close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Уроки позакл чит в 2 класі

код для вставкиСкачать
Урок 1 Дата_______________
Тема. НАЧЕ ВУЛИК, НАША ШКОЛА
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені навчанню в школі. Вчити учнів правилам поведінки, гарним стосункам з однолітками. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Прищеплювати дітям бажання навчатися, оволодівати знаннями, спілкуватися з однолітками. Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
"Я-старанна людина"
Я-маленький учень нашої школи. Я щоранку йду до школи, щоб навчитись доброму, розумному, корисному. Я уважно слухаю, вдумливо відповідаю, стараюсь. Зовсім нещодавно я став учнем 2-го класу. ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
Сьогодні ми з вами поговоримо про школу, про навчання, про шкільні речі та правила користування ними.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Я хочу вас спитати, чи потрібно вам і всім людям вчитись? --Чи потрібно нам берегти шкільні речі-книги, парти, лавочки, гачки в роздягалці тощо.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над віршем А. Компанієць "Ох, не жарти-смішки..."
- Прочитайте вірш.
- Хто головна героїня вірша? (Дівчинка Катя.)
- Про яку подію її життя йдеться у вірші? (Про відвідування школи вперше в ролі учениці.)
- Як готувалася Катя до школи? (Надягла красиву форму, зібрала до голубого портфелика навчальні речі.)
- Як ви думаєте, навіщо Катя збирала навчальні речі в кількох екземплярах? (Про всяк випадок: щоб поділитися з кимось, у разі втрати тощо.)
- Яку пораду дала бабуся онуці? (-"Вчись, моя дитино: Пташка красна пір'ям, Розумом - людина!)
- До якого жанру усної народної творчості належить вислів бабусі? (Це - прислів'я.)
- Як ви розумієте це прислів'я? (Людину прикрашає не зовнішній вигляд, а п розум.)
- У яких рядках міститься основна думка твору? (У словах бабусі.)
- Подумайте, як автор ставиться до Каті. (Автор милується Кашею.)
- Який настрій викликає цей вірш? (Бадьорий настрій, бажання навчатися, йти до школи.)
- Пригадайте, як кожен із вас готувався до першого навчального дня.
2. Робота над віршем М. Пригари "Перший день"
- Прочитайте лише назву вірша.
- Поміркуйте, про що розповідатиметься у вірші.
- Прочитайте вірш.
- Чи справдилися ваші припущення щодо змісту вірша?
- Про яке диво говориться у творі? (Про те, що до школи йдуть пишнолисті квіти.)
- Хто насправді йшов до школи: діти чи квіти? (Діти.)
- Чому автор саме так, у вигляді квітів, зобразив школярів, що йшли до школи? (Бо 1 вересня - свято, яке діти відзначають, несучи до школи квіти.)
- Які слова (синоніми) використовує автор, щоб замінити слова "йдуть квіти", "розмовляють квіти"? (Поспішають, хилиться, дріботять; говорить, всміхається)
3. Робота над твором за І. Пархоменко "Лінійки - тільки академікам!"
- Прочитайте назву твору. Поясніть, хто такі академіки.
- Що таке лінійка? Де ми її використовуємо? (Лінійка - це прилад для вимірювання довжини предметів. К використовують у математиці, в житті.)
- Прочитайте твір.
- Який вигляд мали лінійки Стародавньої Греції та Риму, Німеччини, Київської Русі? (Вистругані дощечки, тонкі свинцеві пластини, шильця - залізні прути.)
- Подумайте, чому лінійками спершу користувалися тільки академіки. (Тому що більшість населення була неграмотною.)
- Коли лінійками почали користуватися школярі? (На початку XIX ст.)
- Яка інформація з цього твору для вас була вже відомою, а яка - новою?
- Чи можете ви розказати про історію виникнення інших предметів, що використовуються в школі (ручки, олівця, книги, паперу тощо)?
4. Фізкультхвилинка.
Два - нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкнетеся підлоги. Три, чотири - прямо стати.
Будем знову починати.
Руки - в боки, Нахились назад,
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Раз, два, три, чотири - Набираємося сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. 5. Робота над твором О. Мороз -"Перший день у школі"
- Прочитайте твір.
- Як проходить перший навчальний день у різних країнах світу?
- Які традиції подібні до традицій нашої країни?
- Доповніть речення.
В Індії навчання починається у ... .
Діти вивчають літеру ... .
Батьки дітей одягають вчителеві... .
- Самостійно складіть питання до цього твору. Задайте їх своєму сусідові по парті.
6. Робота над твором В. Сухомлинського -"Через потік"
- Прочитайте твір.
- Хто головні герої твору? (Андрійко та Ніна.)
- У яку ситуацію потрапили діти? (Переходили через потік.)
- Чому Андрійко повернувся до Ніни? (Бо непокоївся, як Ніна зможе перейти потік.)
- Про які риси характеру Андрійка свідчить його вчинок? (Про турботливість, уважність.)
- Поміркуйте, які взаємовідносини в подальшому можуть виникнути між дітьми.
- Пофантазуйте, який діалог склався між дітьми після цієї події? Розіграйте.
- Як ви ставитеся до вчинка Андрійка?
- Чи була подібна ситуація у вашому житті?
- Як би ви повелися в аналогічній ситуації?
- Які стосунки між хлопчиками та дівчатками у вашому класі?
7. Робота над твором В. Сухомлинського -"Не хочу бути слабшим"
- Прочитайте оповідання.
- Про кого йдеться у творі? (Про першокласника Петра.)
- Яка біда була в Петра? (Лінощі.)
- Чому Петро погано читав? (Не хотів брати до рук книги.)
- Що зробив Петро, щоб навчитися читати краще? (Почав читати.)
- Яка подія змусила хлопчика замислитися над своїми досягненнями? (До нього прийшла вчителька, присоромила його, попередила, що залишиться на другий рік у першому класі.)
- Яку рису характеру розвивав у собі Петро, змушуючи себе читати, а не йти гуляти на вулиці? (Наполегливість.)
- Хто більше вплинув на рішення Петра навчитися читати: вчителька чи сестра Марійка? Доведіть свою думку. (Мабуть, Марійка, бо Петрусеві соромно було перед сестрою, яка вже вміла добре читати.)
- Пригадайте, як ви вчилися читати. Хто вам у цьому допомагав?
- Як би ви допомогли навчитися читати своїм братам, сестричкам, друзям?
- Які книжки ви полюбляєте читати?
У. Перевірка усвідомленого.
1.Узагальнююча бесіда.
--Який твір вам найбільше запам'ятався і чому?
--Який вірш ви б змогли вивчити напам'ять?
2. Тестове опитування.
1. З якого твору ці рядки?
"Вчись моя дитино: Пташка красна пір'ям, Розумом - людина!"
а) "Перший день" М. Пригари;
б) "Перший день у школі" О. Мороза;
в) "Ох, не жарти - смішки" А. Компанієць.
2. Коли почали користуватися лінійками школярі?
а) У XVIII ст.;
б) на початку XIX ст.;
в) у кінці XIX ст.
3. Коли починається навчання в Японії?
а) У вересні;
б) у квітні;
в) у січні.
4. Яка головна думка твору В. Сухомлинського "Через потік"?
а) Слід турбуватися про свою безпеку;
б) не треба довіряти навіть друзям;
в) справжні друзі пізнаються в біді.
5. Через що головний герой твору В. Сухомлинського "Не хочу бути слабшим" погано читав?
а) Через лінощі;
б) через зайнятість;
в) був ще дуже малим.
6. Яку рису характеру виховував у собі Петро з твору В. Сухомлинського "Не хочу бути слабшим"?
а) Силу волі;
б) наполегливість;
в) спостережливість.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 2 Дата_______________
Тема. Осінь така мила.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені осінній порі. Ознайомити учнів із художніми засобами зображення осені поетами, письменниками, учити спостерігати за красою природи. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати та прищеплювати любов, відповідальність, дбайливе ставлення до довкілля. Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Умійте природу любити -Вам у походи ходити.
І мандрувать, любі діти. Умійте природу любити.
Кожній стеблині радіти. У полі, у лісі, над яром Квіти, дерева і трави, Цвіту не рви задаром.
Бачиш - у полі квітки, Чуєш - співають пташки, Всюди сміються діти. Усе це - тобі берегти!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
---Яка пора року до нас зараз завітала?
--- Які прикмети має осінь?
---Чи подобається вам ця пора року?
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над текстом "Як починається осінь" за В. Сухомлинським
- Прочитайте твір.
- Чому слово -"Осінь" пишеться з великої букви?
- Як зображено Осінь? (Як живу істоту.)
- Які слова характеризують Осінь як живу істоту? (Сидить на березі річки, ходить по садах, розплітає косу, співає пісню.)
- Поясніть вислів "Співає пісню про срібні павутинки". (Прийшло бабине літо, ознакою якого є павутиння, що всюди снує.)
- Які пташки бояться Осені? Чому? (Ластівки, журавлі, бо час відлітати до вирію через брак корму.)
- А хто з пташок радіє приходу Осені? (Дятли.) Чому? Прочитайте.
- Чому Осінь названо старшою донькою Діда Мороза?
- Як ви думаєте, хто середня донька? Доведіть свою думку.
- Про які ознаки Осені йдеться у творі? (Сивий туман, низько стоїть сонце, світить, але не дуже гріє.)
- Які вислови сподобалися найбільше?
- Послухайте твір із заплющеними очима. Яку картину ви уявили? Опишіть словами або намалюйте на папері.
2. Робота над твором В. Хмельницького "Лев"
- Прочитайте оповідання.
- Про якого Лева йдеться у творі? (Про жовтий лист.)
- Як звірі дізналися про існування Лева? (Сорока мало не сіла на нього й розтеревенила, по всьому лісі.)
- Як вони поставилися до його присутності в лісі? (Невдоволено.)
- Чому звірі не зустріли Лева біля ставка? (Бо жовтий лист вже відірвався від гілочки.)
- Послухайте твір із заплющеними очима. Які звуки ви почули?
- Які слова використав автор, щоб передати характерність вимови різних звірів? (Фух, зашепотіли, пробурчав.)
- Про що міг думати жовтий осінній листочок? Поміркуйте.
3. Робота над твором Л. Андрієць -"Сорока й снігурі"
- Прочитайте назву твору. Поміркуйте, про що йтиметься у творі.
- Який настрій був у сороки на початку твору? Чим він був викликаний? (їй було сумно, бо її найближчі сусіди відлетіли до вирію.)
- Кого зустріла сорока? (Снігурів.)
- Із чим сорока переплутала снігурів? (Із червоними яблуками.)
- Чи змогли снігурі змінити настрій сороки? Як це їм удалося? (Так, вони заспокоїли її, нагадавши, що вона зимуватиме не сама, а їжу можна знайти.)
- Чому снігурі прилітають до нашої країни на зимівлю? (Бо тут для них є корм.)
- Хто допомагає пташкам в особливо холодні й голодні дні? Як саме? (Люди, майструючи годівниці.)
- Чи допомагаєте ви пташкам перезимувати? Як саме?
- Зробіть удома годівничку. Поспостерігайте, які пташки прилітатимуть до неї, яке насіння вони полюбляють. Розкажіть про свої спостереження в класі.
4. Фізкультхвилинка.
Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. 5. Робота над віршами Марійки Підгірянки "Прийшла осінь" та В. Терена "Осінь"
- Прочитайте вірші. Про які ознаки осені в них ідеться?
- Які вислови використовують автори, зображуючи осінь?
- Якою ви уявили собі осінь? На кого вона схожа?
- Використовуючи вислови з віршів, складіть казочку на тему 4Прийшла осінь".
Учні, виконуючи це творче завдання, мають користуватися планом.
План
1. Яка пора року настала?
2. Що принесла із собою осінь?
3. Як осінь змінила довкілля?
4. Як ви ставитеся до осені?
- Який настрій передають (створюють) вірші? Що відчуваєте, прочитавши їх?
У. Перевірка усвідомленого.
1.Робота з осінніми прикметами та прислів'ями
- Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте зміст прислів'їв, прикмет.
- Прочитайте в прислів'ях слова, які протиставляються. Чи всі вони антоніми у звичайному мовленні?
- Які ще прикмети ви знаєте? Які з них справдилися?
- Поєднайте початок і кінець народних прикмет.
У лісі багато горобини - робить два болота.
У вересні ложка води --- осінь буде дощовою.
Як листопад дерев не обтрусить що з великої хмари малий дощ буває.
У жовтні кожен знає, довга зима бути мусить.
- Намалюйте ілюстрацію до прислів'я або народної прикмети. Продемонструйте в класі. Запропонуйте відгадати, що вона передає.
- Складіть невеликий твір про осінь, використовуючи прислів'я, народні прикмети.
- Які з прочитаних творів вам сподобалися найбільше? Чому?
- Відновіть прислів'я за малюнками.
жовтіє, то поле смутніє. (Як листя жовтіє, то поле смутніє.)
Літо дає , а осінь (Літо дає коріння, а осінь насіння.)
Весна багата на
, а осінь - на сніпки.
(Весна багата на квіти, а осінь - на сніпки.)
2. Тест по темі. "Осінь така мила".
1. Хто є старшою дочкою Діда Мороза?
а) Осінь;
б) весна;
в) зима.
2. Хто із звірів першим побачив лева з оповідання В. Хмельницького "Лев"?
а) Зайці;
б) Ведмідь;
в) Сорока.
3. Які пташки зимували разом із сорокою у творі Л. Андрієць?
а) Ластівки, солов'ї, шпаки;
б) журавлі, зозулі, дятли;
в) дятли, синички, горобці.
4. Чому снігурі летять на зимівлю з півночі до наших країв?
а) Тому що вони полюбляють холод;
б) їм подобається перелітати з місця на місце;
в) тут тепліше, можна знайти їжу: калину, бузину, горобину.
5. Хто автор вірша -"Прийшла осінь"?
а) Олена Пчілка;
б) Марійка Підгірянка;
в) Марія Пригара.
6. Закінчіть прикмету: "Високо летять гуси - ...".
а) ...чекай тривалої осені;
б) ...на сувору зиму;
в) ...осінь буде тепла.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 3 Дата_______________
Тема. З чистого джерела народної мудрості.
Мета. Вчити читанню творів усної народної творчості: пісень, закличок, мирилок, забавлянок, казок. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати в дітей відчуття краси народної мови, збагачувати їхнє мовлення народними поетичними виразами, прищеплювати любов до фольклору.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
"Я-українська дитина."
Я-маленька українська дитина. Я щоранку йду до школи, щоб навчитись доброму, розумному, корисному. Я дуже люблю рідну мову. Читаю українських казок, співаю пісень. Знаю багато загадок, прислівїв, примовок.Хочу навчитись нового і цікавого з фольклору нашого. ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
---Скажіть, дітки, чи потрібно нам знати нових казок, прислівїв, приказок, колисанок та інших творів усної народної творчості?
Доведіть, чому.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над українською народною піснею -"Два півники"
- Прочитайте твір.
- Про яких тварин у ньому йдеться? (Про півників, курочок, цапа, козу, козеняток, вовчка.)
- Які дії вони виконували? (Півники горох молотили, курочки до млина носили, цап меле, коза підсипає, козенятко на скрипочку грає.)
- Навіщо тварини виконували ці дії? (Готували крупу.)
- Що сталося з козенятком? (Його вкрав вовчок-сірячок.)
- Хто врятував козенятка? (Старенький цап.)
- Чого це коштувало цапові? (Вовчок обідрав йому реберця.)
- Чому цап урятував козеня, адже він зашкодив своєму здоров'ю? ("Зате в тата з матусею радується серце". Він зробив добру справу.)
- Поміркуйте, що відчував цапок після врятування козенятка. (Гордість, радість, щастя, задоволення і т. ін.)
- Як би ви вчинили в подібній ситуації?
- До якого жанру належить прочитаний твір? (Пісня.)
- Якщо знаєте мелодію, проспівайте цю пісню.
- Якщо мелодія не знайома, складіть власну і проспівайте.
- Подумайте, якими діями можна супроводжувати цю пісню?
2. Робота над колисковими піснями
- Прочитайте твори.
- До якого жанру народної творчості вони належать? (Колискові пісні.)
- Поміркуйте, чому пісні названо колисковими. (Мами співають їх дітям перед сном, колисаючи, щоб ті швидше засинали.)
- Пригадайте, які колискові співали вам ваші матусі.
- Знайдіть слова, вжиті в зменшувано-пестливій формі. (Синочку, колисочку, на дудочку, вітрець, котик.)
- Подумайте, чому їх так багато. (Тому що матері з любов'ю, ніжністю ставляться до своїх дітей.)
- Доберіть власні мелодії до пісень. Проспівайте їх.
- Із якою інтонацією слід їх виконувати? (Тихо, повільно.)
- Заповніть таблицю.
Колискова пісняПестливі слова"Люлі, люлі, мій синочку""Котику сіренький"3.Фізкультхвилинка.
Два - нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкнетеся підлоги. Три, чотири - прямо стати.
Будем знову починати.
Руки - в боки, Нахились назад,
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Раз, два, три, чотири - Набираємося сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
4. Робота над закличками, мирилками, забавлянками.
- Прочитайте твори.
- Яка основна мета закличок? {Звертання до природних сил, явищ із певними проханнями.)
- Прочитайте, які прохання висловлюються в закличках? ("Іди, іди, дощику", -"Принеси Маруську", "Пташок викликаю з теплого краю"-.)
- Навіщо потрібні мирилки? (Щоб примиритися з людиною, з якою через якісь причини посварилися.)
- Які слова свідчать про бажання помиритися? ("Дуже хочу я дружити", "Ти не ворог, я - не ворог, Нам сваритись просто сором"-.)
- Хто винний у сварці? (Обоє.)
- Які слова це підтверджують? ("Винний я, і винний ти".)
- Чи часто у вас виникають сварки з друзями?
- Яким чином ви миритеся?
- Пригадайте мирилки, прочитайте їх.
- Для кого складалися забавлянки? (Для малих дітей.)
- Навіщо потрібні забавлянки? (Розвивають дрібну моторику.)
- Поміркуйте, якими рухами можна супроводжувати за-бавлянки. Продемонструйте.
5. Робота над українською народною казкою "Як лис вовкові масло показав".
- Прочитайте твір.
- Хто головні герої казки? (Вовк, лис.)
- У якому стані був вовк? (Він був голодний.)
- Як вовк хотів вгамувати голод? (Вовк вирішив з'їсти лиса.)
- Як лис вирішив проблему? (Він запропонував вовкові з'їсти масла.)
- Яким чином вовк мав дістати масло? Поміркуйте. (Ану, бери та й хлебчи воду [зі ставка], а на споді є масло. Вперед мусиш випити воду - та так і до масла дістанеш.)
- Чи послухав вовк лиса? Доведіть свою думку словами твору. (Так, він хлебче собі воду, щоб добути масла.)
- Чи сказав лис правду вовкові? (Ні.)
- Чи зрозумів вовк, що з нього кепкують? (Так.)
- Що вчинив вовк, щоб покарати лиса? (Намагався догнати, вхопив за ногу.)
- Чи зміг вовк покарати лиса? Чому? (Яг, тому що лис виявився хитрішим.)
- Яким показано лиса в казці? (Хитрим, розумним, дотепним.)
- Доведіть свою думку фактами із твору. (Лис запропонував випити воду зі ставка і таким чином дістатися до масла; вовку, що вхопив його за ногу, сказав, що то корінь.)
- Якими рисами наділено вовка? (Вовк дурний, довірливий.)
- Навіщо лис обдурив вовка? (Щоб урятувати власне життя.)
- Яка головна думка твору? (Слід знаходити вихід навіть у, здавалося б, найбезвихідніших ситуаціях.)
- Пофантазуйте, як могла закінчитися казка, якби замість лиса була інша дійова особа.
- У якій формі побудовано казку? (У формі діалогу.)
У. Перевірка усвідомленого.
1. Розігрування діалогу між вовком та лисом.
2. Тест по темі "З чистого джерела народної творчості".
1. Твір "Два півники" за жанром:
а) українська народна пісня;
б) українська народна казка;
в) загадка.
2. Коли співають колискові пісні?
а) Коли хочуть розбудити дитину;
б) коли хочуть приспати дитину;
в) під час святкування днів народження.
3. Для того щоб чогось попросити, співають пісні:
а) колискові;
б) обжинкові;
в) заклички.
4. Для кого складалися забавлянки?
а) Для хворих людей;
б) для малих діточок;
в) для учнів молодших класів.
5. Навіщо потрібні мирилки?
а) Щоб помиритися;
б) щоб посваритися;
в) щоб подружитися.
6. Яким зображено лиса в казці "Як лис вовкові масло показав"?
а) Турботливим і уважним;
б) легковажним і непосидючим;
в) хитрим і розумним.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 4 Дата_______________
Тема. Україна-рідний край.
Мета. Вчитись читати статті, що розкривають зміст державних символів України, пояснюють історичні моменти розвитку нашої Батьківщини. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Прищеплювати інтерес до історії країни, до народних звичаїв, традицій; виховувати патріотизм, любов до рідної землі.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Маленькі наші ноги, Та знають свою путь, Вивчати Україну, Свій рідний край ідуть.
Україно, рідний край:
Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами народилися і живемо в Україні. Тут жили наші діди, прадіди, батьки, тут коріння українського народу. Знати свій народ - це знати мамину пісню, що сіяла в душу дитини зернятка, котрі, зійшовши, виростали в добро, любов і ласку людини/це знати батьківську хату, стежина від якої веде у великий шлях Батьківщини, це знати бабусину вишиванку, це знати дідусеву казку про правду і кривду.
Україна - край смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким сяють ясні зорі.
Україна - віковічна боротьба нашого народу за незалежність, волю, щастя.
Україна - це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, український одяг, задушевна лірична пісня і крилатий танець.
Україна, любі діти, - наш чудовий край,
Там ліси і полонини, і луги, і гай. і річок прудких багато, і рибок в них тьма!
Все те є, кохані діти, Вітчизна свята.
Україна - це біленькі у садах хатки, Ниви, збіжжям засіяні, запашні квітки.
І міста, розлогі, чисті, -Знай, дитя, це, знай! Україна наша рідна -Це чудовий край!
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над віршем С. Шевченко "Намалюю Україну"
- Прочитайте твір.
- До якого жанру творчості він належить? (Вірш.)
- Які ознаки вірша є в цьому творі? (Специфічна побудова, наявність рим.)
- Визначте, які слова римуються. (Намалювати - хати, вербичку - річку, гори - море, пшеницю - Криницю, спеку - лелеки, парубків - козаків, маляти - мати, тину - Україну.)
- Яка тема розкривається у вірші? (Любов до України, до рідної землі.)
- Поміркуйте, які слова асоціюються зі словом -"Україна".
Асоціативний кущ "Україна"
Наприклад: "Україна" -- "жовтий", бо велика кількість земель засіяна житом, пшеницею, які мають жовто-золотавий колір, і т. п.
- Що уявив собі ліричний герой твору? (Сонях біля хати, калину, берізку, вербичку, Чорне море, лан, степ, криницю, козаків, українок-дівчат, синє небо, айстри, мальви.)
- Поміркуйте, який малюнок ви б створили за цим віршем. Розкажіть.
2. Робота над віршем Олександра Олеся -"Наш прапор"
- Прочитайте вірш.
- Про що йдеться у творі? (Про прапор.)
- Прапор якої країни змальовано у вірші? (України.)
- Поясніть свою думку. (У вірші вказані кольори українського прапора: жовтий і синій.)
- Що означають ці кольори? Прочитайте. (Синій - як море, небо, волошки; жовтий - день, сонце, жита, які золото ллють.)
- Яке ставлення до прапора висловлюється у вірші? (Пошана, гордість.)
- Доведіть свою думку словами тексту. ("Рідний свій прапор високо несім! Хай він, уславлений, квітне усім!*)
- Уявіть, що ви вчителі. Що ви можете розказати учням про прапор?
- Намалюйте прапор. Розкажіть про свій малюнок.
3. Робота над твором "Якого ми роду-племені"
- Прочитайте твір.
- Яке слово є синонімом виразу "рід-плем'я"? ("Біографія".)
- Що вказується в біографії? (Ім'я, прізвище, дата і місце народження, родовід.)
- Навіщо повідомляються такі дані? (Бо людина - соціальна істота, що існує не відокремлено, а в суспільстві, в оточенні інших людей.)
- Утворіть ланцюжок людських об'єднань: "племена", "родина", "народи". (Родина - племена - народи.)
- Навіщо родини об'єднувалися в племена? (Щоб спільно боротися проти ворогів, добувати їжу.)
- Що було властиво кожному племені? (Спільні звичаї, спільна мова.)
- Як називається народ, який мешкає на території України? (Український, українці.)
- Які народи, крім українського, проживають в Україні? (Росіяни, поляки, молдавани, греки, євреї, німці та ін.)
- Чому в кінці третього речення третього абзацу стоїть знак "трикрапка"? (Тому що в Україні, крім зазначених, проживають представники й інших народів.)
- Пригадайте, представники яких народів є серед ваших знайомих.
- Яке свято відзначають 24 серпня кожного року? (День незалежності України.)
- Прочитайте останній рядок твору. Поміркуйте, що слід робити, щоб вирости "гідним громадянином держави".
- Розкажіть, що нового ви дізналися про минуле України, яка інформація вже була відомою.
- Можливо, ви можете доповнити статтю додатковою інформацією. Розкажіть.
4. Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. 5. Робота над твором В. Сухомлинського "Що найтяжче журавлям"
- Прочитайте твір.
- Про кого в ньому йдеться? (Про журавлів.)
- Куди прямували журавлі? (Журавлі летіли у вирій.)
- До кого притулилися журавлі? (До білокорої Берези.)
- Про що запитала Береза? (Береза запитала про те, куди летять журавлі.)
- Що відповіли журавлі? (Що летять у вирій, дорога тяжка, та найтяжча не дорога.)
- Що виявилося найтяжчим для журавлів? (Жити на чужій землі.)
- Чому жити на чужій землі найтяжче? (Бо то не рідна земля.)
- Із чим асоціюється рідна земля в журавлів? (З білокорою Березою.)
- Чому слово -"береза" у творі вживається з великої букви? (Бо Береза виступає у творі живою істотою.)
- У якій формі побудовано твір? (У формі діалогу.)
- Розіграйте діалог зі своїм сусідом по парті.
- Яка основна думка твору? (У творі розкривається тема любові до Батьківщини.)
- Які з прислів'їв розкривають тему твору?
1. У гостях добре, а вдома краще.
2. Кожному мила своя сторона.
3. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
- Поміркуйте, яку б відповідь ви дали на запитання Берези.
6. Робота над текстом "Що край, то звичай" за П. Григоруком
Перед читанням цього твору доцільно запитати учнів про звичаї та традиції, відомі кожній дитині, використовуючи метод "мозкового штурму", і зробити висновок про те, що в кожній
родині, кожному населеному пункті, кожній країні є тільки їм притаманні звичаї.
- Прочитайте твір.
- Яка приказка наведена у творі? ("Що край, то звичай, що сторона, то новина".)
- Поясніть зміст цього вислову.
- Коли народилася більшість звичаїв? (У сиву давнину.)
- Як звичаї зберігалися й передавалися в народі? (Від батьків до дітей, від дітей до онуків, від онуків до правнуків та праправнуків.)
- Які звичаї збереглися до нашого часу? (Слова вітання, прощання, зустріч гостей хлібом-сіллю, саджання дерева на згадку про себе тощо.)
- Які зі звичаїв вам відомі, з якими ознайомилися вперше?
- Розкажіть про звичай початку жнив.
- Зробіть (удома або в групах - залежно від підготовленості до уроку) додаткове повідомлення про народні звичаї.
У. Перевірка усвідомленого.
1. Складіть проект "Народні звичаї України", використовуючи власні повідомлення.
2. Тест по темі "Україна - рідний край" .
1. Якого кольору український прапор?
а) Червоного;
б) жовто-блакитного;
в) синьо-жовтого.
2. Із чого наш прапор за віршем Олександра Олеся?
а) 3 жита й волошок;
б) зі срібла й золота;
в) з неба і сонця.
3. Коли відзначають День незалежності України?
а) 31 грудня;
б) 24 серпня;
в) 8 березня.
4. Навіщо люди об'єднувалися в племена?
а) Щоб говорити спільною мовою;
б) боротися проти ворогів, спільно добувати їжу;
в) гратися разом.
5. Що найтяжче журавлям?
а) Далека дорога;
б) холодна зима;
в) життя в чужій стороні.
6. Як зустрічають гостей в Україні?
а) Садять дерево;
б) хлібом-сіллю на вишитому рушнику;
в) співають вітальні пісні.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 5 Дата_______________
Тема. Буду я природі другом.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про природу, дбайливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі. Розвивати уміння помічати красу й неповторність природи в усіх її проявах, виховувати любов до навколишнього середовища та культуру поведінки на природі.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
"Я-квітка".
Я-чарівна квіточка. Я освітлена сонцем на лісовій галявині. Я дуже чудова пахуча квіточка. Навколо мене пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли. Я дарую всім навколо красу і радість.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
-Як називають людей ,які спостерігають за рослинами і тваринами, за природою?
-А ви за що любите природу?
Сьогодні ми познайомимось з творами про про природу, дбайливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі. Вони навчать нас бути природолюбами.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над віршем А. Костецького "Дерево"
- Прочитайте твір.
- У якій формі він побудований? (У формі діалогу.)
- Як ви думаєте, хто бере участь у діалозі? (Дитина й батьки.)
- Зачитайте слова дитини. ("Нащо у дерева стільки гілок?", "Ну, а навіщо такий стовбурище?", "Нащо ж тоді довжелезне коріння?")
- Як ви вважаєте, чому саме ці слова належать дитині? (Тому що дитина ставить багато питань, щоб пізнати світ, дізнатися про щось нове.)
- Про яку рослину йдеться у вірші? (Про дерево.)
- Навіщо ж йому потрібні гілки, стовбур, коріння? (Гілки дають захист, стовбур дає змогу "підніматися вище і вище", коріння допомагає "вітровіям злим не коритись".)
- Якщо порівняти дерево й людину, що нагадуватимуть гілки (руки, якими люди виконують певні дії, спрямовані на досягнення матеріального добробуту), стовбур (розум, силу волі,
характер, завдяки яким людина може досягти успіху), коріння (походження людини, її минуле, знання про культуру, традиції, звичаї власного народу)?
- Подумайте і зробіть висновок про те, в якому випадку людина зможе подолати труднощі, досягти успіху в житті? (Коли не буде забувати про своє коріння.)
- З якою інтонацією читатимемо слова дитини, батьків? (Слова дитини читатимемо з питальною, інтонацією зацікавленості; батьків - повчально, переконливо.)
- Прочитайте вірш за особами.
- Розгляньте малюнок, поданий у книзі (с. 30). Якими б кольорами ви його розфарбували? Що б хотіли додати? Розкажіть про це.
2. Робота над віршем С. Михалкова "Прогулянка"
- Прочитайте вірш.
- Куди приїхали герої вірша? Навіщо? (Вони приїхали за місто, щоб відпочити на природі.)
- Чи одразу було знайдено місце для відпочинку? Чому? (Не одразу, тому що більшість місць було зайнято, а вільні місця були забруднені.)
- Яким чином відпочиваючі засмітили довкілля? (Викидали порожні "бляшані банки", розбивали скло, палили багаття, залишали об'їдки.)
- Чи знайшли діти чисте місце? Прочитайте рядки, які описують цю місцевість.
(Ось де місце хоч куди -
недалеко від води.
І пейзажі
І добрий пляж.)
- Як відпочивали самі герої вірша? (Купались, засмагали, грали в м'яча, розвели багаття, пили квас, їли консерви)
- Що лишилося після відпочинку дітей? Прочитайте.
(-- лишились край полянки, [...] Дві розбиті нами склянки, Та обідки, та бляшанки, - Словом, мотлоху гора.)
- Чи відрізнялась поведінка хлоп'ят від поведінки інших відпочиваючих? (Ні.)
- Як ви гадаєте, чому? (Бо багато людей не вміють відпочивати, не мають "культури" відпочинку, не дотримуються правил відпочинку.)
- Доведіть думку словами вірша. ("Веселились, як уміли.)
- Як слід поводитися, щоб ваш відпочинок не був схожий на прогулянку героїв вірша? (Багаття розпалювати, попередньо обклавши вибраний для цього шматочок землі цеглою, камінням; не залишати після себе сміття тощо)
- Що може статися, якщо люди не будуть турбуватися про чистоту довкілля? (Можливо, колись не залишиться місця не тільки для відпочинку, а й для життя.)
- Чого навчає вірш? (Турбуватися про збереження природи, про її охорону.)
- Від кого залежить, чи залишиться довкілля екологічно чистим? (Від кожного з нас.)
- Складіть проект збереження й охорони природи, де можна відтворити правила поведінки, господарської діяльності людини.
3. Фізкультхвилинка.
Два - нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкнетеся підлоги. Три, чотири - прямо стати.
Будем знову починати.
Руки - в боки, Нахились назад,
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Раз, два, три, чотири - Набираємося сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
4. Робота над віршем С. Павленко "Двоколірний вірш"
Перед роботою над віршем учитель може використати запис звуків природи з метою створення доброзичливої емоційної атмосфери.
- Послухайте запис, заплющивши очі. Які звуки ви почули?
- Яку картину уявили? Розкажіть про це.
- Який настрій у вас створився?
- Прочитайте вірш.
- На скільки частин його можна поділити? (На дві частини.)
- Про що розповідатиметься в першій частині? (Про те, що є люди, які до природи ставляться з недбалістю: ламають, руйнують, вбивають.)
- Який колір може відтворити настрій цієї частини вірша? (Чорний.)
- Чого навчає друга частина вірша? (Любити природу, всміхатися до неї, милуватися її красою.)
- Які кольори ви б використали для змалювання цієї частини вірша?
- Подумайте, що можуть розказати при зустрічі берізка, зайчик, сонечко?
- Яка картина природи покращує настрій людини?
- Прочитайте рядки, у яких міститься головна думка вірша. ("Який же світ кругом чудовий! Додому йду в добрі й любові".)
5. Робота над віршем Д. Білоуса -"Невтомний будівник*
- Прочитайте вірш.
- Про кого йдеться у творі? (Про дятла.)
- Протягом якого часу дятлик живе в гнізді? ("Лиш один сезон".)
- Як будує дятел собі житло? (Видовбує дупло в стовбурі дерева.)
- Чи знаєте ви, що допомагає дятлу в будівництві власного житла? (Міцний дзьоб, будова лапок.)
- Яка користь іншим пташкам від того, що дятел покидає дупла? (Таким чином він забезпечує житлом інших пташок, які оселяються в покинутих дятлом дуплах.)
- Яку ще користь дає дятел? (З-під кори дерев він видзьобує личинок комах, а отже, "лікує" дерева.)
При опрацюванні вірша доцільно використати зображення дятла й дати додаткове творче завдання для розвитку мовлення учнів.
- Розгляньте малюнок.
- Опишіть дятла (розміри, будова, колір).
- Яку користь дає птах?
Можна дати завдання диференційовано: скласти твір-розповідь, опис, міркування.
6. Робота над оповіданням В. Леуса "Дім... у сандалику"
- Прочитайте лише назву твору.
- Як ви думаєте, про що буде розповідатися у творі?
- Яку казочку, пов'язану за змістом із цим твором, ви пригадали? ("Рукавичка".)
- Чому? (Бо в загубленій рукавичці знайшли притулок лісові звірі.)
- Прочитайте твір і скажіть, чи справдилися ваші припущення.
- Хто головний герой твору? (Микола.)
- Що з ним сталося? (Він відпочивав у таборі й забув там свої сандалики.)
- Як втішала Миколу мама? (Вона сказала, що це добра прикмета і Микола знову побуває в таборі, який йому так сподобався.)
- Чи справдилися мамині слова? (Так, Миколка знову поїхав до табору, але вже в першу зміну.)
- Чи знайшов Миколка свої сандалики? (Так.)
- Що з ними сталося за час відсутності хлопчика? (У них оселилася Мухоловка, зробила з них гніздечко, де висиджувала пташенят.)
- Чому вожата не дозволила дітям торкатися пташиних яєчок? (Бо пташка могла покинути гніздо.)
- Чи жалкував Миколка, що забув сандалики? (Ні, він пишався тим, що його сандалики сподобалися пташкам.)
- Прочитайте слова хлопчика. ("Виходить, я подарував пташкам цілий дім...")
- Як ви думаєте, чому автор написав в оповіданні, що Миколка забув сандалики в третю табірну зміну, а приїхав наступного разу в першу зміну? (Бо за інших обставин він не знайшов би власного взуття і не зміг би поспостерігати за його використанням.)
- Які історії із життя тварин знаєте ви чи зі слів знайомих, чи бачили на власні очі? Розкажіть.
- Намалюйте ілюстрації до твору.
7. Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. 8. Робота над твором О. Секори "Про дерева та вітер"
- Прочитайте твір.
- Що викопали люди в затінку дерев? (Дві криниці.)
- Навіщо потрібні були ці криниці? (Із великої брали воду люди, з малої пили воду тварини.)
- Що захищало криниці від вітру? (Дерева.)
- Чому дощовий вітер завжди віддавав майже всю воду криницям? (Бо вітер не міг перемайнути через дерева.)
- Що сталося з деревами? (Дерева зрубали.)
- Що змінилося внаслідок цього? (Дерева не затримували вітер - і криниці висохли. Через це і люди, і тварини залишилися без води.)
- Хто допоміг порадою? (Лісник.)
- Що порадив лісник? (Посадити дерева, бо "без дерев не буде води".)
- Чи прислухалися люди до поради лісника? Як саме? (Вони посадили нові дерева.)
- Як змінилася місцевість через багато років? (Виросли нові дерева, знову з'явилася вода в криницях.)
- Яка основна думка твору? (Слід охороняти дерева, оскільки вони дають користь: допомагають берегти воду.)
- Яку ще користь можуть давати дерева? (Збагачувати повітря киснем; давати тінь, прохолоду; захищати від дощу; давати плоди й сировину для виготовлення меблів, паперу тощо.)
- Яким чином можна врятувати ліс від знищення? (На місці дерев, що були зрублені або загинули, садити нові.)
- Прочитайте твір у парі. Перевірте, як однокласники зрозуміли його зміст - поставте одне одному питання за змістом оповідання.
У. Перевірка усвідомленого.
1. Обговорення прочитаних творів. --Давайте, згадаємо назви прочитаних творів, їх авторів та коротка передамо зміст.
2. Тест по темі "Буду я природі другом".
1. З якою частиною дерева асоціюються звичаї, традиції, культура народу?
а) 3 гілками;
б) зі стовбуром;
в) з корінням.
2. Яка головна думка вірша С. Михалкова "Прогулянка"?
а) Слід частіше відпочивати на природі;
б) на природі діти краще їдять та веселяться;
в) треба берегти й охороняти природу, не засмічувати її.
3. Коли світ навколо буде чудовим?
а) Коли сам будеш любити навколишній світ;
б) коли не будеш звертати уваги на погані вчинки інших;
в) коли будеш вітатися з усіма.
4. Яку користь дає дятел?
а) Добуває для інших пташок комах з-під кори дерев;
б) забезпечує гніздами пташок;
в) стукотом пробуджує лісових мешканців від сну.
5. Доповніть назву твору В. Леуса -"Дім..."
а) ...у черевичку;
б) ...у рукавичці;
в) ...у сандалику.
6. Що береже воду в криницях?
а) Вітер;
б) дерева;
в) люди.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 6 Дата_______________
Тема. Твій друг-книга. Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про таємниці, приховані в книжках, і про користь читання. Розвивати уміння шукати і знаходити в книжках цікаву інформацію, зацікавлювати читанням художньої літератури. Виховувати та прищеплювати любов і бережне ставлення до книжок.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
"Я-листочок"
Я-маленький ніжно-зелений листочок, що ось-ось з'явився на дереві. Мене весело гойдає вітерець і колихає в обіймах рідного дерева. Мене вмивають, поливають
дощові краплинки з великої пухнастої хмари. Мене гріє і голубить весняне сонечко. Я радію життю.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Чи знаєте ви, звідки до нас приходить книга? Так, з лісової хащі. Адже там ростуть дерева. З них і виготовляють папір для книжок. А скільки книжок вийде з одного великого дерева? ...
То як треба ставитись до книги? До зошита?
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над віршем Т. Волгіної "Буває книгам лячно"
- Прочитайте вірш.
- Про що цей твір? (Про книги.)
- Який настрій у книжок, що продаються в магазині? (їм лячно, вони тріпочуть у руках, дивлять із журбою.)
- Що лякає книжки? (Можливість потрапити до рук людей, які їх не берегтимуть, не любитимуть.)
- Складіть правила користування книжками.
Правила користування книгою
1. Використовуй обкладинку.
2. Не читай під час їжі.
3. Не клади в книгу олівці, ручки й інші предмети.
4. Не загинай куточків на сторінках книги.
5. Зроби закладку.
6. Не рви сторінки, не малюй і не пиши в книзі.
7. Не перегинай книгу.
- Розкажіть, як у вашій родині ставляться до книжок?
- Запам'ятайте правило шести не.
Рвати бруднити НЕ розмальовувати робити записів на полях загинати сторінок
губити підручники
2. Робота над віршем Ю. Ванага "Книги"
- Прочитайте вірш.
- Як називається місце, де зберігаються книги? (Бібліотека.)
- Які звуки чуємо в бібліотеці? (У бібліотеці тихо, лише чути шелест сторінок або шепіт читачів.)
- Навіщо люди відвідують бібліотеки? (Щоб узяти книжки для отримання нової інформації.)
- Про що можна дізнатися із книжок? Дайте відповідь словами вірша.
(То в одній синіє море, В іншій криється тайга. А ось в тій - Північний полюс, Де морози і пурга...)
- Як називає книги автор вірша? ("Перли із перлин".)
- Чому? (Тому що в книгах міститься *все, що серце і що розум Вік творили не один", тобто майже всі знання, здобуті людством.)
- Розкажіть, про що ви хотіли б дізнатися із книжок.
- Яка ваша улюблена книга? Розкажіть про неї.
3. Робота над віршем Д. Білоуса "Неймовірний збіг"
- Прочитайте вірш.
- Який твір читав герой вірша? (Байку Л. Глібова "Коник-стрибунець".)
- Про який збіг розповідається у творі? (Під час читання байки про коника на сторінку стрибнув справжній коник!)
- Який настрій, на вашу думку, виник у героя вірша? (Здивування, зацікавленість, веселість тощо.)
- Із якою інтонацією слід читати вірш? (Бадьоро, з подивом, цікавістю!)
- Прочитайте вірш виразно.
- Перетворіться на деякий час на поетів і прочитайте вірш від другої або третьої особи, підставляючи замість слова "я" слова "ти", "він".
- Чи змінився зміст і настрій вірша?
4. Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. 5. Робота над текстом -"Світло букваря* за А. Костецьким
- Прочитайте твір.
- Як люди ставляться до книжок? (Книгу шанують усі.)
- Чому до книги ставляться з пошаною? (Тому, що книга "дасть слушну пораду..., розкаже тобі, що, де й коли було, є та буде, відповість на кожне твоє запитання, звеселить і змусить замислитись над різними серйозними речами":)
- Як називають книгу? (Друг, порадник, супутник.)
- Як називається книга, яку читали всі люди? ("Буквар".)
- Чому "Буквар" називають ключем до всіх інших книг? (Тому, що завдяки "Букварю" людина вчиться читати, а без
цього вміння неможливо користуватися іншими книжками й пізнавати щось нове.)
- Коли -"народився" -"Буквар"? (У 1574 році.)
- Хто був автором першого "Букваря"? (Іван Федоров.)
- У чому полягає цінність першого "Букваря"? (Саме з нього почалося друкування й використання "Букварів" у навчанні читання дітей.)
- Яка інформація з твору для вас виявилася новою? Про що ви вже знали?
6. Робота над твором М. Слабошпицького "Вчителька Яринка"
Перед читанням твору доцільно поставити учням такі питання.
- Хто така вчителька? (Людина, яка навчає дітей.)
- Як звертаються до вчителів? (На ім'я, по батькові.)
- Як називається твір? ("Вчителька Яринка".)
- Чи про справжню вчительку йдеться? Чому? (Ні, найімовірніше, про дівчинку на ім'я Яринка.)
- Прочитайте твір. Чи правильними були припущення?
- Хто головні герої твору? (Данилко та Яринка.)
- Яке бажання було в Данилка? (Мати власну книжку.)
- Навіщо йому була потрібна книга? (Розглядати малюнки.)
- Чому зрадів Данилко, отримавши книгу? (Великій кількості малюнків, за якими був зрозумілий зміст книги.)
- Що налякало Данилка? (Кількість літер, які слід було вивчити, щоб дізнатися про зміст книги.)
- Чому Данилко відмовлявся від вивчення літер? (Йому й так усе було зрозуміло завдяки малюнкам.)
- Яка подія змусила Данилка все ж таки вчитися? (Мама почала читати йому казку й не закінчила її.)
- Як ви поясните вчинок мами? Навіщо вона так зробила? (Щоб зацікавити малюка, викликати бажання навчитися читати самостійно.)
- До кого звернувся Данилко по допомогу? (До третьокласниці Яринки.)
- Що, на думку Яринки, треба було зробити Данилкові, щоб навчитися читати? (Просто вивчити літери.)
- За якої умови Данилко зміг би швидко навчитися читати? (Якби він був здібним і старанним учнем.)
- Як він став звертатися до Яринки? Чому? (Ярина Павлівна, тому що на той час вона була його вчителькою.)
- Чи навчився Данилко читати? (Так.)
- Що Данилко відчував після того, як прочитав подаровану батьками книгу? (Йому стало від того добре, він відчув, що "тепер для нього змінилося багато чого у світі*.)
- Як ви думаєте, що саме змінилося в житті Данилка? (Він подорослішав.)
- У чому проявилася дорослість Данилка? (Він захотів стати таким серйозним вчителем, як Яринка, і самому навчити читати когось із хлопчаків.)
- Поміркуйте, чи можна назвати Яринку вчителькою. Чому? (Так, тому що вона змогла зацікавити хлопчика навчанням і таки навчила його читати.)
- Хто з вас уже побував у ролі вчителя й комусь допоміг навчитися читати, писати, малювати, ліпити тощо? Розкажіть.
- Чи достатньо, на вашу думку, мати гарного вчителя, щоб чогось навчитися? (Ні, слід самому докладати зусиль, бути терплячим, старанним, наполегливим, тоді зможеш досягти успіху в будь-якій справі.)
- Заповніть таблицю. Напишіть яким був Данилко до того, як почав учитися в Яринки, а яким - після.
До навчанняПісля навчанняУ. Перевірка усвідомленого.
1.- Розкажіть, як ви вчилися читати; який вигляд мала та як називалася книжка, що допомагала вам у цьому.
2. Тест по темі " Твій друг - книга":
1. Чого лякаються книги?
а) Що вони залишаться непрочитанними;
б) щоб не потрапити в руки неохайних людей;
в) що їх ніхто не придбає.
2. Що міститься в книжках?
а) Правила, які діти вивчають у школі;
б) літературні твори для читання на уроках;
в) всі знання, які отримувало людство протягом століть.
3. Яку книгу читав герой твору Д. Білоуса -"Неймовірний збіг"?
а) "Коник-стрибунець" Л. Глібова;
б) -"Невтомний будівник" Д. Білоуса;
в) -"Лебідь, щука і рак" І. Крилова.
4. Яку книгу читала кожна людина?
а) Енциклопедію;
б) буквар;
в) читанку.
5. Кого вважають автором першого букваря?
а) Тараса Шевченка;
б) Леоніда Глібова;
в) Івана Федорова.
6. Чому Данило, герой твору М. Слабопшицького "Вчителька Яринка", вирішив навчитися читати?
а) Через цікавість до недочитаної мамою книги;
б) на прохання мами;
в) щоб вихвалятися перед друзями.
УІ. Підсумок уроку.
- Якби ви були дизайнерами, художниками, яким чином оформили б книжку казок, книжку про тварин, про дитячі пригоди, "Буквар"?
- Створіть власні книжечки й організуйте виставку в класі.
---Завдання до наступного уроку: подумати й написати невеликий твір на тему "Мої добрі справи".
Урок 7 Дата_______________
Тема. Людина починається з добра.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про значення добрих справ в житті людей. Розвивати навички робити добрі справи, піклуватися про оточуючих людей і навколишнє середовище. Виховувати в дітей розуміння того, що від нашого настрою і ставлення залежить самопочуття, а можливо, й здоров'я та життя людей, тварин, рослин. Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
"Я-людина".
Я-маленька людина. Я хочу вирости розумною і працьовитою, доброю, чуйною до всіх оточуючих. Я ще вчусь робити корисні справи. Можливо, я іноді помиляюсь, але я прагну успіху. Я мрію бути людиною, корисною для всіх у світі. Я дуже цього хочу.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
--Що таке добра справа? Навіщо потрібно робити добрі справи?
--Зачитайте свої твори про ваші добрі справи, які ви написали вдома.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над оповіданням В. Сухомлинського "Суниці для Наталі"
- Прочитайте твір.
- Хто головні герої твору? (Третьокласники Наталя й Андрійко.)
- Що сталося з Наталею? (Вона довго хворіла, до школи повернулася бліда, швидко втомлювалась.)
- Що порадила Андрійкова мама? (їсти мед та суниці, тоді дівчинка стане бадьорою, червонощокою.)
- Чому Андрійко спершу не хотів нести суниці Наталі? (Йому було соромно.)
- Чому ж тоді Андрійко наважився пригостити Наталю суницями? (Можливо, йому стало шкода дівчинки.)
- Чому щічки дівчинки почервоніли, хоча вона навіть не покуштувала суниці? (Можливо, вона також засоромилася, можливо, їм стало дуже приємно.)
- Як би ви повелися в подібній ситуації на місці Андрійка та Наталі?
- Що б відчували ви?
- Які стосунки між хлопчиками й дівчатками у вашому класі?
- Як ви підтримуєте одне одного в складних ситуаціях?
- Придумайте продовження цього оповідання. Розкажіть.
2. Робота над твором Є. Шморгуна "Добре діло"
- Прочитайте твір.
- Яка пора року описується в оповіданні? (Весна.)
- Прочитайте опис, поданий автором. ("Ліс прибрався, мов на оглядини. Мерехтіло в очах від розмаю квітів, приємно поморочилася голова від запашного молодого листя, від пташиного пересвисту*.)
- Яку картину природи ви уявили? Розкажіть, як би ви її намалювали.
- Хто відвідав весняний ліс? (Інна з батьком.)
- Яка пригода з ними трапилася? (Інна потрапила в сильце з тонкого дроту.)
- Навіщо браконьєр поставив сильце на заячій стежці? (Щоб піймати зайця.)
- Яким чином він установив капкан? (Прив'язав дріт до дубка.)
- Якої шкоди завдав дріт дубку? (Дріт врізався у стовбур і не давав дереву рости.)
- Як вчинили Інна з батьком? (Вони розмотали дріт і таким чином врятували дерево від загибелі.)
- Чому Інна згадувала про цю пригоду, хоча й пройшло багато часу? (Тому що вони з батьком зробили добре діло, а це викликає приємні почуття.)
- Поміркуйте, який настрій був у дівчинки після визволення дубка? (Гарний, добрий, приємний, вона відчувала гордість за свій учинок.)
- Які вчинки можуть поліпшити настрій людині? (Добрі справи.)
- Пригадайте, які добрі справи доводилося робити вам? А які добрі справи хтось зробив для вас?
- Чого вчить нас цей твір? (Уміти робити добрі справи, помічати дрібниці, які можуть не впливати на вас, а іншим завдавати великої шкоди.)
3. Фізкультхвилинка.
Два - нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкнетеся підлоги. Три, чотири - прямо стати.
Будем знову починати.
Руки - в боки, Нахились назад,
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло.
Раз, два, три, чотири - Набираємося сили.
Нахилились, повернулись,
До товариша всміхнулись.
4. Робота над твором В. Карасьової -"Чий апельсин більший"
- Прочитайте твір.
- Про кого йдеться в оповіданні? (Про двох хлопчиків: Мишка й Валерика.)
- Що винесли на двір хлопці? (Апельсини.)
- Із яким питанням звернувся до бабці Каті Валерик? ("Правда, мій апельсин більший за Мишків?"-)
- Що відповіла бабця Катя? (Що Михайликів апельсин більший.)
- Як ви розумієте відповідь бабусі? (Апельсин Мишка більший не за розміром, а тим, що хлопчик пригостив ним багатьох діток у дворі. Валерик же з'їв апельсин сам.)
- Про які риси характеру Михайлика свідчить його вчинок? (Про вміння дружити, ділитися, про широту його душі.)
- Яким вам видався Валерик? (Він полюбляв, щоб у нього було все найкраще, був хвастливим, жадібним, не помічав турбот інших.)
- Заповніть таблицю.
ПерсонажРиси характеруМишкоВалерик- Поміркуйте, як надалі могли розгорнутися події цього оповідання. Розкажіть.
- Пригадайте, чи не потрапляли ви в подібні ситуації.
- Як вчинили б ви?
- Чого вчить це оповідання? (Бути не жадібною, дружелюбною, турботливою людиною, яка помічає навколо себе турботи й бажання інших.)
5. Робота над віршем В. Кухалашвілі "Коли б я був чарівником"
- Прочитайте назву твору.
- Що б ви зробили, якби були чарівниками?
- Прочитайте вірш.
- Що б зробив герой вірша, якби був чарівником? (Щоб скоріше дорослішали діти; розтопив сніги, напоїв пустелі, бур'яни перетворив би на птдовий сад; щоб хижаки не поїдали інших тварин, а харчувалися овочами; щоб квіти росли взимку, щоб ніколи не було війн.)
- Подумайте, чи дійсно треба знищувати всі бур'яни, розтоплювати сніги, змінювати спосіб харчування хижаків? Чому? (Ні, бо природою так встановлено, що бур'яни можуть
мати лікарські властивості, хижаки поїдають найслабших тварин, сніг захищає рослини від морозу тощо.)
- Але чому ж герой вірша все хотів змінити? (Щоб у кожної живої істоти не було горя, неприємних хвилин.)
- Прочитайте рядки, у яких розповідається про головне бажання героя вірша.
("Коли б я був чарівником, Раділи б всі навколо, [...] І не було б ніколи війн, І був би мир на світі".)
- Яка основна думка твору? (Треба прагнути змінювати світ на краще, жити в мирі й злагоді з природою, з людьми, із самим собою.)
6. Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. У. Перевірка усвідомленого.
1. Дати відповідь на питання?
--Чи обов'язково людині бути чарівником, щоб зробити щось добре для інших? --Що б ти хотів зробити для друзів, рідних, однокласників, вчителів, рослин, тварин тощо?
2. Тест по темі.
Людина починається з добра
1. Що подарував Андрійко хворій Наталі?
а) Фарби;
б) суниці;
в) малину.
2. Чому щічки дівчинки Наталі почервоніли?
а) Від сорому;
б) від заздрощів;
в) від вдячності.
3. Яке добре діло зробили Інна з татом, герої однойменного твору Є. Шморгуна?
а) Визволили зайця із сільця;
б) звільнили від дроту деревце;
в) нагодували голодну тварину.
4. Якої шкоди завдав дріт деревцю?
а) Врізався у стовбур і не давав дереву рости;
б) не давав розпускатися листю;
в) пошкодив кору дерева.
5. Чому апельсин Михайлика виявився більшим, ніж у Валерика?
а) Тому що він був більший за розміром;
б) насправді він був менший, а бабуся помилилася;
в) тому що хлопчик поділив його на велику кількість дітей, а не з'їв сам.
6. Яка головна думка вірша В. Кухалашвілі "Коли б я був чарівником"?
а) Щоб хижаки їли овочі;
б) щоб у світі був мир і ніколи не було війни;
в) щоб усі діти швидко дорослішали.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 8 Дата_______________
Тема. Зимова казка.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені зимовій порі, допомогти довідатися про те, як починається зима, які народні прикмети з нею пов'язані, як відзначають зимові свята. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати уявлення про турботи лісових і річкових мешканців узимку, навчити піклуватися про зимуючих птахів, прищеплювати інтерес до зимових свят, розваг і традицій, пов'язаних із ними.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Я-маленька чудова сніжинка. Я спускаюся на землю разом зі своїми сестричками у чудовому, чарівному зимовому таночку. Я дуже хочу потрапити до вас на урок і послухати ваші розповіді про мою бабусю зиму, читання цікавих творів про неї.
Я лечу до вас, мої любі!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Зима...Велична, горда, замріяна, тиха. Вона дарує нам насолоду від чистоти і спокою. Холодна красуня зачарувала весь світ, приспала його до весни. Казковий сон природи! Як ви думаєте, про що ми читатимемо сьогодні?
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1.Робота над твором А. Волкової "Витівки матінки-зими"
- Прочитайте твір.
- Про яку пору року в ньому йдеться? (Про зиму.)
- Як природа готується до зимового сну? (*Все живе принишкло, зачаїлося".)
- Як змінилася природа, очікуючи зиму? (Небо стало низьке, сіре, опустилося нижче до землі, спершу в повітрі літали поодинокі сніжинки, а потім пішов густий, лапатий сніг.)
- Які звуки можна почути в цей час? (Повну тишу.)
- Хто може зруйнувати тишу? (Сорока, яка наче сповіщає про прихід зими своїм стрекотом.)
- Як визначається початок зими вченими? (З 22 грудня до 23 березня.)
- Як зима починається за народними уявленнями? (Зима настає з того часу, коли середня температура повітря за добу стає нижчою за нуль градусів.)
- Чому в нашій місцевості взимку може початися відлига? (Через теплі західні вітри з Атлантичного океану.)
- Про які прикмети ви дізналися? Поспостерігайте, чи справджуються вони.
- На скільки частин поділяють зимовий період? (На дві частини: грудень - середина січня, кінець січня - лютий.)
- Пригадайте, коли зима дійсно справжня: морозна, сніжна? (У січні - лютому.)
- Яка інформація була для вас новою? Можливо, ви можете щось додати?
- Доберіть кілька прислів'їв, приказок, народних прикмет про зиму. Створіть власну книгу про цю пору року. Доберіть назву.
2. Робота над оповіданням А. Давидова -"Лісове озеро"
- Прочитайте оповідання.
- Хто головні герої твору? (Хлопчик Ігор та його тато.)
- Куди зібралися йти Ігор з батьком? (До лісового озера.)
- Навіщо вони туди вирушили? (Щоб рятувати рибу.)
- Що сталося з рибою такого, що її слід було рятувати? (їй не вистачало кисню.)
- Чому рибі не вистачало кисню? (Бо поверхня озера замерзла, на ній утворився криговий шар.)
- Що побачив Ігорьок під кригою? (Риб'ячі очі.)
- Чого чекали риби? (Допомоги.)
- Як допоміг рибам батько? (Вія зробив ополонку.)
- Як можна оцінити батьків учинок? (Він зробив добру справу.)
- Яку добру справу зробив Ігорьок? (Викинув до ополонки окуня, який вискочив на лід, а назад потрапити не міг.)
- Яке оповідання нагадує цей твір? (Оповідання Є. Шморгуна *Добре діло".) Чим саме? (У кожному з творів розповідається про гарні, добрі справи людей стосовно природи.)
- Чого вчить цей твір? {Охороняти природу й бережно ставитися до неї.)
- Що могло статися, якби батько Ігоря не вирубав ополонку? Поміркуйте. (Риба могла б загинути, і тоді, можливо, батько й Ігор пізніше не ласували б рибою.)
3. Фізкультхвилинка.
Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
4. Робота над оповіданням А. Давидова -"Пташина їдальня"
- Прочитайте твір.
- Яким дивом милувався Тарасик? (Зимовою погодою.)
- Які труднощі виникають у пташок узимку? (їм важко добувати корм.)
- Як діти допомогли пташкам? (Вони розвісили в лісі годівнички.)
- Які годівнички краще використовувати? (Із дашком.)
- Як правильно прикріпити годівничку до дерева? (Прив'язати.)
- Як ви думаєте, чому не можна прибивати годівниці до дерев? (Бо тоді дерево може загинути.)
- Які пташки прилетіли до годівничок? (Синиці, снігурі, чижі, сойки.)
- Чим діти годували пташок? {Дерном, соняшниковим насінням, салом для синичок?)
- Як часто слід підкладати корм до годівниць? (Кожного дня.)
- Кого з героїв твору можна вважати казковим; Тарасика, Маринку, Петька, Озивайка? (Озивайка.)
- Доведіть свою думку. (Озивайко під кожушком ховав зграї пташок; потім розтанув в сніжно-білому мареві?)
- Чим допоміг Озивайко? (Він розказав дітям, як слід допомагати пташкам узимку.)
- Хто вам розповів про необхідність допомоги птахам?
- Чи знаєте ви, яких птахів чим треба годувати?
- Розкажіть, як ви допомагаєте птахам. Які птахи прилітають до вашої годівниці? Як вони себе поводять?
- Складіть невеличку казку про пригоди звірів чи птахів узимку.
5. Робота над текстом "Колядники" за С. Майданською
- Прочитайте твір.
- Хто такі колядники? (Люди, які, колядуючи, вітали інших зі святами, несли їм радісну звістку.)
- У період яких свят з'являються колядники? (На Різдвяні свята.)
-- Що несли з собою колядники? (Зірку, яка світила колядникам, щоб вони не заблукали; срібні дзвіночки, які сповіщали про прихід колядників.)
- Чим пригощали люди колядників? (Медівниками, горішками, яблуками, різними ласощами.)
- Яке свято настає після Різдва? (Новий рік.)
- Як ще називається Новий рік? (Свято Василя.)
- Як відзначають свято Василя?
- Чому люди раділи приходу колядників? (Бо вони приносили жменьку веселої весни, бажали радості й здоров'я.)
- Як називаються пісні, яких співають під час Різдвяних свят? (Колядки й щедрівки.)
- Які зимові свята традиційно відзначають у вашій родині?
- Підготуйтеся до свят, вивчіть одну з колядок.
6. Робота над віршем М. Вінграновського "Вже неминуче буде сніг"
- Прочитайте вірш.
- Що очікується в цьому вірші? (Що скоро випаде сніг.)
- Як ви розумієте вислови:
"Ще й білим язиком твердим прилиже дим, як вміє",
"До айстр останніх припаде губами сніговими"?
- Послухайте вірш, заплющивши очі. Яку картину ви уявили?
- Розкажіть, яку ілюстрацію ви б намалювали до цього вірша.
- Складіть невеличку розповідь про прихід зими, використовуючи вислови з вірша й опорні слова.
Сніг випаде_____
Він завіє____і_____
Прилиже дим__________
Курці розпушить
____яблучка___
До айстр______
7. Робота над віршем Олени Пчілки "Снігова баба"
- Прочитайте вірш.
- Про що в ньому йдеться? (Про те, як діти ліпили снігову бабу.)
- Як саме діти ліпили снігову бабу? (Фігуру робили зі снігу, очі - з вугілля, рот - із буряка.)
- Що б ви додали до "костюма" цієї снігової баби?
- Які ще фігури можна робити зі снігу?
- Уявіть, що ці фігури ожили. Про які пригоди вони могли б розповісти?
- Уявіть, що сніговою бабою є ви. Що б ви могли розказати людям? Про що попросили б?
У. Перевірка усвідомленого.
1. Дайте відповідь на питання:
--Чи цікаво вам було читати запропоновані твори?
--Який твір вас зацікавив найбільше і чому?
2. Тест по темі:
1. Коли вчені визначають зиму?
а) 3 1 грудня; б) з 22 грудня до 23 березня; в) із перших заморозків.
2. Як Ігор і тато із твору "Лісове озеро" рятували рибу?
а) Ловили рибу й перекладали її у відро;
б) палили багаття й розтоплювали замерзлу поверхню озера;
в) рубали ополонки в льоду.
3. Навіщо Ігор з татком рубали ополонки?
а) Щоб дати рибам кисень;
б) щоб наловити риби;
в) щоб тренувати м'язи.
4. Як діти із твору "Пташина їдальня" допомагали пташкам узимку?
а) Зігрівали їх своїм теплом під одягом;
б) розвішували в лісі годівниці з їжею;
в) відганяли від птахів хижаків.
5. Які пісні співають на Різдвяні свята?
а) Веснянки; б) заклички; в) колядки.
6. Доповніть рядки вірша М. Вінграновського: "Вже неминуче буде сніг...".
а) ...А на столі стоїть пиріг;
б) ...І замете весь наш поріг;
в) ...3 хвилини на хвилину.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 9 Дата_______________
Тема. Ким бути?
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені розповідям про різні професії. змусити учнів замислитися над важливістю кожної професії, потребою визначитися із майбутньою спеціальністю вже в шкільні роки. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати розуміння того, що основою будь-якої професії є навчання в школі та гарне здоров'я..
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
"Я-людина".
Я-маленька людина. Я хочу вирости розумною і працьовитою, доброю, чуйною до всіх оточуючих. Я ще вчусь робити корисні справи. Можливо, я іноді помиляюсь, але я прагну успіху. Я мрію бути людиною, корисною для всіх у світі. Я дуже цього хочу. І ще я вже зараз задумуюсь, ким бути, яку професію обрати.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
--Давайте ж тепер разом відправимося сторінками книжки у мандри.
Діти крокують на місці і промовляють вірш.
Маленькі наші ноги, Та знають свою путь, Вивчати Україну, Свій рідний край ідуть.
Україно, рідний край:
Поле, річка, синій гай. Любо стежкою іти, Тут живемо я і ти.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над віршем О. Орача "Ким бути?"
- Прочитайте вірш.
- Над яким питанням задумався герой вірша? (Яку професію обрати.)
- Який головний принцип у виборі професії обрав для себе герой вірша? (*Щоб добре діло й добра слава*.)
- Про які професії він міркував? Прочитайте.
- Яку професію обрав герой вірша? (Хлібороба.)
- Чому? (Тому що він був з роду хліборобів.)
- Яким словом називають родину, представники якої мають одну професію? (Династія.)
- Можливо, у вашій родині є професійна династія? Розкажіть про це.
- Чи завжди слід дотримуватися традицій династії? Поміркуйте, висловте свої думки.
- Про яку професію мрієте ви? Чому?
- Розкажіть про професії ваших батьків.
2. Робота над віршами М. Познанської про професії
- Прочитайте вірші.
- Про які професії ви дізналися? (Хлібороб, мебляр, токар, кухар, водій, кравець, двірник.)
- Яку роботу виконують люди цих професій?
- Яка професія, на вашу думку, найголовніша? (Такої немає, бо кожна професія важлива, корисна, потрібна.)
- Яку професію ви хочете здобути в майбутньому? Чому саме її?
- Послухайте уривки з віршів і скажіть, про які професії в них ідеться.
В пору літню, в час осінній, Навесні - в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють, Лан орють - у котрий разі (Хлібороби)
Здається, проста річ така, Як гайка чи гвинти, - Без них не буде літака І поїзду не йти...(Токарі)
Сім раз відмір, а раз відріж! І щоб костюм пошить по зросту, Потрібно мірку знять раніш... (Кравці)
3. Фізпауза для оченят.
У будь якій професії потрібні сили, здоров'я. Тому зараз попіклуємось про наші оченята.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. 4. Робота над віршем А. Костецького -"Головна професія"
Прочитайте вірш.
Яку професію автор вважає найголовнішою? (Школяра.)
- Чому? (Тому що кожен навчається в школі.)
- Навіщо діти ходять до школи? (Щоб здобувати знання.)
- Навіщо дітям потрібні знання? Доведіть думку словами вірша.
(Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!)
- Які риси повинен мати школяр, щоб опанувати улюблену професію? (Наполегливість, старанність, працелюбність, цілеспрямованість.)
5. Робота над твором В. Нестайка ""Тепер подивимося, про що вони пишуть"
- Прочитайте оповідання.
- Назвіть професії, про які писали учні у своїх творах. (Космонавт, воротар, інженер, льотчик, дипломат, директор зоопарку, художник, винахідник, поет, лікар, тренер, артист, співак, моряк, водій, селекціонер, кравець, токар.)
- Як ви вважаєте, хто з дітей може здійснити свою мрію? (Лише ті, хто вже визначився із професією і вже працюють над здобуттям знань: пишуть вірші, відвідують художній гурток, ботанічний сад тощо.)
- Хто з дітей вам сподобався найбільше? Чому?
- Чи визначилися ви з майбутньою професією?
- Які кроки ви вже робите на шляху до здобуття професії? Розкажіть. Фізкультхвилинка.
Знов підкріпимо своє здоров*я-згадаємо про правильну поставу.
1. Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
2. Вправи для формування гарної постави.
Хто ж там, хто вже так втомився І наліво нахилився?
Треба дружно всім нам встати, вийти з-за парт Фізкультпаузу почати.
Сонце спить, небо спить, очі закриті долонями Навіть вітер не шумить.
Рано-вранці сонце встало відкрити очі і підняти голови
І проміння всім послало. піднятися на носки, руки піднести вгору, розвести у сторони У. Перевірка усвідомленого.
1. Дайте відповідь на питання.
--Твори яких авторів ми сьогодні читали?
--Хто з авторів про яку професію нам розповів?
2. Тест по темі "Ким бути?"
1. Яку професію обрав головний герой вірша О. Орача "Ким бути?"?
а) Хлібороба; б) учителя; в) лікаря.
2. Яка головна думка вірша О. Орача "Ким бути?".
а) Треба обирати ту професію, на яку вкажуть батьки;
б) професія повинна бути покликанням, близькою і зрозумілою тобі;
в) професію не слід обирати взагалі.
3. Якої професії стосується правило "Сім раз відмір, а раз відріж"?
а) Двірника; б) кухаря; в) кравця.
4. Яку професію названо головною у вірші А. Костецького?
а) Школяра; б) учителя; в) письменника.
5. Про що писали діти з твору В. Нестайка -"Тепер подивимося, про що вони пишуть"?
а) Про свої мрії; б) про своїх друзів; в) про майбутні професії.
6. Скільки дітей було в класі у творі В. Нестайка?
а) 24; б) 10; в) 14.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
- Напишіть твір-роздум на тему "Чого Василько недовчив, Василь не зрозуміє".
Урок 10 Дата_______________
Тема. У труді зростаємо.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені праці. Розвивати навички читання прозових та віршованих творів, переказу, вмінню спілкуватися. Виховувати в школярів бажання допомагати дорослим, дбати про відпочинок рідних, любов і турботу про близьких, повагу до їхньої роботи по господарству.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Скоріше тільки б підрости
Щоб насадить рясні сади,
повести чудо-поїзди
засіяти поля хлібами,
З'єднати береги мостами,
прожити вік весь у труді-
Такий девіз наш у житті!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Життя людини -це дуже цінна річ. І кожну хвилинку свого життя потрібно берегти, не марнувати.
Адже із хвилинок золотих, дитя, все людське складається життя.
А тому їх марнувать не треба: за хвилину хтось злетить у небо,
Хтось ялинку чи кленок посадить, щось корисне другові порадить.
І від цього на душі приємно, бо живеш на світі не даремно. (за М. Чепурною)
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над твором Л. Компанієць "Га? Не чую!"
- Прочитайте твір.
- У якій формі побудовано вірш? (У формі діалогу.)
- Між ким відбувається діалог? (Між мамою та донькою.)
- Про що просила мама? (Допомогти їй по господарству.)
- Що відповідала донька? (Вона відмовлялася.)
- Яким чином дочка відмовлялася? (Робила вигляд, що не чує.)
- Чому дівчинка не допомагала мамі? (Не хотіла, бо гуляла на вулиці.)
- Чи заборонила їй мама гуляти? Чому? (Ні, тому що донька все одно не послухалася б її.)
- Як мати провчила доньку? (Вона не відгукнулася на її прохання про морозиво, зробила вигляд, що не чує.)
- Поміркуйте, у якому випадку доня оцінила би свій учинок: коли б її посварили чи вчинили так само, як вона? Доведіть свою думку.
- Чи потрапляв хтось із вас у таку ситуацію? Може, хтось упізнав себе чи своїх знайомих?
- Який вихід знаходили ви?
- Яке прислів'я відповідає змісту вірша? (Вчиняй з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою.)
- Який твір нагадує цей вірш? (Народну пісню "Грицю, Грицю...")
- Чим саме? (Гриць, як і дівчина з вірша, не хотів працювати.)
- Поміркуйте, що відчувала мама, коли доня не хотіла їй допомагати.
- Чого вчить вірш? (Допомагати рідним, йти назустріч їхнім бажанням і проханням.)
- Розіграйте сценку за змістом вірша.
2. Робота над твором О. Журливої "Маленька господиня"
- Прочитайте вірш.
- Про кого в ньому йдеться? (Про дівчинку.)
- Якого віку дівчинка? (Вона ще маленька.)
- Доведіть свою думку словами вірша. ("Хоч на зріст я не маленька, В мене й кіска ще тоненька".)
- Як ставиться до роботи дівчинка? (Вона вміє виконувати обов'язки, пов'язані з господарством, тому що не боїться цієї роботи.)
- Хто навчив дівчинку роботи? (Вона навчилася сама.)
- Порівняйте дівчаток із віршів "Га? Не чую!" та "Маленька господиня". На кого з них вам хотілося б бути схожими? Чому?
- Яку домашню роботу вмієте виконувати ви?
- Як допомагаєте батькам?
- Хто допомагає матусі прибирати у вашій кімнаті та виходить на цей час, щоб не заважати?
(Це питання провокаційне. Якщо діти відповідають на нього позитивно, то вони не до кінця усвідомлюють свою роль у допомозі батькам або теоретичні знання розходяться з практикою).
3. Фізкультхвилинка.
*Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. *Вправи для розвитку дихання
1. Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
4. Робота над віршем С. Олійника "Ледар-брехунець"
- Прочитайте вірш.
- Хто головний персонаж? {Хлопчик Микола.)
- Про що мати просила Миколу? (Про те, щоб він допоміг їй внести до хати дрова.)
- Чи допоміг син матері? (Ні.)
- Який привід для відмови він знайшов? Дайте відповідь словами вірша. ("В мене уроків багато... Сила задач і письма".)
- Чим він займався насправді? (Грав у футбол.)
- Як він почувався? (Дуже добре, бо у грі "верховодив".)
- Як почувалася мама Миколки? Доведіть свою думку. (їй було погано, бо "йде, спочива що не крок".)
- Як мама ставилася до сина? (Вона його любила й жаліла.)
- Чи шанував Миколка маму? (Ні, бо, знаючи, що їй важко, що вона погано почувається, він не допоміг їй. Та ще й обдурив учителя, сказавши, що носив для мами дрова.)
- Поміркуйте, як автор ставиться до хлопчика? (Негативно, бо називає його ледарем і брехунцем.)
- Яке ваше ставлення до Миколи? Чому?
- Як повелися б ви в подібній ситуації?
- Чи спостерігали ви такі ситуації в житті? Розкажіть про них.
- Що б ви порадили Миколі?
5. Робота над твором В. Сухомлинського "Чому мама так хвалить Люду?"
- Поміркуйте, за що мама може похвалити дитину.
- Прочитайте твір.
- Чи справдилися ваші припущення?
- Хто головна героїня твору? (Дівчинка Люда.)
- Про що просила її мама? (Щоб Люда не виходила з двору, нагодувала курей і полила квіти.)
- Що додатково зробила Люда? (Зварила борщ.)
- Навіщо вона зварила борщ? (Тому що хотіла, щоб мама, прийшовши з роботи, відпочила, а не поралася на кухні.)
- Чи була задоволена Люда смаком своєї страви? (Ні. Борщ видався дівчинці несмачним.)
- Що сказала мама, скуштувавши борщу? (Що борщ був дуже смачний.)
- Чому мама так хвалила доньку? (Бо їй була приємна турбота Люди, її бажання допомогти, полегшити мамине життя.)
- Про яке ставлення до мами свідчить учинок Люди? (Про її любов і піклування.)
- Які почуття й емоції це оповідання викликало у вас?
- Чого вчить цей твір? (Що навіть несмачна страва, зроблена з любов'ю, приносить задоволення й радість близьким людям.)
- Розкажіть, як ви допомагаєте батькам.
- Порівняйте хлопчика з вірша "Ледар-брехунець" та дівчинку з оповідання -"Чому мама хвалить Люду?". Виберіть із поданих слів і запишіть у перший стовпчик ті, що характеризують хлопчика, а в другий - ті, що відповідають дівчинці.
Ця людина добра, ввічлива, неслухняна, брехлива, скромна, вередлива, ледача, турботлива, чесна, ніжна, байдужа, вихована, хитра, любляча, слухняна.
6. Робота над текстом "Мудра голка" за А. М'ястківським
- Прочитайте твір.
- Хто головна героїня? (Дівчинка Марійка.)
- Що полюбляла робити Марійка? (Спостерігати за тим, 'як мама вишиває квіти.)
- Про що дівчинка попросила маму? (Дати голку, полотна й ниток, щоб самій вишити рушничок.)
- Про що попередила мати Марійку? (Про те, що можна поколоти пальчики.)
- Чи відмовилася Марійка через це від вишивання? (Ні.)
- Чи вдалося їй одразу навчитися гаптувати? Чому? (Ні, у неї заплуталася нитка.)
- Чим пояснила Марійка свою невдачу? (Тим, що в неї голка погана, а в мами - мудра.)
- Як розв'язала цю складну ситуацію дівчинка? (Вона взяла мамину "мудру" голку.)
- Чи допомогла Марійці -"мудра" голка? (Яг. Дівчинка вколола пальчика.)
- Чому в маминих руках голка не кололася? Дайте відповідь словами тексту. ("Всяка голка проворна, коли вона в мудрих пальцях.)
- Коли, на вашу думку, пальці стають -"мудрими"? (Коли вони вміють працювати, постійно вдосконалюють свої вміння.)
- Чи вдалося Марійці вишити квітку? Чому? (Вдалося, тому що вона вчилася працювати.)
- Прочитайте останнє запитання матері. ("То хто мудрий? Голка чи пальчики?")
- Яку відповідь ви дали б мамі? Поміркуйте.
- Розкажіть, чого ви навчалися від мами чи тата.
7. Робота над українською народною казкою "Батьківські поради"
- Прочитайте казку.
- Що порадив батько синові? Прочитайте. ("Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися.")
- Чи зрозумів син батькову пораду? (Ні.)
- Поясніть, що значили батькові слова. Використовуйте вислови із твору.
- Чого хотів навчити батько сина? (Бути працелюбним, ввічливим, охайним.)
- Пригадайте, які поради давали вам ваші батьки. Чи дотримувалися ви їх?
8. Робота над прислів'ями
- Прочитайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їх зміст.
- Вивчіть прислів'я.
- Відновіть тексти прислів'їв. Без труда, нема... (плода).
Не, робота, коли, тяжка, є, охота. (Не тяжка робота, коли є охота.)
Вс. тр..д.м, ст..в..тьс.., ес. пр.ц.. сл..в..тьс..! (Все трудом ставиться, все працею славиться!) Ледачому буть, дармоїди та недоучки Білоручки - то й кури загребуть.
У. Перевірка усвідомленого.
Тест по темі: "У труді зростаємо"
1. Чому Улька, героїня вірша Л. Компанієць "Га? Не чую!" не чула маминих прохань?
а) Тому що мала поганий слух;
б) тому що мама тихо говорила;
в) тому що нічого не хотіла робити.
2. Чому головна героїня вірша О. Журливої "Маленька господиня" допомагала по хазяйству?
а) Тому що була вже дорослою дівчиною;
б) тому що не боялася роботи;
в) тому що про це її попросили батьки.
3. Яким зображено Миколу, героя вірша С. Олійника "Ледар-брехунець"?
а) Хазяйновитим і старанним;
б) ледачим і брехливим;
в) турботливим і уважним.
4. Чому мама з твору В. Сухомлинського хвалила Люду за несмачний борщ?
а) Тому що борщ насправді був смачний;
б) тому що мама не розібрала смаку борщу;
в) тому що Люда зварила борщ вперше самостійно і дуже старалася догодити мамі.
5. Щоб голка для вишивання стала проворною, слід мати:
а) мудрі пальці; б) гарний розум; в) чарівну паличку.
6. Доповніть прислів'я: -"Без труда - ..."
а) ...й кури загребуть; б) ...нема плода; в) ...не тяжка робота.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 11 Дата_______________
Тема. Тарасове слово.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, написані чи присвячені Т.Г.Шевченку. Розвивати і розширювати знання дітей про життя Т. Г. Шевченка, особливо про його людські якості та взаємини з дітьми; ознайомити з віршами поета про красу рідної природи та необхідність учитися й знати звичаї свого народу; розкрити значення особистості й творчості Т. Г. Шевченка для українців; дати поняття про "Шевченківські місця". Виховувати пошану до творчості Кобзаря.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Стали , діти, підтягнулись,
Одне одному всміхнулись.
На урок старання не забудьте взяти,
Сіли всі рівненько, будем працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
І золотої й дорогої, мені, щоб знали ви,
не жаль моєї долі молодої.
Та іноді така печаль заступить в душу.
Аж заплачу...
А ще до того, як побачу
малого хлопчика в селі...
Мені здається, що се я...
Ми сьогодні поговоримо про автора цих та інших вже знайомих вам рядків.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1.Робота над віршем Т. Коломієць -"Ні, то не біографії сторінка..."
- Прочитайте вірш.
- Що таке біографія? (Відомості про життя.)
- Про кого розповідає автор вірша? (Про Тараса Шевченка.)
- Які слова допомогли вам зрозуміти це? ("Заповіт", "Шевченкові краї", "Круте чоло і погляд із-під брів".)
- Пригадайте вірш "Заповіт".
- Хто вчив автора Шевченкового "Заповіту"? (Бабуся.)
- Якою була бабуся? (Неписьменною жінкою.) Звідки вона родом? Прочитайте відповідні рядки.
(Була бабуся з-під Тяганні родом. З того села, що звалось - Галяки. А то усе Шевченкові краї.)
- Що означає вислів "Шевченковські краї"? (Місцевість поблизу рідного села поета.)
- Що таке "Отче наш"? (Молитва.)
- Як ви зрозуміли вислів: "Там "Заповіт" за отче наш казали"? (Цей вірш Т. Шевченка був для селян таким же священним, як молитва "Отче наш":)
2.Робота над віршами Т. Г. Шевченка
- Прочитайте вірші.
- Як поет ставиться до рідної природи? (Він змальовує її красу, милується цією красою, сумує за нею.)
- Які зменшувально-пестливі форми слів уживає поет у цих віршах? (Гніздечко, соловейко, садок, зіронька.)
- Для чого автор уживає ці слова? (Щоб показати свою любов, ніжність до рідної землі і турботу про неї.)
- Які картини природи постали у вашій уяві після читання віршів Т. Г. Шевченка?
- Пригадайте, які рослини та природні явища зустрічаються у віршах Т. Г. Шевченка. Заповніть таблицю.
ВіршРослиниПриродні явища"Над Дніпровою сагою""Сонце гріє, вітер віє""Садок вишневий коло хати"3. Фізкультхвилинка.
* Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. * Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
4. Робота над віршем Т. Шевченка "Учітеся, брати мої..."
- Прочитайте вірш.
- До чого закликає поет? (Учитися.)
- Як ви розумієте слова "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!"? (Слід вбирати все найкраще на Землі, учитися й переймати нове та корисне в інших народів, але при цьому не забувати про здобутки, знання й традиції свого роду, краю, країни.)
- Що очікує на того, хто забуде ці настанови? (Таку людину карає Бог, цураються люди, вона ніде не знайде притулку й захисту.)
- Яка головна думка твору? (Чуже переймай, але й своє знай.)
5. Робота над статтею "Дорогі Шевченківські місця"
- Прочитайте статтю.
- Про кого в ній ідеться? (Про Т. Г. Шевченка.)
- Ким був Т. Г. Шевченко? (Поетом і художником.)
- Де народився Т. Г. Шевченко? (У селі Моринці на Черкащині.)
- Чому про це село знають не тільки в Україні? (Бо в ньому народився наш поет.)
- Ким були батьки поета? (Вони були безправними кріпаками.)
- Як жив малий Тарас? (У великій нужді, у тісній, кособокій, під солом'яною стріхою хаті.)
- Як ставився Т. Шевченко до цієї хатини? {Вона для поета була найдорожчим місцем на землі, бо він у ній народився.)
- Куди пізніше переїхали батьки Шевченка? (До села Кирилівка.)
- Скільки років було тоді хлопчикові? (Не було ще й двох років.)
- Скільки часу прожив там Тарас? (Майже 14 років.)
- Як ставився поет до села Кирилівка? (Воно йому снилося, він настільки його любив, що згадавши, - плакав.)
- Як ставляться люди до Шевченківських місць? (Вони Ідуть на Черкащину вклонитися цим місцям)
- Чи бували ви в Шевченківських місцях? Якщо так, розкажіть про це.
6. Робота над статтею "Тарас Шевченко й діти"
- Прочитайте статтю.
- Як Шевченко ставився до дітей? (Він їх любив.)
- Які вчинки свідчать про любов Шевченка до дітей? (Він купляв їм ласощі, пригощав, грався із ними.)
- Як діти ставилися до поета? (Вони також його любили.)
- Що свідчить про любов дітей до Шевченка? (Вони його перестрівали, кидалися підсобляти йому, лазили по ньому, сіпали, пустували.)
- Що казав про такі стосунки з дітьми сам Кобзар? ("Мене діти люблять, [...], а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік!")
- Як ви вважаєте, якою людиною був Тарас Шевченко?
- Як ви думаєте, чому люди досі пам'ятають Шевченка, цінують його творчість?
- Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка? Які слова асоціюються з його ім'ям?
У. Перевірка усвідомленого. Тест по темі.
1. Якого твору бабуся навчала онуку з вірша Т. Коломієць?
а) "Причинна"; б) "Заповіт"; в) "Сон".
2. Які почуття переважають у кожному вірші Т. Г. Шевченка?
а) Турбота за батьків; б) байдужість;
в) любов і переживання за рідну українську землю.
3. Де народився Т. Г. Шевченко?
а) У с. Моринці; б) м. Люботин; в) м. Санкт-Петербург.
4. Ким були батьки Т. Г. Шевченка?
а) Учителями; б) поміщиками; в) кріпаками.
5. Де жив Т. Шевченко майже 14 років?
а) У с. Моринці; б) с. Кирилівка; в) м. Харків.
6. Як до Т. Г. Шевченка ставилися діти?
а) Байдуже; б) з любов'ю; в) з повагою.
УІ. Підсумок уроку.
Створимо асоціативний кущ. Що ви запам'ятали про Тараса Григоровича Шевченка?
Кобзар Т. Г. ШЕВЧЕНКО
Урок 12 Дата_______________
Тема. Казки українських письменників.
Мета. Вчитись читати та аналізувати літературні казки українських авторів; читати за особами, інсценізувати їх, придумувати продовження. Розвивати навички читання, переказу. Виховувати культуру поведінки, ввічливість, доброзичливість, кмітливість, повагу до інших людей.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Пролунав дзвінок, Починаємо урок, Працюватимем старанно, Щоб почули у кінці, Що у нашім другім класі Діти просто молодці!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.
- Як ви її зрозуміли? Поясніть.
Сьогодні ми казку сюди запросили, Щоб бачити казку і слухать гуртом, А казка в дорозі десь загубилась - Давайте її пошукаєм разом.
Казко! Казко!
- І що воно таке, ота казка? Жила була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам'ятають. І тепер вона живе в народі та у творчості письменників. І в кіно та мультфільми потрапила. Адже казка - то диво з див людства! Казку люблять усі, оскільки в ній можна почути таке, чого й на світі не буває, але водночас воно є поруч із нами, адже тут можна і посумувати, і насміятися досхочу. А ще казка спонукає замислюватися над тим, як ви живете. - А чи знаєте ви казки? ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над казкою Г. Малик "Королівство Ану"
- Прочитайте казку.
- У якій формі вона побудована? (У формі вірша.)
- Про які королівства йдеться в казці? (Про королівства Ану й Будьласка.)
- Які слова вживали жителі королівства Будьласка? (Пробачте, спасибі, будь ласка.)
- Якими вони були? (Ввічливими.)
- Що сталося в цьому королівстві? (Із ним почав війну сусіда-король королівства Ану.)
- Яким словом починалися всі фрази мешканців войовничого королівства? ("Ану")
- Як можна схарактеризувати мешканців королівства Ану? (Вони були грубими, невихованими, некультурними.)
- Як чинили будьласці з цими особами? (Вони їх ловили 14 діб і вчили вживати ввічливі слова.)
- Чи закінчилася ця казка? Чому? (Ні, оскільки ще є особи, і які свої фрази починають зі слова "Ану!")
- Як ви думаєте, чи живуть серед нас представники обох королівств?
- Чи вживаєте ви слова "ану", "пфе"?
- Як ви пропонуєте боротися з грубістю й хамством?
- Чого вчить ця казка? (Бути ввічливими й учити культури інших людей.)
- Які "ввічливі" слова ви знаєте?
2. Робота над казкою Н. Забіли "Плескачик"
- Прочитайте казку.
- Про кого в ній ідеться? (Про плескачика.)
- Що сталося з плескачем? (Він утік із дому, зустрів різних тварин, які хотіли його з'їсти. Однак лише лисичка змогла його перехитрувати й покласти до себе в торбинку.)
- Яку народну казку нагадує "Плескачик"? (Народну казку "Колобок".)
- Порівняйте зміст обох казок. (У народній казці колобка з'їла Лисичка, а в "Плескачику" головного персонажа врятувала Ганнуся й повернулася з ним додому.)
- Хто з героїв казки "Плескачик" виявився найрозумнішим? (Ганнуся, бо їй вдалося перехитрити лисичку.)
- Прочитайте казку за особами.
- Оберіть уривок, який сподобався вам найбільше. Інсценізуйте його.
- Спробуйте інсценізувати уривок, не вимовляючи жодного слова. Чи здогадаються, про що йдеться, однокласники?
3. Фізкультхвилинка.
*Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. *Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
4. Робота над казкою Б. Вовка "Хмаринка, яка всіх перекривляла"
- Прочитайте казку.
- Хто головний персонаж казки? (Хмаринка.)
- Якою вона була? Прочитайте. (Гарненька та пустотлива.)
- Чим полюбляла займатися хмаринка? (Вона всіх перекривляла.)
- Яким чином вона перекривляла? (Вона уподібнювалася до тих, кого бачила.)
- Чи хотіла вона образити таким чином кого-небудь? (Ні, вона просто бавилася.)
- Як вона реагувала на образи? (Сміялася.)
- До чого призвели її забавки? (1г не впізнавали, перестали їй вірити.)
- Що сталося із хмаринкою? (Вона заплакала та зникла, наче її не було.)
- Чому хмаринка заплакала? (Від образи, що їй не вірять.)
- Хто був винуватий у цьому? (Вона сама.)
- Як люди переконалися, що вона - хмаринка? Прочитайте.
- Чого вчить ця казка? (Що іноді дитячі забавлянки можуть образити інших.)
- Чи спостерігали ви за хмаринками? Чи були серед них такі, що "кривлялися"? На кого вони були схожі?
- Прочитайте казку за особами.
- Придумайте питання за змістом казки. Поставте їх однокласникам.
- Придумайте власне закінчення цієї казочки.
Розгляньте малюнки. Виберіть тільки ті, що зображають істоти, яких перекривляла хмаринка.
(Діти мають вибрати малюнки із зображенням зайця, півня, дідуся.)
У. Перевірка усвідомленого.
1. Дайте відповідь на питання.
--Твори яких авторів ми сьогодні читали?
-- Яка з казок вам запам'яталась найбільше і чому?
2. Тест по темі "Казки українських письменників".
1. Хто розпочав війну з королівством Будьласка?
а) Королівство Агов;
б) королівство Пфе;
в) королівство Ану.
2. Яким чином воювали мешканці королівства Ану з мешканцями королівства Будьласка?
а) Були з усіма ввічливими; б) грубіянили; в) мовчали.
3. Яку народну казку нагадує твір Н. Забіли "Плескачик"?
а) "Колобок"; б) "Двоє жадібних ведмежат"; в) "Ріпка".
4. Чому Плескачик потрапив у халепу?
а) Тому що не помітив чужих хитрощів;
б) тому що втік із дому;
в) тому що був легковажним.
5. Що робила хмаринка, головна героїня твору Б. Вовка?
а) Усіх перекривляла; б) з усіма віталася; в) усім допомагала.
6. До чого призвела поведінка хмаринки?
а) їй перестали вірити; б) усі її полюбили; в) усі їй допомагали.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 13 Дата_______________
Тема. Казки народів Європи.
Мета. Ознайомити з казками інших народів; Вчитись читати та аналізувати прозові твори. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Розкрити важливість родинних відносин, уміння й прагнення бути собою, відповідати за свої слова й учинки; виховувати любов, повагу й турботу про ближніх, уміння цінувати своє життя, чесність, почуття добра та справедливості.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Казок чимало є на світі
І веселих, і сумних.
Хіба ми, друзі, зможемо Зовсім без них прожить?
Казко, казочко, завітай донас!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до сьогоднішнього уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка творів?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
--Як ми потрапляємо у казку? Коли її слухаємо або читаємо. Під шелест сторінок з'являємося ми у тридев'ятій казковій державі. І радіємо, і сумуємо з добрими казковими героями.
Сьогодні я запрошую вам до Казкової країни. Приготувалися?
Крібле, крабле, бумс!
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над латиською народною казкою "Добрі брати"
- Прочитайте казку.
- Про кого йдеться у творі? (Про двох братів.)
- Як склалося життя кожного з братів? (Молодший був одружений, мав семеро дітей; старший був неодружений, жив самотньо.)
- Яку ситуацію змальовано у творі? (Брати скосили жито й поділили урожай навпіл.)
- Над чим замислилися брати після поділу врожаю? (Чи справедливо вони поділили снопи.)
- Як вони вчинили зі своїми частками? (Кожен із братів переніс частину своїх снопів до іншого.)
- Що викликало здивування братів? (Те, що їх копи не змінилися: не збільшилися, не зменшилися.)
- Як вони дізналися правду? (Вони постерегли свої копи й зустрілися.)
- Як можна схарактеризувати кожного з братів? (Вони любили, поважали, берегли один одного.)
- Що спричинило таке ставлення братів один до одного? (Вони весь вік прожили щасливо, не знаючи горя.)
- Як би склалося життя кожного з братів, якби вони не допомагали один одному?
- Як могли вчинити брати із врожаєм? (Кожен міг забрати собі більшу частину.)
- До чого це могло б призвести? (До сварки, відчуження, самотності.)
- Чого вчить ця казка? (Що щастя - в руках кожного з нас, у нашому ставленні до близьких, рідних людей і просто добрих знайомих.)
2. Робота над англійською народною казкою "Чаклун і мишка"
- Прочитайте казку.
- Про кого в ній ідеться? (Про чаклуна й мишку.)
- Що вмів робити чаклун? (Він умів обернути будь-кого на тварину, птаха, комаху.)
- За допомогою чого він робив перетворення? (За допомогою трав'яних настоянок, що містилися в пляшечках, кожна з яких мала етикетку з відповідною буквою.)
- Як були розміщені пляшечки? (Вони стояли абияк, впереміж.)
- Як почав розставляти чаклун свої настоянки? (За алфавітом.)
- Яка пляшечка трапилася йому під час прибирання? (Без етикетки.)
- Що відчував чаклун у цей час? (Розгубленість і роздратування.)
- Хто до нього завітав у цей момент? (Мишка.)
- Про що мишка попросила чаклуна? (Щоб він перетворив її на будь-кого, оскільки вона втомилася від того, що її ніхто не любить.)
- Яку пляшечку дав мишці чаклун? (Без етикетки.)
- Чи знав він, на кого перетвориться мишка? Чому? (Ні, бо пляшка була без етикетки.)
- Чому ж він не пожалів мишку? (Бо він був роздратований, що його відволікають від роботи.)
- Як він пояснив мишці, ким вона стане? (Він дав їй вибір, сказавши, "станеш, ким заманеться".)
- Про що задумалася мишка? Ким їй захотілося стати? (Метеликом, черепахою, пташкою, котом, слоном, рибкою, тигром.)
- Що вирішила мишка? (Вона вирішила не відкривати пляшку.)
- Чому мишка прийняла таке рішення? (Вона вирішила залишитися собою.)
- Чим вона пояснила свій вибір? (Тим, що в інших тварин у житті багато різних негараздів, які в неї самої. Але на цей момент вона почувалася щасливою.)
- Чому мишка почувалася щасливою? (Бо вона любила своїх родичів і друзів; їй подобалася власна хатина й усе навкруги.)
- Який висновок можна зробити про власне щастя? Коли ми будемо щасливі? (Коли кожен зрозуміє, що щастя навколо нас: у друзях, родичах, будинку, у нашому ставленні до оточення. Коли любимо ми, люблять і нас.)
- Чого вчить ця казка? (Учить уміти бути щасливими, цінувати своє оточення.)
- Поміркуйте, чим могла закінчитися казка, якби мишка відкрила пляшечку?
- Як би вчинили ви, коли б отримали пляшечку з чарівною настоянкою?
- На кого б ви побажали перетворитися, якби були чарівником? Чому?
- Поєднайте малюнки стрілочками в тій послідовності, в якій мишка розмірковувала, ким би їй стати.
3. Фізкультхвилинка.
*Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. * Вправи для розвитку дихання
1. Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
4. Робота над португальською народною казкою "Загублений гаманець"
- Прочитайте казку.
- Про кого в ній ідеться? (Про купця.)
- Як купець заробляв гроші? (Він продав отару овець, заробивши чотириста ескудо.)
- Про що мріяв купець? (Про те, що знову купить овець, перепродасть їх і отримає в кілька разів більше грошей.)
- Що завадило планам купця? (Він загубив гаманця.)
- Що він зробив, щоб повернути свої заощадження? (Він звернувся до герцога з проханням оголосити про втрату гаманця.)
- Що пообіцяв купець у винагороду? (Сорок ескудо.)
- Чи знайшовся гаманець купця? (Так.)
- Хто його приніс? (Його принесла бідна жінка.)
- Чи віддав купець нагороду жінці? (Ні.)
- У чому він її звинуватив? (У тому, що жінка вкрала чотири золоті монети.)
- Чому купець так вчинив стосовно жінки? (Бо жадібність купця не дозволила йому розпрощатися з власними грошима.)
- Як покарав купця за його жадібність герцог? (Герцог віддав усі чотириста ескудо бідній жінці.)
- Як ви думаєте, чи дійсно жінка не брала золоті монети? Доведіть свою думку. (Так, жінка не брала чужі гроші, інакше вона взагалі не принесла б гаманець.)
- Якою за вдачею була жінка? (Доброю, чесною.)
- Яким був купець? (Жадібним, таким, що не виконує обіцянок.)
- Заповніть таблицю.
ПерсонажВчинкиРиси характеруКупецьЖінкаГерцог- Як ви ставитеся до купця? до жінки?
- Що може змінити ваше ставлення до купця?
- Чого вчить казка? (Відповідати за свої слова й учинки, приборкувати свою жадібність.)
- Казки яких народів ви прочитали в цьому розділі?
- Які ще казки європейських країн ви знаєте? Розкрийте їх зміст.
У. Перевірка усвідомленого.
1.Дайте відповіді на питання:
--Казки яких народів ми сьогодні читали?
--Яка казка вам найбільше запам'яталась і чому?
2. Тест по темі "Казки народів Європи". 1. Яка подія зображена в казці "Добрі брати"?
а) Спільний обід братів;
б) святкування дня народження старшого брата;
в) збирання врожаю жита.
2. Чому братів названо добрими?
а) Тому що вони жаліли всіх хворих і немічних;
б) тому що частину врожаю вони віддавали один одному;
в) тому що вони піклувалися про бездомних тварин.
3. Чому чаклун віддав мишці пляшку з чарами без етикетки?
а) Тому що він був роздратований;
б) тому що так попросила мишка;
в) тому що в тій пляшці було найкраще зілля.
4. Яка основна думка казки "Чаклун і мишка"?
а) Будь-яку проблему допоможуть розв'язати чари;
б) треба залишатися самим собою;
в) усі тварини дають певну користь.
5. Скільки грошей загубив купець із португальської казки?
а) 40 ескудо; б) 14 ескудо; в) 400 ескудо.
6. Яка риса характеру засуджується в казці "Загублений гаманець"?
а) Доброта; б) жадібність; в) спостережливість.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 14 Дата_______________
Тема. Вклонися подвигу солдат.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, в яких розповідається про те, які сліди залишила в життях і долях людей Велика Вітчизняна війна. Ознайомити з участю українського народу у цій війні; дати поняття про пам'ятник невідомому солдатові; виховувати повагу до ветеранів і їх ран, до старих людей, рідні яких загинули під час війни. Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Ми-маленькі учні, сини і доньки наших батьків, правнуки тих, хто пройшов дорогами Великої Вітчизняної війни. Наші прадіди казали: "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино... Все! Навіть наші серця. І хто не звідав цього щастя, цієї краси вірності, той не жив по-справжньому.". Давайте ж ми постараємося робити все так, щоб бути схожими на них-наших попередників.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ми говоритимемо сьогодні про пам'ять. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам'ять про всіх, хто відстояв державу в тій страшній війні. Берегти, шанувати і згадувати своїх дідів і прадідів. Стояти на варті миру, щоб ніколи не повторилася та біда, яку пережив наш народ у 1941-1945 роках.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над твором І. Білого "Захистили рідну землю"
- Прочитайте твір.
- Про яку подію у ньому йдеться? (Про Велику Вітчизняну війну.)
- Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна? (22 червня 1941 року.)
- Скільки років тривала війна? (Чотири роки.)
- Як об'єднувалися люди, щоб боронити землю від завойовників? (Люди об'єднувалися у партизанські загони.)
- Хто очолював найбільший партизанський загін? (Сидір Ковпак.)
- Як підлітки допомагали дорослим? (Вони розповсюджували листівки, ходили в розвідку, ставили міни під колеса ворожих ешелонів.)
- Яких утрат зазнала Україна за роки війни? (Загинуло більше п'яти мільйонів українців, було зруйновано заводи, фабрики, шахти, пам'ятники культури.)
- Чим закінчилася війна? (Перемогою нашого народу.)
- Чим можна пояснити перемогу над Німеччиною? (Тим, що на захист країни піднялися не лише дорослі, а й діти - настільки були сильними віра в перемогу, бажання боротися за власну свободу й незалежність, любов до рідної землі.)
- Що нового ви дізналися про Велику Вітчизняну війну? Чи можете доповнити свою розповідь?
- Придумайте питання за змістом твору. Поставте їх сусідові по парті чи однокласникам.
2. Робота над текстом "Слід" за К. Домаровим
- Прочитайте твір.
- Із чого починається оповідання? (Із того, що в шибку вікна баби Ганни вдарилася пташина.)
- На що вказує, за народним повір'ям, пташина, що б'ється у вікно? (На те, що буде якась звістка.)
- Яку звістку принесла пташка бабі Ганні? (До неї прийшли четвертокласники.)
- З якою метою завітали діти до баби Ганни? (Вони вирішили взяти над нею шефство.)
- Що, на вашу думку, означає вислів "узяти шефство"? (Допомагати людям.)
- Як ви думаєте, чому діти вирішили взяти шефство над старенькою? (Тому, що вона була самотньою.)
- Чому ж бабуся залишилася самотньою, адже в неї колись були чоловік та син? (Вони обоє загинули на війні.)
- На чиє повернення все ж таки чекала баба Ганна? Чому? (Повернення сина, адже на нього було прислано не похоронку, а звістку про те, що він пропав безвісти.)
- Що вразило дітей у чистій та охайній оселі баби Ганни? (Слід від черевика на підлозі.)
- Чий це був слід? (Де був слід її сина Андрія, який він ненавмисне лишив, сповіщаючи про те, що йде на війну.)
- Чому старенька не зафарбовувала цей слід? (Бо він нагадував їй про сина, давав надію на його повернення.)
- Скільки років бабуся чекала сина? (Сорок один рік.)
- Як ви думаєте, чи були виправданими її сподівання на повернення сина? ( так, і ні, бо материнське серце ніколи не змириться зі смертю власної дитини, якщо, до того ж, вона не бачила її мертвою.)
- Яке враження справила розповідь баби Ганни на дітей? (Вони принишкли, і, мабуть, разом із нею почали вірити в те, що Андрій дійсно живий.)
- Що ви відчули, прочитавши це оповідання? (Співчуття, відчай, біль, страх через втрату близьких, бажання бути разом з рідними людьми, захистити їх тощо.)
- Як вплинула війна на життя окремої звичайної сім'ї? (Вона зруйнувала не лише сім'ю, а й сподівання на щасливе життя, і, нарешті, забрала саме життя.)
- Як ви думаєте, сучасні війни по-іншому впливають на життя людей, ніж Велика Вітчизняна війна? (Так само руйнують життя людей.)
- Яким же чином слід вирішувати проблеми, що виникають у житті мешканців будь-яких держав? (Шляхом мирних переговорів, уміння правильно добирати слова й так будувати висловлювання, щоб не викликати агресію і, як наслідок, воєнні дії.)
3. Фізкультхвилинка.
*Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. * Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
4. Робота над віршем М. Уленика "Пам'ятник"
- Прочитайте вірш.
- Якому пам'ятнику присвячено цей твір? (Пам'ятнику невідомому солдатові.)
- Навіщо потрібен цей пам'ятник, адже "боїв давно немає"? (Він є даниною загиблим у боях, пам'яттю тих, хто залишився живим, нагадуванням нащадкам про цінність мирного життя.)
- Чи бачили ви пам'ятники солдатам? Де?
- На згадку про які події їх встановлено?
- Як люди доглядають за цими пам'ятниками?
5. Робота над віршем В. Багірової "Мій дідусь"
- Прочитайте вірш.
- Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені онука чи онуки, що звертається до дідуся.)
- Як ставиться онук(а) до дідуся? (З любов'ю, повагою.)
- Які слова свідчать про таке ставлення? "Дідусеньку мій любий, Мій любий голубочку"-, дитина хоче заспівати дідусеві пісню, розказати казочку.)
- Чим викликана така турбота про дідуся? (Тим, що дідуся бентежать старі рани.)
- Як ви думаєте, де дідусь отримав ті рани? (На війні.)
- Доведіть свою думку. (У вірші сказано, що він був командиром, до того ж дитина згадала про ліс прифронтовий.)
- Як називають людей, які воювали й залишилися живими? (Ветерани.)
- Яке ставлення до ветеранів у сучасному суспільстві?
- Як саме ви ставитеся до ветеранів?
- Що ви знаєте про участь у Великій Вітчизняній війні членів вашої родини? Розпитайте про це батьків. Розкажіть у класі.
У. Перевірка усвідомленого.
Тест по темі "Вклонися подвигу солдат".
1. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна?
а) 1 вересня 1939 р.; б) 22 червня 1941 р.; в) 9 травня 1945 р.
2. Скільки українців загинуло ігід час Великої Вітчизняної війни?
а) 1 мільйон 300 тисяч;
б) близько 20 мільйонів;
в) більше 5 мільйонів.
3. Навіщо четвертокласники прийшли до бабусі Ганни?
а) Узяти над нею шефство;
б) розпитати про сина й чоловіка;
в) пофарбувати підлогу.
4. Чий слід побачили діти на підлозі?
а) Бабусі Ганни, яка необачно наступила на пофарбовану підлогу;
б) кошеняти, яке перелило молоко;
в) сина Андрія, який пропав безвісти.
5. Чому баба Ганна не зафарбовувала слід сина?
а) Не мала достатньої кількості фарби;
б) сподівалася, що це допоможе йому повернутися додому живим;
в) не дозволяло здоров'я.
6. Навіщо на честь загиблих на війні солдатів ставлять пам'ятники?
а) Тому що це прикрашає територію;
б) таким чином дають можливість працювати скульпторам;
в) щоб наступні покоління пам'ятали про геройські вчинки солдатів і берегли мир у своїй країні.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Урок 15 Дата_______________
Тема. Деревце роду.
Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про родину, символи роду,
стосунки між членами сім'ї. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями; виховувати любов, ніжність і турботу про рідних, прагнення захищати молодших і піклуватися про старих.
Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
У лузі калина, у лузі червона хорошенько цвіте.
Ой роде наш красний, роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося.
Небагато ж нас є.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.
--Які твори ви читали, готуючись до уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка твору?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Давайте-но сьогодні почитаємо про наші родини-тата, маму, дідусів, бабусь, братиків і сестричок. І ще помріємо...Адже коли ви виростете, то кожен з вас матиме свою власну родину, стане татком чи мамою, а згодом...дідусем чи бабусею.
ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.
1. Робота над віршем Н. Кир'ян -"Деревце роду"
- Прочитайте вірш.
- Про що в ньому йдеться? (Про те, що кожна родина в країні плекає деревце.)
- Які саме деревця садять і вирощують люди? (Вишні, яблуні, дуби, горіхи.)
- Чи знаєте ви, коли зазвичай висаджують дерева біля батьківського порога? (Коли народжується дитина.)
- Навіщо висаджують дерева? Дайте відповідь словами вірша. ("Щоб квітла Україна...")
- Чи тільки квітом дерев квітне Україна, чи тільки за вирощені дерева дякує вона? (Ні, Україна квітне дітьми й дякує за дорослих людей.)
- Для чого потрібно плекати деревце? ("Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг")
- У чиїй родині існує таке деревце роду? Розкажіть, як воно з'явилося, як за ним доглядають.
- Намалюйте, яким ви уявляєте деревце роду.
2. Робота над віршем Марійки Підгірянки "Моя мама"
- Прочитайте вірш. Кому він присвячений? (Мамі.)
- Яке ставлення матері до дитини змальовано у вірші? (Любов, ніжність, ласку.)
- Із чим порівнює поетеса маму? (З ясним сонцем, легким вітерцем, молоденькою ягідочкою, крилами, ангелами, гир несуть У рай.)
- Із ким ви можете порівняти свою матусю?
- Які слова вона вам говорить?
- Які ласкаві слова ви говорите мамі?
- Ще раз уважно прочитайте вірш. Знайдіть слова, застосовані автором, щоб описати, що йому снилося, а що було насправді. Заповніть таблицю.
ОписаноНазви ознак предметаНазви дій предметаЩо снилосяЩо було насправді3. Робота над італійською легендою •"Багатій і бідняк"
- Прочитайте легенду.
- Хто є головними героями легенди? (Два хлопчики.)
- Чим відрізнялися хлопчики один від одного? (Старший був багато вбраний, на меншому була латана сорочка.)
- Що викликало захоплення багатого хлопчика? (Золотий чуб меншого хлопчика.)
- Чим був засмучений менший? (Тим, що його чуб був не із справжнього золота, бо інакше його мамі не довелося б тяжко працювати.)
- Які слова малого викликали ще більше захоплення співрозмовника? (Про те, що в нього є мама.)
- Які відносини були між мамою й біднішим хлопчиком? (Вони любили, поважали, турбувалися одне про одного.)
- Чому старший хлопчик зітхнув? (Бо в нього мами не було.)
- Чому менший хлопчик заплакав, назвавши старшого біднішим за себе, адже в останнього було все, що йому заманеться? (У нього не було найголовнішого - уваги, любові, ніжності, мами.)
- Кого з хлопчиків можна назвати дійсно багатим, а кого - бідним?
- Хто з вас вважає себе багатим?
- Чого вчить ця легенда? (Любити батьків, осявати своєю любов'ю життя інших.)
4. Робота над статтею "Славна бабця, славний дід, славен весь наш давній рід"
- Прочитайте твір.
- Про що в ньому йдеться? (Про традиції кожної родини!)
- Які традиції продовжують сучасні сім'ї? (Виготовляють і прикрашають різьбою вироби з дерева, ліплять посуд чи фігурки з глини, плетуть лозяні кошики чи солом'яні брилі, малюють, вишивають, розфарбовують писанки.)
- Завдяки чому твориться краса, відтворена у виробах, піснях, садах і квітниках? (Завдяки праці рук людських, мудрості народу.)
- Які традиції зберігаються у вашій родині?
- Які вироби, що передаються з покоління в покоління, є у вашій сім'ї?
5. Фізкультхвилинка.
* Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 - 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 - 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м'язи, подивитися вдалечінь - на рахунок 1 - 6. Повторити 1 - 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 - 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 - 6. Повторити 4 - 5 разів. *Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки "Ш", "Ж", видихаючи повітря.
6. Робота над віршем Е. Саталкіної "Обійми дідуся"
- Прочитайте вірш.
- Про кого йдеться у вірші? (Про дідуся й онуку.)
- Чого засоромилася онука? (Того, що в дідуся брудні руки.)
- Чим дідусь забруднив руки? (Роботою, війною.)
- Чому онука мала вибачитися перед дідусем? (Тому, що вона образила дідуся.)
- Як слід ставитися до старших у сім'ї?
- Що ви можете розказати про своїх дідуся й бабусю?
- Які стосунки між дідусями й бабусями та вами у ваших родинах?
7. Робота над твором Б. Вовка "Старший брат"
- Прочитайте твір.
- Про кого в ньому йдеться? (Про хлопчика Іванка.)
- Яка пригода трапилася з Іванком? (На нього хотів напасти півень.)
- Які слова підтверджують те, що півень хотів напасти на Іванка? (Він войовниче позирав на хлопчика.)
- Про що запитали в Іванка? (Чи боїться він півня.)
- Чи боявся хлопчик півня насправді? (Боявся, бо погрожував півневі звіддаля.)
- Чому ж Іванко, незважаючи на побоювання, таки погрожував півню? (Бо вважав за потрібне боронити свого брата.)
- Чому він захищав братика? (Бо був старшим.)
- Які, на вашу думку, були стосунки між братами? (Вони один одного любили, захищали.)
- Як ви повелися б у подібній ситуації?
8. Робота над твором В. Сухомлинського "Народився братик"
- Прочитайте оповідання.
- Про яку подію йдеться у творі? (Про народження братика в дівчинки Оленки.)
- Що відчувала Оленка, дізнавшись про народження братика? (Радість.)
- Яке почуття виникло в Оленки, коли вона побачила маму, що вночі схилилася над колисочкою брата? (Заздрість.)
- Чому вона засмутилася? (Бо подумала, що мама вже не любитиме її так, як раніше.)
- Що порадила Оленці мама у відповідь на такі її слова? (Щоб спитала в Сонця, як воно ділить тепло між людьми.)
- Як же Сонце ділить тепло між людьми? Прочитайте ("Для кожної людини все моє тепло".)
- Як ви гадаєте, чому мама дала Оленці таку пораду? (Бо хотіла, щоб та зрозуміла: мамина любов не ділиться мі" дітьми, а вся, без залишку віддається кожному з них.)
- Чи була в когось із вас подібна ситуація? Що ви від чували? Як повелися ваші батьки? Що вони вам сказали?
9. Робота над віршем Л. Компанієць "Намисто"
- Прочитайте твір.
- Про ще йдеться у вірші? (Про те, як хлопчик зробив калини намисто.)
- Як поставилися дівчатка до вчинка хлопчика? (Вони посміялися над ним.)
- Чи образився на них хлопчик? Чому? (Ні, бо він зробив намисто для сестрички, а в цьому нічого поганого немає.)
- Із яким твором можна порівняти цей вірш? (Із твором Бориса Вовка "Старший брат".)
- Що в них спільного? (В обох творах розповідається про ставлення старших братів до молодших.)
- Як же ставляться старші до "менших? (З турботою.)
- Якими, на вашу думку, мають бути стосунки між братами та сестрами в сім'ї?
- Якщо у вас є брати чи сестри, розкажіть, чим ви займаєтеся разом, чи готуєте одне одному сюрпризи?
- Які з прислів'їв підходять за змістом до творів -"Народився братик" та "Намисто"?
- Прочитайте вірш за особами.
- Ще раз уважно прочитайте вірш мовчки. Заповніть таблицю.
Назви предметівНазви ознак предметівНазви дій предметів10. Робота над прислів'ями
Прочитайте прислів'я.
Як ви їх розумієте?
Відновіть прислів'я за малюнками.
(Яке дерево, такі й його квіти; який батько, такі й його діти!)
(У дитини заболить пальчик, а в мами - серце.)
У. Перевірка усвідомленого. Тест по темі "Деревце роду"
1. З чим порівнюється погляд матусі у вірші Марійки Підгірянки -"Моя мама"?
а) 3 вітерцем; б) сонцем; в) ягідкою.
2. Чому бідний хлопчик пожалів багатого?
а) Тому що багатий часто плакав;
б) тому що багатий багато вчився;
в) тому що у багатого не було мами.
3. Яка головна думка італійської легенди "Багатий і бідняк"?
а) Люди дружать незалежно від матеріального стану;
б) найбільше багатство в житті людини - мамина любов;
в) для того щоб мати великий достаток, треба багато працювати.
4. Чого засоромилася онука з вірша Е. Саталкіної "Обійми дідуся"?
а) Брудних дідусевих рук;
б) сивого дідусевого волосся;
в) чорних зморшок дідуся.
5. Чого налякалася Оленка з твору В. Сухомлинського "Народився братик"?
а) Того, що вона в родині не єдина дитина;
б) того, що їй тепер доведеться віддати свої іграшки братику;
в) того, що мама любитиме її менше.
6. Яка головна думка твору В. Сухомлинського "Народився братик"?
а) Мама сильніше любить наймолодшу дитину;
б) мамина любов, як сонце, однаково сильна до кожної дитини;
в) щоб мама тебе любила сильніше, слід їй в усьому допомагати.
УІ. Підсумок уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Яка назва теми?
- Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам'ятався найбільше і чому?
Автор
iyun
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4 006
Размер файла
287 Кб
Теги
урок, класс, позакл, чит
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа