close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Про стан християнської духовно-соціальної праці в Україні

код для вставкиСкачать

Аналітична стаття
Про стан християнської духовно-соціальної праці в Україні
Три головні тези:
Теза перша. Підводячи підсумки 20-ти років незалежності і духовної свободи на Україні можна сказати, що основна соціальна робота християнства Україні, проходила в 10-ти напрямках.
Теза друга. Вся духовно-соціальна робота християнства України, за останні 20 років була спрямована ​​на боротьбу з наслідками головної проблеми суспільства, але не з її причиною, не з коренем.
Теза третя. За останні 20 років вся соціальна робота християнства України, не маючи єдиної духовно-гуманітарної концепції сучасного світогляду українського суспільства та міжконфесійної програми духовного розвитку суспільства, проходила розрізнено, дезорієнтовано і без методологічного озброєння.
Обґрунтування тез:
Теза перша. Десять напрямків: 1. Безпритульність, сирітство та соціальне сирітство. 2. Пропаганда аморальності через ЗМІ. 3. Ювенальна юстиція і громадянські шлюби. 4. Християнська етика в системі освіти. 5. Теорія еволюції і креаціонізм в системі освіти. 6. Проституція і сексуальне рабство, лесбіянство, гомосексуалізм і гендерна політика. 7. Наркотики, алкоголізм і тютюнопаління. 8. Право на життя - евтаназія, аборти, торгівля органами. 9. Чаклунство, окультизм і деструктивні секти. 10. Азартні ігри.
Теза друга. Вочевидь, що перераховані вище напрямки соціальної роботи - це робота з наслідками, але не з причиною. Очевидним і незаперечним фактом є те, що коренем усіх проблем суспільства, в першу чергу, є його бездуховність, безбожність: відсутність загальноприйнятого духовно - гуманітарного світогляду, а також відсутність ціннісного фундаменту. Два з десяти напрямків спрямовані на роботу з світоглядом, але й вони, якщо не стануть частиною комплексної роботи, будуть не ефективними.
Теза третя. Вочевидь, християнство України, її духовний потенціал, розділене, дезорієнтоване і методологічно неозброєне. Роздільність базується на конфесійних доктринах та у відсутності міжконфесійного порозуміння сучасної національної загальнохристиянської місії. Дезорієнтованість виникає через величезний потік та обсяг некерованої інформації, яку навмисне примножує духовна опозиція, з метою сіяння розбрату, щоб розділяти і панувати. Нині всі конфесії і деномінації України не мають єдиної методики як єдиної міжконфесійної програми духовного розвитку Українського суспільства.
Наслідок (результат):
За 20 років духовно-релігійна ситуація в країні не поліпшується, а лише погіршується, соціальних хвороб, виразок суспільства не стає менше, а навпаки стає все більше й більше та з'являються нові. Духовно суспільство не трансформувалося. Це підтверджується і тим фактом, що, по-перше, суспільство не бачить і не хоче бачити причину своїх проблем в духовно-моральних аспектах, а продовжує їх вирішувати тільки економічними, юридичними, каральними і політичними методами. По-друге, як наслідок минулої системи в сучасній державній гуманітарній політиці не покінчено з рудиментами атеїстичного ставлення держави до релігійної сфери, вона не враховує консолідуючого чинника релігійної духовності. Для інтелектуальної, культурної і політичної еліт релігія (християнство) не є фундаментальним чинником розвитку сучасної нації, а сприймається як щось відділене від держави.
Причина наслідку:
Щоб кардинально змінити положення справ необхідно працювати не тільки з плодами, але, в першу чергу, з корінням проблем особистості і суспільства - з секулярним світоглядом. Назрів історичний момент - старої ідеології (світогляду) вже не має, а нова ще не сформована - виникла дискурсивна ніша, яку не бачить секулярне, а бачить тільки духовне око. Шлях повернення до минулих ідей відрізаний - всі філософські ідеї та ідеології, що керували націями з претензією на світове панування і з обіцянкою принести мир і соціальну справедливість - не спрацювали. Але святе місце порожнім не буває - якщо його не заповнить новий духовний світогляд, то народиться нове секулярне дітище. Прийшов час нової духовно-гуманітарної ідеології, Інтегрованого Науково Духовного Світогляду.
Що робити:
Аналіз суспільної духовної, культурної та наукової ситуації в Україні вказує на потребу часу на необхідність Інституту який розробить, популяризує і впровадить нову духовно-гуманітарну ідеологію, новий Інтегрований (духовно, науково, культурно, фізично) Науковий Духовний Світогляд який надасть науково-духовну базу та ініціює створення єдиної міжконфесійної програми духовного розвитку України, що призведе до об'єднання зусиль раніше розрізнено працюючих організацій. І основні напрямки соціальної праці отримають одну мету, одну концепцію - стратегію і одну тактику - технологію досягнення мети. Що дасть великий результат консолідованій, авторитетній, міжконфесійній праці на духовне відродження української нації.
В сучасних умовах всіляка соціальна християнська праця яка не є частиною комплексного підходу в рішенні задач загальнохристиянської місії є популістська так як великі виклики сучасності неможливо вирішити одній церкві одній організації одній конфесії, духовно - соціальні завдання сьогодення можливо вирішити тільки в єдності переступивши конфесійні та інші перепони в співпраці науковців, духовенства, політиків та громадських діячів, розробивши, погодивши та впровадивши суспільний сучасний національний світогляд та спільну програму дій.
м. Остріг, лютий 2012 р.
"ТЕЗИ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ - РЕФОРМАЦІЯ ПАРАДИГМ" (Де ми знаходимося, хто ми, куди ми рухаємося?)
Громадська організація "Україна християнська" тел. (050) 07-777-64, e-mail: 24info365@gmail.com www.ChristianUkraine.org (на __сторінках) Стр. 1
Автор
vadimgagarin
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
40
Размер файла
42 Кб
Теги
духовное, праці, стан, соціального, про, україна, християнсько
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа