close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Літні народні свята

код для вставкиСкачать
Літні
?g?Z?j?h?^?g?•
?k?\?y?l?Z
Тема
.
Підготувала
Михайловин Валентина Володимирівна
вчитель початкових класів Уманської міської гімназії,
спеціаліст вищої категорії
Багато
чудових
звичаїв
є
у
нашого
народу
, і
, мабуть
, найпривабливіші
з
них
свята
. У
багатьох
районах
України
старі
звичаї
та
традиції
святкування
ніколи
не
забувалися
–
їх
дотримуються
дотепер
. Люди
залюбки
поринають
у
традиційні
національні
розваги
, часом
такі
цікаві
, самобутні
та
мальовничі
, що
вони
приваблюють
безліч
глядачів
і
туристів
.
Червень
Прислів
’
я
та
приказки
Червень літо зарум
’
янив.
У червні на полі густо, а в коморі пусто.
Червневе тепло ліпше від кожуха.
Хто в червні байдикує, той узимку голодує.
Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.
У червні весело жити: квіти квітнуть, солов
’
ї співають.
Червень літо зарум
’
янив, а липень громами розпік.
Т
.
Коломієць
Червень
Ходить літо Білим світом
Від двора і до двора,
А за літом –
Червень слідом
Спілі ягоди збира.
І солодкі, і червоні
Обриває тут і там,
Не сороці, не вороні –
Куштувать дає шпакам.
–
Ну, які вони? –
питає. –
–
Чи сподобались, чи ні?
І збирає
-
вибирає
Найспіліші та смачні
У найбільший козубок
Для малят, для пташок,
Запашні та соковиті –
Щедрим сонечком налиті.
Трійця
, або Зелені свята
Зелені
свята
не
мають
точно
визначеної
дати,
а
випадають
через
сім
тижнів
після
Великодня
.
До
свята
приурочено
багато
різноманітних
обрядів
та
дійств,
які
мають
дуже
давнє
походження
.
Зелені
свята
супроводжуються
клечанням
–
замаюванням
хат
та
господарських
будівель
гілками
зелені
.
Закосичували
також
образи,
вікна
навхрест
.
Долівки
встеляли
пахучим
зіллям
.
Робили
це
переважно
в
суботу,
до
чи
після
заходу
сонця
.
Для
клечання
брали
гілки
клена,
ясена,
липи,
явора,
чабрець,
м
’
яту,
любисток,
волошки,
полин,
півники
.
До
церкви
люди
йшли
з
квітами
та
пахучим
зіллям
.
Згодом
зілля
висушували
і
довго
зберігали
як
засіб
від
усіляких
бід,
і
насамперед
використовували
його
як
ліки
.
Трійця
, або Зелені свята
Незаміжні
дівчата
завивали
вінки
з
конвалій,
волошок,
чебрецю
та
інших
квітів
і
носили
їх,
як
обереги
.
На
шию
вішали
любисток
і
полин
.
Під
супровід
пісень
гурт
обходив
односельців
.
Господарі
щедро
відддячували
дівчат
.
На
клечальний
понеділок,
після
відправи
в
церкві,
з
процесією
всім
селом
обходили
поля,
щоб
град
не
побив
посіви
і
засуха
не
випалила
збіжжя
.
Хоругви
та
хрести
прикрашали
віночками
з
живих
квітів
.
На
Уманщині
побутував
також
звичай
освячувати
цього
дня
кринички
в
полі
.
Після
церковних
урочистостей
молодь
збиралася
разом
і
починала
розваги
:
пісні,
жарти,
хороводи
.
Свято
тривало
до
пізньої
ночі
.
Трійця
, або Зелені свята
Субота
зеленого
тижня
–
поминальний
день
.
Оскільки,
за
народними
віруваннями,
на
зелені
свята
прокидаються
мерці,
люди
вважали
за
необхідне
відвідати
могили
померлих
родичів
і
друзів,
згадати
їх
добрим
словом
.
Перекази
свідчать
:
якщо
не
обминути
померлих
своєю
увагою
в
цей
час,
вони
допоможуть
уберегти
поля
.
В
деяких
місцях
України
відзначали
“вечерю
для
дідів”
–
вшановували
померлих
пращурів
.
Переважно
варили
борщ
та
вареники
.
Зготовлену
вечерю
ставили
на
причілок
так,
щоб
пара
йшла
по
хаті
і
запрошувала
всіх
померлих
.
Потім
їжу
подавали
на
стіл,
і
всі
сідали
довкола
.
Кожен
з
присутніх,
посмакувавши
страви,
клав
ложку
поруч,
щоб
причащалися
покійники
.
Русальний тиждень, або
Русалії
Тиждень
після
Трійці
називався
Русальним
.
У
ці
дні,
особливо
по
селах,
розповідали
багато
бувальщин
і
небилиць
про
русалок
.
Відомо,
що
живуть
вони
у
річках,
але
на
Зелені
свята
виходять
з
води
і
полюбляють
сидіти
на
гілках
дерев,
зі
смутком
поглядаючи
у
бік
дівочих
хороводів
.
І
їм
хочеться
у
ці
погожі
дні
насолодитися
травами
і
квітами,
і
всією
красою
земною
.
Вони
могли
стати
помічницями
у
дівочому
ворожінні,
і
тому
дівчата
приносили
їм
частування
–
поїсти
-
попити
зі
святкового
столу
.
Та
іноді
русалки
ставали
небезпечними
для
людей
.
У
цей
час
вони
по
-
різному
намагалися
зачарувати
необережних
і,
залоскотавши,
потягти
до
себе
у
воду
.
Русальний тиждень, або
Русалії
У
перший
четвер
після
Трійці
відзначали
Русалчин
великдень
.
Господині
робили
жовті
крашанки
та
роздавали
їх
дітлахам
.
Ніхто
не
повинен
працювати
в
цей
день,
оскільки
русалки
можуть
розгніватися,
що
їх
не
шанують,
і
наробити
шкоду
господарству
.
Щоб
задобрити
русалок,
дівчата
замішували
тісто
на
свяченій
воді,
пекли
хліб
і
відносили
його
на
поле
–
пригощають
мавок
і
русалок
.
За
народними
віруваннями,
якщо
сплести
вінок
для
русалки
й
залишити
його
в
лісі,
то
русалка
на
знак
подяки
пошле
дівчині
багатого
нареченого
.
Народний
?i?j?h?]?g?h?k?l?b?d
Ретельно спостерігали, яким буде день –
сонячним чи дощовим, то так піде й на осінь.
Олени
(3 червня)
Харитона
(14 червня)
Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся.
Луки
(16 червня)
Якщо йтиме дощ, то вродять гриби.
Кирила
(22 червня)
Зацвіла липа –
на тепло й сонячне літо. Щедрим буде медозбір.
Мануїла
(30 червня)
Якщо погода дощова, то зима буде сніжною.
Липень
Прислів
’
я
та
приказки
Липень не тільки полудень літа, але й року.
Липень –
вершина літа.
У липні літо маківкою повито.
Липень казати звик: “Я –
грозовик”.
У липні день обдуває, а жара прибуває.
У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься.
У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.
Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмажить.
Т
.
Коломієць
Липень
Літо гріє купіль в річці:
-
Хто купатись? Гей, сюди! –
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій одежині
Місяць липень, мов пастух.
Він здаля гукає літу,
Ще й маха брилем своїм:
-
Годі, чуєш, воду гріти!
Куштувати мед ходім!
Квітнуть липи у долині,
Бджоли там, аж цвіт бринить.
Був на пасіці я нині –
Обіцяли пригостить. –
Доганяє липня літо,
Щоб успіть на медозбір.
Пахне сонцем, пахне цвітом,
Пахне медом кожен двір.
День Івана Купала, або
Купайла
За
давньою
традицією
його
святкували
6
липня,
але
по
запровадженні
християнства
поєднали
з
днем
народження
Іоанна
Хрестителя
Предтечі
та
відзначали
7
липня
за
новим
стилем
.
Традиційним
місцем
святкування
обирали
береги
річок,
левади,
луки
чи
лісові
галявини,
але
з
неодмінною
умовою
–
наявністю
води
.
Напередодні,
6
липня,
хлопці
ходили
селом
і
збирали
біля
дровітень
та
на
обійстях
хмиз,
господарські
речі,
що
вийшли
з
ужитку,
полінця
.
Нерідко
господарі
й
самі
виносили
для
купайлівського
вогню
старі
дерев
’
яні
відра,
кошелі,
граблі
чи
лопати
.
Навантаживши
хмизом
солом
’
яного,
спеціально
виготовленого
для
цієї
мети
козубка,
парубки
тягли
його
до
левади
та
розкладали
багаття
.
День Івана Купала, або
Купайла
Із
назбираних
до
схід
сонця
городніх
і
польових
квітів
дівчата
плели
віночки
на
голову
.
Також
виплітали
вінки
для
прикрашання
купальського
дерева
.
До
чебрецю,
любистку,
чорнобривців,
сокирок,
волошок
вплітали
кропиву
та
полин,
як
обереги
від
нечистої
сили,
що
особливо
лютувала
в
Купальську
ніч
.
З
дерев
для
купала
брали
найчастіше
вербу,
подекуди
вишню,
сосну,
березу
або
чорноклен
.
Назви
обрядового
деревця
також
були
різні
:
верба,
купайло,
купайлиця,
марена
.
Вбирали
купальське
деревце
стрічками,
віночками,
квітками
.
Ставили
його
на
вигоні,
на
березі
річки,
чи
деінде
за
селом,
у
полі,
під
лісом
.
Увечері
довкола
нього
сідали
дівчата
і
співали
купальських
пісень
.
День Івана Купала, або
Купайла
Обов
’
язковий
елемент
свята
–
стрибання
через
вогонь,
що
символізує
очищення
від
усього
злого
.
У
давнину
для
розпалювання
багаття
хлопці
добували
живий
вогонь
тертям
сухої
гілки
об
гілку
.
Якщо
дівчина
й
хлопець,
стрибаючи
разом,
не
розняли
рук
над
вогнем,
то
це
віщувало
їм
щасливе
одруження
.
Свої
віночки
дівчата
знімали
і
пускали
на
воду
із
запаленими
свічками
та
ворожили
по
них
.
Якщо
віночок
відпливав
у
той
бік,
де
живе
милий,
це
була
ознака
до
весілля
.
Коли
стояв
довго
на
місці
й
крутився,
то
парубок
дівці
тільки
голову
морочить,
а
брати
не
буде
.
Якщо
чийсь
вінок
тонув,
то
це
віщувало
недобре
.
День Івана Купала, або
Купайла
Досить
поширеним
в
Україні
було
вірування,
що
купальської
ночі
цвіте
папороть
.
І
хто
зможе
зірвати
вогняну
квітку
–
все
на
світі
знатиме,
стане
багатим
і
щасливим,
розумітиме
мову
птахів
і
звірів
.
За
легендою,
квітку
ту
охороняють
злі
духи
і
майже
нікому
не
вдається
її
побачити
й
зірвати
.
На
Купала
“купається”
сонце
.
Якщо
викупатись
одночасно
з
ним
у
річці,
можна
позбутися
всіх
хвороб,
тому
в
цей
день
годилося
обов
’
язково
скупатися,
а
дітям,
замість
вогню,
пострибати
через
кропиву
.
Свято Петра і Павла, або
Петра
12
липня
–
день
святих
Апостолів
Петра
і
Павла
.
Цей
день
в
народних
легендах
пов
’
язаний
з
літнім
сонцестоянням
.
До
свята
Петра
і
Павла
готувалися
колись
в
Україні
дуже
ретельно
:
білили
хати,
оздоблювали
рушниками
стіни,
вбирали
подвір
’
я
.
Ранком
у
цей
день,
звичайно,
всі
йшли
до
церкви
.
Дівчата
вбирали
свої
голови
вінками
з
польових
квітів,
а
особливо
червоними
маками
.
Повернувшися
з
церкви,
люди
розгівлялися
мандриками
.
Мандрики
–
це
пампушки
печені
з
пшеничного
тіста,
яєць,
сиру
і
сметани
.
В
карпатському
регіоні
власники
тварин
організовували
святковий
обхід
на
вигоні,
після
чого
влаштовували
різноманітні
змагання,
розваги,
танці
.
Народний
?i?j?h?]?g?h?k?l?b?d
Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.
Мефодія
(2 липня)
Самсона
(10 липня)
Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів –
аж до бабиного літа.
Фотія
(15 липня)
Якщо з
’
явилися жовті листочки на деревах –
на ранню осінь і зиму.
Прокопа
(21 липня)
Традиційний початок жнив. Прокла
(25 липня)
Вважається, що в цей день бувають найрясніші роси. На Прокла все промокло.
Серпень
Прислів
’
я
та
приказки
Той, хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.
У серпні серпи гріють, а вода холодить.
У серпні спина мліє, а зерно спіє.
Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок.
Як у серпні дбаєм, так зимою маєм.
Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш.
Змарнуєш на жнивах хвилину –
втратиш не одну зернину.
Серпень виймає серпа зі стріхи, а вересень його ховає.
Л
.
Савчук
Ходить серпень
Колосок до колосочка,
Мов стіна.
Золота стоїть пшениця
Наливна.
При дорозі мак червоний
Де
-
не
-
де.
Біля квітки волохатий
Джміль гуде.
Ходить серпень урожайний
По землі,
У поля веде
Комбайни
-
кораблі.
Зажинки, Жнива, Обжинки
У
той
період,
коли
зернові
вже
майже
дозріли,
господиня
йшла
в
поле
зажинати
першу
ниву
.
Із
собою
брали
свячену
свічку
та
хліб
-
сіль
.
Перший
сніп
зазвичай
ставили
під
образами,
і
там
він
мав
стояти
аж
до
кінця
збору
врожаю
та
завершення
молотьби
.
Цей
сніп
обмолочували
окремо,
зерно
світили
у
церкві,
а
перед
засівом
змішували
із
насінням
.
Крім
зажинок,
робили
ще
й
закрутку,
щоб
рука
лиходія
не
могла
зіпсувати
хліба
.
Закрутку
робили
так
:
жінки
йшли
з
піснями
в
поле,
і
одна
з
них,
взявши
в
жменю
колосся,
завивала
їх
вузлом
–
це
й
була
закрутка
.
Інші
в
цей
час
співали
хороводні
пісні
на
завиття
вінків,
а
потім
усі
разом
з
веселими
піснями
повертались
додому
.
Зажинки, Жнива, Обжинки
Колись,
та
не
так
і
давно,
з
півстоліття
тому,
єдиними
знаряддями
для
збирання
хліба
були
серп
і
коса
.
За
тиждень
після
“Петра”
в
Україні
починалися
жнива,
на
полі
з
’
являлися
люди
в
широких
білих
штанях,
у
полотняних
сорочках
і
з
косами
в
руках
–
косарі
;
вони
вдаряли
своїм
гострим
знаряддям
по
сухих
стеблах
дозрілого
хліба
й
довгий
рівний
покіс,
як
простелений
рушник,
лягав
стрічкою
за
кожною
косою
.
Дівчата
й
молодиці
виходили
на
ниву
з
серпами
;
жнучи,
вони
спритно
клали
сніп
за
снопом
і,
працюючи,
співали
.
Дожинаючи
ниву,
женці
залишали
трохи
недожатих
стебел
з
колосками
“Спасові
на
бороду”
.
Те
недожате
колосся
вони
зв
’
язували
у
пучок
червоною
ниткою
або
виплітали
китицю
з
колосків
ніби
бороду,
й
пригинали
колосся
до
землі
.
Зажинки, Жнива, Обжинки
Жнива
скінчилися
.
Поля
густо
вкриті
копами
.
Високі
навантажені
гарби,
ритмічно
поскрипуючи,
везли
урожай
з
поля
додому
.
В
той
день,
як
скінчили
жнива,
дожали
останню
ниву,
женці
ходили
по
полю,
збирали
колоски
та
плели
вінок
з
того
колосся
.
Кожен
вінок
переплітався
польовими
квітами
:
синіми
волошками,
червоними
маками,
білим
ромен
-
зіллям
.
Сплетений
вінок
клали
на
голову
найкращій
із
дівчат,
і
всі
гуртом
йшли
на
господарський
двір,
співаючи
пісень
.
Господар
зустрічав
женців
з
хлібом
-
сіллю,
а
потім
запрошував
до
хати
й
частував
обідом
.
Маковія, або
першого Спаса
14
серпня
–
свято
Маковія
.
Від
самого
ранку
йшли
у
цей
день
до
церкви
святково
одягнені
люди,
щоб
посвятити
квіти,
мак,
мед
і
воду
.
Вважається,
що
посвячені
цього
дня
квіти,
будучи
вплетеними
в
косу,
бережуть
волосся
від
випадіння
.
А
мак,
розсипаний
на
городі,
сприяє
гарному
врожаю
.
Діти
дуже
любили
обрядову
страву
цього
дня
.
А
страва
ця
–
“шулики”
.
Готувалася
вона
так
:
господині
випікали
солодкі
коржі,
кришили
їх
на
дрібні
шматочки,
а
потім
заливали
медом
і
посипали
маком
.
Свято
Маковея
ще
називається
в
народі
“Спас
на
воді”,
бо
вода
в
цей
день
вважається
цілющою
.
Преображення Господнє, або Спаса
Одне
з
найбільших
хліборобських
свят
.
Його
ще
називали
святом
врожаю
.
Кожен
із
селян
вважав
за
святий
обов
’
язок
віднести
до
церкви
на
посвяту
овочі,
фрукти,
гриби,
мед
у
стільниках,
хліб
–
щедрі
віддарунки
природи
.
Селяни
до
Спаса
намагалися
зібрати
всі
зернові
.
Знахарки
востаннє
заготовляли
лікарські
трави
.
Обов
’
язковими
обрядовими
стравами
на
Спаса
були
пироги
з
яблуками,
які
споживали
з
медом
у
сотах
.
Спаса
–
поминальний
день,
тому
господині
випікали
поминальні
калачі,
хлібці
та
роздавали
їх
бідним
.
Народний
?i?j?h?]?g?h?k?l?b?d
Якщо цього дня мокро, значить, мокрою буде й осінь, а якщо сухо, то, відповідно, й осінь буде сухою.
Мокрини
(1 серпня)
Анни
(7 серпня)
Якщо в цей день ранок буде холодний, то і зима буде сувора. Йде дощ –
часто випадатимуть сніги.
Антона
(16 серпня)
Вітер з вихорами –
на сніжну зиму.
Лаврентія
(23 серпня)
Якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх.
Феодосія
(27 серпня)
Якщо буря цього дня, то на непогідний вересень.
Список використаних джерел
1. Велика ілюстрована енциклопедія України.
-
К.: Махаон
-
Україна, 2008. –
504 с.: іл.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис.
-
К.: Велес,
2005. –
528 с. 3. Дмитренко М. Народні повір ’ я . –
К.: Редакція часопису
«Народознавство», 1997.
-
68с. 4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному
освітленні. -
Кн. 2, т. 4 (весняний та літній цикли.)
-
К.: Обереги, 1994.
-
400с. 5. Ковальчук О.В. Українське неродознавство.
-
К.:Освіта,1992.
-
176 с.
6. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість:
Підручникю
-
К.: Знання
-
Прес, 2003.
-
591 с.
7. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України: Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1
-
4 класи. К.: Початкова школа, 2006
8. Скуратівський В. Місяцелік.
-
К.: Мистецтво, 1993, 208 с. 9. Українські традиції і звичаї.
-
Харків: Фоліо, 2006 .
-
318 с. 10. Я пізнаю світ: Свята різних народів: Дит. Енцикл. –
К.: Школа, 1999.
476с. Гарних
?e?•?l?g?•?o
?k?\?y?l
!
Автор
fialkauman
Документ
Категория
Презентации
Просмотров
6 466
Размер файла
77 120 Кб
Теги
свято, народні, літній
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа