close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Природознавство. Практичний посібник учня початкової школи. Т. О. Сало, О. В. Сало.

код для вставкиСкачать
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
‘
Книга, яку Ви тримаєте в руках,
Ш допоможе Вашій дитині виконати вимоги
нового Державного стандарту початксБОї'
загальноїосвітИг навчить вчитися,
і / Ч Ж і Я І * Ш Рвзультвтом стане оволодіння вміннями
І навичками виконання творчих завдань,
і; ) ;
самостійної роботи з інформацієк>.
мрій I/J.
Ш Ї'^ У ч Ш
Природознавство. Практичний посібник учня початкової
школи / уклад. Т. О. Сало, О. В. Сало. — Чернігів: Країна
мрій^м, 2013. — 192 с
ISBN 978-966-431-863-8.
Основна мета цього посібника - формування елементарних уявлень про
об'єкти та явища живої і неживої природи, дослідницьких умінь, здатності учнів
спостерігати за змінами в навколишньому світі, а також здобуття практичних
навичок природоохоронної діяльності.
Посібник містить розділ «Запитання до природи», якикі є складовою про­
грами «Природознавство», 1 -4 класи (2012). У ньому запропоновані можливі
запитання до природи (20) та 9 міні-проектів, передбачених програмою . Ви­
користовуючи матеріал посібника, учень навчиться моделювати відповіді на
поставлені запитання, а також знайде необхідну інформацію, яка допо м ож е
у виконанні проектних завдань.
Навчальне видання
ПРИРОДОЗНАВСТВО
Практичний посібник учня початкової школи
Укладачі:
Сало Тамара Олександрівна
Сало Оксана Володимирівна
Редактор М. С. Кононенко
Комп'ютерна верстка Н. А. Горошко
Художнє оформлення Н. А. Горошко
Дизайн обкладинки Н. А. Горошко
Коректор Б. С. Фесенко
Підписано до друку 12.02.2013. Ф ормат 7 0 x 1 0 0 /1 6 .
Папір офсет. Д рук офсет. У м .-д р ук. арк. 15,56.
Тираж 7000 прим.
Видавець Є. В. Халімон
Реєстр, свід. Д К № 961 від 19.06.2002.
14013, м. Чернігів, а / с 201, тел + 3 8 068-151-01-01.
ISBN 978-966-431-863-8
©
©
©
©
Сало Т. О ., Сало О . В., укладання, 2013
Горош ко Н. А ., худож. оф орм л., 2013
Горош ко Н. А ., дизайн обкл., 2013
«Країна мрій
2013
ЗАПИТАННЯ
ДО ПРИРОДИ
ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!
Матеріал посібника відповідає програмі навчального пред­
мета «Природознавство» і передбачає неперервне розши­
рення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем
із метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів
відповідно до вікових особливостей дітей.
Основна мета цього посібника — формування природо­
знавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи ін­
тегрованих знань про природу і людину, основ екологічних
знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природо­
охоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлен­
ні до природи.
Матеріал посібника передбачає вирішення таких основних
завдань формування:
• цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює
систему знань, уявлень про закономірності у природі та міс­
це людини в ній;
• елементарних уявлень і понять про об'єкти та явища
природи, їх взаємозв'язки у системі «жива — нежива приро­
да», «природа — людина», усвідомлення свого місця у навко­
лишньому світі;
• дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за
об'єктами та явищами живої і неживої природи;
• досвіду навчально-пізнавальної і практичної природо­
охоронної діяльності учнів;
• способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагаль­
нення й класифікації природних об'єктів; вироблення уміння
розкривати причинно-наслідкові зв'язки у природі;
• навичок самостійної роботи учнів з інформацією;
• засвоєння норм етичного, естетичного, морального
ставлення людини до природи.
Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвер­
дженої Державними стандартами, у посібнику визначено
такі змістові лінії:
• «Об'єкти природи»;
• «Взаємозв'язки у природі»;
• «Рідний край»;
• «Охорона і збереження природи»;
• «Методи пізнання природи».
Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожно­
го класу містить розділ «Запитання до природи», де запро­
поновані орієнтовні запитання, на які учні 1— 3-іх класів мають
дати відповіді упродовж року після вивчення окремих тем.
У 4-ому класі цей розділ вивчається в кінці курсу як узагаль­
нення знань про природу в учнів початкових класів.
Посібник пропонує орієнтовний пошук відповідей, які по­
требують інтеграції знань, і передбачає застосування актив­
них методів навчання та впровадження елементів проектної
діяльності.
Значна увага у програмі предмета «Природознавство»
приділяється проектній технології. Робота над проектами
урізноманітнює методи, прийоми і засоби навчання. Впро­
вадження проектної технології спрямоване на стимулювання
інтересу учнів до пошуку інформації, розвиток дитини через
розв'язання проблем і застосування здобутих знань у кон­
кретній діяльності.
Посібник допоможе учням і дорослим зорієнтуватися
у колі поставлених проектом завдань і проблем. Усі запро­
поновані проекти, як правило, є короткотерміновими і мають
інтегрований зміст.
Успіхів Вам у роботі!
ми використовуємо
кожен день: пишемо на ньому,
користуємося паперовими пакетами,
складаємо речі в паперові ящики,
читаємо книжки, отримуємо паперові листівки.
Гроші у гаманці також вироблені з паперу.
Зошити,
книжки,
альбоми,
кольоровии картон,
пакунки, гігієнічні засоби
все це ПАПІР.
в кожнім домі,
в кожній хаті —
У містах і на селі, —
Хто навчився вже читати.
Має книжку на столі.
Дружба з книжою —
це свято,
Не було б його у нас.
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
(за С. Михалковим)
Підготуйте розповідь про значення паперу.
fa
ШАШШ
Папір виробляють з де­
ревних рослин. Деревні
рослини утворюють ліси,
є ліси хвойні й листяні. Со­
сна, ялина, смерека, мо­
дрина утворюють хвойні
ліси. У цих рослин листкиголки.
Ялина ніколи не жов­
тіє. А взимку це перша красуня. Недарма ж ялина
є символом Нового року, а дитячі свята називають
«ялинками». Ялинові ліси темні й теплі. Тут можна і від
хуртовини сховатися, і переночувати. Насіння хвойних
рослин — це корм для лісових птахів, звірів.
Дуб, осика,
клен,тополя,
береза утворюють
іїстяні ліси. Ці дерева мають
справжні листки. У таких лісах
грибів, ягід, трав'янистих рослин.
Ч1\
Комахи, птахи, звірі
знаходять тут свій притулок.
0 ЧОГО ВИРОБЛЯЮТЬ
ПАПІР?
Кожен рік
пе^^д настанням морозів
листяні дерева
скидають листки.
ПАМ 'ЯТАЙТЕ!
Папір виробляють з деревини ялини, сосни,
тополі, осики, інших дерев, які ростуть у лісі.
Крім цього, насіння дерев, ягоди, гриби —
їжа для жителів лісу. Ліс і наш годувальник.
Навіть ліки з рослин лісу найсмачніші. Тому
ліси потрібно оберігати.
Дайте відповіді на запитання.
1. Де починається життя книги?
2. На чому друкують книги?
3. З деревини яких дерев виробляють папір?
7 ?
h
Прочитайте та обговоріть з дитиною
У дуже давні часи не було ні паперу, ні ручок, ні олівців.
У ці часи люди писали де прийдеться: на камені, стінах печер,
сокирах, вояцьких щитах. Якось люди додумалися писати на
глині. Глину цю потім сушили, випалювали на вогні. Такі книги
були важкими і незручними.
Пізніше люди навчилися робити легкі й зручні книжки з тон­
кої козячої або телячої шкіри. Та щоб виготовити таку книжку
потрібні були шкіри з цілої череди телят!
Люди не припиняли пошук. Вони навчилися писати на лист1 ках папірусу (болотяна рослина, яка росте в далекій Африці).
Та дуже швидко такі книжки ламалися й розсипалися.
Згодом люди навчилися виготовляти папір. На ньому вони
писали. Саме писали, тому що друкувати ще не вміли. Мину­
ло багато часу, поки з'явилися перші друковані книжки.
І
І
І
Здпитзння д л я о б г о в о р е н н я ,
1 . 3 чого виготовляли к н и ж к и в д у ж е д а л е к і часи?
2. Ч о м у н е о б х ід н о б е р е ж н о ставитися д о к н и ж о к ?
L
/
— /-
Уявляєте, з такого звичайного,
на перший погляд, матеріалу як папір,
теж можна творити. Існує багато гуртків,
де можна навчитися
мистецтву роботи з папером.
ОРИГ АМ І — мистецтво
складання паперу
КВІЛІНГ — мистецтво
паперокручення
т
Не можна без дозволу
дорослих навіть торкатися
грибів. Вони можуть бути
ОТРУЙНИМИ!
Залишки їжі
' ' ' бажано покласти
на пеньок.
Ними поласуються
лісові тварини.
/Т^
у ЛІСІ не можна
розпалювати вогонь
Будь-який вогонь, навіть
недопалок, потрібно гасити
водою. Пожежі завдають
лісу великої шкоди.
ПА М ЯТА Й ТЕ!
Виходячи на прогулянку, без дозволу
дорослих нічого не можна рвати, нюхати,
куштувати.
]Р@(8ДІІРіРІКЖу
отримують
з насіння або плодів олійних рослин.
Олійні рослини — це соняшник, кукурудза,
ріпак, льон, оливки (маслини), обліпиха.
Назва олії відповідає назві рослини, з якоїїї
отримують. Наприклад, з соняшника виготовляють
соняшникову олію, з кукурудзи — кукурудзяну.
Усі ви, напевно, споживали салати, заправлені
рослинною олією. Рослинні олії містять багато
корисних для здоров'я людини речовин.
Дайте відповіді на запитання
1. З яких рослин отримують рослинну олію?
2. Звідки беруться назви рослинних олій?
3. Чому необхідно споживати рослинні олм?
І
І
НЖСЖШЕ
ШІІІІМІМІМІ^ЩІШІІМІМІ
Відгадайте загадки
На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте,
Жовте око, жовті вії
Та чомусь воно не гріє. ( . . . )
Квітка ця на сонце схожа.
На олію вона гожа.
Жовті пелюсточки має,
їх до сонця повертає. ( . . . )
Найчастіше ми споживаємо
соняшникову олію. Соняшник
завезений до нас з далеких
теплих країн. Його називають
«квіткою сонця». Золотиста
«голівка» соняшника нагадує
Сонце. Та ще й слідкує вона
за сонцем упродовж дня.
У насінні соняшника є чудовий
рослинний жир — олія. Вона
смачна і дуже корисна.
11
ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ
/Т'
РОСЛИННА ОЛІЯ?
Відгадайте загадки
На городі молода
Пишні коси розпліта.
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки. ( . . . )
Білі зуби маю, та усі ховаю,
довгі коси маю, та не заплітаю. ( :.^)
Кукурудза річ приємна
І поживна, і корисна —
Я люблю її окремо,
І в салатах різних їсти
(Ю . Дубинський)
Кукурудза — найдавніша хлібна рослина Землі.
У древні часи кукурудзу називали маїсом. Зерна
кукурудзи варили і жарили, з них готували напої.
Відваром з листків лікували хворих. Товсті стебла
використовували замість дров, з них будували хати­
ни. Зараз із зерен кукурудзи отримують ще й смачну
кукурудзяну олію.
ПАМ^ЯТАЙТЕ!
Рослинні олії виготовляють з насіння або пло­
дів олійних рослин. їх використовують для
приготування майонезів, маргаринів, для за­
правлення салатів і смаження продуктів. Рос­
линні олії входять до складу багатьох лікар­
ських препаратів.
Ш
SÓc
/ 1'
Дайте відповіді на запитання
1. Чому соняшник називають «квіткою сонця»?
2. Для чого людина вирощувала кукурудзу?
3. Чому кукурудзу і соняшник називають олійними
рослинами?
Прочитайте та обговоріть з дитиною
Найкраще рослинне масло отримують з плодів оливок
(маслин). В Україні вони ростуть тільки в Криму. Оливки по­
требують багато тепла. До вологи вони невибагливі. Можуть
довго переносити суху погоду. Оливки ретельно вбирають
кожну краплю вологи з ґрунту. Дерево оливки (маслини)
живе дуже довго, росте повільно.
Оливкову олію отримують з м'якоті оливок. Вона має
приємний запах і смак, а також містить багато корисних ре­
човин.
<
4.
Оливки (маслини)
51,^ краще зберігати олію
Не можна торгувати олією на вулицях,
залишати її на підвіконні. Під дією
сонячного світла олія псується,
втрачає свої цінні якості. Найкраще зберігати
олію в темному місці,
наприклад, у холодильнику.
Не шкодуйте олії, яка залишилася
від попереднього смаження.
Виливайте її. Олія вже втратила
свої корисні властивості.
1
Цікавинка!
____ «Хто посіє льон, пожне
золото», —
мовиться
в українському
прислів'ї. Золото —
це наше здоров'я.
Якщо додавати
в їж у насіння льону,
можна зміцнити
своє здоров'я.
З лляної олії
виготовляють також
лаки, фарби, оліфу.
Вона використовується
в медицині при
виготовленні мазей.
Поміркуйте над запитаннями:
1. З плодів якої рослини отримують найкращу рос­
линну олію?
2. З чого виготовляють лляну олію?
3. Чому не можна торгувати олією на вулицях, збері­
гати її на підвіконні?
ДОМАШНІ ТВАРИНИ
живуть з людиною.
Вона піклується про них:
годує,
прибирає їхній
закуток.
БЕРЕЖИ
ХОМ'ЯК
пухнастий хом'ячок
мила тваринка. У його защічних мішках заховано багато
корм у. Хом'ячок не іграшка.
^
Він потребує ретельного до­
гляду.
Хом'ячку потрібна хатка,
її він поділяє на кілька «кімнат»:
туалет, місце для сну, ком ору. Коли ви чистите клітку,
намагайтесь не порушувати розташування цих «кім­
нат». Хом'ячки не люблять, коли їх житло перебудову­
ють на свій лад. Зазвичай хом'ячки дуже охайні.
Це — нічна тварина. Намагайтеся не будити звірятко
вдень, щоб погратися з ним. Розбуджений хом'ячок
може вкусити.
Хом'ячок їсть все, що йому дають: ячмінь, овес,
пшеницю, гречку, бублики, сухарики. Ласується на­
сінням соняшника, дині, кавуна. Полюбляє яблука, гру­
ші, банани, персики, абрикоси, моркву, огірки, буряк,
кабачки, кукурудзу. Влітку не забувайте пригощати
хом'ячка травою. Живе хом'ячок близько 2 років.
Ш
Дайте відповіді
на запитання.
1. Як облаштовує свою хатку
хом'ячок?
2. Щ о любить їсти хом'ячок?
СОБАЧКА (ПЕСІ^)
Якщо у вас з'явився ма­
ленький м'якенький клубо­
чок, вам потрібно піклуватися
про його здоров'я. Собач­
ка повинна знати своє місце.
У неї має бути килимок та дві
миски. Одна для їжі, друга — для води. Собачку потріб­
но виводити на прогулянку, купати, чистити їй зуби.
^
Влітку довга шерсть незручна
для собачок. Тому їх стрижуть.
Це роблять спеціальні перукарі.
Взимку під час прогулянки Ваш
улюбленець м оже змерзнути.
Тому бажано собачці придбати
теплий одяг. Його м о ж ­
на купити у спеціальних
магазинах для тварин.
Сплять собаки більше,
ніж люди. Не турбуйте
собачку під час сну. Вона
може вкусити.
і7 ї )
Дайте відповіді на такі запитання.
1. Як облаштувати куточок для собачки?
2. Як потрібно доглядати за собачкою?
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Тварини не вміють говорити. Вони ніколи не
зможуть сказати Вам спасибі. Але ж здоро­
вий, грайливий і вірний вихованець — Ваша
найкраща нагорода.
Ніколи не кричіть на тваринку, тим більше,
не піднімайте руку на неї. Завоювати відда­
ність улюбленця можна тільки справжньою
любов'ю і повагою!
Прочитайте та обговоріть з дитиною
Собака перша з домашніх тварин з'явилася біля людини
й охоче взялася допомагати їй на полюванні, захищати від
хижих звірів, стерегти житло, стала людині вірним другом.
Собака краще людини чує. У неї добре розвинений нюх. Ви
помітили, собака завжди все обнюхує. Це у неї найкращий
спосіб пізнати навколишній світ. Бачить собака погано, але
слугує поводирем для сліпих людей, попереджує про не­
безпеку та перешкоду на шляху
сліпої людини. Такий собака може
зупинитися на перехресті доріг. Він
може знайти улюблену лавочку від­
починку в парку, а також може провести сліпу людину по сходах до своєї
квартири.
Прочитайте та обговоріть з дитиною
Треновані собаки ря­
тують людей, які тонуть.
У собаки чотири лапи.
У нього сила чотирьох ря­
тувальників. Собака тягне
на берег чотирьох людей
без проблем.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Не намагайтеся погладити вуличних собак.
Не робіть біля них різких рухів. Не підходьте
до них близько. Не ображайте їх.
Для таких тварин у багатьох містах уж е ство­
рені притулки. За ними там доглядають:
годують, лікують.
,,«ŁSri
Поміркуйте над запитаннями:
1. За що можна любити собаку?
2. Як поводитися з вуличними собаками?
3. За якою домашньою тваринкою ви
доглядати?
1-і.
-
Х О ТІЛ И
^ 1 9 .^
КІМНАТНІ РОСЛИНИ. ФІАЛКИ
Фіалки завжди
нагадують нам весну,
їхня квітка схожа
на метелика.
Якого кольору бувають
фіалки? Усіх кольорів
веселки. Головна умова
успішного догляду
за фіалками:
багато світла і ніякого
сонця. Поливати фіалку
потрібно знизу, 2 -3 рази
на тиждень. Кожен рік
потрібно пересаджувати.
Садити в той самий
горщик, помінявши ґрунт.
Правильно доглянуті
фіалки будуть радува­
ти вас квітами упродовж
усього року.
Дайте ВІДПОВІДІ
на запитання.
1. Які кімнатні рослини є у вашому будинку, квартирі?
2. Як ви за ними доглядаєте?
Я кв ко и о м н о
використовуючеє*
Ш Р Ж Ш П Г 'Ж
Чого в руках не втримаєш?
Чого в решеті не унесеш?
Тече, тече — не витече,
біжить, біжить — не вибіжить.
Без чого матуся не м ож е
ні прати, ні готувати?
Мене п'ють, мене ллють, усім потрібна я.
Хто я така? (...)
€ вода — ростуть рослини:
Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини,
І радіє вся Земля.
Плавають в водичці діти,
Риби у воді живуть.
Розквітають в лузі квіти,
І рясні ідуть дощі.
(Н. Красоткіна)
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Людина м ож е прожити кілька тижнів без їжі
і тільки декілька днів без води. Тому воду
потрібно берегти.
• Намагайтеся щільно закрива­
ти кран. Капання води з крану —
це втрата дуже великої кількості
води.
—
З
• Руки мають бути за­
вжди чистими. їх по­
трібно часто мити. За­
звичай ми закручуємо
î j ' - f
кран, коли вже помили
руки. Під час намилю­
im
вання рук також по­
трібно закручувати кран. Так ми економимо воду.
• У вільний час допомагайте мамі. Приберіть у кімна­
ті, помийте посуд. Під час миття посуду не залишайте
кран постійно відкри­
тим. Можна мити по­
суд у мийці, наповненій
водою. Так ви будете
економити воду. Об­
поліскувати посуд по­
трібно під проточною
водою.
ЛсвКОИОіЛН®
вмкористовУ*^
JB04Î й фрукти мож­
на споживати тільки
добре помитими. Спо­
чатку мийте їх у мисці.
Так ви також економи­
те воду. Потім обпо­
лосніть у друшляку під
проточною водою.
НЕМОЖНА ГРАТИСЯ
з ВОДОЮ !
Вода — цінний дарунок
природи. Вона потрібна лю­
дині, тваринам, рослинам. Тому воду потрібно еко­
номно використовувати.
Прочитайте та обговоріть з дитиною
ХЛІБ — БАТЬКО, ВОДА — МАТИ.
Люди здавна шанують воду. На знак пошани чолові­
ки знімали шапки, коли пили воду. Жінки зранку одяга­
ли чисте вбрання та йшли за водою. Приносили стільки,
ш^об вистачило на цілий день. Після цього вони переодя­
галися. У робочій одежі жінки виконували господарські
роботи.
23
ЯК ПРАВИЛЬНО
ЧИСТИТИ
ЗУБИ
Можливо ви
т
не любите чистити зуби?
Можливо не знаєте чому це п о т р іб ^ р о б и ти ^
Здорові зуби — здоровий весь організм. Щ об зуби
були здоровими, їх потрібно чистити. Після кожного '
прийому їжі треба полоскати рот кип'яченою водою.
Чистіть зуби два рази на день: вранці й перед сном.
Коли чистите зуби, закривайте кран. Для полоскан­
ня рота налийте воду в склянку. Марно вода нехай не
тече. Щ ітку прополощіть під проточною водою.
Щ об здорові зуби мати,
слід про них щоденно дбати:
Чистить, ротик полоскати,
і твердого не кусати.
Запитання для обговорення.
1. Чому люди шанують воду?
2. Чому необхідно економити воду?
3. Як Ви економите воду?
СПІЛКУВАННЯ ТВАРИН
Кря-кря-кря!
До мами! До мами!
У казках тварини розмовляють.
А як насправді?
Є в них мова чи нема?
Тварини спілкуються між собою за допомогою го­
лосу, рухів тіла, запахів. Тваринна мова дуже вираз­
на. Це переважно вигуки: увага, стережись, рятуйся,
забирайся геть!
Тваринам не потрібно вчитися розмовляти. Вони
знають свою мову від народження.
'25
СПІВАКИ
Сизий півень-задерика
День і ніч все кукуріка,
Стане грізно на тинку
Та й гука: «Ку-ку-рі-ку!»
Біла курочка сокоче,
Біля нього стати хоче
Й тягне шию отако,
Щ об співати: «Ко-ко-ко!»
À курчата біля квочки,
Як малюсінькі грибочки.
Щ об завчити добре слів.
Розкричались: «Ців-ців-ців!»
{К. Перелісна)
спілкуються м іж собою
^ухи тіла, гучне сопіння та
іржання попереджають
про небезпеку. У разі
загрози дорослі коні
згуртовують своїх малят в центрі кола.
Самі ж стають щільно один до одного задніми ногами
назовні. Вони готові захистити своїх малят від вовка.
26
Мала мурашка тілом,
та велика ділом!
Мурашки
дуже легко
знаходять правильну
дорогу. У цьому їм
допомагає рідина,
яку вони залишають
на доріжці.
Сонечко
*
/■
Яку красу створила
природа! Тільки не для
ворогів. Вороги бояться
сонечка. Його червоне
забарвлення
попере­
дж ує—
не чіпайте
мене, вам
же буде
гірше!
ПАМ'ЯТАЙТЕ
Тварини спілкуються м іж собою за допо­
могою рухів тіла, голосу, запахів. Це допо­
магає їм розпізнавати один одного, разом
боротися з ворогом, попереджає про небезпеку.
i-d
? Дайте відповідь на запитання.
/уч'
1. Як тварини спілкуються між собою?
2. Яке значення має спілкування тварин?
'ч и
Прочитайте та обговоріть з дитиною
БДЖОЛИНА СІМ'Я
Бджоли живуть у вуликах великими групами — сім'ями.
Робота бджіл — пошук і заготівля корму. Кожна бджілка
в сім'ї має свої обов'язки.
Бджілки-розвідниці знайшли квітки з кормом. Вони зали­
шили на цих квітках певний запах. Тепер розвідницям потріб­
но розповісти про це іншим бджілкам.
Бджілки-розвідниці повертаються до вулика. Тут вони
махають крильцями і виділяють спеціальні пахучі речовини.
Ці речовини приваблюють інших членів сім'ї. Вони оточують
розвідницю, яка виконує особливий танець. За цим танцем
уважно стежать усі бджоли. Адже він сповіщає їм де розта­
шований корм: пилок і солодкий сік. Отже, бджолина мова
— це мова запахів і танців.
Запитання д л я о б г о в о р е н н я .
1. Якою мовою розмовляють бджоли?
2. Що є кормом для бджіл?
29
^рочитайте та обговоріть з дитиною
ЯК СПІЛКУЮТЬСЯ МІЖ СОБОЮ ДЕЛЬФІНИ
'■
'
;/
ÿ
^
Дельфіни спілкуються між собою особливою мовою.
Найчастіше під час спілкування вони обмінюються рухами
тіла і звуками. Дельфіни свистять, клацають і навіть нявкають. Кожен вид свисту має своє значення.
Уже записано багато різних сигналів дельфінів. Та зро­
зуміти їхню мову поки що не вдалося.
Дельфіни полюбляють людей: вони лікують у них різні
захворювання своєю любов'ю.
Деяким дітям спілкуватися з дельфінами набагато легше,
ніж з іншими дітьми чи дорослими. Для них дельфін стає най­
кращим другом. Під наглядом тренерів діти гладять дельфі­
нів, граються, плавають та розмовляють з ними. Дельфіни
такі „базіки", що можуть розговорити будь-кого.
Запитання д л я о б г о в о р е н н я .
1. Як спілкуються між собою дельфіни?
2. Як «спілкуються» діти з дельфінами?
Хто це бігає вночі
по зеленій траві?
Хто колючий
і прудкий поїдає навіть змій?
Хто згортається в клубок,
лиш торкнись до колючок?
Це, звичайно, ...
Наш їжачок
відомий своєю
голчастою шубкою.
У разі небезпеки
він згортається
в колючий клубок —
захищається
від своїх ворогів. Проте не всі їжачки такі колючі.
У деяких теплих країнах зустрічаються їжачки, тіло
яких покрите волоссям. Такі їжачки виділяють спе­
ціальну рідину з неприємним запахом, який і від­
лякує ворогів. їжачки мають вуха, очі. Біля носа
у них розміщене жорстке волосся — «вуса», за допо­
могою яких їжачки обнюхують різні предмети, тор­
каються їх, так вивчають навколишній світ.
’3 f
шшш
î
Дайте відповіді на запитання.
1. За якою ознакою ви розпізнаєте їжачка в природі? 11
2. Як їжачок захищається від ворогів?
3. Як їжачок вивчає навколишній світ?
і
Важка праця для їжачка —
прогодувати себе. Усю ніч він
тупає і винюхує, де що з'їсти.
Харчується їжачок переважно
комахами, слимаками, равли­
ками, дощовими черв'яками,
яйцями птахів. М ож е з'їсти
навіть мишу, жабу, гадюку.
На їжачка отрута гадюк май­
же не діє. Інколи м оже по­
снідати й жолудями, гриба­
ми, ягодами і фруктами. За
літо їжачок накопичує багато
жиру. Зимою їжачок спить
і нічого не їсть. Жирові запаси
потрібні йому протягом дов­
гої зимової сплячки.
Пробуджується
їжачок
ранньою весною. Він дуже
худий і голодний. Пошуки корм у — головна турбота
їжачка. Щ об угамувати голод, йому мало ночі. Тому
весною їжачок полює і вдень.
^ Дайте відповіді на запитання.
Чому їжачка вважають нічною твариною?
Яку їж у споживає їжачок?
Чому весною їжачок полює і вночі, і вдень?
ПАМ'ЯТАЙТЕ!----і
'
їжачок — корисна тварина. Він знищує дуже
багато садових і городніх шкідників: комах,
слимаків та інших тварин. Однак величез­
ний апетит після зимової сплячки примушує
їжачка харчуватися яйцями птахів, які облаштовують гнізда на землі, або поїдати ма­
леньких пташенят.
t
J 4TV^* ł-J
Прочитайте та обговоріть з дитиною
ЯК МАМ А-ЇЖ АЧИХА ДОГЛЯДАЄ СВОЇХ МАЛЯТ
'-Г
’ЇГ „■)«■
У мами-їжачихи в гнізді буває від 2 до 10 малят. Наро­
джуються вони сліпими, глухими, беззубими, без голок.
Одразу ж після народження з'являються білі, поки що м'які,
голки. Згодом виростають темні й гострі голки. Годує мама
малят молоком.
Поки їжачата сліпі, вони залишаються в гнізді. Як тільки
у малят відкриються очі, разом з мамою-їжачихою вони
залишають гніздо. Мама вчить їх, де шукати слимаків, яких
жуків можна їсти, а яких поки краще навіть не торкатися.
Без її дозволу малята нічого в рот не беруть. Так триває
більше місяця. Малята підростають і залишають маму,
їжачата починають самостійне життя.
Підготуйте розповідь на такі запитання:
1. Якими народжуються малята у мами-їжачихи?
2. Як мама-їжачиха навчає своїх малят пізнавати
у навколишній світ?
■’ ‘.
'.і
Ç ) ЦІКАВИНКА
їжачок заготовляє на зиму корм. Наколює на свої
голки лісові яблука, гриби й несе їх у дупло, як біло­
чка. Чи буває так насправ­
ді? Для чого їжачку зимою
яблука, гриби? Адже на
зиму йому ніякий корм
не потрібний — у цей час
їжачок спить, як ведмідь у
барлозі. О крім того, їжач­
ка приваблюють жуки, черв'яки, слимаки та інші дріб­
ні тварини. Та й гнізда влаштовує їжачок під кущами
або пеньками.
Учені помітили схильність їжачків до кислих
продуктів. Дехто вважає, що їжачок наколює на
голки яблука не для того, щоб потім їх з'їсти. Хоча й
таке можливо. Кислий сік яблук отруює шкідників, які
ховаються між голками їжачка. Це переважно кліщі.
Вони дошкуляють їжачку та своїми кігтиками дістати їх
він не може. Кислий сік плодів відлякує кліщів.
«
w
Народні
символи — це те,
що найбільше люблять і шанують люди.
Про народні символи складено багато пісень
і легенд. їх вишивають на сорочках, рушниках
Жовтий колір
на нашому прапорі —
це колір пшеничної ниви,
символ достатку.
Блакитний —
колір неба.
РОСЛИННІ символи УКРАЇНИ
Калина, верба, топо­
ля, вишня, мальви, соняш­
ник — це рослинні симво­
ли України.
Біля хати, біля тину зу­
стрічаємо калину.
Калина — це слава рідної
землі, отчого дому. Це сим­
вол щастя й родинного стат­
ку, ніжної дівочої вроди.
Вздовж доріг,
понад ставками
і річками, біля хат — скрізь
верба була прикрасою українського села.
Верба — це символ ро­
динного вогнища, жіночої
долі. Де ростуть верби,
там чисті джерела.
Цвіт вишні та яблуні — сим­
вол материнської любові.
Любіть Україну у сні й наяву.
Вишневу свою Україну.
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.
{В. Сосюра)
Не було села, а в ньому
хати, де б не росли під вік­
нами мальви. Мальва — це
символ любові до рідної
землі, до свого народу, до
батьківської хати.
37
Тополя —
символ
рідного краю,
свободи,
жіночої краси.
Не рубай тополю край дороги,
м ож е, та тополя — твоя доля,
твоя доля світла, тополина,
наче пісня журавлина.
(Ю . Рибчинський)
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Символи — це умовні знаки. Є державні
символи і символи народні. Називаючи на­
родний символ, можна дізнатися, про яку
країну ми говоримо. Народними символа­
ми України є певні рослини: калина, верба,
тополя, мальва, чорнобривці, барвінок, во­
лошки, червоний мак, любисток, ромашка.
Одна згадка про ці рослин нагадує людині
Україну.
/TV' Дайте відповіді на запитання.
1. Які рослини найбільше люблять і шанують
українці?
2. Чому ці рослини стали символами України?
38
^
ф
V H P ® '* '
Прочитайте та обговоріть з дитиною
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК —
НЕПОВТОРНИЙ
УКРАЇНИ
символ
‘
Плетіння віночка — то своєрідна на­
ука. Потрібно знати, з яких квітів і коли
плести, яке зілля з яким вплітати поруч.
А всього в українському віночку дванад­
цять квіток.
До віночка вплітаються: мальва, чор­
нобривці, барвінок, волошка, червоний
мак, калина, безсмертник, деревій, не­
забудка, любисток, ромашка, хміль. Кожна з них — лікар
і оберіг від біди та лиха.
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щ об усіх любили,
у барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти.
Щ об чорніли брови.
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щ об могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку.
Щ о цвіте у полі.
Кров людей, пролита
У боях за волю.
(Л. Савчук)
39
• V
. f
'Д- iî •'■
. > і ■!
|\À7 ■і '•• і ^
‘
M
І
Il M
Æ
^J
m
æ
ié
J
Ружа, мальва і півонія — це віра,
надія і любов; безсмертник —
здоров'я; барвінок — життя
і безсмертя людської душі.
Ромашка у вінку означає дівочу
чистоту. Хміль — означає розум.
Деревій вважають квіткою неско­
реності.
До віночка в'яжуть кольо­
рові стрічки. їх розташовують
у певній послідовності. Посереди­
ні має бути світло-коричнева.
Вона символізує нашу ненькуземлю. Навколо неї — ясне со­
нечко: дві жовті. Далі — жива
природа і юність: світло-зелена
і темно-зелена стрічки. За ними
в'яжуть синю і голубу — це
небо і вода, які дають нам силу
і здоров'я.
40
R ió p o c n ^ ;;;,
w f
Оранжева
стрічка символізує хліб,
малинова — щедрість,
рожева — багатство
і достаток.
Завершують віночок
білі стрічки. Вони
символізують
чистоту душі.
Квіти-символи зображають
на українських вишиванках.
СОРОЧКА-ОБЕРІГ
Вишивала мама синіми нитками, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
(Л. Вознюк)
Вишиванки дівчат дещо відрізняються від вишиванок
хлопців. Якщо на вишиванках дівчат переважають кві­
ти, то своїм синам матері часто на сорочці вишивали
листки дуба, щоб син був сильним та міцним.
ЛІС — НАША «ЗЕЛЕНА СКАРБНИЧКА»
Скільки у лісі всьо­
го цікавого та корис­
ного: різні рослини,
звірі, птахи, лісові
квіти, ягоди, гриби!
У лісі ми насолоджу­
ємося
природою:
слухаємо пташиний
спів, спостерігаємо
за лісовими мешканцями, дихаємо чистим повітрям,
відпочиваємо від гуркоту машин.
Щ о це значить: берегти ліс? Чи м ож е ліс на нас об­
разитися і за що? Як ліс нам м оже дякувати?
Не допускайте!
Не грайтеся в лісі з вогнем.
Будь-який вогонь потрібно
гасити водою. Пожежі
завдають лісу великої шкоди:
гинуть дерева, звірі, птахи
втрачають свої гнізда
і пташенят.
42
Не нищіть!
П'ять мурашників можуть за­
хистити гектар лісу від комахшкідників. Огородіть мураш­
ник. Цим ви попередите інших
людей про його охорону.
Навіть не наближайся
до гнізда, не чіпайте його.
Пташка таке гніздо м ож е
покинути. Без мами пта­
шенята загинуть. У природі
стане менше птахів, а шкід­
ників лісу стане більше.
Не залишайте після
себе сміття!
Сміття можна
прибрати у заздалегідь
підготовлені
поліетиленові пакети
та викинути у місті
в сміттєві баки.
"^ V
'■і
'*^■1
Не розкидайте
залишки їжі.
Акуратно покладіть їх
в одному місці. Вони
стануть годівничкою
для лісових мешканців.
Не ламайте!
Не ламайте гілок на деревах.
Не робіть деревам «боляче»,
не пригнічуйте ріст рослин.
Обережно ходіть лісовими стежками. Дома квіти
швидко зів'януть. У лісі ж вони довго насолоджува­
тимуться дощиком і сонечком, годуватимуть своїм
пилком бджілок.
Правила поведінки у лісі
1. Не розводьте багаття без дорослих, не
грайтеся з вогнем. Не нюхайте, не куштуй­
те незнайомі гриби, ягоди.
2. Не галасуйте, не бігайте, не ламайте гіло­
чок. Краще сядьте на пеньок і послухайте
спів пташок.
¥t
Ko»*»*
Дайте
відповідь на запитання.
1. Коли ліс дякує людині?
2. Коли ліс ображається на людину?
Прочитайте та обговоріть з дитиною
МАЛЕНЬКІ СПРАВИ
Багато птахів залишаються зимувати в нашій країні. Зима
для них — важка пора. Суворої зими без допомоги люди­
ни може загинути багато птахів. А це означає, що весною
збільшиться кількість різних комах-шкідників.
Отже, засукаймо рукави — і ско­
ріше майструвати пташину їдальню.
Ви можете посадити деревце,
посіяти квіти, прибрати біля будинку,
почистити джерело.
Не будьте байдужими до природи!
ÉÊÊÊm
Значення
передбачання погоди
Погоду можна передбачати. Існує багато народ­
них прикмет, пов'язаних зі змінами погоди. Люди
помітили, що природа сама підказує, коли яка буде
погода.
Правильне передбачення погоди було дуже важ­
ливим для селян. Помилки у передбаченні могли
обернутися загибеллю врожаю. Людей, які вміли за
станом рослин, поведінкою тварин і навіть ароматом
квітів передбачати погоду, за­
вжди шанували і поважали. Такі
люди знали багато прислів'їв
і приказок.
Якщо влітку на горобині
багато плодів —
осінь буде дощова,
мало — суха.
На дубі багато плодів —
на сувору зиму.
Розпустився клен —
буде вже тепло.
Якщо небо затягнуте хмарами, а кошики кульбаби
відкриті — дощу не буде. Якщо в сонячну погоду ко­
шики кульбаби закриваються — буде дощ.
Як спливе на поверхню лис­
тя водяної лілії — заморозків
більше не буде.
Якщо ж квітка лілії взагалі не
піднялася з води — буде затяж­
на злива або похолодання.
Білка мостить гніздо низько — на морозну зиму,
високо — зима буде теплою.
З'явився в саду заєць — зима буде сувора.
Кроти нагрібають високі купки — треба чекати по­
ганої погоди.
Миші вилазять з-під снігового
насту і бігають — на відлигу.
Миші пищать — на похоло­
дання.
Собака риє землю — на
дощ; качається по землі —
на негоду; лежить, згорнувшись клубком, — на хо­
лод, лежить простягнувшись, — на тепло.
Як кіт на печі, холодно на дворі.
47
ПОГОДУ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ РОСЛИНИ
З наближенням негоди, пе­
ред дощем, з квіток акації
виділяється так багато некта­
ру, що аромат відчувається за
сотні метрів. Тому навколо них
роями кружляють бджоли.
Перед дощем квітки мальви
стулюються.
Перед негодою квітка мар­
гаритки нахиляється так низько,
що майже торкається поверхні
землі.
Проліски з розкритими пе­
люстками — на погоду і тепло.
Квітки рослин закриті і опуще­
ні — це ознака стійкої непого­
ж ої погоди.
В'юнок польовий закриває
перед дощем свою квіткуграмофончик. Квітки перед
дощем складають пелюстки,
прикриваючи ними ніжні части­
ни: тичинки і маточки.
Деякі рослини «плачуть» пе­
ред дощем.
Придивіться до звичайної
верби, не дарма її називають
«плакучою». Вона теж «пла­
че» перед дощем. У неї перед
3Lx£
дощем з являються на листках
крапельки вологи.
Ця рослина за подібну пове­
дінку отримала назву «плакунтрава».
А як льону річка
В полі засиніла,
Знайте, що суничка
У гаю дозріла.
(М . Чепурна)
погоду ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ТВАРИНИ
Природні умови та їх зміни впливають і на поведінку
тварин.
«Крилаті барометри». Ластівки літають високо —
ознака стійкої ясної погоди. Ластівки літають низько
до землі перед дощем.
Ластівки літають
Над водою низько,
Хвилі розбивають —
Значить, дощик близько.
(ЛІ. Чепурна)
49
Жаби перед дощем ви­
ходять з води і стрибають на
березі, а за гарної погоди
сидять у водоймі. Жаби сти­
ха покумкують — на дощ,
голосно кричать — на
хорошу погоду, мов­
чать — перед похоло­
данням.
Соловей
всю ніч співає —
буде
сонячний день.
Горобці в гарну
погоду веселі,
рухливі, навіть
забіякуваті.
Настовбурчені чи
купаються в пилу —
на дощ.
Чайки сидять на воді за стій­
кої ясної погоди. Збираються
на березі й купаються в пилу —
ознаки зміни ясної погоди на
похмуру.
50
ПАМЯТАЙТЕ
Рослини, звірі, птахи, деякі риби чутливо реа­
гують на зміни погоди. Вони можуть «за­
вбачати» дощ, вітер, мороз, відлигу, гро­
зу. Треба тільки вміти уважно спостерігати
за змінами в природі у різні пори року.
М Й И Н Й ІН І
ЩШОВя
ц я
‘
1
Прочитайте та обговоріть з дитиною
ЯК КОМАХИ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ПОГОДУ
Комахи змушені бути «синоптиками», бо їхнє існування
повністю залежить від температури, вологості повітря,
освітлення. Поява комарів-товкунців у жовтні — на м'яку зиму.
Комарі та мошки в'ються стовпом у повітрі — на
гарну погоду. До пізньої ночі сюрчать коники —
завтра буде гарна днина. Перед дощем метелики
ховаються серед сухого галуззя, в дуплах дерев.
Якщо навколо мурашника «кипить» життя — дощу
не передбачається. Якщо оси гніздяться на землі в
сінокіс — буде сухо, а якщо на деревах — то будуть
дощі. Світлячки вночі світяться особливо яскраво —
завтра буде погожий день. Весною багато хрущів — літом слід
чекати посуху. Павук сидить, забившись
у середину павутини, — на дощ, а пле­
те нові тенета — на гарну погоду. Якщо
зранку з'явився павук і нема роси, то це
ознака близької негоди. Пасічники зна­
ють: бджоли не летять у поле в него­
ду. А не летять тому, що багато квіток
перед дощем закривають свої віночки.
^
Отож нектару бджолі не набрати. Бджоли повертаються до
вуликів — ознака зміни ясної погоди на похмуру. Ранній виліт
бджіл — ознака теплої весни.
Запитання для обговорення.
1. Яких ви знаєте «комах — синоптиків»?
2. Яку погоду віщують «комахи — синоптики»?
ЖИВІ
годинники
Годинник — це прилад, який вимірює час у годи­
нах, хвилинах і секундах. Годинники використовували
здавна. Першими серед них були сонячні годинники,
що визначали час за напрямком тіні. Та такі годинники
працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працю­
вали вночі. Адже вночі тіні не було. З часом з'явилися
водяні й механічні годинники. Точність таких годин­
ників була невисокою. Вимірювати час допомагали
й рослини.
Якщо в ясну і сонячну погоду ви відправилися на
прогулянку та забули взяти з собою годинник — не
засмучуйтеся. Замінять вам його багато квітучих рос­
лин. Навіть рослини, на які ви вже давно не звертає­
те уваги, допоможуть вам визначити час. Адже відо­
мо, що кожна рослина «засинає» й «прокидається»
у певну годину доби. Тому в будь-якому куточку Землі
є свої живі годин­
ники.
Та майте на увазі!
У похмурі дні та
перед зміною
погоди живі
годинники можуть
і підвести. Адже їм
потрібне Сонце!
52
Зверніть у
î
в
а
г у
------------------ --
На території нашої країни також зустріча­
ються рослини, які допомагають визначити
час.
Найперше,
о четвертійп'ятій годині
ранку розкри­
п
12
вають свої квітки
9 ^ 3
с *
цикорій
6
12
12
6
і шипшина.
9 ф з
■ Т ’л .
О п'ятій\ \ Г ^
шостій — по­
льова гвоздика,
кульбаба,
льон, яскраво-червоний мак.
О сьомій годині «прокидаються» дзвоники і городня
картопля. Ближче до восьмої години ранку — беріз­
ка, біла водяна лілія.
О дев'ятій-десятій годині ранку на клумбах роз­
пускають квітки календули, чорнобривці, на городі —
мати-й-мачуха.
Часто іван-чай називають рослиною-годинником.
Його квітки завжди відкриваються о шостій-сьомій го­
дині ранку. їх збирають, сушать, а потім готують з них
чай.
Закриваються квіти також у певний час. Після обі­
ду квітки починають «засинати». О тринадцятійчотирнадцятій годині закриває віночки карто­
пля, о чотирнадцятій-п'ятнадцятій годині — мак,
о шістнадцятій-сімнадцятій годині — календула, йде
під воду латаття, ховаються й осипаються квітки льо-
ну. о сімнадцятій-вісімнадцятій годині — мати-й-мачу­
ха, о вісімнадцятій-дев'ятнадцятій годині — жовтець.
А ось шипшина буде радувати своїми квітками до са­
мих сутінків.
Прочитайте та обговоріть з дитиною
годинник
ПЕРШИЙ КВІТКОВИЙ
Автором першого К В ІТ К О В О ГО годинника є шведський
\ природодослідник Карл Лінней. Він створив його у 1720 р.
Спочатку К. Лінней спостерігав за рослинами і запису­
вав о котрій годині розкриваються і закриваються їхні
квітки. Так був складений список, до якого ввійшло біль­
ше 50 рослин. Ці рослини вказували йому годину дня.
К. Лінней зібрав ці рослини і висадив у себе в саду на спе­
ціальній клумбі. На цій клумбі рослини були розташовані так,
щоб, глянувши, можна було визнавизначити час. Квітковий
годинник Карла Ліннея не був універсальним для людей усіх
країн світу. В різних областях Землі життєдіяльність рослин ви­
являється по-різному. Як пояснити здатність квіткових рослин
до розкривання і закривання о певній порі? Це явище пов'язане
з впливом сонячних променів. Саме схід і захід Сонця визначає
характер життєвих процесів усіх живих істот. У них упродовж
тривалого історичного часу виробилася здатність орієнтува­
тися в часі. Тобто, у них з'явився, так званий, внутрішній годинник. Цей внутрішній годинник і регулює добову активність.
Спробуйте облаштувати власний квітковий годинник. Для
цього виберіть відкриту ділянку землі так, щоб її не затінювали
ні будови, ні великі дерева. Адже рослинам необхідне Сонце.
Надайте ділянці форму, яка вам подобається, а її межі при­
красьте відповідними рослинами. Милуйтеся своїм квітковим
годиі/никим!
І
Які спостереження зо природою
допомогли людині створити календар^
ЗНАЧЕННЯ КАЛЕНДАРЯ
календар — це зручна
система відліку часу, засно­
вана на обертанні Землі на­
вколо Сонця. Він є місточком
між минулим, теперішнім
і майбутнім. Сьогодні люди
сприймають календар як щось
звичне. Та спробуйте лише на мить уявити, що кален­
даря не існує. Звідки б ви дізналися коли у вас день
народження, коли розпочинається навчальний рік та
канікули, коли Дід М ороз принесе вам подарунки?
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРИРОДОЮ
Д уж е давно люди вели рахунок часу за чотирма по­
рами року. Рік починався з весни. У цей час природа
пробуджувалась від зимової сплячки.
Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
(Н. Забіла)
Першою з трав'янистих рослин у нас зацвітає матий-мачуха. її яскраво-жовті квітки рясно вкривають во­
логі місця. Майже в той ж е час зацвітають підсніжники, проліски.
55
КРОКУСИ
Щ е земля холодна,
не росте нічого,
Бо тепла так мало,
тепла чарівного.
А для квітів простір,
тепла вистачає,
їх весняний вітер
ніжно зігріває.
(Н. Красоткіна)
.‘У ;
Квітка конвалії — це символіча ознака пробуджен­
ня чарівної природи від довгого зимового сну.
Із зеленої сорочки,
Щ о зіткав весною гай.
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть,
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато.
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть,
не буду рвати, —
Шкода їхньої краси.
{М. Познанська)
Деякі дерева і кущі за­
цвітають на початку весни
до розпускання листків.
Однією з перших зацвітає
ліщина.
U
56
Z
Які спостережемия зо природою
допомогли людині створити календар'
На початку весни
прокидаються звірі,
що взимку перебували
у сплячці. Виходять із нір
ховрахи, борсуки,
бабаки, вилітають
І / '- 'З '
із сховищ кажани.
Заєць білу шубу
міняє на сіру, з'являються зайченята, народжуються
вовченята, лисенята.
Виходять зі своїх сховищ
вужі, мідянки, гадюки
та полози. У річках
з'являються перші річкові
черепахи, біля води —
жаби, тритони.
Пташина весна
Першими повертаються з далеких теплих країв шпа­
ки. У березні прилітають дрозди, плиски, крижі, чаплі,
зяблики, малинівки. Останніми, у травні, повертають­
ся до рідного краю іволги, стрижі, солов'ї.
Птахи утворюють пари, облаштовують гнізда.
У цей час можна почути не лише уславлених співаків:
солов IB, дроздів, малинівок.
«Співають» і безголосі птахи:
натхненно клацає дзьобом
лелека, барабанить по сухій
гілці дятел, підіймається й па­
дає, розправивши крила, бе­
кас. Найголосніше птахи спі­
вають рано-вранці й увечері.
Та з'являються пташенята, і їм
стає не до співу. Майже весь свій час вони витрачають
на годування немовлят.
Початком літа вважають цвітіння рослин на луках
(початок червня), а кінцем — відліт у теплі краї пер­
ших зграй журавлів (кінець серпня).
58
я
V
І
Які спостереження за природою
допомогли людині створити колендор'
Сонце пече, липа цвіте,
Жито доспіває - коли це буває?
У садках — смачна малина.
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки...
(Г. Корольова)
— Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола, —
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уж е не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
(Г. Коломієць)
Влітку МОЛОДІ звірі набувають сили та починають
самостійне життя. Все більше з'являється пташиної
молоді. Починається літнє
линяння птахів. Все менше чути
пташиних голосів. Перестають
співати солов'ї, дрозди.
Востаннє чується кування зозулі,
свист іволги.
Починається
осінній переліт
птахів.
59
Помітне
пожовтіння та
зміна кольору
листків дерев —
початок
осені.
ї х .
«
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна.
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!
(б. Чалий)
У звірів починається ріст зи­
мового хутра, а в лисиці, біл­
ки починається осіннє линяння.
Залягає у зимову сплячку ба­
бак, за ним борсук. Почина­
ють залягати у сплячку
вужі, мідянки, жаби,
ховаються
гадюки.
Відлітають у теплі краї
птахи.
Н а й ха р а кте р н іш а
ознака зими — випа­
дання снігу. Зима для
z
L Ü L J S f »'
Які спостереження зо природою
допомогли людині створити календар^
рослин є періодом гли­
бокого спокою. Відми­
рають трав'янисті росли­
ни. Листяні дерева й кущі
скинули листки, та на гіл­
ках залишилися бруньки.
З бруньок весною утво­
ряться листки й квітки.
Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу
вони не можуть добути вдосталь корм у, мерзнуть,
застуджуються. Заєць переодягнувся у білу шубу.
У ній він майже непомітний для ворогів.
У пошуках їжі переселяються птахи до людських
осель: ворони, граки, сороки, коноплянки, польові
горобці, синиці. Треба в цей час організувати підго­
дівлю птахів, щоб врятувати їхнє життя.
61
F
Зима — це час, коли
багато тварин перебу­
вають у зимовій сплячці.
Вони не рухаються, не
живляться. У них сповіль­
нені всі життєві процеси.
Та вже у січні, в теплі ясні дні можна помітити озна­
ки наближення весни — іноді співає велика синиця.
Народний календар — це календар прикмет на
всі випадки життя. Це усний календар, який переда­
ється від покоління до покоління, постійно попов­
нюється і збагачується. Це прислів'я, крилаті вислови,
прикмети.
ПАМ'ЯТАЙТЕ
— ----- ----------------------
Народний календар підкаже, як зміниться
погода через 12— 18 годин, навіть через
добу. Безпомилково скажуть наперед, що
буде — заметіль чи дощ, злива чи тріскучі
морози, — рослини, звірі, птахи, комахи.
Підготуйте розповіді про зміни в житті рослин і тварин у різні пори року.
Які спостереження за природою
допомогли людині створити календар*
Прочитайте та обговоріть з дитиною
до зими
ЯК ТВАРИНИ ГОТУЮТЬСЯ
Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зи­
мове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк
«переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на
білому снігу.
Деякі звірі роблять запаси корму. Під вітроломом, серед
каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Ба­
гато мишей можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лі­
совий тхір запасає іноді жаб. Бобри запасають під водою гіл­
ки. Заможна боброва родина може запасти їх до п'ятдесяти
кубометрів. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби.
У норах мишей можна знайти до восьми кілограмів зерна.
Птахи теж дбайливі хазяї. Повзики ховають в тріщинах
кори дерев горішки ліщини, бука. Жолуді й горіхи запасають
на зиму сойки. Восени вони цілими днями снують біля дубів.
До десяти жолудів поміщається в їхньому під'язиковому
мішку, у потаємному місці сойки закопують їх у землю.
За осінь кожна сойка може влаштувати понад 2500 схо­
ванок. Більшість своїх запасів птаха за зиму з'їдає. Залиш­
ки або дістаються іншим тваринам, або весною пророс­
тають. Інколи далеко від дубового лісу росте дубочок. Це
робота сойки.
63
зимовий сон у ТВАРИН
Багато тварин зимою впа­
дають у сплячку. Це гли­
бокий довготривалий сон
у зв'язку зі значним погір­
шенням умов у зимовий
період. Сплячка тварин від­
бувається у спеціально збу­
дованих або розвіданих схо­
вищах: у печерах, норах,
дуплах, ямах, які завалені
листям і хмизом.
Деякі тварини під час зи­
мового сну прокидаються та
знову засинають. Наприклад,
ведмідь серед зими про­
кидається і виходить з бар­
логи, а потім повертаєть­
ся «досипати». У ведмедиці
народжуються ведмежата,
й вона доглядає за ними.
Для того, щоб проспати
всю зиму, тварини мусять
добре запастися жиром та
витрачати його дуже еко­
номно. У сплячої зимою
тварини знижується темпе­
ратура тіла, кров'яний тиск, значно уповільнюється
дихання й серцебиття. Тобто, витрати необхідних для
життя речовин зменшуються майже в 100 разів.
r
«
Які спостереження за природою
допомогли людині створити календар^
^ ^ ж р ж їн с ь к ж Ж
МАРОдний КАЖтЩІ^
Календар зими
Грудень.
Січень.
Вважався місяцем відпочинку.
Перше січня розпочинає Новий рік.
Лютий.
У лютому день збільшується майже на три
години. У селян завершувався зимовий
відпочинок. Вони починали готуватись до
нового хліборобського року: вивозили
на поля гній, перевіряли зерно, ремонту­
вали сільськогосподарський реманент.
Календар весни
(Це пробудження і розквіт природи)
Б е р е зе н ь . «Зійшов у березні сніжок — берись за плу­
ж ок».
Квітень.
Це — пробудження землі.
Травень.
у травні природа святкує свою молодість,
буяють дерева і трави, птахи вирощують
своє потомство.
65
Календар літа
Червень.
Перший літній місяць. Це масове цвітіння
квітів, достигання суниць, черешень. Це
найяскравіше і найдовше світло сонця,
коли день удвічі перевершує ніч. у черв­
ні «на полі густо, а в коморі — пусто».
Липень.
Назва місяця походить від періоду цвітін­
ня дрібнолистої липи. Цвітіння липи зазви­
чай співпадає з початком місяця. У лип­
ні починались жнива, «липневий день віз
хліба дає».
Серпень.
Назва місяця походить від знаряддя, яким
жали зернові (серп). У серпні одна тур­
бота — скінчити польові роботи. Сонце
пішло на осінь. Відліт в цей період журав­
лів віщує ранню зиму.
Календар осені
Вересень.
у вересні покоротшали дні. «Вересне­
вий час — сім погод у вас»: після перших
холодних днів осінь приходить розкішна,
жовта і тепла.
Жовтень.
«У жовтні на день — сім погод: сіє, віє,
крутить, мутить, реве, зверху ллє, а зни­
зу мете».
Листопад.
Листопад завершує осінь. Природа на­
лаштовується на зимовий спочинок. По­
чаток листопада для селянина — це пора
відносного перепочинку.
води
Вода — найважливіша на нашій планеті рідина.
Вода — це океани, моря, річки, струмки,
болота, снігові шапки гір, підземні води,
хмари. Уся вода, що знаходиться
у рідкому, твердому і газоподібному
стані утворює водну оболонку Землі.
Без неї неможливе життя
ні рослин, ні тварин, ні людини.
За допомогою коренів рослини
вбирають з ґрунту розчинені
у воді поживні речовини.
Нестача води у ґрунті
призводить до погіршення
живлення рослин.
Рослини в'януть,
знижується
врожай.
67
Тварини
п ють воду.
Крім того, вода
входить до складу
їхньої їжі.
Деякі тварини
живуть у воді.
Вода необхідна
і людині.
Від якості води,
яку ми п'ємо,
залежить наше
здоров'я.
ВОДА
РУЙШВНИЕ
Стихійні лиха
Повінь — це природне лихо.
Воно виникає, коли вода
виходить за межі звичних
для неї берегів і затоплює
значні ділянки суходолу.
ÎІ’.
І-'!
Г':
Причини повеней:
- тривалі дощі та сильні дощові зливи;
- весняне танення снігів;
- шторми та тропічні циклони можуть призводити
до затоплення узбережжя морів.
Наслідки повеней:
- зупиняється рух транспорту;
- затоплюються будинки, автомобілі, каналізацій­
ні системи, дороги, руйнуються мости;
- погіршується якість питної води;
- втрачається врожай на затоплених полях, вими­
вається родючий шар ґрунту;
- гинуть птахи та звірі.
69
Цунамі — це морські хвилі
дуже великої довжини,
які виникають переваж­
но в результаті підвод­
них і прибережних зем­
летрусів.
Хвиля цунамі,
внаслідок якої
на морських
узбережжях
і островах
м ож е виникнути
затоплення
прибережної смуги.
Снігові лавини — це зсуви
снігу. Бувають
у Карпатах і горах
Криму.
Це небезпечна
для життя краса!
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Стихійні лиха можуть призвести до загибелі
людей!
Робота
води у природі.
Вода у природі «працює» безперервно: вдень
і вночі, взимку і влітку. Результатом роботи води
є яри, ущелини, печери.
***” ]—це глибокі, широкі
та протяжні круті схили
долин. Вони виникають
під час потужних дощів,
танення снігу або льоду.
Яри є невиправними
«ранами» на поверхні
Землі. Вони руйнують
дороги, зменшують
кількість посівних площ,
чим знижують
урожайність.
Ущелини утворюються протя­
гом кількох тисячоліть
у результаті «роботи»
гірських річок.
77
В утворенні печер ви­
рішальну роль відіграє
вода. Вона просочу­
W'
ється крізь глибокі шари
кам'яної солі, гіпсу, вап­
няку, розчиняє їх і вино­
сить на поверхню. Через
багато тисячоліть все­
редині гір утворюються
порожнини — печери. Деякі печери простягаються
на кілька десятків кілометрів. По них іноді течуть невели­
кі річки або вода збирається у вигляді озер. € печери,
в яких мешкають деякі нічні тварини, наприклад,
кажани.
ір
Вода —
це життя.
Вода — завжди
була символом
чистоти
й родючості.
Воду завжди
порівнювали
з мудрістю.
Вода — краса всієї природи. Вона жива, біжить,
рухається та дає життя і рух усьому, що її оточує.
Вода — найцінніший дарунок природи. Справжня при­
родна вода є запорукою нашої сили й енергії.
:
І
є вода — ростуть рослини:
Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини
І радіє вся Земля.
Плавають у водичці діти,
Риби у воді живуть.
Розквітають в лузі квіти.
І рясні дощі ідуть.
(Н. Красоткіна)
Для китів,
дельфінів, тюленів,
моржів, риб
та інших водних
організмів вода —
середовище
їх існування.
Для птахів морів та
узбережжя водойм
мешканці води —
джерело корм у.
73
Питна вода
Питна вода — це вода,
яка придатна для вживан­
ня людиною. Вона повин­
на відповідати певним
нормам якості. У разі не­
відповідності води нор­
мам якості відбувається її
очищення і знезаражен­
ня. Пити воду можна тільки з перевіреного джерела!
Бережіть питну воду. З кожним роком на Землі її стає
все менше.
Вода — порятунок від літньої спеки
та спосіб загартування організму.
Найбільш приємний
і корисний відпочинок
влітку — відпочинок
на воді. Однак це робити
потрібно під наглядом
дорослих.
т
Найголовнішою
умовою безпечного
відпочинку на воді
є вміння плавати.
Навчитись плавати
потрібно
кожному!
висновок
Вода і руйнівник, і рятівник. Якщо вода спри­
чиняє стихійні лиха та утворення ярів, ущелин
і печер — вона руйнівник.
Вода — це й життя. Без води не може жити
жодна жива істота. Для багатьох організмів
вода ще й середовище їх існування. У цих
випадках вода — рятівник.
Прочитайте та обговоріть з дитиною
\\
РЕКОМ ЕНДАЦІЇ Щ О Д О ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ПОВЕНІ
Слухайте прогноз погоди та вчасно сповістіть своїх родичів та друзів про ймовірну «водну загрозу»;
І
отримавши попередження про затоплення, відключіть
воду, газ, електроприлади, візьміть із собою документи
та терміново виїздіть у безпечне місце: на будь-яке підвищення;
\
І1
якщо вода прибуває повільно, перенесіть майно у безпечне місце, а самі займіть верхні поверхи (горища),
дахи будівель;
^ ^
у
/ І^
^
якщо необхідно залишити місця затоплення, скористайтеся човнами та всім тим, що здатне утримувати людину
на воді (колоди, бочки, автомобільні камери);
якщо людина опинилася у воді, їй необхідно зняти важкий одяг і взуття та скористатися плаваючими поблизу
засобами й чекати допомоги.
------- ~ -------------------------
75
Не панікуйте,
мобілізуйте свій розум
та фізичні сили!
Не забудьте допомогти тим,
хто опинився у скрутному становищі
разом з вами!
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ НА ВОДІ
Під час перебування
у пляжній зоні уважно
слідкуйте за дітьми!
Відповідальність
за
безпеку дітей під час ку­
пання покладається на
батьків або підготовле­
ного дорослого керівни­
ка групи дітей. Дітей, які
не вміють плавати, необхідно купати окремо від інших
дітей. Купання дітей за відсутності рятувальних постів
заборонено. Заборонено пірнати з перил, запливати
за обмежувальні буї, подавати сигнали про необхід­
ність допомоги заради жарту.
Забороняється ---------------------------------- —
купання у затоплених кар'єрах, каналах,
озерах, ставках та інших водоймах, які не
обладнані сезонними рятувальними постами
та не визначені як місця масового відпочин­
ку людей біля води.
[
і
суворе дотримання правил
поведінки під час купання
і катання на плавзасобах
Запитання для обговорення.
1. Як поводити себе під час повені?
2. Як поводити себе на пляжі?
Легенда — це
усне народне
оповідання про
чудову подію,
яку ми
сприймаємо як
щось справжнє.
Легенди дуже
близькі до казок.
Вони так і починаються — «було це давно», «колись
давно-давно». Зміст їх також був фантастичний, але
він творився незвичайними людьми. У таку вигадку ві­
рили як у щось можливе.
Українці з прадавніх часів оберігали природу, по­
клонялися їй, намагалися жити в ладу з навколишнім
світом. Для наших пращурів природа була рідною до­
мівкою. Саме природа давала їм їж у, одяг, матеріал
для будівництва жител. Тому людина й наділяла рос­
лини і тварин людськими рисами. Вона олюднювала
навколишню природу. Більше того, людина вважала
тварин не лише такими як вона, але навіть кращими
і розумнішими.
78
УКРАЇНСЬКА ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ
Було це давно.
В одному селі росли
надзвичайно красиві
та працьовиті дівча­
та. На це село напали
татари. Одна мудра
і дуже гарна дівчина
обманула ворогів. Вона завела їх у непрохідні хащі —
ніби-то хотіла вивести на дорогу. Усі вороги там і за­
гинули. Хан звелів убити дівчину. Вірні його слуги ви­
конали наказ. Полилася кров дівчини, і де та кров на
землю впала — калиною стала.
Кажуть, що саме з того часу ягоди калини стали
схожими на краплинки крові, а насіння — на серце.
Ось чому в Україні так шанують калину.
Калина є символом
безсмертя, мужності,
дівочої краси.
ВЕРБОВА
ПІСНЯ
Колись
давним-давно
у матері було
троє синів. Вони
дуже її любили. Та напали на рідну землю вороги.
Прийшов до матері старший син і каже: «Благосло­
віть, мамо, на боротьбу за свій край». Стиснулося
в матері серце, але благословила. Потім прийшов
середній. І його благословила. Та коли попросив бла­
гословення найменший, не витримала. Сказала: «Не
пущу. Один ти в мене залишився!». На що син відпо­
вів: «Земля у нас теж одна. Хто ж її боронитиме?».
Ще більше защеміло у матері серце, але провела
в дорогу і найменшого сина. А сама щодня виходила
на берег річки, синочків рідних виглядала. Поверта­
лися їх друзі, схиляли перед матір'ю голови, приносили
їй невтішні звістки: загинули всі її сини героями. Довго
плакала-ридала мати над річкою, не хотіла в хату без
дітей вертатися. А на ранок побачили люди на березі
вербу, що невтішно схилила додолу свої віти.
Тому верба завжди
пов'язана з водою.
Верба — символізує
здоров'я і життя,
уособлює таємничу
силу жінки.
80
ТОПОЛЯ
Колись
давнимдавно
налетіли на
село турки. Старих
людей
порубали,
молодих у полон за­
брали. Іде в рабство
дівчина і кожен крок
їй дається все важче. Адже веде він усе далі від рід­
ного дому. Вночі стомлені бранці поснули, заснула
і варта. Тільки дівчина не спала. Вона тихо звільнилась
од пут і втекла. Дівчина могла сховатися од ворога не­
подалік у селі. Та коли село було вже зовсім близь­
ко, вона запримітила за собою кінну погоню. Дівчина
бігла й благала: «Батьку степ, поля рідні, порятуйте
мене!». Щ е трохи і вхопить її за коси вершник. Ось
вже й вхопив. Та рука сковзнула з гілки, бо за одну
мить дівчина обернулася тополею. Так і стоїть тепер
самотньо край села, розмовляє з полем.
О тже, тополя — це результат міфічного перетво­
рення дівчини, жінки в дерево.
Це оберіг українців; символ рідної землі,
свободи України; дівочої та жіночої краси,
стрункості, гнучкості, смутку, самотності.
Дайте відповіді на запитання.
1. Чим відрізняються легенди від казок?
2. Яка легенда вам сподобалася найбільше? Чому?
">7<Прочитайте
та оговоріть
з дитиною
ДУБ
Серед священних дерев українців найпочесніше
місце займає дуб. Недаремно його вважали «царем
дерев». Він уособлював громовержця Перуна й Сон­
це. Саме дубові гаї вважалися улюбленими місцями
богів. Дуб шанують за міцність, красу, довговічність.
«Міцний, як дуб», — кажуть про сильного чоловіка.
Якщо дуб гарно росте, це вважається доброю прик­
метою. У народних переказах дерево сповіщало про
стан героя. Як під'їздив богатир до своєї домівки з пе­
ремогою — листя на дереві зеленіло, як потрапляв
у скруту — скручувалось або з нього капала кров.
Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів
і у нього наймогутніша влада над злими силами. Він
оберігає людину від усіляких негараздів, від злого ча­
родійства. Мандрівники залишали біля дуба свої посо­
хи, забезпечуючи собі спокійний шлях.
ь
Листя дуба
вишивають
на сорочках, ним
оздоблюють
писанки.
«І
І
І
tl
¥
І
82
СОНЯШНИК
Соняшник —
символ Сонця
і світла. Колись
давно, як нас
ще не було, на
землю щоран­
ку сходили діти
Сонця. Одного
дня веселилися вони в лісочку, а як почало сонце сіда­
ти, стали збиратись додому.
Коли доньки були вже далеко від гаю, наймен­
ша згадала, що забула свій віночок. Вона вирішила
повернутися до лісу. Та віночок зник. Його тримав
у руках гарний хлопець. Донька вирішила за нього ви­
йти заміж.
Даремно Сонце кликало дочку додому,
сердилося, попереджало. Донька вирішила залиши­
тися на Землі.
Та з часом вона все більше сумувала за рідними.
Забувши про гордість, вона непомітно завітала до
батькового царства. Але Сонце не могло забрати
до себе дочку, яка вирішила жити зі звичайними людь­
ми. Воно лише скропило її своїми сльозами. Красуня
стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди по­
вертає голівку-кошик до небесного світила. Відтоді на
землі з'явився соняшник.
Найулюбленішими тваринними символами
українців є птахи. Люди вважали, що навесні
душі померлих в образі птахів повертаються
-’-г».*■
ЛЕЛЕКА
Цього птаха
так назвали
на честь
божества
добра і любові —
Леля. За повір'ям, саме
тендітний лелека при­
носить маленьких дітей
у наші домівки. Вважа­
лося, що Лель живе у ду­
ші доброї людини, а ле­
лека мостить гніздо на
подвір'ї добрих людей. Де покладе своє кубло, тій
хаті буде щастити. Лелека в українців — святий птах,
який, за повір'ям, має риси і звички, притаманні лю­
дям. Лелеки живуть парами, зберігаючи вірність усе
життя. У народному уявленні лелека є символом пра­
ці й відданості, поваги до своїх батьків. Не тільки зруй­
нувати гніздо лелек великий гріх, а навіть і полохати
їх. На зиму лелеки від­
літають до теплих країв,
а на весну неодмінно
вертаються до свого
дому, до свого гнізда.
В народі кажуть:
«Прилетів лелека —
весну приніс здалека».
84
ЛАСТІВКА
Жили собі,
кажуть,
чоловік
і жінка.
Чоловік одного разу щось різав у дворі й забруд­
нив руки кров'ю. Жінка в цей час підійшла до нього
й так в'ється навколо. Чоловік узяв її за підборіддя
й лагідно промовив: «Ластівочко ти моя!», ще й по­
цілував. Тієї ж миті вони спурхнули й полетіли ластів­
ками.
Ластівка символізує щасливе родинне життя, лас­
ку, любов і ніжність. Там, де звила гніздо ластівка,
живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло
від гром у, блискавки, пожежі.
Ластівка згадується у щедрівках, які виконували
навесні: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилеті­
ла ластівочка». Вважають, що ластівка — улюблена
Богом пташка. Своїм щебетанням, наче молитвою,
вона прославляє його. Тому вважається великим грі­
хом зруйнувати гніздо ластівки, тим більше вбити її.
Цим можна накликати біду на свій дім.
Ластівки, за повір'ями, можуть магічно впливати
на красу. Тому, коли дівчина навесні вперше поба­
чить ластівку, то просить у неї, щоб та забрала «вес­
нянки», а дала «білянки» (щоб було біле лице).
Недаремно темні плями на обличчі мають назву
«ластовиння».
< -. .Д
•-
85
ЖАЙВОРОНОК
Розповідають,
що, коли Дий ство­
рив Землю, він хо­
тів скликати всіх не- ^
бесних богів, щоб ті
помилувалися справою
його рук. Кликав, кли­
кав їх Дий знизу, навіть
втомився. Та вони все
не чули його. Тоді підняв
Дий камінчик і кинув його так високо, що докинув до
самого неба. У вишині камінчик раптом перетворився
на маленьку сіру пташку. Пташка дзвінко заспівала
і своїм співом привернула увагу богів. Глянули вони на
землю — і захопилися справою рук Дия. Почали так
голосно кричати від захоплення, що пташка каме­
нем упала з висоти. Якщо б не крильця, розбилась би
вщент! З тих пір жайворонок то ширяє високо-високо,
то різко опускається з пронизливим криком. Але там,
у блакитній височині, він співає так солодко, що навіть
Боги не можуть залишитися байдужими до його співу.
А про людей і говорити нічого!
Запитання для обговорення.
1. За що люди з давніх часів шанують дуб?
2. Чому лелека — символ вірності, поваги до своїх
батьків?
3. Біля яких хат ластівка гніздечко в'є у стрісі?
4. Чому так гарно співає жайворонок?
Лупа
Важко знайти місце на
Землі, де б не було дуже
маленьких живих істот —
бактерій. Довгий час люди жили
пліч-о-пліч з бактеріями, не підо­
зрюючи про їх існування. Бактерії
не можна побачити неозброєним
оком. «Зброя» для ока природо­
дослідника — це збільшувальні
прилади.
Бактерії живуть у ґрунті, воді, харчових продуктах
та в організмі людини. Найбільша кількість бактерій
знаходиться на брудній шкірі людини та в її травному
тракті.
87
Бактерії можуть переносити як низькі, так і високі
температури. Коли створюються несприятливі умови
для існування, бактерії впадають «у сплячку». «Спляч­
ка» триває до тих пір, поки не виникнуть сприятливі
умови для життя. Учені вважають, «спати» бактерії
можуть дуже багато років.
Способи живлення бактерій різноманітні. У природі
немає такої органічної речовини, яка була б непридат­
на для їжи якимось бактеріям.
Ці організми надзвичайно швидко розмножуються.
Кожні 20 хвилин у сприятливих умовах кількість окре­
мих бактерій м оже подвоїтися.
Підготуйте розповідь:
— Чому в природі дуже багато бактерій?
БАКТЕРІЇ — ВОРОГИ ЛЮ ДИНИ
Бактерії — частина нормального життя людського
організму. Вони зазвичай існують на шкірі та в дихаль­
ному і травному тракті й не викликають ніяких хвороб.
Та деякі з них пристосувались і почали жити за раху­
нок організму людини. Вони викликають різноманітні
бактеріальні захворювання. Такі бактерії ще назива­
ють хвороботворними.
Шкоду від бактерій людина відчу­
ла на собі мабуть раніше, ніж ко­
ристь, яку приносять багато з них.
Панічний страх ще в давні часи ви­
кликала «чорна смерть». Зараз
цю хворобу називають чумою.
Збудник чуми — нерухома
паличкоподібна бактерія.
Крім людини, на чуму
хворіють щурі, миші,
ховрахи. Збудник потрапляє
в організм людини через шкіру.
Переносник збудника — блохи.
Туберкульоз — одне з поширених
і дуж е небезпечних бактеріальних
захворювань. Його збудником
є туберкульозна
паличка.
Туберкульоз може
вразити будь-який
орган, а особливо —
легені.
Гнильні бактерії призводять
до псування продуктів
харчування. Щ об продукти
не псувалися, їх необхідно
зберігати в холодильнику.
Деякі продукти засолюють,
квасять, сушать.
: üù&2Sfc..i/t ^^TY”'
БДКТЕРП ДРУЗІ ЛЮ ДИНИ
Під час виготовлення
з молока молочнокис­
лих продуктів викорис­
товують молочнокислі
бактерії. Молочнокис­
лі продукти — це сме­
тана, сир, простокваша, йогурт, ряжанка, кефір. Ці
продукти легко засвоюються організмом. Вони міс­
тять багато корисних по­
живних речовин.
Квашення — це спосіб
зберігання продуктів за
допомогою бактерій. Ква­
сять капусту, огірки, помі­
дори, яблука, гриби.
За допомогою заква­
сок, що містять бактерії,
готують оцет, тісто.
Бактерії — це
«природні санітари»
Такі маленькі істоти, а стільки користі! Бакте­
рії очищують нашу Землю. Вони
перетворю­
ють рештки тварин і рослин у перегній. Інші бак­
терії перегній перетворюють у мінеральні солі.
Мінеральні солі підвищують врожайність рослин.
89
4
olÉ^(
:Л'
ід р у а ш м м , і
І
ВИСНОВОК-----------------------------------------Бактерії і вороги, і друзі людини. Якщо бак­
терії викликають захворювання у людини,
тварин, рослин, псують продукти, то це во­
роги людини.
Багато бактерій живляться мертвими
рештками рослин і тварин і цим очищують
поверхню Землі. За допомогою бактерій
отримують багато корисних молочнокислих
продуктів. У цих випадках бактерії - наші
друзі.
Дайте відповіді на запитання.
1. Які бактерії є ворогами людини?
2. Які бактерії є друзями людини?
Проймайте та*Йговор1т^дитшюю
як ЗАПОБІГТИ БАКТЕРІАЛЬНИМ
ЗАХВОРЮВАННЯМ ДІТЕЙ
Організм
людини
може
сам
боротися
вторгненням
«небажаних
маленьких
істот»,
цій боротьбі беруть участь захисні сили організму.
Щоб підвищити захисні сили організму
потрібно:
займатися спортом;
загартовувати організм;
повноцінно харчуватися,
91
Прочитайте та обговоріть з дитиною
їсти овочі, фрукти,
вони багаті вітамінами.
Чисті руки запорука здоров'я.
Як правильно мити руки!
— Закачайте рукави, зніміть з рук прикраси.
— Добре намочіть руки водою. Вода повинна бути
теплою (не холодною, не гарячою).
— Намилюйте долоні, пальці, місця м іж пальцями,
а також зап'ясток та верхній бік руки.
— Мийте руки з обох боків.
— Намилюйте руки двічі.
— Багато мильної піни — це
добре.
— Мило змивайте якомога
краще під проточною во­
дою.
— Старанно витирайте руки
рушником. Так ви позбавитесь тих бактерій, які
залишились на шкірі після миття.
— Міняйте рушник якомога частіше.
Пам'ятайте ! _________
Кожен у сім 'ї повинен мати свій рушник!
Як часто треба мити руки?
Мийте руки:
- перед вживанням їжі та приготуванням страв;
- після прогулянки на вулиці;
- після перебування у громадському транспорті;
- після туалету;
- після спілкування з домашніми тваринами;
- після прибирання квартири;
- після виносу сміттєвого відра.
Не треба мити руки кожні півгодини чи годину. Тре­
ба знати міру! Якщо часто мити руки, можна змити
й ті бактерії, які належать до «корисних».
До відома дорослих і дітей!
Бактеріальні захворювання можна лікувати
за допомогою антибіотиків.
Без дозволу лікарів
не можна приймати ніяких
ліків! Це може зашкодити
вашому здоров'ю та,
навіть, життю!!!
~/~(с
А *
♦ Ж
Запитання для обговорення.
1. Як можна підвищити захисні сили організму?
2. Для чого потрібно мити руки?
з
«
ф унту?
Грунт —
це верхній
пухкий родючий шар землі, на якому ростуть
рослини, ґрунт забезпечує існування
більшості рослин, багатьох тварин
та мікроорганізмів. Це ланка,
що з'єднує живу і неживу
природу. Ґрунт складається
з твердих речовин,
ґрунтової води, повітря,
перегною та живих організмів.
Повітря забезпечує дихання
підземних частин рослин та мешканців
ґрунтів. Із перегною в ґрунті утворюються міне­
ральні солі. Мінеральні солі розчиняються у ґрунто­
вій воді. За допомогою кореневої системи ці розчини
усмоктуються рослинами. Так відбувається ґрунтове
живлення рослин.
Ґрунт густо
заселений живими
організмами: бак­
теріями, дощовими
черв'яками, комахами,
кротами, землерий­
ками. Вони приско­
рюють розкладання
мертвих залишків
рослин і тварин.
9V
ВЛАСТИВОСТІ
ГРУНТУ
Н а й важ л ивіш о ю
властивістю ґрунту
є його родючість.
Родючість
—
це
здатність ґрунту за­
довольнити потребу
рослин поживними речови­
нами, водою, повітрям і те­
плом. Тільки за таких умов
рослини нормально ростуть
і розвиваються. Люди здав­
на помітили, що врожай
залежить від властивостей
ґрунтів. Не дивно, що в стародавні часи родючість
ґрунту порівнювали з Сонцем, Вогнем і Водою. Озна­
кою родючості ґрунту є кількість зібраного врожаю.
Найбільш родючими ґрунтами є чорноземи.
Україна розташована на території, де найбільшу
площу у світі займає родючий чорнозем.
Завдяки
родючості
ґрунтів людина
отримує значну
частину сіль­
ськогосподар­
ської продукції
та використовує
її для своїх
потреб.
w *
Оранка
та розпушення
ґрунту
Як полтшити
властивості г|>умту?
Землю
необхідно
обробляти
не глибше 5 CM.
Глибока
оранка чи
перекопування
ґрунту нищать
канали, ходи,
дбайливо
прокладені
мешканцями ґрунту.
Перекинутий шар
ґрунту погано дихає,
не вбирає
вологу,
ущільнюється, гине ба­
• і; ! ';. ' ' ł ' 6,
-•fi' > '
:
гато мікроорганізмів.
Поверхневий
шар
швидко висихає, покривається твердою кіркою ,
рослини погано розвиваються. Великий натураліст
Ч. Дарвін писав: «Задовго до винаходу плуга ґрунт
правильно
оброблявся
дощовими
черв'яками
і завжди буде оброблятись ними». Вони розпушують
ґрунт своєю системою ходів.
96
Грунтові бактерії. На корінні таких рослин як коню­
шина, люпин, горох, боби оселяються бактерії, які зба­
гачують ґрунт азотними добривами. Такі рослини ко­
рисно вирощувати на
полях.
Внесення добрив
та підживлення
Підживлення проводять
під час росту рослин.
Зрошення
Воно дозволяє
отримувати високі
врожаї за будь-якої
погоди.
/Г
Маисимальне очищення
від бур'янів
Бур'яни поглинають з ґрунту
поживні речовини, пригнічу­
ють ріст культурних рослин.
7'
ВИСНОВОК
ґрунт дихає, наповнюється вологою. З ньо­
го рослини отримують поживні речовини,
ґрунт є середовищем існування для бага­
тьох мікроорганізмів і тварин.
Властивості ґрунту покращують правильна
оранка та розпушування; внесення добрив
та підживлення; зрошення; очищення від
бур'янів; вирощування рослин, на коренях
яких оселяються бактерії, здатні утворювати
мінеральні добрива.
т
98
Дайте відповіді на запитання.
1. Яке значення ґрунту?
2. Як покращити властивості ґрунту?
Прочитайте та обговоріть з дитиною
ГРУНТОВІ БАКТЕРІЇ
Ґрунт є не лише середовищем існування бактерій,
а й продуктом їх життєдіяльності. У ґрунті є всі умови для
життя і розвитку бактерій: волога, поживні речовини, захист
від прямої дп сонячних променів, ґрунт — основне джерело
звідки бактерії потрапляють у воду і повітря.
Бактерії відіграють провідну роль у забезпеченні родю­
чості ґрунту. Корені рослин виділяють речовини, якими жив­
ляться бактерії. Тому поблизу кореневої системи рослин за­
вжди багато корисних бактерій.
У ґрунті є й такі бактерії, які викликають захворювання.
Хоча таких бактерій порівняно небагато.
Одне з найнебезпечніших захворювань людини —
правець. Бактерія виділяє отруйні речовини, які вра­
жають нервові клітини, що регулюють роботу м'язів.
Це захворювання дуже важко піддається лікуванню.
Збудник правця — паличкоподібна бактерія, яка живе
в ґрунті. Паличка правця проникає крізь ранки,
а також будь-які пошкодження шкірних покри­
вів людини. Основний засіб попередження за­
хворювання — профілактичне щеплення.
J
Усім дітям, починаючи з 3-місячного віку вводять комбіновані
вакцини, які включають правцевий компонент. Потім
двічі з місячним інтервалом повторюють щеплення.
Ще раз роблять щеплення через півтора року, а зго­
дом повторюють у 6, 14 і 18 років. Дорослим необхід­
но через кожні 10 років проходити повторні щеплення.
-
zB -
Як поліпшити
Якщо
з моменту
ВЛОСТИВОСТІ Г|іунту?
вакцинацГі'
минуло 5 років
та в разі потрапляння бруду в ран­
ку або поріз, необхідно пройти
вакцинацію проти правця якомога
швидше.
Підвищена захворю­
ваність спостерігається
в регіонах з теплим клі­
матом. Тепло створює
умови не тільки для
тривалого збереження
збудника в ґрун­
ті, а й для його
розмноження.
Основна група
ризику в мирний
час — працівники
сільського
господарства,
люди, робота яких
пов'язана з земельними
роботами.
Не уникайте
профілактичних
щеплень!
TV -
Ą
^
Які гаминиики
ттористоаувшіи лизди «давно?
»
У
Б Ш а Р Ю І А Л И Ч а ^€
ВШШ ПРАЩУРИ!
Мабуть
у всьому світі
немає людини,
яка б могла
обходитись
без годинника.
Коли ми говори­
мо про годинник, то
маємо на увазі при­
лад для вимірювання часу. Час існує завжди і скрізь.
На Русі не було поняття часу. Говорили так: зустрі­
немося на два лапті. Це коли твоя тінь дорівнювати
довжині двох твоїх лаптів. Причому у людей різно­
го зросту і довжина лаптя різна, але пропорційна їх
зросту. Визначити час вдавалося точно, але лише
в сонячну погоду.
101
ІІД
Ш Ц ^Н Н М Ш
Щ О
АТОМНІЙЖ
Довга й багата на пригоди історія годинника. Годинник вдома на стіні, годинник на руці, годинник у мо­
більному телефоні... А чи знаєте ви, як виник годин­
ник і хто його створив?
Найдавнішим годинником було
Сонце. Прикладом цього є ство^ дуже давні часи сонячні
годинники. їхнім недоліком було
■ Н Я ^ ^ В | те, що вони не працювали вночі, а також у хмарні дні. А в ко­
роткі зимові дні тінь від Сонця
зовсім не така, як у літні.
Сонячні годинники ро­
били на землі, на стінах —
особливо на стінах святинь.
Це були переважно храми,
присвячені богам Сонця (від­
повідальним за рух Сонця,
а значить і за хід часу).
Один з екземплярів со­
нячного годинника до сьо­
годні зберігся в місті Бердянськ. Він розташований на
березі моря. Цей годинник є невід'ємною частиною
міста і гордістю тамтешніх жителів.
Водяні годинники були переважно годинниками
«витікання». Посудина, в яку наливали воду, мала
невеликий отвір у дні. Під час сходу Сонця такий го­
динник заповнювали водою. Вода капала з отвору
в дні так, що до вечора заповнення й витікання води
Які годиииики
•мкористовуесіли люди здаймо?
у
повторювалося п ять-шість ра­
зів. Цей прилад був придатний
для безперервного вимірювання
часу і вдень, і вночі.
Вогняні (свічкові) годинники,
їхня висота була близько метра.
По всій довжині наносилася шка­
ла. Такі годинники порівняно точ­
но вимірювали час. Вночі вони
ще й освітлювали житла церков­
них і світських сановників. Звідси
походить звичай вимірювати до­
вжину ночі кількістю згорілих сві­
чок. Звичайно за ніч згорали три
такі свічки, а взимку— більше. По
боках свічки іноді прикріплювали
металеві штирі. Вони падали під
час згорання й танення воску. їх
удар по металевій чашці свічни­
ка був сигналом певного часу.
Масляний лампадний годинник.
Рослинна олія м ож е викорис­
товуватися не тільки в їжі, але й слугувати світильним
матеріалом. У скляну колбу наливали олію і вставляли
ґнотовий пальник. Колба була оснащена годиннико­
вою шкалою. Висота рівня олії залежала від тривалос­
ті горіння ґноту. Обсяг колби підбирали так, щоб олії
7
103
вистачило для безперервного го­
ріння ґноту м іж 18 годиною вечора
і 8 годиною ранку наступного дня.
Піщані годинники були простими,
надійними, мали низьку ціну та ви­
мірювали час і вдень, і вночі. Прав­
да, вони мали й недоліки: порівняно
короткий період часу, який м о ж ­
на було виміряти, не перевертаю­
чи прилад. До піщаного годинника
можна було прикріпити циферблат.
Біля нього постійно мав чергувати наглядач. Через
кожну годину, як тільки пісок з однієї посудини пере­
сипався в іншу, наглядач повинен був перевертати при­
стрій та вручну переводити стрілку на циферблаті.
На сьогодні най­
точніші атомні го­
динники.
У Парижі, в Інсти­
туті Часу, знаходить­
ся годинник, який
прийнято
вважати
найточнішим годин­
ником. Це еталон
часу. За цим годин­
ником звіряють час
у всьому світі.
Перший
україн­
ський механічний го­
динник був зібраний
на Київському го­
динниковому заводі
у 1999 році.
^
Які ГОДИМИИКИ
викорисговували люди здавна?
^
Саме з таким годинником здійснив свій політ пер­
ший український космонавт Леонід Каденюк. А вже
у 2002 році Київський годинниковий завод презен­
тував власну українську торгову марку годинників
«КЛЕЙНОД». З цього часу розпочалася історія укра­
їнських годинників.
ВИСНОВОК
■
*
Годинник — прилад для вимірювання часу.
Щ е здавна люди вміли вимірювати час. Для
цього вони користувалися сонячними, водя­
ними, вогняними, піщаними годинниками.
У сучасному світі люди користуються механічними, електронними та атомними годин­
никами. Найточніші годинники — атомні.
Годинник — наш справжній друг. Учіться пра­
вильно розподіляти свій час, користуючись
годинником! Це допоможе вам упоратися зі
всіма справами й не витрачати даремно час.
Дайте відповіді на запитання.
1. За допомогою якого приладу ви вимірюєте час?
2. За допомогою яких приладів люди здавна вимі­
рювали час?
S H A ffi
t
Ц/
ВОДОЙМИ —
«ГОЛУБА
СКАРБНИЧКА»
ПРИРОДИ
Водойми — це середовище існування багатьох живих
організмів: рослин, тварин, мікроорганізмів.
Водойми — це один з чинників, який впливає на клімат
нашої планети.
Водойми — це транспортні шляхи.
Водойми — улюблена
зона відпочинку
для населення.
Ріки, озера — це
джерела прісної води.
Людина постійно
використовує воду
для пиття, миття
посуду, прання,
приготування їжі.
Щ о це значить: берегти водойми? Чи можуть водо­
йми на нас образитися і за що? Як водойми нам мо­
жуть дякувати?
Міліють наші озера, замулюються русла колись
могутніх річок, забруднюються ставки. За це водо­
йми дякують нам чи ображаються?
Помірна кількість водяних рослин (кушир, рдес­
ник, елодея та ін.) корисна для риб. Ікринки приклею­
ються до рослин і нормально розвиваються. Водорос­
ті збагачують воду киснем, сприяють самоочищенню
водойм. У їхніх заростях розмножується живий корм
для риб.
Та деякі рослини
швидко розростаються
і засмічують водойми.
Найшкідливіша елодея
канадська.
Очерет, лепеха,
осока затемнюють
водойми, знижують
температуру води,
виснажують ґрунт.
Прозора і чиста вода є головною умовою
нормального існування
живих організмів
у водоймі.
40tJ
Для боротьби
з водяною
рослинністю
у водойми запускають
молодих товстолобиків.
Це допомагає звільнити
водойму від заростей різ­
номанітних водоростей.
Саме ця риба м ож е
добре впоратися з біоло­
гічною очисткою водойми.
Товстолобики їдять зелену масу, якою влітку починає
«цвісти» вода.
О крім того, шкідливі во­
дорості видаляють сачка­
ми. За допомогою сачка
дуже зручно збирати ба­
говиння водоростей, опа­
ле листя або дрібне сміття.
Допомагайте ще змалечку
батькам очищати водойми.
Водойми віддячать вам через багато років
своєю чистою і прозорою водою.
Для
маленької
рибки
найстраш­
ніший
ворог —
рибалка.
Не можна ловити рибу під час нересту (розмно­
ження).
Не можна ловити рибу забороненими засобами
(наприклад, з використанням сітки павука).
Для боротьби з во­
дяною рослинністю на
озерах розводять ка­
чок, створюють для них
штучні гнізда.
Крижень — дуже по­
ширена качка. Гніздиться
вона на сухих ділянках
землі, високих купинах,
може оселитися і в дуплі,
і в старому гнізді сороки
або шуліки. Залюбки займає
і штучні гнізда.
У складні кліматичні періо­
ди — рятуйте качок від голо­
noî
ду. Підгодовуйте їх. Качки полюбляють хліб. Згодом
вони врятують водойми, біля яких ви живете.
Промислові
підприємства
іноді викидають
відпрацьовану
забруднену воду
у водойми.
Це призводить до погіршення якості води, у воді за­
бруднених водойм гинуть їхні мешканці. Така вода не­
придатна для подальшого її використання людиною.
Побутові води (із кухонь, убиралень, туалетів, ла­
зень, пралень тощо) та промислові стоки перетворю­
ють прозорі, багаті рибою річки на каламутні канави.
Ці канави наповнені отрутами і збудниками хвороб.
Навіть одна тваринницька
ферма чи цукровий завод
м ож е знищити малу річку.
Очисні споруди необхідні
кожном у населеному пунк­
ту. Вони повинні очищувати
відходи ще до потрапляння їх
у навколишнє середовище.
110
ф
Коли водойми NOM дякують,
о коли оброжаютьси?
Прання речей на
водоймах за до­
помогою хімічних
миючих засобів та
миття автомашин
спричиняє забруд­
нення цих водойм.
V'Vi. •
У такій воді масо­
:'
:fJjtóSfiT:
во розмножую ть­
ся отруйні синьозелені водорості.
Усе це призводить до загибелі мешканців водойм
(риб, раків тощо).
Не можна забруднювати водойми пляшками, син­
тетичними виробами та іншим мотлохом.
На водоймах можна отримати травми ніг у зв'язку
з засміченням дна водойми скляними і металевими
предметами.
висновок
Кожна людина має усвідомити, що не так
вже й багато у нашому життєвому середо­
вищі залишилося «чистих та здорових» во­
дойм. Водойми ображаються на нас за те,
що ми забруднюємо їх, не рятуємо їхніх
мешканців у скрутних для них обставинах.
Ч 1І
Беріть участь
в екологічних акціях по збереженню
навколишнього середовища.
Пам'ятайте!
;
Чисто не там, де прибирають,
а там, де не смітять.
Дайте відповіді на запитання.
1. Яке значення води в природі та житті людини?
2. Наведіть декілька прикладів за що водойми
ображаються на людей?
3. За які ваші вчинки водойми вам можуть подякувати?
111
m
ш
S!
Чому ліси називають
«легенями плонети»?
Jf РОЛЬ fltniP
WШ
А Г А < ! ІШ іа
П Ш ІТРІ КИСШі4 ТА @«ІИЩІШІ1
йог©іщ @Угііі§шае©гоГАЗУ
Ліси — це зелені легені нашої планети. Зелені росли­
ни в процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ
та збагачують повітря киснем. Людям і тваринам ки­
сень необхідний для дихання. Чотири дорослих дере­
ва за добу виділяють у повітря стільки кисню, скільки
достатньо для дихання однієї людини.
У повітрі є невелика кількість вуглекислого газу.
Надмірну його кількість створюють викиди промисло­
вих підприємств, транспорту, енергетики. Це призво­
дить до забруднення довкіл­
ля. Вуглекислий газ у великих â
кількостях шкідливий для лю­
дини і тварин. Цей газ постій­
но поглинається зеленими
рослинами, переважно при­
родними лісами.
nn
ЛІСИ — ЦЕ ЧИСТЕ ПОВІТРЯ
Ліси покращують якість довкілля,
знижують рівень шуму,
затримують сильні вітри.
Крім того, ліси поглинають велику кількість пилу.
Наземний, міський пил — це суміш частинок ґрун­
ту, дорожнього покриття, диму, сажі, рослинних та
тваринних організмів (наприклад бактерій), викидів
промислових підприємств. Запиленість повітря серед
міських зелених насаджень у 2— З рази менша, ніж на
міських вулицях і площах. Навіть невеликі ділянки на­
саджень здатні знизити запиленість міського повітря
в літній період на ЗО— 40 %. Пил осідає на листках, гіл­
ках та стовбурах дерев, а потім змивається на землю
дощем. Ділянки, що захищені від пилу щільною веле­
ною смугою, забруднюються менше.
114 І"
Відомо, що бактерії і пил за­
тримуються слизовою обо­
лонкою
органів
дихання
людини і видаляються з них
разом зі слизом. Більшість
бактерій при цьому гине. Проте частина з них потра­
пляє в організм людини. Бактерії спричиняють різні за­
хворювання. Ліс допомагає нам боротися з бактеріями.
Хвойні ліси виділяють
у повітря леткі речови­
ни — фітонциди. Ці ре­
човини убивають або
пригнічують ріст і роз­
виток хвороботворних
бактерій. Перше місце
серед таких рослин по-
Г115
сідає модрина, далі ялиця, со­
сна, кедр і тільки потім береза,
осика, липа. Фітонциди нази­
вають лісовими ліками. їхня дія
сильніша ніж дія таких медичних
препаратів, як антибіотики.
Ліс — найкращий санітар по­
вітря. Людям, які мають хво­
роби органів дихання, дуже
корисно дихати повітрям хвой­
них лісів. Саме тому лікувальні
санаторії та лікарні для людей із
захворюваннями органів дихан­
ня знаходяться у місцях масо­
вого зростання хвойних дерев.
Чисте повітря хвойних лісів
допомагає людині відчути себе
бадьорою і здоровою.
Окрім того, фітонциди діють
на нюхові та інші клітини орга­
нів чуттів. Тому вони впливають
і на кровообіг, і на імунітет.
Для жителів міст, змучених
літньою спекою, шумом і пи­
лом, ліс видається чимось не­
реальним. Тому зелені ліси
і чисте повітря заманюють на
прогулянки і походи. Тут м ож­
на забути про більшість своїх
турбот. Навіть у дуже сонячну
погоду, в лісі не буває спекотно.
m
s
ЛІСИ
НАРОДНЕ БАГАТСТВО
Можливості ЛІСІВ не безмежні. Більше того, площі
під лісами з кожним роком зменшуються. Ліси вже
не справляються з очищенням повітря від шкідливих
викидів різних забруднювачів. Охорона лісів — це на­
гальна проблема сучасності. До неї ніхто не повинен
залишатися байдужим.
Звичай охороняти певні угіддя, урочища, окремі
рослини і тварин дуже давній. Він своїм корінням сягає
часів Київської Русі. Щ е наші пращури вважали деякі
ліси і тварин, що жили в них, заповідними. За зрубу­
вання дерев у заповідних місцях навіть карали. Дуже
важливу роль у наш час відіграють заповідники. На їх
території заборонена будь-яка господарська діяль­
ність людини.
Кримський
заповідник ^ 3^
Карпатський
заповідник
Ц лі
висновок
Ліси — «легені планети». Ліси — це чисте
повітря. Вони очищують його від вуглекис­
лого газу, пилу, убивають або пригнічують
хвороботворні бактерії, знижують рівень
шуму, затримують сильні вітри.
Завжди пам'ятайте!
У лісі ми — гості!
Зберегти ліс набагато легше, ніж відновити його!
Не розпалюйте багаття поблизу дерев!
Місце розпалювання вогню обкладіть камінням
або обсипте землею (піском)!
Не залишайте вогнище без нагляду!
Наприкінці обов'язково за­
лийте вогнище водою або
засипте землею чи піском!
Запобігайте незаконному
вирубуванню лісів.
Не будьте
байдужими.
Якщо ви стаєте
свідками таких
злочинів,
терміново
зверніться
до органів
місцевого само­
врядування.
1 ^ '/
ф
Зробіть свій внесок
в озеленення планети:
саджайте дерева
та кущі!
Кожне
дерево,
посаджене сьогодні,
дасть змогу дихати чистим повітрям
майбутнім поколінням.
Дайте ВІДПОВІДІ на запитання.
1. Яка роль лісів в очищенні повітря?
2. Чому санаторії і будинки відпочинку будують
у хвойних лісах?
3. Як необхідно поводити себе в лісі?
Й ІЕ « [р ® « BflflOTESlB
і eMMfimisgKii і)!ЛА‘ші[?іали
Людині потрібні одяг, житло, знаряддя праці, ма­
шини тощо. З яких матеріалів вона все це виготовляє?
Є матеріали природні, штучні и синтетичні.
Природні матеріали и,е те, що нам подарувала при­
рода. З таких матеріалів, наприклад, на уроках тру­
дового навчання ви вчитеся виготовляти різні вироби.
Природні матеріали — це дерево, шишки, мох, гілки
сосни, осіннє листя тощо.
Потреби людини в різних матеріалах постійно зрос­
тають. Природні ж матеріали на планеті обмежені.
Тому на сьогодні багато матеріалів, з якими ми ма­
ємо справу щодня, має штучне походження. Штучні
матеріали виготовлені з природних речовин шляхом
подальшої їх обробки. Цегла — один з накіперших
штучних матеріалів. Вона виготовлена з такої природ­
ної речовини, як глина.
Для виробництва скла необхідні принаймні три при­
родні речовини: чистий пісок, вапно і сода.
З часом і штучних матеріалів стало недостатньо,
щоб задовольнити зростаючі потреби людини. Люди­
на навчилася виготовляти синтетичні матеріали. Син­
тетичні матеріали виготовляють не з природних, а зі
спеціально отриманих хімічних речовин.
ШТУЧНІ TÀ СИНТЕТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
До штучних матеріалів відносять кераміку. Кера­
мічні вироби виготовлені з глиняної маси шляхом фор­
мування, висушування і по­
дальшого випалення.
Кераміка вживається у по­
буті: посуд, вази, картини.
Це і витвори мистецтва. Вона
використовується і в будів­
ництві.
Кераміка — неоціненний
помічник у вивченні старо-
mi
давньої історії. Випалена глина не боїться вогню і воло­
ги на відміну від дерева, тканин, кісток, паперу. її не
можна переплавити як золото, срібло та інші метали.
Тому старожитностей з випаленої глини (кераміки) ді­
йшло до нашого часу значно більше, ніж з інших ма­
теріалів. Перші керамічні вироби були виготовлені ще
тоді, коли люди не знали ні скла, ні тканин, ні паперу,
ні металу. О тож, тільки кераміка постає «свідком»
життя людей у найдавніші часи.
Здавна для виготовлення свого одягу людина корис­
тувалася природними волокнами. Вона отримувала їх
з бавовни, льону, вовни деяких тварин, з ниток коконів
тутового шовкопряда. Цього виявилося недостатньо,
щоб повністю задовольнити потреби у тканинах.
Віскозне волокно — це
штучне волокно, його отри­
мують шляхом переробки
природної речовини — це­
люлози. Виробництво такого
волокна порівняно недоро­
ге. Адже целюлоза широко
розповсюджена в природі,
з целюлози побудовані стін­
ки рослинних клітин.
Віскозне волокно має гарні гігієнічні властивості.
Воно м'яке, добре вбирає вологу і пропускає повітря,
затримує тепло.
Капронове волокно — це
синтетичне волокно, його
отримують з продуктів пе­
реробки нафти.
Однак синтетичним тка­
нинам властиві певні не­
доліки. Одяг із цих тканин
майже не вбирає піт зі шкі­
ри, погано пропускає пові­
тря, не затримує тепло. У такому одязі влітку жарко,
взимку холодно.
Природну гуму (каучук) отримують з каучуконос­
них рослин, переважно бразильської гевеї. Ця росли­
на росте в тропічних країнах. Історія каучука почалася
з часів подорожі Колумба
до Америки. Він привіз до
Іспанії багато дивовижних
речей.
Однією з них був елас­
тичний м'яч зі «смоли де­
ревини» гевеї. Цей м'яч
на диво високо «стрибав».
Крім еластичних м'ячів
місцеві жителі виготовляли
^2^
З каучука непромокальні тканини, взуття, посудини
для води, яскраво забарвлені кульки — дитячі іграшки.
Гуму (каучук) як штучний матеріал, виробляють
певним чином обробивши каучук. Вона широко за­
стосовується в народному господарстві й побуті. Ще
на початку XX ст. налічувалось понад 10 тисяч різних
виробів з гуми.
Синтетичний каучук. Розвиток техніки вимагав ба­
гато каучука. Учені багатьох країн світу намагалися
отримати синтетичний каучук. На сьогодні його отри­
мують з нафти і газу. Найбільш масове застосування
цієї речовини — виробництво гуми для автомобільних,
авіаційних і велосипедних шин.
висновок
є матеріали природні, штучні і синтетичні.
Природні матеріали створила сама приро­
да. Вони гігієнічні й нешкідливі для організму.
Проте ресурси природи обмежені, а потре­
би в таких матеріалах зростають. Тому лю­
дина навчилася виготовляти штучні матеріали
з природних речовин. Це і керамічні виро­
би, штучні волокна, штучний каучук тощо.
Штучні матеріали менш якісні, ніж природні,
проте вони ширше задовольняють потреби
населення.
Синтетичні матеріали виготовляються на хі­
мічних заводах з нафти і газу. Вони значно
дешевші, проте з погляду гігієни поступа­
ються природним і штучним.
\.
2.
3.
4.
Дайте відповіді на запитання.
Які матеріали називають природними, штучними
і синтетичними?
Чому виникла необхідність у винайденні штучних
матеріалів?
Які ви знаєте штучні матеріали, виготовлені зі при­
родних речовин?
У чому переваги і недоліки синтетичних речовин?
725
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТВАРИН ГРУНТУ
Ґрунт — це середовище існування багатьох живих
організмів. Воно недоступне для безпосереднього
спостереження. Там вічна темрява. Тварини, які по­
стійно живуть у ґрунті, мають зазвичай бліде забарв­
лення (сіре, жовте, білувате). У цих тварин добре
розвинені такі органи чуттів, як нюх і дотик. Зір розви­
нений слабко, часто відсутні очі.
Та якщо уважно спостерігати за природою, то м о ж ­
на помітити багато цікавого. Це і горбики над нірка­
ми кротів, отвори нір ховрахів у степу, купки землі на
доріжці, які викинули дощові черв'яки. Та й самі вони
часто виповзають з ґрунту після дощу.
їж у тварини ґрунту знаходять або в самому ґрунті,
або на його поверхні. Серед ґрунтових тварин зустрі­
чаються й хи­
жаки. Є й такі,
які харчують­
ся частинами
живих рослин,
переважно
корінням. Де­
які мешканці
ґрунту
роз­
кладають рос­
линні і тварин­
ні рештки.
726
БПШ Б
m Âm m ш
г і^ ш її
Тварини прокладають ходи, риють нори, розпушу­
ють ґрунт, збагачують його своїми продуктами жит­
Hv. тєдіяльності, перемішують з твердими частинками.
Збільшення числа порожнин у ґрунті полегшує
проникнення в глибину повітря і води, у такій «роботі»
беруть участь не тільки порівняно дрібні тварини, але
і багато ссавців — кроти, бабаки, ховрахи, тушканчи­
ки, польові та лісові миші, хом'яки, полівки, сліпаки.
S‘
Великі ходи бувають глибиною 1— 4 м. Глибокими
є ходи і дощових черв'яків: у більшості з них вони ся­
гають 1,5—2 м. Ці ходи сприяють проникненню ко­
ренів рослин у більш глибокі шари ґрунту. Особливо
це важливо у щільних ґрунтах. У степовій зоні велику
кількість ходів і нір риють жуки-гнойовики, капустян­
ки, цвіркуни, павуки тарантули, мурашки, а в тропі­
ках — терміти.
N
Серед тварин найбільше на ґрунт впливають дощові
'il черв'яки. На одному гектарі землі буває від 500 тисяч
й до 2 мільйонів дощових черв'яків. Вони переробляють
і перемішують ґрунт. Дощ о­
вий черв'як пропускає через
свої органи травлення суміш
із решток рослин і ґрунту,
у кишечнику суміш збага­
чується поживними речови­
нами і повертається в ґрунт.
h
127
Дощові черв'яки харчуються і на поверхні землі.
У саду, в лісі вони збирають листя, втягують його у
свої підземні коридори і там поїдають. Це покращує
структуру і родючість ґрунту. Окрім того, ходи дощо­
вих черв'яків полегшують проникнення повітря і вологи
до кореневої системи рослин.
Комахи.
Капустянка (ведмедик) риє
глибокі ходи в ґрунті, розпушує
та перемішує його. У капустян­
ки передні ноги перетворені на
спеціалізовані знаряддя копання
—
вони розшир
ними краями. Ці шкребки здатні рихлити навіть дуже
сухий ґрунт. Разом з тим, ця комаха завдає великої
шкоди плодовим, ягідним та овочевим культурам.
У личинок хрущів, які риють
ходи на значну глибину, зна­
ряддям розпушування служать
верхні щелепи. Личинка ударяє
цими щелепами по ґрунтовій
грудочці, розбиває її на дрібні
частинки і підгортає їх під себе.
Проте, личинка травневого хру­
ща завдає великої шкоди городнім культурам.
Жук-гнойовик збагачує ґрунт
продуктами життєдіяльності. Він
тримає кульку гною задніми лап­
ками та рухається вперед, пере­
бираючи передніми. Ж ук везе
за собою кульку, наче тачку.
Цю кульку він заштовхує у нірку
та відкладає в неї яйця. Кулька
гною — їжа для личинок жука та добриво для рослин.
128
-Г
Як тварини впливають на грунт?
^
Лісові мурашки
будують
свої хатки у ґрунті та на його
поверхні. Чисельні ходи мура­
шок роблять ґрунт пухким, пе­
ремішують його. Це покращує
умови дихання коренів рослин.
Крім того, мурашки приносять
в комірки мурашника багато комах і їх личинок. Цим
збагачують ґрунт поживними речовинами.
Павуки
Тарантули живуть у степах
І'Щ
і пустелях. Вдень вони сидять
у вертикальних нірках, глибина яких сягає 60 см. Ці нірки
розпушують і перемішують
ґрунт. Вночі павук вибирається
на поверхню і полює на комах.
Це дуже отруйні й небезпечні
тварини.
Ссавці
у ґрунті живуть також деякі види ссавців. Це ба­
баки, ховрахи, миші, кроти, землерийки, хом'яки та
багато інших. їх вплив на ґрунт також великий.
Серед ссавців особливе місце у впливі на ґрунт за­
ймають миші полівки. Вони будують нори, тунелі
у верхніх шарах ґрунту. На поверхні ґрунту, у підстил­
ці прокладають стежки від нори до нори. У цих тварин
129
Є «туалети», де ґрунт кожен
день збагачується поживними
речовинами. Миші сприяють
швидшому подрібненню під­
стилки, перемішуванню ґрун­
ту і рослинних залишків. Окрім
користі, миші завдають вели­
кої шкоди сільському господарству.
Кроти перемішують, розпу­
шують ґрунт, викидають на по­
верхню матеріал з нижніх ша­
рів. Маса таких викидів може
сягати десятки тонн на гектар.
Цим кроти сприяють родючос­
ті ґрунту. О крім того, кроти
комахоїдні тварини. Вони зни­
щують багатьох шкідників сільського і лісового госпо­
дарств. Проте, у сади і городи кротів бажано не до­
пускати.
Роль бабаків і ховрахів
у впливі на ґрунт м оже сягати
великих масштабів і не завжди
буває корисною. У степах ці
тварини риють глибокі нори,
перемішують та розрихлюють ґрунтові шари.
Проте,
живляться
ховрахи і бабаки рос­
линним корм ом, чим
і завдають шкоди
рослинному покриву
степів.
\
-
і . . •-
4
,-.г г
! ВИСНОВОК
І
Усі тварини — мешканці ґрунту, у різний
спосіб прокладають довгі ходи та будують
глибокі нори. Інтенсивне перемішування
ґрунтової маси зумовлює покращення пові­
тряного і водного режиму ґрунту. Продукти
життєдіяльності тварин збагачують ґрунт гу­
мусом (перегноєм), що підвищує його ро­
дючість.
;І
І
1.
2.
3.
4.
Дайте відповідь на запитання.
Які особливості тварин ґрунту?
Яка роль дощових черв'яків у підвищенні родю­
чості ґрунту?
Наведіть приклади комах і павуків, які впливають
на ґрунт.
Як впливають ссавці на ґрунт?
133
Підготовка до роботи над проектом
Тому в процесі роботи над проектами вони виступають у ролі ор­
ганізаторів, консультантів, ведучих дискусії, стають рівноправними
партнерами учнів.
У посібнику зібрано матеріал, який може бути корисним під час
роботи над міні-проектами, визначеними навчальною програмою
«Природознавство», 1—4 класи (2012). До кожного міні-проекту по­
дано матеріали, які допоможуть виконати всі його етапи, а саме:
• проблема міні-проекту, націлена на вирішення глобальних про­
блем сучасності. Наприклад, забруднення оточуючого середовища,
дефіцит прісної води тощо;
• планування проекту. Це складання плану, за яким буде пра­
цювати учень або група учнів;
• пошук інформації, її систематизація. Це робота з дитячими ен­
циклопедіями, словниками, спеціальною літературою, використання
можливостей інтернету, спостереження, інтерв'ю тощо;
• створення продукту. Продуктом може бути: абетка, альбом,
бібліотечка, журнал, довідник, веб-сторінка, вірші, загадки, оповіда­
ння, казка, газета, листівка, плакат, пам'ятка, бабусині рецепти, гер­
барій, годівничка, зелений куточок, іграшка, сувенір, колекція, ка­
лендар, малюнок, картина, колаж, модель, макет, музична добірка,
фотоальбом, міні-посібник, наочний матеріал, родинне свято тощо;
• презентація. Це форма представлення результатів своєї робо­
ти, розкриття проблеми (актуальність, важливість, корисність) та про­
позиції щодо її вирішення. На презентацію можуть бути запрошені од­
нолітки, адміністрація школи, батьки.
Весь зібраний матеріал під час виконання міні-проекту — це папка
(портфоліо), в якій зібрані всі робочі матеріали.
Важливим етапом завершення роботи над міні-проектом є само­
оцінка діяльності учня, а саме:
— чому навчився;
— що вдалося чи не вдалося (аргументація);
— що можна було зробити інакше;
— чи буду я в майбутньому поглиблювати ви­
вчення проблеми?
Г34
моє
УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ ВІДПОЧИНКУ НА ПРИРОДІ
I. Проблема
Здоровий спосіб життя.
Проблемні запитання:
— чому зазвичай, природа є найкращим місцем
відпочинку?
— які місця відпочинку на природі є найулюблені­
шими для вас?
— чому відпочивати ви любите саме в цих місцях?
II. Планування
1. Пошук інформації про улюблені місця відпочин­
ку на природі та її систематизація.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
Л. Корисна інформація
Відпочинок на природі — це можливість отрима­
ти насолоду від спілкування з природою, набратися
енергії, відновити свої сили. Місцем відпочинку може
бути парк, ліс, озеро, річка, гори, лука, міський сад,
дачна ділянка.
/Т'
Улюбленим
місцем відпочинку
дорослих та дітей
у будь-яку
пору року
може бути ліс.
Взимку ліс відпочиває.
Сніг укриває білою ков­
дрою землю, дерева. Сні­
жинки блищать, іскряться,
переливаються на сонці.
Спить під листям їжачок,
Під камінчиком — жучок,
Дідусь — під кожухом.
Зайчик вкрився вухом.
(О . Богемський)
Миші відсиджуються під снігом
у нірках. Ліс заповнився червоно­
грудими снігурами. У цей час в ньому можна побачи­
ти ще і вівчариків, дятлів, шишкарів. Як добре, що в лісі
є зимові їдальні! Це мерзлі ягоди калини та горобини.
Це насіння, що ховається в шишках сосни та ялини.
На снігу можна побачити безліч маленьких стежок.
Це сліди тварин, що полюють (вовки, лисиці) або хо­
ваються від хижаків (зайці). Навіть холодною зимою
життя в лісі не завмирає.
Весна — пора пробудження природи.
На деревах набухають бруньки. Оживає
трав'янистий покрив. Пер­
шими у лісі розцвітають
підсніжники і проліски. Зго­
дом — сон-трава, конвалія,
фіалки.
Дерева ще не вкрилися
листям, та ліс уже напов­
нився пташиними голосами.
f
'
1
Л
і
:к Т
736
?!
МОЄ УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ вщііиЧИНКУ НА ГЦМРСЩІ
Прилетіли зяблики, вівсянки. Усі птахи невтомно тру­
дяться. Вони облаштовують свої гнізда. Верба, осика,
вільха квітнуть до розпускання листя. їхні сережки по­
рошать. Вітер підхоплює легкі хмаринки жовтого пил­
ку. Плаче березовим соком місяць березень.
Проліски несміливо
горнуться до ніг:
— Зустрічаймо весноньку,
вже розтанув сніг!
Стеляться конвалії
килимом м'яким:
— Заквітчаймо весноньку
цвітом запашним
(Л. Вознюк)
і*
Травень — це місяць молодого листя та запашного
цвітіння, невгамовного пташиного співу.
Легко дихається у лісі
влітку. Лісові дзвіночки си­
ніють на галявині. Пахне ма­
лина. А скільки ягід дарує
4
ліс! А грибів! Та не всі гри­
би можна класти в кошик.
і У лісі є багато й отруйних
а
грибів.
!І
ч
чі
¥
■|
Ліс заповнений веселим
щебетанням птахів.
Вони вигодовують своїх
пташенят та привчають
їх до самостійного життя.
737"
Осінню ліс милує нас каз­
ковими барвами. Лише яли­
ни та сосни залишаються
зеленими. Клени та берізки
скидають своє вбрання пер­
шими, останнім — дуб.
£
На липах листя золоте
Тріпоче понад вами,
Неначе знову ліс цвіте
Осінніми квітками.
(О . Олесь)
■'V
Ś ■ .:.І. ^ ^ V
.
W
На лісовій галявині ще можна знайти підберезни­
ки, сироїжки, грузди, рижики. Біля пеньків причаїлися
опеньки. Горобина, калина, бузина, горіхи, жолуді,
гриби — ОСІННІ дарунки природи людині й тваринам.
У лісі вже не щ,ебечуть птахи. Багато з них відлітає
в теплі краї. Це — журавлі, шпаки, ластівки, лелеки,
солов'ї, жайворонки, стрижі. Зимуючі птахи набли­
жаються до житла людини (горобці, синички, воро­
ни, голуби). Вони сподіваються на допомогу людини.
З'являються північні гості — снігурі, омелюхи. Зника­
ють комахи. Ліс готується до зими,
о. г Гарним місцем відпочинку може бути річка
ІО
чи озеро.
Яке то диво-дивне влітку річка.
Краса безмежна, в вербах береги.
Прозора й тепла, лагідна водичка
І стільки в цьому радості й снаги.
(Н. Нрасоткіна)
138'
Птахи річок, озер, боліт, заплав,
берегових заростей
рижні 7
Г
Лебідь
Рослини річок І озер
К'.
-І ЖМИ''*
'
-"Л
_
13f
Добре можна відпочити і в горах
Рослини та тварини Карпатських гір
1¥Г
Рослини та тварини Кримських гір
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації'
IV. Продукт, створений у процесі
вирішення поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: малюнки, фотоальбом,
гербарій, газета, вірші, загадки, зелений куточок,
казка, пам'ятки про правила поведінки в лісі, на воді,
в горах, плакати, тощо.
Підготовка матеріалів до презентації.
V. Презентація міні-проекту.
Самооцінка міні-проекту
SÔr
' ''
Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) значення відпочинку на природі;
б) моє улюблене місце відпочинку на природі,
в) чому я люблю там відпочивати?
/«V
Я
І
Екскурсія (якщо є така можливість).
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
у
ЯК ОБЛАШТУВАТИДЖЕРЕЛО?
I. Проблема
Збереження прісної води на планеті.
Проблемні запитання:
— чому необхідно зберігати джерела?
— як облаштувати джерело?
II. Планування
1. Пошук інформації про значення джерел
та необхідність їх облаштування.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
Л. Корисна інформації
Джерело — це потік води. Він утворюється з під­
земних вод. Ці води виходять на поверхню землі.
з давніх-давен наші пращури шанобливо ставилися
до джерел. Оберігали їх.
Кажуть, джерело навіть говорити вміло людською
мовою. Замулиться дж е­
рело й заговорить до пе­
рехожого чоловіка:
—
Змилуйся, добрий
чоловіче, вичисти мене.
І добрі люди прислуха­
лися до його голосу. Чис­
тили дно і стіни від намулу.
Та й пили з нього цілющу
воду.
М ІН І-П Р О ЕКТ N9 2
З багатьох джерел починаються річки.
Джерела живлять озера. Зникнуть джерела, змілі­
ють озера та з часом перетворяться на болота.
Багато дорослих допомагають жити джерелам.
Приєднайтеся й ви до
цієї роботи. Дове­
деться попрацювати.
Та це того варте!
Якщо поблизу ва­
шої домівки немає
джерела, то зробіть
це під час літніх кані­
кул, які ви часто про­
водите за межами
міста.
Якщо джерело
замулилося:
— розчистіть його;
— зберіть сміття на­
вколо нього. Це
дозволить вільно витікати воді з джерела;
— захистіть джерело від зсування ґрунту. Можна
обкласти його камінням, спорудою типу колодя­
зя, зробити дах;
— зробіть табличкупозначку.
Вона
засвідчить про іс­
нування джерела;
— вимостіть стежку
до джерела;
— обладнайте схід­
ці, навіть з поруч­
нями;
— зробіть навколо джере­
ла паркан;
M W flIriw
— облаштуйте поряд міс­
це відпочинку. Біля дж е­
рела завжди приємно посидіти та помилуватися
природою.
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації
IV. Продукт, створений в процесі
вирішення поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: малюнки, фотографії,
газета, розповідь, казки та легенди про джерело,
екскурсія тощо.
Підготовка матеріалів до презентації.
V. Презентація міні-проекту.
Самооцінка міні-проекту
Усний виступ за складеним планом
' ' ' (ілюстрації до виступу):
а) значення джерел;
б) відродження джерел;
в) практичний внесок у вирішення проблеми.
Екскурсія до облаштованого джерела (якщо
є така можливість).
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
146"
I. Проблема
Забруднення навколишнього середовища. Скоро­
чення чисельності бджолиних сімей.
Проблемні запитання:
— як бджоли готуються до зими?
— як можна допомогти бджолам вижити упродовж
зими?
— чому відбувається скорочення бджолиних сімей?
— до чого призводить скорочення бджолиних сі­
мей?
II. Планування
1. Пошук інформації про життя бджіл та її система­
тизація.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
ь]
é
III. Пошук інформації та її систематизація
Л. Корисна інформація
Зима — скрутна пора року для бджіл. Вона лякає їх
холодом і голодом.
Цілий ранок, цілий ранок
Тягне стружку мій рубанок.
З дідусем ми цілий день,
Дім будуємо для «людей».
Дім на тисячу «людей».
Дім без вікон, без дверей!
Тільки є у домі вічко.
Вічко зовсім невеличке,
є з вощиною і рами —
Пахнуть цвітом і медами.
Ми ладнаємо дах на нім.
Щ о за дім? Хто житиме у нім?
(ЛІ. Стельмах)
Вулик — штучне житло для бджіл. Це фабрика
з виробництва меду.
Бджілка — це невеличка комаха. Вона постійно тру­
диться. Недарма її називають бджілкою-трудівницею.
Рано-вранці бджоли вилітають з вуликів. Весь день
вони збирають пилок та со­
лодкий сік з квітів багатьох
рослин. І тільки пізно увече­
рі повертаються до вулика,
але не відпочивати.
У вулику бджоли пере­
робляють солодкий сік на
мед. Мед для бджіл служить їжею упродовж всього
року. Людям мед та віск також став у нагоді.
s i ' :
74У
- . .t.
. - r , - ^ -4
- j
Наші пращури ак­
тивно й успішно за­
ймалися добуванням
меду диких бджіл.
Вони не тільки вжи­
вали мед. За часів
Київської Русі люди
' ҐУ сплачували медом та
воском данину князю.
Мед та віск постачав­
ся до інших держав.
Щ е наші пращури стверджували, що щоденне вжи­
вання меду уповільнює старість і подовжує молодість.
Мед містить близько
60 корисних для орга­
нізму речовин. Під дією
меду гине багато хво­
роботворних бактерій,
покращується робота
серця.
:T-TÆ-
149
Ta минула тепла пора
року. Щ об бджоли добре
перезимували,
необхідні
турботи пасічника. Адже
саме від нього залежить,
чи збережеться бджолина
сім'я здоровою до весни.
Пасічники утеплюють ву­
лики.
Потрібно
подбати
і про корм. Тому у вулику
має залишитися достатня кількість зібраного бдж о­
лами меду. Адже сім'я велика і всі хочуть їсти. Якщо
літо було похмуре і дощове, бджоли можуть мало
заготовити меду. У таких випадках потрібно підгодо­
вувати бджіл сиропом. Сироп варять з води та цукру.
Щ об забезпечити правильний догляд за комахами,
необхідні спеціальні знання. Допомагайте у цій справі
дорослим.
У природі зустрічаються дикі
бджоли. Правда, диких бджіл
мало, тому знайти їхнє дупло
важко. Проте, якщо ви все-таки
хочете це зробити, тоді вистав­
те весною в лісі годівницю
з медом або солодким
сиропом. Якщо поблизу
є бджоли, то вони стануть
їсти солодощі.
Простежте, в якому на­
прямку вони летять. Так
ви можете поступово ді­
йти до гнізда.
ISO'
І
І
І
І
Отже, ВИ знайшли «вулик» диких бджіл. Вони дуже
не люблять, коли їх турбують, і тим більше — коли
«крадуть» їх мед. Бджоли рідко нападають на людей
без причини. Вони лише захищають своє житло і мед.
1. Не зазирайте у дупла дерев, там м оже бути бджопине гніздо.
\е підходьте близько до бджолиних гнізд, вуликів.
3. Не турбуйте диких бджіл, не робіть різких рухів.
4. Не руйнуйте їхніх гнізд, не залишайте бджіл без
«оселі» на зиму.
5. Осінню біля дупла з бджолами зробіть годівничку
з медом чи сиропом із цукру, щоб бджоли добря­
че «наїлися на зиму».
Якщо вас ужалила бджо­
ла, потрібно акуратно і по­
вністю витягти жало з-під
шкіри. У бджоли воно з зазубринками, тому міцно
тримається в шкірі. Жало ви­
тягати краще пінцетом. Будьте обережні: не роздавіть
ємність з отрутою, яка є в жалі. Зазвичай місце укусу
набрякає і червоніє, свербить і пече. Ранку потрібно
промити мильною чи солоною водою або лимонним
соком. Місця укусів бджіл не можна розчісувати.
Бджолина отрута м оже викликати алергічну реак­
цію (набряк, висип, утруднене дихання). У такому ви­
падку потрібно негайно викликати швидку допомогу.
Не варто забувати і про користь бджолиної отрути.
Вона входить до складу багатьох лікувальних мазей.
Йдучи до лісу, майте на увазі — бджіл приваблю­
ють яскраві кольори, парфуми із солодким запахом,
солодкі цукерки.
157
У результаті використання отрутохімікатів число
бджолиних сімей різко зменшується. Сільське гос­
подарство відчуває нестачу свого найважливішого
запилювача — медоносних бджіл та втрачає значну
частину врожаю. Не буде бджіл, не буде й багатьох
рослин.
Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації
5.
IV. Продукт, створений в ході вирішення
поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: малюнки, фотографії,
газета, казка, оповідання, правила поведінки на пасі­
ці, виставка продуктів бджільництва.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту
Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) для чого бджоли заготовляють мед?
б) як людина допомагає бджолам перезимувати?
в) корисні властивості меду.
г) причини зменшення числа бджолиних сімей.
д) наслідки зменшення числа бджолиних сімей.
е) вірші, загадки, казки про життя бджолиної сім'ї,
є) запрошення відвідати чай з цілюш^им медом.
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
і
І
15
‘
" ІГУЯЬШЗНПІШіІ
I. Проблема
Походження назв тварин і рослин.
Проблемні запитання:
— чому певна тварина має таку назву?
— чому певна рослина має таку назву?
II. Планування
1. Пошук інформації про походження назв тварин
і рослин. Систематизація цієї інформації.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
Походження назв деяких тварин.
Назви тварин бувають пов'язані з їхнім забарв­
ленням.
MUHI-nPOfKTN»4
153
У чорногуза забарвлення пір'я біле, на кінцях
крил — чорне. Коли крила птаха складені, то чорне
пір'я покриває задню частину тіла. Звідки і походить
назва — чорногуз.
Чорногуз (лелека, бусол) — живий символ України.
Символ вірності,щастя, добробуту.
Довжелезними ногами
Ходить-бродить Жабоїд,
Ходить Бусол берегами,
— Де сховався мій обід?
Ледве зовсім не загруз
Вихваляється Дзьобун,
Довгошиїй Чорногуз.
— Не сховається цвіркун!
Стихли жаби — небезпека,
Ось і загадка для Вас,
Поряд клекотить Лелека.
Скільки птахів є у нас? (...)
(Г. Цибульська)
Назви тварин бувають пов'язані зі способом
живлення, зовнішнім виглядом, середовищем
існування.
Чоботар завжди носить з собою «криве чоботар­
ське шило». Це його загнутий дзьоб.
154
Косар дзьобом,
наче косою, рухає
у воді. Так він добу­
ває собі їж у.
Носоріг має роги
на носі.
щ шт
155
Ходуличник має дуже
тонкі довгі ноги. Ходить
по мілководдю в пошуках
їжі.
Здалеку цей птах нага­
дує тіло на «ходулях».
Очеретянка живе
серед очеретяних
і чагарникових
заростей. З очерету
вона й гніздо
сплітає.
756
Назви тварин бувають пов'язані зі звуками, які
вони видають.
Цвіркуни видають характерне стрекотіння. їхній
«спів» не гірший пташиного.
Походження назв деяких рослин.
Походження назв деяких рослин подібне до по­
ходження назв тварин.
157
у похмуру
погоду, перед
дощем, на ніч
квітки сон-трави
хиляться до землі,
наче засипають.
ÂÊSmSÊStÿfit?^^
Назва дерева «в'яз» — походить від слова
«в'язати». Здавна слово «в'яз» означало гнучкий
прут, гілочка. їх використовували для зв'язування
частин саней, возів.
ж . а ■'
Для такої роботи
люди часто
Г ч
використовували
деревину в'яза.
В'яз
758 ÿ I
1
>
Росичка —
болотяна рослина,
її листки покриті
волосками
з краплями
клейкого слизу,
який нагадує росу.
\ /
Ці крапельки приваблюють комах. Комаха прили­
пає до крапельок, починає вириватися і до неї тягнуться
сусідні волоски листка. Листок починає поступово
скручуватися. Жертва опиняється всередині листка
і живить росичку. Через кілька днів листок розкрива­
ється і чекає на чергову жертву. Росичка — комахоїд­
на рослина.
159
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем.
В. Обробка інформації.
IV. Продукт, створений в процесі
вирішення поставленої проблеми.
Продуктом можуть бути: малюнки, фотографії,
газета, розповідь, казки та легенди про рослини і тва­
рин, вірші, казки, загадки, рольова гра тощо.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
''
Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) звідки походять назви деяких рослин і тварин?
б) приклади назв рослин і тварин;
в) вірші, легенди, казки, загадки про таємничих рос­
лин і тварин.
SÓT' Рольові ігри.
/• ^
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
160
НЕЗРИВАЙ ПЕРВОЦВІТІВ
I. Проблема
збереження розмаїття рослинного світу України.
Проблемні запитання:
— які рослини називають первоцвітами?
— які первоцвіти зустрічаються у довкіллі вашого
регіону?
— чому не можна зривати первоцвітів?
II. Планування
1. Пошук інформації про первоцвіти свого регіону
та заходи по їх збереженню.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
А. Корисна інформація
Щ е весна тільки на порозі, а природа вже пробу­
джується. Первоцвіти — це рослини, які починають
квітнути ще наприкінці зими. З першим потеплінням
вони стрімко викидають свої квітконосні пагони. Ці
рослини першими зустрічають весну і тішать нас своЄЮ красою.
Підсні)іїіїики
Пролісок постукав їжачку в віконце:
— Прокидайся, соньку, вже пригріло сонце.
Завітав підсніжник вїжачкову хатку:
— Вже усі весняну роблять фіззарядку.
— Зачекайте хвильку,— чути сонне з ґанку,
— ще одна лишилась в мами колисанка.
(Л. Вознюк)
М ІН І-П Р О ЕКТ N9 5 ^ 1 6 f
Ні сніг, ні морози не знищують ці добре пристосова­
ні рослини. Але люди — їхній справжній ворог. Перше,
що хочеться зробити із цим дивом, — підійти і зірвати.
Хочеться створити весняний настрій вдома. Мати бу­
кетик первоцвітів на підвіконні чи столі. Він служить ма­
леньким нагадуванням весни. Ми не замислюємося,
якої непоправної шкоди завдає природі наша примха.
Ми насолоджуємося прекрасною миттю. Зірвемо
кілька квіточок, зберемо
букетик. Поставимоу вазу.
А через декілька днів ви­
кинемо його на смітник. То
яка з цього користь?
ш /
За короткий термін вес­
няні квіти мають вирости,
відцвісти, утворити насіння.
> îf *
^'v
r
1вЗ
зробити запас поживних
речовин. Якщо ми зри­
ваємо первоцвіт, він не
м оже утворити насіння.
Наступного року не зна­
йдемо цю рослину там,
де зірвали. Вона буде
квітнути не раніше ніж
через 7 років. Так з ко ж ­
ним роком первоцвітів
стає все менше!
Œ lîSSIBÎSB^
Щорічно за лютий-березень
в Україні людина знищує
близько 20 мільйонів первоцвітів.
Тому всі первоцвіти занесені
до «Червоноїкниги України».
Червона книга містить перелік
видів тварин і рослин, які знахо­
дяться під загрозою зникнення та
підлягають охороні. Збір або зни­
щення червонокнижних рослин
карається законом.
1S4
До уваги!
Милуйтеся первоцвітами в лісі. Найкраща та
квітка, яка зростає у природному середови­
щі. Помилуйтеся їхніми пахучими голівка­
ми, поговоріть з ними. Ви почуєте і їх голос:
«Спасибі тобі, друже, що ти любиш нас і не
вкорочуєш наше життя. Ми будемо кожен
рік дарувати тобі нашу красу».
Зробимо свій внесок в охорону довкілля.
Продаж первоцвітів (як
і купівля) - - це порушення
закону України.
Фотографуйте квіти та ми­
луйтеся ними не один рік.
Виготовляйте квіти свої­
ми руками з паперу та інших
природних та штучних мате­
ріалів.
t-O łe рвіть, а фотографуйте! !
Не витоптуйте!
Не зривайте первоцвіти,
Помилуйтеся на квіти.
Той, хто робить з них букети,
Знищує життя Планети.
(/-/. Нозленко)
Пам'ятайте!
\
j
j
Первоцвіти мають і естетичне, і практичне
значення. Перші весняні квіти радують око
людини. Бджоли, джмелі, метелики збираютьїх нектар і пилок. Мурашки з'їдають час­
тину насіння. Первоцвіти лікують і їх, і нас.
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації
IV. Продукт, створений у процесі
вирішення поставленої проблеми.
Продуктом можуть бути: малюнки, фотоальбом,
газета, вірші, загадки, казка, пам'ятки, плакати, са­
моробні вироби тощо.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту
SÓr Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) які рослини називають первоцвітами?
б) які первоцвіти зустрічаються у вашому регіоні?
в) яке значення первоцвітів?
г) чому зникають первоцвіти?
д) які проводяться заходи з охорони первоцвітів?
' '^
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
КВІТИ в МОЄМУ ЖИПІ
I. Проблема
Охорона навколишнього середовища. Збережен>
ня розмаїття рослинного світу України.
Проблемні запитання:
— яке значення квітів у моєму житті?
— які мої найулюбленіші квіти?
— як необхідно дбати про квіти?
II. Планування
1. Пошук інформації про квіти свого регіону та за­
ходи по їх збереженню.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
А. Корисна інформація
Щ о означають квіти у житті?
Вони нас вчать любові й доброті,
Вони дають наснагу і натхнення,
Вони дарують радість сьогодення.
Як часто ви замислюєтеся над
тим, що означають квіти у вашо­
му житті?
Квіти ростуть на полях та лу­
ках, у лісах і навіть на озерах. Бу­
яють вони різнобарв'ям на наших
подвір'ях з ранньої весни і до пізньої осені. І в кожній
тій квітці прихована краса, натхнення, безмежна лю­
бов до рідної землі та прекрасного.
М ІН І-П Р О Е К ТМ 9б
Квіти — це емоції, цікавість і радість. Вони вчать нас
бути уважнішими, відповідальнішими, ніжнішими та
добрішими. Милуйтеся квітами у їх природному се­
редовищі. Ідіть на прогулянку в ліс, на луки, в гори.
Відвідуйте місцеві парки. Вирощуйте квіти на при­
шкільних ділянках та у себе вдома.
Лісові квіти. Вони тішать око, серце і душу всіх,
хто прийшов до лісу. Ліс починає квітнути ще з кінця
зими. Радійте первоцвітам:
підсніжнику,
проліскам,
сон-траві, первоцвіту вес­
няному, рясту. Інші рослини
квітнуть аж до осінніх холо­
дів.
Квіти луків (польові кві­
ти). «Подарунки луків» не
тільки тішать своєю природ­
ною красою, але ще й дуже
корисні. Це — календула,
ромашка, волошка, мак по­
льовий, фіалка польова.
Квіти водойм. Ці квіти пла­
вають на поверхні води. Це
біле латаття, глечики жовті.
768
Гірські квіти.
Квіти Карпат — це фіал­
ка скельна, арніка гірська,
дзвоники альпійські, дико­
рослі лілії, гвоздики.
ш т
«Долина
нарцисів»
казкове творін­
ня природи.
Це заповід­
ник, який знахо­
Червона рута
диться у центрі
Закарпатської області неподалік від міста Хуст.
Декілька гекта­
рів землі вкриті
білими
квітамисніжинками —
гордими
нарцисами.
Квіти
Кримських
*
Зозунець^Р
Квіти парків та скверів.
Квіти на присадибних та дач­
них ділянках.
Це троянди, лілії, гладіо­
луси, флокси, фіалки, чор­
нобривці, жоржини.
Кімнатні квіти. Серед них
є чимало екзотичних. Цвітін­
ня орхідей — найпрекрасніший період у їх вирощуванні.
Догляд за ними — нелегка
справа. Виконуйте її відпо­
відально. і ця красуня віддя­
чить вам своїми квітами.
Не варто думати, що квіти у житті людини відіграють
виключно естетичну роль. Квіти сприяють очищенню
і оздоровленню повітря навколо нас, наповнюють його
киснем, тонким і ніжним ароматом. Це парфуми
і косметика. З квіток липи і ромашки ми настою­
ємо чаї.
І
770
Пам'ятайте!
Квіти потребують вашої уваги, піклування та
любові.
Лісові та квіти луків не рвіть, не ламайте, не
топчіть. Залиште їх для тих, хто прийде після
вас. Милуйтеся квітами, фотографуйте та
замальовуйте їх на згадку.
Доглядайте квіти на присадибних та дачних
ділянках.
Займайтесь вирощуванням квітів на при­
шкільному подвір'ї. Квіти можна висадити
так, що вони будуть квітнути та милувати
ваше око з ранньої весни до пізньої осені.
Прополюйте, зрошуйте, підживлюйте їх.
Уважно доглядайте за домашніми квітами:
вчасно поливайте, пересаджуйте, міняйте
та удобрюйте землю. Не забувайте посмі­
хатися квітам, розмовляти з ними, вони це
люблять.
-ще-.
"I7t]
Які дивовижні ці квіти,
у кожній чарівність своя.
Всі різні, та й що говорити —
У квіти закохана я.
Дивитись годинами можна
На ніжні пелюстки в росі.
Дивує і радує кожна,
А щастя дарують усі.
(Н. Красоткіна)
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації'
IV. Продукт, створений у процесі
вирішення поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: малюнки, фотоальбом,
гербарій, газета, вірші, загадки, казка, легенди,
пам'ятки про правила вирощування декоративних рос­
лин, клумба біля школи, виставка квітів, екскурсія.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту
Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) значення квітів у житті людини;
б) мої улюблені квіти;
в) як я доглядаю за квітами?
SÓc
/ 1^
Родинне свято.
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
n i
КНИГА СКАРГ ПРИРОДИ
I. Проблема
Охорона навколишнього середовища. Збережен­
ня розмаїття рослинного та тваринного світу.
Проблемні запитання:
— чому на нас скаржаться тварини?
— чому на нас скаржаться рослини?
— як ми м ож ем о допомогти тваринам та росли­
нам?
II. Планування
1. Пошук інформації про рослини і тварин свого ре­
гіону, які потребують охорони.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
А. Корисна інформація
«Червона книга України» це «книга скарг природи».
Це книга «тривоги і надії».
Тварини та рослини, які по­
трапили до цієї книги, підля­
гають охороні. До Червоної
книги України (третє видання,
2009 рік) занесено 542 назви
тварин і 826 назв рослин і гри­
бів. Червонокнижні тварини
і рослини можуть зникнути,
якщо людина вчасно їм не до­
поможе.
рбона
іщ а
3
HU
РОСЛИННИЙ
СВГТ
: ІЬ
M IH I-n P O E K T N e7
* 7 7 î1
Чому маленькая комашка
Має тікати від людей?
Чому біленькая ромашка
Ховається людських очей?
(Г. Жеребчікова)
■'W ■.
іА / ił
І.
'
•'
Не можна знищувати (відстрілювати) червонок­
нижних звірів та птахів. Для полювання на інших
тварин встановлені певні правила.
Не можна полювати:
— у заборонених місцях (заповідних та ін.);
— забороненими засобами;
— у заборонені періоди (існують певні сезони по­
лювання).
S i
m
Люди, які
порушують ці правила, називаються
браконьєрами. їх дії караються законом.
,V'
к
■•'
V і *
;N )■ .
•"5?
1^./^- rSk
'
г-^
::;j
\/W * |S
/іЩ
- Ш
Заборонено ловити рибу та раки сіткою-плутанкою,
неводом, електровудочкою. Заборонено ловити
рибу, використовуючи різноманітні гачки, вибухівку.
Внаслідок такої «риболовлі» калічиться багато меш­
канців водойм.
^7?
VML ■
Великої шкоди мешканцям водойм завдає забруд­
нення середовища їх існування стічними водами під­
приємств.
н
,•
. 'i'
'
-: ;
V .1
Хто зриває первоцвіти заради задоволення чи на­
живи є браконьєрами.
Багато рослин втрачається під час вирубування лісів.
;
Причиною зменшення зелених насаджень у містах
можуть стати хаотичні забудови.
Забруднене повітря шкідливе не тільки людині, а й
тваринам і рослинам.
л
ґ
Багато видів рослин зникає через інтенсивне
^ сільське господарство. Степи перетворюються на
І.
сільськогосподарські поля. Надмірне використання
хімічних речовин у сільському господарстві також
шкідливе для рослин і тварин.
Ці хімічні речовини людина використовує для бо­
ротьби з хворобами культурних рослин, шкідниками,
також вони сприяють знищенню бур'янів.
Забороняється використовувати прострочені, неві­
домі, заборонені хімічні речовини.
У природі накопичилося багато хімічних речовин,
що підлягають знешкодженню. Необхідно забезпе­
чити їх правильне збирання, перевезення, зберігання,
оброблення та знешкодження. Інакше це призведе до
загибелі багатьох рослин і тварин.
d7S
Пам'ятайте!
«y рослин і тварин немає адвокатів: їм нема
куди писати і скаржитися, за них нікому за­
ступитися, окрім нас, людей, котрі разом
з ними заселяють цю Планету».
Д ж . Даррел
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації
Т7?1
IV. Продукт, створений у процесі
вирішення поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: малюнки, фотоальбом,
газета, вірші, пам'ятки про правила поведінки в лісі,
на воді, в горах, плакати, власна книга скарг природи
тощо.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту
Власна книга скарг природи (індивідуально
чи групами).
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
I. Проблема
Переваги ліків, отриманих з лікарських рослин, по­
рівняно з синтетичними.
Проблемні запитання:
— які рослини є ліками?
— як заготовляти лікарські рослини?
— як вживати лікарські рослини?
— у чому переваги ліків з лісової аптеки перед син­
тетичними?
II. Планування
1. Пошук інформації про значення лікарських рос­
лин, правила збирання та вживання цих рослин.
Систематизація цієї інформації.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
А. Корисна інформація
Нас лікують лікарі.
Є в аптеці ліки.
А якщо хто захворів
Із звіряток диких?
Чим хворобу лікувати?
Де у лісі ліки взяти?
Та всі звірі знають суть,
В лісі ліки скрізь ростуть.
От червоная калина,
Ось солодкая малина,
І ромашка, й деревій,
Валер'яна, цмин, пирій,
І конвалія, і м'ята —
їх у лісі так багато!
(С. Іонова)
y вас температура, за­
студа?
Пийте липовий або ма­
линовий чай.
>5- " U
г
Г М
^й
^ ;✓
'■•ł^ \
' '■и'
/
Якщо болить живіт,
заваріть ромашки цвіт.
У вас поріз на руці
або нозі?
Прикладіть листок
подорожника.
Лист різний із оксамиту,
Соком ягідка налита.
А для хворої дитини
Кращі ліки - чаі^ з (...)
(Ю . Турчина)
На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку,
У хустинці - білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
(ЛІ. Познанська)
18T
Ï f
У вас поганий апетит?
Відсутнє бажання їсти?
Червона, солодка, пахуча.
Росте низько —
до землі близько.
Ц е (...)
Ta не купиш і за гроші
Ти здоров'я, мій хороший!
Шпак шипшину не клює,
Й так здоров'я в нього є.
А цілющий чай з шипшини —
Це здоров'я для людини.
(/. Заінчковська)
1.
2.
3.
4.
5.
Правила заготівлі лікарських рослин.
Заготовляйте лікарські рослини в сухі, погожі дні,
після того як спаде ранкова роса.
Вибирайте лікарські рослини з яскраво вираже­
ними кольором, смаком і ароматом. Вони міс­
тять найбільшу кількість корисних речовин.
Зривайте квітки й листки руками, стебло зрізуйте
ножем.
Збирайте тільки здорові та неушкоджені частини
рослин.
Сушіть у тих місцях, куди не потрапляють прямі
сонячні промені, де немає протягів. Це можуть
бути горища, сараї тощо.
Період сушіння: 10— 15 днів.
^83^
Аптека зелена,
Зелена аптека!
Від тебе й від мене
Вона недалеко.
Зелена аптека
Лежить навкруги,
Зелені горби
І зелені луги.
Зелені сади, і ліси, і поля,—
Уся наша рідна,
квітуча земля!
(Г. Бойко)
Б. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
В. Обробка інформації
IV. Продукт, створений у процесі
вирішення поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: малюнки, гербарій, фо­
тоальбом, бабусині рецепти, вірші, загадки, листівки,
пам'ятки з правилами збирання та зберігання лікар­
ських рослин тощо.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту
Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) значення лісової аптеки;
б) лікарські рослини, які допомагають людині відно­
вити здоров'я;
в) правила збору лікарських рослин;
г) правила вживання лікарських рослин;
д) запрошення відвідати цілющий чай з лікарських
рослин.
Дитяче свято «Лісова аптека».
Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
матеріали.
18tr
І. Проблема
Охорона навколишнього середовища. Збережен­
ня чистоти повітря.
Проблемні запитання:
— Звідки береться пил? Встановлення джерел за­
бруднення повітря (природні та ті, які створила
людина);
— як пил впливає на стан здоров'я людини?
— як можна виявити пил у повітрі?
— як можна запобігти забрудненню повітря?
II. Планування
1. Пошук інформації про джерела забруднення по­
вітря та вплив пилу на здоров'я людини.
2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до
презентації міні-проекту.
3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.
III. Пошук інформації та її систематизація
Â. Корисна інформація
Пил — це дрібні
тверді частинки
різного походження, які
знаходяться
в повітрі.
Звідки береться пил?
Щорічно,
на
нашу
планету осідають десят­
ки мільйонів тонн пилу.
Природою утворюється
70 відсотків пилу, інші
зо — людиною.
у «виробництві» пилу
велику роль відіграють
солі морів і океанів.
У повітря потрапляють
крапельки солоної води.
Вода з крапель миттєво
випаровується. У повітрі
залишаються частинки со­
лей, які можуть входити до складу пилу
Вулкани — ще одне
джерело забруднення
повітря.
Вони кожен рік
викидають сотні тисяч
тонн пилу.
8Ś
Пустелі — також дже­
рело пилу нашої планети.
Щорічно пустеля Сахара
«викидає» 60— 200 міль­
йонів тонн пилу в повітря.
Цей пил осідає далеко за
межами самої пустелі.
Пилові бурі поширені
в пустелях, напівпустелях,
орних степах, де дмуть
сильні вітри.
ж
Велика кількість авто­
мобілів на дорогах утво­
рює так званий вихлопний
«смог».
Людина також бере
участь у забрудненні по­
вітря пилом. Це пере­
важно дим від згоряння
нафти, газу, вугілля і де­
рева.
Г*?І
Подрібнення гірських
порід та копальні підвищу­
ють запиленість повітря.
Добування вугілля наземним способом.
Добування граніту, гранітні кар'єри.
ТТТГПч /
Найістотніше джерело пилу на Землі — це її ґрунт.
Вітер видуває дуже велику кількість частинок ґрунту.
Вони піднімаються вгору і переносяться на значні від­
стані.
ЛІСОВІ та степові пожежі збільшують запиленість
повітря.
Шляхи забруднення приміщень пилом:
— заноситься разом із взуттям і одягом;
— проникає крізь щілини та відкриті кватирки;
— утворюється при випилюванні, струганні, вирізу­
ванні, внаслідок старіння та руйнування предме­
тів домашнього інтер'єру;
— кількість пилу збільшується при проведенні буді­
вельних та ремонтних робіт;
— кількість пилу залежить від місця розташування
житла та відстані до промислових і транспортних
об'єктів.
Пил шкідливо діє
на органи дихання,
очі, шкіру.
М о ж е викликати
алергію.
189
Б. Практична робота по виявленню пилу
Виявлення пилу
на різних предметах у приміщенні
План дій
1. Оберіть об'єкт дослідження. Це м ож е бути стіл,
підвіконня, листки кімнатних рослин.
2. Витирайте його вологими серветками кожен
день, через день, через два-три дні, раз на тиж­
день, раз на півтора-два тижні. Кожен раз вико­
ристовуйте нову серветку. Серветки зберігайте
для порівняння.
3. Порівняйте серветки, зробіть висновки.
Виявіть можливі джерела забрудненості вашого
об'єкту дослідження.
Для очищення повітря
від пилу застосовують
різні фільтри. Найчастіше
їх встановлюють на під­
приємствах.
Зелені насадження —
це природні фільтри.
Вони знижують запиле­
ність повітря. Частинки
пилу осідають на всіх час­
тинах рослин.
790 '
Під час дощу або поли­
ву зелених насаджень пил
змивається водою. Най­
краще затримують пил
шорсткі, покриті волос­
ками листки в'язу, клену,
липи, бузку.
Не забувайте регуляр­
но прибирати пил у жит­
лових приміщеннях, де
ви живете, у класах, де
ви навчаєтесь.
Практикуйте
вологе
прибирання та приби­
рання за допомогою пи­
лососів. Прибирайте пил
звідусіль (підлога, стіни, меблі (зовні та всередині),
підвіконня, книжки, побутова техніка, листки рослин).
Прибирання сприяє попередженню різних алергічних
реакцій, пов'язаних з пилом.
Регулярно витрушуйте
килими, пледи, ковдри,
подушки, м'які іграш­
ки.
Регулярно
періть
одяг: дрібний — вдома,
об'ємний та складний
у пранні — здавайте у хім­
чистку.
В. Опрацювання додаткової літератури,
рекомендованої вчителем
Г. Обробка інформації
IV. Продукт, створений у процесі
вирішення поставленої проблеми
Продуктом можуть бути: результати практичної
роботи, фотографи та малюнки зелених зон відпо­
чинку тощо.
Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.
V. Презентація. Самооцінка міні-проекту
Усний виступ за складеним планом
(ілюстрації до виступу):
а) встановлення джерел забрудненості повітря;
б) вплив пилу на стан здоров'я людини;
в) запобігання запиленості повітря.
Екскурсія до місць «чистого повітря»
(ліс, водойми, гори, луки).
::О г Папка (портфоліо), в якій зібрані всі робочі
/1
матеріали.
192
З М ІС Т
ЗАПИТАННЯ Д О ПРИРОДИ
............................................................................ 1
ВСТУП ................................................................................................................... 2
1 К Л А С ................................................................................................................... 4
Із чого виробляють п а п ір ? ................................................................................. 4
Звідки береться рослинна ол ія?........................................................................9
За що нам вдячні домашні улюбленці (тварини, рослини)?.................... 14
Як економ но використовувати воду вдома?.............................................. 20
Чи розумію ть тварини одне о д н о г о ? .......................................................... 24
Чим снідає їжачок?............................................................................................ЗО
2 К Л А С ............................................................................................................... 35
Які рослини є символами України?
..................................................... 35
Коли ліс дякує, а коли ображ ається?...........................................................41
Які рослини і тварини допомагають людям передбачити погоду? . . . 45
Які рослини м ож уть слугувати годинником?...............................................51
Які спостереження за природою допомогли
людині створити ка ле нда р ? ........................................................................... 54
3 К Л А С ...............................................................................................................66
Вода — руйнівник, чи вода — рятівник?..................................................... 66
Які легенди про рослини і тварин складали
наші пращури?...........................................
.............................................. 77
Чому бактерії називають і друзями, і ворогами лю д ини? ...................... 86
Як поліпшити властивості ґрунту?................................................................. 93
4 К Л А С .....................................................
.............................
100
Які годинники використовували люди здавна?......................................
100
Коли водойми нам дякують, а коли ображаються?.............................
105
Чому ліси називають «легенями планети»?...........................................
112
Які штучні матеріали людина створила із природних речовин? . . . .
119
Як тварини впливають на ґр у н т? ..............................................................
125
М ІНІ-ПРОЕКТИ........................................................................................ 131
ВСТУП............................................................................................................
132
1 К Л А С ...................; .................................................................................... 134
Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (с е л і).................
134
Як облаштувати дж ерело?........................................................................
142
2 К Л А С ......................................................................................................
146
Будьмо знайомі! (Походження назв рослин і тв а р и н )........................
146
Як готуються до зими б д ж о л и ? ............................................................... 152
Не зривай пе р в о ц вітів...............................................................................
160
Квіти в моєму ж и т т і....................................................................................
166
Книга скарг п р и р о д и ................................................................... ..............
172
Лісова а п т е к а ..............................................................................................
180
3 К Л А С ......................................................................................................
184
Виявлення пилу в повітрі та встановлення джерел
його за б р уд ненн я....................................................................................... 184
Рекомендована
роздрібна ціна
<ум
ГрН
ISBN 978-966-431-863-8
789664 3 18638
Автор
super-ivasiki
Документ
Категория
Образование
Просмотров
1 768
Размер файла
49 531 Кб
Теги
posibnik, prirodoznavstva, praktichnikh, salo, uchny
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа