close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Конспект уроку історії з теми "Галицько-Волинська держава за останніх князів""

код для вставки
У Дубенській ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 відбувся день відкритих дверей вчителів, що атестуються "Досвід - джерело майстерності"
Дубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
Методичний кабінет
Підготувала
вчитель
історії
Дячук І.В.
2015 р.
Тема: Галицько-Волинська держава за останніх князів.
Мета: характеризувати соціально-економічне та політичне становище
Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького; розвивати
в учнів уміння працювати з картою, джерелами інформації, визначати
хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави;
виховувати в учнів патріотичні почуття на прикладах героїчних сторінок
історії Галицько-Волинської держави.
Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети Лева
Даниловича, Юрія І, Любарта.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: характеризувати
становище в Галицько-Волинській державі за наступників Данила
Галицького; з’ясовувати характер на наслідки польської, угорської та
литовської експансії на українські землі в 40—80-х рр. XIV ст.;
визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської
держави; називати князів Галицько-Волинської держави та значення їх
правління;
удосконалити вміння працювати з картою, джерелами інформації, давати
характеристику історичним діячам.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання.
Заповніть пропуски в тексті.
«Князь Данило успадкував владу від свого батька ... . Непокірні ... чинили
опір князівській владі. Тривалий час Данило та його брат ... боролися за
повернення батьківського престолу. У ... р. йому вдалося повернути
князівський трон. Князь Данило зробив чимало корисних справ для
зміцнення ... держави. Він створив добре навчене ... , підкорив собі колишню
столицю київської: Русі — місто ... , завдав поразки рицарям-хрестоносцям
під збудував фортечні укріплення, заснував ряд міст. Одне із цих міст,
засноване в ... р., він назвав на честь свого старшого сина ... Місто ... Данило
перетворив на столицю своєї держави. За його наказом були також
споруджені міста-замки ... , ... . У 1245 р. здобув блискучу перемогу в битві з
угорським військом поблизу ... . Не маючи достатніх сил боротися із
військами Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до
хана ... , який видав йом.У ... на князювання. Головною метою всього його
життя було звільнення від ... ярма. У ... р. в місті ... Данило був коронований
як король Галицько-Волинської держави. Помер у ... р. у своєму улюбленому
місті ... ».
Запитання
Яке значення в історії Галицько-Волинської держави відіграли історичні
особи, які згадуються в тексті?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Метод «уявний мікрофону
Учні, передаючи один одному «мікрофон», дають відповідь на запитання:
пригадайте історію Галицько-Волинської держави в першій половині і
середині XIII ст. Які події вам найбільше запам’яталися і чому?
Слово вчителя.
Хто успадкував владу після смерті короля Данила? У якому становищі
опинилася Галицько-Волинська держава? Який внесок зробили нащадки
Данила Галицького в розвиток держави? На ці запитання ми спробуємо
відповісти на сьогоднішньому уроці.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Наступники Данила Романовича. Правління Лева та Юрія І.
Розповідь учителя.
Після смерті короля Данила Галицько-Волинська держава була поділена між
його братом і трьома синами. На Волині кня- зював його брат Василько, а
сини отримали: Лев — Галичину, Мстислав — Теребовль, а Шварно —
Холм. (Учитель пропонує учням показати названі території на карті
«Галицько-Волин- ська держава XII—XIII ст.».) Однак незабаром помер
Шварно, а згодом і Василько. Волинським князем став син Василька
Володимир. Він був дуже розумним та освіченим правителем, займався
наукою і книгами. У літописах він згадується як «великий книжник і
філософ, якого ще не було і не буде». Однак Володимир дуже рано помер і
передав свої землі синові Данила — Мстиславові. Так Галицько-Волинська
держава була поділена між двома синами Данила Романовича — Левом і
Мстиславом. Найпослідовніше продовжував державницьку політику батька
Лев Данилович.
Робота в групах.
Із метою більш детального вивчення питання про правління спадкоємців
Данила Галицького організовується робота учнів у групах з опрацюванням
джерел інформації та матеріалу підручника. Учні класу об’єднуються у дві
групи. Перша група вивчає правління Лева Даниловича, друга — Юрія І.
Вони мають визначити напрямки політики названих князів і значення
їхнього правління, а також дати відповіді на запитання до історичних
джерел.
I група
Лев Данилович (1228—1301) — галицький князь. Після смерті батька
Данила Галицького 1264 р. успадкував Перемишльське князівство і
Львів, після смерті брата Шварна 1269 р. — Бєлзьке, Холмське і
Дорогочинське князівства. Був одружений з угорською королівною
Констанцією, підтримував дипломатичні зв’язки із Заходом, що
позначилося на культурному та господарському житті країни,
адміністрації та міському самоврядуванні. Залежний від Золотої Орди,
користувався допомогою татар у походах на Польщу та Литву. Після
смерті князя Болеслава Соромливого 1279р. намагався приєднати до
своїх володінь Краків, однак зазнав поразки і був змушений повернути
українське Закарпаття та Люблінську землю.
1) Покажіть на карті землі, на які поширювалася влада Лева Даниловича.
2) Схарактеризуйте політику Лева Даниловича. Які заходи були
спрямовані на зміцнення держави?
II г р у п а
Юрій І Львович (1250 — після 1308) — галицько-волинський князь.
Онук Данила Романовича. Князював у Холмщині та Підляшші.
Об’єднав під своєю владою землі Галицько-Волинського князівства.
Отримав згоду константинопольського патріарха на утворення окремої
галицької митрополії. Титулувався королем і підписувався так:
«Король Руський, Великий князь Київський, Володимир-Волинський,
Галицький, Луцький і До- рогочинський».
Ю. Шкрумеляк про князя Юрія
А за тебе, мудрий князю,
Люд спокоєм проживає.
Твою силу, твою мудрість
ворог навіть поважає.
ти король і князь великий,
для людей свої ласкавий,
для земель своїх господар.
Доброї опікун слави.
Щедрий ти для духовенства,
Знав його вагу велику:
Першого настановляєш
Українського владику…
1) Покажіть на карті землі, що входили до Галицько-Волин- ської держави
за Юрія І.
2) Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Юрія І.
3) Яке значення мало утворення Галицької митрополії?
4) Поміркуйте, чи можна вважати період правління Юрія І добою
піднесення і розквіту Галицько-Волинської держави. Свою відповідь
обґрунтуйте.
Ш 2. Боротьба іноземних держав за землі Галицько-Волинської
держави. Волинь за правління Любарта.
Розповідь учителя.
Король Юрій І помер у 1315 р., залишивши на престолі двох своїх синів —
Андрія та Лева II. Вони князювали спільно, жили в злагоді між собою,
намагалися розширити зв’язки з Польщею та Тевтонським орденом, оскільки
сподівалися з їхньою допомогою звільнитися від монголо-татарської
залежності. Також вели боротьбу з литовським князем Ґедиміном, який у той
час розгорнув експансію на українські землі. Свою сестру віддали заміж за
польського князя Тройдена. Але, на жаль, брати загинули в 1323 р. майже
одночасно в боротьбі з татарами. Із їхньою смертю закінчився рід
Романовичів, оскільки жоден із князів не мав сина. Після цього на територію
Галицько-Во- линської держави починається засилля іноземних держав. Не
останню роль у цьому відігравали галицькі бояри. Спочатку вони запросили
на престол сина Марії і Тройдена Болеслава. Згодом він прийняв
православну віру і посів князівський престол у Львові під ім’ям Юрія II.
Юрій одружився з дочкою литовського князя Ґедиміна, а свою дочку віддав
заміж за литовського князя Любарта. За Юрія II посилюється експансія
іноземних держав на землі Галицько-Волинської держави. Він дозволяв
литовським священикам проповідувати католицьку віру і навертати людей у
католицтво, адже і йому самому ця віра була ближча за православну. Однак
такі дії не подобалися галицьким боярам, і в 1340 р. під час змови, якраз на
Великдень, Юрій II був отруєний. Період правління Юрія II став поступовим
занепадом Галицько-Волинської держави.
Узагальнюючи матеріал, учитель наголошує на причинах
занепаду
Галицько-Волинської держави в першій половині XIV ст.:
III посилення ординського впливу;
IV безуспішна боротьба з Польщею;
V контроль міст із боку іноземних купців;
VI відхід національної знаті від адміністративної влади;
VII навернення місцевого населення в католицьку віру;
VIII після смерті Юрія II бояри запросили на престол литовського князя
Любарта, його зятя, який, прийнявши православну віру, отримав ім’я
Дмитро.
Історична довідка.
Дмитро-Любарт — галицько-волинський князь у 1340— 1349 рр. і
волинський у 1349—1385 рр. Під його владою перебували Волинська,
Холмська і Белзька землі, а у Львові за нього правив воєвода Дмитро
Дедько. У союзі з великим литовським князем Кейстутом вів тривалу
боротьбу з Польщею та Угорщиною за землі Галицько-Волинської
держави. Був прихильним до українців. За його князювання в Луцьку
було збудовано фортецю — так званий замок Любарта.
Робота з історичним джерелом.
Учні опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого
виконують завдання.
Ю. Шкрумеляк про Любарта
Ти Волинь і добрий Галич
Але горе! Сил у тебе
Від чужих обороняв,
На врага уже нема.
Хоч ти литвин, але близький
Через те під чужу владу
За пролиту кров нам став.
Впала рідная земля
Завдання.
3) Покажіть на карті українські землі, які перебували під владою Любарта.
4) Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Любарта.
5) Чи можна стверджувати, що за часів правління Любарта посилюється
процес вступу українських земель до складу Литви? Чому?
IX УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Запитання та узагальнення.
У чому виявлялася складність становища Галицько-Волинсь- кої держави
наприкінці XIII — на початку XIV ст.? До чого це призвело?
Робота з таблицею.
Учитель демонструє учням таблицю1.
Періоди історичного розвитку Галицько-Волинської
держави
Період
1
2
3
4
5
Роки
1199—1205 рр.
1205—1238 рр.
1238—1264 рр.
1264—1323 рр.
1323—1340 рр.
Стан держави
Утворення та становлення
Тимчасовий розпад єдиної держави
Об’єднання та піднесення
Стабільність і розквіт
Поступовий занепад
— Чи згодні ви з такою періодизацією історії Галицько-Волинської держави?
Чому?
X ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріал підручників і виконати завдання [41, § 18, с. 172; 48, §
23, с. 139—141]. Випереджальне завдання: підготувати питання в групах
щодо розвитку культури Галицько- Волинської держави: І група — розвиток
освіти, II група — літописання, III група — мистецтва.
Автор
dubno-school7
Документ
Категория
История
Просмотров
555
Размер файла
76 Кб
Теги
Дубенська ЗОШ №7, Дячук І.В, конспект уроку з історії, Галицько-Волинська держава
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа