close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Кикош Алина

код для вставкиСкачать
Космічний простір
Як біла хмара – тисячі зірок,
Над полем танець хороводять.
Дивлюсь на них і тисячі думок
У простір космосу мене приводять.
Міркую вдома за віконцем,
Хто супроводжує той танець у зірок,
чи місяць, а то й, може, й сонце?
Адже танцюють, як одна – без помилок.
Комети шлях до Сонця прокладають,
Супутники видніються десь там,
І сині хмари небом напливають
Та роблять затишок ясним зіркам.
Та ось одна з зірок яскравих,
Як та стріла злетіла з неба,
І мрію ту собі забрала,
Яка давно мені так треба…
Космічна далечінь
З темно-синього неба упала зоря,
Догоріла і все…Не помітили люди,
Що не стало іще одного корабля,
З тих, що в небі пливуть з нівідкіль і в нікуди…
Люди просто ішли, не звертаючи з шляху,
Говорили про щось неважливе, своє
І не думалось їм, що душа просить свята,
Подивитись у космос і що в ньому є.
Полетіти туди, десь в оту далечінь,
Де на неї чекають планети,
Сонця світ, неземна височінь,
Зорі, місяць, комети…
Полетіти туди, де в далеких світах,
Вже її стрічає простір земель,
Щоб із чистих бажань, у загублених снах
Збудувати для неба новий корабель…
Хай він сяє яскраво на порозі весни,
Із людей хтось просто вгору б глянув,
Пригадав свої мрії і радісні сни,
І свій шлях - тепер з кораблями.
Автор
shtandyuk_s
Документ
Категория
Поэзия
Просмотров
19
Размер файла
470 Кб
Теги
алина, кикош
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа