close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Вечір-портрет

код для вставкиСкачать
Творча зустріч з поетесою О.М.Фесенко
(вечір-портрет)
Можливо, саме радість дитячих
років на лоні прекрасної, не
понівеченої урбанізацією природи
і справила визначальний вплив на
щиру дитячу душу, надихнувши
писати вірші.
О.М.Фесенко
Мета заходу: ознайомити учнів з творчістю місцевої поетеси, землячки Фесенко
Ольги Миколаївни, виховувати почуття національної гордості, почуття прекрасного,
любов до поезії.
Обладнання: святково прибраний читальний зал бібліотеки, квіти, рушники,
оформлено книжкову виставку «Прихилюся душею до рідних вітрів», присвячену
творчості місцевих поетів, фотовиставка «Сільська Мадонна», присвячена
О.М.Фесенко, виставка декоративно-ужиткового мистецтва.
1 ведучий. Добрий день, дорогі гості! Сьогодні ми хочемо познайомити вас з однією з
найталановитіших людей нашого села. Мелітопольський край завжди був багатий на
талановитих самобутніх людей, які прославляють його своєю творчістю та працею.
Поетичне слово, яке прославляє Батьківщину, іноді припадає до душі та
викарбовується у пам’яті краще, ніж десятки лозунгів та пафосних закликів.
Українська поезія – як прекрасна казкова дівчина. То сумна, жалібна, від якої на
очі набігають сльози і стискається серце, а часом бадьора і жартівлива, від якої ноги
просяться до танцю.
2 ведучий. Є така народна легенда. Якось Бог вирішив наділити людей світу
талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання,
німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі,
італійці – одержали хист до музики. Обдарувавши усіх, Бог підвівся зі свого трону і
раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку,
руса коса переплетена блакитною стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної
калини. Дівчина хотіла вже йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене
неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – співуча поезія і пісня». Узяла
дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низько
Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла в народ.
«Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – у мене жодних претензій
нема до Долі – моєї обраниці», - так про своє життя писала відома українська поетеса
Ліна Костенко. Ці слова можна віднести і до долі нашої з вами землячки, творчої
людини, яка сьогодні до нас завітала.
1 ведучий. Чудовим весняним днем 17 березня 1960 року в живописному селі
Тернівка на Новомиколаївщині Запорізької області крик новонародженої дитини
повідомив світові про свою появу. Щасливі батьки, Марія Яківна та Микола
Васильович Погорєлові, раділи маленькій донечці, ще не здогадуючись про її божий
неоціненний поетичний дар. Дитинство Ольги пройшло весело, в різноманітних іграх
із сільськими дітлахами, у збиранні комах для гербаріїв, купанні у річці, розвагах на
ковзанах, про що свідчить її оповідання «Веселі розваги кумівської ватаги».
2 ведучий. Сьогодні ця маленька дівчинка – талановита поетеса, яку добре знають та
поважають наші односельці. Я говорю, дорогі друзі, про Ольгу Миколаївну Фесенко,
винуватицю нашої зустрічі.
Вітчизняна літературна статистика свідчить, що кращі поети-лірики
народжуються в селі. «Можливо, саме проста радість дитячих років на лоні
прекрасної, не понівеченої урбанізацією природи і справила вирішальний вплив на
щиру дитячу душу, надихнувши писати вірші».
1ведучий. Люблю квітучу Україну,
Її нев’янучу красу.
Люблю так ніжно і дитинно,
Як соловейко п’є росу.
Люблю закурені дороги,
Але з усіх найбільше ту,
Що йде до рідного порогу
І мами усмішку просту.
Люблю зиму, смагляве літо,
Ріки весняний передзвін,
Як половіє в полі жито
І журавлів осінній клин.
Люблю квітучу Україну
За добру мудрість вікову,
Люблю так ніжно і дитинно
За те, що я у ній живу!
2 ведучий. До школи Ольга ходила у сусіднє село Терсанку, оскільки в рідному селі
школи не було. Після закінчення школи у 1977 році вступила на філологічний
факультет Запорізького педагогічного інституту, після закінчення якого приїхала до с.
Новомиколаївки Мелітопольського району, де почала працювати учителем української
мови та літератури в нашій школі-інтернаті.
1ведучий. Саме тут вперше Ольга Миколаївна серйозно поставилася до своїх віршів,
так як вони, як життєдайне джерело, заповнили порожнечу душі після втрати батька.
/Звучить пісня на слова О.М.Фесенко «Батько» /
БАТЬКО
У милій, рідній стороні,
Отам, де яблуня крислата,
Завжди всміхається мені,
Мов цвіт весняний, рідний тато.
П – в:
Дорогий мій, рідний тату,
Нам твоя біленька хата,
Мов те сонечко, сія.
Пісня в ній живе крилата,
Доля, мудрістю багата,
Доброта, любов твоя.
Ти вмів радіти і жаліть,
Привчав і нас в житті не схибить,
В любові й шані до землі
Пізнати справжню ціну хліба.
П-в.
Усі дороги і стежки,
Тобою сходжені роками,
Нам стали, ніби маяки,
Щоб ти завжди гордився нами.
П-в.
2 ведучий. Ольга Миколаївна надіслала свої вірші до районної газети «Серп і молот»
(нині «Новий день»), отримала схвальний відгук тодішнього голови літературного
об’єднання ім. П.Ловецького Олександра Фесюка - «вірші О.Фесенко справили таке
враження на шанувальників поезії, немов ніжний подих весни», його запрошення до
літературного об’єднання. Її вірші публікує газета «Індустріальне Запоріжжя», за які
вона отримала схвальний відгук і книжку «Козацькі жарти» від запорізького поета
П.Ребра. Вірші Ольги Миколаївни надрукував альманах «Хортиця».
1 ведучий. У 1993 році Фесенко Ольга Миколаївна переходить працювати до
Новомиколаївської загальноосвітньої школи. Але захоплення поезією не відходить на
задній план. Багато віршів Фесенко О.М. було надруковано в рідному краї на
Новомиколаївщині у газеті «Наше життя». З доброї руки місцевого художника
Богдана Дмитровича Юськіва її вірші потрапили на Львівщину і були надруковані у
дрогобицькій газеті «Провісник». Отримала багато схвальних відгуків і книг в
подарунок від місцевих поетів – М.Симчича, М.Фуштор, М.Довірака.
2 ведучий. За ініціативою Мелітопольського райвідділу освіти, було створено районну
Літературну вітальню, господинею якої стала Ольга Миколаївна. Зав’язалася щира
дружба з поетом Олегом Гончаренко, членом Національної спілки письменників
України. У Літературній вітальні познайомилася з учителем музики з с. Мордвинівка
С.О.Хильком. І знову нові пісні: «Я козачка запорізька», «Ми козацьке славне військо»
та ін. Чудові пісні на вірші О.Фесенко «Україна», «Моє село» написав учитель музики
Новомиколаївської школи-інтернату В.І.Остапенко.
1 ведучий. Дорогі друзі! Ольга Миколаївна не тільки сама пише вірші, а й прищеплює
любов до поезії своїм учням. В школі вона створила літературний гурток
«Джерельце», а в сільському будинку культури очолює клуб юних поетів «Барви
рідного слова». Хочеться сказати, що зернятка, які потрапили в дитячі душі, дали
творчі паростки – це вірші, які вже друкують в місцевих газетах. І сьогодні ми
запросили в гості юних поетів с. Новомиколаївка./Учні читають свої вірші/
2 ведучий. У творчому доробку Ольги Миколаївни близько двохсот віршів, з них 25
пісень, а також два оповідання і дві новели. Є в неї і матеріали в віршах методичного
характеру «Цікаві розмови про частини мови», «Казка про Прикметник», які були
надруковані в фахових журналах Києва і Харкова і ввійшли до збірника Харківського
видавництва «Основа».
В 2010 році при допомозі та сприянні Мелітопольської районної
держадміністрації та Мелітопольської громадської організації «Мелітопольський
район – наш рідний край» вийшла в світ збірка творів О.М.Фесенко «Сонце над
Терсою».
1 ведучий. Твори, включені в цю збірку, проникнуті любов’ю до Малої Батьківщини,
до батьків, а нас, читачів примушують більш уважно та дбайливо ставитись до
оточуючого. Це видання, наче відбиток людської душі, великої душі, сповненої
любові до рідної землі, до людей. Душі, яка не перестає радіти простим речам –
ясному небу і привітному ранковому сонечку, шелесту трав і розміреному темпу
сільського життя, співу птахів і щирим посмішкам дітей. Душі, яка продовжує
помічати незвичне і казкове в буденних речах. Вірші та прозові твори наштовхують
читача на усвідомлення єдиної думки – любов до Батьківщини, до України
починається з любові до рідного села, рідної батьківської хати.
На уроках літератури рідного краю творами О.М.Фесенко користується багато
вчителів Мелітопольського району.
/Звучить пісня «Рідна Україно»/
РІДНА УКРАЇНО
Мені вночі не сняться закордони,
І чорна заздрість душу не шкребе,
Хоч як далеко не заб’юсь від дому,
Я серцем ніжним згадую тебе.
ПРИСПІВ:
Рідна Україно – тільки ти і я,
В нас мета єдина, матінко моя.
Я твої дороги і степи люблю,
І твої тривоги завжди розділю.
Не раз із тебе доля насміхалась
В шаленім вирі грізних тих часів.
Та ти щораз мудрішою ставала
В усій своїй нев’янучій красі.
ПРИСПІВ.
І хай важкі нам випадуть дороги,
Я жайвороном замрію в вишині,
Та не забуду стежки до порогу,
Де матінка життя дала мені.
ПРИСПІВ.
2 ведучий. Дорогі друзі! Ольга Миколаївна як творча особистість та гарний педагог
удостоєна багатьма нагородами: в 1996 році Дипломом Лауреату конкурсу «Класний
керівник року», Грамотою управління освіти Запорізької облдержадміністрації в 2000
році, в березні 2005 року – Грамотою відділу освіти Мелітопольського району, в
червні 2005 року – Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України, в серпні
2005 року – Почесною грамотою Мелітопольської райдержадміністрації, в травні 2006
року – Дипломом переможця обласного пісенно-поетичного фестивалю «Мамині
джерела» і Гран-Прі, а вручала їй нагороди Народна артистка України Тетяна
Мірошниченко.
1 ведучий. В Ольги Миколаївни прекрасна сім’я: чоловік Євген Фесенко (директор
сільського будинку культури), дві доньки: Лілія, яка закінчила Мелітопольський
педагогічний університет, жила й працювала в Києві, вийшла заміж і зараз проживає в
Німеччині, теж пише чудові вірші (в 2007 році вийшла в світ її збірка «Згадай мене в
своїй молитві…») та Інна, яка дуже гарно співає, багато років була учасницею
художньої самодіяльності в СБК, теж пише вірші, захоплюється фотографією.
2 ведучий. Хочу відмітити в Ользі Миколаївні багатогранність її талановитої натури.
Адже вона - вчитель української мови, якою володіє досконало, й літератури. Пише
прекрасні вірші і пісні. А ще Ольга Миколаївна дуже любить вишивати і
фотографувати. В цьому ви упевнитесь самі, подивившись її роботи і я думаю, що
нарешті настав час дати слово винуватиці цієї зустрічі – Ользі Миколаївні Фесенко.
Прошу Вас!
/Йде виступ О.М.Фесенко/
1 ведучий. Ось і підійшов наш вечір-портрет до завершення. Ми з вами сьогодні
взнали багато цікавого про життя та творчу діяльність чудової нашої землячки Ольги
Миколаївни Фесенко. Ми всі пишаємося тим, що серед інтелігенції нашої сільської
громади живе, працює і творить мистецькі шедеври така людина. Як відмітив Віктор
Орлов, голова Мелітопольського літературного об’єднання ім. Павла Ловецького,
вірші вчительки Новомиколаївської загальноосвітньої школи не тільки зроблені
професійно, але й написані з душею, це - вірші-спогади, вірші-роздуми.
2 ведучий. «Отак і йде Щаслива Жінка світом, усе життя з квітника – в ранок!», так
сказав про Ольгу Фесенко український поет Олег Гончаренко. Ми дуже вдячні
українській землі за те, що вона народжує такі таланти. То ж давайте привітаємо
Ольгу Миколаївну зі святом творчості і побажаємо успіхів, мистецької наснаги і
міцного здоров’я. Ми щиро вдячні їй за те, що вона знаходить час та бажання, щоб
подарувати нам частину своєї творчості.
Література:
1. Знайомтесь – Ольга Фесенко // Новий день. – 1992. – 11 квітня.
2. Фесенко О. Вірші : вірші / О.М.Фесенко // Наше життя. – 1992. – 25 липня.
3. Фесенко О. Рідна Україна : вірші / О.М.Фесенко // Хортиця. – 2005. - № 3.
4. Фесенко О.М. Сонце над Терсою : вірші / О.М.Фесенко. – Запоріжжя : ТОВ
«Видавничо-поліграфічне об’єднання «Запоріжжя» - 2010. – 96 с.
5. Фесенко Л.Є. Згадай мене в своїй молитві… : поезії / Л.Є.Фесенко. – Запоріжжя :
Дніпровський металург. - 2007. – 144 с.
Автор
valyanaumenko66
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
96
Размер файла
1 941 Кб
Теги
портрет, вечір
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа