close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

методичний вісник Листопад 2014

код для вставки
ОТДЕЛ ОБРАЗОВАНИЯ
МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК
МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
ВІДДІЛУ ОСВІТИ
СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
У цьому випуску:
ВИПУСК № 2
ЛИСТОПАД 2014
Або я знайду шлях, або прокладу його
Сідней
Огляд-конкурс
кращий веб-сайт
на 1
Індивідуальний під- 2-6
хід до навчання
Індивідуальний під- 6-9
хід в навчанні учнів з
особливими можливостями
Особливості роботи 10-13
вчителя з гіперактивними учнями
на уроках трудового
навчання
Рекомендации
для 13-24
практических психологов и социальных
педагогов
по предупреждению
суицидального поведения
среди детей и подростков
Результати огляду-конкурсу
на кращий веб-сайт навчального закладу
З метою виявлення та популяризації кращих освітніх веб-ресурсів в період
з 20.10 по 24.10.2014 був проведений огляд-конкурс, об’єктом якого були вебсайти загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів міста.
Предметом конкурсу стало змістовне наповнення веб-сайтів навчальних
закладів, зручність їх використання, забезпечення участі всіх учасників навчально
-виховного процесу в діяльності закладів освіти.
Сайти оцінювалися за показниками, згрупованими у такі категорії: дизайн,
інформаційне наповнення, інтерактивність і динамічність. Враховувались оригінальність оформлення сайту, корисність інформаційного наповнення для різних категорій відвідувачів, періодичність оновлення контенту, відсутність комерційної
реклами.
Дякуємо всім учасникам конкурсу!
Вітаємо переможців та призерів!
Про проведення ре- 24-31
єстрації для участі в
зовнішньому незалежному оцінюванні
2015 року
Визначено дати про- 31-32
ведення тестів ЗНО у
2015 році
Інструктивно-методичний посібник
“Створюємо веб-сайт навчального закладу на освітньому порталі
«Класна Оцінка»
http://osvita-selid.ucoz.ua/load/veb_sajt/1-1-0-46
Інструктивно-методичний посібник містить рекомендації щодо
створення та інформаційної підтримки веб-сайту навчального
закладу на освітньому порталі «Класна Оцінка». Проект створений за ініціативою співробітників, аспірантів і студентів Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського
«Харківський авіаційний інститут». У посібнику зібрані ілюстровані інструкції, що надають відповіді на часто виникаючі
питання під час роботи на порталі «Класна Оцінка». Посібник
може використовуватися як путівник для користувачівпочатківців порталу, а також стане у пригоді адміністраторам
веб-сайтів навчальних закладів.
Тарасенко Н.С., методист з ІКТ
Стр. 2
Випуск № 1
Матеріали семінару
вчителів трудового навчання “Індивідуальний підхід до учнів на уроках трудового навчання та і позакласній роботі”
Індивідуальний підхід до навчання
Трудове навчання, як і процес навчання будь-якого іншого шкільного предмета, складається з учіння – дії учнів на засвоєння навчального матеріалу та научіння – дії вчителя, спрямовані на перетворення і подачу учням навчального матеріалу для засвоєння. 3 метою індивідуалізації научіння повинно бути таким, при
якому оптимізується пізнавальна діяльність кожного школяра з урахуванням його
індивідуальних особливостей та можливостей в учінні.
Об’єктом діяльності учня є навчальний матеріал, засвоєння якого відбувається шляхом сприймання інформації від учителя, самостійного вивчення за текстом підручника, виконання цілеспрямованих дій, запрограмованих дидактичними
засобами У процесі трудового навчання учень, учитель і навчальний матеріал перебувають у таких основних зв’язках «учитель – учень», «учень – навчальний матеріал», «учень – дидактичний засіб – навчальний матеріал», «учитель – навчальний матеріал». Ці зв’язки в реальному дидактичному процесі визначають провідні
види діяльності обох суб’єктів процесу учня і вчителя. У відносинах «учитель –
учень» виражається засвоєння учнем навчальною матеріалу з безпосередньою допомогою вчителя процесі педагогічного спілкування, зокрема, сприймання усної
інформації учнем, спостереження демонстрованих учителем нових дій . Відносини
«учень – навчальний матеріал» і «учень – дидактичний засіб – навчальний матеріал» реалізуються у самостійній роботі учнів без допомоги вчителя за підручником
і за допомогою дидактичного засобу. У відносинах «учитель – навчальний матеріал» реалізується підготовка вчителя до уроку, до спілкування з учнями, зокрема,
щодо перетворення навчального матеріалу, його адаптації до індивідуальних та
вікових особливостей учнів.
У прогнозуванні суб'єк-тивної трудності навчального ма-теріалу для кожного учня не мож-на обійтися без урахування до-сягнутого на даний час рівня розвитку. Саме, виходячи з до-сягнутого рівня, можна висува-ти нові дидактичні цілі
і відповідні навчальні завдан-ня такі, які б забезпечували підвищення об’єктивної
склад-ності навчального матеріалу.
Загальні педагогічні основи індивідуального підходу до навчання та виховання учнів розкриті А. Бударним, А. Кірсановим, Є. Рабунським, І. Унт.
Загальні методичні аспекти індивідуалізації трудової підготовки учнів відображені у працях учених-педагогів О. Коберника, В. Мадзігона, В. Полякова, В. Сидоренка, Є. Ставровського, Д. Тхоржевського.
Системні положення щодо реалізації індивідуального підходу до учнів на
уроках трудового навчання розкриті в роботах Г. Терещука. Індивідуальний підхід
у трудовому навчанні засобами нових інформаційних технологій розглядав І. Цідило, індивідуалізацію навчання школярів кресленню – Г. Гаврищак, навчання
основам конструювання та моделювання швейних виробів з урахуванням індивідуальних навчально-пізнавальних можливостей учнів – Т. Васенок, розвиток технічних здібностей у процесі підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці –
Г. Мамус.
Сутність індивідуального підходу до учнів у навчально-виховному процесі.
З поняттям «індивідуальний підхід» тісно пов’язане поняття
«особистісний підхід», який передбачає допомогу вихованцю в усвідомленні себе
особистістю, « у виявленні, розкритті його можливостей, ставленні самосвідомості, в здійсненні самовизначення, самореалізації та самоутвердження». Але поняття
ці треба розрізняти, оскільки при особистісному підході головною метою є розвиток особистості і здійснюється він на більш психологічному рівні. А індивідуальний підхід відбувається на дидактичному рівні, оскільки його метою є діагностика
індивідуально-психологічних особливостей учнів і, на основі цього, - підбір відповідних форм і методів роботи з ними.
Стр. 3
Випуск № 1
Аналіз цього поняття дає змогу зробити висновок, що індивідуальний підхід
– це принцип педагогіки, згідно з яким досягається педагогічний вплив на кожну
дитину на основі діагностики і вивчення її особистих відмінностей.
Передумовою здійснення індивідуального підходу є всебічне вивчення учнів педагогом, на основі якого відбувається встановлення та розподіл індивідуальних відмінностей учнів для наступного урахування їх у навчальній діяльності. Саме цей
процес є індивідуалізацією навчання, яка у різних авторів розглядається з різних
точок зору.
Так, В.А. Крутенький визначає індивідуалізацію як «реалізацію принципу індивідуального підходу, коли вона орієнтується на індивідуально-психологічні особливості учня, будується з урахуванням цих особливостей».
У дослідженнях Г.К.Селевко зазначається, що індивідуалізація навчання – це організація навчального процесу, за якої вибір способів, засобів, темпу навчання обумовлюються індивідуальними особливостями учнів.
Вказуючи на рівневість індивідуалізації, В.О.Оніщук виділяє три її рівні:
перший – врахування вікових особливостей;
другий – здійснення диференційованого підходу;
третій – здійснення індивідуального підходу
Зважаючи на це можна зробити висновок, що індивідуалізація – це реалізація індивідуального підходу, яка полягає у процесі діагностики та врахування індивідуальних відмінностей учнів, рівня розвитку їх здібностей та вмінь.
Вирішальна роль в організації індивідуалізованого навчання належить учителю. Він визначає, на якому етапі уроку доцільна індивідуалізація діяльності школярів, а в якому вона дидактично не виправдана, в якому разі надати перевагу фронтальній або груповій формі організації навчального процесу, а в якому – індивідуальній; якими методами і засобами здійснювати навчання для того, щоб забезпечити його доступність, пробудити, підтримати або підсилити внутрішні стимули, інтерес до роботи, активізувати ініціативу і самодіяльність кожного учня тим самим
сприяти формуванню його індивідуальності.
Діяльність учнів передбачає сприймання і осмислення змісту нового матеріалу, але головне – самостійну роботу щодо виконання трудових завдань і розв’язування технічних задач. Діяльність учителя підпорядкована здійсненню таких основних функцій:
а)
діагностичної функції, спрямованої на вивчення вихідного рівня і можливостей розвитку індивідуальних особливостей школярів;
б)
прогностичної функції, пов’язаної з прогнозуванням можливих змін якостей і властивостей учня (груп учнів);
в)
регулятивної функції, покликаної індивідуалізувати зміст діяльності школярів і добір дидактичних засобів, надання допомоги у самостійній роботі.
Вивчення учнів педагогом сприяє створенню чіткого уявлення про інтереси та здібності кожного з них, рівень її пізнавальних можливостей, практичної самостійності та темпу роботи. Отже відбувається перша стадія індивідуалізації навчання.
Залежно від типу вищої нервової діяльності учнів, з урахуванням рівня їхнього розвитку вчитель визначає та розробляє індивідуальні завдання для кожного, визначає форми та методи роботи з ними – це друга стадія індивідуалізації навчання.
Впровадження в життя розробок учителя, що стосуються індивідуалізації,
відбувається під час здійснення індивідуалізованого навчання. В ході останнього
вчитель, знаючи інтереси і нахили кожного «заохочує здібних учнів до успішної
роботи в повній відповідності з їхніми можливостями, сприяє просуванню вперед
учнів з середньою успішністю, допомагає відстаючим учням ліквідувати прогалини в знаннях»
Рівень виконання учнями завдань дає учителю змогу визначити, чи може
конкретний учень перейти до розв’язання завдань більш високого рівня, а, отже,
переходити на більш високий ступінь розвитку. Таким чином індивідуалізоване
навчання обумовлюється індивідуалізацією, метою якої є індивідуальний підхід до учнів.
Стр. 4
Випуск № 1
Для встановлення рівнів засвоєння навчального матеріалу учнями використовують критерії засвоєння, обґрунтовані В. Сидоренком. На цій основі запропоновано такі рівні засвоєння матеріалу: розпізнавальний, репродуктивний, адаптивний
і творчий.
Учні першої групи засвоюють навчальний матеріал на розпізнавальному рівні навченості; володіють научуваністю репродуктивного типу, низьким рівнем розвитку
пізнавального інтересу і творчої активності.
До другої групи віднесено учнів з репродуктивним рівнем навченості, научуваністю репродуктивного типу, середнім рівнем розвитку пізнавального інтересу з переважанням інертності, середнім рівнем творчої активності.
Для учнів третьої групи характерним є адаптивний рівень навченості, научуваність продуктивно-репродуктивного типу, середній рівень розвитку пізнавального
інтересу з переважанням активного, достатній рівень творчої активності.
Учні четвертої групи володіють творчим рівнем навченості, научуваністю продуктивного типу, високим рівнем розвитку пізнавального інтересу, високим рівнем
творчої активності.
За іншими джерелами класифікація учнів за групами є такою:
учні «мінімум».
«середні» учні,
«сильні» учні,
учні «творці»
Учні «мінімум» мають слабкі навчальні можливості, успішно виконують
лише деякі найпростіші завдання, важко запам’ятовують теорію. Їм потрібен постійний контроль та допомога вчителя.
«Середні» учні задовільно справляються з роботою за інструкційними картками,
часто звертаються за допомогою до вчителя. Їм характерне неглибоке розуміння
теоретичних даних, що приводять до помилок у процесі виконання трудових завдань.
«Сильні» учні мають добрий рівень підготовки і високий темп навчання. Їм властиве продумане планування дій, обґрунтоване виконання кожного етапу роботи, систематичний контроль і добре розвинена практична кмітливість при розв’язанні
конструкторсько-технологічних задач, швидке входження в практичну роботу. Характерною їх особливістю є те, що вони без особливого інтересу вивчають теоретичні відомості, але з захопленням сприймають інформацію з прикладних знань.
Учні «творці» характеризуються вираженою пізнавальною мотивацією, ерудовані,
легко і швидко засвоюють теоретичний матеріал, вільно володіють технічною термінологією, здатні вирішувати без будь-якої допомоги різні пізнавальні завдання, в
тому числі і не типові. Вони самостійно знаходять нові рішення завдань, обґрунтовують хід своїх думок, практичну роботу виконують без використання технологічних карт та детальних планів.
Для розробленої класифікації груп учнів можна виділити підсистеми дій,
для врахування їх при складанні завдань. До них ми відносимо:
конструктивно-типові;
продуктивні;
проблемно-раціоналізаторські.
Розпізнавально-відтворююча – найпростіша система. Вона включає завдання на пізнавання, розрізнення, класифікування, впорядкування. Завдання перших
трьох типів передбачають можливість вибору з двох або більше варіантів їх розв’язання, в тому числі помилкових, одного чи кількох правильних. У завданні на впорядкування вимагається розмістити в певній послідовності технологічні операції.
На уроках трудового навчання прикладами таких дій можуть бути: розпізнавання
за описом, малюнком чи моделлю, макетом, зразком об’єкту праці; розрізнення,
класифікація, впорядкування об’єктів праці, технічних понять, процесів.
Стр. 5
Випуск № 1
Друга, конструктивно-типова підсистема складніша. Вона складається з
конструктивних дій, дій на відтворення техніко-технологічних даних трудових дій
та дій на застосування вмінь і навичок у типових ситуаціях. Реалізацією цього на
уроках трудового навчання може бути словесний опис, або опис за допомогою
малюнка чи схеми, вивчених об’єктів, процесів, властивостей; використання в типових ситуаціях засвоєних знань; розрахунки за даною формулою, відповіді на
запитання з використанням засвоєних раніше технологічних даних без додаткового пошуку нової інформації; розв’язання типових технологічних завдань і виконання типових трудових завдань, де необхідно використовувати засвоєні прикладні і практичні знання.
Дві наступні підсистеми дій, на думку М.А.Смірнової, дозволяють забезпечити високий рівень узагальнення знань, встановити міжпредметні зв’язки, що ,
в свою чергу, сприяє творчому використанню отриманих знань у нових ситуаціях .
Наведений опис груп учнів залежно від ступеня прояву їх індивідуальних особливостей є умовним. Однак така диференціація дає змогу здійснити індивідуальний
підхід до школярів із застосуванням комплексу засобів навчання, який включає
посібник із системою завдань різного рівня складності, дидактичні ігри, комп’ютерне забезпечення додатковою інформацією, картки-завдання, зображення моделей виробів, комплекти швейних виробів тощо.
З метою забезпечення доступності завдань учням з урахуванням індивідуальних особливостей їх розвитку відповідно до запропонованої Г. Терещуком методики розроблено різні за рівнем складності завдання для здійснення підсумкового контролю: I рівень – завдання на розпізнавання, розрізнення, класифікацію; II
рівень – завдання на відтворення та застосування засвоєних знань; III рівень – нетипові завдання, які вимагають евристичних нестандартних дій; IV – завданняпроблеми, що вимагають завершеності творчих дій щодо виробу, який конструюють і виготовляють. Розроблені завдання взаємопов’язані, узгоджені з навчальним
планом і програмою, забезпечують дотримання наступності, неперервності змісту,
викликають інтерес в учнів і сприяють їх творчій активності.
Індивідуалізація в навчанні означає визнання принцип про відсутність бездарних дітей, принцип неповторності кожної дитини, підтримку і стимулювання розвитку в учневі того, що становить його унікальність і неповторність, оскільки випливає з внутрішньої спрямованості, формує життєтворчий потенціал особистості . Ця форма лежить в основі особистісно орієнтованого підходу до виховання та
навчання учнів (І.Д.Бех). Передбачає:
а) допомогу кожному учневі в усвідомленні власних потреб та інтересів,
необхідності їхнього розвитку;
б) створення сприятливих умов для їх розвитку;
в) налаштування школяра на індивідуальну творчість;
г) підтримку вихованців у їхній рефлексії.
Диференціація в навчальній діяльності - це така форма індивідуалізації її, яка передбачає об'єднання учнів у групи згідно з їхніми індивідуальними особливостями
для окремого навчання, упродовж якого реалізуються навчальні завдання відповідного рівня складності.
Прийнято розрізняти внутрішню диференціацію і зовнішню диференціацію.
Внутрішня диференціація стосується такої організації навчального процесу, за якої розвиток внутрішньо закладених нахилів та задатків школяра здійснюється в межах класно-урочної діяльності у кожному класі зокрема.
Зовнішня диференціація відбувається в двох основних напрямах: створення спеціалізованих класів та шкіл, до навчання в яких залучаються учні з особливими навчально -пізнавальними та професійними нахилами. .
Важливими напрямами диференціації освіти є організація навчання обдарованих дітей, інвалідів та дітей з відхиленнями у розумовому розвитку. Всі вони
перебувають у так званій групі ризику і вимагають до себе підвищеної уваги.
Стр. 6
Випуск № 1
Врахування індивідуальних особливостей учнів, розвиває в них самостійність, творчість мислення та допомагає відкрити широкий потенціал їхніх пізнавальних можливостей.
Якщо педагог вбачає у дитині повноцінного партнера допомагає їй знайти
себе, діє творчо, відповідно до ціннісної системи особистості, то кожен із учасників спілкування обов’язково реалізує свою індивідуальність, неповторність.
Такий підхід є стрижнем стимулювання навчальної праці. Він спрямований
на особистість, а тому спочатку вихователь повинен бачити саме людину, а вже
потім учня.
Кучук Р.І. методист ММК
Індивідуальний підхід в навчанні учнів з особливими можливостями
Останніми десятиліттями в усьому світі відбуваються докорінні зміни у
розумінні та забезпеченні якісної освіти для дітей з особливими потребами. В
Україні також набувають поширення новітні освітні технології, в основу яких покладено принцип урахування інтересів таких дітей.
У нашій країні, як і в усьому світі, з різних причин зростає кількість дітей
із відхиленнями у розвитку. Останнім часом міжнародна спільнота запропонувала
використовувати для дітей із порушеннями термін "діти з особливими освітніми
потребами", який стосується однаковою мірою як інвалідності у важкій формі,
так і середніх за ступенями порушень. До них належать:
порушення слуху (глухі, зі зниженим слухом);
порушення зору (сліпі, зі зниженим зором);
порушення мовлення;
порушення опорно-рухового апарату ЦЩП);
розумова відсталість;
затримка психічного розвитку.
Для реалізації основних положень Концепції ООН про права дитини, забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей спеціальне навчання в нашій країні здійснюється за трьома напрямами:
1. Спеціальні школи (школи-інтернати).
2. Інтегроване навчання в умовах загальноосвітньої школи.
3. Інклюзивне навчання — спільне перебування дітей із різними порушеннями
психо-фізичного розвитку з їхніми здоровими ровесниками.
Практика європейських країн свідчить, що більшість із цих учнів можуть
навчатися в загальноосвітніх школах за моделлю інклюзивної освіти. Використання такої моделі означає надання якісних освітніх послуг школярам з особливими
потребами у звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних
закладів за умови відповідної підготовки вчителів і підтримки сімей.
Інклюзивна освіта — це розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку, в освітньому процесі. Вона передбачає істотні
зміни в культурі, політиці та практичній діяльності шкіл. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання школярів з особливостями
психофізичного розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на
соціалізації дітей цієї категорії та досягненні якості навчання. Основною метою
інклюзивної освіти є якісні зміни в особистісному розвитку таких дітей.
Інклюзивна освіта визнає, що всі діти різні, а школи й освітня система повинні підлаштовуватися під індивідуальні потреби всіх учнів — із порушеннями
розвитку і без них. Однак інклюзивність не означає асиміляції чи прагнення зробити всіх однаковими, її ключовий компонент — гнучкість, урахування особистісних характеристик, що визначають темп навчання кожного.
Стр. 7
Випуск № 1
Основні характеристики інклюзивної освіти:
визнає, що всі діти можуть учитися;
сприймає і поважає особливості школярів;
забезпечує відповідність освітніх структур, систем і методології потребам усіх
учнів; є частиною ширшої стратегії розвитку інклюзивного суспільства;
є динамічним процесом, що постійно вдосконалюється.
Інклюзивне навчання може здійснюватися за однією з форм:
повна інтеграція, за якою дітей із психологічною готовністю до спільного
навчання зі здоровими однолітками та рівнем психофізичного розвитку, що
відповідає віковій нормі по 1—3 особи включають до звичайних класів (груп)
загальноосвітнього (дошкільного) навчального закладу; при цьому вони мають
одержувати корекційну допомогу за місцем навчання та проживання;
комбінована інтеграція, за якої дітей із близьким до норми рівнем психофізичного розвитку по 1—3 особи включають до звичайних класів (груп) загальноосвітнього (дошкільного) навчального закладу; у процесі навчання вони постійно одержують допомогу' вчителя-дефектолога (асистента вчителя);
часткова інтеграція, за якої дітей з особливостями психофізичного розвитку,
які не-спроможні разом зі здоровими однолітками оволодіти освітнім стандартом, уключають до за-гальноосвітніх класів (груп) по 1—3 особи лише на частину дня;
тимчасова інтеграція, за якої дітей з особливостями психофізичного розвитку об'єднують зі здоровими однолітками 2—4 рази на місяць для проведення
спільних виховних заходів.
Повна і комбінована форми інтеграції прийнятні для дітей із високим рівнем психофі-зичного і мовленнєвого розвитку; часткова і тимчасова — з нижчим
рівнем розвитку, зокрема і з його порушеннями.
За умови відповідного висновку ПМПК, в інклюзивних класах (групах)
загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів можуть навчатися діти з особливостями психофізичного розвитку:
з порушеннями опорно-рухового апарату, церебральним паралічем, наслідками поліомієліту у відповідному і резидуальному станах, із вродженими і набутими деформаціями опорно-рухового апарату, артрогрипозом, хондродистрофією, міопатією;
з порушеннями слуху (із втратою слуху від ЗО і більше децибел — глухі, слабочуючі),
з важкими мовленнєвими порушеннями;
з порушеннями зору;
із затримкою психічного розвитку;
з обмеженими можливостями розумового розвитку.
У класі (групі) може бути не більше трьох дітей з особливостями психофізичного розвитку. При цьому доцільно комплектувати разом учнів, які мають порушення однієї категорії (слуху або зору тощо). Час перебування дітей з особливостями розвитку в загальноосвітньому навчальному (дошкільному) закладі може
змінюватися за наказом директора цього закладу на підставі висновків психологомедико-педагогічної консультації про стан психофізичного розвитку кожного учня (за результатами обов'язкового щорічного обстеження).
Ефективності навчально-виховного процесу сприяють різні форми роботи:
навчальна в парах, групи кооперованого навчання, за індивідуальними інструкціями, незалежні самостійні заняття.
Зміст, форми та методи навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку мають бути корекщйно спрямованими. Це означає, що кожна тема, яку вивчають у школі, кожен метод і прийом, використаний учителем чи
вихователем, мають не лише сприяти засвоєнню знань, умінь і навичок, формуванню поведінки, а й спрямовуватися на виправлення вад психофізичного розвитку (залежно від дефекту).
Стр. 8
Випуск № 1
Розглянемо специфіку роботи з учнями, які мають розумову відсталість і
затримку психічного розвитку.
При порушеннях розумового розвитку відбуваються органічні ушкодження
кори головного мозку, наслідок яких — недостатня сформованість усіх складових
психіки й передусім порушення пізнавальних процесів. Виявляється своєрідність у
розвитку відчуттів, сприймання, пам яті. уяви, мовлення, уваги.
Найістотніша ознака розумової відсталості — знижена здатність до узагальнень у процесі розв'язання інтелектуальних завдань Педагогічна робота з цією
категорією дітей спрямовується передусім на максимальне становлення загальних
соціально-адаптаційних здібностей, практичну підготовку до життя у суспільстві,
самообслуговування, спілкування, адекватну соціальну поведінку.
Для учнів із затримкою психічного розвитку, на відміну від розумової відсталості, характерні порушення у структурі так званих «передумов інтелекту», що
охоплюють працездатність, пізнавальну активність, емоційно-вольові компоненти
діяльності, увагу, пам'ять, сприйняття, тоді як «власне інтелект» (різні форми мисленнєвої діяльності, особливо словесно-логічне мислення) зберігає досить високу
здатність до розвитку, що реалізується у процесі адекватної та своєчасної корекційної допомоги.
Необхідно також урахувати, що дитині із ЗПР потрібно давати більше часу
на засвоєння певних навичок. Усі учні із затримкою психічного розвитку мають
перебувати під наглядом лікарів: педіатра, психіатра. Учителеві необхідно систематично вивчати результати спостережень лікарів та враховувати їх при організації навчально-виховного процесу.
Дуже важливим моментом у роботі з такими дітьми є забезпечення обережності педагогічного процесу, щоб уникнути перевантаження і без того вразливої
нервової системи.
Навчання школярів із різними психічними порушеннями психофізичного
розвитку має такі особливості:
повільність;
простий виклад матеріалу;
повторюваність;
поглиблений індивідуальний і диференційований підходи;
предметно-наочний і практичний характер;
опора на розвиненіші здібності й подолання загальної недостатності та вад інтелектуальної сфери;
спеціальна організація навчальної діяльності, зокрема розвиток стимулів до
навчання та пізнавальних інтересів, керівна роль учителя, що виявляється в
сукупності форм (педагог дає знання, організовує спостереження, інструктує,
перевіряє, оцінює).
Незважаючи на різноманітність причин, які обумовлюють затримку психічного розвитку, її прояви мають низку спільних (типологічних) для цієї групи дітей
особливостей: інтелектуальна недостатність, що виявляється у навчальнопізнавальній діяльності, інертність, повільність мислення, схильність до конкретизації, недорозвинення словесно-логічного мислення, порушення як імпресивної,
так і експресивної мови, бідність мовного розвитку; нестійкість, підвищена неуважність, недостатня концентрація та швидка розсіюваність уваги, недостатність
сформованості всіх видів сприймання (зорового, слухового, нюхового, шкірного
тощо) і просторової орієнтації; порушення логічної, опосередкованої пам'яті; недорозвинення емоційно-вольової сфери (послаблення активності, зниження ініціативи в інтелектуальній діяльності, неспроможність керувати своєю поведінкою, емоційна незрілість).
У поєднанні зі швидкою втомлюваністю ці фактори серйозно гальмують
навчання та розвиток. У стані втоми у школярів можуть виникати імпульсивні рухи: розгубленість, ме-тушливість, через що вони не помічають своїх помилок, не
доводять справу до кінця Навички формуються повільно.
Стр. 9
Випуск № 1
Новий або незвичайний спосіб діяльності може спричиняти незадоволення, а інколи й протест. Під впливом невдач у них швидко розвивається негативне
ставлення до навчальної діяльності.
Тільки завдяки кваліфікованій допомозі, спеціальній корекційній роботі
послаблюються дефекти розвитку дітей.
Корекційна робота охоплює всі напрями навчальної діяльності з учнями,
які мають вади, спрямована на розвиток різноманітних психічних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення, мовлення, емоційно-вольової сфери тощо: на формування особистості загалом.
Але цей розвиток найбільш ефективно і повноцінно відбувається за відповідних педагогічних умов, основна з яких полягає в тому, що учні мають свідомо
розібратися в логічній суті всіх тих навчальних і трудових завдань, які вони виконують у школі.
Спрямування навчальної роботи на свідоме засвоєння матеріалу, на введення логічної основи в навчальну діяльність неабияк сприяє корекції та вдосконаленню не лише вищих психічних функцій (на що, по суті, прямо звернена така
робота), але й розвиває та коригує елементарні психічні процеси.
Корекція дефектів дітей з особливими потребами відбувається у процесі
всієї навчально-виховної роботи школи, проводиться на тому навчальному матеріалі, який є змістом того чи іншого навчального предмета.
Мета навчання має бути конкретно сформульована для кожного навчального предмета, уроку, виховного заходу. Особливо важлива ця проблема для спеціальної роботи всього педагогічного колективу.
Поради вчителю:
Зосередьте увагу на сильних сторонах учня і спирайтеся на них у процесі навчання. Водночас, будьте готові, що доведеться поступово заповнювати прогалини у знаннях, вміннях і навичках учня.
Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний). Якомога більше повторюйте і закріплюйте вивчене.
Заохочуйте учня , підтримуйте позитивну мотивацію навчання.
Дещо сповільніть темп навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість
і розумову працездатність учня. Будьте терплячими, якщо 0443неві необхідно
пояснити чи показати щось багаторазово. Віднайдіть оптимальний варіант взаємодії з ним (поясніть новий матеріал до уроку, на занятті дайте письмовий
тезовий план, алгоритм дій тощо).
Розчленовуйте завдання на окремі невеличкі частини. якщо необхідно – складайте письмовий алгоритм поетапного виконання завдання. Усні інструкції
давайте по одній, доки учень не навчиться утримувати в пам’яті одразу кілька.
Практикуйте прикладне застосування набутих учнем знань.
Спільно з учнем покроково аналізуйте виконання завдання.
Урізноманітнюйте навчальну д-ть, однак, забезпечуйте плавний перехід від
одних видів д-ті до інших.
Завдання мають відповідати можливостям учня та виключати відчуття стійких
невдач.
Надавайте учням достатньо часу для виконання завдання та практичного застосування нових умінь і навичок, водночас, надто тривале виконання однієї
вправи може стомити його.Не перекладайте подолання проблем у навчанні
виключно на батьків . Допомогайте їм усвідомлювати найменші успіхи учня
та закріплювати їх. Учні з труднощами в навчанні потребують не авторитарних підходів у сімейних стосунках,а виваженого, доброзичливого ставлення
до дитини.
Даниліна Е.М., вчитель трудовоого навчання
Української ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13
Стр. 10
Випуск № 1
Особливості роботи вчителя з гіперактивними учнями
на уроках трудового навчання
Парадигма навчання й виховання гіперактивних учнів багато років залишається актуальною в педагогіці та психології. Поведінка дітей із синдромом дефіциту уваги є постійне джерело стресу й важких переживань для самої дитини, її
сім'ї, учителів однокласників.
Гіперактивні учні—постійно збуджені, неуважні, непосидючі та галасливі,
вони привертають до себе увагу вчителя, якому постійно необхідно стежити, щоб
діти сиділи спокійно, виконували завдання, не заважали іншим. Такі учні є незручними‖ для педагогів через свою надмірну активність та імпульсивність.
Саме тому останнім часом проблему ефективності навчання гіперактивних
дітей усе більше обговорюють педагоги та шкільні психологи. Одне з найважливіших завдань сучасної школи—це застосування продуктивних форм організації
навчальної діяльності учнів.
В освітніх установах намагаються створити умови, адекватні психічним і
фізичним можливостям учнів означеної категорії.
Очевидним є те, що на уроках трудового навчання школярі займаються
активною практичною діяльністю. На наш погляд, участь дітей в обговоренні вивченого матеріалу, змістовні запитання з теми уроку, сумлінне виконання практичних завдань є показниками цікавого уроку, доступності матеріалу, а також майстерності та професіоналізму вчителя. Але часто трапляється так, що в класі учні,
які своєю надмірною активністю можуть звести нанівець граний урок навіть досвідченого педагога. Означена активність майже завжди не стосується теми заняття, і
звичайні методи управління класом на таких дітей не діють. Вони додають клопоту не тільки тим, що відволікають інших, відбирають ―дорогоціний час‖ на зауваження але й створюють підвищену загрозу небезпеки праці іншим учня у майстерні.
Для роботи з гіперактивними дітьми пропоную наступні ігри та вправи.
Ігри та вправи
Гра «Чарівний клубочок»
Мета: навчити дитину прийомів саморегуляції. Дитині, яка почала бешкетувати, можна запропонувати змота-ти в клубочок яскраву нитку. Дорослий повідомляє дитині, що цей клубок не простий, а чарівний: тільки-но людина починає змотува-ти його, то відразу ж заспокоюється.
Гра «Плескання»
Учні сідають у коло. У заданому ритмі вони по черзі, за годинниковою
стрілкою, плескають у долоні.
У певний момент учитель сам плескає в долоні, промовляючи «Хоп!» - це
є сигналом, що тепер удари мають відбиватися у зворотньому напрямку, проти
годинникової стрілки. Головне в цьому завданні не збитися з ритму в момент переходу. Команда має прозвучати для учня за мить до плескання, щоб його сусіди,
правий і лівий, встигли зорієнтуватися: хто з них має зробити наступне плескання.
Гра “Математичний м'ячик “
Учні стають у коло обличчям один до одного. Ведучий пропонує дітям,
кидаючи м'ячика , називати будь-яке число від одиниці до дев'ятнадцяти. Той, кому кинули м'ячик, має миттєво відгукнутися, назвавши число на одиницю більше,
і знову кинути м'ячик, назвавши нове число. Коли кидаєш м'ячик, заборонено називати число, що йде відразу за тим, яке тільки-но назвали.
Це вдається не відразу. Коли два числа вимовляють одне за одним у швидкому темпі, наступне за названим числом так і норовить зіскочити з язика. Навичка робочої зосередженості допоможе учню подолати цю рефлекторну послідовність.
Стр. 11
Випуск № 1
Гра “М'ячики зі словами”
Учні перекидаються двома м'ячиками - білим і чорним. Обидва вони літають по колу, підкоряючись заданим ритмам. Учень, що кидає чорний м'ячик, називає будь-який іменник у називному відмінку. Той, хто ловить м'ячик, миттєво додає відповідне за змістом дієслово.
Цю просту на перший погляд вправу виконувати легко лише в порівняне
повільному темпі. Тільки добре натренована робоча зосереджена увага дозволил
мобілізувати механізми переключення, і тоді можна буде виконувати вправу 3
швидкому темпі.
Гра «Пісня в русі»
Навички координації рухів створюють спеціальними вправами. Педагог
визначає порядок рухів учнів у той час, коли вони співають яку-небудь пісню
Наприклад:
- швидко підвестися й, повільно обійшовши свій стілець, зупинитися біля йоге
спинки - на три перші рядки пісні;
- зупинившись, проспівати два наступних рядки;
- перенести стілець у певне місце, зупинитися - на три рядки;
- не рухаючись проспівати рядок;
- стати на стілець і повільно випростатися - на один рядок;
- швидко зістрибнути - пауза між рядками;
- стоячи проспівати два рядки;
- швидко перенести стілець на колишнє місце - на початку рядка;
- повільно обійти стілець довкола й сісти - на чотири рядки.
За сигналом починається пісня, й, не порушуючи ритму, учні виконують
задані рухи, спочатку тренуючи окремо кожен пункт, потім - від початку пісні, не
перериваючи її.
Гра «Змійка».
Одна із вправ на повторення рухів партнера. Учні йдуть змійкою, у потилицю одне одному, причому ведучий обходить уявні перешкоди, перестрибує через уяви рови, а інші повторюють його рухи. За командою педагога ведучий переходить у хвіст змійки, а другий у змійці стає новим ведучим. Ця вправа має на меті навчити діяти узгоджено й організовано.
Гра «Як свої п'ять пальців»
Коли нам щось добре знайоме, ми говоримо, що знаємо це, як свої п'ять
пальців А чи добре вони нам відомі - свої п'ять пальців? Педагог пропонує уважне
роздивитися свої пальці. Потім узяти руку сусіда для порівняння. Далі пропонує
знайти різницю між долонями лівої та правої руки.
Гра «Розкидані речі».
На столі в кімнаті розкладені: блокнот, ручка, окуляри, монети, гумка. Педагог пропонує учням підійти до стола та «сфотографувати» своїм внутрішнім
зором усі предмети. При цьому він уголос рахує до п'яти. На рахунок «п'ять» дітям пропонується відвернутися й «проявити» фотографію на своєму екрані внутрішнього зору, а потім розповісти, які предмети лежать на столі та в яком порядку.
Можливі додаткові варіанти цієї вправи: додавання нових предметів переміщення предметів тощо.
Гра “Фотоапарат”
Тренувати зорову пам'ять для розвитку спостережливості слід постійно, на
найрізноманітніших об'єктах.
Учні стають у півколо. Один із них, стоячи перед усіма, ―фотографує‖ інших учнів (з обумовленою витримкою—на 20, або на 10, або на 5), а потім виходить з двері. Під час кроткої паузи учні міняються місцями. Кличуть фотографа‖,
який має повернути всіх на свої місця.
Гра “Гірський маршрут”
Кожному учневі пропонують намітити собі круговий маршрут у кімнаті
досліджувати його в дії: пройти ним, подивитися, з чиїм маршрутом він перетинається, з ким можлива зустріч та в якому місці. Учнів попереджають, що потрібно
Стр. 12
Випуск № 1
визначити свій власний ритм просування маршрутом,не наслідувати ритм сусіда.
Ведучий. Спробуйте на короткий час заплющити очі. Чи побачите в внутрішнім зором тих, хто проходить повз вас? Розплющте очі для перевірки заплющте знову. Чи бачите себе в певному місці вашого маршруту? Ще й ще розплющуйте й заплющуйте очі. Чи чуєте наближення іншого учня, маршрут якого перетинається з вашим? Чи готуєтеся ви обійти його, щоб не зіштовхнутися?
Для учням пропонують заплющити очі та пройти своїм маршрутом, не витрачаючи власного ритму.
Гра “Визнач за стукотом”
Ведучий пропонує учневі відвернутися на той час, коли він олівцем стукає
по якомусь предмету. Завдання учня—упізнати предмет.
Звуки різні—олівець стукає то по книзі, то по столі, то по руці й т. ін.
Вправа допомагає визначенню зв'язку між внутрішніми картинками та звуками відбувається тренування образного мислення.
Гра “Хто голосніше”
Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких стає біля однієї зі стін кімнати. Обличчя учнів обернені до стіни, і вони не бачать учнів інших груп. Кожній групі дають вірш, і за командою всі одночасно починають читати вголос.
Гра “Хор”
Один учень виходить з кімнати. Ті, що залишилися, обирають два-три рядка відомого всі вірша, і кожен учень одержує по одному слову.
Учень заходить. За командою всі учні хором вимовляють кожен своє слово. Необхідно відгадати рядок, згадати вірш. За необхідності вправу можна повторити.
Гра “Пальці, що бачать”
Тренує тактильне сприйняття. Учня сидять у півколі.
Ведучий. Заплющте очі. Злегка, ледь торкаючись, проведіть подушечками
пальців по тканині ваших штанів, сорочки, блузки. Зробіть те саме з розплющеними очима, подивіться, як подушечки погладжують тканину, придивіться, яка вона.
Зробіть те саме із заплющеними очима. Тепер ви згадуєте вигляд тканини? Погладьте по черзі тканину штанів і тканину сорочки. Уловіть тактильну відмінність
однієї фактури від іншої. Перевірте очима.
Тепер торкніться одягу ваших сусідів праворуч і ліворуч. Злегка погладжуючи тканину подушечками пальців, установіть різницю в тактильних відчуттях
обох рук, запам'ятайте ці відчуття. Порівняйте з тканиною вашого одягу. Чим легше ви торкатиметеся тканини, тим правильнішими й тоншими будуть відчуття.
Отже, бачити пальцями можна навчитися. Тривале тренування допоможе
встановити постійні зв'язки між відчуттями в пальцях і зоровою пам'яттю. Недарма дотик є чуттям, паралельним зору. Звісно, не варто заходити занадто далеко в
тренуванні тактильних сприйняттів, але можна виховати чутливі пальці.
У процесі тренування тактильного сприйняття вдосконалюють і зорову пам'ять, і
рухові механізми рук, а також увагу до навколишнього світу.
А УТОГЕННІ ВПРАВИ
Вправа «Енергетичний заряд»
Ведучий. Уявіть перед собою якесь джерело енергії. Уявіть, як воно зігріває вас.
Від нього йде енергія, вона входить у ваше тіло, наповнює його. Постарайтеся відчути, як енергія діє на вашу передню частину тіла.
- Вдихніть енергію. Відчуйте, як вона розтікається по вашому тілу. Уявіть таке
саме джерело енергії за своєю спиною. Відчуйте, як хвилі енергії поширюються
униз і вгору по вашій спині.
- «Помістіть» джерело енергії праворуч. Відчуйте вплив енергії на ліву половину
тіла.
- «Помістіть» джерело енергії ліворуч. Відчуйте вплив енергії на ліву половину
тіла.
- Уявіть, що джерело енергії знаходиться над вами. Відчуйте, як енергія діє на голову.
Стр. 13
Випуск № 1
- Тепер джерело енергії міститься у вас під ногами. Відчуйте, як сповнюються енергією ступні ваших ніг. Енергія піднімається вище, розтікається по всьому тілу,
переповнює його.
- Уявіть, як ви посилаєте енергію іншим людям.
Вправа «Поплавець в океані»
Використовують, воли ви відчуваєте певне напруження або коли вам необхідно контролювати себе, а ви боїтеся, що вийдете з-під контролю, не впораєтеся
із ситуацією.
Уявіть, що ви маленький поплавець у великому океані... У вас немає компаса, карти, керма, весел... Ви рухаєтеся туди, куди несуть вас вітер та океанські хвилі...
Велика хвиля може на якийсь час накрити вас, але ви знову зринаєте на поверхню... Спробуйте відчути ці поштовхи й виринання... Відчуйте рух хвиль, тепло
сонця, краплі дощу, товщу моря під вами, яка підтримує вас... Зверніть увагу на
те, які ще відчуття виникають у вас, коли ви уявляєте себе маленьким поплавцем у
великому океані. Якщо ви відчуваєте страх, то переконайте себе, що ви сильніший
за хвилі й вітри, ви не можете потонути, ви знову і знову виринатимете з таємних
глибин, куди вас намагається загнати стихія...
Вправа «Занедбаний сад»
Цю вправу корисно використовувати, коли ви перевантажені справами й
не знаєте, за що братися в першу чергу, вас пригнічує думка про те, що ви нічого
не встигаєте зробити, все йде не так, «валиться з рук».
Уявіть, що ви прогулюєтеся навколо великого замку. Ви бачите високу
кам'яну стіну, оповиту плющем, у якій є дерев'яні двері. Відчиніть їх та увійдіть.
Ви опиняєтеся у старому занедбаною саду. Колись це був чудовий сад, але його
вже давно ніхто не доглядає. Рослини настільки розрослися, усе геть поросло травою, що не стало видно землі, важко розрізняти стежки. Уявіть, що ви, почавши з
будь-якої частини саду, просапуєте бур'яни, підрізаєте гілки, скошуєте траву, пересаджуєте дерева, обкопуєте, поливаєте їх, тобто робите все, щоб повернути саду
колишнього вигляду... Через якийсь час зупиніться і порівняйте ту частину саду,
де ви попрацювали, з тією, якої ви ще не торкалися.
Сергеєва І.А., вчитель трудового навчання
Гірницької ЗОШ І-ІІ ступенів № 18
Рекомендации для практических психологов и социальных педагогов
по предупреждению суицидального поведения
среди детей и подростков
Рекомендовано использовать практическим психологам и социальным педагогам для организации профилактической работы по предупреждению суицидального поведения среди детей и подростков.
Психологический смысл подросткового суицида - это крик о помощи,
стремление привлечь внимание к своему страданию. Настоящего желания умереть, как правило, в этом возрасте нет; представление о смерти крайне неотчетливо, инфантильно. Смерть представляется желаемым длительным сном, отдыхом от
невзгод, способом попасть в другой мир. Часто смерть видится средством наказать обидчиков. Да и представление о ценности собственной жизни еще не сформировано.
Самоубийства подростков имеют следующие характерные черты:
Суициду предшествуют кратковременные, объективно нетяжелые конфликты
в сферах близких отношений (семья, школа, другие референтные группы);
Конфликты воспринимаются как крайне значимые и травматичные, вызывая
внутренний кризис и драматизацию событий;
Стр. 14
Випуск № 1
Суицидальный поступок воспринимается в романтически- героическом ореоле: как смелый вызов, мужественное решение и т.д.;
Суицидальное поведение демонстративно;
Суицидальное решение появляется в порыве, состоянии аффекта; в нем нет
продуманности, взвешенности, точного просчета.
Средства самоубийства выбраны неумело.
Для подростков с высоким уровнем суицидального риска характерно отягощенное социальное окружение: неблагополучная семья, одиночество и заброшенность, отсутствие опоры на взрослого.
Анализ причин подросткового суицида позволил сгруппировать их вокруг
трех основных факторов:
1.Взаимоотношения с родителями.
2.Проблемы в школе. Они связаны с личностью учителя, социометрическим статусом подростка в классе и личностным отношением к успеваемости, жизненным
перспективам.
3. Взаимоотношения со сверстниками - общение с друзьями (ссоры, конфликты со
сверстниками, отсутствие близких друзей), межполовое общение (несчастная любовь, конфликты с противоположным полом).
У большинства подростков-суицидентов были выявлены
следующие особенности личности:
наличие определенных акцентуаций характера (истероидная, сензитивная,
эмоционально-лабильная, возбудимая, эмотивная);
сниженные показатели настроения: они менее удовлетворены жизнью, чем
остальные сверстники, более скованы в проявлении чувств, в межличностных отношениях более ранимы.
юные суициденты более депрессивны и враждебны, чем их сверстники, не совершавшие попыток суицида. Многие из них сталкивались со смертью в близком
окружении.
Одной из важнейших задач профилактики суицидального поведения является
выделение группы риска. Классификация контингента детей и подростков с высокой вероятностью суицидального поведения включает в себя почти все варианты
суицидоопасных состояний, наблюдающихся у взрослых. Но также существует и
ряд дополнительных, свойственных именно данной возрастной категории, групп с
высоким риском суицида:
1. Дети и подростки, перенесшие в раннем возрасте травмы черепа или мозговые
инфекции с дальнейшей хорошей компенсацией состояния. В этих случаях при
особых условиях (возрастные кризы, сомато- или психогении) наступает декомпенсация с развитием разнообразных пограничных состояний и реакций с суицидальными тенденциями.
2. Дети и подростки с различными формами дисгармоничного развития (бурные
проявления акселерации, инфантилизм, патологическое течение возрастных кризов).
3. Дети и подростки с тенденцией к комплексированию различных видов девиаций поведения по типу цепочки. На одном из этапов этой «цепочки» антидисциплинарные, аморальные формы поведения преобразуются в асоциальные и антисоциальные. В неблагоприятных для данного индивида условиях среды (например,
при возникновении судебной ситуации) наблюдается срыв адаптации с развитием
суицидоопасного состояния.
4. Подростки, отличающиеся высоконравственными устоями и тенденциями к
идеализации чувства любви и сексуальных отношений. Своеобразное воспитание,
отсутствие жизненного опыта, «книжное» восприятие действительности при столкновении с реальностью порождает у них депрессивные реакции с идеями самообвинения и суицидальными тенденциями.
Стр. 15
Випуск № 1
Должны насторожить следующие поступки, жалобы, проявления:
необычно пренебрежительное отношение к своему внешнему виду;
усиление жалоб на физическое недомогание;
склонность к быстрой смене настроения;
жалобы на плохой сон или повышенная сонливость;
ухудшение или улучшение аппетита;
беспричинная нервозность;
признаки постоянной усталости;
уход от контактов, изоляция от друзей и семьи, превращение и человекаодиночку;
отказ от социальной активности, от совместных дел;
излишний риск в поступках;
нарушение внимания со снижением качества выполняемой работы;
поглощенность мыслями о смерти или загробной жизни;
необычные вспышки раздражительности;
усиленное чувство тревоги, безнадежности;
отсутствие планов на будущее;
составление записки об уходе из жизни.
Должны насторожить следующие заявления подростка:
«ненавижу жизнь»;
«всем будет лучше без меня»;
«мне нечего ждать от жизни»;
«они пожалеют о том, что они мне сделали»;
«не могу больше этого выносить»;
«я стал обузой для всех»;
«никому я не нужен»;
«это выше моих сил».
Психолог должен знать основные психические состояния,
приводящие к мысли о самоубийстве:
1. низкая сопротивляемость стрессу и чувство разочарования и безысходности
(недостаточное принятие реальности);
2. ощущение неспособности изменить положение вещей (нет надежды на позитивные перемены в будущем);
3. отсутствие навыков конструктивного решения проблемы, образ «туннеля»;
убежденность в том, что самоубийство решит все проблемы.
Психологическая помощь
в случаях суицидально-ориентированного поведения
Существует четыре основных метода оказания психологической помощи ребенку, думающему о суициде:
1.
Своевременная диагностика и соответствующее лечение суицидента.
2.
Активная эмоциональная поддержка ребенка, находящегося в состоянии
депрессии.
3.
Поощрение его положительных устремлений, чтобы облегчить ситуацию.
4.
Обучение социальным навыкам и умениям преодоления стресса.
Стремясь оказать ребенку первичную психологическую помощь, важно
соблюдать следующие правила:
будьте уверены, что вы в состоянии помочь;
будьте терпеливы;
не старайтесь шокировать или угрожать ребенку, говоря «Пойди и сделай это»;не анализируйте его поведенческие мотивы, говоря «Ты
так чувствуешь себя, потому что…»;
Стр. 16
Випуск № 1
не спорьте и не старайтесь образумить ребенка, говоря «Ты не можешь себя
убить, потому что…»;
делайте все от вас зависящее, но не берите на себя ответственность за чужую жизнь.
Методика проведения профилактической беседы
Главным в преодолении кризисного состояния ребенка является профилактическая беседа с суицидентом. Следует принять во внимание следующее:
в беседе с любым ребенком, особенно тем, кто готов пойти на самоубийство,
важно уделить достаточно внимания активному выслушиванию;
активный слушатель – это человек, который слушает собеседника со всем
вниманием, не осуждая его, что дает возможность выговориться без боязни
быть прерванным;
активный слушатель в полной мере понимает чувства, которые испытывает
его собеседник, и помогает ему сохранить веру в себя;
активный слушатель будет способствовать тому, чтобы собеседник был уверен в том, что его высказывания о желании умереть услышаны и поняты.
Рекомендации по проведению беседы
разговаривать в спокойном месте, чтобы избежать возможности быть прерванным в беседе;
уделять все внимание ребенку, смотреть прямо на него, удобно, без напряжения расположившись напротив, но не через стол;
пересказать то, что ребенок рассказал вам, чтобы он убедился, что вы действительно поняли суть услышанного и ничего не пропустили мимо ушей;
дать возможность высказаться, не перебивая, и говорить только тогда, когда
перестанет говорить он;
говорить без осуждения и пристрастия, что способствует усилению у ребенка чувства собственного достоинства;
произносить только позитивно-конструктивные фразы
Оказание первичной психологической помощи суициденту
Если вы слышите
«Ненавижу учебу, класс»
«Все кажется таким безнадежным…»
«Всем было бы без меня
лучше»
«Вы не понимаете меня!»
«Я совершил ужасный поступок…»
«А если у меня не получится?»
Обязательно скажите
Не говорите
«Что происходит у нас, из-за
чего ты себя так чувствуешь»
«Иногда мы чувствуем себя
подавленными. Давай подумаем, какие у нас проблемы
и какую из них надо решить
в первую очередь»
«Ты очень много значишь
для нас, и меня беспокоит
твое настроение. Скажи мне,
что происходит»
«Расскажи мне, как ты себя
чувствуешь. Я действительно
хочу это знать»
«Давай сядем, успокоимся и
поговорим об этом»
«Если не получиться, я буду
знать, что ты сделал все возможное»
«Когда я был в твоем
возрасте… да ты просто
лентяй»
«Подумай лучше о тех,
кому еще хуже, чем тебе»
«Не говори глупостей.
Давай поговорим о чемнибудь другом »
«Кто же может понять
молодежь в наши дни?»
«Что посеешь, то и пожнешь!»
«Если не получится- значит, ты недостаточно
постарался!»
Стр. 17
Випуск № 1
Кроме того, при проведении беседы нужно руководствоваться следующими принципами:
- при выборе места беседы главное, чтобы не было посторонних лиц (никто не должен прерывать разговора, сколько бы он ни продолжался);
- желательно спланировать встречу с большим временным потенциалом;
- в процессе беседы целесообразно не вести никаких записей, не посматривать на
часы и тем более не выполнять какие-либо «попутные» дела. Надо всем своим видом показать суициденту, что важнее этой беседы для вас сейчас ничего нет.
Профилактическая беседа должна включать в себя следующие этапы:
Начальный этап – установление эмоционального контакта с ребенком, взаимоотношений «сопереживающего партнерства». Важно выслушивать суицидента терпеливо и сочувственно, без критики, даже если вы с чем-то не согласны (т.е. нужно дать возможность выговориться). В результате вы будете восприниматься как
человек чуткий, заслуживающий доверия.
Второй этап – установление последовательности событий, которые привели к
кризису; снятие ощущения безысходности. Имеет смысл применить приемы
«преодоление исключительности ситуации» , «поддержка успехами».
Третий этап – совместная деятельность по преодолению кризисной ситуации.
Здесь используются:
«планирование», то есть побуждение суицидента к словесному оформлению планов предстоящих поступков;
«держание паузы» - целенаправленное молчание, чтобы дать ему возможность проявить инициативу.
Завершающий этап – окончательное формулирование плана деятельности, активная психологическая поддержка суицидента. Целесообразно использовать следующие приемы:
«логическая аргументация»;
«рациональное внушение уверенности».
Если в ходе беседы ребенок активно высказывал суицидальные мысли, то его
необходимо немедленно и с сопровождающим направить к психиатру в лечебное
заведение.
Если такой возможности нет, суицидента целесообразно во что бы то ни стало
убедить в следующем:
- тяжелое эмоциональное состояние – явление временное;
- его жизнь нужна родным, близким, друзьям и уход его из жизни станет для них
тяжелым ударом;
- он имеет право распоряжаться своей жизнью, но решение вопроса об уходе из
нее, в силу его крайней важности, лучше отложить на некоторое время, спокойно
все обдумать.
Если ребенок совершил неудачную попытку самоубийства, то риск повторной
попытки очень высок. Причем наибольшая вероятность – в первые два месяца.
Признаки высокой вероятности реализации попытки самоубийства:
открытые высказывания о желании покончить жизнь самоубийством
знакомым, в письмах родственникам, любимым;
косвенные «намеки» на возможность суицидальных действий;
активная предварительная подготовка, целенаправленный поиск
средств (собирание таблеток, хранение отравляющих веществ, жидкостей и т.п.);
фиксация на примерах самоубийств (частые разговоры о самоубийствах вообще);
символическое прощание с ближайшим окружением (раздача личных
вещей);
Стр. 18
Випуск № 1
изменившийся стереотип поведения: несвойственная замкнутость и снижение двигательной активности у подвижных, общительных; возбужденное
поведение и повышенная общительность у малоподвижных и молчаливых;
сужение круга контактов, стремление к уединению и другие.
С целью оказания подросткам социальной поддержки при включении семьи, школы, друзей и т.д. может проводиться социально-психологический тренинг проблем разрешающего поведения, поиска социальной поддержки, ее
восприятия и оказания, индивидуальных и групповых психокоррекционных
занятий по повышению самооценки, развитию адекватного отношения к собственной личности, эмпатии. Кроме того, необходимо развивать навыки
практического применения активной стратегии решения проблем, совершенствования поиска социальной поддержки. В таких случаях уместна психологическая коррекция пассивной стратегии избегания, совершенствование самоконтроля. Замена и анализ позиции «значимых других», выработка мотивации на достижение успеха может быть основано на тренинге поведенческих
навыков.
Пакет диагностических методик может включать в себя:
опросник Г.Айзенка «Самооценка психических состояний личности»,
адаптированный к подростковому возрасту;
метод «Незаконченные предложения»;
шкала депрессии Бека (подростковая версия);
тест определения суицидального риска СР-45;
тест «Стресс» на оценку стрессоустойчивости;
прогностическая таблица риска суицида у детей и подростков
(А.Н Волкова);
анкета оценки суицидального риска у подростков;
определение типа темперамента (Б. Цуканов);
методика диагностики субъективного ощущения одиночества (Д. Рассел, М. Фергюсон);
методика дифференциальной диагностики депрессивных состояний
(адаптация Т.И. Балашовой);
методика диагностики уровня социальной фрустрации (Л.И. Вассерман, модификация В.В. Бойко);
методика диагностики социально-психологической адаптации (К. Роджерс, Р. Даймонд);
модифицированный опросник для идентификации типов акцентуаций
характера подростков (О. Личко, С. Подмазин)
методика определения наклонности к суицидальному поведению
(М. Горская);
тест определения суицидальных намерений (Н. Шавровская,
О. Гончаренко, И. Мельникова);
Опросник «Самооценка психических состояний личности» Г.Айзенка
«Напротив каждого утверждения стоят три цифры: 2, 1, 0. Если утверждение
вам подходит, то обведите кружком цифру 2, если не совсем подходит – цифру 1,
если не подходит – 0».
Вопросы анкеты
Подходит
Не совсем
1. Часто я не уверен в своих силах
2. Нередко мне кажется безысходным положение, из которого
можно было бы найти выход
3. Я часто оставляю за собой последнее
слово
4. Мне трудно менять свои привычки
5. Я часто из-за пустяков краснею
2
1
Не подходит
0
2
1
0
2
2
2
1
1
1
0
0
0
Стр. 19
Випуск № 1
6. Неприятности меня сильно расстраивают и я
падаю духом
7. Нередко в разговоре я перебиваю собеседника.
8. Я с трудом переключаюсь с одного дела на
другое
9. Я часто просыпаюсь ночью
10. При крупных неприятностях я виню только
себя.
11. Меня легко рассердить
12. Я очень осторожен по отношению к переменам в своей жизни
13. Я легко впадаю в уныние
14. несчастия и неудачи меня ничему не учат
15. Мне приходится часто делать замечания
другим
16. В споре меня трудно переубедить
17. Меня волнуют даже воображаемые неприятности
18. Я часто отказываюсь от борьбы, считая ее
бесполезной
19. Я хочу быть авторитетом для окружающих
20. Нередко у меня не выходят из головы мысли, от которых следовало бы избавиться
21. Меня пугают трудности, с которыми мне
придется встретиться в жизни
22. Нередко я чувствую себя беззащитным
23. В любом деле я не довольствуюсь малым, а
хочу добиться максимального успеха
24. Я легко сближаюсь с людьми
25. Я часто копаюсь в своих недостатках
26. Иногда у меня бывают состояния отчаяния
27. Мне трудно сдерживать себя, когда я сержусь
28. Я сильно переживаю, если в моей жизни что
-то неожиданно меняется
29. меня легко убедить
30. Я чувствую растерянность, когда у меня
возникают трудности
31. Я предпочитаю руководить, а не подчиняться
32. Нередко я проявляю упрямство
33. В трудные минуты я иногда веду себя подетски
34. В трудные минуты жизни иногда веду себя
по-детски, хочу чтобы меня пожалели.
2
1
0
2
1
0
2
2
1
1
0
0
2
2
1
1
0
0
2
2
2
1
1
1
0
0
0
2
2
1
1
0
0
2
1
0
2
1
0
2
1
0
2
1
0
2
2
1
1
0
0
2
1
0
2
2
1
1
0
0
2
1
0
2
1
0
2
2
1
1
0
0
2
1
0
2
2
1
1
0
0
2
1
0
2
1
0
2
1
0
35. У меня резкая, грубоватая жестикуляция
Стр. 20
Випуск № 1
36. Я неохотно иду на риск
37. Я с трудом переношу время ожидания
38. Я думаю, что никогда не смогу исправить свои недостатки
39. Я мстителен
40. Меня расстраивают даже незначительные нарушения моих планов.
2
2
1
1
0
0
2
1
0
2
1
0
2
1
0
ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ.
Ключ:
Шкала тревожности: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37.
Шкала фрустрации: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38.
Шкала агрессии: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.
Шкала ригидности: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.
При обработке результатов подсчитывается количество ответов «1» и «2»,
совпадающих с ключом. Ответы по каждой шкале суммируются. Средний балл по
каждой шкале – «8 - 14». Превышение его свидетельствует о преобладании исследуемого качества в структуре личности.
Характеристики, которые исследуются в опроснике, имеют следующие
определения:
личностная тревожность - склонность индивида к переживанию тревоги,
порогом возникновения реакции тревоги;
фрустрация - психическое состояние характеризующаяся низким, возникающее вследствие реальной или воображаемой помехи, препятствующее достижению цели;
агрессия – повышенная психологическая активность, стремление к лидерству путем применения силы по отношению к другим людям;
ригидность – затрудненность в изменении намеченной субъектом деятельности в условиях, объективно требующих ее перестройки.
Методика
«Незаконченные предложения»
ИНСТРУКЦИЯ: «На бланке теста необходимо закончить предложения
одним или несколькими словами».
Думаю, что мой отец редко ________________________
Если все против меня, то __________________________
Будущее кажется мне _____________________________
Знаю, что глупо, но боюсь _________________________
Идеалом женщины (мужчины) для меня является _____
По
сравнению
с
большинством
других
семей
________________________________________________
Моя мать и я ____________________________________
Я сделал бы все, чтобы забыть _____________________
Я мог бы быть очень счастливым, если бы ___________
В школе мои учителя _____________________________
Не люблю людей, которые ________________________
Моя семья обращается со мной как с _______________
Я хотел бы, чтобы мой отец _______________________
Моя наибольшая слабость заключается в том ________
Моим скрытным желанием в жизни ________________
Наступит тот день, когда __________________________
Хотелось бы мне перестать бояться ________________
Считаю, что большинство матерей _________________
моя
семья
Стр. 21
Випуск № 1
Я часто чувствую себя виноватым, если _____________
Больше всего я хотел бы в жизни ___________________
Когда буду старым ______________________________
Моим самым живым воспоминанием детства является
________________________________________________
Когда я был ребенком, моя семья __________________
Я люблю свою мать, но ___________________________
Самое
худшее,
что
мне
случилось
совершить,
это
________________________________________________
26. Завтра я ________________________________________
27. Когда я закончу школу ____________________________
28. Наступит день, когда _____________________________
29. Если бы я был учителем __________________________
30. Я хочу жить, потому что __________________________
ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ.
Для каждой группы предложений выводится характеристика, определяющая
данную систему отношений как положительную, отрицательную или безразличную. Например,
«Большинство известных мне семей …
Несчастливы, недружные, распались - 2б.
Нервные, не очень дружные
- 1б.
Все одинаковы
- 0б.
КЛЮЧ
№
Группы предложений
№№ заданий
1.
Отношение к отцу
1, 13
2.
Отношение к матери
7, 18, 25
3.
Отношение к себе
2,14, 26
4.
Нереализованные возможности
9, 15, 20
5.
Отношение к будущему
3, 16, 21
6.
Отношение к школе, к учителям
10, 29
7.
Страхи и опасения
4, 17
8.
Отношение к своему прошлому
22
9.
Отношение к семье
6, 12, 23
10
Чувство вины
8, 19, 25
11
Планы, идеалы
5, 27, 28, 30
Такая количественная оценка облегчает выявление у обследуемого дисгармоничной системы отношений. Но более важно, конечно, качественное изучение
дополненных предложений.
Исследованию методом «незаконченные предложения» должно предшествовать установление контакта с обследуемым для получения искренних, естественных ответов. Но даже если тестируемый рассматривает исследование как нежелательную процедуру и стремясь скрыть мир своих глубоких переживаний дает формальные, условные ответы, опытный психолог может извлечь массу информации,
отражающую систему личностных отношений.
Информативными в плане диагностики суицидального поведения являются
все утверждения, направленные на планирование собственной жизни, на отношение к будущему, т.е. это вопросы № 3, 16, 21, 26, 27, 28, 30. У детей, склонных у
суицидальному поведению наблюдается негативное отношение к окружающему,
они не имеют планов на будущее или не могут их сформулировать достаточно
четко.
Стр. 22
Випуск № 1
Таким образом, критериями определения суицидальной направленности будут являться: повышенная личностная тревожность, фрустрация, негативное восприятие окружающего, желание изменить его и неспособность самостоятельно найти пути решения этой задачи, а также отсутствие осознанного стремления к жизни. Риск совершения суицида возрастает тем больше, чем ярче выражены перечисленные особенности.
Коррекционная работа с суицидентами и подростками, имеющими указанные выше особенности, должна быть рассчитана на снижение уровня личностной
тревожности и фрустрации, на осознание подростком стремления к сохранению
собственной жизни, новое восприятие окружающего и умения строить планы на
будущее и реализовывать их.
Тест на оценку стрессоустойчивости
Данный тест был разработан ученым -психологом Медицинского центра
Университета Бостона. Необходимо ответить на вопросы, исходя из того, насколько часто эти утверждения верны для Вас. Отвечать следует на все пункты, даже
если данное утверждение к Вам вообще не относится.
Подвержены ли Вы стрессу?
1. Вы едите, по крайней мере, одно горячее блюдо в день.
2. Вы спите 7-8 часов, по крайней мере, четыре раза в неделю.
3. Вы постоянно чувствуете любовь других и отдаете свою любовь взамен.
4. В пределах 50 километров у Вас есть хотя бы один человек, на которого Вы
можете положиться.
5. Вы упражняетесь до пота хотя бы два раза в неделю.
6. Вы выкуриваете меньше половины пачки сигарет в день.
7. За неделю Вы потребляете не больше пяти рюмок алкогольных напитков.
8. Ваш вес соответствует Вашему росту.
9. Ваш доход полностью удовлетворяет Ваши основные потребности.
10. Вас поддерживает Ваша вера.
11. Вы регулярно занимаетесь клубной или общественной деятельностью.
12. У Вас много друзей и знакомых.
13. У Вас есть один или два друга, которым Вы полностью доверяете.
14. Вы здоровы.
15. Вы можете открыто заявить о своих чувствах, когда Вы злы или обеспокоены
чем-либо.
16. Вы регулярно обсуждаете с людьми, с которыми живете, Ваши домашние проблемы.
17. Вы делаете что-то только ради шутки хотя бы раз в неделю.
18. Вы можете организовать Ваше время эффективно.
19. За день Вы потребляете не более трех чашек кофе, чая или других содержащих
кофеин напитков.
20. У Вас есть немного времени для себя в течение каждого дня.
Предлагаются следующие ответы с соответственным количеством очков:
– почти всегда – 1;
– часто
– 2;
– иногда
– 3;
– почти никогда – 4;
– никогда
– 5.
Теперь сложите результаты Ваших ответов и из полученного числа отнимите 20 очков.
Ключ:
Если Вы набрали меньше 10 очков, то Вас можно обрадовать, в случае
если Вы отвечали еще и честно, – у Вас прекрасная устойчивость к стрессовым
ситуациям и воздействию стресса на организм, Вам не о чем беспокоиться.
Стр. 23
Випуск № 1
Если Ваше итоговое число превысило 30 очков, стрессовые ситуации
оказывают немалое влияние на Вашу жизнь и Вы им не очень сильно сопротивляетесь.
Если Вы набрали более 50 очков, Вам следует серьезно задуматься о
Вашей жизни – не пора ли ее изменить. Вы очень уязвимы для стресса.
Взгляните еще раз на утверждения теста. Если Ваш ответ на какое-либо утверждение получил 3 очка и выше, постарайтесь изменить свое поведение, соответствующее данному пункту и Ваша уязвимость к стрессу снизится. Например, если
Ваша оценка за 19 пункт – 4, попробуйте пить хотя бы на одну чашку кофе в день
меньше, чем обычно.
Начните присматриваться к себе внимательнее сейчас, а не тогда, когда уже
будет поздно.
Методика диагностики субъективного ощущения одиночества
(Д. Рассел, М. Фегюрсон)
Инструкция: Вам предложены ряд утверждений. Последовательно читайте
каждое из них и оцените с точки зрения частоты их проявления в вашей жизни с
помощью ответов «часто», «иногда», «редко», «никогда». Тот вариант, который
вы выбрали, обозначьте знаком «+».
№
Утверждения
1.
Я несчастен, когда занимаюсь большим количеством дел в одиночестве
Мне не с кем пообщаться
Для меня невыносимо быть таким одиноким
Мне не хватает общения
Я ощущаю, что никто не понимает меня
Я часто жду, что знакомые или друзья позвонят мне
Нет такого человека, к которому я бы мог обратиться
Сейчас у меня нет близкого человека
Те люди, которые меня окружают, не разделяют мои мысли и идеи
Я ощущаю себя покинутым
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10
.
11
.
12
.
13
.
14
.
15
.
16
.
17
.
18
.
19
.
20
.
Я не способен расслабиться и общаться с теми
людьми, которые меня окружают
Я ощущаю себя одиноким
Мои социальные связи и контакты поверхностные
Мне очень не хватает компании
Никто не знает какой я не самом деле
Я ощущаю себя изолированным от других людей
Я очень несчастлив, ощущаю, что я действительно отвержен
Мне тяжело находить друзей
Я ощущаю себя вне социума
Вокруг меня есть люди, но они не со мной
часто
иногда
редко
никогда
Стр. 24
Випуск № 1
Обработка результатов и интерпретация:
Подсчитывается количество каждого из вариантов ответа. Сумма ответов
«Часто» умножается на 3 (три), «Иногда» - на 2 (два), «Редко» - на 1 (один),
«Никогда» - на 0 (ноль). Полученные результаты складываются.
Максимально возможный показатель одиночества – 60 баллов.
Высокую степень одиночества показывает сумма от 40 до 60 баллов, от20
до 40 баллов - средний уровень одиночества, от 0 до 20 баллов – низкий уровень
одиночества.
ОБРАЩАЕМ ВНИМАНИЕ!!! Лишь на основании одного теста нельзя сделать достоверные выводы о наличии риска совершения суицида. Для достоверности результатов необходимо использовать несколько методик.
Используемая литература:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
«Предупреждение несчастных случаев среди детей школьного возраста»
Изд-во «Утро»,ВЕСТА-2008, 176с.
«Психологическая профилактика суицидальных тенденций проблемной
личности» В.Рыбалко.-К.:Шк.мир, 2009.-129с.
Рекомендации обласного центра практической психологии Донецк-2007
год.
«Девиантное поведение подростков. Теории и эксперименты» Визель
Т.Г.
«Девиантное поведение личности и группы» Змановская Е.В.
«Методы профилактики суицидального поведения» Скляр С.В.
Большая энциклопедия психологических тестов.-М.: Эксмо, 2007, 416с.
Посунько Е.А., методист
городского методического кабинета
Порядок реєстрації для участі в зовнішньому
незалежному оцінюванні 2015 року
І. Загальні положення
1. Порядок реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2015 року (далі - Порядок) визначає процедуру та умови проведення реєстрації осіб, які
братимуть участь у зовнішньому незалежному оцінюванні (далі - реєстрація).
2. Захист персональних даних осіб, які реєструються для участі в зовнішньому
незалежному оцінюванні (далі - зовнішнє оцінювання) забезпечують Український
та регіональні центри оцінювання якості освіти, дотримуючись вимог чинного
законодавства.
II. Суб’єкти проведення реєстрації та їх функції
3. Суб’єктами проведення реєстрації є:
3.1. Український центр оцінювання якості освіти (далі – Український центр).
3.2. Регіональні центри оцінювання якості освіти (далі – регіональні центри).
3.3. Регламентні комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти (далі регламентні комісії).
3.4. Пункти реєстрації.
3.5. Загальноосвітні навчальні заклади, що забезпечують повну загальну середню
освіту (далі - загальноосвітні навчальні заклади).
4. Функції суб’єктів проведення реєстрації.
4.1. Український центр:
загальне адміністрування, організаційне та технологічне забезпечення реєстрації;
інформаційно-роз’яснювальна робота з питань організації та проведення
реєстрації.
Стр. 25
Випуск № 1
4.2. Регіональні центри:
організація реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
та Севастополі, що визначені їхньою зоною обслуговування (Додаток 1);
створення на засадах співпраці з органами управління освітою, навчальними
закладами пунктів реєстрації (не менше одного в кожній області та м. Києві);
інформування про порядок проведення та результати реєстрації, місця розташування та графік роботи пунктів реєстрації;
облік, обробка, зберігання реєстраційних документів;
формування бази даних учасників зовнішнього оцінювання.
4.3. Регламентні комісії:
розгляд та вирішення питань щодо створення особливих (спеціальних) умов,
необхідних для проходження зовнішнього оцінювання особами з особливими потребами;
вивчення обставин і з’ясування достовірності фактів, що дають можливість
особі взяти участь у додатковій сесії зовнішнього оцінювання з певного предмета;
прийняття рішень про відмову в реєстрації.
4.4. Пункти реєстрації:
надання консультаційної та технічної допомоги випускникам навчальних
закладів системи загальної середньої освіти минулих років (далі – випускник минулих років), а також учням (слухачам, студентам) професійнотехнічних та вищих навчальних закладів, які здобувають повну загальну середню освіту в поточному навчальному році;
проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань реєстрації.
4.5. Загальноосвітні навчальні заклади:
надання консультаційної та технічної допомоги учням, які проходитимуть у
2015 році державну підсумкову атестацію з української мови у формі зовнішнього оцінювання та братимуть участь у зовнішньому оцінюванні з інших навчальних предметів (далі - випускники поточного навчального року);
формування та надсилання до регіональних центрів реєстраційних документів
випускників поточного навчального року і списку осіб, які проходитимуть
державну підсумкову атестацію з української мови у формі зовнішнього оцінювання;
вручення випускникам поточного навчального року індивідуальних конвертів
із Сертифікатами зовнішнього незалежного оцінювання.
III. Проведення реєстрації
5. Реєстрація осіб, які братимуть участь у зовнішньому оцінюванні, відбувається
впродовж трьох етапів.
Етап 1. Формування та оформлення реєстраційної картки.
Етап 2. Надсилання до регіонального центру реєстраційних документів.
Етап 3. Отримання від регіонального центру Сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання (далі - Сертифікат) та інформаційних матеріалів.
6. Перший етап реєстрації:
6.1. Особі, яка бажає зареєструватися для проходження зовнішнього оцінювання,
потрібно відкрити сторінку "Реєстрація - 2015", розміщену на офіційному сайті
Українського центру, та, увівши реєстраційні дані, сформувати реєстраційну картку. Це можна здійснити особисто, звернутися за допомогою до пункту реєстрації
або загальноосвітнього навчального закладу.
6.2. У реєстраційній картці необхідно вказати такі дані:
6.2.1. Прізвище, ім’я, по батькові.
6.2.2. Число, місяць і рік народження.
6.2.3. Тип документа, на підставі якого здійснюється реєстрація (документ, що
посвідчує особу, свідоцтво про народження, довідка з навчального закладу, довідка про звернення за захистом в Україні).
6.2.4. Номери контактних телефонів.
Стр. 26
Випуск № 1
6.2.5. Адресу електронної пошти.
6.2.6. Категорію випускника (випускник минулих років, або випускник поточного
року, або учень (слухач, студент) професійно-технічного, вищого навчального закладу, який здобуває в поточному навчальному році повну загальну середню освіту).
6.2.7. Відомості про навчальний заклад (для випускників поточного навчального
року) або про здобуття повної загальної середньої освіти (для випускників минулих років та учнів (слухачів, студентів) професійно-технічних, вищих навчальних
закладів, які здобувають у поточному навчальному році повну загальну середню
освіту).
6.2.8. Адресу, за якою особі може бути надіслана офіційна кореспонденція.
6.2.9. Інформацію про населений пункт, де перебуватиме особа у день проведення
зовнішнього оцінювання з української мови і літератури (для випускників минулих років та учнів (слухачів, студентів) професійно-технічних, вищих навчальних
закладів), з урахуванням якої здійснюватиметься її закріплення за пунктом проведення зовнішнього оцінювання з української мови і літератури.
6.2.10. Інформацію про населений пункт, де перебуватиме особа під час проведення зовнішнього оцінювання з інших предметів, з урахуванням якої здійснюватиметься її закріплення за пунктами проведення зовнішнього оцінювання.
6.2.11. Перелік навчальних предметів, із яких особа бажає пройти зовнішнє оцінювання (не більше ніж чотири), із зазначенням рівнів складності завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури та, якщо здійснено вибір, математики.
6.3. У разі потреби в реєстраційній картці слід зазначити такі відомості:
6.3.1. Мову, якою особа бажає отримати переклади завдань сертифікаційних робіт
зовнішнього оцінювання.
6.3.2. Мову, якою особа бажає отримати переклад інформаційного бюлетеня
"Зовнішнє незалежне оцінювання. 2015 рік".
6.3.3. Номер і дату виданого органом або закладом охорони здоров'я висновку про
необхідність створення особливих (спеціальних) умов проходження зовнішнього
оцінювання (для осіб з особливими освітніми потребами).
6.4. Після введення до реєстраційної картки даних, зазначених у підпунктах 6.2,
6.3 пункту 6 цього Порядку, потрібно роздрукувати бланк реєстраційної картки
(Додаток 2), контрольно-інформаційний лист, перевірити правильність даних, зазначених у бланку реєстраційної картки.
6.5. Оформлення реєстраційної картки потрібно здійснювати в такій послідовності:
6.5.1. Заповнити частину "Заява":
після прізвища та ініціалів директора регіонального центру вказати своє прізвище (у родовому відмінку) та ініціали;
власноруч написати заяву, у якій засвідчити своє бажання бути зареєстрованим (-ою) для участі в зовнішньому оцінюванні, факт ознайомлення з Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості
освіти (Додаток 3);
нижче заяви вказати дату, а також засвідчити її особистим підписом.
6.5.2. У графах основної частини реєстраційної картки зазначити друкованими
літерами та цифрами серію (за наявності), номер документа, що посвідчує особу,
або документа, що його замінює.
6.5.3. У спеціально відведених місцях реєстраційної картки наклеїти дві однакові
фотокартки для документів розміром 3 х 4 см із зображенням, що відповідає досягнутому віку (фотокартки мають бути виготовлені на білому або кольоровому фотопапері).
7. Другий етап реєстрації:
7.1. Особа, яка є учнем (слухачем, студентом) професійно-технічного, вищого навчального закладу, що здобуває повну загальну середню освіту в поточному
Стр. 27
Випуск № 1
навчальному році, або випускником загальноосвітнього навчального закладу минулих років, повинна надіслати рекомендованим листом до відповідного регіонального центру такі документи:
7.1.1. Реєстраційну картку, оформлену згідно з вимогами підпункту 6.5 пункту 6
цього Порядку.
7.1.2. Копію документа про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років) або довідку з місця навчання, що підтверджує здобуття в поточному навчальному році повної загальної середньої освіти (для учнів (слухачів, студентів)
професійно-технічних, вищих навчальних закладів).
7.1.3. Копію паспорта громадянина України, а у разі його відсутності - один з документів, що його замінює:
для особи, яка народилася після 01 вересня 1998 року, - копія свідоцтва про народження;
для особи, яка звернулася за захистом в Україні, - копія довідки про звернення
за захистом в Україні;
для особи, яка згідно з чинним законодавством проживає на тимчасово окупованій території (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) або на території
населених пунктів, зазначених у Переліку населених пунктів, на території яких
органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, але навчається за дистанційною або екстернатною формою навчання в навчальних закладах, розташованих
на території, де органи державної влади здійснюють у повному обсязі свої повноваження, - довідка з навчального закладу з фотокарткою;
для інших осіб - копія одного з документів, передбачених частиною першою
статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її
спеціальний статус".
7.2. Окремі категорії осіб крім документів, передбачених підпунктом 7.1 пункту 7
цього Порядку, мають також подати:
особа з особливими освітніми потребами - висновок, виданий органом або закладом охорони здоров'я, із зазначенням особливих (спеціальних) умов проходження зовнішнього оцінювання;
особа, у документах якої є розбіжності в персональних даних, - копію документа про зміну прізвища, ім’я, по батькові;
особа, яка подає документи, оформлені іноземною мовою, - переклад документів українською мовою, завірений нотаріально (крім документів, виданих російською мовою навчальними закладами або органами влади УРСР та України);
особа, яка в поточному році навчається за кордоном (випускник закордонного
навчального закладу, учасник міжнародної програми з обміну тощо) та не може
пройти зовнішнє оцінювання у встановлені строки, - довідку, що підтверджує
факт навчання за кордоном, і заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє
оцінювання з певного (-их) предмета (-ів) під час додаткової сесії, у якій має
бути вказана причина, що унеможливлює участь в основній сесії;
особа, яка за релігійними переконаннями не може взяти участь в основній сесії
зовнішнього оцінювання з одного чи кількох предметів, - заяву щодо надання
можливості пройти зовнішнє оцінювання з певного (-их) предмета (-ів) під час
додаткової сесії, у якій має бути вказана причина, що унеможливлює участь у
зовнішньому оцінюванні під час основної сесії, і відповідне клопотання релігійного управління (центру), що діє згідно із законодавством України про свободу
совісті та релігійні організації.
7.3. На копіях документів, які подаються для реєстрації, повинен бути напис про
засвідчення документа, що складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), а
також особистий підпис особи, яка реєструється, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії.
Стр. 28
Випуск № 1
7.4. Випускники поточного навчального року в установлені строки після формування комплекту документів, передбачених підпунктами 7.1, 7.2 пункту 7 цього
Порядку, подають його до загальноосвітнього навчального закладу, який закінчують.
7.5. Загальноосвітній навчальний заклад:
7.5.1. Після отримання реєстраційних документів від усіх випускників формує
список осіб, які проходитимуть державну підсумкову атестацію з української мови у формі зовнішнього оцінювання (далі – список випускників) (Додаток 4).
7.5.2. Фіксує у списку випускників факт відсутності через поважні причини
(навчання за кордоном за програмою обміну, довготривала хвороба, неможливість
вчасно отримати реєстраційні документи тощо) комплекту реєстраційних документів одного або декількох випускників.
7.5.3. Надсилає в установлені строки за адресою відповідного регіонального
центру засвідчений підписом керівника та печаткою загальноосвітнього навчального закладу список випускників і комплекти реєстраційних документів.
7.6. Факт надходження реєстраційної картки особи, яка братиме участь у зовнішньому оцінюванні, до пункту обробки регіонального центру є підставою для опрацювання персональних даних у процесі підготовки та проведення зовнішнього
оцінювання, їх використання під час прийому на навчання.
8. Третій етап реєстрації:
8.1. Особі, яка зареєстрована для проходження зовнішнього оцінювання (далі учасник зовнішнього оцінювання), регіональний центр виготовляє та надсилає
реєстраційне повідомлення учасника зовнішнього незалежного оцінювання, Сертифікат та інформаційний бюлетень "Зовнішнє незалежне оцінювання. 2015 рік":
8.1.1. Випускникам минулих років та учням (слухачам, студентам) професійнотехнічних, вищих навчальних закладів рекомендованим листом за адресою, зазначеною в реєстраційній картці.
8.1.2. Випускникам поточного навчального року за адресою
загальноосвітнього навчального закладу, де вони навчаються.
8.2. У регіональному центрі зберігаються Сертифікати та інформаційні матеріали:
8.2.1. Осіб, які проживають або навчаються за кордоном і не вказали адресу в
Україні, за якою особі може бути надіслана офіційна кореспонденція.
8.2.2. Випускників минулих років, які згідно з чинним законодавством перебувають на тимчасово окупованій території (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) або на території населених пунктів, зазначених у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженому розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, та не вказали
адресу, за якою особі може бути надіслана офіційна кореспонденція, на території,
де органи державної влади здійснюють в повному обсязі свої повноваження.
8.2.3. Учасників зовнішнього оцінювання, індивідуальні конверти яких були відправлені за адресою, зазначеною в реєстраційній картці, але повернуті оператором
поштового зв’язку відправнику.
8.3. Інформація про результати реєстрації осіб, зазначених у підпунктах 8.2.1, 8.2.2
пункту 8 цього Порядку, надсилається на електронну адресу, указану ними під час
реєстрації.
8.4. Для кожного учасника зовнішнього оцінювання на офіційному сайті Українського центру створюється інформаційна сторінка, доступ до якої здійснюється за
номером Сертифіката та PIN-кодом, указаним у ньому.
8.5. Інформація про направлення особі Сертифіката та інформаційних матеріалів
розміщується на веб-сайті відповідного регіонального центру та, за можливості,
надсилається SMS-повідомленням.
8.6. Реєстрація осіб, які за рішенням судів перебувають в установах виконання
покарань, здійснюється на основі угоди між Українським центром та Державною
пенітенціарною службою України. Такі особи реєструються для проходження зовнішнього оцінювання під час додаткової сесії.
Стр. 29
Випуск № 1
IV. Унесення змін до реєстраційних даних
9. Учасник зовнішнього оцінювання може внести зміни до реєстраційних даних
шляхом перереєстрації:
9.1. Для цього він має:
9.1.1. Зазначити необхідні зміни в реєстраційній картці, розміщеній на інформаційній сторінці, що створена на офіційному сайті Українського центру, та повторно роздрукувати контрольно-інформаційний лист і реєстраційну картку.
9.1.2. Оформити реєстраційну картку згідно з вимогами підпункту 6.5 пункту 6
цього Порядку.
9.2. Для здійснення перереєстрації учасник зовнішнього оцінювання має подати
такі документи:
9.2.1. Реєстраційну картку, сформовану під час перереєстрації.
9.2.2. Надісланий раніше Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання 2015
року, що анулюється.
9.2.3. У разі зміни персональних даних або відомостей про місце навчання, а також особливих умов проходження зовнішнього оцінювання - документ, що підтверджує ці зміни.
9.3. Учасник зовнішнього оцінювання, сформувавши комплект документів, передбачених підпунктом 9.2 пункту 9 цього Порядку, має надіслати його до 01 квітня
2015 року за' адресою регіонального центру, зазначеною в контрольноінформаційному листі, а в разі зміни рівня складності завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури – до 06 березня 2015 року (дата визначається
за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті).
10. Якщо випускник минулих років або учень (слухач, студент) професійнотехнічного, вищого навчального закладу через певні причини не зможе взяти
участь у зовнішньому оцінюванні, то він повинен до 01 квітня 2015 року надіслати до відповідного регіонального центру раніше отриманий Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року та заяву про відмову в реєстрації.
V. Відмова в реєстрації або перереєстрації
11. Підстави для відмови в реєстрації (перереєстрації) для участі в зовнішньому
оцінюванні:
11.1. Порушення вимог до оформлення реєстраційної картки, передбачених цим
Порядком.
11.2. Ненадання особою одного або кількох документів, необхідних для реєстрації
(перереєстрації).
11.3. Подання реєстраційних документів особою, яка, згідно з вимогами чинного
законодавства, не має права на участь у зовнішньому оцінюванні.
11.4. Надсилання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації (перереєстрації).
11.5. Неможливість створення особливих (спеціальних) умов для проходження
зовнішнього оцінювання відповідно до висновку, виданого закладом або органом
охорони здоров’я.
12. У разі прийняття рішення про відмову в реєстрації (перереєстрації) особі рекомендованим листом надсилаються:
12.1. Повідомлення, де зазначено причину відмови.
12.2. Документи, надіслані нею для реєстрації (перереєстрації).
12.3. Реєстраційна картка (без частини, що містить заяву).
Заява про участь у зовнішньому оцінюванні зберігається в регіональному центрі.
3. Особа, якій відмовлено в реєстрації, усунувши причини, що стали підставою
для прийняття такого рішення, не пізніше 06 березня 2015 року може надіслати до
регіонального центру комплект реєстраційних документів (у спосіб, передбачений
підпунктами 7.1, 7.4 пункту 7 цього Порядку).
14. Особа, якій відмовлено в перереєстрації, усунувши причини, що стали підставою для прийняття такого рішення, може надіслати поштовим відправленням до
регіонального центру комплект реєстраційних документів у строки, передбачені
підпунктом 9.3 пункту 9 цього Порядку.
Стр. 30
Випуск № 1
15. Відмова заявнику в реєстрації (перереєстрації) для участі в зовнішньому оцінюванні може бути оскаржена шляхом подання відповідної заяви до регламентної
комісії.
Особа може оскаржити рішення регламентної комісії шляхом подання заяви до
апеляційної комісії при Українському центрі. Така заява має бути подана не пізніше ніж через сім робочих днів з моменту отримання рішення, що оскаржується.
Додаток 2
ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
реєстраційної картки особи, яка братиме участь у зовнішньому незалежному
оцінюванні 2015 року
Бланк реєстраційної картки особи, яка братиме участь у зовнішньому незалежному оцінюванні 2015 року (далі — реєстраційна картка), виготовляється на
білому аркуші паперу формату А4 (210 х 297 мм).
У лівому верхньому кутку реєстраційної картки відведено місце для наклеювання особою, яка братиме участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, фотокартки розміром 3x4 см. Праворуч від фотокартки розміщується штрих-код реєстраційної картки.
У правій верхній частині вказано такі реквізити: назва регіонального
центру оцінювання якості освіти, що має обробляти реєстраційну картку, та прізвище, ініціали директора.
Нижче розміщено дві горизонтальні прямі лінії, де особа, яка братиме
участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, зазначає своє прізвище та ініціали.
У наступному рядку посередині українською мовою зазначено: "Заява".
Нижче розміщено п’ять горизонтальних прямих ліній, де особа, яка братиме
участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, заповнює заяву про участь у зовнішньому незалежному оцінюванні.
Під текстом заяви відведено місце, де особа, яка братиме участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, проставляє дату та свій підпис.
У наступному рядку реєстраційної картки посередині зазначено:
"Реєстраційна картка № _____". Номер реєстраційної картки – десятизначне число.
В основній частині реєстраційної картки мають бути вказані:
1. Особисті дані (прізвище, ім’я, по батькові; назва, серія, номер документа, на
підставі якого здійснюється реєстрація; дата народження; номери контактних телефонів (домашній, мобільний); адреса електронної пошти; адреса, за якою особі
може бути надіслана офіційна кореспонденція).
2. Відомості (назва та адреса) про навчальний заклад (для випускників загальноосвітніх навчальних закладів поточного навчального року).
Відомості про здобуття повної загальної середньої освіти (для випускників минулих років, учнів (слухачів, студентів) професійно-технічних, вищих навчальних
закладів, які здобувають у поточному навчальному році повну загальну середню
освіту).
3. Перелік навчальних предметів, із яких особа проходитиме зовнішнє незалежне
оцінювання, із зазначенням рівнів складності завдань сертифікаційної роботи з
української мови і літератури та математики; мова, якою особа бажає отримати
переклади завдань сертифікаційних робіт зовнішнього оцінювання.
4. Мова, якою особа бажає отримати переклад інформаційного бюлетеня
"Зовнішнє незалежне оцінювання. 2015 рік".
5. Населений пункт, де перебуватиме особа, яка братиме участь у зовнішньому
незалежному оцінюванні, під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури та інших предметів.
6. Особливі (спеціальні) умови проходження зовнішнього незалежного оцінювання.
Стр. 31
Випуск № 1
У правому нижньому кутку реєстраційної картки відведено місце для наклеювання
особою, яка братиме участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, фотокартки
розміром 3x4 см.
Ліворуч від фотокартки розміщується штрих-код.
Додаток З
ОРІЄНТОВНИЙ ТЕКСТ
заяви про участь у зовнішньому незалежному оцінюванні 2015 року
"Прошу зареєструвати мене для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні
2015 року. З Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти ознайомлений (-а)."
Наказ УЦОЯО № 127 від 09.12.14 року
“Про проведення реєстрації для участі
в зовнішньому незалежному оцінюванні 2015 року”
Визначено дати проведення тестів ЗНО у 2015 році
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році відбудеться у червні 2015 року, а загальнообов’язкове тестування випускників шкіл з української мови і літератури у квітні.
Відповідно до календарного плану проведення ЗНО, що затверджений Міністерством освіти і науки, основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання
розпочнеться 3 червня тестом з французької мови та завершиться 26 червня тестуванням з хімії. За цей період, випускники шкіл 2015 року, а також минулих років,
які вирішать продовжити здобуття освіти у вищих навчальних закладах, матимуть
можливість скласти від одного до трьох з 11 запропонованих тестових предметів.
Загальнообов’язковий тест з української мови і літератури буде проведено
24 квітня. Результати тестування, які одночасно зараховуватимуться як результати
державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх
випускників старшої школи, будуть оголошені до 15 травня.
До 20 травня школи отримають від Українського центру оцінювання якості
освіти відомості з результатами державної підсумкової атестації з української мови
своїх випускників.
Іншою особливістю проведення ЗНО у 2015 році є виділення окремих днів
для проведення тестувань з іноземних мов. Нагадаємо, у попередні роки зовнішнє
оцінювання з іноземних мов проводилося в один день, а абітурієнти мали можливість обрати лише один тест з чотирьох іноземних мов.
До 6 квітня абітурієнти отримають запрошення-перепустки для участі у
зовнішньому незалежному оцінювання з української мови і літератури, запрошення на інші тестування надійдуть до 20 травня.
Оголошення результатів тестування абітурієнтів, які складатимуть тести
ЗНО під час основної сесії відбуватиметься починаючи з 16 червня.
Ті з учасників, хто з об’єктивних причин не матиме можливості скласти
тести під час основної сесії тестування, зможуть скласти тести під час додаткової
сесії, що відбудеться у період з 9 червня до 9 липня.
Реєстрація абітурієнтів для участі у зовнішньому незалежному оцінювання
здійснюватиметься регіональними центрами оцінювання якості освіти у період з 5
січня до 20 лютого 2015 року.
Загалом, учасники ЗНО матимуть можливість скласти не більше чотирьох
тестів з переліку предметів ЗНО, до якого включено 12 навчальних предметів:
українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська, німецька, французька, іспанська та російська мови.
Тести з української мови і літератури, а також математики матимуть два рівня
складності.
Стр. 32
Випуск № 1
Календар проведення зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів у 2015 році:
українська мова і література - 24 квітня 2015 року (п’ятниця);
французька мова – 03 червня 2015 року (середа);
німецька мова – 05 червня 2015 року (п’ятниця);
іспанська мова – 08 червня 2015 року (понеділок);
англійська мова – 10 червня 2015 року (середа);
математика – 12 червня 2015 року (п’ятниця);
російська мова – 15 червня 2015 року (понеділок);
біологія – 17 червня 2015 року (середа);
історія України – 19 червня 2015 року (п’ятниця);
фізика – 22 червня 2015 року (понеділок);
географія – 24 червня 2015 року (середа);
хімія – 26 червня 2015 року (п’ятниця).
Розподіл областей між регіональними центрами оцінювання якості освіти
для організації реєстрації осіб, які братимуть участь у зовнішньому незалежному
оцінюванні 2015 року:
Київський регіональний центр оцінювання якості освіти (м. Київ, Київська область, Черкаська область, Чернігівська область);
Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти (Вінницька, Житомирська та Хмельницька області);
Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти
(Дніпропетровська та Запорізька області);
Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти (Донецька та Луганська
області);
Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти (ІваноФранківська, Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області);
Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти (Львівська, Рівненська та
Волинська області);
Одеський регіональний центр оцінювання якості освіти (Одеська та Кіровоградська області);
Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти (Харківська, Сумська та
Полтавська області);
Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти Миколаївська та
Херсонська області, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь.
З особливостями реєстрації цьогорічних випускників шкіл та випускників
шкіл минулих років можна ознайомитися за наступним посиланням. Сертифікати
зовнішнього незалежного оцінювання, що видані у попередніх роках є недійсними
та не прийматимуться приймальними комісіями вищих навчальних закладів.
Визначення результатів ЗНО
Обробка бланків відповідей та визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури здійснюватиметься з 25 квітня до 15 травня 2015 року.
Оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови
та літератури відбудеться не пізніше 15 травня 2015 року.
Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання з
української мови і літератури розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів.
Оголошення результатів учасників зовнішнього незалежного оцінювання з
інших предметів здійснюватиметься з 16 червня до 08 липня 2015 року.
Апеляційні заяви від учасників тестування, яких не задовольнили отримані результати ЗНО, будуть розглядатись починаючи з 20 червня 2015 року.
Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 9 червня до 9 липня 2015 року.
Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного
оцінювання відбудеться не пізніше 16 липня 2015 року.
http://osvita.ua/test/advice/12290/
Автор
Методист
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
160
Размер файла
1 163 Кб
Теги
школа, методичний вісник, методические пособия, учитель, методист
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа