close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Дослідження

код для вставкиСкачать
ВСТУП
Патріотизм - явище соціально-історичне, в різні історичні епохи воно має
конкретні прояви. Адже кожна людина, а тим більше соціальна група, має свої
специфічні інтереси, і цим визначається її розуміння патріотизму. Нерідко
виникають спекуляції на цьому святому почутті. Образно про це сказав великий
демократ І.Франко у вірші: «Сідоглавому», викриваючи показний патріотизм
окремих людей: « …твій патріотизм - празнична одежина, а мій - то труд важкий,
гаряча невдержима» [1] . Проте є щось єдине, визначальне в патріотизмі, що
виступає його основним мірилом. Таким мірилом, зокрема для українця, є
ставлення до української державності.
Актуальність теми полягає в тому, що на сьогоднішній день у зв'язку з
суспільно-політичними обставинами у країні гостро постає питання щодо проявів
патріотизму. Що таке патріотизм взагалі? Що таке справжній патріотизм?
Ми, запорожці, нащадки славних козаків, адже саме їх, мужніх воїнів, які
згуртувались у славну Запорізьку Січ, першу демократичну державу, можна
назвати першими патріотами України, бо вони неодноразово ставали на захист
рідної землі. Історії відомі неодноразові всепоглинаючі прояви патріотизму
українців, починаючи з козацької доби до сучасності. Український народ щедрий,
гостинний, трудолюбивий за якусь мить, коли небезпека починала загрожувати
державі, перетворювався на справжніх непримиренних до загарбників воїнів.
Обєкт дослідження: прояви патріотизму у Пологівському краї, у зв’язку із
надзвичайними суспільно-політичними подіями в Україні 2013-2014р.р. та
формування характеру сучасного патріота.
Мета дослідження: розкриття сутності патріотизму через благодійні вчинки
мешканців м.Поліг та життєві позиції викладача фізики Пологівської гімназії
«Основа» Д.В. Єфіменка.
Дана робота присвячена проявам патріотизму на Пологівщині під час
проведення Антитерористичної операції, волонтерів, що надавали допомогу
воїнам АТО та переселенцям зі Сходу країни та викладачу Пологівської гімназії
«Основа», який виявив мужність, патріотизм та добровільно
у першу хвилю
мобілізації (березень 2014 року) вступив до лав української армії.
1
РОЗДІЛ 1
Висвітлення патріотичної діяльності мешканців Пологівського району
Саме зараз, в цей нелегкий для нашої країни час, вибухає нова хвиля
патріотизму, яка бере свій початок з Революції Гідності та прагненням більшості
українців євроінтеграційні інтереси, право на вільне демократичне життя. Але
найбільшу хвилю підйому патріотизму визвала хвиля примусової анексії Криму
та розв’язання Росією неоголошеної війни проти України на території Донбасу.
Цей момент став ключовим для підйому національного патріотизму народу нашої
держави, Незалежної України, адже боротьба іде за ключову позицію – бути чи не
бути українській нації. Багата Пологівська земля звитяжними вчинками своїх
мешканців, яких сміливо можна назвати патріотами. У чому виражений
патріотизм пологівчан та українського народу в цілому:
- волонтерська
робота,
направлена
на
підтримку
української
армії
та
переселенців з зони АТО;
- перерахування коштів від мирного населення на озброєння та оснащення
української армії;
- надання матеріальної допомоги мешканцям Донбасу;
- забезпечення
теплими
речами,
харчуванням,
наданням
житла,
тим
переселенцям, які його потребують;
- участь у акціях протесту проти втручання агресорів у національну єдність
України.
Хто ж вони сучасні патріоти, де їх можна знайти? У місцях, де найчастіше звучать
патріотичні гасла: «Ми за незалежність України», «Українці за Євросоюз», чи
там, де, прикриваючись цими гаслами, роздирають країну на шмаття
можновладці? Переконана, ні. Вони живуть серед нас, допомагають тим , хто
потребує допомоги, знаходяться на передових позиціях у зонах АТО, і не тому,
що їх «призвали», а тому, що не звикли ховатися за спини своїх жінок і дітей, за
спинами інших, тих, хто відстоює цілісність Української Держави!
Війна на Сході нашої країни змусила пологівців згуртуватися. Усіма силами
прості люди допомагають нашим захисникам. Ми постійно чуємо, що на
передовій потрібні їжа, вода, теплі речі, засоби захисту і медикаменти. Їх там не
2
вистачає. Тому в Пологах не припиняється збір гуманітарної допомоги для
військових, яку волонтери відвозять до зони АТО. Відомо, що з медикаментами
ситуація в місцях бойових дій складна. Райдержадміністрація звернулася до аптек
з проханням розмістити контейнери для збору медикаментів для військових.
Надали їм рекомендований перелік медичних препаратів для надання першої
медичної допомоги. Деякі з аптек одразу ж виставили у своїх залах контейнери,
зокрема, такі скриньки з’явилися у аптеках «Віола», «Доктор Мом». Мешканці
міста активно залучилися до цієї акції.
16 жовтня голова РДА Юрій Вєтров спільно із головою райради Юрієм
Коноваленком, сільським головою Басанської сільради Олександром Петрушовим
відвідали військовослужбовця-жителя с. Басань, що служить у зоні АТО та
перебуває нині у відпустці, Олександра Мяла.
Представниками влади бійцю АТО передано кевларову каску, теплий одяг, берці,
які було закуплено за кошти благодійного фонду «Пологівський край» та
місцевого ТОВ «А/ф «Аванте». Попередньо Басанська сільська рада придбала та
передала Олександру бронежилет.
Того ж дня представникам влади передано теплі речі Олександру Солодовнікову,
жителю с. Вербове, який теж служить у зоні АТО.
17 жовтня відбулася 40 сесія Пологівської районної ради шостого скликання. На
цій сесії виділили 100 тисяч гривень з районного, обласного бюджетів та інших
джерел для фінансування заходів, пов’язаних з перебуванням на території
Пологівського району учасників антитерористичної операції. Кошти розподілені
на придбання військової амуніції (бронежилети, шоломи, розвантажувальні
системи, жилети тощо), а також на ритуальні, транспортні послуги, придбання
одягу, засобів гігієни, ліхтарів.
Активісти Пологівщини постійно допомогають збирати продукти харчування
саме для військовослужбовців з АТО. Волонтерами відкрита карта в ПриватБанку 5168742066059381 для збору коштів. Продукти харчування, одяг, амуніція
постійно відвозяться представниками Самооборони у зону АТО (останній раз така
поїздка була 31.10. 2014). У цей складний та тривожний час головним обов’язком
кожного громадянина є посильна допомога бійцям, які беруть участь в
3
антитерористичній операції на сході нашої держави. Недостатність фінансування
та скрутні економічні умови, в яких перебуває наша армія, поставили захисників
майже на межу існування. Тож навіть наймолодші мешканці міста Поліг, школярі
,
залучаються до заходів, які спрямовані на допомогу та підтримку
захисникам. Зокрема, в Пологівській гімназії «Основа» у вересні місяці пройшов
«Ярмарок солідарності», на якому було зібрано 2997 гривень. За рішенням Ради
гімназії 2500 гривен було передано представникам місцевої «Самооборони» для
придбання учасникам АТО із м. Поліг плащів-дощовиків, 300 гривен – на акцію
дітям Донбасу, 100 гривен було виділено на матеріальну допомогу учню 5 класу,
переселенцю з міста Донецька, Царьову Роману. А дізнавшись про те, що мама
Романа не може знайти роботу на новому місці й хлопчик часто голодує ,
адміністрацією гімназії було вирішено влаштувати маму техпрацівницею в
навчальному закладі. Справжній патріотизм починається саме з таких добрих
справ, бо як говорить народна мудрість: «Велике починається з малого».
Як стають справжніми патріотами? Які риси вдачі притаманні їм? Переконана,
справжній патріот, перш за все, той, хто не іде на поступки власній совісті,
власним інтересам, людяний, чесний, сміливий, мужній, наполегливий, а головне
– людина, яка самовіддано любить рідну країну, свій народ. А початок
патріотизму йде з любові до рідних, близьких, друзів, через почуття
відповідальності за тих, хто живе поруч.
4
РОЗДІЛ ІІ
Зображення сутності патріотизму через формування характеру та життєві позиції
вчителя Пологівської гімназії «Основа» Єфімєнка Дмитра Васильовича
1.1. Формування характеру справжнього патріота
Саме таким справжнім патріотом можна назвати нашого вчителя фізики Єфімєнка
Дмитра Васильовича. Професія вчитель – мирна професія, їй не притаманні
жорстокість та насилля, тож ніхто навіть і гадки не мав, що «фізик», залишивши
родину, улюблену професію піде добровольцем захищати незалежність, цілісність
країни у саме її пекло.
Єфімєнко Дмитро Васильович народився 23 січня 1984 року в місті Пологи
Запорізької області. За словами його матері, Тамари Василівни, стояв тихий,
ясний зимовий день, але в той час, коли маленький хлопчик вперше у своєму
житті заплакав, здійнялася неймовірна буря, настільки сильна, що в будівлях
вітром повибивало шибки. Так і склалося, що новонароджена людина отримала
спокійний характер, але якщо щось не по-його – може піднятися справжня
«буря».
Час ішов…
У 1990 році Дмитрик вже пішов до першого класу середньої школи №1 міста
Поліг. Мав хист до музики (навчаючись у музичній школі, за один рік пройшов
курс дворічного навчання). І вже зараз проявився стійкий характер хлопчика:
почуття відповідальності за власну долю. Коли інші гралися на вулиці, він сидів
над партитурами, сольфеджіо, музичною літературою, адже був переконаний: у
подальшому житті все це стане на користь, можливо, справжнім музикантом і не
стане, але опанувати гру на фортепіано та гітарі на відмінно – це обов’язок.
Музичну школу Дмитро закінчив на відмінно. І так щоразу. Будь-яке доручення,
будь-яка справа виконувалися якнайкраще, а не якби відбути.
Так сталося, що з раннього дитинства вихованням та освітою хлопця більше
займалася старша сестра Альбіна, бо мама тяжко хворіла. Альбіна Валеріївна
говорить,
що
братик
був
миролюбивим,
спокійним,
але
коли
бачив
несправедливість, зразу ж ставав на захист ображених. З раннього дитинства
5
захоплювався музикою, фізикою та математикою, був наполегливим у всьому,
рідко прибігаючи до чиєїсь допомоги. А ще він був дуже охайним. Ця риса вдачі,
охайність, притаманна йому і зараз, як і всі інші риси.
У 1995 році перейшов навчатися до п’ятого класу Пологівської середньої
школи №3. І знову прагнення бути в усьому першим: учнівські КВК, походи,
вечори, конкурси художньої самодіяльності – ніщо не пройшло повз увагу юнака,
не обійшлося без його участі.
У 2001 році закінчив одинадцятий клас на відмінно. У цьому ж році вступив
до
Бердянського педагогічного інституту на фізико-математичний факультет,
який закінчив у 2006 році. Але трудову діяльність розпочав значно раніше,
перейшовши на індивідуальний графік навчання.
У 2004 році почав працювати
вчителем математики та фізики у
Новокарлівській школі Пологівського району. Чому перейшов працювати , а не
залишився навчатися на денній формі навчання? Все дуже просто, саме в цей час
треба було прийняти важливе рішення, знайти кошти і забезпечити свою власну
родину, дружину та маленьку донечку. Зараз має вже двох люблячих прекрасних
доньок (Додаток. Фото. 1).
У 2013 році перейшов працювати до Пологівської гімназії «Основа» (колишня
школа №3), повернувся до стін свого рідного навчального закладу.
6
1.2.
Висвітлення життєвих позицій Д.В. Єфіменка через
Як вчитель, Дмитро Васильович знову ж таки виявляє свої неординарні здібності,
власний підхід знаходить до кожного учня, сумлінно ставиться до роботи. І ,
разом з цим є активним учасником тепер вже вчительських КВК, туристичних
походів, турзльотів (Додаток. Фото.2 ,3,4). З любов’ю та захопленням про
класного керівника говорять учні 6-А класу. На питання : «Яким є ваш класний
керівник?», -
відповідають: «Чесним, справедливим, активним, в усьому нам
допомагає». І це дійсно так.
Д.В. Єфімєнко завжди знаходив вихід, здавалося б із зовсім безвихідної
ситуації, допомагав згуртуватися колективу, разом з учнями не лише готував
свята, а і брав активну участь у них, виходив разом зі своїм класом на сцену,
співав, танцював, став невід’ємною частиною учнівської родини. А скільки було
сліз, коли в першу ж хвилю мобілізації їх вчитель добровольцем пішов до
військкомату. Спочатку він служив саме при військкоматі (Додаток . Фото.5),
коли виникла необхідність , пішов захищати єдність України до лав Української
армії сил АТО артилеристом 55 бригади (Додаток. Фото. 6,7).
Саме в цей час, коли його намагалися відмовити від «необачного» вчинку
близькі, знайомі , друзі відповідав: «Можливо, зараз моєму рідному місту, родині
нічого не загрожує, можливо, саме зараз усі у небезпеці, але я і надалі хочу, щоб
все так і залишилося. А для того, щоб і надалі все було спокійно, ми, чоловіки,
повинні не пустити ворога на рідну землю». Причин залишитися вдома, не кидати
родину було достатньо: не служив у строковій армії, є робота, класне керівництво,
зі здоров’ям проблеми, а головне – вдома двоє дітей. Стати чи не стати на захист
Вітчизни, залишитись у спокійному звиклому середовищі, чи опинитись у
безпеці, щоб інші могли жити спокійно?! Готовність до самопожертви заради
мирного життя інших переважила…. Старша донька Ганнуся з любов’ю пише у
творі про свого татка: « Мій тато – справедлива, наполеглива, відповідальна та
мужня людина. Як кожен батько, завжди навчає мене лише кращого та захищає
перед усіма.
Говорив, що справжня дівчинка повинна бути
старанною,
слухняною, ввічливою. Але на його долю випало нелегке випробовування. У
7
березні 2014 року , під час першої хвилі мобілізації, мій тато, не вагаючись
жодної хвилини, пішов захищати рідну країну від окупантів. З початку його було
призвано
до Пологівського військкомату, а згодом, під час третьої хвилі
мобілізації, потрапив до лав
55 артилерійської бригади. У зоні АТО
тато
перебуває вже кілька місяців. Вважаю, що саме таким, як батько, має бути
справжній ПАТРІОТ держави. Для мене він найкращий! Таку чудову людину не
завжди зустрінеш у наш час, тому я його дуже люблю його та ціную».
Саме перечитуючи твір дівчинки, розуміємо, що Дмитро Васильович не тільки
гарний вчитель, а ще й гарний сім’янин, за плечима якого родина почуває себе
захищеною.
Пізнати його як людину, ширше розкрити риси його вдачі, зрозуміти, чому саме
він одним з перших пішов захищати Батьківщину, нам допоміг його найкращий
друг, вчитель історії С.С. Горулько:
- Хто ж такий Дмитро Васильович? Людина він доволі специфічна, можливо
навіть неординарна. Ті, хто мало знають його у спілкуванні, а особливо під час
дискусій говорять, що іноді тільки свою точку зору вважає вірною. Але це
самообман. Просто у Дмитра занадто завищені критерії справедливості та
законності, і, нажаль, від цього він сам страждає найбільше. Чи добрий він
сім’янин? Так, безумовно, бо має прекрасну дружину та двох чарівних донечок. І
саме заради світлого майбутнього своєї родини пішов добровольцем на війну. Чи
кожен зміг би так вчинити, напевно, ні.
З ним можна поговорити на різні теми, адже має доволі великий спектр знань.
Завжди допоможе у скрутну хвилину, і ніколи не попросить щось в замін.
Відданий вчительській справі, скрупульозно виконує свої обов’язки, за що його і
люблять, а інколи й побоюються діти, але все це так, для широкого загалу.
Насправді, він доволі чутлива та тонка натура, від якої йде добра енергія й
розуміння нестандартних ситуацій та явищ суспільного життя. Можливо, із-за
цього ми дружимо, точно сказати важко, але знаю тільки одне, що багатьох можу
назвати прекрасними, добрими приятелями, а його – Другом. Бо думаємо майже
однаково, розділяємо спільні інтереси, хрестимо дітей й допомагаємо один
8
одному у скрутну хвилину. Й без лишнього пафосу можу додати, що він є велика
людина, мій друг Єфіменко Дмитро Васильович.
Колеги про нього говорять, що він чесний, має почуття відповідальності за себе
і за інших, загострене відчуття справедливості. Чесний, перш за все, з собою та
іншими. До речі, спілкується українською, хоча виховувався в російськомовній
родині. Як і колись, в дитячі роки, не залишається осторонь жодної справи:
вчительські КВК, турзльоти, походи не проходять повз нього. Саме тут став у
пригоді талант до музики, гострий розум, витривалість, і , разом з цим, гумор…
Де зараз наш вчитель? Вже два місяці на передових позиція, захищає від
російських агресорів підступи до м.Маріуполя . Захищає свою родину, не
кидаючи такі популярні зараз гасла, стоячи коло власного будинку. Він
знаходиться під обстрілами, у самому пеклі, мріючи про відпустку, про зустріч з
родиною, друзями. Із рідними небагатослівний, зранку і увечері, коли випадає
вільна хвилина, і розмови по мобілці не загрожують безпеці тих, хто поряд,
дзвонить , кидаючи кілька слів: «не хвилюйтеся», «все добре». Лише одного разу
30 жовтня розмова була тривалішою: «Обстріляли морську піхоту, хлопцям
дісталось, здається загинув хтось із Поліг». У цей вечір він навіть уявити не міг,
що загиблим виявився його перший учень Артем Коренєв, випускник нашої
Пологівської гімназії «Основа». Двадцяти трьохрічний юнак, який так любив
свою Батьківщину…
9
ВИСНОВКИ
Досліджуючи патріотизм як явище суспільного життя Пологівщини та
формування рис вдачі справжніх патріотів приходимо до висновку: патріотизм –
невід’ємна частина людського єства. Почуття патріотизму, національної гордості
не приходять самі по собі, рівень національної самосвідомості визначається не
приналежністю до певного класу чи соціальної групи. Патріотами не
народжуються. Патріотизм прищеплюється змалечку як невід’ємна риса
людського характеру. Виховується це святе почуття різними шляхами і засобами.
Таке виховання здійснюється на основі рідної мови, історії, культурних надбань
свого народу, його звичаїв, традицій. Справжній патріотизм виявляється у
найскрутніші часи, коли стоїть загроза втрати державної єдності, національної
самобутності . Саме в цей час майже кожен, ставить інтереси держави , народу в
цілому вище власних.
Патріотизм – це не окрема риса вдачі, це сукупність найкращих людських
якостей.
Хто такий патріот? Ми можемо сміливо сказати, беручи за приклад
Д.В. Єфімєнка. Це той, хто любить свою родину, хто може щиро дружити,
виховувати дітей, той хто поважає думку інших, і, разом з цим, може довести
свою, має почуття відповідальності за долю інших, непримиренний до
несправедливості, жорстокості, завжди добре виконує свою роботу, тому що
совість не дозволяє зробити інакше, а головне – палко любить свою державу,
рідну землю, готовий віддати за неї своє життя.
10
ДОТАТОК
Фото.1. Д.В. Єфімєнко разом зі своїми донечками
Фото.2. Вчительський турзліт
11
Фото 3. Сольний виступ вчителя
Фото.4. Вчительський тур зліт
12
Фото 5. На службі при військкоматі
Фото. 6. У зоні АТО
13
Фото. 6. У зоні АТО разом з побратимами
14
Автор
shtandyuk_s
Документ
Категория
Геология и география
Просмотров
28
Размер файла
11 087 Кб
Теги
word, cоні, office, документы, microsoft
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа