close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Москаленко Кобзар

код для вставки
Кобзар
У бабці Ганни на полиці
Стареньку книгу я знайшла,
Взяла ту книгу, погортала
І читати тихо почала.
То був „ Кобзар " – велика книга.
Всім українцям заповіт,
Як землю рідну нам любити
З маленьких літ і до сивин.
Я бачила мале хлоп'ятко,
Яке молилося у бур'яні,
Стрибало весело ягнятко,
Паслися вівці в далині.
Я бачила садок вишневий,
Хатки біліли над ставком.
І вечір зоряний травневий
Спускався тихо над селом.
Тарас любив свою Вкраїну,
її річки, степи, поля.
Був завжди вірним її сином,
Хотів, щоб воля їй була.
Хотів, щоб ми із вами, друзі,
Любили землю рідну всі,
Траву, вербу, калину в лузі
І сонце в крапельках роси.
Тарас Шевченко – наша гордість,
Поет великий назавжди.
Стоїть він на горі Чернечій,
Ми квіти несемо туди.
Портрет Шевченка
Ти дивишся суворо із портрету,
Обрамленого білим рушником,
Немов питаєш: «Як живете
у рідній Україні над Дніпром?
Як, браття - українці, бережете
Ту волю й славу, що діди
Своєю кров'ю окропили,
Щоб внуки й правнуки жили
У вольній Україні, новій?
Чи високо козацькі стяги несете,
Чи добре пам'ятаєте, внучата,
Чия у ваших жилах кров тече?
Чи рідне слово свято бережете
І пісню материнської душі?
Бо що посієте, то те й пожнете,
І в хаті рідній будете чужі...»
Ти дивишся суворо із портрету,
Обрамленого білим рушником,
Пробач, Тарасе, бо не так живемо
У рідній Україні над Дніпром.
Акровірш „Шевченко"
Шанований поет народний
Етапи, заслання пройшов.
Він – України син достойний,
Честь і повагу в ній знайшов.
Етюдів майстер і портретів.
На всі часи талант людський
Колись зазнав падінь і злетів.
Один назавжди він такий.
Автор
Наталія
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
20
Размер файла
129 Кб
Теги
кобзарю
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа