close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

obr-mist 7 klas

код для вставки
Харків
«Видавнича група “Основа”»
2009
УДК 37.016
ББК 74.26
Г70
Серія «Мій конспект»
Заснована 2008 року
А в т о р:
Н. А. Горошко,
керівник гуртка-методист ЦДЮТ № 1 Харківської міської ради
Горошко Н. А.
Г70 Образотворче мистецтво. 7 клас. — Х. : Вид. група «Ос­
нова», 2009. — 80 c. : іл. — (Серія «Мій конспект»).
ISBN 978-611-00-0249-3.
Видання «Мій конспект» — це нова серія посібників, які став­
лять за мету надати допомогу вчителеві під час підготовки та
проведення уроку. Автор пропонує базову основу конспектів
35 уроків образотворчого мистецтва на відривних аркушах із
використанням додаткових матеріалів і посібника Н. А. Горошко
«Усі уроки образотворчого мистецтва. 7 клас». Узявши за основу
це видання, вчитель може створити свій власний конспект уроку.
Для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
УДК 37.016
ББК 74.26
Навчальне видання
Серія «Мій конспект»
Горошко Наталя Анатоліївна
Образотворче мистецтво. 7 клас
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підп. до друку 24.06.2009. Формат 60×90/8.
Папір офсет. Друк офсет. Гарн. шкільна.
Ум. друк. арк. 10,0. Замовлення № 9-08/17-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66
Тел. (057) 717-99-30
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
ISBN 978-611-00-0249-3
© Горошко Н. А., 2009
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2009
Зміст
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Урок 1. Виражальні засоби різних видів мистецтва.
«Мова образотворчого мистецтва» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 2. Оптичні властивості кольору: віддалення, наближення.
«Осінній пейзаж» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 3. Повітряна перспектива. Графіка.
«Три погляди» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Урок 4. Повітряна перспектива. Живопис.
«Малюємо настрій» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 5. Простір і об’ємна форма. Геометричні форми.
«Натюрморт із геометричних фігур» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 6—7. Малювання архітектурних форм.
«Капітель доричного ордеру» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Урок 8. Ілюзорно-просторове зображення.
«Простір» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Урок 9. Повітряна перспектива засобами графіки.
«Музика вулиць рідного міста» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 10. Архітектура як вид мистецтва.
«Архітектурний образ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 11. Пам’ятки архітектури.
«Погляд у минуле» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 12. Фронтальна перспектива. Сценічний простір.
«Декорації до шкільної вистави» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Урок 13. Монументальне мистецтво.
«Імітація вітража» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 14. Українські традиційні свята та звичаї.
«Різдвяний вертеп» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Урок 15. Світ природи.
«Морські глибини» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Урок 16. Гармонія природних форм.
«Малюємо коней» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Урок 17. Природне середовище очима птахів та комах.
«Дивний погляд» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Урок 18. Взаємозв’язок середовища та природних форм.
«Ландшафтна архітектура» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок 19. Малі архітектурні форми. Японський сад.
«Куточок Всесвіту» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Урок 20. Плакат.
«Щоб планета була чистою» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Урок 21. Традиції у дизайні середовища.
«Ікебана» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 22. Культурні та національні традиції. Дизайн середовища.
«Традиційне українське житло» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Урок 23. Культурні та національні традиції.
«Диво рушника» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок 24. Книжкова графіка.
«Листівка-ілюстрація» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Урок 25. Дизайн-графіка.
«Екслібрис» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 26. Засоби візуальної комунікації.
«Афіша» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 27. Проектування предметного середовища.
«Кімната моєї мрії» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Урок 28—29. Проектна діяльність архітектора.
«Місто майбутнього» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Урок 30. Підсумковий урок.
«Свято в моєму місті» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Урок 31—32. Історія мистецтва.
«Натюрморт» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 33—34. Історія мистецтва.
«Портрет» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 35. Історія мистецтва
«Пейзаж» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 6—7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Урок 16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
ВСТУП
Вивчення образотворчого мистецтва в школі має важливе значення
для всебічного розвитку особистості дитини.
Кожний учень, незалежно від своєї обдарованості, може на­вчитись
образотворчої грамоти. Віру та впевненість учнів у своїх силах учитель
повинен розвивати за допомогою всіх методичних і педагогічних засобів
і прийомів, якими він володіє. У педагогічній практиці відомі випадки,
коли порушники дисципліни (і навіть учні, які вийшли за норму як
поведінки, так і навчання), повіривши у свої здібності до малюван­
ня, починали брати активну участь у громадській роботі (наприклад
оформленні шкільної стіннівки), змінювали на краще свою поведінку
і ставлення до навчання. Учитель, ретельно продумавши методи впливу
на дитину в кожному такому випадку, повинен використати момент
морально-психологічного переламу учня з виховною метою, керуючи
його роботою з малювання, залучаючи до образотворчих гуртків і до­
помагаючи в самовираженні.
Кожне завдання, що пропонується до виконання на уроках малю­
вання, повинно приваблювати учня новим, цікавим змі­стом. Потрібно
зробити так, щоб творча думка дитини сягала за межі запланованого
матеріалу, щоб викладений учителем у класі матеріал указував дітям
нові шляхи, відкривав перед ними нові технічні можливості, сприяв
виникненню прагнення до власної творчості.
На певному етапі навчання учні починають обмежувати себе в твор­
чих задумах. Це пов’язано із зависоким критичним ставленням дітей
до свого малюнка. У процесі підготовки до виконання певного творчого
завдання учням необхідно надати відомості про загальні пропорції та
схематичну будову об’єктів, що запропоновані до зображування, для
того щоб вони мали змогу застосувати ці відомості під час утілення
свого творчого задуму.
Учитель повинен опанувати техніку послідовно-ускладненого ма­
люнка, щоб під час уроку продемонструвати її на дошці. Якщо вчитель
не володіє технікою схематичного малюнка, його пояснення стають
неповноцінними, незрозумілими для дітей. Сучасні учні це відразу
відчувають і надалі скептично ставляться до роботи.
Запропонований до вашої уваги посібник містить поглиблену інфор­
мацію, призначену для вчителя, зокрема низку вправ-начерків, вико­
нання яких додасть учителеві впевненості під час проведення уроку.
Наочність демонстрації процесу побудови малюнка має переконати учнів
у тому, що опанування техніки малюнка є для них цілком реальним
завданням. Малюнок-приклад, виконаний учителем на дошці, повинен
бути методично обґрунтованим, спрощеним, чітким, зрозумілим і по­
сильним для дітей.
В основу добирання методичного матеріалу покладений принцип пов’язування навчання малювання з оточенням у цікавій і водночас доступ­
ній для дітей формі. Саме такий підхід дозволяє пожвавити урок і спри­
яє стимулюванню творчого розв’язання завдання кожною дитиною.
Учитель повинен організувати вміння та навички учнів спо­стерігати
натуру, свідомо сприймати форму предмета й передавати цю форму
у світлотіньовому малюнку, сприяти формуванню та розвиненню в уч­
нів зорового сприйняття основних явищ перспективи, кольору тощо.
У процесі навчання малювання необхідно докладніше озна­йомити
учнів із послідовністю виконання малюнка, застосуванням допоміж­
них ліній. Учні середніх класів мають уміти свідомо планувати свою
роботу, розміщуючи малюнок на аркуші паперу.
У процесі підготовки та проведення уроку образотворчого мисте­
цтва особливу увагу необхідно приділяти розвивальній та виховній
складовій уроку. Процес малювання допомагає всебічному розвитку
особистості дитини: малювання з натури розвиває окомір, зорову па­
м’ять, уважність, спостережливість. Працюючи над малюнком, учень
зосереджує увагу на вивченні загальної форми предмета чи групи
предметів, сили освітлення та співвідношення натури з фоном, а також
явищ світлотіні та перспективи.
Здатність учнів до такого всебічного аналізу є результатом по­
слідовної методичної роботи педагога. Урок образотворчого мистецтва
повинен збагачувати світогляд кожної дитини в класі, її знання та
досвід.
Належним чином організовані уроки образотворчого мистецтва ви­
ховують і закріплюють вольові якості учня, наполегливість у праці,
прищеплюють уміння працювати організовано та свідомо і доводити
роботу — малюнок — до повної завершеності в межах своєї спромож­
ності. Малювання розвиває творчу уяву, здатність логічно мислити,
привчає учнів до свідомої та планової роботи.
Уроки образотворчого мистецтва прищеплюють учням любов до
природи рідного краю, виховують здатність свідомо оцінювати скарби
образотворчого мистецтва, поглиблюють обізнаність з питань мисте­
цтва, підвищують культурний рівень.
Слід зазначити, що матеріали, наведені в цьому посібнику, мо­
жуть використовуватися вчителем на власний розсуд (повністю або
частково) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, умов
проведення уроків тощо. Учитель може застосовувати творчий підхід,
дещо змінюючи наведений нами матеріал, доповнюючи його власними
розроб­ками.
Запропонований посібник розроблено відповідно до Державного
стандарту середньої освіти та положень Концепції загальної середньої
освіти (12-річна школа). У ньому висвітлено основні аспекти роботи
з учнями сьомого класу на уроках образотворчого мистецтва.
Детальні розробки 35 уроків (35 годин на рік, 1 година на тиж­
день, 4 години (уроки 32—35) — резервний час) викладені у виданні
Н. А. Горошко. Усі уроки образо­творчого мистецтва. 7 клас. — Х. : Вид.
група «Основа», 2009. — 272 с. Вони допоможуть учителеві у процесі
роз­в’язання зображувального завдання відпрацювати й удосконалити
графічні та інші вміння і навички учнів. У ньому наведено: орієнтовне
календарно-тематичне планування курсу; розгорнуті плани-конспекти
уроків, великий обсяг допоміжних матеріалів; словник художніх тер­
мінів та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
Урок 1
І семестр
Тема. Виражальні засоби різних видів мистецтва
Мова образотворчого мистецтва
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «образотворче
мистецтво», видами образотворчого мистецтва; формувати в дітей
уміння сприймати, розрізняти та аналізувати види образотворчого
мисте­цтва, характерні особливості візуальних мистецтв; розвивати
дрібну моторику руки; розвивати в учнів естетичне сприйняття
навколишнього світу, вміння сприймати та аналізувати твори обра­
зотворчого мистецтва, стимулювати розвиток естетичних почуттів.
Обладнання: навчальні плакати; репродукції творів відомих худож­
ників і скульпторів (А. Матісс «Жінка із розпущеним волоссям»
та ін.); навчальні роботи з методичного фонду; аудіозапис класич­
ної музики за вибором учителя.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольо­
рові олівці; кольорова крейда; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність
для води; пластилін, стеки; дошка для ліплення; серветки для
витирання рук і пензлів; тарілка.
Основні поняття: «мистецтво», «образна мова мистецтва», «ритм».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
•Назвіть відомі вам види мистецтва. (Відповіді учнів.)
•Охарактеризуйте кожен із них. (Відповіді учнів.)
•У кожного мистецтва є свої таємниці, своя мова. Якою мовою роз­
мовляє музика, якими є її складові? (Ноти, мелодія)
Правильно,
а література? (Cлово)
•
•А якою мовою розмовляє мистецтво балету? (Мовою жесту, руху,
пластики)
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Бесіда
Учитель пропонує учням бесіду про мови різних видів мистецтва;
розповісти про лебедя мовою літератури, балету, малюнка. Учитель
пропонує 4 учням зобразити яблуко за допомогою кольорових олівців,
кольорової крейди, фарб та пластиліну.
Пояснення вчителя
Коли ми розглядаємо твори образотворчого мистецтва, то отри­
муємо відповідь на два основні запитання: «Що зображено?» та «Як
зображено?»
(Учитель демонструє класу створені учнями зображення яблука.)
Це яблуко намальовано кольоровими олівцями.
•Яку мову використав той, хто створив це зображення? (Мову
ліній)
Це яблуко намальовано кольоровою крейдою.
Які
засоби виразності можна виділити в малюнку, який створено
•
крейдою? (Кольорова пляма та штрихи)
Плями та штрихи — це мова графіки.
Дата
Клас
Малюнок, виконаний фарбами, розмовляє мовою кольорів та плям,
мовою живопису.
•Подивіться на яблуко, зроблене із пластиліну. Які засоби виразності
ми бачимо в цій роботі? (Об’єм) Об’єм — основна мова скульптури.
Організація сприйняття творів мистецтва
Бесіда за питаннями
(Учитель пропонує проаналізувати репродукцію картини А. Матісса
«Жінка із розпущеним волоссям», відповідаючи на навідні запитання:
якою мовою звертається до нас художник; що вражає у цьому обличчі;
чи потрібен тут колір; яким є характер ліній у цій роботі?
Учитель пропонує учням проаналізувати репродукцію скульп­турної
групи на Анічковому мосту та скульптуру «Кобила з лошам» П. Клодта,
відповідаючи на навідні запитання: що зобразив художник; як саме
і в який спосіб; який характер має об’єм у кожній з робіт?)
Виявляється, ритм — це ще один секрет, який використовують
художники. Подивіться на роботу А. Дейнеки «Оборона Петро­града»
та порівняйте ритм верхньої та нижньої її частин. Якими вони є і для
чого художник застосовує їх? Унизу ритм чітко показний: струнко
крокують колони бійців. Художник показує нам рішучість цього строю,
передає рух. А у верхній частині картини художник показує втому та
біль людей, які повертаються з фронту, і ритм цієї частини картини та­
кий самий, як і ці люди,— надломлений, утомлений.
Роздивіться репродукції двох живописних тво­рів — М. Сар’яна
«Фінікова пальма» та І. Грабаря «Лютнева блакить». (Учитель пропо­
нує проаналізувати ці репродукції за кольоровим станом.) Ми зараз
дізналися про 5 основних засобів художньої виразності — 5 мов обра­
зотворчого мистецтва.
•Які це засоби? (Лінія, пляма, ритм, колір, об’єм)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
(Учитель пропонує учням роздивитися репродукції творів мистецтва.)
•Що і як змальовують художники?
•Якими засобами вони користуються для передавання ідеї у сво­єму
творі?
Створіть власний малюнок, який зображує події, що відбувалися
напередодні того моменту, який зображено на картині. (Кожен з учнів
використовує репродукцію як зразок та має застосувати ті самі вира­
жальні засоби, що й художник у зображенні-оригіналі.)
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Слово вчителя
Отже, сьогодні на уроці ми продовжили ознайомлюватися з вида­
ми образотворчого мистецтва та виражальними засобами, які вони
використовують.
Коментар
Наприкінці уроку учні мають аналізувати роботи товаришів, обґрун­
товувати свою точку зору. Із завершених робіт створюють виставку
«Мова мистецтва».
VІ. Домашнє завдання
Удома учні мають скласти розповідь до своїх малюнків «Мова ми­
стецтва».
Урок 2
І семестр
Тема. оптичні властивості кольору:
віддалення, наближення
Осінній пейзаж
Дата
Клас
Мета: ознайомлювати учнів з оптичними властивостями кольору;
продовжувати закріплювати поняття «відтінки», «хроматичні»
та «ахроматичні» кольори; формувати в учнів уміння сприймати
та ана­лізувати колір, розрізняти кольори за їх тоном; змішувати
фарби для отримання потрібного кольору; виховувати естетичне
сприйняття навколиш­нього світу та художній смак; зміцнювати
в дітях бажання малювати.
Обладнання: навчальні плакати («Спектральне (колірне) коло» та ін.),
репродукції картин Рембрандта, Рубенса та ін., різнокольорові
скельця, навчальні роботи з методичного фонду, таблиця співвід­
ношення кольорів.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
гумка; фарби — гуаш або акварель; пенз­лі № 4, 6; ємність для
води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «хроматичні та ахроматичні кольори», «насиченість»,
«світлота», «колірний тон».
Тип: урок формування нових знань.
Коментар
Урок має на меті закріплення та розширення знань учнів щодо
природи кольору та основ кольорознавства. Обсяг викладання теоре­
тичного матеріалу вчитель визначає самостійно, враховуючи ступінь
підготовки учнів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель пропонує учням уважно роздивитися зображення спектраль­
ного (колірного) кола, пригадати основні поняття кольорознавства.
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя
Сприйняття кольору — це ланцюжок із чотирьох етапів: світ­
ло — пред­мет — очі — мозок. Зазвичай усі зорові відчуття кольору
розподіляють на дві групи. Одну групу складають ахроматичні ко­
льори: чорний, білий і всі сірі (від найтемнішого до найсвітлішого).
Це так звані нейтральні кольори. Іншу групу складають хроматич­
ні кольори — решта ко­льорів, окрім чорного, білого і сірих, тобто:
червоний, жовтий, синій, зелений, рожевий, блакитний, малиновий,
бірюзовий та їх відтінки. Важливо пам’ятати, що білий, чорний
і сірі кольори, що мають хоча б незначний, ледве помітний кольоровий
відтінок (рожевий, жовтуватий, зеленуватий), стають хроматичними
кольорами. Лише чисті, без домішок, білий, чорний і сірі є кольорами
ахро­матичними. У характеристиці хроматичних кольорів художни­
ки розрізняють три основні якості — світлоту, колірний тон і наси­
ченість. Ахроматичні кольори відрізняються один від одного тільки
за світлотою. Відмінність за світлотою означає, що одні кольори є світ­
лішими за інші. Колірний тон визначається тією якістю, що дозволяє
нам називати колір зеленим, червоним або синім. Насиченість — це
відмінність хроматичного кольору від рівного до нього за світлотою
сірого кольору, виразність конкретного колірного тону. Найсвітліша
фарба (білило) світліша за найтемнішу (чорну) всього в 25—30 разів.
Тому для передавання всього різноманіття колірних поєднань в природі
необхідне знання явищ колірного контрасту і нюансу.
Сприйняття кольору нашим оком залежить від часу доби. Так,
у сутінках зелено-блакитні кольори яснішають, а червонофіолетові
темнішають. Але було б помилкою розглядати кожен колір сам по
собі. Кольори, які ми сприймаємо,— це результат змішування роз­
ташованих поруч кольорів. Якщо ви подивитеся з деякої відстані на
невеликі колірні плями, що розташовані близько одна до одної, то вони
зіллються в одну суцільну пляму, яка матиме колір, що утворився від
змішування цих кольорів.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Бесіда
Краще зрозуміти особливості кольору, найоптимальніше використо­
вувати його в живописі або застосовувати в декоративному мистецтві
художникам допомагає наука про колір — кольоро­знавство, або ко­
лористика. (Учитель наводить деякі відомості з історії колористики,
пропонує порівняти червоний колір картин Рембрандта, Рубенса
і Тиціана, щоб відчути різний емоційний зміст, яким сповнений цей
колір у різних художників.)
Випереджувальне завдання
(Якщо рівень підготовки класу дозволяє, вчитель може запропону­
вати для заповнення таблицю співвідношення кольорів.)
Доберіть, виріжте і наклейте в другу колонку таблиці квадратики,
кольори яких співвідносяться один із одним згідно із запропонованою
схемою (див. Додатки на с. 79).
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте осінній пейзаж у техніці мазка. Використовуйте тільки
чисті кольори сонячного спектра.
Пояснення до творчого завдання
Розпочинаючи малюнок, слід пам’ятати про те, що теплі кольо­ри
є такими, що «виступають», тобто такими, що здаються нам розта­
шованими ближче за своє фактичне місцезнаходження, а холодні
кольори, навпаки,— такими, що «відступають», вони здаються нам
розташованими далі за їх фактичне положення у просторі.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи відбувається обговорення учнів­ських
малюнків. З малюнків створюють виставку «Осінній пейзаж».
VI. Домашнє завдання
Учитель пропонує учням завершити малюнки вдома, виправляючи
помилки, які було виявлено під час обговорення.
10
Урок 3
І семестр
Тема. Повітряна перспектива. Графіка
Три погляди
Мета: закріплювати знання учнів про лінійну перспективу як засіб
передавання простору; розвивати в дітей комбінаторні здібності,
навички та вміння передавати простір лінійними засобами; продов­
жувати формувати вміння аналізувати; навчати міркувати; розви­
вати окомір, дрібну моторику руки; формувати образне, логічне,
просторове мис­лення; виховувати в учнів естетичне сприйняття
нав­колишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати за темою «Лінійна перспектива», репро­
дукції картин відомих художників (М. Сар’ян «Вулиця. Полудень.
Константинополь» та ін.), навчальні роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: калька або білий цигарковий папір, аль­
бом для малювання, про­стий олівець, туш, чорна гуаш, гелієва
ручка або чорний фломастер, ємності для води, пензель, серветки,
клейонка.
Основні поняття: «закон перспективи», «лінійна перспектива».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Запропонований урок має на меті закріпити знання учнів щодо
пра­вил побудови зображень із використанням лінійної перспективи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Під час бесіди вчитель пропонує учням пригадати правила побу­
дови лінійної перспективи, з якими вони вже знайомі; основні види
перспективної побудови площини картини та можливості, які вони
надають художникам.
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Зміни лінійних розмірів об’єктів, які ми бачимо, віддаляючись від
них, вивчає наука, що зветься перспективою.
Застосовуючи теорії перспективи на практиці, слід мати на увазі
таке:
по-перше, об’єкти, що ми бачимо, зменшуються під час віддалення
від точки зору й нарешті зникають. Якщо роздивлятися прямі лінії
предметів однакового розміру, то лінії, що розташовані попереду,
здавамуться більшими, ніж віддалені;
по-друге, віддалені паралельні лінії поступово сходять­ся. Дійсно,
коли вони досяга­ють точки сходу (тієї точки, де «зникають» предме­
ти), то здається, що вони з’єдна­лися;
й насамперед, потрібно ма­ти на увазі, що форма й поворот одного
й того самого об’єкта залежить від місця знаходження того, хто на
нього дивиться. Якщо ми бачимо предмет перед собою, тобто він роз­
ташований уздовж площини малюнка,— паралельні лінії залишаються
11
Дата
Клас
паралельними. Якщо ми бачимо більше ніж один бік предмета, то
лише горизонтальні лінії, що збігаються з рівнем зору, залишаються
горизонтальними, решта ліній здаватимуться похилими. Для того
щоб передати тривимірність у малюнку, потрібно забути все, що ми
зна­ємо про об’єм предметів, що нас оточують, й роздивлятися їх
з урахуванням наведених далі правил.
(Учитель продовжує пояснення, використовуючи схеми побудови
об’єктів у просторі з різною кількістю точок сходу.)
•Якщо ми дивимося на об’єкт спереду й бачимо тільки одну його
сторону, то точка сходу одна.
•Якщо ми бачимо кілька сторін об’єкта, точок сходу дві.
•Якщо ми дивимося на об’єкт згори або знизу (особливо якщо
предмет високий) і бачимо декілька його сторін, нам знадобляться
три точки сходу.
Закон перспективи — правила передавання глибини простору
й об’єм­них об’єктів на площині.
Лінійна перспектива — зміна розмірів під час спостереження за
об’єктами, що знаходяться на різній відстані від глядача. Предмети,
що знаходяться далеко від нас, здаються нам меншими ніж ті, що
розташовані близько. В образотворчому мистецтві лінійна перспектива
використовується для створення умовного простору.
Кут зору (в образотворчому мистецтві) — увесь простір, який
охоплює погляд ока, що не рухається. (Визначення поняття точка
зору — див. на с. 22.)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
За власним вибором учитель пропонує учням проаналізувати кар­
тини, що передають лінійну перспективу з різним рівнем точки зору,
виконані у графічних техніках.
Творче завдання
Слово вчителя
Погляд через мікроскоп або телескоп змінює наше сприй­няття
навколишнього світу. Точка зору для художника — осно­ва композиції.
Залежно від точки й кута зору змінюються форма, розмір, колір пред­
метів. Намалюйте дві-три схеми побудови пейзажу, використовуючи
різні варіанти розміщення лінії горизонту й точок сходу.
Пояснення до творчого завдання
Уникайте жорстких вертикальних і горизонтальних ліній.
Краще, якщо ці лінії будуть зігнутими або обі­рваними.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу. Матеріали для виконання роботи оби­
рають самостійно. Учитель за потреби надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають демонструвати знання законів лінійної
перспективи, зміни сприйняття об’єктів залежно від положення гля­
дача щодо лінії горизонту.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
12
Урок 4
І семестр
Тема. Повітряна перспектива. Живопис
Малюємо настрій
Мета: закріплювати знання учнів про передавання глибини простору на
площині за допомогою кольору; розвивати комбінаторні здібності,
навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон;
продовжувати формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти
й аналізувати співвідношення кольорів; навчати міркувати; форму­
вати образне, логічне, просторове мислення; виховувати естетичне
сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток
допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Спектральне (колірне) коло»), ре­
продукції картин відомих художників (К. Лоррен «Полудень»
та ін.), навчальні роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для вити­
рання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «повітряна перспектива».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Як наочний матеріал для пояснення теми пропонується розглянути
просторову побудову картини К. Лоррена «Полудень». За бажанням
учитель може обрати будь-яку іншу картину.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель пропонує учням охарактеризувати живопис як вид образо­
творчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти живопису,
виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі уч­
ням види композиції та композиційні прийоми, якими бувають кольори
та для чого художники використовують співвідношення кольорів.
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
(Учитель нагадує учням основні положення розподілу на плани
картинної площини.)
Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію
глибини простору, використовуючи різні способи. Перші дослідження
закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо
да Вінчі. Видатний художник відзначав, що віддалення предмета від
ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для пе­
редавання глибини простору в картині найближчі предмети повинні
бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають
синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі)
видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря,
що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже
кольору повітря». Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим
і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо густу синяву осіннього
неба, сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.
13
Дата
Клас
Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду),
то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають
жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого
та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв
пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні
контури стають менш визначеними. Контури та фарби є тим вираз­
нішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом,
і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушову­
ються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині.
Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості
й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостері­
гача. При цьому на дальньому плані насиченість кольо­ру зменшуєть­
ся (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшу­
ються) — глибина здається світлішою за перед­ній план.
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, що переда­
ють глибину простору; пропонує уважно роздивитися картини, скласти
невеличкий усний твір-опис за картиною, яка найбільше вразила; ви­
значити, якими засобами виразності скористався художник для відобра­
ження свого ставлення. Учитель звертає увагу учнів на те, що в картинах
детально промальовано всі зображення переднього плану, на другому
плані об’єктів та деталей менше, дальній план майже порожній. Учні
мають визначити, за допомогою яких засобів художник передає глибину
простору; розділити картину на плани; розповісти, як змінюється колір
неба з віддаленням від глядача. Аналіз планового характеру картини
та передавання повітряної перспективи учні проводять самостійно.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
Уявіть, що ми вирушили в мандрівку. Ось зовсім поряд із нами пар­
кан, перед ним квіти. Трохи далі в’ється тоненька стеж­ка — через жовтозелені луки вона веде до старого будинку із сірого каменю. Трохи осто­
ронь стиха шепочуть яблуні в садку. Намалюйте цей уявний пейзаж,
передаючи глибину простору за допомогою повітряної перспективи.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання
композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи відбувається обговорення учнів­ських ма­
люнків. Із малюнків створюють виставку «Безкраї простори».
Коментар
Під час уроку учні мають демонструвати знання про компо­зицію
як один із основних засобів виразності; орієнтуватися в методах пере­
давання глибини простору на площині; свідомо поділяти просторове
зображення на перший, середній та дальній плани; демонструвати
навички передавання простору, освітлення, визначення тону.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
14
Урок 5
І семестр
Тема. простір і Об’ємна форма.
Геометричні форми
Натюрморт із геометричних фігур
Мета: закріплювати знання учнів щодо передаван­ня форми предметів
на площині; відпрацьовувати техніку передавання розподілення
світла на різноманітних геометричних формах; продовжувати
ознайомлювати з технікою тонування геометричних форм; розви­
вати навички та вміння дітей працювати графічними матеріала­
ми; виховувати в учнів уважність, акуратність, точність під час
виконання тонованого малюнка.
Обладнання: навчальні плакати («Схема передавання об’єму на різ­
них геометричних формах», «Схема компонування натюрморту
із двох геометричних форм» та ін.); гіпсові геометричні форми;
матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання
роботи; малюнки з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець,
гумка, серветки для витирання рук.
Основні поняття: «простір», «об’єм».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель проводить загальне опитування у прийнятній для себе
фор­мі з метою виявити ступінь засвоєння учнями відомостей про
перспективне зображення геометричних форм та передавання їх освіт­
леності.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Під час малювання з натури необхідно керуватися такими прави­
лами:
•аркуш паперу повинен розташовуватися перпендикулярно до
променя зору. Не можна у процесі роботи повертати папір;
починати
малювати слід легкими, ледь помітними ліні­ями;
•
у
процесі
роботи
потрібно йти від великої форми до деталі, а на­
•
прикінці роботи повертатися знову до загальної форми;
•увесь час необхідно перевіряти й уточнювати пропорції предметів
у всіх їх частинах і на всіх етапах роботи, а помічені помилки
виправляти негайно;
увесь
малюнок виконується одночасно. Не можна завершувати
•
його вроздріб;
•під час роботи потрібно весь час порівнювати предмети між со­
бою за розмірами та силою освітленості, знаходити й будувати
пропорційні співвідношення на малюнку. Не можна порівнювати
окремо будь-яку деталь малюнка з тією самою деталлю в натурі,
порівнювати необхідно кілька співвідношень у натурі з пропор­
ційними співвідношеннями на малюнку;
15
Дата
Клас
•зображуючи натуру, потрібно меншою мірою займатися зовніш­
ньою обробкою, а більше думати про сутність малюнка: точність
пропорцій та конструкцію, перспективну побудову, виявлення
головного та характерного.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота над формуванням навичок і вмінь
Навчальні вправи
Намалюйте свій натюрморт із двох або трьох контрастних геомет­
ричних форм. Які засоби виразності вам знадобляться для його вико­
нання?
Перш ніж розпочати малювати, потрібно перевірити відстань між
глядачем та постановкою. Вона має бути такою, щоб можна було ба­
чити весь об’єкт, не повертаючи голови. Це можливо, якщо кут зору
становить 30—40°. Він утворюється уявними лініями, що йдуть від
крайніх точок предмета, що спостерігається, до ока. Практично такий
кут завжди виходить, якщо знаходитися від натури на відстані, що
дорівнює двом-трьом висотам постановки. Після завершен­ня вивчен­
ня побудови геометричних фігур у перспекти­ві ви повинні дивитися
на натуру узагальнено та ставити собі запитання: що ви помічаєте
у першу чергу, а що більшою мірою розчиняється в ті­ні або на задньо­
му плані. Таким цільним баченням натури можна перевірити свій
малюнок, після чого буває необхідно щось підсилити, щось по­слабити,
узагальнити, усі подробиці форми на тіньовій стороні підкорити тіні, на
освітленій сторо­ні — світлу, зіставивши всі частини малюнка порівняно
із найтемнішим місцем і відблиском. Як на тіньовій стороні предмета,
так і на тій, що освітлена, не повинен по­вторюватися тон окремих
деталей. Рефлекси не можна перебільшувати. Вони не мають бути за
площею більше, ніж площа світла або площа півтіні. Так поступово ма­
люнок узагальнюється та стає цілісним. На стадії узагальнення завер­
шується виконання також головного завдання зображення: виділення
головного та характерного, підпорядкування йому другорядного. Особ­
ливо важливо перевірити єдність оптичного та композиційного центрів.
Індивідуальна робота учнів
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
За своїм об’ємом завдан­ня не може бути завершене за один урок.
Під час обговорення учнівських робіт потрібно акцентувати увагу
учнів на передаванні пропорцій об’єм­них форм, їх будови та розта­
шування щодо лінії горизонту, передаванні загальної освітленості.
Учні мають аналізувати роботи своїх товаришів, обґрунтовуючи свою
точку зору.
Коментар
Наприкінці уроку учні повинні засвоїти відомості про лінію, пля­
му, крапку як засоби виразності; демонструвати навички й уміння
створювати графічне зображення.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують тональне проробляння форми.
Якщо виконання домашнього завдання не передбачається, робота
може вважатися завершеною, коли побудовано геометричні форми та
виконано початкове тональне проробляння форми.
16
Урок 6—7
І семестр
Тема. малювання архітектурних форм
Капітель доричного ордеру
Мета: продовжувати закріплювати знання та навички учнів щодо
зображування об’ємних форм; надавати відомості про архітек­
турний малюнок як вид графіки; розглядати засоби виразності
архітектурного малюнка; ознайомлювати з технікою гризайля;
розвивати навички та вміння дітей працювати графічними мате­
ріалами — олівцями, тушшю, фломастером; виховувати в учнів
уважність, акуратність, точність у передаванні своєї думки гра­
фічними засо­бами.
Обладнання: навчальні плакати («Послідовність виконання малюнка
архітектурної форми» та ін.), матеріали для демонстрації послі­
довності й техніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, олівець, гумка, пен­
зель, туш, палітра, ємність для води, серветки для витирання рук.
Основні поняття: «гризайль».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Під час навчального малювання архітектурних споруд необхідно
міцно закріпити принципи і методику конструктивнострук­турного
малюнка. Об’єктами для малювання можуть бути як пам’ятки архі­
тектури, так і сучасні споруди. Важливо лише, щоб архітектура цих
об’єктів відрізнялася чистотою стилю. Завдання розраховане на два
уроки. Якщо гіпсової моделі у наявності немає, її можна замінити
зображенням будь-якої архітектурної деталі (за наявності).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель на свій розсуд пропонує учням пригадати види графіки,
з якими вони вже знайомі; матеріали та інструменти, якими кори­
стуються художники у цих видах графіки, основні відомості про гра­
фічний малюнок.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Художники завжди приділяли величезну увагу зображенню анти­
чної скульп­тури і класичних архітектурних форм. Різноманітність
форм архітектурних споруд, навколишнє середовище — все це здавна
було об’єктом для малю­вання. Малюючи архітектуру, художники набу­
вають можливості закріпити свої знання та навички, краще зрозуміти
правила зображення об’ємних форм, відчути їх композиційнохудожні
закономірності, стильові особливості, конструктивнохудожню ло­
гіку побудови частин, деталей і цілого. Основа для малювання архі­
тектури — уміння зображувати з натури і за уявою геометричні фі­
гури і тіла в будьяких положеннях, уміння ділити криві та прямі
відрізки на будьяку кількість частин з урахуванням перспективних
скорочень. Вільне малювання геометричних об’ємів і фігур, знання
закономірностей лінійної та повітряної пер­спективи допоможуть вам
17
Дата
Клас
легко і швидко позначити на папері загальну форму об’єктів і їх де­
талі.
Гризайль (франц. grisaille, від gris — сірий) — вид живопису, що
виконується у різних відтінках будь-якого одного кольору (найчастіше
сірого або коричневого).
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота над формуванням навичок і вмінь
У процесі малювання учні повинні глибоко та всебічно вивчити
об’єкт зображення, обрати таку точку зору, яка найповніше розкриє
характери­стику споруди, що зображується, ухвалити рішення щодо
композиції малюнка. Вивчення об’єкта й обрання точки зору супро­
воджується виконанням ескізів. Ескіз, що відібраний для остаточного
виконання малюнка, повинен відповідати принаймні на такі питання:
формат зображувальної площини, розмір зображення на ній, місце
лінії горизонту, ракурс, матеріал виконання. Виконання ескізів — це
дуже важливий елемент навчальнови­ховного процесу, який вимагає
зосере­дженого і вдумливого ставлення.
Пояснення вчителя
Дуже важливим під час малювання об’єктів архітектури є обиран­
ня матеріалу для роботи. Архітектурні малюнки виконують у різних
техніках, але основним є лінійний спосіб зображення. Для виконання
архітектурного малюнка можна використовувати олівець, перо, пен­
зель, тобто такі матеріали, що виховують точність під час роботи. Для
виявлення окремих характеристик архітектурних форм (матеріалу,
фактури, освітленості) і додання малюнку більшої виразності можна
скористатися тоном, світлотінню, кольором.
Навчальна вправа
Пояснення вчителя
Малювання архітектурних деталей або фрагментів скульптури
з гіпсу — завдання досить складне. Ми не поспішатимемо закінчити
його за один урок. Сьогодні ми тільки виконаємо лінійну побудову
запропонованої форми, працюючи простим олівцем. Відтворювати
об’єм тоном ми будемо на наступному уроці.
(Учитель закріплює модель на дошці або ставить на підставку, осві­
тивши софітом,— тільки за цієї умови учні зможуть побачити розподіл
світла й тіні на моделі. Під час нетривалої бесіди вчитель пропонує
учням охаракте­ризувати модель у цілому, звертає увагу на естетичні
якості гіпсового орнаменту, скульптурного фрагмента або архітектурної
деталі. Практичне пояснення може супроводжуватися малюванням на
дошці або демонстрацією відповідних таблиць. На другому уроці учні
вивчають розподіл світлотіні: ви­значають елементи та деталі об’ємної
форми, які освітлюються прямими променями, й ті, по яких промінь
ковзає, порівнюють освітлені й тіньові місця. Учитель повинен звернути
увагу учнів на надзвичайно тонку гру світла й тіні на гіпсовій поверхні,
яку учні мають виявити, не «перечорнивши» напівтіні й тіні. Роботу ви­
конують у техніці гризайля. Тон наносять поступово, ущільнюючи тіні.
Освітлені поверх­ні ледь покривають тоном, бліки залишають білими.)
V. Підбиття підсумків
Коментар
Наприкінці кожного з уроків учитель аналізує роботи учнів, допо­
магає виявити помилки, пояснює, надає практичні поради.
18
Урок 8
І семестр
Тема. Ілюзорно-просторове зображення
Простір
Мета: закріплювати розуміння учнями поняття «композиція», відо­
мості про передавання глибини простору на площині; поглиб­
лювати розуміння поняття «повітряна перспектива» та засоби
передавання глибини простору на площині; розвивати навички та
вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; формувати
образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати
в дітей уміння аналізувати; виховувати в учнів уважність; стиму­
лювати розвиток допитливості.
Обладнання: матеріали для демонстрації послідовності й техніки вико­
нання роботи; репродукції картин відомих художників (І. Шишкін
«Туманний ранок» та ін.).
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, цупкий картон,
кольоровий папір, простий олівець, зубна щітка, гуаш, пензель,
ємність для води, серветки для витирання рук і пензлів, палітра.
Основні поняття: «панорама», «діорама».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Творче завдання уроку може бути виконане у техніці набризку.
Якщо технічні умови класної кімнати не дозволяють використати
запропоновану техніку, завдання може бути виконане у техніці гуаші
або акварелі. Як варіант творчого завдання може бути за­пропоноване
виконання художньої панорами «Тваринний простір». (Робота викону­
ється у групах.) Фігурами предметного плану можуть бути фігуркиорігамі.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Як художники передають на площині глибину простору?
•Які зображення розташовують на першому (передньому), другому
(середньому), третьому (дальньому, задньому) планах?
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Ви вже знаєте, що якщо предмет розташований близько, то тон­
кий шар повітря, що знаходиться між ним і оком, мало змінює колір
предмета. Якщо ж предмет розташований далеко, то до світла, від­
битого предметом, додається блакитне світло, що розсіяне повітрям,
і предмет здається блакитнуватим; чим більше віддалені предмети,
чим товще шар атмосфери, крізь який проходить світло, що відбите
предметами, тим більше домішується блакитного кольору. Світлі пред­
мети при віддаленні менше «синіють», ніж темні або затемнені. Це
відбувається тому, що частина синіх променів, що віддзеркалені світ­
лими предметами, не дохо­дить до нашого ока, а розсівається повітрям
у різні боки. З цієї ж причини світлий предмет, якщо він освітлений, мо­­
же здаватися на відстані навіть жовтішим або червонішим, ніж поблизу
(рожеві снігові гори, оранжеві хмари біля горизонту), тому що повітря,
19
Дата
Клас
розсіюючи блакитні промені, пропускає червоно-оранжеві. Темні пред­
мети або їх тіньові сторони із віддаленням від них спостерігача сприй­
маються синішими і в той же час здаються блідішими (світлішими)
через те додаткове світло, яке розсіяне в повітрі. Оскільки всі кольори
предмета при віддаленні втрачають свою насиченість, блакитнюють
або синіють, в тінях світлішають, а в світлих місцях темнішають, то
різниця в кольорі та світлоті предметів стає меншою, контрасти слабкі­
шими, унаслідок чого контури предметів, їх рельєф, деталі втрачають
свою виразність. Чим далі знаходяться предмети від спостерігача, тим
більше виражені ці зміни. Отже, для віддалених предметів характерні
пом’якшення контурів, ослаблення насиченості кольорів, зміна світ­
лоти, різка відмінність за кольором від предметів переднього плану.
У зв’язку з цим теорію перспективи Леонардо да Вінчі поді­ляв на
три частини:
•лінійна перспектива — ви­значає закони зменшення розміру фігур
у міру їх віддалення від спостерігача;
повітря,
або колірна пер­спектива — трактує питання зміни ко­
•
льору залежно від відстані між глядачем і об’єктом, який спо­
стерігають, та вплив на колір шару повітря;
•перспектива рельєфу аналізує зміну ступеня виразності меж фігур
і контрасту світла та тіні на них у міру віддалення в глибину
простору, що зображується на картині.
Панорама (від грецьк. pan — все і horama — вид, видови­ще) — вид
мистецтва, живописна картина, що охоплює все коло горизонту, на
якій плаский живописний фон поєднується з об’ємними макетами
переднього «предметного» плану.
Діорама (від грецьк. dia — через, крізь і horama — вид, видови­
ще) — стрічкоподібна, зігнута в плані півколом живописна картина
із переднім «предметним» планом (споруди, реальні та бутафорські
предмети). Діорами розраховані на штучне освітлення і часто розта­
шовуються у спеціальних павільйонах.
Організація сприйняття творів мистецтва
Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, на яких
зображено глибоку перспективу, виконані видатними художниками;
пропонує уважно роздивитися картини; скласти невеличкий усний твіропис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами
виразності скористався художник для відображення свого ставлення.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Намалюйте пейзаж, на якому відкриваються простори рідного
краю. Для передавання простору використовуйте техніку набризку.
Перш ніж розпочати роботу кольором, виконайте ескіз за допомогою
простого олівця. Потім із цупкого картону виріжте трафарети. Для
кожного плану — свій трафарет. Потім роботу виконайте в кольорі.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи відбувається обговорення учнів­ських
малюнків.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням
пропонується завершити роботу вдома за допомогою туші.
20
Урок 9
І семестр
Тема. Повітряна перспектива засобами графіки
Музика вулиць рідного міста
Мета: закріплювати знання учнів про повітряну перспективу як засіб
передавання простору; про графічні засоби передавання глибини
простору на площині; розвивати в дітей комбінаторні здібності, на­
вички та вміння передавати засобами графіки простір, освітлення,
визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння аналізу­
вати; навчати міркувати; формувати образне, логічне, просторове
мислення; виховувати в учнів уважність; стимулювати розвиток
допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Схема передавання перспективи
вулиць у різних положеннях» та ін.); репродукції картин відомих
художників (М. Купріянов «Залізничні колії» та ін.); матеріали
для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; ма­
люнки з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець,
гумка, серветки для витирання рук.
Основні поняття: «точка зору», «кут зору».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує учням охарактеризувати графіку як вид образо­
творчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти графіки, ви­
ражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі учням
види композиції та композиційні прийоми; правила розподілу картинної
площини на плани; закони лінійної та повітряної перспективи.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
(Учитель пропонує учням пригадати засоби передавання глибини
простору на площині, акцентує увагу учнів на використанні лінійної
перспективи у природному пейзажі.)
Міський пейзаж та його різновид — пей­заж архітектурний не може
обійтися без лінійної перспективи. Міський пейзаж відтворює середови­
ще, у якому ми з вами живемо. Міський пейзаж — це зображення вули­
ць, скверів, майданів, парків. У ньому обов’язково зображують будівлі,
вони можуть відігравати головну роль або відступати на задній план,
бути зображеними лише у вигляді окремих фрагментів, утворювати
фон для головного зображення. В архітектурному пейзажі будівлі
є головними об’єктами зображення. І в міському, і в архітектурному
пейзажі художникам доводиться часто зображувати перспективи ву­
лиц. Іноді ці вулиці прямі, наче стріла, та розташовуються на гори­
зонтальній площині.
(Учитель нагадує основні положення побудови перспективи з однією
точкою сходу або пропонує учням відтворити лінії побудови перспек­
тиви на малюнку, який заздалегідь виконаний на дошці.)
21
Дата
Клас
Значно складніше намалювати перспективу вулиці, що поступово по­
вертає. Горизонтальні лінії карнизів, цоколів, вікон, тротуарів будуть
спрямовані на лінію горизонту, але у різні точки сходу. З кожним по­
мітним поворотом, з кожним будинком виникатиме й нова точка сходу.
(Учитель ілюструє пояснення демонстрацією схеми.)
Точка зору — точка, в якій перебуває спостерігач. Від положення
точки зору (вище або нижче за лінію горизонту) залежить правильність
побудови композиції. (Визначення поняття кут зору — див. на с. 12.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Учитель пропонує учням роздивитися репродукції картин, на яких
зображено мі­ський пейзаж, та проаналізувати їх.
Слово вчителя
Картина «Новий Рим. Замок святого Янгола» С. Щедріна зображує
перспективу ріки та архітектурного пейзажу. Відповідно до законів
перспективи ріка намальована такою, що звужується в далечині. По­
ступово звужується висота берегу. Стіни будівель ліворуч розташовані
під різними кутами до площини картини, адже вони побудовані за­
лежно від вигину ріки. Точки сходження горизонтальних ліній дахів
та вікон у найближчого будинка, так саме як і у будинка, що розта­
шований подалі, знаходяться на лінії горизонту, але у різних місцях,
що відповідає поворотам фасадів щодо площини картини.
(Учитель пропонує учням простежити напрямок ліній до точок
сходження цих будівель, прикладаючи до репродукції олівець або
лінійку.)
Творче завдання
Слово вчителя
Архітектуру інколи називають застиглою музикою. Справді, кожне
місто має свою індивідуальність, наповнюється тільки йому притаман­
ними звуками. За уявою намалюйте музику вулиць свого міста.
Пояснення до творчого завдання
Уникайте жорстких вертикальних і горизонтальних ліній. Краще,
якщо ці лінії будуть зігнутими або обі­рваними.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають продемонструвати знання про основні
правила композиції, свідомо обирати певний вид композиції для вті­
лення свого творчого за­думу, обґрунтовувати зміну ви­гляду об’єктів
зображення залежно від зміни точки зору.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити роботу впродовж одного уро­
ку. Учні мають зробити це вдома. Якщо робота завершена впродовж
уроку, тоді вчитель може запропонувати учням домашнє завдання:
виконати з натури, по пам’яті чи за уявою декілька начерків вулиці,
що поступово повертає. На вулиці потрібно розташувати фігури людей
та зображення автомобілів на різному віддаленні від глядача.
22
Урок 10
І семестр
Тема. Архітектура як вид мистецтва
Архітектурний образ
Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про архітектуру як
вид візуального мистецтва, поглиблювати озна­йомлення з вида­
ми архітектури; ознайомлювати учнів із виражальними засобами
архітектури; збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприй­
мати, розрізняти та аналізувати характерні особливості архітек­
турної споруди; закріплювати навички зображення архітектурних
об’єктів, передавати форму та будову будівель; розвивати дрібну
моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття на­
вколишнього світу; стимулювати розвиток допитливо­сті; вихову­
вати екологічну культуру.
Обладнання: навчальні плакати («Складові архітектурних об’єк­тів»
та ін.); зображення робіт відомих архітекторів (панорами міст та
окремі об’єкти) і навчальні роботи з методичного фонду; фотозоб­
раження.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання або кольоро­вий кар­
тон; простий олівець; гумка; гуаш, акварель, пастель або кольорові
олівці; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання
рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «архітектура», «архітектурна форма».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Урок є початковим ознайомленням із архітектурою як видом візу­
ального мистецтва. Іллюстрації та обсяг матеріалу, що пропонуються
для вивчення, учитель обирає самостійно. Для ілюстрування бажано
використовувати зображення архітектурних споруд, що вже знайомі
учням. Перевагу слід віддавати спорудам рідного міста (селища).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель проводить загальне опитування у прийнятній для себе фор­
мі з метою виявити знання учнів про архітектуру як вид візуального
мистецтва, які учні засвоїли в попередніх класах.
IIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Римський архітектор Вітрувій у своєму творі «Десять книг з архі­
тектури» визначив такі вимоги, що висуваються до споруд: користь,
міцність і краса. Зрозуміло, що перше місце посідає користь, адже ми
вже говорили про те, що будь-яку архітектурну споруду будують для
чогось, із якоюсь метою. От ця доцільність і визначає її зовнішній
вигляд, матеріал, розмір, декор, місце в забудові та ін. Отже:
1.Головна вимога — користь, або функціональний бік архітектури,
тобто для чого будується споруда.
2.Друга вимога Вітрувія — міцність — містить розуміння кон­стру­к­
ції, що знаходиться в основі споруди, або конструктивного боку
23
Дата
Клас
архітектури. Нам належить ознайомитися зі стійково-балковою,
хрестово-купольною та каркасною готичною системами, системою
арочного склепіння.
3.Третя вимога — краса, або естетичний бік архітектури. І ко­
рисність, і міцність повинні втілюватися в красивій формі, а це
і є естетичний бік будьякої споруди.
Ці три складові стали на багато століть головною умовою ство­
рення споруд: сучасною мовою користь — це функціональність, міц­
ність — конструкція, а краса визначається багатьма чинниками, зок­
рема кольором і декоративними елементами.
Архітектурні форми — це ті першоелементи, які відбивають у собі
всі особливості архітектури: і функцію, і конструкцію, і естетичну
виразність. Знання архітектурних форм надає нам можливість логічно
і чітко розглянути споруду, а аналіз їх еволюції дозволяє ознайомитися
зі стилем. Ще один бік функціональності — урахування кліматичних
умов. Зведення стін і фундаментів залежить від кліматичних умов,
визначається ними.
Існує три види архітектури: архітектурні споруди, ландшафт­на
архітектура і містобудування. У кожному виді є свої підвиди. Так,
споруди можуть бути громадськими, житловими і промисловими.
Об’єктами ландшафтної архітектури є міські сквери, бульвари, сади
і парки. Містобудування займається проектуванням міст, селищ.
(Учитель пропонує для перегляду зображення різних видів архітек­
тури упереміш — учні повинні визначити, до якого виду архітектури
належать споруди.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Учитель пропонує учням розглянути зображення архітектурних
споруд різного призначення. Учні мають самостійно визначити функ­
ціональне призначення споруд за їх виглядом та конструкцією.
Творче завдання
Слово вчителя
Чи любите ви місто (селище), в якому мешкаєте? Намалюйте одну
мить з життя вашого міста. Матеріали для роботи оберіть згідно із
вашим задумом.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Учителеві потрібно приділити особливу увагу тим роботам, в яких
учні виявили власну фантазію, а не лише наслідували запропонований
зразок.
Коментар
Під час уроку діти мають засвоїти поняття «архітектура як вид
мистецтва», «архітектурна споруда», «архітектурна форма»; уміти
розрізняти, аналізувати й відтворювати характерні риси архітектурної
форми.
VІ. Домашнє завдання
Учням пропонується підготувати реферативну розповідь про па­
м’ятку архітектури за власним вибором.
24
Урок 11
І семестр
Тема. Пам’ятки архітектури
Погляд у минуле
Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про архітектуру як
вид візуального мистецтва, поглиблювати знання про архітектурні
стилі; ознайомлювати учнів із виражальними засобами архітектур­
них стилів; збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати,
розрізняти та аналізувати характерні особливості архітектурних
стилів; закріплювати навички зображення архітектурних об’єктів,
передавати свій настрій та враження; розвивати дрібну моторику
руки; виховувати в учнів почуття прекрасного, есте­тичне сприй­
няття на­вколишнього світу; розуміння та дбайливе ставлення до
пам’яток архітектури; любов до національної історико-архітек­
турної спадщини.
Обладнання: зображення пам’яток архітектури різних епох та робіт
відомих вітчизняних архітекторів; репродукції картин, що зоб­
ражують архітектурні пам’ятки (К. Моне «Руанський собор.
Полудень» та ін.) і навчальні роботи з методичного фонду; фото­
зображення.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та ко­
льорові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність
для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «стиль», «пам’ятник».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Матеріал для виконання творчого завдання запропонованого уроку
учні обирають самостійно.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
Відбувається обговорення рефератів про пам’ятки архітектури різ­
них епох, що учні їх підготували за власним вибором.
IIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Пам’ятники як витвори мистецтва створюються для увічнення
людей або історичних подій. Скульптурні групи, статуї, бюсти, плити
з рельєфами або написами, тріумфальні арки, колони, обеліски, гроб­
ниці, надгробки — все це є пам’ятками історії та культури.
Але найрозвиненіший вид пам’ят­ників — меморіальні споруди.
Розглядаючи споруди різних історичних проміжків, ми можемо
легко відрізнити їх один від одного, визначити, до якого саме історич­
ного періоду вони належать. Кажуть, що вони належать до певного
стилю.
Можна говорити про стиль окре­мих творів або жанру, а також
про стиль цілих епох або визначних ху­дожніх напрямів, оскіль­
ки єдність суспільно-історичного змісту визначає в них спільність
25
Дата
Клас
художньо-образних принципів, засобів, прийомів (наприклад: роман­
ський стиль, готика, Відродження, бароко, рококо, класицизм).
Пам’ятник — об’єкт, що становить частину культурного над­бання
країни, народу, людства (пам’ятки археології, історії, мистецтва ар­
хітектури та ін., що зазвичай охороняються спеціальними законами).
Стиль — спільність засобів художньої виразності, творчих прийо­
мів, обумовлена єдністю ідейно-художнього змісту.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Бесіда за питаннями
(Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, що зоб­
ражують пам’ятки архітектури різних ча­сів.)
•Визначити вид архітектури, до якого належить споруда, яку зобра­
жено на картині.
•Пояснити, який художній образ нагадує споруда, охарактеризувати
його, висловлюючи власне ставлення.
Яким
є призначення споруди і як воно відбивається в архітектурних
•
формах?
•Охарактеризувати конструкцію споруди, розповісти, в чому поля­
гають її особливості.
Охарактеризувати
матеріал, використаний під час будівни­цтва,
•
та особливості декору споруди.
•Розглянути композицію будівлі: форму і силует, план, симетрич­
ність чи асиметричність форм, контраст у зіставленні частин, як ви­
ражений композиційний центр, чи дотримані або порушені пропорції,
яким є ритм споруди, в чому це виявляється, чи є споруда масштабною
щодо людини або її розміри не беруть до уваги людину, як будівля
пов’язана з навколишнім середо­вищем — природою, мі­стом.
•Охарактеризувати архітектурний стиль споруди.
•Ще раз повернутися до свого ставлення, підтвердити або змінити
його.
Творче завдання
Учням пропонується намалювати архітектурну споруду, що має істо­
ричне значення та є пам’яткою архітектури певного стилю та часу.
Пояснення до творчого завдання
Ваш малюнок має відображати ваші враження та почуття. Спочатку
виконайте начерк будівлі, використовуючи фотографії або реконструк­
ції. Матеріал та техніку виконання малюнка оберіть таким чином, щоб
вони найточніше передавали ваш задум.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час оцінювання виробів необхідно враховувати, наскільки
правильно учні відтворюють форму і силует будівлі, дотримуються
пропорцій та художнього стилю певної епохи. Найвищої оцінки за­
слуговують ті малюнки, що передають настрій.
VІ. Домашнє завдання
Удома учням пропонується завершити малюнок, додаючи деталі,
що відповідають композиційному задуму.
26
Урок 12
І семестр
Тема. Фронтальна перспектива. Сценічний простір
Декорації до шкільної вистави
Мета: завершити ознайомлювати учнів із законами перспективного пе­
редавання глибини простору; ознайомити з поняттям «фронтальна
перспектива», її законами та використанням; поглиблювати знання
про поняття «сценічний образ», «вигородка»; надавати відомості
про роботу художника-декоратора; продовжувати закріплювати
навички передавання простору за допомогою лінійної перспек­
тиви; формувати в дітей образне, логічне, про­сторове мислення;
продовжувати формувати вміння аналізувати, уважність, спосте­
режливість, окомір; на­вчати міркувати; стимулювати розвиток
допитливості.
Обладнання: приклади зображення фронтальної перспективи; репро­
дукції ескізів декорацій, що зображують фронтальну перспективу
(В. Васнєцов «Палати царя Бєрєндєя» та ін.) і навчальні роботи
з методичного фонду; фотозображення.
Матеріали та інструменти: цупкий картон; простий олівець; гуаш;
пензлі № 4, 6; ємність для води; клаптики тканини; ножиці; клей
ПВА; пензель для клею; серветки для витирання рук і пензлів;
палітра.
Основні поняття: «фронтальна перспектива».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує пригадати вже знайомі учням закони та правила
побудови лінійної перспективи у різних положеннях об’єкта зображен­
ня щодо лінії горизонту.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Художники поділяють усі випадки побудови лінійної пер­спективи
на кутову і фронтальну.
За кутової перспективи об’єкти, що зображуються, розгорнені
кутом до глядача. Це положення ми часто використовуємо для поста­
новки натюрморту, оскільки воно дозволяє краще виявити всі нюанси
форми, що зображується.
У фронтальній перспективі площини, що найближче розташовані
до глядача, паралельні картинній площині, а лінії, що перетинаються
на лінії горизонту, паралельні одна одній. Лише у фронтальній пер­
спективі можливий варіант, коли точка сходу збігається із точкою зору.
За фронтального типу перспективи точка сходу завжди одна. Вона
розташована на рівні очей глядача; усі паралельні горизонтальні лінії,
що йдуть у глибину, сходяться на лінії горизонту в єдиній точці сходу.
Усі вертикальні лінії паралельні одна одній. Розміри предмета під час
його відда­лення від глядача зменшуються. У міру збільшення відстані
отвори стають вужчими, а деталі форми зменшуються.
(Учитель пропонує учням розглянути декілька предметів, розташо­
ваних один за одним у ряд, однакових за розміром і формою (наприклад
27
Дата
Клас
чашок), які знаходяться у фронтальній позиції, але на різній відстані
від спостерігача.) Під час формування будь-якої перспективи украй
важливо правильно розмістити кожен видимий предмет щодо лінії
горизонту. Предмет може розміщуватися таким чином, що нижній
і верхній його контури виглядатимуть як прямі паралельні лінії. У та­
кому разі говорять, що лінія горизонту розташована на середині висоти
предмета. Якщо предмет перебуває значно нижче за лінію горизонту,
можна побачити його верхню частину. Чим більшою є висота, з якої
ми дивимося на предмет, тим більшою нам уважається його верхня
площина. Нижню частину предмета можна побачити за зниженої
точки зору. За такого положення верхньої площини зовсім не видно.
А у фігур обертання лінія, що передає контур їх верхньої частини, стає
округлішою. Чим вище ми підніматимемо предмет, тим округлішою
буде ця лінія контуру. Найчастіше фронтальну перспективу викори­
стовують театральні художники, створюючи декорації до вистав.
Організація сприйняття творів мистецтва
Бесіда за питаннями
Учитель демонструє учням репродукції ескізів декорацій, що вико­
нані різними художниками з використанням фронтальної перспективи, пропонує проаналізувати їх.
Пояснення вчителя
Декорації, бутафорія, меблі, костюми, грим і освітлення складають
художнє оформлення вистави. У художнього офор­млення вистави два зав­
дання: створення певного зорового, соціального, історичного, побутового
і психологічного середовища вистави та організація сценічного простору.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Слово вчителя
Як правило, шкільна сцена має невеликі розміри, тому не потрібно
заповнювати її значною кількістю декорацій. Потрібно зробити так,
щоб акторам було де рухатися. Актор повинен почуватися на сцені
вільно, а не спотикатися чи чіплятися костюмами за декорації.
Творче завдання
Слово вчителя
Виконайте декорацію до Новорічної шкільної вистави, використо­
вуючи правила фронтальної перспективи.
(У оформленні ескізів учні можуть за бажанням використовувати
техніку колажу.)
Пояснення до творчого завдання
Для зображення дії, що відбувається в лісі, зовсім не обов’язково
малювати величезну декорацію або на кожному кроці розставляти де­
рева. Краще зобразити одне або два дерева, зробивши їх із картону.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають продемонструвати знання про основні
закони лінійної перспективи та насамперед фронтальної перспективи,
свідомо обрати певний вид композиції для втілення свого творчого за­
думу. Із завершених робіт створюють виставку «Декорації до шкільної
вистави».
VI. Домашнє завдання
28
Урок 13
І семестр
Тема. Монументальне мистецтво
Імітація вітража
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із живописом як видом
образотворчого мистецтва; надавати початкові знання про види
живопису; продовжувати ознайомлювати з технікою вітража;
закріплювати навички створення вітражної композиції, роботи
у техніці імітації вітража; формувати вміння передавати настрій
за допомогою ліній; продовжувати навчати дітей роботи із ножи­
цями; активізовувати спостережливість, фантазію, сенсорні вміння
та навички; розвивати охайність; виховувати в учнів естетичне
сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допит­
ливості й уяву; виховувати любов до тварин.
Обладнання: навчальні плакати; репродукції вітражів відомих архі­
тектурних споруд (вітраж у соборі Труа та ін.); фотографії; на­
вчальні роботи з методичного фонду; матеріали для демонстрації
послідовності й тех­ніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, кольоровий цигарковий папір, клей ПВА або клейовий олівець, но­
жиці, пензлі для клею, серветки для витирання рук і пензлів.
Основні поняття: «вітраж», «монументальне мистецтво».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Давайте пригадаємо, якими бувають кольори та для чого художники
використовують співвідношення кольорів.
IIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Розрізняють такі види живопису: монументально-декоративний
(стінні розписи, плафони, панно), станковий (картини), декораційний
(декорації для театру та кіно), декоративний (розпис предметів побу­
ту). Живописом уважають також іконопис, мініатюру (ілюстрування
рукописів, портрет), діораму та панораму.
Залежно від того, які мате­ріали використо­вує художник, говорять
про олійний живопис; живопис водяними фарбами по штукатурці — си­
рій (фреска) та сухій («а секко»); темперний, клейовий, восковий
живопис; емаль; живопис керамічними, силікатними, синтетичними
фарбами; мозаїку; вітражі; акварелі; гуаші. Пастель і туш також часто
слугують для виконання живописних робіт.
(Учитель демонструє учням репро­дукції творів, що їх виконано у різ­
них видах живопису. Окрему увагу під час демонстрації репродукцій
потрібно приділити вітражу.)
Унікальні ефекти вітража пояснюються прозорістю його основи — ко­
льорового скла; чорна фарба, що її використовували для промальо­
вування контурів, була непрозорою. Середньовічні художники, які
працювали у галузі монументального і станкового живопису, навпаки,
29
Дата
Клас
накладали фарби на непрозору основу, а світло передавали за допомо­
гою золотих і освітлених білою фарбою тонів.
(Учитель розповідає про історію вітража.)
Вітраж (від франц. vitraqe — скло) — орнаментальна або сю­жетна
декоративна композиція (у вікні, дверях або у вигляді самостійного
панно) зі скла або іншого матеріалу, що пропускає проміні світла.
Шматочки прозорого кольорового скла з’єднуються між собою за ма­
люнком за допомогою паяння зі свинцю. Кольорові вітражі у вікнах
(наприклад у готичних соборах) створюють гру кольорового світла
в інтер’єрі.
Монументальне мистецтво — різновид образотворчого ми­стецтва,
твори якого створюють для певного архітектурного середовища. Твори
монументального мистецтва відрізняються значущістю змі­сту, узагаль­
ненням форм, великим масштабом. До монументального мистецтва
належать пам’ятники; монументи; скульптурні, живописні, мозаїч­
ні композиції для будівель; міська та паркова скульптура; фонтани
тощо.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Розповідь учителя
Учитель розповідає про технологію створення вітража.
Творче завдання
Слово вчителя
Виріжте з чорного паперу букет весняних квітів за зразком або
згідно з власним задумом. Зображення натюрморту (вази, кві­тів та
листя) виконайте з натури.
Пояснення до творчого завдання
Спочатку зробіть ескіз. Перевірте, чи все вас улаштовує в компози­
ції, а потім спростіть та декоративно обробіть форму предметів таким
чином, щоб їх було зручно вирізати. Усі лінії мають бути чіткими
й виразними. Отвори заклейте кольоровим цигарковим папером.
(Учитель нагадує правила роботи та техніку безпеки.)
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи відбувається обговорення учнів­ських віт­
ражів. Під керівництвом учителя учні аналізують виконані роботи
анонімно. Щодо кожної роботи слід зазначити, що зроблено пра­вильно,
а в чому припущено помилок. Після цього за стилем роботи клас на­
магається визначити їх автора.
Коментар
Наприкінці уроку учні мають розуміти основні технологічні поло­
ження імітації вітража; уміти створювати спрощене зображення квітів;
демон­струвати навички роботи з ножицями.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням
пропонується зробити це вдома.
30
Урок 14
І семестр
Тема. Українські традиційні свята та звичаї
Різдвяний вертеп
Мета: поглиблювати знання учнів про українські свята та традиції;
продовжувати ознайомлювати з технікою створення сюжетної
просторової композиції; закріплювати вміння свідомо обирати ма­
теріали та інструменти для втілення свого задуму; продовжувати
формувати в дітей уміння аналізу­вати, порівнювати, узагальнюва­
ти; розвивати творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу;
виховувати в учнів зацікавленість творчою діяльністю в умовах
практичної роботи; виховувати почуття прекрасного, любов та
шанобливе ставлення до народних традицій та звичаїв.
Обладнання: репродукції та фотографії картин, що зображують
святкування Різдва, навчальні роботи з методичного фонду;
зображення вертепів; матеріали для демонстрації послідовності
й техніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: для вертепу: коробка середніх розмірів,
різнокольорові шматочки тканини (червоної, білої, блакитної,
коричневої та ін.), маленька коробочка для ясел, пла­стилін, сте­
ки, дощечка, голка, нитки, тасьма, блискітки, бісер, клей ПВА,
ножиці, лінійка, простий олівець, пензель для клею, ємність для
води, серветки для витирання рук і пензлів; для виготовлення
ляльок: шматок тканини тілесного кольору 30 × 30 см, непрядена
вовна або вата, шматок драпу або аналогічної тканини 15 × 40 см,
пряжа для волосся, клаптики тканини для одягу.
Основні поняття: «вертеп».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Які свята називають традиційними? Народними?
•Пригадайте, які ви знаєте традиційні українські свята.
•Які обряди та традиції пов’язані з ними?
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
У кожному святі — чи то із церковного календаря, чи то дер­
жавного — є своя неповторна родзинка, властива лише цьому святу.
Так, на Пасху прийнято пекти паски, фарбувати яйця, на Новий Рік
вбирати ялинку, а от невід’ємною традицією святкування Різдва Хри­
стова є різдвяні вертепи.
(Учитель ознайомлює учнів з історією вертепу.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Слово вчителя
Вертепи бували різними, великими та маленькими, ляльки роби­
ли досить просто: вирізували із деревини, заготовки розфарбовували
й одягали в одяг з кольорових клаптиків тканини. Вертепи носили по
домах на святках. От як про це згадував Н. А. Польовий: «У Іркутську,
31
Дата
Клас
де я народився і жив до 1811 року, не було тоді театру, не заводили
благородних домашніх спектаклів. Театр замінювали для нас вертепи».
Творче завдання
Слово вчителя
Учитель об’єднує клас у групи по четверо учнів у кожній, для
цього навчальні столи зсуваються разом по два, пропонує виконати
різдвяний вертеп, працюючи у групах.
Пояснення до творчого завдання
Для виготовлення вертепу вам знадобиться середніх розмірів коробка
(або можна виділити місце на полиці чи столику, де він перебуватиме).
Декорацію потрібно красиво задрапірувати, для цього добре підійде чер­
вона, святкова тканина — внутрішнє убрання, сіра або коричнева — для
землі, підлоги. Посередині, трохи у глибині, поставимо ясла із Немов­
лям, зроблені з маленької коробочки зі шматочком вати усередині. Пра­
воруч посадимо ляльку, що зображуватиме Марію, добре було б у черво­
ному та блакитному. Ліворуч — Йосип в коричневому вбранні. Навкруг
ясел декілька тварин, виготовлених із пластиліну: віслюк, вівці, бик.
На передньому плані — пастухи в сірому убранні, в руках у них палиці.
Драп скочуємо в короткий рулон і зшиваємо — це основа. Вона по­
винна бути стійкою. Посередині тілесного клаптика покладіть ватяну
або вовняну кульку (можна використати маленький клубок). Оберніть
його тканиною і обв’яжіть ниткою «шию». Розпряміть складки, аби
обличчя було практично гладким, вишийте або намалюйте очі і рот,
не забудьте про волосся. Поставте голову, що вийшла, на основу і про­
шийте навкруг «шиї», аби прикріпити одну частину до іншої. Трохи
нижче за «шию» в тканину, що звисає, ушийте ще два клаптики вати.
Це будуть руки. Тепер за допомогою одягу ви зможете зробити ляльку
товстою, набивши ватою рукава і сорочку, або стрункою, використав­
ши менше набивання. Голівку і тулуб ляльок для різдвяного вертепу
можна зробити із солоного тіста, а потім розфарбувати їх кольоровими
фарбами. Костюми — із кольорових клаптиків тканини. Для того щоб
убрати ляльку, що зображує жіночий персонаж, можна обернути тулуб
кольоровим шматком тканини, фіксуючи його на бретелях,— вийде
сукня. Під сарафан одягається біла або сіра сорочка. Верх можна
прикрасити тасьмою — цей варіант підійде для Діви Марії. Для ляль­
ки-чоловіка добре підійде сорочка, підв’язана тасьмою, та жилет або
накидка: сіра для «пастуха» і яскраво-черво­на — для «богатиря» або
«короля». До речі, серед волхвів були царі, одягнені дуже навіть
ошатно, тому стануть у пригоді шматочки парчі та золотої тасьми.
Славнозвісну зірку волхвів зробимо із золотої фольги або з картону,
пофарбованого золотою фарбою.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Наприкінці уроку учні мають давати визначення поняття «традиційні
свята»; уміти аналізувати, порівнювати, спрощувати, узагальнювати
природну форму; демонструвати творчу уяву, акуратність, увагу.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні мають дібрати та ви­вчити вірші, що присвячені Новому
року та Різдву; виготовити хатніх тварин для вертепу з кольорового
пластиліну; за бажанням прикрасити фігурки вертепу деталями, ви­
конавши їх фломастерами, кольоровим клеєм, намистинками тощо.
32
Урок 15
ІІ семестр
Тема. Світ природи
Морські глибини
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із жанрами образотворчого
мистецтва; закріплювати знання про анімалізм та засоби переда­
вання характерних форм риб; закріплювати розуміння поняття
«композиція»; навчати спостерігати за красою навколишнього сві­
ту; дотримуватися в зображенні пропорцій, розмірів; формувати
образне, логічне, просторове мислення; розвивати комбінаторні
здібності, навички та вміння передавати рухи риб; продовжувати
формувати в дітей уміння аналізувати природну форму; навчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику руки; вихову­
вати в учнів естетичне сприйняття нав­колишнього світу, стимулювати
розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Схема послідовності малювання
мешканців моря» та ін.); навчальні роботи з методичного фонду;
матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання
роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
гумка; акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для
витирання рук і пензлів; палітра; кольорові олівці, туш або інші
матеріали за вибором учнів.
Основні поняття: «природне середовище».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Учитель проводить опитування у формі вільної бесіди з метою ви­
явлення знань учнів про анімалізм як жанр образотворчого мистецтва.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Слово вчителя
Твори анімалістичного жанру закликають берегти та вивчати світ
тварин, природу. Щира любов до тварин та природи допомагає людині
залишатися людиною. Створення правдивих зображень тварин потребує
ретельного вивчення їхнього життя, зовнішності, поведінки, характеру,
будови та пропорцій тіла, а також середовища мешкання — тобто того
місця, де мешкає та чи інша тварина. Усі живі організми, які населяють
нашу планету, ідеально пристосовані до свого місця існування. Кожен
із них у процесі еволюції виробив безліч механізмів, що дозволяють ма­
ксимально використовувати переваги і недоліки природного середовища.
(Учитель пропонує учням назвати особливості будови тіл птахів,
риб, звірів, що вони їх виробили у процесі пристосуван­ня до навко­
лишнього середовища.)
Природне середовище — природа, що розглядається щодо організ­
мів, які існують у ній. Природне середовище — сукупність чинни­
ків, природних і змінених унаслідок діяльно­сті людського суспіль­
ства, таких, що впливають на людину й інші організми. Природне
33
Дата
Клас
середовище — частина навколишнього середовища; природна складова
місця існування та виробничої діяльності людства. Природне середо­
вище відрізняється від решти складових навколишнього середовища
властивістю самопідтримки та саморегуляції без втручання людини.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Пояснення вчителя
Вода — місце, де мешкають риби. Її колір, щільність, глибина, насе­
леність визначили округлу, витягнуту, загострену спереду та стиснуту
з боків форму тіла риб. Особливості будови тіла риби залежать також
від розмірів основних її частин — голови, тулуба, хвоста. Голова риби
схожа на ромб. Очі розташовані по боках, попереду від них — ніздрі,
трохи нижче — рот. Тулуб з’єднаний із головою. Шиї в риб немає,
тому вони не можуть повертати голову, а вимушені обертатися всім
тілом. Тулуб має овальну форму та є дуже гнучким. Поверхня тулуба
вкрита лускою. Овал тулуба плавно завершується гнучким хвостом із
три­кутним плавником, який посилює рухи тіла. У риб немає ані рук,
ані ніг. Функції цих частин тіла виконують плавники. Вони приско­
рюють рух риб та допомагають їм маневрувати у воді.
(Учитель розповідає про будову тіла морських ссавців, вико­ри­
стовуючи запропоновану схему, або пропонує учням описати їх, спи­
раючись на схематичні малюнки. На уроці потрібно розібрати будову
тіла тих мешканців моря, яких буде зображено під час виконання
творчого завдання.)
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте мешканців морських глибин та їхнє природне оточення.
Матеріал для виконання роботи оберіть самостійно.
Пояснення до творчого завдання
Нехай на вашому малюнку все спалахує дивовижними перелива­
ми кольорів — наче сонячне проміння прорізує густу синяву води.
Визначте, хто з мор­ських мешканців буде вашим героєм. Розташуйте
його в центрі композиції та виділіть, збільшивши його розмір. Решту
мешканців моря зробіть меншого розміру. Намалюйте каміння, корали
й водорості. Пам’ятайте! Колір води біля поверхні моря світліший,
ніж у глибині. Маленькі рибки полюбляють плавати зграйками біля
поверхні, а великі — ближче до дна.
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи відбувається обговорення учнів­ських
малюнків.
Коментар
Під час уроку учні мають демонструвати фантазію, навички пере­
давання глибини простору та пропорцій тіла тварин, уміння втілювати
свій композиційний задум, самостійно обирати матеріали та інстру­
менти для його реалізації.
VІ. Домашнє завдання
Придумайте розповідь про мешканців світу моря. Запишіть її та
виконайте до неї ілюстрації.
34
Урок 16
ІІ семестр
Тема. Гармонія природних форм
Малюємо коней
Мета: продовжувати поглиблювати знання учнів про анімалізм як жанр
живопису; продовжувати засво­ювати правильну побудову компози­
ції на аркуші паперу; закріплювати навички малювання складної
форми; закріплювати знання про засоби передавання характерних форм тіла коней; навчати спостерігати за красою навколишньо­
го світу, дотримуватися в зображенні пропорцій та розмірів; розви­
вати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння передавати
у зображенні рухи коней; формувати образне, логічне, просторове
мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати природну
форму; на­вчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику
руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття нав­колишнього
світу; стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Схема розташування середньої
лінії тіла коня» та ін.); репродукції картин відомих художників
(К. Пєтров-Водкін «Купання червоного коня» та ін.) і навчальні
роботи з методичного фонду; матеріали для демонстрації послі­
довності (схема послідовності малювання тіла тварини) й техніки
виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для вити­
рання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «природне середовище».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
•Якщо ми підемо до музею та знайдемо картини, на яких зображено
тварин, як ви вважаєте, в якому жанрі образотворчого мистецтва
вони будуть виконані?
(Учитель пропонує учням охарактеризувати анімалізм як жанр
образотворчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти жи­
вопису; виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже
знайомі види композиції та композиційні прийоми.)
•Що означає слово «аніма­лізм»? Яких художників називають ані­
малістами?
•Пригадайте правила зображення тварин.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя
Художники завжди приділяли багато уваги відображенню доско­
налості форми тіла тварин. Особливо часто художники зображують
коней.
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
(Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, на яких
зо­бражено коней, виконаних видатними художниками; пропонує
35
Дата
Клас
уважно роздивитися картини та описати їх, звертаючи увагу на ха­
рактерні особливості будови тіла коней.)
Художник має вміти малювати коней, передаючи особливості будьякого іхнього руху. У кожної породи коней свої особливі риси: форма
тулуба та статура, характер та силует.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
Кожна жива істота найкраще пристосована до того природного
середовища, в якому вона мешкає. Риби — у воді, птахи — у повітрі,
білі ведмеді непомітні на кризі, а тигр — у хащах джунглів.
Намалюйте коней в їх природному середовищі.
Пояснення до творчого завдання
Для того щоб намалювати коня, вам необхідно пройти всі вже відо­
мі етапи побудови природної форми. Спочатку, відзначивши довжину
і висоту всієї фігури, знайдіть розміри основних частин, для цього всю
висоту розділіть на три частини (для голови та шиї, для тулуба та ніг),
а всю довжину розділіть на дві частини (тулуб із хвостом і голову із
шиєю). У позначених штрихами розмірах намітьте узагальнену форму
тулуба (овал), голову і шию (трапеції), ноги — лініями. Потім точні­
ше промалюйте характерні особливості форми цих частин. Зверніть
особливу увагу на положення вершини увігнутої лінії спини. Від цієї
точки хвиляста лінія йде назад до хвоста і вперед до шиї. Спереду
необхідно провести похилу лінію, яка відокремлює тулуб від шиї.
Уважно промалюйте ноги, визначаючи положення суглобів. Очі, ніз­
дрі, гриву, вуха і хвіст промалюйте на останньому етапі. Роботу над
пейзажем починають з підготовчого малюнка олівцем. Не потрібно
промальовувати всі деталі пейзажу. Намітьте лише контури окремих
об’єктів і лінію горизонту. Потім розпочинайте зображувати тварин.
Визначте, який саме момент їхнього життя ви хочете передати. Заком­
понуйте основні об’єми, позначте напрямок руху. Ваша образо­творча
розповідь повинна бути цікавою для глядача.
Завершивши начерк, розпочинайте промальовувати деталі. Якщо
ви виконуватимете малюнок у кольорі — дрібні деталі про­стим олівцем
промальовувати не потрібно. Працюючи акварельними фарбами, на­
носьте спочатку за­гальний тон на передній план і небо, промальовуйте
хмари. Коли загальна тональність малюнка визначиться, беріться до
роботи над тваринами. Намітьте загальний тон колірної плями і роз­
починайте проробляння форми. Намагайтеся передати світло і тіні не
лише зміною кольору, але й дотриманням світлотональних відносин.
Домалюйте деталі переднього плану.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Виконання роботи може викликати в учнів певні труднощі, основну
увагу слід спрямувати на майстерність у передаванні руху тіла твари­
ни. Із малюнків створюють виставку «Малюємо коней».
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням
пропонується зробити це вдома.
36
Урок 17
ІІ семестр
Тема. ПРиродне сЕредовище очима птахів та комах
Дивний погляд
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з осно­вами композиції,
закріплювати та розширювати розуміння понять «точка зору»,
«композиційний центр», «ритм», «лінія горизонту»; розвивати
в дітей комбінаторні здібності, образне, логічне, просторове мислен­
ня; продовжувати формувати вміння аналізувати, узагальнювати;
розвивати кмітливість; навчати міркувати; стимулювати розвиток
допитливості; виховувати в учнів акуратність, увагу.
Обладнання: навчальні плакати («Схема розташування лінії горизон­
ту на малюнку» та ін.); репродукції картин відомих художників
(К. Пєтров-Водкін «Полудень» та ін.); фотографії; навчальні ро­
боти з методичного фонду; схеми компонування; матеріали для
демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для води; сервет­
ки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «акцент», «інтервал».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Під час бесіди вчитель пропонує учням пригадати правила створен­
ня композиції, з якими вони вже ознайомлені, підкріпити свою точку
зору наведенням прикладів картин відомих художників.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
У живописі ритм помічається у повторенні окремих елементів
зображення — масштабних форм, у розташуванні світлових і кольо­
рових плям, у динаміці жестів і рухів, у розміщенні об’єктів у про­
сторі. Ритм завжди пов’язаний зі змістом картини і підпорядкований
загальному задуму художника.
Для кожного сюжету потрібно обирати не тільки свою точку зору,
але й рівень лінії горизонту. Коли лінія горизонту розташована на
малюнку на рівні очей — це створює спокійний настрій. Високо розта­
шована лінія горизонту відкриває більше простору, додає зображенню
величі. Композиція з низькою лінією горизонту створює монументаль­
ніше враження. Низьку точку зору художники викори­стовують у тих
випадках, коли необхідно підкреслити великі розміри зображуваних
об’єктів. Якщо використати в композиції три темні зони, погляд гля­
дача блукатиме малюнком.
За ритмом рухів можна визначити дії людей, наприклад на вок­
залі: у тих, хто від’їжджає, ритм швидкий і метушливий, а в тих,
хто приїжджає, він зовсім інший. Послідовність сприйняття картини
повинна відповідати не тільки специфіці зорового сприйняття, але
й відображати логіку розвитку її змісту.
37
Дата
Клас
Якщо ми зобразимо два акценти та інтервал — враження руху не ви­
никне. Бо ми вже з вами знаємо, що симетрична композиція викликає
відчуття рівноваги, спокою. Так само бу­де, якщо ми створимо компози­
цію з трьох акцентів та двох інтервалів. Але якщо кількість елементів
збільшити, око вже не встигає охопити їх, як кажуть, «одним по­глядом».
У цьому випадку рух перетікатиме від одного акценту через рух до іншого
акценту — утвориться ритмічний рядок. Якщо ми оберемо для акцентів
симетричну форму та утворимо великі інтервали, в нас створиться від­
чуття повільного руху, але якщо акценти мають асиметричну форму,
а інтервали не дуже великі,— складеться враження швидшого руху.
Акцент — виділення, підкреслення фігури, колірної плями або
пластичної форми.
Інтервал — це проміжок простору, що відділяє ритмічні акценти
один від одного.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Слово вчителя
Виділення головної діючої особи в жанровій композиції досягаєть­
ся не тільки тим, що вона зображується в центрі на видноті, але
й у компонуванні всього, що цю особу оточує. Другорядні чи другоп­
ланові фігури зображують узагальненіше, без мальовничих подробиць.
Бесіда за питаннями
(Учитель демонструє учням репродукції картин із різною точкою
зору.)
•Роздивіться уважно зображення та спробуйте визначити, яке з них
є найвиразнішим. Обґрунтуйте свою відповідь.
•Де розташовані основні та другорядні зображення і як вони пов’язані
між собою?
Як
ви вважаєте, чи вдалося художникам донести до глядача свій
•
задум?
Творче завдання
Слово вчителя
Уявіть, що ви перетворилися на птахів (і дивитеся на землю з висоти
польоту) або мурахою (і дивитеся на все знизу вгору). Намалюйте те, що
ви побачите. Де знаходитиметься лі­нія горизонту? Як виглядатимуть
будинки? Люди? Тварини? Оберіть матеріали для роботи самостійно.
Уникайте жорстких верти­кальних і горизонтальних ліній. Краще,
якщо ці лінії будуть зігнутими або обірваними.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають продемонструвати знання про основні
правила композиції, свідомо обирати певний вид композиції для вті­
лення свого творчого за­думу, обґрунтовувати зміну ви­гляду об’єктів
зображення залежно від зміни точки зору.
VІ. Домашнє завдання
Учитель пропонує учням завершити малюнки вдома, ви­правляючи
помилки, які було виявлено.
Підготувати реферативну розповідь про історію плаката.
38
Урок 18
ІІ семестр
Тема. Взаємозв’язок середовища та природних форм
Ландшафтна архітектура
Мета: ознайомлювати учнів із ландшафтною архітектурою як видом
візуального мистецтва; надавати знання про стилі ландшафтних
парків; ознайомлювати учнів із виражальними засобами різних
стилів ландшафтної архітектури; збагачувати та закріплювати
вміння дітей сприймати, розрізняти та аналізувати характерні
особливості ландшафтно-архітектурних стилів; закріплювати на­
вички зображення ландшафтних об’єктів, передавати свій настрій
та враження; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів
почуття прекрасного, есте­тичне сприйняття на­вколишнього світу;
розуміння та дбайливе ставлення до пам’яток архітектури; любов
до національної історико-архітектурної спадщини.
Обладнання: зображення пам’яток ландшафтної архітектури різних
епох та робіт відомих вітчизняних архітекторів; навчальні роботи
з методичного фонду; фотозображення.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольо­
рові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для
води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «ландшафтна архітектура», «ландшафтний дизайн».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Великий обсяг матеріалу цієї теми не дозволяє ознайомити з ним
учнів упродовж одного уроку. За власним вибором учитель може
провести урок-лекцію або викласти основні положення теми на уроці
та поглибити знання учнів у галузі ландшафтної архітектури у поза­
урочний час або під час тематичного тижня.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Під час бесіди вчитель пропонує учням охарактеризувати пейзаж
як жанр образотворчого мистецтва; виражальні можливості цього
жанру; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні
прийоми.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Термін «ландшафтна архітектура» вперше з’явився завдяки шотланд­
цеві Гілбертові Лаїнгу Мізону, який так назвав свою книгу, видану
в Лондоні 1828 року: «Ландшафтна архітектура і видатні художни­
ки Італії». У книзі розповідалося про типи архітектури, наведені
у пейзажному живописі. Отже, саме пейзажний живопис став «батьком»
ландшафтної архітектури як одного з видів візуальних мистецтв.
Із давніх часів сади були традиційною формою організації навко­
лишнього простору за допомогою зелених насаджень. Особливої попу­
лярності вони набули при дворах правителів і вельмож країн Сходу
(наприклад, одне з чудес світу — сади Семі­раміди). Далі садівництво
39
Дата
Клас
як мистецтво розповсюдилося практично скрізь. При цьому тривалий
час важливу роль відігравала утилітарність садівництва (споживання
фруктів і селекція фруктових дерев), пізніше більшого значення набула
декоративність квітів. Ані фруктові дерева, ані квіти не мають настіль­
ки широкого поширення в сучасному ланд­шафтному дизайні, особливо
в його сучасній урбаністичній формі. Ландшафтний дизайн — поняття
власне XX ст. Термін виник в Західній Європі в гу­сто населених та
індустріально роз­винених країнах: Великій Британії, Німеччині, де
масова індустріалізація і зростання передмість швидко призвели до
тиску на навколишнє середовище.
(Учитель розповідає про етапи створення ландшафтного парку,
елементи ландшафтного дизайну.)
Сьогодні склалися такі основні типи парків:
•терасні (із розташуванням ділянок на різних рівнях, зі сходами
і каскадами);
•регулярні французькі (із боскетами, алеями, партерами і водой­
мищами геометрично правильних форм);
пейзажні
англійські (живописна композиція на зразок природного
•
ландшафту — із галявинами);
•мініатюрні сади (у давньоримських перистилях, іспано-маври­
танських дворах; японські са­ди — символічні композиції з води,
рослин і каміння).
Ландшафтна архітектура — це архітектура відкритих просторів,
галузь містобудування, мета якої — формування сприятливого зов­
нішнього середовища для життєдіяльності та відпочинку населення
в містах, приміських зонах, сільській місцевості з урахуванням функ­
ціональних, естетичних і техніко-економічних вимог.
Ландшафтний дизайн (від англ. design, що в перекладі озна­чає
як сам малюнок, креслення або проект, так і процес проектування) — є частиною поняття «Ландшафтна архітектура».
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте будь-який об’єкт ланд­шафтного парку, що має історичне
значення та є пам’яткою архітектури певного стилю та часу.
Пояснення до творчого завдання
Ваш малюнок має відображати ваші враження та почуття. Спочатку
виконайте швидкий начерк, використовуючи фото- або відеоматеріали,
що запропоновані вчителем. Потім створіть ескіз майбутньої компози­
ції. Матеріал та техніку виконання малюнка обирайте таким чином,
щоб вони найточніше передавали ваш задум.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час оцінювання учнівських робіт необхідно враховувати, на­
скільки правильно учні відтворили форми, силуети і композицію обра­
ного об’єкта, дотрималися пропорцій та художнього стилю певної епо­
хи. Найвищої оцінки заслуговують ті малюнки, що передають настрій.
VІ. Домашнє завдання
Удома учням пропонується завершити малюнок, додаючи деталі,
що відповідають композиційному задуму.
40
Урок 19
ІІ семестр
Тема. Малі архітектурні форми. Японський сад
Куточок Всесвіту
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із ландшафтною архітек­
турою як видом візуального ми­стецтва, надавати знання про
малі архітектурні форми; ознайомлювати учнів із виражальними
засобами японського саду; збагачувати та закріплювати вміння
дітей сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особли­
вості ландшафтно-архітектурних форм; закріплювати навички
зображення ландшафтних об’єктів, передавання свого настрою
та вражень; розвивати дріб­ну моторику руки; виховувати в учнів
почуття прекрасного, есте­тичне сприйняття на­вколишнього світу;
розуміння та дбайливе ставлення до пам’яток архітектури; любов
до національної історико-архітектурної спадщини.
Обладнання: зображення різних за призначенням малих архітектурних
форм; навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольо­
рові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для
води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «японський сад», «малі архітектурні форми».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Замість малюнка можна запропонувати учням створити власний
сад каменів на таці з піском. Матеріалами та інструментами у цьому
разі можуть бути невеличкі камінці, різні за формою та кольором,
мушлі, голівки квітів, великі намистинки, шматочки моху; невелич­
кі статуетки. Лінії на піску можуть бути намальовані за допомогою
гребінців, олівців тощо.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Під час бесіди вчитель пропонує учням охарактеризувати пейзаж
як жанр образотворчого мистецтва; виражальні можливості цього
жанру; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні
прийоми.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Гуляючи тінистими доріжками садів і парків, ви, напевно, помічали
витіюваті альтанки, зручні лави, прекрасні статуї. Усе це архітектори
називають малими архітектурними формами. До малих архітектур­
них форм належать павільйони, альтанки, містки, перголи, невеликі
фонтанчики, трельяжі, огорожі, вазони, садові меблі, садові скульпту­
ри, обладнання для дитячих майданчиків, садові комини та ін. Вони
можуть бути виконані з різних матеріалів — деревини, металу, каме­
ня, цеглини, пластика та ін. Практично всі малі архітектурні форми
мають функціональне призначення, а також відіграють важливу роль
у декоративному оформленні садів і парків.
41
Дата
Клас
(Учитель продовжує розповідь, приділяючи увагу кожному з видів
малих архітектурних форм.)
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Японські сади — вид японського мистецтва, де скульптурами є ка­
мені, пісок, зелень і навколишній простір. Ці сади дозволяють перебу­
вати всередині витвору мистецтва, милуватися навколишньою красою.
Вигляд японського саду завжди вражає елегантною красою і правиль­
ною композицією. Від ніхон тейєн, як його називають в Японії, віє
таємницями і легендами — завдяки продуманому смисловому наванта­
женню саду. Кожна деталь японського саду несе в собі певне символіч­
не значення. Головним символом японського саду є камені. Камені
використовують природні та необроблені. Великий валун є символом
гори, ним позначають спокій, стабільність, захист. Символічне значен­
ня невеликих каменів — пагорби. Крім того, маленькі булижники, що
спускаються з підвищення, можуть символізувати гірську річку або
водоспад. Рівні та пласкі камені використовують для покриття доріжок
в японському саду. Доріжки з таких каменів — символ відвертості та
свободи, доброти господаря саду. Окрім розміру, також має значен­
ня колір каменів. Камені сірого або блакитного відтінку є символом
води і неба. Значення чорних або коричневих каменів — стихія землі.
Символами рослин є камені зелених і жовтих тонів. Камені, що мають
приблизний контур тварин, відповідно, є символами тварин. Особли­
вим змістом камені володіють в японських садах каменів (каресансуі).
На рівному майданчику, вкритому світлим піском, розташовані візе­
рунки із каменів, що означають єдність природи і людської думки.
У садах каменів гравій (або пісок) традиційно символізує воду. Велика
територія, вкрита білим гравієм, є символом моря. Пласкі камені на
поверхні «моря» означають острови. Невеликі простори, посипані сірим
піском і оточені каменями-скелями,— затоки. Чорний гравій, зміша­
ний із червоним, означає землю після дощу. «Струмки» створюються
із суміші піску і гальки світлих відтінків. Символ річки передається
за допомогою темно-сірої гальки (води) і жовтого піску (берега).
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте будь-який об’єкт японського саду або малу архітектурну
форму за власним вибором. Матеріал для роботи оберіть самостійно.
Пояснення до творчого завдання
Спочатку виконайте швидкий начерк, використовуючи фото- або
відеоматеріали. Матеріал та техніку виконання малюнка оберіть таким
чином, щоб вони найточніше передавали ваш задум.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час оцінювання виробів необхідно враховувати, наскільки пра­
вильно учні розуміють функцію відтворених малих архітектурних форм,
дотримуються пропорцій та художнього стилю японського саду.
VІ. Домашнє завдання
Удома учням пропонується завершити малюнок, додаючи деталі,
що відповідають композиційному задуму.
42
Урок 20
ІІ семестр
Тема. Плакат
Щоб планета була чистою
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із гра­фікою та її видами;
надавати відомості про плакат як різновид прикладної графіки;
продовжувати озна­йомлювати зі шрифтами та написами у графічних
творах; розвивати у дітей комбінаторні здібності, образне, логічне,
просторове мислення; продовжувати формувати уміння аналізувати,
узагальнювати; розвивати кмітливість; навчати міркувати, стиму­
лювати розвиток допитливості; виховувати в учнів акуратність,
увагу, вміння працювати в команді, розподіляти обов’язки.
Обладнання: навчальні плакати; репродукції плакатів різних тематик;
навчальні роботи з методичного фонду; зразки плакатів різних
типів.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
фломастери; гумка; гуаш; пенз­лі № 4, 6; ємність для води; серветки
для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «художньо-виробнича графіка».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель проводить опитування з метою виявити знання учнів про
графіку та її різновиди.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Один із різновидів графіки — книжкова і газетно-жур­нальна гра­
фіка, що складає єдине ціле з літературним текстом і одночасно при­
значена для декоративного оформлення книг і журналів. Художньовиробнича графі­ка — етикетки, поштові марки, грамоти... І масовий
агітаційно-пропагандистський вид графіки, що поширюється ве­
личезними тиражами,— пла­кат.
(Учитель ознайомлює учнів з історією плаката.)
Для того щоб створити плакат, необхідна робота багатьох людей.
Спочатку художник створює малюнок з урахуванням вимог поліграфіч­
ного виробництва. Суворо певні функції плаката диктують обирання об­
разотворчих засобів, прийо­мів роботи, визначають особли­ву образотвор­
чу мову плаката і його розміри. Плакати швидко змінюють один одний
і впливають на глядача порівняно короткий час, тому для створення
малюнка художники кори­стуються чіткими і ясними образотворчими
засобами. Плакат повинен привер­нути увагу глядача на значній від­
стані. Глядачеві в гранично короткий термін повинно стати зрозуміло,
до чого плакат закликає, якою є його мета. Саме такими завданнями
продиктовані досить великі розміри плакатів. Заради сти­слості, дохід­
ливості та виразності в плакаті використовують такі умовно-декора­
тивні прийоми, як узагальнення зображення, спрощення колірних
відносин, відмову від другорядних деталей, символічні по­значен­ня.
Текст повинен бути гранично коротким і зрозумілим із першого
43
Дата
Клас
погляду. Він не повинен механічно приставлятися до зображення,
а має бути частиною композиції. Характер шрифту повинен відповідати
змісту плаката, добре читатися. Розрізняють політичний, інформацій­
но-рекламний і навчально-інструктивний плакат.
Плакат — аркушевий виріб різних форматів. Зазвичай у вигляді
плаката виготовляють настінні календарі, афіші, рекламні фотогра­
фії нових товарів, корпоративну зовнішню рекламу (зокрема «сті­
кер» — плакат на папері, що сам клеїться) та ін.
Політичний плакат є однією з найдієвіших форм політичної агі­
тації. Політичні плакати можуть бути присвячені боротьбі за мир,
агітувати за ту або іншу політичну партію тощо. Багато плакатів
створюють на честь державних свят, міжнародних подій тощо.
Інформаційно-рекламний плакат розв’язує завдання інформації,
сповіщення про різноманітні культурно-освітні заходи або завдання
рекла­ми — ознайомлення споживачів із товарами та послугами.
Навчально-інструктивний плакат — пропагує наукові знання, методи
праці, різні правила тощо. На відміну від інших видів плаката, містить
значну кількість тексту, цілу серію малюнків і призначається для три­
валого використання.
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Роздивіться репродукції різних за тематикою плакатів. (Акцент
потрібно зробити на екологічний плакат.) Проаналізуйте композиційні
рішення та використані засоби виразності, визнач­те, за допомогою
яких прийомів художники досягли мети.
(Учитель звертає увагу учнів на те, що сучасний плакат усе частіше
не має одного автора, а створюється на замовлення великими реклам­
ними агенціями.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання
Політичний та рекламний плакати є найрозповсюдженішими, про­
відним, але все ж не єдиними.
•Якою ще може бути тематика плаката? (Екологічною)
•Чому питання екології для нас такі важливі?
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте екологічний плакат. Темою може бути захист тварин
або лісів, заклик до боротьби за чисте повітря чи воду, проти засмічу­
вання нашої планети. Розмір малюнка повинен бути не меншим ніж
половина аркуша ватману. Спочатку виконайте ескіз.
(Учитель об’єднує клас у групи по четверо учнів. Кожна з груп має
отримати власне творче завдання для створення плаката. Це може бути
захист тварин або довкілля, боротьба за мир або чисте повітря.)
V. Підбиття підсумків
У процесі створення плаката учні мають демонструвати розуміння
основних правил компонування, знання основ композиції; уміти ко­
ристуватися шрифтом як засобом виразності.
Із завершених плакатів створюють шкільну виставку.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг завдання не дозволяє завершити його за один урок, учням
пропонується зробити це в позаурочний час.
44
Урок 21
ІІ семестр
Тема. Традиції у дизайні середовища
Ікебана
Мета: ознайомлювати учнів з ікебаною як видом мистецтва аранжуван­
ня; надавати знання про історію виникнення та стилі мистецтва
ікебани; ознайомлювати учнів із виражальними засобами ікебани;
збагачувати та закріплювати уміння дітей сприймати, розрізняти
та аналізувати характерні особливості природної форми; закріплю­
вати навички зображення природних об’єктів, передавання свого
настрою та вражень; розвивати дрібну моторику руки; виховувати
в учнів почуття прекрасного, есте­тичне сприйняття навколишнього
світу; розуміння та дбайливе ставлення до природи; шанобливе
ставлення до культурних традицій інших народів.
Обладнання: зображення ікебан різних стилів; навчальні роботи з ме­
тодичного фонду; фотозображення.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий та кольо­
рові олівці; гумка; гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; ємність для
води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «ікебана».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Значний обсяг матеріалу цієї теми не дозволяє ознайомити з ним
учнів упродовж одного уроку. За власним вибором учитель може про­
вести урок-лекцію або викласти основні положення теми на уроці та
поглибити знайомство учнів із мистецтвом ікебани у позаурочний час
або під час тематичного тижня.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель проводить опитування з метою з’ясувати знання учнів про
вже знайомі види японського мистецтва.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Японська ікебана є найдавнішим японським мистецтвом складан­
ня букетів. Ікебана дуже тісно пов’язана з живою природою. Колірне
багатство, так само як і геометричні фігури і лінії, в ікебані мають
глибокий символічний зміст. Значення квітів і рослин, їх поєднання
в композиції утворює складну мову, за допомогою якої автор і передає
«послання» світу. Мовою ікебани можна передати настрій, почуття
і образи. Матеріал композиції може показувати пори року. Кожному
святу так само відповідають певні квіти та їх поєднання. Часто іке­
бана є посередником у спілкуванні між людьми. Її дуже часто можна
зу­стріти в інтер’єрі поряд із якимись художніми творами.
Мистецтво ікебани прийшло до Японії з Індії разом із буддійським
ученням у VI ст. Засновником першої школи ікебани є священик хра­
му Раккакудо в Кіото. Його композиції були настільки майстерними,
45
Дата
Клас
що інші священики зверталися до нього за порадою. Мешкав він біля
озера, що японською звучить як ікенобо. Надалі за його учнями і за­
кріпилася ця назва — ікенобо.
У зв’язку з тим що ікебана набула широкого поширення як серед
знаті, так і серед простого народу — до композиції почали висуватися
певні вимоги. Основним принципом в складанні композиції було те, що
високе центральне стебло супроводжується двома іншими, коротшими.
Вони втілювали собою небо, землю і людину. Кожна школа ікебани
такій побудові давала свої специфічні назви. Із збільшенням кількості
шкіл ікебани зростала і кількість стилів. У середині XV ст. з’явилися
перші стилі ікебани, що згодом стали класичними. У 1545 році школа
ікенобо створила стиль Рікко, в якому було сформульовано сім основ­
них способів розташування елементів у композиції.
Особливістю нового стилю — Нагеіре — було те, що композиції
в цьому стилі були немовби недбало «вкинуті» в кошик. Потім з’явився
стиль Сека. Він характеризувався щільними візерунками з трьох стеб­
лин у вигляді трикутника. Ця форма зараз стала класичною.
Починаючи із XIX ст. майстрами ікебани могли стати жінки, хоча
раніше це вважалося виключно чоловічим заняттям. На початку
XX ст. навчання мистецтва ікебани стало обов’язковим заняттям будьякої благородної та освіченої японської жінки.
Основними правилами, що визначають структуру ікебани, є форма
композиції, її стиль і школа.
Ікебана (у перекладі з яп. іке — життя, бана — квіти, «живі кві­
ти») — тради­ційне японське мистецтво аранжування, створення компо­
зицій зі зрізаних квітів, гілок у спеціальних ємностях та розміщення їх
у інтер’єрі.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
За можливості вчитель може запропонувати учням скласти ікебану
з живих або штучних квітів та гілок.
Якщо такої можливості немає, то творчим завданням може бути
малювання ікебани в інтер’єрі японської оселі.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу. Учитель допомагає учням проаналі­
зувати правильність виконання композиції та виправити помилки,
надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Коментар
Виконання роботи може викликати в учнів певні труднощі, тому
основну увагу під час оцінювання робіт слід спрямовувати на відповід­
ність відтворення певного стилю ікебани. При цьому необхідно м’яко
звернути увагу учнів на помилки у співвідношенні окремих частин.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням
пропонується зробити це вдома.
46
Урок 22
ІІ семестр
Тема. Культурні та національні традиції.
дизайн середовища
Традиційне українське житло
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із громадською архітекту­
рою; закріплювати знання про традиційне українське житло та
обрядовість, що з ним пов’язана; навчати дотримуватися в зобра­
женні пропорцій та розмірів; розвивати в дітей комбінаторні здіб­
ності, навички та вміння працювати у групах; формувати образне,
логічне, просторове ми­слення; продовжувати формувати вміння
дотримуватися запропонованого масштабу; навчати міркувати;
розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховувати дбайливе
і шанобливе ставлення до пам’яток архітектури та історії; роз­
вивати естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати
розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати і фотографії традиційного укра­їнського
житла; репродукції картин відомих художників і навчальні роботи
з методичного фонду; матеріали для демонстрації послідовності
й техніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: цупкий картон; простий олівець; гуаш;
пензлі № 4, 6; ємність для води; клаптики тканини; ножиці; клей
ПВА; пензель для клею; серветки для витирання рук і пензлів;
палітра; картонні коробки; (якщо виконується завдання з малю­
вання: альбом для малювання; простий та кольорові олівці; гумка;
гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання
рук і пензлів; палітра).
Основні поняття: «традиція».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Урок побудований на прикладі традиційного житла центральної та
східної України. Вчитель може використати відомості про традиційне
житло свого регіону.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Яке мистецтво називають декоративно-ужитковим?
•Як люди використовують твори декоративно-ужиткового мисте­
цтва?
Які
види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?
•
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
За уявленнями прадавніх українців світ складався з трьох частин:
небесна частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем,
місяцем і зорями); земна — з людиною і землею, на якій вона живе;
підземна — з духами зла, смертю, хворобами і лихом та душами по­
мерлих родичів. На світанку цивілізації, придумавши житло, людина
також уявляла його у трьох вимірах: небесна частина — дах, середня
47
Дата
Клас
ча­стина — власне житло та нижня, яка містилась у землі. Тобто, саме
житло було прообразом Всесвіту і кожна його частина мала символічне
значення. Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок
з небесним світом, божествами. Поріг — це межа між зовнішнім
і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом
померлих — та світом живих людей. Щоб захистити житло від зла,
над вхідними дверима часто вирізували знаки — обереги: кола, ро­
зетки (символи сонця) та хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті,
а також на віконні рами. Головним у хаті був покуть — куток навпроти
вхідних дверей, де висіли ікони, прикрашені рушниками, фотографії
рідних (із кінця XIX ст.). Під образами стояв стіл, який завжди мав
бути накритим скатертиною — «щоб життя голим не було». Покуть,
сволок прикрашали тканими чи вишитими рушниками, паперовими
і живими квітами, колоссям жита і пшениці, підвішеним на нитках,
позолоченими голубками, горіхами, яблуками, писанками. Усюди роз­
вішували сухі запашні трави. По діагоналі від покутя розташовувалася
«вариста піч», яка займала приблизно четверту-п’яту частину хати.
Опалювали помешкання кізяком, який вимішували, робили з нього
за допомогою спеціального пристрою цеглинки і сушили влітку на
сонці, заготовляючи на цілу зиму. Від причілка печі до протилежної
стіни влаштовували дощатий настил для спання — піл. Якщо родина
була великою, спали на долівці, розстеливши солому, котру, як і піл,
накривали домотканими ряднинами, а під голову клали великі пір’яні
подушки. До сволока на гак підвішували колиску для дитини. Зазви­
чай над полом укріплювали жердину для повсякденного одягу. Решту
вбрання членів родини зберігали в скринях чи на вішалках у комірчині.
Традиція (від латин. traditio — передавання) — елементи соціальної
і культурної спадщини, що передаються від покоління до покоління
та зберігаються в певних суспільствах і соціальних групах упродовж
тривалого часу. Традиціями є певні суспільні настанови, норми по­
ведінки, цінності, ідеї, звичаї, обряди та ін. Ті або інші традиції діють
у будь-якому суспільстві та в усіх сферах громадського життя.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Учитель пропонує учням створити колективний колаж-макет «Тра­
диційне україн­ське житло». Якщо рівень підготовки учнів недостатній,
учитель може запропонувати малюнок за тією самою темою.
Пояснення до творчого завдання
Спочатку створіть ескіз. Потім об’єднайтесь у групи та розподіліть
між собою окремі види робіт. Кожна група виконає певний об’єкт
традиційної української садиби. За зразок візьміть традиційне житло
сво­го краю.
Колективна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи у групах усі окремі об’єкти об’єднують
в одну загальну композицію.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням
пропонується зробити це вдома.
48
Урок 23
ІІ семестр
Тема. Культурні та національні традиції
Диво рушника
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із видами декоративно-ужит­
кового мистецтва; надавати початкові відомості про вишивання
як різновид народного мистецтва; розглядати засоби виразності
вишивки різних регіонів України; ознайомлювати з матеріалами
та інструментами вишивальниці; розвивати навички та вміння ді­
тей працювати графічними матеріалами: олівцями, фломастером;
розвивати точність рухів та окомір; виховувати в учнів почуття
прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та
любов до національної художньої спадщини.
Обладнання: матеріали для демонстрації послідовності й техніки ви­
конання роботи; репродукції графічних робіт.
Матеріали та інструменти: аркуш у клітинку, простий і кольорові
олівці, гумка, кольорові фломастери.
Тип: комбінований урок.
Коментар
Доцільно на попередніх уроках запропонувати учням принести
з дому рушники, що є в їхніх родинах, та підготувати коротеньку
розповідь про майст­ринь, які вишивали ці рушники.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Учні демонструють рушники, що принесли з дому, та розповідають
про майстринь, які їх створили.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Рушник завжди відігравав значну роль у житті українського народу:
у церемоніях і обрядах, під час сімейних і державних свят.
З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку
орнаментами, які були взірцем їхньої працьовитості та мистецьких
здібно­стей. Ця потреба мала також магічний та релігійний зміст.
Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними
знаками-символами та оберегами.
Сьогодні вже не можна напевне сказати, кому першому спало на
думку втілити в орнаменті красу навколишнього світу. Археологічні
знахідки та літописи підтверджують, що всі візерунки в кераміці,
килимах та різьбленні мають спільні риси.
Вишивати на Україні ніколи не припиняли. Упродовж віків україн­
ська вишивка постійно змінювалася та збагачувалася, але її головні
мотиви залишалися незмінними.
Якщо уважно роздивитися візерунки, вони здаються дуже прости­
ми. Майстрині зображували насамперед явища природи та речі, якими
люди користувалися повсякденно.
Поступово в різних регіонах Укра­їни сформувалися свої харак­
терні особливості орнаментів (геометричних і рослинних, з фігурка­
ми звірів та птахів, іноді вишивальниці створювали на рушниках
49
Дата
Клас
складні багатофігурні композиції) та тільки їм притаманні технічні
прийоми.
Основною прикметою народного орнаменту є ритм, такий самий,
як у пісні. Як правило, один сегмент орнаменту можна повторювати
до безкінечності або замкнути в єдине обрамлення і так завершити
композицію візерунка.
Вишиваний рушник донині не втра­тив свого значення в побуті.
І тепер ним прикрашають інтер’єри помешкань, вівтарі та ікони
в церквах, він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На
рушнику несли новонароджену дитину до хреста, на ньому проводжали
людину в останню путь.
(Учитель супроводжує свою розповідь демонстрацією виробів або
зображень різних видів рушників, що притаманні насамперед місцевій
обрядовості, демонструє матеріали та інструменти для вишивання.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Пояснення вчителя
Найчастіше рушники вишивають хрестом, але на Полтавщині
склався свій, незвичний стиль вишивки. Контури візерунка вишивають тонкими лініями (стеблинкою), потім внутрішню площину заши­
вають різними геометричними фігурами (рисками, смужками, квад­
ратиками, хрестиками). Усередині кожного кон­туру — свій візерунок.
(Учитель пропонує учням роздивитися зображення рушників, ви­
конаних полтавською гладдю, нагадує значення окремих елементів
малюнка, звертає увагу на симетричність зображення щодо верти­
кальної осі.)
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте на аркуші в клітинку візерунок для вишивки хрестом
або полтав­ською гладдю.
(Спочатку учні виконують окремі елементи малюнка. Потім ство­
рюють власну композицію.)
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують роботу під керівництвом учителя.
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час виконання завдання учні мають демонструвати вміння
створювати декоративну композицію в запропонованій техніці, свідомо
використовувати знаки-символи.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням
пропонується зробити це вдома.
50
Урок 24
ІІ семестр
Тема. Книжкова графіка
Листівка-ілюстрація
Мета: поглиблювати знання учнів про художню ілюстрацію як вид
книжкової графіки; навчати самостійно обирати сюжет та компо­
зиційне рішення; по­глиблювати уявлення про малювання фігури
людини; розвивати навички роботи за уявленням; формувати образ­
не, логічне, просторове мислення, вміння аналізу­вати, порівнюва­
ти, узагальнювати; розвивати творчу уяву; стимулювати розвиток
допитливості; формувати в учнів ставлення до народної казки як
до видатного добутку українського народу; виховувати любов до
книги, вміння міркувати, гарний смак, акуратність, увагу.
Обладнання: репродукції картин відомих художників та навчальні
роботи з методичного фонду; вітальні листівки; матеріали для
демонстрації послідовності й техніки виконання роботи («Схема
виконання листівки»).
Матеріали та інструменти: листівковий та кольоровий картон, тасьма,
блискітки, гелієві ручки — срібна або золота, бісер, клей ПВА,
ножиці, лінійка, простий олівець, пензель для клею, ємність для
води, серветки для витирання рук і пензлів.
Основні поняття: «ілюстрація», «хокку».
Тип: комбінований урок.
Коментар
За бажанням учителя матеріалом для ілюстрування може бути будьяка інша віршована форма літературного тексту.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує учням розповісти про свої улюблені вірші;
охарактеризувати книжкову ілюстрацію як вид графіки; пригадати
виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі
види композиції та композиційні прийоми.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Народ любить і охоче створює короткі пісні — стислі поетичні
формули, де немає жодного зайвого слова. З народної поезії ці пісні
переходять в літературу, продовжують розвиватися в ній і дають по­
чаток новим поетичним формам. Так народилися в Японії національні
віршовані форми: п’ятивірші — танка і тривірші — хокку.
Ритміка японської поезії заснована на чергуванні певної кількості
складів. Рими немає: звукова і ритмічна організація тривіршу — пред­
мет великої турботи японських поетів.
Хокку притаманний стійкий метр. У кожному вірші певна кількість
складів: п’ять у першому, сім — у другому і п’ять — у третьому — всьо­
го сімнадцять складів.
51
Дата
Клас
Розміри хокку такі малі, що порівняно з ним європей­ський сонет
здається великою поемою. Воно містить у собі невелику кількість слів,
проте його насиченість досить значна. Мистецтво писати хокку — це
передусім уміння сказати багато чого в небагатьох словах. Стислість
ріднить хокку із народними прислів’ями. Але найчастіше хокку
відрізняється від прислів’я за своїми жанровими ознаками. Це не
повчальний вислів, коротка притча або влучна гострота, а поетична
картина, накидана одним-двома штрихами.
Хокку (хайку) — ліричний вірш, відзначається граничною стислі­
стю і своєрідною поетикою. Воно зображує життя природи і життя
людини на фоні кругообігу пір року.
Організація сприйняття творів мистецтва
Слово вчителя
(Учитель демонструє учням репродукції картин художників, що
поєднують текст та зображення у єдиній композиції.)
Розкажіть, як, на вашу думку, художники досягають композиційної
рівноваги та єдності в цих картинах.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
(Якщо час уроку дозволяє, вчитель ознайомлює учнів з істо­рією
мистецтва орігамі. Обсяг розповіді вчитель визначає за власним ба­
жанням.)
Наше завдання сьогодні буде досить складним. Ми спробуємо від­
творити у маленькому форматі листівки зміст хокку. Оберіть вірш,
який вам найбільше подобається, та виконайте ілюстрацію до нього.
Пояснення до творчого завдання
Із кольорового або листівкового карто­ну виріжте листівку. Зігніть
аркуш навпіл. Виконайте ескіз ілюстрації. За потреби можете ви­
користати об’ємні та напівоб’ємні елементи зображення, виконані
у техніці паперопластики або орігамі. Намагайтеся відтворити зміст
віршованого твору, використовуючи мінімальні зображувальні засоби.
Бажано, щоб ілюстрація відтворювала настрій тексту та викликала
ті самі почуття. (Учитель демонструє порядок виконання роботи,
супроводжуючи його поясненнями.) Зберіть листівку за допомогою
клею ПВА.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Наприкінці уроку учні мають дава­ти визначення поняття «ілюст­
рація»; уміти аналізувати, порівнювати, спрощувати, узагальнювати
природну форму; демонструвати творчу уяву, спо­стережливість, аку­
ратність, увагу.
52
Урок 25
ІІ семестр
Тема. Дизайн-графіка
Екслібрис
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із графікою та її різно­
видом — прикладною графікою; надавати початкові знання про
історію та виражальні засоби екслібрису; розвивати в дітей комбі­
наторні здібності, навички та вміння роботи у графічних техніках;
продовжувати формувати вміння аналізувати; навчати міркувати;
розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховувати в учнів есте­
тичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток
допитли­вості, бережливого ставлення до книги.
Обладнання: репродукції екслібрисів відомих художників (С. Чехоніна,
І. Білібіна та ін.) і навчальні роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, калька, копіюваль­
ний папір, простий олівець, туш, чорна гуаш, гелієва ручка або
чорний фломастер, шматок лінолеуму, ніж.
Основні поняття: «прикладна графіка», «екслібрис».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Який вид образотворчого мистецтва називають графікою?
•Де використовують твори прикладної графіки?
•Які види прикладної графіки ви знаєте?
•Які з них можна зустріти у сучасній оселі?
•За якими правилами будується композиція в ілюстрації, плакаті?
Які засоби виразності використовують ці види прикладної графіки?
(Учитель пропонує учням із декількох репродукцій різних видів
образотворчого мистецтва визначити твори графіки, назвати, до якого
виду графіки вони належать.)
ІII. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Упродовж багатьох століть екслібрис виконував утилітарну функ­
цію. Він передусім оповіщав про власника книги. У той час нечислен­
ними володарями рідкісного і дорогого предмета були феодали, багаті
купці та монастирі. Спершу книжкові знаки виконували у вигляді
герба (геральдичного знаку) або ініціального запису. Природно, такі
знаки були підпорядковані геральдичному зведенню правил і не могли
відобразити ані вподобань власника, ані його внутрішній світ. У XIX ст.
гербові екслібриси завдяки появі й впроваджен­ню сучасних технологій
друкування книг та суттєвому здешевленню книжкової продукції по­
чали активно витіснятися набірними ярликами із тек­стом в акцидент­
них рамочках і без них. Екслібриси-штемпелі стали найспрощенішою
формою книжкового знаку. Звісно, у створенні дешевого штемпеля із
каучуку творчий початок є мінімальним. Тому, як правило, у виготов­
ленні таких екслібрисів художники участі не брали. У книжкових зна­
ках, що виконані друкарським набором, часто відчувалася досвідчена
53
Дата
Клас
рука друкаря. Інший напрям екслібри­са — поява знаків-карикатур на
їх власників. Ці шаржі цікаві для дослідників-бібліографів, та з худож­
ньої точки зору вони більшою мірою підкреслювали диктат замовника
ро­сійського екслібриса другої половини XIX ст. і його смак.
(Учитель ознайомлює учнів з історіею та особливостями технічного
виконання екслібриса).
Прикладна графіка — різновид графіки, що містить промислову
графіку, поштові марки та екслібриси.
Екслібрис (від лат. eх libris — з книг) — книжковий знак, що вказує
на приналежність книги якомусь власникові. Розрізняють суперекс­
лібрис, що відтискається рельєфно на палітурці або корінці книги,
і паперовий екслібрис, що розміщується зазвичай на внутрішньому
боці палітурки.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Бесіда за питаннями
(Учитель пропонує учням розглянути та проаналізувати репродукції
екслібрисів, що виконані у різний час.)
•Що зображують ці екслібриси?
•Що можна розповісти про власника книг, розглядаючи ці ексліб­
риси?
•З яких обов’язкових елементів складається зображення?
•Як ви вважаєте, чому художники обрали той чи інший шрифт і як
він допомагає передати головну думку?
Творче завдання
Слово вчителя
Придумайте екслібрис для свого товариша. Згадайте все, що ви про
нього знаєте: про його характер, звички, вподобання. Намагайтеся
створити малюнок, що найбільш точно розповів би про все це.
Пояснення до творчого завдання
Сюжети екслібриса найрізноманітніші. Бувають екслібриси, які
містять пейзажні або архітектурні мотиви, емблеми, ініціали влас­
ника бібліотеки. Не забудьте лише помістити в гравюру напис: «Із
книг...» і далі ім’я та прізвище власника. Або: «Ex libris...» із вказів­
кою ініціалів власника бібліотеки. Не розпочинайте працювати над
дошкою, не визначивши місця для напису. Найкраще його вплести
в композицію екслібриса.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують роботу під керівництвом учителя.
Роботу можна виконати з використання будь-яких графічних ма­
теріалів за вибором учнів.
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Із малюнків створюють виставку «Ярмарок екслібрисів».
Коментар
Наприкінці уроку учні мають давати визначення поняттям «дизайнграфіка», «прикладна графіка» «екслібрис»; демонструвати творчу
уяву, спостережливість, акуратність, увагу.
54
Урок 26
ІІ семестр
Тема. Засоби візуальної комунікації
Афіша
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із гра­фікою та її різнови­
дом — прикладною графікою; надавати початкові знання про
істо­рію та виражальні засоби афіши; розвивати в дітей комбіна­
торні здібності, навички та вміння роботи у графічних техніках;
продовжувати формувати вміння аналізувати; навчати міркувати;
розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховувати в учнів есте­
тичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток
допитливості, бережливого ставлення до книги.
Обладнання: репродукції афіш відомих художників (Ж. Кокто «Афіша
до балету Сергія Дягілєва “Видіння троянди”» та ін.) і навчальні
роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; аркуш паперу не
менший формату А3; простий і кольорові олівці; гумка; гуаш;
пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук
і пензлів; палітра.
Основні поняття: «афіша».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Запропонований матеріал з історії та техніки створення афіш учи­
тель викладає в тому обсязі, який він уважає за доцільне на цьому уроці
або в позаурочний час та під час проведення тематичного тижня.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•З яким видами графічного мистецтва ви вже знайомі?
•Пригадайте, які твори до них належать.
•Яку функцію вони виконують?
•Назвіть виражальні засоби кожного з них.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Афіша — це графічний засіб вираження якої-небудь події, від якої
можна очікувати високої естетичної цінності або вигадки. Афіша — це
віддзеркалення смаків, способу життя, рівня культури певної епохи.
Загальновідомо, що видат­ні французькі художники: Шере, Дом’є,
Тулуз-Лотрек, Боннар, Пікассо, Ван-Донген, Кокто, Марі Лорансен та
інші займалися оформленням афіш. До кінця XIX ст. кольорова афі­
ша, винайдена в 1869 ро­ці Жюлем Шере, вже була поширена по всій
Європі, у США та Росії. Але лише у Франції афіша була справжнім
мистецтвом. Один із відомих художників афі­ші — Анрі Тулуз-Лотрек.
Він використовував два елементи графіки: гостру лінію та інтенсивну
пляму. Їм виконано близько 30 афіш, що відзначаються особливою
складністю та витонченістю композиції і разом з тим ці афіші розра­
ховані на короткочасне сприйняття мимохідь, із вікна фіакра. Своїми
афішами Тулуз-Лотрек ви­значив увесь подальший розвиток мистецтва
55
Дата
Клас
плаката: афіші його сучасника — Боннара — будуються на такій самій
активності колірних плям і гротескності силуетів. Поступово художни­
ки все більше звертатимуться до мистецтва афіші. Якщо Тулуз-Лотрек
почав із 30 афіш, то Пікассо, наприклад, виконав їх уже близько 290.
У 1791 році у Франції було прийнято закон, що вимагав виконувати
офіційні афіші на білому папері чорними літерами. Нарешті, закон
1881 року регламентував права на розклеювання афіш, так зване
«афішне право», що мало на меті перешкодити поширенню шкідли­
вих і небезпечних оголошень. Як уважають французи — законодавці
афішної моди, най­емоційніша комбінація кольорів на афіші є такою:
червоний на ясно-блакитному; червоний на сірому; червоний на жов­
то-зеленому. Афіша як історичне джерело, витвір мистецтва і вид
реклами виконує такі функції: інформаційну, естетичну, психологіч­
ну, історичну, утилітарну. Існують афіші політехнічні, комерційні,
туристичні, кінематографічні та афіші вистав. Це передусім афіші
театрів, цирків, мюзик-холів, кабаре, танцювальних груп, естрадних
співаків та колективів. Шрифт і колірна гама афіш ХХ ст. більш різ­
номанітна: вони містять майже всі кольори спектра.
Афіша (у перекладі з франц. об’ява) — вид реклами, що має викли­
кати інтерес до вистави, концерту або іншого культурного чи спортив­
ного заходу та повідомити основну інформацію про них.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Роздивіться афіші до театральних вистав, що їх виконали відомі
художники. Акцентуйте свою увагу на характерних деталях, обранні
шрифту.
(Учні мають спробувати розповісти про виставу, спираючись на
інформацію, наведену в афіші.)
Творче завдання
Слово вчителя
Давайте намалюємо афішу до шкільної вистави або виставки ва­
ших малюнків. Розмір малюнка повинен бути не меншим ніж аркуш
паперу формату А3. Спочатку виконайте ескіз.
(Учитель об’єднує клас у групи по декілька учнів. Кожна з груп
має отримати власне творче завдання для створення афіші. Це може
бути афіша до шкільної вистави або виставки дитячих малюнків.)
Робота у групах за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу.
Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання
композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Коментар
У процесі створення афіші учні мають демонструвати розуміння
основних правил компонування, знання основ композиції; вміти ко­
ристуватися шрифтом як засобом виразності.
Із завершених афіш створюють шкільну виставку.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг завдання не дозволяє завершити його за один урок, учням
пропонується зробити це в позаурочний час.
56
Урок 27
ІІ семестр
Тема. Проектування предметного середовища
Кімната моєї мрії
Мета: закріплювати знання учнів із законами перспективного пере­
давання глибини простору; поглиблювати знання про фронтальну
та кутову перспективу, їх закони та використання; надавати
відомості про роботу художника-декоратора; продовжувати за­
кріплювати навички передавання простору за допомогою лінійної
перспективи; формувати в дітей фантазію, образне, логічне, про­
сторове мислення; продовжувати формувати вміння аналізувати,
уважність, спостережливість, окомір; на­вчати міркувати; стиму­
лювати розвиток допитливості.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий і кольорові
олівці; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для
витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «інтер’єр».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Під час підготовки до уроку вчитель пропонує учням виконати
швидкі начерки предметів інтер’єру.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Під час бесіди вчитель пропонує учням пригадати основні різновиди
лінійної перспективи та правила їх побудови.
IIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Ви вже знаєте, що у малюнку фронтального інтер’єру промінь зору
перпендикулярний площині однієї зі стін.
Знайдіть у нашому інтер’єрі реальну точку, в якій промінь вашого
зору перпендикулярний площині обраної стіни, або головну точку.
Тільки якщо ви дотримуватиметеся цього правила, ваш малюнок збі­
гатиметься із тим, що ви бачите в натурі.
У разі фронтального інтер’єру схема перспективних побудов буде
дуже простою: лінії ширини і висоти будуть строго вертикальними
і горизонтальними, без перспективних скорочень.
Усі паралельні лінії глибини матимуть точку сходу в головній
точці.
Предмети меблів зазвичай зорієнтовані уздовж стін і саме тому
підпорядковані тій же схемі, що і приміщення.
Під час виконання начерків фрагментів інтер’єру головну увагу слід
звертати на ракурси предметів, їх розташування у просторі (перспек­
тиву) та їх конструкцію. Найзручніше почати малювання з предмета
на ближньому плані, а все інше просто «приліпити» до нього.
Ключем до правильного зображування предметів меблів може бути
розуміння, що в основі вони складаються з прямокутних паралелепі­
педів або просто «кубиків» різних пропорцій. Зазвичай ми бачимо
57
Дата
Клас
в кожному «кубику» три поверхні — дві бічні й одну верхню (або одну
нижню). Якщо це високий предмет (шафа, наприклад), то ми бачимо
дві бічні поверхні.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
Уявіть себе художниками-декораторами або архітекторами, які
проектують інтер’єри. Намалюйте кімнату своєї мрії. Перш ніж розпо­
чати створювати малюнок інтер’єру кімнати, в якій ви хотіли б жити,
поміркуйте над тим, яким буде ваш інтер’єр — серйозним чи веселим.
Можливо, вам подобаються яскраві кольори або, навпаки, ніжні та
тьмяні? Тепер потрібно визначитися, які меблі потрібні для вашої
кімнати. Це буде кімната для відпочинку чи для занять улюбленою
справою? Яким буде ваш інтер’єр — реалістичним чи фантастичним?
Оберіть матеріали для роботи — й починайте!
Пояснення до творчого завдання
Створення малюнка інтер’єру слід розпочинати з виконання зама­
льовок та начерків, що зображують окремі предмети. Начерки вико­
нують із натури або за уявою. Потім створюють ескіз, що допомагає
визначитися з основою композиції, враховує перспективні явища.
Якщо положення та розміри всіх об’єктів на ескізі вас улаш­товують,
можна перенести ескіз на великий аркуш. Тільки потрібно обов’язково
пам’ятати: велике зображення має відповідати ескізу. Намічаючи де­
талі зображення, намагайтеся визначити голов­не у своєму малюнку,
змінюючи розмір і положення деталей на альбомному аркуші. Ваш
малюнок має передати чарівний світ ваших мрій.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час обговорення виконаних робіт основну увагу слід приділити
фронтальній або кутовій композиції малюнка з урахуванням перспек­
тиви, творчому використанню попередніх замальовок. Із малюнків
створюють виставку «Кімната моєї мрії».
Коментар
Під час уроку учні мають демонструвати знання про фронтальну
та кутову перспективу; самостійно обирати сюжет та композиційне
рішення; навички роботи за уявою; образне, логічне, просторове ми­
слення.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні мають виконати замальовки або начерки предметів
інтер’єру. Начерки виконують кульковою ручкою, аби цілком виклю­
чити які-небудь проміри або виправлення. Потрібно просто перелічити
лінії конструкції предмета, мінімально піклуючись про пропорції. Цей
перелік повинен бути достатньо докладним.
Задній план може проступати крізь передній, лінії можуть бути
кривими і тремтячи­ми — нехай це не турбує учнів. Основною турботою
повинне бути відображення всіх видимих деталей кожного предмета
відповідно до їх ракурсу.
58
Урок 28—29
ІІ семестр
Тема. Проектна діяльність архітектора
Місто майбутнього
Мета: ознайомлювати учнів із містобудуванням; надавати початкові
відомості про правила планування населених пунктів; розвивати
в дітей комбінаторні здібності, образне, логічне, просторове мислен­
ня; продовжувати формувати уміння аналізувати, узагальнювати;
розвивати кмітливість; навчати міркувати, стимулювати розвиток
допитливості; виховувати в учнів акуратність, увагу.
Обладнання: навчальні плакати, репродукції картин відомих художни­
ків (Р. Макколла «Міста» та ін.); навчальні роботи з методичного
фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
фломастери; гумка; цупкий картон; ножиці; клей ПВА; пензель
для клею; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для
витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «містобудування».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Обсяг теми навряд чи може бути викладений упродовж одного
уроку. Тому ступінь детальності викладання вчитель визначає на
власний розсуд, спираючись на рівень підготовки учнів. Перший урок
присвячується викладанню теоретичного матеріалу. Якщо дозволяє
час, наприкінці уроку учні виконують ескізи та начерки. Удома учні
добирають потрібні матеріали для виконання творчого завдання. На
другому уроці відбувається обговорення виконаних ескізів та створення
колективних робіт.
Містобудування — теорія та практика планування й забудови міст.
Упорядкуванню планування та забудови міст слугують регулярне пла­
нування (прямокутне, радіально-кільцеве, віяльне та ін.), урахування
місцевих умов, будівництво архітектурних ансамблів, ландшафтна
архітектура та ін.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Що таке архітектура?
•Які різновиди архітектури ви знаєте?
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Утопією назвав свою мрію про справедливе і щасливе су­спільство
гуманіст XVI ст. Томас Мор. Про «Місто Сонця» мріяв Томмазо
Кампанелла. Мрію про місто щастя розвивали соціалісти-утопісти,
передусім Шарль Фур’є. Усе це були спроби змоделювати суспільний
устрій, використовуючи місто як зручну форму. Су­спільний розвиток
відбувався своїм шляхом, перетворюючи і місто, і село. Недивно, що
серед архітекторів кінця XIX і початку XX ст. повинні були знайтися
такі, хто спробував би уявляти майбутнє міста, відштовхуючись від
бурхливого розвитку технічного прогресу, інженерії.
59
Дата
Клас
Молодий італійський архітектор Антоніо Сант-Еліа встиг створити
декілька десятків графічних аркушів, на яких образ урбанізованого
майбутнього з’явився в яскравій, загостреній, дратуючій уяву формі.
Місто високих споруд, пронизаних шахтами ліфтів, зв’язаних мо­стами
для горизонтальних транспортних комунікацій. Місто, в якому немає
місця зелені, в якому, чесно кажучи, немає місця і людині: на ар­
кушах Сант-Еліа немає жодної людської фігурки. Є лише гігантська
«машина», що зачаровує своєю технічною складністю і композиційною
витонченістю.
Уява художника була в той час зачарована створенням нових
транспортних засобів — автомобіля, аероплана, дирижабля, і тому
багатьом послідовникам Сант-Еліа (що часто і не знали про його робо­
ти) бачилися штучні міста — «кручі», розкреслені сітками вікон, над
якими вилися в небі літаки, пливли дирижаблі, а унизу, в ущелинах
«вулиць», розтягнулися нескінченні стрічки машин.
Реальна, нелегка практика містобудування в умовах різкого браку
ресурсів повсюдно призвела у кінці 30-х років ХХ ст. до припинення
потоку утопічних проектів «міста-машини». Цьому сприяло і перед­
чуття Другої світової війни.
Лише наприкінці 50-х років ХХ ст., коли військові руйнування
в Європі були здебільшого заліковані, разом із новою захопленістю
науково-технічним прогресом, що обіцяв, як здавалося бага­тьом, швид­
ке розв’язання всіх труднощів, відбувається специфічне відродження
фантазій на тему міста майбутнього.
Одні уявляли собі місто майбутнього як низку гігантських пірамід,
усередину яких, виявляється, заховано все технічне господарство та
самозабезпечення, тоді як їх поверхні належать незліченним квар­
тирам. Інші вважали за краще «перевернути» гігантські надкорпуси
з ніг на голову і представити місто у вигляді декількох «воронок», що
впускають сонячні промені до самого дна. Треті — молоді архітектори
із британської групи АРКИГРЕМ — узагалі захопилися зображенням
якихось технологічних монстрів, де кожна людина існувала б поодинці
в спеціальному «модулі», забезпеченому всім необхідним, подібно до
космічного корабля. Четверті захопилися проектуванням гігант­ських
«етажерок», каркас, що несе, яких підтримував би систему інженер­
ного забезпечення міста, тоді як замість звичних квартир з’явилися
рухомі «осередки», які можна перевозити дорогами або переносити
повітрям... Утім, доречним буде нагадати, що ще наприкінці 20-х років ХХ ст. інженер Крутіков опублікував проект «міста, що літає»
(місто підвішено на аеростатах і переміщується з місця на місце).
Із низки фантазій різко виділялися дві картини майбутнього, що
мали під собою якісь серйозні підстави. Одну висунув грецький тео­
ретик містобудування Константінос Доксіадіс, першим звернувши
увагу на гігантські залюднені масиви, що сформувалися в зоні Рура
в За­хідній Німеччині, у нас в Донбасі і особливо — уздовж Атлантично­
го узбережжя США. Доксіадіс проголосив, що істо­рична еволюція
розвивається від самостійного міста-поліса до міста-дінаполісу, що
швидко розростається, а дінаполіси, що зливаються, повинні перетво­
ритися на мегапо­ліс — єдине місто для всього людства. Не кажучи вже
про те, що Доксіадіс цілком ігнорував реальну розділеність світу на
різні соціально-економічні системи, стало очевидним, що його схема
зовсім ігнорувала нормальні людські прихильності до образу міста,
з яким можна себе ототожнити, який є чимось більшим, ніж лише
місце мешкання. Твори Доксіадіса, який проголосив народження нової
науки про поселення,— екістики, привернули до себе увагу, а згодом
втратили її.
60
Чудовий японський архітектор Кендзо Танге не обмежився тео­
ретичними побудовами, група архітекторів під його керівництвом
створила в 1960 році проект принципової реконструкції Токіо. Основою
проекту стала схема дерева, стовбур якого склала транспорт­на артерія,
що вдається далеко до Токійської затоки, «гілки» — її відгалуження,
а «листя» — групи надвеликих будинків-кварталів, що нагадують
покрівлі традиційних японських помешкань. У момент свого створен­
ня проект «Токіо-60» здавався чистісінькою утопією, проте вже до
кінця 80-х років ХХ ст. цю утопію почали крок за кроком утілювати
в життя. Усе більша кількість штучних островів у затоці створюється
для того, щоб надати перенаселеній столиці Японії нові промислові та
ділові райони, нові парки (житло поки що не вийшло на води затоки,
та, швидше за все, вийде).
За три неповні десятиліття майже всі проектні пропозиції кін­
ця 50-х років ХХ ст. знайшли собі те або інше втілення, але не як
універсальний засіб розвитку містобудування, а в суто специфічних
випадках. Дійсно, хоча до космічних міст у навколоземному просторі
ще далеченько, орбітальні станції вже є обжитими «світами». У них
ведеться не лише науково-дослідницька робота, але й напівпромислове
виробництво речовин на зразок надчистих напівпровідників, які важко
або навіть неможливо отримати в земних умовах. Технічні експеримен­
ти просунулися вже настільки, що невдовзі функціонування постійних
науково-виробничих комплексів на дні морів і океанів стане чимось
нормальним і звичним. Плавучі бурові платформи на морських шель­
фах стали місцем життя безлічі людей. Уже створені плавучі аеропорти
для тих міст Південно-східної Азії, де будувати злітно-посадкові смуги
на гірських схилах неможливо або фантастично дорого. Міста виникли
в безводній пустелі, використовуючи воду із атомних опріснювачів:
спочатку місто Шевченко на березі півострова Мангишлак, потім нові
житлові райони Кувейту... Та все ж йдеться про виняткові випадки
або ситуації — визнати їх нормальними, природними не з’явилося ба­
жання в жодної людини.
Навесні 1987 року розпочався цікавий експеримент: група анг­
лійських і американських добровольців на чолі з Джоном Алленом
і Марком Нельсоном оселилася для річного перебування в «Біосфе­рі-2», побудованій у пустелі Арізони. «Біосфера-2» — комплекс споруд,
здатний, як передбачається, самопідтримуватися впродовж ста років.
У комплексі є «океан» завглибшки 10 метрів і всі види ландшафтів
у мікромасштабі. Величезні оранжереї повинні забезпечувати меш­
канців киснем і продуктами харчування (усередині комплексу існує
і череда для постачання молока, але не корів — ті занад­то великі,— а кіз), безліч риб існують у рівновазі із безліччю водоростей і мікро­
організмів у системі спеціальних басейнів та ін. Безумовно, цікавий
експеримент, та саме тому, що він став реальністю, ніхто не вбачає
в «Біосфері-2» якийсь взірець і тим більше ідеал мі­ста майбутнього,
як нікому не спадає на думку розвивати міста на Антарктиді, хоча її
давно вже обжили дослідники багатьох країн.
Наукова фантастика за останні півстоліття розглянула, мабуть, всі
гадані можливості існування людських поселень, та додати що-небудь
до космічних «міст» К. Ціолковського або малюнків Сант-Еліа ви­
явилося неможливо. До середини 70-х років ХХ ст. потік роздумів на
тему міста майбутнього вичерпався. Людство все глибше усвідомлювало
екологічну пов’язаність усього живого на планеті. Якщо на початку
минулого століття лише дехто, на зразок В. Вернадського, розуміли,
що людська діяльність давно стала реальною геологічною силою,
що перетворює обличчя Землі, то зараз цю думку засвоїли мільйони
61
людей, включно із тими, хто проектує і будує міста, реконструює
і, головне, обживає їх.
Екологічна свідомість не може не бути історичною, адже всі зв’язки
живого, всі перебудови подібних зв’язків відбивають колишній історич­
ний досвід. Натхнення можливостями техніки не могло не змінитися
відчуттям тривоги за віддалені ефекти її застосування. Все повніше опа­
новуючи історичні знання, у тому числі і знання про історію поселень,
містобудівники втратили надмірну самовпевненість, адже з’ясувалося,
що багато в чому міста, що створювалися нашими попередниками,
перевершували наші сучасні міста, хоча і багато в чому поступалися
їм. Коли ж історичне знання стає для будь-якого професіонала інтелек­
туальною та етичною нормою, він починає гостріше бачити майбутнє
у тому, що вже є зараз, в тому, що створене століттями розвитку.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Слово вчителя
Є два варіанти ставлення до майбутнього: ви можете дивитися
в майбутнє із очікуванням і ви можете дивитися в майбутнє зі страхом.
Як ви вважаєте, скільки людей дивляться в майбутнє зі страхом? Пра­
вильно, більшість. Чи зустрічали ви людей такого типу — які завжди
турбуються, турбуються, турбуються? Чому ці люди такі налякані?
Тому, що у них не знайшлося часу, аби спроектувати своє майбутнє.
У процесі життя вони переймають точку зору когось іншого на те, як
слід жити. Тому не дивно, що вони занепокоєні, постійно озираючись
навколо у пошуках схвалення всього, що вони роблять. З другого
боку, ті люди, які дивляться в майбутнє з надією, спланували своє
майбутнє, що викликає у них відчуття натхнення. Ці люди можуть
«бачити» майбутнє своїм уявним поглядом. Майбутнє захоплює їхню
уяву і має для них величезну привабливу силу.
(Учитель пропонує учням створити ескіз-проект міста майбут­нього.)
Пояснення до творчого завдання
Учитель об’єднує учнів у команди. Кожна з команд має вигадати
та намалювати місто майбутнього, використовуючи певну концепцію:
місто під водою; місто, що літає; космічне місто та ін. Кожна з команд
має гуртом узгодити основні правила компонування міста та записати
їх на папері. Далі кожен із членів групи виконує свій варіант ескізупроекту. Група обирає найвдаліший варіант або за бажанням поєднує
усі розробки в одну. Оста­точний колективний ескіз-проект виконується
з використанням тих матеріалів, які найвдаліше висвітлюють ідею
проєкту.
Колективна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
У процесі створення ескізу-проекту учні мають демонструвати
творчу фантазію, розуміння основних правил містобудування; вмін­
ня використовувати певні художні матеріали для втілення творчого
задуму.
VІ. Домашнє завдання
Обсяг завдання не дозволяє завершити його за один урок, учням
пропонується зробити це в позаурочний час.
62
Урок 30
ІІ семестр
Тема. Підсумковий урок
Свято в моєму місті
Мета: закріплювати знання учнів про засоби ви­разності в образо­
творчому мистецтві, про жанри живопису; закріплювати навички
самостійної художньої діяльності, уміння передавати в малюнку
своє ставлення до об’єкта, що зображується, досягаючи виразності
образу; сприяти розвитку зацікавленості учнів в емоційному відгу­
ку на твори образотворчого мисте­цтва; розвивати відчуття кольо­
ру, спостережливість, уміння порівнювати, уміння висловлювати
власну думку, творчі здібності; виховувати позитивні взаємини
між учнями, відчуття дружби та відповідальності.
Обладнання: набори репродукцій картин різних жанрів; набори кар­
ток із зображеннями елементів пейзажу, портрета та натюрморту;
призи (розмальовки, олівці, фарби); навчальні плакати, репродук­
ції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного
фонду.
Матеріали та інструменти: фломастери; аркуші паперу; простий олі­
вець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для
витирання рук і пензлів; палітра; кольо­рова крейда.
Тип: підсумковий урок.
Коментар
За вибором учителя урок може бути проведений як:
•урок-вікторина з метою оцінювання ступеня засвоєння теоре­
тичних знань та практичних навичок курсу;
результативне
заняття з малювання, під час якого перевіря­ються
•
набуті навички та вміння зі створення сюжетної ком­позиції;
•урок-екскурсія або урок-виставка з метою закріплення інтересу
та емоційного відгуку на твори образотворчого мистецтва.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Закріплення вивченого матеріалу
Варіант 1. Вікторина «Весела палітра»
Учні класу об’єднуються у дві команди, кожна з яких обирає собі
назву, пов’язану з образотворчим мистецтвом.
Учитель пропонує учням послухати правила гри:
•ведучий ставить запитання по черзі кожній команді. Друга ко­
манда при цьому мовчить;
•відповідати на запитання може будь-який учасник, але при цьому
потрібно підвести руку;
члени
команди можуть порадитися, перш ніж відповідати;
•
якщо
команда
не відповідає на запитання, право відповіді пере­
•
ходить до другої команди;
•відповідь повинна бути чіткою та зрозумілою;
•за кожну правильну відповідь команда отримує 10 балів. Якщо
відповідь потребує уточнень та доповнень, за кожне з них коман­
да-супротивник отримує 1 бал.
1 тур. Із чотирьох запропонованих відповідей гравці мають обрати
правильну та надати повну характеристику цього виду образотворчого
63
Дата
Клас
мистецтва за такою схемою: визначення, різновиди, матеріали та ін­
струменти, засоби виразності, використання, приклади творів відомих
художників.
•Види образотворчого мистецтва:
а) живопис, б) пейзаж, в) розпис, г) вишивання. (Живопис)
•Жанри образотворчого мистецтва:
а) скульптура, б) портрет, в) ілюстрація, г) вітраж. (Портрет)
Який
жанр образотворчого мистецтва зображує ліси, міста, гори,
•
луки?
а) Історичний, б) анімалістичний, в) портрет, г) пейзаж. (Пей­
заж)
•Який жанр образотворчого мистецтва зображує «мертву при­
роду» — квіти, предмети, фрукти, овочі?
а) Історичний, б) натюрморт, в) пейзаж, г) батальний. (Натюр­
морт)
2 тур. Кожна команда отримує картки із назвами жанрів образо­
творчого мистецтва. Ведучий показує репродукцію картини, гравці
мають визначити її жанр; пригадати автора та інші його твори; про­
аналізувати композицію, колорит, виражальні засоби, що їх використав
художник, розповісти про почуття та враження, які викликає твір.
Кожна команда отримує по два завдання. Якщо команда відповідає
помилково, право відповіді переходить до команди-супротивника.
3 тур. Ведучий пропонує кожній із команд репродукцію картини,
на якій зображено людей. (Картини мають бути знайомі учням.) Грав­
ці мають жестами, мімікою, позами зобразити картину таким чином,
щоб команда-супротивник змогла її відгадати.
Якщо завдання викликає ускладнення, гравці, які відгадують,
можуть ставити навідні запитання так, щоб за допомогою асоціацій
наблизитися до правильної відповіді:
•Якщо ця картина була б фруктом, що б це було?..
•Якщо ця картина була б піснею?..
•Якщо ця картина була б квіткою, містом, країною?..
Виграє та команда, яка під час гри надасть більше правильних
відповідей.
Гравці обох команд мають отримати призи-сувеніри.
Варіант 2. Малювання за темою «Свято в моєму місті»
Творче завдання
Слово вчителя
У кожного міста, велике воно чи маленьке, є свої неповторні свята
та традиції. Кожен із нас любить та пишається містом, в якому він
народився та виріс, незважаючи на те, велике це місто чи маленьке,
відоме на увесь світ чи ледь помітне на мапі. Рідне місто завжди ли­
шається найкращим у світі тому, що саме тут мешкають наші рідні та
друзі, які завжди розділять із нами радість та допоможуть у скрутну
хвилину.
Намалюйте свято у вашому місті. Покажіть друзів-сусідів, які заві­
тали в гості. Намагайтеся передати характерні особливості архітектури
вашого рідного міста.
Пояснення до творчого завдання
Спочатку виконайте ескіз олівцем. Визначте положення лінії гори­
зонту. Якщо вам знадобиться багато місця для зображення дії, лінію
горизонту слід підняти вище за середину аркуша.
64
Потім намітьте фігури людей та основні елементи міського пей­
зажу.
Пам’ятайте: предмети на передньому плані повинні бути більшими,
ніж на зад­ньому.
Перевірте, чи є композиційна рівновага, та проробіть деталі ма­
люнка.
Завершіть роботу кольором.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу. Матеріали для виконання роботи
учні обирають самостійно.
Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання
композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.
Варіант 3. Організація виставки
Слово вчителя
Книги створені, щоб їх читали, музичні п’єси — щоб їх слухали.
А картини — щоб на них дивились. Картини художників можна
побачити на виставках. Тут художники зустрічаються з гляда­чами,
підбивають підсумки своєї роботи, можуть почути судження критиків.
Виставки бувають найрізноманітнішими.
Виставляємо... Але що? Предметом виставки мо­же бути що за­
вгодно: фотографії з сімейного альбому і репродукції робіт улюблених
художників. А може, ви та ваші друзі організуєте виставку власних
малюнків? Адже цього року ви відкрили для себе чимало нового.
Виставляємо... Але де? Тема, формат і техніка роботи мають від­
повідати приміщенню виставки.
Ніжні акварелі не виставляють на вулиці, для великих форматів не
підходить вузький коридор, мініатюри загубляться у великій залі.
Виставляємо... Але коли? Виставку може бути присвячено знамен­
ній даті або важливій події. Ви можете присвятити виставку початку
канікул або випускному вечору.
Виставляємо... Але як? Картини потрібно розвісити відповідно до
певної ознаки: дібрати за форматом, поєднати картини і предмети.
Творче завдання
Слово вчителя
Де кожного дня можна зу­стрічати багато людей? Звісно ж, на ву­
лиці.
Якщо ви перетворите її на виставку, всі вони стануть вашими
глядачами.
(Учитель позначає ділянку тротуару для малювання кольоровою
крейдою, учні мають обіграти покриття тротуару, тріщинки, вибоїни,
ями.)
Коментар
У 1915 році в Санкт-Петербурзі відбулася виставка під назвою
«0,10». На ній художник Кази­мир Малевич презентував свої перші
абстрактні роботи. На одній із них був зображений чорний квадрат
на білому тлі.
Так у мистецтві з’явився «світ без предмета» — абстракціо­нізм.
У 1958 році Ів Клайн в одній із паризьких галерей організував
«виставку порожнечі» — у виставкових залах не було вивішено жодної
картини. Виставка мала шалений успіх. Її відвідало понад дві тисячі
глядачів.
65
Варіант 4. Екскурсія до музею
Розповідь учителя
Навіщо йти до музею та витрачати свій час? Адже значно простіше
лежати на дивані та розглядати альбом із репродукціями (фотозоб­
раженнями картин) або знайти в Інтернеті інформацію про худож­
ника.
Але так само, як складно отримати повне уявлення про книжку за
її екранізацією, важко відчути задум художника, розглядаючи репро­
дукцію у фотоальбомі. Адже ви вже знаєте, що в живописі важливо
все! Розмір картини та її обрамлення, напрям та сила освітлення.
Важливий також і настрій, з яким ви розглядаєте картину. Ніщо
не зможе замі­нити нам справжню зустріч із мистецтвом. Відчинимо
двері музею разом, і ви обо­в’язково знайдете для себе ба­гато нового
й дивовижного.
У Давній Греції існували храми, присвячені музам — богиням
мистецтва. Такі храми називали «музейони». У них можна було по­
бачити скарби, принесені в дар музам.
В епоху Відродження в Європі спочатку королі та аристократи,
а потім і просто багаті люди любили показувати гостям колекції своїх
парадних галерей і кунсткамер. Так з’явилося слово «музеум», а потім
«музей» — для позначення колекції предметів мистецтва або науки.
У 1959 році у самому центрі Нью-Йорка було завершено бу­дівництво
музею ім. Соломона Р. ґуггенхайма за проектом архітектора Франка
Ллойда Райта. Найбільшу виставку сучасного мис­тецтва архітек­
тор представив у формі похилої спіралі зі скла й бетону завдовжки 1200 метрів.
У наш час словом museum називають також музеї природничої
історії.
Творче завдання
Слово вчителя
Намалюйте експонати для музею шпаргалок, рогаток, іграшкових
ведмедиків або придумайте тему для власної колекції.
III. Підбиття підсумків
66
Урок 31—32
ІІ семестр
Тема. Історія мистецтва
Натюрморт
Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про жи­вопис і один
із його жанрів — натюрморт; на­вчати малювати в жанрі натюр­
морту; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати при­
родні форми; виховувати в учнів уважність; навчати міркувати,
стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати; репродукції картин відомих худож­
ників (І. Фюслі «Обманка» та ін.) і навчальні роботи з методич­
ного фонду; матеріали для демонстрації послідовності й техніки
виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олі­вець;
гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для вити­
рання рук і пензлів; палітра.
Тип: урок-лекція.
Коментар
Обсяг матеріалу поділений на два уроки. На першому вчитель
пропонує учням лекцію з історії жанру. На другому узагальнює та
перевіряє знання учнів про натюрморт як жанр живопису. Лекцію
можна замінити екскурсією до музею або переглядом відеофільму про
історію розвитку жанру натюрморту.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?
•Якими матеріалами та інструментами користуються художникиживописці?
Які
засоби виразності живопису вам знайомі?
•
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Світ предметів, що оточують людину, на диво багатий і різноманіт­
ний, не випадково, що інтерес до їх зображення з’явився у людини
з найдавніших часів. Мистецтво зображення речей задовго до ста­
новлення жанру натюрморту було неодмінною частиною будь-якого
живописного твору. Більше того, роль зображених предметів ніколи
не вичерпувалася простим додаванням до основного змісту картини.
Залежно від історичних умов і соціальних особливостей конкретної
епохи, вони завжди брали участь у створенні художнього образу, допов­
нюючи його естетичний і філософський контекст. Від самого початку
натюрморт стає віддзеркаленням ставлення людини до навколишнього
світу, а також «взаємин» самих зображених речей як якоїсь моделі
«малого світу, що оточує людину». Ув’язнений в обмежений простір
полотна, цей світ надає глядачеві можливість спостерігати за різно­
манітністю предметів, їх формами, фарбами і змістами.
Натюрморт пов’язаний із цікавістю людини до предметів, що оточу­
ють її. Це меблі, посуд, овочі, плоди, квіти — все те, що супроводжує
67
Дата
Клас
побут людини. А за ступенем ретельності їх зображення оцінюються
професійні можливо­сті художника.
Організація сприйняття творів мистецтва
Розповідь учителя
Давньоримський учений, пи­сьменник і державний діяч Пліній
Старший розповідає в одному зі своїх творів про суперечку грецьких
живописців Зевксіса і Паррасія. Перший із них так переконливо на­
писав виноградні ґрона, що птахи зліталися їх клювати. Інший так
майстерно зобразив завісу в своїй майстерні, що Зевксіс, прийнявши
її за справжню, спробував відсунути, після чого визнав себе переможе­
ним. Багато століть потому голландський художник А. ван дер Спельт
спробував повторити легендарного Паррасія.
Метод відтворювати живописними засобами дійсність зберіг свою
популярність і згодом. «Обманки» були дуже популярними у XVII
і XVII ст. Ними охоче прикрашали інтер’єри будинків. Набір зобра­
жених предметів у таких натюрмортах був вельми різноманітним,
а деколи визначався інтересом замовника. Відомі «обманки» із зобра­
женням шаф, наповнених книгами. А іноді вони були дерев’яними
планшетами з прикріпленими до них гравюрами, різноманітними
паперами, гребінцями…
Епоха Середньовіччя, що змінила античність, у своїй спрямованості
до духовного аскетизму залишила практично без уваги світ предметів,
що оточували людину. Елементи натюрморту (найчастіше це були
квіти) зустрічалися лише в мініатюрах, що прикрашали сторінки ма­
нускриптів, та зрідка — у церковних розписах. Лише художники італій­
ського Відродження повернули увагу глядачів до матеріальної сутності
та краси квітів і фруктів, які перетворюються на прекрасні гірлянди,
що оздоблюють образи святих. Поступово, у міру того як інтерес до
навколишнього світу ставав усе глибшим, а майстерність художників
зростала, з’являються перші спроби створення самостійного натюрмор­
ту. Зображення предметів, що оточують людину, в живописних творах
мали для тих часів глибокий сенс і значення. У творчості одного з не­
звичайніших італійських художників — Ар­чімбольдо — квіти, фрукти
й овочі стали матеріалом для створення химерних фантазій — своє­
рідних «портретів» пір року або стихій. Значно розширили діапазон
предметів, що зображувалися в живописі, нідерландські художники.
У картині К. Массейса «Портрет міняйла з дружиною» герої портрета
зображені в оточенні багатьох речей. Саме речі розповідають глядачеві
не тільки про заняття сім’ї та характер взаємин, що панували у ній,
але й про світ, який знаходиться за межами цієї кімнати. Декілька
пізніше, наприкінці XVII — початку XVIII ст., у Нідерландах закрі­
пився інтерес до мистецтва, що правдиво й точно відображало побут,
характер людей і природу невеликої країни. У цей час натюрморт стає
самостійним жанром образотворчого мистецтва: різні види їжі, фрукти,
овочі, посуд та інші предмети стали самостійним об’єктом живопису.
Видатні натюрморти голландських майстрів В. Хеди та В. Кальфа
можна назвати гімном життю. Виблискує прикрашене позолотою че­
канне срібло дорогоцінного посуду, яскравими відблисками світиться
рідкісний фарфор, тьмяно переливається шовковистий ворс килима —
кожна із зображених речей має нескінченну безліч властивостей, що
надають глядачеві радісне відчуття повноти та цінності життя. І всі
вони з вишуканим смаком, тонким відчуттям гармонії та прекрасною
живописною майстерністю об’єднані в єдине ціле. Особливе місце
в голландському натюрморті посідали квіткові композиції. У Голландії
XVII ст. була мода на квіти, багато з яких привозили з інших країн
68
(як, наприклад тюльпани, вперше привезені до Європи з Туреччини
в 1554 році). Натюрморти з розкішним букетом коштували дешевше
за живі квіти. Вази з букетами дозволяли художникам розкрити ба­
гатство рослинних форм природи в її колірній пишності. Дорожнеча
квітів вимагала від художника абсолютної точності їх відтворення.
Створюючи ідеальні букети, голландські майстри вводили в оману
глядачів зображенням комах або крапельками роси.
Натюрморт як картина, що присвячена світу речей, в класичну
епоху свого розвитку став засобом художнього пізнання дійсності. За
допомогою натюрморту художник розповідав глядачеві про основні
властивості предметів, що оточували людину, а також передавав есте­
тичну оцінку світу, в якому він жив, і свої роздуми. Не випадково
натюрморти, розповідаючи про вічну красу природи і швидкоплин­
ність людського життя, набували філософського підтексту. Досить
порівняти роботу А. Міньона «Плоди», в якій подане щедре розмаїття
природи, з натюрмортом Я. де Хєєма «Натюрморт з розп’яттям і че­
репом». Згодом, в епоху захоплення історичним жанром (XVIII — се­
редина XIX ст.), натюрморт визначили як «нижчий» жанр живопи­
су і він став лише одним із елементів навчання мисте­цтва. Проте,
і в цих умовах створювалися яскраві твори, що стали зразками жан­
ру. Прикладом є натюрморти Ж. Шардена. Вони відзначаються спро­
щеністю зображених предметів. Змінилося ставлення художника до
зображуваного предмета, в якому його привертає не стільки ефектність
квіткових композицій, скільки ретельність живописного «досліджен­
ня» звичних в побуті речей.
У другій половині XIX ст. художників привертає вже не стільки
матеріальна структура ре­чей, скільки зміна вражень — ме­рехтіння
фарб, світлові ефекти. Звільняючи живопис від акаде­мічних норм,
у зображенні квітів Е. Мане завдяки відкритому мазку та відтінкам
кольору продемонстрував дивовижне розуміння життя квітки. Ім­
пресіоністи, сповідаючи принцип миттєвого зорового сприйняття,
повністю відмовили­ся від матеріальних характери­стик предметів на
користь мінливості барвистих поєднань, особливого значення світоповіт­
ряного середовища. Тонкі колірні нюанси створюють нове для мисте­
цтва того часу відчуття багатобарвної цілісності світу.
Наприкінці XIX ст. набирає сили напружений пошук нових вираз­
них засобів, а та­кож нових граней пізнання навколишнього світу та лю­
дини. Перше місце посідають не традиційні, вивірені часом підходи та
прийоми, а особисті відчуття від зустрічі з предметами й індивідуальна
манера їх живописного втілення. Життя природи починає розкриватися
в складному ланцюзі пов’язаних із нею асоціацій. Для П. Сезанна
головним у натюрморті було вираження нескороминучої значущості
навколишнього світу. Він повернув йому втрачену художниками-ім­
пресіоністами природну матеріальність. Створюючи серію натюрмор­
тів «Соняшники», В. ван Гог згадував в одному з листів про те, що
«прагнув досягти ефекту вітражів у готичній церкві». «Сонячні квіти»
привертали його пошуком гармонійного колориту, який художник
відобразив поєднанням чистих, яскравих кольорів, здатних передати
життя природи та людські відчуття завдяки виразній пластиці мазка,
динамічній фактурі полотна. Якщо впродовж трьох століть свого ста­
новлення і розвитку натюрморт був для художників засобом пізнання
світу, то на початку XX ст. він стає їх творчою лабораторією. Пошук
нових засобів виразності для живописців усього світу визначається,
перш за все, різноманітністю форм натюрморту. Майстри різних на­
прямів і художніх угрупувань розглядали його як художній засіб
безпосереднього спілкування з формою і кольором.
69
У творчості К. Коровіна, сповненій щирістю та артистизму, натюр­
морт був відгомоном того «світлого» й «утішного», до якого прагнув
художник, оспівуючи радість людського буття. Використовуючи досвід
імпресіоністів у передаванні сприйняття навколишньої природи, він не
розчиняв форму в світоповітряному середовищі та колірних нюансах,
а навпаки, підкреслював її щільністю кольору та фактурністю мазка.
Одним із найголовніших завдань художника К. Пєтров-Водкін ува­
жав вивчення передавання в живописі предмета як першооснови світу.
При цьому він уважав найважливішим передавання не зовнішньої
правдоподібності, а самої сутності цього предмета. Звідси — особливий
інтерес художника до натюрморту, який він називав «однією з гострих
бесід живописця з натурою». Роботи цього жанру прості та невибагливі:
це яблука, квіти, нехитрий посуд. Проте, розташовує він їх на площині
полотна так, що у глядача з’являється можливість бачити ці предмети
з різних точок зору, що надає їм особливої виразності та змісту.
Художники об’єднання «Бубновий валет», йдучи у своєму пошуку
через барвистість народного мистецтва з його образотвор­чою примі­
тивністю, створили свою художню мову, відзначену підкреслено силь­
ними контурами, грубими формами предметів і насиченістю колірної
плями.
Психологізмом відзначаються ранні натюрморти основополож­ника
кубізму П. Пікассо. Кубізм, що значним чином уплинув на світове
мистецтво, був новим принципом сприйняття та віддзеркалення навко­
лишнього сві­ту. Художники звели форму до елементарної структури,
в якій прагнули передати цілісне сприйняття світу. Аналітичні прин­ципи
кубістичної побудови були орієнтовані на уявлення про форму відразу
в декількох проек­ціях — зверху і знизу, зсередини, збоку і фронтально.
У цілому натюрморт XX ст., спираючись на кращі класичні традиції
цього жанру і сміливий експеримент початку століття, вписав яскраву
сторінку в істо­рію образотворчого мистецтва, зберігши любов до світу,
щедрості природи і тепла речей, що оточують людину.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Учитель пропонує учням виконати натюрморт із двох-трьох пред­
метів за власним вибором.
Пояснення до творчого завдання
Під час виконання творчого завдання вчитель демонструє учням
покрокову схему малювання натюрморту.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учні виконують творчу роботу самостійно.
Учитель за потреби надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають демонструвати знання про види образо­
творчого мистецтва та один із жанрів живопису — натюрморт; умін­
ня аналізувати природні форми; навички ма­лювання в жанрі натюр­
морту.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
70
Урок 33—34
Резервний урок
Тема. Історія мистецтва
Портрет
Мета: закріплювати знання учнів про жанри образотворчого мистецтва;
закріплювати знання про портрет та засоби виразності портретного
жанру; закріплювати розуміння поняття «композиція»; навчати
спостерігати, дотримуватися в зображенні пропорцій та розмірів;
розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння ма­
лювати портрет; формувати образне, логічне, просторове мислен­
ня; навчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику руки;
виховувати в учнів естетичне сприйняття нав­колишнього світу,
стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати; репродукції картин відомих худож­
ників (Пінтуріккіо «Портрет хлопчика» та ін.) і навчальні роботи
з методичного фонду; матеріали для демонстрації послідовності
й техніки виконання роботи.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець;
гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для вити­
рання рук і пензлів; палітра.
Тип: комбінований урок.
Коментар
Обсяг матеріалу поділений на два уроки. На першому вчитель
пропонує учням лекцію з історії жанру. На другому узагальнює та
перевіряє знання учнів про портрет як жанр живопису. Лекцію можна
замінити екскурсією до музею або переглядом відеофільму про історію
розвитку жанру портрета.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Запитання
•Які жанри образотворчого ми­стецтва ви знаєте?
•Порівняйте засоби виразності пейзажного та побутового жанрів.
•Який з уже знайомих вам жанрів образотворчого мистецтва вам
подобається найбільше? Чому?
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Поширення портрета у різних видах образотворчого мистецтва свід­
чить про його затребуваність і популярність. Перед художниками завжди
поставало питання: що є головним у портреті? З одного боку, це зовнішня
схожість зображення з моделлю, з другого — розкриття характеру, внут­
рішної сутності моделі. Тут художникові вже потрібна здібність побачи­
ти в моделі те особливе, характерне, що далеко не завжди відкривається
недосвідченому оку. У своїй роботі портретист завжди дає й особисту,
суб’єктивну оцінку моделі, що доповнює зміст портретного образу.
Яких тільки портретів не існує: у фас і профіль, погруддя і на повний
зріст, індивідуальні, парні, групові, автопортрети. Моделі представлені
на них як у нейтральному просторі одноколірного фону, що концентрує
увагу глядача на характері зображеного, так і у поєднанні з природою,
архітектурою, різноманітними предметами, що демонструють складні
взаємозв’язки людини зі світом.
71
__ семестр
Дата
Клас
Організація сприйняття творів мистецтва
Розповідь учителя
У глибокій старовині портрет був пов’язаний із культом мертвих
і мав відправною точкою відливання посмерт­них масок для створення
заупокійних статуй.
Грецькі та римські майстри створили значну кількість статуй
і скульптурних портретів, серед яких були не лише правителі, але
й громадські діячі, філософи, спортсмени. Багато які з цих творів
відображали ідеалізовані уявлення про зображуваних.
В Єгипті поблизу селища Фаюм бу­ло віднайдено похоронні портре­
ти, що належать до початку нашої ери. Виконані клейовими фарбами
на тканині, або восковими фарбами — на дерев’я­них дощечках, вони
були пов’язані із давньоєгипетською традицією «двійника», якого
портретують у замогильному житті. Звідси яскраво виражена схожість
з моделлю.
В епоху Середньовіччя портрет розвивається як один з елементів
церковнохудожнього ансамблю. При цьому фізіономічні особливості
визначаються лише у межах іконографії, що склалася. Видатні до­
сягнення в мистецтві портрета пов’язані з епохою Відродження, коли
в Італії XV ст. затверджується нове уявлення про світ, в основі якого
не середньовічний небесний, а земний світ, нагальними проблемами
якого стурбована людина. Портрети епохи Відродження затверджують
живописними засобами яскраву, активну особистість, яка була цент­
ром земного буття. Людина стає героєм картини і часткою світу; не
випадково її зображують на тлі пейзажу, часто спеціально «сконструйо­
ваного» для повнішої характеристики того, що зображено. Саме тоді
в Італії особливої популярності набула форма профільного зображення,
в якій із великою точністю передавалися індивідуальні та характери­
стичні особливості моделі, зображеної на фоні далекого пейзажу так,
що низька лінія горизонту створювала відчуття володіння цим світом.
У роботах майстрів Північного Відродження значущим був світ
предметів, що оточували людину і не мали символічного навантаження.
Це просто речі, з якими людина має справу щодня.
Майстри Високого Відродження — Лео­нардо да Вінчі, Рафаель,
Джорджоне, Бронзіно, Тиціан — поглиблюють зміст портретного обра­
зу, зображуючи його не стільки таким, хто царює над природою, скіль­
ки таким, хто занурений у неї, що вимагає від художника ви­вчення
природи в її світлових і колірних взаємозв’язках. Це дозволяє роби­
ти портретні характеристики глибшими, наділяючи моделі не лише
відчуттям душевної гармонії, але й внутрішнім драматизмом.Тиціан
збагатив мистецтво портрета темою драматичного конфлікту героя
і навколишнього світу. Основа його мистецтва — життєва реальність,
з якою людина взаємодіє. Уперше для свого часу художник створює
образ людини благородної, піднесеної душі, яка пізнала гіркоту сумніву
та відчуття життєвого розладу, але зберегла стійкість і мужність. Порт­
ретні образи Ель Греко овіяні середньовічним містици­змом і високою
духовністю. Стримані за композицією портрети Ель Греко підкорюють
тонкими натхненними обличчями, виразністю рук.
Особливу роль у розвитку портретного мистецтва призначено бу­
ло зіграти XVII ст. Епоха визначних географічних і астрономічних
відкриттів виявила інтерес до пізнання і самопізнання, до психо­
логічного вивчення людини. Вона вимагала точного збагнення та
передавання рис удачі кожного. Не випадково портрет починають
оцінювати як особливий і найскладніший жанр мистецтва. Людина
в мистецтві XVII ст., на відміну від ренесансного героя, повна склад­
них суперечливих відчуттів і вболівань. Досвід збагнення мистецтва
72
видатних майстрів допоміг Веласкесу створити твори, що підкоряють
живописною виразністю і силою прочитання художником складного
і суперечливого характеру своїх моделей. Однією з вершин портрета
традиційно вважається кінний портрет. У ньому художник повинен
проявити не лише вміння передати зовнішність і характер моделі, але
й, об’єднавши анімалістичний, пейзажний і портретний жанри, про­
демонструвати композиційну майстерність, що відповідає завданням
створення репрезентативного образу монарха.
Майстри портретного живопису XVII ст., змінивши техніку ма­
лювання вбік відкритішого мазка, що наслідує живописній формі,
підпорядкували її завданням розкриття образу. Його основу складало
визнання незбагненності світу, який завдяки видатним географічним
відкриттям і винаходу телескопа втратив свої межі. Звідси в порт­
ретному живописі особливе значення починає відігравати не простір,
а якась сповнена таємниці світлотіньова субстанція, на фоні якої
зображується людина. Портрети літніх людей, що виконані Рембранд­
том, покликані передати мудрість людського досвіду, який викликає
у глядача потік емоцій і спогадів. Герої художника замкнені в світі
власних переживань. Це відчуженість, але не самотність; розміркову­
ючи про вічне — життя і смерть,— вони живуть у сьогоденні, у тому,
що минуло, і в майбутньому: життя людини в часі, осмислене через
щонайтонші нюанси людської психіки.
Капітан загону амстердамських стрільців Ф. БаннінгКок разом
зі своїм помічником лейтенантом В. ван Рейтенбургом замовили ху­
дожникові груповий портрет, який Рембрандт перетворив на жанрову
композицію, назвавши її «Нічний дозор». На відміну від поширених
групових портретів того часу з їх сталою традицією зображення, тут
перед глядачем розгортається сцена, що нагадує кінематографічну дію.
Коло моделей Ф. Хальса не лише широке, але й демократичне — від
пихатих аристократів від торгівлі до завсідників трактирів і вуличних
музикантів. П. Рубенс заклав основи європейського парадного портре­
та. Портретним образам Рубенса за ретельної продуманості композиції
та колориту властива природність і світська стриманість.
Визначаючи схему французького парадного портрета другої поло­
вини XVII ст., теоретик мистецтва і письменник Роже де Піль говорив
про те, що портрети повинні звертатися до глядача і немовби говорити:
стій, дивися уважно, я — такийто непереможний король, сповнений
величі; я — такийто хоробрий полководець, який всюди сіє страх;
або я — такийто магі­страт, який володіє досконалою мудрістю і спра­
ведливістю. Дотримуючись викладеного правила, художники нерідко
удавалися до лестощів, бо призначення живопису тієї епохи полягало
у вихвалянні монархії. Парадний французький портрет значно вплинув
на розвиток портрета XVIII ст. узагалі. При цьому впродовж XVIII ст.
російський парадний портрет здолав шлях від затвердження необмеже­
ної влади монарха до високих уявлень про правління, що побудоване
на основі розуму і турботи про процвітання держави.
Епоха Просвітництва завершилася Великою французькою рево­
люцією, п’ятьма роками кривавої громадянської війни і завойовною
наполеонівською епопеєю, що збудила національновизвольні рухи
в Європі першої половини XIX ст. Ці події привнесли в портретний
жанр яскраво виражений емоційний початок. Біля витоків романтич­
ного портрета стояв Ж. Л. Давід, якому було призначено зобразити
на своїх портретах найвідомішого і найсуперечливішого героя початку
XIX ст.— Наполеона. З ім’ям цієї неабиякої особистості багато в чому
пов’язаний міф про романтичного героя, який поєднував у собі муж­
ність, авантюризм і відданість ідеї. Романтичними уявленнями були
овіяні також жіночі образи, до яких зверталися багато російських
73
художників, стверджуючи поетичний ідеал жінки. У жіночих образах
К. Брюллова головними є не стільки духовні якості моделі, скільки
врода та яскравість темпераменту. І. Крамськой, художник, який тонко
відчував внутрішній світ сучасника, був захоплений етичним ідеалом
людини, життя якої освітлене ідеєю громадянського обов’язку. Порт­
ретам І. Рєпіна притаманний глибокий інтерес до характеру моделі.
Йдучи від схеми психологічного портрета В. Сєров, К. Коровін,
М. Врубель уводили в свої роботи елементи інтер’єру, пейзажу, на­
тюрморту. Розширюючи тим самим жанрові межі портрета, вони
перетворювали його на картину. Творчість Коровіна за свіжість його
живопису, що відображав безпосередність сприйняття навколиш­
нього світу, часто називають російським імпресіонізмом. Зрозуміло,
і французькі художники — засновники цього напряму європейського
живопису — не могли оминути жанр портрета. О. Ренуара цікавила
людина, яка перебувала поза соціальними і психологічними пробле­
мами. Герої його творів зображені в єдності із природою в затишному
просторі будинку або в ін­тер’єрі театру, а не наодинці з собою.
На межі ХIX—ХХ ст. у портреті знай­шли віддзеркалення склад­
ні та суперечливі тенденції мистецтва того часу. Напружені пошуки
нових виразних засобів, що відповідають складній духовній сутності
людини, утілилися в роботах художників різної творчої орієнтації.
«Автопортрет» П. Гогена цікавий не лише несподіваним композицій­
ним вирішенням образу, але й глибоким філософським контекстом.
Портрет цього часу вбирає в себе поезію тонкої лірики та сміливий
експеримент із живописною формою, точний аналітичний розрахунок
кожного сантиметра полотна і вільний рух пензля.
Шедевром аналітичного мистецтва став портрет відомого паризького
торговця картинами А. Воллара роботи П. Пікассо.
В «Іспанці...» А. Матісс шукав колірну гармонію, що відповідала
його ліричному баченню цієї жінки. Він представив глядачеві вишу­
каний колористичний експеримент, поданий у портретному жанрі.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Учитель пропонує учням намалювати копію того портрета, який
їм сподобався найбільше.
Пояснення до творчого завдання
Це має бути копія, що якомога точніше відтворює оригінал. Перед по­
чатком роботи проаналізуйте сюжет картини; визначте, яку композицій­
ну схему обрав художник, з яких ко­льорів складається колорит картини
і які фарби було використано.
(Під час аналізування художніх творів потрібно звернути увагу
учнів на організацію фону зображення, засоби передавання світла та
настрою.)
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час обговорення виконаних робіт у жодному разі не можна роз­
глядати виконані малюнки з позиції «схоже — не схоже». Головна мета
запропонованого завдання — допомогти учням зацікавитися творчістю
видатного художника, уважніше придивитися до його творів.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні можуть за бажанням завершити роботу над малюнком.
74
Урок 35
Резервний урок
Тема. Історія мистецтва
Пейзаж
Мета: ознайомлювати учнів з історією розвитку пейзажного жанру жи­
вопису; формувати в дітей уміння сприймати тво­ри образотворчого
мистецтва; продовжувати формувати вміння аналізувати, узагаль­
нювати; навчати міркувати, стимулювати розвиток допитливості;
виховувати в учнів естетичну культуру; культуру поведінки, увагу.
Обладнання: репродукції картин відомих художників у жанрі пейза­
жу (П. Брейгель Молодший «Жнива», І. Айвазовський «Дев’ятий
вал» та ін.); відеофільми, присвячені історії пейзажного жанру.
Тип: урок-лекція.
Коментар
Уроки, присвячені історії мистецтва, можуть бути замінені уроками
тематичного малювання за вибором учителя.
Обсяг матеріалу лекції не передбачає виконання творчого завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель проводить бесіду в довільній формі з метою з’ясувати
знання учнів про жанри образотворчого мистецтва.
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Пейзаж (від франц. paysa­ge — країна, місцевість) належить до най­
улюбленіших жанрів живопису. Природа, поза якою не може існувати
людина, допомагає нам зрозуміти й осмислити дійсність і самих себе.
Наскільки часто не тільки в образотворчому мистецтві, але й в літера­
турі та музиці, ми зустрічаємося із образами природи, що допомагають
нам зрозуміти сенс подій, що відбуваються, характери героїв?
Зміст пейзажного образу завжди визначався епохою, пануючим
художнім напрямом, індивідуальністю конкретного майстра і, звісно,
рівнем пізнання навколишньої дійсності, адже пейзажний живопис
лише в XVII ст. став самостійним об’єктом художньої творчості.
Організація сприйняття творів мистецтва
Розповідь учителя
Уперше елементи пейзажу з’я­вилися в наскельних розписах епохи
неоліту, пізніше — у прадавніх орнаментах. І лише поступово, із роз­
витком інтересу до сюжетного оповідання, природа в образотворчому
мистецтві починає визначатися як середовище дії. Спочатку ж, упро­
довж довгих тисячоліть, вона знаходила своє відображення в творах
живопису на рівні узагальнених символів, що відповідали міфологічній
свідомості людей тих часів.
У Давньому Єгипті навіть ієрогліфи нагадують зображення води,
небесних світил, гір, дерев, птахів. У давньоєгипетських гробницях
збереглася чимала кількість фресок із зображенням елементів пейзажу.
Чудово використовували елементи пейзажу в своїх виробах давньо­
грецькі вазописці, які прикрашали численні керамічні вироби сюжет­
ними розписами.
75
__ семестр
Дата
Клас
У Давньому Римі живопис мав більш світський характер. Улюбле­
ною прикрасою у римлян були мозаїки, що вистилали підлоги вілл
і громадських споруд. Досить часто на цих мозаїках зображували дра­
матичні сцени полювань і битв на фоні дикої природи. Нерідко покої
багатих патриціїв прикрашали фрески із зображенням пейзажів, що
були позбавлені сюжетної дії.
Художники раннього Середньо­віччя зберегли традиції глибокого
інтересу до природи, такі характерні для пізньої античності, але схе­
матизували її зображення згідно із церковними канонами. Прикладом
тому є мозаїки ранньохристиянських храмів.
Майже тисячу років потому май­стри староруського живопису — та­
кож на рівні символів, що розкривають зміст твору із повчальним
змістом,— робили елементи пейзажу частиною ікони. Найчастіше це
були зображення гір і дерев.
Лише епоха Відродження відкрила нову сторінку в історії розвитку
пейзажного живопису, який у вигляді конкретних пейзажних елемен­
тів став частиною творів ре­лігійного жанру. Якщо порівняти фреску
Джот­то — художника, який своєю творчістю позначив перехід від
Середньовіччя до Відродження,— із написаною через сторіччя фрес­
кою флорентійського художника Б. Гоццолі «Хода волхвів», можна
побачити, що і в першому, і в другому випадку май­стри зверталися
до пейзажу, але порізному його трактували. Художник Дж. Белліні з Венеції перетворив пейзаж на реальне середовище дії. У творі Бел­
ліні пейзаж перетворюється на картину світу, в якій людині є місце,
бо в усьому тут відчуваються наслідки її присутності, і допомагає йому
в цьому сюжет твору. Ці пейзажі варті уваги завдяки тому, що обраний
у них масштаб простору і значна кількість деталей надають можливість
побачити, як утілюється характерне для цієї епохи уявлення про при­
роду і людину як невід’ємну частку досконалого Всесвіту.
У творчості Джорджоне пейзаж уперше знаходить емоційну наси­
ченість. Конфлікт між людиною і природою, що позначився в «Грозі»
Джорджоне, досяг свого драматичного напруження у творчості Ель
Греко. Гостра духовна експресія, що пронизує релігійні картини
і портрети цього майстра, знайшла своє відображення і в його відомому
пейзажі «Вид Толедо під час грози».
Поступово, крок за кроком опановуючи художнє утілення при­роди,
майстри пензля все більше наближалися до створення самостійного пей­
зажного образу, в якому художник концентрує свою увагу на реаліях
дійсності, насичуючи їх своїм ставленням до того, що зображується.
У той же час, у пізньому ренесансному мистецтві особлива увага
приділялася створенню композиційно вивіреного ідеального пейзажу.
У своїх ландшафтах брати Каррачі визначали їх чітку багатоплано­
ву структуру (від темного першого плану до світлого дальнього), що
стане характерною основою пейзажу, що затвердився в XVII ст. як
самостійний жанр.
Отже, можна визначити дві лінії розвитку пейзажу: пейзаж як
утілення естетично і етично прекрасного, вигаданого образу приро­
ди, що символізує гармонію природи і людини; пейзаж як портретне
відображення природи конкретної країни.
Перший напрям отримав свій розвиток у мистецтві французького
класицизму. Його прихильники створили два варіанти ідеального
пейзажу. Для Пуссена Рим, як і Італія загалом, були середовищем,
в якому оживали античні легенди й історичні образи Великого Риму.
Звернення до археології, філософії та літератури античності сформува­
ло у художника уявлення про єдність природи і людини, яка зву­чить
у героїчних інтонаціях.
76
К. Лоррен став творцем пейзажу, орієнтованого не стільки на філо­
софський тип сприйняття, скільки на ліричний. Він, звертаючись до
сюжетів античної міфології, відмовляючись від великовагових і чітко
розподілених на площині полотна форм і сіруватого колориту, віддавав
перевагу далеким перспективам, сходам і заходам сонця над морем,
зачаровуючи глядачів потоками світла і м’якістю колірного рішення.
Пейзаж як портретне відображення природи конкретної країни
своє найвище втілення отримав у творчості нідерландських майстрів.
У другій половині XVI ст. Я. Брейгель Старший, Й. де Мом­пер, П. Ру­
бенс та ін. заклали осно­ви його розвитку, інколи розпо­відаючи про
життя рідної природи серіями картин.
Становлення пейзажу як самостійного жанру живопису відбулося
в XVII ст. Основним предметом зображення в ньому стала дика або пе­
ретворена людиною природа, до картин якої художники охоче вводять
зображення тварин, побутових і морських сцен. Що стосується «чисто­
го» пейзажу, то, за об’єктивного віддзеркалення видимого світу, гол­
ландські художники насичують його яскраво забарвленим емоційним
ставленням. У своїх роботах вони прагнуть не лише показати природу
як місце існування людини, але й передати філософські роздуми про
її велич і красу, про плинність людського буття. Наприклад, інколи
твори Я. ван Рейсдала перетворювалися на «метафори людської долі»,
як в картині «Єврейське кладовище поблизу Оудеркерку», що має другу
назву «Алегорія життя людського». М. Хоббема на своїх полотнах із
визначною майстерністю відображав ліси та водяні млини Голландії.
Він будував свої роботи за принципом «випадкового» обрання мотиву
природи, в якому є властива погляду художника і глядача фрагмен­
тарність і прорив простору углиб.
Безпосередністю почуттів художника пейзажний живопис збагатило
XVIII ст. Пейзаж у цей час ставав своєрідною оправою цих почуттів.
Англійці, з їх любов’ю до природи, до пейзажних парків, що схожі на
реальний ліс, прагнули розвивати свій погляд на пейзажний живопис.
Дж. Констебль, відмовившись від декоративних схем своїх попередни­
ків, звернувся до простої сільської природи. Робота з натури зробила
його живопис вільнішим у трактуванні форми та кольору.
Часом затвердження реалістичного напряму в пейзажному живописі
стало XIX ст. На початку XIX ст. С. Щедрін першим із російських
художників розпочав писати олійними фарбами на пленері. Численні
види Рима, Неаполя та їх околиць стали свідченням стрімкого розвитку
пейзажу в епоху Нового часу.
Визначною була роль пейзажу і в розвитку історичного живопису.
Прикладом тому є численні пейзажні етюди А. Іванова, що їх було ство­
рено у процесі роботи над картиною «З’явлення Христа народу».
Поступово коло тем у пейзажному живописі розширюється. Не
останнє місце в ньому посідають морські види І. Айвазовського, роз­
вивається міський пейзаж.
У середині XIX ст. К. Коро перегортає нову сторінку в європейській
історії цього жанру. Художник прагне з’єднати в картині і врівнова­
жену композицію, і свіжість етюда, і єдність колористичного ладу,
і споглядальний настрій, чому сприяє легка розмитість контурів.
Аналітичний інтерес до природи, історії, дійсності, який був ха­
рактерною рисою російського критичного реалізму, допоміг худож­
никам побачити і зрозуміти поезію природи вже у другій половині
XIX ст. А. Саврасов був майстром ліричного, споглядального пейзажу.
У бік романтизації пейзажних образів цей напрям розвивав Ф. Ва­
сильєв — художник, який наповнив свої нехитрі за сюжетом картини
глибоким почуттям співпереживання до того, що він зображував,— чито то хмарне небо, чи-то путівець, чи-то берег річки.
77
Іншим зміст пейзажних мотивів був у І. Шишкіна, який надав лі­
совому пейзажу епічної широти і розмаху. Зачарований таємничою
тишею лісової гущавини, він прагнув і до монументальних зображень,
таких, що асоціюються з образом Батьківщини. Прагнення до точності
й навіть ретельності в передаванні природних форм у всіх їх деталях
і подробицях, надавало художникові можливість, засвоївши графічні
та живописні засоби логіки їх розвитку, створювати також тонкі за
настроєм, ліричні твори. Прагнення передати безпосереднє сприйняття
природи висунуло проблему звільнення живопису від традиційної техно­
логії багатошарового писання. Робота на пленері та інтерес до етюду як
засобу фіксації перших вражень і певного результату спілкування з при­
родою відкрив художникам цінність вільної (етюдної) манери писання.
Межа XIX і XX ст. позначила початок епохи активних експери­
ментів із живописною формою та кольором. Змінюючи структуру
живопису, П. Сезанн, В. ван Гог і П. Гоген дотримувалися своєї ін­
дивідуальної художньої логіки, яку відточували напруженим пошуком
нових вражень і адекватних їм живописних засобів. Спираючись на
класичне мистецтво й уроки імпресіонізму, ці майстри представили
світ у вигляді живописної конструкції (Сезанн), декоративної колірної
площини (Гоген) або вібруючої, підпорядкованої емоційному ритму
накладених мазків, поверхні (ван Гог).
П. Сезанн по-новому розумів форму та роль кольору в картині. Аналі­
зуючи світ навколо себе, він абстрагував природні форми і відмовився
від розкладання складних тонів на чисті кольори. Художник писав свої
картини широкими рухами пензля, підкреслюючи форму контрастним
зіставленням кольорів або використовуючи малюнок пензлем. Його
концепція живопису полягає в моделюванні форми кольором, за до­
помогою якого він будує об’ємно-просторові конструкції своїх картин.
Новим баченням природи збагатив пейзаж В. ван Гог. Його твори
відзначаються глибоко емоційним проникненням у її життя. Драма­
тичну напруженість, якою була сповнена душа художника, він ви­
словлював своєрідною живописнопластичною манерою, якій властиві
динамічні, пастозні (об’ємні) мазки, та кольором, наділеним великою
емоційною силою.
Російський пейзаж кінця ХIХ — початку XX ст. також здолав
непростий шлях роз­витку — від затвердження реальної зовнішності
рідної природи (А. Саврасов, І. Шишкін, Ф. Васильєв, В. Полєнов
та ін.) до затвердження її національної самобутності в історичному
(М. Реріх), релігійнофілософському (М. Нєстєров) і етичному планах
(І. Лєвітан).
І. Лєвітан створив пейзажі, що несуть у собі не лише образ природи,
але також є вираженням душевного стану людини. Ці стани в полот­
нах Лєвітана дуже різні — від присмеркової тривоги («Біля виру») до
радісного тріумфування («Березень»).
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Слово вчителя
Простеживши історію розвитку пейзажу як жанру образо­творчого
мистецтва, легко помітити, що він відбиває весь спектр етичних і есте­
тичних ідеалів, філософських концепцій та, відповідно, світ людських
почуттів. Пейзажний живопис збагачує наше сприйняття природи
досвідом художнього бачення.
V. Підбиття підсумків
Наприкінці уроку вчитель проводить бесіду з метою визначи­ти
ступінь засвоєння учнями вивченого матеріалу.
78
Додатки
Урок 2
Таблиця співвідношення кольорів для виконання навчального завдання
№
Кольори
Світлота
Колірний тон
Насиченість
1
Контраст
Контраст
Контраст
2
Контраст
Контраст
Нюанс
3
Контраст
Нюанс
Нюанс
4
Нюанс
Нюанс
Нюанс
5
Нюанс
Контраст
Контраст
6
Нюанс
Нюанс
Контраст
Урок 5
Лінія
горизонту
Точка
сходу
Точка
сходу
Точка
сходу
Лінія
горизонту
Точка
сходу
Перспективне зображення куба
під кутом 45°
Перспективне зображення куба
у фронтальному положенні
Урок 10
Фриз
Замковий камінь
Гірлянда
Фестон
Імпост
Пілястра
Поперечка віконного
переплетення
Карниз підвіконного
переплетення
Поле підвіконного
переплетення
Карниз
База пілястри
Консоль із підтримковою
скульптурою
Консоль із маскою
та листям аканта
Конструктивні елементи архітектурної споруди
(на прикладі Палаццо Пітті)
79
Урок 6—7
Точка сходу
діагоналей
Точка
сходу
Вимірювання за олівцем під час малювання об’ємних форм
Урок 16
Схема розташування середньої лінії тіла коня
80
Автор
zhitar-kseniya
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
2 769
Размер файла
5 896 Кб
Теги
obrazotvorche, 7 klas, miy konspekt, pdf, mistectvo
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа