close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

поурочне планування - українська мова 1 семестр 3 клас

код для вставкиСкачать
(за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун)
ЗМІСТ
Орієнтовне календарне планування . . ................................................................................................ 5
Мова і мовлення..................................................................................................................................... 7
Урок 1. Мова — найважливіший засіб людського спілкування ....................................................... 7
Урок 2. Рідна та державна іиова........................................................................................................... 9
Урок 3. Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості ............................................. 11
Текст ..................................................................................................................................................... 15
Урок 4. Текст і його ознаки ............................................................................................................... 15
Урок 5. Змістовний зв'язок між частинами тексту ........................................................................... 17
Урок 6. Абзац. Роль абзаців у тексті ........................................................................................... 21
Урок 7. Ознаки художнього та наукового текстів .............................................і ............................. 23
Урок 8. Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання правил за темою
«Поведінка в осінньому лісі» .............................................................................................. 25
Урок 9. Ознаки ділового тексту
.............................................................. 29
Уроків. План тексту....................
... ......................................................................................... 31
УрокП. Текст-розповідь . . ................................................................................................................. 33
Урок 12. Текст-опис
... .............................................................. 35
Урок 13. Текст-міркування. Перевірна робота. Перевірка знань за темами «Мова і мовлення»,
«Текст»................................................................................................................................... 37
Речення ............... ... . ....................................
. . ................. . . .............................. .41
Урок 14. Аналіз перевірної роботи. Закріплення та узагальнення вивченого про речення ........ ,41
Урок 15. Види речень за метою висловлювання ............................................................................. 43
Урок 16. Урок розвитку зв'язного мовлення. Робота з деформованим текстом ........................... 45
Урок 17. Речення окличні та неокличні ............................................................................................ 47
Уроків. Звертання. Розділові знаки при них ..................................................................................... 49
Урок 19. Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні ............. 51
Урок 20. Зв'язок між словами в реченнях. Словосполучення ......................................................... 53
Урок 21. Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою «Речення» ..................... 55
Слово. Значення слова . ..................................................................................................................... 57
Урок 22. Пряме й переносне значення слів....................................................................................... 57
Урок 23. Слова, що мають кілька значень ........................................................................................ 59
Урок 24. Урок розвитку зв'язного мовлення. Робота з деформованим текстом ........................... 61
Урок 25. Слова, що звучать однаково, але мають різні значення .................................................. 63
Урок 26. Синоніми. Роль синонімів у тексті ..................................................................................... 65
Урок 27. Антоніми ............................................................................................................................... 67
Урок 28. Фразеологізми ...................................................................................................................... 69
Урок 29. Культура мовленого слова. Перевірна робота. Диктант .................................................. 71
Будова слова .............................................. „ ........................................................................................ 73
Урок Зв. Аналіз перевірної роботи. Поняття про закінчення ... ....................... .................... .73
Урок 31. Основа слова. Частини основи: корінь, префікс, суфікс ................................................. 75
Урок 32. Урок розвитку зв'язного мовлення. Складання художнього тексту за початком,
сюжетними малюнками і планом ........................................................................................ 77
Урок 33. Корінь слова. Спільнокореневі слова ................................................................................ 79
Урок 34. Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів .............................................................. 81
Урок 35. Чергування приголосних[г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з'], [ц'], [с'] .................................... 85
Урок 36. Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и] у корег ,
що перевіряються наголосом............................................................................................... 87
Урок 37. Добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання сл з
із ненаголошеними [е], [и] ................................................... ............................................... 89
Урок 38. Поняття «орфограма».......................................................................................................... 91
Урок 39. Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и] у корен , що не перевіряються
наголосом .............................................................................................................................. 93
Урок 40. Урок розвитку зв'язного мовлення. Складання інструкції «Як зробити рамку
для фотографії» .........................................
.................................................. 95
Урок 41. Робота з орфографічним словником. Перевірна робота. Перевірка знань за темами
«Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова» ..................................................... 97
Урок 42. Аналіз перевірної роботи. Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими
приголосними звуками ......................................................................................................... 99
Урок 43. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті ...................... 101
Урок 44. Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці
та середині слів перед глухими. Перевірна робота. Діалог ............................................ 1
Урок 45. Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середи іі слів
перед глухими ..................................................................................................................... 105
Урок 46. Закріплення вивченого про дзвінкі та глухі приголосні звуки ..................................... 107
Урок 47. Закріплення вивченого про голосні і приголосні звуки ................................................ 109
Урок 48. Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання листа ................................................... 111
Урок 49. Префікс. Словотворча роль префіксів ............................................................................. 113
Урок 50. Творення слів із найуживанішими префіксами .............................................................. 115
Урок 51. Префікси, співзвучні з прийменниками .......................................................................... 117
Урок 52. Правопис префіксівроз-, без-. Перенос слів із префіксами ........................................... 119
Урок 53. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі префікса та кореня ......... 121
Урок 54. Написання префіксів з (с ). Перевірна робота. Аудіювання . .
............................. 123
Урок 55. Апостроф після префіксів перед я, ю, є, ї. Перевірна иобота. Списування ................ 125
Урок 56. Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання запрошення (привітання) .................. 127
Урок 57. Перенос слів із префіксами. Перевірна робота. Диктант ............................ .. .............. 129
Урок 58 Аналіз перевірної роботи. Суфікс. Роль суфіксів .................................................... . 131
Урок 59. Закріплення вивченого про роль суфіксів у словах ....................................................... 133
Урок 60. Творення слів із найуживанішими суфіксами ................................................................ 135
Урок 61. Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та афікса ...................................... 137
Урок 62. Поділ слів із суфіксами для переносу ............................................................................. 139
Урок 63. Узагальнення вивченого про будову слова ..................................................................... 141
Урок 64. Урок розвитку зв'язного мовлення. Навчальний переказ .............................................. 143
Ле
Тема уроку
з/п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
зо
31
32
33
МОВА І МОВЛЕННЯ
Мова — найважливіший засіб людського спілкування
Рідна та державна мова
Культура усного і писемного мовлення. Слова ввічливості
ТЕКСТ
Текст і його ознаки
Змістовий зв'язок між частинами тексту
Абзац. Роль абзаців у тексті
Ознаки художнього та наукового текстів
Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання правил за темою «Поведінка в
осінньому лісі»
Ознаки ділового тексту
План тексту
Текст-розповідь
Текст-опис
Текст-міркування. Перевірна робота. Перевірка знань за темами «Мова і
мовлення», «Текст»
РЕЧЕННЯ
Аналіз перевірної роботи. Закріплення та узагальнення вивченого про речення
Види речень за метою висловлювання
Урок розвитку зв'язного мовлення. Робота з деформованим текстом
Речення окличні та неокличні
Звертання, розділові знаки при них
Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні
Зв'язок між словами в реченнях. Словосполучення
Однорідні члени речення. Узагальнення вивченого за темою «Речення»
СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Пряме й переносне значення слів
Слова що мають кілька значень
Урок розвитку зв'язного мовлення. Робота з деформованим текстом
Слова, що звучать однаково, але мають різні значення
Синоніми. Роль синонімів у тексті
Антоніми
Фразеологізми
Культура мовленого слова. Перевірна робота. Диктант
БУДОВА СЛОВА
Аналіз перевірної роботи. Поняття про закінчення
Основа слова. Частини основи: кооінь. префікс, суфікс
Урок розвитку зв'язного мовлення. Складання художнього тексту за початком,
сюжетними малюнками і планом
Корінь слова. Спільнокореневі слова
Дата
№
з/п
34
35
36
Тема уроку
Чергування голосних [о], [еі з [і] у коренях слів
Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з'], [ц'], [с ']
Вимова та правопис слів із ненаголошеними [є], [и] у корені, що перевіряються
наголосом
37
Дооирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів
із ненаголошеними Геї, [и]
38
Поняття «орфограма»
39
Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и] у корені, що не перевіряються
наголосом
1 40 Урок розвитку зв'язного мовлення. Складання інструкції «Як зробити рамку для
фотограф"»
41
Робота з орфографічним словником. Перевірна робота. Перевірка знань за темами
«Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова»
42
Аналіз перевірної роботи. Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими
приголосними звуками
43
Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті
44
Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині
слів перед глухими. Перевірна робота. Діалог
45
Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середин^ слів
перед глухими
46
Закріплення вивченого про дзвінкі та глухі приголосні звуки
47
Закріплення вивченого про голосні й приголосні звуки
48
Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання листа
49
Префікс Словотворча роль префіксів
50
Творення слів із найуживанішими префіксами
,51 Префікси, співзвучні з прийменниками
52
Правопис префіксівроз , без-. Перенос слів із префіксами
53
Спостереження за збігом однакових приголосних на межі префікса та кореня
54
Написання префіксів з- (с ). Перевірна робота. Аудіювання
55
Апостроф після префіксів перед я, ю, є, і. Перевірна робота. Списування
56
Урок розвитку зв'язного мовлення. Написання запрошення (привітання)
57
Перенос слів із префіксами. Перевірна робота. Диктант
58
Аналіз перевірної роботи. Суфікс. Роль суфіксів
59
Закріплення вивченого про-роль суфіксів у словах
60
Творення слів із найуживанішими суфіксами
61
Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса
62
Поділ слів із суфіксами для переносу
,63 Узагальнення вивченого про будову слова
64
Урок розвитку зв'язного мовлення. Навчальний переказ
Дата
МОВА І МОВЛЕННЯ
Урок 1 МОВА — НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ ЛЮДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
Мета: ознайомити учнів з новим підручником; розширити уявлення учнів про мову як засіб
людського спілкування; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас школярів;
виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I.
II.
—
—
—
—
—
—
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДРУЧНИКОМ «УКРАЇНСЬКА МОВА» ДЛЯ 3-го КЛАСУ
Розгляньте обкладинку.
Як називається підручник?
Хто є його автором? (М.Д. Захарійчук та А. І. Мовчун)
Розгорніть підручник.
Які умовні позначення ви побачили?
Прочитайте, що вони позначають?
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ УКРАЇНИ (с. 3)
— Які державні символи зображені на с. З підручника?
— До державних символів належить і Державний Гімн України.
— Хто є його авторами?
Читання Державного Гімну України вчителем.
III.
IV.
РОБОТА НАД ВІРШЕМ НАДІЇ КРАСОТКІНОЇ (с.4)
1.
Читання вірша вчителем
Словникова робота
Чумацький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована Сонячна система, а також
усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.
2.
Виразне читання вірша учнями
— Про які народні символи згадус: Н. Красоткіна у своєму вірші?
— Як авторка говорить про свій рідний край?
— Що є найдорожчим для кожного українця?
3.
V.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Фронтальна бесіда
— Пригадайте, що ми вже знаємо про мову. Для чого людям потрібна мова?
— У який спосіб можна розповісти про щось один одному?
— Як ви розумієте вислів: «Мова — найважливіший засіб людського спіл к^-вання»?
— Чому людям доводиться говорити між собою?
— Як мова допомагає у навчанні і праці?
— Чи вміють розмовляти між собою тварини?
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми починаємо працювати над вивченням невеликої, але дуже важливої
теми «Мова і мовлення». Спробуємо поповнити свою мовну
скарбничку новими знаннями й уміннями, бо життя людини без мови неможливе. Мова — це
шлях, яким кожен з нас іде від колиски до усвідомлення себе громадянином. Рідну мову
потрібно не лише любити, а й берегти, вивчати, знати.
VI.
VII.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем О. Лупія (с. 5, впр. 1)
— Прочитайте вірш.
— Що народилося у світі першим? (Слово)
— Що відбулося.у світі після його народження?
— Спишіть вірш каліграфі ано.
— Підкресліть іменники. (Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи)
2. Робота в групах
— Обміняйтеся думками: яка «робота» є у слова, у мови?
— Яке значення має мова для людей?
3. Звітування груп
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 5)
—
—
Чим є мова для людини?
Скільки мов налічується у св;ті?
5. Фізкуль хвилинка
VIII.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Міркуймо разом (с. 5-6, впр. 2)
— Прочитайте текст.
;
— Коли відбувалися описан події?
— У чому виявилася жорстокість хана?
— Що сталося через 12 рок з?
— Чи навчилися діти спілкуватися?
— Чому діти не вміли говорити?
— Про що свідчить цей випадок?
2. Усний переказ тексту (с. 6, ,ір. 3)
—
Прочитайте текст. Перекажіть його.
3. Списування із завданням (с. 6 ~\пр. 3)
— Спишіть текст.
— Поясніть зміст кожного речення.
— Поясніть правопис підкреслених с.і-в.
— Зробіть звуко-буквений аналіз слова, у якому 5 звуків і 4 букви. (Сіг'я)
IX. ПІДСУМОК УРОКУ
—
—
Яку тему ми почали вивчати?
Що таке мова? ( Ц е засіб людського спілкування.)
— Де застосовують знання про мову?
(У мовленні під час спілкування, для передачі думок,
почуттів.)
X. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Відшукайте 5 прислів'їв про мову. Запишіть і поясніть їх значення. С. 6, впр. 4.
Урок 2. РІДНА ТА ДЕРЖАВНА МОВА
Мета: формувати в учнів уявлення про рідну мову як мову українського народу, про державну
мову як мову держави; розвивати пам'ять учнів, вміння виконувати звуко- буквений аналіз
слів; збагачувати словниковий запас. Виховувати повагу до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додаток на с. 14)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про рідну мову як мову українського народу та про
державну мову як мову держави.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
«Хто не любить українську мову, той не любить свою Батьківщину».
Українська мова — де душа народу, А український народ без мови не народ.
В. Сосюра
— Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це мова. Рідна українська мова! У
ній мудрість і пам'ять тисячоліть. У ній щирість, радощі й печаль народу, його труд і піт, кров і
сміх. Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як
піднялася й наша Україна. Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце, А основою, джерелом культури є мова. І той, хто не знає української
мови або цурається її, прирікає себе на злиденність душі. У всі віки, у всі часи, на всіх пере
срестях історії українська мова була тим скарбом народу, який нічим не можна замінити.
Українська мова це серце нації, а нація має своє обличчя, свій характер, свою культуру, мораль,
честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє.
2. Письмо з пам'яті (с. 6-7, впр. 5)
— Прочитайте вірш Данила Кононенка.
— До кого звертається автор?
— Вивчіть його напам'ять.
— Запишіть вірш з пам'яті.
— Перевірте написане за підручником.
— Підкресліть прикметники. (Рідна, материнська)
— Чому автор називає рідну мову материнською?
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 7)
— Яка мова є рідною для українців?
— Чи залишається вона рідною для українців, які живуть в інших країнах світу?
4. Пояснення вчител:
— Мови бувають різні: українська, англійська, німецька та ін.
— Які мови є спорідненими до української мови? (Російська, білоруська)
— Українська мова — національна мова українського народу, вона об'єднує ві х унраїнців
незважаючи на те, де вони живуть. Вона є державною мовою України. Держава забезпечує її
всебічний розвиток в усіх сферах суспільного
життя на всій території України. Українською мовою видаються підручники, цікаві книжки,
газети, журнали. Українська мова звучить по ра^ ) : телеба ченню, в театрах, кіно, її вивчають
у школі.
5. Робота над текстом (с. 7-8, впр. 7)
— Прочитайте мовчки текст.
— Перекажіть його.
— Спишіть текст.
— Підкресліть спільнокореневі слова. Позначте в них корінь.
6. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словникова робота
— Над яким словом будемо працювати?
• Немає рота й язика, та цілий день не замовка:
воно говорить і співає, танцюй собі, коли
заграє. (Радіо)
— Запишіть каліграфічно.
По радіо звучала весела пісня.
Радіо — галузь науки, техніки, культури, пов'язана з передаванням на відстань
інформації за допомогою радіохвиль. Слово радіо утворилося від латинського радіус —
промінь.
— Утворіть словосполучення.
Допишіть слово радіо у потрібній формі: сидіти біля...
вимкнути з розеткц...
—
2. Самостійна робота (с. 7, впр. 6).
— Прочитайте вірш Ігоря Січовика.
— Якими ознаками наділив автор рідну мову?
— Доповніть речення п'ятьма прикметниками з вірша і запишіть його.
3. Завдання підвищеної складності
—
Зробіть звуко-буквений аналіз слова українська.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку тему ми почали вивчати?
— Яка мова є державною мовою України?
— Як потрібно ставитися до рідної мови?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 8, впр. 8.
Урок 3. КУЛЬТУРА УСНОГО І ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. СЛОВА ВВІЧЛИВОСТІ
Мета: розширити уявлення учнів про культуру мовлення і спілкувань ; вчити володіти словами
ввічливості; розвивати навички етичних норм поведінки під час спілкування; сприяти
розвитку пам'яті, активізації словника; виховувати увагу до мовленнєвого слова, повагу до
людей і самих себе.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Нам урок уже давно Час розпочинати.
Будем
знову
мовлення
Наше
розвивати.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 8, впр. 8)
— Які держави світу ви знаєте?
— Якою мовою спілкуються в цих країнах?
2. Хвилинка каліграфи
Чч Чч Чч ча ар ів чарівна
У нашій рідній мові Чарівні є слова.
Слова ці всім відомі, Бо сила в них
жива.
— Про які слова йдеться у вірші? Які слова ввічливості ви знаєте?
— Слова рідній, чарівні поділіть на склади для переносу.
3. Гра «Мікрофон»
— Для чо^о людям потрібна мова?
— Які мови є спорідненими до української мови?
— Як потрібно ставитися до своєї мови?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми повинні з'ясувати, що таке культура усного і писемного мовлення.
Поміркуємо над тим, чи кожна людина може оволодіти культурою мовлення і високою
культурою спілкування.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда
— Поміркуйте і скажіть, яку людину називають культурною?
— Чим відрізняється культурна людина від некультурної?
— Що потрібно для того, щоб стати культурним?
2. Пояснення рчителя
— Культурна людина — це освічена, начитана, грамотна, добре вихована Людина, яка з
повагою ставиться до інших людей, завжди готова прийти на допомогу.
Культура мовлення це правильність, точність, виразність мовлення. Пам'ятайте: слова — це
ніби одяг для ваших думок. Щоб ± арно говорити, треба знати мову, якою спілкуєшся. Краше
говорить і пише той, хто багато читає і вміє слухати уважно.
3. Робота над текстом (с. 8, впр. 9)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Перекажіть його.
Словник
— ТДо означає слово делікатний?
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви.
— У першому реченні підкресліть слова, у яких букв більше, ніж звуї в. (Спілкування,
людьми, свідчить)
4. Бесіда за таблицею
Мовлення
Усне
•
передача думок в усній формі;
•
використовує міміку і жести,
різну силу /олосу, питальну або
окличну інтонацію;
•
мас бути: правильним, точним,
зрозумілим
Писемне
• усе написане або надруковане;
• використовує: літери, розділові
знаки;
• має
бути:
правильним,
грамотним, охайним
— Що ми розуміємо під усним мовленням? Які вимоги до усного мовлення ви знаєте?
— Який ще вид мовлення вам відомий? Що таке писемне мовлення?
— Якими є вимоги до писемного мовлення?
— Чи обов'язково потрібен співбесідник під час використання писемного мовлення?
— Чому виникло письмо? (Писемне мовлення виникло у зв'язку з потребою людини
передавати інформацію на відстань або зберегти її для май бутніх поколінь. Писемне мовлення
допомагає нам дізнаватися багато цікавого про наше минуле. Писемне мовлення необмежене в
часі.)
5. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. в)
6. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словникова робота ((. 9, впр. 11)
— Виразно прочитайте сполучення слів із правильним наголосом.
— Спишіть ці сполучення слів і запам'ятайте.
— Яким видом мовлення ви користувалися?
— Чи подобається вам власна каліграфія письма? Оцініть свою роботу.
— Отже, що означає володіти культурою писемного мовлення? (Означає правильно, чітко,
каліграфічно і без помилок писати. Охайний і розбірливий почерк — вияв поваги до того, хто
читатиме написане тобою)
— Оцініть роботу однокласника. Дайте йому поради щодо оформлення роботи, якщо це
потрібно.
2. Аналіз мовленнєвих ситуацій
• Коли говориш — дивись у вічі співрозмовника.
Юрко з Тарасом розмовляв, Крутився на всі
боки, Неначе він сорока; До неба очі
заводив, В канаву зазирнув... А Тарас
терпів, терпів: «Ти до кого говорив?»
Висновок
Коли до когось слово мовиш — Дивися в очі тому, з
ким говориш.
• Хочеш щоб тебе почули — не кричи. Говори спокійно, чітко...
Юля з Танею зі школи
Йдуть по скверику поволі.
«Ой, дивись,— горлає Юля,—
Листя клена шелестять
І, як літачки, летять!»
«Ой-ой-ой,— верещить, заливається,—
Горобці у пилюці купаються!»
Чути Юлю аж ген, за майданом,
Може, Таня чує погано?
Висновок
Ну, звичайно, то дівчинці Юлі Просто бракує
мовної культури: Спокійно треба говорити, Не
горлати, не шипіти..
• Слова вимовляй правильно.
«Я у театрі був учора Мені сподобалась ігра»,— Так
повідомив друзям Коля... Від сміху шибки
задзвеніли в школі.
Висновок
Навчити Колю говорить давно пора: Не можна так
калічити слова.
• Слова вживай за призначенням.
Стрілись якось Рома й Вова, «Я був на
стадіоні вчора. Кдьово! Ми класно у
футбола намотались...»
Висновок
Де слів таких вони набрались? Хороші наші, Рома й
Вова, Хіба це, друзі, гарна мова? Рідну мову треба
знати, Слова любити й поважати. Говорити треба
чемно, Щоб слухати тебе було приємно.
3. Спілкуймося красно! (с. 9)
— Яких правил слід дотримувати, щоб наше мовлення було чітким?
4. Робота в парах (с. 9, впр. 10)
— Розгляньте малюнок і складіть діалог «Мій вихідний день». Пам'ятка: під час побудови
діалогу не забувайте про культуру спілкування.
— Прочитайте поради, подані у підручнику на с. 9. VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що ви розумієте під культурою мовлення? (Це правильність, точність, виразність
мовлення.)
— Хто краще говорить і пише? (Хто любить читати і вміє уважно слухати.)
— Як потрібно поводитися під час розмови?
— Чи використовуєте ви у мовленні чарівні слова?
Гоа «Семафор увічливості»
На столі лежать сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Учитель зачитує репліки,
а учні мають визначити, де правильно поводяться ™'ти, а де — ні. Якщо правильно — показати
зелену картку, неправильно — червону.
— Дайте мені хлібину — звертається хлопчик у магазиі ^ до продавця. (Червона)
— Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас не навмисне,— каже дівчинка в автобусі. (Зелена)
— Покличте до телефону Марину. (Червона)
— Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі,— сказала і зчинкаЕ )л отекарці. (Червона)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 9,впр.12
— Складіть і запишіть три речення з трьома сполученнями слів із вправи 11.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 2
1. Перевірка домашнього завдання
— Прочитайте прислів'я про мову (с. 6, впр. 4).
— Поясніть як ви його розумієте.
— Які прислів'я про мову ви відшукали.
— Зачитайте одне з них.
— Поясніть, як ви його розумієте.
2. Хвилинка каліграфи
Мм Мм Мм мо ов мова
Співай, моя мово, у пісні чудовій, І смійся, у
жартах звучи! Світися щасливо у зірці ранковій,
І в побуті теж не мовчи!
— Визначте вид речень за метою висловлювання і за інтонацією.
— Слово смійся поділіть на склади для переносу.
3. Робота в групах
— Запишіть речення і поясніть їх зміст.
1-иіа група. Слово народилося в праці, як і пісня.
І. а група. Завдяки слову ми розуміємо один одного.
3-тя група. Без слова не було б ні писемності, ні літератури, ні пісні.
ТЕКСТ
Урок 4. ТЕКСТ І ЙОГО ОЗНАКИ
Мета: повторити і закріпити знання учнів про текст; розширити уявлення учнів про тему,
основну думку {ідею) тексту; розвивати усне мовлення учнів, вміння добирати заголовок до
тексту; виховувати любов до природи.
Хід уроку
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1 Перевірка домашнього завдання (с. 9, впр. 12)
— Прочитайте виразно складені речення.
— Слідкуйте за правильними наголосами.
2. Лексичний диктант
Учитель читає лексичне значення слова, а учні відгадують і записують саме слово.
• Чарівні слова, які вживаються при звертанні. (Будь ласка)
• Яким словом висловлюють вдячність? (Дякую)
• Слово подяки. (Спасибі)
• Слово-вітання до друзів, товаришів. (Привіт)
• Слово, яке допомагає визнати свою провину. (Вибачте)
• Слово, яке кажуть при прощанні. (До побачення)
• У будь-якій ситуації, коли прощаємось, говоримо... (прощавайте).
• Коли прощаються, бажають... (на все добре).
— Складіть речення з одним зі слів диктанту.
3. Дидактична гра «Я міркую»
— Прочитайте речення, записані ліворуч.
— Про що ідеться в кожному реченні?
— Чи становлять ці речення зв'язний текст? (Міркування учнів.)
— Прочитайте речення,записані праворуч.
— Про що в них ідеться?
— Чи можна назвати це текстом? (Міркування учнів.)
У золоті осінні дні збираються
відлетіти у вирій журавлі.
Вкривається багрянцем клен.
Як настала холодна осінь,
журавель почав збиратися в теплі
краї та й каже куликові:
Хазяйнує Жовтень скрізь, де не — Куличе, рушай і ти зі мною! Коли б глянь.
які хороші сторони є на світі.
ти
знав,
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом. Будемо вчитися визначати тему,
основну думку тексту, добирати заголовок.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 70)
— Що називається текстом?
— Що таке тема тексту?
— Що є основною думкою тексту?
2. Попрацюймо разом (с. 10, впр. 13)
—- Прочитайте дві групи речень.
Словник
— Поясніть значення слова сизий.
— У якій групі речення пов'язані між собою за змістом?
— Яку групу речень можна назвати текстом? Чому?
— Про що автор розказує в цьому тексті?
— Спишіть текст. Підкресліть прикметники
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою
• В лісі вогник рудуватий
Шишки лускає завзято. (Білка)
2. Робота над текстом (с. 11, впр. 14)
— Прочитайте текст.
— Ще нового дізналися про білку з цього тексту?
— Визначте тему, основну думку тексту.
— Спишіть останній абзац тексту.
— Підкресліть дієслова.
3. Переказ тексту про білку <
4. Робота з теоретичним матеріалом (с. 11)
— Що називається заголовком?
— Яким має бути заголовок?
5. Добирання заголовка до тексту (с. 11, впр. 15)
— Прочитайте речення.
— Чи можуть бути ці речення заголовком до тексту про білку?
6. Робота з деформованим текстом
— Запишіть речення так, щоб утворився зв'язний текст.
Він зупинився біля дівчинки, ніби благав про допомогу. Це трапилося влітку. У лелеки
було перебите крило. Птах ішов прямо до неї. Марійка збирала лікарські рослини. Дівчинка
зрозуміла, що треба віднести лелеку до лі карні. Раптом вона побачила лелеку.
— Визначте тему тексту. Доберіть до нього заголовок.
— Чого навчає цей текст? Яка його основна думка?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що цікавого дізналися на уроці?
— Які речення утворюють текст?
— Що таке тема, основна думка тексту?
— Що можна дібрати до тексту?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 11, впр. 16.
— Спишіть перший і другий абзаци тексту вправи 14.
— Доберіть заголовок до другого абзацу.
— У виділених словах підкресліть букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки.
Урок 5. ЗМІСТОВНИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ЧАСТИНАМИ
ТЕКСТУ
Мета: поглибити знання учнів про структурні одиниці тексту; формувати уявлення про
змістовний зв'язок між частинами тексту; розвивати зв'язне мовлення; виховувати
бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Всі сідайте тихо, діти, Домовляймось не
шуміти, На уроці не дрімати, А старанно
працювати.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 11, впр. 16)
Які абзаци виписали з вправи 14?
Який заголовок дібрали до другого абзацу?
— Які букви підкреслили у словах білка, жолудями? (б, л; ж, л, д, м)
— Які приголосні звуки вони позначають?
2. Робота над дефоомованим текстом
— З поданих у рядку слів складіть речення. З речень утворіть текст і запи- п іть його.
Доберіть заголовок.
Принесла, дзьобі, в, вона, жолудь. Восени, цікаво, лісі,
в. Його, під, ховати, почала, коріння. Пролетіла, ось, і,
сіла, сойка, пеньок, на.
3. Фронтальне опитування
— Що таке текст?
Що називається темою, основною думкою тексту?
— Що можна дібрати до тексту?
— Який повинен бути заголовок?
IIІ. ПОВІДОМЛІ ЖЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроц: ми повторимо, з яких частин складається текст, спробує о з'ясувати,
який зв'язок існує між частинами тексту.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота над будовою
тексту (с. 11-12, впр. 17) 1) Читання тексту.
— Прочитайте текст. Про що ви з нього дізналися?
Доведіть, що прочитані вами речення є текстом. (Речення розміщені по- с. довно і
пов'язані між собою за змістом. Тема цього тексту день наро- ження Марійки. Основна ідея
полягає в тому, що день народження - най- раще свято.)
Перекажіть прочитаний текст.
— Скільки частин у цьому тексті? Пригадайте, як вони називаються?
— А допоможе вам у цьому вірш О. Калинової «Текст».
2) Слухання вірша Оксани Калинової «Текст».
— Послухайте вірш Оксани Калинової і намалюйте казковий будиночок з назвою «Текст».
— Скільки поверхів він має? Назвіть їх?
Стоїть в країні Мовляндії Будиночок цікавий.
Текстом всі його зовуть, І з ним зустрічі всі
ждуть. Знайте: й він гостей чекає. Три поверхи
для них має. Перший поверх — це зачин. Тут він
з багатьох причин. Що ж ми можем розказати?
Як із зачину не почати? Головна частина — буде
середина. Все узнаєте ви в ній: І про дощик
весняний, І про сум зимніх ночей, І про теплий
літній день. А ще вище, як підете, До кінцівки
попадете. Хоч і мешкає під дахом, Та без неї —
знаю я — Нецікава й беззмістовна Буде
розповідь моя.
— З яких частин складається текст?
3) Продовження роботи над вправою.
— Прочитайте зачин тексту. Про що в ньому йдеться? (Про час події.)
— Які слова пов'язують зміст першого і другого речення? (Марійка — вона.)
— Прочитайте основну частину. Що розкривається вій частин ? (Розкриваються події.)
— Відшукайте в основній частині тексту опис ляльки Барбари.
— Спишіть його.
— Підкресліть прикметники.
— Про що йдеться в кінцівці? (Повідомляється про те, чим завершуються описані події.)
— Прочитайте кінцівку тексту.
У якому реченні висловлена основна думка? (Як добре, що є день народження!)
— Спишіть це речення.
Висновок. Частини тексту мають бути зв'язані за змістом і розвитком подій.
2. Творча робота в групах (с. 12, впр. 18)
— Об'єднайтеся в групи і прочитайте загадку.
— Скільки речень у загадці?
— Розташуйте речення у правильному порядку.
— Звітування груп.
— З чим порівнюється у загадці кульбабка? (З ліхтариком золотистим.)
— Спишіть перше речення загадки.
— Підкресліть головні слова. (Підмет — ліхтарик, присудок — горів.)
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словникова робота
— Прочитайте слово.
1) а
4) ль
3) фа
2) с
5) т
— Асфальт — чорна смолиста маса природного походження або штучно виготовлена з (
туму і тонкоподрібнених матеріалів. Шлях, тротуар, покриті цією масою.
— Утворіть сшльнокореневі слова до слова асфальт і запищіть їх у зошити.
(Асфальтування, асфальтовий, асфальтувати)
— Розв'яжіть ребус.
(Вогнище)
— Як ви розумієте значення цього слова? (Купа дров, хмизу, що горить.)
— Доберіть синоніми до слова вогнище і запишіть їх у зошити. (Вогнище, багаття, ватра,
вогонь, полум'я)
2. Робота в парах (с. 12, впр. /9)
— Прочитайте. Чи можна назвати прочитане текстом? Чому?
— Розташуйте речення за змістом та розвитком подій.
— Визначте тему тексту.
— Доберіть до тексту заголовок. (Наприклад: «Жовтий вогник»)
— Спишіть кінцівку тексту.
— Доведіть, що в ній висловлена основна думка.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яких частин складається текст?
— Яку роль виконує кожна частина тексту?
— Як частини тексту пов'язуються між собою?
— Який вид роботи вам найбільше сподобався? Чому?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 13, впр. 20.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 6
1. Перевірка домашнього завдання (с. 13, впр. 20)
— Прочитайте основну частину тексту.
— Які дієслова, пов'язані за змістом дібрали до виділених іменник'в? (Насіннячко впало,
прогрілася земля, кульбабка спалахнула.)
— Як підкреслюємо дієслова? (Двома лініями)
2. Каліграфічна хвилинка
Урок почнемо без зупинки З каліграфічної
хвилинки. Щоб оцінка була гарна, Треба вивести
старанно Кожну букву, кожен штрих — Клас
працює,клас притих. Раз, два, три, чотири, п'ять
Починаємо писать.
Поглянь навколо: чарівниця-осінь В коралах і у
золоті стоїть. Пожовкле листя і бездонна просинь,
І срібна павутинка вдаль летить.
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова стоїть.
— Слово бездонна поділіть на склади для переносу.
— Поставте наголоси у словах другого речення.
— У другому реченні назвіть слова, що відповідають на питання шо?.
3. Творча робота
— Розташуйте речення у такій послідовності, як відбуваються под±ї. Запишіть текст.
Підкресліть у кожному реченні слова, які виражають посл ;ов- ність подій.
Почалася велика перерва. Сьогодні вони чергові. Закінчився урок читання. Діти провітрили
класну кімнату і витерли дошку. У класі залишились Петрик та іринка. Усі учні вийшли на
подвір'я.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 7
Створення проблемної ситуації
— Послухайте тексти і скажіть, що вони мають спільного і чим відрізняються?
РОМАШКА
Ромашка — трав'яниста рослина з розгалуженими стеблами і суцвіттями- кошиками. На їх
краях розміщені білі квіти, а всередині — жовті.
ЛУГОВА ЦАРИЦЯ
У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитками сонця, на високому
гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. Рівна, висока, з яскраво-жовтою голівкою,
в білих прозорих пелюстках.
— Чому про одне і те саме розповідають по-різному?
Урок 6. АБЗАЦ. РОЛЬ АБЗАЦІВ У ТЕКСТІ
Мета: формувати уявлення учнів про абзац та його оформлення на письмі; закріплювати
уявлення про засоби зв'язку частин тексту; розвивати мовлення, збагачувати словниковий
запас школярів; виховувати старанність під час оформлення письмових робіт.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось дзвінок сигн' п подав — До роботи час
настав Ось і ми часу не гаймо, А урок свій
починаймо.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додаток нас. 20)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Щоб тему уроку взнати, Треба слово
розшифрувати.
базац (абзац)
— Ми повторимо, що таке абзац, дізнаємося, як абзаци пов'язані між "обою і як слід
оформлювати абзаци на письмі.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над вправою 21 (с. 13-14)
1) Читання тексту.
— Прочитайте текст.
— Про кого в ньому йдеться?
— Знайдіть опис дівчинки. Прочитайте його.
2) Словникова скарбничка.
— Поясніть значення слова ластовиння.
— Що любила Юля?
— Про що мріяла дівчинка? Яким саме художником?
— Хто такий модельєр? дизайнер?
3) Визначення теми тексту і добирання заголовка до нього.
4) Удосконалення тексту.
— Прочитайте другий абзац тексту.
— У яких реченнях потрібно замінити слово Юля словами вона, у неіі
— Для чого замінюємо слова, які повторюються?
— Запишіть удосконалений текст.
5) Звуковий аналіз слова. Ластовиння [ластовин':а] б Розвиток мовлення.
— Складів речення зі словом ластовиння.
2. Робота над вправою 22 (с. 14)
— Прочитайте текст.
— Про кого в ньому йдеться?
— Скільки частин у тексті?
— Як написана кожна частина тексту? (З абзацу)
— Як ви думаєте, навіщо текст поділений на абзаци?
— Прочитайте перший абзац тексту. Про що в ньому йдеться?
— Прочитайте другий абзац тексту. Про що в ньому йдеться? (Про роботу продавця.)
— Прочитайте третій абзац тексту. Про що в ньому йдеться?
— Знайдіть слова, які об'єднують ці частини.
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 14)
— Що таке абзац?
— Як пов'язані між собою абзаци?
— Як починається кожний абзац?
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Самостійна робота [за вправою22)
1 варіант
— Спишіть абзац тексту, у якому йдеться про роботу продавця.
— Підкресліть слово, у якому букв більше, ніж звуків. (Продавець)
2 варіант
— Спишіть абзац тексту, у якому йдеться про роботу продавця.
— Підкресліть слово, у якому звуків більше, ніж букв. (Покупкою)
2. Поділ тексту на абзаци. Робота з дидактичним матеріалом
ЧЕРЕПАХА І ЛИСИЦЯ Прийшла стара черепаха до лисиці за вівсом Лисиця
насипала їй зерна повний мішок. Подякувала старенька і тихенько пішла дорогою. А лисиця
прорізала в мішку дірку. Поки черепаха поверталася додому, весь овес і висипався. Незабаром
овес зійшов і виріс. Хитра лисиця зібрала новий урожай. (За казкою І. Хом'ма)
— Прочитайте текст.
— Як ви вважаєте, це оповідання чи казка?
— З чого це видно?
— За чим прийшла черепаха до лисиці?
— Як повелася лисиця?
— Доведіть, що і в цій казці лисиця хитра, підступна.
— Що сталося з вівсом?
— Хто зібрав урожай?
— Поділіть текст на абзаци.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— На що можна поділити текст?
— Що включає абзац?
— Як починаємо писати кожний абзац?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
с415, впр. 23.
Урок 7. ОЗНАКИ ХУДОЖНЬОГО ТА НАУКОВОГО ТЕКСТІВ
Мета: вчити учнів розрізняти тексти за стильовими ознаками; розвивати звязне мовлення,
увагу; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 15, впр. 23)
— Які назви професій виписали?
— Про які професії ви дізналися вперше?
— Прочитайте речення про професії, які вам найбільше сподобалися.
2. Ьесіда
— З яких частин складається текст?
— Що потрібно робити, щоб уникнути повторів у тексті?
— З якою метою ви це робите?
3. Редагування тексту
— Прочитайте текст. Відредагуйте та запишіть його в зошит. Придумайте до тексту
заголовок.
Рябчик живе в густому великому лісі. Тут рябчик завжди знаходить, чим поживитися.
Узимку — бруньками, сережками з дерев, в інші пори року — ягодами. На деревах рябчик
спочиває. Чудово літає між вітами. Притулившись до стовбура, рябчик ховається від ворогів.
4. Створення проблемної ситуації (див. додаток на с. 20)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодн на уроці ви ознайомитеся з ознаками різних текстів, у яких по- різному
висловлюються думки. Спробуємо навчитися розрізняти такі тексти.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 24 (с. 75)
— Прочитайте текст.
— Про кого йдеться в тексті? Перекажіть його.
— Прочитайте виділені слова.
— Навіщо письменниця вживає їх у тексті? (Вони допомагають описати тваринку.)
— Спишіть перший абзац тексту.
— Куди зібрався ховрашок? (У гості)
— Чому він порівнює себе з м'якеньким бумбончиком? Яке слово є підказкою? (Погладшав)
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 75)
— Якими словами автор передає своє ставлення до персонажа у вправі 24?,
— Як називаються тексти літератури (казки, оповідання, вірші)?
3. Робота за вправою 25 (г. 75-76)
— Прочитайте текст.
— Спишіть перший абзац тексту.
— Зіставте текст вправи 25 з текстом вправи 24.
— Чи наявні у тексті вправи 25 слова, які описують ховрашка?
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 16)
— Як називається текст, який ми прочитали у вправі 25?
— Як подається інформація у наукових текстах?
— Що відсутнє у наукочому тексті?
— До якого тексту належать правила у підручниках?
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. «Я міркую!» (впр. 26, с. 16)
— Прочитайте тексти.
— Зіставте їх.
— Визначте, який текст художній, а який —науковий. Поясніть свою
думку.
2. Самостійна робота
1 варіант
— Спишіть художній текст, доповнюючи його третім абзацом з вправи 24.
2 варіант
— Спишіть науковий текст, доповнюючи його другим абзацом із вправи 25.
3. Розвиток зв'язного мовлення. Опис калини
— Відгадайте загадку.
• У вінку зеленолистім, У
червоному намисті Видивляється у
воду На свою хорошу вроду.
(Калина)
— Назвіть слова, які допомогли вам відгадати загадку.
— Розгляньте малюнок калини.
— Дайте відповіді на запитання, використовуючи слова-підказки.
• Як люди називають калину?
• Які у неї гілки?
• Яке листя?
• Який цвіт?
• Які ягоди?
Слова-підказки: як дівчина-чарівниця; як наречена у вінку; тонке, зелене, розгалужене;
темно-зелене, смарагдове; білий, запашний, квіточка, н іи дівчина в білій хустині; червоні,
соковиті, дають ц іющий с к'
— Запишіть опис калини в зошит.
— Зачитування письмових робіт. Аналіз мовних помилок.
— Які слова в описі зробили ваш текст художнім?
— Підкресліть їх.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які ознаки художніх текстів запам'ятали?
— Які тексти належать до художніх?
— Чим науковий текст відрізняється від художнього?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 16, впр. 27.
— Складіть художній текст про свою улюблену тваринку.
Урок 8. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. НАПИСАННЯ ПРАВИЛ
ЗА ТЕМОЮ «ПОВЕДІНКА В ОСІННЬОМУ ЛІСІ»
Мета: розширити та закріпити знання учнів про правила поведінки в природі; стимулювати
пізнавальну активність у процесі розв'язання екологічних завдань; активізувати розумоь.
процеси і мовлення школярів; розвивати пам'ять, мислення; виховувати екологічну
культуру.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Холодно в полі, в саду, на городі, Осінь мандрує по нашій господі. Тепло і затишно в
класі у нас, Доброго дня, я вітаю всіх вас.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вступне слово вчителя
— За народними переказами Осінь — четверта донька Сонця. Вона останньою залишила
батьківський дім, с^ала четвертою порою року. Посилаючи Осінь на землю, Сонце сказало їй:
«Забирай усе"моє багатство. Я віддаю тобі все золото. Будь щедрою і люди полюблять тебе».
Кожного року Осінь чарує золотом.
— Де найкраще можна побачити і відчути осінь? (У лісі)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Помандруймо до осіннього лісу.
Прийшли ми у ліс — це система жива. Дуб шелестом листя шепоче слова. А співи
пташок заворожують слух. Тут дихати легко — ліс кожному друг.
— Ліс — це домівка для звірів, пташок, комах. Ми завітаємо до них у гості. А коли йдеш у
гості, необхідно дотримувати певних правил поведінки. Сьогодні на уроці ви спробуєте
скласти такі правила, щоб ваш відпочинок у лісі не став на заваді лісовим мешканцям.
IV- РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за малюнками (с 17)
— Розгляньте перший малюнок.
— Яка пора року на ньому зображена?
— Чому ви так уважаєте?
— Які птахи відлітають першими? (Ті, які весною прилітають останніми: рижі, зозулі,
солов'ї.)
— Як летять у небі журавлі? (Вони летять ключем і голосно курличуть.) 1-й учень
В теплі подались краї Гуси, чаплі, солов'ї, Журавель, зозуля, шпак, Трясогузка,
стриж і грак.
1
З ними жайвір польовий,
Вивільга,
деркач
прудкий,
Конопляночка-співачка, Лебідь, ластівка і
ішачка.
І. Величко
2- й
учень
У скрутний зимовий час Залишаються у нас Дятел,
ворон, горобець, Галка, щиглик і норець, Омелюх і
сорока, Гамірлива білобока, Та синички з снігурами,
Та вівсянки з шишкарями. Серед розсипу снігів Чути
їхній мужній спів.
І. Величко
— У народі кажуть: «Де багато комашок, там багато пташок».
— Поясніть, як ви розумієте це прислів'я.
3- й
учень
Ніколи не зробимо шкоди, Ми пташці у ріднім краю.
Нехай звеселяють природу — Співають для нас у
гаю.
4- й
учень
Ми друзі й віоні, й щирі, Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій, І тих, шо зимують у нас.
Цікаво знати
— Птахи — це краса та радість природи. Пернаті друзі радують нас своїм співом,
допомагають у боротьбі зі шкідниками. Нам треба берегти птахів і турбуватися про цих друзів.
В Україні зустрічається 360 видів птахів. Розміри в них різні. Живляться вони
різноманітною їжею. Та найважче їм узимку. Тому ми повинні їм допомагати їжею.
— Розгляньте уважно перший малюнок.
— Що назбирали діти в лісі ?
Вікторина «Чи знаєте ви гриби?» • Трухлявий пеньок допоможе чам правильно знайти
дорогу до цих грибів. Які ж гриби ростуть на пеньках і руйнують їх? (Опеньки)
« Вийшов красень на стежину, Вдягся в білу
одежину, Капелюх червоний взяв — Всіх навколо
налякав! (Мухомор)
• Виросли ^риби прекрасні — Капелюшки в них,
мов в маслі. І збирають грибники Маслянисті...
(маслюки).
• Шапка коричнева, ніжка міцна, Гриб цей
найкращий, і кожен це зна, Тому бажає усякий
грибник
В лісі великий знайти... (боровик).
• Капелюхи в них яскраві: Жовті, сірі, зеленаві,
Зачекайте, любі, трішки,— Я зберу вас... (сироїжки).
• Ці грибочки невеличкі,
Із близнючок в них сестрички.
По лісах мандрують пішки, Носять рижі босоніжки.
(Лисички)
Які серед названих грибів їстівні, а які — ні?
Чи знаєте ви, як правильно збирати гриби? (Збираючи гриби, не можна ти їх разом з
грибницею. їх треба зрізати ножем.) Розгляньте другий малюнок. Кого ви на ньому
побачили?
н ь. Білка запасає на зиму гриби, горішки не тільки для себе, а для их Гілочок. У сильні морози
білочки ховаються у вільних дуплах, де на них є пожива, яку запасла інша білочка. От які білки
молодці! Тварини — нев ('ємна частина нашої природи. Не можна руйнувати му- ники,
пташин ге їда. Там де є мурашники, дерева менше хворіють. Меш- тісу не можна тривожити
шумом, криком. Тваринки дуже злякані, на- торожеі а у адже вони живуть тут у цілковитій
тиші. Тут відбувається зовсім і. не життя.
А хто де нам назустріч? Так це ж Лісовичок! Він намагається нам про щось розповісти.
Лісовичок
Ой, сталася в лісі в нас біда, Проходила тут
туристів орда. Таке вони тут наробили —
Весь ліс сміттям забруднили. Небезпечно і
самим ходити І когось в гості запросити.
— А хто такі туристи, ви знаєте?
Це тюди, які приходять відпочити, Грибів, ягід
назбирати, Природу оглядають, Потім поїсти сідають
Та після себе сміття залишають.
— Чи можна так учиняти? Чому?
Ой, погляньте навколо і тут туристи були.
Гілочку зламали і далі пішли.
Як, ви вважаєте, малята,
Чи можна гілочку ламати?
Чому? Які мрії могла гілочка мати?
Діти по лісу ходили. Втомилися, змерзли. Дістали сірники і розпалили багаття. Зігрілись,
відпочили, додому пішли, а багаття загасить забули.
•
•
•
•
•
•
А вогонь ставав все більшим, Розгорявся все швидше.
Вже загорілася трава, Стали горіти дерева. Стали звірі і
птахи тікати, А вогонь не хотів стихати.
— Що робити? Як допомогти? (Міркування учнів.) 2. Гра «Можна — не можна»
— Якщо ви вважаєте, що так можна вчиняти, плесніть у долоні.
Руйнувати пташині гнізда.
Спостерігати за рослинами і тваринами.
Бігати та галасувати.
Підгодовувати птахів.
Ламати гілки.
Зривати гриби, яких ти не знаєш.
3. Фізкультхвилинка
Ми лісочком йшли, Грибочки
знайшли, Нахилились, підняли, У
кошик поклали. Ми лісочком йшли,
Горішок знайшли, Потягнулись,
дістали, У кошик поклали І далі
пішли.
V РОБОТА В ГРУПАХ
— Об'єднайтеся в групи.
— Прочитайте деформовані тексти.
— Розставте слова в реченнях так, щоб вийшли правила повед: тки в о^'н- ньому лісі.
Запишіть ці правила в зошити.
Учні можуть додати і свої власні правила. Можна скористатися матеріалом, поданим у
зошиті з розвитку писемного мовлення.
• Травинка в кожна повітря кисень Кожен листочок, виділяє, рослини Не топчи,не зривай!
• в осінньому Не галасуй лісі, не шуміть — як послухайте, шумить.
• згубити Щоб дерево молоде, хвилини пот{ бні, а виростити — роки.
• Не в лісі слід смітити.
• їх додому Не ловити і не забирати диких тварин.
• бо покидають їх птахи Не руйнувати гшзда,
• в лісі Не розводити багаття.
VI. ЗВІТУВАННЯ ГРУП
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
—
Поясніть прислів'я: «Землю гріх ображати, бо вона — наша мати», «Немає ліпшої
краси, ніж гаї та ліси».
Учень
Бережи
краплинку,
Бережи
травинку, Бережи пташку, Бережи
тварину. Скрізь і все оберігай, І тоді
на землі настане рай.
Урок 9. ОЗНАКИ ДІЛОВОГО ТЕКСТУ
Мета: ознайомити учнів з ознаками ділового тексту, з алгоритмом написання оголо- _е--?
їбагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до вивчення
(К£.-.0 МОВИ.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 16, впр. 27)
Учні зачитують описи улюблених тваринок.
— Як злова допомогли вам розповісти про улюблену тваринку.
— Як називається текст, який ви склали вдома? (Художній)
2. Вибіркове списування
— Прочитайте текст.
— Визначте, який це текст — художній чи науковий.
— Запишіть опис зовнішнього вигляду глухаря.
Тихо навкруги. Наче завмерло все. Аж ось цокнуло щось. Немов гілка тріс- н іа. Ні, то
бородатий, червонобровий глухар.
Ось він. Хвіг т віялом, крила підняті, шия витягнута. Ходить по товстій ., пишається.
Туркоче, глухарок на галявину скликає. Він чутливий, стозі ж кий. Найменший шурхіт чує.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодн на урої і ми ознайомимося з ознаками ділового тексту та навчився складати
оголошення.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 29 (с. 17-18)
— Прочитайте текст.
— Куди прийшли Сергійко з Мариною? До твого словничка»
— Поясніть, як ви розумієте значення слова планетарій.
— Що побачили діти перед входом до планетарію?
— Що це був за аркуш?
— Що таке оголошення?
— Про що повідомлялося в оголошенні?
— Чому в цьому тексті так мало написано?
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 18)
— Яким повинен бути діловий текст?
— Коли використовують ділові тексти?
3. Робота за таблицею
Оголошення —► дата —► місце —зміст події —підпис
— Пригадаємо, з яких частин може складатися оголошення.
— Спишіть текст оголошення з вправи 29.
— Розкажіть, як ви зрозуміли підкреслене словосполучення. (Діловий т кет — це текст
документів.)
4. Фізкультхвилинка
Зупинить навчання час, Фізкультпауза у
нас.
Руки, наче крила в птаха, Що летить, не
знає ~~траху. Вгору-вниз їх підіймаю І
доверху підлітаю. А тепер — метелик я,
Рух дає мені життя. До плечей згорну я
руки, Колові зроблю я рухи. А голівкою
покрутим — Небезпек не має бути.
Якщо поруч небезпека,— Геть втікаємо
далеко.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота за вправою ЗО (с. 18)
— Прочитайте текст.
— Доберіть до нього заголовок.
— Який це текст? Чому?
— Спишіть, підкресліть слова, якими описують сонечко.
— З чим автор порівнює світлячка? (З голубим ліхтариком.)
— Підкресліть ці слова у тексті.
2. Добирання заголовків (с. 19, впр. 31)
— Прочитайте речення.
— Які з цих заголовків можуть бути заголовком до всього тексту?
— Які з цих заголовків можуть бути заголовком до окремих частин тексту?
3. Творча робота. Робота з дидактичним матеріалом
— Складіть інструкцію до виготовлення аплікації метелика з листя. Для цього в дужках
позначте послідовність виконання д і.
• Познач олівцем розташування листочків на папе] л.
(3)
• Накрий готову аплікацію аркушем білого паперу і пригладь її. (5)
• Підготуй листочки за формою і розміром.
(1)
• Обережно зніми серветкою клей, який виступає з-під листочків. (6)
• Розклади їх на папері так, щоб вийшов метелик.
(2)
• Поступово знімай кожний листочок, намазуй клеєм і наклеюй на (4) своє місце
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Які ознаки ділового тексту запам'ятали?
— Чому потрібно вміти писати оголошення?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 19,впр.32.
— Складіть власне оголошення, у якому повідомте, що у вашому класі відбудеться «Свято
осені».
Урок 10. ПЛАН ТЕКСТУ
Мета: ворм/вати уявлення учнів про план тексту; виробляти вміння ділити текст на час- -и за
запропонованим планом, пояснювати зв'язок між абзацами та планом тек ст} оозвивати
зв'язне мовлення школярів; виховувати старанність під час оформ- ле-ня письмових робіт.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II / КТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 79, впр. 32)
2. Гра «Кращий знавець мови»
— За ознаками визначте, які це тексти:
• Настала холодна зима. Сірі хмари пливуть над землею. Сиплеться на землю пухкий сніг.
Різкий вітер жене його по замерзлій землі.
• Назва місяця січень бере свій початок у праслов'янській мові, коли наші Щ)едки мали
справу з випробуванням (просічуванням, висічуванням лісів). С.чення (просіка, вирубка)
проводилася найбільше в ту пору, що припадає приблизно на місяць січень. Імовірно, що
слово січень пов'язане з поняттям сяльний (сікучий) мороз. Підтвердженням цього є
прислів'я: «Січень січе, лютий студить, і лиш березень голубить».
• 30 вересня о 10. 00 в актовій залі відбудеться «Свято осені». Запрошуються учні третіх
класів, батьки, вчителі.
Учні 3-В класу
• За віконцем дощик весело шумить І усіх маляток
наших веселить. Візьме парасольки, вийде дітвора
— З дощиком веселим розпочнеться гра Крапельки
стомились падати на нас — Вже і їм, і діткам
відпочити час.
С. Жупанин
3. Каліграфічна хвилинка
Ч" Чч Чч Ча Чв Че Чі ча че яч чк оч
Золота красуня — осінь-чарівниця! По землі ступає,
золотом оі риться. В жовте і червоне листячко
фарбує І картини дивні, чарівні малює.
— До слова листячко доберіть спільнокореневі слова, позначте в них корінь.
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова осінь.
— Знайдіть слова, які говорять про осінь як про істоту.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодн на уроці ми навчимося складати план тексту та ділити текст на ч; тини за
поданим планом.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 33 (с. 79)
— Прочитайте текст. Визначте його тему.
— Який вид тексту?
— Прочитайте йлан до тексту, поданий на о. 19 підручника.
— Усно поділіть текст на частини за планом.
— Про що йдеться в кожній частині тексту?
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 20)
— Що називається планом тексту?
— Для чого потрібно складати план до тексту?
— Якими за метою висловлювання можуть бути речення в плані?
3. Вибіркове списування
Учні за вибором списують частину тексту, яка в ;пов. і;ає першому або другому пунктам
плану.
Перевірка виконаної роботи.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота за вправою 34 (ї. 20)
— Прочитайте текст. Перекажіть його.
— Яка тема цього тексту? Яка його основна думка?
— Скільки частин у тексті?
— Як виділена кожна частина в тексті? (Абзацем)
2. Робота за вправою 35 (с. 20-21)
— Прочитайте речення правої і лівої колонок.
— Чим різняться записані речення в праві* ліі ї колонках?
— Які речення можуть бути планом до прочитаного тексту?
3. Самостійна робота (заматеріалами вправи 34)
1 варіант Спишіть частину тексту вправи 34, яка розкриває зм4ст четвертого пункту плану.
2 варіант. Спишіть частину тексту вправи 34, яка розкриває зміст п'ятого пункту плану.
4. Складання розповіді за поданим планом
— Прочитайте план розповіді. План
1 У якому класі ти навчаєшся?
2. Де побували класом на екскурсії?
3. Про що ви там дізналися?
— Запишіть розповідь за поданим планом.
— Як ви записVватимете кожний пункт плану? (З абзацу)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що допоможе нам послідовно переказати текст?
— Як скласти план до тексту?
— Прочитайте прислів'я.
• Зробив діло — гуляй сміло.
• Добрий початок — половина роботи.
• Хто багато робить, той багато вміє.
— Розташуйте прислів'я в такому порядку, що передає план проведення нашого уроку.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 21, впр. 36.
Урок 11. ТЕКСТ-РОЗПОВІДЬ
Мета : сформувати уявлення учнів про текст-розповідь, виробляти вміння розрізняти розповіді
за стилями мовлення; розвивати зв'язне мовлення; збагачувати с ов-пі ювий запас школярів;
виховувати любов до природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 21, впр. 36)
— Прочитайте речення, які ви записали з останнього абзацу вправи 33.
— Скільки прикметників ви знайшли в цій частині?
— Назвіть їх.
і Складання за малюнками плану до казки «Про двох цапків»
— Пригадайте зміст казки за поданими малюнками.
— Запишіть план у зошити.
— Спробуйте переказати казку за складеним планом. Орієнтовний план
1 $устріч на кладці. _ Зійка цапків. Цапки у воді.
3. Бесіда
— Що ми називаємо планом тексту?
— З якою метою ми складаємо план до тексту?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом, ознайомимося з
текстом-розповіддю; будемо вчитися розрізняти розповіді за їх метою, вчи тися складати
розповідь за опорними словами і добирати до неї заголовок.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 37 (с. 21)
— Прочитайте загадку.
— Прочитайте подані нижче слова.
— Яке з них є відгадкою? (Лелеки)
— ДоОеріть слова, близькі за значенням до слова лел°ки.
— Спишіть речення зі словом-відгадкою.
— Назвіть виділене слово в загадці.
— Що це за дивний ключ у небі лине?
— Яке ще значення може мати це слово? (Гайковий ключ; скрипковий ключ; ключ від
замка)
— Складіть речення зі словом ключ.
2. Ознайомлення з науково-популярним текстом (с. 21-22, впр. 38)
— Прочитайте текст.
— Про кого в ньому йдеться?
— Де можна прочитати дані відомості про життя лелек? (В енциклопедії)
— Які наукові відомості подаються в ньому? Висновок. Цей текст є науково-популярним.
— Спишіть другий абзац тексту.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота за вправою 49 (с. 22)
— Розгляньте малюнки.
— Прочитайте слова з довідки.
— Кого знайшли батько з Миколкою?
— Що сталося з пташкою?
— Що вирішив зробити батько?
— Які птахи жили на Миколчиному под р'ї?
— Як вони ставилися до лелеки?
— Чим люди годували лелеку?
— З ким лелека зустрівся навесні?
— Де він почав будувати гніздо?
— Яке диво сталося в лелечій сім'ї?
2. Розвиток зв'язного мовлення
Робота в групах
— Складіть розповідь за малюнками, використовуючи слова з довідки.
— Доберіть до тексту заголовок.
3. Звітування груп
— Прочитайте складений вами текст.
— Який текст ви склали?
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 23)
5. Цікаво знати!
Лелека {бусол, бузько, чорногуз, гайстер) — символ богин Зорі; символ поваги до
батьків; символ мандрівників, сімейного благополуччя, щастя, батьківщини.
Особливу увагу наші предки приділяли появі перших перелітних птахів. Вони не просто
несли на крилах весну, а прилітали з вирію від бог'з, тому й самі мали чарівні властивості.
Були широко розповсюджеі р номанітні ^а-. дання «на першого птаха». Вважали, що коли
молода дівчина рано навесні вперше зустріне пару лелек, то цього року вийде зам к, якщо ж
самотнього — ще буде дівкувати. Якщо дівчині часто сняться лелеки треба чекати старостів
до хати, заміжній жінці — вона завагітніє. Коли чорногуз сідав на дах піц час весілля,
очікували швидкого поповнення в родині. Якщо в перший день, коли в домі з'явиться маля,
над ним покружляє 6і чий лелека новонародженого чекає щаслива доля. Коли навесні
вперше зустрівся лелека в польоті — рік буде щасливим, стоячий — у цьому ро: не
пощастить.
Убивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах, за повір'ям, має риси і
звички, притаманні людям. У народному уявленні він є символом праці і відданогті. Де він
покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. В
Україні птахів звірів не називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток. З
ними розмовляли, «радилися» як з членами с м'ї.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Над яким типом тексту працювали на уроці?
— Прг> що йдеться в тексті-розповіді?
— Яка мета художнього тексту?
— Чим художній текс^ відрізняється від науково-популярного?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 23, впр. 40.
Урок 12. ТЕКСТ-ОПИС
сссм-/зат.' уявлення учнів про текст-опис; виробляти вміння складати тексти- ьа
-оданим планом; розвивати зв'язне мовлення; пам'ять учнів; збагачувати і-:
запас
школярів; виховувати любов до природи.
ХІД уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
' КТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдакня (с.23, впр. 40)
Прочитайте розповідь про книжку, яку ви читаєте або прочитали. І іша розпоі :ць
належить до художнього тексту чи до науковосте рного?
Доведіть свою думку.
2. Грг «Угадай предмет за його ознаками»
Жоі , маленьке, пухнасте — ... (курча).
Хвгра, руда — ... (лисиця).
Сірий, косоокий полохливий — ... (заєць).
— Щоб зрозуміти, про який предмет йдеться, достатньо його описати.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
С догоді ; на урог ми продовжимо роботу над текстом, ознайомимося ом-описом;
будемо вчитися складати опис предмета за планом і доби- тч до нього заголовок.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Робота
за вправою 41 (с. 23)
Прочитайте текст.
— За допомогою чого малює художник? А письменник?
— Що необхідно знати письменнику, щоб писати цікаві тексти?
— Що можна описати словесно?
— Як це потрібно зробити?
— З якою метою це робить письменник?
2. Вибіркове списування
— Спишіть другий абзац тексту з вправи 41.
— Підкресліть слова, які вказують на те, що та кого можна описувати.
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 23)
4. Вправа на розвиток пам'яті
— Розгляньте малюнки.
— Назвіть пта: в, зображених на них: горобець, ластівка, жайворонок, зозуля, сорока,
снігур, соловей, щиголь, дятел, лелека.
— Запишіть назви птахів із пам'яті.
Учн протягом 0,5 хв розглядають птахів, учитель закриває дошку, діти записують назви
птахів у зошити.
— Перевірте свою пам'ять. (Хто запам'ятав 10 назв птахів,— має гарну пам'ять; хто
запам'ятав 5 назв — треба трохи потренуватися; хто запам'ятав менше 5 слів,— необхідно
розвивати пам'ять.)
5. Етимологія слова
— Деякі птахи мають кілька назв: ворон — кракун, сова — пугач, ґава — ворона, дятел —
довбар.
— А як по 'ншому ми називаємо лелеку? (Бусол, баюн, веселик, чорногуз)
6. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота за вгюавою 42 (с. 24)
— Прочитайте текст.
— Про що запитала Оленка в бабусі?
— Чому лелеку називають чорногузом?
— Де зображують лелеку?
— Які твори про нього складають?
— Чому ця пташка заслуговує на таку повагу до себе?
2. Словесне малювання
— Розгляньте малюнок.
— Яких пташок ви на ньому бачите?
— Прочитайте пункти плану.
— Прочитайте слова з довідки на с. 25.
— Спробуйте описати лелек, дотримуючись пунктів плану використовуючи слова з
довідки.
— Доберіть заголовок до тексту. Орієнтовний текст-опис
Лелека — живий символ України. Вони будують гнізда на хаті або на високому стовпі.
Це великий птах. Лелеки мають оперення білого і чорного кольорів. У них високі червоні
ноги і довга шия. Очі круглі, чорні, немов смородинки. Дзьоб міцний, червоний, гострий.
Лелека вірний, турботливий, працьовитий птах.
Українці оберігають лелек. Вони занесені до Червоної книги України.
3. Вправа «Коли так говорять?»
— В українського народу є багато висловів, пов'язаних з птахами. Прочитайте ці вислови.
• Тріщить, як сорока.
• Бачить, як сова уночі.
• Де лелека родиться, там щастя водиться.
— Коли так говорять?
— Усно складіть коротку розповідь, яка б могла закінчуватися одним з поданих висловів.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
—Над яким типом тексту працювали на уроці?
— Як ви розумієте поняття текст-опис?
— Що було найцікавішим на уроці?
— Що викликало труднощі?
— Нам чим вам слід ще попрацювати?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 25, впр 43.
— Опишіть зовнішність свого друга, подруги, які навчаються з вами в одному класі.
Урок 13. ТЕКСТ-МІРКУВАННЯ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. Перевірка ЗНАНЬ ЗА
ТЕМАМИ «МОВА І МОВЛЕННЯ», «ТЕКСТ»
Мета : формувати уявлення учнів про текст-міркування; виробляти вміння визначати
зс-озь іастини; розвивати пізнавальну активність учнів; збагачувати словни- < ; >з іас
шлолярів: вміння узагальнювати, систематизувати; виховувати бережливе ставлення до
природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
П оевірка домашнього завдання (с. 25, впр. 43)
читають описи однокласників, а клас намагається дізнатися, про кого
Й^ЇТЬСЯ.
Який опис був більш удалим?
— Поясніть чому.
1
2. Хвилинка каліграфії
~ання вірша вчителем
Ти куди летиш, лелеко? Я зі брався
недалеко — До ставочка, де вербички
Посхилялись до водички, Хочу жабку я
спіймати, Лелечат нагодувати.
Про кого йдеться в цьому вірші? А що цікавого ви знаєте про лелек? Запишіть
каліграфічно букву Л л та склади з нею. Л, ло, Лі, дл, ол, ел, кла, елн, леле.
3. Вправа «Мікрофон» (с.25, впр. 44)
— Прочитайте прислів'я.
— Поясніть, як ви розумієте останнє прислів'я.
— Відповідь починайте так:
Ка ою думку, ...; я вважаю...; я переконаний (переконана)...; по-перше, ггже, ...
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Сьогоці ' на уроці ми ознайомимося з текстом-міркуванням та напишемо ревірну роботу
за вивченими темами.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 45 (с. 25)
Прочитайте текст.
Прочитайте речення, у яких дід Василь розмірковував над тим, чому ле- лієки ножуть
покинути його хату.
Які слова він для цього використовує?
— Спишіть другий абзац тексту.
Яке питання можна поставити до другого абзацу? (Чому?)
— Як можна назвати такий вид тексту?
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 26)
3. Робота за вправою 46 (с. 26)
— Прочитайте текст. Про яке свято згадується в ньому?
— Який обряд виконували на Водохреща?
— Складіть текст-міркування, використовуючи слова і словосполучення із тексту вправи.
— Прочитайте підкреслене речення. Воно і буде початком вашого міркування.
— Доберіть до тексту заголовок.
4. Перевірка виконаної роботи
5. Фізкультхвилинка
V. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА ЗА ТЕМАМИ «МОВА І МОВЛЕННЯ»,
«ТЕКСТ»
1 варіант
1. Позначте правильну відповідь. Мова потрібна людям, щоб:
а) малювати;
б) передавати думки;
в)спілкуватися.
2. Усне мовлення має бути:
а) голосним, гарним, емоційним;
б) правильним, виразним, зрозумілим;
в) культурним, тихим, лагідним.
3. Текст — це:
а)окремі речення;
б) об'єднані за змістом речення;
в) зв'язна розповідь.
4. Укажіть тип поданого тексту.
1 чому ж така красива наша школа восени? Бо навколо школи ростуть квіти. У садку
достигають яблука. Але найбільше прикрашають школу дитячі голоси.
а) Розповідь;
б) міркування;
в) опис.
5. Доберіть заголовок до поданого тексту.
Кіт побачив на дереві гніздо, у якому пищали пташенята. І н поліз на дерево. Прилетів
старий дрізд. Він став клювати кота. Кіт злякався і втік.
6. Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст.
На ньому було дупло. В лісі росло дерево. Там жила білка. Вони були маленькі. В неї булю
білченята. Мати навчала своїх малят здобувати собі їжу.
7. Допишіть кінцівку тексту.
Птахи — наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони радують нас своїм співом...
2 варіант
1. Позначте
правильну
відповідь.
Мова
складається:
а) зі слів;
б) із букв;
в) з речень.
2. Писемне мовлення має бути:
а) охайним, каліграфічним, зрозумілим;
б) мімічним, жестикулятивним;
в) голосним, інтонаційним.
3. Текст складається:
а) із зачину
, основної частини, кінцівки;
б) із загаловка, абзаців;
в) із речень.
4. укажіть тип поданого тексту,
У лісі діти ти знайшли зайченят. У руки їх брати не можна Почує людський дух
зайчиха й побоїться до маляти підійти. Так і загине зайченя з голоду.
а) міркування ;
б)опис;
В) розповідь.
5. Доберіть заголовок до поданого тексту.
У мами сьогодні день народження. Петрусь і Василько пішли до лісу. Вони нарвали квітів і
подарували їх мамі. Матуся дуже зраділа. Вона похвалила синів.
6. Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст.
І журавель видужав. Восени хлоп'ята знайшли в кущах журавля. Хлопчики принесли його в
село. У птаха було поранене крило. Діти довґо лікували журавлика.
7 Допишіть кінцівку тексту.
Горобець побачив на березі шпаківню і зайняв її. Через тиждень прилетіли з півдня шпаки.
піднявся гамір...
ПІДСУМОК УРОКУ
Над яким типом тексту працювали на уроці?
— Які слова і словосполучення ми використовуємо в таких текстах?
— Які труднощі виникли під час виконання перевірної роботи?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 26, впр. 47.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 19
Каліграфічна хвилинка
Щщ Щщ Щщ Ще Ща Щу ощ щи рщ ща ще
іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику
В полив'янім гошцику. Іди, іди,
дощику.
— Як називається такий твір? (Заклична)
— Заклички — де коротенькі пісеньки або віршики, у яких звертаються із проханням до
різних сил природи: сонця, дощу, хмар, рослин, тварин Наші предки вірили у магічну силу
слова. Вірили, що словом можна вмилостивити богів, щоб ті послали дощ чи розігнали хмари,
щоб виглянуло сонце. Згодом =арод утрачав цю віру, тільки рештки її залишились у дитячих
пісеньках.
— Знайдіть у чьому віршику звертання.
— Як виділяється звертання в усному мовленні і на письмі?
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова боощик.
— Визначте вид останнього речення за метою висловлення та інтонацією.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 20
1. Перевірка домашнього завдання (с. 36, впр. 68)
— Прочитайте, як пов'язуються слова у другому реченні.
((Що? жовтень (що робить?) їздить; їздить (на чому?) на коні; на коні (якому?)
барвистому.)
2. Робота над деформованим текстом
— Утворіть речення з окремих слів.
— Підкресліть головні члени речення. Діти, вода,
купатися, в, часто, морська. Були, хвилі, на, великі, морі.
Слухала, Маринка, вчителя, уважно, пояснення.
3. Бесіда
— Що становлять підмет і присудок у реченні? (Його граматичну основу)
— Як підкреслюємо підмет у реченні? А присудок?
— Які ще члени речення, крім головних ви знаєте?
— Як пов'язуються між собою слова в реченні? (За допомогою питань)
ДОДАТОК ДО УРОКУ 21
1. Перевірка домашнього завдання (с. 37, впр. 72)
Учні читають речення, які вони утворили за схемами, поданими у г цруч- нику (с. 37)
— Назвіть головні члени ррчення в кожному речбнні.
— Які слова належать до другорядних членів речення?
2. Гра «Лінгвістичний баскетбол»
• Речення містить закінчену думку.
(Так)
• За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, (Так) спонукальні.
•
•
•
•
•
•
У кінці розповідного речення ставимо знак питання.
(Ні)
Якщо в кінці речення стоїть знак питання — це речення спону- (Ні) кальне.
Звертання на письмі виділяються комами.
(Так)
Головні члени речення — це підмет і присудок.
(Так)
Слова в реченні зв'язуються за допомогою питань.
(Так)
Речення, які висловлюються з окличною інтонацією, називаються (Ні) пгітальними.
РЕЧЕННЯ
Урок 14. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. З А КРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
ВИВЧЕНОГО ПРО РЕЧЕННЯ
вторити і закріпити знання учнів про речення; формувати навички правиль- -тонування речень; вдосконалювати вміння ділити текст на речення, доі.ов- оечення
потрібними за змістом словами; розвивати зв'язне мовлення шко- виховувати любов до
книги.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1 Перевірка домашнього завдання (с. 26, впр. 47)
— '^с читайте складений текст.
□ кого типу текстів він належить?
Які слова і словосполучення використали під час складання тексту-
,,
■ твання?
2
А наліз перевірної роботи
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Сьогодні ми вирушаємо у подооож країною Граматики, а до якого саме .країни ми
помандруємо, допоможе з'ясувати хвилинка каліграфії.
инка каліграфії
— З поданих букв утворіть слова і запишіть їх.
еіРя, северень, чкарі, тліпере, нійсіон, няравбн, сукраня. Рясні, вересень, річка,
переліт, осінній, вбрання, красуня.) Якою темою об'єднані дані слова? (Осінь)
— У першому слові підкресліть першу букву, у другому — другу...
— Складіть із підкреслених букв слово. Це і буде назва того міста, куди ми зсгодні
помандруємо.
— Яку назву має місто? (Речення) Запишіть це слово
— Містом Речення ми мандрували у 2-му класі, тому дещо нам уже відомо. Сьогодні на
уроці ми пригадаємо, що виражає речення, як знайти межі
речення, будемо доповнювати речення потрібними за змістом словами.
Для чого нам потрібні ці знання? (Без цих знань ми не зможемо оволо їй рідною мовою,
не зможемо вільно спілкуватися одне з одним.)
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1 Інтонування речень (с. 27, впр. 48)
— Прочитайте виразно вірш.
Пам'ятайтеї У кінці речення голос понижується. Між реченнями робіть
паузу.
— Скільки речень у цьому тексті?
— Спишіть текст.
— Підкресліть головні слова в першому реченні. 2. До твого словничка
— Як ви розумієте значення слів кедр, смерека?
3. Гра «Упіймай речення»
— Серед записів знайдіть і прочитайте речення. Поясніть свій вибір. Настала золота
осінь.
У повітрі летить
Птахи вирушають у далеку
Все нижче ходить над землею сонце.
Яка чудова пора року — осінь!
— Які рядки не є реченнями? Доведіть свої міркування.
— Доповніть незавершені речення словами так, щоб вони виражали закінчену думку.
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 27)
5. Гра «Доповни речення» (впр. 49, с. 27)
— Доповніть незавершені речення словами з довідки так, щоб вони виражали закінчену
думку.
— Прочитайте ще раз усі речення.
— Поясніть, як ви їх розумієте?
— Запишіть утворені прислів'я.
— У виділеному доповненому реченні підкресліть головні слова.
6. Фізкультхвилинка
І. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словникова робота
— Розшифруйте ребус. (Бібліотека)
Що таке бібліотека? Це — домівка для книжок. Що ж, до неї
недалеко: два квартали і ріжок.
Г. Черінь
— Слово бібліотека складається з двох грецьких слів: бібліос — «книга», теке —
«сховище».
— Утворіть словосполучення зі словом бібліотека. Записатися в...; відвідати...; прийти з...
— Запишіть синоніми до слова бібліотека. (Книгосховище, книгозбірня)
2. Поділ тексту на речення (с. 28, впр. 50)
— Прочитайте текст, поділивши його на речення.
— Про що йдеться в тексті? Перекажіть його. Висновок. Речення зв'язані між собою за
змістом.
3. '
Самостійна робота
— Спишіть текст вправи 50, розставляючи розділові знаки.
4. Бесіда
— Який це тип тексту?
— Назвіть речення, які висловлюють повідомлення; питання; спонукання до дії. Який
розділовий знак ви поставите в кінці таких речень?
Висновок. Відповідно до мети висловлювання речення поділяються на розповідні,
питальні, спонукальні.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які ознаки має речення?
— Як правильно оформити речення за допомогою інтонації на письмі?
— З якої букви починаємо писати перше слово в речен і?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 29, впр.51.
Урок 15. ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
Ля~*. _ з.-.а-ня учнів про види речень за метою висловлювання; вчити пра- стіо ^ти розд юві
знаки в кінці речення; формувати навички правильного
— за-*™ сечень розвивати вміння аналізувати, співставляти; виховувати любов
ІС МС&И-
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
<
Пролунав дзвінок, Починаємо урок.
Працюватимем старанно, Щоб почути у
кінці, Що у чаїнім 3-м класі Д ти —
просто молодці.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання (с.28,впр.51)
-. у ні зачитують складені тексти за темою «Для чого існують бібліо
- 1 якого типу текстів він належить? Чому? (Міркування учнів.) 2 Самостійна робота
— Позначте кінець і початок речень. Запишіть речення.
пізня осінь дні стали короткі холодний осінній вітер несе по дорогах »ге тистя опуст_
ш гнізда птахів поховались комахи небо вкрите хмарами йдуть дощі з городів давно зібрали
капусту, картоплю, помідори неза- м настане зима випад*» сніг ударять морози замерзнуть
річки.
3. Перевірка виконаної роботи
— Прочитайте записаний текст. Кожне речення виділяйте інтонаційно.
— Що містить кожне речення? (Кожне речення містить закінчену думку.)
— Як пов'язані слова в реченні? (Слова в реченні пов'язані за змістом.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми пригадаємо, які бувають речення за метою висловлювання. Будемо вчитися
правильно писати їх та вимовляти з правильною інтонацією, а також будемо вчитися
правильно ставити розділові знаки в кінці речень.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 52 (с. 29)
— Прочитайте і відгадайте загадку.
— Поясніть, як ви розумієте значення слова борня.
— Спишіть загадку.
— Скільки речень у загадці?
— Про що вони повідомляють?
2. Вправа «Мікрофон»
— Довед: ь, що за метою висловлювання речення, якими записана загадка, є розповідними.
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 29)
Які речення називаються розповідними?
— Який роз-,ловий знак ставимо в кінці такого речення?
4. Робота в групах (с. 29, впр. 53)
— Прочитайте речення з відповідною інтонацією.
— Поясніть, як ви розумієте значення слова абонемент.
— Які це речення за метою висловлювання?
—
Запишіть запитання і відповіді на них.
5. Звітування груп
6. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 29)
— Які речення називаються питальними?
— Який розділовий знак ставимо в кінці такого речення?
7. Фізкультхвилинка
8. Робота за вправою 54 (с. ЗО)
— Прочитайте текст.
— Як слід читати книжку?
— Де можна знайти значення невідомих слів?
— Що слід знати, крім назви книги?
— Прочитайтє речення, які спонукають до дії.
— Як називаються такі речення?
9. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. ЗО)
10. Вибіркове списування
— Спишіть питальні речення з вправи 54.
— Випишіть виділене слово.
— Визначте в ньому КІЛЬКІСТЬ букв і звуків.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1.
Робота за таблицею на дошці
Типи печень за метою висловлювання
Розповідне
Питальне
Спонукальне
у реченні про когось у реченні про когось або V
реченні
когось
або
про
щось про щось запитують
спонукають до певної дії'
розповідають
І'
1 Г
т
у
кінці
речення у
кінці
речення у кінці речення ставиться
ставиться крапка
ставиться знак питання крапка або знак оклику
2. Творча робота
— Перебудуйте речення з розповідних на спонукальні. Треба берегти
кожну хвилину.
Діти шанують батька і неньку. Мама попросила Оленку купити хліб.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які бувають речення за метою висловлювання?
— Яке речення називають розповідним? Питальним?
— Що виражає спонукальне речення? Наведіть приклади.
— Які розділові знаки ставимо в кінці розповідного, питального, спонукального речень?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. ЗО, впр.55.
— Спишіть спонукальні речення із вправи 54.
Урок 16. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. РОБОТА З
ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ
іа~.' навички грамотного, логічного і послідовного формулювання ■в -оєд'ваткТх у зв'язному викладі; розвивати вміння точно добирати слова > -- зтгивьувати і
поповнювати словниковий запас, вчити аргументовано ви- -;у,-лки у мовленні; виховувати
відповідальність за власне здоров'я.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
* ОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЛОБ ЛОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— П лаш урок пройшов цікаво, починаємо плідно працювати.
■ ^яте, в< * предмети, які нас оточують, ми називаємо чим? (Словами)
— З ч» .о складаються слова? (З букв)
< '.іивне читання вірша
Буква до букви — слово вродилось, Заусміхалось, заколосилось. Сонце зраділо слову,
як брату, Слово — це щастя, слово — це свято.
— Г.;ова пов'язуються в речення. А речення, пов'язані за змістом, утвотекст. Сьогодні на уроці розвитку зв'язного мовлення ви спробуєте цовати
редакторами і будете редагувати тексти, виправляти помилки а іленні.
РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 1 Вступне слово вчителя
— Сьогодні ми будемо створювати журнал, головною темою якого буде роз- іа про
дотримання правил здорового способу життя. У журналі буде 4 руб; гм : Рубрика — це розділ журналу певної тематики.
2. Ознайомлення з назвами рубрик
• Корисні поради від дідуся Панаса.
• Поштова скринька.
■ Сторінка лікаря Пілюлькіна.
• Галерея здоров'я.
3. Робот в парах
— Попрацюємо над матеріалом до першої рубрики.
— Складіть речення зі слів — і дізнаєтеся корисні поради від дідуся Панаса.
руках здоров'я Твоє в твоїх, щастя здоров'я Без немає, за багатств» Здоров'я дорожче, за
Здоров'я не купиш гроші. Перевірка виконаної роботи.
4. Вправа «Мікрофон»
— Закінчіть речення: «Щоб бути здоровим, я...».
5. Робота в групах
— Перейдемо до наступної рубрики «Поштова скринька».
— Відредагуйте листи, що надійшли до редакції. Знайдіть недоліки у текстах.
Завдання для 1-ї групи
— Удоскональте текст, замінивши слова, що повторюються.
Перебування на свіжому повітрі має велике значення для мого здоров'я.
Повітря сприяє зміцненню мого організму. Повітря підвищує опір інфекціям та застудам.
Завдання для 2-ї групи
— Відредагуйте речення і там, де потрібно, утворіть з двох речень одне.
Я люблю свій д'м. Мені тут добре і затишно. Удома я почуваюся безпечно. Я пам'ятаю, що
треба бути обережним з вогнем, гарячою водою та гострими предметами.
Завдання для 3-ї групи
— Уставте пропущені слова та утворіть зв'язну розповідь.
Я прокидаюся о........ранку. Із ........... починаю свій день, як спортсмени.
Фізична зарядка — заряд ... на весь день. А з щоденної бадьорості ... моє здоров'я.
6. Презентація робіт у групах (виступиучнів)
Словесне оцінювання.
7. Фізкультхвилинка
IV. САМОСТІЙНА РОБОТА
— Наступна рубрика — «Сторінка лікаря Пілюльї на».
— Прочитайте тексти. Які недоліки ви помітили в тексті? (Порушена послідовність
висловлювань. Абзаци не пов'язані між собою.)
— Чи можна це виправши? Яким чином?
— Чого ще не має замітка? (Заголовка)
— Удоскональте текст. Запишіть у зошити. Доберіть заголовок.
Ті, хто палять, завдають шкоди собі й оточуючим, які змушені дихати прокуреним повітрям.
У тютюновому димі є ЗО отруйних речовин, найшкідливіша з яких — нікотин. Він вражає
мозок, серце, легені, шлунок. Сприяє захворюванню людини на рак.
Шкодить здоров'ю тютюновий дим.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
— Які рубрики ми розглянули на уроці?
— У «Галереї здоров'я» ми розмістимо ваші малюнки і фотографії — факти
ашого особистого життя, які свідчать про те, як ви дотримуєте здорового способу життя. ІДР
буде вашим домашнім завданням.
Міркування
— Чи все ми виконали -для того, щоб оформити наш журнал? (Немає заголовка.)
— Оберіть заголовок серед запропонованих на дошці.
• «Нехворійко»
• «Рум'яні щічки»
• «Планета Здоров'я»
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Над чим ми працювали на уроці?
— Вам сподобалося працювати редакторами?
— На вашу думку, це легка чи складна праця?
Урок 1 7. РЕЧЕННЯ ОКЛИЧНІ ТА НЕОКЛИЧНІ
»
тро окличні та неокличні речення: виробляти навички пра■оьмзгс -тонування речень відповідно до розділового знаку в кінці речення; ви- -ьтуру
писемного мовлення.
Хід уроку
орі інізаційний момент
акт) лізація опорних знань
"воевірка домашнього завдання (с.43, впр.84)
читайте виразно кожне речення, це речення за метою
висловлювання? І чого вони нас спонукають? .
2. Гра «Хто краще?»
читайте речення з відповідною інтонацією, вте у кінці кожного речення
потрібний розділовий знак, пишіть речення в зошити. І черговий у класі...
н збирайте незнайомих грибів... ико співає веселу
пісеньку...
І ронтальна бесіда
Що містить речення?
Яь бувають речення за метою висловлювання?
—
роз^ілоь. знаки ставимо в кінці розповідного речення? питального?
Я слухаю голос природи.
(Я слухаю голос природи!)
Хіба можна не чути голосу природи? (Хіба можна не чути голосу природи?!)
Слухайте голоси природи.
(Слухайте голоси природи!)
Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 37)
— Назвіть розповідні окличні речення з вправи 57. (Дуже рясно вродила горобина! А
скільки шишок, жолудів, яблучок — кисличок! Виросло багато грибів!)
— Назвіть питальне окличне речення з вправи 57. (Ну як не дивуватися мудрій природі!)
Висновок. Окличними можуть бути розповідні, питальні та спонукальні речення.
3.
4.
Фізкультхвилинка
V.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1.
Робота за вправою 58 (с. 31-32)
— Прочитайте виразно текст.
— З яких частин він складається?
— Доберіть до тексту заголовок.
Вибіркове списування
— Випишіть окличні речення.
3.
Робота за вправою 59 (с. 32)
— Прочитайте текст мовчки, розставляючи розл лові знаки.
— Прочитайте речення вголос відповідно до розг' лового знака в кіне .
2.
Інтонування окличних речень
— Прочитайте підкреслене речення так, щоб інтонаційно щоразу виділяти інше слово.
Яка чудова рання осінь!
Яка чудова рання осінь!
Яка чудова рання осінь!
Яка чудова рання осіньї
Цікаво знати!
Розділові знаки в реченні існують в усіх мовах. Так ось. наприклад, в Іспанії знак оклику та
знак питання ставляться не лише в кінці відповідних речень, -а й на початку. Учителі
вважають, що це допоможе учням відразу зрозуміти, з якою інтонацією слід читати речення.
Причому на початку речення розділовий знак ставиться догори ногами, а в кінці речення — як
зазвичай.
4.
VI.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Які бувають речення за метою висловлювання?
— Які бувають речення за інтонацією?
— Чи можна у мовленні обійтися без окличних речень? Чому?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 32, впр.60.
Урок 18. ЗВЕРТАННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ НИХ
Мета : розширити знання учнів про звертання; розвивати вміння виділяти
звертання, загачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до усної народної
творчості.
ХІД уроку
оргаНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
АКТуаЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання (с. 32, впр. 60)
Ф гонтальна перевірка домашнього завдання.
2. Графічний диктант
Завданняя: визначити види речень за метою висловлювання, використо- мовні
позначки: розповідне неокличне речення — РН; розпоЕІдне шлжчяе — РО; питальне
неокличне — ПН; питальне окличне — ПО; спону- " г-чр неокличне — СН; спонукальне
окличне — СО. Яг ж ти гарна й пишна, земле наша! (РО) Псладіть, друзі, в школі сад! (СО)
: знаєш, як пахне любисток? (ПН) Як не любити мову нашу?! (ПО)
б пахне солодко, як пахнуть медом соти. (РН) і вжди пам'ятайте про батьків і допомагайте
їм. (СН)
Письмо з г ім'яті
Тихо осінь ходить гаєм. Ліс довкола аж
горить. Ясен листя осипає. Дуб
нахмурений скоїть.
Н. Приходько
— Скільки речень записали?
— З якої букви пишемо перше слово в реченні?
— Підкресліть голочні слова в кожному реченні.
— Чому про осінь говорять як про живу істоту?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Тема «Звертання» не є новою для вас— Пригадайте, коли ви вчилися складати листи,
привітання, запрошення,
о використовували звертання у власному мовленні.
— Сьогодні на уроці ви закріпите вміння виділяти голосом звертання і зживати при
звертанні відповідні розділові знаки.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.
Робота за вправою 61 (с. 32)
— Прочитайте виразно вірш.
— Визначте, які в ньому речення за метою висловлювання та інтонацією.
— До кого звертається автор у першому, другому, третьому реченнях?
Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 33)
— Що ми називаємо звертанням?
— Де може стояти звертання в реченні?
— Як виділяється звертання на письмі?
— У якому реченні із вправи 61 звертання стоїть на початку; у середині: у кінці речення?
3. Словникова робота
— Відгадайте загадку.
• Видно край, а дійти до нього не можна. (Горизонт)
Гоюизонт — частина земної поверхні, яку можна побачити на відкритій місцевості.
У народі кажуть: «Там, де небо із землею сходяться».
— Доберіть синоніми до слова горизонт. (Обрій, небозвід, виднокіл, небокрай)
— Запишіть їх каліграфічно в зошити.
2.
4. Робота за вправою 62 (с. 33)
— Прочитайте виразно текст. Речення із звертаннями виділіть інтонаційно.
— Перекажіть прочитаний текст.
— Спишіть текст.
— Підкресліть звертання.
— Поясніть розділові знаки при звертаннях.
— Прочитайте виділене речення.
— Назвіть у ньому головні слова. Підкресліть
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Творча робота (с. 33, впр. 63)
— Запишіть слова у формі звертання за зразком.
2. Вибірковий диктг т
—Випишіть лише звертання.
На тобі, Гаврило, що мені немило!
На тобі, небоже, що мені негоже!
Антошку! їж потрошку, лише не з'їж ложку!
Хапай, Петре, поки тепле!
З Богом, Парасю, як люди трапляються!
Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало! (Народна творчість)
3. Гра «Відгадай казку»
— З яких казок ці уривки?
— Знайдіть у них звертання.
• Гуси, гуси, гусенята, Візьміть мене на крилята...
• Не їж мене, лиско, я тобі пісеньку заспіваю...
• Гей, Круть! Гей, Верть!
А гляньте скільки зерна я намолотив!
• Приходь, Журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе, як для себе...
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що ми називаємо звертанням?
— Як звертання виділяються в усному мовленні?
— А як звертання виділяються на письмі?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 33,впр.64.
— Складіть кілька речень зі створеними звертаннями із вправи 63.
Урок 19. ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ
РЕЧЕННЯ, ЗВ'ЯЗОК СЛІВ У РЕЧЕННІ
Мета: формувати в учнів понятя «головні члени речення», «другорядні члени
речення , основа речення,виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння
встановлювати зв язок слів у реченні; виховувати любов до природи.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Осі дзвоник дав сигнал, Пр давати час настав. Т зж чи часу
не гаймо І урок розпочинаймо!
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
перевірка домашнього завдання (с. 33, впр. 64)
- Які речення за метою висловлювання ви склали?
— Назвіть у них звертання.
2. Самостійна робота
—
Прочитайте речення.
Знайдіть у них звертання. Виділіть їх комами. Запишіть
речення в зошити.
— Підкресліть звертання.
— Прилітайте журавлі до рідної землі.
Дружи любий синку з книгою.
Друже мій, де ти живеш?
З Каліграфічна хвилинка (див. додаток нас. 39)
4. Бесіда
— Що таке оечення?
— З чого складається речення?
— Як розташовані слова в реченні?
— Чи бувають серед них головні?
III.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогоді ми ознайомимося з назвами слів у реченні, будемо вчитися ви іяти основу
речення і встановлювати зв'язок слів у реченні.
IV.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Установлення зв'язку слів у реченні ((. 34, впр. 65).
— Прочитайте виразно вірш.
— Який це тип тексту. Обґрунтуйте свою відповідь. Робота в парах
— За допомогою питань доведіть, як зв'язуються між собою слова в другому реченні.
— Запишіть в зошити утворені зв'язки слів. ((Хто?) бджілки; (що зробили?) наносили;
(чого?) меду; (куди? у що?) у стільники; (які?) пахучі.)
1.
Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 34)
Як у реченні зв'язуються слова? (У реченні слова зв'язуються за змістом.)
— Які слова називаються членами речення?
— Чи є членом речення слово у? Чому? (Ні. Пр прийменник. До нього не можна поставити
питання.)
— Яку роль виконують прийменники в реченні? (Вони допомагають зв'язувати між собою
слова в реченні.)
2.
—
3. Формування поняття про підмет (с 34-35, впр. бб)
— Прочитайте текст.
— Про кого у ньому йдеться?
— На чому грав Музикант?
До твого словничка
Флейта — це духовий музичний інструмент.
— Спишіть перший абзац тексту.
— Усно поставте питання до підкреслених слів. ((Хто?) музикант; (хто?) він; (хто?) пташки;
(що?) дерева; (що?) квіти.)
4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 35)
— Який член речення називається підметом?
— На які питання відповідає підмет?
5. Фізкультхвилинка
6. Формування поняття про присудок (с. 34-35, впр. 66)
— Відшукайте в реченнях першого абзацу тексту члени речення, що вказують, яку дію
виконує підмет.
— Запишіть ці слова за зразком. ((Хто?) музикант (що робив?) сидів; (хто?) він (що робив?)
грав;
(хто?) пташки (щоробили?) прислухалися; (що?) дерева, квіти (щоробили?) прислухалися.)
7. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 35)
— Який член речення називається присудком?
— На які питання відповідає присудок?
— Якими членами речення є підмет та присудок?
— Як називаються всі інші члени речення?
— Зверніть увагу, як підкреслюємо підмет, присудок і другорядні члени речення на письмі.
8. Творча робота (с. 36, впр. 67)
— Прочитайте та з'єднайте частини речень. (Осінь плаче холодними сльозами. Жовтень на
барвистому коні їздить.)
— До підметів у лівій колонці знайдіть присудки в правій. ((Що?) осінь (щоробить?) плаче;
(що?) жовтень (щоробить?) їздить.)
— Запишіть утворені речення.
— Підкресліть головні та другорядні члени речення.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Які члени речення є його основою?
— На які питання відповідає підмет? присудок?
— Як називають інші члени речення?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 36, впр. 68.
Урок 20. ЗВ ′ЯЗОК МІЖ СЛОВАМИ В РЕЧЕННЯХ.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Мета: ознайомити учнів в з поняттям «словосполучення» та його характерними ознаками,
формувати вміння визначати основу речення, встановлювати зв'язки між членами речення за
допомогою питань; вчити складати схеми речень; збагачувати словниковий запас сшколярів;
виховувати інтерес до вивчення мови.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ
ЗНАНЬ (див. додаток на с. 40)
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми з'ясуємо, що таке словосполучення, будемо вчи- і влювати зв'язки
між членами речення.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Каліграфічна хвилинка
1о Оо Ос Ог Оз Оц Ол ус сь ос св сх см усьому рахунок веде. • :
осінньої дороги не витягнеш ноги.
— Як ви розумієте ці прислів'я?
Перше речення розберіть за членами речення.
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова усьому.
— Слово осінньої поділіть на склади для переносу.
2. Робота над мовним матеріалом (с. 36, впр. 69)
— Прочитайте виразно вірш.
— Куди вийшов слон?
— Поясніть, як ви роз^'мієте значення слова перон.
(Перон — платформа для пасажирів на вокзалі або транспортній зу- нці.)
— Де знаходиться перон? Словникова робота
Вокзал — споруда (будівля) для обслуговування пасажирів на залізниці.
— Утворіть пари слів і дізнайтеся, які бувають вокзали.
— Складіть речення з однією парою слів і запишіть його в зошит. Самостійна робота
— Спишіть речення.
— Підкресліть у них підмет і присудок. Перевірка виконаної роботи
— У якому реченні присудок відповідає на питання хто він є? Складання схем речень за
зразком на с. 36.
3. Робота за вправою 70 (с. 37)
— Прочитайте текст.
— Хто головний герой розповіді?
— У кого жив Моті?
— Хто такий раджа? (Раджа — правитель держави в Стародавній Індії.)
— Чому слон утік?
— Що робив Моті на волі?
Складання схем до підкреслених речень.
4. Утворення словосполучень
— Доберіть із тексту вправи 70 (с. 37) слова, які залежать від слів: захотілося (кому?)...
(йому);
перервав (що?)... (ланцюг)-, ланцюг (який?)... (залізний).
— Що ви утворили?
5. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 37)
— З яких слів складаються словосполучення?
— Від якого слова ставимо питання?
— Підмет і присудок можуть бути словосполученнями?
6. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Творча робота (с. 37, впр. 71)
— Прочитайте словосполучення.
— Усно поширте їх за допомогою питань.
— Запишіть складені словосполучення в зошит.
2. Запис під диктування з коментуванням
— Запишіть речення під диктування.
—' Поясніть, які це речення за метою висловлювання та інтонац: Осіннє листя тихо падає.
(Розповідне, неокличне.) Коли знову пригріє сонечко? (Питальне, неокличне.) Яка ж гарна
осінь! (Розповідне, окличне.)
(
Бережіть книгу — джерело знань! (Спонукальне, окличне.)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Над чим працювали на уроці?
— Як встановити зв'язок слів у реченні?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 37» впр. 72.
Урок 21. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА
ТЕМОЮ «РЕЧЕННЯ»
■гп □з-айомити учн - з поняттям «однорідні члени речення»; узагальнити знання про зс-овні
озгіаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні -г-ени речення;
виробляти вміння інтонувати речення, встановлювати зв'язок між сл іами в реченні;
виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ
ЗНАНЬ (див. додаток на с. 40)
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми узагальнимо вивчене про речення, напишемо само- жтту роботу.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1 Робота за вправою 73 (с. 38)
— Прочитайте перше і друге речення.
— Назвіть у них головні й другорядні члени речення. Прочитайте трете речення.
— Як воно утворилося?
— Яке речення в [повідає схемі, поданій у підручнику на с. 38?
— Спишіть третє речення. Підкресліть у ньому підмет і присудок.
— Яким є це речення за метою висловлювання? (Розповідним, неокличним)
2. Робота за вправою 74 (с. 38)
— Прочитайте текст.
— Що нового дізналися з тексту?
— Випишіть підкреслені словосполучення і визначте зв'язки між ними.
— Підкресліть головні слова в словосполученнях.
— Прочитайте останнє речення.
— Назвіть у ньому головні і другорядні члени речення.
— Як можна назвати виділені слова?
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 38)
— Які члени речення називаються однорідними?
4. Тренувальна вправа 75 (с. 38)
— Прочитайте речення.
— За допомогою сполучників а, і об'єднайте речення так, щоб утворилися грі іслів'я.
5. Фізкультхвилинка
6. Самостійна робота
1 варіант
1. По Длити текст на речення. Визначити кількість речень.
Кіт підкрався до самого тину та як плигне хотів горооця схопити а горобчик утік кіт полетів
у калюжу вискочив мокрий брудний а горобці сміються над котом.
а) 4;
б)5;
в) 6.
2. Визначити тип кожного речення. Чому це так жваво струмочок
співає? Сніг, наче срібло, блищить! Любіть і оберігайте ліси.
Небо було ясне і синє.
3. Поширити речення звертанням. Обережно поводьтеся з
газовою плитою!
4. Перебудувати розповідне речення на питальне. Перестали співати
пташки у лісах.
5. Перебудувати розповідне речення на спонукальне. Діти
оберігають мурашник.
2 варіант
1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень.
Ходила квочка з курчатами у дворі раптом як лине дощик квочка на землю присіла, пір'ячко
розчепірила й заквоктала і всі курчата залізли до неї під крилечка зарилися в її м'яке пір'ячко.
а) 4;
б)5;
в) 6.
2. Визначити тип кожного речення. Чому ласкаво
нам сонечко сяє? Скільки радості в очах! Учіться,
діти!
Електрика освітлює будинки.
3. Поширити речення звертанням. Не бавтеся
сірниками!
4. Перебудувати розповідне речення на питальне. Загорнувся у
листячко їжачок.
5 Перебудувати розповідне речення на спонукальне. Діти
допомагають узимку лісовим мешканцям.
V. ПІДС УМОК УРОКУ
— Чим відрізняється речення від окремих слів?
— У кінці яких речень ставиться крапка? А знак питання?
— Які речення називаються окличними?
— Що є основою речення?
— Що таке підмет? присудок?
— Як зв'язуються між собою слова в реченні?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 38, впр. 76.
СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
УРОК 22. ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ
Мета: вчити учнів виявляти в тексті слова із прямим та переносним значенням; розвивати
вміння вживати у мовленні слова в переносному значенні: розвивати мовлення, збагачувати
словниковий запас школярів; виховувати любов до рідної мови
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
І АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАН
Аналіз самостійної роботи
2. Каліграфічна хвилинка
' К к кк кн кр ик ік пк ак ок кл колектив
Кружляють, падають сніжинки, Вдягають все
у білі шати, Летять легенькі, мов пір'їнки,
Вкривають лоле, ліс і хати.
- Які образні слова та вирази є у вірші?
З Робота в парах
Прочитайте текст.
ішла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели беоези ті в зелені коси.
Подивилося сонце на берези і не впізнало їх. Сміється о, а берези сумують.
За В. Сухомлинським
Літи, хто (або що) може прийти? (Люди прийшли, час прийшов, осінь
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про пряме й переносне значення слів.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота за вправою 77 (і. 39)
— Прочитайте вірш.
— Про що в ньому йдеться?
— Прочитайте тлумачення слова мла.
— Спишіть вірш.
— У виділеному слові вкажіть кількість звуків і букв (усно).
— Визначте головні члени речення в перших двох реченнях Випишіть сло получення.
2. Робота за вправою 78 (с. 39)
— Прочитайте пари сполучень слів.
2еселі дівчата — веселі бджоли.
>
Золота каблучка — золота мла. Замовкло дитя — замовкло поле.
— оіставте значення підкреслених слів. Визначте, у кому сполученні слів і^яи вживаються в
прямому значенні, а в якому — у переносному.
Запам'ятайте! Слова вживаються в прямому та переносному значеннях. У словосполученні
веселі дівчата (тобто дівчата, які мають веселу вдачу) слово веселі вжито в прямому значенні.
У словосполученні веселі бджоли (тобто бджоли, праця яких звеселяє людей) слово веселі
вжито в переносному значенні.
— Отже, слова в прямому значенні — це ЗЕичайна, повсякденна назва чогось. Наприклад,
назва предмета: холодна вода, солодкий чай. Переносне значення з'являється тоді, коли
справжнє значення слів переноситься на інші за схожістю ознак: холодш:й погляд, солодкі
слова.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
Робота над текстом (с. 40, впр, 79)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. Визначте його тип {розповідь, опис,
міркування). Доберіть заголовок.
— Спишіть текст, уставляючи пропуще: букви.
— Прочитайте виділені сполучення слів. Підкресліть ті з них, у яких слова вживаються в
переносному значенні.
2.
Гра «Добери словечко»
— До слів, ужитих у прямому значенні, доберіть слова у переносному значенні.
Лист берези
Поштовий,
похвальний
Чисті руки
Совість, небо
Добрий дідусь
Вдача, совість
Золоті сережки
Руки,пора
Чорна тканина
Робота, думки
Темна ніч
День, час
1.
3. Вибірковий диктант
Випишіть словосполучення, у яких уживаються слова у переносному значенні, в перший
стовпчик, у прямому — в другий стовпчик.
В оксамитовому вишневому футлярі лежали срібні монети, Піднесла мишка до мордочки
свої оксамитові лапки. Кожна гілка на світанку дзвонить срібною росою. Вітер колише трави
шовкові. \ нашої Оксанки шовкова спідничка, білі рукавички. Горять ліси янтарним листом.
Янтарне намисто не лише красиве, а і корисне.
ПІДСУМОК УРОКУ
VI.
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— У якому значенні можуть уживатися слова?
— Наведіть власні приклади, використовуючи слова легкий, гострий, сонячний.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 40, впр. 80.
Урок 23 СЛОВА, ЩО МАЮТЬ КІЛЬКА ЗНАЧЕНЬ
Мета: вчити учнів виявляти в тексті багатозначні слова, вживати їх у мовленні, збагачувати
словниковий запас школярів; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати
любов до природи.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання (с. 40, впр. 80)
— Прочитайте слова з прямим і переносним значенням до слів: осінь, сонце, ~>уки, вода,
білка.
— Прочитайте речення зі словами, ужитими в переносному значенні.
2.
Гра «Упіймай слова в переносному значенні»
Гримить грім, гримить пісня; солодкий сон, солодке яблуко; свіжа думка, жа квітка; дитина
плаче, зима плаче; солодкий чай, солодке життя.
1.
3.
Каліграфічна хвилинка
ииии ми ім ир ги хи ти из граки півники лисички
Зайчик плутає сліди, бо втікає від біди.
— П.дкресліть слова, у яких звуків більше, ніж букв.
— Ск4 тіьки значень мають слова півники, зайчик, лисички?
III.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, що мають кілька значень.
IV.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота за малюнками (с. 40-41, впр. 81)
— Розгляньте малюнки. Хто на них зображений?
— Прочитайте тексти. Що їх об'єднує? Чим вони відрізняються?
— З'ясуйте значення слова морж у текстах. Скільки значень має слово моржі
Запам'ятайте! У мові є слова, що мають кілька значень. Одне слово може називати різні
предмети, ознаки, дії. Наприклад: крило літака, крило будинку, крило вітряка; добра людина,
добра страва; іде дощ, іде час. Значення слів подаються у тлумачному словнику.
1.
2.
Фізкультхвилинка
V.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над казкою (с. 41, впр. 82)
— Прочитайте казку. Перекажіть її.
— Спиші ?ь текст. І дкресліть слово, що має кілька значень. Скільки зна чень має слово
гребінь?
— Вибеї'ть зі словника значення, у якому вживається слово гребінь у тексті казки.
— Складіть два речення з третім і четвертим значенням слова гребінь.
2. Робота над текстом (с. 42, впр. 83)
— Прочитайте текст. Перекажіть його. Доберіть заголовок.
— Спишіть текст. Поясніть, ксристуючись довідкою, значення, з якими вживається слово
голова (усно).
Довідка: розум; орган людського тіла; керівник.
— Скільки значень має слово голова?
— Що означає слово голова в різних реченнях?
У голові колони йшли спортсмени, які на змаганнях вибороли золоті медалі. Соняшники
цілий день повертають свої голови за сонцем.
Словникова робота
Банкір — власник, керівник банку.
Чому так кажуть?
Забивати баки — відвертати чиюсь увагу розмовами; заморочувати.
Слово баки означає «очі» й утворене від дієслова бачити. Схож за значенням вислови —
забивати голову; забивати памороки.
3. Робота в парах
— Доберіть слова, щоб утворилися словосполучення.
— Складіть речення зі словосполученнями із кожн ї групи:
Кулькова...;
Засіяне...;
...температура;
...дитини;
...в зошиті;
...на зріст;
... від валізи;
дверна... (Ручка)
футбольне...;
... ціі:а;
пшеничне... (поле) ...урожай .(Висока)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими словами ознайомилися на уроці? (Зі словами, які мають кілька значень.)
— Наведіть приклади таких слів.
— Складіть словосполучення зі словами гострий, голова, щоб показати
багатозначність.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С 42,впр 8
Урок 24. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. РОБОТА З
ДЕФОРМОВАНИМ ТЕКСТОМ
мета: вдосконалювати вміння учнів працювати з деформованим текстом; розвивати
зь 'зне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати любов до
природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
и. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 42, впр. 84)
їхню
—
Прочитайте речення зі словом земля, яке вживається в значенні: планета, берег, город.
2. Каліграфічна хвилинка
О О 00 Оо ро оз ой ко ооо ом по од
Осінь ознака
Осінь оранжево-червоним олівцем обзолотила околиці села.
— Зробіть звуко-буквений аналіз слова осінь.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогоді і на уроці ми будемо вдосконалювати деформовані тексти.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Аналіз речень, удосконалення тексту
— Прочитайте речення. Які слова вжито в переносному значенні?
1) Наливаються соком яблука і груші в садках. 2) На порозі стоїть золота осінь. 3) Осінь уже
починає прикрашати жовтим листом дерева. 4) Птахи збираються у вирій. 5) Сонечко дарує
землі останні теплі промені. 6) Сумують квіти за теплим літечком.
— Чи можна цю групу речень назвати текстом? Які недоліки є у тексті? Як переставити
речення, щоб ліквідувати недоліки?
На порозі стоїть золота осінь. Наливаються соком яблука і груші в садках. Птахи
збираються у вирій. Осінь уже починає прикрашати жовтим листом дерева. Сумують квіти за
теплим літечком. Сонечко дарує землі останні теплі промені.
2. Робота в групах
— Із слів кожного рядка складіть речення. Запишіть їх так, щоб вийшло оповідання.
Придумайте до нього заголовок.
Він, грався, і, дітьми, за, бігав.
Маленького, у, знайшли, лісі, діти, козлика.
Пасли, городі, на, потім.
Спочатку, молоком, його, годували.
Радував, козлик, дітей.
3. Самостійна робота (с. 42, впр. 85)
— Розгляньте малюнки на с. 42.
— Прочитайте текст у «Зошиті з розвитку писемного мовлення», виконайте завдання.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Перевірка виконаної роботи. Редагування.
ДОДАТОК ДО УРОКУ зо
1. Аналіз помилок, допущених у контрольному диктанті
2. Перевірка домашнього завдання (с. 49, впр. 105)
— Прочитайте речення з фразеологізмами.
3. Словникова робота
Гра «Склади слова — назви тварин» кйорнжвоао ербвлдю оаджбл міджьл
(Жайворонок, верблюд, бджола, джміль)
І
4. Каліграфічна хвилинка
В в Вв Вив вч вс мв не яв азбука навчання читання
Вивчиш азбуку — навчишся читати. Умітимеш читати — з кожним днем розумніш
ітимеш.
— Доберіть слова, близькі за значенням до слова азбука.
— Визначте кількість звуків і букв у слові читання.
— З чого складається текст? (Текст складається із речень.)
— З чого складається речення? (Речення складається зі слів.)
— З чого складаються слова? (Вони складаються зі звуків.)
ДОДАТОК ДО УРОКУ 31
1. Перевірка домашнього завдання (с. 51, впр. 109)
— Назвіть у тексті прийменники.
— Які закінчення у виділених словах?
2. Словникова робота
Гра «Збери словечко»
[ця] Івуїілйі Івані [ДЙ1 [л не] [дГ| [лої 1 Імилі (Вулиця, диван, неділя,
помилка)
3. І ра «За питаннями»
— Змініть слова за питаннями, позначте закінчення.
Підводний
який?
якого?
якому?
яким?
Курочка
хто?
кого?
кому?
ким?
— Що при цьому змінюється у СЛО і ?
4. Каліграфічна хвилинка
Б б Вб Ба бі бе бр тб зб Бібліотека бабуся банкір
Бажання трудитися — то найдорожча зна: цка.
— Визначте закінчення у словах бібліотека, бабуся, банкір.
Урок 25. СЛОВА, ЩО ЗВУЧАТЬ ОДНАКОВО, АЛЕ МАЮТЬ РІЗНІ ЗНАЧЕННЯ
Мета: ознайомити учнів зі словами, які звучать і пишуться однаково; вчити виявляти у тексті
такі слова; розвивати усне й писемне мовлення; збагачувати словниковий запас школярів;
виховувати уважність, спостережливість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.
г
оа «Пряме — переносне»
Прочитайте. Назвіть словосполучення, у яких слова вжиті в переносну значенні.
1) Гарячий чай налили у склянки. 2) Гаряча зустріч відбулась у випус- иків школи. 3) Гарячі
оплески глядачів ше довго лунали у залі: 4) Гаряче сонячне проміння зігрівало землю.
2. Словникова робота
Гра «Що заховалося?»
1)
Стрімкий, залізний, точний... (годинник).
2) Домашня, написана на конверті, надрукована... (адреса). ЗШрацьовитий, рідний,
старенький... (дідцсь).
4)
Одногорбий,
великий, витривалий... (верблюд).
5) Новий, цікавий, словниковий... (диктант).
— Яв слова за значенням вивчили ви на попередніх уроках?
— Наведіть приклади словосполучень, в яких слова вживаються в переносному значенні.
— Яв ви знаєте слова, що мають декілька значень? Доведіть, що вони багатозначні.
3. Каліграфічна хвилинка
УУУууу ууу ус ум уз шу ук уг У краї а урок У стоніжок по сто ніжок.
Які слова звучать однаково?А що вони означають?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, які звучать і пишуться однаково.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота в групах (г. 43, впр. 86)
— Прочитайте вірш.
— Про що в ньому йдеться?
— Спииг^ь виділене речення. Підкресліть головні та другорядні члени. Назвіть однорідні
присудки.
— Визначте, які слова у вірші звучать і пишуться однаково. Запишіть їх значення- Поставте
наголос у цих словах.
Запам'ятайте! Слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне значення, є
однозвучними словами. Наприклад: коса — заплетене волосся, коса — інструмент для косіння
трави, коса — морська чи річкова мілина.
Значення однозвучних слів можна визначити тільки в сполученні з іншими словами.
2. Словникова робота
— Відгадайте загадку.
• У проваллі глибоко ви&лискує око. (Криниця) Криниця — колодязь. Криниця:
1) викопана й захищена від обвалів яма для добування води.
2) перен. джерело, скарбниця чогось: криниця життєвої мудрості.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом (с. 43, впр. 87)
— Прочитайте текст.
— Про що ви дізналися з цього тексту?
— Спишіть. Підкресліть однозвучні слова. Поставте в них наголоси.
— Запишіть значення однозвучних слів за зразком. (Літа — іменник, літа — дієслово)
— Визначте корінь у виділеному слові.
2. Робота за вправою 88 (с. 44)
— Прочитайте текст. Перекажіть.
— Спишіть текст. Знайдіть і підкресліть однозвучні слова. Поставте в них наголоси.
Поясніть їх значення. (Горобині — іменник, горобині — прикметник)
— Зробіть звукову схему підкреслених сл' і.
3. Робота в групах
— Прочитайте вірш. Чи є в цьому вірші слова, які звучать і пишуться однаково, але мають
різне лексичне значення?
і
Був холодний місяць лютий. Лис ходив
голодний, лютий. Всюди ліз, куди й не
слід, Замітав хвостищем слід, До курей
поліз у хижу. Пес піймав звірину хижу,
Він до лиса мав відразу, То й загриз його
відразу.
Т. Чорнобицька
4. Самостійна робота
Спишіть. Підкресліть слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне лексичне
значення.
Велике кругле світило викотило на небо. Мільйони років воно світило й дарувало і нині
дарує людям тепло.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що ивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Наведіть приклади слів, що звучать і пишуться однаково.
— Якою косою трави не накосиш?
— Який тур не цікавить зоологів?
— З якої байки плаття не пошиєш?
— Як можна визначити значення однозвучних слів?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С 44, впр.89.
Урок 26. СИНОНІМИ. РОЛЬ СИНОНІМІВ У ТЕКСТІ
Мета: оозширити знання учнів про слова, близькі за значенням (синоніми); формувати -ня
добирати синоніми до загальновживаних слів, використовувати їх у мов- нн збагачувати
словниковий запас, розвивати мовлення школярів; виховувати -юбов до української мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 44, впр. 89)
Прочитайте складеї речення. Які сполучення слів, у яких підкреслені л< за вживалися б в
іншому значенні, ви дібрали?
2. Гра «Упіймай словечко»
— Прочитайте. Назвіть в кожній групі слів слова, які звучать і пишуться однаково.
1) Поле засіяли добірним зерном пшениці. Наталка поле оядки.
2) Моя мати лікар. Добре мати рідну сестричку.
3. Каліграфічна хвилинка
Й Й ЙЙ Йй ай ой ій ей йо ий Свій край шануй.
Водограй, полів розмай, Зелен-гай, ліщина — Все це рідний, любий край
— Наша Батьківщина.
— Доберіть синоніми до слова Батьківщина.
— Чому свою Батьківщину треба шанувати і любити?
4. Словниковий диктант
Батьківщина, Київ, площа, Україна.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, близькі за значенням, їх роль у тексті.
IV. СПРИЙМАННЯ И УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем (с. 44, впр. 90)
— Прочитайте вірш Анатолія Качана. Чим він цікавий?
— Випишіть слова, що звучать і пишуться однаково.
— Доберіть за зразком до підкреслених слів слова, близькі за значенням. Ліс — гай, діброва,
бір, пуща.
Дорога — шлях, путь, шосе, траса, магістраль, автострада. Хата — дім, хатина, халупа,
помешкання,.оселя, кам'яниця.
— Запам ятайтеї Слова, які мають близьке або однакове значення, але різне звучання,
називаються синонімами. Синоніми подаються в словнику синонімів.
і
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах (с. 45, впр. 91)
— Прочитайте текст, перекажіть його.
— Спишіть текст, добираючи із синонімів у дужках потебні слова. Визначте, яке вітання
хлопчика свідчило б про його невихованість. З ким можна вітатися словом привіт?
2. Добирання синонімів (с. 45, впр. 92)
— Доберіть синоніми до поданих слів і запишіть їх.
Друг — товариш, галас-гамір, сбличчя — лице, сміх — регіт, країна — держава, алфавіт —
азбука, чорногуз — лелека, лінивий — ледачий, сміливий — відважний.
3. Робота в парах
— З ряду слів, близьких за значенням, оберіть і вставте зам :ть пропущених слів найбільш
влучне.
• Багряний, рум'яний, черьоний, рожевий, малиновий.
На сході небо стало _ Щічки у дівчинки були
На столі лежало
соковите _ яблуко. Ліс восени став ___ Який смачний _______ сік!
• їжа, страва, харч, корм, пожива.
Мама приготувала смачну . Для рослин навесні потрібна У дорогу туристи взяли із собою
. Для птахів Маринка насипала .
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Які слова вчились добирати? (Близькі за значенням)
— Як вони називаються? (Синоніми)
— Доберіть синоніми до поданих слів.
Успіх — (вОале завершення іевної роботи) удача, досягнення, перемога, уроч. звершення,
(блискучий) тріуміЬ.
Турбуватися — (виявляти увагу до чиіх-небудь турбот) клопотатися, пі клуватися,
бідкатися, журитися; (в передчутті недоброго) непокоїтися, тривожитися, бентежитися,
хвилюватися; побоюватися.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 45, впр. 93.
Урок 27. АНТОНІМИ
Мета: - розширювати знання учнів про слова, протилежні за значенням (антоніми);
гормувати вміння добирати антоніми, використовувати їх в усному і писемному
мовлен ; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати пам'ять, мовлення;
виховувати працьовитість.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.
Перевірка домашнього завдання (с. 45, впр. 93)
— Прочитайте речення із дібраними синонімами із вправи 92.
2.
Каліграфічна хвилинка
Д ин яз оло ві ия ель
Дурний язик голові не приятель.
— Як ви розумієте цей вислів?
3.
Словниковий диктант
Мчить, летить, повзе, біжить, їде, іде.
— Як можна назвати ці слова? Поясніть їх значення. Складіть з ними речення.
— Слово іти має понад 20 значень. Деякі з них: наближатися, рости, падати, відправлятися,
пересуватися, відбуватися.
III.
IV.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, протилежні за значенням. .
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота над віршем (с. 45, впр. 94)
— Виразно прочитайте вірш.
— Про що в ньому розповідається?
— Спишіть. Прочитайте речення, у якому висловлена основна думка тексту. До
підкреслених слів доберіть синоніми. Запишіть їх. Прочитайте виділені слова. Як ми їх
називаємо?
— Запам'ятайте! Пари слів, що мають протилежне значення, називаються антонімами.
Наприклад: високий — низький, день — ніч.
Антонімами можуть бути слова тільки однієї частини мови. Наприклад: солодкий — гіркий
(прикметники); працювати — ледарювати (дієслова); радість — сум (іменники). Антоніми
подаються в словнику антонімів.
1.
2.
Фізкультхвилинка
V.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1.
Робота в парах (с. 46, впр. 95)
— Прочитайте уривок із казки. Перекажіть текст.
— Спиш гь текст. Підкресліть антоніми. Доберіть до виділених слів антоніми.
Робота в групах (с. 46, впр. 96)
— З'єднайте частини лівої та правої колонок. Запишіть прислів'я. Як ви їх розумієте?
Підкресліть антоніми.
Спілкуємося красно!
— Щоб мовлення було красивим, потрібно правильно вживати сполучення слів.
Вікно (двері) зачинити (а не закрити).
Очі заплющити (а не закрити); зажмуритися.
У заходах беруть участь (а не приймають участь).
2.
3. Робота над прислів'ями (впарах)
— Прочитайте прислів'я. Як ви їх розумієте? Випишіть синоніми.
• Таке говорить, що й собака з маслом не з'їсть.
• Розказав Мирон рябої кобили сон.
• Верзе, що й купи не тримається.
• Язиком молоти — не ціпом махати.
• Набалакав — і в торбу не вбере.
• Говори з другом поменше, а з собою побільше.
(Говорить, розказав, верзе, язиком молоти, набалакав, говори)
— Якими словами можна доповнити цей ряд? (Розмовляти, розповідати, бесідувати,
повідомляти, базікати)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Які значення можуть мати слова?
— Які слова називаються антонімами?
— Коли найчастіше вживаються антоніми в мовленні?
— Які частини мови можуть бути антонімами? Наведіть приклади.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 47, впр. 97.
Урок 28. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
Мета: ознайомити учнів з деякими фразеологізмами; розвивати вміння пояснювати вживати
опрацьовані фразеологізми, добирати синоніми; збагачувати словниковий запас школярів;
розвивати зв'язне мовлення; виховувати інтерес до рідної мови.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 47, впр. 97)
— Прочитайте складені речення.
2. Робота в парах
— Згрупуйте слова, близькі за значенням.
Дорогий, розумний, цінний, тямущий, духмяний, кмітливий, ласкавий, ахайний, ніжний,
чепурний, привітний, акуратний.
3.
4.
Каліграфічна хвилинка
А а Аа Аж жа за аз ак а Апетит антена
алфавіт А.би день до вечора.
— Як ви розумієте це висловлювання?
Словникова робота
Загадки відДіда-Буквоїда ббсззлКвцкрклвць (Бабуся, Київ, циркуль, олівець)
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо спостереження за роллю синонімів у мовленні, будемо
вчитися вводити синоніми в речення, ознайомимося з деякими сталими виразами.
III.
IV.
1.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота над віршем (с. 47, впр. 98)
— Виразно прочитайте текст.
— Про що в ньому йдеться?
— Прочитайте тлумачення слова Нептун.
— Як називають підкреслені слова? Поділіть ці слова на склади для пере носу.
— Спишіть останнє речення. Замініть виділений вислів одним словом.
Гра «Влучна заміна» (с- 47, впр. 99)
— Замініть вислови синонімами з довідки.
Брати ноги на плечі — утікати, ловити ґав — ледарювати, водити за носа — обдурювати,
клювати носом — дрімати, дерти носа вгору — зазнаватися, цокотіти зубами — змерзнути,
зарубати на носі — запам'ятати.
— Запам'ятайте! Ці сполучення слів — нероздільні, стійкі й називаються фразеологізмами.
І: можна замінити одним синонімічним словом.
Фразеологізми подаються у фразеологічному словнику.
2.
3.
V.
Фізкультхвилинка
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
Робота за малюнком (с. 48, впр. 100)
— Розгляньте малюнок. Прочитайте тлумачення слова тікати. Визначте, до якого малюнка
можна вжити вислів брати ноги на плечі в значенні тікати. Складіть із ним речення.
— Складіть речення з одним фразеологізмом (на вибір).
—
Запам'ятайте! Є фразеологізми-антоніми. Наприклад: як кіт наплакав, кури не клюють;
заснуло серце, прокинулася душа; легкий на руку, важкий на руку. Є фразеологізми-синоніми.
Наприклад: брати ноги на плечі, дати ногам знати.
1.
Робота в парах
— Прочитайте та спишіть прислів'я. Підкресліть слова-антоніми.
1) Колос повний до землі гнеться, а пустий догори пнеться. 2) Утратити щастя легко, а
зберегти важко. 3) Потрібно багато днів і ночей, щоб пізнати людей. 4) 3 праці радість, а з
безділля смуток.
2.
Робота в групах
— Доберіть до поданих слів протилежні за значенням.
Шум — ..., ворої — ..., дівчинка — ..., скупий — ..., зігр тися — ..., підняти — ..., ніч — ...,
сонце — ..., весна — ..., радість — ..., гарний — ..., мужній — ..., щедрий — ..., битись — ...,
влітку — вперед — ..., здалека — .. , вгорі — ..., загадав — ..., говорити — ..., відлет'в — ...,
запитати — ..., добро — ..., гамір — ..., смуток — ..., скупість — ..., життя — ..., старе — ...,
холод — ...
3.
VI.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Навіщо потрібні синоніми в українській мові?
— Для чого потрібні фразеологізми?
— Які фразеологізми запам'ятали? Складіть з ними речення.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 48,впр.101.
Урок 29. КУЛЬТУРА МОВЛЕНОГО СЛОВА. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ
Мета- перевірити вміння учнів правильно писати речення іиктування; розвивати куль- оу
писемного мовлення; вчити учнів виявляти у навчальних текстах, у мовленні товаришів, у
власному мовленні хибні, примітивні слова, замінювати їх літератур ■<ими,
нормативними; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати пам'ять, мовлення;
виховувати інтерес до вивчення мови.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ
Варіант 1
ЛАСТІВКИ
Був теплий сонячний ранок. У відчинені двері до нашої кімнати залетіли іві ласг івки.
Покружляли і вилетіли. Потім з'являлися ще кілька разів. Дзві- чками розсипався їх й веселий
щебет. У куточку кімнати ластівки зліпили гніздо. Там вони вивели пташенят.
Ластівки дуже працьовиті й охайні. У їхньому гнізді завжди чистенько. У дзьобиках вони
виносять сміття на подвір'я. Влітають до кімнати через відчинене вікно. (61 слово)
Варіант 2
ВОДА і ВОГОНЬ — ДРУЗІ І ВОРОГИ Воду ми п'ємо, варимо їсти,
вмиваємося. Вода — наш друг! Але під час повені вода затоплює міста, села. Знищує все на
своєму шляху. Вода — наш ворог.
За допомогою вогню варять чавун, готують їжу.
Але вогонь може стати ворогом. Діти наслідують старших. Намагаються за палити цигарку,
розпалити вогнище. Трапляється найстрашніше — пожежа. Нерідко пожежники не встигають
допомогти. Не грайтесь з вогнем! (57 слів)
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 48, впр. 101)
— Прочитайте речення з фразеологізмами, наведеними в рамці.
2. Робота в парах
— Прочитайте.
Зима. Дуже холодно. День узимку короткий, а ніч довга. Мовчать птахи Сумно в лісі, в полі.
— Як зробити, щоб картина змінилась навкруги?
— Які антоніми для цього використати?
— Про яку пору року ви склали текст?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про культуру мовленого слова.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Гра «Удала заміна» (с. 49, впр. 102)
— Прочитайте текст.
— Спишіть текст, замінюючи слова в дужках синонімами. Доберіть заго ловок.
Словникова робота
— Відгадайте загадку.
• Біг кінь білобокий Через Дунай глибокий,
Як упав — заіржав, Увесь світ задрижав.
(Грім)
Грім:
1) Гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері.
2) Сильні, гучні звуки.
— Синонімами до слова грім є слова грімотня, гримотіння, гримотання, гуркання гуркіт.
Гриміти:
1) Створювати або видаватц гучні, різкі звуки, гуркіт.
2) Говорити голосно, підвищеним тоном.
3) Перен. користуватися великою популярністю, заслужити славу.
— У якому сполученні слів гримить грім, гримить пісня слово гримить ужито в
пепеносному значенні?
— Запишіть прислів'я Як ви його розумієте? Грім гримить — хліб буде родить.
— Синонімами до слова грім є слова грімотня, гримотіння, гримотання, гуркання, гуркіт.
2. Робота в парах (с. 49, впр. 103)
— Прочитайте текст.
— Замініть підкреслені слова словами з довідки. Спишіть, виправивши помилки в мовленні
хлопчика.
— Підкресліть звертання. Де вони стоять у реченнях? Як виділені на письмі?
3. Робота над фразеологізмами (с. 49, впр. 104)
— Прочитайте жартівливі реклами.
— Запишіть фразеологізми, які взято за основу цих реклам.
— Замініть фразеологізми синонімічним словом.
Купувати витрішки — роздивлятися на щось без мети, нічого не роблячи. Лови и ґав — бути
неуважним Давати здачі — битися.
4. Робота в ряпях
— Прочитайте вислови і поміркуйте, що вони означають. Запишіть, користуючись
довідкою.
Збути з рук; рвонути з усіх ніг; сидіти, як на голках; прикусити язика. Слова для довідок,
комусь щось віддати, швидко побігти, квапитись, тоспішати, перестати говорити тоді, коли
непотрібно.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Звідки беруться слова?
— Чи добре, що слова можна вживати не тільки в прямому, а й у пере- носрому значенні?
— Чому? Наведіть приклади.
— Навіщо в мові потрібні синоніми? Наведіть приклади.
— Що означають антоніми9 Наведіть приклади.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 49, впр.105.
БУДОВА СЛОВА
Урок 30. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОНЯТТЯ ПРО ЗАКІНЧЕННЯ
Мета: формувати в учнів уміння змінювати слова за запитаннями, виділяти змінну частину,
визначати закінчення у слові, поданому в кількох формах; пояснити роль закінчення для
зв'язку слів у реченні; розвивати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти; виховувати
любов до книги
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додаток нас. 62)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогод:'' на уроці ви дізнаєтеся, які інші частини можна визначити в словах.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над прислів'ями (с. 50, впр. 106)
— Прочитайте прислів'я. Поясніть їх значення. Що об'єднує ці прислів'я?
— Спишіть прислів'я. Поставте до підкреслених слів питання. Знайдіть у виділених словах
спільну та змінну частини.
— Де стоїть частина, яка змінюється?
— Позначте частину слова, яка змінюється, відповідним значком.
— Уявіть, що виділені слова не змінюються. Чи зрозуміли би ви ці вислови?
— Як вам зручно називати цю частину? (Закінчення)
Запам ятаите! Частина слова, яка змінюється, називається закінченням. Закінчення
позначається так: []. Щоб визначити закінчення, треба змінити слово. Наприклад: мор[е], на
морі, мор[я), морем.
2. Ознайомлення з алгоритмом визначення закінчення
Алгоритм визначення закінчення
• Прочитай слово.
• Виділи закінчення, змінивши слово за запитаннями.
• Познач закінчення так
— Що цікавого помітили? (Деякі слова не мають закінчення.)
— Якщо в змінюваному слові у певній його формі немає закінчення, то кажемо, що це слово
має нульове закінчення, воно позначається порожньою кл± тинкою.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в парах (с. 50-51, впр. 107)
— Прочитайте казку. Про що в ній ідеться? Яка мета цієї розповіді? Доберіть до неї
заголовок.
— Дайте відповідь на запитання ображених парт. Розкажіть, як ви бережете свої парти.
Перекажіть текст, уникаючи повторів слів.
— Випишіть слово парта і всі його форми. Позначте закінчення у формах цього слова.
2. Робота в групах (с. 51, впр. 108)
— Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Які недоліки є у тексті? Як уникнути повторів
слів? Перекажіть, уникаючи повторів слів.
— Спишіть текст, розкриваючи дужки. У змінених словах позначте закінчення.
— Чи легко було б прочитати, не розкриваючи дужки? Який висновок зробимо?
(Закінчення зв'язують слова — узгоджують.)
— Чи потрібно вміти узгоджувати слова в реченнях?
— Як можна зв'язати слова в реченнях? (Зв'язати слова в реченні можна, змінивши форму
слова, а точніше, закінчення слів.)
— Запам'ятайтеї Закінчення служать для зв'язку слів у речені: , Для цього ще
використовують прийменники: у, в, на, з. до, між, під, понад, із.
Наприклад: вікн[о] — на вікн[Т], під вікі |с до вікон. П, мі ж ві±:н[~амй1.
Словникова робота
— Відгадайте слово, над яким будемо сьогодн4 працювати. ,
На дошці — малюнки, на яких зображені сова, півень, ракета, носоріг , сир, гриб, кіт.
— Це слово можна скласти, взявши з кожного слова по букві: сова — перша буква; півень
— перша; ракета — друга; носо нг — третя; сир — друга; гриб — четверта; кіт — друга
(спасибі)
Спасибі — висловлення вдячності за зроблене добро, виявлену увагу
— Доберіть до слова спасибі синоніми. (Вдячний, дякую, висловлюю подяку)
3. Колективна робота
— Які ж ролі виконує закінчення у реченні? (Зв'язує слова в реченні, утворює нову форму
слова.)
— Як утворити нову форму слова?
1) Найпростіше утворити нову форму слова за принципом «один — багатб»: книг[а] —
книг[и];
ученьС — учн0.
2) За принципом: «він — вона — воно»: чемн І —
чемн[а] — чемн[3 .
3) За допомогою питань: (Що?)
дружб® (Чого?) дружбЦ] (Чому?)
дружбЩ (Що?) дружбу
(На чому?) на дружб]!]
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Вивчення якої теми ми розпочали?
— З якою частиною слова ми сьогодні ознайомилися?
— Що таке закінчення?
— Як його знайти9 А як позначити?
— Що нового дізналися на уроці?
— Що найбільше запам'яталося?
— Яких висновків дійшли? (Слова можуть змінюватися. Змінна частина слова називається
закінченням. Закінчення служить для зв'язку слів у р< ченні.)
— Ми говорили про маленьку частинку слова, яка має величезне значення та зв'язує різні
слова в реченні. Саме завдяки таким дрібницям українська мова є наймилозвучнішою мовою у
світі, добре впорядкованою, тому що слова лаконічно і тонко поєднані.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С.51,впр.109.
Урок 31. ОСНОВА СЛОВА. ЧАСТИНИ ОСНОВИ: КОРІНЬ, ПРЕФІКС, СУФІКС
Мета: формувати в учнів поняття про основу слова; вчити виділяти змінну частину, ви значати
основу в словах; розвивати мовлення; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ [див. додаток нас. 62)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо досліджувати слово, виділяючи в ньому закінчення.
Але звертатимемо увагу не тільки на нього, а й на ту частину слова, яка залишається без
закінчення.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем (с. 52, гпр. 7 70)
— Прочитайте вірш.
— Що поли дощик?
— Прочитайте підкреслені слова. Позначте закінчення в них.
— Назвіть частину слова без закінчення. Позначте її так: і ____ » Ви назвали й позначили
основу слова.
— Залам'ятайтеї Частина слова без закінчення називається основою.
Основу позначають так: і _____ і. Основа слова складається з таких частин:
префікс, корінь, суфікс.
— Знаючи закінчення, ми зможемо визначити основу слова. За основою ми пізнаємо саме
слово, його значення.
— Спробуйте відгадати слова за такими частинами; -а (учні роблять
різні припущення);
ий; -ій (аналогічно).
— А яке слово ви впізнаєте, коли я скажу земл-1 (Земля) яблуньк-7 (Яблунька) смачн ?
(Смачний, смачна, смачні)
— Отже, що несе в собі основа? (Значення самого слова.)
2. Ознайомлення з алгоритмом визначення основи
— Чи помітили ви певний порядок при визначенні основи?
— Він називається алгоритмом. З чого ж ми починаємо?
Алгоритм визначення основи
• Прочитай слово.
• Виділи закінчення.
• Познач основу так: і ____ ■
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом (с. 52, впр. 777)
— Прочитайте текст. Визначте його тему.
— Визначте частини тексту. Прочитайте зачин, основну частину, кінцівку. Доберіть
заголовок.
— Які недоліки є у тексті?
— Перекажіть текст, уникаючи повторів.
— Відгадайте загадку.
• Якщо в слові неодмінно Є його
частина змінна, То є й та, що не зникає.
Як її ми називаєм? (Основа)
— Випишіть із тексту окремо споріднені слова до слова море і форми слова морський.
Позначте в них основу та закінчення.
Море — моряків, морська, приморський. Морський — морська,
морські, морських, морською.
Словникова ообота Минулий — час, який
минув.
2 Розвиток мовлення. Робота за малюнками (с. 53, впр. 112)
— Розгляньте малюнки. Складіть за зачином і кінцівкою текст, використавши малюнки й
словосполучення з довідки (усно).
— Яка тема цього тексту?
— Коли і де відбувалася подія?
— Що почули діти?
— Що зробили діти?
— Чим завершилася історія?
— Позначте у виділених словах із довідки основу та закінчення. Запишіть.
3. Самостійна робота за записом на дошці
1 варіант
Земл..., мам..., зим...
2 варіант
Весн..., красив..., олівц...
— Запишіть подані слова, вставивши закінчення, позначивши їх та основу.
VI.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Що називається основою слова? (Це частина слова без закінчення.)
— Як її визначити? Розкажіть алгоритм визначення основи. ■
— Яка роль основи слова? (Несе в собі значення самого слова.)
— Цікаво знати, що слово основа колись мало значення «головні, повздовжні нитки у
тканині». Пізніше воно почало означати опору певн ! будівлі, найважливіші положення певної
науки, частину слова, що виражає основне значення.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 53, впр. 113.
Урок 32. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬОГО
ТЕКСТУ ЗА ПОЧАТКОМ, СЮЖЕТНИМИ МАЛЮНКАМИ І ПЛАНОМ
Мета: вчити учнів складати художній текст за початком, серією сюжетних малюнків планом;
розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 53, впр. 113)
— Прочитайте складену за малюнками розповідь.
2. Робота в парах
— Прочитайте слова. Виділіть в них закінчення й основу. Весна,
весняний, з весною, веснонька.
Стіна, настінний, під стіною, у стіні. Книжка, книжковий, у книжці,
книжкою. Сестра, сестрі, сестрою, сестру.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо складати художній текст за початком, се рією сюжетних
малюнків і планом.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за підручником (с. 54, впр. 114)
— Прочитайте початок розповіді в «Зошиті з розвитку писемного мор лення ».
— Коли і де відбувалася подія? Робота в парах
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, що було спочатку, що — потім, що — на останку.
— Складіть речення.
— Прочитайте план, який подано в «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
— Складіть продовження розповіді.
— Доберіть до слів назви ознак. Мишка (яка?)...
Хатка (яка?).. Зеонятко (яке?)... Паросток (який?)... Хлопчик (який?)...
2. Самостійна робота. Складання художнього тексту
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Перевірка виконаної роботи. Редагування.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 41
1 варіант
1. Визнач тип речення.
Як гарно у весняному лісі!
а) Розповідне, неокличне;
б) розповідне, окличне;
в)спонукальне, окличне.
2. Познач словосполучення, у якому слово золотий ужите у переносному значенні.
а) Золоті руки;
б)золота обручка;
в) золотий годинник.
3. Познач групу спільнокореневих слів.
а) Маленький, малюк, малюнок;
б) море, моряк, морський;
в) малина, мальовничий, маляр.
4. До поданих слів добери перевірні слова. Устав пропущек букви. Ст..мніло— л..сточок —
кн..жковий—
ш..почє —
5. Випиши з тексту слова з пропущеними буквами. Устав потоібі і літери. Добери перевірні
слова.
Стояло тихе предв..чір'я. Ми йшли й м..лувалися осіннім лісом. А він поринув в урочисту
тишу. Сонце яскраво освітлювало в..ршечки д..рев. їхнє в..рховіття здавалось золотавим.
Особливо вабили зір клени. Ген в..днілися кущі глоду. Важкі ґрона зв..сали до з..млі. (За І.
Кирієм)
6. Добери і запиши 5-6 слів, правопис яких потрібно перевіряти за словником.
2 варіант
1. Визнач тип речення.
Діти, бережіть пам'ять про свій рід!
а) Спонукальне, неокличне; |
б) спонукальне, окличне;
в) розповідне, окличне.
2. Познач словосполучення, у якому слово срібний ужите в переносному зна ченні.
а) Срібний голос,
б) срібна ложка;
в) рібний браслет.
3. Познач групу спільнокореневих слів.
а) Сіль, солонка, сільський;
б) спів, співаночка, співати;
в)хвилина, хвиля, хвилюватися.
4. До поданих слів добери перевірні слова. Устав пропущені букви. В..снянка—
в..шневий —
л..генький—
дерев'яний —
5. Випиши слова з пропущрчими буквами. Встав потрібні .гетери. Добери перевірні слова.
Яринка зуп..нилася на ґанку. Ст..жина губилась у траві. Трава була всипана росою. А в кожній
росиці відбивалося сонце, яке вес..ло виз..рало з-за вишні й підморгувало дівчинці На городі
розквітли в..ликі соняшники. Вони Повертали за сонцем свої пишні голови (За Л.
Письменною) 6- Добери і запиши 5-6 слів, правопис яких треба перевіряти за словником.
Урок 33. КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА
Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі до- с
.дження спорідненості слів; вчити визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; розвивати
мовне чуття; виховувати повагу до старших людей.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
И. Каліграфічна хвилинка
ДдДдДіДодуід од
Дідусь директор дятел
Де руки й охота, там скора робота.
— Визначте закінчення в словах охота, робота.
2. Словникова робота
Гра «Знайди "зайве" слово»
Вересень, їжак, заєць, олівець. {їжак)
3. Робота над загадками
• Нас слова міняють часто,
І, звичайно, це — на щастя,
Бо якби ми не мінялись,
То слова не поєднались. (Закінчення)
• Якщо в слові неодмінно Є частиня змінна,
То є й та, що не зникає,
Як її ми називаєм? (Основа слова)
— Що таке закінчення?
— Що таке основа?
— З яких частин складається основа?
— Без якої частини основи не буває слова.'
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про спільнокореневі слова. т.
СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем (с. 54, впр. 115)
— Виразно прочитайте вірш. Про шо в ньому йдеться?
— Прочитайте г. дкреслені слова. Доберіть до них із запропонованих слів спільнокореневі:
землянка, людський, земляний, людина, людяний.
— Запишіть ці слова, позначте корінь.
— Запам'ятайте\ Слова, у яких спільний корінь, є спільнокореневими (споріднени. и)
ловами. У них шршь має спільне для всіх слів значення. Наприклад: са ,са ж, садовий, саиївник.
— їк називаються виділені слова? Чому вони не споріднені?
2. Складання алгоритму визначення кореня
Алгоритм визначення кореня
1) Прочитай слово.
2) Добери спільнокореневі слова.
3) Порівняй їх. Визнач спільну частину. Це — корінь.
4) Виділи корінь умовною позначкою. .
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Мовні дослідження (с. 55, впр. 116)
— Прочитайте слова. Чи є щось спільне в значеннях цих сл і?
— Спишіть і позначте корінь у словах.
— Доведіть, що це дві групи спільнокореневих слів.
2. Робота над текстом (с. 55, впр. 117)
— Прочитайте текст. Розгляньте малюнок. Про що йдеться в тексті? Спишіть. »
Робота в парах. Переказ тексту
— Прочитайте виділені слова. Яке значення вони мають? (Бабка — їжа; бабка — комаха;
бабка — гриб.)
— У цих словах позначте корінь. Зверніть увагу: у виділених словах корінь -баб-, але він
має різне значення. Доберіть зі словника значення цих сл в. Доведіть, що це однозвучні слова.
1) Пестливі слова: бабуся, бабусечка, мати батька або матері.
2) Страва з локшини, рису, сиру та ін.
3)
Хижа
комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих
крил.
4) Гриб-підберезник.
5) Купка складених на полі снопів жита, льону та ін.
— Запам'ятайте] Слова, корені у яких тільки звучать однаково, але мають різне значення,—
різнокореневі слова. Наприклад, слова гуска, гусінь, гуснути — не споріднені, бо в них корені,
різні за значенням.
3. Вибірковий диктант
— Випишіть споріднені слова. Позначте корінь.
Тато мій — рибалка. Я теж люблю рибалити. Одного ясного сонячного дня ми пішли на
риболовлю. У воді на мілині плавало безліч маленьких і ибенят. Це був справжній рибний
дитячий садок. Тільки от великі риби, почу< ши нас. повтікали
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Які цінні думки запам'ятали? (Корінь — це спільна частина спорід нених слів. У корені
закладене основне значення слова. Корінь може звучати однаково, та в словах набирати різних
значень.)
— Як визначити корінь?
— Які слова називаються спільнокореневими? Наведіть приклади.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 56, впр. 118.
Урок 34. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ [о], [е] З [і] У КОРЕНЯХ СЛІВ
Мета: формувати уявлення учнів про те, що в одному й тому самому корені голосні звуки
можуть змінюватися (чергуватися) під час змінювання слів або добирання споріднених;
розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; розвивати зв'язне мовлення; виховувати
доброзичливість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 56, впр. 118)
— Прочитайте спільнокореневі слова.
— Прочитайте речення з цими словами.
2. Каліграфічна хвилинка
Ж ж Жж дж лж же журавель жайворонок джміль
З ранку до вечора на пасіці дзвенить бджолина музика.
— Установіть зв'язок слів у реченні; визначте кількість звуків і букв у словах дзвенить,
бджолина.
3. Словникова робота
Гра «Збери словечко»
[дїїі ІТЇЇ1 Гнаї ІтелІ Ідяї ІдарІ Ікаї |лен| [врі ІчерІ ІнийІ (Дитина, дятел, календар, червоний)
4. Робота над загадками «Частини основи»
• У дерева могутнього, У лагідної квітки
Обор'язково корінь є, Це ми вже знаєм,
дітки. Та якщо корінь відірвати, Чи шкоду з
ним зробити, Не буде дерево стояти, Не
зможе квітка жити.
Не тільки корінь у рослин — У слові теж він
є... Через слова, через віки Несе він
значення своє.
Д. Білоус
— Що ж таке корінь?
— Які слова називрють спільнокоренегими?
— Як визначити корінь у слові?
• Ми віддавна і віками Чесно дружимо з
майстрами, Які вміють так нас вжити, Щоб
нові слова створити.
Д. Білоус
— Про що йдеться у вірші? (Про префікси і суфікси)
5. Гра «Де "зайве" слово, відгадай»
Маленький, мала, малесенький, малий, малюк, малюнок. Малюнок, мальований,
мальовничий, малина, маляр, малювати.
Поле, польовий, полиця, полечко. Весна, весело, весняний, веснянка. Вода,
водяний, водій, водний. Сир, сирок, сирний, сирий.
б Робота за підручником (с. 56, впр. 119)
— Спишіть слова. Позначте в них основу, корінь. На місці крапок напишіть, які з них
спільнокореневі, а які мають однозвучний корінь, які — синоніми, а де — різні форми того
самого слова, тобто вони відрізняються своїм закінченням.
— З кожного ряду виберіть слово й складіть із ним речення.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми прослідкуємо за зміною (чергуванням) голосних у коренях слів, ви
навчитеся розпізнавати однакові корені зі зміною зву: ^в.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вправлення у змінюванні слів (с. 57, впр. 120)
— Спишіть слова. Змініть їх так, щоб у корені відбулося чергування звуків [о], [е] з [і].
Позначте корінь (за зразком).
— Запам'ятайте!
У коренях слів можуть чергуватися звуки [о] та [е] з [і]: ножі — ніж, осені — осінь.
— У якому складі (закритому чи відкритому) написано і?
— У якому складі (закритому чи відкритому) пишемо о та
— Зробіть висновок.
Висновок. У багатьох словах в українській мові о, е чергуються з і: у відкритих складах
виступає о, е, у закритих — і.
В переливах слів ми раді Відтінити тут одне: Там
де / в закритім складі, У відкритім — О та Е.
У закритім складі кінь, У відкритому — коня.
Поміркуй над дим. прикинь: Не поїдем
навмання. У закритім складі гість, У відкритім —
гостя жди. У закритім складі шість, У відкритому
— шести. Не кінець тут прикладам — Ще раз вам
викладем: Лебідь — лебедя; обід — обода, Невід
— невода, чобіт — чобота... А є йвиняток! хобот
— хобота, й ще сучасніший: робот — робота.
Д. Білоус
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом (с. 57, впр. 121)
— Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається?
Робота в парах. Переказ тексту
— Спиш ь текст. Підкресліть слова, у коренях яких відбувається чергу- ■ ' чя голосних [о],
[е] з [і]. (Столі — стіл, дому — дім)
— Позначте закінчення та основу в підкреслених словах. Назвіть частини )ви. Позначте їх.
2. Робота в парах
1) Доповніть словосполучення формою слова, що означає один предмет.
Навчальні речі — навчальна... круторогі воли — круторогий... дерев'яні столи —
дерев'яний... кухонні ножі — кухонний... сильні громи — сильний... картини осені —
гарна...
2) Змініть форму слова за зразком.
є
немає
радість
радості
слова
школа
ремінь
лебідь
сім
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Які зміни можуть відбуватися у корені слова при зміні форми слова або доборі
споріднених слів?
— Чергування яких голосних звуків ми досліджували на уроці?
— У якому складі — відкритому чи закритому — чується звук [і]?
— У якому складі — відкритому чи закритому — чуються звуки [о], [е]?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 57, впр. 122.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 42
1. Аналіз контрольної роботи
2. Перевірка домашнього завдання (с. 66, впр. 147)
— Прочитайте вправу. Які пропущені букви вставили? Поясніть с написання.
3. Каліграфічна хвилинка
М м Мм Мо ом ор оп во медаль гумка ім'я
Моє тобі побажання — будь людиною.
— Визначте наголос у словах; запишіть звукову модель слова людиною.
4. Словниковий диктант
— Запишіть слова, опис яких подається, поставте наголос.
• Плід цього дерева оранжевого кольору з крупною кісточкою. (Абрикос)
• Вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні, плід його запашний і
соковитий жовтогарячого кольору. (Апельсин)
• Безбарвна легкозаймиста горюча рідина, яку добувають з нафти, застосовується як
моторне паливо, розчинник. (Бензин)
• Велика одногорба або двогорба тварина, живе в пустелях і сухих степах. (Верблюд)
• Дев'ятий місяць року. (Вересень)
• Особа, що виявляє лідвагу, хоробрість і самовідданість у бою чи у праці. (Герой)
• Лінія перетину неба і земної поверхні. (Горизонт)
• Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотност' що полягає в
записуванні тексту, що диктується. (Диктант)
• Частина одягу у вигляді вшитої до нього торбинки для дрібних речей, грошей. (Кишеня)
• Міська швидкісна електрична залізниця, що проходить переважно під землею в тунелях.
(Метро)
• Вид мистецтва, що відображає життя у сценічній дії, здійснюваї й акторами перед
глядачами. (Театр)
—
Як перевірити написання слів з ненаголошеними
голосними, як не перевіряються наголосом?
Урок 35. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ [Г], [к], [X] із
[ж], [ч], [ш] і [з'], [ці: [с']
Мета: ознайомити учнів із чергуванням приголосних звуків у коренях спільнокореневих слів;
виробляти вміння змінювати приголосні звуки під час змінювання слів, правильно вживати
і вимовляти слова; розвивати зв'язне мовлення; виховувати пізнавальний інтерес.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 57, впр. 122)
— Прочитайте розповідь про зайця і його гостя кролика.
— У яких словах чергуються [о] та [е] з [і]?
2. Каліграфічна хвилинка
З з Зз Зе за зн рз вз
завдання загадка зозуля
Згода дім будує, а незгода руйнує.
— Е ^кресліть слова з буквами, що позначають м'які приголосні звуки; запишіть звукову
модель слова руйнує.
3.
Словникова робота
Гра «Знайди склад» ве...сень ву...ця ка...дар Вересень, вулиця, календар
Гра «Зміни»
— Поставте слова, що подані в дужках, у потрібну форму. Підкресліть букви, що
чергуються.
Дерев'яний {столи) — Сильний {болі) — Гострий {роги) — Гарна {речі) —
4.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що в українській мові під час утворення і змінювання
слів може відбуватися чергування приголосних звуків, тобто заміна одних звуків іншими.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота над текстом (с.
58, впр. 123)
— Прочитайте текст. Про що ви дізналися з цього тексту? Робота в парах. Переказ тексту
— Спишіть підкреслені слова Змініть їх так, щоб у них відбулося чергування голосних
звуків у корені.
— Випишіть із тексту виділені слова. Позначте в них корінь. Підкресліть букви, які
позначають кінцеві приголосні кореня. Запишіть приголосні звуки, які чергуються в корені
слів: ріка — річка — ріці, берег — бережком — на березі.
— Запам'ятайте! У корені слів чергуються приголосні звуки: [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з'],
[ц\ [с']. Наприклад: нога — ніжка — (на) нозі, рука — ручка — (на) руці, вухо — вушко — (у)
вусі.
— Чергування не змінює значення слів, їх загальний зміст зберігається. Чергуватися звуки
можуть лише у коренях.
III.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
Вправляння у змінюванні слів (с. 58, впр. 124)
— Прочитайте. Спишіть слова, змініть їх або доберіть спільнокоренев так, щоб відбулося
чергування приголосних. Підкресліть букви, які позначають приголосні звуки, що чергуються.
Позначте корені в словах.
Друг, папуга, пиріг, тривога, черемха, перемога.
1.
Словникова робота
Пиріг — печений виріб із тіста з начинкою.
Тривога — неспокій, збентеження, викликані якимось побоюванням, страхом перед
чимось.
Черемха — кущ або дерево з білими, запашними квітками, зібраними в китиці.
— Складіть речення зі словосполученнями.
Ряді ти з перемоги, вірний друг, правильна відповідь, на книжковій полиці, приїхати до
берега.
2.
Розвиток мовлення. Робота за малюнком. Творче списування (с. 59, впр. 125)
— Прочитайте текст, розкриваючи дужки та вставляючи пропуще: . букви.
— Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено? Опишіть дощ словами вірша.
— Спишіть текст, розкриваючи дужки та вставляючи замість крапок букви е чи и.
— Підкресліть слова, у яких відбувається чергування приголосних звуї в у корені слів.
3.
Робота в парах
— Змініть слова так, щоб у корені відбулося чергування приголосних звуків.
Дорога, щука, берег, рука, книга, муха, кожух, подяка, нога, горіх, поріг, урок.
V*. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Для чого необхідно вивчати чергування голосних приголосних у корені слів?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 59, впр. 126.
Урок 36. ВИМОВА ТА ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ [е], [и] У КОРЕНІ,
ЩО ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ НАГОЛОСОМ
Мета: вчити учнів правильно вимовляти і писати слова з ненаголошеними [е] та [и] в коренях;
розвивати правильну літературну вимову слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях;
виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання (с. 59, впр. 126)
— Прочитайте слова. Назвіть пари звуків, що чергуються.
— Прочитайте речення з цими словами. Позначте корінь.
2.
Каліграфічна хвилинка
и ин им ил ри ди диктант дитина диван
З рідної хати починається для мене Батьківщина.
— Поясніть уживання великої букви; визначте кількість звуків і букв у словах рідної,
Батьківщина.
II.
1.
3.
Словникова робота
Гра «Знайди "зайве"слово»
Київ, Україна, український, Батьківщина. (Батьківщина).
—
Запишіть слова земля, озерце, джерельце, водичка, зозуля, урожай
— Розставте наголоси. Назвіть у словах наголошений склад.
— Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах?
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УрОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як позначаються на письмі звуки [е], [и] у
ненаголошених складах.
III.
IV СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.
Робота над словосполученнями (с. 59, впр. 127)
— Прочитайте словосполучення.
— Спишіть словосполучення, визначте в підкреслених словах корінь. По ставте наголоси.
— Складіть речення зі словосполученнями лівої колонки.
— Зверніть увагу! Ненаголошені звуки [е], [и] вимовляються невиразно Ненаголошений
звук [е] у вимові наближається до [и], а |и] — до [е]. Напри клад: [клеиновий лиесток], [веисняна
зеимля], [виешневий цвіт].
Фізкультхвилинка
Раз! Два. Час вставати: Будемо
відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо. П'ять! Шість!
Засміялись, Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас Завітав у вільний
час. Будем бігати, стрибати, Щоб нам
зайчика впіймати.
2.
—
повідомлення 1 еми і мети уроку
огодні ми дізнаємося, якими бувають речення за інтонацією, будемо ггтпся правильно
інтонувати їх та знаходити в тексті.
.. сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота за вправою 57 (с. 31)
— Прочитайте і перекажіть текст.
— Спишіть текст.
— Прочитайте розповідні речення.
— Скільки в тексті питальних речень? Зачитайте їх.
Прочитайте речення, після яких стоїть знак оклику, пеоедаючи почуття і шплення,
радості, здивування.
Які з них спонукають до дії? (Оберігаймо природу!)
2. Пояснення вчителя. Ознайомлення з окличними реченнями
Речення можуть виражати почуття того, хто говорить або пише. Вимовляються вони
при цьому з особливою окличною інтонацією: Прекрасна моя українська земля!
Окличними можуть бути розповідні, питальні, спонукальні речення, і кінці таких речень
ставиться знак оклику.
В окличних реченнях можуть виражатися почуття радості, задоволення, захоплення,
співчуття (до когось), смутку, незадоволення, обурення, суму, ліву, сорому, болю, страху,
гордості, любові, вдячності, тривоги, ніжності, протесту, поваги і т. ін.
Прочитайте речення. Вимовте їх з окличною інтонацією.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім! Вісім!
Час настав
Повернутись нам до справ.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах
— Повчіться правильно вимовляти слова з ненаголошеними голосними. Прочитайте
подані слова. Зверніть увагу, що ненаголошений голосний [е] у вимові наближається до [и], а
ненаголошений [и] — до [еі.
м[еи]довий
п[еи]карня
ш[еи]потіти
в[еи]ликий
м [еи]телик
с[еи]кунда
в[еи]лосипед
в[ие]шневий
кр[ие]ло
м[ие]нуле
хв[ие]лина
ш[ие]рокий
тр[ие]вога
бл[иь]щати
2. Робота над текстом (і. 60, впр. 128)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. Що цікавого ви ; .зналися?
Робота в парах. Переказ тексту.
— Яка тема тексту? Доберіть до тексту заголовок.
— Спишіть текст, уставляючи букви е чи и. У словах з ненаголошеними [е], [и] поставте
наголоси та позначте корінь.
3. Розвиток мовлення. Робота в парах (с. 60, впр 129)
— Розгляньте малюнок. За поданим зачином і малюнком складіть Д алог двох синичок.
Уведіть у нього слова з довідки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як вимовляються ненаголошені звуки [е], [и]? Наведіть приклади.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С, 60, впр. 130.
Урок 37. ДОБИРАННЯ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ І ЗМІНА ФОРМИ СЛОВА ДЛЯ
ПЕРЕВІРКИ НАПИСАННЯ СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ [е], [и]
Мета: вчити учнів знаходити перевірне слово шляхом змінювання слова або добирання
спільнокореневого слова; розвивати правильну літературну вимову слів із
ненаголошеними [е], [и] в коренях; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 60, впр. ПО)
— Прочитайте складені речення.
2. Каліграфічна хвилинка
К к Кк Ко ок ом ов со Коридор календар килим Кінець діло хвалить.
— Поділіть на склади слова в реченні, запишіть транскрипцію слова кінець.
3. Словникова робота
Гра «Знайди склад»
...ремха, вог...ще, ...вога, ...ниця (Черемха, вогнище, тривога, криниця)
— Змініть слово черемха так, щоб у корені відбулося чергування. (Че ремха — на черемсі)
— Добеї 'ть синонії/іи до слова вогнище. (Багаття, вогонь)
— Доберіть антонім до слова тривога. (Спокій)
— Виконання звуко-буквеного аналізу слова криниця. Криниця [к р и н и
ц'а] — кри-ни ця — 3 скл., 7 б., 7 зв.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як з'ясувати, яку саме букву слід писати — є чи и, якщо
в слові нечітко вимовляються звуки [е] чи [и].
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над текстом (с. 60, впр. 131)
— Виразно прочитайте текст. Про що в ньому йдеться?
— Спишіть текст. Прочитайте виділені слова. У виділених словах позначте корінь, поставте
наголоси.
— Зикніть або доберіть споріднені слова, щоб ненаголошені [е], [и] у кс ренях цих слів
стали наголошеними.
2. Вправляння у добиранні перевірних слів (с. 61, впр. 132)
— Прочитайте слова До поданих слів доберіть такі, у яких ненаголошені [е], [и] стали б
наголошеними (за зразком). Поставте наголоси.
— І ідкресл гь букви, які позначають наголошені звуки [е], [и]. Зверніть увагу: щоб
ненаголошений звук став чітким і виразним, його треба поставити під наголос.
— Запам'ятайте! Щоб знати, яку букву (є чи и) написати в ненаголоше ному скла, (і кореня,
треба змінити слово або дібрати до нього споріднені слова
так, щоб ненаголошений звук став наголошеним. Дібране слово з наголошеним звуком
називається перевірним. Ним можна перевчити, яку букву писати — е чи £/• село — села,
димок — дим.
Все важливе в нашій мові, Ось, приміром,
річ така: Е чи И писати в слові — Часто
сумнів виника. сЕло чи сИло? Якщо ясно,
то не дуже — Щоб уникнуть зайвих мук,
Ти під наголос, мій друже, Зразу став
сумнівний звук: Селс — села.
Звук виразно зазвучить — Як писать тебе
навчить.
Д. Білоус
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Творче списування (с. 61, впр. 133)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. Яка тема цього тексту?
— Спишіть текст, доберіть перевірні слова, які допомогли вам правильно написати
ненаголошені звуки [е], [и]. Запишіть їх у дужках.
2. Робота в парах
— Спишіть, добираючи до слів з пропущеними буквами перевірні. Сх..лити, л..сточки, т,
.мніе, в. сннний, в..сєлий, кр..ло, л..жить, л..тить,
ст пи, ш..почє, т..хенько, ш..рокий, к..слиця, м..док, ь...сокий, глибокий, д..міти, гр..чаний,
в..шневий, с..ло.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як вимовляється звук [е] в ненаголошеному складі?
— Як вимовляється звук [и] в ненаголошеному скла; '?
— Як дізнатися, яку букву («е» чи «и») потрібно написати в ненаголошеному складі кореня
слова?
—" Яке слово називається перевірним?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 61, впр.134.
Урок 38. ПОНЯТТЯ «ОРФОГРАМА»
Мета: ознайомити учнів з поняттям «орфограма»; вчити знаходити слова з орфограмами і
перевіряти їх написання; розвивати мовлення, мислення; виховувати любов до
прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 61, впр. 134)
— Прочитайте складені речення.
2. Каліграфічна хвилинка
П п Пп Пр птп па пі по пм тп іп пиріг папір
парасолька ■
3. Загадковий диктант •
— Запишіть ] цгадки. До відгадок доберіть перевірні слова.
• Влітку в шубі, а взимку голе. (Дерево)
• Край шляху білявка стоїть молода, Її прикрашає
зелена фата. (Берізка)
• Без відер коромисло Над річкою
повисло, Тут дітвора гукає:
А відер чом немає? (Веселка)
• Без голови, а ногу маємо: Бриля на неї одягаємо.
(Гриби)
• Холодна й біла Ліс оголила.
Скувала
річку,
Струмок
спинила. (Зима)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогоді на уроці ви дізнаєтеся, що таке орфограма.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
*
1. Робота над загадкою (с. 62, впр. 135)
— Прочитайте загадку, уставляючи пропущені букви. Відгадайте її.
— Спишіть, уставляючи пропущені букви.
— Поставте наголоси в п (креслених словах. Яке правило ви використали, щоб правильно
написати букви е чи ц?
— Запал ятайте! Правильне написання, яке відповідає певним правилам, називається
орфограмою. Наприклад: написання великої букви, написання апострофа та ін.
2. Робота в парах
— Змініть слова і дізнайтеся, яку букву писати в корені. с..ло —
л..сиця —
с..стрі —
в..ликий —
с..ниця—
з..лєний —
— Говорять, що в цих словах орфограма — ненаголошен е, и в корені слова, що
перевіряються наголосом. Орфограма визначається й закріплюється тим чи іншим правилом
(орфографічним).
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Розвиток мовлення (с. 61, впр. 136)
— Прочитайте текст.
— Розгляньте малюнок. Яка тема цього тексту?
— Спишіть. Підкрес іть слова з орфограмою «Написання ненаголошених голосних [е], [и] у
корені слів». Доберіть до них перевірн слова.
— Визначте тип тексту та його будову. Прочитайте зачин, основну частину, кінцівку.
Робота в парах. Переказ тексту
2. Робота в групах (с. 61, впр. 137)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Яка тема цього тексту?
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Підкресліть слова з орфограмою
«Написання ненаголошених [е], [и] у корені слів». У дужках до них запишіть перевірні слова.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Що таке орфограма?
— Як перевіряється орфограма «Написання ненаголошених [е], [и] у корені слів»?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С 63, впр.138.
Урок 39. ВИМОВА ТА ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ [е], [щ У КОРЕНІ,
ЩО НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ НАГОЛОСОМ
Мета: вчити учнів користуватися орфографічним словником для перевірки написання слів із
ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом; збагачувати
словниковий запас, розвивати зв'язне мовлення школярів; виховувати культуру мовлення.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 63, впр. 138)
— Прочитайте продовження казки.
2. Каліграфічна хвилинка
Н н Нн Не на дн тн ан Неділя новий олень
Напившись води, не забувайте про джерело.
— Назвіть орфограму в слові джерело.
3. Диктант
Спить озеро, спить ліс і очерет. Хвилюється широкий лан зелений. Вже сонечко
в море сіда, у тихому морі темніє. Земля на^е збралась у білу сорочку.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вивчати вимову і правопис слів із ненаголошеними [е], Ги] в
коренях, що не перевіряються наголосом, працюватимемо з орфографічним словником.
IV. СПРИЙМАННЯ Й х/СВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над прислів'ями та прикметою (с. 63, впр. 139)
— Прочитайте прислів'я та народну прикмету, уставляючи букви є чи и. Поясніть їх зміст.
Що об'єднує ці речення?
— Спишіть прислів'я, уставляючи пропущені букви. Доберіть перевірні слова, щоб
визначити правильне написання ненаголошених [е], [и].
— Підкресліть слово, до якого не можна підібрати перевірне.
— Запам'ятайтеї Правопис багатьох слів із ненаголошеними [е], [и] у ко- рер не можна
перевірити наголосом. Такі слова називають словниковими. їх правильне написання
перевіряють за орфографічним словником.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Робота
з орфографічним словником
Але є слова, що в них Написання
голосних Через наголос бува
Перевірить неможливо, А тому такі
слова Пам'ятати нам важливо. Я
включаю їх у вірш:
Це, наприклад, керувати, Це — легенда і
чекати, Це — левада і леміш.
Д. Білоус
Ну ж бо спробуйте, малята, В словнику
слова шукати!
Ап..льсин, к..шеня, абр..кос, пш..ниця, оч..рет, хв..лина, д..ректор.
2. Гра «За алфавітом» (с. 63, впр. 140)
— Прочитайте виразно слова.
— Спишіть слова за алфавітом. Поставте наголоси. Підкресліть букви, якими позначені
ненаголошені [е], [и]. Поуправляйтесь у вимові цих слів.
Словникова робота
Бетон — будівельний матеріал, виготовлений із суміші твердих матеріалів (піску, щебеню,
глини та ін.) і цементу. Президент:
1) Вибраний голова, керівник установи, організа ї, товариства.
2) У багатьох країнах — обраний на певний строк голова держави. Фермер — орендар або
власник ферми.
3. Робота над текстом (с. 64. впр. 141)
— Прочитайте текст, уставляючи словникові слова з довідки. Доберіть до нього заголовок.
Словникова робота
Коридор — вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з'єднує окремі
кімнати, квартири, тощо. Апетит — бажання їсти, охота до їди.
— Коли так кажуть: «Вовчий апетит?» (Дуже гарний апетит)
— Запишіть речення та поясніть їх. Апетит приходить під час їжі.
Мама приготувала апетитний бутерброд. Депутат:
1) Член органу державної влади, обраний виборцями.
2) Обрана або визначена особа, уповноважена для виконання певного доручення.
— Спишіть текст, підкресліть уставлені слова. Запам'ятайте їх написання.
— Зробіть звуко-буквений аналіз ви/"леного слова.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Який вид роботи ви навчилися сьогодні виконувати?
— Які слова називають словниковими?
— Які слова ви сьогодні запам'ятали?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 64, впр.142.
Урок 40. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ІНСТРУКЦІЇ «ЯК
ЗРОБИТИ РАМКУ ДЛЯ ФОТОГРАФИ»
Мета: вчити учнів складати тексти-інструкції; розвивати зв'язне мовлення, збагачувати
словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
— Які бувають тексти?
— Пригадайте, що таке інструкція? (Інструкція — вказівка на порядок засоби виконання
певної- роботи, користування прилаоами, інструментами)
— Цоберіть синор:.ми до слова інструкція. (Вказівка, порада, роз'яснення)
— На .іщо потрібно вміти складати інструкцію?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо складати інструкцію «Як зробити рамку для фотографії».
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Робота за підручником (с. 65, впр. 143)
— Прочитайте текст у «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на кожному з них. Складіть речення.
— Прочитайте зразок, який подано в «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
— Складать текст-інструкцію про те, як виготовити рамку для фотографії, користуючись
малюнками і зразком, який подано в «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
2. Фізкультхвилинка
3. Робота в групах
Упне складання інструкції учнями.
4. Самостійна робота
5. Перевірка виконаної роботи. Редагування текстів VI. ПІДСУМОК
УРОКУ
— Які тексти ми сьогодні вчилися складати?
— Навіщо потрібно вміти складати інструкції?
ДОДАТОК ДО УРОКУ 48
Робота за таблицею
Можливі складові листа
Приклади
Звертання
Любі мої дідусю і бабусю! Дорогий братику
Сергію! Шановний Юрію Михайловичу!
Інформація про стан
листування
Отримав^ ла) ваш лист... Давно не було
листа...
Отримав( ла) твій лист, але зразу не відповів(
ла), оскільки.
Основний зміст
Напишу Вам, що у мене нового в школі
(повідомлення про новини) (вдома)... Я хочу розповісти Вам... Розповім
усе за порядком...
Запитання адресату
Як Ваше здоров'я? Які у Вас новини? Що
цікавого у тебе?
Подяка
Прохання написати лист
Пепедача вітань
Прощання
Кінцівка і підпис
Дата і місце написання,
якщо . їх немає на початку
листа
Дякую за те, що...
Я прошу вас написати...
Передавайте вітання...
До побачення... Міцно цілую і обнімаю...
Ваш внук (ваша внучка)... Твій друг (твоя
подруга)...
15 листопада 2013 року м. Харків
Орієнтовний текст листа
Доброго дня, дорога сестричко Оленко!
Листа від тебе одержав. Щиро дякую. Ти питаєш про мої шкільні справи. Розповім усе по
порядку. Вчуся добре. Нешодавно одержав «12» з математики. Захоплююсь спортом, відвідую
'курток шахів. Які у тебе новини? Якими цікавими справами захоплюєшся ти? Передавай мої
найщиріші вітання бабусі. До побачення. Міцно цілую г обнімаю вас усіх. 5 березня 2014 р.
Твій брат Олекса
Урок 41. РОБОТА З ОРФОГРАФІЧНИМ СЛОВНИКОМ.
ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ЗА ТЕМАМИ «РЕЧЕННЯ», «СЛОВО.
ЗНАЧЕННЯ СЛОВА», «БУДОВА СЛОВА»
Мета: повторити алфавіт; вчити учнів користуватися орфографічним словником для пере рки
написання слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом;
перевірити знання за темами «Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова»,
розвивати писемне мовлення; виховувати охайність, культуру писем ного мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 64, впр. 142)
— Прочитайте речення зі словниковими словами.
2. Словникова робота. Гра «Відгадай»
• Крикнув крук на крукицю: Не сунь рук у... (криницю)\
Д. Чередниченко
• Бусол в білому беоеті Ловить жабок в ... (очереті).
В. Лучук
• Видно край, а до нього не дійдеш. (Горизонт).
• Весною
В біле плаття Убравшися, стояла, А потім
платтл зникло, Згубилося, пропало Лиш
ґудзички тримались На ниточках все літо,
Щоб, начебто вуглинки, На сонці почорніти.
(Черемха)
• Цей рудий м'ячик Не іграшка дитяча.
В ньому корисний вітамін Звуть цей м'ячик —
... (апельсин).
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми працюватимемо з орфографічним словником.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Е чи И?» (с. 65, впр. 144)
— Прочитайте слова першого рядка, уставляючи пропущені букви е, и.
— Перевірте їх написання за словником.
— Утворить словосполучення зі слів першого і другого рядків і запишіть їх. Складіть з
ними два речення (на вибір).
— Запам'ятайте! Щоб швидко користуватися словником, треба знати ал фавіт.
2. Робота в парах
Повторення алфавіту.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Розвиток мовлення (с. 66, впр. 145)
— Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? Розгляньте малюнок. Прочитайте
до нього відповідні речення з тексту.
Робота в парах. Переказ тексту
— Спишіть перший абзац, уставляючи пропущені букви е, и. Словникова робота
Велосипед — напівавтоматична дво- і триколісна машина, що рухається силою їздця,
який натискує ногами на педаї .
2. Робота в парах (с. 66, впр. 146)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Яка тема цього тексту? Яка основна думка (ідея) тексту?
— Доберіть до тексту заголовок,
— Спишіть, уставляючи пропущені букви. Поясніть їх написання.
— Випишіть підкреслені фразеологізми. Доберіть із довідки їх значення. Точити теревені
— вести пусті балачки.
Мав досить мороки — мав клопоти. Не тепер — будь-коли.
3. Перевірна робота за темами «Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова»
(див. додаток нас. 78)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи складно було виконувати перевірну роботу?
— Яке завдання було найцікавішим?
— Як вимовляється звук [е] в ненаголошеному складі?
— Як вимовляється звук [и] в ненаголошеному скла; ?
— Як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголошеному складі кореня
слова?
— Написання яких слів слід перевіряти за орфографічним словником?
— Що необхідно знати, щоб швидко користуватися словником?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 66, впр. 147.
Урок 42. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ
ДЗВІНКИМИ ТА ГЛУХИМИ ПРИГОЛОСНИМИ ЗВУКАМИ
Мета: пі либити уявлення школярів про дзвінкі і глухі приголосні звуки; розвивати вміння
розр,зняти глухі і дзвінкі приголосні; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додаток нас. 84)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову слів із дзвінкими та глухими приголосними
звуками.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Творче списування (с. 67, впр. 148)
— Прочитайте слова, уставляючи пропущені букви. Написання звірте за словником.
— Спиш ^ь слова, уставляючи пропущені букви. Назвіть приголосні звуки. Підкресліть
слово, у якому всі приголосні — дзвінкі. Вимовте дзвінкі приголосні.
— Складіть усно речення з кожним словом.
Словникова робота
Бензин — безбарвна легкозаймиста горюча рідина, яку добувають з нафти, застосовується
як моторне паливо, розчинник.
2. Мовне дослідження (с. 67, впр. 149)
— Прочитайте слова, виразно вимовляючи дзвінкі та глухі приголосні звуки.
— Спишіть слова, підкреслюючи букви, які позначають дзвінкі приголосні, однією рискою,
а глухі — двома. Зіставте вимову дзвінких і глухих при голосних, якими починаються слова.
— Запам'ятайте! При вимові дзвінки приголосних звуків чуємо голос і шум. При вимові
глухих приголосних звуків чуємо тільки шум. В українській мові частина дзвінких
приголосних мають парні глухі.
Пари дзвінких і глухих приголосних звуків
[б]
[Д] [Д'] [ґ]
[ж]
[3] [3']
[п]
[т]
[Т-] [к] [НІ
]
[С] [С]
[г] [дж] [ДЗ [ДЗ'
]
]
|Х]
[ц] [д']
Не мають пари:
• дзвінкі приголосні [в], [й], [м], [н], [н'], [р], [р'], [л], [л'];
• глухий приголосний [ф].
— В українській мові дзвінких приголосних більше, ніж глухих. І в словах дзь.ні
трапляються частіше. Цим і пояснюється милозвучність, краса нашої мови.
1
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах (с. 68, впр. 150)
— Прочитайте текст.
— Розгляньте малюнок. Яка тема цього тексту? Що вас здивувало?
—
Спишіть текст. Підкресліть у першому реченні головні та другорядні члени.
Завдання на вибір
—
Підкресліть однією рискою слова, у яких усі приголосн звуки — дзвінкі, а потім
двома — слова тільки з глухими приголосними.
— До дзвінких приголосних доберіть пари глухих за зразком.
2. Гра «Закінчи слово»
звуки
Учитель читає речення, не називаючи останнього звука останнього слова, а діти хором
називають його і піднімають картку з і цпо_ дною буквою.
• Виріс в лісі білий гри... (б).
• Петро хворий на гри... (п).
• У собаки гострий зу... (б).
• На обід в нас буде су... (п).
• В цього міста давній гер... (б).
• Є в Марійки гострий сер... (п).
• Хлопці наловили ри... (б).
• Насадили в парку ли... (/і).
• У траві сховався ву... (ж).
• Розлили по столу ту... (ш).
• Я піду гуляти те... (ж).
• Нащо ти свій зошит мне... (ш).
• Скільки у дворі калю... (ж).
• Сірників, малий, не ру... (ш).
• Ми підем влітку на пля... (ж).
• Хлопці, м'ячик цей не ва... (иі).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
—
Як називаються звуки, які вимовляються без голосу, тільки з шумом? (Глухі)
Наведіть приклади.
—
Якщо чуємо і голос, і шум, то такі звуки називаються... (дзвінкі). Наведіть приклади.
—
Чому українська мова така мелодійна? (Більше дзвінких приголосних звуків.)
— Назвіть парні дзвінкі й глухі приголосні.
— Назвіть приголосні, що не мають пар,
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 68,впр.151.
Урок 43. ПРАВИЛО ПЕРЕВІРКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ ТИПУ просьба,
боротьба, кігті, нігті
\ ета: вчити учнів правильно вимовляти дзвінкі приголосні звуки у кінці слова і складу перед
глухими, користуватися правилом перевірки написання слів із сумнівними приголосними,
що піддаються асиміляції; розвивати мовлення; виховувати патріотичні почуття.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 68, впр. 151)
— Прочитайте цікаву історію про життя ваших домашніх улюбле ців.
— У яких словах усі приголосні звуки — дзвінкі?
2. Каліграфічна хвилинка
Г ГГ Гг Го гр го гл яг гу га
Голови в грибка нема, на ногу шапку одяга.
— Підкресліть у словах дзвінкі приголосні.
— До яких з них можна дібрати глуху пару?
3. Словникова робота
Гра «Знайди склад»
спа...бі де...тат бібліо...ка ки...ня кри...ця Спасибі, депутат, бібліотека, кишеня, криниця
4. Робота в групах
1- иіа група. Доберіть 5 слів, останній звук яких буде дзвінким. (Лід, мед, ліз, мороз,
лікар)
2- га
група. Доберіть 5 слів, останній
звук яких буде глухим. (Жук, час, суп, мак, сміх)
*
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову й правопис слів з дзвінкими та глухими
приголосними звуками.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над скоромовкою (с. 68, впр. 152)
— Прочитайте скоромовку. Скільки в ній речень? Вивчіть скоромовку напам'ять. Спишіть з
пам'яті.
— Підкресліть у виділеному реченні головні та другорядні члени. Підкрес літь слова, що
складаються тільки з дзвінких приголосних звуків і голосних
2. Творче списування (с. 69, впр. 153)
— Виразно прочитайте словосполучення. Дзвінкі приголосні вимовляйте дзвінко, не
оглушуючи їх.
— Спишіть словосполучення. Поділіть їх на склади.
— Запам'ятайте! В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів і складів вимовляються
дзвінко.
Якщо виникає сумнів, яку букву писати, то слід змінити слово чи дібрати таке споріднене,
щоб після невиразного приголосного був голосний, наприклад: гриб — грибок, дуб — дубок.
Звук [ґ] перед глухим приголосним вимовляється як [х].
Всі дзвінкі у рідній мові Вимовляй ти
дзвінко в слові, Лише одне
запам'ятай: Завжди глухо вимовляй
Дзвінкий г в середині Слів, що тут
наведені: Легко, кігті, нігті, вогкий.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Розвиток мовлення (с. 69, впр. 19 )
— Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться?
— Яка основна думка (ідея) тексту?
Робота в парах. Переказ тексту
— Спишіть текст. Повправляйтеся у вимові підкреслених слів. Поділіть їх на склади.
2. Робота в парах
— Додавши дзвінкі приголосні, утворіть нові слова від запоопонованих. Коса(р), рука(в),
буква(р), вір(звір), лин (млин).
— Додавши глухі приголосні, утворіть нові слова від запропонованих. Чума(к), коза(к),
буря(к), трава(сшрава), мак(смак), лан (план), лід (плід),
аорт(спорт).
3. Гра «Протилежності»
— Доберіть слова, протилежні за значенням до поданих, правильно вимовляйте звуки.
Широкий — ... (вузький) далекий — ... (близький) дешевий — ... (дорогий)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчаєш на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як вимовляються дзвінкі приголосні звуки у кінці слова і складу? Навр діть приклади.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 70", впр. 155.
Урок 44. ПРАВИЛЬНА ВИМОВА і ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ ДЗВІНКИМИ
ПРИГОЛОСНИМИ В КІНЦІ ТА СЕРЕДИНІ СЛІВ ПЕРЕД ГЛУХИМИ. ПЕРЕВІРНА
РОБОТА. ДІАЛОГ
Мета: закріплювати навички літературної вимови дзвінких приголосних у словах та позначення їх на письмі; перевірити вміння складати діалоги; розвивши комунікативну
компетентність; виховувати культуру спілкування.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 70, впр. 155)
— Прочитайте речення.
— Правопис яких слів ви запам'ятали?
2. Каліграфічна хвилинка
Л л Лл Ла ал ам ан ва лелека лінійка
лялька
Дорога пташок до теплого краю далека й важка.
— Доберіть слова, близькі за значенням до слова дорога; протилежні за значенням до слів
теплий, далека, важка.
3. Словникова робота
Гра «Початок — кінець»
Учні дають завдання одне одному: відгадати словникове слово за першою та останньою
буквами.
Наприклад: а — с (абрикос), а — а (адреса), д — т (депутат), о — т (очерет), к — р (комп'ютер),
г — т (горизонт).
4. Гра «Кращий скоромовник»
Вибіг Гриша на доріжку, На доріжці сидить
кішка, Взяв з доріжки Гриша кішку, Хай
впіймає кішка мишку.
— Як правильно потрібно вимовляти слова, які закінчуються дзвінким приголосним?
— Дійсно, в українській мові дзвінкі приголосні звуки в кінці слів завжди вимовляються
дзвінко. У більшості слів ці приголосні звуки звучать чітко і в середині слів. Але в мові є слова,
у яких приголосні звуки перед глухими втрачають свою дзвінкість і вимовляються як глухі, а
також слова, у яких глухий звук перед дзвінким замінюється парним дзвінким.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати навички літературної вимови дзвінких
приголосних у словах та позначення їх на письмі.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ 1.
Робота за підручником (с. 70-71)
Вправа 156
— Прочитайте прислів'я, уставляючи пропущені букви. Поясніть, як ви розумієте прислів'я.
— Спишіть прислів'я, уставляючи пропущені букви. Поясніть їх написання. »
Вправа 157
— Прочитайте подані слова, уставляючи пропущені букви.
— Спишіть, уставляючи пропущені букви б, д, ж, с.
2. Фізкультхвилинка
Разі Два! Час вставати: Будемо відпочивати.
ТриІ Чотири! Присідаймо, Швидко втому
проганяймо. П'ять! Шість! Засміялись, Кілька
раз понахилялись. Зайчик сонячний до нас
Завітав у вільний час. Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати. Прудко зайчик
утікає І промінчиками грає. Сім! Вісім! Час
настав Повернутись нам до справ.
3. Розвиток мовлення (с. 70-71, впо. 158)
— Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на кожному з них. Прочитайте слова з
довідки. Складіть текст за малюнками, використовуючи слова й сполучення слів із довідки.
Визначте тему і мету тексту. Добеї ть заголовок.
4. Перевірна робота. Діалог
Розігрування діалогів на визначену тему, наприклад, «В: ит до лікаря», «Подорожувати —
це цікаво», «Моє захоплення», «Дізнайся про мене», «Зустріч із подружкою після хвороби»,
«Поїздка у транспорті».
Вимоги бо учня:
• бере участь у відтворенні і складанні діалогу обсягом 4-5 реплік для двох учасників, з
урахуванням етикетних формул початку і кінця розмови (одним із учасників діалогу може
бути вчитель)',
• дотримує етичних норм мовлення, культури спілкування: вживає правильні форми
звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення у
процесі спілкування.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам урок?
— Що здалося особливе цікавим?
,
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 71, впр. 159.
Урок 45. ПОВТОРЕННЯ ПРАВОПИСУ СЛІВ ІЗ ДЗВІНКИМИ ПРИГОЛОСНИМИ В
КІНЦІ ТА СЕРЕДИНІ СЛІВ ПЕРЕД ГЛУХИМИ
Мета: повторити правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів пе ред
глухими; розвивати орфографічну пильність; виховувати охайність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 71. впр. 159)
— Прочитайте складені речення. Яку орфограму повторили?
2. Каліграфічна хвилинка
О оОо Ось ом оя ов ознака орден одинадцять Одна бджола мало меду наносить.
— Поділіть слова на склади; запишіть звукову модель слова бджола.
3. Словникова робота
Гра «Будь уважним»
— Відшукайте правильно написане слово. Директо, деректор, дирехтор. Черемуха,
черемха, чиремха. Очеред, очірет, очерет Комп'ютер, компьютер, комп'ютр.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми повторимо правопис слів із дзвінкими приголос ними в кінці та
середині слів перед глухими.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над прислів'ями (с. 71, впр. 160)
— Прочитайте прислів'я. Вимовляйте виразно дзвінкі приголосні звуки в кінці слів.
Поясніть зміст прислів'їв.
— Спишіть прислів'я. Позначте будову підкресленого слова. Назвіть слово, у якому 5
звуків, 6 букв.
2. Гра «Знайди орфограму» (с. 71, впр. 161)
— Прочитайте слова. Яка орфограма у цих словах?
— Спишіть, підкресліть букви, що позначають дзвінкі приголосні.
3. Фізкультхвилинка
Ось до лісу ми дійшли, Потім ми
лісочком йшли І грибочок там знайшли.
Нагнулися, підняли, У кошик поклали І
рушили далі.
Ми лісочком йшли, Малинку знайшли.
Дотягнулися, зірвали У кошик поклали
І рушили далі.
Ми лісочком йшли, Пташеня знайшли.
Нахилилися, підняли, В гніздечко
поклали І рушили далі.
4. Розвиток мовлення. Робота в групах (с. 71-72, впр. 162)
— Виразно прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. *
— Розгляньте малюнок. Який епізод тексту проілюстровано? Розкажіть.
— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи пропущені букви. Як перевірити
правильність написання цих слів?
— Перекажіть текст. Визначте його тему та будову. Доберіть заголовок.
— Зробіть звуко-буквений аналіз виділеного слова.
5. Самостійна робота
— Спишіть прислів'я, вставляючи пропущені букви.
1) Червона ягі..ка, але на смак гірка.
2) Ло..ка дьо..тю зіпсує бочку меду.
6. Пояснювальний диктант
Берізка красива у різні пори року. Узимку берізки у лісі схожі на снігурок у білих шубках.
Берізка людину ще лікує своїми бруньками.
7. Робота над прислів'ями
— Прочитайте прислів'я і поясніть їхнє значення. Випишіть слова з глухими
приголосними та порівняйте їх вимову написання.
• До доброї криниці стежка утоптана.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Кішці — смішки, а мишці — слізки.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що повторювали на уроці?
— Як вимовляються дзвінкі приголосні перед глухими? Наведіть приклади.
— Як вимовляються глухі приголосні перед дзвінкими? Наведіть приклади.
— Як перевірити написання слів із сумнівними приголосними? Наведіть приклади.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С, 72, впр. 163.
Урок 46. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
Мета: закріпити вивчене про дзвінкі та глухі приголосні звуки; розвивати орфографічну
пильність; виховувати почуття прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 72, впр. 163)
— Прочитайте текст. Які букви ви вставили?
2. Словникова робота
Гоа «Будь уважним»
— Відшукайте правильно написане слово. Горизот, горизонт, горезонт.
Коредорі коридо, коридор. Презедент, президент, президет. Асвальт, асфальт, осфальт.
Черемуха, черемха, чиремха.
3. Письмо з пам'яті
Розплела берізка коси На веснянім
вітерці, Опустила ніжку босу В тиху
воду на ріці.
— Знайдіть слова з глухими та дзвінкими приголосними, що вимагають перевірки.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми закріпимо вивчене про дзвінкі та глухі приголосні звуки.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Розвиток мовлення (с. 72, впр. 164)
— Розгляньте малюнок. Розкажіть, що на ньому зображено. Прочитайте довідку. Яка тема
розповіді? Доберіть заголовок. Прочитайте кінцівку розповіді.
—Склад гь текст за малюнком і кінцівкою, використовуючи в тексті сло восполучення з
довідки.
— Доберіть до слх : лісова, рідна спільнокореневі. Позначте основу, корінь.
2. Фізкультхвилинка
Раз! Два! Час вставати, Будемо
відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо. П'ять! Шість!
Засміялись, І разом понахилялись. А тепер
— як жабенята, Хочем трохи пострибати.
Як метелики, літаєм І дружно всі
кружляєм. Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.
3. Гра «Вимовляй чітко!» (с. 73, пр. 165)
— Прочитайте речення. Повправляйтеся у вимові. Чіїко вимовляйте дзвінкі й-глухі
приголосні звуки В КІНЦІ СЛ І.
— Спишіть речення. Підкресліть букви, які позначають пари дзвінких і глухих
приголосних. Як вони змінюють значення сл: !?
Завдання підвищеної складності. Доберіть самостійно слова з парними дзвінкими
й глухими приголосними
4. Творче списування (с. 73 ілр. 166)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущеі букви.
— Доберіть заголовок.
— Яка тема і мета розповіді?
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Поділіть ці слова на склади.
5. Самостійна робота
;
— Спишіть, вставляючи пропущені букви. Перевірте, добираючи спор д- нене слово, чи
правильно написали букви.
СТЕ..КА ДО ШКОЛИ
Кожного ранку я поспішаю до школи лісовою сте..кою. Падають з неба ле..кі сніжинки.
Шви..ко йду лісом і милуюся своїми друзями. Просто не впізнати стрункого ду ка і красуні
бері..ки. За весну і літо вони дуже підросли. А зараз стоять по обидва боки сте..ки у білих
шу..ках. Чекают нової весни.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Як вимовляються дзвінкі приголосні перед глухими? Наведіть приклади.
— Як вимовляються глухі приголосні перед дзвінкими? Наведіть приклади.
— Як перевірити написання слів із сумнівними приголосними? Навед ть приклади.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 73. впр.167.
Урок 47. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО
ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
Мета: закріпити вивчене про голосні і приголосні звуки; розвивати орфографічну пильність;
вчити складати текст з метою письмового спілкування з батьками; вчити добирати і
правильно вживати у мовленні формули звертання; розвивати і збагачувати мовлення
школярів; формувати практичне вміння писати записки; виховувати культуру спілкування.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 73, впр. 167)
— Прочитайте речення з вибраними сполученнями слів.
2. Творчий диктант
— Запишіть слова у формі звертання: бабуся, брат, Дмитрик, Марина Олександрівна,
дідусь, подруга, Іринка.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми повторимо вивчене про голосні і приголосні звуки.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадками (с. 74, впр. 168)
— Прочитайте загадки, уставляючи пропущені букви.
— Спишіть загадки, що мають одну відгадку, уставляючи пропущені букви. Змініть
підкреслені слова так, щоб у них відбулося чергування приголосних (/ к] — [ч] — [ц']; [х] — [ш]
— [с']).
— Уставте пропущені букви, які позначають ненаголошені звуки [е], [и]. Доберіть до них
перевірні слова.
2. Робота над текстом (с. 75, впр. 169)
— Прочитайте виразно текст. Визначте його тему.
— Прочитайте виділені слова. На які питання вони відповідають?
— Спишіть виділені слова парами. Підкресліть букви, які позначають приголосні звуки, що
чергуються. Позначте корінь у цих словах.
3. Фізкультхвилинка
Хто ж там, хто вже так втомився, І наліво
нахилився? Треба дружно всім нам встати,
Фізкультпаузу почати. Сонце спить, небо
спить, Навіть вітер не шумить. Рано-вранці
сонце встало, Всіх промінням привітало.
Хмарка сонечко закрила, Слізки срібні
зронила. Ми ті слізки пошукаємо, У травичці
позбираємо.
4. Творче списування (с. 75, впр. 170)
— Прочитайте текст.
— Про що в ньому повідомляється?
— Спишіть текст. Підкресліть звертання. Поясніть розд нові знаки при звертанні.
— Поділіть підкреслені слова на склади. Поясніть написання виділеного слова.
— Пригадайте, кол ми звертаємось до написання записки? (Коли треба терміново про щось
повідомити чи попросити, а можливості зробити це вголос немає; коли відсутній той, кому
аоресується прохання чи пое лення.)
— Які вимоги до написання записки вам відок ?
— З чого починається записка?
— Про що можна розповісти в записці?
— Чим завершується записка?
— Записка складається зі звертання, повідомлення або прохання, підпису автора записки.
— Прочитайте в тексті записки звертання і ю щис.
— Визначте, це записка-прохання чи пов: омлення?
— Прочитайте текст повідомлення.
5. Робота в парах
— Назвіть різні варіанти звертання до мами, тата, бабусі, дідуся, брата, сестри.
— Складіть усні записки зі звертаннями. Пам'ятайте про слова ввічливості.
Учні презентують свої записки. Решта аналізують складе] записки за будовою, пояснюють,
чи правильно вжите звертання, чи використано слова ввічливості.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З чого складається записка?
— Для чого потрібна записка?
— Кому можна писати записки?
— Які сучасні технічні засоби допомагають нам надсилати записки з повідомленням чи
проханням?
— Як називаються записки, передані по мобільному телефону?
— Як часто ви пишете записки своїм батькам?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 74,впр.171.
Урок 48. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. НАПИСАННЯ ЛИСТА
Мета: ознайомити учнів зі зразком ділового мовлення; вчити складати листи, письмові
привітання; закріплювати навички вживання звертань; розвивати культуру мовлення;
виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота над загадкою
• Ми хоча і не крилаті, Летимо в міста і
села, Несемо для вас. малята, Звістки
щирі та веселі. (Листи)
— Що допомогло відгадати загадку?
— Чи доводилось вам писати листи? Кому?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми будемо вчитися писати листи, привітання, запрошення своїм рідним,
друзям.
Для того щоб привітати рідних зі святом, не потрібно писати листи,— достатньо надіслати
письмове привітання.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ 1. Робота за таблицею
Листи
Повідомляють про певні
події
Діляться
враженнями
Звертаються з
проханням
— Навіщо людям потрібні листи? (У людей виникла потреба у спілкуванні.)
2. Словникова робота
— Відгадайте слова і запишіть їх у зошит.
• Паперовий пакет, який зберігає таємницю послання. (Конверт)
• Пункт призначення листа, місцезнаходження того, кому лист призначений. (Адреса)
• Цифрове умовне позначення міста, села. (Індекс)
• Людина, яка розносить листи. (Листоноша)
• Людина, якій адресований лист. ^Адресат)
3. Робота за підручником (с. 75, впр. 172)
— Писати листи — це мистецтво. Листування виникло дуже давно. Листи писали на камені,
дереві, пальмовому листі, папірусі, воскових дощечках. Які ж ни^і листи? Як правильно їх
писати? Дізнайтеся про це, прочитавши текст у «Зошиті з розвитку писемного мовлення».
— Розгляньте малюнки та написані листи.
— З чого починається лист?
— Про що можна розповісти в листі?
— Чим заврршується лист?
4. Робота за таблицею (див. додаток нас. 96)
— Коли пишеш листа, слід дотримувати мовленнєвого етикету. На початку листа потрібно
ввічливо привітатися, використовувати шаноблива форми звертання: Ви, Вас, які пишуться з
великої букви. У кінці слід так само ввічливо попрощатися, побажати всього найкращого.
Коли ви хочете щось попросити, потрібно ввічливо звернутися з проханням (потім обов'язково
потрібно подякувати за виконане прохання). У листах використовують слова-звертання,
слова-привітання, слова, що виражають прохання, вдячність.
5. Самостійне написання листа учнями
— Напишіть листа близьким людям, які живуть від вас далеко.
6. Перевірка самостійної роботи
Зачитування листів. Аналіз дотримання структури листа.
7. Фізкультхвилинка
Очки вліво подивились — Там нічого не
змінилось. Вправо повели зінички — Ні
зайчика, ні лисички. Очки вгору, очки вниз,
Не лінуйся, посміхнись. Очки сплять, вони
втомились. Знов відкрились, подивились.
Сплять — відкрились(2 рази) І на цьому
зупинились.
8. Ознайомлення зі структурою привітання
Привітання —звертання —вітання з подією —побажання —► дата, підпис
9. Гра «Пограємо в пошту»
— Що потрібно знати, щоб лист дійшов до адресата? (Індекс, він потрібний машині, яка
сортує листи на пошті. За цифрами вона визначає, куди, в який район слід відправити листа.
(Місто, назву вулиці, номер дома і квартири.)
— Заповніть конверт. (Учитель надає зразок заповнення на дошці.)
10. Підписування конвертів за зразком, поданим учителем на дошці
Доцільно нагадати учняч, що адреса відправника пишеться вго{ у лівому кутку конверта,
адреса одержувача — внизу у правому кутку конверта.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Чому потрібно вміти писати листи?
— Коли ми пишемо привітання?
— Чому потрібно вміти правильно підписати конверт?
Урок 49. ПРЕФІКС. СЛОВОТВОРЧА РОЛЬ ПРЕФІКСІВ
Мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину слів; провести спостереження
за словотворчою роллю префіксів у словах; розвивати мовлення; виховувати інтерес до
читання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 74, впр. 171)
— Прочитайте власну записку.
2. Каліграфічна хвилинка
У у У у Ус ум уг лу Оу Україна українська учитель Усі добрі люди — одна сім'я.
— Визначте наголос у словах; запишіть звукову модель слова сім'я.
3. Словникова робота Гра «Спробуй повтори!»
Перший учень називає словникове слово. Другий учень повторює це слово й додає своє.
Третій учень повторює вже два слова й додає своє. Повторити «ланцюжок» слів стає дедалі
складніше, оскільки він весь час подовжується. Наприклад:
1- й
учень. Батьківщина.
2- й
учень. Батьківщина, ведмідь.
1- й
учень. Батьківщина, ведмідь, вересень.
2- й
учень. Батьківщина, ведмідь, вересень, вулиця і т. ін.
4. Вправа «Мозковий штурм»
— З чого складається наше мовлення? (З речень)
— З чого складається речення? (Зі слів)
— З чого складається слово? (З основи і закінчення)
— Як виділити закінчення в слові? (Змінити його запитаннями.)
— Якщо змінюєш ти слово, то незмінна там... (основа).
— З чого складається основа?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнайтеся про префікс та його словотворчу роль.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем ((. 76, впр. 173)
— Прочитайте виразно вірш. Про кого в ньому розповідається?
— Прочитайте виділені слова. Спишіть їх. Позначте корінь.
— Запиш:.ть через риску слова, від яких вони утворилися за допомогою префіксів за
зразком. Прочитайте префікс у кожному слові.
— Запам'ятайтеї Частина слова, що стоїть перед коренем, називається префіксом За
допомогою префіксів утворюються нові слова.
Цікаво знати!
В українській мові існує понад сто префіксів. А є мови, наприклад китайська, де суфіксів і
префіксів немає.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Утворення словосполучень (с. 76, впр. 174)
— Прочитайте слова. Від якого слова утворились ці слова?
— Яка частина надала словам різного значення?
— Утворіть словосполучення. Прочитайте префікс у кожному слові. Позначте префікси.
Поміркуйте, як вони змінюють зміст словосполучень.
2. Робота над текстом Розвиток мовлення (с. 76-77, впр 175)
— Прочитайте виразно текст, уставляючи пропуще:~" букви.
— Із якого твору це уривок? Хто автор цього твору?
— Розгляньте малюнок. Назвіть головних героїв.
Робота в парах. Переказ тексту
— Поясніть написання пропущених букв.
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. У підкреслених словах визначте префікс.
Запишіть до виділених слів слова, від яких вони утворилися за допомогою префіксів.
3. Колективна робота
Ну-мо, префікси візьміть, слова нові
утворіть.
На , при-, за-, під-, до-, ви , від-, з-.
Пливе, будує, сіє,
вчить, лікує, веде, везе, віє.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку частину основи слова ми вивчали сьогодні на уроці?
— Що називається префіксом?
— Дня чого служить префікс?
— Що потрібно зробити, щоб виділити у слові префікс?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С 77, впр.176.
Урок 50. ТВОРЕННЯ СЛІВ ІЗ НАЙУЖИВАНІШИМИ ПРЕФІКСАМИ
Мета: вчити учнів утворювати нові слова за допомогою різних префіксів; розвивати мовлення;
мислення; виховувати інтерес до слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 77, впр. 176)
— Прочитайте утворені за допомогою префіксів слова.
2. Робота над прикметниками
— Спишіть народні прикмети. Підкресліть антоніми. Виділіть префікс у цих словах
• Грак відлетів — чекай снігу.
• Жайворонок прилетів — надійде стійке тепло.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися утворювати нові слова за допомогою префіксів.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над уривком з казки (с. 77, впр. 177)
— Прочитайте текст. Визначте, з якої казки цей текст. Перекажіть його.
— Спиш: ь текст. Прочитайте підкреслені слова. Позначте в них префікси.
2. Фізкультхвилинка
3. Робота в групах (с. 77, впр. 178)
— Прочитайте фразеологізми, добираючи їх значення з довідки. Витрішки продавати —
вештатися без діла; задерти носа — загордитися,
зарубати на носі — запам'ятати; повісити носа — засмутитися; проїхати зайцем —
безкоштовно; похилити голову — зажуритися.
— Спишіть за зразком. У підкреслених словах позначте префікс.
— Підкресліть слово, у якому 8 букв, 9 звуків.
— Складіть із фразеологізмами два речення (за вибором).
4. Гра «Додай префікс» (с. 78, впр. 179)
— Уставте в словосполученнях замість крапок потрібні префікси. Запишіть.
— Які префікси вам довелось використати? Позначте їх.
5. Гра «Збери слово»
• Корінь -сел-, префікс за-, слово відповідає на питання що зробити?. (Засе лити)
• Корінь -сад-, префіксроз-, слово відповідає на питання що?. (Розсада)
• Корінь -пис-, префікс на-, слово відповідає на питання що зробити?. (На писати)
6. Словниковий диктант
Дід, прадід, мудрий, премудрий, казав, переказав, бити, розбити.
— Виділіть префікси у словах. Поясніть, якого значення надають префікси поданим словам.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для ваг було новим?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 78, впр. 180.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 54
МИШЕНЯ ТА ОЛІВЕЦЬ
(Казка)
Жив-був у Володі на столі Олівець. Одного разу, коли Володя вже спав, на стіл забралося
Мишеня. Побачило Олівця, схопило його і потягло до своєї нори.
— Відпусти мене, будь ласка! — попросив Олівець.— Навіщо я тобі? Я дерев'яний, мене не
можна їсти.
— Я тебе буду гризти! — сказало Мишеня. У мене чешуться зуби, і я маю весь час
що-чебудь гризти. Ось так! — і Мишеня боляче вкусило Олівця.
— Ой,— зойкнув Олівець.— Тоді дай мені можливість що-небудь намалювати востаннє, а
потім роби що хочеш.
— Добре,— погодилось Мишеня,— малюй! Але потім я тебе все одно погризу на дрібні
кусочки.
Гірко зітхнув Олівець і намалював кружечок.
— Це сир? — спитало Мишеня.
— Може й сир,— сказав Олівець і намалював ще три маленьких кружечки.
— Ну, звісно, це сир, а це — дірки в ньому,— здогадалося Мишеня.
— Можливо, й дірочки,— погодився Олівець і намалюьав ще один великий круг.
— Це яблуко! — запищало Мишеня.
— Може бути і яблуко,— відповів Олівець і намалював ще декілька видовжених кружечків.
— Я знаю — це сардельки! — закричало, облизуючись Мишеня.— Ну, закінчуй скоріше, у
мене дуже чешуться зуби.
— Почекай хвилинку! — сказав Олівець.
І коли він почав малювати кутики, Мишеня закричало:
— Це схоже на ко... Не малюй більше!
Та Олівець уже намалював великі вуса...
— Та це ж справжній кіт! — пискнуло налякане Мишеня.— Рятуйте! — і кинуло^ч до своєї
нори.
З того часу Мишеня звідти не показує свого носа. А Олівець у Воло,п досі живе, тільки став
трішки меншим.
І ти своїм олівцем спробуй намалювати такого кота на страх мишам. (243 слова)
Урок 51. ПРЕФІКСИ, СПІВЗВУЧНІ З ПРИЙМЕННИКАМИ
Мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину основи слова; вчити розрізняти
співзвучні префікси і прийменники на слух і на письмі, правильно їх писати; розвивати
зв'язне мовлення школярів; виховувати любов до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Каліграфічна хвилинка
Р р Рр Ра ир бр рш папір парасолька подруга Робить, як мокре горить.
— Як ви розумієте цей вислів? Складіть із ним речення.
2. Словникова робота
Гра «Збери склади»
іхді '1 ІремІ [ця] ІкриІ ІНЙ1 ІбП ІспаІ |сї?1 ІрекіГдйІ Ігорі (Черемха,
криниця, спасибі, директор)
3. Перевірка домашнього завдання (с. 78, впр. 180)
— Прочитайте сполучення слів. Назвіть префікси. Прочитайте антоніми до підкреслених
слів.
— Назвіть прийменники.
— Що таке префікс? Як він пишеться зі словами?
— Для чого служить префікс?
— Для чого у нашій мові існують прийменники?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися розрізняти префікси і приймен ники, а також
правильно їх писати.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вправляння в утворенні слів (с. 78, впр. 181)
— Утворіть нові слова за допомогою префіксів. Утворіть сполучення слів за допомогою
прийменників. Запишіть.
— Поясніть, як пишуться зі словами префікси й прийменники. Підкрес літь прийменники.
Позначте префікси.
— Запам'ятайте! Префікс — це частина слова. Прийменники — це окремі слова. Вони
пишуться окремо від інших слів: з мила, до класу, у сквері, на вулиці.
Зверніть увагу! З мила — прийменник з, змила — префікс з-. їх потрібно розрізняти, щоб
правильно написати.
2. Порівняння префіксів і прийменників
Префікс
Частина слова.
Пишемо иазом.
Служить для ^творення нових слів.
Не можна вставити слово між
префіксом і коренем.
Прийменник
Окреме слово.
Пишемо окремо.
Служить для зв'язку слів у
реченні.
Можна вставити слово між
прийменником і словом.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Розвиток мовлення (с. 79, впр. 182)
— Прочитайте текст, Про що ви дізналися? Перекажіть текст. Визначте його будову, тему.
— Спишіть текст. Прочитайте виділені слова. Позначте у них префікси, підкресліть
прийменники в текс™.
2. Творче списування (с. 7і, впр. 183)
— Спишіть сполучення слів, розкриваючи дужки. Поясніть написання префіксів і
прийменників.
3. Гра «Розкрий дужки»
(На)малюю (на)папері. (До)бігти (до)дерева. (В)ходити (в)річку (Лїд)копати (тд)кущем.
4. Самостійна робота
1 варіант
Миколка (за)йшов (за)товаришем. Хлопці (від)штовхнулися (від)берега.
2 варіант
Човен (ка)скочив (ка)мілину.
Рибаки вже далеко (від)пливли (від)берега.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що сподобалося на уроці?
— Що здалося складним?
— Чого ви навчилися сьогодні на уроці?
— Пригадайте, що називається префіксом?
— Як пишеться префікс зі словами?
— Як пишуться прийменники?
— Як перевірити, що це прийменник, а не префікс?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С.79,впр 184Урок 52. ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ роз-, без-. ПЕРЕНОС СЛІВ ІЗ ПРЕФІКСАМИ
Мета: формувати в учнів уміння писати префікси й прийменники; ознайомити з правилами
вимовляння і правопису, переносу слів із префіксами роз-, без-; збагачувати словниковий
запас; розвивати літературну вимову, вміння аналізувати; виховувати любов до природи.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 79, впр. 184)
— Прочитайте складені речення.
2. Словникова робота
Гра «Склади слова — назви професій» кбйаоменр фоерш иутльче
{Комбайнер, шофер, учитель)
3. Каліграфічна хвилинка
С сСс Сп св ст ас ос середа спасибі
адреса
Старе відро, морквина і мітла — сніговика зліпила дітвора.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як вимовляти і писати слова з префіксами роз-, без-.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем (с. 79, впр. 185)
— Прочитайте текст Розгляньте малюнок. Опишіть дуб, використовуючи слова вірша.
— Спишіть виділені слова. Позначте префікси. Запишіть через риску слова, від яких вони
утворилися за допомогою префіксів.
— Слово розкинув поділіть на склади для переносу. Утворіть нові сполу чення слів із
підкресленим словом.
2. Словотворча робота (с. 79-80, впр. 186)
— Прочитайте групи слів.
— Утворіть нові слова за допомогою префіксів Запишіть.
— Запам'ятайте! У префіксах роз-, без- завжді пишеться буква з: розглядали, розказати,
безпритульний, безжалісний.
Треба нам не помилятись — В роз- і без — не
забувати Завжди букву «зе» писати.
3. Фізкультхвилинка
Раз! Два! Всі присіли, Потім вгору підлетіли.
Три, чотири — нахилились, Із струмочка
дружно вмились. П'ять, шість — всі веселі
Крутимось на каруселі.
Сім, вісім — в потуг сіли Ніжками
затупотіли. Дев'ять, десять — відпочили Й
за навчання дружно сіли.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робот? над казкою (с. 80, впр. 187)
— Прочитайте виразно казку, уставляючи пропущені букви. Про що в ній
розповідається?
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Ці слова под гь на склади для переносу.
' — Позначте в підкреслених словах префікси. Прийменники г цкресліть. Поясніть
правопис префіксів і прийменників.
— Перекажіть казку.
— Запам'ятайте! При переносі префіксів роз-, без не можна ідривати від. них букву з, а
також залишати з ними одну букву «ід коненя.
2. Робота в групах
Бескрайній, беззвучний, роздати, росфарбувати, росв'язати, безшумний, безкрайній,
розкреслити.
1- ша група. Виписати слова, в яких знайшли помилку. Довести правиль ність свого
вибору
2- га
група. Скласти речення зі словами, які написані правильно.
3- тя група. Розібрати три слова за будовою.
4- та група. Придумати і записати слова з префіксами роз-, без-.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Чого навчилися?
— Над якою темою ми сьогодні працювали?
— Шо необхідно пам'ятати про правопис префікса роз-?
— Який ще префікс підпорядкований цьому правилу?
— Як правильно переносити слова з префіксами роз-, без-?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С.80.впр. 188
Урок 53. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗБІГОМ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ НА МЕЖІ
ПРЕФІКСА ТА КОРЕНЯ
Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і
кореня; розвивати мовлення учнів; виховувати інтерес до слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 80, впр. 188)
— Прочитайте синоніми з префіксом без-.
2. Творчий диктант
— Замініть словосполучення і речення словосполученнями, позначте префікси.
• Комахи, що не мають крил. (Безкрилі комахи)
• Тварини, які не мають хребта. (Безхребетні тварини)
• Степи без краю. (Безкраї степи)
• Небо, на якому немає хмар. (Безхмарне небо)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми поспостерігаємо за збігом однакових приголосних звуків на межі
префікса і кореня.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над загадкою (с. 81, впр. 189)
— Прочитайте загадку. Відгадайте її.
— Які слова допомогли відгадати загадку.
— Спишіть, підкресліть слова з префіксом без Поділіть їх на склади для переносу.
2. Творче списування (с. 81, впр. 190)
— Прочитайте слова. Що цікавого ви помітили? Спишіть. Позначте в словах корінь і
префікс.
— Підкресліть букви, що позначають приголосні звуки, якими закінчується в цих словах
префікс і якими починається корінь.
— Запам'ятайте! Якщо корінь починається, а префікс закінчується тим самим приголосним
звуком, то відбувається збіг приголосних, що на письмі передається подвоєнням букв:
беззвучний, ввічливий, наддніпрянський.
3. Фізкультхвилинка
Раз! Два! Всі присіли,
•
Потім вгору підлетіли.
Три,чотири - нахилились,
Із струмочка дружно вмились.
П'ять, шість — всі веселі
Крутимось на каруселі.
Сім, вісім — в потяг сіли
Ніжками затупотіли.
Дев'ять, десять — відпочили
Й за навчання дружно сіли.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом. Розвиток мовлення (с. 81, впр. 191)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Перекажіть його. Визначте тему.
— Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. Поясніть подвоєння букв у цих словах.
Позначте в них корінь і префікс.
— Визначте кількість звуків і букв у словах, у яких ви вставляли пропущені букви.
2. Колективна робота
— Прочитайте. Замініть подані в дужках сполучення слів одним словом. Утворені
словосполучення запишіть.
Зразок: степ, (який не має меж) — безмежний степ.
Сеанс (без перерви).
Людина (без душі).
Дитина (не має дому).
Острів (без людей).
Небо (без хмар).
3. Робота в парах
— Запишіть слова. Поясніть причини збігу двох однакових приголосних.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Чого навчилися?
— Над якою темою ми сьогодні працювали? Наведіть приклади.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 82,впр. 192.
Урок 54. НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ з- (с-).
ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ
Мета: перевірити аудіативні навички учнів; вправляти школярів у вимовлянні і написанні
преф сів з- и розвивати зв'язне мовлення школярів; виховувати інтерес до навчання.
I.
II.
III.
1.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ
Ознайомлення з текстом (див. додаток на с. 116)
2. Тестування
1. Де жив Олівець?
а) У портфелі;
б) у пеналі;
в) у Володі на столі.
2. Хто забрав Олівця?
а) Мишеня;
б) Володя;
в) сусід по парті.
3. З якими чарівними словами Олівець звернувся до Мишеняти?
а) Прошу;
б) будь ласка;
в) благаю.
4. Чому Мишеня хотіло погризти Олівця?
а) Бо було голодне;
б) бо в нього дуже чесалися зуби;
в) бо хотіло погратися.
5. У якій послідовною Мишеняті уявлялися зображувані Олівцем предмети?
а) Сир, сардельки, яблуко, кіт;
б) яблуко, сир, сардельки, кіт;
в) сир, яблуко, сардельки, кіт.
6. Яка основна думка казки?
а) Не бери чужого.
б) Хто мудріший, в того й сила.
в) Учись малювати.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання (с. 12, впр. 192)
— Прочитайте складені речення. Назвіть головні та другорядні Члени речення.
V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся йро вимову та написання слів з префіксами з-, с-.
VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 193 (ь 82)
— Спишіть слова, позначте в них префікси. Підкресліть букви, що позначають приголосні
звуки, якими починається корінь.
— Запам'ятайте! Префікс с- пишеться перед буквами, що позначають глухі приголосні: к,
п, т, ф, х.
Допоможе їх запам'ятати вислів «Кафе "Птах"». Перед приголосними, що є в цьому
вислові, уживається префікс с-. Перед усіма іншими приголосними — префікс з-.
2. Робота за таблицею
Пишемо — вимовляємо
Зсипати — [сс]ипати; зчищати —
[шч]ищати; зшивати — [жш]вати; зсікати
— [сс]ікати
Як чуємо, так і пишемо
[с-] — скидати, спилити, стулити, сфотографувати, схилити; [з-] — зламати,
збудувати, здивувати, згоріти, звернути
— Зверніть увагу на те, що префікс з- вимовляється чітко тоді, коли в : стоїть перед
дзвінкими приголосними, а читається, як [с], [ш], коли стоїть перед глухими приголосними.
В українській мові є префіксів багато, Та ще
правило одне треба пам'ятати. У словах на букви к,
також п, т, ф, х Будем пам'ятати: префікс с- писати.
3. Фізкультхвилинка
VII.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом (с. 82, впр. 194)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.
— Спишіть виділені слова, уставляючи букви з, с. Поясніть їх написання. Підкреслені
слова поділіть на склади для переносу.
2. Словотворча робота (с. 82-83. впр. 195)
— Ут зріть нові слова за допомогою префіксів з-, с-. Запишіть їх у дві колонки, спочатку —
з префіксом з-, потім — з префіксом с-.
— Визначте, якими приголосними починається корінь і як це впливає на написання
префіксів з-, с-. Поділіть слова на склади для переносу.
VIII.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Що таке префікс?
— Якою є роль префікса у мовленні?
— З яким правилом правопису ознайомилися сьогодні на уроці?
— Для чого потрібно знати правила про правопис слів з префіксами?
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С, 83,впр. 196.
Урок 55. АПОСТРОФ ПІСЛЯ ПРЕФІКСІВ ПЕРЕД я, ю, є, ї. ПЕРЕВІРНА РОБОТА.
СПИСУВАННЯ
Мета: вчити учнів дотримувати правил правопису слів з апострофом після префіксів, переносу
слів із префіксами; розвивати навички каліграфічного письма; виховувати культуру
оформлення письмових робіт, охайність.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. СПИСУВАННЯ
Орієнтовні тексти для списування
МАНДРТВКА
Кожного року ми мандруємо навколо Сонця. Ми летимо на нашій Землі, немов би на
великій ракеті. По дорозі пересікаємо 12 місяців — 12 різних країн. Пропливає повз нас золоте
літо, золота осінь, білосніжна зима і блакитна весна.
Ми летимо навколо Сонця. (41 слово)
М. Сладков
КУЛЬБАБКИ
Біля доріг, вздовж лісових стежин, по луках, навіть біля самих порогів будинків упродовж
літа цвіте кульбаба.
Всім знайомі ці прості квіти. Вони подібні на маленьке сонце з золотими
пелюстками-промінцями. Ціле літо квітнуть кульбабки, а достигле їхнє насіння — легка
пухнаста кулька. Дмухнеш на кульку — попливе, полетить у повітрі легке липуче насіння. (52
слова)
І. Соколов Микитов
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз перевірної роботи (аудіювання)
2. Перевірка домашнього завдання (с. 83, впр. 196)
— Прочитайте казку про префікси з- (с ).
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися правильно вимовляти і писати слова з апострофом,
який стоїть у слові після префікса.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розподільне списування (с. 83, впр. 197)
— Прочитайте слова, визначте в них префікси.
— Спишіть слова у дві колонки: у першу — слова, у яких префікс закінчується на букви, що
позначають приголосні звуки; у другу — слова, у яких префікс закінчується буквами, що
позначають голосний.
— Після яких префіксів пишеться апостроф?
— Запам'ятайте! Апостроф уживається після префіксів із кінцевим твердим приголосним
звуком перед я, ю, є, ї. Наприклад: з'явився, з'юрмитися.
2. Фізкультхвилинка
Раз! Два! Час вставати, Будемо
відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо. П'ять! Шість!
Засміялись, І разом понахилялись. А тепер
— як жабенята, Хочем трохи пострибати.
Як метелики, літаєм І дружно всі
кружляєм Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словотворча робота (с. 83 тр.198)
— Утворіть за допомогою префіксів нові слова. Запишіть їх і поясн: гь написання.
— Прочитайте правильно слова. Як вимовляються звуки, позначені буквами з, біду словах?
Поясніть це. (Якщо вимова приголосного і голосного роздільна, то у слові перед буквами я, ю,
є, ї обов'язково пишеться апостроф, а приголосний звук — твердий.)
— Складіть три речення зі словами (на вибір).
2. Робота над текстом. Розвиток мовлення (с. 83-84, впр. 199)
— Виразно прочитайте текст, перекажіть його.
— Розгляньте ілюстрацію. Хто на ній зображений?
— Опишіть, якою ви уявляєте морську царівну.
— Спишіть текст. Підкресліть слова з апострофом. Поясн^ь : правопис.
VII.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Коли у словах після префікса пишеться апостроф? Наведіть приклади.
VIII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 84, впр. 200.
Урок 56. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
НАПИСАННЯ ЗАПРОШЕННЯ (ПРИВІТАННЯ)
Мета: ознайомити учнів зі зразком ділового мовлення; вчити складати письмові привітання, запрошення, правильно писати адресу; закріплювати навички вживання
звертань; виховувати культуру писемного мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
і
1. Аналіз перевірної роботи
2. Гра «"Зайве"слово»
— Знайдіть та викресліть «зайве» слово.
Марино, Олено, Катруся. («Зайве» слово «Катруся». Решта імен стоять у формі
звертання.)
— Коли ми використовуємо слова у формі звертання?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми будемо вжитися писати запрошення, привітання своїм рідним, друзям.
Для того, щоб привітати рідних, наприклад, зі святом, не потрібно писати листа,—
достатньо надіслати письмове привітання. А коли ви бажаєте відсвят кувати день
народження разом із друзями, ви можете роздати їм запрошення.
IV. РОБОТА З МОВНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Ознайомлення зі структурою привітання
Привітання —звертання —► вітання з подією —побажання —► дата, підпис
2. Робота в парах
— Усно складіть привітання своїм рідним до їхнього дня народження.
3. Ознайомлення зі структурою запрошення
Запрошення —звертання —>■ зміст події —і сце —»■ підпис
— Коли ми пишемо привітання? А коли — запрошення?
4. Робота в групах
— Усно складіть запрошення іншій групі на свято, яке відбудеться у ваш й школі.
5. Словникова робота
— Як можна надіслати листа, привітання, запрошення? Що для цього по трібно знати?
(Ааресу того, кому надсилаєш письмове послання.)
Адреса — позначення місця проживання того, кому адресується лист. Адресат —
той, хто отримVє лист.
Адресант — той, хто пише лист, запрошення, вітання.
Запишіть каліграфічно слова: запрошення, привітання, адреса, подруга, шановна,
шановний, відбудеться, звертання, день народження, приміщення. Поставте в цих словах
наголос.
6. Робота за підручником (г. 84, впр. 201)
— Розгляньте та прочитайте тексти запрошень.
— Прочитайте звертання
— Куди запрошують? Де відбудеться? За якою адресою? Хто запрошує?
— Складіть власне запрошення, користуючись порадами в «Зошиті з розвитку писемного
мовлення».
— Розгляньте малюнок на с. 85. Що написали, ти?
— Складіть власне привітання.
Які пунктуаційні знаки ви ставитимете наприкінці речень у привітанні' Чому?
— Згадаймо їх!
Гра «Знайди відомі розділові знаки»
— Запам'ятайте! Запрошення та привітання є виявом уваги до людини й свідченням
приязного ставлення до неї. Запрошення привітання — це засіб підтримати добрі взаємини
між людьми. Якщо людина хоче, щоб про не?' пам'ятали інші, вона повинна не забувати про
них.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Читання запрошень. Редагування.
Урок 57. ПЕРЕНОС СЛІВ ІЗ ПРЕФІКСАМИ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ
Мета: вчити учнів дотримувати правил переносу слів із префіксами; перевірити вміння
правильно писати речення під диктування; розвивати культуру писемного мовленнявиховувати охайність.
ХІД уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. ДИКТАНТ
Орієнтовні тексти
ЗДОРОВІ ЗУБИ - ЗАПОРУКА ЗДОРОВ'Я Роздивись свої зуби перец
дзеркалом. Між ними є багато нерівностей. У них легко затримується їжа. Зуби необхідно
чистити зубною щіткою з настою чи порошком.
Стоматологи радять чистити зуби вранці і ввечері. Чистити потрібно повільно зверху вниз.
Удень прополіскують рот водою.
Зубну щітку потрібно мити з милом після кожного чищення.
Хворі зуби треба лікувати. Здорові зуби — це здоров'я і краса! (59 слів)
УЗИМКУ
Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі хмари. Дорога була слизька. По
обидва боки від дороги розстелилос: ііоле, вкрите снігом. Твердий синявий сніг грав на сонці
самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав.
Насунули снігові хмари і оповили небо. Сонце сховалось за хмари. Посипав сніжок. (54 слова)
За М. Коцюбинським
Примітка. Пояснити дітям правопис слова слизька.
ГОДІВНИЦЯ
Випав пухнастий сніг. Діти повісили на березі годівницю. Приле' ла до неї жвава синичка.
Схопила у дзьоб соняшникове зернятко і почала його клювати А тут і горобці з'явилися у
годівничці. Побачила їх синичка. Заметушилась, пір'я настовбурчила. Присіла біля насіння,
сердито зацвірінькала. Поїли го робці крихти на землі та й полетіли далі. (57 слів)
III АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 84, впр. 200)
— Прочитайте п'ять слів з апострофсм, який пишуть у словах після префіксів, із словника.
2. Каліграфічна хвилинка
Ц ц Цц Це оц иц ці цукерка цукор криниця
Кінець діло хвалить.
3. Словникова робота
Гра «Склади слова — назви днів тижня» одеопнілк
иптняяц ро ввток (Понеділок, п'ятниця, вівторок)
4. Словниковий диктант
Розмова, безпека, розгадка, розкопка, безвусий, беззубий, розсада, безсильний, роз'їзд,
розсмішити.
— Позначте префікси у словах. Яке слово «зайве»? Поясніть чому?
— Пригадайте правило вживання апострофа. Наве,п ть приклади.
— Скільки звуків позначають букви я, ю, є, ї, що скоять перед апострофом?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вжитися правильно переносити слова з апострофом, який
стоїть у слові після префікса.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 85, впр. 202)
— Прочитайте слова, уставляючи, де треба, апостроф.
— Спишіть слова. Поділіть їх для переносу.
— Запам'ятайте! Слова з апострофом після префікса переносяться, як і інші слова, по
складах. Апостроф залишається з попереднім складом: під'їхав, беї язи кий, об -.л шй.
2. Фізкультхвилинка
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над текстом (с. 86, впр. 203)
— Прочитайте текст. Розгляньте малюнок. Про кого розповідається у тексті? Перекажіть
його.
— Спишіть текст. Прочитайте слова з апострофом. Поділіть їх на склади для переносу.
— Поясніть написання префіксів у підкреслених словах.
2. Вибіркове списування (с. 86, впр. 204)
— Прочитайте текст.
— До якого виду мовлення він належить?
— Спишіть слова з апострофом після префікса, поділіть їх на склади для переносу.
— Зробіть звуко-буквений аналіз підкресленого слова.
3. Гра «Протилежності»
— Доберіть слова з протилежним значенням за допомогою префіксів. Позначте префікси.
Від'їжджати — ... з'їхатися — ...
з'єднати — . приїхати — ...
VII.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як переносяться слова з апострофом після префіксів? Наведіть приклади.
VIII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 86, впр. 205.
Урок 58. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. СУФІКС. РОЛЬ СУФІКСІВ
Мета: сформувати в учнів поняття про частину основи — суфікс та його словотворчу роль;
активізувати і збагачувати лексику учнів; виховувати інтерес, любов до рідної мови,
спостережливість, уважність на уроці.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Аналіз перевірної роботи
2. Перевірка домашнього завдання (г. 86, впр. 205)
— Прочитайте власне оголошення про спортивне змагання.
3. Гра «Утвори слово»
— Розгляньте запис. Прочитайте слова.
—
З яких частин ви складали слова? Назвіть їх.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за роллю суфіксів, утворювати нові слова за
допомогою суфікса, вчитися знаходити суфікс у словах.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем (с. 87. впр. 206)
— Прочитайте вірш. Визначте його тему. Яка основна думка вірша?
— Спишіть підкреслені слова. Прочитайте частину основи, що стоїть після кореня перед
закінченням.
— Запам'ятайте! Частина основи, що стоїть після кореня, називається суфіксом. У
словах із закінченнями суфікс стоїть між коренем і закінченням За допомогою суфіксів
утворюються нові слова.
— Де стоїть суфікс? Яка його роль?
2. Вивчення вірша
Суі} 'хс ^сім нам допоможе, І повинен
знати кожен: Після кореня стоїть І нові
елі а ■ орить.
3. Ознайомі ння з плгоритмом визначення суфікса
1) Прочитай слово.
2) Зміни його, щоб ви: гги чгкінчення та основу.
3) Добери кілька спор' іс: . і визнач корінь. Виділи його.
4) Виділи частину сло^
ченем і закінченням. Це — суфікс.
5) Познач суфікс у слові г _
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Словотворча робота (с. 87, впр. 207)
— Утворіть і запишіть від поданих слів усі можливі нові (зменшено пестливі) слова за
допомогою суфіксів. Поясніть значення кожного з утво рених слів.
— Учені вважають, що в українській мові понад 400 суфіксів. Суфікси до помагають нам
висловити свої емоції й точніше передати думку.
2. Робота за вправою 208 (е. 87-88)
— Прочитайте текст. Про що в ньому розповзається?
— Спишіть текст. Позначте суфікси в підкреслених словах. Визначте, якого значення
надають ці суфікси словам.
Робота в групах
— Складіть кінцівку тексту (усно).
3. Самостійна робота
— Спишіть. Знайдіть і виділіть суфікси.
З неба падають сніжинки На дерева,
на будинки, На майдани, на садки, На
ялини,на дубки.
Н. Забіла
Взаємоперевірка.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Що таке суфікс?
— Для чого він потрібний?
— Як визначити суфікс?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 88, впр. 209.
Урок 59. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО РОЛЬ СУФІКСІВ У СЛОВАХ
Мета: закріпити алгоритм визначення суфіксів у словах; вчити пояснювати значення, якого
надають словам суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості; розвивати мов лення учнів,
фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до всього живого.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 88, впр. 209)
— Прочитайте опис зайчика.
— Назвіть зменшено-пестливі слова.
— Які суфікси ви використали?
2. Каліграфічна хвилинка
Щ щ Щщ Ща ощ ще щі щиглик якщо
товариш
Щастя не купується, а здобувається в праці.
— Накресліть схему речення; доберіть слова, близькі за значенням до слова праця.
3. Словникова робота
Творчий диктант
Учитель читає пояснення до словникового слова, учні відгадують, про яке слово йдеться, і
записують його.
• Предмет, який допомагає сховатися від дощу. (Парасолька)
• Столиця України. (Київ)
• Перший день тижня. (Понеділок)
• Птах із довгим дзьобом та довгими ногами. (Лелека)
• Виріб із борошна з начинкою. (Пиріг)
• Перший місяць осені. (Вересень)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про роль суфіксів у словах.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Вибіркове списування (с. 88, впр. 210)
— Прочитайте текст.
— Випишіть підкреслені слова. Позначте суфікси.
— Визначте, якого значення вони надають словам.
2. Робота в групах (с. 88-89, впр. 211)
— Прочитайте текст.
— Яка його тема?
— Спишіть текст. Підкресліть слова із суфіксом -ик-. Позначте цей суф^ сс. Якого значення
він надає словам?
— Запишіть, де можна, ці слова із суфіксом -ищ-. Якого значення набудуть слова із
суфіксом -ищ-?
3. Фізкультхвилинка
Ось до лісу ми дійшли, Потім ми лісочком йшли
І грибочок там знайшли. Нагнулися,
підняли, У кошик поклали І рушили далі.
Ми лісочком йшли, Малинку знайшли.
Дотягнулися, зірвали У кошик поклали І
рушили далі.
Ми лісочком йшли, Пташеня знайшли.
Нахилилися, підняли, В гніздечко
поклали І рушили далі.
4. Робота за вправою 212 (с. 89)
— Прочитайте текст Доберіть відповідну інтонацію. Які слова підказали вам інтонацію?
— До слів мала, сама, яблуня, дзьоб спишіть із тексту споріднені :лова. Позначте в них
суфікси. Якого значення вони надають словам?
5. Робота в парах
— Доповніть слова потрібними суфіксами. Позначте їх.
їжач.. — невеличка дика тварин... Все тільце його вкрито сірою колючою шуб..ою.
Маленький нос.. схожий на п'ятач.. Оченята круг.г , мов намист..и. У їжач..а маленькі ніж..и.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Які ви знаєте суфікси? Якого значення вони надають словам? Наведіть приклади.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С.89,впр.213.
Урок 60. ТВОРЕННЯ СЛІВ ІЗ НАЙУЖИВАНІШИМИ СУФІКСАМИ
Мета: закріпити в учнів поняття про суфікс; вчити утворювати нові слова за допомогою
найуживаніших суфіксів; збагачувати усне і писемне мовлення учнів; виховувати
любов до мови.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 89, впр. 213)
— Прочитайте слова. Назвіть суфікси, які надають словам значення згрубілості.
2. Гра «Ласкаве ім'я»
Учитель кидає м'яча, а учень ловить його і називає своє ім'я у ласкавій формі,
використовуючи суфікси.
3. Гра «У зоопарку»
— Чи були ви у зоопарку?
— Як називають дітей звірів, яких ви бачили у зоопарку?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися утворювати слова за допомогою найуживаніших
суфіксів.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою (с. 89, впр. 214)
— Прочитайте та відгадайте загадку.
— Вивчіть загадку напам'ять. Запишіть її з пам'яті. За якими ознаками ви визначили
відгадку?
— У підкреслених словах позначте суфікси.
2. Творче списування (с. 90, впр.215)
— Прочитайте текст спочатку з одним словом у дужках, пог..м — ь іншим.
— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи потрібні слова з дужок. Позначте в них
суфікси. Поміркуйте, як змінюють текст слова з іншими суфіксами.
— Доберіть антоніми до підкреслених слів. (Літо — зима, холодними — гарячими, біда —
щастя, холод — спека.)
3. Фізкультхвилинка
4. Робо і над прислів'ями (с. 90впр.216)
— Прочитайте прислів'я. Поясніть їх зміст.
— Спишіть шл
слова, позначте в них суфікси.
— Спишіть рі "ні ке відповідає поданій схемі.
— Визначте в нь кугол: ,ні та доугорядні члени речення.
5. Робота в пар;
— Від поданих елі л: могою суфіксів утворіть і запишіть слова з пестливим значенням. Суфі
»! гт тітт,
Вузький, зелений. !
яе» лн, м'який, трава, дівчина, риба, квітка,
сонце.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Які суфікси мають назви професій?
— Які суфікси можуть приголубити?
— Які суфікси у маленьких тварин?
— Розгадайте кросворд. Виділіть суфікси у словах-відгадках.
1 С
У
2
3 ф
4
І
к
в с
1. Дитинча сови. (Совеня)
2. Спеціаліст, який робить зачіски. (Перукар)
3. Пестлива форма слова фіалка. (Фіалочка)
4. Пестлива форма слова пісня. (Пісенька)
5. Спеціаліст, який доглядає за садом. (Садівник)
6. Як матуся ласкаво називає свого сина? (Синочок)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 90, впр. 217.
Урок 61. ЗБІГ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ НА МЕЖІ КОРЕНЯ ТА
СУФІКСА
Мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса у
словах; розвивати орфографічну пильність; виховувати інтерес до мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 90, впр. 217)
— Прочитайте другий абзац тексту. Назвіть суфікси у словах.
2. Каліграфічна хвилинка
Я я Я я Як ся ря ям ял ясен якір яблуня
Маленька праця краща за велике безділля.
— Підкресліть антоніми.
3. Словникова робота
Гра «Знайди "зайве" слово»
Жовтий, жовтень, червоний, чорний.
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 218 (с. 90)
— Прочитайте слова.
— Спишіть слова. Утворіть за зразком прикметники за допомогою суфікса -К-.
— В утворених словах позначте к рінь. Складіть два речення з утвореними словами (за
вибором).
— Запам'ятайте! Якщо корінь закінчується приголосним [н], то в словах із суфіксом -нвиникає збіг двох приголосних, що на письмі передається подвоєнням букв нн: годинник,
осінній.
2. Фізкультхвилинка
Очки вліво подивились — Там нічого не
змінилось Вправо повели зінички — Ні зайчика,
ні лисички. Очки вгору, очки вниз, Не лінуйся,
посміхнись. Очки сплять, вони втомились. Знов
відкрились, подивились. Сплять — відкрились (2
рази) » І на цьому зупинились.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1.
Творче списування (с. 91, впр. 219)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. Перекажіть його.
— Яка тема тексту? Скільки абзаців у тексті?
— Спишіть перший абзац тексту, уставляючи пропущені букви. Поясніть написання
подвоєння нн та інших пропущених букв.
— Випишіть підкреслені іменники, утворіть від них прикметники за могою суфікса
-к-.
2. Гра «Яка літера відсутня?» (с. 91, впр. 220)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. Перекажіть. Поясніть написання
пропущених букв.
— Спишіть текст, уставляючи пропущен букви.
— Позначте будову підкреслених слів, поясніть їх написання.
3. Робота в парах
— Утворіть слова за зразком. Зразок: день — денний. Закон — ... (законний)
кінь — ... (кінний) причина — ... (причинний) осінь — ... (осінній) ранок — ... (ранній)
4. Поетична хвилинка
— Прочитайте вірші. Які слова, що відповідають темі нашого уроку, містяться у текстах?
Доведіть.
Ночі туманні, ночі осінні,
Місяць та степ за селом.
Хто там пройшов по далекій стежині,
Білим махнув рукавом?
Стану, погляну, гукнути боюся. Срібне безмов'я
кругом. Довго не йшов — у зорю обернувся...
Місяць та степ за селом.
М. Луків
За раннім літом прийде рання осінь — Осіння
прохолода ночі напува. Ховають сірі хмари неба
просинь, А вітер листя з вишень нишком обрива.
По всіх прикметах — осінь зовсім близько, Знайомим
смутком вечір плечі огорта. І літніх днів
яскраво-ніжну низку Минуле в скриньку незабаром
захова.
О. Радченко
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що'вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як передається на письмі збіг однакових приголосних звуків на ме» ко- оеня та
суфікса? Наведіть приклади.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 91,впр.221.
Урок 62. ПОДІЛ СЛІВ ІЗ СУФІКСАМИ ДЛЯ ПЕРЕНОСУ
Мета: вчити учнів ділити для переносу слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і
суфікса; розвивати мислення; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 91, впр. 221)
— Прочитайте вправу. Поясніть написання подвоєння букв нн.
2. Каліграфічна хвилинка
X х Хх Хр ах юх хт хі лі фартух хвилина
черемха Хліб — усьому голова.
— Як ви розумієте зміст прислів'я?
— Вимовте звуки і букви у слові хліб.
3. Словникова робота
Гра «Склади слова — назви днів тижня» ечтвре аесред еілндя осбута (Четвер,
сереОа, неділя, субота)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як правильно переносити слова типу сонна, безділля,
знання.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над віршем (с. 92, впр. 222)
— Виразно прочитайте вірш, утавляючи слова з довідки. Про кого в ньому йдеться? Назвіть
пари мам тварин і їх діточок.
— Спишіть текст, уписуючи слова з довідки. Позначте в них суфікси. Поділіть підкреслені
слова на склади для переносу.
— Які правила переносу слів вам відомі? Наведіть приклади.
2. Творче списування (с. 92, впр. 223)
— Прочитайте слова. Які частини мови є серед них? Назвіть іменники. Назвіть
прикметники.
— Спишіть слова, позначивши суфікси. Поділіть слова на склади для переносу.
— Як вимовляються звуки, позначені однаковими буквами?
— Запам'ятайте! Слова типу коріння переносяться так: коріння і корі ння, корп чя; взут пя і
вз\ ття; зн ння і знан ня.
3. Фізкультхвилинка
Раз! Два! Час вставати, Будемо відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо. П'ять! Шість! Засміялись, І разом
понахилялись. А тепер — як жабенята, Хочем трохи пострибати.
Як метелики, літаєм І дружно всі
кружляєм. Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах (с. 92-93, впр. 224)
— Прочитайте текст. Перекажіть. Яка тема цього тексту? Добер 'ь заголовок
— Прочитайте тлумачення слова підніжжя.
— Спишіть останній абзац тексту. Поділіть підкреслені слова на склади.
— Випишіть виділене слово. Позначте його будову. .
2. Утворення слів з наведених частин
-ян-, -ий, трав'-;
-ков-, -ий, книж-;
-ий, папер-, -ов-;
-сад-, по-, -к-, -а;
-ин-, -ий, пташ-;
-мов-, -а, роз-;
-оньк-, -а, зим-;
-ов-, -ий, дощ-.
3. Розподільний диктант
— Розподіліть слова у три стовпчики:
1) «корінь + закінчення»;
2) «корінь + суфікс + закінчення»;
3) «префікс + корінь-+ суфікс + закінчення».
Рука, ручка, рученька, ручище, чорний, чорнявий, чорненький, приказка, гарненький,
зерно, написаний, здоровісінький, беззоряний, плече, синочок.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вивчали на уроці?
— Що для вас було новим?
— Як можна переносити слова зі збігом однакових приголосних на межі кореня і
суфікса? Наведіть приклади.
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С.93,впр.225.
Урок 63. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО БУДОВУ СЛОВА
Мета: вчити учнів виконувати усний і письмовий розбір слів за будовою; розвивати зв'язне
мовлення учнів; виховувати інтерес до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 93, впр. 225)
— Прочитайте, як ви поділили підкреслені слова на склади для переносу.
2. Гра «Конструктор слів»
• Корінь в слові « відгадай », Префікс в слові
«запитай», Суфікс в слові «нічка», Закінчення — в
«криничка». (Загадка)
• Корінь — в слові « написати ». Префікс — в
слові «заспівай», А закінчення та суфікс
В слові «казка» пошукай. (Записка)
• Префікс — у слові перенести, корінь — у слові казка. (Переказ)
• Префікс — у слові приїзд, корінь — у слові казати, суфікс і закінчення від слова ніжка.
(Приказка)
• Префікс — у слові проніс, корінь — у слові лісник, суфікс — у слові дубок. (Пролісок)
• Префікс — у слові підніс, корінь — у слові вода, суфікс — у слові грибний, закінчення —
у слові білий. (Підводний)
• Корінь — у слові лісок, суфікс — у слові зимова, закінчення — у слові червоний.
(Лісовий)
• Префікс — у слові політ, корінь — у слові садок, су< кс закінчення — у слові рибка.
(Посадка)
• Префікс — у слові збити, корінь — у слові в'язка, суфікс — у слові кілок (Зв'язок)
— Запишіть слова-відгадки і позначте в них значущі частини. Чи є серед цих слів
спільнокореневі? Назвіть їх.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви будете вчитися виконувати усний : письмовий розбір слів за
будовою.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Творче списування (і. 93, впр. 226)
— Прочитайте слова.
— Спишіть, позначивши корінь. Додайте до кореня потрібні префікси й суфікси, щоб
утворити нові слова. Утворені слова розберіть за будовою. Скористайтесь зразком розбору
слів, поданим на форзаці і дручника.
2. Ознайомлення з пам'яткою «Розбір слів за будовою»
1) Зміни слово і визнач закінчення. Познач його умовним знаком.
2) Знайди основу слова. Це частина слова без закінчення. Познач її умовним знаком.
3) Добери до слова 2-3 споріднених, знайди спільну частину — корінь. Познач його умовним
знаком.
4) Назви префікс — частину слова, що стоїть перед коренем (якщо є). Познач його умовним
знаком.
5) Назви суфікс — частину слова, що стоїть після кореня (якщо є). Познач його умовним
знаком.
3. Робота в групах (с. 93, впр. 227)
— Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви. Перекажіть.
— Яка тема тексту? Яка основна думка?
— Спишіть перші три абзаци тексту, уставляючи пропущені букви. Позначте будову
підкреслених слів.
4. Фізкультхвилинка
5. Робота над фразеологізмами (с. 93-94, впр. 228)
— Прочитайте текст, перекажіть його.
— Про що ви дізналися з тексту?
— Які фразеологізми зустрілися в ньому? Як ви їх розу^ зте?
— Спишіть текст. Підкреслені слова проаналізуйте за будовою.
— Підкресліть фразеологізми, поясніть:... значення.
• На порозі задрімали — ледачі.
• Проворний, як муха в сметані — повільний, незграбний.
• Уперед п'ятами взувається — невміло робить.
• 3 курми лягай, з півнями вставай — рано.
6. Гра «Відгадай словечко»
— Складіть слово з поданих частин с. в.
• Префікс від слова посадка. Корінь від слова з'їзд. Закінчення ві ' слова ліси. (Поїзди)
• Префікс від слова під'їхав. Корінь від слова сніжок. Суфікс ''ід слова записник. Закінчення
від слова риби. (Підсніжники)
• Префікс від слова проїзд. Корінь від слова лісник. Суф кс д слова шматок. (Пролісок)
• Префікс від слова прибув. Корінь від слова кордони. Суфікс від слова випус кник.
(Прикордонник)
• Префікс від слова відпустка. Корінь від слова загадка. Суфікс закінчення від слова
виставка. (Відгадка)
• Префікс від слова поїзд Корінь від слова садівник. Суфікс і закінчення від слова .поїздка.
(Посадка)
• Префікс від слова посадка. Корінь від слова двірник. Закінчення від слова земля.
(Подвір'я)
• Корінь від слова теплий. Суфікс від слова столиця. Закінчення від слова зоря. (Теплиця)
— Зі словами-відгадками усно складіть речення.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яких частин складається слово?
— Як визначити у слові закінчення і основу?
— Що називається коренем? Як його знайти?
— За допомогою чого утворюються нові слова?
— Чим префікс відрізняється від суфікса?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С.94,впр.229.
Урок 64. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ
Мета: вчити складати письмовий переказ тексту за планом; розвивати увагу, пам'ять,
спостережливість, усне і письмове мовлення; виховувати любов до тварин, почуття
взаємодопомоги, прагнення бути справжніми друзями.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота над загадками
• Стрекотуха білобока, Звуть усі її...
(сорока).
• Я пухнастенька, руденька, Лісом бігаю
швиденько.
Я збираю ягідки, На гілках сушу грибки,
Грушки і горішки, І соснові шишки.
(Білочка)
• Восьминогий ткачик В нірці ледь не
плаче:
— Ткав я ковдру при свічках,
Розстелив на вітті. Вранці глянув — на
гілках Лиш одне лахміття! (Павук)
'
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда
— Поясніть значення слова детальний.
Детальний переказ — це усний або письмовий переказ, що якнайповніше передає зміст
прочитаного аоо прослуханого тексту.
— Для чого людині потрібно вміти детально переказувати?
2. Слухання тексту
Текст читає вчитель із «Зошита з розвитку писемного мовлення».
3. Змістовий аналіз тексту
— Про кого йдеться в тексті?
— Як подружилися павучок, білочка і сорока?
4. Мовний аналіз тексту
— Якими словами автор називає білочку? сороку? павучка?
5. Структурний аналіз тексту
— Назвіть зачин, кінцівку.
— Про що йдеться в основній частині тексту?
6. Орфографічна підготовка
— Які орфограми зустрілися в оповіданні?
— Як правила слід згадати, щоб грамотно написати переказ?
7. Фізкультхвилинка
<
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Повторне читання тексту вчителем
2. Робота за підручником (с. 94, впр. 230)
Слухання усних переказів, складених учнями за планом та опорними словами, що подані у
«Зошиті з розвитку писемного мовлення».
3. Запис переказу
Індивідуальна допомога слабшим учням можр бути такою:
• початок абзаців;
• набір опорних слів до кожного абзацу.
4. Читання переказів, написаних учнями
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Чого нас навчає це оповідання?
— Отже, діти, поважайте кожне слово, розвивайте власне мовлення, читайте якомога
більше книжок, зростайте та розумнішайте!
РІДНА МОВА По-своєму
кожна
Пташина
співає,
По-своєму
кожен
Народ
розмовляє. У мене й народу мого
Українська Є мова чудова, Своя,
материнська.
По світу її, Як святиню, нестиму
Допоки живу, В чистоті берегтиму, З
любов'ю сердечною, Вірністю сина.
Ця мова для мене, Як мати, єдина.
С. Жупанин
Автор
so.ksena
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
2 153
Размер файла
6 468 Кб
Теги
поурочне планування, конспект уроку, Українська мова, розробки уроків, 3 клас
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа