. Два рази я втікала
від
господарів
, але
мене знаходив
їхній
двірник
. Тоді
сам барон зривав
з
мене сукню
і
бив ногами. Я втрачала
свідомість
. Потім
на мене виливали
відро
води і
кидали в підвал
.
Тільки
смерть врятує
мене від
жорстоких
побоїв
. Не хочу більше
мучитися
рабинею
у проклятих
, жорстоких
німців
... тату, відомсти
за маму і
за мене. Прощавай
, добрий
татусю
, йду
помирати
...
Твоя доня
, Катя Сусаніна
»
Т
аня Савичева
–
маленька дівчинка,яка була свідком смерті всіх своїх рідних, і сама також останньою померла від голоду
Не кращою була і доля тих дітей, які опинилися у
блокадному місті Ленінграді
Багато дітей ставали справжніми патріотами.
Хлопчики та дівчатка
йшли
на фронт у військові
частини
, ставали синами
та доньками
полків
. Вони були
розвідниками
і
зв'язківцями
, сестрами милосердя
і
підривниками
.
За покликом
юних
сердець
ставали підпільниками
, партизанами, щоб
помститися
ворогові
за смерть батьків
та братів
, за наругу
над матерями і
сестрами, за спалені
домівки
, за
всі
нелюдські
злочини
фашистів
. Вони гинули в боях, їх
катували
гітлерівці
, але
юні
герої
не здавалися
.
«
Дорогі
батьки! Пишу вам останню
свою записку. Помилування
не чекаю
... На слідстві
я тримався
спокійно
... Протягом
чотирьох
з
половиною годин били тричі
. Били
гумою
, грабовою та залізною
палицями
по жилах. Після
цього
я погано чую. Ті
, хто
був
у моїй
групі
, зараз на волі
. Ніякі
тортури
не примусили
назвати
їхні
прізвища
. Я не
боюся
смерті
, помру, як належить
патріоту
Батьківщини
. Перемога буде за нами. Яша»
Передсмертна
записка юного одеського
підпільника
Яші
Гордієнка
, який
був
закатований
фашистами у 1942 р.
Великі
подвиги творили юні
в роки війни
. Багато
дітей
удостоєні
високих
урядових
нагород
. Партизани
: українець
Валя Котик, росіянин
Льоня
Голіков
, білорус
Марат Казей
-
посмертно удостоєні
високого
звання
Героя Радянського
Союзу. Пам'ятники
юним
героям піднялися
в Шепетівці
на Хмельниччині
, в Новгороді
та в Мінську
.
Діти в тилу: замість батьків
29 травня 1942 року ЦК ВЛКСМ звернувся до учнів із закликом: поряд з батьками та матерями працювати для фронту.
На цей заклик учні відповіли активною участю у всіх патріотичних рухах.
Іноді доводилося працювати для фронту цілодобово
. Діти вірили, що їхня праця не марна, вона -
для перемоги.
Далеко в минулому ті страшні події. Ось уже 65 років як закінчилася війна, але ми повинні пам
’
ятати
, що ясне та мирне небо над нами, спів солов
’
я та ласкаве сонечко, яке щоранку піднімається із
-
за обрію і зігріває нас –
все це завдяки тим, хто, не шкодуючи свого життя , виборов для нас щасливе майбуття.
Вічна слава загиблим і шана
живим.
Автор презентації
вчитель початкових класів Христофорівської
середньої загальноосвітньої школи I
–
III
ступенів
Дніпропетровської
області
Криворізького
району
Черепанова
Таміла Миколаївна
с
.м.т
. Христофорівка
Тел.0982557210
Автор
annaanat
Документ
Категория
Образовательные
Просмотров
2 692
Размер файла
6 674 Кб
Теги
Діти війни
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа