close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ППД вчителів фізичної культури

код для вставкиСкачать
Зміст:
Вступ.
3
І. Освіта і фізичне виховання.
5
ІІ. Сучасні підходи щодо формування здорового образу життя.
9
Висновки .
14
Література.
15
Додатки.
16
Вступ
Здоров'я є інтегральною характеристикою особистості і визначає якість життя.
Сьогодні в Україні фіксують високий рівень захворюваності населення, особливо
серед дітей і підлітків. Зокрема, за період навчання у школі кількість здорових
дітей з першого до одинадцятого класу зменшується у 3-4 рази .Тому збереження
і зміцнення здоров'я дітей, формування духовних потреб і навичок здорового
способу життя (ЗСЖ) є пріоритетними напрямами розвитку суспільства.
За останні роки проблема збереження здоров'я дітей молодшого шкільного віку,
їх оздоровлення та профілактика найбільш розповсюджених „шкільних” хвороб
є предметом фундаментальних наукових досліджень. Значення фізичного
виховання у формуванні соціально активної особистості вивчали фахівці у галузі
педагогіки, фізичної культури і спорту
Проведені у цьому напрямі дослідження дають змогу констатувати, що основою
ефективного фізичного виховання у школі повинна бути індивідуалізація
процесу навчання, орієнтована на пріоритети особистості, інтереси і потреби у
вільному і самостійному розвитку .
За енциклопедичним визначенням здоров'я - це природний стан організму, що
характеризується його врівноваженістю із навколишнім середовищем та
відсутністю будь-яких хворобливих змін. Здоров'я людини визначається
комплексом біологічних (успадкованих та набутих) та соціальних факторів.
Останні мають настільки важливе значення у підтриманні стану здоров'я або
виникненні і розвитку хвороби, що у преамбулі до статуту Всесвітньої
організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано: „Здоров'я - це стан повного
фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб та
фізичних дефектів”. Однак, те, наскільки широке соціологічне визначення
здоров'я є дещо суперечливим, оскільки соціальна повноцінність людини не
завжди збігається з її біологічним станом. Взагалі, поняття здоров'я є дещо
умовним та об'єктивно встановлюється за сукупністю антропометричних,
клінічних, біохімічних та фізіологічних показників, що визначаються із
урахуванням статевого, вікового факторів, а також кліматичних та географічних
умов .
Охорона здоров'я в усьому світі, в тому числі і в Україні, прагне розвивати,
охороняти та зміцнювати людське здоров'я. Цьому сприяє профілактичний
характер сучасної медицини, розсповсюдженість кваліфікованого безкоштовного
лікування, загальнодоступність медицини, широка мережа лікувальнопрофілактичних закладів (санаторіїв, профілакторіїв тощо). Особливе місце у
системі охорони здоров'я належить фізичній культурі та спорту, а отже, і
фізичному вихованню.
Фізична культура - частина загальної культури суспільства, одна з сфер
соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних
здібностей людини. Основні показники стану фізичної культури в суспільстві рівень здоров'я і фізичного розвитку людей, ступінь використання фізичної
культури у сфері виховання та освіти, у виробництві, побуті, спортивні
досягнення.
Фізичне виховання - це органічна частина загального процесу виховання,
соціально-педагогічний процес, спрямований на зміцнення здоров'я,
гармонійний розвиток форм і функцій людського організму. Основні засоби
фізичного виховання - виконання фізичних вправ, загартування організму,
гігієна праці та побуту .
І Розділ
Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі
відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до
найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Це здійснюється шляхом розвитку
валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації
режиму навчально-виховного процесу, створення екологічно сприятливого
життєвого простору.
Держава разом із громадськістю сприяє збереженню здоров'я учасників
навчально-виховного процесу, залученню їх до занять фізичною культурою і
спортом, недопущенню будь-яких форм насильства в навчальних закладах, а
також проведенню та впровадженню в практику результатів міжгалузевих
наукових досліджень з проблем зміцнення здоров'я, організації медичної
допомоги дітям, учням і студентам, якісному медичному обслуговуванню
працівників освіти, пропаганді здорового способу життя та вихованню культури
поведінки населення.
12. В усіх ланках системи освіти шляхом використання засобів фізичного
виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи закладаються основи для
забезпечення і розвитку фізичного, психічного, соціального та духовного
здоров'я кожного члена суспільства.
Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити:
 комплексний підхід до гармонійного формування всіх складових здоров'я;
 удосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя і
професійної діяльності на принципах, що забезпечують оздоровчу
спрямованість та індивідуальність підходів;
 використання різноманітних форм рухової активності та інших засобів
фізичного удосконалення.
Виконання зазначених завдань дасть змогу досягти істотного зниження
захворюваності дітей, підлітків, молоді та інших категорій населення, підвищити
рівень профілактичної роботи, стимулювати у людей різного віку прагнення до
здорового способу життя, зменшити вплив шкідливих звичок на здоров'я дітей та
молоді.
13. Фізичне виховання як невід'ємна складова освіти забезпечує можливість
набуття кожною людиною необхідних науково обгрунтованих знань про здоров'я
і засоби його зміцнення, про шляхи і методи протидії хворобам, про методики
досягнення високої працездатності та тривалої творчої активності. В системі
освіти держава забезпечує розвиток масового спорту як важливої складової
виховання молоді.
Також Закон України про освіту проголошує, що треба
захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного
насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим
звичкам.
Як зазначаэться у Державному стандарті
базової і повної загальної середньої освіти , здоров’язбережувальна
компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної
ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо
ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
У цьому Державному стандарті враховано можливості навчального
середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і
пізнавальних потреб учнів.
Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток
здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок
збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до
нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах
надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.
Завданнями освітньої галузі є:
поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток,
необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну
культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім
природним середовищем;
формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний
спосіб життя, фізичну культуру;
підвищення рівня рухової активності;
удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння
використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного
здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної,
психічної і духовної складових здоров’я;
усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і
безпечного способу життя та фізичної культури;
збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;
розширення функціональних можливостей організму учня шляхом
цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших
людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних
Силах та інших військових формуваннях.
Здоров’язбережувальна компетентність як:
ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння
предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та
пізнавальних можливостей учнів основної школи;
предметна - у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і
оволодіння учнями відповідними компетенціями.
Загальними змістовими лініями освітньої галузі “Здоров’я і фізична
культура” є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист
Вітчизни і цивільна оборона.
В методичних рекомендаціях щодо викладання предмета „Фізична культура”
даються такі поради:
На заняттях з фізичної культури рекомендуємо здійснювати
особистісноорієнтований підхід до навчання учнів за статевими та
індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням
їхніх потреб і нахилів, навчити учнів «слухати» й «оцінювати» свій фізичний
стан, добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного
вдосконалення, а вчителям відійти від надто узагальнених, «розмитих» завдань
навчання.
Оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання
фізичних вправ, навчальних нормативів і вимог навчальної програми є важливою
складовою частиною навчально-виховного процесу. При оцінюванні вчитель
фізичної культури має враховувати рівень досягнень учня, зважаючи на те, що
основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і
виховна.
Під час оцінювання рекомендуємо:
 здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для учня такі умови,
які відповідають особливостям його розвитку, рівню фізичного
підготовленості, стану здоров’я;
 конкретизувати завдання, визначеного змістом даного уроку, за яке учня
буде оцінено;
 застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з
коротким аналізом виконання учнем рухової дії);
 врахувати: особисті досягнення учнів протягом навчального року; ступінь
активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою
в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках
фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 №518/674
учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Для учнів основної медичної групи фізична підготовка проводиться в
повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних
особливостей розвитку дитини.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи,
відвідують обов’язкові уроки фізичної культури. Заняття проводяться за
загальною програмою фізичної культури, але з можливою затримкою складання
відповідних нормативів. Оцінювання учнів – за теоретико-методичні знання та
техніку виконання вправ. Рекомендовані заняття у фізкультурно-оздоровчих
групах загальної фізичної підготовки, прогулянки, ігри й спортивні розваги.
Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи,
відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні
вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також
тимчасово звільнені, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної
культури. Допустимі навантаження для тих учнів, які за станом здоров’я
належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель
фізичної культури.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому
законодавством порядку.
Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому
повітрі, за умови, якщо температура повітря не нижча:
-8°С для 1-2 класів;
-8°С - -11°С для 3-4 класів;
-12°С для 5-7 класів;
-12°С - -15°С для 8-11 класів.
При проведенні занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил
безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту
в загальноосвітніх навчальних закладах» (Наказ МОН України від 01.06.2010 №
521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 № 651/17946).
При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку,
особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження,
дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна
кількість травм може бути попереджена. На уроках фізичної культури,
спортивно-масових заходах необхідно систематично здійснювати візуальний
контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та
інвентарю.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до
використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм,
підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних вебсайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і
змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
ІІ Розділ
На відміну від охорони здоров'я, фізична культура не має чітко визначеної
області дії, вона призначена для всебічного розвитку людського тіла і духу.
Кажучи спрощено, якщо охорона здоров'я бореться з наслідками негативних
процесів, то фізична культура їй попереджає, допомагає їх уникнути.
В останній час, враховуючи індивідуальні особливості людей, введено термін
“стиль здорового способу життя”, що обумовлений особистісно-мотиваційним
втіленням своїх соціальних, психологічних і фізичних здібностей та
можливостей .Це поняття об'єднує такі компоненти діяльності:усвідомлення
цілеспрямованого застосування для відпочинку різноманітних форм
фізкультурної активності;
цілеспрямоване навчання і виховання гігієнічних норм та навичок охорони
здоров'я;
навички використання природних факторів для зміцнення здоров'я і
цивілізованого відношення до оточуючого середовища;
створення і корекція нормальних психологічних умов на виробництві та в
побуті;
боротьба із шкідливими звичками;
пропаганда і впровадження здорового способу життя серед дітей.
Як показують наукові дослідження, ведення здорового способу життя прямо
впливає на збереження, зміцнення і відновлення здоров'я і опосередковано - на
успіх у навчанні, сприяє інтелектуальному й духовному розвитку особистості.
Він впливає на фізичний стан організму, сприяє гармонійному розвитку тіла
людини та високому рівню функціонування систем організму. Людина, яка веде
здоровий спосіб життя, вільніше долає психоемоційні труднощі, стресові
ситуації. Здоровий спосіб життя позитивно впливає на духовну сторону здоров'я:
на ціннісні орієнтири, оптимізм, моральні й вольові якості.
Враховуючи велику соціальну і особистісну користь ведення здорового способу
життя, в сучасних умовах проводиться його широка пропаганда [45].
Використання методів та прийомів залежить від професійних здібностей
учителя, його особистої зацікавленості; від регіональних та місцевих умов.
Тільки об'єднавши всі окремі підходи в єдине ціле, можна створити оздоровчий
освітній простір, де будуть реалізовані ідеї здоров’язберігаючої педагогіки.
Мета всіх здоров'язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів
необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх
використовувати отримані знання в повсякденному житті
Загалом процес навчання в умовах здоров’язберігаючої педагогіки складається з
трьох етапів, які відрізняються один від одного як специфічними завданнями, так
і особливостями методики.
I. Етап початкового ознайомлення з основними поняттями та уявленнями.
Мета - сформувати в учнів елементарні уявлення про основні поняття здорового
способу життя. Основні завдання:
Сформувати уявлення про елементарні правила збереження здоров’я.
Досягти виконання елементарних правил здоров’язбереження (на рівні
первісного вміння).
Створити мотивацію на ведення здорового способу життя.
II. Етап поглибленого вивчення.
Мета - сформувати повноцінне розуміння основ здорового способу життя.
Основні завдання:
Уточнити уявлення про елементарні правила здоров’язбереження.
Досягти свідомого виконання елементарних правил збереження та зміцнення
здоров'я.
Сформувати практичні знання, уміння і навички, необхідні в повсякденному
житті.
Ш. Етап закріплення знань, умінь та навичок збереження та зміцнення здоров’я
та їх подальшого вдосконалення.
Мета-сформувати навички збереження здоров’я у повсякденному житті.
Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу
життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального
процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження
власного здоров’я. Аналіз здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітніх
закладів України дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має
поєднувати такі форми і види роботи:

корекцію порушень соматичного здоров'я з використанням
комплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального
процесу;

різноманітні форми організації навчально-виховного процесу з
урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;

контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організації
навчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та
профілактику перевтоми учнів;

медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я,
фізичного і психічного розвитку учнів;

розробку та реалізацію навчальних програм із формування в учнів
навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих
звичок;

діяльність служби психологічної допомога вчителям та учням у
подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до
кожного учня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі
вчителів;.

організацію та контроль за дотриманням збалансованого харчування
всіх учнів школи;

заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров'я вчителів та
учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.
Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує
тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків,
представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з
оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі
можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим. і в
цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а
про майбутнє України.
Створена база для проведення оздоровчих і спортивних заходів. Тому немає
проблем із місцем проведення занять або інвентарем.
У кожному класі ведуться листи здоров’я. Розроблені правила для учнів, які
сприяють формуванню здорового способу життя учнів.
На уроках фізкультури вчителі враховують вікові та анатомо-фізіологічні
особливості розвитку учнів розкривають значення занять фізичними вправами,
сприяють формуванню вмінь та навичок здорового способу життя, профілактики
захворювань, травматизму.
Шляхом вирішення навчальних проблем, розвивальних (оздоровчих),
пізнавальних та виховних цілей педагоги працюють над розвитком в учнів
основних фізичних якостей та рухових здібностей, сприяють формуванню
життєво важливих рухових навичок та вмінь. Прищеплюють інтерес та звички до
занять фізичними вправами, надають елементарні знання з фізкультури, гігієни
та здорового способу життя, виховують бережливе ставлення до свого здоров’я,
сприяють вихованню морально-вольових і психологічних якостей особистості.
На уроках здійснюється диференційований підхід до учнів, враховується рівень
здоров’я та рівень фізичної підготовленості. Базуючись на цих показниках,
учителі підбирають фізичні вправи, навантаження, враховують їхню
інтенсивність.
На уроках фізкультури проводяться міжпредметні зв’язки з анатомією та
фізіологією людини, гігієною,географією, музикою, історією фізкультури та
спорту.
Усі діти відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі та
коригуючі вправи з різним фізичним навантаженням та ті, які їм не
протипоказані.
Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє
фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели
здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами.
Для вчителів фізичної культури, основними напрямками діяльності є:
- диференційований та особистісно – орієнтований підхід до учнів з питань
фізичного розвитку;
- надання учням системи знань про зміцнення здоров’я та методи
оздоровлення;
- формування ціннісного відношення до здоров’я;
- виховання свідомої потреби у збільшенні фізкультурно – оздоровчої
активності.
Завданнями своєї роботи вважаються:
- допомогти у формуванні особистості учня, відпрацюванні ним стратегії на
життєві перспективи;
- навчити раціонального режиму навчання, праці, відпочинку, рухового режиму,
виконання правил особистої гігієни;
- ознайомити з різними видами спорту та оздоровлення організм, дати
можливість дітям проявити себе в різних видах спортивної діяльності;
- формувати комунікативні навички та вміння співпрацювати.
Відповідно до обраних напрямків та завдань при підготовці до уроку
обов’язково враховую наступні принципи:
1) чіткий розподіл (диференціація) школярів за певними ознаками (стан
здоров'я, фізичний розвиток, рухова підготовленість) на групи та виділення
індивідуальних особливостей кожного учня;
2) визначення для кожної групи та для окремих учнів найбільш ефективних
засобів фізичної підготовки;
3) дозування фізичного навантаження з урахуванням рівня підготовки кожного
учня;
4) використання оптимальних та ефективних форм та методів навчання.
Збереження і зміцнення здоров’я учнів, особливо в наш час, потребують
конкретного вирішення. Неможливо бути здоровим і всебічно розвиненим без
систематичних занять фізичною культурою.
Для проведення уроків фізичної культури в школі є спортивний зал,
спортивний майданчик, гімнастичний зал для молодших класів, смуга перешкод
на шкільному стадіоні, футбольне поле та бігові доріжки.
Уроки розпочинаються з шикування класу, рапорту чергового, привітання,
ознайомлення із завданням на урок, виконання організовуючих вправ. В
підготовчій частині використовуємо загальнорозвивальні вправи в русі та на
місці, з предметами (гімнастичні палиці, скакалки, м’ячі, обручі), а також
спеціальні підготовчі вправи.
Готуючись до проведення уроків, враховується і передбачається фізичний
стан класу, здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів. На
уроках вирішуються три основні напрями: оздоровчий, освітній, виховний.
Оздоровчий напрям служить для підвищення рівня рухової підготовленості.
Освітній напрям дає змогу озброїти учнів знаннями з історії фізичної культури,
гігієни фізичних вправ, освоєння учнями методики рухових дій, тренування
розвитку рухових здібностей. Виховний напрям формує особистість.
Намагаємося проводити найбільше уроків на свіжому повітрі, з метою
загартування організму дітей.
Прагнемо, щоб кожен урок був логічним продовженням попереднього і,
водночас, підготовкою до наступного, змістовним, цікавим для учнів і таким, що
спонукає їх до активної діяльності.
В молодших класах перед уроками проводиться ранкова зарядка, яка допомагає
підготувати учнів до плодотворної роботи на уроках, підвищіти тонус організму
та підняти настрій учнів.
Також багато уваги приділяється укріпленню м язового корсету, даються вправи
на оздоровлення хребта.
Після уроків учні мають можливість добирати рухову активність на секційних
заняттях. В школі проводиться гурткова робота :
-гурток по загально –фізичній підготовці
-гурток по футболу
-гурток по спортивним іграм.
Завдяки заняттям в цих гуртках учні не тільки покращують стан свого здоров я,
але і потім беруть призові місця на міжшкільних змаганнях.
Кожного року проводиться Тиждень фізичної культури. Дітям даються
теоретичні знання, проводяться різноманітні змагання, які потім заохочують
дітей підтримувати здоровий образ життя.
Кожного року школа приймає участь у конкурсі „Знавець Олімпійського руху”.
Також на формування здорового образу життя впливає і відвідування дітей
літнього шкільного табору. Кожен ранок починається з веселої зарядки під
музику, та регулярно проводяться спортивні свята, де учні получають фізичне
навантаження, емоційну розрядку та гарний настрій.
Не меньш важливе значення при формуванні здорового образу життя мають
теоретичні уроки фізичної культури, які проводяться в молодшій школі, та
бесіди з учнями в старшій школі.
Висновки
Після закінчення школи учні повинні вміти самостійно підтримувати
належний стан свого організму, постійно зміцнювати своє здоров’я, займати
активну позицію щодо регулярних занять фізкультурою та спортом.
Формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя,
виховання здорової людини - процес досить складний і суперечливий. На нього
впливають умови розвитку держави, громадська думка тобто найчастіше ті
чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейного виховання не
завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемних родин,
зайнятість батьків, звідси - несумлінне виконання виховних функцій. До того ж,
за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині
здобувають перший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік
працювати над тим, щоб кожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і
творчих можливостей людини майже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і
стилю її життя, від її власної культури здоров’я і тільки на 30 % - від чинників
зовнішнього середовища, а також те, що здоров’я є основною життєвою цінністю
людини.
Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків
потребує більшої уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків,
представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з
оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі
можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в
цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а
про майбутнє України.
Література
1.Акимов М.В. Индивидуальный стиль здорового образа жизни - цель обучения в
системе физкультурного образования // Теория и практика физической культуры.
- 1986. - №9-10. - С.10-11.
2. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. - К.: Здоровье,
1989.
3.Амосов Н.М. Раздумья о здоровье // 3-е изд. доп. и перераб. - М: Физкультура и
спорт, 1987
4.Антропова М.В. Гигиена детей и подростков. - М.: Просвещение, 1982
5.Горащук В.П. Основные понятия школьного курса "Основы валеологии" //
Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з валеології
"Формування, збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління як
обов'язковий компонент системи національної освіти". - К.: ІЗМН, 1997
6. Дубогай А.Д. Управлять здоровьем смолоду. - К.: Молодь, 1985
7. Закон України про освіту
8.Кабінет Міністрів України Постанова від 23 листопада 2011р. №1392 Київ
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти
9.Методичні рекомендації. Фізична культура. 2014- 2015 навчальний рік.
10. Національна доктрина розвитку освіти від 17 квітня 2002 року N347/2002
11.Патогенез болезней цивилизации / И. Шош, Т. Готи, Л. Чалаи и др. Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976
12.Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. -Тернопіль:
Навчальна книга "Богдан",-2001.
Автор
vinohodov8
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
211
Размер файла
140 Кб
Теги
ппд
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа