close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ЗВІТ 1 ЕТАП комиссия

код для вставкиСкачать
1
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Інституту інноваційних
технологій і змісту освіти
________2012 №_______
ЗВІТ
про завершення І (підготовчого) етапу
дослідно-експериментальної роботи за темою:
«Освітньо-інформаційне середовище як фактор цілісного розвитку
особистості»
на базі загальноосвітніх навчальних закладів Автономної республіки Крим,
Луганської та Чернігівської областей
(квітень 2012р. – вересень 2012 р.)
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України
від
05.07.2012
р.
№782
«Про
проведення
дослідно-
експериментальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах України
за темою «Освітньо-інформаційне середовище як фактор цілісного
розвитку особистості»» розпочато проведення дослідно-експериментальної
роботи за зазначеною темою на базі загальноосвітніх навчальних закладів
Автономної республіки Крим, Луганської та Чернігівської областей.
Всього до дослідно-експериментальної роботи за цією темою на поточний
момент залучено 27 навчальних закладів.
Програмою дослідно-експериментальної роботи на першому етапі
було заплановано:
1. Аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду проведення досліджень
освітньо-інформаційного простору та використання експіриєнтивного
навчання.
2. Розробка концептуальної моделі інформаційно-освітнього простору та
системи експіриєнтивного навчання.
2
3. Формування
нормативно-правової
бази
проведення
дослідно-
експериментальної роботи.
4. Формування напрямів дослідно-експериментальної роботи та розробка
стратегій її реалізації на базі навчальних закладів.
5. Розробка методології реалізації експерименту.
6. Формування
творчих
груп
учителів
за
темою
науково-
експериментальної роботи, підготовка та проведення педагогічних рад,
тренінгів
та
семінарів
функціональних
для
обов’язків
вчителів;
членів
визначення
педагогічних
та
уточнення
колективів
щодо
вирішення завдань експерименту.
7. Підведення підсумків першого (організаційно-підготовчого) етапу
дослідно-експериментальної роботи.
Визначення та наукове обґрунтування теми, мети завдань дослідноекспериментальної роботи знайшли своє відображення у Концепції
дослідження системи «Учень-техніка-середовище».
На основі аналізу структури сучасного освітньо-інформаційного
простору виявлено, що учень сьогодні опинився в інформаційному
просторі ноосфери, яка стрімко еволюціонує, створює нові аспекти
діяльності, нові інтелектуальні і матеріальні продукти, які здебільшого є
шкідливими та небезпечними. Тому актуальним є розробка технологій
виховання в учнів умінь ідентифікації, дослідження та запобігання впливу
несприятливих
інструмента
факторів
методами
експіриєнтивного
формування
ключової
компетенції
та
навчання
як
міжпредметної
компетентності учнів.
Основними результатами аналізу сучасного освітньо-інформаційного
простору є такі.
Тема є актуальною, оскільки відповідає цілій низці проблем, які є в
наявності сьогодні, а також є новою у своїй постановці.
Мета
дослідно-експериментальної
роботи
визначена
правильно:
формування методології та розробка відповідних освітніх технологій
3
забезпечення
ефективної
експіриєнтивної
діяльності
учнів
через
створення адекватних комфортних умов реалізації навчально-пізнавальної
діяльності за рахунок виявлення та запобігання впливів негативних
факторів інформаційного, екологічного та техногенного характеру.
Тема є здійсненною, оскільки має для свого запровадження теоретичне
підґрунтя, методологічну основу та інструментарій.
Теоретичним підґрунтям досліджень є базові положення теорії систем,
системного аналізу, теорії інформації, теорії прийняття рішень, психології,
педагогіки.
Методологічною основою досліджень є експіриєнтивне навчання,
яке визначається як неперервний наскрізний процес набуття учнями знань
про середовище їх існування, несприятливі фактори, що існують в цьому
середовищі, а також формування відповідних умінь ідентифікації,
уникнення та запобігання впливу цих факторів, виховання навичок
здорового способу життя, екологічної етики та духовного відношення до
навколишнього
світу
через
неперервну
дослідницько-аналітичну
практичну діяльність та накопичення власного досвіду.
Інструментальною основою досліджень є навчальна програма
«Прикладна інформатика.1-10 класи» (лист МОНмолодьспорту України
від 0107.2012 № 1-4/18-Г-415), та навчальна програма інтегрованого курсу
«Прикладна інформатика» 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів
(лист МОНмолодьспорту України від 07.12.2011 № 1.4/18-Г-811).
За
результатами
аналізу
сучасного
освітньо-інформаційного
простору сформована концептуальна модель досліджень, яка має
ієрархічну багаторівневу структуру і включає
основні компоненти
системи «Учень-техніка-середовище. Елемент «Учень» розглядається як
об’єкт, який підлягає впливам від інших елементів системи, а саме
«Техніка» і «Середовище». Взаємні впливи між іншими елементами не
розглядаються. Ці елементи, в свою чергу, мають складну структуру. До
складу елементу «Техніка» входять складові: «Побутова техніка»,
4
«Комп’ютер» і «Мобільний телефон». До складу елемента «Середовище»
входять складові: «Соціум», «Інформаційне середовище» і «Природне
середовище».
Основними результатами аналізу міжнародного та вітчизняного
досвіду проведення досліджень освітньо-інформаційного середовища та
використання експіриєнтивного навчання є такі.
Процеси формування, моніторингу і підтримки навчально-пізнавальної
діяльності індивіда, на сучасному рівні її розвитку, потребують потужного
інформаційного забезпечення, яке є основою для всіх етапів його життя.
Людина не існує ізольовано, вона – на кожному етапі життя – є елементом
системи
«людина-техніка-середовище».
Застосування
інформаційних
технологій до аналізу процесів функціонування, діагностування та
керування цією системою утворюють нову галузь знань, яка існує на межі
кількох областей наукових досліджень, а саме – теорії і практики
психології та педагогіки, теорії систем, теорії прийняття рішень, теорії
інформації, та деяких інших. Інформаційним потокам, що циркулюють у
контурі інформаційного середовища системи «учень-техніка-середовище»,
притаманні багатоваріантність та багатофакторність. Їх аналіз дозволяє не
тільки діагностувати кількісні та якісні показники процесу існування і
функціонування об’єкта дослідження, але й ідентифікувати динаміку його
еволюції, прогнозувати небажані функціональні стани, генерувати нові і
відтворювати спотворені або втрачені знання.
Поняття простору (інформаційного, освітнього, соціального тощо)
останнім часом міцно увійшло у практику, проте і досі це поняття не є
формалізованим. Простір - поняття насамперед математичне, він має певні
характеристики, базис, складну структуру, топологію, метрику. Сьогодні
не існує жодного математично формалізованого опису простору – зокрема,
інформаційно-освітнього, - а це є проблемою, оскільки можна говорити
про
існування у певному глобальному просторі, характеристики якого
мають неоднакові впливи на об’єкт дослідження. У цьому контексті
5
освітньо-інформаційне середовище визначається як програмно-апаратне
забезпечення, яке базується на комп’ютерних технологіях, і функціонує у
поєднанні з навчально-методичним і організаційним забезпеченням за умов
впливу факторів соціального середовища, техногенних та екологічних
факторів.
Технології та результати досліджень у цій області представлені такими
Інтернет-джерелами:
простором»
(англ..
інформаційного
Д.Беньйон
мовою),
середовища»
«Подорожуючи
Л.Баннон,
(англ..
С.Бодкер
мовою),
інформаційних середовищ» (англ. мовою),
«Дослідження
параметрів
інформаційного
інформаційним
«Конструювання
Д.Б.Невбі
«Метрики
П.Доріш, М. Шалмер
простору»
(англ..мовою),
Білецька Г.А. «Сучасні інформаційні освітні середовища та їх застосування
у професійній екологічній освіті», Жук Ю.О. «Теоретико-методологічні
проблеми формування інформаційного освітнього простору України»,
Петренко
Л.С.
«Розвиток
інформаційно-освітнього
середовища
професійно-технічного навчального закладу: нормативно-правове поле» та
інш.
За останні десятиріччя вже сформувалася термінологічна база галузі
досліджень інформаційних середовищ, на основі якої сформовано базову
онтологію предметної області досліджень. Основними сутностями
онтології є базові поняття, такі як простір, інформаційний простір,
інформаційний
потік,
контент-моніторинг,
контент-аналіз,
індивід,
особистісні характеристики, освітня компетенція, предметні компетенції,
ключові компетенції, міжпредметна компетентність, досвід, тривалість
досвіду,
інтерактивність
спрямованості,
досвід
досвіду,
не-виховної
досвід
неправильної
спрямованості,
виховної
експіриєнтивне
навчання (е-навчання), е-навчання з учителем, е-навчання без учителя,
шкідливі фактори, техносфера, ПК, мобільний телефон, побутові прилади,
соціальна сфера, соціум, сім’я, екосфера, навколишнє середовище,
середовище
непромислових
приміщень.
Формування
ключових
6
компетенцій учнів можливо здійснити лише через їх активне залучення до
постійного дослідження та розв’язання проблем повсякденного життя. Це
можливо
реалізувати
через
запровадження
методів
і
засобів
експіриєнтивного навчання, яке можна здійснити у межах позаурочної
роботи учнів.
Досвід запровадження експіриєнтивного навчання представлений
роботами: Журавльова Л.А.
«Експіриєнтивне навчання як інструмент
розвитку особистості у контурі інформаційно-освітнього простору», Праці
Американської Асоціації експіриєнтивного навчання, Ітін С.М. «Філософія
експіриєнтивного
екпірєнтивного
навчання»
навчання
(англ.
(англ.
мовою),
Мовою),
звіти
Стапп
ЮНЕСКО
В.
із
«Концепція
енвайронментального навчання», Д.Колб «Модель експіриєнтивного
навчання» (англ. мовою) та іншими.
Поняття простору (інформаційного, освітнього, соціального тощо)
останнім часом міцно увійшло у педагогічні поняття, проте і досі це
поняття не є формалізованим. Простір - поняття насамперед математичне,
він має певні характеристики, базис, складну структуру, топологію,
метрику. Сьогодні не існує жодного математично формалізованого опису
простору – зокрема, інформаційно-освітнього, - а це є проблемою, оскільки
можна говорити про
існування у певному глобальному просторі,
характеристики якого мають неоднакові впливи на об’єкт дослідження. У
цьому контексті освітньо-інформаційне середовище визначається як
програмно-апаратне забезпечення, яке базується на комп’ютерних
технологіях, і функціонує у поєднанні з навчально-методичним і
організаційним забезпеченням за умов впливу факторів соціального
середовища, техногенних та екологічних факторів.
На кожному етапі життя учень вибудовує в освітньо-інформаційному
середовищі
свій
власний
інформаційний
ландшафт,
підкоряючи
пізнавальний процес закономірностям функціонування інформаційних
потоків та тим цілям, які ставить перед ним навчальний процес,
7
повсякденне життя та сфера майбутньої самореалізації. Здебільшого
траєкторія
руху
учня
у
межах
інформаційного
ландшафту
є
прогнозованою, але не завжди оптимальною. Це означає, що нагальним є
розробка
методології
та
технології
формалізації
інформаційного
субпростору існування індивіда – зокрема, учня, - його моделювання та
дослідження, технології формування інформаційного ландшафту учня на
кожному етапі його життєвого циклу.
Існує ціла низка факторів, які безпосередньо впливають на навчальнопізнавальну діяльність учня. Ці фактори є результатом функціонування
певних об’єктів, які мають різну фізичну природу. Ці об’єкти мають
функціональні зв’язки та підкоряються єдиній меті функціонування, тому
можна говорити про систему експіриєнтивного навчання «ученьсередовище». Учень у даному випадку є об’єктом керування, а
«середовище» будемо розуміти як сукупність об’єктів (матеріальних і
віртуальних), з якими учень вступає у взаємодію по мірі необхідності.
Результати аналізу несприятливих факторів, що впливають на навчальнопізнавальну діяльність учня та його самопочуття, спираються на такі
Інтернет-джерела: Оліферчук В.П., Кокот В.Р., Гарник Т.П., Уманець Н.С.
«Вплив забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту на
стан здоров'я школярів міста Львова»,
Победьонна Г. П. «Стан та
тенденції захворюваності на бронхіальну астму у луганській області»
/Луганський
державний
медичний
університет/
Український
пульмонологічний журнал. 2004, № 4, Слабкий Г. О. Динаміка змін у стані
здоров'я населення великого промислового міста // Укр. мед. альманах. —
2000. —Т. 3, №1. — С. 162–164, «Вивчення екологічного
стану
пришкільної території», Чернишова Д.В. «Оздоровлення повітряного
середовища приміщень з допомогою фітонцідоносних рослин», Шульга
Ю.И.,
Чорний О.П.,
Сукач
С.В.
К
решению
задачи
управления
микроклиматом в помещениях учебных заведений / // Проблеми охорони
праці в Україні. – Вип. 19. – К.: ННДІПБОП, 2010. – С. 37-44., «Очищення
8
повітря
приміщень
за
допомогою
рослин».
Звіт
Американської
Національної Космічної Агенції (англ.. мовою), Журавльова Л.А.
Валеологічні
Журавльова
аспекти
Л.А.
сучасного
освітньо-інформаційного
Учень-техніка-середовище.
Несприятливі
простору,
фактори
оточення./Основи здоров’я №6 (18), 2012.- с.2-7 та інші.
Експіриєнтивне навчання вимагає певних організаційно-педагогічних
умов. Розроблена методологія створення організаційно-педагогічних умов
представлена підготовленими до друку методичними рекомендаціями,
спирається на роботи: Бех І.Д. Виховання особистості, томи 1, 2, 3, Пиаже
Ж., Инельдер Б. Генезис элементарных логических структур, Кириленко
С.В., Михайлов О.М., Сергієнко В.П. «Школа культури здоров’я», Пулина
А.А. «Метод проектов в практике современного учителя», Журавльова
Л.А. «Експіриєнтивне навчання як інструмент розвитку особистості у
контурі інформаційно-освітнього простору».
У процесі реалізації першого етапу сформована нормативно-правова
база проведення дослідно-експериментальної роботи, а саме:
 розроблена концепція реалізації дослідно-експериментальної роботи,
яка містить теоретичне підґрунтя та методологію реалізації дослідноекспериментальної роботи;
 розроблена програма реалізації дослідно-експериментальної роботи
за визначеними етапами ;
 укладені
післядипломної
Полтавський,
угоди
про
педагогічної
Рівненський,
співпрацю
освіти
Донецький),
із
обласними
(Луганський,
Черкаським
інститутами
Чернігівський
національним
університет ім.Б.Хмельницького, Сімферопольським міським методичним
Центром Сімферопольської міської ради;
 сформовані та узгоджені локальні теми дослідно-експериментальної
роботи навчальних закладів – учасників експерименту;
9
 розроблені методичні рекомендації для вчителя «Методологія
запровадження експіриєнтивного навчання. Метод проектів»;
 розроблений методичний комплект із енвайронментального навчання
«Я-МИ-ЗЕМЛЯ-ВСЕСВІТ» (методичні рекомендації для вчителя та
робочий зошит учня);
 розроблений методичний комплект із винахідницького навчання
«Основи технічних знань» (методичні рекомендації для вчителя та
робочий зошит для учня).
Напрями дослідно-експериментальної роботи навчальних закладів –
учасників експерименту є елементами загальної системи досліджень і
перекривають напрямки дослідно-експериментальної роботи, визначені
концептуальною моделлю досліджень, яка включає основні елементи
освітньо-інформаційного середовища та несприятливі фактори, що
пов’язані із цими елементами.
Тема дослідно-експериментальної роботи кожного навчального
закладу формувалася за такими критеріями:
 наявність
(спеціалізовані
спеціальної
школи
з
спрямованості
поглибленим
навчального
вивченням
закладу
іноземної
мови,
дисциплін математично-природничого напряму тощо);
 досвід виконання дослідно-експериментальних робіт;
 участь у проектах;
 партнерство.
Розподілення навчальних закладів за напрямками досліджень у
процентному відношенні є таким: «Учень-комп’ютер» - 10%, «Умови.
(Освітньо-інформаційне середовище)» - 31%, «Еволюція особистості учня
в процесі експіриєнтивного навчання» - 21%, «Еволюція особистості
вчителя
у
процесі
дослідно-експериментальної
роботи»
-
10%,
«Експіриєнтивне навчання» - 17%, «Дослідження факторів середовища».11%.
10
У навчальних закладах-учасниках дослідно-експериментальної роботи
проведені педагогічні наради, на яких призначені відповідальні та
сформовані
творчі
педагогічні
колективи,
які
здійснюватимуть
її
реалізацію.
Для
творчих
педагогічних
колективів-учасників
дослідно-
експериментальної роботи сформовано функціональні обов’язки щодо
вирішення завдань експерименту: створення нормативно-правової бази
навчального закладу із реалізації дослідно-експериментальної роботи,
формування експериментальних навчальних груп, моніторинг процесу
реалізації дослідно-експериментальної роботи у навчальному закладі,
організація консультацій, постійний обмін інформацією про хід роботи із
науковим керівником, підготовка звітів, обмін досвідом із іншими
навчальними закладами-учасниками експерименту, підготовка матеріалів
на виставки, конференції та інші заходи з метою оприлюднення досвіду,
розробка
організаційно-методичних
рекомендацій
із
запровадження
експіриєнтивного навчання, організація психологічного супроводу учнів і
вчителів навчального закладу -учасників експерименту.
Підсумки першого (організаційно-підготовчого) етапу дослідноекспериментальної роботи є такими.
Навчальні
заклади
України
вважають тематику
дослідноекспериментальної роботи актуальною, нагальною та своєчасною.
Основні положення Концепції дослідно-експериментальної роботи, та
підходи до розв’язання поставлених задач були представлені на
конференціях, форумах та висвітлені у засобах масової інформації:
1. Інформація про обласний семінар «Творча реалізація проекту
«Прикладна інформатика» обласний семінар ЧОІППО/
http://choippo.edu.ua/?p=3126
2. Журавльова Л.А. “Експіриєнтивне навчання як інструмент розвитку
особистості у контурі інформаційно-освітнього простору” / Конференція.
27 квітня 2012 рік Школа сучасних знань: інформаційні технології
навчання в рамках єдиного освітнього простору.ЗОІППО /
http://www.ciit.zp.ua/index.php?id=1561&option=com_content&Itemid=272
11
3. ПРИКЛАДНА ІНФОРМАТИКА /
http://www.osvitaua.com/attach/2541/ing1211-ws.pdf
4. Журавльова Л.А. Валеологічні аспекти сучасного освітньоінформаційного простору/ в кн.. «Валеологія: сучасний стан, напрямки та
перспективи розвитку». Тези доповідей Х міжнародної науково-практичної
конференції 5-7 квітня 2012 року, Харків, Харківський національний
університет імені В.Н.Каразіна, 2012.- с.65-68.
5. Журавльова Л.А. Система «Учень-техніка-середовище» в
інноваційному розвитку освіти.-Журнал «Світ виховання №1, 2012.- с.7-18.
6. Бутенко М.М., Лантух Р.А. Проектна діяльність у навчанні іноземної
мови з використанням інформаційних технологій/ Учитель початкової
школи №1, 2012.- с.38-44.
7. Гальченко О. «Я-Ми-Земля-Всесвіт». Методичні рекомендації для
вчителя із енвайронментального навчання.-К.:ІТС, 2012.-41 с.
8. Васильєва І. «Я-Ми-Земля-Всесвіт». Робочий зошит учня із
енвайронментального навчання.-К.:ІТС, 2012.-29 с.
9. Пугач Н. Ігромедіа. Методичні рекомендації із організації
додаткових інтерактивних вправ. Модуль «Дослідники».-К.ІТС, 2012.- 22с
10.
Журавльова Л.А. Учень-техніка-середовище. Несприятливі
фактори оточення./Основи здоров’я №6 (18), 2012.- с.2-7.
11.
Яворська А.І. Рослини та мікроклімат класної кімнати/ Учитель
початкової школи №1, 2012.- с.58-61.
Оприлюднення основних положень Концепції призвело до збільшення
кількості навчальних закладів шести областей України, які готові
долучитися до дослідно-експериментальної роботи за темою «Освітньоінформаційне середовище як фактор цілісного розвитку особистості», а
саме: Тернопільська -6, Рівненська -4, Волинська – 2, Івано-Франківська –
4, Донецька – 7, Полтавська – 3, всього 26 навчальних закладів.
Зацікавлені
навчальні
заклади
надіслали
теми
дослідно-
експериментальної роботи, за якими готові працювати. Особливу
зацікавленість
викликають
напрямки,
пов’язані
із
дослідженням
негативних факторів власне інформаційного простору, екологія та
еволюція особистості (як учня, так і вчителя).
Зважаючи на широке поле досліджень розширення контингенту
базових навчальних закладів є дуже важливим і нагальним.
12
До дослідно-експериментальної роботи за цією темою бажають
долучитися також деякі відділи обласних інститутів післядипломної
педагогічної освіти.
Підготовлені до друку методичні рекомендації із методології
запровадження
експіриєнтивного
навчання,
у
яких
представлена
методологія і технологія запровадження експіриєнтивного навчання в
навчальних закладах.
Підсумки першого (організаційно-підготовчого ) етапу дослідноекспериментальної роботи були підведені на установчому семінарі для
регіональних координаторів за темою «Освітньо-інформаційне середовище
як фактор цілісного розвитку особистості», який відбувся 16 жовтня 2012
року у межах виставки «Інновації в освіті». На семінарі була обговорена
стратегія
реалізації
дослідно-експериментальної
роботи,
уточненні
локальні теми, складений графік проведення заходів, спрямованих на її
реалізацію по областях.
На семінарі також були обговорені завдання ІІ-го, концептуальнодіагностичного етапу, які є такими:

Проведення
діагностики
початкового
рівня
педагогічної
компетентності педагогічного контингенту з проблеми дослідження.

Розробка
науково-методичного
забезпечення
дослідно-
експериментальної роботи.

Розробка технології дослідження інформаційного ландшафту учня.

Розробка технології моніторингу експіриєнтивної діяльності учня.

Розробка методик виявлення несприятливих факторів супутніх сфер
та їх впливу на навчально-пізнавальну діяльність учня.

Розробка технологій запобігання / уникнення впливів несприятливих
факторів супутніх сфер на навчально-пізнавальну діяльність учнів.
13

Формування психолого-педагогічного супроводження експерименту:
методик та описів психо-діагностичного інструментарію для забезпечення
діагностики системи «учень-середовище».

Формування критеріїв та показників оцінювання ефективності
експіриєнтивної діяльності учнів.

Розробка технології формування організаційно-педагогічних умов
експіриєнтивного навчання.

Розробка технологій запобігання / уникнення впливів несприятливих
факторів супутніх сфер на навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Формування психолого-педагогічного супроводження експерименту:
методик
та
описів
психолого-діагностичного
інструментарію
для
забезпечення діагностики системи «учень-середовище».

Формування критеріїв та показників оцінювання ефективності
експіриєнтивної діяльності учнів.

Розробка технології формування організаційно-педагогічних умов
експіриєнтивного навчання.

Планова поточна корекція архітектури моделі інформаційно-
освітнього простору та експіриєнтивного навчання.
Науковий керівник
дослідно-експериментальної роботи
кандидат технічних наук
доцент Національного авіаційного
університету
Л. Журавльова
14
Концептуальна модель досліджень
Концептуальна модель структури інформаційно-освітнього
середовища
15
Організаційно-педагогічні умови експіриєнтивного навчання
Застосування
ЕКСПІРИЄНТИВНЕ
НАВЧАННЯ
Концептуалізація:
усвідомлення інформації,
формування уявлень
4. Усвідомлення процесу навчання:
моніторинг власних досягнень, рефлексія,
співпраця, самокритичність
Досвід
Рефлексія,
міркування
3.
Усвідомлення
завдання:
розуміння,
навички
спілкування,
використання попереднього досвіду
5. Особистісна обізнаність індивіда: самооцінка,
усвідомлення себе як особистості, почуття гідності,
цілеспрямованість, незалежність
2.
Професійна обізнаність вчителя: професійна
автономність, комунікабельність, схильність до
самовдосконалення та навчання
1. Середовище: організаційно-педагогічні умови, екологічні фактори,
фактори інформаційного середовища, техногенні фактори, фактори
соціальної сфери
16
Розподілення навчальних закладів за напрямками досліджень у
процентному відношенні
Автор
samostrilochka
Документ
Категория
Научные отчеты
Просмотров
40
Размер файла
403 Кб
Теги
етапу, звіт, комиссии
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа