close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Обдарованість і її значимість для розвитку особистості

код для вставки
Обдарованість і її значимість для розвитку особистості
Задатки - обдарованість - здібності. Це три нерозривні складові, в результаті вчасного виявлення й розвитку яких можливе досягнення високих результатів у певному напрямі діяльності людини.
Задатки - це вроджені анатомо - фізичні особливості,серед яких найбільше значення мають особливості нервової системи і процесів, які в ній відбуваються. Задатки мають природні передумови розвитку, що є органічною основою здібностей.
Обдарованість - сукупність природних задатків, як одна з умов формування здібностей. Це високий рівень їхнього розвитку, який дає людині змогу досягти особливих успіхів у певних сферах діяльності.
Здібності - це індивідуальні особливості людини, від яких залежить успішність виконання певних видів діяльності. Здібності не від природи. Велике значення для їхнього розвитку мають умови життя й діяльності.
Природа забезпечила всім здоровим дітям приблизно однакові можливості розвитку. Але дорослі через незнання або завдяки прагненню створити щасливе дитинство не створювали для цього розвитку сприятливих умов. А головне, спізнювалися з початком цієї роботи, позбавляючи дитину своєчасного і повноцінного руху вперед у ранньому віці, тим самим створюючи передумови на все подальше життя для низьких темпів сприймання та величезних зусиль і тривалого часу на навчання й невисокий кінцевий результат. Тому слід підбирати завдання так, щоб можна було творити. Тільки так серед маси дітей можна виявити обдарованих для подальшої поглибленої роботи з ними. Важливим є не тільки те, чи вирішить учень завдання, а як міркуватиме, вирішуючи його. Отже, перед сучасною школою стоїть завдання всебічного розвитку особистості.
То що ж таке обдарованість? Л.Толстой писав: "Скільки дітей горить безкорисливим світлом і гасне,не встигши вирости і стати на ноги". Отже, треба знати, у якому середовищі паросток обдарованості росте, а в якому гине. І перший крок до загибелі "вундеркінда" - демонстрація його здібностей. Це так шкідливо, як вирвати із землі рослину для загального огляду.
Здібності визначаються як індивідуально - психологічні особливості людини, які обумовлюють успішне виконання діяльності, засвоєння знань, набуття вмінь і навичок. При цьому самі здібності не рівнозначні знанням, умінням і навичкам, а пояснюють швидкість і легкість їх набуття. Успішність у діяльності тісно пов'язана з інтересом і схильністю до неї. Схильністю називають необхідність особистості в певній діяльності. Саме напружена і стійка схильність обумовлює формування здібностей і досягнення успіхів. Вона виступає як чинник обдарованості. Існує три етапи в розвитку інтересів:
• Аморфні тимчасові епізодичні переживання, що гаснуть, як правило, після цікавого уроку або його окремого моменту.
• Пізнавальні захоплення, які виявляються як стійке позитивне ставлення до цікавого, навчального предмета, що скоро минає.
• Стержневі інтереси - стійкість і особистісна значущість проявляються як стабільні пізнавальні потреби, що змінюють увесь спосіб життя учня.
Спеціально створені педагогом умови, що забезпечують формування пізнавальних інтересів, називають "стимуляційними". Дамо їм характеристику.
Перша група стимуляційних впливів пов'язана зі змістом навчального матеріалу: новизна знань, позапрограмний матеріал, зіткнення особистого досвіду учнів з системою наукових понять.
Другу групу стимулів пізнавального інтересу складають педагогічні впливи, пов'язані з організацією й характером перебігу навчально -пізнавальної діяльності учнів. Сюди належать: організація різноманітних самостійних робіт, створення проблемних ситуацій,зіткнення різноманітних тенденцій і точок зору, залучення до дослідницької діяльності, організація творчих робіт.
Третя група стимулів - особливості взаємин, що складаються між учасниками навчального процесу. Сюди належать: емоційний тонус, педагогічний оптимізм і віра вчителя в можливості учнів, заохочення, організація різних форм навчання. Оптимальне використання стимулів потребує врахування індивідуальних особливостей учнів, передусім рівня розвитку пізнавальних інтересів. Так, на учнів з особистісними стержневими інтересами найбільший розвивальний вплив мають:
вихід за межі змісту навчальних програм, засвоєння загальних наукових підходів і принципів, використання елементів дослідницької роботи, режим вільного обміну інформацією.
Генії народжуються зовсім не раз у сто років, а набагато частіше. Приблизно 2% людей мають досить високу обдарованість одразу в кількох сферах - саме їх називають геніальними. Талант - це висока обдарованість в чомусь одному: математика, музика, живопис. Таких людей понад 15%. Але скільки із них вдасться розвинути свої здібності - невідомо. Ще 20% людей обдаровані талантом, який може реалізуватися в найвищій професійній активності за умови хорошого навчання.
Найважливіша рушійна сила в навчанні - інтерес, розуміння та осмислення знань як необхідна умова навчання.
Понад 90% старшокласників не вважають, що школа допомагає їм розвивати свої здібності; 83% не розглядають школу, як місце, де вони прилучаються до культури; 90% вказують, що не мають тут можливості для професійної орієнтації. Творчі здібності розвинені у 2 -3 % людей. Тому справедливо звучить своєрідний присуд Ю. Рюрикова: " Нинішня система освіти і виховання така, що вбиває в дітях зародки кращих властивостей".
У свій час Д.Дідро писав: " Геній падає з неба. І на один раз, коли він зустрічає ворота Палацу, припадає 100 тисяч випадків. Коли він пролітає повз них". Тож нам, вчителям, треба шукати ключі від воріт цього палацу. Які ж складові роботи з обдарованими дітьми?
1 - індивідуальна робота з учнями.
2 - основні методичні принципи.
А саме, принцип розумної міри, де вчитель повинен прогнозувати рівень складності запропонованих завдань для певного учня. Та принцип варіативності.
Діагноз:
Обдарована особистість.
Як це визначити?
Такі діти хочуть вчитися і досягають успіхів, навчання дає їм задоволення, й вони не сприймають заняття як насилля над собою.
Вони ставлять багато запитань і зацікавлені, щоб якомога швидше отримати відповідь на них.
Вони дуже активні, завжди чимось зайняті, прагнуть працювати більше за інших, уміють самі собі знайти заняття.
Урок цікавий для них тоді, коли на ньому використовують евристичне пояснення, дослідницький метод.
Ці учні мало часу витрачають на підготовку домашніх завдань. Прослухане на уроці вони легко можуть відтворити через тривалий час.
Під час розв'язування стандартних задач такі учні шукають несподіваний розв'язок.
Здібні діти мають задатки розвитку здібностей, вони працелюбні.
Отже, сучасна школа в основному формує виконавські здібності, а в сучасному світі частину виконавської роботи перекладено на машини. Тому мозок людини звільняється від істинно творчої праці. Отже, щоб не допустити падіння й педагогічної занедбаності дітей, потрібно стимулювати їхній розумовий розвиток. Саме на основі наполегливої праці можна розвинути паростки здібностей, які переростуть в обдарованість,і, можливо, в талант.
Девізом роботи вчителя хай стануть слова Яна Коменського: " Основне завдання освіти - ґрунтовно навчити всіх усього. Нездар треба навчити, щоб вони давали якусь користь. А обдарованих - для того, щоб через надмірну рухливість розуму вони не вдалися до зла і не загинули від своїх помилок. Хороших освіта оберігає від пороку, а в поганих виправляє природні недоліки".
Автор
kalyna71
Документ
Категория
Буклеты, брошюры
Просмотров
161
Размер файла
22 Кб
Теги
обдарованість, розвитку, особистості, значимість
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа