close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

шбіц 8 - 2011

код для вставкиСкачать
Журнал "Шкільний бібліотечно-інформаційний центр". 2011. - № 8.
ШКІЛЬНИЙ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР
№ 8/2011
Щомісячний навчально-практичний та бібліографічний журнал
Видається з січня 2011 року
Передплатний індекс 49563
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: КВ № 16396-4868-Р від 23.02.2010
Засновник і видавець ТОВ «Український інститут нормативної інформації»
Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК № 2031 від 15.12.2004 Головний редактор Лівінська О.В.
Заступник головного редактора Затуливітер Т.П. Адреса редакції:
Редакція журналу «Шкільний бібліотечно-
інформаційний центр»
03150, м.Київ, вул. Горького 172, кімн. 720
Телефон/факс: (044) 528-28-60
E-mail: bizred@ukr.net
Відділ передплати: Маслова А.Ю.
Телефони/факси: (044) 528-28-75; 528-22-16, E-mail: amaslova@il .com.ua
Відділ реклами:
Телефон/факс: (044) 528-25-07
E-mail: zvu2_2007@ukr.net
Підписано до друку 07.08.2011
Друк – ТОВ «Лазурит-поліграф»
Формат 60 × 84 1/8
Папір офсетний № 1 Замовлення № ??
© ТОВ «УкрІНІ», 2011
Усі права захищені і належать видавцю. Будь-яке використання структури журналу, назв, складових та матеріалів публікацій, копіювання електронного додатка не дозволяється. Позиція редакції може не збігатися з позицією автора. Редакція не несе відповідальність за зміст рекламних матеріалів.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Войцеховський М.Ф. — директор Інституту післядиплом-
ної педагогічної освіти Київського університету імені Бо-
риса Грінченка
Даниленко Л.І. — президент ГО «Академія педагогічних наук», доктор педагогічних наук, професор Єльникова Г.В. — директор «Університету менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук
Кириленко С.В. — начальник відділу інноваційних техно-
логій в освіті Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Украї-
ни, кандидат педагогічних наук
Кириченко В.І. — науковий співробітник лабораторії пре-
вентивного виховання Інституту проблем виховання На-
ціональної академії педагогічних наук України
Клименко А.І. — начальник управління соціально-економіч-
ного захисту Центрального комітету профспілки працівни-
ків освіти і науки України
Лікарчук І.Л. — доктор педагогічних наук
Рябова З.В. — докторант ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, доцент
Сазоненко Г.С. — директор Українського гуманітарного лі-
цею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук
µ§¨¹ª¥¦
¨«¯¢´ª«
ª±«­©³¦ª¥¦³¢ª¯­
¶ËÉÎÜÔÊÅÆʽ¿Ô½ÈÙÊËÌͽÇÏÅÔÊÅÆϽ¾¾ÈËÀͽÑÔÊÅÆÃÐÍʽÈ
¯­¢ª¹
8/2011
8/2011
ÑÅÐÏÅÍÜ
щбиц #8.indb 1
щбиц #8.indb 1
04.08.2011 23:25:49
04.08.2011 23:25:49
2
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
Ç̲ÑÒ
5
64
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Оксана MАЛА Інформаційний паспорт. Алгебра і початки аналізу. 10 клас 5
Тема: Функції, многочлени, рівняння і нерівності
Оксана ДАЦЕНКО Інформаційний паспорт. Фізика. 8 клас 15
Тема: Тепловий стан тіл Оксана АРТЕМ’ЄВА Інформаційний паспорт. Хімія. 7 клас 23
Тема: Прості речовини метали і неметали Людмила БУХНО Інформаційний паспорт. Біологія. 9 клас 31
Тема: Кровообіг і лімфообіг
Любов ГАВРИЛЮК Інформаційний паспорт. Історія України. 7 клас 43
Тема: Виникнення та розвиток Київської Русі
Юлія МАЛІЄНКО Історія України (середина ХІХ – 20- ті рр. ХХ СТ.) 51
Інформаційні матеріали (підготовка до ЗНО)
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Моніторинг законодавства 64
Антоніна КЛИМЕНКО Колективно -договірне регулювання трудових та соціально -економічних відносин у навчальних закладах
67
У зв’язку із запитами від виборних профспілкових органів та керівників на-
вчальних закладів щодо правомірності передбачення в колективних догово-
рах положень про надання додаткових порівняно із законодавством пільг та гарантій працівникам закладів і установ освіти Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України спільно з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України підготовлено роз’яснення щодо застосування норм законодавства при укладанні колективних договорів та виконанні зобов’язань, узятих на себе адміністрацією навчального закладу та виборним органом первинної профспілкової організації у колективних договорах. Анатолій РОЖКОВ Пожежна безпека в приміщеннях шкільної бібліотеки
69
Приміщення шкільних бібліотек містять велику кількість легкозаймистих матеріалів (папір, картон, дерев’яні меблі тощо), що у разі пожежі може призвести до швидкого її розповсюдження та різкого зростання темпера-
тури. Тому необхідно докласти усіх зусиль, аби унеможливити виникнення пожеж у цих приміщеннях.
щбиц #8.indb 2
щбиц #8.indb 2
04.08.2011 23:25:54
04.08.2011 23:25:54
3
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
Ç̲ÑÒ
90
Тетяна БІРЮКОВА Зміни у заробітній платі працівників шкільних бібліотек 75
Відповідно до чинного законодавства протягом 2011 року змінювати-
меться розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС. Ураховуючи те, що розмір посадового окладу працівника бюджетної сфери обчислюють з урахуванням заробіт-
ної плати працівника 1-го тарифного розряду, простежимо, як змінюва-
тиметься розмір заробітної плати бібліотекаря протягом року. Антоніна КЛИМЕНКО Відображення роботи вчителя у табелі обліку робочого часу
79
Як має відображатися у табелі обліку робочого часу робота вчителя, який має педагогічне навантаження 19 годин на тиждень і за розкладом про-
водить заняття протягом 3-х днів тижня по 5 годин у день і 1 день — 4 години, та, крім того, ще замінює тимчасово відсутнього колегу?
Олег СМИРНОВ
Державний службовець викладає у школі 82
Державний службовець викладає у школі. Його педагогічне навантаження становить 6 годин на тиждень (менше ніж 240 годин на рік). Як правильно оформити прийняття його на цю роботу? Олена МОРЕВА І вчитель, і бібліотекар в одній особі 83
Учитель загальноосвітнього навчального закладу має педагогічне наван-
таження 19 год/тиждень і у цьому самому закладі працює за сумісництвом бібліотекарем. Як оплачувати цьому працівнику роботу за посадою біблі-
отекаря? Чи треба йому за відсутності бібліотечної освіти виплачувати за посадою бібліотекаря доплату за вислугу років і надбавку за особливі умови роботи?
Посадова інструкція бібліотекаря навчального закладу 86
У журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» № 7/2011 ми роз-
повідали про вимоги щодо складання посадових інструкцій. Пропонуємо приклад посадової інструкції для бібліотекаря загальноосвітнього навчаль-
ного закладу.
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Наталія БУТ- ГУСАІМ Сторінка «Шкільна бібліотека» на сайті школи 90
Візитною карткою шкільної бібліотеки може бути сторінка на сайті школи. Вона стане потужним інформаційним ресурсом, що працюватиме на залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до актуальної інформації.
щбиц #8.indb 3
щбиц #8.indb 3
04.08.2011 23:25:55
04.08.2011 23:25:55
4
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
103
Валентина МОЗГОВА Як поставити на облік подарункові надходження 95
Книжковий фонд шкільної бібліотеки можна поповнювати по-різному: купувати видання або отримувати їх у подарунок. Проте будь-які надхо-
дження, незалежно від способу їх отримання, мають бути поставлені на облік.
КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ДАТ Вересень
98
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ
ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИДАННЯ 100
ДОДАТКИ (в окремому пакуванні)
Електронний компакт-диск «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» Бібліографічні списки
Бібліографічні картки за формами 1, 2, 3
Ç̲ÑÒ
щбиц #8.indb 4
щбиц #8.indb 4
04.08.2011 23:25:56
04.08.2011 23:25:56
5
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. МАТЕМАТИКА. 10 КЛАС
MАЛА Оксана Леонідівна, учитель вищої категорії, старший учитель, Луцький навчально-виховний комплекс № 9,
м. Луцьк
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ®
навчальної теми Функції, многочлени, рівняння і нерівності
Навчальний предмет: алгебра і початки аналізу
Клас: 10-й, профільний рівень
Навчальна програма з математики для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчаль-
них закладів, тема № 1
Частина 1 Джерела навчальної інформації
У частині 1 (таблиця 1.1) наведено джерела інформації, за якими учень може самостійно вивчати тему. Для їх визначення ви-
користаний Перелік підручників, навчальних посібників, які реко-
мендовані Міністерством освіти і науки України на 2010/2011 на-
вчальний рік. Крім цього, до частини включені і джерела, що реко-
мендовані самим автором для розширення і поглиблення знань з відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид
Назва
Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
1 Підручник Алгебра і початки аналізу. 10 клас (профільний рівень)
Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Полонський В.Б., Якір М.С.
Гімназія 2010
2 Підручник Алгебра і початки аналізу. 10 клас (профільний рівень)
Нелін Є.П Гімназія 2010
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
3 Збірник завдань
Алгебраїчний тренажер Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Рабінович Ю.М., Якір М.С.
Гімназія 2009
щбиц #8.indb 5
щбиц #8.indb 5
04.08.2011 23:25:56
04.08.2011 23:25:56
6
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид
Назва
Автор Видавництво
Рік видання
4 Збірник тестових завдань
Тестові завдання з математики
Захарійченко Ю.О., Школьний О.В.
Генеза 2007
5 Навчальний посібник
Задачі з параметрами Репета В.К. та ін.Освіта 2004
6 Збірник тестових завдань
Разом до вершин Захарійченко Ю.О.,
Школьний О.В.
Генеза 2009
7 Посібник Різнорівневі завдання для тематичних і підсумкових контрольних робіт з алгебри
Федченко Л.Я., Литвиненко Г.М.
НТ ПТУ, Донецьк
2004
8 Посібник Алгебра Матеріали для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання
Адруг Л.М.Країна мрій 2009
9 Практичний довідник
Математика Каплун О.І., Роганін О.М.
Весна 2009
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
10 Навчальний посібник
Форсований курс шкільної математики
Титаренко О.М.ТОРСІНГ ПЛЮС
2008
11 Навчальний посібник
Задачі математичних олімпіад та методи їх розв’язування
Ясінський В.А.Богдан 2008
12 Навчально-
практичний довідник
Математика Забелешинсь -
ка М.Я. Ранок 2010
13 Збірник задач і контрольних робіт
Алгебра Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Рабінович Ю.М.,
Якір М.С.
Гімназія 2010
14 Словник шкільної термінології
Математика Чепіга Ю.В.Торсінг 2010
15 Збірник завдань для контролю знань
Алгебра і початки аналізу. 10 клас (профільна школа)
Гальперина А.Р., Золотарьова І.О. Ранок 2010
Закінчення таблиці
З метою створення необхідних умов для більш повної реалі-
зації освітньої складової навчання математики автор радить ско-
ристатись, у першу чергу, підручниками з предмета та збірника-
ми завдань для контролю знань (п. 1, 2, 3, 4, 6).
Посібник «Форсований курс шкільної математики» (п. 10) містить стислий виклад основних понять теорії множин, прикла-
ди розв’язування рівнянь вищих степенів з докладними комента-
рями. У ньому розглянуто різні види рівнянь, нестандартні мето-
ди їх розв’язання. У посібнику учні можуть знайти всі необхідні відомості про елементарні функції і їх графіки. Таким чином, запропонована література допоможе вивчити тему, підготуватись до успішної здачі ЗНО та вступу до вищого учбового закладу.
щбиц #8.indb 6
щбиц #8.indb 6
04.08.2011 23:25:57
04.08.2011 23:25:57
7
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. МАТЕМАТИКА. 10 КЛАС
2.1. Загальна характеристика теми
Вивчаючи тему «Функції, многочлени, рівняння і нерівності», учні не вперше ознайомлюються з даними поняттями, оскільки вони зустрічаються протягом усього навчання і є фундаменталь-
ними поняттями алгебри і надійними знаряддями для вивчення природи, розкриття її законів. Тема узагальнює і систематизує знання, розширює новими відомостями і спрямована на нарощу-
вання арсеналу різних прийомів, які використовуються учнем для розв’язування різноманітних задач.
Набуті знання формують вміння моделювати явища, що зу-
стрічаються у повсякденному житті, це один із ключів у вивченні багатьох наук, зокрема фізики, економіки, хімії та ін.
Особливістю теми є встановлення зв’язків між поняттями функція, рівняння, нерівність, оскільки властивості функцій є під-
ґрунтям для їх розв’язання. Для формування математичної культу-
ри важливо засвоїти графічний метод розв’язування рівнянь, не-
рівностей та їх систем. Для цього необхідно чітко знати графіки елементарних функцій та володіти вміннями їх перетворювати. У таблиці 2.1 подано витяг з програми щодо змісту навчаль-
ного матеріалу з теми та вимог до навчальних досягнень учнів з її засвоєння.
Частина 2 Рекомендації для вивчення теми
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Тема 1. Функції, многочлени, рівняння і нерівності
Множини, операції над множинами. Взаємно однозначна відповідність між елементами множин. Рівнопотужні множини. [Зліченні множини.]
Числові множини. Множина дійсних чисел.
Числові функції. Способи задання функцій. Область визначення і множина значень функції. Графік функції. Зростання і спадання, парність і непарність функцій, найбільше та найменше значення функції. Властивості і графіки основних видів функцій.
Побудова графіків функцій за допомогою геометричних перетворень відомих графіків функцій.
Рівносильні перетворення рівнянь. Рівняння-
наслідки. Застосування властивостей функцій до розв’язування рівнянь.
Рівносильні перетворення нерівностей. Метод інтервалів.
Учень (учениця):
зображує на діаграмах або числовій прямій об’єднання і переріз множин та ілюструє поняття підмножини;
формулює означення підмножини, об’єднання і перерізу множин;
знаходить об’єднання і переріз числових множин;
користується різними способами задання функцій;
формулює означення числової функції, зростаючої та спадної функцій, парної та непарної функцій; знаходить область визначення функціональних залежностей, значення функцій при заданих значеннях аргументу і значення аргументу, за яких функція набуває даного значення; встановлює за графіком функції її властивості; виконує і пояснює перетворення графіків функцій;
досліджує функції і використовує одержані результати при побудові графіків функцій; застосовує властивості функцій та многочленів до розв’язування рівнянь і нерівностей;
щбиц #8.indb 7
щбиц #8.indb 7
04.08.2011 23:25:57
04.08.2011 23:25:57
8
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.2. Поради щодо вивчення теми
Вагомими питаннями теми є вивчення множин, елементів мно-
жин та операцій над ними, знайомство з функціями Діріхле, вивчення ділення многочленів, знайомство з методом математичної індукції.
Зверніть увагу на розширення відомостей про функцію, по-
няття про обернену функцію. Знання парності чи непарності функ-
цій спрощує побудову їх графіка. Властивості функції використо-
вуються для розв’язання рівнянь. Особливо ретельно опрацюйте матеріал, де йдеться про об-
ласть визначення рівняння, рівняння-наслідок, рівносильні рів-
няння. При розв’язуванні рівнянь не забувайте про перевірку отриманих розв’язків на відповідність області допустимих зна-
чень. Розуміння цієї теми дозволить вам легко розв’язувати рів-
няння, які вивчатимуться у подальшому. Важливе місце при здачі ЗНО, ДПА займають рівняння та не-
рівності з параметрами, які вимагають навичок дослідження, творчості. Метод математичної індукції допоможе при доведенні більш складних тотожностей, нерівностей і є ефективним при знаходженні формул для обчислення сум.
Відпрацюйте навички на завданнях із збірника. Спробуйте, якщо це можливо, розв’язати завдання декількома способами, зробіть висновок про оптимальність методу. Після вивчення теми обов’язково зробіть узагальнення, засвой-
те алгоритми розв’язання типових вправ, виготовте «Пам’ятки», намалюйте схеми. 2.3. Словник до теми
У словнику наведено основні поняття і нові терміни, які зустрі-
чаються при вивченні теми. Словник подається на компакт-диску. Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Рівняння і нерівності, що містять знак модуля.
Рівняння і нерівності з параметрами.
Графік рівняння з двома змінними. Нерівність з двома змінними.
Графік нерівності з двома змінними.
Системи рівнянь і нерівностей.
Ділення многочленів. Теорема Безу та наслідки з неї.
Метод математичної індукції.
описує зміст понять «рівняння-наслідок» і «рівносильні перетворення рівнянь та нерівностей»; використовує їх при розв’язуванні рівнянь та нерівностей; розв’язує нерівності за допомогою методу інтервалів; рівняння і нерівності, які містять знак модуля і параметри; будує нескладні графіки рівнянь та нерівностей із двома змінними
Закінчення таблиці
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали Для вивчення теми рекомендується використати додаткові навчальні матеріали, які подаються як додатки до частини 3. Їх перелік наводиться в таблиці 3.1. Названі додатки розміщені на компакт-диску. Див. диск.
Частина 2. Додаток 1
Див. диск.
Частина 3. Додатки 1–5
щбиц #8.indb 8
щбиц #8.indb 8
04.08.2011 23:25:58
04.08.2011 23:25:58
9
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. МАТЕМАТИКА. 10 КЛАС
Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Діофантові рівняння (презентація у форматі Microsoft Office Power Point)
Додаток 2 Схема Горнера
Додаток 3 Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Крамера
Додаток 4 Розв’язування систем лінійних рівнянь методом Гаусса Додаток 5 Метод математичної індукції
Частина 4
Самоперевірка знань
Для самоперевірки набутих учнем знань наводимо завдання на випробуваннях ЗНО, що були в період з 2007 по 2011 роки. Правильні відповіді до них розміщені на компакт-диску.
Завдання 1.
Розв’яжіть нерівність А Б В Г Д Завдання 2.
Укажіть найменше ціле число, яке є розв’язком нерівності Завдання 3.
Розв’яжіть рівняння . У відповідь запишіть суму коренів.
Завдання 4.
Побудуйте графік функції .
Завдання 5.
Укажіть корені рівняння |x
2
– 6x| = 9 на проміжку (-2;1].
А 3 – 3√2
Б 3 – √2
В 1
Г 2
Д 4 – 2√2
Завдання 6.
На рисунку зображено графіки функцій Укажіть проміжок, на якому виконується нерівність f(x) ≤ g(x). Див. диск.
Частина 4. Додаток 1
Зовнішнє незалежне оцінювання – 2007
Зовнішнє незалежне оцінювання – 2008
щбиц #8.indb 9
щбиц #8.indb 9
04.08.2011 23:25:59
04.08.2011 23:25:59
10
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
А Б В Г Д Завдання 7.
Використовуючи графік рівняння |y| = 1 – |x – 12| знайдіть усі значення параметра а, при яких система має єдиний розв’язок. У відповідь запишіть їх суму.
12
0
x
y
Завдання 8.
Укажіть рисунок, на якому зображено графік парної функції Зовнішнє незалежне оцінювання – 2009
Завдання 9.
Графік функції ( )y f x
проходить через точку М(1;1). При якому значенні а графік функції ( )y f x
+ а проходить через точку N(1;3).
А 2 Б –2
В Такого значення не існує
Г Д 3
Завдання 10.
Знайдіть кількість усіх цілих розв’язків нерівності Якщо нерівність має безліч цілих розв’язків, то у відповідь запишіть 100.
1
3
щбиц #8.indb 10
щбиц #8.indb 10
04.08.2011 23:26:00
04.08.2011 23:26:00
11
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. МАТЕМАТИКА. 10 КЛАС
Завдання 11.
Задано функції . Знайти абсциси точок перетину графіків функцій f(x) і g(x). У прямокутній системі коор-
динат зобразіть фігуру, обмежену цими графіками.
Завдання 12.
На рисунку зображено графік функції y = f (x), яка визначена на відрізку [– 4;6]. Скільки всього коренів має рівняння f (x) = x на цьому відрізку?
А жодного
Б один
В два
Г три
Д чотири
Завдання 13.
На рисунку зображено ескіз графіка функції y = ax
2
+ bx + c . Ука-
жіть правильне твердження щодо коефіцієнтів a, b, c.
А Г Б Д В Завдання 14.
Розв’яжіть рівняння |2x – 1| – 3| = 5. Якщо рівняння має один ко-
рінь, то запишіть його у відповідь. Якщо рівняння має більше од-
ного кореня, то у відповідь запишіть добуток усіх коренів.
Завдання 15.
Розв’яжіть рівняння |2x – 1| + 3| = 5. Якщо рівняння має один ко-
рінь, то запишіть його у відповідь. Якщо рівняння має більше од-
ного кореня, то у відповідь запишіть добуток усіх коренів.
Завдання 16.
Розв’яжіть рівняння |2x – 3| + 1| = 5. Якщо рівняння має один ко-
рінь, то запишіть його у відповідь. Якщо рівняння має більше од-
ного кореня, то у відповідь запишіть добуток усіх коренів. Завдання 17.
Укажіть лінійну функцію, графік якої паралельний осі абсцис і проходить через точку А(–2;3).
А y = – x В x = –2
Б y = –2 Г x = 3
Д y = 3
Зовнішнє незалежне оцінювання – 2010
Зовнішнє незалежне оцінювання – 2011
1
2
щбиц #8.indb 11
щбиц #8.indb 11
04.08.2011 23:26:02
04.08.2011 23:26:02
12
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Завдання 18.
y
y = f (x)
x
9610–1
2
Рис. 1
На рис.1 зображено графік функції y = f (x), що визначена на проміжку і має лише три нулі. Розв’яжіть систему.
У відповідь запишіть суму всіх цілих розв’язків системи.
Завдання 19.
На рис.1 зображено графік функції y = f (x), що визначена на проміжку і має лише три нулі. Розв’яжіть систему.
У відповідь запишіть суму всіх цілих розв’язків системи.
Завдання 20.
На рис.1 зображено графік функції y = f (x), що визначена на проміжку і має лише три нулі. Розв’яжіть систему.
У відповідь запишіть суму всіх цілих розв’язків системи.
Частина 5
Творчі роботи
Для поглибленого вивчення пропонуються теми творчих ро-
біт, які потребують високого рівня самостійності і можуть бути використані як теми науково-дослідницьких робіт. У дужках на-
водяться рекомендовані джерела інформації.
1. Круги Ейлера та розв’язування задач (http://ru.wikipedia.org/wiki/Круги_Эйлера, http://fm2577.narod.ru/
nauka/krug.doc)
2. Дослідження функціональних рівнянь
(http://www.nbuv.gov.ua/articles/, http://www.mediafire.com/)
3. Розв’язування рівнянь та нерівностей з параметрами гра-
фічним методом
4. Нестандартні методи доведення нерівностей (Сарана О.А. Математичні олімпіади: просте і складне поруч: Навч. посібн. — К: А.С.К., 2005. — 344 с.; Семенов В.О. Доведення щбиц #8.indb 12
щбиц #8.indb 12
04.08.2011 23:26:04
04.08.2011 23:26:04
13
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. МАТЕМАТИКА. 10 КЛАС
нерівностей. Числові послідовності: скінченні суми і добутки. Книга1. — Х.: Вид. група «Основа»,2009. — 128 с.).
5. Діофантові рівняння та різні способи їх розв’язання (http://uk.wikipedia.org/wiki, http://sxz.mylivepage.com/wiki/187/269, http://leksika.com.ua/12630622/ure/diofantovi_rivnyannya)
Частина 6
Джерела методичної інформації
У таблиці 6.1 наведено перелік методичної літератури, яка рекомендована педагогічним працівникам Міністерством освіти і науки України для використання у навчальному процесі. Крім цього, в таблиці подано інші джерела інформації, які рекомендо-
вані автором вчителю.
Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) «Ал-
гебра. 10 клас» (п. 9) дозволяє наочно демонструвати матеріал, що вивчається, залучати учнів до розв’язання вправ за допомо-
гою комп’ютера. Серед методичних посібників слід особливу увагу звернути на розробку факультативних занять «Методи розв’язування рів-
нянь, нерівностей та їх систем» (п. 10), яка містить докладні пла-
ни-конспекти занять, у ній наведено алгоритми розв’язування різних видів рівнянь, нерівностей. Таблиця 6.1
Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки України 1 Посібник Хитромудрий модуль Апостолова Г.В.Факт 2006
2 Посібник Нестандартні способи доведення нерівностей
Ліпчевський Л.В.,
Остапчук У.В.
КОІПОПК 2004
3 Посібник у чотирьох частинах
Методи розв’язування задач з математики
Зінкевич Т.О., Чепурна Н.С.,
Лісовська В.П., Щекань Н.П.
КНЕУ 2006
4 Збірник завдань
Змагання юних математиків України. 2003 рік
Лейфура В.М. та ін.
Основа 2004
5 Навчально-
методичний посібник
Монотонні послідовності і функції
Кукуш О.Г.Редакція газет природничо-
математичного циклу
2007
6 Навчально-
методичний посібник
Функціональні рівняння, метод математичної індукції
Ясінський В.А.Основа 2004
7 Навчально-
методичний посібник
Шкільна математика в економіці
Лавінський М.С.,
Пінчук О.П.
Київський ліцей бізнесу
2008
щбиц #8.indb 13
щбиц #8.indb 13
04.08.2011 23:26:05
04.08.2011 23:26:05
14
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
8 Завдання для поточного оцінювання Книга для вчителя
Алгебра Хроленко Н.Ф., Леонова С.Ю.
Країна мрій 2005
9 Електронний навчально-
методичний комплекс
«Алгебра. 10 клас».УкрПриборСервис 2004
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
10 Розробки факультатив-
них занять
Алгебра 10-11
Методи розв’язування рівнянь,нерівностей та їх систем
Т.Л.Корнієнко, В.І.Фіготіна
Ранок 2009
11 Посібник «Матеріали для факультативних занять, спецкурсів, гуртків» Математика 8–11
Рижков М.О.Основа 2008
Закінчення таблиці
Частина 7
Додаткові методичні матеріали
У таблиці 7.1 пропонуються додаткові авторські методичні матеріали, які можуть бути використані вчителем у навчальній роботі. Вони розміщені на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Див. диск.
Частина 7. Додатки 1–3
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Розв’язування рівнянь з параметрами (розробка уроку з теми)
Додаток 2 Метод математичної індукції (презентація у форматі Microsoft Office Power Point)
Додаток 3 Залікова робота з теми _________________________________________
щбиц #8.indb 14
щбиц #8.indb 14
04.08.2011 23:26:06
04.08.2011 23:26:06
15
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ФІЗИКА. 8 КЛАС
ДАЦЕНКО Оксана Миколаївна, учитель вищої категорії, Олександрійський НВК, ЗНЗ І–ІІ ступенів №17-ліцей,
м. Олександрія,
Кіровоградська обл.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ®
навчальної теми Тепловий стан тіл
Навчальний предмет: Фізика Клас: 8-й
За програмою для ЗНЗ. Фізика. Астрономія, 7–12 класи (авт. Ляшенко О.І., Бугайов О.І., Коршак Є.І. та ін.), вид-во «Перун», 2005, розділ 4. «Кількість теплоти. Теплові машини», тема № 1
Частина 1 Джерела навчальної інформації
У частині наводиться Перелік джерел навчальної інформації (таблиця 1.1), за якими учень може самостійно вивчати тему. Для його укладання використано Перелік підручників, навчальних посібників, які рекомендованих Міністерством освіти і науки України на 2010/2011 навчальний рік. Крім цього, до таблиці включені і джерела, які рекомендовані самим автором для роз-
ширення і поглиблення знань з відповідної теми
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
1 Підручник Фізика 8 клас Божинова Ф.Я., Ненашев І.Ю., Кірюхін М.М.
Ранок 2008
2 Підручник Фізика 8 клас Коршак Є.В., Ляшенко О.І., Савченко В.Ф.
Генеза 2008
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
3 Довідник Збірник задач (посібник) Ненашев І.Ю.Ранок 2008
4 Зошит Зошит для лабораторних робіт Божинова Ф.Я., Кірюхіна О.О.
Ранок 2009
щбиц #8.indb 15
щбиц #8.indb 15
04.08.2011 23:26:07
04.08.2011 23:26:07
16
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
5 Збірник Фізика. Експрес-контроль Альохіна Л.А., Якобі М.В.
Ранок 2008
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
6 Довідник Фізика (практичний довідник) 7–11 клас
Дудінова О.В., Ємченко К.Е.
Весна 2009
7 Посібник Фізика. Запитання, задачі, тести (посібник)
Гельфгат І.М., Генденштейн Л.Е.
Гімназія 2008
8 Стаття Теплообмін
Температура Кількість теплоти
Питома теплоємність
http://uk.wikipedia.org
Закінчення таблиці
2.1. Загальна характеристика теми
Тема розглядається в розділі «Кількість теплоти. Теплові ма-
шини». Усі питання теми пов’язані з внутрішньою енергією тіла, що безпосередньо стосується використання теплових двигунів. А їм, як відомо, належить винятково важлива роль у сучасному суспільстві. Внутрішня енергія тіл є одним з основних джерел енергії. Від уміння її використовувати залежить певною мірою розвиток техніки. У житті та техніці необхідно вміти враховувати й застосовувати види теплопередачі. Є численні приклади цьому: утворення бризів, кипіння-конвекція, будову термосу можна по-
яснити теплопровідністю і т.д. Взагалі, все нас оточуюче не мож-
на уявити без теплообміну та теплового балансу.
Основні поняття теми стануть у пригоді в 10 класі. На їх осно-
ві будуть удосконалюватися знання, що дасть змогу ввести ще низ-
ку формул і законів термодинаміки.
Ця тема має внутрішні зв’язки з іншими темами, зокрема: «Кінетична і потенціальна енергії. Перетворення одного виду ме-
ханічної енергії в інший. Закон збереження механічної енергії» (8 клас), «Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома. Рух і взаємодія атомів і молекул. Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла» (7 клас).
У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів з її засвоєння. Частина 2
Рекомендації для вивчення теми
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Тема 1. Тепловий стан тіл
Тепловий стан тіл. Температура тіла. Вимірювання температури.
Учень (учениця):
називає способи вимірювання температури, види теплопередачі, одиниці температури, кількості теплоти;
наводить приклади теплової рівноваги, теплообміну, застосування теплотехніки в житті людини;
щбиц #8.indb 16
щбиц #8.indb 16
04.08.2011 23:26:07
04.08.2011 23:26:07
17
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ФІЗИКА. 8 КЛАС
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Внутрішня енергія та способи її зміни. Теплообмін. Види теплопередачі. Кількість теплоти. Питома теплоємність речовини. Тепловий баланс.
розрізняє види теплопередачі (теплопровідність, конвекція, теплове випромінювання);
формулює ознаки теплового балансу;
записує формули кількості теплоти, що йде на нагрівання, рівняння теплового балансу у випадку змішування гарячої і холодної води;
може класифікувати види теплопередачі; характеризувати напрям плину теплових процесів у природному середовищі; пояснити перебіг теплових процесів під час теплообміну, тепловий баланс як наслідок закону збереження енергії в теплових процесах;
здатний спостерігати за перебігом різних теплових процесів; вимірювати питому теплоємність речовини; користуватися термометром, калориметром;
дотримується правил безпеки під час роботи з нагрівниками;
може розв’язувати задачі, застосовуючи формули кількості теплоти, рівняння теплового балансу.
Особливу увагу при вивченні теми слід звернути на такі питання:
внутрішня енергія;
кількість теплоти;
питома теплоємність; закон збереження та перетворення енергії.
2.2. Поради щодо вивчення теми
Підготуйтесь до вивчення теми. Для цього повторіть: що та-
ке енергія, види енергії, закон збереження та перетворення енер-
гії, поняття механічної роботи та будову речовини. Згадайте про взаємодію молекул, про потенціальну енергію взаємодіючих тіл. Під час вивчення видів теплопередачі прига-
дайте закон Архімеда. Пам’ятайте: рівняння теплового балансу — не що інше як за-
кон збереження енергії, розповсюджений на теплові явища.
Для введення поняття питомої теплоємності залучайте жит-
тєвий досвід. Зверніть увагу, що питома теплоємність речовини залежить від виду речовини, агрегатного стану та інтервалу температур, в якому проходить теплопередача.
2.3 Словник до теми У словнику наведено основні поняття і нові терміни, які зу-
стрічаються при вивченні теми. ВИПРОМІНЮВАННЯ — це вид теплопередачі, при якому енергія передається за допомогою електромагнітних хвиль.
Закінчення таблиці
щбиц #8.indb 17
щбиц #8.indb 17
04.08.2011 23:26:08
04.08.2011 23:26:08
18
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ ТІЛА — сума кінетичної енергії тепло-
вого руху частинок, із яких складається тіло, і потенціальної енер-
гії їхньої взаємодії.
ГРАДУС — одиниця температури. Різниця температур кипін-
ня води і плавлення льоду дорівнює 100 0
С.
КІЛЬКІСТЬ ТЕПЛОТИ — фізична величина, значення якої до-
рівнює енергії, яку тіло одержує або віддає в процесі теплопередачі. КЕЛЬВІН — одиниця вимірювання температури в шкалі Кельвіна.
КОНВЕКЦІЯ — вид теплопередачі, здійснюваний шляхом пе-
ренесення теплоти потоками рідини або газу.
ПИТОМА ТЕПЛОЄМНІСТЬ РЕЧОВИНИ — фізична величина, яка характеризує речовину, чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1кг, щоб нагріти її на 1 °С РІВНЯННЯ ТЕПЛОВОГО БАЛАНСУ — математичне виражен-
ня закону збереження енергії в процесі теплопередачі ТЕМПЕРАТУРА — фізична величина, яка характеризує стан тіла. Залежить від швидкості руху молекул, тому змінюється при зміні їх середньої енергії.
ТЕПЛОВА РІВНОВАГА ТІЛ — стан двох (або більше) тіл, при якому внутрішні енергії їх молекул чи атомів однакові, тому від-
сутній теплообмін. При тепловій рівновазі внутрішні енергії тіл можуть бути різними, але середні енергії молекул — однаковими.
ТЕПЛОВИЙ СТАН ТІЛА — стан, при якому його внутрішня енергія є незмінною, характеризує ступінь нагрітості тіла.
ТЕПЛОВИЙ РУХ — хаотичний рух атомів і молекул.
ТЕПЛОПЕРЕДАЧА (теплообмін) — процес зміни внутрішньої енергії тіла або частин тіла без виконання роботи.
ТЕПЛОІЗОЛЬОВАНА СИСТЕМА — це сукупність макроскопіч-
них тіл, які взаємодіють і обмінюються енергією між собою, але не обмінюються енергією із навколишнім середовищем.
ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ — теплопередача без переміщення час-
тин тіла, тобто від молекул до молекул внаслідок різної їх енергії.
ТЕРМОМЕТР — прилад для вимірювання температури.
щбиц #8.indb 18
щбиц #8.indb 18
04.08.2011 23:26:09
04.08.2011 23:26:09
19
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ФІЗИКА. 8 КЛАС
2.4. Інформація для запам’ятовування
Для запам’ятовування наводиться основна інформація, яка є визначальною і потребує особливої уваги при вивченні теми.
Закони теплових процесів:
Більш нагріте тіло завжди віддає тепло менш нагрітому
Температури тіл, які перебувають у певному обмеженому просторі, з часом вирівнюються і стають однаковими
Кількість теплоти, яка поглинається тілом під час нагріван-
ня (виділяється під час охолодження): де,
— питома теплоємність речовини; — маса тіла; — зміна температури тіла.
Способи зміни внутрішньої енергії (див. схему)
Види теплопередачі
теплообмін конвекція випромінювання
Способи зміни
внутрішньої енергії
виконання механічної роботи
передача
кількості теплоти
Види теплопередачі (див. схему)
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали Для вивчення теми рекомендується використати додаткові навчальні матерали, які подаються як додатки до частини 3. Їх перелік наводиться в таблиці 3.1. Названі додатки розміщені на компакт-диску. Див. диск.
Частина 3. Додатки 1–4
щбиц #8.indb 19
щбиц #8.indb 19
04.08.2011 23:26:10
04.08.2011 23:26:10
20
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Деякі уточнення до термінів
Додаток 2 Виготовлення термометру
Додаток 3 Цікава інформація
Додаток 4 Приклади розв’язування задач
Частина 4 Самоперевірка знань
Для самоперевірки набутих учнем знань наводимо завдання ЗНО, а також завдання ДПА з даної теми, що запропоновані на ви-
пробуваннях в період з 2008 по 2011 рр. Відповіді до завдань роз-
міщені на компакт-диску.
Завдання 1. Тепловою рівновагою називають такий стан системи, при якому:
А робота, яку виконує система, дорівнює отриманій кількос-
ті теплоти
Б усі параметри системи за відсутності зовнішніх впливів за-
лишаються незмінними
В система здійснює роботу, а її внутрішня енергія залишаєть-
ся без змін
Г система не віддає й не отримує ззовні кількість теплоти
Завдання 2.
Установіть відповідність між назвою фізичної величини і матема-
тичним виразом, за яким її можна визначити. 1 питома теплоємність речовини 2 питома теплота плавлення кристалічної речовини 3 зміна внутрішньої енергії при зміні температури тіла спо-
собом теплопередачі 4 коефіцієнт корисної дії реальної теплової машини Завдання 3. У сильні морози небезпечно торкатися металевих поверхонь го-
лими руками. Поясність це з фізичної точки зору.
Задача 4. Яка кількість теплоти виділяється під час охолодження 1 кг алю-
мінію на 10°С? Питома теплоємність алюмінію 920 Дж/(кг·°С).
А 92 Дж В 930 Дж
Б 9200 Дж Г 910Дж
Задача 5. Взяли 100 г води при температурі 20°С і 100г води при темпера-
турі 60°С. Яка температура встановиться, коли воду змішати?
А 40 °С В 35,5 °С
Б 35 °С Г 40,5 °С
Див. диск.
Частина 4. Додаток 1
Зовнішнє незалежне оцінювання з фізики – 2008
Зовнішнє незалежне оцінювання з фізики – 2010
Завдання ДПА, 9 клас, 2011 рік
щбиц #8.indb 20
щбиц #8.indb 20
04.08.2011 23:26:11
04.08.2011 23:26:11
21
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ФІЗИКА. 8 КЛАС
Задача 6. На скільки градусів нагріється мідний пальник масою 200 г, як-
що йому надати такої самої кількості теплоти, що йде на нагрі-
вання олова масою 10 г від 20 до 232°С? (с
м = 0,38 кДж/кг·К, с
о
=
= 0,23 кДж/кг·К).
Частина 5
Творчі роботи
Для поглибленого вивчення теми пропонується підготувати реферати про врахування або використання різних видів тепло-
передачі. Теми рефератів:
1. Значення видів теплопередачі в авіації та під час польотів у космос.
2. Види теплопередачі в нашому побуті.
3. Урахування й використання видів теплопередачі в сіль-
ському господарстві.
4. Теплопередача в атмосфері.
Частина 6 Джерела методичної інформації
У таблиці 6.1 наводиться перелік джерел інформації мето-
дичного характеру, які можуть бути використані вчителем для висвітлення теми. Таблиця включає джерела із числа рекомендо-
ваних Міністерством освіти і науки України на 2010/2011 на-
вчальний рік, а також інші джерела, визначені і рекомендовані автором як додаткові. Таблиця 6.1 Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки України
1 Посібник Фізика. Самостійні та контрольні роботи (посібник)
Кирик Л.А.Гімназія 2008
2 Зошит Фізика. Комплексний заліковий зошит
Божинова Ф.Я., Кірюхіна О.О.
Ранок 2008
3 Посібник Збірник задач (посібник)
Ненашев І.Ю.Ранок 2008
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
5 Методичний посібник
Фізика, 8 клас Під ред. Гоголя В.В.
ПП «Контур плюс»
2009
6 Довідник Довідник з курсу фізики середньої школи з прикладами розв’язування задач
Соколович Ю.А.
Богданова Г.С.
Вид-во «Ранок» 2004
щбиц #8.indb 21
щбиц #8.indb 21
04.08.2011 23:26:12
04.08.2011 23:26:12
22
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
7 Посібник 70 незвичайних дослідів з фізики
(Б-ка ж. «Фізика в школах України»)
Старощук В.А.Вид-во
«Основа»
2004
8 Сайт http://uk.wikipedia.org
Закінчення таблиці
Частина 7
Додаткові методичні матеріали
У таблиці 7.1 пропонуються додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані у навчальній роботі. Вони розміще-
ні на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Див. диск.
Частина 7. Додатки 1, 2
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Види теплопередачі (конспект уроку з теми)
Додаток 2
Види теплоти (презентація до уроку у форматі Microsoft Office Power Point)
________________________________________
щбиц #8.indb 22
щбиц #8.indb 22
04.08.2011 23:26:13
04.08.2011 23:26:13
23
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ХІМІЯ. 7 КЛАС
АРТЕМ’ЄВА Оксана Євгенівна, учитель-методист вищої категорії, спеціалізована школа № 67
еколого-економічного профілю,
м. Дніпропетровськ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ®
навчальної теми Прості речовини метали і неметали
Навчальний предмет: Хімія
Клас: 7-й
Програма для ЗНЗ. Хімія. 7–11 класи. Автори: Буринська Н., Величко Л. та ін., вид-во «Перун», 2005. Курс «Неорганічна хімія», тема № 2
Частина 1
Джерела навчальної інформації
У частині 1 (таблиця 1.1) наводяться джерела інформації, за якими учень може самостійно вивчати тему. Для їх визначення використано Перелік підручників, навчальних посібників, реко-
мендованих Міністерством освіти і науки України на 2010/2011 навчальний рік. Крім цього, до частини включено й інші джерела, які пропонує використати автор для розширення і поглиблення знань з відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України 1 Посібник Хімія 7 (для загальноосвітніх навчальних закладів, що пра-
цюють у науково-педаго гічному проекті «Росток») у 2 частинах
Василенко С., Коваль Я.
Росток А.В.Т.2007
2 Підручник Хімія 7 Лашевська Г.А.Генеза 2007
3 Підручник Хімія 7 Буринська Н.М.Перун 2007,
2008
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
4
Посібник Збірник задач з хімії з прикладами розв’язання 7–11
Романишина Л.М. та ін.
Навчальна книга Богдан
2007
щбиц #8.indb 23
щбиц #8.indb 23
04.08.2011 23:26:14
04.08.2011 23:26:14
24
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
5 Довідник Практичний довідник з хімії Ісаєнко Ю.В., Гога С.Т.
Весна 2008
6 Посібник Хімія 7. Завдання для тематичного оцінювання
Паніна Г.В.Країна мрій 2009
7 Зошит Зошит для лабораторних дослідів та практичних робіт з хімії
Тарас Н.І., Мартинюк Л.О.
Мандрівець 2008
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
8 Довідник Химия. Новейший справочник Бердоносов С. С, Менделеева Е. А.
Издательство М.: Махаон, 2006
9 Компакт-
диск
Освітня колекція 1: С «Неорганическая химия 8–9 класс»
10 Компакт-
диск
Большая элекронная детская энциклопедия. Химия
11 Компакт-
диск
Химя (8–11 класс) Виртуальная лаборатория
Закінчення таблиці
Частина 2 Рекомендації для вивчення теми
2.1. Загальна характеристика теми
Тема «Прості речовини метали і неметали» — друга тема шкільного курсу хімії у 7 класі. У ній продовжується формування основних хімічних понять (атом, молекула, йон, хімічний еле-
мент, прості й складні речовини, хімічна формула, валентність, хі-
мічна реакція). Вивчення теми формує вміння виявляти головні, типові ознаки речовин і явищ, групувати їх на типи, класи тощо. Це дає можливість побачити в класифікації найважливіших класів спо-
лук і типів реакцій природне об’єднання на основі певних ознак. Учні навчаються постійно застосовувати знання основних поло-
жень атомно-молекулярного вчення, закону збереження маси ре-
човин при розгляді властивостей кисню, заліза та їх сполук, а та-
кож удосконалювати вміння користуватися хімічною терміноло-
гією, набувати практичних навиків.
Поглиблюються знання учнів про найбільш поширену і жит-
тєво важливу речовину кисень і реакції, що йдуть за його участю. Формуються поняття про оксиди як самостійний клас неорганіч-
них сполук. Ознайомлення із властивостями заліза покаже, чому воно має таке велике значення в житті людини.
На прикладі кисню та заліза відбувається ознайомлення з класифікацією простих речовин на метали і неметали. У темі наводяться відомості про властивості, перетворення, роль запро-
понованих простих речовин у природі, житті людини та суспіль-
ному господарстві.
Для кращого засвоєння теми слід дотримуватися такої по-
слідовності:
склад → будова → властивості → застосування.
щбиц #8.indb 24
щбиц #8.indb 24
04.08.2011 23:26:14
04.08.2011 23:26:14
25
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ХІМІЯ. 7 КЛАС
Ключовими питаннями теми є:
оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні та хімічні властивості; добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Понят-
тя про каталізатор; поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виник-
нення й припинення горіння; поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосу-
вання кисню, його біологічна роль;
ферум. Залізо. Фізичні та хімічні властивості заліза;
поширеність Феруму в природі. Застосування заліза; руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах.
2.2. Поради щодо вивчення теми
Зверніть увагу на те, що знайомство з хімічними елементами відбувається за певним планом:
1) характеристика елемента за положенням в Періодичній системі Д.І. Мендєлєєва (символ хімічного елемента, порядковий номер, заряд ядра, кількість протонів та електронів);
2) прості речовини, які утворює елемент;
3) історія відкриття;
4) поширеність у природі;
5) добування в лабораторії та промисловості;
6) фізичні властивості.
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів
Тема 2. Прості речовини метали і неметали
Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння.
Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль.
Ферум. Залізо. Фізичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою.
Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах.
Учень (учениця):
називає склад молекул кисню;
наводить приклади реакцій розкладу і сполучення;
описує поширеність Оксигену і Феруму у природі;
характеризує фізичні та хімічні властивості кисню та заліза, складає рівняння відповідних реакцій;
використовує прилад для добування кисню;
визначає наявність кисню дослідним шляхом; пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, горіння, колообіг Оксигену;
аналізує умови процесу горіння;
обґрунтовує застосування кисню і заліза;
оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, наслідки процесу іржавіння заліза, значення каталізаторів.
У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів з її засвоєння. щбиц #8.indb 25
щбиц #8.indb 25
04.08.2011 23:26:15
04.08.2011 23:26:15
26
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Розглядаючи реакцію розкладу необхідно звернути увагу на те, що хімічні перетворення такого типу відбуваються лише з де-
якими складними речовинами, але серед продуктів реакції роз-
кладу можуть бути як прості, так і складні речовини:
A → B + C + D
Складна речовина Декілька простих або складних речовин
У реакціях сполучення — серед продуктів реакції може бути лише складна речовина:
A + B + C → D
Декілька простих або складних речовин Складна речовина
Важливо знати, що не кожний оксид (як і бінарну сполуку взагалі) можна добути в реакції між відповідними простими ре-
човинами. Зокрема, галогени, золото, платина не реагують с кис-
нем, хоча оксиди галогенів, Ауруму, Платини існують.
Необхідно запам’ятати, що взаємодію речовин з киснем на-
зивають реакцією окиснення. Це є окремий випадок типу реак-
ції, який вивчається пізніше — окисно-відновні реакції. Коли ми говоримо, що речовина окислюється, ми маємо на увазі, що ре-
човина змінюється під дією кисню, перетворюючись на іншу ре-
човину.
Не засмучуйтесь, якщо вам одразу буде важко зрозуміти деякі питання. Прикладом можуть бути хімічні властивості заліза. Пи-
тання «Ферум. Залізо» є складним, і дещо слід сприйняти на віру: у процесі реакції заліза з хлором утворюється сполука Феруму (III), а заліза з сіркою — сполука Феруму (II). Такі питання більш де-
тально вивчатимуться у подальшому.
2.3. Словник до теми
У словнику наводяться основні поняття, які зустрічаються при вивченні теми (з підручника Хімія. 7 кл., Попель П.П., Крикля Л.С., Академія, 2007, 2008)
ГАЗОМЕТР — прилад для зберігання і витрачання газів в хі-
мічних лабораторіях.
ГОРІННЯ — екзотермічна реакція окислення речовин, яка су-
проводжується виділенням диму та (або) виникненням полум’я та/або свіченням.
КАТАЛІЗАТОР — речовина, яка змінює (прискорює) швид-
кість хімічних реакцій, а сама після реакції залишається хімічно незмінною і в тій же кількості, що й до реакції.
КРУГООБІГ ЕЛЕМЕНТА — це їх багаторазова участь у проце-
сах, які відбуваються в біосферних шарах атмосфери, гідросфери і літосфери.
щбиц #8.indb 26
щбиц #8.indb 26
04.08.2011 23:26:16
04.08.2011 23:26:16
27
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ХІМІЯ. 7 КЛАС
ОКСИД — бінарна сполука Оксигену з іншими хімічними еле-
ментами.
ОКИСНЕННЯ — назва пов’язана з Оксигеном, оскільки взає-
модія речовин з киснем, озоном, пероксидами та іншими окисни-
ками з утворенням кисневих сполук належить до найпоширені-
ших (і перших вивчених) процесів окиснення.
РЕАКЦІЯ РОЗКЛАДУ — хімічна реакція, під час якої з моле-
кул одної складної речовини утворюються молекули кількох про-
стих або складних речовин.
РЕАКЦІЯ СПОЛУЧЕННЯ — хімічна реакція, під час якої з мо-
лекул двох або кількох простих чи складних речовин утворюють-
ся молекули одної складної речовини.
ФЕРМЕНТИ — органічні каталізатори, які прискорюють біль-
шість хімічних реакцій, що відбуваються у живих організмах.
2.4. Інформація для запам’ятовування
Запам’ятайте:
порядок слів у назві оксиду відповідає порядку запису еле-
ментів у формулі сполуки. Перше слово (назва елемента) не відмі-
нюється; його пишуть з малої літери, якщо змінна валентність в дужках римською цифрою — вказуємо значення валентності еле-
мента в цій сполуці. Додається назва «оксид»;
взаємодія з киснем може відбуватися швидко, супрово-
джуватися появою світла — процес горіння, але трапляється і по-
вільне окиснення;
кисень сам не горить, але підтримує горіння;
потрібно завжди пам’ятати правила поводження з вогнем, та правила гасіння пожеж (матеріали з уроків безпеки життєдіяль-
ності);
природні сполуки Феруму є твердими речовинами, здебіль-
шого нерозчинними у воді й хімічно пасивними за звичайних умов;
у промисловості кисень одержують з повітря, а в лабора-
торних умовах — реакцією розкладу деяких речовин.
МЕТАЛИ — це речовини не молекулярної будови. Вони ма-
ють такі загальні фізичні властивості:
пластичність або ковкість;
твердість;
наявність металевого блиску;
добре проводять електричний струм та теплоту;
перебувають в твердому агрегатному стані, крім ртуті;
мають переважно сірий колір (золото — жовтий, мідь — червоний).
НЕМЕТАЛИ мають протилежні властивості:
можуть мати як молекулярну, так і не молекулярну будову;
погано проводять електричний струм та теплоту;
щбиц #8.indb 27
щбиц #8.indb 27
04.08.2011 23:26:16
04.08.2011 23:26:16
28
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
крихкі;
мають матову поверхню;
забарвлені в різні кольори.
ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА Д.І. МЕНДЄЛЄЄВА
Умовна діагональ від Бору до Астату поділяє Періодичну сис-
тему на дві частини: у нижній частині таблиці ліворуч від діаго-
налі знаходяться елементи-метали, а у верхній лівій частині зна-
ходяться елементи-неметали (крім елементів побічних груп).
Відомі також елементи, що в сполуках виявляють властивос-
ті як металів, так і неметалів. Вони називаються перехідними елементами. До них належать, наприклад, Ре, Gе та інші.
Окрема група елементів — це елементи головної підгрупи VIII групи: Не, Ne, Аг, Кг, Хе, Rn. Їх називають інертними, або благород-
ними, елементами, оскільки вони не виявляють ні властивостей металів, ні властивостей неметалів.
БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ФЕРУМУ
Ферум життєво важливий хімічний елемент для всіх організ-
мів. У клітинах Ферум зазвичай зберігається в центрі метал-проте-
їнів, оскільки вільний Ферум неспецифічно зв’язується із числен-
ними хімічними речовинами клітини і може каталізувати утворен-
ня токсичних вільних радикалів. Нестача Феруму в організмі може призводити до анемії.
У тваринах, рослинах та грибах Ферум часто входить до скла-
ду гемномного комплексу. ГЕМ — важлива складова частина цитохромних білків, які грають роль посередників у окисно-відновлювальних реакціях, та білків, які переносять Оксиген — гемоглобіну, міоглобіну й лег-
гемоглобіну. Розподіл Феруму регулюється ще й тому, що його по-
требують чимало бактерій, тож обмеження доступу бактерій до цього елемента допомагає запобігти інфекції. Частина 3
Додаткові навчальні матеріали Для вивчення теми рекомендується використати додаткові навчальні матеріали, які подаються як додатки до частини 3. Їх перелік наводиться в таблиці 3.1. Названі додатки розміщені на компакт-диску.
Див. диск.
Частина 3. Додатки 1–4
Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 3D мультфільм про те, як Оксиген намагається знайти собі друзів на шкільному майданчику
Додаток 2 Природні джерела надходження Феруму в організмі людини (малюнок) Додаток 3 Вміст Феруму в продуктах харчування (таблиця)
Додаток 4 Колообіг Оксигену (малюнок )
щбиц #8.indb 28
щбиц #8.indb 28
04.08.2011 23:26:17
04.08.2011 23:26:17
29
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ХІМІЯ. 7 КЛАС
Для самоперевірки набутих учнем знань до частини 4 вклю-
чено завдання зі Збірника завдань для державної підсумкової атестації з хімії 9 клас. 2011 рік. Г.А. Лашевська, Н.В. Титаренко. Ці завдання і відповіді на них наводяться на компакт-диску.
Частина 4
Самоперевірка знань
Див. диск.
Частина 4. Додаток 1
Частина 5 Творчі роботи Як творчу роботу пропонується підготувати повідомлення або тематичну презентацію. Нижче пропонуються їх теми. 1. Скласти таблицю відмінностей фізичних властивостей мета-
лів і неметалів. на підставі матеріалу підручника і своїх спо-
стережень.
2. Написати есе за висловом Я. Берцеліуса «Кисень — це ре-
човина, навколо якої обертається земна хімія».
3. Написати повідомлення чи підготувати стіннівки «Залізо вчора, сьогодні, завтра».
Для підготовки есе рекомендується використати таку послі-
довність кроків:
Обміркуйте структуру і зміст. Найпростіше це зробити, по-
ставивши самому собі декілька запитань стосовно тематики. Фор-
мулювання відповідей на них допоможе в написанні основної частини. Постарайтеся відразу визначити стилістику свого май-
бутнього оповідання.
Напишіть есе. У першому абзаці сформулюйте основну дум-
ку. У наступних абзацах наведіть аргументи на її підтвердження. Якщо зможете, подайте життєві приклади. У завершальному аб-
заці основну думку пов’яжіть зі вступом і основною частиною.
Перевірте логічний зв’язок між абзацами есе. Зверніть увагу на єдність стилю. Приберіть все зайве. Есе має бути коротким і ла-
конічним. Уникайте зайвих емоцій і слів. Знайдіть оптимальний діло-
вий тон. Внесіть до есе нотку оптимізму.
Частина 6
Джерела методичної інформації У таблиці 6.1 наводяться джерела інформації методичного характеру, які можуть бути використані вчителем для висвітлен-
ня теми. Таблиця включає джерела із числа рекомендованих Мі-
ністерством освіти і науки України на 2010/2011 навчальний рік, а також інші джерела, визначені і рекомендовані автором як до-
даткові. щбиц #8.indb 29
щбиц #8.indb 29
04.08.2011 23:26:18
04.08.2011 23:26:18
30
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Таблиця 6.1 Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки України
1 Книга Безпека на уроках хімії Дубовик О.А., Дуброва Н.Й., Сергуніна Р.О.
ЛВК 2009
2 Посібник Посібник для вчителів «Хімія. 7–8 класи»
Попель П.П.Академія 2008
3 Довідник Довідник вчителя хімії у запитаннях і відповідях
Василенко С.В.Ранок 2006
4 Книга Книга вчителя хімії Василенко С.В., Єресько О.В.
Торсінг 2006
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
5 Книга для учителя
Химический эксперимент с малым количеством реактивов
Чертков И.Н., Жуков П.Н.
Москва Просвещение
1989
6 Методичний посібник
Хімія. 7 клас.Зламанюк Л.М.Дніпропетровськ: ТОВ «Інновація»
2008
7 Сайт Поурочне планування http://school.xvatit.com
8 Сайт Відеодосліди http://www.videoinet.ru
9 Сайт Відеодосліди та навчальні фільми
http://rutube.ru
Частина 7
Додаткові методичні матеріали У таблиці 7.1 пропонуються додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані у навчальній роботі. Вони розміще-
ні на компакт-диску у вигляді додатка до частини 7.
Див. диск.
Частина 7. Додаток 1
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Взаємодія кисню з воднем (відеодослід «Літаюча банка»)
_________________________________________
щбиц #8.indb 30
щбиц #8.indb 30
04.08.2011 23:26:19
04.08.2011 23:26:19
31
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. БІОЛОГІЯ. 9 КЛАС
БУХНО Людмила Володимирівна,
учитель вищої категорії,
старший учитель,
Менська районна гімназія,
Чернігівська область
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ®
навчальної теми Кровообіг і лімфообіг
Навчальний предмет: Біологія
Клас: 9-й
За програмою для ЗНЗ: Біологія. 7–11 класи. — К.: Перун, 2005. Розділ ІХ «Людина», тема № 4
Частина 1 Джерела навчальної інформації
У частині 1 (таблиця 1.1) наводяться джерела інформації, за якими учень може самостійно вивчати тему. Для їх визначення використано Перелік підручників, навчальних посібників, реко-
мендованих Міністерством освіти і науки України на 2010/2011 навчальний рік. Крім цього, до частини 1 включено і джерела, які рекомендовані самим автором для розширення і поглиблення знань з відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
1 Підручник Біологія Матяш Н.Ю., Шабатура М.Н.
Генеза 2009
2 Підручник Біологія Степанюк А.В. та ін.Підручники і посібники
2009
3 Підручник Біологія Страшко С.В. та ін.Грамота 2009
4 Підручник Біологія Базанова Т.І. та ін.Світ дитинства
2009
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
5 Посібник Завдання для державної підсумкової атестації
Костильова О.В., Андерсон О.А. та ін.
Генеза 2010
щбиц #8.indb 31
щбиц #8.indb 31
04.08.2011 23:26:20
04.08.2011 23:26:20
32
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
6 Посібник Біологія у таблицях і схемах Попович В.П., Сало Т.О.
Країна мрій 2008
7 Зошит Біологія. Робочий зошит.Котик Т.С., Тагліна О.В.
Ранок 2009
8 Зошит Лабораторні та практичні роботи з біології
Сало Т.О., Деревинська Л.В., Сало О.В.
Країна мрій 2009
9 Зошит Тест + контроль. Біологія. Зошит для поточного та тематичного оцінювання + лабораторні та практичні роботи.
Журавльова А.Л., Нечаєва Ю.Л.
Весна 2010
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
10 Посібник Біологія. Навчальний посібник
Слюсарєв А.О., Самсонов Д.В., Мухін В.М.
Вища школа 2005
11 Довідник Біологія: Комплексний довідник
Шаламов Р.В.Ранок 2008
12 Словник Біологія: Словник-довідник Попович В.П., Сало Т.О.
Країна мрій 2006
13 Посібник Завдання для ДПА з біології за курс основної школи
Матяш Н.Ю., Костильов О.В.
Генеза 2002
14 Довідник Біологія. Довідник для абітурієнтів та школярв загальноосвітніх навчальних заладів
Біда О.А., Дерій С.І., Ілюха Л.М.
Літера ЛТД 2006
15 Довідник Біологія: основні поняття Мусієнко М.М., Славний П.С.
Либідь 1995
16 Хрестоматія Книга для чтения по анатомии, физиологии и гигиене человека
Зверев Д.И.Просвещение 1978
17 Посібник Учням про шкілдивість нікотину і алкоголю
Ягодинський В.М.Радянська школа
1986
18 Книга Тайны анатомии Кэрол Доннер Мир 1988
19 Посібник Біологія у визначеннях, таблицях, схемах
Бугай О.В., Микитюк О.М., Вовк О.Г.,
«Веста» видавництво «Ранок»
2006
Закінчення таблиці
Поради щодо опрацювання деяких джерел з таблиці 1.1:
для початкового ознайомлення з теорією використову-
ють підручники, вказані у пунктах 1, 2, з яких можна до-
відатися про основні питання даної теми;
для розширення і урізноманітнення знань можна ско-
ристатися довідниками (п. 11, 14);
для перевірки вивченого матеріалу доцільно скориста-
тися джерелами (п. 5, 13), які містять багато завдань різних рівнів у тестовій формі, що актуально для підго-
товки до ДПА, ЗНО, олімпіад;
для повторення та систематизації знань у пригоді ста-
нуть джерела п. 6,19;
для зацікавлення у навчальному матеріалі можна вико-
ристати літературу з п. 16, 18.
щбиц #8.indb 32
щбиц #8.indb 32
04.08.2011 23:26:20
04.08.2011 23:26:20
33
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. БІОЛОГІЯ. 9 КЛАС
2.1. Загальна характеристика теми
Тема є важливою для розуміння руху речовин у людському організмі та вивчення будови органів нашого тіла. Учні поглиб-
лять свої знання про будову серця людини, процес кровообігу, ознайомляться з лімфатичними судинами та поняттям про лімфо-
обіг, удосконалять знання про захворювання серцево-судинної системи та першу допомогу при травмах судин, розширять знання про механізми регуляції процесів у людскому організмі. Отримані знання є логічним продовженням теми «Кров та лімфа», у якій учні вивчали: склад крові, лімфи, процеси в люд-
ському організмі, що пов’язані з клітинами крові, переливання, зсідання крові, імунітет. Тема має зв’язок з курсом зоології 8-го класу, де учні вже знайо-
милися з поняттями про кровоносні судини, кров, кола кровообігу, вивчали будову серця (особливості будови і життєдіяльності ссавців). Людина, як представник класу ссавців, має багато спільного у своїй будові та процесах життєдіяльності з тваринами. Тому добре засвоє-
ний раніше матеріал є запорукою успішного освоєння нової теми. У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів з її засвоєння. Частина 2
Рекомендації для вивчення теми
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріал Навчальні досягнення учнів
Тема 4. Кровообіг і лімфообіг
Органи кровообігу: серце і судини. Будова і функції серця. Судинна система. Рух крові по судинах. Велике і мале кола кровообігу. Регуляція кровопостачання органів.
Лімфообіг та його значення.
Учень (учениця):
називає: • кровоносні судини;
розпізнає:
• органи кровообігу на малюнках;
характеризує:
• будову і роботу серця;
• особливості будови серцевого м’яза;
• властивості серцевого м’яза;
• серцевий цикл;
• роботу серця;
• автоматію роботи серця; • будову кровоносних судин;
• велике і мале кола кровообігу;
• рух крові по судинах;
• артеріальний тиск крові;
• фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи;
пояснює:
• регуляцію роботи серцево-судинної системи;
• причини порушення артерiального тиску;
• значення лімфообігу;
застосовує знання для:
• надання першої допомоги при кровотечах; • профілактики серцево-судинних хвороб; • самоспостережень за частотою пульсу.
щбиц #8.indb 33
щбиц #8.indb 33
04.08.2011 23:26:23
04.08.2011 23:26:23
34
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Особливу увагу при вивченні теми необхідно звернути на та-
кі ключові питання:
органи кровообігу: серце і судини;
рух крові по судинах;
регуляція кровопостачання органів;
лімфообіг та його значення. Перше питання дає змогу учням вивчити будову серця і прин-
цип його роботи, після чого чітко уявити, з яких частин складаєть-
ся серце, де в ньому міститься артеріальна і венозна кров; у якому напрямі і завдяки чому відбувається рух крові через серце, які властивості має серце. Учні ознайомляться з поняттям про серце-
вий цикл, роботу серця та захворювання серця, навчаться розріз-
няти особливості будови судин та їх захворювання.
Друге питання охоплює особливості руху крові по замкненій кровоносній системі, ознайомить із закономірностями і шляхом крові, який ми називаємо малим та великим колом кровообігу. Розширюються знання про такі поняття, як тиск крові, пульс, швидкість руху крові та порушення кровообігу.
У ході вивчення третього питання учні згадають про те, що робо-
ту органів у людському організмі регулює нервова та гуморальна сис-
теми і визначать, як саме вони впливають на роботу серця та судини.
Змістом четвертого питання є значення лімфообігу, особли-
вості будови лімфатичних судин, їх розміщенням в організмі лю-
дини та взаємозв’язок між кровообігом та лімфообігом.
2.2. Поради щодо вивчення теми
БУДОВА СЕРЦЯ Важливо знати розташування серця у грудній порожнині.
Необхідно запам’ятати, з яких оболонок складається серце, якими тканинами утворене, знати, що основну функціональну роль виконує середня оболонка — міокард, яка утворена серце-
вим м’язом. Потрібно чітко усвідомити, що у правій частині серця — кров венозна, а у лівій — артеріальна. У верхній частині серця знахо-
дяться передсердя, а у нижній — шлуночки. Міокард лівої частини і шлуночків більш розвинений, що пов’язано з більшим фізичним навантаженням. Важливо пам’ятати, що у серці кров рухається тільки в од-
ному напрямку: від передсердя до шлуночка, причому в одній стороні і не повертається назад. Необхідно згадати і про властивості серцевого м’яза, такі як провідність, збудливість, автоматизм, також про роботу серця, серцевий цикл. Саме при вивченні цього матеріалу ми знайоми-
мося з такими поняттями як систола, діастола. СУДИНИ
Зверніть увагу, що і судини утворено трьома шарами, але се-
редній шар утворений непосмугованою м’язовою тканиною, на відміну від серця. щбиц #8.indb 34
щбиц #8.indb 34
04.08.2011 23:26:23
04.08.2011 23:26:23
35
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. БІОЛОГІЯ. 9 КЛАС
Необхідно запам’ятати, що найтовщими судинами є артерії, найтоншими — капіляри, які доречі, утворені одним шаром клі-
тин, а вени мають у своїх просвітах кишенькові клапани і руху крові по них сприяють м’язи кінцівок. Важливо знати, що найбільша швидкість крові — у артеріях, найнижча — у капілярах, що і забезпечує обмін речовин через них. А тиск крові найбільший — в артеріях, а найнижчий — у венах, що й забезпечує рух крові від артерій до вен по колам кровообігу. КОЛА КРОВООБІГУ
Важливо знати, що коло кровообігу починається зі шлуноч-
ка серця, а закінчується — у передсерді. Тут ще раз нагадуємо, що артерії — це судини, які несуть кров від серця, а вени — до серця. Тому по венах і артеріях може рухатись різна кров. У великому колі (забезпечує киснем усі тканини організму) по артеріях — ар-
теріальна, по венах — венозна. А от у малому (легеневе), кров збагачується киснем у легенях, тому по артеріях тече венозна, а по венах — артеріальна. Вивчивши функцію кожного кола, знаючи чітко будову сер-
ця, можна зрозуміти, як рухається кров по колах кровообігу. ЛІМФООБІГ
Необхідно ознайомитись з особливостями будови, розташу-
ванням в організмі лімфатичних судин, лімфатичних вузлів, зна-
ченням лімфатичної системи та її зв’язком з імунітетом. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ПОШКОДЖЕННЯ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
Необхідно звернути увагу, що серцево-судинні хвороби ви-
кликають найбільше смертей, тому до їх профілактики необхідно поставитися відповідально. Слід набути вміння надавати долі-
карську допомогу, що є необхідним для кожної людини.
2.3. Словник до теми
У словнику автор наводить основні поняття і терміни, які зу-
стрічаються при вивченні теми.
АВТОМАТИЗМ СЕРЦЯ — здатність серця скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають у самому серці.
АОРТА — найбільша артерія людського організму.
АРТЕРІЇ — судини, які несуть кров від серця до органів і тканин.
ВЕНИ — судини, які несуть кров до серця від органів і тканин.
ВЕНУЛИ — найдрібніші вени.
ДІАСТОЛА — розслаблення серця.
ДІАСТОЛІЧНИЙ ТИСК — мінімальний тиск крові, під час роз-
слаблення шлуночків.
ЕНДОКАРД — внутрішня стінка серця, утворена з клітин ен-
дотелію.
ЕПІКАРД — зовнішня сполучнотканинна стінка серця.
КАПІЛЯРИ — найдрібніші кровоносні судини, стінки яких утворені одним шаром епітеліальних клітин.
щбиц #8.indb 35
щбиц #8.indb 35
04.08.2011 23:26:24
04.08.2011 23:26:24
36
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
КЛАПАНИ СЕРЦЯ — сполучнотканинні утвори, що перешко-
джають зворотному плину крові.
КОЛО КРОВООБІГУ — рух крові по судинах і серцю в організмі.
КРОВООБІГ — рух крові по замкненій системі кровоносних судин і серця, який забезпечує обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем.
ЛІМФА — прозора рідина, за хімічним складом подібна до плазми крові.
МІОКАРД — середня стінка серця, утворена м’язовою тканиною.
ПЕРЕДСЕРДЯ — верхня частина серця.
ПЕРИКАРД — навколосерцева сумка, яка оберігає серце від перерозтягнення при наповненні кров’ю.
ПРОВІДНІСТЬ — здатність серцевого м’яза поширювати збу-
дження по всьому серцю.
ПУЛЬС — ритмічні коливання стінок артеріальних судин.
СЕРЦЕ — м’язовий порожнистий орган конусоподібної фор-
ми, що розташований у грудній порожнині.
СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ — ритмічне скорочення серця.
СИСТОЛА — скорочення серця.
СИСТОЛІЧНИЙ ОБ’ЄМ КРОВІ (СОК) — кількість крові, яку серце викидає в аорту за одне скорочення.
СИСТОЛІЧНИЙ ТИСК — максимальний тиск крові, під час скорочення шлуночків.
СУДИНИ — трубчасті порожнини організму, по яким рухаєть-
ся кров (лімфа).
ТОНУС — стан деякого напруження судин, в якому у нормі во-
ни перебувають.
ХВИЛИННИЙ ОБ’ЄМ КРОВІ (ХОК) — об’єм крові, яку викидає серце за одну хвилину.
ШЛУНОЧОК — нижня частина серця.
Крім вищезгаданих понять, наводиться повний словник, який міститься на компакт-диску.
2.4. Інформація для запам’ятовування
Для запам’ятовування наводиться основна інформація у ви-
гляді схем і таблиць, які є визначальними і потребують особливої уваги при вивченні теми.
Див. диск.
Частина 2. Додаток 1
Таблиця 2.4.1
Будова серця
Складова серця Місцезнаходження. Роль у роботі серця
Лівий шлуночок Знаходиться у нижній лівій частині серця. Створює тиск для руху збагаченої киснем крові по великому колу кровообігу
Правий шлуночок Знаходиться у нижній правій частині серця. Створює тиск для руху бідної киснем крові по малому колу кровообігу
Тристулковий клапан
Розміщений між правим передсердям і шлуночком. Утворений трьома стулками з гострокінцевими виступами, які направлені всередину шлуночка. Стулки клапана змикаються, коли тиск у шлуночку перевищує тиск у передсерді, тому кров виштовхується у легеневу артерію, а не повертається назад у передсердя.
щбиц #8.indb 36
щбиц #8.indb 36
04.08.2011 23:26:24
04.08.2011 23:26:24
37
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. БІОЛОГІЯ. 9 КЛАС
Складова серця Місцезнаходження. Роль у роботі серця
Двостулковий клапан
Знаходиться між лівим передсердям і шлуночком. Забезпечує рух крові з лівого шлуночка у дугу аорти, перешкоджає зворотному руху крові із шлуночка у передсердя.
Клапан аорти (півмісяцевий)
Знаходиться на виході аорти з лівого шлуночка. Запобігає зворотному руху крові з аорти у лівий шлуночок.
Клапан легеневої артерії (півмісяцевий)
Знаходиться на виході венозного стовбура з правого шлуночка. Складається з трьох кишень, які змикаються одна з одною, коли тиск у легеневій артерії стає вищим, ніж у правому шлуночку. Це запобігає зворотному руху крові в серце.
Таблиця 2.4.2
Серцевий цикл
Фаза серцевого циклу Тривалість фази Що відбувається
Скорочення передсердь 0,1 с Кров з передсердь виштовхується до шлуночків
Скорочення шлуночків 0,3 с Кров із шлуночків виштовхується до артерій
Загальна пауза (діастола) 0,4 с Серцевий м’яз розслаблений, кров із вен надходить до передсердь
Закінчення таблиці
СЕРЦЕ
Нервова регуляція Гуморальна регуляція Саморегуляція
Збільшує силу і частоту серцевих скорочень
Симпатична нервова система
Прискорює серцеві скорочення, посилює роботу серця
Адреналін, норадре-
налін, солі Ca, СО
2
Зменшує силу і частоту серцевих скорочень
Парасимпа-
тична нервова система
Сповільнює серцеві скорочення, пригнічує роботу серця
Ацетил-
холін, солі К
Чим більше серце наповнюється кров‘ю, тим сильніше скорочується
Схема 2.4.1. Регуляція діяльності серця
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали
Для вивчення теми рекомендується використати додаткові навчальні матеріали, які подаються як додатки до частини 3. Їх перелік наводиться в таблиці 3.1. Названі додатки розміщені на компакт-диску. Див. диск.
Частина 3. Додатки 1–6
щбиц #8.indb 37
щбиц #8.indb 37
04.08.2011 23:26:26
04.08.2011 23:26:26
38
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Регуляція кровообігу (схема)
Додаток 2 Будова серця. Рух крові через серце (схема)
Додаток 3 Типи кровоносних судин (таблиця)
Додаток 4
Види кровотеч (таблиця)
Додаток 5 Основні захворювання серцево-судинної системи (таблиця)
Додаток 6 Кола кровообігу (схема)
Частина 4
Самоперевірка знань
Для самоперевірки набутих учнем знань наводимо завдання ЗНО з теми, що запропоновані на випробуваннях в період з 2007 по 2011 рр. Відповіді до завдань розміщені на компакт-диску.
Завдання 1. Позначте, як називаються ритмічні коливання стінки артеріаль-
них судин, викликані роботою серця:
А аритмія
Б пульс
В інфаркт
Г спазм
Завдання 2.
Встановіть послідовність складових у малому колі кровообігу людини, починаючи від серця:
А артерії
Б правий шлуночок
В вени
Г ліве передсердя
Завдання 3. Визначте, завдяки чому здійснюється транспортування газів із капілярів до альвеол:
А різниця парціальних тисків газів
Б різниця осмотичних газів
В різниці артеріальних тисків крові
Г різниці парціального та артеріального тисків
Завдання 4. Установіть відповідність між органами та системами органів, до яких вони належать:
1 аорта А видільна
2 нирка Б опорно-рухова
3 велика гомілкова кістка В кровоносна
4 печінка Г нервова
Д травна
Див. диск.
Частина 4. Додаток 1
Зовнішнє незалежне оцінювання з біології – 2007
Тести пробного тестування ЗНО з біології – 2008
Зовнішнє незалежне оцінювання з біології – 2008
щбиц #8.indb 38
щбиц #8.indb 38
04.08.2011 23:26:26
04.08.2011 23:26:26
39
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. БІОЛОГІЯ. 9 КЛАС
Зовнішнє незалежне оцінювання з біології – 2010
Завдання 5. Кровоносна система є незамкненою, якщо:
А кров рухається тільки по венах
Б кров рухається по судинах і не витікає в порожнину тіла
В кров рухається тільки по артеріях
Г кров рухається по судинах і витікає в порожнину тіла
Завдання 6. Венозна кров в організмі людини рухається
А по легеневій вені
Б з лівого передсердя в лівий шлуночок
В по легеневій артерії
Г з лівого шлуночка в аорту
Завдання 7. Кровоносна система є замкненою, якщо:
А кров рухається по судинах і виливається в порожнину тіла
Б кров рухається тільки по венах
В кров рухається по судинах і не витікає в порожнину тіла
Г кров рухається тільки по артеріях Завдання 8. Артеріальна кров в організмі людини рухається
А по легеневій артерії
Б по легеневій вені
В по ворітній вені
Г по верхній порожнистій вені
Завдання 9.
Серце скорочується повільніше під дією
А парасимпатичного нерва
Б симпатичного нерва
В гормону адреналіну
Г гормону вазопресину
Завдання 10. Існує паталогія серця, яка виражається в тому, що стулки між лі-
вим передсердям і шлуночком не повністю перекривають камери серця. До якого наслідку призводить ця патологія?
А артеріальна та венозна кров під час діастоли частково змі-
шується
Б до аорти під час діастоли надходить венозна кров
В частина артеріальної крові під час систоли повертається в передсердя
Г частина венозної крові під час систоли повертається в пе-
редсердя
Завдання 11. Установіть відповідність між фізіологічним процесом в організмі людини та органом, у якому він відбувається:
1 вироблення жовчі А серце
2 сприймання звукових коливань Б печінка
Тести пробного тестування ЗНО з біології – 2011
Зовнішнє незалежне оцінювання з біології – 2011
щбиц #8.indb 39
щбиц #8.indb 39
04.08.2011 23:26:27
04.08.2011 23:26:27
40
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
3 закриття мітрального клапана В кортіїв орган
4 сприйняття довжини світлової хвилі Г довгастий мозок
Д сітківка
Крім поданих вище завдань ЗНО до частини 4 включено завдання із підручника і посібників з підготовки до ЗНО та ДПА. Ці завдання наведено на компакт-диску.
Див. диск.
Частина 4. Додаток 2
Див. диск.
Частина 5. Додаток 1
Частина 5
Творчі роботи
Для поглиблення та розширення знань з цієї теми можна на-
писати такі реферати:
1. Роль Уільяма Гарвея у вивченні кровообігу.
2. З історії вивчення роботи серця та судин.
3. Микола Амосов — видатний український вчений та лікар.
4. Хвороби серцево-судинної системи.
5. Профілактика серцево-судинних хвороб.
6. Лікування серцево-судинних хвороб в Україні.
Для виконання роботи можна скористатися доступною для вас літературою і матеріалами інтернет-сайтів наведених у таблиці 5.1. (адреси Інтернет-сайтів розміщені на диску у вигляді додатка до частини 5.
Таблиця 5.1
Назва статті Адреса сайту
Уільям Гарвей http://ru.wikipedia.org/wiki/Гарвей_Уильям Біографія Уільяма Гарвея http://www.critical.ru/calendar/0104harvey.htm Марчело Мальпігі http://ostriv.in.ua/index.php?option=com Олексій Кулябко.http://wikipedia.org/wiki/Кулябко_Олексій_Олександрович Амосов Н.М. Книга «Мысли и сердце»
http://www.ictcst.kiev.ua/amosov/conception1 Біографія Амосова М.М.http://greatest.com.ua/a/amosov_mykola Хвороби серцево-судинної системи
http://zdor.org.ua/spravochnik-terapevta/glava-i-bolezni-
serdechno-sosudistoi-sistemy.html Хвороби серцево-судинної системи
http://referat.repetitor.ua/хвороби-серцево-судинної-системи Профілактика серцево-
судинних хвороб
http://www.balanscenter.com/ua/серцево-судинні-
захворювання_ua_260cms.htm Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних захворювань
http://www.rgl.com.ua/cardio_i/2003/6/kovalenko.htm Операції на серці в Україні http://www.heart.kiev.ua/ru/265.htm щбиц #8.indb 40
щбиц #8.indb 40
04.08.2011 23:26:28
04.08.2011 23:26:28
41
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. БІОЛОГІЯ. 9 КЛАС
Частина 6
Джерела методичної інформації
У таблиці 6.1 наведено джерела інформації методичного ха-
рактеру, які визначені і рекомендовані автором як додаткові і мо-
жуть бути використані вчителем для висвітлення теми. Таблиця 6.1
Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Джерела інформації, рекомендовані автором
1 Посібник Завдання для ДПА з біології за курс основної школи
Матяш Н.Ю., Костильов О.В.
Генеза 2002
2 Посібник Біологія. Репетитор Підгірний В.І.Факт 2008
3 Стаття Цикл уроків «Кровообіг» Кушнір М., Ткаченко Л.
Біологія.
Шкільний світ № 72
2005
4 Стаття Розробка уроку «Серце, його будова та функції».
Оцінювання знань з теми «Кровообіг»
Миронова І.Біологія. Шкільний світ № 1
2008
5 Стаття Урок коригування знань—
перевірка теоретичних положень теми «Кров та ровообіг». 9 клас
Плювак О.Є.ВГ «Основа», журнал «Біологія» № 30
2009
6 Стаття Використання задач на уроках біології як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу
Ярошенко В.Г.ВГ «Основа», журнал «Біологія» № 4
2011
7 Стаття Новий погляд на серце. 9 клас.
Тиховська Д.І.ВГ «Основа», журнал «Біологія» № 3
2011
8 Стаття Різнорівневі завдання з біології для учнів 9 класу
Сичак І.М.ВГ «Основа», журнал «Біологія» № 26
2010
9 Стаття Вивчення теми «Кровообіг». 9 клас.
Дахно О.С.ВГ «Основа», журнал «Біологія» № 16–18
2010
10 Стаття Кровообіг. Лімфообіг. Системно-узагальнюючий урок-тренінг. 9 клас.
Пантелей Г.Г.ВГ «Основа», журнал «Біологія» № 15
2010
11 Сайт Лімфатична система http://ru.wikipedia.org/wiki/лімфатична ситема 12 Сайт Лімфатична система http://anatomia.at.ua/index/limfatichna_
sistema/0-120 13 Сайт Загальні ососбливості кровоносної системи людини
http://schod.xvatit.com/index.php?title= 14 Сайт Розробки уроків Павленко Тетяни
http://pti.kiev.ua/uroki/uroki9/144-
40=robki-urokiv-do-temi-krvoobig-ta-
limfoobig.html 15 Сайт Лімфатична система http://www.br.com.ua/referats/
Medicina/22913.htm щбиц #8.indb 41
щбиц #8.indb 41
04.08.2011 23:26:29
04.08.2011 23:26:29
42
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Частина 7
Додаткові методичні матріали
У таблиці 7.1 пропонуються авторські додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані вчителем у навчальній роботі. Вони розміщені на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Див. диск.
Частина 7. Додатки 1–4
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Порушення діяльності серцево-судинної системи. Профілактика хвороб (розробка уроку)
Додаток 2 Вплив шкідливих звичок на серце (презентація у форматі Microsoft Office Power Point)
Додаток 3 Вплив шкідливих звичок на серцево-судинну систему (презентація у форматі Microsoft Office Power Point)
Додаток 4 Шкідливі звички і серцево-судинна система (учнівська газета)
__________________________________
щбиц #8.indb 42
щбиц #8.indb 42
04.08.2011 23:26:30
04.08.2011 23:26:30
43
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС
ГАВРИЛЮК Любов Дмитрівна,
учитель вищої категорії, старший учитель
загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 4 ім. Валі Котика,
м. Шепетівка, Хмельницька область
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ®
навчальної теми Виникнення та розвиток Київської Русі
Навчальний предмет: Історія України
Клас: 7-й
За програмою для ЗНЗ: Історія України 5–12 класи. — К.: Перун, 2005, тема № 1
Частина 1 Джерела навчальної інформації
У частині наводиться Перелік джерел навчальної інформації (таблиця 1.1), за якими учень може самостійно вивчати тему. Для його укладання використано Перелік підручників, навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки Украї-
ни на 2010/2011 навчальний рік. Крім цього, до таблиці включе-
ні і джерела, які рекомендовані самим автором для розширення і поглиблення знань з відповідної теми.
Таблиця 1.1
Перелік джерел навчальної інформації
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
1. Основні підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
1 Підручник Історія України Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В.,
Ромашин Н.Ю.
Грамота 2007
2 Підручник Історія України Смолій В.А.,
Степанков В.С.
Генеза 2007
2. Додаткові підручники та навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України
3 Підручник Історія України Лях Р.,
Темірова Н.
Генеза 2003
4 Підручник Історія України
7 клас
Власов В.С.Генеза 2007
щбиц #8.indb 43
щбиц #8.indb 43
04.08.2011 23:26:30
04.08.2011 23:26:30
44
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
№
з/п
Вид Назва Автор Видавництво
Рік видання
5 Зошит До підручника «Історія України. 7 клас»
Власов В.С.Генеза 2007
6 Підручник Історія України для 7 класу Швидко Г.К.Генеза 2008
3. Додаткові джерела інформації, рекомендовані автором
7 Посібник Історія України в художньо – історичних образах з найдавніших часів до середини ХУІ ст.
Вовк Ю.Й.Тернопіль 2005
8 Підручник Історія України. 7 клас
Смолій В.А.Генеза 2005
9 Мультиме-
дійний посібник Історія України. 7 клас
Нова школа
10
Словник
Термінологічний і хронологічний словник з історії України
Михальчук П. 2009
11 Словник Ілюстрований шкільний словник з історії України
Гайдай Л.2006
12 Посібник Термінологічні диктанти, дидактичні та інтелек-
туальні ігри на уроках історії. 7 клас
Трефяк Я.І., Новицький І.В.
Мандрівець
13 Посібник Історія України Бойко О.Д.Академія 2002
14 Навчальний посібник
Історія України Мисик Ю.А.
Бажан О.Г.
Власов В.С.
Видавничий дім «Києво – Могилянська академія»
2008
15 Сайт www.litopys.org.ua
16 Сайт www.ukrhistory.narod.ru
17 Сайт www.history.org.ua
Закінчення таблиці
2.1. Загальна характеристика теми
Тема відіграє важливу роль у змісті предмета, адже саме вона є початком вивчення історії України в 7 класі. Опанувавши навчальний матеріал, можна дізнатися про життя східних слов’ян у V–Х ст. н.е.: заняття, вірування, побут. Учень зможе прослідкувати процес утво-
рення держави, якій сучасники дали назву «Русь», а пізніше — «Ки-
ївська Русь». Тема характеризує діяльність перших київських воло-
дарів: Кия, Аскольда, Діра, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава. На-
вчальні матеріали дозволяють порівняти дані з різних джерел, від-
різнити історичні факти від уяви різних авторів тощо.
У таблиці 2.1 подано витяг з навчальної програми щодо зміс-
ту навчального матеріалу з теми та вимог до навчальних досяг-
нень учнів з її засвоєння. Частина 2
Рекомендації для вивчення теми
щбиц #8.indb 44
щбиц #8.indb 44
04.08.2011 23:26:31
04.08.2011 23:26:31
45
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС
Таблиця 2.1
Зміст навчального матеріал Навчальні досягнення учнів
Тема 1. Виникнення та розвиток Київської Русі
Східнослов’янські племена напередодні утворення держави.
Київська держава за перших князів.
Київська Русь за князювання Ольги та Святослава.
Соціальний устрій та господарське життя Київської Русі в ІХ – Х столітті.
Учень (учениця):
розповідає про слов’ян під час Великого переселення народів, розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ–ІХ ст. на території України, про сусідів східнослов’янських племен та етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі;
тлумачить походження назви «Русь»;
аналізує діяльність та розвиток держави за часів князювання Аскольда;
називає роки правління Олега, Ігоря;
дає оцінку походам проти Візантії, внутрішнім реформам Ольги;
складає історичний портрет княгині Ольги;
характеризує прихід до влади Святослава, похід проти Хозарського каганату та Балканські походи;
будує схему суспільного устрою Київської Русі в ІХ–Х ст.;
висловлює судження про склад та заняття населення;
порівнює життя людей у селі та місті.
Особливу увагу при вивченні теми слід звернути на такі пи-
тання:
східнослов’янські племена напередодні утворення дер-
жави;
розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ–ІХ ст.. на території України;
київська держава за перших князів: Аскольда, Олега, Ігоря.
київська Русь за князювання Ольги та Святослава;
похід проти Хозарського каганату та балканські походи.
2.2. Поради щодо вивчення теми
Зверніть увагу, що початки формування сучасних слов’ян-
ських народів криються в часах, коли на території Східної і Пів-
денно-Східної Європи розпочалося Велике розселення слов’ян, яке тривало до кінця VІІ ст.
Важливо пам’ятати, що спочатку виникали тимчасові об’єд-
нання племен переважно для боротьби з ворогами чи проведен-
ня походів; згодом союзи близьких за культурою й побутом сусід-
ніх племен і, нарешті, утворювалися територіальні об’єднан ня протидержавного типу, які мали своїх князів і стольні міста.
Потрібно знати, що наприкінці VІІІ ст. на етнічних теренах України сформувалося сім політичних союзів: дулібів (волинян, бужан), древлян, хорватів, полян, уличів, тиверців, сіверян.
Слід помітити, що одним із перших виник Дулібський союз, що об’єднував племена, які заселяли території від Західного Бугу на заході до Горині на сході та від Прип’яті на півночі до Басейну Верхнього Дністра на півдні. Майже всі ці племінні об’єднання мешкали в смугах лісостепу й лісу, які виявилися сприятливішими для розвитку господарства й безпечнішими для життя.
щбиц #8.indb 45
щбиц #8.indb 45
04.08.2011 23:26:33
04.08.2011 23:26:33
46
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Варто зазначити, що V–VІІІ ст. стали важливою віхою в істо-
рії слов’ян, вони полонізують нові території, утворюються нові політичні союзи, виникають зародки державного життя.
Завжди пам’ятайте, що утворення в VІІІ–ІХ ст. Руської дер-
жави започаткувало нову епоху в історії східних слов’ян — епоху повноцінного державно-політичного життя, а її суспільно-полі-
тичний та економічний розвиток був подібним до розвитку решти середньовічних європейських держав.
Не забувайте, що упродовж 40–60–х років Х ст. у внутрішньо-
політичному розвитку Русі відбувалися процеси підкорення пле-
мінних княжінь і зосередження влади в руках єдиної династії, у зовнішній політиці спостерігалося розширення теренів держа-
ви шляхом приєднання завойованих держав.
Не засмучуйтесь, якщо одразу не запам’ятаєте потрібний ма-
теріал, головне — вибудувати відповідну схему запам’ятовування, яка прийнятна і зрозуміла саме конкретному учню, наприклад:
століття
(початок — середина — кінець)
князь
(особа, яка причетна до відповідної події)
подія
(зміст та роль даної події для держави, історії )
власна оцінка події
2.3. Словник до теми
У словнику наведено основні поняття і терміни, які зустріча-
ються при вивченні даної теми (з підручника «Історія України для 7 класу», Швидко Г.К., 2008).
АНТИ — слов’янські племена, які в ІV ст. розселилися на тери-
торії між річками Дністер та Дніпро. Остання згадка про антів у пи-
семних джерелах датується 602 роком.
ГУНИ — тюркомовні кочові племена, що в ІV ст. прийшли зі сходу в північне Причорномор’я.
АВАРИ — кочовики, об’єднані у великий племінний союз основу якого складали тюркомовні племена.
КАГАНАТ — держава в тюркських народів на чолі якої стояв каган.
щбиц #8.indb 46
щбиц #8.indb 46
04.08.2011 23:26:33
04.08.2011 23:26:33
47
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС
БАЛТИ — племена, що заселяли в І тис. н.е. територію від півден-
но-західної Прибалтики до верхнього Придніпров’я і басейн р. Оки.
УГРО-ФІНИ — племена, що розселилися на північний схід від місць проживання східних слов’ян.
ІТІЛЬ — столиця Хозарської держави (каганату), яка була розташована на обох берегах Волги і на острові в її пониззі.
ВОЛОК — місце найбільшого зближення двох судноплавних рі-
чок, де суходолом перетягали від однієї до іншої човни та вантажі.
КНЯЗЬ — вождь племені; з появою держави — її правитель.
ДРУЖИНА — у Давній Русі озброєні загони, постійна військо-
ва сила князя.
САРМАТИ — кочові іракомовні племена, споріднені зі скіфами.
ПЕЧЕНІГИ — тюркські кочові племена, що з ІХ ст. населяли Північне Причорномор’я.
ПОЛЮДДЯ — у давній Русі збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.
РЕФОРМА — докорінна перебудова, зміна, нововведення.
ВАСАЛІТЕТ — система особистої залежності одних земель-
них власників(васалів) від інших (сюзеренів).
ДИПЛОМАТІЯ — діяльність керівників держав і урядів, спря-
мована на досягнення цілей зовнішньої політики, захист інтере-
сів держави і її громадян у зарубіжних країнах; сукупність прийо-
мів і методів проведення зовнішньої політики.
ПОЛІТИКА — діяльність у сфері управління країною врегу-
лювання відносин між соціальними групами й державами.
ПОГОСТ — адміністративно-господарський осередок, де кня-
жі люди виконували князівські розпорядження, чинили суд, зби-
рали данину і податки.
2.4. Інформація для запам’ятовування
Для запам’ятовування пропонується перелік найбільш важ-
ливих подій у вивченні цієї теми:
Проживаючи на теренах Великого кордону, південні східно-
слов’янські племена, з одного боку, змушені були захищатися від войовничих сусідів зі зброєю в руках, а з другого — мали можли-
вість переймати від інших усе найкраще, збагачуючи власну ма-
теріальну й духовну культуру.
щбиц #8.indb 47
щбиц #8.indb 47
04.08.2011 23:26:34
04.08.2011 23:26:34
48
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
V–VІІ ст. — Велике розселення слов’ян, у ІV ст. назва «Русь» закріплюється за новоутвореною державою.
VІ–VІІІ ст. — інтенсивні етнічні процеси та перегрупування слов’янських племен.
Утворена на рубежі VІІІ–ІХ ст. Руська держава за правління Аскольда переживала піднесення й розпочала боротьбу за утвер-
дження на берегах Чорного моря.
860 рік — похід Аскольда на Константинополь. Вихід Русі на міжнародну арену.
У 882 році внаслідок перевороту до влади приходить варязь-
ка династія Рюриковичів.
882–912 роки — правління князя Олега.
907 рік — похід русичів на Візантію й укладення договору.
Князювання Олега сприяло зміцненню монархічної форми правління Русі, розширенню її меж, становленню системи васа-
літету.
912–945 роки — князювання Ігоря.
Діяльність Ігоря ознаменувалася зміцненням централізова-
ної влади й дала поштовх врегулюванню збору данини.
945 рік — повстання древлян, убивство князя Ігоря.
Укладені з Візантією угоди утверджували Русь як її рівноправ-
ного партнера.
Реформи Ольги відіграли важливу роль у підпорядкуванні племінних княжінь безпосередньо владі великих руських князів і включенні їх теренів до територіальних меж Руської держави, вони також започаткували нові принципи збирання податків.
Ольга зробила чимало для поширення християнства, готуючи грунт для його утвердження як державної релігії. За словами Не-
стора Літописця, вона була «передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світлом».
У проведенні зовнішньої політики Ольга віддавала перевагу мирним засобам урегулювання конфліктів.
Зовнішня політика Святослава мала завойовницький харак-
тер й ознаменувалася розширенням території Руської держави.
Див. диск.
Частина 3. Додатки 1–4
Частина 3
Додаткові навчальні матеріали
Для вивчення теми рекомендується використати додаткові навчальні матеріали, які подаються як додатки до частини 3. Їх перелік наводиться в таблиці 3.1. Названі додатки розміщені на компакт-диску. Таблиця 3.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Розселення східнослов’янських племен у межах сучасної України
Додаток 2 Утворення держави у східних слов’ян
Додаток 3 Ознаки державного устрою
Додаток 4 Київські князі
щбиц #8.indb 48
щбиц #8.indb 48
04.08.2011 23:26:35
04.08.2011 23:26:35
49
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАСПОРТ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС
Для самоперевірки набутих учнем знань наводимо завдання ЗНО з даної теми, що запропоновані на випробуваннях в період з 2009 по 2010 рр. Відповіді до завдань розміщені на компакт-диску.
Завдання 1.
Основу економічного розвитку Київської Русі становили: А скотарство та землеробство
Б землеробство та чорна металургія
В чорна металургія та торгівля
Г торгівля та промисли
Завдання 2.
Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали:
А холопи
Б смерди
В челядь
Г ізгої
Завдання 3.
Утворення Київської Русі завершилося за князювання:
А Аскольда
Б Олега
В Ігоря
Г Ольги
Завдання 4.
У якому році відбулася описана подія «Коли ж почули древляни, що він знову йде порадилися з князем своїм Малом і сказали: «Як-
що внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей, якщо не уб’ємо його він усіх нас погубить» І послали вони до нього, кажучи: «Чого ти йдеш до нас знову? Ти забрав всю данину». І не послухав їх, і древляни, вийшовши на супротив з города Іскоростеня, вбили його»?
А 882 р.
Б 911 р.
В 945 р.
Г 988 р.
Частина 4
Самоперевірка знань
Див. диск.
Частина 4. Додаток 1
Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України – 2009
Тренувальні завдання з історії України ЗНО – 2010 Частина 5
Творчі роботи
Для поглиблення та розширення знань з даної теми можна написати такі творчі роботи:
1. У чому полягало зручне географічне розташування Київ-
ської Русі. 2. Міжнародна політика перших князів Київської Русі.
3. Що було відмінним та спільним у зовнішній та внутрішній політиці Святослава та Карла Великого?
4. Чи можна довести слова М. Грушевського «Святослав — це чистий запорожець на київському престолі»?
5. Порівняйте процес утворення держави у слов’ян та франків.
щбиц #8.indb 49
щбиц #8.indb 49
04.08.2011 23:26:36
04.08.2011 23:26:36
50
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
6. Опишіть життя слов’ян у додержавний період.
7. Доведіть власну думку щодо походження назви «Русь».
8. Охарактеризуйте племена східних слов’ян за: зовнішністю, рисами характеру, суспільним устроєм, військовою вдачею.
Для виконання робіт доцільно скористатися підручниками, навчальними посібниками, додатковими джерелами інформації, які наводяться в частині 1 (див. таблицю 1.1).
Частина 6
Джерела методичної інформації
У таблиці 6.1 наводяться джерела інформації методичного ха-
рактеру, які можуть бути використані вчителем для висвітлення те-
ми. Таблиця включає джерела із числа рекомендованих Міністер-
ством освіти і науки України на 2010/2011 навчальний рік, а також інші джерела, визначені та рекомендовані автором як додаткові. Таблиця 6.1
Перелік методичної літератури
№
з/п
Вид Назва Автор
Видав-
ництво
Рік видання
1. Методична література, рекомендована Міністерством освіти і науки України
1 Методичне видання
Довідник учителя історії, правознавства та етики
Галегова О.В.
Нікітіна І.П.
Ранок 2006
2 Навчально-
методичний посібник
Методика викладання історії
Курилів В.Ранок 2006
3 Методичний посібник
Історія України. Методичні рекомендації
Тюрменко І.І., Тупчієнко Л.С., Бем Н.В., Гребенніков В.М., Захарчук О.М., Курченко Т.Є., Петасюк І.А., Юрченко О.А., Ількова О.Г., Паскал Ж.В.
2009
2. Джерела інформації, рекомендовані автором
4 Посібник Настільна книга молодого вчителя історії та правознавства
Нікітіна І.П.
Галегова О.В.
Нікітін Ю.О.
Ранок 2010
5 Посібник Історія України у визначен-
нях, таблицях і схемах
Марченко О.С. Скирда І.М.
Ранок 2011
6 Зошит Для робіт з історії України. 7 клас
Романішин Н.Ю. Свідерський Ю.Ю.
Грамота 2007
7 Навчально-
практичний довідник
Історія України Гісем О.В.
Мартинюк О.О.
Ранок 2011
Частина 7
Додаткові методичні матеріали
У таблиці 7.1 пропонуються додаткові методичні матеріали, які можуть бути використані у навчальній роботі. Вони розміще-
ні на компакт-диску у вигляді додатків до частини 7.
Див. диск.
Частина 7. Додатки 1, 2
Таблиця 7.1
Номер додатка Назва додатка
Додаток 1 Перші Київські володарі часів становлення держави Київська Русь
Додаток 2 Київська держава за перших князів (урок з теми) щбиц #8.indb 50
щбиц #8.indb 50
04.08.2011 23:26:37
04.08.2011 23:26:37
51
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
Історія України (середина ХІХ – 20-ті рр. ХХ СТ.)
1
Інформаційні матеріали. Частина 3
2
Упорядник Ю. Малієнко
Інформаційні матеріали складено відповідно до нової редак-
ції програми з історії України для ЗНО-2012, затвердженої нака-
зом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 липня 2011 р. № 791, і є фактологічним словником, у якому пі-
дібрано визначення всіх понять і характеристики історичних по-
статей, знання яких передбачено програмою
Увага! Жирним шрифтом у тексті тлумачень понять і харак-
теристик історичних постатей виділено обов’язкові дати, перед-
бачені програмою ЗНО.
Використана література
1. Бойко, О.Д. Історія України. Посібник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2002
http://ebk.net.ua/Book/history/boyko_iu/chapter5/502.htm
2. Даниленко, В.М., Кокін, С.А. та ін. Короткий історичний словник. — Запоріжжя: Прем’єр, 2001.
3. Довідник з історії України (А — Я): Посібн. для серед. загальноосвіт. навч. закл./За заг. ред І. Підкови, Р. Шуста. — К.: Генеза, 2001.
4. Кульчицький, С.В., Мицик, Ю.А., Власов, В.С. Історія України: Довідник для абітурієн-
тів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Літера, 2007. 5. Мицик, Ю.А., Бажан, О.Г., Власов, В.С. Історія України. Навчальний посібник. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008
http://ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part3/301.htm
6. uk.wikipedia.org 7. http://history.franko.lviv.ua 8. ukma.kiev.ua
9. http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Voiennyj_komunizm&abcvar=3&bbcvar=18 10. http://vijsko.milua.org/v3.htm
Біографічні довідки складено за даними сайтів pidruchniki.com.ua, uk.wikipedia.org, які, у свою чергу, базувалися на матеріалах: Енциклопедичного довідника: Історія України (упор. Підкова, І.Р., Шуст, Р.М., Гирич, І.Б.) та довідника «Провідники духовності в Україні» (упор. Курас, І.Ф.).
1
Продовження. Початок див. у журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» № 4, 5. 7/2011.
2
Продовження. Початок див. у журналі «Шкільний бібілотечно-інформаційний центр» № 7/2011
щбиц #8.indb 51
щбиц #8.indb 51
04.08.2011 23:26:37
04.08.2011 23:26:37
52
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Персоналії:
Боберський Іван Миколайович (1873–1947) — «батько україн-
ського спорту», педагог, організатор сокільсько-січового руху, ав-
тор підручників з фізичного виховання молоді. Автор назви «Пласт», сприяв становленню Пласту. Голова товариства «Сокіл-
Батько» (1908–1914), член Бойової управи УСС. Закінчив Самбір-
ську гімназію та Львівський університет, удосконалював знання в університетах Австрії. Здійснив подорож країнами Західної Єв-
ропи, де познайомився з роботою осередків фізичної культури та вивчив притаманні їм нові форми й методи фізичного виховання. Сприяв становленню українського футболу. Власним коштом опублікував перші підручники гімнастичних вправ, спортивних ігор. Боберський займався підготовкою перших вчителів і вчите-
льок фізичного виховання. У 1906 р. його учні з академічної гім-
назії засновують перший український спортивний гурток. З осо-
бистої ініціативі Боберського у 1911 р. у Львові була розпочата акція викупу земельної площі для спорудження спортивного майдану (згодом стадіон «Динамо»). З 1915 р. Боберський — член Головної Української Ради. Брав участь у допомозі українським військовополоненим в австрійських таборах. У 1920 р. за дору-
ченням Державного Секретаріату ЗУНР-ЗОУНР виїхав повноваж-
ним представником до США та Канади. Помер у Югославії. Волошин Августин (1874–1945) — визначний український громадсько-політичний і державний діяч, педагог, теолог і науко-
вець, президент Карпатської України. Народився в сім’ї греко-ка-
толицького священика. Закінчив в Ужгороді гімназію і універси-
тет, Вищу педагогічну школу в Будапешті, висвячений на свяще-
ника у 1897 р., у 1912–1938 pp. був директором вчительської се-
мінарії в Ужгороді. Видав понад 40 книг з різних галузей науки, зокрема перший на Закарпатті підручник з української мови. На-
писав ряд літературних творів, публіцистичних статей, налаго-
див видання україномовних книжок і газет, брав активну участь у створенні українських кооперативів, «Просвіти». У 1918 р. став членом-засновником Руської Народної Ради, потім — головою Центральної Руської (Української) Народної Ради в Ужгороді. У 1922 р. Волошин разом з М. Бращайком, М. Дашнаєм та іншими громадсько-політичними діячами Закарпаття організував Христи-
янсько-Народну Партію. У 1925–1929 рр. Волошин — депутат че-
хословацького парламенту. У жовтні 1938 р Волошина було обрано прем’єр-міністром Підкарпатської Русі. 14 березня 1939 р. парла-
мент, який зібрався у Хусті, проголосив незалежність Карпатської України, прийняв Конституцію і обрав Волошина президентом української держави. Після угорської окупації Карпатської України емігрував до Праги, де був викладачем-ректором в Український вільний університет (УВУ). У травні 1945 р. заарештований НКВС, вивезений до Москви, де й помер у тюрмі після допитів.
Трильовський Кирило Йосифович (1864–1941) — громадсько-
політичний діяч, один із засновників Української радикальної партії, засновник «Січей», голова Бойової управи УСС, член Націо-
щбиц #8.indb 52
щбиц #8.indb 52
04.08.2011 23:26:38
04.08.2011 23:26:38
53
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
нальної Ради ЗУНР. Вивчав право в університетах Чернівців та Львова. 1900-го Трильовський заснував у с. Заваллі (Снятинщи-
на) перше руханково-пожежне товариство «Січ», згодом інші, з 1908-го Трильовський — голова Головного Січового Комітету, з 1912-го — генеральний отаман об’єднання «Січей» —Україн-
ського Січового Комітету, при якому 1913-го засновано напіввій-
ськову організацію Українських Січових Стрільців. Як організа-
тор «Січей» («січовий батько») Трильовський сприяв поширенню й пробудженню національної свідомості селянських мас, зокрема на Покутті. У 1907–1918 рр. посол до австрійського парламенту, з 1913-го також до галицького сойму; у парламенті вніс бл. 1000 інтерпеляцій (депутатських запитів). З початком війни у 1914-му — голова Бойової Управи УСС і член Загальної Української Ради, у 1918 р. — Української Національної Ради ЗУНР. Після поразки ЗУНР Трильовський емігрував до Відня, де заснував робітниче спортивне товариство «Січ», з делегацією якого виїжджав на Міжнародну робітничу олімпіаду в Прагу. По поверненні з емігра-
ції 1927-го у політичному житті участі не брав і був адвокатом у Гвіздці (Покуття); помер у Коломиї. Трильовський під своїм прізвищем і псевдонімом Клим Обух опублікував багато статей і січових пісень, видав низку брошур, січових співаників тощо; ре-
дагував місячник «Зоря» і двотижневик «Хлопська Правда», ка-
лендарі «Запорожець», «Отаман» тощо; був довголітнім корес-
пондентом газети «Свобода» і «Народне Слово» у США.
Шептицький Андрей (1865–1944) — видатний громадсько-
політичний діяч, просвітник, митрополит Української греко-ка-
толицької церкви (з 1901), архієпископ, доктор теології. Освіту здобув у Ягеллонському (Краків) університеті та Краківській єзу-
їтській семінарії. Засновник Українського національного музею у Львові (1905), Богословського наукового товариства (1923), те-
ологічних журналів. Відіграв визначну роль в організації та роз-
будові українського національно-релігійного життя на Галичині й далеко за її межами, зокрема серед української еміграції Кана-
ди, США, Південної Америки. Шептицький послідовно боровся за ідею незалежної України, підтримував ті політичні сили на захід-
них землях, які відстоювали їх автономний статус у 1900–1920 pp. Засуджував політику полонізації, що її проводив на західноукра-
їнських землях польський уряд у міжвоєнний період, водночас був противником збройних замахів, що їх застосовувала ОУН. Під час нацистської окупації — почесний голова Української Націо-
нальної Ради, відкрито виступав проти масового винищення єв-
реїв. Підтримуючи змагання ОУН-УПА за незалежність України, водночас не приймав крайнощів (терору, саботажу тощо). Похо-
ваний у соборі Св. Юра у Львові.
УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Дати:
Серпень 1914 р. — утворення Головної української ради, форму-
вання легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.
щбиц #8.indb 53
щбиц #8.indb 53
04.08.2011 23:26:39
04.08.2011 23:26:39
54
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Персоналії: Бобринський Георгій Олександрович (1863–1928) — росій-
ський державний діяч, граф, генерал-ад’ютант. Під час Першої світової війни служив при штабі командуючого Південно-Захід-
ного фронту. У 1914–1915 рр. під час окупації російськими вій-
ськами Галичини і Буковини очолював Галицько-Буковинське ге-
нерал-губернаторство. Керована ним російська окупаційна адмі-
ністрація проводила відверту антиукраїнську політику, за влас-
ним зізнанням, його задачею було надання захопленим землям «російського характеру» і викорінення «мазепинства». За його розпорядженнями закривались українські школи, газети, дру-
карні, відбувались масові арешти і депортації української інтелі-
генції у глиб Росії. Діяльність Бобринського на посту генерал-гу-
бернатора Галичини і Буковини російський політик Павло Мілю-
ков, виступаючи в Державній Думі, розцінив як «європейський скандал».
Дорошенко Дмитро Іванович (1882–1951) — видатний укра-
їнський історик, громадсько-політичний і державний діяч, публі-
цист. Походив з старовинного українського козацько-старшин-
ського роду. Навчався на історико-філологічному факультеті Вар-
шавського, Петербурзького і Київського університетів. Був чле-
ном Революційної української партії (РУП), а згодом — Товариства Українських Поступовців. Співпрацював з політичними видання-
ми в Галичині, у 1905–1907 рр. — з газетами і журналами націо-
нально-демократичного напряму на Наддніпрянській Україні — «Украинская жизнь», «Україна». У 1910–1914 рр. — редактор ча-
сопису «Дніпрові хвилі» у Катеринославі. Певний час працював учителем у середніх школах Києва і Катеринослава. За часів Пер-
шої світової війни — уповноважений Всеросійського Союзу Міст на Південно-Західному фронті (з 1915). Входив до складу Україн-
ської Центральної Ради. 22 квітня 1917 р. призначений Тимчасо-
вим урядом крайовим комісаром Галичини і Буковини з правами генерал-губернатора. Був губернським комісаром Чернігівщини. Після приходу до влади гетьмана П. Скоропадського очолив Мі-
ністерство закордонних справ Української Держави. У період ке-
рівництва зовнішньополітичним відомством Дорошенком було відкрито дипломатичні представництва України в Румунії, Поль-
щі, Швейцарії, Фінляндії та низку українських консульств за кор-
доном і зарубіжних держав у Києві. У липні – серпні 1918-го при активній участі Дорошенка відбулася ратифікація Берестейсько-
го миру. 3 1920-го перебував у еміграції: професор кафедри істо-
рії Українського Вільного Університету у Відні, Празі і Мюнхені. Автор близько 1000 праць з історії України, історії культури і церкви в Україні. Головні праці Дорошенка: «Нарис історії Украї-
ни», «Історія України 1917–1923» (ч. І–2), «Огляд української істо-
ріографії», «Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу» (1940), монографії про М. Костомарова, П. Куліша, В. Антоновича, гетьмана П. Дорошенка та ін. Визначне місце в українській публіцистиці займають книги спогадів Доро-
шенка «Мої спогади про давно минуле. 1901–1914», «Мої спогади про недавно минуле. 1914–1920».
щбиц #8.indb 54
щбиц #8.indb 54
04.08.2011 23:26:40
04.08.2011 23:26:40
55
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
Левицький Кость (1859–1941) — визначний український полі-
тичний діяч. Освіту здобув у Львівському університеті. У 1899 р. — співзасновник Української національно-демократичної партії, згодом її голова. Обирався послом до австрійського парламенту і польського сейму. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. Левицький, сприя-
ючи піднесенню українського підприємництва в Галичині, допо-
магав створити і брав активну участь у роботі важливих еконо-
мічних організацій — «Народна Торгівля», страхової компанії «Дністер», Крайового Союзу Кредитового (згодом — Центробанк, очолював у 1898–1939), Крайового Союзу Ревізійного (очолював з 1904) та ін. Левицькому належить визначна роль у боротьбі за національне визволення західноукраїнських земель. Був прези-
дентом створеної у Львові в 1914 р. Головної Української Ради, в листопаді 1918 р. очолив перший уряд ЗУНР. У часи польської окупації Галичини був членом центрального уряду у Відні. Після повернення до Львова займався громадською діяльністю. У 1939 р. після вступу радянських військ у Галичину був заарештований органами НКВС, після 20 місяців перебував у в’язниці, звільне-
ний. У липні 1941 р. став засновником і головою Української На-
ціональної Ради у Львові. Перу Левицького належать історично-
політичні й правознавчі праці, серед них «Історія політичної дум-
ки галицьких українців, 1848–1914», «Історія визвольних зма-
гань галицьких українців в часи світової війни, 1914–1918», «Великий зрив» та ін. Поняття та терміни:
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914 року на окупованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння. Гу-
бернаторство існувало в 1914–1917 рр. і поділялося на Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку губернію, у 1916 р. край було поділено на дві губернії — Чернівецьку і Тернопіль-
ську. Очолювали Галицько-Буковинське генерал-губернаторство Г. Бобринський у 1914–1915 рр. і Ф. Трепов у 1916 р. Одним з основних завдань російської окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах — політичному, релігій-
ному і культурному. Відбувалися масові депортації української інтелігенції в глиб Росії. Навесні 1917 р. крайовим комісаром Га-
лицько-Буковинського генерал-губернаторства Тимчасовий уряд призначив Д. Дорошенка. У серпні 1917 р. внаслідок відсту-
пу російських військ з західноукраїнських земель Галицько-Буко-
винське генерал-губернаторство було ліквідовано.
Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1 серпня 1914 року у Львові. Її засновниками були націо-
нально-демократична (К. Левицький), радикальна (М. Павлик), соціал-демократична (М. Ганкевич) партії. Головою ГУР став К. Левицький, заступниками — М. Павлик, М. Ганкевич. Програма ГУР передбачала повну підтримку Центральних держав, зокрема Австро-Угорщини, виступ у ролі єдиного політичного представ-
ника галицьких українців на міжнародному рівні, формування щбиц #8.indb 55
щбиц #8.indb 55
04.08.2011 23:26:40
04.08.2011 23:26:40
56
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
національного війська. ГУР зверталася до уряду Австро-Угорщи-
ни, з петиціями, в яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики. У серпні 1914-го ГУР прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.
Світова війна — найбільші збройні протистояння держав, у центрі яких — боротьба за перерозподіл територій, політичний та економічний вплив, захист власних інтересів. Світові війни охоплюють території Європи, Азії, Африки, спричиняють гранді-
озну мобілізацію, використання нових видів бойової техніки, призводять до масштабних руйнувань. Внаслідок світових воєн відбуваються радикальні територіальні, політичні, соціально-
економічні зміни (створення нових і падіння старих держав, ре-
волюції, світоглядні зміни тощо). Перша світова війна (1914–
1918), Друга світова війна (1939–1945).
Союз визволення України (СВУ) — політична позапартійна ор-
ганізація емігрантів із Наддніпрянської України, що виникла 14 серпня 1914 р. у Львові. З вересня 1914 р. до 1918 р. діяла у Від-
ні. Керуюче ядро СВУ складалося з провідних діячів Революційної української партії, «Спілки», які в роки столипінської реакції емі-
грували з Підросійської України. Діяльність СВУ організовувала президія у складі Д. Донцова, В. Дорошенка, А. Жука, М. Меленев-
ського, О. Скоропис-Йолтуховського. У серпні – вересні 1914 р. СВУ опублікував свої програмні документи — «Наша платфор-
ма», відозви «До українського народу», а також звернення до бол-
гар, турків, румунів, шведів і чехів. У них підкреслювалося, що СВУ своєю головною метою ставить побудову Української держа-
ви, яку вони пов’язували з воєнною поразкою Росії у Першій сві-
товій війні. СВУ отримував матеріальну підтримку від німецько-
го уряду. Центральним друкованим органом організації був що-
тижневик «Вісник Союзу визволення України». Розповсюдженню відомостей про Україну сприяли окремі видання СВУ англій-
ською, французькою, шведською, болгарською, хорватською, чеською, турецькою мовами і окремих праць М. Грушевського, С. Рудницького, М. Возняка, Д. Донцова, Ф. Вовка, К. Левицького та ін. СВУ мав своїх повноважних представників у ряді європей-
ських країн. Одним із найважливіших завдань президія СВУ вва-
жала захист інтересів полонених українців російської армії, про-
ведення національно-просвітницької роботи серед них і україн-
ського населення Російської імперії. У 1918 р. за активної участі СВУ сформовано з українських полонених дві дивізії — Сірожу-
панників і Синьожупанників, які пізніше брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
Дати:
березень 1917 р. — утворення Української Центральної Ради;
квітень 1917 р. — Всеукраїнський Національний конгрес; щбиц #8.indb 56
щбиц #8.indb 56
04.08.2011 23:26:41
04.08.2011 23:26:41
57
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
червень 1917 р. — Перший Універсал Центральної Ради; липень 1917 р. — Другий Універсал Центральної Ради, збройний виступ самостійників;
листопад 1917 р. — Третій Універсал Центральної Ради, проголо-
шення УНР;
січень 1918 р. — Четвертий Універсал Центральної Ради, прого-
лошення незалежності УНР.
Персоналії:
Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович (1883–1938) — більшовицький військовий діяч, дипломат. У 1903 р. вступив до РСДРП. У листопаді 1917 р. обраний членом комітету у військо-
вих і морських справах Раднаркому Росії. У грудні 1917 р. Анто-
нов-Овсієнко очолив наступ більшовицьких військ на Україну. Входив до складу маріонеткового більшовицького уряду в Украї-
ні — Народного Секретаріату. У січні – червні 1919 р. командував Українським фронтом, війська якого, складаючись в основному з російських червоногвардійців, здійснювали відкриту агресію проти України. У 1922–1924 рр. — начальник політичного управ-
ління Реввійськради. З 1924 р. Антонов-Овсієнко — на диплома-
тичній роботі. У 1925–1933 рр. — представник СРСР у Чехо-Сло-
ваччині, Литві та Польщі, пізніше — нарком юстиції СРСР. Роз-
стріляний НКВС СРСР. Коцюбинський Юрій Михайлович (1896–1937) — партійний, державний і військовий діяч. Член партії більшовиків з 1913 р. Учасник жовтневого перевороту 1917 р. у Петрограді. У січні 1918 р. — головнокомандувач військ Української Радянської рес-
публіки, які вели наступ проти Центральної Ради. Активний учас-
ник встановлення радянської влади в Україні. З 1920 р. — на ди-
пломатичній роботі, з 1933 р. — голова Держплану і заступник го-
лови РНК УСРР. У 1934 р. звільнений з усіх посад і репресований як ініціатор створення в Україні контрреволюційної терористичної організації та троцькістського центру. Розстріляний у 1937 р.
Поняття та терміни:
Автономізація — процес перетворення окремих територій держави на автономні одинці, які мають право на самоуправлін-
ня, самостійне вирішення питань, що здійснюються в межах, пе-
редбачених загальнодержавним законом.
Генеральний секретаріат — виконавчий орган, уряд, сфор-
мований Українською Центральною Радою 28(15) червня 1917 р. Перший склад Генерального секретаріату складався з 8 гене-
ральних секретарів та генерального писаря. Очолював Генераль-
ний секретаріат — В.К. Винниченко. Першими генеральними се-
кретарями були: В. Винниченко — генеральний секретар вну-
трішніх справ, П. Христюк — генеральний писар, Б. Мартос — ге-
неральний секретар земельних справ, С. Петлюра — генеральний секретар військових справ, В. Садовський — генеральний секретар судових справ, І. Стешенко — генеральний секретар освіти, С. Єф-
ремов — генеральний секретар міжнаціональних справ, М. Ста-
щбиц #8.indb 57
щбиц #8.indb 57
04.08.2011 23:26:42
04.08.2011 23:26:42
58
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
сюк — генеральний секретар продовольчих справ, Х. Баранов-
ський — генеральний секретар фінансів.
Народний секретаріат — перший радянський уряд України. Сформований у Харкові 17(30) грудня 1917 р. російськими і міс-
цевими більшовиками як український радянський уряд н а про-
тивагу до Української Центральної Ради та Генерального Секре-
таріату УЦР-УНР. Складався з 12 секретарів: торгівлі і промисло-
вості (Артем — Ф. Сергеєв), фінансів (В. Ауссем), внутрішніх справ (Є. Бош), міжнародних справ (С. Бакинський), народної освіти (В. Затонський), продовольчих справ (Е. Лугановський), судових справ (В. Люксембург), у справі праці (М. Скрипник), земельних справ (Є. Терлецький), у військових справах (В. Шахрай). Протя-
гом деякого часу уряд не мав голови і засідання Народного секре-
таріату вела Є. Бош. Пізніше Головою Народного секретаріату став М. Скрипник. Регіональні республіки — більшовицькі територіальні утво-
рення, організовані на землях України у 1918 р і підпорядковані Раднаркому РСФРР: Донецько-Криворізька радянська республі-
ка, Одеська радянська республіка, Таврійська радянська соціаліс-
тична республіка.
Українізація армії — процес формування українських військ у 1917 — 1918 рр.: створення Українського військового комітету, військового клубу ім. гетьмана П. Полуботка, першої української військової частини — полку ім. Б. Хмельницького, виділення сол-
датів української національності в окремі частини тощо. Універсали УЦР — акти законодавчого характеру верховного органу влади в Україні, що визначали зміни державно-правового ста-
тусу українських земель колишньої Російської імперії у 1917–18 рр. Українська Центральна Рада видала 4 Універсали, за формою подіб-
ні до однойменних актів козацьких гетьманів (17–18 ст.).
УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Дати:
січень (лютий) 1918 р. — Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;
29 квітня 1918 р. — державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
14 листопада 1918 р. - утворення Директорії;
листопад 1918 р. — проголошення ЗУНР;
22 січня 1919 р. — Акт злуки;
грудень 1919 – травень 1920 — Перший «Зимовий похід» військ УНР;
квітень 1920 р. — Варшавська Угода;
березень 1921 р. — Ризький мир;
листопад 1921 р. — Другий «Зимовий похід» військ УНР.
Персоналії:
Скоропадський Павло Петрович (1873 — 1945) — гетьман України (1918). Походив зі старовинного українського аристо-
щбиц #8.indb 58
щбиц #8.indb 58
04.08.2011 23:26:43
04.08.2011 23:26:43
59
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
кратичного роду (нащадок гетьмана І. Скоропадського). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. З 1905 р. — на військовій службі, генерал-лейтенант. Брав участь у російсько-японській війні 1904–
1905 рр. З 1917 р. — командувач 34-им армійським корпусом (піс-
ля українізації — 1-й Український корпус). У жовтні 1917 р. обра-
ний отаманом Вільного козацтва. Один з організаторів оборони України від наступу більшовицьких військ. 29 квітня 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі Скоропадського обра-
но гетьманом України. Скоропадський приділяв велику увагу ви-
рішенню економічно-фінансових проблем держави, сприяв ство-
ренню системи судівництва, здійснював розбудову Збройних сил Української Держави. Особливу увагу приділяв розвитку україн-
ської культури. Після поразки країн Четверного союзу Скоропад-
ський був змушений звернутися за підтримкою до країн Антан-
ти. Під їх тиском 14 листопада 1918 р. гетьман проголосив феде-
рацію Української держави з майбутньою небільшовицькою Росією для створення єдиного фронту боротьби з радянською владою. Це стало формальним приводом до повстання проти гетьмана. Скоропадський підписав зречення від влади і виїхав до Швейца-
рії, а згодом до Німеччини. Під час Другої світової війни Скоро-
падський сприяв звільненню українських військовополонених з німецьких концтаборів. За його ініціативи були звільнені ліде-
ри українських політичних партій і рухів С. Бандера, А. Мельник, А. Левицький та ін. Помер від тяжкого поранення, отриманого під час бомбардування. Вітовський Дмитро (1887–1919) — визначний український військовий і державний діяч, полковник Української Галицької армії (УГА). Ще під час навчання у гімназії брав активну участь у роботі таємного гуртка, а в студентські роки вступив до Україн-
ської Радикальної Партії. У листопаді 1908 р. підготував втечу зі станіславської тюрми М. Січинського. Вітовський був одним з ор-
ганізаторів товариства «Січ» та читалень «Просвіти» на Покутті. У 1910 р. за участь у боротьбі за український університет зааре-
штований, виключений з університету і ув’язнений. Після звіль-
нення завершував навчання у Краківському університеті. На поч. Першої світової війни вступив до Легіону Українських Січових Стрільців. У 1914–1915 рр. Вітовський командував сотнею, пізні-
ше куренем Українських Січових Стрільців під час кровопролит-
них боїв проти російських військ у Карпатах, на Маківці. У 1916–
1917 рр. Вітовський як комісар УСС у Ковелі займався організаці-
єю українського шкільництва на Волині, де його стараннями бу-
ло відкрито 17 народних шкіл. 29 жовтня 1918 р. (за іншими даними — 30 жовтня) очолив Український Військовий Генераль-
ний Комісаріат, який провів переможне Листопадове повстання 1918 р. у Львові і передав всю повноту влади у Галичині Україн-
ській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР. Призначений державним секретарем військових справ ЗУНР. Вітовський входив до складу делегації УНР, яка брала участь у Паризькій мирній конференції 1919–1920 рр. і намагалась переконати Найвищу раду країн Ан-
танти вжити заходів для припинення агресії Польщі проти укра-
їнської держави. Загинув у авіакатастрофі під Ратибором (Сіле-
зія). Похований у Берліні.
щбиц #8.indb 59
щбиц #8.indb 59
04.08.2011 23:26:44
04.08.2011 23:26:44
60
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Петрушевич Євген Омелянович (1863–1940) — визначний дер-
жавний і політичний діяч, один із керівників української революції та боротьби українського народу за незалежність 1917–1920 рр. Освіту здобув у Академічній гімназії у Львові і на правничому фа-
культеті Львівського університету. Доктор права. У 1907–
1918 рр. — посол австрійського парламенту, заступник голови, у 1917–1918 pp. — голова Українського парламентського пред-
ставництва в австрійському парламенті. З 1910 р. — депутат га-
лицького сейму. У 1914–1918 pp. — член Головної Української Ради та Загальної Української Ради. Як президент Української Націо-
нальної Ради проголосив створення ЗУНР. 4 січня 1919 р. обраний президентом Західноукраїнської Національної Ради (фактично — президентом ЗУНР). Після проголошення 22 січня 1919 р. Акта злуки УНР і ЗУНР став членом Директорії УНР. Політична ситуація змусила Українську Національну Раду оголосити Петрушевича диктатором Західної області УНР. Директорія, не визнавши закон-
ність цього акта, вивела Петрушевича зі свого складу. У серпні 1920 р. Петрушевич очолив т. зв. уряд диктатора в екзині, який припинив свою діяльність у березні 1923 р. після рішення Ради послів Антанти про передання Галичини Польщі. У 20-х роках Петрушевич перей-
шов на позиції радянофільства, однак після краху політики україні-
зації відмовився від подібних поглядів. Помер у Берліні.
Винниченко Володимир Кирилович (1880–1951) — визначний політичний і громадський діяч, письменник. Походив з селян-
ської сім’ї, закінчив гімназію, навчався в Київському університеті. Був членом Революційної української партії (РУП), потім УСДРП. З 1903 р. — на професійній революційній роботі. Один із вождів української національної революції, лідер УСДРП, головний ре-
дактор «Робітничої газети», член та заступник голови Централь-
ної Ради, перший голова Генерального Секретаріату, генераль-
ний секретар внутрішніх справ. Керував роботою Українського національного конгресу, двох військових, селянського та робіт-
ничого з’їздів. Очолював українську делегацію, яка у травні 1917 р. передала Тимчасовому уряду вимогу Центральної Ради про на-
дання Україні автономії, вів переговори з делегацією Тимчасово-
го уряду в Києві у червні 1917 р. Був автором усіх головних зако-
нодавчих актів УНР, зокрема чотирьох Універсалів. 9 січня 1918 р. Винниченко пішов у відставку з поста прем’єра. Засудив гетьман-
ський переворот. 18 вересня 1918 р. був обраний головою Україн-
ського Національного Союзу, грав провідну роль в організації протигетьманського повстання. З листопада 1918 р. до лютого 1919 р. очолював Директорію, був усунутий за ліві погляди, після чого виїхав за кордон. У 1919 р. організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів, заявивши про перехід на відповід-
ні позиції. У 1920 р. повернувся в Україну, але після невдалої спроби співпрацювати з більшовиками знову відбув за кордон. У середині 20-х років намагався ще раз повернутися на батьків-
щину, але дозволу на в’їзд не отримав. З кінця 20-х років жив на півдні Франції, повністю залишивши політичну діяльність і при-
святивши себе літературі та публіцистиці. Автор тритомного ме-
муарно-публіцистичного твору «Відродження нації. Історія укра-
їнської революції (1917 – грудень 1919)». щбиц #8.indb 60
щбиц #8.indb 60
04.08.2011 23:26:45
04.08.2011 23:26:45
61
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
Махно (Міхненко) Нестор Іванович (1888–1934) — провідник повсталого революційного селянства Півдня України в роки ре-
волюції та громадянської війни. Народився в селянській родині в с. Гуляй-Поле на Катеринославщині. Закінчив два класи почат-
кової школи. Працював у поміщиків, потім робітником. У 1906–
1908 pp. — член організації анархістів-комуністів «Спілка бідних хліборобів», у складі якої брав участь у експропріаціях. У 1910 р. засуджений до смерті, але плутанина у даті народження (в усіх документах фігурував 1889 р.) дала змогу «неповнолітньому» Махно замінити її довічною каторгою. У 1911–1917 pp. перебував в ув’язненні. Після Лютневої революції 1917 р. Махно повернувся до Гуляй-Поля, де почав власні революційні перетворення, роз-
поділив поміщицьку землю між селянами, створив військовий за-
гін. Не визнавав влади ні Тимчасового уряду, ні Центральної Ра-
ди. Улітку 1918 р. очолив боротьбу селян проти німецьких оку-
пантів та П. Скоропадського, потім проти Директорії УНР та дені-
кінців на боці більшовиків. Ідейно стояв осторонь більшовизму і анархізму. Після виступу проти політики «воєнного комунізму» (1919) був оголошений радянською владою поза законом. У період денікінської окупації України вів активну боротьбу в білогвардій-
ському тилу. У 1920 р. уклав угоду з більшовиками щодо розгро-
му Врангеля. По завершенні цієї операції почалося масове зни-
щення махновщини радянською владою. Протягом 1921 р. Махно вів боротьбу проти Червоної армії, але у серпні змушений був емігрувати до Румунії. В УСРР Махно заочно був визнаний «бан-
дитом». У квітні 1922 р. переїхав до Польщі, деякий час мешкав у Німеччині, з 1926 р. у Парижі. В останні роки життя займався лі-
тературною діяльністю. Тютюнник Юрій Йосипович (1891–1930) — український вій-
ськовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР. Навчався у сільській школі, закінчив агрошколу в Умані. З 1914 р. брав участь у Пер-
шій світової війни в чині унтер-офіцера. Після утворення Україн-
ської Центральної Ради взяв активну участь в українізації частин російської армії. Навесні 1917 р. організував «Перший Сімферо-
польський полк імені Гетьмана Дорошенка», восени 1917 р. — ор-
ганізатор Звенигородського коша Вільного козацтва і став його отаманом. На Другому Всеукраїнському військовому з’їзді був об-
раний членом Центральної Ради. Успішно воював проти більшо-
виків, німців і гетьманців. У лютому 1919-го частини Тютюнника об’єдналися із загонами М. Григор’єва, утворивши могутню вій-
ськову групу (23 тис. багнетів і шабель, 52 гармати, 20 бронепоїз-
дів). Командувач — М. Григор’єв, начальник штабу — Ю. Тютюн-
ник. Повстанці разом з Червоною армією повели бойові дії проти денікінців та військ Антанти, зайняли у березні 1919 р. Херсон і Одесу. У травні 1919 р., зрозумівши суть більшовицької політи-
ки в Україні, Тютюнник і Григор’єв повернули зброю проти біль-
шовиків. З 6 грудня 1919 р. по 5 травня 1920 р. брав участь у Пер-
шому зимовому поході як помічник генерала Михайла Омеляно-
вича-Павленка. Підготував план Другого зимового походу, вна-
слідок поразки якого був заарештований, згодом звільнений радянською владою. Викладав у Харківській школі червоних старшин і працював у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФ-
щбиц #8.indb 61
щбиц #8.indb 61
04.08.2011 23:26:47
04.08.2011 23:26:47
62
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
КУ) сценаристом (сценарій фільму «Звенигора», спільно з Майком Йогансеном і Олександром Довженком) У художньо-документаль-
ному фільмі «П. К. П.» («Пілсудський купив Петлюру») Тютюник зі-
грав самого себе. У 1929 р. заарештований і розстріляний.
Раковський Християн Георгійович (1873–1941) — радянський державний і політичний діяч, голова Раднаркому УСРР. Навчався у Женевському, Берлінському, Цюріхському університетах. Док-
тор медицини. У 1891–1892 рр. разом з Д. Благоєвим узяв участь у створенні Болгарської соціал-демократичної партії. Листувався з Ф. Енгельсом, налагодив робочі відносини з провідними соціа-
лістами Франції — Ж. Жоресом, П. Лафаргом, брав участь у кон-
гресах II Інтернаціоналу, допомагав В. Леніну у транспортуванні «Іскри» в Росію. Шість років працював в Україні (1918–1923). У 1919 р. був призначений Головою Раднаркому УСРР. Раковський без ентузіазму зустрів нову економічну політику, започатковану з весни 1921 р. Х з’їздом РКП(б), але дисципліновано почав про-
водити в життя принципово інший курс. Значну увагу приділяв відбудові зруйнованої промисловості, очолював республікан-
ський штаб подолання паливної кризи. Тримав у полі зору соці-
альні проблеми й робив усе, щоб зменшити безробіття, яке з’явилося внаслідок переведення промисловості на госпрозраху-
нок. Був противником сталінського проекту автономізації. У 1936 р. Раковського заарештовано, засуджено на 20 років, роз-
стріляно.
Поняття та терміни:
Воєнний комунізм — соціально-економічні перетворення, здійснювані більшовиками з кін. 1917 р. (на території України з 1919 р.) до весни 1921 р. Провідна ідея Воєнного комунізму — швидкий революційний перехід до комуністичного ладу шляхом одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, тотального підпорядкування суспільних, групових, індивідуаль-
них інтересів державним. В економіці — запровадження за допо-
могою спеціальних продовольчих загонів продрозкладки, повна націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів. Воєнний комунізм передбачав примусо-
вий державний перерозподіл ресурсів, зокрема предметів і това-
рів широкого вжитку та продовольства, державну монополію на хліб та інші продукти харчування. У політичному житті — це пе-
ретворення Рад із широких представницьких органів на органи диктатури з обмеженням виборчих прав, масова заміна Рад рев-
комами, комбідами, переслідування опозиційних партій, створен-
ня привілейованих умов для РКП(б). В ідеології та культурі воєн-
нокомуністичні заходи полягали в пропаганді комунізму, запере-
ченні старих культурних надбань, у формалістичних пошуках но-
вого в літературі й мистецтві. У галузі економіки політика воєнного комунізму зазнала повного краху, і Ленін був змушений визнати її недієвість та шукати шляхи відступу, компромісу з на-
родними масами, невдоволення яких набрало характеру політич-
ної кризи. На зміну військовому комунізму прийшла нова еконо-
мічна політика.
щбиц #8.indb 62
щбиц #8.indb 62
04.08.2011 23:26:47
04.08.2011 23:26:47
63
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
Директорія, Директорія Української Народної Республіки — найвищий орган державної влади Української Народної Республі-
ки, створений у листопаді 1918 р., до влади Директорія прийшла 14 грудня 1918 р. До складу Директорії увійшли В. Винниченко (УСДРП) — голова, члени — С. Петлюра (УСДРП), О. Андрієвський (УПСС), Ф. Швець (Селянська Спілка) і А. Макаренко (безпартій-
ний, від профспілки залізничників). Тимчасовим законодавчим органом Директорії став Трудовий конгрес. За дорученням Ди-
ректорії уряд скасував гетьманське законодавство і відновив дію законів УНР, ухвалив нові законодавчі акти — про передачу помі-
щицької землі селянам без викупу; закон про автокефалію Укра-
їнської Православної Церкви (1 січня 1919 р.), закон про скликан-
ня Трудового Конгресу України (5 січня 1919 р.) та ін. Після про-
голошення 22 січня 1919 р. Акта Злуки Західноукраїнської На-
родної Республіки і УНР до складу Директорії УНР увійшов Є. Петрушевич. З поч. 1919 р. Директорія вимушена була діяти у надзвичайно складних внутрішніх і зовнішніх умовах. Молода українська держава знаходилась у кільці ворожих сил, найнебез-
печнішими серед яких були більшовики, денікінці та війська Ан-
танти. Елемент дезорганізації вносило й особисте протистояння лідерів, відсутність єдності щодо першочергових завдань та полі-
тичної орієнтації. Так, якщо В. Винниченко та його прибічники виступали за союз з більшовицькою Росією проти Антанти та пріоритетне вирішення соціальних проблем, то С. Петлюра зі сво-
їми соратниками схилявся до зближення з Антантою, а першочер-
говим завданням вважав зміцнення незалежності держави через посилення армії та її адміністративних органів. Прагнучи ліквіду-
вати хоча б один з фронтів, більшість членів Директорії виступила за переговори з командуванням військ Антанти, які в цей період займали майже всю територію півдня України. Не погоджуючись з цим рішенням, 11 лютого 1919 р. (за іншими даними — 10 люто-
го 1919 р.) В. Винниченко вийшов зі складу Директорії. Головою став С. Петлюра. Протягом літа – осені 1919 р. Директорія робила спроби стабілізувати воєнно-політичну ситуацію в Україні. Проте відкрита агресія кількох іноземних держав та неприхильне став-
лення деяких лідерів Антанти до незалежності УНР на Паризькій мирній конференції 1919–1920 рр. звели нанівець ці намагання. Наприкінці 1920 р. Директорія УНР втратила контроль над тери-
торією України, С. Петлюра був змушений емігрувати. Українська Галицька армія (УГА) —регулярна армія ЗУНР. Процес творення Галицької армії розпочався відразу після Листо-
падового повстання 1918 р. у Львові. Початок українсько-поль-
ської війни 1918–1919 рр. змусив уряд ЗУНР приділити особливу увагу розбудові власних Збройних сил. 13 листопада 1918 р. Укра-
їнська Національна Рада видала закон про загальну військову службу громадян ЗУНР. Відповідно до цього закону Державний секретаріат військових справ проголосив загальну мобілізацію чоловічого українського населення віком від 18 до 35 років та встановив військово-територіальний поділ держави. УСРР — Українська Соціалістична Радянська Республіка — офіційна назва радянської держави в Україні, затверджена Декре-
том від 6 січня 1919 р. щбиц #8.indb 63
щбиц #8.indb 63
04.08.2011 23:26:48
04.08.2011 23:26:48
64
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Закон України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»» від 16 червня 2011 року № 3525-VI
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим верствам населення та покращення їх соціального захисту» від 16 червня 2011 року № 3526-VI
Внесено зміну до абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про охо-
рону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ у визначення поняття «бага-
тодітна сім’я».
Внесено зміни до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 1 червня 2000 № 1768-ІІІ та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. № 2811-ХІІ.
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання» від 14 липня 2011 р. № 791
Затверджено програми з навчальних предметів для проведення зовніш-
нього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, що є конкурсними предметами при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалав-
ра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, а саме: українська мова і літера-
тура, російська мова, іноземні мови (англійська мова, німецька мова, фран-
цузька мова, іспанська мова), математика, історія України, географія, біоло-
гія, фізика, хімія.
Див. диск. Додаток 1. Текст документа
Див. диск. Додаток 2. Текст документа
Див. диск. Додатки 3–12. Текст документа
Моніторинг законодавства
щбиц #8.indb 64
щбиц #8.indb 64
04.08.2011 23:26:50
04.08.2011 23:26:50
65
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА
Спільний лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України «Щодо колективно-договірного регулювання трудових та соціально-
економічних прав та інтересів працівників та осіб, які навчаються» від 24 травня 2011 р. № 1/9-380 та 23 травня 2011 р. № 02-5/423
Дано роз’яснення щодо змісту колективного договору між власником навчального закладу та профспілковим комітетом. Зокрема зазначено, що відповідно до чинного законодавства колективний договір передбачає на-
дання додаткових порівняно із чинним законодавством трудових та соціаль-
но-побутових пільг працівникам шляхом колективно-договірного регулю-
вання. Зміст колективного договору визначається сторонами. У колективно-
му договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін зокрема щодо регу-
лювання соціально-економічних відносин, до яких належить встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо.
Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» від 20 травня 2011 р. № 168/13/116-11
Дано роз’яснення щодо права на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зокрема право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда чи ін-
ших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права ма-
тері на таку відпустку, тобто мати може делегувати право на відпустку осо-
бам, зазначеним вище.
Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо виплати допомоги по вагітності та пологах» від 2 червня 2011 р. № 175/13/116-1
Дано роз’яснення щодо виплати допомоги по вагітності та пологах жін-
кам, які, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, народили другу дитину, а також щодо порядку надання у цьому відпустки для догляду за другою дитиною до досягнення нею три-
річного віку. Див. диск. Додаток 13. Текст документа
Див. диск. Додаток 14. Текст документа
Див. диск. Додаток 15. Текст документа
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо проведення Всеукраїнської акції ˝Дай руку, першокласнику!˝» від 9 червня 2011 р. № 1/9-455
У листі надано методичні рекомендації щодо організації навчально-ви-
ховного процесу у першому класі у 2011/2012 навчальному році.
Див. диск. Додаток 16. Текст документа
щбиц #8.indb 65
щбиц #8.indb 65
04.08.2011 23:26:50
04.08.2011 23:26:50
66
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток» 24 червня 2011 р. № 208/13/116-11
Дано роз’яснення щодо надання грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної відпустки. Зокрема за бажанням працівника час-
тина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не має бу-
ти меншою ніж 24 календарних дні.
Див. диск. Додаток 17. Текст документа
Див. диск. Додаток 18. Текст документа
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-
комунікаційних технологій» від 24 червня 2011 р. № 1/9-493
У листі надано методичні рекомендації щодо навчання вчителів осно-
вам інформаційно-комунікаційних технологій.
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про проведення єдиного уроку, присвяченого відзначенню 20-ї річниці незалежності України» від 6 липня 2011 р. № 1/9-516
Відповідно до Плану заходів з відзначення 20-ї річниці незалежності України, затвердженого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Украї-
ни, темою Першого уроку у 2011/2012 навчальному році є тема «Україна — наш спільний дім». До листа додаються Методичні рекомендації до проведен-
ня у загальноосвітніх навчальних закладах України Першого уроку.
Див. диск. Додаток 19. Текст документа
Підготувала Оксана Лівінська, головний редактор журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр»
щбиц #8.indb 66
щбиц #8.indb 66
04.08.2011 23:26:52
04.08.2011 23:26:52
67
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПРАКТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ РОБОТИ
У зв’язку із запитами від виборних профспілкових органів та керівників навчальних закладів щодо правомірності передбачення в колективних договорах положень про надання додаткових порівняно із законодавством пільг та гарантій працівникам закладів і установ освіти Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України спільно з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України підготовлено роз’яснення щодо застосування норм законодавства при укладанні колективних договорів та виконанні зобов’язань, узятих на себе адміністрацією навчального закладу та виборним органом первинної профспілкової організації у колективних договорах.
Спільний лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 24 травня 2011 р. №1/9-380 та ЦК Профспілки від 23 травня 2011 р. № 02-5/423 «Щодо колективно-договірного регулювання трудових та соціально-економічних прав та інтересів працівників та осіб, які навчаються»
1
спрямовано на адресу керівників на-
вчальних закладів та органів управління освітою і наукою.
Цим листом привернуто увагу керівників навчальних закла-
дів на необхідність дотримання при укладанні колективних дого-
ворів та їх виконанні норм Кодексу законів про працю України, За-
кону України «Про колективні договори і угоди», Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011–2015 роки.
Сторонам колективно-договірного регулювання особливу увагу слід звернути на норми статті 13 Кодексу законів про пра-
цю України, відповідно до якої визначення змісту колективного договору належить виключно до компетенції сторін. Колективно-договірне регулювання трудових та соціально-економічних відносин у навчальних закладах
Антоніна КЛИМЕНКО, начальник управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
1
Текст документа див. електронний додаток до журналу «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», № 8/2011.
щбиц #8.indb 67
щбиц #8.indb 67
04.08.2011 23:26:54
04.08.2011 23:26:54
68
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Закон України «Про колективні договори і угоди», Кодекс за-
конів про працю України дають право сторонам брати зобов’я зан-
ня як на основі чинного законодавства, так і передбачати додат-
кові порівняно із нормами законів, постанов, наказів, інших зако-
нодавчих актів гарантії, соціально-побутові пільги з метою узго-
дження інтересів сторін. Законодавством не обмежено коло соціально-побутових пільг, які можуть надаватися суб’єктам колективного договірного врегу-
лювання через зобов’язання колективного договору. Забороняється включати до колективних договорів умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників. Заборонено також будь-яке втручання з боку орга-
нів представницької та виконавчої влади, яке може обмежити права працівників та їх представників, якими є профспілкові організації та їх органи, як при укладанні, так і при виконанні ко-
лективних договорів.
При прогнозуванні обсягів надходжень до спеціального фон-
ду кошторисів навчальних закладів мають ураховуватися взяті сторонами колективно-договірні зобов’язання.
Усі зобов’язання за колективними договорами мають здій-
снюватися в межах, затверджених в кошторисах навчальних за-
кладів видатків.
щбиц #8.indb 68
щбиц #8.indb 68
04.08.2011 23:26:55
04.08.2011 23:26:55
69
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПРАКТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ РОБОТИ
Приміщення шкільних бібліотек містять велику кількість легкозаймистих матеріалів (папір, картон, дерев’яні меблі тощо), що у разі пожежі може призвести до швидкого її розповсюдження та різкого зростання температури. Тому необхідно докласти усіх зусиль, аби унеможливити виникнення пожеж у цих приміщеннях.
При горінні книг, журналів, документів утворюється багато диму та інших небезпечних продуктів горіння. Пожежі у бібліоте-
ках часто призводять до обвалення стелажів та завалення прохо-
дів між ними. Небезпечні фактори таких пожеж здатні створювати реальну загрозу життю та здоров’ю людей, які перебувають у та-
ких приміщеннях та у будівлі школи. Щоб запобігти виникненню пожежі в приміщенні шкільної бібліотеки та, у випадку якщо поже-
жа все ж таки станеться, уникнути її розповсюдження на інші при-
міщення школи, необхідно дотримуватися вимог пожежної безпе-
ки та проводити відповідні профілактичні заходи.
Де має бути розташована шкільна бібліотека
Шкільна бібліотека, як правило, займає декілька приміщень (найпоширеніші — абонементський та читацький зали, книго-
сховище), які можуть розташовуватися на різних поверхах шкіль-
ної будівлі. Проте приміщення, в яких перебувають користувачі бібліотеки (абонентський та читацький зали бібліотеки), не мо-
жуть розміщуватися у підвальних та цокольних поверхах.
Приміщення бібліотеки мають відділятися від приміщень ін-
шого призначення протипожежними перегородками та пере-
криттями. Двері приміщень книгосховища, а також кімнат, де зберігаються облікові документи, також мають бути протипо-
жежними.
Приміщення бібліотек слід обладнувати установками авто-
матичного пожежогасіння.
Пожежна безпека в приміщеннях шкільної бібліотеки
Анатолій РОЖКОВ, експерт з питань пожежної безпеки
щбиц #8.indb 69
щбиц #8.indb 69
04.08.2011 23:26:59
04.08.2011 23:26:59
70
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Облаштування у приміщеннях бібліотеки безшумної підлоги та звукоізоляції із застосуванням синтетичних матеріалів дозво-
ляється лише за умови використання нетоксичних матеріалів на негорючій основі та за умови узгодження з органами державного пожежного нагляду.
Усі приміщення шкільної бібліотеки мають бути обладнані системами автоматичної пожежної сигналізації.
На кожному поверсі, де розташовані бібліотечні приміщен-
ня, має бути не менше ніж два переносних (порошкових, водопін-
них або водяних) вогнегасники з масою заряду вогнегасної речо-
вини 5 кг і більше.
Як обладнати бібліотеку
Приміщення бібліотеки обладнуються стелажами, виготовле-
ними з негорючих матеріалів. В окремих випадках за погодженням з органами державного пожежного нагляду дозволяється встанов-
лювати дерев’яні стелажі, оброблені вогнезахисними речовинами згідно з ГОСТ 16363-98 «Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств». Як допоміжне та спеціальне обладнання можна використовувати металеві шафи, сейфи, шафи-стелажі, а також відсіки-бокси з металевими перего-
родками і полицями.
Відстань між стаціонарними стелажами та шафами має від-
повідати таким нормам:
між рядами стелажів і шаф (головний прохід) — не менш ніж 1,2 м;
між стелажами (прохід) — не менш ніж 0,8 м (між стела-
жами, на яких зберігаються картографічні документи, — не менш ніж 1,1 м);
між зовнішньою стіною будівлі та стелажами (шафами), паралельними стіні, — не менш ніж 0,8 м;
між стіною та торцями стелажів або шаф (обхід) — не менш ніж 0,5 м;
між підлогою та нижньою полицею стелажа чи шафи — не менш ніж 0,2 м, у цокольних приміщеннях — не менш ніж 0,3 м;
між стелажами та приладами опалювальної системи — не менш ніж 1,1 м.
Ширина проходів між стелажами з висувними шухлядами, сейфами тощо має відповідати особливостям цього обладнання.
Відстань від ламп до стелажів має бути не меншою за 0,5 м.
У приміщеннях бібліотеки обов’язково мають бути вогнегас-
ники. Їх кількість розраховується таким чином: на кожні 50 м
2
площі підлоги приміщення по одному вуглекислотному вогнегас-
нику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше. Допущені до експлуатації вогнегасники повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою в школі сис-
темою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сиг-
нальне забарвлення згідно з державними стандартами.
щбиц #8.indb 70
щбиц #8.indb 70
04.08.2011 23:27:05
04.08.2011 23:27:05
71
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПРАКТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ РОБОТИ
Заходи пожежної безпеки
Для кожної шкільної бібліотеки має бути розроблена ін-
струкція про заходи пожежної безпеки (приклад інструкції наве-
дено у Додатку). Ця інструкція повинна вивчатися під час прове-
дення протипожежного інструктажу та проходження пожежно-
технічного мінімуму і має бути вивішена на видному місці у біб-
ліотеці.
Кожне приміщення бібліотеки повинно мати план евакуації на випадок виникнення пожежі та окрему інструкцію про поря-
док дії під час пожежі.
Усі працівники і відвідувачі бібліотеки повинні бути озна-
йомлені з правилами пожежної безпеки. Відмітку щодо прове-
дення такого ознайомлення слід робити в абонентській картці читача за його особистим підписом.
Варто пам’ятати, що у приміщеннях бібліотеки забороняється:
користуватися електронагрівальними приладами (кип’я -
тильниками, чайниками, плитками, камінами тощо), які не передбачені технологічним процесом, крім спеці-
ально призначених і обладнаних для цього приміщень;
користуватися газовими паяльниками, паяльними лам-
пами або будь-якими іншими приладами, що створю-
ють відкрите полум’я;
здійснювати прибирання із застосуванням бензину, ке-
росину, ефіру, інших вогненебезпечних розчинників;
залишати без нагляду підключене до електромережі енергоємне обладнання;
оббивати стіни приміщень матеріалами, які не обробле-
ні або не просочені вогнезахисними сумішами;
захаращувати проходи між стелажами;
зберігати книги поблизу батарей центрального опалення;
ставити/класти на стелажі, шафи й електрообладнання сторонні предмети;
палити.
Нормативні документи
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.
НАПБ В.01.050-98/920 Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України.
ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди.
ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів.
Додаток щбиц #8.indb 71
щбиц #8.indb 71
04.08.2011 23:27:07
04.08.2011 23:27:07
72
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
ЗАТВЕРДЖУЮ
директор ліцею «Ерудит»
Петренко Петренко В.І.
«15» липня 2011 р.
ІНСТРУКЦІЯ
про заходи пожежної безпеки у приміщеннях шкільної бібліотеки
1. Галузь застосування
1.1. Ця Інструкція поширюється на приміщення бібліотеки ліцею «Ерудит» і визначає ви-
моги щодо забезпечення пожежної безпеки в цих приміщеннях.
1.2. Інструкція є обов’язковою для вивчення та виконання усіма працівниками, які перебу-
вають у приміщеннях бібліотеки, відвідувачами, учнями, а також обслуговуючим персоналом.
2. Вимоги пожежної безпеки
2.1. Усі працівники бібліотеки під час прийняття на роботу повинні проходити протипо-
жежний інструктаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки. 2.2. Будь-які перепланування, зміни функціонального призначення приміщень шкільної бібліотеки здійснювати лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.
2.3. Приміщення бібліотеки мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згід-
но з ДСТУ ISO 6309:2007. 2.4. Меблі та обладнання бібліотеки мають розміщуватися так, щоб забезпечити вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення (завширшки не менше ніж 1,0 м). 2.5. Евакуаційні шляхи та виходи слід завжди утримувати вільними, нічим не захаращувати. 2.6. Світильники евакуаційного освітлення мають вмикатися з настанням сутінків, шля-
хи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електрич-
ним світлом.
2.7. Евакуаційні виходи повинні бути позначені покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, світлові покажчики «Вихід» повинні постійно бути справними.
2.8. У міру накопичення легкозаймистих відходів (використаного паперу тощо), а також після закінчення роботи їх слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники.
2.9. Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані:
– від електрощитів, електрокабелів, проводів — не менше ніж 1,0 м;
– від світильників — 0,5 м;
– від приладів опалення — 0,25 м.
2.10. Відстань від ламп до стелажів має бути не меншою за 0,5м.
2.11. Відстань між стаціонарними стелажами та шафами має відповідати таким нормам:
– між рядами стелажів і шаф (головний прохід) — не менш ніж 1,2 м;
– між стелажами (прохід) — не менш ніж 0,8 м (між стелажами, на яких зберігаються картографічні документи, — не менш ніж 1,1 м);
– між зовнішньою стіною будівлі та стелажами (шафами), паралельними стіні — не менш ніж 0,8 м;
– між стіною та торцями стелажів або шаф (обхід) — не менш ніж 0,5 м;
– між підлогою та нижньою полицею стелажа чи шафи — не менш ніж 0,2 м, у цо-
кольних приміщеннях — не менш ніж 0,3 м;
– між стелажами та приладами опалювальної системи — не менш ніж 1,1 м.
2.12. Ширина проходів між стелажами з висувними шухлядами, сейфами тощо повинна відповідати особливостям цього обладнання.
2.13.Електромережі, електроприлади та апаратура мають експлуатуватися лише у справ-
ному стані з урахуванням вказівок і рекомендацій заводів-виробників. 2.14. У разі пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електроприладів слід негайно вимкнути їх і вжити необхідних заходів щодо приведення до пожежобезпечного стану.
2.15. Електрощити, групові електрощитки мають бути оснащені схемами підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарата за-
хисту (плавкої вставки).
щбиц #8.indb 72
щбиц #8.indb 72
04.08.2011 23:27:09
04.08.2011 23:27:09
73
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПРАКТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ РОБОТИ
2.16. Установлення на горючі основи (конструкції) електророзеток, вимикачів, переми-
качів та інших подібних апаратів допускається лише з підкладанням під них суцільного него-
рючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
2.17. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники бібліотеки зобов’язані вміти користуватися вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння та внутрішніми пожежними кранами, знати місця їх розташування. 2.18. Пожежні крани мають бути укомплектовані пожежними рукавами та стволами од-
накового з ними діаметра, а також важелями для полегшення відкривання вентилів, утриму-
ватися справними й доступними для використання. Не рідше одного разу на шість місяців во-
ни мають перевірятися на працездатність ліцензованою організацією, яка здійснює їх техніч-
не обслуговування.
2.19. Пожежні рукави слід утримувати сухими, складеними в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаними до крана та ствола. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних із пожежогасінням, не допускається.
2.20. Пожежні шафи для розміщення кранів слід пломбувати, і вони повинні мати отвори для провітрювання.
2.21. На дверцятах пожежних шаф ззовні після літерного індексу «ПК» слід указати по-
рядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони. Улаштовуючи ша-
фи, слід ураховувати можливість розміщення в них двох вогнегасників.
2.22. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.
2.23. Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.
2.24. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників необхідно здійснюва-
ти згідно з чинними Типовими нормами належності вогнегасників та галузевими правилами пожежної безпеки.
2.25. На поверсі, де розташована бібліотека, має бути не менше ніж два переносних (по-
рошкових, водопінних або водяних) вогнегасники з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, на кожні 50 м
2
площі підлоги приміщення бібліотеки слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше. 2.26. Відстань від найвіддаленішого місця у бібліотеці до вогнегасника не повинна пере-
вищувати 10 м.
2.31. Вогнегасники в місцях розміщення не повинні створювати перешкоди під час ева-
куації людей.
2.34. Підходи до місця розташування вогнегасників мають бути завжди вільними. Періо-
дичний огляд вогнегасників має здійснюватися особою, відповідальною за пожежну безпеку не рідше одного разу на місяць.
2.36. Місця розташування вогнегасників слід позначати вказівними знаками згідно з чин-
ними державними стандартами.
2.37. Усі приміщення бібліотеки повинні бути обладнані системами автоматичної по-
жежної сигналізації.
2.38. Пожежні сповіщувачі повинні функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті. До них має бути забезпечений вільний доступ. 2.39. Відстань від складованих матеріалів і обладнання до сповіщувачів повинна бути не менше ніж 0,6 м.
2.40. В усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи зами-
каються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприла-
дів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що працю-
ють цілодобово).
2.41. Відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов’язаний:
– ретельно оглянути всі приміщення бібліотеки, пересвідчитись у тому, що нема по-
рушень, які можуть призвести до виникнення пожежі;
– вимкнути освітлення, знеструмити прилади та обладнання (за винятком електро-
обладнання, яке відповідно до вимог роботи має працювати цілодобово).
3. У приміщеннях бібліотеки забороняється
3.1. Улаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках і саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами).
щбиц #8.indb 73
щбиц #8.indb 73
04.08.2011 23:27:09
04.08.2011 23:27:09
74
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
3.2. Використовувати вимикачі та штепсельні розетки для розвішування на них одягу або інших предметів, обгортати електролампи й світильники папером, заклеювати ділянки електропроводки горючою тканиною, папером.
3.3. Користуватися електронагрівальними приладами (кип’ятильниками, чайниками, плитками, камінами тощо), крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень.
3.4. Залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери тощо, порушувати правила експлуатації електроприладів.
3.5. Захаращувати підходи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукави й пожежний інвентар не за призначенням. 3.6. Використовувати для зберігання документів, різних матеріалів, предметів та інвен-
тарю шафи (ніші) інженерних комунікацій.
3.7. Проводити зварювальні та інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозво-
лу (наряду-допуску), застосовувати легкозаймисті рідини.
3.8. Улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, під-
йомні, такі що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.
3.9. Захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші й площадки, вести-
бюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину.
3.10. Застосовувати на шляхах евакуації горючі матеріали для облицювання стін і стель.
3.11. Розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, пристосовувати їх для зберігання, у т.ч. тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалів.
3.12. Установлювати телекамери в проходах таким чином, щоб вони перешкоджали ева-
куації людей.
3.13. Устеляти підлогу на шляхах евакуації ковзкими мтеріалами.
3.14. Користуватися газовими паяльниками, паяльними лампами або будь-якими інши-
ми приладами, що створюють відкрите полум’я.
3.15. Здійснювати прибирання із застосуванням бензину, керосину, ефіру, інших вогнене-
безпечних розчинників.
3.16. Залишати без нагляду підключене до електромережі енергоємне обладнання.
3.17. Оббивати стіни приміщень матеріалами групи горючості Г3, Г4, які не оброблені або не просочені вогнезахисними сумішами.
3.18. Захаращувати проходи між стелажами, зберігати книги поблизу батарей централь-
ного опалення.
3.19. Ставити, класти на стелажі, шафи й електрообладнання сторонні предмети.
3.20. Палити.
4. Загальний порядок дій у разі пожежі
4.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) співробітник бібліотеки зобов’язаний:
– негайно повідомити про це телефоном 101 пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення поже-
жі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
– вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей (учнів), гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
– повідомити про пожежу керівника школи чи відповідну компетентну посадову осо-
бу та/або службу безпеки/охорони (за наявності);
– у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну тощо);
– вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;
– розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння;
– зустріти підрозділи пожежної охорони та надати їм консультаційну та іншу допо-
могу в процесі гасіння пожежі.
РОЗРОБЛЕНО УЗГОДЖЕНО
Прізвище, ім’я, по батькові, посада Прізвище, ім’я, по батькові, посада
та підпис особи, яка розробляла інструкцію та підпис особи, з якою погоджено текст
інструкції
Дата Дата
щбиц #8.indb 74
щбиц #8.indb 74
04.08.2011 23:27:10
04.08.2011 23:27:10
75
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ШКІЛЬНА БУХГАЛТЕРІЯ
Відповідно до чинного законодавства протягом 2011 року змінюватиметься розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС. Ураховуючи те, що розмір посадового окладу працівника бюджетної сфери обчислюють з урахуванням заробітної плати працівника 1-го тарифного розряду, простежимо, як змінюватиметься розмір заробітної плати бібліотекаря протягом року.
З 1 липня, 1вересня, 1 жовтня та 1 грудня 2011 року зміню-
ється розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) пра-
цівника 1-го тарифного розряду за ЄТС
1
. У той же час розміри по-
садових окладів працівників бюджетної сфери, до яких належать і бібліотечні працівники, установлюються з урахуванням розміру заробітної плати працівника 1-го тарифного розряду і згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11 травня 2011 р. № 524 становить з 1 липня — 635 грн, з 1 вересня — 641 грн, з 1 жовтня — 660 грн, 1 грудня — 704 грн.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спор-
ту України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і на-
уки України від 26.09.2005 № 557» від 20 червня 2011 р № 595 (далі — Наказ № 595)розмір посадових окладів для зазначеної категорії працівників до кінця 2011 року становитиме:
Зміни у заробітній платі працівників шкільних бібліотек
Тетяна БІРЮКОВА, бухгалтер ПП «Освіта»
Тарифний розряд
Тарифний коефіцієнт на ІІІ етапі ЄТС
з 1 липня 2011 р.
з 1 вересня 2011 р.
з 1 жовтня 2011 р.
з 1 грудня 2011 р.
7 1,54 1015 1015 1040 1084
8 1,64 1041 1051 1082 1155
9 1,73 1099 1109 1142 1218
10 1,82 1156 1167 1201 1281
11 1,97 1251 1263 1300 1387
12 2,12 1346 1359 1399 1492
1
Тут і далі ЄТС — Єдина тарифна сітка.
щбиц #8.indb 75
щбиц #8.indb 75
04.08.2011 23:27:11
04.08.2011 23:27:11
76
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Бібліотекарі загальноосвітніх навчальних закладів належать до працівників 8–10-х тарифних розрядів. Як бачимо, з урахуван-
ням зазначених змін дещо збільшилися розміри їх посадових окладів, а отже заробітна плата за вказані періоди підлягає пере-
рахунку.
До штатного розпису навчального закладу відповідні зміни вносять на підставі наказу, який видає керівник навчального за-
кладу, посилаючись на наказ організації вищого рівня.
Оскільки йтиметься про перерахунок заробітної плати біблі-
отечним працівникам навчальних закладів, зупинимося на по-
рядку встановлення заробітної плати цій категорії працівників. Порядок встановлення заробітної плати бібліотекарю навчального закладу
Робота бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів регламентується законодавчими актами двох галузей: освіти та культури. За відомчою належністю вони є працівниками освіти, а за характером діяльності — культури.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок обчислен-
ня заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Мі-
ністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102 (далі — Ін-
струкція № 102) умови оплати праці керівників, спеціалістів, служ-
бовців структурних підрозділів та окремих працівників установ, закладів і організацій освіти, для яких вони не передбачені Ін-
струкцією № 102 (культурно-освітні працівники), встановлюють-
ся згідно з умовами оплати праці таких працівників відповідних галузей господарювання.
Отже, посадові оклади бібліотечних працівників навчальних закладів установляються на рівні посадових окладів бібліотека-
рів відповідної категорії закладів культури.
Визначення конкретного тарифного розряду та розміру по-
садового окладу бібліотечного працівника — компетенція керів-
ника навчального закладу (п. 7 наказу Міністерства культури і туризму України «Про упорядкування умов оплати праці праців-
ників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. № 745). Кваліфікаційні характеристики бібліотечних пра-
цівників визначено в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск № 81, затверджений наказом Мі-
ністерства культури і мистецтв України від 14 квітня 2000 р. № 168).
Згідно з діючим законодавством бібліотечні працівники ма-
ють право як на установлення доплати за вислугу років, так і надбавки за особливі умови праці.
Доплата за вислугу років проводиться цим працівникам від-
повідно до Порядку виплати доплати за вислугу років працівни-
кам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постано-
вою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22 січня 2005 р. № 84, (далі — По-
рядок № 84). Цим документом визначено перелік посад праців-
щбиц #8.indb 76
щбиц #8.indb 76
04.08.2011 23:27:11
04.08.2011 23:27:11
77
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ШКІЛЬНА БУХГАЛТЕРІЯ
ників державних і комунальних бібліотек, які провадять культур-
ну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяль-
ність, і встановлюється така доплата бібліотечним працівникам публічних, спеціальних та спеціалізованих державних і кому-
нальних бібліотек залежно від стажу бібліотечної роботи, визна-
ченого відповідно до Порядку № 84. Бібліотека загальноосвіт-
нього навчального закладу відповідно до статті 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР належить до спеціальних бібліотек, тому її працівни-
ки мають право на одержання доплати за вислугу років.
Виплачується вона щомісяця із дня прийняття на роботу за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи у від-
сотках до посадового окладу.
З жовтня 2009 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліо-
тек» від 30 вересня 2009 р. № 1073 (далі — Постанова № 1073), працівникам бібліотек запроваджена надбавка за особливі умови праці. Ця надбавка встановлюється працівникам державних та комунальних бібліотек (публічних, спеціальних та спеціалізова-
них), які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-
дослідницьку, методичну діяльність та обіймають посади, зазна-
чені у додатку до Порядку № 84.
Надбавка за особливі умови праці надається і працівникам бібліотек, які є структурними підрозділами навчальних закладів, оскільки ті належать до спеціальних бібліотек.
Надбавка за особливі умови праці є обов’язковою виплатою. Розмір цієї виплати — фіксований, а саме — 50% посадового окладу і не залежить від рівня освіти працівника та інших надба-
вок і доплат, які він одержує.
Приклади розрахунків розміру заробітної плати
Розглянемо, як зміниться розмір заробітної плати бібліотека-
ря за умов зміни розміру посадового окладу, узявши до уваги таке:
ставка заробітної плати умовного працівника за поса-
дою бібліотекаря (10-й тарифний розряд) станом на 1 квітня 2011 р. становила 1138,00 грн;
стаж бібліотечної роботи — 15 років.
Складові заробітної плати Розрахунок Сума (грн) Підстава
На 1 квітня 2011 року
Посадовий оклад 1138,00 Наказ Міністерства культури і туризму України «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. № 745
Надбавка за вислугу років 1138,00 × 20 % 227,60 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 р. № 84
щбиц #8.indb 77
щбиц #8.indb 77
04.08.2011 23:27:12
04.08.2011 23:27:12
78
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Складові заробітної плати Розрахунок Сума (грн) Підстава
Надбавка за особливі умови роботи
1138,00 × 50% 569,00 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1073
Усього 1138,00 + 227,60 + + 569,00
1934,60
На 1 липня 2011 року
2
Посадовий оклад 1156,00 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 20 червня 2011 р. № 595
Надбавка за вислугу років 1566,00 × 20% 231,20
Надбавка за особливі умови праці 1156,00 × 50% 578,00
Усього 1156,00 + 231,20 + + 578,00
1965,20
На 1 вересня 2011 року
Посадовий оклад 1167,00
Надбавка за вислугу років 1167,00 × 20 % 233,40
Надбавка за особливі умови праці
1167,00 × 50 % 583,50
Усього 1167,00 + 233,40 + + 583,50
1983,90
Закінчення таблиці
За наявності в навчальному закладі штатних одиниць посад бібліотечних працівників за завідування бібліотекою встановлюєть-
ся доплата в розмірі 5–15% посадового окладу (п. 58 Інструкції № 102).
Зазначимо, що ця доплата включає в себе плату як за бібліо-
течну роботу, так і за роботу з бібліотечним фондом і виплачуєть-
ся вона завідувачу бібліотеки.
Конкретний розмір її встановлюється керівником навчаль-
ного закладу за погодженням із профспілковим комітетом (Наказ № 557).
Нормативні документи
Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22 січня 2005 р. № 84.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної плати працівни-
кам бібліотек» від 30 вересня 2009 р. № 1073.
Постанова Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, за-
кладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11 травня 2011 р. № 524.
Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчис-
лення заробітної плати працівників освіти» від 15 квітня 1993 р. № 102.
Наказ Міністерства культури і туризму України «Про упорядкування умов оплати пра-
ці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. №745.
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про внесення змін до нака-
зу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557» від 20 червня 2011 р № 595.
2
З урахуванням підвищення посадового окладу.
щбиц #8.indb 78
щбиц #8.indb 78
04.08.2011 23:27:13
04.08.2011 23:27:13
79
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
КОНСУЛЬТАЦІЯ ФАХІВЦЯ
Як має відображатися у табелі обліку робочого часу робота вчителя, який має педагогічне навантаження 19 годин на тиждень і за розкладом проводить заняття протягом 3-х днів тижня по 5 годин у день і 1 день — 4 години, та, крім того, ще замінює тимчасово відсутнього колегу?
Виходячи з положень статті 25 Закону України «Про загаль-
ну середню освіту» часом, призначеним для здійснення навчаль-
но-виховного процесу, є педагогічне навантаження вчителя за-
гальноосвітнього навчального закладу, яке включає 18 годин на тиждень на тарифну ставку, а також інші види педагогічної ді-
яльності, як то: класне керівництво, перевірка зошитів, завіду-
вання майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослід-
ними ділянками тощо, виконання яких не унормовано триваліс-
тю робочого часу. Згідно з цією статтею за їх виконання педаго-
гічним працівникам установлюються доплати у відсотках залежно від розміру тарифної ставки.
Навчальні заняття (уроки) з учнями здійснюються за роз-
кладом, яким в окремі дні тижня може не передбачатися їх про-
ведення. Водночас ці дні не вважаються вихідними, оскільки впродовж цього часу вчителі можуть залучатися до інших видів організаційно-педагогічної роботи, проведення педрад, відвіду-
вання учнів, займатися підготовкою до навчальних занять, пла-
нування роботи тощо, які є складовими здійснення навчально-
виховного процесу.
Таку специфіку праці педагогів ураховано в нормативних до-
кументах з оплати праці. Зокрема відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвер-
дженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102, оплата праці вчителів здійснюється за тарифікацією ви-
ходячи з обсягу встановленого педагогічного навантаження, нор-
ми педагогічного навантаження на ставку (18 год/тиждень), кон-
кретного розміру ставки заробітної плати, встановленої за на-
Відображення роботи вчителя у табелі обліку робочого часу
Антоніна КЛИМЕНКО, начальник управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
щбиц #8.indb 79
щбиц #8.indb 79
04.08.2011 23:27:14
04.08.2011 23:27:14
80
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
слідками атестації, а також виконання інших видів педагогічної роботи. Облік робочого часу здійснюється відповідно до вимог пер-
винної облікової документації зі статистики праці, а саме Табеля обліку використання робочого часу (далі — Табель), типова фор-
ма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 р. № 489 (форма П-5). При заповненні табеля застосовуються відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин) умовними позначеннями за буквеними та цифровими кодами. Години роботи позначаються позначкою «Р».
Відмітка про щоденну тривалість відпрацьованого робочого часу в табелі обліку робочого часу не передбачається. Встановле-
но лише її місячний обсяг, який для вчителів має відповідати об-
сягу педагогічного навантаження, встановленого при тарифіка-
ції. Кількість відпрацьованих вчителем днів проставляється за-
лежно від тривалості робочих днів у місяці, включно з тими дня-
ми, коли за розкладом заняття (уроки) вони не проводили.
Дні, протягом яких учитель не працював, маючи на те підста-
ви відповідно до вимог законодавства або норм колективного до-
говору, або ж не з’являвся на роботу з інших непередбачуваних причин, відображаються відповідними умовними (буквеними та цифровими) позначками, що передбачені у формі Табеля. Зокре-
ма неявки в зв’язку з відрядженнями — позначкою «ВД», перебу-
вання у основній щорічній відпустці — «В», у щорічній додатко-
вій відпустці — «Д», у додатковій відпустці, передбаченій Зако-
ном України «Про статус і соціальний захист громадян, які по-
страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» — «Ч», у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням — «Н», у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами — «ВП», у відпустці для догля-
ду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку — «ДД», у від-
пустці без збереження заробітної плати за згодою сторін — «НА», в інших відпустках без збереження заробітної плати — «БЗ», ін-
ший невідпрацьований час, передбачений законодавством (вико-
нання державних і громадських обов’язків, допризовна підготов-
ка, військові збори, донорські, відгул тощо) — «ІН», прогули — «ПР», оплачувана тимчасова непрацездатність — «ТН», неоплачу-
вана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством (у зв’язку з побутовою травмою та ін., що під-
тверджено довідками лікувальних закладів) — «НН», неявки з нез’ясованих причин — «НЗ», інші види неявок, передбачених колективними договорами, угодами — «ІВ», інші причини не-
явок — «І» тощо.
Оскільки пунктом 2 приміток до цього Табеля установлено, що Форма має рекомендаційний характер і складається з міні-
мальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень і за необхідності може бу-
ти доповнена іншими показниками, необхідними для обліку, то відповідним наказом керівника органу управління освіти і науки (чи керівника навчального закладу) форма може бути доповнена щбиц #8.indb 80
щбиц #8.indb 80
04.08.2011 23:27:15
04.08.2011 23:27:15
81
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
КОНСУЛЬТАЦІЯ ФАХІВЦЯ
показниками, які відображали б фактично відпрацьований учи-
телем упродовж конкретних днів місяця час за тимчасово відсут-
нього іншого вчителя та відпрацьованих годин за місяць. У ко-
лонці «всього» графи «Відпрацьовано за місяць» та графи «го-
дин» доцільно було б виділити також колонку «кількість годин, установлених за тарифікацією».
Тому в нашому випадку в Табелі щоденно в робочі дні має проставлятися позначка «Р», у колонці «Відпрацьовано за місяць днів» — число, що відповідає кількості робочих днів у конкретно-
му місяці, а в колонці «Відпрацьовано за місяць годин» — число, яке відповідає кількості годин за тарифікацією.
Нормативні документ
Закон України «Про загальну середню освіту».
Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Інструкції про порядок обчис-
лення заробітної плати працівників освіти» від 15 квітня 1993 р. № 102.
Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 р. № 489.
щбиц #8.indb 81
щбиц #8.indb 81
04.08.2011 23:27:15
04.08.2011 23:27:15
82
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Державний службовець викладає у школі. Його педагогічне навантаження становить 6 годин на тиждень (менше ніж 240 годин на рік). Як правильно оформити прийняття його на цю роботу?
Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регу-
люються законодавством України про працю, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими норматив-
но-правовими актами.
Порядок роботи та оплата праці працівників, які працюють за сумісництвом, регулюються постановою Кабінету Міністрів Украї-
ни «Про роботу за сумісництвом працівників державних підпри-
ємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 р. № 245 (далі — По-
станова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвер-
дженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної полі-
тики України, Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. № 43 (далі — Положення № 43).
Пунктом 1 Положення № 43 визначено, що сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої ре-
гулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або на іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підпри-
ємця, приватної особи) за наймом.
Відповідно до пункту 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом (додаток до Положення № 43), педагогічна робота з погодинною оплатою праці обсягом не більше ніж 240 годин на рік не вважа-
ється сумісництвом.
Постановою № 245, Положенням № 43, а також деякими ін-
шими законодавчими актами для певних категорій працівників встановлено обмеження на роботу за сумісництвом.
Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» державні службовці не мають права виконувати ро-
боту на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).
Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку про можли-
вість залучення державного службовця до викладацької роботи в навчальному закладі на умовах погодинної оплати праці з ви-
данням при цьому відповідного наказу.
Державний службовець викладає у школі
Олег СМИРНОВ, завідувач відділу соціальних питань і охорони праці ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
щбиц #8.indb 82
щбиц #8.indb 82
04.08.2011 23:27:16
04.08.2011 23:27:16
83
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
КОНСУЛЬТАЦІЯ ФАХІВЦЯ
Учитель загальноосвітнього навчального закладу має педагогічне навантаження 19 год/тиждень і у цьому самому закладі працює за сумісництвом бібліотекарем. Як оплачувати цьому працівнику роботу за посадою бібліотекаря? Чи треба йому за відсутності бібліотечної освіти виплачувати за посадою бібліотекаря доплату за вислугу років і надбавку за особливі умови роботи?
Умови та порядок роботи за сумісництвом визначено поста-
новою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 р. № 245 (далі — Постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних під-
приємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Мініс-
терства фінансів України від 28 червня 1993 р. № 43 (далі — По-
ложення № 43).
Умови роботи за сумісництвом
Згідно з Постановою № 245 робота за сумісництвом має ви-
конуватися у вільний від основної роботи час (п. 1), а її трива-
лість не може перевищувати 4 годин на день, або 20 годин на тиждень, і повного робочого дня (8 год) у вихідний день (п. 2).
Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом мі-
сяця не має перевищувати половини місячної норми робочого ча-
су. Оскільки згідно зі статтею 50 Кодексу законів про працю Укра-
їни (КЗпП) тривалість робочого часу працівників не може бути більше ніж 40 годин на тиждень, тривалість роботи за сумісни-
цтвом розраховуватиметься виходячи з цієї норми.
Розмір заробітної плати сумісників не залежить від розміру їх заробітної плати за основним місцем роботи й виплачується за фактично відпрацьований час відповідно до посадового окладу, встановленого в штатному розписі навчального закладу за цією посадою.
І вчитель, і бібліотекар в одній особі
Олена МОРЕВА, експерт з економічних та бухгалтерських питань
щбиц #8.indb 83
щбиц #8.indb 83
04.08.2011 23:27:17
04.08.2011 23:27:17
84
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Розміри посадових окладів бібліотечних працівників на-
вчальних закладів встановлюються відповідно до умов оплати праці, визначених наказом Міністерства культури і туризму Укра-
їни «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. № 745 (далі — Наказ № 745) та іншими нормативно-правовими актами. Станом на 1 вересня вони становлять (див. таблицю):
Посади Тарифні розряди за ЄТС
Розміри посадових окладів
Бібліотекарі, бібліографи:
провідні 9–12 1109; 1167; 1263, 1359
I категорії 8–11 1051; 1109; 1167;1263
II категорії 8–10 1051; 1109;1167
Бібліотекар, бібліограф 8–9 1051;1109
Згідно з діючим законодавством бібліотечні працівники ма-
ють право як на встановлення доплати за вислугу років, так і на надбавку за особливі умови праці.
Доплата за вислугу років
Доплата за вислугу років проводиться бібліотечним праців-
никам відповідно до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження По-
рядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22 січня 2005 р. № 84, (далі — Поря-
док № 84). Виплачується така доплата щомісяця з дня прийняття працівника на роботу за фактично відпрацьований час за осно-
вним місцем роботи у відсотках до посадового окладу.
У ситуації, яку ми розглядаємо, вчитель працює на посаді бі-
бліотекаря за сумісництвом, а отже, не має права на одержання цієї доплати.
Надбавка за особливі умови роботи
Із жовтня 2009 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліо-
тек» від 30 вересня 2009 р. № 1073 (далі — Постанова № 1073) працівникам бібліотек запроваджена надбавка за особливі умови роботи. Така надбавка встановлюється працівникам державних та комунальних бібліотек (публічних, спеціальних та спеціалізо-
ваних), які здійснюють культурну, освітню, інформаційну, науко-
во-дослідницьку, методичну діяльність та обіймають посади, за-
значені у додатку до Порядку № 84.
Ця надбавка надається і працівникам бібліотек, які є, як у нашому випадку, структурними підрозділами навчальних за-
кладів, оскільки належать, як було сказано вище, до спеціаль-
них бібліотек. щбиц #8.indb 84
щбиц #8.indb 84
04.08.2011 23:27:19
04.08.2011 23:27:19
85
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
КОНСУЛЬТАЦІЯ ФАХІВЦЯ
Надбавка за особливі умови роботи є обов’язковою випла-
тою. Розмір цієї виплати є фіксованим, а саме — 50% посадового окладу, і не залежить від рівня освіти працівника та інших надба-
вок та доплат, які одержує такий працівник за основним місцем роботи.
Тобто якщо працівник за основною посадою вчителя одер-
жує надбавку за вислугу років, то незалежно від цього йому має виплачуватися надбавка і за Постановою № 1073 за посадою біб-
ліотекаря.
Зазначимо, що Постановою № 1073 не передбачено обме-
ження щодо виплати надбавки за особливі умови праці бібліоте-
карям, які працюють за сумісництвом. Таким чином, для праців-
ників, які виконують обов’язки бібліотекаря на умовах сумісни-
цтва, надбавка за особливі умови роботи встановлюється у роз-
мірі 50% посадового окладу за цією посадою.
Приклад розрахунку
Наведемо умовний приклад розрахунку розміру заробітної плати вчителю, який працює за посадою бібліотекаря за сумісниц-
твом, узявши до уваги, що керівником навчального закладу цьо-
му працівнику встановлено 9-й тарифний розряд за посадою біб-
ліотекаря.
Складові заробітної плати
Вихідні дані та розрахунок
Сума (грн)
Підстава
Посадовий оклад бібліотекаря (9-й тарифний розряд)
1109
1
× 0,5 ставки 554,50 Наказ № 745
Надбавка за особливі умови роботи 554,50 × 50% 277,25 Постанова № 1073
Усього місячна заробітна плата за посадою бібліотекаря 831,75
1
Посадовий оклад встановлено станом на 1 вересня 2011 року.
Нормативні документи
Постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників дер-
жавних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 р. № 245.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22 січня 2005 р. № 84.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної плати працівни-
кам бібліотек» від 30 вересня 2009 р. № 1073.
Спільний наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністер-
ства фінансів України від 28 червня 1993 р. № 43.
Наказ Міністерства культури і туризму України «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18 жовтня 2005 р. № 745.
щбиц #8.indb 85
щбиц #8.indb 85
04.08.2011 23:27:20
04.08.2011 23:27:20
86
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
У журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» № 7/2011 ми розповідали про вимоги щодо складання посадових інструкцій. Пропонуємо приклад посадової інструкції для бібліотекаря загальноосвітнього навчального закладу.
Назва організації вищого рівня Гриф затвердження
Назва навчального закладу
Посадова інструкція бібліотекаря навчального закладу
00.00.0000 № ____________
Місце складання
1. Загальні положення
1.1. Бібліотекар навчального закладу призначається на посаду та звільняєть-
ся з неї директором закладу.
1.2. Бібліотекар навчального закладу підпорядковується безпосередньо ди-
ректору закладу.
1.3. У своїй діяльності бібліотекар навчального закладу керується розпоря-
дженнями директора закладу, статутом, локальними актами та правилами вну-
трішнього розпорядку навчального закладу, Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями та методичними рекомендаціями Міністерства осві-
ти і науки, молоді та спорту України та Міністерства культури і туризму України, відповідних органів управління освіти, міжнародними правовими актами, Загаль-
ною Декларацією прав дитини та Конвенцією прав дитини.
2. Завдання та обов’язки
Бібліотекар навчального закладу :
2.1. Формує універсальний бібліотечний фонд, який відповідає змісту на-
вчання у навчальному закладі, його інформаційним і виховним функціям.
2.2. Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і до-
даткових бібліотечних фондів, їх зберігання та реєстрацію. 2.3. Систематично аналізує використання бібліотечного фонду, веде роботу з його популяризації. 2.4. Здійснює бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у за-
безпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу конкретного закладу в за-
своєнні як програмних, так і позапрограмних вимог. 2.5. Розширює бібліотечно-інформаційні послуги на основі удосконалення традиційних і засвоєння нових бібліотечних форм і методів роботи. Впроваджує в роботу шкільної бібліотеки інноваційні технології. 2.6. Організує свою діяльність спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.
щбиц #8.indb 86
щбиц #8.indb 86
04.08.2011 23:27:20
04.08.2011 23:27:20
87
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ДІЛОВОДСТВО
2.7. Складає і готує списки літератури на допомогу навчально-виховній робо-
ті закладу, виконує довідкову й інформаційну роботу шляхом масового, групового та індивідуального інформування. 2.8. Вивчає інформаційні потреби вчителів, вихователів, учнів, батьків; здій-
снює диференційоване обслуговування читачів, використовуючи різні форми і методи індивідуальної, групової і масової роботи. 2.9. Обслуговує читачів у режимі абонементу та читального залу. 2.10. Виховує в учнів інформаційну культуру — стале прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел, навичок систематизації та особистої оцінки. 2.11. Засобами бібліотечної роботи популяризує книгу і читання, підвищує престиж освіченості та культурності виходячи як з потреб суспільства, так і з при-
родних прагнень особистості. 2.12. Сприяє вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, від-
критої до інтелектуального і творчого розвитку. 2.13. Веде роботу з популяризації бібліотечно-бібліографічних знань се-
ред учнів за допомогою проведення бесід, організації книжкових виставок, оглядів, лекцій, бібліотечних уроків, надання індивідуальних і групових кон-
сультацій тощо. 2.14. Формує в учнів уміння та навички бібліотечного користувача, розкри-
ває їм основні (модельні, базові) функції бібліотеки, пояснює права й обов’язки користувача, виховує повагу до правил користувача своєї і будь-якої бібліотеки, популяризує бібліотечно-бібліографічні знання. 2.15. Сприяє всебічному підвищенню фахової, педагогічної майстерності вчи-
телів, вихователів, батьків шляхом популяризації педагогічної літератури і надан-
ня інформації про неї. 2.16. Спільно з учителями та громадськими організаціями проводить чи-
тацькі конференції, літературні та музичні вечори, диспути, ігри та інші масові заходи.
2.17. Забезпечує бібліотечно-інформаційні особистісні потреби користувачів у культурно-дозвільній діяльності, профорієнтаційному визначенні. 2.18. Організовує та бере участь у науково-пошуковій та краєзнавчій роботі, що пов’язана з книгою, навчальним підручником та іншою формою інформації. 2.19. Координує діяльність бібліотеки з громадськими організаціями, спів-
працює та взаємодіє з освітянськими бібліотеками та мережею бібліотек інших систем і відомств. 2.20. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допо-
могою внутрішнього книгообміну та міжбібліотечного абонементу (МБА). 3. Права
Бібліотекар навчального закладу має право:
3.1. Визначати зміст та форми своєї діяльності. 3.2. Розробляти правила користування бібліотекою та іншу регламентуючу документацію, що затверджується керівником навчального закладу. 3.3. Визначати згідно з правилами користування бібліотекою вид і розмір компенсаційного збитку, нанесеного користувачем.
3.4. У межах своєї діяльності брати участь у навчально-виховному процесі в організації загальних, групових, класних, масових заходах, виставках та оглядах, передбачених планом роботи.
3.5. Брати участь в управлінні закладом у порядку, визначеному його статутом.
3.6. Захищати свою професійну честь і гідність усіма засобами в межах чин-
ного законодавства.
3.7. Ознайомлюватися зі скаргами та іншими документами, що містять оцін-
ку його роботи, давати пояснення щодо змісту цих документів.
щбиц #8.indb 87
щбиц #8.indb 87
04.08.2011 23:27:21
04.08.2011 23:27:21
88
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
3.8. У межах своєї компетенції повідомляти адміністрації навчального закла-
ду про всі виявлені недоліки в діяльності закладу та вносити пропозиції щодо їх усунення.
3.9. Вимагати від адміністрації навчального закладу сприяння у виконанні обов’язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.
3.10. Викладати окремі предмети, вести гуртки та факультативи за домовле-
ністю з директором закладу та за наявності необхідної освіти.
3.11. Підвищувати свою професійну кваліфікацію. 3.12. Отримувати від адміністрації навчального закладу інформацію норма-
тивно-правового й організаційного характеру, ознайомлюватися з відповідними документами. 3.13. На додаткову оплату праці згідно з чинним законодавством. 3.14. На щорічну відпустку в розмірі 24 робочих дні та додаткову оплачувану відпустку (до 12 робочих днів), якщо таке передбачено колективним договором.
3.15. На представлення до різних форм заохочення, нагород та відзнак, які передбачені для працівників освіти і культури. 4. Відповідальність
Бібліотекар навчального закладу несе відповідальність:
4.1. За організацію роботи бібліотеки та бібліотечних процесів.
4.2. За облік, зберігання і використання всіх одиниць бібліотечного фонду відповідно до чинного законодавства.
4.3. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією (у межах, визначених чинним законо-
давством України про працю).
4.4. За санітарний стан приміщення бібліотеки та збереження обладнання й меблів.
4.5. За своєчасне складання встановленої звітної документації.
4.6. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності (у ме-
жах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законо-
давством України).
4.7. За завдання матеріальної шкоди (у межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України).
4.8. За неналежне виконання вимог, визначених статутом та правилами вну-
трішнього розпорядку навчального закладу (у межах, визначених чинним адміні-
стративним законодавством України).
5. Бібліотекар навчального закладу повинен знати
5.1. Основи бібліотечної справи, бібліографії, інформаційної роботи. 5.2. Методичні матеріали з бібліографії та інформатики.
5.3. Книжковий фонд і довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.
5.4. Передовий досвід бібліографічної та інформаційної роботи вітчизняних та світових бібліотек.
5.5. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
5.6. Правила й норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.
5.7. Вимоги чинного законодавства.
5.8. Державну мову.
6. Кваліфікаційні вимоги
6.1. Бібліотекар навчального закладу повинен мати спеціальну бібліотечну або педагогічну освіту без вимог до стажу роботи. щбиц #8.indb 88
щбиц #8.indb 88
04.08.2011 23:27:22
04.08.2011 23:27:22
89
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ДІЛОВОДСТВО
6.2. Бібліотекар II категорії повинен мати повну вищу освіту відповідного на-
пряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією бібліотекаря — не мен-
ше ніж один рік. 6.3. Бібліотекар I категорії повинен мати повну вищу освіту відповідного на-
пряму підготовки (спеціаліст, магістр): спеціаліста — стаж роботи за професією бібліотекаря II категорії — не менше ніж два роки, для магістра — без вимог до стажу роботи. 6.4. Провідний бібліотекар повинен мати повну вищу освіту відповідного на-
пряму підготовки (спеціаліст, магістр). Стаж роботи за професією бібліотекаря I категорії — не менше ніж два роки. 7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою, професією
7.1. Бібліотекар навчального закладу взаємодіє з:
• адміністрацією навчального закладу;
• педагогами, учнями, їх батьками;
• органами управління освітою;
• громадськими організаціями, позашкільними навчально-виховними закладами;
• освітянськими бібліотеками та мережею бібліотек інших систем і ві-
домств.
Назва посади керівника структурного підрозділу Особистий підпис Ініціал(и), прізвище
Візи
З інструкцією ознайомлений(а)
Особистий підпис Ініціал(и), прізвище
Дата
щбиц #8.indb 89
щбиц #8.indb 89
04.08.2011 23:27:23
04.08.2011 23:27:23
90
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-
ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Візитною карткою шкільної бібліотеки може бути сторінка на сайті школи. Вона стане потужним інформаційним ресурсом, що працюватиме на залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до актуальної інформації.
Відповідати вимогам часу — це втілювати інновації, застосо-
вувати на практиці досягнення бібліотечної галузі, використову-
вати стратегічне планування та проектну роботу, гнучко присто-
совуватися до вимог освітніх стандартів.
Сьогодні основною характеристикою шкільних бібліотек міста Харкова стало розмаїття джерел інформації, доступ до яких вони можуть надати. Комп’ютеризація, 100-відсоткове підклю-
чення до мережі Інтернет, наявність сторінок «Шкільна бібліоте-
ка» на сайтах навчальних закладів і персональна електронна пошта створили реальні умови для трансформації шкільних бі-
бліотек у сучасні бібліотечно-інформаційні центри.
Навіщо потрібна веб-сторінка «Шкільна бібліотека»?
Бібліотека — одна з ключових складових навчального закла-
ду. Адже саме їй відведено роль центру накопичення та система-
тизування інформації, необхідної для організації якісного на-
вчального процесу та виховання компетентної особистості.
Сьогодні всі навчальні заклади міста Харкова мають свої офі-
ційні сайти, однією з веб-сторінок яких є сторінка «Шкільна бі-
бліотека» (або «Бібліотека», «Наша бібліотека»). Це стало новим зручним інструментом взаємодії шкільної бібліотеки з усіма учасниками навчально-виховного процесу.
Основні вимоги до оформлення веб-сторінки
Зміст
Хоча кожний бібліотекар навчального закладу самостійно створює свою веб-сторінку, є ціла низка вимог щодо її наповнен-
Сторінка «Шкільна бібліотека» на сайті школи
Наталія БУТ-ГУСАІМ, методист Навчально-
методичного педагогічного центру департаменту освіти Харківської міської ради
щбиц #8.indb 90
щбиц #8.indb 90
04.08.2011 23:27:24
04.08.2011 23:27:24
91
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
ня й оформлення. Насамперед це стосується основних розділів веб-сторінки. Ми пропонуємо у цій роботі відштовхуватися від основних функцій шкільної бібліотеки, якими є:
освітня;
виховна;
інформаційна;
культурно-дозвільна;
організаційна;
формування інформаційної культури особистості.
Виходячи з цього пропонуємо такі обов’язкові розділи:
Новини — відображається інформація про заходи, що прово-
дить шкільна бібліотека (розділ потребує постійного оновлення).
Наша бібліотека — історія бібліотеки; режим роботи; пра-
вила користування бібліотекою; права та обов’язки читачів; основні завдання бібліотеки; послуги, що надаються бібліоте-
кою тощо.
Корисні посилання.
Читання та творчість читачів.
Інформаційні матеріали.
Контактна інформація — (прізвище, ім’я, по батькові бібліо-
текаря, поштова адреса, телефон, e-mail).
Розділи веб-сторінки поділяються на рубрики, єдині вимоги до наповнюваності яких є такими:
1. Заявлена рубрика має відповідати основним функціям шкільної бібліотеки.
2. Інформація, що розміщується на веб-сторінці, має бути акту-
альною, практичною і цікавою для широкого кола читачів.
3. Матеріали мають бути актуальними для відповідного пе-
ріоду шкільного життя і постійно поновлюватися.
4. У розміщених на веб-сторінці текстових матеріалах не по-
винно бути орфографічних, граматичних, стилістичних, пунктуаційних помилок.
Шкільна бібліотека — досить динамічна інституція. Її фонди постійно поповнюються періодичними виданнями, новими книжками та електронними навчальними продуктами. Підклю-
чення до мережі Інтернет дає можливість бути в курсі всіх книж-
кових новинок, ознайомлюватися зі змінами в освітньому зако-
нодавстві, користуватися цікавими та корисними інтернет-ре-
сурсами тощо.
Тому для формування веб-сторінки «Шкільна бібліотека» ми рекомендуємо використовувати корисні посилання на он-лайн довідники, енциклопедії, сайти як для учнів, так і для вчителів.
Крім того, за нашим досвідом, цікавими для користувачів є рубрики для батьків («Сторінка для батьків» або «Абетка для бать-
ків»), про письменників-ювілярів, анонси нових надходжень тощо.
Для поліпшення роботи шкільної бібліотеки та визначення запитів користувачів необхідно періодично проводити моніто-
рингові дослідження (наприклад, відвідування бібліотеки, вида-
вання книг тощо), результати яких також розміщувати на веб-
сторінці.
щбиц #8.indb 91
щбиц #8.indb 91
04.08.2011 23:27:24
04.08.2011 23:27:24
92
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Ураховуючи, що користувачами веб-сторінки є всі учасники навчально-виховного процесу, рекомендуємо проводити усілякі он-лайн конкурси та вікторини з обов’язковим визначенням пе-
реможців. Це приверне увагу більшої кількості користувачів.
Дизайн та технологічне оснащення веб-сторінки
Звичайно, художній смак у кожного бібліотекаря свій, проте не варто забувати, що веб-сторінка «Шкільна бібліотека» має ви-
конувати своє основне призначення — залучати користувачів до інформації. Тому при оформленні сторінки слід акцентувати ува-
гу на візуальну зручність сприйняття інформації користувачем. Його не повинні відволікати зайві значки та малюнки, що не не-
суть корисної інформації. Для цього необхідно розробити єдиний стиль подачі матеріалів (розмір та вид шрифту), ілюстрацій. Об-
рати спокійну кольорову гаму.
Веб-сторінка має бути зручною у користуванні. Тому варто продумати навігатор рубрик та піктограми, що будуть викорис-
товуватися на ній. За наявності можна розмістити логотип біблі-
отеки.
Обов’язково веб-сторінка має бути оснащена інтерактивни-
ми формами взаємодії з користувачами (гостьові книги, відповіді на запитання, віртуальна довідкова служба тощо). Крім тради-
ційних контактів — поштова та електронні адреси, телефони, ду-
же цікавим і корисним є форум, на якому можна організовувати обговорення подій, нових книжок, опитування тощо.
Звісно, що на всі посилання та заявлені ресурси користувачі повинні мати вільний доступ. Бажано також оснастити веб-
сторінку програмою реєстрації кількості відвідувань.
Контроль за функціонуванням веб-сторінок шкільних бібліотек
Активна робота шкільної бібліотеки — потужний чинник у формуванні компетентної особистості. Тому на постійному контролі як у адміністрації навчального закладу, так і в район-
них та міських навчально-методичних педагогічних центрах (НМПЦ) стоїть питання функціонування та розвитку шкільної бібліотеки.
Електронна картка веб-сторінки «Шкільна бібліотека»
Не можна управляти процесом, якщо не знаєш поточного стану справ. З метою відстеження рівня наповнюваності та зміс-
ту веб-сторінок шкільних бібліотек на кожну з них заведено електронну картку, де аналізується інформаційна наповнюва-
ність, зміст розділів та рубрик веб-сторінки «Шкільна бібліоте-
ка» конкретного навчального закладу, а також фіксуються заува-
ження та надаються рекомендації, які надсилаються електрон-
ною поштою до навчальних закладів. Про усунення зауважень та виконання рекомендацій бібліотекар інформує методиста щбиц #8.indb 92
щбиц #8.indb 92
04.08.2011 23:27:25
04.08.2011 23:27:25
93
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
з біб ліотечних фондів. Картки зберігаються у методиста з бібліо-
течних фондів у друкованому та електронному варіантах. Фраг-
мент електронної картки подано нижче.
Картка веб-сторінки «Шкільна бібліотека»
(фрагмент)
Дата заповнення: 27.05.2011
Навчальний заклад: Харківський ліцей мистецтв № 133 http://lyceum133.klasna.com/site/library.html
Тимченко Анна Федорівна, бібліотекар
Відзначити підрозділи:
«Формування культури читання», «Моніторингові дослідження», «План роботи шкільної бі-
бліотеки», «Для вас, учні!», «Література рідного краю», «Віртуальна книжкова поличка», «Про-
грамні твори», «Шкільному бібліотекарю», «Творчість читачів».
Зауваження: підрозділ «Організація роботи шкільної бібліотеки»: повторення матеріалу («Для вчителів-предметників»). Підрозділ «Новини» не оновлюється. Немає результатів акції «Живи, книго!».
Рекомендації: подати матеріал про організацію роботи шкільної бібліотеки, а також історію шкільної бібліотеки для друку в журналі «Шкільна бібліотека» або «Шкільна бібліотека +»; об’єднати матеріали «бібліотечної кухні»; створити підрозділ «Медіатека»; «Електронні ре-
сурси бібліотеки» — включити до розділу «Медіатека». «Програмні твори» — вказати, для якого класу.
Про зміни та доповнення, що вносяться на веб-сторінку, бібліотекар інформує методиста з бібліотечних фондів, а той заносить зміни до електронної картки, вказуючи останню дату запису. Оцінювання рівня змістовного наповнювання веб-сторінки «Шкільна бібліотека»
Будь-яка інновація заслуговує на увагу лише тоді, коли пере-
буває в процесі постійного розвитку. Для визначення напряму подальшого розвитку необхідно дати оцінку тому, що вже зроб-
лено і працює. З метою об’єктивного оцінювання роботи веб-
сторінок «Шкільна бібліотека» була проведена така підготовча робота:
1. Створена експертна група, до складу якої увійшли мето-
дисти та спеціалісти НМПЦ міста Харкова, сім провідних біб ліотекарів міста та методисти з бібліотечних фондів ра-
йонних управлінь освіти. 2. Розроблені критерії, за якими оцінювалася веб-сторінка сайту.
Критерії, вага та вагомість параметрів, що оцінювалися, ви-
значались методом Делфі. В основу визначення критеріїв оціню-
вання матеріалів, розміщених на веб-сторінках «Шкільна бібліо-
тека», як розповідалося вище, покладено функції, що виконує щбиц #8.indb 93
щбиц #8.indb 93
04.08.2011 23:27:27
04.08.2011 23:27:27
94
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
шкільна бібліотека як соціальний інститут. На основі цих крите-
ріїв творчою групою була розроблена кваліметрична модель ви-
значення рівня змістовного наповнення та оформлення сторінки «Шкільна бібліотека» на сайті навчального закладу, форму якої, а також інструкцію з її використання, можна знайти на диску. Параметрами оцінювання стали такі позиції:
1. Зміст сторінки
2. Продуктивність та результативність діяльності шкільної бібліотеки. Актуальність заявлених матеріалів
3. Дизайн 4. Інноваційність діяльності шкільної бібліотеки 5. Технологічність та інтерактивність веб-сторінки «ШБ»
6. Інформативність заявлених матеріалів Кожному бібліотекарю та представнику адміністрації було за-
пропоновано заповнити протокол відповідної форми, який потім передавався методисту з бібліотечних фондів району, який мав ви-
значити рівень змістовного наповнення та оформлення веб-
сторінки кожного навчального закладу району, користуючись ква-
ліметричною моделлю, та внести оцінки до зведеної узагальню-
ючої таблиці, форму якої див. на диску.
Результати такого оцінювання дають можливість проаналі-
зувати рівень змістового наповнення кожного параметра окре-
мо («Інноваційність», «Інформативність», інші) або веб-сторінки «Шкільна бібліотека» конкретного навчального закладу в ціло-
му, веб-сторінок навчальних закладів району міста, що дає мож-
ливість визначити подальший напрям розвитку шкільної біб-
ліотеки.
Серед шкільних бібліотек міста Харкова сформувалася група лідерів, з цікавим досвідом створення та функціонування веб-
сторінок яких ви можете ознайомитися:
Харківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 71 (http://school71.edu.kh.ua/bbloteka); Харківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 118 (http://school118.edu.kh.ua/bbloteka/); Харківська спеціалізована школа I–III ступенів № 85 (http://
school85.edu.kh.ua/beebleeoteka/); Харківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 70 (http://school70.edu.kh.ua/bbloteka/); Харківська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 80 (http://
school80.edu.kh.ua/bbloteka/); Харківська спеціалізована школа І–
ІІІ ступенів № 156 (http://school156.edu.kh.ua/bloteka/); Харківський ліцей мистецтв № 133 (http://lyceum133.
klasna.com/site/library.html);
Харківська загальноосвітня середня школа І–ІІІ ступенів № 104 (http://school104.edu.kh.ua/nasha_beebleeoteka/).
Див. диск.
Додаток 1
Див. диск.
Додаток 2
щбиц #8.indb 94
щбиц #8.indb 94
04.08.2011 23:27:28
04.08.2011 23:27:28
95
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПРАЦЯ БІБЛІОТЕКАРЯ
Книжковий фонд шкільної бібліотеки можна поповнювати по-різному: купувати видання або отримувати їх у подарунок. Проте будь-які надходження, незалежно від способу їх отримання, мають бути поставлені на облік.
Створюємо комісію
Відповідно до пункту 1.24 Інструкції з бухгалтерського облі-
ку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої нака-
зом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), необоротні активи, отримані безоплат-
но у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються ко-
місією, створеною наказом керівника навчального закладу, до складу якої обов’язково має входити працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня.
Комісія (у складі не менше ніж 3 особи) має розглянути кож-
ний документ (книгу, брошуру, художній альбом тощо), отрима-
ний у подарунок, та встановити його ціну. Для цього можна озна-
йомитися з ринковою ціною на такі документи, переглянути бу-
кіністичні каталоги, прайс-листи окремих видавництв або ж по-
дивитися вартість аналогічних документів, які є у шкільному бібліотечному фонді.
Визначаємо ціну документа
За рекомендаціями Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського ціну документа доцільно визначати за йо-
го собівартістю. Так, ціна книжкового блоку визначається шляхом оцінювання кожної сторінки книжкового блоку з урахуванням виду паперу (крейдяного, офсетного, типографського, газетного).
Ціна обкладинки також визначається за її собівартістю:
брошурна оправа — коштує 5% ціни книжкового блоку;
картонна оправа — 10% ціни книжкового блоку;
оправа з ледерину, коленкору, тканини — 20% ціни книж-
кового блоку.
Як поставити на облік подарункові надходження
Валентина МОЗГОВА, експерт з питань роботи шкільної бібліотеки
щбиц #8.indb 95
щбиц #8.indb 95
04.08.2011 23:27:29
04.08.2011 23:27:29
96
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ОРГАНІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Якщо видання має на оправі припресовку з фольги (золоте чи срібне тиснення), то ціна документа збільшується на 10% вар-
тості обкладинки.
Якщо документ належить до формату А5 (половина форма-
ту А4), то визначена ціна документа зменшується на 50%. Якщо формат більший ніж А4, то визначена ціна збільшуєть-
ся на 20%.
Одна сторінка ілюстрованої вкладки коштує 20% ціни книж-
кового блоку.
Якщо ілюстрації у документі не виділені в окрему вкладку, то ціна документа збільшується на 20% вартості книжкового блоку.
Складаємо Акт про прийняття документів
Після оцінювання документів комісія складає Акт про при-
йняття до бібліотеки документів у дар (далі — Акт) у двох при-
мірниках. В Акті зазначаються назва, кількість і вартість отрима-
них документів. Приклад заповнення Акта див. нижче.
Зверніть увагу, що відповідно до змін до Інструкції № 64, вне-
сених наказом Державного казначейства України «Про затвер-
дження Змін до Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ» від 2 вересня 2010 р. № 312, облік не-
оборотних активів ведеться у повних гривнях без копійок (п. 1.20).
При отриманні документів, що були у користуванні (напри-
клад, книги з приватних бібліотек), в Акті має бути вказаний від-
соток їх зносу.
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Директор загальноосвітнього навчального закладу № 46
Петренко Петренко В.І.
19 квітня 2011 р.
АКТ № 7
про прийняття до бібліотеки школи документів у дар
Цей акт складено 18 квітня 2011 року комісією у складі:
голова комісії — Зеньковець Л.С., заст. директора з адміністративно-господарських питань,
члени комісії:
Селезньова І.М. — бухгалтер централізованої бухгалтерії Управління освіти Солом’янської райдержадміністрації м. Києва;
Алінкова М.І. — бібліотекар загальноосвітнього навчального закладу № 46
про прийняття до бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу № 46 документів, отри-
маних від батьківського комітету 9-А класу в дар у кількості 3-х примірників на суму 400 грн. 00 коп. (чотириста грн. 00 коп.), записаних до книги сумарного обліку 18 квітня 2011 р. під № 1134, 1135, 1136 і внесених до інвентарної книги з № 235 по № 237.
Перелік документів додається.
Голова комісії Зеньковець Л.С. Зеньковець
Члени комісії:
Селезньова І.М. Селезньова
Алінкова М.І. Алінкова
щбиц #8.indb 96
щбиц #8.indb 96
04.08.2011 23:27:30
04.08.2011 23:27:30
97
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ПРАЦЯ БІБЛІОТЕКАРЯ
Додаток
до Акта про прийняття до бібліотеки школи документів у дар
від 18 квітня 2011 р. № 7
Перелік документів, отриманих бібліотекою школи від батьківського комітету 9-А класу в дар №
з/п
Автор та назва видання
Ціна К-сть
примір-
ників
Сума Інвен-
тарний номер
Примітки
грн коп грн коп
1.Джером Д. Селінджер. «Над прірвою у житі»
150 00 1 150 00 235 –
2.Довідник школяра 100 00 1 100 00 236 –
3.Енциклопедія юного математика
150 00 1 150 00 237 –
Дані Акта відображаються в бухгалтерському обліку.
Індивідуальний та сумарний облік подарункових видань здій-
снюється на загальних засадах. Як правило, облік подарункових видань ведеться окремо від обліку книжкового фонду, придбаного навчальним закладом за рахунок бюджетних асигнувань.
Нормативні документи
Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з бухгалтер-
ського обліку необоротних активів бюджетних установ» від 17 липня 2000 р. № 64.
Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Змін до Інструкції з бух-
галтерського обліку необоротних активів бюджетних установ» від 2 вересня 2010 р. № 312.
щбиц #8.indb 97
щбиц #8.indb 97
04.08.2011 23:27:31
04.08.2011 23:27:31
98
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ДАТ День знань. Офіційно День знань був затверджений Верхо-
вною радою СРСР 1 вересня 1984 року 150 років від дня народження Михайла Андрійовича Бер-
коса (1861–1919), українського живописця
Міжнародний день письменності (грамотності). Відзначається згідно з Резолюцією 1.141, 14-ї сесії ЮНЕСКО щорічно в цей день
170 років від дня народження Антоніна Дворжака (1841–
1904), чеського композитора
День українського кіно. Відзначається в Україні згідно з Ука-
зом Президента (№ 52/96 від 12 січня 1996 року) у другу субо-
ту вересня
Усікновення глави Пророка, Предтечі та Хрестителя Гос-
подня Іоанна
90 років від дня народження Станіслава Лема (1921–2006), польського письменника 120 років від дня народження Аґати Крісті (1891–1976), англійського письменника
Міжнародний день охорони озонового шару. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН (A/RES/49/114 від 19 грудня 1994 року) День рятівника. Відзначається в Україні згідно з Указом Прези-
дента (№ 830/2008 від 12 вересня 2008 року) щорічно в цей день
90 років від дня народження Софії Остапівни Гоменюк (1921–
2001), українського майстра народно-декоративного розпису
100 років із дня смерті Петра Аркадійовича Столипіна (1862–
1911), російського державного діяча
170 років від дня народження Наталя (Анатолій) Клименто-
вича Вахнянина (1841–1908), українського композитора, пись-
менника, педагога, музичного-громадського і політичного діяча
100 років від дня народження Вільяма Джералда Ґолдінґа (1911–1993), англійського письменника, лауреата Нобелівської премії (1983)
100 років від дня народження Миколи Львовича Нагнибіди (1911–1985), українського поета
Різдво Пресвятої
Богородиці. Друга Пречиста
День партизанської слави. Відзначається в Україні згідно з ука-
зом Президента (№ 1020/2001 від 30 жовтня 2001 року) щоріч-
но в цей день
Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста Господнього
День туризму. Відзначається в Україні згідно з Указом Прези-
дента (№ 1047/98 від 21 вересня 1998 року) щорічно в цей день
1
3
8
10
11
15
16
17
18
19
20
21
22
27
12
Див. диск. Додаток 1 Див. диск. Додаток 2
Див. диск. Додаток 3
Див. диск. Додаток 4
Див. диск. Додаток 5
Див. диск. Додаток 6
Див. диск. Додаток 7
Див. диск. Додаток 8
Див. диск. Додаток 9
Див. диск. Додаток 10
Див. диск. Додаток 11
Див. диск. Додаток 12
Див. диск. Додаток 13
Див. диск. Додаток 14
Див. диск. Додаток 15
ВЕРЕСЕНЬ
щбиц #8.indb 98
щбиц #8.indb 98
04.08.2011 23:27:32
04.08.2011 23:27:32
99
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ДАТ День мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії
Всеукраїнський день бібліотек. Відзначається в Україні згід-
но з Указом Президента (№ 471/1998 від 14 травня 1998 року) щорічно в цей день
170 років від дня народження Михайла Петровича Драго-
манова (1841–1895), українського публіциста, історика, філо-
софа, економіста, літературознавця, фольклориста, громадсько-
го діяча
Останній тиждень вересня — Всесвітній день моря. Затверджений Міжнародною морською организацією чи ИМО (IMCO/C XXXVIII/21) 30
Див. диск. Додаток 16
Див. диск. Додаток 17
Підготував Микита Логінов, мистецтвознавець, викладач курсу «Історія культури»
щбиц #8.indb 99
щбиц #8.indb 99
04.08.2011 23:27:33
04.08.2011 23:27:33
100
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
Основні принципи формування та використання видання 1. Журнал «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» призна-
чений надавати дієву допомогу загальноосвітнім навчальним закладам у налагоджені інформаційного забезпечення навчально-виховного про-
цесу. До публікації подаються розробки з навчальних тем, довідкові ма-
теріали, консультації з питань управління школою, цікава і корисна ін-
формація щодо професійної орієнтації учнів.
2. Значне місце у журналі приділяється питанням налагодження і ведення бібліотечної роботи у школі, перетворенню бібліотек у су-
часні інформаційні центри. Для цього застосовуються нові форми по-
дачі інформації, а також засоби її обробки на основі комп’ютерних технологій.
3. Журнал складається з друкованої частини, бібліографічних кар-
ток та електронного додатка на компакт-диску CD-ROM. 4. У друкованій частині містяться авторські статті, редакційні мате-
ріали, які мають три узагальнених спрямування: навчальне, управлін-
ське, бібліотечне. Користувачами матеріалів першого спрямування є учні та вчителі-предметники; другого — керівництво школи. Матеріали тре-
тього спрямування призначені бібліотекарю для поповнення та система-
тизації фондів, налагодження інформаційного обслуговування учасників навчально-виховного процесу.
5. Навчальні матеріали складають Інформаційні паспорти навчаль-
них тем, які за своєю структурою і змістом є новою формою подачі на-
вчальної та методичної інформації. Інформаційні паспорти розроблено для формування в учнів системних знань з конкретної навчальної теми або окремого питання, а також для акумулювання сучасних відомостей, передового досвіду та напрацювань, що можуть бути використані учи-
телем для викладу теми.
6. Управлінські матеріали висвітлюють питання організації освіт-
нього менеджменту, шкільної економіки та бухгалтерії, планування на-
вчального процесу, кадрової роботи, трудових відносин тощо. Обов’язковою складовою матеріалів є моніторинг поточного галузево-
го законодавства. 7. Бібліотечні матеріали складають авторські статті та редакційні розробки з питань профорієнтаційної роботи, виховання інформаційної культури учнів, обслуговування дітей за інтересами, організації позау-
рочних заходів і дозвілля. Для оперативного інформування усіх учасників навчального процесу подаються бібліографічні списки нових друкова-
них і електронних видань, нормативно-правових та інструктивно-мето-
дичних документів, публікацій у періодичній пресі, інтернет-повідом-
лень, радіо- телепередач. 8. Бібліографічні картки призначені для налагодження системати-
зованого бібліографічного обліку публікацій у журналі (на першому етапі), а також інформаційних повідомлень з усього спектра джерел, що входять до сфери шкільного життя (на другому етапі). Бібліографічний облік ведеться за трьома новими каталогами, які запроваджуються у шкільній бібліотеці. 9. Електронний додаток на компакт-диску призначений для збільшення обсягу та розширення можливостей публікацій. Він міс-
Призначення видання
Комплектація і структура видання
щбиц #8.indb 100
щбиц #8.indb 100
04.08.2011 23:27:34
04.08.2011 23:27:34
101
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
*
Утворення і ведення у бібліотеці трьох нових каталогів не має відношення і ніяк не впливає на роботу бібліотекаря з ведення систематичного каталогу видань, що складають фонд бібліотеки.
тить інформаційну базу даних додаткових матеріалів до публікацій у журналі. Разом з довідково-пошуковим апаратом база даних утворює комп’ютерну систему «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» (система ШБІЦ). 10. Бібліографічні картки та компакт-диск пакуються в окремий поліетиленовий файл і містяться у кінці журналу.
Функції бібліотекаря 11. Журнал надходить до бібліотеки у формі роз’ємного видання, тобто його скріплення у корінці забезпечується спеціальним механіз-
мом. Це дає можливість вільно вилучати аркуші і направляти їх визна-
ченим користувачам або перекладати в інше місце зберігання.
12. Функції бібліотекаря полягають у такому:
вилучити з журналу аркуші з публікацією Інформаційних паспор-
тів і розкласти їх в окремі зшивачі за навчальними предметами;
на стенді «Нові надходження» подати перелік Інформаційних паспортів, що надійшли в останньому випуску;
вилучити з журналу аркуші з публікацією Бібліографічних списків, розрізати їх і скомплектувати для кожного користу-
вача (директора, завуча, вчителя-предметника, іншого пра-
цівника школи);
вилучити з журналу аркуші розділу «Моніторинг законодав-
ства» і разом з Бібліографічним списком, призначеним для директора, передати їх керівнику навчального закладу;
бібліографічні списки, призначені вчителям та іншим педа-
гогічним працівникам, передати для ознайомлення безпосе-
редньо в учительські кімнати;
вилучити з журналу файл з бібліографічними картками і розкласти їх у Каталоги за класифікаційними індексами (шифрами);
вилучити з журналу аркуші з публікаціями, що стосуються бібліотечної роботи: виховання інформаційної культури в учнів, профорієнтації учнів, організації позаурочних заходів і дозвіл-
ля — та розкласти їх в окремі зшивачі за тематикою;
помістити журнал із залишеними аркушами публікацій управлінського спрямування на постійне місце зберігання для подальшого інформаційного обслуговування; компакт-диск розмістити в окремий каталожний бокс.
13. Перелічені функції бібліотекаря за своїм змістом є мінімальни-
ми і не тягнуть за собою значних трудових і часових затрат. Вони не по-
требують спеціальних знань чи високої кваліфікації, тому можуть бути виконані будь-яким працівником. Бібліографічна систематизація. Нові рішення
14. Систематизація матеріалів, що опубліковані в журналі, ведеться в бібліотеці за трьома видами нових каталогів
*
: навчальної, загальноос-
вітньої, функціональної інформації.
Каталог навчальної інформації (КНІ) включає бібліографічні запи-
си документів, які можуть бути використані учнем як навчальний мате-
ріал за шкільними програмами, розширюють його поінформованість з окремих навчальних тем, надають методичну допомогу в засвоєнні навчального матеріалу. Сюди ж відносять записи методичних докумен-
тів, які використовуються учителем як методичний матеріал для ви-
кладання конкретного навчального предмета.
Каталог загальноосвітньої інформації (КЗІ) складається з бібліо-
графічних записів документів, які використовуються для загальноос-
вітньої підготовки учнів, а саме: пізнавальної, художньої, загальнороз-
виваючої, мистецької, довідкової, енциклопедичної, науково-педагогіч-
щбиц #8.indb 101
щбиц #8.indb 101
04.08.2011 23:27:35
04.08.2011 23:27:35
102
№ 8 СЕРПЕНЬ
2011
ної літератури, а також методичної літератури для підвищення кваліфі-
каційного рівня вчителів.
Каталог функціональної інформації (КФІ) включає бібліографічні записи документів, які подають інформацію з усього спектра питань функціонування загальноосвітнього навчального закладу: управління школою, організації і забезпечення навчально-виховного процесу, хар-
чування дітей, трудових відносин, оплати праці, господарської та еконо-
мічної діяльності тощо. 15. Підготовка бібліографічних карток для перелічених каталогів ведеться фахівцями редакції. Картки надходять до бібліотеки у готовій формі. Бібліотекар не докладає значних зусиль для ведення каталогів і обмежується лише правильним розміщенням карток у каталожних ящиках.
16. Кожен із каталогів має свою систему індексації (шифрів), яка максимально наближена до структури інформації і відповідає сучасним потребам обліку. Каталог навчальної інформації побудований за класифі-
кацією навчальних тем. Система індексації Каталогу загальноосвітньої інформації відповідає таблицям ББК, які використовуються в шкільних бібліотеках. У Каталозі функціональної інформації використовується принцип індексації за основними функціями шкільного управління.
17. Класифікаційний індекс (шифр) наводиться в полі індексації біб-
ліографічної картки. Тут же подаються і назви позицій, що складають індекс. Картки у каталогах розміщуються у порядку зростання індексів.
Зберігання видання
18. Кожний випуск журналу розкомплектовується бібліотекарем і зберігається окремими частинами.
19. Для зберігання навчальних матеріалів (Інформаційних паспортів) потрібно близько 20 зшивачів — за кількістю навчальних предметів. Їх слід запроваджувати в міру надходження паспортів з конкретних предметів.
20. Бібліотечні матеріали (статті, розробки) рекомендується збері-
гати в окремих зшивачах за тематикою. Бібліотекар самостійно визна-
чає їх кількість і комплектацію. Бібліографічні списки передаються ко-
ристувачам і в бібліотеці не зберігаються.
21. Управлінські матеріали доцільно зберігати в обкладинці журналу. Якщо практика використання вкаже на необхідність розміщення матеріа-
лів за темами, то слід запровадити кілька зшивачів на розсуд бібліотекаря. 22. Бібліотечні картки зберігаються у складі каталогів, електронні компакт-диски — у каталожному боксі.
Бібліотечне обслуговування
23. Інформація про зміст чергового випуску журналу стає відо-
мою керівництву школи, учителям-предметникам, іншим працівни-
кам школи з Бібліографічних списків, які готуються адресно. До скла-
ду списків включено і бібліографічні записи документів, що опубліко-
вані в журналі.
24. Інформація про надходження Інформаційних паспортів у черго-
вому випуску журналу доводиться до відома учнів на стенді «Нові над-
ходження».
25. Бібліотечне обслуговування користувачів ведеться за запитами згідно з встановленими правилами.
щбиц #8.indb 102
щбиц #8.indb 102
04.08.2011 23:27:35
04.08.2011 23:27:35
Автор
bibl.zoippo
Документ
Категория
Журналы и газеты
Просмотров
5 534
Размер файла
9 269 Кб
Теги
2011
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа