close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

«Організація та провадження сільського зеленого туризму» Модуль 2

код для вставки
ʜавчальний курс «ʝрганізація та провадження сільського зеленого туризму»
ʡренінговий модуль
2
:
Правове регулювання діяльності у сфері сільського зеленого туризму.
•
Актуалізація знань попереднього тренінгу
Сільський туризм -
•
Будь
-
яка форма туризму, що показує сільське життя, мистецтво, культуру та спадщину сільських громад і допомагає місцевій громаді економічно та соціально, а також поглиблює спілкування між туристами та місцевими жителями, збагачуючи досвід туристів.
Завдання (індивідуальна робота)
•
Чому я хочу займатися сільським зеленим туризмом?
•
Час
-
5 хв.
ʛотивація здійснення діяльності з провадження сільського зеленого туризму
•
Мотивація –
це процес спонукання себе та інших до досягнення особистих цілей або цілей організації.
•
Визначення мотивації ґрунтоване на і
дентифікації внутрішніх потреб, які спонукають людей діяти так, а не інакше.
ʞіраміда потреб за ʛаслоу
Завдання (індивідуальна робота)
•
Визначити, яку потребу за класифікацією Маслоу Ви задовольняєте, займаючись сільським зеленим туризмом?
•
Час –
5 хв.
Завдання для груп:
•
Визначити, що треба мати і знати, щоб займатися сільським зеленим туризмом?
Час
-
15 хв.
•
ʖаконодавчі аспекти організації сільського зеленого туризму
ʞʟʏʑʝʑʔ ʟʔʒʢʚЮʑʏʜʜЯ ʠІʚЬʠЬʙʝʒʝ ʡʢʟʗʖʛʢ
•
Закон України «Про туризм»,
18 листопада 2003 року,
•
Закон України «Про особисте
селянське господарство», 15 травня 2003 року,
•
Постанова КМУ "Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)», № 297 від 15.03.2006 р.
•
Проект Закону “Про сільський та сільський зелений туризм, 2003 р.
ʖакон ʢкраїни «ʞро туризм»:
•
Статтею 4 Закону «Про туризм» визначено, що залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їхніх цілей, об’єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак поряд з такими видами туризму, як дитячий, гірський, пригодницький та інші, існує екологічний (зелений) та сільський туризм.
•
В Законі зазначається, що розвиток тих чи інших видів туризму регулюється законами і що серед основних пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму є розвиток сільського та екологічного (зеленого) туризму.
•
Про екологічний (зелений) та сільський туризм в Законі про туризм більше немає нічого.
сайт ʙʛ ʢкраїни
(
www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=29503
)
•
Сільський зелений екотуризм
-
це специфічний вид туризму. Він передбачає не тільки відпочинок у сільському будинку, але і можливість спостерігати рослинний і тваринний світ, ознайомитися з традиціями певного регіону, відчути взаємозв’язок людини з природою.
•
Зелений туризм
-
це туристська діяльність на території натуральних природних ландшафтів з елементами благоустрою, де існують умови для короткочасного відпочинку (від 5
-
10 годин до 1
-
2 днів), збору ягід та грибів, відпочинку на пляжах тощо. ʝтже,
можемо зробити такий висновок:
•
Зелений і сільський туризм —
це господарська діяльність в сфері туристичних послуг, яка включає в себе, як мінімум, надання місця для проживання чи знаходження туриста на лоні природи, як от в лісі, в горах, в селі тощо.
•
Відмінність між сільським і зеленим туризмом полягає в тому, що зелений туризм не прив’язується до знаходження (проживання) туриста в селі. Можна жити в лісі у землянці чи в палатці.
•
Спільними ознаками є можливість надання туристу за його бажанням послуги, які пов’язані з таким проживанням і відпочинком: при зеленому —
збір ягід, грибів тощо; при сільському —
вивчення побуту, робота на присадибній ділянці тощо, але у відпочинкових цілях, адже туризм —
це в першу чергу відпочинок. •
Зелений і сільський туризм визначаються в Законі про туризм як різні види туризму, це все рівно предмет регулювання Закону про туризм, бо має місце створення турпродукту: надання, як мінімум, двох послуг, одна з яких —
проживання (розміщення).
ʠтаття 1. ʖакону про туризм:
туристичний продукт
—
це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
•
За відсутності спеціального закону щодо зеленого та сільського туризму для цілей організації діяльності з його надання слід виходити із загальних засад здійснення господарської діяльності в галузі туризму, які визначені Законом про туризм, і які цілком для цього придатні.
ʒосподарський кодекс ʢкраїни:
ʠтаття 3. ʒосподарська діяльність та господарські відносини
1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом
, а суб'єкти підприємництва -
підприємцями. ʒосподарський кодекс ʢкраїни:
ʠтаття 42. ʞідприємництво як вид господарської діяльності
1. Підприємництво -
це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
ʖакон ʢкраїни «ʞро особисте
селянське господарство»
ст. 1 ʖакону про ʝʠʒ:
•
особисте селянське господарство —
це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у т.ч. й у сфері сільського зеленого туризму.
•
Діяльність, пов’язана з веденням ОСГ, не відноситься до підприємницької діяльності.
•
Якщо міський житель починає створювати турпродукт, то його діяльність підприємницька, а якщо сільський —
то ні. ʏле за таких умов:
•
Дія Закону про ОСГ поширюється на фіз
осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення ОСГ. Відповідно, будь
-
який сільський землевласник створити ОСГ не може.
•
Члени ОСГ належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Звідси виходить, що робота «на стороні» не дає права називати себе членом ОСГ. Як і у випадку, коли дохід члена ОСГ не дотягує до визначеного рівня.
ʖакон ʢкраїни “ʞро туризм” , стаття 5.
Суб’єктами туристичної діяльності є:
•
туроператори —
юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг...;
•
турагенти —
юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи -
суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
•
Отже, ОСГ, яке не має статусу суб’єкта підприємництва, не може бути ні туроператором, ні турагентом. Йому в процесі створення зеленого чи сільського турпродукту можна відвести роль надання туристам за місцем проживання в селі супутніх чи характерних туристичних послуг. Наприклад, члени ОСГ можуть брати плату за те, що «зелені» туристи у них копатимуть картоплю, коситимуть траву і т.і. Але отримання таких доходів, з огляду на Закон про ОСГ, не є підприємництвом. •
ʠільський зелений туризм як інноваційна форма малого приватного підприємництва на селі. •
За відсутності спеціального закону щодо зеленого та сільського туризму для цілей організації діяльності з його надання слід виходити із загальних засад здійснення господарської діяльності в галузі туризму, які визначені Законом про туризм, і які цілком для цього придатні.
ʒосподарський кодекс ʢкраїни:
ʠтаття 42. ʞідприємництво як вид господарської діяльності
1. Підприємництво -
це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Задоволення
потреб
клієнтів
Товар
Ресурси
Отримання прибутку
Підприємницька ідея
мета
шляхом
Господарська діяльність
Логістика підприємницької діяльності
Підприємництво(бізнес) це:
Ринок
ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –
підприємців»
Розділ V
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ЯКА МАЄ НАМІР
СТАТИ ПІДПРИЄМЦЕМ
ʠтаття 58. ʓержавна реєстрація суб'єкта господарювання
1. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа
-
підприємець у порядку, визначеному законом.
Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
•
Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі -
заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
-
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця;
-
копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів;
-
документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи –
підприємця;
-
паспорт
•
Реєстраційний збір становить два неоподаткованих мінімуми
доходів громадян.
Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця, якщо:
•
документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця;
•
документи не відповідають вимогам частин першої та другої статті 8 та частини п'ятої статті 10 цього Закону;
•
документи подані не у повному обсязі. ʠтаття 43. ʞорядок проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця
•
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи -
підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи -
підприємця. •
Строк державної реєстрації фізичної особи -
підприємця не повинен перевищувати два робочих дні
з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця. ʠтаття 43. ʞорядок проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця
•
Свідоцтво про державну реєстрацію
(
витяг) фізичної особи -
підприємця повинно бути оформлено державним реєстратором і видано (надіслано рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи -
підприємця. •
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи -
підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця для взяття фізичної особи -
підприємця на облік. ʣʝʞ
•
Діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (витяг з реєстру)
•
Має адресу за місцем проживання
Може мати: •
печатку, •
розрахунковий рахунок.
ʖагальна система оподаткування
для фізичних осіб
ʞодаток з доходів фізичних осіб
Вводиться диференційована шкала оподаткування. Для людей, у яких сума доходу не перевищує 10 мінімальних зарплат -
податок з доходів фіз. осіб буде залишатися на рівні 15%. А для тих, у кого сума доходу буде перевищувати 10 мінімальних зарплат податок буде на рівні 17%. І при цьому оподатковуватися буде не загальна сума, а сума перевищення.
ʠпрощена система оподаткування
для фізичних осіб
20 жовтня 2011 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні Законопроект №8521 від 16.05.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».
Четвертого листопада 2011 року Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект № 8521 від 16 травня 2011 р. (далі –
законопроект), врахувавши пропозиції Президента України.
ʖагальні критерії, які дозволяють стати платниками єдиного податку
Критерій
Фізичні
особи,
1 група Фізичні
особи, 2 група Фізичні
особи, 3 група
Граничний
обсяг доходу
за рік
150
000
грн.
1
000
000
грн.
3 млн. грн.
Можливість
використання
найманих
працівників
Не можуть
використо
-
вувати
Не більше
10 осіб
одночасно
Не більше
20 осіб
одночасно
ʖагальні критерії, які дозволяють стати платниками єдиного податку
Критерій
Фізичні особи,
1 група Фізичні особи, 2 група Фізичні особи, 3 група
Податковий
Звітний
період та
Строки
подання
декларації Календарний рік.
Подання декларації –
60 календарних днів,
наступних за звітним
періодом. Календарний
квартал. Подання
декларації –
40
календарних днів
наступних за
звітним періодом. Календарний
квартал.
Подання декларації –
40 календарних днів
наступних за звітним
періодом. Ставка
єдиного
податку
Від 1 до 10 відсотків
розміру мінімальної
заробітної плати
Від 2 до 20 відсотків
розміру мінімальної
заробітної плати
Для платників ПДВ –
3% від доходу.
Для неплатників
ПДВ –
5% від
доходу.
Мінімальна заробітна плата
Закон України “Про Державний бюджет України на 2012 рік"
(стаття 13)
01.01.2012 р. 1073 грн.
01.04.2012 р. 1094 грн.
01.07.2012 р. 1102 грн.
01.10.2012 р. 1118 грн.
01.12.2012 р.
1134 грн.
ʖагальні критерії, які дозволяють стати платниками єдиного податку
Критерій
Фізичні особи,
1 група Фізичні особи, 2 група Фізичні особи, 3 група
Порядок сплати
єдиного податку Авансові внески не
пізніше 20 числа
(включно) поточного
місяця. Можна
сплатити авансом за
весь рік Авансові внески
не пізніше 20
числа (включно)
Поточного
місяця. Можна
сплатити
авансом за весь
рік Протягом десяти
календарних днів
після граничного
строку подання
податкової декларації
за податковий
(звітний) квартал. Право на
Свідоцтво
платника ПДВ
Не мають права
Не мають права
Мають право у разі
обрання ставки 3% та
якщо відповідають
критеріям п.181.1
ПКУ
ʖагальні критерії, які дозволяють стати платниками єдиного податку
Критерій
Фізичні особи,
1 група Фізичні особи, 2 група Фізичні особи, 3 група
Види
діяльності -
Роздрібний
продаж товарів з
торговельних
місць на ринках.
та/або
-
господарська
діяльність з
надання
побутових послуг
населенню. -
Надання
послуг, у тому
числі
побутових,
платникам
єдиного
податку
та/або
населенню.
-
Виробництво
та/або продаж
товарів.
-
діяльність у
сфері
ресторанного
господарства. Будь які види,
окрім
заборонених для
спрощеної
системи. ʖагальні критерії, які дозволяють стати платниками єдиного податку
Критерій
Фізичні особи,
1 група Фізичні особи, 2 група Фізичні особи, 3 група
Ведення
обліку Книга обліку
доходів, Книга
обліку
доходів Для
неплатників
ПДВ –
книга
обліку доходів,
Для платників
ПДВ –
облік
доходів та
витрат Звітність підприємницької діяльність
•
Податкова звітність;
•
Пенсійний
фонд
Бухгалтерський облік для фізичних осіб
•
Первинні документи;
•
Книга обліку доходів і витрат.
•
ʑимоги щодо ведення діяльності з сільського зеленого туризму
ʑид діяльності
ʐез реєстрації як підприємці
ʖареєстровані підприємці
Дозволені види
послуг Послуги з
р
озміщення
та харчування
туристів
Інші види
туристичних послу
(наприклад,
супровід туристів) Участь у місцевих
програмах розвитку
сільського зеленого
туризму
Дозволена
Дозволена
Дотація безробітним
на започаткування
власної справи у сфері
сільського зеленого
туризму
Не призначається
Може призначатися
за умов складання
бізнес
-
плану
Трудові договори з
іншими особами, крім
членів сім’ї
Підлягають реєстрації органом державної
служби зайнятості
Не обмежено
Ліцензування Не потрібне
Обов’язкове для інших
видів послуг, крім
розміщення
і харчування туристів
Сертифікація Добровільна
Обов’язкова (до семи
номерів для туристів у
садибі –
добровільна)
Реєстрація договорів Не потрібна, якщо
термін розміщення
кожного туриста мен
-
ше 15 днів
Не потрібна, якщо
термін розміщення
кожного туриста
менше 12 місяців
Сплата податку
на додану вартість
Не сплачується на суму
послуг з харчування
туристів до 300
тисяч грн. протягом
останніх 12 місяців.
Оренда приміщень
звільнена від ПДВ
Не сплачується на суму
послуг з харчування
туристів до 300 тисяч
грн. протягом
останніх 12 місяців
Сплата податку
з доходів фізичних осіб
15 % з доходу від
оренди приміщень
(облік витрат не
обов’язковий). Доходи
від продажу
сільгосппродукції та її
первинної переробки
звільнено від податку.
Збори в Пенсійний
фонд не нараховуються
15% з доходу за
винятком
пов’язаних витрат.
Збори в Пенсійний
фонд нараховуються на
суму до 10 прожиткових
мінімумів на місяць
Припинення діяльності Окремі дії не потрібні Необхідно знятися з обліку якп риватному підприємцю
Чи законна діяльність з організації сільського зеленого туризму?
•
Сільський зелений туризм є законним видом діяль ності. Це окремий вид туризму, розвиток якого є пріоритетним напрямом державної політики у статтях 4 та 6 Закону України «Про туризм». •
Право особистих селянських господарств займатися сільським зеленим туризмом визначено і в статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство».
•
Сільський зелений туризм як вид діяльності, що не відноситься до підприємницької, включає, зокрема, надання послуг з розміщення та харчування туристів. Ці послуги може надавати будь
-
яка особа без додаткових дозволів.
•
Якщо необхідно показати туристам певні місцеві пам’ятки або природні принади округи, то ці послуги (туристичний супровід) потребують спеціальної освіти та дозволу.
•
Окремою формою підтримки в багатьох місцевих програмах визнано надання державною службою зайнятості дотацій безробітним, які підтвердили намір започаткувати власну справу в сфері сільського туризму і згодні зареєструватися як приватні підприємці.
Чи необхідно реєструватися підприємцем?
•
Для надання послуг із розміщення та харчування туристів
власнику садиби не обов’язково реєструватися як приватному
підприємцю (стаття 9 Закону України «Про туризм»). •
Власник садиби може сплачувати внески на своє
соціальнестрахування добровільно,якщо в цьому виникне
потреба.
•
Трудові договори між власником садиби, який не зареєстру
-
вався як підприємець та працівниками укладаються тільки
письмово і підлягають реєстрації протягом одного тижня у
місцевому органі служби зайнятості за місцем проживання
працівника (стаття 24
-
1 Кодексу законів про працю).
Чи необхідно отримувати ліцензії або інші дозволи?
•
Ліцензування послуг із розміщення та харчування туристів законом не вимагається. В статті 5 закону України "Про туризм" це виписано дуже чітко і в Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775 від 01.06.2000 р. ліцензії для цих видів діяльності не передбачені.
Власник садиби може звернутися із заявкою про надання категорії своїй садибі як туристичного об'єкта добровільно, якщо це потрібно для задоволення запитів туристів. Але це його право, а не обов'язок (стаття 19 Закону України "Про туризм").
Також власник садиби не зобов'язаний мати освіту за спеціальністю "готельне господарство", щоб надавати послуги з розміщення і харчування туристів.
•
В разі наявності десяти або більше місць для розміщення туристів, власник садиби буде зобов'язаний виконувати вимоги Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг (Наказ Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 p.).
Договори з розміщення туристів (оренди житла можуть бути і письмовими, і усними (в т.ч. шляхом телефонних заявок). Але бажано скористатися письмовими зразками, бо якщо туристи заподіють якусь шкоду садибі, буде легше довести вимоги її власника.
Навіть за тривалого проживання туристів у садибі треба пам'ятати, що договори з їх розміщення потребують нотаріального засвідчення та реєстрації в органах технічної інвентаризації тільки якщо строк дії договору перевищує 36 місяців (стаття 793 Цивільного кодексу України). Але щоб уникнути порушення пункту 9.1 Закону про податок з фізичних осіб, строк перебування одного туриста власнику садиби, який не є підприємцем, краще вказувати не більше 15 днів. Тоді вимоги засвідчувати або реєструвати такі договори також будуть незаконними.
На вимогу туриста власник садиби може видавати заповнений власноруч документ, який зазначає строк розміщення, вартість основних і додаткових послуг, а також прізвище та ім'я туриста.
Важливо, що власники садиб, які не зареєструвалися як приватні підприємці, можуть укладати саме договори на розміщення туристів, а не їх туристичне обслуговування. Які податки та збори треба платити?
Для власника садиби, який не зареєструвався як приватний підприємець:
•
Послуги з розміщення і харчування туристів не звільнені від сплати податку на додану вартість. Ці послуги
підлягатимуть обов'язковій сплаті податку на додану вартість тільки якщо протягом останніх календарних 12 місяців сума доходу від цих послуг перевищить 300 тисяч гривень (пункт 2.3.1 Закону "Про податок на додану вартість" ). •
Прибуток від оренди житла не підлягає оподаткуванню цим податком незалежно від суми (пункт 3.2.2 Закону України "Про податок на дода
ну вартість" № 168 від 03.04.1997 p.). •
Доходи від оренди житла та інших приміщень садиби оподатковуються за загальною ставкою податку з доходів фізичних осіб 15%. Проте на цю суму не нараховується ЄСВ в Пенсійний фонд, оскільки власник садиби тільки надає у користування своє майно, а не виконує при цьому інші платні роботи чи послуги для туристів (лист Пенсійного фонду України № 1852/04 від 27.02.2004 p.).
•
Якщо власник садиби зареєструвався як приватний підприємець, то він має право без придбання патенту здійснювати торгівельну діяльність із продажу харчів вітчизняного виробництва, указаних у статті 6 закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98 від 23.03.1996 р. (хліб і хлібні вироби, борошно, сіль, цукор, олія, молоко і вершки, крім згущених і добавок, безалкогольні напої, морозиво, дитяче харчування, яловичина і свинина, домашня птиця, риба, яйця, ягоди і садовина, медіа інші продукти бджільництва, картопля та плодоовочева продукція).
Як припинити займатися сільським зеленим туризмом?
•
Власник садиби, який хоче припинити діяльність у галузі сільського зеленого туризму, не має виконувати якісь додаткові формальності, якщо він не зареєструвався як приватний підприємець.
Процедура припинення реєстрації фізичної особи
-
підприємця визначена Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб
-
підприємців" № 755 від 15.05.2003 р. •
Сільський туризм не може бути
представлений чітко визначеним стандартним набором послуг і атракцій.
•
Різноманітність прояву даного виду туризму залежить від приймаючої сторони (власників осель).
Отже, головним продуктом сільського туризму
є послуга гостинності
, тобто вміння організувати відпочинок туристів таким чином, щоб вони отримали максимум задоволення та бажання повернутися до господарів ще не один раз.
Завдання для груп:
•
Визначити в групах: чинники, які впливають на успіх справи організації гостинності на селі:
•
У родині
•
В господарстві
•
В регіоні, на селі
•
Час –
15 хв.
Чинники, які впливають на успіх справи організації гостинності на селі
1. ʢ родині: •
професійна кваліфікація та вміння зацікавити; •
співпраця цілої родини; •
добрі стосунки з сусідами; •
особисті якості (комунікабельність, талант керівника). Чинники, які впливають на успіх справи організації гостинності на селі
ʢ господарстві: •
локалізація; •
відповідні будинки, приміщення та інвентар; •
тип сільськогосподарської продукції; •
здорова їжа; •
безпека; •
місця рекреації на свіжому повітрі; •
можливість цікавих занять. Чинники, які впливають на успіх справи організації гостинності на селі
ʢ регіоні та у селі: •
туристична атракційність; •
інфраструктура; •
послуги; •
форми проведення вільного часу. 
Автор
galch2
Документ
Категория
Презентации
Просмотров
205
Размер файла
812 Кб
Теги
«Організація та провадження сільського зеленого туризму»
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа