close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ПСИХОЛОГИЯ

код для вставкиСкачать
УДК 371/26:37.03:007(045)
Марина Анатоліївна Скляр, психолог,
учитель iнформатики АСШ 1 – 3 ст. № 5
м. Антрацит, Луганська область
Технологія моніторингу розвитку особистості молодших школярів при роботі за
програмою «Прикладна інформатика»
Сучасні професії, пропоновані випускникам навчальних закладів, пред'являють з
кожним роком усе більш високі вимоги до їхнього рівня підготовки та особистісних
якостей. Якщо навички роботи з конкретною технікою або устаткуванням можна здобути
безпосередньо на робочому місці, то мислення, не розвинене у визначені природою
терміни, таким і залишиться нерозвиненим. Основні логічні структури мислення
формуються у віці 5 - 11 років, і запізніле їх формування протікає з великими
труднощами, часто залишається незавершеним. Отже, доцільним є з початкової школи
формувати в учнів навички мислення на всіх рівнях розумової діяльності, а також навички
прийняття індивідуальних і групових рішень, зокрема, в складних ситуаціях (дефіцит
часу, ресурсів тощо), навичок ділового спілкування та інших якостей, які є підґрунтям для
виховання конкурентоздатного випускника.
Для підготовки дітей до життя в сучасному інформаційному суспільстві в першу
чергу необхідно розвивати логічне мислення, здатність до аналізу і синтезу. Уміння
виділити систему понять для будь-якої предметної області, представити їх у вигляді
сукупності значущих ознак, описати алгоритми типових дій покращує орієнтацію людини
в цій галузі та свідчить про її розвинене логічне мислення.
Розв’язання задачі психологічного супроводу учнів-учасників експерименту
реалізується у кілька етапів.
Перший етап – формування системи критеріїв оцінювання рівня психологічного
розвитку особистості учня початкової школи на основі психологічної характеристики
дітей цієї вікової категорії
Другий етап – формування сукупності та створення технологій оцінювання якостей
особистості відповідно до системи критеріїв
Третій етап – розробка методичного комплекту для психологічного супроводу
учнів початкової школи, що навчаються за програмою «Прикладна інформатика».
Четвертий етап – створення технології моніторингу еволюції особистості
П’ятий етап – створенні технології обробки та тлумачення результатів оцінювання
На першому етапі основою формування системи критеріїв оцінювання рівня
психологічного розвитку особистості учня є загальні вікові психологічні характеристики.
У молодшому шкільному віці йде інтенсивний процес формування навчальної
діяльності як провідної. Спочатку в першокласника формується інтерес до самого
процесу навчання без усвідомлення його значення. Тільки після виникнення
зацікавленості в результатах своєї праці формується інтерес до змісту навчальної
діяльності, до придбання знань. Великий виховний вплив учителя на молодших школярів
пов'язаний з тим, що вчитель від самого початку перебування дітей у школі стає для них
незаперечним авторитетом. Авторитет учителя – найважливіша передумова для навчання і
виховання в молодших класах.
Період початкової школи охоплює 6-11 роки розвитку учня і включає
найважливішу обставину в його житті – вступ до школи. У цей час відбувається
інтенсивний біологічний розвиток організму дитини, зростає рухомість нервових
процесів. Для цього віку дуже характерним є емоційна збудливість та непосидючість.
Досягають розвитку лобові відділи великих напівкуль головного мозку, що створює
гармонізацію процесів збудження та гальмування, яка є необхідною для розвитку
цілеспрямованої поведінки. Розвиток великих м’язів випереджує розвиток дрібних м’язів,
тому учні не завжди легко і вдало виконують дрібні рухи, які потребують точності
(наприклад, при письмі). Фізична витривалість та підвищення працездатності є
відносними, тому залишається підвищена стомлюваність та нервово-психічна вразливість.
Це проявляється в тому, що працездатність учнів знижується через 25-30 хвилин після
початку уроку. Учні також стомлюються у разі підвищеної емоціональної насиченості
уроків і заходів.
Фізіологічна трансформація спричиняє значні зміни:
1) у психічному стані учня формуються та розвиваються такі якості:
 здатність до планування;
 виконання програм дій;
 здатність до самоконтролю;
2) у вдосконаленні процесів пізнання:
 сприйняття;
 пам’ять;
 увага;
3) у формуванні вищих психічних функцій:
 мовлення;
 письмо;
 читання;
 рахування.
За сприятливих умов навчання і достатній рівень розвитку вказаних якостей стає
підґрунтям для розвитку теоретичного мислення та свідомості. Це, в свою чергу, дає
поштовх для засвоєння основних принципів людської культури – науки, мистецтва,
моралі, учні можуть навчитися діяти у відповідності з традиціями та соціальними
нормами суспільства. У цьому віці учень починає усвідомлювати відношення між ним та
його оточенням, розпізнавати суспільні норми поведінки, моральних оцінок, значимості
конфліктних ситуацій, тобто поступово рухається по шляху свідомого формування
власної особистості.
Шкільне оточення занурює учня у світ ділових відносин, вимагає від нього
організованості, відповідальності, дисциплінованості, хорошої навчальної успішності і
тим самим підвищує психічну напругу особистості, оскільки у протиріччя вступають два
мотиви: мотив бажання і мотив необхідності виконувати шкільні правила.
У цьому контексті поведінки учнів можна класифікувати як «раціоналістів» і
«ідеалістів».
«Раціоналісти» діють здебільшого таким чином, щоби трансформувати ситуацію
«потрібно» у ситуацію «хочу»: вони відверто сумніваються у «потрібно», продиктованому
дорослими, постійно щось пропонують, змінюють правила, заперечують і швидко
виключаються із роботи, якщо на їх пропозиції не реагують. Такі учні завжди мають свою
власну думку і постійно схильні до протиріч і конфліктів.
«Ідеалісти» завжди намагаються відповідати усім «потрібно»,
але не
задовольняються своїми результатами, внаслідок чого ховаються всередину самого себе і
дуже глибоко переживають. У них виникають яскраві, емоційні стани, причиною яких є
внутрішні протиріччя між «потрібно» і «хочу». Учень не приймає себе у ситуації, і тому
більш чи менш свідомо намагається позбавитися внутрішнього дискомфорту, захиститися
за допомогою психічних механізмів. Неусвідомлені або не зняті внутрішні конфлікти
можуть перейти у психологічні комплекси, які часто спостерігаються у дорослих людей.
У будь-якому випадку внутрішній конфлікт примушує учня переживати, учень стає
дуже залежним від думок та оцінок свого оточення, від відношень, які формуються в
нього з оточенням.
На основі загальної психологічної характеристики стало можливим сформувати
сукупність критеріїв оцінювання рівня психологічного розвитку (еволюції) особистості
учня початкової школи, а саме:
1. Загальний рівень підготовки (навчальні досягнення).
2. Загальний рівень фізичної підготовки (фізичний розвиток).
3. Особистісні якості (психологічний розвиток).
На другому етапі здійснюються формування сукупності та створення технологій
оцінювання якостей особистості відповідно до системи критеріїв. Сукупність
характеристик, за якими виконується оцінювання рівня еволюційного розвитку
особистості учня початкової школи, є такою:
1. Загальний рівень підготовки (навчальні досягнення):
 пам’ять;
 мовлення;
 письмо;
 читання;
 рахування;
 малювання (з чистого аркуша або копіювання);
 уява (здатність до перетворення інформацій);
 загальна музична підготовка (спів, танці, гра на інструментах).
2. Загальний рівень фізичної підготовки (фізичний розвиток):
 тонка моторика;
 рівень збудливості та непосидючості;
 період стомлюваності.
3. Особистісні якості (психологічний розвиток):
 здатність до планування;
 виконання програм дій;
 здатність до самоконтролю;
 сприйняття;
 увага;
 бажання/готовність виконувати вимоги вчителя /правила;
 конфліктність;
 здатність/готовність діяти у складі групи;
 схильність до взаємодопомоги;
 палітра кольорів, якій учень віддає перевагу;
 здатність/бажання слухати музику (тип музики);
 уява (здатність/бажання конструювати).
Система моніторингу еволюції особистості учня початкової школи реалізується
через сукупність загальновідомих та авторських технологій діагностування. Такими є:
1. Технології із вивчення відчуттів та сприйняття (практичні завдання).
2. Технології діагностування пам’яті.
3. Технології діагностування процесів мислення .
4. Технології дослідження уяви.
5. Технології оцінювання рівня мовлення.
6. Технології оцінювання уваги.
7. Дитячий варіант особистісного тесту Р.Кеттела.
8. Інші.
Задачі моніторингу:
1. Виявлення рівня розвитку пізнавальних психічних процесів учня та його
особистісний розвиток.
2. Виявлення схильностей та здібностей учня.
3. Виявлення негативних особистісних якостей (страхи, конфліктність,
гіперзбудливість, пасивність, агресія тощо).
4. Виявлення причин наявності негативних особистісних якостей.
5. Розробка стратегій компенсації негативних якостей учня.
Запропоновані авторами підходи до розв’язання задач моніторингу дозволяють
організувати та провести такі дослідження:
Діагностування пам’яті.
1. Визначення обсягу короткочасної зорової пам’яті.
2. Оцінювання оперативної зорової пам’яті.
3. Визначення обсягу коротко часової слухової пам’яті.
4. Оцінювання оперативної слухової пам’яті.
5. Визначення динамічних особливостей процесу запам’ятовування.
Діагностування процесів мислення
Діагностування процесів мислення здійснюється за допомогою «Матриці Равена» технології, що дозволяє оцінювати наочно образне мислення.
Діагностування уяви
Уява учня початкової школи оцінюється за ступенем розвинення у нього фантазії,
яка, в свою чергу, може проявлятися у розповідях, малюнках, виробах ручної праці та
інших об’єктах творчої діяльності.
Діагностування рівня розвинення мовлення
Мовлення у молодших школярів звичайно розвивається паралельно із
вдосконаленням мислення, особливо словесно-логічного. У молодшому шкільному віці
мовлення виділяється і оцінюється окремо від мислення, а її діагностування здійснюється
у двох аспектах: лінгвістичному і психологічному.
У першому аспекті виділяють та оцінюють ті ознаки мови, які відповідають її
лінгвістичному аналізу, в тому числі лексика, граматика, стилістика, фонетика і т.п. У
другому аспекті вивчають те, як учень користується мовою для керування своїми
пізнавальними процесами, регуляції поведінки та спілкування.
Повністю розділити лінгвістичний і психологічний аспекти аналізу мовлення
практично неможливо, оскільки неможливо окремо досліджувати мовлення і мислення,
оскільки мова людини на практиці містить у собі як лінгвістичне, так і людське
особистісне (психологічне).
У даному випадку у процесі діагностування акцент ставиться саме на володіння
мовою, відображення думки, зокрема – визначення понять.
Діагностування уваги
Увага є однією із найважливіших психологічних характеристик, від якої залежить
успішність навчальної діяльності учня. Багато проблем, які виникають здебільшого на
початку навчання у школі, безпосередньо пов’язані із недостатньо розвиненою увагою. Їх
можна усунути, якщо попередньо визначені індивідуальні особливості уваги учня і той
рівень, на якому увага є розвиненою на поточний момент.
У ході діагностування визначаються уваги застосовуються технології визначення
обсягу уваги та «Таблиці Шульте».
Особистісний тест. Дитячий варіант тесту Р. Кеттела
Існує небагато методів дослідження особистості та міжособистісних відносин
молодших школярів, незважаючи на те, що є велика потреба у таких дослідженнях. Ці
методи є переважно адаптовані для відповідного віку тести для дорослих, але створені і
такі, які орієнтовані саме на учнів початкової школи.
Дитячий варіант тесту Р. Кеттела є модифікацією стосовно учнів початкової школи
відомого 16-факторного особистісного тесту для дорослих. В результаті тестування
визначаються:
1. Ступінь
екстраверсії
(доброзичливість,
товариськість,
співчутливість/замкненість, недовіра, байдужість до людей, образливість, нездатність
приховувати негативні емоції).
2. Упевненість у собі (низька тривожність/вразливість).
3. Емоційна незбудливість (стриманість, спокійність/нетерплячість, реактивність).
4. Незалежність (наполегливість, домінування/здатність до ризику, недбалість).
5. Розсудливість
(обережність/безвідповідальність,
переоцінювання
своїх
можливостей)
6. Сумлінність (сприйняття і виконання загальновизнаних норм поведінки,
акуратність, цілеспрямованість/нехтування обов’язками, конфліктність).
7. Сміливість (рішучість/сором’язливість, нерішучість у діях).
8. Практичність (реалістичність, вміння розраховувати на себе, самостійність/
мрійливість, не реалістичність, потреба у підтримці, залежність від зовнішніх впливів).
9. Оптимізм (спокій, переважно хороший настрій/неврівноваженість, переважно
поганий настрій).
10. Самоконтроль (соціальна адаптованість, вміння контролювати свою поведінку/
відсутність контролю власної поведінки).
11. Незворушність (нервова розслабленість/висока нервова напруженість).
Позаурочна робота з учнями за проектом «Прикладна інформатика» надає широкі
можливості з організації моніторингу еволюції особистості, оскільки дозволяє залучати
учнів до різних видів діяльності застосовувати діагностичні технології безпосередньо на
заняттях, які проходять переважно у вигляді гри. Слід зазначити, що комп’ютер
залишається дуже привабливим для учнів початкової школи. Тому заняття із
комп’ютерних інформаційних технологій є бажаними і вмотивованими.
На третьому етапі здійснена розробка методичного комплекту для психологічного
супроводу учнів початкової школи, що працюють за програмою «Прикладна
інформатика».
До складу комплекту входять методичні вказівки вчителя, робочий зошит учня,
ілюстративний мультимедійний матеріал до занять та збірка методик проведення тестових
вправ, роздавальний матеріал.
Використання цього методичного комплекту при роботі за проектом "Прикладна
інформатика" сприяє мотивації вивчення інформаційних технологій,
розвитку
пізнавальних процесів, здібностей до аналізу і синтезу, вихованню наполегливості,
організованості, акуратності та навичок здорового способу життя, розвитку культури
спілкування, творчого і раціонального підходу до рішення завдань, формуванню у
молодших школярів первинних навичок роботи за комп'ютером; розумінню ними місця
комп’ютера у ході розв’язання різноманітних задач, сутності інформаційних технологій,
вихованню інформаційної культури, сприяє загальному розвитку особистості дитини.
Заняття за проектом «Прикладна інформатика» має таку орієнтовну структуру:
1. Організаційний момент (організуючі вправи) (2 хв).
2. Музичний компонент (зокрема, англійською мовою) (5 хв).
3. Пояснення нового матеріалу (8 хв).
4. Робота у зошиті (5 хв).
5. Релаксаційні/розвивальні вправи (2 хв).
6. Робота за комп'ютером (5 хв).
7. Релаксаційні/розвивальні вправи (2 хв).
8. Рефлексія (1 хв).
Необхідно зазначити, якщо заняття з дошкільниками проходить у формі гри,
подорожі тощо, і структура заняття не є жорстко визначеною. Головне, щоб учні не
втомилися, отримали позитивні емоції і мали бажання прийти на заняття наступного разу.
Методичний комплект використовується для навчання учнів початкової школи
протягом чотирьох років. Завдання методичного комплекту прив’язані до основної лінії
занять з інформаційних технологій та додаткової лінії – занять з англійської термінології.
Таке поєднання трьох складових – комп’ютера, англійської мови та розвивальнодіагностичних ігор і вправ дає позитивний результат: учні виявляють активну
зацікавленість до занять, багато хто з них продовжує займатися додатково вдома: вони
добре засвоюють спеціальну термінологію, отримують базові навички використання
комп'ютерної техніки та основи інформаційної культури, уміють запускати додаткове
навчально-розвивальне програмне забезпечення, виконувати деякі операції у простих
прикладних програмних додатках.
Досвід роботи доводить, що успіх приходить до кожної дитини, оскільки робота
ведеться з урахуванням психофізіологічних особливостей кожного учня. Досвід показав
також, що в період адаптації школяра такі заняття можуть разом із навчальними цілями і
завданнями вирішувати й проблеми соціальної адаптації шляхом відповідної корекції. Це
досягається завдяки постійному моніторингу учня і з позиції навчальних досягнень, і з
позиції еволюції особистості.
Згідно створеної технології психологічного супроводу після завершення кожного
тематичного модуля проводиться так зване діагностичне заняття, на якому учням
пропонуються ігрові завдання, які за стилем і змістом не відрізняються від основних
занять, але включають діагностичні вправи і заходи. Всього тематичних модулів шість,
заняття за програмою «Прикладна інформатика» тривають протягом навчального року, а
діагностичні заняття проводяться приблизно кожні 2-3 тижні. Така частота проведення
діагностичних занять дозволяє сформувати множину контрольних особистісних
характеристик кожного учня, виявити їх характер та динаміку, тобто створювати так
званий інформаційний ландшафт еволюції особистості кожного учня.
Нижче наведені приклади порівняльного аналізу (в %) еволюції особистісних
характеристик учнів першого класу, які відповідно відвідували і не відвідували заняття за
програмою «Прикладна інформатика» протягом трьох років.
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
Звичайна група STD1
Експериментальна група STD1
Результати моніторингу особистісних якостей
експериментальних та звичайних груп
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
Звичайна група STD1
Експериментальна група STD1
Результати моніторингу особистісних якостей
експериментальних та звичайних груп
Еволюція особистісних якостей учнів експериментальних груп
Еволюція особистісних якостей учнів експериментальних груп
Заняття за програмою «Прикладна інформатика» в дошкільній період та у
початковій школі вносить значущий вклад у формування особистості та загальної
культури дитини, зокрема її інформаційного компонента – інформаційної культури,
культури спілкування. Проект "Прикладна інформатика" вирішує одночасно широке коло
завдань шляхом організації експіриєнтивного навчання через насичену практичну
діяльність, яка здійснюється у поєднанні із емоційним комфортом учнів при роботі на
заняттях, що сприяє формуванню їх мотивації до навчання, самоконтролю,
організованості, самодисципліни та є підґрунтям для подальшої адаптації у сучасному
суспільстві.
Література
1. Бех І.Д. Виховання особистості: у 3 т./І.Д. Бех; т. 1: Виховання особистості.К.:Либідь, 2003.- 277 с.
2. Бех І.Д. Виховання особистості: у 3 т./І.Д. Бех; т. 1: Виховання особистості.К.:Либідь, 2003.- 341 с.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: у 3 т./І.Д. Бех; т. 1: Виховання особистості.К.:Либідь, 2006.- 271 с.
4. Безруких М.М., Ефимова С.П.. Знаете ли вы своего ученика? /М.М. Безруких,
С.П. Ефимова. - М.: «Просвещение», 1991.
5. Вачков И. Память /И. Вачков// Школьный психолог, 2002. - № 4.
6. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование
внимания /П.Я. Гальперин, С.Л. Кабыльницкая. - М., 1974.
7. Гильбух Ю.З. Учебная деятельность младшего школьника: диагностика и
коррекция неблагополуччя/Ю.З. Гильбух. -К., 1993.
8. Давыдов В.В. Психическое развитие в младшем школьном возрасте//Возрастная
и педагогическая психология / В.В. Давыдов/под ред. А.В.Петровского. - М., 1976.
9. Данилова Е. Поможем ребенку сосредоточиться//Школьный психолог/Е.
Данилова. 2002. - № 18.
10. Карелин А.А. Психологические тесты/А.А. Карелин/ -т. 2. -М.: «ВЛАДОС»,
2002.
11. Кудайбергенова
А.Т.
Характеристика
возрастных
особенностей
первоклассников/А.Т. Кудайбергенова// «Воспитание школьника», 2000. -№ 5.
12. Марютина Т.М., Мешкова Т.А., Гавриш Н.В. О связи свойств внимания и
успеваемости у учащихся вторых клас сов/Т.М. Марютина, Т.А. Мешкова, Н.В.
Гавриш//Вопросы психологи, 1988. - № 3.
13. Ратанова Т.А. Шляхта Н.Ф. Психодиагностические методы изучения
личности/Т.А. Ратанова, Н.Ф. Шляхта. -М.: «Просвещение», 1998.
14. Репкина Н.В. Память и особенности целеполагания в учебной деятельности
младших школьников/Н.В. Репкина// Вопросы психологии, 1983. - № 1.
15. Римская Р., Римский С. Практическая психология в тестах, или Как научиться
онимать себя и других/Р. Римская, С. Римский. -М.: АСТ - ПРЕСС КНИГА, 2003.
16. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения/К.Д. Ушинский: т. 1, -М.:
«Педагогика», 1990.
17. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детском воздасте:под ред. Д.И.
Фельдштейна/Д.Б. Эльконин. -М.: «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО
«МОДЭК», 1996.
Автор
samostrilochka
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
42
Размер файла
221 Кб
Теги
психология
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа