close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Вірші

код для вставкиСкачать
Мстислав Рус. Наш прапор
Прапор Руси повіває Синьо-жовтий, злотом тканий, А на нім завіт сіяє, Мономахом ще нам даний. Гей! Єднайтесь, рідні діти, Бо в єдности наша сила - Єдність може лиш злучити, Що незгода розлучила... Дмитро Павличко.
Наш прапор
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне -
Злото й синява.
Прапор наш, як літо, В сонці майорить -
По долині жито,
По горі блакить.
Марія Хоросницька.
Прапорець
Прапорець, що я тримаю,
Для мене - єдиний.
Прапорець цей, що я маю, -
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від крайнеба голубого
Над пшеничним полем.
Неллі Бондаренко.
Наш прапор
Із блакиті й колосків
В небі прапор наш розцвів,
Увібрав він синє небо
В золотисту пору жнив.
Анатолій Камінчук.
Чудовий день. Ясна пора.
Легенький вітерець повіяв.
На кручах синього Дніпра
Стоїть столиця наша - Київ.
Квітує свічами каштан,
На храмах сяє позолота,
Ось Володимир, ось Богдан,
Он сяють Золоті Ворота.
Летить у небі голуб-птах,
Над ним хмарки, немов пір'їни.
Й тріпоче синьо-жовтий стяг,
Як вільне серце України.
Вадим Крищенко.
Прапор України
Вже скільки закривавлених століть Тебе, Вкраїно, імені лишали... Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави! Степів таврійських і карпатських гір З'єднався колір синій і жовтавий. Гей, недругам усім наперекір - Внесіте прапор вільної Держави! Ганьбив наш прапор зловорожий гнів, Його полотна в попелі лежали... Але він знов, як день новий, розцвів, Внесіте прапор вільної Держави! Повірмо в те, що нас вже не збороть, І долучаймось до добра і слави. Хай будуть з нами Правда і Господь - Внесіте прапор вільної Держави! Юрій Загорський.
Негода. Наче хвилі у Дніпрі, Нуртують чорні хмари угорі. Бувало також: мряка та імла Неждано чистий обрій облягла. Раптом бачиш трепетну блакить - То український прапор майорить. Зима настала. Глибоченний сніг На сквери, площі і бульвари ліг. Та подивися, друже, у вікно, Де має жовто-синє знамено. Ласкавий літній легіт проліта. Он там цвіте пшениця золота. Це український прапор - дивоцвіт. Відбився в ньому неповторний світ. І чорноморська гожа синява, І далина мрійлива степова. Карпати в нім, Донбас, Галичина - Вся прехороша рідна сторона. В нім біль народу, гордість, жаль і гнів, Чекання світлих, радісних часів. Іван Трух
Прапор України
Стигла нива, небо синє -
ніде ні хмарини.
То картина особлива -
Прапор України. Працю й мир символізує
Цей шедевр художній,
Світ реальний, що існує -
Зрозуміє кожний.
Це просте і зрозуміле
Не вмре, не загине.
Світе тихий, краю милий!
Моя Україно!
Доля гіркою бувала:
Й вороги, й братове
Нам нав'язували гасла
Хижості та крові.
Пронесімо ж прапор мирний
Гідно і завзято,
Україні рідній вірність
Збережімо свято!
Кольори світогляду
(...) Куди б мене не закидала доля, в синівськім серці бережу щомить жовто-гарячу золотавість поля та неба українського блакить... Земля і небо. Жовте і блакитне. Кого ж лякають чисті кольори, в яких національна єдність квітне крізь прапори далекої пори? (...) Лиш об однім і мрію, і молю, щоб жить щасливим та проміж щасливих під чистим небом, при квітучих нивах без поклоніння крові і вогню!
Автор
Mbilokura
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
181
Размер файла
48 Кб
Теги
вірші
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа