close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

60

код для вставкиСкачать
 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ запалювати газові пальники й наближатися до інших джерел відкритого вогню. Балончики ні в якому випадку не можна давати дітям. їх не можна розбирати і не рекомендується викидати до повного використання вмістимої речовини. Слід пам'ятати, що не варто створювати в квартирі значних запасів побутових хімічних препаратів, оскільки це призводить до збільшення концентрації токсичних випарів у житлових приміщеннях. 90. У чому полягають основні правила пожежно? безпеки при користуванні пічним опаленням? Основні правила пожежної безпеки при користуванні пічним опаленням полягають у наступному: - перед початком опалювального сезону необхідно старанно оглянути та перевірити справність пічного опалення; - перед запалюванням печі необхідно перевірити тягу в димоході; - топлення печей необхідно припиняти за дві години до сну; - біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі має бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5x0,7 м; - відстань від печі до меблів та горючих матеріалів повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів - не менше 1,25 м. Під час експлуатації пічного опалення не допускається: - залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям; - користуватися печами й осередками вогню, які мають тріщини; - розміщувати паливо й інші горючі речовини й матеріали безпосередньо перед топковим отвором; - застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини; - сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали; - зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу; - зберігати незагашені вуглини та золу в металевій посудині, встановленій на дерев'яній підлозі або горючій підставці. 91. У чому полягають основні правила безпеки при користуванні газовими приладами? При користуванні газовими приладами забороняється: - самовільно переставляти газові прилади; - вносити зміни в конструкцію газових приладів; - користуватися газом при несправності газових приладів; - вимикати прилади автоматики та регулювання на газових приладах; залишати працюючі газові прилади без нагляду (протяг може загасити пальник); - використовувати газ і газові прилади не за призначенням; - користуватися газовими плитами для опалення приміщень; - допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку; - сушити речі над газовим приладом; - прив'язувати до газопроводів мотузки та навантажувати газо-
проводи; - використовувати для сну приміщення, де встановлені газові прилади; - застосовувати вогонь для виявлення витікання газу з газопроводів. Для виявлення витікання газу в газопроводі застосовують мильну - воду. У місці витоку газу утворюються бульбашки. 1
76
ПЕРЕДМОВА Міжнародна статистика свідчить, що травматизм та смертність від нещасних випадків з року в рік неухильно зростають. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому якщо від таких захворювань помирають, в основному, люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків переважно гинуть люди молодого та середнього віку, тобто трудовий потенціал суспільства. Згідно з даними Міжнародної організації праці рівень травматизму та аварійності в Україні набагато перевищує аналогічні показники індустріально розвинених країн. У нашій країні щоденно внаслідок нещасних випадків виробничого та невиробничого характеру травмується близько 4000 людей, з них майже 200 гинуть, а приблизно 800 стають інвалідами. За даними ВООЗ 20% від усіх загиблих при нещасних випадках, аваріях і катастрофах можна було б урятувати при своєчасному та кваліфікованому поданні першої допомоги. Тому зрозуміло, що кожна людина повинна мати належні знання та вміння щодо подання першої допомоги потерпілим. Даний навчальний посібник покликаний допомогти в цьому. Причому автори не прагнули надати вичерпні дані, описати всі можливі варіанти подання першої допомоги в тих чи інших випадках; основна мета даного видання - зрозуміло, переконливо та наглядно навчити найбільш простих і ефективних прийомів подання першої допомоги тим, хто її потребує. Оскільки питання щодо подання першої допомоги є вкрай важливими, то вони включені до програми предмета «Основи безпеки життєдіяльності» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України № 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) та програм нормативних дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Основи охорони праці» для вищих закладів освіти. Відповідно до «Типового положення про навчання з питань охорони праці» вивчення питань щодо подання першої допомоги здійснюється також при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації, при прийнятті на роботу (вступний інструктаж) та в процесі роботи працівників. Необхідно зазначити, що виклад представленого матеріалу розрахований не на спеціалістів-
медиків, а на людей, що володіють лише основами медичних знань. Тому нехай спеціалісти вибачать зна
ходитись лише засоби для подання першої допомоги та ліки, призначені для лікування хвороби, наявної в даний момент часу. Будь-які призначені лікарем медикаментозні препарати необхідно приймати в дозах, що зазначені на рецепті. Не можна приймати їх на власний розсуд, а тим більше самовільно збільшувати дозу. За будь-яких обставин слід пам'ятати, що самолікування - це завжди небезпека, на яку людина себе добровільно наражає, приймаючи невідомі медикаменти без попередньої консультації з лікарем. Не зайвим буде нагадати, що приймаючи ліки, необхідно відмовитись від вживання спиртних напоїв, оскільки останні можуть посилити дію медикаментів та спричинити отруєння. 88. У чому полягають основні правила безпеки під час використання отрутохімікатів? Під час використання отрутохімікатів для боротьби із шкідниками на присадибній ділянці, а також для знищення комах та гризунів у помешканні, необхідно виконувати встановлені правила безпеки. Всі роботи з отрутохімікатами необхідно проводити в спеціальному одязі - халаті, комбінезоні, надягати гумові рукавички. Рекомендується також користуватися захисними окулярами та марлевою пов'язкою чи респіратором для захисту органів дихання (особливо при обприскуванні рослин). Після роботи необхідно вимити руки й обличчя з милом, прополоскати ротову порожнину. Робочий одяг необхідно випрати. Якщо після роботи залишились невикористані розчини отруто
хімікатів, то їх ні в якому випадку не можна зливати у каналізаці ю, водоймище чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддаленому від помешкання місці. При оброблянні отрутохімікатами приміщення, необхідно винести з нього всі харчові продукти, кухонний посуд, домашніх тварин та птахів, а також акваріум. 89. У чому полягають основні правила безпеки у побуті? Всі засоби побутової хімії, навіть звичайний пральний порошок чи сода, повинні зберігатися таким чином, щоб до них не могли дістатися діти. Ці засоби необхідно обов'язково зберігати окремо від будь-яких харчових продуктів. Всі хімічні речовини, що зберігаються в будинку чи квартирі, повинні бути у відповідних місткостях з чіткими написами. Не варто зберігати в квартирі невідомі хімічні речовини, або такі, в яких вийшов термін використання. Засоби, що містять у значних кількостях агресивні хімічні речовини (кислоти, луги тощо) повинні щільно закриватися і мати етикетку. При роботі з ними потрібно надягати гумові рукавички, захисні окуляри, халати, а після закінчення роботи необхідно добре вимити теплою водою з милом і рукавички, і руки. Засоби, небезпечні в пожежному відношенні (бензин, ацетон, гас, деякі засоби для виведення плям та ін.) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано, що не б'ються, подалі від джерел тепла та вогню. В житлових будівлях об'єми цих рідин не повинні перевищувати 20 літрів. При роботі з вибухопожежонебезпечними засобами забороняється палити цигарки, запалювати сірники, вмикати електронагрівальні прилади. Найбільш небезпечні випари горючих та легкозаймистих рідин. Тому краще всього працювати з такими речовинами (бензин, ацетон) на повітрі, поза помешканням. Перед тим, як застосовувати будь-який засіб, необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції щодо використання і суворо дотримуватися їх (особливо ретельно - при роботі з отрутохімікатами). Хімічні засоби необхідно застосовувати лише в таких кількостях, які вказані в інструкції. Не можна нахилятися низько над місткостями з хімічними речовинами (і тим більше нюхати їх, сильно втягуючи повітря) і над рідиною, що кипить, особливо при вливанні в неї нової порції рідини чи всипанні порошку. Гарячі рідини не можна вливати в скляний посуд. Правила безпеки стосуються і аерозольних балончиків, які містять зріджений газ (частіше за все бутан і пропан) під тиском для виштовхування зечовини, що в них знаходиться. Тиск у аерозольному балончику становить 3-6 кг/сіл
1
. Вони повинні зберігатися у вертикальному положенні, подалі від джерел тепла. При розпиленні вмісту балончика не можна палити, 2
75
авторам, коли
вони з чисто педагогічних міркувань підходять до розкриття окремих питань більш спрощено, без складних теоретичних обгрунтувань та відповідних медичних термінів. Своє завдання автори вбачали в тому, щоб сприяти формуванню в тих, на кого розраховане дане видання, необхідних знань і вмінь щодо надання першої допомоги при нещасних випадках. При підготовці даного видання автори прагнули викласти матеріал так, щоб він був доступним для розуміння як учням загальноосвітніх шкіл, так і студентам вищих навчальних закладів, а також працівникам при прийнятті на роботу та в процесі їх трудової діяльності. Тому в навчальному посібнику використано багато рисунків (майже 50), які значно підсилюють навчальний ефект, а сам теоретичний матеріал подано у формі запитань та відповідей. Причому обсяг та складність необхідного для вивчення матеріалу можна регулювати стосовно категорії тих, хто навчається (учні, студенти, працівники) методом перебору тих чи інших запитань. У навчальному посібнику наведено також завдання та тести (частина 2 та 3), які призначені для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу. Слід зазначити, що завдання та тести складалися таким чином, що одні вимагають тільки простого відтворення матеріалу, інші спонукають зіставляти й аналізувати, треті передбачають творче осмислення та застосування знань у нових ситуаціях. До матеріалів навчального посібника включені також основні правила щодо запобігання нещасним випадкам. Адже питання, що розглядаються, безпосередньо пов'язані із заходами упереджувального характеру, які саме в таких випадках є найбільш ефективними. Як апарат для орієнтації в матеріалах посібника та швидкого знаходження відповідних термінів і визначень використано алфавітний покажчик, який наведено після додатку. Використання навчального посібника сприятиме підвищенню ефективності навчання з питань подання першої допомоги при різних нещасних випадках та запобігання таким випадкам, самоконтролю набутих знань та їх практичній спрямованості. Автори висловлюють щиру подяку вельмишановним рецензентам за цінні поради та зауваження, що були висловлені в процесі роботи над посібником, а також Д. В. Василишин і О. Д. Каркавчуку за допомогу, що була надана під час підготовки посібника до друку. далеко від берега;
- не пірнайте в незнайомих місцях; - не підпливайте до суден, що рухаються; - не стрибайте з човнів, пристаней; - не заходьте у воду глибше пояса, якщо не вмієте плавати; - не користуйтесь для плавання дошками, надувними матрацами, автокамерами, м'ячами; - не влаштовуйте на воді небезпечних ігор; - не купайтесь поодинці, якщо ви навіть вмієте плавати; - не купайтесь відразу після приймання їжі або великого фізичного навантаження (гри в футбол, боротьби, бігу тощо); - не купайтесь під час нездужання і при підвищеній температурі. 86. У чому полягають основні правила щодо профілактики харчових отруєнь? Основні правила профілактики харчових отруєнь зводяться до наступного: - будь-
які сумніви щодо доброї якості харчових продуктів, готових до споживання, особливо консервованих (наприклад, при вздутті банки), необхідно вирішувати на користь власного здоров'я й відмовлятися від їх споживання; - подібно правилам дорожнього руху, правила особистої гігієни, при умові їх суворого дотримання, надійно оберігають життя сучасної людини від невидимої токсико-інфекційної небезпеки; - будь-який замінник (сурогат) алкоголю - потенційна отрута, тому вживання алкогольних напоїв сумнівного походження - це великий ризик для життя та здоров'я; - надмірне вживання спиртних напоїв призводить до алкогольного отруєння; - при приготуванні харчових продуктів необхідно суворо дотримуватися правил їх кулінарного оброблення (при термічному обробленні харчових продуктів ризик отруєння є значно нижчим); - для пиття та приготування їжі необхідно використовувати лише чисту кип'ячену воду. 87. У чому полягають основні правила щодо запобігання медикаментозним отруєнням? Для профілактики медикаментозних отруєнь у дітей необхідно всі медикаменти зберігати у недоступному для них місці, бажано під замком. Не допустимо зберігати ліки без етикеток, в іншій упаковці або посуді з-під напоїв. У домашній аптечці повинні 3
74
1.1. ПЕРША ДОПОМОГА. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Що таке перша допомога? Перша допомога - це комплекс найпростіших, термінових та необхідних заходів, які проводяться до прибуття лікаря чи доставлення потерпілого в медичний заклад і спрямовані на відновлення та збереження його життя та здоров'я. Від правильного та своєчасного подання першої допомоги залежить успіх наступної медичної допомоги та подальшого лікування, а інколи й життя потерпілого. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я близько 20% від усіх загиблих при аваріях і катастрофах можна було б урятувати при своєчасному та кваліфікованому поданні зробіть це одразу після чергового грозового розряду, використавши паузу між блискавками. Якщо ви перебуваєте в полі, лісі, на річці:
- знаходьтесь якнайдалі від високих дерев, опор мостів, стовпів повітряних ліній електропередавання, металевих і сітчастих огорож, місць розташування заземлювачів блискавковідводів, поодиноких (навіть невисоких) будівель, споруд і дерев, бо саме їх блискавка «вибирає» в першу чергу; - перебувати у воді або біля води також небезпечно; - краще під час грози не бігти (у людину, яка пересувається, блискавка потрапляє частіше), якщо ж у цьому є необхідність то робити це слід нешвидко та пригнувшись; - найкраще під час грози сховатись у якомусь заглибленні чи низинному місці; - якнайшвидше слід позбутися металевих предметів, які є на вас або біля вас (браслетів, ланцюжків, ножів, лопат, сокир тощо); - небезпечними також є радіоприймачі (особливо з витягнутими антенами), ввімкнені мобільні телефони, довгі предмети (наприклад, вудки чи граблі); - перебуваючи у схованці, ноги тримайте разом, щоб запобігти ураженню кроковою напругою при розтіканні струму блискавки. Якшо ви знаходитесь в автомобілі:
- необхідно зупинити автомобіль, бо блискавка може вас засліпити, викликати переляк і, як наслідок, спричинити аварію; - слід закрити всі вікна та опустити антену; - покинути автомобіль потрібно лише тоді, коли він знаходиться на відкритому та підвищеному місці. - При зустрічі з кульовою блискавкою зберігайте спокій, не рухайтесь, не наближайтесь до неї, не доторкайтесь до неї будь-
чим, оскільки це може призвести до вибуху. Не слід тікати від кульової блискавки, тому що потік повітря, що виникає при цьому, може потягнути її за собою. 85. У чому полягають основні правила щодо запобігання загибелі на воді? Основні правила щодо запобігання загибелі на воді полягають у наступному: - вибирайте для купання безпечні або обладнані для цього місця; - не купайтесь у стані сп'яніння; - не залишайте дітей без нагляду дорослих; - не запливайте за знаки загородження акваторій пляжу і 4
73
першої допомоги.
Перша допомога подається людиною (людьми), що знаходиться на місці події, або ж самим потерпілим (самодопомога). 2. Яка послідовність дій при поданні першої допомоги? Перш за все, необхідно зберігати спокій і не панікувати, оскільки непродумані, поспішні дії лиш погіршують ситуацію. Так, не можна без необхідності ставити потерпілого на ноги, трясти, лити на нього воду, оскільки при тяжких травмах, отруєннях це може лише спричинити погіршення його стану. У разі підіймання потерпілого не слід брати його за руки та ноги, тому що вони можуть бути зламані чи вивихнуті. Подавати першу допомогу потерпілому необхідно швидко, однак так, щоб це жодним чином не відбилося на її якості. Слід також чітко дотримуватися певної послідовності дій. При поданні першої допомоги послідовність дій повинна бути такою: - оцінити ситуацію щодо можливої загрози для потерпілого і тих, хто подає допомогу. Якщо така загроза існує, то необхідно усунути дію чинників, що становлять небезпеку для життя та здоров'я (наприклад, звільнити від дії електричного струму, загасити вогонь на одязі, витягнути з води, зупинити рухомі механізми чи виробниче устаткування), або винести потерпілого із небезпечної зони (наприклад, приміщення, наповненого чадним газом); - оцінити стан потерпілого (визначити, чи знаходиться він при свідомості, чи забезпечують його серце та легені достатнє постачання насиченої киснем крові, чи немає в нього травми шиї або хребта і т. п.); - визначити характер та важкість травми, що створює найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його рятування; приступити до подання першої допомоги потерпілому в порядку терміновості (наприклад, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання та закритий масаж серця, спинити кровотечу, накласти пов'язку тощо); - підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги; - викликати швидку медичну допомогу або лікаря, чи доставити потерпілого в найближчий медичний заклад. Перша допомога не може замінити допомогу з боку підготовленого медичного персоналу, тому повинна подаватися тільки до прибуття швидкої допомоги чи лікаря й суворо обмежуватися лише певними термін
овими заходами (штучне вимикачами та іншими електровиробами;
- не застосовуйте для опалення приміщення нестандартні (саморобні) електронагрівні прилади; - автоматичні вимикачі, пробкові запобіжники повинні бути завжди в справному стані та відповідати струмовому навантаженню; не користуйтесь так званими «жучками»; - не підключайте електроприлади із нульовим захисним провідником до звичайної двопровідної електромережі; - не застосовуйте для електромереж радіо- та телефонні проводи; - усі, навіть незначні, ремонтні роботи стосовно електроприладів та електровиробів (наприклад, заміна освітлювальної лампи або запобіжника) необхідно виконувати тільки після знеструмлення приладу чи електромережі; - при підключенні чи відключенні приладів необхідно притримувати однією рукою розетку, а іншою - вилку, але не провід чи кабель; - усі розетки, проводи, електроприлади та світильники повинні бути віддалені від труб опалення, водопостачання та інших металевих заземлених комунікацій (якщо останні неогороджені) настільки, щоб виключити одночасне доторкання до них та електроприладу, проводу, розетки; - нічого не підвішуйте до електропроводів і не смикайте за них; - не використовуйте електроприлади не за призначенням або в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємства-виготовлювача. 84. У чому полягають основні правила щодо запобігання ураженню блискавкою? Для запобігання ураженню блискавкою необхідно дотримуватися таких основних правил. Якшо ви перебуваєте в приміщенні
: - ліквідуйте протяги (зачиніть вікна, двері, кватирки), бо вони можуть «притягнути» блискавку; - знаходьтесь подалі від вікон і печей, де можливі протяги, а також електроприладів, труб та будь-яких металевих предметів; - негайно припиніть митися у ванні; - вимкніть електроприймачі та телевізори, витягніть зовнішню антену із телевізора; - утримайтесь дзвонити по телефону, але якщо у цьому є крайня необхідність (виклик швидкої допомоги чи пожежних), то 5
72
дихання, закритий масаж серця, зупинення кровотечі, іммобілізація перелому, перев'язування рани і т. п.). 3. Для чого необхідно вивчати питання щодо подання першої допомоги? Збереження здоров'я і навіть життя потерпілого значною мірою залежить від рівня відповідних знань та умінь тих, хто подає першу допомогу під час нещасних випадків. Тому прийомами само- та взаємодопомоги повинен володіти кожний. Адже відповідно до аксіоми про потенційну небезпеку нещасний випадок може статися будь-коли й з будь-
ким і важливо, щоб у цей момент поруч були підготовлені люди, здатні швидко та кваліфіковано подати необхідну допомогу. Непідготовлені люди часто розгублюються у разі нещасного випадку й замість того, щоб допомогти потерпілому (відновити дихання та серцебиття, зупинити кровотечу тощо), прагнуть доставити його в медичний заклад, незважаючи на тяжкий стан, що може призвести до його смерті. Як свідчить статистика, допомога потерпілому на місці нещасного випадку найчастіше зводиться лише до того, що потерпілого виносять з небезпечного місця й кладуть на спину. Щоб урятувати життя людини, яка одержала тяжку травму, не можна гаяти жодної хвилини, адже ефективна допомога - це насамперед швидка допомога. Одночасно з проведенням реанімації (оживлення) необхідно негайно викликати швидку допомогу чи лікаря. Тому номери телефонів найближчих лікувальних закладів та швидкої допомоги повинні бути на видному місці біля телефонного апарата. 4. Яким чином проводиться вивчення питань щодо подання першої допомоги? Питання щодо подання першої допомоги вивчаються в загальноосвітніх (дисципліна «Основи безпеки життєдіяльності») та вищих («Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці») закладах освіти. Відповідно до «Типового положення про навчання з питань охорони праці» вивчення питань щодо подання першої допомоги, як і інших питань охорони праці, здійснюються при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації, при прийнятті на роботу (вступний інструктаж) та в процесі роботи працівників. Програми навчання посадових осіб, спеціалістів, працівників, а також вступний інструктаж повинні обов'язково містити питання щодо подання першої допомоги. Відповідальність за організацію навчання з питань охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в нещасний випадок (механічне ушкодження, отруєння, опік тощо) вже стався. У той же час загальновизнаним є положення про те, що для запобігання подібним випадкам необхідно бути обережним і обачним, чітко дотримуватися вимог охорони праці, правил безпеки та інших заходів профілактичного характеру. Не дарма ж кажуть: «Хто сам себе береже, того й Бог вбереже». Тому важливо знати не лише основні методи та прийоми подання першої допомоги потерпілим, а й правила профілактичного характеру, які потрібно ретельно виконувати. Здавна у формуванні обережності та обачності чільне місце відводилось народним прислів'ям і приказкам. Деякі перлини народної мудрості щодо цього наведені у додатку 1. 83. У чому полягають основні правила щодо запобігання уражен ня електричним струмом? Для запобігання ураження електричним струмом необхідно дотримуватися наступних основних правил: - не можна доторкатись до проводів, що провисають або лежать на землі, залізати на опори повітряних ліній електропередавання та гратися чи знаходитись під цими лініями; - не наближайтесь до місця падіння (замикання) проводу на землю ближче ніж 8 м; - слідкуйте за справним станом електроприладів, електровиробів (розетки, вимикачі тощо) та проводів, за допомогою яких прилади підключаються до електромережі; - не використовуйте кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; - дотримуйтесь порядку підключення приладу до електромережі: спочатку провід під'єднується до приладу, а потім до штепсельної розетки електромережі (відключення приладу проводиться у зворотному порядку); для підключення переносних електроспоживачів (електродрель, світильник тощо) застосовуйте гнучкі проводи з мідними жилами, що спеціально призначені для цієї мети; вони прокладаються найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях устаткування, приладів та меблів; - доточувати проводи (при необхідності) потрібно шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання; - не користуйтесь пошкодженими розетками, відгалужувачами, 6
71
структу
рних підрозділах -
на керівників цих підрозділів.
5. Що необхідно вміти після вивчення питань першої допомоги? Після вивчення питань щодо подання першої допомоги необхідно вміти: - усунути дію на потерпілого чинників, що становлять загрозу для його життя та здоров'я; - оцінити стан потерпілого; - визначити послідовність дій (прийомів) щодо подання першої допомоги; - підтримувати основні життєві функції потерпілого; - подавати необхідну допомогу потерпілому в порядку терміновості; - використовувати підручні засоби при поданні допомоги, перенесенні та транспортуванні потерпілого; - правильно орієнтуватись у ситуації: викликати швидку медичну допомогу чи скористатися наявним або попутним транспортним засобом. 6. Що необхідно зробити на виробництві, щоб перша допомога була своєчасною та ефективною? Для того щоб перша допомога була своєчасною та ефективною необхідно у виробничих приміщеннях (цехи, відділення, дільниці) встановити: - аптечки з набором необхідних медичних засобів для подання першої допомоги; - вказівні знаки для полегшення пошуку аптечок першої допомоги та медпунктів; - плакати, на яких зображені основні прийоми подання першої допомоги. При виконанні робіт сторонніми організаціями на території підприємства персонал цих організацій повинен бути повідомлений про місцезнаходження аптечок першої допомоги та медпунктів. Окрім того, під час проведення навчання з питань охорони праці необхідно приділяти належну увагу питанням щодо подання першої допомоги потерпілим. 7. Які медичні засоби повинні входити до комплекту аптечки для подання першої допомоги та яке їх призначення? В табл. 1.1 наведено приблизний вміст аптечки для подання Рис. 41. Підіймання потерпілого Під час перенесення на ношах необхідно весь час спостерігати за потерпілим, за станом накладених пов'язок і шин. При тривалому перенесенні слід змінювати положення потерпілого, поправляти подушку чи одяг, покладений під голову, вгамовувати спрагу (але не при травмі живота), захищати від негоди та холоду. Знімати потерпілого з нош необхідно таким же чином, як і при укладанні на них. 81. Які засоби використовуються для перевезення потерпілого в медичний заклад? Найкраще скористатися для перевезення потерпілого в медичний заклад спеціалізованим транспортом (автомобілем швидкої медичної допомоги). У разі його відсутності необхідно пристосувати для цього будь-який інший транспортний засіб: наприклад, настеляють у кузові вантажної машини шар ялинкових гілок, сіна чи соломи, на які потім ставлять ноші чи кладуть матраци. 1.9. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ НЕЩАСНИМ ВИПАДКАМ 82. Для чого необхідно знати основні правила щодо запобігання нещасним випадкам? Перша допомога надається потерпілому (-
им) лише тоді, коли 7
7 0
першої допомоги та призначення медичних засобів, що входять до неї.
Таблиця 1.1 Приблизний вміст аптечки для подання першої допомоги та призначення медичних засобів, що входять до неї №
ЗП. НАЗВА ЗАСОБУ ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАСОБУ
КІЛЬКІСТЬ
1
2
3
4
1
Індивідуаль
ні пере-
в'язувальні Для накладання пов'язок
5 шт.
2
Бинти нестерильні
Для накладання пов'язок і закріп
лення шин
5 упаковок
3
Вата
Для накладання пов'язок і закріп
-
5 упаковок
лення шин
по 50 г
4
Лейкопласт
ир
Для накладання та закріплення пов'язок
2 упаковки
5
Джгут
Для тимчасового спинення крово
течі з артерії
1 шт.
6
Шини
Для забезпечення нерухомості ушкодженої частини тіла при переломах і вивихах 3
-
4 шт.
7
Гумова грілка Для зігрівання потерпілого чи охолодження ушкодженого місця 1 шт.
8
Склянка
Для приготування розчинів, проми
вання очей, шлунка, вживання ліків 1 шт.
9
Чайна Для приготування розчинів
1 шт.
1
0
Ножиці
Для обрізування бинта, лейкопластира
1 шт.
1
Валідол
Для зняття гострого болю в
10 табл.
ділянці серця (таблетку кладуть під язик)
в упаковці
1
2 5% розчин йоду Для оброблення шкіри навколо ран, подряпин на шкірі тощо 1 фл. (10 мл)
1
3 1% розчин бриль-
Для оброблення шкіри навколо ран, подряпин на шкірі тощо 1 фл. (10 мл)
1
4 Скляні алички Для змащування ушкоджених місць розчинами йоду та брильянтового зеленого 6
—
10 шт.
Рис. 40. Перенесення потерпілого одним рятівником: а — підтримуванням; б — на плечах; в — на спині; г — на покривалі
80. Яких основних правил необхідно дотримуватися при укладанні, перенесенні та зніманні потерпілого з нош? Підійма
ти та класти потерпілого на ноші необхідно узгоджено, краще за командою. Брати потерпілого необхідно із здорової сторони, при цьому ті, хто подає допомогу, повинні стояти на одному й тому ж коліні й так підсовувати руки під голову, спину, ноги та сідниці потерпілого, щоб пальці з'являлись з іншого боку його тіла (рис. 41). Не потрібно одразу переносити потерпілого до нош, а, не встаючи з колін, трохи підняти його, щоб будь-хто інший підсунув під нього ноші. Це особливо важливо при переломах - у таких випадках необхідно, щоб хтось підтримував місце перелому. 8
69
1
5 Борна кислота Для приготування 2
-
4% водного розчи
ну, яким промивають очі та шкіру, роблять примочки при опіках очей та дії електричної дуги 1 пакет (25 г)
1
6 Питна сода Для приготування 3
-
5% водного розчину, яким промивають очі та шкіру 1 пакет (25 г)
1
7 3% розчин перекису Для спинення носово
ї кровотечі, промивання забруднених ран 1 фл. (50 мл)
1
8 Марганцево
кислий калій
Для зовнішнього використання у водних розчинах. 3 метою промивання ран, для промивання шлунка при харчових отруєннях (розчин готується світлорожевого кольору) 10 г у скляному
флаконі 1
9 Настоянка валеріани Для заспокоєння нервової системи
1 фл. (10 мг)
2
0 Активоване вугілля (карболен) При харчових отруєннях (при
ймають 2
-
3 таблетки після промивання шлунка) 1 уп. (10 табл.)
2
1
Анальгін
Для зменшення болю
1 уп. (10 табл.)
2
2
Аспірин
Жарознижувальний засіб
1 уп. (10 табл.)
2
3
Фталазол
При шлункових розладах
1 уп. (10 табл.)
2
4 Нашатирни
й спирт Для вдихання при непритомності
1 фл. (50 мл)
2
5 Нітрогліце
рин Для зняття сильних стискувально
-
пекучих болей'у ділянці серця (таблетку кладуть під язик) 1 уп. (40 табл.)
8. Які основні вимоги висуваються до аптечки першої допомоги? Аптечки першої допомоги обов'язково повинні бути на всіх транспортних засобах, а також на підприємствах, в організаціях і установах. У підрозділах, де проводяться небезпечні та шкідливі роботи, склад аптечки відповідним чином доповнюється. Аптечка першої допомоги повинна знаходитись на помітному та легкодоступному місці виробничого приміщення, яке має бути сухим і захищеним від сонячних променів та тепловипромінювань. Укомплекто-
вуючи аптечку ліками, необхідно подбати про їх правильне зберігання. Таблетки та порошки необхідно утримувати у водонепроникній (целофа-
новій, скляній) упаковці, а ліки у рідинному стані - герметично закритими. Рис. 39. Засоби та способи перенесення потерпілого: а - на ношах (вчотирьох); б - на саморобних ношах; в - на ношах по сходах; г - на руках; д - на жердині; є - на кріслі
9
68
Термін придатності ліків, який позначається на кожній упаковці (пакеті, коробці, флаконі тощо), слід періодично перевіряти, оскільки після закінчення цього терміну вони стають неефективними, а то й шкідливими. У разі неправильного зберігання ліків під впливом вологи, світла, тепла та повітря їх властивості передчасно змінюються. Відповідальність за своєчасне наповнення цехової аптечки покладається на начальника цеху. 1.2. УСУНЕННЯ Дії НА ПОТЕРПІЛОГО ЧИННИКІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ЗАГРОЗУ ЙОГО ЖИТТЮ ТА ЗДОРОВ'Ю 9. Що розуміють під усуненням дії на потерпілого чинників, що становлять загрозу його життю та здоров'ю? Усунення дії на потерпілого чинників, що становлять загрозу його життю та здоров'ю, є першочерговою дією при поданні першої допомоги. Уражаючими чинниками можуть бути: електричний струм, вогонь, пара, вода, загазоване чи запилене середовище, висока чи низька температура повітря, рухомі та обертові механізми і т. д. Залежно від уражаючого чинника усунути його дію на потерпілого можна шляхом: - вимкнення електроустановки; - від'єднання (відтягнення) потерпілого від електроустановки чи проводу, що знаходиться під напругою; - винесення потерпілого із зони дії крокової напруги; - гасіння на потерпілому одягу, що горить; - витягнення потопаючого з води; - винесення потерпілого з небезпечної зони (загазованої, запиленої, з підвищеною або зниженою температурою повітря тощо); - зупинення рухомих і (або) обертових механізмів та машин, виробничого обладнання і т. д. Необхідно пам'ятати, що ті, хто подає першу допомогу, повинні подбати про власну безпеку й захистити себе від дії того ж уражаючого чинника, застосувавши відповідні засоби захисту (респіратор, протигаз, діелектричні рукавички тощо). 10. Яким чином можна усунути дію електричного струму на потерпілого? При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно усунути дію струму на потерпілого, оскільки від тривалості такої дії залежить важкість електротравми. на дошці, на жердині, на драбині, на кріслі, на простирадлі, на покривалі, на пальті, на руках і т. п. Деякі засоби та способи перенесення потерпілого наведені на рис. 39. По рівній місцевості потерпілого необхідно нести на ношах ногами вперед. При підійманні вгору або по сходах, а також коли потерпілий знаходиться без свідомості, його необхідно нести головою вперед. При цьому обличчя потерпілого знаходиться в полі зору того, хто несе ноші ззаду. Для того, щоб ноші не були в нахиленому положенні, необхідно припіднімати їх нижній край (рис. 39, а). Ті, що переносять потерпілого на ношах, повинні йти не в ногу та короткими кроками, щоб запобігти поштовхам та гойданню нош. При перенесенні потерпілого на руках без нош потрібно йти в ногу, дрібними кроками, з дещо зігнутими колінами. Іноді виникає ситуація, коли біля потерпілого знаходиться лише один рятівник. У такому випадку потерпілого можна переносити наступними способами (рис. 40): підтримуванням потерпілого; нести потерпілого на руках, на плечах або на спині; тягти потерпілого на плащ-палатці, на простирадлі, на покривалі або на гілках 10
67
Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб усунення дії електричного струму на потерпілого -це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий за допомогою найближчого вимикача, рубильника, роз'єднувача чи іншого комутаційного апарата (рис. 1, а). Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від доторкання до струмовідних частин, що перебувають під напругою. Для звільнення потерпілого від проводу, що перебуває під напругою до 1000 В, необхідно скористатись палицею, дошкою, або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (рис. 1, б). При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, пальто або гумову підстилку). Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев'яним топорищем (рис. 1, в), або перекусити їх інструментом з ізолювальними рукоятками (кусачками, пасатижами і т. п.). Перерубувати чи перекусувати проводи необхідно пофазно, тобто кожний провід окремо й на різній висоті. Для звільнення потерпілого від доторкання до струмовідних частин можна також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли халата чи піджака (рис. 1, г). При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад, шарфом або сухою матерією). При відтягуванні потерпілого від струмовідних частин рекомендується це робити однією рукою. Рис. 38. Положення потерпілого при транспортуванні: а - напівсидяче положення; б - напівсидяче положення із зігнутими колінами;в - положення на боці Для перенесення потерпілого, зазвичай, використовують ноші, а за їх відсутності застосовують інші засоби та способи: на саморобних ношах, 1
1
66
в Рис. 1. Способи усунення дії електричного струму на потерпілого: а - знеструмлення установки за допомогою вимикача (рубильника); б – відкидання проводу сухою дошкою; в - перерубування проводів сокирою; г – відтягнення потерпілого від електромережі
Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і він судомно стискає в руці один струмовідний елемент (наприклад, провід), то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузк
ою, чи за сухі штани). При цьому необхідно пам'ятати про особисту безпеку. Для звільнення потерпілого від доторкання до струмовідних частин електроустановок напругою понад 1000 В необхідно надягнути діелектричні рукавички та боти і кінцівок.
Положення лежачи на спині із зігнутими в колінах ногами (рис. 37, б) рекомендується при пораненнях живота, при переломі кісток таза. У положенні лежачи на спині з піднятими нижніми кінцівками і дещо приспущеною головою (рис. 37, в) транспортують потерпілих, які втратили значну кількість крові, а також перебувають у шоковому стані. Рис. 37. Положення потерпілого при транспортуванні: а - положення на спині; б - положення на спині із зігнутими колінами; в - положення на спині із піднятими нижніми кінцівками і приспущеною головою; г – положення на животі У положенні лежачи на животі (рис. 37, г) транспортують потерпілих, що отримали травму хребта. Напівсидяче положення з витягнутими ногами (рис. 38, а) рекомендується при пораненнях шиї та при значних пораненнях верхніх кінцівок. У напівсидячому положенні із зігнутими у колінах ногами (рис. 38, б) транспортують потерпілих, котрі отримали поранення сечових та статевих органів, травми черевної порожнини та грудної клітки; при раптових захворюваннях органів черевної порожнини. У положенні на боці (рис. 38, в) транспортують потерпілих, котрі знаходяться в непритомному стані. 79. Які основні засоби та способи використовуються для перенесення потерпілого та яких правил при цьому слід дотримуватися? 12
65
користуватись ізолювальн
ою штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу (рис. 2). Рис. 2. Звільнення потерпілого від дії електричного струму в установках напругою понад 1000 В відкиданням проводу ізолювальною штангою На повітряних лініях електропередавання (ПЛ) 6-20 кВ, коли їх неможливо швидко вимкнути, необхідно здійснити штучне коротке замикання, при якому відбувається аварійне вимкнення ПЛ. Для цього здійснюють шунтування проводів чи заземлення їх гнучким неізольованим провідником (проводом, ланцюжком, мокрою мотузкою). При шунтуванні (рис. З, а) неізольований провідник накидають на лінії електропередачі, а при заземленні один його кінець закріплюють на землі (приєднують до металевої опори, окремого заземлювача тощо), а другий (з прикріпленим тягарем) накидають на провід лінії електропередавання (рис. З, б). Для запобігання ураження електричним струмом необхідно перед накиданням провідника надягнути діелектричні рукавички та боти, а за відсутністю останніх - випустити провідник у момент кидка. сечовий міхур, виникають дуже сильні болі, що віддаються по напрямку вниз. Перша допомога аналогічна тій, що надається при жовчних коліках. 76. У чому полягає перша допомога при прориві виразки шлунка? У людей, котрі страждають виразковою хворобою, може відбутися прорив шлунка внаслідок роз'їдання його стінок виразкою. При цьому вміст шлунка витікає в черевну порожнину, обумовлює її інтенсивне запалення. Хворий відчуває гострий («кинджальний») біль у ділянці шлунка. У нього може наступити непритомний стан і навіть шок. Хворому необхідно надати напівсидяче положення із зігнутими в колінах ногами та якнайшвидше доставити його в медичний заклад, оскільки він потребує негайного оперативного втручання. 1.8. ПЕРЕНЕСЕННЯ ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО Для чого необхідно знати основні правила перенесення та перевезення потерпілого? Якщо стався нещасний випадок, то необхідно не лише відразу надати потерпілому першу допомогу, а й швидко та правильно доставити його в найближчий медичний заклад (у випадку неможливості виклику медичного персоналу на місце, де стався нещасний випадок). Порушення правил перенесення та перевезення потерпілого може призвести до непоправної шкоди для його здоров'я, а іноді й до смерті. Необхідно пам'ятати, що перевозити потерпілого можна лише тоді, коли в нього зберігається стійке дихання та пульс. 78. Яким чином обирається безпечне положення потерпілого при його транспортуванні? Щоб обрати найбільш безпечне для потерпілого положення, необхідно врахувати вид та характер травми чи захворювання. Від правильного положення потерпілого при його транспортуванні значною мірою залежить перебіг наступного лікування і навіть порятунок його життя. У зв'язку з цим укладання потерпілого в правильному положенні є досить важливим моментом першої допомоги. У положенні лежачи на спині (рис. 37, а) транспортують потерпілих із пораненнями голови, ушкодженнями черепа та головного мозку, хребта та спинного мозку, пораненнями 13
64
Рис. 3. Способи здійснення штучного короткого замикання на повітряній лінії електропередавання: а — шунтування; б — заземлення
Тим, хто подає допомогу, необхідно пам'ятати про небезпеку так званої крокової напруги, що виникає за певних умов на обмеженій ділянці землі. Ураження людини у цьому випадку настає, коли ноги людини торкаються двох точок землі (рис. 4), що мають різні електричні потенціали. У зоні крокової напруги струм переходить через тіло людини від однієї ноги до другої. Напруга кроку І)
к
визначається як різниця потенціалів між точками / та 2, на яких стоять ноги людини ІІ
к
= ср
І
- <р
г Вона знижується в міру віддалення від точки замикання на землю (х) та при меншій довжині кроку людини {а). Хоча при кроковій напрузі струм проходить через тіло лю-
дини по шляху «нога-нога», який є менш небезпечним за інші, однак відомо немало випадків ураження струмом, які спри-
чинені саме кроковою напругою. Важкість ураження зростає через судомні скорочення м'язів ніг, що призводить до падіння людини, при цьому струм проходить вже по шляху «рука-
ноги» через життєво важливі органи (серце, легені). Крім того, зріст людини більший за довжину кроку, що обумовлює більшу різницю потенціалів. розмитий характер і лише через кілька годин концентрується в правій нижній чверті живота, де знаходиться сліпа кишка. Болі постійно наростають, посилюються при ходьбі та кашлі. Часто приступ апендициту супроводжується нудотою та блюванням, що обумовлює картину хвороби, подібну до гострого харчового отруєння. Ця помилка тягне за собою іншу, ще більш небезпечну, а саме - спробу очистити кишечник за допомогою проносних засобів або клізми, що робити неприпустимо. Отже, гострі болі в животі частіше за все пов'язані саме з апендицитом. При їх появі необхідно негайно викликати лікаря, а до його прибуття хворого необхідно укласти в ліжко, на болюче місце покласти «холод» (пузир з льодом, грілку з холодною водою). Приймати знеболювальні засоби не слід; зменшення болю може призвести до хибного діагнозу, а відтак і неправильного лікування. 73. У чому полягає перша допомога при крововиливі в мозок (апоплексії)? Апоплексичний удар (інсульт) обумовлюється крововиливом у мозок. Найчастіше він виникає в людей похилого віку й тих, хто страждає на гіпертонічний криз (різке підвищення артеріального тиску). В потерпілого настає параліч рук і ніг, як правило з однієї сторони, порушується процес мовлення. Чимало хворих непритомніють, не реагують на оточення; в перші години бувають сильні болі голови, порушення дихання, судоми, блювання. При крововиливі в мозок необхідно негайно викликати лікаря, а до його приїзду покласти хворого в ліжко, піднявши голову; на чоло покласти холодний компрес. 74. У чому полягає перша допомога при жовчних коліках? У людей, котрі страждають жовчнокам'яною хворобою, спостерігаються різкі болі в правому підребер'ї коли камені проходять по жовчній протоці. Хворий метушиться від болю, іноді в нього виникає блювання. Перша допомога полягає в тому, що хворого укладають у ліжко в напівсидячому положенні із зігнутими в колінах ногами; на область жовчного міхура кладуть теплий сухий компрес. Хворому можна дати випити но-шпу. Необхідно обов'язково викликати швидку допомогу, оскільки хворий потребує негайної кваліфікованої медичної допомоги. 75. У чому полягає перша допомога при ниркових коліках? При ниркових коліках, коли камені проходять по сечоводах у 14
63
Рис. 4. Схематичне зображення крокової напруги Крокова напруга утворюється зокрема при падінні на землю високовольтного проводу. Тому небезпечно наближатися до місця замикання проводу на землю ближче ніж на 8 м. Пересуватися в зоні крокової напруги необхідно з особливою обережністю, використовуючи відповідні засоби захисту для ізоляції від землі (діелектричні калоші, боти; гумові килимки) або предмети, що погано проводять електричний струм (наприклад, сухі дошки). Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму замикання на землю (крокової напруги) необхідно маленькими кроками, що не перевищують довжини ступні (рис. 5). а Рис. 5. Правильне пересування в зоні розтікання струму замикання на землю: а - віддалення від точки замикання на землю обірваного проводу; б - сліди від взуття При сильному болю під язик кладуть таблетку нітрогліцерину. Треба знати, що в деяких людей після приймання нітрогліцерину з'являється відчуття розпирання голови внаслідок розширення судин головного мозку та інших органів. Можна випити настоянку валеріани (10-15 крапель) або корвалол, поставити гірчичник на ділянку серця. Усі ці ліки при необхідності вживають кілька разів підряд. Якщо біль продовжується, хворого треба доставити в лікарню санітарним транспортом у присутності медпрацівника. 71. У чому полягає перша допомога при епілепсії? Епілепсія - вроджене чи набуте захворювання, що проявляється приступами (нападами) судом із втратою свідомості. Ознаки епілепсії різноманітні. Найбільш типовим для цього захворювання є великий судомний напад - падіння з раптовою непритомністю та судомами всього тіла (м'язи багаторазово то напружуються, то розслаблюються). При виникнені у хворого на епілепсію приступу необхідно підкласти під нього м'яку підстилку, щоб він не забився під час судом. Під голову також слід покласти щось м'яке. Хворого треба повернути набік, розстебнувши йому комір і ремінь. Щоб уникнути прикусу язика під час приступу, в рот потрібно вставити ложку або паличку, загорнуту в чисту тканину (бинт) або носову хусточку. При цьому необхідно забезпечити вільний доступ до хворого повітря. Під час приступу судом хворого треба притримувати, оберігати голову, її слід тримати так, щоб вона рухалась разом із тулубом при судомах. Жорстка фіксація голови нерідко призводить до вивихів у шийній ділянці хребта. Після приступу хворому треба полежати, відпочити, заснути. Будити його, торсати, намагатися привести до тями, особливо даючи понюхати розчин аміаку, ні в якому разі не можна, бо це може викликати новий приступ. Іноді після приступу хворий стає неспокійним. У цьому випадку не можна лишати його самого, треба за ним встановити нагляд до повного прояснення у нього свідомості. При дуже частих приступах у хворого на епілепсію слід негайно викликати до нього медичного працівника. 72. У чому полягає перша допомога при гострому апендициті? Апендицит - запалення червоподібного відростка (апендикса) сліпої кишки. Гострий апендицит проявляється раптовими болями внизу живота, частіше справа. Досить часто спочатку вони носять 15
62
Після усунення дії на потерпілого електричного струму необхідно подати йому долікарську допомогу (див. відповідь на запитання 45). 11. У чому полягає перша допомога потопаючому? За даними Міжнародної любительської федерації плавання щорічно в світі утопають приблизно 300 тис. чоловік. В Україні щороку гине на воді близько 4 тис. чоловік. Аналіз загибелі людей на воді показав, що найбільше трагічних випадків трапляється на необладнаних для купання місцях (близько 90%). На організованих пляжах біля річок, озер, прибережних ділянок морів випадків утеплення людей значно менше. Це й зрозуміло, адже в таких місцях охорону життя людей на водоймах здійснюють підготовлені працівники рятувальних станцій і постів. У окремих випадках утеплення можуть відбутись і поза водоймою - у ванні, криниці, калюжі (при зануренні обличчя). Значний відсоток серед утоплених складають діти. Перша допомога потопаючому складається з двох етапів: витягнення його з води; подання йому необхідної долікарської допомоги (див. відповідь на запитання 42). Основне правило при рятуванні потопаючого - діяти оперативно, обдумано, обережно та без метушні. Якщо на місці події не виявилось рятувальних засобів (немає човна, рятувального круга), потопаючого потрібно рятувати вплав. При цьому рятувальник повинен чітко уявити собі й швидко виконувати всю послідовність необхідних, в тій чи іншій ситуації, дій. Спочатку необхідно добігти по берегу якнайближче до того, хто тоне, на ходу знімаючи з себе одяг та взуття. Потім увійти у воду і пливти з урахуванням швидкості течії, зберігаючи при цьому силу для наступних рятувальних дій. Стрибати у воду, тим більше головою вниз, у незнайомому місці не можна. Це небезпечно для рятувальника. Якщо потерпілий занурився у воду, то необхідно пірнути і знайти його. Коли потерпілий лежить на дні, то, наблизившись до нього, слід обхопити його під руки або обома руками за руку, відштовхнутися від дна і виплисти на поверхню води. Якщо потопаючий знаходиться на поверхні, необхідно спробувати його заспокоїти і переконати в необхідності виконувати ваші команди. При невдалій спробі краще підпливати до потопаючого ззаду, щоб уникнути його захватів, від яких буває важко звільнитись. Рятувальнику необхідно пам'ятати, що при будь-якому захваті занурення під воду сприяє звільненню від нього, оскільки потопаючий буде відзначається півищення температури тіла, різкі болі
голови, можливі навіть судоми та непритомність. У порядку першої допомоги при появі вищезазначених симптомів необхідно покласти холодний компрес на голову, дати випити 1-2 таблетки димедролу чи діазоліну та якнайшвидше викликати лікаря. При укусі бджоли обов'язково видаляють жало. 69. У чому полягає перша допомога при укусах тварин? При будь-
якому укусі, якщо навіть на вигляд тварина абсолютно здорова, необхідно шкіру навкруги рани та подряпини, нанесені твариною, змастити йодом і накласти стерильну пов'язку. Якщо на місці укусу залишилась слина собаки чи іншої тварини, то її слід змити водою з милом, обробити шкіру навкруги рани йодом і накласти асептичну пов'язку. Потерпілого необхідно доставити в лікувальний заклад для проведення курсу щеплень від сказу. 1.7. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ДЕЯКИХ ХВОРОБЛИВИХ СТАНАХ' 70. У чому полягає перша допомога при стенокардії? Стенокардія (грудна жаба) - найбільш поширена форма ішемічної хвороби серця. її основні прояви - раптові приступи (напади) сильних стискувальних болей у ділянці серця. Іноді біль відчувається в центрі грудної клітки або у лівому плечі та руці. Приступ болю має чітко виражений початок і кінець, триває від кількох хвилин до півгодини. Якщо ж він триває довше, слід запідозрити розвиток такого тяжкого захворювання, як інфаркт міокарда. Причиною стенокардії є тимчасова невідповідність між припливом крові до серця по коронарних артеріях і потребами серцевого м'яза, тобто гострою недостатністю коронарного кровообігу. Приступи болю при стенокардії найчастіше виникають під час швидкої ходьби, фізичної праці, перегріванні та в інших випадках, коли зростає потреба серцевого м'яза в поживних речовинах. 1
Написано разом з Коцюмбас Б. М. - лікарем вищої категорії швидкої медичної допомоги м. Львова. До прибуття лікаря допомога хворому на стенокардію у разі приступу болю полягає в якнайшвидшому його припиненні та запобіганні повторним приступам. При легких приступах хворому кладуть під язик для смоктання таблетку валідолу. 16
61
прагнути залишатись на п
оверхні води. Якщо ж цей прийом не дозволить звільнитися від захвату, то слід застосувати больовий прийом або больовий прийом у поєднанні із зануренням. Спосіб буксирування потопаючого до берега залежить від його стану. Якщо людина лише втомилась під час плавання й не може самостійно добратись до берега, то рятівник підставляє свої плечі для кистей її витягнутих рук і пливе до берега разом з нею стилем «брас» (рис. 6). При цьому втомлена людина гребе ногами в такт з рухами рятівника. Рис. 6. Способи буксирування людини, що втомилася під час плавання: а - на спині; б - попереду себе В інших випадках потопаючого буксирують до берега одним із способів, наведених на рис. 7. Рис. 7. Способи буксирування потопаючого: а - за голову; б - за руки; в - «під руку» через грудину; г - «під руку» під спину
проти
-
отруйної сироватки, тому потерпілого необхідно якнайшвидше доставити в медичний заклад. 67. У чому полягає перша допомога при укусах отруйних павуків? Серед представників членистоногих найбільш отруйними є такі види павуків: каракурт, тарантул, скорпіон (рис. 36). Рис. 36. Отруйні види павукоподібних: а - каракурт; б - тарантул; в - скорпіон карпатський Каракурт («чорна вдова») - найотруйніший серед павуків (рис. 36, а). Розмір самця близько 1 см, самки до 2 см. Отрута самки в 160 разів токсичніша, ніж отрута самця та в 15 разів сильніша отрути кобри. Тарантул - павук із сімейства павуків-вовків, що живуть у глибоких (до 60 см) норах (рис. 36, б). Скорпіон - є різновидом павукоподібних. Він має подовгастий членистий тулуб, що закінчується гострим гакоподібним шипом з притокою від отруйних залоз (рис. 36, а). На відміну від укусів змій, при дії отрути каракурта чи скорпіона на місці укусу утворюється дуже болюче запалення, тому потерпілому необхідно дати знеболювальний засіб (наприклад, анальгін). Перша допомога при укусах отруйних павуків така ж, як і при укусах отруйних змій. Найефективнішим засобом при укусі каракурта є введення проти-каракуртової сироватки. 68. У чому полягає перша допомога при укусах отруйних комах? Численні укуси бджіл або ос також можуть являти небезпеку для життя людини, особливо у випадках підвищеної до них чутливості. При цьому, крім місцевого набряку тканин, 17
60
12. Яким чином можна загасити одяг, що горить? Якщо горить одяг, то необхідно збити полум'я струменем води або загорнути потерпілого в ковдру, пальто чи щільну тканину. Часто одяг, що горить, викликає у людини паніку, вона втрачає орієнтацію, починає бігти, тим самим посилюючи полум'я. В такому випадку потерпілого необхідно збити з ніг та загасити полум'я. За відсутності сторонньої допомоги потерпілому необхідно лягти на землю й спробувати загасити полум'я, качаючись по землі. 13. Як необхідно діяти під час рятування людей з будинку, що горить, або коли ви самі опинилися в такій ситуації (само-рятування)? Під час рятування людей з будинку, що горить, або коли ви самі опинились у такій ситуації необхідно діяти наступним чином: - перед тим, як увійти в будинок, що горить, необхідно накритися з головою мокрим покривалом, пальтом або цупкою тканиною; - двері в будинок (приміщення), що горить, слід відкривати обережно, прикриваючи корпус тіла дверима для того, щоб захиститися ними у випадку сильного спалаху вогню внаслідок припливу свіжого повітря; - у задимленій зоні необхідно дихати через зволожену тканину, щоб у легені не потрапило гаряче повітря разом з токсичними продуктами горіння, а також пересуватися поповзом або схилившись, оскільки найменше димових газів знаходиться біля підлоги; - побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто чи покривало, захистивши насамперед голову; - якщо виникло займання одягу, то необхідно лягти та спробувати загасити полум'я, качаючись по підлозі (землі); - коли коридор заповнений густим димом, краще залишатися в приміщенні (квартирі). Зачинені та политі водою двері ще довгий час будуть перешкодою для поширення вогню. Необхідно підійти до вікна, щоб пожежники знали про ваше місцезнаходження, але його не відкривати, бо приплив свіжого повітря може посилити пожежу; - непотрібно спускатися по водостічних трубах або за допомогою зв'язаних простирадл (висока імовірність падіння), а також стрибати з вікна (починаючи з четвертого поверху, кожен другий стрибок смертельний). Рис. 35. Отруйні змії: а - гадюка; б - щитомордник; в - гюрза; г - ефа; д - кобра; є - звичайна гадюка; є - степова гадюка При укусі отруйних змій необхідно негайно видавити з ранки перші краплини крові та відсмоктати отруту ротом, постійно спльовуючи слину (при пошкодженні слизової оболонки губ або рота, при кровотечі ясен цього робити не можна). Час відсмоктування не менше 15 хв. При можливості перевагу слід надавати механічним способам відсмоктування (за допомогою гумової груші, насоса, шприца, відсмоктувальної банки чи іншого подібного засобу). Припікання ранки розжареним залізом або підпалювання в ній пороху, а також нанесення додаткових розрізів для випускання крові з місця укусу не дають дієвого ефекту, а лиш збільшують небезпеку потрапляння в рану хвороботворних мікробів. Накладання джгута вище ранки також є недоцільним, оскільки в кінцівці порушується кровообіг і різко збільшується набряк місця укусу з утворенням крововиливів. Після відсмоктування отрути важ
ливо надати нерухомості ушкодженій кінцівці, щоб сповільнити поширення залишків отрути. Для цього проводять її іммобілізацію як при переломі кістки. Потерпілого слід покласти на спину, обмежити рухову активність і дати велику кількість питва (краще гарячий чай). Найбільш дієвим заходом при укусі отруйної змії є введення 18
59
14. Як необхідно діяти при наявності у приміщенні запаху газу? При наявності у приміщенні запаху газу необхідно: - закрити головний кран на газопроводі та газових приладах; - провітрити приміщення; - не вмикати та не вимикати електроприлади (може відбутися іскріння); - не запалювати сірники, не курити, не застосовувати відкритого вогню; - викликати аварійну службу телефоном 04. 1.3. СПОСОБИ ПОДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ 15. За якими ознаками можна швидко оцінити стан потерпілого? Ознаки, за якими можна швидко оцінити стан потерпілого, наступні: - свідомість: ясна, порушена (потерпілий загальмований або збуджений), відсутня; - дихання: нормальне, порушене (поверхневе, неритмічне, хрипле), відсутнє; - серцеві скорочування: добре визначаються (ритм правильний або неправильний), погано визначаються, відсутні; - зіниці: розширені, звужені; - колір шкіри та видимих слизових оболонок (губ, очей): рожеві, бліді, синюшні. Відсутність свідомості (непритомний стан) у потерпілого визначають візуально. Для того щоб остаточно переконатись у цьому, необхідно звернутися до потерпілого із запитанням про його самопочуття. Наявність дихання визначається візуально за підніманням та опусканням грудної клітки. На дзеркальці, піднесеному до рота, конденсується пара. Серцеві скорочування визначаються прослуховуванням грудної клітки та за пульсом - поштовхоподібним коливанням стінок судин, що виникають внаслідок серцевої діяльності і залежать від викиду крові із серця в судинну систему. Наявність пульсу визначається, як правило, прощупуванням сонної (рис. 8, а) або променевої (рис. 8, б) артерії. по хребту на рівні верхнього краю лопаток (рис. 34, а). Якщо цей прийом не допомагає виштовхнути чужорідне тіло, рятівник, продовжуючи стояти за спиною потерпілого, обхоплює його обома руками, кулаком однієї руки впирається у верхню частину живота потерпілого, а долонею іншої руки накриває кулак і 3-4 рази притискає потерпілого до себе, проводячи різкі поштовхи в напрямку спереду назад та знизу вверх (рис. 34, б). Рис. 34. Прийоми першої допомоги при потраплянні чужорідних тіл у верхні дихальні шляхи: а - нанесення різких поштовхоподібних ударянь нижньою частиною долоні по міжлопатковій ділянці спини; б - різкі поштовхи обома руками на верхню частину живота потерпілого в напрямку спереду назад та знизу вверх 66. У чому полягає перша допомога при укусах отруйних змій? Небезпеку для життя та здоров'я людини можуть становити такі види змій (рис. 35, а-д): гадюка, щитомордник, гюрза, ефа, кобра. В Україні живуть два види отруйних змій - звичайна та степова гадюки (рис. 35, є та є). 19
58
Рис. 8. Визначення пульсу прощупуванням сонної (а) та променевої (б) артерій Ширину зіниць при закритих очах визначають наступним чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей і піднімають їх. При цьому очна щілина відкривається і на білому фоні видно райдужну оболонку округлої форми, а в її центрі - чорні зіниці. Стан зіниць (розширені чи звужені) оцінюють за площею райдужної оболонки, яку вони займають (рис. 9). Рис. 9. Визначення ширини зіниці: а - зіниця звужена; б - зіниця розширена Колір шкіри та видимих слизових оболонок оцінюють візуально. Якщо вони мають синюшний колір, то це є ознакою смерті потерпілого. Таким чином, за вищевказаними ознаками можна швидко (20-
40 секунд) оцінити стан потерпілого. Після оцінки стану потерпілого необхідно чітко намітити, яку допомогу йому потрібно надати. Насамперед необхідно усунути Граючись, вони беруть у рот монети, ґудзики та інші дрібні предмети. При вдиханні ці предмети можуть проскочити в гортань і застрягнути в ній, оскільки вона є найвужчим місцем дихального горла. У дорослих потрапляння чужорідного тіла в горло стається, зазвичай, при сп'янінні або при розмові під час їди. Для видалення чужорідного тіла із верхніх дихальних шляхів необхідно різко та сильно відкашлятись. Якщо це не допомагає, то необхідно спробувати один з прийомів самодопомоги. Потерпілий обома руками різкими поштовхами натискує на верхню частину живота (рис. 33, а). Другий прийом полягає в тому, що потерпілий різко нахиляється вперед, впирається животом у спинку крісла (рис. 33, б) та перевішується через неї. Підвищений тиск, що створюється в черевній порожнині при виконанні обох прийомів, передається через діафрагму на грудну порожнину, що сприяє виштовхуванню чужорідного тіла з верхніх дихальних шляхів. Рис. 33. Прийоми самодопомоги при потраплянні чужорідних тіл у верхні дихальні шляхи: а - різкі поштовхи обома руками на верхню частину живота; б - різкий нахил тулуба вперед з впиранням верхньої частини живота на спинку крісла Якщо самодопомога з тих чи інших причин неможлива, або не дає дієвого ефекту, то допомогу повинна подати особа, що знаходиться поруч. Ця допомога полягає у послідовному проведенні двох прийомів. Рятівник підходить до потерпілого зі спини і нижньою частиною долоні наносить 3-4 поштовхоподібні ударяння 20
57
найбільшу загрозу для життя та здоров'я потерпілого, наприклад, спинити кровотечу, почати робити серцево-легеневу реанімацію у разі припинення дихання та порушення серцевої діяльності. Рани треба захищати від бруду. При переломах і вивихах необхідно забезпечити нерухомість ушкодженої кінцівки. При потраплянні отруйних речовин у шлунок слід добре його промити. Лише після проведення заходів першої необхідності слід доставити потерпілого в медичний заклад. 16. За яких ознак стану потерпілого необхідно негайно приступити до виконання реанімаційних заходів? До виконання реанімаційних заходів (тобто заходів щодо оживлення) необхідно негайно приступити, якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання, пульс, шкіра синюшна, зіниці розширені. Реанімаційні заходи (штучне дихання, непрямий масаж серця) будуть ефективні лише в тому випадку, коли від мо
менту зупинення серця пройшло не більше 5-8 хвилин, тому приступати до виконання цих заходів потрібно негайно й, по можливості, на місці нещасного випадку. Не можна відмовлятися від виконання реанімаційних заходів на підставі того, що в потерпілого відсутні такі ознаки життя, як дихання та пульс. Робити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар. Приступивши до виконання реанімаційних заходів, необхідно потурбуватися про виклик лікаря чи швидкої допомоги. Оскільки людина, яка виконує реанімаційні заходи, не може їх перервати, то такий виклик повинен зробити хтось інший. 17. У чому полягає перша допомога при шоці? Шок - це сукупність реакцій організму на дію травмуючих чинників зовнішнього або внутрішнього середовища людини. Розвиткові шоку сприяють сильний і тривалий біль, крововтрата або сильна алергічна реакція, які призводять до пригнічення центральної нервової системи та порушення циркуляції крові. При цьому потерпілий лежить нерухомо, не стогне, ні на що не скаржиться, хоча й втрати свідомості у нього здебільшого немає. Шкіра бліда, прохолодна, дихання поверхневе, пульс ниткоподібний, прискорений. Шок настає не завжди відразу після одержання травми, нерідко цей стан розвивається через кілька годин після неї. Перша допомога при шоці полягає в: - усуненні травмуючого агента (спиненні кровотечі, знерухомленні ушкодженої кінцівки при переломі та ін.); повіку (рис. 32) та видалити смітинку чистою ваткою змоченою 2% розчином борної кислоти або чистим носовичком. Для профілактики кон'юктивіту очі можна закапати 30% розчином сульфа-цилу натрію (альбуциду). Не можна терти око, намагаючись видалити чужорідне тіло, це лиш призводить до більшого його травмування. Рис. 31. Накладання пов'язки Рис. 32. Відтягування нижньої (а) при ушкоджені ока та верхньої (б) повіки
63. У чому полягає перша допомога при потраплянні чужорідних тіл у вухо? Дрібні сторонні предмети (металеві кульки, намистинки, горох і т. п.) можуть потрапити у зовнішній слуховий хід. Як правило це трапляється з дітьми. У вухо також можуть потрапити комахи (мухи, мошки, таргани), які спричинюють неприємні відчуття та біль. Перша допомога при потраплянні у вухо комах полягає в їх умертвінні. Д
ля цього в слуховий хід вливають кілька крапель маслянистої рідини (оливкової олії, вазелінового масла) або спиртового розчину борної кислоти. Видалити чужорідне тіло з вуха повинен лікар, тому потерпілого необхідно доставити в медичний заклад. 64. У чому полягає перша допомога при потраплянні чужорідних тіл у ніс? Для видалення чужорідних тіл з носа необхідно сильно висякатися. Якщо це не дає позитивного результату, то необхідно звернутися до лікаря. 65. У чому полягає перша допомога при потраплянні чужорідних тіл у дихальні шляхи? Велику небезпеку для життя людини становлять чужорідні тіла, що потрапляють у дихальні шляхи. Найчастіше це стається з дітьми. 21
56
-
відновленні прохідності дихальних шляхів (за необхідністю); - забезпеченні до прибуття лікаря цілковитого спокою для потерпілого, зігріванні його (укутуванні за допомогою грілок, теплого чаю чи кави). 18. У чому полягає перша допомога при непритомності? Непритомність - це втрата свідомості, що виникає внаслідок недостатнього кровопостачання мозку. Непритомність, зазвичай, настає при несподіваних психічних потрясіннях (хвилювання, переляк, страх), сильному болю, вигляді крові, іноді розвивається при тепловому чи сонячному ударі. Стану непритомності передують нудота, блідість, пітливість, прискорення пульсу, похитування. При цих ознаках необхідно негайно покласти потерпілого горілиць на підстилку (наприклад, з одягу), ноги підняти вище голови, щоб вони утворювали з горизонталлю кут 15-20° (при цьому покращується приплив крові до голови), звільнити від одягу, що стискає (розстібнути пояс, комір сорочки, послабити галстук тощо), створити приплив свіжого повітря, голову потерпілого слід відхилити назад і відтягнути нижню щелепу, запобігаючи тим самим западанню язика й утрудненню дихання. Щоб вивести потерпілого із стану непритомності, достатньо буває поплескати його по обличчю долонями, обприскати обличчя холодною водою, або дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. Після повернення свідомості потерпілого треба обережно посадовити, дати випити гарячий міцний чай або каву, прикрити ковдрою для зігрівання тіла та створити цілковитий спокій. Слід пам'ятати, що якщо потерпілий знаходиться в непритомному стані, то його в жодному випадку не слід пробувати напувати, оскільки рідина може потрапити в бронхи і легені та призвести до задушення потерпілого. 19. Чи може потерпілий продовжувати роботу в разі відсутності видимих тяжких ушкоджень на його тілі після подання йому першої допомоги? В разі відсутності видимих тяжких ушкоджень на тілі потерпілого після проходження через нього електричного струму чи дії інших небезпечних чинників потерпілому не можна дозволяти рухатись, а тим більше продовжувати роботу, оскільки не виключена можливість раптового наступного погіршення стану його здоров'я. Тільки лікар може професійно оцінити стан здоров'я потерпілого та вирішити питання щодо його працездатності. Тому незалежно від стану здоров'я потерпілого при ураженні предмети, які беруть у рот під час роботи) можуть застрягнути в стравоході. Спроби викликати проходження застряглого чужорідного тіла по стравоходу в шлунок з'їданням хлібних скоринок, густої каші, картоплі, як правило, успіху не приносить. Тому необхідно звернутись до лікаря, який надасть необхідну допомогу. 61. У чому полягає перша допомога при потраплянні чужорідних тіл під шкіру? Потрапляння чужорідних тіл під шкіру (найчастіше це дерев'яні скалки та колючки рослин) викликає біль і майже завжди нагноєння. Тому їх необхідно негайно видалити, змастити рану розчином йоду та приклеїти бактерицидний пластир. Однак, слід пам'ятати, що видаляти самостійно чужорідні тіла з-під шкіри можна лише тоді, коли є впевненість, що це можна зробити легко та повністю. При виникненні труднощів необхідно звернутися до лікаря. Скалку, яку добре видно неозброєним оком, як правило, вдається видалити з-під шкіри самостійно, використовуючи при цьому швейну голку. Спочатку ділянку шкіри навкруги рани та саму голку дезінфікують спиртом або горілкою. Потім голку вводять під зовнішній шар шкіри (епідерміс) збоку від зовнішнього кінця скалки під прямим кутом до неї та, не заглиблюючи голки в шкіру, стараються устромити її вістря в скалку та витягти її через рану. Якщо це зробити не вдається, оголюють голкою кінець скалки та захоплюють його пінцетом або кінчиками нігтів, чисто вимивши перед цим руки. 62. У чому полягає перша допомога при потраплянні чужорідних тіл у око? Чужорідні тіла потрапляють в око, зазвичай, на вулиці у вітряну погоду, при русі на транспорті з відчиненими вікнами, на виробництві, під час обробляння металу, каменя, скла, дерева тощо. Залежно від швидкості руху, розміру та виду чужорідне тіло або залишається на поверхні очного яблука, або проникає в тканини ока, викликаючи різкий біль, світлобоязнь, сльозотечу. На травмоване око необхідно накласти стерильну пов'язку (рис. 31) та якнайшвидше доставити потерпілого до офтальмолога. Якщо під повіку потрапило чужорідне тіло (смітинка чи мушка), то його можна видалити промиванням ока струменем води (зі склянки, з намоченої ватки чи марлі, з гумової спринцівки), що направляється від зовнішнього кута ока (від скроні) до внутрішнього (до носа). Можна також відтягнути 22
55
електричним струмом чи в інших аналогічних випадках необхідно обов'язково викликати лікаря. 20. У чому полягає перша допомога потерпілому, який не втратив свідомості? Якщо потерпілий не втратив свідомості та може самостійно пересуватись, то необхідно його відвести в приміщення, зручне для відпочинку, покласти на диван, заспокоїти, дати випити розчин настоянки валеріани (20 крапель), створити доступ свіжого повітря та цілковитий спокій. Якщо у потерпілого виявились які-
небудь травми (порізи, поранення, вивихи, переломи кінцівок), то необхідно подати йому допомогу на місці нещасного випадку та направити в медичний пункт або викликати лікаря. 1.4. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ КЛІНІЧНІЙ СМЕРТІ 21. Що таке клінічна смерть? Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинення серця та легенів і триває 6-8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси в клітинах і тканинах організму та відбувається розпадання білкових структур. Звичайно, виведення людей із стану клінічної смерті потребує застосування спеціальної медичної апаратури та відповідних навичок, якими володіє лікар-реаніматолог. Проте в екстрених випадках, коли на допомогу лікарів не доводиться розраховувати, необхідно спробувати врятувати потерпілого, розпочавши відновлення життєвих функцій організму шляхом проведення серцево-легеневої реанімації. 22. Які ознаки клінічної смерті? Клінічна смерть визначається за такими ознаками: відсутність дихання; відсутність пульсу на сонній артерії (рис. 8); розширення зіниці (рис. 9); відсутність свідомості; блідий або синюшний колір шкіри. Єдиним способом недопущення переходу клінічної смерті в біологічну є негайне проведення серцево-легеневої реанімації. 23. Які заходи належать до серцево-легеневої реанімації? 58. У чому полягає перша допомога при ушкодженні очей? Розрізняють механічне, теплове, хімічне та променеве ушкодження очей. Механічні ушкодження виникають при потраплянні в очі часточок металу, окалини, наждаку тощо. Вони можуть проникати в тканини ока, викликаючи різкий біль, світлобоязнь, сльозотечу. Не слід намагатися видалити ці часточки, бо це повинен зробити лише медичний працівник. Теплові ураження очей можуть бути спричинені полум'ям, парою або окропом. Хімічне ураження очей може статися кислотами, лугами, аніліновими фарбами, розчином аміаку, вапном і деякими іншими хімічними речовинами. При потраплянні цих речовин у очі треба негайно вмити обличчя, закривши при цьому очі, а потім добре промити їх водою протягом 5-20 хвилин. Для промивання можна користуватись водопровідним краном або лити воду з будь-якої чистої посудини. У випадках ушкодження ока необхідно накласти на нього пов'язку (рис. 31) та якомога швидше доставити потерпілого до офтальмолога. При електро- та газозварювальних роботах можливе ушкодження органа зору променевою енергією (головним чином ультрафіолетовими променями). При цьому спостерігається зниження зору, світлобоязнь, сльозотеча, біль очей та голови. Через 2-3 дні ці явища, як правило, минають. Для запобігання променевого ушкодження очей необхідно користуватись індивідуальними засобами захисту очей. 59. Що таке чужорідні тіла та яким чином вони потрапляють в організм людини? Чужорідні тіла - це сторонні організму предмети, що потрапили в тканини, отвори та органи через шкіру, природні отвори організму або через рану (наприклад, при вогнестрільних ушкодженнях). Найчастіше чужорідні тіла потрапляють у стравохід, дихальні шляхи, вуха, ніс, а також під шкіру. 60. У чому полягає перша допомога при потраплянні чужорідних тіл у стравохід? У стравохід найчастіше потрапляють чужорідні тіла з їжею при поспішному ковтанні, розмовах під час їжі, при чханні, сміхові, раптовому кашлі тощо. Дрібні та округлі чужорідні предмети можуть пройти через стравохід, шлунково-кишковий тракт і безболісно вийти з калом. Гострі та великі чужорідні предмети (рибні та курячі кістки, а також голки, Шпильк
и, цвяшки та інші 23
54
До серцево
-
легеневої реанімації (СЛР) належать такі заходи: звільнення дихальних шляхів від сторонніх речовин чи предметів при їх закупорці, штучне дихання, непрямий (закритий) масаж серця. СЛР вважається ефективною, якщо: звузились зіниці, шкіра починає рожевіти (в першу чергу шкіра верхньої губи), при масажних поштовхах явно відчувається пульс на сонній артерії. 24. Як виконується штучне дихання? Штучне дихання виконується способом «з рота в рот» або «з рота в ніс». Людина, яка подає допомогу, робить видих із своїх легень у легені потерпілого безпосередньо в його рот чи ніс; у повітрі, що видихається людиною, є ще досить кисню (в середньому 2/3 кисню, що потрапило в легені людини). Попередньо потерпілого необхідно покласти спиною на тверду рівну поверхню, звільнити від стискаючого одягу (розстібнути комір сорочки, пояс, послабити галстук), підкласти під лопатки невеликий валик з будь-якого матеріалу (можна одягу), відхилити голову максимально назад (рис. 10). При такому положенні голови вхід у гортань відкривається (рис. 10, г), забезпечуючи тим самим необхідні умови для проведення штучного дихання. Перед початком штучного дихання слід переконатися в прохідності дихального горла, яке може бути закрите запалим язиком, сторонніми предметами чи їжею, накопиченим слизом. Рятівник знаходиться з лівого чи правого боку від потерпілого; на його рот накладає чисту марлю (бинт) або хустинку; робить глибокий У ванні потерпілого слід тримати від 20 хвилин до 1 години, а після цього витерти насухо й покласти в нагріту постіль. Якщо ванни немає, то необхідно тіло розтерти м'якою тканиною або долонями, таким чином зігрівши його, а потім потерпілого накривають ковдрами та дають гаряче питво. Подальше лікування визначає лікар. 56. У чому полягає перша допомога при проваленні в ополонку чи під лід? При проваленні в ополонку чи під лід, у першу чергу, не слід панікувати, а спробувати якнайшвидше вибратися з води. Адже чим довший час перебування в крижаній воді, тим гірші наслідки. Налягаючи грудиною чи спиною на міцніший лід, необхідно вибратися на нього та відкотитися від небезпечного місця. При поданні допомоги іншими людьми необхідно підповзти до ополонки на безпечну відстань і скористатись якимось підручним засобом (ременем, шарфом, пальтом, дошкою, жердиною, міцною гілкою тощо), допомагаючи потерпілому. Витягнувши потерпілого з води, необхідно негайно зняти з нього мокрий одяг, витерти насухо рушником, зігріти, розтираючи його долонями чи рушником, і переодягнути в сухий одяг. Дати випити гарячого чаю чи кави та доставити в тепле приміщення. 57. У чому полягає перша допомога при перегріванні? Перегрівання - це стан організму, що виникає внаслідок накопичення в ньому тепла від навколишнього середовища. Перегрівання проявляється у вигляді сонячного та теплового ударів. Перегрівання голови сонячним промінням називається сонячним ударом. При сонячному ударі з'являється сильний біль голови, шум у вухах, загальна слабкість, спрага, блювання. Далі дихання стає поверхневим, пульс - слабким, виникають повторне блювання, судоми, непритомність. При тепловому ударі всі вище перелічені ознаки розвиваються значно швидше. Потерпілого від сонячного чи теплового удару необхідно віднести в тінь, розстібнути йому одяг, збризнути обличчя і голову холодною водою, на голову і ділянку серця покласти мокрий рушник, напоїти його холодною водою, забезпечити вільний доступ до нього свіжого повітря. Можна дати випити 15-20 крапель валеріанової настоянки. Якщо є ознаки порушення дихання, слід провести штучну вентиляцію легень. Негайно треба викликати медпрацівника. 24
53
Рис. 10. Правильне положення голови потерпілого перед проведенням штучного дихання: а — початкове положення голови потерпілого: вхід у гортань / перекритий надгортанником 2 та запалим язиком 3; б — рятівник відхиляє голову потерпілого лівою рукою, одночасно підтримуючи його шию правою; в — рятівник утримує голову потерпілого у відхиленому положенні лівою рукою, відтягуючи одночасно нижню щелепу правою; г — положення голови потерпілого перед проведенням штучного дихання вдих, а потім, щільно притиснувши свій рот до рота потерпілого (при цьому, як правило, закриває ніс потерпілого своєю щокою, або робить це рукою), вдуває повітря в його легені (рис. 11, а). Грудна клітка потерпілого розширяється. Потім рятівник відхиляється назад і робить новий вдих, а в потерпілого за рахунок еластичності легенів та грудної клітки здійснюється пасивний видих (рис. 11, б). В цей час його рот повинен бути відкритим. Частота вдування повітря повинна становити приблизно 12 разів за хвилину, тобто кожні 5 секунд. Аналогічно проводиться штучне дихання способом «з рота в ніс», при цьому вдувають повітря через ніс, а рот потерпілого повинен бути закритим. Слід зазначити, що є спеціальні засоби для проведення штучного Дихання, які, перш за все, дозволяють уникнути прямого контакту між ротом потерпілого та ротом рятівника. Саме ця обставина іноді створює своєрідний психологічний бар'єр у непідготовленого рятівника. На рис. 12 наведена будова спеціального засобу для проведення штучного дихання та його тканини і навіть кістки ушкодженого місця.
Існує хибна думка про те, що відморожену ділянку тіла необхідно розтирати снігом, або занурити в холодну воду. Це призводить до подальшого охолодження та погіршення наслідків відмороження. Тяжкість відмороження, в основному, залежить від тривалості дії холоду. Тому потерпілого необхідно якнайшвидше зігріти, помістивши в помірно тепле приміщення. Однак, таке зігрівання повинно бути поступовим. При відмороженнях І ступеня роблять масаж ушкодженої ділянки тіла. Розтирання здійснюють обережно долонею, або м'якою тканиною. Напрямок рухів при розтиранні кінцівок повинен бути від пальців до тулуба. Потім на ушкоджену ділянку накладають пов'язку з борним вазеліном. При відмороженнях II, III, IV ступенів потерпілого необхідно помістити в помірно тепле приміщення і зігрівати ушкоджену кінцівку у воді кімнатної температури, поступово доводячи її до 40 °С. У процесі зігрівання потерпілий повинен весь час рухати кінцівками. Ознаками відновлення кровообігу є почервоніння шкіри та поява її чутливості. Потім накладають на ушкоджене місце стерильну пов'язку. Потерпілого необхідно напоїти гарячим чаєм або кавою, добре укутати та доставити в медичний заклад. 55. У чому полягає перша допомога при переохолодженні? Переохолодження - це стан організму, що виникає внаслідок надмірного віддавання тепла в навколишнє середовище. Переохолодження розвивається при дії на організм низької температури та підвищеної вологості повітря. Йому також сприяють втома, погане самопочуття, алкогольне сп'яніння. У початковий період переохолодження (замерзання) людина відчуває слабкість, що поступово переходить у сонливість, а також байдужість до свого стану. Згодом втрачається свідомість, пульс уповільнюється, поступово зменшується частота дихання. Смерть настає від припинення серцевої діяльності. Потерпілого необхідно якомога швидше доставити в тепле приміщення. Якщо є можливіть, його можна занурити у ванну з водою по саму голову. При цьому треба стежити, щоб він не захлинувся. Температуру води слід поступово підвищувати від 36 °С до 40 °С. Відразу ж необхідно викликати медпрацівника. У ванні потерпілому необхідно робити масаж тіла за допомогою намилених м'яких мочалок. Коли до нього повернеться свідомість, йому можна дати випити гарячий чай або каву. 25
52
заст
осування.
Рис. 11. Штучне дихання способом «з рота в рот»: а - вдування повітря в рот потерпілого; б - рятівник вдихає свіже повітря, в той час як потерпілий видихає використане повітря
Рис. 12. Будова спеціального засобу для проведення штучного дихання (а) та його застосування (б) Спеціальний засіб для проведення штучного дихання містить два відрізки гумової чи гнучкої пластмасової трубки / та 2 діаметром 8-12 мм, завдовжки 100 і 60 мм, що надягнуті на металеву або тверду пластмасову трубку 3. Овальний фланець 4 із щільної гуми натягується на стик відрізків трубок / та 2 і міцно затискує місце їх з'єднання. Вставляючи трубку в рот потерпілого, необхідно слідкувати, щоб вона потрапила в дихальне горло, а не в стравохід. Слід також пам'ятати, що доросл
ому трубка вставляється довшим кінцем /, а дитині Перша допомога при отруєнні СДОР полягає, передусім, у негайному захисті органів дихання потерпілого. Для цього на нього одягають протигаз або ватнс-марлеву пов'язку, попередньо змочену водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а при отруєнні аміаком - 5% розчином лимонної кислоти. Далі необхідно винести потерпілого із зараженої зони. При зупиненні дихання необхідно зробити штучне дихання. Уражені місця шкіри, рот, ніс, слизові оболонки очей необхідно промити водою. В очі слід закапати по дзі-три краплі 30% розчину альбуциду, а в ніс - олизкову олію. Потрібно забезпечити потерпілому спокій і тепло, а у разі необхідності - доставити в медичний заклад. 54. У чому полягає перша допомога при відмороженні? Відмороження - це ушкодження тканин тіла внаслідок дії холоду. Основна причина ушкодження тканин - стійкі зміни в кровоносних судинах, зумовлені їх довготривалим спазмом, який є захисною реакцією організму на охолодження. Відмороження можуть статися не лише при морозах, а навіть при температурі 3-7 °С, якщо погода вітряна та волога. Відмороженню сприяють втома, сп'яніння, втрата крові, погане самопочуття, мокрі одяг і взуття. Найчастіше зазнають відмороження пальці рук та ніг, ніс, вуха, щоки, кисті та стопи. «Механізм» відмороження полягає в наступному. Внаслідок тривалої дії холоду можливості терморегуляції організму вичерпуються і він вже не спроможний підтримувати нормальну температуру переферійних ділянок тіла. В них поступово сповільнюється, а потім взагалі припиняється кровообіг. Настає момент, коли організм вже не може протистояти дії холоду і в тканинах переферійних ділянок тіла відбуваються значні зміни, наслідком яких є змертвіння клітин. Ознакою того, що спазм судин досяг небезпечного рівня, є втрата чутливості та побіління шкіри. Відмороження бувають чотирьох ступенів: - І ступінь (легка), після зігрівання на ушкодженому місці з'являється набряк, шкіра стає синюшною; - II ступінь (середня), на шкірі з'являються пухирі, наповнені прозорою рідиною, набряк та болісність шкіри; - III ступінь (важка), відмирають шкіра та підшкірна основа, пухирі наповнюються кров'янистою рідиною; IV ступінь (
дуже важка), відмирає не лише шкіра, а й м'які 26
51
(підлітку) -
коротшим кінцем 2.
В загальному ж, застосування спеціальних засобів для проведення штучного дихання не суттєво сприяє підвищенню якості реанімації і, найголовніше, призводить до втрати часу, що може іноді виявитись вирішальним для життя потерпілого. 25. Як виконується непрямий масаж серця? Суть непрямого масажу серця, який ще називають закритим або зовнішнім, полягає в його насильному здавлюванні шляхом натискання на грудину в напрямку до хребта. При цьому серце здавлюється настільки, що кров з його порожнин надходить у судини (рис. 13). Після припинення натискання серце розправляється й у його порожнини надходить венозна кров. Рис. 13. Схематичне зображення непрямого масажу серця: суцільна стрілка вказує напрямок натискання на грудину; пунктирна - напрямок руху крові при здавлюванні серця При проведенні непрямого масажу серця потерпілого кладуть спиною на тверду рівну поверхню (підлога, стіл), оголюють його грудину, розстібають пояс. Рятівник стає зліва чи справа від потерпілого, поклавши на нижню третину грудини (рис. 14) кисті рук (одну на другу), енергійно (поштовхами) натискає на неї. Натискати потрібно прямими руками, використовуючи при цьому вагу власного тіла, і з такою силою, щоб грудина
прогиналась на 4-5 см в сторону до хребта. кровотечі.
52. У чому полягає перша допомога при отруєнні чадним газом? Отруєння чадним газом, що містить, в основному, монооксид вуглецю (СО), може настати внаслідок порушення правил експлуатації пічного опалення (зарано засунута заслінка труби, погана тяга в трубі тощо), при несправній печі, пожежі. Таке отруєння можуть також спричинити вихлопні гази, в яких вміст СО може становити до 10%. Особливо при працюючому двигуні в гаражі та в кабіні автомашини, в яку надходять вихлопні гази. Монооксид вуглецю - це сильна отрута, що уражає, в першу чергу, кров, а також нервову систему, м'язову тканину, серце. Потрапляючи через легені в кров, монооксид вуглецю в 200-300 разів швидше, ніж кисень, вступає у взаємодію із гемоглобіном, утворюючи при цьому стійку сполуку - карбоксигемоглобін. Внаслідок цього гемоглобін втрачає здатність переносити кисень з легень до тканин. Порушення транспортної функції кров'яного пігменту призводить до кисневого голодування тканин, перш за все головного мозку. Монооксид вуглецю немає ні кольору, ні запаху, тому отруєння ним настає непомітно. Перші ознаки отруєння чадним газом - болі голови, запаморочення, шум у вухах, нудота. Якщо дія чадного газу продовжується, то розвивається загальна слабкість, частішає пульс, з'являється сухий кашель, блювання. Далі настає апатія, сонливість і людина втрачає свідомість. Пізніше з'являються корчі та настає смерть. При поданні першої допомоги потерпілого необхідно негайно вивести (винести) на свіже повітря, покласти на спину, розстібнути комір, пояс. Найкращий лікувальний засіб - тривале вдихання кисню. Тому, при можливості, необхідно відразу принести з аптеки кисневі подушки. На голову та на груди кладуть холодний компрес. Якщо потерпілий при свідомості, то його необхідно напоїти чаєм або кавою. При непритомності потерпілому дають нюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. У випадку відсутності дихання або якщо воно швидко погіршується, потрібно відразу розпочати штучне дихання. Після подання першої допомоги потерпілого необхідно якнайшвидше доставити в медичний заклад. 53. У чому полягає перша допомога при отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР)? До найпоширеніших СДОР належать хлор та аміак, які використовуються у різних галузях промисловості. 27
50
Рис. 14. Місце розташування рук при проведенні закритого масажу серця Напрямок натискань на грудину має бути вертикальним, а самі натискання - поштовхоподібними та ритмічними. Після натискання руки розслаблюють, не знімаючи їх з грудини потерпілого. Необхідна частота . Рис. 15. Непрямий масаж серця у поєднанні з штучним диханням "з рота в рот", що виконуються двома рятівниками натискань становить 60-65 разів на хвилину. Не слід натискати на верхню частину грудини та на закінчення нижніх ребер, щоб не зламати їх і не пошкодити внутрішніх органів, зокрема печінки. 26. Як правильно поєднувати непрямий масаж серця з штучним диханням? Масаж серця необхідно поєднувати з штучним диханням. Якщо СЛР здійснює одна людина, то заходи щодо рятування потер- пілого необхідно проводити в такій послідовності: після двох глибоких вдувань у рот чи ніс необхідно зробити алкоголем і т. п.).
Для цього потерпілому потрібно дати випити відразу кілька склянок води з питною содою (1 чайна ложка на 1 склянку води) чи зі слабким розчином марганцевокислого калію (блідо-рожевий колір) і, натиснувши на корінь язика, викликати блювання. Промивання шлунка проводять 3-
4 рази. Після цього дають 5
-8 таблеток активованого вугілля, яке має хороші адсорбційні властивості. Для очищення кишечника використовують сольове (20 г гіркої англійської солі на 0,5 склянки води) або будь-яке інше проносне (наприклад, гуталакс). Потім потрібно дати випити потерпілому міцний чай чи каву. Давати молоко не рекомендується, оскільки, в більшості випадків, воно прискорює потрапляння токсичних речовин у кишечник і перешкоджає виведенню їх із організму. При втраті свідомості потерпілого необхідно покласти без подушки, краще на живіт, голову повернути в сторону, щоб уникнути попадання блювотних мас у дихальні шляхи, давати нюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. Слід зазначити, що якщо потерпілий перебуває в непритомному стані, то йому категорично заборонено робити промивання шлунка, оскільки вода може потрапити в дихальні шляхи та спричинити смерть. Цю процедуру може проводити лише лікар з використанням спеціальних засобів. При отруєнні медикаментозними препаратами чи алкоголем до прибуття лікаря не можна залишати хворого одного, оскільки в нього може розвинутись збудження. Якщо відомо, що отруєння виникло внаслідок потрапляння в шлунок кислоти чи лугу (оцтова кислота, нашатирний спирт, кальцинована сода тощо), то до прибуття швидкої допомоги необхідно негайно видалити слину та слиз із рота потерпілого. Загорнувши чайну ложку в шматок марлі, хустинку чи серветку протирають ротову порожнину. Якщо виникли ознаки задухи, проводять штучне дихання (краще способом «з рота в ніс», оскільки слизова оболонка рота обпечена). Промивати шлунок самостійно в будь-якому випадку категорично заборонено, оскільки це може посилити блювання, призвести до попадання кислоти чи лугу в дихальні шляхи. Можна лише дати потерпілому випити 2-3 склянки (не більше!) води, щоб розбавити кислоту чи луг і зменшити тим самим їх припікальну дію. Не можна пробувати «нейтралізувати» агресивні рідини, даючи слабкий луг при отруєнні кислотою, чи слабку кислоту при отруєнні лугом, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до розтягування шлунка, посилення болю та 28
49
15 натискань на грудину, потім знову повторити два вдування і 15 натискань для масажу серця і т. д. Якщо допомогу подають двоє рятівників, то один повинен робити штучне дихання, а інший - непрямий масаж серця, причому в момент вдування повітря масаж серця припиняють (рис. 15). Після одного вдування повітря в легені потерпілого необхідно п'ять разів натиснути на його грудну клітку з інтервалом в 1 секунду. 27. До яких пір необхідно виконувати штучне дихання та непрямий масаж серця? Штучне дихання та непрямий масаж серця необхідно виконувати доти, поки у потерпілого повністю не відновиться дихання та робота серця, або поки не прибуде швидка медична допомога. 1.5. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ УШКОДЖЕННЯХ 28. У чому полягає перша допомога при пораненнях? Рана - механічне ушкодження тканин з порушенням цілісності шкіри чи слизової оболонки. При глибоких ранах пошкоджується не лише шкіра, а й м'язи, кістки, нерви, сухожилля, іноді навіть великі кровоносні судини. Самі по собі поранення небезпечні при кровотечі з великої судини, пораненні внутрішнього органа, особливо сильних болях, що можуть викликати шок. В інших випадках основна небезпека поранення полягає в тому, що воно слугує вхідними воротами для інфекційних мікробів та інших мікроорганізмів. На 1 мм
2
шкіри людини може знаходитися до 200 мільйонів бактерій. При пораненнях необхідно виконати наступне: - при кровотечі покласти потерпілого на ліжко чи диван, оскільки деякі люди, побачивши кров, непритомніють; - вимити руки та провести їх дезінфекцію (можна використати спирт або горілку); - зупинити кровотечу; - шкіру навкруги рани (але не саму рану) обробити спиртовим розчином йоду чи горілкою; - накласти на рану стерильну пов'язку та забинтувати. Слід також пам'ятати, що поверхні рани не можна торкатися руками й одягом. Тому одяг у місці травми не знімають, а розрізають і розсувають. Промивати рану водою, засипати порошком і змащувати мазями не можна, оскільки це вибіркова токсичність, тобто здатність впливати лише на певні органи та системи організму людини. Відповідно до цього розрізняють: - кров'яні отрути, що впливають на клітини крові (чадний газ, селітра); - нервові чи нейротоксичні отрути, що уражають клітини центральної та периферійної нервової системи (алкоголь, наркотики); - ниркові та печінкові отрути, що порушують функцію цих органів (сполуки важких металів, деякі токсини грибів); - серцеві отрути, які порушують роботу серця (окремі рослинні отрути з групи алкалоїдів); - кишково-шлункові отрути, які уражають стравохід, шлунок, кишечник (концентровані розчини кислот та лугів). Серед загальної кількості отруєння найчастіше спричинюються: - недоброякісними харчовими продуктами або неправильним їх приготуванням; - грибами; - алкоголем та його замінниками; - чадним газом; - шкідливими газами, парами та пилом, що надходять у повітря робочої зони (при малоефективній або непрацюючій вентиляції, порушенні технологічного режиму, аварії тощо); - медикаментами, які використовуються для лікування, однак у надмірних дозах проявляють токсичні властивості; - отрутохімікатами, що використовуються для боротьби із шкідниками та хворобами рослин; - препаратами побутової хімії, які широко використовуються для різноманітних господарських та санітарних потреб. 51. У чому полягає перша допомога при отруєннях? При отруєннях, особливо невідомими хімічними речовинами, необхідно негайно викли
кати лікаря. Але ще до його прибуття слід правильно подати потерпілому необхідну допомогу. До прибуття лікаря перша допомога при будь-якому отруєнні полягає в якнайшвидшому припиненні контакту потерпілого з токсичною речовиною та у видаленні отрути з організму або (при неможливості видалення) у нейтралізації її в організмі. При потраплянні отруйних речовин на шкіру необхідно терміново змити уражену ділянку тіла водою з милом. Дуже часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунка, за умови, що токсична речовина потрапила в організм через стравохід (отруєння харчові, медикаментозні, грибами, 29
48
перешкоджає заживленню рани, викликає нагноєння та сприяє занесенню в неї бруду з поверхні шкіри. Розчинами йоду, брильянтового зеленого, спиртом рану промивати не слід, тому що ці засоби викликають різкий біль, а
також призводять до змертвіння тканин у рані. Не можна виймати з рани згустків крові, сторонніх тіл, бо може виникнути або посилитись кровотеча. 29. Які є види пов'язок і для чого вони призначені? Розрізняють наступні види пов'язок: - закріплювальні, які призначені для закріплення перев'язувального матеріалу (наприклад, ватно-марлевої подушечки) на поверхні тіла; - здавлювальні (тугі), які призначені для створення тиску на будь-
яку частину тіла (в основному для спинення кровотечі), запобігання набряку тканин; - іммобілізувальні (фіксувальні), які призначенні для утримування кінцівки чи іншої частини тіла в нерухомому положенні. 30. Яких основних правил слід дотримуватися під час накладання пов'язки? Під час накладання пов'язки необхідно дотримуватися таких основних правил: - частина тіла, що підлягає бинтуванню, повинна бути оголена та доступна з усіх боків; - весь бинт слід тримати у правій руці, а його кінець - у лівій; - бинтування необхідно починати з більш тоншої частини тіла, наприклад на руках та ногах - знизу вгору; - ліва рука повинна утримувати вже накладений хід (виток) бинта, права - котити бинт зліва направо (за ходом годинникової стрілки) по поверхні тіла; якщо при цьому бинт кладеться нерівно, утворюючи кишеню - необхідно бинт перевернути; - при бинтуванні кожен наступний виток повинен на дві третини закривати попередній; перших і останніх три-чотири витки повністю накладають один на одний для закріплення бинта на тілі; - пов'язка повинна повністю закривати рану, щоб не допустити потрапляння в неї інфекції; - пов'язка не повинна надмірно стискувати тканини, викликати біль, утруднювати дихання; - пов'язку слід накладати таким чином, щоб вона не охолодження місця опіку проточною водою протягом 10
-
15 хвилин. Після цього на обпечене місце накладають стерильну пов'язку. Для зменшення болю застосовують знеболювальні засоби (наприклад, анальгін), після цього необхідно звернутись до лікаря. При великих опіках накладають пов'язки або обгортають потерпілого чистим попередньо прасованим простирадлом, дають знеболювальне, напувають гарячим чаєм і, укутавши ковдрою, доставляють у лікарню. При сильних опіках окропом необхідно негайно облити уражені місця великою кількістю холодної води. Не можна відкривати пухирі чи знімати шкіру з обпечених місць, а також змащувати рани жиром, олією чи мазями. До прибуття швидкої допомоги на обпечені місця необхідно накласти стерильні пов'язки. Слід зазначити, що при високій імовірності опіків у аптечці варто мати протиопіковий засіб у аерозольній упаковці (продається в аптеках), який можна застосувати до прибуття лікаря. Адже наслідки опікових уражень значною мірою залежать від часу подання дієвої допомоги. Окрім знезаражувальної та лікувальної цей засіб має ще й знеболювальну дію. 49. У чому полягає перша допомога при хімічних опіках? При хімічних опіках уражені місця необхідно відразу промити великою кількістю холодної проточної води протягом 5-Ю хвилин. Після цього при опіках шкіри кислотою на уражене місце накладають пов'язку, просочену 5% розчином питної соди (1 чайна ложка на одну склянку води), а при опіках лугом
- пов'язку, просочену 2% розчином оцтової чи борної кислоти. 50. Які речовини можуть спричинити гостре отруєння та як вони підрозділяються за вибірковістю дії? За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я в європейських країнах з приводу гострих отруєнь у лікарні щорічно потрапляє не менше 1 людини на кожну тисячу населення, причому більше 1 % таких потерпілих помирає. Загальна кількість жертв гострих отруєнь значно перевищує число людей, що гине у дорожньо-транспортних пригодах. Гострі отруєння розвиваються внаслідок потрапляння в організм людини хімічних речовин різної природи в такій кількості, яка здатна порушити життєво важливі функції і створити небезпеку для життя. Чим менша кількість (доз?'* хімічної речовини, тим більша її токсичність, тобто о т р у й н і с т ь. Д л я б і л ь ш о с т і р е ч о в и н, щ о в и к л и к а ю т ь г о с т р і отруєння, незалежно від дози та шляху проникнення, характерна 30
47
спотворювала контурів кінцівки чи голови, не створювала незручностей, утримувалась достатньо довго, а при необхідності знімалася легко та безболісно. На рис. 16. наведено приклади накладання пов'язки при пораненні різних частин тіла. Рис. 16. Приклади накладання пов'язки при пораненні різних частин тіла (цифрами та літерами вказано послідовність бинтування) 31. Що використовують для пов'язок, які накладають на рани? Для пов'язок, які накладають на рани, як правило, використовують індивідуальний перев'язувальний пакет, який містить стерильну ватно-
марлеву подушечку та бинт для її з а к р і п л е н н я ( р и с. 1 7 ). П е р ев'язувальні пакети бувають асептичними (із стерильного матеріалу для захисту рани від зовнішніх забруднень та втягування рідини, що виділяється з рани) та антисептичними (із матеріалу, який містить протибактероцидні засоби для впливу на інфекцію, що потрапила на уражені тканини). Якщо немає спеціального матеріалу, то рану можна перев'язати смужкою чистої бавовняної тканини, краще попередньо прасованої. пам'ятати, що закопувати потерпілого в землю не можна, оскільки це призводить до утруднення його дихання, роботи серця, забруднення опікових ран землею, внаслідок чого можливе виникнення газової гангрени або правця (стовбняка). 47. Як підрозділяються опіки? Опік - це ушкодження тканин тіла внаслідок дії тепла. Опіки підрозділяються на: - термічні, що виникають внаслідок дії вогню, пари, гарячих предметів або речовин; - хімічні, що виникають внаслідок дії кислот і лугів; - електричні, що виникають внаслідок дії електричного струму чи електричної дуги; - такі, що виникають внаслідок дії сонячного чи радіоактивного випромінювання. За наслідками ураження опіки підрозділяються на чотири ступені (рис. ЗО): І - шкіра почервоніла, набрякла; II - з'явилися пухирі; III -шкіра відмирає; IV - відмирають і обвуглюються м'язи, сухожилля, обвуглюються кістки. Рис. ЗО. Опіки кисті: а - 1-го ступеня; б - ІІ-го ступеня; в - Ш-го ступеня; г - ІУ-го ступеня 48. У чому полягає перша допомога при термічних опіках? Перш за все необхідно припинити дію уражаючого чинника (вогню, пари, гарячих предметів або речовин). Потім необхідно зняти тліючий одяг і забезпечити доступ до ураженого місця. Не можна зривати одяг з обпеченого місця. Його розрізають ножицями і обережно знімають, а частини одягу, що прилипли до рани, залишають. При обмеженому термічному опіку слід відразу розпочати 31
46
Рис. 17. Індивідуальний перев'язувальний пакет 32. На які види підрозділяються кровотечі та що є характерним для кожної з них? Кровотеча - це витікання крові з кровоносних судин внаслідок порушення цілісності їх стінки. Кровотечі бувають внутрішні та зовнішні. Інтенсивність кровотеч залежить від площі та глибини рани (кількості ушкоджених судин), характеру ушкоджень, виду судини, що кровоточить. Залежно від виду ушкодженої судини розрізняють артеріальні, венозні та капілярні кровотечі. Під час капілярної кровотечі кров сочиться по всій рані, витікаючи повільно по краплинах. Під час венозної кровотечі кров має темно-червоний колір і витікає з рани повільно, рівномірним струменем. Найбільш небезпечним для життя потерпілого є артеріальна кровотеча, коли з рани під великим тиском струмує яскраво-червона кров. 33. Як спинити кровотечу? Капілярна кровотеча, що виникає при незначних і неглибоких пораненнях, найчастіше припиняється самостійно завдяки властивості крові зсідатися. її можна легко спинити, наклавши на рану стерильну марлеву пов'язку. При венозній кровотечі поранену кінцівку (руку чи ногу) необхідно відразу підняти. При невеликих кровотечах цього іноді гарячого чаю та забезпечити цілковитий спокій до прибуття швидкої допомоги чи лікаря. 45. У чому полягає перша допомога при ураженні електричним струмом? Згідно із статистичними даними щороку в Україні гине близько 1500 чоловік внаслідок ураження електричним струмом. Ця кількість була б меншою при своєчасному та к в а л і ф і к о в а н о м у п о д а н н і д о п о м о г и. Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох основних етапів: негайного усунення дії на потерпілого електричного струму та подання долікарської допомоги. Після усунення дії на потерпілого електричного струму (див. відповідь на запитання 10), необхідно оцінити його стан, адже заходи долікарської допомоги визначаються саме цим чинником. Потерпілий після припинення дії електричного струму може перебувати в одному з трьох станів: - при свідомості; - непритомний, однак у нього є дихання та пульс; - у стані клінічної смерті (відсутнє дихання та не прощупується пульс). Якщо потерпілий при свідомості, то його слід покласти на підстилку із тканини чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути стискаючий одяг, що перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло, забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, слід дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом або обприскати обличчя холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. В разі відсутності ознак життя (дихання та пульсу) потрібно негайно розпочати реанімаційні заходи (штучне дихання та непрямий масаж серця), адже імовірність успіху тим менша, чим більше часу пройшло від початку клінічної смерті. З тих же причин проводити реанімаційні заходи найдоцільніше на місці нещасного випадку після усунення небезпеки для потерпілого і того, хто подає допомогу, навіть у незручних умовах (темрява, тіснота, атмосферні опади, холод). 46. У чому полягає перша допомога при ураженні блискавкою? Першу допомогу при ураженні блискавкою надають так само, як при ураженні електричним струмом. При цьому слід 32
45
достатньо, оскільки рана закупорюється утвореним згустком крові. Якщо цього недостатньо, то саму рану обробляють 3% перекисом водню, а шкіру навколо неї -спиртовим розчином йоду, потім накладають на ушкоджене місце тугу пов'язку. При бинтуванні руки чи ноги виток бинта повинен іти знизу догори - від пальців до тулуба. Рис. 18. Місця пальцьового перетискання артерій при кровотечі Для швидкого спинення артеріальної кровотечі можна притиснути пальцями до кістки артерію, якою кров надходить до рани, вище місця ушкодження. На рис. 18 вказані найбільш ефективні місця пальцьового перетискання артерій при кровотечі, а на рис. 19 - приклади пальцьового перетискання артерії при кровотечі. Рис. 19. Приклади пальцьового перетискання артерії при кровотечі Кровотечу кінцівки можна спинити шляхом згинання її у суглобі вище місця ушкодження, якщо немає перелому цієї вода, то при поданні допомоги необхідно, перш за все, видалити із дихальних шляхів рідину. На рис. 29 наведено деякі способи видалення води з легень при утопленні. а 6 в Рис. 29. Деякі способи видалення води з легень при утопленні При першому способі (рис. 29, а) потерпілого перевертають на живіт, голова його низько опущена. У такому положенні вода буде витікати назовні сама. Щоб посилити витікання води, потерпілого піднімають за тазову область. При другому способі рятівнику необхідно покласти потерпілого животом вниз на своє зігнуте коліно, щоб на нього спиралась нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба та голова звисали вниз. Однією рукою необхідно підняти голову потерпілого за лоба, щоб рот був відкритий, а енергійним натискуванням (кілька разів) іншою рукою на спину допомогти видаленню води (рис. 29, б). При третьому способі воду з легень видаляють удвох (рис. 29, в). Потерпілого кладуть на дві з'єднані замком руки рятівників, обережно перекидають його головою вниз, підтримуючи за плечі двома іншими руками. При блідому типі утоплення після витягнення потерпілого з води відразу ж необхідно розпочати реанімаційні заходи (штучне дихання та непрямий масаж серця). Якщо на цей момент присутні й інші помічники, то вони повинні розтирати та зігрівати тіло потерпілого. Оживлення необхідно проводити наполегливо та безперервно. Відомі випадки повернення до життя утоплеників через 1-2 години від початку подання допомоги. Факт смерті може встановити лише лікар. Коли потерпілий почне дихати, йому необхідно понюхати ватку з нашатирним спиртом. Якщо потерпілий прийшов до тями, йому слід дати випити 20 крапель настоянки валеріани, переодягнути в сухий одяг, потепліше укутати, дати міцного 33
44
кінцівки (рис. 20). У потерпілого звільняють ушкоджену кінцівку від одягу та якомога сильніше згинають у суглобі, попередньо поклавши в заглиблення, що утворилося, згорток будь-якої тканини. Таким чином перетискається артерія, якою до рани надходить кров. Зігнуту кінцівку в такому положенні прибинтовують до тулуба. Рис. 20. Тимчасове спинення кровотечі шляхом згинання кінцівки При сильній кровотечі на ушкоджену кінцівку необхідно накласти джгут або закрутку (рис. 21). Для цього можна використати все, що є під рукою: гумову трубку, пружну еластичну тканину, підтяжки, галстук, ремінь, рушник тощо. 34. Які основні правила накладання джгута чи закрутки? Джгут або закрутку накладають вище рани (ближче до тулуба) поверх одягу чи будь-якої м'якої прокладки (бинт, марля, хустина, які складені в кілька шарів і обгорнуті навколо кінцівки) для зменшення болю та недопущення защемлення шкіри. Рис. 28. Способи накладання шини при окремих видах переломів 1.6. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ РІЗНИХ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ 44. У чому полягає перша допомога при утепленні? Витягнувши потерпілого з води (див. відповідь на запитання 11), необхідно негайно його оглянути, оскільки послідовність та обсяг першої допомоги залежить від виду утоплення. Розрізняють два види утоплення: істинне (синій тип) та сухе або асфіктивне (блідий тип). При істинному утопленні потопаючий, борючись за життя, робить хаотичні дихальні рухи, втягуючи при цьому воду. Це перешкоджає потраплянню в легені повітря, а відтак призводить до розвитку кисневого голодування - гіпоксії. Наростаюча гіпоксія та набряк легень обумовлюють синюшний відтінок шкіри. Блідий тип утоплення буває у тих, хто не бореться за своє життя і швидко йде на дно або тоне в непритомному стані. Іноді перші краплі води, що потрапили до дихального горла, викликають різке звуження голосової щілини і вода не проникає до легень (звідси й назва - сухе утоплення). Але внаслідок подразнення нервових закінчень гортані чи при низькій температурі води паралізується серцева діяльність та дихання. Якщо в утопленика синюшний відтінок шкіри, а з рота та носа виділяється 34
43
Перед накладанням джгут необхідно розтягнути, а потім туго забинтувати ним кінцівку таким чином, щоб між його витками не залишалося проміжків (рис. 21, а). Рис. 21. Спинення кровотечі джгутом (а) та закруткою (б) обводиться навкруги піднятої кінцівки, покритої відповідною прокладкою, і зав'язується вузлом на зовнішній стороні кінцівки. В цей вузол або під нього протягається будь-який предмет у вигляді палочки, який закручують до спинення кровотечі (рис. 21, б). Далі палочку закріплюють так, щоб вона не змогла самовільно розкрутитися (закріплюють додатковою петлею чи прибинтовують). У кінцівці нижче джгута чи закрутки повинен зникнути пульс. Проте надмірно туге накладання джгута чи закрутки може спричинити перетискання нервів. Влітку джгут або закр
утку можна накладати не більше ніж на 2 Рис. 27. Способи фіксування ушкодженої руки за допомогою: а - пов'язки; б - хустини; в - поли піджака 42. Яких правил необхідно дотримуватись при накладанні шини? При накладанні шини необхідно дотримуватись таких правил. Довжина шини повинна бути такою, щоб вона заходила за ті два суглоби кінцівки, між якими стався перелом. Шину прив'язують у кількох місцях (бинтом, шматком матерії, поясом) не надто туго, разом з тим так, щоб шина була нерухомою. Якщо перелом відкритий, то необхідно обробити шкіру навкруги рани йодом чи іншим антисептиком, а на рану накласти стерильну пов'язку. При відкритому переломі кінцівки із значною кровотечею перед накладанням шини необхідно накласти кровоспинний джгут чи закрутку. Якщо є підозра перелому хребта, то потерпілого обережно кладуть на лист фанери чи широку дошку і лише після цього відправляють до медичного закладу. На рис. 28 наведені способи накладання шини при окремих видах переломів. 43. У чому полягає перша допомога при забиттях? Забиття (садно) - це механічне пошкодження м'яких тканин без порушення цілісності шкіри. При забиттях характерний біль, викликаний пошкодженням нервових стовбурців та їх закінчень. На місці забиття з'являється припухлість з синьо-ліловим забарвленням шкіри (синяк). Для послаблення болю та зменшення припливу крові до ушкодженого місця необхідно якнайшвидше прикласти до цього місця холод (лід, сніг, проточну воду, холодну ванночку чи компрес), а потім накласти на нього тугу пов'язку. 35
42
год., а взимку -
1 год., оскільки тривале стискання кінцівки може призвести до її змертвіння й навіть до смерті потерпілого. Час накладання джгута треба записувати кульковою ручкою на шкірі біля рани, білизні чи підкласти під джгут (закрутку) записку із зазначенням цього часу. Перед тим як зняти джгут (закрутку), потрібно пальцями перетиснути артерію, якою кров підходить до рани. Через 5-10 хвилин джгут накладають за тими ж правилами, але дещо вище. 35. У чому полягає перша допомога при внутрішній кровотечі? Внутрішня кровотеча надзвичайно небезпечна, оскільки кров витікає у внутрішню порожнину й зупинити таку кровотечу практично неможливо. Розпізнається вона за зовнішнім виглядом потерпілого: у нього шкіра стає блідою, частішає пульс, настає загальна слабкість, на шкірі виступає липкий піт. Потерпілого необхідно покласти на ліжко (диван) або надати йому напівсидяче положення (покласти подушку під спину), забезпечити йому цілковитий спокій, прикласти до імовірного місця кровотечі «холод» (лід, грілку з холодною водою) і терміново викликати лікаря. Якщо є підозра на пошкодження органів брюшної порожнини, потерпілому не можна давати пити. 36. У чому полягає перша допомога при носових кровотечах? Тривалі носові кровотечі дуже небезпечні. Вони виникають внаслідок перегрівання тіла, підвищення артеріального тиску, зниження здатності крові зсідатися та з інших причин. Допомагаючи потерпілому, насамперед треба посадити його у прохолодному місці, нахиливши голову трохи вперед, щоб кров не затікала в гортань і не потрапляла до шлунка, бо це може викликати блювання. Крила носа двома пальцями притискають до носової перетинки, а на ніс кладуть щось холодне. Якщо це не допомагає, необхідно ввести в носовий хід марлеву серветку або згорнутий шматочок вати, просочені 3% розчином перекису водню. Не можна промивати ніс, сякатися. 37. У чому полягає перша допомога при легеневих кровотечах? Рис. 26. Стандартні шини (а) та підручні засоби (б) для іммобілізації кінцівки при переломі Якщо на місці події відсутні засоби, які можна було б використати як шину, то ушкоджену руку слід прибинтувати до тулуба чи підвісити на хустині до шиї або на полі піджака (рис. 27), а ушкоджену ногу прибинтувати до здорової. 36
41
Рис. 22. Перша допомога при легеневій кровотечі
Легенева кровотеча виникає при сильних ударах у грудну клітку, при переломах ребер, при туберкульозі, коли під дією осередку захворювання руйнується яка-небудь легенева судина потерпілий відкашлює яскраво червону спінену кров, а дихання в нього утруднене. Перша допомога при легеневій кровотечі полягає в тому, що потерпілому надають напівсидячи положення (рис. 22); під спину йому підкладають подушку чи валик. На оголену грудину кладуть холодний компрес. До прибуття лікаря потерпілому забороняють говорити та рухатись.
38. У чому полягає перша допомога при значній втраті крові? Велика небезпека для життя потерпілого настає навіть при півторалітровій втраті крові, а при втраті більше двох літрів крові настає смерть. Значна втрата крові призводить до настання в потерпілого гострого малокрів'я. При цьому потерпілий скаржиться на слабкість, у нього відзначається блідість шкіри, запалі очі, пульс стає слабким і прискореним, знижується кров'яний тиск (рис. 23), на чолі виступає холодний піт. Далі потерпілий стає апатичним, а потім втрачає свідомість. Внаслідок зменшення об'єму крові в кровоносній системі органи та тканини організму людини отримують недостатню кількість кисню. В першу чергу від цього порушується діяльність мозку та загальний обмін речовин. Необхідно пам'ятати, що потерпілого, котрий втратив значну кількість крові, можна врятувати, однак для цього необхідно терміново вжити заходів щодо подання першої допомоги. Перш за все слід зупинити кровотечу, якщо ще не відбулося її спонтанне Рис. 25. Схематичне зображення закритого (а) та відкритого (б) переломів кісток гомілки Найчастіше зустрічаються переломи довгих кісток кінцівок. Ознаки перелому: різкий біль, неможливість використання кінцівки, набряк та крововилив у зоні перелому, зміни рухомості та форми ушкодженої кінцівки. Перша допомога при переломах: фіксування кісток в місці перелому (іммобілізація); протишокові заходи (може настати больовий шок); транспортування потерпілого в медичний заклад. Ні в якому разі не можна самому вправляти зломану кінцівку. Для іммобілізації кінцівки використовують стандартні шини (дротяні шини Крамера, шини Дітеріхса), які входять до комплекту санітарної сумки. За відсутністю стандартної шини можна використати відповідний підручний засіб (рис 26, б). 37
40
зупинення внаслідок втрати судинами
Втрата крові Смерть Рис. 23. Динаміка погіршення стану потерпілого при втраті крові Рис. 24. Положення, яке необхіднонадати потерпілому при значній втраті крові
тонусу, що спостерігається при значних кровотечах. Навіть,
якщо кровотеча призупинилася, то все одно на рану необхідно накласти тугу пов'язку. Потім потерпілому розстібають сорочку чи сукню; при збереженні свідомості та неушкодженому кишково-
шлунковому тракті йому дають випити чаю. Давати каву в таких випадках не рекомендується. Потім потерпілого кладуть на спину з дещо приспущеною головою, руки та ноги припіднімають і навіть підвішують (рис. 24). Таке положення сприяє кровонаповнен-ню мозку і тим самим підтримує його діяльність. Після цього потерпілого необхідно терміново доста-
вити в медичний заклад. 39. У чому полягає допомога при струсі мозку? Струс мозку виникає, зазвичай, при закритій черепно-
мозковій травмі внаслідок удару голови. Мозкова речовина при цьому не пошкоджується, але тимчасово порушується робота нервових клітин, втрачається взаємозв'язок між різними відділами мозку, що проявляється порушенням його функцій. При цьому потерпілий втрачає свідомість на місці події, у нього виникає блювання, уповільнюється пульс, знижується температура тіла. Потерпілому створюють абсолютний спокій, прикладають до голови «холод». Дуже обережно його транспортують у лікарню. Якщо є підозра ушкодження мозкової речовини, слід негайно викликати медпрацівника, тому що перевезення потерпілого в такому стані смертельно небезпечне. 40. У чому полягає перша допомога при вивихах? Вивих - це стійке зміщення кісток у суглобі, коли суглобні поверхні кісток перестають торкатися одна одної частково або повністю. При вивихах змінюється форма суглоба, вивихнута частина тіла набуває неприродного положення. Потерпілий відчуває різкий біль. При вивихах необхідно забезпечити нерухомість кінцівки в ушкодженому суглобі, для цього на нього накладають шину, або фіксувальну пов'язку. Вивих не вправляють, а потерпілого доставляють у медичний заклад. 41. У чому полягає перша допомога при переломах? Перелом - пошкодження кісток з порушенням їх цілісності. Переломи, зазвичай, виникають внаслідок сильної механічної дії (удар, падіння тощо). Вони бувають відкритими (з пошкодженням шкіри) і закритими (із збереженням цілісності шкіри), а також зі зміщенням та без зміщення. На рис. 25 наведено схематичне зображення закритого та відкритого переломів кісток гомілки. 38
39
Автор
iutin.yan
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
819
Размер файла
684 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа