close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Доповідь по Захаренку

код для вставкиСкачать
Розвиток особистості школяра в умовах сучасної школи засобами гуманної педагогіки О.Захаренка
Учителева справа - виховати в дитині особистість, яка здатна не лише мріяти, але й втілити
мрію в життя.
О.А.Захаренко
Коли шляхетна людина вчить і виховує, вона веде, але не тягне за собою, спонукає, але не змушує, вказує шлях, але дозволяє учню йти самому.
Конфуцій
Головною особливістю нашого сучасного суспільства є творення та розбудова нової держави - України, що з'явилась на політичній карті світу 1991 року. Формування людини - громадянина, нового українця - таке завдання поставлене перед системою освіти на сьогоднішній день. Школа - це простір життя дитини; тут вона не лише готується до життя, а й повноцінно живе, й тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця й проектувальника власного життя. Школа повинна не лише надати освітні послуги, дати основу наукових знань, а й плекати творчу особистість, створити і забезпечити умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, навчити жити у відкритому суспільстві, реалізуючи себе багатовимірно.
Сучасна школа, як і все суспільство, переживає шлях оновлення через реформування, основним моментом якого є рішучий поворот до особистості школяра. Саме тому виникає необхідність у новій системі виховання, нової логіки, інноваційних технологій організації навчання і виховання для створення школи нового типу - школи самореалізації особистості, школи полікультурного виховання, в якій утверджується особистісно орієнтована педагогіка. В сучасних умовах європейської інтеграції національної освіти одним із найбільш пріоритетних є саме метод особистісно - зорієнтованого навчання. Його мета - формування людини як неповторної особистості, творця самої себе й своїх обставин. Потрібно створювати такі умови, коли учні постійно співпрацюють з учителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, займаються творчою діяльністю, реалізують свої проекти. Завдання учителя полягає в тому, щоб пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до думки вчителя; розвивати критичне мислення; навчати самостійно здобувати й аналізувати інформацію, бачити досягнення та помилки, аргументувати свої думки, прагнути пошуку оптимальних рішень.
Виховання за цих положень здійснюється на гуманістичній основі, головний принцип якого - олюднювання відносин у процесі спілкування. Однією із особливостей гуманістичного виховання є допомога дітям у самовихованні, захист дитини від життєвих незгод, конфліктів, самотності, створення умов вільного розвитку її духовних і фізичних потреб. Потрібно навчити дитину "як жити", тобто як обрати свій індивідуальний спосіб життя, оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень, спосіб реакції на невдачі та успіхи, відповідний тип трудової діяльності й форми проведення вільного часу.
Обов'язковим елементом виховної системи нової школи є включення такого необхідного компонента як виховне середовище - динамічної мережі взаємопов'язаних педагогічних подій, які створюються соціальними суб'єктами різного рівня (колективні та індивідуальні), що і є умовою особистісного розвитку дорослого і дитини.
Неперевершеним тактиком і стратегом педагогічної думки у формуванні учнівської особистості є, безперечно, Олександр Антонович Захаренко. Директор Авторської Сахнівської школи найважливішою у виховній системі школи вважав ідею "середовищного підходу". Зміст її в тому, що виховна мета ставиться виходячи з особливостей і потреб середовища, в якому живуть учні.
Переймаючи досвід роботи вчителів Сахнівської школи, педагогічний колектив нашої школи спільно з батьками та громадськістю став працювати над створенням власної виховної системи, яка б поєднувала в собі принципи особистісно - зорієнтованого навчання та ідеї гуманної педагогіки О.Захаренка. Складний процес виховання ми намагаємося здійснювати через різноманітні форми роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей школярів з урахуванням основних напрямів діяльності учнів. Це і міжпредметні інтегровані уроки, уроки творчості, партнерство у проведенні навчально-пізнавальних занять, ділові та рольові ігри, пізнавальні години, години спілкування, бесіди, диспути, круглі столи, виставки. Діти мають можливість вільно висловлювати свої думки, вносити пропозиції, брати на себе відповідальність у прийнятті важливих самостійних рішень. Головне, щоб кожен із них зміг відчути свою цінність, ним пишаються, його поважають, до його думки прислухаються. Треба знати, хто на що здатний. Для цього організовуємо щорічні традиційні виставки творчих дитячих робіт, конкурси, свята і концерти.
Важливе місце у вихованні підростаючого покоління займає гурткова робота. Олександр Антонович Захаренко з цього приводу писав: "Гуртки допомагають навчанню. Якщо урок вважати теорією предмета, то гурток - його практика, матеріалізація". Саме тому створення налагодженої системи гурткової роботи стала необхідною в нашій школі. Кілька років поспіль в навчальному закладі діяв гурток "Ляльковий театр", члени якого не лише виготовляли ляльок-акторів власними руками, а й виконували тематичні театралізовані вистави для учнів молодшої ланки, вихованців дитячих установ, учнів школи. З великим задоволенням хлопці середніх та старших класів відвідували гурток по обробці деревини, де вони мали можливість вивчити основи столярної справи та елементи різьблення по дереву, виготовляли дерев'яні вироби побутового вжитку. А у дівчаток великий інтерес викликав гурток бісероплетіння, художньої вишивки, основ кулінарії. Досить часто заняття тривали більше відведеного на це часу. Учні старших класів на уроках історії неодноразово цікавилися краєзнавчою та пошуковою роботою. Саме тому виникла необхідність у створенні туристсько-краєзнавчого гуртка "Духовні джерела Черкащини". Підсумком роботи даного гуртка стали довідкові краєзнавчі матеріали, дослідницько-пошукові папки, краєзнавчі конкурсні роботи, що були відмічені обласним туристсько-краєзнавчим центром. Пам'ятні місця Черкаської області, Звенигородщина та рідне місто Ватутіне, його відомі жителі та славетні земляки - ось головні напрямки досліджень школярів. У нашій школі для формування особистості, розвитку та морального збагачення, духовного загартування учнів створені музеї. Музейна педагогіка справді важлива ланка у формуванні свідомого громадянина, адже виховання патріота рідної землі, патріота - українця досягається тим, що учні осмислюють наукові знання про суспільство на конкретних прикладах. Тому при школі було створено і функціонують одразу два музеї: військово-патріотичний імені М.Ф.Ватутіна та народознавчий. Учнями при музеї Ватутіна створено раду, постійно діє гурток юних екскурсоводів, здійснюються оглядові екскурсії для учнів, гостей з інших шкіл, дитячих установ, училищ та громадськості. Відомості про створення рідного міста, про людину, на честь якої воно отримало назву, про тяжкі воєнні роки, про трудові будні та увічнення пам'яті героїчного минулого - ось основні моменти виховної роботи. Народознавчий музей ще більш унікальний. І не тому що містить цінні для нас експонати, а тому що створений власними руками вчителів та учнів. Окрасою музею є українська світлиця з притаманними їй традиційними атрибутами та рушникова стіна, де виставлено для огляду більше п'ятидесяти зразків українських вишитих рушників. Це скарбниця людської пам'яті, це святиня для кожного, хто навчається чи працює в рідній школі. Про важливість виховання школярів через засоби праці завжди наголошував О.Захаренко. Праця - це не тільки створення цінностей, це робота душі, зусилля розуму. Працюючи на землі, учні вчаться жити у гармонії з природою, розуміти її цінність і красу, прагнуть раціонально використовувати її багатства. Ми зробили спробу оптимально поєднати дитячу творчість, наукові знання та фізичні навантаження. Якось спонтанно взимку виникла думка про започаткування кращого проекту на оформлення пришкільних клумб. Учні класів вимальовували свої варіанти квіткових картин на папері, а навесні спробували втілити свої ідеї в життя. Ідея прижилася, стала традицією, спонукає дітей до змагання, фантазії, розвиває естетичні смаки. Також за кожним класом закріплена територія школи і є справою честі кожного класного колективу доглядати та впорядковувати свою частинку школи, бо це - наше обличчя. У настановах О.Захаренка велика роль приділяється охороні здоров'я учнівської молоді. Здоров'я для нашого суспільства - надцінність - неодноразово висловлював цю думку директор зі школи над Россю. Наш навчальний заклад проводить всі традиційні форми роботи з даного питання, але кілька останніх років досить вдалою є кампанія оздоровлення дітей в пришкільному таборі. Майже 85 % учнів є учасниками оздоровчої літньої кампанії. У таборі діти мають можливість відпочити, гарно провести час, творчо розвиватися через гурткові заняття, можуть отримати консультацію психолога, побувати у поході, посмакувати традиційною кашею на свіжому повітрі, взяти участь у конкурсах, спортивних змаганнях та ін. І все це вдало поєднується з навчальною практикою, з обов'язковими лінійками, медичними процедурами. Роботу нашого пришкільного оздоровчого табору "Дружба" та організацію літнього відпочинку школярів неодноразово було відзначено грамотами на рівні області.
Важливе місце у виховній системі О.Захаренка посідає учнівське самоврядування. Як і в Авторській Сахнівській школі у нас вся робота базується на ініціативі самих учнів. Старшокласники висловили ідею про створення Шкільного парламенту та вибори Президента школи. Ця думка сподобалась не лише учням, а і вчителям, адміністрації школи. Підготовка до виборів відбувалася за всіма політичними правилами: списки кандидатів, передвиборчі програми, обіцянки, голосування, ін. Школа в день виборів президента була схожа на справжню виборчу дільницю. Новообраний керівник шкільного самоврядування поступово налагоджував роботу міністерств, створюючи відповідні секції для контролю навчання та дисципліни з боку самих учнів, для впорядкування та благоустрою території школи, для цікавого та змістовного проведення дозвілля. За ініціативи органу самоврядування було започатковано акцію по збору макулатури для придбання комп'ютера та оформлення читального залу бібліотеки. Цікавим є досвід роботи і з проблемними учнями: парламентарі проводять з ними зустрічі-бесіди, ведуть контроль порушників через записи в щоденниках поведінки класів, закріплюють наставників із старшокласників. Регулярно проводяться різноманітні рейди по виявленню тих, хто постійно запізнюється, хто погано виконує обов'язки чергового учня, хто нишком робить спробу викурити цигарку. Слід відмітити, що діяльність органів самоврядування в нашій школі тільки сприяє згуртуванню шкільного колективу. При вмілій його організації відбувається процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави. В настановах О.Захаренка звучить заклик виховувати учнів на позиціях добра. Тому ми, втілюючи поради фахівця даної справи, організували шкільний волонтерський загін, заснований на позиціях доброти, відданості, чуйності, щирості та альтруїзму. Юні волонтери працюють під гаслом: "Чужої біди не буває". Вони завжди надають щиру підтримку, діють у взаєморозумінні, мають багато друзів, увесь час спілкуються, отримують задоволення від зроблених справ і пишаються собою як особистістю.
Красиве слово "Волонтер"
Хто він? Розповімо тепер:
Це той, хто людям помагає,
Добра і щастя їм бажає.
І двір старих та одиноких
Ніколи він не обминає
Він до бабусі завітає
В кімнаті їй поприбирає.
Загін наш "Милосердя" зветься
До справ охоче він береться.
"Полюби ближнього свого"
Такий девіз завжди його!
Ось так ми і працюємо згідно настанов педагога з великої літери - Олександра Антоновича Захаренка. Ідеалом сучасної вихованої людини, за Захаренком, може бути лише розмаїття не схожих і по-своєму прекрасних, здорових фізично і духовно людей, що живуть за законами добра і краси, сповідують загальнолюдські принципи і цінності. Тому центром виховної системи нашої школи є дитина з проблемами її розвитку, формування її внутрішнього світу, організації її життя. Успіх чи занепад виховного процесу в значній мірі залежить від взаємин між педагогом та його вихованцями. Один із відомих та вагомих заповітів Олександра Захаренка: довкола творчого учителя з'являються талановиті вихованці. Налагодження гуманістичних стосунків між педагогом та учнями на основі взаємної поваги - один з факторів правильного розвитку і функціонування шкільного колективу, створення атмосфери, в якій найкраще виявляються здібності дитини, формуються позитивні якості. Список використаної літератури:
1. Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. - Черкаси, 1997.
2. Захаренко О.А.,Мазурик С.М. Школа над Россю. - К.: Рад.Школа, 1979.
3. Захаренко О.А. Слово до нащадків. - К., 2006.
4. Академік із Сахнівки / Під редакцією професора Кузьмінського А.І. - Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008.
5. Березівська Л.Д., Побірченко Н.С. Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка. - Черкаси: ЧОІПОПП, 2010.
6. Крутенко О.В. Життя, присвячене дітям...- Черкаси: ЧОІПОПП, 2006.
Автор
kalyna71
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
922
Размер файла
54 Кб
Теги
доповідь, захаренко
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа