close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентация Тарас шевченко 2

код для вставкиСкачать
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
ШЕВЧЕНКО
Класик української літератури, національна гордість
українського народу
Народився в сім'ї селянинакріпака в с. Моринцях на
Черкащині. Рано лишився
сиротою. Грамоти навчився у
дяка. У 14 років узятий
"козачком" до двору поміщика
П. Енгельгардта, з яким
переїхав до Вільна, а потім до
Петербурга.
1832 р. відданий у науку до
художника В. Ширяєва.
Т.Шевченко.
Портрет
батька.
Олівець
Т.Шевченко.
Портрет діда, Ішевченко Івана
Андрійовича.Олівець
Шевченко Йосип Григорьевич
(1821-1878)- молодший брат
Т.Г.Шевченка.Фото.
Шевченко Микита
Григорович(1811-1870)старший брат
Т.Г.Шевченка.Фото
Кирилівка. Хата сільського
дяка Петра Богорського, у якого
Т.Шевченко був “школяремпопихачем” і про якого пізніше
написав: “ Цей перший деспот,
на якого я натрапив у моєму
житті, вселив у мене на все
життя глибоку огиду і
презирство до будь-якого
насильства людини над
людиною”.
В.Штернберг.
Кара учнів
різками.
Олівець.18381840.
Будинок Енгельгардив
у Вільшаний.Фото 60 -70-х
років ХІХ ст.
Т.Шевченко.Портрет
П.В.Енгельгарда.
Акварель.1833.
У 1838 клопотами К. Брюллова,
В. Жуковського, О. Венеціанова,
М. Вієльгорського, Є. Гребінки,
І. Сошенка Тараса Шевченка було
викуплено з кріпацтва. Цього ж
року його прийнято до Академії
мистецтв, яку закінчив у 1844 р..
У 1843 і 1845 роках відвідав
Україну, працював художником у
київській Тимчасовій комісії для
розгляду давніх актів.
У лютому 1847 р. затверджений на
посаді вчителя малювання в
Київському університеті.
Т.Шевченко. Костьол у Києві.
Акварель.1846.
Т.Шевченко.
Благовіщенський
собор у
Нижньому
Новгороді. Сепія,
бюілило.1857
Тарас Шевченко почав писати вірші у
другій половині 30-х років. У 1840 р. у
Петербурзі вийшла перша збірка його
поезій "Кобзар", у 1845 р. — героїчноромантична поема "Гайдамаки". В
1843—1845 роках написав цикл поезій
"Три літа" (центральним твором якого є
"Сон"), поему "Кавказ", послання "І
мертвим і живим...", поезії "Чигирине,
Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в
селі Суботові" та ін., в яких гостро
виступив проти соціальнонаціонального гноблення українського
народу.
24 березня 1847 р. за участь у
Кирило-Мефодіївському
товаристві та за
антисамодержавні поезії
заарештований і засланий
солдатом до Орської фортеці
Оренбурзького окремого
корпусу з царською
резолюцією про заборону
писати й малювати.
На засланні Тараса Шевченка
як художника включили до
складу експедиції, завданням
якої було дослідження
Аральського моря.
Т.Шевченко.
Форт Кара - Бутак.
Акварель.1848-1850.
Т.Шевченко.
Укріплення Раїм.
Вигляд з верфі
на Сир - Дар’ ї.
Акварель.1848.
Т.Шевченко.
Т.Г.Шевченко
серед
учасників
експедиції на
березі
Аральського
моря.
Акварель.
1848- 1849.
Т.Шевченко.
Пожежа в степу.
Акварель.1848.
Т.Шевченко.
Сад біля
Новопетровського
укріплення.
Акварель.1854.
Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів
українського образотворчого мистецтва. Він працював у
галузях станкового живопису, графіки, монументальнодекоративного розпису та скульптури, досконало володів
технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він
є автором понад тисячі мистецьких творів (не збереглося
більше 160). У 1859—1860 роках виконав офорти з творів
зарубіжних та російських художників, за які отримав звання
академіка гравірування.
В ув'язненні писав вірші, які
згодом об'єднав у цикл "В
казематі". У 1854—1858 роках
написав російською мовою
повісті "Музикант", "Художник",
"Нещасний", "Капітанша",
"Близнята". Останніми
прозовими творами Тараса
Шевченка є повість "Прогулянка
з задоволенням і не без моралі"
(1856—1858) та щоденникові
записи "Журнал". В Україні у
1859 р. написав низку високих
зразків інтимної та пейзажної
лірики. Кілька його творів цього
періоду опубліковано в журналі
"Основа" та альманасі "Хата".
Життя Т.Г.Шевченка схоже на легенду: з кріпосного козачка він
стає освіченою людиною, випускником Академії художеств,
отримує доступ до кращого, що було на той час в українській і
зарубіжній культурі. Цьому сприяв його справжній талант і
працездатність. Шевченко став справжнім основноположником
новоі украінськоі літератури, яка до нього ще не звучала на
увесь світ.
Поезія Шевченка оригінальна, специфічна.Його називали
“мужицким” поетом, а він пишався цим званням, вважаючи
його нагородою. Усю свою творчість він присвятив людині з
народу й Україні.
Літературна доля великого
українського поета склалась
незвичайно: більша частина
,
його творів не могла з я
витися за життя через
цензуру. Величезна слава за
життя і популярність
Шевченка панувала завдяки
величезним рукописам
спискам його творів.
Тривалий час в царській
Росії видавалися лише
маленькі збірки під умовною
назвою “КОБЗАРЬ”. І лише
після 1905 року стали
з,являтися більш повні
У 1857 р. завдяки клопотанням
друзів, Тараса Шевченка звільнили з
заслання.
У 1858 р. він прибув до Москви,
потім до Петербурга.
У 1859 р. приїхав в Україну, де
перебував під наглядом поліції.
Постійно проживати на батьківщині
йому заборонили і зобов'язали
виїхати до столиці. Тяжке
десятирічне заслання, хвороби
спричинили до передчасної смерті
поета.
Поховали його спочатку на
Смоленському кладовищі
Петербурга, а в травні 1861 р. прах
перевезли на Чернечу (тепер
Тарасову) гору поблизу Канева.
Г.Честахівский. Труна з тілом Т.Г.Шевченка в церкві.
Олівець.1861
Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох
країнах йому встановлено пам'ятники, його твори
перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні
названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста.
Національна опера України, Київський національний
університет, центральний бульвар міста Києва - носять
ім'я видатного сина українського народу — Тараса
Шевченка.
Значення літературної спадщини Тараса Шевченка - це передусім
значення його “Кобзаря”, який збагатив українське письменство новими
темами та ідеями, образами й жанрами, римами й віршовими розмірами,
тропами й стилістичними фігурами. З появою цієї поетичної книжки
наша література поповнилася ліричними епічними віршами,
громадянськими та інтимними творами, романтичними баладами і
різними видами поем, пейзажними зарисовками і жартівливими
віршами, посланнями та переспівами.
У “Кобзарі” зображено минуле й сучасне українського народу, його
історія та географія, побут і мораль. Тому “Кобзар” називають
енциклопедією народного життя, а його автора - народним поетом.
Автор
crisehacked
Документ
Категория
Презентации по литературе
Просмотров
89
Размер файла
9 669 Кб
Теги
тарас, шевченко, презентация
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа