close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

методичні рекомендації

код для вставкиСкачать
Якимівська районна державна адміністрація
Відділ освіти, молоді та спорту
Методичні рекомендації шкільним бібліотекарям
2015
ББК 78. 34
В - 68
Посібник призначений для практичного використання шкільними бібліотекарями
та працівниками, які призначені відповідальними за ведення обліку бібліотечних
фондів.
Волобуєва, Л. В.Організація та облік бібліотечних фондів шкільних бібліотек:
методичні рекомендації шкільним бібліотекарям [Текст] / Л. В. Волобуєва. –
Велика Тернівка: Великотернівська ЗОШ, 2015. – 52 с.
2
Нормативно – правова регламентація діяльності бібліотек
Важливим аспектом функціонування бібліотеки у школі є нормативно –
правові документи, які визначають основні завдання бібліотеки, регламентують
її діяльність.
Особливість шкільної бібліотеки полягає в тому, що вона
підпорядковується як заклад культури Міністерству культури, а як структурний
підрозділ закладу освіти – МОН молоді та спорту, тому має керуватись у своїй
діяльності законодавствам обох міністерств.
Правову основу діяльності шкільної бібліотеки, визначено «Положенням про
бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» та Законом України «Про
бібліотеки і бібліотечну справу» (дод.1, 2). На підставі Положення бібліотека
формує універсальний, з урахуванням профілю, бібліотечний фонд, який
відповідає змісту навчання у навчальному закладі.
Всі книги, журнали, брошури та інші документи, що надходять до шкільної
бібліотеки, є державною власністю. Це зобов`язує вести чіткий уніфікований облік
фонду бібліотеки та забезпечувати його належне збереження.
Однією з характерних особливостей формування бібліотечного фонду
шкільної бібліотеки є те, що вона комплектує і веде два окремі фонди: художній
(основний) і бібліотечний фонд підручників.
Бібліотечний фонд підручників комплектується за рахунок коштів
Державного бюджету, зберігається у шкільній бібліотеці (окремо).
Всі книги, періодичні, електронні та інші видання, що надходять до
бібліотеки, повинні фіксуватись у відповідних облікових документах, згідно:
«Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах»
(дод. 3)
«Інструкції про порядок комплектування та облік підручників і навчальних
посібників у бібліотечних фондах загальноосвітніх, професійно-технічних
навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» (дод. 4)
Стандарту з інформації, бібліотечної та видавничої справи «Бібліотечна
статистика. Міждержавний стандарт ГОСТ 7.20 – 2000» (дод. 5)
«Інструкції про порядок оцінювання документів в ДНПБ України» (дод. 6)
Листа державного казначейства України «Про віднесення до бібліотечних
фондів» (дод.7)
3
Технологія обліку бібліотечного фонду
Бібліотечний фонд – це упорядковане зібрання документів, що зберігаються
в бібліотеці.
Облік фонду – це комплекс операцій, що забезпечують фіксацію даних про
величину, склад і рух фонду, його збереженість.
Правильна і кваліфікована робота з обліковою документацією – це одна з
найважливіших частин роботи шкільної бібліотеки. Потрібно чітко знати всі
правила обліку та суворо їх дотримуватися – це одна з основних вимог
правильного формування фондів.
Обліку підлягають усі види документів, виготовлених на паперових та інших
носіях інформації, які надійшли до бібліотеки. Облік фонду регламентується
Інструкцією з обліку документів, що знаходяться у бібліотечних фондах (дод 3).
Для обліку фонду обов’язково використовуються такі види
документації:
1. Папка руху фонду (накладні, акти оприбуткування, списання, передачі).
2. Книга сумарного обліку основного фонду.
3. Книга інвентарного обліку основного фонду.
4. Книга інвентарного обліку аудіовізуальних документів й електронних
видань.
5. Картотека періодичних видань.
6. Журнал видань, що не підлягають інвентарному обліку документів.
7. Журнал обліку документів, прийнятих від читачів, замість загублених.
8. Формуляри читачів.
9. Книга сумарного обліку підручників та навчальних посібників
бібліотечного фонду.
10.Картотека руху підручників та навчальних посібників бібліотечного
фонду.
11. Журнал обліку підручників і навчальних посібників, що приймаються
замість втрачених чи пошкоджених.
12. Журнал обліку документів тимчасового зберігання.
13. Журнал обліку виданих підручників і навчальних посібників.
Усі документи, що надходять до бібліотеки приймаються на підставі
супровідного документа (рахунок, накладна, акт передачі). Тому перед будьяким обліком документів потрібно обов’язково звірити надходження з
супровідними документами. За їх відсутності – скласти акт оприбуткування. На
книги, що надійшли без супровідного документа (подаровані, від спонсорів,
читачів та з інших джерел), складається акт приймання. Акт передається в
бухгалтерію, на бюджеті якої перебуває бібліотека. Бухгалтерія відносить на
баланс бібліотеки кількість і вартість цих книг.
4
Періодичні видання входять до складу основних засобів і тому
підлягають бібліотечному обліку.
В кожній бібліотеці обов`язковими є два види обліку: сумарний та
індивідуальний.
Сумарний облік
Сумарний облік – це облік документів, що надійшли до бібліотечного
фонду, або вибули з нього згідно супровідних документів. Сумарний облік дає
загальні відомості про обсяг, склад фонду бібліотеки і зміни, які в ньому
відбуваються. По сумарному обліку з`ясовується рух бібліотечного фонду за час
існування бібліотеки; його якісний склад (види та типи документів, що складають
фонд) та вартість.
Основним документом сумарного обліку фонду є „Книги сумарного обліку
бібліотечного фонду” (основного та підручників і навчальних посібників). Це
документи постійного зберігання з прошитими та пронумерованими сторінками, з
печаткою та підписом керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Книга Сумарного обліку бібліотечного фонду складається з 3-х частин.
Частина 1. Надходження до фонду відображає надходження кожної партії
видань, що надійшли за одним документом. Кожен запис здійснюється на
окремому рядку і за черговим порядковим номером.
У цій частині фіксуються відомості про документи, що надійшли до фонду
за такими показниками:
 дата і номер запису;
 джерело надходження;
 номер і дата супровідного документа;
 кількість примірників, що надійшли ( усього), у тому числі за видами,
типами (змістом і мовами згідно з функціями бібліотеки);
 вартість документів, які віднесено на баланс.
В бібліотеках документи тимчасового зберігання (дидактичні матеріали,
зошити, календарі, програми, періодичні видання, брошури (обсягом до 48
сторінок), методичні матеріали, розроблені навчальними установами, плакати,
буклети та інші документи, що використовуються для організації наочної
інформації та проведення масових заходів) обліковуються сумарно, а на
балансовий облік не беруться і списуються за актом раз на 1-2 роки.
Періодичні видання обліковуються протягом року у «Реєстраційній
картотеці періодичних видань». Підставою для внесення періодичних видань до
книги сумарного обліку бібліотечного фонду є акт, який отримувач складає у міру
надходження періодичних видань поточного року.
Частина 2 . Вибуття з фонду .
У цій частині фіксуються відомості про вибуття з фонду документів за
5
такими показниками:
 дата запису;
 номер акта (нумерація продовжується постійно з року в рік);
 дата затвердження акта;
 кількість примірників, вибуваючого видання (усього);
 кількість примірників, вибуваючого видання за видами;
 кількість примірників, вибуваючого видання за мовами,
 кількість примірників, вибуваючого видання за змістом,
 кількість примірників, вибуваючого видання з поясненням причини
вибуття.
Частина 3. Підсумки руху бібліотечного фонду відображає підсумки
надходжень (частини І) та вибуття з фонду (частини II), які переносяться у
частину III по закінченні кожного року.
У підсумках руху бібліотечного фонду визначається балансова вартість
фонду станом на 01.01 поточного року.
В кінці року, на підставі Сумарної книги, працівник бібліотеки робить
звірку руху книжкового фонду з бухгалтерією.
Документи, одержані від користувачів замість загублених, фіксуються у
Журналі обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублених. На
підставі записів, зроблених у ньому, складаються акти на надходження
документів, що реєструються у відповідних частинах книги сумарного обліку
бібліотечного фонду. При цьому ст. 32 Закону про бібліотеки і бібліотечну
справу встановлено обов’язок користувачів замінювати втрачені (пошкоджені)
документи, одержані з фондів бібліотеки, на рівноцінні.
Книга сумарного обліку підручників є аналогічною Сумарній книзі
основного фонду.
Приклад Сумарної книги підручників і навчальних посібників
І. Надходження підручників і навчальних посібників
Дата №
Звідки № і
запи запи надій дата
су су за шли супрові
поря
дного
дком
докуме
нта
1
2
3
4
Всього На Надходження по класах
Ін При
надійш суму 1 клас
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ше мітло
ки
Бук інші кл. кл. кл. кл. кл. кл кл кл. кл. кл.
примір
вар підруч
ників
ники
5
6
7
8
9
6
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
ІІ. Вибуття підручників і навчальних посібників
Дат акт Вибуло
а
про всього
запи списа Примі на
су ння рни- суму
(№, ків
число
,
місяц
ь, рік)
1
2
3
4
Причина вибуття
По класах
через як втра інше
зноше заста чені
ність рілі учня
ми
(студ
ента
ми)
5
6
7
8
1 клас
Бук інші
вар підр
учни
ки
9
10
Ін Пр
ше имі
тки
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
кл. кл. кл кл кл кл кл. кл. кл. кл
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
ІІІ. Підсумки руху підручників і навчальних посібників
Рух
Всього На
Розподіл видань за призначенням
Примі Відміт
підручників і примір суму
тки ка
для загальноосвітніх навчальних закладів (по класах)
навчальних ників
бухгал
1
клас
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
посібників
тера
кл кл кл кл кл. кл. кл. кл. кл. кл.
про
Буквар інші
звірку
підручни
ки
1
2
3
4
5
6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17
Є на 20….. р.
Надійшло за
_____
Вибуло за
______
Є на 20….. р.
Надійшло за
_____
Вибуло за
_______
7
Індивідуальний облік
У бібліотеці, крім загальних даних про фонд, необхідно також мати
відомості про кожен окремий документ, що надійшов до бібліотеки, про зміни, що
в ньому відбулися.
Для цього існує індивідуальний облік – реєстрація кожного окремого
примірника документа, що надійшов до бібліотеки чи вибув з неї.
У шкільних бібліотеках використовуються три форми індивідуального
обліку документів:
- книжкова (Інвентарна книга, описи);
- карткова (картка облікового каталогу) або картотека (основний фонд
періодичних видань та фонд підручників та навчальних посібників);
- аркушева (аркуш актового обліку).
Інвентарна книга – документ постійного зберігання.
Вона має прошиті, пронумеровані сторінки. Наприкінці інвентарної книги
робиться такий запис: „У цій інвентарній книзі є ___ пронумерованих і
прошнурованих сторінок.” Цей запис стверджується печаткою та підписом
керівника загальноосвітнього закладу. Після повного заповнення інвентарної
книги робиться такий запис: „У цій інвентарній книзі записані документи від
№___ до № ___”, проставляється дата і візується підписом керівника
загальноосвітнього закладу. Нова інвентарна книга має наступний порядковий
номер і розпочинається номером, наступним після номера на який закінчилася
попередня книга.
Переписування інвентарних книг та переінвентаризація (зміна
інвентарних номерів) бібліотечного фонду не дозволяється.
До інвентарної книги записуються лише ті видання, вартість яких
приймається на баланс бібліотеки. Відомості про документи, що фіксуються в
інвентарній книзі такі:
- дата запису,
- номер запису у книзі сумарного обліку,
- інвентарний номер,
- відмітка про перевірку фонду,
- автор і назва,
- рік видання,
- ціна,
- номер акту вибуття.
Інвентарна книга заповнюється чітким почерком, чорнилом чи пастою
чорного, або синього кольору. Записи в книзі треба робити без виправлень і
зберігати нарівні з грошовими документами.
Кожен примірник видання, що підлягає інвентаризації, отримує свій номер,
8
який закріплюється за ним на весь період перебування на балансі. Штемпель та
інвентарний номер проставляється на титульному листі та на 17 сторінці
документу. Періодичні видання штемпелюються на першій сторінці.
Для індивідуального обліку періодичних видань ведеться „Реєстраційна
картотека періодичних видань”.
Картки обліку журналів і газет між собою відрізняються тим, що картка
журналу ведеться кілька років, тоді як на газети щорічно заводиться нова картка.
У верхній їх частині, фіксується назва журналу/газети (мовою оригіналу) та його
періодичність. Нижче вказується рік та назви місяців року.
Приклад реєстраційної картки на журнали.
Назва : Шкільний бібліотекар
Кількість примірників
Періодичність
Рік
Січ.
Лют. Берез. Квіт. Трав. Черв. Лип.
Серп. Верес. Жовт. Лист. Груд.
Приклад реєстраційної картки на газети.
Назва : Завуч Кількість примірників
Періодичність
рік
Число
1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
9
Вересень
Жовтень
Листоп.
Грудень
Для індивідуального обліку підручників існує «Реєстраційна картка руху
підручників і навчальних посібників», яка заноситься до «Реєстраційної картотеки
руху підручників та навчальних посібників». Облікова картка дає змогу
відстежити рух кожного окремого видання, що знаходиться на безінвентарному
обліку. В картку заносяться всі наступні надходження цього конкретного видання,
незалежно від його ціни. На титульному аркуші кожного примірника підручника
над вихідними даними ставиться спеціальний штемпель, що вказує на назву
школи.
Облікові картки складають реєстраційну картотеку руху підручників і
навчальних посібників. У картотеці підручники розміщуються за класами, в
середині – за алфавітом назв підручників.
Приклад
Реєстраційної картки руху підручників і навчальних посібників
бібліотечного фонду
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
руху підручників і навчальних посібників бібліотечного фонду
_________________________________________________________
(найменування навчального закладу)
Рік Дата
Номер Автор(и), назва підручника (рівень), навчального посібника, Приміт
видан отриманн запису в клас
-ки
-ня я
книзі
надійшло
вибуло (списано)
у наявності
сумарно
(кількість
-го
кількість ціна
сум кількість сум акт про примірникі
обліку примірник одного
а
примірник а
списанн в)
підручн ів
примірни
ів
я№
и-ків і
ка
навчальних
посібників
1
2
3
4
5
6 7
8 9
10
11
10
Документи, що не підлягають інвентарному обліку і не записуються до
інвентарної книги (календарі, періодичні видання, брошурна та аркушна
продукція), обліковуються в «Журналі видань, що не підлягають інвентарному
обліку». Документи, що не заносяться в картотеку руху підручників та
навчальних посібників (зошити, програми, брошурна та аркушна продукція),
обліковуються у «Журналі обліку документів тимчасового зберігання».
Вилучення документів з фонду бібліотеки
Для покращення якісного складу фонду, обов`язковою умовою є його
постійне вивчення та своєчасне виявлення мало використовуваної, застарілої за
змістом, зношеної літератури, а також оперативне її списання. Списання
документів з бібліотечного фонду здійснюється за однією з причин:
 не придатні для подальшого використання (зайві,непрофільні,
дублетні);
 виявлені внаслідок інвентаризації як нестача;
 втрачені користувачами;
 морально та науково застарілі (документи, що втратили свою
актуальність, наукову і виробничу цінність), окрім документів за
ідеологічними та політичними ознаками (згідно ст. 18 Закону України
про бібліотеки і бібліотечну справу) їх списувати заборонено;
 фізично зношені, дефектні;
 передані до кабінетів або на баланс іншого закладу чи установи;
 пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що
відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і їх не
можна реалізувати).
Етапи списання літератури:
- виявити та відібрати документи для вилучення з фонду;
- скласти акти, підрахувати й проставити кількість і вартість;
- зробити запис у книзі сумарного обліку;
- зробити в інвентарній книзі позначення про вилучення примірника
(записати номер та дату акта до інвентарної книги);
- викреслити на картці вилучений примірник, написати номер акта на картці
або вилучити картку;
- здати макулатуру і передати 1 примірник акту до бухгалтерії з
прикріпленим чеком або квитанцією.
Непридатні для користування книги списуються комісією, до складу якої
входять керівник навчального закладу, бібліотекар, 2 вчителі, працівник
бухгалтерії, який обслуговує школу.
11
Протягом року постійно діюча комісія перевіряє стан обліку документів у
бібліотеці, відбирає літературу для ремонту чи списання.
Вибуття документів оформляється актом про списання, який складається у
2-х примірниках (1-й передається до бухгалтерії; 2-й, разом із описом,
зберігається у школі протягом 10-ти років). Акт затверджує керівник
навчального закладу.
Під час списання літератури, загубленої користувачами, обов’язково
використовується «Журнал обліку документів, прийнятих від користувачів
замість загублених». Користувач повинен замінити втрачені (пошкоджені)
документи з фондів бібліотеки, рівноцінними, або відшкодувати їх ринкову
вартість у розмірах, установлених правилами користування бібліотекою (ст. 23
Закону України про бібліотеки і бібліотечну справу).
При списуванні документів, які не перебувають на балансі
загальноосвітнього закладу (зошити, календарі, програми, періодичні видання,
брошурова та аркушна продукція), складається акт, що не передається до
бухгалтерії. Кількість списаних за цим актом видань віднімають від загальної
кількості документів, що були зареєстровані в „Книзі сумарного обліку”.
Затверджений акт зі списком є основою, щоб виключити списані документи
з індивідуального та сумарного обліку, картки на них вилучаються з каталогів та
картотек. В інвентарній книзі червоними чорнилами викреслюється інвентарний
номер та ціна і вказується акт вибуття. Вибуття документів із фонду актом про
виключення відображається у ІІ розділі книги сумарного обліку.
Списані документи здають у макулатуру. Квитанцію про здачу додають до
акта і передають до бухгалтерії. Гроші, одержані за макулатуру, використовують
для поновлення фонду бібліотеки та на придбання облікової документації,
канцтоварів тощо, чек додається.
Деякі списані документи передаються (за актом) до навчальних кабінетів
або використовуються для ремонту підручників. Але на вагу цих книг необхідно
здати макулатуру.
Документи також можуть вилучатися в порядку книгообміну в інші
бібліотеки через обмінні фонди відповідно Інструкції про організацію та порядок
обміну, перерозподілу і розповсюдження документів серед бібліотек України,
через систему обмінних фондів, затвердженої Міністерством культури і мистецтв
України від 23.03.2005 р. № 152.
Обмінні фонди – це фонди бібліотек, які використовуються для обміну,
перерозподілу, безоплатної передачі та реалізації документів.
Обмінний фонд формується з:
-дуплетних, непрофільних і мало використовуваних документів, вилучених з
основного фонду;
-видань самої бібліотеки, призначених для обміну;
12
-документів, отриманих у дарунок від приватних осіб, установ, організацій;
-спеціально закуплених або одержаних іншим шляхом документів для обміну.
На літературу, яка передається до іншої бібліотеки, складається акт, у якому
зазначається, на який термін вона передається, її перелік, кількість і
вартість.
Перевірка бібліотечного фонду. Інвентаризація
Однією з умов зберігання бібліотечного фонду є його перевірка. Перевірка
фонду, або інвентаризація – це звіряння кожної одиниці зберігання з документами
індивідуального обліку
для встановлення у фонді фактичної наявності
друкованих та інших видань.
Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших
статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління
Державного казначейства України від 30.10.1998 р. № 90, установлено проведення
планової інвентаризації основних бібліотечних фондів один раз на п’ять років;
фондів підручників щорічно (згідно п. 1.5 вищезазначеної Інструкції).
Позапланова інвентаризація здійснюється:
- у разі зміни матеріальної особи;
- за надзвичайних обставин (стихійні лиха тощо);
- у разі незадовільного стану обліку бібліотечних фондів;
- під час виявлення фактів крадіжок, зловживань;
- під час реорганізації або ліквідації бібліотеки.
Перевірку здійснюють за наказом керівника загальноосвітнього навчального
закладу. У наказі слід вказати причину, засоби і терміни її проведення, визначити
склад комісії. До складу комісії входять директор або його заступник, бібліотекар,
2 вчителі, працівник бухгалтерії.
Комісія організовує роботу з перевірки бібліотечного фонду, складає акт
перевірки, а в разі передачі фонду від відповідальної особи іншій – акт
приймання-передачі.
Методика перевірки:
Перед проведенням перевірки переглядаються всі формуляри читачів, всі
книги максимально мають бути здані до бібліотеки і розставлені по своїх місцях,
максимально ліквідовуються заборгованості читачів, впорядковуються всі
облікові документи. Фонд бібліотеки максимально звільняється від зношених та
застарілих документів.
Доцільно проводити перевірку під час канікул.
Безпосередню звірку видань з інвентарними книгами краще робити двом
працівникам – один дивиться і називає інвентарний номер книги на полиці, інший
за цим номером знаходить запис в інвентарні книзі і називає автора, назву, рік
13
видання. Якщо відомості збігаються, робиться відповідна відмітка у інвентарній
книзі та поряд із штампом на титульній сторінці книги ставиться рік перевірки.
Якщо екземпляр книги не знайдений в інвентарній книзі – він відкладається
до з’ясування. Відсутність відмітки в інвентарній книзі свідчить про втрату
видання.
Після перевірки фактично наявного фонду з’ясовуються дані про всі
документи, які видані користувачам. Дані про ці документи беруться з облікових
форм (формулярів користувачів, читацьких вимог, спеціальних журналів, актів
передачі) та відмічаються у інвентарних книгах.
Далі складаються списки втраченої літератури, перебираються книги,
відкладені до з’ясування, звіряються із списками, робляться відповідні
виправлення. Розшукуються книги, на які немає відміток у інвентарних книгах,
з’ясовуються причини їх відсутності.
Видання, не занесені до інвентарної книги, перевіряються за відповідними
обліковими документами: картотекою періодичних видань, журналом обліку
документів тимчасового зберігання тощо.
В кінці підводяться підсумки перевірки: усуваються недоліки і помилки,
складається акт перевірки фонду із описом втраченої літератури у двох
примірниках (один примірник передається до бухгалтерії не пізніше ніж через 15
днів з дня складання). Підсумкова вартість звіряється з записами у бухгалтерських
документах. Розходження регулюються у такому порядку:
- виявлені не обліковані об’єкти, надлишок, підлягають зарахуванню до
бібліотечних фондів та оцінюванню.
- Нестача, втрата, псування документів відноситься на рахунок винних
осіб за сумами, визначеними чинним законодавством (в розмірі, не
більше їхньої місячної заробітної плати).
- Розмір втрати у випадках, коли винні особи не встановлені,
зараховуються на зменшення фінансування.
Нестача списується з балансу лише після ретельної перевірки, відсутності
винних осіб і вжиття потрібних заходів для недопущення фактів втрат надалі.
За результатами перевірки видається наказ, плануються заходи щодо
усунення виявлених недоліків в організації обліку та збереження фонду.
Витрати робочого часу на проведення перевірки можна підрахувати за
такими критеріями:
- 2 працівники перевіряють 400 примірників протягом 1 робочого дня,
- складання списків втрачених видань, актів – на кожну тисячу
примірників 16 годин,
- додатково планується час на підготовку, підведення підсумків тощо.
Комплексна норма часу на перевірку кожного примірника – 5 хвилин. Під
час перевірки, наприклад, 1000 примірників, одним працівником витрачається:
14
5 хв.* 1000 = 5000 хв./ 60 хв. = 83 год.
При 8-годинному робочому дні ці витрати становитимуть:
83 / 8 = 10,3 робочих днів на одного працівника. Звичайно, якщо роботу
проводить кілька працівників, витрати часу пропорційно скорочуються.
Інвентарний облік підручників не ведеться. Тому перевірка фонду
підручників ведеться щорічно за картотекою підручників. Звіт про її проведення у
програмі «Шкільний підручник» подається до відділу освіти у визначені терміни
(початок червня).
Слід звернути увагу на адміністративну відповідальність за:
- відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням;
- несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації;
- невжиття заходів щодо стягнення відшкодування з винних осіб.
Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її
проведення несе керівник установи.
Термін зберігання облікових документів.
1.Книга сумарного обліку бібліотечного фонду – постійно.
2.Інвентарні книги – постійно.
3.Книга сумарного обліку бібліотечного фонду підручників і навчальних
посібників – постійно.
4.Супровідні документи (накладні, акти оприбуткування) – 5 років після
перевірки фонду (до наступної перевірки).
5.Акти на списання документів, акти перевірки бібліотечного фонду – 10 років.
6.Журнали обліку документів, прийнятих від відвідувачів замість загублених –
постійно.
7. Журнал тимчасового зберігання документів – постійно.
15
Список використаної літератури:
1. Метейко, А. Організація роботи шкільної бібліотеки [Текст] / А.
Метейко, Л. Шелестова, Н. Черненко. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с.(Бібліотека «Шкільного світу»).
2. Шепелява, І. О. Настільна книга шкільного бібліотекаря [Текст] /
І.О.Шепелява, Г.М.Іващенко. - Х.: Основа,2010.- 128 с.- (Настільна
книга).
3. Щербак, В. Документація у шкільній бібліотеці [Текст] / В. Щербак //
Шкільна бібліотека. - 2005. - № 5. - С.33 - 43.
16
Додаток 1
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу"
Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної
Ради України, 1995 р., № 7, ст. 45), виклавши його в такій редакції:
"ЗАКОН УКРАЇНИ
Про бібліотеки і бібліотечну справу
Цей Закон визначає статус бібліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і
бібліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації,
знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки та освіти, що
зберігаються в бібліотеках.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд
документів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юридичним особам;
бібліотечні ресурси - упорядковані фонди документів на різних носіях інформації, довідковопошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання і передачі інформації;
бібліотечна система України - розгалужена мережа бібліотек різних видів, пов'язаних
взаємодією і взаємовикористанням бібліотечних ресурсів;
бібліотечна справа - галузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що
включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фондів,
організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування
користувачів бібліотек, підготовку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення
розвитку бібліотек;
бібліотечний фонд - упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці;
документ - матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації,
зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві;
депонування - форма збирання і розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових;
інформаційні ресурси - сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах,
базах даних тощо);
користувач бібліотеки - фізична чи юридична особа, яка звертається до послуг бібліотеки;
міжбібліотечний абонемент - форма бібліотечного обслуговування, заснована на взаємному
використанні бібліотечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек;
централізована бібліотечна система - об'єднання бібліотек у єдине структурно-цілісне
утворення, куди входить центральна бібліотека.
Стаття 2. Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу
Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу базується на Конституції України і
складається з Основ законодавства України про культуру, цього Закону, міжнародних
договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших
нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою
України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про бібліотеки
і бібліотечну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.
17
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та
підпорядкування і організацію бібліотечної справи.
Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ
Стаття 4. Державна політика в галузі бібліотечної справи
Основою державної політики в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на
бібліотечне обслуговування, забезпечення загальної доступності до інформації та культурних
цінностей, що збираються, зберігаються та надаються в тимчасове користування бібліотеками.
Держава:
підтримує бібліотечну справу та її розвиток шляхом гарантованого фінансування бібліотек,
пільгової податкової, кредитної та цінової політики;
фінансує створення інформаційних мереж і телекомунікаційних систем для інформаційного
обміну, входження у світові глобальні комп'ютерні мережі, об'єднання та забезпечення
доступності розподілених бібліотечних ресурсів;
стимулює взаємовикористання бібліотечних ресурсів через систему міжбібліотечного
абонемента, зведених каталогів, депозитаріїв, обмінних бібліотечних фондів, інтеграцію
бібліотек України у світовий інформаційний простір;
координує діяльність бібліотек усіх форм власності, регулює діяльність бібліотек, що є в
державній і комунальній власності, на основі кооперації;
забезпечує розвиток бібліотечного обслуговування соціально незахищених верств населення;
розробляє програми розвитку бібліотечної справи та забезпечує їх цільове фінансування;
створює умови для міжнародного співробітництва бібліотек.
Розділ III
БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ
Стаття 5. Основи організації та функціонування бібліотечної системи України
Бібліотечна система України функціонує на основі скооперованого комплектування фондів та
обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечних
ресурсів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної
роботи.
Стаття 6. Види бібліотек
За значенням бібліотеки поділяються на:
всеукраїнські загальнодержавного значення (національні, державні);
республіканські (Автономної Республіки Крим);
обласні;
міські;
районні;
селищні;
сільські.
За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є:
універсальні;
галузеві;
міжгалузеві.
За призначенням бібліотеки поділяються на:
публічні (загальнодоступні);
18
спеціальні (академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств,
установ, організацій);
спеціалізовані (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами).
Публічні, спеціальні та спеціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані
бібліотечні системи.
Стаття 7. Національна бібліотека України
Національна бібліотека України - провідний державний культурний, освітній, науковоінформаційний заклад, що виконує функцію методичного та координаційного центру з питань
бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, бере участь у розробленні
державної політики в галузі бібліотечної справи та реалізує її.
Національна бібліотека України володіє потужним фондом вітчизняних і найважливіших
науково значущих зарубіжних документів і задовольняє найрізноманітніші потреби суспільства,
сприяє розвитку науки, освіти, культури, здійснює міжнародне співробітництво у формуванні
та використанні світових бібліотечних ресурсів.
Бібліотечний фонд національної бібліотеки України є національним культурним надбанням
Українського народу, невід'ємною складовою частиною культурної спадщини та перебуває під
охороною держави.
Загальнодержавне спрямування діяльності національної бібліотеки України забезпечується
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.
Національна бібліотека України має право на одержання обов'язкового безоплатного
примірника документів згідно із законом.
Статус національної надається державній бібліотеці згідно із законодавством.
Стаття 8. Державна бібліотека
Державна бібліотека - бібліотека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне,
бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнського
науково-дослідного, методичного та організаційного центру бібліотек відповідної галузі або
категорій користувачів.
Державна бібліотека може бути універсальною, спеціальною, спеціалізованою.
Державна бібліотека має право на одержання обов'язкового безоплатного примірника
документів згідно із законом.
Стаття 9. Центральні бібліотеки
Центральні бібліотеки - головні бібліотеки регіонів, які зобов'язані формувати, зберігати та
надавати в користування найбільш повне зібрання документів у межах своєї території,
організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу
бібліотекам різних видів відповідних територій.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати
пріоритетне додаткове бюджетне фінансування центральних бібліотек відповідно до обсягів їх
діяльності.
Центральні бібліотеки беруть участь у розробленні та реалізації державних і регіональних
програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, створенні
інформаційних мереж на основі єдиних стандартів обробки документів і обміну даних.
Стаття 10. Організація взаємодії бібліотек
Для більш повного задоволення потреб користувачів бібліотек в інформації, раціонального
використання бібліотечних ресурсів органи державної влади та органи місцевого
самоврядування стимулюють взаємодію бібліотек і створюють умови для розвитку
міжбібліотечного абонемента, зведених каталогів автоматизованих баз даних, депозитаріїв.
19
Забезпечення взаємодії бібліотек різних видів покладається на центральні бібліотеки
відповідних територій, якими є:
на загальнодержавному рівні - національні та державні бібліотеки;
в Автономній Республіці Крим - Республіканська універсальна наукова бібліотека імені І.
Франка;
на обласному рівні - обласні універсальні наукові бібліотеки;
на міському рівні - міські публічні бібліотеки або центральні бібліотеки міської централізованої
бібліотечної системи;
на районному рівні - районні бібліотеки або центральні бібліотеки районної централізованої
бібліотечної системи.
Стаття 11. Взаємодія бібліотек України з підприємствами, установами та організаціями
Бібліотеки України є складовою частиною інформаційної системи держави.
З метою забезпечення раціонального використання бібліотечних ресурсів як складової частини
інформаційних ресурсів держави бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами та
організаціями, які мають бази даних та діяльність яких пов'язана із створенням, збиранням,
обробкою, накопиченням та збереженням інформації.
Взаємодія бібліотек з підприємствами, установами та організаціями може здійснюватися в
рамках державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку
бібліотечної справи, а також на основі укладених угод.
Розділ IV
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ БІБЛІОТЕК
Стаття 12. Створення бібліотек
Бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурноосвітніх і виробничих потреб суспільства згідно з соціальними нормативами, встановленими
відповідними органами державної влади.
Бібліотеки можуть створюватися на основі усіх форм власності, передбачених законами
України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, самоврядні організації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в
порядку, передбаченому законом.
Бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства,
установи або організації.
Бібліотека, що входить до складу централізованої бібліотечної системи, може мати статус
юридичної особи.
Бібліотека діє на основі статуту (положення), що затверджується її засновником
(засновниками). У статуті (положенні) бібліотеки визначаються її статус, форма власності,
джерела фінансування, вид і профіль діяльності.
Стаття 13. Реєстрація бібліотек
Реєстрація бібліотек незалежно від форм власності проводиться за місцем їх знаходження
органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством.
Бібліотека набуває статусу юридичної особи з дня її реєстрації.
Свідоцтво про реєстрацію бібліотеки є підставою для відкриття рахунків в установах банків.
Бібліотеки, що не є юридичними особами, реєстрації не підлягають.
У разі зміни форми власності або назви бібліотеки її перереєстрація здійснюється у порядку,
встановленому законодавством.
Відмова в реєстрації бібліотеки може бути оскаржена до суду в порядку, встановленому
законом.
20
Стаття 14. Реорганізація та приватизація бібліотек
Реорганізація бібліотек здійснюється відповідно до законодавства України.
Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації.
У разі приватизації будівель, споруд, приміщень, в яких розміщені бібліотеки, що є у державній
або комунальній власності, та відмови нового власника надавати в користування займані
бібліотеками будівлі, споруди, приміщення органи, що приймають рішення про приватизацію
цих будівель, споруд, приміщень, забезпечують бібліотеки будівлями, спорудами,
приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими
приміщеннями, що відповідають умовам обслуговування користувачів бібліотек і зберігання
бібліотечних фондів.
У разі приватизації майна юридичної особи, в складі якої перебуває бібліотека, одночасно з
зазначеним майном можуть бути приватизовані бібліотечні фонди та майно, необхідне для її
діяльності, за наявності зобов'язання нового власника продовжити подальше функціонування
бібліотеки протягом десяти років. У разі відсутності такого зобов'язання зазначене майно не
підлягає приватизації, а рішення щодо подальшого його використання приймається відповідно
до законодавства.
Стаття 15. Ліквідація бібліотек
Бібліотеки ліквідуються за рішенням:
власника;
засновника - за згодою власника;
в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі ліквідації державних та комунальних підприємств, установ, організацій, у складі яких
перебувають бібліотеки, бібліотечні фонди та майно, необхідне для діяльності бібліотеки,
передаються до бібліотек, що є у державній та комунальній власності, згідно з рішенням
відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є у державній та комунальній власності,
визначається відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері
культури.
Розділ V
БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ
Стаття 16. Бібліотечні фонди
Бібліотечні фонди формуються відповідно до значення, складу користувачів бібліотеки та виду
бібліотеки як упорядковане зібрання документів.
Державний бібліотечний фонд України складається з фондів бібліотек, що є у державній і
комунальній власності, фондів бібліотек самоврядних організацій, взаємопов'язаних
скооперованим комплектуванням, єдиним довідково-пошуковим апаратом, системою
депозитарного зберігання, перерозподілу та взаємовикористання фондів і відображає науковий,
культурний, інформаційний потенціал суспільства.
Особливо цінні, рідкісні документи та колекції включаються до Державного реєстру
національного культурного надбання України згідно з положенням, яке затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду
України згідно з Законом України "Про Національний архівний фонд і архівні установи".
Для документів, що внесені або підлягають внесенню до Державного реєстру національного
культурного надбання України, та документів, що є унікальними пам'ятками Національного
21
архівного фонду України і зберігаються в бібліотеках, встановлюється особливий режим
охорони, зберігання та використання.
У разі, якщо бібліотека не забезпечує необхідні умови для зберігання та використання
документів, внесених до Державного реєстру національного культурного надбання України,
вони можуть бути передані іншим бібліотекам згідно з рішенням відповідних органів
виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у сфері культури.
Стаття 17. Комплектування бібліотечних фондів
Комплектування бібліотечних фондів здійснюється шляхом отримання обов'язкового
примірника документів у порядку, встановленому законом, документів, що випускаються за
цільовими програмами книговидання, придбання документів за готівковий і безготівковий
рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та іншого безкоштовного
одержання документів.
Маловживані, але цінні в науковому та художньому відношенні документи передаються в
бібліотеки-депозитарії. Порядок передачі зазначених документів у бібліотеки-депозитарії
визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері
культури.
Стаття 18. Облік, зберігання та використання документів
Облік, зберігання та використання документів, що знаходяться в бібліотечних фондах,
здійснюються відповідно до правил, затверджених спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади у сфері культури, та встановлених стандартів, технічних умов, інших
нормативних документів.
Власник (засновник) бібліотеки зобов'язаний забезпечувати належні матеріально-технічні
умови для зберігання та використання бібліотечних фондів.
Вилучення з бібліотечних фондів документів, у тому числі ветхих, тих, що втратили
актуальність, наукову та виробничу цінність або які мають дефект, дублетних здійснюється у
порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у
сфері культури. Вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеологічними чи політичними
ознаками забороняється.
Документи, що не входять до Державного реєстру національного культурного надбання
України, можуть бути передані безкоштовно із фондів одних бібліотек іншим або реалізовані.
Розділ VI
ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА БІБЛІОТЕК
Стаття 19. Обов'язки бібліотек
Бібліотеки своєю діяльністю забезпечують реалізацію прав громадян на бібліотечне
обслуговування, встановлених цим Законом.
Бібліотеки обслуговують користувачів бібліотеки згідно із правилами користування
бібліотекою, розробленими на основі типових правил, затверджених спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.
Використання бібліотеками відомостей про користувачів бібліотеки та їх інтереси з будь-якою
метою, крім наукової, без їх згоди не допускається.
Бібліотеки, незалежно від форм власності, що мають у своїх фондах особливо цінні та рідкісні
видання, колекції, віднесені до національного культурного надбання, забезпечують їх належне
зберігання і несуть відповідальність за їх облік, включення до автоматизованих баз даних, а
також державну реєстрацію.
22
Бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилучати та реалізовувати
документи, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам'яток, крім
випадків, передбачених законодавством.
Бібліотеки зобов'язані звітувати про свою діяльність перед своїми засновниками та
громадськістю.
Бібліотеки, незалежно від форм власності та підпорядкування, зобов'язані виконувати
відповідні норми та правила, встановлені в галузі бібліотечної справи.
Стаття 20. Права бібліотек
Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право самостійно:
визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;
здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством,
рахунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг;
визначати джерела комплектування своїх фондів;
встановлювати пільги для окремих категорій користувачів бібліотеки;
визначати при наданні користувачам бібліотеки документів розмір коштів, що передаються
бібліотеці як забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення одержаних у бібліотеці
документів, у випадках, передбачених правилами користування бібліотеками;
визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної користувачами бібліотек, у тому
числі пені за порушення термінів користування документами;
визначати умови використання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними та
фізичними особами;
вилучати та реалізовувати документи із своїх фондів відповідно до нормативно-правових актів;
здійснювати у встановленому порядку співробітництво з бібліотеками та іншими установами і
організаціями іноземних держав, вести міжнародний документообмін, бути членом
міжнародних організацій, брати участь у реалізації державних і регіональних програм у межах
своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи;
здійснювати іншу діяльність, спрямовану на виконання статутних завдань, яка не суперечить
законам.
Бібліотека має право на захист створених нею баз даних, інших об'єктів інтелектуальної
власності бібліотеки згідно із законодавством.
Розділ VII
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ НА
БІБЛІОТЕЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Стаття 21. Права громадян, підприємств, установ і організацій на бібліотечне
обслуговування
Громадяни України незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження,
політичних та релігійних переконань, місця проживання мають право на бібліотечне
обслуговування, яке може бути у формі:
абонемента (у тому числі міжбібліотечного);
системи читальних залів;
дистанційного обслуговування засобами телекомунікації;
бібліотечних пунктів;
пересувних бібліотек.
Громадяни України, підприємства, установи та організації мають право вільного вибору
бібліотек відповідно до своїх потреб.
23
Права громадян України, підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування
забезпечуються створенням мережі бібліотек та різноманітністю їх видів, безкоштовністю
основних бібліотечних послуг.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах,
користуються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що і громадяни України.
Стаття 22. Права користувачів бібліотеки
Доступ до документів та надання бібліотечних послуг користувачам бібліотек здійснюються з
додержанням вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці, забезпечення зберігання
фондів бібліотек, а також відповідно до статутів (положень) бібліотек, правил користування
бібліотеками.
Користувачі бібліотек мають право:
безоплатно користуватися інформацією про склад бібліотечних фондів через довідковопошуковий апарат (крім комерційних баз даних);
безоплатно отримувати консультаційну допомогу в пошуку та виборі джерел інформації;
безоплатно отримувати у тимчасове користування документи із фондів бібліотеки, крім
документів, придбаних за кошти, одержані від господарської діяльності бібліотеки;
одержувати документи або їх копії по міжбібліотечному абонементу;
одержувати інформацію з інших бібліотек, користуючись каналами зв'язку;
користуватися іншими видами послуг, у тому числі на платній основі;
брати участь у роботі бібліотечних рад.
Користувачі бібліотек з вадами зору мають право на одержання документів на спеціальних
носіях інформації через мережу спеціалізованих та інших загальнодоступних бібліотек.
Користувачі бібліотек дитячого та юнацького віку мають право на бібліотечне обслуговування
у загальнодоступних та спеціалізованих бібліотеках.
Стаття 23. Обов'язки користувачів бібліотек
Користувачі бібліотек зобов'язані:
дотримуватися правил користування бібліотеками;
замінювати втрачені (пошкоджені) документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними або
відшкодовувати їх ринкову вартість у розмірах, встановлених правилами користування
бібліотекою.
Розділ VIII
УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕЧНОЮ СПРАВОЮ
Стаття 24. Державне управління бібліотечною справою
Загальне методичне керівництво бібліотеками та координацію їх роботи здійснює спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури:
формує єдину державну політику щодо бібліотечної справи в Україні;
розробляє та реалізує державні програми в межах своєї компетенції та програми розвитку
бібліотечної справи;
сприяє централізованому комплектуванню і використанню бібліотечних фондів;
здійснює координацію робіт щодо об'єднання бібліотек в єдину бібліотечно-інформаційну
систему;
організує підготовку та перепідготовку бібліотечних кадрів, підвищення їх кваліфікації;
здійснює контроль за діяльністю бібліотек, що є у державній і комунальній власності,
збереженням ними бібліотечного фонду України;
сприяє науковим дослідженням, методичному забезпеченню бібліотечної справи;
24
організує розробку державних бібліотечних стандартів, інструкцій, положень, інших
нормативних документів;
може заохочувати працівників бібліотечних закладів згідно з законом.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні
бібліотеки, здійснюють керівництво підвідомчими їм бібліотеками.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні
бібліотеки, реалізують державну політику в галузі бібліотечної справи, визначають систему
управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з
бібліотечною системою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у
сфері культури.
Стаття 25. Участь громадськості у бібліотечній справі
Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь у фінансуванні програм розвитку
бібліотечної справи, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, вирішенні соціальних і
побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізується шляхом створення
читацьких та наглядових рад бібліотек, благодійних організацій, розвитку спонсорства,
меценатства, інших форм благодійництва.
Розділ IX
ФІНАНСУВАННЯ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАЙНОВІ
ПРАВА БІБЛІОТЕК
Стаття 26. Фінансування бібліотек
Основними джерелами фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності є
кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, заснованих на інших формах
власності, - кошти засновників.
За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюються фінансування розробки і
реалізації програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних
будівель, споруд, приміщень, розвитку дистанційного обслуговування засобами
телекомунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними
вадами.
Суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державному бюджеті України та місцевих
бюджетах виділяються окремим рядком.
Додаткове фінансування бібліотек може здійснюватися за рахунок коштів фізичних та
юридичних осіб, у тому числі іноземних, за рахунок коштів, одержаних бібліотеками від
господарської діяльності, надання бібліотеками платних послуг, пожертвувань та інших
джерел, не заборонених законодавством. Розмір коштів, що надходять з додаткових джерел
фінансування, не підлягає обмеженню, ці кошти не можуть бути вилучені на кінець
бюджетного року, не враховуються при визначенні обсягів бюджетного фінансування на
наступний рік і повинні використовуватися виключно на здійснення статутної діяльності
бібліотеки (придбання літератури, технічних засобів тощо).
Фінансування приватних бібліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших джерел,
не заборонених законодавством.
Стаття 27. Матеріально-технічне забезпечення бібліотек
Забезпечення бібліотек будівлями, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними
проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають умовам
обслуговування користувачів бібліотек, зберігання бібліотечних фондів, відповідними засобами
механізації та автоматизації бібліотечних процесів, розмножувальною технікою, іншим
обладнанням та транспортом здійснюється їх власником (засновником).
25
Забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцінного упорядкованого приміщення
для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних
фондів.
Стаття 28. Майнові права бібліотек
Держава гарантує захист майнових прав бібліотек усіх форм власності.
Земельні ділянки, на яких розташовані бібліотеки, що є у державній і комунальній власності,
передаються їм у безстрокове користування відповідно до земельного законодавства.
Бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнання та інше майно, що є державною
або комунальною власністю та передане засновником бібліотекам державної і комунальної
форм власності, належить їм на праві оперативного управління.
Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріплені за державними
бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалежно від місця їх
знаходження.
Стаття 29. Господарська діяльність бібліотек
Бібліотеки здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства та їх статутів
(положень).
Бібліотеки мають право самостійно розпоряджатися відповідно до законодавства доходами від
господарської діяльності, у тому числі від надання платних послуг, і майном, придбаним за
рахунок цих доходів.
Бібліотеки, що безкоштовно надають основні бібліотечні послуги, в порядку, передбаченому
законом, звільняються від оподаткування доходів, отриманих від надання платних послуг.
Розділ X
СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ БІБЛІОТЕК
Стаття 30. Соціальні гарантії працівників бібліотек
На працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються
гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.
Працівникам бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше
працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до
законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах
встановлених норм.
Працівникам бібліотек можуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затвердженого
фонду оплати праці працівників бібліотек.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть в колективних
договорах встановлювати працівникам бібліотек додаткові пільги.
Працівники бібліотек мають право на доплату за вислугу років у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Розділ XI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ
Стаття 31. Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи
Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи здійснюється на основі міжнародних
договорів України, Основ законодавства України про культуру, цього Закону та інших
нормативно-правових актів.
Розділ XII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БІБЛІОТЕЧНУ
СПРАВУ
26
Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про бібліотечну справу
Особи, винні в порушенні законодавства про бібліотечну справу, несуть відповідальність згідно
з законом.
Розділ XIII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами
цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів
України, що випливають із цього Закону;
розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами
виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної
Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156, № 51, ст. 305; 1998 р., № 10, ст. 37, № 18, ст. 95, № 33, ст.
224; 1999 р., № 35, ст. 302, № 38, ст. 340, № 39, ст. 357; із змінами, внесеними Законом України
від 17 лютого 2000 року № 1460-III) доповнити підпунктом 5.1.23 такого змісту:
"5.1.23. надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг
фізичним і юридичним особам".
Президент України
Л. КУЧМА
м. Київ
16 березня 2000 року
№ 1561-III
27
Додаток 2
ПОЛОЖЕННЯ
про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу
Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.1999 р. № 139
(зі змінами та доповненнями)
1. Загальні положення
1.1.
Бібліотека загальноосвітнього навчального закладу (надалі — навчального закладу) є
його обов'язковим структурним підрозділом, який здійснює бібліотечно-інформаційне,
культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в
позаурочний час. Свою діяльність організовує спільно з педагогічним колективом, відповідно
до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.
1.2.
Навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови,
необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, належне зберігання, використання і
поповнення фондів бібліотеки, гарантує їх цілісність, неподільність і невідчуженість.
Приміщення,
обладнання,
майно бібліотеки утримується навчальним закладом на безстроковому і безоплатному
користуванні та оперативному управлінні.
1.3. У своїй діяльності бібліотеки керуються Законом України «Про освіту», Законом України
«Про бібліотеки і бібліотечну справу», іншими законодавствами та підзаконними нормативноправовими актами, а також цим Положенням.
1.4. Бібліотека навчального закладу своєю діяльністю сприяє реалізації державної політики у
галузі освіти і культури; дотримується принципів гуманізму і демократизму, пріоритету
загальнолюдських цінностей і моралі.
1.5. Дане Положення визначає рівень базисних вимог до бібліотеки навчального закладу і
підлягає конкретизації стосовно профільних, регіональних, організаційних особливостей та
змісту роботи кожного конкретного навчального закладу.
1.6. Бібліотека доступна та безкоштовна для користувачів, якими є вчителі, вихователі, учні,
працівники навчального закладу, батьки.
1.7. Бібліотека може надавати користувачам додаткові платні послуги згідно з чинним законодавством.
1.8. Порядок доступу до бібліотечних фондів та іншої бібліотечної інформації, перелік
основних послуг і умови їх надання визначаються правилами користування бібліотекою, які
затверджуються директором навчального закладу і складаються на основі типових правил
користування бібліотекою.
2. Основні завдання
2.1. Бібліотечно-інформаційне обслуговування
користувачів у забезпеченні всіх напрямів
навчально-виховного процесу конкретного закладу у засвоєнні як програмних, так і
позапрограмних вимог, у самоосвіті.
2.2. Розширення бібліотечно-інформаційних послуг на основі удосконалення традиційних і
засвоєння нових бібліотечних форм і методів роботи. Введення в роботу бібліотеки новітніх
технологій.
2.3. Формування в учнів умінь та навичок бібліотечного користувача, розкриття перед ними
основних (модельних, базових) функцій бібліотеки, з'ясування прав
і
обов'язків
користувача,вихованням поваги до правил користувача своєї і будь-якої бібліотеки,
популяризації бібліотечно-бібліографічних знань.
2.4. Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадського обов'язку, відкритої до інтелектуального і творчого розвитку.
28
2.5. Всебічне сприяння підвищенню фахової, педагогічної майстерності вчителів, вихователів,
батьків шляхом популяризації педагогічної літератури і надання інформації про неї.
2.6. Бібліотечно-інформаційне забезпечення особистісних потреб користувачів у дозвіллєвій
діяльності, у профорієнтаційному визначенні.
2.7. Виховання в учнів інформаційної культури — сталого прагнення до пошуку інформації,
свідомого добору джерел, навичок систематизації та особистої оцінки.
2.8. Координація діяльності бібліотеки з громадськими організаціями, співпраця та взаємодія
з освітянськими бібліотеками та мережею бібліотек інших систем і відомств.
3. Зміст роботи
3.1. Формує універсальний, з урахуванням профілю, бібліотечний фонд, який відповідає змісту
навчання у навчальному закладі, його інформаційним і виховним функціям, запитам та інтересам користувачів, забезпечує його належне розміщення, облік і зберігання. В нього
включаються: довідково-енциклопедичні, інформаційні видання з питань методики навчання,
психології,підручники, навчальні посібники і дидактичні матеріали, художня література,
періодичні видання, ноти, ізопродукція, кінодокументи, компакт-диски (оптичні носії),
картографічні матеріали, видання, що вийшли друком як в Україні, так і за кордоном.
3.1.1.
Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і додаткових
бібліотечних фондів, їх зберігання та реєстрацію.
3.1.2. Систематично аналізує використання бібліотечного фонду, веде роботу з його популяризації.
3.1.3. Обслуговує читачів у режимі абонементу та читального залу.
3.2. Формує і веде довідково-бібліографічний апарат, використовуючи традиційні і сучасні
електронні носії інформації з метою багатоаспектного бібліографічного розкриття
бібліотечного фонду.
3.2.1. Бере участь у створенні і використанні галузевих баз даних.
3.2.2. За допомогою комунікативних мереж бібліотека відіграє роль центрів інформації
загальноукраїнських та світових баз даних.
3.2.3.
Вивчає інформаційні потреби вчителів, вихователів, учнів, батьків, здійснює диференційоване обслуговування читачів, використовуючи різні форми і методи індивідуальної,
групової і масової роботи.
3.3. Засобами бібліотечної роботи популяризує книгу і читання, підвищує престиж освіченості і
культурності, виходячи як з потреб суспільства, так і з природних прагнень особистості.
3.3.1. Складає і готує списки літератури на допомогу навчально-виховній роботі закладу,
виконує довідкову й інформаційну роботу шляхом масового, групового та індивідуального
інформування.
3.3.2. Веде роботу з популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів за допомогою
проведення бесід, організації
книжкових виставок, оглядів, лекцій, бібліотечних уроків, надання індивідуальних і групових
консультацій тощо.
3.3.3. Спільно з учителями та громадськими організаціями проводить читацькі конференції, літературні та музичні вечори, диспути, ігри та інші масові заходи.
3.3.4. Організовує та бере участь у науково-пошуковій та краєзнавчій роботі, що пов'язана з
книгою, навчальним підручником та іншою формою інформації.
3.4.
В межах своєї діяльності бере участь у навчально-виховному процесі в організації
загальних, групових, класних, масових заходів, виставок та оглядів, передбачених планом
роботи.
3.5. Координує і кооперує свою діяльність з бібліотеками інших навчальних закладів, систем і
29
відомств щодо спільних дій та заходів у навчальній і дозвіллєвій діяльності.
3.5.1. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою внутрішнього книгообміну та міжбібліотечного абонементу (МБА).
3.5.2. Вивчає і впроваджує в практику роботи кращий досвід бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.
4. Управління, структура та штати
4.1. Відкриття бібліотеки здійснюється за наявністю відповідної матеріально-технічної,
науково-методичної бази: приміщення, початкового книжкового фонду (навчального),
книгосховища, абонементу, читального залу (кімнати), забезпечених необхідним бібліотечним
обладнанням, бібліотечною технікою, комп'ютерами, охоронними і протипожежними засобами.
4.2.
Забороняється використовувати приміщення бібліотеки для робіт, не передбачених завданнями бібліотеки.
4.3.
Загальне керівництво, створення необхідних умов для здійснення якісної та ефективної
роботи, контроль за діяльністю бібліотеки, прийом на роботу бібліотечних працівників
здійснює директор навчального закладу.
Бібліотека навчального закладу не є юридичною особою. Вона може мати штамп, який містить
у собі назву навчального закладу.
4.4. За організацію роботи бібліотеки, бібліотечних процесів несе безпосередньо відповідальність завідуючий бібліотекою, який підпорядковується директору навчального закладу, є
членом педагогічного колективу і входить до складу педагогічної ради закладу.
4.5. Бібліотечні працівники підлягають атестації згідно з чинним законодавством.
4.6. Бібліотечний працівник повинен мати спеціальну бібліотечну або педагогічну освіту. Коло
посадових обов'язків бібліотечного працівника визначається на підставі посадових інструкцій.
Посадові оклади визначаються відповідно до діючих схем у межах асигнувань, передбачених на
заробітну плату, відповідно до кваліфікаційних вимог.
4.7. Виконання робіт бібліотечним працівником, не передбачених даним Положенням, оплачується додатково або компенсується додатковими вихідними.
4.8. За домовленістю з директором і за наявності необхідної освіти, відповідно до чинного
законодавства, бібліотечний працівник має право на педагогічне навантаження у школі:
викладання окремих предметів, ведення гуртків і факультетів.
4.9. Режим роботи бібліотеки встановлюється директором навчального закладу відповідно до
внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням змінності навчання. Один раз на місяць у
бібліотеці встановлюється санітарний день.
4.10. Щоденно дві години робочого дня виділяється на виконання внутрішньої бібліотечної
роботи.
4.11. Бібліотечний працівник забезпечує облік, зберігання і використання всіх одиниць фонду
згідно з відповідними інструктивними матеріалами Міністерства освіти України і Міністерства
культури та мистецтв України, несе відповідальність за зберігання фонду згідно з чинним
законодавством.
4.12. Бібліотека працює згідно з планом роботи, затвердженим директором навчального закладу, який є складовою частиною плану навчально-виховної роботи закладу. Річний звіт
бібліотеки є складовою частиною річного звіту закладу.
4.13. Придбання документів й інші витрати на утримання бібліотеки передбачаються за рахунок коштів закладу відповідно до встановлених нормативів. Використовуються також і
цільові вклади (дотації місцевих органів, спонсорів, громадських організацій, шефська
допомога), надходження за додатково виконані бібліотекою роботи (послуги).
4.14. Методично-інформаційне керівництво бібліотекою, підвищення кваліфікації її працівників
30
забезпечують органи державної виконавчої влади, що опікуються установами освіти,
регіональні методичні центри, обласні інститути післядипломної освіти, Центральна
освітянська бібліотека Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України.
Методичну допомогу бібліотеці надають Державна бібліотека України для дітей, Державна
бібліотека України для юнацтва, районні, міські, обласні бібліотеки для дітей та юнацтва
системи Міністерства культури і мистецтва України, спеціалізовані бібліотеки інших систем і
відомств.
4.15. При бібліотеках працює читацький актив з числа учнів, учителів і батьків, який допомагає
працівникам бібліотеки у виконанні бібліотечної роботи.
4.16. Для вирішення актуальних питань діяльності бібліотеки на правах дорадчого органу може
бути створена бібліотечна рада, до складу якої входять працівники бібліотеки, представники педагогічного колективу, бібліотек регіону, громадськості, а також батьки та учні.
5. Права, обов'язки та відповідальність
5.1. Бібліотека має право:
5.1.1. Визначати зміст та форми своєї діяльності залежно від завдань, зазначених у даному Положенні.
5.1.2. Розробляти правила користування бібліотекою та іншу регламентуючу документацію, що
затверджується керівником навчального закладу.
5.1.3. Визначати згідно з правилами користування бібліотекою вид і розмір компенсаційного
збитку, завданого користувачем.
5.2. Бібліотечні працівники мають право:
5.2.1. Брати участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом згідно з чинним законодавством.
5.2.2. На вільний доступ до інформації, пов'язаної із завданнями, що стоять перед бібліотекою, а
саме: до навчальних програм, планів, роботи навчального закладу, його структурних
підрозділів.
5.2.3. На підтримку з боку органів освіти різного рівня та адміністрації навчального закладу в
організації підвищення кваліфікації працівників бібліотек, створення необхідних умов для їх
самоосвіти, забезпечення участі в роботі методоб'єднань, наукових конференцій, семінарів з
питань бібліотечно-інформаційної та культурно-масової роботи.
5.2.4.
На атестацію згідно з нормативними актами Міносвіти України та Міністерства
культури та мистецтва України.
5.2.5. На додаткову оплату праці згідно з чинним законодавством.
5.2.6. На щорічну відпустку в розмірі 24 календарних днів за відпрацьований рік та додаткову
щорічну відпустку (до семи календарних днів) відповідно до колективного договору між
працівниками та колективом загальноосвітнього навчального закладу.
5.2.7. На представлення до різних форм заохочення, нагород та відзнак, які передбачені для працівників освіти і культури.
5.3. Бібліотечні працівники несуть відповідальність за:
5.3.1.
Виконання трудових обов'язків згідно з нормативно-правовими актами про працю в
Україні та колективним договором середнього загальноосвітнього навчального закладу.
5.3.2. Дотримання функцій, що передбачені цим Положенням.
5.3.3. Збереження бібліотечних фондів згідно з діючими законодавчими актами.
31
Додаток 3
ІНСТРУКЦІЯ
з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах
Затверджено наказом Міністерства культури і туризму України
від 03.04.2007 р. № 22
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.05.2007 р. за № 530/13797
1. Загальні положення
Ця Інструкція регулює порядок обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, який
здійснюють уповноважені структурні підрозділи бібліотеки.
Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України
згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Інструкція поширюється на бібліотеки, що перебувають у сфері управління Міністерства культури і туризму України,
управлінь (відділів) культури місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад.
До обліку бібліотечного фонду висуваються такі вимоги: повнота та достовірність облікової
інформації; своєчасне відображення в облікових документах кожного факту надходження І вибуття
документів з фонду; узгодженість засобів і форм обліку.
2. Основні терміни і поняття
У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:
- бібліотечний фонд — упорядковане зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці, а саме:
- книга — видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого
формату в обкладинці чи оправі, обсягом понад сорок вісім сторінок;
- брошура — книжкове видання обсягом від чотирьох до сорока восьми сторінок;
- аркушеве видання — видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу
будь-якого формату без скріплення;
- буклет — видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким
способом у два чи більше згинів;
- карткове видання - видання у вигляді картки встановленого формату, надруковане на матеріалі
підвищеної щільності;
- плакат — видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого
формату, надруковане з одного чи з обох боків аркуша, призначене для експонування;
- поштова картка — поштове відправлення у вигляді стандартного бланка, що містить відкрите
письмове повідомлення;
- журнал — періодичне видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату в обкладинці або оправі;
- газета — періодичне видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу
встановленого формату, призначене для широкого кола осіб, яке є джерелом письмової інформації
про поточні події, пов'язані з внутрішніми справами, міжнародними проблемами, політикою тощо;
- фонодокумент — аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить
звукову інформацію;
- відеодокумент — аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить
інформацію, зафіксовану за допомогою відео-та звукозапису;
- кінодокумент — аудіовізуальний документ на плівковому носії, що містить зафіксовані на
ньому за допомогою кінематографічної техніки предмети у вигляді послідовно розміщених
фотографічних зображень, а також може містити звукову інформацію;
- фотодокумент — аудіовізуальний документ, що містить інформацію, зафіксовану на ньому за
32
допомогою фотографічної техніки; предмети у вигляді окремих фотозображень;
- документ на мікроформі — фотодокумент на плівковому чи іншому носієві, який для виготовлення і використання потребує відповідного збільшення за допомогою мікрографічної техніки;
- електронне видання — електронний документ (група електронних документів), який пройшов
редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді та має
вихідні дані;
- безнадійна заборгованість — заборгованість користувача перед бібліотекою з документів, узятих
ним у тимчасове користування, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за
якою строк позовної давності минув;
- вилучення документів із бібліотечного фонду — процес виключення зі складу бібліотечного
фонду та зняття з обліку документів, які підлягають списанню;
- непрофільне видання —видання, яке не відповідає профілю комплектування (тематикотипологічному плану комплектування) конкретної бібліотеки;
- періодичне видання — серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу з постійним
для кожного року числом номерів (випусків), без повторів у змісті, однотипно оформленими,
нумерованими і/або датованими випусками, під одним і тим самим заголовком;
- примірник — одиниця обліку бібліотечного фонду, кожна окрема одиниця документа, яка
включається до складу бібліотечного фонду або вибуває з нього;
- річний комплект — одиниця обліку газет, сукупність номерів (випусків) газети за рік, наявних у
фонді бібліотеки,
3. Об'єкти та одиниці обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах
3.1. Об'єктами обліку бібліотечного фонду є:
3.1.1. Видання:
— книги, брошури;
— аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки;
— журнальні видання, газетні видання.
3.1.2. Аудіовізуальні документи:
— фонодокументи;
— відео документи;
— кінодокументи;
— фотодокументи;
— документи на мікроформах.
3.1.3. Електронні видання.
3.2. Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду
(крім газет), є назва і примірник.
3.3. Основними одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни
назви видання).
3.4. Самостійні видання, об'єднані в одній оправі (конволют), обліковуються як
окремі примірники і окремі назви.
3.5. Додатки до друкованих документів (мани, атласи, таблиці, покажчики до географічних назв,
ноти, грамплатівки, плакати, оптичні диски і т. Ін.), якщо вони не мають самостійного значення,
окремо не обліковуються. Вони отримують інвентарний номер основного документа.
33
4. Порядок обліку книг і брошур
4.1. Облік книг і брошур поділяється на сумарний та індивідуальний.
4.2. Сумарний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування бібліотек.
4.3. Сумарний облік здійснюється партіями на підставі супровідних документів (рахунок-фактура,
опис, накладна, реєстр, акт і т. ін.).
4.4. Формою сумарного обліку є Книга сумарного обліку бібліотечного фонду.
4.5. В умовах централізованої бібліотечної системи ведеться загальна книга сумарного обліку на весь
єдиний фонд та окремі книги обліку на фонди кожного структурного підрозділу центральної
бібліотеки та бібліотек-філій, де містяться відомості про передачу документів до них із відділу
комплектування і обробки.
4.6. Книга сумарного обліку бібліотечного фонду має три розділи: «Надходження до фонду»,
«Вибуття з фонду», «Підсумки руху фонду».
4.7. Після взяття книг та брошур на сумарний облік відділ комплектування передає супровідні
документи на них до бухгалтерії бібліотеки.
4.8. Індивідуальний облік книг і брошур здійснюють відділи комплектування та відділифондоутримувачі (бібліотеки —філії ЦБС).
4.9. Індивідуальний облік книг і брошур здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику
інвентарного номера.
4.10.Формою ведення індивідуального обліку книг і брошур є Інвентарна книга
УР/Бібліотеки, які здійснюють індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими
формами (обліковий каталог, описи тощо), мають право зберегти існуючий порядок
індивідуального обліку.
4.11. При взятті на індивідуальний облік рідкісного чи цінного видання в Інвентарній книзі в графі
«Примітка» робиться запис «РК» і вказуються особливості даного примірника.
4.12. Кожна книжка чи брошура, що входить до серії, обліковується як окреме видання.
4.13. Кожна з брошур, виданих у складі видавничої папки (обкладинки), обліковується як окреме
видання.
5. Порядок обліку інших видань
5.1. Аркушеві картографічні видання обліковуються за правилами обліку книг.
5.2. Аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки підлягають обліку.
Відомості про них заносяться до книги сумарного обліку бібліотечного фонду (без зазначення
ціни).
5 3. Груповий облік таких видань здійснюється в Картці обліку аркушевих видань (таблиця 5 на с. 19).
5.4. Аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки, придбані для забезпечення роботи бібліотеки, у т. ч. для її оформлення, до бібліотечного фонду не
включаються та не підлягають обліку.
5.5. Журнальні та газетні видання підлягають обліку в книзі сумарного обліку бібліотечного
фонду. Записи до цієї книги про надходження газетних видань заносяться на підставі річного
підсумкового акта приймання здавання видань (без зазначення ціни). Записи про надходження
журнальних видань заносяться щомісяця (без зазначення ціни).
5.6. Надходження журнальних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку журналів.
5.7. Надходження газетних видань до бібліотеки фіксується у картках обліку газет.
6. Порядок обліку аудіовізуальних документів та електронних видань
6.1. Аудіовізуальні документи, електронні видання обліковуються у відділі комплектування за
правилами обліку книг.
34
6.2. Примірниками аудіовізуальних документів є:
6.2.1. Фонодокументи:
—для грамплатівок, компакт-дисків
— диск;
—для магнітних фонограм - котушка, касета, бобіна.
6.2.2. Відеодокументи — касета або диск.
6.2.3. Кінодокументи:
—для кінофільмів — бобіна;
—для діафільмів — рулон.
6.2.4. Фотодокументи — кадр.
6.2.5. Документи на мікроформах:
—для мікрофіш — фіша;
—для мікрофільмів — рулон.
6.3. Примірником електронних видань є оптичний диск.
6.4. Комплект (альбом) аудіовізуальних документів (грамплатівок, компакт-дисків, мікрофільмів,
діапозитивів і т. ін.) чи електронних видань, які об'єднані спільною назвою, обліковується як
одна назва.
6.5. Діафільм обліковується як одна назва незалежно від кількості рулонів, які його складають.
6.6. Для індивідуального обліку аудіовізуальних документів та електронних видань заводиться
окрема Інвентарна книга (аудіовізуальні документи і електронні видання) (таблиця 8 на с.20).
6.7. З метою недопущення повтору інвентарних номерів, які присвоюються книгам та аудіовізуальним документам і електронним виданням, після запису інвентарного номера
аудіовізуального документа чи електронного видання через косу риску пишеться літера «А»
(інв. номер/А).
6.8. Сумарний облік аудіовізуальних документів та електронних видань здійснюється в Книзі
сумарного обліку бібліотечного фонду.
35
Додаток 4
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників у бібліотечних
фондах загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів та вищих
навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
І. Загальні положення
1. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги до комплектування та обліку підручників і
навчальних посібників у бібліотечних фондах загальноосвітніх, професійно-технічних
навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації державної і
комунальної форм власності, що використовують у навчально-виховному процесі підручники і
навчальні посібники для загальноосвітніх навчальних закладів (далі - навчальні заклади).
2. Безпосередньо роботу з комплектування та обліку підручників і навчальних посібників
здійснює бібліотекар навчального закладу, а у разі його відсутності - інша особа, визначена
керівником навчального закладу (далі - бібліотекар).
ІІ. Комплектування та облік підручників і навчальних посібників
1. Навчальні заклади забезпечуються підручниками і навчальними посібниками в
установленому законодавством порядку.
2. Бібліотечні фонди навчальних закладів комплектуються підручниками і навчальними
посібниками згідно із затвердженим Міністерством освіти і науки України переліком
підручників і навчальних посібників, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки
України.
3. Комплектування бібліотечних фондів навчальних закладів підручниками і навчальними
посібниками, виданими за державним замовленням, здійснюється з урахуванням вимог
постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 781 «Деякі питання
забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів вищих навчальних закладів,
учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних
навчальних закладів».
4. Облік підручників і навчальних посібників повинен сприяти збереженню, правильному
формуванню і використанню бібліотечного фонду навчального закладу, відображати
надходження, загальну кількість і розподіл підручників і навчальних посібників по класах
(групах), вибуття навчальних підручників і посібників з бібліотечних фондів.
Підручники і навчальні посібники обліковуються і зберігаються окремо від інших документів
бібліотечного фонду.
5. Обліку підлягають усі підручники і навчальні посібники, що знаходяться у бібліотечних
фондах навчальних закладів.
До процесу обліку підручників і навчальних посібників належать: прийом, штемпелювання,
реєстрація надходження підручників і навчальних посібників, їх вилучення, а також контроль за
їх використанням та зберіганням.
Облік підручників і навчальних посібників здійснює бібліотекар.
6. Облік підручників і навчальних посібників ведеться за груповим обліком у Книзі сумарного
обліку підручників і навчальних посібників бібліотечного фонду за формою згідно з додатком 1
до цієї Інструкції, а також у Реєстраційній картці руху підручників і навчальних посібників
бібліотечного фонду за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.
7. На титульному аркуші кожного примірника підручника і навчального посібника над
вихідними даними ставиться спеціальний штемпель із зазначенням найменування навчального
36
закладу.
8. Перед початком навчального року бібліотекар видає підручники і навчальні посібники
класним керівникам 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, керівникам груп
професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
під їх особистий підпис.
Видані підручники і навчальні посібники реєструються бібліотекарем у Журналі обліку
виданих підручників і навчальних посібників, що ведеться за формою згідно з додатком 3 до
цієї Інструкції.
У кінці навчального року підручники і навчальні посібники обов’язково повертаються до
бібліотечного фонду навчального закладу.
9. Не придатні до використання підручники і навчальні посібники, що втратили актуальність,
старі або мають дефекти, у яких закінчився строк використання, підлягають списанню і
вилученню з бібліотечних фондів навчальних закладів.
Списання здійснюється на підставі акта про списання з балансу бюджетних установ і
організацій вилученої з бібліотеки літератури, затвердженого наказом Головного управління
Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02 грудня
1997 року № 125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів,
що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих
бюджетів, та Інструкції з їх складання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22
грудня 1997 року за № 612/2416 (далі - акт), до якого додається опис підручників і навчальних
посібників, що підлягають вилученню із бібліотечних фондів.
Акт складається у двох примірниках комісією, до складу якої входять бібліотекар, заступник
керівника навчального закладу, педагогічні працівники, та затверджується керівником
навчального закладу.
Перший примірник акта здається до бухгалтерії відділу освіти районної, районної у містах
Києві та Севастополі державних адміністрацій або бухгалтерії навчальних закладів, а другий
примірник залишається у бібліотекаря.
На підставі акта бібліотекар вносить відповідні записи у Книгу сумарного обліку підручників і
навчальних посібників бібліотечного фонду і Реєстраційну картку руху підручників і
навчальних посібників бібліотечного фонду.
10. Станом на 01 січня кожного року на підставі акта та Книги сумарного обліку підручників і
навчальних посібників бібліотечного фонду бібліотекар робить звірку руху підручників і
навчальних посібників.
11. Списані згідно з актом підручники і навчальні посібники здаються у макулатуру для фонду
офсетного паперу, створеного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02
лютого 2011 року № 82-р «Деякі питання створення офсетного паперу». Квитанції про здану
макулатуру прикріплюються до акта.
12. Керівник навчального закладу здійснює контроль за обліком, зберіганням та рухом
підручників і навчальних посібників.
13. Користувачі бібліотечних фондів повинні бережливо ставитися до підручників і навчальних
посібників. Якщо підручник та/або навчальний посібник втрачений або пошкоджений,
користувач повинен замінити його аналогічним підручником та/або посібником чи
рівноцінним.
У такому випадку бібліотекар робить відповідні відмітки в Журналі обліку підручників і
навчальних посібників, що приймаються замість втрачених чи пошкоджених, що ведеться за
формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції, на підставі якого комісія навчального закладу
складає акт.
37
14. Підручники та/або навчальні посібники, що приймаються замість втрачених чи
пошкоджених, реєструються бібліотекарем в Журналі обліку підручників і навчальних
посібників, що приймаються замість втрачених чи пошкоджених, на підставі якого в кінці
навчального року складається акт приймання підручників і навчальних посібників замість
втрачених чи пошкоджених та вносяться відповідні записи бібліотекарем в Книгу сумарного
обліку підручників і навчальних посібників бібліотечного фонду навчального закладу.
Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти
О.В. Єресько
КНИГА
сумарного обліку підручників і навчальних посібників бібліотечного фонду
______________________________________________________
(найменування навчального закладу)
І. Надходження підручників і навчальних посібників
Дата №
Звідки № і дата Всього На Надходження по класах
Ін Приміт
запи запису надійш супровідн надійшло сум 1 клас
2 3 4 5 6 7 8 9 1 1 ше ки
су за
ли
ого
примірни у
к к к к к к к к 0 1
Букв інші
порядк
документ ків
ар підручн л. л. л. л. л. л. л. л. к к
ом
а
л. л.
ики
1
2
3
4
5
6
7
8
9 1 1 1 1 1 1 1 1 1 19 20
0 1 2 3 4 5 6 7 8
ІІ. Вибуття підручників і навчальних посібників
Дат акт Вибуло
а
про всього
запи списа примірн на
су ння иків
су
(№,
му
число
,
місяц
ь, рік)
1
2
3
4
Причина вибуття
По класах
Ін Примі
ше тки
через як
втрачені ін 1 клас
2 3 4 5 6 7 8 9 1 1
зношен заста учнями ше
к к к к к к к к 0 1
Букв інші
ість
рілі (студент
л. л. л. л. л. л. л. л. к к
ар
підруч
ами)
л. л.
ники
5
6
7
8
38
9
10
1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 21 22
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
ІІІ. Підсумки руху підручників і навчальних посібників
Рух
Всього
На Розподіл видань за призначенням
Примітк
підручникі примірникі сум
и
для
загальноосвітніх
навчальних
закладів
(по
ві
в
у
класах)
навчальни
1 клас
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
х
кл кл кл кл кл кл кл кл кл кл
посібників
Буква інші
. . . . . . . . . .
р
підручник
и
1
2
3
4
5
6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Є на 20…..
р.
Надійшло
за _____
Вибуло за
______
Є на 20…..
р.
Надійшло
за _____
Вибуло за
_______
Відмітка
бухгалтер
а про
звірку
17
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
руху підручників і навчальних посібників бібліотечного фонду
_________________________________________________________
(найменування навчального закладу)
Рік
Дата
Номер
Автор(и), назва підручника (рівень), навчального посібника, Приміт
видан отриман запису в клас
ки
ня
ня
книзі
надійшло
вибуло (списано)
у
сумарног
наявності
о обліку кількість ціна
сум кількість сум акт про (кількість
підручник примірник одного а примірник а списан примірникі
ів і
ів
примірни
ів
ня № в)
навчальни
ка
х
посібникі
в
1
2
3
4
5
6 7
8 9
10
11
39
ЖУРНАЛ
обліку виданих підручників і навчальних посібників
_______________________________________________
(найменування навчального закладу)
Навчальний рік ______________________
№
з/п
Автор(и), назва
підручника (рівень) або
навчального посібника
Клас, група Рік
Всього
видання видано
1
2
3
4
5
Відмітка про
Примітки
повернуті
підручники або
навчальні посібники
6
7
ЖУРНАЛ
обліку підручників і навчальних посібників, що приймаються замість втрачених чи
пошкоджених
_________________________________________________________
(найменування навчального закладу)
Дата Прізвище, Відомості про втрачені чи
Відомості про
акт
Примітки
ім'я учня загублені підручники і навчальні отримані книги
приймання
посібники
підручників
автор(и),
клас акт про ціна автор(и),
клас ціна і
навчальних
назва
списання
назва
посібників
підручника
№
підручника
№
(рівень) або
(рівень) або
навчального
навчального
посібника
посібника
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
40
Додаток 5
БІБЛІОТЕЧНА СТАТИСТИКА
Міждержавний стандарт ГОСТ 7.20-2000
Система стандартів з Інформації, бібліотечної та видавничої справи.
Дата введення 2002-01 -01.
1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює одиниці обліку документів фондів бібліотек і органів науковотехнічної інформації (далі — НТІ) і одиниці обліку обслуговування користувачів бібліотек І
органів НТІ.
Стандарт обов'язковий для всіх бібліотек і органів НТІ незалежно від відомчого
підпорядкування та форм власності.
2. ВИЗНАЧЕННЯ
Видача документа: Надання документа на запит користувача бібліотеки на абонементі, в
читальному залі через нестаціонарні форми обслуговування або електронні інформаційні
мережі.
Річний комплект: Сукупність номерів (випусків) періодичних видань за рік, приймається за
одну одиницю фонду.
Захід: Сукупність дій, організаційних форм, орієнтованих на контактні групи користувачів з
метою задоволення їхніх потреб у знаннях, інформації, спілкуванні, рекреації.
Метрополиця: Міжнародна одиниця обліку обсягу фонду, яка вимірюється як 1 м стелажної
полиці, зайнятої виданнями або Іншими документами.
Назва: Кожне нове або повторне видання, інший документ, що відрізняються від решти заголовком, вихідними даними або Іншими елементами оформлення.
Відмова: Незадоволений запит користувача бібліотеки.
Підшивка (палітурна одиниця): Сукупність номерів періодичних видань (документів), зшитих,
переплетених або скріплених в інший спосіб в одне ціле та прийнятих за одну облікову
одиницю фонду.
Користувач бібліотеки: Фізична або юридична особа, яка користується послугами бібліотеки
(читач, відвідувач заходів, абонент).
Відвідування: Прихід користувача до бібліотеки або органу НТІ, зареєстрованого в
контрольному листку або формулярі читача, іншій документації, прийнятій у бібліотеці або
органі НП, а також в електронній базі даних.
Постійно діючий запит (ПДЗ): Тема інформаційного запиту на обслуговування абонентів у
системі вибірного поширення інформації (далі —ВПІ).
Екземпляр: Кожна окрема одиниця документа, що включається до фонду або вибуває з його.
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Обсяг фонду бібліотеки й органу НТІ обліковується в уніфікованих одиницях.
3.2. Основними одиницями обліку для всіх видів документів є екземпляр і назва.
3.3. Основними одиницями обліку обсягу фонду друкованих видань, неопублікованих і
аудіовізуальних документів, електронних видань є екземпляр і назва.
3.4. Облік обсягу фонду журналів І газет проводиться в екземплярах, назвах, річних
комплектах, підшивках.
3.5. Додатковими одиницями обліку обсягу фонду є річний комплект, метрополиця, підшивка
(палітурна одиниця).
3.6. Облік обсягу фонду в назвах застосовується для нових надходжень.
41
3.6.1. Повторне видання обліковується як нова назва, якщо воно доповнено та (або)
перероблено.
3.6.2. Багатотомне видання, об'єднане загальним заголовком, обліковується як одна назва, за винятком томів, що мають індивідуальний заголовок.
3.6.3. Копія видання або неопублікованого документа незалежно від виду носія обліковується
так само, як оригінал.
3.7. Додатки до видань (карти, атласи, таблиці, пояснювальні записки, покажчики географічних
назв, ноти, грамплатівки, плакати, СВ-К.ОМ, дискети тощо), які не мають самостійного
значення, окремо не обліковуються.
3.8. Самостійні видання, об'єднані в одну оправу (конволют), обліковуються як окремі екземпляри й окремі назви.
4. ОБЛІК ОКРЕМИХ ВИДІВ ВИДАНЬ І НЕОПУБЛІКОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ
4.1. Книжки й брошури.
4.1.1. Кожна книжка або брошура, що входить до серії, обліковується як окрема назва.
4.1.2. Кожна із брошур, випущених в об'єднуючій іх видавничій палці (обкладинці),
обліковується як окрема назва.
4.2. Періодичні видання.
4.2.1. Основними одиницями обліку обсягу фонду журналів є екземпляр (том, номер, випуск) і
назва видання за всі роки його надходження до фонду незалежно від зміни заголовка журналу.
Крім того, обсяг фонду журналів обліковується в річних комплектах.
4.2.2. Основними одиницями обліку обсягу фонду газет є річний комплект газет, що підлягає
постійному зберіганню в цьому фонді, і назва комплекту видання за всі роки його надходження
до фонду незалежно від зміни заголовка видання.
Примітка. Додатково допускається облік обсягу фонду в номерах (для непереплетених газет) і
підшивках (палітурних одиницях).
4.2.3. Одиницями обліку одноденних (одноразових) газет служать екземпляр (номер, випуск) і
назва газети.
43. Триваючі видання.
4.3.1. Основними одиницями обліку обсягу фонду триваючих видань є екземпляр (том, випуск)
і назва комплекту видання за всі роки його надходження до фонду незалежно від зміни
заголовка видання.
4.3.2. Кожна серія триваючого видання, що має самостійну нумерацію випусків,
обліковується як окрема назва.
4.3.3. Кожен самостійний том (випуск) триваючого видання обліковується як окрема назва.
4.4. Нотні видання.
4.4.1. Одиницями обліку нотних видань є екземпляр і назва.
4.4.2.Окремі партії (голоси), об'єднані з партитурою (клавіром) в одному виданні, а також
партії, об'єднані видавничою папкою (обкладинкою), обліковуються як один екземпляр і одна
назва.
4.4.3.Окремі партії (голоси) і партитура (клавір), видані окремо, обліковуються як різні
екземпляри.
4.4.4. Самостійні нотні видання, об'єднані в одну оправу (конволют), обліковуються як окремі
екземпляри й окремі назви.
4.5. Картографічні видання
4.5.1.Карта, видана на кількох аркушах, об'єднаних загальним заголовком, обліковується як
один екземпляр і одна назва.
42
4.5.2.Кожен самостійний аркуш серійної карти обліковується як окремий екземпляр і окрема
назва.
4.6. Образотворчі видання
4.6.1. Аркушеві видання, об'єднані видавничою папкою (обкладинкою, манжеткою, обгорткою),
обліковуються як один екземпляр і одна назва.
4.6.2. Кожен аркуш серії образотворчих видань, не об'єднаний видавничою папкою (обкладинкою, манжеткою, обгорткою), обліковується як окремий екземпляр і окрема назва.
4.7. Аркушеві текстові видання. Аркушеві текстові видання, випущені в об'єднуючій видавничій папці (манжетці), обліковуються як один екземпляр і одна назва.
4.8. Спеціальні види нормативних документів
4.8.1. Стандарти й каталоги промислового обладнання й виробів, випущені в об'єднуючій їх
видавничій папці (обкладинці), за наявності на папці загальної ціни, змісту всього видання і
єдиних вихідних даних обліковуються як один екземпляр і одна назва.
4.8.2. Стандарти й каталоги промислового обладнання й виробів, випущені у вигляді окремих
аркушів, якщо кожен із них має свої вихідні дані, ціну, тираж, обліковуються як окремий
екземпляр і окрема назва, навіть якщо вони об'єднані однією папкою (обкладинкою).
4.9. Депоновані наукові праці. Депонована наукова праця (робота у двох екземплярах і супровідні документи до неї), що міститься в окремій папці, обліковується як один екземпляр і
одна назва.
4.10. Неопубліковані документи
4.10.1. Неопубліковані документи, які зброшуровані або містяться в окремій папці,
обліковуються як один екземпляр і одна назва..
4.10.2. Для конструкторської документації одиницею обліку є креслення або повний комплект
конструкторських документів, що належать до одного виробу.
5. ОБЛІК АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
5.1. Фонодокументи
5.1.1. Одиницями обліку обсягу фонду фонодокументів є екземпляр і назва.
5.1.2.Екземпляром фонодокументів є: диск — для грамплатівок, компакт-дисків; котушка,
касета, бобіна — для магнітних фонограм.
5.1.3.Окремо випущена грамплатівка, компакт-диск обліковуються як один диск і одна назва.
Комплект (альбом) грамплатівок, компакт-дисків, об'єднаних загальною назвою, обліковується
за кількість дисків і однією назвою.
5.1.4. Магнітна фонограма на одній котушці (касеті) обліковується як одна котушка (касета) і
одна назва.
Магнітна фонограма на кількох котушках (касетах), об'єднаних загальною назвою,
обліковується за кількістю котушок (касет) і однією назвою.
5.1.5. Окремо випущений фонодокумент або комплект фонодокументів, об'єднаних
загальним заголовком, обліковується як одна назва незалежно від числа записаних творів.
5.1.6. Повторно випущений фонодокумент обліковується як нова назва, якщо має
виробничий або фірмовий номер (номери), відмінний від попереднього видання з
аналогічною назвою.
5.2. Відеодокументи
5.2.1.Одиницями обліку фонду відеодокументів є екземпляр і назва.
5.2.2.Екземпляром відеодокументів є касета або диск.
5.2.3.Загальний обсяг фонду відеодокументів обліковується за кількістю касет або дисків.
5.2.4.Відеодокументи обліковуються за правилами, установленими в 5.1.3—5.1.5.
43
5.3. Кінодокументи
5.3.1.Одиницею обліку фонду кінодокументів є бобіна.
5.3.2.Кінофільм обліковується як одна назва незалежно від числа складових його частин (бобін).
5.3.3.Загальний обсяг фонду кінофільмів обліковується за кількістю бобін.
5.3.4. Діафільм обліковується як одна назва: незалежно від числа складових його частин
(рулонів).
5.3.5. Загальний обсяг фонду діафільмів обліковується за кількістю рулонів.
5.4. Фотодокументи
5.4.1.Одиницями обліку фонду фотодокументів є екземпляр і назва.
5.4.2.Екземпляром фотодокументів є кадр.
5.4.3. Комплект діапозитивів обліковується як одна назва незалежно від числа складників його
сюжетів (кадрів).
5.4.4. Загальний обсяг фонду діапозитивів обліковується за кількістю кадрів.
5.5. Документи на мікро формах
5.5.1. Одиницями обліку фонду документів на мікроформах є екземпляр і назва.
5.5.2. Екземпляром документів на мікроформах є: афіша — для мікроафіш; рулон — для мікрофільмів.
5.5.3. Комплект фіш, об'єднаних загальною назвою, обліковується як одна назва.
5.5.4. Загальний обсяг фонду документів на мікрофішах обліковується за кількістю фіш.
5.6. Аудіовізуальні документи (АВД), що є додатком до інших видів документів, окремому
обліку не підлягають.
Примітка. У разі важких випадків визначення основного носія інформації та додатка до нього за
основний носій, що підлягає обліку, приймається текстовий документ.
6.ОБЛІК ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ
6.1.Одиницями обліку електронних видань є екземпляр і назва.
6.2. Екземпляром для електронних видань є дискета й оптичний диск (СО-КОМ і мультимедіа).
6.3. Електронні видання обліковуються за правилами, встановленими в 5.1.3.
7. ОБЛІК КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕК І ОРГАНІВ НТІ
7.1. Одиницею обліку читачів є читач.
Облік загального числа читачів проводиться за числом читачів, які обслуговуються всіма
структурними підрозділами бібліотеки або органу НТІ й зареєстровані у єдиній реєстраційній
картотеці або єдиній БД читачів.
Примітка. За наявності в бібліотеці або органі НТІ єдиного структурного підрозділу облік
загального числа читачів може проводитися на основі картотеки формулярів читачів.
7.2. Одиницею обліку абонентів міжбібліотечного абонемента (далі — МБА) є один абонент.
Облік загального числа абонентів МБА проводиться за числом бібліотек або органів НТІ,
зареєстрованих у картотеці або БД реєстрації абонентів МБА.
7.3. Одиницею обліку абонентів системи ВШ є індивідуальний (особа) або колективний
(організація) абонент, зареєстрований у картотеці або БД реєстрації абонента системи ВШ.
Облік загального числа абонентів системи В ПІ проводиться за числом абонентів, зареєстрованих у картотеці або БД цієї системи.
7.4. Одиницею обліку користувачів, що звертаються до бібліотеки або органу НТІ через
електронні інформаційні мережі, є код користувача (особи або організації), зафіксований на
сервері бібліотеки або органу НТІ.
Облік загального числа користувачів, що звертаються до бібліотеки або органу НТІ через
електронні інформаційні мережі, здійснюється за кількістю неоднакових кодів осіб і
організацій, зареєстрованих на сервері бібліотеки або органу НТІ.
44
7.5. Одиницею обліку відвідувачів заходів є особа, присутня на заході та зареєстрована в
документах, прийнятих у бібліотеці або органі НТІ.
Облік загального числа відвідувачів заходів здійснюється підсумовуванням кількості присутніх
на заходах осіб, зареєстрованих у прийнятих документах кожним структурним підрозділом
бібліотеки або органом НТІ, що проводить захід.
Примітка. Число відвідувачів заходу, спільно проведеного кількома структурними підрозділами
бібліотеки або органу НТІ, обліковується одним структурним підрозділом.
8. ОБЛІК ВІДВІДУВАНЬ, ЗВЕРНЕНЬ
8.1. Одиницею обліку відвідувань є одне відвідування, зареєстроване в документації або БД,
прийнятих у бібліотеці або органі НТІ.
8.2. Одиницею обліку звернень до електронного бібліотечно-інформаційної мережі є одне
звернення на сервер бібліотеки або орган НТІ.
8.3. Облік загального числа відвідувань (звернень) проводиться підсумовуванням відвідувань
(звернень), облікованих кожним структурним підрозділом бібліотеки або органом НТІ.
9. ОБЛІК ЗАПИТІВ НА ДОКУМЕНТИ І ЇХ КОПІЇ
9.1. Одиницею обліку запитів на документи і їх копії є запит на один екземпляр документа або
копії, зареєстрований у листку читацької вимоги або БД.
Примітка. Одиницею обліку запиту на періодичне видання є один екземпляр видання або одна
підшивка.
9.2. Облік загального числа запитів здійснюється підсумовуванням листків читацької вимоги
або фіксованих запитів у БД.
10. ОБЛІК ВИДАЧІ ДОКУМЕНТІВ І ЇХ КОПІЙ
10.1. Одиницею обліку видачі документів і їх копій є екземпляр, отриманий користувачем на
його запит.
Примітка. Одиницею обліку видачі періодичних видань є екземпляр або підшивка, отримана
користувачем на його запит.
10.2. Облік видачі документів проводиться за числом виданих екземплярів, зареєстрованих у
формулярі читача, листку читацької вимоги, бланку-замовленні за МБА, книжковому
формулярі або іншій документації, прийнятій у бібліотеці й органі НТІ, а також в електронній
БД.
10.2.1. Облік видачі журналів, газет, нот, карт, образотворчих видань, патентів, стандартів,
промислових каталогів, АВД які об'єднані або зберігаються в папках, коробках, комплектах,
підшивках; мікрофільмів, мікрофіш, дискет та інших документів, які складаються з кількох
екземплярів документів, проводиться за числом тих екземплярів документів, які відповідають
запиту користувача.
10.2.2. У разі видачі видань із одного структурного підрозділу бібліотеки або органу НТІ в
інший облік видачі проводиться структурним підрозділом, що безпосередньо здійснює видачу
видань читачеві чи абонентові МБА.
10.3. Облік загального числа виданих документів проводиться підсумовуванням числа
екземплярів,
облікованих кожним структурним підрозділом бібліотеки або органом НТІ.
10.4.Облік видачі копій і документів з виставки належить до загального числа виданих документів.
10.5. Облік видачі платних копій документів, проведений спеціалізованим підрозділом
бібліотеки або органом НТІ, здійснюється окремо й належить до загального числа виданих
документів.
45
ІІ. ОБЛІК ЗАПИТІВ І ВІДПОВІДЕЙ НА ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
11.1. Одиницею обліку одноразових запитів на довідково-інформаційне обслуговування (далі —
ДГО) є запит.
11.1.1. Облік одноразових запитів на ДІО проводиться за числом;
• затребуваних тем (для тематичних бібліографічних запитів);
• бібліографічних записів, що потребують уточнення (для запитів на бібліографічне уточнення);
• документів, наявність яких у фонді бібліотеки або органі НТІ потрібно встановити (для
адресно-бібліографічних запитів);
• затребуваних фактів (для фактографічних запитів);
• тем, що потребують аналітико-синтетичного перетворення документальної інформації (для
аналітичних запитів);
• методичних консультацій щодо роз'яснення правил користування бібліотекою або органом
НТІ, щодо використання інформаційних видань і елементів довідково-бібліографічного апарату
(далі —ДВА): каталогів, покажчиків, БД тощо (для запитів орієнтаційного характеру).
11.1.2. Облік загального числа одноразових запитів на ДІО проводиться підсумовуванням
запитів, зареєстрованих у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.
11.2. Одиницею обліку виконаних одноразових запитів на ДІО є усна або письмова довідка, що
містить відомості про одну тему, про один уточнений бібліографічний запис, про одне
встановлене видання, про один виявлений факт, а також усна або письмова методична
консультація з одного питання.
11.2.1. Облік виконаних запитів на ДІО проводиться за числом:
• тематичних довідок: бібліографічних списків, тематичних добірок (за виконання тематичних
запитів). Додатково допускається облік бібліографічних записів, включених до довідки;
• довідок, що включають уточнені бібліографічні записи (за виконання запитів на
бібліографічні
уточнення);
• довідок, що містять відомості про видання, наявність яких установлено у фонді бібліотеки або
органі НТІ (за виконання адресно-бібліографічних запитів);
• довідок, що включають виявлені або уточнені факти (за виконання фактографічних запитів);
• довідок, що включають оглядово-аналітичні відомості (за виконання аналітичних запитів);
• методичних консультацій (за виконання запитів орієнтаційного характеру).
11.2.2. Облік загального числа виконаних запитів на ДІО проводиться підсумовуванням
довідок,
консультацій, зареєстрованих у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.
11.3. Облік переадресованих запитів проводиться за числом повідомлень про переадресування
запитів в інші бібліотеки або органи НТІ.
Примітка. Переадресовані запити як виконані не обліковуються.
11.4. Одиницею обліку постійно діючих запитів на ДІО в режимі ВГП є ПДЗ.
Облік загального числа ПДЗ на ДІО в режимі ВПІ проводиться підсумовуванням ПДЗ,
зареєстрованих у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.
11.5. Одиницею обліку сигнальних повідомлень, надісланих абонентам системи ВПІ, є
повідомлення про одне джерело інформації.
Облік загального числа сигнальних повідомлень проводиться за числом повідомлень,
надісланих усім абонентам системи ВШ та зареєстрованих у документації (або БД), прийнятій у
бібліотеці або органі НТІ.
46
12. ОБЛІК ВІДМОВ
12.1. Одиницею обліку відмов на документи, їх копії та ДІО є невиконаний запит користувача,
зареєстрований у листку читацької вимоги (або БД), Іншій документації, прийнятій у бібліотеці
або органі НТІ.
Облік загального числа відмов проводиться підсумовуванням невиконаних запитів
користувачів, зареєстрованих у кожному структурному підрозділі бібліотеки або органі НТІ.
13. ОБЛІК ЗАХОДІВ
13.1. Одиницею обліку заходів є один захід - виставка, усний огляд, день інформації, екскурсія
тощо, зареєстрований у документації (або БД), прийнятій у бібліотеці або органі НТІ.
13.2. Облік загального числа заходів проводиться підсумовуванням заходів, зареєстрованих
кожним підрозділом бібліотеки або органом НЛ.
Примітки. 1. Додатково в прийнятій документації (або БД) ведеться облік експонованих і виданих документів, а також учасників заходів.
2. Захід, що включає одночасне проведення різних форм (наприклад, виставку й усний
бібліографічний огляд), обліковується як один захід, але складники цього заходу називаються в
прийнятій документації (БД).
3. Захід, в організації та проведенні якого брало участь кілька структурних підрозділів,
обліковується один раз.
47
Додаток 6
ЯК ПРИЙМАТИ ТА ОЦІНЮВАТИ НОВІ ДОКУМЕНТИ, ПОДАРОВАНІ БІБЛІОТЕКАМ
В.А.Соломка, заввідділу наукового комплектування фондів
ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського
Для повноцінного забезпечення навчально-виховного процесу бібліотеки загально-освітніх
навчальних закладів, окрім добре скомплектованого фонду підручників, повинні мати якісний
основний бібліотечний фонд універсального характеру, який вміщує як документи з методики
викладання предметів для вчителів, так і документи для позакласного читання школярів. У
сучасних умовах не всі бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів мають кошти на
придбання у видавництвах та книгарнях нової літератури. Сьогодні шкільні бібліотеки
комплектують свої фонди за рахунок подарунків читачів, авторів книг, а також проведення
спеціальних акцій, наприклад, «Подаруй бібліотеці книгу», «До Всеукраїнського дня бібліотек»
та ін.
Приймає подарункові видання комісія по роботі з фондами (не менше 3-х осіб). Комісія складає
акт (у 2-х примірниках) про прийняття до бібліотеки документів у дар за такою формою:
Індивідуальний та сумарний облік подарункових видань здійснюється на загальних засадах. Як
правило, документи, які передаються бібліотекам у дар, не мають вказаної вартості. Відсутність
цін на таких документах, зокрема на книгах, унеможливлює їх індивідуальний облік
(здійснюється бібліотекарем) та не дозволяє поставити їх на бухгалтерський облік бібліотеки
(здійснюється працівниками бухгалтерії). В такому випадку оцінювання документів проводить
комісія по роботі з фондами.
Оцінка вартості нових видань проводиться з урахуванням ринкових цін на видавничу
продукцію та цін, зазначених у прайс-листах та каталогах видавництв. Якщо їх нема, ціна
документа визначається за його собівартістю.
Як приклад, наведемо порядок оцінювання нових документів у Державній науково-педагогічній
бібліотеці імені В.О.Сухомлинського, який здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок
оцінювання документів в ДНПБ України». Ця інструкція розроблена науковцями бібліотеки у
2003 р. і включає наступне:
1.Документи, які надійшли до фонду бібліотек без вказаної ціни, повинні бути оцінені.
2.При оцінюванні документів необхідно використовувати прайс-листи та каталоги видавництв.
3.Якщо ж нема прайс-листів та каталогів видавництв, оцінювання документів проводиться за
такою формулою:
Д = Кб +О
Д - ціна документа
Кб - ціна книжкового блоку
О - ціна обкладинки
4.Ціна документа визначається за його собівартістю.
5.Ціна книжкового блоку визначається шляхом оцінювання кожної сторінки книжкового блоку
з урахуванням виду паперу.
• Одна сторінка крейдяного паперу коштує 2,5 коп
• Одна сторінка офсетного паперу коштує 2 коп.
• Одна сторінка типографського паперу коштує1,5 коп. • Одна сторінка газетного паперу
коштує 1 коп.
6.Ціна обкладинки визначається за її собівартістю:
• Б (брошурна оправа) - коштує 5% від ціни книжкового блоку
• 5-А (картонна оправа) - коштує 10% від ціни книжкового блоку
• 7-Б (оправа з лідерину, коленкору, тканини) - коштує 20% від ціни книжкового блоку
48
• 7-Г (картонна тверда чи м'яка оправа, покрита припресованою плівкою) - коштує 20% від ціни
книжкового блоку
„ЗАТВЕРДЖУЮ”
Директор школи
___________ _________________________
„ ____” ___________ 200 р.
Акт № __________
про прийняття до бібліотеки документів у дар
Цей акт складено
„_____” ___________ 200 __ р._____________________________________
______________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові та посада осіб, які беруть участь у складанні акта)
про прийняття до бібліотек __________________________ документів, отриманих від
_______________________________________________________ в дар у кількості
_____________ примірників на суму ___________ грн. ________ коп.
______________________________________________________________________________
(сума прописом)
записаних до книги сумарного обліку „ ____” ___________ 200 __ р. під № _________
і внесених до інвентарної книги з № ___________ по № _______________
Список документів додається.
Підписи _______________
_______________
_______________
Список документів до акту № _________
№ Автор та назва видання
п/п
Ціна
грн
Кількість
прим.
коп
Сума
грн
Примі
тки
коп
7. Якщо видання має на оправі припресовку фольги (золоте чи срібне тиснення), то ціна
49
документа збільшується на 10% від вартості обкладинки.
8. Якщо документ відноситься до формату А5 (половина формату А4), то визначена ціна
документа зменшується на 50%. Якщо формат більший, ніж А4, то визначена ціна збільшується
на 20%.
9. Одна сторінка ілюстрованої вкладки оцінюється як обкладинка 7-Г, тобто коштує 20% від
ціни книжкового блоку.
10.Якщо ілюстрації у документі не виділені в окрему вкладку, то ціна документа збільшується
на 20% від вартості книжкового блоку.
50
Додаток 7
Про віднесення до бібліотечних фондів
ЛИСТ Державного казначейства України від 22.09.2005 р. № 07-04/1827-7745
Державне казначейство України розглянуло лист Центральної державної науково-технічної
бібліотеки гірничо-металургійного комплексу України від 31.08.2005 № 56 про застосування
коду економічної класифікації при придбанні періодичних видань бібліотекою і в межах
компетенції повідомляє.
Відповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» бібліотечний фонд упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці. Бібліотечні фонди формуються
відповідно до значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане
зібрання документів.
Економічна класифікація видатків бюджету розмежовує видатки за економічними ознаками
з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. Здійснення видатків за їх
економічною сутністю регулює наказ Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194
«Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету».
В абзаці 17 Роз'яснень до застосування коду економічної класифікації 2110 «Придбання
обладнання і предметів довгострокового користування» визначено: «за вказаним кодом
здійснюються витрати на поповнення книг для бібліотечних фондів», тобто, якщо періодичні
видання (газети, журнали) є бібліотечними фондами, видатки на їх придбання здійснюються за
зазначеним вище кодом.
У випадку, якщо періодичні видання не відносяться до бібліотечних фондів, видатки на їх
придбання необхідно проводити за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
Віднесення періодичних видань та іншої літератури до бібліотечних фондів повинно
регламентуватися відомчими нормативними актами. Відповідальність щодо розподілу
періодичних видань на «бібліотечний фонд» та «не бібліотечний фонд» покладається виключно
на розпорядника бюджетних коштів.
51
Зміст:
Нормативно – правова регламентація діяльності бібліотек ……………3
Технологія обліку бібліотечного фонду
Сумарний облік …………………………………………………………...4 - 7
Індивідуальний облік ……………………………………………………..8 - 11
Вилучення документів з фонду бібліотеки ……………………………..11 - 13
Перевірка бібліотечного фонду. Інвентаризація ……………………….13 - 15
Термін зберігання облікових документів ……………………………….15
Список використаної літератури ………………………………………...16
Додаток 1 Про бібліотеки і бібліотечну справу. Закон України ….… 17 - 27
Додаток 2 ПОЛОЖЕННЯ про бібліотеку загальноосвітнього
навчального закладу………………………………………………………………..28 -31
Додаток 3 ІНСТРУКЦІЯ з обліку документів, що знаходяться в
бібліотечних фондах ...........................................................................32 – 35
Додаток 4 ІНСТРУКЦІЯ про порядок комплектування та облік
підручників і навчальних посібників у бібліотечних фондах
загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів та
вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації……………………..36 - 40
Додаток 5 Бібліотечна статистика. Міждержавний стандарт
гост 7.20 – 2000 ……………………………………………………………41 – 47
Додаток 6 Як приймати й оцінювати нову літературу, подаровану
бібліотекам .......................................................................................48 – 50
Додаток 7 Про віднесення до бібліотечних фондів.
Лист державного казначейства України ……………………………….51
52
Автор
Larisa6666819
Документ
Категория
Нероссийское законодательство
Просмотров
372
Размер файла
582 Кб
Теги
рекомендации, методичні
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа