close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Стріт-арт

код для вставкиСкачать
Стріт-арт – напрямок сучасного мистецтва, особливістю якого є чітко виражений урбаністичний характер творів, більшу частину яких складають графіті.
ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
___________
ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ»
Тематичний путівник
ХАРКІВ • 2014
ББК 85.143 (4Укр 4Хар)
С-85
«Стріт-арт Харкова: зв'язок часу і культур» :
тематичний путівник / ОКЗ «Харківська обласна
бібліотека для дітей» ; уклад. В.М.Лупіцька. – Х., 2014. –
28 с.
Матеріал підготувала:
Редактор:
Комп’ютерна верстка:
Відповідальний за випуск:
Лупіцька В. М.
Загревська С. М.
Должек Н. Ф.
Трохименко Г. В.
© ОКЗ «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ»
http://www.bibl.kharkiv.ua
www.bibliomiste4ko.kharkiv.ua
2
Стріт-арт – напрямок сучасного мистецтва, особливістю
якого є чітко виражений урбаністичний характер творів, більшу
частину яких складають графіті.
Графіті (у контексті історичних написів графіто – в однині) –
зображення, малюнки або написи, видряпані або намальовані на
стінах чи інших поверхнях. Загалом до графіті можна віднести
будь-який вид вуличних написів: від простих підписів до
вишуканих малюнків. Але далеко не кожне графіті є витвором
мистецтва. У мистецтвознавців і досі немає чітких критеріїв, що
розподіляють вуличний вандалізм і вільну творчість.
Настінні малюнки відомі ще з глибокої давнини. Найдавніші з
них з’явилися у 30-ому тисячолітті до н. е. і збереглися переважно у
печерах у вигляді наскельних малюнків, що найчастіше зображують
тварин та мисливські або ритуальні сцени.
Давньоримські графіті, представлені написами, що містять
крилаті вирази, цитати, освідчення у коханні, політичні гасла і
навіть алфавіт, надають ученим свідоцтва про життя давніх римлян.
Давньоруські графіті збереглися на стінах храмів, велика кількість яких, що датується ХІ-ХV ст., є у соборі Св. Софії в Києві.
Вони містять як тексти, так і малюнки. У них згадуються історичні
постаті князя Ярослава Мудрого, його синів Святослава та
Всеволода, Володимира Мономаха, але найчастіше – це молитовні
прохання до Бога та святих. На багатьох вказано дату, і тому вони є
цінним історичним джерелом, зокрема про розвиток побутової
мови. У Києві давньоруські графіті також було знайдено на стінах
Кирилівської церкви, Михайлівського собору Видубицького
монастиря, печерах Києво-Печерської Лаври.
На деяких єгипетських пірамідах та храмах залишили свої
написи французькі солдати під час кампанії Наполеона, а лорд
Байрон розписався на одній з колон Храму Посейдона у Греції.
Інколи графіті ставали навіть джерелом натхнення
письменників. Слово «доля» (рок), начертане грецькою на стіні
3
Собору Паризької Богоматері, надихнуло Віктора Гюго на
написання свого знаменитого роману.
У наш час мистецтво перестає бути камерним. З виставкових
залів та художніх галерей воно поступово виходить на вулиці.
Стріт-арт – сучасне вуличне мистецтво. Замість полотна митці
використовують фасади будівель, арки, паркани, асфальт. Роботи
розміщують на стінах, вікнах, дверях, каналізаційних люках тощо.
У сучасному вигляді стріт-арт зародився наприкінці 60-х років
ХХ сторіччя у Нью-Йорку (США) і спочатку був представлений
одним напрямком – графіті, основною метою якого виявилося
бажання залишити відбиток своєї присутності – «помітити
територію».
Легендарним родоначальником цього явища вважається
підліток на ім’я Деметріус. Він почав виводити на вуличних стінах
свій псевдонім ТАКІ. Пізніше до нікнейму додав номер своєї вулиці
183. Деметріус працював кур’єром, тому написи «Таki 183» стали
з’являтися по всьому Нью-Йорку. Їх помітили інші тінейджери і
почали виводити свої імена. Це привернуло увагу журналістів «New
York Тіmes», і у 1971 році була надрукована стаття «Таkі 183»
збирає друзів з листування». У ТАКІ з’явилися тисячі послідовників
в інших містах, які стали додавати до ніка найпростіші графічні
елементи.
За декілька років сформувалась субкультура графіті. Сформуалися і певні стилі.
Великих можливостей набули графітчики, діставшись до
метро. Хтось з них першим почав виписувати своє ім’я Stay High по
всій довжині вагону. Так з’явився стиль написання графіті, що
одержав назву Wild Style, тобто «дикий стиль». Побачивши нові
перспективи, молодь почала «захоплювати» вагони підземки, і дуже
скоро усі вагони Нью-Йорка були розписані. Через деякий час у
світі графіті відбулася значна подія – перша робота бруклінського
майстра, виконана у техніці 3D малюнка. Через декілька років цей
стиль було визнано найскладнішим, наслідувати який можуть лише
справжні професіонали. Назва його – FX Stylе або Daim Stуlе.
Характеризується складним написанням і не менш складним
розфарбуванням. Літери настільки об’ємні, що вбачається – їх
можна взяти у руки.
4
Наприкінці 80-х років ХХ століття з’явився ще один стиль,
доступний майже усім художникам, Buble Letter. Малюнок у цьому
стилі був зроблений з літер, схожих на великі бульбашки.
Стилістика графіті вирізняється примхливістю. У кожного
більш-менш серйозного майстра є особиста колекція фотографій і
перемальовок чужих робіт, на які він орієнтується, створюючи
власний стиль.
У 1982 році було знято перший фільм про художників Wild
Style. Згодом вийшов ще один фільм, а потім була надрукована
книга про майстрів міського розпису.
Поступово вуличне мистецтво, що почалося з простого
маркування стін, перейшло у монументальні розписи, виконані
фарбою, що розпилювалася з балонів за допомогою спеціальної
техніки. Іноді подібні композиції мають досить великі розміри, тому
мистецьким полем стають глухі стіни будівель, бетонні паркани,
огорожі та тротуари.
Важливою формою субкультури є бомбінг. Бомбувати –
залишати написи-малюнки у заборонених місцях. «Бомби» повинні
бути великими і яскравими. Другий бік субкультурної ідеології та
практики є райтінг – малювання графіті у спеціально відведених
місцях, а також виконання соціальних, рекламних і декоративних
замовлень. Філософія райтінгу – оживлення міста, поєднання
прикраси навколишнього міського простору з творчим
самовтіленням. Одним з його гасел є: «Геть сірі стіни, нехай
живуть яскраві кольори!».
Саме графери, що поділяють ці ідеї райтінгу, беруть участь у
конкурсах і фестивалях графіті, співпрацюють з місцевою владою,
громадськими організаціями, бізнесом.
Харків можна сміливо назвати законодавцем стріт-арту в
Україні.
Ще у 1999 році художники, яких об’єднав «Проект-А4»,
провели у Харкові перший Всеукраїнський фестиваль графіті.
2008 року на Харківській набережній з’явилася стіна
«Богема» – перша спільна робота двох художників Гамлета
Зіньківського та Романа Мініна.
5
Зараз вони відомі своїми стріт-арт роботами, художніми
інсталяціями та об’єктами живуть і багато працюють у Харкові, але
не менш активно беруть участь у багатьох персональних і
колективних виставках по всій Україні та за кордоном.
Г.Зіньківський двічі, у 2009 і 2011 р., увійшов до фіналістів
премії PinchukArtCentre Prize, яку присуджують найбільш
талановитим художникам нового покоління. У 2012-му харків’янин
брав участь у першій київській бієнале Arsenale 2012, а в 2013-му
представляв Україну на 53-ій Венеціанській бієнале – головному
огляді образотворчого мистецтва світу.
У 2009 році у нашому місті з успіхом пройшов «СтрітАрт
Фест», у якому взяли участь 32 художники, що представили 38
найрізноманітніших композицій (Додаток). На проспекті Гагаріна
розмістилися роботи Романа Мініна: «Шахтар», «Ми перші»,
«Цирк»; Костянтина Зоркіна «Космічна їжа»; Сергія Ахтирського
«Маленький принц на купі сміття»; Гамлета Зінківського
«Солдат». На вулиці 23-го Серпня його ж роботи «Жовта риба» та
«Тролейбус». Поблизу перетину річок Харків та Лопань Роман
Мінін та Олег Вінник створили композицію «Шагал супер». А на
вулиці Пушкінській Гамлет Зінківській намалював «Голуба»,
«Таксу» та «Бобра Примаченко».
На Бєлгородському узвозі, що поєднує вулиці Шевченка і
Пушкінську, є зображення відразу двох великих поетів. Портрет
Кобзаря з елементами українського орнаменту намальовано на тій
частині стіни, що розміщується унизу узвозу, поряд з вулицею
6
Шевченка, а величезне обличчя Пушкіна, прикрашене вензелями, –
ближче до однойменної вулиці.
Завдяки команді «Мінігам» (Мінін-Гамлет) на вулиці Гоголя
оселився Гоголь, а на вулиці Пушкінській – Пушкін.
7
За декілька місяців 230
квадратних метрів стали
кольоровими. Першою під
пензель художників потрапила 30-метрова стіна на
початку
вулиці
Гоголя.
Окрім
письменника,
на
мегакартині є Чебурашка,
півень, літаки, і навіть
величезні жовті чобітки. Як
зазначив сам автор, «Це
абсурд, мішанина гоголів».
Стіни будівель, арок, подвір’їв вулиці Пушкінської прикрасила серія, присвячена великому поету. Ці малюнки були виконані у
різній манері, поєднували
класику і сучасність, гумор
і гротеск. Роман Мінін на
Пушкінсь-кій, 67 намалював
«Вічне
кохання»
О.Пушкіна і Н.Гончарової,
але у далекому майбутньому, як символ перемоги
любові над часом. У арці
сусіднього будинку Пушкін
тримає
на
прицілі
8
супротивника – масову культуру, що втілилась у образи героїв
популярних фільмів і мультфільмів: Гомера Сімпсона, качура
Дональда Дака, Супермена та інших персонажів. Це «Дуель
поколінь». А ще були: «Пушкін на коні», а поряд Дама Пік, «Я
пам’ятаю мить чудову», а також розписи на забитих дошками
вікнах напівзруйнованої будівлі.
На жаль, цих цікавих графіті вже не існує. Практика
замальовування художніх робіт у стріт-арті досить поширена, але
харків’яни і досі сумують за «Пушкіним на Пушкінській», особливо
за «Вічним коханням» та «Дуеллю століття».
В останні роки у Харкові за підтримки міської влади активно
просуваються так звані мурали (або мюрали, від англійської mural –
стінний, настінний) – композиції на всю стіну будівлі.
Популярність цього вуличного мистецтва постійно зростає.
Зараз створюються такі зразки, що здатні і дивувати, і надихати на
творчість. А деякі харківські графіті вже стали візитівками міста.
На рахунку творчої групи «Каіlas-V» реалізація двох
масштабних соціальних проектів зі створення у Харкові найбільших
графіті України. Ними стали портрети Юрія Гагаріна (2013) та
Тараса Шевченка (2014).
2013 року стіну харківської багатоповерхівки, розташованої на
проспекті Гагаріна, прикрасив величезний портрет першого в світі
космонавта Юрія Гагаріна. Над малюнком заввишки 35 м команда
харківських графітчиків – художників з групи «Каіlas-V» –
працювала більш ніж два тижні. На той час вони створили
9
найбільше графіті в Україні. За основу взяли фотографіїї Юрія
Гагаріна та ракетоносія «Восток-1».
На свою роботу художники витратили понад 500 аерозолів з
фарбою. Як сказав один із них, Андрій Пальваль, що найбільше
знадобилося фарби коричневого кольору, бо у нижній частині
малюнку нанесено монотонний фон, на якому розміщено
інформацію про Гагаріна. Особистість першого у світі космонавта
була обрана художниками не випадково, бо досить символічним є
намалювати його на однойменному проспекті. Проте у Харкові на
цьому ж проспекті є ще одне зображення Гагаріна.
До 200-річчя великого Кобзаря створили найбільший портрет
Тараса Шевченка в Україні. Графіті, розміром з 16-типовеховий
10
будинок, намалювали на стіні жилої будівлі, що знаходиться по
проїзду Садовому, 30. За основу було взято знамениту картину
І.Крамського. Також на графіті є герб України і напис «Шевченко
Тарас Григорович 200 років».
Художники працювали більш ніж дві доби і витратила на
малюнок понад 900 балончиків фарби. Портрет, як запевняють
художники, не дивлячись на дощ і сніг, залишиться на стіні не
менше десяти років.
11
Вимірювали графіті з даху, використовуючи лазерну рулетку.
Малюнок вийшов висотою майже 60 м і більше ніж 10 м
завширшки. Його занесли до Реєстру рекордів України.
Представники вітчизняної Книги рекордів подали заявку до
Книги рекордів Гіннеса, аби харківський портрет Шевченка визнали
найбільшим у світі.
«Свіжий рекорд, який був встановлений минулого року, це
портрет Гагаріна. Сьогодні ми бачимо найбільший портрет
Шевченка. Цей портрет може претендувати на світовий
рекорд...», – зауважила керівник Національного реєстру рекордів
України Лана Вєтрова.
Твори мандрівного паризького живописця-мураліста Жульєна
Маллана, відомого під псевдонімом Seth (Сет – біблійне ім’я сина
Адама), прикрашають стіни будинків у різних країнах світу: Індії,
Китаї, Палестині, Мексиці, Ізраїлі. Вже багато років його діяльність
спонсує французький телеканал Саnal+.
2012 року до України Жульєна привели зйомки нової
документальної стрічки про український стріт-арт. Того ж року
документальний фільм «Вуличні ікони» показали в рамках
фотовиставки «Еxtramural», фотографії з якої ілюструють
навколосвітні мандри митця і переносять до різних куточків світу,
де знаний мураліст залишив свої монументальні картини.
У 2013 році Маллан знову приїхав до України в рамках
фестивалю «Французька весна» і не лише представив свою виставку
у Києві та Харкові, а ще й розмалював стіни у цих містах.
Під час перебування у Харкові Жульєн намалював величезну
ляльку-мотанку. Це графіті – найбільша його робота в Україні. На
цегляній стіні чотириповерхового будинку, що розташований на
вулиці Клапцова у районі Холодної Гори, з’явилося зображення
давнього українського символу. Лялька-мотанка у вінку тримає у
руках маску з лицем красивої дівчини. Допомагали Маллану
харківські художники з творчої майстерні «КУ2». Француз малював
ляльку, а помічники – небо, дерева, сукню та інші деталі.
12
По закінченні роботи художник висловив надію, що місцевим
мешканцям його робота сподобається, бо стіна була сірою, а зараз –
розмальована яскравими фарбами.
Окрім фасаду будинку Жульєн, на знак подяки, написав
картину на подвір’ї ЗОШ № 18, що знаходиться поряд, і де він
зберігав своє мистецьке спорядження, а діти на згадку про Україну
подарували художнику ляльку-мотанку.
13
«Гордість Харкова» – серія графіті харківських художників.
Автори проекту поставили за мету: зберегти у пам’яті харків’ян
земляків, які прославили наше місто і яких знають далеко за його
межами. Харків уже прикрашають зображення знаменитої льотчиці,
першої жінки – Героя Радянського Союзу Валентини Гризодубової;
співачки, народної артистки СРСР Клавдії Шульженко; фізика,
лауреата Нобелівської премії Льва Ландау; актера і режисера
Леоніда Бикова; героя Великої Вітчизняної війни харків’янина
Петра Набойченка.
Першим портретом у рамках проекту стало графіті харків’янки
Валентини Гризодубової на Московському проспекті, 28.
Другим зображенням є графіті, присвячене відомій землячці
Клавдії Шульженко, розташоване на стіні дому № 99, що на
14
Московському проспекті. Особливість його полягає у тому, що
малюнки розміщені на двох протилежних боках будівлі.
Портрет актора і режисера Леоніда Бикова розташовано на
центральній вулиці міста Сумській, неподалік від Харківського
15
державного українського академічного драматичного театру ім.
Т.Г.Шевченка, у якому він працював наприкінці 50-х – початку 60-х
років ХХ сторіччя.
Портрет фізика, Нобелівського лауреата Льва Ландау, який жив
і працював у Харкові, намалювали на стіні будинку, що знаходиться
у районі ХТЗ (вул. Миру, 20).
Особливістю розписів, виконаних художниками арт-кухні
«КУ2», є наявність символічної печатки «Гордість Харкова».
16
Ще одна робота серії «Гордість
Харкова» – портрет героя Великої
Вітчизняної війни єфрейтора Петра
Набойченка на вул. Полтавський
шлях,
буд.
1/3
–
виконана
художниками Харкова до 70-ої
річниці
визволення
міста
від
фашистських загарбників. Її автори –
група художників «Каіlas-V».
У планах харків’ян, які поки що
не
здійснилися,
є
створення
портретів
астронома,
академіка
Миколи Барабашова та актриси Людмили Гурченко.
У 2014 році до Дня
міста харків’яни одержали
незвичайний подарунок від
художників творчої групи
«Каіlas-V».
Сюрреалістичне 3D графіті під назвою
«Фантазія» з’явилося на
будівлі, що знаходиться у
Плеханівському провулку.
На малюнку зображено дім
у розрізі і відкрито для
широкого загалу життя його
незвичайних мешканців. На
ньому можна побачити
кімнатку, у якій живе
маленький
автомобіль,
восьминога, що лежить у
ванні, пінгвіна, що ховається у кухні і навіть космонавта, що літає
горищем.
17
Автор цього проекту – Андрій Пальваль. Над втіленням
графіті розміром 15х15,8 м2 працювали три художники. Була
застосована аерозольна техніка і використано понад 300 балонів з
фарбою. Під час роботи майстрів багато перехожих зупинялися,
розпитували художників і фантазували разом з ними. За словами
керівника творчої групи, графіті припало до душі не тільки молоді,
а й людям похилого віку.
18
У цьому ж році «Каіlas-V» ще декілька разів порадували
харків’ян. На розі вулиць Бакуліна і Космічної розквітла літня
італійська вулиця зі справжнім італійським двориком, а у сквері в
районі Нової Баварії на огорожі можна побачити літературних
героїв: чаклуна, Дон Кіхота та трьох поросят.
Якщо здійснити мандрівку Харковом, то можна побачити декілька графіті, присвячених Дню Перемоги. Розпис фасаду будівлі
та паркан-листівку «Спаcибо деду за Победу!» на проспекті
Гагаріна
здійснила 2010 року арт-кухня КУ-2, портрет маршала Г.Жукова на
вулиці Володарського, 62 – «Каіlas-V» (2013 р.).
19
Ще одне незвичне зображення полководця
дев’ятиповерхівці, що на однойменному проспекті.
є
на
На декількох графіті відтворено життя старого Харкова, саме
місто стало головним героєм вуличних мистецьких творів.
Малюнки на Полтавському шляху, вулиці Університетській, паркані
на Великій Гончарівській – наче великі знімки з минулого.
Університетська гірка збоку Полтавського шляху, Миколаївський собор, що стояв колись
на однойменній площі, пані
та пани у старовинному
вбранні були намальовані на
стіні Української інженернопедагогічної академії. Цю
панораму
старого
міста
художників арт-кухні «КУ2»
багато харків’ян вважали
одним з найкрасивіших
вуличних малюнків Харкова. На жаль, нещодавно її
було замальовано.
20
На Павловому Полі є будинок «Дім Василя Єрмілова»,
прикрашений графіті, на створення яких надихнула творчість
харківського художника-авангардиста Василя Єрмілова.
Сучасники називали Єрмілова українським Пікассо, який
прославив на весь світ вітчизняний конструктивізм, а поет Борис
Слуцький присвятив йому вірш «Харковский Иов».
На жаль, у Харкові, місті, де жив і
працював цей видатний художникавангардист, немає постійної виставки
його робіт і не збереглася майстерня, у
якій він творив. Зараз є можливість у
такий незвичайний спосіб познайомитися
з його творчістю.
Денис
Коін
розмалював
житловий будинок
на вул. 23 Серпня, 40 в пам’ять про
художників-авангардистів.
Автор графіті має наміри продовжити
починання та розписати ще дві будівлі,
присвятивши
їх
іншим
харківським
художникам: Борису Косареву та Анатолію
Петрицькому.
Багато цікавих вуличних робіт прикрашають дитячі садочки,
майданчики, двори, кафе тощо.
21
Мабуть, у кожного харків’янина є своє улюблене графіті. І ми
сподіваємося, що у майбутньому харківські художники, професіонали і аматори, потішать городян новими роботами стріт-арту.
22
23
24
25
Додаток
Список об’єктів СтрітАртФесту 2009 року
Вулиця стріт-арту на просп. Гагаріна, 20
«Елвіс» – Андрій Фау
«Графіті» – Сергій Рижий
«Час на роздуми» – шрифтова композиція Сергій Рижий,
Андрій Фау
«На куті» – Оля Пелипас, Віталій Здебський
«Футболіст Папа Гує» – Костянтин Алінінський
«Маленький принц на купі сміття» – Сергій Ахтирський
«Гагарін» – Даша Єрьомко
«Солдат» – Гамлет Зінківський
«Веселий ведмідь» – Ольга Селещева
«Кораблик» – Костянтин Алінінський
«Веселий вірш» – Юліана Калашникова
«Композиція свободи» – Олександр Пегас та Дмитро Боженко
«Наша пісочниця» – Сергій Харлашин
«Homo Хангрид» – Віра Авакумова
«Цирк», «Шахтар» – Роман Мінін
«Космічна їжа» – Костянтин Зоркін
вул. Єсеніна, 1
«Єсенін читає вірші тваринам» –Даша Єрьомко, Андрій
Алексенко
«Щоденник одного поета» Роман Мінін
перетин річок Харків і Лопань
«Шагал супер» – Роман Мінін, Олег Вінник
вул. Кооперативна, 1
«Кубок Європи» – Костянтин Алінінський
вул. Університетська
«Сейфи» – Костянтин Алінінський
вул. Воробйова
«Будда» – Максим Кущ,
Костянтин Зоркін
вул. Бажана, 25
«Сплячий лев» – Уляна Биченкова
26
вул. 23-го Серпня
«Присвячення Олегу Метасову» (Магазин «Мир инструмента») –
Геннадій Лісничий
«Жовта риба», «Тролейбус» (вбік кінотеатру ім. О.Довженка) –
Гамлет Зінківський
вул. Ушакова, 34
«Присвячення Худертвасеру» – Олексій Яловега
вул. Пушкінська, 30-а
«Примаченко» – Гамлет Зіньківський
вул. Пушкінська (арки)
«Бобер Примаченко» – Гамлет Зіньківський
«Голуб» –Гамлет Зіньківський
«Такса» – Гамлет Зіньківський
вул. Пушкінська (навпроти пл. Поезії, студія «Палітра»)
«Палітра» – Костянтин Алінінський
просп. Леніна, 76
Стадник Лариса, Дроздова Марія, Доленовський Михайло,
Зезюмін Дмитро
Графіті групи «Арт-кухня КУ2» – Олексій Орєхов, Вікторія
Кононенко, Армен Григоров, Дмитро Шейко – розписи графіті.
Парк ім. М.Горького (літня сцена).
Література
Стрит-арт // Мне 15. – 2014. – № 3. – С. 28-29.
Ку-2 // Kharkiv. Live. – 2014. – № 3. – С. 10-12.
Художники ХХІ века // Шкільна бібліотека. – 2009. – № 10. –
С. 156-157.
Лурьє М. Бомбѐжка цветом : [Движение «графферов»:
история, идеология, сленг] / М.Лурье // Сім’я и школа. – 2006. –
№ 6. – С. 28-30.
Майстер-клас із графіті // Шкільний світ. – 2011. – № 44. –
С. 3-5.
27
Художники
творчої
групи
«Kailas-V» розробили логотип
«Я люблю Харків». Його
можна побачити у пров.
Армянському, навпроти дому
№ 2/13.
«Появилась такая надпись по зову сердца. Она относит нас к
популярным надписям «I love NY», «I love London» и т.п. Мы
считаем, что в общеевропейском контексте наш город
должен занимать если не лидирующие, то одни из самых
значимых позиций… мы …любим свой город», – сказав Андрій
Пальваль.
ХОБД, 2014
Зам. № 18
Тираж 50
28
Автор
hobd
hobd90   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Искусство и дизайн
Просмотров
142
Размер файла
3 505 Кб
Теги
графити, стрит-арт, Харьков
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа