close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

віртуальна виставка “Майстер сміху – Василь Чечвянський”

код для вставки
Віртуальна виставка “Майстер сміху – Василь Чечвянський”, присвячена харківському письменнику-гумористу і сатирику, брату Остапа Вишні.
Чечвянський Василь Михайлович (справжнє
прізвище – Губенко; 28.02(11.03).1888, х.
Чечва, тепер Охтирського р-ну Сумської обл.
– 15.07.1937, Київ) – письменник-гуморист і
сатирик. Брат Остапа Вишні. Під час Першої
світової війни перебував на фронті, а в роки
громадянської війни – у лавах Червоної армії.
Літературну діяльність починає у 1924 р.,
працює спочатку в газеті «Вісті» (Полтава), а
потім у журналі «Червоний перець» (Харків).
Проживав у буд. № 122 по вул. Сумській, на
якому встановлено меморіальну дошку.
У листопаді 1936 р. був заарештований органами НКВС і звинувачений у
контрреволюційній терористичній діяльності. Розстріляний 15 липня 1937 р. у м.
Києві. У 1957 р. реабілітований посмертно. (Тимченко, В. Д. Чечвянський Василь
Михайлович // Літературна Харківщина. – Харків, 2007. – С. 289).
«Критика очень помогает писателям.
Например, на одну мою одноактную
комедию-шутку была такая рецензия:
“Написано замечательно хорошо. Берет за
живот до колик. Надо же и самокритикой
бороться с неполадками. Есть и другой
выход: выбросить вторую часть и вообще
переделать шутку”.
Ну вот видите. Прочитаешь такую
рецензию и сразу все тебе ясно, где хорошо,
где плохо и какой выход».
Чечвянский, В. О себе. // Ответственность
момента : юморист. рассказы / О. Вишня, В.
Чечвянський – Москва, 1990. – С. 23–24.
Літературне
життя
письменника
почалося, коли йому було вже 36, і
тривало лише десять років. За цей
період він сміливо увійшов до когорти
українських сатириків та гумористів. Це
плідне десятиріччя було яскравим
феєрверком
гуморесок,
усмішок,
фейлетонів (малих та великих), жартів,
прозових та віршованих сатиричних
мініатюр.
Перші літературні спроби В. Чечвянського були
надруковані в газеті “Советский Юг” (Ростов-на-Дону). З
1924 року життя його пов’язане з Україною. Довгий час
письменник працював у журналі “Червоний Перець”. Був
відповідальним секретарем редакції, друкував тут свої
твори, сам робив до них малюнки. Гострим оком
письменник не лише спостерігав життя, але й дотепними
гуморесками, фейлетонами викривав недоліки, що
зустрічалися у буденному житті, заважали розквіту країни:
бюрократизм, хабарництво, безкультурність, крадіжки
державного та приватного майна. Часто-густо сатирик
використовував мову, якою розмовляли герої його творів,
тобто далеку від української, від російської, так званий
“славетний суржик”. Таким чином, ім’я В. Чечвянського
разом з сатириками О. Вишнею, Ю. Вухналем, П.
Капельгородським, Ю. Гедзем, Л. Черновим, С. Чмельовим,
М. Бондаренком, М. Брилем у 20-ті роки займало почесне
місце в українській літературі.
За життя письменника було видано 16 збірок його творів. Популярність
злободенних гуморесок В. Чечвянського була чималою. За його збірками
утворювалися черги в бібліотеках та книгарнях, читачі радо зустрічалися з
гумористом на літературних вечорах; виступав письменник завжди охоче і мав
багато прихильників та друзів серед читачів.
У спогадах його сучасників (письменників, діячів культури) В. Чечвянський
постає людиною гострого розуму, спостережливою, дотепною, веселою. Біля
нього завжди юрбилися друзі, знайомі, бо веселі жарти, розповіді, епіграми,
пародії, експромти злітали з його вуст щохвилини.
Втім, слід зауважити, що офіційне літературознавство його ніби й не помічало.
У 1933 році в Харкові, який був столицею України, на виставці “Українська
радянська література за 15 років” широко експонувалася творчість письменників
України, у т. ч. сатириків та гумористів, але В. Чечвянського серед них не було.
У грудні 1933 р. П. М. Губенка (О. Вишню) звинувачено у “приналежності до
української контрреволюційної організації, яка намагалася повалити радянську
владу збройним шляхом” і заарештовано. Похитнулося становище і його брата В.
М. Чечвянського. Його цькують, твори майже не друкують. З листопада
письменника заарештовано за зв’язок з “активними ворогами радянської влади” М.
Хвильовим, О. Вишнею, М. Кулішем, В. Поліщуком, В. Вражливим. Вилучені “як
контрреволюційні й націоналістичні” книги Чечвянського, а самого письменника
переправляють в окремій камері вагонзаку до Києва, де “слідством встановлена
приналежність Чечвянського (Губенка) до української націоналістичної
фашистської організації, що стоїть на терористичних позиціях”. (…З порога
смерті… : письменники України – жертви сталінських репресій. – Київ : Рад.
письменник, 1991. – Вип. 1. – С. 102).
У протоколі закритого судового засідання виїзної сесії Військової колегії
Верховного суду СРСР зазначено, що Чечвянський себе винним не визнав, від
своїх показань відмовився, бо дав їх під тиском слідства. Відмовився підсудний і
від останнього слова. 14 липня 1937 року письменнику винесено смертний вирок,
15 липня його було розстріляно.
Лише у жовтні 1938 року родину повідомили про смерть В. Чечвянського від
хвороби серця.
Така вже гірка доля В. Чечвянського – на довгі роки забуття було приречено його
творчий доробок. Повернувся із заслання О. Вишня, якийсь час звикав до волі,
поготів знову почав писати. Його твори перевидавалися, чимало було написано
статей та монографій щодо творчості цього письменника. А про В. Чечвянського
лише згадували у невеличких ювілейних статтях, скупо публікували деякі його
гуморески у періодиці. З 1968 р. в Україні було видано дві збірки вибраних творів
письменника і одна – в Росії.
Тематика ж творів письменника-гумориста актуальна й сьогодні, бо у нашому
суспільстві ще чимало бюрократів, хабарників, кар’єристів, яких так талановито і
гостро висміював Василь Михайлович Чечвянський. (Шерстюк, Т. Г. Вступ
//Український письменник В. Чечвянський 1888-1937 : бібліогр. покажч. – Х., 1994.
– С. 6–9).
Список
літератури
Твори
1. Б 59390 Чечвянський, В. Вибрані гуморески. – Київ : Рад. письменник, 1959. –
174 с.: 1л. портр.
2. Б 162562 Чечвянський, В. Вибрані гуморески. – Київ : Дніпро, 1968. – 218 с. : 1л.
портр.
3. Б 12333 Чечвянський, В. Між іншим : гуморески. – [Харків] : Держвидав України,
1929. – 122 с.
4. Б 40903Чечвянський, В. Республіканці: гуморески. - [Харків] : Книгоспілка, 1930.
– 138 с.
Твори, що надруковані в періодичних виданнях
5. Б Чечвянський, В. Без геніальності (“Циганський барон” – друга постава
Української Музкомедії) : [гумореска] // Червон. перець. – 1929. – № 24. – С.9.
6. Чечвянський, В. Бєзобразіє : [малий фейлетон] // Робітн. газ. Пролетар. – 1928. –
19 лют. – С. 3.
Творчий шлях
7. К2-125294 Тимченко, В. Д. Чечвянський Василь Михайлович (справж. прізвище
– Губенко; 28.02(11.03).1888, х. Чечва, тепер Сум. обл. – 15.07.1937, Київ) : [письм.
– гуморист, проживав у Харкові] / В. Д. Тимченко // Літературна Харківщина :
довідник – Харків, 2007. – С. 289.
8. К4-7668 Крижанівський, С. Старший брат Остапа Вишні: [про укр. письм. –
гумориста В. Чечвянського (1888-1938)] / С. Крижанівський // Історичний
календар-98. – Київ, 1997. – С. 53-54.
9.К1-9425 Літературна Харківщина : довідник / за загальною редакцією М. Ф.
Гетьманця. – Харків : Майдан, 1995. – 367 с.
С. 341: Чечвянський Василь Михайлович ( справжнє прізвище – Губенко ;
28.ІІ(11.ІІІ).1888, х. Чечва, тепер Охтирського р-ну Сумської обл. – 15.VII.1937,
Київ) – письменник-гуморист і сатирик. Брат Остапа Вишні.
10. К1-8125 Василь Чечвянський // …З порога смерті… : письменники України –
жертви сталінських репресій.– Київ : Рад. письменник, 1991. – Вип. 1. – С. 452454, портр.
11. Б Лицарі пер сталевих : дружній шарж : [серед зображених – В. Чечвянський]
//Червон. перець. – 1927. – № 8. – С. 8–9.
12. Чечвянський, В. : [перелік худож. творів за 1925р.] // Лейтес, А. Десять років
української літератури (1917-1927) /А. Лейтес, М. Яшек. – [Харків], 1928. – Т. 1. –
С. 657.
Газетні статті
13. Корж, І. Коли і де загинув Василь Чечвянський? / І. Корж // Уряд. кур’єр. –
2002. – 21 груд. – С. 9.
14. Корж, І. Коли народився й де загинув Василь Чечвянський? / І. Корж // Літ.
Україна. – 2002. – 28 берез. (№ 12). – С.7.
15. Матвієнко, П. Майстер сміху : [115 р. з дня народж. В. Чечвянського] / П.
Матвієнко // Харків’яни. – 2003. – 6 –12 берез. : фот.
16. Корж, І. “Первак” братів-гумористів : (до 115-річчя з дня народж. В.
Чечвянського) / І. Корж // Слобід. край. – 2003. – 6 берез.
Автор
kharkivlibrary
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
216
Размер файла
2 669 Кб
Теги
гумор, Чечвянський, Харків, віртуальна виставка
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа