close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Школяр 102

код для вставки
Наші здобутки – 3 с.
Життя школи – 4 с.
“День цивільного захисту” - 5 с.
Зовнішнє незалежне оцінювання !— 6 с.
Найбільша техногенна катастрофа — 7-9 с
“Пам'ятаємо, перемагаємо” —
10-13 с.
2
Вітаємо Ладика Дмитра, учня 11 класу,
який посів ІІІ місце в районному етапі конкурсузахисту науково-дослідницьких робіт МАН в секції
Всесвітня історія.
Вітаємо Баулу Олега, учня 8 класу, який посів І місце в районному етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН в
секції Всесвітня історія.
Вітаємо Гаєвого Владислава, учня 11 класу, який посів ІІ місце в районному та ІІІ місце в міському етапах конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН в секції Всесвітня історія.
До Великодніх свят учні школи під керівництвом учителів початкових класів та вчителя трудового навчання Ірини Миколаївни
Замкової виготовляли аплікації.
Вітаємо переможців
І місце – Горідько Дмитро 3 клас
ІІ місце – Яременко Артем 3 клас
ІІІ місце – Носке Нікіта 3 клас
Вітаємо переможців конкурсу творів серед учнів школи І-ІІІ ступенів № 151 міста Києва «Погляд у майбутнє»
І місце – Білоненко Анастасія, Лодченко Катерина
ІІ місце – Лозова Валерія
ІІІ місце – Бойко Катерина
3
7 квітня 2015 року у Київському палаці дітей та юнацтва пройшов загальноміський захід «Ярмарка професій». Учні 9 класу мали
нагоду побачити представлені експозиції 28-ми професійнотехнічних навчальних закладів м. Києва
та
Київського
професійнопедагогічного коледжу імені Антона
Макаренка. Учні одержали вичерпну
інформацію про умови вступу і навчання у закладах освіти столиці у 2015-2016 н.р. Відвідувачі мали можливість переглянути майстер-класи з популярних робітничих професій, побували на концерті самодіяльних колективів, побачили художню самодіяльність закладів профтехосвіти.
24-25 квітня 2015 року учні та
працівники нашої школи долучились
до акції "Зробимо Україну чистою".
Передісторія аварії на ЧАЕС
У 1996 р. виповнилося 100 років від часу відкриття французьким вченим Беккарелем явища радіоактивності.
Відкриття радіоактивного розпаду атомів, який супроводжується виділенням ядерної енергії, стало початком переходу людства
до атомного віку. Але ядерна енергія, яка виявилась, несла людству
небезпечні біди.
Початок формування потужного науково-промислового
атомного комплексу на території колишнього СРСР поклав створений у Москві (1946 рік) перший в Європі ядерний реактор. Було сформовано союзне атомне відомство – Мінатоменерго 4
Щоб навчити дітей діяти зібрано та рішуче, не розгубитися у
випадку виникнення надзвичайних ситуацій, 23 квітня 2015 року у
нашій школі відбувся День цивільного захисту. Цей захід спрямований на підготовку учнів з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях відповідно до Указу Президента України "Про Концепцію допризовної підготовки
і військово-патріотичного виховання молоді" від
25.10.2002 №948/2002. Учні та педагогічний колектив школи удосконалили свої теоретичні знання і
практичні навички щодо дій в умовах екстремальних
ситуацій, перевірили здатність грамотно і чітко діяти , щоб захистити своє здоров'я та життя.
Практична спрямованість заходу, що проводяться протягом "Дня цивільного захисту” носить характер змагань,
викликає певний інтерес учнів, спонукає
їх до поглиблення знань з питань цивільної оборони та здобуття практичних
навичок захисту від наслідків надзвичайних ситуацій. Таким чином, було
проведено комбіновану естафету з елементами виконання нормативів, контрольних завдань.
Результати естафети:
І місце - 9 та 11 класи - 39 балів.
ІІ місце - 8 клас - 38 балів.
В період Дня цивільного захисту в нашій школі учні мали змогу переглянути навчальні презентація під час виховної години, виставки плакатів, стіннівок, малюнків.
Також відбулася евакуація школи, де учні і вчителі продемонстрували обізнаність і підготовку з цивільного захисту населення на
випадок надзвичайних ситуацій.
День цивільного захисту під гаслом «Допомогти! Врятувати!
Запобігти! Бути обізнаним!» проведено цікаво та повчально.
5
25 квітня 2015 року для випускників 11 класів розпочалося зовнішнє незалежне оцінювання. Давайте з’ясуємо чого не повинен робити учасник зовнішнього незалежного оцінювання. Отже, учасник
може бути позбавлений права проходити зовнішнє незалежне оцінювання, або його робота може бути анульована, у випадку порушення
процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.
Спілкування з іншими учасниками.
Засоби зв’язку. Учасник ЗНО зобов’язаний покинути аудиторію якщо з’ясується, що він має при собі засоби зв’язку, пристрої
зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації або друковані чи рукописні матеріали, що не передбачені процедурою тестування.
Речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання
залишаються учасником ЗНО у спеціально відведеному місці, на
яке зобов'язаний вказати інструктор в аудиторії тестування.
Зверніть увагу, що абітурієнт позбавляється права проходити
тестування за наявності навіть вимкненого телефону.
Для виявлення в абітурієнтів засобів зв’язку та з метою здійснення контролю за дотриманням процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в пунктах тестування можуть
використовуватися технічні засоби (камери відеоспостереження, металодетектори тощо).
Виявляти наявність заборонених предметів матимуть право
працівники Державної служби охорони, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, особи, уповноважені здійснювати державний контроль за проведенням зовнішнього оцінювання.
Запізнення. Допуск до пункту тестування розпочинається за
45 хвилин та припиняється за 10 хвилин до початку зовнішнього незалежного оцінювання. Будь-яке запізнення унеможливить проходження тесту, тому рекомендується заздалегідь відвідати пункт тестування та перевірити маршрути доїзду до нього. На пункт тестування бажано з’явитися за 45 хвилин до початку тесту.
6
Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні
і побутові умови життя.
Чорнобиль – місто Київської області України – розташований на річці Прип’яті при
впаданні в неї річки Уж. Він є одним з найстаріших слов’янських міст.
У цьому мальовничому місці в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року
в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов’язаних
з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна аварія.
О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а
слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в
якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція ділення, яка виникла відразу ж після вибуху,
зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих збірок і всіх елементів активної зони.
Утворився багатокомпозиційний розплав металу,
що ділився. Сумарна радіація ізотопів, викинутих
в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40
разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в
1945 році.
Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив
про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що
тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за
100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.
7
Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала
нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний
режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як
наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів,
що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів
була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних
матеріалів.
Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору,
свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в
найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші
дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення
від радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів,
до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців
і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в
експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках
привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора.
У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська
АЕС повністю припинила свою роботу.
І ось, 28 квітня 2015 року нове повідомлення - горять лісові
квартали на території спеціального комбінату "Чорнобильська пуща". Пожежа охопила 320 га лісу. Пожежі у Чорнобильській зоні
відчуження небезпечні для українців, тому що радіація
вивільнюється, потрапляє у повітря і потім з вітром розноситься.
Чорнобильська трагедія заподіяла багато лиха Україні, сюди можна віднести й виведені з сільськогосподарського обігу родючі колись
українські землі, і покинуті міста та села, і величезні кошти, витрачені на спорудження "Саркофага" і багато чого іншого. Але 8
25 квітня 1992 р в м. Києві відкрито Національний музей Чорнобиля
присвячений хроніці чорнобильських
подій 1986 року, аналізу причин і наслідків аварії.
У його експозиції налічується
близько 7 000 різних експонатів, одним
із найсильніших з емоційного впливу
елементів музейної експозиції можна назвати коридор, у якому до
стелі підчеплені таблички з назвами населених пунктів. Всі назви —
це імена мертвих нині міст і сіл, покинутих жителями після аварії.
У музеї можна побачити унікальні відеоматеріали, комп'ютерні програми про катастрофу та її наслідки, діючу трифазну діораму
«Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», діючий макет енергоблоку ЧАЕС, які розширюють
хронологічні та тематичні рамки
музею, підсилюють достовірність існуючої експозиції. Чимало представлених у музеї матеріалів опубліковані вперше — документи,
карти
з
грифом
«Таємно», фотографії. Всі ці унікальні експонати, серед яких і
реліквії із зони відчуження (старовинні ікони, предмети народного
мистецтва, місцевих ремесел, побуту мешканців Українського Полісся), та особисті речі ліквідаторів — змушують задуматися про
найхворобливіші проблемих сьогодення, серед яких екологічні, соціальні, духовні збитки , завдані катастрофою.
Велику роль в експозиції грають художньо-емоційні, філософські образи, які несуть значне тематичне навантаження, допомагають глибше осмислити загальнолюдську трагедію століття. Музей
став місцем роздумів про минуле і майбутнє людства, місцем пам'яті, храмом надії та спасіння. куди приходять сотні тисяч людей різного віку, національності, віросповідання, для того, щоб пом'янути
жертви Чорнобиля і переконатися у необхідності єднання зусиль
всього міжнародного співтовариства для повної ліквідації загрози
радіаційної небезпеки, яка і нині існує. Це — один із перших музеїв, відкритих у незалежній Україні. За характером зібраного 9
Цього року Україна відзначатиме два
свята – 8 та 9 травня – День пам'яті та
примирення та День перемоги. День пам'яті та примирення відзначалося у Європі для того, щоби нагадати про ті жертви, які понесла кожна держава, яка брала участь у Другій світовій.
Гаслом цього року буде – "пам'ятаємо і
перемагаємо". Філософія святкування
полягає у тому, щоби відкинути помпезність, військові паради як символіку агресії і в ці дні згадати про ветеранів, які здобули цю перемогу, відвідати цвинтарі, вшанувати їхню пам'ять.
Ми повинні пам'ятати, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили
спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в
СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне
життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який
виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.
8 травня 1945 року о 22 год.43 хв. за місцевим часом (у Москві вже наступило 9 травня) у передмісті Берліна Карлсхорсті почалася церемонія підписання Пакту про військову капітуляцію Німеччини, що знаходилась у стані війни з 54 країнами світу. Нейтральні
Швейцарія, Іспанія, Португалія, Швеція, Ірландія, Афганістан і Чилі
прийняли рішення про вислання нацистських дипломатів. Німецький
Рейх, про заснування якого оголошено в 1871р. у залі Дзеркал у Версалі, припинив своє існування.
10
В 0 годин 15 хвилин від імені Верховного Головнокомандування Пакт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В.Кейтель. Радянський Союз представляв заступник Головнокомандуючого Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників - Головний Маршал Великобританії А. Тендер.
Полум'я Другої світової війни, складовою якої була Велика
Вітчизняна війна радянського народу проти німецько-фашистських
загарбників, палахкотіло шість років. Битви йшли на території країн
Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських просторах. Армії сторін, що воювали, нараховували понад 110 млн. чол..
Війна забрала понад 50 млн. життів. Понад 40 місяців - з червня 1941
по жовтень 1944р. - палало на українській землі полум'я ВВВ. Лилася кров, нищилися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані й добровольці, чоловіки й жінки
різних національностей.
У ході ВВВ український народ дав збройним силам антигітлерівської коаліції понад 6млн. воїнів. .
Територія України стала ареною найзапеклішого збройного
протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клотик її землі переораний бомбами, снарядами, перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров'ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви
війни і загинуло чи не найбільше бійців та командирів Червоної армії.
На долю України та її народу випали нечувані страждання і
жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн.
військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних
українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них
там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського
типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств,
близько 30 тис. Колгоспів та радгоспів.
Пам'ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу
зобов'язує нас перейнятися усвідомленням того, що, якби не було
спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя
після війни, взагалі й не народилися, і не було б не лише України як
суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом
"Барбаросса" 80% населення західних областей України підля- 11
Мак як символ пам'яті в Україні
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського
червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України;
автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною ілюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з
квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової
війни та гасло. Минулорічним було "Ніколи знову".
Квітка маку в українські традиції
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це
символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості,
пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої
сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних
піснях та думах, особливо козацької доби. Образ маку нерідко
символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною
та військом перейшов у художню літературу. Одна з героїнь
присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара
"Прапороносці" гине в долині червоних маків.
Мак як символ пам'яті у світі
Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей:
канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці
Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший
під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір "На полях
Фландрії". Друга 1918 р. написала вірша "Ми збережемо віру", в
якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний
шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921
р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського
легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору МонтеКассіно в Італії. ились виготовляти символ пам'яті - мак.
12
Учні та колектив школи готуючись
до відзначення 70-річчя перемоги над
фашизмом на уроці трудового навчання
вчились виготовляти символ пам'яті мак.
ПАМ’ЯТЬ
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
М. Станович
НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ
Ніхто не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
Б. Олійник
Біля братських могил
Не рідшає стрій
Кличе Вічний вогонь.
Плин років не порушить...
Хоча знову поменшало
Срібних сивин,
В серці пам'ять живе,
Зігріваючи душі.
13
Білоненко Анастасія – 7-А, Лукашенко Ярослава 7-А
Кузора Аліна – 7-А, Гаєва Софія – 7-А, Лозова Валерія – 7-Б
Ти хочеш навчитися журналістській справі, не виходячи зі стін школи?
Якщо так, то ти можеш
стати членом гуртка “Прес центр”;
навчитися грамотно писати різноманітні статті;
добирати матеріал з відповідної теми, користуючись різними
джерелами;
4)
бути асом у бурхливому потоці преси України;
5)
вільно спілкуватися з однолітками (і не тільки!)
І ще багато чого ти зможеш навчитися, якщо станеш одним з нас,
тих, що створюють цю газету ось уже 8 років поспіль.
МИ ЧЕКАЄМО НА ТЕБЕ! НЕ БАРИСЬ!
Електронну версію «Школяра» читайте на шкільному сайті
1)
2)
3)
Автор
sch
sch83   документа Отправить письмо
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
21
Размер файла
2 954 Кб
Теги
102, школяра
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа