close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ПояснЗаписка

код для вставкиСкачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТИПОВА
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
КУРСУ „ПРИКЛАДНА ІНФОРМАТИКА”
для гуртків, груп або інших творчих об’єднань навчального
закладу системи загальної середньої освіти
КИЇВ 2004 Р
1
Програма курсу „Прикладна інформатика” складена з метою впровадження її у
гуртках, групах або інших творчих об’єднаннях навчального закладу системи
загальної середньої освіти України.
Програму склали:
Журавльова Лариса Андріївна, к.т.н., доцент Національного Авіаційного
університету,
заступник директора Центру
Інформаційних Технологій ІТС з навчальної
роботи
Бодрик Оксана Олександрівна,
вчитель інформатики спеціалізованої
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з
поглибленим вивченням інформаційних технологій
№12 м. Біла Церква
2
ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
„ПРИКЛАДНА ІНФОРМАТИКА”
ДЛЯ ГУРТКІВ, ГРУП АБО ІНШИХ ТВОРЧИХ ОБ’ЄДНАНЬ
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ
ОСВІТИ УКРАЇНИ
(306 годин)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ
Сьогодні ми живемо у час, коли найновіші технології проникають у всі сфери нашого
життя: додому, в школи, офіси, і навіть у сферу розваг і відпочинку. Зараз практично неможливо
уникнути використання цих технологій, ігнорувати їх, оскільки вони не тільки дають можливість
більш повного інформаційного комфорту у всіх сферах життя і діяльності, а є необхідною умовою
подальшого розвитку суспільства і, зокрема, реалізації людських можливостей і формування
кар’єри молодих фахівців. Так, науково-технічний прогрес у всьому світі стає все більше залежним
від рівня інформаційних технологій, що використовуються. Зокрема, „інформаційний вибух” у
сфері знань вимагає реорганізації концепцій освіти і навчання. Сучасне суспільство вимагає від
фахівців різних сфер високого рівня знань і навичок у галузі комп’ютерних і інформаційних
технологій, зокрема, ефективних засобів комунікації та обробки інформації. Це означає, що
необхідним є формування у школярів певної інформаційно-комп’ютерної культури і відповідного
світогляду, як того вимагає інформаційний простір сучасного суспільства.
Навчальна програма „Прикладна інформатика” розроблена з метою впровадження її у
гуртках, групах або інших творчих об’єднаннях навчального закладу системи загальної середньої
освіти України.
Метою Програми є організація розвивального практикуючого навчання, яке передбачає
розвиток учня як особистості для самостійного набуття знань, їх практичного застосування у
повсякденному житті, формування мотивації до навчання протягом всього життя.
Процес навчання реалізується через ієрархічну багаторівневу структуру взаємозв’язаних
практичних вправ, які суворо підкоряються локальним цілям навчання. Такий підхід забезпечує
безпосереднє застосування отриманих знань на практиці, в повсякденному житті, і накопичення
власного досвіду.
Загальні прнинципи організації навчального процессу
- Системний підхід;
- Індивідуалізація навчання;
- Формування інформаційно-методичного простору навчання, який є максимально дружнім,
стимулює здібності учня і сприяє їх розвитку;
- Забезпечення якості підготовки через постійний моніторинг рівня навчальних досягнень і
рівня мотивування учнів.
Інформаційно-методичний простір навчання формується на базі системного підходу і має
структуру, яка показана на рис.1.
3
УЧЕНЬ
СУПРОВОДЖЕННЯ
(навчальнометодичне
забезпечення,
програмне
забезпечення,
методики
навчання, критерії
організації
навчального
процесу,
психофізіологічні
характеристики
тощо)
ЄДИНИЙ ПРОСТІР
ВЗАЄМОДІЇ
ВИКЛАДАЧ
Рис.1. Структура інформаційно-методичного простру навчання
з позицій системного підходу
Місце і роль комп’ютера у структурі навчального простору
Одним із аспектів інформаційно-комп’ютерної культури є розуміння ролі і місця
комп’ютерної техніки і інформаційних технологій у житті сучасного суспільства, тому загальні
принципи організації навчального процесу спрямовані на формування в учня такого світогляду,
який чітко формулює основні причини появи комп’ютерних і інформаційних технологій, їх
4
призначення і сфери використання. Так, у межах Програми, роль і місце комп’ютера, зокрема, у
структурі простору навчання, формулюється через ряд положень, які представлені у табл.1.
Таблиця 1
Місце і роль комп’ютера у структурі навчального простору
Роль
Функції
Засіб для автоматизації процесу
виконання певних видів робіт
Комп’ютер подається як багатоцільовий засіб, який використовують для роботи
з текстом, малювання та розрахунків, подаванні інформації, її обробки,
спілкування тощо.
Комп’ютер отримує властивості засобу навчання через програмування.
Засіб навчання
Зразок сучасних технологій у
галузі електроніки
Тренажер
Наставник
Комп’ютер виступає як зразок сучасних технологій, розвиває навички
володіння ним, знання назв та призначання його складових елементів і системи
зв’язків, принципи роботи апаратного і програмного забезпечення тощо.
Взаємодія з комп’ютером розвиває в учня творчість, спонукає його приймати
власні рішення, бачити їх результат і перевіряти їх правомірність.
Комп’ютер відіграє другорядну роль у навчанні, яка полягає у подаванні
інформації і стимулюванні бажання учня знати більше.
Аспекти формування комп’ютерно-інформаційної культури
Комп’ютерно-інформаційна культура у межах цієї Програми тлумачиться як система понять,
уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в учня певний стиль мислення, що ґрунтується на
логіко-математичній та гуманітарній підготовці, яку учень отримує у межах загальної шкільної
програми, і знаходиться у тісній постійній взаємодії з нею.
Пізнавальний аспект спрямований на формування в учня певної системи понять і термінів
галузі комп’ютерно-інформаційних технологій; знань про загальні принципи застосування цих
технологій, які є підґрунтям формування вмінь і навичок їх використання.
Технологічний аспект спрямований на формування в учня певної системи вмінь і навичок
використання комп’ютерно-інформаційних технологій, таких як операції з текстом, електронними
таблицями, графічними зображеннями, засобами комунікації тощо.
Гуманітарно-технологійний аспект спрямований на опанування учнем інваріантних
способів діяльності з використанням таких понять як символ, знак, значення, мова, інформація,
форми подання інформації, види інформації, інформаційний простір.
Інтеграційно-технологічний аспект спрямований на
- опанування учнем інваріантних способів діяльності з використанням таких понять як
система, елемент системи, модель, алгоритм, код, кодування, інформаційний процес;
- формування в учнів вмінь і навичок систематизації, класифікації, структуризації,
планування, інтерпретації, логічного мислення і прийняття рішень (особистих і групових);
Соціально-технологічний аспект спрямований на опанування учнем способів використання
отриманих знань, умінь і навичок у повсякденному житті.
Особистісний аспект спрямований на розвинення якостей учня як особистості і передбачає
формування вмінь аналізувати ситуації, самостійно приймати рішення і аналізувати його
результат, приймати рішення і/або здійснювати певну діяльність у складі групи, розвинення
творчих здібностей.
Структура Програми
Програма має модульну структуру і включає 9 модулів, які відповідають 9-ти рівням
підготовки і розраховані на учнів загальноосвітніх і профтехнічних навчальних закладів.
5
Кількість занять у модулях зумовлена концепцією практикуючого навчання і наскрізної
підготовки.
До складу кожного модуля входить система контролю і кредитування.
Кожний модуль містить такі тематичні підрозділи:
1. Інформаційна технологія.
2. Операції з текстом.
3. Таблиці.
4. Бази даних.
5. Графіка і Мультимедіа.
6. Програмування,
складність яких поетапно зростає.
Очікувані навчальні досягнення
Семантичні вміння полягають у здатності співвіднесення учнями символів, знаків і їх
значень, а саме:
- Розпізнавання об’єктів за їх назвами та символами;
- Виділення суттєвих ознак об’єктів за поняттями;
- Оцінювання відповідності предметно-матеріального і вербального (текстового,
символьного) представлення об’єкта (ситуації);
- Класифікація об’єктів за певними ознаками, представленими вербально (за допомогою
тексту, символів).
Синтаксичні вміння полягають у здатності читання і запису символічних виразів та їх
побудові відповідно до встановлених правил.
Вміння інтерпретувати полягає у визначенні особливих ознак об’єкта, який подається
через графічне зображення, вербальний (текстовий) опис і/або символьне представлення.
Вміння алгоритмізації полягає у здатності побудови логічних послідовностей об’єктів,
зображень, подій у ситуаціях.
Вміння планувати полягає у здатності формувати опис операції, як послідовності певних
дій, з метою досягнення певної мети.
Вміння системного мислення полягає у здатності до операцій декомпозиції системи на
складові елементи, встановлення функцій кожного складового елемента і структури їх
взаємозв’язків у складі системи.
Вміння структуризації полягає у здатності до формування з загальної сукупності
(множини) об’єктів субмножин об’єктів за певними критеріями і визначення зв’язків між ними.
Навчальні досягнення учнів за результатами підготовки на кожному рівні представлені у описах
модулів.
Організаційна форма процесу навчання
Організаційною формою є заняття, яке проводиться у відповідності з методичними
вказівками для викладача.
Структура навчально-методичних матеріалів заняття
Всі навчально-методичні матеріали підкоряються єдиній структурі, яка включає такі позиції:
- Номер заняття у модулі;
- Назва тематичного розділу;
- Мета заняття;
- Знання, вміння і навички, якими учні повинні володіти до заняття;
- Навчальні досягнення учня після заняття;
- Тема заняття;
6
-
Необхідні навчально-методичні матеріали;
Способи організації заняття;
Додаткові вправи.
Методичні особливості викладання курсу
Сукупність знань, умінь і навичок, передбачених Програмою, формується на інтуїтивнопрактичній основі з використанням методів викладання, які включають демонстрації, показ,
ілюстрації способів діяльності.
На початковому рівні (Модуль 0) учні отримують найпростіші базові поняття і термін у
межах шести тематичних розділів, оволодівають їх суттєвими ознаками і далі від модуля до
модуля розширюють і поглиблюють обсяг знань, умінь і навичок, що ґрунтуються на матеріалі
початкового рівня. Це досягається завдяки жорсткій тематичній структурі модуля, яка на кожному
рівні включає шість тематичних підрозділів:
- Інформаційна технологія
- Операції з текстом
- Таблиці
- Бази даних
- Графіка і Мультимедіа
- Програмування.
Критеріями сформованості інваріантних способів діяльності учня є розуміння суті способу
діяльності, вміння його самостійного застосування і навички безпомилковості і відновлюваності
дій (здатності до виправлення допущених помилок). Основний наголос у способі організації
навчального процесу за Програмою робиться на індивідуальну і групову практичну діяльність
учня, його креативність, самостійність, і накопичення власного досвіду завдяки операційноорієнтованому складу дій.
Засоби організації навчального процесу
Основним засобом організації навчального процесу є супроводження (див.рис.1) або середовище
забезпечення.
Структура середовища забезпечення
Апаратне забезпечення
Вимоги до апаратного забезпечення
Необхідно: Celeron 433, 64 MB RAM, 10 GB Hard Disk Drive, Color Monitor, Printer, Internet
Connection / Intranet.
Бажано: Сканер, цифрова відеокамера.
Програмне забезпечення
Вимоги до програмного забезпечення
MS Windows 98 (2000 Professional), MS Office 2000, MS GIF Animator, MS FrontPage, MS Access,
Multimedia Titles, Media Player, Macromedia Flash 5, Windows Media Player, Visual Basic, Internet
Explorer, Outlook Express.
Навчально-методичне забезпечення
Структура навчально-методичного забезпечення показана на рис.2.
Навчально-методичні матеріали для тренера
Настанови з організації навчального процесу. Призначається для консультантів. Містить
технологію організації процесу впровадження Програми, зокрема, вимоги до апаратного і
програмного забезпечення, інструкції з їх використання, способи розробки розкладу, методологію
та способи організації занять тощо.
Навчально-методичні матеріали для викладача
7
Методичні вказівки для викладача з теоретичної і практичної підготовки. Містять технологію
організації теоретичних і практичних занять.
Навчально-методичні матеріали для учнів
- Методичні вказівки з теоретичної підготовки: містять теоретичні відомості з кожної теми,
що вивчається;
- Методичні вказівки з виконання лабораторних робіт;
- Робочі зошити.
КОМПЛЕКТ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ
МАТЕРІАЛІВ
ПРОГРАМНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДЛЯ ТРЕНЕРА
МЕТОДИЧНІ
ВКАЗІВКИ З
ПІДГОТОВКИ
ВИКЛАДАЧІВ
МЕТОДИЧНІ
ВКАЗІВКИ З
ТЕОРЕТИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ
ДЛЯ
ВИКЛАДАЧА
МЕТОДИЧНІ
ВКАЗІВКИ З
ЛАБОРАТОРНИХ
РОБІТ
ПІДРУЧНИК
ДЛЯ УЧНЯ
КЕРІВНИЦТВО З
ВИКОНАННЯ
ЛАБОРАТОРНИХ
РОБІТ
РОБОЧИЙ
ЗОШИТ
Рис.2. Структура навчально-методичного забезпечення
Система оцінювання навчальних досягнень учнів
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється згідно правил кредитно-модульної
системи, яка передбачає модульну структуризацію всього навчального матеріалу і помодульне
оцінювання навчальних досягнень учнів через тестування. Найменшою одиницею оцінювання
навчальних досягнень учнів є бал. Відповідь на кожне запитання тесту оцінюється певною
кількістю балів, яка залежить від складності поставленого запитання і правильності та повноти
відповіді учня. Практична діяльність учнів також оцінюється у балах за результатами виконання
практичних завдань.
Вихідні документи
8
Після успішного завершення кожного модуля учень отримує відповідний сертифікат
міжнародного зразка (див. Додаток 1.)
9
Автор
samostrilochka
Документ
Категория
Геология и география
Просмотров
13
Размер файла
324 Кб
Теги
пояснзаписка
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа