close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

М. О. Ричков. Основи правознавства (курс лекцій у схемах)

код для вставкиСкачать
 М. О. Ричков. Основи правознавства (курс лекцій у схемах)
Розділ ІІІ. ОСНОВИ ГАЛУЗЕВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
В останньому розділі ми розглянемо основні положення окремих законодавств України, які регулюють повсякденне життя громадян, їх відносини з державою і між собою в різних сферах діяльності. Усі ці відносини регулюються цивільним, трудовим, сімейним, житловим, земельним, екологічним, адміністративним, фінансовим, кримінальним, господарським та процесуальним законодавствами.
Трудове законодавство України
Галузь права, яка регулює трудові і тісно пов'язані з ними відносини називають трудовим правом. В Україні вона виражена у трудовому законодавстві.
Трудове законодавство України
Основними завданнями трудового законодавства є: регулювання трудових відносин усіх працівників; сприяння зростанню продуктивності праці та поліпшення якості роботи; підвищення ефективності суспільного виробництва та матеріального і культурного рівня трудящих; зміцнення трудової дисципліни; охорона трудових прав працівників.
Для існування трудових правовідносин необхідні три умови: наявність робочої сили (працівник), наявність засобів виробництва (власник) і наявність правової норми яка регулює відносини працівника і власника. Як і в будь-яких правовідносинах, у трудових також є наявність об'єкта і суб'єкта цих відносин.
Трудові правовідносини в Україні
Об'єктом трудових правовідносин є сам процес праці з нормами внутрішнього трудового розпорядку, суб'єктом - працівник і роботодавець. За своїм змістом трудові правовідносини складаються з юридичного і фактичного аспектів, тобто: трудових прав і обов'язків працівника і роботодавця і самого процесу виконання роботи. Сукупність об'єкту, суб'єкту і змісту трудових відносин складають їх структуру.
Трудові правовідносини виникають в результаті укладення трудового договору. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства установи, організації, згідно з якою одна сторона (власник або уповноважений ним орган) забов'язується надати роботу, забезпечуючи умови праці, оплату, а інша (працівник) забов'язується виконувати цю роботу у певний строк з певною якістю. Договори можуть укладатися на чітко визначений строк (строковий трудовий договір) і на невизначений строк (безстроковий трудовий договір). Вони можуть бути колективними, якщо укладаються між всім трудовим колективом і власником, та індивідуальними, якщо укладаються з однією особою. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору встановлюються угодою сторін.
Трудовим законодавством України передбачені правила організації трудового дня і часів відпочинку. Робочим часом вважається час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов'язки. Згідно з діючим законодавством виділяють такі види робочого часу: нормальний, скорочений, неповний, нормований, ненормований, надурочний, нічний.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Скорочений робочий час установлюється для окремих категорій працівників: зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, неповнолітніх від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, а від15 до 16 років - 24 години на тиждень. Неповний робочий час (день або тиждень) встановлюється за погодженням під час укладання трудового договору або в процесі роботи. Він не закріплений у законодавстві і оплата за працю проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Також існує нормований робочий час - це коли існує певна норма виробітку, і ненормований, коли праця не вкладається в межі нормального робочого дня. Надурочний робочий час - це робота, яка виконується працівником понад установлену тривалість робочого дня і тижня.
Такий час встановлюється лише у виняткових випадках, і до нього не можна залучати певні категорії працівників (вагітних жінок, жінок, які мають дітей до 3 років, неповнолітніх тощо). Ці ж категорії працівників забороняється залучати до нічного робочого часу. Нічним робочим часом вважається час з 22 годин до 6 годин ранку. Тривалість роботи у нічний час скорочується на годину.
Види робочого часу
Часом відпочинку вважається час, коли працівник вільний від виконання службових обов'язків і може використовувати його на свій розсуд. До нього відносяться: перерви протягом робочого дня, щоденний відпочинок (міжзмінні перерви), щотижневі дні відпочинку (вихідні дні), святкові та неробочі дня, відпустки. Тривалість часу відпочинку не однакова для різних категорій працівників.
Види часу відпочинку
За здійснену роботу працівник отримує заробітну плату. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник виплачує працівнику за виконану ним роботу згідно трудового договору. В Україні законодавчо встановлюється мінімальна заробітна плата, нижче якої роботодавець не має права здійснювати оплату працівнику. Але винагорода за працю тісно пов'язана з трудовою дисципліною. Трудова дисципліна - це процес виконання трудових прав і обов'язків працівниками і роботодавцями. Вона забезпечується створенням необхідних умов для нормальної високопродуктивної роботи. Права і обов'язки працівника закріплені в Кодексі законів про працю, в колективному або індивідуальному договорі. Це право на працю і її оплату, право на підготовку до праці, тобто на освіту, право на відпочинок, безпечні умови праці, право об'єднання в професійні спілки, на участь в управлінні підприємством, на соціальне страхування, захист своїх потреб та інтересів, право на розірвання трудового договору тощо. До обов'язків працівника відносять: чесна і сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, виконання усіх пунктів трудового договору, дбайливе ставлення до майна власника, відшкодовувати матеріальну шкоду, заподіяну підприємству з вини працівника, нести дисциплінарну відповідальність за порушення трудової дисципліни.
За порушення працівником його трудових обов'язків на нього може накладатися дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну. Кодексом законів про працю передбачені два види стягнення: догана, звільнення. Крім того, для працівників різних галузей можуть бути застосовані ще й інші заходи дисциплінарного впливу. Наприклад, до службовців можуть бути використані: попередження про неповну службову відповідальність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначення на вищу посаду тощо.
Види дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни та матеріальна відповідальність працівників. За шкоду заподіяну підприємству, установі, організації працівники несуть матеріальну відповідальність. Трудове законодавство встановлює два її види: обмежена і повна. Обмежена матеріальна відповідальність здійснюється за незначну ненавмисну шкоду підприємству і обчислюється у межах середнього місячного заробітку. Вона накладається як на працівників так і на керівників підприємств. Повна матеріальна відповідальність за заподіяну шкоду здійснюється працівником у повному обсязі у випадках, коли така відповідальність оформлена документально або шкоду було заподіяно навмисно або в нетверезому стані та при деяких інших обставинах обумовлених трудовим законодавством.
У трудовому процесі можуть виникати конфліктні ситуації між суб'єктами трудового процесу, так звані трудові спори. Вони можуть відбуватися між окремими індивідами і між цілими трудовими колективами Для їх вирішення існують спеціальні органи, які розглядають трудові спори: комісії з трудових спорів та районні (міські) суди. Комісії обираються трудовим колективом з чисельністю працюючих не менше 15 чоловік. В них повинно бути не менше половини членів трудового колективу. В суді розглядаються скарги на рішення комісій з трудових спорів, а також інші спори за заявами працівників. Крім того колективні конфлікти розглядаються примирною комісією, утвореною за ініціативою однієї зі сторін з однаковою кількістю представників сторін, та трудовим арбітражем, який теж утворюється з ініціативи однієї зі сторін у разі неспроможності вирішити конфлікт примирною комісією. Трудовий арбітраж складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб.
І нарешті, кожен працівник має право на соціальний захист, який гарантований Конституцією України (ст.46). Соціальний захист здійснюється системою соціального забезпечення та соціального страхування. Соціальне забезпечення - це система матеріального забезпечення і соціального обслуговування громадян похилого віку, та тих, хто повністю або частково втратив працездатність, або годувальника, а також сімей з дітьми. Соціальне страхування - це форма соціального забезпечення, яка існує за рахунок спеціальних фондів.
Система соціального забезпечення включає різні види пенсій, допомоги, послуг. Законодавство передбачає кілька видів пенсій: за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років. Допомога - це система грошових виплат громадянам у випадках, встановлених законом. Послуги включають різні форми допомоги: отримання харчування, санаторно-курортне лікування тощо.
Право на соціальний захист також включає право на житло, на охорону здоров'я, медичну допомогу (Конституція, ст.47,49).
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
168
Размер файла
840 Кб
Теги
правознавства, основы, ричкова, схема, лекція, курс
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа