close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Літературне читання 1 семестр 3 клас

код для вставкиСкачать
за підручником В. О. Науменко
Літературне читання
3 клас
I семестр
Літературне читання
ЗМІСТ
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ .............................................................................. 5
З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА ................................................................................................................. 7
Світ народних казок ..........................................................................................................................
7
Українські народні казки ................................................................................................. 7
Урок 1. З народного джерела. Світ народних казок .......................................................................... 7
Урок 2. Казки про тварин. Українські прислів'я .................................
..................... 9
Урок 3. Учинок персонажа. «їжак та Заєцьь (українська народна казка) ...................... 11
Урок 4. Тема й основна думка казки. «Лисиця та Рак» (українська народна казка) .... 13
Урок 5. Світ чарівних казок
..............................................................................................................................................
15
Урок 6. Урок позакласного читання. «Казка — це диво, сповнене краси» ................... 19
Уроки 7-8. Чарівні перетворення. «Про Оха-чудотвора» (скорочено)
(українська народна казка) ................................................................................ 21
Казки народів світу
23
Урок 9. Внутрішній стан героя. «Сильний лев і маленьке мишеня» (болгарська казка)23
Урок 10. Без вірного друга — велика туга. «Як серед птахів виникла дружба»
(бірманська казка) ................................................................................... . . 25
Уроки 11-12. Чарівний помічник. «Синя Свита Навиворіт Пошита» (білоруська казка)
..............................................................................................................................................
27
Урок 13. Урок позакласного читання. Казки народів світу.......... . .
. . ........ 31
Уроки 14-15. Чарівна річ. «Чарівний каптур» (японська казка)
..............................................................................................................................................
33
Уроків. Підсумковий урок за розділом «З народного джерела»
..............................................................................................................................................
35
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ........................................................................................ 37
Світ літературних казок
................................................................................................................................................
37
Урок 17. Світ літературних казок. Доналд Біссет «Тигр і автор»
..............................................................................................................................................
37
Уроків. Урок позакласного читання. Казки зарубіжних письменників
..............................................................................................................................................
39
Казки зарубіжних письменників ....................................................................... 43
Уроки 19-20. Дружба — найдорожчий скарб. Якоб і Вільгельм Грімм «Бременські музиканти»
(скорочено) ................................................................................... . .................. 43
Уроки 21-22. Коли твір відкриває свої таємниці. Ганс Крістіан Андерсен «Ромашка»
(скорочено) .................... _.................................................................................. 47
Урок 23. Розкриваємо таємниці казки. Марія Познанська «Ромашка». Михайло
Коцюбинський «Звився жайворонок...». «Жайворонка якщо хтось і не бачив...»
(за Юрієм Дмитрієвим)...................................................................................... 51
Урок 24. Урок позакласного читання. Захопливий світ казок братів Грімм ................. 53
Урок 25 Сила уяви. Ірина Жиленко «Вечір гномів» ......................................................... "55
Урок 26. Тримай язика на припоні. Захаріас Топеліус «Казка про старого гнома» .................... 57
Урок 27. Тримай язика на припоні. Захаріас Топеліус «Казка про старого гнома»
(продовження) .................................................................................................... 59
Урок 28. Як мед, то ще й ложкою. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку» ................. 61
Урок 29. Як мед, то ще й ложкою. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку»
(продовження) .................................................................................................... 63
Урок ЗО. Урок позакласного читання. Казки українських письменників ..................................... 65
Урок 31. За горами, за лісами, за широкими морями. Петро Сршов «Горбоконик»............. 69
Урок 32. Відкриваємо таємниці світу. Костянтин Ушинський «Витівки старої зими» ............... 71
Урок 33. Підсумковий урок за розділом «Казки зарубіжних письменникін » .............................. 73
Казки українських письменників .................................................................................... 75
Урок 34. Вступ до розділу. Казки українських письменників. Лариса Письменна
«Як зажурився веселий Казкар» ........................................................................................... і
Урок 35. Не роби іншому того, чого сам не любиш. Іван Франко «Лисичка Журавель» .............. і
Урок 36. Урок позакласного читання. «Прийшла зима ґ ловолоса» .............................................. 79
Урок 37. Леся Українка «Казка про Оха-чудодія»........................................................................... 83
Урок 38. Учіться фантазувати. Василь Сухомлинський «Дід Ос шик» ......................................... 85
Урок 39. Учіться фантазувати. Василь Сухомлинський «Снігуроньчина і сня» .......................... 89
Урок 40. Коли твір відкриває свої таємниці. Оксана Іваненко «Синичка» (скорочено) .............. 91
Урок 41. Коли твір відкриває свої таємниці. Оксана Іваненко «Синичка» (скорочено)
(продовження) ....................................................................................................93
Урок 42. Урок позакласного читання «У кожного є співуча пір'їнка» (за творами
В. О. Сухомлинського) ....................................................................................... 95
Урок 43. Допоможемо пташкам узимку. Анатолій Качан «Крихта х іба».
Леонід Глібов «Хто вона?» ............................... .................................................................97
Урок 44. Підсумковий урок за розділом «Казки українських письменнш ................................... 99
Урок 45. Урок-свято «Просимо казку в гості до себе» .................................................................. 101
Легепди. Байки. П'єси .................................................................................................. .. .................ЮЗ
Легенди ........................................................................................................................ ЮЗ
Урок 46. Легенда. Іван Липа «Лада Прекрасна» (скорочено) ....................................................... 103
Урок 47. Легенда. Іван Липа «Лада Прекрасна» (скорочено) (продовження) ............................ 105
Урок 48. Урок позакласного читання. Легенди рідного краю ........................................................ 10
ДОДАТОК ..........................................................................................................................................Ю9
Свято «Наша мова — колискова».................................................................................................... 109
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
№
з/п
Тема уроку
Дата
3 народного джерела
Світ народних казок
Українські народні казки
1
3 народного джерела. Світ народних казок
2
Казки про тварин. Українські прислів'я
3
Учинок персонажа. «їжак та Заєць» (українська народна казка)
4
Тема й основна думка казки. «Лисиця та Рак» (українська народна казка)
5
Світ чарівних казок
6
Урок позакласного читання. «Казка — це диво, сповнене краси»
7-8 Чао'Ві перетворення. «Про Оха-чудотвора» (скорочено) (українська народна
казка)
Казки народів світу
9
Внутрішній стан героя. «Сильний лев і маленьке мишеня» (болгарська казка)
10 Без вірного друга — велика туга. «Як серед птахів виникла дружба»
(бірманська казка)
11-12 Чарівний помічник. «Синя Свита Навиворіт Пошита» (білоруська казка)
13 Урок позакласного читання. Казки народів світу
14-15 Чарівна річ. «Чарівний каптур» (японська казка)
16 Підсумковий урок за розділом «3 народного джерела»
з літературної скарбниці
Світ літературних казок
17 Світ літературних казок. Доналд Біссет «Тигр і автор»
18 Урок позакласного читання. Казки зарубіжних письменникір
Казки заоуоіжних письменників
19-20 Дружба — найдорожчий скарб. Якоб і Вільгельм Грімм «Бременські
музиканти» (скоро чено)
21-22 Коли твір відкриває свої таємниці. Ганс Крістіан Андерсен «Ромашка»
(скорочено)
23 Розкриваємо таємниці казки. Марія Познанська «Ромашка». Михайло
Коцюбинський «Звився жайворонок. .». «Жайворонка якщо хтось і не
бачив...» (за Юрієм Дмитрієвим)
24 Урок позакласного читання. Захопливий світ казок братів Грімм
25 Сила уяви. Ірина Жиленко «Вечір гномів»
26 Тримай язика на припоні. Захаріас Топеліус «Казка про старого гнома»
27 Тримай язика на припоні, Захаріас Топеліус «Казка про старого гнома»
(продовження)
28 Як мед, то ще й ложкою. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку»
29 Як мед, то ще й ложкою. Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку»
(продовження)
•
.V
Тема уроку
з/п
ЗО Урок позакласного читання. Казки українських письменників
31 За горами, за лісами, за широкими морями. Петро Єршов «Горбоконик»
32 Відкриваємо таємниці світу. Костянтин У шиїтський «Витівки старої зими»
33 Підсумковий урок за розділом «Казки зарубіжних письменників»
Казки українських письменників
34 Вступ до розділу. Казки українських письменників. Лариса Письменна «Як
зажурився веселий Казкар»
35 Не роби іншому того, чого сам не любиш. Іван Франко «Лисичка і Журавель»
36 Урок позакласного читання «Прийшла зима біловолоса»
37 Леся Українка. «Казка про Оха-чудодія»
38 Учіться Фантазувати. Василь Сухомлинський «Дід Осінник»
39 Учіться фантазувати. Василь Сухомлинський «Снігуроньчина пісня»
40 Коли твір відкриває свої таємниці. Оксана Іваненко «Синичка» (скорочено)
41 Коли твір відкриває свої таємниці. Оксана Іваненко «Синичка» (скорочено)
(продовження)
42 Урок позакласного читання «У кожного є співуча пір'їнка» (за творами В. О.
Сухомлин- ського)
43 Допоможемо пташкам узимку. Анатолій Качан «Крихта хліба». Леонід Глібов
«Хто вона?»
44 Підсумковий урок за розділом «Казки українських письменників»
45 Урок-свято «Просимо казку в гості до себе»
Легенди. Байки. П'єси
Легенди
46 Легенда. Іван Липа «Лада Прекрасна» (скорочено)
47 Легенда. Іван Липа «Лада Прекрасна» (скорочено) (продовження)
48 Урок позакласного читання. Легенди рідного краю
Дата
З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА СВІТ НАРОДНИХ КАЗОК
Українські народні казки
Урок 1. З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА. СВІТ НАРОДНИХ КАЗОК
Мета: ознайомити учнів з новим підручником, навчити орієнтуватися в ньому вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас
учнів; розширювати світогляд; виховувати любов до рідної мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна зарядка
• Вдихнути повітря через ніс, видихнути через рот (губи «трубочкою»).
• Дме легенький вітерець.
• Язичком почистити губки.
2. Робота над скоромовкою
Я паперу клаптик взяв, Злого пса
намалював Та й приклеїв на подвір'ї,
Щоб курчат сторожував.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1 Вступна бесіда
— У третьому класі на уроках літературного читання ми продовжимо вдосконалювати
свої читацькі павички. Поринемо в чудовий захопливий світ української і зарубіжної
літератури. Нашим помічником буде новий підручник.
Читання вчителем звернення до учнів автора підручника (с. 3).
2. Ознайомлення з умовними позначеннями
3. Ознайомлення учнів зі змістом підручника
— Розгляньте підручник. Хто його автор? Де виданий і пручник? Хто виконав ілюстрації?
Що зображено на форзацах?
— Знайдіть зміст. Прочитайте назви розділів, з якими ми ознайомимося.
— Прочитайте назву першого розділу. Про що йтиметься у творах цього розділу? На які
теми розподілений розділ?
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
— Немає на цілій планеті такої дитини, яка б не любила казки. Та, напевне, крім дітей
казки люблять ще й дорослі. Своїм ді гям вони читають та розповідають найрізноманітніші
оповіді і про тварин, і про чар.вникі ; та фей, і про зміїв та безсмертних чаклунів. А скільки
казок знають нап бабусі! Вони — це справжня скарбниця! І ви, звісно, пам'ятаєте їх.
2. Конкурс «Відгадай казку»
— Назвіть казкового героя.
• В діда з бабою хлопчина
• Не зміг сидіти на вікні, Появився з
деревини, У лісі всім співав пісні,
У печі Зміючку спік,
Але коли зустрів Лисицю,
З гусеням додому втік.
Та пісня мусила скінчиться.
(Івасик-Телесик)
(Колобок)
• Я — хоробрий лицар! Нікого
• Хоч і невеличка,
не боюсь!
Та усіх вмістила,
Своєю булавою із нечистю я б'юсь. Наче тепла пічка,
Хоч невеличкий зростом,
Звірів обігріла
Зате високий рід!
Маленька... (рукавичка). Хоча я з горошинки,
Та цар Горох-мій дід.
' Сиднем у землі сиділа,
(.Котигорошка) Час настав ~ 1 всіх ЗДРУ^ила:
Діда, бабу, внучку й Хвінку, Мишку та кицюню
Мінку. (Ріпка)
— Що об'єднує всі ці казки? (Усі вони — народні.) Фізкультхвилинка
3. Опрацювання статті «Світ народних казок» (с. 4)
Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями.
— Як створювалася народна казка?
— Які види народних казок згадуються у статті?
— Розгляньте малюнки. Назвіть казкових героїв, які на них зображені? Пригадайте
назви казок.
4. Робота над текстом про казку за Валентином Бичком (г. 5)
Виразне читання тексту вчителем
— Які порівняння вжив автор у своєму тексті?
— До чого закликає нас автор?
— А як вважаєте ви: казка — це вигадка чи правда? Обґрунтуйте відповідь прикладами
з прочитаних казок.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чим запам'ятався вам сьогоднішній урок?
— Що нового ви на ньому дізналися?
— Що вас найбільше вразило?
— Читайте казки!
Казка — це світ, чарівний та незвичний, Казка — це
диво, сповнене краси. Поринуть у казку — це ж бо
так цікаво, Це справді свято, радість для душі.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до улюбленої української народної казки. Розповісти казку в
класі.
Урок 2. КАЗКИ ПРО ТВАРИН. УКРАЇНСЬКІ ПРИСЛІВ'Я
Мета: продовжити ознайомлення учнів з різноманіттям казок, у яких зустрічаються
тварини; розвивати активність, ініціативність, вміння висловлювати оцінювальні судження; виховувати бережливе ставлення до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читання таблиці
складів
зпл
стр
, гкн
вжд1
взд 1 рст
спр Г скр
кет
штр
Гстн
вст
+ 0, у
2. Читай чітко, дотримуючись ритму!
ШКОДЛИВИЙ ЦАП На городі
цап, цап, Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь, Капусточку
хрусь, хрусь, Ратичками туп, гуп,
Капусточка хруп, хруп. А за цапом дід,
дід, З батурою біг, біг, Цап, як скаче:
брик, брик, На все село крик, крик, На
синяки дме, дме- Вигукує: «Ме! Ме!»
За ним Рябко та: «Гав! Гав! Оце тобі,
щоб не крав!»
3. Гра «Так чи не так?»
Цуцики занявкали: няв! няв! няв! Киценьки
загавкали: гав! гав! гав! Качечки заквакали:
ква! ква! ква!
К. Чуковський
Улітку Миколка катався на ковзанах. У сосновому лісі
ми зібрали моркву. Ведмідь живе у нірці. Узимку кури
відлітають у теплі краї.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки. Розповідають казку, яку вони проілюстрували.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Бесіда
— А тепер роздивимося навколо.
— Що незвичайного ви помітили? (Клас прикрашено ілюстраціями до казок про
тварин.)
— Отже, сьогодні ми помандруємо казковим королівством, пригадаємо казки. Можливо,
деякі із них ви чули, читали і бачили по телевізору.
На які види розподіляються народні казки за змістом?
— Тема нашого уроку «Казки про тварин».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Казки про тварин уважають найдавнішими, бо раніше люди жили серед природи, тож
їх існування часто залежало від вдалого чи невдалого полювання на диких тварин. Інколи
тварин навіть обожнювали, складали про них легенди і казки. У давнину, коли складалися ці
казки, людина одухотворювала все навколишнє, наділяючи його людськими властивостями.
Тому оловні персонажі казок про тварин мають людські риси: вони розуміють одне одного,
розмовляють, думають, переживають, співають тощо. Люди й свої якості — розум, доброту,
хитрість — приписували.тваринам.
Видатний український письменник XIX ст. Іван Якович Франко, пояснюючи, чому діти
серед усіх казок надають перевагу казкам про тварин, писав: «Вони люблять звірів, чують
себе близькими до них, розмовляють з ними і розуміють їх: от тим-то й оповідання про звірів
їм цікаві, особливо коли і зв' в байці ще починають говорити, думати, поводитись, як
люди...».
Фізкультхвилинка
2. Робота в групі
Конкурс «Хто більше пригадає казок про тварин?»
• «Лисичка і Журавель»;
• «Пан Коцький»;
• «Коза-дереза»;
• «Рукавичка»;
• «Лисиця та Рак»;
• «Котик і Півник» та інші.
•
•
•
•
•
3. Робота в парі
— Доберіть характеристику казкового героя.
Лисичка — яка? ... (хитра, улеслива, підступна).
Зайчик — який? ... (боягузливий, полохливий).
Вовк — який? ... (страшний, лютий, жорстокий).
Котик — який? ... (добрий, веселий, довірливий).
Півник — який? ... (справедливий, працелюбний).
• Ведмідь — який? ... (вайлуватий, неповороткий).
• Осел-— який? ... (упертий).
4. Опрацювання тексту «Казки про тварин» (с. 5)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— На кого в казках схожі тварини? Якими вони бувають? На чийому боці завжди правда в
казках?
5. Гра «Упізнай казку. Назви героя» (див. додаток нас. 17)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам урок?
— З яким настроєм його завершуєте? Чому?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити прислів'я (с. 5).
Урок 3. УЧИНОК ПЕРСОНАЖА. «ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ» (українська народна казка)
Мета: удосконалювати навички свідомого виразного читання, читання за особами вчити
аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас
учнів, розширювати їх світогляд; виховувати толерантність, терпимість у ставленні до
слабших за себе.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
• Подміть на кульбабу.
• Забийте язичком гол.
• Злизуйте з губ варення.
2. Гра «Спіймай на гачок»
— Яке слово відрізняється одним звуком? Спіймайте його на гачок, плес нувши у
долоні.
Мити
мити
бити
парта парта парта
сірка
зірка
сірка
голова голова полова
мити
карта
сірка
голова
3. Робота над скоромовкою
Ходить Петрик над ставком — Хоче
дружби з гусаком. Марно він старається —
Цей гусак кусається.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного, розповідають вивчен] прис: в'я, пояснюють їх
зміст.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Над якою темою ми працюємо?
— Що нового дізналися на попередньому уроці?
— Яке значення має казка в житті кожної людини?
— Сьогодні ми починаємо читати українські народні казки про тварин.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ «ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ» (с. 6-8)
1. Гра «Упізнай персонажів»
— Відгадайте загадки, дізнайтеся героїв сьогоді "шнього уроку.
• Гостроносий і малий,
• Боюся вовка і лисиці,
Він тихенький і не злий.
Боюсь мисливської рушниці,
Вдень ховається, вночі
Тому від страху перед ними
Йде шукать собі харчі,Я сплю з відкритими очима. (Заєць) Шубку має з колючок. Як він
зветься?.. (їжачок).
2. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Які почуття вона у вас викликала?
3. Словникова робота
Довідкове бюро
*
Нива — засіяне ноле.
Борозна — довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом. Мугикати — стиха,
невиразно наспівувати.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Одмову
попоїм
помчав
їжачиха
прудкий
нечемну
наввипередки
кривуляєш
— Серед поданих слів знайдіть дієслова, іменники. Фізкультхвилинка
4. Читання тексту казки учнями «ланцюжком»
— Кого з персонажів казки характеризують слова кожного рядка?
— Які вчинки про це свідчать?
• Добродушний, кмітливий, розумний.
• Нечемний, пихатий, нетямущий.
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Куди вийшов їжак?
— Який настрій був у нього?
— Кого він зустрів на ниві?
— Як привітався їжак?
— Що почув у відповідь від зайця?
— Як їжак вирішив провчити нахабного зайця?
— Чим закінчилося змагання між зайцем і їжаком?
— Чи справедливо, на вашу думку, залагодився конфлікт між героями?
— Що означає слово сердешний?
— Яке ставлення до зайця приховане за цим словом?
— За що було посоромлено зайця?
— Чому переможцем став їжак?
— Прочитайте зачин казки; кінцівку. У яких словах казки виражена її основна думка?
6. Читання казки за особами. Робота в парі
— Підготуйтеся до читання казки за особами. Знайдіть у тексті слова, що підказують, з
якими інтонаціями говорять персонажі.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Чого вчить ця казка?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Робота в парі
Підготуйтеся переказати одне одному казку: хтось від імені їжака, а хтось — від імені
зайця.
Урок 4. ТЕМА Й ОСНОВНА ДУМКА КАЗКИ. «ЛИСИЦЯ ТА РАК»
(українська народна казка)
Мета: удосконалювати знання учнів про народні казки; вчити усвідомлено переказувати
зміст твору; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв'язне мовлення:
виховувати толерантність, терпимість у ставленні до слабших за себе.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Дві ґави зранку
Гасали по ґанку.
Ґави просили
На ґанку сніданку.
2. Читання анаграми
ВІРБАКОН
АКЛАНИ
ТРІВЕ
БЕВАР
барвінок
калина
вітер
верба
ґава ґаву запитала:
— Ти на ґанок не літала?
—Не літала я на ґанок,
Та й проґавила сніданок.
— Яке слово «зайве»? (Вітер)
— Чому? (Тому, що барвінок, калина, верба — це рослини, а вітер — це явище
неживої природи.)
— Що вам відомо про ці рослини? (Вони є народними символами України.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робото в парі
Учні переказують одне одному казку: хтось від імені їжака, а хтось - від імені зайця.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Пройдіть лабіринтом, прочитайте прислів'я, яке склав народ.
(Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Які не бувають казки? (Про тварин, чарівні.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ «ЛИСИЦЯ ТА РАК» (с. 9-10)
1. Вступна бесіда
— Сьогодні ми завітаємо р гості ще до однієї казочки. А ось до яке саме, ви здогадаєтесь,
якщо відгадаєте загадки.
• Я — красуня хитрувата, Вбрана пишно, як
на свято. Стережіться, зайченята, Коли
вийду полювати. (Лисиця)
• Щоб не згинути в біді, Має ножиці в
воді. (Рак)
— Що ви знаєте про лисицю? про рака?
— Зараз ми прочитаємо українську народну казку «Лисиця та Рак».
Фізкультхвилинка
2. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
3. Словникова робота
Читання стовпчиків слів (згори вниз ізнизу вгору)
Мабуть
підібгав
роззявила
забарилася
онде
позирав
чимчикує
лисиччиного
— Які із цих слів мають такі значення: напевне, либонь (мабуть), роз крила
(роззявила), позирав (дивився), затрималася (забарилася), йде по вільно, плететься
(чцмчикує)?
4. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Визначте тему казки (коротко, одним реченням, розкажіть, про що в ній ідеться).
— Як ви гадаєте, Рак — позитивний чи негативний персонаж?
— Чому він обдурив Лисичку?
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Прочитайте кінцівку казки.
— Поміркуйте, чому Лисичка припинила кепкувати з Рака. Визначте основну думку
казки.
— Чи подібний прочитаний вами твір до казки «їжак та Заєць»?
— Хто на кого схожий у цих творах і чим?
— Чим відрізняється поведінка Лисиці від поведінки Зайця?
— Визначте риси характеру Лисиці.
— Назвіть людські риси, якими наділено Рака в казці.
6. Робота за ілюстрацією (с. 9)
— Розгляньте малюнок на с. 9 і прочитайте рядки казки, яким він відповідає.
— Якою художник зобразив Лисичку? Рака?
— Які фарби використав на малюнку?
7. Робота в парі
Читання казки за особами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на уроці? До якої групи казок можна її і цнести?
— Доведіть, що твори «їжак та Заєць» і «Лисиця та Рак» — це казки про тварин.
— Що народ засуджує у цій казці?
— Чого нас навчає ця казка?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати зміст казки близько до тексту (с. 9—10).
Урок 5. СВІТ ЧАРІВНИХ КАЗОК
Мета: формувати в учнів поняття про чарівні казки; вчити порівнювати художні твори,
оцінювати вчинки героїв; розвивати навички вдумливого виразного читання, переказування казок; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро і зло;
виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Розчитування. Читання складової таблиці (індивідуально)
2. Вправи на вимову звуків
— Відтворіть свист вітру: сссссс.
— Передайте голосом шум моря: шшшшш.
— Продемонструйте дзижчання комах: дззззззз.
— Продемонструйте свист вітру, шум моря і дзижчання комах послідовно і швидко.
3. Вправа на розвиток дихання
— Заплющте очі, уявіть, що ви — біля куща троянди, вдихніть повітря, затримайте його і
повільно видихайте (повторити двічі).
4. Робота над скоромовкою
— Ой! —
Злякалась Ната,— У траві зеленій
Чорні оченята Дивляться на мене.
А Тарас регоче — Світять зубки
білі:
— То не чорні очі, А чорниці
спілі.
5. Робота над чистомовкою
Ок-ок-ок — покликав нас дзвінок Ову-ову-ову — у
подорож казкову, Яти-яти-яти — щоб мудрість
перейняти Ати-ати-ати — і добрими нам стати.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку «Лисиця та Рак».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Прочитайте слова В. О. Сухомлинського, що супроводжують нас протягом усіх уроків
вивчення казок.
«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме
благородство душі, щира чуйність».
— Відомий український педагог Василь Сухомлинський уважав: «Казка — животворне
длсерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає сві/ не тільки розумом, а й серцем.
Казки, прочитані у дитячому віц: назавжди відкладають у серці зернятка людяності, з яких
складається совість».
— Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й
змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки,
правильного рішення, До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють
хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси
вдачі казкових персонажів» які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.
Сьогодні ми поговоримо про чарівні казки.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання тексту «Чарівні казки» (с. 11)
— Що поєднується у чарівних казках?
— З чого вони розпочинаються?
— Які «чарівні помічники» зазвичай допомагають героєві?
Фізкультхвилинка
2. Розповідь учителя
— Казка вчить сміливості, доброти і всіх інших людських чеснот, але робить це без
нудних повчань: просто показує, що може статися, якщо людина поводиться погано, не по
совісті.
У чарівній казці людина спілкується з істотами, яких не зустрінеш у житті: Кощієм
Безсмертним, Бабою Ягою, багатоголовим Змієм, велетнями, чаклунами-карликами. Тут — і
небачені звірі: Олень-Золоті роги, Свинка- Золота щетина, Сивка-бурка, Жар-п дця. Нерідко
до рук людини потрапляють чарівні предмети: клубочок, гаманець-самотряс, скатертина
самобранка, кийок-самобийка. У такій казці все можливо!
3. Гра «Упізнай казку»
• Стали її брати, бачать — у неї ніжка зламана. Вони взяли її, принесли додому, зробили їй
гніздечко, обклали його пір'їнками, посадили в нього качечку, а самі знову по гриби пішли.
(«Кривенька качечка»)
• От дід запріг кобилу да посадив дочку на віз, і сам сів, та й поїхали їдуть лісом, аж там
стоїть хатка на курячих шжках. Дід узяв дочку та й повів у хату, а хата була одчинена, та й
каже
— Оставайся ж, доню, тут, а я піду, дровець нарубаю, щоб було чим кашу зварить
Та сам пішов з хати, та й поїхав, тільки прив'язав до оконниці колодочку. («Кобиляча
голова»)
• Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. Так
покарала лип а за те, шо ненажерлива баба хотіла людей батраками зробити. («Казка про
липку і зажерливу бабу»)
• Як вийде на Дніпро мочити кожі (бо він кожум'яка), то не одну несе, а дванадцять разом, і
як набрякнуть вони водою у Дніпрі, то я візьму та й учеплюсь за них, чи витягне-то він їх?
А йому байдуже: як поцупить, то й мене з ними трохи на берег не витягне. От того чоловіка
тільки мені й страшно. («Кирило Кожум'яка»)
4. Робота в групах
— Хто пригадає більше зачинів і кінцівок казок?
Наприклад: «Сказала б казки — не вмію, сказала б приказки — не смію, сказала б небилиці
— так багато плутаниці»; «Живуть і хліб жують, і постолом добро возять»; «Жив собі»; «Був
собі»; «У якомусь царстві, в якомусь государ стві був собі»; «І я там був, мед-вино пив, у роті
не було, а по бороді текло»; «От вам казка, а мені бубликів в'язка, мені — колосок, а вам —
грошей мішок...».
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Пароль»
— Продовжте речення.
• Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як
реальні,— це... (казка).
• Казка має своєрідну побудову: вона складається із... (зачину, основної час тини,
кінцівки).
• За змістом казки поділяються на такі види... (про тварин і чарівні).
• Казки, у яких звичне поєднується з неймовірним, фантастичним, є... (чарівними).
— Що завжди перемагає у казках? (Добро, справедливість)
— Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка «Кривенька качечка»? (До чарівних)
— Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (Число «три», бо його вважають
магічним.)
— Чого казка вчить людину? (Кращих людських чеснот.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до своєї улюбленої чарівної казки.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 2
Гра «Упізнай казку. Назви героя»
• Вигнав дід козу із хати — І ' Та й пішла вона блукати: Всі козу ту
виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)
• Як знайшов він колосок, Борошна
змолов мішок — Пиріжків напік і з'їв,
Ледарів ііе пригостив. («Колосок». Півник)
• У дорогу взяв мішок
Ще й бандуру, й молоток, І пішов пісні
співати
Біля лискиної хати. («Котик і Півник». Котик)
• Щоби звабить козеняток, Мусив пісню
заспівати, Бо матусин голосок
Наймиліщий для діток. («Вовк і семеро козенят». Вовк)
ДОДАТОК ДО УРОКУ 7-8
Тестування
1. Кого продавав дід на ярмарку?
а) Коня;
б) зайця;
в) сокола.
2. Скільки мішків золота дали дідові?
а) Три;
б) сім;
в) п'ять.
3. Хто був покупцем?
а) Цар;
б) Ох;
в) царська дочка.
4. Що прали дівчата?
а) Плаття;
б) простирадла;
в) сорочку.
5. На кого перетворився хлопець перед царською дочкою? а) Яструбом; б)
щукою;
в) перснем.
6. Скільки років служив Ох у царської дочки?
а) Сім;
б) три;
в) дев'ять.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 13
1. Робота над скоромовкою
Всі мультфільми котеня З нами
дивиться щодня, Вже пернатих і
рогатих Надивилось досхочу. Мабуть,
я його й вмикати Телевізора навчу.
2. Гра «Пеньок»
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок». Гілка зима
пиріг
шишка
гілка
сама
пиріг шишка
білка
зима
поріг шишка
гілка
зима
пиріг
мишка
3. Гра «Додай склад»
— Доберіть відсутній склад у порівняннях, читайте якомога швидше!
Здова, як вода;
ясний, як сс чко;
за бись, як голка в сіні;
бе жи, як ока в лобі;
скучає, як со_ка за києм;
да_ко, як небо від землі;
со ю, аж вуха в'януть;
ди ся, як кіт на сало;
полох вий, як заєць;
чер ний, як жар.
Урок б. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. «КАЗКА — ЦЕ ДИВО,
СПОВНЕНЕ КРАСИ»
Мета: удосконалювати вміння творчо працювати над текстом- збагачувати словниковий
запас учнів; розвивати смислову та образну пам'ять, вміння узагальнювати; розвивати
кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати лю бов до
художнього слова.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми помандруємо у чарівний світ казок.
Казки — найпопулярніші в народі твори. їх люблять усі: від маленьких дітей, котрі ще
ходити не вміють, але вже з великою цікавістю слухають «Курочку рябу», до стареньких
дідусів і бабусь, які залюбки читають своїм онукам та правнукам казочки.
Казка — це світ чарівний та незвичайний, Казка — це
диво, сповнене краси, Поринь у казку — це ж бо так
цікаво, Це справді свято, радість для душі.
III. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Казки переплуталися»
• Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила. Дід бив-бив, не розбив, баба
била-била, не розбила. ... тягнуть потягнуть, витягти не можуть. Вернеться Коза додому,
постукає ріжками в двері і заспіває:
Я по засіку метений, Я на яйцях
спечений, Я від баби втік, Я від діда
втік.
• Були собі дід та баба. Пішов дід на город гуп, гуп ... та й загубив дід рукавичку. Став на
воротях у червоних чоботях та й каже: «Півнику- братику, відчини! А як не відчиниш,
віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму». Поклав він пироги на стіл, а мишенята тут як
тут.
• Колобок скочив їй на язик та й почав співати. А Лисичка ув'язла зубами, ніяк не вирветься.
Баба дідові сказала, дід укинув у погрі > і Лисичку. Добра бабуся лежала в ліжку, бо
справді трохи нездужала. Вона гукнула: «Смикни за мотузку, клямка і відчиниться». От
пол і Рак у хату та й питається: «А хто в заячій хатці є?». А Коза з печі: «Я,
Бичок-Третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений».
2. Конкурс «Чи знаєте ви казки?»
— іідгадайте казку, героя казки, назвіть автора.
• На городі виростала, Сйли набирала, Непомітно,
дуже швидко, Великою стала. Став тут дід усіх
гукати Та красуню рвати. А що казку, діти, ви
Встигли відгадати? (Українська народна казка
«Ріпка»)
• Старенька бабуся у лісі жила.
• Він веселий і не злобний, Гостинці для неї
онука несла Цей хороший дивачок.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів? З ним господар хлопчик Робін
Як казка ця зветься? Хто відгадав? І товариш П'ятачок.
(Шарль Перро «Червона Шапочка»)
До прогулянок він ласий,
_
Є на мед чутливий нюх,
• До школи прямує хлопчак
„
Зветься нлюшевии ведмедик, дерев яний, _ .
.
/Е)
Всім відомо,.. (Вік; і-Пу: . Чомусь потрапляє
у цирк
,
„ • • гт ч
ґгл
„
(Олександр Мілн «Вінш-Пух»)
полотнянии.
Відома ця казка тобі, чи не так? • Хто моторчик свій заводить?
В пригодах яких побував цей
3 даху в гості хто приходить?
«Пригоди
Буратіно»)
хлопчак? І на свято він дістався. (Олексій Толстой
Скажем дружно:
«Здрастуй, . , (Карлсон)\»
(Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон, який живе
на даху»)
3. Робота в групах. Конкурс «Казкореклама»
— Створіть казкову рекламу. Для цього необхідно знайти щось спільне між казкою та
рекламою та скласти сучасну «казкорекламу». (Наприклад: иі коли б не загинув Кощій, якби
застрахував своє життя в «Оранті».)
4. Гра «Склади бутерброд»
— Що таке бутерброд, ви знаєте,— це коли на хліб чи булку щось накладається. Але ми
сьогодні не будемо мати справу з продуктами, ми складатимемо «літературні» бутерброди.
Складіть бутерброд, у якому прізвище автора накладіть на назву його твору.
Андерсен
«В Країні Сонячних Зайчиків»
Маршак
«Сіра Шийка»
Чуковський
«Дюймовочка»
Михалков
«Дванадцять місяців»
Нестайко
«Дядя Стьопа»
Одоєвський
«Лис Микита»
Маміп-Сибіряк «Муха-Цокотуха» Франко
«Мороз Іванович»
5. Робота в групі. Конкурс «Стара казка на новий лад»
— Створіть казку:
1- иіа група — «Карлсон у підземеллі»;
2- га
група — «Русалонька на сонці».
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи цікавим був наш урок?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Пам'ятайте: казка — це джерело народної мудрості. Вона не тільки розважає, а й
навчає. Поспішайте цо нашої бібліотеки, розважайтеся і вчіться разом із казковими героями.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Казки народів світу».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Уроки 7-8. ЧАРІВНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ. «ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА» (скорочено)
(українська народна казка)
Мета: ознайомити учнів із поняттям «чарівна казка»: розширювати уявлення про струк туру
та зміст чарівних казок; удосконалювати навички поділу тексту на частини; виховувати
любов і повагу до усної народної творчості.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток мовленнєвого апарата
1) Розчитування за складовою таблицею.
2) Дихальні вправи.
— Щоб ваш губи і язичок були слухняними, виконаймо дихальні вправи. 1,2,3 —
вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Стриб-стриб-стриб —
підстрибує
по стерні рідня:
перепілка, перепел, перепеленя. Читання скоромовки мовчки; хором «дощиком».
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, називають улюблену чарівну казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з новою чарівною казкою. Пригадайте:
• Що поєднується у чарівних казках?
• Чим розпочинаються такі казки?
• Що допомагає героєві?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ «ПРО ОХА-ЧУДОТВОРА»
(с. 77-75)
1. Гра«Передбачення»
— Прочитайте назву казки. Про що може йтися у ній?
— Перегляньте ілюстрації до казки (с. 12,14).
— Чим можете доповнити свої передбачення?
2. Читання першої частини казки комбінованим способом
У процесі комбінованого читання (читає учитель; діалог — заздалегідь підготовлені
учні) учні ознайомлюються зі змістом казки до слів «Ну, йди додому та зроби мені копу
тарілочок...» (с. 11—12).
3. Перевірка первинного сприймання
— Хто є головними героями казки?
— З чого починається твір?
— Куди баба наполягала віддати сина?
— До кого дід привів сина?
— Як він потрапив до Оха?
— Яку плату вимагав Ох за навчанню :ина?
— Чи погоджуєтеся ви із думкою, що син діда й баби потрапив у чарівний світ?
Фізкультхвилинка
4. Робота в групах
— Рідтво] гь подальший розвиток подій, спираючись на схему, розміщену на першому
форзаці підручника.
5. Читання другої частини казки (с. 12-13) до слів «...і пішли вдвох додому й живуть собі»
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту казки учнями
— Хто допоміг дідовому сину вирватися від Оха?
— Про що замислилися батько і син?
— Як їм вдалося заробити сто карбованців?
6. Читання третьої частини казки учнями вголос (с. 13-15}
Гра «Квіточка»
Читає учень, на парту якого впала квіточка.
7. Перевірка первинного сприйняття Тестування (див. додаток на с. 18)
8. Робота в групі
— Поділіть казку на частини. Оберіть одну з них і прочитайте за особами.
9. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— На кого Ох перетворював дідового сина?
— Які випробування Ох улаштував дідові? Навіщо він це зробив?
— Хто допомагав дідовому сину вирватися від Оха?
— Скільки разів йому допомагали? Через які випробування пройшов хлопець?
— Чим закінчилася казка?
— Що ж насправді загинуло?
— Чи погодлсуєтеся ви з поданим ланцюжком міркувань;
Бід] їй чоловік стомився.— Ох.— Поневолення замість допомоги.— Зло.— Перемогло
добро?
— Ох — позитивний чи негативний герой? Доведіть свою думку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку вивчали?
— До якого виду казок належить ця казка?
— Кого і за що в цій казці доля нагородила, а кого — покарала?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту уривки казки, які відповідають малюнкам (с. 12,14).
Казки народів світу
Урок 9. ВНУТРІШНІЙ СТАН ГЕРОЯ. «СИЛЬНИЙ ЛЕВ І МАЛЕНЬКЕ МИШЕНЯ»
(болгарська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з кращими зразками усної народної творчості різних
народів; вчити визначати основну думку твору, простежувати зміну внутріш нього стану
дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву; виховувати бажання жити в дружбі
й злагоді з усіма.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
А корова ряба Вилізла на граба. А граб
тріщить, А корова верещить: — Ой,
зніміть же, люди. Більше я не буду!
2. Гра «Пеньок»
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться» об пеньок.
Листок
кіт
весна
листок
кит
весла
місток
листок
кіт
кіт
весна
весна
риск
а
риск
а
ряска
риск
а
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парі повертаються одне до одного і переказують епізоди казки, як відповідають
малюнкам (с. 12,14).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо? («З народного джерела»)
— Гвори якого жанру читали? (Казки)
— Що таке казка? (Це цікава розповідь, у якій ідеться про щось неймо вірне,
фантастичне, і яка має повчальний характер.)
— Які прислів'я про казки ви знаєте? (Казки маленькі, та розуму в них ба гатоКазка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Які види казок за змістом ви прочитали? (Казки про тварин: < жак та Заєць»,
«Лисиця та Рак», чарівна казка: «Про Оха-чудотвора».)
— Хто є автором цих казок? (Український народ)
— Сьогодні ми розпочинаємо подорож країнами світу, щоб ознайомитися з народними
казками.
Казки різних народів надзвичайно розмаїті, але водночас мають чимало спільного.
На нашому шляху — Болгарія. Ця країна розташована на західному узбе режжі Чорного
моря в самому центрі Балканського г зострова. Славиться своїми краєвидами і прекрасними
курортами.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
БОЛГАРСЬКОЇ КАЗКИ «СИЛЬНИЙ ЛЕВ І МАЛЕНЬКЕ МИШЕНЯ» (с. 16-18)
1. Гра «Передбачення»
— Прочитайте назву казки. Прочитайте, де і за які*х обставин можуть зустрітися цар
звірів і маленьке мишеня.
2. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— До якого виду казок належить прочитаний вами твір? Фізкультхвилинка
3. Словникова робота Робота в парі
— Прочитайте колений стовпчик двічі: згори вниз і навпаки. Гамір ланцюга
зиркнув
зганьбився
посміховиськом
нікчемного
найсильніший
скоїлось
— Серед поданих слів знайдіть синоніми до слів: крик (гамір), зганьбився
(осоромився), швидко поглянув (зиркнув).
4. Повторне читання тексту учнями «ланцюжком»
5. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Яке лихо спіткало лева?
— Що найбільше гнітило царя звірів?
— Прочитай його слова із цього приводу.
— Чи міг лев самотужки звільнитися з полону?
— Чому тоді він проганяв мишеня?
— Скільки разів мишеня намагалося допомогти левові?
— Як називають таку особливість казок?
— Якого висновку дійшов лев, міркуючи над своєю пригодою?
— Висловіть власне ставлення до випадку, описаного в казці.
— Яким ви уявляєте лева на початку й наприкінці твору?
— Прочитайте, як змінюється внутрішній стан лева: лютував від безсилля; мучився, що
може стати посміховиськом; розгубився, коли його врятувало ма- ■лепьке мишеня;
заспокоївся, зрозумівши життєву істину.
6. Гра «Засічка — кидок»
За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст. За командою
«засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів). Під час
повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка»
поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з
кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми прочитали?
— Хто є автором цієї казки?
— Що у цій казці схвалюється, а що — засуджується?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку (с. 16-18).
Урок 10. БЕЗ ВІРНОГО ДРУГА — ВЕЛИКА ТУГА. «ЯК СЕРЕД ПТАХІВ ВИНИКЛА
ДРУЖБА» (бірманська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомогр виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати
зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати колективізм.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Різко вдихніть і зведіть руки вгору.
— Повільно видихніть і опустіть руки.
— Набрати повітря у легені: вдих — видих.
— Надуваємо кульку (імітація).
2. Робота над скоромовкою
А я вчора був у діда,
Дід купив мені машину.
Та сама вона не їде,
Бо немає в ній бензину .
3. Прочитайте, посміхніться!
МУХА-ЦОКОТУХА Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо. Грицик чує — щось
дзижчить, Та як крикне: «Звір гарчить!». І
сміються всі з тих пір, Що для Гриця й муха
звір.
П. Воронько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують болгарську казку «Сильний лев і
маленьке мишеня».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо нашу подорож країнами світу. На нашому шляху — Бірма,
держава в Південно-Східній Азії на півостров Індокитай. У Бірмі є незвичайне озеро Інле, де
пюди живуть прямо на воді, спорудлсуючи будинки із бамбука на сваях. Овочі і квіти
вирощують на городах, що плавають.
У місті Амарапура є найбільший у світі дерев'яний і.хіст Убейн, що був побудований у
XVIII столітті з тікового дерева.
Прочитаємо бірманську казку «Як серед птахів виникла дружба».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
БІРМАНСЬКОЇ КАЗКИ «ЯК СЕРЕД ПТАХІВ ВИНИКЛА ДРУЖБА»
((. 18-20)
1. Виразне читання казки вчителем
— Назвіть персонажів прочитаного твору.
— Доведіть, що він належить до казок про тварин.
2. Словникова робота
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Честь
дедалі
вражені
нікчемним
міцнішала
сваритися
ставленням
зацікавлено
випробувати
задоволений
— Прочитайте односкладове слово, потім — три-1 чотирискладові слова.
— Доберіть синоніми до слів жалюгідним (нікчемним), перевірити (випро бувати),
сперечатися (сваритися).
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Чому між птахами не було дружби?
— Як Фазану вдалося потоваришувати з Вороном?
— Яке випробування влаштували друзям птахи?
— Чи витримала дружба Ворона й Фазана перевірку на міцність?
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Фазана й Ворона: розумні, ввічливі...
— Чого навчає бірманська казка?
— Які прислів'я про дружбу ви знаєте?
— Складіть прислів'я зі слів: поведеш, дружбу, яку, й, заведеш, життя, таке Чи відповідає
воно основній думці казки?
5. Гра «Віднови прислів'я»
Дружба та братство —
Скажи мені, хто твій друг,
Без вірного друга —
Людина без друзів —
Нових друзів май,
Чоловік без друга —
що дерево без коріння.
старих не забувай.
що їжа без солі.
і я скажу тобі, хто ти.
велика туга.
найбільше багатство.
6. Гра «Хвиля»
Ведучий задає «топ» і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і
відходить від нього: тихо — голоси пе — голосно — тш ше — тихо — голосніше тощо.
7. Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга «я вважаю, що твердження правильне»; ліва
шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне»
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення
неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому урої ?
— Яка країна подарувала нам цю казку?
— Чого навчає нас казка?
,
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку.
Уроки 11-12. ЧАРІВНИЙ ПОМІЧНИК. «СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА»
[білоруськаказка)
Мета: продовжити ознайомлення уинів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; розвивати зв'язне мовлення, допитливість, прагнення до
пізнання нового; виховувати любов до національного надбання різних народів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Би-би-би — на голуб'ятні голуби. Ді-ді-ді — сиві,
білі і руді. Ись-ись-ись — полетіли вони ввись.
Ів-ів-ів — кличу я голубів. Нг на-на — насипаю їм
зерна. Ють-ють-ють — прилетять і поклюють.
Ні-ні-ні — щиро дякують мені.
2. Тренування дихального апарату
— Прочитайте прислів'я з різною інтонацією та у різному темпі (радісно і швидко; сумно і
повільно, здивовано, запитуючи).
Від теплого слова і лід розмерзається.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми вирушаємо до Білорусі — нашої суі цки.
Країна розташована у східній частині Європи. Білорусь по праву пишається найбільшим і
найдревнішим лісом Європи, який називається Біловезька пуща (територія 120 тис. га). Тут
нараховується близько двох тисяч дерев- велетнів. Це місце внесено в список спадщини
ІОНЕСКО.
У Біловезькій пущі мешкає найбільша популяція зубрів. На європейському континенті ці
тварини найважчі і найбільші наземні ссавці.
На уроці ми прочитаємо білоруську казку «Синя Свита Навиворіт Пошита» .
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
БІЛОРУСЬКОЇ КАЗКИ «СИНЯ СВИТА НАВИВОРІТ ПОШИТА»
(с. 20-24)
1. Гра«Рибки»
Самостійне мовчазне читання першої частини казки учнями (с. 20-21, до слів:
«Прибіг він на той луг і обернувся на три квітки різних кольорів»),
— Назвіть головних персонажів казки.
2. Словникова робота
Довідкове бюро
Свита — старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Ґанок
поклик
обернувся
хованки
кольорів
подвір'ям
коріння
тридев'ять
верховіття
пір'їнка
— Прочитайте слова з м'якими приголосними. Які букви вказують на м'якість
попереднього приголосного?
— Прочитайте слова з апострофом.
— Які слова складаються з двох частин? (Тридев'ять, верховіття)
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова гасло. (Поклик)
Фізкультхвилинка
Дружно в ліс ми всі пішли, Скільки тут
грибів знайшли! В кошики ми їх збирали,
Доки повними не стали, Ще й побігали там
трішки, Натомили свої ніжки. Поверталися
бадьорі, А про це вже знали в школі.
— Ви вже знаєте, що в народних казках часто використовуються повтори. Є вони і в цьому
творі. Читайте уважно й, побачивши крапки (...), продовжуйте речення самостійно.
3. Читання продовження казки учнями «ланцюжком» до слів:
«Виліз він на дуба, обернувся на голку, зашився під кору» (с. 21-22)
— Який поклик кинув цар по всьому царству?
— Які перетворення відбувалися з Синьою Свитою?
— Куди він забіг?
— На що перетворився?
— Куди заглядав цар, щоб відшукати втікача?
— Хто приніс цареві зірвані квіти?
— Де сховався Синя Свита другого разу?
— Ким обернувся?
— Чим закінчилося друге перетворення Синьої Свити?
— На що перетворився Синя Свита втретє?
4. Гра «Передбачення». Вправа «Мікрофон»
— Чи зможе перехитрити Синя Свита царя-чарівника?
— Чи будуть у нього помічники? Чи він сам упорається?
5. Гра «Рибки». Читання казки до кінця учнями самостійно (с. 22-23)
— Чи справдилося наше передбачення?
— Як ви гадаєте, чи зміг би Синя Свита впоратися із завданням царя самотужки? Назвіть
його «чарівного помічника».
— Чи можна назвати казку про Синю Свиту чарівною? Доведіть свою відповідь.
6. Гра «Охарактеризуй героя»
— Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Синю Свиту: сі. ливий, кмітливий,
веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий. Обґрунтуйте свій вибір
прикладами з тексту.
7. Робота за ілюстрацією
— Оберіть один із малюнків до казки (с. 21, 22).
— Знайдіть у тексті слова, якими молена його підписати.
8. Гра «Добери ознаку»
Царство (яке?)... (тридесяте) Болото (яке?)... (мохове) Пташка
(яка?)... (добра) Книжка (яка?)... (чарівна) Цар (який?)... (сонний)
Печатка (яка?)... (царська) Козак (який?)... (славний)
9. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра «Розвідники»
— Позмагайтеся, хто швидше знайде і прочитає абзаци з такими висловами: «Розписався
Синя Свита», «обернувся на рибу-окуня», «де росте такий дуб», «а Синя Свита, мов водою
розлився», «вилетіла легка пір'їнка і стала славним козаком».
10. Гра «Земля — небо»
За командою «земля» — діти нахиляються до книжки та читають текст. За командою
«небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні
очима знаходять, де вони закінчили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Яку казку читали?
— Який народ склав цю казку?
— Чого вона навчає?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту частини твору, у яких ідеться про те, як і де ховався Синя
Свита. Дібрати заголовок до кожної з них.
ДОДАТОК ДО УРОКІВ 14-15
1. Гра «Скороти речення»
— Скоротіть речення до 5-ти, 4-х, 3-х, 2-х слів. Наталя читає
маленькій сестричці цікаву книжку. Наталя читає маленькій
сестричці книжку. Наталя читає сестричці книжку.
Наталя читає книжку. Наталя читає.
2. Робота над скоромовкою
Я — малесенька Марина — Посадила кущ
калини. Я росту і він росте — Хто кого
переросте?
3. Гра «Літеру вставляй — слово читай»
— У поданих словах замість рисок уявляйте букву о і читайте. Перший раз читайте
повільно, другий — швидше, третій - дужо швидко.
ц-брс-р-м
м-р-з
к-мп-т
Ж" вт~к
к-л-с-к
л-тп-р-ш-к
г-л-д
г-р-х
к-лз-л-тм-л-т-к
б-р-шнп-т-п
в-г-нь
м-з-к
г-л-с
м-л-кб-л-тк-р-б
п-в-р-т
в-л-кнс-р-к
ДОДАТОК ДО УРОКУ 17
Утворіть слова з букв на позначення приголосних у лівому стовпчику і на позначення
голосних — у правому. Читаючи вдруге, правий стовпчик закривайте.
дрв еео
чтнн иая
зм
иа
псьм
ио
дрг
ооа
мтмтк
аеаиа
млк
000
млвнн
аюая
смтн
еаа
фзкльтр іууа
стжк
еа
пдрчнк
іуи
плтт
ая
кнжк
иа
кзк
аа
зшт
ои
влспд
еои
рчк
уа
е
крдр
оио
пнл
еа
грбць
оое
снц
иия
Урок 13. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Мета: розширити й поглибити знання учнів гюо творчість народів світу; вдосконалювати
вміння висловлювати оцінні судження, знаходити зображувально-виражальні засоби
опису героїв; формувати читацькі інтереси учнів; розвивати любов до казок та повагу до їх
авторів; виховувати шанобливе ставлення до книги
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА [див. додаток нас. 18)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
Робота з виставкою книг. Бесіда
— Подивіться на виставку книжок.
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Які казки ви читали?
— Які народи вони представляють?
— Сьогодні ми розширимо свої знання про казки народів світу.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Обговорення
прочитаних учнями творів
1) Слово вчителя.
— Після маминої колискової піспі казка була першим художнім твором, з яким ви, діти,
ознайомилися.
Людські мрії, перш нінс стали дійсністю, з'являлись у казках. Згадайте чоботи-скороходи,
золоте яєчко, чарівне люстерко. Це з їх допомогою людина у мріях рухалась у небі, далеко
бачила.
Казка допомагала зберегти віру людини в перемогу добра над злом Вона спільно з
людиною боролась із людськими вадами, такими, як ліноп , байдужість, страх, зарозумілість,
хитрість, нещирість, брехня.
— Казки яких народів ви прочитали?
2) Тестування.
«Про селянина па його пана» (французька народна казка)
— Як ви вважаєте, з кого ж сміялися гості?
1. Хто головні герої казки?
а) Пан селянин;
б) селянин, пан, служниця.
2. Що приніс седянин панові?
а) Позичені гроші;
б) позичений хліб.
З Що пообіцяв пан гостям?
а) Покепкувати з Гаспара;
б) побити Гаспара.
4. Першою стравою була:
а) риба;
б) шинка.
5. Слова чекає та очима пасе належать:
а) панові;
б) бідняку.
6. Селянин був:
а) кмітливим;
б)дурнем.
«І я, як батько» (болгарська народна казка)
— Завдяки чому кінь урятувався від вовка?
— Чим подібні ці дві казки?
«Лисиця і куріпка»(французька народна казка)
— Що означають слова базікати, нахаба?
— Перекажіть казку.
— За кого із героїв казки ви переживали? Коли — найдужче?
— Яка основна думка цих казок?
2. Колективне читання та обговорення афганської народної казки «Кіт і Пес»
1) Гра «Передбачення».
— Що можна дізнатись із заголовка цієї казки?
2 Читання казки заздалегідь підготовленим учнем.
3) Словникова робота.
Череда — гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються,
пасуться разом.
Клопітне — яке вимагає багато уваги, часу, зусиль, терпіння. В охоту — із задоволенням.
4) Читання казки учнями вголос «ланцюжком».
*
5) Вибіркове читання.
— Прочитайте слова кота, пса, автора.
— Прочитайте слова, які висловлюють основну думку казки.
6) Читання казки за особами.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які людські якості схвалюються в казках?
— Які людські недоліки засуджуються?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Казки зарубіжних
письменників».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Уроки 14-15. ЧАРІВНА РІЧ. «ЧАРІВНИЙ КАПТУР» (японськаказка)
Мета: вчити учнів свідомо, виразно читати казки; вдосконалювати навички аналізу прочитаних творів; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; розширювати світогляд учнів;
виховувати доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА [див. додаток нас ЗО)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні переказують частини білоруської казки «Синя Свита Навиворіт Пошита», у яких
ідеться про те, як і де ховався Синя Свита. Називають дібрані заголовки до кожної з них.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Над яким розділом ми працюємо?
— Казки яких народів ми вже читали?
— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо ознайомлення з казками народів світу.
На нашому шляху — Японія.
Японія — це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній
частині Тихого океану. Вона складається з чотирьох великих островів Хоккайдо, Хонсю,
Сікоку та Кюсю, а також понад 3 тисяч дрібних островів.
Більша частина Японських островів укрита горами, серед яких багато вулканів. Найвищий
з них — гора Фудзі (З 776 м над рівнем моря).
Японія — маленька країна, але тут багато всього най-най-най... Тут знаходиться
найдорожчий парк розваг у світі Бізпеу 8еа і чотири зг 10 найвищих американських гірок. У
Токіо — найрозвиненіша система метро в св л
У всіх північних містах Японії, де взимку випадає сніг, підігріваються тротуари і вулиці.
При цьому в Японії немає центрального опалення. Кожен обігріває квартиру як може.
У Японії їдять дельфінів. З них готують суп, кусіякі (японський шашлик) і навіть їдять
сирим. У дельфіна досить смачне м'ясо, зовсім не схоже за смаком на рибу.
Сьогодні ми прочитаємо японську народну казку «Чарівний каптур».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЯПОНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ «ЧАРІВНИЙ КАПТУР» [с. 24-28)
1. Виразне читання першої частини казки вчителем (г. 24-25) до слів:
«...нічого іншого тобі не треба,— навчала чоловіка медуза»
2. Гра «Передбачення». Вправа «Мікрофон»
— Як ви вважаєте, іцо трапилося з чоловіком у палаці Морського Дракона?
— Чи справдилися наші передбачення, дізнаємося, прочитавши казку далі.
3. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання другої частини казки учнями (с. 25-26) до слів: «...той, хто
надівав його на голову, починав розуміти пташину мову».
— Яким ви уявляєте Морського Дракона?
— Як ви вважаєте, на які справи чоловік використає чарівний каптур?
4. Виразне читання заключної частини казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Що вас найбільше вразило?
5. Словникова робота
Робота в парі. Читання стовпчиків слів овічі (знизу вгору і навпаки)
Пірнули
каптур
медуза
з'явилися
єдиної
ґанком
ві ддячити
нетямущі
покрівлю
цвірінчать
тутешнього
вельможа
не второпають
найзнаменитіші
видовжилась
— Знайдіть серед прочитаних слів відповідні слова до їх тлумачень.
• Головний убір, капюшон. (Каптур)
• Знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду. (Вельможа)
• Стеблина очерету, комишу. (Тростина)
• Не розуміють. (Не второпають)
6. Повторне читання казки мовчки (з метою виділення діалогів, інтонації дійових осіб)
7. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Кого побачив чоловік, ідучи узбережжям?
— Що чоловік зробив з рибиною?
— Як чоловік потрапив до палацу Дракона?
— За що він одержав нагороду від морського володаря?
— Що, па вашу думку, було найдорожчим скарбом для Морського Дракона: його донька
чи чарівний каптур?
— Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
— Які вчипки головного героя свідчать про те, що він — добра людина?
— За що дсля нагородила чоловіка?
— Яку дивовижну властивість мав каптур Морського Дракона?
— Яку роль у долі головного героя відіграла ця чарівна річ?
8. Робота за ілюстрацією. Переказ уривка казки
— Розгляньте малюнок на с. 25. —■ Кого на ньому зображено?
— Перекажіть уривок казки, якому він відповідає.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором ознайомилися па сьогоднішньому уроці?
— Хто є автором цього твору?
— До якого жанру належить цей твір?
— Що вам найбільше запам'яталося?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Поділіть казку на частини: приі^да на узбережжі; гостина в Морського Дракона;
підслухані розмови птахів. Придумайте до кожної частини цікаве завдання і запропонуйте
однокласникам виконати його.
Урок 16. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ «З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА»
Мета: систематизувати знання учнів про твори з вивченого розділу; перевірити знання,
вміння, навички учнів; виробляти вміння обґрунтовувати свої міркування; збагачувати
словниковий запас; розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, уяву; виховувати любов до
художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
*
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Розучування скоромовки
Ґава ґудзика на ґанку
Загубила «а світанку.
Ґава
ґудзика
Ґерґотіла,ґерґотаа.
шукала,
Ґавенятко малий дзиґа —
Набив ґулю об ґерлиґу.
Ґречно ґудзика шукав —
Той під ґанком заблукав.
Ґерлиґа — ціпок, здебільшого загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і
т. ін.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель». Робота в групах
Учні ставлять цікаві запитання одне одному за змістом поділеної на частини казки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Яку тему закінчили вивчати?
— Які розділи охоплює вивчена тема?
— Сьогодні ми перевіримо свої знання з вивченої теми.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота над загадкою-добавлянкою
• Ця дивна країна Довкола — чудесна, І
все там чарівне, Скрізь — диво-краса.
Подумайте, друзі, Промовте, будь ласка,
Яка це країна? Згадали? Це ж... (казка).
2. Вправа «Мікрофон»
— Хто є автором прочитаних казок?
— На які види за змістом розподіляються народні казки?
3. Гра «Чи уважний ти читач?»
Тестування 1. Хто оглядав на ниві свою капусту?
а) їжак;
б) заєць;
в) кролик.
2. Кому вдалося перехитрити лисицю:
а) їжакові;
б) зайцеві;
в) ракові.
3. Яку плату вимагав Ох у діда за навчання сина:
а) багато золота; б) купу ложечок; в) мішок грошей.
4. Кого врятувало мишеня:
а) кота;
б)лева;
в) рака.
5. Хто допоміг Синій Свиті перехитрити царя-чарівника: а) пташка;
б) окунь;
в) батько.
6. Хто порадив чоло ^кові просити у Морського Дракона чарівний каптур: а) риба;
б) медуза;
в) пташка.
4. Гра «Чия казка?»
«Про Оха-чудотвора»
Японська
«Як серед птахів виникла дружба»
Болгарська
«Сильний лев і маленьке мишеня»
Українська
«Чарівний каптур»
Білоруська
«Синя Свита Навиворіт Пошита»
Бірманська
Оізкультхвилинка
5. Гра «Хто це сказав?»
— Упізнайте казкового героя та назвіть казку.
• Ліки не повернуть вашій доньці здоров'я. Вона одужає тоді, коли буде звільнено гадюку з
тростинової покрівлі вашого будинку. (Чоловік. Японська казка «Чарівний каптур»)
• Та й забарилася ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш?
(Рак. Українська народна казка «Лисиця та Рак»)
• І батько твій криволапко, і дід криволапко був. Такий увесь твій рід, і ти такий! (Заєць.
Українська народна казка «їжак та Заєць»)
• Куди ти ведеш свого сина? (Ох. Українська народна казка «Про Оха - чудотвора»)
• Та от, узявся я від царя-чарівника сховатись, а ніяк не вдається. (Синя Свита.
Білоруська народна казка «Синя Свита Навиворіт Пошите»)
• Спіймав мене мисливець, прив'язав до дуба, а товариша свого послав по ланцюга. (Лев.
Болгарська народна казка. «Сильний лев і маленьке мишеня»)
• Ти мепі подобаєшся, Вороне. Давай разом жити. (Фазан. Бірманська на родна казка
«Як серед птахів виникла дружба»)
6. Гра «Відгадай загадку, упізнай героя»
• Красень цей рудої масті, Пазуристий і
гривастий. Як полює, він гарчить — Зі
страху весь світ тремтить.
(Лев. Болгарська казка 9Сильний лев і маленьке мишеня» )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Які завдання найбільше сподобалися?
— Під час виконання яких завдань виникали труднощі?
— Як вчилися долати ці труднощі?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання за темою (с. 28-29).
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК
Урок 17. СВІТ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК. ДОНАЛД
БІССЕТ «ТИГР І АВТОР»
Мета: розширити уявлення учнів про жанр літературної казки; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити визначати персонажів твору; розвивати зв'язне
мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки; виховувати
любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Бором брів бобер до брата
Борошна собі набрати,
Бо ообриха й бобренята
Будуть бублі виробляти.
— Який звук найчастіше чується в скоромовці?
— Назвіть якомога більше слів зі звуком [б].
2. Гра «Утвори слова із букв» (див. додаток нас. ЗО)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання за вивченою темою «Сьіг народних казок» (с. 28-29).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Яку тему закінчили вивчати?
— Хто є автором творів, які охоплює ця тема?
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з новим жанром . Ітературної творчості —
авторською казкою.
— Якою є головна відмінність між літературною й авторською казками?
— Ми прочитаємо казки українських письменників, у яких описуються незвичайні
пригоди, місця, дивовижні перетворення.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком (г. ЗО)
— Розгляньте малюнок на с. ЗО.
— У костюми яких казкових героїв одягнені діти?
— Хто автори цих казок?
— Чи знаєте ви, де живуть казки?
— Прочитайте, яку відповідь дав на це запитання англійський письменник Доналд Біссет у
творі зі збірки «Тигр, якого звали просто Тигр».
2. Опрацювання твору Доналда Біссета «Тигр і автор» (с. 31-32)
1) Виразне читання тексту вчителем.
— Хто є головними персонажами твору?
2) Словникова робота. Довідкове бюро
Арка — тут: перекриття у формі дуги, що з'єднує підпори мостів, два суміжних будинки
тощо. Пугач — сова.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Одужаю
попоїси
примарне
пропливаючи
змарнів
самітних
смеркало
помешкання
— Серед поданих доберіть синоніми до слів: виснажився (змарнів), тем ніло,
вечоріло (смеркало), нереальне (примарне).
Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали, Добре спинки
порівняли. Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири. Попиляли дружно
дрова, Раз, два, раз, два. Порубали дружно
дрова — Раз, два, раз, два. Не стомились —
відпочили, І за парти тихо сіли.
3) Робота в парі. Читання тексту учнями в парах одне одному.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Чому змарнів Тигр?
— Про що він просив автора?
— Якою була зустріч автора з Тигром?
— Де живуть казки?
— Що автор побачив за вікном?
— Якою ви уявляєте країш? казок?
5) Гра «Голосування ногами».
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне», ліва
шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукайте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне —
тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
— На що ви очікуєте, читаючи твори цієї теми?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти казку для Тигра.
Урок 18. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ ЗАРУБ'ЖНИХ
ПИСЬМЕННИКІВ
Мета- вчити учнів свідомо сприймати художні тексти, визначати основну думку в прочитаному творі; зацікавити учнів творчістю зарубіжних письменників; розвивати
допитливість, кмітливість, винахідливість; виховувати колективізм.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Зарядка для язичка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик.
— Дмухнемо на кульбабу.
— Допоможемо пір'їнці підлетіти.
— Дістанемо язичком до носа і підборіддя.
2. Робота над скоромовкою
— І чого, — питають гуси,— Довгі ноги в
чорногуза?
— А у мене довгі ноги,— Каже дядько
чорногуз,— Щоб в болоті край дороги Я
ніколи не загруз.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Учитель. Я нічого не можу зрозуміти, я прийшла на урок позакласного читання у свій клас,
а тут таке діється... (Діти сидять не за партами, а на стільцях, декілька учнів — у костюмах
казкових героїв.)
Учень. А ми сьогодні хочемо потрапити у казку, пожити життям казкових героїв.
IV. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда
— Щоб потрапити у казку, давайте згадаємо:
• Який твір ми називаємо казкою?
• Які бувають казки?
• Які види казок ви знаєте?
— Сьогодні на уроці ми зустрінемося з казками зарубіжних письменників
— Що ж ви очікуєте від цієї зустрічі?
2. Зустріч із Феєю
Фея
За лісами, за морями відчиняє сонце брами, А за брамами
отими чарівними, золотими Диво-казка походжає, нас
гостинно припрошає До веселої господи, де від заходу до
сходу Щастям повняться простори, Де зникають біль і горе,
Де чарівнії жар-птиці З квітів п'ють нектар водицю.
Де Телесика гусятко мчить додому на крилятках, Де
хитресенька лисичка всім дарує небелички. А розпатлана Яг
всіх не любить, всіх страха. А маленька мишка сіра ріпку
витягти зуміла, Мир богатирі иильнують, все за зміями
полюють. Диво-диво-дивина — ця чарівна сторона.
V. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ І МАЛЮНКІВ
Учитель. Я бачу, діти, що вам дуже хотілося потрапити у казку. Ви прочитали багато
казок, намалювали до них малюнки, принесли до інколи багато прекрасних книг. Тут казки
братів Грімм, казки Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро.
Але хот лося звернутися до ваших малюнків. {Діти розповідають, до ккої казки
малюнки.)
— Ви прочитали тільки невеличку частинку книг, які існують на землі. Але в нашому класі
є учні, які більшість свого вільного часу проводять за книгою. І вони створили невеличкий
рекламний ролик про деякі книжки.
Учень. Ви прочитали багато казок, але мені хочеться, щоЬ у вашому житті з'явилася ще
одна чудова книжка «Чарівник країни Оз». Автором цього твору є Лаймен Френк Баум. Казка
«Чарівник країни Оз» уперше вийшла друком у 1900 році. Вона набула такої популярності,
що письменнику довелося написати ще тринадцять її продовжень.
Маленька дівчинка Дороті зі своїм песиком Тотошею опинилася в незнайомій країні. Що
чекає на дівчинку в чужому краю? Які риси характеру допоможуть подолати їй труднощі?
Надзвичайні пригоди маленької Дороті чекають своїх читачів на сторінках популярної книги.
Учениця. Я впевнена, що багато хто із вас із захопленням спостерігав за пригодами
Мауглі, переглядаючи фільм або мультфільм. Але коли ти розгортаєш цю чудову кпижку,
жодний перегляд кінофільму не може замінити прочитане. П'ятнадцять історій про Мауглі
Редьярда Кіплінга користуються неймовірною популярністю, хоч їм уже понад сто років.
«Ми з тобою однієї крові — ти і я!» Ці слова допомогли хлопцеві вижити в джунглях, і
людське дитинча, за яким полював тигр-людоясер, перетворилося на мудрого воясака Вільної
Зграї.
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Вікторина «Чи знаєте ви письменників?»
Ви читали літературні казки, і зараз ми побачимо, чи добре ви знаєте авторів казок.
Хто написав казку «Снігова королева»? (Г. К.Андерсен)
Автор казки «Вінні-Пух та всі-всі-всі». (Алан Міли)
Хт є автором казки «Пеппі Довгапанчоха». {Астрід Ліндгрен)
Хто написав «Казку про золотого півника» ? (О. С. Пушкін)
Хто є автором казки «Кіт у чоботях»? (Шарль Перро)
Хто автор трилогії про Незнайка? (Микола Носов)
Хто автор казки «Мауглі»? (Редьярд Кіплінг)
2. Гра «Упізнай героя»
Найкращий друг Війні Пуха? (П'ятачок)
Ким стало гидке каченя з казки Андерсена? (Лебедем)
Що потрапило Каю в око? (Шматочок дзеркала)
Товариш Чеоурашки. (Крокодил Гена)
Наречений Дюймовочки. (Кріт)
Як звали лисицю — подружку кота Базіліо? (Аліса)
Лікар, який лікував усіх звірів. (Айболить)
• Гарна дівчина з прекрасним голосом, яка живе в морі. (Русалонька)
• Батько Буратіно. (Тато Карло)
3. Гра «Переплутанка»
—
Поки ми відпочивали, хтось переплутав назви казок, і тепер герої не можуть
повернутися додому
• Снігова принцеса (Снігова королева)
• Жовта Шапочка (Червона Шапочка)
• Загіпнотизована красуня (Зачарована красуня)
• Королева на горошині (Принцеса на горошині)
• Віслюк-горбоконик (Коник-Горбоконик)
• Гидке курча (Гидке каченя)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— З яким настроєм ви його завершуєте?
— Які казки ви хотіли б прочитати?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
—
Наступний урок позакласного читапня ми проведемо за темою «Захопливий світ
казок братів Гр^мм».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 23
1. Робота над скоромовкою
Мишеня у нірку чорну Притягло
трубу підзорну. Ми тепер собі з нори
Всі побачимо двори, І угледимо здаля
— Де той клятий кіт гуля.
2. Гра зі словами
— Читаючи вперше, знайдіть «зайве» слово; вдруге прочитайте рядки без «зайвих» слів, а
втретє — швидко назвіть усі «зайві» слова.
• Слон, тигр, мавпа, курча, жирафа, лев.
• Учитель, лікар, продавець, директор, сестра, доярка.
• Мужній, сміливий, охайний, добрий, сильний.
• Веселий, солодка, смачний, розумний, чарівний.
• Будильник, комп'ютер, м'ясорубка, гребінець, магнітофон.
• Дякувати, доглядати, дратувати, дружба, догоджати.
• Катерина, Тарас, Павлик, Борис, Олександр, Антон.
• Дніпро, Дунай, Запоріжжя, Ворскла, Прип'ять, Десна.
3. Гра «Тренуємо губи»
• Сильно, із зусиллям зібрати губи в «хоботок» так, щоб при цьому вони мали мінімальну
площу. Потім так само активно, із зусиллям розтягнути їх у сторони, не оголяючи зуби.
Повторити цей рух 10-15 разів, до появи в м'язах губ відчуття тепла.
• Подміть на кульбабу.
• Злизуйте з губ варення.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 24
Вікторина за казками братів Грімм
1. У якій казці від збивання перини на землі йшов сніг?
а) «Пані Метелиця»;
б) «Попелюшка»;
в) «Три брати».
2. В якій казці принцеса любила давати женихам віршовані прізвиська?
а) «Принц-жабеня і Залізний Генріх»;
б) «КоюольДроздобород»;
в) «Розумна Ельза».
3. У якого звіра зачарував маленький карлик прекрасного принца в казці братів Грімм
«Краснозооька і Білосніжка» (інший варіант назви «Беля- ночка і Разочка»)!
а) У зайця;
б) у вовка;
в) у ведмедя.
4. Назвіть головних героїв казки братів Грімм, які заради суперечки влаштували
марафонський забіг на овочевому полі.
а) Заєць і їжак;
б) вовк і заєць;
в) черепаха і їжак.
5. Хто з бременських музикантів грав на скрипці?
а) Пес;
б) кот;
в) осел.
6. Який вхід привів до пані Метелиці пасербицю й ледачу доньку?
а) Двері;
б) люк;
в) колодязь.
7. Хто передбачив королеві в казці «Шипшинка», що у неї народиться дочка?
а) Жаба;
б) відьма;
в) північний вітер.
8. Після чого козлик з казки «Братик і сестриця» знову зміг стати людиною?
а) Випивши живої води;
б) після смерті відьми-мачухи;
в) побувавши на весіллі сестри і Короля.
9. Як батьки вирішили позбутися своїх дітей Гензель і Гретель через б: ність і голод?
а) Замкнути в хліві;
б) віддати Бабі Язі;
в) відвезти їх у ліс.
Казки зарубіжних письменників
Уроки 19-20. ДРУЖБА — НАЙДОРОЖЧИЙ СКАРБ. ЯКОБ І ВІЛЬГЕЛЬМ
ГРІММ «БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ» (скорочено)
Мета: ознайомити учнів з казкою братів Грімм «Бременські музиканти»; вчити визначати
послідовність дій у творі; розвивати навички швидкого правильного читання, увагу;
виховувати товариськість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав: «Я сьогодні рано
встав!» Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ: «Я співати так
люблю, Що ніколи не просплю!»
Г. Чубач
2. Читайте, змінюйте слова!
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу складену казку для Тигра.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
— У яких країнах світу ви побували, вивчаючи народи, .казки? (Білорусь, Болгарія, Бірма,
Японія)
— Сьогодні казка запрошує нас у самий центр Європи, де на берегах р.-гок Ельби та Рейну
розташувалася відома своїми мальовничими краєвидами Німеччина.
Місто Бремен зустріне нас скульптурами великих і маленьких віслюків. (Демонстрування
краєвидів Німеччини, Бремена.)
— Подорожуватимемо ми разом з однією незвичайною музичною групою Відгадайте, хто
її учасники? (Разом із відгадками демонструється зобра жения героїв твору.)
• Двічі родився, у школі не вчився, А години знає (Півень)
• Сірий, та не вовк, Довговухий, та не заєць,
З копитами, та не кінь. (Осел)
• День мовчить, уночі гарчить,
Хто до господаря іде, знати дає. (Пес)
• Має вуха, темний хвіст Й дуже дивну
звичку: Спершу добре він поїсть, Потім
вмиє личко. (Кіт.)
— Хто здогадався, як називається ця група? («Бременські музиканти»)
— Послухаємо, як вони співають. (Звучить аудіозапис пісні з мультфільму
«Бременські музиканти».)
V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— На уроці ми ознайомимося з німецькою казкою братів Грімм, будемо вчитися
визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правильному, виразному читанні та
вибірковому читанні тексту.
VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859) Грімм народилися у графстві Ханау землі
Гессен у родині небагатого юриста. У сім'ї було п'ятеро синів та маленька донька. Якоб та
Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на
батьківщину батька. Вони оселяються у старому будинку, де, за переказами, темними
глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів, а ще вони
любили бігати до міської брами- біля якої з-під землі било два джерельця і куди, як говорили
дорослі, лелеки приносили дітей; подобалося їм гуляти у ь .ському саду, який називали
«бджолиним раєм». Але всі казки дитинства скінчилися, коли одинадцятирічний Якоб зробив
у сімейній Біблії запис про смерть батька. В Європі цього часу розгоралося полум'я
наполеонівських війн, які не обминули й Німеччину. Сім'я Гріммів переживала велику
скруту. їм так потрібна була на той час якась казкова фея, котра змогла б відвести біду г д
сім'ї. І такою доброю феєю для братів Грімм на довгі роки стала сестра їхньої матері. Саме
вона допомогла дати дітям освіту. У 1801-1807 роках з'явилися перші статті Якоба та
Вільгельма Гріммів, а 1811 р. й перші книжки. Іноді вони ід- писувалися іменем одного з
братів. Але якщо роботу неможливо було розділити, вони просто ставили під твором два
слова «Брати Грімм». «Зібрано братами Грімм» — написали вони на найвідомішій своїй
книжці «Дитячі й сімейні казки», перший том якої став подарунком до Різдва 1812 р. Все
життя брати були нерозлучні. «Ми з тобою ніколи не розлучимося!», «Ми так звикли до нашої
співдружності, що розлука для мене схожа на смерть». Це рядки з листів Вільгельма та Якоба
один одному. Тільки дружба допомогла їм пережити вигнання з Геттінгенського
університету, яке сталося через те, що брати підтримували ідеї свободи та конституції. Праця
допомогла вижити. Брати стали членами різних наукових товариств, національних академій.
Вони підготували безліч важливих наукових робіт, які актуальні й донині. Брати були зовсім
не схожими один на одного — серйозний, завжди задумливий Якоб і м'який, романтичний
Вільгельм (у студентські роки їх називали «Старий» і «Малюк»). їх розлучила смерть:
хворобливий Вільгельм номер раніше. Та поховані вони разом на Берлінському цвинтарі. На
скромних надгробках викар- бувані лише їхні імена, без усяких титулів. А найкращою
пам'яттю про них стало те, що вже кілька століть діти всього світу залюбки читають записані
ними казки. «Пані Метелиця», «Горщик каші», «Заєць і їжак», «Бременські музиканти»,
«Дурний 1'анс», «Золотий гусак», «Король Дроздобор (», «Снігуронька», «Попелюшка» —
чудові, чарівні, прекрасні твори!
2. Робота в парі
Складання початку казки за схемою, уміщеною на першому форзаці підручника
— Чому казка називається «Бременські музиканти»?
— Чи справедливо вчинили з ослом, псом, котом і півнем їхні господарі? Поясніть свою
думку.
3. Опрацювання казки братів Грімм «Бременські музиканти» (с. 33-35)
1) Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто є її головними героями?
2) Словникова робота.
— Прочитайте тлумачення слів.
Хвицьне — вдарить однією або двома задніми ногами.
Довбня — великий дерев'яний молот або дерев'яна палиця з потовщеним кінцем.
Мара — примара, привид.
—Перевірте себе, чи зможете з першого разу правильно прочитати слова. Ґвалт
розбійницького
нікудишній
посхоплювалися
підвіконня
навтікача
найнебезпечніше уперіщить
Фізкультхвилинка
3) Читання казки учнями «ланцюжком».
Гра «Листочок»
Читає текст той учень, на парту якого впав листочок.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де вирішили переночувати друзі?
— Що побачив півень?
— Де опинилися друзі?
— Що осел побачив у будинку?
— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?
— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?
— Де залишилися жити четверо музикантів?
5) Гра «Установи послідовність подій».
Почали радитись, як розбійників прогнати. Добре наїлися музиканти і міцно поснули.
Вирішили музики переночувати у великому лісі. Бременські музиканти дали відсіч
розбійникові. Півневі сподобалася рада.
Розбійники боялися і близько підійти до свого дому. Розбійники
вирішили прогнати непрошених гостей.
6) Гра «Що не так?» (текст — на дошці).
Постановивши так, вони в один голос завели свою музику: осел, ревів пес, гавкав кіт,
нявчав півень, кукурікав.
— Чому утворилася нісенітниця?
— Як необхідно поставити коми, щоб речення було правильним?
7) Робота над прислів'ями.
— Яке прислів'я за змістом відповідає нашій казі Чому? • Дружба і братерство
дорожчі за будь-яке багатство.
• Тепле словечко лежить недалечко.
• Сильний переможе десятьох, а кмітливий — усіх.
8) Розгадування кросворда.
1. Як називалося місто, до якого йшли музиканти? (Бремен)
2. Дійова особа, яка першою з'явилася у казці. (Осел)
3. Надвечір прийшли звірі у великий... (ліс).
4. Головний розбійник. (Отаман)
5. Доповніть прислів'я: «Вірний... — го найбільший скарб». (Друг)
6. Ударити однією або двома задніми ногами. Як сказати одним словом? (Хвицьнути)
7. ІЦо допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками? (Кмітли вість)
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Чого навчає казка?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати, переказувати казку.
Уроки 21-22. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ГАНС КРІСТІАН
АНДЕРСЕН «РОМАШКА» (скорочено)
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Ганса Крістіана Андерсена; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання літературних творів; учити аналізувати прочитане,
робити самостійні висновки, аналізувати вчинки дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення,
творчу уяву; виховувати любов до природи, милосердя.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Ґава годувала Ґавенят на ґанку. Все
приготувала Ґава для сніданку.
Ґоґель-моґель, аґрус І гарячі грінки,
Голубці і рибу, І смачні тартинки.
2. Прочитайте, посміхніться!
МУХА-ЦОКОТУХА
Сіра муха-цокотуха Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує — щось дзижчить, Таяк крикне:
«Звір гарчить!». І сміються всі з тих пір, Що
для Гриця й муха звір.
П. Воронько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах переказують одне одному казку братів Грімм «Бременські музиканти».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— «Дюймовочка», «Гидке каченя», «Стійкий олов'яний солдатик», «Русалонька». Що
об'єднує всі ці казки? (їх написав Ганс Крістіан Андерсен.)
— Сьогодні ми поглибимо знання про творчість цього всесвітньо відомого датського
казкаря.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Біографічна довідка
— Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на датському острові Фюн. Його
батько був бідним швецем, мати Ганна Ма; Андерсдаттер — прачкою.
У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній біографії він
писав, що в дитинстві грався з принцом Фр 'сом, згодом — королем Фредеріком VII, і у нього
не було друзів серед вуличних хлопчаків — лише принц. У ранньому дитинстві Ганс Крістіан
був замкнутим хлопчиком
з великими блакитними очима. Він сидів у кутку і зай «ався своєю улюбленою грою —
ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності.
З 1835 р. друкує казки, яких за 40 років написав аж 156. У цьому жанрі найповніше
виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже
динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана з реальним життям.
2. Опрацювання казки Г. К. Андерсена «Ромашка» (скорочено) (с. 36-40) *
1) Гра «Упізнай квітку».
• Наче сонце, серединка, Пелюстків біла
хустинка. Знає бджілка і мурашка, Що
звуть квіточку... (ромашка).
2) Опрацювання першої частини казки (с. 36-38) до слів «Бідна маленька квітка побачила,
що вони зовсім не в гуморі, і їй стало дуже прикро».
а) Словникова робота.
Довідкове бюро
Рівчак — не дуже глибокий і широкий рів; канава.
Непоказна — - яка нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїми зовнішніми
рисами; неприваблива.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Обличчя
дзьобиком
височінь
спересердя
кольорами '
огороджений
самісінького
буденний
поважних
пелюсточки
виструнчились
блискотіли
б) Читання частини «буксиром» за вчителем.
Учні починають читати мовчки одночасно із учителем, який читає вголос. Його темп дещо
швидший від середнього. Учні мають устигати за вчителем.
— Чи знайома вам ця казка?
— Хто її головна дійова особа?
— Де виросла ромашка?
— Знайдіть опис цієї квітки.
— Який настрій був у ромашки? Кому вона найбільше зраділа?
— Прочитайте перший опис квітів, які росли в саду.
— Якими їх побачила ромашка?
— Куди злетів жайворонок?
— Про що співала маленька пташка?
— Чому була щаслива ромашка?
— Якими були тюльпани та півонії?
Фізкультхвилинка
3) Опрацювання другої частини казки (с. 38-40).
а) Гра «Передбачення».
— Як, на вашу думку, бVдуть розвиватися події в казці?
— Чи продовяситься дружба ромашки із жайворонком?
б) Словникова робота.
Дерен — верхній шар ґрунту, укритий травою, пронизаний її корінням. Запорошений
— тут: укритий пилом.
в) Читання другої частини тексту учнями «ланцюжком» до с: їв: «...вона схилилась додолу,
знесилена й сумна». Аналіз змісту прочитаного.
— Що почула ромашка прокинувшись другого ранку?
— Яка біда трапилася з жайворонком?
— Чому ромашка забула про все, чому раніше раділа?
— Як вона потрапила в клітку?
— Що розповів їй жайворонок?
— Чому загинула пташка?
— Чи трапляється подібне в житті?
— Чому тоді твір є казкою? г) Робота в парі.
— Визначте настрій казки. Поміркуйте, чому автор так сумно її закінчив. Складіть власну
кінцівку твору, використовуючи чарівні перетворення.
4) Опрацювання третьої частини казки.
а.) Гра «Рибки» (с. 40). Самостійне мовчазне читання третьої частини казки учнями.
— Які почуття викликали в тебе описані події?
— З якою думкою звертається автор казки до читачів?
5) Робог, і за ілюстрацією (с. 37).
— Розгляньте малюнок.
— Які рядки казки проілюстрував художник?
— Які фарби він використав? Чому?
6) Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра «Розвідники».
— Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци з такими словами:
• «Усі діти вчилися в школі».
• «Нещасна пташка голосно скаржилась про свою втрачену волю...»
• «Тупоголові півонії понадимались»
• «Одного ранку вона зовсім розцвіла...»
б) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст. За командою
«засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів). Під час
повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка»
поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адясе з
кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку. Намалювати кадри діафільму за цією казкою.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 26
1. Робота над скоромовкою
Ніс Уліт на базар Свій улюблений узвар.
Узвар в кружку наливав, Часту вав* і
пригощав. Куштували і хвалили, Та ні краплі
не купили! Як Уліт узвар варив, Замість цукру
— присолив.
2. Гра «Розумники»
— Здогадайтесь, якого слова бракує у римованому пядку.
Сійся, жито і пшениця,— Буде дітям — ...
(паляниця), Для веселої малечі Бублик
вигляне із... (печі). А рум'яний... (колобок)
Скочить прямо на зубок. Виросте всього
доволі На широкім житнім... (полі). Запеклося
сонце в хлібі, Хто зростив його, ... (спасибіу.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 28
1. Вправи для розвитку артикуляції дихання
• «Цокання» язиком у ротовій порожнині.
• Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово ні з поступовим видихом (тричі).
• «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (10 разів).
2. Робота над скоромовкою
Равлик-Павлик Заліз на пеньочок, А
пеньочок Повзе у ставочок.
Равлик-Павлик, • Ну, ти й горопаха —
Не пеньочок це, А черепаха!
— Що хотів зробити автор?
— Чому він не зірвав ромашку?
— Про що це свідчить?
— Порівняйте образи ромашки у вірші й казці Ганса Крістіана Андерсена.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання оповідання Михайла Коцюбинського (с
41)
— Куди звився жайворонок?
— Про що він заспівав?
Урок 23. Розкриваємо таємниці казки. Марія Познанська «Ромашка». Михайло
Коцюбинський «Звився жайворонок...». «Жайворонка якщо хтось і не бачив...»
(за Юрієм Дмитрієвим)
— Які прикметники вжив автор, описуючи небо, землю, сонце?
4. Опрацювання оповідання «Жайворонка якщо хтось і не бачив...» за Юрієм Дмитрієвим
(с. 41)
1) Слухання у запису співу жайворонка.
2) Читання оповідання учнями вголос. Аналіз змісту прочитаного.
— Коли можна почути спів жайворонка?
— Чому його не просто побачити?
— На яку висоту підіймаються птахи?
— Що розповіли про жайворонка Михайло Коцюбинський і Юрій Дми- трієв?
— Визначте спільне й відмінне в цих оповіданнях?
— Порівняйте їх з казкою Андерсена.
5. Хвилинка народознавства
Жайворонки з'являються в місцях гніздування на початку березня. Приліт жайворонків
знаменує прихід весни. У народному календарі є свято, що присвячене птахам,— це Сороки
(Сорочини), або Жайворонки. Так називаються й обрядові коржики у вигляді пташок, які
печуть цього дня для дітей, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. Діти Р :гали
з тим печивом по селу, підкидали вгору, імітуючи пташиний політ, і викрикували весняні
заклики до птахів:
Із краю кураю Пташок викликаю:
— Летіть, жайворонки, До нашої
сторонки, Спішить, ластів'ята, До
нашої хати — Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Чи все із задуманого вдалося виконати?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Описати настрій пташки, яка потрапила в неволю.
Урок 24. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
ЗАХОПЛИВИЙ СВІТ КАЗОК БРАТІВ ГРІММ
Мета: розширити знання учнів про казки братів Грімм; розвивати вміння читати за особами, вибірково, працювати в групах, парах; створити атмосферу радості, насолоди від
творчості; розвивати зв'язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам'ять; виховувати інтерес до читання казок.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Учитель
Поправляєм язички, щоб не плутались значки. Ось —
про мишок діалог, щоб цікавим був урок. Перший ряд
вже починає — скоромовку промовляє.
Діти
Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато. Вчить дідусь і вчить бабуся,
скоро-скоро я навчуся.
Учитель
Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.
Діти
Начитався букварика та й малюю косарика. Коси
сіно, косарику, на своєму гектарику.
Учитель
А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.
Діти
Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»
Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці. Буду
азбуку вивчати, щоб самій казки читати».
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— До чого нас закликають усі ці скоромовки?
— Так, ці скоромовки нас закликають читати. Читати казки, вірші, оповідання. І
сьогодні на уроці читання ми будемо читати, читати за особами, вибірково.
Сьогодні до нас на урок завітала чудова гостя. А її ім'я ви д: наєтеся, якщо складете
слово з цих букв: К К З А А.
Казок чимало є на світі — І веселих, і сумних. А чи
зможемо прожити ми без них?
Із перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Казки вам читали бабусі та
мами, ви із задоволенням переглядаєте їх по телевізору.
— Діти, чи любите ви читати казки? Назвіть свої улюблені казки.
— Так, ця виставка книжок складається із ваших улюблених казок братів Грімм.
IV. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ КАЗОК
1. Брати Грімм «Пані Метелиця»
Бесіда
— Удома ви читали казку «Пані Метелиця».
— Чи сподобалася вам ця казка?
— Хто з персонажів запам'ятався найбільше і чому?
— Чи бачили ви екранізацію цієї казки або мультфільм? Яке ваше враження від них?
— Знайдіть типові елементи побудови казки. Прочитайте зачин, кінцівку.
— До якої групи казок належить твір «Пані Метелиця»? Свою думку об ґрунтуйте.
(Це чарівна казка, оскільки тут є фантастичний вимисел (буди иочок пані Метелиці,
збивання перини, з якої летить сніг, золотий та смо ляний дощ).)
2. Брати Грімм «Заєць та їжак»
Гра «Упізнай героя»
Спокійний, врівноважений, розсудливий, винахідливий, мудрий, скромний. (їжак)
Надмінний, гордовитий, пихатий, хвалькуватий, задерикуватий. (Заєць)
— Хго допоміг їжакові провчити зарозумілого Зайця?
V. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВИМ ТВОРОМ
Опрацювання казки братів Грімм «Золота гуска»
1) Читання казки «ланцюжком».
— Назвіть дійових осіб казки.
2) Довідкове бюро.
Паламар — служитель православної церкви, що допомагає священику п і, час
богослужіння.
3) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Куди батьки посилали своїх синів?
— ІЦо давали їм з собою в дорогу?
— Хто зустрівся сипам?
— З яким проханням звернувся до них старий чоловік?
— Як повелися сини?
— Хто із синів виявився найщедрішим?
— Хто отримав винагороду за свою доброту?
— Прочитайте зачин казки, кінцівку.
— Чого навчає ця казка?
VI. ВІКТОРИНА ЗА КАЗКАМИ БРАТІВ ГРІММ (див. додаток на с. 42)
VII.
ПІДСУМОК УРОКУ
З якими казками ознайомилися на уроці?
— Чого навчають нас ці казки?
VIII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Казки українських
письменників».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Урок 25. СИЛА УЯВИ. ІРИНА ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати
творчу уяву, уміння формувати оцінні судження; збагачувати мовлення учнів образними
словами і висловами; виховувати люОов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Інна пасла індичат. Подалися вони в
сад. Ігноруючи її, Заблукали в гущині.
Інна каже: «Накажу! Все індичці
розкажу!». а вони кричать завзято:
«Наша мама — інкубатор!»
2. Гра «Угадай слово»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, що позначають
приголосні звуки. У стовпчиках читаите слова рядочками.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на кращу розповідь про настрій птаха, який опинився у невол
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися прислухатися до звучання сл в. До поможе нам у
цьому українська письменниця Ірина Жиленко. Ми прочитаємо її вірш «Вечір гномів».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША ІРИНИ ЖИЛЕНКО «ВЕЧІР ГНОМІВ» (с 42-43)
— Чи можете ви пояснити значення слова гномі (Казкова істота, дух у ви гляді
потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні
багатства.)
1. Гра«Передбачення»
— Якими бувають гноми? (Добрими і злими)
— А якого хотіли б зустріти ви? Чому?
— Хто із вас хотів би стати гномом?
— Як ви вважає те, про що йтиметься у вірші «Вечір гном _і»?
2 Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями
— Який настрій викликав у вас вірш?
— Що вам у ньому сподобалося?
3. Словникова робота
Довідкове бюро
Конфеті — різнобарвні паперові кружальця, якими обсипають один одного на балах і
маскарадах
Шастають — швидко, квапливо ходять, рухаються в різних напрямках (про людину,
тварину).
Читання стовпчиків слів (згори вниз і навпаки)
Сонне
чудна
смішки
пробурмочуть
вікопні
образа
капелюхи
чудернацькі
— Як ви розумієте слово чудернацькі? Доберіть до нього синонім. (Дивні)
— Доберіть синонім до слова смішки. (Жарти)
Фізкультхвилинка
4. Повторне читання вірша вголос
— Якими ви уявляєте гномів?
— Чому гноми невдоволено сопуть?
— Що вони носять у торбинках?
— Що в цьому вірші казкового?
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Прочитайте опис гномів.
— На що схожі їхні капелюхи?
— Яка мода у гномів?
— Як їм живеться?
— Які слова допомагають почути чалапання й сопіння стомлених гномів?
6. Робота за ілюстрацією (с. 42)
— Розгляньте малюнок.
— Кого ви на ньому бачите?
— Який вираз обличчя у гнома?
— Що у них за плечима?
— Яка пора року зображепа на малюнку? А частина доби? Чому ви так вирішили?
7. Гра «Знайдіть риму»
Сопуть — ... (путь) гном — ... (буркотуном) вуха— ... (капелюхи) ті — ... (конфеті)
чудна — ... (з вікна) смішки — ... (шишки)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
«
Виразно читати вірш (с. 42-43).
VII.
Урок 26. ТРИМАї ЯЗИКА НА ПРИПОНІ. ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО
СТАРОГО ГНОМА»
Мета: розширювати знання учнів про літературні казки народів світу; удосконалювати
навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори, висловлювати
власне ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв'язне
морпєння, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додаток нас. 50)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще виразне читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Кому був присвячений попередній урок читання?
— Хто такі гноми?
— Яку тему ми вивчаємо?
Казка — це завжди диво. Багато дітлахів поринають у її дивовижний світ заздалегідь, ще
до початку читання. І казка залишається з ними на все життя. Немає дитини, яка б не знала,
хто такий Г. К. Андерсен, брати Грімм, Ш. Перро, А. Ліндгрен...
Сьогодні, на жаль, мало хто знає Сакаріаса (Захаріаса) Топеліуса. Тому да вайте
спробуємо відкрити для себе творчість цього талановитого ф:нського письменника-казкаря
XIX ст.
Народився Сакаріас Топеліус 1818 р. у шведській родині. Його батько, Са- каріас Топеліус
старший, був відомою у країні людиною. Багато людей Північної Фінляндії зверталися до
нього, лікаря за фахом, по допомогу. Топеліус батько мав цікаве захоплення — збирав
народні фінські пісні (руни). Він ї: запитував зі слів мандруючих коробейників, які
приходили у Фінллнд о з Ка релії і часто зупинялися у садибі родини Топеліусів Уже будучи
дорослим, Топеліус-молодший згадував: «Коробейники, які гостили у дом^, до сих пір стоять
у мене перед очима, як живі». Виховувала маленького хлопчика няня фінка Брита, відома у
народі казкарка. Вона розповідала хлопчикові про ві- дьом та чаклунів, про чатзівну гору
Растекайс, про дивовижного оленя із зо лотими рогами, про хороброго хлопчика на пр
чвисько Сампо про страшного гірського короля Хийсі. Слухаючи казки, маленький Топеліус
навчався фін ської мови, хоча у родині розмовляли шведською. Сакаріас з дитинства по
любив багату народну творчість своєї країни. І хоча у студентсь: і роки він ви вчав медицину,
потім викладав історію у гімназії, а згодом став професором історії Фінляндії, прославився
Топеліус-молодший саме на л. 'ературн і нив Чотири випуски збірника казок (1847-1852 рр.)
зробили письменника класиком одночасно у двох країнах — Фінляндії та Швец І почнемо ми
ознайомлення з творчістю фінського письменника з «Казки про старого гнома».
V. СПРИЙМАННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ КАЗКИ ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА
«КАЗКА ПРО СТАРОГО ГНОМА» (с. 43-46)
1. Словникова робота
— Щоб розкрити чарівний світ казки Захаріаса Топеліуса, слід з'ясувати значення деяких
слів.
—Прочитайте стовпчики слів двічі: згори вниз і навпаки. Цебро тхнуло
примха
приязно
химерний
злидар
смушевий
вештався
обперезатися щербатии
— Знайдіть пояснення значень слів першого стовпчика у підручнику.
— До слів другого стовпчика доберіть синоніми. Тхнуло — різко пахло.
Злидар — бідняк. Вештався — блукав, бродив. Приязно — дружелюбно, привітно.
— Поясніть значення слова щербатий.. (З вищербленими краями)
2. Читання казки учнями «ланцюжком» Аналіз змісту казки з елементами вибіркового
читання
— Який зачин має казка? Назвіть головних персонажів казки.
— Прочитайте, який вигляд мав гном.
— Чому, побачивши його, Мате мало не впав зі сходів?
— Що гном запропонував Матсові? Як ви вважаєте, чому?
— Опипгть оселю гнома. Чому він назвав смаки людей химерними?
— Що налякало Матса в підземеллі?
— Що він собі пообіцяв, повернувшись з темного підземелля?
3. Робота в групі
— Охарактеризуйте старого гнома.
4. Робота з удосконалення техніки читання
Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва
шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення
неправильне — тупає но(за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун)гами ліва шеренга та
зачитує правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою казкою ми почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило в цій казці?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом першої частини казки
Урок 27. ТРИМАЙ ЯЗИКА НА ПРИПОНІ. ЗАХАРІАС ТОПЕЛІУС «КАЗКА ПРО
СТАРОГО ГНОМА» (продовження)
Мета: продовжити роботу над «Казкою про старого гнома» Захаріаса Топеліуса; вдосконалювати навички св> <омога виразного читання; вчити анал увати прочитане,
оцінювати вчинки дійових осіб; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати ооразне
мислення; виховувати почуття відповідальності за дане слово.
Хід уроку
і. ОРГАніЗАЦійн й мОміїнТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище — подув холодний вітрище. Аї-аї-аі —
облітає листя в гаї. Го-го-го — ми збираємо його.
Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів, Двигуни гучні
завів. Та велить матуся з хати Двигуни
повимикати, Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парі. Гра «Дуель»
Учні в парах ставлять запитання одне одному за зм ;том першої частини «Казки про
старого гнома» Захаріаса Топеліуса.
*
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Чи хочете дізнатися, чим вона закінчилася?
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з «Казкою про старого гнома» Захаріаса
Топеліуса.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
ДРУГОЇ ЧАСТИНИ «КАЗКИ ПРО СТАРОГО ГНОМА» ЗАХАРІАСА ТОПЕЛІУСА (с.
46-48)
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Яка основна думка прочитаного?
2. Словникова робота
Гра «Блискавка»
Учитель показує слова, надруковані на картках. Учні мають їх прочитати за 3 секунди.
Метушня, засклені, весілля, келихи, чудувалися, невидимий, перемовлялися, заблищало,
опинилися, щабель, іржавого.
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
— Як ви оцінюєте вчинок Матса Мюрстена?
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
— Як гном довів свою відданість другові Матсу?
— Розкажіть, як він допомагав готуватися до весілля, що подарував нареченій.
— Чому гном покарав тітку молодого, її сина й сторожа?
— Як ви гадаєте, чи допомагатиме він після цього Матсові?
— Чи змоясуть гном і сторож знову стати друзями?
— Як ви розумієте значення вислову тримати язика на припоні?
— Які риси характеру споріднюють героїв вірша Ірини Жиленко (с. 42) та старого гнома з
казки 3. Топеліуса?
5. Робота за ілюстраціями
— Розгляньте ілюстрації до казки.
— Кого на них зобразив художник?
— Яким уривкам тексту вони відповідають?
6. Робота в парах
— Прочитайте за особами розмову гнома з Матсом Мюрстеном. За допомогою інтонації
передайте почуття співрозмовників.
7. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не пальчиком, а очима.
Коли звучить команда «небо», діти припипяють читати, очі піднімають угору. За командою
«земля» діти мають продовжити читати з того м 'ця, де зупинилися, і так — кілька разів
протягом читання всього тексту.
8. Гра «Голосування ногами»
Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва
шеренга— «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить погами права шеренга, неправильне —
тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто з її персонажів викликав у вас симпатію?
— Чий учинок ви засуджуєте?
— Чого нас навчає ця казка?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку.
Урок 28. ЯК МЕД, ТО ЩЕ Й ЛОЖКОЮ. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН «КАЗКА ПРО
РИБАКА ТА РИБКУ»
Мета: розширювати знання учнів про творчість великого російського поета О. С. Пушкіна;
вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів, вміння
аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати любов до художнього
слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додаток нас. 50)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують «Казку про старого
гнома» Захаріаса Топеліуса.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо мандрівку в захопливий світ літературної казки. Мабуть,
немає серед вас жодного, хто з дитинства не був знайомий з цими чудовими казками. Я лиш
розпочну їх читати, як ви скажете, з якої казки цей уривок
Цар вступив на двір широкий:
зернятка із них виймає на ялиночці високій
ів
торбиночку складає, білка пісеньку співа і весь двір навколо них та горіхи розбива,
у
шкарлупках золотих.
(«Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря
князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю»)
• От мудрець перед Дадоном
Золотого півня дав.
Став, торбину розв'язав,
(«Казка про золотого півника»)
— Хто автор цих відомих казок? (О. Пушкін)
— Сьогодні на уроці ми спробуємо торкнутися глибини його літературних творів, відчути
їхню красу, яку бачили видатні сучасники великого росій ського поета.
Важко знайти людину, яка б не знала і не любила Цього чудового поета. Народився він 6
червня 1799 р. у Москві. З раннього дитинства був оточений тур ботою й увагою своїх
батьків. Батько його, Сергій Львович, був нащадком знат ного дворянського роду. Він любив
літературу, був знайомий з багатьма літераторами, зібрав велику бібліотеку.
Мати поета, Надія Йосипівна, була гарною жінкою, любила св. ське життя, розваги, нею
захоплювалися на балах. Батько дозволяв користуватися синові своєю бібліотекою. І
малепький Сашко захопився читанням книг іере- читав їх безліч. Він любив книги. Вони були
його вірними друзями. У дитинстві поруч із ним були бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал і
няня — Матвєєва Аріна Родіонівна, кріпосна сім'ї Пушкіних, що отримала вільну, але через
любов до дітей залишилася в їхньому будинку. Ці дві чудові казкарки подарували Саші
мудрість, утілену в чарівних образах. Образи перейшли в казки Казки О. С. Пушкіна — це
таємниця, де кожен рядок зберігає частинку душ поета. Читаючи його твори, ми стаємо
багатшими душею, щедрішими, щасливішими. Дивовижні казки писав поет: добрі, веселі,
сповнені, краси і натхнення, не схожі одна на іншу.
Сьогодні на уроці ми прочитаємо «Казку про рибака і рибку». Казка ця не просто
розповідає про життя старого і його зустрічі з чарівної рибкою. У ній закладений глибокий
зміст.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ «КАЗКИ ПРО РИБАКА ТА РИБКУ» О. С. ПУШКІНА (с. 50-56)
1. Вступна бесіда
— Перегорніть сторінки підручника. Зверніть увагу, як написана казка. {У віршованій
формі)
2. .Читання вчителем першої частини (с. 49-50) до слів «Було взяти від неї хоч ночьи,
адже наші, бач, зовсім побиті!»
Словникова робота
Ветха землянка — будинок, виритий у землі, дуже старий. Невід — сітка
рибальська. Відкуп — плата.
Роззява — дурний, некмітливий чоловік.
Ночви — довгаста посудина для прання білизни, купання, виготовлення тіста.
Баговиння — тонкі густі водорості.
3. Читання другої частини казки учнями (с. 50-51) до слів «Повертайся, дурню, до
рибки, уклонися їй, випроси хату!»
Словникова робота
Світлиця — світла кімната, відокремлена сіньми від кухні. Недотепа — людина, яка не
вміє зробити, виконати, здійснити що-небудь з належним уміпням, як слід; невміла людина.
Телепень — нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.
4. Читання третьої частини казки «ланцюжком» (г. 51-52) до слів «Вже не хочу я бути
селянкою, хочу буть стовбовою дворянкою»
Словникова робота
Стовбова дворянка — дворянка старовинного і знатного роду Грезетова кияка — давній
головний убір Заміжньої жінки із тканини з ві зерунком того самого кольору.
5. Читання четвертої частини казки «буксиром» за вчителем (с. 52-53) до слів «Та на
стайню до коней послала»
6. Гра «Рибки». Мовчазне читання п'ятої частини казки учнями самостійно (с.53)і о :лів
«А не схочеш — неволею підеш!»
7. Робота в парах. Читання шостої частини казки учнями в парі (с 53-54) до слів «Щоб не
ліз не в свої сани»
8. Читання заключної частини казки учнями «ланцюжком» (с. 54-55)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Назвіть головних героїв прочитаної казки. Чи сподобалася
вам ця казка?
— Які почуття викликала у вас казка?
— Кому ви спійчували? Чиї вчинки засуджуєте?
— Чого навчає казка?
VIК ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.
Урок 29. ЯК МЕД, ТО ЩЕ Й ЛОЖКОЮ. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН «КАЗКА ПРО
РИБАКА ТА РИБКУ»
(продовження)
Мета: продовжити роботу над «Казкою про рибака та рибку» О. С. Пушкіна; вдосконалювати
навички правильного, виразного й усвідомленого читання; розвивати зв'язне мовлення
учнів, уміння аналізувати характер героїв, доводити свою відповідь, ґрунтуючись на тексті
твору; виховувати потребу виробляти позитивні якості характеру для успішного існування
в соціум
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра «Літеру вставляй — слово читай»
— У поданих словах замість рисок уявляйте букву е та читайте: вперше — повільно,
вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
— Ви вдома працювали з казкою. Що сподобалося у казці? Що не сподобалося?
(Міркування учнів.)
— Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали казку, проведемо гру.
Гра «Риболови»(див. додаток ча с. 67) На екрані відкриваються слова
(Висловлювання дітей можуть відрізнятися від слів, що з'являються на екрані.)
• Є зачин, кінцівка
• Чари,дива
• Повторення сюжету
• Магічне число
• Добро перемагає зло
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми ще раз простежимо за сюжетом поговоримо про головних героїв
«Казки про рибака і рибку» О. С. Пушкіна.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Хто в казці Пушкіна — чарівний помічник? (Золота рибка)
— У чому незвичайність рибки? (Рибка золота, вміє говорити людським голосом,
виконує бажання.)
— Чи є повторення сюжету в казці Пушкіна? Зачитайте.
— Чим вони схожі? (У всіх відбувається розмова старого і рибки.)
— Чим відрізняються? (Змінюються бажання старої та її звернення до старого;
змінюється стан моря.)
— Як просить стара?
— А чи змінюється манера поведінки старого біля моря? («Мовить ласкаве слово, з
поклоном».)
— Як ви вважаєте, чому старий не відмовляється ходити із проханнями до моря?
(Міркування учнів.)
Характеристика дійових осіб
— Давайте з'ясуємо, який характер у кожного героя. Свої відповіді по- трюно довести
прикладами з тексту. (Учні шукають у тексті уривки, які ілюструють характер старого і
старої. Учитель надає допомогу. Учні виразно читають обрані ними уривки. Відповіді дітей
узагальнюються.)
Характер старого: м'який, добрий, терплячий, безвольний, смиренний, ввічливий.
Характер старої: владний, зла, жадібна, груба, вимоглива, ненаситна, сварлива, невдячна.
— Хто з героїв вам більше подобається? Чому?
— Чому автор наділив одного героя тільки негативними рисами, а іншого — тільки
позитивними?
— Як була покарана стара за свою жадібність і невдячність?
— Вона знову залишилася біля розбитого корита, у своїй старій землянці. До речі, вираз
«залишитися біля розбитого корита» досі вживається у мові. Що він означає? (Залишитися ні
з чим, втратити все, що мав.)
2.
Визначення основної думки твору
— Чому ж був покараний і старий, адже він мав м'який, добрий характер?
— Чи є позитивними такі якості, як безвольність, безмежна покірність? (Діти доходять
висновку, що безвольність (відсутність волі) — негативна риса.)
— Смиренність, податливість — позитивні риси тільки в тому випадку, якщо вони
виправдані. Але в казці Пушкіна у старого бракувало сміливості протистояти старій,
заперечити їй, вказати на її неправоту, зупинити її жадібність. Він «не насмілився
сперечатись, не наважився всупереч казати», сліпо підкорявся, виконуючи всі її забаганки.
— Чи трапляється таке в житті?
3.
У житті бувають моменти, коли просто необхідно проявити свій характер,
наполегливість, твердо сказати: ні. Наприклад, якщо навколишні або знайомі просять тебе
зробити те, що, на твою думку, є поганим учинком.
—
ПІДСУМОК УРОКУ
— Прочитайте слова О. С. Пушкіна: «Казка — брехня, та в ній натяк, добрим молодцям —
урок».
— Який же урок дав нам великий поет? (Висловлювання дітей.)
— Виберіть найбільш точне формулювання.
• Як здорово зловити чарівну рибку!
• Як погано бути сварливим і жадібним, жорстоким.
• Якщо ти сварливий і жадібний, ти можеш утратити своє щастя.
• Трапляються ситуації, коли необхідно проявити твердість характеру,
інакше ти можеш постраждати.
VI.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати розповіді про казкових героїв, зображених.на ілюстрації Михайла Іванова до
казок Пушкіна.
VII.
Урок 30. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ
ПИСЬМЕННИКІВ
Мета: поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія служать
засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну
казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів;
виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в'язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п'ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм...
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. Л дитинство без казки неможливе!
Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння. Казка — вірний помічник у
житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана стопія про по; і, яких не може бути в
реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти * ро бити все те, що й люди. У
казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.
III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИЖОК
— Зверніть увагу на виставку книжок та скаж 'ь, з якими з них ви вже ознайомлені, які вам
найбільше подобаються?
— Хто з вас хоче показати літературу, за якою ви готувалися до сьогоднішнього уроку?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
У казкове місто час вирушати, Перешкоди всі
пройдем, А хто буде сумувати, Із собою не
візьмем.
1. Зупинка «Театральна»
Заздалегідь підготовлені учні інсценізують уривок з казки О. Буценя « Чи є зима?».
2. Зупинка «Бюро знахідок»
Діти визначають, чиї це речі і з яких казок. (Тарілка, книжка, молоток)
3. Зупинка «Кращий розповідач»
Учні переказують стисло прочитану казку.
4. Зупинка «Чарівний пензлик»
Виставка ілюстрацій, визначення тих, що найбільш удало передали зміст казок.
5. Робота над казкою І. Крип'якевич «Кіт і миша»
1) Робота над загадками.
• Сіреньке, маленьке Хоч якого кота
З місця стягне. (Мишка)
• Має вуса, пишний хвіст І негарну
звичку: Спершу добре він поїсть, Після
вмиє личко. (Кіт)
2) Читання казки вчителем.
— Як звали котів?
— Яку мишу спіймав старий кіт?
— Що пообіцяла миша сказати Мурчикові?
3) Словникова робота.
Басок — низький чоловічий голос. Підлещуватися — добиватися доброго ставлення.
4) Читання казки за особами.
5) Робота в парі.
— Поставте за змістом казки 2—3 запитання своєму сусідові по парті.
6) Характеристика дійових осіб.
Миша
Стара, досвідчена.
Хитрі очі.
Шепотіла.
Кіт
Молодий, дужий.
Страшні очі.
Говорив грубим голосом.
7) Визначення основної думки казки.
— Що хотів показати автор казки?
— Які подібні казки ми читали?
— Чи виражає прислів'я «Де сила не візьме, там розум допоможе» основну думку твору?
— Які'ви ще знаєте прислів'я, де розум, хитрість перемагає силу?
6. Робота над казкою М. Прудник «Чому в зайчика довгі вуха»
1) Читання казки вчителем.
2) Перевірка первинного сприйняття тексту.
Тестування 1. Хто герої казки?
а) Ведмідь, Заєць, їжак, Лисиця;
б) Вовк, Заєць, їжак, Лисиця,
в) Ведмідь, Заєць, Вовк, їжак, Лисиця. 2 Іжачок приносив до нори:
а) груші;
б) яблука;
в) капусту.
3. Хто сказав вітання: «Щоб добре бігав»?
а) Ведмідь;
б) Лисичка;
в) Вовчик.
4. Як друзі ставилися до Зайчика?
а) 3 повагою;
б) із заздрістю.
5. Чому Зайчикові стало соромно?
а) Обманув друзів;
б) поганий товариш;
3) Творча робота
— Знайдіть речення, що виражає основну думку казки.
— Поміркуйте! Чому в Зайчика виросли довгі вуха? Чи дійсно це так?
Складання прислів'їв
Казка вчить,
Казки маленькі,
Казка — вигадка,
та розуму в них багато.
та в ній щось повчальне зрозумій.
як на світі жить.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Поміркуйте, чому ми читаємо казки, за що ми їх любимо?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
—
Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «При йшла зима
біловолоса».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 29
Гра «Риболови»
Усі учні об'єднуються у 3 групи (по рядах). Кожна група по черзі «виловлює» з дошки
золоту рибку і відповідає на запитання, номер якого записаний на звороті рибки. За
правильну відповідь забирають рибку У кого улов буде більшим?
• Де жили старий і стара? (Біля самого синього моря у ветхій землянці.)
• 3 чим перший раз прийшов невід? (З баговинням)
• 3 чим вдруге прийшов невід? (З травою морської)
• Який димар був на новій хаті старого і старої? (Мурований, білий)
• Які ворота були в новій хаті? (Дубові, тесові)
• У чому стояла стара дворянка на ґанку? (У соболевій тілогрійці, грезетова на
маківці кичка)
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею? (Ударила в обличчя)
• Що тримає стража цариці за плечима? (Списи та сокири)
• Що їла за столом стара-цариця? (Медяники солодкі)
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати? (На стайню до коней)
• Як зустріла старого стара-цариця? (Вигнала)
— Що спільного у «Казки про рибака та рибку» О. С. Пушкіна та нших відомих вам казок?
(Робота в парах, обговорення, висловлювання учнів.)
ДОДАТОК ДО УРОКУ 31
Гра «Чи уважний ти читач?»
1. Петро Єршов — це:
а) французький письменник;
б) російський письменник;
в) німецький письменник.
2. Казку «Горбоконик» він написав:
а) будучи студентом;
б) коли вчився у школі;
в) коли став дідусем.
3. Хто переклав казку «Горбоконик» українською мовою?
а) Шарль Перро;
б) Максим Рильський;
в) Олександр Пушкін.
4. Де жив старий зі своїми синами у казці «Горбоконик»?
а) У лісі;
б) у горах;
в) у селі.
5. Чому брати були змушені чатувати своє поле вночі?
а) Хтось толочив їхню пшеницю;
б) хтось збирав їхній урожай;
в) їм не хотілося спати.
6. Кого менший брат побачив на своєму полі?
а) Красиву дівчину;
б) коника-горбунка;
в) чистобілу кобилицю.
7. Який подарунок отримав Іван від злодія?
а) Золоту каблучку;
б) конятко-малюка;
в) царівну-дівицю.
8. У казці «Горбоконик» П. Єршов не згадує:
а) Бабу-Ягу;
б) старших братів Івана;
в) кобилицю.
9. Хто обіцяв Іванові купити обнови ще й дати киселю?
а) Кобилиця;
б)батько;
в) старший брат.
Урок 31. ЗА ГОРАМИ, ЗА ЛІСАМИ, ЗА ШИРОКИМИ МОРЯМИ. ПЕТРО ЄРШОВ
«ГОРБОКОНИК»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити
аналізувати прочитане, визначати характер дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення,
образне мислення; виховувати інтерес до книги, прищеплювати бажання читати.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаємо дихальні вправи. 1,2,3 —
вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Біля будки песик Бобик
Ліг на сонці, гріє лобик.
Раптом муха-цокотуха
Продзижчала біля вуха.
Бобик — баці Пропала муха.
3. Робота над чистомовкою
Ча-ча-ча-ча — звірі граються в м'яча.
ЦІ-ці-ці-ці — нападаючі — зайці.
Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по м'ячу.
Ця-ця-ця-ця — судить гру у них вівця.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Учні презентують підготовлені розповіді про казкових героїв, зображених на ілюстрації
Михайла Іванова до казок Пушкіна.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми здійснимо захопливу подорож ще в одну казку. Це казка «Горбоконик»,
яку написав російський письменник Петро Єршов.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Біографічна довідка
— Петро Павлович Єршов народився в Росії у Західному Сибіру 1815 року. Ще будучи
студентом Петербурзького університету, у 19 років він написав казку «Горбоконик».
Спочатку її було надруковано в журналі, а потгм видано окремою книжкою. Пізніше П.
Єршов працював учителем, писаі нш твори, але ця казка назавжди уславила його ім'я. Навіть
великий рс йський поет О. С. Пушкін високо оцінив «Горбоконика». Казка багато разів
перевидавалася, була перекладена іншими мовами. Видання ілюстрували талановиті художники.
— Сьогодні ви теж зможете оцінити цей чудовий твір, прочитавши його в перекладі
Максима Рильського.
У п: ручнику вмішено лише частину цього твору, а в бібліотеці ви можете знайти книжку
П. Єршова і прочитати казку повністю.
2. Опрацювання казки Петра Єршова «Горбоконик» (с. 57-62)
1) Словникова робота.
Боясть
кошара
почвалав
смеркатись
бір
чвал
миряни
кобеняк
яхонт
кваша
аршин
вершок
— Прочитайте слова у стовпчиках.
— Доберіть синоніми до слів першої колонки.
— Тлумачення значень слів другої і третьої колонки прочитайте в підручнику.
Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти, Треба
трішки відпочити. Руки вгору, руки
вниз, На сусіда подивись І гарненько
усміхнись. Плесни раз, ще кілька раз.
Гаразд, до роботи — час.
2) Читання казки вчителем.
— Назвіть головних дійових осіб казки.
3) Самостійне читання уривка учнями.
4) Робота над змістом. Вибіркове читання.
— Прочитайте зачин казки. Що він вам нагадує?
— Як зазвичай починаються народні казки?
— Прочитайте, як характеризує братів автор?
— Як коясен з братів поставився до нічного вартування?
— Прочитайте опис кобилиці.
— Чому вона підкорилася Іванові?
— Що розповіла кобилиця про Горбоконика?
5) Робота за ілюстраціями.
— Прочитайте епізоди казки, які зображено на малюнках.
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Один з учнів читає початок речення, решта шукають це речення в тексті.
7) Робота над виразним читанням вірша.
— Пригадайте, яким тоном читають казки? (Наспівно, таємниче)
— А як будете читати сцену приборкання кобилиці?
8) Гра «Чи уважний ти читач?» (див. додаток на с. 68). VI ПІДСУМОК УРОКУ
— Хто з вас знає, які пригоди відбуватимуться з Іваном?
— Чи сподобався вам головний герой? Чим саме?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку. Намалювати ілюстрації до неї.
Урок 32. ВІДКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ СВІТУ. КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ
«ВИТІВКИ СТАРОЇ зими»
Мета: розширити знання учнів про творчість Костянтина Ушинського; вдосконалювати
навички усвідомленого виразного читання; виявити й узагальнити знання учнів про зиму,
її ознаки; розвивати усне мовлення, увагу, мислення, пам'ять; виховувати мо тивацію до
навчання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальна гімнастика
• Вдих — носом видих — через рот.
• Вдих, затримка дихання, видих.
• Вдих, видих, затримка дихання.
2. Розминка для очей
— Замружте очі, розплющіть їх.
— Зробіть кругові рухи очима- ліворуч — вгору — праворуч — вниз — праворуч — угору
— ліворуч — униз.
— Витягніть уперед руку, стежте поглядом за нігтем пальця, наближаючи його до носа, а
потім повільно відсуньте його назад (5 разів).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо?
— Сьогодні ми прочитаємо ще одну казку. Чому вона буде присвячена, ви дізнаєтесь,
відгадавши загадку.
• Чудо-сани прилетіли, Скакуни в тих
санях білі. В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця. Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
— Назвіть зимові місяці.
— Який зараз місяць? Яка погода?
— Давайте згадаємо ознаки зими.
На дошці — картка з написом зима, навколо — картки зі словами: мороз, сніг,
хуртовина, замети, іній, спека, вітер, дощ, листопад, бурульки, повінь. Треба з'єднати
ознаки зими зі словом зима.
Робота в групах. Грс «Виправ помилки Незнайка»
— Незнайко написав твір про зиму. Та, як завжди, припустився помилок. Допоможіть
йому!
Побіліли поля, Подув теплий свіжий вітерець. На узліссях . .су виросли гриби. Тонким
льодом покрилася річка, заснула, як у казці. Ходить зима, поглядає по сторонах. Запорошила
кучугурами ліс і посилає мороз за морозом.
Зайцям біл . шубки подарувала. А птахи почали будувати гнізда. Хлопці заливають каток
водою. Незабаром вони будуть кататися на гладкому льоду. Трава заблищить від роси.
— Прочитайте вголос відновлений текст.
— Сьогодні ми прочитаємо казку «Витівки старої зими», яку подарував нам К. Д.
Ушинський.
Фізкультхвилинка. Релаксація
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про К. Д. Ушинського (с. 62-63)
— Де минуло дитинство й гімназичні роки К. Д Ушинського?
— Чому видатний педагог вирішив створити нові підручники для дітей?
— Ще відкривають нам нові твори К. Д. Ушинського?
2. Опрацювання казки Костянтина Ушинського «Витівки старої зими» (с. 63-64)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Як ви вважаєте, чому в цій казці автор називає зиму старою?
2) Словникова робота.
Стугоніти — піч, що служить для опалювання приміщення. Груба —
нижній край
солом'яної покрівлі, що звисає над стіною.
Стріха —
будівля для свійської худоби та птиці, сарай.
Груба —
стукати, ударяючи по чомусь; утворювати тривалий шум.
Валка —
загострений з одного кінця шматок дерева або металу.
Клинок, клин— група запряжених кіньми возів, що рухаються один за одним.
— Прочитайте в лівому стовпчику слова і доберіть до них тлумачення з правого
стовпчика.
3) Гра «Сніжинка».
Читає той учень, па парту якого впала сніжинка.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Як зима вирішила розправитися з птахами?
— Що зробили птахи?
— Як звірі рятуються взимку від морозу?
— Що зробила зима з річками та озерами?
— Як сховалися риби?
— Як люди приготувалися до зими?
— Чому діти не бояться зими?
— Чому зимі стало прикро?
5) Поділ казки на частини.
— Виразно прочитайте частини тексту, що відповідають малюнкам (с. 65). Зверніть увагу
на значну кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми сьогодні читали? Про що, про кого вона?
— Що найбільше сподобалося? запам'яталося?
— Давайте доберемо ознаки до зими. Яка вона, зима?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
За змістом останнього речення тексту скласти нову казку.
Урок 33. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ «КАЗКИ
ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ»
Мета: систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати навички діалогічного та монологічного мовлення; розвивати вміння
узагальнювати, співставляти прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати
бажання поповнювати свої знання, вивчати творчість зарубіжних письменників- казкарів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
І шпачисі, й шпаченятам Шпак шпаківню
шпаклював, Але тишком-нишком дятел Ту
шпаклівку поклював. Шпак бере шпаклівку
знову И грудку дятлові дає: — Ось бери й
перешпакльовуй, Як не знаєш, що клюєш.
2. Гра «Пеньок»
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок».
Нічка
пічка
нічка
нічка
нічка
мишка
мишка
миска
мишка
мишка
дочка
дочка
дочка
бочка
дочка
ніжка
ніжка
нічка
ніжка
ніжка
3. Вправа «Водолаз»
• На рахунок 1-5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо.
• 1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку.
• 1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить поз гря.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращускладену казку за змістом останнього речення.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми ще раз помандруємо у захопливий с 'т казок зарубіжних письменників.
Уявіть себе на казковому кораблі, який мчить нас к] зь час і і .дстань.
V. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
Захаріас Топеліус
«Витівки старої зими»
Ганс Крістіан Андерсен
«Казка про старого гнома»
Олександр Пушкін
«Горбоконик»
Костянтин Ушинський
«Ромашка»
Петро Єршов
«Казка про рибака та рибку»
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки? «Бременські музиканти» Росія
«Казка про старого гнома» Данія «Казка про рибака та рибку» Німеччина
«Ромашка» Фінляндія
Фізкультхвилинка
3. Станція «Герої казок»
— Увага! Увага! Нам потрібно терміново зупинитися, щоб допомогти казковим героям
потрапити до своєї казки.
«Горбоконик»
«Бременські музиканти»
«Ромашка»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
Жайворонок
Золота рибка
Пес
Іван
Гном
4. Станція «Художня»
Робота в групі
Кожна група отримує завданпя намалювати ілюстрацію до казки. Однокласники мають
відгадати, яку казку проілюстровано.
•
•
•
•
5. Станція «Упізнай, чий голосок»
«Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки й напитки, а
навколо сидять розбійники і п'ють, їдять собі» (Осел. «Бременські музиканти»)
«Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. «Витівки старої зими»)
«Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною чи маринованою
водою з калюжі» (Гном. «Казка про старого гнома»)
«Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло, усе горить.
Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок. «Ромашка»)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— От і добігла кінця наша мандрівка сторінками казок зарубіжних письменників.
— Які казки вам найбільше сподобалися?
— Чого ви навчилися в героїв казок?
— З казками яких авторів ви б хотіли ще ознайомитися?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом розділу.
Казки українських письменників
Урок 34. ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ. ЛАРИСА
ПИСЬМЕННА «ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати
прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне
мислення; виховувати любов до художнього слова.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додаток нас. 81)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом розділу «Казки зарубіжних
письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати казки українських письменників.
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?
— Світову скарбницю літературних казок збагатили й українські письменники, зокрема,
Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Оксана Іваненко, Наталя Забіла. Серед
їхніх казок є такі, що створені на основі народних, і цілком самостійні. Казки українських
авторів захоплиі , дотепні, багаті на вигадку та яскраві образи.
Чи знаєте ви, як народжуються літературні казки і чому вони бувають веселими та
сумними? Дізнаємося про це з оповідання українське письменниці Лариси Письменної.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЛАРИСИ ПИСЬМЕННОЇ
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР» (с. 65-68)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа тексту
2. Словникова робота
Полохливо
жахливо
посваряться
найкращі
поховаються
зазирнули
поважному
найвеселіші
Читання стовпчиків слів у парах: спочатку — згори вниз, поті я — навпаки.
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — прикметники.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Сніжинка»
Повторне читання тексту учнями. Читає учень, на парту якого впала сніжинка.
4. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
— Яким був Казкар?
— Які думки приходили до нього?
— Які він вибирав з-поміж них?
— Що виходило, коли Казкар складав думки одну до одної?
— Чого бояться веселі думки?
— Коли до Казкаря приходили найвеселіші думки?
— Для кого Казкар писав свої веселі казки?
— Коли від Казкаря розліталися всі думки?
— Чому Казкар полюбив дощ та негоду?
— Що призвело до того, що веселий Казкар став сумним?
— Над чим замислилися діти?
5. Робота в групах. Гра «Продовжіть казку»
— Складіть продовження казки.
6. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гоа «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках- блискавках.
Слова: щільним, гумору, злякано, заведуться, недоброго, не признаватися, зазирнули.
2) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За командою
«засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. Цей текст таким
саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг —
«засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту,
адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який розділ ми почали вивчати?
— Чи зрозуміли ви, чому бувають сумними літературні казки?
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. Намалювати Казкаря.
Урок 35. НЕ РОБИ ІНШОМУ ТОГО, ЧОГО САМ НЕ ЛЮБИШ. ІВАН ФРАНКО
«ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ»
Мета: вчити учнів виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику;
спостерігати за структурою і сюжетом казки; закріплювати вміння відтворювати зміст
знайомих казок, правильно оцінювати поведінку персонажів; формувати навички
правильного й свідомого читання мовчки та вголос; розвивати пам'ять, мислення, увагу;
виховувати чуйність, доброзичливість, гостинність, порядність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Вправи для розвитку дихання
«Задми свічку»; «Понюхай квіточку»; «Пий чай із блюдця»; «Подми на кульбабку»;
«Насос»; «Годинник».
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, розповідають, яким вони уявляють Казкаря.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з українською казкою, автором якої є Іван Франко.
Одну з найкращих своїх збірок І. Франко назвав «Коли ще звірі говорили». Він писав так:
«Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся розповідали казку, не
забудете до смерт' Ви матимете велику насолоду після прочитання вдома цієї збірки!
Сьогодні ми ознайомимося тільки з однією казкою. Спробуйте відгадати героїв цієї казки.
Хто це?
• У кущах вона ночує
полює. І зустрів Лисицю,
Вся руденька ця сестричка.
• Йшов собі якось Журавель І на зайчика
А зовуть її... (лисичка).
Все як і годиться.
Та нечемною була
Лйсичка :ептричка, Прилетів- о( а
• До-згі чти, довгий ніс
приніс юч а ргНиХ
Смачних жабен гок
Стали друзями вони,
Ьоісім невс-тич: і.
Для своїх маляток. (Журавель)
т мор 1Ь дм непроста
І для всіх дається. Як же казочка про
них, Любі друзі, зветься?
(«Лисичка і Журавель»)
— Діти, які ключові слова допомогли вам назвати героїв казки?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ І. Я. ФРАНКА «ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ» (С.68-70)
— Героїв казки ви назвали, але цікавого ще не пізнали. Давайте казку ми прослухаємо і в
ролі юних дослідни: в побудемо.
1. Виразне читання казки вчителем (або слухання аудіозапису казкії)
— Чи сподобалася вам казка?
— Який настрій вона у вас викликала?
2. Словникова робота
Призволяйся —
Облизня спіймавши —
Зареклася —
Заприятелювали —
дала зарік, обіцянку не робити чого-небудь.
затоваришували.
пригощайся, їж.
що означає залишитися ні з чим.
— До слів лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого. Читання стовпчиків
слів у парах.
— Прочитайте слова з інтонацією, якої вимагає розділовий знак над стовпчиком.
!
Вгощу
пісним
встромляє
розсердилася
?
дрібненько
припрошує
крутиться
випорожнивши
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
г
— Прочитайте, як Лисичка запрошувала Журавля в гості. Чи щирими були її слова?
Доведіть свою думку.
— Як Лисичка поводилася зі своїм гостем під час обіду? Як ви оцінюєте її дії?
— Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так робив?
— Чому розпалася дружба Лисички та Журавля?
— Чи схвалюєте ви їхню поведінку? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, на чиєму боці автор? Обґрунтуйте свою думку.
5. Робота за ілюстрацією
— Кого зобразив художник на малюнку? Який вираз обличчя у Лисички?
— Знайдіть і прочитайте епізод казки, який проілюстрував художник.
6. Робота в групах. Театралізація казки «Лисичка і Журавель»
— Які почуття передає Журавель, перебуваючи в гостях? а в себе вдома? І які почуття
передає Лисичка, коли вона була в гостях і в себе вдома?
7. Робота з прислів'ями
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Яке частування, таке й дякування.
• Не роби іншому того, чого сам не любиш.
• Хто згоди хоче, той згоду має
— Яке прислів'я може бути заголовком до казки? Чому?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка І. Франка «Лисичка і Журавель»?
— Чого навчає ця казка?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку.
Урок 36. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. «ПРИЙШЛА ЗИМА БІЛОВОЛОСА»
Мета: вчити учнів бачити й розуміти прекрасне в природі, поезії; за допомогою художніх
засобів поглибити уявлення учнів про найхарактерніші ознаки зими; розвивати зв'язне
мовлення, інтерес до читання; виховувати любов до рідної природи, бажання оберігати її.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на урок ви підготували твори. Вони написані різними авторами, але їх пов'язує
одна тема. Над якою ж темою ми будемо працювати, ви дізнаєтесь, коли уважно прочитаєте
вірш.
Сіюсь, сіюсь, Ніби з сита, І
земля вжь Гарно вдіта.
Л. Куліиі-Зіньків
— Яке слово є відгадкою? Яка пора року може похвалитися цим явищем?
— Отже, тема уроку — «Прийшла зима біловолоса». Сьогодні ми будемо читати вірші про
зиму, спостерігати за тим, як митці описують цю пору року.
III. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
— Які зимові місяці знаєте? Яким місяцем закінчується рік?
1. Марія Познанська «Грудень»
1) Виразне читання вірша учнем
— Яким ви уявили місяць грудень?
— Відшукайте у тексті прислів'я, поясніть його значення.
— Прочитайте рядки, які найбільше сподобалися?
2) Хвилинка ерудита.
— Послухайте, чому саме таку назву має місяць грудень. Відкриває ворота зими грудень.
Він рік кінчає, а зиму починає.
Змерзлим груддям скрізь і всюди Вкрилось поле
1 шляхи. Це вже грудень! — кажуть люди, І
вдягають кожухи.
— І справді, саме через те, що земля покривається грудками мерзле земл., і називають цей
місяць груднем. У грудні пізно розвидняється, рано смеркається, дедалі коротшають дні.
Тому в давнину цей місяць називали «похмурим», «сумним». Ще цей місяць мав інші назви —
«хмурень», «стужайло», «мостовик». Усі ці назви вказують на характер м ;яця
2. Тамара Коломієць «Січень»
— Яким місяцем починається рік? (Січнем) 1) Виразне
читання учнем вірша.
— Які ознаки січня запам'ятали? (Снігами січе, морозами пече)
— Яким ви уявили січня? (Сердитим чоповіком)
— Прочитайте за особами: автор, зима, січень.
2} Хвилинка ерудита.
— Є кілька думок про походження назви цього місяця. Найпоширеніша думка виводить
цю назву з глибин століть, коли наші предки мали справу з вирубуванням (прочісуванням,
вичісуванням) лісів і робили це якраз о тій порі, що припадає зараз приблизно на січень Інша,
досить поширена думка, пов'язує походження цієї назви з сильними (сікучими) морозами.
Деякі мовознавці стверджують, що оскільки січень ділить (січе) зиму навпіл, то саме звідси й
сучасна назва.
3. Олекса Ющенко «Лютий — місяць бокогрій»
— Який зимовий місяць найкоротший? (Лютий)
1) Виразне читання учнем вірша.
— Відшукай рядки, що розкривають назву «бокогрій».
(Біля стовбура г.роталинка
На південній стороні:
Бік південний прогрівається...)
— Як ще поет назвав місяць лютий? (Сніговій)
2) Хвилинка ерудита.
— Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх
характеризує сувору і вередливу вдачу місяця — «сні- жень», «крутень», «зимобор»,
«криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною).
Фізкультхвилинка
Хвилинки релаксації
— Зима надихала на творчість не тільки поетів, а й композиторів. Послухайте, яку мелодію
наспівала зима італійському композитору Антопіо Ві- вальді. (Цикл «Пори року»)
— Яку картину зимової природи уявили?
4. Іванка Блажкевич «Взимку»
— Зима — сувора пора року. Птахам і звірятам буває дуже важко. Поетеса Іванка
Блажкевич підслухала, про що говорять птахи взимку.
Вибіркове читання (зачитати слова горобців, синичок, снігурів)
— Прочитайте за особами: за автора читає один учень, а за горобців, синичок, снігурів —
весь клас.
— Пофантазуйте, що могли б сказати Василькові горобці, синички, снігурі?
— Нагадайте, чим треба запастися, щоб підгодувати пташок?
IV. ДОПОВНЕННЯ ЧИТАЦЬКОГО ДОСВІДУ ДІТЕЙ
1. Читання віршів про зиму, які учні підготували самостійно
2. Робота в малих групах
— Не тільки поети, художники, композитори спостерігали та описували зиму, а й народ
склав багато прислів'їв, приказок, прикмет про цю пору року. Оберіть із поданих приказок
лише ті, які стосуються теми уроку.
• Покрова землю листом покрива.
• То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
• До завірюхи треба кожуха.
• Плохеньке порося і в петрівку мерзне.
• Мороз невелик, а стоять не велить.
• Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.
• Сонце блищить, а мороз тріщить.
• Весела думка — половина здоров'я.
• Багато снігу — 5агато хліба.
• Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати,— хоч зимуй!
Представники від кожної групи по черзі зачитують приказки.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
—
Ви помітили, що кожен поет дібрав свої слова для опису зими, зимових місяців. Які
слова ви б дібрали для того, щоб намалювати словесний портрет зими? (Пишна, велична,
крижана, білосніжна, холодна, морозна...)
— Які рядки про зиму вам найбільше запам'яталися?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
—
Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «У кожного є співуча
пір'їнка» (за творами В. О. Сухомлинського).
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 34
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Дітй, щоб виразно, з інтонацією читати, виконаймо дихальні вправи.
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• на видих промовляємо речення: «Настала зима».
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа виросла висока
липа — не лінь було Пилипу щодня
полити липу. «Спасибі!» — до
Пилипа Лопоче листям липа.
3. Гра «Утвори слово»
—
Уперше прочитайте слова швидко, вдруге — швидко читайте лише перший склад
кожного слова та утворюйте нове слово.
Берег, ремесло, гиря, нянька. (Берегиня) Десять,
решето, вода. (Дерево) Гаї, зелені, табір. (Газета) Диня,
тисяча, насип. (Дитина) Батіг, ранок, банка. (Барабан)
Магнітофон, лимон, народ. (Малина) Долина, роги,
гараж. (Дорога) Маяк, широкий, наперсток. (Машина)
Береги, редька, залізо. (Береза) Сокіл, роса, камінь.
(Сорока)
ДОДАТОК ДО УРОКУ 42
1. Гра «Пройди лабіринтом»
—- Прочитайте слова, і ви дізнаєтеся, з якою людиною ми «зустрінемося» на уроці
Отже, кому ж ми присвячуємо сьогодні урок? Кого ми запрошуємо до себе?
— Що ви знаєте про цю людину?
— Яісі твори письменника ви читали?
—
2. Гра «Складіть і поясніть»
— Багато прислів'їв, приказок і висловів з творів В. 0. Сухомлинського стали крилатими.
Відновіть їх та поясніть значення.
Рана від слова заживає, проте
веде кам'яна стежка.
До сяючої вершини
своя співуча пір'їнка
У кожної людини є
слід глибокий залишає.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 43
Вправи для дихання
Вдих і видих через ніс; «Погаси свічку»; «Насос».
1.
2.
Робота над чистомовкою
Ра-ра-ра — надворі весела г...(ра). Ро-ро-ро — в
зайця тепленьке хут...(ро). Ру-ру-ру — зайчик цей
живе в бо...(ру). Рі-рі-рі — він сподобався
дітво...(рі).
Гра «Ми — поети». Складання вірша про осінь
— Зараз ми спробуємо стати поетами. Завдання: дібрати слова рими.
3.
Я нагадую прикмети охоче: вменшились дні і
подовшали... (ночі). Запам'ятайте прикмети
народні: Дні ще гарячі, а ночі... (холодні). Уся
дітвора тепла хоч бажає, Та листя пожовкле з
дерев... (облітає). Скоро від холоду згинуть
комашки, Нічого їстоньки буде для... (пташки).
Осінь до нас непомітно приходить, Підсумок нашій
роботі... (підводить).
—
Молодці, ви — гарні поети!
Урок 37. ЛЕСЯ УКРАЇНКА «КАЗКА ПРО ОХА-ЧУДОДІЯ»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із життям і творчістю Лесі Українки, її казками;
розвивати творчу уяву, образне мислення, навички виразного читання поетичних творів,
зв'язне мовлення; виховувати почуття любові до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Під землею тягне кріт До ведмедя в хату дріт, Щоб весною у барліг
Подзвонити зайчик зміг.
2. Гра «Буквена арифметика»
— Розв'яжіть буквені приклади та прочитайте утворені слова. Мо -1- ро + за а = ... (мороз).
Ук -+- р - к + ок = ... (урок).
Ям + гу - му -і- ода = . (ягода).
Шр - р + уб + а = ... (шуба).
Сір + че - р -г унь - у = ... (січень).
Кн + и -г ож — о + ука у = ... (книжка).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку І. Франка «Лисичка і
Журавель».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо?
— Сьогоде ми ознайомимося ще з однією літературною казкою. Хто є її автором, ви
дізнаєтеся, пройшовши буквеним лабіринтом. Прочитайте кожну третю букву в рядочках і
назві'' ь автора.
Н В Л П Ч Е Д Б С О ІО Я (Леся)
АЄУРЖКТВРУЯАОЮЇПБНХГКЦЗА (Українка)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
— Що ви знаєте про Лесю Українку?
— Які твори поетеси вам відомі?
1. Розповідь учителя
— Серед чудової волинської природи в родині Олени Петрівни та Петри Антоновича
Косачів народилася майбутня зірка українського письменства — Леся Українка.
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей і вела активну
культурно-громадську діяльність. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і
правдивою. Мати вваясала своїм головним завданням виховання дітей. У сім'ї їх було
шестеро.
У родині панувала любов до української мови, яка прищеплювалася р гям з раннього
дитинства, повага до звичаїв і традицій, до української культури.
Леся Українка дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки,
співала пісні, заслуховувалася казками і переказами.
Природа щедро обдарувала Лесю, дала не лише поетичний хист, а й неабиякі зд іності до
музики, малювання, і водночас прирекла на постійні муки від тяжкої хвороби.
Узимку 1881 р., коли Лесі було десять років, у Луцьку на річці Стир дівчинка застудила
ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім — рука.
На дванадцятому році життя Лесі в Києві прооперували лі іу руку, що позбавило її можливості
грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся
у легенях, а поті, і вразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла
стати високоосвіченою людиною. Самостійно вивчила французьку, англійську, італійську,
німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мови. Леся Українка стала
високоосвіченою людиною завдяки своїй надзвичайній силі волі.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання «Казки про Оха-чудодія» Лесі Українки (с. 71-74)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву віршованої казки Лесі Українки.
— Як ви гадаєте, про кого і про що йдеться у творі?
2) Словникова робота.
— Прочитайте слова, знайдіть їх тлумачення у підручнику.
Корх, жупанок, сажень, гаплик, бранка, трясовиця, ряхтіти.
3) Читання казки комбінованим способом (учитель, учні).
— Хто є головним персонажем казки?
4) Повторне читання казки учнями «ланцюжком».
— Які думки викликала у вас казка Лесі Українки?
5) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де жив Ох?
— Як до нього потрапляли люди?
— Прочитайте опис підземного царства.
— Чим воно небезпечне для людей?
— До якої української народної казки подібна казка Лесі Українки?
— Порівняйте назви та зачини цих творів.
— Пригадайте народну казку про Оха.
— Чи легко було вирватися дідовому сину від Оха?
— Хто.йому допоміг?
— Як закінчуються обидві казки?
6) Гоа «Диктор телебачення»
Читати казку, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
VI ПІДСУМОК УРОКУ
— Що найбільше вам сподобалося в казці Лесі Українки?
— Чи могли б ви її продовжити?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти продовження казки.
—
Яким ви уявляєте Оха з казки Лесі Українки? Намалюйте його.
Урок 38. УЧІТЬСЯ ФАНТАЗУВАТИ. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ДІД
ОСІННИК»
Мета; продовжити ознайомлення учнів з творчістю В. Сухомлинського; вдосконалювати
навички правильного, свідомого читання; збагачувати активний словник учнів; розвивати
вміння робити висновки та узагальнення, висловлювати свої думки в логічній
послідовності; розвивати творчу уяву молодших школярів, їхню фантазію; виховувати
любов до художнього слова.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Прилітала на Почайну Чайка — пташка
незвичайна.
Чайка
—
пташка
невеличка, А Почайна — гарна річка.
Цілий день охота чайці Серед річки на
байдарці Порибалити на славу. Щоб
вечеря була славна.
2. Гра «Плутанка»
— Зберіть прислів'я.
• тіло душу Шабля ранить слова
• і слово в зігріє Тепле мороз
• КіШЦІ слово Тепле і приємне
• не Слово язик не полова, помело
• за дорожчі щирого Слова частування вітання
• як то вже Слово — вилетить, не його горобець, не спіймати
• не словом кишеню За в лізе.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра «У художн ьому музеї»
Виставка дитячих малюнків головного персонажа казки Лесі Українки — Оха.
2. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще власне продовження «Казки про Оха-чудодія».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми прочитаємо казку Василя Сухомлинського.
— Згадайте, що ви знаєте про цю людину.
— Які твори В. Сухомлинського ми вже читали?
V. СПРИЙМАННЯ І УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Біографічна довідка
— Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівн;і Василівської
волості Олександрійського повіту Хеосонської губернії (тепер Онуфріївгький район
Кіровоградської обласп ) в бідній селянській с "м'ї. Тут минули його дитинство й юність. Як і
решта селянських дітей, в і учився
в рідному селі у школі і в 1933 р. закінчив семирічку. Улітку 1933 р. мати провела молодшого
сина Василя до Кременчука.
Спочатку Василь Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром Пі пов
звідти, поступив на робочий факультет, достроково закінчив його і був прийнятий до
педагогічного інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. 0. Сухомлинського.
У 1941 р., під час Другої світової війни, добровольцем йде на фронт. У січні 1942 р.
молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москву в битві під
Ря^евом. Осколок снаряду залишився в його грудях назавя^ди. П. ;ля довгого л іування у
шпиталі селища Ува, що в Удмуртії, він просився на фронт, проте комісія не могла визнати
його навіть умовно здоровим для військової служби.
У 1948 р. Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно
працює протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 р. це була звичайна, пересічна школа, до
того ж ще і майже зруйнована за роки війни, відомою її зробив Сухомлинський. Звичайну
сільську школу він перетворив на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби
педагогічної мудрості.
2. Опрацювання статті в підручнику про життя і творчість письменника
І ___
(с. 74-75)
1) Самостійне читання статті учнями.
2) Бесіда.
— Чому Василь Сухомлинський створив Школу під Голубим Небом?
— Де любив проводити уроки Василь Олександрович?
— Що він писав пре свою школу?
3. Опрацювання казки Василя Сухомлинського «Дід Осінник» (с. 75)
1) Гоа «Передбачення».
Учні об'єднуються в групи (попарне інтерв'ю).
— Прочитайте уважно заголовок казки.
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці?
— Яким ви уявляєте діда Осінника?
Фізкультхвилинка
2) Грс «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями.
3) Перевірка первинного сприйняття казки.
Тестування
1. Де живе дід Осінник?
а) У полі;
б) у саду;
в) у лісі.
2. На чому спить дід?
а) На сухому листі;
б) на м'якому мохові;
в) на сирій землі.
3. До пісн яких птахів прислухається дід Осінник?
а) Ластівок;
б) я^уравлів;
в) шпаків.
4. У чому виходить дід Осінник з лісу?^
а) У жовтому дощовику;
б) у сірому дощовику;
в) у сірому плащі.
5. До якого дерева прихиляється дід?
а) До берези;
б) до дуба;
в) до сосни.
6. Борода діда Осінника це:
а) Осінній дощ;
б) осінній вітер;
в) осінній туман.
4) Читання казки учнями «ланцюжком».
— Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
5) Гра «Фотограф».
Учитель демонструє початок речення, написаний на смужці паперу. Учні мають за
незначний проміжок часу прочитати те, що на смужці, «сфотографувати» очима, знайти
кінцівку речення у підручнику і прочитати.
6) Творча робота в групах.
Завдагтя: придумати інше ім'я для діда Осінника й скласти про нього власну казку.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
• Сьогодні урок навчив мене...
• Прочитана казка спонукає мене...
• Найцікавіші завдання на уроці...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати діда Осінника та розповісти, яким ви уявляєте цього героя.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 46
1. Робота над скоромовкою
Зайчик нахвалявся, Що хоробрим вдався А вибігло
мишенятко — Під пеньок сховався.
2. Гра «Знайди букву»
— Прочитайте речення зі словами, у яких «загубилася» буква. Знайдіть її та перечитайте
швидше, ніж уперше.
Я вночі забравсь на гілку І побачив в небі дірку (зірку).
Ми з братом у будь-яку погоду Пиляєм палкою
(пилкою) колоду. Рік (рак) пішов гуляти в сад — Не
дійшов, бо повз назад. Я нагострив козу (косу) нову І
заходивсь косить траву. З неба падав білий сніг. Він
засипав наш пиріг (поріг). Лисичка знає назубок
Смачненьку казку «Колосок» («Колобок»).
ДОДАТОК ДО УРОКУ 44
Тестування
1. У веселого Казкаря злякано розліталися думки:
а) коли ішов дощ;
б) коли діти сварилися;
в) коли яскраво світило сонечко.
2. Лисичка пригощала Журавля:
а) кашкою з молочком;
б) пшеничкою;
в) буряком і картоплею.
3. Щоб визволити смутну дівчину з темниці Оха, треба розрубати:
а) сімдесят замків;
б) сім замків;
в) сімдесят сім замків.
4. На чому спить дід Осінник?
а) На зеленому мохові;
б) на сухому листі;
в) на м'якій траві.
5. Кого Дід Мороз заморозив разом з озерцем?
а) Пташку;
б) Снігуроньчину пісню;
в) маленьку дівчинку.
6. Друга пісня солов'я була хвалою:
а) заморським краям;
б) маленькій сміливій синичці;
'
в) рідному лісові.
Відповіді: 1) б; 2) а; 3) в; 4) б; 5) б; 6) б.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 47
1. Запам'ятайте, повторюючи за вчителем
БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА Був собі
журавель Та журавочка, Наносили сінця Повні
ясельця. Наша пісня гарна й нова,— Почнем її,
братці, знова! Був собі журавель Та журавочка...
Олена Пчілка
2. Послухайте і додайте слово!
Да-да-да — стоїть у глечику... (вода). Ди-ди-ди —
дай напитися... («оди). Жа-жа-жа — ми знайшли...
(вужа). Жи-жи-жи — ти мені... (допоможи).
Урок 39. УЧІТЬСЯ ФАНТАЗУВАТИ.
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «СНІГУРОНЬЧИНА ПІСНЯ»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з авторськими казками Василя Сухомлинського;
вдосконалювати навички свідомого, виразного читання; активізувати читацьку пам'ять
дітей; навчати слухати, відтворювати прочитане; розвивати пам'ять, увагу,
спостережливість, монологічне мовлення; виховувати любов до художньо го слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою
Два Орати їжачки
И поспішили
Два знайшли боровички.
Враз до мами,
Двом грибам зраділи —
Щоб варила
На голки наділи.
Борщ з грибами.
2. Гра «Буква загубилася»
— Прочитайте речення зі словами, у яких «загубилася» буква. Знайдіть її і перечитайте
швидше, ніяс уперше.
• Я вдягнув новий салат (халат), А він виявивсь до п'ят.
• Бригадир послав по глину Екскаватор і малину (машину).
• Восени і взимку, навесні і влітку
Дуже поважають черевики тітку (щітку).
• 3 неба падав білий сніг.
Він засипав наш пиріг (поріг).
3. Гра «Букву уявляй — слово читай»
—Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви, які позначають
приголосні звуки, Удруге читайте слова рядочками.
дз
дж
ф
щ
_еркало
міль
ша а
я_ ірка
іґа
б_ола
жира_
_ічка
ґу ик
хо у
ке ір
до ик
кукуру а
си_у
зе ір
_тка
_воник
ерело
_ермер
бли ить
юрчати
їж_у
про есія
бор _
іенить
ем
порт ель
_иглик
нькає
бу_у
утбол
авель
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Вернісаж»
Учні презентують створені малюнки із зображенням діда Осінника, розповідають, яким
вони уявляють цього героя.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І
МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося ще з однією літературною казкою, яку для вас написав В. О.
Сухомлинський.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
КАЗКИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «СНІГУРОНЬЧИНА ПІСНЯ» (с. 76-77)
1. Гра «Передбачення». Вправа «Мікрофон»
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в казці, яка має такий заголовок? Фізкультхвилинка
2. Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
— Поміркуйте, чому казка має таку назву. Визначте тему твору
3. Словникова робота
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Крижану
мерзлий
маленька
сльотавої
відтанула
збереглося
позамерзали
кататимуться
— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? другого?
— Серед поданих слів знайдіть синонім до слова сирої. (Сльотавої)
4. Читання тексту учнями «ланцюжком»
— Визначте настрій казки. Доведіть свою думку.
— Як ви гадаєте, пісеньку якого птаха почула дівчинка?
5. Робота в групі
— Складіть продовження казки.
6. Поділ тексту казки на частини
— Поділіть текст казки на частини.
— Про що йдеться в кожній із них?
7. Робота в парі
Учн: в парах переказують близько до тексту ті частини казки, у яких ідеться про пісню
Снігуроньки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Робота в групах
1. Прочитайте описи зими в казках Василя Сухомлинського та Костянтина Ушинського,
Порівняйте їх.
2. Намалюйте зиму за прочитаними творами. Передайте її характер.
3. Виконайте малюнок, який об'єднає образи осені й зими, створені Василем
Сухомлинським.
Урок 40. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ ІВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ОКСАНА ІВАНЕНКО «СИНИЧКА» (скорочено)
Мета: ознайомити учнів із творчістю Оксани Іваненко; вчити правильно, свідомо та виразно
читати прозові твори, аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мов лення, фонематичний
слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІИНИИ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота
над скоромовкою
Лелеченьку-дядьку
У білій хустині
На нашій хатині,
Чи сестру, чи брата,
Неси мені ляльку
Бо одній дитині
У білій хустині.
В хаті сумнувато.
2. Гра «Прочитай прислів'я»
— Прочитайте слова якнайшвидше. Вдруге у кожному слові швидко про читуйте тільки
першу букву.
• Ягода, крапля, елеватор, намисто, агроном, стежка, інструмент, наперсток, небосхил,
яхта, танець, айстра, куниця, ескіз, йорж, кульбаба, об личчя, решето, індик, нарада,
нарешті, ячмінь. (Яке насіння, таке й коріння.)
• Морозиво, іриска, цукерка, насіння, іній, завірюха, нероба, атлетика, ножиці, ніж,
ярмарок, нутрія, абзац, віхола, страва, есь імо, журавлина, и, торт, тістечко, ярина. (Міцні
знання на все життя.)
3. Гра «Букву уявляй — слово читай»
— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані &укви, які позначають
голосні звуки. Намагайтеся читати швидко правильно.
ЕЕА
ЕЕА
ИИА
с-р дД-р-вд-т-нч-р-мхв-т-р-н
б-л-нв-с-лб-р-зк-сл-чкЗ-Л-НІІ-р л-з
с-в-нп-р-к-з
л-л-кд-в-нн-б-св-с-лкхв-л-нсм-р-кш-р-нгш-пш-нв-дм-жВ-н-рш-р-нIII. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах
Кожна група по черзі презентує своє завдання.
1- иіа група порівнює описи зими в казках Василя Сухомлинського та Костянтина
Ушинського.
2- га
група презентує малюнки зими за прочитаними творами, характеризує зиму.
3- тя група презентує малюнки, які об'єднали образи осені й зими, створені Василем
Сухомлинським.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Жовтогруді щебетушки,
Сірі лапки, білі щічки,
Мають чорні капелюшки,
Називаються... (синички).
— Що ви знаєте про цих пташок?
— Більше дізнатися про синичку нам допоможе українська письменниця ОксанаІваненко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко — автор багатьох книжок: літературних
казок, реалістичних оповідань і повістей, творець біографічних ромаш і про життя і творчість
класиків української літератури. Усе життя Оксана Дмитрівна дружила з наукою. Навіть
більшість її казок — результат копітко прац: письменника і вченого. Про неї можна сказати,
що вона відкривала минуле століття і завершила його, проживши 91 рік. Як казала Оксана
Дмитр-' зна, у неї було щасливе дитинство. Письменниця згадувала: «Писати я почала дуже
рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років... На щастя, вдома ніхто не
звертав уваги, що крім ігор „в ляльки", я дуже любила писати повісті. Псувала на своє писання
безліч паперу, ... і в шість років ви] шила видавати свій ясурнал. Він називався „Гриб". Мій
журнал, правда, і зля і ількох номерів „прогорів"... Але я продовжувала писати не- сг'нчепн:
повноті, уже навчаючись спочатку в гімназії, а потім у робітничій школ >. У домі була хороша
бібліотека. Улюбленими письменниками з перших кров в самост иного читання Оксанки
стали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Г. К. Андерсен. Скільки себе пам'ятала Оксана
Дмитрівна, життя її завжди було пов'язане з дітьми. Домашні уроки, які давала мама, постійно
збирали, окр-м маленьких учнів, двоюрідних братиків і сестричок, сусідських дітей. Усі
вчилися, читали, гралися, слухали казки.
2 Опрацювання біографічної довідки в підручнику
— Ск ьки книжок написала Оксана Іваненко?
— Як називається її збірка, що є найулюбленішою серед читачів?
3. Опрацювання першої частини казки Оксани Іваненко «Синичка» (с. 77-79)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Назвіть персонаясів казки.
— Хто з них хвилювався за синичку?
2) Словникова робота.
Чепурушка — та, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому.
3) Повторне читання казки учнями «ланцюжком».
— Чи знала синичка, які труднощі чекають на неї взимку? Доведіть свою відповідь'
словами з тексту.
— Прочитайте опис зимового лісу. Доведіть, що авторка наділила зиму людськими
рисами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше запам'яталося?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку.
Урок 41. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ОКСАНА ІВАНЕНКО «СИНИЧКА» (скорочено) (продовження)
Мета: продовжити опрацювання літературної казки Оксани Іваненко «Синичка»; вчити
правильно, свідомо та виразно читати прозові твори, сприймати змальовані словами
образи природи рідної землі, аналізувати прочитане; розвивати зв'язне мовлення учнів,
фонематичний слух, образне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
— Позич мені, їжачок, Хоч на вечір голочок — Я сорочечок нашию Для
маленьких діточок.
— Радий дати голочок, Щоб нашила сорочок,
Та я міцно сам пришитий До своїх до голочок.
2. Гра «З'єднай частини вірша»
— Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть його закінчення.
Люблять піч усі горнята,
В холодочку Харитина
То дзвіночки лісові
Перший клас копає грядку,
Є у мене олівець
На городі густо
Люблю я маму й тата,
На поляні під сосною
Ішов індик з індичкою,
виросла капуста.
сіє, садить по порядку.
гарно, весело весною.
вчать співаночки нові.
люблю все малювати.
ішов понад водичкою.
і гордиться піччю хата.
гарну вишила хустину.
він у мене молодець.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання літературної казки Оксани Іваненко «Синичка»
(першої частини).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо читати літературну казку Оксани Іваненко «Синичка».
Дізнаємося, чи вдалося пережити синичці зиму.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ОКСАНИ ІВАНЕНКО «СИНИЧКИ» (с. 79-81, продовження)
1. Виразне читання казки вчителем
— Які почуття викликала у вас ця частина казки?
2. Словникова робота
Коритися
з'явилося
дзюрчали
зацвірінчала
зарипіла
вміститися
найрозкішніших
надзвичайними
Читання слів уголос «луною» за вчителем; напівголосно — в парі одне одному.
Довідкове бюро
Чепурна — яка відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. Чеберяє — робить часті
рухи лапками.
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
— Які звуки природи вам вдалося «почути», читаючи казку?
— Які картини виникли у вашій уяві?
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Про що сонечко розмовляло із хмарами?
— Кого побачило сонечко?
— Які слова воно сказало про синичку?
— Чому синичці стало весело?
— Яку пісеньку вона заспівала?
— Знайдіть у казці опис весни.
— Розкажіть, коли прилітає соловей.
— Про що була його перша пісня?
— Про що думала синичка, слухаючи цю пісню?
— Що пробурмотів старий дуб?
— Про що співав соловей у своїй другій пісні?
— Знайдіть і прочитайте лагідні слова, якими називали синичку.
5. Робота за ілюстрацією (с. 81)
— Яку пору року зобразив художник? Доведіть.
— Кого ви бачите на малюнку?
— Куди дивиться синичка? Опишіть її.
— Яким художник зобразив сонечко?
6. Робота в групі
— Визначте основну думку твору.
7. Гра «Земля — небо»
За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо»
— піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову «земля» — учні очима
знаходять, де вони закінчили читати.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Які почуття вона у вас викликала?
— Чого вас навчила маленька синичка?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку. Скласти розповідь «Весняна пісенька синички».
Урок 42. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ «У КОЖНОГО Є СПІВУЧА
ПІР'ЇНКА» [за творами В. О. Сухомлинського)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; продовжити розвивати
в учнів прагнення самостійного творчого сприймання й осмислрння навколишнього світу;
розширювати і поглиблювати знання про життя і творшсть В. 0. Сухомлинського;
виховувати кращі риси характеру громадянина України.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (див. додаток нас. 82)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Учень читає вірш.
Ми прийшли у світ, щоб жити Всі на прос
горі земнім. Щоб сміятись і радіти У
довкіллі чарівнім. Це життя. Це справжня
казка! Ллється музика і сміх Ти ж,
запам'ятай, будь ласка, Неповторний серед
всіх!
— Дійсно, є багато дітей на планеті, але саме таких, як ви, кожен $ вас, немає ніде. Навіть у
кожного із зовні схожих близнят своє життя, свої погляди, свій характер, свої здібності. Хтось
гарно малює, співає, розв'язує задачі, працює на комп'ютері. Але людина не завжди ціпує
свою ун кальність, знає свої здібності і розвиває їх. Саме на такі роздуми налаштовують нас
твори цього розділу. А першим з них є казка В. Сухомлинського «Співуча пір'їнка».
IV. ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «СПІВУЧА ПІР'ЇНКА»
1. Читання казки підготовленим учнем
— Про яку пташку розповідається в казці?
— Чи чули ви колись про такого дивовижного птаха? (Демонстрування малюнка, на якому
зображено стрепета.) Давайте звернемося до «довідкового бюро»!
— Стрепет належить до родини дроф. Це великий птах з сильними довгими ногами,
короткими кігтями, щоб краще було ходити б 'ати в степах з високою та густою травою.
Коричнево-сіре забарвлення допомагає ховатися від ворогів. А з голосом цій пташці не
поталанило. Вона може лише невиразно шипіти.
2. Підготовча робота до самостійного читання
Читання пірамідок слів «буксиром» за вчителем
Птах
дай
струна
побіг
Сергійко
стрепет
дивовижний
маленький
настроюється
захотілося
— Прочитайте найкоротше і найдовше слово; всі іменники; дієслова; при кметники.
— А що називається прикметником?
— Добер ; "ь до слова дивовижний синоніми. (Чудовий, прекрасний, пре- гарпии,
чарівний)
— Прочитайте: повільним темпом; нормальним; швидким.
— До слова маленький доберіть антоніми. (Великий, здоровий)
Фізкультхвилинка
3. Мовчазне читання казки учнями. Підготовка до творчої роботи
4. Творча робота в групах
— Як учить нас В. О. Сухомлинський, ми маємо працювати творчо, уявляючи. Отже, 1 ша
лабораторія «Сонечко» — кореспонденти. Вони готують питання для інтерв'ю.
2- га
лабораторія — «Дзвіночки» — добирають прислів'я, складають поради до казки.
3- тя лабораторія — «Квіточка-семипелюсточка» — готує позитивну характеристику
Сергія.
4- та лабораторія — «Метелики» — повинна продовжити казку. Поміркуйте, ким
стане в майбутньому хлопчик.
5. Робота у відділі «Кодекс честі»
— Яку пораду ми запишемо в «Кодекс честі» ? (Вияви свої здібності та роз вивай їх.)
V. РОБОТА З ДОДАТКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ
— Є багато творів В. О. Сухомлинського, які дають поради людям, закликають до того,
щоб всі були добрими, розумним, чуйними, чесними, працьовитими, спостєбєжливими і тоді
життя буде цікавим і щасливим.
1. Інсценізація оповідання «Сьома дочка»
— Яка дочка любить матір справжньою любов'ю?
— Яку пораду можна дати людям? (Менше говори гарних слів, більше роби
хороших справ.)
2. Читання казки «Щоб кіт мишку не впіймав»
— Які асоціації викликає ця казка?
— Який малюнок можна до неї намалювати?
— Яку пораду ви дали б дітям? (Ніколи пе ображай слабшого, а завжди до помагай.)
3. Читання оповідання «Камінь»
— Яка його основна думка? (Треба любити природу, берегти її для май бутніх т
голінь.)
— Який твіо можна скласти за цією темою?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Ми дуже багато можемо говорити про В, О. Сухомлинського та його твори. Але урок
добігає кінця. Мені його хочеться завершити словами В. О. Сухомлинського: «Людина
народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісти порошиною. Людина народжується,
шоб залишити після себе слід вічний» .
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Легенди рідного краю».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Урок 43. ДОПОМОЖсАЛО ПТАШКАМ УЗИМКУ. АНАТОЛІЙ КАЧАН «КРИХТА
ХЛІБА». ЛЕОНІД ГЛІБОВ «ХТО ВОНА?»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити у іів
аналізувати прочитане, робити висновки; збагачувати словниковий запас, образне
мислення; виховуватк бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА {див. додаток нас. 82)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують казку.
2. Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращу розповідь про весняну пісеньку синички.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МИТИ УРОКУ
1. Бесіда
— Затишно у нашому класі. Ми тільки-но почали свій урок, а вже встигли пригадати різні
пори року. Вправляючись в умінні складати вірші, ми пригадали золоту осінь. У своїх
розповідях про весняну пісеньку сипички ви згадували ппо красушо-весну.
— Яка пора року вже стукає до нас у віконце?
2. Вправа «Мікрофон»
— Що ви очікуєте від зими?
— Зима — чудова пора року! Ми любимо її за скрипучий білий сніг, за морозець, який
щипає ніс і щоки, за чудові зимові розваги. Та для наших пернатих друзів зима — суворе
випробування. Сьогодні ми будемо вчитися оути небайдужими, допомагати братам нашим
меншим у цей нелегкий час.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Анатолія Качана «Крихта хліба» (і. 82)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яким пташкам поет присвячує свій вірш?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота. Довідкове
бюро
Лісосмуга — сму^а лісових насаджень. Ожеледь — тонкий шар
льоду на землі, деревах.
Читання стовпчиків слів у парах
Жить
свишуть
мерзлу
пригощав
завірюха
дрібниця
перебпались
відчувать
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — іменники. Назвіть прикметник.
— Доберіть синоніми до слова завірюха. (Заметіль, віхола, хурделиця, хур товина).
3) Гра «Рибки».
Читання учнями тексту мовчки, кожен — у своєму темпі, при цьому діти можуть
ворушити губами.
— Куди перебралися синиці? Чому?
— Як пташки просять про допомогу? Які почуття передає поет?
— Прочитайте рядки, що найточніше передають бідування пташок. Які слова слід
вимовити з більшою силою голосу?
— Яку важливу думку висловлює поет в останній строфі вірша?
— Продовжіть речення. «Вчасна допомога особливо цінна тому, що...».
— До якого з прочитаних раніше творів схоясий цей вірш за основною думкою?
Цікаво знати!
Синиця з'їдає за день більше їжі, ніяс важить сама. Пара синиць, що вигодовує молодь,
щоденно приносить пташенятам у середньому 1800 комах та їх личинок. За весь час
перебування у гнізді малеча з'їдає близько 15 000 комашок і гусені.
Гострий дзьоб синиці весь час зношується, тому безперервно відростає.
4) Гоа «Диктор телебачення».
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
5) Гоа «Знайди риму».
Сніговиці — синиці; тепла — села; морози — на дорозі; вікно - зерно; годівниці —
дрібниця; відчувать — замерзать.
2. Опрацювання загадки Леоніда Глібова «Хто вона?» (с. 82)
1) Актуалізація опорних знань учнів.
— Що таке акровірш [акростих)!
— Послухайте уважно, пригадайте.
— Ти, Максимку, щось притих?
— Я читаю акростих.
— Що ж воно ото за штука? — Запитав
дідуй> онука.
— Перші літери рядків Зверху вниз я разом
звів — Ось і вийшло слово з них: Це,
дідусю,— акростих.
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання загадки учнями.
— Чи відгадали загадку? Як ви це зробили? Що ви знаєте про ластівку?
3) Гра «Актори».
— Прочитайте загадку із захопленням; зі здивуванням.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який висновок з сьогоднішнього уроку ви зробили?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Розкрити зміст художнього означення лиха [зима) словами з казки Оксани Іваненко
«Синичка». Скласти розповідь «Допомога птахам узимку».
Урок 44. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ «КАЗКИ
УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ»
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів за розділом «Казки українських
письменників»; вчити порівнювати прочитані твори, визначати стан дійових осіб основну
думку твору; розвивати читацькі навички, творчу уяву учнів; виховувати любов до
художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читання за таблицею
А
0
У
И
І
Е
ЗДР
скл
СКР
ШКР
2. Робота над скоромовкою
— Відновіть запис та прочитайте його.
Летів горобчик і зачепив крилом кленову гілочку, листочки попадали і закрили букви. Але
одна підказка є. (Буква «С» — на листочку.)
..идів горобець на ..о..ні, за нув і
звалив..я у ..ні, якби не звалив..я у ..ні, і
до..і б ..идів на ..о..ні.
Відновлений текст
Сидів горобець на сосні, заснув і
звалився у сні, якби не звалився у сні, і
досі б сидів на сосні.
— Діти, прочитайте скоромовку мовчки; напівголосно; зі здивуванням.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Робота в групах
Учні в групах розкривають зміст художнього означення лихі■ (зима) словами з казки
Оксани Іваненко «Синичка».
2. Гра «Хто краще?»
Конкурс ча кращу складену розповідь «Допомога птахам узимку».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми завершуємо вивчати розділ «Казки українських письменників» .
— На уроці пригадаємо прочитані казки. Перевіримо, як ми засвоїли вивчений матеріал,
чого навчилися.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Гра «Чи
уважний ти читач?» (див. додаток нас. 88)
Фізкультхвилинка
Учні імітують дії, які згадуються у вірші.
Хмарка сонечко закрила, Слізки срібнії
зронила. Ми ті слізки пошукаєм, У
травиці позбираєм. Пострибаєм, як
зайчата,
Політаєм,
як
пташата.
Потанцюємо ще трішки, Щоб спочили
ручки й ніжки. Всі веселі, от чудово, А
тоді до праці знову.
2. Гра «Назви автора»
«Казка про Оха-чудодія»
«Лисичка і Журавель»
«Дід Осінник»
Казкар» Іван Франко
«Синичка»
Василь Сухомлинський
Оксана Іваненко
Леся Українка «Як зажурився веселий
Лариса Письменна
3. Робота в парі
— Визначте, із яких казок наведені рядки.
• «Казкар любив дітей, бо це ж для них, а не для кого іншого, він писав свої веселі казки!»
(Лариса Письменна «Як зажурився веселий Казкар»)
• «Відтанула бурулька. І почула дівчина радісну пташину пісню». (Василь Сухомлинський
«Сшгуроньчина пісня»)
• «Ах, як сумно, коли всі відлітають, коли йде сніг і виє хуртовина!» (Оксана Іваненко
«Синичка»)
• «Всіх приймає пан ласкавий,
Тільки треба мовить: "Ох!"» (Леся Українка «Казка про Оха-чудодія»)
• «Приходь, Журавлику! Приходь, любчику!» (Іван Франко «Лисичка і Жу равель»)
4. Гра «Героя впізнавай, казку називай»
• «А зиму все ж таки ти прогнала, і про ^есну ти перша заспівала». (Дуб. «Синичка»)
• «Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі». (Дід Осінник. «Дід Осінник»)
• «Чи волієш нам служить? Чи волієш, може, нині
Головою наложить?» (Ох «Казка про Оха-чудодія»)
• «Вибач, любонько, чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого немає»
(Журавель. «Лисичка і Журавель»)
5. Робота в парі. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в па^ '. переказують літературну казку, яка їм найбільше сподобалася. VI ПІДСУМОК
УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
• Сьогодні на уроці я вчився...
• Найбільше мені сподобалося...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом розділу.
Урок 45. УРОК-СВЯТО «ПРОСИМО КАЗКУ В ГОСТІ ДО СЕБЕ»
Мета: закріпити та розширити знання учнів про казку; формувати вміння узагальнювати
вивчений матеріал; розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати
любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
— Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайний урок, а урок- свято. Його немає
в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.
Існує книг багато на землі. Вони цікаві, мудрі, гарні.
Та кожен з нас, дорослий чи малий, Всяк казочку
читати полюбляє. Казка — це світ чарівний та
незвичний, Казка — це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку, це ж бо так цікаво, Це справді
свято, радість для душі. Сьогодні ми казку сюди
запросили, Щоб бачити казочку, слухать гуртом, А
казка в завії десь там заблудила. Давайте її погукаєм
разом! — Казко, казко, приходь до нас!
II. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Зустріч із Казкою
Казка
Вітаю вас, дорослі і малі, Від всіх казок низенький
вам уклін Я — казка мудра. Хочу вам сказати, Що
кожен з вас мене повинен знати, Бо, кажуть, казка
вчить на світі жити Та правду і волю завжди
боронити.
— Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а зі своїми друзями
казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні
доказати, що любите і знаєте казки.
— Я читатиму уривки з казок, а ви — відгадуватимете назву казки. Готові?
2. Вікторина «З якої казки?»
• «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку...» («Ріпка»)
• «Я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла
через гребельку та вхопила водиці крапельку...» («Коза- дереза»)
• «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.»
(«Курочка Ряба»)
• «Уліз ведмідь — семеро стало...» («Рукавичка»)
• «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику...» («Лисичка і Журавель»)
• «Котику-братику, несе мене Лиска По
камешо-мосту на своєму хвосту,
Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)
3. Конкурс «Намалюй Колобка»
Баба-Яга:
— Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!
— Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла
ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже
люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум'яненького, смачненького... та ж
про того, хто від баби утік... Як же його звуть?
— От гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте... А читати вмієте? А писати?
А малювати?
— Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй.Колобка». Для цього мені
потрібно вибрати трьох учасників.
— Раз, два, три, Колобка малюєш ти!
Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають
навколо себе. Баба-Яга забирає малюнки і летить далі.
4. Вікторина «Чарівний кошик»
Заходить Червона Шапочка з кошиком у руках. Співає.
Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці, Якщо довго
по стежинці бігти, тупати й стрибать, То напевне, то напевне,
то звичрйно. то звичайно, Безперечно таким чином можна в
школу завітать. А-а — там навчаються читати, А-а — і писати
й рахувати, А-а — там цікаво всім завжди.
— Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.
Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».
У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я по черзі діставатиму певну р ч, а ви
говоритимете, в якій казці вона зустрічається. (Яйце, ключ, тарілка, солома, пір'я, черевичок,
рукавиця.)
— Молодці, казки знаєте! А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько!
Прийшла, нарьшті, довгождана мить: Герої казки
нас усіх вітають. Чарівна музика тихесенько
звучить, І казка перед нами оживає.
5. Інсценізація казки (за вибором учителя} III.
ПІДСУМОК УРОКУ
Казка. От і настав час повертатися мені до свого королівства, а ввечері, коли лягатиме
спати, ми знову зустрінемось. До зустрічі!
— Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації до казок, які ви
підготували.
ЛЕГЕНДИ. БАЙКИ. П'ЄСИ Легенди
Урок 46. ЛЕГЕНДА. ІВАН ЛИПА «ЛАДА ПРЕКРАСНА» (скорочено)
Мета: ознайомити учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати навички свідомого
виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових осіб; розвивати
спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на художнє слово,
співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див.
додаток нас. 87)
і,
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах. Гра «Дуель»
Групи ставлять одна одній запитання за змістом розділу «Казки українських
письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з новим літературним жанром. З яким саме, ви
дізнаєтеся, прочитавши кожну четверту букву.
ЧВМ ЛАМПЕКМ ДГСВТЕАРЧНОВФДО ЦПАИІ (Легенда)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
— Легенда — це народне оповідання казкового, фантастичного характеру про життя й
діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію.
Легенди належать до усної народної творчості, але можуть бути й л гера турними, тобто
створеними письменниками.
Сьогодні ми почнемо ознайомлення з легендою Івана Липи «Лада Прекрасна».
2. Біографічна довідка
1) Опрацювання статті (с. 84)
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.
— У чому вбачав своє щастя Іван Липа?
— Що стверджував письменник?
»
3. Опрацювання легенди «Лада Прекрасна» (с. 84-86)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте назву легенди. Про що може в ти тися?
2) Виразне читання тексту легенди вчителем.
— Хто є головними персонажами легенди?
— Хто з них є уособленням добра, а хто — зла?
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
— Прочитайте стовпчики слів «луною» за вчителем, а потім — у парі одне одному.
Надра
чвари
нишкло
нетрі
мариво
костур
зодягалися
бадьорилося
— Прочитайте спочатку іменники, а потім — дієслова.
— Доберіть синоніми до слів:
нишкло (замовкло, затихло, заспокоїлося);
чвари (суперечки, сварки).
— Як ви розумієте слова надра, нетрі?
Надра — глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею.
Нетрі — труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником.
— Що означають слова костур і мариво? Прочитайте пояснення значення цих слів на с.
85-86.
4) Повторне читання учнями легенди «ланцюжком».
— Як автор ставиться до Лади Прекрасної? А як — до Коструба? Доведіть свою думку.
5) Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте зачин легенди.
— Як автор описує людей, що жили в теплій і багатій країні?
— Чому вони не почувалися щасливими?
— Розкажіть, звідки й чому з'явилася Лада Прекрасна.
— Як вона змінила життя людей?
— Прочитайте опис Лади, розгляньте малюнок на с. 85. А якою уявляєте її ви?
— Чи знали люди, звідки з'являлася Лада?
— Які припущення вони висловлювали?
— Які люди жили в північній країні?
— Хто над ними панував?
— Знайдіть і прочитайте опис Коструба.
— З чим порівнює його автор?
— Що сталося з Кострубом, коли він побачив Ладу Прекрасну?
— Чим закінчилася ця зустріч?
— Кому з героїв ви співчуваєте?
— Чиї вчинки засуджуєте?
6) Гра «Голосування ногами».
І ті зтають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва
шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте
його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення
неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким новим літературним жанром почали ознайомлюватися на сьогоднішньому
уроці?
— Хто є головними персонажами легенди?
— Коли на уроці ви раділи, а коли — сумували?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати легенду (с. 84-86). Підготувати розповідь про Ладу Прекрасну
Урок 47. ЛЕГЕНДА. ІВАН ЛИПА «ЛАДА ПРЕКРАСНА» (скорочено) (продовження)
Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — легендою; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання; вчити передавати інтонацією вчинки дійових осіб;
розвивати спостережливість, творчу уяву, вміння емоційно реагувати на художнє слово,
співпереживати; виховувати товариськість.
Хід уроку
I.
II.
III.
1.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатокнас. 88)
ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Виразне читання легенди учнями
2. Гра «Хто краще?»
Учні презентують підготовлені розповіді про Ладу Прекрасну.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І
МЕТИ УРОКУ
— З яким новим жанром ознайомилися на попередньому уроці?
— Чи схожа легенда на казку?
— Чим саме?
— Що завжди перемагає в казці? (Добро)
На попередньому уроці ми прочитали першу частину легенди. Що перемогло? (Зло)
— Хочете дізнатися, чи вдасться добру перемогти зло?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕГЕНДИ ІВАНА ЛИПИ «ЛАДА ПРЕКРАСНА»
(с. 87-90, продовження)
1. Гра«Рибки»
Самостійне мовчазне читання легенди (с. 87)
— Який настрій у вас після читання цієї частини легенди?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Хто пішов рятувати Ладу Прекрасну?
— Куди прийшов юнак?
— Як йому вдалося перемогти дванадцять сірих вовків?
— Якою він побачив Ладу?
, — Чому Лада відмовилася повертатися до людей?
— Чи вдалося юнакові перемогти Коструба? Чому?
— Про що юнак благав пташок співучих?
3. Гра«Передбачення»
— Як ви вважаєте, чи повернеться Лада Прекрасна до людей?
— Що змусить її це зробити?
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій
поклоніться За щасливий день вчорашній. І до
сонця потягніться,
В різні боки нахиліться, Веретеном
покрутіться, Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
4. Читання легенди комбінованим способом {учитель і учні) (с.88-90)
1) Читання за лідером (лідер читає голосніше, решта учнів — напівголосно), до слів «І
прилітали верхівці один по одному до неї» (с. 88-89).
2) Читання ((буксиром» (за учителем
Читають до слів «Тут Лада вся просіяла, як сонце, покинула сумний терем і пішла з
посланцями назустріч юнакам» (с. 89).
3) Гра «Губи».
Учні щільно стискують губи, притуливши до них палець лівої руки так, щоб губи не
могли під час читання рухатися.
4) Читання легенди мовчки (до кінця).
— Чи перемогло в легенді добро?
5. Словникова робота
Читання слів у парі одне одному
Чвари
гінця
провалля
непереможну
руна
полум'я
збіжжя
посланцями
— Поясніть значення слова гінець. (Посланець)
— Знайдіть
тлумачення слів провалля, руно,, збілсжя на с. 88-90
6. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Чому Лада не хотіла повертатися з північної країни?
— Скільки гінців прилітали до Лади Прекрасної?
— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що Лада повернулася тоді, коли люди самі побудували
нове життя? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, чого в легенді більше: реального чи казкового?
— Чи живе Лада серед нас сьогодні? Чому ви так уважаєте?
— Доведіть, що твір «Лада Прекрасна» є легендою.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам легенда?
— Чого вона нас навчає?
— Який висновок з прочитаного зробили?
VII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказати уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88. Прочитати статтю «Чи
знаєш ти?» (с. 90).
Урок 48. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ
Мета: розширювати знання учнів про легенди; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, переказувати близько до тексту;
формувати оцінні судження; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність реагувати на художнє слово; виховувати почуття
патріотизму.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
Робота з таблицею Шульте
— За 3 с. прочитайте числа в послідовності
центральної клітинки.
9
1
18
22 15 10
6
24 2
16 19 23
12 8
21
від Ідо 25, не переміг дочи зір за межі
13
5
14
17
20
4
7
25
11
3
2. Гра «Знайди"зайве"слово»
Ліс
лисичка лісочок
котик кіт
кит
дуб
дубочок зуб
лісовий
котячий
дубовий
3. Робота над чистомовкою
Па-па-па — розсипана крупа. Пе-пе-пе —
кошеня сліпе. По-по-по — річка Лімпопо.
Іп-іп-іп — зеленіє кріп. Ап ап-ап — травку
щипле цап. Уп-уп-уп — поживний суп.
Оп-оп-оп — у річці короп. Пу-пу-пу — по
широкому степу. Пи-пи-пи — золотаві
снопи.
4. Робота над скоромовкою
На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз. Налетіла
враз гроза й намочила гарбуза. Зморщив лоба той
гарбуз: «Ох, забув узять картуз...».
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ
УРОКУ
— Пригадайте, що таке легенда.
— Яку легенду ми читали?
— Споконвіку в народі переказували легенди та казки, байки та м £и. БVли вони задовго
до того, як з'явилася перша писемність. їх опо: дали д "ям та онукам, онуки — правнукам та
своїм потомкам. З плином часу легенди
нарощували все нові подробиці, але основна думка, закладена в них із давніх- давен,
лишалася незмінною у віках.
Переказ чи легенда — це народне, оповите казковістю оповідання, яке тлумачить ті чи
інші явища природи, походження назв на мапі України, висвітлює героїчні історичні
звершення, розповідає про славетних, героїчних людей.
Фізкультхвилинка
IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ
— Які книжки на виставці вам знайомі?
— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?
— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.
— Як називається ця книжка?
— У ній один твір, чи це збірка творів?
— Чиє прізвище автора на обкладинці?
— Хто виконав ілюстрацію до неї?
— Де видана книжка?
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ (народної легенди «Барвінок і калина»)
— Хто напав на село?
— Що ординці зробили з Ганною й Оксаною?
— Що дід порадив матері з дочкою?
— Що допомогло козакам знайти бранців?
— Що сталося з Оксаною?
— Як народ увіковічив пам'ять дівчини?
— Знайдіть опис степу, яким рухалися ординці з полоненими.
— Прочитайте за особами розмову діда з внучкою.
VI. ЧИТАННЯ Й ОБГОВОРЕННЯ НАРОДНОЇ ЛЕГЕНДИ «ПРО СІМ КОЛОДЯЗІВ»
1. Читання легенди комбінованим способом (учитель і учні)
— Чому легенда мес таку назву?
2. Аналіз змісту легенди з елементами вибіркового читання
— Де жили батько з синами?
— Яке нещастя траплялося кожного літа в керченському степу?
— Що запропонував зробити батько?
— Скільки колодязів викопали батько з синами?
— У якому з них вони знайшли воду?
— Де подівся батько? Що говорять люди про його зникнення?
— Що, головне хотів сказати народ у легенді?
VII.
ПІДСУМОК УРОКУ
— Яким творам був присвячений наш сьогоднішній урок?
— Чого навчають легенди, які ми сьогодні прочитали?
VIII.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Світ по езії у творах
Наталі Забіли».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
ДОДАТОК
СВЯТО. «НАША МОВА — КОЛИСКОВА»
Мета: розширювати знання учнів про рідну українську мову, її значення у житті кож ного;
розвивати творчу уяву, мислення, пам'ять; виховувати прагнення досконало знати
правильну літературну мову і навчитися нею говорити.
Хід заходу
Святково прибрана зала, навкруги — вишиті рушники, серветки, зразки українського
одягу, старовинні ужиткові речі, кераміка. На стінах портрети Т. Шевченка, Лесі Українки, І.
Франка. Діти одягнені в українські національні костюми.
Виходять дівчинка та хлопчик з хлібом-сіллю на українському вишитому рушнику.
Дівчинка
Добрий день вам, любі люди! Хай вам
щастя-доля буде Не на день і не на рік, А
на довгий-довгий вік.
Хлопчик
Є багато країн на землі, В них — озера, річки і
долини... Є кр и великі й малі, Та найкраща завжди
— Батьківщина.
Учитель. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій земл в нашій
славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки тут корінь роду
українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі,
хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово...
Мова — душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.
Нашу мову в час горя й біди Не від одної тяжкої
навали Не на те рятували діди, Щоб онуки її
забували. Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось
вона співа, бринить, Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить. Як довго ждали ми... Уклін
чолом народу, Що мову рідну нам зберіг, Зберіг в
таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг.
Учень
Солов'їну, барвінкову, Колосисту навіки
— Українську рідну мову В дар дали мені
батьки. Берегти її, плекати Буду всюди й
повсякчас, Бо ж єдина, так як мати, —
Мова кожного із нас.
Виходять дівчатка і хлопчик в українському одязі.
1ша дівчинка
Українка я маленька. Українка — моя
ненька. В неї щира я дитина, Добра,
люба та єдина.
2- га дівчинка
Вірна я дочка народу, Бо козацького
я роду, Щиро я свій рід кохаю, Роду
іншого не знаю.
3тя дівчинка
На Вкраїні народилась, В свою маму удалась.
Все, що рідне, я кохаю, Всім, хто рідний,
помагаю, І чужому я навчаюсь, Але й свого
не цураюсь.
Учитель. Хто ти, хлопчику маленький? Хлопчик
Я син України-неньки! Українцем я зовуся. Й
тою назвою горджуся. В мене вдача щира й
сміла, І відвага духа й тіла, І душа моя
здорова, Українська в мене мова.
Учитель. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, та жива
схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і
свої сподівання, розум, досвід і почуття.
1- й
учень
Українська мова — давня й молода. Світить рідне
слово, як жива вода. Звідки воно взялось — діло не
просте... В душу засівалось, і з душі росте.
2- й
учень
Ти постаєш в ясній обнові, . Як пісня,
линеш, рідне слово. Ти наше диво
калинове, Кохана материнська мово!
3- й
учень
Рідна мово українська, Ти душа
мого народу, Будь від роду і до
роду, Рідна мово материнська.
Учитель. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця —
українська. Вона співуча і багата.
4- й
учень
Зі слова починається людина, Із мови
починається мій рід. Ласкава, мамина, єдина,
Щебече соловейком на весь світ.
5- й
учень
Бєетєя а.тополина, калинова, Н- шп , не
вибрана до дна, М<>я тк « "зська, свята наша
мова Брї іггь [к бандури струна.
У ч и т і ж і С мови оточує людину від народження. Ще дитина не вміє розмовлят і ья.с
-важно прислухається до голосу матері, засинає під колискову піснн Лл сз до рідного
краю, до мови, починається з материнської ко- лисаночкн. У ; материнська ласка і любов, світ
добра, краси, справедливості.
6- й
уч іь
Р їмо я! Рідна мова! П • з €.хяне нас
злива, Пе; лі ері слова, Пе{ л пісня
колискова!
7- м
а учезидя
Яї: е бу а діє маленька, Колг 7-і аене
ненька, К :а іночку гойдала II а кв
лісеньку співала.
Діти виг.-_/ють колискову пісню.
Учит л Паша українська мова багата на різні вірші, пісні, ігри, загадки, прі ж 'я та
приказки. А пам'ятаєте, діти, пісню про маленьку дівчинку, як і ке сумувала, а коли прийшли
до неї подруги, то розвеселили її? Дівч ті к же дю дівчинку звали? (Діти грають у гру
«Подоляночка».)
— Ос ачлті діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична ; їда. я черпаєш,
а їй немає ні кінця, ні краю. Глибше ви пізнаєте її скарби ■соли б\ ^ете вчитися у школ
У п дитино, рідну мову, Г ІЗися нею і лелій.
А з шити голубоньку чудову Ти Ні 'Ь в
думці не посмій. Молися нею юними
устами — Вона -і ■>я, як серце і душа.
. .д прадіда, від тата і від мами, ВоЕ.а —
Шевченкова, Франкова, Куліша. Л зби її, як матінку й
природу, Горнись до неї — ти ж бо її син! Воі —
безсмертя рідного народу, Могуті -й, вічний України
дзвін.
Наші свято наближається до кінця. Я була б рада та щаслива, якби і ц сьогодн тин- іго
свята ви, дорогі діти, залишили у своєму серці хоча б одну краплину дювЬві до рідн ї мови. 8
й учень
Не цурайтеся мови, люди, Р. його
джерельця, Ха: вона струмочком буде, Ха:
йде до серця !
9й учень
Хай вона в піснях лунає Кожен день і в
свято. Соловейком хай співає В
українській хаті!
Автор
so.ksena
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
10 324
Размер файла
384 Кб
Теги
читання, поурочне планування, конспект уроку, 3 клас
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа