close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Родинне виховання

код для вставкиСкачать
"Найкраща школа дисципліни – це сім’я".
(С. Смайлс).
Саме ці рядки епіграфу відповідають на багато запитань класних керівників, вчителів.
Важко працювати і практично неможливо в класі, де є порушники дисципліни. Але ми
неодноразово задаємо собі запитання, чому деякі учні не мають таких проблем,
відповідь сама напрошується – різниця в сімейному вихованні, родинному
спілкуванні.
Важливе місце у роботі класного керівника належить співпраці з батьками. Родина –
це природний осередок найглибших людських почуттів. Рідна домівка – не дах над
головою, а родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Тому дуже
важливим є сімейний затишок для дитини, набагато менше залежить становлення
особистості учня від виховання в школі – значна роль саме виховання батьків.
Дві істини батькам:
- Дитина ніколи не починає любити першою, вона завжди лише дзеркало, в якому
відображується наша любов. Дитину вчать, формують не лише наші слова,
навіть найкращі, наймудріші, а наші вчинки!
- Виховувати – означає пробуджувати у дітях добро і любов, давати їм цю любов і
добро; шукати це у своїх серцях. Отже, виховувати і самих себе.
Багато чого, звісно, залежить від особливостей сімейного виховання. Сімейна
атмосфера та спілкування з батьками являються найбільш важливими факторами
розвитку дітей, а згодом учнів школи. В свою чергу, шкільні вчителі повинні знати, що
їх робота в класі не принесе великих результатів без активної участі батьків.
Добра родина.
Які вона має особливості?
1. Батьки створюють умови для правильного розвитку дитини ( нормальні
житлово-побутові умови, організація місця для занять, контроль за дотриманням
санітарно-гігієнічного режиму).
2. Батьки розвивають пізнавальні інтереси дитини ( разом із дітьми дивляться і
обговорюють телепередачі, читають книжки, обговорюють їх зміст, заохочують
улюблені заняття дитини).
3. Надають допомогу в навчанні, організації домашньої праці.
4. Діти мають конкретні трудові обов’язки в сім’ї.
5. Батьки виконують рекомендації педагогів щодо виховання дитини .
6. Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.
7. Сім’я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.
8. Батьки справляються з вихованням дитини.
Недоліки сімейного виховання.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Неблагополуччя сім’ї ( мікроклімат, здоров’я).
Відсутність єдиних вимог.
Незнання психологічних особливостей дитини.
Низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків.
Відсутність контролю, бездоглядність.
Використання антипедагогічних заходів впливу.
Неправильне оцінювання дитини, її ідеалізація.
У підлітковому віці важливим є моральне формування особистості, моральної
свідомості, оволодіння морально-етичними нормами поведінки. Відбувається не
лише фізичне дозрівання, але й помітне дозрівання особистості, яке здійснюється
під впливом навколишнього світу. Батькам слід звернути увагу на даний етап
розвитку дитини. Особливо на моральні переконання та ставлення до праці
навчальної і фізичної.
Дехто вважає, що працею можна і карати: "Не хочеш, мовляв, учитися, іди
працюй". А діти добре розуміють, що дорослі чимось добрим не карають. І якщо
карають працею, то у свідомості дитини закладається: праця – це щось неприємне,
важке.
Але кожний вид праці треба розуміти правильно. Якщо, граючись на перерві,
підліток розбив вазу, поламав стілець, і вчитель примусив відремонтувати стілець,
принести іншу вазу – це не покарання. Діти повинні знати, що це виправлення
наслідків їх дій.
Позитиви і негативи сімейного спілкування.
"Діти рідко спотворюють наші слова, вони надзвичайно точно
повторюють те, чого нам не варто було говорити".
( Невідомий автор)
Позитив сімейного спілкування:
1. Комплексний процес, у якому неможливо відділити навчання, виховання і
розвиток.
2. Можливість спілкуватися один на один.
3. Стабільне соціальне середовище.
4. Довіра дітей до батьків.
Негатив сімейного спілкування:
1. У сім’ї людина послаблює самоконтроль, не приховує роздратування, поганого
настрою.
2. Обмежене спілкування батьків і дітей через брак часу, бажання та ін.
3. Спілкування в сім’ї відбувається на тлі щоденних побутових турбот, що нерідко
знецінює його зміст.
4. Недостатній рівень комунікативних вмінь.
5. Недооцінка налагодження стосунків.
6. Не кожна людини може визнати, що невдача – це результат її власних дій.
7. Порушення, що виникають внаслідок впливу минулих обставин на ситуацію
спілкування: культивування власних почуттів, отримання додаткових переваг у
зв'язку з минулими помилками партнера, прагнення помститися.
8. Порушення, що виникають внаслідок недооцінки вікових особливостей дітей.
Багато дослідників вказують на те, що така характеристика сім’ї, як "повна" або
"неповна" в певній мірі впливають на становлення особистості учня, та його
поведінки. Це підтверджується рядом фактів. Неповнолітні вбивці дуже часто
походять з "неповних" сімей. Існують вітчизняні дані про те, що третина всіх
людей, засуджених за вбивство, зростала в неповних сім’ях (8% без матері, 75% без батька), і майже 20% взагалі зростали без обох батьків. Є цікаві дані про те, що
для людей, які виконували замовлені вбивства (або політичні замахи) є
характерним походження з сімей, що розпалися. Як вважає з цього приводу
дослідник В.Тюріна, одна з причин розвитку жорстокості підлітків чоловічої статі –
відсутність у сім’ї зразка чоловічої поведінки, внаслідок чого вони не можуть
розрізнити чоловічу та псевдочоловічу (агресивну) поведінку.
Саботажники спілкування:













Погрози – викликають страх, почуття підлеглості, образу, ворожість (якщо ти
цього не зробиш…);
Накази – виявлення влади над іншою людиною (я тобі забороняю…);
Критика з переважанням негативізму (ти ледар…);
Образливі прізвиська (упертий віслюк…);
Слова, що навішують на співрозмовника додаткові обов'язки (ти не повинен так
гніватися…);
Репліки-пастки (те, що я тобі пропоную, тобі сподобається…);
Допит (чого це ти так пізно..);
Схвалення з пасткою (у тебе так гарно виходить мити посуд…);
Безапеляційне твердження щодо мотивів поведінки (ти ніколи не мав бажання
цим займатися…);
Несвоєчасні поради (чому ти не зробила так, як я говорила…);
Звернення до авторитету логіки (це логічний наслідок твоєї поведінки…);
Змагання (хіба твої неприємності можна порівняти з моїми…);
Спроби заспокоїти співрозмовника запереченням (не нервуйся)
Розподіл влади:
1. Співробітництво – ґрунтується на взаєморозумінні і взаємній підтримці, яка
допомагає якнайповніше реалізувати функції родини. І дорослий, і дитина
відчувають свою особисту значущість.
2. Паритет – рівні, “союзницькі”, більш раціональні стосунки, які задовольняють
усіх учасників спілкування: особиста значущість кожного трохи зменшується,
емоційні контакти слабшають.
3. Змагання – стосунки, які базуються на прагненні окремих членів родини
перевершити один одного у якійсь справі. Сприяє встановленню в сім’ї нервової,
нестійкої атмосфери.
4. Конкуренція – домінування стосунків, коли переважає прагнення кожного
довести свою зверхність над іншими за будь-яку ціну. Емоційний комфорт
одного досягається за рахунок психологічного дискомфорту іншого.
5. Антагонізм – протистояння окремих членів сім’ї і небажання жодної сторони іти
на компроміс.
Стилі виховання:
1. Авторитаризм – батьки висувають суворі вимоги до всіх сфер життя
дитини. Їхні судження безапеляційні, вони безцеремонно втручаються
у всі дитячі справи, реальні потреби членів сім’ї ігноруються.
2. Лібералізм – деякі батьки, виправдовуючи свою позицію гаслом
“вільного виховання”, зовсім не займаються дітьми. Можлива й
“гіперопіка”, тобто надмірне упадання біля дитини, коли вона не може
самостійно і кроку ступити. Ще одна форма лібералізму –
вседозволеність
3. Демократизм – ґрунтується на глибокій взаємній зацікавленості,
допомозі й підтримці.
Як гарно сказав В.О. Сухомлинський: " Якщо люди говорять погане про
твоїх дітей – це означає, вони говорять погане про тебе".
Не кожна людина може визнати, що невдача – це
результат її власних дій.
Автор
pavliv_school
Документ
Категория
Образование
Просмотров
149
Размер файла
48 Кб
Теги
роль, родинного
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа